ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЬ ВОСЬМЕ

Сесійний зал Верховної Ради України. 4 березня 1992 року. 16 година.

Головує Голова Верховної Ради України ПЛЮЩ І.С.

ГОЛОВА. Поки ви займете місця, я зроблю оголошення.

В останній місяць від народних депутатів України надійшло 646 звернень до Міністерства соціального забезпечення з питань соціального захисту населення.

майже на всі листи дані відповіді. Але у зв'язку з тим, що під час пленарних засідань у депутатів виникає багато питань щодо соціального захисту населення, вирішено створити правову консультацію з соціальних питань. У ній працюватимуть головні спеціалісти міністерства, які щочетверга у дні пленарних засідань з 14 до 16 години будуть давати консультації в холі на третьому поверсі.

Крім того, ми разом з Міністерством соціального забезпечення працюємо над методичним посібником для депутатів з цих питань. Це до відома. Думаю, це хороша справа.

Прошу реєструватися. У залі присутні 376 народних депутатів. Вечірнє засідання оголошується відкритим.

Продовжуємо працювати над проектом Закону про приватизацію майна державних підприємств у другому читанні. Ми зупинилися на статті 22, сторінка 81. Чи є в депутатів зауваження до статті 22? Немає.

До статті 23?

Перший мікрофон.

ЗАДОРОЖНИЙ Б.В., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України у питаннях екології та раціонального природокористування /Маріупольський-Центральний виборчий округ, Донецька область/. На сторінці 81 є моя пропозиція відносно принципу розподілу сертифікатів. Оскільки йдеться про роздержавлення і про те майно, яке вже створено, було б доцільно, щоб при цьому враховувався трудовий стаж. Я пропоную записати: "розподіл майна з урахуванням трудового стажу".

КІНАХ А.К., член Комісії Верховної Ради України з питань економічної реформи і управління народним господарством /Корабельний виборчий округ, Миколаївська область/. Уважаемые депутаты! Когда обсуждали концепцию приватизации и проект закона в первом чтении, вы приняли, что доля государственного имущества, которое передается гражданам Украины бесплатно, распределяется равномерно между всеми гражданами Украины. И поэтому возвращаться к этому не следует, так как этот принцип уже проголосован.

ГОЛОВА. Я бачу вашу правку на сторінці 81. Але мені голова комісії підказує, що це норма іншого закону. Підійдіть до Володимира Мефодійовича і з'ясуйте.

Другий мікрофон.

ФІЛЕНКО В.П., секретар Комісії Верховної Ради України у правах людини /Зміївський виборчий округ, Харківська область/. Прошу звернути увагу на сторінку 83. Ми подавали пропозицію, але вона з технічних причин не була врахована комісією. Ми з депутатом Пилипчуком і з доповідачем погодили це, тому прошу депутатів підтримати пропозицію, щоб пункт 2: "Кошти зазначених фондів спрямовуються на погашення внутрішнього державного боргу України, а також на відшкодування витрат, пов'язаних з приватизацією" доповняти словами: "і розвитком підприємства в межах, що визначаються Державною програмою приватизації та розвитку підприємства".

Комісія погоджується, і я прошу депутатів підтримати цю пропозицію.

КІНАХ А.К. Принимается.

ГОЛОВА. Що ви приймаєте? Скажіть, на якій сторінці, що?

КІНАХ А.К. Страница 83, статья 23, пункт 2.

ГОЛОВА. Так ми ж за статтю 22 не проголосували. Андрію Кириловичу, зосередьтеся.

Чи є зауваження до статті 22? Немає. Прошу проголосувати статтю 22. "За" - 304. Приймається.

Тепер стаття 23. Поправка до неї на сторінці 83. Зачитайте її, будь ласка.

КІНАХ А.К. Предлагаются следующие дополнения к пункту 2 статьи 23: "Деньги указанных фондов используются на погашение внутреннего государственного долга Украины, а также на затраты, связанные с приватизацией и в поддержку предпринимательства в размерах, которые определяются Государственной программой приватизации".

ГОЛОВА. Зрозуміла позиція. Є ще зауваження до статті 23? Третій мікрофон.

ОСАДЧУК П.І., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань культури та духовного відродження /Тлумацький виборчий округ, Івано-Франківська область/. Вношу пропозицію доповнити пункт 2 статті 21 положенням про те, що кошти, одержані від приватизації, також ідуть на соціальний захист населення. Ми знаємо, що соціальні програми щодо пенсіонерів, чорнобильців і так далі не виконуються. Тому було б справедливо дописати: "кошти спрямовуються на соціальний захист населення".

КІНАХ А.К. Мы обсуждали эту проблему. Исходили из того, что если в массовом порядке средства приватизации будут направляться на погашение дефицита бюджета, в том числе на обеспечение

социальных программ, мы в конечном итоге будем способствовать очередной инфляции и социальной защиты никакой не будет.

Решили ограничиться направлением средств, полученных от приватизации в те сферы, о которых уже говорили.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

ВАСИЛЬЄВА Г.І., член Комісії Верховної Ради України у справах жінок, охорони о ім"!, материнства і дитинства /Білоцерківський міський виборчий округ, Київська область/. До пункту 4 статті 23 в доповнення, "Пенсіонерам, які пропрацювали на підприємстві не менше 15 років і пішли на пенсію з цих підприємств, акції видавати безплатно". Це сторінка 93. Прошу проголосувати за цю поправку.

ГОЛОВА. Шановна Галино Іванівно! Ви сказали про сторінку 98. Ми дійдемо до неї, почекайте.

ВАСИЛЬЄВА Г.І. Сторінка 83.

ГОЛОВА. Я не бачу вашої пропозиції на цій сторінці.

ВАСИЛЬЄВА Г.І. Є!

ГОЛОВА. Може, у вас є, а в нас немає.

КІНАХ А.К. Это страница 98.

ГОЛОВА. Причому ж тут сторінка 93? Ми ще дійдемо до цієї сторінки.

Давайте вирішимо з пропозиціями, що надійшли від депутатів Осадчука і Дорогунцова. У першій пропозиції йдеться про те, щоб кошти фонду приватизації використовувати лише на соціальні заходи. У другій - пропонується кошти також спрямовувати на соціальний захист населення. Ось такий зміст цих пропозицій.

У нас записано, що кошти, які залишаються від усіх цих витрат, йдуть до бюджету, а потім уже розподіляються., у тому числі і на соціальний захист.

Другий мікрофон.

ЯЦЕНКО В.М., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань Чорнобильської катастрофи /Коростенський виборчий округ, Житомирська область/. Хотів би звернути увагу на пункт 4 статті 21 на сторінці 85. У попередній редакції це був пункт 3. "Забороняється використання коштів, одержаних від приватизації, на покриття дефіциту республіканського та місцевого бюджетів". Іване Степановичу, підтримую вашу пропозицію і пропоную виключити цей пункт. Я письмово вносив таку пропозицію. Це - перше.

І друге. Була домовленість, що разом з цими документами ми одержимо хоча б приблизні розрахунки щодо витрат з республіканського бюджету на всі приватизаційні справи. Ми не одержали цих розрахунків. Як приймати рішення?

КІНАХ А.К. Затраты на приватизацию согласно законопроекта покрываются из средств, полученных за счет приватизации. Размеры этих затрат определяются Государственной программой приватизации,

которую мы будем утверждать.

ГОЛОВА. Так. Була розмова про орієнтовний розрахунок. Але він буде при затвердженні програми. Дайте відповідь на першу частину запитання - щодо пункту 4. Ми говоримо, що частина цих коштів із бюджету може спрямовуватися на соціальний захист населення. Пункт 4 забороняє використання коштів на покриття дефіциту у республіканському і місцевому бюджетах. Тому депутат Яценко вносить пропозицію зняти цей пункт.

Третій мікрофон.

ЛАНОВОЙ В.Т., Державний міністр з питань власності і підприємництва України. Я хотів би втрутитися в цю розмову. Кошти від приватизації - це потенціально інвестиційні кошті. Вони не для того, щоб їх направляти на споживчий ринок і таким чином викликати тільки інфляційні явища, обезцінення грошей. Ніхто ж нових ресурсів не отримає. У процесі приватизації буде зміна і технічного, і соціального статусу підприємства. Тому кошти пропонується використовувати на кредитування технологічного переозброєння приватизованого підприємства, на створення нових робочих місць. Приватизація буде вносити великі соціальні зміни в цьому плані. Це може бути норматив до фонду підтримки безробіття.

ГРИНЬОВ В.Б., заступник Голови Верховної Ради Україні /Індустріальний виборчий округ, Харківська область/. У мене є одне доповнення. Дійсно, коли ми розглядали податки, виникло бажання змінити ситуацію у сфері соціального захисту. Була пропозиція залучити частину коштів, які матимемо від приватизації, для зменшення

бюджетного тиску на соціальні програми. Так було. Але давайте усвідомимо, що сьогодні ми повинні вирішити питання, чи розкрутимо цю інфляційну спіраль, чи ні. І тому я підтримую депутата Ланового. Незважаючи на те, що це дуже болюче питання, ніяк не можна використовувати ці кошти для соціальних програм. Це дуже важко казати, але якщо ми використаємо кошти таким чином, то зробимо велику помилку.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

МАРЧЕНКО В.Р., член Комісії Верховної Ради України у закордонних справах /Роменський виборчий округ, Сумська область/. Я поддерживаю позицию министра и Владимира Борисовича и хочу сказать, что вносил аналогичную поправку. Она есть на странице 85, сверху, а именно: "Кошти зазначених фондів спрямовуються на утворення кредитування виробництва..." Поэтому я предлагаю дополнить пункт 2 на странице 83: "Кошти зазначених фондів спрямовуються на погашення внутрішнього державного боргу України, на утворення кредитування виробництва, а також на відшкодування витрат" - и далее по тексту. Я такую поправку вносил и предлагаю проголосовать ее.

