ЗАСІДАННЯ П'ЯТДЕСЯТ ДЕВ'ЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України. 4 січня 1992 року. 10 година.

Головує Голова Верховної Рада України ПЛЮЩ І. С.

ГОЛОВА. Доброго ранку, народні депутати, гості, народе України, ті, хто нас слухає і хто нас бачить.

Прохання підготувати картки і зареєструватися. Вмикайте табло.

У залі присутні 400 народних депутатів. Ранкове засідання Верховної Ради оголошується відкритим.

Ви знаєте, що наш корпус поповнився двома новообраними народними депутатами. Тому ми пропонуємо надати можливість виступити голові Мандатної комісії, включимо їх до нашої сім'ї, а потім приступимо до розгляду основного питання порядку денного - про соціальний захист населення і внутрішнього ринку України в умовах лібералізації цін. Доповідь з цього питання зробить Прем'єр-міністр України Фокін Вітольд Павлович. Розглянемо також питання про внесення змін до деяких законодавчих актів України. Ми маємо обговорити і внести ці зміни. Президія Верховної Ради вчора розглянула запропонований проект змін

до деяких законодавчих актів України, в основному узгодила їх. Були внесені деякі зауваження і доповнення. Тому, я думаю, голови постійних комісій встигли поінформувати депутатів, а якщо не встигли, то це можна буде зробити під час великої перерви з тим, щоб обов'язково сьогодні такі зміни і доповнення внести.

Такий пропонується порядок, денний. Тепер про регламент. Якщо ми добре попрацюємо, то сьогодні завершимо розгляд запропонованих питань і закінчимо роботу четвертої сесії Верховної Рада України. Все залежатиме від нашої напруженої праці.

А зараз слово надається народному депутату, голові постійної Комісії Верховної Ради Рябоконю Василю Петровичу.

РЯБОКОНЬ В. П., голова Комісії Верховної Ради України мандатної і з питань депутатської етики /Барський виборчий округ, Вінницька область/. Шановні народні депутати! Як вам відомо із засобів масової інформації, 15 грудня 1991 року народними депутатами України замість вибулих обрано від Радянського виборчого округу N262, Львівська область, Пинзеника Вікторе Михайловича та від Шполянського виборчого округу N 429, Черкаська область, Зайця Олександра Семеновича.

Комісія мандатна і з питань депутатської етики розглянула матеріали, передані Центральною виборчою комісією по виборах народних депутатів України, і інформує Верховну Раду республіки про результати перевірки повноважень новообраних депутатів.

1 грудня 1991 року на виборах народних депутатів України замість вибулих у Радянському виборчому окрузі N262, Львівська область, балотувалося 7 і в Шполянському виборчому окрузі N429, Черкаська область, - 5 кандидатів у народні депутати

України. У зв'язку з тим, що жодного з них не було обрано, обидві окружні виборчі комісії відповідно до статті 54 Закону про вибори народних депутатів України призначили на 15 грудня 1991 року повторне голосування по двох кандидатах у депутаті, які набрали найбільшу кількість голосів.

Напередодні виборів у Радянському виборчому округ N 262 один з кандидатів у депутати Братунь зняв свою кандидатуру. При повторному голосуванні у Радянському виборчому окрузі N262 балотувався кандидатом у народні депутати Пинзеник, у Шполянському виборчому окрузі N429 - Заєць. і Кравченко. Із загальної кількості виборців 61.340 по Радянському виборчому округу N262 взяли участь у голосуванні 36.860, або 60,07 відсотків. У результаті голосування кандидат у народні депутати Пинзеник одержав голосів:

"за" - 34.745, або 94.28 відсотка,

"проти" - 2,076, або 5,63 відсотки.

У Шполянському виборчому окрузі N 429 із загальної кількості виборців 86.796 взяли участь у голосуванні 69.007, або 79,5 відсотка. Кандидати в депутати отримали таку кількість голосів.

Заєць: "за" - 39.810, або 57,69 процента, "проти" - 28.622, або 41,48 процента.

Кравченко: "за" - 27.994, або 40,56 процента, "проти"

-40.438, або 58,53 процента.

Таким чином, народними депутатами України обрано: від Радянського виборчого округу N262, Львівська область, Пинзеника Віктора Михайловича, 1954 року народження, українця, безпартійного, освіта вища, доктора економічних наук, завідуючого кафедрою Львівського державного університету, який проживає

у місті Львові; від Шполянського виборчого округу N 429, Черкаська область, - Зайця Олександра Семеновича, 1929 року народження, українця, безпартійного, освіта вища, кандидата економічних наук, голову правління концерну цукрової промисловості України, який проживає у місті Києві.

У процесі вивчення матеріалів Комісією мандатною і з питань депутатської етики не виявлено причин, які б ставили під сумнів результати виборів. Заяв і скарг на порушення законодавства під час проведення виборів і підбиття їх підсумків до комісії також не надійшло.

Виходячи з цього, на ваш розгляд внесеш проект постанови Верховної Ради України, в якому пропонується визнати повноваження народних депутатів України Пинзеника Вікторі Михайловича, обраного по Радянському виборчому округу N262, та Зайця Олександра Семеновича, обраного по Шполянському виборчому округу N429.

ГОЛОВА. Чи будуть запитання до Василя Петровича? Немає. На ваш розгляд внесено проект постанови, який оголошений депутатом Рябоконем. Можна його ставити не голосування? Давайте проголосуємо за те, щоб прийняти таку постанову, визнати повноваження народних депутатів України Пинзеника Віктора Михайловича і Зайця Олександра Семеновича. Хто за такий проект, прошу проголосувати.

"За" - 374. Приймається. Ми поздоровляємо вас від імені Верховної Ради і бажаємо напруженої творчої праці разом з нами.

Переходимо до розгляду питання про соціальний захист населення і внутрішнього ринку України в умовах лібералізації цін.

Слово для доповіді надається Вітольду Павловичу Фокіну - Прем'єр-міністру України.

ФОКІН В.П., Прем'єр-міністр України /Дарницький виборчий округ, м. Київ/. Шановні народні депутати! Вдаючись до добре відомої історичної аналогії, можна сказати, що перехід до дійсно ринкових відносин, про необхідність якого так багато говорилося в цьому залі, здійснився. /Пожвавлення в залі/. Саме на таку реакцію я й розраховував. І розпочався він, як і повинно бую бути, з лібералізації цін, усі принади якої ми вже третю добу відчуваємо на власному досвіді.

Ви знаєте, що вивільнити ціни ми просто змушені були разом і одночасно з Росією. Але, як і передбачалося, тільки після введення системи випереджуючих заходів соціального захисту населення. Щоб не допустити остаточного зруйнування споживчого ринку України, Уряд змушений був розпочати лібералізацію цін саме 2 січня і зробили ми це незважаючи на те, що Росія не забезпечила нас готівкою в карбованцях і в кількості, необхідній дія відповідного підвищення заробітної плати та інших виплат усім верствам населення.

Таке рішення ми прийняли не одразу і не одностайно. Деякі народні депутати, урядовці /я міг би назвати їхні прізвища/ і досі висловлюються проти. Власне, висловлюються

проти, як вони кажуть, слідувати в руслі російських реформ. Але я, шановні колеги, переконаній /як, сподіваюсь, і більшість із вас/, що за умов, які зараз об'єктивно склалися, іншого виходу в нас просто немає. Єдине правильне рішення - повторити в основному маневр Росії, щоправда - за своїм сценарієм. Інакше ніякі митниці, кордони не врятували б нашу економіку, споживчій ринок від остаточного розвалу і спустошення.

З урахуванням того, що відповідні документи щодо лібералізації цін та заходів соціального захисту населення були опубліковані в пресі, немає, мабуть, потреби детально зупинятися на конкретних фактах підвищення цін та на визначених видах продукції і послуг, відносно яких буде здійснюватися державне регулювання цін. Проте хочу торкнутися найбільш гострих і проблематичних питань прийнятої системи цін та механізму їх державного регулювання.

Особливістю нової системи в те, що вона передбачав реалізацію переважної більшості продукції, товарів та послуг за вільними цінами. Зокрема на такі ціни переводиться практично вся сільськогосподарська продукція. Під час прийняття такого рішення зважувалося кілька варіантів За мету бралося досягнення безумовного паритету між промисловістю і агропромисловим комплексом. Оскільки деякі продовольчі товарі мали реалізовуватися за регульованими державними цінами, були небезпідставні наміри встановити граничні закупівельні ціни на зерно, соняшник, цукровий буряк, молоко. Тобто на сировину для відповідних продовольчих товарів. Про це я, до речі, говорив у своїй доповіді на попередньому нашому засіданні. Але врештірешт ми

дійшли висновку, що істинного паритету можна досягти, лише забезпечивши сільському господарству рівні з іншими галузями народного господарства умови в ціноутворенні. Тому на вільні ціни переводяться майже всі непродовольчі і значна кількість продовольчих товарів.

При визначенні переліку товарів, на які застосовується державне регулювання цін, Уряд виходив з необхідності максимального захисту найменш забезпечених верств населення і можливостей вишукання коштів у державному бюджеті. До переліку товарів, що мають бути реалізовані за гарантованими цінами, додатково включені макаронні вироби, крупи, маргарин та жири тваринні. Це вимагав майже трьох мільярдів карбованців у розрахунку на рік.

У цілому ж на дотації для підтримання державних регульованих цін на товари народного споживання, комунальні послуги, паливо для населення та послуги громадського транспорту на нинішній рік буде необхідно близько 80 мільярдів карбованців. Державне регулювання цін у сфері споживчих товарів і послуг ми поєднуємо з регулюванням цін ні структуровизначальні види продукції і послуг у виробничій сфері, бо твердо переконані, що в умовах, коли відсутні необхідні ринкові структури і конкуренція між виробниками, при величезному дефіциті товарних ресурсів і при надрозвинутому монополізмі, дуже небезпечно допустити стихію у сфері ціноутворення і сподіватися, що ринок сам по собі дуже швидко збалансує рівень цін.

Особливу тривогу викликає вільне ціноутворення в руках підприємств - монополістів. Тому, як я вже казав, нам необхідно з вже в першому кварталі цього року прийняти комплекс законодавчих, економічних та організаційних заходів, які повинні докорінно обмежити монопольну діяльність, причому не тільки у виробничих галузях. Лібералізація цін певною мірою повинна сприяти розвитку підприємницької діяльності, збалансуванню споживчого ринку та структурній перебудові народного господарства. У цих умовах відімруть неефективні господарські структури та виробництва.

Проте не можна не бачити і негативних наслідків. Основним серед них є загроза гіперінфляції, яка буде провокуватися зростанням фондів споживання підприємств у гонитві за цінами. За прогнозними оцінками на першому етапі ціни зростуть у 2-4 рази, а на кінець першого кварталу - до 5 разів. Тому вже зараз треба починати роботу над механізмом регулювання цих процесів.

Зростання цін і доходів загострить проблему з готівкою. Тільки на січень 1992 року необхідно буде додатково 27 мільярдів карбованців, але цієї суми немає, незважаючи на те, що в Біловезькій пущі було досягнуто домовленості про виділення нам Росією необхідної кількості готівки. Саме тому Кабінет Міністрів і Національний банк України 28 грудня минулого року прийняли постанову "Про заходи у зв'язку з введенням в обіг купонів багаторазового використання". Вона надіслана всім міністерствам, відомствам, обл- та міськвиконкомам. На місця

надіслано також Інструкцію про порядок видачі населенню купонів багаторазового використання і продажу за них товарів. Правління Національного банку України затвердило Положення про порядок видачі і обігу купонів багаторазового використання.

Для оперативного вирішення питань, пов'язаних з введенням в обіг купонів, утворено урядову комісію. Відповідні комісії рекомендовано створити і в областях.

30 грудня в Кабінеті Міністрів України проведено семінарнараду з питань, пов'язаних із введенням в обіг купонів. На семінар були запрошені керівні працівники з областей, міністерств і відомств.

Виплата купонів багаторазового використання розпочалася з 2 січня і повинна бути завершена до 10 січня. При цьому особлива увага звертається на своєчасну виплату купонів пенсіонерам.

Купони багаторазового використання вводяться в дію з 10 січня і будуть використовуватися для розрахунків населення за продовольчі і непродовольчі товари. Передбачається, що купони виплачуватимуться громадянам з розрахунку 25 відсотків від місячної суми доходів після їх оподаткування та інших обов'язкових виплат, але на першому етапі - не менше 200 і не більше 400 карбованців. Потім ця сума, звичайно, буде індексуватися відповідно до зростання цін. Нині ж під час її визначення ми виходили з наявної кількості товарів і розраховуємо на повне покриття ними суми всіх купонів, що випускаються в обіг. Тобто під кожним купоном є товарна маса, товарне покриття.

Яка головна мета введення купонів багаторазового використання і які цілі ставимо перед собою у зв'язку з їх запровадженням?

По-перше, ми розраховуємо, що нам вдасться повною мірою використати захисну функцію цього нововведення, оскільки тепер майже всі товари можна буде купити лише за купони. Видаватиметься купонів не так уже й багато, що дасть змогу захистити наш внутрішній споживчий ринок від вивозу за межі України товарних ресурсів і дещо стабілізувати попит.

По-друге, запровадження таких купонів дасть змогу деякою мірою ліквідувати дефіцит готівки, який ми гостро відчуваємо вже сьогодні. Ви знаєте, що на багатьох підприємствах систематично затримується виплата заробітної плати. Купони багаторазового використання здатні виконувати функцію готівки і будуть еквівалентні відповідним купюрам грошей.

Нарешті третя і чи не найважливіша мета застосування нових купонів полягає в тому, що ми маємо потенційну можливість на практиці випробувати запровадження власної грошової одиниці, нагромадити цінний досвід і завчасно зробити практичні висновки. Це дасть можливість при погіршенні ситуації із забезпеченням України готівкою з Росії в будь-який час перейти до використання хоч і тимчасових, але все-таки власних українських грошей.

У зв'язку із сказаним виникав досить делікатне питання: яку роль у грошовій системі України буде відігравати колишній радянський, а сьогодні советский рубль чи російський карбованець? Скажу однозначно: в межах економічних кордонів Співдружності незалежних держав російський карбованець як розрахункова - підкреслюю - як розрахункова грошова одиниця альтернативи на сьогодні не має. Скасувати цю об'єктивну істину неможливо ніякими директивними актами.

У той же час я не маю права приховувати, що існуючий статус карбованця, який пропонується зараз урядовцями Росії, ставить не тільки нашу Україну, але й усі інші суверенні державі - суб'єкти колишнього Союзу в повну залежність від платіжного балансу, бюджетного дефіциту, динаміки цін - власне, від усіх чинників російської економіки. Тому введення купонів багаторазового використання як початкової форми українських національних грошей має за мету обмежити функції карбованця, буде певний час виконувати роль паралельної валюти.

Шановні народні депутати! Уже доводилося говорити, що, хоча лібералізація цін на перехідному етапі до ринку є акцією необхідною, вона в той же час є і надзвичайно болючою. І завдання полягає в тому, щоб, передусім, створити такі економічні умови, які б дали можливість працездатному населенню самокомпенсувати зростання цін, розв'язали б його ініціативу, стимулювали б його до підприємництва і високоефективної праці. Праця і ще раз праця

- це один з найголовніших напрямів соціального захисту населення, бо він базується не на розподілі того, що у нас є, а використовує стимулюючі фактори до найшвидшого пожвавлення економіки, піднесення економічної активності.

Кожна доросла здорова людина має всі можливості, щоб забезпечити свій добробут власною працею. Тут держава надав всім рівні стартові умови і знімає всілякі штучні перепони і обмеження щодо розміру чесно зароблених грошей.

У той же час, вступаючи в період вільного ціноутворення, ми просто зобов'язані були проявити максимум уваги і зробити все можливе, щоб захистити від цінового свавілля в першу чергу найбільш соціальне вразливі верстви населення, особливо старих людей,

дітей, студентів та школярів, багатодітні сім'ї та одиноких. Підтримки держави потребують і ті, чия праця оплачується з бюджету. Це - працівники охорони здоров'я, освіти, культури, науки, органів державної влади і управління. При цьому Уряд виходив з того, що реалізація комплексу заходів соціального захисту населення повинна передувати самому переходу до вільно цін. Це дуже важливо, адже саме на початковому етапі цінової реформи, особливо в січні - березні цього року, ціни на споживчі товари та послуги зростуть за нашими підрахунками не менш як у три рази, а по окремих видах товарів і значно більше.

За таких умов захист купівельної спроможності грошових доходів населення набуває першочергового соціального і політичного значення. Саме з огляду на ці обставини першим у пакеті документів, що будуть прийняті у зв'язку з переходом до вільних та регульованих цін, став Указ Президента України про соціальний захист населення. Я не буду повторювати зміст цього Указу, лише відзначу, що підвищення розмірів усіх грошових доходів у два різи - це лише випереджуючий захід. При зростанні в січні споживчих цін більш як на 100 відсотків подальший захист купівельної спроможності громадян здійснюватиметься шляхом індексації їхніх грошових доходів. Виплати будуть додатково підвищуватися відповідно до індексу цін.

Слід особливо наголосити на тому, що підвищенню підлягають уже нові розміри пенсій, які перераховані із сум заробітку, збільшеного, як ви знаєте, в 2,5 - 4,5 раза в залежності від часу виходу на пенсію. Підвищуватимуться також і нові розміри стипендій студентам, що були встановлені Кабінетом Міністрів у грудні 1991 року на рівні не менше мінімального споживчого бюджету.

