ЗАСІДАННЯ СОТЕ

 

7 липня 1992 року. 14 година 30 хвилин. /Після перерви/

 

     ГОЛОВА. Шановні  народні  депутати!  Я розумію,  що часу для відпочинку було мало,  але  прошу  вас  усе-таки  зосередитися  і настроюватися  на  роботу  над  проектами  документів.  Вони були роздані вам  два-три  тижні  тому,  а  деякі  кочують  із  одного орієнтовного  порядку  розгляду питань до іншого ще довше.  Прошу взяти проекти документів, переходимо до розгляду наступних питань порядку денного.

 

     До речі,  хочу  вам  сказати,  що  ми  одержали  дуже багато телеграм.  Не буду їх зачитувати,  в них пропонується саме те, що народні депутати й зробили.

 

     Про проект  Державної  програми приватизації майна державних підприємств  /голосування  після  доопрацювання  окремих  пунктів програми  і  програми  в  цілому/.  Олександр Леонідович Барабаш, здається, вносив пропозицію щось поміняти місцями?

 

     Давайте зробимо,  як пропонує комісія:  спочатку  розглянемо питання  про  внесення  змін  до  законодавчих  актів у зв'язку з затвердженням Державної  програми  приватизації  майна  державних підприємств.

 

     Слово надається  Прядку  Володимиру  Володимировичу,  голові правління Фонду державного майна України.

 

     Степане Іллічу,  я не дозволяю вам використовувати  трибуну! Вимкніть  мікрофон  на  трибуні!  Степане Іллічу,  ми розглядаємо питання порядку денного. Я вам надам слово відразу після розгляду цього питання.

 

     83

 

     Прошу, Володимире   Володимировичу...   Хвилинку   -  другий мікрофон.

 

     БАРАБАШ О.Л.,  секретар Комісії  Верховної  Ради  України  з питань  економічної  реформи  і управління народним господарством /Жовтоводський виборчий округ,  Дніпропетровська область/.  Іване Степановичу!   Я   не   знаю,   чи   буде   доповідати  Володимир Володимирович про зміни до законів, але в програмі головне...

 

     ГОЛОВА. Олександре Леонідовичу,  прошу  радитися  на  стадії підготовки документів.

 

     БАРАБАШ О.Л.   У   п'ятницю   був  такий  порядок:  спочатку пропонувалося  розглядати  зміни   до   законів   у   зв'язку   з затвердженням  Державної  програми  приватизації,  а потім - саму програму.

 

     ГОЛОВА. Я так і оголосив. Якби ви уважніше слухали, тоді б у вас менше виникало питань.

 

     Будь ласка, Володимире Володимировичу.

 

     ПРЯДКО В.В.,   голова   правління   Фонду  державного  майна України. Шановний Іване Степановичу! Шановні народні депутати! На ваш  розгляд  подаються  деякі  зміни  до  законодавчих актів про приватизацію  у   зв'язку   з   прийняттям   Державної   програми приватизації. Спершу розглянемо зміни до Закону України

 

     84

 

     про приватизацію  майна  державних  підприємств.  У статті 4 після слів "перелік об'єктів"...

 

     ГОЛОВА. Володимире Володимировичу,  прошу вибачення. Шановні народні  депутати!  Візьміть  порівняльну  таблицю,  сторінка  1, стаття 4.  Знайшли?  Перша,  друга,  третя  і  четверта  колонки. Відповідні   положення   Державної  програми  приватизації  майна державних  підприємств  вміщено  в  правій  колонці,  редакцію  з урахуванням  запропонованих змін та доповнень - у третій колонці. Так,   Володимире   Володимировичу?   Тобто   ми   голосуватимемо формулювання, які є в третій колонці.

 

     ПРЯДКО В.В. Так.

 

     ГОЛОВА. У  цьому  якраз  відмінність.  Адже  у нас остаточна редакція завади друкувалася в четвертій  колонці,  а  тут,  як  я зрозумів, - у третій. Так, Володимире Володимировичу?

 

     ПРЯДКО В.В. Так, остаточний варіант - у третій колонці.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     БАРАБАШ О.Л. Наша комісія не підтримала зміну до цієї статті і  наполягає  на  тому,  щоб  у  ній  було  записано  тільки  про конкретний пооб'єктний перелік. Причин цьому три.

 

     85

 

     По-перше, це  мінімальна програма обов'язкової приватизації, і якщо ми замінимо перелік  об'єктів"  на  "групи  об'єктів",  то внесемо розпливчастість, нечіткість.

 

     По-друге, повинно бути "перелік об'єктів", у які люди можуть вкладати сертифікати. Якщо буде "перелік груп об'єктів" /скажімо, так:  "легка  промисловість"/,  то  я  зі  своїм  сертифікатом не знатиму, куди йти.

 

     По-третє, записавши   до   Державної    програми    "перелік об'єктів",  ми  обмежимо  оренду з викупом.  Перелік повинен бути тільки конкретним.  Не можна писати, що приватизації підлягав вся легка  промисловість.  Тоді  всі  об'єкти легкої промисловості не можуть бути здані в оренду з викупом.  Треба  передбачати  тільки конкретний  об'єкт:  наприклад,  така-то фабрика.  І вона не буде здаватися в оренду з викупом.

 

     Тому пропоную відхилити цю поправку. Нехай Кабінет Міністрів вносить конкретний перелік, який, до речі, є.

 

     ПРЯДКО В.В.  Олександре Леонідовичу, справа в тому, що життя вноситиме свої корективи і щоразу звертатися до Верховної Ради  з приводу  того  чи  іншого  підприємства  ми вважаємо недоцільним. Наведу такий приклад. Запорізький трансформаторний завод потрапив до  переліку підприємств,  а там виявилося п'ять підприємств.  Як зараз бути?  Ми просимо дозволити Фонду державного майна  вносити оперативні корективи до переліку підприємств.

 

     86

 

     ГОЛОВА. Ще  в  зауваження  відносно  цього  питання?  Другий мікрофон.

 

     ЗАЄЦЬ І.О., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з  питань економічної реформи і управління народним господарства! /Святошинський  виборчий  округ,  м.  Київ/.  Я  хочу  підтримати пропозицію  депутата Барабаша.  Верховна Рада не повинна втратити один з важелів контролю за процесом приватизації.  І тому перелік повинен бути обов'язковим. Це пов'язано і з фінансовими справами, і з номенклатурою.  І я не бачу ніякої необхідності  або  причин, щоб не мати цього переліку.

 

     Скажіть, будь   ласка,   як   комітет   керуватиме  процесом роздержавлення,  якщо не буде цього переліку?  А він у  вас  є  і повинен  бути,  тому  що  кожен  об'єкт  має перебувати під вашою увагою.

 

     Я вважаю,  що ця  поправка,  шановні  депутати,  не  повинна пройти,  якщо  ми  хочемо  мати  один  з важелів впливу на процес приватизації,  якщо не хочемо допустити адміністративне  свавілля того ж Кабінету Міністрів, який ми сьогодні дужа добре врятували.

 

     ПРЯДКО В.В. Шановний Іване Олександровичу! Справа в тому, що Фонд  державного  майна  -  це  орган   Верховної   Ради.   Тому, призначаючи голову комітету,  ви повинні покластися на нього. Він буде повністю відповідати за свої рішення і відповідати

 

     87

 

     тільки перед Верховною Радою.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     ПИЛИПЧУК Б.М.,  голова  Комісії  Верховної  Ради  України  з питань  економічної  реформи  і управління народним господарством /Жовтневий  виборчий  округ,  Рівненська  область/.  По-перше,  в законі  записано про те,  що повинен бути пооб'єктний перелік.  Я розумію, що це нелегко. Але така формула повинна залишитись, тому що   незрозуміле,   як   можна   роздержавлювати  галузь.  А  які підприємства є в  цій  галузі?  Підприємства  є  в  Донецькій,  у Львівській областях.  А той,  хто живе в Кіровоградській області, не знатиме їх?

 

     По-друге, треба забезпечити максимальну гласність. І це один з  принципів,  закладених  у законі.  У зв'язку з цим пооб'єктний перелік повинен бути обов'язково.  Адже без пооб'єктного переліку не  можна  визначити,  вартість  майна,  а  в  зв'язку  з цим - і сертифікатів.

 

     По-третє, якщо буде пооб'єктний перелік майна,  то це  дасть можливість ліквідувати зловживання,  коли приховуються ті чи інші об'єкти від приватизації.

 

     У зв'язку з цим треба залишити норку закону про  пооб'єктний перелік.  Якщо  у  когось  є аргументи "проти" /маю на увазі нашу комісію/, будь ласка, назвіть їх.

 

     88

 

     ПРЯДКО В.В.   Шановний   Володимире    Мефодійовичу!    Фонд Державного   майна   щомісяця   надаватиме   бюлетені,   і  назви підприємств,  які піддягатимуть приватизації,  обов'язково будуть надруковані. Це - по-перше.

 

     По-друге, Міністерство  статистики може надрукувати дані про ці всі підприємства тільки за станом на 1 вересня.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.  Володимире  Мефодійовичу,  ви  так кажіть, щоб було прийнято.

 

     ПИЛИПЧУК В.М. Якщо тільки фонд державного майна визначатиме, що підлягав приватизації,  і публікуватиме відповідні дані, то це не  відповідатиме духу закону,  тому що власником на сьогоднішній день в Верховна  Рада.  І  Верховна  Рада  повинна  затверджувати пооб'єктний  перелік  тієї  частини власності,  яку вона віддав в приватизацію. Це прерогатива Верховної Ради.

 

     ГОЛОВА. Володимире Володимировичу!  Фонд державного майна  - орган Верховної Ради?

 

     ПРЯДКО В.В. Так.

 

     ГОЛОВА. І  створений  він  для чого?  щоб робити те,  про що сказав Володимир Мефодійович?

 

     ПРЯДКО В.В. Абсолютно так.

 

     89

 

     ГОЛОВА. Тоді так і скажіть.

 

     ПРЯДКО В.В. Фонд державного майна - це орган Верховної Ради.

 

     Сьогодні Верховна Рада затверджуватиме  Тимчасове  положення про  Фонд державного майна,  і тоді буде вирішено:  делегує чи не делегує вона ці повноваження.

 

     ГОЛОВА. Тобто без Верховної Ради Фонд  державного  майна  не мав   права   одноособове   визначити   об'єкти,  які  підлягають приватизації?  Давайте  товариші  не  будемо   стримувати   цього процесу.  Ми нічого не робимо,  тільки говоримо. А от зараз знову не визначимо норму,  за якою можна працювати. Внесемо зміни, якщо буде не так. Що ви пропонуєте як голова, який повинен забезпечити цю роботу?

 

     ПРЯДКО В.В.  Я вважаю, щоб не стримувати процес приватизації і  щоразу  не  звертатися  до  Верховної  Ради  з  питанням,  яке підприємство затверджувати,  треба догодитися з пропозицією "груп об'єктів".  Ми  ж  не  викреслюємо  перелік  об'єктів,  ми тільки додаємо:  "група об'єктів".  Де зовсім  не  змінить  форму  нашої програми.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     90

 

     КОРОБКО М.  І,,  секретар  Комісії  Верховної Ради України у питаннях   екології    та    раціонального    природокористування /Тернівський виборчий округ,  Дніпропетровська область/. Шановний доповідачу!  Шановні колеги!  Я  не  розумію,  чому  ми  уникаємо пооб'єктного  переліку.  Візьмімо  нинішню  ситуацій  з готелями. Говорять,  що Фонд державного майна  перебував  під  керівництвом Верховної  Ради.  Я  з  цим  згоден,  і  це  добре.  Аде  те,  що відбувається з приватизацією чи комерціалізацією готелів, взагалі не можна зрозуміти.  Чому не подати ці пооб'єктні плани? Не треба нас  жаліти.  Ми  можемо  в  комісіях  детально   розібратися   і процедурно це питання вирішити за лічені хвилини.  Але ми повинні знати, що ми віддаємо для приватизації.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Тим більше, що це тільки початок цієї роботи, Щоб не допустити багато помилок, Володимире Володимировичу, подумайте... Ви ж знаете, які у нас є плани щодо цієї приватизації.

 

     91

 

     ПРЯДКО В.В. Я не бачу сенсу в тому, щоб...

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     ЗАЄЦЬ І.О.  Якщо ви підтримуєте доповнення "групу об'єктів", то тоді треба складати перелік об'єктів та груп об'єктів і будемо мати дві роботи, коли не хочемо мати одну.

 

     ПРЯДКО В.В. Домовилися.

 

     ЗАЄЦЬ І.О.  Ні,  не  домовилися.  Ви  сказали,   що   хочете зекономити   час.  Ми  вважаємо,  що  без  переліку  об'єктів  ви ігноруватимете закон.  Тому ми вважаємо, що "групу об'єктів" слід зняти,  а  залишити  -  "перелік  об'єктів".  В  результаті маємо конкретну норму, яка дозволить контролювати.

 

     ПРЯДКО В.В.  Шановний  Іване  Олександровичу,  я  ніколи  не думав,  що  буду  ігнорувати  закон.  Тому  і  вносяться зміни до законів, щоб не було ніякого ігнорування.

 

     Яка потреба  записувати  "група  об'єктів",  якщо  у  вас  є позиції  нижчого  рівня  і ви хочете їх потім узагальнити?  Хто ж позбавляв цієї можливості?  У вас є первинний  базовий  рівень  - об'єкти. Групуйте їх як завгодно. Хочете - відповідно до галузей, хочете - відповідно до підгалузей.  Який закон забороняє? Ніякий. Тоді яка в цьому потреба?

 

     92

 

     ГОЛОВА. Бачу,  що  ми  говоримо про одне й те ж.  Тільки для рівних категорій  використовують  різні  механізми.  Є  категорії економічні,  а  є  й  філософські,  застосовуючи  які залежно від широти кругозору,  рівня знань можна розмірковувати про щонебудь. А ми доводимо кожен своє.  Одні відстоюють "групи об'єктів", інші

- "пооб'єктний".  Але це одне й те ж.  Для  того,  щоб  визначити групу об'єктів, треба почати з пооб'єктного переліку.

 

     ПРЯДКО В.В.    Іване   Степановичу,   можна   погодитися   а пропозицією депутата Зайця й дописати:"... та груп об'єктів..."

 

     ГОЛОВА. Без "та". "Перелік об'єктів, груп об'єктів... "

 

     Олександре Леонідовичу, ви вже доводили. Але право депутатів

-  мати  свою  думку.  Не  тільки  у  вас є право протягом голини доводити й переконувати в тому,  що  ви  один  мовляв,  правильно розумієте.

 

     Шановні депутати,      зрозуміла     позиція?     Володимире Володимировичу, зачитайте вироблену компромісну редакцію статті.

 

     ПРЯДКО В.В.     "Перелік     об'єктів,     груп     об'єктів загальнодержавної власності,  що підлягають приватизації згідно з Державною програмою приватизації..."

 

     ГОЛОВА. Зрозуміло? І далі - за текстом. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 179.

 

     93

 

     Не голосував 131 депутат.  Запитую вас,  шановні колеги:  це мені  потрібно  і  ще  двом  депутатам,  а  інші  зайняті  своїми справами? Чи як накажете розуміти?

 

     Ставиться на   голосування   пропозиція,   внесена    Фондом державного майна,  але не погоджена а комісією.  Зрозуміло? Прошу проголосувати.

 

     "За" - 140.

 

     Отже, залишається попередня редакція.

 

     Далі, будь ласка.

 

     ПРЯДКО В.В. Стаття 8 закону.

 

     ГОЛОВА. Чи є  у  депутатів  зауваження  щодо  запропонованих змін?

 

     Перший мікрофон.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Уважаемые депутаты! Хочу обратить внимание на то,  что  практически   все   внесенные   в   програшу   поправки ограничивает права трудового коллектива,  о приоритете которых мы записали в законе.  Например,  конкретно по этой статье. Вводится понятие   "господарське   товариство":  "Для  спільної  участі  у приватизації громадяни можуть засновувати господарське товариство або товариство покупців..."

 

     В чем отличие этих двух понятий? "Товариство покупців" - это больше  половины  работающих  на  предприятии.  А   "господарське товариство"  -  это  группа  людей,  которые  могут участвовать в приватизации или претендовать на аренду. Так что же получается?

 

     94

 

     В соответствии   о   предыдущей   редакцией   мы   обязывали организовать на предприятии совет трудового коллектива,  собрание трудового коллектива,  и весь  коллектив  мог  решать,  будет  он арендовать  предприятие либо приватизировать или нет.  Теперь же, введя понятие "господарське  товариство",  мы  фактически  отдаем приоритет группе людей перед трудовым коллективом.

