ЗАСІДАННЯ СІМНАДЦЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України. 8 жовтня 1991 року. 10 година.

Головує Голова Верховної Ради України КРАВЧУК Л.М.

ГОЛОВА. Доброго ранку, шановні народні депутати! Прошу підготуватися до реєстрації. Включайте, будь ласка, нашу систему. Шановні народні депутати, заспокойтеся, будь ласка, і приготуйтеся до реєстрації.

Я прошу ще раз включити нашу систему, зареєструємося ще раз.

У залі 403 народних депутати. За останній час це рекордна цифра. Можемо розпочинати роботу, але спочатку маленька інформація. У нас на балконі присутня велика група юристів із Сполучених Штатів Америки, Канади, Англії, Франції і Польщі. Давайте привітаємо їх. /Оплески/.

Тепер можемо розпочинати. Спочатку відносно орієнтовного графіка. Давайте поміркуємо навколо нього. У всіх депутатів він є. Є потреба обговорити його? Давайте спробуємо обговорити біля мікрофонів. Півгодини достатньо? Зараз 10 годин 5 хвилин.

Закінчуємо обговорення о 10.35. Перший мікрофон.

ПЕТРОВ В.М., директор Лубенського заводу лічильних машин /Лубенський виборчий округ, Полтавська область/. Члени Комісії у питаннях соціальної політики та праці доручили мені сказати таке. Ми глибоко стурбовані тим, що проект порядку деного не передбачає і в жовтні доповіді Уряду щодо концепції та конкретних заходів по соціальному захисту населення, хоч відповідне протокольне рішення було прийняте Верховною Радою 8 липня цього року.

Нас дивує, що треба раз у раз нагадувати про необхідність тримати в полі зору Верховної Ради ці питання. До якої межі зубожіння народу та його гніву треба дійти, щоб нарешті зрозуміти, що ми не маємо права стояти осторонь, прикриваючись гучними фразами про доленосну законотворчу діяльність, та відносити ці проблеми до відання Уряду!

Адже у депутатів люди питають, як жити далі. І питають тому, що голосували саме за депутатів, а не за міністрів, тому, що саме депутатам довірили свої долі.

Стурбовані ми й тим, що на прикладі розробки урядовими органами проекту Закону про пенсійне забезпечення громадян переконалися у відсутності в урядових органів чіткої концепції соціального захисту цілих верств населення в умовах зростаючої інфляції, про що свідчать також рішучі протести проти цього законопроекту представників громадських організацій, пенсіонерів.

Переконалися ми і у відсутності координуючих дія з боку керівників Уряду, які ніяк не погодять позиції Мінсоцзабезу, Мінфіну, Мінпраці тощо. Багато проблем виникав в зв'язку із

затвердженням мінімального споживчого бюджету, починаючи від того, чи можна на нього прожити, і закінчуючи тим, де вишукати кошти.

І нарешті, величезне коло проблем, пов'язаних з проголошенням Акта про незалежність України, питань, неправильне вирішення яких може дискредитувати саму ідею незалежності.

Ми вважаємо, що в цей історичний час потрібна спільна праця Верховної Ради та Уряду, чого, на жаль, немає. А тому пропонуємо на наступному тижні відвести сесійний день для розгляду з Урядом невідкладних проблем сьогодення.

ГОЛОВА. Таким чином, ваша пропозиція зводиться до того, щоб на наступному тижні відвести один день для розгляду питань соціального захисту населення?

ПЕТРОВ В.М. Не тільки соціального захисту, але, я повторюю, усіх цих кричущих проблем сьогодення, в тому числі й соціального захисту. Це є нормою для багатьох зарубіжних парламентів, і нас дивує те, що немає ніякої узгодженості між Урядом та Верховною Радою.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

СВІДЕРСЬКИЙ Ф.Ф., член Комісії Верховної Ради України у питаннях соціальної політики та праці /Нововолинський виборчий округ, Волинська область/. Шановні народні депутати! Шановний Голово! На зустрічах з виборцями ми чуємо одні й ті ж запитання:

що з Гуренком, що з Потебеньком, чому вони спокійно сидять у наших рядах?

На місцях партлідери повним складом перейшли у виконавчі органи влади. В колгоспах, радгоспах вони поєднують керівні ролі господарників з роллю голів сільських Рад на громадських засадах, зриваючи кворум при вирішенні важливих питань.

Безконтрольно продається і вивозиться сільськогосподарська продукція.

Комуністична партія України не перестала існувати. Вона дійсно, як зауважила газета "Зелений світ", тільки втратила свій хвіст ящера, але у того ящера залишилися цілими і неушкодженими всі голови.

Ведеться шалена кампанія щодо проведення місцевих референдумів про нову федерацію, федеративну схему України і її розкол. Проводяться підпільні пленуми обкомів партії, де серед іншого вирішується й проведення агітації проти Кравчука.

Учора мафія викрала на території України літак "Як-40". Знову паплюжаться пам'ятники.

Все це, а також інформація Спілки офіцерів України свідчить про можливість нового перевороту на Україні. Цей переворот буде через місяць, і мета його - не дати провести референдум, зірвати вибори Президента, встановити військово-фашистську диктатуру.

Тому пропоную пакет законів про Збройні Сили України обов'язково розглянути 11 жовтня.

Командуючий військами Київського військового округу Чечеватов із своїми генералами не повинен залишатися на своєму посту. Всі військові, хто був причетний до перевороту, повинні бути негайно відправлені, як мінімум, на пенсію.

У порядку денному немає проекту Закону про відкликання депутатів, немає звіту комісії Гайсінського. Прокуратура України повинна терміново притягнути до відповідальності всіх, хто фігурує в списках депутатської комісії, і всіх тих, хто агітує за розкол території України. Щоб Леоніду Макаровичу не посилатися вдруге тільки на власний пістолет, протягом тижня-двох у Києві повинні відбутися необхідні зміни в керівному складі військового округу. Всі війська гарнізону Києва і України повинні принести присягу на вірність Україні, а навколо Верховної Ради має бути гарантоване кільце з вірних частин.

Ми повинні на сесії прийняти і затвердити герб України

-тризубдля можливості друкування грошей в Канаді.

І нарешті, пропоную встановити в приміщенні Верховної Ради ікону Божої Матері, ікони із зображенням святих Володимира, Ольги та Андрія Первозванного та освятити нашу Верховну Раду.

Дякую.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

НАГУЛК Т.Д., лікар Шепетівської залізничної лікарні /Шепетівський виборчий округ, Хмельницька область/. Шановний Голово! Шановні колеги! З 24 серпня цього року ми робимо відлік запровадження державної незалежності України. Більше року у нас існує постанова про мораторій на забудову атомних станцій на периферії. На всіх сесіях будь-якого рівня ставляться питання про те, яка наша доля, доля атомної енергетики на

Україні. І це цілком закономірно. Чому? Тому що вступивши в фазу державності, ми повинні переглянути це питання. Другий рік мораторію. А що ми зробили? Ми сьогодні не знаємо, куди транспортується атомна електроенергія з України, в які держави. Це-перше.

Друге. Ми сьогодні не знаємо, на який cтрок підписані договори про продаж цієї атомної електроенергії.

Третє. Ми сьогодні не знаємо, куди, на чий рахунок ідуть кошти за цю енергію - чи в союзний банк? чи в Національний банк України.

Ми сьогодні не знаємо, це вже-четверте, які альтернативні види енергії розробляються нашими вченими.

І ми сьогодні не знаємо, це - п'яте, яке буде наше ставлення як держави до того, що в Декларації про державний суверенітет України записано, що на майбутнє ми є без'ядерна держава. Яка наша позиція до тих великих запасів ядерного пального, що використовується на атомних станціях? Чи воно буде трактуватися як пальне, що використовується в мирних цілях, чи буде трактуватися як пальне, що використовується і у військовій політиці, і в мирній політиці.

Люди на периферії надзвичайно цим стурбовані. Я вважаю, що на цій сесії ми повинні дати завдання Міністру енергетики, Академії наук України, відвести час для того, щоб у цьому залі була надзвичайна поінформованість, компетентність, щоб люди на периферії про все це знали.

І останнє. Дуже прошу вас, шановний Леоніде Макаровичу, давайте сьогодні або, вкрай, завтра відведемо час для "Різного". Це необхідно для того, щоб не займати багато часу біля мікрофонів.

щоб можна було цю інформованість сьогодні або завтра реалізувати через "Різне". Дякую.

ГОЛОВА. Слово депутату з трибуни.

ГОЛОВАТИЙ С.П., член Комісії Верховної Ради України у закордонних справах /Сирецький виборчий округ, м. Київ/. Шановний Голово! Шановні народні депутати! Цілком схвалюючи проект, який внесено Президією Верховної Ради України, про орієнтовний порядок наших пленарних засідань на найближчі два тижні, я вношу таку пропозицію: записати додатково ще один пункт. Він міг би бути сформульований так: про захист територіальної цілісності України.

Я вважаю, що ми. Верховна Рада, маємо прийняти ряд документів з цього приводу і забезпечити правовий захист територіальної цілісності України в умовах, які є нині.

Я бачу такий механізм вирішення цього питання. Прийняття загальної заяви Верховної Ради з цього приводу і звернення до громадян України, до всієї України. Це - один документ. І другий документ - це внесення відповідних змін до чинного законодавства у питанні попередження дій осіб, організацій, які діють таким чином, що підривають територіальну цілісність Україна як держави.

Дякую.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

МАРЧЕНКО В.Р., член Комісії Верховної Ради України у закордонних справах /Роменський виборчий округ, Сумська область/. Уважаемые депутаты! Я думаю, что нам нужно вырваться из плена политических решений и, может быть, какие-то из них отнести на последующее рассмотрение.

Нам необходимо сейчас незамедлительно рассмотреть вопрос о создании условий для работы промышленных предприятий в 1992 году. Масса беспокойств. На сегодня неизвестно, как будет решаться поставка комплектущих материалов, какими будут отношения с теми предприятиями, которые находятся в других союзных республиках. Поэтому для решения вопросов перевода отношений между предприятиями на раночные предлагаю включить в повестку дня и рассмотреть вопрос о заключении экономического взаимовыгодного союза с независимыми государствами - республиками бывшего Союза. Это-первое предложение, которое я вношу.

Второе. Я думаю, что нужно быть слепым, чтобы не видеть, что на Украине идут продессы дроблення по территориям. И в этом плане, мне представляется, необходимо Верховному Совету принять как раз политические решения.

Я предлагаю принять декларацию прав человека на Украине. Об этом уже говорилось. Вам необходимо снять напряжение и национальное, и социальное. Мне интересно узнать у председателя комиссии товарища Емца, готов ли этот документ. Я и групла депутатов готовы внести конкретные предложения для того, чтобы его незамедлительно принять.

И еще. У нас в повестке дня много вопросов, связанных с виборами Президента. Мы все хороше помним разговоры о разногласиях, связанных с виборами Президента. На третьей сессии мы решили создать Конституционный Суд. К сожалению, вопроса о создании Конституционного Суда нет в повестке дня. Я считаю, что с пакетом документов о Президенте должен быть и законопроект об организации Конституционного Суда. Конституционний Суд к первому декабря должен быть создан.

И пользуясь тем, что здесь находится Витольд Павлович, хочу от своих сумчан и от всех избирателей, с которыми встречался, высказать тревогу и просьбу. Мы знаем, что Кабинет Министров принял решение об упорядочении выезда за границу, и в частности, в Польщу. Заводчане-избиратели просят, чтобы эти меры были действенными, либо чтобы ваш помощник хотя бы вышел на рынок и посмотрел, что там делается. А там цветочки. Корни спекуляции дошли до магазинов. Необходимо принять меры для того, чтобы не творилось это безобразие.

Спасибо.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

КОЛІНЕЦЬ В.В., асистент кафедри української літератури Тернопільського державного педагогічного інституту імені Я.Галана /Тернопільський міський виборчий округ. Тернопільська область/. Шановні депутати! Вже давно скасована стаття 6 Конституції, вже комуністична партія оголошена поза законом,

але продовжують існувати і функціонувати такі "філії", як Ради всіх рівнів, головним чином обрані в умовах комуністичного диктату за списками, сформованими у райкомах та обкомах. Не може бути й мови про демократизацію суспільства до того часу, доки існуватимуть ці структури.

І тому я пропоную внести сьогодні до порядку денного сесії питання про новий Закон про вибори. Це буде в руслі виконання постанови щодо вимог студентів, де зазнавалося, що до кінця цього року наша Верховна Рада повинна прийняти новий Закон про вибори.

І друге. Я підтримую пропозицію депутата Свідерського - заслухати сьогодні звіт комісії Гайсінського. Вже достатньо часу працює ця комісія і їй є що сказати.

Справа в тому, що багато осіб, які підтримали ГКЧП, і дотепер займають керівні посади. Особливо це стосується правоохоронних органів, керівництво яких головним чином підтримало ГКЧП. Здійснюється реорганізація цих органі, здійснюється скорочення штату, але за принципом /є така інформація/: тих, хто підтримав ГКЧП, переводять на підвищення, а тих, хто не підтримав, - скорочують.

Отож пропоную внести звіт комісії Гайсінського до сьогоднішнього порядку денного.

Дякую.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

БІЛИЙ В.П., голова Дубнівської міської Ради народних депутатів, голова виконавчого комітету /Дубнівський виборчий округ. Рівненська область/. Шановний Леоніде Макаровичу! Шановні народні депутати! Сьогодні у виступах народні депутати піднімають багато життєво важливих питань, які хвилюють кожного з нас і наших виборців. Це економічні питання. Але я думаю, що вирішення їх - функція більше Кабінету Міністрів і виконавчих органів. А нам потрібно давати оцінку, як працює Кабінет Міністрів.

Ще у вересні, користуючись своїм депутатським правом, я вніс пропозицію щодо змін до статті 63 Кримінального кодексу України. Те, що сьогодні робиться, ми, напевно, спостерігати спокійно не можемо, бо руйнується головне, що ми недавно проголосили - цілісність, недоторканність кордонів України. Сьогодні кожен хоче мати свій суверенітет, зробити суверенним район, область, село і так далі.

Леоніде Макаровичу! У нас в порядку денному питання про внесення змін до деяких законодавчих актів. І я прошу, щоб ми ці зміни до статті 63 "Пропаганда війни, відторгнення територій від держави або іншого порушення її територіальної цілісності" прийняли обов'язково. Вони невеличкі і роздані ще минулого разу депутатам. Ми не можемо спостерігати, коли безкарно ведеться відкрита агітація за те, щоб розірвати Україну на частини.

Дякую за увагу і прошу вас внести це питання до порядку денного.

ГОЛОВА. Слово надається депутатові Табурянському.

ТАБУРЯНСЬКИЙ Л.І., голова виробничого кооперативу "Олімп", м. Дніпропетровськ /Петровський виборчий округ. Дніпропетровська область/. Уважаемые депутаты! Уважаемый президиум! Я еще раз прошу обратить внимание на то, что в нашем корпусе появляются новые депутати. Давайте в конце концов примем конкретное решение: или здесь позволено сидеть депутатам Украины, или можно сидеть и их "заместителям" - депутатам СССР. Некоторые из них были прямыми пособниками ГКЧП, издавали и подписывали законы. Я не желаю сидеть с ними рядом. Прошу уважаемый президиум или самому решить зтот вопрос, или поставить его на голосование. Нужно раз и навсегда определиться. Это - первое.

Второе. Уважаемые депутаты! Республика на пороге социального взрыва. Я полагаю, что мы, народные депутаты Украины, не отдаем себе полностью отчета, в какое время живем и зачем принимаем или хотим сегодня принять этот график, в котором, может быть, два-три вопроса только имеют отношение к сегодняшнему ужасному положению наших граждан.

