ЗАСІДАННЯ ШІСТНАДЦЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України. 13 лютого 1992 року. 10 година.

Головує Голова Верховної Ради України ПЛЮЩ І.С.

ГОЛОВА. Доброго ранку, шановні народні депутати! Прохання підготуватися до реєстрації.

Від вашого імені я поздоровляю з днем народження народних депутатів Зіновія Васильовича Петровського та Івана Михайловича Мусієнка. /Оплески/. Бажаємо їм міцного здоров'я і всіляких успіхів.

У мене в побажання до всіх нас, щоб ми до чогось домовлялися. Учора ми так завершили свою роботу, що мені аж моторошно...

Учора ми не закінчили розгляд законопроекту про оподаткування доходів підприємств та організацій. Тому сьогодні пропонується такий порядок роботи: закінчимо це питання, а потім дамо можливість депутатам висловитися з ряду інших. Не буде заперечень? Продовжуємо розгляд законопроекту.

З цього питання?

Перший мікрофон.

Вибачте, мені нагадують, що ми не зареєструвалися. Прошу ввімкнути табло.

Прошу зареєструватися.

У залі присутні 393 народних депутати. Ранкове засідання оголошується відкритим.

Продовжуємо обговорення законопроекту про оподаткування доходів підприємств та організацій. Учора ми дійшли до статті 8? Щодо пункту 5 думки розділялися, повторюю, невідомо чому. Потім ми домовилася, що депутатам буде роздана довідка про податки і обов'язкові платежі, які сплачують підприємства і організації відповідно до чинного законодавства, відрахування до спеціальних фондів, віднесених на витрати виробництва, розміри ставок оподаткування, а також порівняльна таблиця систем оподаткування підприємств України, Росії і Бєларусі. Отже, ви озброєні методичним і довідковим матеріалом. Усі одержала? Я думаю, ми і Уряд свої зобов'язання виконали.

Перший мікрофон.

ПАНАСЮК Ф.Т., голова Чуднівської районної Рада народних депутатів /Любарський виборчий округ, Житомирська область/. Шановний Іване Степановичу! Шановні депутата! Учора, як вам відомо, відбулася зустріч Президента з аграрниками. Були присутні майже пів-тисячі чоловік...

ГОЛОВА. Вимкніть мікрофон. Ми домовилася, що говоритимемо тільки про оподаткування. Решта питань - після цього.

Депутате Байрако Михайле Миколайовичу, будь ласка. /Голоси із залу/.

От з цього приводу говоритимемо, коли дійдемо до статті.

Прошу взяти порівняльну таблицю. Учора, нагадую, ми дійшли до статті 9. Статтю 8 переголосуємо дещо пізніше.

Чи є в депутатів зауваження і пропозиції до статті 9?

БАРАКА М.М., заступник міністра України у справах роздержавлення і демонополізації виробництва /Дзержинський виборчий округ, Дніпропетровська область/. Пропозицій не надходило.

ГОЛОВА. Прошу, розгорнути порівняльну таблицю /це сторінка 60, розділ ІІІ/, щоб вам не зачитувати. Немає зауважень?

БАЙРАКА М.М. Немає.

ГОЛОВА. Стаття 9 в редакції комісії ставиться на голосування. Прошу проголосувати. "За" - 277. Приймається. Чи є в депутатів зауваження до статті 10? Є. Другий мікрофон.

КОЛІСНИЧЕНКО М.П., член Комісії Верховної Ради України з питань відродження та соціального розвитку села /Білогірський виборчий округ, Республіка Крим/. Иван Степанович! Михаил Николаевич! К статье 10 есть редакционная правка.

После слов "і перестрахування" добавить: "крім платежів до обов'язкових видах державного страхування".

БАЙРАКА М.М. "Крім платежів по обов'язковому державному страхуванню". Так?

Заперечень немає. Вони не оподатковуються, тому, я думаю, так краще.

ГОЛОВА. Комісія погоджується з такою правкою. Є потреба голосувати? Немає. Давайте проголосуємо.

Хто за те, щоб статтю 10 викласти в редакції комісії з правкою, внесеною депутатом Колісніченком, прошу проголосувати.

"За" - 284. Приймається.

Чи є в депутатів зауваження до статті ІІ?

Другій мікрофон.

КОЛІСНІЧЕНКО М.П. Уважаемые депутаты! Есть предложение - дополнить пункт "а" таким текстом: "крім виплат по обов'язкових видах державного страхування", а також внести правку у пункті "в": "сума платежів за послуги банків, а також підприємств, організацій і установ по перерахуванню страхових платежів".

БАЙРАКА М.М. Шановні товариші! Я вважаю, що першу пропозицію можна прийняти, тому що, дійсно, ми за неї проголосували і автоматично перенесемо її до статті 11. Щодо другої пропозиції, то потрібно ще вивчити це питання.

ГОЛОВА. Тобто до пункту "а"?

БАЙРАКА М.М. Так, до пункту "а" додати те, що ми проголосували раніше.

ГОЛОВА. Привести у відповідність статтю 10 із пунктом "а" статті 11. Зрозуміло? Прошу за таку поправку проголосувати.

"За" - 286. Приймається.

Думаю, що депутат Колісниченко не наполягає?

КОЛІСНИЧЕНКО М.П. Ні.

ГОЛОВА. Отже, узгоджено. Чи є ще зауваження до статті 11? Немає. Стаття 11 з урахуванням пропозиції депутата Колісниченка ставиться на голосування в цілому. Прошу проголосувати.

"За" - 298. Приймається.

Чи є у депутатів зауваження до статті 12?

БАЙРАКА М.М. Немає.

ГОЛОВА. Немає. Ви вже не відходьте від мікрофона. Другий мікрофон.

КОЛІСНИЧЕНКО М.П. Уважаемые товарищи депутаты! В связи с тем, что принципы расчета доходов страховых организаций аналогичны тем, которые применятся к предприятиям, есть предложение ставку налога установить 16 процентов. Я прошу рассмотреть этот вопрос и еще раз вернуться к голосованию.

БАЙРАКА М.М. Я вчора пояснював, що...

ГОЛОВА. Ближче до мікрофона, Михайле Миколайовичу.

БАЙРАКА М.М. Банківська, страхова справа - це зовсім інше, ніж робота підприємств. Тому страхова, інвестиційна і банківська справа підлягає оподаткуванню за ставкою 35 процентів.

ГОЛОВА. Я бачу по залу, що більшість погоджується з комісією.

Перший мікрофон.

ПАУЛЬ В.Й., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України у справах молоді /Харцизький виборчий округ, Донецька область/. На странице 61 есть предложение Комиссии по вопросам экономической

реформы и управления народным хозяйством. Здесь ставится такой вопрос: не будет ли двойного налогообложения? Ставится также вопрос об исключении части второй статьи 12. Я прошу разъяснить или поставить на голосование.

БАЙРАКА М.М. Шановні товариші! Дивіденди, отримані підприємствами, оподатковуються за ставкою 15 процентів. За це ми вже проголосували.

Тому пільги банківських і страхових компаній згідно з отриманими доходами від дивідендів повинні також оподатковуватись за ставкою 15 процентів. Так ведеться в усьому світі.

ГОЛОВА. Депутат Пауль погоджується з такою аргументацією і не наполягає на голосуванні. Все по статті 12? Голосуемо її в редакції комісії.

"За" - 298.

Є в депутатів зауваження до статті ІЗ?

БАЙРАКА М.М. Була пропозиція...

ГОЛОВА. Ці пропозиції враховані. Є ще зауваження?

БАЙРАКА М.М.Є. Після слова "банківських" слід вставити "страхових", щоб це відносилось до банківських і страхових компаній.

ГОЛОВА. Немає більше зауважень до статті 14? Перший мікрофон.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О., голова Комісії Верховної Рада України з питань Чорнобильської катастрофи /Світловодський виборчий округ, Кіровоградська область/. Шановний доповідачу! Я з мотивів голосування, щоб знати, як за цю статтю голосувати. Скажіть мені, будь ласка, коли американський, канадський чи австралійський фонд допомоги жертвам Чорнобиля відкривають у Києві свої офіси, то чи оподатковуються вони? Вони також є юридичними особами?

БАЙРАКА М.М. Усі підприємства - і юридичні, і фізичні, і будь-які іноземні громадяни і фізичні особи оподатковуються згідно з чинним законодавством.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Якщо вони везуть гуманітарну допомогу на Україну?

БАЙРАКА М.М. Гуманітарна допомога не оподатковується.

ГОЛОВА. Пільги закладені в іншій статті. Тобто вони всі підлягають оподаткуванню, але мають пільги згідно з попередньою статтею. Ще є зауваження? Немає.

Тоді статті 13 і 14 голосуються в редакції комісії з урахуванням обговорення.

Прошу проголосувати.

"За" - 308. Приймається.

Чи є у депутатів зауваження до статті 15?

БАЙРАКА М.М. До статей 15 і 16 пропозицій не надійшло, тому прошу проголосувати за ці статті.

ГОЛОВА. До статті 16 немає зауважень? Чи в до статті 17 зауваження?

БАЙРАКА М.М. Немає.

ГОЛОВА. Чи є зауваження до статті 18?

БАЙРАКА М.М. Немає.

ГОЛОВА. До статті 19 немає зауважень? Чи є зауваження до статті 20?

БАЙРАКА М.М. Немає.

ГОЛОВА. Стаття 20 "Платники податку". Записано: "Платники податку на фонд оплати праці колгоспників в колгоспи, у тому числі й рибальські".

До статті 21 є зауваження?

БАЙРАКА М.М. Немає.

ГОЛОВА. Є зауваження до статті 22?

БАЙРАКА М.М. Пропозиція врахована.

ГОЛОВА. До статті 23 не надходило пропозицій. Зараз теж немає.

Давайте проголосуємо за статті з 15 по 23 включно в редакції комісії. Прошу проголосувати.

"За" - 304. Приймаються.

Чи в у депутатів зауваження до статті 24? Немає.

Є зауваження до статті 25? Немає.

Чи є зауваження до статті 26? Є.

Тоді давайте спочатку проголосуємо за статті 24 і 25, а за статтю 26 - окремо. Прошу проголосувати за статті 24 і 25 у редакції комісії.

"За" - 305. Приймаються.

Щодо статті 26 є зауваження?

Третій мікрофон.

БАРАБАШ О.Л., секретар Комісії Верховної Ради України з питань економічної реформи і управління народним господарством /Жовтоводський виборчий округ, Дніпропетровська область/. Наша комісія внесла таку ж пропозицію, яку ми вчора внесли до інших статей і проголосували за неї: про безспірний порядок вилучення коштів податковою інспекцією. І от виходить, що податкова інспекція сама визначає, правильно чи неправильно визначений доход, і якщо виявляє прихований доход, то у безспірному порядку і вилучає ці кошти. І нікому не можна її дії оскаржити.

Тому наша комісія пропонує до пункту 2 і до пункту 1 внести ту саму поправку, яку ми уже проголосували до інших статей. Записати, що це здійснюється "через суд або арбітражний суд".

ГОЛОВА. Олександре Леонідовичу, ви дещо узагальнюєте. Поперше, чи правильна, чи неправильна методика, то це, крім податкової інспекції, важко кому визначити.

БАЙРАКА М.М. Шановні товариші! Не може бути суд і арбітражний суд вищим судом над податковою службою. Податкова служба контролюється за підпорядкуванням. І згідно з законом, який ми з вами прийняли.

ГОЛОВА. Михайле Миколайовичу, це питання полонить заступник Міністра фінансів.

ІЛЬЇН В.Н., заступник Міністра фінансів України. Шановні товариші! Не можна приймати те, що пропонує народний депутат Барабаш. Я можу навести дані, що в безспірному порядку стягується кожний четвертий платіж. Ви собі уявіть, якщо все це передаватимемо до суду, що ж це буде? Бюджету не буде, а суди потрібно буде збільшувати в кілька разів. /Шум у залі/.

Одну хвилинку. Тут йдеться про планові платежі. Зараз мова не йде про стягнення штрафів і так далі. І планові платежі підприємства досить часто не оплачують своєчасно, тому потрібно і їх стягувати.

ГОЛОВА. Віталію Никифоровичу! Шановні народні депутати! Мені здається, що йдеться про різні речі. Податкова інспекція діє згідно з інструкцією і законом. Якщо ж податкова інспекція неправильно трактує справу або односторонньо підходить до неї, то це повинен вирішувати народний суд або арбітражний суд.

