ЗАСІДАННЯ ТРИДЦЯТЬ ЧЕТВЕРТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України. 11 березня 1992 року. 16 година.

Головує Голова Верховної Ради України ПЛЮЩ І.С.

ГОЛОВА. Оголосіть, будь ласка, в кулуарах, щоб депутати заходили до залу. Будемо реєструватись. Вмикайте техніку. Зареєструвалися 365 народних депутатів. Вечірнє засідання оголошується відкритим. Продовжуємо нашу роботу. Як сказав мені Василь Васильович, ви говорили про те, що потрібно домовитись концептуально відносно того, хто остаточно визначатиме підприємця банкрутом. Одні казали, що суд, інші - арбітражний суд, банк. Отже, якщо проголосуємо цю позицію, то відкриємо дорогу для того, щоб цей законопроект з урахуванням пропозицій, висловлених у ході обговорення, доопрацювали і внесли на розгляд. Так? А якщо, може, ми конкретно визначимось відносно цієї позиції, то взагалі проект можна прийняти як закон. Ні?

А що депутат Марков скаже? Депутат Марков говорив багато. Послухаємо, що депутат Сербін скаже. Він же від "Нової України" виступатиме, чи як? Перший мікрофон.

СЕРБІН Ю.С., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства /Шосткинський виборчий округ, Сумська область/. Іване Степановичу, я від себе. Справді, правий депутат Марков. Якщо ми не приймемо в першому читанні цей законопроект, то у нас буде ціла низка банкрутів, бо в Законі про банки і банківську діяльність записано, що це все робить банк. Тому я пропоную концептуально визначитись так: підприємця банкрутом має все-таки визнавати банк, але якщо підприємець не згоден з цим, то він має право подати в суд, рішення якого є остаточним.

І ось проект рішення. Дозвольте зачитати, якщо згодні: прийняти проект Закону про банкрутство в першому читанні. Комісія з питань економічної реформи і управління народним господарством, Комісія у питаннях законодавства і законності, Комісія з питань розвитку базових галузей народного господарства пропонують при доопрацюванні законопроекту для другого читання доповнити його таким положенням: у разі незгоди суб'єкта підприємницької діяльності з рішенням банку про визнання його банкрутом підприємець має право звернутися в суд, рішення якого є остаточним.

Якщо ми проголосуємо за це, то можна прийняти цей законопроект, на мій погляд, у першому читанні.

ГОЛОВА. Дякую. Третій мікрофон.

СМЕТАНІН В.І., заступник голови Комісії Верховної Ради України у правах людини /Кіровський виборчий округ, Дніпропетровська область/. Уважаемые депутаты! Если я правильно понял депутата Коцюбу /и я с ним солидарен/, то нужно разделить эти два вопроса - процедуры и решения. Дело в том, что в этом законопроекте процедура определения субъекта банкротом возложена на суд, что совершенно неправильно. И в то же время, если мы хотим разделить законодательную, исполнительную и судебную власти, то ни в коем случае окончательное решение не должно выноситься никакой исполнительной властью, тем более банком. То есть когда законопроект будет дорабатываться, нужно разделить процессуальную часть определения субъекта предпринимательской деятельности банкротом, оставив окончательное решение только за арбитражным судом или народным судом, если это касается частных лиц. Поэтому нужно проголосовать именно таким образом. Концепция ясна: решает суд. И когда эта часть законопроекта будет доработана, мы примем его в первом, а затем и во втором чтении.

Спасибо.

ГОЛОВА. Ця пропозиція перегукується з думкою депутата Сербіна.

Перший мікрофон.

КОЦЮБА О.П., голова Комісії Верховної Ради України у питаннях законодавства і законності /Радянський виборчий округ, м. Київ /. Шановні народні депутати! Шановний Іване Степановичу! Ви якраз були відсутні під час першої баталії, це видно з інформації, хоча суть правильно викладена. Якщо цю процедуру виконуватиме банк, то буде зовсім інший закон. Якщо процедуру виконуватиме суд, то виникне протиріччя з усією судовою системою. І це зробила комісія - неправильно поєднала два законопроекти в один. Тепер уся процедура, яка повинна бути досудовою, має виконуватися судом. Але ж суд цими функціями не займається, і правий депутат Сметанін, коли відзначив саме цю особливість.

Ще одне питання. Ми ж прийняли Закон про банки і банківську діяльність. Там чітко сказано, що банкрутом визнає саме банк. А якщо банкрут згоден з тим, що банк оголосив його таким, то для чого тоді ми його притягуємо до суду. Це ж неправильно.

Отже, концепція була закладена, і у прийнятому законі йшлося про порядок розгляду питань у суді. Тому потрібно було той закон взяти за основу, працюючи над даним законопроектом. Але вони знехтували тям законом, а всю процедуру переклали на суд.

Тепер, виходить, суд веде всю практичну адміністративну діяльність, у тому числі й господарську. Тому депутати й проголосували проти цього проекту. Думаю, в тижневий термін нам потрібно прийняти концепцію, а через двадцять днів, найбільше - через місяць подати новий проект закону. Не секрет, що від

концепції залежатиме уся структура закону, зміст статей, санкції.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Мені здається, цю смуту посіяла певна, якщо так можна сказати, розпливчастість у банківській справі, невизначеність. Переважна більшість депутатів не вірить у силу цих банків, тому вважає, що подібні питання треба вирішувати тільки через суд. Але ж суд без банку також нічого не зробить. Адже банк, так би мовити, первинний, а суд - вторинний.

Другий мікрофон.

ДУНТАУ О.М., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України у закордонних справах /Ізмаїльський виборчий округ, Одеська область/. Уважаемый Иван Степанович! Уважаемые депутаты! Мы сегодня почему-то опять замкнулись на процедуре. Ведь принятие законопроекта в первом чтении, во втором не исключает возможность третьего чтения. Сегодня было высказано очень много интересных, концептуально противоположных замечаний. Предлагаю принять этот документ в первом чтении и с учетом поступивших замечаний и дополнений доработать. Ведь это не исключает возможности его рассмотрения в третьем чтении. Еще раз прошу у депутатов поддержки. Ведь такой закон нам действительно необходим.

ГОЛОВА. Олександре Михайловичу! Ви все вірно говорите, але прийняття проекту в першому читанні недостатньо. Нам потрібно визначитися з цією нормою. На ній же потім усе базуватиметься.

Давайте ще одного юриста послухаємо. Третій мікрофон.

БЕДЬ В.В., адвокат Тячівської юридичної консультації /Тячівський виборчий округ, Закарпатська, область/. Шановні народні депутати! Згідно з цим законопроектом будь-яке підприємство незалежно від форми власності може бути визнане банкрутом. Будь-яка комерційна діяльність може бути анульована. І ким же приймається рішення про визнання банкрутом? Теж комерційною структурою - банком. Державний то банк чи комерційний

- не має значення. Це структура, яка займається комерційною діяльністю. Щоб уникнути ситуації, коли підприємці з волі банку можуть бути, умовно кажучи, зроблені банкрутами до того, як вони фактично ними стали, остаточне рішення з цього приводу повинен приймати лише суд. А банк може подавати матеріали, фінансові документи, підтверджуючи, що дана фірма є справді банкрутом. Але остаточне рішення, повторюю, повинен приймати виключно суд.

Дякую.

ГОЛОВА. Ця пропозиція повністю перегукується з міркуванням депутата Сметаніна.

ПИЛИПЧУК В.М., голова Комісії Верховної Ради України з питань економічної реформи і управління народним господарством /Жовтневий виборчий округ, Рівненська область/. Виходить, шановні колеги, в нас немає протиріч. Дійсно, готувати документи повинен банк, а приймати рішення - суд. Адже банк складає

контракт на кредитний договір із підприємством. У цьому кредитному договорі він може закласти особливі умови, не вигідні підприємству, які в результаті приведуть це підприємство до банкрутства. Якщо питання про визнання банкрутом розглядатиме банк, навіть не той, що складав договір, то він своїм колегам допоможе і підприємство все одно буде визнане банкрутом. Якщо справу розглядатиме суд, то він може відхилити позов за формальною ознакою - визнати кредитний договір недійсним з моменту укладення. Тобто це форма захисту підприємства. Отже, підготовку документів треба покласти на банки, але рішення має виносити лише суд. У зв'язку з цим давайте проголосуємо за цю концепцію і під неї доопрацюємо законопроект на друге читання.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ГЕТЬМАН В.П., голова правління республіканського акціонерно-комерційного агропромбанку "Україна" /Уманський виборчий округ, Черкаська область/. Іване Степановичу! Я вже виступав і підтримував цю пропозицію. Але сам собі ще раз думаю: в одних випадках банк - зацікавлена організація, тому що надав кредити /тут він дійсно може вирішити питання не зовсім справедливо/, а в інших - зовсім ніякого відношення не має до цього боржника, оскільки той ніяких відносин з банком не має. Чому банк повинен виступати третейським суддею? Повністю підтримую пропозицію, що для цього потрібна третя сторона - суд.

ГОЛОВА. Так, але у нас в дві пропозиції - депутата Сербіна і та, яку внесли депутати Сметанін, Бедь та підтримали депутати Пилипчук і Гетьман. Друга пропозиція полягав в тому, що матеріали для суду подають банки і самі підприємці - банкрути. Бачу, народний депутат Сербін погоджується з таким уточненням юристів.

Перший мікрофон.

МАРКОВ Б.І., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань економічної реформи і управління народним господарством /Суворовський виборчий округ, Херсонська область/. Погоджуюсь із цією концепцією. Підготовкою документів суд займатися не повинен, Це мав робити банк і інші кредитори. Отже, пропонується записати, щоб справу до розгляду готували кредитори.

ГОЛОВА. Давайте запишемо так: за пропозицією і висновком кредиторів банкрутом підприємство визнає суд.

Олександре Павловичу, ви розумієте, я відчуваю настрій залу. Мене поінформували Василь Васильович і Володимир Борисович, що дійсно депутати на цьому зійшлися і за час перерви вони ще раз погодили цю позицію, тобто що матеріалами займаються банки та інші кредитори, а остаточне рішення приймає суд.

