ЗАСІДАННЯ ТРИНАДЦЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України. 6 лютого 1992 року. 16 година.

Головує Перший заступник Голови Верховної Ради України ДУРДИНЕЦЬ В.В.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу підготуватися до реєстрації. Увімкніть, будь ласка, систему реєстрації. У залі 396 народних депутатів.

Шановні народні депутати! Перед тим як продовжити обговорення звіту Уряду України, дозвольте поінформувати про те, що в обідню перерву відбулося засідання Президії Верховної Ради України, на якому були розглянуті результати поїздки делегації Президії Верховної Ради України в Кримську Автономну Республіку. Враховуючи надзвичайну актуальність питання, пов'язаного з Кримом, Президія Верховної Ради просить вашого дозволу перед тим, як продовжити обговорення звіту Уряду, надати можливість керівникові делегації заступнику Голови Верховної Ради Володимиру Борисовичу Гриньову доповісти нам про це. Підтримуєте?

Прошу.

ГРИНЬОВ В.Б., заступник Голом Верховної Ради України /Індустріальний виборчий округ, Харківська область/. Итак, 5 февраля мы находились в Крыму. Главная задача, которую мы питались решить - это оценить ситуацию на месте, увидеть действующие механизма, пообщаться в основном с народными депутатами Крыма, с парламентом, с общественностью, с представителями трудовых коллективов и попытаться выработать первые шаги, первые механизмы, которые бы позволили улучшить ситуацию. Главная проблема, которая сегодня стоит перед нашим парламентом и перед Правительством, -это осознание того факта, что на Украине существует автономная республика со своими правами, со своими взглядами, со своей политикой, со своей внутренней логикой.

Мы до конца еще этого не осознали. Мы не до конца осознаем это, когда принимаем законы, в которых не отражаются совершенно очевидные вещи, касающиеся Крымской Автономной Республики. Мы не до конца осознаем это, когда формируем делегации, окажем, для рассмотрения вопроса Черноморского бассейна, не приглашая сюда представителей Крыма.

Я мог бы еще перечислять эти не до конца осознанные моменты. Но я остановлюсь на этом и скажу, что главный тезис, который сегодня предлагает наша делегация, который согласован с парламентом Крыме, тот, что нам сегодня необходимо детально, конкретно заняться вопросами взаимодействия парламента Украины и парламента Крыма.

В связи с этим вам предлагается проект постановления, главный пункт которого состоит в том, что пора приступить к выработке документа, который четко разграничит полномочия государственных органов для того, чтобы у нас не возникало никаких двусмысленностей. Это - первый момент.

Второй момент. В Крыму много проблем. Они связаны с ситуацией вокруг Черноморского флота и вокруг Севастополя, и еще есть много других моментов. Эта проблема должна быть у Правительства первоочередной.

Мы включили сюда пункты, которые требуют решения на политическом уровне, требуют решения исполнительных органов власти. Это особенно касается Севастополя. У меня состоялась отдельная встреча с делегацией города Севастополя. Они направили нам, в Верховный Совет, документы. Сегодня это очень важный, очень болезненный момент, и им нужно предметно заниматься.

Еще один момент. Как вы знаете, в Крыму начался обор подписей по поводу проведения референдума. Ситуация вокруг этого вопроса сложная. Мы пытались оценить ее на месте. Выводы не окончательные, но, по всей вероятности, референдум в Крыму состоится. И нужно, наверное, с пониманием относиться к тому, что это право людей, которые собирают подписи за проведение референдума, право людей, которые подписываются и желают проводить референдум.

Но у нас также есть наше право. Наше право - как органа Верховной власти на Украине, наше право - как политиков. Мы должны политическими методами содействовать развитию процессов в том направлении, которое считаем необходимым для сохранения территориальной целостности Украины, для того чтобы все процессы шли в мирном, нормальном, стабильном русле.

И я думаю, что этим документом мы должны открыть дорогу постоянным, конкретным, конструктивным контактам с законодательным органом Крыма, открыть дорогу к пониманию того, что у нас сегодня слишком много общих забот и проблем, показать, что мы видим пути их решения и желаем эти проблемы решать. Мы должны доказывать каждый день, каждый час, что способны это сделать. В этом - единственный шанс сегодня сохранить нормальную, мирную обстановку. Когда я говорю - мирную обстановку, то я не хочу здесь применять какие-то антимоменты, но я хочу, чтобы и крымчане, и жители Украины, и жители России осознали, что сегодня проблема Крыма - это проблема стабильного существования. Она выходит далеко за рамки проблемы собственно Крыма и Крыма в составе Украины, и проблем России. По этому поводу вам предложено Заявление нашего Верховного Совета. Цена проблемы Крыма высока. С сознанием этого мы и должны сегодня приступить к конкретной деятельности.

Спасибо.

Я готов ответить на вопросы, если они есть.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, які є запитання до Володимира Борисовича? Немає?

ГРИНЬОВ В.Б. Може, немає необхідності?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати! У вас в проект постанови Верховної Ради. Є потреба зачитувати? І у вас на руках в відповідні документи. Мова йде про Заяву Верховної Ради України і Совместное заявление делегации Президиума Верховного Совета Украины и Президиума Верховного Совета Крымской АССР. Зачитати

заяву?

"Заява Верховної Ради України.

23 січня 1992 року Верховна Рада Російської Федерації прийняла постанову, в якій доручила комітетам Верховної Ради Російської Федерації разом з Міністерством закордонних справ Росії розглянути питання про конституційність рішень 1954 року про передачу Кримської області зі складу РРКР до складу УРСР і звернулась до Верховної Ради України з пропозицією також розглянути це питання.

Верховна Рада України розцінює ці дії як такі, що можуть дестабілізувати суспільно-політичну ситуацію в Україні і Росії.

Постанова Верховної Ради Російської Федерації від 23 січня суперечить статті 6 Договору між Українською РСР і РРФСР від 19 листопада 1990 року, статті 5 Комюніке про переговори між делегаціями РРФСР і України за участю делегації Верховної Ради СРСР від 29 серпня 1991 року, статті 5 Угоди про створення Співдружності Незалежних Держав від 8 грудня 1991 року, Хельсінкському Закличному актові.

Історія наших країн не починається з 1954 року, і не завжди пошук істини в подіях минулого /особливо, якщо мова йде про територіальні проблеми/ веде до миру і злагоди, служить конструктивним шляхом у майбутнє. Крим став частиною України в рамках тих політико-правових структур, процедур і реалій, які на той чад існували в колишньому Союзі РСР.

Верховна Рада України підтверджує свою відданість хельсінкським угодам, зокрема принципу недоторканності існуючих державних кордонів і відкидав будь-які територіальні претензії.

Україна не має жодних територіальних претензії до сусідніх країн і сподівається на такий же підхід та підтримку від усіх держав Співдружності, особливо від традиційно дружньої до нас Російської Федерації, в гарантуванні спокою для населення Криму, який в невід'ємною частиною України в статусі повноправної автономної республіки.

Верховна Рада України засвідчує свою повагу до Верховної Ради Російської Федерації, розуміє її проблеми у створенні суверенної держави і заявляє про свою готовність до взаємовигідного, рівноправного співробітництва, ведення конструктивних переговорів з питань, вирішення яких піде на благо українського і російського народів, усіх народів Співдружності Незалежних Держав.

Верховна Рада України".

ГРИНЬОВ В.Б. Хвилиночку, можна одне доповнення?

Чтобы не было неправильного истолкования этого заявления, я хочу оказать, что оно не имеет отношения к той работе, которую проводила делегация в Крыму. Иначе мы поставим в двусмысленное положение всех участников этой встречи.

Зачитано заявление Верховного Совета. А мы подготовили совместное заявление. Оно здесь есть, и, коль уже прозвучало заявление Верховного Совета, я бы хотел, чтобы было зачитано и совместное заявление. Согласны?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Малась на увазі власна заява Верховної Ради України. І є окремий документ - Совместное заявление делегации Президиума Верховного Совета Украины и Президиума Верховного Совета Крымской АССР. Нехай його почув весь народ.

Але давайте спочатку проголосуємо за Заяву. Ставлю на голосування текст Заяви Верховної Ради України.

"За" - 363 народних депутати. Заява прийнята.

"Совместное заявление делегации Президиума Верховного Совета Украины и Президиума Верховного Совета Крымской АССР.

5 февраля 1992 года в г. Симферополе состоялась встреча делегации Президиума Верховного Совета Украины с Президиумом Верховного Совета Крымской АССР. На встрече поднимались актуальные вопросы общественно-политической и экономической ситуации в Крыму.

3 ходе обсуждения участники выразили понимание и поддержку позиции Президиума Верховного Совета Крыма, изложенной в Заявлении 30 января 1992 года, в котором справедливо подчеркнуто, что нельзя решать судьбу Крыма без его участия.

В сложившейся обстановке, требующей безотлагательного решения задач конституирования автономной государственности Крыма в составе Украины, законодательного урегулирования всех отношений между государственными органами Крымской АССР и Украины с учетом Декларации о государственном суверенитете Крыма, участники встречи считают необходимым:

- в течение месяца решить вопрос о разграничении полномочий между Крымской АССР и Украиной;

- признать, что все вопросы использования собственности, находящейся на территории Крыма и под его юрисдикцией, должны решаться по согласованию я под контролем Верховного Совета Крымской АССР;

- приступить к практической проработке вопросов, связанных о созданием на территории Крыма свободной экономической зоны;

- ускорить решение Верховным Советом и Правительством Украины вопроса о статусе г. Севастополя;

- ускорить политико-правовое решение проблемы Черноморского флота;

- обрадовать совместный постоянно действующий государственный орган для реализации программ возвращение депортированных народов.

Итоги встречи подтвердили отрешение Верховных Советов Украины и Крыма решать все сложные вопросы в соответствии с интересами и волей народа".

Ось такий текст.

Президія Верховної Ради України вносить проект постанови:

"Про підсумки роботи делегації Президії Верховної Ради України в Кримській АРСР.

Верховна Рада України постановляв:

1. Взяти до відома повідомлення заступника Голови Верховної Ради України Гриньова В.Б. про отав громадсько-політичної та економічної ситуації в Кримській АРСР.

2. Схвалити текст Заяви Верховної Ради України щодо постанови Верховної Ради Російської Федерації від 23 січня 1992 року".

Ми вже це зробили.

"3. Виходячи із Спільної заяви делегації Президії Верховної Ради України, Президії Верховної Ради Кримської АРСР, доручати постійним комісіям Верховної Ради України з питань законодавства та законності, державного суверенітету, міжреспубліканських і

міжнаціональних відносин, діяльності Рад народних депутатів, розвитку місцевого самоврядування разом з Президією Верховної Вади Кримської АРСР протягом місяця підготувати пропозиції щодо розмежування повноважень між державними органами України і Кримської АРСР.

4. Запропонувати Президенту України прискорити політикоправове вирішення проблеми Чорноморського флоту.

5. Кабінету Міністрів України розглянути питання:

- про фінансове те матеріально-технічне забезпечення м. Севастополя у відповідності із його статусом;

- про створення вільної економічної зони в Криму;

- про створення ефективно діючої державної структури для реалізації програми депортованих народів". Прошу, другий мікрофон.

ПОРОВСЬКИЙ М.І., заступник голови Народного руху України, голова координаційної ради /Рівненський виборчий округ, Рівненська область/. Шановні депутати! Шановний головуючий! Я хотів би звернути вашу увагу на те, що в засобах масової інформації прозвучала інформація про те, що в Криму створюються загони самооборони, тобто ті формування, діяльність яких підпадав під відповідальність.