ПИЛИПЧУК В.М., голова Комісії Верховної Ради України з питань економічної реформи і управління народним господарством /Жовтневий виборчий округ, Рівненська область/. Шановні колеги! Як ви бачите, об'єктом регулювання закону буде велика приватизація, основна частка якої буде реалізовуватися за безоплатні сертифікати. Про які кошти йде мова? Лише доплата до сертифікатів у "рублях". Лише ті

кошти дуже незначні. І вони повинні бути позабюджетними, тому що інакше ми деформуємо бюджет: на один рік будуть більші витрати, а на другий, після роздержавлення, коштів уже не буде, а народ знову вимагатиме фінансування. Отже, це мають бути позабюджетні кошті цільового характеру - для підтримки підприємництва і тих, хто звільнений з роботи і став безробітним. Дякую.

ГОЛОВА. Володимире Мефодійовичу! Давайте ж нам статтю 20. Перший мікрофон.

ПЕЧЕРОВ А.В., голова Комісії Верховної Раді України з питань планування, бюджету, фінансів і цін /Великомихайлівський виборчий округ, Одеська область/. Іване Степановичу! Шановні народні депутати! Стаття 23 в новій редакції викладена дуже точно і починається вона з того, що всі кошти йдуть до позабюджетних фондів. І я просив би не поєднувати бюджет і позабюджетні фонді, куди спрямовуються надходження від приватизації.

Я прошу проголосувати статтю в тій редакції, яка запропонована комісією і враховує всі особливості.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О., голова Комісії Верховної Ради Україні з питань Чорнобильської катастрофи /Світловодський виборчий округ, Кіровоградська область/. Приєднуючись до своїх колег, я хотів би, щоб люди нас правильно зрозуміли. Виступав депутат Гриньов, і хтось

може подумати, що ми не враховуємо соціальних потреб і таке інше. Я взяв слово для того, щоб пояснити людям: ці гроші ми спрямовуємо на модернізацію наших підприємств, на оплату боргу. Завдяки цьому через рік-два можна буде більші суми спрямувати на вирішення тих самих соціальних проблем, але вже в більш цивілізованому нормальному варіанті. Думаю, ми повинні проголосувати саме за таку редакцію.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ЯЦЕНКО В.М. Я погодився б із цією пропозицією і не наполягав на голосуванні, якби Державний міністр, коли доповідав тоді під час першого читання, чітко сказав, що на соціальні програми вимагатимемо кошти з державного бюджету України. Тому я хотів би з'ясувати - нехай міністр скаже - скільки потрібно грошей для того, щоб створити і міністерства, і фонд державного майна і так далі? Скільки ж це грошей потрібно?

ГОЛОВА. Зрозуміло. Цей розрахунок буде, коли затверджуватимемо програму. Але, може, Міністр зараз скаже? Третій мікрофон.

ЛАНОВОЙ В.Т. Я хотів би дати редакцію пункту 2 цієї статті для голосування: "Кошти зазначених фондів спрямовуються на погашення внутрішнього державного боргу України, відшкодування витрат, пов'язаних з приватизацією, кредитування технічного переозброєння приватизованих підприємств, розвиток підприємництва та створення нових робочих місць".

ГОЛОВА. Так, і далі пункти 314. Зрозуміло? Прошу проголосувати таку редакцію. "За" - 291. Приймається. Чи є в депутатів зауваження до статті 24? Другій мікрофон.

МАКАР І.І., член Комісії Верховної Ради України у питаннях законодавства і законності /Старосамбірський виборчий округ, Львівська область/. Шановні депутати! Пропоную другу частину статті 24 на сторінці 88 вилучити. Чому? Тому що об'єкти соціально-культурного призначення - то є ті ж самі об'єкти, які можуть давати прибуток. То в будинки відпочинку, то є спортзали, то в відеосалони і так далі. І їх потрібно роздержавлювати аналогічно решті об'єктів. Я не розумію, чому замість того, щоб їх ціну включити в ціну підприємств, робиться навпаки: ціна цих об'єктів вилучається з ціні підприємств.

Звичайно, вони, як тут написано, створені за рахунок коштів Фонду соціального забезпечення. Але, шановні депутати, якщо в нас не було ринкової економіки, то говорити про якісь фонди соціального забезпечення, зрівнювати їх /щоб було на одному підприємстві й на іншому/ є недоречно. Скажімо, школі, лікарні таких фондів не малі. Тому пропоную цей пункт відучити і проголосувати мою поправку.

Дякую.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

ГЕРЦ І.І., голова правління асоціації організацій орендарів "Закарпатліс", м. Ужгород /Перечинський виборчий округ, Закарпатська область/. Анатолію Кириловичу! В основах законодавства колишнього Союзу щодо роздержавлення і приватизації була така пільга: трудовим колективам, основні виробничі фонди яких зношені більш як на 70 процентів, державний орган приватизації може надавати їх безоплатно, тобто віддавати ці фонди. Про це у нас ішла мова при прийнятті законопроекту в першому читанні. Обіцяли врахувати, але воно десь щезло.

Гадаю, що це варто привести у відповідність. Я просив би з цього приводу висловитись виробничників.

ГОЛОВА. У кожному окремому випадку це розглядатимуть комісії. Адже сьогодні записати для всіх ми не можемо. Іване Івановичу! У кожного підприємства своя специфіка.

Скажімо, на одному підприємстві фонди зношені на 70 процентів - це вже параліч, на іншому - щось можна ще робити.

КІНАХ А.К. Иван Иванович! Когда мы обсуждали эту статью, то исходили из того, что такие Ситуации могут быть, но они должны детально и предметно рассматриваться в каждом конкретном случае. Цифру 70 процентов сегодня ничем обосновать нельзя. В одном случае, это может быть 80, в другом - 60 процентов. То есть право

- за органом приватизации, комиссии по приватизации по каждому конкретному случаю объекта приватизации;

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

МАРЧЕНКО В.Р. Уважаемые депутаты! Считав, что этим бесплатным "придбанням державного майна" мы закладываем мину замедленного действия, которая разрушит экономику, трудовые коллективы, взвинтит очередную инфляцию, причем очень большую.

Хочу опросить у докладчика: какую часть государственного имущества мы собираемся передать бесплатно в виде сертификатов каждому гражданину Украины, чтобы определиться по этому пункту?

КІНАХ А.К. В статье 22, которую мы уже проголосовали, указано, что первоначальный размер части государственного имущества, передаваемого бесплатно гражданам Украины, должен быть не менее 40 процентов. Эта норма предусмотрена.

ГОЛОВА. Усі зауваження? Є ще поправка депутата Макара щодо вилучення другої частини цієї статті. Хто за те, щоб вилучити другу частину цієї статті, прошу проголосувати.

"За" - 137. Не приймається.

Голосується стаття 24 в редакції комісії. Прошу голосувати.

"За" - 310. Приймається.

С зауваження до статті 25?

Третій мікрофон.

ОСАДЧУК П.І. Я пропоную доповнити пункт 3 статті 25 такими словами: "Пенсіонерам, які пропрацювали на підприємстві не менше 20 років, акції виділяються безплатно, майнові сертифікати, одержані пенсіонерами, використовуються для придбання акцій у будь-якому місці".

Прошу проголосувати цю поправку.

КІНАХ А.К. Что касается пенсионеров, то они, как и все граждане Украины, получат свою долю государственного имущества бесплатно в виде сертификатов и смогут вложить их в тобой объект приватизации по своему выбору. В остальном же на пенсионеров, ушедших на пенсию с данного предприятия, которое приватизируется, распространяются все льготы, имеющиеся в обсуждаемой нами статье 25.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

СВІДЕРСЬКИЙ Ф.Ф., член Комісії Верховної Ради України у питаннях соціальної політики та праці /Нововолинський виборчий округ, Волинська область/. На сторінці 91 є моя пропозиція - пункт 1 доповнити таким положенням: "25 процентів вартості майна приватизованого підприємства передається членам трудового колективу безплатно у момент приватизації, але не більш як сума двох річних окладів кожного робітника підприємства".

КІНАХ А.К. Мы опять возвращаемся к законопроекту, принятому в первом чтении. Там сказано, что все граждане Украины, в том числе работники конкретного объекта, который приватизируется,

получают бесплатно равную долю государственного имущества, подлежащего приватизации. Эти принципы мы уже проголосовали в статье 2 и других.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

МАРЧЕНКО В.Р. Сейчас депутат Свидерский, к счастью, зачитал мою поправку. Так получилось, но я все-таки настаиваю на голосовании. Хочу объяснить - почему.

Я понимаю, что мы даем льготы трудовому коллективу в виде 25 процентов. Безусловно, это льготы по отношению к учителям, врачам и так далее. Но ведь товары и прибыль создаются живым трудом, и если мы будем его стимулировать, то от этого только выиграет экономика и бюджет. Бюджет будет зависеть от того, как работает экономика. Поэтому мы сможем иметь в бюджете деньги для того, чтобы решить вопросы выплаты разницы учителям и другим специалистам непроизводственной сферы.

Подчеркиваю: это - современные тенденции в мировой экономике и организации труда.

Приведу один пример. Программа "Исоб", которая принята в Соединенных Штатах Америки, стимулирует выкуп предприятия членами трудового коллектива.

Поэтому я прошу депутатов проголосовать за эту статью. Сохранить эту ячейку, стимулировать ее развитие, и мы построим современную экономику.

КІНАХ А.К. Уважаемые депутаты! Это предложение нарушает принцип равных прав и возможностей граждан в процессе приватизации. Я не понимаю, почему врач, который обслуживает работника данного хозрасчетного предприятия, имеет меньше прав на эту долю имущества, чем работник этого предприятия.

ГОЛОВА. І депутат Черненко - лікар з Горлівки, і депутат Яворівський так вважають. Стаття 25 - це принципова стаття. Давайте спочатку проголосуємо редакцію статті 25, запропоновану комісією, а потім уже будемо голосувати поправки.