Прошу за цю позицію проголосувати і вважати її як концепцію для розробки цього законопроекту.

"За" - 316. Приймається у першому читанні з цією концепцією. Ми так його і прийняли, Так, як пропонував депутат. Поясніть, будь ласка, ще раз.

ПИЛИПЧУК В.М. Шановні колеги! Визнаю зауваження пана Плюща як головуючого і Голови Верховної Ради. Розбіжності, які були у нас і які стали перепоною при голосуванні за прийняття законопроекту у першому читанні, знято. Якби було визначено по-іншому, то, звичайно, проект мав би йти повторно на перше читання.

У зв'язку з тим, що знято розбіжності, тепер маємо можливість доопрацювати його і внести на обговорення у другому читанні відповідно до висловлених пропозицій. Пропоную прийняти постанову про прийняття законопроекту про банкрутство в першому читанні і доручити комісіям з питань економічної реформи, законодавства і законності, з питань розвитку базових галузей, а також Вищому арбітражному суду України доопрацювати і внести на друге читання.

ГОЛОВА. Ми ж за таку пропозицію і проголосували. Давайте ще раз проголосуємо. Прийняти в першому читанні, а другий пункт залишити так, як ми проголосували. Депутат Сербін зачитував, подивіться в стенограмі. Але давайте переголосуємо. Прошу проголосувати ще раз.

Олександре Павловичу! Ми провели вже півторагодинне обговорення і проголосували. Так, проголосували концептуально. Будь ласка, ще раз надаю вам слово. Прошу відмінити голосування.

КОЦЮБА О.П. Шановні народні депутати! 20 березня 1991 року /ось "Відомості Верховної Ради України", N25/ ми з вами прийняли Закон про банки і банківську діяльність, де чорним по білому записано про оголошення клієнта неплатоспроможним. Давайте поважати себе, виконавчу владу і судову владу. Готувала цей акт Комісія з питань економічної реформи, ми погоджувались, бо дійсно там враховувалась світова практика. Депутати Сметанін і Бедь висловили нормальні положення: коли банк оголосив підприємство банкрутом і якщо банкрут з цим погодився, чого ж ви його тягнете до суду? Погодився він - і немає спору. А ось коли клієнт, той чи інший боржник, не згідний, тоді він звертається до суду. А суд за правилами судочинства розглядає справу у загальному порядку. А в цьому проекті, який нам роздали, розписано процедуру, як оголосити банкрутом.

Де проект абсолютно нового закону. Якщо ми цей проект приймаємо у першому читанні, то прошу піднятися тих, хто буде далі над ним працювати, тому що це повинен бути зовсім

інший проект. І такий законопроект є. Він був поданий до комісій.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Ще раз звертаюся до вас. Правильно говорить Олександр Павлович. Але він ще вірніше говорив до цього, поки ми не проголосували 316 голосами за те, що ці документи готують до суду банки і інші кредитори, а суд приймає остаточне рішення з цього питання. Тому ми вже визначились. Тепер у механізмі цього законопроекту потрібно привести все у відповідність з іншими законами і внести його для постатейного голосування. Для чого ж виходити нам знову на перше читання? Прошу за це проголосувати.

"За" - 242. Приймається.

Переходимо до розгляду проекту Закону про іноземні інвестиції. Нагадую - у другому читанні. Прошу взяти відповідні документи і порівняльну таблицю.

Слово для об|рунтування надається голові підкомісії Комісії Верховної Ради України у закордонних справах Дунтау Олександру Михайловичу. Будь ласка.

ДУНТАУ О.М. Уважаемые депутаты! Вашему вниманию представляется проект Закона об иностранных инвестициях во втором чтении. Прошу просмотреть текст проекта. В нем есть замечания депутатов, а также комиссий. Замечания имеют общий характер, они относятся ко всему проекту в целом. Реализованы в частности предложения депутатов Байраки, Барабаша, Нечипоренко и других.

Что касается непосредственно преамбулы. По предложению депутата Нечипоренко ее текст сокращен и в правой колонке таблицы /страница 1/ представлен вашему вниманию.

ГОЛОВА. Є зауваження до преамбули? Немає. Прошу проголосувати преамбулу в редакції, запропонованій комісією. "За"

- 242. Приймається.

ДУНТАУ О.М. Что касается раздела 1 "Загальні положення", статьи 1 "Визначення термінів". К данной статье поступило два замечания: первое - Комиссии по вопросам экономической реформы и управления народным хозяйством, второе - Комиссии по делам молодежи. Первое предложение было отклонено по причине, указанной в третьей колонке справа. Второе реализовано.

ГОЛОВА. Прошу висловитися щодо статті 1 у редакції, запропонованій комісією. Чи є зауваження до статті 2? Немає.

До статті 3? Немає.

До статті 4? Зауваження враховані.

Прошу проголосувати статті 1- 4 /включно/ в редакції, запропонованій комісією.

"За" - 265. Приймаються.

ДУНТАУ О.М. Статья 5. Замечаний нет.

ГОЛОВА. До статті 5 зауважень не надходило.

ДУНТАУ О.М. Статья 6. Замечания учтены.

ГОЛОВА. Є зауваження до статей 5, 6, 7? Немає. до статті в зауваження враховані. Статті 5, 6, 7, 8 голосуються в редакції, запропонованій комісією. Прошу проголосувати. "За" - 261.

ДУНТАУ О.М. К статье 9 "Гарантії від зміни законодавства" было несколько замечаний. Некоторые из них/в частности предложение народного депутата Барабаша/ реализованы. Предложение депутата Омельченко отклонено, что и мотивируется комиссией.

ГОЛОВА. Є у депутатів зауваження до статті 9? Усі письмові - враховані.

До статей 10, 11? Немає.

Статті 9, 10, 11 голосуються в редакції, запропонованій комісією. Прошу голосувати.

"За" - 271. Приймаються.

ДУНТАУ О.М. Статья 12. Замечаний нет. К статье 13 замечания учтены.

ГОЛОВА. Зауваження до статей 12, 13 і 14 враховані. Є ще якісь зауваження? Немає.

Голосуються статті 12, 13, 14 у редакції, запропонованій комісією.

"За" - 257. Приймаються.

ДУНТАУ О.М. К статьям 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22 замечаний нет.

ГОЛОВА. Прошу проголосувати названі статті у редакції, запропонованій комісією.

ГОЛОВА. "За" - 260. Приймаються.

ДУНТАУ О.М. Спасибо. Статьи 22 и 23. К ним было по одному замечанию.

ГОЛОВА. Ми статтю 22 вже проголосували. Тепер стаття 23.

ДУНТАУ О.М. Статья 23, простите. Замечания к ней учтены, так что прошу проголосовать.

ГОЛОВА. До статті 23 зауваження враховані. Чи є зауваження до статті 24?

ДУНТАУ О.М. Нет.

ГОЛОВА. Немає? Статті 23, 24 голосуються в редакції, запропонованій комісією.

"За" - 238. Приймаються.

ДУНТАУ О.М. Статья 25. Первое замечание по статье 25 отклонено, в третьей колонке дана мотивировка этому. Статья 26. И первое, и второе предложения учтены.

ГОЛОВА. Голосуємо статтю 25. "За" - 238. Приймається.

Чи є зауваження до статей 26 і 27? Немає. До статті 28? Немає. До статті 29? Немає. До статей 30 і 31? Немає. Голосуються статті 26-30 включно. Прошу проголосувати.

"За" - 262. Приймаються.

Чи в зауваження до статті 31? До статті 32? Немає.

ДУНТАУ О.М. К статьям 33, 34, 35 также нет замечаний.

ГОЛОВА. Статті 31-35 включно голосуються в редакції, запропонованій комісією.

"За" - 239. Приймаються.

Чи в зауваження до статті 36?

ДУНТАУ О.М. К статье 36 было одно замечание, оно учтено. К статье 37 замечаний не было, к статье 38 тоже замечаний не было.

ГОЛОВА. Так, почекайте. Статті 36, 37, 38, тобто всі аж де розділу 5 голосуються в редакції, запропонованій комісією.

"За" - 252. Приймаються.

Чи є зауваження до статті 39? Немає. До статті 40? Немає. До статті 41?

ДУНТАУ О.М. Было предложение, оно учтено.

ГОЛОВА. До статті 42?

ДУНТАУ О.М. Нет замечаний.

ГОЛОВА. Немає. До статті 43?

ДУНТАУ О.М. Было предложение, оно учтено.

ГОЛОВА. До статті 44?

ДУНТАУ О.М. Нет замечаний.

ГОЛОВА. Немає. Тоді голосуємо статті 39-44 включно в редакції, запропонованій комісією. "За" - 260. Приймаються.

ДУНТАУ О.М. Со статьи 45 по статью 49 замечаний не поступило.

ГОЛОВА. Зі статті 45 до статті 49 включно зауважень не було. Залишаються в редакції, які подавали в першому читанні. Якщо зауважень немає, прошу проголосувати ці статті.

"За" - 266. Приймаються.

Усі статті ми проголосували. Коли голосували цей законопроект у першому читанні, то "за" було 284, тобто вже тоді результати голосування були високі. Тому прошу проголосувати за те, щоб прийняти цей проект як закон.

Перший мікрофон.

МАСЛЮК Г.Є., член Комісії Верховної Ради України з питань економічної реформи і управління народним господарством /Петровський виборчий округ, Донецька область/. Предлагаю одно из положений этого законопроекте временно пока не вводить в действие. Это касается статьи 4, конкретно земельных участков. Это единственная ценность, которая сегодня есть на Украине. И это ценное может быть сейчас распродано по бросовым ценам. Поэтому предлагаю в течение какого-то небольшого периода не вводить в действие это положение.

ГОЛОВА. Давайте спочатку проголосуємо проект закону, а потім уже будемо приймати проект постанови. Тоді ви внесете свої пропозиції. Розумієте? Отже, давайте так: зараз проголосуємо цей проект і приймемо його як Закон України про іноземні інвестиції. Прошу проголосувати.

"За" - 278. Приймається.

