ЗАСІДАННЯ ДВАНАДЦЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України. 18 вересня 1991 року. 16 година.

Головує Голова Верховної Ради України КРАВЧУК Л.М.

ГОЛОВА. Я запрошую народних .депутатів до залу. Прошу зареєструватись. Присутні 356 народних депутатів. Можемо продовжувати роботу.

Вчора ми домовлялися з вами, що послухаємо інформацію Державного міністра України з питань промисловості і транспорту Віктора Дмитровича Гладуша про забезпечення народного господарства і населення України паливом та електроенергією в осінньо-зимовий період.

Я надаю слово Віктору Дмитровичу. Скільки вам потрібно часу? До 15 хвилин. Будь ласка.

ГЛАДУШ В.Д., Державний міністр з питань промисловості і транспорту України. Шановні депутати, шановний Голово! До напруженого стану з забезпеченні народного господарства України паливно-енергетичними ресурсами, а також до труднощів у

нагромадженні необхідних запасів палива на складах споживачів до початку опалювального сезону 1991-1992 року призвела передусім вкрай незадовільна робота підприємств вугільної і нафтовидобувної промисловості.

Довідково про видобуток і виробництво палива в колишньому Союзі РСР за січень-липень 1990-1991 років: нафта і газовий конденсат зменшаться порівняно о минулим роком на 70-100 мільйонів тонн, вугілля - на 70-80 мільйонів тонн. По вугільній, нафтовидобувній і газовій промисловості України видобуток нафти і газового конденсату зменшиться порівняно в минулим роком на 300 тисяч тонн, газу - на 4 мільярди кубометрів і вугілля - на 24,3 мільйона тонн.

За вісім місяців цього року недодано 17,7 мільйонів тонн вугілля, в тому числі - 7,1 мільйона тонн коксівного. В порівнянні з відповідним періодом минулого року обсяг видобутку вугілля зменшився на 21 мільйон тонн. Із двадцяти трьох об'єднань по видобутку вугілля тільки одне /ВО "Ровенькиантрацит"/ виконало план. Більше 70 відсотків шахт не виконують встановлені їм завдання.

В результаті склалося вкрай напружене становище із забезпеченням народного господарства і населення вугіллям. Всього за поточний рік із ресурсів України споживачам очікується недопоставка його 18,9 мільйона тонн, а за січень-серпень вже недодано більше 12 мільйонів тонн. З урахуванням завозу з інших регіонів країни недопоставка вугілля складатиме 22 мільйони тонн, із них у вересні-грудні - 7,4 мільйони тонн.

Рівень забезпечення комунально-побутових потреб на території України в 1990 році вугільним паливом становив більше 32 мільйонів тонн, в тому числі по лімітах облвиконкомів для продажу населенню і комунально-побутовим споживачам - 19,7 мільйона тонн, Прогнозне забезпечення в поточному році побутових потреб на території буде становити порівняно з минулим роком приблизно 93 відсотки /відповідно буде поставлено 30 мільйонів тонн і 18,2 мільйона тонн/.

Для цього передбачається припинити повністю в четвертому кварталі цього року поставки по держзамовленню на експорт /крім бартерних, що вже укладені/, при необхідності скоротити поставки всім промисловим споживачам, включаючи коксохімічне виробництво, а також зменшити у вересні-грудні цього року відвантаження вугілля за межі України іншим республікам на 70 відсотків від рівня укладених договорів, Крім цього, вживаються заходи по збільшенню у вересні-грудні цього року ресурсів місцевих видів палива за рахунок децентралізованих заготівель його на 90,5 тисячі теки. Ще мова і про вугілля, і брикет, і торф, і дрова, які заготовлюються облвиконкомами.

Іншими видами побутового палива /пічним, побутовим, зрідженим газом/ забезпечення споживачів очікується на рівні минулого рику. Природного газу для цих потреб буде використано на 2 мільярди кубометрів більше, ніж у минулому році. Передбачається також повне забезпечення населення і комунально-побутових споживачів електроенергією. За розрахунковими даними за чотири місяці, які залишилися до кінця року, ресурси бензину складатимуть З мільйони 180 тисяч тонн. Це практично дорівнює його фактичному витраченню за відповідний період минулого року /3 мільйони 239

тисяч тонн/. Дизельного палива буде реалізовано 13,2 мільйона тонн, або на різні централізованих поставок Держкомнафтопродукту України минулого року.

Вкрай вкладні умови створюються із забезпеченням народного господарства мазутом. Розрахункова потребі, в ньому на період року, що залишився, з урахуванням поставки 2,2 мільйона тонн по держзамовленню на експорт і 247 тисяч тонн іншим республікам. складає більше 11 мільйонів тонн. А очікувані ресурси мазуту будуть ледь більше 9 мільйонів тонн. Тому для задоволення потреб народної господарства на рівні минулого року з урахуванням додаткової поставки Міненерго України /в цілому за рік на 1,1 мільйона тонн/ передбачається зменшити постачання його на експорт в обсязі 1,8 мільйона тонн.

Коксохімічним заводам України в цілому за рік для випалу коксу буде недопоставленно більше 9 мільйонів тонн вугілля. В результаті достроково виведуться в ремонт ще 5-6 коксових батарей, що призведе до зниження виробництва чавуну на 7,5-8 мільйонів тонн до річного завдання.

Щодо електрозабезпечення, то енергетичні потужності, які є на Україні, дозволяють повністю задовольнити електричною та тепловою енергією народне господарство і населення при наявності необхідної кількості палива. За прогнозами очікувані на вересень-грудень цього року рівні споживання електроенергії будуть нижчі планових на 4,8 відсотка. При можливому виробництві на атомних станціях 25 мільярдів кіловат-годин /план 24,3/, на гідроелектростанціях - 3,9 мільярда кіловат-годин /план - 2,8/, на теплових станціях необхідно виробити 63,5 мільярда, кіловат-годин /при цьому в резерві буде знаходитися постійно 8-12 блоків через

відсутність важлива/.

Для забезпечення цього рівня виробництва і збереження на 1 січня 1992 року необхідних запасів палива з урахуванням наявних на 1 вересня 1991 року запасів треба 13,4 мільйона тонн вугілля, 4,1 мільйона тонн топкового мазуту, 10 мільярдів кубометрів газу. З урахуванням перерозподілу очікується, що електростанції одержать 10,7 мільйона тонн вугілля, мазуту - 3,8 мільйона тонн і газу - 10 мільярдів кубометрів. Таким чином, не вистачає 2,7 мільйона тонн вугілля.

Постановою Кабінету Міністрів України від 31 серпня 1991 року додатково виділено Міненерго України 1,6 мільйона тонн вугілля і 0,6 мільйона тонн мазуту. В результаті дефіцит палива - 1 мільйон тонн газового і довгополуменевого вугілля.

У зв'язку з цим треба зменшити відпуск електроенергії промисловим споживачам на 7,2 мільярда кіловат-годин, або на 16 відсотків від договірних зобов'язань. Оскільки це призведе до зниження національного доходу, пропонується зменшити поставку електроенергії на експорт на 3 мільярди кіловат-годин. Тоді зниження відпуску електроенергії промисловим споживачам України становитиме 8 відсотків. Мається на увазі, що в будьякому разі комунально-побутові і сільські споживачі, населення, підприємства по видобутку та переробці палива, електротранспорт одержуватимуть електричну енергію в повному обсязі.

Що стосується забезпечення паливом і енергією народного господарства і населення в першому кварталі 1992 року, то воно намічається на рівні не нижче четвертого кварталу цього року. Однак для, цього необхідно Мінекономіці, Укргазпрому, Держвуглепрому, Міненерго, Держхімпрому, Держнафтопродукту вжити заходів для виконання обсягів виробництва в поточному році та прискорити вирішення питань по укладенню договорів і суверенними республіками на постачу нафти, газу, вугілля та інших необхідних ресурсів не нижче рівня четвертого кварталу цього року.

Стан забезпечення народного господарства і населення паливом та електроенергією з осінньо-зимовий період 1991-1992 років розглянуто на засіданні Кабінету Міністрів України 9 вересня цього року, з цього питання прийнято відповідне рішення.

Вам роздано проект постанови з цього питання. прошу її прийняти.

ГОЛОВА. Вікторе Дмитровичу! Тепер відповіді на запитання. Людей, дійсно, дуже хвилює проблема забезпечення паливом, електроенергією, газом.

Ви доповіли всі ці проблеми: що в нас є, скільки добувається, на скільки зменшується. Але людині, яка не орієнтується в цих мільйонах, дуже важко збагнути. Ми можемо сказати, що ось таким паливом будемо забезпечені так, як в минулому році, вугіллям - так, як в позаминулому. Людина бере відлік від того, було тепло в квартирі чи не було. Якщо торік було і ви скажете, що буде так само, то вона заспокоїться. А якщо ви скажете, що буде на 60 мільйонів менше то вона зразу побіжить і буде сама вугілля здобувати де-небудь.

Розумієте, тут треба сказати: цього палива буде стільки, скільки було, а ось цього - на стільки-то мете, або більш-менш. Тобто щоб люди зрозуміли, чи буде так, як було, чи буде значно гірше, чи буде трішечки гірше, чи буде легше. Оце я просив би якось пояснити.

ГЛАДУШ В.Д. Я повторю выжимку из того, что было в докладе. Потребности во всех видах топлива /имеется в виду котельно-печное, сжиженный и природный газ/ будут обеспечены так, как в прошлом году, не ниже, а природного газа на эти нужды будет израсходовано больше на 2 миллиарда кубических метров. Эти 2 миллиарда обеспечивают прирост газифицированного жилья, которое мы построили, и тех домов, которые мы газифицировали.

Единственное: уровень зимнего периода 90-го года не будет обеспечен по твердому топливу. Уровень обеспечения твердым топливом, то есть углем и всем, что относится к твердому топливу, будет обеспечен на 93 процента к уровню прошлого года. Если в абсолютных цифрах, то я их вам назову.