Я пропоную проект постанови доповнити лише одним пунктом: "Генеральному прокурору України забезпечити неухильне виконання законів України на території Кримської Автономної Республіки". Таке доповнення суттєво конкретизує цю постанову.

І зокрема по Заяві. /Голоси із залу/.

Я вас усіх поважаю і прошу поважати також мою думку.

Я хотів зауважити стосовно цієї Заяви, яку підписав заступник Голови Верховної Ради України Гриньов. У ній говоряться про створення в Крику вільної економічної вони. Ми розробляємо Закон про вільну економічну зону, і однозначно зараз записувати про те, що в Криму має бути створена така вона - звучіть неетично стосовно нашого парламенту і того законодавчого процесу, який відбувається.

У майбутній закон ми закладаємо принцип - величезні території можуть бути вільними економічними зонами. Але ж закону такого це немає. Прошу зважити на ці два доповнення.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає потреби записувати ніякого доручення Генеральному прокурору, оскільки така інформація була в засобах масової інформації. Таке доручення я вже дав Генеральному прокурору Україні - розібратися з цією інформацією.

Другий мікрофон. Миколо Васильовичу, будь ласка.

БАГРОВ М.В., Голова Верховної Веди Республіки Крим /Нижньогірський виборчий округ, Республіка Крим/. Я обращаюсь к народным депутатам и хочу оказать следующее. Вчера в Крыму мы провели очень непростые и вместе с тем очень конструктивные переговоры. Зачитанное только что совместное Заявление - это действительно тот документ, который может послужить первым хорошим шагом для нормализации обстановки в Крыму и снять ту напряженность, которая у нас есть.

Поэтому просил бы вас как председательствующего /я, конечно, не имею права моим товарищам по депутатскому корпусу говорить о том, что не следовало бы сегодня обсуждать/ не начинать обсуждать этот вопрос. Это - не лучшая форма решения этой проблеме.

Второе. Я полностью присоединяюсь к тому, что сказал Владимир Борисович Гринев. Не надо увязывать Заявление Верховного Совета, за которое мы проголосовали, с результатами работы. Я думаю, что по ошибке в проект постановления "О результатах работы делегации Президиума Верховного Совета Украины в Крымской АССР" попал второй пункт. В нем записано: "Схвалити текст Заяви Верховної Ради України щодо постанови Верховної Ради Російської Федерації від 23 січня 1992 року". Это совсем другое дело. Я думаю, надо исключить этот пункт. Прошу вас поддержать проект постановления Верховного Совета Украины.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Текст Заяви Верховної Ради України ми окремо проголосували. Я ставлю на голосування проект постанови Верховної Ради України "Про підсумки роботи делегації Президії Верховної Ради України в Кримській АРСР" за винятком другого пункту. Прошу голосувати.

"За" - 354. Постанова прийнята, з чим я вас і поздоровляю.

Шановні народні депутати! Не можу не оголосити ще одну заяву, оскільки в перерві мені робили зауваження. Дуже коротенька депутатська заява від фракції Народного руху, прошу вислухати.

"Депутатами Верховної Ради утворено парламентську фракцію Народного руху України. Чисельність фракції - 26 депутатів. На організаційному засіданні 6 лютого цього року головою фракції Народного руху обрано Михайла Гориня, голову політичної рада Народного руху України.

Фракція ставить за мету діяльності: перше - виконання програми Народного руху; друге - захист соціальних прав громадян України; третє - національне відродження народів України.

Фракція відкрита для вступу інших народних депутатів України".

Продовжуємо обговорення звіту Уряду України. Слово надається народному депутату Тимчуку Сергію Артемовичу. За ним виступатиме депутат Юхновський.

ТИМЧУК С.А., голова колгоспу "За мир" Кам'янецьПодільського району /Кам'янець-Подільський виборчий округ, Хмельницька область/. Шановні депутати! Шановна президіє! Сотні тисяч жильців України з великою надією слухають і, мабуть, дивляться сьогоднішній звіт Кабінету Міністрів, з яким виступив шановний Вітольд Павлович Фокін. Адже заходи, передбачені указами Президента, про соціальний захист населення в умовах лібералізації цін, про підвищення мінімального розміру заробітної плати, постанови Уряду з цього питання не виправдали надій людей, не стали достатніми і надійними для підтримання нормального життєвого рівня багатьох верств населення в умовах, так би мовити, лібералізації цін. У простих людей на місцях складається таке враження, що Уряд не контролює сьогодні ситуації, а намагається весь тягар виходу із важкої кризи перекласти знову на плечі трудящих - як жителів міста, так і жителів села.

Упевнений, що кожний з нас добре знав: якщо Уряд не може забезпечити хоча б мінімальної соціальної гарантії, то він втрачав довіру і повагу людей, викликав незадоволення та критику на свою адресу.

Я більш ніж упевнений, що Президент України всім серцем хоче добра та злагоди, але на жаль, з різних причин не все вдається зробити при обставинах, які склалися на території колишнього Союзу.

Щоб захистити населення і внутрішній ринок Уряду, на мою думку, слід рішучіше і оперативніше вирішувати питання, які витягнуть кашу економіку з кризи, допоможуть припинити скорочення обсягів виробництва, будуть стимулювати і зацікавлювати виробників у збільшенні виробництва продукції.

Кілька конкретних пропозицій. Вважаю, що в першу чергу при допомозі Уряду ми повинні прийняти пакет законів про податки, роздержавлення, приватизацію, земельну реформу, антимонопольно законодавство і інші, які б стимулювали виробництво та ринкову діяльність, давали впевненість у майбутньому. А такі закони, як Закон про цивільну оборону України, проект якого ми обговорювали, та деякі інші, могли б ще трохи зачекати.

Друге. Негайно слід переглянути систему оподаткування госпрозрахункових підприємств, установ та організацій. Вона хоч і розрахована на поповнення бюджету України, але завдасть великих збитків і поставить на грань банкрутства багато виробничих підрозділів, уб'є ініціативу та підприємливість, бажання мати прибуток.

Третє. Вважаю, що Уряду слід докорінно змінити ставлення до сільського господарства, без швидкого поліпшення роботи якого вихід з кризи, забезпечення дешевими продуктами харчування жителів міста практично неможливі. Усі відрахування слід зменшити і залишити на рівні минулого року. Хіба може селянин думати добре про Уряд, коли сьогодні його душать такими податками. Про який пріоритет та еквівалентний обмін можна говорити, якщо на один карбованець заробітної плати ми повинні виплачувати один карбованець 20 копійок різних відрахувань. Закупівельні ціни на сільськогосподарську продукцію зросли в 5-8 разів і майже постійно фіксуються Урядом. А для всіх, хто працює для села, ціни, дійсно, вільні, зросли в 15-20, а то і в 40 разів. Наприклад, кормозбиральник комбайн "КСК-100" в минулому році коштував 33 тисячі карбованців, сьогодні вже коштує 494 тисячі карбованців плюс 30,5 тисячі доларів. Кормозбиральник комбайн "Полісся" у минулому році коштував 59 тисяч 200 карбованців, а сьогодні коштує 1 мільйон 100 тисяч плюс 7 тисяч доларів.

Наш український трактор ЮМЗ-6 коштував у минулому році 19 тисяч карбованців, а сьогодні за нього уже просять 240 тисяч карбованців. Одна тонна вугілля коштує 1500 карбованців. То скажіть, будь ласка, про яку дешеву сільськогосподарську продукцію можна говорити? Хіба селяни в цьому винні? Я розумію, що деякі гарячі голови хочуть швидше довести колгоспи й радгоспи до краху, а народ до голоду. Але виникав запитання: як ростити сьогодні фермера згідно з прийнятим законом, коли він не зможе придбати ні стару, ні нову техніку, коли лопата з

дерев'яною ручкою коштує сьогодні 98 карбованців, відро - 60, а рулон руберойду - 150? Хіба ніхто в Уряді про це не знав? Я думаю, що /ряду в над чим працювати.

І останнє. Мене дуже дивує, коли дехто з розумних і грамотних людей не вважає голів колгоспів і директорів радгоспів селянами. Думаю, це дуже шкідлива думка. Адже колись куркуля також не вважали селянином. Що з цього вийшло, ми вже знаємо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Юхновському Ігорю Рафаїловичу. Підготуватися депутату Павлову.

ЮХНОВСЬКИЙ І.Р., голова Комісії Верховної Ради України з питань народної освіти і науки /Червоноармійський виборчий округ, Львівська область/. Шановний Василю Васильовичу! Шановні депутати! Доповідь Прем'єр-міністра складається фактично з трьох частин. У першій частині Уряд визнав, що були допущені помилки в політиці. У другій частині - заходи щодо соціального забезпечення. У третій - проект чергової концепції про стимулювання виробництва.

Перше. Про недоліки Уряду скажуть і без мене. Я лише хочу відмітити один, принциповий: падіння довіри між керівництвом Росії і України. Воно лягає широким віялом на нижні ешелони адміністрації і засобів масової інформації, призводить до штучного і некорисного розпалювання суперечностей. Разом з тим породжує страх перед кроками Москви і веде до підписання непотрібних зобов'язань.

Що можна сказати про наше становище відносно Росії? Російська Федерація в все ще завелика країна. При намаганні утримати військову потужність вона продовжуватиме розпадатися на окремі держави. Мине час, закінчаться запаси зовнішньої допомоги і там будуть виникати нові проблеми. Нам потрібно вести політику дружби і стояти на чіткій позиції державної незалежності України. Це історично справедливо і економічно найвигідніше.

Друге. Про систему соціального забезпечення. Лише на високих податках ця система не втримається. Податки разом з відрахуваннями сягають до 122 процентів. Вони сильно б'ють по приватному підприємництву, але залишаються несуттєвими для людей, які працюють в галузі бюджетної зарплати. Згодом це породить соціальний вибух проти тих же пенсіонерів, чорнобильців і проти працівників управління.

Третє. Про стимулювання виробництва. Слід переглянути ще раз розміри відрахувань на Чорнобиль, розміри податку на добавлену вартість та податку з прибутку. Податки мають, зокрема, стимулювати виробництво і виробничу ініціативу.

Монополізм і волюнтаризм у встановленні цін став нелогічним. Тому Комісія з питань народної освіти за погодженням з президентом Академії наук бере ініціативу зобов'язати всі економічні інститути і Мінстатистики республіки визначити світові ціни на товари, що виробляються в кожній області України, і створити відповідний інформаційний банк даних.

Справа в тім, що довкола нас існують країни з моральною економікою. Ми з часом прийдемо до їхнього укладу, тому вже зараз потрібно орієнтуватися так, щоб ціни на товари у нас відповідали цінам у Західній Європі. При суттєвому порушенні такої відповідності слід застосовувати податкові санкції.

Наступним питанням в наявність товарної маси і довіри до купонів. Перед Урядом до введення власних грошей немає важливішого завдання, як забезпечення товарами і послугами маси купонних грошей. Курс купона має стояти вище курса карбованця.

Тут в керівництво канадської фірми, яка нам друкує гроші. Вважаю, що потрібно нарешті укласти договір про гроші, які мають бути надруковані й привезені в Україну.

Далі. Як правило, кожна область республіки має реалізувати на внутрішньому ринку товарів на суму не меншу за величину сумарної заробітної плати всього населення області.

У зв'язку з цим Україна повинна почати енергійні кроки по продажу військової продукції. Це абсурдно, коли дві третини населення зайнято у військовому виробництві, яке майже не приносить прибутку.

