ЗАСІДАННЯ П'ЯТНАДЦЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України. 20 вересня 1991 року. 10 година.

Головує Голова Верховної Ради України КРАВЧУК Л. М.

ГОЛОВА. Запрошую народних депутатів до залу, прошу займати місця і будемо реєструватися.

Включайте табло, будь ласка.

Присутніх у залі 360 народних депутатів. Можна розпочинати роботу.

Шановні народні депутати! У нас надзвичайно складний порядок денний. Ми витрачаємо багато часу на розминку, вона вже стала традиційною і перетворюється в розмови навколо будьяких питань, тільки не тих, які закладено в порядок денний.

У нас на 20 вересня заплановано розглянути питання: про проект постанови про позицію преси, телебачення, радіо; про створення служби національної безпеки; про проект Закону про податок з власників транспортних засобів; про проект Закону про визнання деяких законодавчих актів такими, що втратили чинність у зв'язку з прийняттям Закону про бюджетну

систему України; про проект Закону про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів України; про делегування народних депутатів СРСР до Ради Республік та про представництво України у Верховній Раді СРСР і "Різне". Це такий порядок денний.

Пропонується переставити питання про створення служби національної безпеки на початок засідання і провести закрите засідання. Тому я просив би вас, якщо в когось є якісь проблеми, розглянути в "Різному".

Перший мікрофон.

МОРОЗ О.О., секретар Комісії Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу /Таращанський виборчий округ, Київська область/. Сьогодні багато депутатів роз'їдуться додому. Виборці запитуватимуть: що сталось у Києві? А в Києві сталося жахливе: сьогодні вночі мерзотники фашисти занапастили пам'ятник Слави, могили героїв війни. Там навіть на могилі Шолуденка написано слово "кат". І люди будуть питати нас, хто винен у цьому. І треба їм відповідати, що винні ми, бо до нас такого не було. Винні колишні комуністи, тому що таке допустили. Винна Київська міська Рада, тому що освятила неподобство на центральній площі міста. І тому я хотів би звернутися до киян. Завтра і післязавтра підійдіть на цю площу до того пам'ятника. І менше слухайте, хто що буде говорити, просто думайте. Я пропоную: зараз нам потрібно було б вибачитися перед мертвими, сьогодні пройти туди, всього двадцять хвилин ходу. Пройти туди і назад, скоротити обід на одну годину. Але це треба зробити. Якщо йти по

процедурі, то перервати роботу ми не можемо. Але якщо ми люди, то повинні зараз піти всі - і Президія, і Голова, і заступники - піти і вибачитися перед тими людьми, бо інакше ми не маємо права сидіти в цьому залі.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ЛУБКІВСЬКИЙ В.У., член Комісії Верховної Ради України у закордонних справах. /Яворівський виборчий округ, Львівська область/. Шановні депутати! Шановний Леоніде Макаровичу! Я думаю, що ми тут можемо однозначно засудити цей акт варварства і вписати його в той ряд варварських актів, які були вчинені і раніше. Я маю на увазі знищення могили Василя Стуса, нищення пам'яток культури, які стосуються нашого українського народу, спалення хрестів і так далі.

Тому я вимагаю насамперед утворити комісію, яка б розібралася, дала нам матеріали, дала дані, а тоді з цього прийняти висновки і засудити.

І друге питання, Леоніде Макаровичу, білоруський народ на засіданні парламенту прийняв Акт незалежності Білорусії. Білоруський парламент вчора прийняв національний прапор білоруського народу і свій старовинний герб. Я хотів би просити вас, щоб ми знайшли в цей час спосіб підтримати наших давніх братів, наших друзів, і привітати їх з тими важливими і доленосними подіями в житті як білоруського народу, так і в житті українців - як їхніх братів і побратимів.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

ГЕРЦ І.І., голова правління асоціації організацій орендарів "Закарпатліс", м. Ужгород /Перечинський виборчий округ, Закарпатська область/. Я вчора звернувся до вас, Леоніде Макаровичу, і до Генерального прокурора у питанні захисту прав трудових колективів. Два роки мучиться наше об'єднання "Закарпатліс" і ніякого захисту ми ні від кого не маємо. Але ми не одні, аналогічна ситуація сьогодні у колективів з Одеси - станції технічного обслуговування N 1, де немає захисту ні від арбітражу, ні від кого, колективу "Пассаж" акціонерно-торговельного об'єднання. Я просив би Президію Верховної Ради, просив би вас, шановний Вікторе Івановичу - нашого Генерального прокурора: допоможіть у захисті прав трудових колективів при переході до ринку. Вже не витримують люди на місцях утисків місцевих і урядових структур, які ми створили тут, у Верховній Раді.

