ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЬ ДЕВ'ЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України. 5 березня 1992 року.

10 година.

Головує Голова Верховної Ради України ПЛЮЩ І.С.

ГОЛОВА. Доброго ранку шановні народні депутати! Прохання зареєструватись; вмикайте табло.

У залі присутні 398 народних депутатів. Ранкове засідання оголошується відкритим.

У нашому засіданні беруть участь Президент України Леонід Макарович Кравчук і всі члени Кабінету Міністрів України за винятком Прем'єра, який ще не повернувся з Тюмені. Там ідуть важкі переговори щодо забезпечення потреб України нафтопродуктами.

На ваш розгляд вноситься така пропозиція. До нас ще звернулася група представників південно-східних областей України, які хочуть /мене так поінформували/ вважати себе не якимось страйковим комітетом, а регіональним комітетом врятування села. Вони просять, щоб було надано слово представнику цього комітету п'яти областей Мартинову - директору

радгоспу "Бешівський".

Після цього надамо слово Віце-прем'єр-міністру Ситнику. А потім, якщо буде потреба, коротенько обговоримо і Президент висловить свою точку зору на це питання.

Слово надається директору радгоспу "Бешівський" Мартинову. Будь ласка.

МАРТИНОВ А.Ф., директор радгоспу "Бешівський", Донецька область. Уважаемые депутаты, уважаемый Президент! 28 февраля в городе Донецке состоялось совещание представителей сельскохозяйственных предприятий 5 областей Украины - Харьковской, Луганской, Донецкой, Запорожской и Днепропетровской. Цель совещания - анализ ситуации, сложившейся на селе, и принятие необходимых мер для ее стабилизации.

Уважаемые депутаты! Почему мне крестьяне доверили подняться на эту высокую трибуну?

Во-первых, я - убежденный сторонник радикальных реформ на селе, в основе которых должна быть частная собственность на землю. Мне пришлось работать і одном из фермерских хозяйств Соединенных Штатов Америки. И я лишний раз убедился в том, что существующая колхозно-совхозная система никогда не сможет в полной мере обеспечить народ Украины продуктами питания.

Во-вторых, я, пожалуй, имею и банальное право выступить перед столь высокой аудиторией: предприятие, в котором я работаю, за годы перестройки не только не снизило объем производства, а ежегодно его увеличивает.

Думаю, что у вас нет оснований считать меня, как выражаются

некоторые депутаты, номенклатурным помещиком, желающим сохранить отжившую систему ведения сельскохозяйственного производства. Тем не менее, трезво оценивая сложившуюся ситуацию на селе, я поддерживаю требование селян, которое я вам сейчас зачитаю.

"Осуществление хозяйственной политики, проводимой руководством Украины, свидетельствует о том, что действия Правительства, Президента, Верховного Совета фактически нацелены на запланированное разрушение сельского товаропроизводителя, ликвидацию государственных, коллективных и удушение в зародыше фермерских хозяйств, создание искусственного голода на Украине.

Санкционированное Кабинетом Министров отраслевое формирование цен на продукцию, оплата труда, система налогообложения при фиксировании закупочных цен на сельхозпродукцию создают социальное напряжение в обществе, настраивают рабочих и служащих против крестьянства, чего ни при каких условиях нельзя допускать.

Отсутствие паритета цен на промышленную и сельскохозяйственную продукцию, необходимость с помощью зарплаты хотя бы минимально защитить крестьян поставили колхозы и совхозы, другие государственные, кооперативные и фермерские хозяйства на грань финансового краха.

Положение усугубляется разрушением системы материально-технического обеспечения. Фактическое прекращение поставок горюче-смазочных материалов, концентрированных кормов государственным откормочным предприятиям приводит к резкому сокращению посевных площадей, поголовья скота и птицы. Это неминуемо

приведет к обнищанию продовольственного рынка.

Содержание встреч Президента и Премьер-министра с аграрниками и полное игнорирование разработанных после этого мер свидетельствуют о неспособности исполнительной власти в республике влиять на ситуацию. Выражая волю колхозников, рабочих совхозов, фермеров, всех сельских жителей Днепропетровской, Донецкой, Запорожской, Луганской, Харьковской и, мы уверены, всех областей Украины, требуем отставки Кабинета Министров, сознательно разваливающего сельское хозяйство.

Президенту и Правительству в недельный срок представить четкую программу стабилизации и поэтапного развития сельского хозяйства на ближайшую перспективу. Обеспечить раз и навсегда паритет цен на продукцию промышленности и сельского хозяйства, применив для этого всем понятный эффективно действующий механизм: систему налогообложения, дотирование. Незамедлительно осуществить поставку сельскому хозяйству топлива и других материалов для осуществления комплекса весенне-полевых работ.

Президенту Украины решить с руководством других государств Содружества вопрос беспрепятственного осуществления хозяйственных связей между предприятиями.

Кабинету Министров в десятидневный срок решить вопрос о предоставлении гарантий банкам Украины в счет предоставления льготных кредитов фермерам. Требуем быстрее двигаться по пути реформ, отвергая административно-командную систему, создавая правовую основу для равных условий хозяйствования всем сельским товаропроизводителям как субъектам рынка.

Считаем, в частности, обоснованной приватизацию недорабатывающих

сельскохозяйственных предприятий без акционирования их с производителями сырья. Мы, оказавшие Президенту решительную поддержку в ходе избирательной кампании, вправе рассчитывать на его понимание нужд села, необходимости создания условий хозяйствования, не зависимых от политической конъюнктуры. Крайне удивлены отсутствием представителей крестьянства в Государственной думе. Мы уполномочены предупредить Президента, Верховный Совет и Кабинет Министров о том, что за нами остается право адекватного реагирования на политику властей относительно сельского хозяйства, вплоть до отказа от закупок промышленной продукции, забастовок и призыва населения к всеобщему неповиновению. Крестьяне не могут бесконечно терпеть произвол по отношению к себе и в случае трагического развития ситуации, грозящей голодом, вся ответственность ляжет на вас, как не сумевших консолидироваться самим, объединить и сплотить народ в критический период его истории".

Спасибо за внимание. /Оплески/.

ГОЛОВА. Дякую.

Слово надається Ситнику Віктору Петровичу, Віцепрем'єр-міністру України, народному депутату.

СИТНИК В.П., Віце-прем'єр-міністр України /Оржицький виборчий округ, Полтавська область/. Шановні депутати! Обстановка в сільському господарстві на сьогодні склалася практично така, яку прогнозували спеціалісти на початку так званої лібералізації

цін. Ще більш ускладнилась вона поза всяким прогнозом через зростання цін на промислову продукцію, енергетику і на все те, чим користується село, через цілий ряд життєво важливих проблем, які з'явилися за останні два місяці.

Відпуск цін, зняття будь-яких обмежень заробітної плати призвели до негласного змагання в цьому між підприємствами. Причому, кожен вбачав єдиний шлях захисту своїх колективів у тому, щоб вище підняти планку.

Сільське господарство виявилося останньою галуззю, з якої розпочинається першочергове споживання. І село першим відчуло натиск стихії, яка, на жаль, не спиняється, а наростає.

На початку року, як ви знаєте, в розрахунок був узятий подорожуючий коефіцієнт на все те, що надходить у село - 3,1. На кінець січня він уже досяг рівня 8,8, у середині лютого - 13,7.

Сьогодні він фіксується на рівні десь 16,4. При цьому ціни, що склались на продукцію сільського господарства на кінець січня, стабілізувалися і практично не змінюються.

Виробництво і реалізація продукції сільського господарства, а це зараз в основному м'ясо і молоко, майже скрізь стали збитковими. Виробники сільськогосподарської продукції сьогодні змушені відмовлятися від дорогої техніки, навіть від добрив, від усього, без чого можна хоч тимчасово обійтися, хоча добре розуміють, що це обов'язково призведе до зменшення виробництва продовольства.

Незважаючи на це, сьогодні в селі немає навіть коштів для виплати заробітної плати. Як наслідок середньомісячна заробітна плата по сільському господарству в грудні становила 1167 карбованців, а в січні вона зменшилась до 946 карбованців в той час, як у промисловості зросла з 1237 до 1656 карбованців.

У цих умовах селянин втратив всякий інтерес до виробництва. Ми дійшли до тієї межі, за якою чим менше виробиш продукції, тим менше буде збитків. І в цій ситуації можливе все, включаючи і скорочення площ, і вирізання поголів'я, і все інше, що поправити буде надзвичайно важко.

Які дії Уряду в цій ситуації?

Ціни на молочну продукцію зробити реально вільними. Ви знаєте, що ми їх формально оголосили вільними, але, встановивши тверду дотацію і фіксовані роздрібні ціни, фактично їх зафіксували. До речі, зробили це не зовсім вдало.

Пропонується зберегти дотації держави на кожен вид продукції, дещо перерозподіливши їх, а роздрібну ціну не фіксувати. Треба зняти податок на добавлену вартість і дати дотацію на м'ясо за рахунок перерозподілу з таким розрахунком, щоб його середня ціна була в межах 55-60 карбованців за кілограм. На нашу думку, за таку ціну населення м'ясо купуватиме. Це дасть рух продукції.

У господарствах не будуть перетримувати худобу і нести величезні збитки, у тому числі і через перевитрату кормів, яких у нас, на жаль, дуже мало.

Погоджено питання про те, щоб зняти податок на добавлену вартість з сільськогосподарської техніки, яка сьогодні реалізується колгоспами і радгоспами. За підрахунками, це дасть додатково селу близько 9 мільярдів карбованців. Майже на 16 мільярдів зменшиться собівартість продукції від зниження платежів у Фонд соціального страхування, фонд Чорнобиля, Фонд зайнятості і таке інше. Але ми розуміємо, що цього дуже мало.

Основну ставку необхідно робити на здешевлення продукції, яка сьогодні надходить у село. Вирішальну роль, вважаємо, повинен відіграти Указ Президента про граничну рентабельність і доведення до логічного кінця питання про регулювання фонду споживання, яке обговорювалося у вівторок.

Ситуація з цінами, надмірні відрахування ускладнили фінансове становище господарств. Різко зменшилася наявність коштів на рахунках, зросла збитковість. Через відсутність кредитних ресурсів не здійснюються платежі. Заготівельні організації сьогодні, на жаль, не можуть надати аванси під договори на сільськогосподарську продукцію.

Які наші дії? Підготовлено два документи. Один з них - Указ Президента щодо збільшення статутного фонду комерційних банків у 5 разів. Указ зараз на розгляді у Леоніда Макаровича, гадаю, він буде підписаний. Це дасть можливість створити додатково кредитні ресурси десь у межах б мільярдів карбованців. Причому ми вважаємо, що ці 6 мільярдів карбованців можна було б дати за мінімальні

процента /3-5 відсотків річних/ і використати їх передусім для проведення весняних сольових робіт.

Другий документ, поданий на розгляд Верховної Ради, стосується виділення банком 20 мільярдів карбованців емісійних кредитів на проведення міжгалузевого заліку заборгованості по розрахунках, який розпочався з 3 березня і продовжуватиметься до 13-го. Згідно з розрахунками близько 12 мільярдів буде використано для оздоровлення фінансового становища на селі.

Усе це викладено окремим пунктом у запропонованому вам проекті постанови, і ми просимо його прийняти.

Весна ставить і ряд інших питань, насамперед щодо забезпечення насінням.

Уряд прийняв рішення про виділення на обмін, продаж і позичку 166 тисяч тонн насіння з державних ресурсів. За розрахунками, потреби в цілому будуть задоволені. До того ж ми очікуємо, що обсяг пересіву озимих буде меншим, ніж можна було розраховувати. Очевидно, це десь 700-800 тисяч гектарів, як і в минулому році.

Вперше окремо виділено 6,5 тисячі тонн насіння для продажу фермерським господарствам. Нестача 16 тисяч тонн гороху перекривається ячменем.

Маємо ще й нерозподілений залишок насіння. І якщо у нас виникатимуть якісь питання, ми зможемо їх вирішити.

Щодо овочевих культур проблем немає. Нестачу картоплі, а вона становить близько 250 тисяч тонн, розраховуємо покрити за рахунок залишків у державній торгівлі, частково за рахунок закупок у населення і міжгосподарського обміну.

Найбільш напружена ситуація склалася з пальним. Уряд виявив певну турботу, але у зв'язку з відомими причинами становище весь час ускладнювалося. Хочу навести лише дві цифри. За два місяці Україна одержала 6,3 мільйона тонн нафти, в той час коли в минулому році за цей період їй надійшло майже 10 мільйонів тонн.

Слід сказати, що більша частина виробленого пального була все ж поставлена сільському господарству. Розрахунки показують, що на березень - квітень, а це найбільш напружений період веснянопольових робіт, нам потрібно бензину 852 тисячі тонн, а матимемо 731 тисячу тонн. Тобто не вистачав 121 тисячі.

Що стосується дизпалива, то при потребі 1 мільйон 300 тисяч тонн матимемо І мільйон 479 тисяч тонн /плюс 179 тисяч тонн/.

Враховуючи нестачу пального, а також те, що в нас, на жаль, поставки по областях виявились не дуже рівномірними, Уряд прийняв рішення поставити з резерву, а також за рахунок Міністерства оборони 363 тисячі тонн дизельного палива і 41 тисячу тонн бензину. Якщо нафта надходитиме в березні-квітні, як намічається за графіком, то ці ресурси будуть для сільського господарства додатковими. Цей обсяг пального є в наявності, і протягом тижня вія надійде безпосередньо на місця. Певна кількість пального завезена в господарства й децентралізована.

Таким чином, з'явилась реальна можливість забезпечити проведення весняних польових робіт. Подальша наш доля, напевно, значні мірою залежатиме від сьогоднішньої поїздки Прем'єра до Тюмені.

Дещо затяглося вирішення проблеми забезпечення сільського господарства хімічними засобами захисту рослин. За розрахунками потреба в них становить 142 тисячі тонн. З цієї кількості 108 тисяч тонн покривається за рахунок хімічних підприємств України та країн колишнього Союзу. Але ситуація ускладнюється тим, що ні в Україні, ні в інших державах - а це Росія, Туркменія, Узбекистан і Казахстан - хімічні підприємства не мають сьогодні необхідної сировини для виготовлення цих засобів захисту. Тому із 108 тисяч тонн реально окреслюються, принаймні договори укладені на 55 тисяч, але ж поставки здійснюються надзвичайно погано. Практично за два місяці ми одержали 2,2 тисячі тонн.

Наші надії - на поставки гербіцидів по імпорту. Хочу сказати, що договори укладені на 34 тисячі тонн із 7 країнами. До речі, минулого року ми по імпорту одержали 5 тисяч тонн, у позаминулому році - 16. Це була практично найбільша кількість.

Зараз є домовленість про кредит на 226 мільйонів доларів США. Але гарантії Національний банк видав поки що лише на 93,5 мільйона доларів. Щоправда, сьогодні заступник голови Національного банку дав згоду на гарантії й решти суми.

Перша тисяча тонн гербіцидів уже надійшла. Але відвантаження зупиниться, якщо ми не вишукаємо 33 мільйони доларів для першого внеску.

Хочу наголосити, товариші, що ситуація надзвичайно окладна. Хоч нам вдалося за останні дні все-таки вишукати ресурси, але взаємовідносини виявилися настільки окладними, що навіть якщо ми знайдемо реально ці ресурси, взяти їх буде непросто. Чому? Насамперед, треба цю продукцію викупити у промислових підприємств. Для цього необхідно знайти 1,5 мільярда карбованців. Далі - домовитись, щоб підприємства, продавши нам, не претендували на свою частку валюти при реалізації цієї продукції за кордон. Якщо ж підприємства на цьому наполягатимуть, то нам доведеться обсяги поставок збільшувати вдвоє, а це не так просто.

Є, товариші, проблеми з добривами, запасними частинами та інші, над розв'язанням яких доведеться багато й наполегливо працювати. Немало треба змінити в самому агропромисловому комплексі. На жаль, більшість підрозділів, господарств продовжує працювати по-старому. Відсутні творчий пошук, комерційна підприємливість.

На мою думку, цілком слушно ставив питання про акціонування переробних підприємств директор радгоспу, який виступав перед тим з заявою, ми його цілком підтримуємо і вважаємо, що якщо не повністю, то контрольний пакет акцій все-таки має знаходитись у виробників сільськогосподарської продукції.

Настав час змінити підхід до ліцензування продукції, дати більше свободи виробникам. З цього приводу також готуємо конкретні пропозиції. Є й інші задуми, і про них ми вчора відверто говорили з керівниками відомств агропромислового комплексу.

Що стосується структурних змін в агропромисловому комплексі, про які йшлося і в депутатському запиті, то над цим ми зараз працюємо, враховуючи указ Президента, виданий з цього приводу. Наміри наші сьогодні єдині: більше функцій і повноважень, включаючи підпорядкування, віддати в області, на місця.

З приводу запропонованого комісією проекту постанови Верховної Ради хотів би попросити, шановні депутати, щоб формулювання в ньому були більш реальними, такими, які ми можемо виконати і за змістом, і за строками. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Дякую, Вікторе Петровичу. Сідайте, будь ласка. Починаємо обговорення. Слово надається народному депутату Сухому Василю Васильовичу. За ним виступатиме депутат Чернявський.

