ЗАСІДАННЯ ВІСІМДЕСЯТ ДРУГЕ

 

Сесійний зал Верховної Ради Української РСР.
28 червня 1991 року. 16 година.

 

Головує Голова Верховної Ради Української РСР КРАВЧУК Л. М.

 

ГОЛОВА. Прошу займати місця. Прошу реєструватися.

 

Присутні 394 народні депутати.

 

Продовжуємо роботу. Ми не проголосували за документи.

 

Перший мікрофон, будь ласка.

 

СЛЄДНЄВ В. П., директор Донецького металургійного заводу імені В. І. Леніна /Ленінський виборчий округ, Донецька область/. Уважаемые народные депутати! Уважаемые Леонид Макарович и дорогое украинское Правительство! В организационных мерах по разработке производственных программ и прогнозов социально-экономического развития предприятий, регионов, республик я Союза ССР на 1992 год в условиях формирования рыночных отношений предусмотрен единый государственный заказ в масштабах Союза.

 

3

 

Предусмотрено создание стабилизационного фонда /10 процентов/, о чем говорил Витольд Павлович. В другой программе действий Кабинета Министров СССР но выводу экономики из кризиса предусмотрено даже приостановление некоторых положений Закона о государственном предприятии.

 

В программе стабилизации положения в металлургии предусмотрено акционирование металлургического комплекса, где 51 процент будет принадлежать Министерству металлургии, 10 процентов - промышленным предприятиям, 10 процентов - местным органам. Участие в этом Правительства республики ограничивается 5-10 процентами акций, которые оно сумеет купить.

 

Поэтому мне совершенно непонятно, почему в предложенной программе Правительства отсутствует такой важный вопрос, как стабилизация работы базовых отраслей промышленности, о чем говорил Сацкий Виталий Антонович. Я предлагаю включить в эту программу дополнительной параграф или раздел – “Стабилизация работы базовых отраслей промышленности”. И только после этого ее можно утверждать. Прощу поставить этот вопрос на голосование. Это - первое.

 

Второе. Я прошу, Леонид Макарович, сразу рассмотреть проекты законов о повышении социальных гарантий для трудящихся и минимальном потребительском бюджете, о которых сегодня говорили содокладчики.

 

Спасибо за внимание.

 

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

4

 

МАРКОВ Б. І., голова підкомісії Комісії Верховної Ради Української РСР з питань економічної реформи і управління народ-зви господарством /Суворовський виборчий округ, Херсонська область/. Антикризова програма вимагає припинення дії певних наших законів. Я думаю, що до наступного разу, коли ми будемо її затверджувати, у додатках повинно бути чітко зазначено, які саме це закони. А інакше ми дано Урядові карт-бланш на все, Це - перше.

 

Друге. У програмі не визначено, то буде зроблено для зменшення дефіциту республіканського бюджету. Через це вона фактично нереальна, хоч тут багато говорилося про це. Спроба повісити на банк, якай ще навіть не утворився, І7 мільярдів, а потім ще 20 мільярдів ні до чого не приведе. Повинна бути конкретна програма скорочення дефіциту державного бюджету. Без цієї програми ми чого не зробимо.

 

ГОЛОВА.. Третій мікрофон.

 

ДЕПУТАТ /не представився/. Я до конкретного пункту програми, якщо можна. Ми ж будемо голосувати зараз?

 

ГОЛОВА, За постанови і за закони в першому читанні.

 

ДЕПУТАТ /не представився/. Є одна пропозиція. Пункт 48 програми, мені здається, нелогічний. Ми проголосити самостійність підприємств, а тепер

 

5

 

наказуємо госпрозрахунковим підприємствам скорочувати їх витрати на апарат управління. Мені здається, що це потрібно вказати органам управління, які утримуються за рахунок бюджету.

 

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

ЯВОРІВСЬКИЙ В. О., голова Комісії Верховної Ради Української РСР з питань Чорнобильської катастрофи /Світловодський виборчий округ, Кіровоградська область/. Шановний парламент і шановний Уряд! Шановний Леоніде Макаровичу! Я не втручатимусь у структуру тієї постанови, бо ми в неї все одно не впихнемо всього того, що потрібно вкласти. Але я хочу, щоб у нашій стенограмі було зафіксоване таке питання. Наш парламент прийняв прекрасне рішення. Ви всі його знаєте: якщо всесоюзний Уряд не фінансуватиме законів під Чорнобиль /щодо цього є наша постанова/, ми відсічемо частину від тих коштів, які йдуть у Москву.

 

Наскільки мені відомо /ця інформація достовірна/, сьогодні Уряд фінансує ці закони в борг, так би мовити, під чесне слово, Ніяких грошей з центру не надходить. На сесії у Москві Лук’янов на одне з моїх зауважень сказав: "... это из тех денег, которые Яворивский отобрал у центра". Я думаю, що дуже актуально буде /я радився з Міністерством фінансів/, якщо ми запровадимо це з другого півріччя цього року, щоб виконати ту нашу постанову. Ніхто фінансувати Чорнобиля не буде. Якщо парламент не заперечує, можна було б підготувати коротку постанову буквально з двох-трьох речень. І нехай наш Уряд починає виконувати нашу постанову, йому й карти в руки.

 

6

 

І ще одне. Я хочу, щоб була підтримана ідея Міністерства фінансів про ці трипроцентні відрахування безпосередньо Міністерству у справах захисту населення від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. В такий спосіб ми не будемо сіпати один одного за полу, а вийдемо вже на якийсь оперативний простір і тоді зможемо працювати. Я хочу, щоб це було зафіксовано.

 

ГОЛОВА. Воно є у нас.

 

Другий мікрофон.

 

КОЛІНЕЦЬ В. В., асистент кафедри української літератури Тернопільського державного педагогічного інституту імені Я. Галана /Тернопільський міський виборчий округ, Тернопільська область/. Я пропоную до постанови додати такий пункт: "Стабілізувати роботу Верховної Ради". Що я маю на увазі? Відміну всіх антиконституційних постанов і виконання раніш прийнятих постанов. Без перебільшення скажу, що прийняття антиконституційних, антизаконних актів і невиконання прийнятих є причиною дестабілізації обстановки в республіці. І тому пропоную саме таке речення записати: "Стабілізувати роботу Верховної Ради".

 

Дякую.

 

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

7

 

ЗАЄЦЬ І. О., голова підкомісії Комісії Верховної Ради Української РСР з питань економічної реформи і управління народним господарством /Святошинський виборчий округ, м. Київ/. Для виконання програми надзвичайних заходів не вистачає правового забезпечення, зокрема Закону про роздержавлення і приватизацію власності та Закону про громадянство.

 

Тому я пропоную не відкладати і сьогодні /якщо не записувати в постанову/ розглянути проект Закону про громадянство, а що стосується проекту Закону про роздержавлення і приватизацію, - вписати його в постанову, визначивши конкретний отрок. Без цього закову ми не можемо виконати програму.

 

Крім того, я вважаю, що в поставові слід також конкретно визначити термін для встановлення своєї банківської системи. Тому то у програмі надзвичайних заходів я фактично не знайшов положень про реалізацію того великого потенціалу, який містить у собі власна банківська система, зокрема Національний банк України.

 

Дякую.

 

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

РОМАНОВ Ю. С., завідуючий відділом астрономічної обсерваторії Одеського державного університету імені І. І. Мечникова /Жовтневий виборчий округ, Одеська область/. Леонид Макарович! Прежде всего в постановлении, наверное, нужно указать,

 

8

 

что необходимо обеспечить выполнение Закона об образовании, то есть в разделе VIII программы надо добавить: "виконання Закону про освіту". Иначе этот закон мы поставим в состояние невыполнения.

 

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

ПУШИК С. Г., письменник /Коломийський виборчий округ, Івано-Франківська область/. Я вважаю, що до антикризової програми треба включити питання, що стосується транспорту. Деякі місцеві Ради надто підняли ціни на залізничні квитки. От, скажімо, я одержав листа з Гвіздця. Для того, щоб проїхати звідти до Коломиї, треба заплатити у 25 разів більше /це місячний квиток/, ніж платилося раніше. Такі ж самі сигнали надходять з Калуша та з багатьох інших населених пунктів Прикарпаття. Ми нещадно б’ємо по вашій економіці. Нині настала пора заготівлі ягід у горах. Для того, щоб приїхати з гір до Івано-Франківська, треба заплатити у 25 разів більше. Яка жінка поїде за таку ціну з гір до Івано-Франківська, щоб продати там кошик ягід? Треба терміново переглянути тарифікаційні розцінки на залізниці й автобусах.

 

Я хотів би також, дорогий наш Голово, сказати ось про що. Коли ми йшли до парламенту, я думав, що всі навчимося чогось доброго, що під час сесії ми будемо відвідувати оперний театр тощо. Але поки що ми заплатили смертю Артеменка /після того закритого засідання, я думаю, дехто допоміг йому померти/, двома інфарктами Гориня і Чорновола, арештом Хмари. Інколи вночі я не спав й думаю: хто ми - парламент, найвища влада чи прийшли сюди для того, щоб укорочувати один одному життя?

 

Звідси відлуння йде в області, райони, села, Тільки ми почнаємо тут гратися, те саме починається й там, навіть на кутку в селі.

 

9

 

Я просив би, щоб у нас на наступних сесіях було більше толерантності, інтелігентності і щоб ми все-таки відвідували заклади культури, бо деякі наші депутати /як мені здається/ за все своє життя не бачили оперного театру, музею, драматичного театру.

 

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

ВОРОБЙОВ О. М., заступник голови Сумської міської Ради народних депутатів /Ковпаківський виборчий округ, Сумська область/. Уважаемые коллеги! Я думаю, пора рассматривать законопроекты, касающиеся президентства и гражданства, И хотел бы задать, Леонид Макарович, один вопрос. Хотел бы, чтобы на него ответили либо депутат Гуренко, либо депутат Лисовенко. Насколько мне известно, в кулуарах Верховного Совета ходят сейчас, мягко говоря, разного рода разговоры о том, что вчера было заседание актива /очевидно, депутатского большинства либо другой депутатской группы/ по разработке тактики прессы - чтобы не принять законопроекты, связанные с президентством и гражданством.

 

Так это или нет, но в любом случае я хотел бы услышать пояснение депутата Гуренко или депутата Лисовенко, чтобы эти слухи были официально пресечены.

 

Спасибо за внимание.

 

ГОЛОВА. Давайте будемо приймати постанову "Про Програму надзвичайних заходів щодо стабілізації економіки України та виходу її з кризового стану", щоб потім внести доповнення до програми, а в середу прийняти її в остаточній редакції.

 

10

 

Можна проголосувати за це? Ставлю на голосування.

 

"3а" - 297. Приймається.

 

Далі у нас іде проект Закону про внесення уточнень та доповнень до Закону Української РСР про республіканський бюджет Української РСР. Проект і всі документи, я нагадую, ми обговорювали разом. Але були певні доповнення, зауваження до цього закону. То, може, ми також приймемо його як у першому читанні, передамо на доопрацювання, а в середу проголосуємо? Можна так?