На виконання Указу Президента Уряд прийняв постанову, якою конкретизував заходи щодо захисту всіх верств населення, визначив порядок фінансування і розміри конкретних виплат. Передбачено, що підвищенню підлягають ставки і оклади, які вже були збільшені після 1 жовтня минулого року відповідно до нового мінімуму заробітної плати, я нагадаю -до 185 карбованців. Підприємства і організації повинні забезпечити в січні авансові виплати заробітної плати не менше 50 відсотків від суми, нарахованої згідно з підвищеними тарифними ставками і посадовими окладами. Починаюча з січня збільшуються у два рази розміри відшкодування збитків працівникам, які постраждали внаслідок трудового каліцтва. При цьому суми відшкодувань будуть визначатися не із заробітної плати працівника, яку він отримував до трудового каліцтва, скажімо, два, п'ять чи шість років тому, а виходячи з рівна середньої заробітної плати відповідних категорій працівників на підприємстві, в установі, організації тощо за жовтень - грудень минулого року, тобто після її значного підвищення.

Слід зазначити, що соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок трудового каліцтва, - це дуже гостра проблема, і вона потребує особливої уваги. Тому Уряд доручив міністерствам праці, юстиції, охорони здоров'я, фінансів за участю Ради Федерації незалежних профспілок України розробити проект Правил відшкодування підприємствами, установами й організаціями шкоди, заподіяної працівникам каліцтвом або шляхом іншого ушкодження здоров'я, які були пов'язані з виконанням трудових обов'язків.

Також у 2 рази збільшуються розміри соціальних виплат сім'ям з дітьми, по тимчасовій непрацездатності, норми витрат на обслуговування населення в лікарнях, інтернатах, будинках для престарілих та інвалідів, школах, дошкільних та інших закладах соціальної сфери.

Підвищуються в 2 рази розміри щомісячних компенсаційних виплат сім'ям з неповнолітніми дітьми, які видаються їм на придбання товарів дитячого асортименту, шкільного та іншого дитячого одягу.

Я, шановні депутати, хочу підкреслити, що лібералізація цін, яку ми вимушені здійснювати прискореними темпами, ставить і зовсім нові завдання перед нашою соціальною політикою. Маю на увазі необхідність створення якісно нової, адресної системи соціальної допомоги, яка б охоплювала найбільш вразливі прошарки населення. Дія цього треба негайно включити надійні механізми прямого доступу соціальне незахищених груп населення до споживчого ринку.

Саме з цією метою зараз розробляється державна програма розвитку форм натуральної допомоги і підтримки малозабезпечених верств населення, яка буде спрямована на забезпечення в умовах вільного ціноутворення мінімально необхідного споживання ними основних продуктів харчування, непродовольчих товарів та послуг.

Тут багато дечого доведеться зробити заново, щоб перейти від переважно грошової до натуральної допомоги, забезпечити доступ до дешевих товарів слабким та незаможним. Необхідно буде створити мережу спеціальних магазинів, механізм закупки дешевих товарів першої необхідності і надійну систему їх доставки до конкретної людини. Головне, щоб уся наша система соціального захисту малозабезпечених верств була ефективною, гнучкою і могла швидко реагувати на потребу кожної людини.

для посилення захисту громадян від безробіття ми повинні не пізніше як до кінця лютого створити підрозділи Державної служби зайнятості на районному рівні. Слід скоріше уточнити та доповнити програму зайнятості населення на 1992 рік, ввести добровільне страхування громадян на випадок втрати роботи.

Виходячи з того, що додаткові виплати населенню у зв'язку із зростанням споживчих цін не повинні бути вилучені існуючою системою оподаткування доходів громадян, передбачається з січня 1992 року підвищити неоподатковуваний мінімум заробітної плати та скорегувати розміри заробітної плати, з якої буде встановлено прогресивне оподаткування.

Ще один дуже важливий аспект нового механізму індексації. Зараз повністю буде індексуватися трикратний розмір мінімальної заробітної плати, тобто 555 карбованців, що все-таки полегшить долю малозабезпечених верств населення. При зростанні цін відповідно в 3, 4 і більше разів їх доходи будуть зростати пропорційно.

ГОЛОВА. Ми разом з доповідачем звертаємося до депутатів з проханням усе-таки припинити передчасне обговорення. Можливість взяти участь в обговоренні буде надана в установленому порядку.

ФОКІН В.П. Особливо відзначу, що державні пенсії, стипендії і всі види соціальної допомоги передбачається індексувати в повному розмірі. Такий механізм при будь-якому зростанні цін гарантує всім верствам населення збереження купівельної спроможності грошових доходів не нижчої від вартості мінімального споживчого бюджету, визначеного розрахункове, виходячи з цін, що

склалися на початок цього року.

Так, якщо вартість мінімального споживчого бюджету людини в працездатному віці складе на початок січня не більше 450-500 карбованців /після 2 квітня вона становив 283 карбованці на місяць/, то всі вони будуть підлягати повній індексації, тобто тут збережено той же підхід, коли повністю індексується трикратний розмір мінімальної заробітної плати.

На наш погляд, запроваджений указом Президента механізм індексації мав дуже важливе значення, бо він забезпечує збереження досягнутого кожним з нас сьогодні рівня споживання продовольчих і непродовольчих товарів у межах споживчого кошика. У зв'язку з цим просив би вас, шановні народні депутати, прийняти розданий вам проект постанови Верховної Вади України про внесення змін до закону про індексацію. Просимо також підтримати нашу пропозицію про внесення змін і доповнень до Кодексу законів про працю України в частині, що стосується статей 96-ї і 97-ї.

Ці зміни викликані тим, що в умовах ринкових відносин підприємство повинно самостійно встановлювати розмір оплати праці, виходячи з свого фінансового становища. В той же час у Кодексі законів про працю, стаття 97, на державному рівні гарантується мінімальна заробітна плата за кожним тарифним розрядом. На нашу думку, це занадто високий ступінь втручання держави в господарську діяльність підприємств, особливо в умовах ринкових відносин. Існуюча законодавча норма зв'язує підприємство у витрачанні фонду оплати праці, бо воно зобов'язане незалежно від результатів виплачувати всім робітникам кожного розряду гарантований за тарифним розрядом розмір мінімальної заробітної плати. А через це на певний час ще більше знизиться стимул до праці. Крім того, в

умовах ринкових. відносин підприємство через ряд обставин може виявитися неплатоспроможним, а банк уже не видаватиме кредит. У такій ситуації підприємство, очевидно, має бути визнано банкрутом, а його працівники звільнені, і вони поповнять число безробітних. Туї держава позбавлена можливості давати якісь гарантії.

У зв'язку з цим існуючу редакцію статті 97 Кодексу законів про працю України слід було б змінити, зазначивши в ній, що встановлення гарантій мінімального рівня оплати праці по кожному розряду тарифної сітки здійснюється в процесі колективних переговорів на рівні підприємств, виходячи з його економічних та фінансових можливостей. Надання зазначеного права безпосередньо підприємствам буде додатковим стимулом до виявлення ними господарської ініціативи, що особливо важливо л умовах ринку. До того ж така постановка питання про державні гарантії мінімальної заробітної плати випливає з конвенцій Міжнародної організації праці і практики країн з розвиненою ринковою економікою.

Шановні народні депутати! Всім повинно бути зрозуміло, що для того, щоб ефективно провести цю складну цінову реформу, держави співдружності повинні проводити чітку, узгоджену політику не тільки відносно цін, а й щодо податків, зміцнення позицій карбованця і регулювання всієї фінансової системи. Тут усі наші дії слід спрямовувати на найсуворішу економію бюджетних ресурсів, зменшення асигнувань на підтримку неефективних, збиткових виробництв, скорочення витрат на оборону і утримання апарату управління. В цій важливій сфері Уряд має намір запропонувати жорсткі, але вкрай необхідні правила гри, бо ми тільки таким шляхом зможемо загальмувати інфляційні процеси і знецінення грошей. Саме узгодженість дій цінової і податкової політики може запобігти

невиправданому переливанню капіталу не тільки між різними галузями, а й територіями. Нарешті, що зараз для нас дуже важливо, різнонапрвленість дій цін і податків не дасть нам змоги вишукати додаткові кошти, що вкрай необхідні для фінансування в першу чергу заходів соціального захисту населення. А бонн немалі. Одноразове збільшення на 100 відсотків тарифних ставок і посадових окладів працівників бюджетних установ, стипендій і допомог, що виплачуються за рахунок бюджету, потребує близьке 100 мільярдів карбованців.

Зрозуміло, що ці кошти в повному обсязі не перекопчені в нашому бюджеті. Певна частина буде профінансована за рахунок додаткових надходжень до бюджету в зв'язку зі зміною цін на товари та послуги. Проте міністерствам і відомствам, виконкомам Рад народних депутатів слід буде вдатися до надзвичайних дій по скороченню асигнувань з бюджету на заходи, що безпосередньо не пов'язані з соціальним захистом населення.

Всі додаткові витрати госпрозрахункових підприємств і організацій на підвищення тарифних ставок і посадових окладів, а також їх індексація будуть провадитися за рахунок власних коштів. Підприємствам і організаціям, що будуть реалізовувати продукцію і послуги за державними регульованими цінами і тарифами, при недостачі власних коштів а незалежних від них причин буде надаватися фінансова допомога з бюджету.

Джерелами фінансування збільшення виплат пенсій і допомог по тимчасовій непрацездатності будуть додаткові надходження відповідно до Пенсійного фонду і Фонду соціального страхування. Одноразове збільшення пенсій на 100 відсотків потребує додатково майже 70 мільярдів карбованців.

Шановні народні депутати! Уряд розглядає реформу цін дише як одну з ланок економічної реформи. Без вивільнення цін неможливо ні стимулювали виробника нарощувати обсяги випуску товарів та послуг, ні зменшити бюджетний дефіциті ні стабілізувати фінанси тощо.

Однак реформа цін в умовах надмірно монополізованої економіки та гіпертрофованої частки державної власності в усіх сферах народного господарства неминуче призведе до їх стрімкого зростання. За таких умов Уряд вважає за доцільне здійснити ряд невідкладних заходів, спрямованих на забезпечення ефективності цінової реформи.

На першому етапі найважливішим завданням, яке ми зобов'язані розв'язати, є стримування надмірного росту цін та їх стабілізація не пізніше літа цього року. Для його реалізації Уряд забезпечуватиме необхідний рівень свободи підприємницької діяльності. Вплив держави на розвиток підприємництва здійснюватиметься лише у таких напрямках.

Це, по-перше, розробка відповідних економічно-правових актів та запровадження організаційного механізму їх виконання.

По-друге, - це встановлення сприятливих для підприємницької діяльності фінансово-економічних регуляторів з одночасною ліквідацією державних обмежень.

І, нарешті, це створення організаційних передумов і пільг для заснування підприємств та установ ринкової інфраструктури. Уряд гарантуватиме недоторканність прав власності підприємців, жорстка відповідальність державних секторів і органів за дії, що спричиняють збитки підприємцям. Він надасть їм можливість вільно розпоряджатися продуктами праці, доходами та інвестиціями. Звичайно, це можливо тільки при істотному скороченні обсягів

держзамовлення, і ми на це підемо.

Закономірно, що на перший план сьогодні виходять питання приватизації власності, бо без прийняття найближчим часом відповідних законів, зупинити зростання відпущених цін, а також уникнути серйозних соціальних наслідків буде просто неможливо. У зв'язку з цим просив би вас, шановні народі депутати, прискорити розгляд і прийняття пакету відповідних законів. Це також стосується і Закону про обмеження монополістичної діяльності та розвиток конкуренції, бо це стане важливою передумовою для стабілізації цін. Відповідна програма Урядом розроблена, і її реалізація розпочнеться найближчим часом.

Крім того, протягом двох тижнів буде здійснено кардинальну реформу зовнішньої торгівлі /я ще раз повторив, це дуже важливий аспект/. Вона передбачає встановлення пільгового режиму ввозу і вивозу, створення резервів вільноконвертованої валюти та нарощування експорту.

Підприємства всіх форм власності одержують право вільного виходу на зовнішній ринок. Для цього Уряд істотно спрощує порядок реєстрації, обмежує сфери ліцензування і квотування, лібералізує режим банківського валютного кредитування, а в найближчій перспективі запровадить вільний режим валютних операцій.

На збільшення обсягу товарів, що ввозяться, спрямовані заходи Уряду з питань митного регулювання. Митні тарифи на імпорт будуть значно знижені, а на дефіцитну на внутрішньому ринку продукцію вони будуть скасовані взагалі. Крім того, ми використаємо такий економічний регулятор, як значне збільшення диференціації тарифів на послуги і товари в залежності від ступеня їх дефіцитності на нашому внутрішньому ринку.

Як стримуючий захід щодо зростання цін ми розглядаємо можливість збільшення ввезення товарів із-за меж України. Уряд звернувся за товарною допомогою до деяких розвинутих країн Заходу і Центральної Європи. Зараз ці питання вже вирішуються, причому таким чином, щоб ця допомога надавалася найближчим часом, і головне - на вигідних для України умовах.

Для стримування інфляції ми змушені здійснити додаткові заходи по зв'язуванню готівкових грошей на руках у населення та введення більш жорсткого режиму кредитування виробництва. Ці заходи включають: децентралізацію кредитного обігу; децентралізацію, автономізацію та комерціалізацію банківських установ; підвищення і, вірогідно, повну відміну адміністративного регулювання процентних ставок.

На першому етапі лібералізації цін чи не найважливішим завданням Уряд вважає здійснення контролю за грошовою емісією. Зараз ця робота проводиться в трьох напрямках. Поперше - це скорочення до мінімуму дефіциту бюджету. По-друге - докорінна зміна політики в галузі кредитування. І, нарешті, - зменшення грошової емісії завдяки реформації центрального банку на принципах емісійної і резервної систем та введення режиму ефективного контролю за кредитним оборотом.

Зрозуміло, шановні колеги, що все це може дати позитивні результати лише за умови проведення жорсткої бюджетної політики. Вона передбачає зміну в підході до планування державного бюджету, який повинен стати бездефіцитним. Це можна здійснити лише за рахунок стабілізації податкової бази і скорочення планових бюджетних витрат. Таке скорочення пропонується забезпечити за рахунок: законодавчої заборони незабезпеченого дефіциту державного

бюджету; зменшення централізованих виробничих капіталовкладень; погашення бюджетного дефіциту лише в межах фактичної суми облігаційних позичок держави у підприємств, банків та населення; припинення фінансування неплатоспроможних підприємств, відміни дотацій до цін /крім, звичайно, обмеженої кількості товарів першої необхідності, про що я вже говорив/.

На закінчення хотів би сказати кілька слів відносно прогнозу можливих соціально-економічних наслідків лібералізації цін. Ситуація, дійсно, складна, але не безнадійна. Весь досвід світової цивілізації переконливо довів, що наш економічна хвороба піддається лікуванню. Потрібен лише правильний діагноз, суворі правила поведінки, спільні компетентні дії.

Уряд вірить в успіх запропонованої реформи і зробить усе можливе для його досягнення. Але успіх цей залежатиме від дуже великої кількості як об'єктивних, так і суб'єктивних факторів і передчасно передбачити хід подій сьогодні дуже важко і навіть ризиковане. Вони можуть набути і небажаного розвитку. На нашу думку, тут потенційно можливі три основних варіанти подальшого розвитку ситуації.

Варіант перший. Люди з розумінням сприймуть цю непопулярну акцію, витримають тимчасове підвищення цін і зниження свого життєвого рівня. В цьому випадку вже в недалекій перспективі населення матиме можливість вільно купувати товари не у спекулянтів, не у перекупників, а в магазині. Коли така можливість з'явиться, буде відроджено і стимули заробляти гроші, за які можна буде щось купити. За такого розвитку подій основна мета реформи буде досягнута найімовірніше вже до кінця третього кварталу поточного року.

Варіант другий - найгірший, але він також можливий. Населення України, - свідомо чи ні - вдасться до масових протестів, і Уряд змушений буде піти на заморожування. заробітної плати та цін на всі товари. Я кажу "Уряд", не маючи на увазі тільки той, який нині існує, і себе особисто, а будь-який Уряд.

Повторюю, що це був би найгірший для нас розвиток подій. Якщо так станеться, це буде лише коротким перепочинком перед новим, ще важчим шоком. До речі, саме так, як ви пам'ятаєте, розвивалася ситуація свого часу в деяких країнах Європи.

За третім варіантом події зможуть розвиватися за обставин, коли ми не втримаємося на запропонованому ціновому щаблі і підемо по траєкторії інфляційної спіралі. Це також украй небажаний варіант. Гіркий досвід Югославії свідчить, що із нього лише один вихід - повернення до першого варіанту, але в складніших і значно гірших економічних умовах. Звичайно, з усіма негативними наслідками для життєвого рівня населення, що будуть з цим пов'язані.

Проте, шановні народні депутати, ми повинні вірити в мудрість і витримку нашого народу. Віримо, що саме ці притаманні нашим людям якості не залишать їх і в цю нелегку годину суворих випробувань.

Сподіваюся, що наші практичні дії на цей скрутний період будуть схвалені парламентом. Тільки за цих умов, звичайно, Уряд зможе взяти на себе всю повноту відповідальності за їх здійснення.

Дякую.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Я хочу довести до вашого відома, що на виступи вже записалося 57 народних депутатів. Крім того, мають бажання висловитись і від Народної ради, і від профспілок, і від комісій, таких депутатів - більше десяти. Тому давайте визначимося відносно часу на запитання і відповіді. Я думаю /ми вже не раз це робили/, давайте дамо 22 хвилини, до 11.30. Вітольде Павловичу, ви погоджуєтесь - до перерви?

ФОКІН В.П. Я - як скажуть депутати.