Тепер візьміть проект постанови "Про порядок введення в дію Закону України про іноземні інвестиції".

ДУНАУ О.М. Уважаемые депутаты! Постановка вопроса относительно земельных участков правильная. Убедительно прошу вас дать нам возможность доработать постановление, потому что к пятому пункту есть замечания, которые у нас возникли сегодня при повторной проработке проекта постановления. А завтра за этот документ мы могли бы проголосовать.

ГОЛОВА. Олександре Михайловичу! Ви трохи поспішили. Ми ж проект не прийняли за основу. Приймемо - тоді вноситимемо зміни.

Давайте проголосуємо за те, щоб прийняти проект за основу, а потім вноситимемо зміни, які пропонують народні депутати. Прошу голосувати.

"За" - 268.

Більше нема змін і доповнень? Немає. Є зміни лише до четвертого і п'ятого пунктів. Доручаємо комісії доопрацювати проект, щоб завтра ми його прийняли як постанову. Тобто лише зміни до цих пунктів надрукуйте - і все.

ДУНТАУ О.М. Большое спасибо за активное участие в работе. Думаю, закон будет жить.

ГОЛОВА. Наступне питання - проект Постанови "Про звільнення від покарання осіб, засуджених за ухилення від чергового призову на дійсну військову службу за релігійними переконаннями". Слово для об|рунтування і відповідей надається народному депутату Толстоухову Анатолію Володимировичу - секретарю Комісії Верховної Вади України у справах молоді.

Будь ласка.

ТОЛСТОУХОВ А.В., секретар Комісії Верховної Ради України у справах молоді /Волноваський виборчий округ, Донецька область/. Уважаемый Председатель! Уважаемые депутаты! Когда принимали Закон об альтернативной /невоенной/ службе и постановление о введении его в действие народные депутаты предлагали освободить из мест заключения тех, кто отбывает наказание за уклонение от воинской службы. Было дано соответствующее поручение. Я его вам напомню: "Комісіям у питаннях законодавства і законності, у правах людини, з питань культури та духовного відродження у зв'язку з прийняттям Закону про альтернативну /невійськову/ службу вивчити питання щодо молодих людей, які засуджені до позбавлення: волі за відмову від військової служби через свої релігійні переконання, і внести відповідні пропозиції".

После этого возник вопрос, что именно это должно быть - амнистия, помилование? Обсудив, пришли к выводу, что необходимо просто привести действующее законодательство в соответствие с тем законом, который мы приняли, а точнее сказать, привести в соответствие с данным законом в части 1 и 2 статьи 72 Уголовного кодекса.

После соответствующей проработки в комиссиях, согласования вопроса о Прокуратурой Украины, МВД, Верховным Судом, Министерством юстиции появился проект постановления, который вам был роздан в пятницу на прошлой неделе. В этом проекте постановления пять пунктов. Они охватывают весь комплекс вопросов, связанных с освобождением из мест заключения лиц, осужденных за уклонение от очередного призыва на действительную срочную службу. Речь идет о молодых

людях, которых нужно освободить из мест заключения или в отношении которых необходимо закрыть уголовные дела. В проекте также говорится о тех органах, должностных лицах, которые должны выполнить это решение, предусмотрено, каким образом оно будет выполняться.

Тут уже называлась цифра, что от призыва по религиозным мотивам в год было в среднем 150 отказов. Однако это вовсе не означает, что ежегодно выносилось такое же количество приговоров в отношении этих лиц. В информации, которую мы получили из Министерства внутренних дел, сказано: "За відмову від військової служби через свої релігійні переконання за станом на 15.01,1992 року в місцях позбавлення волі утримувалося 2 засуджених та 8 - у спецкомендатурах". Ми не маємо інформації про те, скільки справ знаходиться в судах. Тому прошу вас /і це буде логічно й вірно/ проголосувати за цей проект постанови, його підтримали комісії, де він опрацьовувався, завізував відділ у питаннях законодавства і правопорядку Секретаріату Верховної Ради. До вас він прийшов шляхом, яким і повинні йти до депутатів документи у Верховній Раді. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Чи є запитання? Перший мікрофон.

ЧЕРНЕНКО В.Г., головний лікар медсанчастини Микитівського ртутного комбінату /ГорлівськийМикитівський виборчий округ, Донецька область/. Анатолий Владимирович! Меня интересует, сколько человек осуждено? Подтверждено ли материалами дела в суде, что они отказались служить действительно по религиозным соображениям?

Еще одно. За какой период мы хотим освобождать? Насколько мне известно, закон обратной силы не имеет.

Спасибо.

ТОЛСТОУХОВ А.В. Я ознакомил вас с информацией о том, что по имеющимся у нас данным на 15 января 1992 года в местах заключения находилось 2 осужденных и в спецкомендатурах - 8 человек. Речь идет о людях, которые в данный момент пребывают в местах заключения, дела которых находятся в судах, относительно которых ведется предварительное следствие, которые условно досрочно освобождены либо оторочено исполнение приговора. Только в отношении этого круга лиц идет разговор и только на них распространяется проект данного постановления.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

ЧЕРНЕНКО В.Г. Вопрос вот в чем. Действительно ли доказано судом или следствием, что они отказались служить по религиозным соображениям или, может быть, просто не захотели служить и сказали, что по мотивам совести служить не могут? Это два разных понятия.

ТОЛСТОУХОВ А.В. Речь идет о тех, кто уклонялся именно по религиозным убеждениям. Ни о ком другом речь в данном проекте постановления не идет, и ни на кого другого оно распространяться не будет.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

ДУМА З.Є., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань культури і духовного відродження /Надвірнянський виборчий округ, ІваноФранківська область/. У мене цього разу немає заперечень щодо думки Комісії у справах молоді. Хочу подякувати, мабуть, і від віруючих за прекрасно підготовлений проект. Прошу депутатів його прийняти і проголосувати без обговорення. І подякувати також депутату Соболєву, який, вніс пропозицію про прийняття цього закону. Це дуже гуманний і милосердний акт. Він не суперечить ні інтересам держави, ні інтересам віруючих. Прошу прийняти його без обговорення.

ТОЛСТОУХОВ А.В. Він тільки в інтересах людини.

ГОЛОВА. Ми ж не закон приймаємо, а постанову. Візьміть проект постанови, почитайте: "Проект постанови Верховної Ради України про звільнення від покарання осіб, засуджених за ухилення від чергового призову на дійсну військову службу за релігійними переконаннями. Аргументація була. Є якісь запитання, зауваження? Немає. Дякую. Сідайте, Анатолію Володимировичу.

Проект вам роздано. Прошу проголосувати, щоб прийняти постанову Верховної Ради з цього питання.

"За" - 263. Приймається.

У нас в ще одне питання - про внесення змін до Конституції /Основного Закону/ України.

Олександре Павловичу, проект роздано депутатам? Давайте розглянемо його дуже уважно. Ви бачите, що 263 голоси мало буде для його прийняття. Покличемо ще депутатів. Так, Олександре Павловичу? Будь ласка.

КОЦЮБА О.П. Шановні народні депутати! Ми 13 і 14 лютого розглядали проект і приймали Закон про зміни і доповнення до Конституції у зв'язку з тим, що Президент звернувся до Верховної Ради з питанням про розмежування повноважень між Верховною Радою і Президентом, а також надання тимчасових додаткових повноважень. Оскільки це готувалося в дуже короткі строки, то Верховна Рада доручила співвіднести одна з одною всі статті, за які ми з вами проголосували.

При проведенні цієї роботи ми виявили таку неузгодженість. Наприклад, стаття 104 Конституції, де закріплено механізм підписання законів, повинна чітко співвідноситись із статтею 114-8. Це ви бачите у порівняльній таблиці. Йдеться про один і той же механізм підписання законів. Таким чином, треба вилучити одну із статей. Потрібно вилучити статтю 114-8. І ось чому. У статті 114-8, встановлено двотижневий строк повернення закону із своїми запереченнями, а в статті 104, за яку ми проголосували 13-14 лютого, - десятиденний строк.

У статті 114-8 сказано про прийняття закону більшістю голосів після відкладального вето, а в статті 104, яку ми прийняли в лютому, передбачено прийняття такого закону двома третинами голосів: Це більш правильний механізм, і треба цю статтю залишити, а статтю 114-8 вилучити.

І ще одне я хотів би сказати: може, давайте за це проголосуємо?

ГОЛОВА. Почекайте, Олександре Павловичу, я прошу уваги. Ви оголосили, щоб усі зайшли до залу?

Шановні народні депутати! Довідку ви маєте і об|рунтування послухали. Зрозуміла позиція? Вноситься пропозиція статтю 114-8 зняти. Так, Олександре Павловичу? А частини четверту і п'яту статті 104 викласти в такій редакції, як запропоновано в лівій колонці. Зачитати?

"Президент України підписує закон України протягом десяти днів з дня одержання закону. В цей же термін Президент України може скористатися правом відкладального вето і повернути закон із зауваженнями до Верховної Ради України для повторного розгляду.

Якщо при повторному розгляді закон буде прийнято двома третинами голосів народних депутатів, Президент України зобов'язаний його підписати і опублікувати протягом семи днів.

КОЦЮБА О.П. Правильно, але там ще записано про публікацію. Знову ж таки статті діючої Конституції передбачають, що публікація йде від Верховної Ради, для цього є "Відомості Верховної Ради України".

Коли передбачається відкладальне вето Президента України, то ми повинні це підтвердити.

ГОЛОВА. Позиція зрозуміла. Є запитання? Немає. Прошу проголосувати даний проект.

"За" - 284. Рішення не прийнято. Перший мікрофон.

ГОЛОВАТИЙ С.П., член Комісії Верховної Ради України у закордонних справах /Сирецький виборчий округ, м. Київ/. Мій виступ, Іване Степановичу, з мотивів голосування. Я голосував проти, тому що мова йде про відкладальне вето і підтвердження прийняття закону двома третинами голосів депутатів. У загальній практиці відкладальне вето підтверджується простою більшістю голосів. У разі якщо Президент скористається правом відкладального вето, закон підтверджується простою більшістю голосів у парламенті. Йдеться не про Конституцію, не про зміни і доповнення до Конституції. Якщо парламент простою більшістю ще раз підтвердить свій закон, то він б законом. Президент зобов'язаний його підписати і виконати. І я підтримую запис, зробленій у другій колонці, де наголошується на підтвердженні саме простою більшістю.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Бачу, що багато депутатів зробили так само. Яка ваша думка, Олександре Павловичу?

