ЗАСІДАННЯ ТРИДЦЯТЬ ШОСТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України. 12 березня 1992 року. 16 година.

Головує Голова Верховної Ради України ПЛЮЩ І.С.

ГОЛОВА. Прошу готуватися до реєстрації.

"У зв'язку з тим, що орган Київської міськради газета "Хрещатик" у сьогоднішньому номері опублікувала статтю про те, нібито я будую біля Байкового кладовища автогараж, а також пущена плітка про придбання мною в період депутатської діяльності автомобіля /а це не відповідає дійсності/, прошу надати слово для спростування. Народний депутат Потебенько".

Думаю, нам не варто припиняти розгляд питання порядку денного через публікацію в "Хрещатику". Я бачу, депутат хоче виступити із заявою. Надамо йому таку можливість, коли в нас буде "Різне".

Олександре Олександровичу, ви сформулювали статті 14 і 15?

Вибачте, ми ж не зареєструвались. Прошу.

У залі 390 народних депутатів, вечірнє засідання оголошується відкритим.

Я не перечитав усіх записок, які мені надійшли. Тут, бачу, й записка від депутата Табурянського... Вибачте, але ми не можемо припиняти розгляд питання порядку денного і надавати слово з приводу якихось подій. Відведемо час для "Різного" - тоді й надамо можливість висловитися.

Прошу уваги. Давайте працювати, адже із ста п'ятнадцяти статей ми пройшли всього п'ятнадцять та й то не повністю.

МОРОЗ О.О., секретар Комісії Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу /Таращанський виборчий округ, Київська область/. Уточню - із ста вісімнадцяти статей.

Іване Степановичу! Шановні депутати! Погоджувальна комісія під час перерви попрацювала над статтями 4, 14 і 15. Крім того, ми уточнили редакцію ще статті 1. Якщо не заперечуєте, можу прочитати текст, щоб до цього потім не повертатися. Прошу уваги. Візьміть, будь ласка, порівняльну таблицю, сторінка 1. Пропонується статтю 1 розпочати таким абзацом: "Земельні відносини в Україні регулюються цим Кодексом та іншими законодавчими актами України. Земельні відносини в Республіці Крим регулюються цим Кодексом, іншими законодавчими актами України та законодавчими актами Республіки Крим, що видаються відповідно до законодавства України".

ГОЛОВА. А чому треба міняти статтю 1? Ми ж за неї проголосували.

МОРОЗ О.О. Там неправильно написано.

ГОЛОВА. Просто редакцію першого абзацу статті 1 ви привели у відповідність із тим, про що ми говорили щодо Криму? Тоді голосуємо тільки за перший абзац. Хто за те, щоб перший абзац статті 1 викласти в редакції, запропонованій народним депутатом Морозом, прошу голосувати.

"За" - 338. Приймається.

МОРОЗ О.О. Стаття 4. Її третій абзац пропонується подати в такій редакції: "Верховна Рада України - на землі загальнодержавної власності України", а четвертий - "Верховна Рада Республіки Крим - на землі у межах її компетенції". На цій же сторінці третій знизу абзац пропонуємо вилучити, оскільки він нічого не пояснює для даної статті, а останній абзац подати в такій редакції: "Не можуть передаватись у колективну та приватну власність землі державної власності:" /їх перелік подано на наступній сторінці/. Прошу ще звернути увагу на сторінку 8, останній абзац. Після слів "фруктів і винограду" пропонується продовжити: "за винятком віднесених до них земель населених пунктів".

ГОЛОВА. Більше зауважень не було. Всі, в кого вони були, передали погоджувальній комісії і домовились. Третій мікрофон.

ВОЛКОВЕЦЬКИЙ С.В., член. Комісії Верховної Ради України мандатної і з питань депутатської етики /Долинський виборчий округ, Івано-Франківська область/. Тут є одна пропозиція, прошу послухати. Справа в тому, що на сторінці 8, перший абзац, мова йде про парки, міські ліси і лісопарки. А вони ж відносяться до земель рекреаційного призначення. Якщо ми так залишимо, як е, то тоді в підзаконних актах може бути інший правовий статус цих земель. Тому є пропозиція, щоб слова "парки, міські ліси і лісопарки" вилучити, маючи на увазі, що це все ввійде до пункту 3, до земель рекреаційного призначення.

МОРОЗ О.О. Вважаю, що можна і так, і так записати, це не має ніякого значення, бо від того вони не стануть землями загального користування. Якщо депутати будуть наполягати, то можна проголосувати, але це редакційна правка. Навіть голосувати не варто.. Потім узгодимо вже в остаточній редакції.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

ЧЕПУРНИЙ А.Г., голова Комісії Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу /Куп'янський виборчий округ, Харківська область/. Шановні депутати! Є поправка до абзацу 5" на сторінці 8: "землі водного фонду, за винятком невеликих /до 3 гектарів/ ділянок водойм і боліт, що входять до складу угідь сільськогосподарських підприємств і селянських /фермерських/ господарств" додати:

"крім водойм, збудованих на кошти селянських /фермерських/ господарств та колективних сільськогосподарських підприємств".

Велику кількість ставків збудовано колгоспами, радгоспами, і фермери будуватимуть такі ставки для того, щоб зрошувати свої землі. Тому пропоную таке доповнення.

ГОЛОВА Перший мікрофон.

КРИВОЛАП В.І., член Комісії Верховної Рада України з питань розвитку базових галузей народного господарства /Смілянський виборчий округ, Черкаська область/. Олександре Олександровичу! Те, про що ви прочитали, поставити не після слова "винограду", а після крапки з комою: "землі наукових дослідних установ, і навчальних закладів і їх дослідних господарств..."

ГОЛОВА. Після "виноградної лози"?

КРИВОЛАП В.І. Так, там не підходить.

МОРОЗ О.О. То я не так зачитав. Воно там і стоїть.

ГОЛОВА. Ще є зауваження? Немає. Тому давайте статтю 4 приймемо в редакції, запропонованій комісією, з урахуванням зауважень, які ми погодили. Прошу проголосувати.

"За" - 328. Приймається.

МОРОЗ О.О. Стаття 14 має таку редакцію. Називається вона "Компетенція Верховної Рада України у галузі регулювання земельних відносин". Читаємо далі: "До відання Верховної Ради України у галузі регулювання земельних відносин належить!

1/ законодавче регулювання земельних відносин;

2/ розпорядження землями загальнодержавної власності України;

3/ установлення порядку і середніх ставок плати за використання землі, граничних розмірів орендної плати за землю;

4/ вирішення інших питань у галузі регулювання земельних відносин.

ГОЛОВА. Зрозуміло. Давайте за це окремо проголосуємо. Тут немає ніяких заперечень. Прошу проголосувати. "За" - 308. Приймається.

МОРОЗ О.О. Стаття 15 "Органи, що здійснюють державне управління у галузі використання і охорона земель". Пропонується така редакція? "Державне управління у галузі використання і охорони земель здійснюють" Кабінет Міністрів України, Уряд Республіки Крим, Рада народних депутатів і місцева державна адміністрація, Державний комітет України по земельних ресурсах, Міністерство охорони навколишнього природного середовища України та інші спеціально уповноважені, на те державні органи відповідно до їх, компетенції.

До відання цих органів у галузі регулювання земельних відносин належить..." і сюди переносяться із попередньої статті 14 пункти 4, 5 і 6, тобто про організацію і здійснення державного контролю, про розробку державних програм щодо раціонального використання земель і про встановлення основних положень землеустрою.

ГОЛОВА. Так, голосуємо... Другий мікрофон...

СУГОНЯКО О.А., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України а питань економічної реформи і управління народним господарством /Корольовський виборчий округ, Житомирська область/. У зв'язку з тим, що Державний комітет України по земельних ресурсах мм також здійснювати керівництво земельною реформою, пропонуємо записати: підпорядкований Верховній Раді, а не Кабінету Міністрів. Цей комітет має виконувати закони і постанови стосовно земельної реформи, земельних відносин, а не вказівки Уряду.

Дякую.

МОРОЗ О.О. Це не норма Земельного кодексу, це не для нього пишеться.

ГОЛОВА. Все, з'ясували. Третій мікрофон.

ОСАДЧУК П.І., голова підкомісії Комісії Верховної Рада України з питань культури та духовного відродження /Тлумацький виборчий округ, Івано-Франківська область/. Комісія з питань культури та духовного відродження вносила до цієї статті поправку, яка цілком виправдана в назві - "і охорони земель". Поправка, власне, додаток такий: "здійснення пам'яткоохоронних заходів контролюють державні та громадські організації охорони пам'яток історії та культури відповідно до чинного законодавства". Очевидно, такий додаток тут потрібний.

ГОЛОВА. Петре Іллічу. Ми вже досить багато записали про охорону пам'яток культури, у нас їх навіть немає стільки. Вже сьогодні тричі записували. Пояснюйте, Олександре Олександровичу, будь ласка.

МОРОЗ О.О. Тут немає чого пояснювати, Іване Степановичу, я вешаю, що...

ГОЛОВА. Давайте ми запишемо, як кажуть, жирним шрифтом, щоб усі ставилися до пам'яток культури та історії з належною повагою і охороняли їх. Ми ж про це не раз говорили.

Перший мікрофон.

МАКАРЕНКО С.М., секретар Комісії Верховної Ради України з питань діяльності Рад народних депутатів, розвитку місцевого самоврядування /Макіївський-Червоногвардійський виборчий округ, Донецька

область/. Тут же мова йде про державне управління в галузі...

ГОЛОВА. Ні, це також державна справа.

Все, усі зауваження враховані. Прохання проголосувати стаття 15 в редакції, викладеній народним депутатом морозом /сторінка 32, четверта колонка, пункти 4, 5, 6/

"За" - 313". Приймається.

Чи є зауваження до статті 16? Немає. Стаття 16 голосується в редакції, запропонованій комісією.

"За" - 301. Приймається.

МОРОЗ О.О. Над текстом статті 17 група депутатів працювала під час перерви. Пропонуємо з другого абзацу вилучити слова "за заповітом". Вони тут зайві.

ГОЛОВА. Погоджуємось, так? Третій мікрофон.

БОРЗИХ О.І., директор радгоспу "40 років Жовтня" Слов'яносербського району /Кам'янобрідський виборчий округ, Луганська область/. Иван Степанович! В статье 17, абзац 3 читаем: "громадяни, заінтересовані у передачі їм у власність земельних ділянок із земель запасу, подають заяву до районної Ради... "Это определение повторяется в некоторых других статьях, например, в пункте 10 статьи 9. Этого не должно быть.

Юрист Головатый Сергей Петрович поддерживает меня в этом вопросе. А вот некоторые члены комиссии с этим не согласны. Поэтому я вышел с таким предложением.

МОРОЗ О.О. Хочу від комісії сказати, що зауваження депутата Борзих слушне. Деякі статті потрібно буде редагувати. Це окрема робота, а зараз давайте розглядати питання по суті.

ГОЛОВА. Олександре Олександровичу! Депутат Борзих вносить пропозицію дати доручення комісії щодо редакційного доопрацювання тексту статей... Комісія не заперечує. Другий мікрофон.

ДЕПУТАТ /не представився/. Шановний Іване Степановичу? Шановні депутати! Вважаю, що таку поправку вносити не можна. У нас є Закон про селянське /фермерське/ господарство. Там чітко сказано, хто ці питання вирішує, і записано - районна Рада. Питання наділення земель під фермерські господарства надзвичайно складні. Передавати їх у відання тільки сільської Ради не можна.

ГОЛОВА. Он стоїть президент фермерів депутат Шкарбан...

Третій мікрофон.

ШКАРБАН М.І., член Комісії Верховної Ради України з питань

державного суверенітету, міжреспубліканських і міжнаціональних відносин /Кобеляцький виборчий округ, Полтавська область/. Шановні депутати! Прогляньте, будь ласка, статтю 5 Закону про селянське /Фермерське/ господарство. Цей механізм складний, але він надав можливість виділити землю 5 тисячам фермерів. Якщо ми ліквідуємо право районної Ради, і навіть обласної, то в сьогоднішніх умовах, сільські Ради не нададуть фермеру землю.

