ЗАСІДАННЯ СОРОК ТРЕТЄ

Сесійний зал Верховної Ради України. 8 квітня 1992 року. 11 година.

Головує Голова Верховної Ради України ПЛЮЩ І.С.

ГОЛОВА. Доброго ранку, шановні народні депутати! Виконуючи ваше прохання, поздоровляю з днем народження народного депутата Дідоренка, бажаю йому міцного здоров'я і всіляких успіхів.

Можна вмикати машину. Прошу реєструватися.

У залі присутні 394 народних депутати. Ранкове засідання оголошується відкритим.

Народним депутатам роздано орієнтовний порядок розгляду питань на пленарних засіданнях Верховної Ради 8-10 квітня 1992 року. Президія не мала серйозних зауважень щодо порядку, але вирішила все-таки не приймати з цього питання рішення, а внести його на ваш розгляд. Якщо у депутатів в зауваження щодо роботи протягом сьогоднішнього і наступних днів, прошу їх висловити.

Перший мікрофон.

ШЕВЧЕНКО О.Є., член Комісії Верховної Ради України з питань державного суверенітету, міжреспубліканських і міжнаціональних відносин /Голосіївський виборчий округ, м. Київ /. Шановні народні депутати! Шановна президіє! Нам усім уже відомо, що зроблена зухвала спроба з боку керівників Російської Федерації порушити державний суверенітет України.

З огляду на це пропоную включити до порядку денного закритого засідання обговорення ситуації, що склалася, з тим щоб, по-перше, запропонувати Міністерству закордонних справ України відкликати Повноважного представника України зі столиці Російської Федерації і надіслати ноту протесту з приводу безпрецедентного політичного цинізму з боку Віце-президента Російської Федерації на території України.

По-друге, запропонувати і доручити командуючому Прикордонними військами України забезпечити повний контроль, зокрема, митний, за державним кордоном України, включаючи кордон з російською Федерацією, а також морський кордон, з гарантованим захистом територіальних вод України і забороною створення військово-морських баз інших держав у водах України.

І на закінчення вважаю слушним попросити вибачення від імені усіх народних депутатів перед виборцями за те, що ми не розпізнали вовка в овечій шкурі і вітали його, стоячи в цій залі 19 листопада 1990 року, коли був підписаний Договір між державами Російською Федерацією і Україною.

Дякую.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

КОСІВ М.В., заступник голови виконавчого комітету Львівської обласної Ради народних депутатів /Пустомитівський виборчий округ, Львівська область/. Шановні колеги! Просив би вас заспокоїтися. Підтримуючи пропозицію народного депутата Олеся Шевченка, також вважаю, що потрібно це питання розглянути. Але гадав, що його потрібно розглядати без надто емоційних епітетів і порівнянь, просто дещо спокійніше. Крім того у запропонованому орієнтовному графіку є питання про стан проведення воєнної політики України та реалізації законодавчих актів з питань військової сфери. Вважаю, що його потрібно конкретизувати і ввести, може, підпункт, а може, і окремий пункт про внесення змін у воєнну доктрину Збройних Сил України.

Я побував у деяких військових формуваннях, які чомусь віднесені до стратегічних: скажімо повітрянодесантні війська. Вони присяги на вірність народу України не приймають. Але ж це війська швидкого реагування і залишати їх в абсолютній, так би мовити, невизначеності на території нашої держави просто небезпечно. Отже, прошу ввести цей пункт.

Уже вкотре, як кажуть, і паки, і паки, тобто знову і знову звертаю вашу увагу, що рік тому прийнято Закон про свободу совісті та релігійні організації, а механізму реалізації його немає. Не розумію, чому Олександр Павлович Коцюба просто саботує введення в порядок денний пункту про прийняття доповнень до Цивільного процесуального кодексу, в яких ми могли б передбачити механізми реалізації цього закону.

Натомість я прочитав поданий Олександром Павловичем на наш розгляд проект Постанови про відповідність окремих правових актів Президента України вимогам Конституції України. Олександр Павлович у нас дуже великий законник, але мені здається, якщо ми скасуємо всі оті 19 указів, які перераховані в цій постанові, то у нас почнеться елементарний параліч влади, почнеться хаос. Пропоную не розглядати це питання.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

ЧЕРВОНІЙ В.М., член Комісії Верховної Ради Україні з питань оборони і державної безпеки /Ленінський виборчий округ, Рівненська область/. Шановні народні депутати! Шановний Леоніде Макаровичу! У зв'язку з замахом на державний суверенітет і територіальну цілісність Української держави з боку Росії пропоную оголосити закрите засідання Верховної Ради України, на якому й розглянути заходи щодо зміцнення нашої обороноздатності.

ГОЛОВА. Четвертий мікрофон.

ТАБУРЯНСЬКИЙ Л.І., президент синдикату "Олімп", м. Дніпропетровськ /Петровський виборчий округ, Дніпропетровська область/. Уважаемые депутаты! Уважаемый президиум! Уважаемый Президент!

Мне очень жаль, что буквально с первых минут наше заседание поворачивает в опасное русло; предлагается включить в повестку дня вопрос, решение которого может

обострить отношения между Украиной и Россией. Я категорически против этого и предлагаю всем уважаемым депутатам ни в коем случае не идти на поводу у некоторых коллег. Считаю, нам нечего делить с Россией. У нас достаточно своих бед. Мы должны сконцентрировать свое внимание на решении внутренних вопросов. Спасибо.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

ШЕХОВЦОВ О.Д., член Комісії Верховної Ради України у питаннях законодавства і законності /Новокраматорський виборчий округ, Донецька область/. В повестке дня на эту неделю практически нет вопросов социальных, наиболее острых, если не считать маленький вопрос о внесении изменений к Закону о повышении социальных гарантий для трудящихся /характерно, что он стоит практически в конце предложенной повестки дня/. А как быть с нетрудящимися?..

Думаю, не надо доказывать депутатам, что 442 рубля минимальной пенсии - это жалкий минимум, меньше которого и придумать нельзя. Но трагедия в том, что люди даже этого минимума третий месяц не получает, хотя мы говорили о выплате повышенных пенсий еще за декабрь, об упреждающей выплате. Люди в январе получали по 200 рублей или купонов и меньше и даже в феврале многие получали по 200 и меньше, а в марте - меньше минимума - 300-350... Представители органов социального обеспечения отвечают, что перерасчет будет идти до июня.

Такая ситуация не только в Краматорске. Из разговоров со Специалистами Министерства социального обеспечения я понял, что такая же картина по всей Украине. Единственный выход, как

они утверждают, поставить в каждом отделе по несколько японских компьютеров, потому что службы не успевают делать перерасчет.

Согласитесь, людям нет никакого дела до того, что кто-то чтото не успевает. Они живут в условиях реальных цен и хотят получать обещанную хотя бы минимальную пенсию. Сейчас мы ведем разговор об увеличении прожиточного минимума /в России он - 800, у нас будет 600-700/. Проблема в том, что новый перерасчет затянется до осени, а может и до зимы. Пенсионеры ставят вопрос так: если государство оказалось банкротом и не способно своевременно производить перерасчеты, - вводите "прямую" помощь! Избавляйте нас от платы за свет, воду, за коммунальные услуги. Безусловно, это не самый оптимальный вариант. Но его преимущество в том, что он может быть реализован на второй день после принятия решения. Городской бюджет один, и для того, чтобы все эти затраты отнести на его счет, не нужен японский компьютер, хватит одного калькулятора.

Хотелось, чтобы на этой неделе Кабинет Министров изложил свою позицию по поводу ситуации в республике, и что ожидает наших пенсионеров, и, возможно, внес бы предложения о более реальной защите этой категории граждан.

Спасибо за внимание.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

МАРТИНЕНКО В.П., генеральний директор Полтавського гірничо-збагачувального комбінату, м. Комсомольськ /Комсомольський виборчий округ, Полтавська область/. Уважаемый Иван Степанович! Было поручение внести изменение в Постановление

о формировании валютного фонда Украины. Сегодня предприятия-экспортеры получают 79 процентов налога на доход. Этот вопрос подработан, все комиссии его рассмотрели. Прошу включить его в повестку дня и рассмотреть на этой неделе, чтобы было чем выплатить зарплату подземным рабочим и коллективам горно-обогатительных комбинатов Криворожского бассейна.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

СТЕПЕНКО В.І., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу /Полтавський виборчий округ, Полтавська область/. Шановні народні депутати! Шановний Леоніде Макаровичу! Шановний Іване Степановичу! Ми прийняли Земельний кодекс України і постанову щодо прискорення земельної реформи. На адресу нашої комісії, мені особисто як депутату надходить дуже багато запитів, звернень. Гадаю, потрібно зробити так, щоб землі, які виділяються для людей, прилягали до автодоріг, ліній приміських поїздів. Нам потрібно враховувати такий чинник, як дефіцит бензину. Нині багато людей просто у відчаї. Вони не можуть добратися до своїх ділянок. Було б розумно без великого поспіху при необхідності провести перерозподіл земель і зробити так, щоб людям було добре. Це дуже велике прохання багатьох громадян, особливо пенсіонерів.

До речі, Іване Степановичу... Свого часу я зробив запит, але... Лопата, як коштувала, так і нині коштує 160 карбованців, тобто "пуд как был, так он и есть - 16 килограммов".

І друге. Прошу, якщо можна, прискорити вирішення питання про приватизацію житла. До нас звертаються люди з цієї проблеми. Трапляється, половина мешканців будинку приватизувала житло, половина - ні. Немає тут ніякої узгодженості. Отож, я просив би включити це питання до порядку денного, а в разі, якщо воно не готове, то прискорити справу. Дякую.

ГОЛОВА. Будь ласка, Іване Олександровичу.

ЗАЄЦЬ І.О., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань реформи і управління народним господарством /Святошинський виборчий округ, м. Київ/. Шановний Голово! Шановні депутати! річ у тому, що Указ Єльцина - це не така вже рядова справа, і мені здається, що позицію страуса нам застосувати тут не треба. Тому підтримую депутатів, які наполягають на тому, щоб провести засідання.

Воно може бути закритим. І цю ситуацію ми маємо всебічно розглянути, виробити, якщо хочете, свою політику, висловити своє ставлення до всіх цих явищ. Тож підтримую попередніх депутатів. Треба врахувати, що це не просто заява, і йдеться не просто про Чорноморський флот. Мова йде про державний суверенітет, про нашу територіальну цілісність. На цьому фоні мовчанка Кабінету Міністрів і Міністерства закордонних справ має вигляд дуже дивний. Тому мені здається, що навіть з цієї позиції, а також зважаючи на питання діяльності наших органів і структур, ми повинні це розглянути.

Що стосується порядку денного, то пропоную включити до нього питання про голів комісій. Адже склалася така ситуація, що у нас п'ять чи й більше комісій не мають голів, і оце "безголів'я" якраз і доводить нашу Україну до критичного стану.

Дякую.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

ЧЕРНЕНКО В.Г., головний лікар медсанчастини Микитівського ртутного комбінату /Горлівський-Микитівський виборчий округ, Донецька область/. Уважаемые депутаты, уважаемый Президент, уважаемый Председатель! В этом зале уже прозвучало несколько выступлений, связанных со сложившейся ситуацией в отношениях Украины и России. По поводу проблемы Крыма хочу сказать: она должна решаться не с наскока, не от микрофона, не с трибуны. Думаю, что резкие и очень острые заявления не ведут к консолидации и к конструктивному процессу. Может быть, сегодня кому-то

очень хочется столкнуть эти два великих народа. Но каждый должен взять на себя определенную меру ответственности. Мы никогда не были в ссоре ни с Россией, ни с русскими. Сегодня следует дать себе отчет в том, к чему нас могут подтолкнуть. Я абсолютно согласен с внесенными предложениями, которые нужно спокойно, взвешенно, мудро /как мы поступали до сих пор/ обсудить на закрытом заседании. И никаких скоропалительных решений принимать сегодня не следует.

Относительно повестки дня. В нее включено много пунктов и законопроектов, против которых нет возражений. Но мы почемуто всегда отодвигаем проекты законов о здравоохранении. Скажем, сегодня готов законопроект о страховой медицине, который почти год назад передан в Кабинет Министров, а конкретнее - в Минфин. Так почему же его не рассматриваем? В прошлый раз я выступал и говорил об этом. И вот его рассмотрение опять затягивается. Почему его не раздать депутатам для ознакомления?

Нам предлагают послушать вопрос о ветеринарной медицине. Не возражаю против лечения быков и прочего, но думаю, что прежде всего надо заниматься людьми.

Еще одно. Готовится и неоднократно рассматривался в комиссии документ об основах здравоохранения, но я опять не вижу его в повестке дня. Убедительно прошу, если не на этой неделе, то на следующей в ближайшее заседание этот вопрос включить. Спасибо.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ГУДИМА О.В., член комісії Верховної Ради України з питань культури та духовного

відродження /Луцький-Центральний виборчий округ, Волинська область/. Шановні Президенте, Голово! Шановні депутата! Дуже прошу, щоб до порядку денного було внесено питання, яке стосується територіальної цілісності України і тієї загрози, яка нависла над республікою. Це слід поставити на голосування і внести в порядок денний. А розглянути його треба на закритому засіданні.

Крім того, хотів би, щоб до порядку денного на цьому тижні було внесено питання про систему оподаткування. Адже склалася дивна ситуація: колективи, що перейшли на оренду, ледь животіють, а ті підприємства, які перебувають на дотації, мають можливість безперешкодно підвищувати зарплату, як їм заманеться.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

ГУСЄВ В.І., директор середньої школи N92 м. Донецька /Кіровський виборчий округ, Донецька область/. Уважаемые народные депутаты! Прошу включить в повестку дня на этой неделе вопрос о ходе выполнения Закона об образовании.

Дело в том, что сейчас, особенно в восточных регионах, в Донбассе, зарплата, допустим, дворника шахты "Пионер" из объединения "Добропольуголь" - 7 тысяч. В этом же поселке работает учитель с тридцатилетним стажем и получает 1200 рублей. Оплата работы классного руководителя - час работы - составляет 70-80 копеек, в то время когда в среднем в промышленности один час работы стоит от 20 до 200 рублей.

При такой ситуации, конечно, человек просто не может существовать.

Почему я взываю сейчас к Верховному Совету? Потому что наша комиссия неоднократно обращалась в соответствующие министерства, был подготовлен документ на подпись главе Кабинета Министров, и тем не менее вопрос не решен. Мало того - у учителей вызвало отрицательную реакцию заявление нашего уважаемого Президента 8 февраля по украинскому радио. После этого мне учителя передали пачку квитанций, где обозначены переводы 30, 20, 10 рублей за классное руководство, проверку тетрадей и так далее. То есть фактически эту работу можно считать неоплачиваемой. Но ведь, как Ванька-взводный, - это основа армии, так классный руководитель - это основа школы. Если мы сейчас не спасем их, то я не говорю даже, что будет забастовка, этим, наверное, никого сегодня не удивишь, но мы просто развалим школу и тем погубим наше будущее.

Поэтому прошу вернуться к этому вопросу на сессии Верховного Совета.