БАЙРАКА М.М. І це записано в законі.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

БАРАБАШ О.Л. У Законі про державну податкову службу записано, що можна оскаржити тільки в порядку адміністративного підпорядкування. Тобто, якщо місцева податкова інспекція зняла податок, то можна скаржитися тільки її начальнику. Не можна скаржитися ні в суд, ні в арбітраж. І це веде до повного свавілля, бо як вона визначила ставки, незалежно від того, правильно чи ні, так і йде оподаткування - "у безспірному порядку". Не може бути в правовій державі безспірного порядку вилучення коштів.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

САЛІЙ І.М., голова Подільської районної Ради народних депутатів, голова виконавчого комітету /Подільський виборчий округ, м. Київ/. Я пишаюся, що в нас є такий народний депутат, як Барабаш. Але в цьому випадку його не можна підтримати хоча б тому, що в судах, прокуратурі, арбітражі такі ж люди, як і в податковій інспекції. Не треба думати, що в податковій інспекції люди менш чесні, ніж в інших.

Тому я думаю, що підтримати це не можна. Не можна нікому не довіряти.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ВОРОБЙОВ О.М., заступник голови Сумської міської Ради народних депутатів /Ковпаківський виборчий округ. Сумська область/. Уважаемые коллеги! Давайте с вами задумаемся. Мы все время говорили о том, что будем строить нормальное правовое государство. Наше государство отличалось тем, что государственные структуры были выше прав субъекта, то ли гражданина, то ли предпринимателя.

Давайте мы в конце концов хотя бы уравняем их в этих правах. И я считаю, что поправка комиссии, которую отстаивает депутат Барабаш, полностью обоснована. И должно быть именно так.

ГОЛОВА. Я поставлю на голосування. Але я не хочу, щоб у нас знову був прецедент. Давайте ми розберемося. Податкова інспекція мав право тлумачити закон і інструкції, які ми приймаємо. Та трапляються випадки, коли інша сторона не погоджується із її діями. Тому арбітром у цій ситуації повинен виступити арбітражний чи народний суд. Це і записано.

ІЛЬЇН В.Н. "У разі незгоди громадян з прийнятим рішенням дії службових осіб у такий же строк можуть бути оскаржені до суду, який розглядає скаргу протягом місяця" - це записано в Законі про державну податкову Службу.

ГОЛОВА. Давайте так. Доручимо депутату Барабашу як секретарю комісії і доповідачу депутату Байраці привести у відповідність запис у цих статтях із положеннями Закону про державну податкову службу, в якому сказано, що протягом місяця надається право оскарження в арбітражному чи народному суді.

Третій мікрофон.

ІОФФЕ Ю.Я., генеральний директор виробничого об'єднання "Стахановвугілля" /Брянківський виборчий округ Луганська область/. Уважаемые коллеги! Понимаете, на что нас толкают? Налоговая инспекция в бесспорном порядке заберет эти деньги у предприятия, а потом - судись. Суд должен решить - набирать или не забирать деньги у предприятия. А где гарантия, что все руководители этих налоговых инспекций - порядочные люди? Попадутся один или два непорядочных человека и начнется заваруха,

будет тратиться дорогое время, Я считаю, что в такой редакции ни в коем случае принимать нельзя. Должен суд это решать, а не налоговая инспекция - в бесспорном порядке, как предлагается.

ГОЛОВА. Ще надам слово від другого і першого мікрофонів і закінчимо дискусію. Другий мікрофон.

АЛТУНЯН Г.О., голова Харківського міського комітету народного контролю /Київський виборчий округ, Харківська область/. Шановний Іване Степановичу! Шановний доповідачу! Ви знаєте, що я маю сказати. У виступі шановного депутата Салія прозвучала така фраза, що всі люди можуть бути нечесні або чесні. Це неправильно, мені здається. Треба чітко розуміти, що є судова влада. Вона для того й існує, щоб усі ці цивільні, кримінальні справи можна було оскаржити. Я з вами згоден, Іване Степановичу. Нічого страшного, якщо буде і там дуже чітко про це написано. Тобто я підтримую депутата Барабаша і вважаю, що там це повинно бути підкреслено ще раз.

ГОЛОВА. У нас ініціативно працює останнім часом депутат Сербія.

Перший мікрофон.

СЕРБІН Ю.С., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань будівництва, архітектури та житловокомунального господарства /Шосткинський виборчий округ, Сумська область/. Спасибо! Я считаю, что абсолютно правы Ильин и члены комиссии. Я

- бывший хозяйственник. Ошибки возникают всего в двух сотых процента. Эти две сотых согласно Закона о

государственной налоговой службе дается возможность отработать, подать в суд. Все остальное должно взыматься в бесспорном порядке. Это нужно оставить, иначе мы никогда не будем иметь бюджета. Я сам хозяйственник и знаю, как это делается. Я просто хитрил, не хотел платить и так далее. Что же, меня за это каждый раз вызывать в суд? Мы никогда бюджета не будем иметь. Надо поддержать то, что есть в законе, а если хозяйственник не согласен - пусть подает в суд. Вот моя точка зрения.

ГОЛОВА. Я, шановні народні депутати, ще раз вношу таку пропозицію. За основу беремо те що запропонувала комісія, але з урахуванням поправки, внесеної депутатом Барабашем. Ви її відредагуйте відповідно до Закону про державну податкову службу. Давайте проголосуємо за таку редакцію. Прошу проголосувати статтю 26 з такою поправкою.

"За" - 274.

Чи є в депутатів зауваження до статті 27? Вноситься пропозиція статтю 27 привести у відповідність з попередньою. Немає більше до статті 27 зауважень? Немає.

До статті 28 немає зауважень? Немає.

До статті 29? Немає.

Тоді статті 27, 28, 29 голосуються з урахуванням, що статтю 27 приведуть у відповідність з проголосованою редакцією статті 26.

БАЙРАКА М.М. Іване Степановичу! Статті 27 і 28 - останні.

ГОЛОВА. Статті 27 і 28 голосуються в редакції, запропонованій комісією. Прошу голосувати.

"За" - 283. Приймаються.

Тепер ми повертаємося до статті 8. Прошу знайти її. Учора щодо пункту 5 наші думки розділилися.

БАЙРАКА М.М. Було дві про позиції залишити і вилучити весь текст. Треба проголосувати.

ГОЛОВА. Михайле Миколайовичу, ви скажіть чітко, про що ви домовилися.

БАЙРАКА М.М. Ми домовилися про те, щоб підтримати пропозицію депутата Воробйова і вилучити з статті 8 пункту 5 другий абзац, а тоді проголосувати статтю 8.

ГОЛОВА. Зрозуміла пропозиція? Депутат Воробйов погоджується.

БАЙРАКА М.М. Кабінет Міністрів має право надавати кредит, але він не вправі списувати його самостійно.

ГОЛОВА. Стаття 8 голосується в редакції комісії з урахуванням пропозиції депутата Воробйова. Прошу проголосувати. "За" - 281. Стаття 8 прийнята. Які ще зауваження? Перший мікрофон.

ШОВКОШИТНИЙ В.Ф., секретар Комісії Верховної Ради України з питань Чорнобильської катастрофи /Харківський виборчий округ, м. Київ/. Шановний доповідачу! У мене запитання стосується статті, за яку проголосували. "Кабінет Міністрів України мав право надавати податковий кредит на інші цілі й на інших умовах, ніж це передбачено..." На які цілі і на яких умовах? Де це визначено, чим це регулюється?

БАЙРАКА М.М. Це визначено у статті 8 "Надання податкового кредиту". На які цілі? Ми з вами, коли обговорювали питання, який брати податок: з прибутку чи, з доходу, - визначили, що колі переходимо на цей вид податку, то багато підприємств базових галузей можуть опинитися в тяжкому становищі, бо в них не вистачатиме коштів для виплати заробітної плати. Тому Кабінету Міністрів надається особливе право подавати таку кредитну допомогу підприємствам базових галузей.

ШОВКОШИТНИЙ В.Ф. Які інші умови?

ГОЛОВА. Зрозумійте, що в нас тепер перехідний період, і кожного дня, депутате Шовкошитний, може виникати безліч інших умов. Тому треба, щоб хтось регулював їх. Якщо ми тримаємо Кабінет Міністрів, то він і повинен регулювати згідно з законодавством.

Ще які зауваження?

Другий мікрофон.

РОМАНОВ Ю.С., завідуючий відділом астрономічної обсерваторії Одеського державного університету імені І.І. Мечникова /Жовтневий виборчий округ, Одеська область/. Иван Степанович! Вчера мы решили протокольно вернуться к статье 5, пункт "г". Сейчас вам передали записку от Вице-президента Академии Наук Трефилова и группы депутатов с просьбой рассмотреть и поддержать предложение о включении в этот пункт научных и инженерных обществ. Это нужно сделать, потому что это база для развития Украины. Если этого не сделать, будет непонятно, чем отличается научно-инженерное общество от других организаций.

Мы проголосовали за статью в целом, но у нас есть право... Тем более, что там подписалась группа депутатов.

ГОЛОВА. Я даю довідку народним депутатам. Учора ми тричі поверталися до пункту "г".

Перший раз з'ясовували, що таке ці творчі спілки. Потім голосували /було 224 голоси за, пам'ятаєте?/. Потім ми втретє повернулися до цього пункту, знайшли формулювання і проголосували. Отже, цей пункт проголосований.

Другий мікрофон.

РОМАНОВ Ю.С. Но научно-инженерные общества выпали, понимаете? Тем более, что это предложение подавалось в комиссию и раньше. Я думаю, ничего страшного, если мы это проголосуем дополнительно.

БАЙРАКА М.М. Комісія виходила з того, що перелік організацій і об'єднань, які підлягають пільговому оподаткуванню, зафіксовано чітко. І ваша пропозиція, про яку ви тепер говорите, була розглянута ще півроку тому. Ми дійшли висновку, що

такі організації оподатковуються на загальних підставах. Дякую.

ГОЛОВА. Я не можу ставити на голосування, тому що це вже проголосовано.

Чи є в депутатів якісь загальні зауваження? Бо ми зараз прийматимемо законопроект в цілому.

Третій мікрофон.

БОНДАРЕНКО В.С., директор хімічного заводу імені Петровського, м. Петровське Антрацитівський виборчий округ, Луганська область/. Иван Степанович! Мы в этом законопроекте уже освободили всех. Остались только одни налогоплательщики - предприятия. Давайте еще инженеров, еще кого-то туда присоединим и все налоги из одного кармана будем брать, л считаю, что никаких дополнений нельзя вносить.

ГОЛОВА. Дякую. Так ми і зробимо.

Другий мікрофон.

МАЯКІН В.Д., директор Костянтинівського металургійного заводу імені М.В. Фрунзе /Костянтинівський виборчий округ, Донецька область/. Сейчас было сказано, что у нас переходный период. Но зарплату трудящимся предприятия должны платить. Переходный период может длиться долго. И я задаю вопрос уважаемому докладчику: хотя бы по одному предприятию были проведены расчеты в соответствии с предлагаемым законопроектом или нет?

Мы прикидывали у себя. Практически все предприятия металлургии оказываются в очень тяжелом положении. Поэтому я считаю, что нужно конкретно просчитать. Законопроект в целом принимать нельзя.

БАЙРАКА М.М. Шановний депутате Маякін! Ви вчора були відсутні. Якби ви були на кожному засіданні, то було б не соромно сьогодні виходити до трибуни.

Ми вчора обговорили все це. Питання не в цьому законі, а в нормативах відрахувань до соціальних програм, які ми прийняли.

Тому після прийняття цього закону ми повинні зменшити відрахування, які відносяться на собівартість, для того щоб підприємства почали працювати. Це і я підтримую. Але цей законопроект ми повинні прийняти і доручити Кабінету Міністрів переглянути ті ставки.

Буде сформований бюджет. А тоді згідно з тим, як він буде сформований, ми проголосуємо, від яких соціальних програм відмовляємося.

ГОЛОВА. І ще одне. Я звертаюся до керівників підприємств. Учора була розмова з Носовим - одним із представників металургійної промисловості. Я йому сказав: от ми розійшлися на перерву, і я не розумію, на чому ми не порозумілися. А він каже: годі вам битися. Приймайте вже що-небудь і дайте нам жити.

То давайте ми прислухаємося до цього.

Перший мікрофон.

ВОРОБЙОВ О.М. Уважаемые коллеги! Я предлагаю, чтобы Иван Степанович зачитал проект решения, который вчера ему положили на стол. Суть сводится к следующему. Сегодня законопроект в целом не голосуется. Таблица, которую выдал нам сегодня Кабинет Министров, не является прогнозом. Меня интересует, как будут жить предприятия тех или иных отраслей в связи с введением этих налогов? Только после того, как мы уточним налоговые ставки по всем законам, может быть принят этот закон и соответствующее постановление.

Иван Степанович, если у вас проекта нет, его зачитает депутат Сербии.