МОРОЗ О.О. Повторюю ще раз. Ми справді проголосували за цю поправку, але це не свідчить про те, що ми з подачі двох депутатів - Борзих і Шеховцова припинили розвиток фермерського господарства, бо сільські Ради ніколи не згодяться на це...

ГОЛОВА. Я хочу вам нагадати, як записано: "Заяву громадянина про надання /це я читаю із Закону про селянське /фермерське/ господарство/ земельної ділянки у довічне успадковуване володіння, у власність і користування розглядає виконком районної, міської Рада народних депутатів у місячний строк і у разі згода надати земельну ділянку замовляє за рахунок Українського фонду підтримки селянських /фермерських/ господарств і кооперативів по виробництву сільськогосподарської продукції землевпорядній організації розробку проекту її відведення". Тобто нічого ми не наплутали, А заява громадянина розглядається за поданням сільської, селищної, міської Ради. Все правильно, нічого міняти не будемо.

Третій мікрофон.

ШКАРБАН М.І. Ви зняли в статті 9 пункт 9, де йдеться про право сільській, селищних Рад народних депутатів подавати пропозиції до районної або міської Ради. Це право записано в пункті 5 Закону про селянське /фермерське/ господарство. Подивіться, ви голосуванням зняли це право зараз і припустилися великої помилки, тому що зупинили видачу землі.

ГОЛОВА. Не пункт 9, а пункт 10, і ми нічого не зняли. "Подання... пропозицій про передачу /надання/ земельних ділянок громадянам для ведення селянського /фермерського/ господарства".

Прошу.

ЩЕРБИНА В.О., завідуючий кафедрою математичної фізики і обчислювальної математики Харківського державного університету /Радянський виборчий округ, Харківська область/. Викреслили два перших рядки у пункті 10 статті 9, залишилось: "Надання... "і так далі.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

ПАНАСЮК Ф.Т., голова Чуднівської районної Ради народних депутатів /Любарський виборчий округ, Житомирська область/. Шановний Іване Степановичу! Ми написали в пункті 10, що право вирішувати дане питання надається сільським Радам. А слово "подання"

викреслили, ми ж не прийняли такого формулювання. Мова йде про те...

ГОЛОВА. Ні, у нас стаття називається "Компетенція сільських, селищних Рад народних депутатів", а ми дописали це міські Ради.

ПАНАСЮК Ф.Т. Іване Степановичу! У пункті 10 було записано: "Подання до районної або міської Ради", слово "подання" вилучили. І тепер виходить, що право виділення земельних ділянок для фермерського господарства залишається за сільськими Радами. Мова йде про те, щоб це було віднесено до компетенції районних Рад народних депутатів, як було записано до цього.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ГОЛОВАТИЙ С.П., член Комісії Верховної Ради України у закордонних справах /Сирецький виборчий округ, м. Київ/. Думаю, що взагалі-то тут суперечності великої немає, потрібно тільки дещо уточнити, тобто погодити цю норму із Законом про селянське /фермерське/ господарство.

Маю на увазі пункт 10, тому що, думаю, не повинно бути ніяких монополій - ні за сільською Радою, ні за районною. Треба, щоб людина зверталася до першої інстанції. Якщо сільська Рада не задовольнила її прохання, то людина має право скаржитися до районної Ради, і рішення цієї Ради буде

вище за рішення сільської. Не. дала згоди районна Рада, нехай скаржиться до обласної. Тобто вона може скаржитись від нижчої до вищої Інстанції, і механізм повинен бути, гнучкий, такий, який би задовольнив потреби людини, її права.

ГОЛОВА. Так який висновок? Нічого не потрібно міняти?

ГОЛОВАТИЙ С.П. Треба ще раз звірити ці два положення: одне записане в пункті 10 статті 9 Земельного кодексу, інше - в пункті 5 статті 5 Закону про селянське /фермерське/ господарство.

ГОЛОВА. Я ж вам прочитав. Третій мікрофон.

ШКАРБАН М.І. Пункт 10 статті 9 Земельного кодексу не узгоджується із статтею 5 Закону про селянське /фермерське/ господарство, їх треба узгодити. Інакше через цю суперечність не діятиме ні той закон, ні пункт 10 статті 9 Земельного кодексу.

МОРОЗ О.О. Іване Степановичу! Це все входить до того протокольного доручення, яке ви дали.

ГОЛОВА. Сторінка 24, пункт 10, четверта колонка.

Уже проголосовано. Депутате Гальцев, це від сили голосу не залежить, потрібен компромісний варіант, про який сказав народний депутат Головатий. Якщо сільська Рада вирішила

питання на місці, то немає потреби ходити по вищих інстанціях. Тому треба передбачити таке: якщо сільська Рада не вирішує питання, то можна звертатися до районної Ради і так далі.

Тому давайте пункт 10 залишимо так, як ми й записали. А якщо сільська Рада не надає земельні ділянки, то треба скаржитись у районну Раду, а якщо і вона не надала, то в обласну. Так, Олександре Олександровичу?

МОРОЗ О.О. Я згоден.

ГОЛОВА. І нічого не потрібно міняти.

МОРОЗ О.О. Давайте проголосуємо.

ГОЛОВА. Не потрібно.

Стаття 17.

Третій мікрофон.

РОМОВСЬКА З.В., член науково-дорадчої ради при Президії Верховної Ради України. Учора на засіданні погоджувальної комісії нам обіцяли, що наша пропозиція до статті 17 буде дописана в середню колонку. Але чомусь її і не включили. Тому я хотіла б, щоб народні депутати знади нашу думку. Мова йде про пункт 2 статті 17. Ми вважаємо, що цей пункт взагалі не узгоджується а назвою цієї статті. І якщо вже говорити про зміст цього пункту, то, його треба записати або в кінці статті 17, або в статті 18.

Просила б народних депутатів пункт 2 вилучити із статті 17 і продовжити дискусію відносно цього пункту при обговоренні наступної статті 18 Земельного кодексу. Дякую.

ГОЛОВА. А під час перерви ви ж були за одним столом.

РОМОВСЬКА З.В. Ми намагалися погодити позицію, але всетаки до спільної думки не прийшли.

МОРОЗ О.О. Ідеться про те, що ми могли в статті 17 передбачити ті норми, які пропонує Зоряна Василівна. Тобто після пункту 2 додати ще одну фразу про те, що за наявності поважних причин суд може дозволити власнику продати земельну ділянку до закінчення визначеного терміну. Якщо депутати з цим погодяться, то можна проголосувати таке доповнення і не ламати структури цієї і наступної статей.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

РОМОВСЬКА З.В. У нас пропозиція була дещо інша. На жаль, з альтернативного проекту і статті 43 зроблено тільки витяг, залишено лише те, що стосується двадцяти років, протягом яких власники землі не мають права її продавати. Ми наполягаємо, щоб текст статті 43 був обговорений і щоб при можливості народні депутати все-таки внесли відповідні зміни. Причому не до статті 17, а до статті 18. Я дуже просила б другий абзац статті 17 вилучити.

ГОЛОВА. Давайте ще послухаємо арбітра. Будь ласка, Леоніде Яковичу.

Третій мікрофон.

НОВАКІВСЬКИЙ Л.Я., директор УкрНДІземлепроект, академік Української академії аграрних наук. Шановні народні депутати! Що стосується пропозиції Зоряни Василівни з другого абзацу статті 17 перенести дану фразу в кінець статті, то можна погодитись. Ми вчора це питання, по суті, погодили. А щодо того щоб, крім передачі земель у спадок, дозволити ще й їх дарування, то з цим ми не погодилися. Якщо ми на 20 років після набуття права власності заборониш продаж земельних ділянок, але дозволимо незалежно від часу одержання дарувати їх і заставляти, то повністю нейтралізуємо вищеназване обмеження. Навіщо тоді взагалі говорити про ці 20 років? що дасть заборона купувати, коли землю можна буде передати під виглядом дарування?

ГОЛОВА. Тобто ми цією нормою створюємо перешкоди для спекуляції і гендлювання земельними ділянками й тверда встановлюємо термін, протягом якого господар не може свою земле продати. Якщо виникатимуть якісь особливі ситуації, то займатися ними будуть комісії разом із земельними комітетами. А передбачити все наперед, Зоряно Василівно, неможливо. Що хтось сьогодні одержить наділ, а завтра буде його дарувати чи заставляти... Так ми спричинимо багато питань. Третій мікрофон.

РОМОВСЬКА З.В. Мова йде про те, що треба дозволити дарування земельних ділянок подружжю, батькам або дітям. Це нормальні взаємовідносини в сім'ї. І вони не становлять абсолютно ніякої, загрози. Нам здається, в кодексі обов'язково повинно бути положения про договір про довічне утримання земельних ділянок. І члени комісії погодилися, що цю пропозицію треба помістити в середній колонці, однак її тут немає.

Переконана в тому, що все-таки люди похилого віку будуть укладати такий договір, приховуватимуть під ним успадкування за заповітом. І ми тут абсолютно нічого не вдіємо.

Крім того, в статті 43 сказано, що, незважаючи на двадцятирічну заборону продажу земельних ділянок, за наявності поважної причини суд чи місцева Рада народних депутатів повинні мати право дозволити власникові продати земельну ділянку швидше. Адже бувають різні життєві обставини.

Дякую.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

БАРАБАШ О.Л., секретар Комісії Верховної Ради з питань економічної реформи і управління народним господарством /Жовтоводський виборчий округ, Дніпропетровська область/. Я з вами не погоджуюся, Іване Степановичу, коли ви кажете, що, мовляв, коли життя конкретні випадки визначить, отоді й будемо вирішувати. Невже з цими випадками /даруванням, смерте власника землі, спадщиною/ ми зіткнемося лише через декілька років після прийняття кодексу? Ми приймаємо

документ про право власності. І якийсь правовий механізм повинен бути вже на момент прийняття кодексу, інакше право власності стане просто голою декларацією.

І ще одне зауваження. За всієї моєї величезної поваги до нашого шановного академіка, на мою думку, арбітром все ж таки повинна бути Верховна Рада. Консультанти радять, а арбітром мав виступати лише Верховна Рада.

ГОЛОВА. Зрозуміла позиція?

МОРОЗ О.О. Прислухавшись до Зоряни Василівни, до депутатів, до Леоніда Яковича Новаківського, я пропоную, щоб ми другий абзац і все, що стосується поважних причин, в яких земельну ділянку дозволяється продавати раніше, ніж через двадцять років, перенесли на кінець цієї статті. Думаю, тут не буде великих заперечень, і це нескладна справа.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

БІЛИЙ В.П., голова Дубнівської міської Ради народних депутатів, голова виконавчого комітету /Дубнівський виборчий округ, Рівненська область/. Олександре Олександровичу! Іване Степановичу! Давайте стежити, щоб у нас один закон не суперечив іншому, ми вже прийняли Закон про селянське /фермерське/ господарство, де обмежили строк продажу шістьма роками. В першому читанні проекту кодексу пропонували встановити трирічний термін, а зараз - аж двадцятирічний.

МОРОЗ О.О. Ми не випадково прислухалися до того, як було запропоновано в альтернативному проекті. Адже немає сумніву, що через три роки в нас не буде ні реальної ціни на землю, ні грошей, щоб її купувати за цією ціною. Тому треба дати право людині, щоб вона погосподарювала за приватної власності, щоб вона могла, як каже Зоряна Василівна, передати її згідно з договором про довічне утримання. Вона виступатиме гарантом і в інших випадках, але при продажу землі сьогодні не можна це запровадити, бо 3 роки - занадто малий строк. І тут я думаю, що автори альтернативного варіанта були дуже помірковані, коли пропонували строк 20 років.

ГОЛОВА. Третій мікрофон..