ГОЛОВА. Будь ласка, депутате Рябченко.

РЯБЧЕНКО М.А., директор Криворізького цементно-гірничого комбінату /Довгинцівський виборчий округ, Дніпропетровська область/. Уважаемые народные депутаты! Уважаемый Президент Украины! Вносимые сегодня предложения рассмотреть вопрос о создавшейся угрозе целостности Украины и особенно нашего флота считаю преждевременными и опасными.

Предлагаю к этому вопросу подойти очень взвешенно. Наверное, на нынешнем этапе правильнее было бы на уровне Президентов Украины и России создать согласительную комиссию. Нашим Министрам иностранных дел - определиться: кому что должно распределяться. То есть, сначала решить этот вопрос между собой. Потому что мы до сегодняшнего дня совершили уже много ошибок. К примеру, в стратегических войсках, не определившись, что такое стратегические войска, давали вооруженным людям противоречивые команды, какую присягу принимать и так далее.

Считаю, что сегодня мы не имеем права вести таким образом диалог с вооруженными людьми. Мы не имеем права повторять то, что случилось в Нагорном Карабахе, тем более все делать для того, чтобы отзывать наших представителей из России, устанавливать с ней границы. Никогда эти два славянских народа не находились в таком противостоянии. И думаю, что сегодня нельзя обсуждать этот вопрос, не подготовив его.

Относительно второго вопроса. Предлагаю несколько его расширить в части ответственности отдельных правовых актов Президента.

Вношу предложение, чтобы его рассмотрели и в Кабинете Министров в соответствии не только с Конституцией, но и с законами. Потому что Кабинет Министров нарушает отдельные законы, принятые Верховным Советом.

И, кроме того, на этой неделе нам необходимо незамедлительно рассмотреть систему налогообложения предприятий, особенно то, что касается внешней экономической деятельности. Просил бы комиссии подготовить по этому вопросу все исходные материалы к концу нашего пленарного заседания на текущей неделе. Дело в том, что предприятия попали в очень тяжелое положение, и мы не можем сформировать бюджеты.

Благодарю за внимание.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

ЯКОВИШИН Л.Г., директор Бобровицького радгоспутехнікуму /Козелецький виборчий округ, Чернігівська область/. Шановні депутати!

Пропоную розглянути на пленарному засіданні такі питання.

Перше - це те, що вже пропонував колега, - про формування валютного фонду. Підтримую його в цьому.

Друге. Нам необхідно прийняти постанови про квоти ліцензування, про бартерні операції, про комерціалізацію державних підприємств. І це доповнення попросив зробити шановний колега Слєднєв.

Іване Степановичу! Думаю, що шановні депутати підтримають мене в тому, що політика є політика, а політична ситуація надто складна. Але й питання про хліб - важливе адже хліб - це життя нашого народу.

І найголовніше. Хотів би, щоб усі почули, як виконуються обіцянки Уряду, сьогоднішніх міністрів, голів комісій щодо забезпечення посівної кампанії. Вона в повному розпалі, але немає гербіцидів ні під буряк, ні під зернові, ні під кукурудзу. Коли нас перестануть обманювати? Чи не краще було сказати, що в цьому році нічого не буде, рятуйся хто як може?

Іване Степановичу! Нам не будуть потрібні ні флот, ні космос

- ніщо не буде потрібне, якщо ми так починаємо і закінчуємо весняну посівну кампанію. Буде те, до чого ми йшли цього року. Це питання треба розглянути, хай хтось відповість на нього.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ПАНЧЕНКО В.Є., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань культури та духовного відродження / Ленінський виборчий округ,

Кіровоградська область /. Шановний Іване Степановичу! Наша Верховна Рада працює вже третій рік, але ми ще не прийняли закон, який би ставив роботу народних депутатів на правову основу. Маю на увазі законопроект про статус народного депутата. Цей законопроект понад два місяці тому прийнято в першому читанні, але остаточне прийняття його поки що відкладається. Зокрема, мої виборці на це вже звертали увагу. Через те пропоную включити до порядку денного на цьому тижні обговорення законопроекту про статус депутата. Де знайти для цього сесійний час? Думаю, що цей законопроект важливіший, ніж законопроект про ветеринарну медицину, який стоїть у графіку на завтра.

Отже, замість законопроекту про ветеринарну медицину завтра можна розглянути законопроект про статус депутата у другому читанні. Дякую.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

ШВЕДЕНКО М.М., директор Луганського обласного виробничого рибокомбінату / Станично-Луганський виборчий округ, Луганська область/. Меня, Иван Степанович, волнует такой вопрос. Наверное, сейчас надо начинать рассматривать бюджет 1993 года, но мы никак не можем познакомиться ни с бюджетом на 1992 год, ни с проектами комиссий.

Почему-то обсуждаем законопроекты и об образовании, и о

ветеринарной медицине, но вот по поводу бюджета молчим. Государство не может быть без бюджета. Нужно этот вопрос всетаки включить в повестку дня.

ГОЛОВА. У нас біля трибуни вже черга.

ІВАСЮК В.П., член Комісії Верховної Ради України з питань здоров'я людини /Ленінградський виборчий округ, м. Київ/. Шановний Іване Степановичу! Шановний Президенте! Шановні депутати! Я хотів би сказати про те, що вчора депутат Поровський у виступі на телебаченні сказав мудру річ стосовно Чорноморського флоту - що свого часу нашому Президенту і Уряду не вистачило сміливості, рішучості і мудрості конструктивно вирішити це питання.

Але питання про Чорноморський флот не зовсім логічно пов'язане з питанням про статус Криму. І свого часу ми як Верховна Рада заклали цю бомбу, надавши Криму статус держави.

І тому хочу звернути вашу увагу на вчорашню інформацію, що пролунала в програмі "Останкіно". Було чітко сказано, що лише 6 відсотків населення Криму виступає за Крим у складі України. Думаю, що це фальсифікація. Але, на жаль, це пішло в ефір. Вони говорять це напередодні референдуму, який готуються провести в Криму... Пропоную до порядку денного роботи сесії Верховної Ради включити питання про правомочність референдуму про статус Криму, який проводитиметься не етнічними народами.

Далі. Леонід Макарович свого часу мав рацію, говорячи про те, що треба чітко розмежувати влади - виконавчу і законодавчу. Щодо виконавчої влади, Він абсолютно усунув парламент /і це правильно/ від втручання у функції виконавчої влади. Але це має бути обопільний процес. Пропоную Верховній Раді вирішити питання про її розмежування з виконавчою владою. Інакше парламент перетворюється в теплицю для кадрів виконавчої влади.

Отже, треба розглянути законопроект про статус народного депутата, який був внесений ще на початку 1992 року. Бо в нас парламент визначив статус представників Президента, запровадив пост самого Президента, затверджує членів Уряду, а ми з вами в Україні - ніхто, якщо не сказати різкіше. Нами може будь-хто попихати. Нас може будь-хто ображати - від вуличного негідника до міністра. Нині народний депутат - це людина, не захищена в своїх правах, абсолютно безправна.

Ще одне. Третина депутатів сидять, як мовиться, на двох стільцях. Цьому треба покласти край. Потрібно, щоб парламент був парламентом.

Отже, ці питання пропоную включити до порядку денного Верховної Ради.

Дякую.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

ПОРОВСЬКИЙ М.І., член Комісії Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки /Рівненський виборчий округ, Рівненська область/. Шановний Голово! Шановний Президенте! Шановні колеги депутати! Однією з причин ескалації напруженості між Україною і Росією, яка виникла в останні дні, є безвідповідальні дії посадових осіб з боку Росії і потурання їм відповідальними посадовими особами з боку України. Тому вношу пропозицію заслухати на сьогоднішньому засіданні інформацію Прем'єр-міністра про те, хто і на якій підставі дозволив приїзд до Криму Віце-президента Росії Руцького, а також інформацію нашого Міністра закордонних справ про причини зволікання з правовою оцінкою цього приїзду. Потрібно також заслухати інформацію про те, чому наше Міністерство закордонних справ не виконало покладений на нього обов'язок і не оголосило адмірала Касатонова персоною нон грата на території України.

Пропоную провести обговорення всіх цих питань відкрито і гласно, тому що вони тривожать мільйони людей в Україні, стосуються не лише парламенту, а й усього нашого народу. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ЯГОФЕРОВ А.М., директор орендного підприємства "Луганський машинобудівний завод імені Пархоменка" /Артемівський виборчий округ, Луганська область/. Уважаемый Президент! Уважаемый Председатель! Уважаемые депутаты! Мы лихо решаем все вопросы, можем не глядя, не читая, принять Программу, можем рассмотреть вопрос о взаимоотношениях между двумя государствами. Убежден, что нам не следует сегодня рассматривать вопрос о взаимоотношениях между Украиной и Россией. У нас есть Президент. Он ведет дело. Если он посчитает нужным, можно будет внести данный вопрос на заседание парламента. У нас есть Договор между Украиной и Россией. Его мы должны строго соблюдать. А в других случаях Президент предложит нам варианты, как поступить. Думаю, не нужно вокруг этого вопроса топтаться и накалять обстановку. Прошу поставить мое предложение на голосование.

Мы лихо приняли на закрытом заседании программу возрождения национальной экономики. Но на этом все и закончилось. Нет порядка рассмотрения вопросов, которые туда включены, не видно, как же мы будем дальше жить и работать. Ситуация складывается все хуже и хуже. Задолженность предприятий. Луганской области во взаиморасчетах составила около десяти миллиардов рублей. То есть торговля практически прекратилась не только между государствами, но и внутри Украины. Поэтому, Иван Степанович, надо обязательно поставить на голосование вопрос об обеспечении кредитными ресурсами предприятий.

Предлагаю также поставить на голосование вопрос об обеспечении кредитной эмиссии для кредитования оборотных средств предприятий. Если этого сделано не будет, предприятия просто-напросто закроются. Вношу предложение заслушать по данному вопросу информацию Председателя Правления Национального банка.

Нам нужно обязательно рассмотреть вопросы о ценах на продукцию предприятий-монополистов, о сохранении длительных связей. Говорилось об этом много. И Премьер-министр, и Президент выступали с заявлениями, что за нарушение связей предприятия будут штрафовать, а ведь законного документа нет. Поэтому очень много разночтений.

Иван Степанович! Сделайте что-нибудь, чтобы депутат Хмара не мешал работать. Я к нему раз обратился, второй раз... Ну сколько же можно? Какой-то такт, культура должны же быть...

У нас есть два документа. Первый - это Закон о предпринимательстве, в котором определено, что каждое предприятие вольно выбирать партнеров в торговле. Второй документ - это постановление, касающееся арбитража. В нем записано, что на сегодняшний день у нас действует положение о поставках, утвержденное еще Рыжковым 25 июля 1988 года.

То есть, дикие вещи происходят. Никаких решений в этом плане нет. Экономика просто на грани краха, все связи нарушены. Значит, нам надо обязательно рассмотреть вопрос о бюджете, налоге на добавленную стоимость, потому что заказчики стали практически неплатежеспособными.

На встречах с избирателями я не мог объяснить, почему становится хуже жить, почему закрываются предприятия. Вот какие вопросы сегодня нужно решать. А проект Закона о ветеринарной медицине может подождать. По данному вопросу есть ведь документы, которые действовали до этого. Вот их пока и нужно придерживаться.

Спасибо за внимание.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

СКОРИК Л.П., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань культури, та духовного відродження /Артемівський виборчий округ, м. Київ/. Шановний Голово! Шановний Президенте!, Шановні народні депутати! Хочу сказати, що мене дивують деякі депутати, які говорять, що питання, яке стосується Чорноморського флоту, а фактично -Криму, не повинно нас хвилювати і не повинно бути предметом для обговорення. Вважаю так: це або нерозуміння того, що таке цілісність держави, або просто небажання мати цілісну державу, представляти собою парламентарів цілісної незалежної держави.

Мені здається, що ми все-таки обов'язково повинні сьогодні провести закрите засідання. На цьому засіданні треба поставити і це, кримське питання. Воно має бути обговорене всебічно, особливо у зв'язку з останньою заявою Руцького в газеті, в якій він підкреслив таке: якщо, мовляв, справи не владнаються, то Росія повернеться на з'їзді до розгляду питання про акт передачі Криму в 1954 році.

Отже, картина ясна. Всі дії, всі інтервенції проти Чорноморського флоту спрямовані на відрив Криму від України. Ми зобов'язані цим питанням зайнятися серйозно. Інша справа, що тут ідуть розмови, мовляв, ми таким чином нагнітатимемо напругу. Тож щоб не нагнітати напругу, категорично пропоную зробити негайно це засідання закритим і не витрачати більше часу біля мікрофонів на найрізноманітніші популістські заяви.

ГОЛОВА. Це правильно. Тільки такі пропозиції треба вносити одразу, а не після того, як уже використали мікрофон.

СЕРБІН В.С., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства /Шосткінський виборчий округ, Сумська область/. Перша пропозиція. Я вже тиждень працюю разом з представниками Міністерства фінансів над питанням бюджету. Бюджет готовий. Ми з вами прийняли паліативний Закон про оподаткування. Зараз уже видно, що він не дає нічого хорошого ні бюджету, ні підприємству. Тому пропоную, щоб ми не пізніше вівторка розглянула бюджет, розглянули питання про кредити і емісію, на якому наголошував депутат Ягоферов, бо, дійсно, 80 відсотків наших підприємств стануть банкрутами. І тоді ж нам треба все ж таки розглянути зміни до системи оподаткування. Бо той закон, який ми прийняли, не працює і працювати не буде.

Друге питання стосується Криму. Хто б що не казав, але від цього питання, від його розгляду ми не відійдемо. Це питання повз нас пройти не може, бо ми - парламент. Але ні в якому разі дане питання не можна розглядати, на мій погляд, на цьому тижні. Нині в Криму перебуває повноважна делегація на чолі з Першим заступником Голови Верховної Ради Дурдинцем. І ось коли вона повернеться, тоді ми повинні на закритому засіданні, тільки на закритому, це питання розглянути. Отже, після повернення нашої делегації. А не так, коли ніхто нічого не знав, тільки щось почули. Нагнітати напругу не варто. Давайте почекаємо, але розглядати не потрібно.

І останнє. У мене велике прохання до Вітольда Павловича. Наша комісія вже більше трьох місяців тому подала законопроект

про приватизацію житла в Кабінет Міністрів. Якщо Кабінет Міністрів з ним не погоджується, то нехай розробляє свій варіант приватизації житла. Але ми домовлялися, що питання про приватизацію житла повинно розглядатися в пакеті законопроектів про приватизацію. Президент підписав три закони про приватизацію, які ми прийняли, зараз Леонід Макарович про це сказав. А приватизацію житла ми навіть не розглядали. Тому дуже просив би на наступному тижні або внести на розгляд той проект, який підготувала комісія, або розробити свій і також внести його на розгляд Верховної Ради. Люди чекають і просять з цим питанням не зволікати.

ГОЛОВА. Останнє коло, час виходить. Перший мікрофон.

