ЗАСІДАННЯ П'ЯТДЕСЯТ ТРЕТЄ

Сесійний зал Верховної Ради України. 18 грудня 1991 року. 10 година.

Головує Голова Верховної Ради України ПЛЮЩ І.С.

ГОЛОВА. Доброго ранку, шановні народні депутати! Прохання підготувати картки для реєстрації. Вмикайте, будь ласка, табло. Прошу реєструватися. У залі присутні 387 народних депутатів. Ранкове засідання Верховних Ради оголошується відкритим.

Ми, як і домовлялися, вчора відвели годину на "Різне", тому прошу біля мікрофонів розминок не робити. Якщо потрібно буде, ще відведемо час на "Різне". Давайте дотримуватися домовленості.

Я хочу з вами порадитися з такого питання. Ми вчора не розглянули цілий ряд питань, крім проекту Закону про державне мито у другому читанні. Залишилися питання, за які нам слід тільки проголосувати. Може, ми їх проголосуємо, щоб вони не накопичувалися? А потім уже почнемо розглядати пакет законопроектів про податок на добавлену вартість, про акцизний

збір, про оподаткування доходів підприємств і організацій.

І не порушуйте питання щодо чорнобильських законів, тому що для їх доопрацювання потрібен час. Доопрацьовуйте, будь ласка, і тоді розглянемо.

Вчора залишилося питання про внесення змін до постанови Верховної Ради Української РСР від 4 червня 1991 року "Про порядок введення в дію Закону Української РСР про освіту". Вам розданий такий проект. На зворотній стороні довідка.

Народний депутат Кислий, будь ласка.

Я прошу народних депутатів взяти проект постанови. Знайшли його? Є запитання до депутата Кислого? Немає.

Хто за те, щоб прийняти таку постанову, тобто в пункті 1 слова "з 1 січня 1993 року" замінити словами "з 1 січня 1992 року", прошу проголосувати.

"За" - 329. Приймається.

Наступне питання внесене Президентом України Леонідом Захаровичем Кравчуком. Він просить ліквідувати міністерство народної освіти України та міністерство вищої освіти України і на їх базі утворити міністерство освіти України, що уже зроблено на прохання голови Комісії з питань народної освіти і науки згідно з протоколом висновків постійної комісії, а також Кабінету міністрів України. Зрозуміло?

Ігоре Рафаїловичу, будь ласка.

ЮХНОВСЬКИЙ І.Р., голова Комісії Верховної Ради України з питань народної освіти і науки /Червоноармійський виборчий округ, Львівська область/. Шановний Іване Степановичу, шановні народні депутати!

Як ви знаєте...

ГОЛОВА. Ігоре Рафаїловичу, прошу вибачення. Шановні народні депутати! Вам же роздані усі матеріали. Якщо є запитання, Ігор Рафаїлович може відповісти на них. Будь ласка, відповідайте.

ЮХНОВСЬКИЙ І.Р. Я не чув запитань. Я хочу підтвердити справедливість такої пропозиції Президента тим, що між вищою освітою і між середньою освітою не існувало певної сполучної системи.

Ми маємо в республіці безліч так званих учбових закладів, які не є вищими і вже не є середніми. Це відноситься до коледжів, до технікумів. Ми зараз у республіці маємо безліч різноманітних курсів по підготовці до вступу у вищі учбові заклади. Все це створює неймовірне безладдя в країні, тому необхідно з єдиної точки зору упорядкувати всю освіту в республіці.

У зв'язку з цим і було прийнято рішення про об'єднання двох міністерств. На ваш розгляд вноситься проект постанови.

Запитання з залу /не чути/.

ГОЛОВА. Дайте відповідь.

ЮХНОВСЬКИЙ І.Р. Комісія була зібрана явочним порядком. Я опитав усіх. Рішення було позитивне.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

ГОЛОВАТИЙ С.П., член Комісії Верховної Ради України у закордонних справах /Сирецький виборчий округ, м. Київ/. Іване Степановичу! У мене зауваження, яке стосується цього папірця, по якому ми будемо голосувати.

Зверніть, будь ласка, увагу на бланк, на якому Президент України поставив підпис.

Я пропонував би Президенту України подавати нам пропозиції взагалі на бланках, виконаних англійською мовою. Вона прийнята у всьому світі, а цей бланк виконано російською мовою. Мені дуже дивно, що Президент України вносить пропозиції на офіційному бланку, виконаному російською мовою.

Це перше.

Друге. Ви знаєте, Президент України, побувши на своїй посаді кілька днів, ставить Верховну Раду вже вдруге до відома. На початку своєї діяльності він видав Указ про ліквідацію двох міністерств і утворення нового, вчинивши антиконституційні дії. За Конституцією він такого права не має. Якщо він хоче це зробити, нехай звертається своєчасно, Верховна Рада це розгляне і прийме рішення, його компетенція - визначати кадрові питання, а не протягувати свої рішення таким чином.

Я не виступаю проти суті того, що є, я за злиття цих двох міністерств і призначення одного міністра, але ставитись таким чином до парламенту на початку своєї діяльності - це є приниження парламенту і його ролі у всіх структурних взаєминах різних органів влади і управління. /Оплески/.

І третє. Це зауваження до проекту закону, який стосується саме цього питання, пункт 2, підпункт 2. Тут мова йде про те, щоб із статті 2 виключити слова "за винятком Комітету державної безпеки Української РСР". Я вам можу сказати, що більшість членів парламенту не розуміє, чому ці слова треба виключити.

Отже, коли ми вносимо поправки до законів, уже існуючих /що треба виключити одне чи два слова, кому або літеру/, то треба давати так, як ми робимо у першому й другому читанні: текст існуючої норми, що пропонується виключити і остаточну редакцію, яку ми маємо приймати. Зараз же люди цього не розуміюсь.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Я прошу тільки, Сергію Петровичу, зважити на те, що ваше запитання і зауваження торкались другого питання. Перше, за яке ми голосували, було внесене депутатом Кислим. Нас можуть не так зрозуміти. Ви поспішили і задали запитання. Я ще не оголосив його, а ви вже питаєте, що це таке. Тому я й сказав: подивіться, що це таке.

Ігоре Рафаїловичу! Я бачу, що ваші аргументи не дуже переконливі. Прошу уважно послухати.

Верховна Рада направила такий документ на ім'я Президента. Президент дав доручення товаришу Хоменку підготувати указ про об'єднання міністерств...

Звідки взявся бланк російською мовою? Я також його тільки що побачив. Який секретаріат його друкував і де, я також не знаю. Тому ми приймаємо все до уваги і доручаємо всім привести це у відповідність із законодавством.

Ігоре Рафаїловичу, дякую.

Другий мікрофон.

ДЕПУТАТ /не представився/. Уважаемые депутаты! Уважаемый Игорь Рафаилович! Сегодня, наверное, у нас в республике и в бывшем Союзе нет более острой проблемы, чем положение школы.

Скажите, пожалуйста, вынося этот вопрос, изучала ли комиссия положение сегодня в школе и мнения ее руководителей, учительства? Готовы ли вы ответить?

ЮХНОВСЬКИЙ І.Р. Комісія весь час займається проблемою шкіл, технікумів і інститутів. Я повинен сказати, що ця проблема повинна розв'язуватися з єдиних позицій. Комісія весь час займається проблемами як підвищення заробітної плати вчителів, так і кращого постачання шкіл відповідними матеріалами і капіталами. Так само вона ставиться й до вищої школи.

Я мушу стверджувати у Верховній Раді, що це є одна й та сама проблема. Довгий час ми не мали Міністра вищої освіти, і вища освіта фактично залишалась осторонь, тому я хочу попросити Верховну Раду, щоб ми розумно розв'язали це питання. Безумовно, певні порушення з точки зору процедури мають місце, але з точки зору фактичного стану речей... Ми розходимося на канікули. Отже, для того, щоб проблема освіти нормально почала вирішуватися, потрібно об'єднати ці два міністерства в одне і зайнятися нею серйозно. Ось чому, незважаючи на певні порушення процедури, я прошу Верховну Раду проголосувати за пропозиції, які висував Президент.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

РЕВА В.М., перший віце-президент Української державної корпорації автомобільного транспорту /Феодосійський виборчий округ, Кримська АРСР/. Шановні Іване Степановичу і Ігоре Рафаїловичу! Питання, яке виникло зараз - в якому становищі опинилося Верховна Рада, про що сказав депутат Головатий - я також повністю підтримую. Тому що ми стали перед фактом: рішення ухвалене, і ми повинні його зараз чи приймати, чи не приймати.

По-перше, що я хотів сказати? Нам зараз потрібно вирішити, як ми повинні діяти взагалі. Є Президент, є Голова Верховної Ради, є Президія Верховної Ради і є Верховна Рада. Ми, нарешті, затвердили структуру Уряду нашої республіки, про яку доповідав Прем'єрміністр Фокін. А тепер приймаються нові рішення, вносяться зміни в структуру управління нашою державою, відбувається кадрові зміни, а ми про це нічого не знаємо.

Крім того, я спілкувався з освітянами, із працівниками Міністерства вищої освіти. Усі вони категорично проти об'єднання цих міністерств, тому що у віданні Міністерства освіти знаходиться і профтехосвіта, і школи, і дитячі садки, і інші заклади. А вищі учбові заклади - це зовсім інша річ. Тому я вважаю, що рішення, яке прийняв Президент, треба ще детально обговорити і зараз, закон не приймати.

Спасибі.

ЮХНОВСЬКИЙ І.Р. Я відповім на це запитання так. Ми говорили з Президентом про необхідність залишення двох каналів фінансування, а саме: каналу фінансування вищої освіти і каналу фінансування середньої освіти. Але при точу, я повторюю, в республіці існує безліч проміжних інститутів, з якими треба розв'язатися.

До недавнього часу педагогічні інститути належали до освіти, а технікуми - до вищої освіти. В республіці виникло 148 різноманітних технікумів. Що робити з тим великим господарством? До чого його віднести: до вищої чи до середньої освіти? Тут потрібно навести порядок. І цей порядок має наводитись.

Пізніше ми можемо повернутися до цього питання - чи треба роз'єднати середню і вищу освіту і з'єднати вищу освіту з наукою, чи ні. Зараз же треба навести тут порядок.

І чим довше ми відтягуватимемо з вирішенням цього питання, тим буде гірше.

Я згоден з тим, що має місце певне порушення процедури. Я ходив до Президента з пропозицією призначити міністра вищої освіти. І виявилося, що вся освіта знаходиться в плачевному стані.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

МАКЕДОНСЬКИЙ І.І., голова Белградської районної Ради народних депутатів, голова виконавчого комітету /Белградський виборчий округ, Одеська область/. Уважаемый Игорь Рафаилович! Согласно международным соглашениям, за границей обучается большое количество детей, в частности, в Польше, Венгрии, Болгарии, Румынии. Дети из Одесской области, например, которые обучаются в Болгарии, уже три месяца не получают стипендии. Там нам сказали: решайте вопросы на месте. Не получится ли так, что с ликвидацией двух этих министерств ситуация еще более усложнится. Дети занимаются на четвертом курсе университета и не получают стипендии. Как быть?

ЮХНОВСЬКИЙ І.Р. Этого не произойдет, потому что остаются два первых заместителя. Один будет отвечать за высшее образование, другой - за среднее. Но в целом министерство, ведающее образованием в республике, должно быть одно.

Высшие учебные заведения, такие как университеты и политехнические институты, получат значительную автономию, будут сами определять свои программы. Что же касается среднего звена, так называемого неполного высшего образования и образования немножко выше среднего, то оно все время колеблется между этими двумя министерствами, и неизвестно, какому, в конце концов, оно должно принадлежать.

Поэтому я считаю, что должен быть один хозяин, отвечающий за образование во всем его многообразии.

То, о чем вы меня спрашиваете, не имеет отношения к тому, направлены ли эти дети на учебу по линии среднего образования или по линии высшего. Они должны получать образование. И это

зависит от того, какой министр и какой человек будет этим делом заниматься.

ГОЛОВА. Дякую, Ігоре Рафаїловичу. Шановні народні депутати! Ми почали обговорення цього питання. Але воно не стоїть на порядку денному. Ми розглядаємо подання Президента. Ви розумієте? /Шум у залі/.

Якщо ставити на порядок денний обговорення цього питання, то треба запрошувати когось робити доповідь, співдоповідь, відвести час на виступи. Але ми поставлені перед фактом: є указ, який опублікований /Шум у залі/. Щоб наші пристрасті трошки вгамувати, давайте знімемо це питання. Зараз голосувати не будемо. Дамо "тайм-аут". Нехай Ігор Рафаїлович, який був ініціатором, іде до Президента, до Уряду і находить з ними шляхи для консенсусу. А ми потім поставимо на голосування.

ГРИНЬОВ В.Б., заступник Голови Верховної Ради України /Індустріальний виборчий округ, Харківська область/. Ще є одна пропозиція. За діючою Конституцією, до якої ми вже внесли зміни, нам належить право змінювати структуру Уряду, створювати нові міністерства.

Президент своїми Указами може призначити будьяку посадову особу. Ми не втручаємося в це. Але зміна структури - це наше право. Тому це питання треба розглянути в комісіях, внести до порядку денного і вирішувати.

ГОЛОВА. Будь ласка, Ігоре Рафаїловичу.

ЮХНОВСЬКИЙ І.Р. Може, воно все й так. Але справа в тому, що ми повинні об'єднати обидва ці міністерства. Ми повинні взятися...

ГОЛОВА. Ігоре Рафаїловичу! Ми не обговорюємо цього питання. Ну скільки можна! Ви думаєте, що переконаєте? Ви ж бачите, зал не сприймає вирішення цих питань у встановленому законом порядку.

Я можу вас лише запитати: ставити на голосування чи не ставити? Ні? Все, приймається. Прошу заспокоїтися і зайняти свої місця.

Є ще такий коротенькій документ - про внесення змін і доповнень до Закону "Про зайнятість населення" та до Житлового кодексу Української РСР. Він вам учора був розданий, ви мали з ним ознайомитись. Якщо у вас немає серйозних зауважень, ми можемо його проголосувати.

Миколо Вікторовичу, будь ласка. У кого з депутатів є запитання щодо проекту, внесеного Комісією Верховної Ради у справах ветеранів, пенсіонерів, інвалідів, репресованих, малозабезпечених і воїнівінтернаціоналістів. Будь ласка.

НАУМЕНКО М.В., голова Комісії Верховної Ради України у справах ветеранів, пенсіонерів, інвалідів, репресованих, малозабезпечених і воїнівінтернаціоналістів /Центральний виборчий округ, Хмельницька область/.

Уважаемые народные депутаты! В связи с принятием Закона о социальной защите инвалидов необходимо внести в ранее принятый Закон о занятости населения и в Жилищный кодекс изменения, которые касаются детей - инвалидов. Нужно дополнить, что после возвращения из домов-интернатов они имеют право на внеочередное получение жилья. В законе это есть, нам надо привести в соответствие с ним эти два закона.

ГОЛОВА. Є запитання? Немає. Можна його ставити на голосування? Хто за те, щоб прийняти проект постанови про внесення змін і доповнень до Закону про зайнятість населення і до Житлового кодексу України, прошу проголосувати.

"За" - 320. Приймається.

Як ми вчинимо з проектом Закону про державне мито? Ми його вже обговорювали.

Слово має Байрака Михайло Миколайович.

БАЙРАКА М.М., член Комісії Верховної Ради України з питань планування, бюджету, фінансів і цін /Дзержинський виборчий округ, Дніпропетровська область/. Шановний Іване Степановичу! Шановні народні депутати! Ми вносимо від комісії на ваш розгляд проект Закону про державне мито. Я хотів би декілька слів сказати щодо тих пропозицій, які надійшли: що ми врахували, що залишилося. Якщо не буде заперечень у народних депутатів, то можна було б прийняти цей закон.

При доопрацюванні його проекту в комісію надійшла від депутатів і комісій 31 пропозиція. Комісія врахувала 28 пропозицій. Крім того, до комісії і Кабінету Міністрів надійшло

понад 40 пропозицій від громадян, які також розглянуті і частково враховані. В основному пропозиції надійшли з питань зменшення ставок державного мита за видачу громадянам Україна закордонних паспортів на право виїзду за кордон, за видачу до паспорта громадянина України вкладки на право виїзду за кордон або продовження строку дії такої вкладки. За внесення будь-яких змін до закордонного паспорта та до інших виданих раніше документів. Ці пропозиції враховані, особливо остання, тобто надані досить пільгові умови для того, щоб і жителі, які проживають у прикордонній зоні, могли спілкуватися з своїми родичами з іншого боку кордону.

Ми відхилили пропозицію народного депутата Руденка, який пропонував статтю 1, пункт 1, підпункт "ж" викласти...

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Депутати, які вносили зміни і доповнення, знають про те, прийняті вони чи ні. Я запитую, чи є в депутатів зауваження щодо тих пропозицій, які вносилися, але не враховані. Чи є якісь доповнення? Якщо є, тоді ви будете давати коментар, а перечитувати їх не потрібно. Є в депутатів зауваження?

БАЙРАКА М.М. Руденко зняв своє зауваження.

ГОЛОВА. Це його право. Я ще раз запитую, чи є зауваження? Немає. Що ж тоді обговорювати, тоді потрібно проголосувати.

Перший, мікрофон.

ВОРОБЙОВ О.М., заступник голови Сумської міської Ради народних депутатів /Ковпаківський виборчий округ, Сумська область/. Уважаемые коллеги! Я хотел бы, чтобы в статью 4 вошло еще одно дополнение. Дело в том, что сейчас, вы знаете, в суды подаются исковые заявления о защите чести и достоинства. Это не имущественный спор, однако пошлины не установлены. Поэтому в пункте 4 подпункт "к" стоит изложить следующим образом: "з позовних заяв до суду при розгляді питань захисту честі і гідності плата - 1000 карбованців". Это достаточно высокая госпошлина, но человек, который уплатил эту сумму, имеет право на защиту не за ту сумму, которую назначит суд за возмещение морального ущерба, а именно за твердую плату.

Так как проект Закона о печати в первом чтении прошел /там эта норма будет/, нужно сразу и в этом законопроекте отразить, чтобы мы потом не возвращались к этому вопросу.

Я прошу депутатов поддержать и проголосовать за это дополнение.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Із запізненням надійшла ця письмова пропозиція від народного депутата Воробйова. Якщо потрібна аргументація, давайте надамо таку можливість.

Хто хоче висловитися щодо пропозиції, внесеної народним депутатом Воробйовим? Немає бажаючих? Прошу проголосувати за цю пропозицію.

"За" - 260. Приймається.