БІЛИЙ В.П. Олександре Олександровичу! Погоджуюся з вами, що не можна сьогодні чи завтра починати торгувати землею, хоч повірте - не бачу нічого страшного, щоб передбачити це через 6 років, як ми записали в Законі про селянське /фермерське/ господарство. Прошу бути послідовними, записано - 6 років. Ми тоді довго дискутували. Давайте погодимося з цим строком і зараз, а то люди не розберуть, тому вірити. Сьогодні ми говоримо: не беруть землю. Вони і брати не будуть, бо кажуть, що "прийдуть ще п'яті Совети і заберуть те, що взяли". Не може так бути.

ГОЛОВА. Ні, ви ж берете тільки частину цієї пропозиції, ви берете термін 20, 6, 3 роки. А тут йдеться про механізм передачі землі чи через 3 чи через 5 років. Тобто до цього

визначеного строку може виникнути така ситуація, що треба землі передати. То яким актом це буде регулюватися? Ось про що йдеться, крім строку.

МОРОЗ О.О. Давайте строк залишимо окремо, а розглянемо поки що інші норми.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ЗАЄЦЬ І.О., голова підкомісії Комісії Верховної, Ради. України з питань економічної реформи і управління народним господарством /Святошинський виборчий округ, м. Київ/. Дійсно, з механізмом можна погодитись, а з строками погодитись не можна, тому що 20 років - це ціле покоління. Якщо ми запишемо ?0 років, то, вибачте, ніякої приватної власності на землю не буде.

Разом з членами комісії, з якими я погодив, ми знімаємо цю пропозицію щодо 20 років, а пропонуємо 6.

ГОЛОВА. Де вже самокритично. Який ви термін встановлюєте, 6 років? Ну, якщо в Законі про селянське /фермерське/ господарство 6 років, то давайте приведемо у відповідність зазначений строк і в цьому законопроекті. А там поживемо - побачимо. А механізм передачі землі залишається такий, який пропонується. Тобто передача земельних ділянок може бути у випадку смерті або іншого такого небажаного випадку. Це вирішується за окремою ухвалою суду.

Другий мікрофон.

ЛІСОВЕНКО В.Т., генеральний директор Української корпорації "Укрзооветпромпостач" /Прилуцький виборчий округ, Чернігівська область/. Іване Степановичу! мене дивує позиція авторів альтернативного проекту. Пам'ятаєте, ми писали - три роки, я згодний, скажімо, 6 років, але вчора на засіданні погоджувальної комісії вони стояли на своїх позиціях. Ми погодилися, тепер вони сьогодні виходять і кажуть, що це не підходить.

ГОЛОВА. Я ж сказав, що вони самокритично визнали це. І не будемо починати все заново. Погодилися з тим, що термін -6 років, механізм - відомий. Прошу проголосувати.

"За" - 302. Приймається.

Більше немає до статті 17 зауважень?

Третій мікрофон.

ШЛЕМКО В.Т., начальник управління культури виконавчого комітету Івано-Франківської обласної Ради народних депутатів /Косівський виборчий округ, Івано-Франківська область/. Іване Степановичу! Перш за все хочу сказати, що жодна моя пропозиція до проекту закону врахована не була. До мене зверталося багато виборців щодо передачі земель колишнім власникам. Я вносив пропозицію і хочу її зачитати.

ГОЛОВА. Прошу вибачення, але я не читав цих пропозицій і тому не можу цього зробити.

ШЛЕМКО В.Т. Дозвольте мені зачитати. "Місцеві Ради народних депутатів можуть надавати у власність колишнім власникам та їхнім нащадкам націоналізовану земле. В разі неможливості це здійснити колишнім власникам може бути надана у власність аналогічна земельна ділянка в іншому місці або виплачена її вартість".

Справа в тому, що радянське право відкинуло інститут приватної власності на землю. Але не треба забувати, що, крім радянського права, в ще звичаєве право, яке не відкинуло інститут приватної власності на землю. І в західному регіоні, наприклад, є такі випадки: коли надається комусь ділянка під будівництво, то перш ніж вести там будівництво, ця людина узгоджує це питання з колишнім власником цієї землі, а подекуди навіть і розраховується з ним.

Ті, хто працював над законопроектом, повинні були б поїхати в західний регіон, поцікавитися цими питаннями і врахувати висловлені мною пропозиції. Розумію, що ця

пропозиція скоріше всього не буде прийнята. Але просив би не позбавляти місцеві Ради права вирішувати питання щодо надання земельних ділянок колишнім власникам.

І можна було б одним реченням записати: "Місцеві Ради народних депутатів вирішують питання, пов'язані з наданням у власність колишнім власникам націоналізованих земель". Прошу поставити мою пропозицію на голосування.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ДЕПУТАТ /не представився/. Пане шановний! Цього допустити не можна. Попередній депутат, сказав, не знаючи про всі факти історії. Якщо в Закарпатті сьогодні це допустити, то треба 50 тисяч гектарів віддати графу Шемборну. Це серйозне питання, це стосується і Львова, й Івано-Франківська. Цього допустити не можна.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О., голова Комісії Верховної Ради України з питань Чорнобильської катастрофи /Світловодський виборчий округ, Кіровоградська область/. Шановні колеги! Я уже виступав з цього приводу. Це питання дуже небезпечне. Прекрасно розумію, що нас сьогодні чує і Західна Україна. Там 1939 рік дехто пам'ятає й досі. Ця ідея дуже спокуслива, але й підступна. Не приведи Господи нам її сьогодні прийняти. Якщо ми знову розділимо Україну, ми втягнемося в такі суперечки...

Іване Степановичу, давайте поміркуємо. Справді, тут не можна діяти силовими методами, чи просто врахувати думку більшості. Давайте подумаємо. Можливо, ми в проекті постанови можемо передбачити один пункт, як виняток для Західної України. Там, де Рада ввалює за необхідне... А, може, найкращий варіант - взагалі від цього відмовитися. Сьогодні у нас є земля, є новонароджена Україна. Треба розділити цю землю між людьми і на цьому закінчити.

ГОЛОВА. Нагадую, що ми сьогодні цю позицію вже голосували. Вона не прийнята. Народний депутат Шлемко, мабуть, не був тоді в залі... Не втягуйте нас, будь ласка, у непотрібні дискусії.

Голосується стаття 17 /із змінами і доповненнями/ в редакції, запропонованій комісією.

"За" - 305. Приймається.

Чи є зауваження до статті 18? Перший мікрофон.

ШЕХОВЦОВ О.Д., член Комісії Верховної Ради України у питаннях законодавства і законності /Новокраматорський виборчий округ, Донецька область/. Ми вже проголосували за те, що під забудову ділянки надаються безоплатно. Тому частину 1 статті 18 потрібно привести у відповідність із цим положенням. Тобто вилучити той текст, де йдеться про індивідуальних забудовників, що купують такі ділянки у місцевих Рад.

МОРОЗ О.О. Прошу повторити, не чути.

ГОЛОВА. Олександре Олександровичу! Пропонується із статті 18 "Придбання земельних ділянок у власність" у першому абзаці зняти "індивідуальних забудовників".

МОРОЗ О.О. Зрозуміло.

ГОЛОВА. Є зауваження? Немає. Голосується стаття 18 з поправкою. Прошу проголосувати.

"За" - 319. Приймається.

До статті 19 зауважень не надійшло. До статті 20 - було незначне. Статті 19 і 20 голосуються в редакції, запропонованій комісією. Прошу проголосувати.

"За" - 319. Приймаються.

Чи є зауваження до статті 21? Другий мікрофон.

МАРМАЗОВ Є.В., член Комісії Верховної Ради України у закордонних справах /Олександрійський виборчий округ, Кіровоградська область/. Абзац 3 статьи 21 я предлагаю изложить в такой редакции: "Земельні ділянки для видобування корисних копалин відкритим способом, і торфу та проведення інших робіт, пов'язаних із порушенням грунтового покриву, надаються за згодою землевласника або землекористувача і далі за текстом. А закончить этот абзац предлагаю словами: "Якщо в такому випадку виділяються землі колективного або приватного землевласника, то вилучена ділянка викуповується у землевласника на основі договору".

ГОЛОВА. Думаю, що тут правильно сказано:"... після приведення раніше наданих земельних ділянок у належний стан..." Адже рекультивацією у нас займаються тільки у звітах і на папері. А землю не рекультивують.

МАРМАЗОВ Є.В. Иван Степанович! Речь идет о земле, которую должны вернуть. А ту, что они берут, нужно чтобы разрешили...

ГОЛОВА. А поки не повернули ту, нової не надавати.

МАРМАЗОВ Є.В. Но разрешение все-таки нужно дать.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

НОВАКІВСЬКИЙ Л.Я. Шановні депутати! Є загальний порядок надання земельних ділянок, встановлений у кодексі. Щодо абзацу 3 статті 21. Нова земля може надаватися тільки в тому випадку, коли раніше надані для видобування корисних копалин землі повернуто у стані, придатному для використання, Іване Степановичу! Ця стаття в такій же редакції існувала і існує зараз у діючому кодексі.

ГОЛОВА. Погодився, переконали народного депутата Мармазова.

Що там ще? Третій мікрофон.

КОРОБКО М.І., секретар Комісії Верховної Ради України у питаннях екології та раціонального природокористування /Тернівський виборчий округ, Дніпропетровська область/. Шановний Іване Степановичу! Шановні колеги! Справа в тому, що для розробки надр для видобування корисних копалин передбачається видача дозволу - концесія і складання умов користування. З цієї причини, вважаю, те, що зазначено в цій статті, відносно рекультивації, зайве. Той, хто братиме концесію, буде зобов'язаний згідно з договором виконати всі ці роботи. Дякую.

ГОЛОВА. Те, що ви кажете, Миколо Івановичу, було і до цього. Але, на жаль, ці роботи не виконувалися. І вам, мабуть, як нікому, це потрібно знати по своєму краю. Ось тому я все-таки пропоную проголосувати редакцію, запропоновану комісією.

"За" - 293. Приймається.

До статті 22 пропозицій не надходило.

До статті 23 є зауваження? Немає. До статті 24 не надходило. До статті 25? Зауваження враховані... Тоді статті 22-24 включно голосуються в редакції, запропонованій комісією.

"За" - 296. Приймаються.

Зауваження до статті 25. Третій мікрофон.

ІСТРАТЕНКО М.В., член Комісії Верховної Ради України у питаннях екології та раціонального природокористування /Заводський виборчий. округ, Дніпропетровська область/. Тут є моя пропозиція, щоб третій абзац цієї статті вилучити, бо він суперечить законопроекту про природні території та об'єкти, що особливо охороняються, який ми розглянули в першому читанні. Згідно з цим законопроектом проведення таких робіт забороняється.

ГОЛОВА. Але тут же сказано, що "дозволяється у виняткових випадках". Спеціалісти знають, що такі роботи ведуться

навіть на цих територіях, бо це розвідувальні роботи.

ІСТРАТЕНКО М.В. Я розумію, про що мова. Але ж можна з тих територій зробити місячний пейзаж.

МОРОЗ О.О. Іване Степановичу! Депутате Істратенко! Мова йде про те, що буває навіть у меморіальному парку потрібно зробити розвідувальні роботи, щоб добути, наприклад, воду для цього ж парку...

І ми вчора уважно обговорили вашу пропозицію на засіданні робочої групи і дійшли висновку, що теза, передбачена в третьому абзаці, дозволяє бережливо ставитись до таких особливих зон, які треба захищати.

ГОЛОВА. У виняткових випадках.

Ви наполягаєте? Так, сторінка 46, друга колонка. Народний депутат Істратенко пропонує третій абзац статті 25 вилучити. Прошу проголосувати за це.

"За" - 167. Залишається.

Голосуються, стаття 25 в редакції, запропонованій комісією, і стаття 26.

"За" - 298. Приймаються.

До статті 27 зауваження враховані. Перший мікрофон.

БОРЗИХ О.І. Пункт 5 статьи 27 - "нераціональне використання, земельної ділянки" - і крапка. А второе предложение я предлагаю снять.

Почему? Уровень урожайности не может свидетельствовать о том, что земля используется нерационально. И почему мы здесь соглашаемся опять же с тем, что кто-то устанавливает урожайность? Один будет использовать нитраты и давать высокий урожай, а другой будет -выращивать экологически чистую продукцию, но урожайность у него будет меньше. Разве можно установить урожайность? Это только может количество гумуса уменьшаться или могут изменяться другие показатели.