 

     Поэтому прошу  понятие  "господарське  товариство",  которое вводится в эту статью,  снять и оставить прежнюю  редакцию.  Этим будут организационно защищены права трудового коллектива.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     БАРАБАШ О.Л. Мені здається, побоювання колеги Марченка трохи безпідставні.  Адже ця формула  -  "господарське  товариство  або товариство  покупців"  -  вказує  на  ще  одну  форму організації покупців. І поняття "товариство покупців" залишається. А можливо, це  товариство  покупців одразу утвориться в формі господарського товариства.  Ця  форма,  повторюю,  ніяк  не  обмежує,  а  тільки розширює   права   трудового  колективу  і  будьякої  організації покупців.  Тому наша комісія підтримує в цьому і Фонд  державного майна, і Кабінет Міністрів.

 

     ГОЛОВА. Володимире Володимировичу, ваша позиція.

 

     ПРЯДКО В.В.  Підтримую депутата Барабаша.  Таке формулювання ніяк не обмежує права трудового колективу,  а навпаки -  розширює їх.  Ми  приводимо  статтю  8  у  відповідність  із  Законом  про господарські товариства.

 

     95

 

     ГОЛОВА. Так,  прошу  проголосувати  статтю  8   у   редакції комісії.

 

     "За" - 236. Приймається. Наступна стаття, будь ласка.

 

     ПРЯДКО В.В.   Стаття   13.  Тут  було  записано:"...  з  дня прийняття відповідної програми приватизації...  "Вносяться аміни: "з дня прийняття рішення про приватизацію об'єкта". Це точніше.

 

     ГОЛОВА. Чи  в у депутатів зауваження щодо цієї зміни?  Наше. Прошу проголосувати. "За" - 253.

 

     Чи є у депутатів зауваження щодо статті 17? Перший мікрофон.

 

     МАРЧЕНКО В.Р. Уважаемые депутаты! Вы, наверное, прочитали те поправки  относительно  участия  иностранных инвесторов,  которые внесены в следующие статьи.  Речь идет  о  свободном  привлечении иностранного  капитала.  Эта статья затрагивает принципиальнейший вопрос всей программы и законов  о  приватизации.  Если  трудовой коллектив   решил   приватизировать   государственное  имущество, сданное в аренду,  то он может это  сделать  только  на  условиях конкурса.  Какой  трудовой  коллектив  без  наличных денег сможет выдержать условия  конкурса?  Поэтому  предлагаю  согласиться  на конкурсные  условия только в том случае,  если трудовой коллектив откажется от аренды. Считаю, что ту внесенную поправку голосовать не нужно.

 

     96

 

     ПРЯДКО В.В.  Ми  врахували  пропозиції  депутата  Марченка З липня,  коли розглядали  це  питання,  і  вирішили  таким  чином. Трудовий  колектив  залишається  единим покупцем майна державного підприємства,  зданого в оренду з правом його викупу,  тоді, коки договір  оренди зазначеного майна укладено до прийняття Державної програш  приватизації.   А   після   затвердження   програми   це здійснюється   відповідно   до   Закону  про  приватизацію  майна державних підприємств на конкурсних засадах.

 

     ГОЛОВА. Володимире Романовичу!  Послухайте:"...  а також  на конкурентних  засадах,  якщо  договір  оренди  укладається  після прийняття цієї Програми". Розумієте?

 

     Другий мікрофон.

 

     БАРАБАШ О.Л. Склалася дійсно ситуація, коли стаття 17 Закону про  приватизацію  майна  державних підприємств,  яка регламентує викуп  державного  майна,   зданого   в   оренду,   концептуально суперечить  Закону  про  оренду  майна  державних  підприємств та організацій. Треба їх привести до одного знаменника.

 

     З пропозицією Кабінету Міністрів ніяк не  можна  погодитися, тому  що  вона практично перекреслює Закон про оренду.  Цей закон надає трудовому колективу пріоритетне право на укладення договору оренди. На цьому побудована вся логіка Закону про оренду. У ньому є відповідна стаття 28.

 

     У довідці, яку вам сьогодні роздали, зведені всі три варіанти: існуючий варіант   статті  17,  варіант,  який  пропонує  Кабінет Міністрів, і варіант, який вношу я як народний депутат.

 

     97

 

     Пропоную підтримати  пропозицію  про  приведення  статті  17 Закону   про   приватизацію   майна   державних   підприємств   у відповідність із  Законом  про  оренду.  10  квітня  ми  прийняли Постанову  Верховної  Ради "Про введення в дію Закону України про оренду  шина  державних  підприємств  і  організацій"  і   надали пріоритетне   право   на   оренду  майна  з  правом  його  викупу організаціям орендарів.  Стаття 1?  має  відповідати  Закону  про оренду.  Тобто викуп державного майна,  зданого в оренду з правом його викупу,  проводиться відповідно до Закону України про оренду шина  державних підприємств та організацій.  І цим знімаються всі питання,  адже порядок буде такий, який ми вже визначили в Законі про оренду.

 

     Дякую.

 

     ПРЯДКО В.В.  Шановний Олександре Леонідовичу!  Редакція, яку ми разом з вашою комісією розглянули,  є компромісним  варіантом. Якщо  ми приймемо рішення,  яке ви пропонуєте,  то це буде єдиний спосіб  приватизації  всього  майна.   У   такому   випадку,   що приватизуватимуть люди, які не працюють на підприємствах?

 

     ГОЛОВА. Володимире Борисовичу, прошу.

 

     ГРИНЬОВ В.Б., заступник Голови Верховної Ради України /Індустріальний виборчий округ, Харківська область/. Думаю, що пан Прядко  та  група,  яка  готувала  цей проект,  праві.  Тобто редакція, у якій зазначається, що викуп проводиться відповідно до Закону  про  аренду,  звужує  можливості приватизації.  Пропоную, підтримати позицію, яку висловив пан Прядко.

 

     98

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     ПИЛИПЧУК В.М. Я також підтримую цю пропозицію.

 

     ГОЛОВА. Домовились.  Поки не проголосуємо,  доти  нічого  не визначимо, давайте підтримаємо позицію робочої групи пана Прядка, адже вона надав трудовим колективам більш широкі права.

 

     Третій мікрофон.

 

     ЗАЄЦЬ І.О. Іване Степановичу! Давайте працювати 1 Якщо хтось хоче  їхати,  то  хай  собі їде.  Ми розглядаємо питання майнових відносин.  Це  базові  відносини  нашого  суспільного  життя.  Ви прекрасно  знаєте,  що  сьогодні оренда підприємства здійснюється залишковою вартістю.  І мова йде про те, як вони оплачуватимуться при приватизації.

 

     Тому пропоную   все-таки   підтримати   пропозицію  депутата Барабаша,  в якій чітко вказано,  що майнові відносини при викупі шила,  зданого в оренду,  з правом його викупу,  регулюватимуться законом,  а не тією сваволею,  яка була раніше.  І думаю, що буде справедливим регулювання цих відносин саме законом.

 

     Пропозиція депутата  Барабаша є слушною і заслуговує на нашу підтримку.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Уважаемые депутаты!  Мы  доказывали  важность приоритетов трудовых коллективов в развитии экономических

 

     99

 

     форм собственности.

 

     В газете  "Известия"  от 18 мая 1992 года опубликован доклад Всемирного банка.  Всемирный банк рекомендует  извлечь  уроки  из опыта   приватизации,   обращая   наибольшее  внимание  на  сдачу предприятий в аренду или просто передачу их трудовым коллективам.

 

     Поддерживаю предложение депутата Барабаш относительно  того, чтобы  аренда  имущества  с  правом  его выкупа была приоритетным правом приватизации трудовых коллективов.

 

     Лишь в  случае  отказа  трудовых   коллективов   от   аренда имущества  можно  продавать  его  на конкурсных основах.  Поэтому прошу поддержать позицию депутата Барабаша.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     ПИЛИПЧУК В.М.  Шановні колеги!  Давайте змоделюємо ситуацію, яка  складеться після того,  як ми приймемо безконкурсний варіант викупу майна, зданого в оренду з правом його викупу. Уявіть собі, що   зараз   усі   трудові   колективи  візьмуть  в  оренду  свої підприємства.     Що      залишиться      лікарям,      учителям, військовослужбовцям, працівникам невиробничої сфери?

 

     100

 

     Нині існує така практика,  коли підприємства здають в оренду за заниженою вартістю.  Я робив аналіз щодо двох магазинів.  Один магазин  -  з непокладистим директором - не віддали -в оренду,  а інший,  де  директор  був  покладистым,  -  віддали,  причому  за заниженою вартістю. А, як відомо, магазини і готелі - це об'єкти, які дають швидкий оборот капіталу.  Щодо них  потрібно  проводити конкурс. Якщо ми запишемо "на безконкурсній основі", вважайте, що лікарі,  вчителі,  військовослужбовці,  працівники   невиробничої сфери залишаться без власності, бо нічого буде орендувати.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     СОБОЛЄВ С.В., член Комісії Верховної Ради України у питаннях законодавства і законності /Хортицький виборчий округ, Запорізька область/.  Хотів  би  запевнити  колегу Пилипчука,  що це поки що теорія.  А  на  практиці  виходить   зовсім   по-іншому.   Наведу конкретний приклад. У Запоріжжі голова об'єднання здав сам собі в оренду з викупом 13 магазинів будматеріалів - усього  за  мільйон карбованців.  Якщо ми проголосуємо за варіант, який пропонує Фонд державного  майна,  така  практика  буде   узаконена.   Якщо   ми проголосуємо   за   пропозицію   депутата  Барабаша,  то  питання вирішуватимуться  на  підставі  закону.  Інакше,   повторюю,   ми фактично  узаконимо  ту  номенклатурну приватизацію щодо оренди з викупом, яка мала місце під час дії прийнятого нами мораторію.

 

     101

 

     ГОЛОВА. От біда з цією номенклатурою. Перший мікрофон.

 

     МОРОЗ О.О.  Я також підтримую пропозицію депутата  Барабаша. Вона  не заперечує конкурсу.  Якщо колектив не може приватизувати підприємство  в  такий  спосіб,  тоді  воно   приватизується   на конкурсній основі. Тут нема протиріч і нема ніякого звуження, про яке говорів Володимир Борисович.

 

     А щоб не було випадків,  коли підприємства приватизуються за безцінь,  треба,  щоб  усе  робилося  на  основі закону,  саме це пропонує депутат Барабаш.

 

     ГОЛОВА. Прошу настроїтися на продуктивну роботу.  Володимире Борисовичу,  підказуйте, яка редакція статті 17 голосується. Тому що тоді не зведемо  кінців  з  депутатом  Барабашем.  Це  вже  ми знаємо.

 

     ПРЯДКО В.В. Справа в тому, що редакції, яку пропонує депутат Барабаш, тут немає. Тут є погоджена пропозиція.

 

     ГОТОВА. Чия?

 

     ПРЯДКО В.В. Комісії з питань економічної реформи.

 

     ГОЛОВА. А чому ж немає його пропозиції? /Шум у залі/.

 

     ПРЯДКО В.В.  Олександре Леонідовичу,  вашої  пропозиції  тут немає.

 

     102

 

     БАРАБАШ О.Л. Ось вона. Я роздав сьогодні депутатам.

 

     ПРЯДКО В.В. Я не мав сьогоднішньої...

 

     ГОЛОВА. Роздали  ще й іншу таблицю?  Є вона в депутатів?  Є. Прошу голосувати за редакції,  де врахована  пропозиція  депутата Барабаша.

 

     "За" - 243. Приймається.

 

     Далі.

 

     ПРЯДКО В.В. Стаття 20.

 

     ГОЛОВА. Чи є у депутатів зауваження щодо редакції статті 20? Немає? Прошу голосувати.

 

     "За" - 245. Приймається.

 

     Чи є в депутатів зауваження щодо статті 21?

 

     Перший мікрофон.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Принимая  изменения  к   статье,   мы   сразу принимаем    изменения    и    к    соответствующим    положениям Государственной  програми  приватизации,   которые   помещены   в четвертой  колонке.  Но  поскольку мы их не голосуем,  я хотел бы задать докладчику вопрос, который тревожит многих.

 

     В программе записано:  "Відновна вартість державного  майна, що   підлягає   приватизації  на  момент  емісії  приватизаційних майнових сертифікатів,  обчислена як  сума,  залишкової  вартості основних  фондів,  збільшеної  у 13,2 раза,  та вартості обігових фондів, збільшеної в 6,6 рази, це в середньому складає 10 разів".

 

     103

 

     Но до индексации Владимир Тимофеевич говорил,  что стоимость одного сертификата будет около 4-5 тысяч рублей.  В мае он назвал уже другую цифру - около 20 тысяч.  Но если основные и  оборотные фонды индексируются в десять раз, а сертификат "подорожал" лишь в четыре раза,  то напрашивается вопрос:  почему при  индексации  в десять  раз  сертификат,  прежняя стоимость которого была 5 тысяч рублей, стоит не 50 тысяч?

 

     И второй вопрос.  Планируете ли вы это перекрыть индексацией вкладов под приватизацию?

 

     ПРЯДКО В.В.  Ми склали перелік об'єктів,  що підлягають і не підлягають приватизації,  підрахували кількість майна,  збільшили їх основні фонди та обігові кошти і одержали суму 2 трильйони 171 мільярд  карбованців.  Розділивши  її  на  52  мільйони  жителів, одержали 17 тисяч карбованців.

 

     Вартість об'єктів приватизації - 2 трильйони 171 мільярд,  а вартість сертифікатів,  вартість вкладів,  які про індексовані за Указом   Президента,   становить   2   трильйони   140  мільярдів карбованців. Це майже 90 відсотків.

 

     ГОЛОВА. Ще є зауваження? Перший мікрофон.

 

     МОРОЗ О.О.  Іване  Степановичу!  Шановні   депутати!   Зараз вирішується  дуже  складне  і  серйозне питання:  ни забезпечуємо рівновагу або за  рахунок  індексації  вкладів,  або  за  рахунок вартості сертифікатів. І тому щодо цієї статті слід зробити

 

     104

 

     розрахунок, який    би    відповідав   визначенню   вартості сертифіката,  а не індексації вкладів.  Бо якщо будемо йти шляхом індексації  вкладів,  то  прийдемо  до майнового розшарування,  з приводу якого ми сперечалися минулого разу  під  час  обговорення цієї   програми,   що   й   спричинило   повернення  програми  на доопрацювання.

 

     Не можна закладати такий механізм, згідно з яким ми сьогодні ніби  не  показуємо  вартість,  а  потім ту вартість компенсуємо, віддавши ці гроші десь 4 процентам населення України.

 

     ГОЛОВА. Щодо статті 21 немає  більше  зауважень?  Володимире Володимировичу, ви зрозуміли поправки?

 

     ПРЯДКО В.В.  Ці  поправка стосуються статті 20.  Поправки до статті 21 не розглядалися.

 

     ГОЛОВА. Стаття 20 вже проголосована.

 

     ПРЯДКО В.В. Стаття 21.

 

     ГОЛОВА. Щодо  статті  21  є  ще  зауваження?  Немає.   Прошу проголосувати спочатку редакцію статті 21,  запропоновану робочою групою. А потім голосуватимемо поправки. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 208.

 

     Які ще поправки. Будь ласка, третій мікрофон.

 

     ПИЛИПЧУК В.М.  У мене запитання до голови  Фонду  державного майна.   Скажіть,   будь  ласка,  що  буде  приватизовуватись  за сертифікати,

 

     105

 

     якщо трудові колективи візьмуть  свої  об'єкти  в  оренду  з викупом?

 

     ПРЯДКО В.В. Ви мені задаєте запитання, на яке я сам хотів би почути відповідь.  Якщо ми  приведемо  у  відповідність  програму приватизації  і  Закон  про оренду,  тобто вилучимо положення про конкурсні засади,  нам нічого  буде  приватизувати.  Ті,  хто  не працює  на  підприємствах,  залишіться  із сертифікатами,  які не будуть отоварені.

 

     ГОЛОВА. Я    просив    би    комісію    все-таки...    Іване Олександровичу,  ви  ж  працюєте  в  Комісії з питань економічної реформи і управління народним господарством.  Домовляйтеся ж там, тому що ми прислуховуємося до вашої комісії. Я не зі зла кажу, ви знаходьте якось консенсус, ви ж спеціалісти.