Одним із найголовніших завдань є весняні польові роботи, збір і збереження наступного врожаю. Ми весь час шукаємо господаря на селі, щоб віддати йому в руки господарство. В першу чергу зараз такими господарями в голова колгоспів і радгоспів. Можливо, доцільно провести повсюдне експериментальне роздержавлення і приватизацію на селі, передавши землю у володіння одному основному власнику, наприклад, колишньому голові колгоспу, наділивши його, скажімо, 20 процентами акцій господарства, розділивши решту 80 процентів акцій між членами колгоспу відповідно за їх вкладом у господарство.

Ще таке. Колгоспи виділяють великі площі землі для приватних господарств без належної компенсації, але це не раціонально. Може, доцільніше кошти, які республіка виділяв на розвиток села, передати сільськогосподарському банку. Банк же надасть колгоспу і потрібний кредит під заставу землі. Землю ж банк може продати у приватну власність чи громадянину республіки, чи для спільного володіння громадянинові з діаспори. Так будуть одержані значні суми.

Уряд повинен шукати гроші, але не тільки елементарним шляхом через збільшення податків. Такий шлях веде до кризи. Урядові потрібні нові ініціативні ділові ляди. Але й потрібні український патріотизм, чесність і дисципліна. Тут основні завдання перед засобами масової інформації. Потрібна дружба між усіма націями в Україні.

Шановні росіяни, євреї, татари, білоруси, молдавани! Ми, українці, ніде і ніколи протягом наших спільних зусиль до незалежності не намагалися чимось принизити вашу національну гідність. Єдине, що декому з вас, може, було дискомфортним, - наше намагання на прапор, герб і гімн. Але ми, українці, готові поважати і триколірний прапор Росії, і двоглавого орла, і зірку Давида, і біло-голубий прапор Ізраїлю, і біло-червоний стяг Білорусії. І ми не питаємо вас - росіян, євреїв, білорусів і інших - хто, коли і як під цими стягами воював. І українці діаспори теж про це не питали. І нехай же не буде між нами розбрату.

Грамотна економіка, грамотна економіка і ще раз грамотна економіка - ось головний девіз на сьогодні для Уряду. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Павлову Володимиру Олексійовичу. Підготуватися депутату Білому.

ПАВЛОВ В.О., головний лікар Дніпропетровської обласної клінічної лікарні імені І.І.Мечникова /Вузівський виборчий округ, Дніпропетровська область/. Каждый здравомыслящий человек задает сегодня вопрос: что же происходит? Обнищание населения, экономический упадок, угроза полного банкротства, остановки производства... Ошибочность и бессистемность нынешней политики для большинства людей очевидны. Не нужно быть большим экономистом, чтобы не понимать: нет последовательности в проведении экономической реформа. Основой перехода к рынку является изменение форм собственности, установление твердой валютной единицы, демонополизация, насыщение рынка товарами, развитие конкуренции, стабилизации в обществе и только после этого - либерализация цен. И вряд ли в ближайшее десятилетие она должна быть такой тотальной.

Механизм ценообразования просто поражает. Умышленно увеличивается базовый уровень фонда оплаты труда, и в итоге уменьшаются отчисления с прибыли, а также отчисления на развитие производства. В цену закладывается все, не имеющее непосредственного отношения к производству: налоги на содержание плохих дорог, расходы на экологию, да и вообще все наше разгильдяйство

/где должен работать один человек, работают три, а зарплата их закладывается в цену/.

С теоретической и технической точек зрения попытка внедрить полную либерализацию цен в монополизированной экономике неизбежно приводит к инфляции и краху внутреннего рынка, а не к экономическому росту. Такая политика гибельна.

Я считаю Витольда Павловича грамотным экономистом, умным политиком, и, как видно из доклада, он эту ситуацию осознает полно. Отсюда предложение установить контроль над ценами в государственном секторе и на некоторые жизненно важные продукты питания.

Уважаемые коллеги! Третий месяц рейтинг Правительства независимой Украины и всего депутатского корпуса стремительно катится вниз. В условиях хаоса и неразберихи отсутствуют обещанные структуры президентской власти. На уровне местного управления все это время их ждут, практически ничего не предпринимая. Такая же ситуация и в Кабинете министров. Ждем и мы от высшего должностного лица Украины решительных политических и экономических решений.

В то же время считаю неоправданным частую смену должностных лиц, назначенных меньше года назад и просто не успевших еще развернуть нужную работу. Пример - критика Национального банка. С одной стороны, заверение, что среди членов СНГ мы будем первым государством, которое введет собственную денежную единицу, с другой - предложение депутатской группы освободить руководителя. Здесь налицо непоследовательность.

Развитие рыночных структур будет затруднять централизацию средств дал социальной сферы. Нам все труднее формировать громоздкий бюджет государства. У нас и сегодня нет еще бюджета. Но нужно ля его все делать в таком объеме? Зарубежный опыт учит, что умное правительство, не справляясь в новых условиях о какими-то функциями, передает их на места. Да ж разумнее распределение материальных благ осуществлять на уровне производства. Это основа для медицинского страхования населения, для введения страховой медицины.

Министерству финансов пора расстаться о частью своих привычных функций, делающих его сверхцентрализованным монстром. Обязанность Министерства финансов при формировании местного бюджета, на наш взгляд, -определить квоту на оборону, развитие энергетики., транспорта, другие государственные нужды, а остальные средства /в том числе для социальной сферы/ оставить в распоряжении органов местного самоуправления.

Изменение формы источников финансирования позволит в здравоохранении осуществить приватизацию, внедрить рыночную страховую медицину.

Очень большие сложности в лекарственном обеспечении. На этот год мы обеспечены фондами на важнейшие лекарственные препараты всего на 20 процентов. В 1991 году мы получили лить 10 процентов от ранее получаемого количества медикаментов по импорту.

Необходимо отметить, что на территории Украины вырабатывается около 800 наименований лекарственных препаратов. Однако

в 1991 году мы подучили только 20 процентов от этого количества. Это недопустимо.

Предприятия фармакологической промышленности подчиняются Главмедбиопрому, который ранее был в союзном подчинении.

Кроме того, непомерно возросли цены на лекарственные препараты. Планировалось в 4 раза, но цены на сырье выросли в 10-20 раз. Предлагаю минимум на 80 препаратов, жизненно важных и необходимых, установить твердую государственную цену.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Білому Василю Павловичу. За ним виступатиме депутат Яковишин.

БІЛИЙ В.П., голова Дубнівської міської Ради народних депутатів, голова виконавчого комітету /Дубнівський виборчий округ, Рівненська область/. Шановні народні депутати! Шановний Василю Васильовичу! Шановні члени Уряду! давайте ми з вами зараз думкою повернемося до 16 липня 1990 року - дня проголошення Декларації про державний суверенітет України. Цей день отав першою сходиною до державності, до виборювання політичної і економічної незалежності навої України. Яку ми з вами відчували радість, яке було піднесення і яка велика надія!

І от, на щастя, ваші з вами надії збуваються. Політичну не залежність сьогодні ми з ваш маємо, а становлення економічної незалежності нашої державі проходять дуже й дуже важко.

Наростає і загострюється економічна криза. Люди запитують один одного: чому так сталося і доки це буде продовжуватись?

Сьогодні кожна з партій, що народишся і переродилися, підфарбувалися і перефарбувалися, все пояснюють на свій лад, підливаючи масла у вогонь, який може спалити все до останку. Партій багато і може бути ще більше, але вимучена і вистраждана Україна єдина. Суспільні незгоди, розлад і розбрат уже в котре призводять народ України до рабства і злиднів. Практика засвідчує, що така метушня призводила до більшовизму та фашизму.

То невже ми, народні депутати України, ви, Леоніде Макаровичу /вас тут немає, але ви напевно чуєте/, як Президент України, допустимо, щоб над нами глумились ті, хто не може змиритися з думкою, що Україна є державою. Вони тільки й чекають цього. До речі, не тільки чекають, а й діють.

Ні, цього допустити ми не можемо, бо нас проклянуть наші діти і внуки. Проте ні ми, народні депутати, ні перший Президент України не маємо права не сказати своєму народові всієї гіркої правди. Правди про те, де ми знаходимося сьогодні. Ми повинні сказати, як вийти з цієї прірви, а не займатись популістськими обіцянками, маємо накреслити строки виходу і суворо, якщо хочете, навіть жорстоко запитати за невиконання і саботаж. Поки що більшість людей вірить і покладає надії на наш парламент і Президента.

Довіра ж людська не безмежна. Тому потрібні дії й заходи. Ми не повинні сьогодні боятися того, що ці заходи будуть непопулярними, декому можуть не подобатись. Однак, ми повинні бути впевнені, що вони виведуть нас із кризи. Шановні колеги! Скажіть, будьте добрі, що сьогодні змінилося в суспільних відносинах? Земля, фабрики, заводи -як були нічийними, тобто державними, так і залишились. Тільки колись було державне управління, а сьогодні його немає. Але це "благо", це безладдя продовжуватись не може. Тому я впевнений, що нову справу повинні робити нові люди. Я маю на увазі не тільки наших перших осіб і міністрів, а й старий апарат, що сьогодні готує проекти документів та інші заходи, які потім життям не підтверджуються.

Вважаю, що досить і нам, і Уряду свої прорахунки звалювати на Росію, мовляв, Росія пішла на реформи, тож і ми за нею мусимо йти.

Сьогодні Вітольд Павлович сказав, що лібералізації цін мали б передувати приватизація, роздержавлення і таке інше. Я хочу запитати: хто нам заважав це робити? Це - перше.

Друге. Уряд повинен окреслити як є нашу державу, її економіку, взяти під контроль її входи і виходи, знати, нарешті, наш платіжний баланс у твердій валюті. Мені було прикро слухати відповідь Вітольда Павловича, що ніякого дорогоцінного металу, золота з України не вивозять. Все це не так, і він, напевно, добре про це знає.

Третє. Уряд повинен взяти під соціальній захист держави старих і немічних, а молодим і здоровим дати право заробляти і заборонити красти. Про це вже сьогодні говорилось.

Четверте. Повинна бути сувора виконавча влада. Я завершую. Маємо зробити це негайно - президент, ми з вами.

Гадаю, що ми існуємо в світі реальностей і емоцій. Реальність диктує оцінку і лінію поведінки, а почуття постають проти неї. Тому пропоную з почуттям відповідальності оцінювати реальність і відповідно всім діяти, в першу чергу нам, депутатам,

-без канікул і перерви. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Яковишину Леоніду Григоровичу. За ним виступатиме депутат Московка.

ЯКОВИШИН Л.Г., директор Бобровицького радгоспутехнікуму /Козелецький виборчий округ, Чернігівська область/. Шановні депутати, прошу вашої /ваги. Я постараюсь вкластися в регламент, якщо мені не заважатимуть говорити. Василю Васильовичу, зважте на це.

Дуже прикро, шановні депутати, що при розгляді такого надто важливого питання, відсутні, хоча і з поважних причин Прем'єр і наш шановний Президент. Кілька слів про звіт Прем'єр-міністра. Мені б хотілося, щоб Уряд не припустився торішніх помилок.