КОЦЮБА О.П. Заперечень, гадаю, немає. Який порядок прийме парламент, так і буде. На мою думку, Верховна Рада повинна приймати закон простою більшістю, а не двома третинами голосів:

ГОЛОВА. Подивіться, будь ласка, про що говорилося у статті 114-8? "Якщо Верховна Рада України більшістю голосів підтвердить раніше прийняте нею рішення, закон вважається прийнятим". Давайте збережемо цю норму. Якщо закон прийнято більшістю голосів, Президент України зобов'язаний його підписати протягом семи днів. Депутате Воробйов, так?

Перший мікрофон.

ВОРОБЙОВ О.М., заступник голови Сумської міської Ради народних депутатів /Ковпаківський виборчий округ, Сумська область/. Тут нужна именно такая редакция: "Якщо Верховна Рада України більшістю голосів підтвердить раніше прийняте нею рішення, Президент України зобов'язаний його підписати, опублікувати протягом семи днів".

КОЦЮБА О.П. Ми ж саме таку пропозицію і внесли.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ПАНАСЮК Ф.Т., голова Чуднівської районної Ради народних депутатів /Любарський виборчий округ. Житомирська область/. Хочу запитати: термін розгляду Президентом закону - тиждень, місяць, два тижні?..

ГОЛОВА. Ні, десять днів.

ПАНАСЮК Ф.Т. Друге запитання. Мова йде про всі закони, які приймає Верховна Рада. А чи має Верховна Рада право опублікувати будь-який закон без відома Президента?

ГОЛОВА. Є такі закони, які Президент України приймав до виконання. Але не всі закони Президент приймає до виконання. Закони, які стосуються третьої влади, наприклад, судової, Президент не приймає до виконання. Такі закони підписує Верховна Рада.

ПАНАСЮК Ф.Т. Зрозуміло, дякую.

ГОЛОВА. Олександре Павловичу, будь ласка.

КОЦЮБА О.П. Шановні народні депутати! Коли ми приймаємо закон, його підписує Голова Верховної Ради і направляє Президенту, Президент /якщо брати до уваги ліву колонку/ протягом зазначеного терміну підписує цей закон. У разі ж непідписання даного закону Президентом діє відкладальне вето, Якщо ми знову розглядаємо цей закон і більшістю голосів підтримуємо його, то Президент зобов'язаний в 7- денний термін його підписати і опублікувати.

На сьогодні згідно з Конституцією публікація всіх нормативних актів, які приймає Верховна Рада, здійснюється Верховною Радою. Ми видаємо "Відомості Верховної Ради", інші документи.

Але, на жаль, у нас слабкі поліграфічні можливості. Поліпшення їх - справа майбутнього.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ПАНАСЮК Ф.Т. Наскільки я зрозумів, Іване Степановичу, не всі закони візує Президент. Ті, які стосуються судової влади, він не візує. Так?

КОЦЮБА О.П. Президент повинен підписувати всі закони. Але у нас було написано "приймає закон до виконання". Треба пам'ятати, що Президент не всі закони приймає до виконання, бо є закони, які приймає до виконання судова влада.

ПАНАСЮК Ф.Т. Це його не стосується.

КОЦЮБА О.П. Але форма вимагає, щоб усі закони підписував Президент.

ГОЛОВА. Є ще зауваження? Я втретє не буду ставити на голосування. Зрозуміли всі? З'ясували позиції? Немає вже підстав голосувати проти? Тоді прошу проголосувати проект документа про внесення змін до деяких статей Конституції /Основного Закону/ України, який вам роздано, враховуючи поправку, внесену народними депутатами.

"За" - 339. Приймається.

Дякую, Олександре Павловичу, сідайте. Усі вже зміни? Чи ви до питання про банкрутство знову хочете повернутися?

Шановні народні депутати! Прошу взяти проект Закону про споживчу кооперацію. Він давно був розданий. В орієнтовному графіку роботи це питання запропоноване на завтра. Але ж якщо завтра ми розглядатимемо питання про внесення змін і доповнень до Земельного кодексу, то нам треба зарезервувати час. Тому вноситься пропозиція розглянути проект сьогодні. Тим більше, що це буде перше його читання. Ми не приймаємо сьогодні остаточного рішення. Немає заперечень? Немає.

Слово для доповіді надається Бабенку Станіславу Григоровичу

- голові правління Укоопспілки, одному із співавторів цього законопроекту.

БАБЕНКО С.Г., голова правління Укоопспілки. Шановний Іване Степановичу! Шановні народні депутати! На ваш розгляд внесено проект Закону про споживчу кооперацію, який розроблено відповідно до постанови Верховної Ради України та в порядку реалізації основних положень Концепції та Програми переходу України до ринкової економіки.

На наш погляд, прийняття цього закону сприятиме ефективному використанню економічного та кадрового потенціалу споживчої кооперації для підвищення рівня обслуговування, забезпечення товарами та послугами пайовиків, усього сільського населення. Він створить умови для розвитку притаманних споживчій кооперації ринкових засад, матиме надзвичайно важливе значення для мільйонів людей незалежної України, життя і побут яких пов'язані з діяльністю споживчої кооперації.

Як відомо, людині завжди була властива потреба у співробітництві, взаємодопомозі, у спільних трудових зусиллях. Захищаючи свої економічні та соціальні інтереси, громадяни добровільно об'єднувалися в споживчі товариства, які не залежали від держави, були суто демократичними, діяли самостійно, на основі самоврядування та господарського розрахунку. Ці важливі принципи закладені в основу створення та діяльності споживчої кооперації. Але не маючи законного статусу, споживча кооперація, особливо в роки адміністративно-командних методів управління, зазнала значної деформації. Формально зберігаючи риси громадсько-масової демократичної організації, вона була перетворена на придаток державних структур. За нею, наприклад, визнавали принцип самоврядування, але на ділі насаджувався директивний стиль роботи. На систему механічно переносилися різні інструкції та нормативні акти, що приймалися для державних підприємств та організацій, чим стримувалася ініціатива та свобода діяльності. Так, не отримуючи від держави коштів на свій розвиток, система, як жодне а міністерств чи відомств, обкладалася всіма податками, що існували в колишньому Союзі, щорічно сплачувала до 60 відсотків прибутку.

Під впливом процесів укрупнення колгоспів і радгоспів, ліквідації так званих "неперспективних" сіл була ліквідована значна частина споживчих товариств - основної ланки системи, що призвело до послаблення зв'язків споживчої кооперації з її пайовиками. Більше того, така важлива статутна вимога, як виборність в органи управління і контролю, практично була підмінена призначенням осіб та усуненням їх з посад.

Завжди, причому на всіх рівнях, наголошувалося на необхідності підвищення ролі споживчої кооперації в обслуговуванні

сільського населення, проте її повсякчас обмежували в товарних фондах і матеріальнотехнічних ресурсах.

Слід підкреслити, що ігнорування інтересів споживчої кооперації продовжується і зараз. Як і раніше, створюються штучні перешкоди на шляху її розвитку, що негативно позначається на вирішенні системою свого головного завдання щодо економічного і соціального захисту пайовиків, усього сільського населення. Наприклад, жодна пільга, що надається організаціям і підприємствам Законом про пріоритетність соціального розвитку села, на споживчу кооперацію не поширюється. Хоч усім добре відомо, що саме споживча кооперація, причому за свої кошти, будує на селі магазини, їдальні, приймальнозаготівельні пункти, цехи по виробництву товарів народного споживання та інші об'єкти, які безпосередньо сприяють поліпшенню соціального становища села.

Викликав занепокоєння і те, що в окремих місцях створюється загроза власності споживчої кооперації. Часом принципи і підходи до приватизації державних об'єктів намагаються безпідставно переносити на колективну власність споживчої кооперації. Знову ж таки робиться спроба розпорядитися майном, що не належить державі. Явно порушується Закон України про власність. Крім того, на розгляд Уряду вносились пропозиції про зміну форм власності та перетворення підприємств споживчої кооперації в господарські товариства. Але ж споживча кооперація і господарські товариства - це зовсім різні речі. Якщо головною метою споживчого товариства є найбільш повне задоволення потреб своїх членів у товарах та послугах, захист їх економічних інтересів, то господарські товариства створюються виключно з метою одержання прибутку.

Слід відзначити, що одержання максимального прибутку також покладено і в основу діяльності нових кооперативів, які останнім часом виникли в сферах виробництва і надання послуг. Саме тому, що зазначені кооперативи за родом і характером своєї діяльності не відповідають принципам кооперації, їх спілка не була прийнята до Міжнародного кооперативного альянсу.

Хочу підкреслити, що споживча кооперація не має нічого спільного з цими кооперативами як у завданнях, так і в методах досягнення поставлених цілей. Працювати лише для одержання прибутку і з цією метою пристосовуватися до будь-яких умов, з легкістю змінювати рід діяльності, відкриватися чи закриватися, використовуючи труднощі з товарами, та задля нагромадження капіталу продавати товари за високими цінами, як це робить більшість кооперативів, - одна справа. Зовсім інша справа те, чим щодня займається споживча кооперація, постачанням продуктів харчування та товарів народного споживання практично 22 мільйонам чоловік, переважно сільських трудівників. Причому прибутки, які заробляє, вона знову-таки повертає на село для будівництва магазинів, їдалень, заготівельних та переробних підприємств, для підготовки кадрів.

Вільне тлумачення природи і суті споживчої кооперації, перемішування її з різноманітними господарськими та підприємницькими структурами призводить до помилкових висновків, а часом і до необ|рунтованих рішень. Тому в економічних концепціях, законодавчих і нормативних актах система нерідко не знаходить свого місця,

потреби її не враховуються, інтереси ігноруються. Декретування діяльності споживчої кооперації та обмеження господарської діяльності й ініціативи призводить до стримування темпів її розвитку, негативно позначається на рівні обслуговування населення. А втрата хоча б одного відсотка - це зменшення обсягів діяльності системи на сотні мільйонів карбованців.

