ЗАСІДАННЯ ОДИНАДЦЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України. 19 вересня 1991 року. 10 година.

Головує перший заступник Голови Верховної Ради України ПЛЮЩ І.С.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні депутати, радіослухачі, телеглядачі! Прошу підготувати картки для реєстрації. Включайте табло.

У залі присутні 369 народних депутатів. Ранкове засідання оголошується відкритим.

Ми вчора не розглянули питання про інвестиційну діяльність і тому сьогодні розпочинаємо роботу Верховної Ради з нього. Слово для доповіді надається заступнику голови Комісії з питань економічної реформи і управління народним господарством народному депутату Швайці Михайлу Андрійовичу.

Будемо голосувати постатейно. Давайте працювати більш організовано.

Прошу депутатів взяти проекти документів.

ШВАЙКА М.А., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань економічної реформи і управління народним господарством /Золочівський виборчий округ, Львівська область/. Починаємо з суті відразу. По преамбулі Комісія з питань економічної реформи і управління народним господарством вносить таку пропозицію. Зміст преамбули закону має містити вказівку на розвиток інвестиційної діяльності в напрямку міжнародної інтеграції та закріплювати рівноправність всіх об'єктів цієї діяльності.

Ця пропозиція врахована і тепер преамбула звучить так...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зачитувати не потрібно, Михайле Андрійовичу. Шановні депутати, у третій колонці сформульована редакція цієї преамбули. Є запитання? Немає. Голосується преамбула в редакції, викладеній в третій колонці.

"За" - 296. Рішення приймається. Далі.

ШВАЙКА М.А. До першого розділу "Загальні положення" пропозицій не надійшло. Залишається як є.

Стаття 1 "Інвестиції". Народний депутат Задорожний вносить пропозицію - частину першу доцільно викласти в такій редакції: "Інвестиціями є всі виді майнових цінностей та об'єктів інтелектуальної власності..." - а далі за текстом. Ця пропозиція відхилена. Визначення терміну "інвестиції" через термін "цінність" вказує на порівняльність специфіки...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Задорожний погоджується і не наполягає. Є інші пропозиції? Ще які були зауваження до статті 1?

ШВАЙКА М.А. По статті 1 є ще інші пропозиції. Пропозицію Комісії з питань економічної реформи і управління народним господарством враховано і викладено.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто інші пропозиції, які надійшли, комісією враховані і викладені у третій колонці. Чи є в депутатів іще зауваження, пропозиції до статті 1? Немає? Стаття 1 ставиться на голосування.

"За" - 291. Приймається. Стаття 2.

ШВАЙКА М.А. Стаття 2. Комісія з питань будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства внесла пропозицію: частину другу вилучити з тексту статті як беззмістовну.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це враховано, і комісія зауважень не має.

ШВАЙКА М.А. Народний депутат Качура вніс пропозицію доповнити частину другу словами: "інвестування за рахунок безоплатних та благодійних внесків, пожертв організацій, підприємств і громадян". Враховано, але в іншому місці - в статті 10.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає заперечень? Михайле Андрійовичу, чи є у депутатів по статті 2 зауваження, які не враховані? Другий мікрофон.

РОМАНЮК В.С., член комісії Верховної Ради України з питань культури та духовного відродження /Стрийський виборчий округ, Львівська область/. Я тут хотів би дещо запропонувати. Воно істотних змін не вносить, а от другий пункт "інвестиційна діяльність здійснюється на основі...".

ГОЛОВУЮЧИЙ. Скажіть, депутате Романюк, ви вносили письмово цю пропозицію?

РОМАНЮК В.С. Власне, тут істотних змін не буде, я просто кілька слів хочу додати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви не наполягайте. У нас є правило, яким ми користуємося. Усі зауваження, пропозиції вносяться письмово, вони розглядаються в комісії і вносяться до документу. З голосу зауваження і пропозиції ми не приймаємо.

РОМАНЮК В.С. Тут змін ніяких особливих не буде.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Чи є внесені депутатами пропозиції, які не враховані, а депутати наполягають? Немає. Тоді стаття 2 в редакції комісії з урахуванням зауважень і пропозицій ставиться на голосування.

"За" - 281. Приймається.

Стаття 8.

ШВАЙКА М.А. Комісія з питань економічної реформи і управління народним господарством внесла пропозицію ввести нову статтю - статтю 3 "Інвестиційна діяльність", яка викладена в тексті проекту.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи є у депутатів зауваження по статті 3?

ШВАЙКА М.А. Пропозиція врахована.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Усі пропозиції, які надійшли до комісії, були враховані. Прохання проголосувати за підготовлену комісією редакцію статті 3.

Прошу голосувати.

"За" - 284. Приймається.

Я бачу, у вас стаття 4.

ШВАЙКА М.А. Статтю 4 народний депутат Гавриленко запропонував доповнити словами: "Об'єктами інвестування можуть бути земля, родовища, корисні копалини".

Відхилено, оскільки це предмет спеціальних законів про землю і так далі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Гавриленко погоджується. Вибачте, його немає в залі.

ШВАЙКА М.А. Тим легше.

Комісія з питань економічної реформи і управління народним господарством внесла пропозицію: норми частини 1 мають бути узгоджені з нормами статті 1. Враховано.

Комісія з питань економічної реформи внесла пропозицію: в текст частини 2 слід умістити вказівку на радіаційні норми.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло, Михайле Андрійовичу. Давайте ми, шановні депутати, ті пропозиції, які враховані /якщо той, хто вносив пропозицію, не піднімає питання/, не будемо повторювати.

Чи є в депутатів щодо статті 4 ще зауваження? Немає. Редакція статті 4 ставиться на голосування. Прошу голосувати.

"За" - 285. Приймається. Далі.

ШВАЙКА М.А. Стаття 3. До неї внесені пропозиції Комісії з питань економічної реформи. Це враховано.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є в депутатів зауваження до статті 5? Немає. Тоді стаття 5 в редакції, яка сформульована в третій колонці, ставиться на голосування. Прошу голосувати.

"За" - 279. Приймається.

ШВАЙКА М.А. Щодо статті 6 надійшли пропозиції комісій з питань економічної реформи і управління народним господарством; з питань будівництва, архітектури та житловокомунального господарства. Пропозиція першої комісії врахована, другої - відхилена.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Валерій Іванович погоджується. У депутатів є ще зауваження і пропозиції? Немає. Стаття 6 ставиться на голосування. Прошу голосувати... Є?

КАЧУРА Б.В., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань розвитку базових галузей народного господарства /Чугуївський виборчий округ, Харківська область/. Шановний Михайле Андрійовичу! Я не можу погодитись з тими аргументами, згідно з якими комісія відхиляла мої пропозиції щодо статті 6. Перша відхилена на підставі того, що вона є темою розділу ІІІ. Але й у розділі ІІІ вона не знайшла свого місця. А я думаю, що це дуже важлива пропозиція.

Судіть самі. Якщо державне підприємство отримало під заставу свого майна кредит і виступає інвестором за межами держави, то гарантія цих інвестицій державою не тільки викличе довір'я до самого інвестора, утвердить його авторитет, але також піднімає авторитет держави. Я вже не кажу про те, що така дія буде дуже серйозним стимулом для розвитку підприємництва, оскільки відкриває шлях для припливу валюти в країну. Якщо ми з вами, дійсно, виголошуємо палкі промови про те, що у нас і державність, і незалежність, і ми дійсно хочемо скоротити шлях до того, щоб ввійти в цивілізовані європейські країни, то нам цю пропозицію треба врахувати.

Це - щодо першого питання.

Друге доповнення до цієї статті відхилене тому, що воно, мовляв, не конкретне. Але з цим теж не можна погодитися. Адже конкретність тут не головне. Скажімо, інвестор вносить за орендними чи іншими договірними умовами свої гроші і він повинен мати можливість згодом бути власником і, зрештою, мати прибутки.

Тому я хотів би, щоб ця пропозиція була поставлена на

голосування. Прошу народних депутатів її підтримати.

ШВАЙКА М.А. Народний депутат Качура дійсно вніс дуже багато слушних пропозицій. Що стосується цієї пропозиції, то потреби в її реалізації немає, оскільки фактично всі ці ідеї реалізуються в інших статтях.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Борисе Васильовичу, ви наполягаєте? Так, депутат Качура наполягає на даній пропозиції. Формулювання зрозуміле. Прошу проголосувати за пропозицію депутата Качури.

"За" - 246. Дана пропозиція включається в текст.

На голосування ставиться стаття 6 з урахуванням пропозиції, яку ми проголосували. Прошу проголосувати.

"За" - 271. Приймається.

Далі.

ШВАЙКА М.А. Другий розділ - "Здійснення інвестиційної діяльності". Пропозицій не надійшло. До статті 7 надійшли пропозиції від народного депутата Задорожного. Немає потреби її повторювати?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Він погоджується з висновком комісії.

ШВАЙКА М.А. Чи є в депутатів щодо статті 7 ще зауваження?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає. Тоді стаття 7 ставиться на голосування. Другий мікрофон. Борисе Васильовичу, ви думаєте, що ми кожну статтю обговорюватимемо?

КАЧУРА Б.В. Ні, це останнє. Про що йде мова, товариші? Була така пропозиція, що суб'єкти інвестиційної діяльності у випадках, коли вони порушують акти на будівництво, мають сплачувати штрафи відповідним місцевим Радам народних депутатів.

Ця пропозиція відхилена в комісії тому, що тут сказано - відповідальність передбачена статтями 19 і 20. Але ж це не так. У статті 19 йдеться про захист інвестицій, і ми з вами кілька днів тому прийняли спеціальний закон по цьому. А в статті 20 іде мова про відповідальність, про штрафи за недодержання договірних зобов'язань. А ви знаєте, що інвестор укладатиме договори з Радами дуже різко - там тільки реєструється його діяльність. Тому треба так: якщо інвестор не додержується державних норм і стандартів, то має платити за це штраф. Тобто якщо ти дав якусь роботу і тим порушив природу - плати, перевитратив ресурси - теж плати. Отже, це зовсім інше. Це відповідальність за те, щоб акти капітального будівництва були твердо витримані. Ось чому я прошу цю пропозицію прийняти.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, що це слушна пропозиція, тому що у нас у капітальному будівництві надзвичайно багато різних порушень. Михайле Андрійовичу, я думаю, це підсилює дану статтю. Тому давайте проголосуємо за таку пропозицію.

"За" - 275. Приймається.

Чи є у депутатів ще зауваження? Немає. Стаття 7 у редакції з урахуванням пропозиції, що ми проголосували, ставиться на голосування.

"За" - 288. Приймається.

Стаття 8.

ШВАЙКА М.А. Щодо статті 8 надійшли пропозиції від народного депутата Задорожного /ця пропозиція врахована/, від народного депутата Качури /частково враховано/, від Комісії з питань правопорядку та боротьби із злочинністю /враховано/. Отже, можна голосувати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є у депутатів зауваження по статті 8? Немає. Ставиться стаття 8 у редакції, викладеній у третій колонці, на голосування. Прошу голосувати.

"За" - 280. Приймається.

По статті 9 пропозицій не надходило. Є в депутатів якісь зауваження.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Немає.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставимо на голосування статтю 9.

"За" - 273. Приймається.

По статті 10.

ШВАЙКА М.А. Надійшла пропозиція від народного депутата Качури, частково вона врахована.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Качура погоджується. Чи є ще зауваження? Немає. Стаття 10 ставиться на голосування в останній редакції. Прошу голосувати. "За" - 292. Приймається.

ШВАЙКА М.А. По назві ІІІ розділу пропозицій не надійшло. По статті 11 надійшли пропозиції від народних депутатів Васильєвої - враховано редакційно, Голубця, Бондаренка, Качури - враховано.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи є у депутатів інші пропозиції? Немає. Стаття 11 ставиться на голосування з урахуванням пропозицій, викладених у редакції в третій колонці. "За" - 273. Приймається.

ШВАЙКА М.А. По статті 12 пропозицій не надійшло.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Стаття 12 "Форми державного врегулювання інвестиційної діяльності" ставиться на голосування. "За" - 279. Приймається.

ШВАЙКА М.А. По статті 13 надійшли пропозиції від народного депутата Кондратьева - враховано; від Комісії з питань економічної реформи - враховані. Всі пропозиції враховано.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон.

ЧЕРЕП В.І., голова Комісії Верховної Ради України з питань будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства /Білопільський виборчий округ, Сумська область/. Я хотів би почути мотивацію відхилення нашого зауваження. Мається на увазі друге речення частини 3 статті: "Виключити як таке, що протирічить Закону УРСР про підприємства". Ваша комісія написала "Відхилено". Я хотів би почути мотивацію відхилення цієї пропозиції.

ГОЛОВУЮЧИЙ. А я не бачу, Валерію Івановичу. Стаття 13. По першій частині пропозицій не надійшло.

ЧЕРЕП В.І. Сторінка 16.

ГОЛОВУЮЧИЙ. То це ж не сюди, це вже інша стаття. Так що вибачте. Це стаття 14. Як чому?

ЧЕРЕП В.І. Ми ж за тринадцяту вже проголосували? А, ні, я прошу вибачення.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи є зауваження по статті 13? Немає. Стаття 13 ставиться на голосування.

"За" - 257. Приймається. Тепер по статті 14, будь ласка.

ШВАЙКА М.А. По статті 14 пропозиції надійшли від Комісії з питань економічної реформи, народних депутатів Мармазова, Гавриленка, Швайки, Черепа, Дроня...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Було конкретне запитання від Черепа Валерія Івановича. Друге речення...

ШВАЙКА М.А. Дійсно, ця пропозиція суперечить закону, вже прийнятому нами. Ми ж не можемо приймати нових актів, які будуть вступати в протиріччя з попередніми, нами прийнятими.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто ця пропозиція врахована в Законі про підприємства. Перший мікрофон.

ЧЕРЕП В.І. Перепрошую. Ви мотивацію скажіть. Що "ми не можемо" - цього мало... Яка мотивація того, що ви відхиляєте цю пропозицію?

ШВАЙКА М.А. Я ще раз повторюю - тому, що вона суперечить закону, і все. Що ще вам потрібно? Підійдете, я вам конкретні статті покажу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайле Андрійовичу! Я прошу вас серйозніше ставитись до пропозиції, яка була письмово вам подана. Ви написали, що вона відхилена, тому що суперечить Закону про підприємства. Депутат хоче з'ясувати, якій статті цього закону. Якщо ви не готові, то скажіть...

ШВАЙКА М.А, Я пошукаю зараз, хвилиночку. В мене підготовлено.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон.

ЧЕРЕП В.І. Іване Степановичу! Я просив би в таких випадках, як оце зараз, все-таки мотивації давати більш грамотно. А то ми будемо казати - "підійдемо, розберемося" і так далі. Комісія наша, коли давала зауваження, чітко визначила свою пропозицію. Тому я просив би поставити її на голосування.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон.

РЯБЧЕНКО М.А., директор Криворізького цементно-гірничого комбінату /Довгинцівський виборчий округ, Дніпропетровська область/. Дело в том, что, может быть, мы друг друга просто не понимаем. Мы просим исключить второе предложение или отредактировать его в соответствии со статьей 21 Закона о предприятиях. Вы же в другой редакции изложили порядок размещения государственного заказа, не так, как говорится в Законе о предприятиях. Вот о чем говорит Валерий Иванович. Они не согласуются - вот эта редакция со статьей 21 Закона о предприятиях. Поэтому мы просим, чтобы их привели в соответствие либо же исключили этот пункт, потому что он есть в Законе о предприятиях.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Товариші, ставиться на голосування пропозиція, внесена депутатом Черепом і підтримана від комісії депутатом Рябченком. Зрозуміла мотивація?