СУХИЙ В.В., голова Комісії Верховної Ради України з питань відродження та соціального розвитку села /Павлоградський виборчий округ, Дніпропетровська область/. Шановні депутати! Шановний Президенте! У процесі нашої роботи я неодноразово наголошував, і сьогодні хочу підтвердити це а усією відповідальністю: те, що відбувається в сільському господарстві, як, зрештою, і в промисловості, не є дією тільки якихось від нас незалежних сип. Здебільшого це результат ставлення Уряду, його керівництва до нашої життєво важливої галузі.

Якщо з цим хтось не погоджується, то нехай відповість на кілька запитань. Насамперед, чому в такій напруженій обстановці до вчорашнього дня в Уряді не було людини, яка знала б сільське господарство і ним займалась? Чому і в президентській Державній думі теж немає ні спеціалістів села, ні спеціалістів промисловості? Про що ж там збираються думати в цей час?

Далі. Чому Уряд як тільки може ігнорує Закон про пріоритетність соціального розвитку села? Сьогодні він зовсім не працює, як і Закон про фермерське господарство /який тільки місяць тому затвердили/, про колективне господарство. І ніхто ніякої відповідальності не несе.

Таких прикладів можна було б навести дуже багато. Якраз ці причини і привели нас до сьогоднішньої ситуації, коли касир на вокзалі чи прибиральниця на шахті одержують по 3-4 тисячі карбованців на місяць, а доярка - 600-800 карбованців, а то й менше. Коли відро з жерсті сьогодні в магазині коштує 120 карбованців, а відро молока - тільки 30 карбованців. Для того, щоб купити один комбайн, який коштує вже більше мільйона карбованців, треба всім колгоспом працювати рік, продати продукцію. Тільки тоді його можна придбати, а зараз, може, вже і не треба, бо бачте, і сіяти ніяк, немає пального.

Ми про це говорили не раз, і цю проблему Прем'єру треба було не сьогодні, коли вже час сіяти, вирішувати, а тоді, коли в парламенті відбувалася розмова.

Вікторе Петровичу! Ми вас і поважаємо, і підтримуємо, і надії на вас великі покладаємо. Але, повірте мені, що доповідь /та, що вам доручив Уряд/ сьогодні ще раз підкреслила, яка далека

відстань між тими, хто приїхав сюди з заявою, і тими, хто урядує. Може, тут і все в порядку, але сьогодні нема порядку в жодному регіоні, та й не тільки в цих областях, представники яких приїхали сюди.

Прошу депутатів підтримати селян і затвердити проект постанови, поданий комісією. Ми не можемо щомісяця Ці проблеми розглядати, знаючи, що їх ніхто не вирішує, і знову приймати постанови, які нікого і ні до чого не зобов'язують. Слід дати Уряду 10 днів для реалізації вимог представників областей та депутатського запиту. Якщо його ставлення до цих проблем не зміниться, вирішити питання по Уряду таким чином як запропонували представники, бо він цього цілком заслуговує.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Чернявському. За ним виступатиме депутат Степенко.

ЧЕРНЯВСЬКИЙ О.П., перший заступник голови виконавчого комітету Сумської обласної Ради народних депутатів - начальник управління сільського господарства /Сумський виборчий округ, Сумська область/. Шановні депутати, шановний Іване Степановичу, шановний Леоніде Макаровичу! Вже на початку виступу хотілося б сказати, чому періодично ми /я маю на увазі, працівники сільськогосподарського комплексу України/ змушені вдаватися до таких заходів, як сьогодні . Вже не перший раз ми обговорюємо це питання. Закрадається думка, що комусь вигідно постійно нагнітати обстановку навколо питання, яке має загальнонародне значення, - забезпечення населення України продуктами харчування.

Терплячість селянина всім відома, але й вона мав межі.

Важко зрозуміти, як може діяти Уряд, вдаючись до окремих заходів і не розраховуючи, що станеться з ними далі.

Я з цієї трибуни говорив, що не треба міняти коней на переправі. Але тепер я перед усім народом України хочу сказати, що в мене з'явилися сумніви щодо правильності цієї позиції. Хіба можна звинувачувати селянина не тільки на всю Україну, а на весь світ, що він став ледачим, що наш селянин сьогодні вимагав чогось надмірного? Цифри ж говорять про зворотнє.

Ми говорили, що селянин хоче мати велику зарплату. Можу навести приклад по нашій області. Середня заробітна плата в сільськогосподарському виробництві за січень цього року становила 940 карбованців, а в промисловості - 1580 карбованців. При тих цінах, які склалися, цього, я б сказав, мало. Але ж це у півтора раза більше, ніж у працівника сільського господарства.

Ми не повинні гратися з селом. Ніхто не помітив, що одна цеглина стала коштувати півтора карбованця, як і того, коли це сталося.

ГОЛОВА. Три карбованці.

ЧЕРНЯВСЬКИЙ О.П. Дякую за поправку. А як тільки подорожчали хліб, м'ясо й інша продукція, усі зразу побачили. Я не вірю в Уряд, який не зумів передбачити становище, коли все те, що мав селянин на 1 січня цього року, зникло за два місяці. І сьогодні 70 процентів господарств уже не мають змоги платити заробітну плату.

Сьогодні переробні підприємства тільки вашої області заборгували колгоспам: 300 мільйонів карбованців - м'ясокомбінати, понад 100 мільйонів карбованців - молокооб'єднання.

Як далі в цих умовах працювати? Практично ж усім зрозуміло, що кожне господарство мав право подати в суд на тих, хто не розрахувався з ним.

Ми вважаємо, що нас повинен підтримати на цьому етапі і фермер. Але хіба він може розвиватися за таких умов, коли трактор коштує понад 200 тисяч карбованців, комбайн - до 1 мільйона, а силосозбиральний комбайн - понад 1 мільйон карбованців?

Вважаю, що тут склалася певна невідповідність, і виникав думка: чи не зумисно це робиться? Тому що під час розмов з розумними спеціалістами у Міністерстві економіки України бачиш, що вони всі ці питання розуміють. Певно, тут якісь політичні питання стоять над економічними. Сьогодні господарства тільки під договори контрактації завинили 2 мільярди карбованців. Як далі селянину, незалежно від форми виробництва, форми власності тощо, в таких умовах господарювати, коли він за свою продукцію вже не отримує гроші?

Віктор Петрович у своїй доповіді мало зупинився на питанні забезпечення мінеральними добривами. Сьогодні колгоспи, радгоспи і тим більше фермери не мають змоги викуповувати ці мінеральні добрива.

Вдумаймось у таку цифру. Вартість одного кілограма діючої речовини ламофозій коштує 14 карбованців, а із внесенням це становитиме до 20 карбованців. Якщо очікувана ціна на хліб коливається десь у межах 2700 карбованців, то виручка від прибавки урожаю буде 8-9 карбованців. Це знову той приклад, який колись я наводив: чим більше вносиш, чим більше використовуєш - тим більше збитків отримуєш. Адже на кожній тонні маємо 5 тисяч карбованців збитку.

Закінчуючи, хочу сказати: якщо ми не вирішимо всі ці питання, то село буде у надзвичайно складному становищі. І нашій Україні тільки залишиться думати про самостійність. Адже коли купуватимемо хліб і до хліба, то дедалі більше убожітимемо!

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Степенку. Після нього виступатиме депутат Панасюк.

СТЕПЕНКО В.І., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу /полтавський виборчий округ, Полтавська область/. Шановні народні депутати! Сьогодні нам потрібно спокійно розібратись у цих питаннях і допомогти селу. Давайте вдумаємося: що сьогодні

вимагають селяни? Вони вимагають надати їм можливість працювати. Це ті селяни, які сьогодні знаходяться в неопалених будинках, тому що немає вугілля, які сьогодні ходять у рваних фуфайках і рваних чоботах, які замість панчох носять обмотки. Це така сьогодні реальність. Ми прийняли Закон про фермерське господарство. Але вбиваємо в зародку те нове, що створили. Приходить фермер і говорить: "Як можу посіяти, якщо в колгоспі десь у закутку є якийсь мішок зерна, а у мене немає?" Як сьогодні бути індивідуальним працівникам, які одержали 2 гектари землі?

І в мене є така пропозиція, товариші: сьогодні обговорити два питання щодо сільського господарства - про ціноутворення і про матеріально-технічне забезпечення. Дехто оплакує те, що пішов Міністр сільського господарства Ткаченко. Навіщо тепер плакати? Хто заважав Міністру сільського господарства порушити це питання три, п'ять чи десять місяців тому? Можете шуміти, але висловлю свою думку. Хто заважав поставити це питання так три чи п'ять днів тому?

Вил знаєте, був внесений проект економічного розвитку, де все було із знаком плюс. Говорили, що не такі вже погані діла в сільському господарстві, адже все у нас плюсується.

Гадаю, товариші, що на місцях у нас - повна бездіяльність органів, які сьогодні керують. Що їм заважав допомогти селянам усім, що необхідно? Що заважав, скажімо, організувати ремонт техніки, спільно з представниками трудових колективів промисловості вирішувати ці питання?

Розумію, що мабуть неправильно звинувачувати Верховну Раду і Президента у тому, що свідомо йдемо до голоду. Але, Леоніде Макаровичу, якщо буде і далі затягуватись реорганізація органів управління, якщо й надалі керуватимуть такі специ, які досі керували сільським господарством, справа наша з місця не зрушиться. І треба чітко і ясно дати відповідь на це.

І ще одне питання - про переробну промисловість. Говорю вже вп'яте: якщо ми в ранг державної політики не поставимо роботу переробної промисловості, то не вийдемо з цього становища, в якому знаходимося.

Сьогодні пропонують збільшувати виробництво продукції. Для чого? Для того, щоб її більше загинуло?

Думаю, що нам потрібно вирішити ще одне питання. До тих бід, які є в сільському господарстві, сьогодні примазуються різні партії, рухи. Нечесно на людському горі піднімати акції тих чи інших політичних організацій. Адже зараз треба допомогти селу.

І на закінчення, шановні товариші, скажу: як не можлива держава без власної армії, банківської системи, митної служби, так незалежна держава неможлива, якщо вона буде голодною.

Закликаю всіх: давайте спокійно розберемося у цих питаннях, якщо хочемо вийти з цього становища. Сьогодні ми повинні пріоритетне місце відвести селу.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Панасюку. Після нього виступатиме депутат Любенчук.

ПАНАСЮК Ф.Т., голова Чуднівської районної Ради народних депутатів /Любарський виборчий округ, Житомирська область/. Шановний Президенте, шановний Іване Степановичу, шановні депутати! Я розцінюю розгляд данного питання на пленарному засіданні як ще одну спробу випустити пару, зняти питання, які хвилюють. Висловлюю особисту думку: нам все одно не вдасться на емоційних хвилях розмов розв'язати ті протиріччя, які сьогодні є в сільськогосподарському виробництві.

Не хотілося б виступати в ролі звинувача. Беру міру відповідальності на себе за депутатську діяльність у своєму районі. Думаю, що для того, щоб у кожного, починаючі з керівників держави, совість була чистою в цьому плані, кожен повинен самокритично оцінити, який внесок зробив у те, щоб не допустити розвалу села.

Є цілий ряд об'єктивних причин, з якими не можна не рахуватись. На мого думку, як би ми зараз пристрасно не говорили: дай бензин, дай дизельне паливо, - його практично немає. Якщо не існує паритету цін сьогодні, я не вірю, що він з'явиться завтра. Але разом з тим цілий ряд серйозних причин, які негативно впливають на стан сільськогосподарського виробництва, знаходиться на поверхні, але, на превеликий жаль, за їх усунення ніхто не береться, принаймні, таке складається враження.

Коли велася розмова про формування Кабінету Міністрів, ви пам'ятаєте, якою наполегливою була пропозиція ввести до складу Уряду Міністра сільського господарства і продовольства. Проте з яким же небажанням ішли голосувати. А завтра місто скаже: немає м'яса, немає молока, немає хліба - це я кажу промисловикам.

Я сьогодні ще раз прошу, Леоніде Макаровичу, зробити так, щоб в Уряді, крім товариша Ситника, ще якась людина займалася питаннями захисту інтересів села. Це стосується й Державної думи.

Серйозні питання, які впливають на стан вирішення проблем на селі, пов'язані з управлінням аграрним сектором економіки.

Ми прийняли рішення, що з 1 березня вступав в дію Закон про колективне сільськогосподарське підприємство. На сьогоднішній день документ навіть не надруковано для загального ознайомлення населення. Виникає закономірне питання: чи в нас не вистачає паперу, чи усвідомлення важливості цієї справи?

Зрозумійте, сьогодні управляти селом за допомогою старих адміністративних методів просто нерозумно.

Я вважаю так: до того часу, поки не буде підведено правову основу під управління сільськогосподарським виробництвом, нам не вдасться зняти суперечності.

Є серйозні питання з матеріальним забезпеченням.

Шановний Леоніде Макаровичу! Якщо тільки ви силою президентської влади не втрутитеся в те, щоб на село потрапив хоча б мінімум того, що потрібно йому, думаю, ми не знімемо питання.

Погляньте на сьогоднішнє становище. Вся система Укоопспілки, торговельного обслуговування, по суті, знищена. Ми не маємо елементарного: одягу, взуття, калош, валянок, відер. Два роки підряд ці питання мусолимо на найвищих рівнях. Невже в Уряді немає відповідальної людини?! Невже безсилий Голова Верховної Ради? Невже не можна дати якийсь прогноз, аби люди повірили, що про них піклуватимуться?

Сьогодні припинено фінансування всіх об'єктів соціального призначення. Ми не будуємо шкіл, дитячих садків, не можемо прокладати дороги. Надія на те, що Закон про пріоритетність соціального розвитку села може тут відіграти позитивну роль, втрачена.

Мені здається, обмежуватися зараз прийняттям рішень не варто. Хоча, звичайно, є ряд конструктивних постанов, я їх підтримую.

Пропоную замість розгляду проектів постанов створити погоджувальну комісію з числа представників Уряду, комісій, депутатів, представників областей, які тут присутні. Їй треба дати можливість 2-3 дні попрацювати, відверто поговорити э людьми відносно того, чи можемо ми поліпшити стан справ, чи ні. І якщо не можемо цього зробити, то треба прямо заявити на всю Україну, що обдерті, голі, з незасіяними полями чекатимемо 1993 року - або фінішу, до якого може дійти наша перебудова. Іншого виходу я не бачу.

Дякую.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Любенчуку. За ним виступатиме депутат Панасовський.

ЛЮБЕНЧУК М.І., голова колгоспу імені Котовського Кам'янець-Подільського району /Чемеровецький виборчий округ, Хмельницька область/. Шановні колеги! Шановні Іване Степановичу і Леоніде Макаровичу! Перед тим як почати свій виступ, хочу сказати одне: мені дуже прикро, коли дехто з аграрників, виступаючи з цієї трибуни, хоче сьогодні показати себе зовсім в іншому ракурсі, ніж раніше. І через те я абсолютно не підтримую шановного товариша чи пана, як він там називається, Степенка.

Шановні товариші! Я не так часто займаю вашу увагу, але, якщо ви пам'ятаєте, завжди відмічав геноцидне ставлення до села і селянства з боку нашого керівництва. Таке ставлення було, є і буде. Перебуваючи у Верховній Раді, я переконуюсь, що вони і надалі збираються тримати село в такому ж жалюгідному стані, як і до сьогодні, прикриваючись різними формами, ідеями і таке інше.

Скажу вам відверто, що для нашого селянина немає різниці, який пан на ньому їде - чи московський, чи київський. Вважаю, що тільки воля, справжня воля для колгоспника, для того, хто живе сьогодні в селі, може принести якісь плоди.

Не буду зупинятися на питанні матеріальнотехнічного забезпечення, тут немає взагалі про що говорити.

Хочу сказати одне-єдине - у чому я бачу вину. Я своїми діями зробив усе для того, щоб сьогодні шановний Леонід Макарович був Президентом нашої країни. Не похваляючись, можу чесно сказати, що десь близько ста тисяч чоловік прислухалися до моєї думки і віддали свої голоси за Леоніда Макаровича. Розраховував, що ця людина знайде спільну мову і з промисловцями, і з аграрниками, і з іншими силами, які сьогодні знаходяться в цьому залі. Проте, товариші, я глибоко помилився. І поясню чому. На зустрічі депутатів - аграрників з Леонідом Макаровичем мене дуже здивували його слова /повторю їх сьогодні, тому що наше телебачення не захотіло це показати всьому народові/ А він сказав так: "Я сьогодні Президент, тому я буду замовляти музику". Після цього я подумав; невже мільйони колгоспників вибирали Президентом музиканта чи замовника музики? /Оплески/.

Ні, товариш, ми вибирали для своєї країни дійсно Президента. Ми хотіли бачити в особі Леоніда Макаровича нашого захисника і помічника. Не буду говорити, що хтось там увійшов у ту Державну думу, а хтось не ввійшов. Та вважаю одне: якщо в цій Думі сьогодні немає людей, від яких дійсно залежить життя суверенної України, то, мабуть, така то буде й Дума.