ГОЛОВА. Не треба. Все це зрозуміло, Людина знає: якщо вона має палити вугілля 100 днів, то 7 днів буде при холоді, - от і все. Або треба розподілити таким чином, щоб палити всі 100 днів, але буде трохи холодніше, ніж у минулому році. Людина сама розраховує.

Перший мікрофон, будь ласка.

СЛЄДНЄВ В.П., директор Донецького металургійного заводу імені В.І. Леніна /Ленінський виборчий округ, Донецька область/. Уважаемый Виктор Дмитриевич! Скажите, пожалуйста, когда в украинском Правительстве появится министр промышленности, который своей квалифицированной компетентной работой будет решать вопросы и перестанет составлять шарады для парламента?

ГЛАДУШ В.Д. В структуре Кабинета Министров должность министра промышленности и Министерство промышленности не предусмотрены.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

РОМАНОВ Ю.С., завідуючий відділом астрономічної обсерваторії Одеського державного університету імені І.І. Мечникова /Жовтневий виборчий округ, Одеська область/. Виктор Дмитриевич! У пеня очень много вопросов. Думаю, что я их коснусь, когда буду выступать. Но главный вопрос такой: в проекте постановления не говорится о технологических приемах экономии энергии. Предполагается ли внедрение срочным порядком каких-то приемов или нет?

ГЛАДУШ В.Д. У нас во всех отраслях - правда, это было раньше

- составлялись ежегодные планы по экономии топлива и электроэнергии. Сейчас с отходом от командноадминистративного метода таких сводных планов по всем видам промышленности

у нас нет.

В отношении технологии - внедряются ли новые технологии экономии электроэнергии и топлива? Да, внедряются, но уровень их внедрения очень невысок. Если следовать чисто статистическому отчету, то мы потребили энергоресурсов за полгода меньше в соответствии с планом по отношению к предыдущему на 4,1 процента. И даже те планы, которые предусматривались раньше постановлением N 360 /это было постановление Совета Министров и ЦК КПСС, я не стесняюсь это говорить, там предусматривалась экономия по видам топлива/, - они формально у нас выполняются.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

РУДЕНКО В.М., член Комісії Верховної Ради України з питань діяльності Рад народних депутатів, розвитку місцевого самоврядування /Гощанський виборчий округ, Рівненська область/. Шановний Вікторе Дмитровичу! Ви сказали, що на 93 проценти населення буде забезпечене паливом. Але виникає питання: а фонди, які були доведені Кабінетом Міністрів, - вони будуть виконані чи ні? Тому що, наприклад, по Гощанському району Рівненської області фонди за 8 місяців /я не говорю потреба, а фонди/ отоварені по вугіллю лише на 43 проценти, по буро-вугільному брикету - на 36, по торфобрикету - на 41, по дровах - на 48. А вже ж на носі зима. Будуть фонди отоварені чи ні?

ГЛАДУШ В.Д. Да, фонды будут отоварены в целом на 93 процента. Из каких источников - в проекте постановления оказано. Предполагается прекратить поставку на экспорт, то есть госзаказ на экспорт, угля /я называю вам в качестве примера по углю/ и снизить поставки его на 70 процентов в другие республики. Мера не очень красивая, но предполагается этот источник.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

СЕРЕБРЯННИКОВ Ю.П., член Комісії Верховної Ради України з питань розвитку базових галузей народного господарства /Калінінський виборчий округ, Донецька область/, Виктор Дмитриевич! Вы привели нам цифры: сколько будет угля в этом и следующем году, У меня такой вопрос. Эти цифры сделаны с учетом того, что наши заводы и объединения /например, Донецкое объединение взрывозащищенного электрооборудования/ сейчас простаивают? Это заводы, которые выпускают электрооборудование для топливно-энергетического комплекса. И простаивают они именно из-за того, что украинское Правительство срезало этим заводам металл.

Или вы будете где-то закупать это электрооборудование? Или учли, что эти заводы не нужны? Скажите, как вы решаете эту проблему?

ГЛАДУШ В.Д. Тема моего сегодняшнего доклада - это обеспечение народного хозяйства топливом в осенне-зимний период:

Другие темы /на сколько сократится производство металла, машиностроение и прочего/ я не затрагиваю.

Насколько точны эти прогнозы? Я думаю, что прогнозы этого не достаточно точны.

Уровень добычи угля в целом по Украине определен 140 миллионов тонн. Планировалось добыть его 160 миллионов тонн.

То же самое - по нефти и газу. То есть вопрос о том, что будет, если остановятся Каховский или Донецкий электромеханические заводы, не рассматривалось.

Я могу только сказать, что по этим прогнозам чаш завод будет обеспечен электроэнергией и топливом полностью. Я понимаю, что нужен металл. Но, кроме, него нужен и хлеб.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ПЕТРЕНКО Я.О., перший заступник голови виконавчого комітету Приазовської районної Ради народних депутатів /Приазовський виборчий округ, Запорізька область/. Шановний Вікторе Дмитровичу! Скажіть, будь ласка, яких заходів вживає Уряд для того, щоб допомогти шахтарям надолужити відставання по видобутку вугілля? Бо з практики ми знаємо, що село знову обійдуть і обдеруть, тут сумнівів немає. Можливо, за рахунок допомоги шахтарям ми могли б покращити становище на селі, забезпечивши його вугіллям?

ГЛАДУШ В.Д. Шахтеры - сегодня испытывают самую острую необходимость в крепежном лесе, рудничной стойке. Вчера группу шахтеров принимали Леонид Макарович и Витольд Павлович Фокин. Было принято отчаянное решение - выделить на прямой бартер 13 тысяч тонн сахара, что позволит увеличить количество поставок леса из России.

Принято также решение разбронировать 100 тысяч кубических метров шахтной стойки и дать ее шахтерам. Сегодня часть цехов и лав стоят из-за отсутствия крепежного леса. И если говорить об обеспечении шахтеров топливом и электроэнергией, в предлагаемых нами мерах /а они определены в постановлении/ написано, что топливодобывающая и топливоперерабатывающая промышленность будет работать без ограничений.

ВОЛОІЦУК М.Ю., голова Закарпатської обласної Ради народних депутатів, голова виконавчого комітету /Свалявський виборчий округ, Закарпатська область/. Шановний Вікторе Петровичу! Нещодавно надійшла телеграма в області про те, що на 15 процентів скорочуються поставки електроенергії для народного господарства. Чи залишається в силі ця телеграма? Цеперше.

Друге. На 10 процентів поставок газу на четвертий квартал укладені договори з постачальниками, бо немає з ким їх складати. Чи є можливість забезпечення газом?

Третє. Чи можна нині допомогли областям і районним центрам у виділенні труб і різної арматури для ремонту тепломереж?

ГЛАДУШ В.Д. Отвечаю. Я доложил, что за смет снижения экспорта на 3 миллиарда киловатт-часов отпуск электроэнергии снизится с 15 до 8 процентов. Это к договорным.

За счет падения промышленности на 4,8 процента снижение потребления электроэнергии составит соответственно 3,2 процента. Учитывая приоритетность названных отраслей /я не буду их перечислять/, для промышленности по разным областям это превращается в 6,5, 2 процента в зависимости от структур области.

Теперь в отношении газа. Пока есть с кем заключать договоры по его поставке. До конца года, как я сказал, мы рассчитываем получить договорной природный газ из России, Туркмении в полном объеме. В этом мы твердо уверены. А что касается прошлого года, то это предстоит еще парафировать.

Договоры, которые заключены, нужно будет парафировать на том или ином уровне с правительствами России и Туркмении.

В отношении возможности увеличения поставок труб для коммунального хозяйства. На сегодня такой возможности нет, Куда эти. трубы ушли? С общего нашего согласия - на нужды села. Поставки труб селу мы увеличили до 544 тысяч токи.

Вне всяких сомнений, эти трубы будут поставлены, Конечно, остальным отраслям будет чуть меньше. Я знаю, сколько мы недопоставили коммунхозу и другим отраслям.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

ВАСИЛЬЕВА Г.І., член Комісії Верховної Ради України у справах жінок, охорони сім'ї, материнства і дитинства /Білоцерківський міський виборчий округ, Київська область/. Шановний Вікторе Дмитровичу! Скажіть, будь ласка, чи підраховував Уряд збитки для України в зв'язку з таким скороченням договірних поставок за межі республіки? Чи будуть якісь відповідні договори із споживачем?

ГЛАДУШ В.Д. Я понял. Мне не очень хотелось бы отвечать на этот вопрос в эфир, но он задан, и я вынужден ответить. Я сказал о поставках по договорам, государственных поставках на экспорт. Держатель этих договоров - Союз ССР.

Я могу назвать цифру. Скажем, недопоставка Союзом 1,8 миллиона тонн мазута. Это обойдется штрафами тому государству, которое мы признаем наполовину, в 20 миллионов долларов. То есть речь идет о сокращении государственных поставок на экспорт, которые заключало Правительство Союза ССР.

Что касается бартерных сделок, то мой друг Звягильский стоит у микрофона и хочет задать мне вопрос. Все бартерные сделки, которые мы заключили, предполагается нашим постановлением выполнять. Но есть такая приписка: до конца года воздержаться от заключения новых бартерных сделок по топливу /это касается также угля, мазута и прочего/, поскольку ресурсы действительно очень малы. Скажем, 93 процента поставок

населению твердого топлива при прошлогодней сиротской зиме

- это небольшая драма. Но если будет жестокая зима, то поставки 93 процентов ощутят все слои населения.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

БОЙКО І.Г., заступник голови Комісії Верховної Ради України у справах ветеранів, пенсіонерів, інвалідів, репресованих, малозабезпечених і воїнів-інтернаціоналістів /Кам'янськоДніпровський виборчий округ, Запорізька область/. Вікторе Дмитровичу! Споживач у селі, споживач у місті, а точніше, споживач з центральним опаленням і споживач зі своєю власною топкою в будинку, - це зовсім різні речі. А якщо говорити за сільського жителя, то вже багато років наші пенсіонери, люди похилого віку ой як мерзнуть.