"За" - 276. Пропозиція приймається. Я прошу, Валерію Івановичу, дати її відредагований текст.

ШВАЙКА М.А. Стаття 15.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, ми ще за статтю 14 в цілому не голосували. Так що прошу голосувати.

"За" - 259. Приймається. Далі.

ШВАЙКА М.А. Стаття 15. Пропозицій не надійшло.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є по статті 15 зауваження? Немає. Стаття 15 ставиться на голосування.

"За" - 254. Приймається.

ШВАЙКА М.А, По статті 16 надійшли пропозиції від народних депутатів Кондратьєва, Черепа і Васильєвої. Пропозиція депутата Кондратьєва - врахована, депутата Черепа - відхилена і пропозиція депутата Васильєвої - також відхилена.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон.

ЧЕРЕП В.І. Іване Степановичу! Ця пропозиція, на мій погляд, дуже слушна. Якщо комісія може мотивувати, в якому законі ця пропозиція буде врахована, то я зніму цю пропозицію.

ШВАЙКА М.А. Повинна бути врахована в Земельному кодексі, в законах про місцеві Ради, про охорону природи, в інших законодавчих актах.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати! Спокійніше. Пропозиція депутата Черепа викладена в другій колонці на 17 сторінці, подивіться, будь ласка.

Комісія запевняє, що ця пропозиція буде врахована. А депутат Герц каже, що вона вже врахована.

Підійдіть до мікрофона і поясніть. Депутате Герц, не кричіть з місця, користуючись тим, що ви сидите близько.

Третій мікрофон, будь ласка.

ГЕРЦ І.І., голова правління асоціації організацій орендарів "Закарпатліс", м. Ужгород /Перечинський виборчий округ, Закарпатська область/. Я хочу сказати, що це передбачено в Законі про місцеві Ради - право на припинення будівництва всяких об'єктів, а також у Законі про охорону навколишнього середовища. Тому немає необхідності включати дане положення в обговорюваний законопроект.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви наполягаєте, Валерію Івановичу? Отже, пропозиція депутата Черепа /друга колонка на сторінці 17/. Перший мікрофон.

ЧЕРЕП В.І. У мене ще одне зауваження. Відносно землекористування я згоден. Але тут виникає ще питання щодо ціноутворення в будівництві, яке не знайшло відображення в жодному прийнятому законі. Я прошу проголосувати, бо ціноутворення в будівництві - дуже важливе питання. Тож треба, щоб ми не наламали дров.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Потрібно ще аргументувати пропозицію? Ні. Ставиться на голосування пропозиція, внесена депутатом Черепом. Вона викладена в другій колонці. Прошу голосувати.

"За" - 250. Приймається.

Чи є у депутатів ще зауваження щодо статті 16? Немає.

Стаття 16 ставиться на голосування з врахуванням проголосованої пропозиції.

"За" - 266. Приймається.

Далі.

ШВАЙКА М.А. Щодо статті 17 надійшли пропозиції від народних депутатів Черепа, Васильєвої. Вони відхилені. Якщо погодитися з пропозицією народного депутата Черепа, то тоді в будівництві будуть фіксовані ціни. Саме з цих міркувань ми і відхилили.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон.

ЧЕРЕП В.І. У мене інша думка з цього приводу. Я пропоную якраз не фіксовані ціни, а договірні, які сьогодні є в будівництві. Це право замовника і підрядника - встановлювати ціни, це саме регулює в будівництві дію законів потрібних. Я просив би поставити на голосування.

ШВАЙКА М.А. Вже голосували.

ЧЕРЕП В.І. Ні, це якраз стаття 17, ми за неї не голосували.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати! Стаття 17, другий абзац. Редакція комісії викладена у третій колонці: "Ціни у будівництві визначаються з використанням рекомендованих державних кошторисних норм і цін".

Валерій Іванович пропонує почати абзац словами "Договірні ціни" і далі за текстом. Пропозиція ставиться на голосування.

"За" - 208. Не прийнято.

Ставиться на голосування стаття 17 в редакції комісії.

Прошу голосувати.

"За" - 229. Приймається.

Далі.

ШВАЙКА М.А. Внесено пропозицію змінити назву розділу ІV, ми її врахували.

Щодо статті 18 надійшли пропозиції від народних депутатів Васильєвої і Черепа.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Галина Іванівна погоджується з пропозицією комісії. Валерій Іванович також.

Ставиться на голосування стаття 18 в редакції, яка викладена в третій колонці. Прошу голосувати.

"За" - 274. Приймається.

Дякую.

ШВАЙКА М.А. Щодо статті 19 надійшла пропозиція від Комісії з питань економічної реформи і управління народним господарством. Вона врахована.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Більше пропозицій не надійшло.

Стаття 19 ставиться на голосування в цілому.

"За" - 273. Приймається.

ШВАЙКА М.А. Щодо статті 20 пропозицій не надійшло.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Стаття 20 ставиться на голосування в редакції, викладеній у третій колонці. Прошу голосувати. "За" - 259. Приймається.

ШВАЙКА М.А. Щодо статті 21 надійшла пропозиція народного депутата Руденка. Цю пропозицію відхилено.

ГОЛОВУЮЧИЙ. А Руденко погоджується? Погоджується. Стаття 21 ставиться на голосування в редакції, викладеній у третій колонці. "За" - 264. Приймається.

ШВАЙКА М.А. Щодо статті 22 пропозицій не надходило.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Стаття 22 ставиться на голосування в редакції, запропонованій комісією. Прошу голосувати.

"За" - 261. Приймається.

Таким чином, усі статті Закону про інвестиційну діяльність проголосовано.

Ставиться на голосування Закон про інвестиційну діяльність в цілому. Прошу голосувати.

"За" - 300. Приймається.

Шановні депутати! Вам роздано проект постави Верховної Ради про порядок введення в дію Закону України про інвестиційну діяльність.

Чи є у вас зауваження, пропозиції?

Перший мікрофон, прошу.

ГУСЄВ В.І., директор середньої школи N 92 м. Донецька /Кіровський виборчий округ, Донецька область/. Я не совсем понял относительно пункта 2: "Кабінету Міністрів до 1 листопада 1992 року внести на розгляд Верховної Ради..."

Більше року треба працювати, щоб внести доповнення?

ШВАЙКА М.А. Так, треба більше року, бо над цим потрібно працювати довго.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Комісія погодилася з Кабінетом Міністрів щодо такого терміну, враховуючи обсяг роботи.

Чи є у депутатів інші пропозиції? Немає.

Отже, проект постанови Верховної Ради про порядок введення в дію Закону України про інвестиційну діяльність ставиться на голосування. Прошу голосувати.

"За" - 284. Приймається.

Михайле Андрійовичу, дякуємо за роботу.

Переходимо до наступного питання: про проект Закону про державне мито. Доповідач - Ільїн Віталій Никифорович, заступник Міністра фінансів України. Скільки часу надаємо для доповіді? До 10 хвилин.

ІЛЬЇН В.Н., заступник Міністра фінансів України. Шановні народні депутати! Відповідно до постанови Верховної Ради України "Про реалізацію Закону УРСР про економічну самостійність Української РСР" Кабінет Міністрів України вносить на

розгляд Верховної Ради проект Закону про державне мито. Проект розроблено на основі Декларації про державний суверенітет України і законів про економічну самостійність Української РСР, про бюджетну систему Української РСР і систему оподаткування, виходячи з необхідності створення єдиної системи податків, платежів та інших доходів республіканського і місцевих бюджетів.

Оскільки проект Закону у вас є, дозволю собі не викладати його змісту детально, а зупинюсь лише на деяких принципових положеннях.

По-перше, при розробці проекту Закону про державне мито Кабінет Міністрів виходив з того, що державне мито є грошовий збір, який справляється відповідними органами за виконання ними ж певних функцій.

Проектом закону визначені види державного мита, перелік документів та вчинених дій, за які воно справляється, та розміри ставок державного мита за здійснювані нотаріальні дії нотаріальними конторами та виконавчими комітетами районних, міських, селищних і сільських Рад народних депутатів.

Зокрема, державне мито справляється:

1/ із позовних заяв, із заяв та скарг у справах окремого провадження, що подаються до судів, з касаційних скарг на рішення судів і скарг в порядку нагляду, а також за видачу судами копій документів;

2/ із позовних заяв, що подаються до органів арбітражного суду, та заяв про перевірку рішень, ухвал, постанов у порядку нагляду, а також про їх перегляд за нововідкритими обставинами;

3/ за вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами і виконавчими комітетами міських, селищних і сільських Рад народних депутатів, а також за видачу дублікатів нотаріально засвідчених документів;

4/ за реєстрацію актів громадянського стану, а також за видачу громадянам повторних свідоцтв про реєстрацію актів громадянського стану і свідоцтв у зв'язку зі зміною, доповненням, виправленням, поновленням записів актів громадянського стану;

5/ за видачу документів на право виїзду за кордон і запрошення до України;

6/ за прописку громадян;

7/ за видачу дозволів на право полювання;

8/ за виплату громадянам України сум по грошових переказах, що надходять з-за кордону.

При цьому враховувалися чинні нормативні документи по державному миту й пропозиції міністерств і відомств України, виконкомів обласних, Київської та Севастопольської міських Рад народних депутатів.

Так, згідно з цими пропозиціями збільшено розмір державного мита із 100 до 500 карбованців з позовних заяв по спорах, що виникають при укладенні, зміні або розірванні господарських договорів, і підлягають вирішенню у Вищому Арбітражному суді України, та із 50 до 300 карбованців - у інших Арбітражних судах України.

Важливим кроком до соціальної справедливості є те, що цим проектом закону передбачається звільнити від сплати державного мита робітників і службовців, колгоспників, працівників селянських господарств у позовах про стягнення заробітної плати та інших вимогах, що випливають з трудових правовідносин, у позовах про стягнення неправильно виплачених допомоги та пенсій,

відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином.

Звільняються згідно закону від сплати державного мита громадяни за видачу і засвідчення вірності копій документів, необхідних для одержання допомоги і пенсій, у справах опіки та усиновлення, за реєстрацію документів про народження, смерть, усиновлення та ряд інших документів.

Проект закону передбачає можливості звільнення громадян від сплати державного мита за видачу їм свідоцтв про право на спадщину у випадках, коли таке свідоцтво видається на право користування майном осіб, які загинули при захисті СРСР та України, при охороні громадського порядку, загинули або померли внаслідок захворювання, пов'язаного з аварією на Чорнобильській АЕС, майном осіб, реабілітованих у встановленому порядку. Передбачено цілий ряд пільг громадянам при одержанні ними свідоцтв про право на спадщину, на вклади та інші цінні папери і винагороди.

Відповідно до Закону про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, звільняються від сплати державного мита громадяни, віднесені до І, ІІ та ІV категорій потерпілих та віднесені до ІІІ категорії до відселення їх з території зон безумовного і гарантованого добровільного відселення. Крім цього, звільняються від сплати державного мита виконкоми місцевих Рад народних депутатів, підприємства, організації, колгоспи, радгоспи, які придбали житлові будинки для громадян, що виявили бажання виїхати з

території, радіаційно забрудненої внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

Намічається звільнити від сплати державного мита всесоюзні добровільні товариства "Спілка робітників Чорнобиля", "Спілка "Чорнобиль", "Спілка воїнів-інтернаціоналістів", республіканське добровільне громадське об'єднання "Організація солдатських матерів України" у позовах, в яких вони звертаються до цивільного або арбітражного суду. При цьому Уряд виходив з того, що ці товариства та об'єднання в значній мірі займаються питаннями захисту прав категорії громадян, яких вони об'єднують, в судових та інших органах державного управління.

Всього проектом закону вводиться додатково до існуючих майже 12 пунктів, які дають різного роду пільги громадянам. В окремій статті проекту закону визначені права Кабінету Міністрів України і місцевих Рад народних депутатів по наданню додаткових пільг щодо державного мита. Таке рішення підвищує значимість закону.

Проектом закону передбачено, що державне мито повністю зараховується до місцевих бюджетів. Встановлено порядок сплати, відповідальність за правильність його справляння, визначені органи, які мають право здійснювати контроль та ревізії за нарахуванням державного мита.

Шановні народні депутати! В розробці проекту Закону України про державне мито брали участь провідні спеціалісти Міністерства юстиції України, Міністерства закордонних справ, Міністерства внутрішніх справ, Вищого арбітражного суду, Національного та Комерційного банків України, інших зацікавлених міністерств і відомств.

Представлений на ваш розгляд проект Закону погоджено з керівниками зазначених міністерств та відомств України.

Доповідаючи проект закону, Уряд України просить розглянути та прийняти його в першому читанні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи є у депутатів запитання? Перший мікрофон.

ВАСИЛЬЄВА Г.І., член Комісії Верховної Ради України у справах жінок, охорони сім'ї, материнства і дитинства /Білоцерківський виборчий округ, Київська область/. Шановний доповідачу! У мене таке запитання. Чи звільняються від мита громадяни, які проживають у зонах, що постраждали від аварії на Чорнобильській АЕС, але працюють у іншому місці? Те ж саме щодо пенсіонерів, які не працюють. Тому що з цього приводу виникло дуже багато непорозумінь на місцях. Дякую.

ІЛЬЇН В.Н. Ця норма записана, як я сказав, у Законі про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС: звільняються ті громадяни, які віднесені до І, ІІ, ІV категорій і ІІІ категорії на момент проживання до гарантованого добровільного відселення. Не за місцем роботи, а за місцем проживання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон.

СЕРЕБРЯННИКОВ Ю.П., член Комісії Верховної Ради України з питань розвитку базових галузей народного господарства /Калінінський виборчий округ, Донецька область/. Скажите пожалуйста, на чем вы основывались, когда на выдачу доверенностей, например, "на право користування і розпорядження майном", и тут же: "на право користування і розпорядження автотранспортними засобами" определяли разные суммы - 5, 15 рублей. Из чего вы выходили?

ІЛЬЇН В.Н. Ми виходили з того, що сьогодні значно зросли видатки на ремонт, поточне утримання автомобільних шляхів. При цьому враховують те, що в республіці відбувається значне зростання автомобільного транспорту.

При встановленні ставки на право видачі доручення на користування майном виходили з того, що ця робота потребує видачі якогось одного документа на право користування майном, і це не зв'язано з іншими витратами держави.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон.

МАКЕДОНСЬКИЙ І.І., голова Болградської районної Ради народних депутатів, голова виконавчого комітету /Болградський виборчий округ, Одеська область/. В Законе о налогах мы освободили национально-культурное общество от налогообложения. В данном случае это надо учесть и освободить от оплаты и национально-культурные общества, и национальные ассоциации.

ІЛЬЇН В.Н. В Законі про податки йшлося про звільнення від оподаткування податку з прибутку. Тут йде мова про виконання певних дій органами, які виконують дані дії. Це - різні речі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон.

МАКЕДОНСЬКИЙ І.І. Сегодня идет процесс только становления этих национально-культурных обществ и ассоциаций. Очень часто приходится обращаться в разные нотариальные конторы по вопросу регистрации и так далее.

Значит, если согласно этому закону сумма разового обращения будет составлять порядка тысячи рублей, то это никак не вяжется з теми законами, которые мы приняли до этого по данным вопросам.

ІЛЬЇН В.Н. Я зрозумів вашу пропозицію.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Більше запитань немає. Дякую, сідайте.

