ЗАСІДАННЯ ДЕВ'ЯТНАДЦЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради Української РСР. 28 лютого 1991 року. 10 година.

Головує Голова Верховної Ради, Української РСР КРАВЧУК Л.М.

ГОЛОВА. Доброго ранку, шановні народні депутати! Прошу займати місця і підготуватися до реєстрації. У залі 368 народних депутатів, але ще підходять. Можемо розпочинати роботу. Перш ніж приступити до розгляду питань порядку денного, хочу вам дещо пояснити, а точніше, спробую дати політичну оцінку ситуації, яка складається нині в Донбасі. Вчора ви чули виступ по республіканському телебаченню Голови Ради Міністрів Вітольда Павловича Фокіна. Сьогодні в газеті "Правда Украины" його виступ надруковано. Що я хочу сказати на сесії Верховної Ради, щоб нас почули і шахтарі, і не тільки шахтарі?

Перше, що соціальне й політичне напруження в Донбасі останнім часом значно посилилося. За рішенням Регіонального союзу страйкомів на 1 березня цього року намічено страйк шахтарів. Зразу виникає питання; чи є підстави для такого страйку?

Я хочу сказати, що дійсно умови праці, умови соціального захисту шахтарів надзвичайно складні, і ми з відповідальністю можемо сказати, що на сьогодні вони недостатні. І про це всі добре знають. Знають про це і шахтарі, але чомусь саме тепер хочуть страйкувати, коли наш Уряд почав діяти, коли вживаються заходи до виконання постанов, угод, які укладені з ними. Знову розпочалася активна робота по загостренню соціального і економічного напруження в Донбасі.

Я хочу з усією відповідальністю сказати, що ми не вважаємо шахтарів утриманцями. Вони видобувають вугілля і заробляють гроші. Але давайте спробуємо поставити питання так: чи може сьогодні наше суспільство /скажімо, Україна, знаючи її бюджет і її можливості/ дати більше, ніж уже знайшов наш Уряд? Ми прямо, щиро й відверто кажемо, що сьогодні Уряд і ми зробити більше не можемо, не обділивши когось або якість інші верстви населення.

Якщо говорити чесно, то інших джерел фінансування немає. Я не думаю, що шахтарі цього не розуміють, cподіваюся, що вони з високою відповідальністю повинні це зрозуміти, і таку ж відповідальність, як і всі, нести за долю України, за вихід економіки України з кризи. А якщо ставити питання так, то сьогоднішні їх вимоги - збільшити заробітну плату у два - два з половиною рази при зменшенні видобутку вугілля - це не та позиція, яка може привести або вела б до виходу України з кризи. Це позиція, яка веде до загострення цієї кризи і поставить усі інші галузі народного господарства в надзвичайно скрутне становище.

А якщо реально подивитися на цю справу і зважити на те, що ми не маємо можливості щось змінити, то страйк шахтарів зразу ж позначиться на матеріальному становищі їх сімей.

Тому я від імені Верховної Ради звертаюся до шахтарів і закликаю їх до відповідальності, щоб вони врахували ситуацію, в якій знаходимось, і щоб не дали ввести себе в оману певним політичним силам. Іде жорстока політична боротьба. І я хочу закликати шахтарів, щоб вони в цій боротьбі були на боці прогресивних сил, щоб вони разом з нами несли відповідальність за долю України. Такий великий загін робітничого класу має сказати в цей складний, відповідальний час своє слово - слово розуму, слово відповідальності і слово робітничої честі.

А ми зі свого боку будемо й надалі робити все, щоб угоди й умови, укладені з шахтарями, виконувались. Але ще раз хочу наголосити: ми сподіваємося, що ці умови виконуватимуться обома сторонами - і Урядом, і структурами влади, і не тільки України, а й Союзу, і шахтарями, їх керівництвом, страйкомами, профспілками. Всіма, хто повинен в цей складний час працювати на користь економіки України, на вихід її з кризи.

І останнє. Я сказав учора про ціни, але не всі зрозуміли суть сказаного. Тому я хочу повторити і ще раз наголосити на цьому.

Ви пам'ятаєте, що ми в цьому залі уже не раз подавали запити і нашому Урядові, і міністрам, та й до мене такі запити надходили

- чому досі не продаються ті товари, які є на складах торговельних баз, і підприємств, на заводських дворах?

Ми не мали твердої, я б сказав, позиції й не мали точної інформації з цього приводу. Зараз така інформація є. Найближчим часом, десь на початку березня /я вчора підписав той документ,

який належить підписати від імені України щодо соціальної захищеності всіх верств населення/ буде видано Указ Президента, де будуть точно визначені всі захисні заходи на період підвищення роздрібних цін.

Якщо точніше - суть у тому, що ми матимемо, власне кажучи, чотири види цін.

Перша група товарів, на які ціни будуть підвищені, але компенсовані, - це так званий продовольчий кошик. Друга група - це ті товари, на які ціни не будуть підвищені, а залишаться такими ж. Третя група цін - ціни регульовані, і четверта група - ціни вільні, договірні.

Ясна річ, що, крім компенсації, у процесі вирівнювання і приведення цін у відповідність з нашими ринковими відносинами будуть не тільки компенсаційні процеси відбуватись, а й процес індексації. Але ми повинні з вами усвідомлювати й прямо говорити, що на товари за регульованими й вільними цінами компенсації не буде. Компенсація може, за такими попередніми даними, охопити товари в межах 75, а точніше сказати - 70 процентів до всього продовольчого бюджету. Це треба розуміти й правильно говорити людям. Не можна їх обдурювати.

Тому ми можемо вже сьогодні продавати населенню ті товари, вартість яких не буде компенсована, і саме вони сьогодні зосереджені в значній кількості на базах і заводських дворах. Це і холодильники, й телевізори, й таке інше.

Тому вчора Президія Верховної Ради прийняла таке протокольне рішення й дозволила Урядові розпочати роботу по торгівлі цими товарами. Це я хочу також сказати і населенню, тим, хто

збирається ламати бази і заводські склади. Закликаю цього не робити, тому що не так уже цього добра й багато, по-перше. А по-друге, його вже почнуть продавати.

Про це хотів поінформувати, щоб була вже повна ясність. Мабуть, виникатиме питання, які ж ціни, їх розміри. Але я не хочу зараз про це, бо тема велика, і нехай про це нам скаже Уряд. Вони тепер якраз приступили до роботи і, можливо, й завтра зможуть нам про це сказати. Тепер ми можемо розпочинати роботу? Третій мікрофон.

ТАБУРЯНСЬКИЙ Л.І., голова виробничого кооперативу "Олімп", М. Дніпропетровськ /Петровський виборчий округ, Дніпропетровська область/. Шановний Голово, шановні депутати! Леоніде Макаровичу, у мене два коротких запитання. Перше. Я не маю можливості й права коментувати те, що ви сьогодні нам доповіли. Але вчорашній виступ Голови Ради Міністрів Вітольда Фокіна і сьогоднішні ці розмови спрямовані на те, щоб збити з пантелику шахтарів. Що я маю на увазі? Прозвучало, що ми не маємо ніякої можливості допомогти шахтарям та іншим верствам населення. Але ж це не так. Давайте хоча б одне скажемо усім: що сьогодні за рахунок скорочення витрат на військові цілі ми маємо можливість значно поліпшити справи в усіх, галузях.

Якщо ми цього нині не скажемо, то як ви вже сьогодні говорили, Леоніде Макаровичу, будемо продовжувати обдурювати наш народ. Це перше.

І друге. Леоніде Макаровичу, сьогодні ми не маємо отієї планки, яка встановлюється для податків. Тому сьогодні ми не маємо ніякої змоги спланувати свій квартал. Ні промисловість,

ні сільське господарство, ні кооперативи, ніхто. Я дуже прошу терміново включити до графіку нашої роботи таке питання, заслухати нашу державну податкову інспекцію з цього приводу. Звертаюся до вас з цим проханням. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Шановні депутати! Я абсолютно не хочу, повірте, коментувати виступ будь-кого з народних депутатів. Тим більше людей, яких я поважаю, а народного депутата Табурянського я поважаю за його принциповість. Але маю вам сказати, що теза, ніби ми не можемо або не хочемо допомогти шахтарям, несправедлива. Чому? Тому що, по-перше, не треба так... Ні, я не коментую, я хочу навести цифри, це не коментар. Отже, ціни на вугільну продукцію в 1991 році підняли до 90 карбованців 93 копійок - у 2,4 раза, дотація - 12 мільярдів карбованців і додатково - 1 мільярд капіталовкладень з бюджету. Частка держзамовлення на коксівне вугілля становить 95 процентів, енергетичне - 90. Все це вже зроблено, і шахтарі з цим погодилися. Мова про те, що вони вимагають підвищити заробітну плату в 2,5 раза - це додатково десь 5 мільярдів карбованців з бюджету. У нас їх немає. От і все.

Другий мікрофон.

РЕБРИК Б.В., голова підкомісії Комісії Верховної Ради Української РСР у справах ветеранів, пенсіонерів, інвалідів, репресованих, малозабезпечених і воїнівінтернаціоналістів /Тисменицький виборчий округ, Івано-Франківська область/. Шановний Голово! Шановні депутати!

Леоніде Макаровичу, ви дуже коротко, але правильно охарактеризували ситуацію на Україні і я поділяю вашу тривогу й ваші

переживання за стабільність на Україні. Я так само за те, але в зв'язку з цим хочу привернути вашу увагу, Леоніде Макаровичу, і всіх присутніх депутатів ось до чого. Я є головою підкомісії в справах репресованих. Хочу звернутися до вас з приводу долі Степана Хмари, народного депутата України. Слідство закінчилося, я дуже прошу вас - я сам багато років провів у неволі, тож знаю, що таке один день неволі. Сьогодні кожен день депутата Хмари у тюрмі не приносить абсолютно нікому користі, ні нам, що тут сидять, ні жодному з громадян за межами нашої Верховної Ради і взагалі на Україні.

Я дуже прошу - це не зашкодить ні слідству, ні суду. Давайте вирішимо питання, щоб його звільнили з-під варти і він був на волі. Я прошу вас і дякую за увагу.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

МАСЛЮК Г.Є., член Комісії Верховної Ради Української РСР з питань економічної реформи і управління народним господарством /Петровський виборчий округ, Донецька область/. Уважаемый Леонид Макарович! К сожалению, в последнее время, да и не только в последнее время, информация о требованиях шахтеров подается в одностороннем порядке и несколько "сенсационно". А именно - в таком виде, что шахтеры хотят за счет медиков, учителей, колхозников, металлургов и других категорий населения улучшить свое благосостояние. Но эти люди - медики, учителя, металлурги, пенсионеры - это наши братья, сестры, жены, наши родители. И шахтеры никогда не собирались улучшать свое благосостояние за счет этих категорий населения. Если поднимается вопрос об увеличении заработной платы, то он

состоит в том, чтобы сделать это за счет перераспределений из союзного бюджета, на который работает значительная часть промышленного потенциала Украины, и только так.

Я прошу вас, чтобы подача информации не шла с одной стороны, надо дать представителям регионального стачечного комитета такую же возможность, как и товарищу Фокину, - выступить по телевидению в прямом эфире.

Благодарю вас.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

БАЛАНДЮК М.С., начальник цеху виробничого об'єднання "Придніпровський хімічний завод", м. Дніпродзержинськ /Баглійський виборчий округ, Дніпроперовська область/. Леонид Макарович! Я представляю, в основном, химиков. Они бедствуют на протяжении двух месяцев. Мы не получали серы, вследствие чего сельское хозяйство к весне осталось без минеральных удобрений. Такого в истории никогда не было. Забастовки превращаются в агонии. Я всецело поддерживаю выступление товарища Фокина и считаю, что наш парламент должен принять мораторий - годика на полтора - на забастовки, пока не выпутаемся из этого чрезвычайного положения. Сегодня надо иметь в виду, что каждый из нас должен чем-то поступиться во имя того, чтобы выйти из кризиса, иначе - тупик. Иначе - катастрофа.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

БАРАБАШ О.Л., секретар Комісії Верховної Ради Української РСР з питань економічної реформи і управління народним господарством /Жовтоводський виборчий округ, Дніпропетровська область/. Я хотів звернути вашу увагу ще на один аспект вчорашньої телетрансляції. Я уважно передивився вчорашній вечір і зробив для себе висновок, що ми не можемо залишити без уваги те, що сталося при обговоренні Закону про банки.

Учора ми знову почули некоректні звинувачення на адресу Комісії з питань економічної реформи і управління народним господарством, на адресу голови, інших членів комісії. І я вимушений

звернути увагу на те, що вчора трапився випадок некоректного ставлення не тільки до Комісії, але й до всього колективу розробниківбанкірів, яких ніяк не можна віднести до членів комісії, які самі відпрацювали цей проект, принесли його у цей зал, зробили роботу за Секретаріат. Але чомусь Голова Верховної Ради сказав, що на засіданні Президії це питання не розглядалося. Але депутат Пилипчук каже, що розглядалося. Голова Держбанку сказав, що комісія прийняла рішення, хоча такого рішення не було. Хтось із Секретаріату дав команду не розповсюджувати текст проекту, внаслідок чого ми маємо такий закон, який доопрацювати дуже важко. І це особисто ваша справа, Леоніде Макаровичу, як ставитися до мене, до депутата Пилипчука, до комісії. Але коли це впливає на справу і ми приймаємо недосконалі проекту за основу, цього допускати не можна.

І від імені комісії я зараз хочу вибачитися перед колективом банкірів, які зробили дуже велику справу, за те, що наша комісія не змогла їх захистити.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Я тільки хотів би, щоб ніхто не вводив в оману Верховну Раду, це не потрібно. Я вчора дав точну інформацію про те, що це питання тричі розглядалося на засіданні Президії. Тричі! І це голова вашої комісії депутат Пилипчук добре знає. І тричі від комісії ніяких пропозицій щодо проектів нового закону - двічі в грудні і в січні - не було. І тільки позавчора, коли вже треба виносити законопроект на розгляд сесії, коли ми все узгодили, раптом кажуть, що є ще якийсь проект. Я запитую вас, ось тут присутні члени Президії, чому ж ви не були на засіданні Президії? Чому ж ви дозволяєте собі робити такі заяви, якщо ви особисто законопроект не бачили і не брали участі в його обговоренні?

Мені кажуть - такого проекту ще немає. Де він? Друкується. Сьогодні виносимо на розгляд сесії, а ввечері він друкується. Не варто так далі працювати, не треба тут звинувачувати нікого ні в некоректності, ні в чому. Треба чітко працювати і подавати документи у встановлені строки, як належить. І це ні в кого не викликатиме ніяких проблем.

Перший мікрофон, будь ласка. /Шум у залі/.

ШЕВЧЕНКО О.Є., член Комісії Верховної Ради Української РСР з питань державного суверенітету, міжреспубліканських і міжнаціональних відносин /Голосіївський виборчий округ, м. Київ/. Я хотів би сьогодні звернутися до шахтарів і до моїх колег, представників різних партій у парламенті з тим, що ми всі повинні розуміти, що нині Україна наближається до проведення республіканського референдуму, до тієї дати, яка може справити значний вплив на нашу подальшу долю на шляху утвердження державного суверенітету. Ми зараз повинні зробити все для того, щоб на найближчий період зберегти суспільно-політичну стабільність на Україні.