Досить сказати, що частка споживчої кооперації в роздрібному товарообороті України становить майже третину, у виробництві хліба і хлібобулочних виробів - 36 відсотків, плодоовочевих консервів, безалкогольних напоїв та ковбасних виробів - 20 відсотків. У цілому ж дві третини обороту з продажу продовольчих товарів кооперативні організації одержують за рахунок виробництва продукції на власних підприємствах. Організації споживчої кооперації займають провідне місце в заготівлях картоплі, овочів, баштанних культур, вовни, хутра, шкірсировини. Вони помітно впливають на поповнення місцевого ринку ресурсами м'яса, птиці, олії, яєць за рахунок закупівель цієї продукції в населення.

Усе це обумовлює необхідність правового і юридичного захисту споживчої кооперації, визнання її повноправним суб'єктом ринку. А досягти цього можна лише завдяки прийняттю окремого Закону про споживчу кооперацію, котрий став би надійним гарантом її самостійності і незалежності як масової господарської організації громадян.

Зважаючи на те, що законопроект ви маєте, зупинюсь лише на основних його положеннях. Перш за все в ньому передбачається визначити економічні, соціальні і правові основи створення та

організації діяльності споживчої кооперації. Документ спрямований на зміцнення демократичних основ і забезпечення її самостійності як громадськогосподарської організації, що діє на принципах добровільного членства, соціальної справедливості та вільного господарювання. Проектом визнається незалежність споживчих товариств та їх спілок у своїй діяльності від органів державного управління, політичних та інших громадських організацій. Зони самостійно будуть розробляти і приймати статути, організовувати господарську та громадську діяльність, обирати органи управління і контролю. Законодавчо закріплюється членство у споживчому товаристві, права, та обов'язки пайовиків, захищаються їхні інтереси.

З метою соціального захисту малозабезпечених членів споживчого товариства, працівників і ветеранів споживчої кооперації законопроектом надається право споживчим товариствам продавати їм за зниженими цінами товари, надавати безплатні послуги та інші пільги за рахунок своїх коштів.

Проект передбачає, що стосунки, з державними та іншими органами кооперативні організації будуватимуть лише на договірних взаємовигідних умовах. Визначається, що колективна власність споживчої кооперації перебуває під захистом держави, нарівні з іншими формами власності.

Документом визначається, що організації та підприємства споживчої кооперації у своїй діяльності тісно взаємодіють з місцевими органами влади.

Враховуючи, що споживча кооперація за власні кошти, через мережу своїх учбових закладів готує необхідні кадри, проектом передбачається, що з організацій і підприємств системи плата за трудові ресурси до бюджету не стягується.

У проекті передбачено і ряд інших законодавчих положень, спрямованих на розвиток властивих споживчій кооперації ринкових засад, на повніше використання її конкурентоспроможного потенціалу для поліпшення економічного та соціального становища широких верств населення України, стимулювання їх господарської активності.

Упевнений, що прийняття такого Закону дасть відповідний поштовх активнішій реалізації законів України про пріоритетність соціального розвитку села, про власність та інших, що формують нові економічні відносини в сільському господарстві.

Власне, споживча кооперація і стане тією незалежною структурою, яка має підтримати фермерство, сприяти запровадженню ринкових відносин на селі.

На закінчення слід сказати, що в розробці законопроекту активну участь брали фахівці споживчої кооперації, його підготовлено з урахуванням кооперативних принципів і цінностей, які покладено в основу діяльності Міжнародного кооперативного альянсу.

Ми розраховуємо на вашу всебічну підтримку проекту цього закону.

Дякую за увагу.

Головує Перший заступник Голови Верховної Ради України ДУРДИНЕЦЬ В.В.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Десять хвилин відводимо на запитання до доповідача.

Немає заперечень? Прошу, перший мікрофон.

ЖЕЛІБА В.І., голова Кіровоградської обласної Ради народних депутатів, голова виконавчого комітету /Новоархангельський виборчий округ, Кіровоградська область/. Шановний Станіславе Григоровичу! Стаття 8 розкриває систему споживчих спілок. Взаємостосунки між споживчими товариствами та їх спілками будуються на договірних засадах. Скажіть, будь ласка, голова чи правління обласної споживчої спілки мають право контролювати дії районної споживчої спілки і вживати відповідних заходів аж до звільнення з посади її голови?

БАБЕНКО С.Г. Досі все це було. І обласна, і районна споживчі спілки могли вирішити це питання. Якщо виходити з тих нормативних актів, які розроблені і прийняті Верховною Радою, то цього права вищим органам перед нижчими не надається. Виборні органи підзвітні своїм пайовикам. Вони повинні призначати чи обирати працівників і звільняти їх з роботи. Це добре з одного боку, коли людина, яка працює на цій роботі, ставиться до справи сумлінно, і зовсім недобре, якщо ця людина робить зовсім не ті справи, які потрібні для розвитку сільського господарства.

Ми вносили в законопроект положення про те, що вища кооперативна організація має право усунути від посади того працівника, який порушив законодавство чи норми ведення господарства з такою умовою, що після цього зазначене питання буде розглянуто чи на конференції, чи на зборах уповноважених райспоживспілки або споживчого товариства.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

ЯЦЕНКО В.М., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань Чорнобильської катастрофи /Коростенський виборчий округ, Житомирська область/. Шановний доповідачу! Складається враження, ніби цей законопроект закріплює існуючі сьогодні структури споживчої кооперації. Не кажу, що вони погані чи добрі. Але бажано мати хоча б декілька нових принципових моментів, таких, які відрізнялись би від існуючої сьогодні структури споживчої кооперації.

БАБЕНКО С.Г. Насамперед усе це вже не сьогоднішня розмова. Сьогодні всі питання господарювання вирішуються практично у споживчому товаристві. Споживче товариство - наша первинна ланка. Якщо раніше ми доводили всі плани і завдання зверху донизу, то сьогодні споживче товариство формує всі свої плани, всі свої програми соціального розвитку з урахуванням того, що воно має, і з урахуванням того, що має вища спілка /мається на увазі і райспоживспілка, і облспоживспілка/.

Якщо виходити з того, що закладено в проекті закону, то якщо раніше були наші прямі вказівки, постанови і вони виконувалися, то тепер ми працюємо з нашими споживчими товариствами, з райспоживспілками на договірній основі. Тобто вони нам делегують ті права, які дозволять їм одержувати нашу допомогу. І той великий апарат, який був раніше, сьогодні значно скорочений і ще буде трансформуватися з урахуванням положень, які закладені в законопроекті.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон, будь ласка.

РУДЕНКО В.М., член Комісії Верховної Ради України з питань діяльності Рад народних депутатів, розвитку місцевого самоврядування /Гощанський виборчий округ, Рівненська область/. Шановний доповідачу! Чи вірите ви в те, що з прийняттям закону про споживчу кооперацію зона стане дійсно такою, якою повинна бути? Що ми бачимо на практиці, проживаючи саме в тих населених пунктах, які обслуговуються споживчою кооперацією? Ось тут записані деякі положення. Наприклад: "Член споживчого товариства має право переважного перед іншими громадянами придбання товарів і отримання послуг у магазинах... Пам'ятаю, двадцять п'ять років тому, коли я ще був малий, саме так було. Зараз цього немає.

"Отримувати частку прибутку, що розподіляється за наслідками господарської діяльності між членами споживчого товариства..." Не знаю, чи вдасться добитися цього на практиці.

Або це такий момент у пункті 6 статті 9: "Суб'єктами власності споживчої кооперації є члени споживчого товариства... Це означає: якщо виходить член споживчого товариства з його

складу, значить йому припадає частка майна споживчого товариства.

БАБЕНКО С.Г. Дозвольте відповісти на ваші запитання у зворотній послідовності. Що мається на увазі? Перше. Він буде мати те майно і ті дивіденди, які йому належать за пайовим внеском. Бо основні засоби і оборотні кошти, які має споживча кооперація, створені не тільки поколінням, до сьогодні працює, а й тими поколіннями, які працювали до нього. Якщо ж питання ставити так, то майно можна розділити і споживчої кооперації не буде.

Ми це розуміємо. Згідно з підготовленою сьогодні концепцією власність ми закріпимо за пайовиками, за працюючими в системі споживчої кооперації, тобто за юридичними особами і за Фізичними особами з таким розрахунком, щоб кожен рід цієї власності мав чи то прибуток, чи то послуги.

Якщо говорити про права членів споживчого товариства, пайовиків, то ми передбачили в законопроекті, що на зборах уповноважених чи пайовиків можуть вирішуватися будь-які питання, пов'язані з розподілом прибутків, після того, як воли визначаться, куди ці прибутки потрібно направити: на розвиток матеріально-технічної бази, на підготовку кадрів, на дивіденди, на зниження цін у магазинах.

Точно так же, якщо вони власники цього магазину, то повинні вирішити питання про продаж товарів у першу чергу пайовикам у цих магазинах.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон.

ЧЕРЕП В.І., голова Комісії Верховної Ради України з питань будівництва, архітектури та житловокомунального господарства /Білопільський виборчий округ, Сумська область/. Шановний Станіславе Григоровичу! Прошу менше часу відводити на відповіді, бо багато людей хочуть поставити запитання.

А тепер конкретно. Другий абзац статті 12 "доходи і ціноутворення": "Після платежів у бюджет та інших обов'язкових відрахувань прибуток розподіляється загальними зборами членів споживчого товариства... та радами відповідних спілок згідно з їх статутами". Це - "інших обов'язкових відрахувань дуже закамуфльоване, нечітке формулювання. Думаю, що треба вказати, які саме "інші відрахування? У першому вашому варіанті було записано: "на розвиток баз" і тому подібне. Пропоную записати так: "після обов'язкових платежів у бюджет" - і далі за текстом.