Слово для співдоповіді надається члену Комісії з питань планування, бюджету, фінансів і цін народному депутату Байраці Михайлу Миколайовичу.

БАЙРАКА М.М., член Комісії Верховної Ради України з питань планування, бюджету, фінансів і цін /Дзержинський виборчий округ, Дніпропетровська область/. Шановні народні депутати! Шановний головуючий!

Прийняття Закону про державне мито необхідне тому, що сьогодні ми з вами живемо і діємо згідно з Указом Президії Верховної

Ради СРСР від 29 червня 1979 року про державне мито.

Тобто Закону про державне мито немає. Це - перше.

А друге полягає в тому, що ставки, які є у державному миті, затверджені ще Радою Міністрів СРСР. Тому є необхідність в прийнятті цього закону.

Відповідно до постанови Президії Верховної Ради України від 10 липня 1991 року Комісія з питань планування, бюджету, фінансів і цін попередньо розглянула поданий Кабінетом Міністрів України проект Закону про державне мито.

Зазначений проект закону розроблено на основі прийнятих Верховною Радою України законів про економічну самостійність Української РСР, про бюджетну систему Української РСР, про систему оподаткування, виходячи з необхідності створення єдиної системи податків, платежів та інших доходів республіканських і місцевих бюджетів.

Слід зазначити, що з метою збереження діючих соціальних гарантій /це я особливо підкреслюю/ запропонований законопроект не передбачає змін щодо розміру ставок державного мита, які діють згідно з чинним законодавством, крім державного мита, що справляється за вчинені дії, пов'язані з видачею документів громадянам України та особам без громадянства на право виїзду за кордон, видачу віз до іноземного паспорта та внесення змін до них. Збільшені розміри ставок мита із заяв про прийняття до громадянства України та про вихід із громадянства України.

При підготовці законопроекту Кабінетом Міністрів України та в ході попереднього розгляду його комісією вивчались пропозиції

міністерств, відомств України, виконкомів місцевих Рад народних депутатів, які були враховані при підготовці цього законопроекту. 3 урахуванням пропозицій, що надійшли, розширено коло платників, яким надаються пільги щодо сплати державного мита.

Це передусім стосується громадян, які потерпіли від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, передбачені пільги виконкомам місцевих Рад народних депутатів щодо придбання жилих будинків для осіб, які переселились з території, що зазнала радіаційного забруднення.

З урахуванням Закону про пріоритетний розвиток села та агропромислового комплексу в народному господарстві України в проекті закону передбачені пільги для громадян за видачу їм свідоцтв про право на спадщину на жилі будинки в сільській місцевості за умови, що вони проживатимуть в цих будинках і працюватимуть в сільській місцевості.

Звільняються від сплати Державного мита добровільні товариства "Спілка робітників Чорнобиля" і "Спілка "Чорнобиль", "Спілка воїнів-інтернаціоналістів України" та громадське об'єднання "Організація солдатських матерів", а також Міністерство охорони навколишнього середовища, Державна інспекція України по контролю за цінами та їх органи на місцях, Національний банк України. Врахована пропозиція Міністерства внутрішніх справ України про надання пільг працівникам міліції.

Проектом закону передбачено надати право місцевим Радам народних депутатів надавати пільги окремим категоріям платників і окремим платникам щодо сплати державного мита.

Проектом закону передбачено, що державне мито повністю зараховується до місцевих бюджетів, а також встановлений порядок сплати, відповідальність за правильність його справляння. Визначені органи, які мають право здійснювати контроль та ревізію за нарахуванням державного мита.

Враховуючи, що за час, тобто з червня цього року, коли проект Закону про державне мито був розглянутий Кабінетом Міністрів, в країні відбулися значні зміни, комісія за погодженням з Кабінетом Міністрів вважає за необхідне внести ряд доповнень і змін до проекту й прийняти цей проект закону із тими пропозиціями, на які я зараз зверну увагу, у першому читанні.

Враховуючи, що прийнятий мінімальний розмір заробітної плати, який не оподатковується, в сумі 185 карбованців, доцільно внести зміну до підпункту "о" частини 5 статті 4: замість 165 карбованців слід записати 185 карбованців.

Пропонується конкретизувати зміст статті 1, виклавши її в такій редакції: "Державне мито - грошовий збір, що справляється в судових органах, органах державного нотаріату, Міністерства внутрішніх справ, сільських та селищних Радах народних депутатів за виконання ними окремих дій та видачу документів".

З переходом до ринкових відносин, нових видів взаємовідносин у народному господарстві та з державою вважаємо за необхідне доповнити статтю 3, якою визначені документи і дії, за які справляється державне мито, пунктом 9:

"За операції з цінними паперами:

- за операції, що здійснюються на торгових, сировинних, валютних та інших біржах;

- за проведення аукціону;

- за угоди, здійснювані на аукціонах;

- за викуп майна державних підприємств у відповідності із законодавством республіки;

за договори цивільно-правового характеру".

У відповідності з цим пункт 5 статті 4, доповнити підпунктами "п" - "ф" такого змісту:

п/ за операції з цінними паперами;

- за реєстрацію проспекту емісії цінних паперів - 0,1 процент номінальної вартості емісії;

- при укладенні угоди з операцією з цінними паперами - 1 карбованець з кожної тисячі карбованців угоди;

р/ за операції, які здійснюються на торгових, сировинних, валютних та інших біржах: з об'ємом угоди до 1 мільйона карбованців - 0,5 процента від суми угоди;

- з об'ємом угоди від 1 мільйона карбованців до 10 мільйонів карбованців - 0,25 процента від суми угоди;

- з об'ємом угоди вище 10 мільйонів карбованців - 0,1 процента від суми угоди;

- за продаж брокерського місця - 0,5 процента з фактичної вартості здійсненої угоди;

с/ за проведення аукціону - 0,5 процента загальної вартості ціни всього об'єму намічених до продажу товарів;

т/ за угоди на аукціонах - 0,5 процента від суми здійснюваної угоди;

у/ за викуп майна державних підприємств - 0,1 процента від суми вартості викуповуваного майна;

ф/ за договори цивільно-правового характеру - 0,1 процента від суми виплачуваного доходу.

У зв'язку з діючим порядком виїзду громадян за кордон та встановлення нових розмірів державного мита за оформлення документа на право виїзду за кордон і в'їзду на Україну, які діють на території України в даний час, пропонується нова редакція та розміри ставок пункту 5 статті 4:

а/ за видачу громадянам України закордонних паспортів на право виїзду за кордон або продовження строку дії вкладиша - 1000 карбованців;

б/ за видачу до паспорта громадянина України вкладиша на право виїзду за кордон або продовження строку дії вкладиша -200 карбованців;

в/ за видачу особі без громадянства посвідчення на право виїзду за кордон або продовження строку дії посвідчення -200 карбованців;

г/ за видачу або продовження строку дії візи на виїзд із України до закордонного паспорта або документа, який його замінює, і за видачу виїзної візи особі без громадянства -50 карбованців;

д/ за видачу візи до закордонного паспорта або документа, який його замінює, на виїзд із України і одночасно на в'їзд в Україну або продовження строку дії цієї візи - 100 карбованців;

е/ за внесення будь-яких змін /крім продовження строку дії/ до виданих раніше документів на право виїзду із України і в'їзду в Україну - 50 карбованців;

ж/ за видачу документів громадянам України, іноземним громадянам і особам без громадянства про запрошення в Україну - 50 карбованців;

з/ за видачу або продовження виду на проживання іноземним громадянам і особам без громадянства, за реєстрацію або продовження дії реєстрації закордонних паспортів...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайле Миколайовичу, я прошу вибачення. Шановні депутати, вам роздані всі ці документи. Потрібно їх читати? Ми їх опублікуємо. Бо сьогодні ми не голосуємо, а приймаємо в першому читанні, ми сьогодні вносимо проект, обговорюємо чи не обговорюємо і приймаємо. А потім уже вносимо зміни й доповнення і голосуємо постатейно. Тому чи потрібно зараз на слух ловити: п'ять карбованців, п'ятнадцять, п'ятдесят і так далі? Не потрібно, от Панасюк каже.

Оскільки вже ваш регламент вичерпується, то давайте стисло, що ви хочете сказати. Вибачте, будь ласка.

БАЙРАКА М.М. Іване Степановичу, це важливо...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це важливо, але при другому читанні, а зараз ви здайте в комісію пропозиції.

БАЙРАКА М.М. Це пропозиції комісії.

ГОЛОВУЮЧИЙ. То здайте їх, будуть ще доопрацьовувати, ми ж сьогодні розглядаємо в першому читанні, а не в другому.

БАЙРАКА М.М. Іване Степановичу! Пропозиції, які ми зараз вносимо, повинні пройти в першому читанні, тому що вони суттєво змінюють зміст цього законопроекту. Отже, ми пропонуємо прийняти в першому читанні з доповненнями комісії і роздати потім народним депутатам. І тільки після цього обговорювати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Домовились. Прошу вас.

БАЙРАКА М.М. з/ за видачу або продовження виду на проживання іноземних громадянам і особам без громадянства, за реєстрацію або продовження дії реєстрації закордонних паспортів або документів, які їх замінюють - 50 карбованців;

і/ за видачу іноземним громадянам і особам без громадянства виду на проживання замість загубленого - 50 карбованців;

к/ із заяв про прийом у громадянство України або про вихід із громадянства України - 500 карбованців;

л/ за видачу замість загублених паспортів або документів, які їх замінюють, вкладишів до паспорта громадянина України -на право виїзду за кордон або документів про запрошення в Україну - в розмірах, які вказані у відповідних підпунктах "а", "д" і "ж" цього пункту.

Пропонується "примітки", що зазначені до відповідних пунктів статті 4, винести в окремі частини як послуги, що надаються додатково, з подальшою зміною нумерації частин. Вони, на думку комісії, повинні бути зафіксовані так: "При наявності заяв громадян про дострокове оформлення документів на право виїзду із України і в'їзд в Україну або про запрошення в Україну чи продовження строку дії цих документів ставки державного мита збільшуються на 50 процентів.

Ставки державного мита знижуються на 50 процентів за видачу закордонних паспортів, документів, які їх замінюють, а також за видачу до паспорта громадянина України вкладиша на право виїзду за кордон або продовження строку дії цих документів учасникам громадянської і Великої Вітчизняної воєн,

інших бойових операцій по захисту СРСР із числа військовослужбовців, які проходили службу в військових частинах, штабах і установах, що входили до складу діючої армії, і колишнім партизанам.

За консульські дії, які виконуються за кордоном і на території України, справляється консульський збір відповідно до Тарифу консульського збору України, який встановлюється Міністерством іноземних справ України за погодженням із Міністерством фінансів України на основі діючого законодавства.

За нотаріальні та інші дії, вчинювані за межами нотаріальної контори за місцем подання послуги, мито справляється в подвійному розмірі, крім того, повинні бути сплачені фактично проведені витрати, пов'язані з виїздом для вчинення цих дій.

Пропонується статтю 5 доповнити частиною такого змісту. "Зміни пільг щодо сплати державного мита можуть встановлюватись Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України". В запропонованому проекті ви читаєте, що Рада Міністрів може самостійно вносити зміни до ставки мита. Тому ми пропонуємо, щоб Верховна Рада за поданням Кабінету Міністрів встановлювала ці ставки.

Враховуючи доповнення до статті 5 щодо порядку зміни пільг, назву статті 6 пропонується викласти в редакції: "Повноваження місцевих Рад народних депутатів по наданню пільг щодо державного мита". Частину першу статті 6 - вилучити.

При доопрацюванні зазначеного законопроекту будуть внесені редакційні поправки до окремих статей законопроекту.

Комісія вважає за можливе пропонувати прийняти у першому читанні запропонований вам проект закону, з урахуванням вищеназваних змін та доповнень, які погоджені з Міністерством фінансів України.

Прохання до всіх голів комісій подати свої зауваження і пропозиції до зазначеного законопроекту в п'ятиденний строк.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Михайле Миколайовичу. Запитання є? Перший мікрофон.

БУДЬКО В.С., голова Народицької районної Ради народних депутатів /Малинський виборчий округ, Житомирська область/. Михайле Миколайовичу! У мене ось яке запитання. Звільняється від сплати державного мита "Спілка робітників Чорнобиля", і це дуже правильно. А чи не варто нам розглянути питання про звільнення від сплати державного мита осіб, які примусом евакуйовані в зв'язку з аварією на Чорнобильській атомній станції?

І друге. Мене просто цікавить таке питания. Із заяв про прийняття до громадянства Української РСР стягується мито 5 карбованців, а про вихід із громадянства Української РСР - 1000 карбованців. Чому така велика різниця?

БАЙРАКА М.М. Там різні речі. 5 карбованців - це тільки за видачу окремого аркуша папера, тобто на право. А то вже окрема дія про вихід, вона оцінюється в 1000 карбованців. Це різні речі. Стосовно робітників Чорнобиля. Усі ті пропозиції, які є в цьому законопроекті, на нашу думку, дійсно спрямовані на те, щоб поліпшити фінансовий стан трудівників, які потерпіли від аварії. Але після того, як ці люди переїжджають на нове місце проживання,

вони користуються наданими пільгами на загальних підставах.

Я вважаю, що все, що можна було зробити для цієї категорії людей, ми врахували.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

ЄЛІАШЕВИЧ І.В., генеральний директор Закарпатського виробничо-торгового взуттєвого об'єднання /Ужгородський виборчий округ, Закарпатська область/. Михайле Миколайовичу! У мене таке запитання. Ми -суверенна держава, завтра у нас буде наше громадянство, наші гроші, і щоб виїхати, скажімо, з Харківської області у сусідню або з Луганська в Ростов треба буде платити мито. Родичі багатьох жителів Закарпаття живуть поряд в Угорщині. Отже, щоразу, коли треба зустрітися з ними, люди мусять платити таке велике мито. Чи не ізолюємо ми себе цим законом від зовнішнього світу? Не самоізолюємось?

БАЙРАКА М.М. Шановні товариші! Ми повинні тут розділити два питання. Одне питання - щодо дій, які виконують наші працівники міліції, нотаріальних контор і місцевих Рад.

А те, що ви говорите, - то митниці, це стосується пересування громадян. Ми не повинні плутати дві речі. Одно діло мито, яке справляється за видачу цих документів чи виконання цих дій.

І зовсім інше - перехід через митницю.

ГОЛОВУЮЧИЙ. З'ясуєте у робочому порядку. Третій мікрофон.

КОРОБКО М.І., секретар Комісії Верховної Ради України у питаннях екології та раціонального природокористування

/Тернівський виборчий округ, Дніпропетровська область/. Шановний Михайле Миколайовичу! Моє запитання пов'язане з попереднім. Я хочу сказати, що далеко не всі поїздки за кордон мають комерційний характер. Отже, мито в розмірі, як я правильно зрозумів, тисячі карбованців - це занадто тяжке мито, особливо, якщо врахувати, скільки коштує квиток на проїзд і таке інше.

Я вважаю, що коли людина тягнеться з останньої копійки, аби поїхати побачити хоч раз у житті своїх родичів чи, можливо, виїхати на лікування, то потребується особливий підхід. І такий розмір мита, мабуть, занадто високий. Це перше.

Друге. Стосовно мита, пов'язаного з оформленням громадянства. Я думаю, що його розмір повинен наближатися до вартості витрат на оформлення документів до справжньої вартості витрат. А робити комерцію на оформленні громадянства, очевидно, не зовсім солідно. Мабуть, треба звести до мінімуму розмір мита на ці цілі.