Звичайно, проблеми шахтарів не можна вирішити одним словом

-"так" або "ні". Проблеми дуже складні, їх треба розв'язувати. Але треба зрозуміти, що зараз ми не можемо ці проблеми вирішувати самі, окремо від московського, союзного Центру. А для того, щоб нам було їх легше розв'язувати, треба пройти цей складний шлях. І на цьому шляху перша значна віха - це проведення всеукраїнського референдуму. А із шахтарями варто продовжити переговори, переговори на найвищому рівні. Добре було б, якби вони організували шахтарську делегацію до нас сюди, в Київ. І шляхом детальних переговорів ми вирішували б наші спільні проблеми.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

ГУРЕНКО С.І., перший секретар ЦК Компартії України /Іванківський виборчий округ, Київська область/. Шановні народні депутати! Хотів би закликати всіх вас до того, щоб нам погодитися з заявою, яку тут виголосив Голова Верховної Ради Леонід Макарович Кравчук. Я думаю, якщо приплюсувати її до вчорашнього виступу Вітольда Павловича Фокіна, то слід би зробити один висновок: сьогодні, як ніколи, нам потрібні стабільність і поміркованість. Про це вже, до речі, говорив і народний депутат Шевченко, і я в цій частині його цілком підтримую.

Хотів би сказати пре те, що в такій ситуації нам сьогодні варто утримуватись від занадто гарячих виступів. Мушу звернутися до всіх присутніх у цьому залі і нагадати вчорашні заклики до єдності, де поміркованості, до зваженості наших дій. Якщо ми будемо, сидячи в цьому залі, тут, в Києві, давати наліво і направо оцінки тому, що сьогодні відбувається на Донбасі, гадаю, це не кращий вихід. Вчорашня заява Голови Уряду, на мій погляд, була зважена. Вона містить у собі повну чітку позицію /чого, до речі, частенько нам бракувало/, вона містить і певні пропозиції назустріч шахтарям, у тому числі і такі, що стосуються їх сьогоднішньої заробітної плати. Я не думаю, що зараз треба казати, що хтось тут обдурює народ.

Стосовно і вчорашніх обговорень, і сьогоднішніх хотів би нагадати шановним народним депутатам, що саме ви в цьому залі прийняли республіканський бюджет, який повністю відповідає Декларації про державний суверенітет України.

Сьогодні до союзного бюджету перераховується рівно стільки, скільки ви визнали необхідним, зважаючи на ті витрати, які Центр повинен нести, тільки виконуючи свою функцію. Про це не треба забувати, бо то є важливий крок до наповнення суверенітету реальними справами. Давайте і далі йти шляхом зважених, поміркованих рішень. Я думаю, що не слід нам вдаватися до політичних дискусій відносно тих подій, які відбуваються сьогодні на Донбасі.

Хотів би також звернутися до своїх земляків - жителів Донбасу, до шахтарів, серед яких чимало моїх колишніх товаришів по праці, і теж закликати їх до поміркованості. Страйк легко розпочати, та, як показала нам події 1989 року, не дуже легко закінчити. Тому будьмо поміркованими і давайте думати про майбутнє України.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ФЕДОРОВ В.Г., голова Житомирської обласної Ради народних депутатів, перший секретар Житомирського обкому Компартії України /Новоград-Волинський виборчий округ, Житомирська область/. Уважаемые депутаты! Я не только народный депутат, но и председатель областного Совета и чувствую всю ответственность и тяжесть обстановки, которая складывается в народном хозяйстве, в том числе и в нашей области. И нет более важной проблемы, чем организовать производство, обеспечить его работу. Все больше людей вынужденно становятся безработными. Поэтому я призываю не только вас, но и весь народ Украины поддержать заявление Председателя Верховного Совета Украинской ССР Леонида Макаровича Кравчука и действия нашего

Правительства. Наиболее важная задача сегодня - стабилизация народного хозяйства. К этому я и призываю всех вас.

ГОЛОВА. Будемо завершувати, тому що ми вже півгодини витратили на обговорення. Я думаю, досить. Перший мікрофон.

ТКАЧУК А. Ф., інженер-конструктор Хмельницького радіотехнічного заводу імені ХХУ з'їзду КПРС /Заводський виборчий округ, Хмельницька область/. Уважаемые шахтеры! Я не премьер-министр и не Председатель Верховного Совета, а простой беспартийный инженер. Очень прошу воздержаться от забастовки. Я бы не хотел, чтобы шахтеры Донбасса стали "Вандеей Украинской державы". Извините за не совсем хороший русский язык.

ГОЛОВА. Давайте домовимось, що від кожного мікрофона виступить по одному промовцю. Третій мікрофон.

ІОФФЕ Ю. Я., генеральний директор виробничого об"єднання "Стахановвугілля" /Брянківський виборчий округ, Луганська область/. Уважаемые товарищи! Позволю себе заметить, что я наверное лучше чем депутат Табурянский знаю положение в шахтерских коллективах, потому что я сам представляю шахтерский коллектив. Если бы у меня спросили, хочу ли я, чтобы рабочие и шахтеры, работающие в тяжелейших условиях, на глубине 1000 метров, получали в два раза больше, я бы ответил: да, хочу. Они заслужили это.

Но сегодня шахтеров возмущает не столько то, что они не получают по труду, сколько общий подход к выплате денег. Особенно их возмущают выплаты кооператорам. Я не ставлю под сомнение важность дела, которым занимается уважаемый депутат Табурянский. Но как можно сравнивать заработки шахтеров, которые трудятся на глубине 1000 метров и получают 500 рублей, и заработки кооператоров? Зарплата должна быть адекватна затраченному труду.

Сегодня, понимая всю сложность положения, я вижу, что некоторым очень хочется взбудоражить наиболее организованную силу рабочего движения - шахтеров. В этих условиях я призываю горняков к благоразумию, прошу их задуматься об интересах республики, интересах своих семей и воздержаться от забастовки.

Сейчас наметился определенный сдвиг, нам пошли навстречу в некоторых вопросах. Сегодня нужно навести порядок с распределением средств. Правительство республики приняло решение о выделении нам 12 миллиардов рублей дотации, увеличений фондов потребления. Это реальные средства, которые получают шахтеры.

Считаю выступление депутата Табурянского возмутительным, потому что, не зная положения дел, нельзя так будоражить людей. Выходите и бастуйте сами, организуйте забастовку в своем кооперативе. /Оплески/.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ПУШИК С.Г., письменник /Коломийський виборчий округ, Івано-Франківська область/. Леоніде Макаровичу! Я прошу вас, а також Голову Ради Міністрів, аби ви трохи активізували наших міністрів. Одні страйкують через те, що

їм мало платять, а інші страйкують через те, що немає деталей. Можу навести приклади. "Коломиясільмаш", 6000 робітників: Мелітополь не постачає деталей для Коломиї. Люди не працюють, простоюють. Така сама ситуація на деревообробному заводі Коломийського лісокомбінату, який простоює тільки через те, що Міністерство деревообробної промисловості не постачає хімічну речовину. Можливо, вже пора нам об'єднати обидва лісові міністерства в одне, і нехай воно ліс і рубає, і вирощує. А також дбає, щоб заводи наші не простоювали. Я думаю, що Рада Міністрів, окремі міністри надто байдуже ставляться до своїх обов'язків.

Дуже складна ситуація і з папером. Я вас дуже прошу як Голову Верховної Ради - робіть щось із видавництвами, бо насувається катастрофа, люди залишаються без роботи.

ГОЛОВА. Останній виступаючий. Перший мікрофон.

ЧЕРНЕНКО В.Г., головний лікар медсанчастини Микитівського ртутного комбінату /Горлівський - Микитівський виборчий округ, Донецька область/. Уважаемые депутаты! Уважаемый Председатель! Уважаемые шахтеры! Я по профессии врач, врач шахтерский, и хотел бы высказать несколько соображений по поводу той ситуации, которая складывается сегодня, и той, которая может ожидать нас завтра.

Украина национализировала угольную промышленность, национализировала металлургию, и в этот момент ей может быть нанесен такой тяжелейший удар.

По моему мнению, это удар по Украине, удар по экономике, и более того, удар по политическому суверенитету. Я не думаю, что после такого тяжелейшего потрясения нам удастся быстро подняться на ноги. Мы будем возрождать все из пепла. Кому сегодня нужно, чтобы это произошло?

Вспомните, товарищ Фокин избирался на должность Председателя Совета Министров, он получил квалифицированное большинство, то есть, парламент поддержал его. Сейчас на Правительство оказывается давление, а работать под постоянным прессингом невозможно.

Мы должны сегодня отдавать себе отчет в своих действиях и принимать политически мудрые, взвешенные решения, если хотим суверенитета политического и экономического, если хотим продвигаться по тому пути, который избрали. Мы идем, может быть, медленно, но мне думается, в нужном направлении. Если же сегодня мы ввергнем Украину в хаос, то придем к той ситуации, выйти из которой будет трудно.

Я призываю всех проявить политическую мудрость, благоразумие, выдержку. Сегодня мы не можем идти по пути столь жестких экономических мер, включая забастовки. Спасибо вам. /Оплески/.

ГОЛОВА. Будемо розпочинати роботу згідно з порядком денним.

Вчора ми прийняли Закон про правовий режим території, що зазнала радіаційного забруднення внаслідок чорнобильської катастрофи. Зараз нам потрібно прийняти постанову Верховної Ради про введення цього Закону в дію. Ви всі маєте її проект. Чи є у вас зауваження? Немає, Прошу проголосувати.

"За" - 323. Рішення прийнято.

Виноситься на обговорення у другому читанні постанова про статус громадян, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

Ми повинні прийняти закон і постанову. Спочатку розглядаємо проект Закону про статус громадян, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. На трибуну запрошую Яворівського Володимира Олександровича.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О., голова Комісії Верховної Ради Української РСР з питань Чорнобильської катастрофи /Світловодський виборчий округ, Кіровоградська область/. Доброго ранку, шановні колеги! Нам треба сьогодні пройти, можливо, найскладніший, найважчий закон із того пакету, який ми запропонували. Я хочу процитувати Леоніда Макаровича, який учора сказав, що нам треба працювати і швидко, і якісно. Я навіть сказав би - і якісно, і швидко.

Леоніде Макаровичу! Щоб ви мене не смикали, а я тут теж не відбивався, пропоную такий варіант. Немає депутата Бондарева з дуже поважних причин - у нього сьогодні в родині похорони, але ми з ним погодили всі його правки, через те можемо їх зняти. Він на них не наполягатиме, і всі правки, а їх дуже багато, ми знімаємо. Немає депутата Коваленка /причин я не знаю, він пішов з нашої комісії/, і його майже всі поправки відхилені, тому що він зробив одну помилку на початку і потім потягнув її через весь проект. Через те ми на зауваженнях цих двох депутатів можемо зекономити чимало часу.

Отже, почнемо. Леоніде Макаровичу, я буду зачитувати лише ті правки, які не відхилені, це нам пришвидшить роботу, ви ставте на голосування, і все буде нормально.

ГОЛОВА. Так, я думаю, ми з вами знайдемо спільну мову.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Заголовок. По заголовку зауважень немає. Було зауваження Бондарева, але ми його знімаємо.

Розділ перший. Відхилено лише зауваження депутата Булька, який пропонує ввести статтю "Порядок визначення території радіоактивного забруднення". Шановний Валентин Семенович знає, що ця стаття є в попередньому Законі про території. І тут вона абсолютно недоречна. Якщо він не заперечує, можна ставити на голосування.

ГОЛОВА. Як народний депутате Будько? Він хоче щось сказати.

Будь ласка. Другий мікрофон.

БУДЬКО В.С., голова Народицької районної Ради народних депутатів, перший секретар Народицького райкому Компартії України /Малинський виборчий округ, Житомирська область/. Я заперечую щодо порядку визначення забрудненості території. В цій статті я вніс пропозицію: в населених пунктах визначати забрудненість не по квадратних кілометрах кюрі, а кюрі на квадратні кілометри, оскільки виходить складно: кордон населеного пункту - це прерогатива Гідромету, а все, що за населеним пунктом - це вже Держагропром. На цьому я престо наполягаю і прошу поставити на голосування.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Леоніде Макаровичу! Мені півхвилини, аби я вніс ясність.

ГОЛОВА. Будь ласка.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Шановний Валентине Семеновичу! Даруйте мені, але "в городі бузина, а в Києві дядько". Це зовсім інша стаття, ми ще будемо за неї голосувати. Я вам поясню; йдеться про те, щоб внести тут новий пункт, але він є в тому новому законі, - ось про що мова. Тут просто немає предмету для дискусії.

ГОЛОВА. Тобто ця позиція є в законі?

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Вона є в попередньому законі.

ГОЛОВА. Наполягаєте на голосуванні, народний депутате Будько? Враховано, що будемо голосувати. Гаразд.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Так, шановні депутати, заощадимо час на статті другій, тому що вчора ми за неї одностайно проголосували, вона вся є в Законі про правовий режим територій. Ця друга стаття повністю взята з того закону. А по першій треба проголосувати.

ГОЛОВА. Так, першу статтю проголосуємо в цілому. Прошу проголосувати першу статтю з преамбулою, там змін немає ніяких.

"За" - 295. Рішення прийнято.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Дякую. Друга стаття. Я ще раз кажу, ми вчора за неї одностайно проголосували, вона повністю взята з того закону, бо без неї цей закон був би не повний.

Є тільки, товариші, одне суттєве доповнення, за яке ви вчора теж проголосували, коли йшлося про поправку Збітнєва і Костенка. Будьте уважні. Це третя сторінка, третій пункт: після стронцію від О,02 до 0,15 кюрі на квадратний кілометр додаємо плутоній. За це

положення ми вчора в останню хвилину проголосували. Отже, далі звучить так: "або плутонієм від 0,005 до 0,01 кюрі на квадратний кілометр". Це те, що ви вчора прийняли, але стилістично його сюди треба вписати. Решта цієї статті проголосована. Треба, мабуть, поставити її ще раз на голосування.

ГОЛОВА. Давайте проголосуємо ще раз, бо, може, ця деталь учора не була точно зафіксована, а тут вона вже зафіксована, і Володимир Олександрович на цьому ще раз наголосив, давайте проголосуємо.

"За" - 306. Стаття прийнята.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Валентине Семеновичу! Я хочу, щоб ми розв'язали цю проблему. Тут уже все проголосовано, але ви просили, щоб визначити не кюрі на квадратний кілометр, а кюрі на квадратний метр. Ви маєте повністю рацію в тому, що це менший, так би мовити, п'ятачок. Але ж не забувайте, що ми взяли дев'яностопроцентний показник, за який ви самі проголосували, через те все враховано. Отже, тут конфлікту немає ніякого.

Стаття 3. Я зачитаю тільки те, що відхилено. Пропозицію Валентина Семеновича. Даруйте, що ми одразу так наскочили на вас. Валентине Семеновичу, якщо ви наполягаєте, то давайте будемо тоді дискутувати, але враховано майже всі ваші зауваження. Ми а вами говорили на комісії, я думаю, тут вже немає причини для дискусій. Якщо ви не заперечуєте, будь ласка, можна ставити на голосування.

ГОЛОВА. Можна ставити на голосування статтю 3? Голосуємо.

"За" - 290. Прийнята стаття.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Дякую. Далі стаття 4. Прошу вашої уваги. Ми ще вчора в останнє "перемацували" проект і тут у нас є невеличкі упущення. Я хочу, щоб ви були уважні, бо тут є невеличкі доповнення, і підтримали нас.

Стаття 4. Перший абзац закінчується словами "передбаченими цим Законом". Обов'язково потрібно /це наше, ми беремо повністю на совість комісії/ вставити таку фразу "Етапи відселення регулюються Концепцією", далі - "Право на відселення за їх бажанням мають також вагітні жінки, сім'ї, які мають дітей до 18 років, та особи, які за медичними показниками не можуть проживати у зоні посиленого радіологічного контролю, з компенсаціями, передбаченими цим Законом". Це поправка і Булька, і Бондарева. Це обов'язково потрібно включити. Якщо не заперечуєте, то, мабуть, треба за це доповнення, Леоніде Макаровичу, окремо проголосувати, а потім за статтю.