БАБЕНКО С.Г. Валерію Івановичу! Ваша пропозиція слушна. Ми її врахуємо при доопрацюванні проекту закону.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

РОМАНЮК В.С., член Комісії Верховної Ради України з питань культури та духовного відродження /Стрийський виборчий округ, Львівська область/. Нещодавно нам були подані на розгляд два проекти законів - про кооперацію і про споживчу кооперацію. Ми їх об'єднали в один, з чим я не погоджуюсь. Адже споживча кооперація

- це і торгівля, і виробництво, і заготівля... Думаю, що має бути і Закон про кооперацію, і Закон про споживчу кооперацію. Це - перше.

Друге. Як ви дивитеся на комерціалізацію і приватизацію в споживчій кооперації?

Дякую.

БАБЕНКО С.Г. Перше. Кооперативи - ті, що виникли останнім часом /я про це говорив у доповіді/, - мають на меті одне: прибутки. Основна мета споживчої кооперації - забезпечити людей різноманітними товарами, надати всілякі послуги населенню тієї місцевості, де вони проживають. Наші сучасні кооперативи діють так, як вважають за потрібне. Вони встановлюють високі ціни для одержання надприбутку, не рахуючись з інтересами споживача. Тому їх і не приймають у відповідні організації. Отже, ці кооперативи, кооператори і наша державна кооперація як така - зовсім різні речі.

Друге питання, прошу.

РОМАНЮК В.С. Яке ваше ставлення до комерціалізації та приватизації у споживчій кооперації?

БАБЕНКО С.Г. Це питання дуже слушне. Ми ним займалися. Думаю, що треба проводити приватизацію у споживчій кооперації. Комерціалізація дозволить залишати в розпорядженні трудового колективу значну частину прибутків.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Час, відведений на запитання, вичерпано. Є пропозиція надати доповідачу ще кілька хвилин для відповідей. Немає заперечень?

Третій мікрофон.

ВОЛКОВЕЦЬКИЙ С.В., член Комісії. Верховної Ради України мандатної і з питань депутатської етики /Долинський виборчий округ, Івано-Франківська область/. Шановний доповідачу! Чи могла б кооперація забезпечити постачання м'яса у міста? Є багато фактів того, що селяни не мають можливості здати худобу на м'ясокомбінати. На мою думку, кооперація не має стимулу до вирішення цього питання. Які ваші пропозиції з цього приводу?

БАБЕНКО С.Г. Ваше питання заслуговує на увагу, тим наче, що для Івано-Франківської, Закарпатської областей це гостра, актуальна проблема.

Справа в тому, що у містах ми торгуємо залишками м'яса, тобто продаємо його після того, як задовольнимо потреби села. Протягом останніх трьох чи чотирьох років була можливість забезпечити м'ясом ІваноФранківську область. Така можливість

і сьогодні є. Але потрібно, щоб споживча кооперація була зацікавлена в цьому. Форми стимулювання сьогодні можуть бути різні. Треба їх ефективно використовувати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, перший мікрофон.

ЛОБАЧ В.І., голова Лисичанської міської Ради народних депутатів, голова виконавчого комітету /Лисичанський виборчий округ, Луганська область/. Вы знаете, что в свое время рынки принадлежали городскому хозяйству, затем они были переданы в систему кооперации. В Законе о местных Советах народных депутатов и местном самоуправлении записано, что Советы занимаются развитием рынков. Как вы считаете, кому должны принадлежать рынки

- системе кооперации или должны быть муниципальной собственностью городов? Кто должен вкладывать в них деньги?

БАБЕНКО С.Г. Ми за останні три роки, після того, як ринки передали у володіння Укоопспілки, вклали у їх розвиток понад 200 мільйонів карбованців. Було рішення ще союзного уряду, щоб на ці 200 мільйонів карбованців зменшити податок з прибутків. Сьогодні ситуація така, що за доходи, які одержують ринки, вони не зможуть нормально розвиватися. Тому ми поставили питання перед Кабінетом Міністрів, щоб нам зменшили податок на прибуток чи на доход з таким розрахунком, щоб ці гроші направити на розвиток ринків.

А плата за місце на ринку не дасть таких доходів, які б дозволили їм нормально розвиватися.

ЛОБАЧ В.І. В Закон о местных Советах народных депутатов и местном самоуправлении нужно внести изменения и определить четко, кто должен заниматься развитием рынков.

БАБЕНКО С.Г. Так, коштів як таких на розвиток ринків немає. А те, що можуть заробити ринки за рахунок ринкового збору, не може забезпечити того розвитку, який потрібен ринку. Це справа, яку потрібно вирішити в масштабі держави.

ГОДОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

МАРТИНЧУК В.Й., голова колгоспу імені П.М.Буйка Фастівського району /Фастівський виборчий округ, Київська область/. Шановний Станіславе Григоровичу! Як практично цей закон, якщо ми його приймемо в другому читанні, сприятиме подальшому розвитку мережі торгівлі на селі? Що я маю на увазі? Перш за все, як будуть соціально захищені працівники торгівлі і ті люди, які користуються сферою побуту? Як пов'язується з реальним життям те, що записано в статті 14, де йдеться про соціальну підтримку членів споживчої кооперації? Зачитаю пункт 1: "Споживчі товариства та їхні спілки сприяють забезпеченню зайнятості населення

шляхом створення робочих місць, розширення мережі підприємств, застосування гнучкого режиму праці, професійної підготовки, перепідготовки й підвищення кваліфікації працівників, передусім тих, які є членами споживчих товариств". Так от, якщо ми й надалі плануємо розширювати мережу торгівлі /а враховуючи те, що її майже немає, вона потребує розширення/, то як використовуватиметься та площа, яка вже побудована? Адже вона сьогодні практично порожня, а кращі працівники торгівлі, які нагороджувалися свого часу призами, пам'ятними подарунками, грамотами змушені працювати на пі вставки, тому що немає товарів першої необхідності для селян. І щоб купити хлібину, бабусі чи дідусю віком 75-80 років треба йти за 5-6 кілометрів пішки, тому що автобуси не ходять, бо немає бензину. Що робити конкретно в цьому випадку? І як ми будемо конкретно доставляти виробничникам товари? .

БАБЕНКО С.Г. Що стосується хліба, то скажу, що ми завозимо щодня 9,5 тисячі тонн хліба для сільського населення. Розумію, що десь, може, не довозять його через те, що немає бензину, але фактично перебоїв з хлібом немає.

Якщо говорити про розвиток мережі підприємств торгівлі, то ми щорічно будуємо магазини, загальна площа яких становить приблизно 90-100 тисяч квадратних метрів. У нас є 30 тисяч населених пунктів, а підприємства торгівлі там за своїми параметрами не відповідають жодним вимогам для нормального функціонування. Отже, сьогодні потрібно реконструювати і технічно переобладнати близько 4 тисяч магазинів. Підкреслюю, у нас 30 тисяч населених пунктів, і, на превеликий жаль, у

багатьох із них, особливо у віддалених селах, їх недостатньо. Через те мережу підприємств торгівлі ми будемо розвивати. А будемо розвивати мережу, будемо і товари доставляти. Думаю, складності з виробництвом товарів народного споживання, які є в нас сьогодні, минуть, і товари у магазинах з'являться. А зараз уст ті товари, які є, ми віддаємо селянину. Нікуди більше їх не віддаємо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

МАРТИНЧУК Б.Й. А там, де вже в торгова площа, скорочуються робочі місця, щоб зберегти управлінський апарат у штатах районного, обласного споживчих товариств. Розумієте, в чому суть справи?

БАБЕНКО С.Г. Розумію. Справа в тому, що апарат управління не пов'язаний з працівниками прилавка. . Чому? У споживчій кооперації кожний працівник чи то в торговельних, чи то в заготівельних організаціях, повинен на себе заробити. А скорочення йде через те, що падають обсяги виробництва. Але я вважаю, що в державі найближчим часом буде все ж таки порядок, почнуть вироблятися товари. Населенню вони потрібні. І все стане на свої місця, як воно і повинно бути.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, третій мікрофон.

ОСАДЧУК П.І., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань культури та духовного відродження /Тлумацький виборчий округ, ІваноФранківська область/. Шановний доповідачу! У статті 1 сказано, що споживча кооперація "здійснює торговельну, заготівельну, виробничу та іншу діяльність". Це дуже добре. Справді, споживспілка і одягав, і годує, і займається заготівлею. Але коли у цій статті мова йде про соціальне відродження села, то, очевидно, потрібно було б згадати тут і про культуру. Наприклад, сучасна книжка, як правило, доходить лише до рівня райцентру. А вже по селах немає ні системи книготоргівлі, ні книжкових відділів у сільських крамницях.

То як ви дивитесь на те, щоб тут усе-таки дописати, що споживча кооперація сприяє не просто соціальному відродженню села, а сприяє соціально-культурному відродженню села? І відповідно треба зорієнтувати роботу споживспілки.

БАБЕНКО С.Г. Вважаю, що ваша пропозиція слушна, і при доопрацюванні цього законопроекту ми це питання обговоримо і внесемо його на розгляд.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон.

ШАПОВАЛ В.Н., директор Черкаського обласного міжгосподарського учбового центру агропрому /Чигиринський виборчий округ, Черкаська область/. Споживча кооперація - це єдина організація, яка зберегла частку пайовика. А ми чомусь записуємо в пункті 1 статті 9, що власність споживчої кооперації є однією з форм колективної власності. Чому ми не запишемо так, як записали в Земельному кодексі, що власність споживчої кооперації є колективна часткова власність, щоб на цій базі розвивати діяльність споживчої кооперації. Дана частка може бути не тільки в грошах, а й у зданій продукції. Пайовик повинен за це отримувати і відповідні дивіденди, і товари, і таке інше. Тоді в кооперації буде сенс.

