ЗАСІДАННЯ П'ЯТДЕСЯТ ДРУГЕ

Сесійний зал Верховної Ради України, 17 грудня 1991 року. 16 година.

Головує Голова Верховної Ради України ПЛЮЩ І.С.

ГОЛОВА. Як ми й домовилися тепер проведемо поіменну реєстрацію. Відкриваю вечірнє засідання, тому що ми працювали з 15.00 до 16.00 в рахунок ранкового засідання, оскільки розпочали роботу не з 10-ї, а з 11-ї години.

У залі присутні 370 народних депутатів. Вечірнє засідання оголошується відкритим.

У нас з одне питання - про внесення змін і доповнень до Закону України про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи. Можна приступити до його розгляду? Документи вам роздані? Роздані. Слово з цього питання надається голові постійної Комісії з питань чорнобильської катастрофи Яворівському Володимиру Олександровичу,

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О., голова Комісії Верховної Ради Україна з питань Чорнобильської катастрофи /Світловодський виборчий округ, Кіровоградська

область/. Шановні 370 народних депутатів, присутніх у цій залі! На цю трибуну для роботи підніметься заступник голови комісії депутат Яценко. Я к хочу на дві хвилини перемкнути ваш робочий настрій на ось яку подію. У нас у залі сьогодні присутня українка з Австралії Зіна Боте, якій ми присудили звання "Чорнобильська мати 1991 року". Матківській - за минулий рік, а їй - за цей рік. Зіна Боте дуже багато зробила для України: перевезла сюди кілька літаків з допомогою - гуманітарною, медичною. Вона присутня у нас, дозвольте вручити їй цей диплом.

Зіночко, спасибі за те, що ви у нас є, що ви стільки зробили для України.

ГОЛОВА. Будь ласка.

Зіна БОТЕ. Вельмишановний пане Голово Верховної Ради незалежної України! Шановні народні депутати! Дорогі земляки! Так сталося, що багато людей у світі вперше почули про Україну через наше чорнобильське горе і нещастя.

Наша громада в Австралії порівняно невеличка, хоч дуже сердечна і активна, переживає велике піднесення в зв'язку з тим, що після довгих років можемо гордо дивитися в очі усьому світові як представники демократичної і гуманної нації.

Ми в Австралії не забуваємо про свою Батьківщину і живемо вашими турботами. От уже ми й приросли до затишної, доброї країни, яка нас пригорнула, і все чудово, і життя гарне. Все є,

що людині треба. Але найщасливіша мить, коли сідаєш у літак і летиш на рідну землю. Де Україна, а де Австралія! Мене завжди проводжають молитви людей. Дехто заздрить, що я ще раз лечу в Україну. І яка не довга і не важка дорога /я оце прилетіла сьогодні о другій годині дня, після 46 годин лету/, тебе все ж таки несе не літак, а крила, як у казці, до рідної землі. До матері України в скорботі, бідності, до хворої матері. Бо хочеться хоч чимось допомогти, щоб знов повернути здоров'я і силу, щоб стала на ноги і стала знову могутньою.

Наша допомога мізерна. Ми свідомі, що це тільки частинка потреб. Та хочемо допомагати, як можемо і чим можемо. Не беріть це за милостиню, навіть за благодійство. Це - брат братові, сестра сестрі, а дочка матері. Ми ж свої. І ми ж одна сім'я.

Ми далеко за океаном, але наша любов допоможе скоротити цю відстань. Я була б, як і всі ви, багато щасливіша, якби Чорнобиль виявився поганим сном і життя повернулося на чорнобильську землю, і повернулися б втрачені життя, і зникли жахливі хвороби. На жаль, колесо часу на можне повернути назад.

Це велика радість-служити людям, коли вони потребують допомоги. Я дякую Богові за те, що мені судилося прикластися до цієї святої праці. Я прошу в нього благословення для наших багатостраждальних людей.

Ця почесть, ця нагорода - "Мати Чорнобиля" - це для мене не тільки нагорода. Це слово святіше. Це звання Матері - Чорнобиля просто як канонізація. Хіба що по смерті дають таке звання, а я ще жива, Дякую від усіх жертводавців, особливо від австралійських українців.

Перше грудня - це було свято не тільки в Україні, воно є святом для всіх українців на нашій кулі земній. Дякуємо вам, що ви відбороли мрію волі, бо ніколи не вірилося, що доживемо такої щасливої святої хвилини.

Вам, тим, хто тепер тримає у своїх руках долю нашої державності, хочу побажати мудрості і завзяття, яких ви немало виявили досі. Я низько кланяюся вам і дякую.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Дозвольте мені від вашого імені висловити слова щирої подяки всім громадянам світу і перш за все українцям за кордоном за ту надзвичайно важливу і потрібну допомогу, яку вони подають для поліпшення хоч якоюсь мірою лікування наших дітей, які цього так гостро потребують. Ще раз дякую вам. Передайте всім там, кого ви побачите, що ми глибоко вдячні. І мені особливо найбільш імпонують ваші слова, що це не милостиня, це та доброта, те благодійство, якого ми вже так давно чекаємо.

Слово надається народному депутату Шовкошитному Володимиру Федоровичу.

ШОВКОШИТНИЙ В.Ф., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань Чорнобильської катастрофи /Харківський виборчий округ, м. Київ/. Шановний Голово, шановні колеги! Після тих схвильованих слів, які ми зараз з вами чули, перейдемо до нашої законотворчої праці. Ми прийняли з вами Закон про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи. Минув деякий час, і нам треба внести доповнення в зв'язку з тим, що і ситуація

змінилася, і вже країна інша. Тоді була Українська РСР, яка входила до складу Союзу, зараз незалежна держава Україна. Все це має бути відображено в нашому законі.

Зауваження, які до нас надійшли, комісія детально й уважно розглянула. Ви маєте на руках закони. Гадаю, що можна приступити до постатейного голосування.

ГОЛОВА. Чи є у депутатів зауваження щодо узагальнюючої довідки? Які будуть пропозиції? Стосовно кожної статті окремо?

ШОВКОШИТНИЙ В.Ф. Я думаю, що можна було б увесь текст прийняти.

ГОЛОВА. Шановні депутати! Ви бачили узагальнюючу довідку? Тут перелічені всі статті. Є статті, які викликають якісь зауваження або пропозиції?

Перший мікрофон.

КУЦАЙ І.Л., перший заступник голови виконавчого комітету Київської обласної Ради народних депутатів - начальник головного планово-економічного управління /Переяслав-Хмельницький виборчий округ, Київська область/. Шановні депутати! Обласна Рада, розглядаючи питання, пов'язані з Чорнобилем, внесла деякі пропозиції. Ці пропозиції були направлені Верховній Раді у жовтні. У мене якраз є копії цих пропозицій. Принципове питання

стосується статті 7, де записано: "Підприємства, об'єднання і організації, колгоспи, радгоспи, розташовані у зонах гарантованого добровільного відселення та посиленого радіоекологічного контролю, звільняються від оподаткування". Сьогодні в нашій області, як, мабуть, і в інших областях, 17 районів не можуть сформувати бюджет. Якщо немає бюджету району, значить не можна вирішувати інші соціальні питання захисту населення, яке проживає на території району чи міста.

Місто Біла Церква - 200 тисяч населення. Не можна сформувати бюджет, тому що жодна організація не звільнена від податків у бюджет. Тому обласна Рада вносила пропозицію, щоб статтю 7 доповнити таким абзацом: "Звільняються від оподаткування або справляння плати землі та будівлі, що знаходяться на території зон радіоактивного забруднення, незалежно від проживання їх власників і користувачів на території відповідних зон", а також"... звільняються від оподаткування суми податку підприємств, розташованих у зонах гарантованого добровільного відселення і посиленого радіологічного контролю, які направлені органам місцевої влади і управління для вирішення соціальних проблем та покращання екологічної ситуації в регіоні". Тобто не повністю звільняються, а звільняються тільки ті суми, які направлені на соціальний захист населення того чи іншого регіону. Просимо підтримати нас.

ШОВКОШИТНИЙ В.Ф. Комісія розглядала цю пропозицію. Тут ще дуже схожа пропозиція депутата Андріяки. Ми розглядали цю пропозицію, але в комісії відхилили її.

Будь ласка, мабуть, треба ставити це на голосування.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

КУЦАЙ І.Л. Яка сьогодні різниця, що підприємство знаходиться у Вишгородському районі чи в місті Києві? У місті Києві сплачують податки, а у Вишгороді не оплачують. Причому, така ситуація склалася, що всі малі підприємства, кооперативи сьогодні реєструються не в Києві, а у Вишгороді чи в Іванкові для того, щоб не сплачувати податки. Ми штучно створили такі умови, які призводять до того, щоб були у нас бідні бюджети і не було ринкових відносин. Чому в Дніпропетровську сплачують або в Донецьку, а в ІV зоні, у Вишгороді, не сплачують? Немає аргументів довести це.

Я думаю, що ми, коли приймали це рішення, мабуть, не додумали все до кінця, а тому сьогодні є можливість виправити це. Обласна Рада розглядала всі проблеми і звернулася до Верховної Ради з проханням підтримати таке рішення.

ГОЛОВА. Я бачу, що це не таке просте питання, яке можна або відхилити, або прийняти. Тут потрібні аргументи. Давайте ми приймемо статті, які не викликають у нас заперечень, а потім спинимося на цій статті. Я думаю, що не буде зауважень.

Перше. Преамбулу викласти в пропонованій редакції. Немає зауважень щодо редакції преамбули? Немає.

Хто за те, щоб викласти преамбулу в такій редакції, прошу проголосувати.

"За" - 265. Приймається.

Друга поправка: частину 1 статті 2 викласти в такій редакції. Зачитувати не буду, у вас все це є. Немає зауважень у депутатів до такої редакції? Немає. Тоді прошу проголосувати за запропоновану редакцію першої частини статті 2.

Я бачу, не всі депутати знайшли. Візьміть ось такий примірник. У мене два. Нам що, неоднакові дають? Є і в тому, і в тому, але по цьому краще.

Роблять зауваження, щоб швидше. Швидше не виходить. "За" - 267. Приймається.

Третя правка. Частину шосту статті 2 викласти в поданій редакції. Є зауваження? Немає. Прошу проголосувати за таку редакцію.

"За" - 258. Приймається.