В категорической форме настаиваю, уважаемые депутати: если реакция положительной не будет, я вынужден буду через вашу, уважаемые депутаты, голову обратиться к народу Украины с этим предложением. Если мы будем заниматься только законом о выборах Президента и тому подобными вопросами завтрашнего дня или следующего года... Я думаю,президентство от нас не уйдет. Сегодня мы должны решить:или начнем всерьез обсуждать жизненный уровень наших сограждан, или дождемся нового украинского ГКЧП -теперь уже снизу. Отдаем ли мы отчет, зачем здесь находимся?

Я еще раз прошу президиум и всех депутатов: давайте вопросы политизации отодвинем на завтра, послезавтра /мы уже достаточно политизировали народ Украины/, а сегодня решать проблемы, как выжить народу Украины в этой зиме, при этом холоде и голоде. Первый вопрос я прошу обсудить.

Спасибо.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

СИМОНЕНКО В.К., голова Одеської міської Ради народних депутатів, голова виконавчого комітету /Малиновський виборчий округ, Одеська область/. Уважаемый Леонид Макарович! В связи с постановлением Президиума Верховного Совета Украины от 2 сентября этого года о передаче функций Укрбанка Внешэкономбанка СССР Национальному банку Украины заместитель председателя правления Внешэкономбанка СССР товарищ Алибегов /а наше областное отделение самое крупное на Украине/ заявил о том, что практически все внешнеэкономические валютные операции прекращаются, и все будет 'совершаться через Национальный банк.

Это значит, что 70 процентов внешнеэкономической деятельности будет парализовано. Более того, у нас прекращаются сегодня выплаты гражданам валюты на частные поездки, командировки, а также иностранным гражданам.

Поэтому, Леонид Макарович, есть предложение: рассмотреть и внести в повестку дня вопрос об отмене или приостановлении действия постановления Президиума Верховного Совета Украины, а также о немедленном создании акционерного внешнеэкономического банка Украины. Этой идее сегодня должно отдать пальму первенства.

В противном случае через неделю-полторы Украина станет страной, не способной обслуживать внешнеэкономическую деятельность.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ЯГОФЕРОВ А.М., директор Луганського машинобудівного заводу імені Пархоменка /Артемівський виборчий округ, Луганська область/. Уважаемый Леонид Макарович, уважаемые депутаты! Сегодня остро стоит вопрос о единстве Украины. И я как человек, как депутат и гражданин выступаю за то, чтобы Украина была только единой. Конечно, добиться единства выступлениями одних и тех же лиц от микрофонов невозможно.

Поэтому хотелось бы, чтобы мы рассмотрели вопросы, связанные с интересами всех регионов, а не отдельных групп выступающих.

На прошлой неделе в Луганске произошло ЧП. Из Донецка приехал депутат Маслюк и начал собирать депутатов всех уровней местных Советов /хотя на сход практически никто не пришел/. От имени Президиума Верховного Совета Украины он начал будировать вопросы о единстве Украины.

У нас сегодня такого вопроса практически нет. Поэтому подобные выступления только лишний раз нервирует людей, морочат им головы.

Хотелось бы знать, кто из Президиума Верховного Совета дал депутату такое поручение - каким решением, протоколом? В противном случае - это просто человек-провокатор, депутатпровокатор.

К тому же депутатами Луганщины настоящий вопрос не рассматривался. И вот отсюда все начинается. Разобраться в этом вопросе нужно поручить Комиссии мандатной и по вопросам депутатской этики.

Далее. Леонид Макарович, экономическое положение становится катастрофическим в полном смысле этого слова: предприятия останавливаются. Наш огромный тепловозостроительный завод также останавливается, а люди хотят работать.

Сегодня постоянно звучат вопросы, связанные с отзывом Правительства, его беспрерывно критикуют, дело доходит даже до хамства. Меня глубоко возмущает заявление 88 депутатов. Я учился в школе, любил и люблю литературу. Вспомнив басню Глибова, я подумал: а судьи кто? Кто судьи из этих 88 депутатов? Большинство из них - те, которые понятия не имеют в хозяйственной деятельности и экономике. Это первое.

Второе. Отдельные товарищи, которые сегодня начинают подымать подобные вопросы, прежде всего являются представителями культуры. Меня возмущает выступление депутата Яворивского, который просто унижал здесь министра с трибуны, оскорблял: уходи, мол, в отставку и так далее. По-моему, члены Президиума допускать такого не должны. Поэтому я считаю, что в отставку должен уйти Президиум, который не может ни разобраться, ни сотрудничать с Правительством. Это чрезвычайно важно. И я думаю, что если вы, Леонид Макарович, выдвинули кандидатуру Премьер-министра /а в нашем регионе авторитет у вас высокий/, то и должны его защищать. И Правительство тоже. В то же время я хотел бы сказать Витольду

Павловичу, что мы не очень довольны, так сказать, деятельностью Правительства, потому что пора "показывать зубки". Надо бороться, потому что молчание ни к чему не приведет. Сейчас в повестку дня нужно поставить вопросы, связанные прежде всего с деятельностью Правительства. И оказать ему содействие, потому что в борьбе за власть такие, как товарищ Яворивский, желает просто поменять одних на других. Ни больше, ни меньше. Это главное.

И последнее, Леонид Макарович. Я не случайно называю фамилию товарища Яворивского. Я посмотрел бюллетени с его выступлениями о чем он говорил и не нашел ничего конструктивного.

Спасибо за внимание.

ГОЛОВА. Я хочу звернутись до вас, шановні народні депутати, і це не вперше: кожен депутат має право вносити свої пропозиції. Але я просив би утримуватись від оцінки дій один одного. Це можна доручити комісії, яка дасть свою оцінку. Коли ж ми почнемо давати один одному оцінку, то роботи у нас на сесії Верховної Ради не буде. Адже на цей рахунок кожен має свою точку зору.

Третій мікрофон.

КЕНДЗЬОР Я-П.М., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань культури та духовного відродження /Сокальський виборчий округ, Львівська область/. Шановний Леоніде Макаровичу, шановні народні депутати! Я підтримую пропозицію, щоб у цей період роботи сесії обов'язково було поставлено питання про соціальний захист трудящих. Життєвий рівень людей настільки стрімко падає, що ще

трішки часу і вже падати йому буде нікуди. Не буде вже цього відповідного рівня. Але це питання надзвичайно тісно пов'язане з питанням суто політичним. Я, якщо пригадуєте, вітав усіх своїх колег і вас, Леоніде Макаровичу, з місячним "ювілеєм" державного перевороту.

Чому я сьогодні про це згадав? Тому що вся ця анархія, яка нині успішно відбувається в нашій державі, безпосередньо пов'язана з нашою абсолютною бездіяльністю щодо прийняття рішень до тих осіб, до тих політичних організацій, а особливо до кадрів, службових осіб, які були причетні до цього державного перевороту. Якщо ми Верховною Радою, шановний Леоніде Макаровичу, якось так скромно усунемося, постійно наголошуючи на тому, щоб не бігати за "відьмами", ці "відьми", абсолютно втративши честь і совість, починають створювати різні сепаратистські рухи. Зони створюють економічний саботаж, вони роблять усе можливе, щоб був провалений референдум і грудня. І на цьому, так би мовити, тлі взяти реванш щодо своєї поразки 19-23 серпня.

У народі, Леоніде Макаровичу, зараз починають єхидно цитувати різні вірші, або історичні лозунги: "Райком закрыт, все ушли в райисполком". І люди починають самі наводити порядок. Ви, мабуть, знаєте про події в Ужгороді, Сумах, Первомайську. Невже ми допустимо, щоб цей процес став абсолютно безконтрольним і проходив повз Верховну Раду?

Я гадаю, що ми це питання мусимо розглянути в комплексі. Не окремі розділи, звіт комісії Гайсінського, а розглядати питання в комплексі і прийняти відповідне рішення: ті Ради, котрі відверто підтримали путч, розпустити і призначити нові вибори.

Одним словом, я не беруся зараз давати чітких рекомендацій, але це питання ми мусимо обговорити, бо воно архіважливе для нашої діяльності.

Дякую.

ГОЛОВА. Будь ласка, депутат Івасюк.

ІВАСЮК В.П., член Комісії Верховної Ради України з питань здоров'я людини /Ленінградський виборчий округ. м. Київ/. Шановний Леоніде Макаровичу, шановні депутати! Тут уже кілька депутатів говорили про те, що нагальним є питання захисту територіальної цілісності України. Про це говорив Сергій Головатий, інші депутати.

Для того щоб вирішити це питання, ми повинні зрозуміти одну таку річ. Кампанія шматування України коштує багато грошей. Зрозумійте, доти, поки буде існувати членство в організації і поки буде існувати її майно, організація є. Зв'яжу з Комуністичною партією. Ви пам'ятаєте. Президія Верховної Ради прийняла постанову від 25 серпня про передачу майна КПРС на баланс Рад, але цією постановою зовсім не припинилися права власника на власні сть. Є також постанова Президії Верховної Ради про заборону діяльності Комуністичної партії. Заборонили діяльність, але не заборонили діяча. Отже, задивився суб'єкт і його права на свою власність.

У зв'язку з цим я прошу включити до порядку денного той проект постанови, який я подав ще два з половиною тижні тому, де йдеться про однозначне трактування націоналізації майна КПРС, передачу його до Фонду державного майна, створення відповідної комісії Верховної Ради, яка б виробила критерії і мала б від Кабінету Міністрів реєстр, якого ми досі не маємо /ми не знаємо, скільки того майна є, і де воно є/, і виробила б механізми того одержавлення і потім розподілу. /Репліка з залу дотримуватися регламенту/.

Стосовно регламенту, то, напевно, не дуже приємно слухати.

У зв'язку з цих, я хотів би нагадати Леоніду Макаровичу, який, мабуть, сьогодні чув по радіо, як виконується на Запоріжжі місцевими Радами його розпорядження стосовно передачі майна у вигляді будинків місцевим судам. Ви знаєте, що жодний суд у Запоріжжі не одержав будинку, що належав Комуністичній партії. Отже, це все майно розподіляється казна-як. Перекладається з однієї кишені в іншу одних і тих же штанів.

Я пропоную все-таки прийняти постанову про націоналізацію майна КПРС, виробити певний механізм і припинити оцю підпільну роздачу цього майте тим же самим комуністам. І справа захисту територіальної цілісності України буде згідно з цією постановою теж вирішена.

Дякую.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Час вичерпаний, ми відводили 30 хвилин, вже минуло більше. Одну хвилиночку, будемо продовжувати? Давайте тоді проголосуємо. Хто за те, щоб припинити обговорення орієнтовного графіка, прошу проголосувати.

"За" - 287. Припиняється обговорення.

Депутат Маслюк просить слово .для довідки. Згідно з Регламентом він має на це право.

МАСЛЮК Г.Є., член Комісії Верховної Ради України з питань економічної реформи і управління народним господарством /Петровський виборчий округ. Донецька область/. Уважаемые народные депутаты! Я по выступлению депутата Ягоферова. Действительно, я был в Луганской области и скажу вам, чем была вызвана эта поездка.

У нас в Донбассе в последнее время очень большую тенденцию имеют сепаратистские настроения. Более того, это делается на уровне властных областных структур.

Я приведу вам пример. В органе Донецкого областного Совета газете "Жизнь" появляются анкеты, в которых есть такие, например, вопросы: "Поддержали бы вы предложение о создании на территории Донбасса автономной республики в составе России?" Это провокационный вопрос, он затрагивает интересы суверенитета и территориальной целостности Украины.

24 сентября в Донецком областном Совете состоялось совещание депутатов всех уровней, на котором рассматривался вопрос об автономизации, федерализации Донбасса как региона.

На атом совещании был создан оргкомитет, которому было предложено рассмотреть и внести на сессию предложение о возможности проведения референдума с такой постановкой вопроса. Оргкомитету было предложено отработать связи с Луганским и Днепропетровским областными Советами. Это факт, который нельзя отрицать.

В этот оргкомитет вошли народный депутат СССР Бойко и народные депутаты Украины, исполняющий обязанности председателя Комиссии по вопросам государственного суверенитета,

межреспубликанских в межнациональных отношений Корнеев, Чародеев и Черненко. В его состав вошли также депутаты областного уровня.

После разговора с Первым заместителем Председателя Верховного Совета Украины Иваном Степановичем Плющом было договорено, что я поеду в Донецкую, Луганскую области и смогу высказать мнение по этому вопросу Президиума и Правительства.

Состоялось совещание о Государственным министром Гладушем и с Первым заместителем Председателя Верховного Совета Украины Плющом.

И на встрече в Луганске с депутатами городского Совета народных депутатов была изложена эта ситуация. Было сказано, что мнение а Правительства нашего, и Президиума Верховного Совета о такой идее автономизации отрицательное. Это единственное, что я доводил депутатам. Я говорил не от имени Президиума, а лишь доводил мнение Президиума.

По данному факту, я считаю /не только по моему случая, но а по тому, что происходит в Луганске, в Донецкой области/, действительно нужно создать парламентскую комиссию из состава депутатов Верховного Совета Украины и расследовать все политические тенденции, которые идут з этом регионе.

ГОЛОВА. Я прошу вибачити. Одну хвилиночку. Ви розумієте, що кожен депутат має право оказати те, що він хоче оказати. Ви маєте право йому відповісти. Я весь час закликаю вас, шановні народні депутата, думати, то слово, сказано з трибуни сесії Верховної Ради, має силу.

Будь ласка

ЧЕРНЕНКО В.Г., головний лікар медсанчастини Микитівського ртутного комбінату /Горлівський-Микитівський виборчий округ. Донецька обдасть/. Уважаемые депутати! В этом зале три фамилии народных депутатов Украины и двух депутатов Союза ССР были использованы, скажу дипломатично, не совсем в хорошей интерпретации. Начинают муссировать вопрос о каком-то сепаратизме. Так вот, собирались народные депутаты Украины в областном Совете, ряд народных депутатов Союза ССР, очень много депутатов областного и городского Советов.

Я не знаю, поверите ли вы в мою искренность, но я вам хочу сказать следующее. До сих пор я не вступал ни в какие сомнительные компромиссы, никогда не позволял, чтобы скомпрометировали меня тех избирателей, которые представляют данный регион. Ни одного слова о сепаратизме, об отделении Донбассе не говорилось на этом совещании. Рассматривался вопрос о выборах Президента. Я выступал на этом совещании и сказал, что такой регион, как Донбасс, не может отмолчаться и не выдвинуть своего кандидата в президенты.

Далее. Рассматривался вопрос о том, как поступить Донбассу. Ведь Донбассе не такой простой регион. Здесь проживает в основном русскоязычное население и украинцы, также русифицированные. Как нам безболезненно выйти из єтой ситуации. как мам бить в Украине? Причем в этом совещании в выступлениях депутатов, выступлениях председателей Советов сразу же было оговорено, что никакого разговора о сепаратизме, об отделении Донбасса не может быть.

И я хочу сказать, что выступление Маслюка - это его личное выступление. Я не знаю, какая подоплека этого выступления и

откуда он черпал информацию... Я там тоже в зале находился.

ГОЛОВА. Все. Шановні товариші! Сьогодні, враховуючи всю гостроту ситуації, відводимо час для "Різного". Першим в "Різному" буде виступати депутат Чародєєв. Він розкаже всі деталі цього питання. А зараз давайте не будемо відкривати дискусію.

Тепер щодо пропозицій. Їх треба проголосувати. Вирішити, вносити чи не вносити в порядок денний.