 

Хто за це, прошу проголосувати.

 

"За" - 289. Приймається.

 

У нас є ще пакет документів. Закон про індексацію грошових доходів з відповідною постановою. Пропонується схвалити в первому читанні проект закону, доручити Кабінету Міністрів разом з відповідними комісіями доопрацювати і внести на розгляд Верховної Ради. Можна голосувати? Прошу проголосувати.

 

"За” - 313. Приймається.

 

Тепер проект Закону про мінімальний споживчий бюджет і відповідна постанова до нього. Пропонується схвалити проект закону в першому читанні, доручити Кабінету Міністрів та відповідним комісіям розглянути його, внести доповнення з урахуванням обговорення, можливо, й письмових звернень, і подати на розгляд Верховної Ради.

 

Голосуємо? Прошу.

 

“За” – 320. Приймається.

 

11

 

І останній - проект Закону про підвищення соціальних гарантій для трудящих. Відповідною постановов знову ж таки пропонується схвалити в першому читанні, доопрацювати і внести на розглад Верховної Ради для другого читання.

 

Можна голосувати? Прошу.

 

"За" - 323. Приймається.

 

Справа в тому, що ми тут трошки переставили все... У нас не прийняті в другому читанні проекти Закону про всеукраїнський та місцеві референдуми, Закону про оренду і Закону про відповідальність за створення військових, охоронних та інших воєнізованих формувань, не передбачених законами Української РСР. Три законопроекти ми не прийняли в другому читанні. Тобто вони в першому пройшли, а в другому - ні. Розгляд проекту Закону про всеукраїнський та місцеві референдуми запланований у нас був ще на четвер.

 

Тепер у вас іде Закон про внесення змін і доповнень до Конституції /Основного Закону/ Української РСР у зв’язку з заснуванням поста Президента Української РСР. Але сьогодні вже надходили пропозиції, що не все враховано в цьому проекті. Зокрема, деякі пропозиції зовсім не враховані. У зв’язку з цим може виникнути ситуація, яка не дасть нам можливості прийняти Ці документи. Щоб нам тричі вже не повертатися до цього, я просив ба все ж таки комісію нашу, Віктора Івановича Шишкіна ще раз розглянути невраховані пропозиції. Нехай їх оцінить Рада. Але подати потрібно обов'язково. Інакше це стане причиною наших неузгоджень і ускладнить роботу над прийняттям документа.

 

Найлегше в нас пройшов проект Закону про всеукраїнський та місцеві референдуми. Він добре підготовлений, то ми могли

 

12

 

б його сьогодні за цей час прийняти.

 

Другий мікрофон.

 

ШИШКІН В. І., заступник голови Комісії Верховної Ради Української РСР у питаннях законодавства і законності /Кіровський виборчий округ, Кіровоградська область/. Леонид Макарович! Уважаемые народные депутати! Я не знаю, Леонид Макарович, кто к вам подходил и говорил, что предложения учтены. Ведь подавали замечания в шкете, они шли к трем законопроектам сразу: к проекту Закона о внесении изменений и дополнений к Конституции /Основному Закону/ Украинской ССР в связи с учреждением поста Президента Украинской ССР, к проекту Закона о выборах Президента Украинской ССР и проекту Закона о Президенте Украинской ССР. Поэтому депутаты не всегда четко разграничивали, какое предложение относилось к какому законопроекту.

 

То предложение, которое пошло в пакете, относится к проекту Закона о Президенте или к проекту Закона о выборах Президента. Оно будет отражено в сравнительной таблице, которая готовится к тому законопроекту. Сейчас мы вам дали лишь законопроект, связанный с конституционными изменениями. Мы учли все предложения, относящиеся к этому документу.

 

ГОЛОВА. Гаразд. Але я все ж таки хочу, щоб ми ще до середи поміркувала і той пакет з трьох проектів внесли на середу. Тому що, ну дійсно, ви ж бачите, що завтра може бути ситуація критична. Але ми зберемося, зареєструємося, щоб усе було по закону. Щоб народ наш знав наші слова і дії. Усе має бути чесно. Так,

 

13

 

може, розглянемо зараз проект Закону про всеукраїнській та місцеві референдуми? Можна? Перший мікрофон.

 

ЗАЄЦЬ І. О. Леоніде Макаровичу! Давайте не будемо вносити в роботу сесії Верховної Ради такий собі холодочок: або зберемося завтра, або не зберемося. У нас дуже мало часу, а обсяг роботи великий. отже, ми мусимо працювати сьогодні інтенсивно. Це перше.

 

Друге. Я все-таки просив би поважати свої рішення. Ми однозначне проголосували, щоб перенести проект Закону про громадянство на п’ятницю. Я стверджую, що без нього не можна почати ні політичних реформ, ні запровадити інститут громадянства, ні індексацію доходів зробити, бо не будемо знати на кого. Є доповідач, проект Закону про громадянство лежить уже декілька днів у Верховній Раді, і немає ніяких підстав сьогодні його не розглядати. Тим більше, що він іде в пакеті із законопроектами про президентство. Прошу поставати його зараз на розгляд. Це буде якраз у плані нашого рішення. Верховна Рада не може постійно відмовлятися від своїх рішень.

 

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

БАРАБАШ О. Л., секретар Комісії Верховної Ради Української РСР з питань економічної реформи і управління народним господарством /Жовтоводський виборчій округ, Дніпропетровська область/. Я підтримав би Івана Зайця ще й тому, що, так би мовити, технологія прийняття законів у вас така, що проект Закону про громадян-

 

14

 

ство ми зможемо прийняти на цій сесії тільки в тому випадку, якщо приймемо сьогодні в першому читанні. Якщо ми сьогодні його відкладемо, то на третій сесії уже не приймемо. Просто вам не вистачать часу, щоб після першого читання підготуватися до другого. Тому я повністю підтримую депутата Зайця і пропоную зараз розглянути проект Закону про громадянство. Бо законопроекти в другому читанні ми зможемо розглянути і на наступному тижні.

 

Дякую.

 

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

НЕЧИПОРЕНКО О. Л., член Комісії Верховної Ради Української РСР у закордонних справах /Києво-Святошинський виборчий округ, Київська область/. Я однозначно підтримую Барабаша і хотів би це доповнити його виступ та нагадати вам, що, по суті, робота сесії буде продовжена тільки заради того, щоб підготувати пакет законопроектів про президентство. Але без Закону про громадянство неможливо приймати і той пакет. А для того, щоб весь пакет прийняти до кінця цієї сесії, ми повинні в першому читанні заслухати проект Закону про громадянство. Щоб встигнути до кінця третьої сесії Прийняти вс і чотири законопроекти разом. Я наголошую на цьому: усі чотири законопроекти.

 

Дякую.

 

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

15

 

ЗБІТНЄВ Ю. І., заступник голови Комісії Верховної Ради Української РСР у справах молоді /Гагарінський виборчий округ, м.Київ/. Я цілком згодний з вами, Леоніде Макаровичу, що ті законопроекти, які нам роздали, можуть створити сьогодні парламентський "цугцванг". Бо не всі зауваження були сприйняті. Ваша пропозиція щодо проекту Закону про всеукраїнський та місцеві референдуми вірна. Я дуже поважаю комісію, яка готувала ці поправки, але тут прийняті лише ті мої пропозиції, які прозвучали у виступі, а я подавав ще й письмово. Я просив би комісію доопрацювати всі письмові зауваження, які вчора приймалися до І2-ої години. Це перше.

 

Друге. Я пропоную працювати ще й у суботу, оскільки в нас залишився пакет законопроектів про податки. Підтримую попередніх депутатів і в тому, що зараз нам потрібно розглянути проект Закону про громадянство.

 

ГОЛОВА. Комісія, яка вносить проект Закону про всеукраїнський та місцеві референдуми, наполягає на своєму. Бо це питання ми планували розглянути ще в четвер, але не встигли. Я не можу зараз з вами впоратися... Я мушу тоді... € дві пропозиції. Перша надійшла від мікрофона - про необхідність розгляду сьогодні проекту Закону про громадянство. Друга пропозиція стосується нашого боргу за четвер - розгляду проекту Закону про всеукраїнський та місцеві референдуми. Щоб прийняти його, бо він також може стати причиною...

 

Ми не пропустили, Іване Олександровичу. Просто не встигли ми цього зробити вчора, бо говорили весь день про Союзний

 

16

 

договір. Не треба дратуватися, питання можна вирішити за допомогою Верховної Ради. Я не можу не враховувати прохання комісії. Ну де ви таке бачили?

 

Товаришу Демидов! Де він? Ви заходили до мене двічі. Я прошу, підтвердіть це від мікрофона, чому це я маю за вас усіх говорити? Другий мікрофон.

 

ДЕМИДОВ Г, В., голова підкомісії Комісії Верховної Ради Української РСР у питаннях законодавства і законності /Ленінський виборчий округ, Кримська АРСР/. В принципе, мы могли бы доложить сейчас этот законопроект, но действительно предложения поступали и после того срока, который мы обозначили. Так что как решит сейчас Совет, так и сделаем.

 

ГОЛОВА. Давайте тоді вирішимо. Хто за те, щоб розглянути зараз проект Закону про громадянство. Другий мікрофон.

 

ІЗМАЛКОВ В. М., секретар Комісії Верховної Ради Української РСР у справах ветеранів, пенсіонерів, інвалідів, репресованих, малозабезпечених і воїнів-інтернаціоналістів /Шевченківський виборчий округ. Запорізька область/. Леонид Макарович! У меня в руках проект Закона о гражданстве Украинской ССР, внесенный 7 декабря 1990 года Министерством внутренних дел, Я не знаю, почему этого проекта закона нет у депутатов? Этот законопроект можно рассматривать. Тот, который сейчас есть, плохой, его нельзя рассматривать.

 

17

 

ГОЛОВА. Давайте так будемо підходити. Який законопроект вирішить Рада. Але те, що не внесли законопроект, який Міністерство юстиції... У депутатів він е. Я запитую, є у депутатів? Той, що внесло Міністерство юстиції? Я вам задаю не це запитання. Я знаю, що у вас є. Але Міністерство юстиції... Міністерство внутрішніх справ і свій внесло, а його немає. Він був у комісії чи ні?

 

Третій мікрофон.

 

ГОЛОВАТИЙ С. П., член Комісії Верховної Рада Української РСР у закордонних справах /Сирецький виборчий округ, м. Київ/. Шановний Голово! Я хочу повернутися до ранку ще вівторка, коли формувався порядок денний на нинішній тиждень і розгляд проекту Закону про громадянство планувався на п’ятницю, у відриві від пакету законів про президентство. І тоді, коли ми порушили це питання, ви сказали, що в середу буде розглянуто І прийнято весь пакет законів, що стосуються президенства - про Президента, про вибори Президента, про громадянство, зміни і доповнення до Конституції. Це я пам’ятаю, що минулої п’ятниці Іван Степанович Плющ прийшов у Комісію з питань законодавства і законності і сказав, що оскільки в середу буде розглядатися весь пакет законопроектів, у суботу і в неділю має працювати комісія і підготувати його. І дійсно, працювали люди в суботу і в неділю, підготували на понеділок щоб у понеділок він був внесений, а в середу розглянутий. У середу не встигли розглянути. Учора ви сказали, що оскільки в середу не встигли розглянути, то будемо розглядати в п’ятницю як і шанувалося з самого початку.