ГОЛОВА. У мене все є.

ВОРОБЙОВ О.М. Давайте мы его обсудим и проголосуем.

БАЙРАКА М.М. Думка комісії щодо вашої пропозиції така. Ми повинні прийняти закон, потім постанову про його введення в дію. Ось так треба чинити.

ГОЛОВА. Усі виступили? Третій мікрофон.

ШЛЕМКО В.Т., начальник управління культури виконавчого комітету Івано-Франківської обласної Ради народних депутатів /Косівський виборчий округ, Івано-Франківська область/. Мене цікавить, чи буде третє читання, щоб внести пропозиції. Тому що

прийняття закону в такому вигляді призведе до повного розвалу матеріально-технічної бази галузі культури. Якщо ви дасте мені зараз одну хвилину, я обгрунтую...

ГОЛОВА. Ні, обгрунтування вже були. Другий мікрофон.

ДУНТАУ О.М., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України у закордонних справах /Ізмаїльський виборчий округ, Одеська область/. Уважаемый Иван Степанович! Уважаемые депутаты! Мы вчера договорились, что законопроект в целом не голосовать, а перенести его на третье чтение. Почему? Потому что в структуре закона могут быть определенные изменения, и здесь практически 99 процентов выступающих поддерживали ату инициативу.

Поэтому ради этого же закона, ради того, чтобы он действительно работал и давал пользу народу и народному хозяйству, нужно принимать именно такое решение. Оно диктуется не просто какими-то эмоциями, а тем, что предприятия при таких налогах поставлены в страшные условия.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

СЕРБІН Ю.С. Я можу зачитати проект постанови.

ГОЛОВА.. Не потрібно, у мене є.

СЕРБІН Ю.С. Учора я вносив дві пропозиції - проект цієї постанови і про відміну 28 відсотків. Я хочу обгрунтувати,

що все ж таки потрібно проголосувати.

Якщо ми зробимо так, що 28 відсотків буде нараховуватися тільки на продукцію, що йде за межі України, а 26 відсотків з 28 залишимо у бюджеті держави, то Україна і Росія нитимуть нормальний баланс. Якщо ж для тих підприємств, які будуть продавати цю продукцію за вільно конвертовану валюту, залишати 10 відсотків, то у нас буде нормальний баланс, але ми угробимо наше підприємство.

Тому я пропоную сьогодні проголосувати за відміну 28 відсотків. Потім згідно з постановою будемо ще підраховувати.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

ПАНАСЮК Ф.Т. Шановний Іване Степановичу! Я хотів би хвилинку уваги приділити вчорашній події, яка відбулася при зустрічі з Леонідом Макаровичем.

Аграрника поставши питання про неспроможність економіки сільськогосподарських підприємств витягнути на собі сьогодні все виробництво. Відповіді не зуміли дати. Леонід Макарович пообіцяв, що Уряд його розгляне, внесе конкретну пропозицію щодо системи оподаткування сільськогосподарських підприємств.

Я прошу вас, Леоніде Макаровичу, і вас, Іване Степановичу, не торпедувати прийняття закону сьогодні. У всякому разі ми не можемо просто проголосувати його в цілому, не давши відповіді на поставлене аграрниками питання. Адже в зустрічі взяли участь представники сільськогосподарських підприємств з усієї України.

Треба знайти якусь форму або доручити конкретно Уряду підготувати постанову чи внести зміни та доповнення до окремих статей проекту закону.

Дякую.

ГОЛОВА. Четвертий мікрофон.

ЄМЕЦЬ О.І., голова Комісії Верховної Ради України у правах людини /Центральний виборчий округ, м. Київ/. Я хочу звернути увагу на те, що довідка, яку ми сьогодні отримали від Кабінету Міністрів, "не є тим комплексним аналізом, який ми просили дати. Це - перелік позицій, бо в ній немає ні аналізу, ні прогнозу, як будуть діяти підприємства в умовах такої системи оподаткування.

Тому я ввалюю, що проект, запропонований Сербіним та групою депутатів, є найбільш оптимальним. Просимо поставити його на голосування, а потім розглядати у третьому читанні цей законопроект.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ДОРОГУНЦОВ С.І., голова Ради по вивченню продуктивних сил України АН України /Суворовський виборчий округ, Одеська область/. Шановні народні депутати! Шановна президіє! Я приєднуюся до пропозиції поставити на голосування проект Сербіна. Чим я керуюся?

По-перше, ні ми, депутати, ні творці проекту закону не знають соціально-економічних наслідків, до яких призведе введення в дію закону.

По-друге, нам ніхто не запропонував модель, за якою діятиме закон - для колгоспів, радгоспів, промислових підприємств,

малих підприємств, кооперативів та інших організацій. Ми могли б мати конкретні моделі по всіх цих групах підприємств, відчути дію цього закону. Я думаю, що він сам це зробить.

І далі. Ні ми, ні творці законопроекту не знають, яким буде обсяг коштів, що надаються підприємствам, які підприємства звільняються від оподаткування. У що це виллється для республіки?

І останнє. Іване Степановичу! При обговоренні однієї статті ви якось оказали, що ми беремо її за основу, вносимо пропозиції комісії і додаємо те, що сказав депутат. Давайте проголосуємо, а потім сформулюємо. Хіба це є процес нормоформування, правового вирішення питання? Мені соромно за себе і за наших депутатів, коли вони голосують за такі пропозиції.

Дякую.

ГОЛОВА. Ви знаєте, всьому є межа. Якби ми з того чи іншого питання надали можливість всім виступити, то шли б 360 чи 370 думок. Це дуже добре, але всьому має бути міра. Тому вважаю: сьогодні є межа, яка полягає в тому, що ми розглядаємо надзвичайно важливе питання про систему оподаткування. І вона ніколи не відповідатиме всьому тому, чого б ми хотіли. Тому ми, підійшовши до цього втретє, консолідуємося не лише на тому, що законопроект можна прийняти у другому читанні, адже ми проголосували всі статті, а й на тому, щоб привести це у відповідність із статтями Закону про систему оподаткування. Сергію Івановичу, більше нічого. Просто переноситься і приводиться у відповідність.

Я не погоджуюся з Олександром Івановичем Ємцем, що довідковий матеріал, який вам сьогодні розданий, нічого не дає. Я вважаю, що довідка про податки і обов'язкові платежі багато що дає. Обов'язкові відрахування до позабюджетних спеціальних фондів, відрахування до спеціальних фондів, порівняльна таблиця про системи оподаткування підприємств України, Росії, Білорусії і розміри ставок оподаткування доходів - все це багато нам дає для того, щоб кожен із нас вивчив цю систему.

Тому давайте ми, по-перше, приймемо у другому читанні проект закону про оподаткування доходів підприємств і організацій. По-друге, Уряду, підкреслюю, Уряду разом із комісіями, не тільки комісіями депутата Печерова і депутата Пилипчука, а з усіма, які повинні брати активну участь, створити експерту групу, яка б до 20 лютого, з урахуванням того, що прийнято в другому читанні, підготувала документ із соціальним прогнозом, про що говорили депутати Маякін і Панасюк. Треба розглянути це в комісіях. Якщо є пропозиції експертів і депутатів, нехай вони внесуть. А якщо немає на сьогодні інших пропозицій, то нехай вони погодяться і приймають, бо треба жити.

Як учора сказав депутат Мельничук, немає державного бюджету

- немає бюджетів областей, міст, районів. А без бюджету - це життя наосліп. Який би він не був: чи дефіцитний чи ультраінфляційний, як учора назвав його народний депутат Щербина. Але він на сьогодні є таким. Розумієте? Якщо ви можете запропонувати інший, будь ласка, а ні, то досить тягнути волинку.

Отже, прийняти у другому читанні. Експертним комісіям під егідою Уряду і відповідних комісій розібратися, створити варіанти і соціальні прогнози, внести до 20 лютого на розгляд Верховної Ради і прийняти. /Шум у залі/. Щодо егіди? Сергію Івановичу, всетаки Уряд повинен виконувати. Я не хотів би, щоб комісії творили систему оподаткування. Це Уряд повинен створити, а комісії її відшліфують разом з експертами. Третій мікрофон.

ДЕПУТАТ /не представився/. Иван Степанович!

Промышленность сегодня стоит на коленях. Я понимаю, что нужно принимать этот законопроект во втором чтении, как вы говорили.

Да, нужно, но не нужно принимать закон ради бюджета. Любой закон принимается для людей, для народа. И если мы хотим остановить предприятие... Я химик. Уверяю вас, мы еще проработаем максимум половину марта, потому что предложенные ставка совершенно не подходят. Мы сегодня работаем по ним.

Поэтому мы, промышленники, просим, чтобы и комиссия, и Кабинет Министров учли эти предложения. Это не для хорошей жизни, а для того, чтобы выжить в 1992 году. Нам нужно выжить.

ГОЛОВА. Я прошу зрозуміти, що коли ми приймаємо у другому читанні, це не значить, що ми приймаємо ставки. Оцей термін, до 20 лютого, і дається, щоб узгодити ставки, але

узгодити слід так, що і бюджет потрібен, і підприємствам жити потрібно.

ДЕПУТАТ /не представився/. Поэтому я предлагаю сегодня принять постановление об отмене 28-процентной надбавки хотя бы на продукцию, которая распространяется внутри нашего государства Украины.

ГОЛОВИ. Я прошу вибачення, але це нічого нового не вносить. Я зачитую проект постанови і ставлю на голосування.

"Прийняти в другому читанні проект Закону про оподаткування доходів підприємств і організацій, створити з числа представників Уряду, депутатів, науковців тимчасову експертну групу по підготовці законопроекту для остаточного його прийняття. Тимчасовій групі разом з Міністерством фінансів до 20 лютого внести на розгляд Верховної Ради детальний проект надходжень і витрат бюджету на 1992 рік. "

Це ж і є податкові ставки. БАЙРАКА М.М. І платежі.

ГОЛОВА."...У проекті бюджету при необхідності передбачити скорочення дотацій, бюджетного фінансування..." Це вже не те. Перший мікрофон.

СЕРБІН Ю.С. Иван Степанович! Мы со всем согласны, но у депутатов есть сомнение. Во втором пункте записано: "для прийняття в третьому читанні".

ГОЛОВА. Я ще раз вам говорю, що третє читання проводиться для того, щоб уже прийняти закон. Може, звичайно, бути і сьоме читання. Ми ще не підійшли і до третього читання, а вже хочемо не прийняти документ. Це ви висвітлюєте таку позицію. Я, пам'ятаєте, вчора про неї говорив. Ще раз говорю: приймається в другому читанні і доручається Уряду, комісіям разом з експертами підготувати з урахуванням пропозицій і поправок проект закону до 20 лютого 1992 року.

Перший мікрофон.

ВОРОБЙОВ О.М. Иван Степанович! Извините, но нужно уважать депутатов. Если предложение - "для принятия в третьем чтении", то вы обязаны поставить его на голосование. Вы можете подать свое предложение, пожалуйста. Но наше предложение в нашей редакции вы обязаны поставить на голосование.

ГОЛОВА. Ще раз говорю: приймаємо в другому читанні, доручаємо експертній групі на чолі з Урядом і комісіями депутатів Печерова і Пилипчука разом з усіма бажаючими від інших комісій створити групу і підготувати законопроект до 20 лютого та внести на розгляд. А в якому читанні ми його приймемо, це вже покаже обговорення 20 лютого. Прошу за таке формулювання постанови проголосувати.

"За" - 186. Не приймається. Третій мікрофон.

БАРАБАШ О.Л. Я взагалі висловлююся за цей проект постанови, але до нього потрібно внести таке доповнення: комісія повинна розглянути не тільки законопроект про оподаткування доходів, але й Закон про податок на добавлену вартість. Я нагадую, що за проект цього закону проголосувало 199 депутатів. Він не прийнятий. Треба цій комісії доручити підготувати проект постанови не тільки про порядок введення Закону про оподаткування доходів, а й Закону про податок на добавлену вартість. А до прийняття рішення Верховної Ради дію цього закону зупинити.

ГОЛОВА. Правильно.

БАЙРАКА М.М. Шановні народні депутати! Те, що запропонував Іван Степанович, має рацію. Тільки ми повинні розглянути не лише ставки податку /тут у нас одна ставка - 18 відсотків на доход/, а й розглянути ставки платежів, які ми прийняли згідно з постановою. Якщо ми розглянемо одночасно ставку, яка є в законопроект і, й ті платежі, які прийняли раніше - згідно з тією постановою, тоді ми зможемо прийняти законопроект у третьому читанні з тими змінами, які запропонуємо, коли доопрацюємо.

ГОЛОВА. Скільки ж може бути читань? Вже закон потрібен! Другий мікрофон.