Задаю конкретне запитання: чи готові ви сьогодні /тому що тут це, як кажуть, розмито/ прийняти конкретну програму по забезпеченню сільського жителя : цим паливом?

ГЛАДУШ В.Д. Должен с удовлетворением вам ответить, что после ниє два года после принятого Правительством решения о свободной продаже топлива /не сортового/ мы не располагаем

такими данными, чтобы кто-то не был обеспечен твердым топливом на Украине. Я опираюсь на то, что лично принимаю трудящихся, бываю в областях. Более того, не сортового топлива за первое полугодие 1991 года у нас купили всего лишь 8 тысяч тонн.

Что касается сортового топлива и антрацита. Что предусматривается, чтобы его стало больше? Я понял ваш вопрос. Потому что если кто-то спрашивает топливо, то имеет в виду сортовое в виде антрацитового. Производство этого топлива, к сожалению, будет уменьшаться. Но оно корреспондировалось, не считая вот такого спонтанного падения по углю сегодня, количеством газифицированных домов, то есть замена газовым топливом вроде бы корреспондировалась со снижением сортового топлива. Сейчас оно упало больше, поэтому обеспечение сортовым топливом будет хуже.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

ІОФФЕ Ю.Я., генеральний директор виробничого об'єднання "Стахановвугілля" /Брянківський виборчий округ, Луганське область/. Уважаемый Виктор Дмитриевич! Мой вопрос будет состоять из двух частей, но он один.

Первое. После подготовки Правительством этого проекта постановления - можно ли вообще верить Правительству? Потому что недавно, еще не высохли чернила, мы с вами договорились, что горняки имеют право 10 процентов энергетического угля и 6 процентов коксующегося продавать, как хотят.

Сегодня в этом проекте постановления на это нет даже и намека. Как тогда с вами вести диалог?

Второе. Получается, что делить уголь вы хотите, а снабжаемся мы сами как можем. Несмотря на неоднократные походы мои к вам лично, трубы с маркировкой ТУ никем не приняты. Труб сегодня нет. По лесу - это тоже один из фактов. Тогда давайте так: или мы сами будем сегодня лить и сами будем себя снабжать, или, если вы хотите делиться, то снабжайте. Это основное. Я хочу еще добавить Виктор Дмитриевич, что, наверное Правительство не понимает вопроса, почему идет снижение. А падение добычи угля будет продолжаться.

И еще. Вы, наверное, не знаете о том, что введены отпуска в два раза продолжительнее и полностью разрушено снабжение, о чем я уже говорил.

ГЛАДУШ В.Д. Вопрос длинный, но я вез запомнил и постараюсь Юлий Яковлевич, вам ответить.

Во-первых, действительно, мы выдерживаем постоянно эти цифры

- 10 процентов и 5 процентов, так что мы вас не лишили этого права. Я понятно ответил? Вы же разговариваете и не слушаете. Здесь ни в одном пункте нет, что мы хотим вас

лишить права на 5 процентов по коксующимся углях и 10 процентов по энергетическим. Этот договор остается в силе и его никто не нарушал.

Второй вопрос о том, увеличим дм мы производство труб? Нет, мы не беремся сейчас, скажем, делить трубы всех металлургических заводов, так же как и договор с угольщиками мы держим в силе - часть труб заводы распределяют, минуя госзаказ. И не собираемся узурпировать власть предприятий и делить централизованно.

Вот мы слушали выступление Владимира Петровича, где он говорил о снижении госзаказа. И он будет, очевидно, снижен, мы пойдем навстречу.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

ІВАСЮК В.П., член Комісії Верховної ради України з питань здоров'я людини /Ленінградський виборчий округ, м. Київ/. Шановний Вікторе Дмитрович! Я вважаю, що якась дивна виникла ситуація, і якось дивно Уряд спілкується з Верховною Радою. Він весь час перепиту і, чи Верховна Рада його зрозуміла, ми доступно він говорить. Але це така справа.

І хотів би запитати у вас щодо постанови, проект якої ви нам запропонували. Отже, пункт 3 постанови, де йдеться про те, що Кабінету Міністрів Верховна Рада повинна дати досвід, аби Кабінет забезпечив створення необхідних умов для нормального функціонування і так далі.

Я хотів би вас запитати з цього з пункту: скажіть, будь ласка, чи це не в ваш прямій обв'язок і чи потрібно у Верховної Ради весь час запитувати про те 8 що можне робити, а що не можна? Цеперше.

Друге. Що то написано після трьох зірочок? І взагалі невідомо - це пункт постанови чи що це таке? Там йдеться про те, що, - враховуючи вкрай напружений стан і так далі, Верховна Рада України звертається до колективів підприємств з таким-то проханням.

Ви знаєте, я би запропонував Уряду /і думаю, що ви зі мною погодитесь/ не виступати в ролі прохачів і Верховну Раду не спонукати до того. Я гадаю, що треба виробити якісь механізми, аби економічно зацікавити підприємстві для спілкування з Урядом. У зв'язку з цим я хотів би вас попросити, щоб ви передали своєму колезі Ткачуку, щоб він теж якось хлібну справу вирішував на рівні зацікавленості, а не на рівні прохань.

І останнє, що я хотів би вас запитати. Скажіть, а од не згодні ви з тим, щоб цю постанову взагалі Верховна Рада не розглядала і не приймала, оскільки, повторюю, це є ваш обов'язок, це є ваша відповідальність і ваша компетенція. І не плутаєте грішне з праведним. Верховна Рада видає нормативні акти, а не прохання.

Дякую.

ГЛАДУШ В.Д. Я с вами абсолютно согласен, не все 100 процентов. Мы имеем свои полномочия и компетенцию, в соответствии с которыми было принято, как я вам доложил, 9 сентября текущего года определенное решение. Но по вашему требованию мы, государственные министры, будем вам раз в неделю давать информацию. Лично я не считаю, что должно быть принято постановление никаких дополнительных полномочий не прошу.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

БОНДАРЕВ В.П., заступник голови виконавчого комітету Житомирської обласної Ради народних депутатів /Овруцький виборчий округ, Житомирська область/. Виктор Дмитриевич: В Житомирской области согласно постановлению N 228 ведется строительство более 5 тысяч домов для людей, отселяемых на зоны радиоактивного загрязнения. Все эти дома требуют огромного количества топлива - как дров, так и угля. На сегодня госзаказ не выполняется. Дополнительно необходимо более 4,5 тысячи тонн угля. Как быть? Можно ли верить сегодня Правительству, что будет стопроцентный приоритет для этих людей? Или же покупать уголь по 300 рублей за тонну, как сегодня предлагается? Я бы хотел получить на этот вопрос ответ.

ГЛАДУШ В.Д. Кто предлагает по 300 рублей, я не расслышал?

БОНДАРЄВ В.П. В других регионах нашей страны.

ГЛАДУШ В.Д. Что касается этих домов, то пока что ил сегодня ресурсов для чернобыльцев достаточно, чтобы обеспечить их на 100 процентов. Я готов рассмотреть отдельно то, что идет для чернобыльцев.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

ПАВЛИЧКО Д.В., голова Комісії Верховної Ради України у закордонних справах /Збаразький виборчий округ, Тернопільська область/. Шановний Вікторе Дмитровичу! Ви знаєте, що нафта - основа основ промисловості і державної незалежності. Я хочу спитати, вас: на скільки процентів Україна може забезпечити свої потреби нафтою, видобутою на території України, і що зробив Уряд України, зокрема ваше відомство, після 24 серпня, щоб Україна могла найближчим часом одержувати нафту з Близького Сходу, з арабських країн?

ГЛАДУШ В.Д. Шановний Дмитре Васильовичу! Сразу же после 24 августа по поручению Кабинета Министров мной были сделаны расчеты относительно того, сколько нам будет стоить топливо, если закупать его по мировым, ценам, Говорю о сегодняшнем уровне потребления. Я вам доложу, что такой уровень нашего потребления.

Вот те проценты, о которых вы говорили. В пересчете на сырую нефть, так как мы получаем в виде нефти, в виде бензина, дизтоплива и других нефтепродуктов, Украина потребляет 80 миллионов тонн нефти. Добываем мы 3,5 миллиона тонн на территории Украины. Такое же количество добудем в этом году.

Природный газ. Мы потребляем 120 миллиардов кубометров газа, добываем же 23 миллиарда кубометров. И добыча природного газа у нас будет спадать.

Мы завозим уголь и в этом году должны завести его 15 миллионов тонн. В пересчете на мировые цены на 1 июля текущего года закупка этого топлива будет стоить нам 17 миллиардов долларов.

В отношении Ближнего Востока. У нас пока только на уровне разговоров с бизнесменами Ближнего Востока рассматривается то, на каких бы бартерных условиях заключить эту сделку.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

ЗВЯГІЛЬСЬКИЙ Ю.Л., директор шахти імені О.Ф. Засядька виробничого об'єднання "Донецьквугілля" /Київський виборчий округ, Донецька область/. Уважаемый Виктор Дмитриевич! В проекте постановления Кабинета Министров, который представлен Верховному Совету для утверждения, говорится, что для обеспечения котелен, газовых печей топливом нужно использовать дорогостоящий мытый концентрат, который так необходим для коксования, для производства металла в черной металлургии. Считаете ли вы, что Правительство поступает правильно в этом вопросе?