 

18

 

ГОЛОВА. І так є.

 

ГОЛОВАТИЙ С. П. Отже, сьогодні п’ятниця. Я взагалі не розумію, чому виникли проблеми.

 

ГОЛОВА. А виникли таму, що комісія, в якій працює депутат Демидов, каже, що ми план четверга не виконали. Бачте, ось він, план на четвер.

 

Ну почекайте! Та не заважайте мені! У порядку денному на середу його не було. Законопроект про податок з середи... Так я хочу запитати депутатів: ми що, залишимо це все чи повернемося, щоб виконувати порядок денний? Ну що ви хочете від мене? /Шум у залі/.

 

Перший мікрофон.

 

МАРТИНЧУК В. Й., голова колгоспу імені П. М. Буйка Фастівського району /Фастівський виборчий округ, Київська область/. Леоніде Макаровичу! Коли ми попередньо погоджували і вносили зміни до рекомендованого графіка роботи нашої сесії на нинішній тиждень, то домовлялися так. Після того, коли ми вирішимо питання, передбачені тими змінами, у тому числі розглянемо пропозиції Кабінету Міністрів щодо тієї гострої проблеми, яку ми сьогодні обговорили, будемо працювати за регламентом, який є.

 

Так от, законопроект, який вносить комісія - про всеукраїнський та місцеві референдуми /друге читання/, був запланований ще на середу. Далі після цього законопроекту - проект Закону про прибутковий податок з громадян. Тому я пропоную працювати за цим графіком, тобто так, як було попередньо погоджено.

 

19

 

ГОЛОВА. Якщо ви візьмете протокол, в середу голосували 239 народних депутатів за те, щоб у п’ятницю розглянути проект Закону про громадянство. Я не можу відміняти рішення, прийняте Верховною Радою.

 

Слово надається народному депутату Гриніву Ігорю Олексійовичу.

 

ГРИНІВ І. О., голова підкомісії Комісії Верховної Ради Української РСР з питань діяльності Рад народних депутатів, розвитку місцевого самоврядування /Нестеровський виборчий округ, Львівська область/. Шановні депутати! Шановний Голово! Комісія у питаннях законодавства і законності та Комісія з питань діяльності Рад народних депутатів, розвитку місцевого самоврядування вносять на ваш розгляд проект Закону Української Радянської Соціалістичної Республіки про громадянство УРСР і пропонує йога обговорити сьогодні та прийняти в першому читанні. Невідкладна необхідність прийняття цього закону зумовлена як політичними, так... /Шум у залі/. Я перепрошую, мені надав слово щойно Голова Верховної Ради.

 

ГОЛОВА. Я вибачаюсь. Ми проголосували в середу, 239 депутатів були за те, щоб цей законопроект розглядати в п'ятницю. Є протокол. Що я маю голосувати, порадьте мені, будь ласка? У середу - є протокол, подивіться - проголосували 239 народних депутатів, щоб проект Закону про громадянство розглядати в п’ятницю.

 

20

 

ГРИНІВ І. О. Невідкладна необхідність прийняття цього закону саме зараз обумовлена як політичними, так і соціально-економічними причинами. Для повноцінного функціонування інституту президентства Президента повинні обрати громадяни держави, а не населення певної території. Також процеси роздержавлення та приватизації неможливі без визначення кола потенційних власників. А ними в першу чергу повинні безоплатно стати громадяни України.

 

Закон розроблений на основі союзного Закону про громадянство, відповідного законодавства інших держав світу. До речі, ми мали законопроект, котрий розробляло Міністерство внутрішніх справ, Я повинен сказати, що на 98 відсотків обидва законопроекти текстове співпадають. Це майже ідентичні законопроекти. Ви можете їх порівняти і переконатися в цьому.

 

Законопроект підготовлений групою наукових консультантів Секретаріату Верховної Ради за участю народних депутатів, а також представників відділів у питаннях законодавства і правопорядку та у питаннях громадянства і помилування Секретаріату Верховної Ради Української РСР.

 

Повинен відзначити, що комісії, які представляють сьогодні цей законопроект, працювали в умовах гострого дефіциту часу. Тому не мали можливості протягом тижня чи двох з ют ознайомлюватися, обговорювати. Але, я думаю, що трьох днів, протягом яких ми над ним працювали, вистачило, щоб його вивчити. Комісії, які представляють законопроект, мали можливість ознайомитися з іншим законопроектом і відзначили їхню відповідність.

 

Я не переказуватиму зміст окремих статей, а зупинюся тільки на нововведеннях і тих положеннях, які викликали дискусію і альтернативні варіанти. Саме на тих положеннях, які, можливо, поки що викликають повну реакцію залу.

 

21

 

Законопроект, як бачите, складається з невеликої преамбули, 9 самостійних розділів і 46 статей. У преамбулі наводиться визначення громадянства як такого правового зв’язку особи і Української держави, який знаходить своє відображення в їх взаємних правах та обов'язках. Підкреслюється, що право на громадянство є невід'ємним правом людини на Батьківщину. Українська РСР має забезпечувати охорону і захист прав, свобод ї інтересів своїх громадян. В інших розділах знайшли своє врегулювання такі важливі питання, як належність до громадянства Української РСР, умови та порядок набуття і припинення громадянства, а також повноваження органів, які беруть участь у вирішенні питань громадянства Української РСР, порядок розгляду ними цих питань та інше.

 

Жвава дискусія виникла навколо статті 1, де говориться, що в Українській Радянській Соціалістичній Республіці існує єдине загальнореспубліканське громадянство. Про що тут йдеться? Це означає, що неможливе проголошення окремою територією України свого територіального громадянства.

 

Були пропозиції доповнити цю статтю відповідним реченням з Декларації про державний суверенітет, де йдеться про союзне громадянство. Воно запропоноване як додаткове речення до статті І альтернативного варіанта, який вам розданий.

 

Але на думку науковців і робочої групи, це тепер вже неможливо. Якщо раніше достатньо було бути громадянином Союзу, щоб автоматично мати громадянство республіки, в якій проживає дана особа, то тепер навпаки - первинним є республіканське громадянство. Саме воно є предметом цього законопроекту, А питання союзного громадянства є предметом Союзного договору. До ре-

 

22

 

чі, ми тільки вчора розглядали ново-огарьовський проект. Так от, саме в ньому записано у відповідній статті, що громадянин держави, яка входить в Союз, є громадянином Союзу. Таким чином, це питання Союзного договору.

 

Держава, яка підписує Союзний договір, підписує відповідно і статтю, що стосується загальносоюзного громадянства. І наше законодавство згідно з нашим законом, проект якого ми вам пропонуємо, буде приведене у відповідність з цим Договором, оскільки пріоритетне значення мають міжнародні договори, Якщо Україна укладає певні міжнародні договори, то все республіканське законодавство, у тому числі і щодо громадянства, повинне бути приведене у відповідність.

 

Принципове значення набуває також питання про те, кого вважати громадянином Української РСР сьогодні. Дехто, може, не зрозумів, про що йдеться, адже раніше це питання не було врегульоване. Кожний із нас отримував паспорт громадянина Союзу. І досить було поїхати в іншу республіку і поселитися там, щоб вважатися громадянином цієї республіки навіть з тимчасовою пропискою.

 

Тепер миритися з цим, очевидно, не можна. Йдеться не про політичні причини, а в першу чергу про соціально-економічні, Інакше наша республіка не зможе себе захистити від напливу з інших республік, особливо в той період, коли відбуватимуться процеси приватизації. Приміром, достатньо буде поїхати на Україну на місяць, коли згідно з нашою програмою йтиме роздержавлення, і вже можна претендувати на частку майна України /згадайте нашу програму переходу до ринку/.

 

Але громадянство нам потрібне і з політичних причин: щоб

 

23

 

організувати вибори до місцевих Рад, до Верховної Ради, щоб організувати нормально вибори Президента республіки. Сьогодні ми мали розглядати законопроект про проведення всеукраїнського та місцевих референдумів. А він також пов’язаний із питаннями громадянства.

 

Ось чому в статті 2 нашого законопроекту було запропоноване положення про те, що громадянами Української Радянської Соціалістичної Республіки є особи, які на момент набрання чинності цього закону постійне проживали в Українській РСР протягом п’яти років. При обговоренні в комісіях визнано за доцільне виключити його.

 

Таким чином, речення, яке тут записане, необхідно все-таки доповнити положенням про постійне проживання, де б говорилося про те, що громадянами Української РСР вважаються ті особи, які на момент прийняття закону мають її громадянство. У зв’язку з тим, що немає цієї чітко сформульованої дефініції, варто було б визначити, що громадянами нашої республіки є ті, котрі проживали постійно на Україні на момент прийняття закону. Усі без винятку. Так званий нульовий варіант.

 

Велике значення для чіткого визначення стану перебування в громадянстві Української РСР матиме запровадження паспорта громадянина УРСР, про що йдеться в статті 3 законопроекту. Сьогодні ж факт громадянства Української РСР визначатиме постійна прописка, а також документ про народження. Крім цього, у розділі "Загальні положення" закріплюються такі демократичні засади, як неприпустимість довільного позбавлення громадянства або видачі громадянина України іншій державі.

 

Розділ ІІ визначає способи та умови набуття громадянства.

 

24

 

Зокрема, умови набуття громадянства за народженням є загальновизнаними у світовій практиці, повністю збігаються із тими положеннями, котрі є в союзному законі. Вони не викликали в комісії заперечень.

 

Найбільша дискусія була навколо окремих положень статі і 16 законопроекту. Але після обміну думками і аргументами, після коментарів науковців більшість цих положень знайшли підтримку В КОМІСІЯХ.

 

Я хотів би детальніше зупинитися на умовах прийняття до громадянства. Бони стосуються тільки іноземних громадян або осіб без громадянства при їх бажанні набути громадянство Української РСР. От для них є певні умови.

 

Перша умова - це термін проживання. Він потрібний перш за все для того, щоб людина, котра приїхала на Україну, перш ніж одержати громадянство, мала час, щоб визначитися щодо свого соціального становища, ознайомитись із законами України, аби мати можливість впливати на політичні рішення. На нашу думку, це повинен бути п’ятирічний термін. В першу чергу це є той час, за який відбуваються нові вибори. І особа, яка поселилася на Україні, може зробити обґрунтований вибір.

