ЗАСІДАННЯ ДВАНАДЦЯТЕ

ранкове

Сесійний зал Верховної Ради України. 6 лютого 1992 року. 10 година.

Головує Перший заступник Голови Верховної Ради України ДУРДИНЕЦЬ В.В.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго рамку, шановні народні депутати! Прошу підготуватися до реєстрації, ввімкнути систему. У залі 405 народних депутатів. Ранкове засідання оголошується відкритим. У роботі сесії бере участь Президент України Леонід Макарович Кравчук. /Оплески/.

Шановні колеги! Ви бачили, що біля Верховної Ради знаходяться представники культури. Думаю, що ви підтримаєте мене в тому, про що я скажу. Зараз зима, іде сніг, холодно, і буде по-людськи, якщо ми запросимо одного із представників до залу і надамо йому слово.

Слово надається Дмитру Федоровичу Біланюку.

БІЛАНЮК Д.Ф., директор Косівської дитячої музичної школи, Шановні депутати! Вчора були викладачі шкіл мистецтв, діточки на площі перед Верховною Радою. Сьогодні тут зібралися творчі колективи.

Нас сюди привела біда. На сьогоднішній день стоїть питання про те, щоб найнижчу нашу ланку - школу мистецтв - перевести /і вже починають на місцях переводити/ на повний господарський розрахунок. Це призведе до того, що плата за навчання в школі становитиме тисячу і більше карбованців на місяць. Ці школи - маленький фундамент, на якому тримаються наші професійні колективи, тобто музичні училища, консерваторії. Через рікдругий ми не будемо мати чим поповнювати усі наші професійні колективи, які в ще сьогодні, зокрема і Хор імені Верьовки.

Хотілося б, щоб ви нас підтримали. Сьогодні буде прийматися Закон про культуру. Хотілося б, щоб ви нас підтримали і все-таки виділили асигнування для того, щоб забезпечити фінансування шкіл мистецтв системи Міністерства культури цільовим направленням коштів з державного бюджету, а також щоб було профінансовано тих обіцяних нам у першому читанні вісім процентів від національного доходу.

Я думаю, що ви зробите велику справу, якщо в цей критичний час не порушите наше духовне відродження, нашу культуру, виховання наших дітей.

У кожного а нас є діти. Сьогодні наша система шкіл охоплює всього п'ять відсотків дітей, - але ці п'ять відсотків становлять якраз увесь фундамент для усіх професійних колективів.

Мені хотілося б вірити в те, що ви нас підтримаєте, підтримаєте усі мистецькі колективи, підтримаєте наше духовне відродження не на словах, а на ділі. Бо, зрештою, без фінансування духовного відродження нація приречена.

Відомо, що кожна розумна держава вкладав гроші в дітей і той потенціал, який потім прийде на заводи де верстатів, у сільське господарство, в науку і культуру.

Сподіваюся, що сьогодні, коли буде розглядатися законопроект про культуру, ви нас підтримаєте, ! наша культура буде на солідному рівні, або хоча б на тому, на якому вона знаходиться нині. Хотілося б, щоб цей рівень був стартовим майданчиком для того, щоб ми розвивали духовність і примножували культуру нашого українського народу.

Я у вас не заберу багато часу. Я дякую вам за те, що ви мене вислухали, і передав невелику частку документів, що вже прийшли на адресу Верховної Рада, комісій - ці звернення з усієї України.

Зараз наші учбові заклади, наші мистецькі професійні колективи дійсно у тяжкому стані.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Від Уряду України слово має Сергій Васильович Комісаренко.

КОМІСАРЕНКО С.В., представник Кабінету Міністрів України. Шановний головуючий, шановні депутати! Це питання виникло досить раптово, незважаючи на те, що особливих підстав для цього не було.

Дозвольте вам дати таку інформацію. Повідомлення, яке прозвучало у попередньому виступі та у виступах деяких депутатів, пов'язане з тим, що пройшла чутка, ніби держава не буде фінансувати музичні школи.

У чому ж справа? Справа в тому, що ще позаминулого року за наполяганням місцевих властей постановою Кабінету Міністрів /яка була підтримана і Верховної Радою/ питання про плату за навчання в дитячих музичних, художніх, хореографічних школах, питання про діяльність цих шкіл, їхню структуру, кількість були повністю передані у відання місцевих властей.

Одначе, незважаючи на це, держава щороку фінансувала ці школи з бюджету. Так, ще досить недавно, коли наші ціни не були такими великими, витрати становили тільки десятки мільйонів. Минулого року з бюджету на ці школи було виділено 223 мільйони карбованців і на 1992 рік виділено вже 571 мільйон карбованців із бюджету. Але ці гроші, звичайно, ідуть через місцеві органи.

Вартість навчання дитини в школі теж, ясна річ, змінилася. Раніше вона становила фактично 100 карбованців, але держава доплачувала 80-90 карбованців. Батьки ж сплачували значно меншу суму - від 5 до 17 карбованців на місяць, решту виплачувала держава. Позиція така: безперечно, зараз батьки повинні платити більше. В скільки разів? Мабуть, у два-три рази. Але все-таки держава бере на себе левову частку фінансування. Всі ці кошти виділяються місцевою владою яка, ті жаль, цими коштами розпоряджається по-різному. І це питання виникло, мабуть, на нараді в Івано-Франківській області, на якій перший заступник голови Коломийської міськради пан Мачкуло сказав так: "Ми мусимо перевести всі музичні школи на госпрозрахунок". Гадаю, від цього і пішло. І кошти, які мають виділятися на навчання дітей планується використовувати на будівництво гаражів і ремонт вулиць. А батьки хай самі сплачують за навчання своїх дітей...

Я думаю, що така позиція, звичайно, не повинна мати місце. Тому ця інформація пропонується на ваш розгляд. І ще раз дозвольте повторити, що державою на 1992 ріг виділено 571 мільйон карбованців на фінансування музичних шкіл.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. До цього я хочу додати, що звернення представників культури, учнів цієї системи ми уважно розглянемо на засіданні Президії, у постійних комісіях, в Уряді республіки, а також врахуємо їх при роботі над проектом Закону про культуру, який, як ви знаєте, ми повинні розглядати якщо не сьогодні, то завтра обов'язково.

Шановні народні депутати! Сьогодні першим у порядку денному роботи сесії стоїть надзвичайно важливе і складне питання. Як ви пам'ятаєте, 4 січня цього року Верховна Рада прийняла рішення заслухати в першій декаді лютого звіт Уряду України про здійснення та ефективність заходів, які ним вживаються щодо соціального захисту населення і внутрішнього ринку України.

Минув місяць після того, як наша держава змушена була піти на радикальні і, цілком зрозуміло, непопулярні кроки, відпустивши ціни майже на всю продукцію народного споживання та виробничого призначення.

Із звернень громадян до Верховної Ради, зустрічей з виборцями на місцях, а також із повідомлень засобів масової інформації ми знаємо, що не всі заходи Уряду, хоча проблема ним чимало, приймаються однозначно. Не всі вони діють так, як очікувалось. Серед населення вони, скажу прямо, задоволення не викликали. За цей місяць соціальна напруженість в Україні різко зросла.

Сьогодні одна з українських газет пише: "Працює Верховна Рада, працює Уряд. І живе, як уміє, як йому дозволяють верхи і обставини, народ України. Минають дні, складаючись у тижні і місяці, нас ведуть, ми йдемо... А куди?"

Дуже хочеться сподіватися, що на це одержимо відповідь уже тепер, коли Верховна Рада заслухає і розгляне звіт Уряду про заходи щодо соціального захисту населення і внутрішнього ринку.

Тому хотілось би, щоб сьогоднішній звіт Уряду і його обговорення були конкретними, об'єктивними, виваженими, щоб вони дійсно сприяли поліпшенню стану справ в Україні, щоб її народ відчув реальне поліпшення життя, щоб вдалося вберегти в суспільстві громадянський мир і спокій.

Тепер, шановні колеги, дозвольте викласти пропозиції щодо регламенту розгляду цього питання. Доповідач просить 1 годину 10 хвилин. На відповіді на запитання до доповідача - 45 хвилин чи 30. На виступи - до 5 хвилин.

Таким чином, пропонується відвести на це питання 2 години 30 хвилин.

Чи є зауваження щодо регламенту?

Прошу, перший мікрофон.

ФІЛЕНКО В.П., секретар Комісії Верховної Ради України у правах людини /Зміївський виборчий округ, Харківська область/. Шановні депутати! Я був одним із тих, хто наполягав не тому, щоб заслухати звіт Уряду. Але сьогодні я пропоную слухання звіту Уряду відкласти.

Аргументую. Уряд у черговий раз продемонстрував, за кого він нас з вами тут вважає.

Напередодні слухання такого серйозного питання ми не отримали жодного інформаційного матеріалу, жодного письмового тексту. І приймати серйозні деревні рішення на основі усної доповіді нашого вельмишановного Прем'єра, мабуть, було б абсолютно невірно і абсолютно помилково.

Я закликав вас до професійної гордості, до, якщо хочете, професійної солідарності. Довше чекали цей звіт, почекаємо ще. Давайте працювати професійно, по-державному і мудро.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

ПАНАСЮК Ф.Т., голова Чуднівської районної Ради народних депутатів. /Любарський виборчий округ, Житомирська область/. Шановні депутати! Я підтримую пропозицію про звіт Уряду. Гадаю, необхідно розглянути його зараз. Але через те, що ми не маємо на руках документів, котрі б давали глибокий аналіз ситуації, то приймати сьогодні рішення про відставку Уряду, на мою думку, не можна.

Пропоную розглянути звіт Уряду, провісти обговорення на сесії та в комісіях і на основі висловлених зауважень і пропозицій підготувати документ. А потім усе прийняти певне рішення.

Тепер щодо інших питань, внесених до порядку денного. Шановний Василю Васильовичу! Вчора ви сказали, що ми повинні внести зміни і доповнення до Конституції України. Документ ми одержали лише в другій половині дня, а він охоплює три глави, 28 статей. Статті надзвичайно серйозні, тому я прошу вас порадитися з Президією і зняти це питання з обговорення. Ми попрацюємо, розглянемо його пізніше.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон, будь ласка.

ЯКОВИШИН Л.Г., директор Бобровицького радгоспутехнікуму /Козелецький виборчий округ, Чернігівська область/. Шановні депутати! Я хочу підтримати свого колегу в тому, що сьогодні дійсно не потрібно слухати Уряд. У мене для вас дуже коротка інформація.

Учора я побував на Київському м'ясокомбінаті, морозильники якого повністю забиті м'ясом. Колгоспи нічого не здаюсь, Дано дотацію тільки на варену ковбасу. Договори контрактації не укладаються. Учора якраз засідали "ціновики". На м'ясокомбінат приїхали податкова інспекція, працівники облвиконкому, міськвиконкому - усі в розпачі. Телеграми дають на адресу Уряду /куди вже вони тільки їх не дають/.

Скажіть, що сьогодні зробив Уряд для вирішення цих питань? Нічого. Але хоче звітувати. Уряд сьогодні повинен оперативно вирішити ці питання, а звітувати тоді /як вказав депутат Філенко/, коли ми отримаємо необхідні документи.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Четвертий мікрофон.

РЯБОКОНЬ В.П., голова Комісії Верховної Ради України мандатної і з питань депутатської етики /Барський виборчий округ, Вінницька область/. Шановні народні депутати! Хочу вам сказати,

що вчора на засіданні Президії Верховної Ради ми заслухали інформацію Прем'єр-міністра Вітольда Павловича Фокіна, який виклав свою позицію, ознайомив із структурою сьогоднішню! доповіді і відповів на ряд запитань членів Президії.

Я абсолютно не згоден з пропозицією народного депутате Філенка не слухати сьогодні доповідь Уряду. Ви знаєте, це вже переходить у якусь гру з Урядом. Скільки можна з цим миритися! Ви знаєте, що звіт Уряду був запланований на першу декаду лютого, люди до нього готувались. Я не думаю, що якби нам дали письмовий цей звіт, то це б щось змінило. Ви пам'ятаєте, що були уже у нас доповіді, з якими виступав тут не один раз Вітольд Павлович, були інші документи, які готував Кабінет Міністрів і роздавав нам. Проте будьмо чесними перед собою. Не всі їх аналізували, а дехто взагалі не читав.

Сьогодні ми знову хочемо зробити якийсь демарш: не будемо слухати Уряд. Це неповага до Уряду, неповага до Прем'єрміністра. Вважаю, що зараз заклики про відставку, які тут проскакують, треба відкинути. Ми збирали Уряд і Прем'єр-міністр, а весь народ обрав Президента. Ми знаємо позицію Президента щодо Уряду. І якщо ми хочемо, щоб Уряд працював, то даймо йому можливість працювати. Проаналізуйте, скільки разів тут уже виступали керівники Уряду. Я за те, щоб слухати звіт.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Закликаю до порядку, звертаюся особисто, депутате Щербина.

КАРПЕНКО В.О., головний редактор газети "Вечірній Київ" /Прирічний виборчий округ, м. Київ/. Шановні колеги! Дуже палко виступив зараз член Президії товариш Рябоконь. Вік сказав, що Президія мала концепцію, дістала відповіді на запитання, Але ж справа в тому, що не Президія заслуховує звіт Кабінету Міністрів, а Верховна Рада.

Тому я приєднуюся до товаришів, які нарікають на те, що ми не маємо на руках відповідних матеріалів, щоб обговорити це питання глибоко і серйозно.

Водночас, я вважаю, що відкладати звіт Кабінету Міністрів не варто, бо тим самим ми тугіше затягнемо зашморг на шиї нашої економіки і поставимо наш народ ще у складнішу ситуацію.

Питання треба вирішувати. Я можу погодитися з тим, що передчасно кричати про відставку Кабінету Міністрів. Давайте послухаємо і спробуємо розібратися.

Звичайно, шкода, що в нас немає допоміжних матеріалів, але є в нас спостереження, звернення виборців, трудових колективів, висновки спеціалістів.

Я пропоную не витрачати даремно час, приступити до обговорення цього питання і, можливо, відвести для цього більше часу, якщо виникне така потреба.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Гадаю, що ситуація прояснилася.

Ставлю питання на голосування. Хто за те, щоб приступити до розгляду питання про звіт Уряду України, прошу голосувати.

Рішення прийнято.

Слово для доповіді надається Прем'єр-міністру України народному депутату Фокіну Вітольду Павловичу.

ФОКІН В.П., Прем'єр-міністр України /Дарницький виборчий округ, м. Київ/. Шановні народні депутати! Я хочу відреагувати на скарги окремих депутатів з приводу того, що немає довідкових матеріалів, їх, може, дійсно треба було б мати, але зважте на те, що минув тільки місяць, а якщо брати зокрема купони, то вони діють лише 22-23 дні. Тому підготувати якийсь довідковий матеріал за результатами такого короткого проміжку часу було просто неможливо. Він надійде трохи згодом. Але не можу заперечити, що було б набагато краще оцінювати роботу, проведену Кабінетом Міністрів, якби такий інформативний матеріал був.

Минув місяць відтоді, як наша держава стала на шлях вільного ціноутворення, або, як його називають науковці, - на шлях лібералізації цін.

Безперечно, цей крок з незалежних від України причин був видушеним, а тому, на жаль, і передчасним. Але незважаючи на ці об'єктивні обставити, Уряд зробив усе, щоб пом'якшити наслідки цінового удару по життєвому рівню населення, і, перш за все, його найменш захищених верств.

Як відомо, Президентом України, Верховною Радою, Кабінетом Міністрів України було розроблено і реалізовано комплекс упереджуючих заходів щодо соціального захисту населення. Природно, їх ефективність була недостатньою, але повірте, цей рівень був максимальним, виходячи із фінансових і ресурсних можливостей держави. Я вже доповідав про ці заходи, тому зупинюся лише на найголовніших із них.

З 1 грудня 1991 року встановлено новий розмір мінімальної заробітної плати - 400 карбованців. Відповідно у 2,16 раза підвищені діючі державні тарифні ставки і посадові оклади працівників охорони здоров'я, освіти, культури, науки, правоохоронних органів та інших установ і організацій, що фінансуються з республіканського те місцевих бюджетів.

У такому ж співвідношенні підвищено розміри стипендій, державної допомоги сім'ям з дітьми, пенсій та інших соціальних виплат. Збільшено на 100 відсотків розміри відшкодування шкоди працівникам, які пострадали внаслідок трудового каліцтва.

У два рази зросли розміри щомісячних соціальних виплат сім'ям з дітьми, по тимчасовій непрацездатності, норми витрат на обслуговування населення в лікарнях, інтернатах, будинках для престарі тих та інвалідів, школах, дошкільних та інших закладах соціальної сфери. Відповідно підвищено і розміри компенсаційних виплат сім'ям з неповнолітніми дітьми на придбання товарів дитячого асортименту, шкільного та іншого дитячого одягу.

Уряд також дещо змінив систему оподаткування. Щоб додаткові виплати населенню, пов'язані з компенсацією зростання роздрібних цін, не були вилучені з доходів громадян системою оподаткування, з грудня 1991 року підвищено неоподатковуваний мінімум заробітної плати та скориговано граничний її розмір, починаючи з якого, встановлюється прогресивне оподаткування.