Що я маю на увазі? Щоб гроші, особливо валютні, безпідставно не направлялись не в ті сфері. Якщо Уряд не вробить певних висновків а помилок минулого року... Я маю на увазі те, чому ми не добрали мінімум 5-6 мільйонів тонн зерна в 1991 році. Відсутні були засоби захисту рослин. На нинішній рік складається катастрофічна ситуація. З доповіді Прем'єр-міністра товариша Фокіна я цього не відчув. Адже сьогодні немає пального, мастил і так далі. Чим ми компенсуємо те, що ми не внесемо органіки? Питання: де прогноз? Як нам отримати той же хліб, ту чи іншу продукцію? Хімічна промисловість /я маю таку інформацію/ у цьому році дасть 50 процентів мінеральних добрив від рівня 1991 року. Давайте тепер подумаємо, що ми будемо робити у 1992 році. Якщо ми у цьому році вийдемо на 10 процентів, то слава Богу. Де ці розрахунки? Дід ці розрахунки повинен переглядатися весь пакет законів, які ми прийняли.

По-перше, указом Президента шахтарям знижено податок на заробітну плату до 37 процентів. Це потрібно зробити і для села. В усьому світі сільське і фермерське господарство в тому числі, в дотаційною галуззю. І у нас пріоритет повинні мати шахтарі і трудівники села. Село має бути на дотації. Треба так розраховувати, щоб у 1992 році не шукати винних у цьому питанні.

По-друге, хто заважав нашому шановному товаришу Фоніку підібрати за 1991 рік такий Кабінет, який би міг працювати? Я особисто переконаний, що сьогодні у нас є міністри, які

далеко не професіонали. Як товариш Фокін міг рекомендувати на посаду Державного міністра Міністра у справах економіки товариша Мінченка, який взагалі ніколи до економіки не мав ніякого відношення. Давайте тепер подумаємо, що ми будемо робити в кінці 1992 року". Не буде товариша Фокіна - прийде Іванов, Петров, Сидоров. Що це вирішить? У нас немає мільйонних валютних запасів, щоб вирішити ці питання. Перехід до ринку сьогодні /багато товаришів каже, що це демократичний перехід/ неможливий без диктатури законів. Перший місяць роботи в січні показав прекрасно, яку неоперативність у цих питаннях проявив Уряд. Ось декілька документів по м'ясокомбінату, в яких йдеться про те, що там робилося в січні, що недоодержали і так далі. Оперативності в цих питаннях не було.

Мене турбує головне питання: де пакет законів для аграріїв? Сьогодні і комісія депутата Печерова, і Комісія Верховної Ради України з питань економічної реформи і управління народним господарством, і Кабінет Міністрів повинні чітко нам сказати, що ви, аграрники, при лібералізації цін в цьому році вийдете з прибутком. Дехто вже заявляв, що прибуток буде 60 відсотків. Це - абсурд. Ми в цьому році якщо 10 відсотків будемо мати, то слава Богу. Є ряд інших питань, але за браком часу не хочу їх порушувати.

Я вважаю: якщо Уряд товариша Фокіна проіснує рік при такому ставленні до села, то нас чекає ніщо інше, як голод.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Московці Володимиру Миколайовичу. За ним виступатиме депутат Поровський.

МОСКОВКА В.М., секретар Комісії Верховної Ради України з питань гласності та засобів масової інформації /Ленінський виборчий округ, Харківська область/. Шановні народні депутати! Змістовного аналізу суспільно-економічного становища в Україні нам не представлено. Увага депутатів і народу України зосереджувалась на так званому соціальному захисті населення, у першу чергу його непрацездатної частини. Де не тільки цинізм і лицемірство, а навмисне відвертання уваги Верховної йди від причин економічного краху України.

Посилання на зовнішні чинники є абсолютно безпідставним. Ми недопоставили, вони недовідправили, усталені вікові зв'язки порушені і так далі - це лише свідчить про заскорузлість, навіть, вибачте, динозавризм мислення нашого Уряду. Бачите, потрібна окрема доповідь, щоб розповісти нам і народу, що зробив чи принаймні думає зробити Кабінет Міністрів України, щоб сама працездатна частина населення України могла працювати з повною віддачею, тим самим прогодували себе і свою сім'ю, створили реальні /матеріальні, а не ілюзорні, паперові/ кошти для підтримки непрацездатності.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимире Миколайовичу, вибачте, будь ласка.

Шановні народні депутати! Особисто звертаюсь до депутата Гудини і до всіх вас. Дуже прошу, зверніть увагу: люди виступають, намагаються викладати свої погляди, вносять пропозиції. Давайте ще попрацюємо годину з тим, щоб потім перейти до прийняття рішення.

Прошу вас.

МОСКОВКА В.М. А ось для цього, як мінімум, треба мати організаторський хист, його ж, на жаль, цьому Кабінету явно бракує. Адже наші провідні міністерства не можуть скоординувати роботу підприємств, які їм давно і напряму підпорядковані. Про те, що усталені зв'язки розірвані, відомо щонайменше три роки. Та звиклі тасувати із року в рік цифри показників міністри нинішнього Кабінету чомусь не спромоглися довести до відома підприємств, підпорядкованих їм, що ні в 1991 році, ні надалі фондових поставок не буде. Більше того, замість вданого у цій ситуації виходу для державних підприємств - зняття відомчого ярма, роздержавлення, невтручання в процес виробництва і реалізації товарів - накинуто ще одне ярмо. Це - податки і цінова політика, яка запропонована.

А яро новітнє недержавне підприємництво і говорити незручно, бо держава грається з ним, як кіт із мишею. Придушить, відпустить, трохи поворохнулося знову пазури запускає. От і маємо

- ні державні, ні недержавні підприємства працювати на можуть. Навіть працездатний не в змозі себе

прогодувати. А Прем'єр жонглює перед Верховною Радою паперовими мільярдами соціального захисту населення України.

Вітольд Фокін вжив термін "вільне ціноутворення". Ні! Де - централізоване підвищення державних цін в умовах монополізму держави у сфері виробництва. Мінімальний рівень споживання не можна забезпечити, якщо ціни підвищились у 3-15 разів, а нинішня купонна система зменшила реальний заробіток у 3-4 рази. Взагалі, введення цих купонів - це подовження кофіскаційної політики, яка тягнеться вже більше року спочатку в колишньому СРСР, тепер і в Україні.

Зараз ми з вами стоїмо перед реальною загрозою того, що обраний народом Президент України може піти шляхом експрезидента Горбачова. Як представника України його вітають на всіх рівнях за кордоном, а тут, у самій державі, твориться те, що ми маємо на сьогоднішній день.

На закінчення я хотів би зачитати вам кілька рядків з листа мого виборця - пенсіонера Калюжного із Харкова. Виклавши, в якому становищі сьогодні опинилися наші пенсіонери і люди похилого віку, він пише: "Поэтому прошу вас провести через Верховный Совет Украины законы иди постановления о предоставлении пенсионерам по их личной официальной просьбе дозы быстродействующего яда типа цианистого калия. В этом случае ссылки на не гуманность этого акта являются только лицемерием, так как голодная смерть не гуманнее мгновенной смерти..." і так далі.

Бачите, до чого соціальний захист, яким тут так похваляється наш Прем'єр-міністр, доводить наш народ. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Поровському Миколі Івановичу. За ним виступатиме депутат Череп.

ПОРОВСЬКИЙ М.І. Шановні колеги-депутати, шановний головуючий! Готуючись сьогодні до заслуховування звіту нашого Прем'єр-міністра, я, звичайно, вивчив ті документи, які нам були запропоновані від Уряду щодо економічної політики в Україні.

Нам усім було роздано від Кабінету Міністрів Основні напрями економічної політики в Україні в умовах незалежності, де є прекрасні пункти: роздержавлення і приватизація, розвиток інфраструктури ринку, аграрна реформа, фінансова реформа, державне регулювання в умовах ринкової економіки і так далі.

Переглянув ще один чудовий план уже термінових економічних реформ, який був розроблений у грудні нашім міністром Лановим і затверджений Фокіним; Теж прекрасний план, який передбачав, як і попередній, і соціальний захист, і захист майнових прав, і блокування зовнішньої девальвації карбованця, ї ринковий розподіл продуктів, і введення жорсткої бюджетної політики, і так далі.

З сердечної простоти я сподівався, що наш Прем'єр-міністр візьме в руки оці два плани /він гарантував, що вони будуть виконані/, стане отут і чітко по кожному плану, пункт за пунктом нам відповість, що ж зроблено.

На жаль, ми сьогодні знову ж таки почули констатацію фактів, почули якесь передбачення, побачили, як Прем'єр-міністр нам пояснює, чому сталося саме так, а не інакше.

А врешті-решт про відповідальність за виконання оцих двох документів ніхто з нас так і не почув. Хочу сказати" що нікого тут із нас не треба переконувати, що найкращим захисником внутрішнього ринку є карбованець. Які б ми не робили економічні кордони, митні кордони і тому подібне - це всього лише допоміжна в тій функції, яку здійснює національна валюта. Але відверто кажучи, напевно у кожного із нас в якась доля вини за те, що до вирішення цієї проблеми ми не підійшли, скажімо, ще рік тому.

Щоправда, з цієї трибуни наш Прем'єр-міністр заявляв, що він проти введення національної грошової одиниці, Що мова може йти лише про продуктові гроші. То про який захист ринку можна говорите, коли наш Прем'єр-міністр саме з такою позицією підходив до захисту внутрішнього ринку і не позбувся її, напевно, аж до сьогодні. Візьмімо зокрема, його орієнтацію на ту італійську фірму, яка повинна була надрукувати нашу грошову одиницю /хоч італійські гроші є найнижчої якості, замість того вони вимагали від нас надати їм права дистриб'ютора/. В результаті були випущені купони без номерів і серій і тепер уже ніхто не вгадає, з яких джерел з'являються купони на чорному ринку і продаються за спекулятивними цінами. І нас намагаються сьогодні переконати, що друкування купонів з номерами і серіями коштувало б дорожче. Я впевнений, що набагато дорожче нашій державі

обійшлося друкування купонів без номерів і без серій. Це, до речі, і призводить зараз до катастрофічної інфляції нашого купона.

Така ж політика експорту, коли підприємства за безцінь експортують кольорові метали, переганяючи їх у брухт, щоб за безцінь продати на зовнішньому ринку й отримати тверду валюту. Та сама політика, коли нафта, добута з таким трудом, переганяється в мазут і знову продається на зовнішньому ринку, аби тільки одержати тверду валюту, щоб закупити за неї автомашини, відеомагнітофони та інші товари, яких у нас бракує на ринку. Так само, як з цінами і тарифами.

Я дивуюся, що Уряд у цій ситуації був просто безпорадний. Але, напевно, найбільша катастрофа в тому, що долари з таким трудом добуті на зовнішньому ринку /за 2 останніх місяці - це близько 1,5 мільярда карбованців/, до сьогодні знаходяться в Москві в Зовнішньоекономічному банку і реальних кроків для того, щоб їх повернути, не зроблено. Це є економічна диверсія проти України, за яку мусить настати кримінальна відповідальність тих, хто допустив, що наша Україна за ці 2 місяці пограбована до останньої нитки.

Нені важко у повному обсязі оцінити діяльність нашого Уряду, але я хотів би процитувати слова Стеклова - одного з керівників прошовіністичної організації "Отечественный форум": "Если бы каждый русский человек сделал столько для России, сколько Витольд Фокин, ни о какой самостоятельной Украине не могло бы быть и речи".

Я хочу сказати, що абсолютно логічно було б після обрання Президента всьому нашому Уряду піти у відставки доручити Президенту сформувати новий уряд - уряд національної довіри. Є в складі старого Уряду прекрасні міністри, енергійні, ділові, такі як Антонов, Спіженко, Таланчук і інші. Я вважаю, що такий Уряд національної довіри здатний вивести Україну з кризи.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово від комісії надасться народному депутату Черепу Валерію Івановичу. Підготуватися депутату Півню.