ГОЛОВА. Давайте так /я прошу, депутати біля мікрофонів, у вас там черга є/: записка - мікрофон. Тому що не можна одну форму приймати - тільки біля мікрофонів. До перерви?

Я хочу оголосити, надійшла така записка. "Этот вопрос сложный, требует всестороннего обсуждения, так как болезненно воспринимается населением. Поэтому считаем целесообразным обсудить его на закрытом заседании".

Ви розумієте, по-перше, це вже неможливо. По-друге, якщо ми проведемо закрите засідання /це моя особиста думка/, то нам буде надзвичайно важко пояснити людям, що було на цьому закритому засіданні. Якщо питання таке болюче, то треба, щоб всі знали, і це буде одночасно і лікувальним заходом.

ФОКІН В.П. "Поясніть, будь ласка, чому вартість квитка на літак рейсом Чернівці - Київ коштує 189 карбованців, на літак рейсом Чернівці - Москва - 168 карбованців? Відстань удвоє більша, а вартість - менша. Такий факт використовується проти суверенної України".

Шановний пане Бойко! Ви знаєте, мені важко буде відповідати на такі конкретні питання. Я можу пояснити тільки, яким був механізм утворення таких тарифів. Ми збільшували вартість квитка на якийсь коефіцієнт. Цей коефіцієнт був різний, в залежності від виду транспорту він дорівнював збільшенню вартості квитків у 3, 5

- 4 або б разів. Про це йдеться у відповідній постанові. Але я вважаю, що тут має значення і літак, який летить до Києва чи до Чернівців, і вартість на обслуговування пасажирів у тій чи іншій кампанії.

Ви знаєте, до речі, в усьому світі різні кампанії запроваджують різну ціну своїх квитків. Це цілком, як кажуть, притаманне ринку.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

НАГУЛКО Т.Д., лікар Шепетівської залізничної лікарні /Шепетівський виборчий округ, Хмельницька область/. Даруйте, але ж я хочу звернутись до нашого високоповажного Президента. Я пояснюю, чому. Справа в тому, що від 1 грудня виконавчу владу очолює наш Президент. Якщо до цього ми звертались до вас, Вітольде Павловичу, то нині вже весь тягар

сьогоднішнього стану лягає на плечі нашого Президента. А тому я звертаюся до високоповажного Президента і прошу всіх моїх колег депутатів звертатись теж до нього.

Сьогодні ми стоїмо перед українським народом, який перебуває в стані, якщо м'яко сказати, стриптизу. Ми стали перед фактом, коли вже все зроблено, а ми нічого про це не знаємо. І нас дома запитують: для чого ви там сидите? А український народ став перед фактом, що оте обіцяне підвищення цін в 2, 3, 4 рази раптом підскочило до 20, 25 та 30 разів. Україна, власне, сьогодні пограбована. Я хочу запитати високоповажного Президента Леоніда Макаровича Кравчука: якими будуть ваші дії сьогодні, якими будуть ваші взаємодії з парламентом для того, щоб розійтися, тобто закінчити сесію, як сказав Іван Степанович, благополучно для України? Дякую.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Доповідь все-таки робив Вітольд Павлович, і давайте будемо ставити питання Вітольду Павловичу. Якщо є особисті запитання до Леоніда Макаровича, у нас є інша форма - депутатський запит. Зверніться, і ми знайдемо можливість відповісти на нього. Записку, Вітольде Павловичу.

ФОКІН В. П. Ця записка має такий зміст: "У господарстві, як і в районі, - ні краплі бензину. Ніхто нічого ніде не вирішує, що робити?"

На жаль, пального немає у нас у всіх системах нашої промисловості. Не вистачає бензину навіть на те, щоб перевезти ту невелику кількість продуктів і товарів, яка у нас ще збереглася. Це теж наслідок очікування перед ціновою реформою. Ми знаємо, що всі організації, що постачали нам нафту і нафтопродукти, очікували до 2 січня, щоб потім поставляти нафту і нафтопродукти за новими цінами.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ПАНАСЮК Ф.Т., голова Чуднівської районної Ради народних депутатів /Любарський виборчий округ, Житомирська область/. Шановний Вітольде Павловичу! Якщо ви пам'ятаєте, під час останньої нашої зустрічі ви сказали, що всі проекти документів, що стосуються лібералізації цін, нормалізації обстановки на Україні в цьому плані, нам буде роздано завчасно для ознайомлення. Ми зіткнулися з такою ситуацією /я підтримую депутата, що виступав переді мною/, коли ці проекти, вірніше, закони вже діють, а нам їх вручили при реєстрації сьогодні вранці.

Не знаю, що відчувають присутні депутати, але мені здається, що я виступаю в ролі заложника політики і Кабінету Міністрів, і Президента. Чому? Якщо врахувати думки, які ми привезли сюди, тисячі запитань, на які неможливо дати відповідь /я представляв 100-тисячне населення району/, чи можу, я проголосувати за схвалення запропонованих документів, хоч знаю, що в них вкладена колективна думка Кабінету Міністрів і, напевно, Президента? З цього приводу у мене виникає закономірне запитання: що робитиме Уряд, якщо, незважаючи на те, що навіть немає проекту постанови Верховної Ради, ми не проголосуємо за підтримку ваших заходів? Дякую.

ФОКІН В.П. Шановний колего! Ви маєте повну рацію дорікати нам за те, що ми не дотримали свого слова і завчасно не роздали всі документи депутатам. Але, якщо ви пам'ятаєте, виступаючи останнього разу, ми запропонували дещо іншу схему. Ми говорили, що закінчимо працювати над заходами щодо лібералізації цін і соціального захисту населення десь до 4 січня. Після 4 січня ми роздаємо вам ці матеріали, надсилаємо їх вам додому. Передбачалося зустрітися на пленарному засіданні не раніше 10-15 січня.

Але так сталося, що події розвивалися швидше, ніж ми сподівалися. Коли Росія остаточно прийняла рішення відпустити ціни саме з 2 січня, і таке ж рішення прийняли республіки, що нас оточують, то у нас іншого виходу не було.

І хоч нам було надзвичайно важко підготуватися протягом стислого часу, я вважаю, що Президія Верховної Ради зробила правильно, коли прийняла рішення зібрати депутатів сьогодні.

Ви маєте право нарікати на нас за те, що ми не роздали своєчасно матеріали, але у нас для цього просто не вистачило часу.

Шановні народні депутати! Я розумію, що питань виникає навіть не тисячі, як сказав шановний депутат Панасюк, а, може, десятки, сотні тисяч. Не на всі ми маємо конкретну і готову відповідь, бо життя надзвичайно різноманітне. Тому ми створили позавчора комісію, яка зараз працює з 6-ї ранку до 8-ї вечора, а як буде треба, то працюватиме цілодобово. Там є зв'язок, є фахівці, і вони готові відповісти на всі запитання, які виникають під час реалізації програми ціноутворення. До того ж, комісія попереджена, щоб ні в якому

разі, як кажуть, не виплутуватися, не сподіватися на те, щоб якоюсь фразою задовольнити слухача. Коли не знаєш прямої, точної відповіді, то краще вибачитися і сказати: залиште свій телефон, я вам зателефоную через 15-20 хвилин, після того як пораджуся з відповідними фахівцями. Я сподіваюся, що робота комісії дещо зніме напруження в цьому питанні.

ГОЛОВА. Записка, прошу.

ФОКІН В.П. "Почему все-таки нам не ввести 100-процентную выдачу купонов на зарплату, предварительно подняв их стоимость в 10 раз по сравнению с рублем? Это дало бы возможность: 1/ иметь достаточную денежную массу; 2/ позволило бы заморозить зарплату и цены, защитить рынок до введения собственных денег; 3/ наличная масса рублевых денег смогла бы работать на благо Украины за ее пределами. Депутат Омельченко, 102 округ".

Уважаемые товарищи, отвечаю на русском языке. Вы знаете, это интересный вариант, он обсуждался даже позавчера. Я приглашал /вы, наверное, знаете такого известного специалиста в вопросах денежной системы/ профессора Гольчевского. Мы с ним вчера полтора часа просидели. Он отверг мои предложения, Я тоже так считал: провести одновременно с заменой денег на купоны их девальвацию именно в 10 раз. Но он мне доказал как дважды два, что тем самым мы ликвидируем любые рыночные отношения, потому что государство снова жестко устанавливает курс, а курс устанавливается только в результате соотношения предложения и спроса. Это первое.

Второе. Почему, уважаемые товарищи, нам не ввести стопроцентную выдачу купонов?

Товариші, ви розумієте, що ми у свій час, коли вводили попередні, звичні тепер купони, змогли дати їх тільки 70 відсотків. Це відповідало наявній товарній масі. Зараз наявна товарна маси скоротилася. Але це ще не все.

Ви дивіться /до речі, вчора по телебаченню група депутатів дуже гостро критикувала дії Уряду і особисто мене за те, що ми не вводимо купони, відстаємо від інших республік/, білоруси, узбеки та інші тільки тепер, тобто півтора року після нас, вводять купони, до яких ми звикли і від яких відмовляємось. Тільки тепер вони повторюють наш маневр. І, до речі, як я вважаю, роблячи при цьому помилку, адже купони, якщо їх виплатити сто процентів, залишаться зайвими, бо певну кількість готівки треба буде використати для того, щоб купити квиток на літак, /а він тепер дорогий/, щоб піти поснідати в їдальню чи до ресторану, купити книжку, квіти і таке інше.

Тобто зразу передбачається, що в обігу буде значна кількість зайвих, неотоварених купонів. Я вважаю, що це неправильно. Це заморозило б заробітну плату і ціни, Знову ж таки, шановні колеги, будь-які втручання держави вбивають ринок. Не можна заморожувати ціни, бо вони будуть заморожені тільки на певний час, а долі за цим станеться вибух.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

ЛОБАЧ В.І., голова Лисичанської міської Ради народних депутатів, голова виконавчого комітету /Лисичанський виборчий округ, Луганська область/. Витольд Павлович! Вы же знаете, что повысилась цена на нефть, Соответственно повышается себестоимость продукции и нефтеперерабатывающего завода. Цена литра бензина - четыре рубля. На заправках частникам продают его по рублю двадцать. Соответственно Луганская область теряет на этом 209 миллионов рублей, бюджет города - 20 миллионов, Украины -2,8 миллиарда рублей.

У меня такой вопрос: может быть, эти деньги, которые теряет Украина, взять для компенсации стоимости мяса. А бензин - это не роскошь /или уже роскошь?/. И как раз оплатить его стоимость за год.

И в связи с этим возникает вопрос. Мы не приняли еще Закон об обложении налогами доходов предприятий и уже повываем зарплату. Так вот у меня такой вопрос: будет ли уменьшаться на сумму увеличенной заработной платы суша облагаемого валового дохода в связи с этим? Ведь мы этот закон еще не приняли.

ФОКІН В.П. Уважаемый Вячеслав Иванович! Вы на последний вопрос сами и ответили, Я считаю, что в наших предложениях будет это учтено. Но будет ли принят закон, я, естественно, не могу гарантировать, потому что это будет зависеть от всех нас, от депутатов, членов парламента.

А теперь на ваши вопросы по нефти... Уважаемые коллеги, уважаемые народные депутаты! Я вам скажу прямо: я никогда еще не чувствовал себя таким незащищенным на этой трибуне, потому что вопросов может быть, как я уже сказал, гораздо больше, чем ответов. Но поймите, по одному-двум дням нельзя, абсолютно нельзя, невозможно судять в целом о каких-то сбалансированных показателях. Ведь все это находится... Ну, пробачте, як мул піднявся, коли все догори, і вода забруднилася до краю. Мине час, ми побачимо, де помиляємося, де зробили правильний хід. Будемо втручатися, будемо наводити порядок. Зараз, я передбачаю, буде багато запитань, чому м'ясо в одній крамниці коштує 100 карбованців, а в іншій - 150. Шановні колеги, не можна по одному, по двох днях робити висновок. Просто треба зачекати.

Стосовно нафти. Я маю інформацію, що російський уряд збирається запропонувати розрахунки за нафту вести на рівні світових цін. І це незважаючи на те, що, як казав учора Павло Михайлович Мовчан, ліс рубають наші ж таки лісоруби, нафту добувають наші ж таки нафтовики. Але сировина - все ж належить Росії. І коли ми робимо баланс, то сальдо всеодно виходить не на нашу користь. Але зміст самої ідеї ми розуміємо і саме над цим працюємо. Ми не дозволимо, щоб нас обвели навколо пальця. Але дуже важко дати відповідь, чому нафта коштує сьогодні 4 карбованці, а завтра вона буде коштувати 2 карбованці. Зараз - так: як ринок диктує попит, так повинна діяти і пропозиція.

ГОЛОВА. Далі - відповідь на записку.

ФОКІН В.П. "Не определившись с собственностью, правомерно ли вводить либерализацию цен при неадекватности наличия товаров, купонов уровню заработной платы и так далее. Почему не идут реформы поэтапно: от приватизации, введения купонов... 1/ приватизация; 2/ введение купонов и собственной денежной единицы; 3/ либерализация цен. Есть ли надежда на установление адекватного соотношения рубля и купона, снятие уровня зарплаты до 400 купонов?"

Товарищи! Чрезвычайно важен, просто профессиональный вопрос. Я считаю, что тут ничего изменить нельзя. Именно в такой последовательности и должна была развиваться наша реформа. Именно поэтому и Леонид Макарович, и я на каждой встрече с представителями и руководством России убеждали их не начинать реформу, либерализации цен хотя бы до весны будущего года. Мы за этот период времени успели бы начать приватизацию, хотя бы первые решения принять. Затем мы могли бы ввести собственные купоны и собственную денежную единицу, и уже потом предусмотрели бы либерализацию цен, будучи полностью защищены.

Во-первых, произошла бы коммерциализация магазинов, это один из чрезвычайно важных вопросов. Мы должны делать это сейчас в аварийном, пожарном порядке. Вот мы договорились в течение максимум двух-трех недель этот вопрос решить.

Уважаемый товарищ Павлов! Вы абсолютно правы. Но ведь бывают обстоятельства, которые объективно существуют, и приходится принимать решения в состоянии крайнего дефицита

времени. Тем не менее я думаю, что мы сумеем, извините за такой борцовский термин, вывернуться. Мы все-таки 10 числа введем купоны, и количество этих купонов будет полностью обеспечено товарной массой.

Во-вторых, уважаемые коллеги, мы предполагаем, что внутренняя конвертабельность купонов начнется буквально через два дня после их введения. Они будут предметом продажи, и я считаю, что это правильно. И вполне возможно, что если не в январе, то в феврале, когда перевезем достаточное количество купонов, мы будем определенную часть купонов официально продавать, в. том числе иностранцам за валюту. Таким образом, произойдет естественное установление курса одного купона, а не административное, как я вначале предполагал, скажем, установить 1:10.

Вопрос: "Есть ли надежда на установление адекватного соотношения рубля и купона?"

Конечно, есть, но тут интересная деталь. Вы понимаете, товарищи, играя, как говорится, на повышение курса купона, мы в то же время не должны добиваться резкого обесценения рубля, потому что ножницы эти в экономике недопустимы. Тем более' что мы тоже будем принимать рубли и за рубли будем рассчитываться в рамках межгосударственных расчетов. Рубль останется расчетной единицей. Поэтому, пока будут существовать параллельно две валюты, нужно будет поддерживать обе валюты. Но я уверен, что наш купон выиграет в соревновании очень скоро.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

КУЦАЙ І.Л., перший заступник голови виконавчого комітету Київської обласної Ради народних депутатів, начальник головного планово-економічного управління /Переяслав-Хмельницький виборчий' округ, Київська область/. Вітольде Павловичу! Мабуть, як і кожний з нас, я декілька днів не можу знайти відповіді для себе, ні для своїх виборців, які вже мені телефонували з Яготина, Переяслава.

Що мається на увазі? Я взяв постанову Кабінету Міністрів від 3 жовтня про мінімальний споживчий бюджет і склад споживчих товарів, які входять до мінімального споживчого кошика. Якщо взяти раціональні норми, то цей мінімальний споживчий кошик процентів на 40 менший. Але я не про це говорю. Цих споживчих товарів /маються на увазі продукти харчування/ вистачить тільки для того, щоб проживотіти протягом місяця. Так от, якщо перерахувати сьогодні товари цього продовольчого кошика, які потрібні на місяць людині, тобто те, що визначив Кабінет Міністрів, перерахувати їх на нові ціни, то вони коштуватимуть 1270 карбованців. Я це порахував.

Отже, наші виборці, як і всі громадяни, які отримають по 200- 400 купонів, ставлять мені конкретне запитання: скажи, шановний депутате, як на 200-400 купонів прожити місяць, якщо споживчий мінімальний кошик, тільки продовольчий, без промислового, коштує 1270 крб. ? Це за умови, якщо купляти в магазині. А на ринку сьогодні карбованець не беруть, за курку вже долари платять, за курей, за м'ясо, молоко і за все інше. Я тут зробив розрахунки: м'ясо, масло - по 100 карбованців, але воно

буде десь 150-180. Таке ж і з іншими продуктами. Значить, 1270 і 200-400 купонів, які нам видають. Як прожити протягом місяця?

ФОКІН В.П. Дякую, шановний, народний депутате Куцай. Я знаю, що ви активно пропонували перехід до карткової системи. І я вам скажу, що ви мали раці.. Ще в минулому році я сам був прихильником такої системи і вважав, що якби у нас була невелика частка необхідних товарів народного вжитку і якби їх розділити порівну, то це вже дало б можливість, як ви сказали, проживотіти. Але в цьому році значно скоротилися ресурси, вони набагато менші, ніж були торік. До того ж за цей рік сталися величезні зміни - товаровиробник став в основному власником своєї продукції. Тому адміністративними, командними методами накопичити необхідну для наповнення карток кількість продуктів ми просто не можемо. Хоча ідея ваша мені зрозуміла.

