ЗАСІДАННЯ ВОСЬМЕ

Сесійний зал Верховної Ради України. 12 вересня 1991 року. 16 година.

Головує Голова Верховної Ради України КРАВЧУК Л. М.

ГОЛОВА. Запрошую всіх народних депутатів до залу, прошу зайняти місця, будемо реєструватися. Включіть, будь ласка, табло. Присутні 325 депутатів. Можемо розпочинати роботу.

Шановні народні депутати! У нас зараз питання про позицію преси, телебачення і радіо України під час державного перевороту та заходи, що випливають з цього.

Це питання, як ви знаете, комісія розглянула і має свою позицію. Стан оправ скла дається так, що аналітичні матеріали про позицію підготовлені. Намічені заходи, що випливають з цього. І одним із тих заходів або, може, і единим, який пропонується, в утворення Міністерства інформації, яке потім виклало б концепцію щодо засобів масової інформації, концепцію і правила розподілу приміщень видавництв, які вивільнились, разом з Комітетом по пресі. Таким чином, ми мали б уже після цього не тільки аналіз ситуації,

яка була, і пропозиції щодо тих чи інших газет, журналів і радіо, головне - мали б конкретну пропозицію і затвердили б її на сесії.

Але справа ось у чому. Є домовленість з Кабінетом Міністрів про те, щоб утворити Міністерство інформації. Але Кабінет Міністрів не готовий сьогодні запропонувати кандидатуру міністра. Ще потрібен час для консультацій Кабінету разом з нашою комісією та іншими, які до цього причетні.

То, може, зробимо так: все ж таки головне

- це затвердити міністра і внести у структуру Кабінету Міністрів саме міністерство. Прем'єра зараз немає, він знаходиться у Москві, тому що потрібно було негайно їхати туди для визначення цілого ряду економічних питань, які давно нас хвилюють.

Можна було б це зробити у вівторок. Тому що принципова згода е, можна були б тільки обговорити це питання і зразу вирішити питання про керівника цього міністерства.

Як ви до цього ставитеся? Може, слід погодитись, тому що без Прем'єра це питання вирішувати просто не етично. Згода? Перший мікрофон.

ШЕВЧЕНКО О.Є., член Комісії Верховної Ради України з питань державного суверенітету, міжреспубліканських і міжнаціональних відносин /Голосіївський виборчий Округ, м. Київ/. Шановний Леоніде Макаровичу! На мою думку, мова йде не лише про призначення керівників цих відомств, а в принципі про обговорення позицій засобів масової інформації у період антидержавного заколоту. Тому це питання можна було б обговорити і сьогодні. Але, з вашого дозволу, оскільки ви вже дали мені слово, я використаю одну хвилину на те, щоб сказати, що під час перерви у залі

Верховної Ради для всіх народних депутатів розповсюджено документ, на який не можна не зреагувати.

Цей документ, поширений від імені народного депутата Матвієнка, колишнього первого секретаря ЦК комсомолу України, який від імені Комісії у справах молоді засуджує рішення Президії Верховної Ради про заборону Комуністичної партії України.

Я вимагаю, по-перше, опублікувати список депутатів, що голосували за це звернення. Подруге, я вважаю, що пропозиція звернутися до Верховного Суду, щоб він прийняв власне рішення щодо долі КПУ, є очевидною спробою допомогти своєму колишньому патрону уникнути відповідальності перед народом.

І, по-третє, я вважаю заяву Матвієнка рятівним колом, кинутим антидержавній кліці, і, по суті, кроком до порятунку учасників антинародного заколоту.

ГОЛОВА. Я не хочу зараз коментувати, але ми ж це питання ставили на сесії Верховної Ради. Верховна Рада не проголосувала. Здається, тільки 54 депутати, я по пам'яті кажу, проголосували. Я не розумію; що, ви ще раз хочете до цього повернутися? Я так думаю, що кожна комісія має право поширювати ті документи, які вона вважає за потрібне. Але краще їх поширювати тоді, коли іде голосування або обговорення, а не поширювати тоді, коли вже пройшло голосування. Це моя особиста думка. А поширювати може кожна комісія. Я не думаю, що хтось може говорити, щоб ми повернулися до обговорення цього питання. Просто як інформація подається. Тому що якщо повернутим, то тоді треба вносити до порядку денного знову і знову вносити на сесію так, як належить.

Другий мікрофон.

СКОРИК Л.П., доцент кафедри архітектури Київського державного художнього інституту /Артемівський виборчий округ, м. Київ/. Шановний Леоніде Макаровичу! Ця заява, яку ми зараз отримали, начебто виходить від Комісії у справах молоді. Я нічим іншим, як спробою зірвати роботу Верховної Ради не можу це назвати. Будь-яке повернення до вже прийнятих рішень, особливо настільки важливих для долі України, можна розцінювати тільки однозначно, тобто як якусь підпільну роботу, спрямовану зараз проти діяльності Верховної Ради.

Друге, що я хочу сказати. Зараз пролунав вигук про можливість обговорення позиції Держтелерадіо у дні 19-21 серпня. Це слушна пропозиція, але я як член тимчасової комісії, яка займається перевіркою діяльності всіх організацій в цей час, хочу сказати, що обговорення абсолютно можливе, але висновки варто було б прийняти після того як наша комісія доповість висновки своєї роботи по цій темі.

ГОЛОВА. Тобто ще до вівторка можна почекати.

СКОРИК Л.П. 3 висновками так, але обговорення могло б відбуватися і сьогодні

ГОЛОВА. Може, Ларисо Павлівно, вже ж таки почекаємо? До вівторка вже Прем'єр внесе пропозицію. Та людина, яка буде кандидатом, буде в цьому залі, буде сам Прем'єр. І бажано було б, щоб всі вони були присутні при цій розмові щодо позиції, щоб це не було так, що нашу думку вони почують від

когось. Щоб почули тут комісію, депутатів, щоб це вже в комплексі розглянути, а не по частинах. Це було б, на мою, думку, краще.

СКОРИК Л.П. Можливо, це і так, це і слушно. Але тут би треба було розглянути питання, які в надзвичайно важливими,

Я прошу дати мені можливість закінчити думку. Шановний депутате Козаренко, прошу не перебивати мене.

ГОЛОВА. Не треба так нервувати.

СКОРИК Л.П. Одним словом, наша пропозиція полягав в тому, щоб будь-які висновки щодо Держтелерадіо, так само як і заходи по його реорганізації, здійснювались тільки після прийняття висновків нашої комісії.

ГОЛОВА. Таким чином, є дві пропозиції. Одна пропозиція полягає в тому, щоб обговорити це питання у вівторок і разом здійснити і обговорення, і заходи. Інша пропозиція - розпочати обговорення сьогодні, а у вівторок вже затвердити конкретну особу на цю посаду.

Давайте ми проголосуємо, щоб зняти питання і визначитися, чи будемо обговорювати сьогодні, чи перенесемо не вівторок.

Хто за те, щоб перенести обговорення не вівторок /це була перша пропозиція/, прошу голосувати. Щодо порядку денного ми вже голосували.

Рішення прийнято.

Справа не в тому, щоб було у порядку денному. Я ж пояснив - немає сьогодні Прем'єра. Невже треба кожному доводити?

ГОЛОС І3 ЗАЛУ. Леоніде Макаровичу, йдеться не про Прем'єра. /Шум у залі/.

ГОЛОВА. Таким чином, а цим питанням ми визначились. Переходимо до наступного питання.

У вас є проект Закону про внесення змін до статті 66 Кримінального кодексу Української РСР. Усі мають цей невеличкий законопроект? Очевидно, ми заслухаємо народного депутата Думу, який вносить пропозиції, прийняти цей законопроект, тому що виникають великі складності.

Прошу.

ДУМА З.Є., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань культури і духовного відродження /Надвірнянський виборчий округ, Івано-Франківська область/. Шановні колеги! Даний проект Верховна Рада доручила розробити у зв'язку з прийняттям Закону про свободу совісті і релігійні організації. Необхідність внесення змін до Кримінального кодексу випливає передусім з того, що ми хочемо привести наше законодавство у відповідність я міжнародними правовими нормами.

У міжнародному акті про права людини порушення прав на грунті ставлення до релігії прирівнюється до порушення рівноправності громадян через національну чи расову приналежність

Цей проект вам роздається вдруге, тому що це наш борг ще з минулої сесії. Його підтримали три комісії - Комісія з питань культури та духовного відродження, Комісія у питаннях законодавства і законності і Комісія у правах людини. Крім того, законопроект підписали члени Президії, він пройшов аналіз у групі наукових консультантів Секретаріату Верховної Ради.

Я не буду займати у вас час, скажу коротко. Ситуація така, що, незважаючи на прийнятий закон, у нас немає статей прямої дії, які б гарантували захист прав громадян через їхнє ставлення до релігії. У результаті ми маємо парадоксальну ситуацію. Ось у мене документ, підписаний одним з прокурорів обласного центру нашої республіки, де він констатує, що мають місце порушення прав дядини, нагнітання ворожнечі, підбурювання з боку деяких священнослужителів. Однак ні кримінальної, ні адміністративної відповідальності за такі дії закон не передбачає.

У нас є дуже багато телеграм, листів з різних областей від віруючих і від місцевих органів влади, які вимагають включити до чинного законодавства статті прямої дії, у котрих передбачалося б покарання тих осіб, які під прикриттям релігії порушують законодавство.

Вносячи зміни до статті 66, ми маємо на меті єдине - забезпечення громадянської злагоди. Порушити її ми не дозволимо нікому і ні під яким прикриттям.

