ЗАСІДАННЯ СІМДЕСЯТ П'ЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України. 3 червня 1992 року. 16 година.

Головує Перший заступник Голови Верховної Ради України ДУРДИНЕЦЬ В.В.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати! Прошу зареєструватись. У залі

- 399 народних депутатів. Вечірнє засідання оголошується відкритим. Перш ніж розпочати нашу роботу, хочу запевнити вас, що питання, яке я оголосив перец закриттям ранкового засідання, ми обов'язково розглянемо. А зараз пропоную розглянути проекти постанов Верховної Ради, внесені Президією Верховної Ради. Перша постанова Верховної Ради України про звернення Верховної Ради України до країн - учасниць Наради по безпеці та співробітництву в Європі /НБСЄ/ і друга - про звернення Верховної Ради України до Північно-Атлантичної Асамблеї /ППА/.

Є зауваження до проекту першої постанови? Другий мікрофон.

ЯЦЕНКО В.М., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань Чорнобильської катастрофи /Коростенський виборчий округ, Житомирська область/. Ми вчора ознайомилися з цими двома документами. Не розумію, чому сьогодні змінюється порядок денний?

І стосовно змісту самих документів. Ви мені вибачте, але ми не можемо звинувачувати сусідню державу, покладаючи на неї відповідальність за події в Прибалтиці чи, скажімо, в Осетії, в інших регіонах... Для цього потрібні серйозні підстави. Це може призвести до нестабільності в наших відносинах. Прошу це врахувати, шановні депутати. Прочитайте текст уважно, будь ласка.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Для того вам і роздано ці проекти, щоб ви ознайомилися і висловили свої зауваження, пропозиції. А щодо зміни порядку денного мушу сказати, що група народних депутатів сьогодні звернулася з приводу цього до Івана Степановича, і він вранці про це говорив.

Усі зауваження, які надходили, члени робочої групи опрацювали, врахували їх, потім надрукували і роздали вам для

ознайомлення. Це вже справа Верховної Ради - приймати чи не приймати. Але ми їх маємо зараз розглянути.

Перший мікрофон.

ШЕВЧЕНКО О.Є., член Комісії Верховної Ради України з питань держащего суверенітету, міжреспубліканських і міжнаціональних відносин /Голосіївський виборчий округ, м. Київ/. Шановні депутати! Шановний Василю Васильовичу! Над цими документами вчора працювала комісія, визначена Верховною Вадою. Комісія працювала дуже плідно.

Як редактор з багаторічнім стажем з упевненістю можу сказати, що ці документи зараз відпрацьовані настільки, що я особисто не маю жодного зауваження до тексту.

Враховуючи те, що вчора ми вже домовилися не приймати ці документи, і те, що всі зауваження вже подавалися письмово у робочу комісію, пропоную зараз додаткові зауваження не приймати. Хто хотів, подав пропозиції у комісію, яка їх опрацювала.

Пропоную прийняти тільки поправку, яку ви щойно назвали, - "країн - учасниць Наради" і одразу ставити на голосування.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Інших думок немає? Прошу, перший мікрофон.

ОСТРОУЩЕНКО С.В., голова, підкомісії Комісії Верховної Ради України у справах жінок, охорони сім'ї, материнства і дитинства /Приморський виборчий округ, Одеська область/. Уважаемые депутаты! Уважаемый Василий Васильевич! В конце концов, сколько можно силовыми приемами заставлять нас переголосовывать то, за что мы уже проголосовали? Прошу вас, Василий Васильевич, поднять вчерашнюю стенограмму. Мы вчера проголосовали за то, чтобы принять только постановление и заявление, которые мы вчера отредактировали и сегодня утром приняли. Мы проголосовали за то, чтобы больше ничего не принимать, потому что остальные документы, во-первых, плохо написаны во-вторых, это вообще лишнее и может повлечь за собой ненужное нагнетание ситуации. Прошу вас, Василий Васильевич, поднимите стенограмму и давайте, наконец, решим этот вопрос окончательно. Кто имеет право заставлять нас переголосовывать?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це ваша точка зору. Але є Верховна Рада, яка й вирішить, будемо чи не будемо приймати цей документ. Думаю, що це кращий спосіб вирішити питання принципово. Ми для цього маємо кворум. Другий мікрофон.

СЕМЕНЕЦЬ С.В., член Комісії Верховної Ради України з питань державного суверенітету, міжреспубліканських і міжнаціональних відносин /Борзнянський виборчий округ, Чернігівська область/. Прошу шановну депутата Остроущенко не вводити нас в оману. Про те, щоб приймати тільки заяви, учора говорилося, але голосування не було. Ми прийняли дві заяви і на тому зупинилися, бо більше не встигли опрацювати.

Тому пропоную ставити на голосування без обговорення.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зауваження щодо тексту є? Немає. Голосуємо текст Звернення Верховної Ради України до країн - учасниць Наради по безпеці та співробітництву в Європі.

ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Поіменно.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування пропозицію голосувати поіменно цю і наступну постанову. Прошу визначитися щодо цієї пропозиції.

"За" - 142. Рішення прийнято. Голосування поіменне.

Щодо процедури? Прошу, другий мікрофон.

МОРОЗ О. О., секретар Комісії Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу /Таращанський виборчий округ, Київська область/. Учора я вносив пропозицію, щоб в усі інстанції, які ми передбачили в наших документах, направити копію заяви. Строгий, юридично обгрунтований, без літературщини, без усяких передбачень - саме такий документ треба передати в усі інстанції. І цього було б досить. Учора требі було поставити це питання на голосування.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Верховна Рада сьогодні скаже своє слово.

Прошу проголосувати проект постанови Верховної Ради України про звернення Верховної Ради України до країн - учасниць Нарада по безпеці та співробітництву в Європі. /Шум у залі/.

"За" - 214. Не приймається.

Прошу уваги. Іване Олександровичу, сідайте, будь ласка. /Шум у залі/.

Вносяться на розгляд проект Постанови Верховної Ради України про звернення Верховної Ради України до ПівнічноАтлантичної Асамблеї. Які є зауваження щодо тексту звернення?

Третій мікрофон.

ЯХЕЄВА Т.М., член Комісії Верховної Ради України з питань державного суверенітету, міжреспубліканських і міжнаціональних відносин /Деснянський виборчий

округ, Чернігівська область/. Хочу сказати про текст цього попереднього звернення. Невже ми не розуміємо нашої відповідальності перед народом України, перед усім світом за все, що тут робимо? Зараз розігрується та сама карта, яка розігрувалася у Прибалтиці, у Придністров'ї та інших республіках, де зараз палає громадянська війна. І невже ми не звернули уваги на те, що в цих документах міститься цілком конкретне звернення до міжнародних організацій, щоб вони направили комісію на Україну, перш за все в Крим, для обстеження реального стану справ і з'ясування, чи є порушення прав росіян у Криму і на Україні в цілому?

Якщо ми цього не зробимо, то ускладнимо ситуацію, опинимося в глухому куті.

Закликаю вас проголосувати за це звернення і, якщо у нас вистачить розуму, повернутися да попереднього. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставити на голосування?

ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Так.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон.

ГОРИНЬ Б.М., заступник голови Комісії Верховної Ради України у закордонних справах /Жидачівський виборчий округ, Львівська область/. Шановні депутати! Хочу поінформувати всіх вас, що 18 травня Північно-Атлантична Асамблея, яка є паралельною структурою до НАТО, але не є НАТО і не підмінює її, яка є парламентським органом, прийняла рішення прийняти Росію, Україну і Білорусію асоційованими членами ПівнічноАтлантичної Асамблеї. До нас звернулися безпосередньо, щоб ми якнайтісніше співпрацювали з ними у весняній і осінній сесіях.

Російська делегація була представлена п'ятьма Делегаціями на чолі із Рябовим, який займав демократичну позицію і сам відчуває велику потребу, щоб члени Північно-Атлантичної Асамблеї були належно поінформовані з усіх питань, зокрема з питань територіальних претензій.

До речі, голова російської делегації Рябов заявив, що Росія не мала, не має і не буде мати жодних територіальних претензій до України. Але ця заява була зроблена 18 числа. А через кілька днів Верховна Рада Російської Федерації прийняла відповідну постанову.

Звертаюся до вас із великим проханням врахувати те, що Україна, Росія і Білорусія є асоційованими членами Асамблеї, що Звернення до Північно-Атлантичної Асамблеї - виважений, аргументований, обдуманий документ-інформація. Він міг би піти на користь нашим стосункам з Росією, сприяти їх нормалізації.

Прошу проголосувати за цей документ.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Гадаю, депутат Горинь виклав досить серйозну аргументацію. На мою думку, нам слід прислухатися до неї і підтримати.

Ставлю на голосування текст звернення.

"За" - 232. Приймається.

Прошу заспокоїтися, шановні депутати. Іване Олександровичу, закликаю вас до порядку. /Шум у залі/.

Зміст той же і цілі ті самі: щоб європейська громадськість знала від нашого парламенту про ситуацію, яка склалася. І звертаємося з одним проханням, щоб вони прислали свою повноважну делегацію, розібралися і дали оцінку.

Шановні народні депутати! Продовжуємо роботу. Я вже інформував, що на вечірньому засіданні ми розглянемо питання про довіру Прем'єр-міністру України, Фокіну. Вноситься на ваш розгляд дві пропозиції. Перша надійшла від великої групи народних депутатів /167 чоловік/, які просять включити в порядок денний розгляд питання про довіру Прем'єр-міністру Фокіну Вітольду Павловичу. І вже додатково внесена пропозиція розглянути його 10 червня.