Тепер стосовно того, що чотириста купонів - недостатня кількість для більш-менш пристойного прожитку. Я мушу з вами погодитися і пояснюю, що ми встановили такий ліміт, виходячи, по-перше, з наявності товарної маси і по-друге - з наявності готових купонів.

Шановні колеги! Ми ж сподівалися до березня друкувати купони, а нас змусили переходити на них передчасно. Тому до 10 січня буде така кількість купонів, яка дозволяє обмежитись тільки 400- карбованцями. Але хто уважно слухав мою доповідь, той, мабуть, зрозумів, що 400 карбованців - це перший рівень. Він обов'язково буде індексуватися одночасно із зростанням цін. Просто нам треба подивитись, як зростатимуть ціни. На той час ми перевеземо ще більшу кількість купонів і будемо нарощувати виплату купонів кожній працюючій людині.

ГОЛОВА. Записки, будь ласка.

ФОКІН В.П. "Не зрозуміло, від якого рівня цін передбачається індексація; від грудневого 1991 чи від січневого 1992 року". Звичайно, від січневого рівня 1992 року.

"Чи передбачена компенсація в повному розмірі всього того, що передбачено чорнобильським законодавством?" Безумовно, шановні товариші. Все, що передбачено прийнятими законами, підлягає відповідній індексації.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

БОНДАРЄВ В.П., заступник голови виконавчого комітету Житомирської обласні Ради народних депутатів /Овруцький виборчий округ, Житомирська область/. Уважаемый Витольд Павлович! Мы все понимаем, что чудес не бывает. Но рассказывая о мерах по социальной защите населения, вы лишь несколько слов уделили тому, каким же образом

Кабинетом Министров будет преодолен тот производственный хаос, который сегодня творится в сельском хозяйстве и на промышленных предприятиях. Вы сами верите в то, что мы хотя бы в ближайшие три-четыре месяца наладим нормальную внутреннюю производственную жизнь? Не будет товара - нечего защищаться... Нужно буде, брать сумку и идти...

ФОКІН В.П. Спасибо, я понимаю. Именно на это мы и рассчитываем. Я, конечно, был лишен возможности назвать весь перечень мероприятий, поэтому я назвал основные. Но все они в основе своей имеют одну цель - дать возможность предприятиям стать собственниками своей продукции, иметь хозяйственные связи по своему выбору и в пределах государственного заказа, который будет постепенно уменьшаться, получать полное обеспечение материальными ресурсами, финансовыми ресурсами и так далее.

Может возникнуть ситуация, когда на промышленном предприятии, которое имеет незначительный государственный заказ, собственных средств для выплаты заработной платы по повышенным тарифам, для индексации и тому подобного может не хватать. Но тогда в силу вступает закон стимуляции труда. Например, вчера я был приятно удивлен, получив большое письмо от представителей всех крупнейших машиностроительных заводов /и не только Украины, но и других республик/, которые работают в одной сфере. Они настоятельно просят увеличить государственный заказ до 80 процентов. То есть, все это будет в процессе работы отлаживаться и будут вноситься коррективы. Одно безусловно: я и мои коллеги по Кабинету Министров уверены, что в течение нескольких месяцев, еще до лета, уже можно будет

получить конкретные результаты, которые позволят определить, правильный мы выбрали путь или губительный. И тогда надо будет принимать меры другого плана.

ГОЛОВА. Записки, прошу.

ФОКІН В.П. "С целью социальной защиты населения, в первую очередь пенсионеров, предлагаем индексировать вклады в сберкассах в сумме до 10 тысяч рублей на 100 процентов, а свыше 10 тысяч рублей - на 50 процентов. Новые сберкнижки не выписывать, перерасчет произвести на имеющиеся книжки и по имеющимся процентам". Тут подписалась группа депутатов.

Я мог бы поставить и свою подпись под этим предложением. Коллеги по Кабинету знают, что такая и моя точка зрения, моя позиция. Но это было еще две недели тому назад. Сегодня же нужно подумать. Если ли пойдем иным путем, то есть одновременно начнем процессы приватизации, коммерциализации торговли, то деньги, лежащие на книжке, могут и должны быть приняты во внимание при выкупе государственной собственности для превращения в собственность коллективную, частную и так далее. Но в принципе идея правильная, понятная, и я думаю, что она будет использована при дальнейшей работе над этим документом.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

ШВЕДЕНКО М. М., директор Луганського обласного виробничого рибкомбїнату /Станично- Луганський виборчий округ, Луганська область/.

Уважаемый Витольд Павлович! Насколько я понял, программа Кабинета Министров предусматривает, что после ввода купонов все, что будет продаваться на сельскохозяйственных рынках /я имею в виду городских и сельских/, будет покупаться за рубли. А мне кажется, что все будет покупаться за купоны, и не будет смысла зарабатывать рубли, то есть вообще сама цель приобретения рубля будет потеряна. В связи с этим не кажется ли вам, что такое количество купонов - это практически мизер и у людей фактически не будет стимула работать?

И второй вопрос. Не кажется ли вам, что нам нельзя сейчас завершать сессию, пока мы не примем законы по приватизации? Потому что когда мы потом соберемся, то скажем, что мы опять опоздали.

ФОКІН В.П. Спасибо, уважаемый мой земляк. Я скажу так. Вы абсолютно правильно видите ситуацию, которая сложится буквально через несколько дней, как только мы введем купоны.

Продукция на рынках будет продаваться и за купоны, и за рубли, тем более, что уже сейчас она продается и за рубли, и за доллары. Это абсолютно нормальное явление на переходном этапе и это один из элементов, свидетельствующих о том, что купон будет обладать свойствами конвертируемости, то есть будут предлагать курицу за 5 купонов или предположительно за 100 рублей.

Я понимаю и еще раз объясняю, что 400 купонов - это недостаточная сумма. Но у нас просто нет ее больше, "Руслан" не успевает перевезти больше, их печатают все время, по ходу. Мы будем заниматься индексацией этих купонов по мере роста цен.

И насчет вашего замечания о законе по приватизации. Я уже сказал: он необходим. И я считаю, что если даже не на этой сессии его принять, то надо хотя бы раздать депутатам все материалы по приватизации, чтобы на первом же заседании принять и немедленно начать реализовывать эти законы. Они нужны, как воздух.

ГОЛОВА. Записку, Вітольде Павловичу.

ФОКІН В.П. "Вудьте ласкаві, поясніть методику формування ціни на 1 кілограм масла. І чому ця ціна на Україні - 172 карбованці, а в Росії - 45 карбованців?".

Ну, я беру під сумнів суму 45 карбованців, бо, як на мене, вона зменшена на порядок. Але справа не в цьому. Як формується ціна на масло і будь-яку іншу сільськогосподарську продукцію? Беруться витрати на її виготовлення І всі інші, зокрема, виробничі витрати. Додається заробітна плата, до того ж заробітна плата, яка мусить бути збільшена в два чи в три рази, для того щоб витримати паритет цін. Додаються сюди затрати, які необхідні для переробки цього продукту. Далі. Коли масло потрапляє до крамниці, то його вартість ще зростає, бо, як відомо, в торговельній мережі існує 25-процентний ліміт надбавки.

Це не означає 25 відсотків. Це може бути і 10, і 15, і 20, і 25 процентів. Тому ціни в різних магазинах можуть бути різними, і це цілком нормально. Адже це залежить від того, з якого м'ясокомбінату чи молокозаводу цей продукт отримується.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

ГРАБІН В.В., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань розвитку базових галузей народного господарства /Глухівський виборчий округ, Сумська область/. Витольд Павлович! У меня есть вопрос и предложение. Первое. Хочу сказать, что народ Украины, как-то уже привык, благодаря всей этой агитации, к тому, что будет повышение цен в 2-3 раза. Но не может понять, когда они повысились в 10-20 рал. Вопрос. Почему мы поступили хуже, чем поступили наши побратимы белорусы относительно этих цен?

И второе. Вы все время в расчетах называете сумму 400 купонов. Не 400, а 200. И наш избиратель не понимает, как при таких условиях выжить.

И предложение. Витольд Павлович, в результате встреч, со своими избирателями я пришел к выводу о том, что в эту систему регулирования цен нужно внести контроль по обеспечению наших детей и питанием, и одеждой, и лекарствами. Если мы не внедрим карточную или какую-то другую систему, то о будущем Украины нечего сегодня и говорить. Потому что сегодня ребенок для семьи просто горе - кормить нечем, одеть и обуть не во что и лечить практически невозможно.

ФОКІН В.П. Большое спасибо за предложение, это особенно ценно.

Я скажу так. Да, правильно, мы должны в первую очередь помочь детям пройти этот тяжелый период нашей истории' Поэтому полностью в школах для учеников первых-четвертых классов сохраняется бесплатное питание независимо от того, как растет цена на завтраки. Сохранится также индекс - 60 процентов снижения стоимости для остальных учеников и для студентов. Мы буквально сегодня рассматривали этот вопрос и решили, что если нужно будет, то, может быть, этот индекс придется увеличить до 80 процентов.

Также я согласен, что надо предусмотреть и бесплатное лекарство и, особенно в младших классах, натуральную помощь ученикам и семьям.

И теперь относительно купонов: 200 или 400. Я еще раз повторяю: 200 - это минимальный уровень, 400 - максимальный уровень. Но 400 рублей будут получать практически 90, 99 процента, то есть верхний порог будет обеспечен для подавляющего большинства жителей Украины. И этот показатель будет увеличиваться. Как только мы будем завозить большее количество купонов, а цены будут колебаться, мы будем вводить индекс и будем увеличивать эту выплату.

ГОЛОВА. Записку, Вітольде Павловичу.

ФОКІН В. П. "Есть ли в банке Украины денежная масса для выплаты населению, и как понять защиту населения, если цены подняты в 5-10 раз, а зарплата - на 100 процентов, то есть в 2 раза?"

Уважаемые депутаты! Я в своем выступлении об этом сказал. Мы, может быть, и не предприняли бы со второго числа либерализацию цен, если бы в наших банках было необходимое количество наличных денег. Мы получили в течение года всего 19 процентов от необходимого количества новых банкнот. В последние три месяца не было такого дня, чтобы мы не доказывали российскому руководству, что нам нечем платить заработную плату, что у нас нет денег в наличии. Но фабрики, печатающие денежные знаки, взяла под свою юрисдикцию Россия и деньги только капала нам. Осенью

капнула 3,5 миллиарда, и сейчас 1 миллиард должна дать. А нам нужно только для того, чтобы обеспечить выплату заработной платы в январе соответственно росту цен, 27 миллиардов рублей. Именно поэтому депутат Емельянов, наш коллега, очень правильно говорил. Он меня умолял не вводить купоны с 10-го числа. Давайте, говорит, подождем до марта, когда можно будет купонами полностью вытеснить рубль. Теоретически он прав, его понять можно, и это было бы очень красиво. Ни что бы мы делали до марта? До марта мы погибли бы, потому что вывезли бы не только все из магазинов, но и самих продавцов.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ДЕПУТАТ /не представився/. Уважаемый Президент! Уважаемый Премьер-министр! Вы нас сегодня собрали в зале для того, чтобы мы одобрили принципы утверждения рыночных отношений, которые выдвинули Кабинет Министров и исполнительная власть. Вы роздали нам документы сегодня с утра. Поверьте, с этими документами никто глубоко не ознакомился. Вы придумали в этих документах такую систему, от которой, я думаю, свой собственный народ мы не защитим. Мне непонятно: мы придумываем систему и ищем потом защиты от этой системы для собственного народа. Поэтому я предлагаю: сегодня не голосовать за все эти документы, выразить вам доверие и дать на испытание этой системы

первых 10 дней после введения купонов. Потом собраться, проанализировать, что получилось, и расставить все точки над 'і'. Спасибо.

ГОЛОВА. Записку, Вітольде Павловичу. Це пропозиція.

ФОКІН В.П. "Свого часу за поданням Уряду Верховна Рада зупинила дію статті 19 Закону про підприємство...

ГОЛОВА. Дайте можливість завершити. Я прошу уваги.

ФОКІН В.П. ... по відношенню до науково-дослідних, проектно-конструкторських організацій. Чи не здається вам, що за умов лібералізації цін ця дискримінація є абсурдною і прирікає ці організації на банкрутство? Чому Уряд не вносить пропозицію про відміну дії цієї постанови?"

Я вважаю, що депутат Шеховцов має рацію. Уряд негайно розгляне і вивчить його пропозицію. І, мабуть, треба буде щодо науково-дослідних і проектно-конструкторських організацій внести відповідні зміни до закону.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

ПОРОВСЬКИЙ М.І., заступник голови Народного руху України, голова координаційної ради /Рівненський виборчий округ, Рівненська область/. Шановний Прем' єр-міністре! В умовах прогресуючого товарного дефіциту ринок - це є міф, тому що ринок може зробити тільки надвиробництво товарів. Для цього, напевно, потрібна професійна робота вашого Кабінету і ваших міністрів.

У мене є таке запитання. Чому не були притягнуті по відповідальності ті міністри, які не справилися зі своїми обов'язками, зокрема Міністр сільського господарства Ткаченко, через бездіяльність якого на полях залишено десятки тисяч гектарів цукрового буряка і виник такий величезний дефіцит сільськогосподарської продукції? Скажіть, чому ви не назвали людей, які продали за кордон мазут у той час, коли наші електростанції простоюють без палива? Це примушує нас звертатися до населення із закликом економити електроенергію. Чому в цій ситуації ніхто не скаже /а кивають на Кабінет Міністрів/, хто ж таки дозволив продати ті десятки тисяч тонн мазуту?

І останнє. Боротьба із спекуляцією, яку нині намагаються видати за ринкові відносини, не ведеться. Вона на нулі. Скажіть, будь ласка, чому ви не вживаєте рішучих заходів до тих людей, які не впоралися зі своїми функціональними обов'язками? Чому з робітника за це питають, а з високопоставлених чиновників - ні?

ФОКІН В.П. Важко відповісти на ваше запитання, пане Поровський, бо ви абсолютно справедливо критикуєте Уряд. Я приймаю критику як об'єктивну і обіцяю вам наступного разу докладно розповісти про те, яких заходів ми вживаємо до тих, хто не виконує своїх обов'язків або своїми діями завдав збитків нашому господарству. Я вам це обіцяю. Зараз відповісти не можу.

ГОЛОВА. Перший мікрофон - і будемо закінчувати.

СКОРИК Л.П., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань культури та духовного відродження /Артемівський виборчий округ, м. Київ/. Шановний Вітольде Павловичу! Ще рік тому ви заявили - і навіть у розмові зі мною, - що не уявляєте собі, як можна ввести на Україні приватну власність на землю і вважаєте, що тільки колгоспи можуть мати перспективу. Чи ви і сьогодні залишаєтесь на цій позиції? Бо цілком очевидно, що відпускання цін без приватної власності на засоби виробництва і на землю - це повне безглуздя. Я хотіла б знати, чи ви і сьогодні вважаєте так, як рік тому?

І одразу прошу вислухати таку думку. Чи не вважаєте ви, що, мабуть, доцільніше було б, ввести купони як єдину грошову систему на Україні зараз, а в зв'язку з тим, що повинно бути покриття товарною масою, запровадити картки чи

талони, які були б розраховані на покриття товарною масою?

ФОКІН В.П. Дякую. Ну, спочатку про землю. Я скажу, що залишаюся на позиції, яку висловлював ще торік. Земля повинна. належати тому, хто її обробляє. І я підтримую пропозиції про передачу землі в довічне користування тим, хто на ній працює. Я підтримую всі форми господарювання на землі, починаючи з колгоспної, орендної і закінчуючи селянським господарством. Але я вважаю, що відбулися такі зміни, коли починається дуже активний процес створення солідних ферм і фермерських господарств. І цілком можливо, що через кілька років /може, через два-три/ саме вони вироблятимуть основну кількість сільськогосподарської продукції.

Лише через кілька років, щоб не допустити спекуляції землею, можна буде з якимись обмеженнями розглядати землю як товар. Тобто можна буде продавати землю. Але тільки за умови, що земля продається місцевим Радам чи муніципалітету. Щоб не було такого, коли людина, яка не здатна працювати на землі, скупить у багатьох місцях ділянки, і земля не виконуватиме своєї основної функції. Якщо коротко, то деякі зміни і трансформації в моєму світогляді сталися.

Стосовно карток. Ви знаєте, картки, як це не дивно, призводять не до скорочення, а до збільшення витрачання... От ви заперечуєте, Ларисо Павлівно...

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

СКОРИК Л.П. Питання я задала таке: чи не вважаєте ви за потрібне єдиним платіжним засобом на Україні на всьому споживчому ринку визначити купони? Єдиним! А щоб отримати еквівалент товарній масі, встановити картки чи талони.

ФОКІН В.П. Вважаю, але деякий час ми змушені будемо користуватися і карбованцем. Деякий час. Це будуть паралельні гроші. Нам потрібно вилучити в населення всі наявні карбованці для того, щоб розраховуватися з іншими республіками.

А на вашу пропозицію надати купонам статус українських грошей я відповідаю ствердно. Але тільки через деякий час. Ми до цього прагнутимемо. Я не хочу відкривати всі таємниці, адже існують такі терміни... Я не хочу називати терміни.

ГОЛОВА. Дякую, Вітольде Павловичу. Оголошується перерва на тридцять хвилин.