Переглянуто, як ви знаєте, і механізм індексації. Зараз повністю будуть індексуватися три розміри мінімальної зарплати, тобто 1200 карбованців, в сім її мінімумів - у половинному розмірі. Це дасть змогу полегшити долю саме малозабезпечених верств населення. Трошки більший тягар приймають ні себе ті категорії трудящих, заробітна плата яких досягає великих сум у тисячах карбованців.

Особливо відзначу, що державні пенсії, стипендії і соціальну допомогу передбачається індексувати в повному розмірі з тим, щоб при будь-якому зростанні цін забезпечити збереження їх купівельної спроможності.

Запропонований механізм дозволяє всім верствам населення, я це підкреслюю, зберегти купівельну спроможність своїх грошових доходів на рівні не нижче вартості мінімального споживчого бюджету.

Політична і економічна ситуація, що склалася наприкінці минулого року і на початку нинішнього року на Україні та в інших державах - суб'єктах колишнього Союзу, спонукала нас вдатися до захисту нашого споживчого ринку шляхом запровадження купонів багаторазового використання. Це дозволило нам відносно безболісно перечити /я теж підкреслюю/ відсутність необхідної кількості готівки. Адже,

як би там не було, а все-таки тривалих невиплат заробітної плати, за винятком окремих подій, у нас не було, по заробітній платі ми розраховувалися.

В цілому заздалегідь проведена підготовча робота давала нам усі підстави розраховувати, що початковий період процесу так званої лібералізації цін пройде більш-менш спокійно, без непередбачених ускладнень. Здавалося б, Уряд прорахував майже всі можливі варіанти розвитку ціновій агресії на життєвий рівень народу.

На жаль, наші сподівання на еластичний перехід до вільного ціноутворення виправдалися не повністю. Стався нестримний ціновий вибух у перші дні січня, який блискавично поширився на продукти харчування, що вирішальною мірою визначають стан споживчого кошика.

Чим це можна пояснити?

По-перше, економічною закономірністю є те, що лібералізації цін обов'язково повинні чередувати процеси роздержавлення і приватизації власності, і насамперед демонополізації виробництва і торгівлі. Саме відсутність закону дарчого регулювання в цих сферах не дала можливості завчасно створити хоча б зародки конкурентного ринкового середовища, в якому тільки можна встановити ціну рівноваги між попитом і пропозицією.

По-друге, за умов відсутності законодавчого обмеження монополістичної діяльності велика кількість виробників у промисловості встановила /я кажу без зайвого перебільшення/ грабіжницькі ціни на свою продукцію. Хіба можна, скажімо, вважати припустимим рівень рентабельності виробництва на деяких підприємствах, якщо він становив 300, 400 і навіть 500 відсотків?

Свою лепту в цінову вакханалій внесла, безперечно, і торгівля за допомогою величезних необгрунтованих торговельних націнок. До того ж, ці націнки встановлювалися на продукцію і товари, на виробництво яких сировина і матеріали були заготовлені це за старими цінами.

Один лише приклад. Якщо в минулому році чобітки шкільні, що вироблялися на київському виробничому взуттєвому об'єднанні "Славутич", коштували 34 карбованці, то тепер їх ціна сягнула 650 карбованців. При цьому торговельна надбавка, що парадоксально, на окремі види взуття цього підприємства стала перевищувати колишню його вартість у 2, а то й у 3 рази.

Зрозуміло, що з урахуванням витрат на переробку, торговельних накруток нові закупівельні ціни на сільськогосподарську продукцію визначили ту шалену вартість продуктів харчування, що ми мали в перші дні цінової реформи, особливо на варену ковбасу, молоко, сметану, масло та інше. Подібні дії, звичайно, призвели до соціальних конфліктів, посилення криміногенної обстановки, породили численні, наголошую, справедливі скарги населення.

Хоча заради правда треба сказати, що високі ціни на сільськогосподарську продукцію до того ж були спровоковані тим ціновим свавіллям, що його вчинили монополістимашинобудівники, визначаючи вартість сільськогосподарської техніки. Прикладів - безліч. Трактор колісний "ЮМЗ-6АКЛ" подорожчав, приміром, у 50 разів, борона - у 60 разів, резервуариохолоджувачі молока - у 90 разів. Звичайно, шановні депутати, на таке, пробачте, божевілля навряд чи хто розраховував.

З початком цінової реформи на споживчому ринку постійно виникала величезна кількість таких економічних ситуацій і всіляких ускладнень, які завчасно передбачити було навіть теоретично неможливо. Тому я вважаю, що в цій обстановці Уряд діяв виважено і досить оперативно вирішував якщо не всі, то переважну більшість проблем, що виникали в умовах вільних цін.

Було створено урядову комісію на чолі з Віце-прем'єрміністром, до складу якої увійшли голови окремих постійних комісій Верховної Ради, народні депутата, вчені, підприємці.

На основі запровадженого моніторингу за ціновою ситуацією, аналізу справ на місцях оперативно було вирішено питання про встановлення граничних цін на масло тваринне, сметану, молочну продукцію. Все це дало змогу відчутно знизити рівень надмірне високих цін: на масло вершкове - з 59 до 26 карбованці в, на сметану - з 23 до 6 карбованців за кілограм.

З республіканського бюджету виділено дотацію на варену ковбасу /я це підкреслюю, бо дехто, помиляючись, поширює цю дотацію на повний асортимент ковбасних виробів/ У середньому 50 карбованців за кілограм. У два рази знижено граничні розміри торговельних надбавок на м'ясо і м'ясопродукти, які реалізуються населенню за вільними цінами. Визначено також граничний поріг рентабельності для підприємств, що виробляють вказану продукцію із сировини державних ресурсів, її розмір зараз не повинен перевищувати 7 процентів.

Прийняті Урядом рішення дозволити дещо знята негативні наслідки тотальної лібералізації цін. Однак не треба забувати, що їх реалізація обійдеться республіканському бюджету тільки в першому кварталі цього року в 23 мільярди карбованців.

Безперечно, на рівень цін на продукти харчування вплинуло також скорочення їх виробництва, особливо м'яса і м'ясопродуктів, молока, масла тваринного. В минулому році цих продуктів вироблено на 40-60 процентів менше ніж у січні 1991 року. В лютому ми розраховуємо на деяке збільшення виробництва основних продуктів харчування.

Одразу відповідаю на репліку пана Яковишина: м'ясокомбінати не приймають м'яса не тому, що не бажають робити з нього ковбасу, а тільки через те, що поки що на м'ясо утримується дуже висока ціна.

Саме тому хочу підкреслити, що як би нам... /Шум у залі/.

Шановні народні депутати, оскільки у вас немає навіть довідок /я вже пояснив, з якої причини/, то я дуже просив би вас вислухати мене уважно. Не сподобається доповідь, ви можете про це сказати з будь-якої трибуни. А зараз я дуже прошу вас утриматись від дебатів на місці і все-таки послухати.

Я ще раз кажу, що ми в лютому розраховуємо на деяке збільшення виробництва основних продуктів харчування. І чому саме, буде з'ясовано з моєї доповіді трошки далі. Але я хочу підкреслити, що як би нам не було зараз скрутно, ми повинні згадати про свої обов'язки і забезпечити виконання договорів на поставку в країни, що входили до складу колишнього СРСР тієї сировини і продукції, яка визначена міждержавними угодами. На ці поставки слід відмінити ліцензії і квоти.

Цивілізовані договірні стосунки починаються з нас самих. Цілком закономірно - недопоставки з нашого боку викликають відповідну реакцію наших партнерів.

Як, скажімо, можна метати грім і блискавки на голови керівників Іркутської області, які розпорядилися зараз повністю припинити поставки лісу на Україну, коли ми самі не виконали своїх зобов'язань перед нею?

Згідно з договором ми мали в минулому році поставити в цю область 100 тисяч тонн комбікормів, а відправили лише трохи більше половини /55 тисяч/. Із 10 тисяч тонн м'яса поставили лише 6 тисяч. А Іркутська область, до речі, свої договірні зобов'язання перед нами виконала на 70 процентів. То хто ж тут більше завинив? Можу сказати, що ліс уже "пішов", і в дорозі, або, як кажуть, на підході - близько 60 тисяч кубічних метрів.

Вам, шановні депутата, відомо, що на Україні склалося надзвичайно складне становище не тільки із забезпеченням народного господарства лісом, а й пальним. Головна причина цього

- недопоставки з Росії сирої нафти і нафтопродуктів. Зупиняються нафтопереробні заводи, на багатьох підприємствах простоює транспорт, зриваються графіки перевезення пасажирів, доставки продуктів харчування, мають місце перебої у роботі швидкої медичної допомоги. Але головне /і я на цьому хочу наголосити/ - не виконуються невідкладні сільськогосподарські роботи. Тобто не ведеться з належним розмахом підготовка до надзвичайно важливої господарської кампанії - весняної сівби.

Учора було прийнято постанову Кабінету Міністрів про надзвичайні заходи щодо забезпечення нафтопродуктами, проведення весняних польових робіт.

Нею передбачаються такі заходи.

Перше. Міністерству сільського господарства України доведено ліміти нафтопродуктів на рівні минулого року з урахуванням потреб господарств, раніше підпорядкованих міністерствам і

відомствам колишнього СРСР.

Друге. Кабінет Міністрів розробив графік поставки пального областям у лютому-квітні цього року і зобов'язав Міністерство сільського господарства, Державний комітет України по забезпеченню нафтопродуктами /до речі, він мав бути незабаром реорганізований у національну асоціацію/ разом із Укрзалізницею забезпечити виконання цих поставок.

Третє. Враховуючи складність обстановки, Державному комітету України по забезпеченню нафтопродуктами, Раді Міністрів Республіки Крим і облвиконкомам доручено забезпечити пріоритетну поставку паливно-мастильних матеріалів сільському господарству, тимчасово зменшивши до мінімуму їх відпуск іншим споживачам.

Намічено заходи щодо суворого контролю за використанням пального, що виділяється для проведення весняно-польових робіт, недопущенням його втрат і розбазарювання.

Персональна відповідальність за поставку нафтопродуктів сільському господарству і створення необхідних запасів для проведення весняно-польових робіт покладено на товаришів Гладуша В.Д. і Корнієнка Л.Я.

Урядом вживаються й інші заходи щодо пошуку додаткових джерел поставок нафтопродуктів на Україну.

Учора в мене відбулася надзвичайно цікава, на мій погляд, конкретна й дуже корисна зустріч з головами Рад і облвиконкомів. Ми обговорили багато проблем і прийняли рішення, щоб кожна область підрахувала свої можливості для створення централізованого бартерного фонду, до якого увійшла б продукція промисловості і сільського господарства.

У нафтопромислові райони направляються наші представники для укладання прямих господарських угод про поставку нафти

на Україну.

Були розглянуті пропозиції, зокрема, товаришів Дідика і Бойка, відносно того, щоб виробити певну кількість горілки з зерна колгоспів і селян, яку теж можна використати як предмет бартеру. Передбачено при цьому скоротити на 50 процентів акцизний податок на цю продукцію за умови, що 20 процентів зерна буде передано державі.

Я прошу Верховну Раду підтримати запропонований захід і надати Уряду можливість частково змінити податковий механізм в інтересах села.

Висловлено було також таку пропозицію: у надзвичайних умовах, що зараз склалися, використати певну частину нафтопродукті в, що накопичені на військових складах.

Учора з'ясувалося, що дехто вже має намір /і навіть підганяє під ті склади цистерни/ вивезти всі нафтопродукти за межі нашої республіки. Тому я прошу повноважень у Верховної Ради для реалізації цих пропозицій. Можливо, за це слід було б проголосувати.

На всі наші плани, пов'язані з виконанням весняних робіт, накладає серйозний негативний відбиток ще й складний стан в енергетиці. Не вистачає палива на теплових електростанціях, а щодо атомних, то, на мою думку, ми передчасно і дуже узагальнено обмежили введення потужностей на них. Я ввертаюся до Верховної Ради з проханням переглянути своє рішення щодо мораторію на завершення будівництва енергоблоків на деяких АЕС, зокрема, на Запорізькій, думаю, це питання треба обговорити всебічно.

У Кабінеті Міністрів учора була проведена нарада керівників ряду міністерств, відомств і директорів вісімнадцяти найбільша на Україні машинобудівних підприємств. Є домовленість про забезпечення весняно-польових робіт необхідними ресурсами, технікою, запчастинами.

/Ну, це ж невихованість, врешті-решт. Що ж ви робите? Кожен з нас має право вийти за межі залу/.

Машинобудівникам, зайнятим безпосередньо забезпеченням весняній робіт, будуть надані за це певні податкові та інші пільги.

Думав, всі мі усвідомлюємо: коді йдеться про хліб, то ідеться насамперед про доїш державі. Залишитися без хліба - це означає залишитися без майбутнього.

Гостроту проблемі забезпечення населення хлібом ми відчуваємо вже й зараз. Я хочу про це сказати вам чесно. До нового врожаю нам не вистачає близько двох мільйонів тонн продовольчої шпажці і фуражу. Причині вам відомі. І все-таки ми маємо можливість без зривів забезпечити постачання населення України хлібопродуктами.

Для цього укладено контракт зі швейцарською фірмою "Інтравенд" на закупівлю 1,5. мільйона тонн пшениці. Надійти вона повинна у першому півріччі. Сподівавсь, що подолав труднощі і фірма "Азимут", яка постачає нам кукурудзу, але дуже погано.

Хочу торкнутися, шановні народні депутати, ще однієї проблеми. Ми весь час говорімо тільки про розподіл, перерозподіл, про те, як у когось щось зняти, а комусь додати. Але споживчий ринок ніколи не буде насичений, якщо не припинити падіння обсягів виробництва, не створити умови для нормального функціонування підприємств.

Вам, мабуть, не раз і не два доводилося чуті розмірковування про можливість соціального вибуху на Україні. В ви знаєте, він може статися, й зовсім несподівано, якраз там, де його не чекають. А саме - на підприємствах оборонної промисловості, машинобудування, де виробництво скоротилося до мінімуму й навіть зупинилося. Причини відомі - припинення господарських зв'язків, розрив усталених віками поставок, небажання пролонгувати господарські договори.

Ми зараз вишукуємо можливість усунути непорозуміння на шляху укладання договорів з підприємствами Росії та інших незалежних держав-суб'єктів колишнього Союзу РСР. Відповідний документ, який мають згодом підписати Президент України і Президент Росії, ний! готується. Але не можу від вас приховати, що і деякі підприємства України самочинно, на власний розсуд розривають усталені зв'язки, шукаючи вигідніших партнерів, У тому числі и за кордоном. І це просто неподобство.

Якщо у когось з цього приводу виникають запитання, він матиме можливість підійти до мікрофона і адресувати їх мені.

Кабінет Міністрів категорично проти такого свавілля, і я прошу у Верховної Ради повноважень вживати примусові економічні санкції до таких підприємств. Вони будуть зобов'язані за відмову від укладання договорів з постійними /підкреслюю - з постійними/ споживачами продукції сплачувати штраф у десятикратному розмірі, а за невиконання своїх зобов'язань такому ж українському підприємству, відшкодовувати на користь підприємств, яким завдано збитків, вартість продукції за біржовими цінами.

Повертаючись до теми цін, хочу сказати, що велике занепокоєння викликає надмірне, практично нічим не обмежене зростання

їх не тільки в сільському господарстві, машинобудуванні, про які я згадував, а і практично в усіх інших галузях народного господарства.

Як тимчасовий захід стримування цін і тарифів на продукцію виробничого призначення та послуги Указом Президента України задіяно такий економічний регулятор, як обмеження граничних показників рентабельності. Для різних галузей він встановлюється в межах 25-40 відсотків.

До такого адміністративного заходу нам довелося вдатися винятково через відсутність у нас надійного антимонопольного законодавства. З введенням його в дію Указ має втратити свою чинність.

Додатково розробляється механізм регулювання фондів споживання підприємств. Зростання фонду заробітної плати на підприємстві має бути обмовлене відповідним збільшенням обсягів виробництва. Якщо ж підприємство допустить завищення цін та граничного рівня рентабельності, то його наднормативні прибутки повинні бути зараховані до республіканського і місцевих бюджетів у співвідношенні два до одного.

Ще раз повторюю, колеги, - захід цей спрямовано в першу чергу на захист інтересів споживачів, на обмеження некерованих дій монополістів, хоча, природно, він може викликати негативну реакцію в окремих виробників.

Тому ще й ще раз вам говорю, що йдеться не про обмеження заробітної плати. На кожному підприємстві можуть і повинні бути створені умови для її зростання. Але основу її росту повинні становити високі кінцеві результати праці, а не безмежне підвищення цін. Щоб кожен економічно активний та фізично здоровий громадянин нашого суспільства мав можливість власною високопродуктивною

працею заробляти будь-яку заробітну плату для задоволення своїх життєвих потреб. Механізм банківського контролю за зростанням фонду зарплати вже розроблено.

З метою посилення стимулові і мотивації до праці Урядом зараз розробляється концепція реформи заробітної плати. Якаю говорити коротко, суть реформування полягав в тому, щоб з переходом до ринкових відносив, я це підкреслюю, ціна робочої сілі поступово наближалась до світового рівня.

