ЗАСІДАННЯ СОРОК ДРУГЕ

Сесійний зал Верховної Ради України. 6 листопада 1991 року. 9 година.

Головує Голова Верховної Ради України КРАВЧУК Л.М.

ГОЛОВА. Доброго ранку, шановні народні депутати! Прошу вас зареєструватися. У залі 355 депутатів. Можемо розпочинати роботу. Учора розпочалося обговорення питання про Договір про економічне співтовариство. Комісії працювали над документом. Є пропозиція послухати коротенько інформацію від комісій.

Слово надається народному депутату Пилипчуку. 5 хвилин, будь ласка. За ним виступатиме депутат Печеров.

ПИЛИПЧУК В.М., голова Комісії Верховної Ради України з питань економічної реформи і управління народнім господарством /Жовтневий виборчий округ, Рівненська область/. Шановні колеги!

Підпишемо ми договір чи не підпишемо, а ситуація буде погіршуватися. І, звичайно, ні лісу, ні нафти не буде, тому що вменшились видобуток і заготівля їх у Російській Федерації. За підрахунками іноземних експертів, у 1993 і 1994 роках Росія буде імпорту юти нафту. Я не знаю, наскільки правдиві ці розрахунки, але нам треба готуватись до того, що нафту потрібно буде отримувати з країн ОПЕК.

Розрив економічних зв'язків не лежить в політичній площині. Розрив економічних зв'язків між підприємствами, що знаходяться в різних республіках, і розрив економічних зв'язків між підприємствами, які знаходяться в окремій республіці, лежіть в чисто економічнім площині. Не працює карбованець. І якщо підприємствам, які розірвали між собою економічні зв'язки, запропонувати замість карбованця бартер або долари, зв'язки моментально відновляться. Це зрозуміло.

У зв'язку з цим, щоб ми не відстали, нам необхідно швидко провести перетворення, такі ж, що і Російська Федерація запланувала, сьогодні виграв той, хто першим відпустити ціни, хто першим проведе перетворена. Нам також потрібно попрацювати над вирішенням питання власної валюти.

А що робити сьогодні? Якщо ми не підписуємо договір сьогодні, то це призведе до погіршення ситуації, на буде зовсім працювати карбованець. На цьому будуть спекулювати і будуть говорити, що через Україну, яка не підписала договір, погіршилась економічна ситуація.

Якщо ж ми підпишемо договір в запропонованому вигляді, то ми себе закабалимо. Там є багато положень, які не відповідають інтересам нашої республіки. Я пропоную такни шлях вирішення цієї справи. Треба, щоб Україна дула асоційованим

членом в Економічному співтоваристві і детально розробила кожне положення, яке стосується співпраці України зі своїми партнерами по Економічному співтовариству.

Як бути зараз? Я запропонував би, щоб Верховна Рада підтвердила рішення Президії Верховної Ради і прийняла рішення про те, що Україна приєднається до Договору про економічне співтовариство на правах асоційованого члена. Це - перше.

Друге, на цей період підписати спеціальні угоди, що регулюють відносини України як асоційованого члена з державамиучасниками, що підписали Договір про економічне співтовариство. Україна бере зобов'язання суворо дотримуватися всіх положень цього договору. Це рішення Верховної Ради вступав в силу з моменту мого прийняття і дійсне на таким період, на який ми визначимо: на півроку, на рік, на час, поки ми розробимо спеціальні угоди про входження України в співтовариство як асоційованого члена. Це необхідно для того, щоб не спекулювали, що ми не підписали договір, що ми не в мого учасниками. На цей період ми повинні взяти на себе зобов'язання суворо дотримуватися всіх пунктів цього договору на півроку.

Це в якраз проміжний варіант, який вирішує і те, і інше. Тоді народ побачить, що в результаті того договору ситуація не змінюється на краще. Більше того, ситуація буде ще погіршуватися через порушення грошового обігу Радянського Союзу.

Нам треба дуже швидко провести економічні реформи. Давайте згадаємо, що Верховна Рада прийняла програму переходу до ринку, яка нічого не дала. Ми приймали програму стабілізації економіки, стабілізаційний фонд. Вони теж де спрацювали. Ми говорили про надзвичайний бюджет, підписали програму спільних

дій Уряду України а Урядом Радянського Союзу, розробили програму надзвичайних заходів. Все це, на жаль, теж не спрацьовує.

Давайте ми приймемо зобов'язання за це осінь і зиму провести реформи, в першу чергу у сільському господарстві. Якщо ми почнемо сівбу не з новими власниками /у нас сьогодні в кому сіяти та немає кому збирати/, то не буде кому і сіяти.

Я пропоную прийняти таке рішення, яке вирішує проблемі і знімав гостроту ситуації.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Я хочу відразу внести ясність. Мова йде не про підписання, а про парафування договору. Договір підписаний тільки тоді, коли його ратифікує Верховна Рада. Отже, ратифікація відбувається разом а додатками на сесіях Верховних Рад республік. Так що мова про підписання зараз не йде. Ці просто деталь, але вона істотна, щоб знали, про що йдеться.

Слово має народний депутат Печеров. За ним виступатиме депутат Євтухов.

ПЕЧЕРОВ А.В., голова Комісії Верховної Рада Україні з питань планування, бюджету, фінансів і цін /Великомихайлівський виборчій округ, Одеська область/. Шановні народні депутаті! Комісія розглянула питання про Договір про економічне співтовариство. Слід відзначити, що думки членів комісії були

майже діаметрально протилежними - від пропозиції примусити Уряд підписати до пропозицій не підписувати зовсім. Я думаю, що і побоювання, які сьогодні висловлював депутат Пилипчук з цієї трибуни, і думки, які мали місце вчора при обговоренні цього питання, турбують кожного члена нашої комісії.

У зв'язку з цим ми виробили на демократичній основі чотири варіанти можливої поведінки нашого парламенту і України щодо економічної угоди: не проводити переговори і готувати договори з іншими державами у повній відповідності а Декларацією про державний суверенітет та Актом про незалежність. Один народний депутат проголосував за те, щоб не підписувати договір; п'ять народних депутатів - за горизонтальні зв'язки; шість народних депутатів - за те, щоб ввійти в членство згідно з статтями 52, 53, 54 як асоційований член, і два - підписувати угоду в запропонованій редакції. Отже, більшість народних депутатів Комісії з питань планування, бюджету, фінансів і цін висловилась за участь на даному етапі України в цьому договорі я асоційованого члена.

Одночасно я хочу висловити ще одне побоювання і думку з питань, які нині надзвичайно бентежать наших людей. Значна частиш народних депутатів схильна навіть до економічного протистояння іншим державам колишнього Союзу РСР. Ці заклики ми вчора чули з цієї трибуни від поважних людей.

Якщо у нас вистачить розуму втягнутися в економічне протистояння і випробувати це на людях, то мені здається, що ми можемо прийти до неминучої катастрофи.

Я вважаю, що тут повинні Перемогти мудрість, зваженість, терпимість. Завоювання суверенітету і державної незалежності -

це надто окладна і важка справа. До цього потрібно іти поступово і надійно, не ставлячи під загрозу все те, чого ми досягли на сьогоднішній день. Дякую.

ГОЛОВА. Слово пав народний депутат Євтухов. За ним виступатиме депутат Гришко.

ЄВТУХОВ В.І., голова Комісії Верховної Ради України а питань розвитку базових галузей народного господарства /Центрально-Міський виборчий округ, Дніпропетровська область/. Учора ввечері після 18 години ми заливалися, я перед вами виступив і висловив свою думку. Але це була моя особиста думка. Сьогодні я хочу висловити думку нашої комісії. Ми обдзвонили навіть тих депутатів, яких немає зараз у залі /хто вдома, хто на виробництві тощо/. Із 24 членів нашої комісії 23 висловились за те, про що я повідомив учора ввечері й повторю сьогодні. Що я маю на увазі?

Перше. З Пилипчуком ми не встигли домовитися, але я погоджуюсь з тим, що економічні зв'язки рвуться не від політичного протистояння, а від того, що економіка розвалюється. І в цьому винні конкретні особи, конкретні політичні діячі.

Ці конкретні політичні діячі з конкретними прізвищами хочуть пов'язати цю ситуацію з тим, що Україна не підписує договір чи відстоює свої законні права. Ось чому близько місяця тому я звертався і до Голови Верховної Ради, і до Голови Уряду, передбачаючи в цій ситуації можливий економічний

шантаж. Оце, як мені здається, він і починається.

Який же вихід із цієї ситуації? Єдиним виходом /як під. твердили всі члени нашої комісії, яка займається промисловістю, а також ті, хто пов'язаний з промисловістю/ є таке: підтримати рішення Президії І дати можливість Уряду в особі нашого Прем'єра Фокіна Вітольда Павловича працювати далі над договором. Більше того, коли він учора доповідав, то сказав, що з 8 принципових позицій, з якими ми не погоджувались, 5 - практично узгоджено, а залишилось 3. І коли ми сьогодні скажемо "ні, не підписувати", "ні, відвернутись" і так далі, то, крім політичного протистояння, викличемо ще й економічне.

Ось чому рішення нашої комісії однозначне - підтримати рішення Президії і дати можливість Уряду працювати над договором.

ГОЛОВА. Слово має народний депутат Гришко. За ним виступатиме депутат Коцюба.

ГРИШКО М.В., голова Комісії Верховної Ради України з питань діяльності Рад народних депутатів, розвитку місцевого самоврядування /Бахмацький виборчий округ, Чернігівська область/. Шановна президія! Шановні депутати! ми теж розглядали це питання в комісії, і треба сказати, що не дійшли єдиної думки. Погляди були протилежні, але свідомо чи не свідомо не підписуючи сьогодні договір /підкреслюю, економічний договір/, ми йдемо

до прірви. Тому зійшлися на тому, що слід все-таки підтримати рішення Президії Верховної Ради, дати Кабінету Міністрів працювати. Працювати так, як він вважав за потрібне, якщо ми йому віримо і якщо ми йому довіряємо. А ми з вами, мабуть, повірили, проголосувавши за товариша Фокіна, що він таки за суверенну Україну. І ми бачимо, що він відстоює ці позиції, і, мабуть, йому там видніше. І думка така, що сьогодні все-таки трохи треба відійти від політики і дійти до вирішення економічних питань. А те, що сказав тільки що депутат Євтухов, я підтверджую, що справді в тихий економічний шантаж. Я сьогодні розмовляв з будівельниками Мінтрансбуду. В Бєлгороді розвантажили ліс, а в Харків будівельним організаціям дали телеграму, що вагони з лісом пішли до них, забирайте ліс. Ось вам приклад, причому робиться це не на високому рівні, а на рівні низькому.

Тому наша комісія підтримує пропозицію про те, щоб сьогодні дати можливість працювати Кабінету Міністрів так, як вирішила Президія Верховної Ради.

ГОЛОВА. Виступає народний депутат Коцюба. За ним виступатиме депутат Головатий від Комісії у закордонних справах.

КОЦЮБА О.П., голова Комісії Верховної Ради України у питаннях законодавства і законності /Радянський виборчий округ, м. Київ/. Шановні народні депутати! Питання надзвичайно важливе, і ми повинні повести виважену політику відносно цього договору.

Якщо розглядати його в аспекті Декларації та проголошення незалежності і тих взаємин, які склалися, то ми повинні прийняті мудре рішення. Учора відбулися засідання всіх комісій, де була внесена і пропозиція укласти договір з державами-членами Економічного співтовариства.

Обговоривши це питання, наша комісія однозначно прийшла до висновку: оскільки в статті 7 договору чітко записано, що держави Економічного співтовариства матимуть відповідні інституті, з якими буде напрацьовуватися весь договірний матеріал. Крім того існує Віденська конвенція 1969 року про право міжнародних договорів /а ми вийшли на міжнародний рівень, це теж фактор реальній і об'єктивний/. Тому комісія рішення Президії, яке було внесено, виконуватиме. Уряд має цю роботу проводити, але комісія повинна опрацьовувати матеріали а тим, щоб укласти договір саме в державами Економічного співтовариства. Крім цього, Уряд має відпрацювати шкет документів /очевидно, депутаті теж повинні їх мати/, які б були додатком до цього договору, якій буде укладеній з державами Економічного співтовариства, і деталізували, конкретизували окремі його положення. Я думаю, що це буде правильний шлях, це буде шлях виважений, якій дасть нам можливість вирішити ті питання, які стоять перед нами і перед Україною в цілому. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Виступає народний депутат Головатий. За ним виступатиме депутат Череп.

ГОЛОВАТИЙ С.П., член Комісії Верховної Ради України у закордонних справах /Сирецький виборчій округ, м. Київ/. Шановні депутати! /Шум у залі/.

ГОЛОВА. Тоді депутат Головатий висловлюватиме свою точку зору, якщо не засідала комісія. Він має право.

ГОЛОВАТИЙ С.П. Шановні народні депутати! Шановний Голово! Після вчорашнього засідання всіх комісій, яке відбулося о 18 годині, зібралася наша Комісія у закордонних справах. Комісія разом з групою експертів працювала всю ніч і сьогодні вранці. Це можуть підтвердити голова підкомісії Дунтау і голова комісії Павличко.

У результаті обговорення прийшли до такого висновку: ми можемо сьогодні дати дозвіл на парафування цього договору, тобто Верховна Рада. Я б хотів тут обумовити, що парафування - це не означав дозвіл на підписання.

Дозвіл на парафування - це інше стадія укладання міжнародного договору. Але парафування означає згоду, прелімінарну згоду. Отже, ми маємо врахувати, що це все-таки в згода, хоч парафування ще не мав юридичних наслідків.

І ми можемо, дійсно, дати згоду на парафування, а, можливо, потім і на підписання, але при одній умові: ми, певно, одночасно маємо сьогодні прийняти Верховної Ради рішення про скасування багатьох рішень, які приймала Верховна Рада.

Це, зокрема, про скасування" багатьох положень Декларації про державний суверенітет, скасування Акта проголошення

незалежності, скасування багатьох положень Закону про економічну самостійність, скасування двох постанов Президії Верховної Ради щодо зовнішнього боргу Союзу РСР, скасування заяви Верховної Раді щодо зовнішнього боргу Союзу РСР і так далі.

Є чимало доказів, що багато статей запропонованого договору це відповідають існуючому законодавству України, її Конституції. Тому ми продовжуємо свій проект постанови Верховної Ради, щоб у цій постанові, яка буде наслідком сьогоднішнього розгляду питань, було записано, щоб наш Верховна Рада зробила наголос на двосторонні стосунки. Щоб не було економічного протистояння, про яке сьогодні говорили, все-таки піти шляхом підписання двосторонніх економічних договорів. Щоб Україну не звинувачували в тому, по вона пориває економічні стосунки з співтовариством, з державами-правонаступниками Союзу, можна, запропонувати Економічному співтовариству укласти двосторонню угоду про економічну співпраця між Україною і Економічним співтовариством. А Міністерству закордонних справ України направити відповідні пропозиції до органів мі - народного економічного співтовариства.

Комісія Верховної Ради у закордонних справах та Комісія з питань економічної реформи і управління народним господарством могли б підготувати проект відповідної угоди. Для цього доцільно було б створити робочу групу у складі представників Національного банку України, міністерств і відомств республіки.

Ми не розуміємо, чому відкладена конференція, яка повинна була пройти в Києві, з приводу розподілу зовнішнього боргу. Ми пропонуємо в постанові записати: у Києві терміново провести міждержавну конференцію з метою підписання договору про розподіл зовнішнього боргу та активів Союзу РСР за участю усіх

держав - суб'єктів колишнього Союзу на рівні голів цих дорвав. Зобов'язати Кабінет Міністрів України провести яв конференцію до 15 листопада цього року.

І ще одне. Усі питання стосовно укладання торговельноекономічних угод в державами-членами колишнього Союзу розглядати з боку України тільки в пакеті з договором про розподіл зовнішнього боргу і активів Союзу РСР. Тому пропонуємо Кабінету Міністрів України утриматись від підписання, а Верховній Раді від дачі згоди на парафування Договору про економічне співтовариство до набуття чинності договору про розподіл зовнішнього боргу та активів Союзу РСР. Проект постанови передаю до Президії.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Щодо процедури? Перший мікрофон.

МАРЧЕНКО В.Р., член Комісії Верховної Ради України у закордонних справах /Романський виборчий округ, Сумська область/. Вы дали право выступать от комиссии. Я поговорил с председателем подкомиссии нашей комиссии товарищем Дунтау и товарищем Павлычко. У нас заседания комиссии не было, голосования не было, протокола тоже не, было. И от имени комиссии уважаемый депутат Головатый вносит свои предложения. Если его личные предложения, тогда, пожалуйста. Я как член комиссии и те члены комиссии, которые здесь сидят, не участвовали в этом

деле. Если это предложения комиссии, тогда должно быть голосование. Должно все быть честно. /Шум у залі/.