Ця стаття не спрямована проти жодної із діючих релігій, конфесій, вона покликана всього-на-всього захистити кожну з них. Це не єдина зміна, тому що у відповідності із Законом про свободу совісті будуть внесені інші зміни до чинного законодавства і наші правозахисні органи, місцеві органи влади і управління матимуть інструмент проти екстремізму під прикриттям релігії,

який, на жаль, подекуди ще має місце і залишається безкарним.

Якщо, коротко, то - це вся інформація.

Я прошу від нашої комісії, від інших - комісій, які брали участь у підготовці цього законопроекту, проголосувати за його прийняття.

Дякую.

ГОЛОВА. Запитання є? Будемо обговорювати? Я прошу проголосувати за даний законопроект.

"За" - 266. Прийнято.

Тепер давайте розглянемо те питання, яке вже і вчора, і сьогодні порушувалося. Надходять також і записки, я маю на увазі питання дисципліни й організації роботи нашої сесії.

Я хочу вас поінформувати з цього приводу. Питання дисципліни не сходить з порядку денного роботи нашої Президії, Секретаріату, керівників Верховної Ради - Голови і заступників. Я знав, що голови комісій також систематично займаються проблемною дисципліни - відвідуванням депутатами пленарних засідань, їхньої роботи в комісіях і таке інше.

Що зроблено у цьому напрямку? Ви пам'ятаєте, що ми навіть до Регламенту внесли певні зміни. Вони полягають у тому, що коси народний депутат не відвідує без поважних причин сесії, до нього вживаються не дише моральні, а й відповідні матеріальні санкції.

Такий засіб уже застосовувався до значної кількості депутатів /якщо потрібно, можна взяти інформацію в Секретаріаті/. Ми передавали в області списки тих депутатів, які не відвідують сесію, не беруть активної участі в обговоренні проектів документів і в роботі комісій.

Усі дані ми одержували через нашу систему "Рада" після ранкової і вечірньої реєстрацій.

Телеграми на місця йшли за підписом Голови і заступників Голови.

Ви пам'ятаєте, скільки вже в цьому залі було виголошено і закликів, і навіть погроз, якщо їх так можна назвати, але поки що, будемо відвертими, реального впливу на де яких депутатів це так і не справило.

Ось і сьогодні наш Секретаріат надрукував списки тих, хто відсутній без поважних причин. Я хочу назвати їхні прізвища, хай почують усі:

Бондаренко - 361 виборчий округ, Борзих - 63 округ.

Зараз почнеться, до кінця й називати буде нікого. Кажуть хворий, вже з'ясували.

Білоусенко - 188 округ, Волощук - 175 о к дуг, Голобородько

-378 округ, Головач - 60 округ, Гоменюк - 191 округ.

Я хочу сказати, ми будемо вживати заходів тільки тоді, коли знатимемо - хворий чи здоровий. З цього приводу голови комісій масть давати відповідну інформацію. А зараз, коли вони дають пояснення, то я просто буду брати це до відома.

Бандура - 138 округ, Бичков - 401, Буцько

- 163 Голей - 326, Гринів - 271, Дем'янов - 189, Дунтау - 304, Дідик - ЗІ, Звягільський - 112, Коваленко - 215, Кіпаріс 317, Масол - 460, Дашивець - 152, Дубров - 85, Захарук - 205, Збітнєв - 4, Колінець - 355, Короленко - 181, Лазарев-ко - 107, Мельник - 97, Мокроусов - 19, Панасовський - 121, Панченко - 225, Плосконос - 353, Пустовойтенко - 78, Родигін - 147, Мокін - 23, Новицький - 204, Павленко - 228, Павлов - 77, Петренко - 324, Подчос - 32, Потебенько - 291, Продан - 106,

Слободенюк - 98, Табурянський - 82, Тихонов - 52, Цеков - 248, Чорновіл - 264, Ємельянов - 417 /він у відрядженні, це я вже знаю/, Сугоняко - 154, Толубко - 287, Хмельнюк - 300, Чебан -288, Чумак - 399, Шведенко - 72, Шевченко - 357, Ігнатенко -231.

Я гадаю, якщо ви подивитесь на цей зал, то вам одразу ж все стане зрозумілим. Стане зрозумілим і те, що дисципліни у нас ніякої немає. Є народні депутати, які систематично не відвідують пленарні засідання. Ось давайте й будемо вирішувати, яким чином і що нам далі робити. Давайте зробимо так; Рада має право, на мою думку, заслухати звіт будь-якого народного депутата про його роботу і участь у засіданнях і пленарних, і комісій. 1 сесія також має право висловити побажання тому депутату -якщо йому важко виконувати свої обов'язки, то він має про це щиро й відверто сказати. Тому що далі так працювати стає неможливим. Це вже стало системою. Дехто думає, що обрали народним депутатом - і як вільний козак; що хочу, те й роблю. Якось треба вже визначитись зі своєю діяльністю у Верховній Раді. От давайте ми в цій площині й розглянемо, відповідно доповнимо Регламент якимись заходами більш конкретного характеру, бо поки що вони носять загальний характер. Тут була пропозиція обговорити це на закритому засіданні, але я не бачу в цьому ніякої потреби, щоб ми, присутні, обговорювали між собою дисципліну. Є й інші питання. Я думаю, що нам нічого приховувати від виборців, немає такої потреби. Вони обирали сюди народних депутатів, тож нехай вони знають, як обранці тут працюють.

Ось така інформація коротенька, яку я міг зробити. Вважаю, нема потреби виголошувати з цього питання доповідь, а обговорити потрібно. Ось давайте ми зараз і відведемо годину на це питання.

Якщо завершимо раніше, то раніше і обговоримо, і внесемо пропозиції. Давайте від мікрофонів. І трибуна також буде за мікрофон.

Перший мікрофон, будь ласка.

КОЛЕСНІК С. В., член Комісії Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки /Торезький виборчий округ, Донецька область/. Шановні депутати! Я хочу реабілітувати трьох депутатів, своїх колег: Ботюшка, Борщенка і Пулінця. Вони зараз перебувають у місті Харцизьку, розслідують обставини голодування афганців і решту питань, які з цього випливають.

ГОЛОВА. Я хочу тільки сказати вам: ні Голова, ні його заступники ні Секретаріат нічого не знають з цього приводу. Якщо вони самі поїхали, то ми будемо вважати їх відсутність безпідставною. Якщо ж вони звернулись і мають заяви - це інша справа. Другий мікрофон.

МАРЧЕНКО В.Р., член Комісії Верховної Ради України у закордонних справах /Роменський виборчий округ, Сумська область/. Уважаемые депутаты!

ГОЛОВА. Я не розумію - я дав слово біля другого мікрофона. Я дав вам другий мікрофон, що вам - від мікрофона погано? Ну, чого ви вийшли на трибуну? Будь ласка, від мікрофона.

ШАПОВАЛ В.Н., член Комісії Верховної Ради України ч питань агропромислового комплексу /Чигиринський вибочий округ, Черкаське область/. Шановний

Леоніде Макаровичу! Я думаю, що всі добре знають про те, що, даючи згоду бути народними депутатами України, більшість із нас не думали й не гадали, що вони працюватимуть постійно в парламенті. Сьогодні складається, звичайно, така обстановка, що декому з нас потрібно подумати; працювати в парламенті чи працювати за місцем своєї роботи. До речі, сьогодні тут було названо декількох голів облвиконкомів /я можу їх прізвища повторити/, які без поважних причин сьогодні відсутні. Я як колишній голова виконкому обласної Ради не можу з цим погодитись, тому що знаю, яка ситуація зараз в областях, у цей період підготовки до зими і особливо здачі хліба державі. Тому я 3 вересня, користуючись Законом про самоврядування, склав свої повноваження голови обласної Ради й голови виконкому. До речі, рекомендував на свою посаду людину, яка буде працювати не гірше, а, певно, краще за мене.

Тому треба сьогодні подумати, де працювати

- тут чи на своїй роботі. Щодо голів облвиконкомів, які, може, певний час ще працюватимуть у Верховній Раці, то очевидно /товариші, тихіше, я закінчую/, вони з дозволу Ради в такий напружений час можуть певний час побути на місцях, в обласних Радах. Спасибі за увагу.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

ДУБЕНКОВ Т.О., секретар Комісії Верховної Ради України з питань відродження та соціального розвитку села /Козятинський виборчий округ, Вінницька область/. Леоніде Макаровичу, я хотів як секретар комісії сказати, що у нас немає ще чітко налагодженого між Секретаріатом і депутатами зв'язку. У нас два депутати - Шевченко і Коваленко-перебувають у відпустках, і вони оформили ці відпустки, але чомусь про це не повідомлено у Секретаріат. У товариша Бичкова із Херсона складні сімейні обстанини - важко хвора дружина, він попередив про це і вчора виїхав додому...

ГОЛОВА. Кого попередив?

ДУБЕНКОВ Т.О. Я зобов'язаний про це сказати, тому що сьогодні складається враження, що він просто поїхав звідси. Я як секретар комісії повідомляю.

Що стосується порядку роботи - то я вважаю, що сьогодні основну ношу повинні взяти на себе постійно працюючі депутати. Хотіли б ми цього чи не хотіли, у нас сьогодні немає морального права кинути сесію і поїхати навіть не попередивши нікого. Тому що ми одержуємо тут зарплату, ми повинні бути тут більше за інших, і працювати нам треба більше. і розуміємо сьогодні тих керівників господарств та підприємств, які не мають можливості бути тут місяць.