Перший мікрофон.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю., голова Комісії Верховної Ради України з питань правопорядку та боротьби із злочинністю /Печерський виборчий округ, м. Київ/. Наша комісія, пропонувала доповнити статтю 5 підпунктом такого змісту: "Інваліди Великої Вітчизняної війни та сім'ї воїнів /партизанів/, які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи звільняються від сплати державного мита".

Комісія відхилила нашу пропозицію, але ми наполягаємо на тому, щоб вона була проголосована.

ГОЛОВА. Будь ласка, Михайле Миколайовичу.

БАЙРАКА М.М. Ми відхили цю пропозицію тому, що статтею 6 проекту закону передбачається місцевим Радам самостійно встановлювати будь-які пільги для будь-якої категорії громадян.

Тому ми вважаємо це недоцільним. У кожній місцевості кожна місцева Рада сама вирішує, кого звільняти від сплати.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Я не погоджуюсь, наполягаю на голосуванні цієї поправки, тому що місцеві Ради будуть вирішувати довго і нудно. Це повинно бути записано в законі.

ГОЛОВА. Я прошу народних депутатів взяти цей проект, сторінка 24, друга колонка, останній абзац, де викладено пропозицію, внесену Комісією з питань правопорядку та боротьби із злочинністю, яку оголосив народний депутат Кондратьєв. Знайшли? Пропозиція ставиться на голосування. Прошу проголосувати.

"За" - 267. Приймається.

Третій мікрофон.

СЕВАСТЬЯНОВ В.І., заступник начальника навчального відділу Сімферопольського військового об'єднаного училища /Київський виборчий округ, Кримська АРСР/. Еще 17 октября мы подали в комиссию такое предложение, но оно не было учтено - статью 5, пункт 16 дополнить словами "инвалидов І и ІІ групп".

А также пункт 27 этой статьи после слов "Союз воинов-интернационалистов Украины" дополнить: "общественные организации инвалидов, их предприятия и учреждения". Прошу поставить это на голосование.

ГОЛОВА. Михайле Миколайовичу, чому комісія відхилила?

БАЙРАКА М.М. Всі пропозиції, які надійшли, тут враховані.

СЕВАСТЬЯНОВ В.І. 17 октября, первый экземпляр.

ГОЛОВА. Я вас прошу, не заважайте, він же пояснює.

БАЙРАКА М.М. Я пояснюю, що всі пропозиції, як і надійшли до комісії в письмовій формі, були розглянуті. Вашої пропозиції не було. Тому я вважаю, що за це голосувати недоцільно.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О., голова Комісії Верховної Ради України з питань Чорнобильської катастрофи /Світловодський виборчий округ, Кіровоградська область/. Я прошу стилістично, сторінка 24...

ГОЛОВА. Володимире Олександровичу, вибачте, але ми за це голосували.

Товариші депутати! Депутат Севастьянов вніс пропозицію. Байрака Михайло Миколайович пояснює, що вона в комісії не розглядалась, оскільки не була внесена. Але зараз її внесли усно. Що будемо робити? /Шум у залі/. Комісія заперечує. Будемо голосувати? Але ви розумієте, ми порушуємо процедуру, яка не передбачає, що усно, без обговорення можна ставити пропозицію на голосування.

Тому просимо цю пропозицію передати до комісії.

СЕВАСТЬЯНОВ В.1. Іване Степановичу, я даю копію, другий примірник. Це вже третій закон вони подають, і знову у них немає нічого.

ГОЛОВА. Миколо Вікторовичу, комісія підтримує цю пропозицію? Підтримує. Є дійсно, копія. Тому, щоб не витрачати часу на вияснення, я ще раз оголошу цю пропозицію.

Стаття 5. Після пункту 16 додати пункт 16а в такій редакції: "інвалідів І і ІІ груп"

Ми проголосували. Стаття 5, пункт 27. Після слів "Спілка воїнів-інтернаціоналістів України" дописати: "громадські організації інвалідів, їх підприємства та установи". Зрозуміло?

Хто за це доповнення, прошу проголосувати.

"За" - 262. Приймається.

Далі, доповнення до пункту 27: "Фонд України соціального захисту інвалідів та суспільної організації інвалідів за проведення благодійних аукціонів та операції, які здійснюються на торгових, сировинних, валютних та інших біржах".

Але я це не зовсім розумію... Нехай хтось прокоментує. Комісія не підтримує. Давайте це не будемо голосувати, а надішлемо на доопрацювання.

Другий мікрофон.

ЯЦЕНКО В.М., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань Чорнобильської катастрофи /Коростенський виборчий округ, Житомирська область/. Я хотів би, щоб ми на сторінках 24-25 пункти 16 і 17 привели у відповідність до наших чорнобильських законів. А саме: пункт 16 "громадяни, віднесені до І і ІІ категорій - назавжди, а до ІІІ і ІV категорій - тільки до відселення". Ми

вже з вами говорили на цю тему. І це цілком справедливо.

До пункту 17, де сказано, що "виконкоми місцевих Рад.., які придбають жилі будинки з надвірними будівлями..." дописати: "і квартири". Тому що вони мають право придбати не тільки жилі будинки, а й квартири. А в кінці речення дописати: "а також власники цих будинків і квартир звільняються від оподаткування у відповідності з нашим законом".

ГОЛОВА. Тобто треба привести у відповідність норми, закладені в чорнобильському законі і в цьому, щоб не було суперечностей.

БАЙРАКА М.М. Так, приймається. Дякую.

ГОЛОВА. Прошу проголосувати за поправки, які вніс народний депутат Яценко.

"За" - 266. Приймається. Перший мікрофон.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Сторінка 24, пункт 16, другий абзац:"...суми, які поступають в порядку спадщини; суми авторської винагороди, зараховані у встановленому порядку на рахунок Всесоюзного агентства по авторських правах". Це чисто стилістична правка: пропоную "всесоюзного" виключити.

По-перше, його вже не існує. А по-друге, це була страшна організація /мало хто про це знає/. Коли виходила книжка в письменника за кордоном, 90 відсотків залишалося їм, а тільки 10 ішло автору. Я думаю, що Україна матиме своє агентство, а поки що слід просто зняти "всесоюзного" і залишити "агентство по авторських правах".

ГОЛОВА. Потрібно обговорювати? Сторінка 24, четверта колонка, другий абзац. Знімається слово "всесоюзної", а буде так:"...у встановленому порядку на рахунок агентства по авторських правах..."

Прошу проголосувати за це.

"За" - 271. Приймається.

Другий мікрофон.

ПЕТРЕНКО В.О., перший заступник голови виконавчого комітету Приазовські районної Ради народних депутатів /Приазовський виборчий округ, Запорізька область/. Сторінка 26, пункт 24: "особи, які не досягли 16-річного віку, за видачу їм документа на виїзд за кордон". У своєму виступі, коли обговорювалося те питання, я пропонував таке: "особи, які виїздять за кордон на навчання." Це ніде не враховано. А ваша пропозиція - надавати право вирішувати такі питання місцевим владам дуже високо піднімав місцеву бюрократію.

ГОЛОВА. Народний депутат Петренко! Ми вже проголосували, що це не вирішують місцеві Ради.

ПЕТРЕНКО В.О. Іване Степановичу! Ми таким чином надаємо право місцевим Радам...

ГОЛОВА. Я вас підтримую. Ми вже проголосували, що це норма цього закону, а не право місцевих Рад. Тому й тут треба привести у відповідність.

ПЕТРЕНКО В.О. Щоб діти могли мати пільги при виїзді на навчання.

БАЙРАКА М.М. "Особи, які не досягли 16-річного віку, або особи, які виїздять на навчання за кордон".

ПЕТРЕНКО В.О. Так.

ГОЛОВА, Це об'єктивна правка. Давайте за неї проголосуємо.

"За" - 274. Приймається.

Більше зауважень до статей проекту немає. Давайте проголосуємо за проект як Закон України про державне мито. Хто за те, щоб прийняти Закон України про державне мито, прошу проголосувати.

"За" - 306. Приймається.

У кого з депутатів є зауваження щодо проекту постанови "Про порядок введення в дію Закону України про державне мито?"

БАЙРАКА М.М. Немає.

ГОЛОВА. Зауваження, які надходили, враховані. Ставиться проект постанови Верховної Ради "Про порядок введення в дію Закону України про державне мито" на голосування. Прошу голосувати.

"За" - 308. Приймається.

Дякую, Михайле Миколайовичу, сідайте.

Я звертаюсь до народних депутатів і, зокрема, до Комісії з питань Чорнобильської катастрофи. Учора ми обговорювали зміни і доповнення до чорнобильських законів, але виявилося, що потрібно було з'ясувати ряд пропозицій, перш ніж голосувати. Я вважаю це нашим боргом. Прошу всіх депутатів: будь ласка, попрацюйте над з'ясуванням. І коли в нас з'явиться вікно, ми внесемо цей проект до порядку денного.

Перший мікрофон.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Іване Степановичу! Ми вже все з'ясували і просимо вас знайти таке вікно. Депутати познімали свої пропозиції, тобто ми знайшли спільну мову. Нам потрібно буде 15-20 хвилин. Знайдіть вікно, і ми проголосуємо за цей проект.

ГОЛОВА. Прошу депутатів взяти законопроект, щоб він у всіх був після перерви. Ми надамо можливість виступити від комісії і, якщо все з'ясовано, проголосуємо.

Переходимо до розгляду питань порядку денного - про проекти законів про податок на добавлену вартість, про акцизний збір, про оподаткування доходів підприємств і організацій.

Слово для доповіді надається Ільїну Віталію Никифоровичу, заступнику Міністра Фінансів України.

ІЛЬЇН В.Н., заступник Міністра фінансів України. Шановні товариші, панове, добродії! На ваш розгляд представлено проекти законів України про оподаткування доходів підприємств і організацій, про податок на добавлену вартість та про акцизний збір, які розроблені на основі нових принципів податкової політики суверенної держави, базуються на принципових положеннях Декларації про державний суверенітет України, прийнятих Верховною Радою відповідних законах, положеннях програми Президента України та умовах перехідного періоду до ріжкових відносин.

У поточному році на Україні оподаткування суб'єктів господарювання здійснюється на підставі Закону про порядок дії на території Української РСР в 1991 році Закону СРСР про податок з підприємств, об'єднань, організацій.

Перший варіант проекту Закону про податки з підприємств, об'єднань, організацій був розглянутий Верховною Радою України в травні цього року і повернений на доопрацювання. Основними особливостями попереднього варіанту проекту закону було те, що об'єктом оподаткування виступав прибуток підприємств, ставки податку встановлювалися залежно від напрямків використання прибутку. Проект передбачав механізм оподаткування приросту фонду споживання через застосування граничного базового рівня оплати праці. Крім цього, встановлювалися підвищені ставки оподаткування з прибутку, одержаного понад встановлений граничний рівень рентабельності.

При обговоренні проекту в народних депутатів не знайшло однозначної підтримки те, що об'єктом оподаткування повинен бути прибуток. Вносилися пропозиції проводити оподаткування підприємств від обсягу реалізації, або від доходу на одного працюючого. Не підтримали деякі народні депутати і пропозицію

про оподаткування прибутку за ставками, диференційованими в залежності від напрямку використання прибутку.

У ході доопрацювання проекту ці пропозиції широко обговорювалися в комісіях Верховної Ради, Міністерстві економіки України з залучанням науковців Академії наук і вузів. Це обговорення надало висновок, що обсяг реалізації не може бути об'єктом оподаткування, оскільки це приведе до подвійного оподаткування підприємств. Адже в показнику обсягу реалізації є податки на добавлену вартість, на землю, акцизи, відрахування на соціальне страхування та інші обов'язкові платежі й надходження від реалізації вільних залишків закуплених цінностей, сировини тощо.

Значна критика була висловлена з приводу включення в проект закону механізму податкового регулювання фонду споживання з умовах необхідності соціальної підтримки робітників та службовців у перехідний період до ринкових відносин, а також встановлення підвищених ставок оподаткування до прибутку, який перевищує граничний рівень рентабельності.

Враховуючи пропозиції та зауваження народних депутатів, висловлені при обговоренні у Верховній Раді України першого варіанта проекту Закону про податки з підприємств, об'єднань, організацій. Уряд при розробці поданих на ваш розгляд проектів законів виробив принципово нові підходи при встановленні об'єктів оподаткування та механізму нарахування податків.

Уряд вважає, що прибуток підприємств в умовах кризового стану економіки, розладнання грошового обігу, зростання інфляції втрачає роль об'єктивного показника кінцевих результатів діяльності трудових колективів та підприємців, застосування його як об'єкта оподаткування поглиблює інфляційні процеси, оскільки при цьому показнику відсутній механізм регулювання доходів бюджету в залежності

від зростання собівартості та відповідного зменшення прибутку.

Внесений на розгляд Верховної Ради проект Закону України про оподаткування доходів підприємств і організацій позитивно впливає на врегулювання через запропонований механізм оподаткування негативних процесів, які відбуваються нині в економіці та фінансах України.

Пропонується встановити об'єктом оподаткування валовий доход підприємства, розмір якого не залежить від зміни співвідношення Фонду споживання та фонду нагромадження, бо обидва ці фонди є складовою частиною валового доходу. Цим досягається стримування інфляційних процесів, які виникають від зменшення питомої ваги фонду нагромадження та відрахувань його частки до бюджету.

Валовий доход як об'єкт оподаткування вимагатиме від підприємств проведення комплексу організаційнотехнічних заходів по підвищенню продуктивності праці, що сприятиме вирішенню проблеми зниження рівня трудових витрат на одиницю товарів. Підвищенню ефективності господарювання сприятиме те, що джерелом сплати податків залишається прибуток, і його відсутність або зменшення до рівня, нижчого, ніж нарахована сума податків з доходу, призведе до банкрутства підприємств.

Проектом Закону про оподаткування доходів підприємств і організацій більш чітко визначені платники податку, при цьому враховані численні пропозиції щодо сплати податків відособленими підрозділами підприємств, їх філіалами за місцем розташування цих підрозділів, що сприятиме зміцненню доходної частини місцевих бюджетів.

Враховуючи необхідність прямої дії законів, в проекті в окремі статті виділено визначення об'єктів оподаткування та порядок обчислення оподатковуваного доходу.

Виходячи із необхідності підтримки малих форм господарювання, в проекті закону встановлено пільгове оподаткування за ставками від 8 до 17 процентів з підприємств з доходом до 1 мільйона карбованців на рік, що буде сприяти збільшенню чисельності таких підприємств і зростанню обсягів вироблюваної ними продукції та надання послуг.

З метою залучення іноземних інвесторів на Україну проектом закону передбачається пільгове оподаткування спільних та належних їм підприємств.

Підвищені ставки оподаткування пропонується встановити на доходи від посередницької діяльності, казино, відеосалонів, відеопоказу, гральних автоматів та деяких масово-концертних заходів.

Пропонується звільнити від оподаткування підприємства, які використовують працю громадян з обмеженою працездатністю учнів, інвалідів, пенсіонерів, неповнолітніх. Протягом п'яти років передбачено звільнити від податків доходи підприємств, власників патентів - від використання їх у виробництві, продажу ліцензій, використання придбаних ліцензій. Знижено оподаткування доходів, що спрямовуються на науково-дослідні роботи, освоєння нових технологій, природоохоронні заходи та заходу по ліквідації наслідків катастрофи на Чорнобильській АЕС. Звільняються від податків доходи, спрямовані на технічне переобладнання і реконструкцію підприємств, на утримання власних соціально-культурних об'єктів та спортивних споруд, доходи, внесені до державних і громадських фондів.

Звільняються від оподаткування доходи закладів культури, фізкультури, культурно-освітніх закладів, що спрямовуються на будівництво і розвиток їх матеріально-технічної бази.

Проектом закону передбачається звільнити від оподаткування валовий доход підприємств, усіх форм власності-по доходах від сільськогосподарської діяльності. Зберігаються для підприємств пільги, встановлені Законом України про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві України.

Згідно з проектом постанови Верховної Ради України про порядок введення в дію Закону про оподаткування підприємств і організацій зберігаються пільги, передбачені Програмою надзвичайних заходів щодо стабілізації економіки України та виходу її з кризового стану.

Проект закону враховує численні пропозиції щодо відміни підвищеного оподаткування прибутку, який перевищує граничний рівень рентабельності.

Місцеві Ради народних депутатів згідно з проектом можуть надавати додаткові пільги щодо податку на доходи, які зараховуються до місцевих бюджетів.

Підприємствам, сума податку від яких становить більш як 50 процентів фонду нагромадження, передбачається надання податкового кредиту з погашенням протягом не менше 5 років, якщо обсяг реалізації їх продукції по фіксованих цінах перевищує 70 процентів. Таку ж пільгу матимуть підприємства, які займаються виробництвом товарів народного споживання, продуктів харчування, медикаментів, медичного устаткування, будівельних матеріалів, якщо випуск цієї продукції є для них не профільним. До категорії цих підприємств підпадають також ті, що проводять

конверсію.

В окремий розділ у проекті закону виділено оподаткування доходів банківських і страхових організацій. При цьому з метою заохочення створення автоматизованих банківських систем та електронних засобів платежів передбачено звільнення від оподаткування доходів, які спрямовується на ці цілі.

Проектом закону передбачається зберегти існуючий порядок оподаткування та ставки податку на фонд оплати праці колгоспників.

У спеціальному розділі проекту закону чітко визначені обов'язки та міра відповідальності платників щодо сплати податків, контроль податкових органів та порядок оскарження дій службових осіб цих органів.

В умовах наступної лібералізації цін втрачає свою функцію податок з обігу як елемент директивно встановлюваної раніше ціни товару та зникає необхідність у регулюванні за допомогою податків на експорт та імпорт контрактних та внутрішніх цін, а тому ці види податків проектом закону не передбачаються.

Попередні розрахунки свідчать, що в цілому по Україні значного відхилення в розмірах податку в умовах оподаткування прибутку по ставці 35 процентів та по запропонованих ставках податку по доходу, з урахуванням передбачених пільг, не спостерігається.

Однак розрахунки свідчать, що розмір податку збільшується по підприємствах з підвищеними трудозатратними видами виробництва, низькорентабельних та збиткових.

Для підтримки малих підприємств на перехідний період до ринкових відносин, крім податкового кредиту, в проекті постанови Верховної Ради України "Про порядок введення в дію Закону про оподаткування підприємств і організацій" передбачено зменшення

ставок оподаткування вугледобувних та окремих інших підприємств та звільнення від податків збиткових підприємств, яким за рішенням Кабінету Міністрів України виділяється державна дотація. В умовах ринкової економіки фінансові проблеми такі підприємства надалі будуть вирішувати самостійно через цінові відносини, оновлення виробництва та переорієнтацію на нову продукцію.

Це основні підходи та особливості проекту Закону України про оподаткування доходів підприємств і організацій.