 

Важливий також економічний фактор. Програма переходу до ринку передбачає безоплатну, котру ми з вами прийняти, чи пільгову передачу частини республіканської власності у власність громадян республіки. А це в немалі гроші. Згадайте, що за попередніми оцінками, це є сума приблизно 10 і більше тисяч на громадянина республіки. Уявіть собі ажіотаж, який виникне, Якщо ми не запишемо цієї умови в свій Закон про громадянство. Це та ситуація, про яку я говорив. Святе місце порожнім не буває. Одразу ж посунуть люди, будуть одержувати всіма правдами і неправдами тимчасову, постійну прописку на Україні з

 

25

 

тим, щоб претендувати на цю частину майна. Після цього вони виїдуть, скориставшись цією частиною майна, вклавши її в наші ж підприємства.

 

У такій умові немає найменшого елемента дискримінації.

 

І останнє. Ця норма є присутньою в усіх без винятку зарубіжних законодавствах. При другому читанні можна проголосувати за конкретний термін проживання. Під час обговорення пропонувався і п'ятирічний термін, і десятирічний.

 

Наступні дві умови - розуміння української мови і знання Конституції. Саме так написано в документі. Ці норми також є загальновизнаними в міжнародній практиці. І знову ж таки, людина має першу умову - п’ятирічний термін промивання. З цим, напевно, всі ви погодитесь, тому що це є питання нашого виживання. Якщо ми даємо людині цю норму, то за п’ять років вона може опанувати мову.

 

Чи повинна вона орієнтуватися в нашій Конституції? Звичайно, інакше вона не зможе бути повноцінним громадянином.

 

Не йде мова про цитування напам’ять статей Конституції чи граматики української мови. Мова йде про елементарні побутові знання з цих двох питань. Знову ж таки ці питання є у нашому законопроект і, "зав’язані" на Президента, на комісію, котра створюється при президенті. Таким чином, немає тут ніяких пересторог.

 

Шановні колеги! У запропонованому на ваш розгляд проекті є й ряд інших принципових моментів. На них я зупинитися сьогодні через обмаль часу не зможу і думаю, що дам відповідь, якщо виникнуть щодо них запитання. Знову ж таки, усі положення законопроекту приведені у відповідність з європейською і загальносоюзною практикою.

 

26

 

Тому дуже вам дякую і чекаю запитань.

 

ГОЛОВА. Є запитання? Будь ласка, встановіть регламент - 15 хвилин.

 

Перший мікрофон.

 

ОСТРОУЩЕНКО С. В., голова підкомісії Комісії Верховної Ради Української РСР у справах жінок, охорони сім’ї, материнства і дитинства /Приморський виборчий округ, Одеська область/. Уважаемый докладчик! Вы не можете не понимать, что камнем преткновения этого закона будут взаимоотношения гражданства республики и гражданства СССР. Между тем, в этом проекте закона нет даже упоминания о гражданстве СССР, о каких-то их правовых взаимоотношениях.

 

В преамбуле записано: "Право на громадянство... є невід'ємним правом людини на Батьківщину". Этот закон одним махом лишает "права на Батьківщину" миллионы людей, которые хотят считать себя гражданином не только республики, но я СССР. Вы же посчитали невозможным и даже ненужным присутствие фразы из Декларации о том, что "Українська РСР... гарантує кожному громадянину право збереження громадянства СРСР".

 

И как в этой ситуации понимать первую часть статьи 20, где записано: "Громадянство... втрачається внаслідок вступу особи на військову службу, до служби безпеки, поліції... в інші органи державної влади та управління в іноземній державі"? В такій інтерпретації іноземною державою можна вважати і СРСР. Будь ласка, поясніть це.

 

27

 

ГРИНІВ І. О. Дуже дякую. На мою думку, всі ці питання внормовані. І в тому разі, коли Україна ввійде до Союзу Суверенних Республік, і в іншому. В цій статті сказано про іноземну державу. Якщо доля розпорядиться Україною таким чином, що вона не ввійде до Союзу, тоді Союз залишиться іноземною державою і діятимуть норми цього закону. Якщо й буде підписано Союзний договір, цей закон витриманий в правовому аспекті повністю, як і повинні витримуватися всі закони. А предметом Союзного договору конкретно є /я вам цитував/ відповідна стаття ново-огарьовськсго проекту. Думаю, що я повинен був вас задовольнити.

 

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

ДУБЕНКОВ Г. О., секретар Комісії Верховної Ради Української РСР з питань відродження та соціального розвитку села /Козятинський виборчий округ, Вінницька область/. Шановний доповідачу! Я хотів би запитати по статті І6: "У громадянство Української РСР не приймаються особи, які... визнані хронічними алкоголіками, наркоманами... " Де, якими правами це передбачено, щоб наркомана чи алкоголіка вважали небезпечними? Може, це хворобо? Як це передбачено в інших республіках? І куди діти цих людей, скільки їх на території України сьогодні?

 

ГРИНІВ І. О. Алкоголіки і наркомани, яких створили ми, які живуть на нашій території, - це наша біда і хвороба нашого суспільства, але вони також залишаються нашими рівноправними громадянами.

 

28

 

Мова йде ось про що. Іноземний громадянин /встановлено, що він є алкоголіком і що в його державі алкоголізм переслідується законом/ попроситься до нашої держави, якщо наші І закони будуть більш ліберальні по відношенню до алкоголіків. Вибачте, яка держава буде приймати іноземних громадян або осіб без громадянства, якщо вони є алкоголіками? В першому реченні сказано, що це стосується тільки іноземних громадян.

 

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

ПРИЧКІН О. О., другий секретар Запорізького обкому Компартії України /Василівськнй виборчий округ, Запорізька область/. Уважаемый докладчик! В наших паспортах написано /українською мовою, до речі/, что мы являемся гражданами СССР. Следовательно, все подлежим приему в украинское гражданство. Посчитали ли вы, сколько нынешних граждан Украины не имеют права, не будут иметь права на украинское гражданство? И сколько среди них народных депутатов Украины?

 

ГРИНІВ І. О. Дуже дякую. Вибачте, але у мене складається враження, що зараз ми одне другого просто не розуміємо. Я щойно пояснив, що абсолютно всі громадяни, котрі є в цьому залі, будуть прийняті до українського громадянства. І в цьому законопроекті, у статті 2, спеціально про це сказано. Не існує жодного обмеження для їх прийняття. Назвіть хоча б одну людину в цьому залі, яка може бути не визнана громадянином України? Відповідав: не тільки в цьому, залі, а й у цілій республіці.

 

29

 

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

ВАСИЛЬЄВА Г. Л., член Комісії Верховної Ради Української РСР у справах жінок, охорони сім’ї, материнства і дитинства /Білоцерківський міський виборчий округ, Київська область/. Шановний доповідачу! За проектом закону особа, яка приїхала на Україну, повинна приймати громадянство тільки через п’ять років. І ви обґрунтували, що вибори у нас також відбуваються через п’ять років, А якщо ця особа приїде через два роки після виборів, то до наступних їй треба чекати вісім років. Отже, виходить, що особа не буде брати ніякої участі у політичному житті республіки? Поясніть, будь ласка.

 

ГРИНІВ І. О. Дуже дякую. Безперечно, що ця особа може брати найактивнішу участь у політичному житті. Мова йде про право вибирати. Це дійсно право громадянина. І ця особа приїздить наступного дня, то в неї дійсно буде п’ять років. Якщо вона приїде через два роки після виборів /а нові відбудуться через три роки/, то вона буде мати можливість голосувати через три роки. Я не бачу в цьому дискримінації. Це абсолютно не суперечить жодній світовій практиці законодавства.

 

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

30

 

ЧЕРНЕНКО В. Г., головний лікар медсанчастини Микитівського ртутного комбінату /Горлівськйй-Микитівсь-кий виборчий округ, Донецька область/. Уважаемый Игорь Алексеевич! Скажите, как согласуется этот проект Закона о гражданстве с Декларацией прав человека ООН, Хельсинкским соглашением, Женевским соглашением? И скажите, в каких законах о гражданстве, когда человек принимает гражданство другого государства, он должен принимать присягу?

 

ГРИНІВ І. О. Перш за все Декларація ООН не втручається у внутрішнє законодавство. Прийняття присяги не обмежує жодного громадянського права людини. В той же час прийняття самої присяги носить скоріше ритуальний характер. Це є в дуже багатьох законодавствах. Прийняття присяги - це суто моральний фактор. Ви не бачите тут ніяких стягнень чи судообмежень, якщо людина порушує цю присягу. Це її моральний обов’язок.

 

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

ІВАНИЧУК Р. І. Шановний Ігорю Олексійовичу! Ви добре знаете, що за кордоном - у Канаді, в Америці, Австралії, в інших країнах живе дуже багато українців, їх - мільйони, вони тяжіють до нас, до своєї первісної батьківщини. Але вони приросла там і живуть там.

 

31

 

Чи могло б бути внесено до законопроекту положення про подвійне громадянство українців і нашої діаспори, щоб вони були і громадянами України і, наприклад, Канади?

 

ГРИНІВ І. О. Дуже вам дякую. Перш за все, напевно, ми повинні говорити про тих українців, які живуть у Грузії, Прибалтиці, Росії.

 

Мова йде про те, щоб цим громадянам спростити суто моральні фактори, якщо вони хочуть бути громадянами України. Для цього в статті 16 законопроекту в спеціальна поправка: "Це правило не поширюється на осіб, які виявили бажання стати громадянами Української РСР за умов, якщо вони народились чи довели, що... дід чи баба народилися на її території... "

 

Що стосується подвійного громадянства, то ми виждали з нормального принципу єдиного громадянства - не подвійного. Якщо ж наша Україна укладе подібний договір з Австралією, то можливість подвійного громадянства імовірна, бо тут сказано, що міжнародні договори мають пріоритетне значення. Тоді відповідно ця норма буде також функціонувати. Але потрібен конкретний договір, наприклад, ніж Україною і Францією, де буде чітко визначено права українців, котрі живуть у Франції, і права французів, котрі живуть на Україні, можливість надання їм подвійного громадянства. Але це норма міжнародного договору, а не закону.

 

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

32

 

КОРНЄЄВ А. В., заступник голови Комісії Верховної Ради Української РСР з питань державного суверенітету, міжреспубліканських і міжнаціональних відносин /Ворошиловський Виборчий округ, Донецька область/. Некоторые зарождающиеся сейчас тенденций по социальному положению Украины позволяют предположить, что могут появиться беженцы с Украины. В связи с этим у меня возникает такой вопрос. Вы вводите пятилетний ценз для получения гражданства Украины, чтобы люди не имели возможности участвовать в приватизация государственной собственности, Люди, которые прожили здесь тридцать-сорок лет и выехали за пределы Украины, будут участвовать в приватизации?

 

ГРИНІВ І. О. Дякую дуже. Звичайно, участь у приватизації братимуть усі, хто на момент набуття чинності цього закону буде проживати на території України. Якщо вона повертається на Україну і живуть на Україні, то будуть мати право. Якщо ж повернуться через деякий час, то, знову ж така, все, що стосується приватизації, - не предмет Закону про громадянство. Це предмет Закону про роздержавлення і приватизацію. Дивлячись, як там буде це закладено. Вони матимуть пільгову можливість одержати власність без п’ятирічного терміну громадянства. Але це вже норма Закону про роздержавлення і приватизацію. А проходити п’ятирічний термін не треба буде.