/Після перерви/

ГОЛОВА. Прошу уваги. Ми використали вже з гаком час перерви. З ранку домовлялися про напружену, продуктивну працю, то давайте визначимося, як провести обговорення.

На виступи записався 61 народний депутат. Крім цього, нагадую, бажають висловитися представники профспілок, Народної ради, 10 комісій і депутатських груп. Наполягають на регламенті до 10 хвилин. Якщо ми на це підемо, то обговорення триватиме 10 годин, або 3 дні. Це для роздумів.

Надійшла така записка: "Прошу в соответствии с Регламентом поставить на голосование мои предложения:

1. Дать выступить по обсуждаемому вопросу всем без исключения депутатам.

2. Сессию не закрывать до тех пор, пока мы, депутаты, не решим: быть или не быть народу Украины?

Народный депутат Табурянский.

Прошу огласить данную записку".

Я це і виконую. Отже, записався 61 депутат. Якщо надавати слово всім, то який мав бути регламент? І чи є потреба виступати всім? Звичайно, кожний народний депутат мав право сказати те, що хоче. Але коли це вже сказано іншім, то хіба треба депутатам з різних округів повторювати те саме? Я думаю, не треба. Якщо щось не буде сказане, то пропозиції можна висловити і від мікрофонів. Надамо для цього по хвилині.

Друге. Учора Президія прийняла протокольне рішення /частково сьогодні про нього сказав Вітольд Павлович/ створити урядову комісію для вирішення всього спектру проблем. Ми домовилися, що повинна бути організована служба, яка цілодобово прийматиме пропозиції в різних формах, тобто буде створений банк пропозицій. Вони узагальнюватимуться і щодо них прийматимуться відповідні рішення. Тому якщо хтось не встигне подати свою пропозицію сьогодні, то це не значить, що вона десь повисне і не буде врахована.

І останнє. Сьогодні надійшов ряд пропозицій, в яких депутати вимагають поставити на голосування такі співвідношення: один купон - долар, один купон - один долар за ціною банку або один купон 50 плюс 100 і так далі. Але чи маю я право з голосу ставити такі пропозиції на голосування? Думаю, що ні.

Усі документи, які прийняті Президентом і Кабінетом Міністрів, - це їхні документи. І вони несуть пряму відповідальність за їх впровадження і за результати. А чи можемо ми приймати з голосу якісь нормативні акти, якщо вони не вносяться Кабінетом Міністрів? Хто буде їх виконувати? Тоді давайте створювати ще одаі виконавчі структури і приймати документи на документи...

Отже, на ваш розгляд вноситься така пропозиція: встановити регламент для виступів 5 хвилин.

Термін обговорення продовжити за рахунок скорочення великої перерви на одну годину. Потім після 16 години на вечірньому засіданні визначимося, припиняти чи продовжувати обговорення, голосувати чи не голосувати. Зрозуміла така позиція?

ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Так.

ГОЛОВА. Хто за таку узагальнену пропозицію, прошу проголосувати.

"За" - 276. Приймається.

Ще одна пропозиція - враховувати територіальний принцип при обговоренні, щоб була можливість виступити депутатам від більшості областей. Я думаю, що ми враховуватимемо всі фактори. Надамо слово і від громадських організацій, і від постійних комісій, і від депутатських груп, і від територій. Тому це приймається.

Перший мікрофон.

ШОВКОШИТНИЙ В.Ф., секретар Комісії Верховної Ради України з питань Чорнобильської катастрофи /Харківський виборчий округ, м. Київ/. Шановні колеги! Вітольд Павлович, виступаючи зараз, говорив про концепцію, яку пропонував наш з вами колега Ємельянов, Я пропоную, щоб йому обов'язково було надане слово. Я знаю, що він звертався і до Президії, і до Прем'ера.

ГОЛОВА. Приймається. Ви розумієте, коли ми зараз будемо обговорювати кожну кандидатуру, кому надавати слово, то не буде часу на виступи.

ШОВКОШИТНИЙ В.Ф. Не кожна кандидатура, а концепція.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Білоблоцькому. За ним виступатиме депутат Чорновіл.

БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П., голова Комісії Верховної Вади України у питаннях соціальної політики та праці /Жашківський виборчий округ, Черкаська область/. Шановні народні депутати! Чимало простих людей, представників різних політичних і громадських організацій, з якими довелося мені останнім часом спілкуватися, вважають, що вільні ціни в наших умовах - це самогубство. І таких людей можна зрозуміти.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Я прошу уваги, адже була перерва.

БІЛОБЛОЦЬКИЙ М. П. І таких людей можна зрозуміти. Я і сам усвідомлюю те, що було б ідеально, якби спочатку провести грошову реформу, позбутися фатального дефіциту, включаючи й бюджетний, стабілізувати економіку, реформувати її, провести приватизацію, роздержавлення, здійснити земельну реформу, а вже потім відпустити ціни,

На превеликий жаль, Уряду довелося все це робити ледь не навпаки. Тому, на мою думку, виходячи з реальної ситуації та тих об'єктивних умов, в яких опинилася наша економіка, сьогодні неможливо ставитися до Указу Президента України та рішень Уряду щодо соціального захисту населення тільки критично. Справа в іншому - достатні вони чи ні? І наскільки? І які гарантії? Саме ці питання найбільше хвилюють людей. Але як не прикро, чіткої відповіді і впевненості сьогодні немає.

Як би ми не намагалася обставити всі ці речі, безсумнівним в те, що це - реальний і суттєвий спад життєвого рівня багатьох верств нашого населення. І треба казати правду. Кожний із присутніх у цьому залі бачить і знав картину з натури. Неймовірно важко дивитися на порожні полиці, на зачинені в передноворічні дні магазини, сумно споглядати на жіночі черги не за дорогоцінними прикрасами, а за молоком для дітей.

Воістину настав час нелегких випробувань і непростих рішень. Тому завдання нашої хоча і передбаченої, але все ж таки неординарної сесії повинно полягати в тому, щоб обмінятися думками, запропонувати додаткові заходи, спільно знайти нові амортизатори для пом'якшення такого торпедного удару.

Ми повинні поєднати і потроїти свої зусилля, щоб якимось чином зупинити спад життєвого рівня. Потрібно, щоб на це працювали всі. В умовах, у яких ми опинилися, нам належить посправжньому взятися за економіку, її реформування, за створення правової бази та забезпечення її функціонування, за посилення вимог до тих, хто ігнорує закони і нерідко робить те, що йому заманеться.

Без перебільшення можна сказати, що народ чекав від керівників усіх рангів відповідального ставлення до справи, конкретних результатів діяльності. Зараз як ніколи потрібна дійова структура державного управління та регіональної виконавчої влади, яка б складалася з людей чесних, компетентних, якщо хочете, законопослушних.

Тобто людей, які самі б буквально рвалися до діла і, що не менш важливо, заохочували б інших до будь-яких форм виробничої ініціативи. Підкреслюю, саме виробничої, тому що в одній лише сфері посередництва, перерозподілу багато ми досягнути не зможемо.

Безумовно, сьогодні в умовах спаду виробництва забезпечити адекватний лібералізації цін соціальний захист людей дуже непросто. І все ж, на думку комісії, запропоновані указом заходи не можна назвати достатніми.

Хіба можна миритися з тим, що в представлених документах не визначено нового розміру мінімальної зарплати? Комісія наполягає на тому, щоб це питання було розглянуто негайно. Від цього залежать розміри пенсій і стипендій, соціальних допомог, зокрема по безробіттю тощо.

Це проблема і, хочемо ми того чи ні, а її доведеться вирішувати негайно. Вже нині мінімальна зарплата становить лише половину прожиткового мінімуму. А коли ціни підскочать у 3-5 разів? Це там, де держава встановила граничну межу. А по двох третинах товарів народного споживання важко навіть передбачити, де зупиняться ціни. Цей розрив зросте ще більше. Я вже не кажу про те, що ми пообіцяли людям поетапне наближення мінімальної заробітної. плати до рівня прожиткового мінімуму. І це сьогодні треба теж вирішувати. В першу чергу - збільшити, на нашу думку, в 2,5 - 3 рази /а не вдвічі/ виплати малозабезпеченим верствам населення, які знаходяться на державному утриманні.

Тому вважаю, що указ Президента потребує доповнення саме в цьому плані. На цьому наполягають і профспілки. У нинішніх умовах, на перехідний період Кабінету Міністрів треба було більш повно задіяти механізм урегулювання цін, зокрема через рівень рентабельності. Скажіть, будь ласка, хіба можна погодитись з тим, що ціна вершкового масла сягає 150-200 карбованців? Я вже не кажу про інші товари. Мені можуть заперечити, мовляв, це ринок. Воно так, але ми при цьому забуваємо про головне - про людину, і спокійно спостерігаємо за економічним егоїзмом ряду керівників підприємств, а то й окремих галузей народного господарства. Нині так бути не може, як це показала реформа за ці три дні.

Я не хотів би вдаватися до детального порівняння заходів, які вживаються урядами інших країн колишнього Союзу стосовно соціального захисту населення в цей період. Але окремі їхні підходи, на мій погляд, змушують до роздумів і, можливо, заслуговують просто на увагу. Так, наприклад, за даними преси Казахстан має намір за спеціальними запрошеннями організувати продаж масла, яєць, маргарину, чаю, круп, мила, горілки, борошна, макаронів та кондитерських виробів за старими цінами.

Туркменія заявила, що м'ясо і масло вершкове будуть реалізовуватися за фіксованими цінами. Таким же чином думає зробити і Бєларусь.

У нас же з різних кінців України надходять тривожні сигнали про те, що з причини неймовірного росту цін окремі продукти харчування, такі, скажімо, як сметана, вершкове масло, м'ясо, варені ковбаси, просто стають недоступними для студентів і пенсіонерів, їх не в змозі купувати дітям.

Вважали б за доцільне хоча б на першому етапі лібералізації ці продукти залишити у списку з обмеженням розмірів підвищення цін. Аж ніяк не сприяє сьогоднішній обстановці й те, що багатьом трудовим колективам не виплачується зарплата. Нас у ці дні буквально закидали телеграмами з цього приводу. Становище складається тривожне. На нашу думку, при Кабінеті Міністрів і при Національному банку України негайно треба створити компетентну комісію, яка б оперативно розв'язувала ці проблеми.

Тепер. кілька зауважень, побажань щодо виплати населенню купонів у зв'язку з тим положенням, яке сьогодні є. Під час перерви зібралася наша комісія. Усі, крім голови, одностайно прийняли рішення про те, що не можна запроваджувати нову купонну систему, поки ми повністю не зможемо забезпечити населення купонами, а не так, як намічається робити: 200 купонів - мінімально, 400 - максимально, вже не кажучи про те, що сьогодні й це нічого не дасть при тих цінах, які є. Тому краще залишити ті купони, які були раніше, поки ми не зможемо перейти на нову купонну систему.

Це не моя особиста думка, це думка комісії. Комісія вважає, що Кабінет Міністрів, прямо скажемо, не підготував як слід ці документи, тому висловлює йому свою недовіру з цього приводу. Але я не зміг переконати членів комісії, щоб визначитися, хто ж буде відповідати за ті заходи, які сьогодні він розробив і, будемо казати, втягнув весь народ у це.

Вважаю, що нам слід запропоновані Урядом заходи прийняти до відома і надати йому можливість їх здійснити з безперечною відповідальністю за наслідки перед народом України.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Чорноволу. За ним виступатиме депутат Яворівський.

ЧОРНОВІЛ В.М., голова Львівської обласної Ради народних депутатів, голова виконавчого комітету /Шевченківський виборчий округ, Львівська область/. Шановний Президенте! Шановний Голово! Шановні колеги! Ми зібралися напередодні різдвяних свят, у драматичній для нашої молодої держави ситуації. По життєвому рівню населення України 2 січня завдано важкого удару. Відбулося стрімке кількаразове підвищення цін. Не лібералізація, а саме підвищення цін, яке можна порівняти хіба що з першоквітневими жартами Уряду Павлова.

Сьогодні під загрозою подальший розвиток процесів державного будівництва, соціальна і політична стабільність української держави. Треба дивитися правді в очі. Сьогодні ми на грані соціального вибуху: населення доведено до відчаю, за межею бідності опинилися цілі соціальні групи, прошарки, цілі регіони. Створено оптимальну ситуацію для розгортання широкої політичної кампанії проти нашої державності, дано блискучий шанс для реанімації прокомуністичних та антидержавних сил, для повернення їх на політичну арену на хвилі популізму і демагогії.

І сьогодні треба сказати правду і собі, і людям. Переважна частка вини за те, що держава і суспільство дійшли до такого стану, лягає на Уряд республіки. Безпосередніми причинами тої катастрофічної ситуації, що склалася, є консерватизм нашого Уряду, його в'ялість і пасивність, нездатність до елементарного економічного та політичного

прогнозу, нездатність до формування та проведення власне економічної політики. Гіркою правдою є те, що ми не проводимо власної політики, що ми сьогодні змушені грати чужу гру за чужими правилами, яка нав'язана нам Росією.

Я не розумію, чому те, що відбулося 2 січня в Україні, називається лібералізацією цін. Справжня лібералізація починається чи відбувається в Росії, де вона входить в єдиний пакет реформаційних заходів, де лібералізація - тільки крок на шляху комплексної, радикальної соціально-економічної реформи. В наших же умовах при відсутності правового забезпечення реформи, при повній відсутності реформаційних механізмів, при відсутності навіть концепції нової економічної політики, яка передбачала б одночасно з лібералізацією цін чи навіть випереджаючи лібералізацію широке роздержавлення і приватизацію, демонополізацію, розумну податкову політику і так далі, можна говорити тільки про те, що це є адміністративнокомандний захід. Нам ще тільки говориться про прийняття пакетів, стимулюючих ринок законів у першому кварталі 1992 року. То який же це перехід до ринку? В той час, коли Росія посилено готувалася до реформи, коли уряд Росії неодноразово сповіщав про свої наміри і навіть декілька разів переносив початок реформи, наш Уряд уперто робив вигляд, що це його не торкається, уперто орієнтувався у своїй діяльності на мертвонароджену міжреспубліканську економічну угоду, навіть не намагався виробляти власну політику в питаннях економічної реформи.

Я хочу запитати Прем'єр-міністра: чому наш Уряд виявився не готовий до російської реформи, чому не вироблено відповідних захисних

механізмів, чому за цей провал, за непрофесіоналізм Уряду повинен сьогодні розплачуватися народ України?

У зв'язку з так званою лібералізацією цін та вкрай незадовільним організаційним забезпеченням втрачається економічний ефект, який можна було б мати від введення багаторазових купонів. Сьогодні введення купонів у сполученні з лібералізацією, тобто одночасне задіяння двох абсолютно несумісних економічних заходів, дасть мінімальний ефект. Тільки в разі надання купонам прав грошової одиниці в повному обсязі можна було б виправдати купонізацію. В противному разі це буде підрив авторитету майбутньої грошової одиниці Україну і ви це теж повинні зрозуміти.

Я хочу нагадати моїм шановним колегам і нашим виборцям, що в жовтні та листопаді Прем'єр-міністр Фокін, залякуючи парламент наслідками нератифікації міжреспубліканської економічної угоди, пропагуючи ідею стабілізаторства і відмови від самостійної державної економічної реформи, обіцяв у 1992 році стабілізацію і зниження цін. Те, що відбулося 2 січня, це є обіцяна стабілізація, Вітольде Павловичу?

Я хочу нагадати, що Президент України неодноразово декларував особливий наш шлях у реформі і відмову від заходів шокотерапії. Те, що сталося 2 січня, Леоніде Макаровичу, це навіть не шокотерапія, це ампутація без наркозу.

Фактором, який значною мірою посилює кризові процеси в нашій економіці, виступає параліч самої системи радянської влади, який уже призвів до розпаду єдиної управлінськоадміністративної системи, ліквідував такі поняття, як виконавська дисципліна і виконавська вертикаль, через Закон про місцеві Ради привів до різкого росту хуторянства і автономізму на рівні сільських або міських Рад.

Тому, враховуючи існуючу ситуацію, я пропонував би уважніше розглянути пропозиції Президента про тимчасове делегування законодавчих та контрольно-розпорядчих повноважень Президентові республіки, оцінюючи їх певне позитивне значення /з певними поправками/. Нам потрібна вертикальна структура влади. Сьогодні ми її не маємо. /Шум у залі/.

І ще одне хочу сказати. Не менш очевидно, що всі ці заходи, про які я кажу, повинен здійснювати не цей Уряд, у якого не вистачає ні вміння, ні волі навіть для того, щоб добитися виконання власних розпоряджень, який не вміє і не хоче спілкуватися з обласними виконавчими комітетами, полишаючи їх в екстремальних ситуаціях самих на себе, не подаючи їм ніякої допомоги. Очевидно, що такі заходи не може провадити цей Уряд, професіоналізму і компетентності якого вистачав тільки для переведення у свою власність універмагів та барахолок.

Питання відставки Уряду і створення нового Уряду національної згоди сьогодні знову чітко стало на порядок денний.

Шановні колеги-депутати! Я завжди дуже тішусь, як реагує на мої слова луганська делегація.

Дуже дякую вам.

ГОЛОВА. Прохання до депутатів дотримуватися регламенту. Мені роблять зауваження, що я не виконую своїх обов'язків.