Це дасть змогу нашому працюючому населенню активніше брати участь у процесах приватизації, сміливіше виходити на ринок житла тощо. Одночасно мова повинна також йти і про зміну в майбутньому порядку формування та використання суспільних фондів споживання, а отже, і оподаткування підприємств. До речі, один із варіантів такої системи оподаткування, підготовлений головою комісії Верховної Ради Пилипчуком В.М., зараз вивчається фахівцями Кабінету Міністрів.

Однак, товариші, розробка й особливо реалізація реформи заробітної плати - справа не одного дня чи навіть місяця. А заходів вживати треба вже сьогодні. На жаль, Уряд у цьому питанні позбавлений будь-якого права на маневр, бо він по руках і ногах зв'язаний Законом України про підприємства. У цьому зв'язку я дуже просив би вас, високий парламент, невідкладно на повний час припинити дію норми, що закладена у статті 19 цього закону, абзац перший, у якому йдеться про заборону державного регулювання оплати праці. Без цього позбавитися потворної, саме потворної системи ціноформування на техніку, що виставляється для села, просто неможливо.

У свою чергу Уряду пропонує застосувати такий антиінфляційний економічний механізм, як забезпечення впливу на рівень оплаті праці за допомогою державного регулювання фонду споживання. Хочу особливо підкреслити, що це рішення треба прийняти негайно. На мою думку, це слід проголосувати.

Ще одне питання, на якому, я вважав, необхідно зупиніться. Це літання надзвичайної ваги, це питання про фінансові можливості для реалізації соціальної політики.

Я знаю, що задовго до закінчення моєї доповіді біля мікрофонів вишикується велика черга бажаючих запропонувати не одів десяток нових соціальних програм і виставити себе в ролі захисників інтересів народу. Це природно, я це кажу не для критики.

І дія того тільки, щоб якось упередити зайві запитання, я закликаю вас бути відвертими до кінця. Наша соціальна політика повинна базуватися на реальних фінансових можливостях. Не треба вдаватися до популістських забігань щодо прийняття соціальних програм, які сьогодні в /я роблю наголос/ непосильними для нашої економіки. На жаль, такі програми часто приймалися і приймаються зараз без огляду і наявну ресурсну базу.

Ще сесія не закінчила розгляд і затвердження республіканського бюджету на поточний рік, а ми вже за січень маємо перевищення витрат понад 4 мільярди карбованців.

До того ж, щоб розрахуватися з підприємствами переробної промисловості за товарі, що реалізовані за державними регульованими цінами, ми змушені взяти у Національному банку кредит більше як на 6 мільярдів карбованців. Додайте до цього ще 21 мільярд карбованців бюджетної дотації на ряд продовольчих товарів, і картина буде майже повною.

Я окажу об'єктивно. Я розумів труднощі, в яких опинився Національний банк, в яких опинився сам його президент Матвієнко Володимир Павлович. Я розумів, до Національний банк уже не мав можливостей кредитувати наші бюджетні видатки, хоча за нормальних умов це мусило б бути для нього надзвичайно вигідною справою.

Разом з тим не можу не відзначити, шановні народні депутати, що наші банки, мабуть, як ніхто, дуже швидко призвичаїлися до ринкових відносин і вимагають за користування кредитами вже не 2, не 6, а 18 - 20 і навіть більше відсотків річних. За таких умов нам тільки для обслуговування внутрішнього боргу, який становить близько 150 мільярдів карбованців, щорічно необхідно буде 27 мільярдів карбованців. А депутати, як я вже сказав, вносять і вносять все нові й нові проекти соціальних програм...

То ж уявіть собі, шановні, - якщо реалізувати всі пропозиції, що надійшли до Уряду, якщо брати навіть тільки звільнення підприємств від податку на добавлену вартість або надання їм відповідних пільг, то доходи нашого бюджету скоротяться ще на 39 мільярдів карбованців.

Я офіційно звертавсь до вас, шановні парламентарії, оскільки Національний банк, як ви добре це знаєте, не підпорядкований Кабінету Міністрів. Я прошу прийняти з цього приводу рішення про встановлення ставки за кредит не більше 2-6 процентів. Це теж, мабуть, вимагав голосування.

Вчора на нараді з керівниками областей, про яку я вже згадував, більшість голів облвиконкомів у своїх виступах дійшли висновку, що всі пропозиції народних депутатів про збільшення видаткової частини бюджету мають бути обов'язково збалансовані

із збільшенням доходної частини.

Тобто треба шукати джерела компенсації в бюджеті за рахунок скорочення витрат на рівні програш, в тому числі і соціальні. Конкретні проповіді будуть вам згодом запропоновані.

Скажіть, будь ласка, як і за рахунок чого нам наповнювати доходну частину бюджету? Адже я можу констатувати офіційно - таких пропозицій практично ні від кого не надходить.

Як відомо, головним джерелом формування доходів бюджету будь-якої держави є податки. Але три найголовніші їх види - податок на добавлену вартість, акцизний збір та податок з доходів підприємств і організацій, -становлять, зверніть увагу, лише 70 процентів всієї доходної частини наших бюджетів. Як за таких умов їх збалансувати?

Саме тому Уряд вніс пропозицію щодо створення власної податкової системи, підкреслюю, системи перехідного періоду, тобто тимчасової системи. Ця пропозиція, на шоу думку, могла б суттєво полегшити вихід республіки із скрутного фінансового становища. На жаль, вона була зустрінута окремими депутатами, так би мовити, "в штики", з вимогами перетворити закон про податки в закон про пільги щодо оподаткування.

Я прошу депутатів повернутися до цього питання ще раз і прийняти запропоновану Урядом податкову політику. Іншого шляху немає. Я прошу це питання також поставити на голосування.

І, шановні колега, не думайте, що члени Кабінету такі вже економічно безграмотні, як дехто їх виставляє, і не розуміють, що душити підприємства і підприємців надмірними податками - це, дійсно, позбавлятися прибутків у перспективі.

Тільки після тривалих і гострих дискусій ми пішли на запровадження такого, я підкреслюю, ненормального, нелогічного в нормальних умовах податку, яким є податок на добавлену вартість. Але зараз нічого не вдієш. Запевняю, що через короткий час його буде скасовано.

Проте ми й зараз шукаємо шляхи полегшення цього податкового тягаря. Я знову хочу послатися на вчорашню нараду з головами облвиконкомів. Всі вони одностайно пропонували зняти податок на добавлену вартість, бодай, з однієї продукції сільськогосподарського виробництва - м'яса. І як це не важко, ми сьогодні вночі вивчили це питання і зараз пропонуємо такни компромісний варіант: відмінити стягнення цього податку хоча б на м'ясо худоби і птиці, що реалізується в межах України.

Пропонується також відмінити цей податок і на науководослідні та дослідно-конструкторські роботи, що фінансуються не за рахунок державного бюджету, а також на путівки /крім міжнародних/ для відпочинку і лікування.

Кабінет міністрів уже вніс на ваш розгляд проект відповідних змін і доповнень до Закону про податок на добавлену вартість.

У зв'язку з цим прошу народних депутатів, керівників підприємств і господарств більше не звертатися до Уряду з проханням, зменшити податкові ставки, полегшити комусь податковий тягар. Ми позбавлені такої можливості, і хочу, щоб ви це зрозуміли і визнали необхідність такого кроку.

Уряд найближчим часом розробить концепцію та затвердить план реформи всієї системи соціального захисту населення.

Перевага у використанні суспільних фондів споживання повинна надаватися непрацездатним членам суспільства та малозабезпеченим сім'ям. Всі ж працездатні повинні підвищувати свій рівень життя за рахунок власної праці, за рахунок збільшення своїх трудових доходів.

З метою реалізації такого підходу зараз завершується розробка Державної програми організації натуральної допомоги і підтримки малозабезпечених верств населення. Нею передбачається:

- запровадження виплати натуральної допомоги на прожиття як особливої форми матеріальної підтримки з боку держави непрацездатних одиноких і похилого віку громадян, інвалідів, багатодітних і неповних сімей;

- подання допомоги найбільш уразливим групам населення у вигляді гарантованого забезпечення продуктами харчування та обідами, одягом та іншими товарами і послугами першої необхідності шляхом продажу їх за фіксованими зниженими цінами;

- створення служби по збору, обробці і реалізації дешевого, уціненого та ношеного одягу і взуття;

- організація пунктів по комплектуванню наборів товарів першої необхідності для одиноких непрацездатних громадян, що потребують постійного сторонньою догляду.

Одночасно для малозабезпечених громадян будуть створюватися умоли для підвищення рівня їхнього добробуту шляхом посильної праці на умовах неповного робочого дня та вдома, а також виділення земельних ділянок для вирощування овочів, картоплі, ягід тощо.

Програма ця вбирає в себе багатий досвід соціальної підтримки

малозабезпечених громадян, якого вже набуто на місцях. У нас добре поставлена справа по вивченню власного досвіду, а в окремих областях багато вже зроблено і робиться у цьому плані.

Я звертаюсь до керівників місцевих Рад, їх виконкомів: прошу не чекати згори якихось вказівок чи команд для цього, а швидше розгортати цю важливу справу, як це робиться, наприклад, у Львівській, Житомирській, Одеській, Дніпропетровській та деяких інших областях.

Уряд вважає, що в умовах децентралізації коштів для надання натуральної допомоги і підтримки малозабезпечених верств населення та у зв'язку із створенням різноманітних спеціалізованих позабюджетних фондів фінансування Державної програші соціальної підтримки тільки з бюджетних коштів стає неможливим. Тому з метою об'єднання джерел для фінансування програми, про яку я говорив. Уряд створює державно-громадський Національний фонд соціального захисту населення. І я закликаю всіх активно співробітничати з цим фондом і своїми добровільними внесками допомогти нашим малозабезпеченим громадянам.

Хотів би окремо торкнутися трохи незвичайної проблеми, проблеми соціального захисту двох категорій трудящих - журналістів і працівників правоохоронних органів. У період зародження ринкових відносин колективи газет, журналів, видавництв України опинилися дійсно у безвихідному становищі з багатьох причин, а в основному через брак паперу. Після зустрічі з представниками страйкового комітету журналістів було прийнято рішення Кабінету Міністрів виділити за рахунок

резерву певну кількість паперу для періодичних видань. Його буде достатньо для випуску основних газет і журналів на Україні десь на місяць, може, на два. Тобто до вирішення питання про централізоване постачання паперу згідно з міжурядовими угодами між Україною і Росією.

Що стосується працівників правоохоронних органів, то в сьогоднішніх умовах, коли помітне різке зростання злочинності, увага і захист їх з боку держави повинні бути адекватні тим завданням, які вони щодня виконують.

Учора на засіданні колегії Міністерства внутрішніх справ України вносилися пропозиції щодо захисту життя і гідності міліціонера, розширення його прав, зрозуміло, в межах закону, вирішення матеріально-побутових проблем, встановлення нормального режиму роботи, оплати надурочної роботи тощо. Кабінет Міністрів підтримав ці пропозиції.

Шановні народні депутати! З кожним кроком до ринку все актуальнішою стає проблема забезпечення зайнятості населення, запобігання масовому безробіттю та соціального захисту тимчасово непрацюючих громадян.

Для її вирішення ще в минулому році Кабінет міністрів розробив республіканську програму зайнятості населення. Аналіз реалізації цієї програми показав, що зараз практично завершується формування державної служби зайнятості. Вже діє близько 700 посередницьких центрів, ними охоплено понад 80 процентів адміністративно-територіальних одиниць України.

Після введення у повному обсязі Закону про зайнятість населення до центрів зайнятості за допомогою у працевлаштуванні звернулося понад 200 тисяч чоловік, які шукали роботу.

Більше половини з них уже працевлаштоване.

Разом з тим викликає занепокоєння, що 9 з 10 безробітних, а їх у нас офіційно зареєстровано майже 10 тисяч чоловік - це спеціалісти і службовці, яких важко, а інколи просто неможливо працевлаштувати без професійної перепідготовки, на яку вони, на жаль, згоди не дають. Так створився стабільний контингент непрацюючих, які роками вважають себе безробітними. Вони фактично такими і є.

Одночасно слід зазначити, що прискорення економічної реформи може призвести уже в найближчі місяці, як показують прогнозні розрахунки, до вивільнення з виробництва близько одного мільйона чоловік.

З урахуванням цього в кожній області створюються центри профорієнтації, підготовки та перепідготовки працівників, які втратили роботу. Вже діють 10 обласних і 135 районних центрів. Слід організувати такі ж учбові центри підготовки і перепідготовки для вивільнюваних у запас військовослужбовців. А таких, ви знаєте, теж буде чимало, з відомих причин.

Власне, це актуально і для інших категорій працівників. Скажімо, сьогодні жодній із шахт центрального Донбасу не загрожує закриття, однак Урядом розробляються заходи щодо забезпечення зайнятості шахтарів на майбутнє. Протоколом, що був підписаний мною і представниками шахтарських колективів, передбачається розробка спеціальної програми, в якій буде відображено, коли і якій саме конкретно шахті може загрожувати закриття, і що необхідно буде зробити по професійній перепідготовці шахтарів.

Подібні перспективні програми готуються також і для працівників Чорнобильської АЕС та жителів міста Славутич, робітників і службовців підприємств оборонних галузей, вивільнюваних у зв'язку з конверсією.

Незважаючи на те, що сьогодні є великі труднощі з формуванням місцевих бюджетів, найближчим часом на всіх рівнях мають бути створені фонди сприяння зайнятості населення, як це і передбачено, власне, законом. Просив би голів облвиконкомів взяти цю роботу під свій особистий контроль, бо її кінцеві результати значною мірою залежать від діяльності саме місцевих органів.

Тепер, шановні депутати, коротко про проблему захисту нашого республіканського споживчого ринку. Як відомо, Президія Верховної Ради України ще у вересні минулого року прийняла постанову про введення в обіг на території України купонів багаторазового використання, у відповідності з якою з 10 січня цього року запроваджено систему продажу товарів народного споживання за такі купони.

Виконуючи це рішення, Кабінет Міністрів робить усе можливе, аби забезпечити їх надійне санкціонування. І пробачте мені, але просто важко збагнути, до чого може дійти упередженість, яка ще й досі декому заважає помітити неабиякі позитивні наслідки запровадження цієї системи. От уже ж воістину "стриженекошене". Дехто просто зациклився на несприйнятті цього заходу. Тому я прошу вашого дозволу трохи докладніше зупинитися саме на цій, яку народі називають, "купонній проблемі".

Для оперативного вирішення всіх питань, пов'язаних з введенням в обіг купонів, створено урядову комісію, її очолив заступник Прем'єр-міністра. В Кабінеті Міністрів щоденно працює спеціальна робоча група. Розроблена і своєчасно надіслана на місця інструкція про порядок видачі населенню купонів багаторазового використання і продажу за них товарів. Враховуючи, що наше реальне життя просто неможливо втиснути в рамки навіть найдосконалішої інструкції, урядовій комісії надано право вносити відповідні зміни в кожну ланку всієї системи реалізації товарів за купони.

За період, що минув з 10 січня, підвищено мінімальний і максимальний граничний рівень видачі купонів, дозволено продаж населенню за карбованці побутового палива, а індивідуальним забудовникам - будівельних матеріалів. Передбачена виплата купонів населенню, яке продає державі худобу, свиней, птицю та іншу сільськогосподарську продукцію. Визначено також порядок видачі і погашення купонного кредиту для придбання товарів високої вартості.

Особлива увага приділяється питанням своєчасного забезпечення купонами пенсіонерів, населення, яке проживає в зонт жорсткого контролю, інвалідів, одиноких матерів, дітей віком до 18 років, родин військовослужбовців, безробітних та інших слабо захищених категорій населення.

Дозвольте доповісти про деякі попередні, підкреслюю - попередні, висновки щодо ефективності введення в обіг рулонів.

По-перше, практика показала, що купони, окрім національної валюти, - на сьогодні найбільш надійний засіб захисту внутрішнього споживчого ринку. Застосування купонів дало змогу значно

зменшити експансію знеціненого карбованця і запобігти неконтрольованому вивозу товарів за межі України.

По-друге, за допомогою купонів ми зняли проблему готівки і своєчасно забезпечили нею населення України в необхідній кількості, причому, своєчасно виплатили зарплату, і ще зверніть увагу на один показник - січень наша республіка завершила без додаткової емісії грошей.

По-третє, і це, мабуть, головне: ми з вами зробили перший, рішучий і дуже важливий крок до створення і застосування власної національної грошової одиниці.

Сподіваюсь, ніхто з присутніх не заперечуватиме, що з введенням в обіг купонів ситуація на споживчому ринку хоч і повільно, але все ж таки починав стабілізуватися. В першу чергу це стосується групи продовольчих товарів.

Звичайно, при оцінці ситуації не можна не враховувати ціновий фактор, який стримує попит населення. Про це свідчить хоча б той факт, що на молочні продукти і масло тваринне, на які впроваджено фіксовані ціни, попит не задовольняється, бо їх миттєво розбирають. У той же час висока ціна на м'ясо стримує від його закупівлі м'ясокомбінати, про що вже йшлося.