Друга пропозиція надійшла від 68 народних депутатів - це чотири групи. Вони пропонують не включати до порядку денного питання про довіру Прем'єр-міністру України, а надати можливість Уряду працювати, створити, належні умови, а восени - конкретно у вересні, на сесії Верховної Ради розглянути звіт Уряду, дати оцінку і тоді вирішити це питання.

У тих зверненнях /не буду їх зачитувати/ головна думка, яка простежується, така, що зараз це питання може ще більш негативно вплинути на, ту кризову ситуацію, яка є в економіці, і незадовільно відбитися на всіх сферах

зовнішньої і внутрішньої політики України, дестабілізувати процеси управління економікою і привести до порушення національної злагоди. Ось такі дві протилежні пропозиції, внесені на розгляд Верховної Ради.

Шановні депутати, які стоять біля мікрофонів, прошу заспокоїтися. Депутате Чорновіл, а також Василю Михайловичу, прошу вас.

Ви знаєте, що і вчора це питання порушували. Ми обговорювали його і прийшли до висновку, щоб не розглядати. Сьогодні зранку я інформував про те, що Голова Верховної Ради Іван Степанович Плющ зустрічався з великою групою осіб, які знаходяться біля Верховної Ради, пікетують її. І тому вирішили шляхом голосування визначитися відносно його розгляду. /Шум у залі/. Є пропозиція не обговорювати питання, тому що вже достатньо висловились. Варто лише проголосувати. Поіменно? /Шум у залі/. Вважаю, що цього зараз не треба робити.

Перший мікрофон.

ВОРОБЙОВ О.М., член Комісії Верховної Ради України у питаннях законодавства і законності /Ковпаківський виборчий округ, Сумська область/. Уважаемые коллеги! Действительно, Василий Васильевич правильно сказал, что когда состоялась встреча-консультация, тогда Иван Степанович Плющ заявил, что

обсуждать этот вопрос мы будем после того, как будет представлен проект бюджета в окончательном виде. С этим - согласились. А сегодня мы должны включить вопрос о доверии Премьер-министру Фокину. Не Кабинету Министров, а Премьерминистру. Почему? Потому что многие из вас говорили о том, что та линия, которую сейчас проводит Кабинет Министров, для нас неприемлема. В данном случае цель голосования такова: либо парламент, когда мы включим этот вопрос, выскажет доверие и мы создаем условия для работы Премьер-министра Фокина и несем солидарную ответственность за то, что делает Кабинет Министров, если согласны с этой политикой: либо заявляем, что не согласны с линией, проводимой Кабинетом Министров, но для этого нужно включить вопрос в повестку дня, обсудить и дать возможность подготовиться Кабинету Министров.

Прошу всех, кто подписал и кто не подписывал, но так или иначе поддерживал это, проголосовать. И вношу предложение включить в повестку дня сегодня этот вопрос тайным голосованием, а не поименным.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати! Є пропозиція не обговорювати і не виступати від мікрофонів.

Зачекайте, прошу уваги. Це питання надзвичайно відповідальне, тому прошу не кричати. /Шум у залі/. Дайте можливість вести сесію.

Прошу, другий мікрофон.

СТЕЦЬКІВ Т.С., член Комісії Верховної Ради України у питаннях законодавства і законності /Мостиський виборчий округ, Львівська область/.

У мене невеличка довідка щодо поіменного голосування - це пункт 23 нашого Тимчасового регламенту визначав, що поіменне голосування не проводиться стосовно службових осіб або органів, що обираються Верховною Радою України. /Шум у залі/.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати! Давайте внесемо ясність. Зачитую пункт 23 Тимчасового регламенту: "За вимогою не менш як 1/3 присутніх на засіданні народних депутатів може проводитись поіменне голосування.

Поіменне голосування не проводиться стосовно службових осіб або органів, що обираються Верховною Радою Української РСР". /Шум у залі/.

Почекайте. Ми говоримо про включення питання про довіру конкретно Прем'єр-міністру Фокіну.

Третій мікрофон.

ЧЕРВОНІЙ В.М., член Комісії Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки /Ленінський виборчий округ, Рівненська область/. Шановні народні депутати! Шановний Леоніде Макаровичу! Шановний Василю Васильовичу! Напевно, ні для

кого з нас не є таємницею те, що результати поіменного голосування можуть бути використані особисто Прем'єр-міністром Фокіним у той час, який ми відведемо для розгляду цього питання. Саме з цією метою дехто вимагає поіменного голосування, оскільки це питання, поза сумнівом, є персональним по відношенню до Прем'єр-міністра.

В таких випадках завжди проводиться таємне голосування. Саме тому наполягаю на таємному голосуванні, щоб звільнити депутатів від тиску як сьогодні, так і протягом тих днів, які випадуть на час розгляду цього питання.

І ще - з мотивів голосування.

Хотів би підкреслити, що питання ставилося тими, хто підписав пропозицію про внесення питання про довіру до Прем'єр-міністра Фокіна, а не до Кабінету Міністрів, як дехто хоче зобразити в тій заяві, яку вам, Василю Васильовичу, сьогодні передали.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хочу внести ясність. Мова зараз іде про те, включати до порядку денного це питання чи ні. Прошу це враховувати.

КОЗАРЕНКО В.І., секретар Комісії Верховної Ради України з питань державного суверенітету, міжреспубліканських і міжнаціональних відносин /Антрацитівський міський виборчий округ, Луганська область/. Я дуже радий, що

знаходжусь серед таких депутатів-демократів, але згадаємо, що коли фашисти розстрілювали комуністів, то для проформи давали їм 5 хвилин на останнє слово.

Якщо ставимо ми зараз питання про те, включати це чи ні до порядку денного, то маємо повне право проголосувати відкрито, поіменно. Коли ж це питання буде включено до порядку денного і буде вирішуватися доля персоналії Фокіна, тоді будемо голосувати таємно.

Не хотів би, щоб ви це плутали.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хочу також всіх попросити не заплутувати ситуацію, чітко її собі уявити. Питання, дійсно, надзвичайно відповідальне. Отже, в подібних гострих дискусіях просив би вас думати, коли будемо голосувати.

Слово має Президент України Леонід Макарович Кравчук.

КРАВЧУК Л.М., Президент України. Шановні народні депутати! Прошу заспокоїтись, тому що мова йде про надзвичайно серйозну річ, Якщо хтось думає, що відставка одного Прем'єрміністра усе вирішує, той глибоко помиляється. Це - перше.

Друге. Про думки я міркування, що, мовляв, треба передати безпосереднє керування Кабінетом Міністрів Президентові, мені відомо. І тоді, мовляв, нічого не зміниться, все у кадрових питаннях піде, як і зараз, нічого не потрібно буде серйозно реформувати. І те й інше - помилково.

Чому?

По-перше, мене треба запитати, адже це не може бути чиєюсь згодою без мого бажання. Але це не найголовніше моє бажання. Головне те, що ми, виступаючи за демократію, хочемо концентрувати всю владу в руках Президента. Буквально всю. Як мислиться далі? Є представники Президента в областях, тут, як кажуть, не дуже далеко й до диктатури, про яку багато говорили і якої так боялися, в тому числі й керівники нашого Руху.

Є ще й така позиція. Кажуть, що це зробив Єльцин. Але можу сказати, що Єльцин зробив не кращий крок у своему житті. До того ж, це не означає, що коли я граю чорними, то повторюю ходи білих. Тоді ніхто не виграє. Сьогодні ж Україні нав'язують, щоб Кравчук грав чорними так, як Росія білими. До речі, коли йдеться про економіку, то всі проти цього. Коли йдеться про гроші, то всі проти цього. А коли йдеться про політичні структури, то більшість хоче, щоб Кравчук робив так само. Тут, мабуть, є щось більше, ніж просто "гра чорними". Адже чорні часто програють. А комусь, думаю, дуже хочеться, щоб Кравчук якомога швидше програв. /Оплески/. Це також треба мати на увазі.

І далі. Я глибоко переконаний у тому, що сьогодні, в цей критичний для України час, урядова криза була б найбільш небезпечною для нас. Ще раз хочу нагадати всім /і демократам, і консерваторам, і лівим, і правим/, що після обрання Президента у нас були засідання за "круглими столами", я з задоволенням брав участь у з'їзді Руху і щиро та відверто говорив, що сьогодні найкраще для нас - об'єднати, свої сили і будувати Україну.

Порівняно з іншими, може, Україна зараз у дуже скрутному становищі. По-перше, тому що ми не маємо готових державних структур, а будуємо їх заново, на відміну від Росії, яка

залишила собі старі структури і старі кадри. По-друге, ми ж не маємо зараз у достатній кількості людей, здатних на державному, високому політичному рівні будувати державу, творити закони, урядові структури.

І в цьому випадку я не переоцінюю Вітольда Павловича. Він робить усе, що можливо сьогодні зробити, хоч і допускає, як і всі ми - і я, і ви, - помилки з різних причин: і суб'єктивних, і об'єктивних.

Тут знову вчора дехто говорив, що, мовляв, я не висловив свою точну зору стосовно Уряду і Фокіна. Я двічі Верховній Раді про це говорив. Мав відповідну розмову в Кабінеті Міністрів, а також з Вячеславом Максимовичем Чорноволом, якому все сказав я прямо і відверто, як і вам кажу. "Звалити" чи Уряд, чи Прем'єр-міністрі - це не є вирішення справи. Я прямо запитував: "От ви прийшли, а кандидатура у вас є?" Він мені твердо відповів, що немає. Це було у мене в кабінеті. Тому хочу вам сказати, що сьогодні, коли "валити", можна об'єднатися на хвилі недоліків і таке інше. Але завтра, коли треба буде когось обирати, то всі розійдуться, і ми обиратимемо до третіх півнів. А тим часом Уряд буде без керівництва..