Наступна правка. Частину першу статті 5 викласти в такій редакції: "Україна визначає правовий режим зон, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, укладає договори на проведення робіт з іншими державами міжнародними організаціями". Знайшли? Прошу проголосувати.

"За" - 267. Приймається.

Наступна правка до статті 6. Щоб частину першу статті 6 викласти в запропонованій редакції. Можна голосувати? Прошу. "За"

- 257. Приймається.

Тепер ваш коментар... Другий мікрофон.

Нагадую депутатам, що ми обговорюємо правку до третьої частини статті 7. Депутат Купай вніс пропозицію іншу. Аргументація від

комісії була. Продовжуємо. Другий мікрофон.

ЯЦЕНКО В.М., заступник голови Комісії Верховної Ради України, з питань Чорнобильської катастрофи /Коростенський виборчий округ, Житомирська область/. Ми розглядали в комісії цю пропозицію і досить ретельно. Але:

Перше. Не можна свідомо йти на погіршення існуючого законодавства. На це звертали нашу увагу працівники Мінюсту.

Друге. За прогнозними розрахунками бюджету на наступний, 1992 рік і на перший квартал враховано саме це: фінансування районів, де розташовані ці підприємства.

І трете. Є відповідна інструкція Мінфіну, яка розкладає все це по поличках: до можна знайти, де реєструються ці підприємства, щоб не було тут зловживань. Вже усе це враховано.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

АНДРІЯКА О.О., голова Ірпінської міської Ради народних депутатів, голова виконавчого комітету /Ірпінський виборчий округ, Київська область/. Не я вносив пропозицію, що записана в порівняльній таблиці, яка сьогодні вам роздана. Якщо Кабінет Міністрів вишукає кошти і фінансуватиме ті райони, які відносяться до зони радіоекологічного забруднення, то це інша справа. Але якщо ми говоримо про те, щоб дати право місцевим Радам господарювати на своїй

території, то треба дати їм і право мати зв'язок з промисловими підприємствами, організаціями, колгоспами і радгоспами. Нині зв'язку організацій з органами державної влади на місцях практично немає, немає ніякої підтримки. Навпаки, фінансування йде з бюджету чи фінансовий відділ міськвиконкому або райвиконкому перераховує підприємствам кошти на оплату 20-30 процентів.

Тому я вважаю, що якщо ми хочемо, аби місцеві органи влади працювали і вели господарство як потрібно, то треба залишити хоча б у межах... Звільнити від податку те, що йде до республіканського бюджету, а те, що йде місцевим Радам, надати право їм самим вирішувати це питання. І я прошу в депутатів підтримки.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

РЯБЧЕНКО М.А., директор Криворізького цементно-гірничого комбінату /Довгинцівський виборчий округ, Дніпропетровська область/. Дело в том, что любое предприятие, где бы оно ни было расположено, нельзя оставлять без отчислений. Мы уже этот вопрос, товарищи, проголосовали, когда принимали Закон о пенсионном обеспечении. Мы проголосовали за единое налогообложение всех отраслей народного хозяйства - как идущих по статье "себестоимость", так и идущих от прибыли.

Здесь единственное, что нужно будет сделать, - это сократить для предприятий, расположенных в зоне жесткого контроля, размер отчислений от прибыли на те 37 процентов, которые предусматривается отчислять на нужды Чернобыля. Все остальное должно быть оставлено, потому что иначе немыслима деятельность местных органов власти и насыщение бюджета.

Благодарю за внимание.

ГОЛОВА. Від Кабінету Міністрів у когось буде коментар? Після цього будемо голосувати.

ГОТОВЧИЦЬ Г.О., Міністр у справах захисту населення від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Шановні депутати! Якщо принципово, то це суто економічна проблема. Чому вона тут викладена? Дійсно, організації, підприємства, установи, розташовані в зоні посиленого радіологічного контролю, звільняються від оподаткування, Це ж звичайно, "підрізає" місцевий бюджет. Ми з приводу цієї проблеми дискутували, коли приймали закон, як ви пам'ятаєте, в лютому, ми свідомо на це пішли. Звичайно, складності є, але заради об'єктивності повинен сказати, що в проекті бюджету, який ви будете розглядати завтра згідно з планом роботи сесії, ці витрати передбачені, а висновки зробіть, будь ласка, самі.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

ШОВКОШИТНИЙ В.Ф. Я думаю, що нам уже треба голосувати.

КУЦАЙ І.Л. Шановні депутати! Ще одне питання. Як приклад

наведемо Іванківську або Вишгородську лікарні, а також лікарню, яка знаходиться в чистій зоні. Отже, Іванківська лікарня фінансуватиметься з бюджету за тими ставками, які будуть відведені. Жодної копійки більше з місцевого бюджету не зможуть дати, тому що в ньому просто нічого не буде. Тоді як у чистій зоні для тієї ж лікарні будуть і бюджетні кошти, і позабюджетні, тобто можна буде вирішити всі ці питання. Те ж стосується і школи, і соцзабезу. Тому ще раз говорю: якщо ми сьогодні місцевий бюджет залишаємо без джерел фінансування, це взагалі не бюджет, і це ми самі свідомо залишаємо людей, які живуть там, без соціального захисту. Так буде гірше.

ГОЛОВА. Я думаю все, Володимире Борисовичу. Я вважаю, що вже досить. Від комісії - два коментарі, від Уряду. Крім того, пропозиції народних депутатів внесені своєчасно, аргументовані. Так вони згідно з нашим регламентом мають бути поставлені на голосування, а ви вирішуйте.

Ставиться на голосування доповнення - частина третя до статті 7. Зміст вам відомий. Спочатку голосується пропозиція комісії, потім голосується пропозиція, внесена депутатами.

Ну, тоді давайте вашу голосувати. Як її зачитати?

КУЦАЙ І.Л. Ні, спочатку пропозиція комісії, а потім

- депутатів.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

КУЦАЙ І.Л. Спочатку голосується така поправка /депутати просять, щоб я зачитав/: "Звільняються від оподаткування суми податку підприємств, розташованих у зонах гарантованого добровільного відселення і посиленого радіологічного контролю, які направлені органам місцевої влади і управління для вирішення соціальних проблем та покращання екологічної ситуації в регіоні". А решта прибутків оподатковується. За цю поправку просимо проголосувати. Я говорю ще раз це - пропозиція депутатів обласної Ради.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ЯЦЕНКО В.М. Є пропозиція народного депутата Андріяки, є пропозиція комісії, Це те, що ми розглядали, і за ці дві пропозиції треба голосувати.

ГОЛОВА. Так ми і робимо, але ж пропозиції депутатів Андріяки і Куцая - це одна і та ж пропозиція. Розумієте?

ЯЦЕНКО В.М. Ні, у депутата Куцая ширша, ніж у депутата Андріяки. У нього інша пропозиція.

ГОЛОВА. Ставимо на голосування у порядку надходження. Першою голосується пропозиція комісії, а потім будемо голосувати поправку. Текст, викладений комісією, у вас є. Прошу голосувати.

"За" - 155. Не приймається.

Голосується тепер поправка, внесена депутатами Андріякою і Куцаєм. Ви погоджуєтеся, щоб ваші пропозиції об'єднати? Погоджуються. Вона була зачитана. Прошу проголосувати за таку поправку.

"За" - 268. Приймається.

Далі пропонується частину першу статті 8 викласти в такій редакції...

ШОВКОШИТНИЙ В.Ф. Більше відхилених пропозицій немає ніде.

ГОЛОВА. Інших пропозицій не було. Прошу проголосувати. Приймається.

Остання стаття, 12. Поправки зрозумілі. Частину першу пропонується викласти в такій редакції... Подивіться доповнення до статті 12. Прошу проголосувати.

"За" - 277. Приймається.

Усі поправки ми проголосували, тобто внесли зміни і доповнення до закону.

ШОВКОШИТНИЙ В.Ф. За весь закон в цілому треба проголосувати.

ГОЛОВА. Ні, закон у нас вже прийнятий, ми тільки внесли зміни і доповнення. Шановні депутати! Ми вносимо зміни і доповнення до закону. Ми за нього раніше голосували. За зміни і доповнення ми теж проголосували, в цілому зараз закон не голосується.

Дякую.

ШОВКОШИТНИЙ В.Ф. Дякую вам.

ГОЛОВА. Так, а що тут у нас іще, депутате Яценко? Зміни і доповнення до Закону про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Давайте розглянемо.

ЯЦЕНКО В.М. Шановні товариші, йдеться про внесення змін і доповнень. Порівняльна таблиця у вас є, вона досить велика. Кілька слів на початку.

Необхідність внесення змін і доповнень до закону зумовлена насамперед незалежністю нашої держави. Крім цього, багато статей, а точніше, зміст багатьох статей закону свідомо або просто за власним розсудом перекручується міністерствами, відомствами і також окремими громадянами. Внаслідок цього виникає багато непорозумінь. Ці статті викладені в запропонованому проекті більш чітко і конкретно. Останнім часом ми з вами прийняли ряд важливих законодавчих актів, у відповідність з ними приводиться цілий ряд статей.

До комісії надійшли і були розглянуті понад 1700 пропозицій і зауважень від 20 народних депутатів, від міністерств, відомств, Мінчорнобиля, громадських організацій, Союзу "Чорнобиль". Особливу допомогу подала Федерація незалежних профспілок, і це треба підкреслити. Всі без винятку пропозиції розглянуті і по можливості враховані.

На погляд комісії, більшість протиріч знімає запропонований проект, а також те, що, прийнявши постанову Верховної Ради про закриття Чорнобильської АЕС і про хід виконання "чорнобильських" законів, ми надали можливість Мінчорнобиля і Кабінету Міністрів розв'язувати спірні питання.

У цілому зміни і доповнення не погіршують закон і не обмежують права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Вони дають можливість більш чітко і оперативно реалізувати ці права і пільги. Це головне, чого ми прагнемо досягти.

Але зміни одночасно захищають закон від так званих лжеліквідаторів, тих, хто їздив у зону на екскурсії і зараз домагаються звання учасника ліквідації наслідків аварії.