Прошу проголосувати редакцією статті 25, запропоновану комісією.

"За" - 289. Приймається.

Хто з депутатів наполягав на голосуванні поправок? Депутат Марченко? його поправка викладена на сторінці 91, а зачитував її депутат Свідерський. Нехай вони вдвох з'ясують, хто автор цієї поправки. Прошу проголосувати

пропозицію депутата Марченка, викладену на сторінці 91.

"За" - 103.

Галино Іванівно, ви вносили пропозицію щодо пенсіонерів. Це сторінка 93, друга колонка, третій абзац знизу: "Пенсіонерам, які пропрацювали на підприємстві не менше 15 років..." Депутат Захарчук пропонував 20 років, але був коментар Анатолія Кириловича про те, що ці рівні права надані іншими статтями. Повторіть, будь ласка, свою пропозицію.

ВАСИЛЬЄВА Г.І. Я наполягаю на своїй поправці, тому що коли підприємству надається 25 відсотків пільг, то пенсіонерам, які відпрацювали 20-25 років, акції слід видавати безплатно.

ГОЛОВА. Зрозуміло. Прошу проголосувати. "За" - 83.

У кого з депутатів ще є зауваження? Другий мікрофон.

САЛЬНІЧЕНКО В.М., керуючий трестом "Рубіжанськхімбуд" /Рубіжанський виборчий округ, Луганська область/. Я звертаю увагу на сторінку 94, другу колонку, четвертий абзац. Тут таке доповнення: "Якщо коштів, що внесли члени трудового колективу, що об'єдналися з метою викупу власного підприємства,

не вистачає для його повного викупу, то за дорученням колективу створена ним організація покупців має право провести конкурс і обрати тих співвласників, які на дамку об'єднання членів трудового колективу будуть найбільш корисні для подальшого функціонування і розвитку підприємства".

Спробую обгрунтувати зауваження. На мій погляд, тільки фахівці з трудового колективу можуть, враховуючи виробничі зв'язки, знайти тих співвласників, які зацікавлені у виробництві і будуть його розвивати, а не наживатися на праці трудящих. До речі, шановні депутати, коли обговорювався цей проект у першому читанні, таке запитання ставив депутат Мороз /можна підняти стенограму/, то на той час Державний міністр добродій Лановой висловлював думку, що можна врахувати це. Тому я прошу це доповнення поставити на голосування.

КІНАХ А.К. Уважаемые депутаты! Мы обсуждали эту поправку. Вариант, с котором говорит депутат Сальниченко, предусматривает следующее: приватизированный объект, который полностью не выкуплен трудовым коллективом или обществом покупателей, созданным трудовым коллективом, является совместным предприятием, в котором часть акций принадлежит обществу покупателей, часть акций - государству в виде Фонда государственного имущества. И здесь вступает в силу Закон о хозяйственных обществах. Акционеры

- учредители данного

- акционерного общества имеют полное право определиться по уставному фонду, по менеджеру - руководителю данного предприятия, то есть заключить контракт, с кем считают нужным. Ни в коем случае текст данного законопроекта не противоречит тому, что предлагает депутат Сальниченко. Все это регулируется законодательством.

ГОЛОВА. Депутат Сальніченко наполягає на своїй пропозиції. Сторінка 94, друга колонка, передостанній абзац. Прошу проголосувати. "За" - 147. Не приймається. Всі поправки? Третій мікрофон.

БАЙРАКА М.М., заступник Міністра України у справах роздержавлення і демонополізації виробництва /Дзержинський виборчий округ, Дніпропетровська область/. Шановні народні депутати! Іване Степановичу! У перерві ми з доповідачем і Міністром Лановим погодилися залишити в старій редакції пункт 2, що зліва на сторінці 93: "Оплата акцій, придбаних на пільгових умовах за рахунок власних коштів, може здійснюватися в розстрочку на строк не більше трьох років з початковим внеском не менш як ЗО процентів вартості акцій".

У зв'язку з тим, що ми прийняли рішення надати перевагу ініціативі трудових колективів, пункт 5 зліва на сторінці 94 викласти в редакції, за яку проголосували у першому читанні.

ГОЛОВА. Це ви самі щось, десь, з кимось узгоджували. Таких повноважень вам не давали. Ми за час перерви домовились узгодити статтю 20, визначили групу людей для цього. А стосовно цієї статті ми повноважень для узгодження за час перерви не надавали. Є запропонована комісією редакція в правій колонці, а ви нас знову тягнете в ліву колонку.

Анатолію Кириловичу, прокоментуйте, будь ласка.

КІНАХ А.К. Да, мы обсуждали этот вопрос в перерыве. В принципе и министр Лановой, и я согласились с тем, что эту поправку необходимо внести в окончательную редакцию законопроекта.

ГОЛОВА. Чому ж не внесли?

КІНАХ А.К. Это было в перерыве. Поэтому, учитывая то, что текст этой поправки есть в левой колонке, можно было бы поставить ее на голосование.

ГОЛОВА. Зрозуміло. Голосується пункт 5 в редакції, що записана в лівій колонці. Прошу проголосувати. "За" - 248. Приймається. Усі зауваження? Другий мікрофон.

МАКАР І.І. Шановні депутати! Іване Степановичу!

У мене є уточнення до пункту 5. Пропозиція записана на сторінці 95: вилучити слова "щодо придбання цього підприємства на аукціоні /за конкурсом/". Я це зауваження знімаю. Бачу, що в цьому залі воно не пройде. Пропоную в пункті 5 виключити останній абзац, де йдеться про пріоритетне право на придбання підприємства перед іншими учасниками конкурсу за рівних запропонованих умов купівлі. Цей пункт перекочував у пункт 4 на сторінці 94. Якщо ми його приймемо, він суперечитиме тому положенню, яке є на початку. Мені важко посилатися на статтю, бо вони тут дуже переплутані. У пункті записано, що при рівних умовах, запропонованих на конкурсі, перевагу дістає той покупець, який запропонує найбільшу ціну. І щоб нас не пікетували, щоб не страйкували підприємства, я цей пункт пропоную вилучити. Це є пункт 4, сторінка 94.

ГОЛОВА. Зрозуміла позиція? Хто за те, щоб вилучити цей пункт, прошу проголосувати. "За" - 135. Так. Усі зауваження? Другий мікрофон.

СВІДЕРСЬКИЙ Ф.Ф. Оскільки ми проголосували, що пункт 5 переноситься повністю з лівої колонки в праву, в зауваження від нашої комісії. Пропонується в другому абзаці замінити слова "трьох років" на слова "десяти років", а цифру "30" на "10". І пункт 5 доповнити положенням "Підприємство, придбане в кредит, підлягає пільговому оподаткуванню". Цей запис починається на сторінці 94 і продовжується на сторінці 95.

Зрощу проголосувати.

КІНАХ А.К. Мы обсуждали этот вопрос и считаем, что перенос пункта 5 с левой колонки в правую в предлагаемой редакции является в данной ситуации оптимальным с точки зрения техникоэкономических условий предприятий, которые приватизируются таким способом.

ГОЛОВА. Переконали. Усі поправки проголосовані. Проходить тільки одна: пункт 5 переноситься в праву колонку. Редакція статті голосується в цілому з пунктом 5. Прошу проголосувати.

"За" - 301. Приймається.

Чи є в депутатів запитання до запропонованої редакції статті 26?

Другий мікрофон.

ЯЦЕНКО В.М. Іване Степановичу! По-перше, я все-таки з'ясував з міністром: витрати з держбюджету будуть. І непогано було б цю дірку в бюджеті закрити з коштів, які ми одержимо від приватизації.

По-друге, стаття 26 "Соціальні гарантії працівникам приватизованого підприємства". Назва статті не відповідає її змісту. Тут ідеться про регулювання відносин на підприємствах. Нехай вона так і називається, оскільки тут жодного пункту щодо соціальних гарантій люди не знайдуть.

КІНАХ А.К. Социальные гарантии определяются конкретным коллективным договором между собственником предприятия и коллективом, работающим на данном предприятии. И этот смысл вложен в наименование статьи.

ГОЛОВА. Давайте профспілки послухаємо. Перший мікрофон.

ДУДЧЕНКО В Л., голова ради федерації профспілок Одеської області /Біляївський виборчий округ, Одеська область/. Анатолий Кириллович! Я поддерживаю депутата Яценко и хочу конкретно остановиться на пунктах 1 и 2. Мне неясно, на каком основании и кем изменена формулировка о преемственности трудовых договоров на приватизируемых предприятиях. Хочу напомнить, что действующее законодательство о труде не учитывает процессов изменения форм собственности. А это значит, что, приняв предложенную комиссией редакцию пункта 1 статьи 26, мы даем право хозяину завтра выбросить буквально всех работающих на улицу. Это противоречит, по-моему, всем цивилизованным нормам.

То же касается и коллективных договоров - это пункт 2. Нельзя допускать аннулирования договора сразу после изменения форм собственности. Я понимаю, что договор может быть изменен, но давайте оговорим, что, скажем, полгода будет действовать старый коллективный договор. А потом коллектив заключит новый. Тем паче, хочу напомнить, что порядок заключения коллективных договоров регулируется еще и Законом о предприятиях.

КІНАХ А.К. У меня возражений нет.

ГОЛОВА. Анатолію Григоровичу! Якщо у вас не було заперечень, то потрібно ж було все зробити до обговорення. Мені незрозуміле, що це -з голосу чи були поправки, і комісія їх не врахувала?

КІНАХ А.К. В части преемственности коллективного договора о депутатом можно согласиться, и это надо отразить в статье 26.

ПИЛИПЧУК В.М. Але давайте розглянемо аргументи, які депутат тільки що висловив: новий власник - -акціонерний, колективний - викине всіх працівників з підприємства. От скажіть, ми приватизували всі підприємства, і всі нові власники взяли і повикидали працівників? Це ж нереальна ситуація.