Хотів би, товариші, на закінчення сказати однеєдине: якщо й надалі триватиме оцей геноцид по відношенню до села, я залишаю за собою право /знаю, що великого горя нашому народу цим не завдам, а навпаки, зекономлю якусь копійку/ виходу з цього залу і закликаю всіх аграрників так зробити. А вже інший зал, якщо будуть вибирати сюди шановних депутатів, - той, певно, думатиме, кого, як і коли вибирати.

Дякую за увагу. /Оплески/.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Панасовському. За ним виступатиме депутат Юхновський.

ПАНАСОВСЬКИЙ О.Г., директор вуглегірської ДРЕС імені ХХV з'їзду КПРС /Дебальцівський виборчий округ, Донецька область/. Сегодня я окончательно убедился, что Правительство в нынешнем составе неспособно изменить обстановку на Украине к лучшему.

Трудно нынче нашему народу жить, трудно быть оптимистом в нищающей державе, измотанной "чрезвычайщиной" и лицемерием политиков. Никто из наших правителей, на которых мы остановили свой выбор, не помнит о предвыборных посулах накормить народ, оздоровить экономику. Циничное повышение цен вместо их либерализации в условиях сверхмонополии, падения производства, фатального дефицита, чудовищного беззакония, отсутствия гарантий социальной защиты может расцениваться не иначе, как истязание народа экономическими методами.

Население Донбасса, проживающее в самой экологически неблагоприятной среде, подвергающееся длительным антропогенным воздействиям, население, проживающее в условиях, когда содержание вредных веществ превышает в десятки раз предельно допустимую концентрацию, сегодня имеет самое худшее на Украине продовольственное обеспечение. Амбициозное государственное управление привело народ Донбасса к нужде и безысходности. И разве Правительство не повинно в том, что на Украине в условиях сплошного дефицита на ресурсы царит бартерная и валютная обираловка, не знающая предела? Падение производства приняло угрожающие масштабы, подорваны и без того слабые материальные стимулы к труду и предпринимательству. Либеральным остается отношение к преступности на всех уровнях, начиная от Президента. Что это за Правительство, которое не может защитить свой народ от вала преступности?

Только по этим причинам Кабинету Министров уже следует выразить недоверие. Требуется немедленная смена бездействующей части нынешней руководящей верхушки и наделение новой администрации не только реальной властью, но и ответственностью.

Правительство не может рассчитывать на успех, если не имеет поддержки в обществе. Нынешнее наше Правительство не имеет этой поддержки.

Единственный способ заметно и быстро улучшить экономическую ситуацию - это устранить причины, приведшие к ухудшению. Необходим временный возврат к командной экономике с сохранением рыночных институтов. По мере восстановления порядка начать постепенные рыночные реформы. Быстрый переход к рынку вызовет глубокий и продолжительный кризис. В 1995 году экономика может достичь уровня 1987 года. К этому времени необходимо осуществить первый этап приватизации. К этому же времени начнется подъем, обусловленный усилиями частного сектора. С 1995 года следует приступить ко второму этапу приватизации, конечной целью которого должно стать снижение доли государственной собственности до 30 процентов.

Необходимо безотлагательно ввести на Украине чрезвычайное экономическое положение на 1992 год, для чего: объявить мораторий на проведение забастовок во всех отраслях народного хозяйства, гарантировать работу государственных предприятий Украины по единым экономическим нормативам, обеспечить экономически равные условия для функционирования всех форм собственности; взять под централизованный контроль цены на основные продукты питания и предметы первой необходимости и привести их к единому уровню на территории Украины; привести в соответствие темпы роста заработной платы и объемы производства; принять государственную программу "Конверсия" с переориентированием на народное хозяйство; разработать программу "Урожай -92", включающую создание госрезервов по горюче-смазочным материалам на период сева и уборки и строительство быстровозводимых крытых сооружений для хранения урожая.

На основе общих направлений перехода к рынку, имеющих политический характер, следует разработать конкретную программу действий с целями и путями их достижения, с учетом первостепенного обеспечения необходимым инвестированием научных, технических, технологических проблем, от которых будет зависеть экономическая независимость Украины, с учетом жестких требований выживания в XXІ веке.

Последнее мое предложение может вызвать разные толкования среди народа и депутатского корпуса. Но считаю возможными и даже реальными в данной ситуации легализацию и привлечение в народное хозяйство капиталов подпольного бизнеса, привлечение и использование наиболее подготовленных к работе в условиях рынка кадров теневой экономики, пересмотрев в связи с этим уголовное и гражданское законодательство.

Благодарю за внимание.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Юхновському. За ним виступатиме депутат Кузьменко.

ЮХНОВСЬКИЙ І.Р., голова Комісії Верховної Ради України з питань народної освіти і науки /Червоноармійський виборчий округ, Львівська область/. Вельмишановний добродію Президенте, Голово Верховної Ради, шановні депутати! Я хочу зупинитися на двох проблемах: проблемі загального. порядкування і проблемі цін.

Спочатку - проблема загального порядкування відносно сільського господарства. І відтак проблема податків. Я вважаю, що податки в сільському господарстві треба брати на основі бонітетної оцінки землі, а не кадастрової. Якщо ми будемо брати податки на основі кадастрової оцінки землі, то той, хто добре господарює, більше платитиме при тій же самій землі.

Тепер щодо приватизації. Ми не повинні повторити помилки, які були допущені у 1939 році, наприклад, у Західній Україні, коли було дозволено бідним селянам повністю розграбувати панські маєтки, знищити все і спалити. Пізніше прийшли інші і теж продовжували експропріацію, і в результаті нічого не стало.

Якщо ми надамо можливість головам колгоспів бути основними володарями паїв і акцій на селі, то вони не допустять нормальної приватизації, і те, що є зараз на селі, буде розграбоване і розпадеться.

Як один з членів Державної Думи хочу сказати, що буду наполягати перед Президентом на тому, щоб у кожному районі були старші атестаційні комісії, які визначатимуть добрих господарів на землі з тим, щоб ті добрі господарі були основними володарями акцій. Серед тих добрих господарів будуть і голови колгоспів. Якщо це гарантувати головам колгоспів, нічого не пропадатиме. Вони зразу почнуть добре господарювати.

Інша проблема - проблема цін. Безумовно, ми повинні упорядкувати заробітну плату, але й повинні розуміти, що середня заробітна плата на селі повинна бути нижча, ніж середня заробітна плата в місті. Через те, що між селом і містом є цілий ряд проміжних етапів виробництва продукції, городянин є слабше забезпечений, ніж селянин. Разом з тим, безумовно, повинна бути розумна пропорція.

Яка вона тепер у цінах? Хочу сказати, що в середньому ціна на м'ясо, яке дає село, - 27-30 карбованців. Це означає, що м'ясо в магазинах повинно продаватися по 60-70 карбованців. Воно продається по 100 карбованців. У результаті виникає певний волюнтаризм у торгівлі. Ми не повинні думати, що впорядкуємо село, якщо не впорядкуємо торгівлю.

Торгівля і село дуже тісно пов'язані між собою. Тому ми повинні подбати про те, щоб уся торгівля не була тільки державною. Приватизація торгівлі необхідна. Повинні бути магазини державні, магазини м'ясокомбінатів, магазини колгоспів і магазини приватні. У кожному місті повинна бути певна пропорція тих магазинів, і вони між собою повинні конкурувати. Тоді встановиться певна розумна ціна.

Тепер щодо капіталів колгоспів. Це неприпустимо, щоб колгосп, який раніше був мільйонером, ставав нараз бідним через те, що той мільйон тепер нічого не вартий. Капітали колгоспів у банках повинні індексуватися точно так, як росте заробітна плата. Тоді колгосп відповідно з тим, як росте ціна на продукцію машинобудування, матиме зростання своїх капіталів у банку.

Проблема нафти і нафтопродуктів. Повинен сказати, що Україна належить до тих країн світу, в яких найнижчий процент переробки нафтопродуктів. Якщо в Сполучених Штатах Америки нафта переробляється на 90 процентів, то в Україні нафта переробляється на 42 проценти. Основний продукт, який ми одержуємо від тієї нафти, що купуємо в Росії, - це мазут. А бензину й інших похідних ми одержуємо дуже мало з усього того. Нам, можливо, вигідніше купувати мазут, якого йде дуже багато на електростанції, в інших країнах, ніж купувати нафту. Ця проблема теж повинна бути вирішена.

Одним словом, хочу сказати, що проблема сільського господарства є проблема не тільки сільського господарства. Це комплексна проблема, яку потрібно розв'язувати разом

і з торгівлею, і з енергетикою, і з промисловістю.

Оскільки обговорення ведеться у Верховній Раді, хочу сказати, що вона є велика сила, і ми повинні набратися розумного терпіння для того, щоб врештірешт і сільське господарство вивести з прірви.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Кузьменку. За ним виступатиме депутат Яворівський.

УЗЬМЕНКО М.І., голова колгоспу імені Жовтневої революції Красногвардійського району /Красногвардійський виборчий округ, Республіка Крим/. Уважаемые депутаты, дорогие труженики сельского хозяйства независимой Украины! Я являюсь представителем одного из мощных районов Крымской области, который дает огромное количество продукции сельского хозяйства - молока 110 тысяч тонн, 42 тысячи тонн мяса и много другой продукции. Мощный экономический район.

Но в последнее время район стал сдавать свои позиции, в том числе и хозяйство, в котором я работаю. Следует сказать, что оно сдает позиции не потому, что там стали хуже работать, нет. У нас замечательные труженики, люди, которые горят желанием дать больше продукции сельского хозяйства.

Однако непродуманная налоговая политика, несоответствие цен на сельскохозяйственную продукцию и на материально-технические ресурсы, отсутствие в конечном счете энергетических ресурсов привели к тому, что начало уменьшаться производство продукции сельского хозяйства. Скажу вам, что люди находятся в панике. И мне как парламентарию часто задают вопрос: "Чем же вы там занимаетесь, неужели не можете выработать какую-то единую стратегию и тактику в отношении села?" Мы разработали прекрасный Закон о приоритетности социального развития села. Если бы этот закон сегодня работал, не пришлось бы нашим коллегам голодать, и мы бы не выходили из зала.

Как член комиссии аграрников я неоднократно выступал и вносил много хороших предложений. Создается такое впечатление, что Леонид Макарович и Правительство нас не слышат и не хотят даже слышать. Почему? Потому, например, что мы встречались с Президентом месяц назад, а до сих пор никакой реакции нет. А село падает, товарищи. Вот смотрите: на сегодняшний день сжиженного газа нет, крестьянин не может прийти домой и сварить поесть; уголь по 3,5 тысячи рублей за тонну, в то время как заработная плата составляет 600-800 рублей; сапоги кирзовые стали стоить 600 рублей. Сегодня нет ведер, резины и т.д. Нет самого необходимого для того, чтобы давать продукцию. Молоко не на чем возить. И, учитывая такую крайнюю ситуацию, вынужден как руководитель за одиннадцать рублей покупать литр бензина, а потом нас опять будут обвинять в том, что аграрники дают такую дорогую продукцию.

Еще раз говорю, что Правительство нас не слышит и не хочет слышать. Если бы и вы, Леонид Макарович, и Премьер-министр Фокин знали ситуацию, то, конечно же, не остались безразличными к ней.

Хотел бы здесь поднять ещ| одну проблему. Может, это у кого-то вызовет какие-то улыбки, эмоции... В Крыму начинает возрождаться виноделие.

Раньше и мы производили хорошие вина. А теперь, чтобы в колхозе начать производство вина /а заводы мы еще не все развалили/, нужно ехать в Киев обивать пороги, чтобы взять лицензию. Ну что это такое?! Ведь это только один-единственный пример!

Вчера походил по инстанциям. Мне целую кипу документов представили. Говорю, что есть документ. Нет, отвечают, надо, чтобы была какая-то надстройка, чтобы получить от нее 2,5 тысячи до нового года по перечислению. А мы уже перечислили. Сейчас требуют платить 25 тысяч за лицензию. Неужели нельзя решить вопрос с этой лицензией? В конечном итоге я же руководитель, несу полную ответственность.

Леонид Макарович! Люди за вас проголосовали, избрав Президентом. Они возлагали и пока еще возлагают на вас надежды. Но, вы знаете, селяне начинают вас не понимать. Прошу прощения, но вот сколько времени прошло, а никаких конкретных действий нет.

Поэтому я бы просил учесть эти замечания. Надо сегодня людей одеть, обуть, дать ресурсы, а мы накормим Украину.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Яворівському, Після нього виступатиме президент фермерів депутат Шкарбан.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О., голова Комісії Верховної Ради України з питань Чорнобильської катастрофи /Світловодський виборчий округ, Кіровоградська область/. Шановний Президенте, шановна Верховна Радо! Дуже боюся, що сьогодні знову тут проплачемо, простогнемо, проволаємо про долю села, розійдемося, а все як було, так і залишиться.

Думаю, що нам зараз треба задуматися: куди ми йдемо і що з нами відбувається. Давайте поміркуємо, що міг зробити народ український, зокрема селянин український, для того, щоб якось вийти з цієї ситуації, в яку він потрапив? Він обрав у парламент велику групу /за моїми підрахунками, це майже третина депутатів/ аграріїв, голів колгоспів, директорів радгоспів.

Що він ще міг зробити? Він делегував вас сюди для того, щоб ви вирішували його проблеми. Правильно. Що ж відбувається далі?

Ми самі втягнулися в політичні ігри, втягнули туди й Міністра Ткаченка. І ми постійно плачемо, відстоюючи село. А село як котилося донизу, так і котиться. Авторитет парламенту падає, авторитет нашого Президента у внутрішній ситуації падає, не падає тільки авторитет нашого рідного Уряду. Не падає тому, що вже більше нікуди падати.

Що з нами відбувається? Шановні колеги, голови колгоспів, не сердьтеся! Але говорили про земельну реформу, найголовнішу реформу, яка повинна відбутися на Україні. Хто її заблокував? Ми разом з вами її заблокували, тому що це питання не ставили. А коли піднімається на трибуну Яворівський, у залі шум. Будь ласка, піднімайтесь і говоріть про Чорнобиль, ми з вами тут за все відповідаємо.

Мені дуже сподобався виступ першого промовця. Говорили про фермерство. Сьогодні знову вимагаємо, щоб на сільське господарство кинути гроші, яких немає. Якщо ми знову їх укинемо в цю бездонну бочку, вони ніколи до нас не повернуться. В усьому світі дотаційні тільки сільське господарство і, як правило, шахти.

Мабуть, оце шлях для України. Але ці гроші повинні бути персоніфіковані, йти людині.

Де воно це фермерство? Повірте мені, помітив кількох людей, які хочуть стати фермерами. Голова сільської Ради ліг у лікарню, щоб тільки не підписувати цей папірець. То я попросив головного лікаря, той зайшов із величезним таким шприцом до нього, і тільки тоді той підписав цей папір.

Говоримо про фермерство. Думаю, ми повинні бути готові до цього. Що ми й досі покладаємо надії на колгоспи і тільки на колгоспи? Хай вони будуть, де вони сильні, це добре господарюють. Але ж сьогодні більшість колгоспів - це вже банкрути у зв'язку з переходом на нові ціни. Все це правда! Ми до цього абсолютно не готові. Хочу внести конкретну пропозицію.

Шановний Леоніде Макаровичу! Шановний Костянтине Івановичу! Звертаюся до вас особисто з приводу виступу Віце-прем'єр-міністра Ситника. Ви знаєте, я виступав свого часу проти Ткаченка, проте не тішуся, що він пішов, бо не дуже радію приходу Ситника, послухавши його виступ. Якщо ж помиляюсь, то готовий будь-коли перед вами вибачитися.

Сьогодні ми шукаємо 33 мільйони доларів хоча б для того, щоб заплатити за мінеральні добрива. Цих грошей немає. Леоніде Макаровичу, Костянтине Івановичу! У Києві два дні перебуває Нестор Олесницький, якого сюди направили українці з Америки, щоб допомогти Україні. Американці готові сьогодні купувати наші літаки "Руслан" за 150 мільйонів доларів. Один з них закінчують добудовувати на заводі імені Антонова.

Вони готові вже зараз дати 450 мільйонів доларів, щоб підтримати наше село, щоб допомогти відкрити хоча б у найбільших країнах наші представництва.

Зрозумійте, це конкретні гроші, які вже завтра можуть бути в українській казні. Тому прийміть цю людину, проведіть переговори. Для нас це буде прекрасний вихід.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Шкарбану. За ним виступатиме депутат Півень.

ШКАРБАН М.І., член Комісії Верховної Ради України з питань державного суверенітету, міжреспубліканських і міжнаціональних відносин /Кобеляцький виборчий округ, Полтавська область/. Почну з листа. "Шановні наші обранці. Настав березень. А чи знаєте ви, що закони,

прийняті Верховною Радою України, блокуються на місцях, їх виконання навмисно саботується старою системою влади, яка не змінилась і на відсоток на краще, а тільки навпаки зміцнилася за рахунок згуртування під дахом райвиконкомів.

Ми, 33 члени Асоціації фермерських господарств Києво-Святошинського району, створеної установчими зборами 3 грудня 1991 року, до цього часу безземельні, змушені звернутися до вас по термінову допомогу. Ні надії, ні віри, ні сил уже немає.

Облвиконком - це ті ж самі структури, які все блокують і не надають землю. Стара адміністрація на чолі з райвиконкомом робить усе, щоб не виділити в районі землю під селянське /фермерське/ господарство.