ВЛОХ О.Г., завідуючий кафедрою Львівського державного університету імені І. Франка /Ленінський виборчий округ, Львівська область/. Шановний Голово! Шановні колеги депутати! Шановний Президенте! 4 листопада минулого року Верховна Рада прийняла Закон "про державний кордон України. Тоді ж була прийнята і постанова, згідно з якою Кабінету Міністрів було фактично доручено повністю ввести цей закон в дію до 1 лютого 1992 року. Однак замість поняття "захист кордонів" з'явилося нове поняття - "прозорість кордонів". Про наслідки цього можна судити з останніх подій. Крім того, що відбувається грабіж майна України, відбувається і піратство збройної техніки. А останні події, пов'язані з вояжами на Україну найвищих посадових осіб Російської Федерації, які відбуваються без відома,

без відповідного повідомлення Уряду чи Верховної Ради, а тим більше Президента України, призвели до надзвичайно сильного напруження в стосунках між двома державами.

25 березня я звертався з пропозицією включити до порядку денного Верховної Ради питання про виконання постанови Верховної Ради про державний кордон України. 26 березня я звертався із запитом до Прем'єр-міністра України Фокіна, копію відповідного запиту направив Президенту України. Однак у порядку денному цього питання немає. Просив би внести це питання до порядку денного. Воно надзвичайно важливе, адже те, що ми зараз маємо, пов'язане з кордонами України.

Більше того, події останнього часу призводять до того, що виникає сумнів щодо доцільності існування СНД. Думаю, це питання слід також поставити на розгляд Верховної Ради. Поняття СНД втратило сенс.

До цього ще хочу додати, що питання про стан проведення воєнної політики України, яке стоїть першим в орієнтовному графіку роботи на сьогодні, треба внести на розгляд закритого засідання.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ХМАРА С.І., член Комісії Верховної Ради України з питань державного суверенітету, міжреспубліканських і міжнаціональних відносин /Індустріальний виборчий округ, Львівська область/. Шановні депутати! Шановний Голово! Шановний Президенте? Всі питання, які тут порушувалися, є надзвичайно важливими. І вирішення їх зводиться до найголовнішого: буде Україна державою чи не буде.

Вношу пропозицію припинити дискусію і внести на закрите /обов'язково на закрите/ засідання питання, які стосуються негайної державної безпеки України. Поясню чому на закрите. Щоб не розпалювати пристрасті і щоб не давати приводу для можливих різних перекручень. Остаточне рішення з цього питання, прийняте нами, звичайно, оприлюднимо. а після перейдемо до тих важливих питань, про які говорили депутати. Прошу поставити мою пропозицію, шановний Іване Степановичу, на голосування.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

КОРОБКО М.І., секретар Комісії Верховної Ради України у питаннях екології та раціонального природокористування /Тернівський виборчий округ, Дніпропетровська область/. Шановний Президенте! Шановний Голово! Шановні колеги! Частина депутатів, що виступали, пропонувала не розглядати сьогодні /навіть на цьому тижні/ питання, пов'язані з Чорноморським флотом та Кримом. Така точка зору дуже небезпечна, бо нас завтра може й не бути. Завтра може прийти адмірал Касатонов і не дати нам можливості надалі виступати, якщо ми так ставитимемося до цих важливих питань. Може не стати Верховної Ради, і можуть не функціонувати урядові структури при такому ставленні. В усіх країнах, коли питання стосується територіальної цілісності, парламентарії працюють цілодобово, і в міру надходження інформації відповідно реагує парламент.

Вважаю, що ми повинні негайно або на закритому, або на відкритому засіданні розглянути ці питання і весь час тримати руку на пульсі.

Інше питання. Народ покладав великі надії на президентську владу, на президентських представників. На жаль, багато цих представників /навіть не з точки зору політичної, а з точки зору ділової, з точки зору їх підходу до закону викликають у багатьох випадках невдоволення населення.

Ми не можемо ставитися до цього байдуже, ніби це нас не стосується. Ми повинні включити до порядку денного питання про

персональний ,склад президентських представників і негайно вжити заходів щодо тих осіб, які дійсно викликають невдоволення населення. Прошу поставити цю пропозицію на головування.

ГОЛОВА. Останній виступ з трибуни.

ГРИЦАЙ І.Т., голова Миколаївської обласної Ради народних депутатів, голова виконавчого комітету /Миколаївський виборчий округ, Миколаївська область/. Шановні народні депутати! Я підтримую депутатів Табурянського, Рябченка, Черненка та інших, які пропонують постаритися до проблем Чорноморського флоту спокійно, без емоцій, без розпалювання пристрастей, які нікому не потрібні, і не розглядати поки що цього питання, а вирішувати його на рівні Президентів чи погоджувальних комісій.

Доводжу до відома Верховної Ради, Кабінету Міністрів і Президента, що в Миколаївській області на селі дуже складне становище. Сьогодні газети опублікували Указ Президента і написали, що Президент подає руку допомоги селянам. Це так. Але навіть цей Указ не знімає напруги.

Повинен сказати, що ніколи ще такого не було", щоб спеціалісти /і чоловіки, і жінки/ колгоспу "Вільний" Первомайського району проводили десятиденну голодовку. Її вдалося припинити, але тимчасово. Я до них їздив, зустрічався, Іван Степанович телеграму надсилав.

Десь зо два тижні тому зібралися півтори тисячі механізаторів Баштанського району, вели надто серйозну розмову і теж висунули свої вимоги і до Верховної Ради, і до Президента, і до Кабінету Міністрів.

В усіх районах області створені страйкові комітети. Створений в суботу на обласній конференції й обласний страйковий комітет. Є вимоги, і я просив би і шановного Президента, і Кабінет Міністрів, і Верховну Раду їх розглянути. Мова йде про те, що терпець уже урвався і може бути масовий приїзд людей, прибуття техніки до Верховної Ради.

Прошу доручити Уряду, комісіям розглянути ці вимоги. Згоден з депутатам Яковишиним: потрібно дати інформацію, що буде зроблено для села, крім Указу, який опублікований сьогодні. Цей пункт слід включити і в порядок денний.

І ще одне. Дуже Прошу депутатів, поки ще не опрацьовані зміни до Закону про місцеві Ради народних депутатів та місцеве самоврядування та з урахуванням того, що при прийнятті їх були відсутні багато депутатів /засідання було в п'ятницю/, повернутися сьогодні до питання про штатних заступників голів обласних та районних Рад. Гадаю, ми поставилися до цього питання надто легковажно і принизили роль Рад, саме про це свідчить життя. У нас в два райони, де вже багато місяців голів Рад немає. тому що трапилося нещастя. Хто ж буде Радою керувати?

Прошу поставити це питання на переголосування.

Спасибі.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Ви бачите, що ми почали. повторюватися. Час ми використали. Два депутати запропонували припинити обговорення порядку денного і проголосувати внесені пропозиції. Хто за таку пропозицію, прошу голосувати.

"За" - 334. Припиняється обговорення.

Тепер прошу уваги. Ми проголосуємо всі пропозиції. Орієнтовний перелік питань порядку денного, як ви, шановні депутати, бачите, викликав критись Він, звичайно, не міг закумулювати в собі всі ті проблеми, які диктуються сьогодні нашим повсякденним життям. Тому, з огляду на надзвичайну важливість, ми повинні розглянути всі ці проблеми, безумовно, в міру підготовки нових законопроектів та інших питань.

Але почнемо з самого початку. Народний депутат Шевченко з міста Києва вніс пропозицію щодо зміцнення кордонів /вона, до речі, перегукувалася з побажаннями інших депутатів/.

Думаю, це питання голосувати не потрібно. Над ним сьогодні працюють Президент, Уряд, відповідні комісії Верховної Ради. Отож, якщо виникне потреба внести якісь зміни та доповнення до вже прийнятих законів, вони будуть внесені на розгляд Верховної Ради в порядку законодавчої ініціативи.

Що ж до формулювання питання про зміцнення кордонів, то при всій актуальності ця проблема потребує кваліфікованого підходу.

Отже, пропозиція береться до уваги.

Далі. Народний депутат Косів говорив про внесення змін до військової доктрини. Це надзвичайно важливе, державної ваги питання потрібно опрацьовувати. Ми обговорювали його на закритому засіданні /воєнна доктрина розглядається тільки на закритому засіданні і тільки за пропозицією Міністерства оборони й Ради оборони/. Тому, якщо буде така потреба, ми повернемося до цієї проблеми, але вносити її на голосування немає можливості.

Щодо змін що Цивільного кодексу УРСР, на яких наголошував народний депутат Косів, то тільки вчора ми мали про це розмову з Олександром Павловичем Коцюбою та Секретаріатом. Справді, цей документ уже підготовлено, його мають розмножити, роздати депутатам, незабаром його буде внесено на розгляд Верховної Ради. Отже, тут питань немає, голосувати не потрібно.

Народні депутати Косів, Марченко та інші вносили пропозиції щодо передчасності розгляду другого питання, передбаченого сьогоднішнім регламентом, а саме: про відповідність окремих правових актів, щодо зміни їх формулювань. Були також пропозиції, зокрема народного депутата Рябченка, розглянути також відповідність актів Кабінету Міністрів. Тут потрібно проголосувати.

КРАВЧУК Л.М., Президент України. Перед голосуванням хочу сказати, що не маю абсолютно ніяких заперечень, щоб питання про відповідність окремих правових актів Президента України обговорювалось. Це справа Верховної Ради.

Маю тільки маленьке застереження, щоб ми всі чітко усвідомили ситуацію, що склалась. Ще з жовтня минулого року на засіданні Президії Верховної Ради, на сесії ми вели мову про те, що наш Зовнішньоекономічний банк не забезпечує тих завдань, які стоять перед Україною. Власне кажучи, втрачаємо валюту.

Тривалий час ми не могли цього питання вирішити, оскільки існували різні точки зору на цю проблему. Нарешті ми її розв'язали, утворивши Експортно-імпортний банк України. Нині він розпочав свою роботу: вступив у міжнародні розрахунки, утворив систему.

Не хочу нічого говорити. Саме обговорення цього питання у Верховній Раді все поверне в інший бік. Ми спричинимо те, що міжнародне визнання Експортно-імпортного банку України буде, безперечно, поставлене, під питання.

Задаю запитання опонентам: якої шкоди завдав Експортноімпортний банк Україні сьогодні? Якщо визначать її - порушимо це. питання. Банк сьогодні прагне з'ясувати своє становище і працювати на Україну.

Далі. Не хочу сказати, що всі прийняті укази є найбільш відповідними. Зокрема, щодо Указу стосовно Міністра юстиції, то я приніс вибачення Голові Верховної Ради. Приношу й вам, тут мене підвели. Але треба з'ясовувати ту ситуацію, яка е. Хотів тільки нагадати один цей факт.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Коли ми обговорювали це питання в Президії, то ніякого рішення не було ухвалено. Ми вважаємо, що воно не розглядалося офіційно, оскільки невідповідність, відповідність і так далі - це не компетенція Президії У Верховну Раду це питання вносилося від Комісії у закордонних справах народним депутатом Олександром Михайловичем Дунтау, потім були інші пропозиції, і проголосували, 299 чоловік висловилися за те, щоб це питання розглянути. Доручили групі депутатів підготувати й запропонувати механізм його обговорення. До цієї групи входили голова комісії Коцюба, депутат Дунтау та інші. Після цього до президії надійшла записка, що пропонується такий порядок /і він був узгоджений з Леонідом Макаровичем, так мені, принаймні, сказали/: надати слово народному депутату Дунтау, який поінформує про питання, які слід обговорити і прийняти рішення Ми їх не розглянули тільки тому, що тоді закінчилося засідання і не вистачило часу.

Тепер ми дещо обговорили, і перед тим, як ви будете голосувати, пропоную такий порядок /я не можу не поставити на голосування/: щоб ми не розглядали їх сьогодні в такому варіанті, як вони запропоновані, - про відповідність чи невідповідність. Повністю поділяю і підтримую те, що сказав Леонід Макарович відносно Зовнішнього банку. Адже ми тоді називали цифри 500- 600 мільйонів, і сьогодні ще ці мільйони гуляють, досі їх не забрали, вони ще знаходяться на рахунках, і не відомо, чиїх саме. А вже пішли такі розмови, що і за нашими межами рахунки є, і там теж мільйони.

Отож вважаю, що в такому контексті не треба цього робити. Але питання вже настільки вийшло за межі кулуарних розмов, що не потребує сьогодні ніякого закритого, а лише відкритого розгляду, щоб усім було зрозуміло. До речі, якщо ми будемо його, знімати, то лише затягнемо, а так треба в звичайному, нормальному порядку, спокійно, кваліфіковано розглянути і поставити крапку. Ще раз наголошую: ми пов'язані тим, що 299 депутатів проголосували. Але коли вже розглядатимемо, треба, щоб ми усвідомили всю свою відповідальність.

Третій мікрофон. З мотивів голосування надаю слово.

ЛУК'ЯНЕНКО Л.Г., член Комісії Верховної Ради України у питаннях законодавства і законності /Залізничний виборчий округ, Івано-Франківська

область/. На засіданні Комісії Верховної Ради по законодавству ми розглядали це друге питання. Частина депутатів висловилася за те, щоб внести його на розгляд сесії, частина - пропонує передати на розгляд Президії Верховної Ради. І все. Таким чином, пропоную вилучити його з порядку денного і - прошу поставити цю пропозицію на голосування. Треба доручити Президії Верховної Ради його розглянути.

ГОЛОВА. Я ж інформував, Левку Григоровичу, що до компетенції Президії не входить це питання. Хіба може Президія визначати відповідність указів Президента законові? Президія може підготувати питання і внести на розгляд Верховної Рада.

У вас з мотивів голосування? Будь ласка.

КАРПЕНКО В.О., головний редактор газети "Вечірній Київ" /Прирічний виборчий округ, м. Київ/. Шановні колеги! Зараз, коли на порядку денному стоїть питання взагалі про існування нашої незалежності, коли військові проблеми вийти на перший план, вважаю взагалі недоцільним розглядати питання про правомірність окремих правових актів Президента. Це тільки відбере час і нічого не дасть. За то, в чому президент неправий, він вибачиться. З тим, що він зможе обгрунтувати, ми повинні будемо погодитися.

Тому давайте не марнувати час. Коли стабілізується обстановка, коли вже трохи станемо на ноги, тоді давайте й заслухаємо Президента про всі акти, які він видав.

А зараз просто немає смислу. Посилання на те, що це проголосовано, мабуть, треба зняти. Оскільки тоді була одна ситуація в Україні і в світі, а зараз зовсім інша, і не враховувати цього не можна.

Гадаю, навпаки - ми повинні попросити Президента поінформувати нас з військових питань і прийняти конкретні рішення - продумані, зважені, без гарячкування, не закриваючись. Якщо тільки ми закриємося, то дамо підстави по-різному трактувати закрите засідання, а ми їх давати не повинні. Народ має знати, про що йдеться. Ми не будемо тут розкривати якихось військових таємниць, а мова йде про політичну гру, в яку втягнуто Україну. Мова йде про ті розмінні монети, які використовують політичні кола Росії. Давайте відрізняти народ України й Росії від політиків. І сварити людей не треба.