Дійсно, новий власник укладав договір з трудовим колективом. Візьмемо, наприклад, таке. Ми внесли зміни у законодавство, де записали, що гарантовано мінімальний розмір заробітної плати, а все інше визначається трудовим колективом. А якщо трудовий колектив не захоче інших форм організації оплати праці, то що, власник повинен відмовитися від підприємства, яке купив? Новий власник повинен укласти новий договір і уточнити ті чи інші положення. Інакше ми власника робимо заложником трудового колективу.

КІНАХ А.К. Главный смысл этого предложения заключается в следующем: до заключения нового договора нового собственника с коллективом действует старый коллективный договор. Это позволит снять и социальное напряжение в коллективе и можно будет спокойно готовиться к заключению нового договора.

ГОЛОВА. Ну хто ж виконуватиме той старий договір, як немає вже того власника, який укладав його? Перший мікрофон.

СЛЄДНЄВ В.П., директор Донецького металургійного заводу імені В.І. Леніна /Ленінський виборчий округ, Донецька область/. Иван Степанович! Уважаемые депутаты! Все написано правильно. Вот смотрите, во время приватизации может быть составлен договор на два года, где оговорены различные нюансы. О чем сегодня говорить? Мы еще не знаем, какими будут законы о труде, о коллективном договоре, но уже ставим в рамки покупателя, который еще не решил, что будет делать с этим предприятием. Помоему, там очень правильно сформулировано: регулируется действующим законодательством.

Я прошу за эту редакцию статьи проголосовать.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

ГЕРЦ І.І. Я повністю підтримую Володимира Петровича, тільки прошу вас додати одне. Тут ви написали, що порядок укладання договору регулюється законодавством України про працю і зайнятість". Але в нас є Закон про підприємства, де в статті 17 "Колективний договір" усе розписано. А це ж буде підприємство. Допишіть: "і Законом про підприємства" - і все. Більше нічого додавати не треба.

ГОЛОВА. Так, і депутат. Дудченко це говорив. Доповнюємо: "і Законом про підприємства".

Прошу проголосувати редакцію комісії з доповненням "і Законом про підприємства".

"За" - 257. Приймається.

Другий мікрофон.

УМАНЕЦЬ Ю.І., член Комісії Верховної Ради України з питань державного суверенітету, міжреспубліканських і міжнаціональних відносин /Комсомольський виборчий округ, Херсонська область/. Анатолію Кириловичу! Тут на сторінці 102 моя пропозиція до другої частини статті 26 щодо зобов'язань покупців. Тут немає терміну. Ви, мабуть, тут посилаєтесь на те, що Закон про підприємства і Кодекс законів про працю будуть змінюватися. Але згідно з цими законами адміністрація і трудовий колектив вирішують питання структури і штатів. Тому треба термін встановити.

Нижче з вписано: "Доповнити статтю 26 частиною 3", а тут цього немає. Мені здається, що потрібен термін, бо можуть змінити структуру за тиждень чи 3 місяці. Як ви вважаєте?

КІНАХ А.К. Какая это страница?

УМАНЕЦЬ Ю.І. Це сторінка 102, там моє зауваження.

ГОЛОВА. Сторінка 102, депутат Уманець, друга колонка.

УМАНЕЦЬ Ю.І. Мені здається, що термін потрібний обов'язково, бо в нас уже таке було.

КІНАХ А.К. Термин указывается в статье 28, то есть в договоре о приватизации объекта оговариваются конкретные условия, в том числе касающиеся рабочих мест, сроком не более 2 лет.

ГОЛОВА. Подивіться, це до статті 28. Є ще зауваження до статті 27? Перший мікрофон.

ЗАДОРОЖНИЙ Б.В. На сторінці 101 є моя пропозиція, вона врахована, але в редакції комісії допущено помилку. В абзаці 5 пункту 2 записано: "виконання заходів щодо поліпшення безпечних і нешкідливих умов праці...". Треба не "поліпшення", а "створення безпечних і нешкідливих умов праці".

КІНАХ А.К. Возражений нет.

ГОЛОВА. Тобто так буде краще. Не буде заперечень?

Третій мікрофон.

ГЕРЦ І.І. Анатолію Кириловичу! У пункті 4 записано: "Договори підлягають нотаріальному посвідченню, а також реєстрації виконкомами..." Ми про це вже давно говорили, коли приймали Закон про підприємства. Тобто про реєстрацію у виконкомі. Нотаріальна ж контора бере за посвідчення 30 тисяч карбованців, а треба 5 тисяч. Навіщо дві реєстрації? Тож запишімо одне - підлягає реєстрації виконкомами Рад народних депутатів.

КІНАХ А.К. Дело в том, что здесь речь идет об изменении форм собственности, о появлении новых собственников. Конечно же, мы этот вопрос согласовали с юристами - регистрировать договор о приватизации в нотариальной конторе.

ГОЛОВА. Ні, там мова йде і про власника, і про... Володимире Мефодієвичу! Скажіть, будь ласка.

ПИЛИПЧУК В.М. Якщо змінюється власник, то зміна власності відбувається як через акт купівлі-продажу, так і через договір купівлі-продажу. Після того, як здійснився акт купівліпродажу, договір купівлі-продажу набирає чинності і не має зворотного характеру. Після реєстрації його в нотаріальній конторі новий власник отримує документ. Реєстрація в нотаріальній конторі обов'язкова.

ГОЛОВА. Тут дві норми, й нікуди не дінешся. Є ще зауваження до статті 27? Немає. Стаття голосується в редакції комісії.

"За" - 291. Приймається.

Є зауваження до статті 28? Немає.

До статті 29? Немає.

До статті 30? Немає, тут усе відпрацьовано.

Отже, голосуються статті 28, 29, 30 в редакції комісії. Прошу проголосувати.

"За" - 299. Приймаються.

Повертаємось до статті 20. Під час перерви її узгоджували в комісії.

Будь ласка.

ПИЛИПЧУК В.М. Прошу відгорнути сторінку 72, стаття 20. Після слів "виходячи з оцінки..." Якої вартості? Я зроблю маленьке пояснення.

Якщо ми запишемо "балансової вартості", то постанемо перед таков ситуацією. В різних галузях балансова вартість є різною. В одних галузях облік балансової вартості ведеться за попередньою вартістю обладнання, устаткування, у деяких - за залишковою вартістю тощо, а є - за відновлювальною вартістю. Тобто записавши "балансової вартості", ми не досягнемо однозначного трактування, тому що в різних галузях по-різному визначається балансова вартість.

У зв'язку з цим після слів "виходячи з оцінки..." слід записати: "відновлювальної вартості, зафіксованої на момент емісії приватизаційних сертифікатів". Тобто після того буде змінюватися ціна і вартість, але вона вже не вплине на процес роздержавлення і приватизації та вартість сертифікатів. Одночасно це положення пов'язане із Законом про цінні приватизаційні папери.

Ми вже в проект третього закону з цього пакета також внесли відповідні корективи і зміни з тим, щоб і сертифікат був виданий у відновлювальній вартості, зафіксованій на момент емісії цінних паперів. Тобто подальша інфляція вже не спричинить зміни в співвідношенні вартості майна і вартості сертифікату. Пропонується така редакція.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

БАЙРАКА М.М. Шановні депутати! Я не буду коментувати виступ Володимира Мефодійовича, бо в нас різні підходи. Ми з групою працівників промислових підприємств хочемо, щоб ця редакція звучала таким чином: "Визначення ціни об'єкта приватизації або розміру статутного фонду господарського товариства, створеного на базі трудового колективу державного підприємства, здійснюється виходячи з балансової вартості основних фондів за вирахуванням їх зносу, фактичної вартості обігових фондів та з урахуванням дебіторської та кредиторської заборгованості.

У випадках продажу об'єктів на аукціоні, конкурсі, або не членам трудового колективу початкова ціна визначається виходячи з оцінки відновлювальної вартості з урахуванням їх зносу, фактичної вартості та урахуванням потенційного прибутку". Ось за це я пропоную проголосувати.

Дякую.

ПИЛИПЧУК В.М. Не зрозуміло, але здорово.

ГОЛОВА. Ви напишіть і подайте, бо потім будете наполягати.

Перший мікрофон.

ПЕЧЕРОВ А.В. Іване Степановичу! Шановні народні депутати! Я вважаю, що таку редакцію ні в якому разі приймати не можна, і ось чому. Вводимо дві вартості об'єкта. Якщо прийняти пропозицію депутата Байраки, то ту частину власності підприємства, яка приватизується, колективи оцінять за однією шкалою, а для інших громадян - за іншою, а потім створюють спільну. Це - нонсенс. Я думаю, це жахлива помилка.

ПИЛИПЧУК В.М. Що ви пропонуєте?

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ГЕРЦ І.І. Шановний Іване Степановичу! Шановні народні депутати! Дуже просив би уважно вслухатися, що пропонував Володимир Мефодійович і що запропонував Михайло Миколайович.

Нам пропонується сьогодні перерахувати невідомо за якими індексами всі основні фонда на підприємстві. Сьогодні кажуть - коефіцієнт 10. Минулого року ми, виробничники, зробили інвентаризацію на 1 жовтня. Був один мільйон, стане 10 мільйонів, і, будь ласка, йди зараз і купуй, так?

Аналогічно підскочить і вартість сертифікату. Але назвіть мені сьогодні той коефіцієнт. Виходить, що сьогодні ніякого коефіцієнту немає, ніякої приватизації не буде. Через три місяці карбованець взагалі нічого не буде вартий. Тоді

що буде той сертифікат вартий?

Знову буде індексація? Я все-таки вважаю, що найправильніше рішення те, яке пропонує депутат Байрака, - залишити так, як воно є.