ГОЛОВА. Давайте так домовимось. Тут вносилася абсолютно конкретна пропозиція висловити наше ставлення до акту вандалізму, який відбувся сьогодні вночі біля пам'ятника Слави. Я підкреслюю, біля пам'ятника Слави.

Я хочу, щоб ми підготували відповідний документ, заяву Верховної Ради з цього приводу, в якій би знайшли відображення ці ідеї, про які говорив народний депутат Мороз. Треба, щоб ця заява наша була передана по всіх засобах масової інформації, треба знайти шлях вибачитись перед тими мільйонними жертвами, які полягли за незалежність нашої землі.

Давайте доручимо зразу ж підготувати таку заяву. Без цього

працювати буде важко нам в цьому залі. Я підкреслюю, важко, тому що це стосується десятків мільйонів людей. А коли цю заяву підготуємо, можна буде піти до пам'ятника. Я думаю, що цю пропозицію можна буде виконати: спочатку заяву прийняти на сесії, а після цього підійти до памятника Слави. Ось у мене така пропозиція.

Тобто вже коли буде прийнято заяву, тоді подумаємо, яким чином підійти і що вчинити, щоб був якийсь порядок. Хай народ почує і побачить по телебаченню, як депутати поставились до цього і в залі, і за межами залу.

Я ще раз підкреслюю: давайте підготуємо заяву і приймемо її, щоб люди почули.

Може, ми доручимо Науменку і Спису - двом головам комісій, щоб вони на одну сторінку /це швидко можна зробити/ підготували текст заяви. /Шум у залі/. Почекайте, ми ж не відмовляємось. Не треба гарячкувати, шановні народні депутати! Ми ж домовляємося швиденько підготувати заяву, прочитати її, проголосувати за неї, а після цього піти до пам'ятника.

Або так зробимо: підготуємо заяву і приймемо її біля пам'ятника. Що, ми постоїмо там і все? /Шум у залі/. Зачекайте! Ви бачите, ми зриваємо роботу сесії, але я маю ввести її в нормальне русло. Я хочу доручити телебаченню прибути туди. Ну що ж, ми підійдемо, але народ України не побачить всього цього?

Та почекайте, сядьте всі на місця, будь ласка. Я пропоную конкретну річ - у мене є доручення телебаченню. Сідайте! Ви бачите, люди виходять із залу...

Я підкреслюю: нам потрібно підготувати заяву з цього приводу.

Будь ласка.

МОВЧАН П.М., письменник, секретар правління Спілки письменників України та Київської організації СПУ / Березняківський виборчий округ, м. Київ/. Шановний Голово! Шановні депутати! Те, що відбулося, має однозначну оцінку. Це вимагає загального всенародного осуду, тому що це акт вандалізму.

Я думаю, що ми мусимо доручити нашому Міністру внутрішніх справ і голові Державного комітету безпеки протягом тижня розслідувати це явище, яке я розцінюю як провокаційне, що стоїть в одному ряду з тими подіями, які відбуваються на Україні, - це спалення скирт, приховування хліба, згноювання збіжжя, яке є на наших полях.

Гадаю, що це спрямовано на дестабілізацію в нашій Україні, і це однозначно. І почерк нам відомий. Ми зажадали б від Миколи Михайловича, негайного розслідування цих подій -чи це просто стихія, чи спрямовані акції. Я зупиняюся на другому варіанті, адже це ймовірно. І це вимагає невідкладних не заяв, Леоніде Макаровичу, а дій, і тільки дій.

Дякую.

ГОЛОВА. Почекайте, це само собою зрозуміло, що буде доручено розслідувати, навіть вже доручено. Але справа в тому, що сталася акція вандалізму, підкреслюю, над жертвами. Не над пам'ятником якійсь конкретній особі, а над мільйонами

жертв. Якщо депутати хочуть подивитися, що там сталось, то ми не можемо заборонити їм це зробити, це їх право. І не треба звинувачувати когось у тому, що хтось зриває сесію. Я тільки хотів би, щоб цю ситуацію спрямувати в таке русло: прийняти заяву, засудити цей акт, незалежно від того, чи це провокація /хто там зараз говоритиме про те, які там гасла?/, чи щось інше. Треба засудити це як акт вандалізму і доручити його розслідувати. Далі це вже буде справа прокурора. А нам треба дати політичну оцінку. Я повторюю, незалежно від того, хто це зробив.