БАЙРАКА М.М. Отже, перше. За видачу громадянам України закордонних паспортів дійсно треба заплатити тисячу карбованців, як ви і чули. А за візу - сто карбованців.

Вважаємо, що сьогодні сто карбованців - це не така вже велика сума для того, аби мати можливість частіше їздити до своїх родичів. Оформлення ж паспорта, його виготовлення потребують великих витрат, і тому тисяча карбованців, на нашу думку, то нормальна ціна. Але ви можете подати свої пропозиції в комісію, і ми їх розглянемо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон.

ПУШИК С.Г., письменник /Коломийський виборчий округ, Івано-Франківська область/. Я думаю, що коли людина їде вперше за кордон, то треба зробити так, аби вона не платила велике мито. Скажімо, їде на весілля.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я хочу дати довідку. Раніше існувало таке мито - 200 карбованців на рік. А тепер паспорт видається на 5 років і сплачується тисяча карбованців. Тобто це те, що вже робилося, те, що вже платили. Це для роз'яснення.

Третій мікрофон.

ПУШИК С.Г. Уявіть собі, що доярка заробляє тисячу, може, за весь рік. Вона їде на весілля до рідні - там десь живе її, скажімо, онука. Де вона нашкребе ту тисячу? У верховинському селі на малині, на чорниці чи на чому? Де вона має взяти ці гроші? Я вважаю, що якщо людина їде в родинних справах, то вона не повинна платити таке мито.

БАЙРАКА М.М. Вашу пропозицію ми розглянемо додатково, але вважаємо, що всі тарифи продумані, я ще раз це підкреслюю.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Михайле Миколайовичу.

Шановні депутати! Я ще раз привертаю вашу увагу до того, що ми обговорюємо законопроект у першому читанні. І тому всі пропозиції будуть розглядатися. Я прошу читати документи.

Отже, повторюю. Всі пропозиції, які у вас є сьогодні, ви повинні викласти у письмовій формі і подати до комісії.

Там же зазначено: доручити комісіям Верховної Ради свої пропозиції, зауваження до законопроекту про державне мито подати Комісії Верховної Ради України з питань планування, бюджету, фінансів і цін у п'ятиденний термін.

Далі. Кабінету Міністрів разом з комісіями опрацювати всі пропозиції і внести на друге читання. А ми потім домовлятимемося про конкретні розміри мита і голосуватимемо. А зараз же просто тратимо багато часу.

Ні, ми не голосуємо, депутате Капштик. Ми обговорюємо це питання.

На виступ записався депутат Руденко Василь Миколайович, а більше у списку нікого немає.

Надамо йому слово, а потім визначимося.

Будь ласка.

РУДЕНКО В.М., член Комісії Верховної Ради України з питань діяльності Рад народних депутатів, розвитку місцевого самоврядування /Гощанський виборчий округ, Рівненська область/. Шановні народні депутати! Шановний Іване Степановичу! Я думаю, якби Кабінет Міністрів України і постійна комісія подали нам запропонований проект, перероблений так, як повинно бути на сьогоднішній день, а не на 21 червня, то, мабуть, багато б питань не виникало сьогодні.

Хотів би висловити окремі зауваження до статей і пунктів

закону. У пункті 3 статті 3 ми повинні змінити редакцію і написати так: "За вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами і виконавчими комітетами міських, селищних і сільських Рад народних депутатів, а також за видачу нотаріально засвідчених дублікатів документів...", а не так як у проекті - "дублікатів нотаріально засвідчених документів". Це є вже юридичний парадокс.

Найбільше зауважень до статті 4 "Розмір ставок державного мита".

У пункті 3 /підпункт "а"/ вважаю за необхідне зменшити розмір ставки за посвідчення договорів відчуження житлових будинків, квартир, що належать громадянам на правах особистої власності, - дітям, одному з подружжя, батькам - до одного процента від суми договору, але не менше 10 карбованців, замість запропонованих трьох процентів.

Якось нелогічно виходить: переписуєш сину чи дочці своє майно, ще й мусиш платити такі високі ставки.

Позитивним в законопроекті є те, що державні нотаріальні контори, виконавчі Комітети міських, селищних і сільських Рад народних депутатів тепер посвідчуватимуть договори дарування і продажу транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.

Але виникає необхідність записати такий пункт /після підпункту "в"/: "Договори дарування чи продажу транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, нотаріально посвідчені державними нотаріальними конторами та виконавчими комітетами міських, селищних і сільських Рад народних депутатів відповідно до підпунктів "б" і "в" пункту 3 статті 4 даного Закону,

є підставою для реєстрації цих транспортних засобів, самохідних машин і механізмів в органах Державної автомобільної інспекції".

Дуже уважно потрібно підійти до розгляду статті 5, де йдеться про пільги по сплаті державного мита. Тут зовсім не передбачені пільги для багатодітних сімей, в яких є п'ятеро і більше дітей.

І в той же час не зрозумілі пільги /пункти 22, 23, 24/ щодо іноземних громадян та іноземних туристів. Ці пункти необхідно з тексту вилучити. Статтю 6 "Права Уряду України і місцевих Рад народних депутатів по наданню пільг щодо держанного мита" необхідно викласти в новій редакції. Тут допускається нелогічність. Ми визначили, що державне мито надходить до бюджетів місцевих Рад народних депутатів базового рівня. І в той час записуємо, що Уряд України має право встановлювати додаткові пільги щодо державного мита, а Верховна Рада Кримської АРСР, обласні, Київська і Севастопольська міські Ради народних депутатів мають право встановлювати додаткові пільги щодо державной мита для окремих платників і груп платників; районні, міські та районні в містах Ради народних депутатів - для окремих платників. Пільги в законі ми вже записали. А тут ми повинні встановити практично всім, хто отримує це державне мито, право надавати пільги для окремих платників. І я вважаю, що це повинні робити Ради народних депутатів базового рівня. І статтю 6 викласти в редакції: "Права місцевих Рад народних депутатів базового рівня по наданню пільг щодо державного мита. Місцеві Ради народних депутатів базового рівня мають право встановлювати додаткові пільги щодо

державного мита для окремих конкретних платників і груп платників".

Немає чіткості в статті 11 "Органи, що здійснюють контроль за справлянням державного мита". В проекті закону записано, що контроль за діями установ, що справляють державне мито, здійснюється їх вищими органами. Які це вищі органи? Тому пропоную текст статті викласти в редакції: "Контроль за справлянням державного мита державними нотаріальними конторами, виконкомами міських, селищних і сільських Рад народних депутатів здійснюють державні податкові інспекції".

Так само і в статті 12 "Органи, що здійснюють ревізії правильності справляння державного мита". Тут потрібно записати:

"Державні податкові інспекції проводять ревізії правильності справляння державного мита, а також своєчасності і повноти внесення його до бюджету".

І пропозиція до пункту 1 частини 2 проекту постанови Верховної Ради України про порядок введення в дію даного закону. Частину 2 необхідно конкретизувати і записати в редакції: "Міністерству фінансів України разом з Міністерством юстиції України видати до 10 жовтня 1991 року інструкцію щодо застосування цього закону". А проект закону пропоную прийняти в першому читанні і віддати на доопрацювання в комісії. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Єліашевичу.

ЄЛІАШЕВИЧ І.В. Шановні депутати! Я вважаю, що ми приймаємо багато законів, і ніколи нам не дають економічних викладок. Скажімо, беремо ми мито за видачу паспорта - 1000 карбованців. А скільки в дійсності коштує ця видача? Давайте співставимо. Якщо 1000, то ми мусимо призначати суму 1000 карбованців.

Я не випадково поставив питання щодо самоізоляції. Це виглядає таким чином /оці названі суми/: люди добрі, сидіть дома і нікуди не їздіть - ні в Росію, ні в Білорусію, ні в Угорщину, ні в Румунію, нікуди. Сидіть дома, бо такі гроші "нашкребти" простий працівник не може.

Тому я вношу пропозицію. По-перше, дайте нам, будьте добрі, розклад - скільки це коштує насправді? Тут іще є одна така маленька деталька. Якщо це спосіб заробити гроші, скажімо, організації, яка цим займається, то вона просто буде гальмувати цю справу; тисячу карбованців одержала в день і більше одного паспорта не видасть.

А тут така ситуація, що треба все одно робити якийсь потік. Ми цим стимулюємо зовсім інші процеси і більше програємо, чим вигадаємо.

Я вважаю: щоб не лякати громадян України, проект закону не приймати в першому читанні. Усі економічні викладки нам потрібно покласти на стіл і тільки потім його розглядати. Дякую за увагу. /Оплески/.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати! Більше записаних на виступ немає. Вам розданий проект постанови, до нього було внесено два зауваження і пропозиції. Перша пропозиція: до пункту 2 додати

речення про доручення Міністерству фінансів до 10 жовтня підготувати механізм впровадження закону. Друга пропозиція - не приймати і в першому читанні. То як же - не прийнято закону, а вже давати до 10 жовтня механізм його впровадження. Тут дещо ці пропозиції одна другу категорично заперечують.

Тому вноситься на розгляд проект постанови, який вам розданий, а потім будемо голосувати окремі пропозиції, які були внесені депутатами.

Прошу уваги! Хто за те, щоб прийняти постанову Верховної Ради України "Про проект Закону України про державне мито" в редакції, яка вам роздана?

Я бачу, не всі депутати мають проект, питають, про що мова. Зачитую:

"Розглянувши поданий Кабінетом Міністрів України проект Закону України про державне мито, Верховна Рада постановляє:

1/ схвалити у першому читанні проект Закону про державне мито;

2/ комісіям Верховної Ради України свої пропозиції і зауваження до проекту Закону України про державне мито подати Комісії Верховної Ради в питань планування, бюджету, фінансів і цін у п'ятиденний строк;

3/ доручити Кабінету Міністрів разом з комісіями Верховної Ради з питань планування, бюджету, фінансів і цін; у питаннях діяльності Рад народних депутатів, розвитку місцевого самоврядування; у питаннях законодавства і законності доопрацювати проект Закону України про державне мито з урахуванням зауважень

і пропозицій, поданих комісіями та висловлених депутатами під час його обговорення, і внести на розгляд Верховної Ради у другому читанні". Зрозуміло? Прошу проголосувати.

"За" - 132. Не приймається.

Тепер голосуємо пропозицію про те, щоб обмежитись обговоренням і направити проект закону в комісію і Кабінет Міністрів на доопрацювання. Прошу проголосувати за таку пропозицію - з економічними викладками.

"За" - 287. Приймається.

Переходимо до наступного питання: про проект Закону про джерела фінансування шляхового господарства /в другому читанні/. Слово надається голові Комісії з питань будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства народному депутату Черепу Валерію Івановичу.

ЧЕРЕП В.І. Шановні народні депутати! Комісія з питань будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства разом з іншими комісіями доопрацювала законопроект про джерела фінансування шляхового господарства України і вносить на ваш розгляд.

Я коротенько. Всього надійшло після першого читання 20 доповнень. Всі вони розглянуті. Десять зауважень повністю враховані для розгляду в другому читанні законопроекту, що пропонується. П'ять доповнень враховані частково, що обумовлено в основному бажанням запобігати відволіканню матеріально-технічних ресурсів для вирішення проблем, передбачених Законом про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового

комплексу в народному господарстві України. І ще п'ять слушних пропозицій /слушних, повторюю/, що заслуговують на увагу, не прийнято. Вони можуть бути прийняті, але будуть враховані в інших законопроектах. Яких? Таких, як Закон про дорожній рух на території України, який буде прийнятий пізніше, і Закон про автомобільні шляхи - той, що зараз готується до розгляду.

А тепер дозвольте мені приступити до розгляду самого проекту закону по статтях.

З вашого дозволу я пропоную ставити на розгляд тільки ті розділи, до яких надійшли зауваження. Весь закон коротенький, складається з преамбули, чотирьох розділів і дев'яти статей.

Почну з назви. Є зауваження і пропозиції по назві. Пропонується у зв'язку з прийняттям Акта про незалежність України в назві та в тексті проекту закону слова "Українська РСР" замінити на "Україна". Далі такі слова як "загальносоюзні" теж опустити, тому що ми з вами прийняли постанову про перехід колишніх союзних підприємств, організацій у власність України /тих, що були раніше у власності загальносоюзних міністерств і відомств/.

Тому я пропоную з усіма зауваженнями і пропозиціями назву закону поставити на голосування.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи є у депутатів інші пропозиції? Немає. Ставиться на голосування пропозиція, внесена Валерієм Івановичем. Є? Перший мікрофон.

СЛЄДНЄВ В.П., директор Донецького металургійного заводу імені В.І.Леніна /Ленінський виборчий округ, Донецька область/. Уважаемые народные депутаты! Я считаю, что это вообще незаконно, и Верховный Совет не должен его принимать. Вы понимаете, что мы с вами сегодня делаем?

А источники финансирования дорожного строительства? Источники финансирования должны утверждаться в бюджете, который мы рассматривали. Правительство должно рассмотреть источники финансирования и целенаправленно направлять это дело. Как мы можем законодательно увеличивать здесь налог на предприятия и на граждан нашей республики?

Я поясню свою позицию. Вот смотрите, уже статья 4 предусматривает, что до 0,8 процента производства всей продукции, произведенной у нас на Украине, должно отчисляться на строительство дорог. В соответствии с этим уменьшается прибыль не только промышленных предприятий, но и всего народного хозяйства. Это значит, что все работающее население недополучит часть заработной платы.

Я считаю, это в корне неверно. Думаю, что основным источником финансирования строительства дорог должно быть увеличение стоимости на бензин. И пусть выделяют средства на содержание дорог те, кто пользуется транспортом.

Моя принципиальная позиция по этому документу состоит в этом. И я буду голосовать против.

ЧЕРЕП В.І. Я отвечу. Товарищи, здесь два момента. Начнем с того, что о том, принимать такой закон или не принимать, мы с вами уже разговор вели при его обсуждении в первом чтении. И мы договорились, что такой закон нужен, так как на сегодняшний день других источников финансирования для строительства дорог у нас нет.

Поэтому сегодня при втором чтении законопроекта ставить вопрос о том, принимать его или не принимать, не нужно. Это - первое.

Второе. Мы с вами должны вспомнить о том, что примерно более 30 лет дорожное строительство в республике осуществляется как раз за счет направления капитальных вложений, которые утверждались законом Украинской республики. И это как раз не может идти через бюджет. Потому что мы с вами приняли ряд законов /про підприємства та інші/, которые сегодня не учитывают отчисления в бюджет средств на строительство и реконструкцию дорог.

Третье. Мы с вами приняли Закон о приоритетном развитии села, где четко записали новую трактовку, а именно: строительство дорог через населенные пункты в сельской местности должно осуществляться за счет централизованных средств - капитальных вложений, предусмотренных этим законом.

Если мы будем ставить под сомнение принятие этого закона, то мы не сможем 2,5 миллиарда рублей сегодня направить на развитие дорог, из них 50 процентов - в сельской местности, а значит, мы просто погубим дело.

Я бы просил снять сегодня с повестки дня вопрос о том, принимать или не принимать Закон, тем более, что за него 300 депутатов проголосовали в первом варианте.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон.

ПУСТОВОЙТЕНКО В.П., голова Дніпропетровської міської Ради народних депутатів, голова виконавчого комітету /Жовтневий виборчий округ, Дніпропетровська область/. Я прошу уважаемых депутатов поддержать и проголосовать за принятие сегодня этого закона в обязательном порядке. Это я говорю от имени местных Советов. На территории Украины в ряде районов сельской местности и в городах сделано дорожное покрытие.