Тому пропоную зняти це питання.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Прошу вас дотримуватися, регламенту. Бачте - коли головуючий десь відійде від нього, то йому одразу дорікають. А депутати все видають за мотиви голосування.

Хіба ж це мотиви голосування? З мотивів голосування треба сказати чітко, в кількох словах. А у нас виголошуються промови. Бачу, тепер що з мотивів голосування, що без мотивів, все спрямоване на одне; аби використати мікрофон.

Скільки ще бажаючих висловитися з мотивів голосування? Вже виступили чотири депутати. Голосуємо? А може, народні депутати, які вносили цю пропозицію, знімуть її? Вносили депутати Косів і Марченко письмово.

Не знімають. З доповненням?

Була ще пропозиція депутата Рябченка. Це ми окремо проголосімо. Другий мікрофон.

ГУДИМА О.В. Шановні депутати! Погоджуюся з тим, що сказав депутат Карпенко, і пропоную сьогодні зняти з обговорення це питання як не актуальне.

ГОЛОВА. Може, так і проголосуємо? Будь ласка.

ГРИНЬОВ В.Б., заступник Голови Верховної Ради України /Індустріальний виборчий округ, Харківська область/. Хочу звернути вашу увагу ось на що. У нас єдиний шанс сьогодні вийти з тієї ситуації, яка склалася, дотримуватися закону. Ми не маємо можливості діяти силовими чи інтими методами. І тому звертаю вашу увагу на те, що нам потрібно дотримуватися закону в цьому парламенті. Це психологічно гратиме важливу роль у суспільстві. Тому не хочу, щоб ми по-революційному казали, що є мета і ми досягли її, байдуже яким чином. Не байдуже! І це важливо. Для нас це надто важливо. Тому хочу, щоб при голосуванні це було враховано.

ГОЛОВА. Олександре Павловичу, будь ласка.

КОЦЮБА О.П., голова Комісії Верховної Ради України у питаннях законодавства і законності /Радянський виборчий округ, м. Київ/. Якщо будь-хто з парламентаріїв заявляє про те, що дотримання Конституції

не актуальне питання, то, мабуть, важко зрозуміти, чому цей парламентарій сидить у парламенті.

Хочу сказати про інше. Це доручення Верховної Ради, за яке проголосувало 299 народних депутатів. Воно було офіційно внесено на засідання комісії. В роботі комісії взяли участь представники ще чотирьох комісій. У результаті роботи п'яти Постійних комісій прийнято рішення. І вам на обговорення пропонується питання, яке потрібно вирішити. Ніхто не ставить питання про протистояння. Йдеться про те, щоб ми почали злагоджено працювати на основі Конституції і щоб здійснили розбудову України законними парламентськими методами, а не внаслідок порушення закону.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

МАКАРЕНКО С.М., секретар Комісії Верховної Ради України з питань діяльності Рад народних депутатів, розвитку місцевого самоврядування /Макіївський - Червоногвардійський виборчий округ, Донецька область/. Уважаемый Президент! Уважаемый Председатель! Уважаемые коллеги! Считаю необходимым рассмотреть этот вопрос на сессии Верховного Совета. Причем обсуждать его на открытом заседании нельзя. У нас в парламенте есть "горячие" головы. Не всегда звучит правдивая информация. Поэтому, чтобы не допустить дискредитации как Президента, так и парламентариев, этот вопрос надо рассмотреть на закрытом заседании.

Необходимость внесения этого вопроса на обсуждение Верховного Совета вызвана, так сказать, издержками производства. Это следствие недостатков в нашей работе. А именно: еще при принятии Закона о Президенте мы говорили о необходимости создания Конституционного Суда. В какой же стадии подготовки этот вопрос? Если бы уже был Конституционный Суд, мы бы здесь такие вопросы не рассматривали.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ЯЦЕНКО В.М., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань Чорнобильської катастрофи /Коростенський виборчий округ, Житомирська область/. Наполягаю на тому, щоб таке питання розглянути сьогодні. І ось чому. У цивілізованому суспільстві керують закони і тільки закони, а не службові особи і якісь особистості. .

Далі. Ми маємо поважати себе як суверенну державу, поважати видані нами закони, а не перетворюватись у якусь адміністративну державу, де керують зверху донизу, тобто не повертатись у ту саму школу, яку ми вже пройшли.

Тому категорично наполягаю на тому, щоб цивілізовано розглянути це питання. Дякую.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

ПРИХОДЬКО В.А., член Комісії Верховної Ради України з питань планування, бюджету, фінансів і цін /Косівський виборчий округ, Чернігівська область/. Бачу, що з цього питання ми все далі заходимо в глухий кут. Тому підтримую пропозицію і Голови Верховної Ради, і Президента сьогодні зняти це питання з обговорення і на цьому тижні розглянути питання про структуру Конституційного Суду.

Прошу дану пропозицію поставити на поіменне голосування.

ГОЛОВА. Так, з четвертої трибуни.

СЛЄДНЄВ В.П., директор Донецького металургійного заводу імені В.І. Леніна /Ленінський виборчий округ, Донецька область/. Уважаемый Иван Степанович! Хочу еще раз вам представиться. Я являюсь членом Комиссии по вопросам законодательства и законности, а так же членом Государственной думы. И должен признаться, что не знал о том, что этот вопрос обсуждается в комиссии. Мой коллега из Комиссии по вопросам законодательства и законности депутат Зиновий Васильевич Островский тоже на знал, что это вопрос обсуждается на заседании комиссии. Может быть, сегодня не нужно его обсуждать.

Тем не менее следует подправить действия Президента и особенно его юридической службы, которая следит за законностью

издаваемых им указов. Может, целесообразно принять меры и наказать тех деятелей, которые, так сказать, подставляют Президента или не помогают ему.

Однако считаю неправильным обсуждать сегодня первые шаги Президента, направленные на проведение экономической реформы. Предлагаю снять вопрос с обсуждения.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

МАРЧЕНКО В.Р., член Комісії Верховної Ради України у закордонних справах /Роменський виборчий округ, Сумська область/. Спасибо, Иван Степанович. Уважаемые депутаты! Считаю, что если мы не хотим, чтобы в Украине воцарился правовой беспредел, хаос, которыми не сможем управлять, то должны этот вопрос рассмотреть.

Народная пословица гласит, что рыба гниет с головы. Если здесь будем нарушать Конституцию, то ничего в Украине не сделаем. Предлагаю рассмотреть этот вопрос.

ГОЛОВА. Надійшла пропозиція, щоб сьогодні зняти з розгляду друге питання порядку денного "Про відповідність окремих правових актів Президента України вимогам Конституції /Основного Закону/ України". Хто за таку пропозицію, прошу голосувати.

"За" -124.

Народний депутат Червоній вносив пропозицію провести закрите засідання, на якому розглянути питання про зміцнення , оборони держави Україна. Третій мікрофон.

ЧЕРВОНІЙ В.М. Шановні народні депутати! Справа в тому, що наша Комісія з питань оборони і державної безпеки не один тиждень працювала над підготовкою відповідних документів. Вони практично готові, тому вважаю, що дане питання потрібно розглянути.

ГОЛОВА. Так воно ж є в порядку денному.

ЧЕРВОНІЙ В.М. Пропонується розглянути на закритому засіданні, Іване Степановичу.

ГОЛОВА. Зрозуміло. Тоді мова йде про вже внесені питання: "Про стан проведення воєнної політики України та реалізації законодавчих актів з питань військової сфери"; "Про додаткові заходи щодо забезпечення набуття Україною без'ядерного статусу", Проблема лише в тому, на закритих чи на відкритих засіданнях розглядати дані питання. Ми обговорювали цей момент з Президентом і вважаємо, що недоцільно давати привід для різних кривотлумачень та інсинуацій.

Переконані, що це питання можна розглядати на відкритому пленарному засіданні.

Василю Михайловичу, ви знімаєте свою пропозицію? Третій мікрофон.

ЧЕРВОНІЙ В.М. Іване Степановичу! Я мав на увазі розгляд питань, які сьогодні порушували депутати, - про замах на територіальну цілісність України, на наш державний суверенітет. Якщо названі питання також включаються до переліку, поданого в орієнтовному графіку, тоді я, звичайно, "за".

ГОЛОВА. Звичайно, включаються, по-іншому не може і бути.

Народний депутат Шеховцов зауважив, що в запропонованому графіку немає питань про соціальний захист населення. Він пропонує заслухати Кабінет Міністрів, яких заходів він вживає з цього приводу. Над цими питаннями зараз працюють і Кабінет Міністрів, і президентські структури, і комісії Верховної Ради. Поки що, шановний депутате Шеховцов, внести нічого.

Тому прошу всіх депутатів включитися в підготовку механізму соціального захисту, над яким працює Уряд. Буде готовий - внесемо. Потрібно голосувати? Ні.

Народний депутат Мартиненко вносив пропозицію щодо зміни ставок валютних відрахувань, передбачених Законом про зовнішньоекономічну діяльність. Мені дуже часто доводиться листуватися з Вітольдом Павловичем Фокіним з приводу цих ставок. Ми підтримуємо дану пропозицію. Це питання підготовлене в комісіях, і якщо необхідні документи роздадуть депутатам, ми включимо його до порядку денного. Якщо роздадуть завтра, то завтра і включимо, Думаю, тут не потрібно голосувати.

Народний депутат Степенко також вносив надзвичайно актуальну пропозицію. Думаю, ми дамо протокольне доручення Міністерству сільського господарства і продовольства та Державному комітету по земельній реформі під контролем Віктора Петровича Ситника оперативно розглянути питання про виділення земель для городництва і навколо зручних шляхів сполучення. Адже це і економія ресурсів, і все інше. Тим більше, що йдеться про ділянки, які виділяються людям під городи. В даному випадку не треба шкодувати земель. Отже, даємо таке протокольне доручення.

Народний депутат Заєць пропонував провести закрите засідання і внести пропозиції про обрання голів деяких комісій Верховної Ради. Таких пропозицій: у мене поки що немає. Комісії, на жаль, не дали. По одній комісії кандидатура, правда, пропонувалася, але депутат пропонує затвердити голів усіх комісій, ще є вакансії.

Вносьте пропозиції, тоді включимо це питання до порядку денного.

Народний депутат Черненко вносив пропозицію щодо законопроектів про страхову медицину і з основ охорони здоров'я. Документ про страхову медицину вже рік гуляє по міністерствах, відомствах і комісіях Верховної Ради. Але в депутатів на руках його немає. Зробіть так, щоб дані проекти були в депутатів. Тоді можна буде вносити. Голосувати не потрібно.

Депутат Гудима говорив про намагання порушити територіальну цілісність України. Ми вже домовилися щодо цього питання. А щодо системи оподаткування, то зараз Міністерство фінансів працює, закінчує вже працювати над внесенням змін і доповнень до раніше прийнятого Закону про систему оподаткування. Завтра ці пропозиції вже будуть роздані депутатам, ось Вітольд Павлович говорить про це.

Народний депутат Гусєв вносив пропозиції щодо прийняття Закону .' про освіту /так само, як і про здоров'я/. Роздавайте проект Закону про освіту, якщо він буде в депутатів, будемо розглядати. Вчора на засіданні Президії про цей закон не згадували.

Народний депутат Рябченко вносив також пропозицію щодо Закону про систему оподаткування і деяких законодавчих актів, які стосуються економічного блоку питань. Особлива увага приділялася бюджету. Пропозиції відносно бюджету вносили і депутати Сербін, Рябченко та інші.

Ви знаєте, що над бюджетом працюють. Де у нас міністр фінансів, Вітольде Павловичу? Завтра буде роздано проект бюджету депутатам, і завтра ж, як сказав Вітольд Павлович, ви отримаєте зміни і доповнення до Закону про систему оподаткування. Так що тут голосувати не потрібно.

Народний депутат Яковишин підтримав пропозиції щодо блоку економічних питань, а також щодо конкретних відповідей Міністерства сільського господарства та інших урядових структур, пов'язаних із селом. Ця пропозиція тісно переплітається з пропозицією народного депутата Грицая, яка стосується Миколаївської області.

Пропоную такий варіант. Ще раз дати протокольне доручення Ситнику Віктору Петровичу разом з відповідними структурами, із страйковими комітетами розглянути окремо невирішені проблеми, які стосуються Миколаївської області, а також ті питання, які вносились депутатом Яковишиним.

Наступна пропозиція народного депутата Панченка. Вона також переплітається з пропозиціями інших депутатів, які стосуються питань статусу народного депутата та Регламенту, ми обговорювали це питання і вважаємо, що воно назріло, що його треба внести на розгляд Верховної Ради. Але обговоріть його спочатку в комісіях, а тоді голови комісій нехай нас поінформують, що вони вирішили. Адже повинна бути кореляція на сучасність. Потім можна внести це питання на розгляд у закритому засіданні. Але спочатку треба обговорити це питання в комісіях, навіть на спільних засіданнях комісій.

Ще раз звертаюсь до голів комісій. Визначіться і розгляньте питання про статус депутата і про Регламент на спільному засіданні. Народний депутат Носов вносив пропозицію Регламент приймати по частинах. Це дуже слушна пропозиція.

Отже, розгляньте те, що зараз необхідно, на спільних засіданнях і потім це питання ми внесемо на розгляд Верховної Ради. Народний депутат з Луганська Шведенко вносив пропозицію прискорити розгляд бюджету. Його думку вже враховано. Депутат Івасюк пропонував розглянути питання про правомочність референдуму, розмежування влади і статус депутата. Ці питання зараз у роботі.

ІВАСЮК В.П. Шановні депутати! Стосовно статусу народного депутата Іван Степанович запропонував одну пропозицію, а в мене є інша. Зауважу, що ми вже робили так, що подавали законопроект на третє читання. У нас є порівняльна таблиця, отже, проведемо друге читання, внесемо поправки, і це буде швидше, ніж спочатку розглядати його в комісіях, а тоді вносити на розгляд Верховної

Ради. Отже, давайте проведемо друге читання і віддамо на доопрацювання для третього читання, враховуючи зауваження стосовно теперішнього часу, як каже Іван Степанович. Цю пропозицію прошу поставити на голосування.

ГОЛОВА. Погоджуємося з цією пропозицією. Але нехай визначають доповідачів і вносять.

Так, усе. Ми погоджуємося з такою пропозицією. Депутат Поровський сказав: "Ситуацію обговорити, але гласно". Це ми і будемо робити. Депутат Ягоферов. Під час обговорення ваше запитання з'ясується. Так, Леоніде Макаровичу? Під час обговорення Леонід Макарович скаже, яка була позиція, хто давав дозвіл сідати, про все це буде сказано.

Третій мікрофон.

ПОРОВСЬКИЙ М.І. Шановний Іване Степановичу! Прошу не порушувати Регламенту і мого права. Я просив поставити на голосування пропозицію про те, щоб включити до порядку денного інформацію посадових осіб - Прем'єр-міністра і Міністра закордонних справ про те, хто і за яких обставин давав дозвіл на посадку літака і чому Міністерство зовнішньоекономічних зв'язків України не вжило належних в такому випадку заходів з приводу факту ігнорування. Просив би вас не коментувати мої пропозиції /цього вам не дозволяє Регламент/, а поставити їх на голосування. Так само наполегливо прошу дати можливість оголосити з цього приводу заяву фракції Народного руху, що ви. вперто ігноруєте, не знаю тільки з яких причин.