Може бути і дві ціни - нічого страшного в цьому немає. Ми ж не говоримо, що треба рівняти завод і ресторан, завод і готель. Звичайно, готель треба за конкурсом, ресторан - за конкурсом і продати дорожче, як це робиться в інших країнах. А підприємства - це дещо інше. Робітник за 30 років нічого не одержував за свою роботу, то тепер йому ще підняти ту індексацію? Адже зараз ви йому не дали ту індексацію по зарплаті.

Я попрошу бути дуже уважними, бо ми зробимо такий закон, з яким не буде куди йти.

ПИЛИПЧУК В.М. З цього приводу ще раз повторю для тих, хто, можливо, не зрозумів, ще одночасно буде оцінена відновлювальна вартість майна і вартість сертифікату, який припадає на кожного з нас. І про ніякі гроші не йде мова через те, що сертифікати є безплатні. А те, що буде викидатися на аукціон, не треба писати за якою вартістю, бо ціна визначається аукціоном.

ГЕРЦ І.І. Тоді пріоритетне право трудового колективу цим пунктом буде "зарізане".

Я ще раз звертаюся до вас: давайте подумаємо, не поспішаймо голосувати, бо ми перекреслимо все. Буде знову те саме; 28 процентів на добавлену вартість, 25 процентів - податок з

обороту і так далі.

ПИЛИПЧУК В.М. Цим пунктом пріоритетне право трудового колективу не зачіпається. Змінюється вартість майна за встановленою нами методикою і вартість сертифіката, який отримує кожен член трудового колективу.

Я прошу проголосувати за цю пропозицію.

ГОЛОВА. Я звертаюся до Івана Івановича. Ви правильно сказали, давайте подумаємо і проголосуємо. Справа в тому, що сьогодні ми говорили про методику і механізм усього цього. Методика і механізм весь час будуть, у залежності від об'єктивних і суб'єктивних факторів, вдосконалюватися. І сьогодні такий ідеальний механізм, якби він був, запропонували б і товариш Лановой, і товариш Сальников, внесла б комісія. Вони пропонують якусь вихідну точку, до якої вже весь цей механізм буде індексуватися. Ми до перерви з'ясували, чи не робимо надто скривдженими людей, у яких є малі заощадження, про що говорив Генріх Ованесович, чи не плюсуємо сюди всіх? Ні, ми індексуємо все це.

Чи не зробимо так, що сьогодні балансова вартість майже ніскільки не коштує і окремі люди будуть на цьому наживатися? Ми вирішили, щоб цього не допустити, ввести термін - відновлювальна вартість. Відновлювальна вартість обчислюватиметься за методикою, яка буде розглядатися в кожному окремому випадку.

А на аукціоні чи конкурсі за що "булавою" стукнули, за те й продали. Судцями в цьому будуть Фонд державного майна і комісії. Ось хто буде суддями. А програму внесуть на розгляд Верховної Ради.

КІНАХ А.К. Иван Иванович! Обратите вникание на пункт 6 проекта постановления.

ГОЛОВА. Підождіть, Анатолію Кириловичу, до проекту постанови ще далеко.

Перший мікрофон.

СЛЄДНЄВ В.П. Считаю, то, что касается обновленной стоимости, сформулировано правильно. Почему? Что такое балансовая стоимость? Это стоимость всех капитальных ремонтов, все затраты в процессе эксплуатации оборудования. Мы подсчитываем дебет, кредит и потом говорим, что балансовая стоимость - такая-то.

Я вам могу сказать, уважаемые народные депутаты, до недавнего времени очень много затрат списывалось на капитальный ремонт. Фактически эти капитальные ремонты не производились. Почему у нас сегодня износ основных фондов превышает 60 и 70 процентов? Мне как производственнику сегодня выгодно поддержать предложение Михаила Николаевича. Но с точки зрения государственного подхода предложение с поправкой депутата Пилипчука сформулировано правильно. И я прошу проголосовать именно эту редакцию.

ГОЛОВА. Думаю, що з'ясували. Прошу проголосувати запропоновану редакцію.

"За" - 299. Приймається.

Тепер я хочу з великим задоволенням поставити на голосування цей проект закону. Він так довго народжувався. Прошу проголосувати за нього як за Закон України про приватизацію майна державних підприємств.

Є зауваження? Третій мікрофон.

СЛЄСАРЕНКО В.М., начальник відділу Управління внутрішніх справ Запорізької області /Жовтневий виборчий округ, Запорізька область/. Уважаемый Иван Степанович! Уважаемые народные депутаты! Перед голосованием прошу меня внимательно выслушать, чтобы мы могли исправить ту оплошность, которая допущена. Сейчас еще есть такая возможность.

О чем идет речь? Страница 39, пункт 3 статьи 8. Мы проголосовали такую редакцию: "Не можуть бути покупцями особи, яким заборонено займатися підприємницькою діяльністю Законом України про підприємництво". Этим самым мы нарушили принцип, который заложен в статье 2 данного законопроекта. Речь идет о нарушении принципа равенства всех граждан в процессе приватизации. Почему? Аргументирую. Здесь, на мой взгляд, спутано два понятия. В Законе о предпринимательстве речь идет о запрещении работникам определенных категорий заниматься коммерческой деятельностью, участвовать в коммерческих структурах. В законопроекте о приватизации имущества

государственных предприятий речь идет об имущественном праве, о праве на приобретение имущества. Это совершенно разные права. Поэтому я вношу предложение переголосовать эту статью и исключить из нее последние слова: "лицам, которым запрещается заниматься предпринимательской деятельностью Законом Украины о предпринимательстве".

Получается так, что у нас есть люди первого и второго сорта. Это огромная категория людей, на Украине более миллиона человек. Я прошу вас поддержать это предложение. Мы иностранцам разрешаем участвовать в приватизации путем выкупа, а своим гражданам не разрешаем. Поддержите, пожалуйста.

ПИЛИПЧУК В.М. Шановні колеги! Сертифікати і акції прирівнюються до збережень громадян, на які вони отримують дивіденди. І володіння акцією чи сертифікатом не означає, що людина займається підприємницькою діяльністю. Це - вид вкладень грошей. Через те всі громадяни, так як було в нас записано, мають право на отримання сертифікатів. Обмежень тут не повинно бути.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

СЛЄСАРЕНКО В.М. Аргументы Владимира Мефодиевича /мы с ним беседовали по этому вопросу/ не убедительны. В перерыве я говорил с уважаемым докладчиком, с Генеральным прокурором. Все они положительно отнеслись к моему предложению.

КІНАХ А.К. Вы не поняли. Комиссия поддерживает ваше предложение. Равные права всем гражданам.

СЛЄСАРЕНКО В.М. Спасибо.

ГОЛОВА. Порозумілися. Анатолію Кириловичу, сформулюйте цей пункт.

КІНАХ А.К. В статье 8 в последнем абзаце исключить слова: "лицам, которым запрещено заюшаться предпринимательской деятельностью Законом Украины о предпринимательстве".

ГОЛОВА. Зрозуміли? Хто за те, щоб з пункту 3 статті 8 вилучити останнє речення, прошу проголосувати.

"За" - 280. Приймається.

МАКАР І.І. Шановні народні депутати! Пропоную цей законопроект в цілому проголосувати поіменно. Думаю, така вимога нікому не зашкодить.

ГОЛОВА. Пропозиція зрозуміла.

Хто за те, щоб цей законопроект проголосувати поіменно?

"За" - 158. Голосується поіменно.

Перший мікрофон.

МАРЧЕНКО В.Р. Уважаемый Иван Степанович! Уважаемые депутаты! Я тоже долго ждал этого закона. Но содержание его, на мой взгляд, не будет способствовать ни развитию экономики Украины, ни решению антиинфляционных задач. Поэтому всех, кто его понимает, прошу проголосовать против этого закона.

ГОЛОВА. Думаю, це вже ви багато взяли на себе.

Шановні народні депутати! Я ще раз повторно, що ми надзвичайно тернистою дорогою йшли до цього закону. Звичайно, він не може бути ідеальним, не може все врахувати.

Вноситься ще одна пропозиція; в законопроекті всюди написано "Кримська АРСР". Треба змінити на "Республіка Крим". Кримська делегація звернулася з таким проханням. Підтримуємо? Так.

Перший мікрофон.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Шановні колеги! Я думаю, що колега Марченко просто втомився сьогодні і через те, мабуть, трішечки... Нам треба всім за цей закон проголосувати. Ми стільки чекали його. Десь у чомусь він вдалий, щось, мабуть, у ньому не догледіли. Давайте проголосуємо.

ГОЛОВА. Шановні депутати! Прошу всіх, хто знаходиться в кулуарах, зайти до залу. Нагадую, що голосування поіменне.

Хто за те, щоб проголосований нами постатейно проект Закону України про приватизацію шина державних підприємств прийняти як закон? Прошу проголосувати.

"За" - 341. Приймається. /Оплески /.

Візьміть, будь ласка, проект постанови. Чи є в депутатів зауваження щодо нього? Другий мікрофон.

КОСІВ М.В., заступник голови виконавчого комітету Львівської обласної Ради народних депутатів /Пустомитівський виборчий округ, Львівська область/. Шановні народні депутати! Приймаючи статті закону, ми дуже часто вводили норми, які стосуються громадянства України. Тому до пункту 3 цього проекту постанови слід, очевидно, було б увести таке доповнення: "до реалізації Закону про громадянство та введення національної валюти...".

Закон є, але він не реалізований. Отже, треба ввести сюди це положення.

ГОЛОВА. Як опоненти, що скажуть?

КІНАХ А.К. Предложение важное, справедливое. С ним можно согласиться. Но форму реализации гражданства надо определить более конкретно. Вполне возможен вариант - штамп в паспорте, потому что сам процесс реализации Закона о гражданстве может затянуться и препятствовать процессу приватизации.

ГОЛОВА. А в кого паспорта нема?

КІНАХ А.К. Свидетельство о рождении.