И сегодня предприятия и организации не могут рассчитаться или получить деньги за уже проведенные работы. Просто катастрофа!

У меня вопрос к Валерию Ивановичу. Раньше было несоответствие между областными и городскими дорожностроительными службами. Записано следующее: дороги, по которым осуществляются междугородные перевозки грузов и пассажиров, а также подъезды к аэропортам, речным вокзалам, станциям - это дороги республиканского подчинения.

Мы их раньше финансировали и содержали службы жилищнокоммунального хозяйства. Здесь есть несоответствие. Поэтому я прошу ответить, какая доля местных Советов в тех процентах, которые будут изыматься с промышленных предприятий и организаций?

Спасибо.

ЧЕРЕП В.І. Я просил бы, чтобы мы при обсуждении данного законопроекта имели какой-то порядок, направленность. Коль мы

взяли курс пройтись по статьям закона, то давайте будем делать именно так, а не начинать вырывать отдельные позиции из него, будет трудно и не совсем удобно.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Валерію Івановичу, приймається ваша пропозиція. Але у нас уже включений другий мікрофон, я не хочу, щоб були нерівні можливості.

Другий мікрофон, будь ласка.

СЕРБІН Ю.С., голова Шосткинської міської Ради народних депутатів, голова виконавчого комітету /Шосткинський виборчий округ, Сумська область/. Якщо ми приймемо пропозицію депутата Слєднєва про те, щоб не затверджувати цей закон, то коли піднімуть ціни на паливо, це буде новий виток інфляції: подорожчає і хліб, і вся продукція, і ми заберемо ще більше грошей у нашого населення. Закон потрібно приймати ще й тому, щоб в жодній обласній чи міській Раді не затверджували фінансування шляхового господарства. Якщо ми його не приймемо, то наші погані шляхи нам принесуть такі витрати, що це не вкладеться ні в які суми.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу депутатів біля мікрофонів зайняти свої місця - ми закінчили обговорення. Мені здається, що найбільш

аргументованим було те, що в нас, як сказав Валерій Іванович, уже в другому читанні розгляд проекту закону. І ми зараз не ставимо це питання, тому що законопроект вже проголосований у першому читанні. Тобто ми вносимо зміни і доповнення до окремих статей цього проекту. Зараз сформульована назва закону, наведена аргументація.

Прошу проголосувати за назву закону з урахуванням Акта про незалежність України. "За" - 267. Приймається.

ЧЕРЕП В.І. Розділ 1 "Загальні положення".

Тут у нас є зауваження народного депутата Бойка. Воно частково враховано. Чому частково? Ми пропонуємо 15 процентів, а він пропонує 20 процентів.

Ми, комісія, разом з багатьма депутатами вважаємо, що 15 процентів достатньо для централізованого фонду Уряду республіки і пропонуємо все-таки 15 процентів. Це вже діло депутатів, як проголосувати - 15 чи 20.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Бойко з Чернівців, де він? Немає.

ЧЕРЕП В.І. Він не наполягає.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді все, голосується розділ 1 в редакції, викладеній в четвертій колонці. "За" - 256. Приймається.

Я прошу депутатів, давайте не гаяти часу, у нас немає законів, які можна розглядати окремо - постатейно чи в цілому. Давайте не гаяти часу, ми швидше проголосуємо.

ЧЕРЕП В.І. Розділ 11 "Бюджетні кошти". Пропозицій до статті 2 не надійшло. Прошу поставити на голосування.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Розділ 2 ставиться на голосування. "За" - 260. Приймається.

ЧЕРЕП В.І. Стаття 3 "Місцевий бюджет". Одна пропозиція депутата Печерова: "Відмінити на території Української РСР".

ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат не наполягає. Стаття 3 ставиться на голосування в редакції, викладеній у 4 колонці.

"За" - 250. Я прошу депутатів: коли йде голосування, не втручатись.

ЧЕРЕП В.І. Я просив би - якщо в когось будуть коротенькі зауваження, пізніше підійти, ми домовимось. Далі, стаття 4.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це, Валерію Івановичу, не форма. Ми так не працюємо над законами. Не потрібно вносити дезорганізацію.

ЧЕРЕП В.І. Добре.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не буває зауважень коротеньких, довгих. Не потрібно те, що ви говорите.

ЧЕРЕП В.І. Стаття 4.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Розділ 2, стаття 4. Є у депутатів зауваження? Перший мікрофон.

ГНАТКЕВИЧ Ю.В., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань народної освіти і науки /Індустріальний виборчий округ, м. Київ/. Іване Степановичу! Я можу попросити пояснення у доповідача? Валерію Івановичу, свого часу я отримав і передав до апарату Ради Міністрів лист від десяти керівників заводів Жовтневого району міста Києва, де вони просили відмінити ту позицію, яка зараз відміняється /Указ Президії Верховної Ради України/. Так от, я прошу вас пояснити. Раніше у нас було від прибутку відрахування, так? А зараз тут написано, що відрахування у розмірі 0,4-0,8 процента обсягу виробництва продукції і виконуваних робіт. Поясніть мені, будь ласка: то є вигідно для директорів заводів чи ні? Я був впевнений, що оскільки тут сидить багато директорів заводів і оскільки не надійшло пропозицій, то це або пасивність директорів заводів, або для них вигідно. Я прошу пояснити.

ЧЕРЕП В.І. Пояснення тут коротке. Раніше ми брали з прибутку, а зараз - із вартості робіт. Ось і все.

ГНАТКЕВИЧ Ю.В. Але вигідно чи не вигідно? Бо я бачу, що вони мовчать.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Валерію Івановичу, хвилиночку. Я звертаюсь до депутата Юрія Гнаткевича. У нас є порядок. Ви повинні були свої пропозиції подати в письмовій формі, їх би в комісії розглянули. І потім, дивіться, пропозицій по статті 4 не надійшло. А ви зараз вносите нам пропозиції. Вносьте їх своєчасно. Другий мікрофон.

МОВЧАН П.М., письменник, секретар правління Спілки письменників України та Київської організації СПУ /Березняківський виборчий округ, м. Київ/. Шановний Іване Степановичу і шановний Валерію Івановичу! Я звертаюся до вас, нагадуючи про те, що перше читання цього проекту відбулося вже далеко від тих подій, які ми пережили. І якщо ми дійсно будуємо незалежну державу, то чи доречно сьогодні цей закон приймати, не прийнявши закон про землю? Ви розумієте, що сьогодні ми передбачимо ті нормативи, які будемо скасовувати завтра. Я вважаю, що сьогодні це нонсенс, тому що потребуватиме це через пару місяців абсолютно нових коректив.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу уваги. Ми уже визначились, а для кого це нонсенс, то це його право. Але цей закон потрібен для того, щоб будувати шляхи у незалежній Україні. І давайте припинимо сьогодні оці розмови про те, потрібно чи не потрібно. Ставиться стаття 4 на голосування.

"За" - 236. Приймається.

ЧЕРЕП В.І. Стаття 5. Тут зауважень було багато. Народний депутат Печеров зауваження давав - враховано. Далі пропозиції народних депутатів Шкарбана, Степенка, Подчоса, Савельєва, Поджарова. Ці пропозиції частково враховані. Головне тут було - використовування мастила "за виключенням кількості пального, що використовується сільськогосподарськими підприємствами на польових роботах і фермах". Ми зараз у перерві домовились і це зауваження враховуємо. Тому я прошу поставити на голосування.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон.

ШКАРБАН М.І., член Комісії Верховної Ради України з питань державного суверенітету, міжреспубліканських і міжнаціональних відносин /Кобеляцький виборчий округ, Полтавська область/. Щоб не заглиблюватись у нюанси самого проекту, тому що там ніби є така "пастка", коли одним методом у держави береться двісті тисяч карбованців для хорошої справи, для будівництва доріг і оскільки все-таки моя пропозиція і Степенка не врахована повністю, то я пропоную записати: "Закон діє тільки в 1992 році". Один рік.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Така пропозиція може бути слушною. А потім ми вже сказане депутатом Мовчаном врахуємо і приймемо більш сучасні документи. Потрібен цей закон. Тому що сьогодні потрібно жити. Є відомство, яке будує шляхи, а немає джерел фінансування. Товариші, давайте ми приймемо пропозицію, яку вніс депутат Шкарбан і яку підтримують більшість депутатів. Прошу проголосувати.

ЧЕРЕП В.І. Комісія погоджується з цією пропозицією.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу проголосувати. "За" - 269. Приймається. Голосується стаття 5.

"За" - 279. Приймається. Далі.

ЧЕРЕП В.І. Стаття 6 "Відрахування від доходів по експлуатації автомобільного транспорту". Є тут пропозиції народних депутатів Борзих, Півня. Ці пропозиції враховані.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є у депутатів зауваження по статті 6? Немає. Редакція статті 6, викладена в четвертій колонці, ставиться на голосування.

"За" - 277. Приймається.

ЧЕРЕП В.І. Стаття 7 "Збір за проїзд автомобільними шляхами транспортних засобів іноземних держав та інших союзних республік". Пропозиція надійшла від народного депутата Реви.

Вона врахована, і є тут слово "загальносоюзного", то воно знімається.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи є у депутатів по статті 7 зауваження? Немає. Редакція статті 7 ставиться на голосування. "За" - 280. Приймається.

ЧЕРЕП В.І. Стаття 8. До неї пропозицій не надійшло. Прошу поставити на голосування.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон.

СКАЛЬСЬКИЙ В.В., голова Городоцької районної Ради народних депутатів, голова виконавчого комітету /Городоцький виборчий округ, Хмельницька область/. Валерію Івановичу! В цій статті може передбачатись плата за проїзд на окремих відрізках шляхів? Отут інші надходження. Може передбачатись? Тому що хочемо ми цього чи не хочемо, плату за проїзд на окремих відрізках шляхів треба буде брати. Можна мати це на увазі?

ГОЛОВУЮЧИЙ. По статті 8, Валерію Івановичу.

ЧЕРЕП В.І. Ми за неї проголосували, але якщо буде такий закон, то...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, це по статті 8.

СКАЛЬСЬКИЙ В.В. По статті 8 - вона передбачає плату за проїзд на окремих ділянках шляхів чи ні?

ЧЕРЕП В.І. Передбачає.

СКАЛЬСЬКИЙ В.В. Значить, можна вводити. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає більше запитань? Редакція статті 8 ставиться на голосування.

"За" - 265. Приймається.

ЧЕРЕП В.І. Стаття 9. "Порядок збору коштів і відповідальність за порушення закону". Пропозиції надійшли від народних депутатів Бондаренка, Савельєва і Смирнова.

Доповнення, запропоновані народними депутатами Бондаренком і Савельєвим, враховано. Що ж стосується пропозиції народного депутата Смирнова, то ми записали так: пропозиція заслуговує на увагу, але вона не є нормою зазначеного закону і передбачається в законопроекті про дорожній рух на території України.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Валерію Івановичу, там є також пропозиція депутата Півня.

ЧЕРЕП В.І. Так, є.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон.

ПІВЕНЬ М.І., голова колгоспу імені 118 загиблих комунарів Шахтарського району /Макіївський-Совєтський виборчий округ, Донецька область/.

Валерію Івановичу, я вносив пропозицію тому, що ми розглядаємо законопроект про джерела фінансування шляхового господарства України. І коли ми визначаємо, які нам потрібні джерела фінансування, то треба, щоб ці підприємці шляхові несли відповідальність. Тому я запропонував ввести відповідальність шляхових організацій концерну "Укршляхбуд" за завдання матеріальної шкоди автотранспорту при виконанні ремонтних робіт на шляхах. Бо інакше виходитиме, до ми гроші даємо, вони ремонтують, але не несуть ніякої відповідальності. Такого не повинно бути. Треба їх і фінансувати, і вимагати від них.

Чому? Ви гляньте, що робиться на шляхах - машини б'ються, і ніхто не несе відповідальності. Все це беруть на себе підприємства.

Я прошу поставити мою пропозицію на голосування.

ЧЕРЕП В.І. Извините, я объясню. Предложение принимается стопроцентно. Я вначале сказал, что все эти предложения принимаются, но они будут внесены в Закон про дорожній рух.

Однако, если депутаты считают, что нужно здесь его принять, то мы это сделаем. Предложение заслуживает внимания.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Валерію Івановичу! Давайте ми тут запишемо в загальному вигляді, а там це буде конкретизовано, буде введено механізм застосування.

ЧЕРЕП В.І. Автор не возражает, насколько я понимаю?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, товариші, сторінка 8, друга колонка - пропозиція народного депутата Півня. Знайшли?

Отже, пропонується ввести відповідальність шляхових організацій концерну "Укршляхбуд" за завдану матеріальну шкоду автотранспорту при виконанні ремонтних робіт на шляхах. Пропозиція ставиться на голосування.

ЧЕРЕП В.І. Як доповнення.

ГОЛОВУЮЧИЙ. "За " - 266. Приймається.

Стаття 9 ставиться на голосування в цілому з доповненням.

"За" - 265. Приймається.

Ставиться на голосування в цілому Закон України про джерела фінансування шляхового господарства України.

"За" - 278. Приймається.

Дякуємо вам, Валерію Івановичу.

ЧЕРЕП В.І. Вибачте, а постанова?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, так, перепрошую. Проект постанови вам роздано. Отже: "Закон України про джерела фінансування шляхового господарства України, крім статті 5, ввести в дію з моменту опублікування, а статтю 5 - з 1 січня 1992 року". Пропонується дію закону обмежити 1992 роком. Ми за це проголосували. Немає заперечень?

ЧЕРЕП В.І. Ні, немає.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Рибальченко щось хотів сказати. Другий мікрофон.

РИБАЛЬЧЕНКО А.А., віце-президент державного концерну "Укршляхбуд" /Котовський виборчий округ, Одеська область/. Не дію закону, а дію статті 5 на 1992 рік.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дію закону ми голосували.

РИБАЛЬЧЕНКО А.А. Він ... /нерозбірливо/... планував тільки цю статтю.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, Слєднєв та інші депутати це підтримали, депутат Мовчан, наприклад.

Ми обмежилися 1992 роком. Ви потім підтримаєте і внесете інший проект.

Ще будуть зауваження до проекту постанови? Немає. Отже, проект постанови Верховної Ради з цього питання з доповненням, за яке ви проголосували, ставиться на голосування.

"За" - 278. Приймається. Дякую, Валерію Івановичу...

Шановні депутати! До нас надійшли записки, в яких вносять пропозицію привітати народного депутата України Бабія Дмитра Васильовича з його першим п'ятдесятиріччям. Давайте ми це зробимо. /Оплески/.

Оголошується перерва до 12 години 30 хвилин.

/ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ/

Головує Голова Верховної Ради України

КРАВЧУК Л.М.

ГОЛОВА. Прошу займати місця, будемо продовжувати роботу сесії.

Що хоче сказати народний депутат Влох? Другий мікрофон.

ВЛОХ О.Г., завідуючий кафедрою Львівського державного університету імені І.Франка /Ленінський виборчий округ, Львівська область/. Шановний Леоніде Макаровичу! Дуже добре, що у мене є можливість зробити вам запит, бо досі вас не було. Стосується це ось чого...

ГОЛОВА. Я, бачите, наче знав, що він має бути.

ВЛОХ О.Г. Ось чого стосується. Українське телебачення вчора і сьогодні показало, як знищується врожай на Україні, якими злочинними методами це робиться. Разом з тим ви вчора нас поінформували, що в так званій Державній раді дійшли згоди, що треба закупити хліб, і зокрема для України -фураж. Я розумію, що треба забезпечити кормами нашу худобу, бо ситуація, справді, катастрофічна. Я також розумію, що легше закупити хліб чи фураж за кордоном, ніж боротися проти тих злочинців, які знищують наш власний хліб.