 

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

БАТІГ М. І., редактор львівської обласної газети "Молода Галичина" /Буський виборчій округ,

 

33

 

Львівська область/. Шановний Ігоре Олексійовичу! В проекті закону, який підготувала ваша комісія, зафіксоване таке явище, як позбавлення громадянства. Я хотів би, щоб ви конкретніше і чіткіше сказали: коли, за яких умов і хто може бути позбавлений громадянства України?

 

ГРИНІВ І. О. Тут передбачено декілька варіантів припинення громадянства. Перш за все є добровільний вихід з громадянства, втрата громадянства і один в крайніх випадках - це позбавлення громадянства. Затриманий принцип /і про нього я говорив/ про довільне позбавлення громадянства. Ніхто на території України не може бути позбавлений громадянства. Але це правило не поширюється на осіб, котрі живуть за межами України і порушують чинне на Україні законодавство. Не знаю, тут, напевно, не коректно наводити якісь міжнародні прецеденти, але може бути, наприклад, таке. Виїхав громадянин на територію Польщі і відстоює те, що Львів є польським містом. Цим самим він розпалює ворожнечу всередині України, залишаючись при цьому громадянином України. За нашим законодавством, якщо б він знаходився на території України, то був би притягнутий до відповідальності за такі дії. Коли ж він живе на території Польщі, і суто з політичних причин республіка його не захоче видати /а це кримінальний злочинець/, то единою в такому випадку мірою щодо тих осіб, які живуть за межами України, є позбавлення їх громадянства. Тоді він підлягає, як особа без громадянства, законам Польщі.

 

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

34

 

 

 

СЕМЕНЕЦЬ С. В., член Комісії Верховної Ради Української РСР з питань державного суверенітету, міжреспубліканських і міжнаціональних відносин /Борзнянський виборчий округ, Чернігівська область/. У мене таке запитання. Однією з умов набуття громадянства для іноземних громадян є пункт "г" статті 16 - "розуміння української мови" /варіант - володіння українською мовою/ і "є" - "знання Конституції Української РСР" /варіант - знання засад конституційного ладу Української РСР/. Як перевірити знання конституційного ладу чи Конституції і мови? Який орган це має робити? Який механізм пропонується вами?

 

ГРИНІВ І. О. Дякую. Остаточне рішення про набуття громадянства Української РСР - прерогатива Президента. Президент створює комісію, яка попередньо розглядає ці документи і представляє йому для надання громадянства.

 

Очевидно, ця комісія і буде створювати відповідний орган, котрий проводитиме співбесіди з громадянами /як і в інших державах/. Є система тестів. Наприклад, нам відомо багато тестів, які стосуються перевірки знань англійської мови фахівцями. Є інші системи тестів, котрі застосовуються при набутті громадянства або в інших випадках. Ця комісія розробить систему тестів, які перевірятимуть навики розмовної мови, елементарні знання Конституції, конституційного ладу України.

 

Ще раз підкреслюю, мова не йде про екзамени з того чи іншого предмета.

 

35

 

ГОЛОВА. Ігоре Олексійовичу, я задам останнє запитання. За нашим Регламентом навіть окремий депутат має право вносити проект на розгляд Верховної Ради. Тут дві комісії вносять - все згідно з Регламентом. Але у нас так склалося, що завжди був причетний до цього Кабінет Міністрів. Чому комісії вносять законопроект без думки Кабінету Міністрів?

 

ГРИНІВ І. О. Дякую. Перш за все не можна сказати, що ми подала законопроект, абсолютно не враховуючи думки Кабінету Міністрів. У нас зараз є структура певних органів, пов’язаних з питаннями громадянства. При Секретаріаті Верховної Ради є відділ з питань громадянства і помилування, є також Міністерство внутрішніх справ. Фахівці, котрі допомагали Міністерству внутрішніх справ розробляти цей документ, показали нам проект, котрий був підготовлений, і сказали, що Міністерство внутрішніх справ свого часу його розробило, але на обговорення не вносило.

 

ГОЛОВА. Просять, щоб... на сесію.

 

ГРИНІВ І. О. Таким чином, цей законопроект не був внесений. Ми запитали, з яких причин. Нам відповіли, що не вносили тоді на розгляд Верховної Ради, оскільки не вирішили концептуальних питань. Бо не було ясно тоді ні з Президентом, ні з Союзом, тому вони й не подавали його.

 

ГОЛОВА. Ясно. Дякую.

 

36

 

ГРИНІВ І. О. Дуже дякую вам.

 

ГОЛОВА. Хто? В мене немає його прохання. Він не звертався до мене, я не знаю, до кого він звертався. Якщо він хоче, то я йому надам слово. Ви просили слова? Не ставте мене в скрутне становище, будь ласка. Я звернувся - людина не проти. Хто в вас записався? Значить, записались чотирнадцять народних депутатів...

 

Іване Олександровичу, я останнім часом навів толерантні мости між собою і вами, а ви хочете зруйнувати їх буквально на очах у Верховної Ради.

 

Значить, Дмитришин, Осадчук, Головатий, Мазур, Романюк, Портной, Барабаш, Скорик, Сухоруков, Негода, Заєць., Ізмалков, Колеснік, Мартинчук записались на виступи до п’яти хвилин, я так думаю... І Воробйов також записаний. Я не побачив вас, але ви виступите.

 

У нас час є? Народний депутат Дмитришин виступатиме. За ним - депутат Осадчук. Будь ласка. П’ять хвилин. А потім - Воробйов. Пріоритет не має значення.

 

ДМИТРИШИН Я. І., член Комісії Верховної Ради Української РСР з питань культури та духовного відродження /Луцький виборчий округ, Волинська область/, Шановні народні депутати! Усім нам зрозуміло, до Закон про громадянство Української РСР займатиме одне із основоположних місць у процесі ствердження суверенітету Української держави. Суверенітет України полягає і в тому, що інститут громадянства та порядок Його реалізації визначається самою суверенною державою, і ніяка зовнішня влада не вправі втручатися в цю галузь її діяльності.

 

Я хотів би привернути вашу увагу в цьому законопроекті в першу чергу в статті 1 "Громадянство в Українській РСР" на те, що

 

37

 

стосується союзного громадянства. На мов думку, громадянство СРСР дало деякий сенс доти, допоки в Україні діяли закони СРСР. Після того як до статті 71 Конституції внесені зміни - про верховенство законів України над законами будь-якої іншої суверенної держави, я вважав, що теза про громадянство СРСР втрачає реальний зміст і стає абсолютно умовною. Той, хто є громадянином України нині, підпорядковується законам України, а той, хто стає громадянином України, приймає присягу відповідно до статті 16, себто присягу на вірність Конституції України. І тому, на мою думку, громадянство СРСР тут ні при чому. Окрім того, центр, встановлюючи через Закон про громадянство СРСР нині загальносоюзне громадянство, тим самим привласнює повноваження надавати будь-яке громадянство СРСР, а отже і громадянство будь-якої союзної республіки, зокрема України. Відповідно до цього центр залишає за собою право позбавляти громадянства СРСР і позбавляти громадянства України. По суті, на мою думку, це не що інше як узурпація центром влади від імені суверенної держави. З огляду на це я гадай, що варіант, який внесений до статті 1 - щодо збереження громадянства СРСР, ми не повинні розглядати.

 

Далі. Хотів би звернути вашу увагу на пункт "г" статті 16, який проголошує як одну з умов прийняття до громадянства - розуміння української мови /варіант - володіння українською мовою/. На моє переконання, ігнорування і зневажання мови корінного населення і стали одним із джерел міжнаціональних конфліктів. Однією з умов прийняття до громадянства може бути і розуміння мови, і володіння мовою. Треба нам вибрати з цього щось одне. Я міркую таким чином. Пев пункт стосується тільки тих мешканців України, котрі будуть приймати громадянство, бо ті, котрі вже його мають. котрі вже мешкають на Україні на час прийняття закону, вони вже будуть громадянами, щодо них питання про мову не виникатиме. Мова йтиме

 

38

 

тільки про тих, які будуть приймати громадянство. А де може здійсниться після поселення на території України і постійного проживання протягом останніх 5 років, як це зазначено в пункті "в" статті 16, То, очевидно, треба прийняти варіант - володіння українською мовою. Бо саме така умова сприятиме зміцненню авторитету державної мови серед населення, що так важливо для її відродження, з чим ми всі погоджуємося. Крім того, нормальне явище в усьому цивілізованому світі: хочеш, щоб тебе поважали люди, серед яких живеш, - поважай їх мову і культуру.

 

Гадаю, що доречно врахувати тут лише один елемент - встановити якийсь рівень. Може бути - на рівні середньої школи, на рівні відповідних курсів і так далі. Це дуже просто зробити,

 

Я вважаю, що громадянство України - це дар Божий, бо дається безплатно, з народженням, від батьків, а для приїжджих - через клятву, як кажуть, на вірність Україні. Громадянством треба пишатися, треба поважати його. За вчинки, що ганьблять це високе звання, повинна бути міра - позбавлення громадянства. І тому, на мов думку, у статті 16 ми повинні погодитися з варіантом, що не приймаються по громадянства особи, які вчинили злочини проти людства чи здійснювали геноцид, засуджені до позбавлення волі і так далі.

 

Дякую.

 

Головує заступник Голови Верховної Ради Української РСР ГРИНЬОВ В. Б.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Осадчуку. Приготуватися депутату Воробйову.

 

39

 

ОСАДЧУК П. I., голова підкомісії Комісії Верховної Ради Української РСР з питань культури та духовного відродження /Тлумацький виборчий округ, Івано-Франківська область/. Шановні народні депутати! Я вважаю, що ваша активність не за рахунок мого регламенту.

 

Шановний головуючий! Справа в тому, що в ситуації, в який ми опинилися після проголошеного, але це не реалізованого суверенітету, тільки міцна виконавча влада на чолі з Президентом може утверджувати нашу незалежність. Багато важить, хто і як буде обирати Президента. Отже, коли ми приймаємо справедливий Закон про громадянство, тоді вибори Президента, усіх структур виконавчої влади знизу і доверху владної піраміди забезпечимо кращим чином. Підтримую передбачений в законопроекті, так би мовити нульовий варіант, на основі якого визначається громадянство в нашій державі: "Громадянами Української РСР є особи, які на момент набрання чинності цього закону перебували в громадянстві Української РСР". Тобто всі громадяни, які нині постійно проживають на Україні, мають постійну роботу чи легальні джерела існування. Це демократична правова норма. Вона забезпечить стабільність в суспільстві, унеможливить міжнаціональні чвари і конфлікти. Думаю, цю норму не варто доповнювати варіантом, про який нам відомо із законів інших республік, що для прийняття у громадянство необхідно 10 років проживання. Досить передбачених 5 років для всіх, хто бажає поселитися на Україні і жити на її території.