Всього згідно з проектом цього закону за передбаченими в ньому ставками оподаткування доходу та з урахуванням передбачених пільг в умовах наступного року податок становить 60,2 мільярда карбованців, тобто 28 процентів загальної суми прибутку.

Шановні народні депутати! Вашій увазі пропонуються проекти Закону України про податок на добавлену вартість та Закону про акцизний збір.

Проектом Закону про податок на добавлену вартість передбачається, що платниками цього податку є всі суб'єкти господарювання, включаючи іноземні юридичні та фізичні особи, а також особи, які займаються підприємницькою діяльністю. При імпорті товарів з метою їх реалізації на території України його платниками є юридичні і фізичні особи, що імпортують ці товари.

Виходячи з природи цього податку, об'єктом оподаткування є додаткова вартість, яка створюється на кожній стадії виробництва. При цьому оподатковуються обороти по реалізації товарів, робіт, послуг на території України або за її межами, якщо інше не передбачено угодами України з іншими державами. Щодо товарів, робіт і послуг, які реалізуються за фіксованими цінами і тарифами: їх вартість разом з податком не повинна перевищувати рівня встановлених цін і тарифів.

Виходячи із світової практики, пропонується звільнити від сплати цього податку реалізацію на експорт; створення державного фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння; фінансові операції, а також послуги, за надання яких стягується державне мито.

У проекті закону пропонується ввести такі ставки податку на добавлену вартість:

у розмірі 28 процентів до оподатковуваного обороту

- для товарів /робіт, послуг /, що реалізуються за вільними /ринковими/ цінами і тарифами;

у розмірі 21,88 процента до оподатковуваного обороту - для товарів /послуг/, що реалізуються за регульованими цінами і тарифами. За такою самою ставкою передбачено оподаткування оборотів підприємств при реалізації товарів за цінами, які перевищують ціну їх придбання /роздрібна торгівля, громадське харчування, посередницькі доходи/.

Такі ж розміри ставок податку встановлені в Росії та намічається встановити Республікою Бєларусь.

Виходячи з попередніх розрахунків обсягів реалізації продукції, робіт і послуг, а також матеріальних витрат та запропонованих у проекті ставок, податок на добавлену вартість у наступному році становитиме близько 115 мільярдів карбованців. Ці кошти будуть зараховуватись до бюджетів усіх рівнів за нормативами, встановленими Верховною Радою України при затвердженні бюджету.

Одночасно вноситься на ваш розгляд проект Закону України про акцизний збір. Прийняття цього закону обумовлене рівнем цін на окремі товари та необхідністю ефективного впливу на Інфляційні процеси. У зарубіжних країнах цей податок знайшов широке застосування як гнучкий метод отримання ажіотажного попиту

на окремі товари. Введення акцизного збору на представлений вам, шановні народні депутати, перелік товарів також передбачається і в інших країнах колишнього Союзу.

Акцизний збір - це є непрямий податок, який включається в ціну товару, сплачується покупцем і встановлюється, як правило, на товари монопольного виробництва. На нашу думку, такими товарами можуть бути шоколад, вино-горілчані і тютюнові вироби, легкові автомобілі, ювелірні вироби та деякі інші. У проекті закону передбачається, що перелік таких товарів та ставки акцизного збору щорічно встановлюватимуться Верховною Радою України при затвердженні бюджету.

Очікуване надходження акцизного збору в розрахунку на 1992 рік може становити за тим переліком, який вам представлений, близько 14,6 мільярда карбованців.

Вважаємо, що в умовах товарного дефіциту і інфляційних процесів, які наростають, введення акцизного збору позитивно позначиться на державних фінансах і грошовому обігу.

Шановні народні депутати! Під час роботи над проектами законів надійшов ряд пропозицій від міністерств, відомств, народних депутатів. Вони були розглянуті, і більша частина їх врахована при доопрацюванні. Дуже слушні пропозиції надійшли від Мінекономіки, Мінсоцзабезу, Мінкультури, Мінприроди, Мінторгу та деяких інших міністерств і відомств, народних депутатів Звягільського, Щербака, Ситника та інших.

Виходячи з викладеного, Уряд України просить розглянути ці проекти законів та прийняти їх у першому читанні.

ГОЛОВА. Є запитання? Перший мікрофон.

ВЕТЕННІКОВ В.О., генеральний директор колективного акціонерного підприємства молочного комбінату "Придніпровський", м. Дніпропетровськ /Індустріальний виборчий округ, Дніпропетровська область/. Уважаемый Виталий Никифорович! В проекте документа, рассмотрение которого било снято сегодня с повестки дня, есть такой раздел: "Державне регулювання розвитку економіки". В ней сказано, что в бюджетах и в налогообложении на 1992 год предусмотрены льготы для предприятий, производящих детское питание. Но ни в одном из этих законопроектов я таких льгот не нашел. Правительство только декларировало эти льготы. Это главный вопрос.

И еще один коротенький, касающийся этих двух законопроектов. Не кажется ли вам, что они тесно переплетаются, и нельзя ли из них сделать один?

Спасибо.

ІЛЬЇН В.Н. Щодо дитячого харчування. Ця пільга передбачена в Програмі виходу України з кризового стану, і вона зберігається. Це записало в проекті постанови Верховної Ради про порядок введення в дію цього закону.

Чому не ввели в законопроект? Тому що ця пільга встановлюється на період дії Програми надзвичайних заходів - це друга половина поточного року і весь 1992 рік.

Що стосується переплетення одного закону і другого, то дозвольте не погодитися з вами. У цих законах визначені різні платники, різні об'єкти оподаткування і різні джерела сплати.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ЗАЄЦЬ І.О., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань економічної реформи і управління народним господарством /Святошинський виборчий округ, м. Київ/. Віталію Никифоровичу! Ми сьогодні фактично переходимо до нової системи оподаткування, відходячи від тієї, яка була в нас раніше. Я знаю, що Прем'єр-міністр Фокін підписав угоду з білорусами і росіянами про однакову чи приблизно однакову податкову політику з цими державами.

З цього приводу я хотів би вас запитати ось про що: наскільки ця система відповідає інтересам України, зокрема розвитку підприємництва на нашій території, і чому обрано саме ставку 28 відсотків - так само, як і в росіян, а не відповідно до наших потреб, щоб сформувати бездефіцитний державний бюджет?

Будь ласка, на ці два запитання дайте мені відповідь. Чи ми будемо плестись у хвості Росії, чи йтимемо своїми стежками?

ІЛЬЇН В.Н. Що стосується погодженої податкової політики. Політика податкова може бути погоджена, і вона повинна, мабуть, бути погоджена в цій співдружності. Але закони можуть відрізнятися: як український від російського, так і білоруський від українського і російського. При розробці проектів цих законів ми виходили з того, що ввели багато своїх положень.

Насамперед Закон про податок на добавлену вартість. Назва закону одна і станки повинні бути єдині, такі як у Білорусії і Росії, Це потрібно для того, щоб не ускладнювати розрахунки для підприємств при реалізації товарів за межі України, наприклад, з України в Росію і навпаки. Не можна вводити інші ставки, бо згідно з угодами реалізація товарів повинна проводитися за однаковими ставками. Ми можемо в себе ввести і 30 і 40 процентів, але при реалізації за межі України повинні бути застосовані такі ставки, які узгоджені між урядами цих країн. Якщо будуть застосовуватися інші ставки, не буде торгівлі.

Дуже складно буде, коли на внутрішньому ринку застосовуватимемо ставку, скажімо, 40 процентів, а для реалізації за межами України, в Росії, наприклад, 28 процентів.

Буде дуже складна система розрахунків, до якої сьогодні підприємства не готові. Ми вважаємо, що це недоцільно.

Стосовно того, чи забезпечить це бездефіцитність бюджету. Ті 115 мільярдів карбованців, які враховані по ставці 28 процентів, закладені в бюджет. Сьогодні Міністр Фінансів доповідатиме про бюджет, він скаже про це.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

ПЕТРОВ В.М., директор Лубенського заводу лічильних машин /Лубенський виборчий округ, Полтавська область/. Віталію Никифоровичу, будь ласка, скажіть, яким цифрам можна вірити. В проекті Закону про оподаткування доходів підприємств і організацій вказана ставка податку 21 процент, в проекті постанови про бюджет вказана ставка податку 31 процент на 1992 рік.

ІЛЬЇН В.Н. Я зрозумів ваше запитання. Враховуючи необхідність виходу з кризового стану республіки, висловлюється прохання Уряду встановити на 1992 рік /виходячи з умов виконання бюджету і збалансування видатків з доходами/ дещо підвищену ставку. Але ми вважаємо, що закон приймається не на один рік, тому в законі закладаємо ту ставку, яка повинна діяти й надалі.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

МАКЕДОНСЬКИЙ І.І. Уважаемый Виталий Никифорович! На Украине сегодня идет процесс становления национально-культурных обществ. Основные вопросы, которыми мы занимаемся, - это возрождение языка и культуры. Вы понимаете, что это требует денег и денег немалых. Дотаций сегодня государство не дает.

Мы приняли Декларацию о правах национальностей Украины. В Одессе проведен первый Национальный конгресс. Две комиссии внесли предложение о том, чтобы освободить национально-культурные общества от налогов.

Мы недавно принимали Закон о культуре. Четыре выступающих также внесли такое предложение. Почему их не приняли во внимание?

ІЛЬЇН В.Н. Ті пропозиції, які надходили від представників культури, частково враховані в проекті закону. Якщо підприємства, що належать закладам культури, будуть перераховувати на статутну діяльність, на розширення підприємств культури, на будівництво свої доходи, то ці доходи звільняються від оподаткування. Це записано в проекті, і я казав про це в доповіді.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

МАТВІЄНКО А.С. голова Комісії Верховної Ради України у справах молоді /Бершадський виборчий округ, Вінницька область/. Шановний Віталію Никифоровичу! Реалії нашого життя ставлять в складну ситуацію учнівську і студентську молодь. Цілком закономірно і розумно стимулювати їхню підприємницьку діяльність. Я хотів би запитати відносно статті 5 щодо пільг до податку. Тут записано, що від податку звільняються учнівські підприємства. Чи стосується це й студентства? Якщо так, то чому тут не написано? А якщо не стосується, то чому?

ІЛЬЇН В.Н. Я зрозумів. Маються на увазі підприємства, які створені учнями загальноосвітніх шкіл і технікумів. Студенти сюди не підпадають.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

МАТВІЄНКО А.С. Чи вважаєте ви за необхідне включити цю категорію також, адже студенти потребують серйозної підтримки.

ІЛЬЇН В.Н. При розробці цього законопроекту ми не вважали за необхідне включати і студентські підприємства.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

КОРОБКО М.І., секретар Комісії Верховної Ради України у питаннях екології та раціонального природокористування /Тернівський виборчий округ, Дніпропетровська область/. Шановний доповідачу! Даруйте за, можливо, дилетантське запитання, але чи не здаються вам ці закони про податки занадто громіздкими? Мені здається, що все оце обрахування, все те, що має пройти через контрольні органи, дуже складне. Як воно співвідноситься із світовим досвідом?

І ще невеличке запитання. Мене дивує, чому в статті 5, наприклад, ставки податку визначені в розмірі 21,88 процента. Невже не можна встановить 21 чи 22 відсотки?

ІЛЬЇН В.Н. Що стосується складності законів та відповідності світовому досвіду. В усьому світі видаються закони, які повинні бути законами прямої дії. Раніше ми до кожного закону одержували з Москви ще отаку інструкцію, де розписувалось, що і як робити. Ця інструкція взагалі перекреслювала положення законів, тож керувались тільки нею. Тому при розробці проектів цих законів ми виходили з того, щоб вони мали максимально пряму дію.

Що стосується складності законів і механізму обрахування. На нашу думку і на думку спеціалістів, діюча сьогодні система оподаткування в кілька разів складніша за ту, яку запропоновано в проекті закону.

Що стосується розміру ставки 21,88 відсотка. Якщо ви звернули увагу, ця ставка застосовується по товарах, які реалізуються за Фіксованими цінами. Порядок (Нормування фіксованої ціни встановлюється державою, будемо так казати. Це не ринкова ціна, яку формує ринок. Тому при визначенні 21,88 відсотка виходили з того, що до оптової Ціни підприємства, яка складається з собівартості і прибутку, застосовується ставка 26 процентів і вираховується сума податку, яка повинна бути включена врегульовану ціну, що затверджується державою. Тому ставка податку від встановленої роздрібної ціни вже буде не 28 процентів, а 21,88. Якщо ми зробимо 22 проценти, то це буде не вигідно для підприємств, якщо зробимо 21, то... .

ГОЛОВА. Віталію Никифоровичу! Прошу вибачити мене за втручання, але можна було б сказати так, що це не встановлений процент, а розрахункова норма. Тобто випливає з розрахунків, і все. Не вистачить часу.

Перший мікрофон.

МАРЧЕНКО І .Д., директор Артемівського машинобудівного заводу "Победа труда" /Артемівський виборчий округ, Донецька область/. Уважаемый Виталий Никифорович! В Законі України про оподаткування доходів підприємств і організацій в пункті 3 статті І записано: "По підприємствах, що належать до основної діяльності залізниць, цивільної авіації та зв'язку, розрахунки з бюджетом проводяться в порядку, встановлюваному Кабінетом Міністрів України".

У меня такой вопрос. Что это за порядок? Почему он не входит в этот закон? И считаете ли вы правильным, что многие отрасли народного хозяйства освобождаются вообще от всяких налогов, которые предполагаются быть в этом законе? Не лучше ли налоги в меньшей им большей степени все-таки брать с тем, чтобы предприятие стремилось работать прибыльно, имело основание платить налоги?

Спасибо.

ІЛЬЇН В.Н. Я цілком згоден з вами щодо того, що сьогодні за законом, який діє, цілий ряд галузей звільняється від оподаткування. Я вважаю, що це ненормальне явище.

Що стосується особливого порядку для залізниць, то цей порядок передбачатиме й особливості введення розрахункових рахунків, які мають сьогодні залізниці. Це стосується і авіазагонів. Ставки для них такі ж, як і затверджені в законі.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ПАНЧЕНКО В.Є., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань культури та духовного відродження /Ленінський виборчий округ, Кіровоградська область/. У мене таке запитання до вас, Віталію Никифоровичу. У липні цього року Верховна Рада прийняла Закон про порядок дії на території Української РСР в 1991 році Закону СРСР про податки з підприємств, об'єднань і організацій. Там було записано, що від податків звільняються творчі спілки. Подавався

їх перелік, називався також прибуток госпрозрахункових підприємств цих творчих спілок у 1991 році. У сьогоднішньому законопроекті такої норми немає, хоча вона дуже й дуже потрібна. Це захист через пільгове оподаткування, вірніше, звільнення від нього творчих спілок.

Чому немає такої норми в новому законі?

ІЛЬЇН В.Н. У законопроекті, якщо ви звернули увагу, записано "громадські організації? Ми і юристи Кабінету Міністрів вважаємо, що не треба перелічувати творчі спілки. Це все - громадські організації. Вони підпадають під цю статтю. Зрозуміло?

СКОРИК Л.П., доцент кафедри архітектури Київського державного художнього інституту /Артемівський виборчий округ, м. Київ/. Я хотіла запитати вас, чи вважаєте ви, що цей закон про податок на так звану добавлену вартість може якось сприяти розвитку підприємництва на Україні?

Адже в результаті виходить, що майже 60 процентів від прибутку треба відраховувати на податки.

Як ви вважаєте: чи можливо розвивати ринкову економіку, маючи такий закон?

ІЛЬЇН В.Н. Коли ми встановлювали диференційовані ставки, то виходили з того, що можуть бути малі підприємства з 3-5 чоловік.

Такі підприємства не будуть мати великих доходів для того, щоб платити за ставкою 21 або більше процентів. Тому для цих підприємств ми й заклали оцю диференційовану норму - якщо доход на рік становить 60 тисяч карбованців, то вони платять 6 процентів. Багато це чи мало - 60 тисяч, то вже інша справа.

ГОЛОВА. Віталію Никифоровичу, Ларисо Павлівно! Тут усім відомі наші "ножиці". З одного боку хочеться дати можливість, з іншого... Ми стільки вже наприймали соціальних програм, що немає чим фінансувати. Тому ці "ножиці" в нас постійно існують, але вони, звичайно, мають перехідний характер.

Перший мікрофон.

ЧЕРНЯВСЬКИЙ О.П., голова ради агропромислових формувань Сумської області /Сумський виборчий округ, Сумська область/. Шановний Віталію Никифоровичу! Ми з вами багато разів обговорювали питання оподаткування на засіданнях комісії, на перший погляд, Усі наші зауваження /тобто аграрників/в основному враховані. Я маю на увазі приведення цього закону у відповідність із Законом про пріоритетність соціального розвитку села.

Але в законопроекті не передбачено зменшення оподаткування міжгосподарських, міжколгоспних та інших таких організацій. А оскільки ви їх оподатковуєте, то все одно це переноситься на колгоспи і радгоспи.

ІЛЬЇН В.Н. В Законі про пріоритетність соціального розвитку села визначені організації, яким знижується податок або які звільняються від оподаткування. Усі вони увійшли в цей законопроект. Тих організацій, які не перелічені в Законі про пріоритетність соціального розвитку села, ми сюди не включали. Це, наприклад, радгоспи-заводи /є в нас такі/. Але ми передбачили в нашому проекті закону деяке пільгове оподаткування тих організацій, які виробляють промислову продукцію.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

АЛТУНЯН Г.О., голова Харківського міського комітету народного контролю /Київський виборчий округ, Харківська область/. Шановний Віталію Никифоровичу! Чи не здається вам, що в статті 5, де йдеться про пільги, слід додати саме ті науководослідні організації, працівники яких, так би мовити, стоять на революційному напрямку науки. Україна має дуже багато видатних винахідників, і їх треба обов'язково якось виділити. Це науковці на рівні світовому. Вони є в Києві, Харкові, Дніпропетровську. Тобто не тільки для тих, хто використовує ліцензії, але й для тих, хто створює ці вдосконалення.

ІЛЬЇН В.Н. Я думаю, що ви праві. Треба подумати над тим, як це викласти. Допоможіть нам.

ГОЛОВА. Третій мікроби.

ПУСТОВОЙТЕНКО В.П., голова Дніпропетровської міської Ради народних депутатів, голова виконавчого комітету /Жовтневий виборчий округ, Дніпропетровська область/. Проект Закону України про акцизний збір я пропоную прийняти. Але я хотів би поставити таке запитання. За цим законопроектом до місцевих бюджетів нічого перераховувати не будемо.

У містах працюють підприємства, а в місцевий бюджет вони нічого не сплачуватимуть? Чому? Це перше запитання.