 

     Чого ми забуксували?  У кого є зауваження  щодо  статті  21? Перший мікрофон.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Если  статья 21 будет принята в той редакции, которую  предложило   Правительство   и   Фонд   государственного имущества,  трудовой  коллектив  также  будет  лишен  права брать кредиты.  Почему? Потому, что Национальному банку запрещено брать кредиты. А Коммерческому банку поставлены такие условия: он может дать кредиты  только  тогда,  когда  сак  не  будет  брать  их  у Национального банка, а также не за счет бюджета.

 

     Я считаю,  что  таким  образом  трудовые коллективы лишились права  брать  кредита   вообще   и,   следовательно   возможности конкурировать.

 

     106

 

     Далее. Коммерческие  банки  /если  это  банк  и  у него есть деньги/ имеют право полностью распоряжаться своей собственностью, то   есть   своими   деньгами.  Поэтому  положение,  что  кредиты коммерческих  банков  не  могут  быть  платежным  средством   при приватизации,   нужно  вычеркнуть  и  дать  возможность  трудовым коллективам брать у них кредиты.  Кстати,  в программе Российской Федерации    коммерческим    банкам    дано   право   кредитовать приватизацию.

 

     ПРЯДКО В.В.  Шановний   Володимире   Романовичу!   Коли   ми записували,  що  кредити,  отримані від Національного банку та за рахунок бюджету,  не можуть бути платіжним засобом,  то  мали  на увазі те, щоб не було емісії. Справа в тому, що Національний банк не займатиметься зберіганням коштів підприємств.  Вони будуть  на рахунках   комерційних   банків.  Тому  я  не  бачу  тут  ніякого протиріччя.  Єдине  -  щоб  не  було  емісії,   щоб   тільки   не використовувались державні бюджетні кошти.

 

     ГОЛОВА. Щодо   статті   21  є  ще  зауваження  у  депутатів? Поправок,  які  треба  було  б  голосувати,  я  не  бачу.   Отже, залишаються  формулювання,  які  є  в  законі,  зміни не вносимо. Окремі депутати просять шести зміни.  Але  ці  зміни  не  набрали необхідної  кількості голосів,  щоб їх можна було внести.  Ми все голосували.  Я відводив час і думав:  буде інша аргументація.  Ви від  початку  дискутували,  але  поки що ніхто не приєднується до цієї дискусії.

 

     107

 

     До статті 21 можемо повернутись в кінці обговорення  якщо  у депутатів будуть інші думки.

 

     Щодо статті 25 є зауваження? Перший мікрофон.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.   Я  прошу  прощения,  Иван  Степанович.  Хочу высказаться относительно части первой статьи  21.  В  пункте  1.8 предлагается слова "специальным приватизационным" заменить словом "рыночным".

 

     Мы дискутировали и пришли к выводу,  что рыночный курс - это антигосударственная,     антинародная     программа    проведения приватизации.  Словом,  надо  сохранить  именно  приватизационный курс,  в соответствии с которым реально оценено имущество Украины и имущество других стран.

 

     Но Фонд государственного имущества и Кабинет Министров снова "протаскивают"  изменение  -  "рыночный"  курс.  Считаю,  что это изменение,  как  антигосударственное,  нужно  снять  и  не   дать возможности включить его ни в закон, ни в программу.

 

     108

 

     ПРЯДКО В.В.  Володимире Романовичу!  Включивши положення про ринковий   курс,   ми   дописали,   що   будуть   застосовуватися коефіцієнти,   які   затверджуватиме  Фонд  державного  майна.  Є пропозиція,  щоб Національний банк затверджував  ці  коефіцієнти. Вони є загальними для всіх об'єктів приватизації. Минулого разу я про це вам говорив.

 

     ГОЛОВА. Володимире Володимировичу!  Ми тоді проголосували, і цю норму було прийнято. Відверто кажучи, за курсом, який сьогодні склався,  за валюту можна викупити всі наші готелі і нас з  вами. Але ж ми тоді говорили,  що іноземні інвестори,  іноземні покупці приватизують об'єкти в Україні за ціну, що відповідає міжнародним цінам  на  ці  об'єкти.  От про що домовились.  А механізм ви вже розробіть. Для того й існує ваше відомство.

 

     ПРЯДКО В.В.  Давайте послухаємо  представника  Національного банку, що він скаже.

 

     ГОЛОВА. Хто  у нас в від Національного банку?  Пана Гетьмана немає, він у відрядженні. Хто присутній?

 

     Давайте залишимо цю  норму  так,  як  тоді  погодили,  а  ви виробляйте механізм.

 

     ПРЯДКО В.В. Гаразд.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     МАРЧЕНКО В.Р. Иван Степанович! Я еще хочу сказать, что

 

     109

 

     Фонд государственного    имущества    внес    в    программу противоречия.

 

     Было предложено,  что  перечень  объектов,   которые   будут приватизироваться  с  участием  иностранных инвесторов,  составит Кабинет Министров или Фонд государственного имущества.  На это мы согласны.  Скажем,  фонд  установит  количество  предприятий  или перечень предприятий,  к покупке которых целесообразно привлекать иностранных   инвесторов.  А  вот  это  условие  -  "вільно,  без додаткового дозволу беруть участь...  "/чтобы,  как  сказал  Иван Степанович,  все распродать/ - надо снять.  Оставить только,  что устанавливается перечень объектов, приватизируемых с привлечением иностранных   инвесторов.   Это   и  будет  окончательная  норма, регламентирующая участие иностранных инвесторов.

 

     ГОЛОВА. Повторюю:  я говорив щодо ціни,  а не щодо об'єктів. Об'єкти іншими статтями визначаються.  А курс повинен відповідати міжнародним цінам.

 

     Перший мікрофон.

 

     ПИЛИПЧУК В.М. Шановні колеги! Давайте ще раз замислимось над тим, що ми все-таки робимо з приватизацією.

 

     Якщо ми  віддамо  об'єкти  лише  трудовим  колективам,  тоді трудовий  колектив  одночасно  буде  і  власником,   і   найманим працівником.  І як власники члени колективу найматимуть менеджера

- керівника цього колективу.  А як наймані працівники найматимуть такого  керівника,  який не буде вимагати від них як від найманих працівників інтенсивної роботи. У будь-якому випадку він не зможе вимагати, бо тоді працюючі як власники знімуть такого менеджера.

 

     110

 

     Отже, ми потім будемо говорити, що приватизація не вийшла. І депутат  Марченко  першим  скаже,   що   приватизація   не   дала результатів,  давайте повертатись до націоналізації, до державної власності.

 

     Задумайтесь, це - доленосне  питання.  Тому  ми  не  повинні обмежувати жодної людини у виборі об'єкта приватизації.

 

     Віддавши пріоритет  тільки  трудовому  колективу,  позбавимо такої можливості  інших  людей,  які  на  цьому  підприємстві  не працюють  або  працюють  у невиробничій сфері.  Давайте ще раз це розглянемо.

 

     ГОЛОВА. Але ж ви щодо іншої статті висловлюєтесь,  а я прошу

-  щодо  механізму  оцінки  і  курсу,  за яким іноземні інвестори будуть приватизувати об'єкти.

 

     ПИЛИПЧУК В.М.  Якщо передадуть в оренду з  викупом  трудовим колективам,   то.   нічого   буде   приватизувати,,   навіть   за сертифікати,  решті  населення.  І  ми  обдуримо  народ,  бо   ці сертифікати можна буде лише в одному місці почепити...

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     БАРАБАШ О.Л.  Наша  комісія  одностайно підтримала щодо цієї позиції Фонд державного майна і Кабінет Міністрів.  Ми  вважаємо, що  Національний  банк  повинен  встановлювати тільки один курс - ринковий. Безумовно, проблема, про яку говорить депутат Марченко, існує. Але вона повинна вирішуватись іншим способом:

 

     111

 

     збільшенням для    іноземного    інвестора   ціни   об'єкта. Економічний результат однаковий, незважаючи на те, буде занижений курс чи буде завищена ціна.  Покупець все одно в доларах сплатить те саме. Для цілого світу Національний банк не може встановлювати ніяких  спеціальних курсів.  Тільки один курс.  А Фонд державного майна має встановити  коефіцієнт.  Причому  цей  коефіцієнт  буде єдиним для всієї України.

 

     Тому пропоную підтримати цю пропозицію. Ще раз кажу: економічний смисл той же, ніхто не постраждає, ніхто не розкупить Україну, але зроблено буде це економічно більш грамотно.

 

     ГОЛОВА. Здається  мені,  що без Комісії з питань економічної реформи ми б прийняли щось щодо цієї програми, а з вами ми нічого не  приймемо.  Ваша  аргументація  все  ж  є  односторонньою.  Ви розумієте приватизацію так,  а інші групи депутатів та  населення розуміють її інакше.  І треба виходити з того, що ми ще, можливо, не готові проводити її так,  як десь уже робиться. І враховувати, що ми живемо саме в цьому суспільстві.

 

     Другий мікрофон.

 

     112

 

     МАРКОВ Б.І.,  заступник голови правління Національного банку України  /Суворовський  виборчий  округ,   Херсонська   область/. Шановні колеги! Я хочу тільки однієї проблеми торкнутися - курсу, а не того, як ми розуміємо приватизацію.

 

     Згідно з законодавчим актом, який ми прийняли, коли вступали до  Міжнародного валютного фонду і до Світового банку,  не будуть вводитися нові обмеження щодо курсу,  крім тих,  які вже є. У нас встановлено  один  курс  співвідношення  карбованця  і  купона до долара.  Тому вводити якісь спеціальні курси відповідно до  того, яке майно приватизується, які виконуються операції, ми не можемо. Повинен бути один курс.  І шлях,  який пропонується,  скажімо, ті додаткові коефіцієнти,  що встановлюватимуться Фондом, - це якраз вихід із ситуації, в якій ми опинилися.

 

     Не треба боятися ринкового курсу.  Якби  ми  почали  активно продавати,  то співвідношення долара до нашої національної валюти одразу б різко змінилося порівняно з тим, що є зараз.

 

     Тому пропоную   проголосувати   за   цю   пропозицію.   Вона відповідав нашим зобов'язанням перед іншими державами.

 

     ГОЛОВА. Достатня    аргументація.   Голосується   пропозиція робочої групи.

 

     "За" - 204.

 

     Чи є у депутатів зауваження щодо статті 25? Перший мікрофон.

 

     113

 

     МАРЧЕНКО В.Р. Послушайте, что записано в этой статье: "Господарське товариство,     товариство    покупців,    створені працівниками підприємств ..."  А  дальше  идет  речь  о  каких-то приоритетах  на  конкурсе.  Однако  должен  сказать,  что в таком случае внутри коллектива  создается  противоречие  между  советом трудового  коллектива и группой людей,  которым "теневики" деньги дадут или которые  будут  подставными  лицами.  Поэтому  трудовой коллектив,  который  примет  решение  о  приватизации  или аренде имущества с его выкупом,  может проиграть подставным лицам  из-за нехватки денег. Предлагаю слова "господарське товариство" снять и оставить прежнюю  редакцию  статьи  25.  В  противном  случае  мы окончательно   лишим   трудовой  коллектив  права  участвовать  в конкурсе.

 

     ПРЯДКО В.В.   Тут   написано:   "Господарське    товариство, товариство   покупців,   створені  працівниками  підприємства..." Мається на увазі те або інше.

 

     ГОЛОВА. Я ще раз звертаюся до депутатів з  таким  проханням. Треба,  щоб ми прийняли програму. Розумію, що вона може бути дещо недосконалою, але її необхідно прийняти. Якщо ж два депутати весь час щось доводитимуть один одному, то ми так далеко зайдемо.

 

     Скільки вже  говорили  про  Державну  програму приватизації! Казали, що, мовляв, Верховна Рада зволікає з її прийняттям. Тепер вона  внесена,  обговорена.  Звичайно,  в  ній  може щось бути не зовсім досконалим.  проте треба її приймати.  Інакше нас ніхто не зрозуміє. Ми ж інтегруємося в Європу, у світ...

 

     114

 

     Пане Прядко!   Ви  підійдіть  ближче  до  мікрофона,  беріть таблицю  і  коментуйте.  А  то  вам  наче  байдуже,   що   і   як проголосують.

 

     ПРЯДКО В.В. Не байдуже.

 

     До статті   2  Закону  України  про  приватизацію  невеликих державних підприємств /малу приватизацію/ внесені зміни...

 

     ГОЛОВА. Як би нам придумати якусь форму індексації  зарплати міністрів  і голів комітетів залежно від того,  як ідуть справи у їхніх відомствах? Тоді, гадаю, кожен з них був би більш емоційним щодо цих справ.  А так їм однаково, чи йдуть справи, чи не йдуть. Адже ставку встановлено, індексація спрацьовує, і все.

 

     ПРЯДКО В.В.  У цій статті ми змінили вартість  майна  малого підприємства  -  не більше 20 мільйонів - у зв'язку з індексацією основних фондів та обігових коштів. Більше тут ніяких змін немає.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     БАРАБАШ О.Л.  Шановний  Іване  Степановичу!  Прошу  вас   не нервуватися,  адже ми ці статті закону зараз розглядаємо вперше і одразу в останньому читанні. Тому розгорнулася ця дискусія.

 

     А я хотів би запитати:  чому ми статтю 25 не голосували?  Це означає,  що ці поправки не приймаємо?  Адже зараз ми перейшли до розгляду статей Закону про малу приватизацію.

 

     115

 

     ГОЛОВА. Ми  цю  статтю,  вже  двічі   голосували,   депутате Барабаш. Сядьте на місце і голосуйте.

 

     ПРЯДКО В.В. Ми голосували статтю 21, а не статтю 25.

 

     ГОЛОВА. Голосували!

 

     Я ще  раз  прошу:  давайте  розглянемо  статтю  2,  а  потім повернемося до статей 21  і  25.  Є  зауваження  щодо  статті  2? Депутате Марченко,  у вас зауваження щодо статті 2?  Ви її навіть не читали.

 

     Прошу проголосувати статтю 2.

 

     "За" - 231. Приймається.

 

     ПРЯДКО В.В. Стаття 6 цього ж закону.

 

     ГОЛОВА. Чи є у депутатів зауваження щодо  статті  6?  Перший мікрофон.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Иван  Степанович!  Все-таки  надеюсь  на вашу корректность.  Я читал статью 2.  А теперь хочу сказать по поводу статьи 6.  Здесь поднимается вопрос о рыночном курсе приватизации основных фондов.  Предлагаю поправку к статье 6 не голосовать,  а оставить прежнюю редакцию,  а именно:  "провадиться за спеціально встановленим Національним банком України приватизаційним курсом", за что мы уже проголосовали.

 

     116

 

     ПРЯДКО В.В.  Була  пропозиція  Національного  банку відносно того,  що повинен бути  один  курс.  Якщо  ви  не  довіряєте  тим коефіцієнтам, які визначатиме фонд, то хай це робить Національний банк.  Якщо доручите Фонду державного майна їх встановлювати,  ми будемо це робити. А курс повинен бути один.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміли? Тільки прошу - запишіть протокольно: визначатиме чи  Фонд  державного  майна,  чи  Національний  банк. Керуйтеся нормою,  яку ми узгодили в цьому залі. Вартість того чи іншого об'єкта  має  відповідати  якомусь  стандарту  цін  на  ці об'єкти у тих країнах, які інвестують.

 

     Відповідати світовому   стандарту?  Це  складно.  Адже  світ великий. Однак до чогось треба прирівнювати.

 

     Тому прошу проголосувати статтю 6 зі змінами і з урахуванням протокольного запису, що повинен бути механізм.

 

     "За" - 254. Приймається.

 

     ПРЯДКО В.В. Стаття 12.

 

     ГОЛОВА. Чи  є у депутатів зауваження щодо статті 12?  Немає. Прошу голосувати.

 

     117

 

     "За" - 250. Приймається.

 

     ПРЯДКО В.В. Стаття 23.

 

     ГОЛОВА. Чи є зауваження щодо статті 23? Перший мікрофон.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Суть внесенной поправки в том,  что стартовая цена  на  аукционе  или конкурсе может снизиться на 50 процентов. Нормы,  заложенные в  дальнейших  статьях,  предусматривают,  что когда  условия  конкурса  и аукциона не выполняются,  то возможна передача третьим лицам.  И при этом вводится механизм -  снижение цены на 50 процентов.

 

     Считаю, что  это  открытый  канал  для взяток представителям Фонда  государственного  имущества.  Почему?  Поставленные   вами условия конкурса - не выполнены, условия аукциона - не выполнены, на повторный конкурс или аукцион вы не ставите,  за взятку /я  не вас  лично  имею в виду,  а говорю в общем/,  снижаете цену на 50 процентов, и собственность трудового коллектива отдается частному лицу.  Поэтому  считаю,  30-процентное  уменьшение первоначальной цены достаточным. Предлагаю оставить предыдущую редакцию.