Наша асоціація не є політичною організацією. Ми зареєстровані Асоціацією фермерів України як громадсько-господарська організація. Але районні керівники, які хочуть бачити вас покірними невільниками, мають намір поставити від загрозу виконання всіх прогресивних законів, які приймав Верховна Рада України.

До райвиконкому подано понад сто заяв від бажаючих одержати землю. З них 20 чоловік подали заяви більш як півроку тому, а одержав 2 гектари тільки один житель нашого району.

Гра районної влади законами змушує нас втягуватися в брудну політичну метушню, не дає можливості одержати землю і спокійно працювати. Вона не хоче допомогти нам стати на ноги, щоб ми за один - два роки зупинили падіння сільськогосподарського виробництва і поліпшили життя нашого народу.

Просимо терміново вирішити питання про виділення вам земельних ділянок під селянські /фермерські/ господарства. Вимагаємо докорінної зміни існуючої влади в районі шляхом впровадження прямого президентського правління та добору на ці посади розумних, демократично настроєних людей, які б дійсно вболівали за народ, за розбудову незалежної України.

Такий стан справ не тільки в нашому районі, а майже у всіх східних областях України. Більшість представників старого керівництва займає ключові пости в районі. Ще рік тому ці люди зривали і паплюжили наші національні знамена, а сьогодні, захопивши владу, продовжують знущатися над своїм народом, маючи бажання створити таку ситуацію в Україні, щоб вільній дух, який в у нашого народу, зник назавжди".

Хотів би заявити, що фермери України не давали повноважень підтримувати такі заяви, тому що вони дестабілізують обстановку в Україні, шкодять українському народові.

Хочу висловити свою особисту точку зору як депутат. Шановні колеги! Повірте мені, трагедія в тому, що колгоспна система, колгоспи як товаровиробники - це не ринкові структури. Колгоспі не можуть бути банкрутами, тому що село не може бути банкрутом. Ви ж не можете уявити, що товаровиробник - колгосп збанкрутів і розпався. Тільки самостійні одиниці /чи кооперативи, чи якісь дрібніші/, розташовані в межах села, можуть брати участь у ринку. Сам колгосп такої участі браті не може.

Через те в цей перехідний період можна погодитися із заявою, бо існуючий системі колгоспів потрібна підтримка державі.

Інакше вона розпадеться, а ми будемо без хліба. Підтримка потрібна до того часу, поки зміцняться нові форми господарювання на селі. Маю на увазі фермерство.

Сьогодні подали заяви на створення фермерського господарства 15 тисяч жителів України. На 1 січня 1998 року землю виділено 2 тисячам, на початок весни її одержать 5 тисяч. Тобто 10 тисяч бажаючих взяти землю не зможуть цього зробити.

Безумовно, люди, які сьогодні виступили з заявою, це представники керівних верств. Я прошу вас, вдумайтесь, якщо ви будете готувати неспокій селянству, воно може піднятися і тоді змете і вас, і нас, і голів колгоспів, і голів райвиконкомів та голів обласних Рад. З народом жартувати не можна! Не піднімайте людей, використовуючи як темну силу. Вони швидко зрозуміють хто експлуатує їх. А ті, хто сьогодні піднімав бучу на Україні, поплатяться. /Оплески/.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Півню. Після його виступу порадимося.

ПІВЕНЬ М.І., голова колгоспу імені 118 загиблих комунарів Шахтарського району /МакіївськийСовєтський виборчий округ, Донецька область/. Уважаемые депутаты! Уважаемые избиратели! Я поддерживаю требования тружеников села Днепропетровской, Донецкой, Запорожской, Луганской, Харьковской областей. И мне непонятно, почему таких сложных вопросов, внесенных на обсуждение представителями этих областей, кое-кто сегодня не воспринимает. Мне непонятно, почему некоторые аграрии стали сегодня, как говорит уважаемый депутат Павлычко, "флюгерами". Необходимо быть парусником и идти задуманным курсом вопреки всем ветрам, вести корабль прямо к цели.

А цель у аграриев одна - накормить все-таки народ. И не нужно что-то ставить в зависимость от председателей колхозов, директоров. Ведь они и так заложники. Я с 24 лет стал работать в этой отрасли, вначале зампредседателя, потом председателем колхоза. С одной стороны как бы заложник от крестьян, с другой - зависим от вышестоящих структур.

Непонятно, почему мы постоянно говорим, что вкладываем какие-то средства в сельское хозяйство. Кто их когда вкладывал и какие это средства? Если быть честными, то поинтересуйтесь какова заработная плата крестьян сегодня. Ведь в животноводство туда, где трудно, никто не идет работать. Самое трудно - дающееся - это молоко, ежедневно необходимо накормить, подоить коров, и это в очень плохих условиях, в которых мы содержим животных. А люди ведь работают и за эту несчастную заработную плату. Почему же, когда здесь дрались за заработную плату, депутаты не отказались? Почему Кабинет Министров не отказался от нее? А ведь они получают не ту заработную плату, которую получали раньше.

Поэтому требования, которые сегодня выдвинули представители этих областей /еще и Ровенская область поддержала/, четкие и ясные: если до 10 марта не улучшится положение, области прекращают поставку сельскохозяйственной продукции. Это не значит, что выльется это молоко или уничтожится мясо. Сегодня, кстати, никто мяса не берет. В Донецкой области 9 тысяч тонн мяса находится в холодильниках. Мы поехали в Волгоградскую область, чтобы взять на обмен горючее, и что же нам там сказали?" У вас дорогая продукция. Вот дайте нам металл, тогда будем

разговаривать". А мы постоянно говорим, что комуто что-то дадим, и с нами точно так же поделятся. Не думайте, что так легко все делается в сельском хозяйстве, как кажется тому, кто пришел три раза в буфет, покушал - и все вроде хорошо.

Говорят, что село втягивается в политику. Ну, политика сейчас везде. Ведь строим правовое государство - нашу Украину, и никто не против того, чтобы она была независимой. Позавчера мы вышли из зала не для того, чтобы показать, что мы, аграрии, - большие герои. Нет. Вышли потому, что нам люди говорят: сколько вы там сидеть будете и для чего вообще сидите? И речь не только об аграрниках, ведь здесь представители округов, где живут люди всех профессий. Пока народ не накормим, пока не ладим человеку энергию посредством продуктов питания, ничего у нас не будет, как бы мы ни кричали. Прошу промышленников поддержать проект постановления, предложенный комиссией Верховного Совета, потому что от этого зависит начало реформ, которые необходимо проводить в сельском хозяйстве. Мы приняли закон о том, чтобы 7-10 процентов земли отдать для развития фермерства. Это необходимо, но необходимо еще и заработную плату отрегулировать. Так кто же должен регулировать, если не Кабинет Министров?

Необходимо провести индексацию доходов на 1 января, иначе ничего не получится. Ведь мы зерно, подсолнечник, овощи продавали в прошлом году по одной цене, а сегодня они реализуются совсем по другой цене. Мы этот вопрос поднимали. Что тут

нового? Ничего. Необходимо только его решить.

Далее. Верховный Совет принимает решение о налогах. Неделя прошла, на местах спрашиваем - пришло наше решение? Ничего нет. Что это за тормоз, Леонид Макарович? Необходимо и там кое с кем разобраться.

Мы просили: дайте депутатам все постановления, которые есть в Кабинете Министров, чтобы мы учитывали эту информацию. Витольд Павлович согласно махнул рукой, мол, давайте информацию. И что же? До сегодняшнего дня ее не получаем. Ну разве так можно дальше работать? Неужели Верховный Совет должен быть заложником? Все со своими бедами идут к нам. Никто не пикетирует Кабинет Министров, никто не идет к Президенту.

Нужно это все понимать и необходимо работать всем вместе - и Президенту, и Верховному Совету, и Кабинету Министров. Потому что мы едины.

Спасибо за внимание.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Записано ще 13 депутатів. Ви бачите, що йде повторення. Але не дати слова я не можу. Депутати, які записались, наполягають. Що будемо робити? Припинити? Є інша думка: надати можливість для висловлення конкретних пропозицій. Просять слова депутати Чепурний, Башкіров, Швиденко... Отже, висловлюємось по 2-3 хвилини, конкретні пропозиції. Слово надається народному депутату Чепурному. За ним виступатиме депутат Башкіров.

ЧЕПУРНИЙ А.Г., голова Комісії Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу /Куп'янський виборчий округ, Харківська область/.

Уважаемый Президент, уважаемые депутаты! Вначале хочу вас коротко проинформировать. Чтобы не говорили и не думали, что сельское хозяйство абсолютно было провалено и крайне плохо работало, скажу только, что из трудоспособного населения лишь 20 процентов занято в агропромышленном комплексе. Но мы производим 40 процентов национального дохода Украины и более 70 процентов товаров народного потребления. То есть этих 20 процентов в основном работают на народ. А остальные 80 процентов - против народа Украины. Такой перекос в экономике нужно сегодня ликвидировать с тем, чтобы 80 процентов тружеников работали в агропромышленном комплексе.

ГОЛОВА. Пропозиції.

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Предложения. Нет ни одной страны в мире, в которой не было бы государственного регулирования отношений между государством и сельским хозяйством. В Соединенных Штатах Америки в каждом долларе, потраченном на производство сельхозпродукции, - 27 центов государственных денег. В Японии - 97 центов из каждого такого доллара погашено государством. Предлагаю следующее. Сегодня, отпустив на рынок сельскохозяйственную продукцию, мы не сможем дальше работать. Нельзя без государственного регулирования устанавливать цены. На каждом заседании Верховного Совета я предлагал разные варианты удешевления продукции сельского хозяйства. Это и отчисления в бюджет, это и 61 процент, который уменьшили до 37, это и 28 процентов

на сельхозмашиностроение и еще много других путей удешевления продукции сельского хозяйства. Эти пути нужно Правительству знать и использовать, чтобы были разные цены, чтобы десятки тонн мяса не залеживались на мясокомбинатах.

Мы сегодня допустили такое положение, что сельхозмашиностроение остановилось. Если не дадим металла сельхозмашиностроению, завтра жить колхозу не за что будет, товарищи.

И последнее. Мы издали три закона - о приоритетности социального развития села, о фермерском и о коллективном хозяйствах. Но получается так, что Правительство на эти законы не хочет смотреть. Мы четко сказали, что хозяином сельскохозяйственной продукции является колхоз, фермер, любое сельскохозяйственное предприятие. И в то же время сегодня везде идет госзаказ. Во всем мире существуют договорные, контрактные отношения на продажу продукции, а у нас опять идет госзаказ, при котором производитель продукции не получает совершенно ничего. Этот вопрос надо немедленно изучить. Прошу прощения у промышленников, я не хотел ни в коем случае обидеть кого-то из них или оскорбить. Я только сказал о перекосе в нашей экономике, которая создана не для народа.

ГОЛОВА. Анатолію Григоровичу, час іде. Слово надається народному депутату Башкірову, за ним виступатиме депутат Гальцев.

БАШКІРОВ М.В., перший заступник голови виконавчого комітету Миколаївської обласної Ради народних депутатів /Снігурівський виборчий округ, Миколаївська область/.

Уважаемые товарищи! У Шукшина есть такое произведение "Поутру они проснулись". Хотел бы всех отослать на два года назад, когда мы с вами проснулись, и многие, узнав результаты голосования, в душе себя поздравили с тем, что стали народными депутатами Украины. Хочу поздравить вас всех с двухлетней годовщиной нашей работы.

Время отрезвления и анализа, наверное, должно наступить, и нам необходимо значительно переосмыслить итоги работы. Мы идем к покаянию. Если так дальше будет продолжаться, нам неизбежно придется каяться. Поэтому слово для предложений.

Правительство всегда прячется-то за парламент, то за Россию, Для того чтобы завтра нашего Премьерминистра не пригласили на переговоры уже к главе районной администрации России /потому что сегодня ездим в Тюмень, а не на межгосударственном уровне ведем переговоры/, я вношу предложение. Считаю, что нужно Президенту в трехмесячный срок взять весь груз работы на себя. И в этом смысле нужно отказаться от тех популистских законопроектов, которые мы с вами утвердили в плане; честно сказать народу о том, что мы зашли в своих пожеланиях слишком далеко, что у нас нет финансов, потому что наши пожелания зиждутся на дырке в бюджете. Сказать честно, что мы, может, чтото пролонгируем, начн|м вводить эти льготы через полгода, через год. Но для наведения порядка в стране необходимо сегодня пойти на чрезвычайные полномочия в экономике. В этом отношении, конечно, должны вы, Леонид Макарович, взять руль в свои руки.

Сегодня нужно смотреть вперед, спрогнозировать ситуацию, вычислить, что у нас будет с ценами через полгода. Сегодня на относительно дешевых кормах прошлого года, на относительно дешевых других материалах мы получаем продукцию. Завтра гонка цен будет нарастать. Надо народу сказать, что ожидает его через три месяца.

Комиссию по вопросам социальной политики и труда беспокоит проблема введения национальных валют в России и Украине. Честно говоря, наверное, нужно было бы подумать о тех людях, которые могут остаться ни с чем, имея незначительные вложения на сберкнижках для того, чтобы отправиться в последний путь. Нужно сказать, что будет с этими деньгами. Тем более, что такое межправительственное соглашение подписано.

В последнее время у нас развелось много любителей, которые специализируются на критике людей, уходящих с политической арены. Считаю необходимым разработать закон о защите достоинства Президента.

Не могу сказать, что находился или нахожусь в каких-то особых отношениях с товарищем Кравчуком, но нельзя позволять критиковать и пинать ногами человека, за которого проголосовал народ.

Считаю аморальным критиковать в этом зале уходящих с политической сцены.

Хотел бы воспользоваться возможностью и призвать стачечный комитет, нашего народного депутата Чебана прекратить голодовку. В конце концов, мы понимаем, что возможности Правительства не беспредельны. И просил бы, Иван Степанович,

дать слово нашему депутату...

ГОЛОВА. Дякую вам.

Слово надається народному депутату Гальцеву.

ГАЛЬЦЕВ П.С., голова колгоспу "Більшовик" Білгород-Дністровського району /БілгородДністровський виборчий округ, Одеська область/. Уважаемые народные депутаты! Уважаемый Иван Степанович! У меня вот только сейчас возникло предложение.

Накануне проанализировал решение вопросов по аграрному сектору. И заметил, что уделяем мало внимания рассмотрению законопроектов по агропромышленному комплексу. Сегодня, когда рассматривается один из важнейших вопросов, мы снова не находим времени. Поэтому у меня такое предложение - больше внимания уделять обсуждению аграрных вопросов. В ходе обсуждения вырабатывается мнение, приводятся аргументированные факты.

Хочу сказать следующее. В последнее время происходят колоссальные изменения в политике относительно сельского хозяйства, но они идут без нас, товарищи. Вот конкретные примеры. К чему привел перекос цен? В прошлом году повысили цены на зерно. Идет массовый спад молочного поголовья. Мы на сегодняшний день имеем целый ряд государственных фабрик по производству птичьего мяса и яиц. Но сегодня идет спад их производства, через несколько месяцев мы вообще не сможем поправить дело. Если сегодня не начнем при помощи экономических рычагов решать эти вопросы, то для того, чтобы поправить, дело

с молочным стадом, потребуется 3-5 лет.

Что ныне происходит в птицеводстве? Практически идет реконструкция птицеводческих комплексов под крупный рогатый скот, свиней. Хочу сказать, что мы должны найти возможность экономическими рычагами приостановить эти структурные изменения. И это дело Правительства.

Следующее. За последнее время мы приняли законы по сельскому хозяйству, но исполнительная власть их игнорирует. Привожу последний пример: заключение договоров по продаже продукции сельского хозяйства. Практически установили 70 процентов - на уровне того, что Правительство потребовало, а не от реальных возможностей. К чему это ведет? Мы не можем изменить структуру производства, в этой структуре не можем увеличить производство белка. Потому что закомплексованы на том, что все нужно, нужно - лишь бы что-то было.

Разве можно решать данные вопросы, когда облисполкомы вместе с райисполкомами повесили петлю на шею госзаказу? А что госзаказ требует? Согласно Закону о приоритетности социального развития села требуется, чтобы было установлено, что же государство продаст селу. Что государство продаст - неизвестно, в какие сроки

- неизвестно, будет ли паритетность цен - неизвестно. Разве в таких условиях можно решать проблемы, которые стоят сегодня в сельском хозяйстве?

Хотел еще сказать следующее. Леонид Макарович, долго ли будут продолжаться политические игры в Верховном Совете?

Пожалуйста, поймите, что вы - исполнительная власть, и политические игроки, которые вас склоняют то в одну, то в другую сторону, могут создать такую обстановку, что практически ни вы, ни мы, ни Верховный Совет не будем способны управлять народным хозяйством. Поэтому просил бы вас быть ближе к народному хозяйству. Это - один из главных вопросов. Политический кризис - одно. Однако параллельно- экономический кризис. И надо его приостановить. И это вы должны сделать.

Предложение мое следующее. Требовать, чтобы исполнительная власть приступила к исполнению законов, которые принял Верховный Совет.

Спасибо за внимание.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Шведенку для пропозицій.