До негативних факторів застосування купонів слід віднести деяке зниження рівня споживання населення. Особливо це стосується промислових товарів, зокрема меблів, деяких видів радіоапаратури та складної побутової техніки. Але знову ж таки, шановні колеги, подивіться, яка божевільно висока ціна склалася на цю продукцію, просто важко собі її уявити. Але це, зрозуміло, з другого боку б'є саме по інтересах цих підприємств,

бо впливає і на виробництво, і на економічний їх стан. Але я, шановні колеги, глибоко переконаний у тому, що головна причина не в застосуванні купонів і їх кількості, а в значному і часто необгрунтованому підвищенні цін на продукцію на всіх ступенях її виготовлення - від сировини до готових виробів. А в цілому, якщо вже хочете, то це, може, найперші, але реальні ознаки справжнього ринку, де діють і мають діяти два основні фактори: попит і пропозиція.

Тепер декілька слів про те, що всіх хвилює, - яка подальша доля системи застосування купонів і що робити з карбованцями?

Звичайно, ми не настільки наївні, щоб вважати купони ідеальним заходом. Тут, як і в усьому, є дві сторони: позитивна і негативна. Але ще раз повторюю: за їх допомогою ми маємо можливість завчасно відпрацювати всі необхідні заходи для забезпечення стійкості нашої національної валюти.

Попри всілякі ускладнення і труднощі візьму на себе сміливість спрогнозувати, що Україна буде першою із країн так званого СНД, яка створить об'єктивні умови для цивілізованого переходу до власних національних грошей.

Але у майбутньому, я сподіваюсь, найближчому, а поки що передбачається значно поширити купонну частину заробітної плати і, як уже говорив Леонід Макарович у своєму виступі, довести її до 50 процентів. Решта коштів, належних за оплату праці, буде за бажанням громадян перераховуватися на вклади в банках або видаватися готівкою на руки.

Вже наприкінці лютого або в березні буде запроваджено порядок, при якому /слухайте уважно/ реалізація майже всіх промислових і продовольчих товарів, включаючи їх продаж комісійними і комерційними магазинами, закладами громадського харчування, а також надання частини платних послуг населенню здійснюватимуться за купони. Зоною обігу карбованців залишаться лише окремі товари, транспортні послуги та безготівкові розрахунки /і то на певний час/.

Ми виходимо із принципу, що обсяг випуску купонів в обіг повинен дорівнювати, але ще краще - бути трошки меншим сумарної вартості наявних товарних ресурсів і послуг.

Якщо зараз, в умовах вкрай збіднілого споживчого ринку, тотального дефіциту, зменшення обсягів випуску продовольчих і промислових товарів, ми підемо шляхом виплати купонів на весь обсяг грошових доходів /такі поради теж розглядаються/, то, я переконаний, протягом двох-трьох тижнів ми їх девальвуємо, і купон спіткає точнісінько така ж доля, як і карбованець. Тобто, він стане таким же, вибачте, "дерев'яним".

Разом з тим непомірно зросла вартість прожиткового мінімуму, і явно недостатня кількість купонів, виданих населенню в рахунок його доходів, особливо у перші дні січня /як ви знаєте, ми просто не мали необхідної кількості, тому видали спочатку по двісті купонів, як перший найменший аванс/ викликають справедливе невдоволення, та й зараз створюють певну соціальну напруженість.

Давайте в цьому разом розберемося. Значна карбованцева частина доходів, і особливо накопичень, зосереджена у значно

меншої частини населення. У зв'язку з цим, в умовах існування двосекторного ринку /тобто коли дві грошові одиниці поки що існують/ і рівних обмежень по купонах, може скластися ситуація, за якої майже 40 процентів населення опиниться на порозі бідності, понад 20 процентів - за її межами.

Крім того, зрівнялівка у можливостях купонних заробітків є серйозним гальмом мотивації до праці. До того ж, остання обставина посилюється ще й існуючою, як я вже казав, податковою системою.

Враховуючи це, Кабінет Міністрів вважав:

Перше. Застосування купонів, що певною мірою виконують деякі функції нових грошей, безперечно, є серйозним кроком у напрямі стабілізації економіки. Україні, як ніякій іншій державі колишнього Союзу, вдалося значною мірою блокувати величезну масу інфляційних карбованців, тобто захистити свій ринок як від "чужих", так і від своїх "дерев'яних грошей". Хоча на першому етапі це вдалося зробити лише частково.

Друге. Майбутній лютневий етап повинен забезпечити вирішення двоєдиного завдання. Не можна допустити, щоб на споживчий ринок була виплеснута кількість купонів, що перевищуватиме сумарну масу товарів і послуг купонного сектора ринку.

З другого боку, необхідно домогтися, щоб кількість купонів, що заробляється населенням, була достатньою для забезпечення прожиткового мінімуму і не пригнічувала при цьому мотивацій до праці. Як кажуть, не дай Бог допустити утворення ще, одного боргу держави населенню, на цей раз - купонного...

Шановні товариші, мені вистачило б десь 5-6 хвилин.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Можна? Так, прошу.

ФОКІН В.П. Третє. Результаті прогнозного аналізу показують, що сумарна маса купонних доходів населення становитиме в лютому величину, більш-менш збалансовану із загальною товарною масою споживчого ринку /включаючи, звичайно, і всі види платежів/.

Виходячи з цього, можна передбачити, що через місяць-два, за умови виплати більшої частіш доходів у купонах і утворенні на Україні єдиного "купонного сектора" споживчого ринку:

- маса товарів буде приблизно дорівнювати масі грошей;

- ціни виявлять стаду тенденцію до зниження;

- створиться можливість частково розблокувати заощадження /з видачею їх у купонах/ тим верствам населення, в яких доході на душу нижче середнього рівня, а також у надзвичайних випадках /я маю на увазі ритуальні обряди тощо/.

Можна також прогнозувати, що підвищиться мотивація до праці, населенню буде забезпечена купонна вартість мінімального споживчого кошика /я підкреслюю, це дуже цікаво/ за нормами споживання, затвердженими до цінової реформи, однак у цінах, що склалися після їх лібералізації.

Цей варіант, викладений недавно у доповіді Президента України Леоніда Макаровича Кравчука, передбачає, що практично весь грошовій обіг на Україні згодом здійснюватиметься в основному тільки в купонах.

При цьому право операцій з карбованцями буде надано виключно ощадкасам та касам міжміських перевезень.

Необхідність переходу на повну, як у народі кажуть, "купонізацію" обумовлюється також і очікуваним підвищенням, цін у Росії, бо тільки такий перехід може захистити ринок України від

багаторазово підсиленої карбованцевої інтервенції.

Хоча, як ви певно знаєте, буквально два чи три дні тому державний секретар Уряду Росії Бурбуліс спростував заяву свого колеги Гайдара про неминуче підвищення цін у Російській Федерації. Але, як кажуть, поживемо - побачимо.

Хочу підкреслити, що ці заходи реалізовуватимуться одночасно з комерціалізацією торгівлі і зміною податкової політики. Ви знаєте, що нещодавно Президент України підписав Указ про комерціалізацію торгівлі. Ним передбачаються докорінні зміни організаційної структури нашої державної торгівлі, а саме - ліквідація величезної управлінської піраміди, починаюче а торгів і закінчуючи Міністерством торгівлі.

Розкажу про проблему власної національної грошової одиниці.

Головне завдання Уряду я вбачаю в тому, щоб вилікувати грошову систему, А для цього є тільки один захід: вводити власну грошову одиницю.

Саме тому наше завдання в сфері грошової політики полягає в проведенні комплексу робіт, причому надзвичайно складних в організаційному, фінансовому, юридичному і виробничому аспектах, по введенню власної національної грошової одиниці. Це питання дуже важливе. Що зроблено Урядом на сьогодні?

По-перше. Підготовлені наявні виробничі приміщення з необхідними очисними спорудами, в яких будуть розміщені нові виробничі потужності по випуску паперових і металевих грошей. Природно, од набагато знизить вартість і строки реалізації проекту.

По-друге. Наприкінці січня була підписана передкредитна угоди, згідно з якою фірми Італії, Німеччини, Швейцарії, що є визнаними світовими лідерами в розробці технології та обладнання для виготовлення грошей, повинні реалізувати великий проект по

створенню потужностей для випуску навої національної валюти.

Складовими частинами проекту в комбінат по випуску спеціального паперу, потужності по виготовленню фарб, фабрика для друкування банкнот і цінних паперів та монетний двір.

Треба докласти зусиль, щоб цей проект був реалізований за графіком. Тоді, приблизно через рік-півтора, Україна матиме власні потужності для виготовлення грошової одиниці найкращого світового рівня з точки зору технології виробництва та систем захисту від підробки.

Кілька слів стосовно друкування українських грошей у Канаді. Не буду вдаватися у подробиці, але скажу, що Кабінет Міністрів зробив усе можливе для виконання відповідної постанови Президії Верховної Ради. За умовами договору з фірмами "Канадієн бенкнот компані" перші гривни мають у нас з'явитися вже у травні. Думаю, що коли цей строк навіть дещо зміниться /на місяць чи два/, то ми дочекаємося своїх гривен за допомогою купонів.

У зв'язку з порушеною темою про нормалізацію власного грошового обігу і створення своєї монетарної системи, хотів би знову повернутися до питання про Національній банк України.

Ви всі, очевидно, пам'ятаєте гостру дискусію в цьому залі в квітні минулого року навколо того, під чиєю юрисдикцією має бути Національний банк. Верховна Рада не погодилася тоді з моєю пропозицією, щоб він у цей надзвичайно складний перехідний період був підпорядкований виконавчій владі. Життя показало, що мої аргументи і побоювання були небезпідставні. Тому ще раз звертаюся до Верховної Ради з проханням заміняти своє рішення і підпорядкувати Національний банк Кабінету Міністрів. Прошу проголосувати за таке рішення.

На закінчення хочу сказати, що тема сьогоднішнього звіту Уряду надзвичайно складна, вкладна для будь-якого прем'єра будь-якої країни. А на етапі стрімкого переходу до вільного ціноутворення повністю вирішити цю проблему не дано нікому. Тому закономірно, що значна кількість докорів на адресу Уряду які прозвучать у ході обговорення сьогоднішнього звіту, не будуть безпідставними.

Треба усвідомити, що коли неупереджено оцінити потенційні можливості Уряду щодо вирішення проблеми соціального захисту населення від так званої лібералізації цін протягом останнього місяця, то більшість із них тією чи іншою мірою використано. Однак я хочу запевнити, що будь-які зауваження чи пропозиції, які надходитимуть від вас, будуть розглянуті дуже уважно.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Вітольде Павловичу.

Шановні колеги, продовжуємо роботу сесії. Отже, відповіді на запитання.

Спочатку відповідатиме доповідач на записки, так? Думки розійшлися. Давайте так: до перерви - на записки, а після перерви

- від мікрофонів.

ФОКІН В.П. Шановні народні депутати! Я навіть власного голосу не чую. Буду як Бетховен - творити музику, не чуючи її. Будь ласка, спокійніше, дуже прошу.

"Новое налогообложение привело к тому, что ученым аграрной науки экономически невыгодно заключать хоздоговорную тематику с производственниками, а бюджетных средств мало. Сельское хозяйство остается без научного обеспечения. Какой выход вы

видите из создавшегося положения? Депутат Чуланов".

У своїй доповіді я сказав, що ми передбачаємо полегшити долю наукового сектора нашого суспільства і маємо намір зняти 28- процентний податок на добавлену вартість, що стосується і науково-дослідницької діяльності. Це буде поширюватися і на аграрну науку. Я вважаю, що зразу к пожвавішають ваві стосунки, і договори будуть укладені.

Крім того, гадаю, ситуація вирівняється згодом, як тільки більш-менш стабілізується становище на селі.

"В отчете вы отметили, что Кабинет Министров выработал льготы для сельскохозяйственного машиностроения. Какие? Когда они начнут действовать? До начала весенней посевной осталось меньше месяца, а Кировоградский завод "Красная звезда", выпускающий посевную технику, практически полностью остановился из-за отсутствия металла. Кабинету Министров это известно".

Так, Кабінету Міністрів відомо. І вчора про це дуже пристрасно говорив на нашій нараді перший заступник голови облвиконкому товариш Сухомлинський.

Я сказав у доповіді, що не тільки підприємства, які знаходяться за межами України, в й наші рідні підприємства блокують процес укладання договорів, розривають встановлені господарські зв'язки, відмовляються поставляти метал та іншу продукцію тим споживачам, яким вони його поставляли протягом десятків років.

Коли я про це розповідав, хтось тут справа кинув репліку а чому? Тому, що зараз діє один закон - закон ринку. Вигіднішого знайшли партнера і віддали йому перевагу.

Саме тому я і прошу від вас повноважень на певні адміністративні заходи, щоб обмежити таку господарську сваволю.

І якщо, скажімо, металургійний завод відмовляється постачати метал споживачеві, з яким поєднаний постійними зв'язками і каналами, то до нього буде застосована санкція. Це, так би мовити, примусова частина. Крім того, будуть створені умови для деяких пільгових податків. Мається на увазі, що на заводи сільськогосподарського машинобудування будуть накладатися дещо зменшені податки, в тому числі й податок на добавлену вартість. Це питання ще тільки розглядається, тому більш конкретно можна буде дізнатися через день-два.

"Рентабельность 25-40 процентов - да. Но только для продукции, которая оседает на Украине. Иначе это повредит нашей экономике". Абсолютно правильно й точно. Справа в тому, що якщо ми за рахунок встановлення граничного рівня рентабельності дещо знизимо ціни на продукцію промисловості, то цим можуть скористатися наші споживачі за мерами України. Бо у них ціна на таку продукцію буде значно більшою. Щоб цього не сталося, ми запровадимо саме такий механізм, про який ви говорите. Будуть ціни для внутрішнього використання і для зовнішнього, тобто будуть ціни різні.

Дякую, запитання цікаве.

"Предприятия государств -субъектов СНГ не идут на заключение договоров по поставкам сырья или требуют 220 тысяч рублей за одну тонну хлопка. Как вы собираетесь оказывать помощь в снабжении государственных предприятий? Депутат Гусев.

Ось у мене є проект угоди між Україною і Російською Федерацією по стабілізації господарських зв'язків у 1992 році. Я одну статтю скорочено зачитаю:"...Сторони зобов'язуються вжити заходів, щоб забезпечити у лютому /тобто до кінця цього місяця/ укладення підприємствами, об'єднаннями і організаціями незалежно від форм власності , розташованими на територіях обох держав, господарських договорів на поставку продукції в 1992 році та їх виконання в доведених до них урядовими органами обсягах поставок відповідно до міжурядової угоди, а також звершення укладання договорів на поставки інших видів продукції, як правило, у розмірі не менше 70 процентів від рівня поставок за договорами 1991 року".

Сторони також забезпечать обов'язковість прийняття замовлень, і до тих підприємств, які ухилятимуться від укладання угод, будуть застосовуватися санкції, про які я вже говорив щодо наших підприємств. Тобто штрафи в десятикратному розмірі від вартості цієї продукції або повне відшкодування збитків за непоставку цієї продукції за біржовими цінами.

Далі є такий пункт, який передбачає всі взаємні розрахунки між споживачами і постачальниками. Договірні сторони зобов'язано використовувати єдину грошову одиницю - карбованець. Це для нас дуже важливо, бо і за нафту, і за бавовну зараз вимагають долари.

"Не реагуйте так боляче на викрики окремих депутатів, адже за вас голосувала конституційна більшість. Помилок не припускається той, хто нічого не робить. І запитання: коли

закінчаться розмови про структурні і кадрові зміни в системі органів державного управління? Адже це живі люди, і в таких умовах невизначеності творчо працювати неможливо"

Абсолютно правильно, це я можу додати від себе. Заготовлено матеріали, які повинен, сподіваюсь, сьогодні, в крайньому випадку завтра, розглянути Президент. І щодо цього буде прийнято рішення.

Ви мене справедливо критикуєте, що ми дуже багато говоримо про зміну складу, а склад залишається тим же. Я приймаю цю критику.

"До мене звертаються виборці з приводу того, що в Одесі вільно трактується постанова Кабінету Міністрів про порядок видачі купонів. Так, в університеті студентам видали в січні тільки по 150 купонів. А науковим співробітникам у лютому не видали купонів зовсім, трактуючи інструкцію Кабінету Міністрів від 31 січня таким чином, що купони за лютий уже видані в січні. Яких дій вживатиме Кабінет Міністрів, щоб зобов'язати посадових осіб виконувати свої постанови?"

Шановний народний депутате! Я повністю з вами згоден. Але скажіть, будь ласка, хіба може керувати Уряд, який спеціально позбавлений авторитету? Інструкція - є, закон є, вимоги - є, а кожен залишає за собою право вільно виконувати, тобто вільно коментувати будь-яке рішення Уряду. Щоб більше не розвивати цю слизьку тему, я скажу так: у доповіді Президента Кравчука поставлено дуже багато запитань. За всі голосую обома руками. Підтримайте, надайте Президентові ці повноваження, і тоді таких подій не буде або їх стане набагато менше.

"Пропоную основні постанові та інструкції Кабінету Міністрів розповсюджувати через депутатів. Яка вата думка з цього питання?".