 

     ПРЯДКО В.В. Вы вообще-то с пристрастием относитесь ко мне.

 

     При первом торге на  аукционе  тот,  кто  ведет  аукцион,  в соответствии  с  законом  имеет  право  сам  снизить  цену  на 30 процентов  от  стартовой.  Если  предприятие   не   продано,   мы предлагаем

 

     118

 

     при повторном  аукционе  снизить  цену  до 50 процентов,  но продажу осуществить при условии, что будут повышение цены.

 

     ГОЛОВА. Наведу такий приклад. Під час перебування в Угорщині мені   довелося   зустрітися  з  керівництвом  підприємства,  яке називається  "Відеотон".  Ще  з  1938  року  воно   належало   до військово-промислового  комплексу.  Проте  у  зв'язку з останніми подіями  "Відеотон"  зазнав  багатьох   змін   у   спеціалізації, технічному  переоснащенні для випуску як товарів широкого вжитку, так  і  військової  продукції.  Але  в  останні  два  роки   воно збанкрутувало,  із  16 тисяч працюючих,  залишилося шість,  потім чотири.

 

     Виявилося, що  ніхто  в  Угорщині  його  не  хоче  купувати. Вирішили   провести  аукціон.  Це  я  кажу,  щоб  ви  задумались. Визначили ціну - 14 мільярдів форинтів. Торгували два роки, але й за  4  мільярди  ніхто  не  бере.  Тепер  уже  за мільярд шукають покупця.

 

     Так що ви не думайте,  що й у  нас  завтра  усе  розхапають, розберуть,  мільярди привезуть.  Не один і не два рази доведеться нам повертатися до цих положень.  А ми вже  сьогодні  намагаємося вгадати і ціну,  і все інше. Все хочемо сьогодні зробити. Не буде так. Врахуйте це, будь ласка. Я даний приклад навів для того, щоб ми все-таки займали якусь позицію і розпочали цей процес.

 

     Чи є   ще   зауваження   щодо  даної  статті?  Немає.  Прошу голосувати.

 

     "За" - 252. Приймається.

 

     119

 

     ПРЯДКО В.В.  Тепер розглянемо зміна до  Закону  України  про приватизаційні папери. Стаття 4.

 

     ГОЛОВА. Є в депутатів зауваження щодо статті 4? Немає. Прошу голосувати.

 

     "За" - 360. Приймається.

 

     ПРЯДКО В.В. Закон України про підприємства в Україні. Стаття 10.

 

     ГОЛОВА. Є зауваження? Перший мікрофон.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.   Смотрите,   что   вы   сделали   с  народным имуществом.  Вы  присвоили  его  себе   как   государственное   и планируете  продавать ото имущество только на конкурсной основе в порядке,   который   будет   определять   Фонд   государственного имущества.  То  есть  вы  вначале  лишили народ собственности,  а теперь народу,  у которого нет  денег  /вклады  в  Сбербанке,  на которых  лежит  больше  10  тысяч  рублей,  составляют только 1,5 процента/,   предлагаете   условия    конкурса    да    получение собственности.  Вы  превращаете Фонд государственного имущества в злачное место,  воли через него все конкуренты будут выкупать это имущество.

 

     Данный абзац    раскрывает    полную   антинародность   этой программы.  Прошу  за  него  не  голосовать  и  оставить  прежнюю редакцию статьи.

 

     Иван Степанович!  Замечание  по вашей ремарке.  Вы правильно сказали относительно предприятий, у которых дела идут из рук

 

     120

 

     вон плохо.  Но первыми в  Украине  будут  выкуплены  хорошие предприятия.   В  условиях  беспредельного  засилья  иностранного капитала их как раз и заберут.

 

     ГОЛОВА. А ми навіщо?

 

     ПРЯДКО В.В. Це абсолютно не так. Останній абзац до статті 10 ми  включили для того,  щоб підприємства продавали державне майно не так,  як вони самі  захочуть,  а  лише  на  певних  конкурсних засадах.   Здійснюючи   право   повного  господарського  відання, державне підприємство володіє,  розпоряджається  та  користується майном.  І  воно  має можливість продавати так,  як захоче.  Ми ж вносимо такі зміни,  щоб підприємство  продавало  майно  лише  на конкурсних  засадах.  І щоб кошти,  які воно отримує від продажу, використовувались лише на інвестиції. Ось як ми хочемо зробити.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     БАРАБАШ О.Л.  Наша комісія підтримує цю редакцію,  адже вона брала участь у роботі над її підготовкою.  Чому? Тому що в Законі про   підприємства   записано,   що   підприємство   має    право розпоряджатися майном на свій розсуд: продавати, здавати в оренду чи  в  користування.  Ми  всі  знаємо,  що   іноді   підприємства зловживають  цим  -  продають  державне  майно  невідомо  куди  і невідомо як використовують одержані кошти.  Тому ми запропонували /мова  не йде про приватизацію всього підприємства,  а тільки про відчуження якихось окремих одиниць обладнання/ для таких

 

     121

 

     випадків застосовувати  конкурентні  засади,  використовуючи біржі,  аукціони, а кошти направляти тільки на інвестиції. Щоб не було такого,  що продали дорогий верстат, а гроші використали для заробітної плати. Ось який зміст.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     СОБОЛЄВ С.В.  Відповідаючи колезі Марченку, хочу сказати, що Фонд державного  майна  запропонував,  а  комісія  підтримала  цю редакцію  саме  тому,  що,  коли це відбуватиметься на конкурсних засадах,  тоді буде й контроль. Я підтримую цю пропозицію і прошу за неї проголосувати.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     РОМАНЧУК В.М.,  секретар  Комісії  Верховної  Раді України у питаннях соціальної політики та праці /Ленінський виборчий округ, Запорізька  область/.  Иван Степанович!  Тут действительно момент интересный,  на который, к сожалению, никто не обращает внимания. Я хочу подчеркнуть,  что если мы не проголосуем редакцию, которую предлагает  комиссия,  то  потеряем   контроль   над   имуществом государстве.  Оно  тогда  будет  продаваться  как  угодно  в кому угодно.  Но когда есть конкурсная  основа,  тогда  хоть  какую-то часть  имущества  получает  государство.  Понимаете,  в чем дело? Поэтому я считаю, что комиссию надо поддержать обязательно.

 

     ГОЛОВА. Голосуємо редакцію, запропоновану робочою групою і

 

     122

 

     підтриману комісією.   Прошу   голосувати.   "За"   -   271. Приймається.

 

     ПРЯДКО В.В.  І останній пункт - Закон про власність,  стаття 2.

 

     ГОЛОВА. Є запитання? Перший мікрофон.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Уважаемые депутаты!  Здесь решается  коренной вопрос  -  о  формах  собственности.  Прежде  чем  высказать свое мнение,  я  хотел  бы  услышать,  почему  вы  предлагаете   такую корректировку?

 

     ПРЯДКО В.В. Чому ми вдалися до такого формулювання? Справа в тому,  що  поняття  "приватна  власність"   значно   ширше,   ніж "індивідуальна /особиста і приватна трудова/ власність".

 

     ГОЛОВА. Тобто    використано   міжнародну   термінологій   і міжнародний стандарт. Прошу проголосувати цю зміну.

 

     "За" - 232. Приймається.

 

     Тепер повертаємось до тих  статей,  щодо  яких  у  депутатів виникали  зауваження.  Прошу називайте статтю,  сторінку і будемо голосувати.

 

     Другий мікрофон.

 

     БАРАБАШ О.Л. Шановні депутати! Серед пропозицій, які роздали сьогодні,  є й моя: із статті 15 закону про "велику" приватизацію вилучити останній абзац першого пункту. Там записано:

 

     123

 

     "Державною програмою приватизації  можуть  бути  встановлені інші  способи приватизації державного майна".  На жаль,  практика формування програми свідчить, що Кабінет Міністрів зловживає цією статтею. І замість того, щоб використовувати інші форми, фактично перекреслює концепції прийнятих законів.  Зокрема,  це стосується Закону   про   ореаду.   Поправками,   які  запропонував  Кабінет Міністрів, було "розгромлено" цей закон.

 

     ГОЛОВА. Володимире Володимировичу,  я  вас  просив  називати сторінку.

 

     ПРЯДКО В.В. Сторінка 12.

 

     БАРАБАШ О.Л. Іване Степановичу, дайте мені сказати до кінця.

 

     ГОЛОВА. Я  вас  прошу,  ви назвіть сторінку,  а потім будете говорити.

 

     БАРАБАШ О.Л. Ось мої пропозиції.

 

     ГОЛОВА. Називайте, будь ласка.

 

     БАРАБАШ О.Л.  До  пункту  1.6.  Всього  два  пункти  і   дві пропозиції.

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати, ви взяли цей аркуш?

 

     У вас він є?

 

     124

 

     ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Так, є.

 

     ПРЯДКО В.В.Є.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка,  зачитуйте пропозиції.  Перше:  викласти пункт...

 

     Другий мікрофон.

 

     БАРАБАШ О.Л.  Це ми вже проголосували.  Тепер мова  йде  про останній  абзац пункту 1 статті 15.  Я наведу ще один приклад.  У Законі про приватизацію майна державних підприємств,  у статті 18 "Продаж окремих часток /акцій, паїв/, що належать державі в майні господарських  товариств"  прямо  записано,  що   "продаж   акцій засновником   акціонерного  товариства  проводиться  виключно  на конкурентній  основі".  Це  стосується  і  змішаних   акціонерних товариств.  Ви  знаєте,  що  це за товариства - держава і фізичні засновники.  А фізичні засновники - це, як правило, або керівники підприємств,  або їх родичі, або ще хтось. Тут записано: виключно на конкурентній  основі.  Багато  слів  сьогодні  прозвучало  про конкурентні засади.

 

     А що  ми бачимо в програмі?  А в програмі все навпаки.  Щодо цих  змішаних  акціонерних  товариств  пріоритетним  правом   /ви почитайте  пункт  2.10  Програми/  стати  власниками користуються недержавні засновники.  Тобто іде  демагогія.  Стосовно  трудових колективів  і оренди ми вводимо конкурентні засади,  хоча про них не йшлося в законі. А стосовно змішаних акціонерних товариств для недержавних фізичних осіб законом передбачалася конкуренція,  а в Державній програмі від неї відмовляються.

 

     125

 

     Отже, щоб не було зловживань - зміни  принципової  концепції прийнятих законів - цей абзац треба обов'язково вилучити.

 

     Вважав за потрібне Кабінет Міністрів внести зміни до законів

- будь ласка.  Але не може Державна програма стояти над  законами про приватизацію.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Зрозуміла позиція.  Прошу проголосувати. "За" - 243. Приймається. Ще які будуть зауваження? Перший мікрофон.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Иван Степанович! У меня два замечания. Первое касается  пункта  5  статьи  25 /страница 6/:  "Якщо затверджений органом  приватизації   план   приватизації   передбачає   продаж неподільним  пакетом від 20 до 50 відсотків акцій на конкурентних засадах покупцям,  то  група  керівних  працівників  підприємства отримує  право  на  придбання  5  відсотків  акцій за номінальною вартістю з відстрочкою платежу не більше як на 3  роки".  Считаю, что  эта норма,  которая вводится в закон,  является нелогичной и нарушает принцип собственности.

 

     Например, собственником стал трудовой  коллектив.  Он  имеет полное  право определить льготы для руководителей предприятия,  в том числе продать ему до 5 процентов акций на любых  условиях,  а также   другие   льготы.   То   есть  это  право  коллектива  как собственника распоряжаться своей  собственностью.  Если,  скажем, предприятие  выкупил  частный  собственник,  то тем более это его право -распоряжаться своей собственностью. Продаст он 5 процентов акций,

 

     126

 

     10 или 3 - его дело. Это не норма закона, не норма программы

- распоряжение собственностью.  Поэтому пункт 5 нужно  снять  как нелогичный.

 

     ПРЯДКО В.В.  Ми  хотіли  підтримати  керівників підприємств. Якщо ви наполягаєте - немає заперечень.

 

     ГОЛОВА. Володимире  Володимировичу!  Прошу   вас   висловити позиції комітету і підготовчої групи.  А то: "Ми хотіли, але якою ви наполягаєте, то будь ласка". Хіба це позиція?

 

     ПРЯДКО В.В.  Комісія,  Фонд  державного   шина   і   Кабінет Міністрів  вбачали  в  цьому  стимул  для більш ефективної роботи підприємств.  Наше основне  завдання  -  це  не  приватизація,  а підвищення ефективності підприємства.

 

     ГОЛОВА. Коли  ви  це обговорювали,  були присутні депутати - керівники підприємств?

 

     ПРЯДКО В.В.  Були,  і ми радилися з ними.  Багато хто нас  у цьому підтримував.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     РОМАНЧУК В.М.   Не   надо   делать   реверансов   в  сторону директоров.  Если  директор  умный,  то  ему  сложит   цену   сам коллектив.  Вы мне поверьте,  что он выделит не только 5,  а и 10 процентов,

 

     127

 

     и сколько захочет.  У нас люди умные,  разберутся,  кто  кем руководит и как руководит.

 

     Кабинет Министров хоть и сделал такой большой реверанс,  но, думаю,  недооценил некоторых директоров, которых коллективы ценят значительно выше.

 

     Это действительно не норма закона, предложение нужно снять.

 

     Спасибо.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     ПИЛИПЧУК В.М.  Тут  не зовсім правильно було сказано.  Ми на засіданні комісії якраз цю норму не підтримали.  Адже до чого  ми дійдемо?   Віддати  трудовому  колективу,  а  потім  у  трудовому колективі ще віддати й директору. Не не годиться. На сьогоднішній день  усі мають можливості викупити майно і за сертифікати,  і за власні заощадження,  в тому числі й проіндексовані.  Тож надавати ще й таку перевагу, вважаю, неправомірно.

 

     Наша комісія   не   підтримала   де  положення,  так  що  не стверджуйте протилежного.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     МАЯКІН В.А.,   директор   Костянтинівського   металургійного заводу   імені  М.В.  Фрунзе  /Костянтинівський  виборчий  округ, Донецька область/.  Думаю,  что по этому вопросу  норму  в  закон вводить  не  нужно.  Коллектив  стал  "власником",  в том числе и директор как член

 

     128

 

     коллектива - "власник".  А в зависимости  от  того,  как  он руководит коллективом, будет определяться и норма его поощрения.

 

     ГОЛОВА. Правильно.  Хто за те, щоб зняти це положення, прошу проголосувати.

 

     "За" - 223. Норма не приймається.

 

     Немає такої  норми,  Володимире   Володимировичу.   Депутати погодилися, щоб такої норми не було в документі.

 

     ПРЯДКО В.В. Залишається в попередній редакції.

 

     ГОЛОВА. Ще які зауваження? Другий мікрофон.

 

     БАРАБАШ О.Л.  Іване Степановичу,  прошу все-таки повернутися до голосування з приводу  ринкового  курсу  національної  валюти. Щодо  "малої"  приватизації  ми  ці  питання  вже вирішили і,  як кажуть, зупинилися на середині шляху.

 

     ГОЛОВА. Олександре    Леонідовичу!    Називайте    сторінку, статтю...

 

     БАРАБАШ О.Л. Сторінка 4, стаття 21, пункт 1.9. Ми вже дійшли згоди, що курс валюти повинен бути тільки один - ринковий. А ціна визначатиметься    через    коефіцієнт,    який   встановлюватиме Національний банк.

 

     Скажімо, для іноземних покупців ціна збільшуватиметься в

 

     129

 

     два, три,  п'ять разів.  Як  уже  вирішить  Фонд  державного майна.

 

     ГОЛОВА. Ми вже за це проголосували.

 

     БАРАБАШ О.Л.    Ми    проголосували    в   системі   "малої" приватизації,  теж   треба   проголосувати   і   щодо   "великої" приватизації.

 

     ПРЯДКО В.В. Це дійсно так. Статтю 21 треба переголосувати.

 

     ГОЛОВА. Ви  пропонуєте  привести  у  відповідність?  Давайте послухаємо депутата Маркова.  Бо банк - це така  тонка  справа... Другий мікрофон.