БАБЕНКО С.Г. Ваша пропозиція заслуговує на увагу, хоча про порушену вами проблему я вже говорив. Дійсно, за пайовиком буде закріплена частина і основних, і оборотних коштів, тобто він матиме цю частку. А те, що ви пропонуєте, ми розглянемо і внесемо на друге читання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

СТЕПЕНКО В.І., голова підкомісії Комісії Верховної Рада України з питань агропромислового комплексу /Полтавський виборчий округ, Полтавська область/. Шановний доповідачу! У статті 1 записано, що споживча кооперація здійснює торговельну, заготівельну, виробничу та іншу діяльність. Виборці часто скаржаться, що коли настає пора заготівлі в населення лишків якоїсь продукції, то споживча кооперація її просто не приймає у зв'язку з тим, що не має достатніх потужностей для її переробки. Тобто вона не може довести цю продукцію до пуття. Бувають випадки, що кооперація не несе ніякої відповідальності перед людьми, в яких заготовила продукцію, пообіцявши взамін певні товари. Чимало фактів, коли перед подорожчанням вона закуповувала продукцію за старими цінами, а товари пропонувала за новими - вищими, ніж було обумовлено. Що планується зробити, щоб зміцнити переробну промисловість і дати гарантію здавачам продукції, що вони не будуть обмануті?

БАБЕНКО С.Г. Справді, під заготівлю м'яса держава виділяла товари. На жаль, за минулий рік дві тисячі здавачів м'яса не отримали обіцяних автомобілів. Рішення про такий бартер прийняла Верховна Рада, Кабінет Міністрів виділив ресурси, але фондові машини не поставив Волзький автозавод.

І про ціну. 247 чоловік торік оплатили легкові автомобілі в цінах 1991 року, але машини їм не виділили, а тепер прислали рахунки про необхідність доплати різниці в нових цінах. Ми поставили перед Кабінетом Міністрів питання про те, щоб цей транспорт був проданий за цінами 1991 року. Воно розглядається.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є пропозиція завершити відповіді на запитання.

Спасибі, Станіславе Григоровичу.

Слово для співдоповіді надається народному депутату Миколі Івановичу Півню. Виступає він від Комісії у питаннях соціальної політики та праці. Регламент - до десяти хвилин. Будь ласка.

ПІВЕНЬ М.І., член Комісії Верховної Ради України у питаннях соціальної політики та праці /МакіївськийСовєтський виборчий округ, Донецька область/. Уважаемый ! Уважаемые народные депутаты! Комиссии Верховного Совета по вопросам социальной политики и труда, по вопросам законодательства и законности, по вопросам возрождения и социального развития села в соответствии с поручением Президиума рассмотрели проект Закона о потребительской кооперации

и поддержали предложение Кабинета Министров и Укоопсоюза законодательно закрепить права потребительской кооперации Украины. Указанный законопроект направлен прежде всего на укрепление демократических основ и обеспечение самостоятельности потребительской кооперации - наиболее массовой хозяйственной организации граждан Украины, которые добровольно объединились для совместного ведения хозяйственной деятельности с целью наиболее полного удовлетворения потребностей сельского населения в товарах и услугах в том числе и своих.

Сфера хозяйственной и финансовой деятельности потребительских обществ - широкоплановая. Здесь и закупки излишков сельскохозяйственной продукции, производство товаров, торговля ими, обеспечение населения услугами. Все это требует на законодательном уровне закрепления прав и обязанностей потребительских обществ, создания условий для эффективной работы. Необходимо поставить на правовую основу и их взаимоотношения с местными Советами, государственными, финансовыми и хозяйственными органами и непосредственно с гражданами, Ведь потребительская кооперация - это массовая организация, объединяющая в своих рядах более 12 миллионов пайщиков и обслуживающая почти половину населения Украины.

В дополнение к сказанному в докладе хочу обратить внимание народных депутатов на мощную материально-техническую базу, которой располагает потребительская кооперация Украины. В настоящее время имеется 476 райпотребсоюзов и райпо, 2100 потребительских обществ, 83 тысячи розничных предприятий, 22 тысячи предприятий общественного питания, 3,5 тысячи промышленных предприятий и цехов, /в том числе 654 хлебозавода, 453 предприятия по производству колбас,

470 заготовительных контор, 600 скотобойных пунктов, 500 предприятий по солению и квашению/ . Они вырабатывают продукции на 6,9 миллиарда рублей и продают населению товаров на 38 миллиардов рублей.

Представленный законопроект на правовом уровне определяет решение вопросов работы всех сфер деятельности потребительской кооперации и законодательно формирует политику защиты интересов потребительских обществ. Он имеет эффективный механизм реализации прав их членов и четко регулирует отношения потребительской кооперации с органами государственной власти и управления. При этом исключается возможность вмешательства последних в деятельность этой организации.

В связи с ликвидацией Центросоюза и выходом потребительской кооперации Украины как участника внешнеэкономических отношений на непосредственные связи с зарубежными странами возникает необходимость законодательно закрепить и кооперативные принципы, которые положены в основу деятельности Международного кооперативного альянса, объединяющего кооперативные организации 77 государств. Надо прямо сказать, что без такого закона потребительской кооперации весьма тяжело строить свою работу и свои взаимоотношения с партнерами.

Таковы, на наш взгляд, основные принципы, которые обусловили необходимость разработки настоящего законопроекта. В ходе работы над проектом закона комиссии и народные депутаты внесли ряд замечаний и предложений, которые были учтены в тексте законопроекта, который сегодня вам роздан.

Прежде всего, из законопроекта были исключены статьи, которые дублировали правовые нормы, предусмотренные действующими законодательными актами, и в частности законами о приоритетности социального развития села, о предприятиях, о собственности, об охране окружающей среды. Ряд положений по предложению комиссии найдет свое отражение в уставе потребительских обществ и других подзаконных актах. Это касается создания системы и органов потребительской кооперации, взаимодействия с государственными структурами, финансовой деятельности потребительских обществ, социального развития и кадров.

Более четко сформулирована статья 1, которая дает правовую и хозяйственную характеристику потребительской кооперации. Внесено дополнение в статью 8, в которой отношения между потребительскими обнесшими и их союзами поставлены только на договорную основу. Расширены права потребительских обществ в части решения хозяйственных споров между организациями и предприятиями потребительской кооперации.

Раздел законопроекта о собственности дополнен положением, который положил конец вольной трактовке вопроса о том, что может принадлежать/в форме собственности/потребительским обществам и кто является субъектом и объектом собственности.

Внесенные изменения существенно уменьшили объем законопроекта, почти на четверть сократили количество статей, улучшили их содержание.

Таковы основные изменения, дополнения, которые были внесены в законопроект и представлены на ваше рассмотрение. Следует отметить, что в Комиссию по вопросам социальной политики и труда поступило большое количество заявлений народных депутатов о необходимости принятия Закона о потребительской кооперации. Поступило такое заявление в адрес Верховного Совета от депутации Республики Крым, в котором она просит народных депутатов Украины проголосовать за Закон о потребительской кооперации. Поэтому от имени комиссий по вопросам социальной политики и труда, по вопросам законодательства и законности, по вопросам возрождения и социального развития села обращаюсь к народным депутатам с просьбой поддержать указанный проект закона. Принятие такого закона будет способствовать дальнейшему развитию потребительской кооперации на Украине.

Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. І вам спасибі, Миколо Івановичу. Прошу сідати.

Приступаємо до обговорення законопроекту про споживчу кооперацію. Слово має народний депутат Бандурка Олександр Маркович. Підготуватись депутату Борзих.

БАНДУРКА О.М., начальник управління внутрішніх справ виконавчого комітету Харківської обласної Ради народних депутатів /Дергачівський виборчий округ, Xарківська область/. Шановні депутати! У законопроекті, який ми розглядаємо, як т в інших законах економічної сфери, є одне слабке місце, яке, на мою думку, допускається авторами проекту навмисно. Це захист і збереження майна споживчої кооперації.

Торік а об'єктів споживчої кооперації було здійснено сорок чотири тисячі крадіжок. У сфері споживчої кооперації виявлено більше п'яти тисяч розтрат, недостач. Магазини, бази, склади споживчої кооперації стоять беззахисні, охорона скорочується або зовсім ліквідується.

Споживча кооперація - одна з найбільш кримінальних сфер у господарській діяльності. Тому в статті 10 потрібно посилити умови правової охорони власності споживчої кооперації, вказати, що споживспілки зобов'язані дбати про охорону майна кооперації від розкрадання, розтрат, пожеж, стихійного лиха. Потрібно заборонити в законодавчому порядку займати матеріально відповідальні посади особам, які притягалися до карної відповідальності за тяжкі злочини в корисливих цілях.

У статті 15 йдеться про облік, звітність, контроль. Ніякий відомчий контроль не забезпечить об'єктивності, достовірності ревізій фінансовогосподарської діяльності. Досить рідко відомчий контроль виявляє серйозні зловживання. Сотні кримінальних справ не можуть бути розглянуті в суді тільки через відсутність актів ревізій, інвентаризації, бухгалтерських експертиз.

Тому Кабінету Міністрів потрібно прийняти постанову про створення міцного позавідомчого контрольно-ревізійного органу, який би був незалежним від відомств і в достатній мірі кваліфікованим.

У статті 16 - вказати, що міжнародні зв'язки та зовнішньоекономічна діяльність здійснюються відповідно до Закону про зовнішньоекономічну діяльність. І більше там нічого не розшифровувати.

У пункті 8 статті 17 додати, що державні органи в межах своєї компетенції здійснюють контроль за додержанням споживчою кооперацією вимог чинного законодавства з питань виробництва й праці, збереження майна, пожежної безпеки і далі по тексту. Прошу врахувати ці зауваження.

Пропоную прийняти законопроект у першому читанні. Дякую. /Шум у залі/.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати! Я ще раз прошу вас, заспокойтесь. Так працювати просто неможливо. Слово надається народному депутату Борзих Олександру Івановичу. За ним виступатиме депутат Гринів.