СТУПНІКОВ Ю.І., головний бухгалтер науково-виробничого об'єднання "Муссон" /Ленінський виборчий округ, м. Севастополь/. Уважаемые товарищи! Речь сегодня не о количестве чтений по данному законопроекту. Мы говорим все время о том, что сегодня ставки всех налогов, платежей, взносов - непосильное бремя. Если сейчас или 20 февраля по предложению Кабинета Министров мы с вами принимаем взносы на социальное страхование в размере 37 процентов, то на формирование фонда Чернобыля цифра должна быть гораздо ниже, чем 19 процентов. На проведение дорожных работ - оставить 0,4 процента, как это и было, и так далее.

Отдельно рассматриваем налог на добавленную стоимость - 28 процентов. Это - сложный вопрос, иго нужно рассматривать с другими республиками. Тогда этот законопроект можно принимать так, как он есть. Он своей концепцией практически ничем не будет отличаться от налогообложения на прибыль. Давайте вести речь о ставках, а не об этом законопроекте.

ГОЛОВА. Четвертий мікрофон.

ЄМЕЦЬ О.І. Шановний Іване Степановичу! Група депутатів, яка внесла проект постанови, просить дати можливість депутату Сербіну зачитати його і поставити на голосування. Можливо, ми вийдемо з глухого кута.

ГОЛОВА. Я не можу ставити на голосування цей проект. Ось читаю: "У проекті бюджету при необхідності передбачити скорочення дотацій, бюджетного фінансування та деяких соціальних програм". Хто передбачать те, що ви записали?

По-перше, він не розданий. А по-друге - зміст. Я його зачитую:

"1. Прийняти в другому читанні проект Закону про оподаткування доходів підприємств і організацій." Я теж це говорив.

"2. Створити з числа депутатів, представників Уряду і науковців тимчасову експертну групу для підготовки Закону для остаточного прийняття в третьому читанні."

Закон приймається або не приймається, У третьому читанні - це для того, щоб знову закону не було.

"3. Тимчасовій експертній групі до 20 лютого підготувати пропозиції по ставках податків та обов'язкових відрахувань по галузях економіки України і внести на розгляд Верховної Ради.

4. Тимчасовій експертній групі разом з Міністерством фінансів. подати до 20 лютого на розгляд Верховної Ради детальний проект надходжень і витрат бюджету на 1992 рік. У проекті бюджету при необхідності передбачити скорочення дотацій, бюджетного фінансування та деяких соціальних програм."

До того ж тут не така велика група - десь 8, 12 чи 16 депутатів. /Шум у залі/.

Я вам ще раз кажу, якщо ми запишемо в другому пункті про підготовку закону для остаточного прийняття в третьому читанні, то тоді третій пункт, де ставки, і четвертий, де соціальні програми, вже не потрібні, бо закон прийнятий.

Тому, можливо, записати так: перше - прийняти в другому читанні; друге - створити експертну групу; третє - експертній групі підготувати пропозиції про ставки податків та обов'язкових відрахувань по галузях економіки і внести на розгляд Верховної Рада; четверте - тимчасовій експертній групі разом з Мінфіном подати до 20 лютого на розгляд Верховної Ради детальний проект надходжень і витрат

бюджету України на 1992 рік /це вже коли до бюджету підійдемо/ Перший мікрофон.

СЕРБІН Ю.С. Иван Степанович! Извините, пожалуйста, никогда вам не делал замечаний, но. сейчас делаю. Я мог собрать вчера 80 подписей, 90, 180. Мы собрали больше 20, посчитали, что хватит. Вы обязаны поставить наше предложение на голосование. Не пройдет

- значит, не пройдет. Но мы считаем, что там все разумно - в бюджете и в комплексе. Там будет и о 28 процентах.

ГОЛОВА. Прошу уваги.

"1. Прийняти в другому читанні проект Закону про оподаткування доходів підприємств і організацій.

2. Створити з числа депутатів, представників Уряду і науковців тимчасову експертну групу для підготовки Закону для остаточного прийняття в третьому читанні. "

БАЙРАКА М.М. Третє читання вилучити. Для остаточного прийняття - і крапка.

ГОЛОВА. "3. Тимчасовій експертній групі до 20 лютого підготувати пропозиції по ставках податків та обов'язкових відрахувань по галузях економіки України і внести на розгляд Верховної Рада.

4. Тимчасовій експертній групі разом з Міністерством фінансів подати до 20 лютого на розгляд Верховної. Ради детальний проект надходжень і витрат бюджету на 1992 рік. У проекті бюджету при необхідності передбачити скорочення дотацій, бюджетного фінансування та деяких соціальних програм. "Прошу проголосувати за такий проект.

"За" - 300. Приймається.

Все, все. Треба готувати документи, а не пояснення робити.

Переходимо до розгляду наступного питання порядку денного - про внесення змін і доповнень до Конституції /Основного Закону/ України. Доповідач - народний депутат України голова Комісії у питаннях законодавства і законності Коцюба. Олександр Павлович.

Прошу взяти порівняльні таблиці та інший довідковий матеріал.

КОЦЮБА О.П., голова Комісії Верховної Ради України у питаннях законодавства і законності /Радянський виборчий округ, м. Київ/. Шановний Голово! Шановні народні депутати! Шановний Леоніде Макаровичу!

Народні депутати, комісії дуже уважно поставилися до проекту Закону про зміни і доповнення до Конституції, який був внесений Президентом. Слід сказати, що до комісії надійшло більше 400 пропозицій. Аналізувалися документи дуже уважно. Спочатку всі зміни і доповнення було розподілено на три блоки: зміни, які стосуються делегування повноважень законодавчої влади; зміни, які стосуються розмежування повноважень; і, нарешті, ті, які стосуються місцевих Рад. Пропозиції щодо них надходили навіть сьогодні.

На засіданні комісії у присутності заступника Голови Верховної Ради Гриньова, представників комісій, адміністрації Президента домовилися питання про місцеві Ради виділити окремо /над ним

працює комісія депутата Гришка і група/, а питання про делегування повноважень внести на ваш розгляд. У вас на руках цей проект.

Як опрацьовувалися документи? Ще тоді, коли був поданий перший документ, від комісій надійшло 20 протоколів. Взято стенограму виступу Леоніда Макаровича у Верховній Раді, а також стенограми виступів народних депутатів, які вносили пропозиції, зауваження щодо проекту і давали оцінки пропозиціям, які були у виступах. Крім того, частина комісій розглянула ці питання вже після того, як був внесений другий проект, схвалений у першому читанні 7 лютого 1992 року, тобто в цьому році.

Маю сказати, що навантаження було надзвичайно велике. І я звертаюся до народних депутатів, до президії, до вас, Іване Степановичу, і до Президента. Для підготовки таких питань треба давати довший термін. Тому що в п'ятницю прийняли, в суботу й неділю розшифровували стенограми, у понеділок та вівторок розглядали комісії, після чого ми узагальнювали роботу. Це фактично зайняло у нас два дні, до двох годин ночі, а сьогодні о б годині ранку була завершена робота. До чого я веду? Коли в таблиці хтось із депутатів знайде якусь помилку, то я хотів би, щоб ви це правильно сприймали. Адже робота була дуже напружена. Через те я просив би вас дуже уважно розглянути.

Багато було нових пропозицій, наприклад, питання про військову доктрину /депутат Ізмалков/. Ці нові питання ми виділили і передамо в робочі групи чи в комісії, які будуть працювати. Як я вже підкреслив, ідеться про делегування функцій і розмежування компетенції між Верховною Радою і Президентом. Отже, якщо й ці питання включити, то вони тільки ускладнять і без того окладну таблицю.

Виділили окремо також і питання відносно Криму. Ви знаєте, що в статтю 75-1 глави 7-1 Конституції ми внесли зміни і доповнення з тим, щоб розмежувати компетенцію між Верховними Радами та іншими структурними органами України і Кримської автономної республіки.

Я також просив би зрозуміти це правильно. Цей блок питань ми зняли у зв'язку з тим, що є постанова Верховної Ради про те, щоб такі матеріали опрацювати.

Вони опрацьовані, передані до нашої комісії, отже, кримські питання ми розглянемо. Ми прагнули, щоб ці питання не накладались на сьогоднішні зміни і доповнення до Конституції.

Хотів би сказати й про те, що багато пропозицій дублювалось. Тому не думайте, якщо чиїсь пропозиції не враховані, що ми їх не розглянули. Справа в тому, що коли пропозиції депутатів дублювались, ми дописували їх прізвища в одній із колонок. А там, де пропонувалось від комісій пропозиції окремих депутатів, ми не включали, знаючи, що вони працюють у певних комісіях.

Сьогодні надійшло також 26 пропозицій, яких ми просто не встигли розглянути. Таблиця містить 106 питань. Є додаткова табличка - питання, які ми не встигли включити до загальної схеми. Через те дали додатково, щоб не зрозуміли так, нібито до цього ми поставились несерйозно.

Я хотів би, щоб щодо таблиці ви чітко визначились ось у чому. Там, де йдеться про делегування, потрібно обговорювати питання з точки зору змісту. Інша справа, коли мова йде про розмежування компетенції, наприклад, з територіальних питань. у Конституції слід визначити положення про недоторканність кордонів, цілісність території тощо. Якщо ці питання переходять до Президента, то вони переходять просто до виконавчої влади і ми не торкаємось їх по суті. Говорю про це до того, що чимало пропозицій депутатів торкаються перегляду цих питань по суті. Але мова не про це. Всі ці нові літання ввійдуть до проекту нової Конституції і при його обговоренні будуть детально розглянуті.

Отже, слід чітко розмежувати: де йдеться про делегування, там торкаємося змісту, а де говориться про розмежування, - там просто відзначаєш, які функції владі в особі Президента чи Уряду. Ось такий короткий аналіз.

Щодо таблиці, то давайте домовимося працювати так. Перша колонка - це текст діючої Конституції, друга - проект закону Президента, схвалений у першому читанні 7 лютого 1992 року. Ми спеціально це підкреслили, щоб взяти за основу саме цей законопроект.

Третя колонка - пропозиції народних депутатів, четверта - пропозиції постійних: комісій. Висновок Комісії з питань законодавства і законності ще не означає, що ми висловили тільки свою позицію. Ми аналізували різні позиції, брали текст, який найкраще відображає всі ці пропозиції. Якщо ми проголосуємо, то будемо мати закон, затверджений 7 лютого 1992 року в другому читанні чи в останньому читанні - це вже як ми з вами домовимося. Ось така схема роботи. Таблиця має 6 колонок і, звичайно, важка для сприйняття.

ГОЛОВА. Приймається запропонована процедура? Приймається.

Будь ласка.

КОЦЮБА О.П. Що стосується третього розділу глави 7, то в діючій Конституції було: "Українська РСР - союзна республіка в складі СРСР". Ви знаєте, які відбулися зміни, через те Президент цілком слушно вніс пропозицію; "Україна - незалежна держава".

ГОЛОВА. Олександре Павловичу! Давайте так: немає питань - не аргументуємо, а зразу голосуємо.

Шоста колонка, розділ ІІІ: "Державний і територіальний устрій України". Є запитання? Немає.

Глава 7. "Україна - незалежна держава". Голосуємо? /Голоси із залу/. То ж у статті 68 - "Україна - незалежна демократична правова держава".

Давайте ми так: стаття 68 Голосується в редакції, викладеній у шостій колонці. Третій мікрофон.

КОРОБКО М.І., секретар Комісії Верховної Ради України у питаннях екології та раціонального природокористування /Тернівський виборчий округ, Дніпропетровська область/. Дозвольте не тільки запитати, а й запропонувати. Очевидно, моя пропозиція запізнилася, не попала до друку. Я пропоную - "Україна - самостійна держава". Я вважаю, що в цьому терміні більша вага позитивного значення незалежності України., Якщо вона буде називатися самостійною.

ГОЛОВА. Ми спочатку голосуємо пропозиції комісії. Другий мікрофон.

ЧОРНОВІЛ В.М., голова Львівської обласної Ради народних депутатів, голова виконавчого комітету /Шевченківський виборчий округ, Львівська область/. Іване Степановичу! Як я зрозумів, ви хочете проголосувати разом і назву, і главу 7, і статтю 68. Це - Конституція. Кожна фраза повинна голосуватися окремо. Принаймні об'єднувати, як ви збираєтеся це робити, не можна.

ГОЛОВА. Ні, я не об'єдную. Я кажу, глава 7, стаття 68 - це об'єднується. Ви хочете окремо? Давайте окремо. Не будемо гаяти часу. До назви розділу в зауваження? Голосуємо - "Державний і територіальний устрій України".

"За " - 358. Приймається. -

Глава 7 "Україна - незалежна держава". Прошу проголосувати.