ГОЛОВА. Одну хвилиночку, заспокойтеся. Якщо комісія має протокол засідання, то будемо вважати, що це пропозиції комісії. Немає протоколу, значить вважаємо, що це точка зору члена комісії. От і все.

Виступає народній депутат Череп. За ним виступатиме депутат Матвієнко.

ЧЕРЕП В.І., голова Комісії Верховної Ради Україні в питань будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства /Білопільський виборчий округ, Сумська область/. Уважаемые товарищи! Мы в очень сложной ситуации, Сложность ее в том, что сегодня мы должны сказать определенно: да или нет. Дальше уже тянуть нельзя, это к добру не приведет. Мы сегодня напрасно спорим о том, как комиссия рассматривала этот вопрос и как каждый член комиссии высказывался по этому поводу. Этим вопросом мы занимаемся неоднократно, и комиссии тоже заседали неоднократно. И если честно сказать, мы позицию каждого члена комиссии, каждого депутата сегодня четко представляем. Сегодня нужно просто говорить то, что есть.

Мы в своей комиссии тоже рассматривали этот вопрос, и не один раз. Есть свои плюсы и минусы в принятии сегодняшнего решения. В чем минус? Бели мы сегодня подпишем или выскажемся за предлагаемый договор /а там многие пункты противоречат Декларации о государственном суверенитете. Акту провозглашения

независимости Украины/, то, конечно, берем на себя не обязательство, а просто одеваем ярмо. А если не подпишем сегодня договор? Идет явная блокада, и не нужно на это закрывать глаза. Сегодня останавливаются многие предприятия, пихты, не поступает лес. Все предприятия России и других республик буквально "выкручивают руки" в отношении поставок. Совершенно ясно, для чего его делается.

Мне кажется, мы должны поступить мудро, дипломатично. Вчера с этой трибуны Витольд Павлович высказал и личную точку зрения, и Правительства. На так давно и мы на Президиуме этот вопрос обсуждали, есть точка зрения Президиума. Она изложена в проекте постановления, я думаю, что нам нужно в этой ситуации немедленно дать свой вариант договора со своими замечаниями и предложениями, коль предложенный вариант нам не подходит. Пусть его рассматривают все, кому это положено и где положено. А Правительство, выполняя решение Президиума Верховного Совета, пусть продолжает работу над вариантом, который предложен. Когда же будет отработан наш вариант, предложить его в том виде, в каком мы считаем нужным, не ущемляя интересы народа Украины.

Над договором сегодня нужно работать и нужно поручить Правительству, чтобы оно выполняло решение Президиума Верховного Совета. Это точка зрения большинства членов нашей комиссии.

ГОЛОВА. Виступав народний депутат Матвієнко. За ним виступатиме депутат Сухий.

МАТВІЄНКО А.С., голова Комісії Верховної Раді України у справах молоді /Бершадський виборчій округ, Вінницька область/. Шановний Голово! Шановні депутати!

Я хотів би проінформувати вас про душу Комісії у справах молоді. Перш за все, мі новіші виходити а того, що проходить об'єктивний процес розпаду Союзу і утворення незалежних держав, а можливо і Союзу нових держав, але, як ми виріши, поки по без України.

Це є об'єктивний процес, незалежний від будь-якого договору, і в тому числі останнього, текст якого і шву реакцію на який ми сьогодні обговорюємо.

Процеси можна прискорити або загальмувати. І вам, очевидно, потрібно виходити з цього. Однозначне підписання або непідписання

- це крайні позиції, на які, на нашу думку, ми не можемо стати. Чому?

Перше. Підписання - це гальмо всіх вагах перетворень, якщо дотримуватися норм договору. Якщо не дотримуватися /до чого нас закликають з цієї трибуни/, то давайте підпишемо і далі будемо робити кожен своє. Але чи не буде це підривом нашого авторитету, його втратою? Я хотів би наголосити на тому, що на нас і так дивляться як на парламент, від якого слід чекати чого завгодно. Я думаю, що такий авторитет нам не потрібен.

Друге. Лунають пропозиції дати можливість Уряду підписати угоду чи договір, а потім його не ратифікувати. Що це означає? А те, що ми підштовхнемо Уряд до відставки, принизимо його авторитет. Якщо не буде відповідного авторитету парламенту і Уряду, якщо вони не працюватимуть в унісон, то я просто не заздрю Фокіну. Я хотів би закликати всіх: давайте задумаємося, куди ми штовхаємо ваш Уряд, хто з ним захоче завтра мати якісь відносини? І чи може цей Уряд в такому разі відповідати за тої чи інший процес, здійснення якого ми на нього покладаємо? Я думаю, що це взагалі окрема тема розмови.

Третє. Не підписати угоди. Це означає прискорення розпаду, під уламками ми можемо загинути всі. А найголовніше - наша незалежність, якої ми прагнемо досягти.

Висновок нашої комісії: ми повинні вести зрозумілу, зважену і послідовну політику, моральний аспект якої повинен займати не останнє місце, якщо ми хочемо, щоб нас хтось визнав. Таким виходом, на наш погляд, в підписання двосторонньої угоди між Україною і співтовариством, про що ми говорили.

На це нам дає право наша відповідальність за спільний економічний простір /і про це треба говорити/, розуміння інтегрованості нашої економіки, бажання цивілізовано вести цей шлюбо-розривний процес. Пропозиції, які були внесені і які не були враховані - це також жав нам право на такий крок. Таке підписання дасть можливість вважати нас асоційованим членом, але за умови, що ця норма буде чітко записана у відповідній угоді.

І останнє. Я вважаю, що нам потрібно відверто і прямо заявити про свою позицію, чим ми керуємося у відповідному зверненні до народу України /тим більше напередодні референдуму/ і до всіх парламентів.

ГОЛОВА. Виступає народний депутат Сухий. За ним виступатиме депутат Танюк.

СУХИЙ В.В., голова Комісії Верховної Ради України з питань відродження та соціального розвитку села /Павлоградський виборчий округ, Дніпропетровська область/. Шановні товариші! Ми радилися з більшістю членів нашої комісії /та й не тільки нашої/ і дійшли такого висновку: це питання у Верховній Раді ми порушили передчасно. Просто не було такої необхідності. Тут багато депутатів говорили про прикритий саботаж. Ніякий він не прикритий. Сьогодні в Павлограді, де я живу, не працює опалення, немає тиску в газопроводах. І це не тільки в Павлограді, це і в Дніпропетровську, мабуть, і в інших містах.

Думаю, що в цій ситуації нам потрібно просто підтримати рішення Президії і дати змогу Кабінету Міністрів виконувати свої обов'язки. Не потрібно викликати Уряд у Верховну Раду аж до того часу, поки ми не одержимо всі документи, необхідні для розгляду питання - підписувати чи не підписувати. Я маю на увазі і зовнішні борги, і питання, пов'язані з золотим запасом - де він дівся і хто до цього причетний. Тоді й будемо вирішувати: підписувати нам чи не підписувати. А зараз про це говорити просто нема потреби. Чим більше ми про це говоримо, тим сильніше збуджуємо людей. Я вважаю, що перед Урядом слід поставити ще й інше питання - щоб найближчим часом він /а над цим там уже працюють/ вирішив, де нам узяти нафту, якщо її не дадуть з Росії, газ, ліс тощо. Такі питання можна і треба вирішувати. На даному етапі - це основне.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Танюку. За ним виступатиме депутат Чепурний.

ТАНЮК Л.С., голова Комісії Верховної Ради України з питань культури та духовного відродження /Ватутінський виборчий округ, м. Київ/. Шановні колеш! Ми переживаємо справді доволі драматичну ситуацію. І, можливо, від того, як ми сьогодні вирішимо, про наш парламент говоритимуть: чи стали вони тими людьми, які добровільно позбулися Акта про незалежність.

Я хочу висловити душу Комісії з питань культури та духовного відродження. Вона зводиться до того, що все-таки не можна сьогодні експериментувати над нашим народом і ставити так питання: давайте, мовляв, щось таке зараз підпишемо і покажемо народові, наскільки воно невигідне. І тоді заднім числом щось Двиграємо.

Мені здається, що треба чітко з'ясувати таку річ. Леонід Макарович Кравчук кілька разів дуже чітко виступав з цієї позиції

- ніколи не можна підписувати якийсь договір за принципом "дев'ять плюс один".

У даному разі т я маємо саме такий договір - "плюс один". Я не розумію, яку республіку представляє Михайло Сергійович Горбачов. Такої республіки в межах Садового кільця і Кремля поки що немає. І будь-який економічний договір, підписаний під певною шапкою, суперечить міжнародним законам і канонам тому, що, це не є договір самостійних держав. Над цими самостійними державами є ще якийсь міфічний "плюс один", Крім того, Комісія з питань культури та духовного відродження вважав, що не може бути Договір "об экономическом сообществе", а всетаки мусити бути Договір "об экономическом сотрудничестве".

І це було б рівноправно і рівноцінно, тому що вступаючи в "сообщество", ми так чи інакше вступаємо не тільки в економічну, а і в політичну спілку, яка все-таки виллється в унітарну державу, що буде економічно диктувати нам свої закони. Ми будемо мати членство, будемо мати повну, абсолютну відповідальність. І, звичайно, не можемо при тому членстві не мати повної погодженої економічної полижи, бо все одно змушені будемо виконувати те, що вирішила ця більшість поза нашими можливостями. Якщо я в повному обсязі виконуватиму цей договір /скажімо, статтю 12 про переміщення товарів і послуг на території держав без мита і так далі/, мі за місяць виметемо з України все, і потім не треба буде відмінювати цей договір через 12 місяців.

Я за те, щоб ми якось швидше вийшли на ідею створення національної валюти, щоб ми створили свій український долар, який би справді забезпечував нам вільне користування товарами на навій території. Комісія прийшла до висновку, що мусимо підтримати ідеш, яку висловив вчора і сьогодні знову її повторяв депутат Матвієнко про окремий економічний договір а цією організацією, яка може створюватися без нашої участі.

Якщо та організація справді буде задовольняти наші можливості, можливості України, ми завжди зможемо підписати з нею ще якусь щільнішу угоду. Тому я теж підтримую ідею про підписання окремої економічної угоди з Економічним співтовариством тих восьмі держав.

Дякую.

ГОЛОВА. Виступав депутат Чепурний. За ним виступатиме депутат Спис.

ЧЕПУРНИЙ А.Г., голова Комісії Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу /Куп'янський виборчий округ, Харківська область/. Уважаемые депутаты! Комиссия вчера работала над этим договором, но он настолько противоречив, что и решение наше противоречиво. Мы говорим о том, что его нельзя подписывать, и в то же время его нельзя не подписывать.

Поэтому единогласно мы приняли решение предложить Верховному Совету поддержать решение Президиума Верховного Совета, поручить Правительству работать над договором. И этим решением Верховного Совета, если примем его, мы подтвердим свое доверие Правительству, и оно будет более смело и надежно по этому вопросу работать.

Предлагаю некоторые мнения комиссии, в том числе это и мое мнение. Мне кажется, договор настолько противоречивый, что он не в состоянии работать. Я считаю, что это, может быть, последняя попытка нашего Президента Горбачева сохранить или реабилитировать себя и каким-то образом сохранить форму бывшего Союза хотя бы в том виде, который еще сегодня существует.

Эта попытка мне кажется нереальной. Поэтому самое правильное решение нашего Верховного Совета - поддержать решение Президиума Верховного Совета, позволить Правительству дальше работать, подтвердив этим наше доверие ему.

Спасибо.

ГОЛОВА. Виступав від Комісії з питань гласності та засобів масової інформації народний депутат Бондарчук.

БОНДАРЧУК А.І., член Комісії Верховної Ради України з питань гласності та засобів масової інформації /Горохівський виборчий округ, Волинська область/. Комісія з питань гласності та засобів масової інформації обговорила проект і прийняла рішення утриматися від укладання і парафування будь-яких політичних договорів до 1 грудня. Це - перше.

Друге. Вважати за доцільне підписання угоди між Україною як державою і Економічним співтовариством як окремим суб'єктом.

Третє. Прискорити роботу Кабінету Міністрів що налагодженню економічних угод з державами - суб'єктами співтовариства.

Четверте. Надрукувати текст проекту договору у пресі для всенародного обговорення. Потрібно, щоб люди побачили, за що вони мають голосувати, і висловили свою позицію з цього питання.

Коли людину тягнуть дуже переконливо до себе в гості, а тим більше дуже наполягають, щоб вона стала це і спільником, то це завжди викликає підозру,, до цим криються якісь корисливі інтереси. Михайло Сергійович Горбачов відверто визнав, що без України не може бути Союзу і співтовариства, У цьому договорі і не прикривається мета, що підписання його - спроба реанімації колишнього Союзу. Отже, знову політичний союз, який призвів народи до зубожіння і духовної деградації. За 74 роки він відкинув нас від цивілізованого світу і комерційної діяльності. Нас кличуть знову повторити цей мученицький шлях.

Вчора тут депутат Мороз висловив думку: давайте поступимося меншої заради більшого, тобто підпишемо договір, бо це, мовляв, вплине на референдум. Дуже така вже хитра приманка, тому що не треба бути економів том і політиком, щоб зрозуміти, що тут в овечу шкуру економічного договору одягнутий той же центр, який знову хоче мати своє стадо і безкарно ласувати валютою і спільним бюджетом.

Договір, якщо він буде підписаний, розтопче те, що ми вробили тут разом з вами - і економічну самостійність, і Акт проголошення незалежності України, і право на всесоюзну власність, на валюту, на власну армію.

Шановний Вітольд Павлович, виступаючи тут, так представив Ірану, що вона залежна і справа, і зліва. Але ж і від України багато чого залежить. Чому цього не підрахувати і пред'явити цей козир тим, хто диктує, щоб мі швидше підписали договір? Договір нічого нам не дасть, бо це повернення до командної системи. Доки не працює ринок, ніякі договори нам не допоможуть. Це повинні знати люди. Але їм задурюють голови засоби масової інформації, надаючи цей договір за панацею від усіх бід.

Подивіться на практику за час існування цієї "вісімки". У проекті сказано, що односторонні кроки на шкоду іншим державам не допускаються. А вже за коротенький час Росія лібералізує ціни, підвищує заробітну плату, а Монетний двір "клепає" асигнації. Виходить, що не можна серйозно сприймати те, що тут написано. "Бюджет Економічного співтовариства не може буфи дефіцитним?

Хто цьому повірить, шановні товариші?

Тут говорили, що треба експертизу провести. Така експертиза Союзного договору у нас була. І висновок був один, що Україна може укладати договори як рівноправна держава з іншими суб'єктами теж як державами.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Ємцю. За ним виступатиме депутат Рябоконь.

ЄМЕЦЬ О.І., голова Комісії Верховної Ради України у правах людини /Центральний виборчий округ, м. Київ/. Я хотів би перш за все сказати про те, що пропагандистами цей договір широко використовується для обгрунтування єдиної можливості отримати ліс, отримати нафту. А якщо сказати коротше - забезпечити виконання договору про взаємні поставки.

Але досить відкрити першу сторінку договору і стає зрозуміло, що він спрямований саме на те, щоб припинити взаємні поставки. Чому? Тут чітко сказано, що цей договір спрямований на проведення швидкими темпами радикальних економічних реформ в зв'язку з переходом до ринку. Перехід до ринку швидкими темпами якраз і призводить до розвалу системи взаємних централізованих поставок. Тут або Договір говорить неправду, або пропагандисти використовують це не таким чином.

І ми повинні зрозуміти, що підписання цього договору не вплине ні позитивно, ні негативно на взаємні поставки, оскільки він до них не має ніякого відношення. Він використовується як символ, як принцип. Ми самі в цьому парламенті не раз крутилися навколо таких символів і принципів: чия, мовляв, візьме: наша чи ваша. Вони ніякого відношення до реального життя, до реальної ситуації не мали. Але був цей принцип, і вся справа зводилась до того, хто ж перетягне канат.

Ось і зараз іде перетягування каната. І таким принципом стало: підпишете чи не підпишете договір. Все знову починається з кінця. Правильніше було б спочатку вирішити питання про політичні взаємостосунки між тими республіками, які вийшли з колишнього Союзу. Треба спочатку зрозуміти, в яких стосунках ми знаходимося, визнати взаємну незалежність, заявити про відсутність територіальних претензій. Як можна підписувати договір про відсутність митниць, коли є взаємні територіальні претензії! Всі ці питання не визначені, не врегульовані, а ми вже підписуємо договір, який регулює прикордонний режим і цілий ряд інших питань. Принципово неможливо вирішити питання щодо Договору про Економічне співтовариство до того часу, поки ми не визначимося політичне про принципи наших взаємовідносин.