Але, Леоніде Макаровичу, мені незрозуміло, чому треба було незалежній Українській державі таку закупку здійснювати через московський центр? Адже це суперечить нашій незалежності!

Не личить незалежній державі так робити, зрештою це суперечить Закону про економічну самостійність України.

До речі, якщо говорити про економічний союз, проект якого ось виданий Явлінським, в обговоренні якого ви фактично брали участь, абсолютно не відповідає нашому прагненню до незалежності. Там і єдина банківська система, і єдине мито, і єдина грошова одиниця, і навіть єдині програми гуманітарного характеру пропонуються. Я вже не говорю про трудові ресурси, про те, що вони можуть вільно роз'їжджати по всіх республіках. А це не узгоджується, очевидно, із Законом про громадянство... Отже, мій запит, власне, стосується ось цих проблем.

І другий запит дещо іншого характеру. Учора Міністерство фінансів розповсюдило між депутатами документ, в якому воно виступає за те, що не слід відмовлятися від податку з продажів. Я маю на увазі президентський п'ятипроцентний податок. Мотивується це, зокрема, тим, що Україна недоодержить близько одного мільярда карбованців у свою казну. 3 другого боку, говориться, що законодавчим актом про податки такий податок не передбачається. Отже, ті два пункти суперечать один одному.

І я хотів би зробити, може, не стільки вам запит, скільки Міністерству фінансів. Чому Міністерство фінансів все-таки не піде назустріч населенню України і не скасує оцей ганебний п'ятипроцентний податок? Народ України був би нам тільки вдячний за такий перший крок незалежної України.

Дякую.

ГОЛОВА. Все ж таки треба, щоб відносно зерна і закупівлі хліба у нас у всіх була якась позиція, принаймні реалістична. Реалістична! Чому це важливо? Тому що одинадцять, я вчора говорив, одинадцять мільйонів тонн зерна ми не наберемо. Відносно забезпечення концентрованими кормами. Тут йдеться перш за все про державні підприємства, птахопром та інші. Це не та худоба, яка є в колгоспах. Таким чином, якщо б ми забрали, уявіть собі, силоміць те зерно в колгоспів, то вони не змогли б забезпечити себе, своє власне тваринництво десь у межах 20-22 процентів. От і уявіть собі, що ми все це зерно у них забрали. Та вони його просто не віддадуть. Це - перше.

Друге. Це зерно, яке є, вони змішують там - і овес, і ячмінь, і пшеницю. Все це зерно - для концкормів. Якщо, скажімо, ми купуємо два чи три мільйони тонн концкормів, плюс шроти, то це було б еквівалентно зерну, яке вже є і трошки навіть зіпсоване. Отже, додавайте десь ще 2,5 мільйона тонн. Це вже не 3, а 5,5 мільйонів тонн треба взяти в колгоспах за еквівалентом. Тобто воно не спрацьовує на м'ясо і молоко. Це якщо взяти технологічний бік справи.

Але ще є і третій бік справи. Я був би вами неймовірно задоволений, якби ви виступили і сказали: чого, мовляв, ви, Леоніде Макаровичу, їдете і цим займаєтесь? От у нас у казні є гроші, валюта і купуйте її собі на здоров'ячко. Так я вам хочу доповісти, шановні друзі, що наш український Уряд в особі Кабінету Міністрів на своєму власному рахунку має валюти два з половиною мільйона доларів. Решта є тільки у підприємств, в областях, колективах і так далі. Це їхні гроші, зароблені

підприємствами. Можна піти таким чином. Скажімо, викупити валюту у підприємств за карбованці. Але у нас немає карбованців, папірців немає, готівки немає, верстата немає, щоб це робити.

Тому, повірте, не для того це робимо, що нам так хочеться - дуже щільно кудись входити, вступати. Це є перехідний час, і ми маємо врятуватися, щоб і хліб був, і щоб тваринництво зберегти. Інакше ми втягнемося в три-п'ятирічну смугу відтворення стада і будемо весь час не добирати й не добирати. І наша незалежність не буде мати під собою міцної економічної основи. Тому я вчора й сказав, що кредити ми беремо. Ми визначимо, скільки нам потрібно, і за них відповідатимемо. Але зверніться, будь ласка, якщо у вас є така можливість, до когось, щоб вам дали сьогодні кредит.

Кажуть: беріть кредити і купуйте в колгоспах. І таке кажуть. Люди не знають. Та кредити дають цільові , дають - і за них бери зерно, а те, що в тебе є готівка, купуй, де хочеш. Це все зав'язано в такий собі страшенний вузол, бо від центру все йшло. Ми сьогодні не можемо просто стати в позу, ми повинні знаходити шляхи вирішення того питання, яке вже нас взяло просто за горло. І я з вами погоджуюся, що логіки в цьому великої немає. Але знайдіть вихід, будь ласка.

От я сказав, дайте мені документ, підготуйте від комісії документ, щоб ми перестали платити 40 відсотків від тих валютних надходжень, які йдуть зараз до центральних відомств. Рахують, рахують, рахують - і не можуть поки що навіть підрахувати. Але це знову ж таки - пропозиції на перспективу, на наступний рік. А сьогодні - ось залишилося вже піввересня, жовтень, листопад - ці три місяці будуть вирішувати все, як ми проживемо наступний рік. Це треба просто знати.

А що стосується п'ятипроцентного "президентського" податку я думаю, це потрібно вирішувати.

Якщо ви мене будете зараз... Запитання? Третій мікрофон.

СЕРБІН Ю.С. Леоніде Макаровичу! З цього ж питання, яке порушив депутат Влох, про яке ви говорили, - про хліб. І ви, і Вітольд Павлович вже неодноразово підкреслювали, що з зерном нині дуже погано. Це призвело до того, що зараз у містах паніка. Хліба купують удвічі більше, ніж потрібно. І прикро те, що 30 відсотків усього хліба, зерна цього потім пропаде.

Тому я вважаю за доцільне, щоб ви спільно з Кабінетом Міністрів якомога швидше вирішили це питання, виступили з фахівцями перед народом України, заспокоїли. Бо 30 відсотків того зерна, що не вистачає зараз, все одно потім викинемо на смітник. Питання потрібно вирішувати.

ГОЛОВА. Це питання дуже важливе. Знаєте, воно має свої корені. Ми, для того щоб, як кажуть, стимулювати продаж хліба, і на наших нарадах, і в Верховній Раді, в комісіях, і в Кабінеті Міністрів його обговорювали. Звичайно, ті, хто виступав, не обходилися без емоцій і слова вживали, що ось так, що може статися голод, може бути карткова система і таке інше. Це людей, звичайно, якось налякало. Це правда. Але я вже двічі говорив і з цієї трибуни хочу сказати, що ніякої карткової системи у нас вже не буде. Мало цього хліба, але ми сподіваємося, що ще щось заготуємо, скажімо, кукурудзу. І хліб, хліб буде так, як в цьому році. Може бути трохи менше макаронів, круп, а хліб

буде в повному об'ємі. І не треба боятися і лякатися, і сухарі сушити не потрібно. Цифри? Вже зараз майже 10 мільйонів тонн. Ще десь 2 мільйони тонн, ми вважаємо, буде кукурудзи. Отже, 12. Для хліба у нас це верхня межа того, що потрібно.

Але, звичайно, мова йде про концкорми, коли я кажу про закупівлю, а не про те, що ми купуємо хліб. В інших регіонах буде купуватися зерно під хліб. Ми в цьому році ще знайдемо вихід за рахунок заготівель, які маємо.

Але справа в тому, що треба змінювати систему заготівель, треба звільнити колгосп, радгосп, селянина від тиску. Треба використовувати тільки економічні важелі, контрактацію, укладати договори з тими господарствами, які до цього готові, хочуть мати справу з державою, щоб вони потім несли відповідальність перед нею. Щоб були нормальні стосунки в ланцюгу держава -колгосп. А зараз воно... Ще ми на 80 відсотків /будемо щирими, відвертими/ живемо за старою адміністративною системою, хоч кажемо, що ми в ринковій. До ринку нам ще далеко, механізмів немає, психологія в людей ще все ж таки працює на систему адміністративну.

Ви задали запитання, я відповів на нього. Якщо нас слухають люди, то щоб вони знали, що біди з хлібом не буде.

Так, починаємо роботу. У вас що? У нас питання... Ну давайте по одному ще виступу. У нас якраз... Почекайте, у нас сьогодні якось так склався день... Тому ще одне коло, і підемо далі.

ШЕВЧЕНКО О.Є., член Комісії Верховної Ради України з питань державного суверенітету, міжреспубліканських і міжнаціональних відносин /Голосіївський виборчий округ, м. Київ/. Шановний Леоніде Макаровичу! Я використаю 3 хвилини рівно для того, щоб виконати повторне рішення Народної ради і зачитати нашу заяву з приводу вчорашнього голосування. Я вкладусь у три хвилини.

ГОЛОВА. Будь ласка, я знаю, ви зверталися.

ШЕВЧЕНКО О.Є. "Заява Народної ради з приводу голосування щодо недовір'я керівництву Телерадіокомпанії.

Обговорення ролі засобів масової інформації у висвітленні подій 19-21 серпня та висновки в цьому питанні Тимчасової комісії Верховної Ради, зачитані її головою народним депутатом Гайсінським, переконливо засвідчили, що згубний вплив багаторічного контролю ЦК КПУ над пресою, радіо і телебаченням катастрофічно позначився на їх дієздатності як складової здорового суспільно-політичного життя. Стало очевидним, що керівництво радіо і телебачення неспроможне вийти із зачарованого кола ідеологічного прислужництва. І тому пропозиція про недовір'я йому була обгрунтованою і невідкладною.

Народна рада вважає, що блокування з боку посткомуністичних представників у Верховній Раді рішення про недовір'я керівникам засобів масової інформації - це є неприхованим виступом перелаштованих консерваторів у контрнаступ проти демократії, спрямований на захист комуністично-пропагандивних ланок тоталітарної системи, на її реанімацію та реставрацію.

Народна рада засуджує дворушницьку позицію ряду депутатів і закликає виборців України дати справедливу оцінку тим народним депутатам, які виступили вчора проти висловлення недовір'я тим силам, які активно чи пасивно сприяли діяльності ГКЧП. Громадяни України, з'єднаймо наші зусилля і захистімо перші здобутки демократії!

Народна рада, 17 вересня 1991 року". Дякую за увагу.

АПТЕР Я.М., директор Керченського металургійного заводу імені Войкова /Керченський виборчий округ, Кримська АРСР/, Леонид Макарович! Я в 3 минуты вложусь тоже. Меня беспокоит дискуссия вокруг вашей вчерашней информации о работе в Государственном совете. Такое впечатление, что вас и Правительство надо изобразить в виде бегуна с гирями на ногах. Вы должны внятно сказать, чего мы хотим. На глазах разваливается народное хозяйство республики. Я представляю металлургический завод, на котором сегодня на улицу уже вывели один цех, завтра выведем второй, в котором работает 2 тысячи человек. Связи разваливаются, а мы всеми нашими действиями, вот этими разговорами демонстрируем нашу ненадежность, нежелание войти в экономические структуры, от которых нам избавиться невозможно все равно. Мы не избавимся от них пока. И на экспорт рассчитывать не приходится - мы неконкурентноспособны.

Мы должны или определенно сказать населению республики, что для нас независимость важнее того, чтобы мы работали и

нормально кормили народ, или на основе независимости, не поступаясь ею ни на копейку, войти в эти структуры. Я хочу, чтобы мы определенно еще раз об этом поговорили. Люди возмущены. Мы говорим о чем угодно, только не о том, что сегодня их выведет на улицу.

Надо еще раз обсудить эти вопросы серьезно и сказать: нет, мы не поступаемся независимостью, не нужны другие структуры. И посчитаем, сколько при этом потеряем, скажем, что делать этим людям. Мы ведем себя, ну извините меня, по крайней мере, в этом вопросе несерьезно. И, конечно, Правительство. Вот мы сейчас настаиваем, чтобы оно отчитывалось. О чем отчитываться? Оно ничего не может сделать. Шаги малоэффективны или углубляют эту пропасть. Поэтому надо, наверное, в этой проблеме поставить точки, и если уж будет отчет еженедельный Правительства, то он должен быть конкретным. А делегация или люди, которые работают в структурах развалившегося Союза, должны докладывать, насколько эффективно они сформировали экономическую структуру, чтобы мы могли жить и работать.

ГОЛОВА. Якраз і попросив Вітольд Павлович час для того, щоб виступити перед нами з концепцією - незалежність і економічні наші структури. А сьогодні ми будемо слухати тільки Державного міністра Гладуша з одного вузького питання: осінньозимовий період і підготовка до нього. А Фокін буде виступати з концепцією трохи пізніше. Третій мікрофон.

МОВЧАН П.М. Шановний Голово! Шановні депутати! Я хотів би запитати вас і Леоніда Макаровича, чи ви пам'ятаєте про ту структуру, яка була створена в минулому році? Був створений республікансько-союзний валютний фонд, відповідно до якого доля України у сплачуванні боргів складала 15 відсотків. 15 відсотків за минулий рік і за цей рік. Я хотів би запитати усіх нас - де наші 15 відсотків? І якщо ми не розв'язали цієї проблеми, то чому ми даємо себе знову затягувати в якийсь новий вир. Це мені нагадує історію з нашої недавньої козацької бувальщини, коли 9 старійшин козацьких втекло з турецького полону з галери і сховалися у французькому посольстві. А наступного дня їх прикували до французької галери. То чи не хочуть нас знову прикувати до нової галери? Чи Явлінський, чи Єльцин - немає значення. Мені здається, що дезінформація, яка триває сьогодні на всесоюзному телеекрані і радіо про те, що Україна щось ховає, щось гноїть, чогось недодає, що у неї всього надмір, а вона ще збирається щось докуповувати нібито за чужий кошт. Мені здається, що це дуже важлива антиукраїнська кампанія, яка сприятиме не референдуму, а тільки тому нашому приковуванню до нової галери.

ГОЛОВА. Я не маю більше нічого, щоб додати до того. Але питання тут порушуються гострі, їх потрібно обговорювати і визначати остаточно нашу позицію, щоб один одному не кивати. Ми політично визначились, а тепер давайте визначатися в економіці на цей час і на перспективу. Ось для цього будемо слухати наш Уряд і визначатися.

А зараз треба рятувати економіку, щоб вона не розсипалась. Це я вам і скажу.

Слово надається Морозу Олександру Володимировичу. Розглядаємо

питання про відповідальність за створення не передбачених законом військових, збройних, охоронних та інших формувань чи груп. Прошу до трибуни заступника голови комісії Верховної Ради України з питань правопорядку та боротьби із злочинністю.

МОРОЗ О.В., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань правопорядку та боротьби із злочинністю /Заводський виборчий округ, Миколаївська область/. Уважаемые народные депутаты! После принятия законопроекта в первом чтении Комиссия Верховного Совета Украины по вопросам правопорядка и борьбы с преступностью с привлечением опытных практических работников и ведущих ученых изучила предложения и дополнения, которые поступили от постоянных комиссий Верховного Совета и народных депутатов. Предложения и замечания по законопроекту поступили от девятнадцати народных депутатов, а также Комиссии Верховного Совета по вопросам обороны и национальной безопасности. Всего было внесено двадцать семь предложений, которые, если их сгруппировать по содержанию, относятся к четырнадцати положениям проекта.