Перша пропозиція. Відвести на наступному тижні цілий день дня того, щоб послухати інформацію Уряду з усіх питань, пов'язаних з економічною ситуацією і соціальним захистом населення. Ось така була пропозиція. Вітольд Павлович подав записку, що Кабінет Міністрів працює над основами економічної і соціальної політики в умовах незалежності. Програма на початку третьої декади, тобто 20-21 числа цього місяця, буде роздана народним депутатам. І тоді ж пропонується послухати доповідь з цього питання Голови Уряду та всіх Державних міністрів. Що ми будемо робити? /Шум у залі/.

Я повторюю, Вітольд Павлович сказав, що 20 числа матеріали будуть роздані всім депутатам для ознайомлення з цією програмою.

Потім заслухаємо доповідь - не тільки Прем'єр-міністра, а й усіх Державних міністрів - з цього питання. Так просить Прем'єр-міністр. Народний депутат пропонував заслухати це на наступному тижні. З урахуванням цієї ситуації ми можемо змінити графік: засідання провести на цьому тижні, на тому тижні зробити перерву для роботи в комісіях, а потім продовжити пленарні засідання з 18 по 25 жовтня.

Послухайте уважно, це принципове питання. Дійсно, ми працюємо до 18 жовтня. Але оскільки Уряд не може дати нам зараз цієї програми /він просить дати йому можливість роздати її 20-го/, ми можемо працювати, скажімо так: 8,9,10 і 11 жовтня - пленарні засідання, потім зробити перерву на тиждень і продовжити пленарні засідання через тиждень, після того, як програма ця буде готова.

ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Правильно.

ГОЛОВА. Прошу за цю пропозицію проголосувати. "За" - 282. Приймається.

Була пропозиція послухати на наступному тижні цю інформацію, відвести цілий день для неї. Хто за це, прошу проголосувати. Для інформації, не для доповіді. Доповідь - це інше. "За" - 174. Не проходить.

ТАБУРЯНСЬКИЙ Л.І.. У меня было другое предложение.

ГОЛОВА. А що ви пропонували?

ТАБУРЯНСЬКИЙ Л.І. Разрешите я скажу.

ГОЛОВА. Ви скажіть, я поставлю на голосування.

ТАБУРЯНСЬКИЙ Л.І. Я считаю, что не 20-го, не 15-го, а сегодня.

ГОЛОВА. Я ж поставив на голосування.

ТАБУРЯНСШИЙ Л.І. Нет, вы поставили...

ГОЛОВА. Народний депутат Табурянський просить, щоб сьогодні послухати...

ТАБУРЯНСЬКИЙ Л.І. Не лишайте меня слова, пожалуйста. Дайте мне сказать.

ГОЛОВА. Ну, неможливо так працювати, ви розумієте? Такого парламенту, мабуть, у світі немає, як у нас. Станьте біля мікрофона тоді. А це трибуна, я припинив від трибуни розмову.

Я ще раз повторюю: народний депутат Табурянський вносив пропозицію саме сьогодні послухати інформацію Уряду з економічних питань і наполягає на тому, щоб за неї проголосувати.

Третій мікрофон, будь ласка.

ТАБУРЯНСЬКИЙ Л.І. Я категорически протестую и, конечно, не будет этого, уважаемый Председатель Верховного Совета, чтобы вы за меня выступали. Не надо. Я прошу этого не делать. Я сам могу и имею право вносить предложение. Обращаю ваше внимание на то, Леонид Макарович, что вы ставите свое предложение, тут же голосуете, показывая рукой, как говорил Жванецкий: "...сейчас, сейчас ...". Что значит - сейчас?

Я считаю, что если уважаемое Правительство просит еще

две недели, тогда оно сегодня, сейчас должно подать в отставку. Что значит, еще две недели? А я не хочу этого терпеть. Мои избиратели не хотят. Я требую сегодня поставить этот вопрос. Именно сегодня. В противном случае такое правительство не должно руководить Украиной.

ГОЛОВА. Народний депутат Табурянський вносив пропозицію, щоб сьогодні послухати Уряд з цих питань - економічних, соціальних. Прощу за це проголосувати.

"За" - 164. Не приймається.

Прошу народних депутатів зайняти свої місця.

Ми закінчили обговорення. Ми проголосували за те, щоб відвести на обговорення півгодини. Півгодини завершилися. Проголосували за припинення. Тепер що, починається знову обговорення?

Другий мікрофон.

ОСТРОВСЬКИЙ З.В., директор Авдіївського коксохімічного заводу імені 50-річчя СРСР /Ясинуватський виборчий округ. Донецька область/. Леоніде Макаровичу! Я хочу з процедури таке зауваження зробити. Усім вам був розданий дві проект, який називається "Орієнтовний порядок розгляду питань на пленарних засіданнях". Від мікрофонів ми жодної пропозиції не почули, чи схвалити цей орієнтований порядок, чи не схвалити. Кожен виступав з доповіддю, хотів якісь свої питання вирішити.

Я все-таки хотів би, щоб ви, як належить, поставили на голосування цей документ, запропонований Президією. Вона над

ним працювала і знає, які головні питання сьогодні турбують нас, усіх громадян.

Тому треба проголосувати, прийняти орієнтовний графік, а далі вносити зміни і доповнення до нього.

Я, справді, не знаю навіть, як мені голосувати. Ніхто не сказав, чи за цей графік голосувати, чи за інший. Прошу вас додержуватись процедури, як завжди, коли ми обговорюємо всі питання. Оце в мене є одне зауваження.

А якщо ми сьогодні не готові, в нас немає напрацьованих питань, то треба в цьому зізнатися і, може, не збиратися та даремно не сидіти тут, а приїхати через два тижні, щоб розглядати якраз ті питання, які сьогодні всіх тримають за горло, які у великій напрузі тримають сьогодні наше суспільство.

Я повернувся тільки з дому...

ГОЛОВА. По-моєму, це називається... Вибачте, вимкніть мікрофон. Оце називається процедура? Скористалися можливістю, виконали свій обов'язок перед виборцями... Я просив би не використовувати мікрофон не за темою.

Поставити на голосування орієнтовний графік - це не є великою проблемою. Але коли була внесена принципова пропозиція про те, щоб заслухати доповідь Уряду в жовтні, ми мусили поставити питання про зміну графіка пленарних засідань нового парламенту, бо Уряд, як сказав Прем'єр-міністр, буде готовий тільки 20 жовтня. Отже, не можна було голосувати.

Коли ми проголосуємо за всі доповнення і зміни, тоді проголосуємо за графік у цілому. Що тут за проблема? Перший мікрофон.

АПТЕР Я.М., директор Керченського металургійного заводу імені Войкова /Керченський виборчий округ, Кримська АРСР/. Сама суть голосования несколько извращена, поэтому, извините меня. Правительство и через две недели будет докладывать с той же неопределенной позиции. Я выступал уже два раза. Леонид Макарович, неужели одни депутаты имеют возможность влиять на вас, а другие нет? Извините, я доскажу мысль. Две недели назад я совершенно четко сформулировал свое предложение: Правительству надо выработать линию с помощью парламента. Я предлагал сформулировать все здесь, создать комиссию из специалистов, которая работала бы в экономическом совете, в органах, которые создаются. Вы знаете, что о вас сегодня думают в других республиках? Украине - ничего не давать, грести из под нее, ставить высокие цены... Это же катастрофа, а мы делаем вид, что ничего не случилось. Поэтому я и предлагал в прошлый раз: надо выработать линию, продемонстрировать всем нашим экономическим партнерам, чего мы хотим, а потом уже, извините. Правительству делать какие-то программы. Мы же связали его по рукам и ногам и хотим от него какой-то определенной программы.

Вы извините меня, я просил по мотивам голосования, а получилось - по процедуре. Спасибо за внимание.

ГОЛОВА. Я тільки не можу зрозуміти: ви що, не довіряєте Кабінету Міністрів підготувати доповідь? Хочете самі за це взятись? Я вас ніяк не можу зрозуміти.

АПТЕР Я.М. Кабинету Министров мы должны сформулировать принципы его деятельности. Мы не можем доверять ему, связав его по рукам и ногам.

ГОЛОВА. Це вже зовсім не зрозуміло. По-вашому, Кабінет Міністрів не має принципів своєї роботи?

Не зрозуміло, що ви пропонуєте.

Була така пропозиція: доручити компетентним органам /щоправда, не зазначено - кому/ розробити пакет пропозицій і оцінок нашого відношення до ядерної енергії і запасів пального. Так я зрозумів? А також щодо розподілу електричної енергії /не лише атомних електростанцій/, куди йде вона, які гроші за неї маємо, а також куди гроші ці йдуть. Давайте ми це доручимо нашому міністрові. Вже доручено? Але у нас багато доручень, що повільно виконуються. То давайте ми підтвердимо. Можемо дати час для інформації з цього питання Міністрові енергетики Склярову. До речі, він готовий доповісти.

Далі. Питання про захист територіальної цілісності України.

Пропонується зробити заяву від Верховної Ради і внести зміни до чинного законодавства. До речі, у вас є проект: "Про доповнення статті 63 Кримінального кодексу Української РСР". Питання надзвичайно важливе, з урахуванням того, що тільки-но у нас відбулася досить гостра розмова. Отже, це питання потрібно розглянути. Хто за те, щоб внести його до порядку денного сесії, прошу проголосувати.

Приймається.

Вносився також цілий пакет документів, пропозицій: прийняти саме на цій сесії Декларацію прав людини, створити Конституційний Суд. Може, доручимо комісії? Є вже? Отже, щодо Конституційного Суду також напрацьовані проекти. Це питання ми можемо розглянути.

Прошу проголосувати за це - внести ці проблеми до порядку денного сесії.

"За" - 295. Приймається.

Було ще питання - заслухати звіт комісії Гайсінського. Воно йшло в пакеті з новим Законом про вибори місцевих Рад /розпочати його підготовку/.

Тому я розділив це питання. Ми не можемо вносити зараз питання про новий Закон про вибори на розгляд Верховної Ради. Ми можемо доручити Комісії у питаннях законодавства і законності та іншим розробити проект цього закону.

А щодо комісії Гайсінського, то пропонувалось заслухати звіт на цьому тижні. Хто за це, прошу проголосувати.

"За" - 242. Приймається.

Депутат Симоненко вніс пропозицію, щоб ми розглянули питання про національний банк та утворення акціонерного

зовнішньоекономічного банку в зв'язку з тим, що розрахунки і гроші "пливуть" з України. Оскільки це пропозиція Президії, то давайте й доручимо це їй. Тим більше, що надійшла доповідна записка від народного депутата Гетьмана. Депутатам Гетьману, Байраці та маркову я доручив вивчити це питання і внести на засідання Президії Верховної Ради. Воно дуже важливе, тому просив би зробити це терміново на цьому тижні. Потім ми доповімо Верховній Раді. Якщо народні депутати не погодяться, ми переголосуємо.

Тут весь час домінувала думка про те, що в нашому орієнтовному графіку питання пов'язані в основному з Президентом. Але ж це не відповідає істині. Тут є питання про доповнення до Закону про вибори Президента - мова йде про кошти, 75 тисяч карбованців, які належать претендентам, але за це має проголосувати Верховна Рада. Це займе всього 3 хвилини. Отже, справа Верховної Ради: або проголосувати, або ні, але більше ніяких питань в орієнтовному графіку стосовно Президента немає. Не треба цього накручувати, щоб люди слухали нас і розуміли, що ми тільки й робимо те, що обговорюємо тут питання Президента. .А от що стосується всеукраїнського референдуму, то потрібно запропонувати і текст, і формулювання для бюлетеня. Ми мусимо дати дорогу до референдуму.

Шановні депутати! Багато звучало тут пропозицій щодо толерантного ставлення до нашого Уряду. Я просив би на це зважити. Ситуація надзвичайно гостра і в економіці, і в соціальній сфері. Уряд працює над цими питаннями. Коли б це було так просто, то давно були б внесені пропозиції.

Нам потрібно зорієнтуватися в тих зв'язках, які існують, відвоювати те, що нам належить, встановити економічні стосунки з республіками. Вітольд Павлович тільки що повернувся з Москви, він мав розмову з представниками РРФСР та з іншими.

Йдеться про те, щоб негайно укласти економічні угоди. Без цих угод. дійсно, не можна пропонувати програму. Давайте ми будемо ставитися з розумінням до нашого Уряду, до Прем'єра.

Ми призначили Вітольда Павловича, він працює активно. Що стосується окремих посадових осіб в Уряді, то гадаю, якщо буде потреба зміни, Вітольд Павлович внесе пропозиції.

Давайте поважати Прем'єр-міністра. Кожного разу, коли ви повертаєтесь з округів, повторюється одне й те саме. Виборці вас "підігріють", я це розумію, але не треба все скидати тільки на Уряд.

Треба допомагати, створювати відповідні умови, приймати закони, а Уряд має подавати нам як найшвидше пропозиції, які він вважає за потрібне, щоб їх розглядала Верховна Рада. Це дуже важливо: Уряд оперативно вносить пропозиції, а ми підтримуємо.

Була внесена пропозиція про націоналізацію майна КПРС, КП України.

Доручено головам двох комісій - Пилипчуку і Коцюбі - на підставі тих пропозицій, які внесли депутати /в тому числі і ви вносили/, опрацювати і почати на розгляд Верховної Ради.

Депутат Павличко передав письмову пропозицію, щоб ми внесли на розгляд Верховної Ради питання про наше ставлення до тих пропозицій, які недавно внесені Президентом США і Президентом СРСР, і питання про ратифікацію цього Договору в тій частині, що стосується нашої України, тим більше, що на території України розміщені значні ядерні сили. Нам потрібно від Верховної Ради визначити свою концепцію, своє бачення щодо ядерної зброї і її скорочення. Це надзвичайно важливо. Ми повернулися із зарубіжної поїздки, і не було жодної країни, де б це питання не ставилося на всіх рівнях - від журналістів до президентів, - яку Україна буде займати позицію щодо ядерної зброї. Тому Верховній Раді потрібно визначитися щодо цього питання.

Я прошу проголосувати за внесення цього питання до порядку денного.

"За" - 321. Приймається.

Ми можемо проголосувати тепер за орієнтовний графік із змінами і доповненнями? Одну хвилиночку. Більше пропозицій за ці 30 хвилин, які ми відвели, не надійшло. Була одна пропозиція про бюджет.

Вітольд Павлович і міністр запевнили, що це буде зроблено. До 17 жовтня Мінфін зможе подати проект бюджету Кабінету Міністрів. До 25-го проект бюджету буде передано на розгляд Верховної Ради.

Я бачу тут знову вишикувалися депутати.

Будемо знову продовжувати обговорення орієнтовного графіка? Ми ж проголосували за те, щоб припинити обговорення. З мотивів голосування?

Перший мікрофон.

НОСОВ В.В., член Комісії Верховної Ради України у питаннях законодавства і законності /Октябрський виборчий округ. Полтавська область/. На 17 жовтня стоїть питання про проект Закону про постійні комісії Верховної Ради. Але комісія не вносила його, бо цей законопроект не готовий. Незрозуміле, як він потрапив до орієнтовного графіка.

Справа в тому, що комісія напружено працює над статусом і змінами до Регламенту. Коли визначимося з цим, тоді про постійні комісії може йти мова.

І ще пропозиція, щоб наступного разу в орієнтовному графіку після кожного пункту вказувати дату, коли розданий матеріал. Наприклад, проект Закону про об'єднання громадян: чи це той проект, який колись був розданий, чи напередодні буде розданий новий? І тому невідомо, який проект приносити сюди.

Дякую.

ГОЛОВА. Ви пропонуєте не ставити питання про постійні комісії?

Перший мікрофон.