ГОЛОВА. Це вже якась пастка. Бо піди доведи, який рівень урожайності, причому рівень визначає Рада. А Рада складається з членів Ради, отже саме від них і залежатиме визначення врожайності. Давайте так: "нераціонального використання земельної ділянки" - і крапка, а сюди входить все. Третій мікрофон.

ЗАЄЦЬ І.О. Думаю, що в цьому пункті є якраз великий сенс. І це ще раз підтверджує думку, депутата Борзих, що у над немає механізму припинення права користування. Тому пропоную, щоб усе, що записано в пунктах 4, 5, 7, 8, 9, де мова йде про припинення права користування землею, вирішувалося через суд. І якщо суд буде вирішувати -ці питання, тоді буде все добре. Отже, підтримую, в принципі, депутата Борзих і прошу проголосувати за мою пропозицію.

ГОЛОВА. Іване Олександровичу! Справа в тому, що вноситься пропозиція залишити в пункті 5 тільки перше речення.

ЗАЄЦЬ І.О. Але механізм через суд треба запустити. Це принципово. Адже в даній статті не передбачено механізму, ми не знаємо, хто припинятиме право користування. А ми ж будуємо правову державу.

ГОЛОВА. Ми сьогодні, Іване Олександровичу, визначилися, що розглянемо це все, коли прийматимемо статті, дереться про вирішення земельних спорів. А поки що ми концептуально визначились, що там, де нема конфліктної ситуації дане питання вирішує місцева влада, а де виникає конфліктна ситуація, остаточне рішення - за судом. Ми ж уже погодили це. Третій мікрофон.

ЗАЄЦЬ І.О. Іване Степановичу! Ви мене перебили, дозвольте сказати. Ми будуємо правову державу, де основою основ є закон.

Якщо виникає спірне питання, то чому я повинен на Раду подавати до суду і нести великі витрати? Хай Рада на мене подає до суду.

Це є альфа і омега демократичної держави: захист громадянина, а не захист Рад.

МОРОЗ О.О. Шановний Іван Олександрович, безумовно, має рацію по суті, але він не має рації в тому відношенні, що всі ці положення треба переносити в іншу статтю. В цій статті є підстави для припинення права користування. А сам механізм можна передбачити в статті 103 або інших...

ГОЛОВА. ...Де йдеться про вирішення земельних спорів.

МОРОЗ О.О. Безумовно. Нераціональне використання землі, використання її недозволенный способами є підставою для припинення права користування. В проекті подається перелік підстав.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

БАРАБАШ О.Л. Шановний Іване Степановичу! Це абсолютно різні правові механізми - земельний спір за межу і припинення права власності або права користування. І в статті 27 якраз визначений такий механізм. Зверніть увагу на останній абзац на сторінці 49, який полишається словами: "Припинення права користування землею у випадках..." Там написано, що таке право надається Радам народних депутатів. Пропоную задавати, що припинення права користування землею у випадках, передбачених пунктами 1-3, провадиться Радами народних депутатів, у випадках, передбачених пунктами 4-9 і статтях 114 цього кодексу, - на підставі рішення суду за позовом Рад народних депутатів.

ГОЛОВА. Думаю, з такою редакцією можна погодитися. Тобто у випадках, передбачених пунктами 1-3, рішення приймає Рада, а в інших - на підставі рішення суду. Хай там уже визначаються в тому, чи, громадянин подає в суд на Раду, чи Рада - на громадянина.

Третій мікрофон.

СТЕПЕНКО В.І., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу /Полтавський виборчий округ, Полтавська область/. Іване Степановичу! Прошу пункт 5 вилучити. Що це взагалі таке - "нераціональне використання"? Якщо мається на увазі зниження родючості, то є пункт 6, де чітко написано: "що призводять до зниження родючості..."

А об цей загальний пункт ми весь час будемо спотикатися. Прошу його вилучити.

ГОЛОВА. Василю Івановичу? Пропоную залишити лише перше речення: "нераціонального використання земельної ділянки". Знаєте, скільки буває причин нераціонального використання? А в пункті 6 ідеться про родючість - то вже зовсім інша справа. А після цього речення давайте продовжимо пункт у редакції, запропонованій депутатом Барабашем.

Другий мікрофон.

ДЕПУТАТ /не представився/. Шановні колеги! Хочу звернути вашу увагу на те, що користування буває тимчасовим або постійним. Якщо ми запишемо, що Ради не мають права... Не потрібно на цьому загострювати увагу. Якщо землю дають на три роки в оренду і Ради не матимуть права вилучити ділянку, то це неправильно.

ГОЛОВА. Ми не вилучаємо жодного пункту. Ми лише записуємо, що припинення права користування землею у випадках, передбачених пунктами 1-3, проводиться Радою, а в інших випадках - на підставі рішення суду. А та частина пункту 5, про яку ми говорили, знімається. Прошу проголосувати.

"За" - 297. Приймається. Повторюю, пункт 5 залишається з одним реченням.

МОРОЗ О.О. Мені здається, що до пунктів 1-3 треба додати ще й пункт 7, бо несплата внесків стосується саме Рад.

ГОЛОВА. Чи є зауваження до статті 28? До статті 29? Якщо є,

то голосується стаття 28. Є зауваження до статті 28? Другий мікрофон.

УМАНЕЦЬ Ю.І., член Комісії Верховної Ради України з питань державного суверенітету, міжреспубліканських і міжнаціональних відносин /Комсомольський виборчий округ, Херсонська область/. Шановний Олександре Олександровичу! Прошу звернути увагу на пункт 3 статті 28. Вважаю, що його треба вилучити, оскільки таке формулювання буде суперечити пункту 2 цієї статті, де говориться про продаж, а також статті 31 проекту, в якій вказується, що викуп земельних ділянок провадиться за згодою власників землі. Як ви гадаєте?

МОРОЗ О.О. Ми вчора обговорювали це питання і аналізували вашу пропозицію. Справа в тому, що є державні потреби, коли просто необхідно викупити землю в загальнодержавне користування для суспільних потреб. Тому, гадаю, цю норму треба залишити.

ГОЛОВА. Сьогодні зранку народний депутат Косів говорив, що цю норму треба залишити, тому що вже ніде розміщувати навіть міські звалища сміття. Депутат Андріяка міг би розказати вам про це. Якщо ми не введемо такої норми, то не можна буде вирішувати загальнодержавних проблем.

Перший мікрофон.

ЗАЄЦЬ І.О. Справа в тому, що викуп і вилучення землі, передбачені в статті 28 /частини 3-4/, повинні також відбуватися /за аналогією із статтею 27/ за рішенням суду. Тому що викуп для державних потреб - це примусова Форма, і рішення щодо цього може приймати тільки суд. Тому частини 3 і 4 статті 28 за аналогією із, статтею 27 давайте проголосуємо, а статтю 27 слід залишити без змін.

МОРОЗ О.О. У статті 28 перелічені причини припинення права власності на земельну ділянку, а механізм тут не закладається. Подивіться уважно. Адже стаття називається "Припинення права... власності" і дається розшифровка: "Право власності на земельну ділянку чи її частину припиняється у разі..."

ЗАЄЦЬ І.О. / не чути/

ГОЛОВА. Іване Олександровичу! Подивіться на пункт 3, де сказано:"...викупу для державних потреб". Ви ж розумієте, що викуп може бути різним, може, там немає конфліктних ситуацій. Для чого ж тоді суд?

Другий мікрофон.

АЛТУНЯН Т.О., голова Харківського міського комітету народного контролю /Київський виборчий округ, Харківська область/. Шановний Іване Степановичу! При всій повазі до вас усе ж таки не Можу з вами погодитися. Хто це буде вирішувати? Чи то є державна потреба, чи потреба сільської Ради? Це дуже важливо. І тут депутат Заєць мав великий сенс. Тобто хай це вирішує суд. Буває така державна потреба, про яку ми казали. А може, це якась інша...

ГОЛОВА. А якщо ми знайшли, Генріху Ованесовичу, форму і вирішили це питання без суду, то що, хай вирішує суд?

АЛТУНЯН Г.О. Ні, Є, наприклад, рішення сільської Ради, щоб збудувати якийсь об'єкт. Це також державна потреба. Бо немає, наприклад, будинку культури чи іншого, і суд може погодитися з таким рішенням. Тобто, щоб це було остаточно, як ми написали в тій статті. Остаточне рішення з цього приводу приймає суд.

ГОЛОВА. Ну, це в конфліктних або спірних ситуаціях.

МОРОЗ О.О. Генріху Ованесовичу! Справа в тому, що і сільська Рада, і Верховна Рада - це суб'єкти державної, влади...

АЛТУНЯН Г.О. Так тому я й кажу.

МОРОЗ О.О. ...і суб'єкти власності. Тому вони в межах своєї компетенції, яку ми вже розглянули, можуть вирішувати ці питання.

АЛТУНЯН Г.О. Це стосується лише пункту І, я можу погодитися. Іване Степановичу, коли це робиться на добровільних засадах, то немає ніякої потреби для втручання суду. А в інших випадках обов'язково потрібен суд.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

ГОЛОВАТИЙ С.П. Шановні депутати! Стаття 28 містить перелік тих випадків, коли може бути припинено право власності на землю. І цей перелік є вичерпний. Тут не йдеться про те, коли, як, за яких умовна ким, через кого і так далі. Мова йде про те, як в алфавіті є 33 літери - а, б, в, г, д і так далі. Тут взагалі не можна дискутувати. Є такі явища у світі, можуть бути такі явища і в наших стосунках, ми їх передбачаємо. Але мають рацію і депутат Заєць, і депутат Алтунян: стаття 29, яка стосується порядку припинення права власності на землю, не охоплює усіх можливих випадків припинення права власності.

Отже, треба знову ж таки доручити комісії доопрацювати статтю 29 щодо порядку припинення права власності на землю. За статтю 26 треба голосувати, а в статті 29 порядок викупу землі для державних потреб, про що говорив депутат Заєць, не регламентований.

МОРОЗ О.О. Сергію Петровичу! Справа в тому, що уже є підстави - у цьому переконані, мабуть, усі, - що статтю 28 можна проголосувати, а стаття 29 продовжується ще на наступній сторінці, і там усе те, про що ви говорите, записано.

ГОЛОВА. Давайте ми з однією статтею розберемося. Дійшли висновку, що статтю 28 можна проголосувати. Голосується стаття 28 у редакції, запропонованій комісією. Прошу проголосувати.

"За" - 278. Приймається.

Тепер щодо статті 29. Вносьте пропозиції про механізм, який би передбачав припинення права власності на землю. Перший мікрофон.

ГОЛОВАТИЙ С.П. Пропоную визначити в статті 29 порядок припинення права власності на землю для кожного випадку, передбаченого статтею 28. Повного, вичерпного аналізу тут немає.

МОРОЗ О.О. Є така пропозиція, хоч це порушення процедури: Сергію Петровичу, сідайте і пишіть, тому що раніше таких положень не була.

ГОЛОВА. Зараз депутат Заєць сформулює і Другий мікрофон.

ЗАЄЦЬ І.О. Підтримую депутата Головатого і пропоную, щоб до статті 29 додати таку частину, де вказувалося б, що право власності і право користування припиняється у таких випадках: наприклад, викуп землі для державних потреб, вилучення у випадках, передбачених пунктами 4, 6, 7, 8 статті 27. Якщо ми чітко вказуємо, які пункти статей 27 і 28 здійснюються за рішенням суду, це і буде той механізм. І тоді всі ці суперечки у нашому залі знайдуть логічне розв'язання. Тим більше, що ми і за статтю 27 проголосували, і за всі інші.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Враховуючи, що депутата Іван Заєць і Сергій Головатий сидять поруч, доручаємо їм сформулювати цей пункт, а тоді доповнимо ним статтю 29. Ще є зауваження до статті 29? Третій мікрофон.