Ни одно предложение, которое поступило, не осталось без внимания и рассмотрения нашей комиссией. В целом мы считаем, что доработка законопроекта, с учетом замечаний и предложений народных депутатов, способствовала его существенному улучшению в направлении большей четкости и правовой взвешенности формулировок, их соответствию потребностям жизни.

Комиссия по вопросам правопорядка и борьбы с преступностью вносит на ваше, уважаемые народные депутаты, рассмотрение проект Закона об ответственности за создание не предусмотренных законодательством военных или иных вооруженных формирований или групп.

ГОЛОВА. Ми будемо працювати так, як у нас уже склалась система роботи. У вас є порівнювальна таблиця. Доповідач нам дає інформацію стосовно тих доповнень, які викликають різні тлумачення. А там, де позиція не викликає заперечень, немає потреби вносити її на обговорення. Так? Прошу.

МОРОЗ О.В. Относительно названия закона поступило четыре предложения. Три из них учтены, одно предложение отклонено. В конечном виде название закона звучит так "Про відповідальність за створення не передбачених законодавством військових або інших збройних формувань чи груп".

ГОЛОВА. Законом чи законодавством?

МОРОЗ О.В. Законодавством.

ГОЛОВА. Які є думки з цього питання? Можна голосувати за таку назву? Прошу.

"За" - 263. Приймається.

МОРОЗ О.В. Преамбула. Тоже поступило четыре предложения, три из них учтены и одно отклонено.

ГОЛОВА. Хто наполягає? Чи наполягають ті народні депутати, пропозиції яких відхилені? Не наполягають.

МОРОЗ О.В. В конечном варианте преамбула звучит так: "З метою недопущення створення не передбачених законодавством військових або інших збройних формувань чи груп Верховна Рада України постановляє:"

ГОЛОВА. Можна поставити на голосування? Прошу.

"За" - 251. Приймається.

МОРОЗ О.В. Переходим непосредственно...

ГОЛОВА. Ось я бачу пропозицію Ємця - сформулювати таким чином: "Створення збройних формувань чи груп, не передбачених законодавством Української РСР". Я читаю як тут написано.

Це до преамбули, Олександре Івановичу? Поясність, будь ласка, чому ви не прийняли?

МОРОЗ О.В. Дело в том, что Александр Иванович говорит о том, что "збройних формувань чи груп". Но мы вчера в изменениях к Конституции отнесли и военное формирование к исключительной компетенции государственных органов. Поэтому комиссия считает, что формулировка "не передбачених законодавством військових або інших збройних формувань чи груп" будет наиболее правильной.

ГОЛОВА. Пояснення дано. Ставлю на голосування пропозицію народного депутата Ємця. Прошу.

Він попросив, щоб я проголосував.

"За" - 138, не проходить. Залишається в запропонованій комісією редакції.

МОРОЗ О.В. Переходим непосредственно к тексту статьи 187- 6, которая именуется "Створення не передбачених законодавством військових або інших збройних формувань чи груп".

К части 1 этой статьи были предложения. Часть из них учтена в контексте, два предложения отклонены.

ГОЛОВА. Таким чином, читається так: "Створення не передбачених законодавством військових або інших збройних формувань чи груп, або участь в їх створенні чи діяльності, або постачання їм зброї чи військових матеріалів...".

Наполягає хтось з народних депутатів на своїх позиціях? Не наполягає. Ставлю на голосування формулювання, запропоноване комісією.

"За" - 265. Приймається.

МОРОЗ О.В. По санкции части 1 этой статьи были предложения народного депутата Емца, но комиссия их отклонила, и в конечном виде санкции части 1 звучат так: "карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої".

ГОЛОВА. Одну хвилиночку. Депутат Ємець пропонував: "Недоцільно встановлювати однаковий строк покарання як за створення збройних формувань, так і за участь в їх діяльності". Отже, він розділив на дві частини.

Чим ви мотивували, коли відхиляли пропозицію? Будь ласка, поясніть депутату.

МОРОЗ О.В. Дело в том, что нижний и верхний пределы санкции такие, что суд вполне может индивидуализировать наказание каждому из участников этого формирования.

ГОЛОВА. Я тільки прошу, шановні народні депутати від славної столиці Києва, нам важко тут працювати, коли ви дискутуєте з нами з місця. Тим більше, якщо голос аж тремтить, то він дуже збиває з пантелику.

Хто наполягає? Олександре Івановичу... Отже, голосуєтся в редакції, яка запропонована комісією. Прошу. "За" - 250. Приймається. Наступна.

МОРОЗ О.В. Часть вторая этой статьи. К ней было одно приложение - депутата Поровского, которое отклонено. Значит, часть вторая этой статьи звучит следующим образом: "Участь у складі передбачених частиною 1 цієї статті формувань чи груп у нападі на державні, громадські підприємства, установи, організації або окремих громадян - караються позбавленням волі на строк від семи до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої.

ГОЛОВА. Народний депутате Поровський, ви наполягаєте? Не наполягаєте? Народний депутат Поровський наполягає на своїй пропозиції, на своїх формулюваннях: "Участь у складі передбачених частиною 1 цієї статті озброєних формувань чи груп у нападі на... /за текстом/ - карається позбавленням волі від трьох до десяти років". Тобто мова йде про різні строки покарання. Бо у варіанті комісії пропонується строк покарання від семи до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої. Ще є доповнення?

Другий мікрофон.

ХМАРА О.І., член Комісії Верховної Ради України з питань державного суверенітету, міжреспубліканських і міжнаціональних відносин /Індустріальний виборчий округ, Львівська область/. У мене таке запитання: куди віднести і як кваліфікувати дії тих колишніх кадрових партійних функціонерів, які мали особисту зброю і зараз

зберігають її? Є факти, що навіть люди, які вже вийшли на пенсію /колишні керівники партійних структур/ зберігають незаконно зброю. Партія розформована, як такої її немає, проте зброя залишилася в них на руках. Шановні колеги, це не поодинокі факти. Таких людей тисячі. Я хотів би отримати вичерпну відповідь.

ГОЛОВА. Будь ласка.

МОРОЗ О.В. Дело в том, что предмет регулирования данного закона - это организация не предусмотренных законом военных формирований. А что касается вашего вопроса, то если на хранение оружия есть разрешение соответствующих органов, значит это законное хранение. Если такого разрешения нет, то у нас действует статья 222 Уголовного кодекса, в соответствии с которой и караются подобные преступления.

ГОЛОВА. Значить, це не до цієї статті проблема. Проблема є, проте вона не стосується цього закону, а потребує окремого вивчення.

Ще є зауваження? Можна ставити на голосування редакцію комісії? Прошу. А потім голосуватиметься редакція народного депутата Поровського.

"За" - 231. Приймається.

Народний депутате Поровський, ви хочете, щоб я поставив на голосування вашу пропозицію? Дякую вам за толерантність. Які є зауваження? Олександре Івановичу, у вас зауваження до частини 3?

Перший мікрофон. Прошу зауваження до частини 3.

ЄМЕЦЬ О.І., голова Комісії Верховної Ради України у правах людини /Центральний виборчий округ, м. Київ/. У частині 3 передбачається застосування смертної кари. Зараз у світі практично одиниці політичних режимів, які встановлюють за якісь злочини додатково смертну кару. Майже всі країни йдуть шляхом скорочення застосування смертної кари. І приймати нам сьогодні... Ми запропонували /і це вже погоджено з Прокуратурою та Міністерством юстиції/ взагалі зводити до мінімуму склади злочинів, за які встановлена смертна кара. А ми зараз знову за такий злочин передбачаємо смертну кару.

Ви добре знаєте, за які вбивства застосовується смертна кара. Вона передбачена в нас за бандитизм. Якщо це буде бандитизм

- там є смертна кара. Тут же зовсім інша мотивація цих злочинів, і передбачати смертну кару... Я просто не знаю, як на нас подивиться світ.

МОРОЗ О.В. Александр Иванович! Вы же знаете, что в Соединенных Штатах Америки, в ряде штатов, есть смертная казнь, причем нижний возрастной предел - с 14 дет. Я не хочу сказать, что это демократично. Но речь идет о слишком тяжелых последствиях. Ведь применение ее предусматривается у нас за "дії, передбачені частиною 2 цієї статті, що призвели до загибелі людей чи інших тяжких наслідків...".

Тут, так сказать, мы вступаем в какой-то теоретический спор. Как депутаты разрешат его, так и будет.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

АЛТУНЯН Г.О., голова Харківського міського комітету народного контролю /Київський виборчий округ, Харківська область/. Шановні депутати! Як заступник голови комісії по... ви знаєте, комісії, яку ви обирали, я маю сказати, що у нас дуже багато проходить справ дійсно страшних, де ми виносимо або маємо винести рішення про страту. Це з одного боку.

З іншого боку, я підтримую те, що сказав щойно Олександр Ємець. Я також /як і, може, багато хто з вас/ отримую документи від Міжнародної амністії, де йдеться про те, що в цивілізованих країнах зараз не має бути смертної кари.

Ще одне. Україна серед усіх республік, як ви знаєте, посідає перше місце за кількістю смертних вироків. Я дуже прошу... Взагалі це проблема непроста. Ми можемо повернутись до неї пізніше, що я й пропоную зробити. Пропоную також взагалі зняти смертну кару, а натомість передбачити значно більші строки покарання, ніж зараз є. Наприклад,20 років. Це інше питання і до нього треба повернутись. Але цивілізоване людство вже від застосування смертних вироків відходить.

І ще. Шановний доповідач посилається на Америку. То все так. Але за всі роки Америка засуджує до страти кількох людей на рік, а ми, ви знаєте, на кожному засіданні розглядаємо 6, 7, 8 вироків. На кожному засіданні тільки нашої комісії! Тому я дуже прошу зняти це формулювання, замінити смертну кару більшими строками покарання - 25-30 років або засуджувати до пожиттєвого ув'язнення.

МОРОЗ О.В. Дело в том, что у нас максимальный срок лишения свободы - 15 лет. Поэтому давайте проголосуем. Не оставим - значит не оставим смертную казнь. Нет, это в качестве помилования, Генрих Ованесович, в качестве помилования может, но 20 лет заключения законодательством мы вводить не можем. Максимум

- 15. Иначе нужны соответствующие изменения.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

ПОРОВСЬКИЙ М.І., заступник голови Народного руху України, голова координаційної Ради /Рівненський виборчий округ, Рівненська область/. Шановні депутати, шановний доповідачу! Я наполягаю на своїй пропозиції про пом'якшення покарання і введення замість смертної кари терміну 7-15 років. Адже ми повинні керуватися засадами гуманізму.

Я вносив цю пропозицію, коли ми ще були в меншості і силою якихось обставин могли опинитися серед тих, кого б судили за цим законом. Зараз ситуація змінилась. Я розумію, що за цим законом ми будемо судити тих, хто боротиметься проти української державності. Але я закликаю вас до милосердя. Бо в запропонованому законопроекті досить розпливчасті трактування. За співучасть у збройних формуваннях, дії яких призвели до "інших тяжких наслідків", людина може одержати смертну кару. Що таке "інші тяжкі наслідки"? Як за "інші тяжкі наслідки" можна дати найвищу міру покарання - смертну кару людині? Тут закладена можливість судової похибки. Я прошу вас бути гуманними і проголосувати за мою пропозицію.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

СКОРИК Л.П., доцент кафедри архітектури Київського художнього інституту /Артемівський виборчий округ, м. Київ/. Я думаю, що це справа дуже великої етичної ваги і абсолютно переконана, що один з перших законів, який приймає незалежна Україна, не може включати в себе такий страхітливий акт, як прийняття смертної кари. Як подивиться на це світ, я думаю, нам не байдуже. Давайте проявимо розуміння і самі себе не будемо виставляти кровожерливими людьми. Ми маємо багато запобіжних заходів - там, уже в перших двох частинах цього питання. І тому зараз навіть ставити на голосування питання про смертну кару, я вважаю, абсолютно недоцільно. Треба виключити це формулювання.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ЧУЧУК М.Є., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України у правах людини /Центральний виборчий округ, ІваноФранківська область/. Шановні народні депутати! Я від імені Комісії у правах людини проводив письмову консультацію з Міністерством юстиції, Комітетом державної безпеки, Управлінням внутрішніх справ з приводу смертної кари. Практично всі ці, згадані мною поважні відомства, зійшлися на тому, що смертна кара повинна залишитися тільки за найбільш тяжкі злочини - за бандитизм, за зумисне вбивство. В усіх інших випадках смертна кара повинна бути скасована. І тому додаткове встановлення смертної кари в цій статті, вважаю, є недоцільним. Прошу на це зважити.

На жаль, немає нікого з Кабінету Міністрів, хто міг би підтвердити мої слова. Але у нас є письмові матеріали, і ми можемо їх представити додатково. Дякую.

ГОЛОВА. Тут одна є проблема: щоб ми не зловживали застосуванням смертної кари. Для нас це - проблема і гуманістична, і політична, і моральна, і я вже не знаю, яка ще. Це - правда. З іншого боку, треба, щоб той, хто зловживає зброєю щодо невинних людей, також отримував відповідне покарання. Ось у чому все криється. Політичного, морального, у міжнародному плані, звичайно, виграшу у нас великого не буде, як у будь-якої держави, яка, скажімо, зразу ж починає із законодавчих актів, у яких встановлюється смертна кара. Але це комісія нам доповіла. Ще є? Перший мікрофон, будь ласка.

ДЕПУТАТ /не представився/. Я хотів би звернути увагу шановних колег на ту обставину, що в силу тих чи інших причин у нашій судовій системі, в органах слідства допускається маса /ну, зараз будемо сподіватися, що ця маса буде зменшуватися/ випадків, коли місце мають або неякісне слідство, або судові помилки. Я не буду згадувати про ті жахливі випадки /ви знаєте випадок кількарічної давності в Білорусії, у нас на Україні/, коли були судові помилки, коли невинних було страчено. І тому треба максимально зменшувати кількість покарань, які передбачають смертні вироки, для того щоб потім не було таких трагічних випадків.

Тому весь світ і йде цим шляхом - щоб запобігти судовим помилкам. Коли є смерть людини, то є незворотна обставина. І поправити це вже неможливо. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ЄМЕЦЬ О.І. Я хочу ще раз навести один аргумент, бо він прозвучав з трибуни. Там, у цій статті маються на увазі випадки, пов'язані із вбивством людей, загибеллю людей. Але справа в тому, що в цьому випадку буде діяти дві статті Кримінального кодексу. І якщо він бере участь у цих формуваннях і при цьому вчинив убивство, то, крім цих статей, буде застосована ще стаття 97 Кримінального кодексу за навмисне вбивство. Або якщо це буде не навмисне вбивство - теж відповідна стаття, і він буде засуджений за двома статтями. Якщо ж там будуть, справді, підстави для застосування такого його покарання, то воно передбачено в статті 97. Воно одне одного не виключає.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

НОСОВ В.В., член Комісії Верховної Ради України у питаннях законодавства і законності /Октябрський виборчий округ, Полтавська область/. Я пропоную, як мінімум, виключити звідси слова "чи інших тяжких наслідків". Оце виключити. Як мінімум.