"За" - 352. Приймається.

Стаття 68 "Україна - незалежна демократична правова держава". Прошу проголосувати.

"За" - 355. Приймається.

Надійшли пропозиції статтю 69 виключити. Всі погодились? Голосуємо, щоб статтю 69 виключити.

"За" - 363. Приймається.

КОЦЮБА О.П. Сторінка 2.

ГОЛОВА. Стаття 72. Є пропозиція її виключити. Пропозиція ставиться на голосування.

"За" - 366. Приймається.

Сторінка 4, розділ У "Органи законодавчої і виконавчої влади України". Є зауваження до розділу? Немає. Голосується назва розділу.

"За" - 373. Приймається.

Глава 12 "Верховна Рада України"... Прошу депутата Ємця не заважати.

Ставиться на голосування глава 12 "Верховна Рада України".

"За" - 359. Приймається.

Стаття 97 "Єдиним органом законодавчої влади України є Верховна Рада України". /Шум у залі/.

Я вже не можу, я ж по частинах і зачитав... Будь ласка, заспокойтесь, депутате Воробйов.

Я ставлю на голосування. Сторінка 4, колонка 6, стаття 97 "Єдиним органом законодавчої влади України в Верховна Рада України". Немає зауважень? Прошу голосувати.

"За" - 360. Приймається.

Друга частина цієї статті. Я зачитувати не буду, тому що довго. Щодо другої частини є зауваження?

Прошу проголосувати другу частину статті 97.

"За" - 383. Приймається.

"До виключного відання Верховної Ради України належить" - голосувати не потрібно. Це речення зрозуміли?

Далі йде: "1/ прийняття Конституції України, внесення до неї змін". Є зауваження? Немає.

Прошу проголосувати.

"За" - 385. Приймається.

Ви бачите, що на сторінці 5 є повтор. Дивіться пункт 2 "Прийняття рішень з питань державного устрою України". Є зауваження?

Другий мікрофон.

НОСОВ В.В., член Комісії Верховної Ради України у питаннях законодавства і законності /Октябрський виборчий округ, Полтавська область/.

Іване Степановичу! У мене є прохання називати цифру, хоча б тих, хто проголосував "за", бо в стенограмі потім цього не буде.

ГОЛОВА. Я можу називати, але це теж забирав час. Буду називати.

Я звертаю увагу. П'ята сторінка, шоста колонка, пункт 2: "прийняття рішень з питань державного устрою України". Прошу проголосувати.

"За" - 349. Приймається.

Пункт 3: "вирішення питань, пов'язаних із зміною державних * кордонів України". Є зауваження?

Другий мікрофон.

БОНДАРЧУК А.І., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань гласності та засобів масової інформації /Горохівський виборчий округ, Волинська область/. У мене в доповнення. Записати в цей пункт: "захист інформаційного суверенітету України". Це дуже важливе, на мій погляд, доповнення. Що воно, на мою думку, включає...

ГОЛОВА. Анатолію Івановичу, шановні депутати! Зверніть увагу: на п'ятій сторінці в третій колонці є це доповнення. Ми будемо голосувати, бо на аргументацію йде багато часу. А потім ще депутат наполягає на голосуванні і ми втрачаємо час. Ви зрозуміли; що народний депутат Бондарчук вніс пропозицію в установленому порядку. Комісія її відхилила. Тому маємо визначитися ми.

Прошу проголосувати поправку, яку вніс депутат Бондарчук.

"За" - 112. Не приймається.

Чи є ще зауваження в депутатів до пункту 3? Немає.

Голосується запропонований комісією пункт 3 в шостій колонці. Прошу проголосувати.

"За" - 369. Приймається.

Пункт 4. Зауважень немає. Прошу проголосувати за пункт 4.

"За" - 368. Приймається.

Пункт 5 - виключено. Чи є в депутатів зауваження? Немає, всі погоджуються. Хто за те, щоб виключити пункт 5, прошу проголосувати?

"За" - 349. Приймається.

Чи є в депутатів доповнення чи зауваження до пункту 6.

Третій мікрофон.

РУДЕНКО В.М., член Комісії Верховної Ради України з питань діяльності Рад народних депутатів, розвитку місцевого самоврядування /Гощанський виборчий округ, Рівненська область/. Наша комісія підтримує пропозицію Комісії з питань будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства. Ми пропонуємо замість "республіканського" записати "державного", бо в тексті Конституції слово "республіка" не звучить. Ми маємо на Україні два республіканських бюджети: це - бюджет України і бюджет Криму. А згідно із статтею 68 "Україна - незалежна демократична правова держава". Буде все-таки правильно записати: "затвердження державного бюджету України".

КОЦЮБА О.П. Я поясню. Ми це питання обговорювали і консультувалися з фахівцями. Вийде так: у нас буде республіканський чи державний бюджет як єдиний бюджет. А фактично це зовсім не так. Є республіканський бюджет і є місцеві бюджети. І сьогодні в статтях Конституції так і записано. При прийнятті нової Конституції можна опрацювати це питання і зробити відповідну класифікацію. Якщо ж ми зараз зробимо один бюджет, то треба все змінювати, а це внесе тільки плутанину. Це вже будуть зміни до нової Конституції при її прийнятті. Доцільно було б зараз залишити саме запис - "республіканський бюджет", оскільки так записано в інших статтях.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

РУДЕНКО В.М. Все-таки давайте тут затонемо: "державний бюджет України". Це не є місцевий бюджет. Давайте будемо послідовними. Слова "республіка" практично немає в Конституції.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ЗАЄЦЬ І.О., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань економічної реформи і управління народним господарством. /Святошинський виборчий округ, м. Київ/. Я також підтримую цю пропозицію, бо у нас є один державний бюджет, який ми тут з вами затверджуємо. А місцеві бюджети, вибачте, то вже не є державний. Там його затверджують інші. Тощ пропозицію комісії я підтримую.

ГОЛОВА. Олександре Павловичу, щоб нам не витрачати час, давайте погодимося записати "державний бюджет".

КОЦЮБА О.П. Комісія не буде заперечувати. Головне, щоб потім правильно працювали Уряд і відомства.

ГОЛОВА. Четвертий мікрофон.

ЗАЛУДЯК М.І., голова Комісії Верховної Ради України у питаннях екології та раціонального природокористування /Кременчуцький-Крюківський виборчий округ, Полтавська область/. Надаючи великого значення охороні навколишнього природного середовища., оскільки зона екологічного лиха - вся Україна, ми хотіли, щоб наше доповнення залишилось.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Дивіться сторінку 5, шосту колонку, пункт 6. Після слів "соціального і національнокультурного розвитку" записати: "затвердження державного бюджету України..." - і далі за текстом, і в кінці також - "до державного бюджету України". Зрозуміло? Прошу проголосувати за пункт 6 у такій редакції.

"За" - 340. Приймається.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. /Нерозбірливо/.

ГОЛОВА. Це ж ваше доповнення - "державного".

КОЦЮБА О.П. Малося на увазі доповнення щодо екології.

ГОЛОВА. Олександре Павловичу!...

КОЦЮБА О.П. Я думаю, товариші, що можна проголосувати За цю пропозицію. У бюджеті це піде окремим рядком.

ГОЛОВА. Сторінка 5, четверта колонка. Комісія у питаннях екології та раціонального природокористування після слів "національно-культурного розвитку" пропонує дописати "охорони навколишнього середовища". Погоджуєтесь?

Давайте проголосуємо за таке доповнення і тоді пункт 6 із цим доповненням в цілому. Прошу проголосувати.

"За" - 345. Приймається.

Чи є зауваження до пункту 7?

Другий мікрофон.

ЗАЄЦЬ І.О. Олександре Павловичу! У мене є запитання: чому тут немає нічого про призначення виборів Президента? Я розумію, що є конституційний Закон про вибори Президента. Але все одно можуть траплятися випадки, коли ми мусимо приймати рішення про ці вибори.

КОЦЮБА О.П. Звичайно, Іване Олександровичу. Але справа в тому, що в нас є Закон про вибори Президента і в новій Конституції буде відпрацьовано весь механізм. А якщо сюди внести ці зміни, то треба вносити і механізм. Ми вважаємо, що це недоцільно.

ГОЛОВА. Давайте погодимося. Не все я можна передбачити амінами і доповненнями. Відпрацюємо це при прийнятті Конституції. Більше зауважень немає?

Пункт 7 у редакції, запропонованій комісією, ставиться на голосування. Прошу проголосувати.

"За" - 338. Приймається.

До пункту 8 є якісь зауваження? Немає.

Прошу проголосувати за пункт 8.

"За" - 354. Приймається.

Є зауваження до пункту 9?

Третій мікрофон.

ЗАХАРУК Д.В., секретар Комісії Верховної Ради України з питань планування, бюджету, фінансів і цін /Снятинський виборчий округ, Івано-Франківська область/. Тут уже не раз висловлювалося здивування з приводу того, що ми віце-прем'єрів не призначаємо. І наша комісія, і ряд інших пропонували затверджувати за пропозицією Президента України Прем'єрміністра і віце-Прем'єр - міністрів України.

ГОЛОВА. Така пропозиція була, вона відхилена. Бачите? Олександре Павловичу, дайте відповідь.

КОЦЮБА О.П. Даю відповідь. Подивіться статтю 114, і ви там знайдете це. Тут ми відхилили, а в статті 114 врахували.

Ми погодилися з пропозицию Президента.

Крім того, товариші, для чого зараз в Конституцію вносити положення про заступників у такій редакції? Справа в тому, що Президенту тепер доручили формувати Уряд. І що, кожен раз у таких випадках він вноситиме зміни до Конституції? Є склад Кабінету Міністрів. І там уже визначайте, скільки мав бути заступників перших і таке інше.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

ЗАХАРУК Д.В. Це нелогічно. Ми погоджуємо кандидатури міністрів і не погодуємо кандидатури тих, хто керує тими міністрами. Тому я наполягаю не голосуванні.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

МАКАР І.І., член Комісії Верховної Ради України у питаннях законодавства і законності /Старосамбірський виборчий округ, Львівська область/. Шановні депутати! У мене є суто стилістична поправка.

У нас дуже гарна українська мова. І нам не потрібно прем'єрміністрів. Нам достатньо Голови Кабінету Міністрів. А то дуже смішно звучить, наприклад. Перший віце-Прем'єр-міністр, що означав в перекладі перший /другий/ перший міністр.

Давайте скористаймося українською мовою, і тоді просто буде: Голова Кабінету Міністрів і так далі.

ГОЛОВА. Іване Івановичу! Був же час внести пропозиції. Ви не подавали їх письмово.

Усі висловилися? Третій мікрофон.

ПУШИК С.Г., член Комісії Верховної Ради України з питань культури та духовного відродження /Коломийський виборчий округ, Івано-Франківська область/. Я цілком приєднуюсь до пропозиції депутата Макара. Усі наші державні документи вже скоро будуть не українськими, а латинськими. Треба їх трохи прочищати від оцих чужоземних термінів.

КОЦЮБА О.П. Але ж не будемо зараз міняти назву Президента Ти інших. Вже так воно є в цій Конституції. У новій Конституції, будь ласка, є нові назви.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

КАРПЕНКО В.О., головний редактор газети "Вечірній Київ" /Прирічний виборчий округ, м. Київ/.

Шановні колеги. Давайте не будемо сперечатися з приводу мови. Мова - живий організм, вона вбирає все найкраще, що здобуто світовою лінгвістикою. Якщо чинити в такий спосіб, то й Президент

- слово чужоземне, сесія - також. Давайте не сперечатися з цього приводу. У світовій практиці все це є. Замість того, щоб приймати закон, ми зараз ламаємо списи на іншому.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Може, це було б доречно зробити раніше. А тепер міняти не варто. Що про нас скажуть? Що нам немає чого робити? Адже ми трохи звикли до слова прем'єр.

В інших країнах також є прем'єри, візьмемо це до уваги.

Щодо пункту 9. У нас була принципова пропозиція депутата Захарука. Давайте з нею визначимось. Олександре Павловичу, прошу коментар.

КОЦЮБА О.П. Товариші, я ще раз прошу подивитися статті 114, 116. Що ми робимо? Кожен раз дробимо структуру, зв'язуємо тому ж Уряду чи Президенту руки. Ми визначаємо керівника, яку структуру будемо затверджувати. Це все одно проходить через нас.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

КОРНЄЄВ А.В., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань державного суверенітету, міжреспубліканських і міжнаціональних відносин /Ворошиловський виборчий округ, Донецька область/.