ГОЛОВА. Якщо немає ні в кого зауважень щодо доповнення... Володимире Олександровичу, подивіться ви, мені здається, ні. Що, немає? Прошу проголосувати за доповнення.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Прийнято, Леоніде Макаровичу.

ГОЛОВА. Прийнято.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Тепер за статтю в цілому.

ГОЛОВА. Тепер можна голосувати за статтю 4 в цілому.

"За" - 297. Прийнята стаття в цілому.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Дякую, переходимо до статті 5. Просто депутату Пирогу /його немає/ можна не пояснювати. По статті 5 є зауваження Валентина Семеновича. Валентине Семеновичу, наполягаєте чи ні, щоб не гаяти часу?

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

БУДЬКО В. С. Товариші!. Вести розмову сьогодні про умови реевакуації населення в забруднену зону вважаю несвоєчасно і пропоную цю статтю із закону виключити.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Леоніде Макаровичу! Дозвольте мені позицію комісії висловити. Я також за те, Валентине Семеновичу, щоби цю статтю виключити, вона мені теж муляє очі. Але ми готуємо закон, в законі має бути все передбачено.

Валентине Семеновичу, а що ми зробимо з тими самоселами, які там є? Я теж проти реевакуації і буду, де зможу, воювати проти неї. Але хай у законі на всякий випадок буде передбачена і така норма. Леоніде Макаровичу! Ставте на голосування, прошу вас.

ГОЛОВА. Голова комісії має рацію. Справа в тому, що це ж закон, а закон регулює всі відносини. Адже під закон будуть відповідні нормативні акти, які застосовуватимуться на практиці. Я вважаю, що необхідно залишити, давайте все-таки проголосуємо за це. Стаття 5.

"За" - 267. Прийнято рішення.

ЯВОРІВСЬКИЙ В. О. Стаття 6.

ГОЛОВА. "Державний контроль за радіаційною обстановкою".

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Я читаю по нашому новому проекту. Правильно кажуть, що потрібно проголосувати за зняття.

ГОЛОВА. Я ж про це і кажу, її треба зняти. Перший мікрофон.

ЗАЛУДЯК М.І., голова Комісії Верховної Ради Української РСР у питаниях екології та раціонального природокористування /Кременчуцький виборчий округ, Полтавська область/. Стаття 6 знімається. Я теж за те, щоб її зняти. Але я хочу, Володимире Олександровичу, щоб ви із статті 6 не вилучили органи, які здійснюють державний контроль. Статтею такий контроль покладено тільки на Держкомчорнобиль. Але ж у нас Укргідромет, Держагропром, Міністерство охорони здоров'я і Укргеологія відповідно до наших, раніше прийнятих законів здійснюють державний контроль за радіаційною обстановкою. І без них Держкомчорнобиль не обійдеться. Я просто хочу, щоб воно було відображено в Концепції, якщо стаття знімається

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Це позиція комісії, Миколо Івановичу? Я розумію вас і готовий до вас приєднатися.

ЗАЛУДЯК М.І. Позиція комісії така, щоб залишити органи, які здійснюють державний контроль.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Миколо Івановичу! Вислухайте мене. Це займе півхвилини, і ми порозуміємося. Ми теж за те, щоб вони були. Але ви, мабуть, краще від мене знаєте, що коли сім няньок, то жодного господаря не буде, коли ми на всіх розкидаємо цей контроль. А так Держкомчорнобиль, компетентна інституція, яку ми обрали, вона в системі Ради Міністрів, - хай вони між собою розбираються. А з Держкомчорнобиля ми будемо питати. Згодні? Прекрасно.

ГОЛОВА. Отже, я ставлю на голосування пропозицію про те, щоб статтю 6 зняти. Хто за це, прошу проголосувати.

"За" - 291. Стаття знімається.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Дякую. Стаття 6 в новій редакції. Я все-таки зачитаю, щоб ніхто не був обійдений. Доповнення народного депутата Курашика: "Заборонити виробництво сільськогосподарських продуктів на забруднених територіях". Це - перше. А друге в тому ж ключі йде: "Заборонити використовувати ці продукти для харчування дітей".

Умови, шановний депутате Курашику, такі самі, які і при реевакуації. Нашим законом і Концепцією передбачалося категорично заборонити вирощувати таку продукцію. Але на сьогодні вона ще вирощується. Тому, на превеликий жаль, де в законі це знайшло свого відображення. Оскільки вона буде, то за певних умов визнаватиметься придатною. Я не бачу в цьому ніякого конфлікту.

ГОЛОВА. Народний депутате Курашик, ви погоджуєтеся? Можна голосувати статтю 6? Прошу проголосувати.

"За" - 277. Рішення прийнято.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Стаття 7 "Відповідальність за виробництво продукції на забрудненій території". Пропозицію Меньшова відхилено. Василю Назаровичу! Ми з вами говорили на комісії, знімайте. Подивіться мені в очі й зніміть. Якщо не наполягає Василь Назарович, то ставте на голосування.

ГОЛОВА. Ось ваш заступник на чомусь наполягає. Другий мікрофон.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Що, Володимире Михайловичу?

ЯЦЕНКО В.М., голова Коростенської міської Ради народних депутатів, перший секретар Каростенського міськкому Компартії України /Коростенський виборчий округ, Житомирська область/. Я пропоную викреслити слова"... сільського господарства" - забрудненої продукції взагалі, а не тільки сільського господарства. І не "згідно з чинним законодавством", оскільки ми виключили слова:"... згідно з чинним законодавством". Те, що ми вносимо в нашій постанові до чинного законодавства зміни, теж викреслити. І залишити так статтю 7.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Дорогий Володимире Михайловичу! Ви ж заступник голови комісії, можна було б на засіданні комісії це все зробити.

ЯЦЕНКО В. М. Я тільки-що вичитав.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Тут є певний сенс, але якщо наполягає Володимир Михайлович, будь ласка.

ГОЛОВА. Голосуємо тоді в редакції комісії чи з поправками? Володимире Олександровичу! Ваша позиція?

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Можна, сенс є, але в принципі можна.

ГОЛОВА. Ви кажіть як керівник: так чи ні. Так, є сенс, я підтримую.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Так, я підтримую.

ГОЛОВА. Це інша справа. Голосується стаття 7 з поправками. Прошу проголосувати.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Просто "продукції" - і все.

ГОЛОВА. "За" - 293. Прийнято. Наступна стаття.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Наступна. Ми за статтю проголосували?

ГОЛОВА. За статтю з поправками.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Стаття 8. Тут все враховано, Леоніде Макаровичу.

ГОЛОВА. Можна голосувати? Ставлю на голосування статтю 8.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Будь ласка.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

ЗАЛУДЯК М.І. Зробимо уточнення. Наша комісія пропонувала після слів;"... не перевищує норм" уточнити:"... рекомендованих НКРЗУ та затверджених Радою Міністрів УРСР або Міністерством охорони здоров'я". Хто буде ці норми затверджувати? Якщо буде комітет мати право, тоді це виключається. Якщо ні, то тільки Рада Міністрів.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Але ми вже проголосували цю статтю.

ЗАЛУДЯК М. І. Ні, ні. Це восьма. Та, про яку ми розмову ведемо.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. У статті 8 все враховано, Миколо Івановичу. Що у вас за примірник такий?

ЗАЛУДЯК М. І. Написано, що відхилена стаття 8.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Враховано, все враховане. Чотири пропозиції враховано.

ГОЛОВА. Народний депутате Залудяк! Розберіться у своїх паперах. Розібралися? Тоді займіть своє місце, будь ласка.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Леоніде Макаровичу! Є пропозиція голосувати за статтю 8, а потім за розділ в цілому.

ГОЛОВА. Прошу проголосувати за статтю 8 в цілому.

"За" - 299. Рішення прийнято. Наступна стаття.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Розділ П.

ГОЛОВА. Якщо ми всі статті проголосували і жодної не пропускали, то, немає потреби голосувати за розділ.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Це вам вирішувати. Розділ П "Статус осіб, які постраждали від чорнобильської катастрофи". Відхилена одна пропозиція депутата Снігірьова. Однак комісія вагається. І я вважаю, хай тут колективний розум спрацює. Є в нього така пропозиція: після слів "забруднення території" доповнити "на якій постійно проживали" - і далі за текстом. У цьому певний сенс є. Якщо Снігірьов наполягав здебільшого на цьому, то, я думаю, що можна цю пропозицію поставити на голосування. Якщо не наполягав... Чи Снігірьова немає? Ну, а якщо немає, то немає про що говорити. Тоді ми відхиляємо.

ГОЛОВА. Так, ще щось. Другий мікрофон.

БУДЬКО В.С. Я до цієї статті вніс поправку. Ми цією статтею визначаємо дві категорії громадян. Це ті, хто брав участь у ліквідації, і громадяни, які постраждали. Я пропоную третє визначення: це особи, які евакуйовані внаслідок аварії на Чорнобильській атомній електростанції.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Валентине Семеновичу, дорогий мій! У цьому залі, мабуть, немає людини, яка б вас більше любила і шанувала, ніж я. Але я вас прошу, треба ходити на засідання комісії, і ми б там все вирішили. А так, ви піднімаєтесь...

ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка. Займіть своє місце. Давайте ми це припинимо. Таке вже в нас було. Якось ми приймали закон, коли один депутат стояв біля мікрофона дві години. Зараз знову починається така ситуація. Ми домовилися з вами, що тепер відведено надзвичайно багато часу для роботи в комісіях, і якщо ви щось в комісії не з'ясували, тоді виносьте свої зауваження. Чого ж ми тут будемо влаштовувати дискусію перед народом?

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Перш за все я відповім вам, Валентине Семеновичу. Це все є в інших статтях. Повірте, ми не просто відкинули цю вашу поправку, тим більше вона тут не зареєстрована.

Я пропоную поставити статтю на голосування, Леоніде Макаровичу.

ГОЛОВА. Комісія пропонує поставити статтю на голосування. Стаття ставиться на голосування.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. ... І розділ.

ГОЛОВА. Цей весь розділ?

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Так, весь.

ГОЛОВА. Ні, не весь.

"За" - 254. Рішення прийнято. Це ж розділ ІІ ми прийняли.

ЯВОРІВСЬКИЙ В. О. Так, правильно, Леоніде Макаровичу. Тепер стаття 10.

ГОЛОВА. Так, стаття 10.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. "Визначення осіб, які відносяться до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС". Тут у мас є пропозиція депутата Снігірьова, яку відхилено, але немає Снігірьова і питання відпадає. Другу пропозицію депутата Володимира Яценка відхилено. Ми знаємо, що він частково погоджується з цим. Можна голосувати.

ГОЛОВА. Можна голосувати статтю 10 ? Можна чи ні, я запитую? Що там? Перший мікрофон?

ДЕПУТАТ /не представився/. У першому варіанті було записано, що учасниками ліквідації є ті, хто працював у "зоні відчуження", а також "в зонах, безумовного відселення". В новому варіанті "зони підселеная" випали. Чи це помилково, чи так задумано?

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Це зроблено свідомо. Там, у першому варіанті, була помилка. Тепер ми це віднесли до іншої категорії і в законі.

ДЕПУТАТ /не представився/. Ті люди, які працювали в поліській та інших зонах безумовного відселення, виходить, не учасники ліквідації, чи не так?

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Учасники ліквідації. Поперше, прочитайте уважно проект закону, ми нікого не пропустили. А по-друге, якщо у вас є зауваження, треба було прийти в нашу комісію.

ДЕПУТАТ /не представився/. Тут всі зауваження в п'яти пунктах викладено.

ГОЛОВА. Я звертаюсь до наших технічних служб. Коли я надав слово від мікрофона - ставиться запитання, і мікрофон виключається. Що це ви повключали всі мікрофони і влаштовуєте мені тут якусь дискусію в залі?

Другий мікрофон.

ЯЦЕНКО В.М. Володимире Олександровичу! Я хотів би, щоб ви оголосили депутатам пункти санітарної обробки і в межах зони, і поза її межами. Ми таке доповнення внесли з вами. Це перше.

І друге. Шановні депутати! Все ж таки я наполягаю на тому, щоб ми проголосували за мою пропозицію. Сьогодні в третій зоні, в якій я проживаю, де зараз розташовані моє місто і мій Коростенський район, люди проводять дезактивацію, працюють з грунтами, де забруднення становить від одного до п'яти міліренгенів. Я вважаю, що ці люди повинні відноситись до ліквідаторів наслідків аварії. Тому я наполягаю на тому, щоб мою пропозицію було проголосовано, щоб цих людей також віднести до ліквідаторів. Це необхідно зробити.

ГОЛОВА. Володимире Олександровичу, будь ласка.

ЯВОРІВСЬКИЙ В. О. Дайте півслова депутату Шовкошитному.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

ШОВКОШИТНИЙ В. Ф., голова підкомісії Комісії Верховної Ради Української РСР з питань Чорнобильської катастрофи /Харківський виборчий округ, м. Київ /. Я все-таки думаю, що нам треба розділити - хто є хто. Дві групи, які постраждали від чорнобильської катастрофи, ті, хто безпосередньо брав участь у ліквідації, і ті, хто про ту аварію сном-духом не знав. Вони просто потерпіли, живучи на тих територіях. Це різні категорії людей. Ті, хто працював на ліквідації у 1986 році, працювали із розрахунку 25 берів на рік. Тому ліквідатори - це ті, кого ми там визначили: це ті, хто жив у зоні відчуження, потерпілі, і ті, хто поза цими зонами.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Леоніде Макаровичу! Якщо хочете почути мою думку, то вона така. Я прекрасно розумію, у всіх нас є виборці, і кожному хочеться, так би мовити, показати, що він за їх інтереси воює. Але для цього була в нас комісія, де ми спалили стільки нервів, де все можна було з'ясувати, і я просто попросив би шановних товаришів тільки з якогось конкретного приводу, коли є, даруйте мені, якась явна помилка, підніматись і говорити.

Інакше ми зараз просто буксуватимемо на місці. Що ж ми будемо змішувати грішне з праведним - і ліквідаторів, і людей, які працювали в тій зоні?

Грошей немає. Он сидить Костянтин Іванович, я ще не знаю, що він врешті-решт скаже. Володимире Михайловичу, якщо ви наполягаєте, це право ваше як депутата. Ставте на голосування.

ГОЛОВА. Шановні товариші! Я ще раз хочу вам нагадати про те, що треба всі питання вирішувати у комісіях, і рахуватись з тим, які сьогодні можливості мав наш Уряд. Василю Івановичу, ви можете щось сказати з "цього приводу?

Якщо депутат Яценко наполягає, нехай наполягає. Він вносив, а ми будемо голосувати за доповнення депутата Яценка. Прошу проголосувати.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Голосуйте проти, за мене.

ГОЛОВА. Але він наполягає.

"За" - 92. Не прийнято. Завершили це питання... Яка помилка?

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. "Зона відчуження і безумовного відселення". Це просто помилка. Товариші, в кінці... Одну секундочку, дозвольте, ну, почекайте ж...

ГОЛОВА. Заспокойтесь, чого ви всі такі нервові?

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Товариші, я в кінці...

ГОЛОВА. Сьогодні ж тільки четвер.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Леоніде Макаровичу! Я хочу ще раз звернутися. Шановні колеги, ми приймаємо дуже важкий, складний закон. Я в кінці, коли ви проголосуєте, попрошу вашого дозволу, щоб комісія й відповідні служби ще раз по ньому "пройшлися". Якісь є, можливо, недогляди, неточності, ми все потім урахуємо. Я думаю, що це найрозумніший шлях, і зараз гаяти часу не варто.

ГОЛОВА. На відредагування. Якщо десь слово не те, то треба його змінити, та й усе. На сесію це не виносити.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Леоніде Макаровичу! Пропозиція Яценка, він наполягає...

ГОЛОВА. Відхилили її.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Відхилили, статтю проголосували. Далі...

ГОЛОВА. Ні. Тепер голосується стаття 10.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Статтю голосуємо?