ГОЛОВА. Є пропозиція комісії. Читаю її: "Дії, передбачені частиною 2 цієї статті, що призвели до загибелі людей чи інших тяжких наслідків". І так як це розпливчате формулювання, невідомо, що воно таке - "і інші тяжкі наслідки", ці слова пропонується зняти. Скажімо, відрізало людині ногу. Це -тяжкий наслідок? Так, тоді за це - смертна кара? Не годиться. Пропонується після слів "що призвели до загибелі людей" поставити крапку. Слова "чи інших тяжких наслідків" - зняти.

МОРОЗ О.В. Сначала предложение Александра Ивановича можно было бы рассмотреть.

ГОЛОВА. Ні, про це далі. Депутат Поровський пропонує, і так пропонує депутат Ємець, записати: "карається позбавленням волі на строк від семи до п'ятнадцяти років".

Ось давайте ми вирішимо: будемо голосувати спочатку за пропозицію комісії - якщо комісія наполягає, чи за ту редакцію, яку я вам прочитав? Наполягає комісія на своїй редакції?

МОРОЗ О.В. Дело в том, что я сейчас не смогу сказать от имени комиссии.

ГОЛОВА. Ну, а ви особисто?

МОРОЗ О.В. Я могу оказать, чтобы снять смертную казнь.

ГОЛОВА. Доповідач за те, щоб зняти смертну кару. Ось я читаю тепер в редакції комісії: "Дії, передбачені частиною 2

цієї статті, що призвели до загибелі людей, караються позбавленням волі на строк від семи до п'ятнадцяти років". Крапка. /Шум у залі/.

Це пропозиція депутата Поровського, я не від себе. Це його пропозиція, ви читайте її: "на строк від семи до п'ятнадцяти років". Що будемо робити?

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Давайте голосовать за предложение!

ГОЛОВА. Я пропоную так. Давайте проголосуємо за редакцію комісії, а потім - за доповнення. Прошу проголосувати за редакцію, яку дала комісія. За редакцію, яка є в комісії, підкреслюю.

"За" - 136. Не пройшла редакція комісії.

Тепер можна проголосувати те, що запропонували депутати Ємець і Поровський. Ні, не треба так, вони мають таке ж право, як і ви. Коли за їхню пропозицію проголосуємо, тоді буде ваша. Прочитайте. Третій мікрофон.

ПОРОВСЬКИЙ М.І. Я пропонував не знімати слова "чи інших тяжких наслідків" у тому випадку, коли ми фактично зняли питання про смертну кару. Тому що тут повинна бути градація належна.

ГОЛОВА. Не зрозумів, що він каже? Не знімати?

ПОРОВСЬКИЙ М.І. "Дії, передбачені частиною 2 цієї статті, що призвели до загибелі людей чи інших тяжких наслідків, караються позбавленням волі на строк від семи до п'ятнадцяти..."

ГОЛОВА. Редакцію депутата Поровського, я так зрозумів, підтримує депутат Ємець. Так?

У нас "від десяти до п'ятнадцяти", а вони пропонують "від семи до п'ятнадцяти". Так що, проголосуємо? Вони пропонують, це їх право. Прошу проголосувати.

"За" - 159. І це не пройшло. Тепер ви, прошу.

МОРОЗ О.В. Леонид Макарович! Давайте тогда проголосуем за мое предложение: от 10 до 15, а смертная казнь снимается.

ГОЛОВА. Лишається все так, тільки міняємо строк - від 10 до 15 років. І ставиться крапка. Давайте ще за це проголосуємо, прошу.

МОРОЗ О.В. Да, с конфискацией.

ГОЛОВА. Ну все, тільки смертна кара знімається. А все лишається.

"За" - 249. Пройшло. Наступна.

МОРОЗ О.В. Далее, уважаемые депутаты, у нас идут статьи общей части Уголовного кодекса, а также Уголовнопроцессуального кодекса, в которые необходимо внести технические изменения, чтобы данная статья органически вошла в действующее уголовное и уголовно-процессуальное законодательство. Поэтому дальше идет - внести изменения в статью 7 со значком 1. Это понятие тяжкого преступления и так далее. Статья 25-1 - условное осуждение и так далее. То есть вот этими техническими действиями статья вводится органически в уголовное и уголовно-процессуальное законодательство.

ГОЛОВА. Можна голосувати? Ставлю на голосування.

МОРОЗ О.В. За каждый пункт будем голосовать? Или можно,

ГОЛОВА. Можна в цілому проголосувати. Тут немає ніяких заперечень.

"За" - 272. Приймається. Далі. Вже все?

МОРОЗ О.В. Да, все.

ГОЛОВА. Тепер в цілому давайте проголосуємо. Прошу проголосувати в цілому з тими доповненнями і змінами, які ми внесли.

"За" - 272. Приймається. Все. Прийняли.

МОРОЗ О.В. Спасибо.

ГОЛОВА. У нас є ще одне невеличке питання.

Постанови тут немає. Яка постанова? Де постанова? Я її не бачу. Ми все прийняли? Хто тут доповідав? Все прийняли? Все.

Значить, у нас є документ про вилучення і надання земельних ділянок для несільськогосподарських потреб. Є у вас цей документ?

Ревенко Микола Мусійович, прошу.

РЕВЕНКО М.М., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу /Хотинський

виборчий округ, Чернівецька область/. Шановні народні депутати! На ваш розгляд вноситься проект постанови Верховної Ради "Про вилучення і надання земельних ділянок для несільськогосподарських потреб". Відповідно до земельного законодавства України /мається на увазі Земельний кодекс/ та Положення про порядок і вилучення земельних ділянок Комісія з питань агропромислового комплексу та Президія Верховної Ради розглянули висновки Кабінету Міністрів України щодо матеріалів на вилучення у колгоспів, радгоспів, лісгоспзагів, інших землеволодільців і землекористувачів земель та надання їх підприємствам, установам, організаціям під будівництво житла, промислових об'єктів та інші потреби.

До відома. Шести організаціям матеріали через недостатню обгрунтованість та відсутність необхідних узгоджень з встановленими законодавством вимогами повернуто Кабінетом Міністрів України на доопрацювання. А трьом у вилученні ріллі відмовлено, оскільки пропонувалося вилучити для несільськогосподарських потреб особливо цінні землі, що заборонено статтею 33 Земельного кодексу.

Усього за проектом постанови передбачається вилучити у постійне і в тимчасове користування 103,8 гектара земель, з них 91 гектар ріллі.

Організації та кількість земель у постанові називаються, тому і перелічувати їх я вважаю недоцільно.

Зазначені матеріали в повному обсязі відповідають вимогам законодавства і, на думку комісії та Президії Верховної Ради України, можуть бути затверджені Верховною Радою.

І таке, користуючись нагодою, хотів би, Леоніде Макаровичу, порушити питання. Я вже якось говорив з цієї трибуни про те, що треба, щоб Президія Верховної Ради остаточно вирішувала питання про вилучення і надання земельних ділянок для несільськогосподарських потреб. Обгрунтування з цього приводу таке. У комісії зараз знаходиться більше ста матеріалів з цього питання. Спеціалістів для експертизи поки що нема, xоч це питання, треба сказати, вирішується позитивно. Я вважаю, що Верховна Рада не в змозі щоразу стільки матеріалів розглядати на своїх пленарних засіданнях. Я думаю, що це справа не Верховної Ради, а справа Президії Верховної Ради, але ми так записали в наших законах.

Я просив би, Леоніде Макаровичу, поставити це питання на голосування і вирішити його сьогодні.

Дякую.

ГОЛОВА. Так, гаразд. Хто має щодо цього питання якісь пропозиції або хоче висловитися? Третій мікрофон.

ДЕПУТАТ /не представився/ Шановні депутати! Шановний Леоніде Макаровичу! Я вважаю...

ГОЛОВА. Це запитання чи ви будете висловлюватись?

ДЕПУТАТ /не представився/. Це висловлення.

ГОЛОВА. Тоді говоріть, будь ласка.

Прошу.

ДЕПУТАТ /не представився/. Я просив би вас, що ми підтримали пропозицію комісії у зв'язку з тим, що, дійсно, якщо Верховна Рада буде займатися питанням надання землі по гектару, по два, по три, а на кожній сесії їх буде сотня по Україні, то це дуже неправильно. Я прошу підтримати пропозицію комісії про те, щоб ці питання передати в компетенцію Президії Верховної Ради України.

ГОЛОВА. Знову третій мікрофон, будь ласка.

КОРОБКО М.І. У мене є запитання. А, вже немає кого запитувати. Тоді я хотів би висловитися з такого приводу. Тут зазначено кілька пунктів, згідно з якими вилучаються лісові масиви. Я входжу до складу Комісії у питаннях екології та раціонального природокористування. І я не знаю, може, це якось я особисто не був поінформований, але мені здається, що наша комісія з цього питання не була поінформована. Я вважаю, що це дуже важливо, коли вилучаються угіддя або неугіддя під такі забудови, щоб усе-таки Комісія у питаннях екології та раціонального природокористування була учасником цього процесу.

Я думаю, що непогано було б, якби, дійсно, і надалі залишили, щоб це питання розглядала Верховна Рада, а не Президія, тому що з землекористуванням по всій республіці відбувається такий хаос, що екологічна ситуація значно погіршується.

ГОЛОВА. Давайте вирішимо спочатку питання про те, щоб цю постанову прийняти. А інша пропозиція... Було дві пропозиції: одна - щоб передати надалі вирішувати ці питання Президії Верховної Ради. Це і доповідач запропонував, і з залу народний депутат Волощук підтримав. Ну це пізніше.

Я запитую вас, народні депутати, ще раз: якісь зміни і доповнення є до цієї постанови? Я можу її поставити на голосування? Прошу.

"За" - 253. Приймається.

Тепер, оскільки пропозиція вносилася, вона не потребує якогось документа, але якщо потрібно її обговорити, то можна. Будь ласка. Було дві пропозиції. Перша пропозиція - передати надалі вирішувати ці питання /вони будуть виникати/ Президії Верховної Ради. Тобто передати в компетенцію Президії Верховної Ради. Але була й пропозиція залишити все так, як є, щоб ці питання вирішувала Верховна Рада. Є потреба обговорити ці пропозиції? Ніхто не наполягає? Олександр Іванович Ємець, будь ласка. Перший мікрофон.

ЄМЕЦЬ О.І. Справа в тому, що цілий пакет треба одразу внести: зміни до Земельного кодексу, компетенція Президії... Тобто треба внести невеликий пакет змін до діючого законодавства. А так ми просто... Доручити Президії внести пакет до такого-то строку, бо інакше буде порушення чинного законодавства.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

БАРАБАШ О.Л., секретар Комісії Верховної Ради України з питань економічної реформи і управління народним господарством /Жовтоводський виборчий округ, Дніпропетровська область/. Я категорично проти того, щоб передавати ці повноваження Президії Верховної Ради. Поясню чому. Відповідно до Закону про власність в Українській РСР земля в тому розумінні, як ми зараз вирішували, належить виключно до власності народу України. Від імені народу України може виступати тільки Верховна Рада. Я взагалі проти такої тенденції, коли все більше повноважень ми передаємо Президії. Коли було обговорення структури двопалатного парламенту, ми всі забракували, а самі тим паче постійно перетворюємо Президію на такий собі сенат і передаємо повноваження. Президія, на жаль, цим вже починає зловживати.

Згідно з Конституцією у Президії фактично є одна технічна функція: готувати засідання Верховної Ради, погоджувати роботу комісій. А вона вже перетворюється на якийсь законодавчий орган. Тому я категорично проти. Ми повинні приймати рішення відповідально від імені народу, бо ми є власники. Ми разом з правами передаємо відповідальність за це, як це Верховна Рада Союзу зробила з передачею повноважень Президенту, а потім вже, так би мовити, схопилася за голову. Я категорично проти і закликаю проголосувати проти цієї передачі. Треба приймати рішення і відповідати за них всім складом Верховної Ради.

ГОЛОВА. Правильно тут вноситься пропозиція. Я лише про одне прошу: не звинувачувати Президію в тому, в чому немає потреби її звинувачувати. Ми надали Президії додаткові повноваження. Вона зараз діє відповідно до тих додаткових повноважень.

Тут проголосували, внесли до Конституції, але думка правильна. Треба, щоб всі відповідали за землю.

Третій мікрофон.

СТЕПЕНКО В.І., член Комісії Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу /Полтавський виборчий округ, Полтавська область/. Шановний Леоніде Макаровичу, шановні депутати! Я підтримую думку Ємця Олександра Івановича про те, що якщо ми так швидко прийматимемо такі важливі рішення, то потрібно відмінити те, що прийнято в Земельному кодексі. Адже там роз'яснено, що таке цінні землі, особливо лісові масиви, родючі землі. Ми не повинні сьогодні навіть голосувати за те, щоб це вирішувала Президія Верховної Ради.

Я вношу таку пропозицію: доручити вивчити ще раз це питання комісії, роздати депутатам обгрунтований матеріал і потім прийняти виважене рішення, яке б не завдало шкоди нашим ресурсам, у тому числі земельним. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

ГОЛУБЕЦЬ М.А., керівник Львівського відділення Інституту ботаніки імені М.Г. Холодного АН України /Калуський виборчий округ, Івано-Франківська область/. Шановний Леоніде Макаровичу! Враховуючи те,

що територія України страшенно спустошена /адже маємо серед сільськогосподарських угідь 80 процентів рільних земель/, що землі продуктивні дуже активно вилучаються із землекористування, що дуже складна екологічна ситуація, я вважаю, що ці питання має вирішувати Верховна Рада. Підтримую позицію інших депутатів і вважаю, що пропозицію про передачу в компетенцію Президії треба зняти.

ГОЛОВА. Мені здається, що депутат Степенко запропонував слушне альтернативне рішення.

Доручити комісіям вивчити це питання і внести проект, якщо вони дійдуть такого висновку, роздати його народним депутатам. Про це і депутат Ємець говорив. Внести відповідні зміни в постанови, які ми приймали, і тоді можна буде його обговорити. Якщо на цьому буде згода, то тоді і прийняти. А зараз на слух не приймати. Так?

Перший мікрофон.

САЛІЙ І.М., голова Подільської районної Ради народних депутатів, голова виконавчого комітету /Подільський виборчий округ, м. Київ/. Шановні товариші! Ми щойно приймали документ про землю. Там стільки

відводиться тих земель! Хто обговорював? Я хотів би, щоб ми не переоцінювали наш колегіальний орган щодо прийняття таких конкретних рішень. Є місцеві Ради. До речі, земля нічого не коштує. Треба дати права тим, хто на ній працює, хто там живе. А якщо ми за кожні півгектара будемо тут щось обговорювати, то буде як сьогодні: поклали папери, всі мовчки проголосували і робимо вигляд, що без нас це не вирішується.

Повинен бути чіткий розподіл повноважень: якщо це буде тисяча гектарів чи три тисячі, я не знаю скільки, нехай Верховна Рада розглядає. А якщо це п'ять чи шість, то нехай вирішує сільська Рада. Ну що ми робимо?

ГОЛОВА. Це ще раз підтверджує правильність пропозиції, щоб розглянули комісії в комплексі і вирішили це як належить, а не похапцем. Так?

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Так.

ГОЛОВА. Ще хтось хоче щось сказати? Не хоче. Прекрасно. Таким чином, передається це питання для вивчення в комісії з урахуванням того коротенького обміну думками, який тут відбувся, щоб там опрацювати і подати нам з відповідними змінами, доповненнями і формулюваннями. Голосувати тут не потрібно, то що документа ми ніякого не приймали.

Ми доручаємо комісіям. Це питання ми обговорили і рішення

прийняли. У нас залишилось декілька хвилин. Я бачу, що ми

вже закону або постанови не приймемо. Оголошується перерва

до 16 годин. 98