ГЛАДУШ В.Д. Я вам уже ответил и сейчас могу повторить. Все эти ресурсные топлива /рядом с вами стоит Зиновий Васильевич/ предполагается вовлечь в обеспечение народного хозяйства за счет уменьшения госпоставок на экспорт. Нам без разницы - это быт, коксохимия или электростанция.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

СВІДЕРСЬКИЙ Ф.Ф., член Комісії Верховної Ради України у питаннях соціальної політики та праці /Нововолинський виборчий округ, Волинська область/. Шановний Вікторе Дмитровичу! Ми говоримо про метал, електроенергію, хліб. Як ви знаєте, Україна постачає електроенергію, атомну енергію в першу чергу в Польщу і Угорщину. Ми постачаємо туди залізну руду. На сьогоднішній день ми, мабуть, дуже мало отримали валюти, яка до цього часу, я думаю, ще продовжує надходити в Москву. У зв'язку з тим, що великі врожаї зернових і в Польщі, і в Угорщині ми могли б отримати за названі види енергії і руду зерно, яке нам так необхідне, а не везти його із Сполучених Штатів Америки.

Через Україну до Європи ідуть трубопроводи "Дружба" та інші. Ми могли б теж отримати процент від цього, теж мати валюту, яка нам так необхідна.

Далі. У зв'язку з такою у нас енергетичною кризою, я вважаю /Уряд мабуть, теж це має на увазі/, нам необхідно буде включати нові атомні реактори, а не тільки закривати чорнобильські.

Які плануються чи вже проведені роботи, щоб ці атомні реактори були не близнюки чорнобильським, а були такі безпечні, як у Франції і в Японії? І ще питання. Що робиться Урядом, щоб не тільки була ця програма, вкажемо, авральною, а щоб це була програма на найближчі два-три роки і ми були впевнені в забезпеченні енергією на роки?

ГЛАДУШ В.Д. Первая часть этого вопроса. Нам до конца года по договорам, которые также заключал Союз, нужно транспортировать электроэнергии за рубеж 6,4 миллиарда киловатт-часов. Предлагается 3 миллиарда киловатт-часов оставить для собственного потребления. Осталось 3,4 миллиарда киловатт-часов. Что касается этого остатка по договорам Союза на поставку электроэнергии, то они сегодня перезаключаются. Это поручено министру Склярову, он здесь присутствует. И мы то, что осталось до конца года, будем поставлять по прямым договорам странам, которые получат от нас электроэнергию. В следующем году, если будет у нас избыток электроэнергии, мы ее тоже будем поставлять только по прямым договорам. То есть на нашу валюту.

О транспортных артериях. Они сейчас спешно переоформляются /львовяне знают/ и берутся в собственность Украины. Дальше будут разработаны меры по всему транспорту, будь-то трубопроводный, авиация, флот или железная дорога. Будут договоры на передачу, так сказать, по Украине грузов железнодорожных, трубопроводного транспорта. В них будет оговорено, какое количество денег мы будем брать за это транспортирование грузов.

Вы еще задали самый главный вопрос. Я его не счел бы уместным сегодня ставить. У нас есть договор, он передается теперь уже на республику, и есть согласие Соединенных Штатов, Франции и Западной Германии на оказание нам помощи по переоборудованию атомных станций, чтобы сделать их безопасными.

Правительство, очевидно, в ближайшее время попросит у вас разрешение снять мораторий на те три блока, которые находятся у нас в высокой готовности. Но это я несколько опережаю события. Нам органического топлива ни сейчас, ни в перспективе для народного хозяйства, не хватит. А ядерного топлива у нас запасы. У нас, то есть пока в Союзе. Даже если его не производить и не делать до 2005 года. Это отдельный вопрос, я думаю, мы отдельно его рассмотрим в комиссиях Верховного Совета, прежде чем вносить сюда.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

УСАТЕНКО В.І., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань Чорнобильської катастрофи /Красноградський виборчий округ, Харківська область/. Уважаемый Виктор Дмитриевич! Мы с вами на эту тему уже много раз говорили. Популистские тарифы на электроэнергию в сельскохозяйственном производстве и для сельского населения приведи к развалу сельской энергетики, которая в первую очередь ударила по этому же самому селу из-за частых отключений и так далее. Необходимо принимать какие-то радикальные, меры, чтобы приостановить процент разрушения сельской энергетики.

Намерено ли Правительство и дальше делать вид, что ничего не происходит, или оно все-таки будет поднимать вопрос о необходимости увеличения тарифов? Нужно снижать себестоимость киловатт-часа, чтобы эта отрасль была рентабельной.

ГЛАДУШ В.Д. Я, несколько опережая события, окажу, что Правительство скоро выйдет с предложениями, согласованными с республиками, на фиксированные цены на топливо и электроэнергию.

Цены на топливо и электроэнергию планируется увеличить в 3- 7 раза. Нужно будет рассмотреть и все льготные тарифы, которые у нас на сегодня существуют.

Я в общем-то считаю, это мнение мое личное, говорю не от имени Кабинета Министров, что натуроплата электроэнергии - это антирыночно и аморально.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

СИМОНЕНКО В.К., голова Одеської міської Ради народних депутатів, голова виконавчого комітету /Малиновський виборчий округ, Одеська область/. Уважаемый Виктор Дмитриевич! Знаете ли вы, что все годовые фонды на бензин и дизельное топливо для коммунального транспорта в больших городах закончились еще 1 августа? Одесса сейчас питается бензином и дизельным топливом через трубу, которая у нас проходит. Мы попросту занимаемся производственным хулиганством. Это один вопрос.

Теперь второй. Все фонды для Одессы рассчитаны на

температуру минус восемь градусов и не на полградуса выше. Стоит увеличить температуру на один градус и дефицит моментально вырастает на 3 процента. А у нас в Одессе бывает и минус двадцать.

Так вот я хочу у вас спросить: на какой уровень средней температуры рассчитаны все фонды на соцкультбыт?

И третий вопрос. Считаете ли вы как государственный министр этичным на незаключенные договора накладывать вето и под это еще подвязывать Верховный Совет нашей республики? Каков же будет авторитет нашего Верховного Совета среди бизнесменов и деловых людей и кто с нами будет иметь деловые контакты после того, как мы с вами будем соучастниками этого неправого дела?

ГЛАДУШ В.Д. Я готов ответить по порядку. Могу ли я одобрить хулиганство? Это хулиганит не только товарищ Симоненко и Одесская область, перетягивая ресурсы на бензин и нефть. Так же действует и уважаемая мной Луганская область, так же действует и Полтава, то есть все, у кого есть такая возможность. Я сейчас вам назову цифры. Вот товарищ Лобач там машет руками, но за восемь месяцев уровень потребления к выделенным фондам по Луганской области - 116 процентов, по Полтавской - 117. По Одессе называть не буду, депутат знает сам.

Уважаемые депутаты! Я этого не могу одобрять...

ГОЛОВА. Але ви можете цього не помічати.

ГЛАДУШ В.Д. Теперь о том, знаю ли я, что на автотранспорте и в комбыте исчерпаны фонды еще в первом полугодии. Да, годовые фонды исчерпаны еще в первом полугодии. Я это знаю. И знаю, сколько дали мы сверх фондов по сравнению с прошлым годом и по отраслям, и всем остальным /цифру я вам назвал/. За четыре месяца прошлого года на Украине мы израсходовали или потребили 3 миллиона 239 тысяч тонн бензина. Правительство берется до конца года обеспечить потребности на уровне 3 миллионов 180 тысяч тонн, то есть близко к уровню прошлого года.

Как он перетекает - бензин - и по каким каналам, к даже-то, что на заводе имени Карла Либкнехта сельхозпредприятия меняют трубы на бензин - обо всем этом я вида.

Что дальше? Дальше - идти на рыночные отношения. Не делать вот так, а идти на рыночные отношения.

И последний вопрос, который вы задали, - этично или неэтично. Уважаемые депутаты! Да, сейчас при формировании и исполнении плана и бюджета этого года неизбежно применение методов командной системы. Обеспечить, скажем, сельское хозяйство трубами иначе чем командно-ударным методом пока нельзя. Это подтвердит товарищ Мельник. А что это неэтично - да, неэтично.

ГОЛОВА. Валентине Костянтиновичу! Я вам кочу сказати, ще Президія Верховної Ради підтримала ваву ініціативу щодо вільної економічної зони. Уряд працює. І тепер для вас відкриються надзвичайно широкі можливості. Перший мікрофон.

СИМОНЕНКО В.К. Я просто хочу, чтобы мы вошли в зиму, в зимние трудности с открытыми глазами. Не надо никакого.

Поймите: и так тяжело. А если мы будем друг другу рассказывать сказки, не будем стоять твердо на земле - будет беда.

Я не хочу комментировать эту цифру - 2 миллиарда кубометров газа, - потому что это все ерунда на постном масле. Завтра упадет давление, и при давлении 2 килограмма на газовых магистралях весь центр города от АГВ отключается автоматически. То же самое во Львове, то же самое в Донецке, потому что на АГВ среднее давление должно быть минимум 4,5 килограмма. А мы здесь все говорим вообще, а люди...

ГЛАДУШ В.Д. Я еще раз отвечаю уважаемому депутату Симоненко. Он спрашивает, к чему отнесены эти цифры, Я вам сказал: к прошлому году с ее зимой. Я не брался вместе о Правительством прогнозировать зиму, хотя чувствую, что она будет неважная.

В отношении распределения газа - как распределяется газ в Одессе и других городах. Я не считаю нужным вам пояснять, потому что здесь сидят промышленники, которые хорошо знают, что делается, когда падает давление. И даже в Шостке, небольшом городе /вот депутат стоит/ тоже знают, что делать, когда падает давление.

ГОЛОВА. Давайте порадимося. Вже ціла година минула. А тут ще виступати хочуть. Вікторе Дмитровичу, сідайте, будь ласка.

На виступ записалися депутати Мацялко, Аптер, Сухий, Євтухов, Романов, Кислив, Барабаш, Лисенко, Пустовойтенко.