Прекрасна пропозиція. Я вважав, що це зробити треба негайно.

"Інструкція по використанню купонів від 31 січня вільно тлумачиться, і населення звертається до депутатів за допомогою, є вони її не отримують".

Я вже сказав, правильно вимагають депутати, правильно. Ми це врахуємо.

Депутат Чародєєв звернувся з такою запискою: "Молодые здоровые люди, конечно, не пропадут, если будут работать. Но какие же все-таки решительные, эффективные и оперативные меры будут предприняты, чтобы спасти пенсионеров, инвалидов, одиноких матерей и других малообеспеченных людей? Сконцентрируйте в ответе все, что можно сделать в ближайшее время".

Лучше сконцентрировать и плотнее, чем это сделано в моем докладе, наверное, невозможно. Я сказал, что это - и натуральная оплата, и создание системы магазинов, где будут продаваться и продовольственные, и промышленные товары по низким фиксированным ценам, и полное обеспечение купонами всех денежных доходов этой категории населения. И, наконец /может быть, это слабо прозвучало/, мы, надеюсь, уже в конце этого месяца получим возможность выплачивать часть вклада, находящегося на книжках в денежном выражении, ориентировочно, скажем, до 500 рублей тем, у кого заработная плата, пособие или пенсия не позволяют выйти на покрытый купонами минимальный потребительский уровень.

"Як відомо, міжнародна практика свідчить, що, незалежно від форм власності, найбільш раціональною структурою державного

регулювання в галузі зв'язку є Міністерство зв'язку. У переважній більшості деркав існують саме Міністерства зв'язку, а не комітети. Враховуючи зростання ролі України у міжнародному співробітництві в галузі зв'язку, на думку комісії, необхідно розглянути питання відновлення Міністерства зв'язку України. Яка ваша думка з цього приводу? Прошу відповіді. Голова підкомісії Грабін".

Шановний колего! Ви знаєте, що буквально через кілька днів Президент України Леонід Макарович Кравчук має намір познайомити вас з новою структурою Кабінету і взагалі з новою структурою виконавчої влади. Там будуть передбачені деякі зміни, в тому числі в окладі міністерств і відомств.

Але я, як кажуть, з великим сумом хочу сказати, що те, що ви рекомендуєте, не дуже збігається з думкою окремих депутатів. Я позавчора отримав за підписом Володимира Борисовича Гриньова проект постанови Верховної Ради, в якому чорним по білому, записано: з 21 лютого ліквідувати всі міністерства, відомства, всі концерни, асоціації, тобто всі органи державного управління. То ж не дуже це в'яжеться з вашою пропозицією.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Вітольде Павловичу, порадимось. Дванадцята година - перерва на 30 хвилин.

/ Після перерви/

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати! Продовжуємо роботу. Вітольд Павлович просить ще 5-6 хвилин, щоб відповісти на письмові запитання, а потім - від мікрофонів. Не заперечуєте? Прошу, Вітольде Павловичу.

ФОКІН В.П. Дякую. Перш за все, де пан Поровський? Я не бачу його. Я оддавав його записку і хочу відповісти. Це зачіпав мою гідність, тому я прошу вас надати мені таку можливість.

"Оскільки на попередній мій запит стосовно ситуації з нафтопродуктами на Україні я не отримав від вас відповіді, запитуй повторно: з чийого дозволу в 1991 році було продаю з України близько 400 тисяч тонн мазуту, якого катастрофічне не вистачає для електростанцій України - в обсязі 600 тисяч тонн. Ви обіцяли, виступаючи з трибуни, провести розслідування цієї економічної диверсії та вжити щодо винуватців відповідних заходів. Які заходи з цього приводу вжито і щодо кого? Чи ви особисто давали дозвіл на експорт нафтопродуктів з України?"

Відповідаю шановному народному депутатові. Продавався через Одеський перевалочний пункт не мазут, який ми отримували згідно з міждержавними угодами і відповідно до державного замовлення, а мазут, який отримали фірми з Татарії і продали на біржах за біржовими цінами.

Ми ж здійснили такий обмін: продали не 400, а 500 тисяч тонн мазуту Болгарії /Бургас/ і отримали за це 160 тисяч тонн бензину.

Це звичайна операція.

І нарешті. Будь-які операції здійснюються особами, які відповідають за свої функції, а я відповідаю за всіх разом.

"На жаль, залишилося неявним, що робиться для збільшення обсягу промислового виробництва. Депутат Зінченко з Вінниччини".

Питання, звичайно, правильне, але, як ви самі розумієте, цьому треба було б присвятити окрему доповідь, окрему розмову. Я відповім коротко. Це питання, яке в умовах ринкових відносин виробники мають вирішувати. Держава повинна не управляти підприємствами, а створювати всі умови, у тому числі економічні і правові, для того, щоб підприємству вигідно було розширювати випуск своєї продукції.

"Мы приняли Закон о приоритетности социального развития села, ввели купоны для защиты внутреннего ринка. Как вы смотрите на то, чтобы при сохранении границ выдачи купонов 300-600 рублей, при сбалансировании цен на сельскохозяйственную и промышленную продукцию, предназначенную для сельского хозяйства, при установлении ценового регулятора со стороны государства на данную продукцию, при использовании дотаций, предусмотренных бюджетом, и других льгот этим предприятиям ввести продовольственные деньги с использованием для этих целей и купонов, то есть оплату производить за сельскохозяйственную продукцию?"

Как вариант этот вопрос правильный. Он рассматривался, но был отклонен. Сочли необходимым расширить границы выдачи купонов, повысив нижний уровень до 400 купонов и рублей, верхний - до 1500.

Депутат Чобіт запитує /зачитав без шанобливого звертання, тут все є - шановний і таке інше/: "Прошу пояснити чому півтора мільйона тонн зерна закуплено через швейцарську фірму, тобто через посередника, а не безпосередньо у виробника?"

Тому що в світі існують свої закони, і ніхто не укладав угоду з окремим орендарем чи фермером, але якщо, пане Чобіт, у вас є пропозиція, як без посередника закупити хоч 100 тисяч тонн зерна, будь ласка, прийдіть до мене, я обов'язково скористаюся вашою порадою.

"Наша промисловість тісно кооперована з підприємствами Росії. Практика минулого року показала, що ця кооперація - ненадійна. Ми не можемо допустити, щоб через невиконання поставок підприємствами Росії наші окремі галузі опинилися на грані катастрофи. Чи розробив Кабінет Міністрів програму внутріукраїнської кооперації, використавши для цього і підприємства оборонної промисловості? Скажімо, програма "Автомобіль", яка могла б інтенсифікувати інші галузі промисловості. Народний депутат Михайло Горинь".

Шановний народний депутате Горинь! Питання глибоко продумане, розумне. Я можу сказати, що ще наприкінці минулого року, ще до офіційного проголошення незалежності, ми почали розробку основної концепції і програми створення економіки національної незалежності. Там передбачено серйозні зміни галузевої структурі нашого господарства. Ми передусім виходимо з того, щоб якнайменше було зовнішніх зв'язків, бо незалежність буде забезпечена тільки тоді, коли ми матимемо можливість щодо основних видів продукції замкнутися у межах України.

"Яка ваша думка відносно того, щоб знизити і зафіксувати ціни нехай на дужі обмежений перелік продовольчих і промислових

товарів, що дозволятиме елементарне, критичне виживання найменш забезпечених категорій населення?"

Шановні депутати! Я погодився б з вами, але тоді нам треба просто прийняти рішення, що на певний час своє просування до ринку ми повинні припинити або загальмувати. Тому я вважав, що, не змінюючи основних принципів, ми маємо можливість зафіксувати ціни на дуже обмежений перелік продукції тільки для того, щоб не поставити наше суспільство на межу соціального вибуху.

ГОЛОВУЮЧИЙ. БУДЬ ласка, перший мікрофон.

НЕЧИПОРЕНКО О.Л., член Комісії Верховної Ради України у закордонних справах /Києво-Святошинський виборчий округ, Київська область/. Шановний доповідачу! На превеликий жаль, я вкотре розчарований черговою заколисуючою і вкрай опрощеною доповіддю Уряду. Зараз ситуація набагато складніша, ситуація катастрофічна, і цю ситуацію, на жаль, можна було передбачити. Це ще раз підтвердь є невміння Уряду передбачати події і невстигання його за цими подіями. Адже про наслідки подібної зміни в нашому суспільстві говорилося ще восени 1990 року в Пущі-Водиці, кола працювала комісія чи робоча група від керівництвом депутата Пилипчука і коли всі ці наслідки передбачалися. Тоді були запропоновані певні програмні дії. На жаль, Уряд до них не прислухався.

Зараз ситуація складається таким чином, що економіка фактично паралізована. У мене в руках документ однієї з типових

організацій, яка в недалекому минулому була благополучною.

У зв'язку з цим у мене запитання. Чи не могли б ви конкретніше сказати, які зміни /якщо ви збираєтесь залишатися Прем'єрміністром/ пропонуєте внести конкретно відносно окладу Уряду?

ФОКІН В.П. З приводу вашого зауваження, що я такий-сякий, що заколисував вас своєю доповідні, скажу так. Це справа вашого власного стану, в якому ви перебуваєте. Та й взагалі, вав виступ, я вважаю, відбивав тільки вашу особисту думку і думку тих, хто вас підтримує.

А з приводу того, щоб я оголосив зараз, які зміни передбачаються, то це вже, пробачте, нетактовно, бо я ще не обговорював ці питання з Президентом. То як я можу вам доповідати про те, які зміни відбудуться в Уряді?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, другий мікрофон.

БОРЕЙКО М.С., голова Коростишівської районної Ради народний депутатів /Коростишівський виборчий округ, Житомирська область/. Шановний Вітольде Павловичу! Я хотів би вас все-таки запитати. Ви у своїй доповіді сказали, що інколи парламент відносно соціальних програм приймав необгрунтовані де забезпечені коштам рішення. Однак до мене звернувся цілий ряд викладачів - музичних і художніх шкіл Житомирщині. Це звернення на ім'я Президента і ваш я вчора передав. І я хотів би знати, як ви думаєте захистити цю категорію людей, щоб ми зберегли музичні, художні, мистецькі школи?

ФОКІН В.П. Шановний депутате Борейко! Я вважаю, що товариш Комісаренко докладно виклав цю проблему. Але оскільки ви звертаєтесь до мене, я мушу Дати вам відповідь. Ви вчора звернулися а цим? То не вважаєте ж ви, що вже сьогодні поява дати конкретну відповідь? Стан справ нам відомий. Сьогоднізавтра ми приймемо рішення. Моху заздалегідь заспокоїти вас. Обов'язково буде винайдено позитивне рішення, бо без музичних шкіл уявити собі культуру цілого народу неможливо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон.

БАТАЛОВ В.Г., редактор острозької районної газети "Життя і слово" /Здолбунівський виборчий округ, Рівненська область/. Шановний Вітольде Павловичу! Я усвідомлюю всю складність економічної ситуації в нашій державі. Але вона була б набагато стабільнішою, якби не підігрівалися пристрасті на місцях, скажімо, пристрасті магнатів з Державного комітету нафтопродуктів. І я вимагаю сьогодні негайного втручання Кабінету Міністрів, щоб питання, про які йде мова в телеграмі, були вирішені. Тут є таке запитання в телеграмах. Незважаючи на те, що на Славутську нафтобазу було закачано 16 тисяч тонн бензину /а до цієї бази прикріплено острозьке автопідприємство/, ми сьогодні можемо одержати всього-навсього 3,5 тонни бензину, якого вистачить лише на три дні, якщо потреба на день становить дев'ять тонн. Це також стосується Дубнівського району. Виплатити заробітну плату неможливо, і товари не перевозяться - назріває соціальний бунт. І ми за це відповідати не

будемо. Тим більше, регулюють видачу бензину самі працівники нафтобаза. Що робити і як далі бути?

Я розумію, що зараз відповідь буде такою: це не сільськогосподарські потреби. Але я хотів би, щоб Кабінет Міністрів взяв під овій контроль видачу нафтопродуктів безпосередньо на місцях.

І друге питання. Всі - і ви, і ми обурюємося сваволею монополістів від промисловості. Ціни в 50-90, навіть у 100 разів піднялися. Чи будуть вжиті заходи впливу до таких монополістів, підприємців, генеральних директорів і міністрів? І чи передбачаються якісь радикальні зміни в цьому плані? Будь ласка. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вітольде Павловичу, дозвольте. Я звертаюся до всіх депутатів, хто буде ставити запитання. Я б просив коротше, конкретніше ставити запитання, а то виходить цілий виступ. Прошу вас.

ФОКІН В.П. Дякую. Шановні депутати! Я сподіваюся, що з працівниками нафтобази цілком здатні розібратися керівники міста, району, і не потрібно Кабінету Міністрів втручатися в цю справу. Але у вашому запитанні є й інша сторона проблеми. Ми мусимо буквально сьогодні-завтра внести радикальні зміни в принципи нафтопостачання, нафтозбуту і нафтопереробки на території України. Але оскільки я ще не доповідав Президентові свої пропозиції, вважаю просто передчасним про це говорити.

Загальна схема така: яга маємо створити Національну асоціацію Укрнафтохімпром, яка б відповідала і за закупівлю нафта, і за її переробку, і за транспортування. В той же час треба подбати, щоб там були створені умови для конкуренції, щоб уникнути монополізму.

До речі, монополізму стосується ваше друге запитання. Відповім коротко. Нам треба швидше приймати антимонопольне законодавство. А поки що приборкати монополістів ми зможемо, вважаю, за рахунок дій, які передбачені в Указі Президента, тобто за рахунок встановлення граничного рівня рентабельності.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Четвертні мікрофон.

СУХИЙ В.В., голова Комісії Верховної Ради України з питань відродження та соціального розвитку села /Павлоградський виборчий округ, Дніпропетровська область/. Шановний Вітольде Павловичу! Два коротеньких взаємопов'язаних запитання. Хтось розпускає чутки, що Уряд збирається іще раз "допомогти" селу, для чого планує розпустити Комітет по соціальному розвитку села. Комітет по земельній реформі, покінчити з відповідним законом і покласти кінець реформі. Я впевнений, що це провокаційні балачки, і прошу вас сьогодні їх спростувати.

І друге. Куди б ми не йшли - до ринку чи ще до чогось - ніхто, а тим більше Уряд, не має права ігнорувати закони. Що зараз із Законом про пріоритетність соціального розвитку села, ви знаєте.

Тож що і коли зробить Кабінет Міністрів, щоб селяни повірили, що він не тільки сам виконує закони, а й вимагав цього від інших?

Спасибі.

ФОКІН В.П. Відповім коротко. Всі питання, що стосуються організаційно! структури органів управління, будуть, як я вже казав, найближчим часом розглянуті Верховною Радою. Пропозиції вже підготовлені. Просто треба кілька днів зачекати. Тоді ж з'ясується і доля Комітету по соціальному розвитку села.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, перший мікрофон.

ЯКОВИШИН Л.Г. Шановний Вітольде Павловичу! Четвертого числа депутат Бичков за дорученням усіх аграрників парламенту звернувся до Голови Верховної Ради, Президента і до вас, Вітольде Павловичу, з цілим пакетом пропозицій щодо невідкладних заходів по вирішенню насущних проблем аграрнопромислового комплексу. У цьому пакеті було звернення до вас із проханням не допустити створення нових концернів у Комітеті по переробці до внесення вами питання про структуру по управлінню народним господарством. Однак завтра, о 9 годині, товариш Кулініч, голова Комітету, створює такий концерн. За дорученням аграрників прошу відповісти на це запитання.

ФОКІН В.П. Сьогодні мій заступник, Перший віце-прем'єрміністр товариш Масик, заборонив проведення будь-яких конференцій, у тому числі конференцію, про яку ви щойно згадали, а

також конференцію, котру збирався проводити і голова Державного комітету по хлібопродуктах товариш Компанець. Тобто ніхто не має права створювати асоціації чи концерни, будьяку форму державного управління без предметного обговорення цього питання насамперед у Кабінеті Міністрів та в інших інстанціях.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, другий мікрофон.

ДОРОГУНЦОВ С.І., голова ради по вивченню продуктивних сил України АН України /Суворовський виборчий округ, Одеська область/. Шановний Вітольде Павловичу! Щойно в своїй доповіді ви сказали, де з 1 березня цього року купони будуть видаватися всім, хто одержує заробітну плату у співвідношенні 50 процентів до її обсягу. Чи не означає це, що ви скасовуєте Указ Президента, виданий ним у грудні про подвоєння заробітної плати, починати з мінімальної і всіх інших за коефіцієнтом 2,16? Дякую дуже.

ФОКІН В.П. Дякую, Сергію Івановичу. Я, звичайно, не збираюся спростовувати укази Президента. Це ви самі добре розумієте. Ви змішали два питання - виплату частини грошових доходів купонами і питання індексації заробітної плати. Тому доповідаю вам: індексація заробітної плати буде проводитися в суворій відповідності з прийнятті законом і Указом Президента. Мається на увазі, що індекс роздрібних цін буде підрахований не раніше 25 лютого, тому грошові доходи, збільшені на індекс цін, виплачуватимуться вже у березні, тобто через два місяці.