Слово надається народному депутату голові постійної комісії Яворівському. За ним виступатиме депутат Смирнов.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О., голова Комісії Верховної Ради України з питань Чорнобильської катастрофи /Світловодський виборчий округ, Кіровоградська область/. Шановна Верховна Радо! Шановні колеги! Ми сьогодні вітали один одного з Новим роком і, помоєму, не дивилися один одному в очі. Між 1 грудня і 1 січня - велетенський історичний простір. Сьогодні ми входимо в сумні, якщо хочете - смутні часи, і дуже важливо нам не втратити голову і не почати чубитися, хто ж винен у тій страшній ситуації, до якої ми підійшли. Ми сьогодні з вами обговорюємо не соціальний захист нашого народу, а, власне кажучи, соціальний напад на український народ. Через те, мабуть, нам усім разом потрібно думати, де ж вихід.

Ми спокусили народ, агітуючи за незалежність, агітуючи за те, що в нас на Україні все є і ми проживемо. І ось, нарешті, та реальність, і нас можуть запитати; "Куди ж ви нас привели?"

Я дуже хотів би, щоб ми не все чисто валили тільки на Уряд, а чесно зізналися в тому, що є якась певна частка і нашої парламентської вини, бо ми занадто довго тут чубилися в наших політичних пристрастях, прогавивши економічні реформи.

Але все-таки, Вітольде Павловичу, сьогодні ви повинні допити цю гірку чашу до кінця. Коли Єльцин зробив попереджувальний "постріл" і назвав речі своїми іменами, сказав до яких економічних реформ він іде, ми /і Уряд наш у першу чергу/ подумали, що це просто політичні жарти. А це було перше попередження, до якого наш Уряд виявився цілковито не готовим.

Що нас чекає? Я не повторюватиму істин, про які тут говорили

- про цих 200-400 купонів, які дадуть змогу поміняти наш споживчий кошик, як називав його наш рідний Уряд, на жебрацьку торбу. Це, по-моєму, єдиний варіант, що можна зробити в цій ситуації.

Давайте подумаємо от про що: яка загроза нас чекає вже завтра? Адже ми говоримо, що купон буде наповнений. Чим же ви його наповните, шановні, коли даєте 200-400 /в середньому це буде десь 250/ купонів? Хто ж буде працювати, який же стимул є для того, щоб заповнити повністю вимитий наш ринок? Завтра цей купон уже ні пса не коштуватиме - от яка реальність.

З купонами ви затягнули, програли час. Ми не йдемо на випередження. Ми постійно плентаємося в хвості і граємо, власне кажучи, на чужому полі, на ельцинському полі.

Я переконаний, що нам сьогодні потрібно Уряду ці речі сказати. І думаю, сьогодні мужність не в тому. Могла б і Верховна Рада піти у відставку /ми теж багато помилок зробили/, якби від цього народові стало легше. Наша велика помилка, що ми не створили з вами Уряд національної згоди. Ми створили його з політичних амбіцій і таке інше, і сьогодні маємо те, що маємо - абсолютно млявий Уряд, не здатний у цій ситуації швидко зорієнтуватися, що і як воно буде. І давайте говорити прямо: це ніяка не лібералізація цін. Це стрімке підвищення цін через те, що ми виявилися до цієї ситуації абсолютно не готовими.

Я вважаю, що було б найрозумнішим сьогодні ввести купони повністю у весь обіг, у весь цикл, так би мовити.

І якщо є така можливість, Вітольде Павловичу, треба негайно домогтися, щоб ці купони були виготовлені. Де сміття павловське, яке сьогодні валятиметься, власне кажучи, під ногами, завтра знецінить повністю й купон.

І останнє, що я хотів би сказати. Сьогодні вже є інша розстановка сил: маємо Президента, маємо парламент. Нехай Уряд звертається до цього парламенту. Ми дамо вам законодавчі акти, які потрібні. А решта... Ми ж вам повністю розв'язали руки. Робіть, будь ласка! Ви ж подивіться, що відбувається: ми відпускаємо ціни при повній монополії держави.

Ми в вами прогавили /давайте і про це скажемо/ ще одну весну. Ми ж до земельної реформи навіть не наблизились сьогодні. Що ж на цьому ринку завтра робитиметься? Близько 80 процентів колгоспів нерентабельні вже сьогодні. То ж давайте виявимо мужність і ми, парламент, і ці питання якось вирішувати.

Я розумію, що нашому міністру Ткаченкові приємно сидіти в міністерському кріслі. Але я думаю, ми повинні буквально в найближчі дні, якщо хочете - форсажем прийняти земельну реформу. Інакше ми прогавимо ще одну весну, і цей рік нас повністю пустить із торбами.

Я вважаю, що наш святий обов'язок допомогти цьому нашому Уряду сьогодні. Потрібно обов'язково прийняти Закон про приватизацію. Без цього ми програємо Україну, і програємо все те, що ми з вами зробили. А Уряд, міністри, якщо вони мають совість, повинні сьогодні подати у відставку. Леоніде Макаровичу, ви маєте повноваження, скористайтесь, будь ласка,

ними. Уряд потрібно створити сьогодні наш, - Уряд національної злагоди.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Смирнову. За ним виступатиме депутат Костенко.

СМИРНОВ Ю.К., голова Донецької обласної Ради народних депутатів, голова виконавчого комітету /Краснолиманський виборчий округ, Донецька область/. Уважаемые товарищи! Я хотел бы вернуться немного в историю, не очень далекую, когда у народа Украины спросили: хочет ли, он видеть ее независимым государством? Сомнения некоторых относительно того, проголосует ли за это население Донбасса, оказались напрасными. Об этом свидетельствуют итоги референдума. Как мы это мыслили и понимали? Так, что индустриальный наш край, Донбасс, в независимой Украине вместе с аграрными областями не позволит упасть жизненному уровню населения. Я хочу сказать, что мы понимали четко, как и все здесь присутствующие, что рынок безболезненно не пройдет. Но как мы вступили в этот рынок? На сегодняшний день еще не все поняли, какие сложности нас ожидают. Это станет ясно через несколько дней. Конечно, это нас шокирует.

Почему я начал разговор именно с этого? У нас в Донецкой области возникли двойные трудности. Начиная с декабря мы систематически недополучаем продукты питания. Я очень уважительно отношусь к своим коллегам, которые на

этом этапе ничего, к сожалению, не смогли сделать и помочь мне в этом вопросе. Мы недополучили 8,5 тысячи тонн мяса, молока и так далее.

Обстановка в январе очень усугубилась. Я хочу сказать, что в этом месяце мы не сможем продавать населению Донецкой области масло - это будет всего 13 граммов на человека. Раньше нам его поставляли 13 областей Украины. На сегодняшний день в этом списке осталось только 3 области - Сумская, Черкасская и Черниговская. Снижение поставок мяса в нашу область на 64 процента - это катастрофа. Я не буду больше называть другие группы продовольственных товаров.

В декабре мы прекратили поставку в эти области минеральных удобрений, соли, металла. Это придется делать и в январе. Но разве это метод? Разве мы к этому шли, когда объявили независимость Украины? Тогда дайте нашей своеобразной области право продавать продукцию за рубеж. Ее охотно берут, а по бартеру мы будем покупать продукты питания. Но бартер - без купонов. Конечно и здесь свои сложности.

Мы просили одной строкой госзаказа оставить области всего 2 процента продукции. К сожалению, оно не показано нигде, нам ничего не дали, и мы приняли постановление по этому вопросу. Я считаю, что нужно незамедлительно собрать руководителей областей и определиться в совместных действиях, найти рычаги разрешения этой проблемы.

Витольд Павлович, хочу сказать, что Кабинету Министров нужно больше советоваться при подготовке документов с областями,

с исполнителями, а не приглашать их тогда, когда уже документ сверстан. Мы имеем инструкцию о введении купонов, но она несовершенна, а мы бы могли подсказать снизу, как нужно сделать. Сейчас руководители предприятий, которые выпускают сложную и дорогостоящую продукцию, говорят, что через месяц мы будем банкротами. Кто купит сегодня гарнитур спальни "Сонет", который выпускается мебельным объединением, ведь он стоит 50-60 тысяч? Где взять эти купоны? Я считаю, что вводить сейчас купоны на дорогостоящую продукцию нельзя, а только на. определенную группу, пока рынок не наполним купонами. Это - нереально. Или дать возможность областям сделать жесткий контроль по вывозу этих видов продукции, купоны на них не вводить.

Я считаю, что защищать население должно не только правительство, а и области, руководители предприятий. Такую возможность мы должны им дать. Я понимаю, что нам будет трудно, но мы сможем их защитить. Для этого нужно сформировать правильный бюджет.

Почему я об этом говорю?.. Сейчас группа специалистов формирует бюджет на 1992 год по республике.

Но ведь с нами тоже надо советоваться, приглашать нас. Наш регион своеобразный, я уже говорил. Это - металл, уголь. От них зависит все благополучие региона. Я считаю, неправильным, необоснованным предложение Правительства Украины о снятии налогов с угольного предприятия, так как это приведет к развалу бюджета угольных городов. Они не могут работать.

Это единственная форма отчислений. Таким образом утверждение республиканского бюджета возможно только после согласования концепции функционирования угольной промышленности.

Я также вношу предложение - отвести какой-то промежуток времени, все взвесить, введение купонов соизмерить с формой новой оплаты. То есть если пойти каким-то образом на попятную, то надо пойти, но это очень серьезный вопрос.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Костенку. За ним виступатиме депутат Швайка.

КОСТЕНКО Ю.І., заступник голови Комісії Верховної Ради України у питаннях екології та раціонального природокористування /Червоноармійський виборчий округ, м. Київ/. Шановні депутати! Все, що хочеться сказати після чергової доповіді Уряду, так це ще раз повторити висловлені в цьому залі слова: не вірю, жодному слову не вірю. Але це не емоційний запал, а аналіз більш ніж річної діяльності нашого Уряду на чолі з Вітольдом Павловичем Фокіним. Ось як вона виглядає за документами та хронологією.

14 листопада 1990 року в день свого обрання Вітольд Павлович, відповідаючи на запитання депутата Черненка, скільки йому потрібно часу, щоб всі відчули, що ситуація змінюється на краще, сказав, цитую: "Я маю намір просити

парламент виявити мені квоту довіри в перший рік. Якщо за цей час. не буде зроблено ніяких суттєвих змін, звичайно на краще, то тоді відпадає необхідність далі тримати такий Уряд". /Бюлетень Верховної Ради N 35 за 1990 рік/.

В цей же день, після свого обрання, Вітольд Павлович заявив: "Хочу просити парламент вважати сьогодні, себто 14.11.90 року, початком реалізації програми переходу України до ринку".

Нагадаю, що йшлося про щойно прийняту Верховною Радою Концепцію переходу нашої економіки на ринкові відносини. Відтоді, коли були зроблені ці дві заяви, минуло дещо більше року. Ситуація в економіці не те, що покращилася, вона катастрофічне погіршилася. Фактично сьогодні йде її неконтрольований розпад.

Стосовно ж програми, то жоден із заходів, передбачених нею, Урядом не виконаний. А під ринковою термінологією робиться спроба оживити методи та практику планово-розподільчої системи. Більше того, не здійснюється земельна реформа, не запроваджена власна грошова система, гальмуються роздержавлення та приватизація. Але найгірше те, що внаслідок такої бездіяльності Уряду катастрофічно знижується рівень життя практично всіх верств населення, за винятком звичайно, мафіозних кіл. А що ж Уряд, чому не йшов у відставку? А він був зайнятий розробкою нової програми, вже надзвичайної, яку 28 червня 1991 року було в основному схвалено Верховною Радою.

Нагадаю три основних завдання цієї програми.

Перше - це зростання обсягів виробництва, причому в основному за рахунок економічних важелів.

Друге - створення системи ефективного захисту нашого споживчого ринку.

І третє - максимально можливий рівень соціального захисту народу України. Минуло десь більше ніж півроку, і що в результаті ми бачимо? Обсяги виробництва всіх видів продукції стрімко падають. Внаслідок незахищеності нашого споживчого ринку відбувається його грабіжницьке, неконтрольоване спустошення, а соціальний захист населення сьогодні не дозволяє багатьом людям навіть мати щоденно звичайний хліб.

А де ж наш Уряд, чому не діє? А він знову готує нову програму. Тепер вона вже зветься так: "Основні напрямки економічної політики України в умовах незалежності". І цю програму Верховна Рада благословила в жовтні 1991 року. Ось лише два найбільш суттєвих положення.

Перше - це обіцянки забезпечити нашу економіку нафтою шляхом закупівлі її в країнах Близького Сходу.

І друге, як заявив сам Уряд, - першочерговим завданням економічної політики в умовах незалежності є введення в обіг національної грошової одиниці.

Стосовно нафти, то сьогодні немає бензину навіть для того, щоб хліб розвезти. А безвідповідальне зволікання Уряду із запровадженням власних грошей призвело до різкого підвищення цін на споживчому ринку та його фактичного спустошення.

І ось у цих умовах замість того, щоб виконувати вже програми, яких ми вже досить прийняли, наш невтомний Уряд творить нову вже в умовах так званої лібералізації цін.

Стосовно лібералізації, то це звичайнісіньке грабіжницьке підвищення цін за павловським сценарієм, бо в умовах загальнодержавної власності і при відсутності конкуренції ці заходи призведуть до ще більшого їх зростання.

Але найжахливіше є те, що такі дії Уряду приведуть до остаточного руйнування споживчого ринку, розгулу мафії, соціального вибуху та компрометації як ідеї незалежності, так і ідеї демократії і власне самої ринкової економіки. Оце, мабуть, і є головним завданням нової програми старого Уряду.

Пропоную останню програму нашого Уряду відхилити як таку, що не відповідає ідеям ринку та неспроможна захистити населення. Урядові на чолі з Прем'єром пропоную подати у відставку, принаймні тоді він виконає хоча б одну свою обіцянку, яку дав понад рік тому.

На підтвердження цих висновків я передаю шановному Президенту звернення працівників провідного наукового закладу України - Інституту електрозварювання, в якому висловлена вимога про відставку Прем'єра Фокіна.

Дякую.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Швайці від комісії і від Народної Ради. За ним виступатиме депутат Жук.

ШВАЙКА М.А., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань економічної реформи і управління народним господарством /Золочівський виборчий округ, Львівська область/. Шановний Президенте! Шановний Голово! Шановні народні депутати! Із доповіді Вітольда Павловича Фокіна ми зрозуміли, що Україна входить у Новий рік, в перший рік своєї незалежності незахищеною, без власної незалежної політики і перш за все економічної, без власного Уряду, який був би здатний нас захистити,

Те, що Україна не має своїх грошей, те, що вона економічно незахищена, є ваша особиста заслуга, Вітольде Павловичу, Мені згадується розмова ще в Пущі-Водиці, коли обговорювалася концепція власних грошей. Ви тоді підкинули нам ідею купонів, гарантуючи захист України за їх допомогою.

Мільйони карбованців витрачені, але результату ніякого. Те, що із Швейцарією ми не уклали договору на друкування грошей /1 січня ми б уже мали потрібну кількість/, і те, що Швейцарія не споруджує для нас комплексу для друкування грошей тощо, - це також ваша заслуга. Ви зараз носитесь з ідеєю укладення договору з Італією. Швейцарія вимагала 80 мільйонів доларів і обіцяла вже видрукувати першу партію грошей, а Італія й цього не збирається робити і коштуватиме це на 80 мільйонів доларів більше. Уряд досі не виробив задовільної концепції розвитку економіки незалежної України і цю прогалину намагається компенсувати дублюванням того, що робиться в Росії, не маючи тих можливостей, які там є. Розроблені Урядом заходи, схвалені фактично Президією, самою своєю суттю

є антинародними, скерованими на пограбування пенсіонерів, робітників, селян, інтелігенції, всього народу, такими, що підривають економічні підвалини незалежної України, скеровані на її розорення і занепад, вносять напруг. у і. неспокій у суспільство і є серйозною загрозою для їх суверенітету, їх реалізація призведе до закриття тисяч підприємств, сотні тисяч людей будуть викинуті на вулицю, що призведе народ до голоду і бунтів. Тому ці заходи повинні бути засуджені і скасовані.

На базі купонів ми повинні провести грошову реформу. І йти не по шляху інфляції і підвищення цін, а по шляху стабілізації і зміцнення грошової одиниці. При обертанні купонів і грошей разом ідея купонів буде знецінена, і, очевидно, ми тоді не зможемо легко провести грошової реформи. При недостач купонів до часу видрукування у травні 1992 року гривень можні широко застосовувати безготівкові розрахунки, чеки, векселі, лімітовану видачу готівки. Частину купонів можна видавати на руки, а частину купонної суми перераховувати на ощадні книжки.

Не слід виключати і можливості змінення масштабу цін. Це мало б позитивне значення і для широкого використання в обігу монет, їх карбування можна організувати швидко. Те що ми досі не маємо монет - також особиста 'заслуга' нашого Уряду. Україна в світовою металургійною державою, здатною швидко наклепати їх потрібну кількість. Але цього чомусь не робиться.

До якості купонів можна, звичайно, пред'явити серйозні претензії. Але рублі теперішні не краще захищені, і вони тепер друкуються на низькосортному папері.

Пожежні, надзвичайні заходи нашого Уряду, які скеровані не на оздоровлення нашої економіки і поліпшення умов життя нашого народу /а робиться спроба зобразити це саме так/, за своею природою в антинародними і антиринковими. їх головна мета - пристосувати розвиток економіки України я першу чергу до потреб Росії, до загальноросійського середовища.

Доки Україна не матиме своїх грошей, вона буде бутафорною, васальною напівдержавою, колонією, ареною легкої наживи для різних мафіозних груп з усього безмежного единого економічного простору. Впровадивши свою грошову одиницю - гривню, Україна як могутня індустріальна держава швидко перетворила б її у вільно конвертовану. Причому одна гривня коштувала б не 1 долар, а 0-6, Такою повинна бути її вага а урахуванням цінності основних виробничих фондів, великої енергомісткості виробництва, високої концентрації високоякісних корисних копалин, землі, ресурсів, інтелектуального та іншого потенціалу.