ЄМЕЦЬ О.І., голова Комісії Верховної Ради України у правах людини /Центральний виборчий округ, м. Київ/. Я думаю, що зараз ми навряд чи зможемо працювати в цьому залі, не сходивши туди, тому що це справді страшно. І тому я вважаю, що ми зараз повинні зробити перерву до 12 години.. Але прохання до працівників органів внутрішніх справ вжити всіх заходів, щоб ми не витоптали ті сліди, які можуть бути використані для розслідування.

До 12 години буде підготовлена заява, о 12-ій повинні сидіти в цьому залі і продовжити роботу, тому що той хто, палить скирти, той, хто все це робить, має ціль одну: щоб ми перестали працювати, щоб почався хаос, щоб довести країну до громадянської війни.

ГОЛОВА. Я хочу запропонувати такий шлях. Варто, щоб на 11 годину так були телебачення і радіо. Є Охмакевич? Є. Телебачення і радіо - на 11 годину! За цей час ми маємо підготувати заяву на одну сторінку. Ми підемо туди, я її там

прочитаю, ми її приймемо на тому святому місці, де був скоєний ганебний злочин. Ось і все. Ще виступить Шишкін, і все. Але ви працюєте.

ШИШКІН В.І., Генеральний прокурор України / Кіровський виборчий округ, Кіровоградська область/. Две минуты для Генерального прокурора. По данному факту прокуратура работает, ответственный - прокурор города. Будут проведены соответствующие следственно-оперативные розыскные работы компетентными органами.

Я бы вас попросил о следующем.

Первое. Не нагнетать здесь истерию.

Второе. Место выхода к памятнику... Я знаю /наверное, меня поддержат работники милиции, работники других оперативных розыскных служб/, что когда на место чрезвычайных, как говорится, происшествий тут же приезжали десятки машин, приходили секретари обкомов, исполкомов и своими ногами уничтожали все необходимые так называемые доказательства.

Поэтому я бы не хотел, чтобы кто-то из вас приближался к тому месту ближе, чем на километр. Это я условно говорю, потому что вы сейчас все там потопчете, и ни одна следственная группа ничего никогда не установит. Вот начальник УВД машет мне головой, наверно, меня поддерживает в этом плане.

Так что давайте, как говорится, не гнать лошадей и не делать зло своими вроде бы благими действиями. Есть соответствующие органы, которые работают над этим.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Хто тут є у нас з органів МВС?

Євгене Кириловичу, ви можете щось сказати? Це важлива справа, потім нас звинуватять у тому, що ми затоптали все і не дали можливості розслідування.

Тому я і пропонував підготувати заяву, зробити її тут, направити делегацію туди і покласти чи то вінок, чи щось інше. Якось треба вибачитись перед тими людьми, які там лежать.

Але ж тут почали виходити із залу. Я вже бачу, що зривається сесія... Будь ласка.

Марчук Є.К. Державний міністр з питань оборони, національної безпеки і надзвичайних ситуацій України. Шановні народні депутати! Дійсно, Генеральний прокурор має дуже велику рацію. Розслідування таких фактів завжди показує, що коли багато людей беруть участь в огляді таких місць, покази, які бувають не обов'язково безпосередньо

біля самого місця, а й у просторі, який його оточує, можуть бути знищені. Випадково, ясна річ.

Але на даний момент оперативні групи КДБ і МВС опрацьовують це місце. І я думаю, до 11 години, коли буде відпрацьована заява і визначений час для походу туди, разом з органами МВС і КДБ ми визначимо, на якій відстані до того місця ми можемо підійти. Гадаю, що це можна зробити.

ГОЛОВА. Я прошу зайняти місця!..

Над заявою працюють. Визначать нам місце й час, і ми підемо туди.

"Навіщо закрите засідання з питань КДБ? Щоб народ знову говорив, що щось приховуємо?"