ГОЛУБЕЦЬ М.А., директор Інституту екології Карпат АН України /Калуський виборний округ, Івано-Франківська область/. Вважаю, що в статті 29 треба просто записати положення про порядок припинення права користування земельною ділянкою. А про право власності у цій статті не повинно бути мови, воно визначене у статті 28. Тим більше, що припиняти право власності на землю в разі використання землі не за цільовим призначенням, нераціонального використання та з інших причин - це є річ неконтрольована.

ГОЛОВА. Ні-ні, Михайле Андрійовичу! Використання землі - це контрольована річ. Так і зараз у нас не допускається. Це контрольований процес. І цей контроль потрібен при всіх формах власності, способах виробництва.

Перший мікрофон.

ТИМЧУК С.А., голова колгоспу "За мир" Кам'янецьПодільського району /Кам'янець-Подільський виборчий округ, Хмельницька область/. Іване Степановичу! Думаю, що дуже правильно оказала депутати Сергій Головатий та Іван Заєць щодо цього. Особливо важливо це сьогодні, коле ми займаємося питаннями приватизації землі. Статтю 29 треба доопрацювати, а ми далі продовжуватимемо нашу роботу.

ГОЛОВА. Приймається.

ТИМЧУК С.А. А пізніш приймемо доопрацьований її варіант.

ГОЛОВА. Пропозиції приймають депутати Тимчук, Головатий і Заєць.

МОРОЗ О.О. Іване Степановичу! У мене зауваження до статті 30. Читаємо абзац на сторінці 54: "При переході в порядку продажу або дарування права власності на житловий будинок і господарські будівлі та споруди..." ми пропустили рядок - "розташовані на земельній ділянці", а далі за текстом.

ГОЛОВА. Приймається. Це технічна помадка. Другий мікрофон.

ДЕПУТАТ /не представився/. Іване Степановичу! Олександре Олександровичу! Пропоную до пункту 1 статті 30 "При переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об'єктами переходить і право користування земельною ділянкою..." додати: "з урахуванням норм, передбачених статтею 67 цього Кодексу".

МОРОЗ О.О. Ми вчора займалися саме цим питанням.

ДЕПУТАТ /не представився/. Наприклад, така ситуація виникла. Батьки мали 30 соток землі. Приїхав із Москви чи з Сибіру син і успадкував цю землю. А вчитель, який пропрацював у сільській школі все життя, має 15 соток...

ГОЛОВА. Підтримую цю пропозицію. І можу теж навести подібний приклад. Купили у колгоспниці стареньку хату, а з нею - 50 соток землі. Тепер, розгорнули там будівництво цілого комплексу. І до них не підступишся. Але ж за землю треба платити. Це питання важливе, і люди сприймають такі факти як упущення.

МОРОЗ О.О. Давайте проголосуємо.

ГОЛОВА. Прошу проголосувати таку пропозицію.

"За" - 269. Приймається.

Третій мікрофон.

РОМОВСЬКА З.В. У тій статті, де названо підстави дал набуття права власності на житловий будинок, йдеться про купівлюпродаж і дарування. Це чудово, але є ще така підстава, як успадкування. Тобто можна передбачити загальну норму: при переході права власності на житловий будинок /з урахуванням підстав, передбачених цим законодавчим актом/ надається і право власності на земельну ділянку.

Дякую.

ГОЛОВА. Успадкування з урахуванням норм... Прошу проголосувати за статтю 30 з доповненнями.

"За" - 276. Приймається.

До статті 31 усі зауваження враховані. До статті 32 немає? Є.

Перший мікрофон.

ЗАЛУДЯК М.І., голова Комісії Верховної Ради України у питаннях екології та раціонального природокористування /Кременчуцький-Крюківський виборчий округ, Полтавська область/. Іване Степановичу! Народні депутати! Пропоную у статті 32 після слів

"несільськогосподарських потреб" текст подати далі в такій редакції: "земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення". І, що дуже суттєво, "а також лісів першої групи для цілей, не пов'язаних із сільськогосподарською діяльністю". Ми подавали цю пропозицію, фахівці її підтримують.

МОРОЗ О.О. Думаю, можна проголосувати цю поправку.

ГОЛОВА. Є ще зауваження? Прошу проголосувати статтю 31 і статтю 32 з поправкою, внесеною народним депутатом Залудяком.

"За" - 284. Приймаються.

До статті 33 є зауваження? Немає. До статті 34?

До статті 33? Третій мікрофон.

ГОЛУБЕЦЬ М.А. Прошу в статті 33 серед об'єктів, які особливо охороняються, назвати й інші об'єкти природно-заповідного фонду, тобто дописати ландшафтні парки, парки культури, заповідні урочища, пам'ятки природа. Словом те, що відноситься до природно-заповідного фонду України. Якби не було переліку, то можна було б написати просто - "природно-заповідного фонду", а якщо є перелік, то треба його дати повним, назвати навіть зоопарки.

МОРОЗ О.О. Ви праві, Михайле Андрійовичу. Але справа в тому, що цей перелік можна продовжувати до безконечності.

ГОЛУБЕЦЬ М.А. То тоді, Олександре Олександровичу, давайте запишемо так: "об'єкти природно-заповідного фонду" і не будемо їх перелічувати.

МОРОЗ О.О. Давайте далі.

ГОЛОВА."... полів науково-дослідних установ і навчальних закладів" і далі перераховуються обпекти природно-заповідного фонду.

Усі поправки. Немає більше зауважень до статті 33? Стаття 33 голосується з цією поправкою.

"За" - 266. Приймається.

До статті 34 є зауваження? Немає. До статті 35? Немає.

До статті 36? Немає. До статті 37? Немає. До статті 36? Є.

Тоді статті 34-37 включно голосуються в редакції, запропонованій комісією.

"За" - 287. Приймаються.

Стаття 38 "Пільги щодо плати за землю". Перший мікрофон.

ДОРОШЕНКО І.К., робітник по ремонту гірничих виробок шахти "Мушкетівська" виробничого об'єднання "Донецьквугілля" /Будьоннівський виборчий округ, Донецька область/. На сторінці 66 є пропозиція Комісії у справах ветеранів, пенсіонері в, інвалідів, репресованих, малозабезпечених і воїнівінтернаціоналістів.

Олександре Олександровичу! Дивіться, половину нашої пропозиції ви прийняли, а фразу: "громадські організації інвалідів, їх установи, учбово-виробничі підприємства" відхилили. Слід доповнити цей пункт на сторінці 66 цією фразою, яку я зачитав, Чому ви її відхилили?

МОРОЗ О.О. Шановний депутате! Хочу дати загальне пояснення до цієї статті. Коли розглядалося це питання, виявилося, що перелік земель, на які поширюватимуться пільги, дуже великий. Настільки великий, що це обмежуватиме права місцевих Рад у формуванні своїх бюджетів. Через те ми розділили ці землі на дві частини. Є землі, на які за нормами цього кодексу незаперечно поширюються пільги. А є такі, пільги на які визначаються місцевими Радами. Я переконаний, що місцеві Ради на такі землі, безумовно, встановлюватимуть пільги, аж до припинення сплати за них.

Але треба дати можливість і право місцевим Радам визначати, за які землі не треба справляти податки. Я б тільки доповнив до того обов'язкового переліку ті землі, які відносяться до закладів культури, науки, освіти, охорони здоров'я і закладів фізичної культури та спорту, за винятком кооперативних і приватних.

ГОЛОВА. Олександре Олександровичу! Ми втрачаємо багато часу. Давайте так: хто ще не висловився, нехай вносить свої пропозиції письмово. Ви ж бачите, що робиться біля мікрофонів. Це питання стосується пільг, отож зараз почнуться дебати.

Перший мікрофон.

ДОРОШЕНКО І.К. Іване Степановичу! Сторінка 66, останній пункт, пропозиція Комісії у справах ветеранів, пенсіонерів, інвалідів, репресованих, малозабезпечених і воїнівінтернаціоналістів. Пропонується доповнити в новій редакції після слів "соціального забезпечення, а також навчально-виховних закладів" такими словами: "громадських організацій інвалідів, їх установ, учбово-виробничих підприємств".

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Сторінка 66,. друга колонка, останній абзац... Але вона була дещо в іншій редакції. Пропонується таке доповнення:"...соціального забезпечення... а також навчально-виховні заклади". Прошу проголосувати.

МОРОЗ О.О. Одну хвилинку, Іване Степановичу! Справа в тому, що ми через кому записуємо сюди всі установа.

ГОЛОВА. Уже голосуємо.

"За" - 212. Не прийнято.

Другий мікрофон.

МАТВІЄНКО А.С., голова Комісії Верховної Ради України у справах молоді /Бершадський виборчий округ, Вінницька область/. Шановні депутати! Додивіться на четверту колонку, другий абзац знизу. Згідно з поправкою комісії введена нова норма, яка дає право місцевим Радам, крім зазначених вище, встановлювати за їх розсудом якісь додаткові пільги.

Комісія у справах молоді вважає, що ця норма погіршує проект порівняно з нормою, вміщеною У першій колонці. Чому? Давши право місцевим Радам установлювати певні норми і пільги, ми не сказали про те, Рада яких рівнів які саме пільги встановлюють. Тобто закладаємо нове протиріччя, не обумовлюючи повноваження в цьому плані обласної Ради, районної, селищної.

Крім того, надаючи місцевим Радам право встановлювати пільги /особливо щодо сфери культури і спорту/, можемо - сказати, що вони мають право визначати плату за електроенергію, воду, комунальні послуги. А оскільки вони одягне користуються, то вимушені закриватися спортивні секції і тому подібне. Нині заклади культури і спорту на порозі краху. Якщо ми й надалі залишатимемо цю норму за місцевими Радами, то виграємо менше, ніж втратимо на здоров'ї людей.

І останнє. Скажімо, Республіканський стадіон знаходиться в московському районі Києва. Якщо Московська районна Рада й буде надавати спортивно-оздоровчим закладам певні пільги, то, безперечно, тільки не республіканській установі.

Ми просимо підтримати статтю в редакції, яка була прийнята в першому читанні.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

ДЕПУТАТ /не представився/. Шановні колеги! Шановний Іване Степановичу! Продовжуючи думку депутата Матвієнка, хочу сказати, що з четвертої колонки випали положення, якими передбачено пільги закладам культури, науки, освіти, охорони здоров'я, соціального забезпечення, закладам фізичної культури та спорту, за винятком кооперативних і приватних. Крім цього, випала згадка про державні сортовипробувальні станції, сортодільниці... Вважаю, дане положення треба зберегти і не перекладати його здійснення на Ради різних рівнів.

ГОЛОВА. По-перше, перелічені вами заклади не випали.

Зверніть увагу на праву колонку, що на сторінці 66. Там записано; "закладів культури, науки, освіти, охорони здоров'я, соціального забезпечення"...

ДЕПУТАТ /не представився/. Іване Степановичу! Але там записано, що ці пільги надаються місцевими Радами, це неправильно. Вузи, наукові заклади зараз у дуже важкому становищі, за нинішніх цін вони просто загинуть.

ГОЛОВА. Звертаюся до депутатів, які стоять біля мікрофонів. Якщо ми поставимо на голосування статтю у редакції, викладеній у лівій колонці? Вона всіх задовольняє? Ні. Тоді голосується стаття 38 у редакції, викладеній у першій колонці на сторінках 65- 66.

Прошу голосувати.

"За" - 253. Приймається.

Другий мікрофон.

БЕДЬ В.В., адвокат Тячівської юридичної консультації /Тячівський виборчий округ, Закарпатська область/. Я згодний із тим, що проголосовано, але мав одне зауваження. Шановні депутати, в одному з пунктів цієї статті говориться: "закладів фізичної культури та спорту, за винятком кооперативних і приватних". Ми утверджуємо в законах рівноправність усіх форм власності, а тут раптом вводимо обмеження для приватних закладів фізичної культури та спорту. Чому ми уражаємо такі заклади?

Прошу це формулювання зняти і записати, що незалежно від форми власності заклади фізичної культури і торту мають право на пільги.

ГОЛОВА. Спочатку треба розібратися, що це за приватні заклади фізичної культури і спорту.

БЕДЬ В.В. Так ми ж проголошуємо рівноправність різних форм власності!