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Повністю статтю.

ГОЛОВА. Почекайте, не поспішайте. Дайте мені можливість працювати. Голосується стаття 10.

"За" - 203. Не прийнята стаття.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Не голосувало 143 депутати.

ГОЛОВА. В чому справа?

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Шановні товариші! "Відчуження і безумовного відселення". "Безумовного відселення" - це просто технічна помилка. Треба повторити, тому що люди не розібрали. 147 депутатів не голосували.

ГОЛОВА. Це доповнення, яке внесли, і Володимир Олександрович тільки-що його процитував. Було непорозуміння з таким уточненням.

Прошу ще раз проголосувати за статтю. Почали голосувати.

"За" - 308. Прийнята.

ЯВОРІВСЬКИЙ. Дякую, вирішили і тут. Стаття 11.

ГОЛОВА. Сторінка 17.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Нам дуже багато слушних зауважень подала Комісія з питань здоров'я людини, ми їх у більшості врахували. А тут ми відхилили "потерпілих від впливу". Якщо не наполягають, значить ми з ними порозумілись. Відхилено, включаючи й дітей. Бо враховано іншими статтями. Пункт 2 статті 4 подивіться, там усе це враховано.

Відхилено зауваження Будька. Шановний Валентине Семеновичу! Це в Концепції є, через те ми відхилили, щоб не повторювати. Решту враховано. Враховано частково пропозицію Шеховцова, відхилено ж - Валентина Семеновича, бо немає зв'язку. В чому тут суть, щоб ви зрозуміли. Валентин Семенович пропонує, щоб після слів "перевищують рівні" доповнити: "та загострення хронічних захворювань". Хронічні захворювання, лікарі підтвердять, можуть бути будь-які і без їхнього зв'язку з чорнобильською катастрофою. Через те ставити їх у закон, мабуть, нелогічно, Валентине Семеновичу. Якщо ви погоджуєтеся, то можна голосувати.

ГОЛОВА. Можна голосувати 11 статтю? Ставлю її на голосування.

"За" - 309. Приймається.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Стаття 12. Товариші! Прошу хвилиночку уваги, я тут повинен... Ми довго билися над цією статтею, давали вже перший варіант, ви його й прийняли, але я прошу уваги - тут дуже важливий момент. Ми все-таки прийшли до того, що в Білорусії ця стаття сформульована набагато краще. Білоруським парламентом вона прийнята, і

ми її пропонуємо ось у такій редакції. Білоруси зробили правильно, чого відмовлятися? Білоруси зробили краще за нас.

ГОЛОВА. Володимире Олександровичу, ви нову будете зараз читати редакцію чи ту, яка є?

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Вона не нова, по суті, та ж сама, тільки... Нова є тут. Вона вже в законі. І у вас вона є. Я просто пояснюю, бо є невеличка різниця між першим читанням і другим. Нам подарували цю статтю сябри наші. Не відмовте їм, коли будете голосувати.

ГОЛОВА. "Причинний зв'язок захворювання, часткової чи повної втрати працездатності громадян, які брали участь в роботах по ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, і громадян, які в результаті катастрофи знаходилися на територіях, що зазнали радіоактивного забруднення, що настали після аварії чи після участі в роботах по ліквідації наслідків, визнається як встановлений /незалежно від наявності дозиметричних показників чи їх відсутності/, якщо уповноваженою на те медичною установою не підтверджена відсутність такого зв'язку".

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Леоніде Макаровичу! Білоруси пішли яким прекрасним шляхом - презумпція невинності. Тобто не людина повинна доводити, що це пов'язано, а нехай медицина доведе протилежне.

ГОЛОВА. Ось тут у нас біля третього мікрофона лікар, нехай скаже. Третій мікрофон.

ДЕПУТАТ /не представився/. Будь ласка, я пропоную завершити це формулювання не підтвердженням заперечення, а підтвердженням, тобто я пропоную:"... незалежно від наявності дозиметричних показників чи їх відсутності в разі підтвердження його уповноваженою на те медичною комісією". "В разі підтвердження", а не "підтвердженням відсутності", і, зрештою, не установою, тому що може бути не одна комісія така, а ми зводимо все до однієї установи.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Я боюся, що тут може розгорнутися дискусія. Комісія наполягає на цьому білоруському варіанті, якщо депутат Пиріг наполягає на іншому, то ставте на голосування.

По-моєму, тут апробовано усім парламентом, і я не бачу потреби перевертати з ніг на голову ту чи іншу фразу. Суть тут одна й та ж сама. Але це воля депутата Пирога.

ГОЛОВА. Можемо ставити на голосування статтю 12? Ставлю її на голосування.

"За" - 321. Прийнята стаття.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Дякую. Стаття 13. Якщо вона пройде...

ГОЛОВА. "Відповідальність держави за шкоду... "

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Так. "Відповідальність держави за шкоду, завдану громадянам внаслідок чорнобильської катастрофи".

З Комісією з питань здоров'я людини ми погодили, бо тут просто нова назва, тож немає ніяких проблем. Враховано поправку Снігірьова. Далі - прийнято, враховано, враховано...

ГОЛОВА. Власне кажучи, все враховано.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Так.

ГОЛОВА. На тому, що відхилено, ніхто не наполягає?

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Немає підстав для конфліктів? Можна голосувати.

ГОЛОВА. Ставлю на голосування статтю 13.

"За" - 306. Прийнята стаття 13.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Дякую. Стаття 14 "Визначення категорій осіб, які потерпіли від чорнобильської катастрофи, для встановлення пільг і компенсацій". Васильєва, шановний наш депутат, нехай не ображається, бо ми звіряли й відхилили. Через те, що ви, мабуть, бажаючи добра, але применшили пільги порівняно з тими, які пропонуємо ми. Я думаю, що немає сенсу тут сперечатися,

ГОЛОВА. Так.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Зауваження депутата Дурдинця ми врахували, він претензій ніяких не має. Щось врахували, щось відхилили, він поміркована людина й каже, що він нас розуміє. Решта - пропозиції Коваленка ми не беремо до уваги. Відхилили зауваження Сальніченка. Чому? Тому, що він пише "в період перших двох років". Товариші, ми, працюючи над проектом, виходили із такої, може, нехай і сумно, але аналогії фронтової. Якщо людина була навіть п'ять хвилин на

фронті, все одно могла загинути, а інший міг бути чотири роки - і подряпинки ніде немає. Щоб не вносити ніякого сум'яття ми вирішили так: 1986 рік - була там людина, може, хтось там буде й випадковий, зате ми не пропустимо тих, хто справді там був.

Я думаю, що депутат Сальніченко не буде сперечатися а нами.

ГОЛОВА. Погоджуємось.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Депутат Сальніченко є? Зараз, Леоніде Макаровичу... Що тут ще відхилено? Депутат Каменчук вносить дуже гарну пропозицію, але якщо Костянтин Іванович дасть під це гроші, то, будь ласка, я за неї двома руками голосуватиму. Я думаю, фінансово ми просто не потягнемо цієї пропозиції. Депутат Каменчук є? Як ви, наполягаєте на своїй пропозиції?

ГОЛОВА. Це на 25 сторінці?

ЯВОРІВСЬКИЙ В. О, Це 26 сторінка, пункт 3: "Учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1988-1990 років, які отримали опромінення організму менше 1,0 бера, та особи, які працюють та проживають на територіях зони гарантованого відселення... "Це величезна сума набігає. Але, будь ласка, як парламент вирішить.

ГОЛОВА. Так, давайте ми спочатку вирішимо.

ЯВОРІВСЬКИЙ В. О. У душі я - "за".

"ГОЛОВА. Зараз. Другий мікрофон.

БУДЬКО В.С. Шановні депутати! Шановний Леоніде Макаровичу! Я прошу шановних народних депутатів підтримати мене в цьому питанні. До категорії 3 віднесені люди, які проживають у зонах безумовного відселення, тобто ті люди, яких треба було відселити ще в 1986 році. Я прошу підтримати мою поправку. Треба, щоб люди, які п'ять років жили там, де проживати неможливо, були віднесені до 2 категорії, до тих людей, які відселялися ще 1986 року. Це дуже важливо. Цих людей не так багато, їхня доля нікому не відома, отже, треба це поправити. Прошу підтримати цю мою поправку.

ГОЛОВА. Володимире Олександровичу, ви обговорювали це?

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Ми обговорювали це питання, і, справді, я повністю на боці Валентина Семеновича, адже він захищає інтереси своїх людей. Але хай вирішує парламент.

ГОЛОВА. А в чому тут проблема? Костянтине Івановичу, я прошу вас підійти ближче до мікрофона, щоб вас можна було почути.

МАСИК К.І., Перший заступник Голови Ради Міністрів УРСР, голова Комісії Ради Міністрів УРСР з надзвичайних ситуацій. Якщо відверто казати, то я безумовно на боці Валентина Семеновича. Я сам - чорнобилець, пройшов через все це. Але якщо ми включимо ці категорії, ми зрівняємо всіх людей - і тих, хто постраждав сильно, і тих, хто постраждав менше. Тому я прошу підтримати пропозицію комісії, яку надруковано в нашому документі.

ГОЛОВА. Зрозуміло. Таким чином, шановні товариші, Володимире Олександровичу, є дві пропозиції: комісії і депутата Будька. Так, він пропонує, щоб цю категорію людей було віднесено до 2 категорії.

Я прошу проголосувати за пропозицію народного депутата Будька.

ГОЛОВА. "За" - 139. Не прийнято.

Ще була пропозиція народного депутата Каменчука викласти в такій редакції: "Учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1988-1990 років, які отримали опромінення організму менше 0,1 бера, та особи, які працюють або проживають на територіях зони гарантованого відселення". Це те саме, що бути гуманістом, але без грошей. Так воно й є. І це нам довів Перший заступник Голови Ради Міністрів, і це, мабуть, треба врахувати. Ви наполягаєте на тому, щоб голосувати? Давайте проголосуємо, будь ласка.

"За" - 84. Не прийнято.

Можна тепер голосувати за, статтю в цілому.

Перший мікрофон.

ДЕПУТАТ /не представився/. Леоніде Макаровичу, Володимире Олександровичу! Невеличка редакційна правка на сторінці 24. Лікарсько-трудова експертна комісія зараз називатиметься медично-соціальною експертизою згідно із законом про інвалідів. Оскільки ми не встигли обмінятися думками, треба таку правку зробити.

ГОЛОВА, Редакційна правка приймається. Ставиться на голосування стаття б цілому.

"За" - 303. Прийнято статтю.

ЯВОРІВСЬКИЙ Б.О. Стаття 15 "Підстави для встановлення пільг та компенсацій для громадян, які постраждали від чорнобильської катастрофи". Коротенько пройдуся по доповненнях. Депутат Ляшко, вашу пропозицію частково враховано в статті 8 цього проекту, Ми це погодили /ще одне слово, щоб не гаяти часу/, ми погодили

з медичною комісією, але не бачимо тут суттєвої різниці. Все це, власне кажучи, не відхилено, а враховано. Прозицію депутата Меньшова відхилили тому, що це справа Уряду, а не справа закону.

І останнє. Дуже гарна пропозиція Комісії у питаннях екології та раціонального природокористування доповнити після слів "є фактичні рівні" - "потужності експозиційної дози на 10.05.86 року". Миколо Івановичу, прекрасна пропозиція, але хто її сьогодні реставрує так, як ви хочете?

Я готовий, якби була така можливість, але хто це зробить? А просто записати в закон... Якщо у вас є якісь аргументи, ми не заперечуємо, але це дуже складне місце.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

ДЕПУТАТ /не представився/. Пропозиція була від фахівців, тих, хто, дійсно, займається цією зоною. Ну, а сьогодні її треба зняти.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Прекрасно, зняти.

ГОЛОВА. Я не можу зрозуміти, чому народний депутат стоїть біля третього мікрофона при обговоренні всіх статей? Чи це він мав зауваження чи щось інше?

Третій мікрофон.

КОЗЯРСЬКИЙ Б.І., секретар Комісії Верховної Ради Української РСР з питань народної освіти і науки /Червоноградський виборчий округ, Львівська область/. Вельмишановний Володимире Олександровичу! І в приватній розмові з вами, і на сесії я просив, щоб людей, громадян нашої республіки, які постраждали від атомних випробувань в інших місцях, наприклад, на Уралі, прирівняти за статусом до

осіб, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи. Тих людей небагато. На Львівщині їх є всього 6 чоловік.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Прекрасно поставлено питання. І я хочу відповісти, щоб більше ми до нього не поверталися. Не подумайте, що ми забули цих людей. Ми теж за те, щоб їх, наших земляків, пригорнути. Але найближчим часом на основі українського і білоруського законів буде прийнято всесоюзний закон, і ці люди підлягатимуть цьому закону. А якщо у наших земляків є бажання, хай вертаються до нас, користуються нашими правами і нашими законами. А інакше вони підлягатимуть всесоюзному закону. Все враховано, ніхто не забутий.

ГОЛОВА. І ніщо не забуто. Перший мікрофон.

ГУРЕНКО С. І. Володимире Олександровичу! Я згоден з вашим підходом. Але у нас є одна категорія осіб, яка зараз, якщо можна так сказати, тільки-но вийшла на поверхню, - це ті люди, які були в армії під час перших випробувань атомної зброї у реальних умовах. І я думаю, нам треба було б все ж таки визначити, що при наявності, скажімо, якихось документів, такі люди можуть бути прирівняні до категорій людей, про які йшлося. Адже про них Москва не піклуватиметься.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Станіславе Івановичу, шановний мій! Ті люди, які живуть на території України, є громадянами України. Усіх враховано. Будь ласка, уважно читайте закон і частіше приходьте на засідання комісії. Станіславе Івановичу, розберемося у всьому, все це є. Он мені підказують. Подивіться, Станіславе Івановичу, на одинадцяту сторінку.

Голосуємо, Леоніде Макаровичу.

ГОЛОВА. Можна голосувати за статтю 15 в цілому? Приймається.

ЯВОРІВСЬКИЙ В. О. Стаття 16. "Організація єдиного державного обліку осіб, які постраждали від чорнобильської катастрофи" У статті враховано пропозицію депутата Ляшка. Пропозиція депутата Снігірьова відхилена. Його зараз немає в залі.

ГОЛОВА. Я хочу ще раз уточнити. Давайте будемо діяти таким чином: ви називаєте статтю і не враховані пропозиції. Я запитую у депутата, котрий подавав пропозицію, чи наполягає він на своїй точці зору. А те, що враховано, не треба повторювати.

Можна голосувати статтю 16 ? Голосуємо в цілому.

"За" - 302. Рішення прийнято.

ЯВОРІВСЬКИЙ В. О. Стаття 17 "Організація медичного обстеження і оздоровлення осіб, які постраждали від чорнобильської катастрофи".

ГОЛОВА. Стаття 17, яку тільки що прочитав Володимир Олександрович, ставиться на голосування.

"За" - 283. Рішення прийнято.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Ще раз дякую вам. Стаття 18 "Норми харчування у спеціалізованих лікувальних, лікувально-санаторних і курортних закладах?

Пропозиції депутатів Коваленка і Швеця відхилено. Є ці депутати в залі?

ГОЛОВА. Немає. Прошу проголосувати статтю 18. Уважно, будь ласка, товариші.

"За" - 305. Статтю прийнято.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Дякую.

Розділ ІV "Соціальний захист громадян, які постраждали від чорнобильської катастрофи. Загальні компенсації та пільги".

Відносно назви ніяких зауважень не було. Переходжу до статті 19. "Надання компенсації та пільг громадянам, які постраждали від чорнобильської катастрофи".

Немає жодного зауваження. Статтю 19 можна ставити на голосування.

ГОЛОВА. Прошу голосувати.

"За" - 315. Статтю прийнято.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Стаття 20.