НОСОВ В.В. Комісія з питань законодавства і законності вирішила відкласти це питання.

ГОЛОВА. Вноситься пропозиція: у зв'язку з тим, що комісія не підготувала це питання, що його треба розглядати після Регламенту... Хвилиночку, але ж ви вносите в другому читанні? Кажуть, що готові внести на розгляд. Ви ж на комісії не дійшли згоди. КОЦЮБА О.П., голова Комісії Верховної Ради України у

питаннях законодавства і законності /Радянський виборчий округ, м. Київ/. Леоніде Макаровичу! Я з повагою ставлюся до головуючих, але просив би, щоб і голові комісії надавали слово.

ГОЛОВА. Треба по суті говорити.

КОЦЮБА О.П. А я по суті й говорю, а ви кому хочете надаєте слово, а кому не хочете - не надаєте.

А тепер щодо Закону про постійні комісії. Дійсно, цілий ряд законопроектів не погоджують з комісією. У нас зараз у проваджені 56 законів. Ви от кажете: давайте цей закон доручимо комісії, а ні терміну, ні концепції, нічого немає. Так, махнули, все проголосували, а потім ми сидимо й думаємо, а як...

ГОЛОВА. Олександре Павловичу, я вам задав запитання.

КОЦЮБА О.П. Леоніде Макаровичу, навчіться поводитися культурно... Щодо Закону про постійні комісії.

Шановні депутати? Справа в тому, оскільки ми не прийняли Регламент і Закон про статус депутата, то відповідно не може йти Закон про постійні комісії. Ще одна проблема. У нас затверджена концепція, яка не збігається з існуючою Конституцією. Очевидно Закон про постійні комісії доцільно було б прийняти тільки після нової Конституції. Ось яка позиція комісії.

ГОЛОВА. Я не зрозумів вашої пропозиції.

КОЦЮБА О.П. Я прошу зняти проект Закону про постійні комісії, тому що його недоцільно приймати, поки не прийнято Регламент і інші закони, в тому числі й нову Конституцію.

ГОЛОВА. Надійшла пропозиція від депутата Носова, і депутата Коцюби - зняти це питання з порядку денного. Прошу проголосувати. "За" - 292. Знімається. Другий мікрофон.

МЕЛЬНИК М.Є., голова колгоспу імені Леніна Томашпільського району /Тульчинський виборчий округ, Вінницька область/. Леоніде Макаровичу, шановні депутати! В нашому порядку денному є проект Закону про селянське /фермерське/ господарство. Він повинен іти в блоці економічних законів про колгоспи і кооперацію. У нас ці закони не готові.

Тому я хотів би поставити на голосування, щоб цей закон поки що зняти до підготовки інших законів.

Ще одне. Тут було сказано, що із України вивозиться сільськогосподарська продукція. Це неправда. У нас встановлені митні кордони.

Я хотів би, щоб питання про митні кордони між колишніми республіками також розглянути, бо сьогодні завдається дуже велика шкода колгоспам, державним підприємствам і так далі. Нам треба, щоб Уряд дав оцінку, наскільки прибуткові для нашої республіки чи для навої держави ці кордони сьогодні. Чи вони можуть далі існувати, чи потрібно поставити питання на Верховній Раді про доцільність цих кордонів.

ГОЛОВА. Таким чином, вноситься пропозиція зняти питання про селянське /фермерське/ господарство.

Я хочу поінформувати, що вчора голова комісії народний депутат Чепурний вніс пропозицію про розгляд, законів в комплексі. Президія доручила, це питання розглянути в комплексі, так як пропонує народний депутат. Тому є пропозиція зняти його розгляд на ці дні. Прошу проголосувати.

"За" - 247. Знімається.

Третій мікрофон.

ФІЛЕНКО В.П., секретар Комісії Верховної Ради України у правах людини /Зміївський виборчий округ. Харківська область/. По-перше, Леоніде Макаровичу, я категорично заперечую проти форми ведення вами сесії. Ви двічі порушили Регламент.

Вперше, коли ви коментували виступи депутатів, вдруге, коли під час голосування важливого питання щодо Кабінету Міністрів не дали змоги депутатам висловити інші точки зору, які були відмінні від вашої. Навіть Лук'янов надавав змогу у Верховній Раді Союзу висловитись "за" або "проти".

Тепер стосовно того, чому я не погоджуюсь, щоб ми відкладали на два тижні звіт Кабінету Міністрів. По-перше, .тому, що ми це відкладаємо втретє. Ми домовлялися, що після поїздки Вітольда Павловича до Таллінна нам буде запропонована якась інформація, якась програма. Але це все дрібниці. Дійсно, можна було б і відкладати, якби не та обставина, що зараз щоденно і щогодинно продовжується дика чиновницька приватизація.

Я за роздержавлення, за приватизацію, я за те, щоб була зламана державна монополія. Але ж Кабінет Міністрів і інші виконавчі структури без відповідних законів і постанов, порушуючи мораторій і все інше, розбазарюють державну власність. Відомо, хто і як державну власність отримує. Ми поки дійдемо до Закону про приватизацію - приватизувати буде нічого. Народ буде знову і вкотре нами обдурений.

Я закликаю депутатів до відповідальності в цьому питанні, бо коли через два місяці прийдуть громити Верховну Раду обдурені в котрий раз люди, то в цьому будемо винні і ми.

Ми будемо відповідати всі разом. Я вважаю, що не можна ще давати два тижні на те, аби там щось розроблялось і щось нароблялось. Ми повинні постійно контролювати діяльність Уряду. Ми цього не робимо. Минулого разу виставили нам Гладуша. Кажуть, послухайте його, і на цьому все закінчилося. І знову Уряд, як карась, виприснув від відповідальності. Ми не знаємо, чим він займається. Слухати про це треба щоденно, якщо хочете.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Я тільки хочу сказати, що в порядку денному в питання про концепцію роздержавлення і приватизації підприємств, землі, житлового фонду. Є воно. Так що не треба казати, що його немає. Вітольд Павлович, скажіть, будь ласка, чому ми не можемо розглянута ці питання раніше? Чому нам потрібно чекати 20-го числа? Народний депутат Філенко хоче вас слухати кожен божий день.

ФОКІН В.П., Прем'єр-міністр України /Дарницький виборчий округ, м. Київ/. Я не знаю, що то за депутат Філенко, який вважає, що Уряд - щось на зразок карася. Я не знаю, на яке прізвище ви претендуєте, депутате Філенко.

Шановні колеги! Так же не можна, давайте дотримуватися хоча б якихось елементарних норм. Ми зараз, як сказав Леонід Макарович, дуже напружено працюємо над новою програмою. Це ж не те, що, дійсно, засмажити карася в сметані. Тим більше, що ведеться напружена боротьба за те, щоб якось укласти економічні договори, перш за все з такими республіками, як Росія, Казахстан. Без цього ми не будемо мати балансу, ми не можемо перейти до формування бюджету. Не буде бюджету - не можна відповісти на питання, як саме буде організовано соціальний захист населення. Це ж один ланцюжок, одне питання пов'язане з іншим. Тому я закликаю вас до розважливості.

Ми, як сказав Леонід Макарович, готові на початку третьої декади розповсюдити серед депутатів програму про надзвичайні заходи в умовах незалежності України. Зразу після того, як ви вивчите цю програму, відбудеться доповідь Голови Уряду і всіх Державних міністрів, які розкажуть про відповідні сектори економіки.

Що стосується того, що комусь хотілося б щодня слухати Уряд, то нехай він наведе приклад, де, в якій цивілізованій країні відбувається в такий спосіб керівництво.

ГОЛОВА. Вітольде Павловичу! Ми можемо питання про приватизацію перенести на цей тиждень? Учора на Президії депутат Пилипчук пропонував...

ФОКІН В.П. Закон про приватизацію ви маєте на увазі?

ГОЛОВА. Концепцію.

ФОКІН В.П. Я приймаю цю пропозицію і вважаю, що на наступному тижні...

ГОЛОВА. На цьому.

ФОКІН В.П. На цьому тижні, ну, може, в п'ятницю тоді, концепцію можна розглянути. Вона вже майже готова.

І ще. Я хотів би, шановні колеги, щоб ви ставились до мене, врешті-решт, як до нормального депутата. Що це за слова того ж депутата Філенка, який каже: доки ми прийдемо до приватизації, з дозволу Кабінету Міністрів буде розграбовано все наше багатство. Треба відповідати за свої слова.

ГОЛОВА. Таким чином, ці питання вирішили. Ще є одне питання, яке порушив народний депутат Табурянський.

Прошу зайняти свої місця. Я двічі не надаватиму можливості говорити. Ви вже виступали від мікрофона - і ви, депутате Марченко, і ви, депутате Колінець. Ми завершили обговорення. Сідайте, будь ласка.

Народний депутат Табурянський пропонував, щоб народні депутати СРСР мали місце в залі, для них були відведені місця. Давайте доручимо Секретаріату Верховної Ради визначити в залі місця для народних депутатів СРСР.

Слово надається заступнику Міністра фінансів Ільїну Віталію Никифоровичу з питання про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.

Прошу. /Шум у залі/.

Одну хвилинку. Ми голосували за регламент? Не голосували? Дійсно, не голосували.

Хто за те, щоб орієнтовний графік із змінами і доповненнями, які внесені і за які ми проголосували, прийняти в цілому. Прошу голосувати.

"За" - 306. Приймається.

Скільки вам часу треба, Віталію Никифоровичу?

ІЛЬЇН В.Н., заступник Міністра фінансів України. До 7 хвилин.

ГОЛОВА. До 7 хвилин. Прошу.

ІЛЬЇН В.Я. Шановні народні депутати! Відповідно до постанови Верховної Ради України про реалізацію Закону про економічну самостійність Української РСР Кабінет Міністрів розробив і вносить на розгляд Верховної Ради України проект Закону України про оподаткування власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.

Проект цього закону розроблено на основі Декларації про державний суверенітет України і Закону про економічну самостійність Української РСР а метою створення в республіці одного з джерел фінансування будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних шляхів.

Цей податок сплачують як підприємства і організації, так і громадяни - власники транспортних засобів.

Річне надходження цього податку згідно з проектом Закону про оподаткування власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів становитиме 315 мільйонів карбованців. Законом України про бюджетну система Української РСР визначено, що з 1 січня 1991 року податок з власників транспортних засобів зараховується в місцеві бюджети. Це відображено в проекті закону.

У зв'язку з вищезгаданим проектом закону України встановлюється, що податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів буде зараховуватися до місцевих бюджетів і стане одним із джерел фінансування будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних шляхів загального користування.

При підготовці цього проекту виходили з того, що оподаткуванню підлягають усі транспортні засоби та механізми на пневмоходу. Виключено з оподаткування машини та механізми на гусеничному ходу, а також зернозбиральні та спеціальні комбайни з двигунами, які, як правило, експлуатуються на грунтових дорогах та ланах.

Враховуючи дуже незадовільний стан автомобільних шляхів загального користування, що призводить до великих втрат при перевезенні вантажів, а також прискорення спрацьованості самого транспорту, і враховуючи, крім цього, те, що цей податок зараховується до місцевих бюджетів за місцем проживання власників транспорту і в одним із джерел, які спрямовуються місцевими Радами народних депутатів на ремонт, реконструкцію, утримання та будівництво цих шляхів. Уряд вважає, що ставки оподаткування легкового транспорту необхідно встановити в розмірі 1 карбованець з однієї кінської сили, мотоциклів і моторолерів - 50 копійок. Це зумовлено зростанням майже в три рази видатків на спорудження, ремонт та утримання шляхів загального користування.

Ставки оподаткування вантажного транспорту підприємств, установ та організацій встановлені в такому ж розмірі.

Внаслідок перегляду ставок оподаткування легкового транспорту та мотоциклів і моторолерів /з урахуванням того, що проектом закону передбачено ряд пільг в оподаткуванні власників транспортних засобів, їх розширення/ місцеві бюджети одержать додатково близько 62 мільйонів карбованців. При цьому пропонується встановити, що до бюджету адміністративнотериторіальної одиниці базового рівня місцевого самоврядування за місцем знаходження підприємств і проживання громадян - власників транспортних засобів-зараховується 90 процентів сум податку, а на рахунки органів Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України відраховується 10 процентів цих сум для зміцнення їх матеріально

- технічного стану. Це обумовлено необхідністю поліпшення технічної оснащеності Державтоінспекції, що дозволить встановити більш чіткий контроль на шляхах країни.

Проектом закону передбачено звільнення від податку учасників Великої Вітчизняної війни та Інвалідів - власників транспортних засобів з ручним керуванням.

Згідно з Законові УРСР про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи, звільняються від оподаткування громадяни - власники транспортних засобів, віднесені до 1, 2 та 4 категорії потерпілих, та ті, хто відноситься до 3 категорії, до відселення з території зон безумовного /обов'язкового/ і гарантованого добровільного відселення, а також громадяни, які відселені з території, що зазнала радіаційного забруднення, в інші сільські населені пункти протягом 3 років після переселення. Власники транспортних засобів, що потерпіли від аварії на Чорнобильській АЕС, одержать пільги на суму близько 1,4 мільйона карбованців.

Звільняється від оподаткування транспорт, що перевозить пасажирів. Ця пільга становить близько 500 тисяч карбованців. Передбачається звільнити від податку підприємства, розташовані та території, що зазнала радіаційного забруднення, та громадян, які відселені із зон радіаційно забруднених територій.

Не оподатковується легковий транспорт, що належать бюджетним установам.

Загальна сума пільг щодо оподаткування власників транспортних засобів становить близько 40 мільйонів карбованців на рік.

У проекті враховано найбільш важливі і значимі пропозиції, що надійшли від облміськвиконкомів. Ці пропозиції в основному стосувалися порядку зарахуванні податку до бюджету та його розмірів. В проекті передбачено підвищену відповідальність за

несвоєчасну сплату податку, пропонується стягувати пеню в розмірі 0,2 відсотка за кожен день прострочки замість 0,05 відсоткадля підприємств і 0,1 відсотка-для населення.

Окремо в проекті закову визначені права місцевих Рад народних депутатів по наданню додаткових пільг щодо оподаткування власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.

Сільські, селищні та міські Ради народних депутатів мають право повністю звільняти окремих платників від оплати податку або зважувати розміри податку згідно з їх матеріальним станом та іншими обставинами.

Уряд України просить розглянути та прийняти цей закон.

ГОЛОВА. Є запитання? 15 хвилин. Перший мікрофон.

ДЕПУТАТ /не представився /. Шановний Віталію Никифоровичу! В статті 3 цього проекту передбачені пільги щодо податку і перелічені ті громадяни, які звільняються від сплати податку. Але водночас у частині другій цієї статті в кінці зазначено, що "Сільські, селищні та міські Ради народних депутатів мають право повністю звільняти окремих платників від сплата податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів або знижувати розміри податку".

Оскільки виборці, напевне, зацікавляться цим питанням, я хотів би знати, яка саме категорія цих людей входить до цієї статті. Адже в основному ті пільги передбачені вище, в першому пункті.

ІЛЬЇН В.Н. До пункту 2 статті 3 відносяться вільги, які додатково можуть бути надані, окрім тих. що передбачені пунктом 1.

Що це можуть бути за пільги? Це коли громадянин тимчасово зазнав матеріальних нестатків, а отже, не може оплатити податок, або підприємство, яке тимчасово перебуває в скруті. У таких випадках місцеві Ради народних депутатів мають право розглянути де питання і прийняти рішення про звільнення окремих власників від податку в власників транспортних засобів, оскільки ці податки зараховуються цілком до місцевих бюджетів.

ДЕПУТАТ. Тобто як разове?