Я думаю, что к пункту 9 не следует сейчас относить Первого вице-Премьера и Вице-Премьера. Здесь речь идет принципиально о назначении Премьер-министра. А что касается этих должностных лиц, то вопрос о них давайте рассмотрим в пункте 10-1. Тогда у нас проблема снимается.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ЧОРНОВІЛ В.М. Я думаю, що абсолютно нелогічно затверджувати цілу групу міністрів і не затверджувати ВіцеПрем'єра, який за відсутності Прем'єр-міністра виконує його обов'язки. Це якийсь абсурд. Чому ми обходимо цей момент?

ГОЛОВА. Вячеславе Максимовичу! Щойно Альберт Васильович Корнєєв сказав: коли розглядатимемо пункт 10-І, тоді й обговоримо стосовно Віце-Прем'єра.

КОЦЮБА О.П. І в пункті 10 є.

ГОЛОВА. Щоб виділити Прем'єра. Прем'єр є Прем'єр. Давайте проголосуємо за таку редакцію, депутат Захарук погоджується.

Щодо пункту 9 є зауваження? Немає. Голосуємо в редакції комісії.

"За" - 319. Приймається.

Є в депутатів зауваження до пункту 9-І? Немає? Прошу проголосувати.

КОЦЮБА О.П. Є така препозиція, ми її обговорювали. Зараз військова доктрина ще в стадії...

ГОЛОВА. Олександре Павловичу, голосуйте. "За" - 344. Приймається. Є зауваження до пункту 10? Третій мікрофон.

РУДЕНКО В.М. У мене запитання до Олександра Павловича. У пункті 10 записано про обрання Міністра оборони України, а в пункті 10-І - про його затвердження. То ми обираємо чи призначаймо Міністра оборони?

КОЦЮБА О.П. Справа з тому, що це помилка. Я попереджав про це з самого початку. Міністра оборони не обирають.

ГОЛОВА. Так, з'ясувалось, що це помилка. Є зауваження з приводу пункту 10? Це на сторінці 7, права колонка. Четвертий мікрофон.

РЯБОКОНЬ В.П., голова Комісії Верховної Рада України мандатної і з питань депутатської етики. /Барський виборчий округ, Вінницька область/. Іване Степановичу! Комісія мандатна і з питань депутатської етики вносила таку пропозицію: вилучити з цього пункту суддів обласних і Київського міського судів, а також арбітражних судів областей, міста Києва і дати можливість вирішувати ці питання на місцях обласним Радам.

КОЦЮБА О.П. Я можу пояснити цю позицію. Практика показала, що ми прогресивно йдемо до формування судової влади. Отже, треба дотримуватись тієї концепції, щоб судді в перспективі обиралися на все життя, тому що судові органи відчувають тиск. Ми якраз із цього виходили. Конституційна комісія погодилася з пропозицією.

ГОЛОВА. Олександре Павловичу, я прошу вирішувати все спокійно. Подивіться пункт 10. Якщо це помилка, то слова "Міністра оборони України" треба вилучити. Це ж стосується і Голови Комітету державної безпеки України. У нас такого ніколи не було.

КОЦЮБА О.П. Я вас попереджав, товариші. Робота закінчилася пізно, тому треба замінити - замість "Голови Комітету державної безпеки" вписати - "Голови Служби національної безпеки".

ГОЛОВА. Тобто з пункту 10 вилучаємо запис - "Міністра оборони України" замість "Голови Комітету державної безпеки" вписуємо "Голови Служби національної безпеки". Олександре Павловичу, залишайте або пункт 10-І, або пункт 10.

КОЦЮБА О.П. Хвилиночку. Ми перенесли у пункт 10-І "схвалення або відхилення запропонованих Президентом України кандидатур на посади міністрів закордонних справ, оборони, фінансів, економіки, юстиції, внутрішніх справ, зовнішніх економічних зв'язків, зв'язку, транспорту, голів Служби національної безпеки та Державного митного комітету".

ГОЛОВА. Олександре Павловичу! Нехай під час перерви пункти 10 і 10-І відредагують. Щоб нам з голосу не голосувати, зробіть у нормальній редакції і внесіть.

Перший мікрофон.

ВОРОБЙОВ О.М. Уважаемые коллеги! Там, действительно, техническая ошибка в пункте 10.

ГОЛОВА. За перерву виправте.

ВОРОБЙОВ О.М. Иван Степанович! Министр обороны выпадает, остается только Председатель СНБУ, а в пункте 10-І министр обороны есть. В данном случае это техническая ошибка.

ГОЛОВА. Я прошу народного депутата Воробйова уважніше читати до початку засідання. Ви в цій комісії і записали "Голови Комітету державної безпеки". Ви там для того, щоб не було технічних помилок.

КОЦЮБА О.П. Шановні товариші! Була внесена слушна пропозиція, щоб під час перерви відредагувати остаточний текст.

ГОЛОВА.. Я прошу всіх народних депутатів, у кого є зауваження до пунктів 10 и 10-І, під час перерви передати їх до комісії. Вона відредагує і внесе на розгляд. Зараз не будемо на цих пунктах зупинятися, бо там багато питань. Є технічні, є ще не враховані зауваження. Ми зараз однаково їх не проголосуємо.

Переходимо до пункту 11.

Перший мікрофон.

ПАНАСЮК Ф.Т. Дуже правильно, що ви даєте можливість під час перерви внести пропозиції, але я пропонував би, якщо до цих пунктів 10 і 10-І є доповнення і пропозиції, щоб їх перед перервою висловили.

КОЦЮБА О.П. Будь ласка, дасте їх нам і ми опрацюємо.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ДЕПУТАТ /не представився/. Іване Степановичу! Комісія з питань відродження та соціального розвитку села запропонувала /нас підтримали аграрники/ - ввести кандидатуру міністра сільського господарства, враховуючи важливість цієї галузі в народному господарстві України, у перелік тих міністрів, які затверджуються Верховною Радою. І це принципове питання. Ми просили б поставити його на голосування.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Пропозиція внесена у встановленому порядку. Ми можемо проголосувати "за" чи "проти", кричати з залу. Визначтесь, будь ласка.

Я прошу всіх депутатів, у кого є зауваження до пунктів 10 і 10- 1, з'ясувати їх під час перерви, а тоді ми проголосуємо нову редакцію. Знімаються з обговорення пункти 10 і 10-1.

Пункт 11 "обрання Конституційного Суду України". Я думаю, голосувати не потрібно. Потрібно? Давайте проголосуємо.

Прошу проголосувати.

"За" - 352. Приймається.

Пункт 12. Я прошу уваги, це надзвичайно важливе питання, ми дуже добре працювали над ним. Депутате Яковишин, це надзвичайно важливе питання, займіть своє місце.

До пункту 12 є зауваження? Немає.

Прошу проголосувати.

"За" - 352. Приймається.

Чи є до пункту 13 зауваження?

Перший мікрофон.

КОРНЄЄВ А.В. Замечание не принципиальное, но формулировка "соціального і розвитку". Ми слово "розвиток" заменить словами "життя" или "діяльність", "здійснення законодавчого регулювання... соціального і культурного життя" или "соціальної і культурної діяльності".

ГОЛОВА. Четвертий мікрофон.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю., голова Комісії Верховної Ради України з питань правопорядку та боротьби із злочинністю /Печерський виборчий округ, м. Київ/. Шановний Іване Степановичу! Шановні народні депутати! Ми пропонуємо цю частину доповнити словами: "попередження злочинності та боротьби з нею" Я прошу підтримати цю пропозицію, комісії.

ГОЛОВА. Давайте тоді по порядку. Альберт Васильович Корнєєв вніс пропозицію замінити слово "розвиток" на слово "життя".

Хто за таку пропозицію, прошу проголосувати.

Не приймається.

Наступна пропозиція депутата Кондратьєва, - яка внесена на сторінці 11. Це колонка 4, передостанній абзац. Він пропонує після слів "ресурсів України" доповнити словами "попередження злочинності та боротьби з нею".

Давайте проголосуємо за таку поправку.

Прошу голосувати.

"За" - 295. Не приймається.

Голосується пункт 13 в редакції, запропонованій комісією. Прошу проголосувати.

"За" - 344. Приймається.

Чи є зауваження до пункту 14? Немає. Прошу проголосувати за пункт 14.

"За" - 348. Приймається.

Є зауваження до пунктів? Якщо немає заперечень, пропоную проголосувати разом за пункти 15, 16 і 17.

Є заперечення? Тоді не будемо ламати погоджену процедуру.

До пункту 15 в зауваження? Наше. Голосується пункт 15. Прошу проголосувати.

"За" - 348. Приймається.

Чи є зауваження до пункту 16? Немає. Прошу проголосувати.

"За" - 350. Приймається.

Ставиться на голосування пункт 17. Прошу проголосувати.

"За" - 343. Приймається.

Є зауваження до пункту 18? Немає. Голосується пункт 18.

"За" - 338. Приймається.

Є зауваження до пункту 19? Немає. Прошу проголосувати за пункт 19.

"За" - 329. Приймається.

Які будуть пропозиції до пункту 20?

Другий мікрофон.

ДЕМИДОВ Г.В., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України у питаннях законодавства і законності /Ленінський виборчий округ, Республіка Крим/. К этой статье я вносил предложение. Суть его такова. Вопросы границ автономной республики должны решаться только с согласия Верховного Совета автономной республики. Нам предлагается формулировка, взятая из статьи 14 Конституций СССР, сталинской конституции 1937 года. Это она позводила решать вопросы границ без согласия Верховных Советов сошных и автономных республик.

Крымская автономная республика хотела бы иметь конституционную гарантию того, что вопросы ее границ будут решаться

только с согласия Верховного Совета автономной республики. Кстати, такие гарантии имеют штаты США, земли ФРГ, кантоны Швейцарии. Имеют конституционные гарантии.

Я прошу проголосовать за мою поправку. Она записана в третьей колонке и звучит так: "затвердження кордонів Кримської АРСР за згодою Верховної Рада автономної республіки". /Шум у залі/.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Спокійно! Дивіться на сторінці 13, у третій колонці пропозицію народного депутата Демидова: "доповнити пункт після слів "кордонів Кримської АРСР" словами "за згодою Верховної Ради автономної республіки". Прошу проголосувати. "За" - 248. Не приймається. Другий мікрофон.

ПАНЧЕНКО В.Є., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань культури та духовного відродження /Ленінський виборчий округ, Кіровоградська область/. Я від групи депутатів Кіровоградської області хотів би підтримати пропозицію Президента щодо пункту 20, в якому йдеться про право Верховної Ради на утворення і ліквідацію тільки областей та міст республіканського підпорядкування.

Ми вважаємо, що Верховна Рада не повинна займатися утворенням і ліквідацією районів і районів у містах. Треба надати, їй право на утворення і ліквідацію, встановлення і зміни меж тільки на рівні областей, а решту покласти на місцеві органи влади.

ГОЛОВА. Зрозуміло. Прошу проголосувати за цю пропозицію. Четвертий мікрофон.

ЄМЕЦЬ О.І. Я прошу пробачення, але хочу сказати щодо пропозиції депутата Демидова.

Справа в тому, що тут записано: "затвердження кордонів Кримської АРСР", а не "визначення". Поняття "затвердження" має під собою ту основу, що це буде подання з боку Кримської АРСР. Це не повинно бути сприйняте Кримом як намагання республіки самовільно змінювати його кордони.

ГОЛОВА. Дякую. Перший мікрофон.

ВОРОБЙОВ О.М. Уважаемые коллеги! Иван Степанович! Сегодня депутат Демидов будет постоянно поднимать вопрос о Крыме. Есть мнение комиссии. Пусть председатель комиссии Коцюба скажет, почему мы этот вопрос не обсуждаем, чтобы те, кто слушают радио, поняли, что мы не против его рассмотрения. Но сегодня не рассматриваются вопросы Крыма.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! У нас є певна процедура. Комісія, у питаннях законодавства і законності, до якої входить і народний депутат Воробйов, і народний депутат Демидов, розглядала це все і внесла свої пропозиції. Згідно з процедурою, прийнятою наші, ми голосуємо. І тільки голосування визначає наше рішення з того чи іншого питання.

Чи є ще зауваження до пункту 20?

Третій мікрофон.

ШКАРБАН М.І., член Комісії Верховної Ради України з питань державного суверенітету, міжреспубліканських і міжнаціональних відносин /Кобеляцький виборчий округ, Полтавська область/. У мене така пропозиція: доповнення депутата Демидова до пункту 20 проголосувати поіменно.

ГОЛОВА. Та вже ж ми проголосували!

ШКАРБАН М.І. Я даю пропозицію.

ГОЛОВА. Вона вже запізнилась.

Чи є ще зауваження до пункту 20? Немає.