Хотів би пояснити дещо. Комісія у питаннях соціальної політики та праці зробила таке зауваження: "передбачити виділення путівок на всю сім'ю". Що я можу сказати? І рада б душа в рай, та гріхи не пускають. Дай Боже, щоб ми забезпечили маму з дитиною, а не всю сім'ю. А ви думайте, вирішуйте. Нам би і хотілося, але... Через те можна ставити на голосування.

ГОЛОВА. Комісія не наполягає? Ні. Ставлю статтю на голосування.

"За" - 294. Статтю прийнято.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Стаття 21 "Компенсації та пільги громадянам, віднесеним до категорії 2".

Відхилено пропозицію шановного Валентина Семеновича Будька. Дуже хороша пропозиція, як і інші. Але комісія вважає, що це звичайний максималізм, не підтриманий матеріально. Якщо Валентин

Семенович наполягає, можна поставити поправку на голосування. Він пропонує у вислові "Першочергове забезпечення житловою площею" слово "першочергове" замінити на "позачергове". Ми хотіли б це зробити, але треба врахувати реалії. Записати в законі можна, а потім світити очима перед людьми? Даруйте, але ми повинні бути реалістами.

З депутатом Єщенко ми все погодили.

Відхилено пропозицію Комісії у питаннях соціальної політики та праці стосовно чистих продуктів. У нас записано: "продукти за медичними нормами" тобто це і є чисті продукти.

Відхилено також пропозицію депутата Коваленка.

Відповідаю депутатові Пирогу. Ваше зауваження враховано у розділі ІІІ.

Питання про виділення путівок на всю сім'ю ми вже обговорювали. Здається все, Леоніде Макаровичу.

Перепрошую, запитують, чому ми відхилили пропозицію щодо позачергового надання телефонів. Уявіть собі, що у Коростені, де Володимир Михайлович Яценко володарює, усім позачергово поставили телефони. Усі ці люди живуть у зоні, отже, усім слід поставити телефони. Чи реально це? Мабуть, якщо тільки Валентин Семенович не хоче нічого сказати, можна голосувати статтю.

ГОЛОВА. Ви таки спонукали депутата Будька вийти до мікрофона, Володимире Олександровичу.

Будь ласка, другий мікрофон.

БУДЬКО В. С. Шановні товариші депутати, Леоніде Макаровичу. Давайте звернемося до науки. Ось тут сидить віце-президент Академії наук УРСР Віктор Григорович Бар'яхтар. Він скаже, як визначалася

тридцятикілометрова зона - циркулем. Відселили всіх - хто потерпів і хто не потерпів. А тепер зрозуміли, що багато людей живуть в зонах безумовного відселення, треба було відселити їх у 1986 році. Просто Гідромет не міг і не хотів визначити ступінь забрудненості, от людей і не відселили.

Вікторе Григоровичу, я прошу підтримати мене, або доведіть, що я помиляюся.

ГОЛОВА. Ви не по темі виступили.

БУДЬКО В.С. Чому не по темі? Я вношу доповнення до назви:"... та потерпілі від чорнобильської катастрофи, які евакуйовані та проживають у зоні безумовного відселення".

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Яка це сторінка, нагадайте?

БУДЬКО З С. Сторінка 39.

ГОЛОВА. Це у назві статті.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Отже, назву статті доповнити:"... та потерпілі від чорнобильської катастрофи, які евакуйовані та проживають у зоні безумовного відселення"?

У принципі ми вже голосували з цього приводу.

ГОЛОВА. Так, справді голосували.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Я. думаю, що і академік Бар'яхтар погодиться.

Треба виходити з реальних можливостей.

ГОЛОВА. Давайте не повертатися до тих питань, які ми вже вирішили. Адже ми просто гаємо час.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Питання складне, тому виникають проблеми.

ГОЛОВА. Що ж ви нам пропонуєте?

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Є два варіанти: або голосувати поправку, на якій наполягав Валентин Семенович, або голосувати всю статтю.

Товариші! Я розумію, вам важко зараз, може, навіть важче, ніж мені тут, на цьому "ешафоті". Я хочу, щоб ви зрозуміли, про що йдеться. А йдеться про те, щоб потерпілих від чорнобильської катастрофи, яких евакуйовано, долучити до категорії 2.

Зрозумійте, товариші, в принципі, питання стоїть правильно. Але якщо підійти з іншого боку, то чи правомірно прирівнювати до тих, хто йшов на реактор в 1986 році? Давайте подумаємо, щоб ми, бажаючи зробити добро, не пересварили цих нещасних людей.

ГОЛОВА. Отже, хочу нагадати вам, що ми за це питання вже голосували. Пропозицію було відхилено, бо ми з'ясували, що немає у нас можливості виконати ці побажання. Хіба що проголосувати задля популіських амбіцій. І люди проголосували відповідно.

А тепер знову це питання виникає.

Та це не інше, це те ж питання.

Чи йдеться про інше доповнення: замінити слово "першочергове" на слово "позачергове". Я вас запитую, ви з комісії, ви заступник? Ви не могли зробити це раніше? Ви коментуєте Володимира Олександровича чи допомагаєте йому?

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Я знаю, що скаже Віктор Григорович. Я приєднуюся до нього.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

БАР"ЯХТАР В.Г., віце-президент АН УРСР. Глубокоуважаемые депутаты! Этот вопрос очень тщательно рассматривался. В его рассмотрении я тоже принимал участие. Я хочу сказать, вы правильно говорите, что тридцатикилометровую зону мы договорились принимать условно. Конечно, в свое время это было сделано с помощью циркуля, здесь вы абсолютно правы.

С этим была связана, как вы знаете, и позиция по поводу реэвакуации. Чтобы вы тогда настаивали - чтобы этого не делать? Я хочу поддержать Владимира Александровича и всю комиссию. У нас есть статья 11, которую вы проголосовали. В ней предусмотрено, что "До потерпілих від чорнобильської катастрофи відносяться: евакуйовані та відселені із зон відчуження, безумовного /обов'язкового/ та гарантованого /добровільного/ відселення". Все це тут є. Але мені здається, є різниця між тими, хто брав безпосередню участь, працював на реакторі АЕС і одержав 25 бер, і тими, хто постраждав, залишився непрацездатним.

Все это население, о котором вы говорите, по той оценке, которая есть сейчас у нас в науке, получило примерно 5-6-8 бер. То есть значительно меньше, чем 25 бер, и было бы неправильно приравнивать их

непосредственно к ликвидаторам. Это учтено.

ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка. Голосується стаття в цілому.

"За" - 293. Приймається. Наступна стаття.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Стаття 22 "Компенсації та пільги громадянам, віднесеним до категорії 3". На цій сторінці немає нічого, все враховано. Враховано і пропозицію Володимира Михайловича Яценка. Відхилено пропозицію Рудика, але ми з ним певністю порозумілися. Леоніде Макаровичу, можна ставити на голосування.

ГОЛОВА. Отже, можна голосувати статтю 22.

"За" - 304. Приймається.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Дякую. Розділ V "Захист дітей, потерпілих від чорнобильської катастрофи".

ГОЛОВА. Ні-ні. Стаття 23, 44 сторінка.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Все враховано, що не враховано - погоджено комісіями, можна ставити на голосування.

ГОЛОВА, Ставлю на голосування статтю 23.

"За" - 306. Стаття приймається.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Розділ V "Захист дітей, потерпілих від чорнобильської катастрофи". Стаття 24 "Визначення дітей, які відносяться до потерпілих від чорнобильської катастрофи". Жодного зауваження немає. Можна ставити на голосування.

ГОЛОВА. Ставлю статтю 24 на голосування.

"За" - 311. Стаття приймається.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Стаття 25 "Лікування потерпілих дітей". Все враховано, відхилено одну дрібничку щодо чистих продуктів.

ГОЛОВА. Проблем не виникало у вас?

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Не виникало.

ГОЛОВА. Ставлю статтю 25 на голосування.

"За" - 284. Стаття приймається.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. За статтю 26 можна голосувати, Леоніде Макаровичу.

ГОЛОВА. Прошу проголосувати за статтю 26.

"За" -279. Стаття приймається.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Стаття 27 "Пільги і компенсації потерпілим дітям та їх батькам". Немає проблем щодо цієї статті. Що відхилено, то все погоджено з депутатами. Можна ставити на голосування.

ГОЛОВА. Ставиться на голосування стаття 27.

"За" - 303. Приймається.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Стаття 28 "Допомога дітям малозабезпечених сімей, що проживають у зонах". Пропозиції по цій статті частково або повністю враховано.

ГОЛОВА. Можемо голосувати? Голосується стаття 28. "'За" - 302. Рішення прийнято.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Стаття 29 "Проходження військової служби особами, які постраждали від чорнобильської катастрофи". Можна ставити на голосування.

ГОЛОВА. Ставлю статтю 29 на голосування. "За" - 287. Приймається.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Розділ VІ "Захист населення, яке постраждало від чорнобильської катастрофи". Стаття 30 "Забезпечення громадян, які відселяються, житловими приміщеннями". Все враховано. Відхилено доповнення Хилюка. Дуже гарне доповнення: "Встановити, що починаючи з 1991 року громадянам, які переселяються самостійно, забезпечення житловими приміщеннями... "

Відповідь така. Дуже багато людей переїхали, скажімо, до Бердичева. Ми підрахували, якщо прийняти цю пропозицію, то потрібно чотири роки, щоб надати квартири лише переселенцям, які переїхали, і більше нікому.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ХИЛЮК О.О., перший заступник голови виконкому Бердичівської міської Ради народних депутатів /Бердичівський виборчий округ, Житомирська область/.

Шановний Леоніде Макаровичу! Шановні Володимире Олександровичу і Костянтине Івановичу! Я хочу вам сказати, що в цьому законі це одне з тих основних положень, якого чекають люди. Якщо ми

запишемо, що за три роки ми вирішимо цю проблему, то ми її ніколи не вирішимо. Я хочу вам сказати, що якщо за програму "Житло - 2000" невідомо хто буде відповідати, то через три роки тут в залі працюватимуть люди, які відповідатимуть точно. Я думаю, якщо тут записано "на території місцевих Рад", а ми гарно записуємо, то відсутність прописки та працевлаштування не береться до уваги. І це правильно. Але ж тоді всі вони стануть на чергу при міськвиконкомах, а не на підприємствах, на яких працюють. Проте треба врахувати, що міськвиконкоми мають дуже мізерні кошти. Основне будівництво ведеться за рахунок підприємств. І тоді міськвиконкому доведеться віддавати це житло із своєї долі.

Ми ніколи не зможемо в деяких містах вирішити цю проблему. Через те я пропонував практично такий шлях виходу із цього складного становища, як і при звільненні військовослужбовців з лав Радянської Армії по скороченню.

Моя пропозиція: "Встановити, що починаючи з 1991 року, громадянам, які переселяються самостійно, забезпечення житловими приміщеннями здійснюється у розмірі 5 процентів від загальної площі збудованих житлових будинків на території місцевих Рад народних депутатів незалежно від їх відомчої належності та джерел фінансування /окрім будинків Міністерства оборони, Міністерства внутрішніх справ, підприємств вугільної промисловості та товариств інвалідів/". Якщо мало 5 процентів, давайте запишемо 10, 20, 30. Ми точно знатимемо, люди знатимуть, скільки буде споруджуватися будинків, знатимуть, яка черга, і, таким чином, вирішуватимуть свої проблеми.

Якщо ж ми запишемо 3 роки - це приведе до сутичок місцевого населення з відселеннями. Я просив би надати можливість під час перерви обговорити цей пункт в комісії ще раз.

Я довго думав і пропоную, давайте вирішимо, скільки виділяти:

10, 15. Людям буде набагато зручніше. Приїжджають на підприємство, запитують, скільки людей на черзі, який будинок будується. Наприклад, із стоквартирного будинку 5 процентів квартир буде віддано переселенцям. Отже, людина знатиме, що сьогодні чи через два дні вона одержує житло. А ми записуємо таку норму, котру деякі міськвиконкомами ніколи не можуть виконати.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Якщо ви переконали депутатів, то можна ставити на голосування. Все залежить від колективного рішення парламенту.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

БОНДАРЕНКО А. Д., голова виконкому Сумської обласної Ради народних депутатів /Лебединський виборчий округ. Сумська область/. Леонид Макарович! Если мы напишем 5 процентов сюда, 5 туда, офицерам, инвалидам, то всем другим нормальным людям ничего не достанется. Все отдадим льготникам. Поэтому я прошу записать так: ежегодно для этих целей местным Советам из республиканского бюджета выделять целевые ассигнования. Например, в Бердичеве и за три года не расселят всех нуждающихся, ему надо все отдать, в другом городе - меньше. Поэтому необходимо выделять целевые деньги, тогда решение вопроса реально. А так мы местные Советы сталкиваем с этими остронуждающимися категориями населения.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Я з вашого дозволу, шановний колего, вибачуся перед військовими та інвалідами. Вони також нормальні люди.

ГОЛОВА. Шановні депутати? Пропонується три варіанти: варіант комісії, доповнення народного депутата Хилюка - не встановлювати строки, а записати так, щоб не зіштовхувати людей з місцевими Радами, і пропозиція депутата Бондаренка. Мені здається, вона найбільш прийнятна. Як будемо голосувати?

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. У порядку їх надходження.

ГОЛОВА. Добре, є пропозиція комісії. А що Уряд скаже?

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Я перетранслюю. Костянтин Іванович Масик повністю солідарний із Хилюком. Товариші, я хочу щоб ви уважно все обдумали, бо зараз проголосуєте, а потім на місцях людям розв'язувати ось ці проблеми. Можливо, Леоніде Макаровичу, треба піти на компроміс. Давайте ми цю статтю опустимо. Нехай під час перерви люди ще порадяться, зважать все і тоді вже проголосують свідомо. Це буде розумно, я думаю.

ГОЛОВА. Я звертаюся до народних депутатів: не відволікайте Першого заступника Голови Ради Міністрів від плідної роботи.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Леоніде Макаровичу, переходимо до наступної статті.

ГОЛОВА. Отже, ми опустили статтю 30 і переходите до розгляду статті 31.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Стаття 31 "Позачергове забезпечення житловими приміщеннями осіб, які відселяються на житлову площу близьких родичів". Це локальна стаття, зауважень ніяких не було. Давайте проголосуємо.

ГОЛОВА. Ставлю на голосування статтю 31.

"За" - 281. Приймається.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Переходимо до статті 32 "Компенсації громадянам за втрачене майно в зв'язку з переселенням". Народний депутат СРСР Примаченко давав пропозицію, але її відхилено. На жаль, депутат не прийшов на обговорення.

ГОЛОВА. Можна голосувати за статтю?

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Зачекайте хвилинку, Леоніде Макаровичу. Я хочу пояснити депутатові Федорову. Ви не наполягаєте, товаришу Федоров, на своїй пропозиції? Ні.

ГОЛОВА. Стаття 32 ставиться на голосування.

"За" - 285. Приймається.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Леоніде Макаровичу, я прошу проголосувати за вилучення зі старого тексту статті 34. Положення цієї статті

враховано в законі, ми погодили це з юристами.

ГОЛОВА. Прошу проголосувати за вилучення статті 34, яка була у першому варіанті законопроекту.

"За" - 283. Приймається.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Стаття 33 "Компенсації та пільги громадянам, які відселяються на нове місце проживання".

Відхилено пропозицію депутата Будька. Якщо Валентин Семенович не наполягає, можна ставити статтю 33 на голосування, тому що далі усі питання погоджені.

ГОЛОВА. Стаття 33 ставиться на голосування.

"За" - 287. Приймається.

Товариші, оголошується перерва. Але у мене невеличке уточнення: я хочу реабілітувати народного депутата Зайця, який проголосував за референдум, а машина показала "проти". Усі звинувачення на адресу машини.