ІЛЬЇН В.Н. Додаткові разові пільги, так.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

МАРТИНЖО В.П., генеральний директор Полтавського гірничозбагачувального комбінату, м. Комсомольськ /Комсомольський виборний округ, Полтавська область/. У меня вопрос, касающийся технологического автотранспорта, работающего на горнорудных и угольных предприятиях вне поссейных дорог, чисто внутрикарьерного транспорта. Какое отношение у вас к этому вопросу?

ІЛЬЇН В.Н. Проектом закону передбачається, що всі власники

транспортних засобів і підприємства, незалежно від того, до якої галузі вони відносяться, є платниками податку з власників транспортних засобів, якщо вони мають транспортні засоби на пневмоходу.

МАРТИНЕНКО В.П. Внутри карьера. При чем тут транспорт вообще, который работает на трассе?

ЇЛЬЇН В.Н. Мається на увазі, що ці кошти будуть використовуватися на під'їзді шляхи до цих кар'єрів та підприємств.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

РУДЕНКО В.М., член Комісії Верховної Ради України з питань діяльності Рад народних депутатів, розвитку місцевого самоврядування /Гощанський виборчий округ. Рівненська область. Шановниий Віталію Никифоровичу! У статті 4 вказано строки сплати податків з власників транспортних засобів. Ми знаємо, що їх отримують сільські, селищні та міські Ради народних депутатів. Люди, які займаються цією справою, як правило, повинні мати на це певний термін. Наприклад, на території сільської Ради є 10 автомашин. Хто повинен встановлювати строки оплати? Я вважаю, що все-таки той, хто отримує податок.

Сільська Рада, наприклад, встановить з 10 по 23 січня. Як ви дивитесь на те, щоб строки сплати податку встановлювалися виконавчими комітетами сільських, селищних та міських Рад народних депутатів, але не пізніше І півріччя? Це-перше.

І друге запитання. У статті 6, пункт 4,записано, що платники податку сплачують пеню у розмірі 0,2 процента з суми недоїмки за кожний день прострочення. Я вважаю, що після першого півріччя той, хто не сплатив у першому півріччі, сплачує пеню у розмірі 5 процентів з суми недоїмки за кожен день прострочення. Це логічно. Півроку людина має право розмірковувати: платити чи не платити, а після того хай вона несе відповідальність.

ІЛЬЇН В.Н. Дозвольте висловити свою думку стосовно строків сплати. Строки сплати за цим законом прив'язані до строків проведення технічного огляду автотранспорту. Як правило, технічний огляд Державтоінспекція проводить у першому півріччі. До цього строку і прив'язаний строк сплати, тому що технічний огляд автотранспорту згідно з цим законом не буде проведено без пред'явлення квитанції або іншого документа про те, що власник сплатив належну суму податку до місцевого бюджету.

Я вважаю, по це розумне рішення і не треба його змінювати. Що стосується санкцій, що закладені в цьому законі. Ми виходили з того, проти існуючих сьогодні вони підвищені майже у 5 разів. І на нашу думку, недоцільно їх далі підтримувати, оскільки різні обставини можуть бути у громадян, ходи вони порушують ось цей строк.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

ВАСИЛЬЄВА Г.І., член Комісії Верховної Ради України у справах жінок, охорони сім'ї, материнства і дитинства /Білоцерківський міський виборчий округ, Київська область/. Шановний доповідачу! У мене запитання стосовно статті 3 - пільги щодо податку. Чи прораховував Уряд, надавши такі значні пільги, скільки ж недоодержать місцеві Ради в свій бюджет особливо по чотирьох зонах, оскільки ті кошти будуть іти на ремонт шляхів. То чи буде Уряд відшкодовувати потім місцевим бюджетам недоодержані кошти? І за що тоді будуть проводити ремонт у тих зонах?

ІЛЬЇН В.Н. Я зрозумів ваше запитання. Ми виходили з того, що вже прийнятими Верховною Радою України законами надано ряд пільг по оподаткуванню окремих громадян.

Це стосується в основному громадян, які постраждали від аварії на Чорнобильській АЕС. Закон передбачає надання пільг цим громадянам. Ми конкретизували ці пільги в проекті закону. Я думав, до від цих пільг не треба відмовлятися.

Що стосується інвалідів, які мають автотранспортні засоби з ручним керуванням, то тут, як кажуть, сам Бог велів надати їм пільги.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ОСТРОВСЬКИЙ З.В. Виталий Никифорович, у меня вопрос такой. Во сколько же раз увеличиться доход в бюджет от принятия этого закона? И все-таки какую цель, я так и не понял, преследует срочное принятие этого закона сегодня? Развитие транспорта или какие-то экономические расчеты? Какая все-таки главнейшая цель преследуется?

ІЛЬЇН В.Н. Сьогодні на Україні не існує українського закону про податок з власників транспортних засобів. Україна-самостійна держава і повинна мати свої українські закони. З цього і виходили, коли готували проект закону, який представлений вашій увазі.

Що стосується того, у скільки разів бюджет одержить більше коштів, я назвав вам цифри. Всього сума податку за цим законом обчислюється в 315 мільйонів карбованців. Із збільшенням податку на власників легкового автотранспорту місцеві бюджети додатково одержать 62 мільйони карбованців. Вони входять у ці 315 мільйонів карбованців. Витрати бюджету сьогодні на утримання шляхів загального користування /це і ті шляхи, які б в місті Авдіївці/ і на ремонт цих шляхів складають на рік близько 300 мільйонів карбованців.

Ми даємо змогу місцевим бюджетам сьогодні трошки покращити став цих шляхів.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

РЯБЧЕНКО М.А. Виталий Никифорович! Как вы все-таки себе представляете брать с предприятий эти налоги в том случае, если транспортные средства не используют автомобильные дороги, о чем мы здесь уже говорили. Я,например, совершенно не понимаю, как можно дизельные краны, которые работают внутри предприятия, но. имеют двигатели внутреннего сгорания, облагать налогами. Или транспорт, который не имеет права выезжать за пределы предприятий. Какой смысл преследуется Министерством финансов, чтобы обирать лишний раз предприятия? Это-первый вопрос.

И второй вопрос. Предприятия автомобильного транспорта, занятые на перевозках трудящихся или граждан, будем говорить,

освобождаются от налогов. А ведь у многих предприятий есть такой транспорт, который используется только для этих целей. Особенно на дальние рейсы, для того чтобы отвезти трудящихся на предприятия. Как вы себе мыслите, почему не в равных условиях должны находиться государственные предприятия, имеющие такой транспорт?

Вот эти два вопроса я просил бы убедительно в порядке предложения рассмотреть и дополнить, а сейчас прошу, если можете, ответьте.

ІЛЬЇН В.Н. Коли писали цей проект закону, виходили з того, що всі транспортні засоби на пневматичному ходу, повинні обкладатися податком з власників транспортних засобів.

Сьогодні лише окремі одиниці транспортних засобів, що мають підприємства, не виходять за межі цього підприємства, бо навіть ті ж крани, про які ви говорите, працюють і на території міст і селищ, тобто за межами підприємства. Де з однієї точки зору, а з іншої - підприємства своїми податками з власників транспортних засобів братимуть участь у поліпшенні доріг загального користування. Цеперше частина вашого питання.

Друга частина стосується автомобільного транспорту загального користування, пасажирського автомобільного транспорту. Ми пішли на ці пільги в розрахунку на те, що /до цього часу вони не були платниками/ введення податку сьогодні на автотранспорт загального користування, який займеться перевезенням пасажирів, викличе підвищення цін на перевозку пасажирів. На це ми поки-що не пішли.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

СКАЛЬСЬКИЙ В.В., голова Городоцької районної Ради народних депутатів, голова виконавчого комітету / Городоцький виборчий округ, Хмельницька область/. Шановний доповідачу! Скажіть, будь ласка, хто відповідає за експлуатацію і ремонт шляхової мережі на рівні району?

На мою думку, на сьогоднішній день відповідають за питання шляхові будівельні організації, які підпорядковані району. Ми записуємо на другій сторінці проекту закону щодо бюджету адміністративно-територіальної одиниці базового рівня місцевого самоврядування за місіям знаходження підприємств зараховуються гроші від податку, які будуть справлені з цих підприємств за експлуатацію доріг.

Яким же чином ми тоді можемо фінансувати ці шляхові організації, якщо ці бюджети будуть поповнюватись не за призначенням? Тобто село, селище, місто... А як же ті дороги, які йдуть міх селищами, між містами? Оце питання...

ІЛЬЇН В.В. Я зрозумів ваше запитання. Три тижні тому ви прийняли нормативний акт про джерела фінансування ремонту та утримання шляхів на території України. Там чітко, визначені ті джерела, які використовуються на будівництво, ремонт і утримання як доріг республіканського значення, так і міжміських доріг. Ви це пам'ятаєте. Тут же мова йде про використання коштів на дороги, які знаходяться в межах міста, селища. Це те, чим займаються сьогодні комунальні органи.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ЯЦЕНКО В.М., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань Чорнобильської катастрофи /Коростенський виборчий округ. Житомирська область/. Шановний Віталію Никифоровичу! Я хотів би звернути вашу увагу на статтю 3, пункти "з", "ж". Йдеться про чорнобильців. Чи не вважаєте ви, що ваш авторський колектив допустив тут помилку? В пункт "ж" не внесені ліквідатори чорнобильської аварії. Це надзвичайно великий колектив людей, який користується цими пільгами.

Друге, тут накрутили з цими самими законами. Потерпілі, що віднесені до першої, другої та четвертої категорій, користуються цими пільгами назавжди, а ті, що віднесені до третьої категоріїтільки до відселення. Але справа й тім, що люди, які проживають в четвертій зоні, мають право виїжджати також. Це дозволяється при наявності медичної довідки і так далі. Тобто четверта зона все-таки м'якша, ніж третя. Тут все перекручено. І в пункті "з" ми знову розділяємо сільських і міських жителів. Сільським наче є пільга, а міським цієї пільги немає. Вона є тільки до переселення в інші сільські населені пункти. А якщо в якесь там селище міського типу переїхав би в невеличке місто, то він цієї пільги позбавляється?

ІЛЬЇН В.Н. Я згоден з вами.

ЯЦЕНКО В.М. Тут багато перекручено, розумієте? Тут не повинно мати значення, куди людина переселена - в сільські чи міські населені пункти. Якщо вона переселена з зони, то треба дати пільгу протягом трьох років. Хай вона там обживеться, як кажуть.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

БОНДАРЧУК А.І., член Комісії Верховної Ради України з питань гласності та засобів масової інформації / Горохінський виборчий округ. Волинська область/. Мене цікавить така обставина: чи узгоджувався цей законопроект із попередніми законами і постановами? Ми приймали тут постанову про розвиток шляхового господарства. Потім Президія прийняла Указ про відповідальність за порушення правил проїзду на шляхах. І є нинішній законопроект.

І все це спрямовано на поліпшення шляхового господарства. У нас уже повинні б бути такі шляхи, щоб там жодної вибоїни не траплялось. А які вони, то це всім відомо. При нинішньому життєвому рівні і при цінах, які беруться за техобслуговування, нинішній податок, я це вважаю, є частиною програми боротьби з добробутом народу. Ми проголошуємо підвищення життєвого рівня і в той же час обкладаємо таким податком.

На мій погляд, навіть ті податки, які були, при нинішньому рівні життя досить високі. Чи вважаєте ви так?

ІЛЬЇН В.Н. Я на ваше запитання відповів трохи раніше. Я назвав суми, які використовуються на благоустрій, на поточне утримання та ремонт шляхів загального користування. Це нам коштує 300 мільйонів карбованців.

Сума податків не виходить за ці цифри.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

БОРЕЙКО М.С., голова Коростишівської районної Ради народних депутатів /Коростишівський виборчий округ, Житомирська область/. Шановний доповідачу! Наскільки я розумію, основне завдання цього закону - це вишукування додаткових коштів для підвищення технічного рівня місцевих шляхів. Це все зрозуміло. Мене цікавить таке питання. Скільки у нинішньому році, ще до прийняття закону, виділяється на це коштів? Потрібно зіставити, що ж це нам дасть.

ІЛЬЇН В.Н. У нинішньому році очікується отримати з власників транспортних засобів у вигляді податків близько 240 мільйонів карбованців. Я вже казав, що на поточне утримання та ремонт шляхів загального користування сьогодні використовується 300 мільйонів карбованців.

Новий закон дає можливість отримати місцевим бюджетам ті ж сомі 315 мільйонів карбованців.

ГОЛОВА. Все. Ваш час вичерпаний. Сідайте, будь ласка. Записалося для виступу 5 депутатів. Це депутати Московка, Дзюба, Бойко, Мартиненко і Бандурка.

Від комісії я надаю слово депутату Байраці. Вам 10 хвилин вистачить?

БАЙРАКА М.М., заступник генерального директора Криворізького металургійного комбінату "Криворіжсталь" імені В.І.Леніна / Дзержинський виборчий округ, Дніпропетровська область/. Вистачить.

Шановні колеги! Внесений Кабінетом Міністрів України на ваш розгляд проект Закону України про податок з власників

транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є одним із елементів податкової політики нашої держави. Було сказано, що в нас не існувало такого закону, тому основне завдання цього документа - не вишукування якихось додаткових коштів, а створення свого закону, приведеного у відповідність до податкової політики на Україні.

Можна повністю погодитися з доповідачем, що законопроект відповідає основам Декларації про державний суверенітет України і Закону про економічну самостійність Української РСР.

Проект цього закону за дорученням Президії вже розглянутий у 9 комісіях Верховної Ради України. На думку комісій, з преамбули проекту закону необхідно вилучити слова "з метою забезпечення стабільного розвитку шляхового господарства України", оскільки це зайва деталізація.

Наша комісія не може погодитися з тим, що проектом закону передбачено зараховувати в місцеві бюджети 90 відсотків цього податку. Законами Української РСР про бюджетну систему і про місцеві Ради народних депутатів та місцеве самоврядування встановлено, що всі 100 відсотків платежів податку з власників транспортних засобів зараховуються в місцеві бюджети. Тому ми можемо тільки рекомендувати місцевим Радам народних депутатів направляти 10 відсотків сум податку на зміцнення матеріальнотехнічної бази Державної автомобільної інспекції і записати це не в законі, а в постанові до цього закону.

Викликає стурбованість те, що ми до цього часу не відмовилися від того, що пишемо одне, робимо друге, а звітуємо за трете. Я от про що. У преамбулі проекту закону записано, що податок на транспортні засоби є одним із джерел фінансування будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних шляхів. Далі в статті 2 зазначено, що податок в основному

зараховується до бюджетів адміністративно-територіальних одиниць базового рівня. Якщо це так, то відповідно до діючого законодавства місцева Рада самостійно визначає напрями використання бюджетних коштів і ніхто не має права втручатися в процес формування бюджету.

Я наголосив на цьому тому, що згаданий запис у проекті закону декларативний, нічим не підкріплений. Це підтверджується звітами місцевих Рад народних депутатів про виконання бюджету за 1988 рік. У той час податок з власників транспортних засобів зараховувався до бюджету республіки, а потім повертався до місцевих Рад. І жодна місцева Рада народних депутатів не направила із цих коштів жодної копійки на будівництво і ремонт автомобільних шляхів. Тим більше це є проблематичним сьогодні при дефіциті бюджету місцевих Рад.

Тому вносимо конкретну пропозицію: весь податок з власників транспортних засобів направляти на дороги, у зв'язку з чим у законопроекті чітко записати, що податок з власників транспортних засобів зараховується до фондів місцевих Рад базового рівня для фінансування шляхового господарства і використовується на будівництво і ремонт автомобільних шляхів місцевого значення.