ШВЕДЕНКО М.М., директор Луганського обласного виробничого рибкомбінату /СтаничноЛуганський виборчий округ, Луганська область/. Уважаемые депутаты! Относительно проектов постановления. Нам розданы два проекта постановления. Один из них

- проект Кабинета Министров - предлагаю вообще отложить, и только пункт 3 перенести в тот проект постановления, который внес...

ГОЛОВА. Тим більше, що рішення Президії з цього питання прийнято, треба, щоб його підтвердила Верховна Рада.

ШВЕДЕНКО М.М. У меня конкретное предложение по проекту этого постановления: пункт 3 дополнить такими словами: "До 10 березня цього року внести пропозиції про зменшення сільськогосподарських відрахувань на соціальне страхування та формування Фонду Чорнобиля".

И добавить еще один пункт: "До 10 березня внести пропозицію про зняття податків на добавлену вартість на сільськогосподарську продукцію".

Кроме того, у меня есть такое предложение: сделать индексацию средств сельскохозяйственных предприятий и сбережений граждан, которые были на счетах до повышения цен и это следует сделать как можно скорее.

Хочу также обратиться с депутатским запросом к Кабинету Министров, Председателю Верховного Совета Ивану Степановичу и уважаемому нашему Президенту. На каком основании введен Закон о добавочной стоимости, который Верховный Совет не принимал? Я хочу узнать имя того товарища, который смог подменить Верховный Совет. У нас на Украине имеет место такой прецедент, а мы молча здесь сидим и журим друг друга.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Залишається зовсім мало часу, тому надходять численні пропозиції - припинити обговорення. Треба ж ще Президенту надати можливість виступити.

Хто за те, щоб припинити обговорення, прошу голосувати.

Не проходить.

Давайте тоді так, надамо можливість внести пропозиції, насамперед тим, хто записаний, а після перерви виступите ви, Леоніде Макаровичу.

Перший мікрофон.

ПОЛЯХ В.І., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України, у справах молоді /Золотоніський виборчий округ, Черкаська область/. Шановний Президенте! Шановні депутати! На минулому тижні збиралися всі аграрники Черкащини і прийшли ось до чого. У зв'язку з тим, що весна на порозі, а село не має ні бензину, ні пастильних матеріалів,

і Уряд у свою чергу сьогодні не здатний блискавично вирішити це питання, то аграрники прийшли до такого висновку: надати місцевим Радам /тобто обласній і районній/ та господарникам квоту на бартер із Росією та іншими регіонами колишнього Радянського Союзу.

Справа в тому, що більшість аграрників мають такі договори, але їх зв'язує як пута сьогоднішнє квотування сільськогосподарської продукції. Усі прекрасно знають, що селянин завжди тримає щось про запас. І якщо таку пропозицію сьогодні Уряд і наш шановний Президент підтримають, то аграрники вийдуть із скрутного становища швидко.

І ще одне хочу сказати. Це як інформація для роздумів усім депутатам і всій Україні. На минулому тижні я проаналізував статистичні дані по виробництву продукції на душу населення в 13 країнах: Франції, ФРН, Італії, Англії, Угорщині, Польщі, Югославії, Болгарії, США, Японії, Китаї і Чехо-Словаччині. За олімпійською системою суми місць Україна в 1989 році зайняла перше місце серед цих 13 країн по виробництву сільськогосподарської продукції - і фермерами, і колгоспами, і радгоспами, і державними сільськогосподарськими підприємствами. Треба нам задуматися над тим, що виробили найбільше в світі, а дали на прилавок, мабуть, найгірше і найменше, дякую за увагу.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ПЕТРЕНКО В.О., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу /Приазовський виборчий округ, Запорізька область/. Пропоную прийняти за основу проект постанови, внесений комісіями Верховної Ради.

ГОЛОВА. Я прошу вибачення у депутата Петренка, але ж була пропозиція...

ПЕТРЕНО В.О. Так потрібно ж під час перерви доопрацювати, щоб ми могли прийняти. Чому ви не даєте мені можливості висловитися?

ГОЛОВА. Я ще раз хочу сказати, що треба взята за основу проекти комісій і Уряду, створити погоджувальну комісію, підготовити один документ і внести на ваш розгляд.

ПЕТРЕНКО В.О. Спасибі, але в мене є ще доповнення, Іване Степановичу.

ГОЛОВА. Будь ласка.

ПЕТРЕНКО В.О. Пропоную пункт 2 проекту постанови доповнити: "Кабінету Міністрів провести приватизацію переробних підприємств а обов'язковим акціонуванням виробників сировини". І далі: "Зробити індексацію фінансових ресурсів колгоспів, радгоспів, фермерів, які вони мали на 01.01.1992 року".

Дякую.

ГОЛОВА. Запрошуємо вас взяти участь у роботі цієї комісії і внести свої доповнення. Третій мікрофон.

ТАРАСЕНКО О.Г., секретар Комісії Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки /Знам'янський виборчий округ, Кіровоградська область/. Шановний Іване Степановичу! Шановний Леоніде Макаровичу! Думаю, що ці наші постанови нікого не врятують, чи їх там дві буде, чи навіть три. Ми повинні сьогодні вирішити одне серйозне питання. Чи всі галузі народного господарства вступають у ринок як рівноправні, в тому числі й сільське господарство? Тобто чи можна відпустити на все ціни! Чи можемо ми на це піти, чи не можемо, давайте сьогодні вирішимо. Якщо підемо, то тоді будуть зовсім Інші відносини, якщо не підемо /а мабуть, все-таки не можна цього робити, тому що у нас збідніле населення і ціни на продукти не повинні перевищувати певної межі/, то треба встановити паритет. Для цього Кабінет Міністрів повинен дати розрахунки: скільки в державні ресурси треба взяти продукції, за якими цінами і які матеріальні ресурси будуть продані сільському господарству.

ГОЛОВА. Дякую.

КОРОБКО М.І., секретар Комісії Верховної Ради України у питаннях екології та раціонального природокористування /Тернівський виборчий округ, Дніпропетровська область/. Шановний Президенте!

Шановний Голово! Шановні колеги! Мої пропозиції такі.

Перша. Об'єднати дві існуючі постійні агрокомісії в одну.

Друга. Створити постійну комісію а питань фермерства.

Третя. На конкретну дату, скажімо, 25 березня, виділити з фонду радгоспів і колгоспів землю під городи для працівників промисловості.

Четверта. Урядові розробити наукову концепцію відродження нашої держави.

ГОЛОВА. Володимире Борисовичу, прошу.

ГРИНЬОВ В.Б., заступник Голови Верховної Ради України /Індустріальний виборчий округ, Харківська область/. Хочу обратить внимание присутствующих на то, что главная причина наших провалов - это отсутствие комплексного подхода ко всем экономическим процессам, которые происходят сегодня в нашем обществе. Поэтому мы будем проваливаться каждый раз - в аграрном секторе, промышленности, финансовых вопросах - до тех пор, пока работа не будет осуществляться по определенной программе, комплексно учитывающей все процессы.

Мое предложение: рекомендовать Президенту создать в Правительстве оперативную группу по проведению экономической реформы. Эта группа должна быть возглавлена одним из Вице-премьеров, ей нужно подчинить группу министерств, и этой группе следует предоставить полномочия для осуществления экономической реформы. А до тех пор это будет "тришкин кафтан". Будем тянуть одну сторону, оголять другую.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

ДЕПУТАТ /не представився/. Маю конкретну пропозицію. Сьогодні ми здаємо свою продукцію на молокозаводи та м'ясокомбінати, несемо відповідальність за недопоставку цих видів сільгосппродукції на переробні підприємства. Але держава перед нами не несе ніякої відповідальності. Я декілька разів звертався і до Кабінету Міністрів, і до колишнього Міністерства сільського господарства, але не одержав на це відповіді. Адже сьогодні між нами й державою немає договору контрактації на матеріальнотехнічне постачання сільського господарства. У зв'язку з цим пропоную: в семиденний строк розробити такий договір /і щоб наші сільгоспвиробники мали його на руках/, у якому б держава брала на себе відповідальність за недопоставки. Тому що ми відповідаємо, а держава ні за що не відповідає.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

СВІДЕРСЬКИЙ Ф.Ф., член Комісії Верховної Ради України у питаннях соціальної політики та праці /Нововолинський виборчий округ, Волинська область/. У зв'язку з тим, що урожай 1991 року закуплений державою за старими цінами, а зараз селян примушують купувати все вже за новими цінами - і техніку, і предмети першої необхідності, пропоную до пункту 3 проекту постанови Кабінету Міністрів такі доповнення:

1. Провести до 1 квітня 1992 року індексацію рахунків колгоспів і радгоспів за станом на 1 січня 1992 року, а також індексацію вкладів усього населення.

2. Виділити дотації на придбання техніки, мінеральних добрив, гербіцидів.

3. До 1 квітня цільовим призначенням забезпечити всіх працівників сільського господарства необхідним спецодягом, їх сім'ї - одягом і взуттям.

ГОЛОВА. Здайте пропозиції, будь ласка. Третій мікрофон.

ОСАДЧУК П.І., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань культури та духовного відродження /Тлумацький виборчий округ, ІваноФранківська область/. Шановні народні депутати! Дорогі і навіть дуже дорогі аграрії! Хочу всім нагадати, що понад рік тому, коли ми обговорювали законопроекти про власність та про землю і збагатили українську мову такими словами, як "володілець", "землеволоділець", відкинувши слова "власник" і "землевласник", ми заклали міну сповільненої дії під реформи в сільському господарстві. І сьогодні пожинаємо те, що посіяли.

І ще одне. Хочу знову наголосити на тому, що коли ми будемо приймати наступні закони, зокрема Земельний кодекс, то маємо врахувати, що проблема землі в Західній Україні - це одне, а ця ж проблема на Одещині, Херсонщині - дещо інше. На Західній Україні ще є люди, які пам'ятають, де була їхня власна земля. Тому я пропоную найближчим часом повернутися до Закону про

реабілітацію жертв сталінських репресій і там, де йдеться про відшкодування майна, внести поправку про землю. Коли конфісковували майно в тих людей, які не хотіли йти в колгосп, то вилучали й землю, і передавали її іншому колгоспові. Зараз треба до цього повернутися. У мене в десятки листів. Люди хочуть справедливого вирішення цієї проблеми. Цим ми морально і психологічно прислужимося створенню нового власника. Люди зватимуть, як шанується власність на землю.

ГОЛОВА. На вимогу депутатів слово надається новому Міністрові сільського господарства і продовольства Ткачуку Василю Михайловичу.

ТКАЧУК В.М., Міністр сільського господарства і продовольства України. Шановний Президенте! Шановний Голово! Шановні депутати! Я не великий трибун, отож даруйте, коли щось буде не так. Але хотів би поділитися коротко своїми враженими, перебуваючи два дні на цьому міністерському посту.

Безперечно, деякою мірою сьогоднішня і вчорашня активність пов'язана з моїм приходом. Мені й говорили, і дзвінками відмовляли, намагались відбити охоту до роботи тощо. Хочу заявити таке. Я призначений Президентом і буду працювати. Буду домагатися реформ та радикальних змін, які, на мою думку, потрібні нашому сільському господарству. Мої уявлення великою мірою збігаються з вимогами і вимогами депутатів, які тут виступали, тому сьогодні не буду розкривати деталей.

Але я не з тих людей, на яких досить дещо натиснути - і вони відступають від своєї ідеї взамін на чиїсь симпатії. Відчуваю справедливість своєї програми та ідей і буду за них боротися. Звичайно, буду радитися з ваш. Запрошую всіх депутатіваграрників зустрітися, готовий хоч і сьогодні після засідання, ви вже визначтесь, коли.

Далі. У нас дійсно безліч проблем. І про всі тут сьогодні не скажеш. Поділяю багато думок, висловлених з болем, і сподіваюсь, що ми будемо почуті і багато питань незабаром будуть вирішені.

Розуміючи всі реалії, я - прихильник багатоукладного устрою сільського господарства. Це - на сьогоднішній день. Розумію, що ніхто ніколи не ставив і не ставить на самому верху питання так, щоб розігнати колгоспи. Не в цьому суть. Ми повинні дати шанс кожному, хто хоче працювати на землі. І право виходу з колгоспу з часткою кожного повинно бути забезпечено законом. І в цьому законі повинно бути відображено і покарання всіх тих, хто чинить цьому опір.

Мене це, знаєте, не дуже хвилює. Певен, що через рік ми дозріємо і підемо туди. Може, потім знову об'єднаємось. І фермери виступатимуть у зовсім іншому статусі, вони відчуватимуть себе господарями і об'єднаються у спілку селян.

От така коротенька програма.

Щодо міністерства.

Ми повинні створити для фермера інфраструктуру - тобто де він що мав купити і як усе це наповнити, щоб він вижив у цій сфері.

Наступне питання. Багато говоримо про пріоритетність розвитку села. Пропоную аграріям не говорити цього, не потрібно просити пріоритет. Ми всі люди як люди і повинні заробляти гроші на себе, але не треба, щоб ми мали якийсь пріоритет. Усі думають, що для села створюються якісь спеціальні умови, а на ділі воно ж не так.

Ми вимагаємо для села паритет цін, а не пріоритет. Хочемо рівності, справедливого ставлення. Бажаємо, щоб хтось, зрештою, добре порахував, як сьогодні може вижити фермер або той же селянин. І більше нічого. Не потрібно пріоритетів.

І ще питання. На мою думку, потрібно докорінно змінити функціональні обов'язки міністерства. Сьогодні не треба програми, але функціональні обов'язки, які має виконувати міністерство, потребують зміни у тому плані, щоб ми були помічниками селян, усіх тих, хто має землю, а не їхніми керівниками.

Далі. Гадаю, що нам потрібно щодо міністерства чітко визначити нашу роль, наші права й відповідальність. Мене трошки здивувало, що нове міністерство називається "Міністерство сільського господарства і продовольства". У той же час якраз продовольство,

тобто переробну промисловість, у міністерства забрали. Нехай не складається враження, що я хочу набрати більше влади. Абсолютно не в цьому річ. Але якщо міністерство називається "сільського господарства і продовольства", то хотів би, щоб ця назва мала конкретні важелі, аби міністр і міністерство могли впливати на виробництво продовольства. А не тільки називатися. Відносно цього в мене є пропозиції, але сьогодні вже немає часу. Сподіваюсь, що мене вислухають Прем'єр-міністр і наші Віце-Прем'єри.

Будучи міністром два дні, я, звичайно, не встиг розібратися, і було б смішно, коли б я когось або щось почав критикувати. Але разом з тим мене, наприклад, здивував такій" факт. Зараз у нас холодильники забиті м'ясом, затягуються строки утримання худоби, фураж закінчується. Ось у мене є довідка про те, що ми вже два місяці перетримуємо 300 тисяч голів великої рогатої худоби і певну кількість свиней, уже втратили 15 тисяч тонн приросту і так далі. Усе це безперечно. Запитую, в чому причина, не можу зрозуміти цього. Не беруть продукцію. Чому? М'ясо дороге. Так, потрібно зараз робити менші ціни.

Ви знаєте, якщо мені доводять, що ціни не можна знизити, бо тоді продукція буде збитковою, то це треба взяти до уваги. Але зараз зайвий час утримувати худобу, а м'ясо з холодильників не пустити в оборот означає щодня втрачати щонайменше мільйон карбованців. Не в грошах, а в натурі - у зерні, м'ясі. Гадаю, це недопустимо.

Хотів би підтримки Президента. Це питання потрібно оперативно розв'язати, відвантажити м'ясо, тому що тут темпи у нас слабенькі - 34 проценти відвантажили Федерації, усе інше залишили на Україні.

ГОЛОВА. Василю Михайловичу! Закінчуйте, будь ласка.

ТКАЧУК В.М. Кілька слів ще. Питань багато. Настав такий час, що просив би і аграрників, і інших припинити поки що бесіда про наші структури, зміни і зробити перерву для посівної. Посіємо, а після того можна говорити, радитися, сперечатися. А протягом цього місяця дати можливість посіяти тим, хто має землю.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Оголошується перерва на 25 хвилин.

/Після перерви/

ГОЛОВА. Прошу уваги. До перерви ми працювали так, як і домовилися, згідно з Тимчасовим регламентом. Дві години було відведено на обговорення цього питання. Зараз слово надається Президенту України Леоніду Макаровичу Кравчуку.

КРАВЧУК Л.М., Президент України. Шановні народні депутати! Обговорення цього питання пройшло, на мою думку, гостро, принципово. Та інакше не могло й бути - тема надзвичайно складна. Хоча мушу сказати відверто: не все, про що тут говорилося, було достатньо аргументовано, на потрібному професійному рівні. Треба, щоб про це всі знали.

Проблеми аграрного сектора, які ми сьогодні обговорювали, мають комплексний характер. Їх неможливо розв'язати, не розв'язуючи проблем металургійної, вугільної, легкої, харчової та інших галузей промисловості. Адже якщо ми послухаємо їх представників, то почуємо на свою адресу ті ж звинувачення, які чуємо від аграрників. І змушені будемо визнати, що й для цих звинувачень є певні підстави.

Для того щоб зрозуміти ситуацію, яка склалася, дозвольте мені навести деякі цифри, їх треба знати, щоб бачити проблему ширше, не лише з точки зору аграрного сектора.