Не думаю, що симбіоз Президент - Прем'єр краще, ніж Президент і Прем'єр окремо. Кожен має тягти свого плуга. Президент - творити державу, Кабінет Міністрів - відповідати за економіку. Це зовсім не означає, що Президент не повинен втручатися в економіку. Але деталі економічні...

Тут хочуть, щоб Президент і Уряд весь час доповідати і все робили. Це - нереальне завдання. І ми загинемо разом, якщо не зрозуміємо цієї простої істини. І Уряд, і Верховна Рада, і Президент - усі разом. Тому що тоді не буде ким керувати.

Люди не захочуть, щоб ними керували такі, вибачте на слові, аматори.

Треба просто зрозуміти ситуацію і будувати державу, захищати державу в міжнародному, економічному і політичному плані. Хоч можна погодитися і з депутатом Воробйовим, і з іншими. Якщо вже ставити це питання, то треба його обговорити, а не просто так внести, аби тільки внести в порядок денний. Уряд почав займатися економічною реформою, дайте можливість йому працювати, виникнуть питання - можна буде до них повернутись і заслухати звіт Уряду. А зараз прошу це питання не ставити.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон.

ЧОРНОВІЛ В.М., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань гласності та засобів масової інформації /Шевченківський виборчий округ, Львівська область/. Хочу дещо уточнити. Я справді розмовляв з Леонідом Макаровичем, і не маю намірів підвести Леоніда Макаровича. Якщо в законі немає положення, що Президент може очолювати Уряд, то ми не будемо ставити питання, а ставитимемо питання про зміни в законі. Зміни в закон не внесено, тому зараз питания про те, щоб Президент очолив Уряд, не стоїть. Це одне уточнення. Йдеться тільки про конкретного Прем'єр-міністра.

Друге уточнення. У розмові з Леонідом Макаровичем я сказав, що у нас є кандидатури. Йшла мова про Першого віце-Прем'єра, бо я ж вам пропонував. Але це питання складне. Я сказав вам, що від свого імені не можу вносити пропозиції. Ми повинні обговорити /і Рух, і "Нова Україна", й інші/ ці кандидатури. При потребі

можемо запропонувати відповідні кандидатури. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

БУДЬКО В.С., голова Народицької районної Ради народних депутатів /Малинський виборчий округ, Житомирська область/. Василю Васильовичу! Це питання настільки важливе, що потрібно дати змогу народним депутатам хоча б коротко висловити свою думку.

У своїх вимогах щодо відставки Уряду ми дійшли до найвищої точки. Дійсно, треба сьогодні вирішити - бути Уряду чи не бути, і дати йому можливість працювати.

Не можна сказати, що Уряд на чолі з Вітольдом Павловичем Фокіним не користується довір'ям народу. Просто /і на те є причини/ він не популярний у народі, бо не популярні заходи, які зараз приймаються в цілому в нашій державі. Але сьогодні ставки питання про відставку Уряду - це, м'яко кажучи, просто безглуздя.

Я представляю регіон, населення якого, можливо, більш ніж будь-хто може бути незадоволене Урядом. Але про це я не кажу, тому що вважаю, що цей Уряд ще працюватиме. І сьогодні боюся не того, що Верховна Рада проголосує за включення до порядку денного питання про відставку Уряду, а зовсім іншого - що і у Вітольда Павловича, і в тих людей, які сидять у лівій ложі і серед яких є багато реформаторів, просто не витримають нерви від цього цькування, і вони самі подадуть у відставку.

Тому прошу /це моя пропозиція/ не ставити таке питання на

голосування, а оголосити свого роду мораторій на півроку, щоб припинити цькування, дати Уряду можливість працювати а на початку нового року заслухати звіт про його роботу. Спасибі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон.

ФІЛЕНКО В.П., секретар Комісії Верховної Ради України у правах людини /Зміївський виборчий округ, Харківська область/. У нас є невеличка заява. Я вкладуся у трихвилинний регламент.

"Депутатська група "Нова Україна" констатує, що економічне становище в Україні різко погіршилося. Дії Уряду не відповідають вимогам часу. Так звана урядова програма не має належної підтримки навіть у самому Уряді, Прем'єр-міністр Вітольд Фоків в силу різних обставин не отворив виконавчого механізму як для розробки ринкових реформ, так і для їх реалізації.

Намагання залучити Президента до безпосереднього керівництва народногосподарським комплексом України ми вважаємо зараз недоцільним і нагадуємо, що Президент обіймає найвищу державну посада і покликаний насамперед виконати завдання народу щодо розбудови незалежної держави. Уряд повинен взяти на себе економічні справи, розробити програму реформ та розпочати їх реалізацію, підтримуючи цим процес державної творчості.

Вважаємо, що лише команда однодумців - розробників та виконавців - здатна провести ринкову реформу.

"Нова Україна" звертається до Президента, депутатських груп та фракцій з пропозицією негайно розпочати взаємні

консультації з приводу можливої реорганізації Кабінету Міністрів з метою його кадрового та структурного оновлення. Лише це допоможе уникнути неминучої урядової кризи, яка вкрай негативно вплине не тільки на економічну, але й на політичну ситуацію в Україні".

Тепер буквально декілька фраз від себе. Два тижні тому настрій у Верховній Раді і поза нею був інший. Ситуація змінилася не тому, що Уряд активно попрацював в економічній сфері і виправив ситуацію, а тому, що Уряд активно попрацював з депутатським корпусом. Хочу, щоб це всі чули. Емісари від Уряду не займалися економікою, виїжджали на місця і на місцях "обробляли" депутатів. Саме тому такий настрій сьогодні у залі.

Пропоную обов'язково поставити це питання на голосування. Нехай Верховна Рада розпишеться в тому, що вона одностайно разом з Урядом довалює нашу економіку.

Ми повинні виявити політичну мудрість і не чекати, поки Уряд і Верховна Рада будуть скинуті, а бути далекогляднішими і випередити процеси, які на нас насуваються.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон з трибуни.

ЩЕРБИНА В.О., завідуючий кафедрою математичної фізики і обчислювальної математики Харківського державного університету /Радянський виборчий округ, Xарківська область/. Уважаемый президиум! Уважаемый Президент! Уважаемые депутаты! Хочу обратить, ваше внимание на то, что отсрочек для того, чтобы Правительство

продемонстрировало свою способность и волю к проведению реформ, было предоставлено уже несколько. Это не первый разговор об этом. Утверждаю, что пока в Правительстве вопросы приватизации в торговле будет курировать товарищ Слепичев, никакая коммерциализация, приватизация и так далее на тех условиях, на которых они должны быть проведены, невозможны.

Если мы будем прятать голову под крыло и откладывать до бесконечности все реформы, то дождемся, что они будут проводиться под давлением улицы и у нас не останется времени, чтобы подумать как следует, подготовить их и провести цивилизованным образом.

Я мог бы назвать ряд членов Правительства, которые представляют собой "вклад", так сказать, старой административной системы в совершенно сознательно тормозят проведение реформ. Поэтому призываю вас еще раз вновь вернуться к этому вопросу, так как времени у нас остается все меньше. Осенью вопрос будет стоять иначе, давайте проведем мягкую реформу, мягкие изменения в Правительстве, сделаем так, чтобы оно, наконец, заработало и начало выполнять свои функции, как было декларировано многократно в наших заявлениях.

Спасибо за внимание.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон.

ХОМЕНКО М.Г., Секретар Адміністрації Президента України /Конотопській виборчий округ, Сумська область/. Хочу закликати народних депутатів...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу припинити дискусію в залі. Будь ласка.

ХОМЕНКО М.Г. Закликаю народних депутатів категорично відхилити пропозиції щодо довіри чи недовіри Прем'єру Фокіну ось з яких міркувань.

Перше. За Прем'єр-міністром стоїть Кабінет Міністрів, стоять міністерства, стоять конкретні люди, конкретні галузі. І те, що робиться в цьому залі - по декілька разів на тиждень лунають заклики про відставку Кабінету Міністрів або якихось конкретних службових осіб, - це все паралізує і гальмує роботу вашого Уряду. І ще невідомо, чи керівник Уряду, чи ось така ситуація більше шкодять розвиткові нашої економіки.

Щойно шановний народний депутат Філенко знову запропонував провести реконструкцію Уряду. Хотів би нагадати, що Верховна Рада всього близько місяця тому, вносячи зміни в Конституцію, затвердила, яким повинен бути склад Кабінету Міністрів. І ми за це голосували.

Хотів би повідомити народних депутатів, що середній термін роботи члена Кабінету Міністрів тільки 6 місяців. А ми вже закликаємо робити якусь реконструкцію, замінювати людей. Тому роблю висновок, що мова йде не тільки і не стільки про довіру чи недовіру. В зал переноситься політична боротьба на шкоду економіці.

Прошу не включати це питання до порядку денного.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

ЯГОФЕРОВ А.М., директор орендного підприємства "Луганський машинобудівний завод імені Пархоменка" /Артемівський виборчий округ, Луганська область/. Уважаемые депутати! Сегодня стоит чрезвычайно важный вопрос. Вы знаете, что Кутузов в 1812 году, отступая и оставляя Москву, надеялся на то, что будет наступать.

Мы, по сравнению с 1935 годом, очутилась практически на коленях. И для чего - совсем непонятно. Здесь много было политических баталий. Считаю /вы знаете мое мнение/, что Витольду Павловичу не удалось наладить работу, поэтому вопрос о Правительстве должен стоять.

Но думаю, что Леонид Макарович прав: вопрос о Правительстве не главный. Главный вопрос прежде всего в том, кто его избирал. И если наши гены, которые мы передадим новому, третьему Правительству, будут такими же, то ничего не получится. Нам надо разобраться в первую очередь с Верховным Советом. Вы посмотрите, как работает наш Президиум, как работает Закон о социальной защите, как работает чернобыльская комиссия. Посмотрите, как работает Василий Иванович Евтухов, который провалил промышленность, провалил экономику и сегодня возглавляет ассоциацию. Этого делать ни в коем случае нельзя.