Не знаходить підтримки в комісії спроба Кабінету Міністрів України перекласти контроль за сплатою цього податку на органи Державної автомобільної інспекції.

По-перше, ми створили в республіці Державну податкову службу, в обов'язки якої входить контроль за надходженням податків. Для виконання цих обов'язків ми наділили податкову службу відповідними правами.

По-друге, такою нормою ми знову примусимо громадян звітувати перед Державною автоінспекцією про сплату податку, а

місцеві Ради народних депутатів навантажуємо випискою довідок громадянам, звільненим від сплати цього податку.

По-третє, існуюча практика покладання контролю на автоінспекцію не виправдала себе, тому що податковими інспекціями виявляються власники транспортних засобів, які ухиляються від сплати податку.

Наведу лише один приклад. У Тельманівському районі Донецької області провели експеримент по обліку всіх платників податків. І як ви думаєте, який результат? Тільки податку з власників транспортних засобів нараховано податковою інспекцією на 54 проценти більше, ніж це мали під контролем Державтоінспекції. Тобто щорічно сплачувалося 60 тисяч карбованців податку, а стало 97 тисяч карбованців.

Тому комісія пропонує частини 2, 3, 4 пункту 2 статті 4 вилучити з проекту закону.

Хочу звернути увагу депутатів і комісій на те, що із збільшенням, можна сказати, вдвічі, ставки оподаткування легкового транспорту та мотоциклів, моторолерів, надходження до бюджету збільшуються лише на 62 мільйони карбованців, а 40 мільйонів карбованців практично йде на надання додаткових пільг по цьому податку.

Від комісій починають надходити пропозиції про додаткові пільги. Наша думка з цього питання така. Ми надали право місцевим Радам надавати додаткові пільги. Нехай вони і вирішують, тим більше, що це кошти місцевих бюджетів. Прохання до комісій підійти до цього питання зважено.

Я підтримую пропозицію народних депутатів Рябченка і народного депутата з Полтавської області Мартиненка про те, що технологічний автотранспорт /маються на увазі великовантажні автомашини типу "КамАЗ", "БелАЗ", які ніколи не використовуються для переведення на місцевих шляхах/ повинен бути звільнений від оподаткування. І податкові інспекції на місцях мають самі визначити перелік тих самохідних машин і механізмів, які дійсно використовуються тільки як технологічний автотранспорт. А говорити про те, що ці податки використовуватимуться для будівництва під'їзних доріг - це недоречно, тому що ніколи місцеві Рада не займаються питаннями прокладання автомобільних шляхів там, де використовується технологічний автотранспорт.

І останнє, що хотів би сказати. Ми повністю підтримуємо пропозиції комісій відносно того, що слід ще попрацювати з окремими викладками тексту, вирішити питання з нумерацією частин, внести редакційні правки.

Комісія вважає за можливе проект закону прийняти в-першому читанні. Прохання до голів комісій, які ще не подали нам свої пропозиції і зауваження, зробити це у п'ятиденний строк з тим, щоб ми могли їх врахувати при доопрацюванні законопроекту і найближчим часом внести на розгляд Верховної Ради.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Запитання є? Немає. Оголошується перерва.

/Після перерви/

ГОЛОВА. Прошу займати місця.

Не виступи записалося 8 народних депутатів; Московка, Дзюба, Півень, Бойко, Мартиненко, Бандурка, Рябченко, Скальський.

Для виступу відводиться 5 хвилин, це достатньо. Виступає депутат Московка. За ним виступатиме депутат Дзюба.

МОСКОВКА В.М., секретар Комісії Верховної Ради України з питань гласності та засобів масової інформації /Ленінський, виборчий округ, Харківська область/. Шановні товариші! Запропонований проект закону був розглянутий експертною групою Об'єднаної соціал-демократичної партії України на чолі з Олександром Білоусовим.

Експертна група дійшла висновку, що запропонований проект треба відправити назад до Кабінету Міністрів і черговий раз зауважити їм, що такі проекти на розгляд Верховної Вади подавати не можна. Це образа депутатів Верховної Ради. Подивимося, що конкретно пропонується в цьому законопроекті.

Мета: забезпечення стабільного розвитку шляхового господарства. Ті 300 мільйонів карбованців, які очікуються від впровадження цього закону, і наполовину не надійдуть, тому що вже у статті 3, де йдеться про пільги щодо оподаткування, є стільки можливостей для того, щоб ухилитися від оплати податку, що їх важко навіть перелічити. Буквально у кожному пункті. Крім того, ми багато говоримо про те, що наші закони мусять бути законами прямої дії. Говоримо про податки, встановлюємо розмір, встановлюємо осіб, які оплачують податки, а

розглянути по пунктах, а потім уже прийняти її в цілому.

Ми такий досвід маємо, бо і на першій, і на, другій сесіях саме в такому порядку розглядали документи.

Тут не було б ніякої суперечності.. Бо пропозиція Сергія Івановича відносно того, щоб прийняти за основу, не зовсім прийнята. Потрібно конкретно кожен пункт розглянути і прийняти, а потім усю постанову. Гадаю, що саме так ми повинні зробити.

ГОЛОВА. Ми завжди дотримувались такого порядку: приймаємо за основу, а потім доповнення.. Так і зараз зробили. Ми нічого не порушили, а йшли за Регламентом, але за основу не прийняли.

Схиляємося до пропозиції, яку вніс народний депутат Симоненко: дві комісії це подивляться проект постанови і внесуть завтра на ранкове засідання Верховної Ради.

Хто за таку пропозицію, прошу голосувати.

"За" - 238. Приймається.

Оголошується перерва до 16 години.

Це взяти - шкідливість вихлопних газів, пробіг по спідометру за рік, навантаження на вісь автомобіля. Таким чином можна було б вирішувати цілий спектр проблем. Та для того, щоб де все ввести, органам державного управління, державної влади потрібно буде працювати більше. Тобто ускладнюється механізм оподаткування, але тоді цей закон про податок стає регулятором взаємовідносин у суспільстві.

У статті 3 щодо пільг ми знову повертаємося до того, що у нашому суспільстві немає навіть намагання якось сказати, що права кожної людини є визнані Верховною Радою України.

Тому, наприклад, у пункті "в" законопроекту перелічуються інваліди Великої Вітчизняної війни, а далі йде пункт "г" - учасники Великої Вітчизняної війни. Ясно: якщо людина - інвалід Великої Вітчизняної війни, то вона і учасник Великої Вітчизняної війни. І тут треба було б, мабуть, прив'язати: якщо для цього учасника Вітчизняної війни це є засіб пересування...

ГОЛОВА. Ваш час вичерпаний давно.

МОСКОВКА В.М. Тому я пропоную Верховній Раді відхилити поданий законопроект і відправити його на доопрацювання.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Дзюбі. За ним виступатиме депутат Півень.

ДЗЮБА М.Г., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України у питаннях соціальної політики та праці /Оболонський виборчий округ, м. Київ/. Шановні депутати! Ми розглядаємо Закон про податки з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів. Закон потрібний, звичайно, але, як ми бачимо, знову всі проблеми технічного рівня шляхів вирішуються за рахунок кишень власників транспортних засобів. Два роки назад союзним Урядам податки були підвищені на 100 процентів. Як виявляється, водії України будували за свої коти шляхи Нечорнозем'я Росії. В той час Україні кошти не потрібні були. А от зараз ці гроші знадобилися в подвоєному розмірі. Я розумію, що під час обгрунтування підвищення податків говоритимуть про зростання цін на будматеріали і таке інше.

Але, шановні товариші, скільки зараз коштує автомобіль? Чи може робітник чи службовець купити його за свою заробітну плату? Достатньо сказати, що гума на одне колесо коштує 600 карбованців на ринку, а в магазині - 250. Але її не стало, бо для торгової мафії законів уже немає. В магазині практично все зникло і йде тільки через ринки. То куди ж зникають ці гроші?

Так само підвищилися ціни та запчастини й державних автомобілів. То, може, краще в цьому відношенні навести порядок? Тоді з'являться гроші. Сьогодні автомобіль - це вже не предмет розкоші, а в першу чергу транспорт, який везе на дачу чи в село, щоб виростати якусь картоплину чи помідор. Бо з ринку жити не всі мають змогу.

Цей закон стосується й іншої категорії трудящих. Адже багато тракторів, якраз на пневматичному ходу, придбали орендарі та інші особи, які-обробляють землю і, до речі, годують нас з вами. Зараз підприємствам заборонили продавати трактори приватним особам, все іде тільки через аукціони. А хто їх там може купити? Про ті ціни, які встановлюються на цих аукціонах, ми знаємо. Тож давайте ще й податки, зробимо такі, щоб не було змоги держати дай транспорт. Куди ж ми тоді йдемо?

Шановні депутати! Я думаю, що нас народ обрав для того, щоб ми покращили його життя, а не навпаки. Гадаю, що ми повинні робити все для того, щоб на автомобілях їздили не тільки рекетири та кооператори, а й прості трудівники.

Підтримуючи закон в цілому, вважаю, що збільшення податків є безпідставним. І це приведе не до покращення життєвого рівня народу України, а до його погіршення. Тому пропоную податки з власників транспортних засобів залишити на старому рівні. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Виступає народний депутат Півень, після нього - депутат Бойко, Чернівецька область.

ПІВЕНЬ М.І., голова колгоспу імені 118 загиблих комунарів Шахтарського району /Макіївський-Совєтський виборчий округ, Донецька область/. Уважаемые товарищи, закон о налогах с владельцев транспортных средств нужен. В течение месяца мы принимаем второй закон. Все законы должны быть направлены на то, чтобы у нас, в вашей Украине, были хорошие дороги.

Однако необходимо задуматься над тем вопросом, что тяжесть требований всех законов, которые мы принимаем в последнее время, стараются переложить на плечи народа. Смотрите, что мы делаем. Принимая этот закон, мы сами сразу увеличиваем налог с владельцев транспорта, чтобы человек в два раза больше плат, чем раньше. Если раньше платил пятьдесят копеек, то сегодня необходимо платить уже рубль. Чтобы ездить по хорошим дорогам - так это мотивируется.

В законопроекте записано, что средства, полученные посредством налогов, будут способствовать улучшению дорог. Особое внимание будет уделено дорогам сельской местности. И все постоянно в последнее время кивают на сельскую местность. Но ведь дороги плохие не только в сельской местности, но и в поселках и городах.

Я поддерживаю предложение депутата Дзюбы о том, чтобы оставить все в старом русле. Ведь теперь, если имеешь частную машину, значит должен платить в два раза больший налог.

Дальше. В законопроекте говорится о том, что из тех средств, о которых мы знаем, из трехсот миллионов, необходимо выделить 10 процентов для того, чтобы содержать службу ГАИ. При чем здесь

налоги с владельцев транспорта? Ведь последние и Государственная автоинспекция - это, как говорят в Одессе, две большие разницы. Значит, этот вопрос, наверное, необходимо доработать и эти 10 процентов вложить все-таки в дороги.

3 статье 3 говорится о льготах относительно налога. Давайте задумаемся и над этими льготами. Ведь все, кто имеет транспорт, должны платить налоги. И зачем нам самим хитрить друг перед другом?

Например, участникам Великой Отечественной войны нужно дать такие льготы. Но ведь на машинах большинства из них ездят их детки, и по этим дорогам. Зачем же освобождать этих товарищей от уплаты налога?

Я предлагаю, чтобы мы сами себя не перехитрили, в статье 3 оставить только инвалидов, которые имеют мотоколяски или автомобили с ручным управлением. Остальных всех следует лишить льгот. Мы постоянно говорили о том, что нам необходимы хорошие дороги, а по этим дорогам мы все должны ездить.

Следующий вопрос - о сроках уплаты налогов. Я вношу такое предложение. Все, кто имеет транспорт, до 1 апреля должны перечислить эти средства в местный бюджет. Потому что дороги необходимо строить, ремонтировать, чтобы уже на 1 апреля была средства, благодаря которым можно непосредственно включаться в ремонтно-строительные работы.

В статье 6, где говорится о мерах ответственности плательщиков, необходимо заменить словосочетание "за счет доходов" на слова "за счет предприятия". Следовательно, второе предложение статьи 6 будет звучать в следующей редакции: "Сумма... заниженного... налога и штраф вносятся в бюджет за счет предприятия". В противном случае от уплаты штрафа будут освобождаться нерентабельные предприятия. Если у людей не будет доходов, значит, они будут ездить, нарушать закон, и никто не будет предъявлять им иск.

И статью 7, где сказано о том, когда неправильно берется налог, часть вторую необходимо изложить в следующей редакции:

"решения по жалобам могут быть обжалованы в месячный срок в высший налоговый орган, а в случае отказа - в народном суде".

В той же редакции, которая записана в законопроекте, отражен тот факт, что, решение суда является последним в порядке обжалования действий налоговых органов, на которые поданы жалобы. То есть, суд решает, обратимся мы в вышестоящие организации или нет. Спасибо за внимание.

ГОЛОВА. Виступав народний депутат Бойко. За ним виступатиме депутат Мартиненко.

БОЙКО І.В., член Комісії Верховної Ради України з питань діяльності Рад народних депутатів, розвитку місцевого самоврядування /Першотравневий виборчий округ. Чернівецька область/. Шановні товариші! Вважаю, що закон потрібен. В основному він відповідає вимогам сьогоднішнього дня. У ньому чітко передбачено, чи звільняються від сплати податку учасники та інваліди Великої Вітчизняної війни, громадяни, які потерпіли внаслідок Чорнобильської катастрофи. Вважаю, що ми повинні цей закон сьогодні прийняти в першому читанні.

Я не погоджуюся з виступом народного депутата Московки відносно того, що Верховна Рада не прийняла пункт, в якому передбачено право сільських, селищних та міських Рад народних депутатів на встановлення пільг по сплаті податку.

На мій погляд, оскільки видатки на утримання шляхів поступають саме у місцеві Ради народних депутатів, то вони самі вправі вирішувати - надавати ці пільги окремим громадянам і підприємствам чи ні.

Ще раз підкреслюю: законопроект можна прийняти в першому читанні. Але в мене є зауваження і доповнення.

Насамперед хотів би звернути вашу увагу ось на що. Приймаючи закони про місцеві Ради народних депутатів та місцеве самоврядування, ми передбачили в статті 69 обов'язковість врахування положень Закону про Ради при розробці та прийнятті інших законодавчих і нормативних актів.

Якщо уважно прочитати статтю 2 законопроекту, який ми розглядаємо сьогодні, то тут уже передбачено, що 90 процентів сум податку зараховується до бюджету адміністративно-територіальної одиниці базового рівня місцевого самоврядування за місцем знаходження підприємств і проживання громадян-власників транспортних засобів, а 10 процентів - на рахунки Державної автоінспекції. Згідно ж із законом про Ради, як це передбачено у статті 13, 100 процентів цієї суми повинно зараховуватися до бюджету базового рівня, а тоді місцева Рада ці 10 процентів перераховує на утримання Державної автомобільної інспекції.

Потребує приведення у відповідність з Законом про Ради і стаття 4, де в першому пункті передбачено, що строки сплати податку встановлюються районними, районними в містах Радами. У Законі про місцеві Ради чітко передбачено, що зараховуються тільки до базового рівня. Цю невідповідність

треба усунути якимось чином. Можливо писати, що строки сплати податку встановлюються виконавчими комітетами місцевих Рад народних депутатів, але не пізніше першого півріччя. А вже в Законі про Ради чітко визначено, хто встановлює і в які строки.