Дякую.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Жуку, Чернівецька область. За ним виступатиме депутат Дем'янов.

ЖУК Б.В., член Комісії Верховної Ради України з питань будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства /Сторожинецький виборчий округ, Чернівецька область/. Шановні депутати! Яке б не було ставлення до нинішнього складу Верховної Ради, на її долю випало багато проблем, від розв'язання яких залежить майбутнє України.

До всього звикають наші люди. Але тепер складається чи, вірніше, вже склалася така ситуація. якої не було навіть у роки війни. Тоді розуміли чому так важко. Зараз же і собі, і людям цього не пояснити. Упевнений, що через деякі потрясіння ми повинні пройти. І чим вони будуть менші, тим легше буде людям.

Думаю, що можна і потрібно було спочатку підняти зарплату, видати купони, а через певний час відпустити ціни. А зроблено навпаки. Враховуючи нашу неповороткість, сьогоднішнє становище відіб'ється надто боляче на малозабезпечених.

До всіх наших бід стали звичайними, особливо перед Новим роком, черги за хлібом, молоком, цукром, їх займали з 4-5 годин ночі. Навіть таке значне підвищення цін мало що змінило.

Що стосується хліба, то тут можна пояснити, на мій погляд, так. Завдяки нашим засобам масової інформації, які методично проповідують тему голоду, частина хліба йде на сушіння, на сухарі /факт гіркий, але факт/, а друга частина - на годівлю худоби. В минулому році, як ніколи, населенню за здану продукцію не видано комбікормів. Отже, або такий вихід, або поголів'я йде під ніж. Мені можуть заперечити, що Україна не одержала необхідної кількості зерна. Це правда. Але, по-перше, є райони і області, які чесно виконали свій обов'язок по продажу хліба, а дяка однакова, як і тим, хто продав його половину, або й того менше. А це вже поганий симптом на поточний рік.

І по-друге, були офіційні заяви, що питання з зерном вирішене за рахунок закупівлі його з-за кордону. Поки що цього на місцях не відчувається.

Між іншим, сьогодні випікається хліба не менше, а навпаки.

А як пояснити ситуацію з відсутністю іншої продукції, товарів промислової групи? Невже так важко показати людям, що, наприклад, за 9 місяців чи за рік вироблено на Україні стільки-то тонн молока чи м'яса, а наше споживання за цей період становить стільки-то? То хоч знатимемо, що проїдаємо більше, ніж виробляємо, або навпаки. Якщо ж продаємо на сторону - то кому, скільки і за що. Думаю, це неважко зробити. Статистичне управління в нас поки що існує. Але статистика статистикою, а головне зараз - заповнити прилавки.

Крім підвищення цін, потрібний ряд інших рішучих заходів: можливо, заборона вивозу продукції за межі України, введення карток; можливо, створення надзвичайної комісії з певними повноваженнями, яка б простежила весь ланцюжок руху продукції від виробника до споживача. Але потрібні дії. Те ж саме питання виникає щодо одягу, взуття і іншого. Думаю, можна і потрібно забезпечити людей простими черевиками, чобітьми, простими костюмами. Усе це є на чорному ринку за неймовірну ціну. Звідки?

Про спекуляцію, про вивіз нашого добра за кордом проговорено немало. Постанов, законів також наприймали безліч. А спекуляція пишно процвітає. Чому і хто це благословляє і які органи повинні це заборонити?

Друге, що турбує мене як члена Комісії з питань будівництва,

- це розвиток будівельної індустрії, захист людей і допомога тим, хто сьогодні будується.

Є ряд позитивних прикладів цього, у тому числі в моєму виборчому окрузі, де господарства самотужки будують цегельні заводи. Але які то митарства і тортури! Думається, що Кабінету Міністрів потрібно в цьому плані працювати більш цілеспрямовано л. забезпечити ці будови хоча б необхідним обладнанням.

Не всі знають, як іде індивідуальне будівництво на селі. Не всі знають, що красиві індивідуальні будинки /а на Буковині будують прекрасно/ - це не тільки цемент, цегла, ліс і шифер. До речі, фонди на ці будівельні матеріали виділяються в межах 20-50 відсотків від потреби. Мабуть, тільки одному господу Богу відомо, звідки береться решта. А є ще й інші речі - від цвяшка і ручки до штапика і шпінгалета. В магазинах пусто. То, мабуть, пора вже налагодити випуск усього цього і хоча б цим допомогти сільському жителю. Крім того, будівництво потребує ванн, умивальників, котлів для опалення і таке інше. Постає питання: чому все це обладнання надходить на село в останню чергу або зовсім не надходить?

Хто повинен за це відповідати?

І останнє. Виділення капіталовкладень для якоїсь галузі поки що не самоціль. Хіба на минулий рік цього не робилося? А результат?

Не виконується завдання по введенню в дію дошкільних закладів, будинків культури, газових мереж, водопроводу і таке інше.

Зрозуміло, що в результаті хаосу в економіці деякі зриви можливі. Але багато їх через безвідповідальність і безкарність ряду офіційних осіб. В цьому плані своє слово повинні сказати місцеві Ради народних депутатів. Я підтверджую, що обстановка, яка складається має більше нахил до анархії, ніж до демократичних перетворень, і тому Ради повинні кермо управління тримати в руках міцніше.

І на закінчення. В нашій державі почалися нові, складні часи. Дуже хотілося б, щоб вони як можна менше принесли болю і горя людям. Це залежить і від нас, і від Уряду. Я за те, щоб був. контроль за його роботою. Але я не можу погодитися з тими депутатами, що регулярно вимагають його відставки, Покращиться обстановка - значить виживемо, значить ми на правильному шляху, Якщо ні, відставка повинна бути всього Уряду і парламенту. Я вношу пропозицію - дати місячний строк, і тільки після цього з урахуванням реальної обстановки і відповідними корективами до цього питання повернутися.

Дякую.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Дем'янову. За ним виступатиме депутат Романов.

ДЕМ'ЯНОВ В.В., голова Запорізької обласної Ради народних депутатів, голова виконавчого комітету /Бердянський виборчий округ, Запорізька область/. Шановні депутати! Перехід нашого суспільства до ринкових відносин поставив населення України у важке

становище. Суттєвим є те, що проблеми недостатніх доходів громадян, товарного дефіциту поглиблюються моральнопсихологічною непідготовленістю людей до таких важких перемін. У таких умовах держави вживають заходів щодо підтримки соціальне вразливих категорій населення. Це набуває особливого значення.

За останні роки ми підготували населення до того, що добре живуть у країнах ринкової економіки. Який розумний механізм її введення? Це спочатку приватизація, потім виникнення конкуренції між виробниками, боротьба при допомозі законів з монополізмом, а потім і лібералізація цін. Ми ж у такому стані, що почали з останнього. А ставлення нашого народу до влади вкрай зневірене. А що вона може зробити, коли її сьогодні не підтримує народ? Хоч у цієї влади і не було можливості працювати в якомусь програмному просторі. Повна відсутність товарів, і поки що незрозумілі взаємовідносини держав у Співдружності незалежних держав.

Сьогодні ми повинні твердо сказати народу України, як це необхідно й важливо знайти розумні шляхи для соціального захисту населення, або сказати, що цього робити не зможемо. Головний аргумент проти - це те, в якому стані знаходиться більша частина нашого народу. Як бути з пенсіонерами, інвалідами? Скажіть, хіба продовжуючи сьогоднішню політику, відтягуючи цю проблему, ми робимо краще? Ні, ще більше бідніють бідні, більше збагачуються багаті, або ж нероби збагачуються нечесними шляхами.

За жіночі чобітки можна заробити при перепродажу 2-3 тисячі карбованців. При поїздці в Польшу на одному телевізорі можна мати 20-25 тисяч карбованців прибутку. Поїхали вже до 30 процентів

нашого населення, вивезли елементарне, ввезли долари, велику суму грошей і 'варьонки'. І це при цьому спотвореному курсі обміну долара на карбованець.

Молода людина /у мене є приклад/ має 20-30 тисяч доларів і 200 тисяч карбованців, і це в 20-річному віці. Спекуляція, хабарі і підприємництво збіглись в одному руслі. Єдиний сьогодні спосіб зупинити процеси, що поглиблюють кризу -поставити на перших кроках всіх у рівні умови. Треба припинити нечесне збагачення і допомогти тим, кому це вкрай необхідно. Без конкретних рішень важко встановити, у кого більше грошей, за винятком пенсіонерів і інвалідів. Якщо без цієї операції не можна обійтися, давайте скажемо 'так'. Що я конкретно пропоную?

Перше. Попросити всіх людей зібратися в кулак і набратися терпіння, Це можуть зробити наша преса, телебачення, радіо і ЦТ, якщо воно працює на співдружність. А ми, депутати, захисники народу, словом з трибуни не захистимо населення. Це не є геройство.

Друге. Урядові, комісіям Верховної Ради разом /а це той момент/ оперативно реагувати на всі зміни, які нас чекають, у тому числі і заробітна плата.

Третє. Захистити споживчий ринок України введенням купонів. Це не все вирішує, але багато. Потрібно мати стільки купонів, скільки товарів і ні в якому разі не більше. Я просив би на перших порах дати їх більше тим, хто не захищений колективом, тобто пенсіонерам, інвалідам і студентам.

Четверте. Заходи щодо лікарень, інститутів, шкіл, дошкільних закладів.

Необхідно чітко порахувати гроші при прийнятті Закону про приватизацію. Дати можливість самим заробляти ці гроші.

І останнє. Місцевим Радам мати чіткість у роботі, диференційовано підходити до різних верств населення, використати кошти з місцевого бюджету для цих цілей і навіть, якщо хочете, забезпечити безплатні обіди.

У Запоріжжі важко зустріли лібералізацію цін. Перші два дні спостерігався справжній шок. 'Орси' заводів відмовлялись від м'яса з м'ясокомбінату, особливо важко дивитися на старих людей, а їх 230 тисяч у Запоріжжі.

Тому ми будемо працювати з колгоспами і радгоспами, населенням, щоб знайти компроміси. Не можна у важкий час залишати один одного в біді.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Романову. За ним виступатиме депутат Мороз.

РОМАНОВ Ю.С., завідуючий відділом астрономічної обсерваторії Одеського державного університету імені І.І.Мечникова /Жовтневий виборчий округ, Одеська область/. Уважаемые народные депутаты! Прежде всего я хочу обратить внимание на то, что наряду с Кабинетом Министров мы все несем равную ответственность за все, что произошло. Часто, уклоняясь от решения принятия

соответствующих законов, видя бесплодные дискуссии, мы способствовали той ситуации, в которой оказалось наше население и мы вместе с ним.

Поэтому надо искать пути решения возникших проблем. Вы посмотрите, мы действительно столкнулись с тем обстоятельством, что надо что-то делать, в частности с выравниванием цен, для того, чтобы можно было защитить Украину от тех ситуаций, которые сложились за пределами нашей границы.

Что сделала Россия, что сделали другие республики? Они своевременно увеличили зарплату, и поэтому население оказалось защищенным. Мы должны правду сказать: или мы собираемся защищать население, или не собираемся защищать его. Выступая 18 декабря, я обратил ваше внимание /хотя это всем хорошо известно) на то, что наше население, наши избиратели находятся на грани взрыва. Сегодня уже не стонут люди, а плачут, оказавшиеся в такой безысходной ситуации, из которой не видно выхода.

Прежде всего, что мы должны обеспечить? Мы должны обеспечить гарантии защиты населения. Если мы выпустили один раз купоны, которые оказались выброшенными бумажками, выпустили второй раз купоны, которые сегодня оказываются тоже выброшенными бумажками, то что будет с этими купонами - неизвестно. Значит, прежде всего мы должны обеспечить гарантию стабильности, и тогда мы сможем обеспечить и соответствующий приток валюты.

Как может население прожить на ту сумму - 200 купонов, когда сегодня появились эти баснословные цены?

То есть о том, чтобы обеспечить население только 200 купонами, не может быть и речи. Это надо обязательно пересмотреть.

Кроме того, появляется своеволие на местах: хлеб вначале продается по 7 рублей, потом оказывается, что оценка была неправильной, в действительности он стоит 4 рубля 20 копеек и так далее.

Мы должны немедленно предусмотреть следующее: увеличить зарплату не в 2 раза, а в 3 или 4 раза, поскольку уже цены на целый ряд товаров увеличились в 20 раз. Я могу вам привести только один пример. У меня младший научный сотрудник по состоянию на 1 декабря получает 500 рублей. Даже если он получит 200 купонов, то как может семья прожить на них?

Я обращаюсь лично к нашему Президенту Леониду Макаровичу Кравчуку с просьбой отказаться от той дискриминации, разделения научных учреждений на категории. Это анахронизм, который остался нам от Союза, и мы с этим мириться не должны.

Теперь посмотрим на те документы, которые мы сегодня имеем. В этих документах не предусмотрена индексация сбережений, имеющихся у населения. А что будут делать наши пенсионеры, у которых минимальные сбережения, скажем, в пределах І тысячи или тысяч рублей? Они фактически остаются без резервных средств к существованию. То же самое касается индексации ценных бумаг, в частности имеющихся на руках у населения облигаций 3-процентного займа 1982 года. Мы, как государство, должны взять определенные гарантии по сохранению этих средств у населения.

Следующий вопрос. Каким образом предполагается выплата купонов, в частности на производстве, по тем премиям, которые будут начислены за 1991 год? Фактически получается, что население не получит тех денег, на которые оно рассчитывало.

Подводя итог, хочу отметить следующее. Учитывая создавшиеся обстоятельства, по-видимому, нужно пойти на увеличение зарплаты не менее чем в 3-4 раза, выдачу купонов при их нехватке на сегодняшний день не менее 400, провести индексацию ценных бумаг и вкладов и устранить имеющуюся дискриминацию. В этом случае. Правительство сумеет каким-то образом выкрутиться из создавшейся ситуации и сможет нам в ближайшее время представить результаты своей деятельности с тем, чтобы можно было оценить эффективность предлагаемой программы.

Благодарю за внимание.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Морозу. За ним виступатиме депутат Дудченко.

МОРОЗ О.О., секретар Комісії Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу /Таращанський виборчий округ, Київська область/. Шановні товариші! Люди говорять, що ще жодна влада не обдирала їх так, як нинішня. І це правда. Правда і те, що коли у квітні вводилося підвищення цін, то це називалося 'павловським розбоєм', а тепер це називається лібералізацією. Суть однакова, просто інші, очевидно, автори.

Маємо унікальну ситуацію, коли кожна політична сила, підтвердивши своє обурення нинішньою ситуацією могла б розраховувати на підтримку населення. Спроби такі ми вже чули через засоби масової інформації і в цьому залі, я думаю, ще почуємо.

Одначе, давайте поглянемо на причини такої ситуації. Чи вона випадкова чи не випадкова? Мабуть, не випадкова. Мову потрібно було б розпочати десь із далеких часів, хоч би і з 1985 року: із протиалкогольної кампанії, із спотворення кооперативного руху та інших справ, які привели до того, що внутрішній борг держави в кілька разів перевищує річну товарну масу. Якби це сталося більш-менш рівномірно для всього населення, т біди великої не було б. Можна було б запропонувати таку ж саму реформу цінову, і все стало б на свої місця.

Проте задумано було інакше. І величезна маса грошей зосередилася у мізерної кількості населення. Серед них є і справді підприємливі люди, проте з цієї підприємливості для решти населення користі не було і не буде, бо багатство створено не у сфері виробництва, а у сфері перерозподілу, в тому числі і нечесним шляхом.

Шалені гроші, зосереджені в купки людей, роблять фінансово безсилою переважну більшість населення, тобто саме тих, хто створює матеріальні блага, і взагалі всіх чесних людей, які живуть на заробітну плату. Думаю, нам не обійтися без продуктових карток. Депутати вносили в Уряд препозицію щодо цього, і треба буде її уважно розглянути.

Відбулося і відносне, і абсолютне зубожіння населення. Це, справді, результат, гідний Нобелівської премії.

Треба, щоб Уряд уважно розглянув протест і пропозиції профспілок. Вони гострі, проте в них є чимало конструктивних пропозицій. Я думаю, що там є над чим попрацювати.

А що ж тепер пропонує уряд Росії, котрий після того, як Союзу не стало, взяв фактично на себе функції центру? Він намагається внутрішній борг сплачувати за рахунок тих, у кого грошей немає.

Новостворені товстосуми зростання цін не помітять. Відбудеться чітке розмежування і майнова поляризація населення. Уведена за тим приватизація засобів виробництва /і тут, до речі, наші сусіди теж не встигають комплексно вирішувати проблеми/, житла і землі зафіксує цю поляризацію і кошти перетворить у капітал, поставивши економіку на рейки приблизно сторічної давності.

Це виконується соціальний заказ. Несвоєчасність, непідготовленість лібералізації цін якраз не випадкова.

Сьогодні створилася, крім того, ще зовсім нова ситуація. Уряду Росії вигідна певна незалежність суб'єктів колишнього Союзу. Чому? Тому що, спираючись на валютний фонд, експортні запаси сировини та рівень інтегрування економіки, він зможе, перевівши стосунки на світові ціни, диктувати економічні умови всім регіонам колишнього Союзу. /До речі, тут ринком і не пахне/.