/Після перерви/

ГОЛОВА. Запрошую народних депутатів до залу. Прошу займати місця. Я бачу, що можемо вже продовжувати. Будемо голосувати. Стаття 34...

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Ні, Леоніде Макаровичу, у нас залишилася ще стаття 30, Шановні колеги, давайте будемо трошки уважніші. Стаття 30, на якій ми посковзнулись, у перерві...

ГОЛОВА. Дмитре Васильовичу, йдеться поки що про Чорнобиль. Прошу, Володимире Олександровичу, стаття 30.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Ми обговорили і вносимо на ваш колективний розсуд такі варіанти вирішення цього питання. Зійшлися ми на таких варіантах. Перший варіант - від комісії. Візьміть пункт другий статті 30. Йдеться лише пре другий пункт, в якому записано: "Житло надається протягом трьох років". Так, це наш варіант, він запропонований комісією, його варто буде проголосувати.

І є, шановні колеги, шановний Голово, ще варіант, який нам запропонували народні депутати Хилюк, Бондаренко і Дронь. Вони запропонували такий варіант: "Раді Міністрів УРСР виділяти місцевим Радам цільовим призначенням капітальні вкладення відповідно до кількості переселених сімей". Депутат Хилюк ще пропонує:"... тільки з компенсацією витрат Радою Міністрів". Тут те саме. Є ці два варіанти.

ГОЛОВА. Отже, голосується в такому порядку, як вони надходили: спочатку голосуємо варіант комісії, а потім варіант, запропонований депутатами.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Але я прошу, товариші, голосувати нетрадиційно. Комісія запропонувала варіант теж дуже слушний. Подумайте і проголосуйте так, як вважаєте за потрібне.

ГОЛОВА. Голосується варіант комісії, пункт 2: "Громадяни... "і так далі. Прошу проголосувати.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О."... протягом трьох років".

ГОЛОВА. Варіант комісії.

"За" - 94.

ЯВОРІВСЬКИЙ В. О. Ну і правильно.

ГОЛОВА. Шановні депутати! Треба переголосувати - сто п'ять депутатів не голосували.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Леоніде Макаровичу, в сумі все одно не набираємо.

ГОЛОВА. Справа не в тому, що вони не голосують. Мене турбує інше - де ж народ дивиться. Я знаю, що не вистачає. Читайте другий варіант.

ЯВОРІВСЬКИЙ В. О. Другий варіант: "Раді Міністрів УРСР виділяти

місцевим Радам цільовим призначенням капітальні вкладення на житлове будівництво відповідно до кількості переселених сімей".

ГОЛОВА, Ось така редакція.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Вже яка є. Я не маю права доповнювати депутата.

ГОЛОВА. Ставиться на голосування пропозиція, яку тільки що прочитав голова комісії.

"За" - 282. Приймається.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Леоніде Макаровичу, тепер треба проголосувати всю статтю в цілому.

ГОЛОВА. Ставиться на голосування стаття 30 в цілому.

"За" - 255. Прийнято. Тепер до якої статті?

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Йдемо далі. Стаття 34. "Компенсації громадянам, які проживають на забрудненій території". Тут є дуже солідне зауваження Комісії у питаннях екології. Написано: "Стаття потребує уточнення по рівнях забруднення. Пропонується передати її на вирішення Рада Міністрів УРСР".

Шановні члени Комісії у питаннях екології та раціонального природокористування! Ми віримо Раді Міністрів, але в цих випадках нехай діє закон, а не Рада Міністрів. Через те ми відхилили. Більше принципових зауважень немає. Було ще зауваження депутата Єщенко. Валентино Миколаївно, дорога, ми в останню хвилину врахували ваше зауваження. Ви вчора прийшли на засідання комісії і ми врахували.

Більше зауважень немає.

ГОЛОВА. Ви їх, будь ласка, не провокуйте, щоб вони йшли до мікрофонів.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Тут же мало жінок...

ГОЛОВА. Можемо голосувати? Ставлю на голосування.

"За" - 287. Стаття приймається.

Далі стаття 35.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Ставте на голосування, Леоніде Макаровичу, зауважень немає. А якщо і були, то ми все вже погодили.

ГОЛОВА. Це приємна інформація. Ставиться стаття на голосування. Прощу проголосувати статтю 35.

"За" - 286. Прийнято статтю. Далі розділ сьомий.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Розділ сьомий "Особливості регулювання праці громадян, які працюють на територіях радіоактивного забруднення". Стаття 36 "Оплата праці громадян, які працюють на територіях радіоактивного забруднення". Можна ставити на голосування.

ГОЛОВА. Ставлю статтю 36 на голосування. Прошу проголосувати.

"За" - 283. Приймається.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Стаття 37. "Оплата праці військовослужбовців,

військовозобов'язаних, вільнонайманих, які несуть службу на територіях радіоактивного забруднення. По цій статті було зауваження депутата Осадчука. Його немає, на жаль.

ГОЛОВА. Він є, Володимире Олександровичу.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Є? Дозвольте, Петре Іллічу, пояснити вам, у чому справа. Це теж, товариші, питання дуже болюче. Ми, власне кажучи, ретроспективно... Ми забезпечуємо це тим хлопцям, які були б зоні. Сьогодні війська із зони виведені. І було б прекрасно передбачити вашу пропозицію. Я знаю, що ви мали на увазі - тільки резервістів-добровольців. Але ми не хочемо цього вносити в закон, щоб навіть не нагадувати, що є така можливість. Оце така позиція комісії. Якщо ми помиляємося, відстоюйте свою пропозицію.

ГОЛОВА. Будете відстоювати? Третій мікрофон.

ОСАДЧУК П.І., голова підкомісії Комісії Верховної Ради Української РСР з питань культури та духовного відродження /Тлумацький виборчий округ, Івано-Франківська область/. Ви сказали, що поставлено питання, щоб там війська більше не використовувалися. Але ми не гарантовані від цього, тому що ми знаємо, в якому стані Чорнобильська атомна електростанція, в якому стані так званий "саркофаг". Про це вже тут говорилося, і ми знаємо про це з багатьох джерел. Тому війська можуть використовуватись. І ми знаємо, що резервістів брали туди через військкомати і дуже часто одних і тих же людей. І тепер серед них

- багато хворих, є й такі, що померли, тому що неодноразово там

використовувались. Тому я пропоную у статті 37, у третьому рядку, все-таки уточнити, про кого йде мова:"... призвані на збори та направлені в 1986-1990 роках, а надалі - за їхньою згодою". Далі за текстом. Ми закон приймаємо не для вчорашнього дня, а для сьогоднішнього і для завтрашнього. Будь ласка, подумайте. Я пропоную проголосувати цю пропозицію.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Леоніде Макаровичу, депутат наполягає. Тут таке питання, що перетягувати канат аргументами важко. Нехай депутати вирішують. Ставте на голосування. Це швидше буде, ніж будемо дискутувати.

ГОЛОВА. Всі зрозуміли суть пропозиції депутата Осадчука?

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Депутат Осадчук просить доповнити: "в 1986-1990 роках", - це й мається на увазі, але він уточнює, в цьому є сенс, - а також: "за їхньою згодою".

ГОЛОВА. Отже, є пропозиція. Депутат Осадчук наполягає на голосуванні його доповнення. Ставлю на голосування.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Доповнення: "з 1986 до 1990 року", нагадую, а також: "за їхньою згодою". Це такий певний нюанс.

ГОЛОВА. "За" - 186. Не пройшло.

ЯВОРІВСЬКИЙ В. О. Петре Іллічу, я вибачаюсь перед вами, не пройшло.

ГОЛОВА. Але головне те, що ми проголосували. Це нормально.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Тоді можна голосувати статтю в такому варіанті, який запропонувала комісія.

ГОЛОВА. Можна голосувати статтю в цілому? Прошу проголосувати.

"За" - 282. Стаття приймається. Далі.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Дякую. Стаття 38 "Оплата праці працівників, які перебувають у відрядженні на територіях радіоактивного забруднення". Враховано. Можна ставити на голосування.

ГОЛОВА. Ставлю статтю 38 на голосування.

"За" - 286. Стаття прийнята.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Стаття 39 "Винагорода за вислугу років працівникам, які віднесені до категорії 1, 2, 3, 4". Можна ставити на голосування, Леоніде Макаровичу.

ГОЛОВА. Стаття 39 ставиться на голосування.

"За" - 284. Стаття приймається.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Дякую. Стаття 40. Хочу звернути вашу увагу на те, що раніше була назва: "Оплата праці працівників закладів охорони здоров'я". Ми дуже довго радилися і вирішили все-таки доповнити: "народної освіти і культури". Можна ставити на голосування.

ГОЛОВА. Ставлю на голосування статтю 40. Прошу проголосувати.

"За" - 298. Приймається.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Дякую. Стаття 41 "Оплата праці працівників, зайнятих спеціальною переробкою, утилізацією і дослідженням сировини і матеріалів з підвищеною радіоактивністю, а також контролем, ремонтом і спеціальною обробкою технічних засобів, що мають радіоактивне забруднення". Тут ми, товариші, просто врахували все, що десь, колись трохи прогавили. Є люди, які миють забруднені вагони, є й такі, що побували в "зоні". Тут, здається, ми вже все врахували. Тому можна цю статтю ставити на голосування.

ГОЛОВА. Голосується стаття 41. Прошу.

"За" - 291. Приймається.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Дякую. Стаття 42 "Оплата праці у вихідні дні на забруднених територіях". Можна ставити на голосування. Зауважень немає.

ГОЛОВА. Стаття 42 ставиться на голосування.

"За" - 275. Приймається.

ЯВОРІВСЬКИЙ В. О. Дякую. Стаття 44 "Компенсації за час вимушеного... "

ГОЛОВА. А сорок третя?

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. А, сорок третя, вибачте, "Збереження за працівниками середньої заробітної плати та трудового стажу при звільненні у зв'язку з відселенням". Було одне зауваження депутата Курашика. Врахували. Ставте на голосування.

ГОЛОВА. Голосуємо статтю 43.

"За" - 286. Приймається.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Дякую. Стаття 44 "Компенсації за час вимушеного простою громадянам, які повинні бути відселені із зон радіоактивного забруднення". Можна ставити на голосування.

ГОЛОВА. Можна голосувати статтю? Голосується стаття 44.

"За" - 284. Приймається.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Дякую. Стаття 45 "Щорічні відпустки..." Там уважно подивіться, бо цей абзац заповз убік, тут не поміщався. "Щорічні відпустки працівникам, які працюють /знаходяться у відрядженні/ на забрудненій території". Тут усе ми погодили. Я думаю, можна ставити на голосування.

ГОЛОВА. Ставлю на голосування статтю 45.

"За" - 266. Приймається.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Дякую. Розділ восьмий "Пенсії і компенсації особам, які віднесені до категорій 1, 2, 3, 4". Стаття 46 "Пенсії особам, які віднесені до категорій 1, 2, 3, 4". Дайте можливість проглянути. Тут зауважень немає, Леоніде Макаровичу.

ГОЛОВА. Я теж бачу, що можна голосувати. Ставиться на голосування стаття 46.

"За" - 264. Стаття приймається.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Дякую. Стаття 47. Тут, товариші, прошу зосередитися, мали можливість дома прочитати, проаналізувати. Тут з'явилося багато нових нюансів. Ви зрозуміли, що ми хочемо. Ми порахували людей, інвалідів, скажімо, які мають гостропроменеву хворобу, їх десь 120 осіб, небагато. Ми вирішили, незважаючи на наші злидні, цим людям-інвалідам все-таки дати там десять тисяч, сім тисяч, п'ять тисяч. Зауважень особливих щодо цієї статті немає. Я думаю, що ви нас підтримаєте. Ставимо на голосування.

ГОЛОВА. Ставиться на голосування стаття 47.

"За" - 274. Приймається.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Дякую. Це дуже важлива для нас стаття. Стаття 48 "Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю особам, які віднесені до категорії 1". Можна ставити на голосування, Леоніде Макаровичу.

ГОЛОВА. Ставиться на голосування стаття 48.

"За" - 269. Приймається.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Дякую. Стаття 49 "Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю особам, віднесені до категорії 2, 3, 4". Можна ставити на голосування.

ГОЛОВА. Голосуємо статтю 49.

"За" - 274. Стаття приймається.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Дякую. Стаття 50 "Компенсація сім'ям за втрату годувальника внаслідок чорнобильської катастрофи". Ставте на голосування, Леоніде Макаровичу.

ГОЛОВА. Ставиться на голосування стаття 50.

"За" - 243. Стаття прийнята.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Стаття 51 "Виплата додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, та компенсації сім'ям за втрату годувальника".

ГОЛОВА. Прошу всіх зосередитися і голосувати. Ставиться на голосування стаття 51.

"За" - 281. Приймається.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Стаття 52 "Державна пенсія особам, віднесеним до категорії 1, та у зв'язку з втратою годувальника". Можна голосувати, немає зауважень.

ГОЛОВА. Ставиться на голосування стаття 52.

"За" - 261. Приймається.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Стаття 53 "Надання державних пенсій особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення /пункти 1, 2, 3, 4 статті 2/". Це стаття непроста, прошу також зосередитися. Було таке зауваження Комісії у питаннях екології та раціонального природокористування: "Стаття викликає сумніви". Ми це відхилили. І водночас відхиляємо і ваші сумніви, Миколо Івановичу. Тут більше зауважень немає. Я думаю, можна голосувати,

ГОЛОВА. Хто наполягає? Третій мікрофон.

ПРОТАСОВ В. І., старший вальцювальник цеху безшовних труб дніпропетровського трубопрокатного заводу імені В. І. Леніна

/Ленінський виборчий округ, Дніпропетровська область/. Владимир Александрович! Помните, я давал вам свое предложение, а вы мне ответили популярным жестом, и здесь это предложение не нашло отражения. Много есть случаев в жизни: особенно металлурги, шахтеры, которые заработали льготную пенсию в 50 лет, заработали под землей, они тоже должны попасть под эту льготную пенсию, как участники чернобыльской трагедии. Помните, я давал предложение, хотя бы для этих людей, которые заработали двойную фактически пенсию, уменьшить на год-два пенсионный возраст. В законе о пенсиях сказано, что через 20 лет подземного стажа шахтеры идут на пенсию в 45 лет. Металлурги - через 25 лет "горячего" стажа тоже идут на пенсию в 45 лет.

Тут вы понимаете, какой ценз. Они тоже заработали те же самые льготы для пенсии, а идут все равно в 50 лет. Так хотя бы определить, какие льготы они заслужили, чтобы в 49 лет идти на пенсию. Надо хотя бы один год уменьшить! Вы же помните, мы с вами разговаривали, хотя бы один год засчитывался как участникам чернобыльских событий. Это не так много.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Добре. Ви знаєте, я і зараз готовий показати цього пальця вам, як і тоді показував. Правда, ми на засіданні комісії радилися, радилися і дійшли до того, що ми можемо такого наплутати, що люди в 20 років будуть йти на пенсію. Там і такий можливий варіант.

Через те я пропоную, щоб нам зараз не заводити довгу дискусію, думаю, що і наш Голова на це погодиться, давайте ми статтю зараз проголосуємо /я запитував у депутатів, думаю, вони дадуть на це дозвіл/, а після того, як приймемо закон, ще кілька днів його шліфуватимемо. Бо це ж не йдеться про якісь глобальні проблеми.

Ми це врахуємо.

Якщо ви згодні, то давайте тоді проголосуємо за таку, як є, редакцію статті. А ми вам підемо назустріч.

ГОЛОВА. Володимире Олександровичу! Я приєднався би до вашої пропозиції, кола б ми з вами були на лекції. А ми на засіданні Верховної Ради, і нам потрібно редакційно точно все записувати.