Як тут правильно говорили, стан справ у народному господарстві України на початку 1992 року погіршився. Мусимо констатувати, що ми підійшли тепер до такої межі цього погіршення, яка в небезпечною. Лише за січень цього року порівняно

з січнем минулого виробництво промислових товарів зменшилося на 20 відсотків, товарів народного споживання - теж на 20, а продовольчих товарів - на 41 процент. Товарообіг у цінах минулого року зменшився на 61, а національний доход - на 21 процент. Дефіцит бюджету лише за січень перевищив 3 мільярди карбованців і загалом досяг уже понад 50 мільярдів карбованців. Заборгованість підприємств у січні становила понад 30 мільярдів і досягла вже 60 мільярдів карбованців. Ресурсів у підприємств та держави немає. Інвестиційна діяльність майже завмерла. Ось така ситуація.

Із 46 мільярдів карбованців отриманих за січень поточних грошових доходів на купівлю товарів населення мало змогу реалізувати лише трохи більше 19 мільярдів карбованців. Одержало 46, а реалізувало 19. При цьому вклади та інші заощадження збільшилися за цей же період на 20 мільярдів, тож нині на поточних рахунках населення в Ощадному банку нагромаджено понад 130 мільярдів карбованців.

Сьогодні тут звинувачували і Президента, і Уряд у тому, що вони не в змозі взяти під контроль економічну ситуацію, зупиняти інфляцію, налагодити грошову і фінансову системи, допомогти аграрному секторові виробництва. Однак не треба забувати, що до цього причетні не тільки Президент і Уряд, а й кожен, хто сидить у цьому залі. Посудіть самі. Для реалізації лише десяти законів, підкреслюю, десяти законів видатки з бюджету України в січні цього року повинні були становити майже 29 мільярдів карбованців. І це при тому, що всі види надходжень до бюджету в січні становили всього 16 мільярдів

карбованців. Тобто хочу цим сказати, що ми повинні визнати, що всі, підкреслюю, всі маємо відношення до ситуації, яка склалася. Не поділяю думки, що винні в ній усі, крім народних депутатів. Я ніколи з цим не погоджуся. І не треба думати, що . тільки авторитет Уряду і Президента невисокий. Такий же, адекватний, і авторитет Верховної Ради. І не треба брати на себе функцію давати лише оцінки всім, а потрібно спробувати реально розібратися і в своїх власних діях.

Соціологічні дослідження засвідчили, що 63 відсотки населення негативно ставляться до місцевих органів влади. А місцеві органи влади - це ті органи, що проводять у життя закони, рішення, які ми приймаємо.

Мені щойно надійшов ряд листів. Ось лист з Подільського району. До Івана Миколайовича люди звернулися з тим, що в Баришівському районі... Я прочитаю, як написано. Мова йде про відведення земельних ділянок: "Одержали категоричну відмову в наданні землі від голови Баришівської районної Ради народних депутатів Бойка з посиланням на рішення, прийняте на останній сесії". Цитую:"...не виділяти жодного квадратного метра землі ні під городи, ні під колективні сади".

Ось тільки що передали лист від фермерів. Прочитаю його: "Наша асоціація не в політичною організацією, ми зареєстровані в Асоціації фермерів України як громадсько-господарська організація. Але районні керівники, які й надалі хочуть бачити нас покірними, а не вільними працівниками-фермерами, мають намір поставити під загрозу виконання всіх прогресивних законів, які приймаються Верховною Радою України". І наводиться конкретний приклад. Я його зачитаю:

"У райвиконком подано вже більше 100 заяв від бажаючих одержати землю. З них 20 чоловік подали заяви більше ніж півроку тому, а одержав тільки один мешканець нашого району два гектари".

Ось тепер давайте знову ж таки спокійно подивимося на ці речі так, як є насправді. Якщо на місцях виконавча влада, до якої причетні й ми всі, оскільки приймали Закон про місцеві Ради народних депутатів та місцеве самоврядування, блокуватиме якоюсь мірою /я маю інформацію про такі спроби/ зміцнення там демократичних засад, якщо й надалі триватиме цей процес, то нічого з цього не вийде. І ніякі закони діяти не будуть, і ніякі рішення виконуватися не будуть. Ніколи не погоджуся з тим, що з Києва можна безпосередньо управляти процесами десь у районі. Не має робити районна виконавча влада, сільська, міська і обласна. Знову ж таки не без нашої з вами участі. Я себе абсолютно не відмежовую від цього, але хочу щоб ми тут не ділилися на "чорних" і "білих". Знаєте, в нас уже були такі часи, коли, скажімо, рішення або обговорення питання на одному рівні зводилося тільки до критики інших. І ніякої відповідальності.

Давайте спробуємо розібратися у цій справі спокійно і поставити питання таким чином. Посіяти потрібно за будь-яких умов. Я повністю підтримую Ткачука Василя Михайловича, нового нашого міністра, і Ситника Віктора Петровича - нам потрібно зараз посіяти. Робиться все, щоб забезпечити пальним. Цифри наводилися. Можу сказати, що днями буде прийнято рішення про використання державних резервів. Ми звернулися до військових, щоб також у них або позичити, або попросити пального.

Посіяти потрібно обов'язково. Це перше, найголовніше питання. Є сподівання /я маю можливість спілкуватися з Президентом, з іншими керівниками Росії/, що ця справа буде поліпшена, тому що всі розуміють, чим це може завершитися.

Треба зробити все. І для того щоб це зробити, необхідно припинити зараз збуджувати, я б так сказав, людей виступами, що хтось свідомо до них погано ставиться. Не треба цього.

Звичайно, відчуваю невдоволення якоїсь частини депутатів і своєю особистою персоною. Ну, це мене абсолютно не хвилює. Знаю, що так було і так буде. Тому що йде відповідна політична гра. І це також треба бачити. Не треба закривати на це очі. Не треба. Це є, все видно.

Тепер більш перспективні питання, про які я хотів би вам доповісти. Проблема економіки колгоспів. Вона має бути поставлена і вирішена. Про перші кроки Віктор Петрович Ситник уже доповів. Мав відповідну точку зору на це і матиме повну підтримку наш новий міністр. Сподіваюся, що вони ближчим часом внесуть потрібні пропозиції, затвердять їх і нестимуть відповідальність за впровадження їх у життя.

Вони матимуть повну автономію в своїх діях і відповідатимуть за їх наслідки. Але мусимо з вами щиро і відверто сказати, що коли не зупинити дію деяких наших постанов і нормативних актів, то нічого з цього не виїде. Я вже назвав цифри - потрібно 29 мільярдів, а є 16. Казна бідніє, хвора економіка при такому падінні не може витримати тягар податків, як би ми не говорили і що б ми не говорили. Треба реально на все дивитися. Для того щоб вирішення цього питання перевести в організаційне русло,

на прохання і за пропозиціями народних депутатів в Уряді створено сферу, аграрний комплекс: ВіцеПрем'єр, Міністр і все, що до цього.

Тепер щодо Державної думи. Я дивуюся, звідки у народних депутатів така інформація? Адже нічого ще не затверджено. Ще раз підкреслюю - нічого ще не затверджено. Є колегія економічна, яка буде складатися з 20 членів Думи. Наскільки мені відомо, згодилися увійти до її складу Волох Петро Феодосійович - директор держплемзаводу "Плосківський", Плютинський Володимир Антонович - голова агрофірми "Зоря" Рівненської області, Зубець Михайло Васильович - віце-президент Української академії аграрних наук, академік, доктор економічних наук. Мова йде про економічну колегію, а будуть і науково-технічна й інші.

Не треба зараз про це говорити. Ви не бачили навіть надрукованих списків. Для чого ж у світ божий випускати слова, коли вони не підкріплені достовірною інформацією? Розумієте, я зараз, сидячи тут скраєчку, маю більше можливості спостерігати за цим залом... Складається дуже неприємне враження. Не встигла людина приступити до роботи, а їй уже дають оцінку. Давайте підтримаємо цих людей. Прошу вас не брати на себе право всім давати оцінки, особливо персональні... Інакше можемо спинитись у такій ситуації, коли один має стояти на колінах, а інші будуть давати йому оцінку. Давайте будемо думати, як працювати разом. Ось моя пропозиція. Але знаєте, коли тут, крім проблем реальних, життєвих, які негайно потрібно вирішувати, починаються якісь рухи в різні боки - це небезпечно для нашої роботи, бо може підштовхувати народ до якихось незважених дій, а відповідальність ляже на всіх нас.

Ще раз хочу, користуючись нагодою, сказати, що до тих пір, поки ми всі разом не наведемо порядку на місцях /я не виключаю центр/, ніяких змін ми не доб'ємось, що б тут не говорили, кого б не звинувачували. Бумерангом усе буде спрацьовувати - на Верховну Раду, на Президента, на Уряд.

Підтримую виступ народного депутата Панасюка. Сьогодні ми не зможемо вирішити всі питання аграрного сектора, не зможемо.

Справи в економіці в нас усім відомі. Знову ж таки можна довго розбиратись, хто винен, кого до суду, але ж це нічого не змінить. Сьогодні не можна допустити розвалу села. Треба допомогти йому, це наш обов'язок. Допомогти саме сьогодні, щоб надалі відкрити дорогу до вільного господарювання. Тобто, як кажуть, дати "волю вольную" селянину. Так давайте дамо цю волю. Але ж не дають це зробити на місцях! Ось у чому справа. І всі ви добре знаєте /я говорив про це на нараді/, що деякі колгоспи і радгоспи, які сьогодні працюють, завтра не матимуть людей, щоб організувати польові роботи і доїння корів. Це також правда.

Я за те, щоб ми працювали разом, вирішували всі питання разом. Треба брати до уваги не тільки один бік справи, а все народне господарство загалом. Адже аграрний сектор не може бути відокремлений від інших секторів. Вони тісно пов'язані між собою. І те, що ми маємо сьогодні в економіці /оцей "рубльовий" простір, усі проблеми постачання з інших республік, цей тиск на Україну/ є наслідком того становища, яке склалося сьогодні не лише в сільському господарстві.

Виходячи з того, що сказано, з тих цифр, які я вам навів /а вони відповідають дійсності, і я не маю ніякого сумніву - найближчим часом ця проблема не поліпшиться/, пропоную на ваш розгляд проект постанови Верховної Ради.

"З метою запобігання економічного розвалу економіки і гіперінфляційних процесів, падіння виробництва і життєвого рівня народу України, що ставить під загрозу її державність, Верховна Рада України постановляє:

1. Ввести на території України на 1992 рік надзвичайний економічний стан.

2. Постійним комісіям Верховної Ради України разом з Кабінетом Міністрів України визначити перелік законів України і постанов Верховної Ради України або окремих їх положень, дія яких зупиняється на 1992 рік.

Постанова набував чинності з дня її прийняття".

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Можна прийняти і дві постанови. Вам були роздані проекти постанови від Кабінету Міністрів і від комісій. У ході обговорення ми домовилися, що утворимо погоджувальну комісію, під час перерви вона підготує один проект. Це зроблено. Леонід Макарович запропонував проект загальної постанови, яка може розглядатися як доповнення до першої. Але одна іншу не виключає. Ми дві постанови можемо прийняти. Один проект запропонував Президент, а інший зачитає депутат Сухий. Я надам слово від погоджувальної комісії Василю Васильовичу, і він запропонує цей варіант. Проект постанови,

внесений Президентом, містить загальну концепцію підходу до стабілізації економічного становища на Україні. А проект постанови погоджувальної комісії стосується суто аграрного сектора. Тому давайте обговоримо спочатку перший проект, внесений Президентом. Він складається з двох пунктів. Від аграрників - перший? Гаразд. Василю Васильовичу, будь ласка, передайте мені проект.

Я зачитую проект, внесений комісіями Верховної Ради і погоджений з народними депутатами.

"Про депутатський запит групи народних депутатів України - аграрників від 4 лютого 1992 року.

Верховна Рада постановляє:

І. Інформацію Віце-прем'єр-міністра України Ситника з цього питання взяти до відома.

2. Визнати незадовільними дії Уряду щодо виконання вимог, які викладені в депутатському запиті, щодо стабілізації ситуації в сільському господарстві та виконання Закону Української РСР про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві України.

3. Прийняти пропозицію Національного банку України про виділення банками емісійних кредитів терміном до 1 листопада цього року в сумі 20 мільярдів карбованців для проведення міжбанківського заліку.

4. Кабінету Міністрів України;

- протягом семи днів вирішити питання щодо забезпечення сільського господарства пальномастильними матеріалами з розрахунку 15-денного запасу;

Було дві пропозиції - 7 і 10 днів, Василю Васильовичу, подумайте. Може, відповідно до регіонів треба зробити так: для південних регіонів - 7 днів, для північних - більше. Читаю далі.

"- подати Верховній Раді України програму та механізм забезпечення паритетності цін на сільськогосподарську продукцію, матеріально-технічні ресурси, будівництво та послуги;

- до 10 березня цього року внести пропозиції про зменшення для сільського господарства і галузей, які його обслуговують, відрахувань на соціальне страхування та формування Фонду Чорнобиля;

- при проведенні приватизації переробних підприємств сільськогосподарської продукції пріоритет надати виробникам сировини. Розглянути питання про індексацію коштів, які були на рахунках господарств і фермерів на 1.01.1992 року;

- про виконання цієї постанови доповісти Верховній Раді до 20 березня цього року.

5. Підтримати вимоги, викладені в заяві трудівників села Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Луганської і Харківської областей щодо прийняття невідкладних заходів по запобіганню розвалу сільського господарства".

Щодо цього пункту давайте подумаємо. Усі області підтримують таку пропозицію: просто взяти його до уваги. Хоч з вимогами виступили тільки п'ять областей, але ж і в інших областях не краще становище. Тут називалися і Рівненська, і Київська області, сьогодні вранці виступав по радіо депутат Ейсмонт.

Отже, я думаю, це стосується всіх областей. Читаю далі. "6. Контроль за виконанням постанови покласти на комісії Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу та з питань відродження та соціального розвитку села". От такий законопроект. Які будуть запитання? Василь Васильович Сухий готовий відповісти.

Є запитання і пропозиції до проекту постанови?

Перший мікрофон.

СУХИЙ В.В. Взяти всі основні і ті зауваження, які подавали депутати. Їх можна реалізувати.

ГОЛОВА. Василю Васильовичу, вибачте. Перший мікрофон.

ТИМЧУК С.А., голова колгоспу "За мир" Кам'янецьПодільського району /Кам'янець-Подільський виборчий округ, Хмельницька область/. Мене, Василю Васильовичу, хвилює одна така думка. У проекті постанови нічого не написано про урядову програму перебудови промисловості в Україні. Адже ви знаєте, які дорогі ціни нині на техніку. Але якоїсь конкретної програми поки що не бачу. Заводи, які випускають техніку для фермерів, для колгоспів, для реставрації різних вузлів і агрегатів, припиняють сьогодні роботу. А що ж робити нам, щоб протриматися і не купувати ту дорогу техніку, яку нав'язують нам з інших республік?

СУХИЙ В.В. Така проблема існує, і ваші зауваження правильні. Але ми тут записали тільки ті пункти, які можна виконати за десять днів. А над програмою вже доведеться нам з Урядом разом працювати.

ГОЛОВА. Можна дописати, Василю Васильовичу, такий пункт: запропонувати Уряду розробити українську програму забезпечення технікою сільського господарства. Щоб підключити до цього оборонні підприємства тощо. Така програма розробляється, Вікторе Петровичу. Думаю, подібний пункт можна записати.

Другий мікрофон.

БОНДАРЕНКО А.Д., голова Сумської обласної Ради народних депутатів /Лебединський виборчий округ, Сумська область/. Сегодня договоры контрактации заключают разные ведомства, что порождает безответственность перед товаропроизводителями. Поэтому вношу конкретное предложение: создать единую государственную службу контрактации, которая заключала бы договоры на госзаказы, несла ответственность за поставку ресурсов сельхозпроизводителям и обеспечивала паритетность цен.

СУХИЙ В.В. Ви дуже правильно ставите питання. Ми ще рік тому про це говорили, але проблема так і залишилася невирішеною. Очевидно, без створення єдиної державної служби контрактації пуття не буде. Мабуть, треба врахувати цю пропозицію.

ГОЛОВА. Пропозицій, як бачите, надходить дуже багато. Щоб нам їх не розгубити, давайте приймемо запропонований проект за основу, а потім будемо вносити доповнення.

Хто за те, щоб прийняти запропонований проект за основу, прошу голосувати.

"За" - 314. Приймається.

Пропозицію товариша Ткачука про те, щоб доручити Кабінету Міністрів розробити програму, потрібно ставити на голосування? Не потрібно.

Пропозиція депутата Бондаренка. Василю Васильовичу, сформулюєте її?

Третій мікрофон.

ШВЕДЕНКО М.М. Василий Васильевич! Я вносил предложение по конкретным пунктам постановления. В частности, к абзацу, который начинается словами "до 10 березня ц.р. внести пропозиції" добавить слова: "а також про податок з доходу для індустріальних сільськогосподарських підприємств". И еще я предлагал добавить такой пункт: "до 10 березня внести пропозиції про зняття податку на добавлену вартість на сільськогосподарську продукцію". А там, где шла речь об индексации средств сельскохозяйственных предприятий, предлагал записать, что индексируются и вклады в Национальный банк Украины, которые были сделаны до повышения цен.