Таким чином питання поставлено принципово або ми вас задавимо шляхом шантажу і ви будете завтра виконувати будь-які наші вимоги, або ви вистоїте. "Ви", в даному випадку, -це "ми", а "вони" - поки що незрозуміле, оскільки це є і центр, і деякі політичні сили в Росії.

Причому, як тільки ми зберігали якусь твердість, ми бачили такі ж дії і з боку Єльцина. Як тільки ми зробили кілька рішучих кроків /я писав про це у вчорашньому номері газети "Известия"/, з'являється репліка Єльцина, де він чітко заявив, що незалежно від того, підпише Україна чи не підпише цей договір, взаємовідносини з Україною будуть найтіснішими і будуть розвиватися найдинамічніше в порівнянні з іншими республіками. Я думаю, Єльцин прекрасно розуміє, що нікуди не дітись йому від тісних

взаємостосунків з Україною, в тому числі економічних. Але зараз іде проба пера. Одного дня з'являється заява про те, що банк переходить під юрисдикцію Росії, через два дні з'являється спростування цього. І таких "шарів" нам уже закинули не один. Поки що ми ішли нормально. І зараз ми повинні знайти такий тактичний крок, щоб і залишитись на своїх позиціях, і не підігрівати конфлікт.

Тому я і наша комісія більшістю голосів підтримуємо пропозицію, висловлену депутатом Матвієнком про підписання договору між Україною і співтовариством. Між іншим, є різні тлумачення: асоційоване членство і таке інше. Ці визначення дуже туманні, і тому використовувати можна їх по-різному. Я пам'ятаю, що дух обговорення не засіданні Президії був саме таким. Я скажу: такої одностайності на Президії ми що не мали. Практично одноголосно було визначено, що ми не можемо підписати цей договір з багатьох причин. Я не буду на них зупинятися за браком часу.

Але мені здається /оскільки тоді ще не було готового проекту постанови/ кінцівка не зовсім чітко передає дух рішення Президії. Ми доручали Уряду не підписати, а лише підготувати умови, на яких ми можемо приєднатися до Договору. Але остаточне формулювання припускає двозначне тлумачення. Отже, здається, ми сьогодні ще раз переконалися в тому, що Уряд може зробити тільки одне: визначити умови, на яких Україна може включитися в економічне співробітництво. Але ні в якому разі не підписувати Договір, який нам не підходить. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Виступає народами депутат Рябоконь. Надходять пропозиції припинити обговорення. Я хочу лише нагадати, що вперше це питання обговорювалося тоді, коли звітував Уряд, вдруге обговорювали без нього, третій раз обговорювали вчора з Урядом, з Вітольдом Павловичем, а зараз - уже четвертий раз. Думаю, що всім зрозуміло - іде просто повторення.

РЯБОКОНЬ В.П., голова Комісії Верховної Ради України мандатної і з питань депутатської етики /Барський виборчий округ, Вінницька область/. Шановні народні депутати! Шановний Голово! Члени нашої комісії, як і всі депутати, стурбовані зараз тією ситуацією, що склалася в нашій державі. З одного боку, всі ми вболіваємо за економіку України, думаємо як вивести її з кризового стану, як полегшити життя людей. З другого - всі ми схвильовані тим, щоб не втратити своєї самостійності, незалежності, за яку так активно проголосували 24 серпня.

Члени комісії при обговоренні даного питання /з відсутніми консультувалися по телефону/ все це враховували і взяли до уваги, що ми з вами обрали Кабінет, Міністрів. Він - не ворог нам. Члени Кабінету Міністрів знаходять зараз всі шляхи, щоб вивести нашу державу з кризового стану. Але Уряд зможе відповісти за свої дії і результати тільки за умови, якщо його підтримає Верховна Рада.

Після обговорення більшість членів комісії дійшли висновку: підтримати рішення Президії Верховної Ради України і дати можливість Кабінету Міністрів продовжити консультації щодо Договору з Міжреспубліканським економічним комітетом і республіками, вирішити питання про його підписання з урахуванням інтересів народу України, стабілізації її економіки.

Шановні народні депутати! На закінчення я хотів би щиро вас попросити як голова Комісії з питань депутатської етики: більш поважно, коректно і толерантно ставитись один до одного.

Просив би також з повагою ставитись до членів Уряду, до Кабінету Міністрів. Ми обирали цих людей, і ніхто не скаже, що хтось із них - ворог. Особливо стосовно нашого Прем'єра.

Ви знаєте, яка була реакція після його останньою виступу в Москві на засіданні Ради. Це був дуже гострий і критичний виступ, про який повідомили телебачення, радіо та інші засоби масової інформації.

Я просив би врахувати наше прохання.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Хто за те, щоб припинити обговорення, прошу проголосувати; Прийняте рішення - це процедурне питання.

ГОЛОСИ З ЗАЛУ. /Не чути/.

ГОЛОВА. Припиняється чи обговорюється - це не внести до порядку денного. Регламент читайте, будь ласка.

Слово надається Прем'єр-міністру Фокіну. Прошу зайняти свої місця.

ФОКІН В.П., Прем'єр-міністр України /Дарницький виборчий округ, м. Київ/. Шановні народні депутати! Вчора на цій трибуні я провів достатньо часу і же збираюся сьогодні повертатися до того, про що йшлося.

Здається, я зробив усе можливе, щоб переконати народний парламент у тому, що Україні необхідно увійти в Економічне співтовариство на правах повноцінного члена. Я мав право висловити свою думку і як народний депутат, і як Голова Уряду, який ви обрали. І як у тому відомому романсі /пам'ятаєте?/ -"а напоследок я скажу..." я на закінчення скажу: відмовляючись від підписання Договору про економічне співтовариство, ми беремо на себе всі наслідки, які після цього можуть бути.

Тому як народний депутат від Дарницького округу міста Києва я вношу пропозицію: поставити це питання на поіменне голосування.

Дякую за увагу. /Оплески/.

ГОЛОВА. Є запитання? Перший мікрофон.

МОРОЗ О.О., секретар Комісії Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу /Таращанський виборчий округ, Київська область/.

Оскільки тут висловлювалось кілька пропозицій щодо підписання договору між Україною і "вісімкою", я хотів би знати: є можливість такого підписання чи немає? Хтось може чітко відповісти?

І далі - пов'язане з цим. Якщо немає такої можливості, то тоді всі розмови - це політиканство, так само як і репліки Бондарчука і вчорашні і виступ Шкарбана. Але я їм не дивуюсь.

ГОЛОВА. Я відповідаю на це запитання. Коли вперше обговорювався Договір про економічне співтовариство /ми були з Вітольдом Павловичем на тому засіданні/, задавалося запитання; чи можна ставити питання про підписання договору окремою державою, яка була в складі колишнього Союзу, з співтовариством?

Було сказано, що для цього цей документ непідготовлений і мови про це не може йти. Це вже інша ситуація, це інші договірні стосунки.

Ще які є запитання? Другий мікрофон.

ДОРОГУНЦОВ С.І., голова Ради по вивченню продуктивних сил України АН України /Суворовський виборчий округ, Одеська область/. Шановні народні депутати, шановний Голово! Я цілком приєднуюся до позиції Прем'єр-міністра України Вітольда Павловича Фокіна і хочу сказати: хоч цей договір дуже важкий для нас, але вибору немає, інакше нас чекав крах. Подумайте про народ України, бо він понесе основний тягар того лиха, яке звалиться завтра на нас. Дякую.

ГОЛОВА. Ясно. Шановні народні депутати, ми проголосували за те, щоб припинити обговорення. Запитання були до Вітольда Павловича. Я не доповідач і на ваші запитання відповідати більше не буду.

Пропозиція? Будь ласка, третій мікрофон.

СТЕПЕНКО В.І., член Комісії Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу /Полтавський виборчий округ, Полтавська область/. Шановні депутати! У нас складається ситуація, яка мене особисто лякає, коли є непорозуміння між Верховною Радою і Урядом. Ми обрали Прем'єр-міністра, обрали Голову Верховної Ради. Зрозумійте, все передбачити сьогодні неможливо. Давайте повіримо в те, що вони найбільше сьогодні хочуть, щоб Україна була незалежною, щоб Україні було легше.

Тому я вношу конкретну пропозицію дописати: "Дозволити Прем'єру-міністру України і Голові Верховної Ради України діяти відповідно до ситуації".

Дякую за увагу. /Оплески/.

ГОЛОВА. Підводимо підсумки. Я запрошую всіх народних депутатів до залу. Прошу зайняти свої місця. Всі, хто міг, виступив. Вчетверте ми до цього питання повертаємося. Вже сьогодні виступило 14 депутатів, вчора виступали, на Президії обговорювали двічі. Шановні народні депутати! Нам потрібно визначатися. Для цього кожен має кнопочку. Прошу сісти на свої місця і покласти палець на кнопочку.

ПАВЛИЧКО Д.В., голова Комісії Верховної Ради України у закордонних справах /3баразький виборчий округ, Тернопільська область/. Я маю запитання, я молу його задати? Я вас запитую. Я член Президії, я маю запитання.

ГОЛОВА. Не зривайте, будь ласка, сесію.

ПАВЛИЧКО Д.В. Я хочу...

ГОЛОВА. Не зривайте сесію. Виступив же депутат Головатий, що ви хочете?

ПАВЛИЧКО Д.В. Я хочу запитати? чому Президія Верховної Ради відрядила у Москву Костянтина Івановича Масика? А тому відрядила...

ГОЛОВА. Це не запитання.

ПАВЛИЧКО Д.В. Ні, це запитання, і я хочу відповісти на це запитання...

ГОЛОВА. Я прошу всіх зайняти свої місця. Не задавайте таких запитань, на які немає відповіді.

Сідайте, будь ласка. У нас тут 366 народних депутатів, і всі мають свої позиції. Я ж сказав, що обговорюємо це питання вчетверте, вчора обговорювали ще в комісіях.

Хто за те, щоб проголосувати поіменно, прошу визначитися.

"За" - 269. Приймається рішення про поіменне голосування. /Шум у залі/.

Я прошу зайняти свої місця. Голосування поіменна, зрозуміло? Вже ми дорадилися, Михайле Васильовичу, чотири дні радилися. Ми перетворюємо Верховну Раду... /Шум у залі/.

Перерва-10 хвилин. О 10.20 збираємося тут.

/Після перерви/

ГОЛОВА. Я прошу зайняти місця. Заспокоюйтесь. Всі розумні рішення приймаються тоді, коли в залі спокій. Вже всі виступили. Ми домовилися, що обговорення припиняється. Тепер будемо, узагальнювати і голосувати в такій послідовності, в якій надходили пропозиції.

ГОЛОСИ З ЗАЛУ. /Не чути/.

ГОЛОВА. Ми ж не починали обговорювати, а у вас уже зауваження. Не почали роботу, а вже є зауваження. Це-цікава річ.

Всі зайняли місця? Прекрасно. В ході обговорення на пленарному засіданні, в комісіях, у групах, під час перерви /є також проект від групи членів Президії/ надходили пропозиції в такій послідовності.

Перша пропозиція - підтримати постанову, яку прийняла Президія Верховної Ради з деякими уточненнями, які вносилися. Я їх прочитаю.

Уряду України продовжити роботу над проектом Договору про економічне співтовариство і після врахування пропозицій дозволити парафувати його з наступною ратифікацією Верховною Радою.

Далі. Визначитись, що Україна підписує. Договір про економічну співдружність із співтовариством. Це-друга пропозиція. Тобто Україна не підписує зараз Договір про економічне співтовариство, а підписує договір /як окрема сторона/ з співтовариством.

Третя пропозиція. Доручити Уряду України продовжити роботу по розробці умов, на яких Україна може приєднатися до Договору про економічне співтовариств, виходячи з інтересів народу України і необхідності стабілізації економіки.

Четверта запропонована Комісією у закордонних справах.

Я прошу вибачення, четверту пропозицію вносив Уряд, Вітольд Павлович наприкінці виступив.

Отже, перша - це рішення Президії. Ви не можете від цього відмовитись. Ми його тут відредагували, і я вам прочитав. Другу - внесли депутати Матвієнко і Головатий. Депутат Пилипчук до неї. приєднався. Третя - від групи членів Президії. Четверта - від Уряду. Якщо ви хочете поставити в іншій послідовності, то це ж неправильно. В якій послідовності пропозиції вносилися, в такій потрібно голосувати.

НОСОВ В.В., член Комісії Верховної Ради України у питаннях законодавства і законності /Октябрський виборчий, округ, Полтавська область/. Справа в тому, що другу пропозицію підтримала Комісія у питаннях законодавства і законності. Там тільки треба додати слова: "на взаємовигідних засадах".

ГОЛОВА. Яке це мав значенні, яка пропозиція є? Я керувався сьогоднішнім обговоренням, шановні товариші. І на основі цього обговорення в тій послідовності, в якій вносилися пропозиції, я їх і поставив.

Третій мікрофон.

ЗАЄЦЬ І.О., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань економічної реформи і управління народним господарством /Святошинський виборчий округ, м. Київ/, /першій пропозиції після слів "з наступною ратифікацією Верховною Радою" додати: "при наявності всіх двадцяти трьох протоколів".

ГОЛОВА. Я вже про це говорив, і ще хочу повторити: на ратифікацію договір буде вноситись обов'язково за наявності всіх додатків. Це - умова, і не потрібно цього писати.

Другий мікрофон.

РЕВА В.М., перший віце-президент Української державної корпорації автомобільного транспорту /Феодосійський виборчий округ, Кримська АРСР/. Уважаемый Председатель! Уважаемые товарищи народные депутаты! Мы сейчас услышали четыре предложения и, на мой взгляд, ни по одному из них не примем решения. Поэтому, Леонид Макарович, я считаю, что с учетом вчерашнего обсуждения надо рассмотреть предложение Витольда Павловича Фокина, а после этого определиться по остальным предложениям. Вопрос очень серьезный. Поэтому нужно дать слово Витольду Павловичу, чтобы он зачитал четко свое предложение, и проголосовать за него поименно. Спасибо.

ГОЛОВА. Займіть, будь ласка, свої місця. Як проголосуйте, так і буде. Заздалегідь прогнозів не потрібно. Невже хтось так глибоко переконаний у тому, що якщо він скаже останнє слово, то це вплине на голосування? Невже у вас є така ейфорія?

Отже, ставлю на голосування першу пропозицію Президії Верховної Ради: "Уряду України продовжити роботу над проектом Договору про економічне співтовариство і після врахування пропозицій України дозволити парафувати його з наступною ратифікацією Верховною Радою".

Голосування поіменне. Прошу проголосувати.

"За" - 200. Рішення не приймається.

Друга пропозиція: "Вважати за доцільне, щоб Україна підписала договір з Економічним співтовариством не засадах взаємної вигоди".

Хто за це, прошу проголосувати.

"За" - 186. Не приймається.

Третя пропозиція: "Доручити Уряду України, продовжити роботу по розробці умов, на яких Україна може приєднатися до Договору про економічне співтовариство, виходячи з інтересів народу України і необхідності стабілізації економіки".

"За" - 214. Не приймається.

І четверта пропозиція Уряду: "Дозволити Уряду України парафувати Договір про економічне співтовариство з наступною ратифікацією Верховною Радою України". Прошу проголосувати. Це пропозиція Уряду.

"За" - 236. Рішення приймається. /Оплески/.

Шановні народні депутати! До мене і до членів Президії надходили пропозиції про те, щоб затвердити Голову Служби національної безпеки. На цю посаду я пропоную затвердити Марчука Євгена Кириловича.

Може, є запитання? Немає.

Ставлю на голосування. Хто за те, щоб затвердити це угодою Служби національної безпеки Марчука Євгена Кириловича, прошу голосувати.

Одну хвилиночку, голосування відкрите. Повторюю, голосування не поіменне. Переверніть картки, будь ласка, на таємне голосування. Червоне має бути зверху.

Хто за те, щоб затвердити Марчука Євгена Кириловича Головою Служби національної безпеки, прошу проголосувати.

"За" - 307. Поздоровляю вас, Євгене Кириловичу! Я хочу вас попросити, щоб найближчим часом ви внесли пропозиції щодо Ради і щодо заступників Голови Служби національної безпеки України.

У нас немає часу на тривале вирішення цього питання.

Наступне питання про проект Закону про прокуратуру. Доповідач Шишкін Віктор Іванович.

Головує Перший заступник Голови Верховної Ради України ПЛЮЩ І.С.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вітольде Павловичу, закінчуйте розмову, у нас сесія іде. Євгена Кириловичу, припиніть нараду депутат Алтунян, будь ласка, займіть своє місце.

Прошу, Вікторе Івановичу.