Тому я вношу пропозицію - з вівторка внести зміни в Регламент. Ми повинні працювати тут на пленарних засіданнях на місяць не більше тижня. Основна частина роботи - в комісіях, постійно працюючим депутатам. Бо можна зрозуміти голову виконкому

- як йому сидіти тут 3 тижні підряд?

І останнє питання. Я вважаю, що потрібно нам не один цей раз, коли виникла така ситуація, що 320 депутатів лише на місці, а, мабуть, щоденно інформувати в кінці дня головуючого, яких депутатів немає. Це трошки підстьобуватиме всіх депутатів. А то в нас виходить так: тільки тоді звертаємося до таких заходів, коли вже в парламенті практично розвал.

Треба щодня мати якусь хоча б невеличку інформацію.

Спасибі.

ГОЛОВА. Я вам хочу нагадати, що ми вже прийняли регламент - 8 днів роботи на місяць. Що ми вже тільки не приймали...

БОЙКО І.Г., заступник голови Комісії Верховної Ради України у справах ветеранів, пенсіонерів, інвалідів, репресованих, малозабезпечених і воїнів-інтернаціоналістів /Кам'янсько-Дніпровський виборчий округ, Запорізька область/. Шановні

депутати народні! Я навмисно акцентую на терміні "народні", буквально кілька днів тому ми, група депутатів, вели розмову. Були підприємці, керівники. І закінчилася наша розмова такими словами: "Ви тут постійно працюєте, але, пробаче, нас зараз колективи "беруть за горло", тому що і там треба працювати, а не тільки тут просиджувати штани".

Я просто ставлю таке запитання: що всетаки має більшу вагу для народного депутата - колектив чи округ? І зараз я наведу такий вислів російською мовою: "Нельзя быть чуть-чуть беременным". Гадаю, це все-таки правильний вислів. Російський парламент у більш вигідному географічному становищі. Адже там - взяв квиток на літак чи поїзд, поки доїдеш до Сахаліну, поки перекинешся через Уральський хребет, час вже повертатися. У нас краще - півтори години, і ми - в будь-якому куточку України, вже дома. А можна за день навіть кілька разів Україну пересікти.

Тому, я думаю, -до питання дисципліни, яке ставиться вже не перший раз, навіть протягом цього тижня, свідчить про ненормальне становище. Гадаю, що це вже надзвичайна ситуація.

Я тільки прошу не порівнювати з тією надзвичайною ситуацією, що в нас була 19-21 серпня, але - це надзвичайна ситуація. І виникла вона не на цьому тижні, а раніше. Виникла вона тоді, коли ми з вами прийняли Акт про незалежність. Після того ми зробили небагато. Ми лише трошечки відчинили ті двері, за якими була незалежність... Але, пробачте, ці двері можуть й носа прищипнути.

І я все-таки думаю, що зараз у нас склалась кризова ситуація. Треба той параліч вилікувати у цьому будинку. Яким чином? Зразу ж прошу юристів не атакувати мене, краще, щоб вони допомогли, розвинули мою пропозицію. А вона полягає ось у чому.

Ми з вами повинні найближчим часом ввести інститут парламентаріїв - постійно діючий парламент. Це нам диктує ситуація, яка склалась /звичайно, у претендентів у Президенти є свої думки/. Перш за все це дасть нам можливість уникнути поділу депутатів на тих, хто постійно працює, і тих, хто працює непостійно, зокрема не працює у серпні. Вибачте мене, такого поділу не повинно бути.

Це дасть нашим колегам можливість визначитися і написати заяви про складення депутатських повноважень. Визнаєте, що зараз, у ці дні, виник термін / він, до речі, давній/ "бархатна революція". Так давайте ми з вами зробимо таке, "бархатне" складення повноважень. Якщо зараз розпустити Верховну Раду і знов проводити вибори - це дуже складна для України справа. Адже якщо будуть складені повноваження, то

знов відбудуться вибори, які не дуже впливатимуть на нашу роботу.

Я закінчую... Гадаю, що це буде нова якість парламенту, і тільки тоді у нас буде. свідомість. І ніякі виконкоми, ніхто нам у цьому не допоможе..

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Тут депутат Сметанін, дійсно, правильно пропонує встановити регламент. Давайте визначимо час для виступу - три хвилини. А якщо хтось перебиратиме час, будемо це контролювати.

Перший мікрофон.

ТИМЧУК С. А., голова колгоспу "Шлях до комунізму" Кам'янець-Подільського району /Кам'янець- Подільський виборчий округ, Хмельницька область/. Шановні депутати! Леоніде Макаровичу та президіє! Я неодноразово на засіданнях комісії порушував таке питання. Адже на мою думку, не всі питання необхідно порушувати перед мікрофоном щоб виборці бачили, так би мовити, нашу активність.

Тепер щодо того, як, на мій погляд, краще було б організувати роботу нашого парламенту.

І сьогодні знову хочу висловити свою думку. Вважаю, що наш парламент тоді буде плідно, з хорошою явкою депутатів на засідання працювати, коли ми матимемо чіткий і твердий регламент та графік нашої роботи. Коли ніхто не виступатиме з пропозиціями вносити зміни у те, що ми вже прийняли, аби

продемонструвати свою активність.

Все-таки не варто, повторюю, забувати того, що багато хто з депутатів давав згоду балотуватися в не постійно діючий парламент і, крім депутатських обов'язків, несе персональну, моральну відповідальність за свої трудові колективи й на місці роботи.

Давайте подумаємо, яку ж користь одержав народ України від нашого засідання протягом вівторка, середи та й сьогодні? На мою думку, великої користі немає, крім тих витрат, які пішли на наше утримання, ні. Я вибачаюся, шановні, чому так? Перш за все тому, що, на мій погляд, питання не були якісно підготовлені, вони заздалегідь не розглядалися в комісіях. Ось і виходить зовсім неорганізованою робота. А якби був чіткий графік роботи, якби хтось ніс персональну відповідальність за підготовку того чи іншого питання, якби ці питання глибше розглядалися в комісіях /я думаю, і депутати мали б час порадитись із своїми виборцями про той чи інший закон, який приймається/, то плідність роботи нашого парламенту була б значно кращою.

Крім того, хочу сказати кілька елів з приводу того, що депутати завчасно виїжджають додому. А скажіть, шановні депутати, будь ласка, якщо не взяти у вівторок або в середу квиток на літак або поїзд, чи зможемо ми його взяти у п'ятницю чи суботу? Напевно, ні. А якщо візьмеш, то приїдеш додому аж у неділю. Я думаю, що не слід забувати, що не всі - кияни і не всі близько живуть. У кожного є сім'я, крім того, є серед нас і молоді люди. І, мабуть, сім"ї, вихованню дітей треба також приділити увагу.

Я хотів би, щоб ми над цим серйозно подумали. І якщо ми заведемо твердий порядок нашої роботи, то і плідність її буду значно кращою.

Спасибі за увагу.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

МАРЧЕНКО І. Д., директор Артемівського машинобудівного заводу "Победа труда" /Артемівський виборчий округ, Донецька область/. Леонид Макарович! Считаю, что в такой ситуации, когда кризис в экономике, политическая нестабильность, депутаты обязаны работать здесь. И этому должны отдать практически все силы. Но хочу сказать, что этот вопрос необходимо рассмотреть в комплексе с вопросом быта депутатов. И поэтому, я думаю, и вы, и Руководитель Секретариата Хоменко должны сделать здесь значительно больше, чем сделано за полтора года. Вот депутат поднял вопросы и семейные, и воспитания, и взаимоотношений - это все так. И, по-моему, это тоже одна из серьезных причин. И болеют депутаты... Поэтому считаю, что два вопроса нужно рассматривать вместе.

И еще один вопрос, который я хотел бы рассмотреть как конструктор. Дело в том, что сегодня поднимался вопрос о том, что наша система "Рада" не регистрирует тех депутатов, которые присутствуют. Если мы посмотрим бюллетени, то каждый день ручкой исправляется информация о том, что депутаты на самом деле присутствуют /от 10 до 15 таких исправлений/.

Что я предлагаю в этой связи? Дело в том, что нужно конструктивно изменить пульт, потому что вот этот светодиод, который сообщает о том, что мы включили систему, работает ненормально - в трех режимах. Я предлагаю, чтобы этот светодиод работал при включении, когда нажатием на кнопку "за" можно

делать индикацию, чтобы машина среагировала на голосование депутата.

Я разговаривал с группой депутатов по этому вопросу, они согласны доработать систему.

Леонид Макарович, нам необходимы ваши указания или, может быть, помощь, содействие в этом. И тогда мы будем работать в активном режиме при голосовании. И тогда снимутся вопросы по поводу того, что депутат вроде бы есть, а на самом деле его нет.

Спасибо.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

МОВЧАН П.М. письменник, секретар правління Спілки письменників України та Київської організації СПУ /Березняківський виборчий округ, м. Київ/. Шановний Голово, шановні депутати! Я, як і всі ви, є свідком того, що ми близькі до парламентської кризи. Якщо ми і далі будемо тільки збиратися, зважаючи на ті обставини, серйозні чи не серйозні: сімейні, хвороба, то... /до речі, сьогодні кримська делегація щойно проілюструвала, що в неї дуже серйозні і поважні причини для того, щоб не брати участі у другій половині нашого вечірнього засідання; вони всі гуртом вийшли/ то ми, дійсно, стоїмо перед надзвичайно важливою проблемою. Але ситуацію можна врятувати.