Є потреба говорити? в. Давайте тільки так: до 5 хвилин. Слово депутату Мацялко. За ним виступатиме Депутат Аптер.

МАЦЯЛКО М.В., генеральний директор науково-виробничого об'єднання "Укргаз" /Кременецький виборчий округ, Тернопільська область/. Шановні депутати! Маючи певне відношення до паливно-енергетичного комплексу, я підтверджую, що Кабінет Міністрів, дійсно, докладає певних зусиль для того, щоб громадяни України якнайменше відчули на собі існування цієї проблеми. Разом з тим зараз не час дифирамбів, особливо після прогнозів, що майбутня зима має бути суворою.

В республіці і раніше виникали напруження з паливом. Були навіть випіки зупинки окремих виробництв. А тепер після того, коли так званий єдиний союзний паливно-енергетичний комплекс розпався, особливу тривогу викликає газопостачання.

Ми повинні створити в незалежній Україні свої міцні структури, які б могли чітко і оперативно діяти в екстремальних, ситуаціях. У багатьох випадках залежно від того, як переживе зиму самостійна Україна, як Кабінет Міністрів, відповідні відомства вийдуть із складного становища з паливом, люди будитимуть про правильність і доцільність рішень, які ми приймали. Тому особливої уваги насуває правильна побудова організаційної структури управління енергетичним комплексом, оперативна і чітка для всіх її ланок.

Цей комплекс, як і все народне господарство, має працювали в ринкових умовах, але з урахуванням специфіки галузі. На жаль, цього не скажеш про газопостачання. Цю систему хочуть розчленувати. Відомчі амбіції беруть верх над здоровим глуздом. На фоні всіх тих негараздів, що мають місце з паливом взимку, Держжитлокомунгосп вніс Кабінету Міністрів пропозиції про розподіл систем газопостачання по районах, містах, областях без урахування того, що газопроводи не автономні. Хіба можна так підходити до зими?

Не думаю, що це позиція Уряду. Перекладати все на плечі місцевих Рад не можна. Тим більше сьогодні, в цей складний час. Зимою в окремих регіонах і районах очікується напруженість з газопостачанням, особливо в Кримській АРСР, в Одеській області. Викликає тривогу стан газопроводів в окремих селах. У Львівській та Івано-Франківській областях багато населених пунктів газифіковано понад піввіку тому. Є газопроводи, що поступово стають непридатними, їх треба заміняти, бо газ, крім усього, в таких випадках може бути великою небезпекою.

Тому пропоную: замість союзних структур, які командували паливно-енергетичним комплексом Союзу, створити при Кабінеті Міністрів України координаційну раду, яка б займалася всіма питаннями палива і рішення якої були б законом для всіх добувних ресурсів. Це тільки тому, що іншого в республіці нічого немає.

Звертаюсь до керівників трубопрокатних підприємств Донецька, Дніпропетровська, Луганська, особливо до нашого колеги директора Новомосковського заводу народного депутата Мельника з проханням вжити заходів щодо реалізації труб для газо- і теплопостачання, в тому числі для газифікації населених пунктів, для людей, відселених із зони Чорнобильської АЕС.

Звертаюсь до керівників усіх рангів, телеглядачів, радіослухачів - вникнути в ту ситуацію, що склалася, суворо дотримуватися режиму газопостачання в осінньо-зимовий період; організувати якісну підготовку до зими опалювальних котелень; утеплити житло та об'єкти культпобуту, замінити непридатні теплові мережі, а також накопичити резервне паливо на промислових підприємствах. Ці та інші засоби допоможуть нам більш-менш нормально пережити зимовий піковий період.

Щодо постанови. Вважаю, що її приймати не потрібно, а Уряду слід вживати заходів до нормальної роботи в зимовий період.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Аптеру. За ним буде виступати депутат Сухий.

АПТЕР Я.М., директор Керченського металургійного заводу імені Войкова /Керченський виборчий округ, Кримська АРСР/. Уважаемые депутаты! Я считаю, что рассмотрение сегодня частного вопроса топливно-энергетического комплекса совершенно не снимает комплекса проблем. Думаю, что экономить электроэнергию мы будем уже в самом ближайшем будущем. Я от микрофона уже сказал, что крупнейший в Европе цех по производству деколия остановлен сегодня. На пороге остановка следующего крупнейшего в Союзе цеха по производству металлической посуды. Это около 2,5 тысячи людей выйдут на улицы. Виктор Дмитриевич знает, сколько мы сэкономим электроэнергии. Так что с этим у нас проблем

в ближайшую зиму, думаю, не будет. Поэтому рассматривать эти вопросы в отрыве от комплекса проблем, как сегодня нам пытались представить, невозможно. Это же комедия - менять сахар на стойки. А что дальше? Мы уже опустились в каменный век начинаем забывать, что такое деньги. Предприятия сегодня /а здесь присутствуют многие мои колеги/ пока еще могут выжить за счет бартера. Что-то можно обменять внутри, что-то на экспорт... А что делать остальным? Должен сказать, что мой заказ не самый бедный с позиции обмена, но он уже тонет. Я считаю, что на эту проблему нужно было бы посмотреть немножко шире.

Сегодня от микрофона я спросил: что мы собираемся делать с позиции союзного экономического договора? Нам нужна определенность. Наша делегация на всех уровнях ведет себя очень уж интересно. Я обращаюсь лично к Председателю Верховного Совета Леонид Макарович, пожалуйста, не уходите от желания обсудить и проголосовать этот вопрос. Мы должны совершенно четко сказать, чего мы хотим. Будем ли мы добросовестно /так, чтобы поверили другие республики/ вариться в этом общем котле, не поступившись нашей независимостью?

Наоборот, ведь независимость - это широкое применение ее возможности в плане экономики. Мы же все время ведем себя настороженно, и люди нам не верят. Нам перестали поставлять то, что всю жизнь поставляли.

Поэтому первый вопрос, на который мы должны ответить: работают там или нет? И мы обязаны /если ответим на него положительно/ создать такую делегацию от республики, которая состояла бы из специалистов народного хозяйства, имела бы полномочий и регулярно докладывала здесь о своей деятельности.

Если мы сейчас не внушим доверия остальным республикам, что мы собираемся участвовать в этом экономическом пространстве /а другого для нас нет/, то погибнет республика. Я думаю, что профсоюзы так же должны это увидеть, а не только руководители хозяйств. Спроси сейчас любого из депутатов: кого коснулась эта проблема? И каждый поднимет руку. Пожалуйста, прошу не уходить от этого вопроса, сегодня же его проголосовать.

ГОЛОВА. Вибачте, будь ласка, народний депутате Аптер. Я і той раз слухав вас, і цей раз слухаю. За що ми маємо проголосувати? Скажіть, щоб люди зрозуміли.

АПТЕР Я.М. За определенности нашей позиции. Как ведут себя представители республики, работая в этих органах, мы чувствуем. Двусмысленность какая-то, недомолвки... Вот приняли, одобрили, а потом это одобрение превращается в полную бездеятельность, понимаете? И меня настораживает не ваша позиция, а наша позиция. Мы виноваты в том, что вяжем вам руки. Мы должны здесь сказать: быть этому экономическому союзу или не быть. Это же вторая линия поведения, мы же должны четко представлять последствия этой ситуации.

ГОЛОВА. Я зрозумів. Дякую.

Слово надається народному депутату Сухому. За ним виступатиме депутат Романов.

СУХИЙ В.В., голова Комісії Верховної Ради України з питань відродження та соціального розвитку села /Павлоградський виборчий округ, Дніпропетровська область/. Шановні депутати! На ваш розсуд я хочу внести кілька альтернативних думок, закладених в проекті постанови.

Перше. Гадаю, що ми не зможемо вийти із скрутного становища, в якому опинились, тільки з допомогою тих заходів, що зайві, а проекті постанови. Відповідаю - чому.

Тому що парламент, який перебуває у "підвішеному" стані, такої важливої функції виконати сьогодні не зможе. Дня того, щоб він міг виконувати такі складні завдання, Народній раді потрібно не лише щодня заявляти про те, що вона є тепер більшістю, а й брати на себе функції більшості. Принаймні, заявити народу; мовляв, беремо на себе керівництво і відповідальність за стан економіки. А якщо це не робиться /давайте будемо чесними/, то що ми маємо? Загальну безвідповідальність, яка не додає ні продуктів, ні товарів народного вжитку.

Друге. Ефективних заходів не зможе вжити і наш Уряд. Тому що багато міністерств, на жаль, такі і не зрозуміли, що головним їх завданням в не розподіл готової продукції, а якраз організація її виробництва.

Тому і тільки тому в другому пункті проекту постанови планується, як ви читали, обмеження поставок вугілля всім споживачам, на виробництво, експлуатаційні потреби, включаючи коксохімічне виробництво, припинення у четвертому кварталі, поставок його на експорт по держзамовленню, а також скорочення у вересні і грудні... поставок вугілля за межі республіки на

70 процентів від обсягу укладених договорів. Що це означає?

Розірвати зв'язки, які ще залишилися між підприємствами України та інших республік, аж до повної зупинки, що вже й так робиться.

Хіба це вихід? Я думаю, що це - глухий кут. Які ж пропозиції?

Перше. Повернути проект постанови на допрацювати з участю комісій з питань економічної реформи і управління народним господарством; з питань розвитку базових галузей народного господарства та інших і в п'ятницю на засіданні Президії Верховної Ради прийняти постанову, яка б принесла користь.

Друге. Паралельно із заходами Уряду терміново потрібно зібрати нараду керівників центральних областей, регіонів, великих промислових підприємств, АПК, представників Уряду і зацікавлених комісій Верховної Ради /організаційний комітет уже є, тож повинен швидше діяти/, укласти міжобласну економічну угоду по обов'язкових взаємних поставках сировини, ресурсів для того, щоб вивести всі підприємства на планову потужність і на цій основі добитися стабільності, а зрештою й зростання виробництва продукції.