КОЦЮБА О.П. Шановні народні депутати! Я ще раз звертаюся до вас. У вступному слові я говорив, що комісія уважно розглянула пропозиції кримських депутатів, у тому числі й депутата Демидова. І ми чітко визначилися: оскільки є постанова Верховної Ради про розмежування компетенції України і автономної республіки, ці питання будуть розглянуті в главі 7, стаття 75.

І ці питання знімаються.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Ми у всьому маємо дотримуватися процедури. Народний депутат Демидов вніс в установленому порядку препозицію. Комісія її відхилила. Ми поставили її на голосування, результати є.

Чи є ще в когось зауваження до пункту 20? Немає? У вас до цього пункту?

Другий мікрофон.

ДЕМИДОВ Г.В. Иван Степанович! Я все-таки просил бы переголосовать. Почему? Потому что те обоснования, которые даны председателем комиссии депутатом Коцюбой, мягко говоря, не совсем объективны.

ГОЛОВА. Я прошу дотримуватися процедури. Ваше право не ущемлене. Ми діяли згідно з процедурою. Чи є до статті 20 ще зауваження? Третій мікрофон.

ДЕПУТАТ /не представився/. Несколько минут назад мы проголосовали за то, что Украина строит правовую державу. Так давайте сейчас это и реализуем и проголосуем поименно.

ГОЛОВА. Пропозиція про поіменне голосування вноситься до голосування. А вже після голосування вона запізніла.

Ставиться на голосування пункт 20 у редакції комісії /викладений на сторінці 13/. Прошу зосередитися і проголосувати.

"За" - 253. Не приймається.

КОЦЮБА.О.П. Я думаю, що він залишається в старій редакції. Нам немає чого доопрацьовувати.

ГОЛОВА. Оголошується перерва на 30 хвилин.

/Після перерви/

ГОЛОВА. Прошу уваги!

Продовжуємо нашу роботу. Під час перерви ми провели цілий ряд переговорів з приводу пункту 20, зокрема коротеньку зустріч в депутатами кримської депутації, і є цілий ряд пропозицій. Я думаю, що зараз ми їх послухаємо, а потім визначимось.

Другий мікрофон, будь ласка.

КОЛІСНИЧЕНКО М.П. Уважаемый парламент, уважаемый Иван Степанович! Есть предложение, чтобы мы дальше нормально работали. Когда будут предложения о разграничении функций Верховного Совета Крыма и Верховного Совета Украины, целесообразно вернуться к атому вопросу в комплексе через определенный период.

КРАВЧУК Л.М., Президент України. Шановні народні депутати! Крим уже подав проект Конституції. У нас прийнята постанова про розмежування повноважень, і вона вже напрацьовується. Ми маємо безпосередні зв'язки по лінії виконавчої влади з кримською виконавчою владою. І я підтримав би цю пропозицію в такому контексті: враховуючи те, що кримська проблема - комплексна, вона вирішуватиметься після того, як будуть внесені пропозиції. Вона широко обговорюватиметься Верховною Радою. Зараз усе, що стосується Криму, варто вилучити, а тоді, коли ми обговоримо і визначимось концептуально і постатейно, тоді прийняти і, якщо потрібно, внести в Конституцію. Не буде заперечень? Я думаю, що голосувати не варто.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ДЕМИДОВ Г.В. Что имеется в виду: "вилучити" только те формулировки, которые касаются Крыма или снять сейчас с обсуждения статьи, в которых заложены формулировки, касающиеся...

ГОЛОВА. Статті, в яких закладено формулювання щодо Криму.

ДЕМИДОВ Г.В. Согласен.

ГОЛОВА. Так, Леоніде Макаровичу, я зрозумів?

КРАВЧУК Л.М. Я за те, щоб проголосувати за. визначення порядку вирішення адміністративно-територіального і так далі, а Крим не ставити сюди в статтю. Не ставити доти, доки ми не вирішили це питання концептуально. Пропозиції щодо Криму не ставити. Коли обговоримо все разом, тоді, якщо буде потрібно, внесемо в Конституцію. Тому що, можливо, в Конституції Криму буде записано, що питання про кордони вирішуються за узгодженням із Верховною Радою Криму.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

ЦЕКОВ С.П., лікар Сакської центральної районної лікарні /Сакський виборчий округ, Республіка Крим/. Вы понимаете, дело в том, что мы и в дальнейшем будем рассматривать некоторые статьи, которые будут непосредственно касаться Крыма. Вот я могу привести пример:

статья о введении в случае необходимости чрезвычайного положения на территории Украины. Ведь если мы примем эту статью, то она будет касаться непосредственно и Крыма.

Таким образом, давайте мы эту статью вообще не будем рассматривать, исключим ее. Вот эта ситуация, я думаю, устраивала бы нас. А так мы принимаем решения по Украине, которые касаются Крыма.

ГОЛОВА. Я дещо по-іншому зрозумів... Будь ласка, Володимире Борисовичу.

ГРИНЬОВ В.Б., заступник Голови Верховної Ради України /Індустріальний виборчий округ, Харківська область/. У меня есть такое предложение.

Выделить все положения, касающиеся Крыма, в отдельные пункты, статьи. Договориться сейчас, что это будут тленно отдельные статьи. Даже в случае чрезвычайного положения вопрос о Крыме решается на основании таких статей. То есть сегодня эти статьи не принимаются, но они прогнозируются как статьи, которые будут в тексте.

ГОЛОВА. Я не зовсім погоджуюся, тому що тоді ми ж

зупиняємо життя. Чому ми підійшли до цих змін і доповнень? Щоб якось регулювати життя на Україні. Адже Президент пов'язаний нашими... А ми взяли на себе згідно із старою Конституцією багато тих функцій, які не можна виконати. І тому ми розмежовуємо функції. Але що стосується Криму, то Верховна Рада Криму і Верховна Рада України окремо розглянуть взаємовідносини. І коли вони домовляться, тоді спільні рішення набуватимуть сили для Криму.

А якщо ми ні про що не домовляємося, тоді залишаються та стаття Конституції і та норма, що діють. Я прошу врахувати, що коли ми не проголосували колонку 6 і не набрала більшості голосів ні та, ні інша позиція, то залишається перша колонка, тобто те, що відповідає нині діючій Конституції. Ми ж це не відмінили.

Гадаю, зрозуміло, що ми це внесли для того, щоб люди правильно зрозуміли: у нас немає ніякої конфронтації з Кримом, Просто у нас немає домовленості з ним у зв'язку з тим, що Крим набуває особливого статусу. В Криму в Верховна Рада, в влада, і ми повинні з ними відпрацьовувати ці питання.

Так, пункти 10 і 20 пізніше розглянемо. Переходимо до пункту 21. Є у депутатів зауваження і пропозиції щодо нього? Немає.

Отже, пункт 21 ставиться на голосування /це сторінка 13/.

"За" - 347. Приймається.

Вноситься пропозиція виключити пункт 22.

Є зауваження? Третій мікрофон.

РУДЕНКО В.М. Наша комісія вважає, що поки ми не ввели нової структури влади /а якщо говорити відверто, то й не знаємо, яка буде влада, - чи ми чітко розмежуємо місцеве самоврядування і органи виконавчої влади, чи ні/ - треба залишити цю статтю. Вона означає, що Верховна Рада прийматиме закони про діяльність Рад народних депутатів. І навіть якщо в новій структурі влади залишаться Ради народних депутатів /а ми на перехідний період залишаємо їм, як і домовлялися попередньо, бюджет та план соціально-економічного розвитку/, то Верховна Рада, звичайно, повинна відігравати стримуючу роль. Це не суперечить принципу президентської влади.

КОЦЮБА О.П. Так, дійсно не суперечить, але і не несе ніякого навантаження. Якщо ми переходимо на форму діяльності правової держави, то це все регулюється в нормативному порядку відповідно до законів, постанов і таке інше.

Ця стаття залишилася в попередній редакції. А зараз ми перевели на правові норми. Гадаю, треба погодитися з нашою пропозицією.

ГОЛОВА. Ніхто не забирає від Верховної Ради її повноважень щодо місцевих Рад. Але цим підкреслюється, що ніхто не має права спрямовувати діяльність органів влади на місцях.

Є ще зауваження щодо цього?

Другий мікрофон.

ЯЦЕНКО В.М., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань Чорнобильської катастрофи /Коростенський виборчий округ, Житомирська область/. Іване Степановичу, я всетаки погоджуюсь з пропозицією народного депутата, який тількино виступав. Я теж вносив таку пропозицію, до того ж письмово. Не буду більше переконувати народних депутатів, прошу поставити на голосування.

ГОЛОВА. Депутат погоджується з доповідачем.

ЯЦЕНКО В.М. А я не погоджуюсь. Я теж, повторюю, вносив пропозицію.

ГОЛОВА. А я її не бачу. Перепрошую. Голосуємо. Дійсно, народний депутат Яценко вносив таку пропозицію - третя колонка.

Перший мікрофон.

ВОРОБЙОВ О.М. Уважаемые коллеги! Дело в том, что в пункте 21 /а мы за него уже проголосовали/ записано: "визначення порядку організації діяльності органів виконавчої влада..."

У нас есть "державна виконавча влада" в лице Президента, Премьера, а также "виконавча влада" в лице органов самоуправления. Этим все сказано. То есть, пункт 22 просто лишний. Поэтому я прошу: снимите свое предложение.

ГОЛОВА. Я теж так вважаю, проте депутат наполягає на своїй пропозиції. Це його право.

Пропозиція депутата Яценка ставиться на голосування.

"За" - 179. Не приймається.

Є ще зауваження щодо пункту 22? Немає.

Отже, голосуємо пункт 22 в редакції, викладеній у шостій колонці.

"За" - 268. Залишається.

Щодо пункту 23 є зауваження?

КОЦЮБА О.П. Залишається, Іване Степановичу, там немає пропозицій.

ГОЛОВА. Пункт 24.

КОЦЮБА О.П. Також залишається.

ГОЛОВА. Пункт 25.

КОЦЮБА О.П. Щодо пункту 25 є зауваження.

ГОЛОВА. Я хочу сказати депутатам, які пропонували голосувати за кожен пункт: там, де немає змін, голосувати на потрібно. Зрозуміли?

КОЦЮБА О.П. Текст відтворюється, аби було ясно, про що йде мова. Але ні Президент, ні депутати не вносили пропозицій.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

КОРНЄЄВ А.В. Я прошу народных депутатов быть очень внимательными относительно того, что нам здесь предлагают.

А предлагают не то, что хотел видеть Президенти не то, что хотели видеть депутаты, которые говорили о необходимости оставить формулировку в прежнем виде. Мы же видим совершенно иную формулировку, которая не имеет в виду ратификацию и денонсацию договоров.

Если мы примем пункт 25 в формулировке, предлагаемой комиссией, и на этом основании исключим пункт 25, который был в старой Конституции, то фактически исключим из ведения Верховного Совета процедуру ратификации и денонсации договоров.

Слово "денонсация" вообще не употребляется в формулировке комиссии.

ГОЛОВА. Альберте Васильовичу, подивіться уважно - то вже поправка до пункту 25. Це дійсно так, як кажуть депутати з залу.

КОРНЄЄВ А.В. Я возвращаюсь к предложению, которое я высказывал в своем выступлении при первом чтении. Здесь формулировка пункта 25 должна остаться такой, какой она была в прежнем варианте. Это международная формулировка, с понятием ратификации связаны определенные принятые в международном праве процедуры.

Дача согласия на "укладення" - это как бы предпосылка подписания договора, в то время как ратификация предполагает уже работу с подписанным договором, принятие постановления по этому договору. Поэтому я настаиваю на том, чтобы осталась прежняя формулировка.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Коли викладено по пункту 25 такі обгрунтування, які навів депутат Корнєєв, то я гадаю, немає підстав зараз відкривати дискусію. Давайте ми залижімо у редакції, а потім повернемось до цього питання, коли будемо розробляти Конституцію. Другий мікрофон.

ТАРАСЕНКО О.Г., секретар Комісії Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки /Знам'янський виборчий округ, Кіровоградська область/. Наша комісія тек робила такий

висновок і пропонувала залишити у попередньому вигляді. Але чи є необхідність ратифікувати або денонсувати всякі договори? На мою думку, тут можна внести тільки редакційну поправку і прийти до консенсусу. В останній, шостій колонці замість слів "висловлення згоди на укладення" записати "ратифікація і денонсація", а далі за текстом. Чому? Тому що тут чітко визначено, укладення яких саме договорів: з питань військової сфери, кордонів тощо. Тому я гадаю, що цю поправку треба проголосувати.

ГОЛОВА. Я відчуваю, що не проголосуємо. Давайте ми відкладемо цю статтю, залишивши її поки що в старій редакції.

Перший мікрофон.