 

Я вважаю, через цей закон треба подбати і про тих людей, які свого часу - вони і їхні діти, і внуки тепер - були

 

40

 

депортовані з України, живуть десь у Сибіру, Казахстані, на Колимі. Якщо вони хочуть повернутися, то для набуття ними громадянства України також треба створити всі умови.

 

Добре, що в цьому законопроекті передбачено умови, за якими до нашого громадянства не приймаються особи, які вчинили злочини проти людства чи здійснили геноцид, чинили насильницькі дії проти національної державності України. Це правильно. Не всіх треба приймати до нашої громади. Але передбачені умови, на мій погляд, не охоплюють усіх неприйнятних варіантів. Тому пропоную записати до майбутнього закону, що громадянами України не можуть бути особи, які займаються цілеспрямованою антиукраїнською діяльністю, зневажають своїми діями і вчинками українські національні традиції, мову й культуру нашого народу, стоять на активних позиціях антисемітизму чи русофобії, сіють міжнаціональну ворожнечу в суспільстві. Такі не потрібні Україні, що сповідує пошану до всіх народів,

 

Я підтримую статтю 19, де сказано про невихід з громадянства в тих випадках, коли людина має певні борги, певні невиконані свої зобов’язання перед державою чи перед громадськими організаціями. Така норма в законі прислужиться регулюванню міграційних процесів. До речі, у цьому залі неодноразово звучали стривожені голоси про масове переселення на Україну, форсовану забудову переселенцями кращих земель на Одещині, Київщини, Хмельниччині та в інших областях. Я думаю, що наш законопроект також повинен передбачити якісь норми регулювання цих міграційних процесів.

 

Підкреслюю, Закон про громадянство в моєму розумінні, - насамперед, один із надзвичайно важливих інструментів забезпе-

 

41

 

чення нашого суверенітету, який поки що проголошений, а не реалізований. Сьогодні суверенітет України, в моєму уявленні, - це НЛО - нерозпізнаний літаючий об’єкт над краєм, І якщо ми всерйоз хочемо розбудовувати суверенну державу /а тут і ліві, і праві, і сині, і зелені, і червоні, і бронзові говорять: суверенітет, суверенітет, суверенітет/, то не може бути суверенітету без Закону про громадянство, не може бути суверенітету без сильної виконавчої влади, без Президента, який буде обраний за цим законом також. Спасибі за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Що там таке? Третій мікрофон.

 

ЯЦУБА В. Г., заступник директора по реконструкції металургійного заводу імені Комінтерну /Амур - Нижньодніпровський виборчий округ, Дніпропетровська область/. Уважаемые депутаты! мы допустим грубейшее нарушение рассмотрения этого вопроса. Нет заключения Комиссии по правам человека. Мы вынесли на обсуждение перед всей Украиной этот сложнейший вопрос, который коснется каждой семьи, каждого человека. Одумайтесь, что вы делаете! Я прошу поставить на голосование - снять вопрос с обсуждения. Тем более, что в зале сейчас сидит не более двухсот человек, и наша сессия неправомочна.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте спокійніше до цього підійдемо. По-перше, ми приймали рішення, що сьогодні розглядатимемо цей законопроект, і давали доручення комісіям. Комісія у правах лю-

 

42

 

дини має можливість під час другого читання висловитися з цього приводу. Але може, не даватимемо їй духе великих прав, тому що є інші комісії, не менш важливі.

 

По-друге, багато депутатів зараз у коридорах. Може, нам треба звикнути до того, що, як         виголошують щось з трибуни, їх присутність не обов’язкова, а вони повинні бути, коли треба голосувати. Так у багатьох парламентах робиться. Тому давайте зробимо ще спробу.

 

Перший мікрофон, будь ласка.

 

ГАВРИЛЕНКО М. М., заступник. міністра геології СРСР, начальник головного координаційно-геологічного управління "Укргеологія", м. Київ /Свердловський виборчий округ, Луганська область/ Володимире Борисовичу! Усе-таки треба прислухатися до того, що пропонують депутати. Я наполягаю поставити на голосування питання про те, щоб сьогодні не розглядати цей документ. У залі немає депутатів, немає висновків комісій. Навіщо нам сьогодні гаяти час? Я наполягаю на голосуванні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це означає, що потрібно відмінити наше рішення. Ми доручали двом комісіям розглянути законопроект. Це було доручення Президії. У середу ми проголосували за те, щоб розглядати його сьогодні. Можливо, законопроект сирий, У нас є не один приклад того, як ми не приймали документ у першому читанні. Але додайте обговоримо. Є кому виступати...

 

Ваше право проголосувати і не прийняти законопроект у першому читанні, а відправити на доопрацювання в Комісію у

 

43

 

правах людини. Це все від нас залежить, і нічого тут немає дивного.

 

Третій мікрофон.

 

КОЗАРЕНКО В. І., секретар Комісії Верховної Ради Української РСР з питань державного суверенітету, міжреспубліканських і міжнаціональних відносин /Антрацитівський міський виборчий округ, Луганська область/. Коли щось починать робити дуже швидко, я з підозрінням ставлюся до тих людей. Це означає, що намагаються штовхнути нас на слизьке.

 

Зараз у нас стоїть питання - буде Союз чи не буде. Вже більше йдеться до того, що не буде, республіки розпадуться, і до нас насунеться потік біженців. Я був улітку в організації "Об’єднується Україна". Виступали там українці з Зеленого мису, з Далекого Сходу. Там якраз був депутат Піскун, до речі. Ці люди - українці за походженням, але української мови не знають. Вони плакали, коли почули українську мову. І ми їм влаштуємо екзамен. Я вважаю, що так не можна підходити. За цим законопроектом люди, які живуть сьогодні на Україні, є її громадянами. А чи є громадянами ті українці, які живуть сьогодні в Грузії? 3 проекту цього закону не випливає. Я хотів би, щоб стаття 17 була розширена.

 

Я не згоден з таким проектом закону. Мій син служить у Монголії, він - офіцер. І сьогодні я не знаю, він громадянин України чи ні.

 

44

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановний депутате Козаренко! "Від нас залежить чи зняти законопроект, чи поставити його на обговорення. Давайте поважати себе. Ми вирішили обговорювати цей документ сьогодні. Він сирий? Так ніхто ж вам не заважає сказати, що він сирий, і проголошувати це з трибуна, і агітувати за те, щоб він був знятий голосуванням. /Шум у залі/.

 

Будь ласка.

 

ДЕПУТАТ /не представився/. Шановні депутати! Хвилинку уваги! Давайте дійдемо якоїсь згоди. Над цим законопроектом наша комісія не працювала. Над ним працював Юридичний відділ Секретаріату, тобто не над цим проектом. У розпорядженні фахівців були законопроекти, які подали Рада Міністрів і МВС. Усі ці три проекти законів звели в один, подали в Президію. Президія його розглянула і доручила нашим комісіям. У нашій комісії цей законопроект був дві-три години.

 

Ми внесли багато змін, поправили його і подали на ваш розгляд.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думав, що так усі переговори ми заведемо в глухий кут.

 

Над цим законопроектом працювала Комісія у питаннях законодавства і законності. Є      пропозиція надати слово представнику від комісії і після цього вирішити долю цього документа.

 

Чого не треба? Не треба слухати комісію? Ні. Давайте ми все-таки послухаємо думку комісії, яка працювала над цим законопроектом. Після цього ви вирішите, що робити далі. Чому ви такі нетерплячі?

 

45

 

Вікторе Івановичу, будь ласка, скажіть своє слово від комісії.

 

ШИШКІН В. І. Уважаемые депутаты! Прошу минутку внимания.

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Тихіше, будь ласка.

 

ШИШКІН В. І. За год у вас было очень много законопроектов, которые по своей сути нуждались в значительной доработке, Я думаю, что этот законопроект тоже нуждается в этом. Но почему такая нетерпимость, требование немедленно его снять? Я вам напомню, что было в первый день работы на этой неделе. Тоже два законопроекта пошли, на которые наша комиссия не давала заключений. Это плохо. Но почему тогда делали?

 

Сейчас выступит представитель вашей комиссии. Никто не говорят о том, допустим, чтобы в первом чтении принимать. Нужно закончить его обсуждение. Можно в общем одобрять его /были у нас такие случаи/. Закон об арбитражном суде мы принимали при третьем чтении: по-моему предложение одобрили основные направления в первом чтении, во втором - приняли за основу, а в третьем - принимали окончательно. И получился хороший закон.

 

Так вот, мы остановимся тогда, когда у нас будет Регламент. По-другому у вас не получится, потому что сегодня одна сторона буде» обвинять другую, а завтра наоборот.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте зробимо так: заспокоїмось, заслухаємо позицію Комісії у питаннях законодавства і законності, а потім - Комісії у правах людини. Нехай скажуть, чому вони так впевнені

 

46

 

в тому, що без їхньої комісії неможливо прийняти законопроект навіть для обговорення.

 

Я пропоную заслухати дві Комісії: у питаннях законодавства і законності та у правах людини. І після цього вирішимо питання. Я прошу зайняти свої місця.

 

Слово надається народному депутату Воробйову.

 

ВОРОБЙОВ О. М. Уважаемые коллеги! Я прошу всех депутатов успокоиться и выслушать. Ведь действительно говорят, что с принятием этого законопроекта да "зачіпаємо інтереси кожного громадянина України". И это так. Мои интересы "зачіпаються" поэтому я хочу за них постоять сам.

 

Прежде всего, о том, почему Комиссия по законодательству я законности и Комиссия по вопросам деятельности Советов вносят этот законопроект? Во исполнение вашего решения, поручения, которое было изъявлено 330-ю с лишим голосами. Там не было ни Кабинета Министров, ни МВД, ни прокуратуры, ни суда, и я считаю, что ошибку мы допустили потому, что не подключили Комиссию по правам человека. Это действительно ошибка.

 

Следующий момент. Мы с вами в первом чтения уже проголосовали по Конституции. Что касается Президента, то я зачитаю статью 1145: "Президент Української РСР виступає гарантом... забезпечення прав і свобод громадян... " Але питання - яких громадян? Розумієте? Є громадяни Української РСР. И наш законопроект как раз призван отрегулировать именно вопрос о гражданстве. Я считаю, что законопроект не отходят от тех норм, которые у нас с вами приняты: сначала идет преамбула, потом - общие

 

47

 

положения. И самый существенный вопрос в общих положениях... Уважаемые депутаты Дмитришин и Козаренко, я вас очень уважаю и прошу слушать... Я говорю в отношении того, что в общих положениях записан самый спорный момент. Думаю, что мы очень удачно избежали ошибок Прибалтийских республик и, возможно, других республик... Если вам не интересно слушать, я прошу: выйдите из зала и беседуйте сколько пожелаете.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутате Воробйов, не керуйте, будь ласка, залом.