ШИШКІН В.І., Генеральний прокурор України. Уважаемые депутаты! Нам необходимо решить вопрос о принятия еще трех документов, которые относятся к пакету документов, ввязанных с Законом о прокуратуре. В прошлый раз на ваше рассмотрение в первом чтении они не были внесены. Это Положение о классных чинах работников органов прокуратуры, Дисциплинарный устав прокуратуры и структура Генеральной прокуратуры Украины. Все три документа сведены в одну таблицу, которая вам роздана. Первым из них в порядке поступления является Положение о классных чинах работников органов прокуратуры.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутате Омельченко, наступного разу візьміть рупор або ми попросимо Секретаріат, щоб вам видали його.

Прошу, Вікторе Івановичу.

ШИШКІН В.І. Посмотрите таблицу. Все замечания, которые были поданы к данному положению, учтены. Только одно предложение частично учтено и одно - отклонено. Если у авторов

предложения, которое отклонено, нет возражений, прошу поставить на голосование положение в целом.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу Секретаріат оголосити, щоб депутати, які знаходиться в кулуарах, зайняли свої робочі місця. Якщо там Уряд заважає, то Уряду це також стосується.

Ви ознайомлені з Положенням про класні чини працівників органів прокуратури України. Вноситься пропозиція не розглядати його по пунктах, а проголосувати за проект розданої вам постанови "Про затвердження Положення про класні чини працівників органів прокуратури України".

"Відповідно до статті 47 Закону України про прокуратуру Верховна Рада України постановляє:

1. Затвердити Положення про класні чини працівників органів прокуратури України і ввести його в дію з 1 грудня.

2. Зберегти за працівниками органів прокуратури України класні чини, які вони мають на день прийняття Закону України про прокуратуру".

Є зауваження? Немає. Прошу проголосувати за розданий дам проект постанови.

"За" - 252. Приймається.

ШИШКІН В.І. Следующим в первом чтении вам было предложено Положение о дисциплинарной ответственности работников прокуратуры. Учтено предложение комиссии переименовать этот нормативный акт в Дисциплинарный устав прокуратуры Украины.

Здесь также многие предложение учтены, кроме двух. Если у депутатов, чьи предложение отклонены, нет замечаний,

то также можно поставить на голосование. Если депутаты, чьи предложение отклонены, считают необходимым отдельно поставить свои предложения, прошу высказаться по этому вопросу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон.

ПОТЕБЕНЬКО М.О., начальник управління кадрів Прокуратури України /Новобузький виборчий округ, Миколаївська область/. В статье 12 сказано о том, что с момента выявления проступка - до года, а с момента совершения срок не устанавливается. Я считаю, что есть трудовое законодательство /Виктор Иванович, может, вы недосмотрели/ и там до месяца - с момента обнаружения, а с момента совершения - до шести месяцев. Я думаю, если перед законом все равны, то и закон должен быть равен перед всеми.

ШИШКІН В.І. Какая статья?

ПОТЕБЕНЬКО М.О. Это статья 12. Мы говорили. Вы, наверное, просто недосмотрели.

ШИШКІН В.І. Нет досмотрели. Обсуждали этот вопрос, решили оставить так, как предлагалось первоначально.

ПОТЕБЕНЬКО М.О. Это противоречит трудовому законодательству. Я прошу мое предложение поставить на голосование.

ШИШКІН В.І. Данное положение трудовому законодательству не противоречит. Речь идет не об ответственности в порядке дисциплинарного подчинения, а об ответственности в связи с невозможностью занимать данное место. Это не означает, что данное лицо увольняется в порядке дисциплинарного подчинения.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон.

ПОТЕБЕНЬКО М.О. Я считаю, что надо все-таки привести в соответствие с трудовым законодательством. Там четко сказано, что если совершен дисциплинарный проступок, то с момента его совершения установлен срок - шесть месяцев, а с момента выявления

- один месяц. Поэтому надо привести в такое соответствие, иначе это будет противоречить трудовому законодательству. Я убежден в этом. Просил бы проголосовать.

ШИШКІН В.І. Я еще раз вам объясняю: речь идет не о том, о чем вы говорите. Речь идет совершенно о другом - о невозможности занимать определенное положение, связанное со статусом прокурорского работника, впредь, независимо от того, в какое время совершены те или иные действия.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

НОСОВ В.В. Вікторе Івановичу, я просив внести в другу колонку мою пропозицію вилучити із статті 12 слова: "але не пізніше одного року з дня вчинення проступку". Зараз чомусь у таблиці мові пропозиції не виявилося. Я все ж таки наполягаю на цьому. Ще раз повторюю, в статті 12 з першого речення вилучити слова: "але не пізніше одного року з дня вчинення

проступку". Справа в тому, що це Дисциплінарний статут. І саме невдала робота, може, навіть злочинна робота прокурора призводить до тяжких наслідків для громадян.

І залишити термін - тільки один місяць після виявлення. Бо людина повертається, скажімо, з "віддалених місць", але виявляється, що до неї вживаються всі заходи, які передбачаються цим документом.

ШИШКІН В.І. Комиссия отклонила это предложение. Если вы хотите поставить на голосование, мы можем проголосовать.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміла позиція? Візьміть проект постанови Верховної Ради "Про затвердження Дисциплінарного статуту прокуратури України". Знайшли?" Відповідно до статті 48 Закону..." /який ми з вами вчора прийняли/"...Верховна Рада постановляє:

Затвердити Дисциплінарний статут прокуратури України і ввести його в дію з 1 грудня 1991 року за винятком частини другої статті 16.

Частину другу статті 16 ввести в дію з 1 березня 1992 року", прошу проголосувати.

"За" - 237. Приймається.

ШИШКІН В.І. На ваше обсуждение в прошлый раз также вносилась структура Генеральной прокуратуры Украины /под Генеральной прокуратурой Украины понимается центральный аппарат/. Каких-либо серьезных замечаний не было. Комиссия внесла предложение сократить некоторые отделы, связанные с методической работой, считая, что по методике работу могут проводить группы, специально созданные приказом Генерального прокурора

в конкретных управлениях. Поэтому мы согласились с предложением сократить такие отделы. В управлении общего надзора /он был под N 4/, в следственном управлении /также под N 4/, в уголовно-судебном управлении /под N 3/ и в гражданскосудебном управлении /тоже под N 3/. Исключили также отделы N 3 и N 4 в управлении по надзору за соблюдением закона в Вооруженных Силах и оборонной промышленности, учитывая, что эти функции могут осуществлять другие отделы общего направления. В управлении материально-технического снабжения мы решили соединить два отдела

- отдел капитального строительства и отдел материально-технического обеспечения и таким образом из четырех отделов сделать три. То есть все эти предложения учтены, и на ваше утверждение вносится представленная в правой колонке структура Генеральной прокуратуры Украины.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

ЯЦЕНКО В.М., заступник голови Комісії Верховної Раді України з питань Чорнобильської катастрофи /Коростенський виборчий округ, Житомирська область/. Виктор Иванович, я прошу все-таки уточнить, сколько было и сколько остается работников в центральных органах прокуратуре?

ШИШКІН В.І. Я об этом говорил в докладе. Увеличение количества работников центрального аппарата предполагается на 35 человек.

ЯЦЕНКО В.М. Уменьшение?

ШИШКІН В.І. Увеличение. Я же прошлый раз говорил в докладе, что мы забираем под свое крыло все прокуратуры, которые раньше нам не подчинялись - транспортную, экологическую, специальную я военную. Вы как считаете, они должна работать в вашем аппарате или не должны?

ЯЦЕНКО В.М. Ну, а в целом уменьшение будет?

ШИШКІН В.І. В целом - уменьшение. Я в прошлый раз говорил, что если сравнить в процентном отношении тот объем работы, который мы взяли, то у нас управленческая структура сокращается.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вікторе Івановичу, я думаю, що це питання суттєве. Тому треба, щоб не лише депутат Яценко і ми, а й щоб народ України знав, що в цілому штатна кількість працівників Прокуратури України не збільшується, а центральний апарат збільшується всього на ЗО чоловік. Так, Вікторе Івановичу?

ШИШКІН В.І. Я уже говорил в докладе, что в связи с тем, что мы принимаем к себе все остальные четыре вида прокуратуры, которые раньше не подчинялись Прокуратуре Украины, общая численность работников прокуратуры увеличивается на 1500 человек. Это за счет аккумуляции тех сотрудников, которые работают в транспортной, экологической, специальной и военной прокуратурах. Мы должны эти прокуратуры взять к себе. Эту же работу кто-то должен делать. Таким образом, общая численность работников увеличивается на 1500 человек. При этом количество сотрудников центрального аппарата в связи с этой реорганизацией увеличивается только на 35 человек за счет привлечения к нам руководства этих структур. Но если взять в процентном отношении к объему работы центрального аппарата, которую он взял на себя, то у нас уменьшение количества сотрудников центрального аппарата. Я в докладе говорил об этом.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон.

ГОЛУБЕЦЬ М.А., керівник Львівського відділення Інституту ботаніки імені М.Г. Холодного АН України /Калуський виборчий округ, Івано-Франківська область/. Шановний Володимире Івановичу! Цілком підтримую ваші пропозиції щодо структури, але я подавав зауваження в письмовій формі, яке не враховане. Ще раз прошу вас звернути увагу на те, щоб у назві підрозділу не було таких не властивих українській мові форм назв, як "відділ по роботі", "відділ по нагляду". Може бути "відділ нагляду", "відділ з питань нагляду". Прошу це врахувати і відредагувати назви.

ШИШКІН В.І. Мы этот вопрос обсуждали и отклонили. Когда "по"

- это действительно отдел, который работает по вопросам, связанным с надзором. А если говорить "отдел надзора", то такая конструкция режет слух. Получается, что сам отдел является надзирателем. Такого не должно быть. Мы даже решали этот вопрос с украинистами, и они согласились с такой конструкцией.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон.

ГОЛУБЕЦЬ М.А. Вікторе Івановичу, врешті-решт ми мусимо стати на фундамент української мови в нашому парламенті. Такої конструкції в українській мові, як "по нагляду", нема і не може бути. Тому жодні докази ваші щодо "вищестоящого", "нижчестоящого", "по роботі", "по нагляду" несерйозні. Це не українська мова. Ця назва мусить бути відредагована так, щоб відповідала вимогам мови.

ШИШКІН В.І. Но записать так, как вы предложили, тоже нельзя, это будет резать слух. Тогда уж "з питань".

ГОЛУБЕЦЬ М.А. Я так і кажу: або "з питань нагляду", або "з нагляду". Але не "по нагляду". Я дав свої варіанти, я не фахівець. Отже, "з нагляду" чи "з питань нагляду".

ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

ПАНЧЕНКО В.Є., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань культури та духовного відродження /Ленінський виборчий округ, Кіровоградська область/. Я знаю, що це філологічна, суперечка, і Михайло Андрійович має рацію. Не можна казати "по нагляду". За правилами української мови треба сказати "з питань нагляду".

ШИШКІН В.І. Иван Степанович, мы утверждаем структуру, давайте ее утвердим. А что касается четкого названия этих отделов, то это уже не связано с самой структурой. Главное, чтобы существовал отдел. Мы еще раз соберемся, я найду украинистов, и поговорим о чисто стилистической стороне дела.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон.

ДЕПУТАТ /не представився/. Вікторе Івановичу! В центральному апараті зіллються транспортна, військова та інші прокуратури. А на місцях районна прокуратура і транспортна залишаться окремо? Яке тем підпорядкування буде?

ШИШКІН В.І. Мы пока предлагаем схему, и эти вопросы еще находятся в стации разработки. Но мы предполагаем, что транспортные районные и областные прокуратуры, которые сейчас существуют, должны сохраниться. Если такая схема не приведет к положительным результатам, мы транспортные прокуратуры со временем можем перевести на территориальные. Но пока сохраняются транспортные прокуратуры. Экологические тоже сохраняются, но только на уровне районного звена с подчинением областным территориальным прокурорам.

Что касается специальной прокуратуры, то это прокуратура по надзору за соблюдением законов на предприятиях оборонной промышленности. В своей деятельности они теперь будут подчиняться территориальным прокурорам. Военные будут между собой также, по нашему предположению, целиться, но не на областные, а только на районные с подчинением центральному управлению по надзору за соблюдением закона Вооруженными Силами.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ХИЖНЯК В.М., голова Немировської районної Ради народних депутатів, голова виконавчого комітету /Немирівський виборчий округ, Вінницька область/. Вікторе Івановичу, чи будуть враховуватися при формуванні прокуратур району, області територія, а також кількість населення? Це - важливе питання.

ШИШКІН В.І. По ныне действующей структуре у нас складывалась именно такая государственная практика: мы адекватно шли - от района к соответствующим органам в этом районе, начиная от советской и заканчивая судебной, прокурорской властью. Поэтому мы придерживались такого государственного устройства. И в дальнейшем, наверное, пока тоже будем придерживаться, если речь идет о территориальном направлении деятельности. По отраслевой деятельности у нас есть, например, природоохранительные, они фактически межрайонные. Тут называются районные, но функции у них межрайонные.

Но мы уже /я в докладе говорил/ пытаемся отступить от этого. И ввиду того, что пока нет коллегия, мы на совещании руководителей управлений и отделов приняли решение отойти от такой структуры, а именно от четкого соблюдения нынешнего административно-территориального деления Украины, о котором вы только что говорили, отойти на уровне городов с районным целением. То есть в городах с населением до 500 тысяч человек мы предполагаем ликвидировать районные прокуратуры и создать городские. Они, собственно, созданы, просто надо аккумулировать всю работу на уровне города. Это снимет излишние управленческие звенья.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

АЛТУНЯН Г.О., голова Харківського міського комітету народного контролю /Київський виборчий округ, Харківська область/. Уважаемый Виктор Иванович! Я хочу все-таки уточнить относительно вопроса последнего выступающего.

Я его понял не совсем так. Речь идет, например, о том, что Московский район города Харькова, в котором до сих пор прокурором является депутат Гайсинский, насчитывает более 300 тысяч населения. Это примерно столько, сколько в некоторых областных центрах. А количество следователей, прокуроров такое же, как в каком-то маленьком районе. И количество преступлений - тоже. Будете ли вы увеличивать в зависимости от этого штаты? Вот о чем идет речь.

ШИШКІН В.І. Что касается увеличения штатов, то это зависит от вас. Если вы утвердите наши предложения о том, что мы просим в ближайшие два года увеличение штатов по 400 человек каждый год, я имею в виду 1992-1993 годы, мы будем вносить эти наши предложения. Это увеличение будет зависеть от нас, уважаемый депутат Алтунян, и от остальных депутатов. Утвердите наши предложения - увеличим.

Что касается возможной нагрузки, о которой вы говорите, то это не совсем верные сведения. Посмотрите, сколько в районной /сельской/прокуратуре работников. Там один прокурор, один помощник прокурора и один следователь. А приводимый вами в качестве примера Московский район города Харькова совершенно не адекватен по своей численности. Так что здесь нужно повнимательнее посмотреть.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Диференційований підхід.

ШИШКІН В.І. Да, дифференциация уже и сейчас есть. Другое дело, что она недостаточная. Почему недостаточная? Я вам только что сказал: дайте нам возможность.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Більше питань немає. Шановні депутати, вам роздано проект постанови "Про затвердження структури Генеральної прокуратури України". Один пункт: затвердити структуру Генеральної прокуратури України.

Прошу проголосувати за проект цієї постанови.

"За" -238. Приймається.

Все, Вікторе Івановичу?

ШИШКІН В.І. Да, все.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми вас поздоровляємо з тим, що розв'язали вам руки, створили законодавчу основу для того, щоб ви формували і організовували роботу надзвичайно важливого державного органу. Бажаємо вам успіхів.

ШИШКІН В.І. Я с трибуны хотел бы поблагодарить участников рабочей группы /это, прежде всего, работники прокуратуры, которые участвовали в разработке этого документа, а также работники юридического отдела Секретариата Верховного Совета/ за большую помощь в подготовке проекта закона. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Щодо процедури? Другий мікрофон.

НОСОВ В.В. Іване Степановичу, коли розглядали дисциплінарний статут, я вносив пропозицію вилучимо із статті 12 слова "але не пізніше одного року". Окремо ми не голосували. Я правильно зрозумів, що ми проголосували з урахуванням цього вилучення?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вікторе Івановичу, як ви зрозуміли? Я так зрозумів, що ми проголосували за проект і прийняли постанову.

ШИШКІН В.І. Я тоже так понял, Иван Степанович.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ви з однієї комісії, то з'ясуйте це питання.

Шановні депутати! Вам роздано проект постанови про порядок введення в дію Закону України про пенсійне забезпечення.

Я прошу врахувати ті обставини, що склалися. Будемо проект постанови розглядати? Якщо ми постанову, не приймемо, то закон не діятиме.

Чи є у депутатів серйозні зауваження? Вчора ми домовлялися з цього приводу. Вам проект постанови роздали? У вас постанови немає? Тоді знімається це питання. Ми не можемо розглядати, якщо немає на руках постанови.