ГОЛОВА. Стаття проголосована. Вашої письмової пропозиції не було.

Третій мікрофон.

ГОЛУБЕЦЬ М.А. Олександре Олександровичу! Прошу перший абзац статті 38 редакційно змінити і записати: "Від плати

за землю звільняються:

території та об'єкти природно-заповідного фонду /крім мисливських заказників/". Це редакційна правка, яка дуже суттєва.

ГОЛОВА. Дякую, Михайле Андрійовичу, але ще раз повторюю: стаття проголосована. Перший мікрофон. Послухайте зауваження щодо статті 29.

ГОЛОВАТИЙ С.П. Мені і депутату Зайцю було доручено ще попрацювати над редакцією статті 29.

ГОЛОВА. Це стаття 29 на сторінці 61.

ГОЛОВАТИЙ С.П. Іване Степановичу і Олександре Олександровичу! З пункту 4 статті 28 помилково випала згадка про пункт 5 статті 27, у котрому йде мова про нераціональне використання землі як привід для припинення права колективної та. приватної власності на землю. Ви згодні з цим, Олександре Олександровичу?

МОРОЗ О.О. Хвилиночку.

ГОЛОВАТИЙ С.П. Випала. Там сказано про пункти 4, 6Г 7, 8, а треба 4, 5, 6, 7, 8.

МОРОЗ О.О. Давайте зробимо так.

ГОЛОВАТИЙ С.П. Тоді останню частину статті 29 пропонується подати в такій редакції...

ГОЛОВА. Прошу уваги, послухайте, бо це ж не надруковано.

ГОЛОВАТИЙ С.П. "Спори, що виникають у зв'язку з припиненням права власності на землю та права користування земельною ділянкою на підставі пунктів 3 і 4 статті 28 вирішуються в судовому порядку".

ГОЛОВА. Погоджуєтесь? Тоді є пропозиція проголосувати статтю 29 з цим доповненням. Прошу проголосувати. "За" - 278. Приймається. Стаття 39. Другий мікрофон.

СУГОНЯКО О.А. Від комісії і від групи депутатів, які працювали над альтернативним проектом, ми пропонували і пропонуємо після слів "власники земельних ділянок і землекористувачі мають право..." додати такі слова: "укладати договір застави земельних ділянок з кредитними установами". У Олександра Олександровича це записано. Пропозицію ми обговорили. Більшість, її підтримує. Прошу проголосувати за таке доповнення.

ГОЛОВА. Ми вже один раз голосували його в статті 6. Тому давайте продублюємо це в статті 39. Тут ідеться про права власників землі, землекористувачів і так далі. Прошу проголосувати таке доповнення і статтю 39 в цілому з цим доповненням.

"За" - 289. Приймається.

До статті 40 є доповнення? Немає. До 41? Немає. 42?

Немає. 43? Немає. До статті 44? Немає. 45? Немає. 46? Немає. Тоді статті 40-46 включно голосуються в редакції, запропонованій комісією.

"За" - 304. Приймаються.

Чи є зауваження до статті 47? Немає. До 48? Є.

Стаття 47 голосується в редакції, запропонованій комісією.

"За" - 295. Приймається. Зауваження до статті 48. Перший мікрофон.

ШЕХОВЦОВ О.Д. Я подавал письменно предложение. Комиссия даже место не оставила для этой колонки.

В чем суть этого предложения? К пункту 1 добавить еще слова "индивидуального строительства". Аргументацию относительно индивидуального Строительства, что оно имеет приоритет перед садоводством, я уже давал. Если садоводство признается сельскохозяйственным использованием земли /хотя там строят такие же дома/, то по логике и на участки под индивидуальное строительство, выделяемые в размерах хотя бы больше пяти соток, когда после строительства дома что-то остается, граждане имеют такое же право претендовать.

ГОЛОВА. Зрозуміло. Давайте продублюємо. Олександре Олександровичу! Ми вже втретє доповнюємо статті про виділення землі для індивідуального будівництва або для забудови індивідуальним житлом, Мається на увазі тільки житлом. Прошу проголосувати це і статтю 48 в цілому. "За" - 279. Приймається. До статті 49 не надходило? До 50? Є. Голосується стаття 49. "За"

- 280. Приймається.

Третій мікрофон.

ПОТЕБЕНЬКО М.О., заступник прокурора Херсонської області /Новобузький виборчий округ, Миколаївська область/. Олександре Олександровичу! Я передав письмову пропозицію голові комісії Чепурному, але цю пропозицію чомусь не включили. Йдеться про те, що переважне право на одержання земельної ділянки для ведення сільського /фермерського/ господарства мають громадяни, у яких є досвід роботи в сільському господарстві і необхідна кваліфікація. У разі відмови в наданні землі ці спори можна вирішити в судовому порядку. Чому? Ви самі розумієте: я тут керуюсь господарським ставленням до землі.

МОРОЗ О.О. Вважаю, що теза не завадить цій статті, давайте це запишемо. Але хотів би сказати вам та іншим депутатам, які висловлюють претензії, ось про що. Ми розглянули майже тисячу зауважень...

ГОЛОВА. Олександре Олександровичу! Це норма Закону про селянське /фермерське/ господарство. І там передбачена ця норма. І в статті 51 це є:

МОРОЗ О.О. Депутат Потебенько має рацію у тому, що тут йдеться про всіх землекористувачів і власників. Так що можна записати і тут.

ГОЛОВА. Ні, тут умови надання земель для ведення селянського /фермерського/ господарства. А в статті 51 йдеться про порядок надання. Там усе це є.

МОРОЗ О.О. У другому абзаці статті 51 говориться про те, що в заяві про виділення земельної ділянки повідомляється про досвід роботи в сільському господарстві і так далі.

ГОЛОВА. ...кваліфікацію або спеціальну підготовку.

МОРОЗ О.О. У статті 51 про це є.

ГОЛОВА. Можливе й інше обгрунтування заяви про виділення земельної ділянки. Депутат погоджується. Статті 50, 51 голосуються в редакції, запропонованій комісією.

"За" - 286. Приймаються.

Чи є зауваження до статті 52? До статей 53, 54, 55 зауважень не надходило. До статті 56 зауваження враховані. Статті 52-55 включно голосуються в редакції, запропонованій комісією.

"За" - 294. Приймаються.

Перший мікрофон.

ЯКОВИШИН Л.Г., директор Бобровицького радгоспутехнікуму /Козелецький виборчий округ, Чернігівська область/. Іване Степановичу! В лівій колонці /стара редакція/ чітко, лаконічно сказало, що у власність громадянам, надаються земельні ділянки, розмір яких не повинен перевищувати двох гектарів. А тепер подивіться на праву колонку; "в межах населених пунктів - не більше гектара - передаються у власність безоплатно". Читаємо нижче: "загальна площа цих ділянок не повинна перевищувати 1 гектара. А в останньому абзаці говориться, що збільшення цих ділянок до двох гектарів вирішується тільки обласними Радами. Пропоную поставити на голосування стару

редакцію статті /перша колонка/. Адже саме цим пунктом уже користувалися в західних областях України. А сьогодні вже є зміни...

ГОЛОВА. Леоніде Григоровичу! Під Києвом ми не знайдемо по два гектари для власного підсобного господарства. Другий мікрофон.

ДЕПУТАТ /не представився/. Шановний колего Яковишин! Прошу вас уважно прочитати статтю 56 /ліва колонка/. Там написано: "надаються у користування", а справа - "надаються у власність". Різниця ж є? Коли торік людям надавали у користування два гектари, то це добре. Але безоплатно передають ділянки, загальна площа яких не перевищує 0,6 гектара. Думаю, заперечень немає.

ГОЛОВА. Потрібно погодитись.

МОРОЗ О.О. Тим більше, Леоніде Григоровичу, що у межах населеннях пунктів.

ГОЛОВА. Це надзвичайно складне питання, Леоніде Григоровичу. Враховуючи норми забезпечення населення земельними ресурсами, це так просто не вирішується.

Голосуємо статтю 56 в редакції, запропонованій комісією.

"За" - 259. Приймається.

Чи є зауваження до статті 57? Немає. До статті 58 зауважень теж не надходило. До статті 59 зауваження. враховані. До статей 60 і 61 зауважень не надходило.

Статті 57-60 включно голосуються в редакції, запропонованій комісією. Прошу проголосувати.

"За" - 278. Приймаються. Третій мікрофон.

ГОЛУБЕЦЬ М.Л. У мене зауваження до статті 61. Називається вона "Землі сільськогосподарських агропромислових об'єднань". А в тексті статті про землі цих об'єднань немає жодного слова. То, може, знімемо цю статтю, або ж допишемо, що агропромислові об'єднання земель не мають. Навіщо перелічувати усі організації, які входять до складу агропромислових об'єднань, після чого записувати, що за ними зберігається право на землю.

ГОЛОВА. Тут потрібна. редакційна правка. Дійсно, в об'єднання я вступаю із своєю землею, бо я власник цієї землі. Погодьте редакцію статті. Третій мікрофон.

ШЛЕМКО В.Т. Іване Степановичу! У мене була пропозиція до статті 60. Якщо я вас прошу надати мені слово, то треба спочатку надати слово, а потім ставити на голосування.

ГОЛОВА. Прошу, подивіться на статтю 60 /сторінка 84/. Ліва колонка і права - жодної пропозиції немає. Тому я поставив статтю на голосування. А якщо вона загубилась...

МОРОЗ О.О. З'ясуємо зараз.

ШЛЕМКО В.Т. Прошу врахувати мою пропозицію і поставити її на голосування.

ГОЛОВА. Немає в мене її, яка пропозиція?

ШЛЕМКО В.Т. Я ж у цьому не винен.

МОРОЗ О.О. Ще раз хочу пояснити депутатам, що не можу пам'ятати, була ваша пропозиція чи ні.

ГОЛОВА. Надамо слово депутату Шлемку.

Третій мікрофон.

ШЛЕМКО В.Т. Пропоную таку редакцію абзацу 1 статті 60: Колективні сільськогосподарські підприємства, інші сільськогосподарські кооперативи, сільськогосподарські акціонерні товариства можуть одержувати земельні ділянки у колективну власність лише після їх оренди протягом 3 років". І це дуже важливо.

ГОЛОВА. Зрозуміла позиція? Прошу проголосувати. "За" - 86. Не приймається. Ми домовились, що відредагуємо статтю 61. До статті 62 є зауваження? Третій мікрофон.

ГОЛУБЕЦЬ М.А. Наша комісія просить, щоб у другій, частині, там, де мова йде про використання земель, "зайнятих багаторічними плодовими насадженнями", записати або "зайнятих цілинними рослинними угрупуваннями", або просто "зайнятих цілиною, багаторічними плодовими насадженнями", а далі за текстом. Чому? В степу дуже мало залишилося цілинних ділянок, які є, фактично, резерватами унікальної флори і фауни, їх конче треба було б зберегти.

МОРОЗ О.О. Те, про що ви говорите, передбачено статтею 33.

ГОЛОВА. В Україні вже ніде немає ніякої цілини. А якщо десь і є, то її треба берегти. Кажуть: ми не можемо чекати милості від природи після всього того, що ми з нею зробили.

Давайте проголосуємо статті 61 і 62 в запропонованій комісією редакції.

"За" - 287. Приймаються.

До статті 63 є зауваження? Є.

Миколо Івановичу, ви дивитесь на годинник, а нам потрібно працювати. Не підемо, поки не приймемо.

Перший мікрофон.

ЗАЛУДЯК М.І. Іване Степановичу! Зразу про дві статті - 63 і 64 скажу. Отже, в статті 63 у п'ятому абзаці пропоную після слів "забудови міста" записати "та генеральних планів міста", а не "планів земельно-господарського устрою". Так треба записати і в статті 64, яка називається "Землі селищ міського типу".

МОРОЗ О.О. Думаю, можна погодитися, тільки пропонуйте редакцію.

ЗАЛУДЯК М.І. Пропоную.

ГОЛОВА. Приймається.