ЧЕРЕП В.І., голова Комісії Верховної Ради України з питань будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства /Білопільський виборчий округ, Сумська область/. Шановні народні депутати! Як інформував нас Вітольд Павлович Фокін, ситуація в економіці республіки надзвичайно складна. Вона погіршується. До того ж результати роботи абсолютної більшості галузей народного господарства в січні поточного року не викликають оптимізму. Ціни непомірне зростають, а обсяг виробництва продукції стрімко зменшується.

Причин тут багато, про них сьогодні немало говорилось. Ясна річ, що основний тягар відповідальності за погіршення стану справ в економіці лежить перш за все на Урядові.

Але треба чесно сказати, що й ми, парламентарії, у свій час дуже багато енергії витратили на бійки місцевого значення і не домоглися прискорення розробки разом з Урядом і прийняття пакету економічних законів, таких як закони про

приватизацію, роздержавлення, про власність на землю та інші, що стало гальмом на шляху до ринку. Це факт. І тому Верховна Рада, як ви знаєте, запропонувала ряду комісій прискорити доопрацювання цих законів і негайно ввести їх у дію.

А тепер коротко про ситуацію, яка склалася в будівельному комплексі республіки. У зв'язку з введенням вільних цін на матеріальні ресурси, такими напрямками формування державної податкової системи галузь поставлена в надзвичайно скрутне становище, точніше на грань розвалу. В цих умовах іде скорочення обсягів будівельно-монтажних робіт, порушуються зв'язки системи фінансово-господарських відносин із замовниками та постачальниками. І що найстрашніше, під загрозою безробіття може опинитися більш як півмільйона робітників галузі.

Будівництво, як ви знаєте, -це базова галузь, від справ у якій залежать усі основні галузі республіки, -а головне вся програма соціального захисту людей. Особливу тривогу викликав стан спорудження житла та об'єктів соціальної сфери, обсяги яких істотно зменшуються.

Різке зростання цін зводить до нуля обсяги будівництва кооперативного житла, призведе до припинення Індивідуального будівництва. Про це вже говорили сьогодні депутати.

У скрутному становищі опинилися проектні організації. Під загрозою виконання багатьох соціальних програм України, у тому числі Закон про пріоритетність соціального розвитку села, а також чорнобильська програма.

Якщо до цього додати, що за такої ситуації підрядні будівельні організації в січні практично використали власні оборотні кошти і джерела для їх поповнення відсутні, то став очевидним, що без термінової допомоги будівельному комплексу

конвеєр загальмує і надовго.

Що конкретно, на мій погляд, треба вирішити? Учора ми говорили з Вітольдом Павловичем. Він погодився терміново розглянути наші пропозиції стосовно будівельного комплексу. До чого вони зводяться?

Перше і, на мій погляд, головне - отримання зростання цін. В умовах гострого дефіциту джерел фінансування треба посилити дію закону від 2 лютого про граничний рівень рентабельності для промислових підприємств.

Про грабіжницький рівень цін мова йшла. Закон не спрацює, якщо не будуть знайдені форми зростання заробітної плати з обов'язковим зростанням обсягів виробництва.

Друге. До завершення перерахунку кошторисної документації треба встановити на перший квартал як виняток пільгове фінансування будівельних організацій, у тому числі будівництва господарським способом, як це ми робили раніше в тяжкі часи. Повторюю, це тимчасово.

Третє. За січень-лютий розрахунки з Замовниками провадити за договірними цінами, тобто за фактичною вартістю, з наступним перерахуванням після підписання договорів із урахуванням аміни цін. Для цього треба негайно відмінити нереальний коефіцієнт 2,7.

Наступне. З метою нормалізації роботи будівельних організацій дозволити їм на короткий термін пільгове кредитування на поповнення власних оборотних коштів. Доцільно також, я вважаю, відмінити інструкцію Мінфіну на переоцінку раніше одержаних матеріальних цінностей, що опинились у залишку.

Про поставку лісу Вітольд Павлович говорив, його вже повезли на Україну за умови, що ми виконуватимемо свої договори з Іркутською областю. Якщо ми не будемо солідними партнерами, то поставки припинять у будь-яку мить.

Для зняття соціальної напруги серед населення треба прийняті! рішення про компенсацію додаткових витрат, що викликані збільшенням вартості кооперативного будівництва. Збільшення вартості будов, розпочатих у 1991 році і не завершених на 1 січня 1992 року, на мій погляд, слід компенсувати за рахунок республіканського бюджету, а також за рахунок підприємств і організацій, працівники яких є членами кооперативів. При цьому кошти підприємств на зазначені цілі мають бути вилучені з прибутку, що підлягає оподаткуванню. Люди в цьому не винні, і я пропоную це зробити.

І на завершення. Потрібно терміново затвердити структуру Уряду. У моральному плані сьогодні це дуже важливо.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Півню Миколі Івановичу. За ним буде виступати депутат Сметанін.

ПІВЕНЬ М.І., голова колгоспу імені 118 загиблих комунарів Шахтарського району /Макіївський-Совєтський виборчий округ, Донецька область/. Многоуважаемые товарищи! В последнее время много избирателей обращаются с различными предложениями по укреплению экономики и социальной защите граждан

Украины. Все эти предложения сводятся к тому, что необходимо срочно определиться в приоритетности развития базовых отраслей народного хозяйства, выделив при этом угольную промышленность, так как уголь является основным энергоносителем на Украине. Определить конкретно по каждой шахте экономическое обоснование целесообразности ее существования, при необходимости вложить дополнительные капиталовложения для получения максимальной отдачи. Неперспективные сегодня шахты нужно законсервировать до лучших времен, трудовые ресурсы переквалифицировать на строительство жилья, которого недостает как для горняков, так и для других слоев населения.

Я живу в горняцком крае и знаю, что из 2,5 - 3 тысяч работающих на шахте только 15-20 процентов - основные горняцкие профессии, остальные - так называемая обслуга. Таким образом, никаких дотаций государства на содержание 70 процентов обслуживающего персонала не хватит. Необходимо сделать соответствующие выводы по данному вопросу.

6 настоящее время не решен вопрос о продовольствии и сырьевой базе для легкой промышленности. Предлагаю считать приоритетной отраслью также сельское хозяйство, заставив работать Закон о приоритетности социального развития села. Остальные структуры развивать на фоне развития основных, базовых отраслей.

Для стабильной работы производителей сельскохозяйственной продукции вношу предложение: немедленно, до 1 апреля 1992 года решить вопрос о передаче государственных предприятий, перерабатывающих сельскохозяйственную продукцию, производителям этой продукции - по акциям или паям. Тем самым

повысится как ответственность, так и заинтересованность в конечном результате, в качестве, в ассортименте продукции. Ведь в настоящее время на молокозаводах, мясокомбинатах появились аристократы, которые не подчиняются ни верхам, ни низам, диктуют свои кабальные условия производителям, поскольку являются монополистами по переработке сельскохозяйственной продукции. К тому же процветает воровство, торгуют все, кому не лень, и берут все подряд, что там лежит.

Вот почему необходимо все изменить в корне, отдав это производителям. Я обращался к Витольду Павловичу относительно того, что не заключаются договора. Уже февраль, а они не заключены.

Молоко себестоимостью 4,46 рубля закупается государством по 59 копеек, оно же диктует розничную цену - 4 рубля. И так по всем остальным позициям - потому что оно остается монополистом.

Считаю нецелесообразным применять 28-процентные налоги на добавленную стоимость на сельскохозяйственную продукцию, так как этим ущемляются прежде всего социальные гарантии населения. А бюджетные организации за счет этого имеют возможность повышать себе заработную плату.

Для снижения цен на продукты питания предлагаю распространить Указ Президента Украины по отчислениям в фонд Чернобыля и пенсионный фонд, применяемым для угольной промышленности, и на сельское хозяйство.

Считаю неприемлемым применение отчислений в фонд занятости населения о сельского хозяйства, поскольку последнее никогда не страдало от избытка трудовых ресурсов и, по всей

вероятности, страдать этим недугом не будет.

Я не могу понять, почему так получается в нашем государстве

- никто не дает никаких распоряжений, указаний, наконец приказов, а цены баснословно повышаются. Зачем в нашем государстве существует Комитет по ценам?

Почему в торговле идет переоценка ранее закупленных товаров? Чего мы ждем? Чтобы у населения иссякло доверие и терпение, чтобы оно вышло из повиновения и начались погромы? Потом мы будем лихорадочно искать выход из создавшейся ситуации.

С 1 февраля проверенные мной магазины Донецкого облпотребсоюза повысили цены на промышленные товары. Так, мужской костюм стоит 2,5 - 3 тысячи рублей, постельное белье - 900 рублей, фуфайка - 600 рублей, сапоги кирзовые - 360. Перечень можно продолжить. Все это - без торговой наценки. Когда же Кабинет Министров прекратит все эти безобразия? Ведь это государственная торговля.

А на железной дороге? Постельное белье стоит 12 рублей 80 копеек, сегодня уже до 22 рублей. Что это за обман? Неужели все неуправляемо в нашем государстве? Ведь хитрость "великих" руководителей отдельных предприятий заключается в том, что они играют в рынок, имея монополию на продукцию, повышают заработную плату рабочим без стыда и совести, что ведет к резкому увеличению стоимости товаров. Это не может продолжаться бесконечно. Ведь несомненно одно - резкое повышение цен влечет за собой резкое повышение заработной платы. Но ведь не все отрасли могут беспредельно повышать зарплату. Отсюда и недовольство населения.

И последнее. Прошу товарища Фокина проконтролировать решение Кабинета Министров о дальнейшем списании долгосрочных кредитов бывшего СССР предприятиям сельского хозяйства, которые находятся в преддверии приватизации.

Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Сметаніну Володимиру Іллічу. За ним виступатиме депутат Касьяненко.

СМЕТАНІН В.І., заступник голови Комісії Верховної Ради України у правах людини /Кіровський виборчий округ, Дніпропетровська область/. Уважаемый товарищ председательствующий! Уважаемые товарищи депутаты! Так уж случилось в моей биографии, что я рос и воспитывался в глухой сибирской деревне и первую лампочку Ильича увидел в 15 лет. Поэтому я часто слушал сказки моей бабушки про добрых и недобрых царей. И мне очень нравилось, когда добрые цари, переодевшись в рубища, шли в народ, узнавали, как он живет, а потом делали преобразования в управлении своим царством. Сегодня, слушая нашего Премьер-министра Фокина, я понял, что его доклад построен в стиле чистого классицизма. Учитывая стиль наших общих докладов, можно сказать, что он очень хорошо построен, но без всякого анализа, и самое страшное - без знания жизни народа.

Если бы Витольд Павлович не ездил в черных машинах, не обступали его директора, как в старое застойное время /нам показывают это по телевизору/, а просто проехал в трамвае, троллейбусе, метро, постоял бы в очередях вместе с людьми, да так, чтобы его не узнали, а исподтишка послушал, что говорят,

то я думаю, что доклад был бы немножко перестроен.

Дело в том, что сейчас страшно слышать слова возмущения от рабочего класса, интеллигенции, пенсионеров - всех, кто сегодня уходит за грань бедности, а некоторые не имеют возможности даже простого выживания. Что сегодня говорят люди? Что лучше были бы времена застоя и Брежнева. Порой действительно подумаешь: ведь у пенсионеров тогда была максимальная пенсия 120 рублей плюс 10 процентов за непрерывный стаж - 132 рубля. И на базаре в Днепропетровске он мог купить по 4 рубля /тогда была самая высокая цена/ 30 килограммов мяса. Сегодня, даже если дать ему пенсию 442 рубля, он купит только 4 килограмма мяса. Разве человек не вспомнит былые времена?