ГОЛОВА. Я не ігнорую. Якщо ми зараз проголосуємо, щоб розглянути це питання сьогодні, то надамо вам слово, і ви зробите цю заяву.

Зрозуміла позиція? Народний депутат Поровський вносить пропозицію заслухати звіт названих посадових осіб про події, які ним згадані. Прошу проголосувати.

"За" - 172. Не приймається.

Рішення приймається більшістю. Це не процедурне питання. Йдеться про включення питання до порядку денного.

Наступна пропозиція. Народний депутат Ягоферов висловився стосовно позиції, яка знайшла підтримку більшості, що ми не розглядаємо питання про відносини між російським і українським народами. Наші відносини добросусідські, доброзичливі, сповнені взаємоповаги. Ми розглядаємо питання про дії окремих осіб, політичних діячів. Це зовсім інша справа. При обговоренні цю позицію підтримала більшість депутатів.

Другий блок питань, порушених депутатом Ягоферовим, стосувався економічної сфери і нормативних актів, ні тих, що застаріли, і яких ще нема, зокрема Закону про бюджет. Більшу частину цих питань ми з'ясували.

Ціни на продукцію і так далі ми тут, не визначимо. Ви розумієте? Це економічний блок. Вітольде Павловичу, прошу вас доручити... Депутат Ягоферов вніс цілий ряд пропозицій стосовно економічної сфери. І про ціни на продукцію підприємствмонополістів, і про бюджет, і про нормативні акти, які підлизував ще Прем'єр Рижков, але які досі діють. Не буду всі перелічувати.

Другий мікрофон.

ЯГОФЕРОВ А.М. Я согласен с вами. С Витольдом Павловичем или с тем, кому он поручит, мы еще раз все посмотрим. Но их надо быстро вносить. А первый вопрос - о кредитной эмиссии, финансировании, оборотных средствах - надо вносить немедленно.

ГОЛОВА. Президія його розглянула і вирішила. Де народний депутат Гетьман?

ЯГОФЕРОВ А.М. Прошу меня извинить. Надо, чтобы проинформировали, потому что я говорил с народным депутатом Гетьманом 31 марта. Он сказал, что этот вопрос пока не решается. Это право Верховного Совета. Сегодня все предприятия банкроты в связи с либерализацией цен.

ГОЛОВА. Прошу надати можливість голові Правління Національного банку народному депутату Гетьману спростувати, ці чутки, тому що питання вже вирішено. "Враховуючи актуальність інформації, прошу дозволу одразу дати довідку.

Другий мікрофон.

ГЕТЬМАН В.П., голова Правління Національного банку України /Уманський виборчий округ, Черкаська область/. Дійсно, два дні тому відбулося засідання, Президії Верховної Ради, на якому розглянуто питання про емісійний кредит у сумі 100 мільярдів карбованців, з них 50 мільярдів для покриття заборгованості бюджету

Пропоную: нехай комісії /одна й друга/, які вносили цей законопроект, ще раз розглянуть його сьогодні, а завтра вранці повернемося до нього.

Яка може бути дискусія? Законопроект пройшов у першому читанні. А ми зараз поясняємо, що до чого.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Миколо Петровичу, повністю підтримую вас. Незрозуміло й мені, чому і комісія, і Міністерство внутрішніх справ внесли пропозицію, яка під час першого читання не обговорювалася.

Зараз нас поставили в таке становище, щоб концептуально обговорити і змінити не просто назву закону, а змінити функціональні обов'язки підрозділів, які зараз делеговані з колишніх внутрішніх військ Міністерству внутрішніх справ України.

Хочу нагадати народним депутатам, що на засіданні Президії Верховної Ради у вересні минулого року, коли підпорядковувалися внутрішні війська МВС колишнього СРСР Україні, тоді принципово було розглянуто питання і прийнято рішення, що слід чітко розмежувати функції Національної гвардії України і військ Міністерства внутрішніх справ. Мова йшла про підрозділи, які охороняють виправно-трудові установи і деякі інші об'єкти. Тому і назва була відповідно до функцій - про війська внутрішньої та конвойної охорони. І аргументи, які зараз шановний Едуард Олексійович навів від імені комісії, мені як людині, що не один рік працювала в системі Міністерства внутрішніх справ і з перших днів брала участь у розмежуванні цих функцій колишніх внутрішніх військ колишнього СРСР, незрозумілі. І тому просив би народних депутатів підтримати пропозицію, щоб не змінювати назву законопроекту і функції, які делеговані цим підрозділам.

Прошу проголосувати ту назву, яку було визначено під час першого читання - Закон України про війська внутрішньої та конвойної охорони.

ДІДОРЕНКО Е.О. Василю Васильовичу! Ніхто не змінює назву. Є пропозиція Кабінету Міністрів.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу проголосувати таку назву - Закон України про війська внутрішньої та конвойної охорони.

"За" - 233. Приймається.

Ставиться на голосування пропозиція Комісії з питань правопорядку та боротьби із злочинністю, наполягав на зміні назви: "Внутрішні війська МВС України". Прошу проголосувати.

"За" - 109. Не приймається.

Стаття 1.

ДІДОРЕНКО Е.О. Василю Васильовичу! Щодо всіх статей з народними депутатами досягнута згода. Всі пропозиції, які надходили, враховані.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування статтю 1. "За" - 237. Приймається. Стаття 2.

ДІДОРЕНКО Е.О. Всі пропозиції і зауваження депутатів щодо статей 2-9 враховані.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Стаття 10.

ДІДОРЕНКО Е.О. Пункт 2 статті 10 переноситься у статтю 13 з доповненнями народного депутата Ляхова.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зауваження до статей 11 і 12?

ДІДОРЕНКО Е.О. Враховані.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Стаття 13.

ДІДОРЕНКО Е.О. Зауваження і пропозиції народного депутата Ляхова враховані.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Стаття 14.

ДІДОРЕНКО Б.О. Зауваження враховані.

ГОЛОВУЮИЙ. Ставлю на голосування названі статті в редакції комісії.

"За" - 244. Дані статті прийняті.

Голосується в цілому проект Закону України про війська внутрішньої та конвойної охорони.

"За" - 256. Закон прийнятий. Проект Постанови Верховної Ради України "Про введення в дію Закону України про війська внутрішньої та конвойної охорони". У вас є на руках проект? Чи в потреба його зачитувати? Немає.

Зауваження є? Прошу.

ДІДОРЕНКО Е.О. Є пропозиція у пункті 2 слова "до 1 квітня" змінити на "до 1 травня". Адже вже через тиждень квітень.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає заперечень?

Ставлю на голосування в цілому проект Постанови Верховної Ради України "Про введення в дію Закону України про війська внутрішньої та конвойної охорони".

"За" - 253. Постанову прийнято. Спасибі вам.

ДІДОРЕНКО Е.О. Шановні народні депутати! Комісія вдячна вам за участь в обговоренні. Творчої вам наснаги та успіхів!

Оскільки це питання стосується процедури розгляду, то 172 голоси засвідчують, що у нас така інформація буде. Приховувати від депутатів інформацію про обставини надання дозволу цієї поїздки я вважаю недоцільним. Можливо, це питання процедури, поясніть, будь ласка, людям.

ГОЛОВА. Я так вважаю, як і ви, приховувати нам нічого. У контексті розгляду питань ці обставини будуть висвітлені.

Може, зупинимося вже? Прошу народних депутатів визначитися щодо розданого вам орієнтовного порядку денного.

"За" - 317.

ГРИНЬОВ В.Б. Одну хвилиночку! Дозвольте коротеньке роз'яснення. Президія ухвалила погодитися з кредитною емісією. Але це не Функція Президії - приймати остаточне рішення. І тому Президія вирішила внести питання на розгляд Верховної Ради. Це буде зроблено сьогодні, в другій половині дня. Вам будуть роздані ці матеріали.

ГОЛОВА. Прошу вас, подивіться уважно, там усе зроблено, що ви хочете. Ми просто через відсутність інформації говоримо про одне й те ж. Це вам буде роздано.

Ми вже прийняли порядок денний, тож переходимо до його розгляду. Слово в першому питанні - про стан проведення воєнної політики України та реалізації законодавчих актів з питань військової сфери - надається Міністру оборони Морозову Костянтину Петровичу.

Регламент - 25 хвилин. Прошу уваги.

МОРОЗОВ К.П., Міністр оборони України. Шановний Президенте, шановний Голово, шановні народні депутати!

Розуміючи всю відповідальність за безумовне виконання рішень Верховної Ради з питань будівництва Збройних Сил України, Міністерство оборони строго керується законодавчими актами і спирається на ту міцну правову основу будівництва власних Збройних Сил, яка створена Верховною Радою України.

Саме ця основа, а також чітко визначений державний курс з військової політики, чітка спрямованість Військової Доктрини України, розробленої разом з Комісією Верховної Ради з питань оборони і державної безпеки і розглянутої Кабінетом Міністрів України, зробили можливим ставлення держав Європи до України як до гаранта стабільності у своєму регіоні та в Європі в цілому.

Реалізовуючи цей курс. Міністерство оборони провело певну роботу по налагодженню зв'язків з міністерствами оборони європейських держав. Зокрема, 2 березня підписана Угода про зв'язки між міністерствами оборони України та Угорщини у військовій сфері. Ми обмінялися проектами таких же угод і маємо наміри їх підписати найближчим часом із Польщею і ЧехоСловаччиною. Одержали пропозиції з цього питання від міністерств оборони Румунії та Болгарії. Налагоджуються стосунки з міністерством оборони Франції. Передбачається офіційна зустріч делегації Міністерства оборони України з керівництвом міністерства оборони Сполучених Штатів. Делегація Міністерства оборони України брала участь у нараді міністрів оборони держав-членів НАТО та їх партнерів по Північноатлантичній Раді співпраці, членом якої є Україна з 10 березня цього року.

На всіх рівнях ми відчуваємо ставлення до нас як до представників держави, що має власні Збройні Сили, чітку сучасну позицію в європейських процесах, держави, що набуває поваги у світі.

Але в наших внутрішніх справах ще є багато проблем.

Минуло 4 місяці напруженої праці з моменту початку практичної реалізації права України на створення власних Збройних Сил. Починаючи цей процес, ми, звичайно, прогнозували, наскільки нелегким буде практичне втілення в життя намічених заходів. Але дійсність засвідчила, що реальні проблеми, з якими довелося зіткнутись, як правило, складніші, ніж передбачалося.

Головну причину ми бачимо, насамперед, в недієздатності СНД. Жодне з прийнятих за час його існування рішень практично не Виконується. Не виконуються також рішення у військових питаннях. Багато наших проектів або заблоковані командою Шапошникова, або не включалися до порядку денного.

Обстановка, що склалася навколо військових формувань, дислокованих на території України й особливо на Чорноморському Флоті, через слідування лінії на зрив планомірного будівництва. Україною власних Збройних Сил, яка проводиться Головним командуванням Об'єднаних збройних сил СНД і командуванням Військово-Морського Флоту, ВійськовоПовітряних Сил колишнього СРСР, а також дотримання Російською Федерацією відомої позиції в цьому питанні примушують Міністерство оборони України постійно відтягувати значні сили для вирішення непередбачених завдань, вносити корективи у намічені плани.

Проте згідно з прийнятими рішеннями здійснюються заходи першого етапу створення Збройних Сил України.

За цей час у безпосереднє підпорядкування Міністерству оборони України переведені війська трьох військових округів. Відповідно до Указу Президента України налагоджується адміністративне управління військовими формуваннями, які і до 5 квітня цього року не були підпорядкованими Міністерству оборони України, Ми приступаємо до формування ВійськовоМорських Сил України. Призначений командуючий

Військово-Морськими Силами контр-адмірал Кожин Борис Борисович, який почав формувати штаб Військово-Морських Сил України.

Розпочався завершальний етап формування органів управління Міністерства оборони і Головного штабу. Зараз підготовлені, доведені до військ розпорядження і розпочато формування чотирнадцяти структур -у тому числі й командування ВійськовоПовітряними Силами України, командування Протиповітряною обороною України, державного авіаційного науково-дослідного центру, 101 окремої бригади охорони, Центрального науководослідного інституту Міністерства оборони України та інші. Формуються комплекти частин, які складатимуть оперативні командування на заході й на півдні.

Закінчено передачу і підпорядкування 6-ї танкової армії до складу Одеського військового округу.

Одночасно розпочався процес розформування 44-х органів управління, з'єднань і частин, у тому числі управлінь колишньої 24-ї повітряної армії, 9-ї окремої армії протиповітряної оборони та інших. Продовжується складна робота по укомплектуванню командного складу Збройних Сил України.

Указом Президента України призначені командуючі військами трьох військових округів, семи армій /крім 8-ї гвардійської танкової армії, 1-ї гвардійської армії, 17-ї повітряної армії зв'язку з найближчим їх реформуванням у відповідні органи керування видами Збройних Сил України/. Атестаційною комісією Міністерства оборони розглянуті кандидатури їх заступників. Переглянуто і затверджено новий склад атестаційної комісії Міністерства оборони.

До кінця місяця ми завершимо переатестування всіх командирів дивізій, бригад, полків /а це близько 300 чоловік/. Маємо надію завдяки цій роботі визначити здатність командирів єдиноначальників брати участь у процесі розбудови Збройних Сил України.

Складність роботи з офіцерськими кадрами полягає ще й у тому, що у нас продовжують проходити службу офіцери і прапорщики, які не прийняли присягу на вірність народу України. Таких, за нашими даними, понад 9,5 тисячі чоловік /це близько 12 процентів/. Про посади від командира полку і вище рішення прийнято. Ці офіцери звільнені від виконання службових обов'язків і будуть за їхнім бажанням звільнені або переведені до Збройних Сил СНД. Проводиться робота по відрядженню офіцерів інших

посад. Уже відряджено 1.257 офіцерів.

Гостро стоїть питання про розміщення офіцерів - вихідців з України, які проходять службу за її межами, звільнення і виїзд офіцерів в інші держави Співдружності.

Число офіцерів, які звернулися з проханням про розміщення в Збройних Силах України, перевищує 18 тисяч чоловік. Всього, за попередніми даними, більш як 120 тисяч офіцерів - вихідців з України в даний час проходять службу за її межами. Вважаємо, що переважна більшість із них виявить бажання повернутися на батьківщину. Однак, дотепер не було правової основи для їх переведення. На нараді голів держав у Києві 20 березня це питання, на жаль, у порядок денний не вносилося.

У зв'язку з цим хотілося б звернути вашу увагу на ту обставину, що Міністерству оборони України з кожним днем все важче контактувати з Головним командуванням Об'єднаними Збройними Силами СНД. Практично всі наші пропозиції блокуються. Головне командування відверто виражає інтереси керівників Російської Федерації, а не всієї Співдружності.