Далі у нас на порядку денному - законопроект про Конституційний суд. Це надзвичайно важливе питання. Давайте ми над ним ще попрацюємо в комісіях, а потім внесемо на пленарне засідання, Я мав розмову з головою комісії та а іншими депутатами, які брали участь у розробці цього законопроекту. Вони підтримують таку пропозицію, щоб ще дещо доопрацювати.

Тепер щодо Арбітражного процесуального кодексу. Ми його вже розглядали. Надійшла пропозиція, щоб ми розглянули його в другому читанні.

Слово для виступу про проект Арбітражного процесуального кодексу України в другому читанні надається Притиці Дмитру Микитовичу, голові Вищого арбітражного суду.

ПРИТИКА Д.М., голова Вищого арбітражного суду України. Шановні народні депутати! Я виступаю за дорученням Комісії у питаннях законодавства і законності. Вноситься на ваш розгляд у другому читанні Арбітражний процесуальний кодекс України. За час від прийняття проекту в першому читанні надійшло нам на розгляд 84 пропозиції від народних депутатів України, від комісій Верховної Ради. Враховано 48, тактично 60 процентів з лиши їм. Результати опрацювання пропозицій народних депутатів та науковців відображені в порівняльній таблиці, яка вам роздана.

З прийняттям Арбітражного процесуального кодексу ми завершімо формування ще однієї ланки нашої судової системи і внесемо свій вклад у зміцнення договірної дисципліни, про що ви говорили сьогодні, і спрямуємо свої зусилля на те, щоб договори, які укладаються, виконувалися, в тому числі з підприємствами інших республік. Я бачу в цьому смисл нашої роботи і прошу про це думати, коли будемо натискувати кнопки.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати! Я вам нагадую, що ми приймаємо документ у другому читанні, і нам потрібно голосувати редакції статей. Тому давайте зосередимо свою увагу. Тим більше, що документ ми вже обговорювали. Давайте працювати за таким принципом: статті, щодо яких немає зауважень і пропозицій, поданих у письмовій Формі і врахованих або відхилених, і депутати погодилися з позицією комісії і Вищого арбітражного суду, голосуються без запитування. А статті, щодо яких будуть зауваження і пропозиції, обговорюватимемо. Так?

Щодо назви немає зауважень. Щодо статті 1, розділ 1, є зауваження? Третій мікрофон.

РУДЕНКО В.М., член Комісії Верховної Ради України з питань діяльності Рад народних депутатів, розвитку місцевого самоврядування /Гощанський виборчий округ, Рівненська область/. У мене була пропозиція щодо статті 1 - після слова "колгоспи" записати: "селянські /фермерські/ господарства". Комісія відхилила, тому що фермерське чи селянське господарство не визначається як самостійний вид підприємств. Але я хотів би Дмитра Микитовича відіслати до статті 3 Закону про селянське /Фермерське/ господарство, який прийнято в першому читанні і де записано, що селянські /фермерські/ господарства в системі народногосподарського комплексу є рівноправною формою ведення господарства поряд з державними, кооперативними, акціонерними, орендними та іншими підприємствами.

Я вважаю, Дмитре Микитовичу, що можна погодитися з моєю пропозицією, тому що закон вже прийнято в першому читанні.

ПРИТИКА Д.М. Справа в тому, що Фермерські господарства - це один із видів підприємництва взагалі. Коли ми скажемо тут про фермерське господарство, тоді ми повинні говорити і про концерни, і про асоціації і так далі. Тобто це один із видів підприємництва. Через те ми не хотіли виривати щось одне із цілого ряду і включати сюди. Це просто не логічно. І в комісіях про це ми теж говорили і дійшли висновку, що не потрібно цього робити. Ми ж таким чином не позбавляємо фермерське господарство права звертатися за захистом своїх інтересів. Це виключається. Тобто вони - рівноправні суб'єкти відносин. Я ж вам говорю, що їх, цих суб'єктів підприємництва, сьогодні вже сотні, і якщо ми включимо фермерське господарство, то тоді треба записати всі інші. Це просто неможливо технічно. Тому я вважаю, що пропозицію відхилено обгрунтовано.

ГОЛОВУЮЧИЙ. З'ясували позицію щодо статті І. Ви погоджуєтеся? Депутат Руденко погоджується.

Щодо статті 2 є зауваження і пропозиції? Немає. Пропозиції і зауваження щодо статті 3 враховано. Щодо статті 4 - немає. Голосується розділ І, статті 1, 2, 3, 4 в редакціях, викладених у правій колонні і запропонованих комісією. Прошу голосувати.

"За" - 207.

Шановні депутати! Ми сьогодні працюємо з 9-ї години і, мабуть, стомилися. Я вас прошу у перерві домовитися з питання, яке має пряме відношення до нашої подальшої роботи і внести пропозиції до початку пленарного засідання або тоді, коли ми його відкриємо після перерви.

Оголошується перерва до 11.55.

/Після перерви/

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати! Сьогодні виповнюється 48-а річниця визволення столиці нашої України міста Києва від фашистських загарбників.

Група народних депутатів хоче виконати бажання ветеранів. Вони просять, щоб ми від імені Верховної Ради поздоровили тих людей, які брали активну участь у визволенні столиці України, побажали всім, хто сьогодні живий, здоровий, чув нас, і тим, хто, на жаль, не зовсім здоровий, добра, благополуччя, оптимізму і терпіння. А наша Верховна Рада намагатиметься робити все для того, щоб покращити їхнє таке незавидне становище і нелегке життя.

На це був спрямований і проект закону, який ми вчора прийняли. Гадаю, що після доопрацювання ми приймемо й таку постанову. Але сьогодні, у зв'язку з таким "бідним" кворумом, певно, ми постанови з такого надзвичайно важливого питання приймати не будемо.

Продовжуємо нашу роботу. Щодо її порядку зараз домовимося. Я вам можу зачитати багато записок. Я вже казав, що мені навіть незручно їх зачитувати. Ви розумієте, чим це викликано. Дніпропетровська, Донецька, Луганська та інші області /вже не депутати звертаються, а цілі області/.

Давайте визначимося так: приймемо Арбітражний кодекс... Постанову про пенсії без обговорення ми не приймемо. Я радився під час перерви з різними групами і зараз повідомив вам їхню думку з

цього приводу. Я не хочу, щоб ми дали привід для звинувачення нас у поганій роботі чи непродуманості.

Зараз розглянемо проект Арбітражного процесуального кодексу України і потім визначимося щодо подальшої нашої роботи.

Отже, ми не проголосували за розділ І. Погляньте на табло - кворум такий, що ми можемо проголосувати. Я прошу вас зосередитись і проголосувати за статті 1, 2, 3, 4 в редакції, викладеній у четвертій колонці. Прошу голосувати.

"За" - 245. Приймається.

Чи є у депутатів зауваження і пропозиції до розділу ІІ, статей 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11? Немає. Прошу проголосувати за редакції названих мною статей і в цілому за розділ ІІ.

"За" - 236. Приймається.

Розділ ІІІ, стаття 12 "Спори, підвідомчі арбітражним судам". Далі 13, 14, 15, 16,17 - не було зауважень. Названі статті і розділ ІІІ можна доставити на голосування в цілому. Прошу проголосувати.

"За" - 248. Приймається.

Розділ ІV. Прошу уваги. До статей 18, 19 пропозицій не надійшло. По 20, 21 - враховані. Кажіть, будь ласка.

ПРИТИКА Д.М. Ми зробили технічну помилку - коли передруковували статтю 21, випустили абзац 3.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Абзац 3: "Відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу". У лівій першій колонці, бачите? Таким чином, по статті 21 враховано, по 22- депутат Ребрик не наполягав, пропозиція не врахована. Щодо статті 23 - наполягає. Давайте проголосуємо за попередні статті без статті 23.

"За" - 257. Приймається.

Третій мікрофон.

РЕБРИК Б.В., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України у справах ветеранів, пенсіонерів, інвалідів, репресованих, малозабезпечених і воїнів-інтернаціоналістів /Тисменицький виборчий округ, Івано-Франківська область/. Іване Степановичу, ось моя поправка невелика відносно статті 23, перший абзац: "Позов може бути поданий кількома позивачами чи до кількох відповідачів". Стаття відхилена. Чим я керувався? Вважаю, що це може мати місце лише в тому випадку, коді опір витікав з одного розрахункового документа або одного транспортного документа чи з одного договору. Потрібно дати роз'яснення до статті.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, коментар буде. Будь ласка.

ПРИТИКА Д.М. Я вважаю, що ми абсолютно обгрунтовано відхилили її, тому що таких випадків може бути дуже багато в практиці. Ми написали тут, в цій третій колонці, що відхилено, тому що практика застосування окремих статей цього кодексу буде узагальнюватися і

роз'яснюватися в порядку, визначеному в статті 12 Закону про арбітражний суд. Пленум, який створено в нашому Вищому арбітражному суді, має право давати керівні роз'яснення з цих питань. Ми не маємо навіть такої технічної можливості.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ці роз'яснення будуть міститися в таких інструкціях.

ПРИТИКА Д.М. Наші керівні роз'яснення...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Роз'яснення пленуму арбітражного суду. Давайте погодимося. Погоджується депутат Ребрик? По статтях 24, 25, 26, 27 зауважень не надійшло, у статті 28 зауваження враховані. Віктор Іванович Шишкін погоджується. Пропозиції по статті 29 враховані, по 30 - не надійшло, по 31 - враховані. Пропонується проголосувати за розділ ІV в цілому.

"За" - 251. Приймається.

До статті 32 депутат Шишкін вносив письмову пропозицію, і вона частково врахована, а частково відхилена. Він з таким рішенням погоджується.

До статті 33, 34 пропозицій не надходило.

По статті 35 - враховано, до статей 36, 37 пропозицій не було, по 38 - депутат Демидов не наполягає на своїй пропозиції. По 39, 40 - не надходило, по 41 - врахована пропозиція депутата Демидова. По 42 - не надходило, по 43 - пропозиції враховані. Ми можемо розділ V проголосувати в редакції комісії. Прошу голосувати.

"За" - 263. Приймається.

Розділ VІ "Арбітражні витрати. До статей 44, 46, 46, 47, 48 і 49 пропозицій не було.

Можна голосувати розділ VІ в цілому.

"За" - 234. Приймається.

Розділ VІІ "Процесуальні строга". До статей 50, 51, 52 53 пропозиції не надходили. Можна розділ VІІ проголосувати в цілому.

"За" - 246. Приймається.

До статті 54 пропозиція народного депутата Руденка щодо подання позову врахована.

До статті 55 пропозиції не надходили.

Пропозиція депутата Шишкіна відносно статті 56 врахована.

До статті 57 пропозицій не було.

Щодо статті 58 - народний депутат Квасов погоджується з таким вирішенням. Качура Борис Васильович також погоджується, тим більше, що його немає.

Статтю 60 відхилено. Вікторе Івановичу, ви не наполягаєте? Не наполягає.

Прошу проголосувати за розділ VІІІ в цілому. "За" - 247. Приймається.

Розділ ІІ "Порушення провадження в справі та підготовка матеріалів до розгляду в засіданні арбітражного суду".

До статей 61, 62 і 63 пропозицій не надійшло.

Пропозиції до статті 64 враховано.

Статтю 65 відхилено, депутат Руденко з тим погоджується.

Голосуємо за розділ ІX в цілому.

"За" - 251. Приймається.

Розділ Х "Забезпечення позову".

Пропозиції до статті 66 враховані. До статей 67 і 68 пропозицій не було. Отже, прошу проголосувати за ці три статті, а також за розділ X в цілому.

"За" - 244. Приймається, Розділ XІ "Вирішення господарських спорів". Пропозиції до статей 69, 70 і 71. враховані. До статей 72 і 73 пропозицій не було. Пропозиції до статті 74 враховані. Щодо статей 75 і 76 пропозиції не надходили. Пропозиції до статті 77 враховані. До статей 78 і 79 пропозицій не було. Статтю 80 відхилено. Народний депутат Шишкін з цим погоджується.

До статті 81 пропозицій не було.

Пропозиції до статей 82, 83 і 84 враховані.

Відносно статті 85 - одна пропозиція врахована, одна - відхилена, але депутат Ребрик, здається, не наполягав. Третій мікрофон.

РЕБРИК Б.В. Іване Степановичу, я б додав до статті 85 ще один абзац: "У зв'язку з особливою складністю справи рішення по ній може бути прийнято протягом п'яти днів. Про це арбітр повинен оголосити в засіданні". Я це доповнення погоджував з арбітрами Івано-Франківської області.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ця пропозиція викладена не сторінці 59, у другій колонці, другому абзаці. Ваш коментар, Дмитре Микитовичу.

ПРИТИКА Д.М. Коментар такий. Як правило, арбітр, який розглядав справу, повинен оголосити рішення на засіданні. Але, дійсно, є окладні справи, які зразу на одному засіданні не можна вирішити. Але в стаття 77 цього Кодексу, яка дав арбітражному суду право відкласти розгляд опреш.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте проголосуємо це доповнення, тому що воно дисциплінує арбітрів. Бо у нас і досі є такі арбітри, у яких по півроку лежать справи. З цього приводу ми це одержуємо стільки листів. Віктор Петрович підтримує, так? Підтримує. Отже, сторінка 59, друге колонка, другий абзац: "В зв'язку з особливою складністю справи рішення по ній може, бути прийнято на протязі 5 днів. Про це арбітр повинен оголосити в засіданні".

Прошу проголосувати статтю 85 з цим доповненням.

"За" - 239. Приймається.

Щодо статті 86 зауваження враховані. До статей 87 і 89 зауважень не були. Зауваження щодо 88 і 90 враховані.

Розділ XІ, з урахуванням проголосованої нами статті 85, ставиться на голосування в цілому.

"За" - 230. Прийнято.

Розділ ХІІ Перевірка рішення, ухвали, постанови в порядку нагляду.

Стаття 91.

Третій мікрофон, прошу.

РУДЕНКО В.М. Я вважаю, Дмитре Микитовичу, що право протесту треба надати не лише Генеральному прокурору, прокурору Кримської Автономної республіки і областей, а й прокурорам міським І районнім, тому що у Законі про прокуратуру ми до норму заклали - винесення права протесту на рішення як народних судів, тек і арбітражних судів.

ПРИТИКА Д.М. Цього права ніхто їх не позбавляє, ми ж тільки процедуру обговорювали. Хочу пояснити всім депутатам ось що. Таких протестів за рік подається максимум 50, а як правило, менше. Оскільки протест все-таки відповідальна стадія в роботі, то треба, щоб це відбувалося на більш високому рівні. Така практика у неї вже склалася. Це лягання ми погодили з Віктором Івановичем Шишкіним. Комісія теж його розглянула і пропонує прийняти редакцію, викладену її четвертій колонці.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви нас переконали. Отже, із статтею 91 в є ясно. До статті 92 пропозицій не надійшло, щодо 93 -враховано, до 94 - не надходило. Пропозиції до статті 95 відхилено.

Третій мікрофон.

РЕБРИК Б.В. Шановні депутати, на 64-й сторінці в мов доповнення, але воно не прийнято. Я зачитую статтю 95: "Арбітражна наглядова комісія Вищого арбітражного суду перевіряє в порядку нагляду:

2/ рішення та ухвали, прийняті головою арбітражного суду Кримської Автономної РСР, головою арбітражного суду області та міста Києва.

3/ постанову, прийняту головою арбітражного суду Кримської Автономної РСР чи його заступником, головою арбітражного суду області та міста Києва чи його заступником". Пропоную цей пункт доповнити: "Якщо сума позову менше 1000 карбованців, оскарження у Вищий арбітражний суд України не допускається".

Прошу, проголосуйте цю поправку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Коментар, Дмитре Микитовичу, будь ласка.

ПРИТИКА Д.М. Ми вважаємо, що це обметуватиме невеликі підприємства, кооперативи, фермерські господарства. Все-таки тисяча карбованців - це теж гроші. Але буде так, звичайно, як вирішіть народні депутати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто за те, щоб внести таку поправку, прошу проголосувати.

"За" - 141. Це приймається.

Отже, далі. Щодо статей 96, 97, 98, 99, 100, 101 пропозицій не було.

Зауваження до статті 102 враховано, до 103 - не надходили, зауваження щодо статті 104 враховано частково.

Читаємо далі. До статті 105 - враховано, щодо статей 106, 107, 108, 109, 110 і 111 пропозицій не було.

Отже, розділ ХІІ в цілому /стаття 95 залишається у редакції, викладеній у правій колонці/ ставиться на голосування.

"За" - 244. Прийнято.

Переходимо до розділу ХІІІ. Перегляд рішення, ухвали, постанови арбітражного суду за нововиявленими обставинам.

Зауваження і пропозиції до статей 112, 113, 114 враховані.

Розділ ХІІІ голосується в цілому.

Приймається.