Який механізм індексації? Я стисло про це сказав. Втроє збільшується мінімальний рівень - 1.200 карбованців, який індексується повністю. Сім мінімальних

заробітних плат індексуються в половинному розмірі. Ми, звичайно, прикинули /вчора це обговорили, тільки я прошу ставитися до цих розрахунків, як до прогнозних/, що індекс становитиме десь 5-5,2. Тоді за рахунок зменшення компенсації високооплачуваним верствам населення загальне збільшення фонду заробітної плати становитиме приблизно 4.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, третій мікрофон.

СТЕПЕННО В.І., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу /Полтавський виборчий округ, Полтавська область/. Перш за все я хочу подякувати Міністру соціального забезпечення України Єршову Аркадію Віталійовичу за позитивну реакцію на мов звертання. Було проведено дві передачі про пенсійне забезпечення.

А тепер таке запитання Вітольду Павловичу. Ви знаєте, що в грудні був Установлений прожитковий мінімум - 221 карбованець. Такого ж розміру вважалася і мінімальна пенсія. Згідно з Указом Президента від 27 грудня минулого року вдвоє підвищена мінімальна пенсія, тобто і прожитковий мінімум, на основі якого розраховується розмір пенсії, став 442 карбованці.

За підрахунками спеціалістів зараз прожитковий мінімум становить десь 1200-1800 карбованців. Чи будуть зроблені відповідні перерахунки і коли? І чи буде перерахована пенсія за січень? Адже пенсіонерам потрібно жити за щось уже сьогодні.

Дякую.

ФОКІН В.П. Дякую. Абсолютно правильно. Після прийняття нового пенсійного законодавчого акта мінімальний розмір пенсії підвищений .до 442 карбованців. І вона, безумовно, буде виплачена. Причому, виплачена майже повністю, за винятком 40 карбованців, купонами. Вона буде повністю, на 100 відсотків, проіндексована. Скажімо, якщо індекс цін становитиме 5,2, то пенсія збільшиться саме в 5,2 раза. Таким чином, її розмір повністю відповідатиме вартості споживчого кошика.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дмитре Васильовичу, будь ласка. Четвертий мікрофон.

ПАВЛИЧКО Д.В., голова Комісії Верховної Ради України у закордонних справах /Збаразький виборчий округ, Тернопільська область/. Шановний Вітольде Павловичу! Скажіть, будь ласка, скільки валюти в доларах заробила Україна за минулий рік? Яка сума з цих грошей знаходиться у вашому розпорядженні? І бажано було б дізнатися, як мінявся цей процес у зв'язку з проголошенням незалежності України і референдумом 1 грудня.

ФОКІН В.П. Ніяк не змінювався. Я не можу відповісти, скільки надійшло валютних коштів, бо договори, що були укладені з постачальниками на рівні союзних структур, визнавалися світовими банками. Оскільки Зовнішньоекономічний банк Союзу РСР збанкрутував, на всі рахунки, які в ньому були, накладено арешт. На сьогодні на рахунках Кабінету Міністрів знаходиться сім мільйонів доларів, які оплачені карбованцями, і трохи більше семи мільйонів доларів, які надійшли на наш рахунок після мого звернення

до всіх підприємств, що можуть допомогти нам закупити за валюту хліб.

На жаль, ніхто жодної копійки нам не віддав. Позавчора я запросив до себе директора щойно створеного Імпортноекспортного банку України і колишнього директора Зовнішньоекономічного банку України Терпила. Підготував листа на ім'я Бурбуліса, у якому, враховуючи, що у нас складається катастрофічна ситуація з запасами інсуліну, буквально на два тижні залишилося засобів для надання наркозу, я просив його зняти арешт хоча б з тих незначних сум для того, щоб ми могли їх використати з гуманною метою.

Зараз практично всі підприємства переуклали угоди, ми маємо досить велику кількість кореспондентських рахунків у зарубіжних солідних банках. Але підприємства ще не перерахували на ці рахунки жодного центу.

Я думаю, що це нормальна ситуація. Бо процедура зміни банківських рахунків і час, необхідний для банківських проводок, досить тривалі. Будемо сподіватися, що ця ситуація от-от поліпшиться.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, перший мікрофон.

БОНДАРЕНКО А.Д., голова Сумської обласної Ради народних депутатів /Лебединський виборчий округ. Сумська область/. Уважаемый Витольд Павлович! В связи о прекращением товаропотока, в связи с остановкой многих предприятий в местные бюджеты, в государственный бюджет практически перестала поступать денежные ресурсы. Останавливается коммунальное хозяйство. Население не может покупать уголь, потому что Министерством финансов не решены вопросы

компенсации. Как вы считаете, может быть, необходимо принять постановление, чтобы наш Национальный банк именно для этих целей выдал беспроцентные ссуды, кредиты? Потому что сейчас требует 20 процентов. Это - разорение, таким образом решить эти проблемы невозможно, вы понимаете, если будет парализовано коммунальное хозяйство, тогда вообще все будет парализовано.

ФОКІН В.П. Питання надзвичайно окладне, і його вирішувати треба якомога скоріше. Тому щоб не гаяти часу, я відповім так. Треба, щоб фінансово-кредитна система в цей перехідний період, у період таких радикальних потрясінь і змін все-таки знаходилася в руках виконавчої влади. А сьогодні я просто не мощу відповідати за дії Національного банку. Я не хочу кидати тінь ні на його голову, ні на сам банк. Я розумію, що їм теж нелегко, але вирішувати цю справу треба. Іншого виходу немає. Треба брати кредит за низькими процентними ставками і все-таки рятувати комунальну власність.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

ЯЦЕНКО В.М., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань Чорнобильської катастрофи /Коростенський виборчий округ, Житомирська область/. Шановний Вітольде Павловичу! Я думаю, що відносно купонної реформи, власне, не все зрозуміли не тільки депутат Дорогунцов, а й більшість населення України. Люди думають, що вони одержуватимуть стільки купонів, скільки сьогодні одержують карбованців. І все ж таки, яким буде стартовий курс купона відносно карбованця? І чи не варто сьогодні встановити певний офіційний курс для того, щоб можна було проводити вільний обмін?

ФОКІН В.П. Курс однієї грошової одиниці відносно іншої адміністративне не встановлюється ніде у світі. Але якщо йдеться про девальваційний курс, то це дійсно має прецеденти, скажімо, як девальвація 1947 року - 1 до 10. Сьогодні так питання не стоїть. Про долю купонів, про розвиток цієї системи я докладно розповідав у своєму виступі. Можу сказати тільки одне: можете бути певні, що як би не коливався ринковий курс купона, він ніколи не сягне розмірів менше і карбованця, тобто він не буде відчувати якісь інфляційні процеси - якщо тільки ми повністю не перейдемо на витіснення карбованців саме сьогодні. Але згодом, скажімо, черва два місяці, коли у нас буде і достатня кількість купонів, і ми зможемо перевести на купони й безготівковий обіг, тоді ми просто запровадимо власну національну тимчасову валюту. Тоді вже можна буде визначати курс нашої грошової одиниці до карбованця.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, третій мікрофон.

БІЛИЙ В.П., голова Дубнівської міської Ради народних депутатів, голова виконавчого комітету /Дубнівський виборчий округ, Рівненська область/. Шановний Вітольде Павловичу! Я дуже прошу вас, підтвердить або спростуйте чутки, які сьогодні циркулюють і серед нас, у залі, і серед народу, що й досі з території України невідомо куди, невідомо в яких кількостях вивозяться дорогоцінні метали, алмази, валюта і так далі.

Дякую.

ФОКІН В.П. Скажіть, шановні депутати, як можна вивезти те, чого не було? Адже мі в себе, на території республіки, не шли ні золота, ні алмазного фонду. Все це було сконцентровано у Москві. Ви знаєте також, що Росія встановила свою юрисдикцію, над цими організаціями. Зараз іде важка розмова про те, щоб визначити долю Україні в цих запасах.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будемо закінчувати. Ще одне коло - і все.

Перший мікрофон.

РОМАНЮК В.С., голова Ярмолинецької районної Рада народних депутатів, голова виконавчого комітету /Ярмолинецький виборчий округ, Хмельницька область/. Шановний Вітольде Павловичу! Враховуючи важкий фінансовий стан у колгоспах, радгоспах і враховуючи те, що торік господарства продали державі зерно, картоплю, цукровий буряк за старими цінами, цінами 1991 року, а з 2 січня введено лібералізовані ціни, хочу запитати: чи буде проведено індексацію щодо цих продуктів за минулий рік, тому що вони зараз реалізовуються за новими цінами? Це - одне запитання.

І друге запитання. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 грудня 1991 року N 393 агропромисловому комплексу передбачено виділити 3 мільярди 29 мільйонів карбованців державних централізованих капітальних вкладень. Але, враховуючи перехід У капітальному будівництві на ціни 1992 року, для забезпечення введення в дію вищезгаданих потужностей необхідно

14 мільярдів 924 мільйони карбованців. Тобто, по суті, не вистачав 11 мільярдів 834 мільйони. Я хотів би знати, чи буде проведено індексацію і чи буде виконана ця програма, тому що через 2-3 місяці будівельники почнуть саморозпускатися? Поясною чому: не буде чим платити заробітну плату, а в колгоспі також грошей на будівництво немає.

ФОКІН В.П. На превеликий жаль, на обидва ваших запитання відповідав: ні. Чому не буде проіндексована продукція, яка була продана торік? То ж, ясна річ, чому. Вона вже реалізована населенню, її вже немає.

Стосовно другого. Ми до останньої коми виконали закон, яким передбачалося надавати перевагу селу в розподілі централізованих державних капіталовкладень. Тобто ми повнієте витримали пропорції. Але якщо подумати про можливість індексації, то треба вгадати, що доходна частина бюджету становить на сьогодні 92 мільярди, а видаткова, затратна частика - 300 мільярдів карбованців.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу другий мікрофон.

ДРОНЬ А.А., голова Державного комітету України по житловокомунальному господарству /Ріпкинський виборчий округ, Чернігівська область/. Шановний Вітольде Павловичу! Даруйте мені за те, що я, керівник однієї з урядових структур, змушений звернутися до вас через Верховну Раду, але питання, яке хочу порушити, надзвичайно важливе, і воно не вирішується в установленому порядку. Мова йде про те, що ряд послуг житловокомунального господарства, про що коротко говорив голова Сумського облвиконкому /зокрема,

вода, тепло, транспорт, експлуатація житла/, став збитковим. Причини відомі. Потрібно близько 28 мільярдів карбованців. Таких шипів у місцевий бюджетах нема. Важко зшиті їж і в республіканському бюджеті. Зараз уже нічим платити зарплату комунальникам. Може статися так, що припиниться надання цих життєво необхідних послуг населенню. Як бути? Дайте, будь ласка, конкретнішу відповідь, ніж та, яку ви щойно дали. Люди на неї чекати. Будь ласка.

ФОКІН В.П. Я не можу сказати більше і конкретніше, ніж сказав, відповідаючи народному депутату Бондаренку. А його питання було таким же, як і ваше. Можу сказати ляше, що оскільки ви очолюєте державну структуру, то мусите не мене питати, а мені давати поради, розрахунки. Я прошу, щоб з нашими відповідними спеціалістами, заступником Міністра фінансів, оскільки міністр зараз хворий, ви розглянули сьогодні ці питання і завтра подали мені пропозиції. Будь ласка.

ГОЛОВУЮЧИЙ. І останнє запитання від мікрофона. Прошу, третій мікрофон.

РУДЕНКО В.М., член Комісії Верховної Ради Україні в питань діяльності Рад народних депутатів, розвитку місцевого самоврядування /Гощанський виборчий округ, Рівненська область/. Шановний Вітольде Павловичу! Чи не здається вам, що порушене вами сьогодні в доповіді питання про дотацію на сільськогосподарську продукцію є своєрідним самообманом? Ви наводили приклади, що на вершкове масло дається

державна дотація. Але ж дотація дається на покриття різниці між оптовою ціною 56 карбованців за кілограм і роздрібною -25 карбованців, А собівартість кілограма масла зараз коливається від 170 до 200 карбованців. Хто ж буде компенсувати цю різницю? Ми добре знаємо, що на маслозаводах зараз накопичилося на мільйони карбованців масла, яке не можуть реалізовувати, оскільки це величезні збитки.

І навіть у проекті постанови, яку ви внесли, написано: "Збільшено вартість безплатних обідів для учнів 1-4 класів загальноосвітніх шкіл". Урядом встановлена вартість таких обідів 5 карбованців, коли мі знаємо, що одна котлетка у школі коштує 7,5 карбованця. Кому потрібен цей самообман?

ФОКІН В.П. Я протестую, ніякого обману тут немає. І я говорив, що фінансові ресурси держави зараз не просто обмежені, а вийшли вже за край можливих обмежень. Але в цілому ваше запитання цілком професійне. Знав, що це не всім сподобається, але що зробиш, я маю говорити правду. Ринок тільки тоді стає ринком, колі збалансовані попит і пропозиція. А якщо є пропозиція, а попит від неї відстає, то є тільки один вихід - знизити ціну. Іншого немає.

Зараз ситуація складається така, що кожен піднявся на високу вершину, залишився наодинці з проблемами, а злазити з неї не хоче. А потрібно. Я взагалі вважаю, що мине цей період, і ми зробимо дотацію. Щодо дотації ви правильно сказали. Але ж зважте на те, що дане питання ми вирішували в пожежному порядку. Потрібно було негайно щось зробити, щоб не сталося вибуху. Тому ми дали дотацію переробним підприємствам. Якби я сьогодні вирішував це питання, то, мабуть, надав би переваги механізму, з допомогою якого можна довести цю дотацію до споживача. Це було б найсправедливіше. Але тому ми й прийняли дане рішення тільки на перший квартал.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, Вітольде Павловичу.

Шановні народні депутати! Надходять пропозиції, враховуючи надзвичайну актуальність питання, яке ми зараз розглядаємо, доповідь, з якою виступив сьогодні на пленарному засіданні Прем'єр-міністр Вітольд Павлович Фокін, опублікувати в газеті "Голос України". Але души, це потрібно зробити не тільки "Голосу України", а й усім республіканським, і місцевим газетам, - щоб довести доповіді до всього населення. І не лише доповідь, а й матеріали, які пов'язані з обговоренням і тим рішенням, яке ми приймемо щодо звіту Уряду.

Друге. Хочу вас проінформувати, що записалась на виступ з обговорення звіту Кабінету Міністрів 43 народних депутати. Давайте визначимося, адже в сьогоднішньому порядку денному і звіт Національного банку, і інші питання. Я просив би вас чітко визначитися. Є пропозиція - до обідньої перерви.

Прошу, другий мікрофон.

ЯКОВИШИН Л.Г. Шановні депутати! Враховуючи важливість доповіді, я пропоную для виступів по обговоренню доповіді Вітольда Павловича відвести не менше півтори години. Нам завжди не вистачає часу. Кажуть, що якщо була доповідь і були запитання,

- це все. Далеко не все. Є у депутатів цінні пропозиції, як вирішувати наявні проблеми. Прошу мою пропозицію поставити на голосування.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон.

ШЕВЧЕНКО О.Є., член Комісії Верховної Ради України з питань державного суверенітету, міжреспубліканських і міжнаціональних відносин /Голосіївський виборчий округ, м. Київ/. Шановний Василю Васильовичу! Шановні депутати! Я маю ще одну пропозицію. Мені здається, що було б доцільніше заслухати одразу звіт голови правління Національного банку, а потім обговорювати обидві доповіді.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

МАКАР І.І., член Комісії Верховної Ради України у питаннях законодавства і законності /Старосамбірський виборчий округ, Львівська область/. Шановні депутати! Я пропоную обговорювати доповідь Уряду сьогодні до кінця дня. Не можна поспішати в такій важливій справі. Нам врешті-решт потрібно вирішити - чи буде той Уряд? Якщо він буде, то в такому випадку не повинно бути більше таких відкритих нападок на нього. Якщо

він не буде, тобто подасть у відставку, ми звернемося до Президента, щоб він запропонував новий Уряд. Так поспіхом і так швидко не можна це питання вирізувати. Все, що важливе, ми чомусь вирішуємо дуже швидко. Неважливі питання, непотрібні питання годинами обговорюємо.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Третій мікрофон.

ФІЛЕНКО В.П. Одразу скажу, що я не записався на виступ. Але я хочу підтримати ідею, аби обговоренню цього важливого питання приділити значно більш часу - віддати решту сьогоднішнього робочого часу. Питання архіважливе, щоб обмежуватися одним-двома виступами. Необхідно надати слово представникам різних груп, політичних партій. Нехай висловляться й ті, хто оцінює Кабінет на "добре", й ті хто оцінює на "погано", нехай вносять конструктивні пропозиції. Давайте розберемося, де ми знаходимося і куди ми йдемо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ясно. Перший мікрофон.

СИМОНЕНКО В.К., голова Одеської міської Ради народних депутатів, голова виконавчого комітету /Калиновський виборчий округ, Одеська область/. Если подсчитать, сколько мы времени затратили на выступления по обсуждению докладов Правительства, то за полтора года наберется не более трех часов. У нас есть время на все - на ветеринарную службу, на гражданскую

оборону, на массу других вопросов. Нет только возможности четко разобраться с экономикой.