Я хотів би вам зачитати частину доповідної записки "О состоянии дел с выдачей удостоверений" за підписом начальника управління кадрів і спецробіт учасників ЛНА Мінчорнобиля Царенка: "При проведении анализа законности выдачи удостоверений выявляются факты вручения указанных удостоверений лицам, которые находились в зоне отчуждения, но за пределами 10-километровой зоны по несколько часов или 1-2 дня, Некоторые отвозили какие-то документы, а работники культуры /около тысячи человек/ находились с концертами. Таких граждан насчитывается по всем ведомствам около 20 тысяч. При этом в законе Украины, статья 14, не конкретизирован данный вопрос, что дает возможность признавать участниками ликвидации последствий аварии на ЧАЭС лиц, которые были в зоне отчуждения несколько часов, и приравнивать их к лицам, которые работали в течение 86-87-го годов. На наш взгляд, это вопиющая несправедливость по отношению к настоящим участникам ЛНА, которые работали на промплощадке ЧАЭС и утратили здоровье".

Відповідні публікації були в "Правде Украины", у "Вечірньому Києві", Комісія це врахувала.

Комісія висловлює подяку всім, хто надіслав свої зауваження і пропозиції до закону, і просить вважати відповідаю на всі ці листи запропонований проект змін і доповнень, тому що відповісти на більш ніж тисячу листів неможливо.

У зв'язку з великою кількістю змін і доповнень до закону ми з юристами Верховної Ради знайшли зручну форму, викладену у вигляді порівняльної таблиці. У лівій колонці таблиці - текст існуючого закону, у середній - текст запропонованих змін. Я підкреслюю, що ми включили тільки ті зміни, які вносили особи або установи, що мають право законодавчої ініціативи. Але розглядали всі без винятку пропозиції. У правій колонці - текст статей закону із змінами і доповненнями.

Зміст самих змін підкреслений. Тільки 19 статей, які не мають змін, викладені в попередній редакції. Я думаю, що це зрозуміло і зручно для роботи.

Іване Степановичу, можна починати.

ГОЛОВА. Володимире Михайловичу, я щойно радився з головою комісії. Шановні народні депутати! Практично цей закон прийнятий. Ми вносимо зміни і. доповнення, а закон передрукований уже в іншій формі. Ми не повинні зачитувати всі його статті. Ми маємо проголосувати ті внесені зміни або доповнення, щодо яких будуть зауваження або пропозиції, Так? Чому ж нам знову розглядати всі статті? Вони нами прийняті в першому читанні, в другому читанні прийняті як закон. А ви уявіть, якщо ми щось не проголосуємо, а закон уже діяв, то як тоді бути? Голосуватимемо тільки тоді, коли поправка викликатиме у кого-небудь зауваження або пропозицію.

Чи є у депутатів зауваження щодо внесених поправок і щодо яких статей? Немає? Є!

Другий мікрофон.

МАТІЙКО А.С., лікар хірургічного відділення Алуштинської центральної міської лікарні /Алуштинський виборчий округ, Кримська АРСР/. На странице 24, статья 22, есть дополнение. Оно отклонено. Но это дополнение обосновано обращением преподавателей Киевского госуниверситета и других институтов. Смысл его заключается в следующем. Мы с вами долго спорили, кого из зон принимать в вузы. Мы предоставили этим детям льготы - при получении удовлетворительных оценок они становятся студентами. Представьте себе, что конкурс - 13-14 баллов. Абитуриент, получивший 9 баллов, проходит вне конкурса. Но потом он не успевает.

Возникает необходимость принимать решение: или этого студента отчислять, потому что он будет плохим специалистом, или идти на компромисс и ставить ему тройки.

Поэтому преподаватели предлагают: дайте нам возможность год их поучить, скажем, на подготовительных курсах, или в лицее, созданном при школе.

Я зачитаю поправку: "Особи, які направлені на навчання згідно з планом цільової підготовки або згідно з договорами з підприємствами та не мають достатньої підготовки, протягом року навчаються на підготовчих курсах при навчальних закладах.

З метою підготовки вказаних осіб до вступу в навчальні заклади можливе створення профільних ліцеїв". Прошу вас підтримати цю поправку. Нам потрібні висококваліфіковані спеціалісти.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Відкрийте сторінку 24, друга колонка, другий абзац. Тут викладена редакція, запропонована народним депутатом Матійком.

ЯЦЕНКО В.М. Аргументація комісії. Можна, Іване Степановичу? Уважаемый депутат Матийко! Мы объяснили в комиссии, почему такой шаг делать нельзя.

Первое. Нельзя сознательно идти на ухудшение закона.

Такой прецедент создавать нет необходимости.

Второе. При принятии вступительных экзаменов в высшие специальные учебные заведения вполне можно учитывать уровень знаний абитуриентов.

Третье. Никто не лишает права администрацию учебного заведения уволить ученика, освободить его от учебы, если он на первом или на втором курсе не способен учиться.

Я думаю, что соответствующая система вполне срабатывает.

ГОЛОВА. Володимире Михайловичу! У нас уже є система.

Я ще не пам'ятаю, щоб без голосування з'ясовували питання дискусії. У нас є інший спосіб. Депутат вніс в установленому порядку правку, ця правка комісією відхилена. Сесія виступає арбітром.

Третій мікрофон.

ДОРОФЄЄВ В.М., ректор Комунарського гірничометалургійного інституту /Комунарський виборчий округ, Луганська область/. Я очень коротко. Поймите правильно. Здесь кажется, что мы ухудшаем закон, как депутат Яценко говорит. На самом деле мы создаем лучшие условия, что следует из предложения депутата Матийко. Почему? Потому что за первый семестр человек, который слабее поступивших, обречен на отчисление. Давайте подумаем о том, что мы ему на год увеличим срок обучения, но будем гарантировать обучение. В противном случае он через четыре месяца вылетит. Это будет не помощь, а ухудшение. Поэтому я предлагаю проголосовать за предложение депутата Матийко.

ГОЛОВА. Знайшли? Прошу проголосувати правку, внесену народним депутатом Матійком, викладену на сторінці 24. Прошу голосувати.

"За" - 213. Не приймається. Третій мікрофон.

КОСТЮК О.В., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань здоров'я людини /Дубровицький виборчий округ, Рівненська область/. Я просив би депутатів проголосувати за таку поправку. Студенти, які вступають до інституту, направлені з третьої зони, треба обов'язково написати "строком мінімум півроку" або "від півроку до року". Справа в тому, що нині дехто спекулює цією ситуацією. Приїжджають на територію третьої зони, прописуються через півмісяця, через два тижні отримують направлення і поступають до інституту. Протягом п'яти-шести років отримують підвищену стипендію. Потрібно хоча б нормалізувати строк, хоча б мінімум півроку проживати на цій території.

ЯЦЕНКО В.М. Такої пропозиції до комісії заздалегідь не надходило, але сьогодні ми розглядали цю пропозицію з Комісією з питань здоров'я людини.

Я хотів би підтримати пропозицію, можна було б записати: "які проживають на територіях радіаційного забруднення не менше одного року". Це було б цілком справедливо.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

ЄЩЕНКО В.М., секретар Комісії Верховної Ради України у справах жінок, охорони сім'ї, материнства і дитинства /Вишгородський виборчий округ,

Київська область/. Шановний Іване Степановичу! Мені здається, що якби ми розглядали все-таки по статтях, було б значно швидше. Але на підтримку того, що дійсно така пропозиція не розглядалася комісією, бо я була з дорадчим голосом на засіданнях цієї комісії, хочу вам ще дещо сказати.

Шановні народні депутати! Я сьогодні у Вишгородському районі маю величезну скруту з лікарями-педіатрами. Ви мені скажіть, будь ласка, чи поїдуть лікарі з Дніпропетровщини до нас на роботу? Знайдіть нам сьогодні тих бажаючих. Тому я вважаю, що на певний час ми повинні залишити в такій редакції статтю, як записано. А після нас прийде новий склад Верховної Ради, нехай він вносить поправки.

Дякую.

І далі є декілька пропозицій, щодо яких я теж буду наполягати на голосуванні.

ГОЛОВА. Всім надається право наполягати на голосуванні, але ми не маємо можливості це робити. Ми одну статтю почали обговорювати, а тут пропозиція: давайте постатейно, так буде скоріше.

Вносилася компромісна пропозиція: ввести термін проживання на забрудненій території не менше одного року. Хто за таку пропозицію, прошу проголосувати.

"За" - 275. Приймається.

Які ще є зауваження до статей? Перший мікрофон.

ЄЩЕНКО В.М. На сторінці 7 викладена моя пропозиція в такій редакції: "а також ті, хто здійснював не менше 10 робочих днів технічний догляд та ремонт техніки, що була ліквідована в 1986 році через неможливість подальшої її дезактивації". Я пояснюю. Міксери, які практично мали доступ до четвертого блоку, розташовувались у Вишгороді. Здійснювали їх догляд механіки, слюсарі. А потім ця техніка в 1986 році через те, що неможливо зробити дезактивацію, була ліквідована. Але ці особи не можуть бути віднесені до ліквідаторів згідно з нашим законом. Тому я прошу, щоб це було записано в законі.

ГОЛОВА. Будь ласка.

ЯЦЕНКО В.М. Ми в комісії дійсно розглядали цю пропозицію депутата Єщенко і відхилили її. Чому? Тому що це не є безпосередні ліквідатори наслідків аварії. Сьогодні взагалі під цю марку можна підігнати значну кількість населення України, задіяного на виконанні подібних робіт.

Крім цього в попередній постанові про хід виконання наших чорнобильських законів ми надали можливість Уряду України розглядати спірні моменти і вирішувати питання щодо тих людей, які виконували урядові завдання на найбільш забруднених ділянках або обслуговували найбільш забруднену техніку. Уряд може вирішувати такі питання.

ГОЛОВА. Ви наполягаєте на голосуванні? Наполягає. Прошу депутатів розгорнути порівняльну таблицю на сьомій сторінці, В другій колонці, першому абзаці, викладена пропозиція депутата Єщенко. Прошу проголосувати.

"За" - 135. Не приймається.

У кого ще з зауваження? Другий мікрофон.

БОНДАРЄВ В.П., заступник, голови виконавчого комітету Житомирської обласної Ради народних депутатів /Овруцький виборчий округ, Житомирська область/. Іване Степановичу! В статті 10, де йдеться про визначення учасників ліквідації аварії, говориться:"... а також ті, хто працював на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки..." У мене була пропозиція подати цю частину абзацу в такій редакції:"...на діючих пунктах санітарної обробки людей, тварин, дезактивації техніки та на підприємствах переробки вивезених із зони відчуження тварин". Чим я це обгрунтовую? Справа в тому, що працівники Житомирського, Бердичівського, Коростенського м'ясокомбінатів, ряду м'ясокомбінатів Київської області працювали в період евакуації із зони відчуження з украй брудним м'ясом, м'ясо-продуктами. Так було тривалий час - протягом двох років. Фактичних доз, які вони одержали, поки що ніхто не визначив. Прохання все-таки визначитися, куди відносити цих людей, бо вони справді постраждали. На мій погляд, вони заслуговують того, щоб вважатися учасниками ліквідації аварії.