Тут мова йде про включення додаткової пропозиції, і ми не можемо це зробити після сесії Верховної Ради без голосування. Давайте вирішимо принципово. Або включати - або не включати. А тоді вже редакційне можна доопрацювати, з цим я згоден.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Я вас також розумію, Леоніде Макаровичу. Це, справді, питання непросте. Я тільки боюся, щоб ми чогось не зробили поспішно. Є пропозиція депутата, давайте поставимо її на голосування. Проголосує парламент...

ГОЛОВА. Депутат вносить пропозицію. Давайте ми за неї проголосуємо. А, потім доручимо комісії записати статтю так, щоб було у відповідності до закону і лінгвістики. Я так хочу запропонувати.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Леоніде Макаровичу! Ми взагалі-то усних зауважень не приймаємо. Але я підтверджую, що така пропозиція була. Тобто він має право зараз внести її, нічого не порушивши.

ГОЛОВА. Ставлю на голосування пропозицію народного депутата. Прошу за неї голосувати.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Включити категорію шахтарів.

ГОЛОВА. Металургів і шахтарів,

"За" - 152.

Не голосувало аж 80 народних депутатів. Треба переголосувати.

Шановні депутати! Я ще раз підкреслюю, мова йде про те, щоб долучити до тих осіб, які тут є, ще шахтарів, металургів і тих, хто за умовами праці теж відноситься до 1 категорії.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Шановний депутате Протасов! Ви поясніть чітко людям, підійдіть до мікрофона. Ми втратимо хвилину, але підійдіть до мікрофона. Увага, товариші! Зараз пояснять точно, про що йдеться.

ПРОТАСОВ В.І. Уважаемые депутаты! Тут реплики бросают, что доярок тоже сюда надо отнести. Но доярки, уважаемые депутаты, и так свои льготы получат, если они там были и участвовали в ликвидации. Они и так получат. А вот металлурги, шахтеры, которые заработали эту пенсию еще по первому списку, заработали льготный стаж в 50 лет идти на пенсию. А ведь они имеют тоже льготы на пенсию, а идут в 50 лет. Я говорю: хотя бы на один год надо уменьшить пенсионный возраст, дать им в 49 лет уйти на пенсию. Я предлагаю...

ГОЛОВА. Зрозумів. Шановні депутати! Послухайте спокійно. Що пропонує народний депутат? На шахтарів і металургів, які брали участь у чорнобильських подіях, цей закон абсолютно не розповсюджується. Ні на пенсії, ні на віковому цензі виходу на пенсію не позначається. Вони від того, що брали участь у ліквідації чорнобильської аварії, нічого не мають. Що, так правильно? Отже, для

того, щоб ми це взяли до уваги, народний депутат пропонує хоча б на рік скоротити їм термін виходу на пенсію. Не в 50 років, а в 49.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Ну дайте цей рік, хай не буде вам жаль його. Давайте проголосуємо ще раз.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

ШОВКОШИТНИЙ В.Ф. Шановні колеги! Йдеться не тільки про шахтарів і металургів. Йдеться про весь перший список. Це ті, хто працював на Чорнобильській атомній станції у складі обслуговуючого персоналу, хто працював на інших станціях і був командирований у відрядження сюди, на Чорнобильську станцію. Мова йдеться про те, щоб і їм знизити пенсійний вік. Бо вони мають цих десять років. Я підтримую цю пропозицію. Давайте ми хоч на рік знизимо.

ГОЛОВА. Переголосовуємо пропозицію, яка вже, мені здається, пояснена. Тепер головне - проголосувати. Шановні депутати, йде голосування.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Увага, товариші! Проголосуйте, дуже важливий момент.

ГОЛОВА. "За" - 188. От нещастя. Нас же слухають шахтарі, металурги! Цікаві ви люди, їй-Богу. Третій мікрофон.

ЄРШОВ А. В., секретар Комісії Верховної Ради з питань Чорнобильської катастрофи /Сарненський виборчий округ, Ровенська область/. Шановні товариші! Важко зрозуміти нас, депутатів, чому ми так голосуємо. Я наведу такий приклад: по чорнобильському закону не голосує 80-90 депутатів. Давайте попросимо Леоніда Макаровича, нехай розпорядиться опублікувати список депутатів, які не беруть участі в обговоренні навіть таких важливих питань. Я пропоную переголосувати те, що вносив депутат з Дніпропетровської області.

ГОЛОВА. Я підтримую і пропоную проголосувати поіменно. Хто за те, щоб проголосувати поіменно?

"За" - 241. Приймається.

А тепер ставлю на поіменне голосування пропозицію, яку пояснювали від третього і від першого мікрофонів, і я робив спробу пояснити. Прошу проголосувати.

"За" - 277. Приймається. Усе ж таки діє, хоч кажуть, що поіменне голосування не має ніякого впливу, але факти - дуже складна річ.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Підемо далі. Стаття 54 "Пільги по обчисленню стажу роботи /служби/".

ГОЛОВА. Це яка сторінка, Володимире Олександровичу?

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Сторінка 73. Ми ж прийняли статтю 53.

ГОЛОВА. Так, прошу.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Стаття 54 "Пільга по обчисленню ставу роботи /служби/". Можна ставити на голосування, тут немає принципових зауважень.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

Депутат /не представився/. Уважаемый Владимир Александрович! В понедельник я был на заседании вашей комиссии и вносил в письменном виде предложение о том, чтобы стаж работы по ликвидации последствий аварии засчитывать в трудовой стаж не до 1 января 1988 года, а продлить до 29 февраля 1988 года, потому что постановлением Совета Министров срок был продлен на два месяца. И если мы не внесем эту поправку, то многие тысячи участников ликвидации последствий катастрофы останутся ущемлёнными. Это будет и юридически неверно, потому, что в военных билетах сделана соответствующая запись. Поэтому я предлагаю поставить эту поправку на голосование.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Леоніде Макаровичу! Підкомісія підтримує, просто, мабуть, у сутолоці ми цього не врахували. Тут, справді, все логічно, це вже передбачено постановою. Я просив би депутатів підтримати цю поправку і проголосувати.

ГОЛОВА. Прошу проголосувати статтю 54 з цією поправкою.

"За" - 295. Приймається.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Дякую. Стаття 55 "Пільги по обчисленню середньомісячного заробітку". Ставте на голосування, немає зауважень,

ГОЛОВА. Ставиться на голосування стаття 55.

"За" - 290. Приймається.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Стаття 56 "Пільги по виплаті пенсій працюючим пенсіонерам". Можна ставити на голосування, немає зауважень.

ГОЛОВА. Ставиться на голосування стаття 56.

"За" - 277. Приймається.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Стаття 57 "Пенсії військовослужбовців, які брали участь у ліквідації чорнобильської катастрофи". Єдине зауваження - депутата Зайченка. Зінченка, прошу вибачити. Воно відхилено. Чому відхилили? Через те, що він каже про тих, хто перебував за межами України. Товариші, я вже пояснив, що діятиме всесоюзний закон, і про тих людей буде сказано у всесоюзному законі.

Можна ставити, Леоніде Макаровичу, на голосування.

ГОЛОВА. Ставлю на голосування статтю 57.

"За" - 278. Приймається.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Хай депутат Зінченко вибачає. Це було популярно щодо депутата Зайця. Мабуть, відбилося, і ви вже Зайченком стали.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Стаття 58 "Порядок введення Закону СРСР "Про пенсійне забезпечення громадян в СРСР" для осіб, які постраждали від чорнобильської катастрофи".

ГОЛОВА. Можна її голосувати?

ЯВОРІВСЬКИЙ В. О. Можна.

ГОЛОВА. Немає зауважень?

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Немає.

ГОЛОВА. Голосується стаття 58. Потім буде розділ дев'ятий.

"За" - 282. Приймається.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Розділ ІX. "Громадські об "єднання осіб, які постраждали від чорнобильської катастрофи". Стаття 59

"Громадські об'єднання осіб, які постраждали від чорнобильської катастрофи". Тут усе погоджено. Можна ставити на голосування.

ГОЛОВА. Голосується стаття 59.

"За" - 286. Приймається.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Дякую. Розділ X "Порядок введення закону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи", стаття 60 "Введення Закону "Про статус і соціальний захист громадян...". Тут, товариші, давайте будемо думати. Комісія пропонує ввести в дію з 1 квітня. Була пропозиція депутата Збітнєва - з 1 вересня. Комісія її відхилила.

Подумайте самі. Нам дуже хотілося б - і комісії, і, мабуть, парламенту - щоб до 5-ї річниці цей Закон все-таки діяв. А вам голосувати і вирішувати.

ГОЛОВА. Яка ж пропозиція у нас? Мабуть, треба надати. слово Костянтину Івановичу. /Шум у залі/.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Мабуть, Костянтину Івановичу... Ми підходимо до мінного поля власне кажучи, до питань фінансування.

ГОЛОВА. Це питання важливе. Нехай Костянтин Іванович скаже декілька слів.

МАСИК К. І. Шановні депутати! Я розумію, що закон, який ми приймаємо, - це дуже важливий закон. Повірте, не для красного слова кажу. Я сам чорнобилець, і під кожним рядком, за який ви голосували сьогодні, тричі підпишуся. Разом з тим Уряд вніс на ваш розгляд пропозицію /вчора ви ознайомилися з довідкою/, що ввести в дію закон з 1 квітня немає ніякої можливості. Я хочу вам пояснити причину.

Уряд республіки вважав і вважає, що його вини, тим більше вини українського народу за чорнобильську катастрофу не було і не буде ніколи. Вона лягає на центральні відомства, на Мінатоменергопром у першу чергу. І на відшкодування цих збитків, на реалізацію всіх статей, за які ви сьогодні проголосували, вони повинні відраховувати українському народу відповідні кошти.

Ці питання ми дуже жорстко, підкреслюю це, відстоюємо у Москві. Зараз готується і приблизно 15-16 березня буде розглянуто па сесії Верховної Ради, як мені повідомили товариші з Ради Міністрів Союзу РСР, союзний закон з цього ж питання. 13 березня цей закон розглянуть прем'єр-міністр і Кабінет міністрів. Потім він буде розглянутий у Верховній Раді.

Ми виступаємо єдиним фронтом з білоруськими товаришами, виступаємо за те, щоб підтримали наші позиції. У багатьох питаннях нас підтримали, дали глянути на той проект, який підготовлено. Коли порівняти проект союзного закону /його ще не розглянув навіть Уряд/ і наш, то випливає, що близько 1 мільярда 800 мільйонів карбованців становить різниця в коштах.

Сьогодні вночі ми зробили перерахунки відповідно до нового варіанту, який ви зараз розглядаєте. Введення цього закону коштуватиме нам 5 мільярдів 187 мільйонів. Не 4 мільярди, а 5 мільярдів 187 мільйонів карбованців. Якщо ці гроші нам не дасть союзний

Уряд /а за це сьогодні треба не просто змагатися, а воювати/, в республіці їх ніде взяти, про що вчора переконливо сказав Голова Ради Міністрів Вітольд Павлович Фокін, коли звертався до шахтарів. У нашому бюджеті очікується дефіцит 11 мільярдів карбованців, ще два додати - 13 мільярдів карбованців. Таких грошей сьогодні у нас немає.

Що я пропоную конкретно, і про що прошу вас? По-перше, цей закон вводити в дію поетапно. На нинішній 1991 рік, у мене є документ, підписаний товаришем Лук'яновим 13 лютого, виділяється на медичні і соціальні справи, пов'язані з чорнобильською катастрофою, Білорусії, Україні та Росії 2 мільярди 261 мільйон карбованців. Ми вважаємо, що лише Україні треба 5 мільярдів карбованців.

Отже, я пропоную поетапно вводити в дію закон, виходячи з того, що вже маємо на нинішній рік. Тобто є у нас на сьогоднішній день 600 мільйонів карбованців, і закон можемо вводити в дію, орієнтуючись на цю суму.

По-друге, я прошу вас звернутися до народних депутатів Союзу РСР від України. Треба зібрати їх у цьому залі і доручити тим, кого ви визначите, зустрітися з ними і провести відповідну роботу, пояснити, чому це необхідно, при розгляді питання на засіданні Верховної Ради від них залежатиме дуже багато.

У нас є домовленість із білорусами. Якщо ми виступимо єдиним фронтом, усі народні депутати України і Білорусії, ми зможемо змінити ставлення до чорнобильської катастрофи.

І по-третє, якщо ви приймаєте цей закон зараз, а це воля ваша, нам треба шукати тоді гроші в бюджеті, їх там сьогодні немає. Тобто Уряду доведеться тоді пропонувати вам прийняти ще один закон щодо Чорнобиля, згідно з яким усі підприємства,

колгоспи, радгоспи, організації сплачували б податок по 5 чи 8 процентів для того, щоб нам мати гроші для Чорнобиля.

Тому я дуже прошу вас до прийняття союзного закону не вводити термін - з 1 квітня. Нам нічим буде платити. Ми красиво скажемо, люди прийдуть у касу, а там нічим платити. Зрозумійте мене.

Згідно а цим Законом - а ми його проголосували - я вже, до речі, п'ять років як на пенсії. У мене все.

ГУРЕНКО С.І.. У цілому я підтримую те, про ще сказав Костянтин Іванович Масик, шановний наш Перший заступник Голови Уряду. Але хотів би, щоб народні депутати зважили ось на що. Як слушно зауважив тут голова нашої комісії, ми підходимо до мінного поля. І пройти нам по ньому доведеться, Костянтине Івановичу. Ви знаєте про це, мабуть, не гірше, я б сказав, може, й краще, ніж ті, що сидять у цьому залі.

Зараз сказати, скільки коштуватиме цей закон, ми не можемо, беручи до уваги лише одне. Ми сьогодні ще не маємо остаточних карт радіаційного забруднення. Ми сьогодні маємо справу з процесом, який поширюється. Про це нам переконливо довели науковці, що виступали у нас під час першого читання закону. Тому коло осіб, яких стосуватимуться цей закон, хоч це дуже гірко, - але буде розширюватися.

Тому я не наголошував би на тому, що ми збільшуємо витрати з державного бюджету, як ви тут сказали, на два мільярди карбованців. Мабуть, ще й на більше. Але цього Закону люди вже стільки чекали. Якщо ми напередодні п'ятої річниці чорнобильської катастрофи скажемо, що ми прийняли закон, а тепер нехай Уряд вишукує кошти, то, я думаю, це буде рівноцінно третій

урядовій кризі. Причому, вже нікого не потрібно буде організовувати. Люди самі прийдуть до Верховної Ради і наполягатимуть на тому, щоб Уряд все ж таки змінив своє ставлення.

Вважаю за доцільне зауважити, що в статті 61 ми не досить обгрунтовано пишемо про кошти союзного бюджету.

По-перше, юридично ми не можемо диктувати свої умови Урядові. Ми можемо прийняти політичну заяву. Ми вже її прийняли, до речі, зобов'язали союзний Уряд платити. Але писати в республіканському законі про те, що буде платити союзний Уряд, означає потрапите в пастку. Добре, завтра коштів союзний Уряд не дасть. Що тоді будемо казати? Війну оголосимо Радянському Союзу? Я вважаю, що потрібно буде написати однозначно - "за рахунок коштів, що виділяються на ліквідацію аварії". А де ці кошти віднаходити, ми сказали - в Союзі. А Уряд, як кажуть, Боже поможи, а ми допоможемо.

По-друге /щоб більше не виходити на цю трибуну/, я звертаюся... Я не бачу тут нашого Міністра юстиції, на жаль. Але я звертаюся до нього, може, він нас чує. Треба робити цей закон законом прямої дії. Бо якщо ми зараз скажемо, що треба розробити механізм, "то я вже нарахував: Житловий кодекс, Кодекс законів про працю, Кодекс пенсійних законів, до яких треба буде вносити зміни після цих трьох чи двох законів, пробачте, і Концепції, що ми прийняли. Це роки. А люди після того, як буде надруковано закон, звернуться за пільгами і отримають там відомо що.