Поэтому нам надо посмотреть друг другу в глаза, разобраться, куда мы вели, куда шли, и после этого обязательно рассмотреть вопрос о Правительстве. Потому что мы не давали Правительству работать, Правительству не давал работать, да и сейчас мешает Президент вместе с Думой. Правительству мешали работать, к сожалению, его же воспитанники, такие как Емельянов.

Поэтому сегодня сначала надо решить вопрос, что будет дальше.

Спасибо за внимание.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати! Вношу пропозицію припинити обговорення. Одна група депутатів внесла пропозицію, щоб розглядати, інша група депутатів, про яку я говорив, внесла пропозицію не розглядати. І Президент висловив свою думку. Думаю, що можемо питати ставити на голосування і цим самим визначимося. Правильно?

Ставлю на голосування пропозицію припинити обговорення. Прошу проголосувати.

"За" - 214. Рішення прийняте.

Шановний депутате! Чому я повинен надати вам слово, а не надавати слово депутату Чародєєву та іншим? Рішення прийнято. Прошу вас сісти.

Шановні депутати, прошу заспокоїтися. /Шум у залі/. Депутате Мельник, ще раз прошу заспокоїтися.

Ставлю на голосування... /Шум у залі/. Депутате Заєць, Павле Михайловичу, прошу вас, заспокойтеся.

Шановні депутати! Прошу дуже відповідально поставитися до голосування. Розумію, чому така гостра дискусія, чому висловлюються критичні зауваження не тільки на адресу Прем'єрміністра, Уряду, а й на мою адресу, на адресу Верховної Ради, Президії Верховної Ради, керівництва. Думаю, що ми розберемося.

Повернеться Іван Степанович із закордонної поїздки, і, як було домовлено з Президентом, відбудеться закрите засідання, на якому ви зможете висловити всі свої зауваження і внести пропозиції. А зараз ставлю на голосування пропозицію, яку внесла група із 167 народних депутатів - включити до порядку денного пленарного засідання 16 червня цього року питання про довіру Прем'єрміністру України Фокіну Вітольду Павловичу. /Шум у залі/.

Одні пропонують не голосувати поіменно, інші пропонують поіменне голосування. Пропоную поіменне голосування не проводити. /Шум у залі/. Почекайте, не кричіть. Хто за те, щоб голосування було поіменним, прошу проголосувати.

"За" - 121. Рішення не прийнято.

Шановні колеги! Прошу заспокоїтись. Формулюю пропозицію групи народних депутатів у кількості 167 чоловік включити до порядку денного пленарного засідання Верховної Ради України 16 червня цього року питання про довіру Прем'єр-міністру України Фокіну Вітольду Павловичу.

Прошу голосувати.

"За" - 154. Тоді немає потреби ставити на голосування пропозицію другої групи депутатів. Так?

Перший мікрофон.

КУЦАЙ І.Л., перший заступник представника Президента України в Київській області /Переяслав-Хмельницький виборчий округ, Київська область/. Тут вносилась слушна пропозиція: ввести мораторій до нового року на постановку питання про довіру Уряду. Ця вже кілька разів голосували і все даремно.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

ЯКОВИШИН Л.Г., директор Бобровицького радгоспутехнікуму /Козелецький виборчий округ, Чернігівська область/. Шановні депутати! Користуючись тим, що на сесії Верховної Ради присутній шановний

Леонід Макарович, хотів би звернутися до нього.

Леоніде Макаровичу! Це питання виникло не випадково й дебатується не один день, про що ви добре знаєте.

Що мене турбує? Ви маєте рацію, коли говорите, що справа сьогодні не в Голові нашого Уряду. Але, Леоніде Макаровичу, велика кількість аграрників зустрічалися з вами в залі колишнього ЦК. Ми пам'ятаємо, як ви давали доручення Уряду розібратись у всіх важливих питаннях аграріїв, до того ж доручали не раз, визначали строки.

Товариш Фокін зустрічався з вами - з головами комісій, депутатами-аграрниками. Що змінилося? Нічого не хочу сказати зайвого. Але, шановний Леоніде Макаровичу, хочу поінформувати вас про те, що в Росії сьогодні зібралися аграрники, представники від усіх областей, увечері буду мати детальну інформацію з цього питання. Чому вони зібралися? Якщо не буде прийнято пакету питань, поставлених перед урядом Єльцина, якщо вони не будуть вирішені, то весь аграрний союз Росії прийме рішення: блокувати поставку продовольства в міста або оголосять страйки. Дійти до цього ми не маємо права.

Леоніде Макаровичу! Я ставлюся до вас з великою шаною, вже хочу запитати: чому до сьогоднішнього дня ніхто не розглянув нашого документа за підписами 41 депутата? Чому з приводу цих питань я маю звертатися до Прокуратури і таке інше? Ніхто ні в чому не хоче розібратись. Вважаю, що винний мусить відповідати. Чому в питаннях села Голова Уряду палець об палець не вдарив? Маємо лише обіцянки.

Леоніде Макаровичу! Я сьогодні згоден з вами і підтримую вашу пропозицію. Але поверніться й ви до нас обличчям. Звісно,

багато вашого часу йде на міжнародні поїздки, це правда. Однак, ви як найвища посадова особа на Україні, маєте змусити працювати Уряд в наболілих питаннях села, в першу чергу - товариша Фокіна Вітольда Павловича. Тоді ми будемо підтримувати і Уряд, і товариша Фокіна. Якщо ж нічого не зміниться, Леоніде Макаровичу, то ви знаете, що на сьогодні 11 областей уже "згоріли", що потрібно думати, де купувати хліб на наступний рік. А як його купували, ви теж знаєте. Отже, просимо дати нам відповідь на ці питання, не так, як товариш Фокін обманює нас уже другий рік.

Село сказало сьогодні теж свое слово. Настане хлібозаготівля, то ж зарплату свою воно візьме натуроплатой. У "чорнобильських" районах, Леоніде Макаровичу, також ситуація надзвичайно складна. Газу - обмаль /я не про стаціонарний/. Людям виділяють його два балони на рік.

Отже, прошу дати відповідь на ці запитання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має Президент України Кравчук Леонід Макарович.

КРАВЧУК Л.М. Ви знаєте, яка складна сьогодні ситуація в економіці - як у промисловості, так і в аграрному секторі.

Ви також знаєте ті структури і зв'язки, які у нас є. Відсутність енергетичних джерел, сконцентрованість їх в одній державі та постачання - все це надзвичайно складні речі. Це вимагатиме значного періоду часу для того, щоб змінити, поправити ситуацію.

Я сам переконаний, маю інформацію кваліфікованих людей України /та й не тільки України/, що наше сільське господарство,

його аграрний сектор - це найсприятливіша на сьогодні сфера, де ми можемо при бажанні мати найбільш швидкі результати.

Але всі також знають: якщо село не буде поставлене на рівень забезпечення стосунків еквівалентності і всього того, про що тут не раз говорили, то ми не зможемо вийти загалом з економічної кризи.

Ми маємо на селі базу, маємо ще там /не скрізь, але в більшості/ людей, здатних повернути справу на краще.

Але в сільському господарстві мають іти не тільки забезпечення, а й реформи, які торпедуються сьогодні старими структурами влади, в тому числі і господарськими. Тому ми повинні всі разом рішуче взятися за цю справу і за вирішення проблем так, щоб наше сільське господарство відродилося і запрацювало.

Я дав таке доручення. Готується серйозна зустріч з фахівцями, керівниками, де обговорюватимуться поточні питання, питання захисту села і реформ на селі, в тому числі земельних та інших. Якщо до цього не підійдемо комплексно, то сьогодні допомога селу - це тільки вихід, це так звана "швидка допомога". А йдетеся про серйозні перетворення, зміни на селі. Таке доручення є, і Уряд над ним працює. Ще раз наголошую, що все можливе на сьогодні ми будемо /і це не просто слова/ робити, щоб поставки село в нормальні, економічні умови, допомагатимемо селу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є ще потреба продовжувати? Думаю, щодо цього ми все з'ясували. Хотів би з вами порадитися, шановні депутати, стосовно нашої подальшої роботи на сьогодні. У порядку денному маємо питання про збільшення чисельності прикордонних військ, про проект Закону про приватизація державного житлового фонду, внесення змін до Конституції, а також "Різне". На виступи в "Різному"

записалися 25 депутатів. Ви пам'ятаєте, що більшість із тих, хто записався, не виступали раніше. То як нам краще зробити? Може, перейдемо до "Різного"? Отже, приступаємо до "Різного".

Першим виступатиме народний депутат Поровський Микола Іванович. Його немає. Слово надається депутату Васильеву.

ВАСИЛЬЄВ В.І., робітник очисного вибою шахти імені Стаханова виробничого об'єднання "Красноармійськвугілля" /Красноармійський міський виборчий округ, Донецька область/. Уважаемые народные депутаты! Уважаемый президиум! У меня обращение к Леониду Макаровичу, но он, к сожалению, ушел. Оно заключается в следующем.

Решением Национального банка Украины от 17 марта 1992 года был установлен рыночный курс рубля па всем видам операций, связанных с иностранной валютой. В связи с этим плата за таможенные процедуры взимается в установленном порядке...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутате Васильев, хвилинку. Шановні депутати, прошу заспокоїтись! Депутате Барабаш, сядьте, будь ласка. Хто бажає працювати - залишився, а хто ні - вирішуйте. Прошу вас.