Розділ ХІV. До статті 115 - враховано зауваження, до 116 - відхилено, Ребрик погоджується. До статті 117 пропозицій не було, 118 - не було, 119 і 120 - пропозицій не надходило.

121 - не було, 122 - не було. Прошу проголосувати названі статті і розділ XІV у цілому.

"За" - 238.

Приймається.

Вноситься на ваш розгляд пропозиція про прийняття в цілому запропонованого вам Арбітражного процесуального кодексу України. Прошу проголосувати за нього в цілому.

"За" - 254. Приймається.

Шановні депутати, вам роздано проект постанови Верховної Ради "Про порядок введення в дію Арбітражного процесуального кодексу України". Чи в у депутатів зауваження, пропозиції щодо проекту? Можна прийняти як постанову? Прошу проголосувати за запропоновану вам редакції постанови.

"За" - 246. Приймається.

Дякую, Дмитре Микитовичу, сідайте.

ПРИТИКА Д.М. Я теж хочу подякувати народним депутатам за довір'я і тим людям, які брали участь у роботі над цим кодексом. Велике спасибі всім! /Оплески/.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати! Ми по Конституційному суду визначились. У нас залишилось .одне питання на сьогодні з тих, що ми вносили, -звіт про роботу Тимчасової комісії Верховної Ради України в питань націоналізації майна КПРС і ВЛКСМ.

Є доповідач? Скільки вам потрібно часу? До 20 хвилин.

Я ще раз вам повторюю: мені неважко поставити на обговорення постанову про пенсії. Але ж зрозумійте, її потрібно обговорювати, а робити це поспіхом не можна. Ми самі проголосували за певний порядок роботи.

Отже, слово надається народному депутату Чоботу.

Прошу вас дотримуватися регламенту - 20 хвилин. Будь ласка.

ЧОБІТ Д.В., член Комісії Верховної Вади України з питань культури та духовного відродження /Бродівський виборчий округ, Львівська область/. Шановний головуючий, шановні депутати! Відповідно до постанов Верховної Ради Української РСР "Про питання щодо націоналізації майна КПРС та ВЛКСМ на території України" від 15.10.1990 року та "Про розгляд вимог студентів, які проводять голодування в м. Києві з 2 жовтня 1990 року" від 17.10.1990 Державний арбітраж, Міністерство юстиції та Державний комітет по економіці розглянули вимоги щодо націоналізації майна КПРС та ВЛКСМ на території України і підготували відповідну інформацію.

Виходячи з того, що відчуження майна шляхом проведення націоналізації чинним законодавством не регулювалося, а також те, що в процесі підготовки матеріалів заяви про незаконний перехід об'єктів і коштів у власність КПРС та ВЛКСМ або їх незаконне придбання не надходили, Держарбітраж, Мінюст і Держкомекономіки зробили висновок, що /цитую / "ставити питання про націоналізацію майна партійних і комсомольських органів немає законних підстав". Це заключення було подано до Верховної Ради.

Для подальшої роботи на третій сесії Верховної Ради було створено Тимчасову комісію, яка мала завдання вирішити питання щодо націоналізації майна КПРС і ВЛКСМ на території України, уточнити і узагальнити представлені Мінюстом, Держарбітражем, Держкомекономіки матеріали, підготувати висновки і внести на розгляд Верховної Ради.

Під час вивчення матеріалів, поданих Держарбітражем, Мінюстом, Держкомекономіки, Тимчасова комісія Верховної Ради виявила додаткові задокументовані факти стосовно майна, коштів і комерційно-господарської діяльності КПРС і ВЛКСМ, які дали змогу зробити нові висновки.

Все майно Комуністичної партії Радянського Союзу на території України розподіляється між двома власниками - Компартією України і ЦК КПРС.

Станом на 01.07.1990 року загальна вартість майна Компартії України становила 567,5 мільйона карбованців, в тому числі основні фонди /я буду опускати деталі/... На час припинення діяльності Компартії на розрахункових рахунках

ЦК КПУ знаходилося 86 мільйонів 518,7 тисячі карбованців, а загальна сума коштів на рахунках парторганів та підпорядкованих їм організацій становила 190 мільйонів 567,3 тисячі карбованців.

У вартості основних фондів медів 405 мільйонів карбованців, або 82 відсотки, припадало на вартість будинків партійних органів, партійних установ та господарств, навчальних закладів та гуртожитків вищих партійних шкіл та курсів. Ж Компартії України, обласним комітетам і партійним закладам належало 853 будинки. З них 456 споруджено за партійні кошти, вартість їх складав 247,8 мільйона карбованців, або 61 відсоток; 364 будинки вбудовані із залученням кошів державного бюджету, їх вартість становить 110 мільйонів карбованців, або 27 відсотків. 38 об'єктів, які до останнього часу перебували на балансі компартійних органів, створювалися виключно за рахунок коштів державного бюджету. їх вартість становить 40,2 мільйона карбованців, або 10 відсотків основних фондів. Серед них будинки райкомів партії, компартійні готелі і гуртожитки, колишній музей Леніна в Києві. Вартість останнього - 18,6 мільйона карбованців. Компартія України стала власником 16 будинків старовинної забудови загальною вартістю 6 мільйонів карбованців, які були передані з державного фонду безоплатно.

Окремо слід відзначити підсобне господарство ЦК КПУ "Чайка", яке складається з двох відділень: "Чемир" - центральна садиба в цей і Новий Шлях Козелецького району Чернігівської області і "Чайка" в Києво-Святошинському районі Київської області. Вартість основних фондів підсобного господарства -19 мільйонів 183 тисяч і карбованців. За господарством закріплено 2662 гектари землі. 520 чоловік, які працюють в господарстві, виробляють зерно, картоплю, овочі, фрукти, м'ясо, молоко, яйця. В господарстві діють власні м'ясний і молочний цехи. М'ясні вироби і продукція молокоцеху відзначаються високою якістю і йшли для закладів ЦК КПУ, де реалізовувалися по державних цінах. Рентабельність досягалася в основному за рахунок щорічних державних капіталовкладень, сума яких за останні 7 років становила 6 мільйонів 418,1 тисячі карбованців. Цьому ж сприяло надання підсобному господарству статусу племінного заводу, що дало можливість як найкращого забезпечення державою господарства товарно-матеріальними ресурсами, зокрема комбікормами, і дозволило продавати колгоспам і радгоспам молодняк свиней і корів за високими племінними цінами. В цей час, коли на внутрішні потреби господарство отримувало державні асигнування, вільний заливок коштів з прибутків щорічно перераховувався на рахунок ЦК КПУ, що за останні 12 років в сумі становить 5 мільйонів 129,4 тисячі карбованців. Крім цього, вартий уваги і такий факт: за останні 5 років для потреб підсобного господарства "Чайка" ЦК КПУ з державного бюджету було виділено 10 мільйонів 144 тисячі карбованців, з яких далеко не всі кошти пішли для самого господарства. Так, у 1990 році ЦК КПУ одержав з державного бюджету 3 мільйони 204 тисячі карбованців, для господарства

ж було виділено 1 мільйон 191 тисячу. Решта грошей на суму 2 мільйони ІЗ тисяч карбованців осіла на рахунку ЦК КПУ. Вся діяльність підсобного господарства ЦК КПУ "Чайка" в яскравим прикладом перекачування державних коштів на компартійні потреби. "'

Лише за останні 10 років /1980-1990 роки/ ЦК КПУ використав з державного бюджету 30 мільйонів 936 тисяч карбованців для будівництва житлових будинків, виробничих об'єктів, баз відпочинку та іншого.

Про способи одержання доходів за рахунок держави свідчать виявлені Тимчасовою комісією такі факти. На прохання ЦК КПУ управлінням урядовими будинками Управління справами Ради Міністрів УРСР у вересні 1986 року безоплатно передало двоповерховій будинок N 8 по вулиці Жовтневої революції у Києві на баланс Управління справами ЦК КПУ. 5 листопада 1990 року цей будинок ЦК КПУ продав за 112 тисяч 773 карбованці Українському філіалу Всесоюзного відділення Всесвітньої лабораторії наукової культури. В цей же день ЦК КПУ продав Республіканському акціонерному банку "Україна" за 90 тисяч 312 карбованців одноповерховій будинок X 12 по вулиці Жовтневої революції у Києві, який у 1984 році теж був безоплатно переданий державою на баланс ЦК КПУ за його проханням. Про розмах комерційної діяльності Комуністичної партії України свідчить те, що лише з 13 січня по 26 серпня 1991 року для створення спільних і малих підприємств, акціонерних товариств та інших видів господарської діяльності ЦК КПУ перерахував партійним комітетам 19 мільйонів 935 тисяч карбованців. Найбільші суми одержали Кримський реском - 3 мільйони карбованців. Київський міськком - 5 мільйонів карбованців, Черкаський та ІваноФранківський обкоми - по 1,5 мільйона карбованців, Дніпропетровський обком - 1 мільйон 20 тисяч карбованців.

Далеко не вичерпні матеріали перевірок, які провів Національний банк України, свідчать, що більше 45 мільйонів карбованців і коштів компартійних органів вже вкладено у вигляді установчих внесків у діяльність комерційних банків, малих підприємств, кооперативів, фірм і асоціацій, а також на депозити та інші рахунки.

В обігу комерційного банку "Укрінбанк" /м. Київ/ кошті Управління: справами ЦК КПУ становлять 17,5 мільйона карбованців, в тому числі на депозитних рахунках 16 мільйонів карбованців і Управління справами Київського міськкому КП України - 6 мільйонів карбованців; у комерційному банку Ділового співробітництва /м. Київ/ - на депозитах 10 мільйонів карбованців.

Виявлено 37 випадків участі компартійних органів як засновників діяльності малих підприємств з установчим фондом на суму 8,9 мільйона карбованців. Тільки в Запорізькій області встановлено 14 таких фактів на суму 493 тисячі карбованців. Більше 2 мільйонів карбованців партійних коштів спрямовано на пайову участь у будівництві. Закарпатський обком КПУ перерахував 110 тисяч карбованців Закарпатській товарній біржі за одне брокерське місце.

Управління справами ЦК КПУ увійшло до окладу акціонерів Українського республіканського акціонерного інноваційного банку, перерахувавши в статутний фонд 0,5 мільйона карбованців, стало одним із засновників малого підприємства "АІСТ", надавши йому приміщення 200 квадратних метрів, і внесло в установчий фонд підприємства 300 тисяч карбованців. Разом із десятьма компартійними організаціями Управління справами ЦК КПУ став засновником зовнішньоекономічної асоціації "Згода" з установчим фондом

1,5 мільйона карбованців, внесли у цей фонд 700 тисяч карбованців.

Важливим джерелом доходів ЦК КПУ стало надання в оренду різним організаціям приміщень у будинках, які перебували на балансі управління справами ЦК. На 1991 рік ЦК КПУ уклав орендні договори на суму 2 мільйони 663 тисячі карбованців. На день припинення діяльності Комуністичної партії ЦК КПУ отримав орендної плати на суму 312 тисяч карбованців. Звертаю увагу і на те, що орендну плату ЦК КПУ брав а експлуатації будинків, збудованих за державні кошти або переданих йому державою безплатно. Варто відзначити і той факт, що ЦК КПУ отримував 5 тисяч 28 карбованців від Українського відділення Дитячого фонду імені В.І. Леніна за надавши йому в оренду двох кімнат площею 75 квадратних метрів.

Протягом багатьох років ЦК КПУ і обкоми Компартії користувалися правом безплатного одержання книг, журналів, газет та іншої друкованої продукції. Так, ЦК КПУ отримував по 4 примірники усіх видань, що випускалися видавництвами республіки /крім видань для сліпих/, по 5 примірників усіх республіканських газет, по одному примірнику всіх обласних, міських, районних газет і багатотиражок.

Крім цього, Вища партійна школа при ЦК КПУ безплатно отримувала по два примірники всіх республіканських, обласних, міських і районних газет, а обкоми і Київський міськком - усі видання, що випускалися видавництвами і організаціями даної області чи міста Києва, за винятком службових документів і видань для сліпих. Незважаючи на таку колосальну кількість отримуваних видань, бібліотека ЦК КПУ налічує всього 60 тисяч книг і журналів. Тимчасова комісія так і не змогла вияснити долі друкованої продукції,

яка надходила в ЦК КПУ протягом багатьох років.

Що стосується майна, яке було власністю ЦК КПРС, то на Україні до нього передусім належить система газетно-журнальних видавництв, в яку входять 18 видавництв, у тому числі і видавництво ЦК Компартії "Радянська Україна", видавництво Кримського рескому і 16 видавництв обкомів партії. Всі вони знаходилися на балансі управління справами ЦК КПРС.

Слід також відзначити, що згідно з постановами керівних органів самої Компартії протягом 1966-1979 років з системи Держкомвидаву республіки на баланс ЦК КПРС було переведено 17 видавництв і друкарень України з усіма виробничими фондами. Вартість основних виробничих фондів видавництв і друкарень, які були передані а державного балансу Комуністичній партії, становила 12 мільйонів 330 тисяч карбованців у цінах 60-70 років.

Вартість переданих споруд встановити не вдалося, проте вона була набагато більшою. За найскромнішими підрахунками, можна припустити, що Комуністична партія отримала від держави шина на суму не менше 30 мільйонів карбованців. Такі відверто грабіжницькі дії забезпечили Компартії суцільний контроль над пресою і створили це одне важливе джерело прибутків.

Станом на 1 липня 1991 року загальна балансова вартість основних фондів всіх колишніх компартійних видавництв становила 262,3 мільйона карбованців, обігових засобів - 56,7 мільйона карбованців і грошових коштів на суму 45,2 мільйона карбованців.

ЦК КПРС був на Україні власником також санаторіїв, будинків відпочинку, пансіонатів, кількість і вартість яких Тимчасова комісія ще остаточно не встановила. Не зовсім ясним залишається питання про численні відкриті і закриті санаторії та бази відпочинку ЦК КПУ в Криму.

З вище наведених фактів можна зробити висновок: твердження про те, що майно КПРС створено виключно на кошти членів Компартії, далеко не відповідав дійсності. Значна частина майна КПРС та КПУ була нажита за державні кошти, чому значною мірою сприяло зрощення партійних і державних структур. Лише за останні 20 років сума привласнених Компартією державних коштів і народного майна становить понад 100 мільйонів карбованців. Упродовж усіх 73 років, використовуючи своє панівне становище, Компартія постійно привласнювала державні кошти і майно, форми і способи чого були найрізноманітніші.

Яскравими і характерними фактами використання державних коштів і майна як потреб Компартії були: вивчення компартійних дисциплін у вузах і технікумах, на що витрачались величезні державні асигнування і до половини учбового часу; ведення за державний рахунок ідеологічної роботи в армії, КДБ і МВД; систематичне надання багатомільйонної фінансової допомоги за державні кошти комуністичним партіям зарубіжних країн; утримання за рахунок трудових колективів парторгів у колгоспах, радгоспах, на підприємствах; спорудження за державний рахунок десятків тисяч пам'ятників і монументів Леніну, Сталіну, Марксу і багатьом іншим компартійним діячам. Усі ці абсолютно не потрібні народу заходи вимагали величезних і ніким ще не підрахованих витрат, перед якими сучасна вартість майна КПРС і КПУ блідне.

Приділивши основну увагу майновим проблемам Комуністичної партії, Тимчасова комісія недостатньо вивчила питання про майно ВЛКСМ на Україні, тому воно залишається відкритим. Комсомол був "бойовим і надійним помічником КПРС", він мав розвинуту структуру а могутнім управлінським апаратом, комплексом споруд, великою кількістю розрахункових рахунків, в тому числі і валютних.

На балансі комсомолу перебували санаторії, будинки відпочинку, піонерські табори, засоби масової інформації, туристські організації. Тепер відбувається перелицювання назви комсомолу. Кошти цієї організації, як і кошти КПРС-КПУ, посилено вкладалися в комерційну і господарську діяльність. Безумовно, роботу по виявленню джерел фінансування комсомолу та його прибутків потрібно продовжити з тим, щоб надати майну цієї організації належну правову оцінку.

КПРС та її складова КПУ були наддержавними структурами, лише вдягнутими в партійний одяг. Будучи фактичним господарем цілої країни, Комуністична партія розпоряджалася народним майном і державними коштами. Крім багатомільярдної щорічної допомоги, прокомуністичним країнам Африки, Азії та Америки, Комуністична партія таємно здійснювала систематичне фінансування комуністичних партій інших країн. Ця сума за останні 10 років досягла понад 100 мільйонів доларів, або 10 мільйонів доларів щорічно. Все це лежало непомірним тягарем на плечах народу цілої країни.