Сегодня мы говорим о либерализации и свободном отпуске цен.

Какой же это свободный отпуск цен? Чего мы кощунствуем? Зачем мы людей и самих себя обманываем? Никаких свободных цен нет, установлена твердая закупочная цена. Зажглась первая лампочка, за ней пошла вся цепочка.

Теперь депутат Яковишин говорит, что мясо на мясокомбинатах залежалось. Его не берут, потому что дорого. Если дорого - снижай цену, коль свободная цена. Я так донимаю рынок. Если мы пошли в рынок /а он сказал, что мы пошли в рынок/ и мясо не берут, потому что дорого, то почему оно должно гнить, почему оно должно пропадать? Ведь даже в капиталистическом обществе, если что-то может пропасть, его сразу отдают людям. Мы учили когда-то в школе, что капиталист при перепроизводстве сжигает мандарины, портит все и так далее. Я тоже слышал эти сказочки. Но почему не снизить цену,

почему не отдать людям? Не берут по этой цене - уменьши на пять рублей, как на базаре бывает, потом - еще на десять рублей. Берут - продавай. Будет по 70 рублей или по сколько, я не знаю, рынок определит цену. Все теоретики классического марксизмаленинизма говорили, что рынок формирует цену. Сегодня же Правительство формирует свободные цены.

Далее. Все время в докладе звучит: "Дайте мне такие полномочия". А когда подумаешь - это же его полномочия, полномочия Кабинета Министров. Почему мы ему должны их давать? Мы дали полномочия Кабинету Министров и пусть работает. Прямо смотреть страшно.

Я очень часто сейчас встречаюсь с потребителями. Я на общественных началах президент ассоциации Общества потребителей. Страшно с людьми разговаривать. Правительство почему-то этого не видит.

Дальше. Мы говорим о свободном предпринимательстве. Загубили все предпринимательство, нет роста производства. И в то же время Витольд Павлович говорит, что некоторые предприятия, видите ли, разрывают какие-то связи, ищут, даже выходят на международный рынок. Это песня про старую административно-командную систему: "Не моги!".

И последнее, что я хочу сказать. Мы почему-то не обращаем внимания на те постановления, которые предложены для рассмотрения. Их три. Первое, подготовленное не знаю кем, здесь не написано, может быть, Президиум одобрил. Оно подготовлено в старом классическом стиле: "одобрить...", "учитывая,", обязать...", "предупредить..." и так далее. Кажется, что подготовлено еще до 1986 года.

Я считаю, что сегодня мы должны поддержать проект постановления, подготовленный депутатом Головатым. Он юридически правильный, обоснованный, Я прошу обратить на него внимание. Предлагаю депутатам проголосовать за проект постановления, который предложил депутат Головатый.

Спасибо за внимание.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має народний депутат Касьяненко Анатолій Іванович. Підготуватися депутату Печерову.

КАСЬЯНЕНКО А.І., член Комісії Верховної Ради України у закордонних справах /Дніпровський виборчий округ, Херсонська область/. Уважаемые товарищи! Я не буду анализировать доклад нашего Премьер-министра, об этом уже достаточно сказано. Я еще раз хочу подтвердить то, что говорил при обсуждении отчета Президента. Я против отставки Правительства, но за радикальное обновление его состава.

На мой взгляд, если наряду с обновлением в Кабинете Министров не будет создан самый жесткий аппарат контроля, многое там останется по-прежнему, а точнее, просто не изменится.

Почему я об этом говорю? На такую мысль меня натолкнул ряд примеров. Может быть не стоило выходить с ними на трибуну сессии, если бы не просматривалась довольно тревожная, опасная тенденция.

Приведу только два примера. Как могло случиться такое, что спустя год после выхода постановления Верховного Совета

Украины "О защите суверенных прав собственности Украинской ССР" вышло Постановление Кабинета Министров Украины "Вопросы Украинской акционерной компании по иностранному туризму"? Таким образом, правопреемником всей собственности "Интуриста" на Украине вдруг стала акционерная компания. Это, естественно, породило серьезнейшие противоречия. По инициативе нашей комиссии, а точнее, подкомиссии по внешнеэкономической деятельности, были направлены протесты в Кабинет Министров и обращение к Генеральному прокурору республики, который нас поддержал. Однако понадобилось несколько месяцев, прежде чем Кабинет Министров отреагировал. Прислали нам недавно соответствующую бумагу о том, что, дескать, действительно ошиблись, и это постановление отменяется.

Чтобы довести дало до конца, мы обратились от имени комиссии в Кабинет Министров с просьбой представить такое решение. Оказалось, что и на этот раз комиссию дезинформировали, а точнее, будем говорить, просто-напросто обманули. Вот и задается вопросом: кому понадобилось в Кабинете Министров написать постановление N 95 и зачем? Кому потом понадобилось в буквальном смысле слова подставить Государственного министра Ланового Владимира Трофимовича, к которому, кстати, я никаких претензий как к человеку, знающему свое дело, не имею? Но кто-то нашелся и подставил его. Он подписал это дезинформационное письмо в комиссию. По атому вопросу я хотел бы обратиться с официальным запросом в Кабинет министров. Инцидент должен быть расследован и наша комиссия поставлена в известность.

И второй пример. Буквально на прошлой неделе пришла телеграмма из избирательного округа от матерей, дети которых находятся в гематологическом отделении детской областной больницы. Они пишут, что дети умирают, потому что нет лекарств. Действительно, какую можно получить телеграмму страшнее! Я обратился в Министерство здравоохранения республики, походил по кабинетам, к сожалению, с министром поговорить не удалось, но, как говорится, прошел от главного специалиста до заместителя министра и все-таки удалось выяснить ситуацию. Что же оказывается? Несмотря на все "потуги" министерства в поисках выхода из положения, в которое попала сегодня наша республика в вопросах обеспечения инструментарием, медтехникой и, главное, медикаментами, дело не сдвинулось. И Кабинет Министров ничего не предпринял. Мне оказали: у нас есть куратор. Действительно, есть. Это наш уважаемый товарищ Комисаренко. Но он, говорят, нам не помогает, а наоборот, ставит палки в колеса.

Вот и получается" вместо того чтобы действительно помогать пробивать вопросы - действие обратное. И вот в этой связи я столкнулся с таким вопросом. Утверждена государственная программа борьбы со СПИДом. Есть прекрасные научные наработки у нас в республике, предприятия предложили свою помощь. Однако опять-таки по инициативе уважаемого Комисаренко вопрос торпедируется. Взамен этого предлагается заключить многомиллионный контракт с фирмой "ЭПОТ", которая с его институтом взаимодействует. Так вот спрашивается: вопервых, почему Государственный министр по-прежнему остается директором института, а во-вторых, какие у него функциональные нагрузки? Кстати, это вопрос и Кабинету Министров.

У меня есть конкретные предложения по экономике, я их в письменном виде передам в Секретариат.

Головує заступник Голови Верховної Ради України ГРИНЬОВ В.Б.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Андрію Васильовичу Печерову. Підготуватися депутату Стецьківу.

ПЕЧЕРОВ А.В., голова Комісії Верховної Ради України з питань планування, бюджету, Фінансів і цін /Великомихайлівський виборчий округ, Одеська область/. Шановні народні депутати! Незалежно від того, яке моє ставлення до тих чи інших дій Уряду, проте, якщо ми йому довіряємо, я завжди підтримую його дії.

Я не поділяю позиції щоденної відставки, яка культивується на будь-яких рівнях. Та якщо і надалі обіцянки і позиція, яка прийнята Урядом і певною мірою схвалена або підправлена Верховною Радою, не буде втілюватися в життя, ми повинні поставити всі крапки над "і".

Головне питання - утвердити політичну незалежність. Якщо ми найближчим часом нічого не зробимо для зміцнення економіки, можемо дуже жорстоко поплатитися за свою бездіяльність. А в цьому напрямку робиться мало. І мене дивує сьогоднішня доповідь Фокіна /шкода, що Вітольда Павловича тут немає/. У черговий раз він хоче заспокоїти громадськість України. Але я вважає, що можна заспокоїти лише себе, а не громадськість перед тим страшним безладдям, яке нас чекав, якщо не буде конкретних дій.

Я наведу тільки одну цифру, може, вже сьогодні її і наводили, але я повторюю. Надходження м'яса у січні зменшилося на 45 відсотків проти січня минулого року. Недоодержано 38 відсотків молока. Що це означає? Це означає, що 10 областей із 25 залишилися без жодної краплини молока. Зупиняється промисловість, зупиняється будівництво, паралізовані інші галузі.

А тепер давайте подивимося, що нам сьогодні запропоновано і як діяв Уряд після 4 січня, коли розглядалися всі ці питання.

Перше. Мені здається, що відсутня позиція багатьох урядових установ, які конкретно несуть відповідальність.

Я неодноразово критикував Комітет по цінах, але те, з чим ми зіткнулися, в повною безвідповідальністю. Наприклад, коли на овочеву продукцію за одну добу він підняв ціни, не маючи ніякого відношення до цього. Мені здається, що там немає людей, які вважали б за необхідне виконувати свої обов'язки.

Я відкидаю звинувачення, які звучали з цієї трибуни, про відсутність системи оподаткування. Я трохи нижнє зупинюся на цьому. Проте якщо ми перейшли на податок на добавлену вартість /а це обов'язковий елемент при переході до ринкової економіки/ і вже почали сумніватися тільки через те, що цього не зробила лише Болгарія, Радянський Союз і Буркіна-Фасо, а весь світ працює на цих податках, мені здається, це вже більше, ніж якась невпевненість.

Я вважав, щодо економічних диверсій, які відбуваються зараз у державі, ніякої протидії з боку Уряду немає. Вчора ми говорили

про те, що чинять підприємства по переробці нафти при такому дефіциті, коли нам загрожує повна зупинка. Я думаю, що необхідно сказати і про те, що Уряд відкинув систему захисту населення в умовах лібералізації цін, яка передбачала нормування: щоб ніхто не мав права з'їсти чиєсь масло чи якісь інші продукти. Пообіцяли захистити населення, проте сталося зворотне. Якщо була якась можливість придбати продукти в перших числах січня, зараз такої можливості немає, бо продукти зникли.

Гадаю, що і запровадження нової структури управління - це також наслідок того безвихідного становища і невпевненості, яка сьогодні існує. Верховна Рада теж у цьому допомагає". Про це свідчить і сьогоднішня спроба зірвати розгляд цього питання, і метушня навколо податків.

Є науково-дослідні інститути - Інститут економіки, інші... 96 сторінок надіслано від усіх про зменшення податків і жодного слова про те, де взяти джерела для того, щоб завтра держава не загинула. І тому я вважаю, що нам потрібно в економіці вводити надзвичайний стан. І краще його ввести згори, звідси. А надзвичайний стан, на мою думку, передбачав вільні дії в умовах цивілізованих ринкових відносин і жорстке припинення будь-яких дій, що виходять за ці межі.

Діймаю, нам сьогодні потрібно записати, що протягом найближчого тижня Президент мав подати на наш розгляд нову систему управління і пропозиції щодо кадрів. Тому я не погоджуюсь із тим, щоб сьогодні ставити на голосування питання про довіру. Нам треба поставити питання про прискорення реформ, про Уряд і Президента, яро взаємовідносини України з іншими суб'єктами колишнього

Союзу, про зовнішні борги. Без вирішення цих питань надії на поліпшення дуже мало. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається Тарасу Степановичу Стецьківу. Підготуватися депутату Кінаху.