ГОЛОВА. Я думаю, що це переплітається - там міксери, а тут тварини. Знайшли? Сьома сторінка, другий абзац. Викладена редакція народного депутата Бондарева. Прошу проголосувати.

"За" - 166. Не проходить.

Третій мікрофон.

ДРОНЬ А.А., голова Державного комітету України по житлово-комунальному господарству /Ріпкинський виборчий округ, Чернігівська область/. Я прошу підтримати пропозицію Держжитлокомунгоспу, яка викладена в кінці восьмої сторінки. Мова йде про статтю 11, пункт сьомий. Ми просимо до переліку осіб, які віднесені до потерпілих, включити тих, хто в 1986- 1990 роках тимчасово працював і проживав на території зон безумовного та гарантованого відселення. Комісія частково врахувала наше прохання. Але включені лише ті особи, які у 1986-1987 роках працювали. А як бути з тими людьми /а це тисячі комунальників/, які займалися проблемами газифікації, благоустрою населених пунктів ще й у 1990 році? Вони хворіють зараз. Ми просимо записати: в 1986-1990 роках.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Сторінка 8, останній абзац, друга колонка. Це все ланки одного ланцюжка. Розумієте? Редакція викладена, прочитайте. Прошу проголосувати.

"За" - 171. Не приймається. Перший мікрофон.

ШЕХОВЦОВ О.Д., провідний інженер-програміст спеціалізованого проектно-конструкторського і технологічного бюро по модернізації і технології ремонту обладнання "Важмашремонт", м. Краматорськ /Новокрематорський виборчий округ, Донецька область/. На странице 12, вверху, помещена моя поправка. Прошу посмотреть. Уважаемые коллеги! Моя поправка связана с тем фактом, что в 1989 году в панеле жилого дома в Краматорске была обнаружена капсула с цезием-187. Четыре человека умерли, из них трое - несовершеннолетние. Харьковский НИИ медицинской радиологии реконструировал дозы жильцов доме, и шестнадцать человек /четыре семьи/ признаны заболевшими либо лучевой болезнью в разной стадии, либо болезнью, связанной с источниками радиоактивного излучения. Среди них - восемь детей в возрасте от 3 до 18 лет. Например: Корж Юлия, 10 лет, получила 4280 бэр.

Я понимаю, что аргумент у комиссии мог быть один: поскольку это закон чисто чернобыльский, а названный случай не чернобыльский, то нужно отложить его до рассмотрения другого законопроекта или вообще до лучших времен. Но закон у нас не чисто чернобыльский. На этой же странице 12 записано: "громадяни, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій та випробувань". Итак, закон уже но чисто чернобыльский.

В моем понимании мы разрабатываем закон для пострадавших, то есть людей, имеющих определенный уровень поражения здоровья вследствие воздействия радиации, ущемления имущественных прав. Соответственно для них создаем и такую сферу обслуживания. Поэтому я считаю, что совершенно не важен источник заболевания лучевой болезнью - взрыв ядерной бомбы, авария на атомной станции или такая вот бытовая микрокатастрофа. Логично, на мой

взгляд, было бы и таких, как в Краматорске, пострадавших в сферу влияния этого закона включить, чтобы развитую сеть обслуживания и поддержки использовать и для них. Почему комиссия отклоняет уже вторично это предложение /я его вторично вношу/, я не понимаю. Прошу проголосовать мою поправку.

ЯЦЕНКО В.М. Справді, такі пропозиції були, і не тільки до змін і доповнень, але й тоді, коли ми готували цей проект закону. Чому ми їх відхилили? Тому що це торкається не кількох людей, а надзвичайно великого загону людей. І тих, хто працює з радіоактивними речовинами, і тих, хто працює в науково-дослідних інститутах і так далі.

Ми зараз готуємо законопроект про атомну енергетику і про поводження з радіоактивними речовинами. І вважаємо, що там необхідно врахувати пільги, а також права тих людей, які постраждали свідомо або несвідомо від радіації, маючи на увазі і випадок, який трапився в Краматорську.

ГОЛОВА. Я думаю так, Володимире Михайловичу і Володимире Олександровичу, що такий випадок потребує індивідуального підходу. Давайте ми доручимо комісії разом з фахівцями розібратися. Якщо й справді панель завезена, і діти одержали таку дозу, то не потрібно чекати закону, а треба вирішити це в індивідуальному порядку. Ви розумієте? Якщо взагалі всі такі панелі розвезли і все будівництво таке, тоді треба інший закон приймати. А мова йде про окремий випадок. І його включати до закону не варто. Але щоб не вийшло так, що ми відмахнулися від такого надзвичайного, жахливого випадку. Тому ми даємо доручення розглянути його окремо.

Другий мікрофон.

ШОВКОШИТНИЙ В.Ф. Шановні депутати! Я вносив пропозицію. Відкрийте, будь ласка, 49 сторінку. Пропоную частину другу статті 46 викласти в такій редакції.

ГОЛОВА. Все, все, виключіть мікрофон, я прошу. Ми з вами двічі визначалися. Я думаю, вже була можливість до цього часу внести все-таки цю пропозицію і відпрацювати її. Але в нас найулюбленіша форма - біля мікрофона. Ми домовились: до 17-ої години, а з 17-ої години розпочинаємо розглядати "Різне".

Прошу, Володимире Михайловичу. Доопрацюйте його як слід і вносьте, тому що, ви бачите, ми ще за жодну статтю не проголосували. Так не можна статті розглядати.

Тепер давайте вирішимо відносно перерви. Я думаю, що можна працювати, у нас така можливість є. Якщо ж ми зробимо перерву, то буде гірше.

Переходимо до розгляду питання "Різне". Я хочу повідомити депутатів, то ми запросили Міністра енергетики і електрифікації України Віталія Федоровича Склярова. Ви пам'ятаєте, що до питання забезпечення електроенергією і теплом ми повертаємося не вперше, і сьогодні з тривогою це звучало у виступах окремих депутатів.

Тому, я думаю, ми зекономимо до десяти хвилин і дамо можливість міністру виступити, нехай би він сказав, які вживаються заходи щодо цього і звернувся до народу України з проханням берегти надзвичайно дефіцитну електричну та інші види енергії.

Слово надається народному депутату Лисенку. За ним виступатиме депутат Пустовойтенко. Нагадую, регламент - три хвилини.

ЛИСЕНКО А.О., директор Чернігівського виробничого об'єднання "Хімволокно" імені 50-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції /Новозаводський виборчий округ, Чернігівська область/. Уважаемый Иван Степанович! Уважаемые народные депутаты! Уже неоднократно в этом зале звучали выступления руководителей промышленных предприятий, и я снова хочу поднять этот вопрос. Осталось 10 дней до 1 января нового 1992 года, и ни одни из обсуждаемых нами вопросов не решен до сегодняшнего дня.

Я уже выступал здесь, уважаемые народные депутаты, с обращением от имени руководителей предприятий химического комплекса Украины. Я снова хочу зачитать две выдержки из этого обращения.

Перше. "Враховуючи, що час для укладення угод минув, пропонуємо звернутися до парламентів держав колишнього Союзу зобов'язати свої підприємства пролонгувати на 1992 рік угоди на рівні 80 відсотків господарських зв'язків, що склалися за останні роки.

Друга. "Негайно доручити Урядові України встановити правила господарювання в 1992 році, в тому числі по держзамовленню, цінах, податках, оплаті праці, джерелах валютних коштів для потреб підприємств, грошовому обігу та інвестиціях".

Шановний Іване Степановичу! Жодна з цих проблем до сьогоднішнього дня не вирішена. Підприємства зовсім не мають договорів на І992 рік. Ми повністю розвалюємо економіку незалежної України. Я не розумію, що діється? Я вимагаю, щоб замість прогнозу економічного розвитку Уряд доповів, що ми маємо робити з 1 січня 1992 року. Це - перше.

Друге. У нас є проект закону про угоди та колективні договори. В цьому проекті сказано, що на державному рівні спочатку є угода між профспілковими організаціями і урядовими установами, а тільки потім - колективні договори на рівні підприємств. У тій угоді повинні бути заходи по соціальному захисту взагалі, а потім уже-працівників на підприємствах.

На порозі 1 січня. Я розумію, що ми можемо почати новий рік 1 квітня, але ж тоді треба прийняти таку постанову: колективні договори на підприємствах не розглядаються.

І останнє. Я б дуже хотів, щоб ми витримали вимоги Регламенту і розпочинали розглядати будь-який закон хоча б через три дні після одержання папки документів.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Пустовойтенку.

За ним виступатиме депутат Рябченко.

ПУСТОВОЙТЕНКО В.П., голова Дніпропетровської міської Ради народних депутатів, голова виконавчого комітету /Жовтневий виборчий округ, Дніпропетровська область/. Уважаемые депутаты! Уважаемый Председатель Верховного Совета! Сегодня мы все говорим об энергетическом кризисе, прежде всего о недостатке электроснабжения. Я хочу вам сказать, что сегодня мы столкнулись с такой проблемой - отсутствует полностью бензин, дизтопливо, газ. В котельных города Днепропетровска давление по целому ряду предприятий, организаций ниже единицы. Практически нельзя нормализовать теплоснабжение.

В нашем городе возникла сложнейшая ситуация, я думаю, что может произойти социальный взрыв. В целях недопущения его мы на протяжении двух дней, включая выходные, собирали руководителей всех промышленных предприятий города, пригашали руководство "Днепроэнерго" города Запорожье и приняли к Правительству и к Верховному Совету следующее обращение.

Уважаемые депутаты! Я прошу не разговаривать, внимательно послушать. Вопрос чрезвычайно важный.

"Обращение руководителей промышленное предприятий, народных депутатов Украины, города Днепропетровска к Верховному Совету Украины, Правительству Украины.