 

ВОРОБЙОВ О. М. Что касается общих положений, мы избежали ошибок Прибалтийских республик. У нас нулевой вариант: граждане, которые на сегодняшний день проживают на территории Украины, которые имеют или не имеют постоянной работы, но имеют прописку, - все они являются гражданами Украины. Можно спорить о качестве формулировки, но наш юристы убедили, что пункт 1 нужно изложить именно в той редакции, в какой он есть. С этой редакцией я где-то внутренне тоже не согласен - можно уточнить и расширить.

 

Но есть право депутата - давайте свои предложения, чтобы мы их учла во втором чтении.

 

Возьмем вторую часть статьи 2: "особи, які набули громадянство... " Тут ми должна четко распределять: граждане, которые до введения закона автоматически стали гражданами Украины, я граждане, которые будут приезжать из других сошных республик,

 

48

 

из других государств и так далее. Как будет регулироваться эта норма? Имеем два варианта.

 

Статья 46. Здесь четко расставлены акценты, если, скажем, Договором о Союзе Суверенных Государств будут гарантированы основные политические права гражданам всех союзных республик, входящих в состав Союза, то эти граждане будут обладать этими правами, они смогут участвовать в выборах, в процессе приватизации и прочее.

 

Если же в Договоре будет говориться о том, что права граждан будут предоставляться в несколько усеченном виде /за исключением, возможно, политических прав/ - это опять дело Союзного договора.

 

Мы же в своем законодательстве отрегулировали механизм относительно приобретения гражданства гражданами других государств. По-моему, здесь все четко изложено. Вопрос только сводится к тому, какое нужно требование, какая должна быть редакция. Конечно, мы не можем в этом законопроекте расписать все по буквам, потому что...

 

Уважаемые коллеги! Для содоклада я имею 10 минут, я слежу за временем.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Одну хвилиночку! Згідно з Регламентом депутат виступає від комісії, яка займалася цією справою, тобто мав можливість виступати 10 хвилин. Тож будьмо логічними. Будь ласка, продовжуйте.

 

49

 

ВОРОБЙОВ О. М. Поэтому я считаю, что во второй главе "Набуття громадянства Української РСР" все изложено, за исключением одного момента. Должна быть основа для "набуття громадянства" по происхождению. Скажем, есть у меня единственный брат, который живет в настоящее время в России, но родился и вырос на Украине. Если он захочет принять Гражданство Украины, то, естественно, для этого должна быть причина. Это можно отразить во втором чтении, было бы только у нас доброе желание.

 

Что касается процедуры "набуття громадянства для дітей, для осіб, які не мають громадянства", и во всех остальных случаях, то в законопроекте все эти требования более или менее изложены.

 

Глава Ш, которая касается приостановления гражданства. Предыдущий докладчик уже осветил эту проблему. Спорной может быть, действительно, статья 21. Можем мы или не можем лишать гражданства? Это должны определить депутаты. Я, например, чесно говоря, поддерживаю позицию, чтобы не закладывать положения о лишении гражданства, за исключением единственного - приостановления гражданства. Скажем, человек, который был преступником, сбежал из другого государства, прожил у нас 5 или 10 лет, владеет языком, знает Конституцию. Но он совершил, скажем, подлог, обманул органы власти. Естественно, может быть принято решение о приостановлении его гражданства. Но это лично мое мнение. Хотя, я думаю, что ми можем и эту проблему решить, если будет у нас с вами добрая воля.

 

И что касается главы VI "Порядок розгляду заяв і подань у питаннях громадянства Української РСР". Здесь все расписано и

 

50

 

изложено. Определена процедура принятия гражданства соответствующим аппаратом, который будет действовать при Президенте.

 

Поскольку Президент является гарантом соблюдения прав и свобод гражданства, то структура будет действовать.

 

И последнее, на чем я хотел бы акцентировать ваше внимание. Независимо от того, вступаем мы или не вступаем в Союз, но сегодня Союзный договор І922 года действует. Союзный договор или Союз Суверенных Государств или горбачевский Союз, но что-то будет принято. Союзное гражданство будет отрегулировано. Поэтому я очень прошу всех товарищей, не взирая на противоречия в первом чтении /ведь у нас есть время доработать/, на следующей неделе принять окончательно. Сегодня же я прошу принять в первом чтении. Ибо если этого мы не сделаем сегодня или завтра утром, то, по сути дела, будет поставлен... /нерозбірливо /... принятия законов, связанных с президентством, под сомнение. Потому что Президента некому будет избирать, а Президент никому из граждан ничего гарантировать не будет. Не будет таковых граждан.

 

Спасибо за внимание.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Одну хвилиночку. Запитання до депутата Воробйова? Від комісії? Будь ласка.

 

Перший мікрофон.

 

КОРНЄЄВ А. В. Вы говорите, что по этому законопроекту гражданами Украины станут все люди, которые в настоящее время являются

 

51

 

гражданами Украины. Почему же вы говорите, что некому будет избирать Президента?

 

ВОРОБЙОВ О. М. Я говорю об этом потому, что правовой статус, то, что вы говорили возле микрофона и спорили с записью "... особи, які на момент набрання чинності цього закону перебували в громадянстві Української РСР... " Вы утверждали десять минут назад, что нет у нас граждан Украины, ибо в нашем паспорте обозначено гражданство Союза ССР. Для того, чтобы решить правовую коллизию, я согласен, что запись может быть изменена. Но она должна быть. Мы должны конституировать гражданство Украинской ССР. /Оплески/.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон, будь ласка.

 

РЕВА В. М., перший заступник Міністра транспорту Української РСР /Феодосійський виборчий округ, Кримська АРСР/. Уважаемый товарищ докладчик! У меня к вам два вопроса. Первый. Являемся ли мы сейчас гражданами Советского Союза? И существует ли сейчас Союз Советских Социалистических Республик? И в связи с этим вопрос: есть ли сейчас необходимость до расторжения, до развала Союза принимать такой закон? И до определения нашего отношения к Союзу?

 

52

 

И второй. Имею в виду ситуацию, связанную с крымскими татарами. Сейчас сотни тысяч крымских татар возвращаются на свою I Родину, но не являются жителями Украины. Как быть в этой ситуации? Спасибо.

 

ВОРОБЙОВ О. М. Спасибо. Только, если можне» постойте возле микрофона. Вы задали мне аж четыре вопроса, и мне придется на четыре вопроса отвечать. Вы спросили, существует ли сегодня Союз Советских Социалистических Республик? Да, действительно, он существует. Что касается гражданства Союза ССР. Да, гражданство Союза ССР существует, и согласно действующей Конституции должно существовать гражданство Украинской ССР. Не новой Конституции, а действующей. Но Закона о гражданстве Украинской ССР нет. Поэтому мы хотим, чтобы он был.

 

Что касается вопроса о крымских татарах. Если мы с вами признали неправомерность акта по выселению крымских татар, то в соответствии опять-таки со статьей 46, если они прибывают в Крым, то могут обойтись без пяти лет прописки, знания языка. То есть они приедут и могут стать гражданами Украины. В конечном итоге Президент Украинской ССР будет решать этот вопрос в соответствии с действующими договорами.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Третій мікрофон. Ви не закінчили?

 

ВОРОБЙОВ О. М. И еще одно. Статья 16 законопроекта о гражданстве как раз об этом гласит.

 

СИЧОВ В. О., начальник Мелітопольського міського відділу

 

53

 

управління КДБ УРСР по Запорізькій області /Мелітопольський міський виборчий округ, Запорізька область/. В те дни, когда мы решаем, по сути, судьбоносные вопросы /затаскали мы это слово, во другого я не нашел/ - быть или не быть Союзу, какой быть Украине? - какими политическими, социальными, экономическими мотивами обуславливается необходимость рассмотрения именно этого вопроса, именно сегодня? Прошу дать четкий ответ. Я не против этого проекта закона, но мне представляется, что если мы вступаем в Союз, то закон примет формальный характер. Если Союзу не быть, то закон этот нужно принять в числе первых. Так почему именно сегодня мы должны, заканчивая сессию, затрачивать так много времени на принятие этого закона?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ясно.

 

ВОРОБЙОВ О. М. Очень хороший вопрос. Напоминаю вам, уважаемые коллеги, что, утверждая сегодня программу действий Кабинета Министров, вы проголосовали за то, что с первого июля Кабинет Министров будет осуществлять разгосударствление и приватизацию. Так что, мы должны это делать для граждан Азербайджана, Армении, Узбекистана, России, которые приедут к нам на это время? Это один момент...

 

Ну, депутат, который задал мне вопрос, даже не слушает. Я в таком случае не могу ничего поделать.

 

И второй момент. Если мы с вами все-таки хотим избрать Президента, то Президента должны избирать только граждане Украинской ССР. Вот это второй момент, который диктует принятие данного закона.

 

54

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, перший мікрофон.

 

КОВАЛЕНКО М. М., перший секретар Баришівського райкому Компартії України /Баришівський виборчий округ, Київська область/. Шановний депутате Воробйов! Учора так званими демократичними силами на площі були організовані відповідні заходи. І там були такі плакати, що комуніста - не українці. Скажіть, будь ласка, це що, заклик до того, аби за політичні переконання позбавляли громадянства України? Яка передбачається відповідальність за такі заклики?

 

ВОРОБЙОВ О. М. Что касается призывов на площади. Я могу высказать свою личную точку зрения: я осуждаю такие призывы. Они излишне политизируют... Я считаю, что не коммунисты в целом повинны во всех наших бедах, а та система, во главе которой находились, будем говорить так, правящие партийные структуры.

 

В нашем проекте нет такого, чтобы за политические убеждения приостанавливать гражданство или лишать его. Нет такого и не может быть. А если отдельные товарищи призывают к насилию, то на это есть статьи Уголовного кодекса, который работает. Пускай соответствующие органы привлекают таких людей к ответственности. Это будет правильно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Другий мікрофон.

 

ХИЛЮК О. О., перший заступник голови виконавчого комітету Бердичівської міської Ради народних депутатів/ Бердичівський виборчий округ, Житомирська область/. Среди моих избирателей точно так же, как и

 

55

 

среди избирателей других депутатов, есть военнослужащие. На мой взгляд, проект Закона о гражданстве Украины абсолютно не защищает этих граждан и их семьи. Это практически смешанные браки. Из законопроекта выпадает это положение. Сегодня они, являясь гражданами СССР, приезжают к нам и уезжают с нашей территории, они служат, выполняют воинский долг, а мы сегодня полностью эту категорию игнорируем. Пожалуйста, выскажите ваше отношение.

 

ВОРОБЙОВ О. М. Я в таком случае зачитаю статью 20 "Втрата громадянства Української РСР": "Громадянство Української РСР втрачається: 1/. Внаслідок вступу особи на військову службу, до служби безпеки, поліції, органів юстиції або в інші органи державної влади та управління в іноземній державі... "

 

Вы что, считаете сегодня территорию Союза ССР для себя иностранным государством? Я пока еще не считаю.

 

Еще раз обращаю внимание на статью 46 "Застосування правил міжнародних договорів": "Якщо міжнародним договором Української РСР встановлено інші правила, ніж ті, що містяться в цьому законі, застосовуються правила міжнародного договору". Поэтому естественно, когда наши украинцы /я имею в виду также не только украинцев, но и граждан Союза ССР/ по контракту едут служить в полицию ЮАР, то они действительно автоматически утрачивает гражданство СССР.