Поэтому я вношу предложение согласно Регламенту: для выступления - десять минут. Записалось 42 депутата. Не менее 50 процентов от записавшихся должны выступить.

ГОЛОВУЮЧИЙ. давайте ми узагальнимо. Є дві пропозиції: одна пропозиція - півтори години, ч так пропонував би - до 15-ї години, і інша пропозиція - і вечірнє засідання. /Шум у залі/.

Перерву не зменшувати?

ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Ні!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ясно. Ставлю на голосування пропозицію - обговорювати звіт Уряду сьогодні до обідньої перерви і, на вечірньому засіданні. Хто за цю пропозицію, прошу голосувати.

"За" - 289. Рішення прийнято.

Щодо регламенту: 5, 10, до 5 хвилин. Хто за те, щоб відвести на виступ 5 хвилин, прошу голосувати.

"За" - 305. Рішення прийнято.

Слово надається народному депутату України Ходоровському Григорію Івановичу. Підготуватися депутату Чоботу.

ХОДОРОВСЬКИЙ Г.І., голова Комісії Верховної Ради України у справах жінок, охорони сім'ї, материнства і дитинства /Ленінський виборчий округ,

Чернівецька область/. Шановний головуючий! Шановний Президенте України! Шановні депутати! В цю історичну годину для України, коли наша держава іде по шляху своєї суверенності, на цьому шляху невпинно зростав кількість життєво важливих для держави проблем. І це є цілком нормальний процес, оскільки, вирішуючи ці проблеми, ми будемо заявляти про себе як про державу. Але серед цих важливих проблем є одна, яка дуже рідко компетентно звучить з цієї трибуни. Я маю на увазі проблему соціального статусу громадянина держави. Саме сьогодні у доповіді нашого Прем'єра цій проблемі було присвячено, за моїми підрахунками, приблизно дві третини, може, трохи менше обсягу всієї представленої інформації.

Позитивно оцінюючи цей бік доповіді, я не можу сказати, що в цілому ця проблема хоч якоюсь мірою вже вирішується. Я маю на увазі, що вирішення, як завжди, йде в пожежному, терміновому порядку. Ми рятуємося, аби не потонути, Я хотів би, щоб у Кабінету Міністрів, у нашого Уряду були концептуальні підходи щодо стратегії подальшого бачення вирішення соціальних питань України. Я такого не бачу, а хотілось би, щоб це займало чільне місце серед усіх тих проблем, які ми вирішуємо.

Суттєвий недолік у роботі Уряду я вбачаю також у тому, що дисципліні, починаючи згори і до самого низу, Фактично немає або вона є настільки слабкою, що механізми контактів і зворотних зв'язків між нижніми і верхніми ешелонами влади фактично відсутні.

Я хочу сказати, що навіть ті закони, ті рішення, які прийме? Верховна Рада, які приймає Президія Верховної Ради, вирішуються досить слабо або зовсім не беруться до уваги.

Більше року тому Президія Верховної Ради прийняла рішення про створення певної структури в Кабінеті Міністрів...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Григорію Івановичу, вибачте. Шановні депутати, я вас прошу заспокоїтись. Надзвичайно великий шум. Дуже важко виступати і слухати. Прошу вас переконливо, заспокойтесь. Прошу, Григорію Івановичу.

ХОДОРОВСЬКИЙ Г.І. ... про створення в Кабінеті Міністрів структури, яка займалась би виконанням тих рішень, що стосуються жінок, сім'ї, материнства і дитинства. Такі структури в інших державах існують, вени діють. На жаль, минув рік і, незважаючи на нагадування, таких структур у нас немає.

Виходячи з того, що це якраз найнезахищеніша категорія населення /я маю на увазі жінок і дітей/, потрібно, щоб усі ті рішення, постанови, які приймає Верховна Раде, виконувалися хоч якоюсь мірою. Але оскільки це не о галузевий принцип, а є загально державний принцип, то хтось має цим займатися. На жаль, практично ніхто цим не займається. І як доказ цього я можу навести ще такий приклад. Недавно Президія Верховної Ради нарешті прийняла рішення про створення в нашій державі індустрії дитячого харчування.

Питання це - вкрай термінове, гаряче, його необхідно негайно вирішувати. Але поки що не тільки немає підходу, як його вирішувати, а й ті державні структури, під чиїм контролем були питання дитячого харчування, руйнуються. На Україні в Хорольський і Балтський комбінати, які забезпечували з основному молочними продуктами.

До речі, ці два підприємства були в колишньому Союзі головними, такими, які забезпечували всі інші республіки. Зараз навколо Хорольського комбінату іде якась гра з боку Кабінету Міністрів, аби перепрофілювати його на щось інше. А тільки що я отримав такі дані: оскільки комбінат не має тари, то вій нині згинається випуском продукції для тваринництва. Подумайте, про що йде мова.

І останнє. Нам терміново потрібно, Леоніде Макаровичу, аби булл створена врешті-решт системи управління державою, бо так жити далі не можна.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Чоботу Дмитру Васильовичу. Підготуватися депутату Романюку.

ЧОБІТ Д.В., член Комісії Верховної Ради України з питань культури та духовного відродження /Бродівський виборчий округ, Львівська область/. Шановний Президенте! Шановний головуючий! Шановні депутати! 4 січня цього року з цієї ж трибуни Прем'єр-міністр України шановний Вітольд Фокін з радістю повідомив, що перехід до ринку здійснився, Сьогодні ми заслухали доповідь Прем'єр-міністра про захист фото ринку. У зв'язку з цим хотів би запитати: що це за ринкові відносини при повній монополії і диктаті виробництва та суцільному дефіцити на ті види товарів? Хто може вижити за умов ринку, коли абсолютна більшість людей України перетворилася на бідняків, а жебрацтво стало звичним явищем на вулицях і площах наших міст? Що це за ринок, де кирзові чоботи і фуфайка коштують більше мінімальної зарплати і вже давно перетворилися на предмети розкоші і недосяжну мрію багатьох селян? Ні, шановні депутати, це не ринкова економіка, їй скоріше підходить термін "базарна". Ця економіка нагадує ситуацію, коли вночі директор базару разом зі своїми помічниками поміняли на власний розсуд усі ціни. Вранці і продавці, і покупці не знали, що з цими цінами робити. Продавці не можуть продати, а покупці не можуть купити. Така ж ситуація складається і в нашій економіці. Внаслідок волюнтаристских рішень уже розпочався процес зупинки і закриття підприємств, скорочується чисельність працюючих. У моєму виборчому окрузі дійшло до скорочення

робітників учора ще вкрай потрібних будівельних спеціальностей. Через високу вартість робіт будівельні організації не отримують замовлень і вимушені згортати свою діяльність. Подібне відбувається і в інших галузях.

В особливо критичну ситуацію потрапило село. Ціни на сільськогосподарську продукцію, без якої не може обійтися ніхто, зросли у 5-6 разів. І це боляче вдарило по всьому народу, тому що зарплата зросла у значно менших розмірах. Але чи винні в цьому сільські виробники, коли ціни на сільськогосподарську техніку, запасні частини, автомобілі зросли у 10 разів, металопродукцію - в 21, будівельні матеріали - в 10 і більше разів, паливо і нафтопродукти - в 16-17, мінеральні добрива і пестициди - в 10-24, вугілля - у 30 разів? Щоб не підвищувати ціни, у виробників сільськогосподарської продукції є лише один вихід - не купувати сільськогосподарської техніки і міндобрив. Але це знову ж таки в першу чергу вдарить по робітниках, які її виробляють, і призведе до чергового скорочення виробництва.

Система оподаткування довершує картину загальної розрухи. Щоб виплатити робітнику 100 карбованців зарплата, підприємство повинно перерахувати державі податків на суму 86 карбованців. Крім цього, підприємства перераховують податки на прибуток і добавлену вартість, сплачують інші платежі. Чий корабель витримав штормове море цін, того чатує торпеда податків, на, здавалося б, спокійній воді. За цієї ситуації основний капітал зосереджується не в руках товаровиробників, а в посередників та всіляких ділків. Через механізм цін і податків грабується не лише село, грабується народ і зубожіє держава.

Події, які розгортаються останнім часте, свідчать про те, що Уряд не зумів правильно визначити програму дій, припустився ряду грубих промахів, зокрема в справі запровадження власної грошової одиниці. Складається враження, що до Уряду пробралися люди некомпетентні або диверсанти, які ведуть справу до повної економічної катастрофи і дискредитації самої ідеї незалежності України. Ми стоїмо перед катастрофою. Насуваються гіперінфляція, скорочення і спад виробництва, безробіття, голод і, як наслідок,

- різке зростання злочинності. Ми переживаємо складний перехідний період, який можна порівняти з переправою.

Відомо, що коней на переправі не міняють. Але якщо коні тягнуть не до берега, а в безодню, то це не їхня вина, а біда, бо вони потонуть разом із возом. У цій ситуації, на мою думку, винен передусім візник.

Тому вношу такі пропозиції:

І. Поставити на голосування питання вотуму довір'я Прем'єрміністру України Вітольду Фокіну.

2. Провести кардинальні зміни в Кабінеті Міністрів України і сформувати Уряд народної довіри.

3. Зменшити податки з підприємств за рахунок скорочення соціальних програм, інакше ці програми через кілька місяців луснуть, як мильна булька, разом з підприємствами.

4. Встановити граничні рівні рентабельності підприємств. Це дещо стабілізує споживчий ринок і до деякої міри стримає зростання цін, особливо на сільськогосподарську продукцію.

5. Запровадити податок на рентабельність.

6. Суттєво скоротити апарати державного управління.

Усім депутатам, які вносять препозиції про виділення коштів на якісь програми, потрібно одночасно пропонувати джерела їх фінансування.

Не можна допустити підпорядкування Кабінету Міністрів Національного банку, тому що економіка здорова лише тоді, коли банк незалежний.

І останнє. Я ставив шановному Вітольду Фокіну запитання щодо закупівель зерна. Відповіді я не одержав. Натомість Вітольд Павлович порадив мені подати йому пропозиції. Якщо кожен депутат буде подавати пропозиції Прем'єр-міністру, як і що йому робити, то виникає запитання: навіщо тоді потрібен такий Прем'єр-міністр?

Дякую за увагу. /Оплески/.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Романюку Віталію Степановичу. Підготуватися депутату Петрову.

РОМАНЮК В.С. Шановні колеги! Коли в хатах загоряються лампочки, а на заводах працюють верстати, значить десь працює електростанція, і її серце - генератор. Наше ринкове господарство діє в іншій послідовності. Ми спочатку намагаємося вкрутити "сліпу" лампочку, не запускаючи генератора, не будуючи ліній електропередач. Як би ми не наполягали на збереженні економічних зв'язків, в економічних джунглях вони все одно розпадуться, оскільки вони не економічні, а примусові, встановлені адміністративне. Стихійний ринок установить нові зв'язки, стихія та хаос мають зіграти плодотворну роль.

У зв'язку з цим потрібні три рівні ринку: саморегулювання;

регулювання ринкових відносин інструментами і засобами громадянського суспільства; державне регулювання. Але ринку не буде без широкої приватизації. Ще Адам Сміт писав, що людина, яка не має права на придбання власності, може бути зацікавлена лише в тому, щоб якомога більше їсти, а працювати якомога менше.

Суть у тому, що наш ринок - це ще не ринок, а базар.

Він позбавлений вартісних відношень. Реальна вартість товару і реальна вартість праці трудівника розірвані. Ціни на товар і на працю визначаються по-старому, навмання, тоді як в усьому цивілізованому світі існує жорсткий зв'язок між ціною на товар і ціною на працю. Причому ось уже 40 років на Заході обидві ціни пов'язані одним ланцюгом - зростанням зарплати при зростанні вартості життя.

У середньому американський робітник заробляє 15 доларів за годину. Існує і мінімальна ставка за годину праці -4,5 долара. На жаль, нам до пропорції між ціною на товар і ціною на працю - як де неба. Такі пропорції може регулювати лише ринок з розвинутим підприємництвом, якого у нас немає.

Сполучені Штати Америки зуміли вийти з великої депресії кінця 20 - початку 30-х років тільки току, що президент Рузвельт знайшов дієву зброю проти державно-монопольного спрута і створив умови для вільного підприємництва. А от Німеччина не знайшла, і в результаті на арену вийшов, фашизм. А що буде з нами?

Думаю, пора вже покласти край жалісному стогонові з приводу дефіциту державного бюджету і закликам до Уряду вжити давно відомих заходів щодо його ліквідації. Потрібно фінансувати лише те, в чому Україна зацікавлена.

Тут важливі три моменти - наші грошові прибутки, наявність товарів, ціни на ці товари.

Але скільки б ми не підвищували ціни, товарів у магазинах не збільшиться. Жодна країна світу, яка переходила від тоталітарної економіки до ринкової, не змогла шляхом підвищення цін домогтися випуску конкурентноздатної продукції.

Тому і в нас підвищення цін не вирішує ніяких проблем. В умовах монополії держави на засоби виробництва підвищення цін частіше призводить не до збільшення, а до зменшення обсягу виробництва. Де відомо всьому світові, який давно прийняв антимонопольне законодавство в галузі цін. Тим паче, що в нас чим вищі ціни, тим більший купівельний попит. Відбувається обезцінення грошей, яке випереджає зростання цін. Одним словом, спостерігається "втеча від грошей". Тому скуповується все, робляться великі запаси продовольства, необхідних товарів.

Щоб держава могла впливати на рівень цін, потрібен Закон про ціни і прибутки. Держава, у віданні якої знаходяться оптові і закупівельні ціни на основні види сировини, палива та енергії, може суттєво впливати на рівень роздрібних цін.

Наприклад, у США в роки другої світової війни держава активно управляла могутньою ринковою економікою. Характерно, що з 1942 по 1946 рік ціни, у тому числі на біржах, були законодавче заморожені. Порушникам державної дисципліни цін загрожувало ув'язнення або великий грошовий штраф. Адміністрація США проводила жорстку податкову політику. При цьому ринкова економіка в цілому не втратила ефективності.

Кожному а нас потрібно раз і назавжди запам'ятати, що податки

- це не спосіб наповнення скарбниці, а могутній інструмент управління економікою заради її підйому. Не можна обкладати високими податками те, його у нас немає вдосталь. Під важкими гусеницями примітивної податкової політики гинуть молоді сходи ділової активності в Україні, гине ринок.

Податки не можуть бути однаковими для всіх видів господарської діяльності в регіонах і в часі. Резонно було б створити у зв'язку з цим компактний і компетентний податковий комітет з чиновників високої кваліфікації і депутатів з відповідною підготовкою, щоб не перетворювати засідання Верховної Ради в безплідну балакальну інституцію.

І на закінчення скажу таке, один мудрий чоловік говорив; щоб нині вийти з економічних і духовних джунглів, потрібно, крім підприємництва, приватизації і ринку, виконати три умови - кинути пити, перестати красти і люто працювати.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Петрову Віктору Михайловичу. Підготуватися депутату Веретеннікову.

ПЕТРОВ В.М., директор Лубенського заводу лічильних машин /Лубенський виборчий округ, Полтавська область/. Шановний Президенте! Шановні присутні! Під час розгляду звіту Уряду ми впритул підійшли до надзвичайно важливої проблеми - про розподіл повноважень. Неважко було передбачити, що в значної частини депутатів з'явиться бажання принести в жертву Уряд заради того, щоб якось вгамувати народне невдоволення.

Я ні в якому разі не берусь захищати Уряд. Дійсно, він завжди відстає від подій. Ми бачимо, що відсутня координація між дією різних міністерств. Та й у самому звіті абсолютно неадекватно відображена нинішня ситуація, коли Україна стрімко падав в прірву.

Але я ставлю сам собі запитання: а чи така безгрішна сама Верховна Рада? Чи не покладена на неї велика частина відповідальності за той стан справ, який зараз склався на Україні?

Мені здається, що варто нам згадати древній мудрий вислів: лікарю, зцілися сам. Чому я так говорю? Чому я беру на себе таку сміливість? Може, ще й тому, що неминуче настане час, коди хтось захоче принести в таку саму жертву і Верховну Раду. Про це треба пам'ятати, і треба вести себе відповідально.

Мабуть, сама Верховна Рада теж якимось чином загнала в глухий кут Уряд, коли наприймала цілу низку відверто популістських законів, які зовсім не обгрунтовані фінансово. От останній приклад. Минулої п'ятниці, коли ми приймали Закон про пенсійне забезпечення військовослужбовців, на цілком природне запитання одного з депутатів, а як він обгрунтований, скільки буде коштувати, шановний Іван Степанович Плющ сказав, що Верховна Рада повинна довіряти тим структурам, які цей закон розробляли, і на цьому обговорення було припинено. Так вести себе ми не можемо.

Наступне. Верховна Рада дуже слабко пам'ятає, а може, й зовсім не пам'ятає про ті рішення, які вона колись приймала. ще на початку своєї роботи, на початку роботи першої сесії в .Законі про економічну самостійність ми записали, що гарантуємо всім жителям України прожитковий мінімум. Хто зараз скаже, який він є насправді? що собою являє той споживчий кошик?