ІЛЬЇН В.Н. Я зрозумів. До місцевих бюджетів пропонується робити відрахування за встановленими нормативами. Республіканський бюджет обрахований тепер таким чином, що в ньому враховані повністю надходження від акцизного збору - це 14,6 мільярда карбованців. За рахунок того, що частина податку на добавлену вартість /це до 30 процентів/ залишається в місцевих бюджетах, вони будуть збалансовані. А акцизний збір - це збір, який встановлює держава для регулювання свого республіканського бюджету.

ГОЛОВА. Перший мікрофон - і закінчуємо.

ТИМЧУК С.А. голова колгоспу "Шлях до комунізму" Кам'янець-Подільського району /Кам'янець-Подільський виборчий округ, Хмельницька, область/. Шановний Віталію Никифоровичу! У нас, у групи товаришів, є конкретних два запитання.

По перше. Чому в цьому законопроекті стоїть плата за доходи, а не за прибуток. Адже плата за прибуток стимулювала б розвиток підприємств.

І друге. Чи дасте ви конкретно нам, керівникам, зрозуміти, що саме платитиме колгосп, радгосп, підприємство в процесі своєї виробничої діяльності протягом року? Чи не станеться так, що цей закон тільки гальмуватиме розвиток підприємств, і підприємці просто тікатимуть з нашої республіки?

Дякую.

ІЛЬЇН В.П. Я свою доповідь почав з того, що обгрунтував, чому в сучасних умовах прибуток не може бути об'єктом оподаткування. У сучасних умовах він став такою економічною категорією, на яку мало хто з підприємців, керівників підприємств звертає увагу.

Прибуток сьогодні падає. В поточному році надходження до бюджету податків з прибутку за третій квартал зменшилися проти першого півріччя майже на 1 мільярд карбованців.

Ми ставимо завдання виконати рішення Верховної Ради щодо відміни обмежень на виплату заробітної плати. Тому цей мільярд карбованців перейшов до заробітної плати. І в умовах, коли відпущена заробітна плата, відпущені ціни, встановлювати прибуток об'єктом оподаткування ми вважаємо недоцільним. Це призводитиме до подальшої інфляції.

Що стосується конкретних платників. Колгоспи, радгоспи в проекті закону звільняються від оподаткування доходів, одержаних в результаті сільськогосподарської діяльності. Що стосується підприємств, то ставку 21 процент ми вираховували, виходячи з оподаткування прибутку по ставці 35 процентів.

ГОЛОВА. Дякую, Віталію Никифоровичу. Слово для співдоповіді надається Михайлу Миколайовичу Байраці.

БАЙРАКА М.М. Шановний Голово! Шановні народні депутати!

Комісія Верховної Ради України з питань планування, бюджету, фінансів і цін розглянула подані Кабінетом міністрів України законопроекти: про оподаткування доходів підприємств і організацій, про податок на добавлену вартість та про акцизний збір.

Узагальнюючи висловлені пропозиції, комісія вважає, що необхідно розглянути запропоновані законопроекти та прийняти відповідні рішення, оскільки на їх основі буде формуватися бюджет на 1992 рік.

У доповіді Кабінету Міністрів України детально висвітлений хід спрацювання законопроектів з урахуванням пропозицій, які надходили, та реального становища, що склалося в економіці України сьогодні.

Комісія вважає за доцільне внести пропозиції та зауваження до проекту Закону про оподаткування доходів підприємств і організацій.

Перше. Слід зазначити, і я на цьому наголошую, що підприємства сплачуватимуть два види податків: із валового доходу /це головний податок, який сплачуватимуть підприємства/ і податок, що вираховується через ціну купованої продукції /цей податок вони будуть відшкодовувати при реалізації своєї продукції/.

Вам поданий для розгляду розрахунок тієї ціни, по якій купують підприємства. Як розраховується цей податок на добавлену вартість, як він включається в кінцеву ціну і як відшкодовуються підприємству самостійно ці два податки.

Друге. Закон не передбачає надання пільг конкретним платником податків. Пільги повинні передбачатися з урахуванням соціально-економічної спрямованості. Наприклад, для підприємств, що використовують працю осіб з обмеженою працездатністю. Для забезпечення пріоритетного розвитку окремих галузей, які б передбачали нові економічні важелі стабілізації виробництва.

За пропозицією депутатів, організацій інвалідів, підприємств місцевої промисловості вважаємо за необхідне розширити частку інвалідів і пенсіонерів у чисельності працюючих на підприємствах, в учбововиробничих підприємствах, в установах і об'єднаннях, які б оподатковувались за пільговими ставками.

У зв'язку з цим ми пропонуємо в пункті 1 статті 5 підпункти "в" і "г" об'єднати і викласти в такій редакції: "підприємства, установи, учбово-виробничі підприємства і об'єднання, на яких інваліди, пенсіонери і особи, які досягли пенсійного віку і становлять більше 70 процентів від загальної чисельності працюючих. Якщо чисельність інвалідів, пенсіонерів і осіб, які досягли пенсійного віку, становить від 40 до 70 процентів, оподатковуваний доход вказаних підприємств зменшується на 50 процентів".

Далі. Для стимулювання виробництва товарів народного вжитку і продукції виробничого призначення з використанням відходів виробництва комісія пропонує доповнити пункт 3 статті 5 підпунктом такого змісту / йдеться про зменшення оподатковуваного доходу/: "На суму доходу підприємств, одержаного від реалізації виготовленої ними продукції і товарів з відходів виробництва, за умови, що вартість повноцінних сировини і матеріалів, використаних для виробництва цих товарів, не перевищує 25 процентів від загальної вартості використаних сировини і матеріалів".

Наступне. Комісія пропонує доповнити пункт 1 статті 5 підпунктом такого змісту: від сплати податків звільнюються "заклади культури і спорту, діяльність яких повністю або частково фінансується з бюджету".

Вважаємо за необхідне уточнити порядок надання податкового кредиту підприємствам, покласти відповідальність по укладенню кредитної угода на Міністерство фінансів та його підрозділи на місцях.

Комісія вважав за доцільне викласти пункт 2 статті 8 у такій редакції: "Податковий кредит надається на основі кредитної угоди, укладеної підприємством з Міністерством фінансів України, а підприємством, яке сплачує податок на доходи до місцевого бюджету, - з фінансовим відділом виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів за місцем реєстрації підприємства, за формою, встановленою для укладання кредитних угод з комерційними банками".

Щодо постанови про порядок введення в дію Закону про оподаткування доходів підприємств і організацій комісія пропонує вилучити пункт 7 як такий, що суперечить прийнятому Закону Української РСР про систему оподаткування. В цій статті передбачено, що Кабінет Міністрів самостійно вирішує питання надання пільг і регулювання податків.

У статті 4 визначено повноваження Верховної Ради України, а в цій постанові знову передбачається ці повноваження передати Кабінету Міністрів. Тому ми пропонуємо виключити цей пункт.

Крім цього, учора ми порадилися з аграрниками і вважаємо, що до пункту 2 постанови слід внести доповнення, що в 1992 році

ставки оподаткування зменшуються на 50 процентів також для сільськогосподарських підприємств індустріального типу, а для будівельних організацій - на 25 процентів. Там пільги надані тільки підприємствам вугільної промисловості.

Щодо зауважень комісії до проекту Закону про податки на добавлену вартість. Слід наголосити на тому, що цей проект закону розроблений у відповідності з Законом Української РСР про систему оподаткування. В цій системі ми передбачали з вами такий вид податку, як податок на добавлену вартість. Необхідність прийняття цього закону, ще раз наголошую, пов'язана з тим, що податок з обороту, який був введений після податкової реформи 30-х років в умовах переходу економіки України до ринкових відносин деформує ціноутворенню.

Як відомо, податком з обороту оподатковувалися в основному товари народного спочивання та деякі інші /нафтопродукти, газ, золото/ - тобто на кінцевій стадії виробництва. До чого це призводило? Насамперед до того, що ціни на сировинні товари, комплектуючі вироби були низькі, а кінцева продукція дорога, оскільки в неї включався податок з обороту.

Якщо розглянути під цим куток: зору податок на добавлену вартість, то об'єктом оподаткування є додаткова вартість, що створюється на кожній стадії виробництва товарів, робіт, послуг. На практиці цей податок включається в ціну всіх товарів, робіт, послуг і відшкодовується при їх реалізації. У цих умовах підприємці об'єктивно заінтересовані в якнайшвидшому використанні одержаної сировини і комплектуючих виробів, реалізації власної продукції, оскільки тільки при цих умовах їм буде повернуто раніше

сплачений податок на добавлену вартість через ціну. Для цього ми і дали такий розрахунок.

Вагомим аргументом на користь податку на добавлену вартість є й те, що податком з обороту оподатковувався незначний перелік товарів, і він надходив до бюджетів тих районів, де було кінцеве виробництво цих товарів. Це, як відомо, ускладнювало збалансування місцевих бюджетів, особливо сільських.

Прийняття закону дозволить податок на добавлену вартість направляти до бюджетів, починаючи и виробництва сільськогосподарської продукції, сировини і таке інше. На нашу думку, це сприятиме зміцненню доходної бази всіх бюджетів.

Я хотів би звернути увагу ось на що: коли був податок з обороту, це стимулювало виробництво, великі виробничі потужності, тому що підприємства одержували його лише в кінці.

А запропонований податок на добавлену вартість стимулює виробників на будь-якій стадії виробництва. Тобто створюються всі необхідні умови для підприємницької діяльності будь-якої форми. Тобто та вартість, яка буде створена у кожному виробничому підрозділі невеликою групою людей, і ті податки, які ми заклали в першому законі, якраз і будуть направлені на стимуляцію підприємницької діяльності.

Таким чином, у проекті Закону про податок на добавлену вартість передбачається, що платниками цього податку будуть усі господарюючі суб'єкти, включаючи іноземні юридичні і фізичні особи.

І останнє. В умовах, коли економіка України діє в єдиному економічному просторі Союзу незалежних держав, затримання з введенням податку на добавлену вартість, який уже прийнятий парламентом Росії, призвело б до нееквівалентного обміну товарами та негативних наслідків у розвитку економіки.

У комісії є зауваження і до постанови "Про порядок введення в дію Закону про акцизний збір". Комісія вважає, що необхідно передбачити введення в дію цього закону з 1 січня 1992 року. Подивіться, будь ласка, Закон про акцизний збір, де у нас в перелік товарів, на які ми сьогодні встановили з вами акцизи. Але ми знаємо, що протягом року можуть змінюватися ставки на ті товари, перелік яких вам запропоновано. Тому комісія пропонує Верховній Раді надати Кабінету Міністрів України право самостійно вирішувати питання щодо перегляду ставок акцизного збору протягом року без погодження з Верховною Радою. Треба приймати оперативні рішення для того, щоб можна було брати до уваги всі ті зауваження, які приходять з місць.

Враховуючи наведене вище, комісія вважає за можливе прийняти Закон про податок на добавлену вартість та Закон про акцизний збір у першому читанні, а Закон про оподаткування доходів підприємств і організацій прийняти в другому читанні.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Скільки можна читань? Вже треба його вводити. Півроку читали і знову "в читанні"?

БАЙРАКА М.М. У цілому.

ГОЛОВА. Ви ж хоч на комісії домовтеся. Ви чуєте, що вносять від комісії? Сідайте, будь ласка. Переходимо до обговорення питання порядку денного. Слово надається голові Комісії з питань економічної реформи і управління народним господарством Пилипчуку, за ним виступатиме депутат Барабаш.

ПИЛИПЧУК В.М., голова Комісії Верховної Ради України з питань економічної реформи і управління народним господарством /Жовтневий виборчий округ, Рівненська область/. Шановні колеги! У мене з'явилася надія, що, можливо, Міністерство фінансів наше запрацює у зв'язку із зміною Міністра фінансів. Через те прошу критику, яка буде тут зараз висловлена, сприймати не як факт, що я проти нового міністра. Давайте розглянемо суть проекту Закону про оподаткування. Перше - об'єкт оподаткування; друге - механізм отримання податків. Важливо також, хто регулює норми і чи не допускається тут якийсь волюнтаризм, а в зв'язку з цим і корупція.

Ви пам'ятаєте давній спір, що є об'єктом оподаткування чи валовий доход, чи добавлена вартість?

Росія прийняла Закон про податок на добавлену вартість, і Бєларусь збирається зробити те ж. А у нас у Міністерстві фінансів працює група з Міжнародного валютного фонду, яку я викликав. Вона працює над бюджетом і над податком разом із спеціалістами з Міністерства фінансів і членами нашої комісії.

Вчора заступник голови Міжнародного валютного фонду і голова цієї групи, що працює на Україні, були в мене і запитали: "Чому ви проти оподаткування добавленої вартості?" Наша зустріч була

запланована на півгодини. Вона тривала 2 години. Я їм довів, що з'являється дефіцит бюджету в умовах гіперінфляції, коли об'єктом оподаткування є добавлена вартість, а не валовий доход. Вони зі мною погодились. Але це було вчора. Я показав, що буде в Російській Федерації, коли вони приймуть цей закон.

Але на жаль, на обговорення знов винесений Закон про податок на добавлену вартість. В умовах гіперінфляції це обов'язково призведе до дефіциту бюджету. Але щоб цього не сталось, Міністерство фінансів "перезаклалось" воно завищило норму оподаткування. Що є підставою для того, щоб це сказати?

На сьогоднішній день ще немає статистики по підприємствах, які відпускають 25-28 процентів продукції України. Це підприємства оборонного комплексу. Я тільки що говорив з Міністром статистики, він підтвердив, що статистики немає. Раз немає статистики по собівартості прибутку, то немає й по добавленій вартості. А в зв'язку з цим приймати закон всліпу неможливо. У зв'язку з цим треба завищити норму оподаткування, застрахуватись від можливого дефіциту бюджету. Але ж норма оподаткування в 28 процентів - то такої й світ не бачив, ми перші в тому.

Далі. Відносно механізму дії законів і ролі податкової Інспекції. Заступник міністра виступав і казав про те, що треба максимально спростити процедуру обрахування. Вам роздані документи, які свідчать, що процедура обрахування є дуже складною.

Так ось, коли буде оподатковуватись валовий доход або обсяг реалізації, то процедура спрощується так, що далі нікуди. Береш банківські документи, бачиш відвантажену оплачену продукцію і бачиш вставку - 10 процентів. Елементарно можна перевірити, чи перераховано то в бюджет.

Коли буде от така складна процедура обрахування, то тоді на

кожному підприємстві по кожному виду продукції, номенклатурі і асортименту податкова інспекція повинна зробити розрахунки для того, щоб визначити, чи правильно справлені платежі. А це обов'язково завантажує податкову інспекцію і вимагає збільшення кількості членів інспекції. Тобто запропонований варіант більш складний. До того ж у законопроекті передбачається, що за погодженням з податковими органами може встановлюватись інший порядок визначення моменту реалізації. Це чистої води корупція. Цей складний механізм розрахунку обсягу податку так само дозволяє створювати умови для корупції. І у мене виникає питання: чому начальник податкової інспекції виступає за складний порядок розрахунку, перевірки?

Далі. Наша економіка знаходиться в режимі "вільного падіння", і наступного року економіці України буде крах. У той час, як Російська Федерація проводить реформи, у нас їх здійснення гальмується. Бо у нас є що резерв погіршення ситуації до рівня Російської Федерації. Російська економіка в наступному році, якщо будуть проведені реформи, піде угору, рівень нашої ж економіки почне падати, і ми до цього не готові.

Виникає питання такого порядку. Ви знаєте, скільки разів я виступав з прогнозами. Звичайно, я не Ванга, я просто економіст, який вивчив дію об'єктивних законів. Вони стосуються і податку з обороту, і податку із валового доходу. Я просив би все-таки повернутися до податку є валового доходу для того, щоб наша економіка в умовах гіперінфляції, по-перше, могла працювати, по-друге, щоб не було корупції, по-третє, щоб були автоматичні компенсатори, причому, в бюджет, і, по-четверте, щоб не обдирались підприємства.

Я дуже часто виступаю, але дуже часто Уряд не прислухається

до моїх пропозицій. Хочу, щоб ви прислухались, бо інакше мені залишається просто брати транспарант і протестувати або мовчки сидіти і натискати кнопку "за" чи "проти". Би бачите, я вже півтора місяця не виступаю. /Оплески/.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Барабашу. Після нього виступатиме депутат Марков.

БАРАБАШ О.Л., секретар Комісії Верховної Ради України з питань економічної реформи і управління народним господарством /Жовтоводський виборчий округ, Дніпропетровська область/. Шановні колеги! Сьогодні у нас надзвичайно відповідальний день, тому що ми розглядаємо цілий комплекс фінансовоекономічних проблем щодо нашого розвитку на наступний рік. І дуже важливо, що пакет податкових законів розглядається разом із бюджетом, так і потрібно робити. І я не розумію слова заступника міністра про те, що бюджет, мовляв, це не його справа. А як же можна формувати концепцію податкової системи, як не виходячи саме з бюджетних потреб тих соціальних програм, як! ми прийняли. І з огляду на це скажу, що запропонована концепція податкової системи в мене викликає активний протест.

Передусім, не можна кардинальну переробку податкової системи здійснювати так, як це зроблено. Вчора роздали проект, сьогодні давайте приймати, причому, не в першому читанні, а відразу в другому.

Не знаю, Іване Степановичу, можливо, ви, дійсно, вже півроку знаєте ці законопроекти. А я їх отримав тільки вчора. І не розглядали їх серйозно ні в комісії, ніде.

А тепер щодо суті проектів. Хоча заступник міністра каже, що він не погоджується з тим, що ці два податки схожі один на одного, я все ж таки стверджую, що це - практично близнюки, Вони відрізняються за технологією, за, скажімо, методикою стягнення. Але в принципі це той самий податок на валову продукцію, мінус матеріальні витрати. І якщо відкинути методичну лузгу, то суть цих податків абсолютно однакова. І хоча там написано, що береться податок на валовий дохід це фактично та ж сама добавлена вартість, тому що матеріальні витрати, витрати на відрядження, на послуги, зв'язок і так далі віднімаються від цього валового доходу. Тобто це така ж добавлена вартість. При стягненні податку на валовий дохід з нього віднімається податок на добавлену вартість. Але, коли ми подивимося бюджет, то побачимо, що він фактично стягується в подвійному розмірі. Це - окремий податок, а те - окремий податок, і коли ми проаналізуємо бюджет щодо того, в яких же розмірах пропонується стягувати ці податки, то вийде, ви розумієте, якась ненаукова фантастика.