Стосовно статті 3, пунктом першим якої передбачено, що від сплати податку звільняються автопідприємства автомобільного транспорту загального користування по транспортних засобах, зайнятих на перевезенні пасажирів, а також підприємства автомобільного транспорту загального користування, які здійснюють змішані перевезення - вантажні та пасажирські.

На мій погляд, усі підприємства, включаючи передбачені в цьому пункті, повинні сплачувати податки. Чому? Давайте візьмемо, як приклад, будь-яке місто. Саме вулиці, якими йде перевезення населення, потребують ремонту. Ми сьогодні на практиці стикаємося з фактами, коли водій автобуса відмовляється обслуговувати пасажирів і їхати по тих вулицях, тому що вони не приведені в порядок. А ми даємо право на звільнення від сплати податку.

Сьогодні, крім того, прозвучала й така інформація: якщо ми не дамо пільг, не звільнимо від податків, то виросте

вартість проїзду. Справа в тому, що автобусним паркам і тролейбусним управлінням з бюджету місцевих Рад сплачуються великі дотації. Наприклад, у Чернівцях це понад 2 мільйони карбованців. Тому я вважаю, що вони теж повинні платити податок, а вже міська Рада в залежності від роботи вирішуватиме, яку суму дотації виділити.

І останнє. Вважаю за необхідне доповнити перший пункт статті 5 абзацом, в якому передбачити, що суми податків відносяться чи на собівартість продукції, чи іншу статтю розходів, як це ми зробили у Законі про навколишнє середовище.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Слово має народний депутат Мартиненко. Потім виступатиме депутат Бандурка..,

МАРТИНЕНКО В.П., генеральний директор Полтавського гірничо-збагачувального комбінату, м. Комсомольськ /Комсомольський виборчий округ, Полтавська область/. Уважаемые депутаты! Уважаемый Председатель! Сегодня, мне кажется, надо немного по-другому подойти к проблеме дорожного строительства. Первое, что нужно сделать,- это убрать монополию Укрдорстроя. И платить надо не за автомобиль, а за дороги, и тогда будут у нас дороги, и будут ездить автомобили.

Поэтому в Законе о приватизации необходимо предусмотреть передачу дорог в частные руки. Если мы хотим на Украине резко улучшить состояние дорог, то это единственный путь, который позволит нам осуществить задуманное в ближайшее время. А Укрдорстрою поручить только единственное - строить магистральные дороги, которые будут государственными.

Если бы вопрос был поставлен именно так, то, безусловно, сегодня не было бы такого отношения к большегрузному технологическому транспорту. То есть те, кто не ездит по общим дорогам нашей республики, не платили бы налоги.

Учитывая все сказанное, предлагаю следующее. Полностью поменять постановку вопроса о дорожном строительстве, передать дороги в частные руки, предусмотрев это в Законе о приватизации. И, конечно же, убрать монополию Укрдорстроя.

Почему я говорю о его монополии? Сегодня, к примеру, почти все горнорудные предприятия Украину влияют на строительство дорог. Они выпускают щебень. С начала года они построили сельские дороги, общая стоимость которых составляет почти миллион. Думаю, что качество не хуже, а лучше, потому что у нас есть оснащение, бульдозеры, грейдеры, есть вся дорожная техника. Поэтому я думаю, что, работая в этом направлении и принимая соответствующий закон, мы сможем определить самую главную "дорогу" - чтобы люди ездили по нормальным дорогам, чтобы была ответственная инстанция.

Относительно предложения увеличить в два раза налог на автомобили, даже на те, которые стоят, - это, я скажу, наверное, даже антиморально.

Спасибо за внимание.

ГОЛОВА. Виступає народний депутат Бандурка. Підготуватися депутату Рябченку.

БАНДУРКА О.М., начальник управління внутрішніх справ виконавчого комітету Харківської обласної Ради народних депутатів /Дергачівський виборчий округ. Харківська область/. Шановні депутати! Які шляхи на Україні - вам відомо, і через те вони називаються дорогами, що дорого нам обходяться. Мова йде про сотні мільйонів карбованців, які й раніше збиралися з власників автотранспорту, але жодної копійки з них не залишалось на Україні. Всі вони перераховувались до союзного бюджету. А кошти, які, будуть зібрані вже за цим законом, якщо він буде прийнятий, дозволять зберегти і транспорт, і життя людей.

Деякі депутати виступають тут за захист кишені власника автотранспорту. Звичайно, це треба робити, але давайте ми подумаємо про життя власника автотранспорту. Майже третина дорожньотранспортних пригод з тяжкими наслідками пов'язані з аварійним, небезпечним станом шляхів. Які величезні збитки несе народне господарство через технічне незабезпечення доріг, гадаю, теж відомо.

Я пропонуватиму прийняти цей закон у першому читанні і доопрацювати з урахуванням зауважень депутатів. І, зокрема, наполягаю на тому, щоб 10 відсотків відрахувань, як передбачено в

проекті, органам державної автомобільної інспекції були передбачені саме законом, а не постановою, як тут пропонувалося в окремих виступах. Якщо ці гроші будуть перераховуватись до загального бюджету місцевих Рад, то передбачай, що Державтоінспекція від цього нічого не одержить. А Державтоінспекція матиме до виконання цього закону найбезпосередніше відношення: реєстрація, перереєстрація, технічний огляд автотранспорту, контроль стану шляхів, забезпечення безпеки руху й таке інше. Яке буде ставлення закону до Державтоінспекції, таке й зворотне.

Я вважаю, що і посилення контролі на дорогах, і поліпшення їх технічного стану та технічного стану автотранспорту позитивно впливатиме на безпеку дорожнього руху в цілому. Нарешті, ці гроші будуть використані на технічне регулювання руху, облаштування шляхів знаками, матеріально-технічне забезпечення приладами. Тобто, ці гроші знову ж таки повернуться на наші шляхи.

Бачу потребу більш чітко визначити в законі порядок і цілі використання сум податку. Щоб витрачались вони саме на шляхи, а не на утримання апарату чи якісь інші-цілі.

При відсутності документів про оплату податку реєстрація, перереєстрація і технічний огляд транспортних засобів не здійснюються, а експлуатація автотранспорту, за який не сплачено податок, припиняється з усіма наслідками, які з цього випливають. Отак потрібно записати статтю 4, і тоді кожен буде дисципліновано платити податки.

І нарешті - по статті 6, з приводу відповідальності платників. Вважаю, що треба просто внести зміни до адміністративного кодексу щодо цих штрафів, пені й таке інше. Ми стільки в кожному законі передбачаємо різних покарань, що навіть найграмотнішому прокуророві чи іншому юристу важко простежити, де і які заходи

примусового покарання вживаються до винуватців.

Також треба чітко визначити, хто здійснює контроль за виконанням цього закону, - виконком, Державтоінспекція, податкова інспекція чи шляхові технічні відомства. А то є певні розбіжності і невизначеність.

Дякую. Пропоную заков поставити на голосування і прийняти в першому читанні.

ГОЛОВА. Виступає народний депутат Рябченко, Дніпропетровська область. За ним Скальський.

РЯБЧЕНКО М.А. Уважаемые народные депутаты! Конечно, этот закон нужен, но, пользуясь тем, что сегодня мне предоставляется возможность говорить, я затрону и другие аспекты, сопряженные с этим законопроектом.

Прежде всего относительно плательщиков этих налогов. Я настаиваю на том, чтобы обязательно включили в разделительную ведомость положение: технические средства, которые не зарегистрированы в органах ГАИ и не выходят за пределы предприятия /особенно это касается карьерной техники/, этот транспорт не должен облагаться налогом.

Что касается предприятий автомобильного транспорта. Да, нужно сегодня создать им льготные условия, но, во всякой случае, сегодня всехі, кто связан с автоперевозками людей, нужно тоже включить в этот раздел статьи 3.

И по пункту "б". Я считаю, что его необходимо исключить, чтобы те организации, которые находятся на бюджете не могли бы "плодить" свой транспорт. А с остальным можно было бы

согласиться. Ведь сегодня, как я понимаю, экономика строится на промышленности и сельском хозяйстве, а работать в этих отраслях хозяйства становится все труднее и труднее, почти невозможно.

Уважаемые народные депутаты! За каждым из нормативных документов, которые "плодят" министерства и Кабинет Министров, не просматривается установление рыночных отношений и раскрепощение производительности с целью наращивания товарной массы. Мы вновь встречаемся с ростом отчетности, которое усложняет функционирование предприятий, вынуждает предприятия "плодить" аппарат соразмерно с ростом аппарата центральных, а теперь уже республиканских органов управления.

Кабинет Министров и Министерство экономики совместно с Госснабом и Госкомстатом родили отчетность - один ввоз и один вывоз, где предусматривается один ввоз из республики и по импорту, один вывоз по всем областям СССР и Украины, включая отпуск для собственных нужд, в ассортименте и тому подобное. Сколько же можно плодить ничего не создающие, но хорошо живущие органы?' Госбанк с Кабинетом Министров переводят отдельные банки Украины на межбанковские расчеты по корреспондентским счетам через расчетные центры, что приведет к замедлению взаиморасчетов, исключая прямые расчеты через банки плательщика. Зачем это делается? Неужели не ясно, что очевидна задержка выдачи выписок банков учреждениям, предприятиям, что приведет к срыву отчетности, ухудшит финансовые поступления и тем самым - финансовое положение поставщиков и предприятий, увеличить телеграфные расходы минимум в три раза, усложнится розыск утерянных сумм. Я выражаю протест против введения вышеуказанных расчетов, прошу обратить на эту деталь внимание.

Известно, что в текущем году на предприятия возложена миссия проводить учет целого ряда расчетов по начислениям и перечислениям средств в различного рода фонды. В прошедшем году был только фонд соцстраха, а в текущем - разновидность расчетов и нормативов отчислений представляет собой завуалированную форму изъятия средств у предприятий.

В результате увеличилось количество отчетов по каждому из новообразованных фондов, налогам и компенсирующим выплатам.

Государственная налогоинспекция также перегружена контролем за правильностью исчислений, своевременностью пересчетов взносов

в фонды и налоги. И все, казалось бы, при деле. Убедительно просил бы установить единый процент отчисления для предприятий с последующим его распределением в бюджет.

Не нужно искать для людей работу, которая не приносит пользы обществу. Людям крайне трудно жить, когда нет товарной массы, и никакое повышение зарплаты не позволит выжить без продуктов питания и насыщения рынка товарами. Самое страшное заключается, на мой взгляд, в том, что мы все делаем под девизом: все для человека, а человеку уже невозможно жить.

Мне представляется, что пора Кабинету Министров прояснить состояние дел, перспективу стабилизации экономики в республике. И заслушать этот вопрос нам необходимо не 20 октября /20 - это воскресенье/, в 16, 18 октября.

Необходимо срочно в парламенте Украины создать фракцию промышленников и депутатов-аграрников, которые ответственно и квалифицированно помогли бы Кабинету Министров вывести республику из глубочайшего кризиса.

В заключение предлагаю проект Закона про податок з власників транспортных засобів та інших самохідних машин і механізмів принять в первом чтении с теми дополнениями, которіе внесут депутаты.

Бдагодарю за внимание.

ГОЛОВА. Слово має народний депутат Скальський.

СКАЛЬСЬКИЙ В.В. Шановні депутати! Я думаю, що нікого не треба тут переконувати в тому, що Закон про податок з власників транспортних засобів має важливе значення у зміцненні бюджету, яким буде фінансуватися будівництво, реконструкція, ремонт та утримання автомобільних шляхів загального користування.

Сьогодні багато надійшло як письмових, так і усних пропозицій по цьому пункту про те, що можна було б додати в цей закон, щоб вік був ще зручнішим і міцнішим, щоб ці джерела були такими, які наповнювали б ще більше і більше бюджет місцевих Рад.

Але я б хотів зі свого боку теж внести деякі пропозиції, які, на мов думку, покращили б його оцю слабку сторону. Наприклад, товариші, я не можу погодитися з тим, що податок з транспортних засобів повинен залишатися тільки в тій Раді, на території якої є те чи інше підприємство, ті чи інші власники транспортних засобів. Я чому з цим не можу погодитися? А тому, що в такі села, є такі сільські і селищні Ради, де немає відповідної кількості транспортних засобів. І через те вони будуть якоюсь мірою обмежені у фінансуванні ремонту і утримання автомобільних шляхів. Тому можна було б, якщо вже питання таке принципове, поділити надходження в якихось процентних долях. Це треба винести на рівень спеціалістів, вони могли б визначити. І таким чином, щоб район, область могли впливати на розподіл цих надходжень,

Друге. Пропоную розширити і список платників податків. Тут переді мною товариші вже такі пропозиції вносили, але я б додав

у статтю і те, що ми не враховуємо такий вид транспорту, як мотоблоки. Вони тут не враховані. Є трактори, моторолери, мотоцикли, мотоблоків немає. Давайте ми їх теж сюди допишемо, і ще якась копійка капне в цю статтю.

Крім того, у нас не враховується технологічний транспорт кар'єрів. Але давайте з вами задумаємось, чи завжди транспорт кар'єрів працює тільки в кар'єрах і не виїжджає за їх межі. От, наприклад, у Кам'янець-Подільському районі є село Гуменці. Депутати, які проживають на цій території, бачать, до цей транспорт виходить за межі кар'єрів і руйнує дороги, які знаходяться в сільській місцевості. І тому такий транспорт не варто було б повністю звільняти від податку за експлуатацію доріг. Можна було б брати податок хоча б в якихось процентних долях.

Трете. Пільги щодо податків. Думаю, що пільги ми теж розширили і дуже. Ми звільняємо багато категорій власників транспортних засобів від податку. От, наприклад, установи, організації. Я розумію, що це у вас бюджетні, організації, але всі ми боремось за те, щоб кожна бюджетна організація як можна більше мала транспортних засобів. Але якщо буде й таке обмеження, то кожен керівник задумається - треба чи не треба тримати автомобіль.

І далі. Ми звільняємо від податку таку категорію людей /я розумію, що тут можуть зі мною люди не погодитися/, як Герої Радянського Союзу, Герої Соціалістичної Праці і так далі.

Я, товариші, думаю, що ці люди фізично і матеріально спроможні сплачувати цей податок. А що стосується інвалідів, то, зрозуміло, їх треба звільнити на 100 процентів від податку. А

ця категорія могла б оплачувати такий податок.

І декілька слів щодо колгоспів.

Товариші, на утриманні колгоспів є й такій транспорт загального користування, як пожежні машини, автобуси для перевезення людей, колгоспні "швидкі допомоги". І тут треба подумати, чи варто колгоспу платити податки 100 процентів, чи, може, 50 процентів за те, що він утримує такий транспорт, яким користується населення.

І четверте. Я підтримую питання приватизації доріг, адже я вже давно говорив, що треба брати конкретну плату за конкретний проїзд, тоді не буде оцих усіх неузгоджень.

І останнє. В першому читанні закон можна прийняти. І я не погоджуюсь з пропозицією депутата Московки що його треба відхилити. Наприклад, пропозиція депутата Московки про те, щоб брати кошти за пробіг автомобіля - нереальна, тому що треба буде утримувати дуже великий апарат, який рахував би оцей пробіг. А хто ж має це враховувати? Тому тільки через це відхиляти цей закон не треба. Я пропоную його прийняти в першому читанні.

Дякую.

ГОЛОВА. Таким чином, усі, хто записався, виступили. Запитання задавались і доповідачам, і співдоповідачам. Вносились дві пропозиції, Більшість депутатів, які виступали, вносила пропозицію прийняти законопроект у першому читанні - так, як це пропонує і комісія. Ось цей проект. Прошу за нього проголосувати.

"За" - 262. В першому читанні законопроект прийнятий.