ВАСИЛЬЄВ В.І. В связи с этим плата за таможенные процедуры взимается в установленном порядке, исходя из нового рыночного курса рубля без изменения процентных ставок. В итоге плата за таможенные процедуры возросла на 65 и автоматически увеличилась стоимость ввозимого товара на 20 процентов, а в отдельных случаях плата за таможенные процедуры превысила стоимость самого товара в два раза. Так как производственное объединение "Красноармейскуголь" экспортирует уголь и закупает необходимые группы товаров и технологию, просим разрешить производить расчет за таможенные

процедуры, исходя из прежнего курса доллара США. А в дальнейшем безотлагательно пересмотреть все ставки оплаты за таможенные процедуры.

Говорят, что критиковать всегда легче. Но все же кто может дать четкий и понятный ответ, для чего нужны были такие повышения цен на продукты питания, промышленные товары, бытовое обслуживание? Кто стимулирует эти цены? Назовите, в какой отрасли после повышения цен пошло наращивание выпуска продукции? Неужели для того чтобы крепко стать на ноги, Украине необходимо падение? Эти вопросы задают многие избиратели. Хотелось бы получить на них ответ. Но пока такого ответа мы не слышим.

Ошибки, допущенные в начале года, - бездотационность угольной промышленности, неправильное введение купона, отсутствие механизма оплата труда - сильно подорвали экономику, и, что самое главное, убили веру многих в то, что процессы в обществе пойдут по пути стабилизации. Что больше всего сейчас раздражает тружеников? То, что паразитирующая часть общества наживает огромные состояния, а у производителей нет возможности приобрести элементарные вещи.

Вопрос выплаты денег наличными - полностью и своевременно

- так и не решен до сих пор. Должна быть гарантия со стороны государства, что заработанные, но не полученные сегодня деньги не потеряют покупательную способность завтра.

Об этом я говорил дважды и считаю, что должно быть принято соответствующее решение.

Также должен быть решен вопрос индексации вкладов в зависимости от роста цен.

Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Чорноволу Вячеславу Максимовичу. За ним виступатиме депутат Поровський.

ЧОРНОВІЛ В.М. Шановні депутати! Я, власне, не в "Різному" мав виступати. Була домовленість, що мені нададуть можливість оголосити вимоги тих, хто пікетує Верховну Раду. Отже, зачитую ці вимоги, що писалися прямо "на коліні" і текст яких навіть не редагувався. Але люди повинні знати, що їхні вимоги почув народ. Основний пункт цих вимог - включити до порядку денного сесії Верховної Рада питання про негайну відставку Уряду Фокіна, і насамперед самого Прем'єра. Аргументи такі. Гальмування економічних рефері, незадовільна кадрова політика - мафіозні структури продовжують утримуватися у структурах влада; гальмування процесу введення власної валети; відсутність реальної митної політики,. неправильна політика щодо так званих непрозорих кордонів /до чого це веде, ми бачимо на прикладі Придністров'я, Криму і Закарпаття/.

Крім того, пікетуючі поставили кілька вимог, які, мабуть, адресовані більше Верховній Раді, аніж службі Президента. Це невиконання рішень про ліквідацію атрибутика тоталітаризму, особливо на периферії та й у самому Києві, вимога міжнародного суду над КПРС типу Нюрнберзького процесу згідно з міжнародними нормами без переслідування колишніх членів компартії. Це у зв'язку із тим, що під різними іншими символами починає відроджуватися колишня компартія.

"У випадку невиконання нашої основної вимоги закликаємо всіх депутатів, які підписали заяву про відставку Уряду Фокіна, бойкотувати роботу сесії і приєднатися до пікетуючих для вирішення поставлених вимог".

Це не означає, що я підтримую вимогу негайно починати бойкот сесії. Можливо, це нереальна вимога. Але зобов'язаний був зачитати те, що мені було доручено.

Від себе хочу сказати таке. Ми з вами зробили сьогодні трагічну помилку, про що дуже пожалкуємо. 16 числа ми могли вислухати Уряд, покритикувати його за ту ганебну політику, яку він веде, і висловити йому ту довіру, яку сьогодні таким химерним способом висловили. Не зробивши цього, навіть не заслухавши, не давши можливості висловити, наші претензії, ми, по суті, взяли на себе повну відповідальність за Уряд Фокіна. Не Президент, не хтонебудь, а Верховна Рада. І за це можемо дута і дуже поплатитися, бо взяли на себе відповідальність не тільки за Вітольда Павловича Фокіна, але за все: і за Слепічева і за Ситника, і за таку одіозну фігуру в Уряді /я не боюся цих слів/, як Пєхота.

Ми зробили трагічну помилку і, думаю, поки ще не пізно, повинні над цим дуже і дуже задуматися. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Поровському. За ним виступатиме народний депутат Панасюк.

ПОРОВСЬКИЙ М.І., член Комісії Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки /Рівненський виборчий округ, Рівненська область/. Шановні колеги депутати! Шановний головуючий! Хочу нагадати вам, що не так давно в цьому залі ми

прийняли рішення про створення фонду "Державна незалежність України", до якого всі громадяни України могли б внести свої пожертвування, щоб підтримати Українську державу своїм трудовим карбованцем у цей складний для неї час. І фонд "Державна незалежність України" був нами створений.

Це питання розглядалося на засіданні Президії і, якщо не помиляюсь, було прийняте рішення триденний заробіток членів Президії внести на рахунок цього фонду. До мене йдуть зараз десятки листів, десятки звернень від людей, які свої трудові карбованці, нелегко зароблені, бажають внести в цей фонд. У діаспорі, за кордоном, розгорнуто збір пожертвувань у фонд "Державна незалежність України", зокрема, у розмірі місячної заридати українців у валюті.

Хочу подати приклад і внести у цей фонд і свій місячний заробіток народного депутата і звертаюся до вас, колеги-депутати, показати приклад нашим громадянам і внести, можливо, тижневий заробіток у фонд "Державна незалежність України". Хочу звернутися також до присутніх тут директорів підприємств і тих, які слухають нашу трансляцію, до підприємців приватного бізнесу, до голів колгоспів, колгоспників і фермерів, до всіх громадян нашої України: внесіть свої трудові пожертви у цей священний фонд, щоб наша держава, маючи кошти на рахунку, могла підтримувати всі важливі програми.

Хочу звернутися до працівників засобів масової інформації з проханням належно рекламувати цей фонд, щоб наші люди були поінформовані про банківський рахунок, на який вони можуть внести гроші.

І на закінчення, користуючись тим, що є ще кілька хвилин, хочу звернутися до вас, шановні депутати, до всіх членів комісій. Для того щоб нам конструктивно працювати над державотворенням, треба прийняти постанову чи рішення Верховної, Ради про національне примирения в Україні. Вважаю, що в цей найскладніший для нашої держави час, коли ми відчуваємо і зовнішню загрозу, коли Україну роздирають внутрішні політичні суперечності, давайте попрацюємо і приймемо таку постанову. Це сприятиме консолідації нашого суспільства.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Миколо Івановичу! Дозвольте ввернутися до вас. Ідея хороша. Вона в цьому залі прозвучала не вперше. Тому просив би вас із групою депутатів підготувати проект такої постанови Верховної Ради.

Хочу також підтримати, вашу ідею відносно внеску у фонд "Державна незалежність України".

Слово надається народному депутату Панасюку Федору Тимофійовичу. За ним виступатиме депутат Іваничук.

ПАНАСЮК Ф.Т., голова Чуднівської районної Ради народних депутатів /Любарський виборчий округ, Житомирська область/. Шановний Василю Васильовичу! Шановні депутати! Є три проблеми, які мене хвилюють. Не так даємо були призначені представники Президента в областях і районах, тобто почала утверджуватися нова форма правління. У зв'язку з цим хотів би привернути увагу депутатів,

громадськості, керівників державних органів, увагу Президента до окладного питання взаємодії органів регіонального самоврядування, місцевих Рад і представників президентської форми правління.

Місцеві Ради народних депутатів, органи регіонального самоврядування повинні стати інститутом справжнього народовладдя. У багатьох випадках державна адміністрація заходить у суперечності з цими органами, слабо орієнтується на закони. Разом із тим Ради народних депутатів базового рівня, регіональні органи самоврядування, не вникаючи в суть законів, не завжди представляють інтереси населення і являють собою якісь невизначені структури, що не мають реального впливу на стан справ.

Причина полягає в тому, що представники Президента, використовуючи вплив Президента, авторитет першої державної особи, знають, що за ними стоїть сила, в той час як органи місцевого самоврядування абсолютно не відчувають ніякої допомоги і сприяння з боку і Президії Верховної Ради, і комісій Верховної Ради. Досі, на превеликий жаль, не розроблені навіть положення про посадові обов'язки. Тоді, коли Президент зустрівся з своїми представниками в областях і в районах, у Верховній Раді не спромоглися /в першу чергу адресую критику комісії депутата Гришка/ дати орієнтир на те, яка позиція, який рівень роботи, діяльності на місцях повинен бути з боку Рад.

Рекомендую в цьому плані таке.

Перше: з урахуванням надзвичайної обстановки, яка завтра може бути непередбаченою у зв'язку з соціальною загостреністю політичних ситуацій, соціальною кризою, Верховній Раді робити ставку

на представницькі органи влади як найбільш стабілізуючу силу в нашому суспільстві. Не вірю, що від імені народу може виступити більшою силою Народний рух, інші політичні сили, партії, ніж це можуть зробити органи регіонального самоврядування. Нам доведеться вирішувати питания, пов'язані з проведенням виборів, нам доведеться роз'яснювати людям, як складається ситуація в політиці, економіці, різних напрямах державної діяльності. Мені здається, що недоцільно нам втрачати салу впливу.