Проте нам вдалося довести розробку двосторонньої угоди, що стосується переведення офіцерів, до логічного завершення.

2 квітня підписано таку угоду. І ми вже практично виконуємо Указ Президента України про повернення офіцерів з "гарячих" точок.

Продовжується процес переміщення військовослужбовців строкової служби, які не прийняли присяги на вірність народові України, в інші держави Співдружності і одночасне повернення юнаків, які призвані військовими комісаріатами України для продовження служби на батьківщині. Вже є такі армії, де всіх солдатів-громадян інших держав відправлено до своїх країн. А

в цілому зараз відправлено на територію інших держав більш як 40 тисяч сержантів і солдатів /це понад 75 відсотків від загального плану/. Прийнято у Збройні Сили України близько 10 тисяч чоловік /майже 20 процентів від того складу, який намагаємося прийняти/. Здійснюється їх організована відправка з Молдови, Узбекистану, Таджикистану, Азербайджану, Закавказзя. Планові відправки військовослужбовців з інших держав на Україну здійснюються з 1 квітня поточного року.

З 11 по 15 березня в Закавказзі з цієї проблеми працювала делегація України у складі представників Міністерства оборони, Комітету солдатських матерів і засобів масової інформації.

Результати її роботи свідчать про те, що зараз від Міністерства оборони України працюють делегації в інших державах, де є "гарячі точки". За Указом Президента України повернення всіх військовослужбовців - громадян України із Закавказзя і Молдови буде закінчено до 20 травня цього року. Це стосується солдатів строкової служби.

Практично завершено прийняття присяги на вірність народу України в Збройних Силах. Присягу прийняли 483 тисячі військовослужбовців або 78 процентів особового складу.

З великими труднощами формується апарат Міністерства оборони. Якоюсь мірою це можна пояснити нашою відповідальністю за тих осіб, що мають призначатися на ці посади.

Досі не створено Колегію, тому що не призначені заступники Міністра оборони. Із дев'яти розглянутих кандидатів на ці посади жодного не можна було запропонувати Президентові до призначення через так звані неблагонадійні дії чи інші негативні якості. Не хочу зараз про них говорити.

І все ж таки підібрана кандидатура на посаду заступника Міністра по озброєнню, вивчається кандидатура на заступника Міністра по тилу, розглянуто на засіданні Комісії Верховної Ради і призначено кандидата на посаду начальника управління кадрами Міністерства оборони.

З урахуванням ситуації, що склалася, вивчаються кандидатури на посади першого заступника Міністра та начальника Головного штабу. Вважаю, що в квітні ці питання будуть вирішені.

Стан військової дисципліни в цілому забезпечує підтримку бойової готовності військ, розв'язання завдань, що пов'язані із створенням Збройних Сил України. Разом з тим мають місце негативні процеси, які погіршують стан справ у ряді з'єднань і частин. У першу чергу - це тенденція уникання військової служби частиною військовослужбовців, а також призовної молоді. Так, з 3 січня цього року самовільно залишили частини і не розшукані близько 600 солдатів та сержантів, призваних із території України. Майже третина з них - молоді солдати з останнього призову. Понад дві третини - військові будівельники.

На жаль, гостроту цієї проблеми не вдалося зняти тим, що молодь України тепер проходить військову службу тільки на території своєї держави. Нерідко самовільні залишення частин" мотивуються бажанням солдатів і сержантів, а також їхніх батьків служити зовсім близько від місця призову - в своїй області, місті, а то і вдома.

Тут треба сказати, що наші командири в складній обстановці створення нових Збройних Сил, психологічно не встигаючи "перебудуватися, ще не можуть на потрібному рівні налагодити виховну роботу з усіма категоріями військовослужбовців, а структура принципово нової соціально-психологічної служби поки що в

стадії формування. Концепція і положення про роботу цієї служби вже розроблені, готові до розгляду в комісії Верховної Ради.

Останнім часом знизилась ефективність боротьби з ухиленнями від служби в армії /особливо призовної молоді/ з боку правоохоронних органів, місцевих органів влади, комітетів солдатських матерів. Міністерство оборони вживає заходів проти розповзання цього небезпечного явища. Ми прагнемо виховувати в молоді патріотичні почуття і гордість за службу в Збройних Силах своєї Батьківщини - України.

Більше уваги ми стали приділяти питанням згуртування військових колективів, викоріненню "дідівщини". В цій роботі опираємося на військові і бойові традиції українського народу.

Вживаються додаткові заходи по охороні зброї і боєприпасів у військах, перекриттю каналів їх відтоку. Тільки в березні караулами по охороні складів зброї відбито чотири напади злочинних елементів. Припинено десятки спроб вивезти майно за межі України, Указ Президента України від 5 квітня запроваджує, так званий нульовий варіант з цього питання і створює всі можливості для дієвого контролю.

Завдяки проведеній роботі ми поволі долаємо труднощі перехідного періоду. Сприяє цьому і прийнятий Верховною Радого України Закон про загальний військовий обов'язок і військову службу.

Гостро постають питання матеріально-технічного забезпечення Збройних Сил. З січня розпорядженням Генерального штабу заборонено відвантаження, а в березні практично повністю припинено постачання військових вантажів Збройним Силам України. З ремонтних підприємств до наших Збройних Сил не повернуто

чимало озброєння і техніки: літаків і вертольотів - 111 одиниць, ракетно-артилерійської техніки - 390, автомобілів - 19, двигунів - 36, агрегатів - 328 одиниць. Завдяки наполегливості України на нараді глав держав СНД в Києві 20 березня прийнято угоду, яка дасть змогу налагодити співробітництво з питань забезпечення Збройних Сил України зброєю, військовою технікою, іншими матеріальними засобами, які не виробляються промисловістю України, а також організувати проведення в спільних інтересах науково-дослідницьких та конструкторських робіт.

Проте треба підкреслити, що відсутність затверджених бюджетних асигнувань по статтях технічного забезпечення не дозволяє укладати договори з усіх перелічених питань і розташовувати замовлення на виробничих підприємствах і в науково-дослідних закладах.

Що стосується тилового забезпечення, то зростаючий розрив постачальних зв'язків поставив ряд питань щодо забезпечення військ паливом і мастильними матеріалами, медикаментами, мірним матеріалом для пошиву обмундирування, рибою і рибопродуктами, миючими засобами та іншим. У цих умовах ми провели інвентаризацію всіх матеріальних ресурсів, перейшли на територіальну систему забезпечення військ продовольством, проводимо заходи по суворій економії наявних ресурсів. На спільній нараді з "Укрнафтохімом" намічено випуск на заводах України авіакеросину, ракетного пального, ряду сортів мастил. Організовано . виїзд представників Міністерства оборони разом зі співробітниками "Укрнафтохіму", Міністерства економіки на переробні заводи Росії.

Міністерство оборони проводить роботу по укладанню договорів на постачання мірних матеріалів з інофірмами. Для виправлення

становища, що склалося, очевидно, не обійтися без прийняття рішення з пріоритетного забезпечення Збройних Сил України матеріальними засобами. Відповідно до угоди, підписаної 20 березня у Києві, Міністерство оборони подало до Кабінету Міністрів проект Указу з цього питання.

Швидке і високоякісне вирішення питань постачання військ, на наш погляд, ускладнюється тим, що немає органів матеріальнотехнічного забезпечення при Кабінеті Міністрів, Міністерстві економіки.

Надзвичайно складне становище склалося із виконанням робіт на будівництві житла та в забезпеченні першочергових завдань по соціальному захисту військовослужбовців у 1992 році. З виділених Кабінетом Міністрів України 1,2 мільярда карбованців капітальних вкладень планувалося витратити 0,8 мільярда на будівництво житла власними силами, а насправді потрібно 13,3 мільярда карбованців. На пайове будівництво житла виконавчими комітетами планувалося витратити 0,4 мільярда, тоді як потрібно для цього майже 7 мільярдів карбованців. Виконавчі комітети міських та обласних Рад народних депутатів, що будують житло для Міністерства оборони в порядку пайової участі, потребують термінового перерахування додаткових коштів на розрахункові рахунка міських та обласних управлінь капітального будівництва для розрахунків з будівельними організаціями.

Обсяг потрібних від Міністерства оборони коштів визначається відповідно до запланованих обсягів будівництва житла з коефіцієнтом підвищення вартості одного квадратного метра житлової площі у 13-20 разів від цін 1991 року. При цьому Міністерство оборони в категоричній формі попереджається виконавчими комітетами про виключення з плану будівництва житла в разі,

якщо кошти не будуть виділені. Просив би вас, шановні народні депутати, доручити Міністерству економіка і Міністерству фінансів України визначити строк, рівень та порядок індексації виділених капітальних вкладень, а також зобов'язати виконавчі комітети усіх рівнів обов'язково будувати житло для Міністерства оборони в погоджених з Міністерством економіки обсягах і обов'язково з наступним відшкодуванням з державного бюджету витрат будівельним організаціям після індексації капітальних вкладень. Реальні кроки Кабінету Міністрів у вирішенні перелічених завдань дозволять підняти рівень соціального захисту військовослужбовців, а також допоможуть у виконанні програш, пов'язаної з поверненням в Україну офіцерів, які перебувають за її межами.

Не можу не зупинитися, а особливо сьогодні, на позиції Міністерства оборони відносно ставлення до так званих стратегічних сил і ядерних озброєнь на території України. Україна як позаблокова держава не повинна входити не тільки до об'єднаних, Збройних Сил загального призначення, а й до об'єднаних стратегічних. Передавши до їх складу частини з озброєнням і майном, ми позбавили б захисту державними законами їх особовий склад. А майно б вивозилося.

Президент України Указом від 5 квітня поставив завдання включити до Збройних Сил України всі військові формування, які не увійшли туди згідно з Указом Президента від 12 грудня минулого року. Ядерні сили тимчасово передати для контролю за їх невикористанням в оперативне підпорядкування командуванню стратегічними силами до зняття їх з бойового чергування на Україні та повного розукомплектування. Україна вже має величезний авторитет у світі саме через визначеність щодо ядерної

зброї. І ми маємо продовжувати працювати на авторитет нашої держави, неухильно дотримуючись свого політичного курсу.

Адміністративне керівництво цими військовими формуваннями здійснюватиме Міністерство оборони України. Таким чином вирішено і так звану проблему Чорноморського флоту: призначено Командуючого Військово-Морськими Силами України, формується їх штаб.

Україна з початку року утримує флот. Ніхто, крім України, не вирішуватиме проблему щодо захисту громадян, які переслідуються за наказами з Москви. Тільки Україні належить вирішувати економічні, соціальні, екологічні проблеми міст, де дислоковані сили флоту і де живуть громадяни України. Ці проблеми багато років навіть не розглядалися колишнім Міністерством оборони колишнього СРСР. Тим більше зараз вони, крім України, нікому не потрібні.

Україна не зазіхає на весь флот. Ми поважаємо право інших держав, у чиїх портах він прописаний, але передавати свій теж не треба. Зараз з'являються нові проблеми щодо визначення складу кораблів, які тимчасово увійдуть до стратегічних сил. Зараз ми вже не дозволили нав'язати Україні включення до складу так званих стратегічних сил понад 400 з'єднань і частин, включаючи ракетні війська стратегічного призначення, Чорноморській флот, транспортну авіацію, арсенали, бази, склади і навіть більше 10 військових санаторіїв. Однак наші пропозиції щодо складу стратегічних сил на території України до цього дня блокувалися Головним командуванням Об'єднаних збройних сил СНД. У нас була гостра необхідність вирішити це питання без участі Головного командування Об'єднаних збройних сил СНД. Відповідно до Указу Президента України від 5 квітня Міністерство оборони

вже організовує адміністративне управління підпорядкованими йому військами.

Міністерство оборони, виконуючи рішення Верховної Ради України, яка проголосила без "ядерний статус держави, спираючись на документи, підписані державами співдружності в Алма-Аті і Мінську, розпочало вивезення тактичних ядерних боєприпасів з території України, і нині вже 50 процентів ядерних боєприпасів вивезено.

Ми повністю підтримуємо рішення Президента України про міжнародний контроль за виведенням з нашої території і знищенням ядерної зброї з обов'язковою участю України. Це відповідає умовам виконання цього процесу, визначеним Мінською угодою від 30 грудня минулого року. Щодо України, то відповідні пропозиції вже відпрацьовані і подані. Шановні народні депутати! Складні процеси розбудови Збройних Сил ставлять перед Міністерством оборони України нові проблеми, які раніше і не передбачалися. Першочерговими завданнями, покладеними Верховною Радою України на Міністерство оборони, ми передусім називаємо такі: вирішення кадрової проблеми; приведення структури Збройних Сил у відповідність до Концепції оборони і будівництва Збройних Сил Україні; виконання організаційноштатних заходів з реформуванням у першу чергу тих військових частин, де високий процент особового складу, який не прийняв присягу на вірність народу України; найшвидше вирішення питань, пов'язаних з переміщенням офіцерського складу в комплексі з вирішенням житлової проблеми і соціального захисту військовослужбовців і членів їх сімей шляхом введення в дію закону України з цього питання та здійснення державної програми забезпечення військовослужбовців житлом.

Основні напрями нашої роботи на даному етапі такі:

посилення патріотичного виховання військовослужбовців на історичних і військових традиціях України;

роз'яснення воєнної політики України і її законодавчих актів з питань військової сфери передусім в частинах, де є тенденція підтримувати Об'єднані збройні сили СНД;

робота з військовими відомствами держав співдружності з метою підтримки нами Міністерства оборони України;

врахування ситуації, що складається в зв'язку із звільненням та усуненням від обов'язків керівництва військами округів, арміями і училищами, що не прийняли присягу. Вони створювали небезпеку до усунення, створюють її і зараз.

Контроль потрібен на всіх рівнях.

На закінчення хочу висловити подяку Верховній Раді за таку пильну, увагу, допомогу і підтримку. Це, на мою думку, є гарантією успішного виконання покладених на нас завдань.

Дякую.

ГОЛОВА. Дякую, Костянтине Петровичу.

Депутати бажають задати запитання. Давайте визначимося з часом. П'ятнадцять хвилин? Так? Двадцять хвилин. Перший мікрофон, будь ласка.

ШЕХОВЦОВ О.Д. Насколько я понимаю, сейчас на Украине развертывается кампания по приведению к присяге военнообязанных запаса и даже отставников. Предписано на предприятиях составлять списки, начиная с первого руководителя и под роспись - принял, не принял.

У меня в связи с этим к Министру обороны вопрос: кто автор этой идеи? Нельзя ли придумать более разумный механизм? Военнообязанные запаса периодически призывается на переподготовку, на сборы. Там с оружием в руках, при знамени части эта присяга чего-то бы стоила. Неужели Министерство обороны не понимает, что такая "кампанейщина", кроме иронии, у людей ничего не вызовет? Столь форсированная процедура приведения всех к присяге может быть обусловлена реальной угрозой широкомасштабного вооруженного конфликта. Неужели кто-то считает, что мы идем к такому конфликту?