Третій мікрофон. Ні? Депутат також погоджується. Це така ж пропозиція. яку вносив депутат Істратенко, дивіться сторінку 87.

До статті 64 є зауваження? Немає. До статті 65 є? Немає. До статті 66 є? Немає. До статті 67 є? Немає.

Тоді статтю 53 з доповненням і статті 64, 65, 66, 67 включно голосуемо в редакції, запропонованій комісією.

"За" - 294. Приймаються. Другий мікрофон.

КОРОБКО М.І. Шановний Голово! Шановні депутати! Зараз діє норма, згідно з якою людина, що бере ділянку під забудову, повинна спорудити будимой, здається, протягом

трьох років. Якщо вона у цей термін не вклалася, то той наділ у неї можуть забрати. Зважаючи на те, що зараз кризова ситуація і далеко не кожен може в такий термін вкластися, прошу продовжити його хоча б до п'яти років.

МОРОЗ О.О. Миколо Івановичу! Тільки ж Земельний кодекс не регулює цю норму. Давайте ми її внесемо.

ГОЛОВА. Це будівельні норми.

Чи є зауваження до статті 66? Немає. До статті 69 є зауваження? Немає. До статті 70 є зауваження? Немає.

До статті 71? Другий мікрофон.

БОНДАРЕНКО В.С., директор хімічного заводу імені Петровського, м. Петровське /Антрацитівський виборчий округ, Луганська область/. Я подавал в комиссию предложение, которое касалось оборонных предприятий химического производства. Но просто в комиссии, видимо, его недопоняли, и сейчас мы снова совещались. Дело, в том, что оборонные предприятия химического производства имеют, кроме той земли, на которой стоит предприятие, еще и зоны безопасности, куда входят и полигоны, и аварийные поселки. Это так называемые зоны безопасности и обслуживания предприятий. То есть это не санитарные зоны, это именно зоны безопасности и обслуживания предприятий.

Я предлагал, чтобы это дополнение записали в статью 70, где речь идет о землях для нужд обороны и оборонного комплекса. Мою поправку не внесли, а это необходимо, ведь там сотни, тысячи гектаров земли.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

НОВАКІВСЬКИЙ Л.Я. Шановний Іване Степановичу! Шановні народні депутати! На землях промисловості розміщено багато підприємств, які мають закритий характер і навколо яких створюються охоронні зони. Тому пояснення таке: якщо хімічний комплекс з охоронними зонами віднести до земель оборони, то це буде неправильно, оскільки про землі оборони є закрите положення, куди входить тільки те, що пов'язано із Збройними Силами, з прикордонними військами та іншими оборонними об'єктами без врахування промисловості оборонного значення.

ГОЛОВА. А враховуючи конверсію, взагалі поки не приймають. Думаю, що для існуючих підприємств ці землі вже відведені у встановленому законом порядку.

А нових оборонних хімічних підприємств ми споруджувати не будемо. Ми записали, що Україна - нейтральна без'ядерна держава.

МОРОЗ О.О. Справа в тому, що в статті 68 записано: "Навколо промислових підприємств залежно від характеру виробництва повинні створюватися санітарно-захисні зони відповідно до норм, затверджених у встановленому порядку. В межах цих зон житлове будівництво забороняється".

ГОЛОВА. Тут усе приведено у відповідність. Другий мікрофон. Називайте пропозицію, будемо голосувати.

БОНДАРЕНКО В.С. Я еще раз предлагаю сделать дополнение. Дело в том, что постановлением 1937 года, которое позже было подтверждено Советом Министров СССР, все эти земли в настоящее время принадлежат соответствующим предприятиям.

ГОЛОВА. Хто за те, щоб доповнити такими словами, прошу голосувати.

"За" - 96.

Я хочу, щоб усі правильно зрозуміли, що якщо така земля є, то це державний фонд. І не треба нічого допасувати. А нових таких заводів ми будувати не будемо.

Голосуються статті 68, 69, 70, 71 у редакції, запропонованій комісією. Прошу голосувати. "За" - 293. Приймаються. Чи є зауваження до статті 72? Третій мікрофон.

ГОЛУБЕЦЬ М.А. Шановний Іване Степановичу! Шановні народні депутати! Дуже прошу главу 10 назвати так: "Землі природно-заповідного, природоохоронного, оздоровчого..." і далі за текстом. Групу природно-заповідних об'єктів тут треба виділити.

ГОЛОВА. Михайле Андрійовичу! Ви подавали письмові пропозиції?

ГОЛУБЕЦЬ М.А. Наша комісія все це подавала.

ГОЛОВА. А чому їх тут немає?

ГОЛУБЕЦЬ М.А. Не вистачило часу, щоб врахувати. Наголошую, що це дуже принципове питання.

ГОЛОВА. Давайте додамо слова "природно-заповідного" і "природоохоронного".

ГОЛУБЕЦЬ М.А. Відповідно статтю 72 прошу назвати: "Землі природно-заповідного фонду". Бо в ній іде мова тільки про природно-заповідний фонд.

ГОЛОВА. Тобто замість слова "природоохоронного", записати "природно-заповідного".

НОВАКІВСЬКИЙ І.Я. Шановні народні депутати! У нас на сторінці 3 вміщена стаття 2, яка називається "Склад земель". Михайло Андрійович уже це питання порушував. Ми тоді домовилися,

і депутати проголосували за те, щоб залишити запис "землі, природоохоронного значення". Якщо ми зараз змінимо назву, то потрібно буде повертатись назад і знову міняти. категорії земель.

ГОЛОВА. Зрозуміла пропозиція? Прошу проголосувати за пропозицію народного депутата Голубця.

"За" - 115. Леонід Якович вірно оказав, що ми вже оклад земель визначили. Дня академіка, може, і є різниця - природоохоронний чи природно-заповідний, але для тих, хто цим займається, однаково природоохоронний чи природно-заповідний Третій мікрофон.

ГОЛУБЕЦЬ М.А. Я просив би вас не ставитися до цих питань легковажно, бо для України це надзвичайно актуальна проблема. Поняття "природно-заповідний фонд" уже ввійшло до проекту кодексу. Я абсолютно не проти формулювання "природоохоронний фонд", яке відстоював Леонід Якович. Але він підходить до цього питання примітивно.

Якщо вже так сталося, то я просив би в першому абзаці статті 72 до переліку об'єктів природно-заповідного фонду включити ще й ландшафтні регіональні парки і зоопарки.

ГОЛОВА. Давайте додамо "ландшафтні регіональні парки і зоопарки". І там, і там є ландшафт. Прошу голосувати.

"За" - 211.

Статті 72, 73, 74, 75 голосуються в редакції, запропонованій комісією. Прошу голосувати.

"За" - 297. Приймаються. Чи є зауваження до статті 76? Третій мікрофон.

ДЕПУТАТ /не представився/. Шановний Іване Степановичу!

Нам потрібно статтю 76 привести у відповідність із статтею 7, це ми записали, що земля надається "для ведення лісового господарства підприємством, зазначеним у статті 76 цього Кодексу". І щоб було зрозуміло, яким підприємствам, потрібно доповнити статтю 76 словами: "спеціалізованим лісогосподарським підприємствам, а також лісогосподарським підприємствам, селянським господарствам у випадках, зазначених у статті б цього Кодексу".

МОРОЗ О.О. Іване Степановичу! Шановні депутати! У мене є така пропозиція: давайте до статті 7 включимо перелік цих спеціалізованих підприємств, і все на тому вичерпається. Можна так зробити?

У статті 7 записати: "для ведення лісового господарства спеціалізованими підприємствами", і буде все в порядку.

ГОЛОВА. Ми там так і зробили. Ви пам'ятаєте, після перерви доповнювали, включили до статті 7 одне слово - "спеціалізованих". Є заперечення? Немає.

Які зауваження до статті 76?

Перший мікрофон.

ВОРОБЙОВ О.М., заступник голови Сумської міської Ради народних депутатів /Ковпаківський виборчий округ, Сумська область/. Уважаемые коллеги! Уважаемый Иван Степанович! Помоему, сейчас все это плохо воспринимается, потому что уже седьмой час вечера. Я считаю, что завтра

мы на свежую голову будем продуктивнее работать. Просто очень тяжело воспринимаются предложения депутатов. Давайте не будем гнать лошадей.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Я все-таки пропоную розглянута цей законопроект. А хто не сприймає, то що. тут поробиш.

До статті 76 є зауваження?

Третій мікрофон.

ГОЛУБЕЦЬ М.А. Олександре Олександровичу! Прошу замінити визначення "землі лісового фонду" і називати їх "землі, вкриті лісом, передані під залісення або лісорозведення", а також "не вкриті лісом". Бо є землі, які передані вже де лісового фонду, а вони ще не вкриті лісом. Це цілком логічна і безгрішна пропозиція.

МОРОЗ О.О. Давайте запишемо. Тільки пропозицію треба було вчора подати. Ви її вчора не подали, а сьогодні вносите.

ГОЛОВА. Ви знаєте, Михайле Андрійовичу, вдосконаленню немає меж. Ви вносили поправку "захисних лісових насаджень", а зараз пропонуєте вже іншу редакцію, а завтра може з'явитися ще інша редакція. Тому на сторінці 98 /друга колонка, останній абзац/ зауваження Михайла Андрійовича, враховане.

Прошу проголосувати статтю 76.

"За" - 246.

Чи є зауваження до статті 77?

Перший мікрофон.

ТИМЧУК С.А. Олександре Олександровичу! Тут написано: "Районні, міські, в адміністративному підпорядкуванні яких є райони, Ради народних депутатів за погодженням із державними органами лісового господарства можуть надавати колгоспам... і так далі. З практики знаю, що за погодженням ці землі державні лісові господарства ніколи не віддадуть. Землі будуть заростати бур'янами, однак на них не дозволять ні худобу пасти, ні продуктивно її використовувати. Тому є пропозиція, щоб слова "за погодженням із державними органами лісового господарства" вилучити, а місцеві Ради можуть тимчасово передавати їх у користування і дивитись, як їх використовують. Думаю, що працівникам лісового господарства...

Нічого сміятися, бо це дійсно так, і люди про це знають, Іване Степанович.

ГОЛОВА. Ні, там не сміються, то в залі шум. А у Верховній Раді від лісового господарства лише один представник.

ТИМЧУК С.А. І часом задарма державні гроші витрачаються, а та земля використовується нераціонально. А хтось мав би користь від неї.

ГОЛОВА. Давайте будемо все ж таки більш серйозні. Ви знаєте, що сьогодні є фактичні власники. І якщо власником є держлісфонд, то без погодження з ним нікому не дозволяється вирішувати

це питання. Це вже інша справа, як враховується його думка. А так, як ви пропонуєте, - це волюнтаризм, ще гірший, ніж був.

МОРОЗ О.О. На те буде Представник Президента, який це контролюватиме.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

БІЛИЙ В.П. Шановний Іване Степановичу! Хочу заперечити своєму колезі-аграрнику. Хоч це і хороші побажання, але так чинити не можна.

ГОЛОВА. Дякую. Голосуємо статтю 77 в редакції комісії. А до статті 78 є зауваження? Голосуються статті 77, 78 і 79. Прошу проголосувати.

"За" - 259. Приймаються. Глава 13 "Землі запасу", стаття 80. Другий мікрофон.

ПАНАСЮК Ф.Т. Іване Степановичу! В плані процедури я просив би вас дотримуватися традицій, що склалися. Ті, хто вносив поправки, нехай захищають їх, щоб не було претензій потім до кожного слова.

ГОЛОВА. Шановний Федоре Тимофійовичу! Ми підтримуємо всі пропозиції. Але депутати Мороз і Чепурний сказали, що вчора після 20. 00 надійшли десятки пропозицій, які вони не змогли роздрукувати. І тому ми робимо виняток і надаємо депутатам можливість їх висловити. От і все. Ми нічого не порушуємо.

Чи є у депутатів зауваження до статті 80? Немає. До статті 81? Враховані. До статті 82? Голосуються статті 80, 81, 82.

"За" - 259. Приймаються.

Чи є зауваження до статей 83, 84, 85, 86, 87? Немає.