Друге. Прошу ще раз Верховну Раду, особисто вас, Василю Васильовичу, сприяти тому, щоб Президія розглянула питання про коефіцієнт відрахування грошових кошів на шляхове будівництво. За браком часу не буду зачитувати доручення обласної Ради, яке одержав з цього приводу. Скажу лише, що вдвоє зменшили обсяги капіталовкладень на шляхове будівництво саме в сільських населених пунктах. Замість того, щоб вирішити соціальні питання хоча б не рівні минулого рощу, ми зменшили коефіцієнт з 0,8 до 0,4 і стали перед фактом, що на селі припинені всі капіталовкладення в цьому напрямку.

І останнє. Дуже правильно сьогодні Леонід Макарович нас зорієнтував. Вважаю, що і Верховній Раді, і Міністерству сільського господарства варто підтримати пропозицію, щоб нарада керівників господарств відбулася на рівні областей. Щоб від областей були делеговані в республіку на зустріч з Президентом по вирішенню питань аграрного характеру колективи сільськогосподарських підприємств.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Іваничуку Роману Івановичу. За ним виступатиме депутат Чепурний Анатолій Григорович.

ІВАНИЧУК Р.І., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань культури та духовного відродження /Дрогобицький виборчий округ, Львівська область/. Шановні депутати! Шановний головуючий! Ми вже звикли до того, що пропозиції, які висловлюють депутати в "Різному", не беруться до уваги. Хочу нагадати, що два тижні тому, якщо не більше, я подав запит на ім'я Голови Верховної Ради щодо катастрофи, яка назріває в Стебнику Дрогобицького району, і другий запит - Президенту за підписом багатьох депутатів, зокрема академіка Голубця. Серед тих, хто прийшов на пікетування, є представники із Стебника. Вони зауважили, що через 2-3 дні може статися нова катастрофа на Дністрі. Отой викид із сховища отрутохімікатів може вилитися знову в Дністер. Ніхто не дав мені відповіді, ніхто не дав відповіді і стебничанам.

Не знаю, хто відповідатиме за це, але я як депутат від цього округу знімаю з себе відповідальність за те, що станеться.

Далі. Я звертався не раз, звертався і депутат Пушик з приводу журналів, які гинуть. Вони животіли при комуністичній владі, а при нашій демократичны владі в самостійній Україні вони просто гинуть. І якщо журнал "Дзвін" у Львові виходить хоч раз на два місяці, то журнал "Березіль" - єдиний журнал на Східній Україні, який виходить українською мовою,

зовсім гине, він скоро перестане взагалі існувати. До чого ми дійшли? Чи це тенденція, чи наш недогляд, чи наш байдужість?

Редакція звернулася до Президента і до Уряду із зверненням уже місяць тому, але відповіді немає й досі.

Я вже говорив про те, що у Донецьку існує лише одна українська школа-гімназія, а претендентів до цієї школи багато. І коли минулого тижня після останнього дзвінка учні з батьками та вчителями пішли до міської Ради просити про збільшення класів у цій школі або щоб відкрити нові школи, їх брутально побили боксери - чемпіони, майстри спорту.

Про це мені у Львів дзвонив директор школи. Він також звертався до Державного радника Жулинського, але відповіді теж не одержав. Доки ці тривожні сигнали залишатимуться без відповіді?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хочу зразу відреагувати на ваші критичні зауваження. Романе Івановичу. Ми прийняли протокольне рішення про те, що всі зауваження, пропозиції народних депутатів негайно передаються кожному з адресатів. Зараз ми перевіримо це і обов'язково вас поінформуємо конкретно щодо Стебника й інших питань.

Слово надається Анатолію Григоровичу Чепурному - голові - постійної Комісії з питань агропромислового комплексу. За ним виступатиме народний депутат Черненко.

ЧЕПУРНИЙ А.Г., голова Комісії Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу /Куп'янський виборчий округ, Харківська область/. Уважаемый Василий Васильевич! Уважаемые депутаты! Вчера на сессии при рассмотрении банковского вопроса на вопрос о том, почему нет индексации оборотных средств в колхозах и совхозах, управляющий Национальным банком четко сказал, что пусть колхозы и совхозы сегодня и не помышляют о том, что им можно индексировать, поскольку финансовое состояние колхозов на сегодняшний день в несколько раз лучше, чем финансовое состояние в промышленности. Поэтому те 59 миллиардов, которые выделил Президент своим Указом, стабилизировали финансовую обстановку в сельском хозяйстве. Выходит, отношение теперь к сельскому хозяйству такое: Национальный банк не будет его ни кредитовать, ни индексировать. Хочу, чтобы об этом знал весь народ Украины.

За счет чего финансовое состояние колхоза сегодня более или менее стабильно? За счет того, что за 4 месяца текущего года при средней заработной плате в промышленности /а труд колхозника не легче, чем в промышленности/ 2660 рублей заработная плата в сельском хозяйстве составила порядка 800 рублей.

Каждый колхозник недополучил в месяц 2 тысячи рублей заработной платы, потому что кредиты колхозам не давали, а возможности и условия оплаты труда в то время не были отработаны. Итого - 40 миллиардов рублей.

Обращаюсь к председателям всех колхозов и руководителям сельскохозяйственных предприятий. Эти деньги нужно колхозникам выдать, чтобы сохранить кадры на селе. Иначе все уйдут в промышленность, обслуживание, строить, дороги. Нужно эти деньги пересчитать и выдать сегодня. А если сегодня имеется 25 миллиардов вне платежей за 4 месяца в банке, больше 6 миллионов просроченных платежей, то, суммируя, окажется, что финансовое состояние колхозов и совхозов не лучше, оно пребывает в таком же тяжелейшем критическом состояний, как и финансовое состояние в промышленности. Только кредитов сельское хозяйство в этом году взяло в несколько раз меньше, чем за этот же период в прошлом году. Их сельскому хозяйству просто не давали, об этом заявляю вам официально.

Дальше. Вторая реплика Председателя правления Национального банка звучит так: запомните, мол, что на сегодня Кабинет Министров Украины сделал для сельского хозяйства все, чтобы оно стабильно работало, и даже из других стран СНГ едут учиться у нас, как работают в сельском хозяйстве.

Хочу привести вам следующие цифры. Если в прошлом году сумма отчислений из колхозов и совхозов составляла 10 миллиардов 746 миллионов рублей в год, то в этом году она составит 269 миллиардов 4 миллиона - в 25 раз больше. Это Правительство сделало для сельского хозяйства. Затраты то приобретение новой техники, на строительство из 50 миллиардов 983 миллионов увеличились до 889 миллиардов 596 миллионов или в 17,5 раза больше! То есть общая сумма увеличения отчислений и платежей из колхозов и совхозов выросла до 838 миллиардов рублей. Если по таким ценам мы реализуем сельскохозяйственную продукцию в этом году, то не хватит для этих покрытий 450 миллиардов рублей.

Вот такие цифры - чтобы знал весь народ Украины. Вот что сделало Правительство для колхозов, чтобы они развалились...

И последнее. После того, как с этой трибуны сказали, что в бюджете мы не закладываем никаких дотаций для закупки сельскохозяйственной продукции колхозам совхозам, что мы отпускаем свободные цены, прошло две недели.

Но до сегодняшнего дня колхозы и совхозы Украины, фермеры продают сельскохозяйственную продукцию государству по страшно заниженным ценам, в 3-4 раза дешевле, чем тратят на это производство. Довожу до вас эту информацию.

Спасибо за внимание.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Черненку. Віталію Григоровичу. За ним виступатиме депутат Гудима.

ЧЕРНЕНКО В, Г., головний лікар медсанчастини Микитівського ртутного комбінату /Горлівський-Микитівський виборчий округ, Донецька область/. Уважаемые депутаты? Уважаемый Василий Васильевич! Хочу обратиться с двумя депутатскими запросами в адрес Кабинета Министров и Премьерминистра Фокина Витольда Павловича.

Первый - о той катастрофической экологической ситуации, которая складывается в Горловско-Енакиевском промузле. Аналогичный запрос был направлен в Министерство по экологии, но до сих пор /месяца полтора прошло/ не получено никакого ответа.

Скажу, что на промплощадках города Горловка и свалках ежегодно накапливается около 250 тысяч тонн отходов. Индекс загрязнения окружающей природной среды по городу составляет 40 единиц в то время, как средний индекс загрязнения по Украине - 17 единиц.

Многолетняя эксплуатация заводов - химического, ртутного, алебастра, доломитного, коксохимического, огнеупорного, девять шахт и пять обогатительных фабрик сделали свое цело. В результате исследований в подземных горизонтах на шахтах обнаружены: ртуть, мышьяк, сурьма, свинец, цинк, кадмий, кобальт, хром, - в общем вся токсическая часть таблицы Менделеева с предавшем ПДК от 10 до 100 раз. Значит, город требует серьезного экологического оздоровления. Разработаны комплексные программы по оздоровлению, но не хватает средств. Надо, их найти. С этой просьбой и настоятельным требованием обращаюсь в Кабинет Министров.

И второе. Сегодня поднимался вопрос о том, как у нас идет коммерциализация. Я уже второй раз выступаю о коммерциализации системы фирмы "Мебель" Донецкого управления. Полтора года руководство Горловского магазина "Мебель" бьется, чтобы перейти на путь самостоятельности. В донецкой вечерней газете описывается, как проходила конференция фирмы "Мебель" 27 мая в здании правления облпотребсоюза буквально за закрытыми дверями. Заместителю руководителя рабочей группы депутату горсовета по коммерциализации Кольчеку все-же удалось через строй здоровых вышибал прорваться в зал, где по строго расписанному сценарию и строго по пригласительным решали -дальнейшую судьбу своей фирмы. А вернее - нестройно голосовали за те решения, которые директор Вакушко уже принял.