Шановний Леоніде Макаровичу! Треба негайно закон про механізм відкликання депутата і статус депутата. І потім за такої атмосфери, коли у нас налагоджується якийсь мир у цьому залі, то ми можемо сьогодні звернутися із вимогою до всіх депутатів. Або вони працюють у постійно діючому

парламенті, і ми мусимо порушити це питання, або ми будемо займатися самодіяльністю. Бо те, що ілюструє депутат Шаповал, що він перейшов з обласної Ради, і нібито уже готовий співпрацювати, але посідає водночас надзвичайно серйозну ділянку у Млієві - посаду директора того господарства, де донедавна був народний академік Артеменко. Мені здається, що це є лицемірством. Ніяких сумісництво. Або ми працюємо постійно, або ми просто і далі будемо аматорству-вати. Чи те, що Дубенков пропонує, щоб основний тягар покласти на постійно діючі комісії. Вибачте мені, постійно діючі комісії напрацьовують законопроекти, ви приходите і натискаєте кнопки - або приймаються, або відкидаються ті законопроекти.

Я думаю, що ми маємо справу із всією більшістю, яка не хоче змиритися з своїм місцем у постійно діючому парламенті. Вона повинна відкинути свої амбіції, свої місця і зазіхання на цей парламент і співпрацювати разом з усіма.

СМЕТАНІН В. І., заступник Голови Комісії Верховної Ради України у правах людини /Кіровський виборчий округ, Дніпропетровський округ/. Товарищи депутаты, уважаемый Леонид Макарович! Когда я слушал, как вы рассказывали, какие меры принимаются - там в область послали, там в газете напечатали, - я так, с улыбочкой, вспомнил /может быть и вы помните/: когда Тайвань с Китаем ссорился, то мы сначала внимательно следили за 10 их предупреждениями, а когда их стало больше 600, мы хохотали громко. Так вот пора бы и здесь уже расхохотаться.

Дело в том, что Комиссия мандатная и по вопросам депутатской этики, считаем, не выполняет своих обязанностей, и товарищ Рябоконь Василий Петрович должен признать это.

Дело в том, что вы должны были уже давно проанализировать и посмотреть, как же депутаты исполняют свои обязанности не только здесь, на пленарном заседании, но и в работе комиссий. Иван Степанович, вы сначала говорите одно, а потом другое. "Так уже взяли билеты на самолеты, давайте перерыв сократим, потому что надо лететь". Но завтра же пятница, надо работать в комиссиях. Сессия ведь не прервалась, прерывается пленарное заседание,

И я думаю, что давно уже Комиссия мандатная и по вопросам депутатской этики должна была назвать вот этих постоянно не работающих депутатов, которые говорят, что они там хорошо работают. Пусть они там хорошо работают. Действительно, там прекрасные директора заводов, прекрасные председатели исполкомов, такие, как у нас, допустим, Мельник или Пустовойтенко. То, что мы говорили, мол, не знали, какими будем - это неправда, знали. По 10, по 15 кандидатов дрались за это место и знали, что парламент не будет послушным, не будет за три дня принимать заранее подготовленные законы, что мы здесь будем за них драться и обещали это своим избирателям. Поэтому надо решать.

Мне кажется, что товарищ Рябоконь должен был поговорить с депутатом Лазаренко, который уже дрался, когда у нас вторая сессия шла, и он знал, что мы работаем в постоянном режиме. Ведь он совершенно не бывает на сессиях, в лучшем случае, кому-то карточку вручит. Ну, пусть он работает первым заместителем председателя облисполкома, ну, пусть он прекрасный специалист, он ведь должен работать и здесь. Вы посмотрите, нам действительно нужно сейчас вести постоянную работу и нести ответственность.

Поэтому я предлагаю рассмотреть вопрос на заседании Комиссии мандатной и по вопросам депутатской этики, предложить ему сложить свои полномочий. И не надо ждать закона об отзыве депутата. А затем уже назначать выборы, быть может, вместе с выборами Президента, если по времени успеем.

Я хочу защитить честь некоторых депутатов, которые вообще не работают на постоянной работе, но отдают много сил работе в комиссиях. Вот я и по своей комиссии сужу, и по своей днепропетровской депутации. Например, депутат Слободенюк / он сейчас тяжело болеет, он в Ленинграде, у него после Чернобыля очень тяжелое состояние/ или депутат Меньшов. Директор совхоза, прекрасный работник и там, но я ни разу не видел, чтобы он не был здесь на заседании, он всегда приходит на заседание своей комиссии, хотя я там не бываю, но вижу - всегда идет и там занимается. Вот таких депутатов, может, и не надо спрашивать. А с остальных надо спросить. Спасибо.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

ГУСЄВ В.І., директор середньої школи N92 м. Донецька /Кіровський виборчий округ, Донецька область/. Уважаемые товарищи! Не верьте, пожалуйста, тем депутатам, которые говорят, что они писали заявления в постоянно действующий парламент. Никто такого не писал. Писали о согласии быть народным депутатом Украины. Мало того, не верьте и тем, кто прикидывается, что они год не видели, как работает парламент или Верховный Совет СССР, Это все перед глазами было.

И еще одно. Что сейчас является самым главным? Я понимаю, важны и колхоз, и магазин, и завод, и областной Совет. Но вместе с тем, коль сюда попали, другого человека нет. Здесь нужно просто выбрать: или - или.

И еще. Мы как-то с вами договаривались, что должны быть здесь две графы. Уважительные причины: первое - болезнь, а второе

- согласие Президиума. Все остальное - неуважительные причины. Что такое отпуск? Речь ведь идет о депутате! Я в том году был в отпуске восемь дней из сорока восьми, которые мне причитаются как учителю. Этого не должно быть. Мы рублями, как Иван Степанович нам предлагает, никого не заставим здесь сидеть. У некоторых две-три тысячи и более зарплаты на постоянных работах. Их не заставишь никакими штрафами сюда приехать. Нужно единственное; сейчас же /я прошу это поставить на голосование/ сделать выборку за эти полтора года - кто не посетил где-то 20 процентов и более заседаний - и опубликовать список от имени Верховного Совета в местной печати, а потом, предупредив от имени Верховного Совета этих депутатов, поставить вопрос о том, чтобы они сдали свой мандат. Потому что они используют его в двух целях. Первое: это для того, чтобы вот здесь товарища Фокина мучить, и второе - чтобы свободно идти в Совмин. Больше им этот мандат не нужен ни для чего.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

СТИЦЬКІВ Т.С., член Комісії Верховної Ради України у питаннях законодавства і законності /Мостицький виборчий округ, Львівська область/, Я висловлю не тільки власну точку зору, а точку зору

депутатської фракції демократичного відродження України, що входить у Народну раду.

Той факт, що наш парламент, а слідом за парламентом - і Уряд опинилися на грані паралічу, мав, на мою думку і на думку фракції, дві основні причини.

Перша - це сам склад парламенту, де люди часом поєднують дві, а деколи і більше посад, а друга -це те, що після 24 серпня цього року значна частина депутатів з тих чи інших причин просто перестали брати участь у засіданнях нашого парламенту.

Складається враження, що просто хтось зацікавлений в паралізації, саботажі роботи цього парламенту. Таку ситуацію ми не перші переживаемо. В такій ситуації опинялися дуже багато вищих законодавчих органів влади. і в цій ситуації знаходився один-єдиний розумний оптимальний спосіб виходу. В подібних ситуаціях парламенти переходили на постійну основу, оголошуючи свої засідання безперервними.

Звідси наші пропозиції. Ми їх усі подамо в письмовому вигляді, але основні я все-таки спробую тут оголосити.

На нашу думку, парламент повинен перейти на надзвичайний режим роботи. Основними елементами того надзвичайного режиму роботи мають бути такі. Перехід на систему, коли засідання Ради в чинними при присутності більше половини депутатів. Якщо ми подібне рішення не могли приймати восени минулого року з відомих причин, то зараз /а наша ситуація надзвичайна/ ми таке рішення прийняти можемо.

Друге. Перехід на п'ятиденний режим роботи. Я не почув жодної скільки-небудь серйозної аргументації чому краще бути на місцях депутатам Верховної Ради, а не бути тут.

Мені здається, що депутати Верховної Ради більше користі принесуть саме тут.

У тому п'ятиденному режимі роботи обов'язково повинні бути передбачені, за практикою європейських парламентів, щотижневі звіти. Прем'єр-міністра і - на вимогу депутатів-міністрів. Не для того, щоб ми їх тут розпинали, а для того, щоб вони нам доводили стан справ і ми могли парламентом приймати оперативні рішення.

Що стосується переходу депутатів на постійну роботу, у мене є така пропозиція. Ситуація, я думаю, вимагає від нас одного; нехай кожен депутат встане і публічно скаже, що він переходить на постійну роботу в парламент. Хто цього не зробить, нехай іде на місця, ті, що залишаться, ввійдуть до складу постій но діючого парламенту.

Я наведу лише один приклад з історії. Світова історія знав таке поняття, як охвістя парламенту. То поняття витворилося в часи англійської революції, коли депутати королівської орієнтації, які пройшли в парламент до англійської революції, опісля вийшли з нього. Щоб не паралізувати вищий орган державної влади, та частина депутатів, яка залишилась, оголосила себе постійно діючим парламентом до того моменту, як Кромвель став головою держави. Отже, хай вийдуть і публічно скажуть,

І останнє. Я хотів би, щоб виступив голова Комісії мандатної і з питань депутатської етики. Ми восени приймали дуже хороший, як тепер видається, закон. Там, здається, є положення, коли про депутатів, які пропустили більш ніж третину чи одну четверту частину засідань, має ставитися питання щодо відповідності їх званню народного депутата. От хай це буде оголошено. І хай народ про це знає. Лишиться тут 200 чоловік -хай буде 200, але вони будуть працювати.