 

     МАРКОВ Б.І.  Шановні  колеги!  Ще  раз звертаюся з проханням підтримати остаточну редакцію статті 21.  Вона збігається  з  уже проголосованою редакцією статті 6 закону про "малу" приватизацію, з  нашими  зобов'язаннями  перед  світовим   співтовариством,   і найголовніше  -  вона  дає  нам  змогу  через коефіцієнти,  що їх встановлюватиме Фонд державного майна /не  Національний  банк,  а Фонд  державного  майна,  який  за  все  відповідає/,  регулювати валютну  вартість  цих  об'єктів  по  відношенню  до  їх  дійсної вартості.  Застосування  коефіцієнтів,  які встановлюватиме фонд, дозволить уникнути можливих спекуляцій навколо курсу.

 

     Тому пропоную підтримати пропозицію.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     130

 

     МОРОЗ О.О.  Щоб  не  було  цих  протиріч   -   ринковий   чи приватизаційний  курс  -  давайте  просто зазначимо там,  що курс грошей до валюти визначає Фонд державного майна...

 

     ГОЛОВА. І Національний банк.

 

     МОРОЗ О.О.. Так, і Національний банк.

 

     ГОЛОВА. Гадаю,  уже всі зійшлися на  цій  пропозиції.  Прошу проголосувати   запропоновану   редакцію   а  таким  протокольним записом.

 

     "За" - 262. Приймається.

 

     Які ще є зауваження?

 

     Перший мікрофон.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.   Уважаемый   Иван   Степанович!    Закон    о собственности - это конституционный закон.  Не буду выражать свой протест по поводу того,  как мы проголосовали изменения  к  нему. Думаю, это сделает народ Украины.

 

     Хотел бы вот что заметить. В статье 2 Закона о собственности сказано о  том,  что  собственность  выступает  в  таких  формах: "індивідуальна   /особиста   і   приватна  трудова/,  колективна, державна".  Тем самым мы придали частной  собственности  трудовой характер,  юридически  обосновав  воровство,  грабеж,  нетрудовые доходы.  Это плохо.  В законах  цивилизованных  стран  /Германии, Испании, Италии и других/ частная собственность регламентируется. Поскольку мы таких механизмов не выработали, то Верховный Совет

 

     131

 

     тем самым создал сегодня большой слой нищих в Украине...

 

     ГОЛОВА. Це  ваша  особиста  думка.  Верховна   Рада   ніяких прошарків не створює.

 

     А щодо  форм власності,  то вони зрозумілі уже всьому народу України.  Якщо вигідна колективна  форма  власності  -  хай  буде колективна.   Вигідна  приватна  -  хай  буде  приватна.  Вигідна державна  -  хай  буде  державна.  І  все.  Ми  проголосували   і повертатися до цього не будемо.

 

     Уже всі   поправки   розглянули?  Тоді  вважаємо,  що  зміни внесено. Зміни в цілому не голосуються.

 

     Переходимо до   розгляду    проекту    Державної    програми приватизації   майна  державних  підприємств  /голосування  після доопрацювання окремих пунктів і програми в цілому/.  Доповідач  - пан Прядко.  Співдоповідач - депутат Барабаш.  Але він відмовився від співдоповіді.

 

     Чи є запитання? Перший мікрофон.

 

     МАРЧЕНКО В.Р. Иван Степанович! Понимаю, что все хотят быстро проголосовать.  Но очень вас прошу обратить внимание на пункт 5.5 проекта /страница  51/.  Там  написано:  "Фонд  державного  майна України,  його  регіональні  відділення для сприяння приватизації організують у 1992-1993  роках  розробку  та  видання  методичних матеріалів,  посібників,  у яких будуть роз'яснюватися механізм і шляхи проведення приватизації..."

 

     То есть  в  1993  году  на  местах  получат  соответствующие документы.  Однако  согласно  представленному перечню в 1992 году планируется  приватизировать  в  Украине  около  60-70  процентов предприятий.

 

     132

 

     Все эти  предприятия будут приватизироваться практически без нормативных  документов.  Будет  хаос,  приватизация   не   будет нормально  проводиться  на  местах.  Об этом меня просили сказать представители городского и районного Советов,  а также тех служб, которые будут осуществлять приватизацию.

 

     ГОЛОВА. Шановні   народні   депутати!   Зауваження   слушне. Відкрийте,  будь ласка,  проект на 51  сторінці.  Тут,  у  правій колонці,  записано:  "у 1992-1993 роках".  Тобто забезпечать цими матеріалами тоді,  коли  буде  приватизовано  /за  програмою/  70 процентів підприємств.

 

     Чим керуватимуться   на   місцях   виконавчі   комітети   чи адміністрації?  Якщо ми не дамо цих документів, то ми знаємо, чим вони керуватимуться, - тим, хто більше дасть. От і все.

 

     ПРЯДКО В.В.  Іване  Степановичу!  Це зауваження приймається. Але в 1992 році ми розробимо майже всі матеріали.

 

     ГОЛОВА. Шановний депутате Спис! У нас є виробничі потужності для того, щоб усі матеріали надрукувати? Може, попросимо діаспору десь  надрукувати  ці  матеріали?  Не  можна  тягнути  цю  справу протягом двох років.

 

     ПРЯДКО В.В.  Іване  Степановичу!  Всі  закони і положення ще треба прийняти. Ми в 1992 році зробимо це.

 

     ГОЛОВА. Я записав  би  так:  "Фонд  державного  майна,  його регіональні відділення для сприяння приватизації організують

 

     133

 

     розробку та  видання  методичних матеріалів,  посібників,  у яких  будуть   роз'яснюватися   механізм   і   шляхи   проведення приватизації,  можливості участі та пільги у приватизації, надані законодавством".

 

     Отже, пропоную так записати,  тобто не  вказувати  конкретні строки. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 244. Приймається.

 

     Всі зауваження? Другий мікрофон.

 

     БАРАБАШ О.Л.   Шановний   Іване   Степановичу!  Оскільки  ми прийняли пропозицію  про  узгодження  ряду  змін  з  Законом  про оренду,  необхідно  редакції  кількох  пунктів  проекту Державної програми приватизації майна державних підприємств також  привести у  відповідність  із  цим  законом.  Зокрема,  у пункті 2.4 треба записати: "Викуп державного майна, зданого в оренду з правом його викупу,  -  спосіб  приватизації,  за яким власником об'єкта стає орендар, відповідно до договору оренди".

 

     У пункті 2.11 слід ввести викуп державного майна,  зданого в оренду з правом його викупу для об'єктів групи "Г". У пункті 2.13 треба вилучити останній абзац, де є посилання на пункт 2.4.

 

     У пункті 2.14 слід замінити "2.5 - 2.9" на "2.4 - 2.9",  а в останньому  абзаці  вилучити  посилання  на  пункт  2.4.  Все  це відповідатиме Закону про оренду майна  державних  підприємств  та організацій.

 

     У вас,   Володимире   Володимировичу,  ці  зауваження  є,  у депутатів також. Тому пропоную привести у відповідність положення цих документів.

 

     134

 

     І друга  група  зауважень.  Якщо ми проголосували /і я дякую депутатам за підтримку/ за  те,  що  Державна  програма  не  може встановлювати інших форм приватизації,  не передбачених законами, то з пункту 2.1  треба  вилучити  останній  абзац,  оскільки  він суперечить  статті  18  Закону  про  приватизацію майна державних підприємств.  Пункт 2.10 теж треба вилучити,  як і друге та трете речення пункту 2.17...  Оскільки це лише технічні правки згідно з прийнятими наш рішеннями щодо статей 15 і 17,  то прошу їх просто взяти до уваги.

 

     ГОЛОВА. Володимире Володимировичу, будь ласка.

 

     ПРЯДКО В.В. Справді, якщо Верховна Рада прийняла...

 

     ГОЛОВА. Тобто  у  вас заперечень немає?  Отже положення цієї програмі  пропонується  привести   у   відповідність   зі   щойно проголосованный    нормами,    якими    регламентується   порядок приватизації підприємств,  що були здані  в  оренду.  Законодавці вважають,  що  за  таку  пропозицію  треба  проголосувати.  Прошу голосувати.

 

     "За" - 258. Приймається.

 

     Перший мікрофон.

 

     МОРОЗ О.О.  Нам роздали  порівняльну  таблицю  доопрацювання окремих  пунктів  Державної  програми  приватизації.  З  минулого обговорення в нас залишився спірний  пункт  3.4  /у  порівняльній таблиці текстів проекту програми це сторінка 43/. Йдеться

 

     135

 

     про індексацію    вкладів    під   час   приватизації.   Тут запропонований механізм, який частково врегульовує те, що ми...

 

     ГОЛОВА. Ми обговорювали.

 

     МОРОЗ О.О.  Сюди потрібно лише внести дві поправки. Мова йде про  те,  що  індексувати  потрібно не вклади в розмірі до 5 і 10 тисяч карбованців,  а частини вкладів,  щоб можна було  потім  ці підрахунки  вести  далі.  І коли ми говоримо,  що вклади понад 10 тисяч  карбованців  не  індексуються,  то  це  буде  неправильно. Виходить,  той,  хто  має,  наприклад,  10 тисяч 200 карбованців, потрапляє в гірше становище,  ніж той,  хто має  10  тисяч.  Тому треба  тут  написати,  що  сума  більше  10  тисяч індексується з обмеженням  суми  індексації   не   вище,   скажімо,   75   тисяч карбованців. Бо воно якраз так і виходить за всіма розрахунками.

 

     ПРЯДКО В.В.  Олександре Олександровичу, це справді так. Якщо на рахунку було 10 тисяч карбованців, то після індексації стає 75 тисяч...

 

     ГОЛОВА. Тобто ви не заперечуєте? Другий мікрофон.

 

     ПИЛИПЧУК В.М.  Шановні  колеги!  Дозвольте  я поясню,  як це відбуваться,  щоб пропозиція була прийнята. А редакційно потім ми сформулюємо. Головне - щоб ми підтримали суть.

 

     136

 

     Наприклад, якщо в особи на рахунку було 5 тисяч карбованців, то після індексації стає 25  тисяч.  Якщо  на  рахунку  10  тисяч карбованців,  то перших 5 тисяч індексуються в 10 разів, других 5 тисяч - у 5 разів.  Якщо в людини є 20 тисяч,  то перших 5  тисяч індексуються  в  десять,  других  5  тисяч у 5 разів,  а все,  що перевищує  цю  суму,  -  не  індексується.   Окрім   того,   всім громадянам,  які  на сьогоднішній день не мають вкладів або мають на рахунках менше 5 тисяч карбованців, дозволяється протягом року довести  суму на рахунку до 5 тисяч карбованців,  і вона буде про індексована в десять разів.  Тобто  цим  самим  ми  ставимо  всіх громадян у рівні умови.

 

     ГОЛОВА. Дякую   за   коментар.  Думаю,  люди  нас  почули  й заспокояться - і ті,  в кого багато грошей на рахунках,  і ті,  в кого мало.

 

     Третій мікрофон.

 

     БАРАБАШ О.Л.  Шановний Іване Степановичу!  Думаю,  нам треба розглянути і дещо інший підхід.  Що таке індексація  вкладів  для приватизації?

 

     ГОЛОВА. Ну навіщо починати все спочатку?

 

     БАРАБАШ О.Л.  Іване Степановичу, не перебивайте. Я маю право обгрунтовувати свою пропозицію три хвилини.

 

     Що таке індексація вкладів? Де фактично та ж сертифікація,

 

     137

 

     лише пропорційно своєму вкладу.  Ми довго розмірковували над проблемою,  як видавати сертифікати - чи подушно,  чи залежно від стажу роботи.  Зараз ми вибираємо найгірший спосіб - залежно  від рахунку  на ощадній книжці.  Давайте думати про те,  що більшість громадян не має цих заощаджень, або не має можливості внести ці 5 тисяч. Багатьом не вистачає на хліб і на молоко.

 

     Не дзвоніть, Іване Степановичу...

 

     ГОЛОВА. Я ще раз кажу, що ми не обговорюємо...

 

     БАРАБАШ О.Л.  Тому ми пропонуємо інший підхід.  На засіданні нашої комісії...

 

     ГОЛОВА. Ну що нам робити з цією комісією?  Прошу до  початку шостої сесії подумати, як нам бути з цією комісією.

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Іване Степановичу, треба працювати!

 

     БАРАБАШ О.Л.   Оскільки  в  мене  є  точка  зору,  прошу  її вислухати.

 

     ГОЛОВА. Так ви ж з однієї комісії...

 

     БАРАБАШ О.Д.  То персональні.  думка голови  комісії,  а  не комісії. Нас голосувало двоє. Думка депутата Пилипчука - то

 

     138

 

     думка комісії, а думка моя - то думка приватна.

 

     Пропоную пункт 3.4 вилучити, натомість у пункті 3.2 замість 40 процентів  записати  70,  а  замість  17  тисяч  -  30  тисяч. Президент  же про індексував вклади удвоє.  Тобто в кого є ощадна книжка, той і так трохи більше одержить. Баланс збережеться, зате ми  не  будемо  це  пов'язувати  з  рахунками на ощадних книжках. Представниками Кабінету Міністрів було  відверто  сказано,  що  в кого  буде більше грошей на ощадкнижці,  той матиме більше шансів стати  власником.  Нічого  подібного!  Майно   належить   кожному громадянину, і треба просто збільшити вартість сертифікатів до 30 тисяч.

 

     ПРЯДКО В.В.  Олександре Леонідовичу! У зв'язку з індексацією вкладів  ми  все-таки  маємо можливість вилучити з Ощадбанку одну п'яту чи одну десяту частину коштів.

 

     ГОЛОВА. Та він уже не слухає.  Сказав -  і  пішов.  Тут  усе зрозуміло.

 

     Ще які зауваження? Перший мікрофон.

 

     МАРЧЕНКО В.Р. Иван Степанович! Я согласен, что народ Украины надо успокоить.  Но успокоив,  не нужно его  обманывать.  Почему? Потому  что применить индексацию к 80 процентам неимущих - это то же самое, что умножить на ноль и будет ноль.

 

     139

 

     Поэтому я  предлагаю  индексировать,   но   если   проводить индексацию вкладов,  то чтобы это были "живые" деньги. Чтобы люди на  эти  деньги  могли  сыграть  свадьбу,   купить   холодильник, телевизор  и  так  далее.  А  индексацию  -  увеличение  суш  под приватизацию - нужно  проводить,  только  используя  сертификаты. Примерно  то,  что говорил депутат Барабаш.  Предлагаю этот пункт исключить.

 

     ГОЛОВА. Усе  зрозуміло?  Була  суттєва  поправка   народного депутата  Мороза..  Під  час  коментарів  ми  з'ясували,  що вона врахована,  було запропоновано як орієнтир механізм.  Тому  прошу проголосувати  це  положення  з  урахуванням  поправки,  внесеної депутатом Морозом і прокоментованої депутатом Пилипчуком.

 

     "За" - 166.

 

     Була ще  одна   пропозиція.   Вона   врахована,   Володимире Володимировичу?

 

     ПРЯДКО В.В.  Ні.  Пропозицію  депутата  Барабаша я тільки що отримав.

 

     ГОЛОВА. Тільки що отримали?  А чому ж своєчасно її  не  було подано?

 

     СТЕПЕНКО В.І.,  голова  підкомісії  Комісії  Верховної  Ради України з питань агропромислового комплексу /Полтавський виборчий округ,  Полтавська область/. Іване Степановичу! Шановні депутати! Я вас дуже прошу /я вже виступав з трибуни і  вносив  пропозицію/ ні в якому разі не робити

 

     140

 

     індексацію вкладів  на ощадних книжках,  тому що це призведе до страшного хаосу.  Давайте  не  втручатися  хоч  туди.  Тому  я повністю  підтримую  депутата Барабаша - пункт 3.4 слід вилучити. Давайте за це проголосуємо. Вдумайтесь, що ми робимо. Дякую.

 

     ГОЛОВА. Ставиться    на    голосування    пропозиція,    яку аргументував  народний  депутат  Барабаш  і  тільки  що підтримав народний депутат Степенко.

 

     "За" - 230. Приймається.

 

     Перший мікрофон.

 

     МАРЧЕНКО В.Р. Иван Степанович! Обратите внимание на страницу 27.  Читаю:  "Не  продані  за  конкурсом  або на аукціоні об'єкти підлягають приватизації шляхом викупу державного майна, зданого в оренду з правом викупу...  продажу,  що не передбачає конкуренції покупців, третім особам. Но мы никаким законом не предусматривали процедуру   передачи   неопределенным   третьим   лицам.   Я  это подчеркиваю.  Если условия конкурса  или  аукциона  искусственно, будут завышены,  то возникнет возможность за взятку передать этот объект каким-то третьим лицам.  Поскольку это является нарушением законов  о  приватизации,  об аренде и так далее,  то я предлагаю фразу "третьим лицам" вычеркнуть.