Вчера Анатолий Вацлавович Вакушко просвещал народ, что Указ Президента по коммерциализации - явление преждевременное их арендного предприятия не касается. Но очевидно и еще одно: ждет, наверное, какого-то указа, очевидно, снятия с работы.

Обращаюсь второй раз, и теперь уже, наверно к Вице-премьеру Слепичеву: вопросы надо, наконец, начать решать по-деловому и энергично.

Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Гудимі Олександру Васильовичу. За ним виступатиме депутат Марченко.

ГУДИМА О.В., член Комісії Верховної Ради України з питань культури та духовного відродження /Луцький-Центральний виборчий округ, Волинська область/. Шановні депутати! Хочу з цієї високої трибуни звернути увагу на проблему, що виникла в будівельному комплексі України. У нас на Волині особливо тривожне становище з МЖК. Члени таких молодіжних кооперативів практично не можуть зробити перший внесок, бо на сьогодні ціна трикімнатної квартири

- близько 500 тисяч карбованців, двокімнатної - 400, однокімнатної - 300. Хотілося б, щоб Уряд переглянув своє ставлення до будівельного комплексу, аби частина вартості житла сплачувалася за рахунок державних коштів, інакше будівельний комплекс припинить свою діяльність.

А тепер кілька слів щодо того, в якому становищі опинилися багатодітні сім'ї. На Волині, особливо в поліській зоні, є населені пункти, наприклад село Бірки, де є 38 сімей, у яких 10 і більше дітей. Ці сім'ї бідують. На мою думку, кожному члену багатодітної сім'ї потрібно надавати персональну допомогу.

Ще звертаю вашу увагу на таке. Сьогодні, коли відроджується духовність нашого народу в його житті певне місце посідає церква. Священики іменем Бога відпускають віруючим гріхи, але чи всі вони мають на це моральне право? Наводжу приклади, які підтверджують, що це не зовсім так.

У 1991 році група віруючих-фанатиків Російської православної церкви захопила храм у Вінниці. Було знищено орган вартістю півмільйона, доларів. Культурі України завдано великої шкоди. Очолював цю акцію митрополит Вінницький і Брацлавський Агафангел.

22 травня минулого року в Каневі біля пам'ятника Шевченку відбувся "відьомський шабаш", коли не допустили до пам'ятника учасників походу від Петербурга до Канева, а також патріарха Мстислава, членів родини, що прийшли вклонитися праху поета. Очолював шабаш митрополит Харківський та Богодухівський Никодим. Прошу працівників прокуратури ознайомитися з цими фактами і притягти винних до кримінальної відповідальності. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Марченку Івану Дмитровичу. За ним виступатиме депутат Гнаткевич Юрій Васильович.

МАРЧЕНКО І.Д., директор Артемівського машинобудівного заводу "Победа труда" /Артемівський виборчий округ, Донецька область/. Уважаемые депутаты? Хочу остановиться на некоторых вопросах, с которыми как депутат, сталкиваюсь в повседневной жизни.

Мы много говорим о том, что создаем условия и заботимся о наших ветеранах труда, пенсионерах и других престарелых

гражданах навей страны.

Однако хочу обратить ваше внимание на такой аспект проблемы. Президент бывшего Союза принял решение о коэффициенте индексации 1,4 всех вкладов, которые находятся во сберегательных кассах. С тех пор эти вклады никому не выдаются, и многие пенсионеры, как говорится, отошли в мир иной, так и не воспользовавшись своими накоплениями. Нужно учесть и то, что цены за это время выросли настолько, что этот коэффициент просто мизерный.

Президент уже нашего государства принял решение в связи с ростом инфляции индексировать вклады. Но эта сумма будет использоваться для решения вопросов, связанных с приватизацией. Хотелось подчеркнуть, что многие ветераны могут не дожить до этой приватизации. Кроме того, и вклады у всех разные. Таким образом, наша комиссия, министерства финансов, социального обеспечения, все к этому причастные, должны способствовать тому, чтобы пенсионеры могли воспользоваться этими суммами и распоряжаться ими по своему усмотрению. Имею в виду индексацию на вклады до 5, 10 или 15 тысяч рублей. Считаю, что этот вопрос надо изучить и решить его в пользу этой категории людей. Например, индексация на вклады свыше 30, 40, 50 тысяч пока не будет выдаваться. Если те вклады меньше

названных сумм, индексацию нужно выплачивать.

Вчера мы обсуждали вопрос о взаимных расчетах между государствами. У меня сложилось такое впечатление, что многие выступающие пытались повернуть дело так, чтобы обвинить руководителей в некомпетентности, будто бы они неизвестно с кем торгуют, неизвестно что делают, неизвестно кому, что и куда поставляют... Но считаю, что руководители, присутствующие здесь или отсутствующие, выполняли решения... Заканчиваю, Василий Васильевич. Извините, я, по-моему, первый раз на этой трибуне.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає запитань?

МАРЧЕНКО І.Д. Мы все выполняли указания нашего Правительства

- сохранить документы, связи, выполняли государственные заказы, производили нужную продукцию. Сейчас нужно вместе искать выход из создавшегося положения. Но не надо искать "крайних". Меня возмутило вчерашнее выступление товарища Симоненко. Это только на Привозе в Одессе, в чисто одесском стиле может быть такое выступление: мол, никто ничего в Одессе не знает. А он распространил это на все государство. Надо чтобы и Национальный банк и Правительство работали. А если что не так, то установите контроль, определите сроки, подведем итоги.

И последний вопрос. Меня очень возмущает фракционная деятельность многих депутатов. По-моему, мы должны представлять тех людей в своих избирательных округах, которые нас избрали. Ведь нас не избирали ни от "Демократической Украины", ни от "Вільної України", ни от ДПУ. Нас избирали избиратели. В период сессии многие депутаты занимаются не сессионной работой, а своей узкопартийной, фракционной деятельностью в ущерб работе Верховного Совета. Хотел бы, чтобы это депутаты поняли.

Спасибо за внимание.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Гнаткевичу. За ним виступатиме депутат Горинь.

ГНАТКЕВИЧ Ю.В., голова підкомісії Комісії Верховної Рада України з питань народної освіти і науки /Індустріальний виборчий округ,

м. Київ/. Шановні депутати! Ми звикли порушувати надто важливі й надто серйозні проблеми. Хотів би привернути вашу увагу до маленької, але не менш важливої в перспективі проблеми.

Радий, що тут присутній міністр фінансів пан П'ятаченко. Ось часом кажуть, що в капіталістичних країнах дуже добре живуть. Але ті, хто бував у капіталістичних країнах, кажуть, що добре живуть тільки там, де давно зрозуміли, що і майбутнє, і багатство, власне, залежать від того, які гроші вкладаються в освіту.

Ми добре знаємо, як тяжко вирішувалися питання фінансування освіти. Але привертаю вашу увагу сьогодні навіть не до школи і до навчання безпосередньо, а до такої теми, як науково-технічна творчість дітей. .

При переході до оцієї, "вільної" економіки у дітей почали відбирати приміщення, в яких збиралися піонери, де працювали різного роду науково-технічні гуртки.

Сьогодні освітою керує ЖЕК. Він виганяє дітей з приміщень, які раніше орендувалися для них, виганяє прямо на вулицю. Колись наша комісія і комісія Ходоровського звернулися до керівників, працівників освіти, щоб таких випадків не було. Але щодня надходять нові дані, щодня публікуються, в пресі нові матеріали. Недавно до мене звернулися працівники одного із заводів Жовтневого району і повідомили, що гуртки музичної студії вигнали, сказали дітям: "Вы нам больше не выгодны". Думаю, ми розглянемо у своїй комісії це питання, дамо належну оцінку. Але звертаюся сьогодні до всіх представників Президента України на місцях, до органів влади, до всіх,

хто має будь-який вплив на ЖЕКи і всіх інших, хто має приміщення та гроші: допоможіть дітям! Звертаюся до керівників малих підприємств, до промисловців, банкірів, кооператорів: допоможіть їм!

Можливо, нам слід створити фонд сприяння науково-технічній творчості дітей.

Звертаюся також до всіх батьків, які поведуть своїх малят до першого класу в цьому навчальному році: ведіть їх у класи і школи з українською мовою. Вимагайте від органів влади відкриття таких шкіл і класів.

Нам часом кажуть, мовляв, Україні загрожує якийсь надмірний націоналізм, ледь не фашизм. Звичайно, трапляється інколи і надмірний, гарячий націоналізм. Але ким він породжується? Ми недавно отримали телеграму, в якій говориться, що в одному із районних центрів на сході України на 12 шкіл немає жодного українського класу! Якби я був росіянином та ще й керівником, то не спав би, а утворив там бодай один український клас. Але там керівники кажуть, що люди не хочуть цього. Мені це нагадує дідову приказку: "Іван, їж кисле молоко!" "А де воно?" "Не хочеш - то й не треба!" Куди ж вони підуть, як шкіл немає? Отож, не хочеш, - то й не треба...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Гориню Богдану Миколайовичу. За ним виступатиме депутат Свідерський.

ГОРИНЬ Б.М. Шановні депутати! Хочу привернути вашу увагу до проблеми, яка поки що майже не обговорювалася і в пресі,

і в стінах нашого парламенту. Це - робота дипломатичних служб України. Останнім часом почалися нарікання, що дипломатичні служби України виглядять блідо, що з України не надходять належні матеріали, не перекладаються на різні мови. Це призвело до того, що створився дещо неправильний, а іноді досить карикатурний образ України як держави, що начебто стає загрозою для Європи.

Хочу вперше стати на захист виконавчої структури Міністерства закордонних справ. Цифри, які я вам наведу, дадуть уявлення, чому ми знаходимось у такому стані. За даними, які мені надіслали з Міністерства закордонних справ, тут зараз 216 працівників. Давайте подумаємо, багато це чи мало? Не буду вас переконувати голослівно, а наведу факти для порівняння.