ГОЛОВА. Прошу вас.

ПИЛИПЧУК В.М. Шановні колеги! Але це питання стосується скоріше Закону про приватизаційні сертифікати. Ми їх видаватимемо лише тому, хто погодився, щоб йому поставили штамп у свідоцтві або в паспорті, що він є громадянином України. Тобто реалізація цього закону буде можлива, коли буде прийнятий Закон про приватизаційні сертифікати і в постанові до нього запишемо таку річ. Але народ України має вже про це знати і до цього готуватися.

ГОЛОВА. Є дві пропозиції. Перша - до пункту 3 додати положення щодо громадянства. Воно приймається комісією і її підтримує Кабінет Міністрів в особі міністрів, які тут присутні. Але надійшла інша - ввести цю норму, коли розглядатимемо законопроект про приватизаційні сертифікати. Давайте запишемо і там, і там, тоді не гірше буде.

Анатолію Кириловичу, сформулюйте.

КІНАХ А.К. Пункт 3 проекта постановления в новой редакции: "До введения национальной валюты Украины..."

ГОЛОВА. Давайте проголосуємо проект постанови за основу, а Анатолій Кирилович тим часом запише.

Хто за те, щоб прийняти за основу, прошу проголосувати. "За" - 319. Прийнято. Є ще зауваження до третього пункту? Нема. Тепер формулюйте пункт 3.

КІНАХ А.К. Пункт 3: "До введения национальной валюты Украины перепродажа приватизированных объектов запрещается". А также до введения и реализации Закона о гражданстве.

ГОЛОВА. Все, зрозуміло. Другий мікрофон.

КОСІВ М.В. Пропоную таку редакцію: "До реалізації Закону про громадянство та введення національної валюти України відчуження приватизованих об'єктів забороняється".

ГОЛОВА. У вас написано "відчуження".

ПИЛИПЧУК В.М. Шановні колеги! Тут відчуження має кілька форм

- переходить у спадщину, дарування і перепродаж. Ми не. можемо заборонити інші форми відчуження, окрім перепродажу, хоча це буде суперечити Закону про власність.

ГОЛОВА. Зрозуміло. Зачитую пункт 3. Прошу уваги. "До реалізації Закону про громадянство та введення національної валюти перепродаж приватизованих об'єктів забороняється". Прошу проголосувати.

"За" - 276.

Перший мікрофон.

МАРЧЕНКО В.Р. Я относительно орока введения закона. Предлагается 15 марта. Поскольку я считаю, что закон будет способствовать перекачке государственного или народного имущества в частные руки, зводить его c этого времени нельзя. Я предлагаю

здесь записать: "Коммерциализировать отношения между государственными предприятиями, переведя их на арендные отношения". А закон, который мы приняли, пусть вводят леди, которые разбираются в экономике, - после переизбрания нынешнего состава Верховного Совета. Спасибо.

ГОЛОВА. Зрозуміла позиція. Третій мікрофон.

ОСАДЧУК П.І. Шановні депутати! Ми прийняли дуже важливій закон, але його буде важко впровадити в життя. У ньому передбачені такі моменти, що доведеться створювати велику розгалужену систему своєрідного державного управління, У нас уже були закони, які це передбачали. Збільшується управлінський апарат, зростають витрати на нього.

Тому я пропоную, міх пунктами 5 і 6 ввести додатково приблизно такий пункт. У всякому разі я формулюю саму ідею: "Кабінету Міністрів України створити фонд державного майна і відповідні структури, агентства з питань роздержавлення і приватизації на місцях за рахунок реорганізації існуючих державно-управлінських структур та в використанням штатних одиниць, що будуть скорочені в системі державного управління підприємствами".

Коли всі підприємства будуть роздержавлені й приватизовані, тоді й відмиратимуть управлінські структури. Тому все це треба створювати за рахунок штатних одиниць, які були, і реорганізації, щоб не збільшувати управлінський апарат.

ГОЛОВА. Так, це логічно, але в такий спосіб ми маємо кожний день доповнювати кожен документ. Розумієте, коли ми підійдемо до бюджету, тоді й розглянемо всі ці питання. А те, що ми не повинні збільшувати загальну кількість управлінського апарату - аксіома. Таке життя - одні структури відмирають, інші створюються.

Але від того, що ми запишемо цей пункт, відразу не зменшиться чисельність апарату. Ми й більш суворі пункти записували, але... Я думаю, ви погодились.

Які є ще зауваження? Другий мікрофон.

МАТІЙКО А.С., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань Чорнобильської катастрофи /Алуштинський виборчий округ, Республіка Крим/. Иван Степанович! По-моему, второй абзац пункта 6 изложен неудачно. Это касается Кабинета Министров. Ему вменяется в обязанность - "визначити перелік", "вжити заходи". Это значит ничего не сделать.

Предлагаю такое изложение данного пункта: ''Юридичні та статутні документи підприємств, об'єднань, установ те організацій, що уклала майнові договори, пов'язані зі зміною форм власності і власника державного майна..., починаючи з 29 листопада 1990 року на предмет відповідності їх цьому закону. У разі визнання їх невідповідності вони анулюються, майно підприємств, об'єднань, організацій та установ передається в Фонд державного майна для подальшої їх приватизації згідно з цим законом".

ГОЛОВА. Так, це більш конкретний пункт. Третій мікрофон.

ЛАНОВОЙ В.Т. Я хотів би звернути увагу на пункт 6, на термін його виконання.

ГОЛОВА. Ні, давайте ми зразу. Тільки що запропонували замість загального абзацу конкретний пункт. Ви заперечуєте проти нього? Він переданий письмово, комісія погоджується. А ви?

ЛАНОВОЙ В.Т. На жаль, звідси було погано чути текст.

ГОЛОВА. Дайте йому прочитати текст. Перший мікрофон.

ЧЕПУРНИЙ А.Г., голова Комісії Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу /Куп'янський виборчий округ, Харківська область/. Уважаемые депутаты! Уважаемый Иван Степанович! Поверьте мне, я не против приватизации, наоборот, но я не вере, что этот закон сегодня честно будет работать. Поэтому я просто обращаюсь ко всем депутатам от имени двух комиссий - по вопросам агропромышленного комплекса и по вопросам возрождения и социального развития села.

Сроки исполнения закона, его действие зависят только от денежной реформы, от введения национальной валюты. Таким образом, Правительство пусть работает, чтобы мы быстрее осуществили денежную реформу - введение национальной валюты. Я прошу вопрос по пункту 1 поставить на поименное голосование.

ГОЛОВА. Позиція зрозуміла. До пункту 1 є ще зауваження? Немає.

До цього ж пункту надходило зауваження народного депутата Марченка. Потрібно голосувати? Ні.

Зрозумілий зміст зауваження депутата Чепурного? Щоб увести в дію Закон України про приватизацію майна державних підприємств після грошової реформи та введення національної валяти. Хто за таку пропозицію, прошу проголосувати.

"За" - 176. Не прийнято.

ГОЛОВА. У кого ще до пункту 1 є зауваження? Немає. Голосується пункт 1 в редакції комісії. Прошу проголосувати.

"За" - 238. Приймається.

До пункту 2 є зауваження? Немає. Пункт 3 ми вже проголосували.

До пункту 4 є зауваження? Немає.

До пункту 5 є зауваження? Немає.

До пункту 6?

Третій мікрофон.

ЛАНОВОЙ В.Т. Я погоджуюся з пропозицією про конкретизацію другого абзацу пункту 6, але термін 15 березня - нереальний. Це стосується деяких інших абзаців цього пункту.

Іване Степановичу! Щоб вирішити питання про скасування всіх майнових договорів, які порушують положення мораторію, потрібен, мабуть, термін близько двох місяців. Це найкоротший термін. Тобто тут треба диференціювати виконання окремих положень пункту 6.

ГОЛОВА. Хочу звернутися з проханням до народних депутатів, щоб не встановлювати такі терміни - до 20 числа, до 30, бо ми і себе пов'язуємо, і Кабінет Міністрів, а життя інколи нас коригує.

У кого ще до пункту 6 є зауваження? Депутате Матійко, ви погодили своє зауваження? Гаразд. Ще є до пункту 6 зауваження?

Третій мікрофон.

КОРОБКО М.І.. секретар Комісії Верховної Ради України у питаннях екології та раціонального природокористування /Тернівський виборчий округ, Дніпропетровська область/. Шановний Іване Степановичу! Шановні колеги! Відносно пункту, про який тільки що говорив шановний Міністр Лановой. Крім того, що ми не можемо впевнено сказати, до якої

дати можна виконати такий обсяг робіт, я вважаю, що випадки закамуфльованої передачі а однієї форми власності в інші настільки складні, що на це потрібні, може, і роки. Через це мені здається, що встановлений перелік не можна вважати остаточним. Якось треба зробити так, щоб він був наближений до всього терміну впровадження приватизації.

ГОЛОВА. Спочатку ми записали: "щорічно" а потім виправили на "періодично". Так буде вноситесь і Верховна Рада розглядатиме. Усі зауваження? Перший мікрофон.

ЗАДОРОЖНИЙ Б.В. Шановні народні депутати! Хочу звернути вашу увагу на те, що а прийняттям цього закону відкривається нова галузь громадських стосунків. Разом з тим відкривається необмежене появ для зловживань у процесі приватизації. Між тим, у діючому законодавстві ніяких заходів щодо можливих порушників цього закону немає. У пропозиції до цього законопроекту /вона викладена на сторінці 105/ я якраз і просив це врахувати в поставові. Ця пропозиція не врахована.

Тому я пропоную доповнити проект постанови положенням такого змісту: "Міністерству юстиції внести на розгляд Верховної Ради пропозиції про доповнення до Цивільного, Адміністративного і Карного кодексів стосовно покарання за порушення законодавства про приватизацію".