Справа в тому, що у всьому світі є речі, які вирішуються на закритих засіданнях парламентів. Це зовсім не означає, що ми щось приховуємо від народу. Але є таємні речі, які ми маємо вирішувати, те, що потрібно народу, ми обов'язково скажемо. Ніхто нічого від нього приховувати не буде.

Давайте почнемо працювати. Василю Васильовичу, я прошу вас.

Представників преси прошу залишити зал.

ЗАКРИТА ЧАСТИНА ПЛЕНАРНОГО ЗАСІДАННЯ /не стенографується/.

ГОЛОВА.... Зараз наближається визначений нами час, коли ми маємо піти до могили Невідомого солдата. Я хочу спочатку зачитати вам заяву. Телебачення включене? Одну хвилиночку, почекайте. Вона коротенька, на одну сторінку, але це не для нас, а для людей /хоча й для нас, звичайно/. Там, біля пам'ятника, немає стаціонарного телебачення, лише телекамери. Треба, щоб звідси почули, з Верховної Ради, де закони приймаються. Включіть, будь ласка, телебачення. І радіо включайте.

Поки включаться, я хочу вам сказати: я прочитаю заяву, автобуси на площі вже стоять, вінок є. Депутати сідають в автобуси, їдемо туди, там буде визначено місце. Делегація /щоб усі ми не йшли до памятника, там є відповідна ситуація, як нам доповіли правоохоронні органи/ від депутатів піде, покладе квіти й вінок до пам'ятника Невідомому солдатові. "До народу України.

В ніч з 19 на 20 вересня 1991 року в місті Києві відбулася страшна подія - на меморіальному комплексі Пам'ятник Вічної Слави на могилі Невідомого солдата нелюдки вчинили наругу над пам'яттю нашого народу, мільйонами безвинних жертв, які загинули з роки Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років.

Мерзотники знівечили могили загиблих воїнів - захисників нашої свободи і незалежності від фашистських загарбників.

Верховна Рада України гнівно засуджує цей знавіснілий акт фашистського вандалізму, зганьблення пам'яті полеглих у роки воєнного лихоліття. Ми розцінюємо його як провокаційну дію, спрямовану на паплюження історії нашого народу, приниження гідності його поколінь. Разом з тим це спроба екстремістських сил дестабілізувати суспільно-політичну ситуацію і загострити міжнаціональні відносини в республіці.

Верховна Рада заявляє, що ми свідомо і рішуче стали на шлях побудови незалежної держави і вживемо всіх заходів протидії чорним силам екстремізму. Будь-які акти святотатства над пам'ятниками є злочином проти народу України. Винні понесусь невідворотну кару.

Ми звертаємося до народу України, всіх чесних людей із закликом згуртуватися на шляху нашого демократичного вибору, зрозуміти, що лише наші активність і згуртованість в діях, громадянська мужність і пильність очистять наше життя від негідників і провокаторів, стануть гарантом побудови демократичної правової держави.

Верховна Рада України".

Я вважаю, що не потрібно включати систему "Рада". Прошу за це проголосувати. Хто проти? Хто утримався? Немає.

Заява "До народу України" приймається одноголосно.

Головує Перший заступник Голови Верховної Ради України ПЛЮЩ І. С.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Переходимо до питання про проект постанови Верховної Ради України "Про позицію преси, телебачення і радіо України під час державного перевороту та заходи, що випливають з цього".

Ми обговорювали, доручили комісії і депутатам підготувати проект постанови. Комісія підготувала. Слово надається голові постійної комісії народному депутату Спису.

СПИС М. М., голова Комісії Верховної Ради України з питань гласності та засобів масової інформації / Ялтинський виборчий округ, Кримська АРСР/. Уважаемые народные депутаты! В ходе обсуждения информации и после этого от народных депутатов поступило 59 предложений, как конкретно по проекту постановления, так и много предложение в целом по улучшению деятельности средств массовой информации.

Поступило также два альтернативных проекта от народных депутатов Мороза и Остроущенко. Все это внимательно было рассмотрено на заседании комиссии.

В результате целый ряд предложения в той или иной мере нашел отражение в проекте, который сегодня есть у вас на руках. Многие, особенно по конкретным вопросам, могут быть, на наш взгляд, использованы уже при реализации этого постановления, и мы их передадим конкретным исполнителям. Есть предложения, которые будут учтены при разработке и принятии законодательных актов, то есть специальных законов,

регулирующих отношение средств массовой информации с обществом и различными государственными структурами. Среди них, в частности, очень интересные предложения народного депутата Баталова.