СТЕЦЬКІВ Т.С., член Комісії Верховної Ради України у питаннях законодавства і законності /Мостиський виборчий округ, Львівська область/. Шановні народні депутати! На превеликий жаль, я не можу підтримати ту політику, яку проводить наш сьогоднішній Уряд, і ось з яких міркувань.

Перше. Звіт Прем'єр-міністра Вітольда Павловича Фокіна засвідчив, що Уряд неуважно стежить за ходом засідань Верховної Ради. У вівторок парламент, відхиляючи законопроект про податки, мотивував своє рішення тим, що повернеться до нього після того, як Прем'єр доповість комплексне бачення економічного розвитку в умовах реформ. Проте Вітольд Павлович Фокін дві третини часу говорив про заходи в соціальній галузі. А про фінансові реформи, приватизацію та інші важливі напрями сказав лише кілька речень.

Друге. Я, звичайно, далекий від думки, що Уряд настільки некомпетентний і не розуміє, що високі податки душать економіку. Розуміє, однак вводить їх. Інакше як пояснити комбінацію

з податковими законами, коли спочатку через парламент був протягнутий 61 процент до фонду зарплати, потім з січня в дію вступив фактично не прийнятий Закон про податок на добавлену вартість. А тепер Уряд вимагав прийняти 18 процентів податку на доход.

І тому я наполягаю, щоб ми розглядали податкове законодавство в комплексі, особливо податок на добавлену вартість, закон про який з формально юридичної точки зору не був прийнятий, а була прийнята лише постанова про порядок введення його в дію.

Наш шановний Прем'єр говорить, до депутати діють популістськими методами, вимагаючи нових соціальних пільг. Питання про те, у кого більше популізму - в нашого Уряду чи в депутатів - питання риторичне. Але основний популізм Уряду полягає в тому, що, на словах демагогічне виступаючи за ринкові реформи, він на ділі робить абсолютно протилежні кроки. З доповіді ми почули близько півтора десятка законодавчих пропозицій. Але жодна з: них письмово не була внесена на сесію.

Така постановка питання була б правомірною, якби парламент мав чітку урядову програму дій у нових умовах. Виходячи з цього, я пропоную: розглядати пропозиції Прем'єр-міністра лише після заслуховування такої програми і внесення нової структури виконавчої влади.

Два моменти мене особливо вразили у доповіді.

Перший - накладати штрафи на підприємства, які переорієнтовують свої зв'язки із Сходу на Захід, що є не цим іншим, як спробою повернутися до централізованого розподілу фондів і продукції. У чому тут неподобство - Прем'єр-міністр не пояснив. З точки зору ринку тут ніякого неподобства немає. Неподобство існує тільки з точки зору адміністративної економіки.

І другий момент - встановлювати ставки за кредит на рівні від 2 до 6 процентів, що при середньомісячній інфляції мінімум 25 відсотків стане смертельним ударом по банківській системі.

Такі авторитарно-конфіскаційні заходи неминуче призведуть нас до економічного і соціального хаосу. Якщо формування бездефіцитного бюджету вимагає таких убивчих для підприємств заходів, то чи не краде переглянути бюджет, ніж знищувати економіку.

І при подібного роду пропозиціях напрошується єдина аналогія

- про того індійського міністра охорони здоров'я, який, очевидно, в ім'я поліпшення матеріального становища свого народу вирішив обмежити дітонародження в Індії, узаконивши кастрування, і навіть подав особистий приклад. Цей крок, можливо, і заслужив би на увагу законодавців, якби не одна обставина: міністру було 65 років і йому особисто нічого не загрожувало.

Навіть найблагородніші наміри та ідеї не можуть базуватися на таких жахливих і диких адміністративних заходах, які сьогодні були запропоновані. Хоч теоретично Вітольд Павлович Фокін говорив цілком правильні речі про те, що лібералізація цін неможлива без приватизації, чому ж тоді Уряд ще в 1991 році не пішов на приватизацію і чому сьогоднішні ціни Прем'єр називає вільними?

Постанова, яку нам запропоновано сьогодні прийняти, нікуди не годиться. Доручати до 1 квітня розробляти концепції реформи, системи соціального захисту, заробітної плати, системи управління означає поховати ці реформи. Відзначити, що дії Уряду виявилися недостатніми, -означає нічого не сказати. Говорити в проекті постанови, що є ряд посадових осіб державного управління, які виявили професійну некомпетентність, -і не показати або не назвати цей ряд... Якщо на засіданні Кабінету Міністрів називалися прізвища Ткаченка, Сургая, то чому Прем'єр цього не зробив тут?

Отже, я пропоную: проект постанови, який був поданий, очевидно, від імені Президії чи від імені Уряду, відхилити і прийняти іншу постанову з двох пунктів:

1. Визнати роботу Кабінету Міністрів незадовільною.

2. Рекомендувати Президенту до 1 березня запропонувати Верховній Раді структуру і персональний склад нового уряду народної довіри.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Слово надається народному депутату Кінаху. Підготуватися депутату Волковецькому.

КІНАХ А.К., начальник виробничо-диспетчерського відділу суднобудівного заводу "Океан", м. Миколаїв /Корабельний виборчий округ, Миколаївська область/.

Уважаемые Депутаты! Более месяца прошло с начала либерализации цен, которая в конечном итоге привела к тому, что абсолютное большинство народа Украины очутилось за чертой бедности. И сегодня как никогда народ ждет от Верховного Совета, от Кабинета Министров квалифицированных и четких действий как по социальной защите, так и по созданию цивилизованной рыночной экономики.

Анализируя отчет Кабинета Министров, я прихожу к такому выводу /об этом здесь уже говорилось неоднократно/. Отчет - это наглядный образец неуважительного отношения к парламенту и наглядный образец очень поверхностной, неточной информации, на основе которой сегодня невозможно принять оптимального решения. В частности, говоря о социальной зачете, Премьерминистр ни разу не сказал, каков все-таки сегодня минимальный прожиточный. уровень? Сколько нужно гражданину Украины в нынешних условиях, чтобы он мог прожить месяц? Ни для кого не секрет, что сегодня минимальный прожиточный бюджет приближается к 2 тысячам, то есть минимальная средняя зарплата в 400 рублей, о которой мы говорили, составляет всего 20-25 процентов от минимального бюджета. Не имея такой информации, невозможно принять оптимальные и эффективные меры по социальной защите, И говорить сегодня об этом в Верховном Совете

- то же самое, что гадать на кофейной гуще.

Второе. Если проанализировать те программы, которые мы уже здесь принимали, то Кабинет Министров постоянно декларирует решение таких проблем, как создание системы переквалификации, трудоустройства, государственной программы по социальной защите,

налоговой системы с рыночными регуляторами. Эти проблемы постоянно фиксируются с формулировками: будет разработано, будет сделано, что мы и слышали сегодня.

Кабинет Министров предлагает нам налоговую систему, которая практически замораживает предпринимательскую деятельность и работу государственных предприятий. Налог с дохода в сочетании с недавно принятым Указом Президента о предельном уровне рентабельности практически приводит к банкротству большинство предприятий на территории Украины. А мы прекрасно осознаем, "то без наращивания объема производства товаров никакая социальная программа не сработает.

Предложение Фокина о передаче Национального банка Украины в подчинение Кабинету Министров не выдерживает никакой критики. Я надеюсь, у всех нас хватит здравого смысла ни в коем случае этого не делать. Национальный банк должен подчиняться Верховному Совету. В этом - залог оздоровления финансово-денежной системы.

К сожалению, в отчете Кабинета Министров не было также анализа о состоянии хозяйственной деятельности предприятий на территории Украины. Практически не было приведено ни одной цифры относительно уровня заключения договоров по взаимным поставкам продукции, в том числе с другими республиками.

Мы прекрасно знаем, что этот уровень составляет максимум 20- 22 процента. Присутствующие здесь промышленники подтвердят эту цифру. То есть очень многие предприятия в ближайшее время ждет остановка и банкротство. Но мы также знаем ситуацию, когда Кабинету Министров Украины проще договариваться с Вашингтоном или Парижем, чем с Москвой или Алма-Атой.

К тому же не налажены конкретные тесные деловые отношения с правительствами суверенных государств.

И еще одно. Проект постановления, который нам предложил, видимо, Президиум Верховного Совета, ни в коем случае нельзя принимать. Я полностью поддерживаю предыдущего коллегу - постановление должно быть коротким, из двух пунктов.

Первый пункт - работу Кабинета Министров в отчетном периоде по социальной защите населения признать неудовлетворительной.. И второй - рекомендовать Президенту до 1 марта представить в" Верховный Совет предложения о реформировании Кабинета Министров и структуру его управления.

Спасибо за внимание.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слою надається народному депутату Волковецькому. Підготуватись депутату Білоблоцькому.

ВОЛКОВЕЦЬКИЙ С.В., член Комісії Верховної Ради України мандатної і з питань депутатської етики /Долинський виборчий округ, Івано-Франківська область/. Шановні депутати, шановний головуючий! Я хочу почати з пропозиції, яка є обов'язковим правилом в роботі парламенту

практично кожної країни. Я маю на увазі розрахунок економічних, політичних, соціальних та інших наслідків, усіх плюсів і мінусів будь-якого законопроекту.

Такий розрахунок, як правило, робиться Урядом. Наш Кабінет Міністрів, якщо й робить, то у всякому разі нечітко, неясно і не до кінця обгрунтовано.

Якби робилося як слід, то у нас не було б таких проектів, які ми прийняли, не було б широких соціальних програм без відповідного економічного забезпечення. Я вважає, що, скажімо, ціновий вибух, про який говорив шановний Вітольд Павлович, можна було б усе-таки передбачити. Було ясно, що якщо ми даємо підприємствам таку свободу, то вони відразу скористаються нею.

Шановний Прем'єр-міністр каже, що Законом про підприємництво він зв'язаний по руках і ногах. Але виникав питання: чому Кабінет Міністрів і сам Прем'єр-міністр не звернулись до Верховної Ради з пропозицією про зміну цього закону? І тоді б розв'язали руки Кабінету, якщо вони зв'язані. Ініціатива мала б усе-таки виходити звідти.

Дуже багато в питань, на які Прем'єр-міністр Фокін не дав відповіді, зокрема на таке: хто заважав Урядові вчасно проводити роздержавлення, демонополізацію, приватизацію?

Чимало фактів масового розкрадання валютних, матеріальних ресурсів, вивозу їх за межі України, -хто відповість за ці речі?

Не ведеться як слід підготовка до сівби. Про це говорив сам Прем'єр-міністр, але як стороння особа, а не як керівник Уряду, не як господар нашої республіки.

Демократична партія України, від Фракції якої я маю честь виступати, вважає, що стан української економіки критичний і дедалі погіршується. У виробництві глибокий застій, споживчий ринок не наповнюється, заявилися перші ознаки психологічної депресії суспільства. Під прикриттям фразеології про ринок...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу пробачення. Проханий все ж таки зменшити рівень шуму в залі.

Будь ласка, продовжуйте.

ВОЛКОВЕЦЬКИЙ С.В. Дякую. Під прикриттям фразеології про ринок широких масштабів набула практика захоплення державного майна чиновницькими та мафіозними групами вчорашньої номенклатури. Особливо активні ці групи у співробітництві з Іноземним, капіталом, у формі так званих спільних підприємств, зокрема на територіях, що претендують на статус так званих вільних економічних зон.

Іде процес пограбування української економіки, особливо наших природних ресурсів. Я вважаю, що питання треба ставити ширше. Це принципове історичне питання - про міру економічної залежності України від іноземних держав. Не можна допустити, щоб український народ був витіснений чужим капіталом на периферію економічної діяльності і знову став наймитом на своїй землі.