ГОЛОВА. Я думаю, вносити це до цього проекту недоречно. Ви розумієте, адже ми постійно вносимо зміни і доповнення до Кримінального, Адміністративного та інших кодексів відповідно

до прийнятого законодавства.

Тобто ваша пропозиція заслуговує на увагу, але вона буде розглянута в інших документах, щоб цим законом зразу не лякати людей. Бо ще не встигли приватизувати, а вже кримінальну. відповідальність вводимо.

Другий мікрофон.

КОСІВ М.В. Іване Степановичу! Мене цікавить власне пункт 3.

ГОЛОВА. Ми ж уже його розглянули.

КОСІВ М.В. Я ж не мав цієї постанови, її роздали тільки сьогодні. З подачі Володимира Мефодійович ми ввели заборону на перепродаж приватизованих об'єктів, а відучили "відчуження". Що к виходить? Продати не можна, а подарувати, скажімо, готель чи ресторан можна. Звісно, що подарують не просто так, а за незафіксовані грошові винагороди.

ГОЛОВА. До кожного пункту при бажанні можна придумати що завгодно.

КОСІВ М.В. Я прошу все-таки відновити слово "відчуження".

ПИЛИПЧУК В.М. Шановні колеги! Я вам поясню щодо цього пункту. Тут є два аспекти - технічний і юридичний.

Перший. До того часу, поки ми отримаємо сертифікати, проведемо роздержавлення. Потім їх обміняємо на акції. Акції будемо перепродувати. Вже й нові гроші будуть, я думаю.

Другий - юридичний. Погоджуюся з тим, що ваша власність не повинна нібито відійти в інші держави, іншим людям і так далі. Але це є "революционная целесообразность", принцип Вишинського. І є норма закону. Стаття 4 Закону України про власність говорить про те, що власник має право розпорядитися своїм майном на власний розсуд. І в конкретному випадку, сповідавши тезу про те, що ми не повинні випустити майно за межі Україні, все-таки "истина дороже". Ми повинні приймати рішення у відповідності з нашими законами, якщо визнаємо їх, якщо вони є законами Україна.

ГОЛОВА. Дякую, Володимире Мефодійовичу. Перший мікрофон.

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Уважаемый Иван Степанович! Уважаемые депутаты! Мы принимаем сегодня один из самых важных законов. А в зале чуть больше 200 депутатов. Имеем ли мы право таким количеством депутатов принимать этот закон?

ГОЛОВА. Ви знаєте, це ваша особиста думка. Хай вона буде для історії, запишіть її. Я ставлю на голосування проект постанови з урахуванням змін, які ми внесли і проголосували...

Другий мікрофон.

СМЕТАНІН В.І., заступник голови Комісії Верховної Ради України у правах людина /Кіровський виборчий округ, Дніпропетровська область/. Спасибо, Иван Степанович! Я хочу сделать маленькое заявление. 341 депутат проголосовал за закон. Заявление депутата Марченко

о том, что эти люди совершенно ничего не понимают в экономике и их надо распустить за то, что проголосовали за этот закон, оскорбительно. Извините, я доскажу. Это оскорбило не только меня, а, наверное, многих моих товарищей, которые проработали на производстве 30-40 лет. Это столько, сколько ему лет.

Поэтому призываю всех тех, кто проголосовал за закон /это - 341 депутат/, проголосовать за проект постановления. И пусть семь человек подумают - быть им в Верховном Совете или нет.

Спасибо. /Оплески/.

ГОЛОВА. Я прошу утримуватися від таких категоричних оцінок. Я не зрозумів виступу Депутата Марченка як звинувачення всіх 341 депутата. У нас багато різного буває.

Давайте проголосуємо за проект постанови. Хто за те, щоб внесений проект прийняти як постанову, прошу проголосувати.

"За" - 335. Постанова приймається. Я вам дякую, Анатолію Кириловичу.

Переходимо до розгляду наступного питання порядку денного. Щербина Володимир Олександрович, член Комісії з питань економічної реформи і управління народним господарством буде доповідати про проект Закону про приватизацію невеликих державних підприємств /малу приватизацію/.

Прошу взяти таблицю. Це трохи легший законопроект. Уже є Указ про комерціалізацію. Тому давайте до цього документа підійдемо зважено. Чи є в депутатів зауваження щодо назви закону? Немає. Прошу проголосувати назву закону, викладену в четвертій колонці.

"За" - 265. Приймається.

Чи є у депутатів зауваження щодо тексту преамбули? Немає.

Голосується текст преамбули в редакції, запропонованій

комісією. Прошу голосувати.

"За" - 252. Приймається.

Чи в у депутатів зауваження до статті 1"Сфера застосування закону"? Є? Перший мікрофон.

БОНДАРЕНКО А.Д., голова Сумської обласної Ради народних депутатів /Лебединський виборчий округ, Сумська область/. У меня такой вопрос. Мы говорим - "малая приватизация", объект стоит полтора миллиона рублей. Сегодня многие выступали и говорили, что на долю каждого гражданина Украины придется примерно около пяти тысяч рублей. Совладельцами этих полутора миллионов должны стать 300 человек. На практике же владельцами будет всего три-пять человек. Как будет компенсироваться доля остальным 295 человекам, которые не будут совладельцами этих полутора миллионов?

ЩЕРБИНА В.О., член Комісії Верховної Ради України з питань економічної реформи і управління народним господарством /Радянський виборчий округ, Харківська область/. Уважаемый коллега! Вы забыли, что малая приватизация осуществляется за наличные деньги. Так что тот, кто возьмет, тот и отдаст. Другой вопрос - имеет ли право тот, кто отдает, на деньги? Но это вопрос не новый для нашего законодательства. Он обсуждается. Предусмотрены соответствующие ограничения, то есть все будет происходить на законном основании. Об этом идет речь и в этом законопроекте.

ГОЛОВА. З'ясували. Третій мікрофон.

ОСАДЧУК П.І. У мене таке застереження. Сферою закону є, зокрема, житлово-експлуатаційне і ремонтне господарство, будівництво і промисловість будівельних матеріалів. Установлювати цю норму можна, на мій погляд, тільки в пакеті законів, де буде Закон про приватизацію житлового фонду. Інакше виплати на послуги житлово-експлуатаційних контор та ремонтні роботи в 10 разів перевищуватимуть зарплату.

Отже, моя поправка зводиться до того, щоб вилучити житловоексплуатаційне і ремонтне господарство, будівництво і промисловість будівельних матеріалів м переліку об'єктів малої приватизації. Прошу поставити на голосування. Підкреслюю, це пов'язане з катастрофічним зростанням витрат, які перевищать зарплату.

ЩЕРБИНА Е.О. Шановний колего! Дозвольте мені прокоментувати вашу пропозицію. Невже присутні тут не знають, що й зараз ремонт відбувається за наші кошти? Тобто ми не чекаємо, коли прийде до нас та житлово-експлуатаційна контора і зробить. Ми домовляємось у приватному порядку. Це треба визнати і поставитися до цього відповідно.

Що там робиться за кошти цих контор? Це ж базікання.

ГОЛОВА. Є ще зауваження до статті 1? Перший мікрофон.

ЧЕПУРНИЙ А.Г. У меня вопрос к докладчику. Будут ли

декларироваться деньги, на которые будет проводиться малая приватизация? /Шум у залі/.

ЩЕРБИНА В.О. Отвечаю. Соответствующая статья предусматривает, что если сумма, которую выкладывает покупатель, превышает 50 минимальных зарплат, он должен представить декларацию. Это предусмотрено одной из статей законопроекта.

ЧЕПУРНИЙ А.Г. А 50 каких зарплат: настоящих или прошлогодних?

ЩЕРБИНА В.О. Настоящих, 20 тысяч.

ГОЛОВА. Прошу депутатів заспокоїтися. Не потрібно один одного звинувачувати. Уточнили - і всім зрозуміло. Більше до цієї статті зауважень немає.

Стаття 1 голосується в редакції комісії. Прошу голосувати.

"За" - 277. Приймається.

Чи є зауваження до статті 2?

Перший мікрофон.

ОСТРОУЩЕНКО С.В., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України у справах жінок, охорони сім'ї, материнства і дитинства /Приморський виборчий округ, Одеська область /. Мы подавали предложения, которые не вошли, не понимаю почему, в эту таблицу. Поэтому приходится снова говорить это устно. Мы предлагали в первом абзаце этой статьи после слова: "структурні одиниці об'єднань, що можуть бути виділені у самостійні підприємства", - добавить:

"без порушення технологічного циклу і зниження ефективності виробництва". В погоне за приватизацией просто уничтожают эти предприятия, разрывая их на части. Вот мы и предлагали это дополнение. Прошу поставить на голосование.

ЩЕРБИНА В.О. Позвольте мне предварить голосование комментарием по этому поводу. Вопрос о том, нарушается или не нарушается технологический цикл, действительно, серьезный, и каждый раз он должен рассматриваться, исходя из интересов производства. Для этого и создаются специальные органы.

Мы всю приватизацию затеяли для того, чтобы повысить эффективность производства. Если соответствующие органы будут стоять на другой позиции, их придется поправлять. Но нельзя каждый раз обставлять это ограничениями, выполнение которых невозможно проконтролировать. Это словесное решение вопроса. Поэтому, на мой взгляд, надо следить за тем, чтобы там были порядочные люди и время от времени проверять их. Доверяй, но проверяй.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

САЛЬНІЧЕНКО В.М. Звертаю вашу увагу на сторінку 7. Тут є моє доповнення: "Статтю 2 доповнити вказівкою на відносну балансову вартість на одного працюючого". Справа в тому, що об'єкти балансовою вартістю 1,5 мільйона карбованців можуть дуже відрізнятися за технічною озброєністю і за іншими показниками. Тому при продажу деяких з них будуть штучно створені умови для зловживань або утиску трудового колективу.

Тому я пропоную конкретно записати як доповнення: "Мала приватизація, крім того, охоплює об'єкти, які мають балансову

вартість не більш як два приватизаційних паї на кожного працюючого".