Скажімо, у Німеччині в міністерству закордонних справ працюють 7800 чоловік, із них за кордоном - 5200; в Англії - понад 6 тисяч чоловік: в апараті 3805, а за кордоном - 2800. У Франції в міністерстві закордонних справ працює понад 10 тисяч чоловік. Навіть в Італії в апараті працює 3 тисячі і 6 тисяч за кордоном. Якщо в Росії в міністерстві закордонних справ працює 5 тисяч чоловік, то в державному департаменті Сполучених Штатів - 25 тисяч. Це люди, які працюють на закордонну політику. Отже, ми зараз стоїмо перед проблемою технічної і кадрової незабезпеченості Міністерства закордонних справ. Навіть престижного будинку воно не має і зараз розташовується в двох різних приміщеннях.

Просив би депутатів, які розуміють, яку велику роль відіграють наші дипломати, Міністерство закордонних справ,

звернути на це належну увагу і піднести на відповідний рівень і апарат, і ті служби Міністерства закордонних справ, які працюють за кордоном. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Свідерському. За ним виступатиме депутат Степенко.

СВІДЕРСЬКИЙ Ф.Ф., член Комісії Верховної Ради України у питаннях соціальної політики та праці /Нововолинський виборчий округ, Волинська область/. Сесія Волинської обласної Ради народних депутатів визнала визвольну діяльність ОУН і УПА і надіслала до Верховної Ради України звернення про визнання і реабілітацію всіх жертв політичних репресій на Україні 30-х-50-х років.

У нас залишаються приниженими малолітні в'язні фашистських таборів, вислані сім'ї розкуркулених без суду і слідства, репресовані, всі ті, хто пройшли і постраждали безневинно і до сьогодні почувають себе приниженими і ображеними. І нині старенькі жінки звертаються до місцевої влада, просять, щоб повернули їхні будівлі, хати, але у зв'язку з тим, що вони були засуджені без суду і слідства, цього повернути не можна.

Ми повинні ці безневинні жертви реабілітувати і прирівняти їх у пільгах до учасників Великої Вітчизняної війни, повернути всім потерпілим їхнє житло і будівлі.

Ми чули цифри, які наводив депутат Чепурний, чули,

що у нас робиться на селі, як наш Уряд любить, шанує і поважає село. Село при таких цінах загине. Впевнений, що при таких Віце-прем'єрі, як Ситник, і Прем'єр-міністрі, як Фокін, воно загине зовсім. А коли загине село, то нам залишиться тільки оформити мораторій на перевибори Уряду, як це запропонував один шановний добродій у цьому залі, і тоді для. нас настане такий же кінець, як і для села.

Хочу сказати, що криза в Уряді існує від початку його існування. То він сидів на валізах, то ми його обирали, то переобирали. Він нам обіцяв одні програми, інші програми, деяким з цих програм уже близько двох років, а ми все сподіваємося і просимо: давайте йому не заважати. Можна було б йому повірити, коли б була чітка програма, під преград можна було б дати і мораторій. Без програми такого мораторію давати неможливо.

Далі. Хочу сказати про те, як виконуються наші закони, як виконуються постанови і укази Президента. Для прикладу назву Указ Президента про символіку, про відміну і заміну старої символіки.

Недавно я проїхав автобусами Україну, як-то кажуть, уздовж і впоперек. Картина мала досить сумний вигляд. Так сумно дивитися на те, що в кожному місті й містечку ще стоїть Ленін і вказує, куди нам іти. В кожному місті ще є зірки, серпи і молоти на роздоріжжі. Думаю, щоб цю стару символіку замінити, нам не треба чекати особливих розпоряджень, але якщо це не виконується, треба прийняти постанову Верховної Ради. Хто ж не виконує постанову? Найперше наша Верховна Рада. Ви подивіться, старий герб ліворуч, старий герб праворуч.

Треба зауважити і вам, Василю Васильовичу, і Голові Верховної Ради про те, що досить нам носити на лацканах наших піджаків стару символіку, а замовити достойні значки для депутатів Верховної Ради.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Степенку Василю Івановичу. За ним виступатиме депутат Колінець.

СТЕПЕНКО В.І., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу /Полтавський виборчий округ, Полтавська область/. Шановний головуючий! Шановні колеги! Дозвольте за дорученням депутатів Полтавщини зачитати звернення до Верховної Ради і Кабінету міністрів України.

"Шановні колеги! Складні часи переживає народ України. Не минули вони і Полтавщину. На селі продовжують розвиватися вкрай негативні процеси, скорочується введення виробничих об'єктів, житла, інших приміщень і споруд соціальної сфери. Непомірне зростання цін на промислову продукцію і послуги дам села, низькі реалізаційні ціни на сільськогосподарську продукцію привели село до зубожіння і втрати зацікавленості в нарощуванні виробництва сільськогосподарської продукції, особливо тваринницької.

Без привернення уваги до селянина може статися велика біда. Сьогодні ще можна не допустити її, поставивши проблеми селян на перший план політичного і економічного життя України. На нашу думку, першочергово і терміново необхідно

вирішити такі проблеми.

1. Ввести з 1 червня 1992 року дотацію з бюджету на всі види тваринницької продукції, що продається державі в розмірах, які б забезпечили виробникам її рентабельність на рівні 40-50 процентів.

2. Виділити дотацію з бюджету на техніку та інші матеріальні ресурси, що виділяються селу під держзамовлення на сільськогосподарську продукцію, яка б забезпечила виробникам можливість купувати її за цінами, індекс зростання яких проти 1991 року відповідав би індексу зростання закупівельних цін на сільськогосподарську продукцію.

3. Зернове господарство перевести на інтенсивні технології, для чого вже в 1993 році забезпечити повну потребу сільського господарства в засобах захисту рослин.

4. Згідно з Законам про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві України з 1 січня 1993 року всі сільські соціально-культурні заклади перевести на фінансування з бюджету. Будівництво на селі доріг, об'єктів соцкультпобуту, газифікацію здійснювати за рахунок бюджетних коштів на рівні міст України.

5. В Законі про освіту в статті 50 сказано, що педагогічні працівники, які працюють у сільській місцевості, мають право на одержання натуральної оплати на ріпні працівників сільського господарства. На нашу думку, такий стимул необхідно застосувати для медичних працівників та інших спеціалістів, які живуть у селі і обслуговують сільське населення,

6. Забезпечити, починаючи з 1993 року, виплату в першому кварталі авансів виробникам сільськогосподарської продукції незалежно від форм власності в розмірі 50-100 процентів.

7. Провести індексацію оборотних коштів колгоспів на рівні їх індексації на промислових підприємствах".

Під зверненням стоїть 12 підписів жителів Полтавщини. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має народний депутат Колінець. Потім я оголошу, які питання завтра вноситимуться на розгляд сесії. Прошу коротко.

КОЛІНЕЦЬ В.В., старший викладач кафедри української літератури Тернопільського державного педагогічного інституту імені Я. Галана /Тернопільський міський виборчий округ, Тернопільська область/. Шановні депутати! Не хотів би бути злим пророком, але якщо і Президент, і Верховна Рада, і Голова Верховної Рада, і частина, депутатів Верховної Ради будуть гальмувати відставку Фокіна, то може дійти до того, що восени ні Президент, ні Верховна Рада України вже не зможуть обговорювати це питання, оскільки може дійти до стихійного вибуху, і народ може розігнати і Верховну Раду і дістатись да самого Президента.

У програмі "Дніпро" нещодавно прозвучало, що вже готуються до друку паспорти громадян України, в яких не буде вказано національності. Вважаю, що така постановка питання передчасна, ми цього допустити не можемо.

Адже ми ще не маємо реальної державності, не маємо кордонів, не контролюємо міграційних процесів. Пригадайте, як Англія, велика демократична держава, свого часу встановила квоту на в'їзд іранців...

Гадаю, що це питання принципове і має бути обговорене Верховною Радою, яка зробить відповідні висновки.

І останнє. 19 серпня минулого року десь о 16 годині Пуго надіслав у Міністерство внутрішніх справ України офіційні документи про підтримку ГКЧП. Українське Міністерство внутрішніх справ значно випередило одного з ініціаторів путчу, бо вже в 13.25 були розіслані в області телеграми за підписом заступника міністра Корнійчука про підтримку ГКЧП. В той час Комуністична партія України, колишній КДБ, Прокуратура України підтримували ГКЧП, хоч і не так активно, і за це були заслужено покарані. Проте Міністерство внутрішніх справ отримало свого роду нагороди, пішло на піднесення. Багатьом гекачепістам присвоєно генеральські звання.

У зв'язку з цим у мене запит до Президента і до Голови Верховної Ради України. Що то за ГКЧП - Міністерство внутрішніх справ України? Можливо, це було якесь і інше, хороше ГКЧП, якому дістались такі нагороди?

Це ж стосується й Української телерадіокомпанії, яка також не була абсолютно реорганізована після підтримки нею ГКЧП. Пропоную включити до порядку денного сесії найближчим часом питання про реорганізацію колегії Міністерства внутрішніх справ

та компанії Держтелерадіо. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати! На завершення дозвольте оголосити вам питання, які розглянемо завтра на пленарному засіданні:

про проект Закону про приватизацію державного житлового фонду;

про внесення змін та доповнень до Конституції у зв'язку з прийняттям Закону про Представника Президента;

про збільшення чисельності Прикордонних військ України;

про проект Державної програми приватизації майна державних підприємств;

про проект Закону про природні території та об'єкти, що

особливо охороняються /друге читання/. На цьому вечірнє

засідання оголошую закритим. До побачення! 60