Має місце матеріальне визискування України в широких масштабах і різними шляхами. Зокрема, такими: ціни на нашу продукцію, яка постачається згідно з міждержавними угодами, дуже занижені. Наші господарники нерідко вивозять з України іноземну валюту і великі матеріальні цінності, потребу в яких маємо самі.

В Росії існують спеціальні фірми, які за безцінь скуповують в Україні ресурси і перепродують їх на американських ринках, отримуючи сотні мільйонів доларів прибутку. З України вивозиться переважно сировина і напівфабрикати, а прибуток від реалізації готової продукції осідає в інших регіонах. Колоніальна структура нашої промисловості також є засобом пограбування народу України.

Внаслідок неефективності нашої фінансово-кредитної, грошової і цінової політики населення вивозить товари за кордон, збуваючи їх за демпінговими цінами. Є й інші причини, про які ви, шановні колеги, знаєте не гірше, ніж я.

Я хотів би сказати, що, на погляд демократичної Фракції, Кабінет Міністрів не веде власної і незалежної політики, а плентається в хвості непродуманих економічних заходів російського уряду. Гальмується проведення прогресивних економічних реформ. Тому ми вважаємо, що тепер потрібне рішуче політичне втручання в ситуацію, формування уряду нового складу з високою професійною кваліфікацією.

І тому фракція підтримує пропозицію, яка була висловлена фракцією демократичного відродження України і яка складається з двох пунктів.

Перше. Визнати роботу Кабінету Міністрів України незадовільною.

Друге. Рекомендувати Президенту України до 1 березня запропонувати на розгляд Верховної Ради структуру і оклад Кабінету Міністрів, виходячи із завдань, які стоять перед Україною в зв'язку з проведенням радикальної економічної реформи.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Слово надається народному депутату Білоблоцькому. Це, мабуть, буде останній виступ.

БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П., голова Комісії Верховної Ради України у питаннях соціальної політики та праці /Жашківський виборчий округ, Черкаська область/. Шановний Володимире Борисовичу! Шановні народні депутати! Для всіх нас зрозуміло, що прожитий місяць нового року та заходи, що призвели до погіршення життєвого рівня населення, увійдуть далеко не кращою сторінкою в історію встановлення нашої нової державності. Цей час став періодом стрімкого спаду добробуту мільйонів людей. Заході, запропоновані Кабінетом Міністрів по соціальному захисту, виявилися і недостатньо ефективними, і досить ненадійними. Є тому й об'єктивні причини, але багато є прорахунків.

У порядку контролю за виконанням постанови Верховної Ради від 4 січня цього року Комісія Верховної Ради України у питаннях соціальної політики і праці наприкінці січня

заслухала інформацію Віце-прем'єр-міністра Слєпічева, керівників ряду міністерств та відомств щодо вдосконалення механізму соціального захисту населення, внутрішнього ринку України.

Можу сказати, що обговорення було досить принциповім, а для декого з присутніх на засіданні навіть малоприємним, але разом з тим і конструктивним.

Члени комісії надзвичайно гостро ставали питання про необхідність термінового вжиття заходів соціально захисного характеру, які б гарантували людям виживання за цих екстремальних умов. Головне зараз - це діяти, а не тільки топтатися навколо проблем, які ми вві з вами бачимо і переживаємо.

Незважаючи на критику деяких моїх колег, я стою на тому, що так звана лібералізація зовсім не виключав певного регулювання цін з боку держави. Особливо це стосується найбільш необхідних, соціальне значущих товарів та основних продуктів харчування, які входять до мінімального споживчого кошику.

Ми настійно рекомендували Урядові переглянути їх перелік у бік збільшення. У цьому напрямку вже дещо конкретно зроблено. Дійсно, до велось просто вимагати і наполягати, щоб на деякі товари, а особливо на продукти харчування /молокопродукти, варену ковбасу/ були запроваджені дотації саме в другій декаді січня цього року.

Комісія виробила ще ряд конкретних пропозицій, спрямованих на соціальний захист населення, і передала їх до Кабінету Міністрів. Насамперед, ми настоюємо на тому, що у зв'язку з непомірним зростанням пік, зокрема, на всі без винятку товари народного споживання, терміново потрібно визнати всебічно

обгрунтовану суму вартості мінімального споживчого бюджету. Це той базовий показник, з якого мають виходити всі інші розрахунки. Без нього вони просто напросто -фікція, без нього програти усі, а ми в свідками цього. Це стосується в першу чергу малозахищених людей: пенсіонерів, студентів, учителів, медичних градівників та багато інших. І треба якраз визначитися з цією категорії" населення.

По-друге. Водночас треба думати, як ми будемо впроваджувати механізм індексації грошових доходів населення. Той механізм, який сьогодні існує /мабуть, усі ми розуміємо/, в лютому ми не зможемо запровадити. Сьогодні Кабінету Міністрів і нам треба вирішувати, як будемо розплачуватися з людьми, виходячи з того, як зросли ціни, і того, що робиться зараз , у нас в бюджеті.

На превеликий жаль, сьогодні вже йшла мова про те, що відпущення цін фактично не призвело до наповнення полиць магазинів товарами, особливо продовольчими. Що їсти - нині проблема для дуже багатьох людей. Ми запропонували Урядові невідкладно приступити до впровадження, я підкреслюю, до впровадження спеціальної урядової програми ос наданню натуральної допомоги малозабезпеченим та непрацездатним одиноким громадянам, створивши для цього відповідну інфраструктуру на місцях.

Просто обурює якась неповоротливість з боку окремих відповідальних керівників. Не можна ніяк просунути навіть таку програму, досвід якої уже сьогодні є в інших республіках.

Хотів би сказати про заходи соціальної підтримки молодих і багатодітних сімей. Ми включили вимогу, щоб на вироби для дітей не застосовувати ставок податку на добавлену вартість у тій частині, що оплачується до бюджету. І думається, що це можна вирішити.

Є і така вимога депутатів - членів комісії: переглянути коефіцієнти кореляції, які були затверджені Кабінетом Міністрів.

Там не все в порядку. І пенсіонери на це скаржаться.

І останнє. Серед заходів, які запропонував Уряд, передбачено реформування системи соціального захисту, оплати праці, зайнятості. Наша комісія погоджується з цим, тож треба негайно приступати до вирішення цих проблем.

І на закінчення. Багато критики прозвучало сьогодні на адресу Уряду. Безперечно, він цього заслуговує. Претензії, що до нього висуваються, абсолютно справедливі. На мов тверде переконання у цій надзвичайно складній обстановці треба вести розмову не просто про відставку Уряду, а про його роботу.

Нам як ніколи потрібні виваженість, послідовність, а з боку Уряду, дійсно, повинно бути більше організованості, конкретності, відповідальності. Ми весь час порушуємо питання - то звіт Уряду, то його відставка. Цим самим ми просто не даємо нормально працювати Кабінету Міністрів.

Нам треба всім разом братися за справу. Від цього тільки виграв соціальний захист.

Головує Перший заступник Голови Верховної Ради України ДУРДИНЕЦЬ В.В.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати! Виступили 23 народних депутати. Є пропозиція припинити обговорення. Прошу, другий мікрофон.

ЯЦЕНКО В.М., заступник голови Комісії Верховної Ради України а питань Чорнобильської катастрофи /Коростенський виборчий округ, Житомирська область/. Я не буду наполягати на своєму виступі, але хочу, щоб ви, шановний Василю Васильовичу, відповіли: чим ви керуєтесь, коли надаєте слово депутатам? Особистими симпатіями, приналежністю до політичної партії чи якимись. Іншими мотивами? Чому ті, хто раніше значився у списку, слова не одержали, а ті, хто пізніше, -одержали? Будь ласка, дайте відповідь.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не вперше я чую такі запитання, але готовий відповісти. Я знаю настрої депутатів - як деколи критикували Леоніде Макаровича, Івана Степановича чи інших головуючих. Основні мотиви - списки. Я надавав слово за списком. Хоч інколи треба враховувати й пропозиції від постійних комісій, від фракцій депутатських груп та від областей. Але в першу чергу слово ми давали за списком. Я просив би вас, шановний народний депутат, ніколи не говорити про антипатії чи симпатії.

Перший мікрофон.

ГОЛОВАТИЙ С.П., член Комісії Верховної Рада України у закордонних справах /Сирецький виборчий округ, м. Київ/. Шановний Голово! На виступ я записаний 21-м, а виступило 23 депутати. У зв'язку з тим, що я вніс свій проект постанови і не зміг його представити шановним народним депутатам, просив би перенести прийняття рішення з цього питання на завтра на ранок, щоб можна було обговорити всі проекти постанов і прийняти відповідне рішення.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, другий мікрофон.

ГОРИНЬ М.М., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань державного суверенітету, міжреспубліканських і міжнаціональних відносин /Залізничній виборчий округ, Львівська область/. Шановний Василю Васильовичу! Ми сьогодні обговорювали дуже важливе питання. По суті, одне з найважливіша: питань. На превеликий жаль, у цій ложі зліва ми не бачимо Прем'єр-міністра і не знаємо причини його відсутності. /Голоси із залу/.

Хвилиночку, це було о другій годині. Ми не бачимо багатьох міністрів, які мають пряме відношення до обговорюваного питання.

Я вважаю, що це несерйозне ставлення Кабінету Міністрів до питань, які обговорюються, і до Верховної Ради теж.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я поділяю ваш виступ. Вважаю, що всі посадові особи, які входять до Кабінету Міністрів, на чолі з Прем'єр-міністром У цей час повинні бути в цьому валі. Гадаю, інших думок не може бути.

Шановні народні депутати! Ми практично... Третій мікрофон.

ГОЛОБОРОДЬКО О.М., директор Харківського виробничого кооперативу - "Інструмент" /Червонозаводський виборчий округ, Харківська область/. 2 января Президент подписал Указ об установлении уровня рентабельности на выпускаемую продукцию, которым ограничивается фонд потребления предприятий. Закон, опубликованный 31 января, противоречит 19 или 16 статье /я не помню/ Закона о предприятиях. Закон о предприятиях никто не отменял, а Указ Президента действует с момента его подписания.

Я считаю, что этот вопрос необходимо рассмотреть и принять по нему решение. То ли мы подчиняемся действующему закону, которого никто не отменял, то ли Указу Президента /беззаконному по состоянию на сегодняшний день/?

Прошу этот вопрос рассмотреть на заседании Президиума и внести его на рассмотрение Верховного Совета.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ясно, розглянемо. Прошу, перший мікрофон.

ДУБЕНКОВ Г.О., секретар Комісії Верховної Ради України з питань відродження та соціального розвитку села /Козятинський виборний округ, Вінницька область/. Шановний Василю Васильовичу! Ми не закінчили обговорення, тому що доповідачу не дали можливості

виступити з заключним словом. Багато було критики на адресу Кабінету Міністрів, особисто Вітольда Павловича. Тому я підтримую пропозицію Головатого перенести прийняття постанови з цього питання на завтра і дати можливість зранку виступити з заключним словом Фокіну. Нехай він висловить свою думку. Адже ми не зрозуміли, яка ж сьогодні позиція Кабінету Міністрів до критичних зауважень, висловлених депутатами.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я поділяю це, і якщо нас депутати підтримують, то є пропозиція підбити підсумки обговорення за участю Президента і Прем'єр-міністра з урахуванням пропозицій, які вніс Сергій Петрович Головатий.

На цьому вечірнє засідання оголошується закритим. До завтра.