МОРОЗОВ К.П. Автор - народ України. Це робиться тільки добровільно, без будь-яких наказів.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ВЛОХ О.Г. Шановний Костянтине Петровичу? На з'їзді депутатів Росії Президент Єльцин заявив про необхідність зміцнення кордонів Росії. Що робиться в цьому відношенні у нас, зокрема в Прикордонних військах? Чи справді Прикордонні війська вже приступили до цього етапу, який Росія зі свого боку має на меті здійснити?

І друге запитання. У водах України розміщені військові кораблі, які мають приписку в Новоросійську. Що робиться для того, щоб ці кораблі покинули води України?

Дякую.

МОРОЗОВ К.П. Прикордонні війська не входять до складу Збройних Сил України. Але Прикордонні війська відповідно до Указу Президента зараз виконують завдання по охороні Державного кордону України. І в першу чергу це робиться на кордоні України з Молдовою. Цей Указ публікувався. Там у ньому все пояснено, з якою метою це робиться.

Щодо Збройних Сил. Збройні Сили України мають бути залучені до захисту кордону у тих випадках, коли він буде вже порушений. Такі військові формування призначені, вони мають завдання і знаходяться у відповідних районах біля тієї 50- кілометрової зони, відповідно до обставин вони будуть одержували такі накази.

Щодо кораблів Чорноморського флоту, приписаних у портах не на території України, я так би сказав. Політика України тут чітко визначена. Україна не претендує на весь Чорноморський флот і поважав права інших держав теж мати частину цього флоту. Ми так ставимо питання. Зараз немає кораблів у Новоросійську і в Поті. Але ті кораблі, які були приписані й базувалися там навіть на 24 серпня, можуть бути передані до тих держав. І ми це підтримуємо, і про це знають представники цих держав.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

ВЕРЕТЕННІКОВ В.О., генеральний директор акціонерної компанії "Комбінат Придніпровський", м. Дніпропетровськ /Індустріальний виборчий округ, Дніпропетровська область/. Уважаемый Константин Петрович! Вы сегодня достаточно четко сказали /в Указе Президента это есть/, что в течение мая военнослужащие срочной службы будут возвращены на. Украину, чтобы служить здесь. Мой вопрос касается офицерского корпуса, особенно офицеров, которые служат в стратегических десантных и прочих войсках, которые сегодня находятся в горячих точках Закавказья и других регионов. Они хотят вернуться на Украину. Обращаются и их родители, и они сами пишут. Есть ли более четкая программа возвращения этих офицеров на Украину с указанием конкретных сроков?

МОРОЗОВ К.П. Программа есть. Подготовлены документы в соответствии с Указом Президента для перевода офицеров в первую очередь из горячих точек Закавказья и Молдовы. Уже сейчас по памяти я могу сказать: около семидесяти человек, которые были в министерстве обороны Украины на приеме, зачислены в состав Вооруженных Сил Украины. Действует служба по оказанию помор в передислокации военнослужащих вместе с семьями. Решение по всем, кто пожелал вернуться на свою родину, в соответствии с Указом Президента Украины будет приниматься персонально, в зависимости от ситуации, в частности, от возможности обеспечить их жильем, вплоть до прямой замены. Какой механизм?

2 апреля подписано соглашение между Украиной и Россией, между военными ведомствами, где полностью расписаны права и обязанности сторон по обеспечению этого процесса.

ГОЛОВА. Будь ласка, Володимире Борисовичу!

ГРИНЬОВ В.Б. Уважаемый Константин Петрович! Вы, конечно же, прогнозировали бюджет, необходимый для того, чтобы армия Украины имела надлежащую боеготовность, была в надлежащем состоянии. Какая часть бюджета необходима для закупки вооружений? Какая честь вооружений может быть закуплена на предприятиях Украины? Какую часть необходимо закупать за пределами Украины?

МОРОЗОВ К.П. Очень сложные вопросы, Владимир Борисович. Во-первых, потому, что коэффициенты разные, каждый день меняются.

ГРИНЬОВ В.Б. А как это выглядит в сегодняшних ценах?

МОРОЗОВ К.Д. Не могу назвать эту цифру. Наш предложения /я участвовал в заседании Кабинета Министров/ были полностью приняты. Однако сейчас нет решения по этому вопросу.

А во-вторых, речь идет о минимальной цифре, необходимой для содержания военнослужащих, минимального обеспечения в закупке техники, научно-исследовательских и опытноконструкторских работ, минимального обеспечения программы жилищного строительства.

Но думаю, что полностью ответить на ваши вопросы /а они очень правильные/ мы сможем только тогда, когда будет бюджет, и, самое главное, когда будем формировать бюджет на 1993 год. Там, наверное, будет все более четко и понятно.

ГРИНЬОВ В.Б. Я как раз и задал вопрос накануне рассмотрения бюджета в парламенте. Мне важна была ваша позиция, насколько она отличается от позиции Правительства, которое будет докладывать по поводу бюджета, представлять как уже готовый вариант. Это очень важный момент. Потому что без этого, скажем, будет деградировать армия. Нечего тогда говорить о ее состоянии, если мы не будем учитывать эти обстоятельства.

МОРОЗОВ К.П. О деградации сейчас речь пока не идет. Минимальные необходимые суммы уже внесены. Я лично буду участвовать в рассмотрении проекта в Кабинете Министров, готов представить свои предложения и Верховному Совету, и Кабинету Министров, если они будут резко отличаться.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

ЛОБАЧ В.І., голова Лисичанської міської Ради народних депутатів, голова виконавчого комітету /Лисичанський виборчий округ, Луганська, область/. Вы, Константин Петрович, коснулись вопроса о социальной защите военнослужащих. Как председатель исполнительного комитета я хотел бы получить от вас ответ: как же нам на

местах сегодня решать эти вопросы? Из рядов армии демобилизуются офицеры. Как выдавать им квартиры, которые по закону они должны получить в срок? Бюджета нет, сегодня Иван Степанович его отложил на некоторое время, хотя на 1 апреля бюджет должен быть. Для такого города, например, как Лисичанск, 30-35 миллионов рублей в местном бюджете нет. В связи с этим вопрос: кто же будет финансировать эту программу? Министерство обороны? местные Советы?

МОРОЗОВ К.П. Кабинет министров издал постановление по реализации Закона Украины о социальной защите военнослужащих, которые проходят службу на территории Украины, и членов их семей. Оно опубликовано. Минимальное денежное содержание значительно увеличено. Понимаю ваш вопрос по поводу строительства жилья. Это особенно больная проблема.

К сожалению, жилищное строительство сейчас не обеспечивается даже по планам 1991 года. Большинство строек заморожено, принимаются экстренные меры. Кабинет Министров Украины поддержал наши предложения. При создании коммерческого центра, через который будет реализовываться в процессе сокращения техника, имущество и другие материальные средства, все поступления будут отчисляться на счет Министерства обороны, в том числе и валютные. Все эти деньги планируются на продолжение жилищного строительства.

Выделены минимальные средства для планирования финансирования жилищного строительства в 1992 году.

Совет Обороны принял решение выработать государственную программу обеспечения военнослужащих жильем.

Вот по этим трем направлениям, я считаю, мы вместе и должны работать.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ВАЛЕНЯ І.Ю., заступник Голови Комісії Верховної Вади України з питань Чорнобильської катастрофи /Комсомольський виборчий округ, Харківська область/. Шановний Костянтине Петровичу! Майбутнє залежить від науково-технічного потенціалу, який працює на Збройні Сили. Але нині багато наукових установ, що діяли в колишньому ВПК Союзу, опинилися у невизначеному стані.

Днями розглядатиметься бюджет нашої держави. Що ж робиться Міністерством оборони для того, щоб у бюджеті було передбачено фінансування науково-технічного потенціалу нашої України, щоб не розпалися наукові колективи, які працювали у ВПК?

МОРОЗОВ К.П. Робиться все можливе, щоб утримати цей потенціал, оскільки ми впевнені: він нам дуже потрібний, а в подальшому його значення збільшиться. У проекті бюджету на розв'язання цих проблем заплановано відповідні кошті.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

ЧЕРВОНІЙ В.М. Шановний Костянтине Петровичу! Як відомо, ви не дали дозволу на приліт Руцького до Криму, на посадку його літака, але ваше рішення було кимось відмінене. В понеділок при зустрічі української делегації в Сімферополі Микола Багров заявив, що Прем'єр-міністр України Фокін попросив його особисто зустріти Руцького. Що-ви можете сказати з цього приводу?

І друге запитання. Як відомо, наших кадровиків не допускають навіть у штаби російських військових округів для консультації щодо повернення військовослужбовців - громадян України. Але в той же час вісім московських генералів зараз намагаються прибути в частини стратегічних сил, особливо в авіаційні частини. Скажіть, будь ласка, хтось із посадових осіб Української держави клопотався перед вами про допущення їхніх літаків на територію України?

МОРОЗОВ К.П. Так, це питання безпосередньо до мене. Я відповідаю за те, щоб військові структури, підпорядковані Міністерству оборони /а зараз це всі структури/, виконували свої обов'язки на користь України. Було дуже багато таких випадків, коли ми забороняли прийняття літаків на Україну, і ви це знаєте. Навіть командуючий Військово-Повітряними Силами три дні просидів у Чкаловську, як він сказав.

Коли мені стало відомо, що Віце-президент Руцькой намагається прилетіти до Криму, я по своїх каналах не дав такої згоди, бо не мав рішення керівництва держави. Я з'ясував, що це так, тому ніяких узгоджень з цього питання більше не робилося.

Приліт був заборонений.

Він планувався на 19 годину, здається, п'ятницю, 2 квітня. Потім десь близько 10 години ранку стало відомо, що цей приліт перенесено на 15 годину. Тобто час наближався, а рішення ніякого не було, і ніхто його на Україні не приймав.

На аеродромі, коли відлітав Президент, я одержав від нього чітку команду: Руцькой не є гість України, ніяких запрошень керівництва України він не отримував, тому приймати цей літак ми не будемо. Відразу після того, як Президент полетів, я там же, з машини, ще раз підтвердив своє рішення, що приймати літак ми не маємо ніяких підстав. Але по дорозі до Міністерства оборони в машині пролунало кілька дзвінків, і я так зрозумів, що після того, як Президент дав мені чітку команду, він ще мав розмову з Прем'єр-міністром.

Я спробував чітко визначити, чи була така розмова після вказівки мені. І мене переконали, що була. На жаль, мабуть, я не дуже впевнено себе почував, бо знав, що як це не прикро, у літаку Президента немає особистого зв'язку. Але, оскільки я сам льотчик, вважав, що ця розмова могла бути здійснена через представників екіпажу. І на цьому порозумілися.

Ще слід сказати, що я також відчував гостроту ситуації /знав про розмову Прем'єр-міністра/, і, щоб не загострювати її ще більше, й було прийнято таке рішення.

На жаль, інформацію я одержав, як виявилось, неточну. Коли повернувся Президент, я особисто запитав, чи була у нього після нашої ще така розмова. Президент чітко сказав: ні. Тобто я не виконав наказу Головнокомандуючого.

Після цього ми розмовляли з Вітольдом Павловичем. Прошу його не звинувачувати, бо я впевнений, що він це зробив ненавмисно. Вітольд Павлович не зрозумів, що у Президента немає зв'язку. І коли Президент розмовляв з Прем'єр-міністром, останній не дуже чітко уявляв, у який час це відбувається. Хоча я й перепитував: чи було це після того, як я одержав наказ? Оце все, що можу сказати.

Стосовно поїздок. У мене є ціла програма, я коригую її вію близько двох діб. Направляються наші представницькі групи у всі ці гарнізони. Не буду зараз розкривати всіх подробиць цього питання, оскільки наше засідання відкрите. Але без дозволу Президента чи Міністра оборони ці поїздки здійснюватися не будуть.

Щодо перебування наших представників у кадрових органах у військових округах за межами України. Після підписання угоди від 2 квітня ця робота налагоджена.

ГОЛОВА. Враховуючи запитання, яке поставив народний депутат Червоній, ми домовились, що збільшимо час на відповіді, Костянтине Петровичу. Ось ми вже частину питання і з'ясували.

Перший мікрофон.

ШЕВЧЕНКО О.Є., член Комісії Верховної Ради України з питань державного суверенітету, міжреспубліканських і міжнаціональних відносин /Голосіївський виборчий округ, м. Київ/. Шановний Костянтине Петровичу! Хотілося б почути, як виконується Указ Президента України про підпорядкування всього Чорноморського флоту Міністерству оборони України. Хотілося заслухати з цього приводу не тільки вас, а й командуючого Чорноморським флотом України.

Ось у пункті 1 проекту постанови Верховної Ради /сторінка 2/ говориться: "Підпорядкувати відповідно до підписаних Україною міждержавних угод всі військові формування, розташовані на території України, безпосередньо Головнокомандуючому Збройними Силами України - Президенту України".

Моє запитання таке: чи володіємо ми належним ступенем контролю за каналами військового зв'язку, щоб гарантувати таку постанову Верховної Ради?

Відомо, що, на жаль, Президент України здійснює не військовий, а лише політичний контроль за невикористанням

ядерної зброї, розташованої на території України. Можна сказати, що політичний контроль має і Президент Буш. Ми хотіли б, щоб контроль Президента України був гарантованим. Це також пов'язано із контролем над каналами військового зв'язку. Що ви можете пояснити з цього приводу?

МОРОЗОВ К.П. З підписанням Указу Президента про підпорядкування Міністерству оборони України всіх військових формувань, що розташовані на території, України, у тому числі і сил Чорноморського флоту, що приписані до портів України, і його частин, розташованих на нашій території, розпочалася робота по виконанню Указу Президента. Призначено оперативну групу, яка зараз працює у Севастополі, її очолюють заступник Міністра оборони і виконуючий обов'язки начальника Головного штабу. Призначено командуючого Військово-Морськими Силами України. Підготовлено організаційно-штатну структуру. Розроблена директива Міністра оборони по організації всіх питань - від призначення посадових осіб, затвердження організаційноштатної структури до розгортання системи постачання, зв'язку, підготовки документів щодо бойової готовності і таке інше. Ця група працюватиме стільки, скільки буде потрібно.

Далі. Про політичний контроль. Шановні народні депутати! Я був присутній /крім Біловезької пущі/ на всіх нарадах глав держав. І я можу з певного відповідальністю вам сказати, що майже на всіх нарадах Президент порушував

питання щодо виконання алматинської угоди, де йдеться про фізичний контроль Президента України за незастосуванням, невикористанням ядерної зброї, що розташована на Україні.

Політичний контроль ми мали з першого дня, як тільки Україна сформувала свою політичну доктрину. Президент має зв'язок з іншими президентами. Це - виконання тільки першої частини цієї угоди.

Фізичного контролю наш Президент не має, але наполеглива робота в цьому напрямку ведеться щодня і по лінії Міністерства оборони, і по політичній лінії. Але поки що вона не здійснена.

ГОЛОВА. Дякую. Другий мікрофон.

МОСТИСЬКИЙ А.Б., секретар Комісії Верховної Ради України у закордонних справах /Ковельський виборчий округ, Волинська область/. Шановний пане міністр! У своїй доповіді ви сказали про те, що Україна із розумінням ставиться до того, що інша держава, зокрема Росія, має право на частину Чорноморського флоту.