 

     ГОЛОВА. Володимире Володимировичу, яка ваша думка?

 

     ПРЯДКО В.В. Можна погодитись.

 

     141

 

     ГОЛОВА. Робоча група погоджується  з  такою  пропозицією.  Є заперечення? Немає. Приймається. Перший мікрофон.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Еще у меня замечание к пункту 3.5 на странице 44.  Записано:  "Протягом  1992  року   створюються   умови   для функціонування мережі холдингів,  інвестиційних фондів,  довірчих товариств та інших недержавних фінансових  посередників.  И  этим всем   посредникам   дается   право  распоряжаться  вкладами  или сертификатами  наших   граждан.   Но   нигде   в   программе   не предусмотрена  норма  уголовной,  административной или какой-либо другой  ответственности  этих  посредников.  А  ведь  они  могут, скажем, присвоить имущество.

 

     Считаю это  недостатком  программы.  И поскольку ее пытаются быстро принять, нужно хотя бы протокольно внести эти предложения.

 

     ГОЛОВА. Хто  є  з  Мінюсту?  Просимо  Кондратьева   Ярослава Юрійовича,  представників міністерства відпрацювати цей механізм. Він не стосується цього документа.  Ви розумієте? Але протокольно ми  доручаємо  опрацювати  його  та  внести зміни і доповнення до відповідних кодексів і нормативних актів.  Це  дуже  суттєво.  Ми знаємо,  як  ні  підготовлені  зараз  до цього посередництва.  Ви погоджуєтесь  чи   заперечуєте?   Мінюст   погоджується.   Перший мікрофон.

 

     142

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Я  не  буду  особенно  долго задерживать ваше внимание,  уважаемый Иван Степанович и  уважаемый  докладчик!  На странице 25 есть таблица,  где перечисляются группы предприятий и способы  их  приватизации.  Я  вносил   письменное   предложение. Обратите  внимание  на  такой  способ  приватизации,  как  "викуп підприємств за альтернативним планом приватизації". Известно, что альтернативный план приватизации - это план трудового коллектива, который составляет его,  чтобы наиболее полно отразить условия. А для  группы "А" не указан альтернативный план.  То есть мы лишили трудовые коллективы льгот.

 

     Поэтому предлагаю этот способ приватизации предусмотреть для групп "А" и "Г".

 

     И второе.  Группа  "Е"  -  это  предприятия совместной формы собственности,  и именно  трудовые  коллективы,  которые  вложили деньги,  могут  наиболее  полно  в  альтернативном плане отразить условия приватизации.:

 

     Я вношу предложение предусмотреть этот  способ  приватизации для группы "А", Г" и "Е".

 

     ПРЯДКО В.В.  Коли  будемо  вносити  зміни,  які запропонував депутат Барабаш, тоді проголосуємо і внесемо й ці зміни.

 

     МАРЧЕНКО В.Р. И еще предложение.

 

     ГОЛОВА. Прошу  народних  депутатів   відкрити   таблицю   на сторінці  25.  Три  групи об'єктів включаються до пункту 2.  Чи є заперечення,  Володимире Володимировичу,  щоб нам не  голосувати? Немає. У депутатів є заперечення? Немає. Отже, приймається.

 

     143

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  И еще у меня предложение - в пункте 3 таблицы "Викуп  державного  майна,  зданого  в  оренду  з  викупом"  надо допустить,   чтобы   этим   способом  могли  приватизироваться  - предприятия группы "Г".  И бояться этого не следует,  потому  что все  остальное  будет  регулироваться  Государственной программой приватизации.

 

     ПРЯДКО В.В.  Цього не треба робити,  Іване Степановичу, тому що підприємство - монополіст.

 

     ГОЛОВА. Мова йде про монополістів, Володимире Романовичу.

 

     ПРЯДКО В.В.  Вважаю, що для підприємств-монололістів повинні бути особливі умови.

 

     ГОЛОВА. Так?  Все,  погоджено.  Чи є  ще  якісь  зауваження? Немає.

 

     Тепер прошу  взяти  Постанову  Верховної  Ради  "Про  проект Державної програми приватизації майна державних підприємств".

 

     Це та,  за яку ми голосували.  Нагадую,  вона  пройшла.  Вам роздано ці документи,  у стенограмі й у протоколі зафіксовано всі зміни і доповнення,  які  ми  внесли  й  проголосували.  Чи  є  у депутатів   ще   якісь   зауваження?   Немає.  Тоді  пропонується проголосувати за прийняття Постанови Верховної Ради "про Державну програму    приватизації    майна    державних   підприємств,   з доповненнями.

 

     Є зауваження?  Тоді  давайте  спочатку  приймемо  проект  за основу, оскільки є зауваження. Прошу проголосувати.

 

     144

 

     "За" - 262. Приймається.

 

     Тепер розглянемо  по  пунктах.  До  пункту  1 є зауваження у депутатів?  Немає.  До пункту  2?  Немає.  До  пункту  3?  Третій мікрофон.

 

     КОРОБКО М.І.  Шановні  колеги!  Ми  з  вами вже неодноразово говорили про те,  що розпочинати приватизацію до введення власної валюти не варто. Не хочу зараз знову зупинятися на доказах цього, але давайте не забувати фактів, завдяки яким ми й дійшли протягом тривалого часу до цих висновків.

 

     Отже, прошу  пункт  3 змінити таким чином,  щоб ввести в дію програму не з дня прийняття цієї постанови,  а з моменту введення національної валюти.

 

     ПРЯДКО В.В.  Справа  в тому,  що програмою не передбачається обіг грошей. Це будуть безготівкові розрахунки, тому немає ніяких підстав затримувати процес.

 

     ГОЛОВА. Миколо  Івановичу!  Це  здійснюватиметься  всередині держави за безготівковими розрахунками.  Ви погоджуєтесь?  Ще які зауваження? Перший мікрофон.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Уважаемые  депутаты!  Поскольку  считаю,  что после реализации этой программы у нас будут не только "цветочки", которые  мы  наблюдали  после  повышения цен,  а и "ягодки" и нас сметут,  то прошу всех,  кто понимает, что мы будем пригашать, не голосовать за эту программу и постановление.

 

     145

 

     ГОЛОВА. Всі   зауваження  і  пропозиції  висловлені?  Третій мікрофон.

 

     БАРАБАШ О.Л.  Шановні депутати!  Прошу підтримати пропозицію депутата  Коробка  про  те,  щоб  не вводити в дію закон про малу приватизацію доти,  доки не буде впроваджена національна  грошова одиниця.  Ви  чули  нещодавно,  і  в газетах гасали,  що колишній сумної пам'яті прем'єр Павлов зробив трансфер.  За  10  мільярдів доларів він пустив за кордон 100 мільярдів карбованців. Це все ті карбованці,  на які буде згодом купуватися наше майно. Поки ми не впровадимо  власну грошову одиницю,  вводити в дію закон про малу приватизацію не можна.

 

     ГОЛОВА. Володимире Володимировичу, повторіть ще раз.

 

     ПРЯДКО В.В.  Та Олександр Леонідович  чудово  знає,  що  тут безготівкові розрахунки.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     ПИЛИПЧУК В.М. Шановні колеги! Справа в тому, що приватизація йтиме у кілька способів. Перший - сертифікати. Не має значення, в якій валюті вони будуть,  тому що вони безплатні. Другий - оренда з викупом, і тут позиція депутата Барабаша алогічна. Він виступав за те, щоб зараз же

 

     146

 

     проводити оренду  з  викупом,  а інші варіанти приватизації, виходить,  можна здійснювати тільки з введенням  власних  грошей. Ну,   не   зрозуміло,   чому  треба  ставити  перепони  процесові приватизації.  Якщо будуть мобілізовані нинішні кошти,  які є  на заощадженнях,  то  при  введенні  власної  валюти  їх на рахунках громадян не залишиться. Тому вони не будуть конвертовані, не буде інфляційного тиску.  Тобто вже абсолютно не мав значення, чи буде проведено приватизацію по залишках коштів  сьогодні,  і  тоді  не залишиться цих грошей для конвертації,  для тиску на нову валюту, чи будуть кошти конвертовані у нові гроші, а потім мобілізовані.

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати!  Це вже  починається  нова дискусія.   Тому   прошу   проголосувати   проект   постанови   з протокольним записом про те,  що стосується зарубіжних інвесторів та власної валети. Будь ласка.

 

     "За" - 233. Приймається.

 

     Дякую.

 

     147

 

     ПРЯДКО В.В. Дякую.

 

     ГОЛОВА. Тепер   пропоную  все  це  поки  відкласти.  Давайте спочатку розглянемо питання про  внесення  змін  і  доповнень  до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів...

 

     Яку заяву?  Вам треба заяву зробити чи треба, щоб ми питання порядку денного розглянули?  Розглянемо це питання,  - і  зробите заяву. Обіцяю, що ви сьогодні її зробите.

 

     Варто розглянути ці документи, адже людям треба працювати.

 

     КОНДРАТЬЄВ Я.Ю.,  голова  Комісії  Верховної  ради України з питань  правопорядку  та  боротьби  із  злочинністю   /Печорський виборчий округ,  м.  Київ/. Шановні народні депутати! Прошу взяти проект Постанови Верховної Ради України "Про порядок застосування Закону  України  про  внесення змін і доповнень до Кримінального, Кримінально-процесуального  кодексів  Української  РСР,   Кодексу Української  РСР  про  адміністративні  правопорушення та Митного кодексу України". До проекту додається довідка.

 

     Ми затвердили нову редакцію глави "Злочини  проти  держави". Закон  почав  діяти,  але  лишилися кримінальні справи,  які були порушені тоді, коли діяв старий закон. І зараз нам треба привести їх  у відповідність із новим законодавством.  У проекті постанови йдеться про звільнення від  кримінальної  відповідальності  осіб, засуджених за тими статтями, зокрема за статтею 70, що стосуються контрабанди.  Ми даємо доручення слідчим  органам  розібратися  з усіма такими справами.

 

     Тому пропоную проголосувати проект цієї постанови.

 

     148

 

     ГОЛОВА. Чи   є  в  депутатів  запитання?  Є  зауваження  від Міністерства  внутрішніх  справ?  Немає.   Прошу   проголосувати. Приймається. Наступний документ.

 

     КОНДРАТЬЄВ Я.Ю.  Прошу  шановних  народних  депутатів  взяти порівняльну таблицю текстів проекту Закону України  про  внесення доповнень  і  змін  до  Кримінального,  Кримінальнопроцесуального кодексів  і   Кодексу   Української   РСР   про   адміністративні правопорушення.

 

     Йдеться про  декриміналізацію  окремих  статей Кримінального кодексу,  а також про визначення у Кримінальному кодексі  поняття "великі і особливо великі розміри".  Ці пропозиції опрацьовано, і нам конче потрібно прийняти ці документи.

 

     ГОЛОВА. Треба спочатку прийняти закон,  а потім -  постанову про його введення.

 

     До яких  статей  у депутатів в зауваження?  Немає.  Візьміть порівняльну таблицю.

 

     Другий мікрофон.

 

     ГУДИМА О.В.,  член Комісії Верховної Ради України  з  питань культури  та  духовного відродження /Луцький-Центральний виборчий округ,  Волинська область/.  Шановний Іване Степановичу! Я вносив дві поправки до статті 86,  які відхилено комісією. Не погоджуюся з тією аргументацією, через яку мої поправки відхилено.

 

     149

 

     Нині Україна вступає у новий якісний стан.  І  законодавство мусило б містити зовсім інші норми покарання.

 

     Я пропонував таке:  "У статті 86(1) замість позбавлення волі передбачити як покарання повернення державі вкраденого у 3,5 - та

7-кратному  розмірі".  Тобто  винний або позбавляється волі,  або сплачує  штраф,  цю  пропозицію  відхилено  з  тієї  причини,  що засуджений може не виплатити таку суму.  Але я думаю, що такі дві форми покарання дали б можливість дійово впливати на засудженого.

 

     КОНДРАТЬЄВ Я.Ю.  Ваша пропозиція не може бути прийнятою  ось чому.  Якщо  запровадити такий механізм,  який ви пропонуєте,  то тоді злочинець сидітиме в тюрмі,  а його близькі чи  співучасники повинні  красти,  щоб  повернути  державі  вкрадене  у  3,5 - або

7-кратному розмірі.

 

     Може, ви  чітко  не  висловили  свою  пропозицію,  але  вона зводиться саме до такого.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     ГУДИМА О.В.  Хочу  заперечити.  Якщо  засуджений вже сидить, тоді,  звичайно,  він не сплачує цієї суми. Тобто варто визначити певний термін...

 

     ГОЛОВА. До того, як його позбавили волі.

 

     150

 

     ГУДИМА О.В.  Так,  доки  його  не  позбавили волі.  Якщо він сплачує дану суму, то це є заміною тюремного ув'язнення.

 

     ГОЛОВА. Ярославе Юрійовичу! Я зрозумів так: звинувачуваний має  все  це компенсувати доти,  поки суд не виніс рішення про позбавлення його волі.

 

     Але є такі речі, які компенсувати не можна.

 

     Будь ласка.

 

     КОНДРАТЬЄВ Я.Ю.  З цього приводу ось  що  скажу.  Ми  можемо відпускати  звинуваченого під заставу,  але цей механізм у нас не працює.  У наступному році ми прийматимемо вже новий Кримінальний кодекс,  і  ці моменти будуть там враховані.  Але зараз це робити недоцільно.

 

     ГОЛОВА. Так,  все зрозуміло.  Ви внесли  пропозицію,  ми  її проголосуємо.  Ви тричі будете говорити?  Я вам третій раз вмикаю мікрофон.

 

     Другий мікрофон.

 

     ГУДИМА О.В.  Шановний Іване Степановичу!  Хочу  сказати,  що бувають  певні випадки,  коли людину не варто карати позбавленням волі.  Якщо,  наприклад,  йде судове засідання, винесено вирок, а притягнена  до  Кримінальної  відповідальності особа повернула ці кошти одразу ж, то чи варто призначати тюремний строк?

 

     151

 

     ГОЛОВА. Після суду це вже ніякого значення  не  має.  Як  же так?  Суд  виніс  рішення,  пі  еля  цього повернули кошти.  Що ж виходить, змінюємо рішення суду?

 

     Перший мікрофон.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.  Уважаемые Ярослав Юрьевич, Иван Степанович! Я не согласен с поправкой депутата Гудымы. Получается так: воровал, откупился и  снова  начал  воровать.  Давайте  голосовать.  Такие действия граждан должны быть наказуемы не только материально,  за это они должны отбывать определенный срок.

 

     ГОЛОВА. Ми  маємо  порівняльну  таблицю  текстів.   Четверта колонка,   справа,   голосується   в   редакції   комісії.  Прошу проголосувати.

 

     "За" - 255. Приймається.

 

     Щодо постанови є зауваження?

 

     Другий мікрофон.

 

     АЛТУНЯН Г.О.,  член Комісії Верховної Ради України у справах ветеранів, пенсіонерів, інвалідів, репресованих, малозабезпечених і воїнів-інтернаціоналістів /Київський виборчий округ, Харківська область/.  Я  подавав пропозицію,  що стосується пункту 3 проекту постанови.  Тут написано,  що вона врахована.  Але мене  цікавить юридичний  бік справи.  Розумієте,  речення дуже велике,  я двічі його прочитав і не все зрозумів. Прошу пояснити.

 

     152

 

     КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Ваша пропозиція викладена саме в пункті 3, де  говориться,  що  органи  прокуратури  і  внутрішніх справ, повинні  переглянути  всі  справи  відповідно  до  цього  закону, враховуючи  вже  суму,  визначену  у  нашому  проекті як "великий розмір неконтрольованого державного прибутку".

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     АЛТУНЯН Г.О.  Зрозуміло, дякую. Але я мав на увазі не тільки суму,  а  й  строк тюремного ув'язнення.  У свій час за таку суму могли позбавити волі на 10 років.  Отже, необхідно не тільки суму враховувати, а й термін.

 

     КОНДРАТЬЄВ Я.Ю.  Саме  цю  пропозицію враховано - і сума,  і термін - усе відповідно до закону.  Якщо  ви  уважно  читали,  то побачили,  що  все  буде  приводитись  у  відповідність  з новими статтями.

 

     ГОЛОВА. Генріх Ованесович погодився. Третій мікрофон.