Я наведу для прикладу дві цифри. У надзвичайному бюджеті, який ми прийняли /хоча представники нашої комісії активно протестували проти цього/, з дефіцитом 40 мільярдів карбованців, планувалося отримати податок з обороту і з продажу - 24 мільярди карбованців. Тепер планується 115 мільярдів карбованців. Ну, люди добрі, де це ви стільки грошей візьмете?

Далі. Податок на прибуток на 1991 рік у надзвичайному бюджеті, який ми переглянули в липні, планувався у 14 мільярдів карбованців, тепер уже передбачається 86 мільярдів карбованців. Якщо ми додамо до цього 60 мільярдів карбованців, які сплачуватимуть підприємства, а також пенсійний фонд, то вийде нереальна цифра. Це приблизно по 12 тисяч карбованців на працюючого.

От, скажімо, завод, на якому працює 5 тисяч працівників, повинен сплатити 70 мільйонів карбованців податку... Отже, я не знаю, наскільки треба бути несерйозними людьми, щоб пропонувати такі податки і такий бюджет.

Тому я вважаю, що, безумовно, такий податок приймати не можна. Не можна хоча б через те, що ми прийняли Закон про індексацію доходів. Ви пам'ятаєте, що зростання цін відповідно до цього закону щомісяця має відбивати перерахунки заробітної плати, пенсій тощо.

По-перше, у бюджеті цих витрат немає, по-друге, такі витрати просто розірвуть і бюджет, і всю податкову систему.

Я знову ж таки, Іване Степановичу, звертаюся до вас /уже вп'яте/ з приводу того депутатського запиту, який подали 20 депутатів. Він стосується проблеми індексації доходів. Закон ми прийняли півроку тому, але він і досі не діє.

Ви скажіть, на якому підприємстві відбувається індексація доходів? Іване Степановичу, я прошу вас послухати. Вчительські колективи мого округу подали протест, створено страйковий комітет, люди вимагають прийняття Закону про індексацію доходів. Бони не знають, що закон діє уже півроку, але Кабінет Міністрів його зухвало не виконує. І навіть не планує під це гроші.

Я все-таки вимагаю провести парламентське розслідування, розглянути цей депутатський запит і дати відповідь, чому не виконується Закон про індексацію доходів? Чому зараз ми ставимо на грань злиднів увесь наш 50-мільйонний народ? Я категорично протестую проти прийняття цих законів навіть у першому читанні і закликаю до цього усіх депутатів.

Дякую за увагу. /Оплески/.

ГОЛОВА. Я підтримую аплодисменти, але хочу зауважити, що для пропозицій усе відкинути багато аргументів не треба.

Слово надається народному депутату Маркову. Потім виступатиме депутат Салій.

МАРКОВ Б.І., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань економічної реформи і управління народним господарством /Суворовський виборчий округ, Херсонська область/. Шановні колеги! Я вважаю, що Міністерство фінансів зробило важливу спробу запропонувати нову систему оподаткування. Ми всі переконалися, що та система, в якій ми діяли раніше, не забезпечувала ні підвищення ефективності виробництва, ні нагромадження необхідних коштів У бюджеті.

У системі, запропонованій сьогодні, є спроба надати переваги інвестиціям, скоротити різні пільги, зробити бюджет бездефіцитним. Але ми зараз не можемо сказати, як буде це все в реальності, бо ніхто не знає, якими будуть ціни, якими буде співвідношення між різними галузями в результаті вивільнення цін, якими будуть надходження до бюджету. Ми також не знаємо, як діятимуть запропоновані податки, бо це все к таки прогноз.

Далі. Незрозуміле, чому в різні умови поставлені різні бюджети - республіканські і місцеві. Ви гляньте на норматив розподілу податку на добавлену вартість в областях - від 17 до 74 процентів. Ніякого стимулу для областей немає. Все це зроблено, виходячи з того стану речей, який склався раніше. Потрібно перейти на частковий принцип розподілу, як це робиться в Західній Європі, коли кожен бюджет отримує свою частку від усіх видів податків. І тоді ті області, які працюють краще, матимуть більше коштів. А зараз вони всі поставлені в однакові

умови, доводиться весь час випрошувати і невідомо, чи матимеш більше, якщо будеш краще працювати. Неясно, який прибуток залишиться підприємству при цій нинішній системі? Якою є частка податку у валовому національному продукті? Це все повинно бути передбачено законом.

Тепер хочу висловити кілька зауважень щодо конкретних податків.

Податок на добавлену вартість. Це головний податок, за рахунок якого до бюджету повинно надійти 74 мільярди карбованців. Його плюси відомі - він не залежить від співвідношення прибутку і заробітної плати. Тепер для бюджету не має значення, сховали гроші, які повинні були показати в прибутку, в заробітну плату чи ні. Податок буде стягнуто.

Він прискорює оборот капіталу і стимулює науковотехнічний прогрес, але все це там, де є інші чинники, які стимулюють розвиток економіки. Ми не можемо сліпо копіювати Захід. Пам'ятаєте, які були виступи, коли обговорювалася проблема податку на прибуток? Казали, що він використовується всіма. Проте ми тоді довели, що у нас він не діятиме, бо у нас зовсім інші умови.

Так само буде у нас і з податком на добавлену вартість, тому що головне його призначення для країн Західної Європи полягає не у фіскальній функції, а в тому, щоб замкнути Західну Європу, відгородити її від імпорту дешевих товарів, поставити бар'єри. Для нас бар'єри на імпорт продукції не прийнятні.

Подумайте, директори заводів, чим це обернеться.

Далі. Цей податок стимулює експорт, причому будькуди.

Він стимулюватиме експорт нашої продукції в Росію і в інші республіки карбованцевої зони. Наприклад, вони знизять податки, навіть не цей, а інші податки. У них немає Чорнобиля, немає багатьох інших проблем, проте життєвий рівень у деяких нижчий, ніж у нас. Зниження податків по інших напрямках призведе до того, що нашим підприємствам буде дуже вигідно віддавати туди свого продукцію, бо цей податок з них не стягуватиметься.

Податок на добавлену вартість в Європі використовується разом з податком з продажу. У нас його супутником є податок на доходи. Тут уже казали, наскільки це невигідно.

Ще одне зауваження. Податки, які ми стягуємо з підприємств, врешті-решт, перекладаються на людей. І цей податок теж сплачуватиме населення.

Тому пропоную замість нього ввести податок на обсяг реалізованої продукції, про який ми говорили. Він надзвичайно простий і вигідний.

Дякую за увагу.

Інші пропорції передам у комісію.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Салію. Потім виступатиме депутат Яхеєва.

САЛІЙ І.М., голова Подільської районної Ради народних депутатів, голова виконавчого комітету /Подільський виборчий округ, м. Київ/. Шановні депутати!

Дійсно, закони надто складні. Нам уже не вдалось добитися, щоб "каждая кухарка управляла государством". Я пропоную не голосувати, поки кожен депутат не складе екзамен на знання цих законів. Треба приймати такі закони, які були б зрозумілими навіть школяреві. Отже, треба розібратися, скласти екзамен, а потім голосувати.

Тепер щодо статті 8. Можливо, для господарників треба зробити витяг. Цей закон люди освоюватимуть півроку чи більше. Таким чином, його можна приймати тільки на 1993 рік.

Далі. Закони списані з російського варіанту. Але що доброго за останні десятиліття зробили в Росії? Хіба що в останній період Попов, Абалкін чи Горбачев... Та у нас інша ситуація, інша економіка, інші люди. Хоч щось повинно ж відрізнятися! Час уже на ділі це реалізовувати.

Ви знаєте, є просто абсурди: 21,88 в періоді. У нас у буфеті рахують хлопці пальцями, на рахівницях не можуть підрахувати, а тут - вісімдесят вісім сотих, та ще и тисячні. У нас пиріжок завжди коштував дев'ять копійок або тринадцять, ніколи - десять чи п'ятнадцять. Ну давайте в цій цифрі хоч двадцять дві цілих зробимо, тоді вже щось можна вирішувати. А щодо науковоподібності

- 21,68, тут же наукою и не пахло і "тучка не ночевала". Що б там нам не говорили.

Згадаймо: соціалізм - це облік. А капіталізм? Півсуспільства нашу розруху сьогодні підраховує. І ми ці структури, податки і всякі бухгалтерські справи роздули вже такі, що працювати нікому, голова пухне /колись я це говорив, і мене дуже критикували/, а руки та все інше худне. Так що все-таки це абсурдно. Підраховувати наші недоліки вже непотрібно. І законопроекти самі по собі, я

вважаю, дуже погані.

Сама концепція - на добавлену вартість нормативно чистої продукції. Нормативно - це вже ж було у нашому суспільстві, напевно, 5 років. Всі рахували, думали, що комунізм побудуємо, - нічого не дало. Добавили на вартість, оце ж усе суспільство буде зараз знову підраховувати. Нічого воно нового не дасть, окрім того, що знову не буде на чому газети видавати, бо папір потрібен не тільки на газети. Тому я вважаю, що цим законом ми виграємо копійки, а втратимо мільйони і людське здоров'я.

Далі. Стаття 7 "Пільги щодо податку". Ви бачите, хто дає щось на експорт, тому пільга - не обкладається податком. Ну, наче задумано добре. Ллє будуть продавати не готові машини, а сировину, все, що бачитимуть, і будуть з пільгами маніпулювати. Ви ж повинні знати, що який би ми закон не прийняли, наш народ /тут сидять керівники/ у будь-який період його обійде. Треба знати, що вони ж талановиті люди.

Про оподаткування підприємств і організацій. Шановні товариші, тут сказано, що філіали не оподатковуються. По-перше, треба зазначити, що на Україні повинні всі філіали мати розрахунковий рахунок і оподатковуватись.

По-друге, я хотів би, щоб доопрацювали в статті І пункт "б". Нафту, газ, ліс добуваємо сьогодні ми. Вахтовики не тільки нам не платять податки, а ще й приходять за купонами, їх он скільки треба видавати і утримувати штат. Врешті-решт, і Росія, й інші регіони повинні знати: все, що ми випрошуємо, - нафту, газ - добувається в більшості українцями. 100 тисяч їх працює, з ми, напевно, навіть цього не кажемо нашим рідним сусідам.

І останнє. Ви знаєте, ми у виробника відбиваємо всяку охоту ходити на роботу. Чому? Тому, що в нього все забираємо. Адже якщо я хворий, то дайте ж ліки, а не наганяйте знову мені температуру. Цей закон, навіть тимчасовий, перехідний, який би він не був, не стимулюватиме, а тільки гальмуватиме економіку.

Я вважаю, що всі повинні заробляти гроші, навіть там, де це здається абсурдним. Військові можуть влітку маневрувати, будь ласка, возіть на курорти чи деінде людей. Зараз буряки не викопали - допоможіть, будь ласка, тільки платити треба повну ставку. Ми скільки боролися з пільгами. Медицина, вважаю, теж повинна давати доход, як і народна освіта, і культура, спорт. Ви що, гадаєте, там немає корупції або немає доходної статті? Скажімо, культура. Ми знаємо, що не всі а культурі геть бідні, крім нашого міністре, культури. Тому я вважаю, що ми повинні дуже чітко визначити, що таке бюджет, що таке бюджетні організації. Бюджетних організацій повинно бути вкрай мало. Ми йдемо до ринку, кожний повинен довести, що він потрібен суспільству, що він приходить на роботу і щось корисне дійсно робить.

Отже, податки повинні платити всі, включаючи й громадські організації, до речі. Бо громадські організації нам весь час дають рецепти. То треба ж, щоб вони теж платили податок /я не кажу, яку ставку/, рахували народні гроші, вчилися або соціалізму, або комунізму. Це вже хто на що вивчиться.

ГОЛОВА. Оголошується перерва на 30 хвилин.

/Після перерви/

ГОЛОВА. Шановні депутати, прошу уваги.

Слово надається народному депутату Яхеєвій. За нею Виступатиме депутат Бойко.

ЯХЕЄВА Т.М., член Комісії Верховної Ради України з питань державного суверенітету, міжреспубліканських і міжнаціональних відносин /Деснянський виборчий округ, Чернігівська область/. Шановні колеги! Сьогодні ми з вами розглядаємо дуже важливі закони - закони про податкову систему. Чому ці закони важливі? Тому що податкова система - це є той Інструмент в руках Уряду, в руках держави, за допомогою якого вона може регулювати всі економічні процеси, які проходять на території країни.

І мені, наприклад, коли я читала ці три закони, які нам були роздані, не зовсім було зрозуміло, яку мету переслідував Уряд, розробляючи ці закони. Ми зараз знаходимося в стані економічної кризи, з якої треба виходити. У нас страшний дефіцит і споживчих товарів, і товарів виробничого призначення, і тому мета, яку могли б переслідувати закони, - це обмеження або стимулювання розвитку виробництва, обмеження або стимулювання розвитку ринкових структур, або чисто фіскальні інтереси.

В адміністративній системі у нас податкова система керувалася виключно фіскальними інтересами. Ви прекрасно бачите, до чого це довело, бо не стимулювалося виробництво товарів, не стимулювався розвиток системи послуг; фіскальний інтерес держави, яка намагалася за рахунок податків поповнювати свій бюджет, зводився нанівець, і бюджет врешті-решт поповнювався за рахунок внутрішнього

боргу.

Якщо наш Уряд з самого початку свого існування як Уряд незалежної держави буде теж керуватись фіскальним інтересом, то ми прийдемо до того, до чого прийшов Уряд Радянського Союзу - до безкінечного накручування внутрішнього боргу, тобто боргу у того самого населення, у тих самих підприємств, які займаються виробництвом товарів. Я не зовсім зрозуміла, чим відрізняється податок на добавлену вартість від податку з обороту. Коли в цьому законі було написано, що це закон про податок на добавлену вартість, то про добавлену вартість ніде не йшлося у тексті закону, ніде, крім самої назви закону. Власне кажучи, у тексті закону мова йде про податок з обороту і ні про що інше.

Крім того, як на мій погляд, при виході з кризи ми повинні були б податкову систему орієнтувати на стимулювання виробництва, на розвиток ринкових структур. На виробництво ці закони абсолютно не скеровують підприємство, тому що у них передбачається багаторазове обкладання податком підприємств і населення. На кожному етапі йтимуть податкові побори, і в найбільш несприятливих умовах отіняться ті підприємства, які виробляють уже кінцеву, готову продукцію - і продукцію кінцеву для споживання населення, і для виробничого споживання.

Крім того, я хочу сказати про багаторазове обкладання податком самого населення - і через податок на добавлену вартість, і через податки на підприємства, які передбачають обкладання податком не прибуток, а доход. Тобто уже два рази буде обкладатись той самий фонд заробітної плати на підприємстві, який є. Крім того, населення буде платити ще і прибуткові податки.

Я просто бачу в цьому абсолютне намагання обмежити будь-яке виробництво на Україні, і крім того, я вважав: якщо ми повинні

стимулювати виробництво, то ми повинні створювати найбільш сприятливі законодавчі умови для того, щоб, по-перше, стимулювати своє виробництво, по-друге, залучати підприємців з-поза меж нашої республіки. Залучати капітал, залучати людей, залучати технології. І якщо, наприклад, ми будемо навіть приймати цей Закон про податок на добавлену вартість /що не є дуже добре/, то ми повинні встановлювати таку ставку податку, яка була б менша, ніж в Росії. 28 процентів - податок у Росії, а ми повинні встановлювати ставку набагато меншу.

Крім того, абсолютно не врегульовані в цих законах питання про співвідношення між надходженнями в республіканські і місцеві бюджети. Це теж болюче питання абсолютно для всіх.

Я вважаю, такі закони є концептуально неправильні. І наслідки використання таких законів можуть бути тільки негативні. І я прошу вас, закликаю проголосувати проти цих законів, не повторювати те, що було в адміністративній системі, не обмежувати виробничу і посередницьку діяльність. Бо у нас адміністративна система займалась розподілом тільки тому, що не було посередництва, не було торгівлі.

Я вас прошу проголосувати проти таких законів, які приведуть до поглиблення кризи економіки. Слід дати доручення комісії, дати доручення Міністерству фінансів до 15 січня розробити нормальні закони про податки і почати нам з вами роботу 15 січня з розгляду цих законів.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Бойко Катерині Володимирівні. За нею виступатиме депутат Панченко.

БОЙКО К.В., генеральний директор Черкаського виробничого швейного об'єднання /Придніпровський виборчий округ, Черкаська область/. Шановні депутати! При обговоренні складних питань у цьому залі часто згадувався для наочності зв'язок коня і воза. Можна використати таку наочність і зараз. Податки з підприємств та податки на добавлену вартість - це той кінь, який повинен тягти і витягти з трясовини економічної кризи великого воза, що уособлює обсяги промислового виробництва, будівництва, надання послуг і таке інше.

Стимулююча роль податків безумовна. Ми до цього надто довго йшла, пам'ятаючи, що багатою держава та її бюджет будуть лише тоді, коли багатими стануть фермер, колгосп, підприємство. Що стосується останнього, то мається на увазі в першу чергу збільшення обсягів виробництва продукції, кількості товарів, а не зростання цін.

Як працівник легкої промисловості скажу, що в цій галузі у наступному році зрушення будуть невеликими. Так склалося роками, що майже чверть обсягів товарів народного споживання в галузі виготовляються з імпортних ресурсів. Понад 45 процентів сировини завезено з інших республік.

На сьогодні такі питання, як наявність валюти для закупки сировини, поставка матеріалів з інших республік, не вирішені. В 1992 році це призведе до зменшення випуску товарів майже на 70 процентів, або на 19 мільярдів карбованців. Державний бюджет втратить більше трьох мільярдів карбованців, а біржу праці поповнить 300 тисяч безробітних, в основному жінок. Мінімальний споживчий кошик, про який ми говорили, не буде чим заповнити.

Тепер щодо суті та пропозиції. Треба переглянути ставки податку на добавлену вартість, зробити спробу захистити від податку дитячі вироби: швейні, трикотажні, іграшки і таке інше.

Справа в тому, що фіксовані ціни на ці вироби, що ще зараз діють, відміняться. Сировина ж для їх виготовлення йтиме за договірними цінами. При сплаті всіх податків ціни на ярликах цього асортименту товарів будуть казковими.

Вважаю, що вироби для дітей взагалі неповинні оподатковуватися податком з обороту - відповідно до програми надзвичайних заходів щодо стабілізації економіки України.

У проект і Закону про податки з підприємств, на мою думку, необхідно повніше врахувати витрати підприємств. Варто у статті 3 включити в собівартість витрати на проведення всіх видів ремонту основних виробничих фондів; відрахування на будівництво, ремонт га утримання автомобільних шляхів; витрати, пов'язані з підготовкою кадрів з відривом від виробництва у системі підвищення кваліфікації і перепідготовки кадрів; забезпечення нормальних умов праці та техніки безпеки; оплату простоїв через відсутність електроенергії, тепла, газу.