Тепер у вас питання про визнання деяких законодавчих актів України такими, що втратили чинність у зв'язку з прийняттям Закону про бюджетну систему Української РСР. Доповідач -. заступник Міністра фінансів Тентюк Віктор Петрович.

ТЕНТЮК В.П., заступник Міністра фінансів. Шановні народні депутати! 5 грудня минулого року Верховна Рада прийняла Закон про бюджетну систему України. Він визначає основи організації бюджетної системи України на базі її державного суверенітету та економічної самостійності.

Вам розданий проект Закону про визнання деяких законодавчих актів України такими, що втратили чинність у зв'язку з прийняттям Закону Української РСР про бюджетну систему Української РСР. Думаю, немає рації зачитувати ці закони. Прошу вас визначити їх такими, що втратили чинність у зв'язку з тим, що сьогодні діє тільки один закон - Закон про бюджетну систему України.

У мене. все.

ГОЛОВА. Запитання, будь ласка. Хто хоче взяти слово, будь ласка. Немає бажаючих? Унікальний випадок. Тоді можна голосувати. У вас є такий законопроект? . Ставлю його на голосування, оскільки не було ніяких інших пропозицій.

"За" - 276. Заков приймається.

Про проект Закону про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів України . Слово надається народному депутату Печерову.

ПЕЧЕРОВ А.В., голова Комісії Верховної Ради України з питань планування, бюджету, фінансів і цін /Великомихайлівський виборчий круг. Одеська область/. Шановні народні депутати! До Верховної Ради надходять звернення від місцевих Рад народних депутатів відносно того, що при прийнятті Закону про місцеві Ради народних депутатів Української РСР та місцеве самоврядування, а також Закону про бюджетну систему Української РСР не враховані інтереси тих органів місцевої влади, на території яких знаходяться філії, цехи та інші організації певних об'єднань, комбінатів і тому подібне.

Комісія вивчила це питання і з урахуванням процесу обговорення його при прийнятті цих двох законів вважає за необхідне винести на обговорення сесії Верховної Ради. Президія розглянула і підтримала цю пропозицію.

В чому суть? Перш за все, ці зміни не викликають якихось додаткових відрахувань до бюджетів. Справа в тому, що тут змінюється система розподілу. В тих населених пунктах, де знаходяться філії, цехи, які. не мають самостійного балансу, зараз нічого не відраховується. З одного боку, виникають серйозні протиріччя між трудовим колективом і населенням, яке повинно задовольняти всі соціальні потреби за рахунок місцевого бюджету. З іншого - місцева влада ніяк не зацікавлена в покращенні організації роботи, наданні допомоги цим цехам, філіям тощо. Тому пропонується внести зміни і доповнення до законодавчих актів України - Закону Української РСР про місцеві Ради

народних депутатів та місцеве самоврядування і Закону про бюджетну систему.

Суть доповнення: "Платежі підприємств вносяться до бюджету за місцем знаходження підприємств, їх філій, інших структурних одиниць і підрозділів.

Розподіл платежів підприємств, що мають на даній території філії, проводиться пропорційно до частки їх працівників у загальній чисельності, зайнятих на підприємстві".

Прийшли до такої думки у зв'язку з тим, що не всі філії до цього часу мають свої розрахункові рахунки або розрахункові відносини.

Пропонується ці зміни ввести в дію з 1 січня у зв'язку з тим, що бюджети на нинішній рік формувалися за діючими законами і немає потреби на останні три місяці вносити зміни.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Ви дійшли висновку, що не потрібно?

ПЕЧЕРОВ А.В. Ні, з 1 січня ввести. Прошу підтримати цю пропозицію.

ГОЛОВА.Є запитання? Нема, Отже, ставлю на голосування.

"За" - 297. Закон приймається.

Розглядаємо постанову про позицію преси, телебачення і радіо України під час державного перевороту та заходи, що випливають з цього.

Слово надається Спису Миколі Михайловичу.

СПИС М.М., голова Комісії Верховної Ради України з питань гласності та засобів масової інформації /Ялтинський виборчий округ, Кримська А Р С Р/. Уважаемые народные депутатыи! Я уже дважды обосновывал необходимость принятия предложенного комиссией проекта постановлений. Замечания и предложения, которые поступали в комиссию от многих депутатов, во многом учтены.

Я думаю, вы понимаете, что мы не можем учесть все, так как многие предложения просто требуют целого ряда разъяснений. Их необходимо будет рассматривать тогда, когда мы будем обсуждать специальные законы, касающиеся регулирования отношений различных средств массовой информации с государственными структурами, с обществом и гражданами.

Сам вопрос отличается злободневностью. Поэтому, пока мы обсуждали и отклоняли этот проект, некоторые моменты уже нашли свое разрешение.

Так, в пункте втором у нас предусматривалось решить вопросы дальнейшей деятельности газет, журналов, других средств массовой информации на основе союзного Закона о печати и средствах массовой информации. Это предложение возникло в связи с тем, что сразу после провозглашения Акта о независимости на территории Украину действовали только Конституция и законы Украинской республики. Сегодня уже принято постановление Верховного Совета о том, что в вопросах, которые не урегулировали нашим законодательством, мы можем использовать союзное законодательство. Поэтому отпадает необходимость включать это положение в настоящее постановление. Его можно снять.

Во втором абзаце второго пункта речь идет о перерегистрации. Вчера Государственный комитет по прессе проинформировал, что перерегистрацию прошли все издания, поэтому и второй абзац этого пункта тоже можно исключить.

Теперь относительно третьего пункта. В нем идет речь о передаче полиграфической базы компартии Украины в фонд государственного имущества Украины.

Должен вам сообщить, что вчера состоялось заседание Президиума, на котором в целом рассматривался вопрос об имуществе КПСС и КПУ. Там шла речь о полиграфической базе. На сегодня вопрос разрешен. Поэтому отпадает необходимость принимать это положение в нашем постановлении.

Пункт четвертый. Поступило предложение от народного депутата Яценко снять абзац, где Кабинету Министров дается поручение рассмотреть предложения Временной комиссии по проверке деятельности служебных лиц в связи с переворотом. Это предложение касается руководства государственной Укртелерадиомпании.

Комиссия в данном случае предлагает только изменить срок с 1 октября на 1 декабря. Если народный депутат Яценко настаивает, то вопрос необходимо будет решать голосованием.

По пятому пункту было предложение /по-моему, с ним выступил народный депутат Лубкивский/ включить в перечень и журнал "Україна". То есть решить вопрос об учредителях журнала "Україна". Если я не ошибаюсь, предлагалось даже объединить тот журнал, о котором здесь идет речь, и журнал "Україна".

Считаю, что делать этого не следует, так как журнал, предлагаемый комиссией, - это научно-теоретическое издание. Мы полагаем, что на его страницах будут осмысливаться современные правовые, экономические, философские, исторические процессы, теоретические и

практические аспекты становления государственности. Что же касается журнала "Україна", то это в большей мере литературнохудожественное издание, хотя и чрезвычайно важное. Мы не сторонники /я имею в виду комиссию/ того, чтобы была одна монополия. А теперь все, так сказать, перебрались "под крышу" Верховного Совета. Но учитывая то, что это издание особое, мы полагаем, что можно дополнить этот пункт 5 предложением Президиума Верховного Совета рассмотреть вопрос об учредительстве этого журнала.

Что касается пунктов 6 и 7 - здесь никаких замечаний не было. Уважаемые товарищи, я прошу этот проект принять за основу. Все, что содержится здесь - это то, что крайне необходимо. Учитывая, что время подходит к обеду и депутатов уже мало, я просил бы проголосовать просто по каждому пункту.

ГОЛОВА. Миколо Михайловичу! Ви тут усе повикреслювали, що ми будемо приймати за основу? Давайте ми спочатку визначимося.

СПИС М.М. Все, кроме пунктов 2 и 3.

ГОЛОВА. Я пропоную інше. Проголосувати, щоб прийняти за основу, а потім іти по кожному пункту - залишати чи знімати. Інакше нема від чого відштовхнутись. Тобто пропонується прийняти проект за основу. Але у нас роздано ще один проект - за авторством Мороза. Я два бачу. Давайте ми спочатку цей за основу приймемо.

СПИС М.М. Леонид Макарович, я только хочу сказать перед этим, что если снимаются второй и третий пункты...

ГОЛОВА. Так ми їх знімемо голосуванням.

СПИС М.М. Тогда получается, что, в принципе, проект Мороза вошел туда уже полностью.

ГОЛОВА. Це ми вирішимо. Але спочатку, щоб знімати абзаци чи залишати, потрібно прийняти за основу документ, який розданий. Хто за те, щоб прийняти за основу, прошу проголосувати.

"За" - 220. Не приймається за основу.

Другий мікрофон.

МАЗУР Ю.М., редактор одеської обласної газети " Знамя коммунизма" / Іллічівський виборчий округ. Одеська область/. Я хочу обратить внимание, что называется этот проект "Про позицію преси, телебачення і радіо України під час державного перевороту та заходи, що випливають з цього". Мы сейчас сделали в нем такие купюры, что начисто выбросили почти все, что касается позиции печати во время путча. То есть с водой выплеснули и ребенка. Поэтому я считаю, что такой проект ни в коем случае принимать нельзя. И у меня есть конкретное предложение - надо поручить подготовить заново этот же проект /поскольку вопрос важный/ двум комиссиям. Комиссии Гайсинского и комиссии по гласности.

Спасибо за внимание.

ГОЛОВА. Ми вже четвертий раз переносимо його в комісії.

СПИС М.М. Леонид Макарович, что касается предложений о том, что надо исключить. Оно не исключено из жизни, из практики работы, оно за это время разрешено. Оно не просто исключается потому, что его нет, не сделано. Это сделано в тот период, пока мы здесь обсуждали и отклоняли.

ГОЛОВА. Значить, ми не прийняли його за основу. Тобто, що ми можемо зробити? Передати для подальшої роботи? Перший мікрофон.

СИМОНЕНКО В.К. Леонид Макарович! Действительно, содержание предложенного проекта не соответствует его названию. И этот проект появился сегодня с утра. Но, если вы помните, мы очень горячо обсуждали этот проект на предыдущем пленарном заседании, и для принятия его за основу не хватило буквально двух голосов. Так давайте вернемся к тому проекту, к первому, не переделанному, и его проголосуєм за основу. Там есть скелет, по которому нужно работать. И самое главное - тот проект касается именно поведения газет во время переворота. А в сегодняшнем у нас ничего этого нет. Есть какая-то полудетская реорганизация, и больше ничего. Естественно, этот проект не может быть принят за основу, не о чем говорить.

Поэтому я вношу предложение: вернуться к предыдущему проекту и поставить его на голосование для принятия за основу. Тогда все сдвинется с места.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ДОРОГУНЦОВ С.І., голова ради по вивченню продуктивних сил України АН України /Суворовський виборчий округ. Одеська область/. Шановний Леоніде Макаровичу! Я і багато депутатів не взяли участі в голосуванні, бо у нас немає цього проекту. І, власне, я не знаю, що треба приймати за основу. Тому я не погоджуюся з виступом народного депутата Симоненка, бо хочу побачити результати праці комісії, щоб я міг визначити свою позицію - за чи проти.

Я дуже прошу, щоб ми повернулися до цього питання. Дайте нам прочитати цей проект. Дякую.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

БАТАЛОВ В.Г., редактор острозької районної газети "Життя і слово" /Здолбунівський виборчий округ. Рівненська область/. Миколо Михайловичу, я вам подав цілу низку пропозицій, пам'ятаєте, і ви сказали, що врахуєте їх при доопрацюванні або при підготовці Закону про пресу.

На жаль, ні мої поправки, ні депутата Степенка не ввійшли сюди. І той проект, який був, дуже обрізали.

Я не розумію, чому це так сталося і чи працювали над тим проектом кваліфіковані спеціалісти в галузі журналістики.

Я хотів би, щоб у цьому проекті було передбачено централізоване датування місцевої преси. Ми маємо вивчити зауваження від місцевих органів влади, які будуть її дотувати. Який господар буде платити за неї, той і поганятиме.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

КАРПЕНКО В.О., редактор газети "Вечірній Київ" /Прирічний виборчий округ,м.Київ/. Шановні колеги! Прийняття постанови з цього питання надзвичайно і невиправдано затягнулося. Де дуже вражає роботу засобів масової інформації в нинішніх умовах. Ми йдемо до референдуму, до президентських виборів, тому нам треба щось робити. Я хочу підтримати депутата Симоненка, який сказав, що варто було б повернутися до першого проекту. Його можна критикувати, в ньому є недоліки, але його підтримала більшість депутатів, двох-трьох голосів не вистачило.

Мені здається, було б правильно той проект прийняти за основу, доручити обом комісіям, які тут називалися, доопрацювати його і внести в другому читанні.

ГОЛОВА. Так, треба вже щось вирішувати.

СПИС М.И. Давайте примем этот проект за основу, а те депутати, у кого есть какие-либо предложения, представят их в письменной форме. Мы сделаем сравнительную таблицу и затем проголосуем. Вот и все.

ГОЛОВА. Почекайте, Миколо Михайловичу? Ви вже можете сісти.

Тут, дійсно, було слушне зауваження відносно того, що коли вже вилучається другий абзац: "При розв'язанні питань про перереєстрацію..." і таке інше, то назва "Про позицію преси, телебачення і радіо"... зовсім не відповідає змістові. Адже вона ніякої позиції тут не має.

Тоді треба змінити назву і написати: "Про заходи щодо поліпшення..." Так, як ми писали в давні часи роботи засобів масової інформації: "у зв'язку а тим-то й тим-то"... Але якщо "Про позицію...", то позицію треба викласти. На сесії Верховної Ради ми прийняли постанову, що назва буде саме така. І змінювати її немає ніякої потреби. Тому потрібно якось узгодити цей документ. Я сам його почитав, і важко тут щось зрозуміти. Хоча ті пропозиції, які тут вносяться, потрібні. Але спочатку треба визначити наше ставлення до цього. Тому, може, слід пропозиції депутатів Симоненка та інших передати до комісій, щоб вони ще подивилися той перший проект. За нього ж тоді проголосувало багато народних депутатів. І, може, навколо нього, з урахуванням і цих пропозицій, варто розпочати голосування, чи не так? Другий мікрофон.

БОЙКО В.Л., старший редактор Головної редакції програм для молоді Українського телебачення /Кременчуцький - Автозаводський виборчий округ. Полтавська область/. Леоніде Макаровичу! Мене поки що ніхто не відкликав з депутатів і 93 мені також треба було дати слово, коли обговорювали це питання. Я пропоную після перерви все ж роздати депутатам той новий проект. У багатьох його немає, і саме тому дуже багато не голосувало. 83 депутати не голосували взагалі. Також хочу запропонувати провести відкрите голосування, щоб преса, яка чекає цього документа, знала своїх героїв в обличчя. ГОЛОВА. Я хочу щиро подякувати всім, хто розпочинав свою гарячу і палку промову з того, що хтось комусь не дає слова. Ось у мене апарат, я натиснув кнопку - і немає вашого прізвища, шановний народний депутате Бойко. Ви маєте гаряче бажання тримати промову біля мікрофона? То чому ви пред'являєте до мене претензії, говорячи, що я вам не дав виступити? Ви можете стояти біля мікрофона й поза мікрофоном, але в списку вас немає. Тому я прошу: є порядок, якщо хочете виступати, записуйтесь, і вам нададуть слово. Перший мікрофон.

МОРОЗ О.О., секретар Комісії Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу /Таращанський виборчий округ. Київська область/. У мене пропозиція така: оскільки у проекті постанови і у першому, і в другому варіантах були пункти, які, я сказав, виключають один одного, то було б краще нам цю постанову.