В нашем регионе сложилась критическая ситуация с электроснабжением народного хозяйства из-за отсутствия топлива на электростанциях ПО "Днепроэнерго". За 11 месяцев "Луганскуглесбыт" и "Донбассуглесбыт" недопоставили на электростанции 1 миллион 418 тысяч тонн угля. Ощущается большое напряжение в поставках других видов топлива. За первую половину декабря Херсонский, Лисичанский нефтеперерабатывающие заводы недопоставили 31,7 тысячи тонн мазута, а Харьковтрансгаз - 5,6 миллиона кубических метров газа. Это привело к тому, что в настоящее время промышленным предприятиям снижен лимит на электропотребление на 32,7 процента. В результате снижения производство промышленной продукции и товаров народного потребления составляет более 50 процентов. Предприятия вынуждены останавливать производство на несколько дней в месяц. Нарастает социальная напряженность в трудовых коллективах, так как трудящиеся не могут заработать на жизнь при резко возрастающих ценах. При затягивании решения указанного вопроса ситуация может выйти из-под контроля.

Ухудшение положения с обеспечением топливом намечается на 1992 год. До сих пор энергетики ПО "Днепроэнерго" не имеют лимитов на топлива. На 1992 год для нормальной, устойчивой работы электростанций ПО "Дрепроэнерго" необходимо поставить 14 миллионов тонн угля, 2,2 миллиона тонн мазута, 5,9 миллиарда кубических метров газа. Не получив названного количества топлива, энергоснабжающие организации не гарантируют поставки электроэнергии в народном хозяйстве региона в первом квартале 1992 года даже на уровне декабря текущего года.

В связи с этим обращаемся к вам, уважаемые депутаты, к Правительству Украины с требованием принять незамедлительные меры по обеспечению электростанций ПО "Днепреэнерго" всеми видами топлива. В декабре для нормальной работы народного хозяйства региона необходимо поставить электростанциям ПО "Днепроэнерго" 700 тысяч тонн угля, 130 тысяч тонн мазута, 5,6 миллиона кубических метров газа".

Подписались под обращением народные депутаты Омельченко, Пустовойтенко, Кучма, директор Днепропетровского машиностроительного завода Бояр и другие. Целый ряд подписей депутатов к руководителей предприятий, Я передаю это в президиум.

Спасибо за внимание.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Рябченку. За ним виступатиме депутат Колінець.

РЯБЧЕНКО М.А. Уважаемые народные депутаты! Недостаток топливно-энергетических ресурсов очевиден. Парализованы

целые отрасли народного хозяйства. Однако страшно не то, что есть дефицит топливноэнергетических ресурсов, а то, что он умышленно усугубляется безответственными командами и действиями. Используются широкие ограничения, а то и полное отключение электроэнергии на предприятиях с теплотехническими агрегатами, химическими процессами, что угрожает их жизнедеятельности и безопасности.

Письмом от 21.11.91 года на имя товарища Фокина, Министра экономики Минченко, Минэнерго товарища Склярова и других мной обращено внимание на недопустимость систематических ежесуточных ограничений, сбоев в обеспечении топливноэнергетическими ресурсами технологий с непрерывным циклом, и особенно теплотехнических агрегатов.

На совместном заседании комиссий Верховного Совета Украины по вопросам развития базовых отраслей, по вопросам экономической реформы, агропромышленного комплекса в декабре отчитывался товарищ Минченко в присутствии большой группы от Кабинета Министров. Выло указано на необходимость при явном дефиците на топливно-энергетические ресурсы Кабинету Министров определиться, какие предприятия должны работать, а какие следует остановить и как обойтись с работниками остановленных предприятий.

На перечисленные вопросы нет никакой реакции. В результате невлияния Кабинета Министров на обстановку отдельные должностные лица допускают преступные действия.

Пример. 14 декабря 1991 года в 16.30 товарищ Михайлов, система "Днепроэнерго", телефонограммой потребовал ввести ограничение электропотребления. Но, не дождавшись времени, в течение которого следовало выполнить мероприятия по безаварийному погашению электропотребителей, в 17.15 полностью обесточили Криворожский цементно-горный комбинат.

Это продолжалось 10 минут. Но что произошло за эти 10 минут? Практически выведено из строя уникальное оборудование, компрессоры. Люди, рискуя жизнью, вынуждены были в полных потемках заниматься отключением агрегатов. В конечном счете газовый поток выхватил огненную массу, чуть не сгорели люди. Выведены из строя сложнейшие электронные системы.

Склонен предположить, что, зная болевые точки отраслей, отдельные руководители и пособники развала умышленно создают неразбериху, а кое-кто, вроде Михайлова, действует со знанием дела, выводя из строя сложнейшие агрегаты и нанося тем самым непоправимый ущерб и без того разваливающимся отраслям народного хозяйства.

Полагаю, что настало время, когда лиц, способствующих развалу экономики либо вызывающих своими действиями или бездействием подобные явления, подрыв суверенитета Украины, что тем более влечет громадные, миллионные убытки и вызывает угрозу жизни людей, подрывающих экономику предприятия, необходимо незамедлительно убирать и отдавать под суд.

Прошу считать настоящее обращение депутатским запросом. Тем более, что 17 декабря я переговорил по этому вопросу с товарищем Фокиным и понял, что они отлично владеют этой обстановкой. Вместо того чтобы создать графики на энергопотребление, для того чтобы отрегулировать все эти вопросы, практически Кабинет Министров занял позицию невмешательства во все. Я считаю, что этому пора положить конец. Нужно действовать и кончать посреднические действия.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Колінцю. За ним виступатиме депутат Лук'яненко.

КОЛІНЕЦЬ В.В., асистент кафедри української літератури Тернопільського державного педагогічного інституту імені Я.Галана /Тернопільський міський виборчий округ, Тернопільська область/. Шановні депутати! ми маємо великий борг перед українським народом. Ми чомусь зволікаємо з прийняттям постанови "Про державну символіку". Я хотів би вам, Іване Степановичу, запропонувати, щоб завтра в першій половині дня це питання було поставлене на розгляд депутатів.

Минулого тижня, у вівторок, відбулася сесія Тернопільської обласної Ради, на якій було висловлено недовіру начальнику обласного управління внутрішніх справ полковнику Хмелю. На другий день ми побачили, що за Указом" Президента Хмелю присвоєно звання генерала. Ми це розцінюємо не інакше, як утвердження правила: хоч на Україні ГКЧП придушено, всі ГКЧПісти повинні залишитись при владі. Ми, депутати від Тернопільщини,

звертаємось до міністерства внутрішніх справ з проханням негайно увільнити ГКЧПіста Хмеля від виконання обов'язків.

Наступне. Шановні депутати! Не зможемо ми побудувати незалежну Українську державу до того часу, доки не будуть реабілітовані всі національновизвольні змагання українського народу. Поки що у свідомості середнього українця національно-визвольні рухи, особливо в епоху більшовизму, є не що інше як бандитизм. Образи наших національних героїв бачуться поки що українцем, збаламученим комуністичною пропагандою, нічим іншим як бандитами.

Я гадаю, що ми зобов'язані провести на рівні Верховної Ради наукову конференцію, як це було зроблено щодо Концепції Конституції, і на майбутній сесії питання реабілітації національно-визвольних змагань українського народу обов'язкове розглянути.

І останнє, о великою тривогою народ України відзначає утворення нової прокомуністичної організації, Соціалістичної партії України.

В той час, коли в Чехо-Словаччині проповідування ідей комунізму заборонено законом і карається 8-ма роками позбавлення волі, наша вчорашня злочинна організація знову на волі. Я хочу сказати, що ця організація є прямою небезпекою суверенітету України, вона є прямою небезпекою для тих демократичних процесів, які тут розпочалися. Поява такої організації стала можливою лише тому, що не було здійснено історичної справедливості, що не був вчинений суд над її матір'ю - Комуністичною партією України.

І я гадаю, що обов'язково Президія Верховної Ради при формуванні порядку денного на майбутню сесію повинна включити до порядку денного питання про здійснення суду, починаючи від 1918 року і до серпневих днів цього року, над Комуністичною партією України.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Лук'яненку. За ним виступатиме депутат Чобіт.

ЛУК'ЯНЕНКО Л.Г., член Комісії Верховної Ради України у питаннях законодавства і законності /3алізничний виборчий округ, Івано-Франківська область/. Вельмишановні депутати! Вельмишановні телеглядачі! Ми живемо справді в несправедливому суспільстві і, очевидно, із 52 мільйонів населення України 42 мільйони скривджених. В усякому разі кожен день потік скарг не зменшується, а збільшується і збільшується.

Відповідно до Тимчасового положення про забезпечення діяльності народних депутатів ми маємо право використати 300 карбованців, а тепер з компенсацією - до 500 карбованців на одного референта-консультанта. На ці гроші знайти двох чоловік неможливо, тому що в зв'язку з інфляцією життєвий рівень падає, а на ту суму прожити неможливо двом.

У зв'язку з цим ми явно не справляємося в тими обов'язками, які на нас покладаються. Наша робота не тільки у Верховній Раді. Вона є і за межами Верховної Ради, вона є роботою на наших виборчих округах і з усією Україною.

Я одержую щодня десятки і сотні листів. З цими листами я не можу ніяк упоратися з тим одним референтом, якого я маю. Неможливо дати ради. Очевидно, те саме і в інших депутатів. Тому я вважаю, що ми повинні збільшити використання коштів на наших референтів-консультантів. У нормальних демократичних державах кожен депутат має тричотири, а то і п'ять помічників і референтів. У нас є тільки один. Так не може бути далі. Ми просто не справляємося зі своїми обов'язками. І зараз, звертаючись не тільки до вас, шановні депутати, але звертаючись до виборців і до громадян, я хочу сказати, що при такому стані як зараз, при тих 500 карбованцях, коли можна взяти лише одну людину, упоратися з потоком скарг і заяв неможливо. Тим більше, що сподіватися на те, що ми найближчим часом усунемо причини скарг і заяв, ми не можемо. Отже, необхідно збільшити кількість коштів на це.

Тому я вношу пропозицію, щоб подвоїти суму, яку виділяв Тимчасове положення про забезпечення діяльності народних депутатів, на референтаконсультанта для створення можливості найняти двох референтів з тим, щоб ми могли краще упоратися.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Це дуже доречно, бо ми завтра будемо розглядати проект бюджету, тоді й побачимо де удвоїти, а де треба зняти половину суми.