Але ви знаєте, що Україна також брала участь у будівництві і Тихоокеанського, і Північного, і Балтійського флотів.

Вважаю, що наш Президент повинен негайно зробити заяву про право України на частину названих флотів.

У зв'язку з цим хотів би знати, чи створена в Міністерстві оборони група, яка конкретно займається визначенням частини цих флотів? Якщо не створена, то коли де буде зроблено?

Ще питання до шановного пана Президента. Хотів би, щоб Президент роз'яснив ту ситуацію, яка склалася між ним і Прем'єрміністром стосовно дозволу на переліт російського Віцепрезидента Руцького до Криму.

МОРОЗОВ К.П. Україна проголосила своє ставлення до розв'язання питання Чорноморського флоту саме на таких підставах: вона не претендує на весь флот, поважає права інших держав на ту частину, яка приписана до портів, розташованих у цих державах. Якщо ділити весь флот колишнього Союзу, включаючи також Балтійський, Північний і Тихоокеанський, то Україна має право на більшу частину, ніж весь Чорноморський флот. Про це народні депутати знають. Але, не претендуючи навіть на весь Чорноморський флот, Україна дуже поважно ставиться до розв'язання цього питання і не вносить пропозицій, які б заблокували його вирішення. І все ж таки дане питання блокується з першого дня. Тому такої комісії немає і поки що її створення не передбачається.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

ПУСТОВОЙТЕНКО В.П., голова Дніпропетровської міської Ради народних депутатів, голова виконавчого комітету . /Жовтневий виборчий округ, Дніпропетровська область/. Мне очень понравилось ваше выражение о том, что нужно обязать местные Советы обеспечить жильем офицеров. Поэтому у меня к вам два замечания. Во-первых, у местных Советов денег нет, чтобы обеспечить. Это сразу вам говорю". Во-вторых, в строительстве жилья принимали участие предприятия и организации, которых тоже нет. Поэтому мы не сможем обеспечить жильем ни кадровых офицеров, ни офицеров запаса. В связи с этим у меня к вам следующий вопрос: планируете ли вы разместить в Днепропетровской области и городе Днепропетровске военно-строительные отряды, чтобы решить жилищный вопрос для офицеров действующей армии и офицеров запаса?

МОРОЗОВ К.Л. Большинство председателей исполнительных комитетов, с которыми я разговаривал по этому вопросу, говорили мне так: у нас есть люди, есть материалы. Дайте деньги. Вот мы сейчас в этом направлении и работаем. Через коммерческий центр, благодаря решению Кабинета Министров, который идет нам навстречу в этих вопросах, будем давать деньги. Планируем создать отряд.

ГОЛОВА. Останнє коло. Перший мікрофон.

СВІДЕРСЬКИЙ Ф.Ф., член Комісії Верховної Ради України у питаннях соціальної політики та праці /Нововолинський виборчий округ, Волинська область/. Шановний Костянтине Петровичу! Хотів би поставити вам два запитання.

Перше. У випадку бойових дій, коли на нас нападе противник, чиї накази ви будете виконувати - Президента чи Прем'єрміністра?

І друге запитання. Як ви думаєте, доки на території нашої держави будуть розміщені стратегічні сили, які в будь-який день можуть підняти триколірний національний прапор іноземної держави? І доки Україна вивозитиме свою ядерну стратегічну зброю в державу, яка має до нас територіальні претензії?

МОРОЗОВ К.П. Не думаю, що ці накази будуть різні. Бо Президент - Голова Ради оборони, а Прем'єр-міністр - як член, як і я. Ситуація оцінюється колективно. Президенту подаються пропозиції, він приймає рішення, видає накази або розпорядження, їх я і виконуватиму. Ось така відповідь. Я знаю, хто Головнокомандуючий, і знаю свої обов'язки як військовий командуючий усіма Збройними Силами в Україні.

Щодо можливого підняття іноземних прапорів. Тактична ядерна зброя не вивозиться з України вже півтора місяця. Оцінюючи ситуацію, що склалася з контролем за її знищенням. Президент прийняв

це рішення давно. Ми вносили пропозицію організувати міжнародний контроль навіть на наряді країн-членів НАТО, оскільки її було відхилено представниками Російської Федерації.

Як тільки Президент матиме документацію і пропозиції, вивчить їх і зробить висновок, що тепер налагоджена контроль, є державна комісія, яка контролюватиме і впливатиме на всі ці процеси, він може прийняти рішення на подальше перевезення цієї зброї. А ми будемо доповідати йому, які саме номери цих боєзарядів знищено і нести за це відповідальність перед Президентом.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

БОНДАРЧУК А.І., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань гласності та засобів масової інформації /Горохівський виборчий округ, Волинська область/. Шановний Костянтине Петровичу! В мене теж питання щодо військ СНД. У них, як відомо, приймається присяга на вірність СНД.

Безумовно, ця присяга є химерою, оскільки СНД - ніяка не держава і ніяке не юридичне об "єднання. Це вносить дестабілізацію у військах, політичне розшарування. Я підготував проект постанови Верховної Ради про відміну угоди про текст присяги. Цікаво, чи підтримуєте ви . саму ідею відміни присяги на вірність СНД?

Прошу коротко проінформувати, що зараз відбувається в Севастополі. Бо поширюються чутки, що наш командуючий блокований там силами адмірала Касатонова. Дякую.

МОРОЗОВ К.П. Моє ставлення до присяги СНД таке ж, як і ваше. Виконуючи Указ Президента від 5 квітня і перебираючи на себе адміністративне керівництво всіма військами /навіть тими, що належали, як ви кажете, СНД/, ми маємо порушити питання про зняття обов'язку щодо прийняття присяги молодими солдатами. Бо тільки новобранці приймають таку присягу.

Якщо Верховна Рада розгляне цю угоду, питання її ратифікації, то ви можете прийняти відповідне рішення. Але моя думка така.

Щодо Севастополя. На 9 годину ранку я мав інформацію про ситуацію. Наші представники - і Верховної Ради, і Міністерства оборони - провели спільну нараду з Військовою радою, керівництвом флоту. Це було вчора. Там адмірал Касатонов зробив заяву, що він не уповноважений вести переговори з цим представництвом щодо розподілу Чорноморського флоту. Така ситуація і очікувалася. Він не відразу погодився на цю зустріч, але все ж таки прибув. Василь Васильович Дурдинець провів цю зустріч. Це - за моїми даними.

Після цього представники Верховної Ради і Міністерства оборони побували на кораблях, у військових частинах, зустрілися з особовим складом. Головним було роз'яснення положень указів Президента. Все це сприймалося нормально, обстановка була нормальною, і ніяких непередбачених дій не сталося. Це увечері.

Вночі було заблоковано штаб Кримської військово-морської бази, яким командував контр-адмірал Кожин, але він у цей час був разом з нашою комісією у Севастополі. Щодо блокування, то я не маю вже кілька родин ніяких даних. Там є ракетні катері на виході з бухти і є навколо штабу якийсь особовий склад зі зброєю. Сам Касатонов, як кажуть моряки, "ліг на дно", він знаходиться у госпіталі, не виходить на зв'язок. Навіть Василь Васильович розшукував його і не мав з ним зв'язку ще з вечора. Ось така ситуація.

ГОЛОВА. Продовжить Леонід Макарович Кравчук. Він дасть ще свіжішу інформацію. Останній виступаючий. Третій мікрофон, будь ласка.

ЯЦУБА В.Г., заступник директора металургійного заводу імені Комінтерну /Амур-Нижньодніпровський виборчий округ, Дніпропетровська область/. Уважаемый Константин Петрович! Я, конечно, понимаю, насколько важны эти вопросы-ответы о политической ситуации сегодня, насколько важен вопрос, согласован ли был прилет Руцкого.

Но знает ли Министр обороны, что сегодня в нашем государстве, в Украине, грабят части, грабят материальную базу, то есть уникальное оборудование и технику, которая создавалась лотом и кровью, муками трудящихся нашей республики, теперь государства? Я привожу конкретный пример. В Криничках есть воинская часть, вернее, была воинская часть "Зур", где сосредоточены были очень интересные и сильные ракеты. Но после снятия вооружения за короткое время развалили даже казарму, разобрали до кирпича, убрали бетонные плиты и все вывезли. Сегодня на очереди - техническая часть /я вот с депутатами специально ездил туда/, которая обслуживала эти уникальные ракеты. В ближайшее время и она будет разграблена, продана о молотка, в том числе проданы с молотка машины, которые обслуживали ядерные боеголовки. А офицеры выброшены на улицу, завтра они придут в исполком к товарищу Пустовойтенко и будут просить квартиры, место работы. Что предпринимается Министерством обороны и вами лично для того, чтобы устранить эти безобразия?

МОРОЗОВ К.П. Эта часть, о которой вы говорите, как раз относится К тем воинским формированиям, которые ранее не были включены Указом Президента в состав Вооруженных Сил Украины.

Президент знает эту обстановку, я, безусловно, тоже знаю. Поэтому в результате ее оценки было принято решение без согласования с Главным командованием издать 5 апреля Указ. С этого дня теперь имеются все юридические основания для того, чтобы привлекать к ответственности и принимать самые жесткие меры в соответствии с законодательством Украины.

Пользуясь случаем, хотел бы обратиться к народным депутатам. Мы все знаем, что такая обстановка сохраняется и будет обостряться, особенно после того, как все эти наши требования будут обнародованы.

Полтора часа назад я имел разговор с Генеральным прокурором. Он готов возбудить сколько угодно уголовных дел, если вы предоставите Министерству обороны конкретные факты, называя номер части и командира. Я вам докладываю: ничего не остановит нас перед тем, чтобы организовать жесткий контроль за выполнением Указа Президента.

ГОЛОВА. Останній виступаючий, враховуючи, що Світлана Вікторівна надзвичайно довго тримала чергу. Перший мікрофон.

ОСТРОУЩЕНКО О.В., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України у справах жінок, охорони сім'ї, материнства і дитинства /Приморський виборчий округ, Одеська область/. Константин Петрович! Как вы

относитесь к специфическому движению в военной среде под девизом: "Армии СНГ никогда не будут стрелять друг в друга"?

МОРОЗОВ К.П. Согласен, народы должны жить в мире. И мы, и Верховный Совет, и Правительство, и я, будем делать все для этого. Но армия Украины должна готовиться так, как этого требуют законы Украины - об общей воинской обязанности и воинской службе, об обороне Украины и о Вооруженных Силах Украины. Это - ответ военного.

ГОЛОВА. Костянтине Петровичу! Дякуємо вам за змістовні відповіді. /Оплески/.

А зараз Леонід Макарович дасть інформацію і відповідь.

КРАВЧУК Л.М. Було, перш за все, запитання, як склалася така ситуація, що Віце-президент Росії Руцькой приземлився у нас, на нашій українській землі.

Хочу звернутися трохи до хронології, це займе буквально одну хвилину.

Вранці 2 квітня я дізнався через відповідні структури, що буцімто має прибути Віце-президент Росії в Україну, а точніше - Крим, а ще точніше - на запрошення командування Чорноморським флотом. Але офіційно у мене такої інформації не було. І я сказав: поки не надійде офіційна інформація, скажімо, із зазначенням мети приїзду /як це робиться між державами на основі певних домовленостей, але враховуючи якісь пом'якшення, оскільки ми з Росією близькі/, доти своїх рішень не прийматимемо.

Вже цього дня я мав відлітати на відповідну зустріч. Перед самим від'їздом мені з приймальні кажуть, що подзвонили з канцелярії Руцького і попередили, що він прилетить в Україну.

До речі, це дуже цікаве явище. Там часто до цього вдаються: з їхньої приймальні дзвонять прямо Прем'єр-міністру України і дають доручення від імені патрона. .

Отже, я тоді сказав, що поки не буде офіційного звернення, не буде й наших дій. Вже з машини зв'язався з Вітольдом Павловичем і сказав йому: "Вітольде Павловичу, я відлітаю. Коли надійде офіційне звернення - не від Віце-президента Руцького, а від Президента Росії - де буде визначено мотиви, мету і все, що з цим пов'язано, тоді можна буде приймати відповідне рішення. Вже в аеропорту дійсно міністр підійшов і сказав, що не будемо приймати без офіційного звернення з поясненням цілей візиту. Після цього, це Вітольд Павлович може підтвердити, до нього двічі звертався Президент Росії, який сказав, що Віце-президент матиме єдину мету, це я наголошую: поцікавиться побутом і матеріальними умовами життя чорноморців. Враховуючі те, що флот ще не був переданий під українське командування, мовляв, потрібно поцікавитися, бо надходить багато різних листів. Ніяких інших дій і ніяких інших зустрічей не буде. Так, дослівно, сказав Борис Миколайович Єльцин Прем'єрові Фокіну. От і вся історія.

Коли звернувся Президент і дав пояснення, я, звичайно, розумію, що могло бути прийнято рішення без мене або рішення інше, тому що в принципі, ще раз хочу сказати, таке застереження було - тільки після офіційного звернення.

Які дії відбувалися далі, ви вже знаєте, і про поведінку Віцепрезидента Росії ви також чули. Президія Верховної Ради відреагувала точно і вчасно. Звичайно, я дуже хотів би, щоб це зробила і Верховна Рада Криму. Але, на жаль, вона цього не зробила.

Ви знаєте, у нас фіксуються всі розмови. Для чого ви це говорите? Я маю певні докази того, що це так.

Тепер щодо подій в Севастополі. Після того як адмірал Касатонов заявив, що він не мав повноважень вести з будь-ким переговори щодо флоту, я попросив Василя Васильовича Дурдинця, щоб він звернувся офіційно до командування Військово-Морським Флотом, зокрема до адмірала Чернавіна, щоб той прибув до Севастополя і вів такі переговори з Україною, якщо не може цього зробити адмірал Касатонов.

Як мені відомо, десь о третій годині дня має бути зустріч адмірала Чернавіна з нашою делегацією, яка розгляне ці питання, керуючись Мінською угодою.

Хочу вам нагадати, що в Мінській угоді, яку підписали всі без винятку держави, зазначено так: держава сама вирішує, які військові і військово-морські частини, у тому числі й кораблі, вона передає до стратегічних сил. Не Чернавін, не Касатонов, не Шапошников, не Росія, а держава Україна вирішує ці питання. Такі інструкції має наша делегація. І вона буде цими інструкціями керуватися.

А що стосується погоджувальної комісії, то ця комісія вже є. Вона утворена на основі угоди, підписаної в Москві. Але комісія не може нічого зробити, бо її діяльність блокують генерали і адмірали.

92 Ситуація складна, але, вважай, ми маємо діяти спокійно і

розумно, на основі правових актів, законів і постанов,

прийнятих Верховною Радою України, угод, прийнятих у межах.

СНД. Хочу наголосити: Україна як держава і Президент України

жодної цієї угоди не порушили. Сьогодні угоди, що стосуються

Чорноморського флоту, інших проблем, порушує одна держава. І

ім'я цій державі - Росія. ГОЛОВА. Оголошується перерва до 16

години. 93