Дякую за увагу.

КАРПЕНКО В.О., редактор газети "Вечірній Київ" /Прирічний виборчий округ, м. Київ/. Шановні народні депутати, шановний Леоніде Макаровичу! Те, про що ми сьогодні говоримо, на мій погляд, пуста трата часу. Ми здіймаємо бурю у склянці води, бо немає предмета для розмови. Поясню, чому.

Сьогодні ми зареєструвалися і побачили, що є кворум і в такому складі Рада може працювати. Це перше.

Друге. Скільки ми не говоритимемо, яким повинен бути парламент - професійним чи непрофесійним, питання не вирішимо. Скажімо, повинен бути професійним, і ми поставимо зараз вимогу всім перейти на постійну роботу. Чи готові ви забезпечити депутатам нормальні умови для життя і роботи? Не готові.

Припустимо, ці люди скажуть: ми складаємо депутатські повноваження, тому що не можемо працювати постійно. Що вийде? Ми не матимемо кворуму. Отже, треба проводити нові вибори.

Тому це питання треба взагалі зняти. Бути на сесії чи на бути - це честь самого депутата. Він відповідає тільки перед виборцями,

Те, що ви зробили зараз, Леоніде Макаровичу, неетично. Ви зачитали список на всю республіку, не розібравшись, чому цих людей немає. Кількох чоловік ви не назвали, отже у вас були дані про причини їхньої відсутності. Для того, аби оголосити на всю республіку, що ви такі-сякі симулянти чи ще що-небудь /а це можна тільки так розуміти/, треба мати підстави. Ви цього не повинні були робити. Є Комісія мандатна, врешті-решт. А якщо вона, крім того, що повноваження підтвердила, більше нічого не робить, то її треба розпустити. А інакше нехай

займається відвідуванням, аналізує, хто є, кого немає.

Інший момент. Я вважаю, що всі наші біди йдуть від організації, шефів, від вас, Леоніде Макаровичу, від Президії, від комісій. Організація роботи нечітка.

Скажімо, я не можу прийти на сесію, усе ж може трапитися. Кого я повинен про це повідомити? А сесія йде. Назвіть якийсь телефон для депутатів, і хай там постійно чергує людина. Тоді депутати зможуть зателефонувати і сказати: трапилось те-то і те-то, бути на сесії не можу. Це справа етики депутата - попередити, що він не має змоги прийти. Не завжди ж треба приїздити сюди і письмову записку вам залишати. Правда? Бувають різні ситуації.

Далі, Порядок денний. Ви подивіться, який у нас єралаш. Ви як хочете, так і робите. Ніякого порядку, ніякої чіткості немає.

Багато депутатів не відвідують засідання тому, що їм неці каво. Треба, щоб вони знали, які питання розглядаються. Сьогодні, наприклад, ви зняли, за своєю ініціативою, питання про пресу А воно тягнеться знаєте звідки? Питання назріло. Вас не було, і ви не знаєте, що тут трапилося, і тільки на тій підставі, що міністра треба затвердити, знімаєте питання з обговорення. Ну, то що, що треба. Скільки ще міністрів не затверджено?

Питання необхідно розглянути, слід виробити якусь лінію. Далі так тривати не може. Виникає підозра, що хтось зацікавлений зараз пресу не чіпати. Когось вона влаштовує в такому стані, в якому е. Цього не можна допускати,

У мене така думка. Давайте припинити цю розмиву і переходити до обговорення конкретних питань. Треба, щоб депутати могли

на руках чіткий порядок дня і документи до нього, а змінювати його по ходу не потрібно. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Звичайно, це прекрасна, блискуча промова, тільки в мене зараз тут значиться 276 депутатів. То може б ви запропонували, шановний народний депутате Карпенко, як ми можемо працювати при 276 депутатах в залі?

Хай він мені скаже, як можна приймати закони, коли не вистачає голосів. А то все пусте. Говорити за цей час навчилися і так, що вже можна на конкурс і до книги Гіннесса записувати.

Що ж до телефону реєстрації, то він є. І кожен депутат може зателефонувати. У вас у всіх є цей номер. Може, ви, шановний народний депутате Карпенко, не маєте такої книжечки, то я вам її подарую. Ось вона, і в ній зазначені всі телефони.

Я це кажу не для того, щоб просто поговорити. Я просив би спочатку думати, а потім іти до трибуни. А то воно все складається дуже гарно. Все можу, все знаю, тільки не літаю. Прошу, тільки поводитися по-людському. І не треба звинувачувати одне одного. Усе в нас є, все записано. Якщо хтось забув, то нехай звернеться до своєї доброї пам"яті.

Будь ласка.

СУХИЙ В.В., голова Комісії Верховної Ради України з питань відродження та соціального розвитку села. /Павлоградський виборчий округ, Дніпропетровська область/. Шановні колеги! За вашим дорученням група депутатів вивчала роботу французького парламенту. Свої висновки ми підготували у письмовому вигляді. Сьогодні ж я хочу сказати одне - французький парламент працює у десять разів чіткіше, ніж ми. Хоча на постійній роботі там, як і у нас, десь половина депутатів., Усі інші - мери міст і т. п. Але там чіткий регламент і чіткий порядок підготовки і роботи сесії.

Наша комісія вчора довго розглядала це питання і дійшла таких висновків - Рада зможе плідно працювати тоді, коли ми самі цього захочемо.

Що для цього потрібно? Потрібно не говорити тисячу разів про Регламент, а у вівторок попрацювати і у вівторок його затвердити. Регламент, який чітко визначить, що пленарні засідання відбуваються протягом десяти днів на місяць. Інші десять днів ідуть на те, щоб у комісіях напрацьовувалися законопроекти і постанови. І ще десять днів всі депутати - і звільнені, і не звільнені - працюють в округах.

За відсутність на сесії без поважних причин депутат повинен нести відповідальність, зафіксовану в Регламенті, і перед Верховною Радою, і перед виборцями. Тільки не таку, як зараз несе. Треба, щоб Верховна Рада чи її Президія, скажімо, мала право клопотати про відкликання депутата, який постійно порушує Регламент. Це перше.

Друге. Законопроекти повинні готуватися в основному тими депутатами, які працюють на постійній основі, їм, тобто нам, за це платять гроші. Депутати, не зайняті на постійній роботі б парламенті, повинні брати готові законопроекти і їхати До виборців, там разом з ними піддавати їх експертизі, а нам подавати зауваження.

Трете. Щодо дисципліни тих, хто працює постійно у Верховній Раді, хотів би сказати окремо. Це особливе питання. Якщо у нас і весь парламент буде професійний, я скажу прямо, що сьогодні половина працюючих на постійній основі працюють гірше, ніж їхні не звільнені колеги. Якщо їх ще сотня добавиться, то все одно нічого не зміниться; Не кожен може писати закони, це ми

знаємо, і насильно його не потрібно примушувати. Але за тих, хто прийшов на постійну роботу, за чіткість їхньої роботи, несе відповідальність голова комісії. Ніяка Мандатна комісія за кожним не набігається. У Регламенті треба зазначити повноваження голови комісії, котрий повинен мати право звернутися до Президії з клопотанням про усунення депутата з постійної роботи, якщо він не працює, а тільки одержує гроші.

Далі. Звичайно, треба створити умови для тих людей, які працюватимуть постійно, насамперед житлові. Третій рік жити в готелі дуже важко. Потрібно забезпечити людей службовими квартирами.

Регламент повинен чітко зафіксувати, що законопроекти і постанови не можуть вноситись на сесію ніякими політичними угрупованнями без згоди відповідних постійних комісій. А їх у нас останнім часом вносять усі, хто захоче. Вносять без підпису постанову, а ми приймаємо, і тільки потім починаємо її розбирати,

І останнє Вважаю, що Регламент має також визначити функції членів президії. Вони теж повинні відповідати за підготовку сесії. А поки що ми не знаємо, хто за що відповідає.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

ПІВЕНЬ М.І., голова колгоспу імені 118 загиблих комунарів Шахтарського району /Макіївськяй-Совєтський виборчий округ, Донецька область/.

Уважаемый председатель, уважаемые депутаты! Сколько бы мы сегодня ни нападали друг ва друга, иначе говоря, не лили грязь, толку не будет.

Что нам, прежде всего, необходимо? Я обращаюсь и к тем, кого нет, потому что мы зачастую обращаемся к присутствующим и воспитываем друг друга, взываем к совести. Самый лучший контроль

- это человеческая совесть, другого не дано. Кому б мы не написали - председателю облисполкома или жене - это все не то. Есть избиратели, вот перед ними мы и должны чувствовать ответственность. Но для этого необходимо все-таки наладить работу.

Мы вчера в Комиссии по вопросам социальной политики и труда где-то на протяжении трех часов обсуждали этот вопрос. Ну почему такая дисциплина в зале? Почему одни и те же депутаты ходят, разговаривают - они что, сидеть на месте не могут? И так далее. Но у каждого свой характер, у каждого свои убеждения. Для того, чтобы мы наладили работу, необходимо меньше слов, а больше дела.

Вы вспомните - на третьей сессии, когда шли закон за законом, было интересно работать. Все сидели на местах, вносили предложения, принимали законы. Четвертая же сессия, так уже случилось, началася 24 августа. А она ведь должна начинаться 17 сентября. И зачем мы будем здесь друг друга обвинять? Все все спланировали, увязали какую-то работу свою с тем, что 17 сентября начинается сессия. Сегодня ни законы не готовы, ни другие документы, ну, просто как в том мультфильме. Ивана Степановича мы в кулуарах обсуждаем, говорим - вот дирижер, знает, что законов нет, но нужно эти паузы заполнять. Он именно то и делает, что этими вопросами паузы заполняет.