 

Здесь ничего страшного нет. Если наши граждане будут вступать в наемные банды убийц и действовать на территории своего государства, то они, также будут терять гражданства.

 

56

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Останнє запитання, будь ласка. Третій мікрофон.

 

ГУСЄВ В. І., директор середньої школи № 92 м. Донецька /Кіровський виборчий округ, Донецька область/. Как раз в то время, когда готовились выборы в России, у меня были встречи в Донецке. Рабочие говорили мне о том, что они хотели бы проголосовать за Бориса Ельцина. Скажите, пожалуйста, какое значение имеет данный законопроект в этой связи с будущими выборами Президента на Украине?

 

ВОРОБЙОВ О. М. Действительно, если мы сейчас не примем этого законопроекта, но примем решение о выборах Президента, то в течение четырех месяцев сюда можно привезти 200, 300 миллионов человек, чтобы они подучили фиктивную прописку и шли голосовать. Я еще раз говорю: фактически сегодня у нас имеет право голосовать тот, кто имеет прописку. Прописку у нас в течение двух-трех дней соответствующие органы могут сделать элементарно, если нужно будет добиться политической дестабилизации.

 

Закон нужен и для того, чтобы провести рубеж между теми, кто может быть выдвинут кандидатом в Президенты. Или только гражданин Украины, или но только гражданин Украины, а и гражданин Союза СССР.

 

Головує Голова Верховної Ради Української РСР КРАВЧУК Л. М.

 

ГОЛОВА. Шановні депутати! Я трохи чув... У мене після роздумів є така пропозиція, просив би погодитися з нею - щоб ми зараз не приймали рішення. Справа не тільки у відсутності

 

57

 

кворуму. Дійсно, Комісія у правах людини хоче попрацювати, інші комісії бажають. Ми все ж таки маємо знати думку Міністерства юстиції. Що це таке, що у нас цього нема? Це вже зовсім погано. Кабінет Міністрів не буде до цього причетний. Це недобре. Ми щойно утворили Кабінет Міністрів. Ми його поважаємо, говорили цілий день про цю повагу. Так все йшло добре. Здається, у футбол грали разом, все йде як належить. То, може, так зробимо: враховуючи сьогоднішнє обговорення, доповідь, спір*

 

доповідь, те, що вже дещо напрацьовано, доручимо ще раз двом комісіям, які внесли законопроект, плюс Комісія у справах людини, плюс Міністерство юстиції, інші організації, які причетні до цього, щоб вони ще попрацювали /у нас була така практика/, і внести законопроект ще раз на обговорення.

 

У середу почнемо роботу. Але ж я не думаю, що ми знову почнемо з цього. Тоді ми до третього пришестя не закінчимо. Спочатку попрацюємо, а, може, в четвер внесемо на друге читання.

 

Що ви хочете проголосувати? Зараз прийняти в першому читанні? А що? /Шум у залі/.

 

СМЕТАНІН В. І., заступник голови Комісії Верховної Ради Української РСР у правах людини /Кіровський виборчий округ, Дніпропетровська область/. Уважаемые депутаты! Наступил момент, когда нам с вами окончательно надо определиться - Комиссия по правам человека должна быть или ее не должно быть.

 

Однажды с этой трибуны я уже говорил о том, что любой закон касается человека. Не только этот. Мы принимаем много законов, все они касаются человека.

 

58

 

Нельзя так законы принимать, как сейчас сказал наш уважаемый Председатель Верховного Совета: вот они там маленько поработают, что-то подправят и в четверг этот законопроект внесут.

 

В журнале "Украина" - почитайте, я не хвалюсь, - я высказал концепцию, как должна работать Комиссия по правам человека. Любой законопроект, кем бы он не готовился, двумя комиссиями, как вот этот, должен пройти экспертизу в Комиссии по правам человека. Это не значит, что там сидят специалисты - "высокие голови". Это сидят люда, которые организуют экспертизу данного законопроекта с точки зрения прав человека, соответствия его нормативам и международная стандартам и так далее. Это значит, что они подключат научных работников, юристов, Министерство юстиции вплоть до Организации Объединенных Наций и выдадут заключение.

 

Конечно, этот законопроект нельзя рассматривать в первом чтении. Его надо направить на проработку в Комиссии? но правам человека и, наверное, срок - не до четверга. Над ним придется работать очень долго. Это закон серьезный. Депутат Воробьев пытался всякими юридическими и неюридическими способами доказать то или иное положение.

 

Товарищи! Это касается каждого человека, это касается меня. Вот я завтра вам покажу паспорт, в нем будет четыре прописки. Одна - в Ханты-Мансийском округе, одна - на Украине, одна - в Белоруссии и одна - в России. Так кто же я тогда? И как я буду доказывать? Прожив шесть лет здесь, на Украине, я буду снова вступать в гражданство? Короче говоря, это касается миллионов людей Украины, Слезы потекут, люда обратятся в исполкомы и так далее. Поэтому я считаю, Леонид Макарович, что этот законопроект нужно вернуто, не вернуть, а нап-

 

59

 

равить в комиссию на экспертизу, на полную проработку, а на следующей сессии его рассмотреть. /Оплески/.

 

ГОЛОВА. Я хочу додати лише одне - разом з Міністерством юстиції /я весь час про це кажу/ і комісіями, які вносили, усі разом. Є інша пропозиція?

 

Другий мікрофон.

 

ЗАЄЦЬ І. О. Я хотів би запитати депутата Сметаніна, хто йому... Леоніде Макаровичу, прошу мене не перебивати. Питання серйозне і зривається свідомо. Я б хотів депутата Сметані на запитати, хто йому заважав за три дні зібрати свою комісію, якщо він хотів, і розглянута да питання? Це по-перше.

 

По-друге, хто його уповноважив від комісії виступати з такою заявою?

 

А тепер щодо пропозиції. Річ у тому, що ви таким чином порушуєте право комісій на законодавчу ініціативу і порушуєте рішення Верховної Ради. Було прийнято рішення про те, щоб розробити... Леоніде Макаровичу, дайте мені висловитися. Я розумію, що це, може, неприємно вам, але дайте сказати. Було рішення Верховної Ради про розробку цих законопроектів. І на засіданні Президії це рішення розглядалося. І було проголосовано, і було доручено двом комісіям виступити на сесії Верховної Ради. Сьогодні замість того, щоб дійсно працювати конструктивно і вислухати всіх, хто записався, а потім прийняти остаточне рішення, група депутатів із Запорізької області, Криму, Дніпропетровської області зчинила бучу фактично для того, щоб перервати де обговорення і відсунути розгляд

 

60

 

цього законопроекту. Тому я пропоную не порушувати той порядок, який ми прийняли, завтра приступити до обговорення законопроекту з самого ранку. Нехай усі, хто записався, висловляться і внесуть пропозиції. І лише на основі цих пропозицій можна прийняти остаточне рішення. Інше рішення - це є свавільне рішення, рішення, яке суперечить... Тим більше, що депутатів у залі немає, кворуму немає.

 

ГОЛОВА. Одну хвилиночку! Стосунки ваші не змінюються, Іване Олександровичу. Справа в тому, що ніхто не порушував, і ніхто не позбавляв права законодавчої ініціативи двох комісій, тому що законопроект внесли на сесію, заслухали доповідь і почали обговорювати. Але Верховна Рада мав право поставитися до будь-якого документа так, як вона на це мав право, без винятку, до важливості чи неважливості питання, комісій чи не комісій. Такий у нас порядок. На сесії вирішуємо все.

 

Пропонує депутат Сметанін. Вія має право на це так, як і ви. Комісія не брала участі у розробці важливого документа, у якому йдеться про права ліщини, але вона хоче взяти таку участь. Чему ж ми маємо їй забороняти? А чому ми маємо забороняти, скажімо. Міністерству юстиції взяти участь? Я не хочу зараз ставити це питання таким чином, що, мовляв, хтось когось позбавляє. Давайте будемо дотримуватися порядку. Комісія бажає-позбавити її ми не маємо права.

 

Тому я ставлю на голосування першу пропозицію, потім поставимо на голосування вашу пропозицію - включити в цю роботу ще Комісію у правах людини і Міністерство юстиції, доопрацювати законопроект і внести на розгляд Верховної Ради. Хто за це, прошу проголосувати.

 

61

 

Що таке? Чому ви зупинились? Що, машина не працює? Спокійно. Немає як голосувати зараз. Я хотів би, щоб ми зійшлися на цьому. Хай машина спочатку запрацює.

 

Ви можете мені пояснити, машина буде включена чи ні? У вас вона завжди виключається, коли гостра ситуація.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Розумна машина.

 

ГОЛОВА. Я прошу включити машину для голосування. /Шум у залі/.

 

Я ж нічого не чую. Поіменне? Будь ласка. Хто за те, щоб голосувати поіменно? Прошу.

 

Почекайте, якось завершимо сьогоднішній день. Поки машина включатиметься, я вам прочитаю один запит.

 

"Як стало відомо, віце-Прем’єр Масельський відмовився від своєї посади і продовжує працювати в Харківській облраді головою /це мені запит/. Прошу довести до відома депутатів причини відставки".

 

Що значить, відставки? Він себе сам відставив. Дійсно, Сьогодні в "Голосі України" надруковано, що затверджений нами віце-Прем’єр, не приступаючи до роботи, написав заяву про відмову від посади. Це правда. Відмовляється через сімейні обставини.

 

Прем’єр-міністр Фокін не дав згоди на відставку. Тому Верховна Рада, яка затверджувала Масельського на цю посаду, на мою думку, має всі підстави запросити його на засідання Верховної Ради, щоб він дав пояснення. Я думаю, це наше з вада право. Ні, ні. Підуть плітки, якщо цього не буде. Можна й

 

62

 

письмово. Але якщо цього не буде, будуть різні плітки, що хтось когось не задовольнив. Почнуть іти листи, хтось когось почне звинувачувати і таке інше.

 

Можемо голосувати чи ні? Хто за поіменне голосування, прошу визначитись.

 

"За" - 125. Рішення приймається. /Шум у залі/.

 

У нас є Регламент. Ми записали з вами, що реєструємося тільки на початку вечірнього засідання. І якщо в залі навіть два депутати, ми голосуватимемо.

 

Ставлю на голосування першу пропозицію. Її вносив депутат Сметанін: дати можливість ще попрацювати комісіям, які внесли, плюс Комісія у правах людини, плюс Міністерство петиції, а потім внести це на обговорення...

 

Я не можу їм встановлювати термін. Вони мають працювати. Не ставте мене в скрутне становище.

 

Хто за цю пропозицію, прошу голосувати,

 

"За" - 240. Приймається.

 

Таким чином, комісії приступають до роботи. Коли підготують, зразу ж внесуть на розгляд Верховної Ради.

 

Завтра починаємо працювати о 9 годині.

 

63