ЩЕРБИНА В.О. Шановний колего! Дозвольте викласти думку комісії з цього приводу. Якщо ми почнемо розраховувати, скільки на кого припадає, то ми поставимо межу, зовсім. не рахуючись з тими обмеженнями, які вводимо в інших статтях. Ви, можна сказати, ставите і формулюєте пропозицію, яка не відрізняється від тих, що сьогодні пролунали двічі. Якщо це буде досить велика сума, то в тих, хто купуватиме, потрібно просто запитати, де вони взяли ті гроші. Якщо вони це зроблять, то про що мова? Вони мають гроші, то й платять їх. Це ж не роздавати, а купувати. Якщо це законно, то немає питань.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

ОСАДЧУК П.І. У статтях 1, 2 йдеться про об'єкти незавершеного будівництва, балансова вартість яких не перевищує 1,5 мільйона карбованців. Моє застереження зводиться ось до чого. Чи варто вказувати ціну таких об'єктів в умовах гіперінфляції? Завтра ціна може зрости в кілька разів. Слід, очевидно, встановити іншу шкалу вартості таких об'єктів, або встановити певні обсяги такого будівництва, що підлягає приватизації.

ЩЕРБИНА В.О. Дозвольте вам заперечити. Тут ідеться про балансову вартість /подивіться уважно/, уже зафіксовану, потім вона не змінюється. Я повинен сказати, що у пункті 1 статті 2 є помилка - спочатку йдеться про балансову вартість, а потім - про відновлювальну.

Це треба виправити, тільки й усього. Це - критерії, за якими визначається: належить пакет до переліку малої приватизації чи ні?

От і все.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

МАРЧЕНКО І.Д., директор Артемівського машинобудівного заводу "Победа труда" /Артемівський виборчий округ, Донецька область/. Я не мог получить ответ на такой вопрос. Страница 8, пункт 3. "Будівлі /споруди/, приміщення за бажанням покупця приватизуються разом з об'єктами приватизації, що в них розташовані, якщо на це немає прямої заборони відповідно Фонду державного майна України... "И далее по тексту. Магазин приватизируется покупателем, но он находится в трехэтажном жилом доме, а закона о приватизации жилья нет.

Часть жильцов его приватизирует, часть - нет.

Как предусмотреть этот конфликт и разрешить его между предпринимателем, который купил магазин, и жильцами, которые не хотят, чтобы их приватизировал покупатель магазина?

ЩЕРБИНА В.О. Обращаю ваше внимание на то обстоятельство, что смешанная форма собственности на отдельные части одного дома существует во всем мире. Вы можете снять квартиру, купить ее, поэтому, в принципе, можно продавать помещение магазина, находящееся в неприватизированном доме. Он, таким образом, окажется частично приватизированным. Следует при этом учитывать мнение жильцов, хотят ли они жить хотя бы в частично приватизированном доме? Но это вопрос другого законодательства - насколько важно учитывать приватизацию жилых домов. К этому обстоятельству мы вернемся, когда будем обсуждать законопроект о приватизации жилья.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

МАТІЙКО А.С. Иван Степанович! Я обращаю ваше внимание на то, что мы сейчас входим в противоречие с предыдущим законом, в котором за исходное брали "відновлену вартість". Здесь мы берем "балансову вартість". Получается, что мы не знаем, что делаем. Если балансовая стоимость в старых ценах там составляет 1,5 миллиона, а тут 1,5 миллиона в новых, то как это согласовать? Давайте сейчас скажем: відновлена вартість - 1,5 мільйона. Тоді ми зможемо з вами говорити про те, що є, а то не знаємо, що приймаємо.

ЩЕРБИНА В.О. Уважаемый коллеги! Позвольте вам возразить. Здесь называется балансовая стоимость не в связи с тем, сколько заплатить за приватизируемый объект, а как критерий, который

означает - можно его приватизировать в формах малой приватизации или нет? Цена - это совершенно другое, она у нас согласно статьям определяется совершенно иначе. Но простите, что такое сейчас 1,5 миллиона? И чем они станут через 2-3 месяца гиперинфляции? Мы практически запретим приватизировать все объекты, вот что имеется ввиду. Так что никакой путаницы нет, речь идет не о продаже.

ГОЛОВА. Це дуже категорична відповідь. Питання тут суттєве. Ви розумієте? Що таке 1,5 мільйона в цих цінах? Так що давайте не будемо такими категоричними, а обміняємося думками, тому що це надзвичайно болті питання, люди хочуть почути про Це.

Перший мікрофон.

ПЕЧЕРОВ А.В. Шановні народні депутати! Іване Степановичу! Я наведу приклад. Автомобільний кран у минулому році коштував 67 тисяч карбованців, нині - 3 мільйони. Наступного року один можна буде приватизувати, інші - ні. Повинна бути одна точка відрахунку. І в цьому маємо порозумітися. А вводити два поняття - неправильно.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

ПИЛИПЧУК В.М. Я погоджуюсь, що треба уточнити ціну і зафіксувати її на якусь відповідну дату, тобто ми можемо сказати, що 1,5 мільйона в цінах...

ГОЛОВА. Не ціну, а вартість.

ПИЛИПЧУК В.М. Ціна - це перетворена форма вартості Треба всі основні фонди перерахувати в старі ціни. Тобто ціна 1991 року 1,5 мільйона є базовою, а потім вона виростає у зв'язку з гіперінфляцією. Але це не змінює підходу, цей об'єкт все одно включається в приватизацію. Тому я пропоную уточнити ці 1,6 мільйона в цінах 1991 року. Немає заперечень?

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

МАТІЙКО А.С. Тогда в тот закон надо вносить не обновленную стоимость, а балансовую в ценах 1991 года. Мы приняли закон, но можем еще вернуться. Иначе наделаем ошибок.

ЩЕРБИНА В.О. Вы предлагаете в ценах 1991 года? Послушайте, давайте отвечать. Я спрашиваю: вы предлагаете в ценах 1991 года?

МАТІЙКО А.С. Да.

ЩЕРБИНА В.О. Я прекращаю дискуссию. Согласен.

МАТІЙКО А.С. Но тогда надо привести в соответствие тот закон.

ЩЕРБИНА В.О. А теперь я объясню, почему так быстро согласился. Потому, что цена 1991 года - это балансовая цена.

ГОЛОВА. Володимире Олександровичу! Прошу вас, у нас мало часу. Це, звичайно, ваша справа - дискутувати як депутат з депутатом. Але ви - доповідач. Отже, не треба так швидко й категорично приймати рішення. Ви підтримуєте пропозицію депутата Матійка? Мова йде про те, щоб привести у відповідність базову вартість. Ми домовились і проголосували за відновлювальну вартість. А тут записано, що балансова вартість становить 1,5 мільйона. Постало питання - як бути? Тому депутат Пилипчук і вніс пропозицію - подумати над цим питанням, з'ясувати, привести у відповідність.

Перший мікрофон.

ЩЕРБИНА В.О. Я согласен с предложением депутата Пилипчука и уважаемого коллеги.

ПИЛИПЧУК В.М. Давайте ще уточнимо, шановні колеги! До квітня 1991 року у нас були одні ціни, після квітня - інші. Потім у нас були комерційна ціна, ринкова і тверда. Давайте запишемо точніше

- у цінах до 1 квітня 1991 року.

ГОЛОВА. Володимире Олександровичу! Я вам дякую, попереду ніч, тож подумайте, як краще записати. Прошу кілька хвилин уваги.

Я хочу зачитати вам одного листа. Ви пам'ятаєте, учора ми говорили про хвилювання у Кривому Розі Дніпропетровської області. Хочу вам доповісти, що сьогодні відбулася сесія Криворізької міської Ради. На ній розглянуто організаційні питання, 175 голосами з 248 обрано нового голову Любаненка Ю.В. Міська Рада формує виконавчий комітет. Завтра також відбудеться сесія Дніпропетровської обласної Ради, Деякі народні депутати хочуть взяти участь в її роботі.

На адресу Верховної Ради надійшов лист від членів Новомосковської міської ради. Вибачте, буду читати російською мовою: "Мы, члены Новомосковского городского совета ветеранов войны и труда... "Підписано цей лист головою ради, Героєм Радянського Союзу Невпрягою, відповідальним секретарем Мелещенко та іншими. Що вони пишуть? Пишуть, що провели пленум своєї організації, опублікували це у "Дніпрі вечірньому" 26 лютого цього року.

І далі пишуть, що ви на сесії "привели пример по Запорожью, где участки подучили все желающие, где нет проблемы с овощами. Вы сказали: кто хочет решать эти проблемы, тот их успешно решает. Может быть, это так, но только не у нас. В нашем совете ветеранов с 1990 года лежат заявления о выделении земельных участков под

садово-огородные участки. Эти заявления обошли бюрократический круг: побывали в горисполкоме, садоводческом товариществе. Теперь лежат у нас. Предприятия и организации решают земельные вопросы с колхозами и совхозами путем сделок: "Ты - мне, я - тебе". А что можно взять с нас, ветеранов? Горисполком не может договориться с райисполкомом о земле в пригородной зоне. А ведь только такие участки могут обрабатывать и содержать в хорошем состоянии граждане, особенно пожилые, добравшись до них автобусом, велосипедом или пешком.

Мы считаем, что на пригородных территориях должны быть созданы зоны пригородного землепользования и земледелия с ориентацией преимущественно на использование труда граждан на земельных участках, выделенных им в постоянное пользование. Ведь это позволит уменьшить капвложения и так дальше".

Скільки вже можна про це говорити? Віддайте цю землю людям. Нехай вони вирощують собі овочі, не робіть проблеми там, де її немає. Що це таке? Я бажаю завтра Дніпропетровській обласній Раці вирішити це питання.

Сесія продовжить роботу завтра о 10 годині ранку.