Звичайно, без обмежень поставок по республіканських та міжреспубліканських договорах. Інші області можуть приєднатися, якщо захочуть працювати. А якщо хтось гадає, що зараз свята і треба танцювати, то нехай святкує.

Далі. Обнародувати програму і цілі, назвати прізвища відповідальних за цю програшу, щоб люди впевнились у тому, що зиму вони переживуть лише тоді, коли знатимуть, хто за що конкретно відповідає і до кого /можна звернутися з цих питань.

Тоді буде ясно, хто чим займається. Я думаю, що все піде на лад.

Спасибі.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Романову, за ним виступатиме депутат Кислий.

РОМАНОВ Ю.С. Уважаемые народные депутаты! То, что сегодня мы услышали, лишний раз подтверждает ту трагическую ситуацию, к которой мы уверенно продвигаемся, Это молено было почувствовать значительно раньше, но, к сожалению, достаточно четко даже вот в выступлении не прозвучало, что нас ожидает.

По-видимому, мы должны получить в первую очередь точный энергетический баланс для того, чтобы можно было посмотреть, что получается и к чему мы идем. Однако это постановление может служить только сигналом о том бедствии, в котором мы можем оказаться.

Все мероприятия Правительство в состоянии осуществить независимо от этого постановления. Что тревожит? Тревожит попытка опять сиюминутного решения. Нет коренного изменения периода. Ми должны сделать решительные ваги, мы должны чемто поступиться, иначе будет настоящая трагедия. Причем трагедия, как вот правильно здесь было замечено, может произойти уже этой зимой. Утверждать это, естественно, никто не может.

Что можно сделать в первую очередь? Самое главное: мы должны перейти на реальные изменения технологии, которые

позволили бы экономить нашу энергию. Можно было бы привести пример по ФРГ, по Соединенным Штатам, где уменьшено потребление энергии, увеличено производство, уменьшено количество выбросов в атмосферу и так далее.

Но есть еще и такие вопросы, как наши сети. Если мы не бросим силы на обслуживание сетей, мы никогда в жизни из этой ямы не вылезем.

И еще несколько замечаний. Мы все время экономим и не даем возможности развиваться энергетике. Сегодня уже можно было бы провести, например, фундаментальные изыскательские исследования по нашему шельфу. Такие предложения поступили от Одесского университета.

Необходимо было бы немедленно решить вопрос о выделении средств на развитие возобновляемых источников энергии. Хватит уже об этом только говорить. Если не будут финансироваться эти работы, мы с места не сдвинемся.

Дальше. Сегодня нас ожидает мировая трагедия - это связано с потеплением климата. Я обращался в прошлом году в Совет Министров с тем, чтобы профинансировать наше участие в этой работе. К сожалению, Украина до сих пор никакого решения по этому вопросу не приняла.

Я еще одно замечание, его я хочу представить в виде прямого депутатского запроса: что делать с бывшими строительствами атомных станций? Это же касается и Одесской электростанции. Сейчас начато финансирование, как выясняется, несмотря на то, что не было экологической экспертизы. Я ставлю вопрос таким образом: прошу Кабинет Министров точно ответить, кто виноват в том, что 18 января был представлен липовый акт экологического заключения и финансирование не было закрыто. Нужно точно ответить и виновных привлечь к ответственности. Мы не можем выбрасывать миллионы, как это было сделано по Одесской атомной станции - почти 200 миллионов, по Крымской АЭС. Это не просто миллионы, это наши ресурсы, которые мы могли бы потратить на другие направления, а не стоять сегодня о протянутой рукой и спрашивать: что нам делать о нашими теплосетями.

Я надеюсь все-таки, что это выступление послужит сигналом к тому, чтобы наконец мы сдвинулись с мертвой точки.

Благодарю за внимание.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Кислому. За ним виступатиме депутат Барабаш.

КИСЛИЙ П.С., заступник голови Комісії Верховної Ради України а питань народної освіти і науки /Промисловий виборчий округ, м. Київ/. Шановні

народні депутати! У мене зауваження до постанови, яку ми тут приймаємо. Але перш за все я хотів би сказати декілька слів відносно того, що сказав Сухий. Він сказав, що Народна, рада заявляє, що вона більшість і тому повинна брати на себе відповідальність.

Шановний і дорогий депутате! Вчора Народна рада просто хотіла замінити тільки Охмакевича, але ж вона що змогла цього зробити. То як же вона може взагалі вирішувати справи або брати на себе відповідальність за те, що в нас робиться? Значить, це абсолютно не відповідає дійсності і не треба про це говорити. Це

- перше.

Друге. Я хотів би ввернути увагу на деякі політичні питання, які виникають з тієї постанови і з того, що сказав Гладуш. Як ви знаєте, Єльцин, Росія фактично пред'явила звинувачення Україні, що вона продає нафтопродукти, а нафту бере з Росії. Таким чином, це питання. воно так стоїть, повинно бути роз'яснене, тому що засоби масової інформації Росії зразу ж візьмуть це на озброєння і звинувачуватимуть нас у тому, чого ми не робимо.

Тепер що стосується пункту. І, де зазначено, що експорт вугілля скорочується на 2,3 мільйона тонн, а в пункті 2 зазначено, що зменшується на 70 процентів. То це одне і те ж, чи не одне і те ж? Якщо одне і те ж, то треба так і сказати, або, може, тут щось приховується, тоді теж треба сказати.

Тепер що стосується електроенергії, яку ми експортуємо. Я не про саму електроенергію, а про наслідки, які а цього випливають.

Перше. З кількості електроенергії, яку експортує Радянський Союз - той, який був, 4,4 мільйона кіловат - 97 процентів - це експорт України. Тис чи не так? так, Це становить близько 4 мільйонів кіловат, тобто 27,7 мільярда кіловат-годин. На 4 місяці це 6,3, як тут було сказано, мільярда кіловат-годин, а скорочують на 3, тобто ще продадуть 3,3 мільярда кіловат-годин. А це, ви мені вибачте, тільки на один квартал 330 мільйонів центрів, тому що електроенергія експортується не в республіки, а за межі СРСР. За три квартали було уже експортовано 21 мільярд кіловат-годин електроенергії, а це близько 2 мільярдів доларів. То я питаю, чому Леонід Макарович тут говорить, що у нашого Уряду тільки 2 мільйони? То де це все? Тоді давайте скажемо народу України, де воно, щоб знали, тому що це не прості такі цифри - це 2 мільярди, а не 2 мільйони.

Тепер її хотів би вробити ще деякі зауваження, які стосуються того, що нам треба робити. Треба розробити програми все-таки, бо в нас електроенергія витрачається не так, як потрібно.

Можна на будь-якому підприємстві бачити багато печей, які включені, але нічого не виробляють, тому що немає технологічного забезпечення.

Це все треба включити і Уряду треба розробляти таку програму.

І я хотів би ще додати таке. У недалекому майбутньому, а саме в 1995 році, в Києві запускається ТЕЦ-4, де буде 260 тисяч кіловат, потім Чигиринська ГРЕСС - це 435 тисяч кіловат електроенергії. А ви знаєте, яка у нас катастрофічна ситуація а екологією. То давайте вже зараз, не відкладаючи, розглянемо цю програму і побачимо, що вона дає.

І на закінчення я хочу зробити зауваження деяким депутатам. Я звичайно розумію, коли тут стоїть Гладуш, можна задати йому запитання, але багато запитань було таких, що той, хто запитував, приблизно знав уже відповідь. Запитання задавалися для того, щоб, зрештою, залякати народ жахливою ситуацією, а її немає. То той, хто гадає такі запитання, перш за все, зважаючи на те, що ми стоїмо за незалежність, за референдум і так далі, повинен все-таки думати, про що він запитує.

Я дуже позитивно оцінюю те, про що тут доповідав Гладуш. Все-таки він дав можливість оцінити ту ситуацію, в якій ми знаходимося. І я звичайно за те, Леоніде Макаровичу, щоб такі доповіді міністрів тут були.

ГОЛОВА. Правильно. Дякую. Слово надається народному депутату Барабашу.

БАРАБАШ С.Л., секретар Комісії Верховної Ради України з питань економічної реформи і управління народним господарством /Жовтоводський виборчий округ, Дніпропетровська область/. Шановні народні депутати! Я хочу трошки заперечити своєму колезі - депутату Кислому. Я не зовсім розумію, що тут

сьогодні відбувається. Адже в нас на очах іде дискредитація, профанація ідеї, яку вчора висунули лідери опозиції. Вона полягає в тому, щоб в цієї трибуни періодично робили звіт керівники Уряду. Замість цього нам запропонували елементарну партійногосподарську нараду в старому стилі, причому нараду, яка абсолютно безрезультатна. Адже ви бачите, що навіть стиль відповіді Державного міністра був такий: хотіли почути щонебудь - послухайте що-небудь, хочемо прийняти постанову - прийміть, не хочете - не приймайте, мені вона все одно не потрібна. Тобто йде повна формалізація самого підходу.

Я питаю нашу Верховну Раду: чи є в нас якась гідність? Ми прийняли попереднє рішення про внесення до порядку денного на 17 вересня пункту про звіт Уряду про виконання наших постанов і рішень. Наша комісія проаналізувало виконання Урядом усіх постанов. Ми працюємо, прямо скажемо, дуже посередненько. Але навіть постанови з економічної реформи, які ми прийняли, майже всі не виконані Урядом.

Не проведено розмежування майна між комунальною власністю і власністю республіканською.

Не затверджено в місячний строк мінімального споживчого бюджету. Ми займалися популізмом, прийняли Закон про мінімальний споживчий бюджет, а Кабінет Міністрів його просто ігнорує.

Не введемо в дію /хоча він був постановою ведений з дня опублікування Закон про індексацію грошових доходів населення. Вже три місяці повинна була відбуватися індексація доходів.