Мы прекрасно понимаем, что сегодня Президиуму необходимо навести порядок. Уважаемый Президиум, посмотрите - ни одного закона нет, и вас нет в ложе Президиума. Выйдешь - а вы только

ходите и курите, потом собираете людей, даете интервью. Неужели нечем заниматься?

В прошлый раз говорили: 16 законов - комиссии Пилипчука, 5 законов - комиссии Дурдинца, все законопроекты на руках. Так где же проекты, почему комиссии не наработали? Почему Кабинет Министров не работал над этими законами? Зачем мы уговариваем друг друга? Давайте поработаем над законами.

Повестку дня четвертой сессии мы не утвердили. Ведь посмотрите - 66 законов основных и 39 законов дополнительных. Ведь мы провозгласили Акт о независимости. Нужно теперь засучить рукава и работать, то есть "плуга треба перти, а не язиком терти", так у нас говорят, А мы что делаем? Балачки, балачки... Мы не укладываемся в то время, что вы предлагаете. Десять дней! Какие десять дней? Две недели работать, неделю - на округ, поработал - опять приезжай сюда и, будь добр, работай с этими законами. Если бы о независимой Украине говорили, а то ведь просто говорильня. Ведь 109 законов нужно принять, и немедленно. Ни одного закона кет сегодня нашего, украинского, А мы тут рассказываем друг другу, что мы там должны. Это мы и раньше знали, что должны. Время меняется постоянно, и мы должны быстро перестроить свое отношение и работать в этом русле. Так что давайте, наверное, не обвинять друг друга /я понимаю, заканчиваю/, а садиться за законы вместе с Кабинетом Министров.

Леонид Макарович! Еще один вопрос. Ведь почему депутаты так часто уходят из зала? Вы понимаете, необходимо нам, наверное, установить встречи с министрами. Хотим мы или не хотим, но приезжаем, есть много писем, вопросов, которые нам необходимо решать с министрами. Вот и мотаешься по разным учреждениям,

по руководителям. Давайте назначим день, когда мы в конретном месте на третьем атаке должны встречаться. Чтобы уже без ущерба здесь работать. А остальные вопросы, я думаю, наладятся. А так что пугать отсутствующих?

И последнее. Конечно, необходимо уделить внимание битовым условиям тех, кто на постоянной работе здесь, и тех, кто приезжает. А то ведь приезжаю я в гостиницу - вот эта комнатка, этот холодильник "Мороэко", этот телевизор, который требует постоянного ремонта. Прошу же - дайте нормальную комнату. Ну, почему мы закрываем глаза на это? Конечно, тогда и уезжаешь пораньше. Я не привык филонить, потому что так, видно, воспитан. Но если не привык, то меня жизнь здесь заставляет филонить. Спасибо.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ЧАРОДЄЄВ О.В., член Комісії Верховної Ради України у закордонних справах /Пролетарський виборчий округ, Донецька область/. Леонид Макарович? Вы наверняка понимаете: то, что мы так сейчас обнажаем наши недоработки перед народом - этим мы сильно дискредитируем и парламент, и все принятые решения, включая и Акт о независимости. И лично вы, как самый весомый претендент, поймите, что ведь дискредитируете и себя - тем, что не можете навести порядок, а спрашиваете, какие принять меры. Да целый комплекс мер можно было Комиссии мандатной давно разработать - и морального, и материального, и финансового воздействия.

Во многих странах, где гораздо лучше обстановка, существуют штрафные санкции. Да, за один день, может, и не надо наказывать. Ну, а за 3, 4, 5 дней пропуска парламент Греции наказывает, допустим. Мы можем обратиться к избирателям, можем самых недобросовестных депутатов действительно назвать в прессе и просто официально предложить им сложить полномочия. Мы можем, в конце концов, запретить продавать билеты в депутатских кассах и отправлять депутатов до окончания пленарных заседаний. А так конечно - взял один билет, второй... на все дни недели в карманах билеты. И в гараж дайте команду не предоставлять машину. Вот когда он подумает, что нужно на троллейбусе ехать да в очереди постоять, может, и не захочет мотаться туда-сюда. Шахтер за одну минуту теряет несколько сотен рублей, если раньше выйдет из забоя, хотя и на полчаса раньше опустится в шахту. И рабочим эта ваша беспомощность, Леонид Макарович, будет просто смешна.

Поэтому давайте сегодня решим раз и навсегда внутренние вопросы. Это ведь стыдно и позорно. Вот со вторника вводим чрезвычайный режим парламента и Кабинета Министров и дальше работаем на таком режиме, как минимум, до 1 декабря,

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

МАТІЙКО А.С., лікар хірургічного відділення Алуштиноької центральної міської лікарні /Алуштинський виборчий округ, Кримська АГОР/. Уважаемый Леонид Макарович! Вы выслушали много замечаний в свой адрес. Я тоже позволю себе высказать одно. Четкое

определение работы по регламенту - это то, что требуется лячно от вас. Вместо 17 сентября мы начали работать 10 при неподготовленных пакетах законопроектов, которые выдаются нам на руки, скажем, сегодня и сегодня же мы должны их утверждать. Вот мы сегодня о государственном долге Украины приняли на слух. Это безобразие, если не преступление. Законы, которые должны готовиться и выдаваться за 3-4 дня, выдаются на руки в этот же день.

Дорогой наш Президиум, неужели вы, утверждая ориентировочный график, не посмотрели, готовы ли эти законопроекты к обсуждению? Они же не готовы. Вы что, просто сели и сказали - будем обсуждать закон такойто, а его нет на самом деле. Ведь вы председатели комиссий, вы отвечаете за нашу работу. Поэтому будьте добры сначала иметь свои законопроекты, а потом предлагайте нам для работы.

Если вы этого не имеете, тогда вы напрасно заседали все лето. За это время вы могли обсудить, какие будут законы и когда мы их сможем на этой сессии обсуждать. Это только ваша работа.

Я думаю, что точно так же не следует делать здесь "разминок" утренних и вечерних. Необходимо приходить и начинать работать по четкой программе, намеченной на конкретный день.

Кроме того, я хотел бы сказать несколько слов о постоянной работе. Уважаемые мои! Ведь вы шли в народные депутаты и имели определенные представления, как вы будете работать. И можно ли сегодня диктовать, кому работать на постоянной работе, а кому нет? Это, конечно, удобно диктовать тем, кто получал раньше 120 рублей. Им выгодно сейчас работать на постоянной работе. А высокооплачиваемым людям будет выгодно работать только при сохранении

их заработной платы. И те высокооплачиваемые, хто работал по-настоящему, так же работают и сейчас. Поэтому их здесь нет. Они сегодня на работе, обеспечивают производство. Они обязаны были 17 сентября приехать на эту сессию, поэтому запланировали на месте очень много.

Кроме того, уважаемый Леонид Макарович, это касается лично вас и Секретариата. Сегодня отсутствуют 18 человек по болезни. Это условия быта депутатов довели до того, что постоянно болеют люди. И еще то, что мы отказались в нашей депутатской деятельности от справок о здоровье. Я не уверен, что сейчас здесь находятся 100 процентов людей, здоровье которых позволяет выносить такую нагрузку. И если подводить итоги, то ответственность за организацию лежит на Президиуме, на вас лично и на Секретариате.

ГОЛОВА. Я єдине хочу вас попросити, шановні народні депутати: кали виступаєте, будьте ласкаві, говоріть правду, а не те, чого немає. От каже народний депутат, що ми прийняли рішення з голосу. Воно було роздане, ми обговорювали і голосували. Роздане сьогодні.

І от, що хочу ще сказати. Я вже втрете вношу це питання на обговорення Верховної Ради і втрете спостерігаю дивну річ: як тільки починаємо говорити про дисципліну, то всі намагаються повернути це проти мене і проти Президії. Ви знаєте, народ же все бачить. Як би ви не викручувались, які б гарненькі слова тут не вживали, але він все бачить і чує. Не треба мене лякати, що, мовляв, тут я ніби роздягаюсь. Усі вже "роздягнулись" за цей час до такої межі, що далі нема куди.

І я думаю, що цей публічний стриптиз нам сьогодні потрібен для того, щоб люди побачила, як викручуються, вимелюються і вживаються слова, що під собою не мають ніякого реального вмісту.

Я цього не боюсь, але, може, хтось і боїться... А якщо хтось вже хоче скористатися передвиборними проблемами, то, будь ласка, використовуйте цю трибуну.

БІЛОБЛОДСЬКИЙ М.П., голова Комісії Верховної Вади України у питаннях соціальної політики та праці /Жашківський виборчий округ, Черкаська область/. Шановний Леоніде Макаровичу, колеги! Вчора на комісії ретельно обговорювалось питання щодо покращення організації роботи Верховної Ради.

Дійшли такого висновку. Перш за все ніщо так не соромить нас перед Нашими виборцям /і це довела остання моя зустріч з ними/, як оці порожні стільці, а також поведінка і, прямо скажемо, артистизм та беззмістовність виступів окремих депутатів. Беззмістовною буває і робота цілого дня на сесії.

Отже, слід чітко визначитися з місячним режимом нашої роботи. Не можна тричі на тиждень голосувати - працюємо наступний тиждень чи не працюємо. Безумовно, від цього порушується ритм і графік роботи депутатів, особливо тих, хто за основною роботою зв'язаний з виробництвом.