Слово надається народному депутату Чоботу. За ним виступатиме депутат Дмитришин.

ЧОБІТ Д.В., член Комісії Верховної Ради України з питань культури та духовного відродження /Бродівський виборчий округ, Львівська область/. Шановні депутати! Шановний Голово! Записатися на виступ у "Різному" мене змусило звернення моїх виборців з питання військової служби. Справа в тому, що виборці з мого виборчого округу потрапили служити до Волинської області, до військової частини N 39 867. 29 грудня там мали приймати військову присягу. Проте текст військової присяги старий - на вірність Радянському Союзу. Я поцікавився ситуацією у військових частинах, які розташовані в моєму виборчому окрузі /місто Броди/, і виявилося, що й там приймається старий текст військової присяги.

Міністр оборони України на цій трибуні прийняв присягу на вірність народу України. Президент України Кравчук видав Указ, у якому оголосив, що прийняв на себе обов'язки Головнокомандуючого Збройними Силами України. Прийнято Акт проголошення незалежності України, який народ підтвердив на референдумі. Підписано Угоду про співдружність. Яку ратифікував Верховні Ради України, Бєларусі, Росії. Оголошено, що Радянський Союз припинив своє існування. Союзу нема, а юнаки приймають присягу на вірність не народу України, а неіснуючій імперії.

Я роблю запит нашому Міністерству оборони і прошу дати пояснення цієї ситуації. Вважаю, що в наших військових частинах солдати повинні приймати присягу, текст якої затвердила Верховна Рада України.

У мене залишилася хвилина часу, і я хочу торкнутися ще проблеми, яку підняв депутат Колінець, Суд над компартією дійсно

необхідно провести. І справа до цього йде. Але щоб провести суд, треба зробити парламентське розслідування.

Тому я пропоную створити парламентську комісію, яка б зібрала всі дані про діяльність комуністичної партії на території України, починаючи з 1917 року. І зібравши ці дані, передала їх до суду. А вже суд може визначити - є там склад злочину чи нема. Але така парламентська комісія повинна бути створена. Це моя пропозиція.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Дмитришину. За ним виступатиме депутат Панасюк.

ДМИТРИШИН Я.І., член Комісії Верховної Ради України з питань культури та духовного відродження /Луцький виборчий округ, Волинська область/. Хочу привернути увагу Верховної Ради і Кабінету Міністрів до однієї проблеми, що виникла останнім часом у книготоргівлі і потребує нагального вирішення. Справа в тому, що за станом на грудень у системі торгівлі "Українська книга" і системі споживчої кооперації накопичилась велика кількість компартійної літератури, яка вже давно не має попиту у покупців і ніколи не буде його мати за умов нової політичної системи. Зокрема, по об'єднанню "Волинькнига" такої літератури накопичилось на суму близько 120 тисяч карбованців, а в цілому по Україні - приблизно на 20 мільйонів карбованців. Керівництво республіканського об'єднання "Укркнига" звернулося до Кабінету Міністрів з пропозицією списати ці затрати за рахунок компартійних коштів. Але в Кабінеті Міністрів з рішенням зволікають.

А тим часом колективи "Волинькниги" щоквартально сплачують банкові за понаднормативні залишки п'ятнадцять відсотків із суми 120 тисяч карбованців. І ці щоквартальні приблизно 18 тисяч карбованців погіршують економічне становище колективу, роблять "Волинькнигу" збитковою.

Підтримую домагання колективу в тому, що зазначені затрати повинні бути відшкодовані колективам торгівлі тільки за рахунок компартійних коштів і ні в якому випадку не за рахунок самих колективів.

Прошу вважати мій виступ депутатським запитом Кабінету Міністрів з цього приводу.

Дякую.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Панасюку. За ним виступатиме депутат Заєць Іван Олександрович.

ПАНАСЮК Ф.Т., голова Чуднівської районної Ради народних депутатів /Любарський виборчий округ, Житомирська область/. Шановний Іване Степановичу! Шановні колеги! Соціальна напруга, незважаючи на відносну стабілізацію політичного життя в Україні, на превеликий жаль, зростає. Люди чекають позитивних зрушень, змін на краще перш за все на споживчому ринку. Я розумію, що просто потрясти повітря промовами, ще раз акцентувати увагу на бідах наших, напевно, не варто було б, якби не деякі обставини. Ситуація складається так, що якщо ми не порушимо питання сьогодні, то завтра про це говорити буде пізно.

Іване Степановичу, я звертаюся до вас як до Голови Верховної Ради. Ситуація в аграрному секторі економіки нині настільки складна, що в жителів села, аграрників викликає стурбованість те, що ми недоодержали за фондами багато з того, що вже повинно працювати на врожай наступного року. Якщо не поліпшиться матеріально-технічне постачання села, якщо ми не забезпечимо ремонтним фондом техніку, не підготуємося до весни, то передбачити майбутнє просто важко.

Я просив би вас з урахуванням сказаного створити якусь надзвичайну комісію, доручити авторитетним людям розібратися в цих питаннях. Чому залишився незібраним урожай? Де поділися матеріально-технічні ресурси? Хто повинен відповідати за освоєння капіталовкладень? Чому ігноруються статті Закону про пріоритетність соціального розвитку села? Не дамо відповіді на ці запитання - важко буде передбачити ситуацію з укладанням договорів на централізовані поставки продукції в наступному році.

Ще одне питання. Сьогодні щодо укладення договору на державне замовлення ідуть жваві дискусії, маса протиріч. Я прошу підтримки у Верховної Ряди /оскільки це питання, напевно, і завтра звучатиме/, щоб не довести до ситуації, коли колгоспи силоміць примушували підписувати договірні зобов'язання, обманюючи, що будуть реалізовуватися матеріальні ресурси. Народ у це не вірить. Практично вирішити питання методом тиску, вольовим прийомом у нас цього року не вийде, а час ми згаємо солідний.

Щодо соціальної сфери. Наскільки тут складна обстановка, роблю висновок з інформації, яку ми отримали на спільному

засіданні двох аграрних комісій, на якому йшлося про вирішення соціальних питань. А висновок такий: без додаткових асигнувань бюджету або якихось радикальних заходів не можна буде підправити ситуацію. Закрито 2300 комплексно-приймальних пунктів на селах. Закриваються сільські магазини, які не мають належного товарообороту. Автобусне сполучення просто припиняється, тому що не реалізуються квитки, автопідприємства в районах стали збитковими. Як жити сільському жителю? Якщо ми надіємося, що прийнятий закон працюватиме тільки через те, що він є законом, якщо не будуть закладені організаційні начала і структури, боюся, що ми не виправдаємо довіру людей.

ГОЛОВА. Я прошу віддрукувати це і направити ще раз. Ви розумієте, нехай відповідають ті, хто ділить. Що ж я у Верховній Раді скажу де поділися ці ресурси? Ми ж до, них не маємо ніякого відношення, ми ж не ділимо тут ресурси! Тому я вас підтримую, давайте разом з вами направимо цей депутатський запит тим, хто ділить ресурси.

Слово надасться народному депутату Зайцю. За ним виступатиме депутат Пушик.

ЗАЄЦЬ І.О., голова підкомісії Комісії Верховної Ради /країни з питань економічної реформи і управління народним господарством /Святошинський виборчий округ, м. Київ/, Шановний Голово! Шановні депутати! У суботу в Києві відбувся з'їзд фермерів. Я брав участь у роботі цього з'їзду... Я не розумію, чого сміятися.. Так само брав участь у роботі цього з'їзду депутат Шкарбан,

і мені хочеться поділитися враженнями, які я виніс з роботи цього з'їзду.

Дуже багато є людей, які хочуть взяти землю і започаткувати фермерське господарство. Але для цього немає відповідної правової бази. Крім того, адміністрація на місцях чинить великий опір людям, які хочуть мати землю і бажають на ній господарювати. Тому земельна реформа сьогодні це - питання номер 1 як для парламенту, так і для Кабінету Міністрів. До речі, на цьому з'їзді фермерів не було жодного представника Кабінету Міністрів, а це ж був всеукраїнський з'їзд фермерів. Це свідчить про ставлення цієї інституції до земельної реформи.

Ми знову припинили розмову про приватну власність на землю з тим, щоб внести відповідні поправки до Закону про власність і до Земельного кодексу. Якщо проаналізувати порядок денний сесії, то ми знову-таки не побачимо, що Верховна Рада має намір виправити недоліки, яких ми припустилися на попередніх сесіях, тобто ввести категорію приватної власності. Трапиться так, що через рік ми справді, заглянемо голодові в очі, і тоді буде пізно. Тому я пропоную на цьому тижні внести на розгляд Верховної Ради питання про земельну реформу, про ту правову базу, якої нам не вистачає, і про ті конкретні заходи, які повинен прийняти і реалізувати Кабінет Міністрів.

Кілька слів хочу сказати про енергетичні ресурси. Мене дивує, що панує якийсь такий спокій - і у Верховній Раді, і в Кабінеті Міністрів відносно забезпечення енергетичними ресурсами нашого народного господарства. Я мушу вам сказати, що чорні дні у нас ще попереду. І коли дивишся, як розбазарюються енергетичні ресурси й немає ніякого механізму, щоб нагромадити якісь запаси, це просто дивує. Я дивуюся тому, що не відчувається енергійної роботи Кабінету Міністрів, Верховної Ради в плані пошуку альтернативних джерел забезпечення енергетичними ресурсами. Адже ми повинні припинити цю практику внесення капіталовкладень тільки в Сибір, в Тюмень, тоді як у кас під боком є Близький Схід, і ми могли б якимось чином вийти на цей регіон, щоб мати ресурси.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Слово надасться народному депутату Пушику. За ним виступатиме депутат Алтунян.

ПУШИК С.Г., письменник /Коломийський виборчий округ, Івано-Франківська область/. Шановний Голово! Я дуже прошу, щоб ви мене послухали. Нам потрібно, аби у нас хоч трошки

працювали вертикальні структури, бо те, що робиться у нас на Прикарпатті, викликає в мене дуже серйозну тривогу.

За останній час десь 1,5 тисячі гектарів лісу захопили люди, не порадившись ні з ким. Ліс вирубується, коли їдеш на Верховину. Я працював колись економістом у Яворові, тоді там шуміли ліси. Зараз - голі, як бубни, всі верхи, як глянеш нагору, як бубен, голі.