Не зроблено аналізу бюджету - це була постанова по надзвичайному бюджету. І до 20 серпня Кабінет Міністрів повинен був подати нам звіт про виконання бюджету.

У нас "лопається" фінансова ситуація - от корінь усіх проблем. Борг Уряду перед Національним Синком становить 21 мільярд карбованців. ванн не може прокредитувати дефіцит Державного бюджету.

Президія вирішила: до 17 числа мають бути подані законопроекти про валютне регулювання, про реформу заробітної плати, про роздержавлення. Де ж ці проекти?

Ми хоч елементарно себе поважаємо? Уряд водить нас за ніс, а ми проводимо тут якісь господарські наради.

І мене дуже дивує, що таку поблажливу позицію зайняв по відношенню до Прем'єра наш Голова Верховної Ради. Адже було рішення заслухати звіт Кабінету.

Шановний Леоніде Макаровичу! Не давайте підстав думати, що таким ніжним ставленням до Прем'єри ви почали проводити передвиборну кампанію: ви до нього поблажливо, а він вам допомагає через свою структуру проводити передвиборну кампанію. Бо такі розмови вже є... /Шум у залі/. В мене є підстави так вважати.

Тому я пропоную на виконання наших рішень і на підтримку депутата Аптера обов'язково заслухати принципове питання щодо нашого входження в економічний союз. А також у п'ятницю - я наполягаю на тому - Уряд повинен звітувати тут про виконання наших рішень. Бо саботується взагалі економічна реформа. Ось тут фактично всі директори підтвердили, що Уряд замість економічної реформи займається нарощуванням адміністративних мускулів. І тому про хід економічної реформи нам повинен доповісти Фокін. А що він зараз робить? Дивіться: за рік нам пропонується четверте концепція. Виходить так; не виконали одну концепцію - відкриваємо нові зоряні обрії.

Давайте прозвітуємо, що зроблено дія виконання наших рішень. І зробити це треба негайно. Концепція буде розділятися ще місяць, бо я знаю, і якому вона стані. А звіт про виконання цих рішень повинен бути негайно.

А цю постанову й думаю немає рації за неї навіть і голосувати, бо вона не несе абсолютно ніякого навантаження.

Дякую. /Оплески/.

ГОЛОВА. Може, будемо завершувати? Це обговорення вже нічого не дає. Будь-яке обговорення зводиться до звинувачення нашого Кабінету Міністрів. Це виходить так; за те, що є поганого, відповідає Уряд, а те, що б не зовсім погано, ніхто цього не бачить.

Але справа надзвичайно складна в народному господарстві, і я ще раз повторюю, що сьогодні нам потрібно розглянути тільки одне питання, як ми й домовилися, - про забезпечення. Давайте ми спробуємо прийняти рішення. Внесено одне питання. Посидьте, будь ласка. Ви вже виступали. Я маю право сказати слово?

Розглядається питання про забезпечення народного господарства і населення України паливом та електроенергією в осінньо-зимовий період. Давайте ми в принципі вирішимо одне важливе питанні. На тому тижні ще когось будемо слухати. Чи потрібно нам з кожного цього слухання приймати постанови? Не потрібно. Адже мова тут не йде про якісь нормативні акти, які б дозволили чи не дозволили щось робити Урядові. Мова йде тільки про те, щоб Уряд нас інформував, а якщо йому в чомусь потрібна допомога, законодавча допомога чи якась інша, то він звертався б а таким проханням до Верховної Ради. Ми тоді можемо це прийняти. Але Віктор Дмитрович сказав, що він не потребує ніякої додаткової допомоги від Верховної Ради.

Я так зрозумів, що народні депутати, які мають зустрічатися з виборцями, хочуть знати реальний стан справ з різних питань нашого економічного життя. Хочуть знати, як працює в тому чи іншому напрямку Уряд. Може, ми тоді протокольно запишемо так: "Взяти до відома, що Кабінет Міністрів вживає заходів по забезпеченню народного господарства, населення України паливом та електроенергією в осінньо-зимовий період". І все. Ніяких доручень, зобов'язань, звернень, мабуть, немає потреби робити.

Другий мікрофон.

СЛЄДНЄВ В.П. Я, Леонид Макарович, полностью согласен с мнением вашим и выступающего. Однако, если в докладе Правительства будут какие-то нарушения тех законов, которые нами приняты, то мы должны как-то реагировать или просить: "Уважаемые товарищи! Вы ж действуйте в рамках тех законов, которые мы вам дали." И если только они свои полномочия превышают, мы им должны подсказывать. Я хотел как раз об этом и сказать. Сегодня на 70 процентов объемов производства, которые мы поставляем по договорам за пределы республики накладывается вето. И это очень серьезный момент. Правительство должно все-таки пересмотреть свое решение, если оно принято. Ми требуем к себе дружеского партнерского отношения и тоже должны быть настоящими партнерами. И если договор заключили, то мы не должны его нарушать.

Спасибо.

ГОЛОВА. Я погоджуюсь. Але тоді разом з комісією, в якій ви працюємо, проаналізуйте, що порушує Уряд в нашому законодавстві. /Дайте це на Президію або на Верховну Раду, ми тоді конкретно розглянемо, які закони, постанови порушує Уряд.

Перший мікрофон.

ОСТРОВСЬКИЙ З.В., директор Авдіївського коксохімічного заводу імені 50-річчя СРСР /Ясинуватський виборчий округ, Донецька область/. Я, Леонид Макарович, не могу согласиться с таким вашим предложением, которым вы всех успокаиваете. Ми вже майже місяць живемо в незалежній вільній Україні Так усі кричали на площі: "Україні волю, волю, волю!" Ми ніби-то волю проголосили і місяць уже прожили. А наша Верховна Рада нікому ще волі не дала. Не тільки Верховна Рада, але й Уряд нікому не даю ніякої волі. То як же ми збираємося сьогодні виходити з цього положення?

Я читаю цю постанову і бачу, що там написано все заборонити. Запретить, запретить и запретить! А что же можно разрешить? Может быть, разрешениями мы сделаем больше, чем запретами.

Я думаю, что товарищ Барабаш сегодня выступала очень правильно. Надо выступить вот здесь и сказать, как же мы будем выходить из создавшегося положения. Предложить концепцию. Я вижу, что и вы, и Витольд Павлович сегодня думаете об одном, как сохранить структуру централизованного управления на Украине, поскольку она была подсоюзной. Так нельзя, Леонид Макарович, мы же должны сделать сегодня какие-то изменения. Нельзя же, чтобы рабочий, приходил на работу и думал о том, как ему обмануть бригадира, бригадир - мастера, мастер - начальника цеха. В итоге

- сделать как можно меньше работы. В конце концов нам нужно задействовать сегодня каждого человека на производстве, чтобы результаты его труда видел коллектив, общество, весь народ. Я просил бы все-таки, чтобы мы не спустили все это на тормозах - слушаем одного министра, завтра другого... Время ведь не ждет.

Люди, ждут, конкретных перемен. Потому настаиваю на том предложении, которое вносили депутаты: послушать сегодня премьера. Мы живем в независимой Украине. В народе говорят о том, что мы не принимаем никаких решений, которые бы развязали руки Правительству, сегодня они развязаны.

Я, как и мои избиратели, как и, наверное, весь народ, хотел бы услышать: или все мы запрягаемся и вытаскиваем Украину из того кризиса, в который она сегодня попала, или остаемся на прежних позициях. Что есть хорошее? Хороший президент ила премьер, издающие хорошие законы, или плохие мы, делающие все для того, чтобы эти законы не выполнять?

Поэтому нам и надо дать возможность высказаться сегодня премьеру, услышать концепцию развития экономики, выхода ее из кризиса сегодня.

Потому что Виктор Дмитриевич сказал... Подождите минутку...

ГОЛОВА. Ви робите виступ чи що?

ОСТРОВСЬКИЙ З.В. Да, выступ, так как вы не даете выступить...

Так вот он сказал сегодня, что сокращает уголь для коксохимиков. Леонид Макарович, а ведь это - распад коллективов, многих и многих предприятий. Это же люди, целые семьи, их заработная плата. Люди, квалификация которых ценится во всем мире, завтра станут безработными. Разве можно так простодушно смотреть на это дело?

ГОЛОВА. Я хочу вам задати запитання. Будь ласка, я попрошу: оскільки вас у списку виступаючих не було, я міг би не дати можливості вам виступити.

ОСТРОВСЬКИЙ З.В. Леонид Макарович, вы погашаете, вы все-таки...

ГОЛОВА. Почекайте, я вам не задав запитання.

ОСТРОВСЬКИЙ З.В. Я тоже задаю, и другие неоднократно задают вопросы. Нам невыносимо ходить по залу, занимая все время очередь. Обеспечьте работу вот этой кнопки, чтобы можно было записаться вовремя.

ГОЛОВА. У мене конкретне запитання. Ви готові взяти сьогодні свій металургійний завод і працювати на приватних засадах?

ОСТРОВСЬКИЙ З.В. Готов.

ГОЛОВА. Добре. Прекрасно. Я підкреслюю: хто готовий сьогодні взяти з колективом завод, працювати самостійно, на приватних засадах, - я підпишу завтра розпорядження. Я клянусь вам тут, на Верховній Раді. Але ще раз підкреслюю: ні Фокін, ні Кравчук не будуть мати до вас жодної причетності. Це вже ваша справа.

Я заявляю офіційно перед Верховною Радою, перед народом: завтра підпишу розпоряджання про передачу - хто може, нехай бере в приватну власність колективно-акціонерні підприємства. Будь ласка, я не жартую. От і все. Тому що звертаються до колективів, а там кажуть: ми не можемо, дайте гроші, дайте те... Тоді вже треба відповідати за свої слова.

Давайте спробуємо вже ж таки заспокоїтись. Шановні народні депутати, я прошу заспокоїтись.