СУХИЙ В.В. Першу пропозицію можна прийняти, Іване Степановичу, а другу треба або обговорити, або поставити на голосування. Я не готовий зараз сказати, як буде, коли податки на добавлену вартість

на продукцію сільського господарства зняти, а на продукцію промисловості - залишити. Може, краще вже зняти податки з продукції сільського господарства та продукції, яку закуповує сільське господарство?

ГОЛОВА. Звертаю увагу депутатів, що з голосу приймати пропозиції про те, що знімати, а що додавати, не можна. Так далеко зайдемо. Ми ж кожен проект проробляємо з Мінфіном, Кабінетом Міністрів, комісіями, а ви пропонуєте робити поправки з голосу. Хіба можна так приймати постанову?

Перший мікрофон.

СУХИЙ В.В. Ще була третя пропозиція про індексацію вкладів у Національний банк України.

ГОЛОВА. А в проекті це передбачено. Перший мікрофон.

БОРЕЙКО М.С., голова Коростишівської районної Ради народних депутатів /Коростишівський виборчий округ, Житомирська область/. Шановні колеги! Підтримую Президента Леоніда Макаровича Кравчука в питаннях, що стосуються відведення земель. Проте, Леоніде Макаровичу, хотів би сказати, що не скрізь це питання вирішується так, як ви говорили. Наприклад, у нашому районі відведено 10 процентів земель для фермерів /зробили це буквально всі сільські Ради/ та близько 500 гектарів землі для ведення городництва. Дане питання в нас вирішується успішно. Але, думаю, в постанові необхідно хоча б штрихом

відмітити цю проблему. Щоб чи то Уряд, чи то хтось інший її нарешті вирішив.

І ще раз про проблеми Чорнобиля. У проекті постанови записано: "до 10 березня ц.р. внести пропозиції про зменшення для сільського господарства відрахувань на соціальне страхування та формування Фонду Чорнобиля". Ми ж дане питання вирішували на минулому пленарному засіданні і зменшили відрахування з 19 до 12 відсотків. То скільки ж уже можна?

ГОЛОВА. Ви розумієте, ми не переглядаємо проценти. Мова йде про те, як поставитися до цих процентів...

БОРЕЙКО М.С. То прошу в даній ситуації врахувати сказане мною.

СУХИЙ В.В. Іване Степановичу! Комісія пропонує зробити так: нічого не записувати, а під час найближчої перерви обом комісіям додатково попрацювати над цим питанням з Урядом.

ГОЛОВА. Тобто це враховується. Другий мікрофон.

МАКАР І.І., член Комісії Верховної Ради України у питаннях законодавства і законності /Старосамбірський виборчий округ, Львівська область/. Шановні депутати! У мене зауваження до пункту, який починається словами: "Прийняти пропозицію Національного банку України про виділення банкам емісійних кредитів..." Просив би даний пункт поки що вилучити. Скоро ми

заслуховуватимемо звіт Національного банку і обговорюватимемо питання про його роботу. Можливо, тоді зуміємо вирішити цю проблему. Бо якщо ми так вільно будемо поводитися з емісійними кредитами, то взагалі розвалимо нашу економіку. Прошу...

СУХИЙ В.В. Іване Івановичу! Дане питання погоджено з Національним банком, спеціалістами, Урядом. Це не хтось просто так придумав десь у коридорі.

ГОЛОВА. Прошу Гетьмана Вадима Петровича і депутата Маркова роз'яснити Івану Івановичу. Третій мікрофон.

ЧЕБАН О.О., голова сільськогосподарського товариства "Семенівське" Арбузинського району /Арбузинський виборчий округ, Миколаївська область/. У мене зауваження щодо проекту, запропонованого Президентом.

ГОЛОВА. Давайте вже цей розглянемо, потім перейдемо до іншого.

Є ще зауваження щодо цього проекту? Перший мікрофон.

МАРЧЕНКО В.Р., член Комісії Верховної Ради України у закордонних справах /Роменський виборчий округ, Сумська область/. У меня замечание. Мы отмечали, что

при приватизации предприятий перерабатывающей отрасли отдать приоритет производителям сельскохозяйственной продукции. Это положение жизненно важно, оно необходимо. Я буду за него голосовать. Но хочу остановиться вот на чем.

Это только начало, завтра будем промышленность так рассматривать. Но вчера мы приняли закон, которым запретили Верховному Совету сегодня голосовать за этот пункт, потому что в соответствии с этим законом ни у кого нет никаких приоритетов, все поставлены в равные условия.

Поэтому считаю, что этот пункт противоречит принятому вчера Закону о приватизации.

ГОЛОВА. Дякую, але ви самі підтримуєте цей пункт, який ми конкретно обговорюємо сьогодні. Другий мікрофон.

ЯЦЕНКО В.М., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань Чорнобильської катастрофи /Коростенський виборчий округ, Житомирська область/. Шановний Іване Степановичу! Ви якось так зам'яли "чорнобильське" питання, що ніхто нічого не зрозумів. Хотів би нагадати депутатам про те, що 92 відсотки потерпілих від наслідків Чорнобильської катастрофи становлять сільські жителі. Відсоток міських жителів дуже незначний. Ми намагаємося ще більше скоротити допомогу цим потерпілим. Але хто цю допомогу Подаватиме?

Верховна Рада прийняла рішення про скорочення. Але ще не знайдено джерел для фінансування запланованих заходів. Наполягаю на тому, щоб викреслити цей пункт. Він не годиться, бо не відповідає дійсності.

СУХИЙ В.В. Про це йшлося неодноразово. Ніхто ж не проти, щоб нашим людям подавати допомогу. Але вона повинна бути виважена. Туди - мільярди, і знаємо, що їх не витратимо. А іншого, того, хто ще працює, обдираємо. Про це ми сьогодні вже говоримо півдня і не вперше. Роздивимося. Там же тільки пропозиції, там же немає розрахунків.

ГОЛОВА. Прошу прислухатися до останнього. Внести пропозиції, це ж не все. Потім у комісії розглянете ці пропозиції. Якщо ваша комісія заперечуватиме, ми ж їх не приймемо.

Другий мікрофон.

ЯЦЕНКО В.М. Ми розглядали пропозиції. Ми не можемо втиснутися в ті...

ГОЛОВА. Я знаю. Іншого виходу немає. Я ставлю на голосування. Шановні народні депутати? Вноситься пропозиція пункт "до 10 березня цього року внести пропозиції про зменшення для сільського господарства і галузей, що його обслуговують, відрахувань на соціальне страхування та формування Фонду Чорнобиля" вилучити. Хто за таку пропозицію, прошу проголосувати.

"За" - 145. Залишається. Третій мікрофон.

СВІДЕРСЬКИЙ Ф.Ф. У пункті 3 записано про виділення банком емісійних кредитів у сумі 20 мільярдів карбованців. Пропоную слово "кредитів" замінити на слово "дотацій" і реально здійснити нашу вимогу про повернення боргів селу.

Я пропонував провести індексацію коштів на рахунках колгоспів, радгоспів. Додали - фермерів. А про індексацію вкладів усього населення не записали.

І останнє. Пропозицію про забезпечення до 1 квітня всіх працівників сільського господарства хоч би спецодягом потрібно включити до проекту.

СУХИЙ В.В. З цього приводу ми теж багато говорили. Щодо другого питання. Можна доповнити, тут нічого...

ГОЛОВА. Василю Васильовичу! Перша пропозиція про заміну слів "емісійних кредитів" на слово "дотацію". Ми на надзвичайно високому професійному рівні розглядали це питання. Прошу припинити дискусію з цього приводу. Зрозумійте, це питання професійне. І не потрібно кожному бути банкіром.

Друга пропозиція стосується індексації. Чітко записано про індексацію коштів на рахунках господарств і фермерів. А про все населення... Що ж ми почнемо ділити тоді на населення?

Про забезпечення спецодягом. Давайте протокольно доручимо Уряду знайти резерви, щоб забезпечити працівників сільського господарства спецодягом. Леоніде Макаровичу, я думаю, це можна? Тому що без спецодягу...

Перший мікрофон.

ЧЕПУРНИЙ А.Г. Уважаемый Иван Степанович! Уважаемые депутаты! Хочу возвратиться к "чернобыльскому" вопросу, чтобы мы правильно все поняли. Насколько мы уменьшим отчисления в Фонд Чернобыля, ровно настолько уменьшатся цены на сельхозпродукцию. Мы не против формирования Фонда Чернобыля.

ГОЛОВА. У комісії конкретно домовляйтеся. Вже проголосовано. Вам хочеться, щоб ми час марнували? Другий мікрофон.

ТАРАСЕНКО О Г. Щодо другого абзацу пункту 2 проекту постанови де йдеться про те, щоб Кабінет Міністрів подав Верховній Раді України програму та механізм забезпечення паритетності цін на сільськогосподарську продукцію, матеріально-технічні ресурси,

будівництво та послуги. Тут не вказані строки. Можна гадати, що це розраховано на п'ятирічку.

СУХИЙ В.В. У пункті 1 написано - протягом 7 днів. Це стосується двох...

ТАРАСЕНКО О.Г. І ще одне. Останній абзац, у якому йдеться про оплату праці, треба вилучити. Якщо буде паритет, то самі виробники встановлять собі заробітну плату. Було б тільки з чого. І тоді ні до якого рівня доводити її не треба.

ГОЛОВА. Цього абзацу вже немає. Ви зачитуєте з першого варіанта проекту постанови. Третій мікрофон.

КОРОБКО М.І. Шановні колеги! Я побоююся, що, незважаючи на пропозицію кількох депутатів, у тому числі й мою, про надання землі жителям міста, на голосування це питання може бути не поставлене. Отже, прошу цей пункт поставити на голосування.

ГОЛОВА. Хочу зачитати... Миколо Івановичу, я до вас звертаюся. Я не думав зачитувати, а тепер зачитаю телеграму, бо ви вже про це не один раз говорили.

На адресу Верховної Ради надійшла телеграма такого змісту: "Депутати Криворізької районної Ради обурені необ'єктивною інформацією депутата Коробка, який навіть двічі, не зустрівшись з депутатами районної Ради, дав неправильну інформацію про виділення землі під фермерські господарства та городи працівникам міста Кривий Ріг. Підтверджуємо" і так далі.

Ви розберіться в своєму окрузі, будь ласка.

СУХИЙ В.В. Ми сказали, які заходи будуть здійснюватися з цього питання.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

КОРОБКО М.І. Перше. Я прекрасно розумію, як це організовано. Зараз не хочу відстоювати цю тезу, але скажу /хоча, можливо, й помиляюсь/, що зараз у цілому по республіці земля не надається.

Друге. Пропоную поставити на голосування пропозицію про утворення у Верховній Раді постійної комісії з питань фермерства.

СУХИЙ В.В. Цим займається наша комісія. Комісія з питань відродження та соціального розвитку села, про що знає вся Україна.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Якби рівень розвитку економіки і соціальний захист залежали від кількості наших комісій, то ми б їх створили ще багато. У нас є постійна комісія і не одна, а дві. Навіщо нам створювати якісь тимчасові? Усі ці зауваження і пропозиції враховані в проекті постанови, що ставиться на голосування.

Хто за те, щоб, враховуючи доповнення, прийняти постанову Верховної Ради з цього питання, прошу проголосувати.

"За" - 321. Постанова приймається.

Тепер прошу уваги. Прослухайте, будь ласка, ще раз. "З метою запобігання економічного розвалу економіки і гіперінфляційних процесів, падіння виробництва і життєвого рівня народу України, що ставить під загрозу її державність, Верховна Рада України постановляє:

1. Ввести на території України на 1992 рік надзвичайний економічний стан.

3. Постанова набуває чинності з дня її прийняття". Третій мікрофон.

ЧЕБАН О.О. Шановні депутати! Я особисто підтримую дану постановку питання з боку Президента України. І дай Бог, щоб нам з вами вистачило здорового глузду підтримати і прийняти дану постанову.

У резолюції мітингу селян з Миколаївщини, яку я зачитував, і в моїй особистій заяві однозначно сказано, що безвладдя / і в першу чергу безвладдя в економіці республіки/ якраз призвело нас до такого стану.

Треба надати Президенту можливість працювати. Він бере на себе відповідальність. Люди його обрали, довірили йому високий пост. Якщо ми його не підтримаємо, то ця наша колективна безвідповідальність загубить усе те, що ми набули з вами 1 грудня. Це моя однозначна думка.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

Не закінчили? Третій мікрофон.

ЧЕБАН О.О. Поки ще маю сили, буду говорити. Бог свідок, що я третій день чесно і добросовісно виконую те, про що сказав перед цим залом і перед народом.

Леоніде Макаровичу! У мене до вас запитання. Ми посіємо хліб у цьому році? Буде можливість у наших селян виконати посівні роботи? Будуть вони забезпечені пальник?

КРАВЧУК Л.М. Я сказав у своєму виступі, що впевнений - посівна відбудеться.

ЧЕБАН О.О. Можна припиняти голодування?

КРАВЧУК Л.М. Можна.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ЯЦЕНКО В.М. Я закликаю депутатів відповідально поставитися до цієї проблеми - введення надзвичайного стану в економіці. Це, дійсно, надзвичайна і дуже відповідальна подія. І якщо Верховна Рада буде голосувати за це, то не тільки Президент, а насамперед вона бере на себе відповідальність.

Ми домовились, Іване Степановичу, що відведемо один день, щоб Президент, Верховна Рада і Уряд з'ясували між собою стосунки, поговорили про стан економіки, про те, як нам бути далі. Давайте проведемо таке засідання, з'ясуємо ситуацію і тільки після цього приймемо відповідне рішення. Без обговорення не можна приймати ніяке рішення. Наполягаю на цьому.

Дякую.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

ПИЛИПЧУК В.М., голова Комісії Верховної Ради України з питань економічної реформи і управління народним господарством /Жовтневий виборчий округ, Рівненська область/. Хотів би запитати Президента, що таке надзвичайний економічний стан? Чи відповідає це прийнятому Закону Радянського Союзу про надзвичайний стан?

Адже вирішили, що до прийняття власних законів усі неврегульовані питання вирішуються відповідно до законів Радянського Союзу. А відповідно до Закону СРСР про надзвичайний стан зупиняється дія місцевих органів влади і вводиться пряме правління. Чи це є так? Тому що в законодавстві не визначено, що таке надзвичайний економічний стан. А є просто: надзвичайний стан.

І друге. Дійсно, наша економіка перебуває в надзвичайному стані, і довів її до цього стану наш Уряд. Непроведенням реформ, незабезпеченням впровадження власної грошової одиниці, незабезпеченням зовнішньоекономічної діяльності, забороною бартера, забороною і блокуванням роботи підприємств економіка доведена до надзвичайного стану. І в попередній постанові його робота була визнана незадовільною.

Ви виступали і казали, що вас задовольняє Голова Уряду. Хотів би задати таке запитання. Якими критеріями ви керуєтесь, говорячи, що вас влаштовує Прем'єр-міністр, коли Уряд на чолі з цим Прем'єрміністром довів економіку і державу до краху?

Дякую.

КРАВЧУК Л.М. Сподіваюсь, я прийшов сюди не для того, щоб відповідати на запитання пана Пилипчука.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ТАРАСЕНКО О.Г. Шановні народні депутати! Шановні Леоніде Макаровичу, Іване Степановичу! Те, до чого ми дійшли, залишатись далі не може. У нас зараз у суспільстві, дійсно, утворилась анархія.

Особливо в економіці. Ідея надзвичайного стану в економіці, безумовно, має право на існування. Адже скрізь зараз суверенітет

- на підприємстві, у колгоспі, на фабриці. І кожен діє на власний розсуд. Отже, якщо наважуватись на якісь кроки, то нам треба насамперед визначити критерії. Що це таке? Це означає, що треба законодавче затвердити, що таке надзвичайний стан в економіці. Крім того, Леоніде Макаровичу, ваша позиція, повірте мені, я щиро це говорю, не завжди збігається з позицією депутатів. Наша не збігається з вашою, а ваша - з нашою певною мірою. І якщо постійно нагадувати про це, то така робота нас до добра не доведе. Думаю, що нам потрібно прийняти акт загальнонародної злагода в Україні. І не треба вишукувати якоїсь опозиції. Ось що нам потрібно. Тому, мабуть, не треба чекати якогось "далеко" і відкладати аж на 20-те чи інше число проведення закритого засідання. Нам усім потрібно порозумітися зараз, виробити спільні заходи, зокрема, можливо, і домовитись про те, що таке надзвичайний стан в економіці.

ГОЛОВА. Хочу дати відповідь. Бо тут два депутати пов'язують цей проект постанови із закритим засіданням за участю Президента, Уряду в повному складі і Верховної Ради, про яке ми домовилися. Але це засідання потрібно підготувати. Розумієте? Потрібно провести перегрупування у Верховній Раді. У нас говорять що є Народна рада, якої немає. У нас говорять, що є "Земля і воля" /120 депутатів/, якої немає. У нас говорять, що є і така, і така групі. Тому треба провести перегрупування сил у Верховній Раді. Визначити, нарешті, які у нас існують групи, щоб можна було зустрітися з керівниками тих груп, поговорити, з'ясувати, які їх

програми, чим вони керуються. Щоб можна було з'ясувати, що таке Верховна Рада сьогодні, яка її позиція. Потім ми послухаємо позицію Уряду, а тоді вже будемо готові до цього закритого засідання. А то що ж, ми зберемося на закрите засідання і почнемо один одного "молотити"?