Пленарні засідання треба починати з 15 чи 16 години /у вівторок, мається на увазі/, а зранку варто проводити роботу в комісіях - поінформувати членів комісії про те, які події відбулися, що розглядалося на засіданні Президії, переглядати якраз ті рішення і закони, які необхідно прийняти. Таким чином, не треба було б, як кажуть, із пустого в порожнє переливати - мікрофон перший, мікрофон третій...

Отже, Леоніде Макаровичу, такі пропозиції.

Щодо порядку роботи даної сесії повинні надходити через комісії пропозиції для депутатів, і тоді не буде черги. Спочатку питання, навіть процедурні, розглядати в комісіях, а потім уже виступати на сесії, ми б тоді могли більш змістовно працювати.

Також пропонується групувати законопроекти, наприклад, по економіці, по економічній реформі, по соціальному захисту. А потім уже голови комісій братимуть на себе відповідальність щодо того, в якому порядку вносити їх на сесію. А не так, як ми робімо в Президії. Те, що погоджено в одній комісії, чомусь відміняє голова іншої комісії тощо. Я маю з депутатами в комісії визначити, який законопроект повинен бути перший, а який другий чи третій, і подати заявку. Якщо я додав заявку, то повинен все робити для того, щоб відпрацьовувати якраз ті закони і вчасно їх подавати.

Далі. Все ж таки бажано щомісячно проводити закриті засідання. Хай це будуть дві години, протягом яких розглядам питання, пов'язані з організацією роботі сесії, якістю підготовлених документів, питаннями дисципліни, депутатської

етики та аналізом проведеної роботи.

І на цих засіданнях треба було б заслуховувати голів комісій про те, як вони працюють, які розглядають закони, яка їхня якість тощо. Варто це робити щомісячно. Адже сьогодні, я думаю, кожен знав, що всі розперезалися, так, що не можна нікого втримати.

Я закінчую, Леоніде Макаровичу... І ще такі пропозиції. Провести зустріч чи навчання з депутатами, які знаходяться на звільненій роботі, по підвищенню ефективності їх роботи. То, може, все ж таки скласти статус роботи звільненого депутата? Адже, зрештою, деякі розуміють так, що депутат записався на звільнену роботу, а сам фактично займається вуличною роботою. Мені здається, що треба це питання порушити і декого просто заслухати. В цьому плані необхідно підвищувати відповідальність.

І останнє. В засобах масової інформації та у роботі з людьми більше уваги приділяти об'єктивному об?рунтуванню проголошення Акта незалежності Україні та вирішенню проблем економіки, соціального захисту. Не можна це робити просто так, коли кожен говорить, що хоче, навіть без підготовки, в кулуарах, в коридорах і так далі. Що захотів, те й наговорив, а люди сприймають цю інформацію не кращім чином.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

ГНАТКЕВИЧ Ю.В., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань народної освіти і науки /Індустріальний виборчий округ, м. Київ/. Шановний Леоніде Макаровичу! Я думаю, що наша сьогоднішнє дискусія показала нам весь комплекс об'єктивних і суб'єктивних причин, через які наш парламент впевнено прямує до своєї кризи.

Народна рада завжди вважала, що яких би ми не вживали заходів дисциплінарних, матеріальних, яких би ми постанов /таких, про які говорив депутат Білоблоцький/ не приймали, нічого з цього не вийде. В після путчеві дні Народна рада на своїх засіданнях прийняла дуже багато документів, які рекомендувала сесії. і багато з них було прийнято. Серед них ми підготували проект постанови Верховної Ради про здійснення своєї діяльності на постійній основі, його підготував депутат Іван Валеня, і я в цьому брав участь. Він поклав цей документ перед вами, Леоніде Макаровичу. Я його зачитаю:

"Беручи до уваги громадсько-політичну та соціально-економічну ситуацію, що склалася в Україні, зважаючи на необхідність підвищення ролі вищого законодавчого органу - парламенту України та ефективності його законотворчої діяльності, Верховна Рада України постановляє:

З першого жовтня 1991 року діяльність Верховної Ради України здійснюватиметься на постійній професійній основі. Усім народним депутатам України, які ще не перейшли на постійну роботу до Верховної Ради, необхідно вирішити питання про можливість їх роботи у Верховній Раді на професійній постійній основі.

Народні депутата України, які згідно з їх заявою не можуть перейти на постійну роботу до Верховної Ради, з першого жовтня 1991 року вважаються як такі, що склали свої повноваження.

Президії Верховної Раді доручити розробити положення про строки проведення додаткових виборів. І відповідно треба внести зміни до Конституції. Статтю 96 Конституції України викласти в такій редакції: "Верховна Рада України складається з 450 народних депутатів України" що обираються по виборчих округах з приблизно рівною кількістю виборців і працюють у Верховній Раді України на постійній основі".

Такі були пропозиції Народної ради, така була постанова, і ми б хотіли, щоб вона була серйозно розглянута. Іншого виходу ми практично не бачимо.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

КОСІВ М.В., заступник голови виконавчого комітету Львівської обласної Ради народних депутатів /Пустомитівський виборчий округ, Львівська область/. Шановний Голово, шановні заступники Голови, шановні колеги народні депутати! Я терпеливо вистояв свою чергу біля цього мікрофона, бо мені просто дуже незручно і соромно за те, що зараз робиться у нашому залі. Я от уявляю собі, як все це будуть дивитися люди, наш) виборці. І - це парламент, це політичні діячі, які проголосили державну незалежність України, які підуть до всенародного референдуму, що має підтвердити нашу волю? А ми ведемо себе як діти.

Слухайте, оці читання моралі один одному; "Чому ти пропустив урок, Івасику!" - це ж. дитяча гра, це якась абсолютно вульгарна педагогіка. Та невже ми з вами не розуміємо того, що оправа не в дисципліні? справа в тому, що багато хто з народних депутатів через ті чи інші причини втратив інтерес до роботи у Верховній Раді. Одні вважають, що вже все зроблено, інші вважають, що вже все пропало. І ось маємо наслідок.

Ясна річ, що Комісія мандатна і з питань депутатської етики має негайно нам представити документ про статус народного депутата. І там повинні бути записані всі оті пропозиції, про які ми сьогодні говорили.

Але тут є й інша проблема - підготовка і обговорення документів. От дивіться, ми сьогодні з вами обговорювали проект Закону про громадянство. Слухайте, ми вчора, у себе в комісії цілий день і навіть більше працювали над тими, порівняно не багатьма статтями. Ми їх і так і сяк, і з того боку і з іншого. Коли я сьогодні слухав декого на трибуні, мені здавалося, що він цього законопроекту не читав, але виходить, аби когось там "пропісочити". Сьогодні з цієї високої трибуни пішла на Україну явна дезінформація про те, що ми, мовляв, будемо виключати з громадян України тих, хто пішов служити в армію чи в розвідку і так далі. При цьому промовець обриває на половині статтю, і - все це іде в ефір. То з цим щось треба робити! І треба робити таким чином. Якщо комісія готує документ, то від цієї комісії виступає людина і кваліфіковано говорить, а не займається популізмом. А крім того, у нас є такі, знаєте, трудяги-популісти, які закликають: "Ні, І7-го не збираємося, збираємося 10-го. Ні, працюємо до 8". То навіщо тут висиджувати,

коли нема чого? Треба працювати в комісіях, і працювати кваліфіковано, а всі ці розмови... /Оплески/.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

БОНДАРЧУК А.І., член Комісії Верховної Ради України в питань гласності та засобів масової інформації /Горохівський виборчий округ, Волинська область/. Шановний Леоніде Макаровичу! Шановні колеги! Я не буду звинувачувати різні служби в тому, що немає дисципліни. Головну вину, звичайно, несуть депутати.

Але я не можу не сказати і про роль Секретаріату, який все-таки повинен був уже просигналізувати про тих депутатів, які найбільше порушують дисципліну і відсутні на пленарних засіданнях. Я вам наведу один приклад.

Мені самому набридла ця розмова, яка ведеться у нас майже щотижня. Наприкінці другої сесії я. вирішив самотужки проаналізувати активність депутатів: хто скільки виступає з трибуни, від мікрофона, хто присутній. За допомогою дочки я зробив це за три дні /аналізувалася перша сесія/,

Зараз я звернувся до нашої системи "Рада", щоб її працівники допомогли мені обробити матеріали другої сесії. Це не дуже важко зробити - тут є бюлетені і все інше, є у нас і соціологічна служба. Товариші пообіцяли виконати все дуже швидко. Принаймні, за тиждень, кажуть, буде готове. Вони всі тут сидять і можуть підтвердити.

Чекаю я тиждень, підходжу - бачу, щось не те, хлопці не зробили. Другий проходить - теж немає, Кажуть - телефонуйте керівникові. Я телефоную раз, другий товаришу Кобозеву. Він мені говорить: ви знаєте, це дуже складна робота, і ми не маємо доручення Секретаріату. Добре, тоді я телефоную Миколі Григоровичу, але оскільки його не було, то я зв'язався з його заступником Шараєвим. Кажу; так і так, я хотів би використати дані і для преси, і для виступу. А він мені відповідав, що це настільки відповідальна робота, а система "Рада" часто помиляється, і тому не можна на ці дані покладатися. Дуже відповідальна робота. Коло, таким чином замкнулося, і нічого з цього не вийшло.

Тому замість того, щоб так, як сьогодні, оголошувати, хто відсутній, пропоную, щоб соціологічна служба зробила вибірку.

/Тут є бюлетені/ за всі попередні засідання. І тоді буде предметна розмова для Мандатної комісії з приводу присутніх і відсутніх. Така у мене пропозиція.