Голосуються статті 83-87 включно. Прошу проголосувати.

"За" - 259. Приймаються. Чи є зауваження до статті 88? Третій мікрофон.

ОСАДЧУК П.І. Може, ця поправка здається дивною, але я її подавав у письмовій формі, маючи на меті захистити громадянина від держави, від тих випадків, які траплялися в минулому.

Отже, пропоную в абзаці 1, де написано: "Збитки, заподіяні вилученням /викупом/ або тимчасовим зайнятим земельних ділянок" - додати: "незаконною конфіскацією землі у селян, репресованих державою", а далі - за текстом. Не дай Господь, щоб те, що було,

- повторилося. Тому треба законодавчо захистити громадян від будь-яких неприємностей.

ГОЛОВА. Петре Іллічу! Якби ви ще й механізм досконалий запропонували, можна було б погодитись. А просто так, як записувати? Треба працювати над цим. Розумієте? Внесете вже разом з механізмом, продумайте цей момент, будь ласка. А потім ми внесемо у вигляді змін і доповнень.

Є ще зауваження до статті 88? Немає. До статей 89, 90 є зауваження? Статті 88-80 голосуються у редакції, запропонованій комісією.

"За" - 257. Приймаються.

Чи є зауваження до статей 91, 92, 93, 94? Названі статті голосуються в редакції, запропонованій комісією.

"За" - 272. Приймаються.

Чи є зауваження до статті 94? Другий мікрофон.

ДЕПУТАТ /не представився/. Иван Степанович! У меня замечание относительно статьи 94 "Органы, осуществляющие контроль за, использованием и охраной земель". В текст не включили Министерство охраны окружающей природной среды.

МОРОЗ О.О. Давайте внесемо цю поправку. Тобто доповнимо перелік органів, які здійснюють державний контроль, включимо ще й Міністерство охорони навколишнього природного середовища.

ГОЛОВА. Зрозуміла Немає заперечень? Немає. Статті 94-98 включно голосуються в редакції, запропонованій комісією. Прошу проголосувати.

"За" - 265. Приймаються.

Чи є зауваження до статей 99, 100, 101, 102? Немає. Ці статті голосуються в редакції, запропонованій комісією.

"За" - 267. виймаються. До статті 103 коментар доповідача.

МОРОЗ О.О. Є пропозиція щодо статті 103 - використати статтю 95 із альтернативного варіанта: "Спори з приводу територіального поділу сіл, селищ, міст, районів, областей між Радами народних депутатів України вирішуються Радою

народних депутатів вищого рангу.

Спори між власниками земельних ділянок і землекористувачами з приводу належних їм прав та їх здійснення вирішуються судом, арбітражним судом у загальному порядку".

І ще. Якщо сторони спорять з приводу суміжного землекористування, виконавчий комітет місцевої Ради народних депутатів зобов'язаний за заявою однієї з них забезпечити протягом десяти днів досудовий розгляд опору погоджувальною комісією, склад якої обирається місцевою Радою народних депутатів. У разі недосягнення згоди, вирішення спору за заявою однієї із сторін, може бути передано на розгляд суду. Подання однією із сторін заяви на розгляд погоджувальної комісії не виключає права іншої звернутися з позовом до суду.

ГОЛОВА. Олександре Павловичу! Усі погоджуються, потім вам надамо слово. Давайте проголосуємо таку редакцію. "За" - 260. Приймається. Перший мікрофон.

КОЦЮБА О.П., голова Комісії Верховної Ради України у питаннях законодавства і законності /Радянський виборчий округ, м. Київ /. Шановні народні депутати! Хотів би, щоб ви надали можливість /і наша комісія візьме в цьому участь/ привести у відповідність статті про порядок вирішення земельних спорів зі статтями 9, 10, 13, 14, 15.

ГОЛОВА. А там же, в тих статтях, було посилання на те, що це буде визначено в статтях 103 і 104, Олександре Павловичу. Це в стенограмі є. Тут ми нічого не порушуємо.

Чи є зауваження до статті 104?

Третій мікрофон.

БАРАБАШ О.Л. Шановні колеги! У статті 95, яку ми взяли з альтернативного варіанта, розписаний весь механізм вирішення спорів. І територіальних, і між власниками землі і землекористувачами, і навіть досудовий розгляд. І тому ця деталізація - де, яка Рада і що вирішує - непотрібна. Отже, гадаю, усі ці статті можна вилучити, залишити тільки одну.

ГОЛОВА. Ця пропозиція перегукується з пропозицією Олександра Коцюби. Тому ми доручаємо депутатам Морозу, Коцюбі, Барабашу, Зайцю Івану Олександровичу /бо у нас їх два/ привести у відповідність ці статті і завтра внести свої зауваження на розгляд Верховної Ради, щоб зранку ми проголосували в цілому за цей документ як за закон. Тоді у нас немає потреби голосувати статті 105, 106, 107 і так далі аж до статті 114.

У депутата Сметаніна є зауваження. Третій мікрофон.

СМЕТАНІН В.І., заступник голови Комісії Верховної Ради України у правах людини /Кіровський

виборчий округ, Дніпропетровська область/. У меня есть возражение по поводу статьи 112. Здесь прозвучало /народный депутат Головатый говорил/, что спор может быть обжалован в вышестоящие Советы. Эта круговерть у нас уже 70 лет продолжается. Думаю, гражданин, который не согласен с решением, допустим, сельского Совета, должен сразу обращаться в суд. Не надо никуда ходить.

Суды с радостью воспринимают такие статьи, гражданина отпихивают, и он начинает ходить из сельского в районный Совет, из районного в городской, из "городского - в областной, потом дальше. Так мы рождаем хождения, жалобы, ведь привыкли к крепостному праву ходоков. Считаю, должно быть так: если гражданину отказали в сельском Совете, он сразу должен обратиться по своему вопросу в суд.

ГОЛОВА. Прошу уваги. Давайте ми закінчимо нормально обговорення. Ще раз вношу пропозицію. У зв'язку з тим, що ми прийняли статтю в редакції, запропонованій в альтернативному варіанті, відпадає потреба в деталізації, яка проходила в багатьох статтях.

Тому ми доручаємо голові Комісії у питаннях законодавства і законності Коцюбі Олександру Павловичу, депутату Морозу Олександру Олександровичу і від альтернативної групи депутату Барабашу Олександру Леонідовичу /давайте ще депутата Сметаніна Володимира Ілліча підключимо/, щоб вони доопрацювали ці зауваження внесли на наш розгляд, а ми за них тоді проголосуємо.

Тепер стаття 114. Є зауваження? Немає. До статті 115? Немає. До статті 116 є зауваження? Немає. До статті 117і? Немає. До статті 118? Немає. Тоді названі статті голосуються

в редакції, запропонованій комісією.

"За" - 192. Щось машина не спрацювала. Голосуємо ще раз.

"За" - 214. Ні, ні, лампочки не горіли. Прошу переголосувати. Зосередьтеся і голосуйте.

Так, ось депутати з Чернігівської і Черкаської областей показують, що там лампочки не горіли. Пульти не працюють.

Що ви скажете? Просять зробити паузу.

Не поспішайте. Прошу хвилину уваги. /Шум у залі/.

Юрію Васильовичу, ми зробимо перерву і продовжимо. Зосередьтесь, будь ласка. Можні голосувати. Прошу проголосувати названі статті, включаючи, й статтю 118.

"За" - 293. Приймаються.

Шановні народні депутати! Надійшов такий депутатський запит, який підписали більше ста народних депутатів. Тому я щодо цього доручення, яке ми з вами вже записали. Прошу депутатів Мороза, Чепурного, Шеховцова, Сугоняка, Білого зібратися все-таки і подивитися на статтю 1. Бо пропонується дещо інша її редакція. Ось, скажімо, президент фермерів Микола Іванович Шкарбан вніс свою пропозицію. Є й інші. Тому прошу зібратися і підготувати таку редакцію, яку б сприйняли всі. А завтра переголосуємо статтю 1, проголосуємо за узгодження цих статей в плані розгляду земельних спорів, а потім проголосуємо за закон. Другий мікрофон.

ДУНТАУ О.М., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України у закордонних справах /Ізмаїльський виборчий округ, Одеська область/. Уважаемый Иван Степанович! Уважаемые депутаты! Прошу внимания. Статьей 7 Земельного кодекса предусматривается, что иностранные граждане не имеют права на приобретение земли. Вчера, приняв Закон об иностранных инвестициях, мы дали право иностранным инвесторам приобретать движимое и недвижимое имущество, в том числе и дом. Но получается парадокс: дом будет "висеть", ведь участок вокруг дома принадлежать инвестору не будет. Поэтому убедительно вас прошу привести этот вопрос в соответствие с Законом об иностранных инвестициях с тем, чтобы можно было все снивелировать.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! З надзвичайно великим проханням звертаються народні депутати Алтунян, Потебенько і Табурянський - надати їм по 2-3 хвилини.

Давайте так: перший виступає депутат Алтунян, другий - Депутат Потебенько і третій - депутат Табурянський. Прошу.

АЛТУНЯН Г.О. Шановні колеги! Сьогодні вранці я почув у передачі радіостанції "Свобода" про те, що військовослужбовці України запропонували свої послуги Міністерству

оборони Азербайджану. Міністр оборони Азербайджану їх нібито прийняв, запропонувавши працювати в ранзі радників і вчителів.

Радіостанція "Свобода" коментує це як безпосереднє втручання однієї держави у справи іншої. Я з цього приводу мав розмову з Василем Васильовичам і надіслав запит Міністру оборони і голові Служби національної безпеки. Голова Служби національної безпеки сказав, що подібних відомостей у нього немає, а Міністр оборони України надіслав офіційну телеграму, в якій ішлося про те, що інформація радіостанції "Свобода" про участь військовослужбовців України в роботі міністерства оборони Азербайджану не відповідає дійсності.

ГОЛОВА. Беремо до відома. Слово надається Потебеньку Михайлу Олексійовичу.

ПОТЕБЕНЬКО М.О. Шановні народні депутати! Останнім часом деякі засоби масової інформації дозволяють собі недопустиме. Вони дискредитують народних депутатів, а отже й Верховну Раду. Так, у газеті". Хрещатик" /номер 48 від 12 березня/ опубліковані, м'яко кажучи, неперевірені дані про те, що депутат Потебенько до підвищення цін придбав автомобіль і тепер будує гараж поблизу Байкового кладовища. Хочу заявити, що машину я не купував, гараж не будую. Тому прошу поставити питання про притягнення до суворої відповідальності за зумисну дискредитацію народних депутатів України кореспондента газети "Хрещатик" Конющенка та

редактора цієї газети.

ГОЛОВА. Комісії з питань гласності і засобів масової інформації даємо доручення розглянути цей факт. Прошу.

ТАБУРЯНСЬКИЙ Л.І., президент синдикату "Олімп" м. Дніпропетровськ / Петровський виборчий округ, Дніпропетровська область /. Уважаемые депутаты! Речь пойдет о том, или мы сегодня обеспечиваем инвалидов. Имеются в виду реабилитационные комплексы, специальные коляски и тому подобное. Даже схватка с Министерством социального обеспечения, в результате которой министр ушел в отставку, ничего не изменила. Как никто не занимался решением этих вопросов, так и не занимается.

Я обращаюсь к вам, уважаемые депутаты, с просьбой и прошу поддержать ее. Чтобы мы могли восстановить производство инвалидных колясок, создавать комплексы по реабилитации инвалидов, необходимо решение парламента, потому что ныне действующие законодательные акты не даст возможности решить эти вопросы.

Обращаюсь к вам с просьбой о поддержке.

ГОЛОВА. Дякую. Даю довідку. Дійсно, такий депутатський запит народного депутата Табурянського був. Над ним працює Комісія з питань планування, бюджету, фінансів і цін. Але у них є багато питань і до синдикату "Олімп". Коли

все з'ясується, вони дадуть відповідь народному депутату Табурянському. А при потребі - проінформуємо всіх. Прошу комісію депутата Науменка також зайнятися цим питанням.

Сесія продовжить роботу завтра о 10 годині.