Ви заспокойтесь, ви маєте свою думку, я маю свою. Третій мікрофон.

ФІЛЕНКО В.П., секретар Комісії Верховної Ради України у правах людини /Зміївський виборчий округ, Харківська область/. Я, як і депутат Пилипчук, нечітко уявляю, що таке надзвичайний економічний стан. Мені здається, що і наш шановний Президент теж це нечітко уявляє. Це такий, знаєте, пробний крок, і ми свідомі того, що ця постанова не буде прийнята сьогодні, і це, як любить казати Леонід Макарович, "теж треба бачити". І вийде так: "Я домагався надзвичайного стану, а Верховна Рада, сяка-перетака, мені заперечила". Ми дали досить широкі повноваження нашому Президенту, в тому числі й відносно введення надзвичайного стану. Будь ласка, якщо в цьому є необхідність.

Якщо необхідно зупинити дію якихось законодавчих актів, в право законодавчої ініціативи, вносьте свої пропозиції в парламент, ми їх розглянемо. Якщо заважають, зупинимо. Водночас хочу погодитися з однією думкою, яка тут прозвучала, що і Уряд, і Президент, і парламент при всьому поділі влад все-таки дуже пов'язані між собою, бо роблять одну справу, так би мовити, і кожен по-своєму винуватий.

Що стосується Уряду - я тут і говорити не хочу. Що стосується Верховної Ради - підтримую думку Івана Степановича, що робота самої Верховної Ради організована погано, немає нормального Регламенту і все-таке інше. Але ми хочемо, працювати посправжньому. Отже, давайте над цим подумаємо. Що стосується Президента, я поставив би одне запитання. Під що вводити надзвичайний стан? Минуло 100 днів після виборів. Де ж програма, де люди, котрі її здатні реалізувати? Бо призначення, які Президент до сьогоднішнього дня зробив, часто у мене викликають подив, а іноді й сумнів. Чи підемо ми, врешті-решт, по шляху реформ, чи сьомий рік будемо говорити про реформи? Я. не знаю.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Проект постанови складається з двох пунктів, тож давайте не розгортатимемо нових дискусій. Прошу вносити пропозиції.

Перший мікрофон.

ГАЛЬЦЕВ П.С. Предлагаю не принимать проект, который внес Президент. Почему? Мы берем на себя ответственность, но практически не знаем, за что. Уважаемый Леонид Макарович сказал, что мы виноваты во многих решениях. Да, виноваты. Когда мы принимали законы, то у нас не было результатов экономической экспертизы. Также мы не знаем, что именно даст указ, который предлагает сегодня Леонид Макарович. Прошу Президента к следующему рассмотрению подготовить к этому проекту приложение, мы его обсудим, возможно, тогда документ и примем. А сегодня нельзя принимать решение, к которому нас подталкивает Президент.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

СУГОНЯКО О.А. голова Комісії Верховної Ради України з питань економічної реформи і управління народним господарством /Корольовський виборчий округ, Житомирська область/. Вельмишановні депутати! Пане Президенте! Пане Голово! Іване Степановичу, ви ж говорили, що приймати постанови на слух ми не можемо. На жаль, пропозиції Президента в нас на руках немає.

Політика, яка проводилася нашим Урядом, була політикою адміністративно-примусової економіки. А точніше, політикою і не ринковою, і не примусовою. Я зовсім не здивувався пропозиції Президента

перейти до директивної економіки, знаючи склад Кабінету Міністрів, який він запропонував. Хочу нагадати, хто тут забороняв Комуністичну партію, хто голосував за незалежність, хочу нагадати хто нині знаходиться при владі. На жаль, у нас досі чомусь немає програми ринкових перетворень, немає навіть команди, яка б працювала над нею. То, може, декому варто задуматися і зізнатися, що він нездатний працювати, щоб ми сформували нове керівництво України, здатне проводити економічні перетворення? Бо введення надзвичайного стану не врятує економіку.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

ЯЦУБА В.Г., заступник директора металургійного заводу імені Комінтерну /Амур-Нижньодніпровський виборчий округ, Дніпропетровська область/. Уважаемые депутаты! Уважаемый президиум! Уважаемый Леонид Макарович! Год назад от этого микрофона я задавал вопрос, по чьему разрешению из Днепропетровской области была забрана половина дотаций на мясо и молоко и город Днепропетровск и Днепропетровская область остались на голодном пайке? Уважаемый товарищ Ткаченко, выступая тогда с этой трибуны, не смог разобраться, рыночные это фонды или не рыночные. После этого в течение года в два раза сократилось поступление продуктов питания в город Днепропетровск. Люди доведены до отчаяния. Сегодня депутата на сессии областного Совета решают, кто будет управлять областью. Идет борьба, в том числе и с днепропетровской мафией.

Хотел бы поддержать предложение Леонида Макаровича, ибо сегодня в городе люди получают по 200 граммов макарон на семью. И на семью вальцовщика, и на семью пенсионера. Но прежде хотел бы узнать, Леонид Макарович, каков механизм внедрения вашего предложения? Как он будет действовать на территории Украины?

И одно пожелание, Леонид Макарович. Не берите пример с Михаила Сергеевича Горбачева, когда он на протяжении пяти лет жаловался на нижестоящие Советы. У них сегодня тоже очень тяжелая судьба. И жаловаться руководителю на своих подчиненных - последнее дело. Желаю вам успеха. /Оплески/.

ГОЛОВА. Перший мікрофон. А, Іван Олександрович? Ну, будь ласка.

ЗАЄЦЬ І.О., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань економічної реформи і управління народиш господарством /Святошинський виборчий округ, м . Київ/. Шановні депутати! Питання досить серйозне, і думаю, що його треба добре обговорити. Справа в тому, що ми дійсно не знаємо, що таке надзвичайний економічний стан. Мені здається, перш за все треба розробити проект Закону про надзвичайний стан. Ми розберемося що й до чого і вже тоді погодимося або не погодимося. Але якщо навіть будуть чітко визначені зміни і доповнення до відповідного законодавства, то перед цим треба вжити цілий ряд заходів. Передусім - прийняти Закон про державну службу. Бо нині ми

потерпаємо не від того, що нема порядку в суспільстві, як нам кажуть, а від того, що нема порядку в самій державі. Прокуратура не діє, ніщо абсолютно не діє. Мені здається, з цього саме боку й треба підходити.

Так само ми мусимо запровадити, врешті-решт, інститут намісництва. Ми повинні почути програму. І якщо це все не діятиме, тоді можна вдаватися до надзвичайних заходів. Одначе реформа політичної влади у нас не формується, інститут намісників не формується, Заков про державну службу ми не прийняли, прокуратура не діє, судова ланка остаточно не оформлена. Тому, вважаю, нам треба швидше впроваджувати цю систему заходів, а вже потім говорити про те, що пропонує Президент. А Леонід Макарович за цей час нехай підготує доповнення до законодавства. Пора більш серйозно...

ГОЛОВА. Може, вже досить? Іване Олександровичу, уже досить...

ЗАЄЦЬ І.О. Якби я побачив перед собою проект, де було б записано про те, що просимо або примушуємо Кабінет Міністрів піти у відставку, то я подумав ба, що це голодують дійсно депутати. А коли бачу, що нам потрібно дати вказівку, щоб пальне завезли за ці дні, то це голодують не депутати, а голодують голови колгоспів. Тому давайте себе поважати. Або ми депутати, що діють відповідно до закону, коли йдеться про Кабінет Міністрів, або ми голови колгоспів.

Дякую.

ГОЛОВА. Тепер послухаємо Леоніда Макаровича і потім проголосуємо.

КРАВЧУК Л.М. Хочу відповісти на ті запитання, які виникали у зв'язку з пропозицією про надзвичайний економічний стан. Я мав на увазі /така політична формула закладається/, що може настати ситуація в народному господарстві /це ви добре знаєте/, коли потрібно буде діяти негайно, рішуче і оперативно. Президент і Уряд на цей час мають повноваження діяти так, як буде вимагати ситуація в народному господарстві.

Я не випадково другим пунктом написав, що потрібно зупинити дію певних законодавчих і нормативних актів. Для цього потрібно доручити комісіям і Уряду внести перелік таких актів. Цифри, які я вам назвав, свідчать про таку необхідність. Нічого тут немає такого, що внесло б зміни до законодавства. Йдеться про відповідні дії у надзвичайній ситуації. А ситуація зараз надзвичайна, і це ви добре знаєте. Це перше.

Друге. Директори підприємств /позавчора я зустрічався з донеччанами, учора - з миколаївцями/, голови колгоспів і представники місцевих органів влади - усі вони в один голос заявляють, що незабаром можуть почати зупинятися підприємства... Я кажу - ще більше.

Давайте тоді якось вирішувати, хто буде відповідати за ситуацію. Знову ж таки - те можна, а того не можна. Якщо діятимуть усі ті закони, які ми наприймали,

і ті механізми, які зараз діють, то ми нічого не зробимо. Хочу, щоб ви про це знали.

ГОЛОВА. Проект постанови внесено. Обговорення відбулося. Із Закличним словом Леонід Макарович виступив. Ставиться на голосування проект постанови.

З мотивів голосування? Будь ласка.

ЗБІТНЄВ Ю.І., заступник голови Комісії Верховної Ради України у справах молоді /Гагарінський виборчий округ, м. Київ/. Шановні народні депутати! Надзвичайно важливе питання сьогодні ставиться перед нами. Дуже правильно сказав Леонід Макарович, що він в відповідальним. Але не один він є відповідальним за все. У нас в Верховна Рада. Є у нас суд. Ми виступаємо за поділ влади.

Леонід Макарович є голова виконавчої влади, глава держави. Він повинен виконувати те, що приймає наш парламент. Це дуже важливо. І це зовсім не аргумент, що ми повинні йому передати абсолютно все. И єдиний представницький орган у нашій державі. Ми виступаємо не за диктатуру. Ми виступаємо за президентську республіку.

І якщо йде мова, що потрібно ввести надзвичайний стан, то роздайте нам проект документа, який ми маємо подивитися, порадитися, прийняти. За 100 днів нічого не зроблено. Не було жодного економічного указу, крім Указу про боротьбу зі спекуляцією. Усі інші мали на меті лише посилення інститутів примусу. То де ж економічна програма?

Давайте ще два-три дні потерпимо, вивчимо цей проект постанови, і коли матимемо документ, у якому роз'яснюватиметься, що таке надзвичайний стан, тоді й будемо голосувати. Досить такої роботи. Будьте парламентом. Будьте представниками народу. Не йдіть на поводі. Ви повинні зробити те, що вам довірили люди.

ГОЛОВА. Скільки ж можна виступати з мотивів голосування? Знову відкриваємо обговорення? Припиняємо. Все! Хто за те, щоб припинити обговорення і з мотивів, і без мотивів, прошу проголосувати.

"За" - 150.

Перший мікрофон.

ГОЛОВАТИЙ С.П., член Комісії Верховної Ради України у закордонних справах /Сирецький виборчий округ, м. Київ/. Шановний Голово! Не можна припиняти обговорення з мотивів голосування. Кожний депутат може...

ГОЛОВА. Сергію Петровичу, будь ласка, по суті.

ГОЛОВАТИЙ С.П. По суті. Я голосуватиму проти проекту постанови, який вніс Президент, хоча я не проти тих ідей, що в ньому містяться. А проти я тому, що на сьогодні жодний депутат не знав, що таке правовий режим надзвичайного економічного стану. Як може парламент брати на себе відповідальність вводити

100

те, чого в реальному і правовому житті України не існує?

Отже, не відкидаючи ідеї, але заперечуючи проект постанови і голосуючи проти нього, я пропонував би парламенту прийняти іншу постанову в розвиток чи реалізацію права Президента на законодавчу ініціативу. І в цій постанові запропонувати Президенту внести проект Закону про надзвичайний економічний режим /чи стан/, а також проект Закону про припинення дії певних законодавчих актів, які він вважає такими, що перешкоджають йому й Уряду діяти надалі.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Немає більше бажаючих висловитися з мотивів голосування?

Другий мікрофон.

ГУДИМА О.В., член Комісії Верховної Ради України з питань культури та духовного відродження /Луцький-Центральний виборчий округ, Волинська область/. Шановні депутати! Хочемо ми чи не хочемо, а Президент на сьогодні знаходиться поза критикою. Ми його критикуємо, але вона мало сприймається на побутовому рівні, тому що Президент, по суті, ще не працював. І велика міра вини за це лежить на нас. Дуже хотів би, щоб ми негайно розглянули в другому читанні проект Закону про Представника Президента України на місцях і надали Президенту можливість через своїх представників показати свою спроможність стабілізувати чи

101

виправити на краще ситуацію на місцях. Дякую.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

ЛУК'ЯНЕНКО Л.Г., член Комісії Верховної Ради України у питаннях законодавства і законності /Залізничний виборчий округ, Івано-Франківська область/. Ідея запровадження надзвичайного економічного стану висловлена сьогодні вперше. Над цією ідеєю я думав. Наше суспільство справді рухається в тому напрямку, коли, мабуть, не уникнути запровадження надзвичайного економічного стану. Але я цілком підтримую депутата Головатого, який наголошує на необхідності над цим подумати і підготувати законопроект.

Думаю, що законопроект про надзвичайний стан має включати ряд заходів. Наприклад, він має передбачити такий захід, як звільнення з роботи людей, які з сіл їдуть у міста.

ГОЛОВА. Левку Григоровичу, прошу відносно мотивів голосування.

ЛУК'ЯНЕНКО Л.Г. Треба запропонувати Президенту підготувати цей законопроект про надзвичайний економічний стан і внести Його на розгляд Верховної Ради.

102

ГОЛОВА. Останнє коло. Перший мікрофон.

СКОРИК Л.П., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань культури та духовного відродження /Артемівський виборчий округ, м. Київ/. Думаю, що ми перебуваємо більш ніж у надзвичайному стані й сьогодні, і вчора перебували. Якщо ми хочемо щось робити, то, як кажуть римляни, треба робити. І якщо ми від Президента вимагаємо відповідальності, то треба дати йому і повноваження. Але хочу звернутися ще з такою, може, не дуже великою пропозицією, яка, мені здається, є досить конструктивною. Я вважаю, що разом з тими заходами, які пропонує Президент, варто було б ще й видати Указ про якнайшвидше проведення виключно тільки в сільській місцевості виборів на рівні сільських Рад. До цього готові всі села. Якщо не можна це зробити в містах /що, дійсно, нереально/, то давайте проведемо їх хоча б у селах. Згадайте, наприклад, багатостраждальну Шкалівку Білоцерківського району, де ніяк не можуть переобрати голову сільської Ради. Саме на рівні голів сільських Рад відбувається цей величезний саботаж аграрної реформи.

Прошу Президента розглянути цю пропозицію і видати Указ про негайне проведення таких виборів. Тоді дуже багато питань можна буде вирішити в сільському господарстві.

ГОЛОВА. Ларисо Павлівно! Йдеться про інше. Це не компетенція Президента. Давайте, коли будемо розглядати проект

103

закону про президентство, запишем там про вибори... Другий мікрофон.

ОСТРОВСЬКИЙ З.В., директор Авдіївського коксохімічного заводу імені 50-річчя. СРСР /Ясинуватський виборчий округ, Донецька область/. Шановні народні депутати! На мою думку, настав той час, коли ми повинні прийняти рішення. Чи будуть якісь зміни в нашому суспільстві, чи ми будемо лише тут засідати і кожного дня слухати то Президента, то Прем'єр-міністра, а на місцях справи не вирішуватимуться. Думаю, що сьогодні настав такий час, коли треба нам, народним депутатам, прийняти цю постанову. Зараз серед нас в людина, яка бере на себе відповідальність вивести нашу Україну з кризового стану, а завтра такої людини може не бути.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

ВОЛОЩУК М.Ю., генеральний директор акціонерного товариства "Закарпаткераміка" /Свалявський виборчий округ, Закарпатська область/. Шановні депутати! Я конкретно щодо проекту, який вніс Президент України. Не бачу зараз такої сили, такої політичної партії чи такого органу, які би зупиниш нинішній розвал економіки України. Єдино правильне рішення - ввести надзвичайний стан.

104

Пропоную сьогодні не голосувати проект постанови. Вважатимемо, що ми її обговорили і в принципі з нею погоджуємось. Але треба розробити спеціальне положення про надзвичайний стан. Коли буде ясно, зрозуміло нам і народу України, що воно таке, тоді будемо за цю постанову голосувати.

КРАВЧУК Л.М. Підтримую пропозицію депутата Волощука, вона якраз слушна. З урахуванням того, що у нас в законопроект про правовий режим надзвичайного стану /його можна роздати/, пропоную додати туди один пункт, який сформулюємо так: "Щодо надзвичайного стану в економіці", або "надзвичайний економічний режим" - це вже треба подумати, як саме його назвати, і прийняти цей закон. А потім уже прийняти постанову. Іншого шляху немає.

ГОЛОВА. Оголошується перерва до 16-ї години.

105