Проект перед вами. Я только хотел бы сказать несколько слов.

В нем мы посчитали очень важным указать /это пункт 2/, на какой основе должны решаться вопросы дальнейшей - деятельности средств массовой информации. Подчеркнули, что выходить из той ситуации, в которой мы сегодня находимся, надо, строго соблюдая Закон о печати и других средствах массовой информации. И это важно не только потому, что речь идет о защите журналистов, журналистских коллективов. Это важно прежде всего потому, что этот закон - закон об одном из основных политических прав гражданина демократического государства - о праве на свободу слова, на возможность получать и распространять информацию. И если мы будем попирать это право /а попытки такие есть/, то мы будем уничтожать те достижения, которые служили и служат нашему возрождению.

Что касается полиграфической базы. Я хотел бы здесь уточнить. Выступал Александр Александрович Мороз и говорил о том, что есть решение Президиума на этот счет. Решения Президиума на этот счет нет. Есть одно решение, которое касается переподчинения только одного издательства - издательства "Радянська Україна" Секретариату Верховного Совета.

Я думаю, что ясно, почему это делается. Есть необходимость печатать сейчас большое количество законодательных актов, другой печатной продукции, необходимой для того, чтобы

люди знали о том, что мы в Верховном Совете принимаем. То есть эта продукция идет сегодня в большом объеме, и она необходима. Но даже это решение, насколько я знаю, сегодня не введено в действие.

Что касается остальных издательств, а их всего восемнадцать, то никаких решений не было. Нам было поручено выработать предложения и внести их, что мы и сделали. И это содержится в пункте 3 постановления.

Я должен сказать, что это вопрос чрезвычайно серьезный. Надо принимать решение, если мы не хотим развалить ту полиграфическую базу, которая сегодня осталась после прекращения деятельности Компартии.

Есть еще такой момент. Мы считаем очень важной и необходимой в сложившейся ситуации реализацию Кабинетом Министров тех поручений, которые предусматриваются в пункте 4 настоящего проекта, ибо они как раз и включают большинство предложений народных депутатов, которые высказывались в ходе обсуждения.

Я только хотел бы подчеркнуть, что в первых двух абзацах речь идет об обеспечении выпуска периодических изданий. Этот вопрос мы сейчас просто обойти не можем, поскольку суровая реальность такова, что из-за отсутствия в должном количестве необходимых ресурсов многие редакционные коллективы вынуждены будут даже в ближайшее время прекратить выпуск газет. Нет надежд на улучшение положения и в следующем году. Поэтому в этих условиях нужны энергичные меры Кабинета Министров. И я прошу эти два абзаца принять в том виде, в котором они сформулированы в постановлении, ибо, я скажу так, если мы здесь попытаемся определить какие-то приоритеты, то мы и до конца сегодняшнего дня, да, я

думаю, и вообще никогда не придем к согласию. Это вопрос чрезвычайно сложный.

Было предложение народного депутата Влоха. Суть его сводится к тому, чтобы все три канала телевидения перевести в статус телевидения Украины, и информацию о событиях в других республиках и существующем еще московском центре осуществлять через Украинское телевидение.

Но я вам скажу, что в целом комиссия положительно относится к этому, поскольку весь ход событий приведет нас к таким решениям. Но все это может быть сделано только в ходе реорганизации телевидения и создания для этого необходимых Финансовых, материальных и кадровых условий. Вот все это содержится в третьем пункте, как и ответ на предложения некоторых народных депутатов о пересмотре подчиненности областных комитетов после известного вам указа.

И наконец, что касается Министерства информации. Практически все выступающие, я думаю, вы это помните, высказались за министерство как функциональную структуру. Мнения разошлись в сроках создания. Как выяснялось, в последнее время Кабинет Министров также не может преодолеть сомнений, нет нужной степени готовности, а значит, и решительности.

В связи с этим комиссия посчитала необходимым в проект постановления включить поручение Кабинету Министров рассмотреть этот вопрос.

Уважаемые народные депутаты! Настоящий проект постановления подготовлен совместно с Кабинетом Министров, там учтены многие замечания. Поэтому комиссия предлагает принять его за основу, а затем по пунктам, где будут замечания, проголосовать отдельно. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи будуть у депутатів інші зауваження чи пропозиції? Є. Перший мікрофон.