БОРЗИХ О.І., директор радгоспу "40 років Жовтня" Слов'яносербського району /Кам'янобрідський виборчий округ, Луганська область/. Уважаемые депутаты! Для нас, крестьян, принятие Закона о потребительской кооперации чрезвычайно важно. Ведь наша повседневная жизнь связана с нею. Потребительская кооперация еще в дореволюционные годы сложилась как общественная хозяйственная организация, осуществляющая товарный обмен между городом и деревней. Вся ее многоотраслевая деятельность направлена на удовлетворение спроса сельских жителей на разнообразные товары и услуги. Для ее сущности характерны рыночные отношения. Однако, начиная с 30-х годов, административнокомандная система, стала ущемлять кооперативную демократию и жестко регламентировать ее

деятельность. Особенно этот процесс активизировался в последние десятилетия, что превратило потребительскую кооперацию в послушный придаток государственных структур. Но даже при таком положении потребительская кооперация доказала свою жизнестойкость, динамично развивалась и стала бесспорным лидером на селе в торговой, производственной и заготовительной деятельности.

Мы, работники сельского хозяйства, повседневно тесно контактируем с организациями, предприятиями потребительской кооперации. И несмотря на ряд недостатков в работе, видим их надежными партнерами. С принятием Закона о приоритетности социального развития села возросли надежды на значительное повышение роли потребительской кооперации, улучшение экономического и социального положения сельского населения, на развитие рыночных отношений. К сожалению, этот закон не работает еще в полную силу, существует много устаревших нормативных актов. Поступают также предложения распродать предприятия торговли, общественного питания и производства, относящиеся к потребительской кооперации. Делать этого нельзя ни в коем случае.

В потребительской кооперации /с момента ее зарождения и до настоящего времени/ существует коллективная, то есть кооперативная собственность. Она всегда функционировала и развивалась за счет общественных средств и взносов пайщиков, не получая дотаций от государства. Никакая другая структура,

кроме потребительской кооперации, не занималась в таких объемах торговлей, общественным питанием и заготовками. Посудите сами. Удельный вес розничного товарооборота потребительской кооперации Украины составляет почти 30 процентов, производство хлеба -36 процентов, колбасных изделий - 15, консервов мясных и овощных - 25, заготовки продуктов и сырья - более 80 процентов.

Один из ключевых - вопрос о собственности. Поскольку кооперативные предприятия являются коллективной собственностью пайщиков, их разгосударствление, на мой взгляд, должно идти путем выведения из-под контроля и управления органов государственного управления. Им надо предоставить реальную самостоятельность в рамках прав, определенных законом и их уставами.

Что касается приватизации, то смена собственника в потребительской кооперации означала бы, по существу, ликвидацию кооперативного характера ее собственности. А это ни в коей мере не соответствует курсу нашего парламента на многообразие форм собственности, развитие конкуренции между ними.

Ознакомившись с проектом Закона о потребительской кооперации, считаю, что он отвечает требованиям настоящего периода. Он даст возможность активнее решать продовольственную проблему, содействовать развитию всех форм собственности на селе, стимулировать расширение производства сельхозпродуктов, создание фермерских и личных подсобных хозяйств граждан, производство товаров народного потребления /на кооперативных предприятиях/ и, в конечном счете, способствовать социальному развитию села.

Предлагаю представленный законопроект принять в первом чтении.

Спасибо за внимание.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Гриніву Євгену Андрійовичу. Підготуватися до виступу депутату Білому.

ГРИНІВ Є.А., голова Львівського обласного комітету народного контролю /Дрогобицький виборчий округ, Львівська область/. Шановні депутати! Проблема, з одного боку, начебто банальна, а з іншого - вельми важлива, йдеться про дуже велику структуру, яка, по суті, конкурує з державною торгівлею. Я здивований, що цей законопроект доопрацьовувався у кількох комісіях і сьогодні в такому вигляді рекомендований нам.

Прошу звернути увагу на те, що в статті 6 зазначено, що членами споживчого товариства можуть бути селянські /фермерські/ господарства, господарські товариства, кооперативні, державні та інші підприємства. Тобто ми розширили сферу дії кооперації. У проекті закону записано, що споживчі товариства можуть володіти будинками, спорудами, машинами, устаткуванням, транспортними засобами, виробленою продукцією. Зверніть увагу й на те, що вони знаходяться під захистом держави, мають право відкривати комерційні банки, створювати біржі, страхові товариства. І, нарешті, пункт 2 статті 15. Читаю: "Ревізії фінансово-господарської діяльності споживчих товариств, спілок..." і далі за текстом - "проводяться їх

ревізійними комісіями..." Про що ж ідеться, шановні депутати? Я маю на увазі право контролю. Його не можна вирішувати таким чином. Це означає, що ні податково-фінансова інспекція, ні інші контрольні структури не будуть перевіряти діяльність товариств споживчої кооперації. Таким чином ми створюємо на своїй території якусь начебто громадську організацію. Але й громадські організації не користуються такою довільною інтерпретацією права безконтрольності.

І, врешті, хочу підкреслити те, що в нашій обласнім Раді з усіх скарг, які надходили протягом року, одна третина стосувалася саме споживчої кооперації. Це претензії, як тут уже зазначалося, і щодо здачі м'яса і не тільки в тих випадках, як відповідав депутат Півень, коли не була отоварена здача м'яса, лікарських рослин вазівськими автомобілями. Було дуже багато таких випадків /я не хочу називати прізвищ/, коли десятки машин продавались не тим, хто здає м'ясо, а людям, які живуть на 5-6 поверсі, які представляли фіктивні довідки. Це викликало справедливе обурення з боку громадян.

Коротше кажучи, діяльність цієї структури торкається дуже великої кількості людей. Тому потрібно в цьому пункті записати, що контроль за фінансово-господарською діяльністю здійснюють у першу чергу контрольні органи, що утворені згідно з законами України, а вже потім відомчі ревізійні комісії. Інакше це було б безпрецедентним у діяльності нашого парламенту. Прошу над цим уважно подумати. Мене. турбує те, що так байдуже ми ставимось до проектів, які нам роздають, десь погоджуємось, а потім, коли воно вилізе, вибачте, рогом, тоді

будемо всі ахати, охати. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має депутат Білий Василь Павлович. Підготуватись депутату Панасюку.

БІЛИЙ В.П., голова Дубнівської міської Ради народних депутатів, голова виконавчого комітету /Дубнівський виборчий округ, Рівненська область/. Шановні народні депутати! Шановний Василю Васильовичу! Погоджуюся з народними депутатами, які тут зазначали, що з проектом закону, який нам сьогодні роздано, ми недостатньо ознайомлені. Він не є ідеальним, як і більшість законопроектів. Тут заперечень нема. Але не можу погодитися з депутатом Гринівим, що цей закон не можна прийняти через те, що не так записаний пункт 2 статті 15. Це записано для споживчого товариства, а фінансова служба, податкова інспекція вправі згідно з законом контролювати будьякі організації, будь-які товариства - чи державні, чи інші. І через це не можна ставити питання так, що не треба приймати цей закон.

Скажу більше. Той, хто має відношення до споживчого товариства, хто знає життя сільської місцевості, той не буде заперечувати, що сьогодні споживчі товариства годують і одягають жителів села, а якщо чесно, то майже половину жителів України. Інша справа, що не завжди ми задоволені цим. У нас багато проблем, це правда.

Але сьогодні, крім споживчих товариств, практично ніхто більше не займається заготівлею у населення сільськогосподарської продукції. Ніхто не займається заготівлею в населення вторинної сировини, багато якої пропадав. Цим займається споживча кооперація. Так, організація заготівлі нас уже не задовольняє, це правда. Але ж вона є, і нею повинна займатися спілка, законопроект про яку ми розглядаємо. Споживче товариство займається переробкою, торгівлею, виготовленням і виробів, і напівфабрикатів, і всіх інших товарів, якими ми користуємося.

Я не згодний з тим, що можна обійтися без Закону про споживчу кооперацію, бо в нас є Закон про господарські товариства. Це зовсім інша організація, яка створювалася колись для того, щоб задовольняти потреби і свої і, в першу чергу, сільських жителів. Інша справа, що за період, який минув, ця організація деякою мірою була одержавлена, вона стала дещо бюрократичною. Проте це не стільки її вина, скільки вина всіх нас, вина тієї системи, в якій ми сьогодні живемо.

Якщо шановні депутати не мають часу дослухати до кінця, то свої пропозиції /а вони у мене дійсно є/ подам у письмовій формі. А сьогодні прошу народних депутатів прийняти обов'язково цей законопроект у першому читанні, доопрацювати його і поставити нашу споживчу кооперацію в рамки закону.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати! Дозвольте з вами порадитися. Уже підходить час закінчувати вечірнє засідання. З

шести депутатів, які записалися на виступи, слово було надано чотирьом. Не виступили депутати Панасюк і Романюк. Яка ваша думка? Я пропонував би, щоб ми на цьому засіданні завершили обговорення законопроекту і прийняли відповідне рішення. Немає заперечень? Немає.

Тоді дозвольте оголосити проект постанови Верховної Ради.

"Верховна Рада України постановляє:

1. Схвалити у першому читанні проект Закону України про споживчу кооперацію.

2. Доручити комісіям у питаннях соціальної політики та праці, у питаннях законодавства і законності, з питань відродження та соціального розвитку села разом з Укоопспілкою доопрацювати зазначений законопроект з урахуванням пропозицій і зауважень, внесених комісіями Верховної Ради України та висловлених народними депутатами України під час обговорення, і подати цей законопроект на розгляд Верховної Ради України".

Прохання до депутатів, які не виступили, подати свої пропозиції і зауваження у письмовій формі, щоб їх розглянути.

Ставлю на голосування цей проект постанови.

"За" - 255. Постанова прийнята.

Шановні депутати! Завтра засідання розпочнеться о 10 годині. Дозвольте оголосити вам ті питання, які пропонуються завтра на розгляд Верховної Ради.

1. Про визнання повноважень народного депутата України Піскуновського.

2. Про внесення змін і доповнень до Земельного кодексу Української РСР /друге читання/.

3. Про проект Закону про оренду майна державних підприємств і організацій.

4. Про проект Закону про Службу національної безпеки України /друге читання/.

5. Про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів України у зв'язку з введенням у дію Закону про селянське /фермерське/ господарство. 1, як ми сьогодні вирішили, прийняти постанову про порядок введення в дію Закону України про іноземні інвестиції.

До побачення.