В статті 5 до переліку пільг щодо податку на доход підприємства включити доход, одержаний за рахунок перевищення проти відповідного періоду минулого року фізичних обсягів виробництва товарів народного споживання і сировини для їх виготовлення. Такий захист як головний для нарощування обсягів виробництва передбачено в програмі надзвичайних заходів. Він уже зараз працює і буде ефективним надалі.

Доходи, спрямовані на погашення кредиту, надано для фінансування новобудов. Це, безумовно, необхідно. Адже з 1992 року

припиняється фінансування новобудов у легкій промисловості з централізованих бюджетних коштів, хоча з доцільністю цього важко погодитись. Розпочате будівництво підприємств, що мали виробляти вкрай потрібну продукцію, треба закінчувати, але вже за рахунок кредитів.

Тепер про доход, спрямований на погашення кредиту під приріст власних оборотних коштів підприємств легкої промисловості. Я розумію, що всі ми як державні діячі повинні знайти статті, які сприятимуть збільшенню доходів у державний бюджет. І тому мене дивує, чому 9 грудня 1991 року прийнято постанову Кабінету Міністрів України "Про державну інспекцію по контролю за цінами", де передбачено відрахування на соціальний розвиток колективів органів державного контролю за цінами в розмірі 10 процентів від сум, що вилучаються в доход бюджету за порушення порядку встановлення та застосування цін?

Вже звучали від мікрофонів пропозиції /наприклад, депутата Гетьмана/ не робити цього, щоб не перетворити державний контроль в державний рекет. Я повністю підтримую цю пропозицію, не можна розривати бюджет. Тим більше, що ще готується ряд законів; "Про автомобільну інспекцію", "Про податкову інспекцію" та про інші інспекції. І кожна інспекція буде зацікавлена в тому, щоб її відрахували...

Ще одну хвилиночку!.. Тим більше, якщо за 9 місяців інспекція стягнула за порушення цін з підприємств 80 мільйонів карбованців, то згідно з цією постановою їй треба відрахувати 8 мільйонів карбованців.

Я вважаю, що висловлені з цієї трибуни теоретичні думки - відкинути пропозицію Уряду щодо оподаткування не мають під собою ніяких підстав. Час теоретичних спорів закінчився, нам потрібно знати, як жити завтра.

Ми - молода держава. Як цій державі починати новий рік без таких законів, без бюджету? Ми ж просто загинемо.

Тому я пропоную прийняти законопроект у першому читанні, негайно розглянути пропозиції, що надійдуть при обговоренні і до кінця роботи сесії прийняти його в другому читанні /хоч би на 1992 рік!/, а потім думати про те, як його удосконалювати.

Дякую.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Панченку. Після нього виступатиме депутат Сацький.

ПАНЧЕНКО В.Є. Шановні депутати! У п'ятницю ми приймали проект Закону про культуру у першому читанні. І тоді було висловлено чимало правильних слів про те, що, не підтримавши культуру, нам нічого буде говорити про незалежність України.

От сьогодні ми розглядаємо, приймаємо той законопроект, який має ті патетичні слова перевести на рейки практики.

На жаль, підхід до проблем культури, що міститься у цьому законопроекті, мало чим відрізняється від попередніх підходів. Тому що культура, в основному, прирівнюється, як і раніше, до виробничої сфери. У цьому зв'язку хотів би від імені Комісії з питань культури і духовного відродження висловити три зауваження, три пропозиції, які стосуються статті 5 "Пільги щодо податку".

Перше. Хотілося б сказати про необхідність звільнення від податків творчих спілок. Я з цим запитанням звертався до Віктора Никифоровича, і він відповів, що такі пільги передбачені, оскільки йдеться про громадські організації і їх пільгове оподаткування. Однак така позиція, на мій погляд, викликає сумнів, хоча б тому, що в Законі про громадські об'єднання, котрий ми прийняли, не йдеться про творчі спілки як про громадські організації. Тому в підзаконних актах чи інструкціях, які будуть прийняті після такого варіанту закону щодо податків, творчі спілки випадуть з цієї системи пільгового оподаткування, можна не сумніватися. І це тоді, як у союзному законі і нашому законі, прийнятому в липні цього року, було закладено норми щодо звільнення творчих спілок, а також прибутку госпрозрахункових підприємств цих творчих спілок від податків.

Через це ми пропонуємо у статтю 5 Закону про оподаткування включити до переліку тих організацій і підприємств, які мають право на пільгове звільнення від оподаткування, творчі спілки, державні та громадські організації, асоціації, які є юридичними особами, що здійснюють культурно-просвітницьку діяльність.

Друге зауважений стосується книговидання. Наша книжкова продукція сьогодні може бути поділена на три частини: україномовна книжка, російськомовна книжка і книжка, яка видається малими тиражами мовами національних меншин.

Ситуація сьогодні така, що підтримки потребують україномовні книжки і малотиражні видання мовами національних меншин. Якщо у вас є двоє дітей і одна дитина захворіє, то, звичайно, ліки треба давати хворій дитині, а не здоровій.

Отже, ми пропонуємо, щоб до другої частини статті 5, де і дається перелік тих, хто звільняється від оподаткування протягом 5 років, включити видавництва, підприємства поліграфії та книжкової торгівлі, що здійснюють випуск і реалізацію літератури українською мовою та малотиражних видань мовами національних меншин. При цьому така література повинна становити не менше 70 процентів загального обсягу виробництва.

Щодо Кримської Автономної Республіки можна було б записати так: "Верховна Рада Кримської АРСР має право самостійно встановлювати пільги щодо оподаткування доходів і валютної виручки видавництв, підприємств поліграфії та книжкової торгівлі".

Сьогодні у нас в республіці діє 26 книжкових видавництв. І якщо б ми дали можливість пільгового оподаткування видавництвам відповідно до того, як вони видають україномовну літературу, а також малотиражні видання мовами національних меншин, то це не завдало б великого удару нашому державному бюджетові. Таких видавництв тільки 3 із 26 - "Каменяр", "Радянський письменник" і "Веселка". Можна включити до цього переліку також видавництва "Дніпро" і "Радянська школа" /нині "Освіта"/.

Книгу нам потрібно неодмінно підтримати, бо, якщо ми цього не зробимо, то дуже швидко позбудемося наших видавництв, і тоді у нас не буде навіть посібників та підручників, без яких розвиток культури і освіти стане неможливим.

Ситуація ж сьогодні така, що кожен директор державного видавництва нашої республіки повинен відповісти на гамлетівське запитання - бути чи не бути. Воно стоїть надто гостро, це справа буквально найближчих місяців.

І останнє. Я хотів би підтримати думку депутата Македонського, який просить захистити культурні товариства національних меншин. їм треба надати пільги так само, як і культурно-просвітницьким /скажімо, нашому республіканському товариству "Просвіта"/, які недавно виникли і потребують державної підтримки.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Петрову. Потім виступатиме депутат Ситник.

ПЕТРОВ В.М. Шановні депутати, шановний Іване Степановичу! Я багато в чому поділяю ту дошкульну критику, якій піддали виступаючі запропоновані законопроекти. Але я все ж таки розумію і всю складність ситуації, в якій отінилося наше Міністерство Фінансів. Не можна ж не враховувати, що за умов єдиної грошової одиниці з Росією ми ніяк не можемо не йти за тими російськими реформами, у цінності котрих особисто дещо сумніваюсь. Тому вважаю, що Міністерство фінансів, так би мовити, виконало завдання, поставлене перед ним Урядом, - підготувало бездефіцитний бюджет.

Я розумію той поспіх, з яким ці законопроекти розроблялися, але ніяк не можу зрозуміти, чому наша розмова, вибачте, йде "на пальцях". Адже формування бездефіцитного бюджету це не кінцева мета. Ми повинні зрозуміти, як ці законопроекти про податки відіб'ються на виробництві, адже без його піднесення ми не підвищимо життєвий рівень людей. А як це відіб'ється на цінах? Люди дуже

стривожені, вони з великим напруженням чекають, що принесе їм новий рік.

Що ж зробила Верховна Рада в цьому напрямку? Ми підняли відрахування на соціальне страхування до небаченої межі - 61 відсоток. У законопроекті про бюджет пропонується в 10 разів збільшити відрахування у фонд зайнятості порівняно з цим роком. Пропонується введення податку на продаж і таке інше. Все це, включаючи запропоновану лібералізацію цін, сприятиме підвищенню цін. Завдяки нашим заходам нижня планка собівартості продукції піднялася, а нижче неї ціна ніколи не опуститься. Ми повинні відповісти, як це все позначиться на життєвому рівні. І тому я дуже стривожений, до з порядку денного викинуто питання про прогноз /я не можу вжити слово "розвитку"/ економічного становища України на наступний рік.

Я вважаю, що одне з основних наших завдань - якомога швидше разом з Урядом вивчити це питання і найближчим часом розповісти людям, що їх чекає. Адже горезвісний прем'єр Павлов, якого ми називаємо злочинцем за першоквітневу реформу, все ж застосував такий захід, як упереджуюча грошова компенсація. Ми ж про це навіть мови ніякої не ведемо. Тому к де раз повторюю - це одне з наших першочергових завдань.

Повернуся до законопроектів. Я не знаю, чи обов'язково потрібен бездефіцитний бюджет. Приклад багатьох країн свідчить, що помірний дефіцит бюджету - це цілком нормальне явище. А от якщо всі ці податки будуть стягуватися, то я боюся, що виробництво у нас не підніметься, а падатиме.

Далі. Зовсім незрозуміле /і про це вже говорили/, чому податок на добавлену вартість буде застосовуватися на імпорт товарів. У нас що - їх перевиробництво? Він буде застосовуватися за курсом Національного банку, який абсолютно далекий від реального, оскільки формується на основі дуже обмеженого списку товарів, перш за все широкого споживання, і не відображає дійсного співвідношення курсів валюти. Це питання треба вивчити і внести поправки.

Дуже гостра проблема, і про це теж треба говорити, диференціація ставок податку на добавлену вартість. В цілому світі це застосовується, а ми. не змогли знайти нічого кращого, крім знову шаленого розміру цього податку - 28 відсотків. І ніяк ми його не розрізняємо. Є ж товари першої необхідності, а є - не першої, і повинні бути абсолютно різні ставки.

Я ще раз повторюю - я поділяю ту, багато в чому нищівну, критику, яка тут прозвучала. Але без бюджету, без законодавства про податки ми працювати не зможемо. Тому, мабуть, все ж ми повинні на цьому тижні доопрацювати ці проекти, прийняти їх, але обмежити, скажімо, першим кварталом. А далі подивитися, до чого ми прийдемо і що нас чекає.

І - повторюю - ми обов'язково маємо розглянути прогноз економічного становища в 1992 році.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Я хочу дати довідку. Бо й записки такі надходять: вважаємо необхідним почати обговорення з проекту прогнозу, про що ось говорив народний депутат Петров.

Дійсно, в орієнтовному графіку, який ми вам роздали у п'ятницю, таке питання було. Але на прохання Уряду й після особистої зустрічі Вітольда Павловича Фокіна з кількома головами постійних комісій дійшли висновку, що варто питання поки що зняти і розглянути дещо пізніше, коли Уряд пропонуватиме цілий ряд заходів.

Тож доводжу до вашого відома, чому так вийшло. Буде те питання, але тоді, коли Уряд буде готовий його доповісти.

Слово надається народному депутату Ситняку. За ним виступатиме депутат Рябченко.

СИТНИК В.П., перший заступник голови Державного агропромислового комітету України /Оржицький виборчий округ, Полтавська область/. Іване Степановичу, шановні товариші! Гадаю, думка, що треба розпочинати з прогнозу, цілком обгрунтована. Взяти хоча б сьогодні ці проекти про податки. На мою думку, найголовніше, що не обумовлено з самого початку їх розгляду, це те, що пропонується все-таки застосовувати ці проекти в умовах повної лібералізації цін. Коли ціни і на промислову, і на сільськогосподарську продукцію будуть вільними.

А якраз у прогнозі, що нам розданий, цього не передбачено, а мається на увазі, що на значну частину продукції зберігатимуться фіксовані ціни. Саме це, напевно, головне, що найбільше дезорієнтує і депутатів, і всіх.

Я гадаю, товариші, що переконувати когось у важливості цих проектів немає потреби. Оскільки новий рік нам треба розпочинати з них. Але дійсно сьогодні може злякати запропонований підхід про відрахування податків від валового доходу, а не від прибутку, як було раніше.

Мені здається, що все-таки краще було б якусь диференціацію передбачити. Одна справа, якщо, скажімо, у валовому доході заробітна плата становить 40-50 процентів. Але у нас є цілий ряд підприємств, які мають питому вагу заробітної плати на рівні 40, або ж 80, 90 процентів. І якщо ми будемо вести розрахунки так, як запропоновано, то окремим підприємствам прибутку не вистачатиме, щоб розрахуватися з бюджетом.

Хочу, до речі, сказати /товариші підтвердять, напевно/, що схоже ми вже пережили свого часу. Коли цукрова промисловість у нас мала особливі нарахування до бюджету і брала кредити для того, щоб розрахуватися з бюджетом. І ми декілька років підряд - Іван Степанович, мабуть, пам'ятає - гасили 5 мільярдів карбованців з гаком заборгованості по цукровій промисловості.

І ще одного питання хочу торкнутися; відповідності цього проекту прийнятому вже Закону про пріоритетність соціального розвитку села. Я, на жаль, не можу стверджувати як заступник міністра фінансів, що все приведено у повну відповідність. Почнемо хоча б зі статті і цього проекту. В другому пункті, другий абзац, записано, що сільськогосподарські підприємства індустріального типу /птахофабрики, тваринницькі комплекси, тепличні комбінати, звірогосподарства тощо/ є платникам податку на загальних підставах. Це згідно з Законом про пріоритетність розвитку села? І сьогодні вони податку не платять. Завтра ж ми згідно з цим проектом пропонуємо їм платити "на повну катушку", як кажуть. Це надзвичайно великі суми.

Я думаю, що нам треба у статті 2, там, де ми перераховуємо колгоспи, радгоспи, інші підприємства, які платять податок лише з сільськогосподарської діяльності, після слова "колгоспів" додати такі слова: "та створені на їх базі з паюванням власності асоціації, акціонерні товариства". Ви знаєте, що сьогодні у нас існує, можна сказати, неписаний порядок. Як тільки на базі колгоспу створюється союз кооперативів чи асоціація, з них починають стягувати прибутки, і це стає гальмом для створення нових формувань. Я думаю, що в цій же статті треба додати, там, де "несільськогосподарська продукція" /так передбачалося раніше/: "крім продукції, виробленої з місцевої сировини". У нас це передбачалося, я думаю, що тут треба б це додати. Ми передбачали: якщо будівельні організації будуть в агропромисловому комплексі, для них встановлюються певні пільги, їх треба було б зберегти.

Є й інші зауваження. Я, з вашого дозволу, їх передам в комісію, з таким розрахунком, щоб їх можна було врахувати.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Рябченку. За ним виступатиме депутат Голобородько.

РЯБЧЕНКО М.А., директор Криворізького цементно-гірничого комбінату /Довгинцівський виборчий округ, Дніпропетровська область/. Уважаемые народные депутаты! Дело в том, что Кабинет Министров не готов, как нам сообщили, сегодня доложить, что ждет людей Украины. Мне пришлось послушать этот прогноз на комиссиях, и я могу единственное констатировать: он липовый, поэтому, собственно говоря, и докладывать нечего.

Налоговая система - это, конечно, регулятор в руках Кабинета Министров. Но если сегодня надеяться, что, отняв у производителя все возможности, заинтересованность в наращивании товарной массы, можно поправить экономику, то это еще одна очередная ошибка Кабинета Министров.

Дело в том, что Виталий Никифорович, докладывая пакет законов, который мы сегодня рассматриваем, сказал, что это законы прямого действия. Нет, товарищи, это не законы прямого действия. Это законы самые настоящие. Здесь права народный депутат Яхеева - это фискальные законы. И кончится это одним-единственным: товарную массу мы будем все время терять, дефицит бюджета будет расти. Мы сегодня будем рассматривать бюджет, и я не уверен в том, что прогноз, который будет предложен нам по бюджету, будет подтвержден. Цифры чисто математические. А развал в экономике продолжается, причем очень глубокий развал.

Усложнение взаиморасчетов предприятий налицо. Налоговым инспекциям дается ключ к тому, чтобы отбить последнюю инициативу у предпринимателя. У нас нет сегодня вычислительной техники для того, чтобы обсчитать по статьям затрат и не ошибиться в этих взаиморасчетах. В связи с этим будут ошибки, которые обязательно вызовут дополнительные штрафы, обязательно прокурорский надзор и постоянный, если можно так сказать, "топор над головой".

В статье 3 предусматривается поставка товаров без оплаты, то есть взаимообмен. Как он будет осуществляться? А если у производителя есть необходимость обменять с обратным эквивалентом, то есть, осуществить этот обмен отрицательным балансом?

Так кто же намерен компенсировать из бюджета производителю за такую операцию? О многих других ошибках сегодня очень четко здесь рассказали товарищи Марков, Пилипчук, Яхеева. Вот еще пример. Предусматривается в статье 8, что плательщики должны до 15 числа каждого календарного месяца отчитываться и составлять декларацию. Что это, еще одна отчетность в миллион строк и кто ее будет делать? Еще дополнительно нужны люди и для этого.

Дело в том, что понятно намерение Правительства закрыть законами дыру в бюджете, но неужели не понятно одно-единственное

- что нужно прежде всего заинтересовать производителя? Нужны ответственные действия. Приняв решение Кабинетом Министров, они тешатся мыслью о том, что, отняв, поправят дела.

Мы пускаем предприятия в рынок, при этом обязательно ограничиваем его лицензиями. Ничего не ясно в топливно-энергетических ресурсах; вот вчера мы заслушивали этот вопрос - ясности у меня, например, никакой нет в этом вопросе. Вместо того, чтобы достать топливо для электростанции и в конечном счете решить проблему энергетики /как ключа для всех отраслей народного хозяйства/, мы вчера услышали совершенно другое. Не желаем мы расстаться с пожирателями бюджета, о чем здесь говорил очень четко товарищ Салий. Уже в текущем году значительно усложнились и увеличились отчисления с предприятий республики в различные вновь образуемые фонды - пенсионные, соцстраха, занятости населения Чернобыля, стабилизации экономики. Разновидность этих фондов представляет собой завуалированную систему изъятия средств по индивидуальным расчетам для каждого фонда. Это влечет за собой

увеличение ненужного учета и отчетности для предприятий, увеличение объема работ и штатов, в том числе контролирующих финансовых органов, финансируемых за счет бюджетных средств.