ГОЛОВА. Так, наш час вичерпано, я прошу всіх зайняти місця, Голові Комісії Мандатної і з питань депутатської етики надається дві хвилини.

РЯБОКОНЬ В.Д., голова Комісії Верховної Ради України Мандатної і з питань депутатської етики /Барський виборчий округ, Вінницька область/. Шановний Голово! Шановні народні депутати! Гадаю, ви прекрасно розумієте, що одна Мандатна комісія не зможе вирішити цих питань. Ми не маємо змоги до кожної комісії посилати свого представника, котрий би аналізував, хто і як там працює, як себе поводить. Вважаю, це справа честі перш за все кожного депутата і справа кожної комісії.

Разом з тям хотів би вас поінформувати, що ми робили такий аналіз і щодо роботи другої сесії і щодо роботи третьої. Підготували доповідну записку, повідомили керівництво нашої Верховної Ради і членів Президії, взяли пояснення у кожного народного депутата, який не був присутній на сесії з тих чи інших причин. Ви знаєте, що наша комісія не така, як говорив шановний Сергій Головатий, вона не є жандармською, а все-таки в комісією з питань етики. і ми не можемо обнародувати всі ці питання, які розглядаються в нашій комісії.

Ми в своїй комісії розглянули багато інших питань і запитів депутатів щодо окремих депутатів. Воно все в нас є, інформуємо керівництво Верховної Ради.

Це перше, що вам хотів відповісти. Друге, мені здається, для того, щоб навести більший порядок у нашій Верховній Раді, було б доцільно все-таки повернутися і виділити час для того, щоб прийняти Закон про статус народного депутата і внести відповідні доповнення і зміни до Регламенту. Ви знаєте, що У нас стільки було законів, і ми старалися головні закони прийняти, щоб ті питання потрапили до цих законів. Ми їх просто перенесли на пізніші строки.

Я думаю, що якщо ми будемо в такому ключі працювати, то зможемо вирішити і питання присутності депутатів. І ще одне. Я хотів би вас дуже щиро попросити від імені всієї Комісії мандатної і з питань депутатської етики. Вчора якраз ці питання ми обговорювали на своєму засіданні разом з Першим заступником Голови Верховної Ради Іваном Степановичем Плющем.

Шановні народні депутати! Ми прийняли Акт про незалежність, у нас є Декларація про суверенітет. Давайте будемо все-таки більш толерантно ставитися і до членів Президії, які обрані Верховною Радою, і до членів Уряду, і взагалі до Уряду, і один до одного на нашому засіданні. Ви знаєте, я не хочу сьогодні нічиїх прізвищ називати, ні виступи аналізувати. Але що творилося останніми днями у нас на сесії, які були виступи! Мені хотілося б попросити всіх вас: якщо ми дійсно хочемо будувати нашу державу - Україну, якщо ми хочемо, щоб ми виконали ті закони, які прийняли, всім народним депутатам потрібно сьогодні перш за все консолідуватись.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Поки ми тут палко проголошували промови, в залі залишилося 229 депутатів. Воно все йде так закономірно, як і має йти.

Є проблема організації роботи - ця проблема дійсно існує, і ми від неї не відмовляємося. Давайте доручимо прийняти якомога швидше: документи про статус народного депутата, про порядок відкликання народного депутата і про постійно діючий парламент, що запропонували депутат Іван Валеня й інші. Обговоримо й приймемо. і на цьому завершимо будь-які розмови.

Але є питання організації. Ми беремо на себе якусь частину мини і не відмовляємося від цього. Але є ще одна проблема

-проблема особистої відповідальності кожного народного депутата.

Я вважаю, що в час, коли в країні така ситуація, коли, дійсно, кожен день відбуваються такі зміни, що потрібно їх переводити в документи, в закони на засіданнях парламенту України, кожен мав, мабуть, розуміти, яка покладена на нього велика відповідальність.

І невже Голові: Верховної Ради чи заступникам ходити за дорослими, вибачте на слові, народними депутатами і кожному нагадувати, що він має брати участь в засіданні парламенту або постійної комісії? Зараз виголошували чудесні промови про те, що треба працювати в комісіях і тоді все буде тут гаразд. Але я назвав цю цифру не випадково. Адже, скажімо, хто оголошував перерву в роботі сесії? Ніхто. А кажуть, що у всіх квитки в кишенях. Хто ж працюватиме в комісіях? Знову три-чотири народних депутати. І так весь час.

Тому, якщо, дійсно, проблема відповідальності є такою складною для нас, давайте приймемо оці три документи, і тоці кожен і сам собі, і виборцям скаже, що працюватиме тут або не працюватиме ніде.

Оце і буде нормальна ситуація.

/Оплески/

Я прошу, щоб комісії взяли ті три документи, опрацювали їх і якомога швидше внесли на розгляд Ради. У нас є ще 15 хвилин часу, депутат Матвієнко просить слово для довідки.

Будь ласка.

МАТВІЄНКО А.С., голова Комісії Верховної Ради -України. у справах молоді /Бершадський виборчий округ, Вінницька область/. Шановний Голово!

Шановні депутати! Щодо заяви Комісії у справах молоді хотів би дати таку довідку. Заява була обговорена і прийнята вчора 9 з 13 членів комісії, тобто підтримана всіма, хто був присутній на її засіданні. Це не якась спонтанно народжена ідея, це документ, який ми вистраждали протягом останніх днів внаслідок тих подій, які ми з вами пережили. Це не зговір, як комусь хочеться вважати, і не рятівний круг. І ми не реаніматори. Я хотів би про це заявити чітко. Це наше щире прагнення і щирий вчинок - не закулісне, а відверто і відкрито в цей невизначений час, коли так рель'єфно видно з одного боку нестриманість і поспішність, боягузтво - з другого боку, - заявити про свою позицію, закликати всіх, і в першу чергу депутатів, зрозуміти нас, що нічого ми не хочемо відміняти і не закликаємо вас нічого не переглядати, а зробити лише одне. Стати на шлях побудови правової держави, встановлення так потрібної диктатури закону, думати не про владу, а про побудову незалежної держави Україна. Не на жертвах і розправах, як це було уже в нашій історії, а на злагоді і на об'єднанні всіх громадян в ім'я цієї ідеї.

Добро і зло - це в бумеранг. І що запустиш, те і спіймаєш. І невже ми сьогодні за 73 роки цього не втямили? Комісія і я особисто ніколи не були знаряддям в руках партійних лідерів, в тому числі і наших колег-депутатів, і ви це чудово знаєте. Нашим принципом було не потурати протиправним і. аморальним діям, від кого б вони не виходили.

Ситуація змінилася. Але від цього принципу ми не можемо відмовитись, як би це комусь, можливо, не хотілося б. Ми сказали те, що сказали. Лукавства в нашій заяві немає. Вам судити і відповідно чинити. Але не потрібно шукати б цій заяві того,

чого там немає.

Колись мій дід сказав таку мудрість: лементує той, хто не прав. Я не хочу і ніколи не буду характеризувати будь-якого депутата, але вважаю, що, принаймні, не етично переносити зміст підготовленого документа на особистість своїх колег, а тим більше, на всю комісію. Будьмо чемні і розумні. Дякую за увагу. /Оплески/.

ГОЛОВА. Будь ласка, ще які довідки? У нас є декілька хвилин.

МОВЧАН П.М. Шановний Голово, шановні депутати! Я взяв слово тільки на одну хвилину для тога, щоб зачитати кілька положень, які виголосити запропонувала нам комісія:"... стверджується влада колишньої опозиції...", "... замість еволюційних перетворень...", яким ми були свідками, "Це може стати новою революцією, коли право сильного підмінить силу права?

Даруйте, мені, що це за документ? Лариса Павлівна кваліфікувала його як провокаційний документ, і - це треба тільки так і кваліфікувати. Тому що цей документ не вносить злагоди, це тільки спроба збурити зараз парламент. І я вважаю, що депутат Ма вієнко взагалі недостойний очолювати ту комісію, якщо виносить на люди такі документи. Це абсолютна підтримка ГКЧП.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

НОСОВ В.В., член Комісії Верховної Ради України у питаннях законодавства і законності / Октябрський виборчий округ, Полтавська область/. Шановні депутати! Я хотів би дати довідку про стан роботи над Регламентом, тому що зараз тут багато сподівань щодо нього лунає. Проект Регламенту, який ми розглянули в першому читанні, неповний, незадовільний. Комісія наша працює, зробили половину належного - це 154 сторінки, якщо врахувати все, про що тут говорилося, - і те має бути, і те. Комісія не знає, як його навіть вичитати, скільки ми його будемо читати на сесії.

Коли опрацьовували науковці, юристи, то пропонували таке, що якщо його зараз приймати в такому вигляді, то доки приймемо, то створимо нову Конституцію, а після цього доведеться знову повертатися до Регламенту. Отака виникає пастка. Тому наша ком сія пропонувала б зробити так. Із документа про створення депутатських груп просто взяти главу і внести до Тимчасового регламенту /за наслідками сьогоднішнього обговорення/, де вже передбачені заходи впливу. Але для цього треба внести зміни до Конституції, - ті, що пропонувалися а також до статей 93, 96, які сьогодні не вдалося прийняти. Отакі справи з Регламентом. Дякую,

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Тут уже подають записку про те, що хтось хоче виголошувати заяви, і все таке інше. Для цього часу я не відводив і прошу не вносити в роботу сесії деструктивні ноти, які можуть загострити ще більше становище. І так складна ситуація. Оголошується перерва до 17 вересня, 10 години.