В останні роки засобами масової інформації, широкими колами громадськості республіки неодноразово порушувалося питання про надання правової та політичної оцінки діяльності Комуністичної партії як в цілому в Радянському Союзі, так і

на Україні. Наслідки конкретної діяльності Комуністичної партії та підпорядкованих їй організацій кваліфікувалися як злочинні, а деякі факті багатьма розцінюються як геноцид, спрямований супроти українського народу, як злочини проти людства та людяності, на які не поширюється строк давності. Категоричність багатьох висновків оцінювалася лідерами Компартії України та окремими її членами як несправедливі нападки на партію.

З метою встановлення істини та надання правової, політичної та історичної оцінки діяльності на Україні Комуністичної партії те підпорядкованих їй організацій слід створити парламентську, комісію Верховної Раде України по розслідування діяльності Комуністичної партії на всій території України за період з 1917 року по 30 серпня 1991 року. Необхідно визначити основні питання парламентського розслідування та встановлення рожі і значення в цих подіях Комуністичної партії.

Виходячи з вищенаведеного, Тимчасова комісія Верховної Ради України в питань націоналізації майка КПРС вважав вимоги широких кіл громадськості республіки щодо націоналізації майна КПРС цілком справедливими.

На підставі викладеного зроблено такі висновки і рекомендації.

1. Вважати своєчасним і справедливим актом укази Президії Верховної Раді Україні відносно забороні діяльності Комуністичної партії України і передачу її майна та майва ЦК КПРС на баланс Секретаріату Верховної Ради України і місцевим Радам народних депутатів. Проголосити, що все майно КПРС на території Україні націоналізоване і в власністю народу Україні.

2. Вважати додільним до завершення роботи Тимчасової комісії в питань націоналізації манна КПРС і ВЛКСМ заборонити передачу У власність іншим юридичним особам або громадянам, а також продаж або відчуження манна, яке належало ВЛКСМ, ЛКСМУ /МДС/ і перевило Спілці молодіжних організацій України як правонаступника ЛКСМУ /МДС/.

3. Рекомендувати передати націоналізовані адміністративні приміщення колишніх партійних органів для потреб судових, медичних і культурно-освітніх закладів та на інші доброчинні цілі, передбачивши, що передача націоналізованих приміщень адміністративним органам у кожному окремому випадку допускається лише а дозволу Кабінету Міністрів України.

4. Виходячи з того, що останнім часом компартійні структури повалено вкладали кошти в комерційно-господарську діяльність, ховаючи таким чином значну частину свого манна, вважати доцільніше здійснити роботу в справі виявлення коштів і майна колишніх структур КПРС і КПУ, а також ВЛКСМ, вкладених у комерційно-господарську діяльність.

5. Оскільки всі кошти від сплати членських внесків і прибутків від видавничої діяльності направлялися безпосередньо в ЦК КПРС, вважати за доцільне звернутися до президентів СРСР і РРФСР з пропозицією повернути народу України відповідну частку націоналізованих коштів КПРС, яка припадав на Комуністичну партію України, а також її долю в валюті.

6. Для надання остаточної і правової політичної оцінки діяльності КПРС і КПУ рекомендувати створити Тимчасову комісію Верховної Ради з питань розслідування діяльності Комуністичної партії на всій території України за період з осені

1917 року до 30 серпня 1991 року, зібрані матеріали передати в суд.

7. Рекомендувати продовжити роботу Тимчасової комісії Верховної Ради України а питань націоналізації Івана КПРС і ВЛКСМ до максимально повного вияснення всіх обставин щодо коштів і майна КПРС-КПУ та ВЛКСМ а метою їх повного повернення народу України.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є запитання? Перший мікрофон.

ЗАЄЦЬ І.О. З вашої доповіді випливав, яр дуже багато майне Комуністичної партії України просто награбовано. Ми знаємо, що людину, яка краде, засуджують, а майно націоналізують.

Чи поширюється цей принцип на майно, награбоване Комуністичною партією Україні? Ви пам'ятаєте, що дуже велика частив цього майна йшла за кордон у доларах для підживлення комуністичних режимів за кордоном.

Ми знаємо, по комуністи, мабуть, ніколи не платили внесків валютою. Де партія брала валюту, щоб підживлювати комуністичні режими за кордоном?

Дайте мені, будь ласка, відповідь на ці два запитання.

ЧОБІТ Д.В. Перше запитання про націоналізацію майна. Комісія зробила висновок, що майно КПРС потрібно націоналізувати. Зараз власність змінилася, вона передана з балансу Компартії на баланс Рад народних депутатів. Коли ми приймемо рішення про націоналізацію, вона стане державною власністю. Націоналізація - це в захід надзвичайної ваги по відношенню до Комуністичної партії, такий захід повинен .бути здійснений.

Що стосується другого вашого запитання про валютні кошти, які надходили, то валютний рахунок знаходився в ЦК КПРС. ЦК Компартії України, за тими документами, які мала в розпорядженні Тимчасова комісія, валютного рахунку не мав, хоч готель "Жовтневий" здійснював валютні операції. А він якраз підпорядковувався ЦК КПУ. Питання про всю комерційну діяльність цього готелю, як і деякі інші, комісія ще остаточно не з'ясувала.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

РОМАНОВ Ю.С., завідуючий відділом астрономічної обсерваторії Одеського державного університету імені І.І. Мечникова /Жовтневий виборчий округ, Одеська область/. Вы в своем выступлении сказали о необходимости передачи дела в суд. Однако в постановлении это не заложено. Наверное, все-таки в постановлении должно быть записано о том, чтобы передать в суд.

У меня есть еще следующее замечание. Не совсем ясна до суда правомочность национализации. И вы нигде не сказали относительно

нарушений законодательства отдельными лицами. А такие, очевидно, были. И, очевидно, все-таки суд должен состояться, и мы должны записать в постановлении, чтобы это прошло через суд.

И, естественно, тут еще есть вопрос относительно коммерческой деятельности. Когда были нарушения коммерческой деятельности и на каком основании? То есть все равно мы возвращаемся к тому, что в постановлении должно быть записано решение о передаче ваших материалов в суд. Как вы к этому относитесь?

ЧОБІТ Д.В. Перше ваше запитання про суд. Коли йшло обговорення проектів постанов /у нас було кілька тих проектів/, народні депутати України подавали окремі пропозиції. Зокрема, обговорювалося питання це із головою Комісії у питаннях законодавства і законності Олександром Коцюбою. Він якраз запропонував, щоб цю справу вирішувати в суді. Для того, щоб вирішувати в суді питання діяльності Компартії не тільки в дні путчу, Тимчасова комісія запропонувала провести парламентське розслідування діяльності Комуністичної партії від 1917 року, вияснити її участь у громадянській війні, в голодоморах, репресіях, у нищенні пам'яток культури - тобто зібрати повний комплекс даних і розглянути всю діяльність Комуністичної партії від 1917 року до путчу, а не тільки обмежуватися путчем.

Друге запитання - про комерційну діяльність. Комерційною діяльністю Комуністична партія почала займатися з 1990 року. Вона вкладала кошти в комерційну діяльність, створювала підприємства. Вони і створювалися саме для того, щоб приховати їх

зв'язок з Комуністичною партією, через них робити операції, в тому числі і валютні. Про це написано і в пресі. Оскільки ці кошти вкладені, вони зараз не є власністю Комуністичної партії. Тому заходи по виявленню тих коштів потрібно робити - адже вони стали власністю зовсім інших організацій. Тимчасова комісія вважає: якщо ми встановимо участь Комуністичної партії у якомусь підприємстві, то усі його кошти повинні бути вилучені. Але та робота в республіці ще не завершена.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон.

КОРОБКО М.І., секретар Комісії Верховної Ради України у питаннях екології та раціонального природокористування /Тернівський виборчий округ, Дніпропетровська область/. Шановний Дмитре Васильовичу! Процес повернення награбованого у народу майна Компартією відбувається за формулою "як мокре горить". Зокрема виконання указу Президії Верховної Ради про припинення діяльності та про опечатування приміщень затягувалося не те що на кілька днів, а на тижні. Це сприяло тому, що зникло дуже багато цінного.

Ви сказали, що Тимчасова комісія вважав за доцільне розпочати роботу комісії Верховної Ради з цього питання. Скажіть, будь ласка, ви зверталися до Президії з цим питанням? Яка реакція Президії? Дійсно, чи скоро ми почнемо здійснювати вашу пропозицію? Чи доцільно, щоб ваша комісія і спеціальна комісія працювали одночасно?

ЧОБІТ Д.В. Ті комісії мають зовсім різну специфіку, і тому вони повинні працювати паралельно.

Що стосується того питання, ще задавали, то ми не внесли у постанову пункт про створення ще однієї комісії, тому що ця постанова - виключно по діяльності нашої комісії. А якщо депутат захоче створити комісію по розслідуванню діяльності Комуністичної партії, то ми вважаємо, що для цього потрібна окрема постанова.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О., голова Комісії Верховної Ради України з питань Чорнобильської катастрофи /Світловодський виборчий округ, Кіровоградська область/. У вашій доповіді нічого не сказано про таке /може, ви матеріалів не мали чи просто обійшли цю тему/. Ми прекрасно знаємо, що ті хлопці любили поїсти, і непогано. Існувало багато підсобних господарств, колгоспів і таке інше. В якому статусі вони перебували? І як ви ставитесь до такої ідеї, щоб ці господарства "прямою наводкою" давали свої продукти, харчі, скажімо, лікарням?

ЧОБІТ Д.В. Запитання зрозумів. Але, очевидно, ви прослухали, в доповіді якраз було про підсобне господарство.

Підсобне господарство було в ЦК КПУ одне - "Чайка". Воно просто мало кілька своїх відділень, у тому числі в самому місті Києві.

Що стосується того, чи направити ті продукти, що виробляє це господарство, Лікарням, то я вам хочу сказати, що це дуже

замалі обсяги для того, щоб забезпечити лікарні. Просто дуже незначні потужності, тому це і неможливо. Можна лише забезпечувати якісь окремі установи.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

СКОРИК Л.П., доцент кафедри архітектури Київського державного художнього інституту /Артемівський виборчий округ, м. Київ/. Шановний Дмитре Васильовичу! Скажіть, будь ласка, чи познайомились ви в ході вашої роботи з діяльністю знаменитої асоціації "Згода", в яку ввійшло дуже багато підрозділів ЦК КПРС і один із керівників якої, до речі, зараз працює в апараті Верховної Ради? Я маю на увазі колишнього працівника Управління справами ЦК Доценка, який став працювати у Верховній Раді теж не на малій посаді. Мене цікавить, чи ви знайомі з діяльністю цієї асоціації, і яка її подальша доля? Нас запевнив Доценко, що вона ось-ось вже буде розпущена.

ЧОБІТ Д.В. Відносно асоціації "Згода", її установчий фонд, як я сказав, становив півтора мільйона карбованців. Учасниками цієї асоціації були: готель "Жовтневий", будівельно-виробниче об'єднання Управління справами ЦК КПУ "Будова", підсобне господарство "Чайка", Суспільно-політичний центр імені В.І. Леніна, санаторій імені 30-річчя Радянської України, автобаза Управління справами ЦК КПУ, Інститут політології і соціального управління, Інститут політичних досліджень, клуб асоціації "Згода" і видавництво "Радянська Україна". Тобто всі ті організації, які підпорядковувалися Центральному Комітету Комуністичної партії. Ця асоціація була тільки створена, але активної діяльності вона ще не встигла розгорнути, принаймні, ми про це ще не отримали повідомлень.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон, і все.

ДУБЕНКОВ Г.О., секретар Комісії Верховної Ради Україні а питань відродження та соціального розвитку села /Козятинський виборчий округ, Вінницька область/. Шановний доповідачу! У процесі націоналізації житла й примі дань, які належали ЦК Компартії України, постраждали не тільки коливні партійні працівники, а й технічні. Вчора я розмовляв з шофером, який працював в ЦК Компартії України, а зараз працює шофером у Верховній Раді. Він 13 років стояв у черзі на квартиру, зараз перспективи її отримання немає.

Чи підійшли ми до розв'язання питань націоналізації згідно законом? Ми сьогодні ці будинки націоналізували, забрали, а додана, яка мала одержати квартиру в цьому році, не одержить її, і не перспективи немає. Чи тут ми з вами не порушуємо права людини?

ЧОБІТ Д.В. Комісія не змогла врахувати всі деталі. Але в цьому випадку, про який ви розповіли, я бачу таке вирішення. Оскільки автобаза була передана на баланс Секретаріату Верховної Ради і на баланс же Секретаріату були передані ті будинки, що "будувалися і вже вбудовані, то, відповідно, Секретаріат Верховної Рада повинен взяти на себе зобов'язання і по працевлаштуванню, і по забезпеченню тим, на що люди претендували, щоб у нас не було непорозумінь. Ось така позиція.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Час закінчився. Шановні депутата! Вам роздано проект постанови. Але той проект, що в у мене, і те,

що зачитував доповідач, розходяться. Я бачу, що там неоднаковий шостий пункт і така інше.

Тож я вношу таку пропозицію, давайте визначимося, чи ми будемо проводити обговорення і після того приймати рішення? Ви за це проголосуєте. Одні кажуть, що будемо, інші - що ні.

Інше пропозиція. Чи, може, ми внесемо зміни? Є процедура... І доручимо доопрацювати проект, щоб ми вже мали остаточний варіант.

Які є пропозиції?

Перший мікрофон.

МОРОЗ О.О. У мене в така пропозиція. У нас в проект постанові а цього приводу. Шановні депутати, я прошу вашої уваги.

Догляньте, перший пункт якраз стосується принципового питання про ставлення до націоналізації майна КПРС. Наче він, цей висновок, робиться на основі рішення Президії Верховної Ради. Таким чином, ми, прийнявши таку постанову, відразу на себе покладемо відповідальність за прийняття рішення Президії.

Тому в мене така пропозиція. Взагалі не розглядати це питання на сесії, хай Президія остаточно вирішить це питання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. другий мікрофон.

ЗІНЧЕНКО А.Л., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань народної освіти і науки /Замостянський виборчий округ, Вінницька область/. Шановний Іване Степановичу? У нас в два варіанти

постанови. Ми зараз маємо можливість вибрати і проголосувати за ці варіанти.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон.

БАРАБАШ О.Л., секретар Комісії Верховної Ради України з питань економічної реформи і управління народним господарство /Жовтоводський виборчий округ, Дніпропетровська область/. Шановний Іване Степановичу! Я тільки що отримав поіменну розпечатку голосування по першому пункту порядку денного нашого засідання. Маю підстави сказати, що ці результати головування фальсифіковані. Я тільки подивився звіт по Дніпропетровській області - там є три прізвища людей, які в цьому валі буди відсутні.

Якщо ми проаналізуємо інші області, ми дійдемо висновку, що це голосування фальсифіковане. Ми не можемо сьогодні бути спокійними, коли таке важливе рішення було фальсифіковано.

Я вимагаю, щоб ми зараз утворили комісію і перевірили законність цього рішення. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви знаєте, Олександре Леонідовичу, це все важливо, але яке до цього питання воно мав відношення? Тоді я запитую з нього приводу. Депутате Івасюк, от ви кричали, вносьте пропозиції з трибуни.

ІВАСЮК В.П., член Комісії Верховної Рада України з питань здоров'я людини /Ленінградський виборчий округ, м. Київ/. Шановні депутати, Іване Степановичу! Я попробував обговориш що постанову, як мав бути за процедурою, щоб не порушувати процедуру. Я дуже прошу надати слово тим, хто записався на виступ, Я знаю, що Олександр Коцюба записався, ще інші депутати записалися.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, ми проголосуємо, якщо ви вносите таку пропозицію.

Перший мікрофон.

МОВЧАН П.М. .письменник, секретар правління Спілки письменників України та Київської організації СНУ /Березняківський виборчий округ, м. Київ/. Шановні депутати, шановний головуючий! Безперечно, треба проводити обговорення. Без сумніву, треба залучити прокуратуру, по всіх фактах крадійки перевірку зробити обов'язково. щоб вона тут не зависало голими фразами.

Я вважаю, що треба проводити голосування лише поіменне.

Щодо пропозицій Барабаша. Ми розходимося до 1 грудня, і зависав в повітрі все те, що сьогодні обговорювалося і що мав місце. І ми знаємо, що сьогодні не один депутат "грав на акордеоні" за відсутніх у залі, коли вирішувалася доля України. Це, мені здається, неприпустимо. Тому я пропоную все-таки оцей момент обговорити або повернутися до цього після 1 грудня.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон.

ГОЛУБЕЦЬ М.А. Шановний Іване Степановичу, шановні народні депутати! Я вважаю, що питання, яке сьогодні розглядаємо, заслуговує на особливу увагу і на детальний аналіз. Тому я підтримую пропозицію, яку вносив Іван Степанович: питання обговорюємо у зв'язку з тим, що маємо розбіжність у викладенні постанови, приймаємо проект постанови за основу, але остаточні формулювання змісту приймемо на наступному засіданні Верховної Ради.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, зрозуміло, дякую. Шановні депутати! Наполягають на виступі два народні депутати. Ми не можемо відмовити, якщо депутат наполягав. Це депутати Коцюба і Івасюк.