С целью упорядочения и сокращения вышеуказанных отчислений необходимо установить предприятиям и организациям республики единый размер отчислений на формирование необходимых фондов. Отчисление производить из расчета стоимости реализованной продукции с отнесением затрат на себестоимость. Перечисление производить в республиканский бюджет с последующим перераспределением обобщенной суммы отчислений по целевому назначению. Аналогично должен быть упрощен и механизм отчислений в единый налог от дохода реализации, о чем здесь говорил товарищ Пилип-чук. Прошу внести изменения в эти законы.

Считаю, что положение в экономике чрезвычайное. Убедительно прошу группу промышленников сегодня в пятнадцать часов собраться вместе с экономистами в кинозале. Мы обсудим все эти вопросы.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Годобородьку. Після нього виступатиме депутат Пустовойтенко.

ГОЛОБОРОДЬКО О.М., директор Харківського виробничого кооперативу "Інструмент" /Червонозаводський виборчий округ, Харківська область/. Товарищи! Закон о налогообложении - один из основных законов развития экономики. Об этом с трибуны очень часто говорилось. Но, к сожалению, и в докладе Виталия Никифоровича, и в выступлениях

других депутатов, не было сказано, как же этот закон будет способствовать развитию экономики, предпринимательства, в целом переходу на рыночные отношения.

Мы принимаем закон. Нет ни его анализа, ни его экономической экспертизы. Ничего нет. Вот, пожалуйста, есть цифра 21 процент. Почему 21, а не 25? И вот эта цифра 21,88 процента, которая устанавливается на налог на добавочную стоимость, как раз все проясняет. Просто Правительству сегодня нужно принимать бюджет без Закона о налогообложении. Очень удобное стечение обстоятельств. Закона о налогообложении нет, Закона о бюджете тоже нет. "Давайте подсчитаем, какой у нас должен быть бездефицитный бюджет, и установим такие проценты и отчисления, которые дали бы нам положительный эффект". Подсчитали, определили цифры и сказали: "все, мы свою задачу выполнили!" То есть в следующем году Правительство может себе спокойно жить, не думая о том, как будет развиваться экономика.

Меня, например, это очень сильно настораживает. Так можно прожить, уважаемые товарищи, один год? А как подойдем к 1993 то я уверен, что эти законы придется пересматривать.

Почему? Потому, что тех отчислений, которые сегодня мы с вами запишем, не будет хватать. Мне кажется, сейчас главная задача Правительства в условиях перехода к рыночной экономике - не думать о тех заводах, которые сегодня существуют, дать им возможность нормально работать, а все усилия направить на расширение и развитие производства.

Вот в чем сегодня задача Правительства. А сведение бюджета по нолям - это как раз отрицательный момент в его работе.

Нужно, чтобы Правительство думало о том, чтобы дополнительно появился какой-нибудь кирпичный завод, который будет выпускать продукцию и будет давать прибыль в новую казну государства, чтобы появилась какая-нибудь новая фабрика, которая начнет увеличивать объем производства и своими доходами покроет дефицит бюджета и так далее. Тогда это будет разговор, и, действительно, закон будет способствовать расширению выпуска продукции - того, чего, собственно говоря, нам не хватает.

А этот закон сегодня направлен на то, чтобы предприятия, пользуясь своей монополией, повышали цены. Больше ничего.

Мы ведь работали в таких условиях, когда платили налоги с доходов. Мы их начинали считать от обратного. Какая нам нужна заработная плата? Вот такая. Сколько нам нужно средств на развитие производства? А вот столько. Значит мы выходим на объем производства и увеличиваем цены. И все.

Виталий Никифорович, вот чего мы с вами добьемся, приняв такой закон. То есть кроме ущерба этот закон нашей экономике ничего не даст, потому что освободит Правительство от работы по расширению экономики и увеличению объемов производства.

Теперь что касается законопроектов об акцизном сборе и налоге о прибавленной стоимости. Ведь эти средства будут платить не предприятия, хоть нам и говорят, что, мол, плательщиками

этих налогов станут предприятия. Да, предприятия будут вносить физические средства в налоговую инспекцию, но оплачивать эти средства станут люди, то есть непосредственно покупатели, которые приобретают товары. Это снова следующий виток роста цен и так далее. И снова-таки очень хорошая лазейка для Правительства. Сегодня есть перечень товаров, которые облагаются акцизным сбором, там их сегодня порядка 30. Завтра не будет хватать средств в бюджете, и мы введем в этот перечень новые товары, и тем самым пополним казну. Товарищи, это же бесконечный процесс! Почему 28 процентов сегодня? Потому, что сегодня хватает...

Словом, я считаю, что представленные нам на рассмотрение законопроекты принимать нужно, потому что сегодня на предприятиях мы не можем составить финансовый план на следующий год, не имея Закона о налогообложении. Но я думаю, что проект этого закона сегодня нужно принять в первом чтении. Но следует обязательно вернуться к этим законам в первом квартале и все-таки потребовать от Правительства разъяснить-почему 21 процент, а не 31? Поэтому я считаю, что закон принять нужно, но при этом необходимо потребовать от Правительства отчета о том, каким оно видит механизм работы этих законов.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Пустовойтенку. Після нього виступатиме депутат Ємець.

ПУСТОВОЙТЕНКО В.П. Уважаемые депутаты! Уважаемый Председатель! Уважаемые члены Правительства! Наступает 1992 год, его первый квартал. А у нас остались долги еще за 1991 год, за которые прядется рассчитываться в первом квартале. Вопрос этот очень

серьезный.

Я, как и многие другие депутаты, считаю, что с принятием этих законов работа наша не закончилась. Принятия этих законов сегодня ждут трудовые коллективы, организации, предприятия, все наши бюджетные организации и местные Советы, потому что от них зависит дальнейшая жизнедеятельность наших трудящихся. Вчера депутат Лукьяненко сказал, что нужно вводить еще одну штатную единицу, так как очень много жалоб и вопросы эти надо решать.

Я хотел бы сказать, уважаемые депутаты, что жалобы будут рассматриваться и сокращаться только в том случав, когда мы больше средств выделим именно местным Советам. Тогда все социальные вопросы, которые стоят перед нашими трудящимися, будут решаться на местах.

Но, к сожалению, законопроекты, которые нам сегодня розданы, наоборот централизуют все средства Министерства финансов в республиканских органах, практически потеряны все выделенные средства. То есть доходы местных Советов этим законом ликвидируются.

Базовый уровень в законе /мне ректор Ворошиловградского политехнического института подсказывает/ равен нулю, то есть его вообще нет. Что мне предлагать своему депутатскому корпусу в городском Совете? За счет чего мы будем финансировать наши школы и так далее?

Я прошу Ивана Степановича и Витольда Павловича Фокина /думаю, он слушает нашу сессию/ рассмотреть эти вопросы в обязательном порядке и принять окончательные решения.

Вношу конкретное предложение: законопроект нужно доработать в течение сегодняшней ночи, а утром утвердить.

Теперь предложения к Закону Украины об акцизном сборе. Абзац третій статті 4 викласти в такій редакції: "Суми акцизного збору за ввезеними на територію України товарами зараховуються до республіканського бюджету, а по вироблених на місці - до місцевого за місцем виробництва, та республіканського - у співвідношеннях, встановлених Верховною Радою України". Я пропоную цю різницю пополам розділити, 50 процентів у місцеві, 50

- в республіканські.

Абзац другий статті 5 доповнити такими словами:"... а також місцевими Радами народних депутатів по виробленій продукції в частині сум, що сплачуються до місцевого бюджету".

Тепер пропозиції щодо Закону про оподаткування доходів підприємств і організацій. Статті 2 і 3 після слів "або різниця" викласти в такій редакції:"...між собівартістю виробленої продукції, вартістю продажу її на аукціоні..." Останнє речення слід викреслити, бо Інакше від податків відійде сума доходів у розмірі між собівартістю і державною вільною ціною.

Я хотів би сказати, що цим законом /тут о представники місцевих Рад народних депутатів/ скасовується не бюджетний фонд, який забезпечує місцевим Радам вільне виділення коштів для своїх підприємств і товариств. Я також вважаю, що приховані суми доходів від підприємств і організацій повинні йти в небюджетний фонд.

Дякую.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Ємцю - від групи "Демократичне відродження України". Потім виступатиме депутат Мельничук.

ЄМЕЦЬ О.І., голова Комісії Верховної Ради України у правах людини /Центральний виборчий округ, м. Київ/. Шановний Голово, шановні депутати! Я виступаю від імені групи "Демократичне відродження України". Вибачте, але скажу кілька слів, які прямо не зв'язані з текстами обговорюваних законів.

На думку нашої групи, Верховна Рада зайшла в глухий кут внаслідок засилля у ній популізму. Ми прийняли величезну кількість затратних законів і сьогодні загнані й ми, й Уряд. Він боявся відстоювати свої позиції, коли ми приймали закони, котрі, в принципі, неможливо виконати в тій економічній ситуації, яку ми сьогодні маємо, ш дійшли до ручки.

Уряд потрапив у складну ситуацію, йому потрібно шукати кошти й на завтра, бо завтра потрібні закони по Чорнобилю, про пріоритетний розвиток села, пенсійне забезпечення, про міліцію - всіх і не згадаю. У нас кожен закон мав досить високу вартість, хоча жоден не був обрахований.

Ми жили в умовах тренування на самостійну державу. Я вже не хочу говорити про політичну ситуацію. У нас не було чіткої опозиції, чіткої більшості, в загальноприйнятому розумінні, коли більшість формує Уряд, за нього відповідає, його підтримує і таке інше. Це інша розмова.

Але ми в якійсь мірі могли на це йти, маючи формальну незалежність. В умовах, коли ми формуємо реальну незалежність,

так жити просто неможливо. Ми повинні розібратися у власному господарстві. Навіть сьогодні 25 процентів статистики є для нас фактично закритою. І всі наші прогнози, вибачте, це мильна булька.

Доки ми в цьому не розберемося, доки не змінимо форму роботи, взаємовідносин парламент - Уряд і структури діяльності самого парламенту, ми перебуватимемо у тупику.

І можливо, пора вже щось вирішувати з телебаченням. На жаль, є досить значна група депутатів /хай не ображаються/, які сидять на чисто популістських лозунгах. При будь-якому законі вони стоять біля мікрофона і вимагають найбільших видатків, абсолютно не пояснюючи, де на це брати гроші. /Оплески/.

Можливо, навіть, нам треба вдатися до досвіду, про який сьогодні розповіли на фракції: у 1948 році парламент Німеччини закрився на 3 дні, вирішуючи подібні питання. Вони встановили 20 відсотків від прибутку, 15 - від зарплати /там була своя специфіка, можливо, у нас відсотки будуть інші/ Але ми повинні отримати всі дані, чесно поговорити, дивлячись одне одному в очі. Уряд повинен розповісти, чи він хоч знає, що робиться на цій території, яка сьогодні називається, Україна, і як ми повинні рахувати свій бюджет на наступний рік. Зараз ми працюємо абсолютно наосліп.

Що стосується конкретно нинішньої ситуації. Я не знаю, як ми можемо розійтись на канікули, не вирішивши, як мінімум, три питання: про приватизацію, демонополізацію і про податки. Давно прийнято антимонопольний закон у першому читанні, і десь він у нас так і пропав. Проводити сьогодні приватизацію без цього закону просто небезпечно.

Ми зобов'язані вирішити ці кілька питань, а якщо парламент неспроможний це зробити, можливо, потрібно дати право розв'язати їх Президенту. Але принципові моменти треба зафіксувати тут, щоб указами не можна було ввести те, що ш маємо зараз.

Навіть приблизний підрахунок свідчить, що підприємство має відраховувати понад 60 відсотків від свого прибутку. Цим фактично ми витискаємо все підприємництво з території України, воно все може перейти в інші республіки, де більш пільгові умови для його існування.

Який сенс у підвищенні заробітної плати, якщо фактично відсутній товар і за ці гроші не можна нічого купити? Без стимулювання підприємництва ми втрачаємо будь-яку можливість конкуренції в умовах вільного кордону з сусідніми республіками. Ми свого часу ввели мораторій на зміну форми власності. Тоді, якби це було зроблено на місяць, воно було б потрібно, але ж це затягнулось на рік. І фактично Росія вже має розвинуту ринкову інфраструктуру - ми дивимося щовечора рекламу, вже мільярдні обороти, розвинуті товарні біржі, обладнані електронікою й таке інше, що маємо сьогодні ми? Нічого, ми голі. І перед оцією експансією Росії абсолютно беззбройні.

Тому я вважаю, що ми повинні отримати, по-перше, повну схему оподаткування, чітку, з цифрами, щоб це було наочно. По-друге, маємо отримати повний прогноз на наступний рік того, як Уряд збирається зіставити оподаткування з розвитком підприємництва і таке інше.

Без такої розмови ми не можемо приймати ці закони. І часу вже немає. Тому я вважаю, і фракція також, що треба працювати сьогодні, завтра, навіть у неділю. І Уряд повинен бути тут. Потрібна неформальна розмова, не просто так виступи, дві сторони, які доводять одне одній аргументовано. А ми повинні все послухати і тоді для себе робити якийсь висновок.

Сьогодні ми цього висновку зробити не можемо. Крім хіба одного - про акцизні збори ці закони ми приймати не можемо.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Мельничуку. За ним виступатиме Мовчан.

МЕЛЬНИЧУК В.Г., голова Житомирської міської Ради народних депутатів, голова виконавчого комітету /Промисловий виборчий округ, Житомирська область/. Шановні колеги! Мабуть, якщо нам поставити запитання, що сьогодні найважливіше, кожен з нас відповість: побудова незалежної української держави. Але побудова цієї держави проходить зараз у надзвичайно важких умовах - суто зовнішніх, і внутрішніх, насамперед умовах економічних, Якщо ми візьмемо результати діяльності народного господарства України за цей час, то побачимо, що падіння національного доходу становить 8 процентів, випуску продовольчих товарів - 13 процентів, товарообіг зменшився за рік на 12 процентів, зменшився випуск у натуральному вираженні по 80 процентах видів найважливішої продукції. І в той же час є зростання прибутків майже на 200 процентів, тобто в два рази, зростання грошових

доходів - в 1,6 раза. Тобто вже сьогодні закладено, що на одиницю виробленої продукції, фактично вдвоє більше забезпечення грошима. Тобто в той час, як замкнеться цикл, десь через 2-3 місяці, ми матимемо інфляцію, знецінення в два рази. І цей процес, що б ми не робили, триває. Чи можна його зупинити? Мені здається, що можна. Але - тільки глибокими реформами. А глибокі реформи - це в першу чергу розвиток підприємництва, демонополізація, приватизація.

І от сьогодні ми розглядаємо законопроект про оподаткування. Він повинен бути спрямований на розвиток підприємництва. Підприємець, людина, яка виробляє товари, має бути головною фігурою. Цей же документ зводить нанівець зусилля всіх наших підприємців. Якщо ми подивимося на проект Закону про податок на добавлену вартість і перерахуємо ті ставки, які є в ньому, та проект Закону про оподаткування доходів підприємств, то побачимо, що це, по суті, еквівалентно 50 процентам прибутку підприємств разом з податком на доходи.

У той же час згідно з тими рішеннями, які вже прийняті нашою Верховною Радою, дуже багато витрат підприємства мають покладатися на собівартість - це приблизно 60 процентів збільшення собівартості продукції цих підприємств. Тобто підприємникові буде зовсім невигідно працювати.

Це один бік справи. Друга проблема полягає в тому, що ми ось до тих уже закладених процесів, про які я говорив раніше, додаємо наступний виток збільшення цін, поглиблення інфляції. Про це говорили депутати Петров і Рябченко. Я повністю згоден з тим, що не можна сьогодні в такому вигляді ці законопроекти приймати. Бо вони, по суті, продовжують ту

абсолютно неправомірну політику, що держава має бути понад усе, а той, хто працює, то ще побачимо, як буде, так і буде.

Якщо не буде нормальних умов для нашого підприємника, то й держава не матиме тих доходів, які вона хоче використати для вчителів, лікарів і так далі. Не буде в нас бюджету, навіть якщо сьогодні ми зробимо все, щоб він сходився як бездефіцитний.

Тому я пропоную: внесені пропозиції відносно трьох законів, схвалити, оскільки це все-таки, можна сказати, крок уперед відносно самого підходу. Але направити проекти на доопрацювання, в першу чергу відносно тих ставок, які в них закладені. Бо якщо ми приймемо їх у нинішньому вигляді, то тим самим підірвемо свої можливості виходу з кризової ситуації. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Мовчану. За ним виступатиме П'ятаченко.

МОВЧАН .М., письменник. Секретар ради Спілки письменників України та Київської організації СПУ /Березняківський виборчий округ, м. Київ/. Шановні депутати! Шановний Голово! Хочеться зупинитися на кількох важливих думках, які вже тут пролунали.

Я поділяю не лише за Марксом, а й за Салієм класифікацію і таке визначення капіталізму і соціалізму, що капіталізм - це облік, а соціалізмконтроль. Можна сказати, що зараз ми живемо і без обліку, і без контролю. І це однозначно. Ніякого ні обліку, ні контролю ніде в цілій Україні не відбувається. І ми це знаємо.

Сьогодні нам запропонували бюджет, і ми побачили абсолютно довільні цифри. Вони не враховують ні того стану, в якому Україна є сьогодні, ні того, в якому вона буде завтра. Зрозуміла схема її чітко виклав депутат Голобородько - були визначені потреби, а під них уже підібраний закон про оподаткування.

Мені здається, що треба було починати з найважливішого закону - про приватизацію, бо це єдиний закон, який може дати нам вихід для порятунку. Всі інші тут зазначені так звані пріоритети оподаткування - все це придушення ініціативи.

Стаття 1, пункт "в" /"організації, що не перебувають на господарському розрахунку, але одержують доходи від господарської /комерційної/ діяльності та від надання платних послуг"/ фактично убиває малий бізнес. Наприклад, і Спілка письменників України, і Спілка художників, і Спілка кінематографістів абсолютно приречені при цьому на те, що вони так оподатковуватимуться, що буде лупитися з них не тільки вовна, а й шкіра. При будь-якій спробі комерційної діяльності вони будуть приречені на погибель, не врятується жодна із названих мною творчих спілок. До речі, їх місце у законопроекті не передбачено.

І я пам'ятаю /і ви, очевидно, це знаєте/ ті сталінські квитанції про оподаткування, які нам потрапляли у дитячі роки. Там усе оподатковувалося. Вимагався податок і на курей, і на овець, і на свиней. Ви пригадуєте, що і вовну здавали, і шкіру здирали. Мені здається, що цей законопроект є спробою здерти останню шкіру, щоб порятувати ситуацію.