ВОРОБЙОВ О.М., заступник голови Сумської міської Ради народних депутатів /Ковпаківський виборчий округ, Сумська область/. Я хотел бы, чтобы все-таки пункт 2 был более четко сформулирован, потому что неясно в данном случае, как с имуществом партии будут поступать те партийные газеты, которым якобы дарят его. Либо мы ставим все газеты в равные стартовые условия, ибо демократическая пресса, которая прошла какой-то свой период... Мы сейчас должны всех поставить в равные условия либо найти механизм перераспределения того имущества, которое "подарила" им партия. Вот я хотел бы, чтобы этот пункт 2 мы уточнили более четко.

СПИС М.М. Я вам отвечу так. В данном постановлении мы не решаем вопрос о собственнике, ибо, согласно закону, вопрос о собственнике решается с учетом всех обстоятельств и доказательств гласно в суде, если все, кто претендует на это имуществе, не могут достичь согласия.

Здесь этот вопрос мы не можем регулировать. Мы регулируем вопрос, скажем, учредителя. Здесь это отражается, это - главный вопрос.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

ЛУБКІВСЬКИЙ Р.М. Шановний Іване Степановичу! Шановний Миколо Михайловичу! Я пропоную в другому абзаці пункту 4 після

слів"... усіх політичних партій, громадських об'єднань... "записати: "творчих спілок". Щоб ці творчі організації теж відповідно себе почували в тій ситуації.

Друге побажання. Ми знаємо, що такі журнали, як, скажімо, "Комуніст України", інші видання переходять під юрисдикцію Верховної Ради. Є журнал "Україна", дуже хороший і гарний журнал, який може бути своєрідною візитною карткою Верховної Ради для світу. Він має добру репутацію в світі. Я просив би в пункті 5 після абзацу: "на базі колишнього журналу "Комуніст України" - нового видання Верховної Ради України", дописати: "Журнал "Україна" передати в розпорядження Верховної Ради для створення тижневика, який пропагував би досягнення розвитку культури і науки в Україні перед світом". Це дуже важливий момент.

СПИС М.М. Что касается первого предложения, то я думаю, что мы с позицией комиссии согласимся. А что касается второго предложения, считаю, что там просто надо внимательно читать. Мы пишем: "на базе газеты и на базе журнала". И это у нас осмысленно. Поэтому если вы вносите это предложение, то придется голосовать сначала за позицию комиссии, а затем за вашу позицию. Потому что в комиссию поступило...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я зрозумів, що депутат Лубківський вносить пропозицію, щоб створити єдиний журнал Верховної Ради - на базі "України" і "Комуніста України". Про що мова йде, щоб об'єднати ці два журнали?

СПИС М.М. Мы не рассматривали.

ГОЛОВУЮЧИЙ. А інші кажуть - ні. Будемо голосувати. Третій мікрофон.

СТЕПЕНКО В.І., член Комісії Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу /Полтавський виборчий округ, Полтавська область/. Шановний доповідачу! Ми з Баталовим подавали конкретну пропозицію. Я її зачитаю і прошу поставити на голосування. "Передбачити виділення цільового бюджету для дотації діяльності газет місцевих державних органів. Редактор обирається колективом редакції". Я трошки поясню, що ми хочемо. У Полтавській області газета "Зоря Полтавщини" була газетою обкому партії, облвиконкому. За одну ніч вона стала газетою облвиконком. Це тієї обласної Ради, на сесії якої проігноровано і не проголосовано за прапор - символ нашої національності, не проголосовано за обрання комісії щодо розслідування діяльності посадових осіб 19-21 серпня. Не допустили на сесію депутатів міської Ради і не дали згоди на притягнення до відповідальності злочинців. То хіба ця газета стане завтра кращою? Ні, не стане, а кадри там прекрасні.

Другий приклад. Наша районна газета, де мій виборчий округ, тільки-но насмілилася покритикувати голову облвиконкому за позицію невтручання, яку, ви знаєте, він зайняв тут на сесії, одразу ж надійшла команда від голови райвиконкому: надрукуй на цілу сторінку, похвали й то, що він дуже хороший. І сьогодні пропонують редактору майже йти з роботи. Я сказав йому: "На твоєму боці буде моя демократична група депутатів нашого парламенту".