Вітольд Павлович говорив тут про те, що будемо ліквідовувати збанкрутовані підприємства. Треба ще подивитися, у чому причина їхнього банкрутства. Якщо в умовах, створених державою, то треба, перш ніж викидати людей на вулицю, створити належні умови, а потім рже ставити вимоги до них.

Швидкість лібералізації цін, відмова від відстрочки та дефіцит грошових знаків викликають, крім того, ще одну підозру. Схоже, що наш сусід підготував власну грошову реформу, залишивши нам у спадок масу нічим не покритих карбованців. Тобто робиться фінансовий розгін для стрибка в нову економічну ситуацію. Адже всім зрозуміло, що при суцільному дефіциті, при монополізмі виробництва лібералізація цін не веде до підвищення продуктивності праці і до зростання товарного виробництва.

І я думаю, що там це розуміють. Але чи розуміємо це ми і чи можемо ми звинувачувати свій Кабінет Міністрів у неповороткості? Безумовно, можемо. Проте я не роблю ніяких рекомендацій Кабінету Міністрів, бо вчора Вітольд Павлович просив не робити цього. Вони розберуться самі. Хоч у керівних структурах Соціалістичної партії /я повторю, щоб не забував ніхто - Соціалістичної партії/ інтенсивно, із залученням компетентних спеціалістів обговорювалася нова ситуація. Я хочу тільки сказати, що в країні нічого не вийде доброго, поки ми не звернемо все керівництво України на організацію виробництва і, може, на використання державного впливу на нинішню ситуацію.

Я підтримую тих товаришів, хто пропонував сьогодні піти назустріч Уряду, прийнявши той закон, який дав би можливість соціальне захистити населення, а до самої ситуації повернутися ще раз -

числа 15, не раніше - коли вже видно буде, як спрацюють у перші дні купони.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Дудченку, Одеська область, який одночасно виступає і від профспілок. За ним виступатиме депутат Пустовойтенко.

ДУДЧЕНКО В.І., голова ради федерації профспілок Одеської області /Біляївський виборчий округ, Одеська область/. Уважаемые товарищи! Прежде всего, выступая от имени Федерации профсоюзов Украины, я хотел бы сказать, что при разработке Правительством мер социальной защиты мнение профсоюзом не было учтено. Уважаемый Витольд Павлович! Я прекрасно вас понимаю как человек. Вам сегодня, действительно, тяжело и вы в трудном положении. Я не завидую вам. Но я считаю, что такие взаимоотношения между профсоюзом и Правительством недопустимы. Ведь когда мы заключали соглашения 1991 года, мы договорились, что все наши отношения будут строиться на паритетных началах. Теперь позвольте высказать свои замечания по сути вопроса и позицию профсоюзов.

Я бы поставил вопрос так: создаются ли одновременно с либерализацией цен условия для того, чтобы человек мог продуктивно трудиться,

нормально зарабатывать, полноценно воспроизводить рабочую силу и обеспечивать свою семью? Ведь в этом залог развития экономики.

Профсоюзы считают, что либерализация цен преждевременная и нечестная. Сначала надо было навести порядок в ценовой, налоговой политике, провести земельную реформу, приватизацию, а также навести элементарный порядок в производстве, повести решительную борьбу со спекуляцией. Что даст сегодняшнее повышение цен, если наши колхозы, совхозы, предприятия не производят продукции? Это просто будет называться обманом.

Проблем, связанных с производством, решения Президента и Правительства не решают, как не обеспечивают они и самого товаропроизводителя. Наоборот, проблемы повышения заработной платы полностью свалены на предприятия. Это приведет к банкротству и массовому увольнению трудящихся, с чем профсоюзы не могут согласиться,

Вы, Витольд Павлович, в своем выступлении сказали, что государство в данном случае ничего не может сделать. Выходит, довели до такого состояния, а теперь спасайся кто как может? В то же время государство снижает бюджетные ассигнования там, где обязано их сохранить. Это касается замораживания страховых платежей по бюджетным организациям, двукратное сокращение бюджетных отчислений в фонд занятости и так далее,

А теперь о главном - об отпущенных ценах. Да, зарплата увеличивается в два раза. Но гарантирована она только в бюджетной сфере. Многие предприятия оборонной, химической, других отраслей не могут увеличивать ее только потому, что им зафиксированы цены на продукцию или производство не обеспечено сырьем. А цены на потребительском

рынке прыгнули в 3, в 5 и даже в 20 раз. В этих условиях - смешно сказать даже - за основу индексации доходов принимается минимальная заработная плата в 185 рублей, то есть на уровне 1991 года, когда она тоже не обеспечивала прожиточный минимум.

Этим самым нарушается Кодекс законов о труде и Закон о предприятиях, которые гарантировали нам минимальную заработную плату не ниже прожиточного минимума, и Закон об экономической самостоятельности Украины, который также гарантировал такой минимум. Кто позволил нарушать законы?

Далее. Согласно государственной статистике, цены с апреля по ноябрь прешедшего года выросли на 34 процента, а по итогам года ожидается их рост в 1,7 раза. С учетом этого показателя минимального потребительского бюджета зарплата работающего должка составлять около 1000 рублей. Соответственно не меньшей должна быть и минимальная заработная плата. Поэтому профсоюзы вносят предложение - в статье 1 Закона о социальных гарантиях ввести минимальную заработную плату в 1000 рублей, потому что меньшая заработная плата не обеспечит прожиточного минимума.

И последнее - о купонах. Можно ли за 400 купонов хотя бы прокормиться и одеться? Если учесть, что в упомянутом минимальном потребительском бюджете расходы на продукты питания в январе составят, как профсоюзы подсчитали, 1300 рублей, то как же за 400 купонов можно решить все эти проблемы?

Товарищи! Совет Федерации независимых профсоюзов Украины заявил категорический протест в связи с отсутствием упреждающих мер социальной защиты населения в условиях либерализации цен. Профсоюзы требуют законодательно утвердить с 1 января минимальную заработную плату на уровне не менее прожиточного минимума. Соответственно должны быть пересмотрены действующие тарифные ставки и должностные оклады как минимальные гарантии оплаты труда.

Индексация денежных доходов населения должна проводиться, исходя из новых размеров минимальной заработной платы, а не из 186 рублей. Одновременно необходимо ввести гарантированное распределение товаров первой необходимости, на которые определены фиксированные цены, иначе все они завтра перекочуют на черный рынок,

Я просил бы вас, товарищи народные депутаты, поддержать предложение профсоюзов.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Пустовойтенку. За ним виступатиме депутат Сербін.

ПУСТОВОЙТЕНКО В.П., голова Дніпропетровської міської Ради народних депутатів, голова виконавчого комітету /Жовтневий виборчий округ, Дніпропетровська область/. Уважаемые товарищи депутаты! Я хотел бы вам напомнить наше последнее предновогоднее заседание, когда наш уважаемый Председатель Верховного Совета и члены Правительства говорили, что

в России ожидается повышение цен со 2 января 1992 года. И если это произойдет, то мы с вами обязательно соберемся в этом зале в первой декаде января и посоветуемся, что будем делать. Сегодня я буду выступать как народный депутат и председатель исполкома и Совета крупнейшего города Украины - Днепропетровска. Хочу вам сказать, что ни я, ни мои подчиненные до 30 числа не звали о том, что будет отпуск цен и так называемая либерализация.

Я считаю, что Правительство поступает неправильно. Оно не ставит нас никогда в известность, не советуется с руководителями областных центров, крупнейших городов нашей родной Украины по жизненно важным вопросам.

Я хотел бы сказать о той ситуации, которая сегодня сложилась в городе Днепропетровске. Она - сложнейшая. Хотел бы сказать, что обед сегодня в рабочей столовой с котлеткой стоит 17 рублей, с кусочком мяса - 30 рублей и более. Если раньше удельный вес нашего в зароботной плате составлял 9,6 процента, то сегодня он составляет 56,9 процента. Скажите, пожалуйста, как можно сегодня простому рабочему, пусть и не рабочему, инженернотехническому работнику, даже руководителю крупнейшего предприятия пообедать в этих столовых? Я уже не говорю о розничной сети, которая существует на территории города.

Поэтому так называемая либерализация приводит сегодня к дестабилизации обстановки. Уважаемые товарищи депутаты! Вчера я выступал на совещании ассоциации руководителей предприятий города Днепропетровска, имел встречу с трудовым коллективом завода по выпуску тяжелых прессов. Поэтому сначала хочу зачитать обращение рабочих завода.

"Мы, трудящиеся Днепропетровска, завода тяжелых прессов, рабочие и служащие, от уборщиков заводских помещений до генерального директора, все те, кто глубоко и преданно верил в переформирование Верховного Совета; все те, кто с большим удовлетворением принял результаты референдума; все те, кто создавал и создает материальные богатства родной Украины, возмущены принятой вами ценовой реформой. Все трудности, возникавшие десятилетиями и в последующие годы во многом не из-за нашего бездействия, вы предлагаете переложить на плечи трудовых коллективов.

Нам долго рассказывали о необходимости повышения цен в 3-4 раза. И мы к этому были готовы. Но те реальные цены, которые встретили нас в первый рабочий день нового 1992 года, выходят за рамки понимания. В заводской столовой обед, состоящий из самого необходимого, стоит от 20 до 30 рублей. Котлетное мясо за один килограмм - более 150 рублей.

О ком вы думали, когда так регулировали цены? Вообще, думали вы о рабочем у станка или сталеваре, который будет жить на супе с хлебом? И о тех, кто уже отдал здоровье производству, находится на заслуженном отдыхе, но будет вынужден идти с протянутой рукой просить миску похлебки?

Мы доверили вам свою судьбу. Уважаемые народные избранники! Мы вправе требовать, чтобы вы, принимая решение, помнили о тех, кто выдал вам кредит доверия - это трудолюбивые, многотерпеливые люди. Но терпение людей не безгранично. И такие, мягко говоря, непродуманные решения могут привести к социальному взрыву. И настроение трудящихся в эти дни тому

прямое подтверждение.

Наше обращение к вам - не ультиматум, а призыв немедленно оценить сложившуюся обстановку, принять самые незамедлительные меры по стабилизации положения на потребительском рынке' Наша Украина обладает огромным потенциалом, плодороднейшими землями, и наши трудящиеся готовы все сделать, чтобы жить истинно в независимом богатом государстве. Будьте же мудрыми и дальновидными во всех своих решениях.

По поручению трудового коллектива генеральный директор Гродзинский, Марченко Кисилев, Солоха" - это сталевары и основные рабочие.

От Днепропетровской ассоциации руководителей промышленного транспортного строительства подписали директор завода Металлоконструкций Бондаренко, а также Бояр, Деревянко, Забара - руководители целого ряда предприятий.

Уважаемые товарищи депутаты! Я обращаюсь к Правительству и ко всем вам; мы должны немедленно ввести дотации на мясо и мясопродукты, а также на молочные продукты. Это та основа, которая сегодня составляет питание наших трудящихся, без этого мы не проживем. В ущерб любым другим нашим мероприятиям, законам, которые мы с вами принимали и составляли, в основу должна лечь прежде всего стабилизация экономики и социальная защита нашего населения.

Теперь главные вопросы, сложные сегодня для наших городов; дошло до того, что практически хлеб даже нечем возить.

Правительственные программы должны быть рассмотрены на ближайшей сессии. Нам надо решать транспортную проблему - и по грузовому транспорту, и по пассажирскому, а также по строительству жилья, объектов соцкультбыта.

Я неоднократно обращался с этой проблемой в Кабинет Министров. Конечно, практически очень сложно решать ее, однако хотелось бы чтобы все-таки мы приняли основные законы, касающиеся приватизации всего, что есть. Нужно одним из первых вопросов рассмотреть в ближайшие дни января вопрос приватизации.

Я обращаюсь к Президенту Украины: все-таки все зависит от того, как будет работать структура - от четкости и исполнительности единой власти на всей Украине.

Хочу привести вам примеры по обеспечению продуктами питания города Днепропетровска. Сегодня из 1700 тонн мяса городу Днепропетровску и Днепропетровской области Кировоградская область отпустила всего 3 тонны. Так кто же сегодня в Правительстве, в Верховном Совете будет отвечать за то, что делается в областях?

Поэтому я к вам обращаюсь... Конечно, за 5 минут такие вопросы не изложить.

Спасибо за внимание.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Сербіну.

СЕРБІН Ю.С., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань будівництва, архітектури та житловокомунального господарства /Шосткинський виборчий округ, Сумська область/. Шановні депутати! Лібералізація цін, яка відбулася 2 січня на Україні, на мій погляд, не має нічого спільного з економічною реформою, бо лібералізувати ціни потрібно за двох умов: при введені в дію механізму економічної реформи та конвертованості власної грошової одиниці. Ні того, ні іншого у нас немає. 3 цього приводу можна цілком слушно критикувати наш Уряд, що він зволікав введення власної грошової одиниці і знову наздоганяє події. Але що вже сталося, то сталося.

Що ж, на мій погляд, потрібно робити?

Перше. До березня повністю вилучити карбованець з обігу на території нашої країни.

Друге. Ввести нормований відпуск по картках продуктів споживання і прийняти пропозиції депутатів Гетьмана, Печерова та Куцая про купівлю товарі в на ринку за купони багаторазового користування, щоб закрити шляхи вивезення сільгосппродукції з України, бо як вивозилася, так і буде вивозитись.

Це робити не слід до 100-процентного введення купонів багаторазового використання... Депутате Заєць, вас слухали, послухайте, будь ласка, і ви. Хочу звернулися до шановних депутатів Білоблоцького, Смирнова: чи вони знають, що всі, хто приїздить до нашої республіки, йдуть на Республіканський стадіон або до універмагу, купують 100 купонів за 7 або за 10 карбованців і вивозять усе з республіки! Якщо ми залишимо ті

купони, які в нас були, то в нас зовсім нічого не залишиться. Тому потрібно вводити купони багаторазового використання, а карбованець вилучати з обігу.

Трете. Не пізніше 3 липня ввести власну грошову одиницю. Я пропоную, щоб цей термін був записаний у проекті постанови. Термін дуже напружений, але якщо за цей час не створити інфраструктуру ринку, то ми не зрушимо з місця економічну реформу, а спроможність Уряду вробити це викликає в мене серйозне занепокоєння, бо в самому Уряді немає єдиної лінії. Доходить до парадоксу: нам подали один проект приватизації, підписаний Головою Кабінету Міністрів Вітольдом Павловичем та Міністром Лановим, а в погоджувальну комісію Верховної Ради по приватизації

- інший, розроблений Міністром Сальниковим. Зараз ми, депутати, повинні мирити урядовців між собою. І це не вперше.

Який результат від праці Лебедя, Рака та Щуки, всім відомо. Тому дуже просив би, шановний Вітольде Павловичу, навести порядок у цьому питанні.

Найважливіше питання - це соціальний захист нашого населення, особливо пенсіонерів та молоді. Крім запропонованої програми, на це можна було б спрямувати кошти від перевищення рівня рентабельності підприємства. А що такі кошти потрібні, ні в кого не викликає сумніву, бо перебування у відомчих дитсадках дітей учителів, медиків та деяких інших категорій населення, які не працюють на цих підприємствах, стало неможливим. Якщо ми не знайдемо коштів, то ризикуємо залишитись без молодих лікарів та вчителів, бо вони неспроможні платити за перебування своїх дітей у цих закладах.

Деякі міркування щодо бюджетного розподілу програми. Я повністю підтримую жорсткі вимоги до бюджету, але не хочу, щоб ми обманювали себе, що зможемо прожити без бюджетного дефіциту. Навіть у розвинутих країнах, які продовжують нарощування виробництва, є такий дефіцит. У нас поширений приклад: давайте жити так, як живуть деякі сім'ї, які відмовляються від необхідних покупок через брак коштів. Я вам скажу, що, на мій погляд, так живуть не дуже хороші сім'ї, бо дріб'язкова скнарість не має нічого спільного з економічними розрахунками. В тих же Сполучених Штатах, які ми нещодавно лаяли на всі заставки, а зараз майже обожнюємо, кожна третя сім'я живе в кредит, тобто в борг, і правильно, на мій погляд, робить.

Тому якщо ми зрушимо економічні реформи, видамо стабільну валюту, то сам Бог велить взяти під наші родовища в іноземних партнерів кредити, щоб трохи полишити життя нинішнього покоління, а не тільки наших онуків. Але розрахуватися можна буде часткою прибутків від розробок цих родовищ. Це все я кажу для того, щоб ми не вводили таких податків, які задушать виробників, а на жаль, ми вже перші кроки в цьому напрямку зробили, прийнявши перед Новим роком російську модель податків.

І на закінчення два слова про програму приватизації, над якою працює і тимчасова комісія Верховної Ради. Це велика розмова і не зараз її вести, але одне застереження в мене є.

Я цілком згоден, що всі підприємства торгівлі, побуту та інші повинні бути приватизовані в 1992 році. Але поки ми це зробимо, то в нас ніде буде торгувати хлібом і молоком, ніде уде сидіти шевцям, перукарям, бо зараз сталося так, що всі

100

заклади, які мають низьку рентабельність, включаючи заклади культури, розташовані у відомчих будинках. Підприємства силоміць виселяють їх з тих приміщень і віддають більш прибутковим. Якщо ми не приймемо Верховною Радою відповідної постанови, то ще більше погіршимо становище наших людей.

Такий проект постанови зараз передам нашому шановному Голові.

І останнє. При всіх недоліках програми, але з урахуванням зауважень пропоную її схвалити, бо іншого виходу з цього безладдя я просто не бачу.

ГОЛОВА. Нагадую народним депутатам; ми домовились і проголосували 276 голосами, що перерва триватиме 1 годину. Сесія продовжить роботу о 15 годині.

101