Тому моя позиція така. Костянтине Івановичу, ми розуміємо труднощі і складності, які є в Уряді, але, Бога ради, давайте не будемо сьогодні на цьому зосереджуватися. Давайте разом шукати

кошти в бюджеті. Давайте цілеспрямовано, погоджено діяти з тим, щоб ці кошти "вибивати" у Центрі.

І давайте все ж таки не будемо націлювати себе на те, що закон буде поетапним і непрямим. Я просив би народних депутатів підтримати мене в цьому.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

ШОВКОШИТНИЙ В.Ф. Костянтине Івановичу! Ви знаєте, ви наш "чорнобилець", ми вас дуже любимо, ми кажемо: "Бог - на небі, на Україні - Масик". Усі наші чорнобильські голодовки починаються і закінчуються одним: "Вот приедет Масик, Масик нас рассудит". І так воно до цього часу й було. Я пропоную вам від імені "чорнобильців" такий компромісний варіант. Давайте ми введемо в дію цей закон з 1 квітня. Тобто з 1 квітня ми почнемо нараховувати пенсії, коефіцієнти і так далі, а щоб з 1 вересня Уряд почав відшкодовувати. Але вже в квітні, до п'ятої річниці, ми з вами повинні виплатити, і ці гроші ви знайдете, компенсації сім'ям, у яких є загиблі, інвалідам І і П категорій і так далі. Тобто компенсації людям виплатити одразу. Таких людей небагато, це невеликі гроші. А решту нараховувати з 1 квітня, почати виплачувати з 1 вересня.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ШКАРБАН М.І., член Комісії Верховної Ради Української РСР з питань державного суверенітету, міжреспубліканських і міжнаціональних відносин /Кобеляцький виборчий

округ, Полтавська область/. Я хотів зробити зауваження щодо пропозиції Уряду. Пропозиція, як її виклав представник Уряду, образлива для депутатів. Вона засвідчує нашу меншу політичну вагу як представників українського народу. Можна було інакше її викладати. А коли вже сказано, що ми повинні просити Уряд чи Верховну Раду СРСР, зібрати депутатів, у них просити, то я хотів би зробити таку поправку: якби Верховна Рада Української РСР попросила Уряд України домогтися тих сум, яких вистачає від Уряду СРСР і порушити питання перед Верховною Радою СРСР про компенсацію витрат, пов'язаних з введенням закону, який ми зараз приймаємо.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

ЄРШОВ А.В. Шановні депутати! Шановний Леоніде Макаровичу! Над цими проектами законів ми працювали разом з постійною Комісією Верховної Ради Білорусії, постійною Комісією Верховної Ради Російської Федерації і Комітетом по екології Верховної Ради Союзу РСР.

Білоруський парламент кілька днів тому прийняв аналогічний закон: виділити п'ять мільярдів карбованців на три області, які постраждали від чорнобильської катастрофи. Я два дні слухав увечері виступи товариша Горбачова, який підтримав прийнятий ними закон. Я вважаю, не прийняти нам сьогодні цього закону - зробити ще один крок назад по відношенню до людей, які п'ять років тому постраждали. Ми беремо мінімум від того, що ці люди повинні отримувати. Якщо брати на один бер, як у світі рахуються виплати цим людям, "залежно від того, скільки бер вони набрали, то ці

суми в чотири рази повинні бути більшими. Ми беремо мінімум, і повинні стояти на своєму. Якщо Білорусію в цьому підтримують, то ми знаходимося в 30-кілометровій зоні, сьогодні ми рахуємо п'ять областей на Україні, а їх є, мабуть, сім чи вісім, які постраждали. Треба приймати закон. Інша справа, Рада Міністрів визначить, що з першого квітня, а точно, десь з 25-го, до 5-ї річниці. Отже, закон вводиться з першого квітня 1991 року.

ГОЛОВА. Я, шановні депутати, вчора слухав виступ Президента. Звичайно, перебування у цих зонах справило на нього надзвичайне враження, це закономірно. І він сказав, що союзний Уряд, вже переглянув ту суму, яку виділено на 1991 рік. Уряд прийняв навіть постанову з цього приводу. Вона є. Десять мільярдів карбованців виділяє союзний Уряд. Але я чомусь не думаю, що Україну можуть обділити тими грішми, які Уряд планує на ліквідацію наслідків чорнобильської аварії. Будемо ще продовжувати? Давайте проголосуємо.

Пропозиція? Перший мікрофон.

ПИЛИПЧУК В.М., голова Комісії Верховної Ради Української РСР з питань економічної реформи і управління народним господарством /Жовтневий виборчий округ, Ровенська область/. Союзне міністерство, у підпорядкуванні якого знаходиться Чорнобильська АЕС, допустило аварію. Союзний Уряд, повинен фінансувати ліквідацію наслідків аварії. А звідки він фінансує? З наших же вкладів. У зв'язку з цим, якщо союзний Уряд не погоджується це зробити, я пропоную поставити на голосування таку пропозицію: зменшити фінансування союзного бюджету на суму, яка потрібна для вирішення питання ліквідації наслідків чорнобильської аварії. /Оплески/.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. До речі, пропозиція, яку вніс депутат Пилипчук, тут є, її внесли одесити. Але давайте не будемо...

ГОЛОВА. Не будемо їх лякати?

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Хоча, шановний Леоніде Макаровичу, у мене таке враження, що нам потрібно приймати закон.

ГОЛОВА. Сформулюйте, сформулюйте пропозицію. Депутат Пилипчук вніс слушну пропозицію, але її треба сформулювати.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. У нас таке формулювання є.

ГОЛОВА. Читайте.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Зараз знайдемо, одесити вносили.

ГОЛОВА. Може, в постанові?

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Даруйте, даруйте. А може, в постанову це перевести? /Шум у залі/.

ГОЛОВА. Ця пропозиція потрібна, і давайте ми її запишемо в постанові, так, як є, що союзний Уряд, міністерства, які до цього мали причетність, які скоїли цю біду, звичайно, з іншими, мають бути відповідальними за те, щоб усе це відшкодувати і допомогти нам. А в разі, коли вони відмовляться, ми залишаємо за собою право зменшити з бюджету ту суму, яка йде на Чорнобиль,

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Прекрасна пропозиція, Леоніде Макаровичу! Дозвольте мені ще одне таке зауваження висловити. Увага, товариші! Я розумію, пристрасті вже повели нас. Я рідко погоджуюся із

Станіславом Івановичем, але тут з ним погоджуюся, щоб вилучити із статті думку про фінансування із союзного бюджету, а записати так, як цього вимагає культура закону - із фондів, виділених на Чорнобиль. Формулювання будуть мінятися, потім один з якихось варіантів ми колективно виберемо.

ГОЛОВА. Володимире Олександровичу! Я не проти пропозиції Станіслава Івановича, вона правильна. Ми маємо бути юридично грамотними, а не невігласами. Але тут справа не в літературному формулюванні. Треба сказати так, як говорив депутат Пилипчук, що в разі, коли союзний Уряд нам відмовить, ми залишаємо за собою право зменшити ту суму з бюджету, яка йде на Чорнобиль.

ЯШРІВСЬКИЙ В.О. Леоніде Макаровичу! Шановні депутати! Вчора депутат Романов з Одеси вніс пропозицію, що фінансування робіт, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, здійснюється за рахунок бюджету республіки, в якому, починаючи з 1990 року, передбачається зменшення суми відрахувань до союзного бюджету в обсязі, необхідному для вирішення чорнобильських питань, а також за рахунок цільових платежів Мінатоменергопрому за вчинок: збитки. Отака була пропозиція.

ГОЛОВА. Ну, Мінатоменергопром, не знаємо, буде чи не буде виділяти кошти. Давайте все віднесемо до Уряду.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Отже, пропозиція Пилипчука.

ГОЛОВА. Володимире Олександровичу! Станіслав Іванович вніс пропозицію правильно, щоб ми тут не писали "союзного бюджету", так неграмотно. Хвилиночку! Те, що Пилипчук сказав, і те, що ми тут обговорювали, давайте в постанову внесемо, не в закон, в постанову. Це ж різні речі. Коли розглядатимемо постанову, тоді й сформулюємо.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Тоді що, залишаємо - з першого квітня?

ГОЛОВА. З першого квітня. Ставимо на голосування.

"За" - 312. Приймається,

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Дякую. Стаття 61 "Фінансування витрат, пов'язаних з введенням Закону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи". Давайте ми трошки попрацюємо.

ГОЛОВА. "Фінансування здійснюється за рахунок коштів, що виділяються на ліквідацію наслідків аварії на Чорнобильській АЕС". Так запропонував Станіслав Іванович, і правильно запропонував.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Такий варіант, мабуть, найкращий.

ГОЛОВА. А про те в постанові скажемо. Давайте проголосуємо цю статтю, Вилучаємо слова "союзного бюджету", тому що вони тут нічого не дають. А в постанові скажемо так, як говорили.

"За" - 294. Приймається.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Стаття 62 "Відповідальність посадових осіб за достовірність інформації, пов'язаної з чорнобильською катастрофою".

ГОЛОВА. Тут усе нормально?

ЯВОРІВСЬКИЙ В. О. Так, тут усе нормально.

ГОЛОВА. Ставлю її на голосування.

"За" - 296. Приймається.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Дякую. Стаття 63 "Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Тут немає принципових зауважень. Можна ставити на голосування.

ГОЛОВА. Голосується стаття 63.

"За" - 271. Приймається.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Дякую. Стаття 64 "Відповідальність службових осіб за визначення статусу громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи". Тут немає зауважень. Ставте на голосування.

ГОЛОВА. Голосується стаття 64.

"За" - 280. Приймається.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Стаття 65 "Поширення дії даного закону на громадян інших республік, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи". Можна голосувати.

ГОЛОВА. Ставлю на голосування статтю 65.

"За" - 287. Приймається.

ГОЛОВА. Голосується стаття 66.

"За" - 298. Приймається.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. І остання стаття - 67 "Підстави для припинення виплати компенсацій за проживанням на забруднених територіях зони відчуження і безумовного /обов'язкового/ відселення". Можна голосувати.

ГОЛОВА. Ставиться на голосування стаття 67. Зауважень не було.

"За" - 290. Приймається.

Голосується закон у цілому. Прошу голосувати.

"За" - 311. Рішення - конституційне.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Дуже дякую вам, шановні депутати. Леоніде Макаровичу! Якщо можна кілька хвилин, щоб ми закінчили цей блок. Тут порушувалось питання про голову Національної комісії.

ГОЛОВА. Почекайте, почекайте. Є ще постанова.

Щодо постанови є дві принципові пропозиції. Депутат Станіслав Гуренко запропонував, щоб цей закон був законом прямої дії. І я це підтримав би, тому що коли ми цього не зробимо, то він не буде введений у дію, як кажуть, до третього пришестя... Ми маємо записати ту пропозицію, яку обговорювали, що в разі, коли союзний Уряд не допоможе нам з коштами, потрібними для введення у дію цього закону, ми залишаємо за собою право недодати до союзного бюджету кошти в тому обсязі, який нам потрібен.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Дуже правильно.

ГОЛОВА. Так? Вже ні. Перший мікрофон,

НОСОВ В.В., член Комісії Верховної Ради Української РСР у питаннях законодавства і законності /Октябрський виборчий округ, Полтавська область/. Я хочу напомнить, что федеративное устройство, за которое, может, проголосует наш народ, предполагает, что Центр определяет источники, размеры поступлений в союзный бюджет. Поэтому таких прав федерации мы не имеем.

Спасибо за внимание. /Оплески/.

ГОЛОВА.. Звичайно, якщо стати на формальну позицію або на позицію суб'єктивних філософів, для яких речі є тільки в їх уяві, то ми, звичайно, нічого не можемо. Але досвід нашої роботи показав, що ми багато що можемо. 3 того, що ми приймали тут - і про це, до речі, говорив, здається вчора, депутат Гуренко Станіслав Іванович - ми дечого добилися і щодо бюджету, і з поставками, і в інших питаннях, коли нам вистачало сил і бажання, Давайте не будемо лякати самі себе, а приймати те, що ми хочемо. /Оплески/. Будь ласка, другий мікрофон.

ШИШКІН В.Л., заступник голови Комісії Верховної Ради Української РСР у питаннях законодавства і законності /Кіровський виборчий округ, Кіровоградська область/. Леонид Макарович, уважаемые депутаты! Есть еще один вопрос, по которому нам надо посоветоваться. Вот мне передали записку от группы научных консультантов Секретариата Верховного Совета, группы Мацюка, о том, что в ряде статей при их правильном содержании есть некоторые правовые неточности. Давайте посоветуемся, как

быть. Или мы примем постановление чуть позже, уточним сейчас эти юридические несоответствия, или протокольно надо сделать поручение подчистить, будем так говорить, эти правовые неточности.

ГОЛОВА. Протокольно ми доручимо вашій комісії, вам, щоб цей закон візували. Третій мікрофон.

БУДЬКО В.С. Леоніде Макаровичу! Скільки за п'ять років було прийнято документів по Чорнобилю, які не виконувалися! Можна назвати довгий список. І ось Костянтин Іванович Масик - людина, яка для Чорнобиля зробила більше, ніж усі його попередники разом узяті, - знайшов мужність вийти на цю трибуну і сказати людям правду. Що я пропоную конкретно? Закон прийнято, він буде введений у дію з 1 квітня. Але щодо фінансування цього закону Міністерство фінансів УРСР має підготувати проект постанови - як будуть фінансуватися чорнобильські закони - з таким розрахунком, щоб цю постанову прийняла Верховна Рада.

ГОЛОВА. Це не можливо зробити зараз, тому що у нас мають бути консультації з союзним Урядом. Давайте так. У вас є проект постанови? З цими двома доповненими, які ми внесли, можна його проголосувати? Ставлю на голосування.

"За" - 300.

Постанова приймається. /Оплески/. Все, ми з цим завершили. Ви щось хотіли, Володимире Олександровичу? 92

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Я хотів попросити ще кілька хвилин. Це питання вже порушувалося. Для того, щоб ці закони вже якось починали діяти і хтось контролював їх виконання, ми прийняли постанову. Я просто хочу, щоб ви все зрозуміли. У першій постанові про Чорнобиль, яку було прийнято на другій сесії, передбачалось створити Національну комісію радіаційного захисту населення України. Ця комісія мала підпорядковуватися лише Верховній Раді. Я хочу вас поінформувати, що положення про цю комісію затверджено Президією Верховної Ради, Комісія рекомендує на посаду її голови /з цією пропозицією згідні і члени Президії/ відомого українського вченого, який піднімався не раз на цю трибуну, юдину, яка вже в 1986-1987 роках говорила правду, академіка Гродзинського. Він тут у залі. Я думаю, що буде правильно, якщо ми ще раз побачимо його, може, є до нього запитання. Є така пропозиція, щоб затвердити його на сесії Верховної Ради.

ГОЛОВА. Оголошую проект постанови про голову Національної комісії по радіаційному захисту населення України. "Верховна Рада Української РСР постановляє: затвердити головою Національної комісії по радіаційному захисту Дмитра Михайловича Гродзинського. Доручити йому до 1 квітня представити на розгляд Верховної Ради пропозиції по складу комісії і розробити положення про комісію, подати його на розгляд четвертої сесії Верховної Ради. До прийняття положення керуватися робочим Тимчасовим положенням, яке затвердила Президія Верховної Ради". Є запитання до академіка Гродзинського? Можемо голосувати? Прошу проголосувати.

"За" - 282.

Приймається. Тут є ще одна постанова. Це одне, Володимире Олександровичу? Це все до одного? Прекрасно. Тут ціла низка документів, ми їх вже прийняли. У нас залишається 15 хвилин, і я із задоволенням оголошую перерву на 2 години 15 хвилин.