Питання гостре. Я тільки одного прошу - не треба нас звинувачувати в тому, буцім ми тягнемо до старої системи. І звертаюсь до народних депутатів в великим проханням: давайте не підозрювати один одного і не звинувачувати. Адже, дійсно, президентська кампанія розпочалася. І я зовсім не здивуюсь, коли завтра скажуть, що моя вина полягає в тому, що світловий день зменшився на одну годину.

І останнє. Нещодавно ми прийняли постанову, якою призначили конституційною більшістю Вітольда Павловича Фокіна Прем'єр-міністром. Це було 3 чи 4 місяці тому. Що зараз комусь хочеться кожного дня робіть висновки про те, що всіх потрібно "косою скосити", то я відчуваю, що це також натяки щодо президентської кампанії. Ми чуємо тут все, що тільки можна почути. Я розумію ситуацію, розумію політичну боротьбу, але давайте все ж таки намагатися при цьому зберігати честь, совість і гідність. Спробуємо це зробити. Президентська боротьба і трибуна Верховної Раді не мають нічого спільного. Вона ведеться поза Верховною Радою. Якщо хтось вноситиме це питання, то я матиму право давати належну відповідь. Президентська боротьба, я повторюю, - не

трибуна Верховної Ради. Я прошу і демократів, і центристів, і інших це врахувати. /Оплески/.

А тепер щодо проекту постанови. Можна погодитися з тим, що я запропонував?

Третій мікрофон.

ШКАРБАН М.І., член Комісії Верховної Ради України з питань державного суверенітету; міжреспубліканських і міжнаціональних відносин /Кобеляцький виборчий округ, Полтавська область/. Оскільки Уряд, крім додаткових повноважень, більше нічого не просить, більше того, навіть не вносить закони щодо роздержавлення, приватизації і так далі, то ми все-таки повинні сьогодні записати, щоб Уряд суворо попередити в особі доповідача, тому що претензій до парламенту з боку Уряду зараз немає, а вийде, як ви часто кажете; "говорили-балакали, сіли й заплакали".

З нашого боку допомога Уряду була всіляка, але він не вжив, енергійних заходів ні щодо приватизації, ні щодо роздержавлення. До парламенту таких законопроектів не вносив, тому він повинен нести відповідальність. Не дай Бог і далі знижуватиметься видобуток вугілля, поставка енергетичних носіїв і так далі.

Такий парламент, який буде плентатися у хвості Уряду, врештірешт сам розпуститься або буде розігнаний народом.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Повірте, це не метод

роботи, це знову стара система: попередити, виключити, загасити, покласти квиток тощо. Вона ж нічого не дала. Я ось що хочу сказати. Тут порушувалося гостре питання, то може ми запишемо, що Уряд, не діє в плані роздержавлення, приватизації і таке інше. Тому зобов'язати чи доручити Уряду найближчими дії. ми не просто прискорити, а негайно внести пане, документів, які є розкували руки народному господарству на шляху ринкової економіки. Те, що тут говорили депутати. Можна таке записати?

Отже, пункт 1: взяти до відома, а пункт 2 ми сформулюємо потім вже літературно.

Я прошу за це проголосувати.

Якщо будуть доповнення, внесемо до постанови.

"За" - 234. Прийняли.

Вікторе Дмитровичу, ми вас просимо прискорити вирішення цього питання, бо я весь час чую тут, що хтось гальмує.

Народні депутати - це не просто народні депутати, хоч це найвища посада, вони ще директори підприємств, керівників колгоспів, радгоспів областей, і вони просять розкувати їм руки. Треба на це йти і зробити найближчим часом.

Оголошується перерве до 10 години ранку.

ТЕКСТИ НЕВИГОЛОШЕНИХ ВИСТУПІВ

ЄВТУХОВ В.І., голова Комісії Верховної Ради України з питань розвитку базових галузей народного господарства /Центральноміський виборчий округ, Дніпропетровська область/. Шановні народні депутати! З доповіді видно, що стан справ в паливно-енергетичному комплексі призведе до значних труднощів не тільки в функціонуванні народного господарства України в зимовий період, але і в забезпеченні життєдіяльності населення. Це викликано рядом причин.

По-перше, незадовільною роботою вугільної промисловості. За 8 місяців цього року вже не видобуто до плану 17,7 мільйона тонн вугілля. Тут і страйки в березні-квітні позначились, і втрати при виході із страйку, а останнім часом - незадовільне матеріальнотехнічне забезпечення шахт, особливо лісом. Його поставки начебто і не відстають від встановлених завдань, але треба мати на увазі, що з потреби 4 мільйони кубічних метрів виділені ліміти на 3,5, а прийнято до поставки з РРФСР лише 2,3 мільйона кубічних метрів, тобто на дві третини від виділених обсягів. Хочу підкреслити, що питання лісу для вугільних шахт, як і нафти, про що я скажу нижче, вже набуває політичного забарвлення.

Не всі депутати знають, що з цього питання наш Голова Кравчук звертався особисто до Президента Росії Єльцина 17 травня цього року. На листі є резолюція: "т. Силаєву І.С. - прошу розглянути і вжити заходів". Вжили. У вересні відвантаження лісу різко скоротилося - поставляється лише третина від запланованого.

То можна запитати: чи є це результатом відповідної політики Росії, чи нашої політики, чи то є результат недоліків в управлінні цією галуззю з боку Уряду т. Силаєва?

Але як би там не було, а питання слід вирішувати, і наш Уряд зобов'язаний дати свої пропозиції.

Зараз треба негайно ставити питання про прийняття до поставки недостаючих 1,2 мільйона кубічних метрів і перед Комітетом по оперативному управлінню народним господарством СРСР, і перед Державною радою країни, і перед Урядом Росії. І треба цей крик здійснювати на високих нотах.

Далі. Забезпечення іншими видами палива - рідким паливом і газом. Тут у нас велика залежність від поставок з Росії: нафти - на 92 і газу - 60 відсотків. На цих видах палива в республіці виробляється близько 46 відсотків електроенергії.

Треба прискорити укладення економічної угоди з Росіє і передбачити забезпечення України нафтою і газом. Необхідно створювати з нею спільні державні підприємства по видобутку і транспортуванню цих енергоносіїв. Більше того, з цього питання є рішення Президії та нашої комісії. Але справи не йдуть. А Укргазпром, Вікторе Дмитровичу, - наш!

При веденні переговорів про поставки газу не треба забувати, що по території України проходить 35 тисяч кілометрів газопроводів, по них поставляється на експорт більше 100 мільярдів кубічних метрів газу, а скрізь у світі за транзит беруть відповідну плату: 1,2 - 1,8 доларів за 1000 кубічних метрів /100 кілометрів/. Це вже не мільйони, а мільярди доларів.

У цьому зв'язку я зовсім не запитую за те, щоб негайно

брати платню за транзит, але у переговорному процесі ми повинні знати про ці факти, а не констатувати лише відсутність лісу, нафти та газу, коли штучно нас штовхають до енергетичного голоду.

Далі, термінові питання.

Треба забезпечити всебічну економію енергоресурсів, електричної енергії. І потрібні тут, пробачте, драконівські заходи. Світовий досвід показує, що підвищення тарифів на електроенергію на 10 процентів дає зменшення її споживання на 3 проценти. А наша дешевизна електроенергії - 1 копійка за кіловат/годину - призводить до її марнотратства. Досить сказати, що порівняно з минулим роком споживання її на селі зросло на третину. Це начебто і добре, але продуктів не стало більше.

У цьому зв'язку я хотів би нагадати ті часи, коли хліб коштував копійки і ним годували свиней. Коли праця хлібороба не йшла ні в яке порівняння з її суспільною оцінкою. З електроенергією сьогодні приблизно таке ж становище і на селі, і в промисловості. І тут слід відійти від групових інтересів, а мислити державними.

І ще проблема, вирішення якої могло б покращити стан справ в зимовий період - це забезпечення стабільної роботи енергоблоків на атомних електростанціях, бо на їх долю припадає четверта частина вироблюваної електроенергії. Ми, депутати, зобов'язані психологічно забезпечити таку стабільність.

Крім того, слід спеціалістам переглянути контракти на постачання електроенергії в Західну Європу з точки зору

дотримання частоти в 50Гц. Ця технічна фраза інколи ставить над перед фактом подавати електроенергію задарма.

Це, шановні колеги, те, що треба робити зараз, негайно.

Далі. І без того невеликі, мізерні обсяги видобутку нафти і газу продовжують знижуватись. Зростають складності з поставкою нафти з Росії. Забезпечення нафтою і нафтопродуктами в четвертому кварталі цього року погіршується далі. В цілому по країні нафтопереробники не одержали її уже 10,5 мільйона тонн, і це відставання було вростати. Нема поки що ніякої ясності, що буде і нафтою і нафтопродуктами І першому кварталі і в 1992 році в цілому - за попередніми даними поставки їх Україні можуть зменшитись на 40 відсотків.

Тому Уряду треба мати чітку і обгрунтовану програму дій на перспективу. Необхідно розробити і здійснювати жорстку, можливо, непопулярну програму енергозбереження, від розмов про необхідність структурних змін в народному господарстві і впровадження енергозберігаючих технологій і устаткування треба переходити до конкретних дій. Хочу, Вікторе Дмитровичу, сказати, це робота по розробці такої програми, незважаючи на рішення Президії, практично не ведеться.

Можливо, треба розглянути і таку непопулярну в психологічному і моральному плані, але необхідну в умовах дефіциту палива можливість збільшення виробництва електроенергії, як запуск трьох нових енергоблоків на Хмельницькій, Рівненській і Запорізькій атомних станціях.

Вони майже закінчені будівництвом і їх безпека значно вища, ніж безпека тих, які продовжують експлуатуватися на Чорнобильській АЕС. Я розумію, що це

59 складна проблема, особливо а точки зору психології, і не

вона буде вирішувати, як нам зими зимувати,

але забувати про неї не слід.