Давайте надамо їм таку можливість, але попросимо виступ вкласти у 5 хвилин, а якщо можна - у 3. Конкретно з цього питання.

Слово надається народному депутату Івасюку, за ним виступатиме депутат Коцюба.

ІВАСЮК В.П. Дуже дякую, Іване Степановичу.

Шановні депутати, шановний головуючий! Громадськополітична організація існує об'єктивно до тієї пори, поки є члени в організації, в фінансове забезпечення останньої.

З впевненістю можна сьогодні заявити: Комуністична партія живе і дів. Є така партія. Через її структури, які забезпечені її колишніми членами не високих державних та господарських посадах, імперський центр проводить свою руйнівну політику, нетерпиму до ідеї незалежної демократичної України.

Проведення широкомасштабних акцій - спалювання хліба, зганьблення пам'ятників, організація сепаратистських кампаній розшматування України - все це потребує неабияких коштів.

Свої гроші Комуністична партія передбачливо схована у різних міністерських концернах, малих та спільних підприємствах. І нині без глибокого розслідування ланцюжків такої роботи КПУ неможливо повернути величезні кошти Компартії народу. Дня започаткування такої кваліфікованої роботи необхідно утворити державний орган з працівників прокуратури, Служби національної безпеки, Міністерства фінансів, МВС України. Ця структура повинна працювати під керівництвом депутатської комісії Верховної Рам.

Разом з тим вже сьогодні можна упередити від пограбувань колишніми комуністичними функціонерами в державних кріслах рештків майна КПУ - КПРС. Президія Верховної Ради у серпневі дні прийняла постанову про припинення діяльності КПУ та передачу майна на баланс Рад, чим законсервувала і привела в анабіоз цю злочинну організацію.

Припинення діяльності не б забороною партії, а передача на баланс майна не є припиненням права власника на власність. Відтак, залишився суб'єкт з усіма правами, які в будь-який слушний момент можуть бути відроджені. Таке вже є в Росії - партія під проводом Руцького заявила про своє правонаступництво Компартії Росії.

Мій опонент Коцюба при вирішенні питання заборони партії та націоналізації майна КПУ - КПРС стверджує, що ці питання є тільки компетенцією буду. Маю підозру, що така принциповість є нічим іншим, як виконанням спеціального замовлення колишнього ЦК КПУ.

Хотів би нагадати, що Верховна Рада адекватно визначила місце КПУ в сценарії державного заколоту і як вищий державний орган

виконала відповідну статтю Конституції України. Це переконливо аргументував Генеральний прокурор України Віктор Шишкін. Однак згадані постанови Президії не забезпечують однозначного вирішення долі КПУ. Такої вади не має запропонований проект постанови Верховної Ради від 17 вересня "Про власність КПРС, КПУ на території України".

В разі прийняття постанови неможливий став розтягування шана КПРС-КПУ по державних структурах, і це є в постанові, яка роздана декілька днів тому, а потім за розпорядженням Хоменка її, можна і сказати, з рук вирвали у депутатів знову і заховали в Секретаріаті.

Однак на сьогодні ми маємо сумний досвід ганебного розподілу майна Компартії. Ви знаєте про свідоме злочинне ігнорування місцевими Радами розпорядження Голови Верховної Ради віддавати пріоритет при розподілі майна КПУ народним судам, закладам медицини, культури та освіти.

Зважаючи на те, що існуючий стан справ з використанням майна КПУ вже призвів до паралічу судової влади в окремих областях України, що медики та освітяни теж можуть вдатися до крайніх кроків протесту, пропоную прийняти постанову про справжню націоналізацію майна Комуністичної партії та справедливий, законний його розподіл. І зробити це слід через процедуру поіменного голосування.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Коцюбі, а потім порадимося, як нам чинити далі.

КОЦЮБА О.П. Шановні народні депутати, я насамперед повинен відповісти, мабуть, депутату Івасюку. Так от, моє соціальне замовлення - це дотримання законності. Це - перше.

І друге. Я виступаю сьогодні не від комісії, оскільки комісія почала розгляд, а закінчуємо його ми. Хочу зауважити, що було два документи - постанова, причому в тому варіанті, Іване Степановичу, в якому вона в у вас, і був закон, підготовлений і обговорений Комісією з питань економічної реформи і управління народним господарством. Цей документ називався фактично Закон про націоналізацію, хоча там підібрано інше слово - про повернення майна.

Це два різні висновки, два різні підходи, і тому таку суперечність ми повинні усунути.

І я хотів би вам сказати ще одно - щодо наших а вами функцій. Депутати мають забезпечити Україні суверенність, а не втягувати Верховну, Раду в розгляд судових питань. Ми сьогодні починаємо вирішувати те, що нам комісія доповіла: стільки-то буде питань, така-то валюта, такі-то гроші, такі то комерційні системи і таке інше.

Яким би на сьогодні не було наше ставлення до цього звіту, ми не повинні забувати, що це звіт комісії, а не рішення судового органу. Ми ж в Декларації висловилися за принциповий розподіл влади на законодавчу, виконавчу і судову. І це питання суто судове. Ми статтю 71 Конституції змінили і чітко вказали, що на території України діють закони, які не суперечать союзним.

Ми не мажемо заперечити того факту, що КПУ входила до структури КПРС. Адже деякі члени Політбюро КПУ входили до Політбюро Союзу, українські комуністи входили до ЦК КПРС, у тому числі і Голова Верховної Ради Кравчук. Тобто це союзна структура, А раз так, тоді діє Закон про громадські організації, в якому чітко записано /стаття 22/, що розгляд питань щодо заборони партії і щодо її майна здійснюється судом.

Тому, шановні товариші, я хотів би вам сказати ось що. Ми проголосили суверенність і йдемо до неї з великими труднощами. Може, це й краще, що ми такі рівні, бо це дає противагу, і ми не допустили сьогодні на Україні кровопролиття.

Якщо ж ми завтра втягнемо народ у ці справи, а це ж стосуватиметься 2,9 мільйона комуністів, з яких поголовна маса не причетна ні до яких подій, це чесні люди, то ми можемо ввести суспільство у таку конфронтацію, з якої не вийдемо.

Я хотів би зам нагадати і деякий міжнародний досвід. Чому Росії чи Радянському Союзові не повернули Аляску? Тому, що ми провели націоналізацію, я даю та увазі коливній Союз, і не дотрималися норм міжнародного права. І коли 100 років виповнилося, не зважаючи на те, що Росія дала мільйон доларів за ту Аляску, нам її так і не повернули.

Ми можемо пригадати факти, коли Союз змушений був повернути Англії триста мільйонів доларів за ті капіталовкладення, які Англія вклала в царську Росію на законних підставах.

Ми націоналізували майно, а потім пожинали плоди таких дій. Я можу навести аналогічний приклад стосовно Франції, якій ми, і в тому числі Україна, бо там є наша доля, повинні заплатити певну суму за те, що було націоналізовано майно, яке належало цій країні.

Отже, якщо виходити з норм міжнародного права, то треба розібрати в судовому порядку всі питання, а не вирішувати їх на Верховній Раді. Націоналізації ж у такому вигляді, як її пропонує комісія, не знає ні міжнародне право, ні право України і колишнього Радянського Союзу.

Я хочу також сказати, що не можна говорити про конфіскацію, адже конфіскація - це додаткова міра покарання в кримінальній справі, а такої кримінальної справи відносно майна на сьогодні немає.

Я хотів би вам сказати, що тут не може бути і реквізиції, тому що реквізицією передбачається вилучення майна за відповідну плату. Це здійснюється у випадку якогось стихійного лиха або війни тощо. Так що сьогодні юридичних підстав для вирішення цього питання саме Верховною Радою немає. Це має вирішити саме судова влада, якщо будуть подані відповідні докази комісії. Через те я пропонував би прийняти до відома повідомлення комісії. Вона може продовжити свою роботу, у неї є напрацювання досить плідні. Ми створили цю комісію у травні. Вона повинна працювати, але, якщо є завершені матеріали, можна передати їх Уряду, оскільки в системі Міністерства юстиції в органи дія того, щоб відповідним чином оформити документи і вирішити це питання через суд.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати, було дві пропозиції. Слово надається народному депутату Мовчану.

МОВЧАН П.М. Має рацію депутат Коцюба. Мені здається, що, дійсно, не треба підмінювати органи прокуратури Верховною Радою. Безперечно, це справа суду. Але треба подумати ще про другий суд, який ми мусимо провести. Можливо, це буде суд над тією партією, про яку ми вже сьогодні так багато знаємо. Можливо, цей суд має бути міжнародним. І я думаю, що над цією формулою треба замислитися, аби остаточно поставити крапку над цією проблемою. Можна розглянути злочинну діяльність тільки на одному факті - голодоморі 1933 року. Без посилань на все інше ми маємо право остаточно засудити цю партію і віддати її на міжнародний загальний осуд. Це однозначно.

Щодо майна. Я думаю, що ми не повинні забувати про ту величезну частку майна, яке було пограбоване у нашого народу і передано до Москви. І якщо сьогодні Єльцин проголошує, що він, тобто Росія, є правонаступником золотого і алмазного фондів, то виходить, що ми позбавляємося всього того, на що маємо право.

Сьогодні, коли ми торкаємося проблеми майна і майнового розподілу, нам виставляють рахунки щодо газу, нафти і всього іншого. Шановні промисловці, ви знаєте, скільки труб було перекачано з України до Сибіру, скільки працювало вахт на видобуванні нафти і газу, скільки було послано наших електрозварників для того, щоб протягнути ці нитки від Сибіру аж до Європи? Чому ми, говорячи про це, замикаємо проблему

майна на якомусь одному комплексі? Я розумію, скільки було відправлено туди людей розпорядженням саме партійним, що надходило з обкомів, включаючи і Львівський, і Закарпатський, і Тернопільський, і Київський обкоми партії. Отже, рахунки значно ширші і більші. І ми не повинні звужувати ці питання до спільних підприємств, у які сьогодні вже вкладені і заховані гроші. Я можу вам назвати тільки одну містифікацію, яка відбулася. Товариство "Знання", яке було знаряддям партії, встигло за рік поміняти свій статус, стати громадською організацією, заховати все своє майно, утворити десятки спільних підприємств. Вибачте, хіба ця комісія спроможна все обрахувати?

Мені здається, що цю проблему треба розв'язувати значно серйозніше. Гадаю, що треба залучити для її вирішення і міжнародний суд і ті суди, про які ви правильно говорили, і не варто замикатися лише на проблемі ГКЧП. Я думаю, що сьогодні ми повинні перш за все проголосувати. Дивіться, тут написано, що вже відбуваються націоналізація і розподіл майна. Ми сьогодні рекомендуємо Верховній Раді Кримської АРСР, Київській міській Раді націоналізацію і розподіл майна КПРС.

Іване Степановичу, шановні депутати! Ви ж знаєте, що це вже відбувається, зокрема у Києві. Чого ж ми сьогодні запізно до цього рішення приходимо? Треба однозначно приймати це рішення, проголосувати його, але щоб і прокуратура, і всі судові органи були найщільніше причетні до цього.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати! Виступаючі і від мікрофонів, і з трибуни вносили дві пропозиції, які можна узагальнити.

Перша - звіт або інформацію про роботу Тимчасової комісії Верховної Ради з питань націоналізації майна КПРС взяти до відома.

І друга пропозиція. Одні говорили, що треба приймати рішення, інші пропонували доопрацювати його в Комісії у питаннях законодавства і законності. Депутат Коцюба сказав, що він говорить від себе, а не від комісії. Тому нехай вони його доопрацюють. Це надзвичайно важливо. Ви знаєте, що своєчасне рішення Президії було в одному напрямку, і вона за це несе відповідальність. А це вже наслідки. Може, ще не одна комісія працюватиме над цими наслідками. У нас немає єдиного проекту, адже той проект, який є у мене, не відповідає тому, що говорив з трибуни депутат Чобіт, і доповненням виступаючих. Є проект, який передав депутат Івасюк. Він відрізняється від того, що говорили депутати. Отже, немає такого варіанта проекту, який можна було б поставити на голосування.

Таким чином, є пропозиція інформацію Тимчасової комісії! прийняти до відома, доручити цій комісії разом з постійною Комісією у питаннях законодавства і законності за участю інших депутатів, які побажають взяти участь, підготувати проект постанови і внести його на наш розгляд.

Перший мікрофон.

ЄМЕЦЬ О.І. Нагадую, що була це одна пропозиція - Олександра Олександровича. Я її підтримую. Враховуючи багато нюансів і кворум, і все інше, -пропоную доручити Президії на підставі обговорення прийняти рішення з даного питання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я хочу тільки внести ясність. Ви розумієте, Президія може вплинути на комісію Президії, а якщо йдеться про комісію Верховної Ради, то як же Президія буде приймати рішення?

Тепер я прошу проголосувати за таку пропозицію...

Перепрошую, але переголосовувати не будемо.

Я прошу уваги. Ви бачите, до чого ми підійшли, проте у нас є ряд питань, щодо яких нам треба домовитися.

Не потрібно в усьому звинувачувати головуючого. А те, що ви запропонували, не є компетенцією Президії.

Ви знаєте, що у нас відбулася значна подія в Закарпатті. Я вам повідомив, що за ініціативою більше як 70 депутатів Закарпатської обласної Ради народних депутатів на сесію було внесено питання щодо проведення референдуму. Ми з вами кілька разів зверталися до цього і дійшли згоди, що ніяких питань на референдум, крім питання про незалежність України і вибори Президента, виносити не потрібно. А от обласна Рада вирішила по-своєму. До нас з цього приводу надійшло кілька пропозицій. Одні наполягають на відміні рішення, інші вимагають покарання, треті ще чогось домагатися.

Я пропоную доручити Президії вивчити питання і визначитися з цього приводу. Буде створено депутатську групу з членів Президії, які підготують свої висновки, а потім ми приймемо рішення. Це-перше.

Друге. Вчора ми вносили на ваш розгляд питання щодо Українського конгресу Рад. Ви знаєте результати нашого голосування, але я хочу сказати, що до нас надійшли відомості, нібито до цього конгресу вже всі готові. На місцях звинувачують Верховну Раду і Президію,

зокрема вчора Іван Миколайович Салій казав, що ми не діємо так, як належить діяти. Ми, мовляв, йдемо до референдуму, а ви нам не кажете, що робити.

На жаль, у нас в це багато таких структур, які чекають команди. Давайте ми так вирішимо: доручити Президії Верховної Ради розглянути і підготувати порядок проведення цього конгресу.

Зачекайте, ми голосували відносно того, проводити конгрес чи не проводити. Зрозумійте, ми можемо приймати рішення, можемо не приймати, а вони зберуться і проведуть конгрес. Що ж це за демократія, коли ми нав'язуватимемо своє рішення? Це їхнє право.

Я вас прошу не треба викликати конфронтацію. Ще раз повторюю: доручимо Президії підготувати пропозиції, розглянути їх і прийняти рішення щодо проведення конгресу. Даєте таку згоду? Дякую.

Далі. Ви знаєте, що Президія на останньому засіданні прийняла рішення щодо проведення урочистого засідання Верховної Ради а нагоди 125-річчя з дня народження Грушевського - відомого вченого, громадського діяча і першого президента України. Доводжу до вашого відома, що це відбудеться 22 листопада о 16 годині в театрі опери і балету. Доповідач - Голова Верховної Ради.

Якщо у когось з депутатів будуть пропозиції щодо порядку проведення засідання, ми просимо надсилати їх до Секретаріату. Пропозиції будуть розглянуті на Президії.

І останнє. Сьогодні вшановується 40 років з дня заснування Українського телебачення. Давайте ми поздоровимо з ювілеєм працівників телебачення і побажаємо їм такої роботи, щоб усі депутати, усі люди, які бажають висловити свої думки, мали рівну можливість зробити це за допомогою нашого телебачення.

Другий мікрофон.

ЗІНЧЕНКО А.Л. Дозвольте ненадовго затримати вас. У своїй щоденній заклопотаності ми не завжди маємо змогу звернути увагу на долю окремої людини. Але бувають такі ситуації, коли позиція окремих людей важить дуже багато. Ось уже цілий місяць двоє людей у Вінниці - Сергій Кокряцький та Олександр Філін - стоять на мужньому посту оборони культури від новітнього варварства, яке ховається під маскою боротьби за повернення храму віруючим.

Ці двоє людей стали на самовипробування самих себе, цілого

міста, а може, й суспільства. ГОЛОВУЮЧИЙ. Попросімо їх не

голодувати, нехай їдять, поки є що їсти. Оголошується

перерва в пленарних засіданнях до 3 грудня. 99