Ніхто не слухає ні села, ні району, ні області, ні республіки. Я вважаю, що в цей час у нас має діяти якийсь державний орган, чи, може, представник Президента в області, який хоч би якось контролював те, що робиться в областях. Я не хочу поки що говорити про те, що робиться у нас. Думаю, що люди мають совість. Але якщо нічого не зміниться, то я скажу. Ось, наприклад, у нас у Коломиї депутат Скорик збирала підписи за те, аби підтримати людей, які голодували - хотіли взяти в оренду кафе. І все одно Машталер, голова Коломийської Ради, Мацкула, не порахувалися ні з думкою депутатів, ні з тими людьми, які голодували під Верховною Радою, і кілька місяців голодували в Коломиї. Силоміць віддали кафе Янкевичу, коломийському функціонеру. Телебачення зняло, як вони викидали людей, які працювали на них і працюють. Але ніхто не реагує ні на виступ телебачення, ні на виступи газети. У нас ніхто не слухає критики. Що це робиться на Україні? Можна написати сто статей, але ніхто нікого до відповідальності не притягне.

Я вважаю, що настав той час, щоб діяв представник Президента в кожній області. Разом о тим люди багато говорять: поки що ми намагаємося не будувати суверенну, незалежну Україну, а показувати перед собою, хто більший демократ, а хто більший партократ. Я вважаю, що настав той час, коли ми повинні йти єдиним потоком і запитати, чому в Івано-Франківську, скажімо, картопля по 5 карбованців і скільки поморозили картоплі і буряків у Тлумацькому та інших районах. Я їду додому і бачу - за Галичем кукурудза досі в полі. А в той час на фермах доять по два літра молока, і в нашому Івано-Франківську немає нічого. Професор Грабовецький не може шкарпетки купити. Взуття немає. Я вважаю, що досить нам бавитися в котика і мишки. Я вийду з парламенту, якщо у нас не буде поліпшення. Колись співали: "Все гуцулу байка, бо гуцула добре гріє совіцька фуфайка". Зараз тому бідному гуцулові немає де купити й фуфайку.

Я звертаюся найперше до Вітольда Павловича Фокіна, аби подумав про фуфайку і для того бідного журналіста, який зараз заробляє менше, ніж прибиральниця.

Ніхто не дбає про культуру. Зараз орендують книгарні для того, щоб завтра продавати там труси. І наша обласна Рада погоджується з цим.

Хто буде в нас дбати про бібколектори, про бібліотеки?

Дайте мені одну хвилину. Я кілька разів звертався з проханням надати мені слово, коли ми обговорювали проект Закону про культуру.

Дорогі колеги! Давайте будувати Україну, бо нам дала доля вибір. Ми не повинні розмінюватися на дрібниці. Тому що інакше нас пересварять, а потім передушать по одному. /Оплески/.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Алтуняну. За ним виступатиме депутат Васильєв.

АЛТУНЯН Г.О., голова Харківського міського комітету народного контролю /Київський виборчий округ, Харківська область/. Шановні друзі! Я не знаю, чому так сталося, що сьогодні зранку і зараз ніхто не сказав про вчорашній виступ Єльцина разом з Державним секретарем і про те, що він говорив про спільне командування не тільки ядерними силами, а й флотом, ПВО, військовою розвідкою. Все це мене дуже здивувало, бо воно суперечить як Угоді, яку ми ратифікували, так і застереженням до неї.

Крім того, я знаю, що вчора /я звертаюся і до вас, Іване Степановичу/ без Комісії з питань оборони і державної безпеки збиралися Міністр закордонних справ і Міністр оборони для обговорення нашої ядерної доктрини. Мені дивно, що там не було ані Василя Васильовича Дурдинця, ані голови Служби національної безпеки. Безумовно, без них ядерна доктрина, особливо наша оборонна доктрина, ніяк не може бути створена. Це надзвичайно важливо. Я пропоную, щоб наш Президент /ви просили, Іване Степановичу не звертатися до Президента, коли він відсутній, але я не знаю, коли він буде/, якщо він нас чує, або спростував, або сказав, які ще булл угоди з цього приводу між ним і

Єльциним. Якщо вони є, ми маємо про них знати. Це перше, що я мав сказати.

І друге. Я звертаюсь до вас, шановні народні обранці, подумати про те, що та ядерна зброя, яка є сьогодні на Україні, навіть одна ракета, якщо вона буде зірвана, призведе до знищення всієї цивілізації. Надзвичайно важлива справа створення доктрини. Наш Президент обов'язково повинен мати можливість контролювати, щоб жодна ракета з території України не злетіла, жодна ракета. Технічно це можна забезпечити. Тобто не спільний якийсь контроль, втрьох, а щоб він мав право вето на пуск.

Я дуже прошу, Іване Степановичу, довести це до нашого Президента.

Дякую.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Васильєву. За ним виступатиме депутат Бондарчук.

ВАСИЛЬЄВ В.І., робітник очисного вибою шахти імені Стаханова виробничого об'єднання "Красноармійськвугілля" /Красноармійський міський виборчий округ, Донецька область/. Уважаемые народные депутаты! Уважаемый президиум! С 1 января будут повышены цены. Хотелось бы обратиться ко всем, от кого это зависит, чтобы население не оказалось беззащитным. Я обращаюсь в первую очередь к руководителям предприятий. Индексация регресса до сих пор не произведена. Сейчас очень заняты будут работники собеса. Штат не увеличивается, зарплата тоже не увеличивается. Это, естественно, является бумерангом по отношению к тем, кого они обслуживают.

Заглядывая в будущее, мне хочется сказать, что для поступающих в вузы необходимо отменить льготы. Оставить льготы нужно только для медалистов. Потому что складывается, товарищи, очень несерьезная ситуация. Я отношусь с сочувствием к тем, кто проживает в зонах Чернобыльской аварии. Но получается так, что мы губим цвет своей нации, отдавая предпочтение при поступлении в вузы только по месту жительства. Особенно это скажется на медицине да, наверное, на всех отраслях.

В этом году, как и в предыдущем, потери урожая, к сожалению, не уменьшились. Одной из причин явилась нехватка нефтепродуктов. Я считаю, что нашему Правительству, видимо, надо находить более серьезных партнеров. И наверное, есть необходимость спросить с Правительства за то, кого они нашли, чтобы в следующем году не было подобной ситуации, когда мы вынуждены будем расплачиваться за нефтепродукты мясом, сахаром и другой сельскохозяйственной продукцией.

Спасибо.

ГОЛОВА. Слово надається депутату Бондарчуку. За ним виступатиме депутат Марченко, Сумська область.

БОНДАРЧУК А.І., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань гласності та засобів масової інформації /Горохівський виборчий округ, Волинська область/. Шановні колеги! У мене ще свіжі враження, у вухах ще лунають різкі й обурливі слова моїх виборців на районному віче, яке відбулося в неділю, 15 грудня в місті Горохові. А серед багатьох проблем найпекучіша - брак товарів. Власне без цього не обходиться жодна зустріч із виборцями.

Обурює людей не стільки навіть нестача, скільки несправедливий розподіл їх. Ми знаємо, чим це викликано. Диверсією карбованця, диверсією центру і колишніх структур, які ще при владі. Де взяти ці товари? А звідки вони беруться у людей, які в кілометрових чергах стоять біля митниць і тижнями чекають, щоб переїхати кордон? Тут я бачу інше. У програші опинилися люди, які чесно працювали, вірили закликам колишньої КПРС і Уряду, що треба трудитися чесно. От вони й працювали. Нажили п'ять, сім, десять тисяч карбованців і все. А що тепер ці гроші? Це якраз стільки привозить за один рейс людині, яка побувала у Польщі, відвезла туди товар і повертається з грошима. А люди, які створюють матеріальні блага, які працюють зараз, їм ніколи їхати за кордон. І що ж виходить? Хто розподіляє товари, хто стояв біля цієї розподільчої торговельної годівниці, хто спекулював - той на коні, той купить тепер і заводи, і фабрики, він стане власником, що ж робити?

Люди пропонують закрити кордон. Один навіть висловлював таке, що треба ввести смертну кару. Система перевернула все з ніг на голову. Там, де повинна стояти торгівля, стоїмо ми. Торгівля в тому світі, як ви знаєте, пропонує, просить купити товар. У нас просять представника торгівлі /це слабо сказано/, - перед ним згинаються. Йому дають хабарі, продаються. Страшно, але найжахливіше те, що навколо торгівлі мафізується суспільство від влади до правоохоронних органів. Необхідно вживати рішучих заходів. Закрити кордон ми не можемо, немає валюти для обміну. Але показати, що тут можна навести порядок, потрібно. Правоохоронні органи і наша служба-безпеки знають коло осіб, які вивозять і ввозять товари. Якщо вони не ловлять шпигунів, то

нехай покажуть, що вони можуть запобігти економічній диверсії. На митницях теж панує безладдя.

Тому я адресую свій депутатський запит від імені виборців начальнику митної служби України, голові Служби національної безпеки України, Міністру внутрішніх справ про заходе, які будуть застосовані для наведення порядку.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутат Марченку. За ним виступатиме депутат Ткачук, Хмельницька область.

МАРЧЕНКО В.Р., член Комісії Верховної Ради України у закордонних справах /Роменський виборчий округ, Сумська область/. Уважаемые депутаты! Ко мне обратился бывший коренной житель Ромненщины, который последнее время проживал в Азербайджане. К сожалению, из-за известных событий семья решила вернуться в родные места и получила статус беженцев. Понятно, что проблем на эту семью навалилось множество, даже депутат оказался не в состоянии помочь в решении многих из них.

Это такие проблемы, как получение компенсации, трудоустройство и особенно получение жилья.

Поэтому я обращаюсь и к Президенту, и к Правительству для того, чтобы нашли способ решить этот вопрос на межправительственном уровне с государствами - бывшими членами Союза.

Я считаю, что Верховный Совет должен принять необходимые правовые документы для того, чтобы обеспечить возможность и местным Советам, и самим беженцам решать эти вопросы на местах. Поэтому я обращаюсь к Президиуму, к председателям комиссий для того, чтобы вот эту проблему решить.

И второй вопрос. Иван Степанович, я хочу обратиться к вам с тем, что тяжело работать "с колес". Поэтому я прошу предоставить нам на этой неделе на рассмотрение те вопросы, которые будут рассматриваться на первой неделе после каникулярного перерыва. Это необходимо для того, чтобы можно было подготовиться и поработать. Спасибо.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Ткачуку. За ним виступатиме Міністр енергетики Скляров.