Я тут хочу звернутися до Івана Миколайовича Салія. Він у мене сьогодні буде постійним опонентом. Справа в тому, що він сказав, що треба оподатковувати все - і спорт, і культуру, Гроші знайдуться, і там зроблять бізнес. Мені це нагадує Аркадія Райкіна, його відому репризу про балерину. Чому вона крутиться - треба динамік до ноги прилаштувати.

Одним словом, це парадоксальні речі, і мені здається, ми сьогодні в такій ситуації, що можемо передбачити тільки оподаткування жебраків. Якщо ти жебрак, то до самих жебрів обдерти.

Я не бачу зараз можливості врятувати ті ініціативи, які виникли в останні роки. Наприклад, "Просвіта", котра хоче донести до народу знання, яких український народ був позбавлений. Це ініціатива глибинна, низова. Якщо оподатковуватиметься будь-яка комерційна діяльність будь-якого осередку чи будь-якої крайової організації "Просвіти", то вона прийде в занепад, а ми з вами залишимося невігласами, приреченими на нове здичавіння.

Мені здається, депутат Пустовойтенко, який сказав, що нагальність цього закону безсумнівна, має рацію. Закон треба приймати, бо наступний рік нас просто затисне в цьому зашморзі.

На мою думку, цей закон скопійований з російського. І принципи закладені ті ж самі, і ті ж самі цифри, і ті ж 28 відсотків від податку на добавлену вартість.

Словом, усе пристосовано до нашої нинішньої економіки і до всіх союзних потреб.

Тут, мені здається, треба подумати про концепцію, виходячи з ідей суверенізації нашої економіки і з того, що все-таки ми мусимо боронити свій економічний простір. Гадаю, що потрібно стимулювати економіку. А цей податок не стимулює ні в якому разі, ці законопроекти про оподаткування не стимулюють її. Подумаймо, мені здається, що все-таки вихід є. Він у тому, що ми мусимо розглянути, не роз'їжджаючись на канікули, проект Закону про приватизацію. Дякую.

ГОЛОВА. Слово надається Міністру фінансів України П'ятаченку Григорію Олександровичу.

П'ЯТАЧЕНКО Г.О., Міністр фінансів України. Шановний Голово, шановні народні депутати, пані й панове! Я хотів би погодитися з думкою тих народних депутатів, які з цієї трибуни говорили, що наша незалежна держава Україна потребує захисту її економіки і соціального захисту населення в період переходу до ринкових відносин. Хочу з цього приводу сказати, що законопроекти, які сьогодні розглядаються, - це праця не лише Міністерства фінансів, це праця колективна. Вони пройшли всі інстанції. Особливо гострою

була полеміка під час їх розгляду на Державній економічній раді, де були присутні депутати, вчені, провідні фахівці, а на обговорення було винесено всі альтернативні проекти, наявні на той час. І Закону про податок з прибутку, і на доход, і акцизний, і на добавлену вартість. І більшість голосів було віддано саме за ті, які ми сьогодні розглядаємо.

Перше. Я, безумовно, поділяю ту точку зору, що ми не маємо сьогодні права на помилку. Нам треба мати такі закони, які б з одного боку стимулювали розвиток економіки, а з іншого - соціальне захистили наше населення, і особливо ту частину, яка знаходиться за межею бідності. Це треба нам усім враховувати. А тому з вашого дозволу я відповім і пану Барабашу, і пані Яхеєвій, і шановному панові Пилипчуку. Вони говорили правду, але підходили дещо з іншого боку.

Я хотів би пояснити. Володимир Мефодійович називав тут реалізацію валового доходу. Дійсно, що таке реалізація, що таке валовий доход? Це ж та сама виручка мінус матеріальні витрати. Я думаю, що

законопроект, який сьогодні надзвичайно критикували за валовий доход, треба ще раз розглянути, прийняти в першому читанні, зібратися зранку, ще раз розглянути, сидіти добу-дві, всім, хто має свою думку, висловитись і прийняти таке рішення, щоб ми не допустили помилки.

По-друге. Я не можу погодитися з тією думкою, що це скопійовано з Росії. Зверніть, увагу, Росія якраз прийняла Закон про податок на прибуток, а не на валовий. Більше того, ці законопроекти, які ми розглядаємо, враховують і ті, що не вийшли в світ.

Але серед них є два законопроекти, які, я вважаю, можна вже і сьогодні прийняти. Насамперед це проект Закону про акцизний збір. І надати право відносно кожного року вносити поправки щодо тих товарів, які треба включати.

Що таке добавлена вартість? Це той оборот, який у нас був, податок з обороту. Тут дехто говорив, що це велика сума. Податок не замкнутий на прибуток, він включений у ціну.

Де ті закони, які боротимуться з інфляцією і відповідатимуть лібералізації цін.

Але ж, дорогенькі мої, за цими доходами стоїть наша бюджетна сфера. Саме за її допомогою можна захистити лікарів, учителів, працівників культури, яким за її рахунок треба підняти заробітну плату.

А тому, пане Барабаш, я вам відповідаю, чому сталися такі аміни, чому була така сума, а вийшла більша. Тому, що ці закони розраховані на нинішній рівень цін. Але з 2 січня нас чекає інший рівень цін. І саме ці закони вже готові динамічно

захистити наше населення э соціального боку.

Подивіться, скільки ми передбачили на захист. Це 37 відсотків від усіх видатків. А якщо ще додати витрати на Чорнобиль, то це становитиме вже 50 відсотків. Інакше ми не маємо права робити. За нами - люди/і їхня заробітна плата/, діти. Хто нам дав право забувати про це?

І я вважаю, що сьогодні треба прийняти перші два законопроекти. Решту варто доопрацювати протягом трьох діб і прийняти. Чому? Тому, що ми входимо в перший квартал, нам з 20 січня вже треба відкрити фінансування - саме на лікарні, школи... Ви розумієте все це?

Коли я буду доповідати про бюджет, то зупинюся на цих питаннях більш грунтовно.

Я вважаю, що структура бюджету збалансована згідно з тією нашою постановою, яку ми прийняли.

Я щиро вдячний за таку об'єктивну, правдиву промову, яку зробив пан Ємець. Дійсно, воно так.

Щодо кожної статті є постанова. Треба або її відмінити, або уточнити. Але ми не маємо права не захистити те, що вже прийнято Верховною Радою. А для цього потрібні відповідні податки. Ми якраз виходили не з того, що 28 або 31, а з того, щоб нам це соціальне захистити.

Але я не можу погодитися з тим, що нам треба встановити менше 28 процентів на дитячі вироби. Зверніть увагу на бюджет! На скільки там піднято видатки на утримання дітей /доплату на шкільну форму тощо/. Там усе індексацією передбачено.

Ви почитайте, що там написано! Але якщо ми зробимо меншу ціну на дитячі речі /це я відповідаю депутату, яка тут виступала/, а в Росії ціна буде більшою, то куди підуть товари? Зрозумійте, ми їх не захистимо, їх вивезуть! А тому ми маємо враховувати і нинішні ціни, і відсутність грошової одиниці. Цього ми не можемо ігнорувати.

Дякую за увагу. /Оплески/.

ГОЛОВА. Дякую.

Шановні народні депутати! Це добре, що нам тут сказали, що, на жаль, немає грошової одиниці. Це - перше.

Друге. Я хочу сказати, що бюджету України ніколи не було, ми тільки намагаємось його створити. І бюджет, і Міністр фінансів України були символами. Все це знаходилося в Союзі.

Сьогодні ми напрацьовуємо, якоюсь мірою, нові підходи до джерел надходжень у бюджет, щоб потім цим бюджетом забезпечити фінансову діяльність. Я поділяю думку Івана Миколайовича Салія, про те, що нам потрібно скласти іспити з фінансів і кредиту, хоча ми всі знаємо, як цю дисципліну не любили, особливо на тих факультетах, де вона не була профілюючою. Ця дисципліна була не потрібна, і до неї не виникало ніякого інтересу. Адже за нас усе вирішували - і фінанси, і кредити, і бюджет, доводячи це до нашого відома.

Ми приймали бюджети республіки після доповіді про стан виконання і про майбутнє одноголосно за 10- 15 хвилин, і все було в порядку. Я це говорю не для того, щоб когось звинуватити, а для того, аби ми сьогодні були дуже обережні, коли розставляємо

100

акценти і оцінюємо підготовленість того чи іншого варіанту.

Якби нам сьогодні, шановний Володимире Мефодійовичу, шановний депутате Барабаш, ви внесли такі пропозиції, які можна було б прийняти, то, думаю, ми б їх прийняли. Але чомусь про ці пропозиції ми чуємо тільки з цієї трибуни, Міністр фінансів тільки-но сказав, що це плід спільної праці, над яким працювали усі - і державна рада, і економічна. щось там у нас не стикується, чи ви працюєте з різними Радами, шановний Пилипчук? Але б ми вас просили, аби ви працювали в одній Раді - українській. /Оплески/.

Залучайте тих фахівців, яких ви вважаєте за потрібне: чи то іноземних, чи наших, головне, щоб ці фахівці працювали в українській Раді. Це перше, щодо оцінок.

Тепер наступне. Мені здається, що найбільш виваженими були пропозиції Голобороцька, Пустовойтенка та інших депутатів, які говорили, що це все недосконало, але й без цього недосконалого нічого не буде. Ось з чого ми повинні виходити.

Знаємо, що недосконало, але без будь-якого механізму взагалі не можна. І для чого ж ми тримаємо Уряд і всі ці структури, якщо немає ніякого механізму? Тому його нам потрібно створити. І створюючи, Олександре Івановичу, не треба, щоб одна сторона говорила одне, а друга - інше. Питання фінансів і бюджету так не розв'язуються. Треба, щоб науковці, спеціалісти разом з нами приходили до якоїсь єдиної і на даний час прийнятної точки зору. Вони пропонують і кажуть: це все, що на сьогодні ми змогли. Наша ж справа - прийняти або не прийняти. Але треба аргументувати свої оцінки.

101

Ми обговорювали всі три законопроекти, але об'єднати їх в один зараз не можемо. Для того, щоб мати можливість якоюсь мірою формувати бюджет, мати певні джерела, потрібно приймати усі три законопроекти.

Отже, Закон про акцизний збір.

Абсолютно правильно говорили депутати, що запропонований перелік можна міняти. Для того й існує Уряд, щоб міняти ці переліки, так робиться в усьому світі через конкуренцію, зокрема.

Сьогодні нам запропонували саме такий перелік. Ми можемо висловитись щодо того чи іншого виду запропонованої продукції, але наперед вгадувати, що нам запропонують, не потрібно.

Гадаю, що до цього законопроекту серйозних зауважень не висловлювалося. Були певні поправки депутатів Пустовойтенка, Печерова, але серйозних заперечень він не викликав. Вважаю, ми можемо його сьогодні прийняти.

У постанові зазначається: "Ввести в дію Закон України про акцизний збір з моменту його прийняття".

Хочу проте підкреслити, що у нас президентська форма правління, і підпише Президент. У нас є всі підстави, щоб прийняти його сьогодні.

Отже, проект постанови ставлю на голосування /пропозиції враховані/.

"За" - 254. Приймається.

102

Наступний законопроект - про податок на добавлену вартість.

Депутати, які вносили пропозиції, висловлювалися так: 6 - категорично проти, 4 - за. Але була також пропозиція сісти за стіл і з'ясувати усі питання. І я прошу, Володимире Мефодійовичу, щоб взяли участь у цій нараді і ви, і спеціалісти, яких ви запросили. Це треба зробити на завтра.

Я вам наведу приклад. Виступаючі казали, що у нас уже було поняття УЧП - умовно чиста продукція. Ви ж подивіться реформи сімдесятих років, ви, мабуть, цілі томи переписали їх. Так от оце

- добавлена вартість. Вона вже у нас називалась по-різному, розумієте? І не хочу я забирати час на пояснення.

Отже, вважаю, що цей проект можна прийняти заріз у першому читанні або за основу і дати можливість комісії й іншим до завтра все-таки нам його підготувати. Прошу за такий проект постанови проголосувати.

"За" - 67. Щось, незрозуміле. Не голосували 223 депутати.

Я прошу включити табло, заспокойтесь, щось, мабуть, зробилось у машині.

Перший мікрофон.

ЄМЕЦЬ О.І. Я гадаю, люди не проголосувала, оскільки не зовсім зрозуміло, що значить - у першому читанні й до завтра доопрацювати. То буде ще й друге читання і трете чи як?

ГОЛОВА. Я прошу, Олександре Івановичу: не розписуйтесь у тому, що всі не зрозуміли. Я чітко сформулював пропозицію - прийняти у першому читанні і дати добу на доопрацювання. А завтра внести його.

103

ЄМЕЦЬ О.І. З порівняльною таблицею чи як?

ГОЛОВА. Я ще раз говорю - у нас є процедура. Завтра внести його нам як проект закону, підкреслюю. Це не ті закони, до яких порівняльні таблиці робляться.

Прошу проголосувати за таку пропозицію.

"За" - 63.

Ні, це щось з машиною. Не голосували? Ну, це ваша справа, я просто викладав пропозиції, які надходили від більшості депутатів. А якщо це не машина, то що ж робити... Присутніх у залі 351, карток - 351, але не голосують 220... Щось трапилося з машиною.

Вноситься пропозиція зробити поіменну реєстрацію, щоб перевірити машину. Прошу ввімкнути табло.

Присутні 361 народний депутат. То чому ж 220 не голосують?

Другий мікрофон.

МАКАР І.І., член Комісії Верховної Ради України у питаннях законодавства і законності /Старосамбірський виборчий округ, Львівська область/. Шановні депутати! Я абсолютно не розумію, як я можу зараз подати пропозиції, як комісія може їх до ранку опрацювати, якщо кожен з нас такі пропозиції дасть, і як ми можемо завтра такий проект вносити в другому читанні на обговорення? Я вас закликаю не голосувати за дану пропозицію, то є несерйозно. Дякую за увагу.

104

ГОЛОВА. Це справа кожного депутата. Я просто назвав вам, які надходили пропозиції. Я говорив, що шість було - взагалі не приймати, більшість же таких, як я сформулював. А якщо ви не голосуєте, це ваша справа. Перший мікрофон.

ГУРЕНКО С.І., член Комісії Верховної Ради України з питань Чорнобильської катастрофи /Іванківський виборчий округ, Київська область/. Шановні народні депутати! Справа в тому, що цей проект має концептуальний характер. Якщо ви уважно слухали Міністра фінансів, то мова йде саме про концепцію і про визначення деяких категорій. І саме так я зрозумів заклик Голови Верховної Ради: доопрацювати концептуально. Хочу звернутися до народних депутатів

- давайте проголосуємо поіменно. Щоб було вже ясно, хто розібрався, хто не розібрався. Тому що не йдеться зараз про те, щоб хтось ще щось доповнював. Зіткнулися дві концепції, зіткнулася неясність у трактуванні деяких категорій, і треба це з'ясувати. Я пропоную прийняти рішення про поіменне голосування і ще раз переголосувати. Дякую.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

ГОЛУБЕЦЬ М.А., керівник Львівського відділення Інституту ботаніки імені М.Г.Холодного АН України /Калуський виборчий округ, Івано-Франківська область/. Шановний Іване Степановичу! Результати голосування

105

є все ж таки плодом некоректного формулювання питання. Я вважаю, що справді, протягом доби неможливо підготувати документ до другого читання. Гадаю, ви правильно зробили, коли поставили завдання протягом доби його доробити і завтра внести знову на перше читання. Тобто, щоб комісія разом з міністерством сіли й домовились про те, що будемо оподатковувати. А завтра ще раз до цього повернутись, у першому читанні прийняти, якщо буде потрібно, дати на доробку і на друге читання через день знову його внести.

ГОЛОВА. Михайле Андрійовичу, я не коментую. Давайте заспокоїмося. Цей закон не можна так приймати, як ми приймали, - в першому читанні прийняли, а через три місяці вносимо і у другому читанні постатейно голосуємо. Цей закон або приймається, або не приймається. Закон про податок на добавлену вартість треба ввести в дію 1 січня. Ми повинні його завтра або прийняти як закон, або віддати на доробку і сказати всім, що такого закону немає, а ви формуйте бюджет, якщо у вас є якісь інші закони.

Тому і вноситься пропозиція: добу над ним попрацювати, щоб нам запропонувати, а перше читання - це основа.

Другий мікрофон.

МОВЧАН П.М. Іване Степановичу, шановні депутати! Мені здається, що позиція тих 223 депутатів щодо закону була висловлена однозначно.

106

Варіант, який запропонував Михайло Андрійович, думаю, сприйнятими у термінах: завтра доопрацювати, врахувавши пропозиції, поправки. Бо 223 депутати якимось чином залежать від Міністра фінансів, і ставити на поіменне голосування - це безглуздо. Мені здається, не треба гвалтувати людей.

ГОЛОВА. Я прошу обережно бути із висловами. Це ж та сама пропозиція, я ще раз говорю. Ми не можемо, ніяк не висловивши ставлення до нього, сказати, що ми його відхиляємо. Це ваше право внести таку пропозицію, але ми не були єдині в тому, щоб відхилити, ми були єдині в тому, щоб доопрацювати за добу і внести як проект закону і прийняти як закон. А те, що сказав Михайло Андрійович, і що кажу я, -це одне й те ж. Різниця тільки в тому, взяти за основу, прийняти в першому читанні чи не прийняти ніяк. Давайте будемо вважати, що він буде завтра запропонований як закон. За це і голосувати не треба.

Третій проект Закону про оподаткування доходів підприємств і організації. Навколо цього закону було найбільше пропозицій, зауважень і практично йшло обговорення цього законопроекту. Подивіться на той проект рішення, який вам був тут запропонований на дві сторінки. Цей законопроект потребує найбільшого опрацювання, тому на ваш розгляд вноситься такий проект постанови. В ній сказано, що, розглянувши поданий Кабінетом Міністрів проект Закону України про оподаткування доходів підприємств і організацій, Верховна Рада України постановляє прийняти його в першому читанні, а комісіям Верховної Ради свої пропозиції, зауваження подати

107

Комісії з питань планування, бюджету, фінансів і цін у тижневий термін.

Доручити Кабінету Міністрів разом з комісіями /не буду їх перераховувати, це всі комісії мають право зробити, хоча тут і позначено, хто несе відповідальність/ доопрацювати і внести його на розгляд Верховної Ради. Депутат. Яхеєва пропонувала 15 січня, більше конкретних строків не називалось.

Думаю, треба в тижневий строк подати свої зауваження і пропозиції, а коли Уряд з комісіями доопрацюють, тоді нам дадуть на розгляд. Можна голосувати за такий проект?

"За" - 242. Приймається. Оголошується перерва до 16 години.

108