Ми дозволили заколисати себе отими 400 карбованцями і вважаємо, що захистили народ. Ми його ніяк не захистили. І ми самі, народні захисники, народні обранці, нездатні відповісти, а скільки ж мільйонів, десятків мільйонів людей на Україні живе зараз за межею бідності.

Тому я ще раз ставлю собі запитання: яка ж міра відповідальності Верховної Ради? І сам собі даю відповідь, що завтра я наочно це побачу, коли в цьому залі, мабуть, переважним кольором стане червоний колір пустих депутатських місць.

Я вважаю, що відповідальність Президента не менша, ніж відповідальність Верховної Ради. І за оцих складних умов перехідного періоду ми повинні перегати частину своїх повноважень Президенту. Де неминуче, це не панацея. Але цей крок ми повинні зробити хоча б для того, щоб спробувати припинити оте безладдя, яке взагалі може зруйнувати саму нашу державу.

Щодо Верховної Ради. Я думаю, що принципово важливе наше завдання - все-таки провести якусь структуризацію цієї Ради. Слід створити сильний центр, який би відповідав за дії Верховної Ради. Розмови, що зараз - усі демократи, це не те.

Далі. Потрібно об'єднати зусилля Верховної Ради, Уряду, апарату Президента на основі створення програми самовиживання України, на основі щирого вболівання за долю України. Зможе це Верховна Рада - буде добре, не зможе - я буду серед тих перших, хто пропонуватиме розпуск цього органу, який мав всі шанси остаточно дискредитувати себе в очах людей.

І ще одне. Мене дуже дивує, що ні в доповіді Уряду, ні в наших виступах ми зовсім не торкаємося такої пекучої

проблеми, як провал з житловим будівництвом.

Наскільки ця проблема хвилює сьогодні людей, можна зрозуміти лише з одного прикладу, який я наведу. Ось телеграма житлово-будівельного кооперативу з мого рідного міста: "Доведені до відчаю у зв'язку з підвищенням вартості об'єкту, будівництво якого розпочато у 1989 році, в 45 разів, забудовники кооперативу "Пролісок" просять допомоги та соціального захисту. Вони можуть вдатися до крайніх заходів". Це свідчить про те, наскільки це пекуча проблема. І мені здається, що Уряд ні в якому разі не мав права зняти з-під контролю, з-під державного регулювання проблему житлового будівництва.

Підсумовуючи свій виступ, я ще раз хочу сказати. Бути Вітольду Павловичу Фокіну Прем'єр-міністром, існувати цьому Уряду чи ні, мені здається, - останнє слово повинно бути за Президентом. І Верховна Рада повинна все ж таки поступитися частиною своїх повноважень, щоб передати їх Президенту. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Веретеннікову Віктору Олександровичу. Підготуватися депутату Симоненку.

БЕРЕТЕННІКОВ В.О., генеральний директор колективного акціонерного підприємства молочного комбінату "Придніпровський" м. Дніпропетровськ /Індустріальний виборчий округ. Дніпропетровська область/. Уважаемые коллеги! Из отчета нашего Премьер-министра можно сделать два главных вывода. Экономический кризис на Украине не удалось остановить. Напротив, экономика продолжает катастрофически разваливаться, предприятия останавливаются.

Второе. Начатая либерализация цен не только не способствовала росту производства, но привела к дальнейшему его свертыванию, к обнищанию населения.

В чем же причина? На мой взгляд, в том, что Правительство и мы, как Верховный Совет, все время опаздываем с принятием основных рыночных законов, способных стимулировать производителей и организовывать конкуренцию между ними. Мы на год-полтора отстали с приватизацией, с антимонопольным законодательством, работаем бессистемно. В одном месяце рассматриваем ни доп. в другом месяце - еще какие-то экономические вопросы, растягивая принятие всех экономических законов во времени.

Причина такого хаоса прежде всего, я думаю, в психологической неготовности Правительства, приученного в условиях командно-бюрократического руководства к перераспределению товара, а не к его воспроизводству. Именно здесь заложен корень зла. Подчеркиваю, в стремлении к перераспределению. Это чутко уловили наши монополисты, разобравшись, что можно варварски вздувать цены на технику и другие товары, обеспечивая себе процветание даже при снижении уровня производства. Какой же тогда смысл наращивать

производство? Проще поднимать цены. Скажем, цена на нержавейку, которая очень необходима для села и для всех перерабатывающих предприятий, возросла в 150 раз, то есть на 1500 процентов.

В прошлом своем выступлении наш Президент приводил в качестве примера заводы, которые подняли рентабельность на 400-500 процентов. Почему же Правительство дремлет? Если есть монополии, то государства просто обязаны и должны устанавливать верхнюю границу цен. И не дожидаясь создания антимонопольного комитета, можно было бы подключить к этому существующие в каждой области комитеты по ценам. Они и смогли бы пополнять бюджет не только за счет производителей, а и за счет разумной налоговой политики. То есть часть прибыли, полученной от излишне вздутых цен, с монополистов снимать и передавать их в бюджет.

Уважаемый Витольд Павлович! Зачем, скажите, облагать налогами важнейшие для людей отрасли, получающие дотаций из бюджета и производящие продукты питания? Чтобы затеи снова эти же деньги как подачку возвращать предприятию?

К примеру, в молочной отрасли на один миллиард выпущенной продукции из бюджета поступает еще один миллиард дотации - как разница между оптовой и розничной ценой. При этом совершенно не развеваются перерабатывавшие предприятия, а самое главное, происходит планомерное уничтожение молочного стада как наиболее трудоемкого и малорентабельного. Спохватимся, да поздно будет. Ведь вы же. Витольд Павлович, сами прошлый раз говорили, что с чужим кошельком на базар не ходят. А в рынок, тем более с таким подходом, даже носа не суют.

Мы не случайно в январе допустили спад производства продуктов животноводства на 40-60 процентов, о которых нам сегодня Витольд Павлович говорил. Кстати, он ушел, очень плохо.

Еще год назад я вносил предложение начать либерализацию цен не огульно, как сейчас, а с продовольственного рынка. А уже потом, наладив его, сделав экономически самым выгодным, обеспечив переливание в продовольственный сектор капиталов, привлекая к нему предпринимателей, можно было бы вместе с Россией уже сегодня отпустить все остальные цены. При этом дотации надо было раздавать не предприятиям, как это сделано сегодня, а людям. И прежде всего - как прибавку к зарплате, включая стариков и детей. Нужно было полностью компенсировать цены один к одному на важнейшие продукты питания: хлеб, мясо, молоко, сахар. А в случае дальнейшего роста цен соответственно повышать эту компенсацию. Два года назад я вносил это предложение. Вспомните, уважаемые коллеги, как вы все в декабре настойчиво меня поддерживали, пытались провести это как закон, но Иван Степанович Плющ после консультации с Витольдом Павловичем Фокиным не поставил этот вопрос на голосование. И только сегодня наш Премьер-министр согласился. Да, надо было делать именно так, как я предлагал. Но ведь сегодня он уже сделал то. что предлагал я: принял пожарные меры. Но их надо отменять, потому что отрасль совершенно не развивается, остановилось развитие этих отраслей. Беда нашего сегодняшнего Кабинета Министров в том, что он не упреждает события, а все время пытается догнать их. Задумываясь, как же нам все-таки вывести Украину из экономического хаоса, я образно представляю себе наш хозяйственный механизм как большую эскадру кораблей, в которой каждое предприятие - отдельный корабль.

Приведу пример по своему предприятию. Справа от меня - технический директор, слева - коммерческий директор. Одни гребцы по одному маху гребут, другие - по другому. Но если /так бывает на любом предприятии/ технический директор, скажем, хочет вмешаться в деятельность другого директора и начинает загребать левше веслом, а не правым, корабль начинает крутиться на месте. Это то, что случилось с нашей экономикой. Тогда я вправе задать вопрос: какова же тогда роль капитана? Заканчиваю, мне нужна одна минута, полминуты... Капитан должен определять курс корабля, ставить паруса так, чтобы в них всегда дул ветер. В этом и заключается искусство, правительственная политика. Паруса нашего народного хозяйства огромные, а у гребцов во многом старая хватка и старые взгляды.

Не проводя радикальных экономических реформ, мы двигаемся не вперед, а пытаемся как можно дольше удержаться на плаву. А как быть в этой ситуации людям, как им жить дальше? Стыдно в глаза смотреть нашим избирателям. Ведь за свое Правительство мы в ответе.

Спасибо за внимание.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу всіх, хто виступає, дотримуватися встановленого регламенту.

Вітольд Павлович Фокін попросив дозволу піти, оскільки о 14- й годині він приймає Міністра економіки Німеччини.

Слово надається народному депутату Симоненку Валентину Костянтиновичу. Підготуватися депутату Карпенку.

СИМОНЕНКО В.К. Уважаемый Президент! Уважаемые депутаты! Мы обсуждаем вопрос о социальной защите населения. Поэтому правомочно было бы задать здесь такой вопрос: от кого мы защищаем ваше население, наш народ? Кто напал на него? И если отвечать на этот вопрос, то мы, наверное, должны сказать, что напало на народ наше Правительство - Кабинет Министров. Он издал целый ряд постановлений и инструкций по либерализации цен, И когда 4 января, после этого нападения мы собрались в сессионном зале, и некоторые силы в нашем Парламенте попытались протолкнуть то, что было де-факто, попытались сделать де-юре, восторжествовал принцип коллективной безответственности. Члены Правительства обвиняли депутатов, а депутаты - Правительство. Президент требовал себе дополнительных полномочий. Круг замкнулся я, судя по докладу товарища Фокина, этот круг сегодня невозможно разомкнуть. Я вот почему.

Дело в том, что после столь долгих разговоров о переходе к рыночной экономике перше шаги к ней показали, что эти шаги не имеют никакой экономической логики, никакой логики экономических реформ. Почему все это происходит? Да потому, что нет ни программы, ни стратегии, ни тактики проведения этих реформ. Я напомню вам слова, которые звучали с этой трибуны из уст уважаемого товарища Масола и из уст уважаемого товарища Фокина о том, что нам не нужна программа Явлинского, не нужна программа Горбачева - Шаталина, не нужна программ Павлова, поскольку у нас будет своя, украинская программа. Я хотел бы опросить вас всех: где же эта программа? Сделали шаг. А что дальше?

В качестве программы нам дали три документа. В мае-июне мы получили Программу чрезвычайных мер по стабилизации экономики Украины и выхода ее из кризисного состояния /на 36 листах/.

В октябре мы получили текст Основных направлений экономической политики Украины в условиях независимости /на 46 листах/, в декабре - Прогноз экономического и социального развития Украины на 1992 год. Даже при беглом ознакомлении с этими документами можно сказать, что это организационнополитические мероприятия, которые ни в коей мере нельзя назвать программой. Почему? Да потому что экономическая программа должна базироваться на системе расчетов, а их просто нет. Или, может быть, они засекречены?

Да, сегодня, уважаемые коллеги, легче критиковать, чем предлагать какие-то конструктивные вещи. Поэтому я считаю, что нам нужно потребовать от Кабинета Министров в течение двух, максимум - трех недель разработать конкретную программу, которая бы базировалась на компетентном экономическом расчете, и представить ее нам на утверждение. Эту государственную программу следует скоординировать с системой срочной социальной защищенности людей.

Пора в конце концов понять, что если экономика кажется абстрактной в кабинете Премьер-министра, то она совершенно конкретна на уровне района, на уровне прилавка.

Нам нужно в срочном порядке пересмотреть всю налоговую политику. И здесь я хотел бы задать вопрос. Простите, кто же отвечает за налоговую политику в нашем государстве Украина? Депутаты, которые смотрят отдельные законы, выдергивая, как говорится, перья и составляя эту мозаику, или все документы о налоговой политике должны быть представлены Кабинетом Министров со всеми расчетами? Я глубоко убежден, что налоговую политику надо строить, взимая налоги не с доходов, а прежде всего из прибыли.

Мы много говорим о предпринимательстве. Сегодня оно чахнет буквально на глазах и лишь потому, что у нас нет системы поднятия малого бизнеса и предпринимательства.

И последний вопрос - о бюджете. То, что сегодня мы говорили по поводу музыкантов - это цветочки. У нас еще есть ягоды в виде медицины, народного образования, всех служб коммунального обслуживания. Поэтому сегодня говорить о бездефицитном бюджете - это говорить о какой-то экономической фантасмагории. В нашей ситуации ее быть не может. Надо четко и ясно понимать, что сегодня не будет бездефицитного бюджета. Значит, об этом нужно прямо сказать и выработать систему мер по решению этой проблемы.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Карпенку Віталію Опанасовичу. Підготуватися депутату Тимчуку.

КАРПЕНКО Б.О. Шановний головуючий! Шановні колеги! Відверто кажучи, звіт Кабінету Міністрів, з яким сьогодні перед нами виступив Вітольд Павлович, викликав глибоку тривогу. Ми не вперше заслуховуємо звіт Кабінету Міністрів, і не вперше ця тривога виникає.

Ми критикуємо Кабінет Міністрів і дуже різко, і дуже просто. Не біда, що ми його критикуємо, від цього ніхто не страждає. Страждав справа, оскільки критика залишається критикою, а серйозного діла токи не видно. В чому ж справа?

Переді мною виступав депутат Симоненко, і я з ним цілком згоден у тому, що тотальна безвідповідальність, небажання за щось відповідати пронизали всі наші структури: і Кабінет Міністрів, і Верховну Раду, і її Президію.

Після доповіді Прем'єр-міністра в мене не зникло відчуття, що наша економіка продовжує зсуватися в прірву. Серед Заходів, про які говорив Вітольд Павловичу багато цілком конкретних. Усі вони можуть бути. Але це заходи локальні, це гасіння окремих спалахів пожежі. Очевидно, потрібні заходи комплексні. Треба привести всю нашу економіку у відповідність з тими суспільними вимогами, які потрібні.

Мені здається, одна із причин у тому, що, відпустивши ціни /а в наших умовах цей процес набув спотворених форм/, ми нічого не зробили для того, щоб змінити суспільні відносини, їх характер і форми. І Кабінет Міністрів тут нічого не може зробити. Адже законодавство з приватизації прийняте. З чого тоді починати? Форма нібито нова, а за змістом усе залишається по-старому - бал правлять монополізм і спотворені форми виробничих відносин.

І друге /сподівався, Вітольд Павлович скаже про це/. Команда Кабінету Міністрів повинна виводити економіку з прориву. Конкретна команда виконавчої влади. Я так зрозумів, що якщо Вітольд Павлович про це не сказав, то або про це передчасно говорити, або він згоден я цією командою йти далі. Куди далі - ясно. Провести крізь шторм розхитаний корабель нашої економіки вона не зможе. Мені декілька разів доводилося стикатися з нашим Кабінетом Міністрів і з цілковитою відповідальністю можу сказати, що це величезний бюрократичний апарат, який працює за конвеєрним принципом, творить папери

Безумовно, там працює багато хороших спеціалістів, творчих людей, але немає єдиного колективу, який зміг би повести за собою. Ось чому, очевидно, погрібна величезна реконструкція цього самого Кабінету.

Тут говорили про систему оподаткування. Ви дивіться, які нам підкинули закони один по одному. Ми їх приймали, кожен нібито правильний і обгрунтований. Але ж вони приймалися не в комплексі. І таких законів ми наприймали, що зараз наша податкова політика веде до розвалу підприємств. Неможливо працювати. Замість того щоб стимулювати, Мінфін намагався латати дірки в бюджеті. І дірки не залатані, і підприємства поставлені в дуже складну ситуацію.

І ще одне зауваження. Я дуже вдячний Вітольду Павловичу, що він згадав і про таку галузь нашого життя, як журналістика, засоби масово! інформації. Критичне становище складалося тут. Ви знаєте, не один раз порушувалося у цьому залі питання про пресу. Національна преса України, особливо друкована /телебачення, радіо

- то трохи інше/, стоїть на грані загибелі, це викликано і непомірними цінами, пре які тут говорили, і відсутністю фізичного паперу. Дозвольте ж тоді поставити веред Кабінетом Міністрів питання: це ж не сьогодні виниклої Можна було десь із квітня ситуацію спрогнозувати. Можна було б вжити конкретних заходів, щоб не допустити до цього.

Ви дивіться, що робиться з цим бартерним обміном. З нас луплять три шкіри. Міждержавний бартер, міжрегіональний, скажімо, між областю нашою і областю Російської Федерації, між окремими підприємствами, між окремими газетами... І скрізь - бартер, бартер, бартер...

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати! Вже час обідньої перерви. Перед тим як оголосити її, я звертаюся до депутатів від Криму, усіх областей, міст Києва і Севастополя - виділить своїх повноважних представників, які працюватимуть з членами Президії над підготовкою проекту постанови Верховної Ради України по звіту Кабінету .міністрів. Збір - о 15-й годині в залі засідань Президії Верховної Ради.

Оголошується перерва до 16.30 години.

97 ПОВІДОМЛЕННЯ До Секретаріату звернувся народний депутат

України СКАЛЬСЬКИЙ В.В. /виборчий округ 409/ з проханням вважати, що 28 січня 1992 року при голосуванні проекту постанови Верховної Ради "Про державний прапор України" він висловився за його схвалення.