 

     ПУШИК С.Г.,  член Комісії Верховної Ради  України  з  питань культури  та  духовного відродження /Коломийський виборчий округ, Івано-Франківська  область/.  Може,  зараз   недоречно   про   це говорити,  але  вважаю,  що треба якомога швидше вирішити питання щодо  повернення  в'язнів,  які  перебувають  у  Росії,  в  інших республіках колишнього Союзу.

 

     153

 

     КОНДРАТЬЄВ Я.Ю.   Відповідаю   на  ваше  запитання,  їх  уже повернули.  Якщо дехто залишився, то найближчим часом вони будуть переправлені на нашу територію.

 

     ГОЛОВА. Все з'ясовано.

 

     Шановні депутати!  Прошу  проголосувати  за  внесений проект Постанови Верховної Ради України "Про порядок введення  в  дію  і застосування  Закону  України  про  внесення  доповнень і змін до Кримінального кодексу України, Кримінально-процесуального Кодексу Української  РСР  і  Кодексу  Української РСР про адміністративні правопорушення".

 

     "За" - 272. Приймається.

 

     Візьміть, будь ласка,  законопроект  про  внесення  змін  до Закону  України  про  оперативно-розшукову  діяльність.  Чи  є  у депутатів запитання?

 

     Другий мікрофон.

 

     ГАЙСІНСЬКИЙ Ю.О.  Шановні народні  депутати!  Пропоную  таку поправку.  Дописати  після  слів "Генерального прокурора України" два слова - "його заступників",  а далі за  текстом:  "прокурорів Республіки  Крим,  областей,  міста  Києва  та прирівняних до них прокурорів..."

 

     154

 

     КОНДРАТЬЄВ Я.Ю.  Не заперечую.  Якщо  депутати  підтримають, буду тільки вдячний.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     АЛТУНЯН Г.О.  У  мене  є  зауваження  щодо  редакції  тексту частини другої пункту 18 статті 8. Шановні депутати! Звертаю вашу увагу  на  таке.  Досі  це  право  надавалося  лише  Генеральному прокурору.  Дійсно,  йому було дуже важко, але я свідок, що жодна така  справа  не вирішувалася без особистого підпису Генерального прокурора.  На  мою  думку,  це  право  повинно  поширюватися  на заступників Генерального прокурора, і тільки. Тому пропоную решті прокурорів не надавати такого права. /Шум у залі/.

 

     ГОЛОВА. Почекайте, будь ласка, потрібно розглянути те, що є.

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Він не має права. /Шум у залі/.

 

     155

 

     ГОЛОВА. Звертаюсь  до  народних  депутатів:  ми  не   можемо розглянути   питання,  що  передбачені  порядком  денним,  а  вже вносяться нові. А от голосувати нікому.

 

     Третій мікрофон.

 

     СЛОБОДЕНЮК В.М.,  начальник управління  Служби  національної безпеки  України  по Дніпропетровській області /Західнодонбаський виборчий округ, Дніпропетровська область/. Пропоную проголосувати за  доповнення комісії.  Вважаю,  що треба залишити це право і за прокурорами областей.  Потрібна чітка узгодженість у  боротьбі  з організованою злочинністю,  вбивствами,  іншими злочинами, швидкі дії якраз  тоді,  коли  прийняти  рішення  може  тільки  прокурор області.  Цю  позицію  треба  залишити,  бо  інакше ми не зможемо ефективно боротись із злочинністю у нашій державі.

 

     ГОЛОВА. Депутат Гайсінський, будь ласка.

 

     ГАЙСІНСЬКИЙ Ю.О. Я такої ж думки.

 

     ГОЛОВА. Все. З'ясували. Отже, є дві пропозиції.

 

     Перша -  підтримати  редакцію  комісії  із  доповненням:"... заступників Генерального прокурора України". А потім проголосуємо другу пропозицію.

 

     Прошу голосувати.

 

     "За" - 264. Приймається.

 

     156

 

     Генріх Ованесович  знімає   свою   пропозицію.   Ні?   Друга пропозиція   передбачала   надання   такого   права  Генеральному прокурору України, його заступникам. Прошу голосувати.

 

     "За" - 123.

 

     Наступне питання - про проект Заяви Верховної  Ради  України стосовно подій у Молдові. Прошу взяти проект заяви Верховної Ради України. Чи є якісь зауваження, запитання?

 

     Перший мікрофон.

 

     ІВАСЮК В.П.,  член Комісії Верховної Ради України  з  питань здоров'я   людини   /Ленінградський  виборчий  округ,  м.  Київ/. Шановний Іване Степановичу! Я подавав свої зауваження. Одне з них враховано / це останній абзац самої заяви/. Але багато депутатів, у тому числі і я, звертали увагу на абзац, де йдеться про способи врегулювання  молдовсько-придністровського конфлікту.  Думаю,  це може бути автономія.  Ви знаєте,  вже наступного дня після нашого обговорення /рішення не було прийнято, і проект постанови віддали на доопрацювання/ міністр закордонних справ Росії Козирєв заявив, що  Україна  мала  якісь  претензії до Росії,  коли Верховна Рада Росії розглядала питання про Крим і кваліфікувала це як втручання Верховної  Ради Росії у розв'язання кримської проблеми в Україні. Міністр заявив:  то чим кращий український парламент, обговорюючи таку постанову і маючи в ній такий запис?

 

     Отже, я  хотів  би сказати,  що це є абсолютно провокаційний запис.  Багато народних обранців підходили до шановного  депутата Кондратьева,  але він навіть не приймав наші письмові зауваження, повертав їх. Він не врахував побажань, що висловлювалися

 

     157

 

     тут. Василь Васильович Дурдинець може  підтвердити,  що  ми, остаточно  обговорюючи  цей проект постанови перед поверненням на доопрацювання,  визначились.  Він сказав, що немає сенсу залишати такий  запис,  навіть натяк на те,  що Україна комусь радить,  як вирішувати територіальні питання у Молдові.

 

     І останнє.  Ми маємо проблему з Кримом. Не утворюймо собі ще одну,  не  допомагаймо  деструктивним  силам,  що  є  в  сусідній державі.  Думаю,  Росія була б не  проти  зіштовхнути  Україну  з Молдовою, пов'язавши її такими недобрими речами.

 

     Дякую за увагу.

 

     КОНДРАТЬЄВ Я.Ю.  Відповідаю на зауваження шановного депутата Івасюка.  Ось ваші  пропозиції,  їх  ніхто  не  відкидав.  А  для шановних  депутатів доповідаю.  Вчора о 18 годині 12 хвилин місто Дубоссари було  обстріляно  установками  "Гіацинт".  Загинуло  12 чоловік,  поранено 8,  з них 3 жінки, один депутат Верховної Ради Молдови. Всі потерпілі - мирні жителі.

 

     Сьогодні вночі село Цибулівка,  розташоване на  півночі  від міста Дубоссари,  було обстріляно з установок "Град". Загинуло 14 мирних жителів,  поранено 8, спалено 10 будинків. Ми не повинні з вами  дивитися  спокійно  на  те,  що  відбувається  на  відстані протягнутої від нас руки. Скільки ми можемо мовчати? / Оплески/.

 

     ГОЛОВА. Є пропозиція проголосувати руками текст  Заяви.  Хто за те, щоб схвалити текст Заяви, прошу голосувати. Прошу опустити руки.  Хто проти?  Один, два... дев'ять... Ми вашу думку запишемо до протоколу. Прошу заспокоїтись. Уже проголосували.

 

     158

 

     Прошу записати  до  протоколу,  що група народних депутатів, які проголосували руками,  заперечує. Тому прошу проголосувати за допомогою  системи  "Рада"  за  схвалення  тексту  запропонованої заяви.

 

     "За" - 214.

 

     Прошу не керувати мною:  що робити,  а що не робити. Повторю ще раз: текст Заяви Верховної Ради України вам роздано. Чому ж ви не проголосували?

 

     Не тисніть на мене, будь ласка, а думайте при голосуванні.

 

     На мою думку,  у залі є депутати, які або вже перепрацювали, або  є  інша  причина такої поведінки.  А деяких влаштовує тільки наявність якоїсь кризи. Вони без цього жити вже не можуть.

 

     Поставити ще раз на голосування?

 

     ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Так!

 

     ГОЛОВА. Прошу повторно  проголосувати  текст  запропонованої заяви.

 

     "За" - 243. Текст приймається.

 

     Наступне питання  порядку  денного  -  про  внесення  змін і доповнень до Закону про державне мито.

 

     Без внесення змін і доповнень до Закону про державне мито не буде працювати як належить Держпатент України.

 

     Степане Ільковичу!  Заяви слід робити або в "Різному" або за домовленістю, а не тоді, коли бажає народний депутат.

 

     Слово надається депутату Кислому.

 

     159

 

     КИСЛИЙ П.С., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань народної освіти і науки /Промисловий виборчий округ,  м. Київ/.  Шановні народні депутати!  Як ви знаєте, наші винахідники раніше  одержували  патенти  згідно  з  існуючим законодавством в період  існування   Держпатенту   СРСР.   Нині   Росія   прийняла відповідний   закон   і  анулювала  Держпатент  СРСР.  Тепер  він іменується  Держпатент  РРФСР.  Було   прийнято   постанову   про створення   Держпатенту   України.  Склалась  така  ситуація,  що фактично отримувати патенти на Україні немає змоги,  бо в  Законі про  державне мито не встановлено,  як повинна стягувати державна установа - Держпатент - гроші при оформленні патенту.  Для  того, щоб  наші  винахідники  змогли одержувати свій патент,  необхідно прийняти доповнення до зазначеного закону. Підготовлено і внесено відповідні  пропозиції  з  конкретними  викладками:  за  яку саме роботу  і  яку  суму  слід  брати  при   оформленні   документів. Пропозиції   про  внесення  змін  до  закону  розроблено  в  двох варіантах,  а саме:  в грошах і від мінімальної заробітної плати. Але  оскільки  в  прийнятому  Законі про державне мито розрахунки робилися просто у карбованцях,  а не від  мінімальної  заробітної плати,  то  й ми розробили пропозиції у грошах.  У випадку змін у законі  будуть   відповідно   змінюватись   і   пропозиції   щодо патентування.

 

     Крім того,   нами  враховано  пільги,  які  отримують  деякі категорії населення,  інваліди і пенсіонери не сплачують мита при оформленні  і одержанні патенту.  Іноземні громадяни на території України при цій процедурі сплачують державне мито у конвертованій валюті.   Хочу  пояснити  наявність  саме  зазначеної  норми.  Це відповідає  існуючим  міжнародним   нормам.   Закликаю   народних депутатів проголосувати за внесені пропозиції.

 

     Дякую за увагу.

 

     160

 

     ГОЛОВА. Чи є якісь доповнення? Немає.

 

     Ставиться на  голосування  проект Закону про внесення змін і доповнень  до   Закону   України   про   державне   мито.   Прошу проголосувати.

 

     "За" - 282. Приймається.

 

     Для народного депутата Івана Олександровича Зайця, який ніяк не може заспокоїтись,  зачитую,  що цю  довідку  підготували  дві комісії,  і  тому  ви  не маєте права робити однозначні висновки. /Шум у залі/.

 

     Переходимо до розгляду наступного питання про внесення  змін до  Постанови  Верховної Ради про введення в дію Закону.  України про оренду майна державних підприємств та організацій.

 

     Візьміть, будь ласка, документ.

 

     Слово надається депутату Барабашу.

 

     БАРАБАШ О.Л.  Шановні  депутати!   Пропоную   проаналізувати зміни.  Перша - змінити строк, згідно з яким треба привести чинні договори  оренди  у  відповідність  із  законом.  Ми   пропонуємо перенести строки - з 1 вересня до 31 грудня.  Причина в тому,  що ми винні разом з Кабінетом Міністрів і Фондом  державного  майна, що досі немає методики розрахунків орендної плати.

 

     І ще  один момент,  який ми уточнюємо,  - не треба розривати чинні договори оренди,  а слід  лише  прийняти  додатки,  щоб  не пускати орендарів по цьому колу.

 

     Є додаток,  що правонаступником орендного підприємства, його прав власності є створена Асоціація орендарів.

 

     161

 

     І третя поправка, яка внесена нашою комісією і мною особисто за  ініціативою  депутата  Хотлубея  /вона  викладена на окремому аркушику/, полягає в тому, щоб привести у відповідність Закон про оренду з Указом Президента про комерціалізацію державної торгівлі і громадського харчування,  щоб оренда не стала гальмом на  шляху комерціалізації.

 

     Йдеться про те, щоб надати право колективам орендних торгів, орендних  трестів  самим  вирішувати  подальшу  долю:   чи   вони розпадуться  на  кілька  орендних  підприємств і організацій,  чи залишаться обласним орендним підприємством.

 

     Прошу депутатів підтримати внесені пропозиції.

 

     ГОЛОВА. Чи є якісь запитання?

 

     Візьміть, будь ласка, перший проект постанови про тлумачення постанови Верховної Ради...

 

     БАРАБАШ О.Л. Ні, про тлумачення - це друге.

 

     ГОЛОВА. Про  внесення  змін?  Чому  ж  ви  з цієї починаєте? Почнемо з першої. Я не оголосив... Дайте ваш папірець.

 

     БАРАБАШ О.Л. І друге - про тлумачення мораторію. Пам'ятаєте, 29 листопада 1990 року було прийнято постанову про мораторій, яка нині тлумачиться дуже по-різному.  В одних випадках не дозволяють приватизацію,   а   в   інших   забувають  про  цей  мораторій  і відбувається приватизація,  якої не можна дозволяти.  Як Верховна Рада ми повинні дати тлумачення.

 

     162

 

     Це робимо  вперше.  Дія  мораторію  поширюється тільки на ті випадки,  коли є дві умови:  і  ініціатива  колективу,  і  участь державних органів управління. Прийняти цю постанову ми повинні на прохання  Прокуратури   республіки,   яка   проводила   перевірку здійснення   приватизації.  І  для  них  не  все  було  ясно,  як трактувати цей мораторій.  Це потребує чітких вказівок. Звертаюсь особисто  до Володимира Петровича Слєднєва,  прошу вас пригадати, як приймався цей мораторій, і підтримати проект цієї постанови.

 

     ГОЛОВА. Чи є запитання? Третій мікрофон.

 

     КОРОБКО М.І.  Шановний   Олександре   Леонідовичу!   Шановні колеги!  У Кривому Розі в пресі є повідомлення, що торги /а це не що інше,  як колишні "орси" -  відділи  робітничого  постачання/, яким   ви   надаєте  можливість  самим  або  розукрупнятися,  або залишатися,  як вони є,  пристосувалися до нових  умов,  зберегли свою  структуру  і диктують окремим колективам магазинів форму їх подальшого існування.  Зокрема,  відбувається звичайне відбивання магазинів  у  колективів.  Як  же  ви можете пропонувати прийняти положення,  за яким цей  процес  буде  віддано  на  розсуд  нових торгів?

 

     БАРАБАШ О.Л.  Миколо Івановичу! Ви не зрозуміли суті проекту цієї постанови.  Все якраз навпаки.  Якщо ми залишимо все,  як  є нині,  то ці торги,  прикриваючись Законом про оренду,  збережуть звої орендні підприємства.  А ми пропонуємо  інше:  якщо  низовий колектив магазину або якогось підприємства захоче створити окреме орендне підприємство у великому орендному підприємстві,

 

     163

 

     яким є торг, то це їм дозволено, тобто віддається на розгляд не  тресту,  а  саме низових магазинів.  Це на їх розсуд.  Але ми навпаки   -   йдемо   у   руслі   президентського    Указу    про комерціалізацію.

 

     ГОЛОВА. Нам роздано два проекти.  Візьміть,  будь ласка, щоб знали за що голосуємо.  Ставиться на голосування проект Постанови Верховної   Ради   про   тлумачення   Постанови   Верховної  Ради Української РСР від 29 листопада 1990 року "Про захист суверенних прав власності Української РСР".  Знайшли? Прошу голосувати. "За"

- 270. Приймається.

 

     Наступний проект Постанови про внесення  змін  до  Постанови Верховної Ради України "Про порядок введення в дію Закону України про  оренду   майна   державних   підприємств   і   організацій". Аргументацію ви вислухали. Прошу проголосувати.

 

     БАРАБАШ С.Л. Коли буде опубліковано, стане ясно.

 

     ГОЛОВА. Не заважайте голосувати!

 

     "За" - 263. Приймається.

 

     Тепер візьміть   наступний   документ,   внесений  Урядом  і комісією,  законопроект про внесення змін і доповнень  до  деяких законодавчих актів України.  Чи будуть з цього приводу запитання? Немає. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 262. Приймається.