ТКАЧУК А.Ф., член Комісії Верховної Ради України у питаннях законодавства і законності /3аводський виборний округ, Хмельницька область/. Шановні друзі! Після підписання Угоди у Мінську телебачення, радіо, політичні діячі різних республік тлумачать цю Угоду по-різному. Тільки Україна не говорить нічого про те, що ж вона думала, коли підписала цю Угоду.

Тому я пропоную від Верховної Ради прийняти заяву приблизно такого змісту: "Після підписання 8 грудня Угоди про створення співдружності незалежних держав навколо цієї Угоди в різних республіках у засобах масової інформації і виступах офіційних осіб допускається вільне тлумачення як Угоди в цілому, так і окремих її статей, а також позиції України відносно своєї незалежності. Враховуючи важливе значення Угоди про створення співдружності у справі остаточного демонтажу союзних структур і ліквідації влади центру, розуміючи необхідність координації зусиль незалежних держав для забезпечення мирного становлення національних державностей, Верховна Рада України заявляє:

1. Підписання Угоди про створення співдружності не означає відмови України від побудови незалежної демократичної Української держави.

2. Для України Угода про створення співдружності незалежних держав діє виключно з урахуванням застережень Верховної Ради України.

3. Будь-які спроби перетворення співдружності незалежних держав у союзну державу, так само як і формування органів управління, що будуть мати характер наддержавних органів влади, розглядається Україною як порушення згаданої Угоди, що може привести до припинення членства України в співдружності.

4. Україна продовжує курс на створення власних Збройних сил і звільнення території республіки від ядерної зброї.

5. Україна не припиняє робіт по створенню власної банківської системи і емісійного центру національної валюти.

6. Україна не уповноважувала будь-яку посадову особу будь-якої іншої держави виступати від імені України і розцінює такі виступи як втручання у внутрішні справи республіки.

7. Україна підтверджує свій намір тісно співробітничати з усіма державши, що цього бажають, вести незалежну миролюбну зовнішню політику".

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Слово надається Віталію Федоровичу Склярову, міністру енергетики і електрифікації.

СКЛЯРОВ В.Ф., міністр енергетики і електрифікації України. Уважаемый Иван Степанович! Уважаемые народные депутаты! Положение в энергетике целиком и полностью определяется топливообеспечением

нашей отрасли. В течение этого года мы недополучили 9 миллионов тонн условного топлива к 71 миллиону, который обычно сжигаем за год. Благодаря принятым мерам, как я вам докладывал буквально месяц назад, нам удалось сохранить какие-то оптимальные запасы топлива. У нас было 7,7 миллиона тонн угля, полные баки мазута, и газа мы расходовали столько, сколько могли. Однако положение с топливообеспечением ничуть не улучшилось. Оно все ухудшается, ухудшается, и только за шестнадцать дней декабря мы недополучили 110 тысяч тонн угля с Украины, 40 тысяч тонн из Ростова. Газа недополучили 68 миллионов кубов и 129 тысяч тонн мазута.

Спрашивается: какой режим мы должны ввести в таких условиях? Конечно, можно снять все ограничения и в течение двадцати дней, при холодной зиме и в течение 35 дней при нормальной зиме сработать полностью все запасы угля, мазута. А что после этого делать никто не знает. Даже, по-моему, все вместе мы не решим, что делать. Ситуация складывается чрезвычайно напряженная. И выход я вижу, в общем говоря, только один.

Я очень вежливо и очень настойчиво прошу у Верховного Совета разрешить нам истратить ту валюту, котирую мы получим /еще не получили, но получим/ за четвертый квартал, поскольку она теперь полностью в распоряжении Украины на закупку необходимого количества - одного миллиона тонн - газовых углей. Расчеты показывают, что ведя режим даже таким образом, который сейчас складывается, нам все равно этого миллиона тонн не хватит. Тем самым мы полностью обеспечим Бурштинскую ГРЭС и Ладыжинскую ГРЭС и сможем работать в более или менее нормальном режиме.

Кроме того, необходимо закупить минимум 600-700 тысяч тонн мазута, хотя я должен вам со всей откровенностью сказать, что этот вопрос гораздо сложнее, чем вопрос с закупкой угля.

Мы провели соответствующие консультации с иностранными фирмами, с соседними государствами. У нас есть полная ясность с тем, как поставить уголь, где его купить и по какой цене. В основном ясность есть и с мазутом. Сложность только в том, что, как нам сказали, Одесский порт сможет принимать мазут не раньше, чем в апреле-марте.

Есть возможность приобрести его за валюту, а частично и за повышенные цены в России, потому что сейчас поставки с мазутом, пожалуй, самые сложные, и остается газ, который мы надеемся получать в объемах, которые сейчас запланированы.

Те мероприятия, которые проводились совместно с промышленными предприятиями, совместно с областными руководителями, определенный результат дали. Промышленное потребление снижено на 6 миллиардов киловатт-часов. Но за это же время потребление в быту и в сельском хозяйстве возросло на 2 миллиарда киловатт-часов. Это определяется тем, что у нас совершенно разные тарифы. Тариф в селе, вы знаете, - одна копейка в быту. Тариф в городе в быту, вы знаете, - четыре копейки. Что такое сейчас четыре копейки и что такое одна копейка? Оказывается, даже невозможно окупить те абонентские книжки, на которых рассчитываются и выписываются счета.

Вторая моя убедительная к вам просьба - пересмотреть или разрешить нам ввести тарифы /хотя бы в селе/ на уровне себестоимости. Потому что у нас себестоимость - две с половиной копейки, а мы продаем, если это можно назвать продажей, по одной

- копейке, да, это социалистическая продажа. И конечно же, нужно ввести и повышенные тарифы в зависимости от изменения цены на топливо. Если цена на топливо будет изменяться так, как предсказывают, то стоит - нам промедлить буквально полмесяца, и отрасль окажется

в критическом финансовом положении, мы не сможем, ничего сделать.

Пользуясь тем, что вы мне оказываете такое доверие, и так часто заслушиваете здесь, я бы хотел поблагодарить Верховный Совет за то, что он такое внимание оказывает энергетике. Одновременно хочу обратиться к коллегам нашим, железнодорожникам в первую очередь, чтобы они поняли, что если не будут доставлять мазут и уголь, то беда не минет и их. Во вторую очередь обращаюсь к руководителям нефтеперерабатывающих заводов. Я понимаю, что в общем мазут есть смысл продавать за валюту, хотя должен сказать вам, что гораздо выгоднее /примерно в три раза/ продавать электроэнергию. Можно заработать на одном киловатт-часе примерно в три раза больше, чем продавая просто мазут за границу. Мы бы могли тут договориться.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Правительство же запретило продавать!

СКЛЯРОВ В.Ф. Правительство продавать запретило, но это не все так просто. Там, кроме Правительства, есть еще целый ряд фирм и эти образования - за пределами моего понимания. Несмотря на запрет Правительства, уже в этом месяце - во всяком случае за ближайшие 30 дней - за границу ушло 140 тысяч тонн мазута.

Мы сейчас приняли другие меры: взяли и вообще закрыли пар на нефтеперекачку и отключили электроэнергию до тех пор, пока нам не дадут мазут в том количестве, в котором нужно. Потому что у нас просто нет другого выхода.

Я прошу разрешить нам пересмотреть вопрос с тарифами, потому что с тарифами вопрос очень сложный, и я вообще думаю, что правильная постановка вопроса - когда электроэнергию никому не надо отключать. Пусть люди сами отключают с сознанием того, что это все дорого.

Я, конечно, самая убедительная просьба к поставщиком такая: нельзя допускать того, чтобы нам недопоставляли сырье, а ведь за последний месяц недопоставлено 450 тонн мазута. Нельзя этого делать ни под каким видом! Потому что под угрозой, не энергетика

-под угрозой суверенитет Украины. И это надо понимать, по-моему, всем здесь сидящим. Я хотел бы обратиться к жителям, просто к рабочим, которые могут экономить электрическую энергию на своих рабочих местах, в своих квартирах. Я бы очень просил это делать.

Теперь по поводу выступления о том, что отключают электроэнергию без предупреждения, что нет графика ограничений, что нет трафика аварийных отключений.

Дорогие народные депутаты! Я работаю в энергетике 34 года, занимаюсь непосредственно отключениями, ограничениями последние 20 лет. Я не помню ни одного случая, чтобы кто-то обрадовался от того, что у него отключают или ограничивают электроэнергию. Наверное, никогда такого не было. Но я должен просто напомнить хронологию. Еще 19 августа Кабинет Министров принял специальное постановление, в котором говорилось, что в связи с тяжелейшим положением с топливом необходимо всем разработать графики ограничения и отключения энергии и действовать в соответствии с этими графиками. И тогда предписывалось снизить потребление на 15 процентов. Дальше я могу перечислить еще целый ряд документов, которые шли, в общем, в развитие этого постановления. Если кто-то сейчас не понимает того, какое положение сложилось в энергетике и говорит о том, что его кто-то ограничивает без предупреждения или отключает без предупреждения, мне трудно с этим согласится.

Тем более, я вам со всей откровенностью должен сказать, что режимы очень сложные. Мы пытались по связям с центром взять максимальную величину перетоков, и это приводило к тому, что мы работали на пределе статической и динамической устойчивости. И когда возникает аварийная ситуация, связанная с нарушением по связям с центром, нам, действительно, приходится вверить отключения с питающим центром без предупреждения. Другого выхода нет. Я вам напомню аварию в Нью-Йорке в 1967 году, которая произошла из-за того, что были допущены такие нарушения. Все равно, понимаете, если мы не отключим, произойдет отключение, но только с погашением громадных районов и громадных областей. Я этого допустить не могу.

Поэтому я вас убедительно прошу хотя бы учесть мои просьбы ил зимний период. Вы поймите, что первыми людьми у вас в области становятся энергетики. Слушайте все их требования и выполняйте, и я вам гарантирую, что мы, несмотря на все трудности, все-таки пройдем эту зиму. Если вы, конечно, поможете решите те вопросы, которые я поставил в своем выступлении,

Я бы мог назвать цифры, но, я думаю, что в этом, в общем, нет необходимости.

ГОЛОВА. Дякую, Віталію Федоровичу.

Сесія продовжить роботу завтра, о 10 годині.