 

     Тепер візьміть,  будь ласка,  законопроект про внесення змін до Закону про державну податкову службу в Українській РСР.  Прошу заспокоїтись. Слово надається Григорію Олександровичу П'ятаченку.

 

     164

 

     Ще раз вам кажу, Степане Ільковичу, залиште трибуну. Обіцяю, що  надам  вам  сьогодні  слово  після  розгляду  питань  порядку денного.

 

     Будь ласка, Григорію Олександровичу.

 

     П'ЯТАЧЕНКО Г.О., міністр фінансів України. Шановна президіє! Шановні  народні  депутати!  Уряд  Союзу  РСР 13 квітня 1991 року своєю  постановою  N  176  прийняв  рішення   про   вдосконалення управління  державними  податковими  інспекціями.  Згідно  з цією постановою  державна  податкова  інспекція  виділялася  у  нас  в республіці   та   в  інших  республіках  із  складу  Міністерства фінансів.  Централізоване керівництво повинно було  здійснюватися безпосередньо з Москви податковою інспекцією Союзу РСР.

 

     Після того,  як  Союз РСР розпався,  був прийнятий Закон про державну податкову службу  в  УРСР.  Головна  державна  податкова інспекція  до  кінця  1991  року  мала бути в складі Міністерства фінансів,  а з  1  січня  1992  року  -  підпорядкована  Кабінету Міністрів.  Але  вона не була підпорядкована Кабінету Міністрів і досі знаходиться в складі Міністерства фінансів.

 

     Ми вивчили стан справ із податковою службою в інших  країнах і   можемо   доповісти  вам,  що  в  Сполучених  Штатах  Америки, Німеччині,  Франції,  Італії,  а  також  у  наших  сусідів  -   в ЧехоСловаччині, Угорщині і так далі - є два види підпорядкування: або  в  складі  міністерства  фінансів,  або   при   міністерстві фінансів.  У  країнах  -  колишніх республіках Радянського Союзу, зокрема  в  країнах  Прибалтики,  в  Бєларусі,  ця  служба  також знаходиться в складі міністерства фінансів.

 

     Виходячи з того, що найкращим варіантом, є той, коли

 

     165

 

     податкова служба   знаходиться  або  в  складі  міністерства фінансів,  або при ньому, ми внесли пропозицію залишити цю службу при Міністерстві фінансів України. Пропозиція підтримана Комісією з питань планування,  бюджету,  фінансів і цін, а також Президією Верховної Ради України.  У зв'язку з цим до статті 1 закону треба внести зміну,  яка стосується підпорядкування податкової  служби: вона  створюється  не при Кабінеті Міністрів,  а при Міністерстві фінансів. Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Гадаю,   ми   підтримаємо   цю   пропозицію.   Прошу проголосувати  проект  Закону України про внесення змін до Закону про державну податкову службу в Українській РСР.

 

     "За" - 247. Закон прийнято.

 

     Наступне питання - про суддів. Вам розданий проект Постанови Верховної  Ради  про  увільнення від обов'язків заступника голови Тернопільського обласного суду та членів  обласних  і  Київського міського  судів  України.  Проект погоджено з усіма депутатськими групами. Є запитання? Немає.

 

     Прошу проголосувати.

 

     "За" - 259. Приймається.

 

     Наступне. Проект  Постанови  Верховної  Ради   України   про обрання  суддів  обласних  та  Київського міського судів України. Проект також погоджено з усіма депутаціями,  з  областями.  Прошу проголосувати.

 

     "За" - 259. Постанову прийнято.

 

     166

 

     Тепер розглянемо  проект  постанови  Верховної  Ради  "Про і призначення  заступників  голів  та  арбітрів  арбітражних  судів України".   Він   депутатам   не  розданий,  але  комісія  і  всі депутатські групи його розглянули  і  погодили.  Є  запитання  до комісії? Немає. Прошу голосувати.

 

     "За" - 257. Прийнято.

 

     Прошу вашої  згоди на те,  щоб розглянути проект Тимчасового положення про  Фонд  державного  майна  України.  /Шум  у  залі/. Підкреслюю,   що   положення   тимчасове.   Не   будемо.   То  не розглядатимемо й проекта Закону  про  державний  внутрішній  борг України  та  Закону  про  порядок  вирішення колективних трудових опорів  /конфліктів/?  Це  дуже   серйозні   питання.   Тимчасове положення треба прийняти, але хто ж його прийме, якщо в депутатів немає бажання?

 

     Третій мікрофон.

 

     СТЕПЕНКО В.І. Шановні депутати! Дуже вас прошу дати завдання протокольне  або  ж  прийняти рішення такого змісту:  відповідним комісіям підготувати на розгляд Верховної Ради питання про  чітке розмежування функцій законодавчої,  виконавчої,  судової влад,  а також питання про створення незаконних структур виконавчої влади.

 

     Необхідно зобов'язати Кабінет Міністрів до  1  вересня  1992 року  подати  на  розгляд  Верховної Ради комплексний план виходу України з економічної кризи і проведення економічної реформи.

 

     Це те, що стосується першого питання.

 

     167

 

     ГОЛОВА. Шановні народні  депутати!  Ці  два  положення  нами проголосовані,  їх виконання доручено також Голові Верховної Ради /307 голосів/.  Частково сприймаю критику депутата Яценка на свою адресу,  але.  повірте, не тільки я. Передам зміст цих побажань і Президенту,  і Уряду,  представники якого сьогодні запевняли,  що прагнуть  цього ж.  Отже,  немає потреби щось іще записувати.  Це проголосовано, доручення дано, треба його виконувати.

 

     Що стосується пункту 2 - про вихід з кризи,  то ми також уже декілька   разів   це  голосували.  Ми  просимо  всіх,  хто  може підготувати  таку  програму,  підготуйте  і  внесіть  її,  а   ми приймемо.

 

     Другий мікрофон.

 

     ПИЛИПЧУК В.М.  Шановні колеги! Ми зараз прийняли ряд змін до законів,  які дозволяють проводити приватизацію  в  період,  коли парламент піде на канікули.

 

     ГОЛОВА. Ну,  що  мені робити!  Я скільки разів казав,  що не весь парламент іде на канікули.

 

     ПИЛИПЧУК В.М. Ми прийняли програму приватизації. Ми доручили Фонду державного майна підготувати до початку шостої сесії проект Закону про Фонд державного майна. Але для того, щоб протягом оцих двох  місяців  могла  йти  приватизація,  ми  повинні  затвердити Тимчасове положення  про  Фонд  державного  майна  України,  його погодили  і  Кабінет Міністрів,  і Фонд державного майна,  і наша комісія.

 

     168

 

     ГОЛОВА. Він погоджений з усіма. Третій мікрофон.

 

     БАРАБАШ О.Л.  Шановний Іване Степановичу!  Мені здається, що викликає  заперечення не стільки саме положення,  скільки пункт 3 проекту постанови.  Але прийняти постанову  необхідно,  необхідно дати повноваження Фонду державного майна.  Тому пропоную прийняти цю постанову і затвердити Тимчасове положення,  але без пункту 3. Тобто  не покладати на Кабінет Мінерів повноваження по управлінню майном.  Гадаю, що в такому разі всіх це влаштує. Фонд державного майна підпорядкований не Кабінету Міністрів,  а нам.  Але якщо ми пункт  3  вилучимо,  то  потім  потрібно  розробляти  Закон   про управління державним майном. Усе це необхідно.

 

     КУЦАЙ І.Л., перший заступник Представника Президента України у  Київській  області  /Переяслав-Хмельницький  виборчий   округ, Київська  область/.  Іване  Степановичу!  Я також наполягаю,  щоб обов'язково розглянути це питання. Тому що в областях без того ми не можемо ні регіональні фонди створювати, ні інше...

 

     ГОЛОВА. Я  прошу  депутатів прийняти це Тимчасове положення. Зважте - воно ж тимчасове,  а потім ми змінимо,  як буде потреба. Перший мікрофон.

 

     СЛЄДНЄВ В.П.,   директор  Донецького  металургійного  заводу імені В.І. Леніна /Ленінський виборчий

 

     169

 

     округ, Донецька область/.  Иван Степанович! В пункте 4 нужно обязательно   отметить,   что   Фонд  государственного  имущества является собственником.  Здесь не отмечено.  Если это добавить  и исключить из постановления пункт 3, тогда можно принимать.

 

     ГОЛОВА. Власник  у  нас один - народ і держава.  А то ми тут власників натворимо...  Так, на слух, це не можна приймати. Або ж давайте проект,  який завізований і погоджений з усіма,  приймемо як тимчасове  положення.  А  потім  пізніше  внесемо,  Володимире Петровичу, і те, що ви пропонуєте.

 

     Прошу проголосувати  проект Постанови Верховної Ради Україна Про Тимчасове положення про  Фонд  державного  майна  України  як постанову. Без пункту 3.

 

     Гаразд, давайте детальніше.

 

     Пункт 1. "Затвердити Тимчасово положення про Фонд державного шина".  Не викликав ні в кого заперечень. Пункт 2 - теж ні в кого не  було  зауважень.  А ось третій.  "Пункт 1 постанови Верховної Ради України від 14 лютого 1992 року викласти в такій редакції... "І подається редакція.  Просять депутати це поки що зняти.  Немає заперечень?

 

     ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Немає.

 

     ГОЛОВА. По  інших  пунктах  -  було  доповнення   Володимира Петровича.  Ми  домовилися,  що  потім разом внесемо.  Тому прошу проголосувати проект постанови, крім пункту 3. Ще зауваження?

 

     Другий мікрофон.

 

     170

 

     МАЦЯЛКО М.В.,  генеральний  директор   Української   газової корпорації  "Укргаз" /Кременецький виборчий округ,  Тернопільська область/.  Ми затверджуємо Тимчасове положення.  Але  подивіться, про  що  йдеться  в  пункті  2  самого  положення.  Його не можна пропускати.

 

     ГОЛОВА. Ми не створюємо новий документ.  Ми  довіряємо  всім міністерствам   і   відомствам,  які  внесли  проект  Тимчасового положення.  Його підписав і Віце-Прем'єр-міністр Лановой. Пункт 3 ми   зняли.   Отже,   голосуємо   запропонований   проект.  Прошу проголосувати як постанову.

 

     Так, приймається.  Більше ніяких питань  не  розглядатимемо. Досить.

 

     Слово для  оголошення  заяви  надається  народному  депутату Хмарі Степану Ільковичу.

 

     ХМАРА С.І.,  член Комісії Верховної Ради  України  з  питань державного  суверенітету,  міжреспубліканських  і міжнаціональних відносин  /Індустріальний  виборчий  округ,  Львівська  область/. Шановні депутати! Заява вкладається з двох частин: з констатуючої і результативної.  Першу частину  зачитав  я,  другу  -  народний депутат Заєць.

 

     "Заява групи народних депутатів Верховної Ради України.

 

     Ми, народні депутати України, змушені заявити таке.

 

     Перше. Внаслідок  безпринципної  і безвідповідальної позиції Президії і особисто Голови Верховної  Ради  Україну  Плюща  Івана Степановича та частини народних депутатів при владі залишається

 

     171

 

     антинародний Уряд  на чолі з Фокіним,  які штовхають Україну до економічної катастрофи та втікати державної незалежності.

 

     Друге. Вся   відповідальність   за   минулі   та    майбутні антинародні   дії   Уряду   Фокіна  ляже  на  тих  депутатів,  що проголосували за збереження цього Уряду.

 

     Третє. Викликає обурення позиція Президента в цій  ситуації, який намагається уникнути відповідальності за формування Уряду.

 

     Четверте. Враховуючи   викладене,   ми,   народні  депутати, заявляємо рішучий протест проти дій Президії,  Голови та  частини депутатів  Верховної Ради і вимагаємо продовження роботи сесії до вирішення питання щодо Уряду.

 

     Народні депутати України Хмара, Колінець, Сугоняко, Захарук, Свідерський. Деркач, Гуменюк, Завадська, Ребрик, Шлемко, Чучук... Усього 30 народних депутатів".

 

     Шановні народні депутати!  Ми звертаємося до вас із закликом не роз'їжджались на канікули, а продовжити роботу.

 

     Прошу, депутате Заєць.

 

     ГОЛОВА. Я вам не надавав слово. /Шум у залі/.

 

     ЗАЄЦЬ І.О.  Ми цю заяву подали у вигляді Постанови Верховної Ради України про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України.

 

     "У зв'язку    з   повною   неспроможністю   Верховної   Ради дванадцятого скликання  виконувати  свої  обов'язки,  передбачені Конституцією України, що виразилося:

 

     Перше. У відсутності будь-якої вимогливості в інтересах

 

     172

 

     усього народу   України  до  діяльності  Кабінету  Міністрів України в умовах повної безпорадності економічної політики Уряду, що призвело до загострення глибокої економічної кризи і поставило переважну більшість народу  України  нижче  рівня  фізіологічного виживання,   Верховна  Рада  жодного  разу  не  застосувала  свої повноваження по статті 117 /частина 3/ Конституції  України  щодо недовіри членам Кабінету Міністрів.

 

     Друге. У відсутності будь-якої системи контролю за виконаним власних рішень і законів України,  що призвело до  систематичного їх  невиконання самою Верховною Радою /створення Антимонопольного комітету в першому кварталі 1992 року,  розробка  проекту  Закону України про всенародні вибори голів місцевих Рад до 1 травня 1992 року,  призначення референдуму про довіру Верховній Раді до кінця 1991  року  та  інше/,  а  також  Кабінетом Міністрів /ліквідація структур галузевого управління економікою до 15 квітня 1992 року, Закон про індексацію грошових доходів населення та багато інших/. Усе це призвело до правового хаосу в Україні.

 

     Третє. У  повній  байдужості  і  бездіяльності  щодо   низки випадків  фальсифікацій  законодавчих  актів /Земельного кодексу, Закону   про   колективне   сільськогосподарське    підприємство, постанова   про  податки  та  інше/  після  їх  проголосування  у Верховній Раді,  що  поставило  всупереч  статті  97  Конституції України  Верховну Раду як вищий колективний орган представницької і  законодавчої  влади  у  підпорядковане  становище  до  окремих функціонерів Кабінету Міністрів і власного апарату.

 

     А також  беручи  до  уваги,  що  Верховна  Рада дванадцятого скликання обиралась як Верховна Рада Української РСР в складі

 

     173

 

     СРСР в  умовах   однопартійної   диктатури   і   на   основі невиправданої половинчатості професійного статусу депутатів, що в цілому не відповідає сучасним реаліям, Верховна Рада постановляє:

 

     Перше. Припинити повноваження Верховної Ради 12 скликання  з 29 листопада 1992 року.

 

     друге. Призначити   вибори   до  Верховної  Ради  України  і скликання на 29 листопада 1992 року.

 

     Третє. Доручити Президії Верховної Ради, комісіям у питаннях законодавства  і  законності,  з  питань  діяльності Рад народних депутатів  підготувати  проект  змін  і   доповнень   до   Закону Української  РСР  про вибори народних депутатів Української РСР з урахуванням  принципу  формування  Верховної  Ради   України   на виключно професійних засадах.

 

     Четверте. Скликати позачергову сесію Верховної Ради України 21 липня 1992 року для прийняття Закону України про внесення змін і  доповнень  до  Закону  Української  РСР  про  вибори  народних депутатів Української РСР".

 

     А вам,  шановний Іване Степановичу, і вам, шановні депутати, треба знати, як називаються наші закони. Якщо ви цього не знаєте, то мені дуже прикро.

 

     ГОЛОВА. Дякую,  але  це  вже  коментар,  для  якого  вам  не надавали слово.

 

     Другий мікрофон.

 

     ЛАНОВОЙ В.Т. Віце-прем'єр-міністр України, Міністр економіки України. Шановні народні депутати! Я хотів би зробити заяву. /Шум у залі/.

 

     174 ГОЛОВА.  Я  бачу,  що  всі  вже втомилися,  і я закриваю

     сесію.  /Шум у залі/. Припиніть крик, сядьте, вставте картки

     і   будемо   вирішувати,  що  робити  далі.  /Шум  у  залі/.

     Підсумкові матеріали про  роботу  сесії  вам  були  роздані.

     Проведено   прес-конференцію   Першого   заступника   Голови

     Верховної Ради і  голів  комісій,  членів  Президії,  Гадаю,

     зараз  немає потреби ще раз підводити підсумки нашої роботи.

     Току п'ята сесія Вер овної Ради оголошується закритою.

     175