ДЕПУТАТ /не представився/. Я хочу звернути увагу на те, що Комісія у питаннях законодавства і законності залишила за Верховною Радою як ратифікацію, так і денонсацію. Справа в тому, що не всі договори ратифікуються. Тож я прошу звернути увагу, що у нас є пункт 25 /на сторінці 14/, і є пункт 25-1, де вказано, які договори ратифікуються, і пункт 25-2, де записано, що денонсація і...

ГОЛОВА. Ми більше втратимо часу для того, щоб детально з'ясовувати. Давайте залишимо в старій редакції, потім необхідно підготувати як слід, щоб усім було зрозуміло, і

тоді обговоримо. Все, голосувати за це не будемо.

Пункт 26. Є у депутатів зауваження і пропозиції? Немає. Тоді Голосується редакція пункту 26 на сторінці 16, шоста колонка, перший абзац.

"За" - 349. Приймається.

Ще раз нагадую депутатам, що ті пункти, до яких пропозицій не надходило, голосувати не потрібно /як, зокрема, пункти 23, 24/. А до 26-1 - тут відхилено пропозицію, бачите - "введення в разі необхідності надзвичайного стану на території України". Є заперечення? Немає. Голосуємо пункт 26.

"За" - 338. Приймається.

До пункту 27 є зауваження? Другий мікрофон.

ІЗМАЛКОВ В.М., військовослужбовець /Шевченківський виборчий округ, Запорізька область/. Иван Степанович! Мое предложение есть в дополнительном списке, в приложении к таблице. Я предлагаю после слова "заснування"добавить "військових звань". Это прерогатива Верховного Совета, она изложена в Законе об обороне, а больше нигде, ни в одной статье воинские звания не проходят.

КОЦЮБА С.П. Подивіться, будь ласка, пункт 27-1.

ІЗМАЛКОВ В.М. А, уже внесли. Да, вижу.

ГОЛОВА. Так, давайте проголосуємо пункт 27. "За" - 339. Прийнято.

Голосується редакція пункту 27, прошу. "За" - 354. Приймається.

Щодо пункту 28 - надійшла пропозиція його вилучити. Давайте проголосуємо.

"За" - 318. Виключається.

Які зауваження щодо статті 29?

Перший мікрофон.

КОРНЄЄВ А.В. Иван Степанович! Работать очень трудно, мы получили этот документ только сегодня, поэтому иногда не успеваешь посмотреть тот текст, который идет дальше.

Видимо, здесь комиссия сняла такой вид нормативных актов, как универсалы. И поэтому здесь соответственно изменена и та формулировка, которую предлагал Президент. Она, наверное, будет голосоваться в последующем.

Но я хочу сказать, что если мы установим право вето на постановления Кабинета Министров, то мы Кабинет Министров поднимаем до уровня Президента. И поэтому, мне кажется, более целесообразным было бы установить право Верховного Совета на "скасування" по отношению к постановлениям Кабинета Министров. Предложение относительно этого Комиссия по вопросам государственного суверенитета внесла, а право вето у Верховного Совета будет только на акты Президента.

КОЦЮБА О.П. Вопрос состоит не в том, чтобы поднять Кабинет Министров до уровня Президента, а о возвышенности этих документов. Поэтому мы Кабинет Министров не приравниваем к Президенту, и это по статьям видно.

Что ж касается универсалов, то дело в том, что они издавались и при Богдане Хмельницком, и после 1917 года. Такого рода документы носят архаический характер, они имеют не столько юридическое, сколько политико-юридическое значение. К тому же введение новой категории внесет огромную путаницу. Поэтому внесен в законопроект термин "указы".

ГОЛОВА. Олександре Павловичу! Ми втрачаємо багато часу. Альберт Васильович вносив свою пропозицію, вона викладена на третій сторінці. Чи є ще якась аргументація щодо цієї пропозиції?

Другий мікрофон.

ЯЦЕНКО В.М. На прес-конференції Леонід Макарович чітко пояснив, яка різниця між універсалами і указами. Всі погоджуються з тим, що Президент універсали не видаватиме. Все-таки яка його позиція? Мені не зрозуміло.

КРАВЧУК Л.М. А яке да мае значення? Те, що я вніс, те і вніс. Якщо комісія не погоджується з тим, то вона вносить свою пропозицію на сесію, а ви як проголосуєте, так і буде.

ГОЛОВА. Я прошу вас подивитись шосту колонку, пункт 29. Це вже відпрацьовано. Зрозуміла позиція? Прошу проголосувати.

Ви наполягаєте, Альберте Васильовичу? Голосується поправка депутата Корнєєва.

"За" - 301. Приймається.

Тепер, Олександре Павловичу, пункт 29 - з урахуванням поправки, яку проголосовано. Хто з вас відповідатиме? Перший мікрофон.

ВОРОБЙОВ О.М. Уважаемые коллеги! В статье 97-1 мы определили делегирование полномочий Президенту на принятие указов. Однако той поправкой, которую внес Корнєєв и за которую проголосовали, мы внесем путаницу в этот пункт. Я прошу это предложение снять. Ведь невозможно будет это соединить по тексту.

ГОЛОВА. Шановний депутате Воробйов! Ви ще не комісія і не Верховна Рада. І коли щось проголосовано, то не треба вносити нові пропозиції. Адже є доповідач від комісії, який може спростувати і так далі. Ви весь час нав'язуєте свою думку. Про серйозні речі думають до того, як голосують. Я запитую, чи є ще зауваження?

Третій мікрофон.

РУДЕНКО В.М. Іване Степановичу! Депутат Воробйов тут правий, тому що Президент запропонував накладання вето на універсали, будемо говорити - укази Президента України у разі, якщо вони суперечать Конституції України. Тут невідомо, де взялось стільки законів?

Далі. Ми хочемо надати Президенту право на видання указів за тими нормами, які не передбачені законом. Цим самим ми тут закладаємо суперечність. Звідки це взялося?

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Виходить, що я не правий. То ви ж дивіться, що на сторінці 16 письмово внесено у встановленому порядку пропозицію від комісії, яку оголосив народний депутат Корнєєв. Я мав обов'язково поставити її на голосування. Я да зробив. Вона набрала більшість голосів, і тому прошу вас повертатися до неї вже в іншому порядку, а не зараз.

Прошу вас, Леоніде Макаровичу.

КРАВЧУК Л.М. Я хочу запитати народних депутатів: це формулювання означав, що на всі укази Президента ви накладаєте вето?

КОЦЮБА О.П. Ні, не на всі. Тільки на ті, які суперечать Конституції.

КРАВЧУК Л.М. Тоді я згоден.

ГОЛОВА. Є ще зауваження до пункту 29? Третій мікрофон.

СМЕТАНІН В.І., заступник голови Комісії Верховної Рада України у правах людини /Кіровський виборчий округ, Дніпропетровська, область/. Сначала замечание по процедурному вопросу. Мне кажется, что мы лишаєм Президента права законодательной инициативы. Он первый внес предложение, потом рассматривала комиссия, есть замечания депутатов. Почему голосуются поправки депутатов, а предложения Президента нет?

Что же это получается? Пассивная позиция. Он говорит: как вы примете, так и будет. Это - первое.

Второе. Я не вижу в поправке Корнєєва того, что мы на все законы и указы будем накладывать право вето, потому что здесь сказано: "Конституції України та законам України", То есть, если указ противоречит Конституции и закону, принятому Верховным Советом, то накладывается право вето, не противоречит - значит не накладывается.

КОЦЮБА О.П. Шановний Іване Степановичу, дозвольте мені сказати.

ГОЛОВА. Будь ласка.

КОЦЮБА О.П. За пропозицію народного депутата Корнєєва проголосував 301 депутат. Залишається пропозиція Президента, а якою ми погодилися в принципі. Тому давайте проголосуємо в цілому цю статтю.

ГОЛОВА. Як же в цілому? Ще є зауваження.

Другий мікрофон.

НОСОВ В.В. Я хотів би маленьку довідку дати. Досі Президент видавав укази нормативного характеру, але ми передбачаємо далі делегувати йому повноваження на видання указів законодавчого характеру. Ці акти розрізняються. Наприклад, в одних країнах їх називають ордонанс, в інших - декрет-закон. У нас виникло поняття "універсал", тобто такий нормативний акт, для видання якого Президенту делегуються повноваження. Але оскільки же всі сприймають це поняття, комісія написала: указ нормативного характеру і указ законодавчого характеру. І ніхто ніяких прав не віднімав ні в кого. Далі будемо давати тлумачення, який це указ. От і все.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

КОРНЄЄВ А.В. В пункте 29 написано:"...звернення до Конституційного Суду України з пропозицією дати висновок про конституційність та "законність зазначених актів". Нужно написать не "актів", а "указів". Мое предложение касалось исключительно постановлений Кабинета Министров: "скасування постанов Кабінету Міністрів". За это и голосовали.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Пункт 29, який викладений у шостій колонці /сторінка 16/, доповнюється пропозицією депутата Корнєєва стосовно актів Кабінету Міністрів.

Отже голосуємо пункт 29 з доповненням депутата Корнєєва. Ви не заперечуєте?

"За" - 355. Приймається.

Чи є у депутатів зауваження до пункту 30? Немає.

Прошу голосувати.

"За" - 351. Приймається.

Чи б зауваження до пункту 31? Немає.

Це сторінка 18.

Прошу голосувати.

"За" - 334. Приймається.

Пункт 32 виключений, 33 - теж.

Пункт 34. Частково враховано пропозицію комісії.

Тоді давайте проголосуємо за пункти 32 і 33.

Голосується пункт 32.

"За" - 336. Приймається.

Голосується пункт 33. Другий мікрофон.

ДЕПУТАТ /не представився/. Я не розумію: щодо пункту 33 в лівій колонці записано "виключено", у шостій колонці - знову "виключено". За що ж ми голосуємо?

ГОЛОВА. Ви ж розберіться, будь ласка. Прошу зупинити голосування. Подивіться пункти 32 і 33.

КОЦЮБА О.П. Шановні товариші! Справа в тому, що цей пункт не вносився ні Президентом, ні нами, але в пропозиціях від комісій був. Ми через це вказали пропозицію, але немає потреби голосувати.

ГОЛОВА. Пункт 34. Є зауваження? Другий мікрофон.

ДЕПУТАТ /не представився/. Ми щойно в пункті 26 надали Верховній Раді право введення надзвичайного стану в Україні. Відтак це означає, що Президент позбавляється права вводити надзвичайний стан, а отже, тоді слова "надзвичайного стану" у пункті 34 теж треба зняти.

КОЦЮБА О.П. Там в й інші питання - стихійне лихо, наприклад, землетрус, не дай Бог, війна, - коли Президент повинен негайно діяти. Але ми тут вносимо пропозицію - затвердження указів Президента Верховною Радою. Все стає на місця.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

ТКАЧУК А.Ф., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України у питаннях законодавства і законності /Заводський виборчий округ, Хмельницька область/. Я хочу полонити, що право на введення надзвичайного стану мають як Верховна Рада, так і Президент. І це цілком нормальне явище. Але Президент вводить надзвичайний стан на деяких частинах території України своїм Указом, який затверджує Верховна Рада. А коли Президент буде, скажімо, у Франції чи ще десь, і треба ввести надзвичайний стан, тоді введе сама Верховна Рада.

ГОЛОВА. Зрозуміло? Пункт 34 голосується в редакції від комісії. Прошу.

"За" - 344. Прийнято.

Пункт 35. Є зауваження? Перший мікрофон.

КОРНЄЄВ А.В. Я от Комиссии по вопросам государственного суверенитета. У нас очень внимательно рассматривалось предложение Президента относительно пункта 35 "порушення перед Президентом України питання зробити позачергову доповідь..." Мы пришли к выводу, что необходимо внести другую формулировку: "заслуховування на пленарних засіданнях Верховної Ради на вимогу не менше 2/3 загальної кількості народних депутатів України позачергових доповідей Президента Україна з найбільш важливих питань життя суспільства та держави". То есть, решение по этим вопросам должно приниматься Верховным Советом, когда возникает такая необходимость, но 2/3 от общей численности депутатов.

А "порушення перед Президентом..." Он может согласиться, а может и не согласиться, что это "найбільш важливі питання" Такого, видимо, допустить нельзя.

КОЦЮБА О.П. Але чи було таке в практиці, вибачте, щоб хоч раз звернулась Верховна Рада до Президента, і він не прийшов, не зробив доповіді з цього питання? Це що, якась недовіра?

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

ТКАЧУК А.Ф. Я хочу послатися на сторінку 33, пункт 5, де записано, що Верховна Рада більшістю голосів від загальної кількості народних депутатів вправі зажадати від Президента позачергової доповіді з найбільш важливих питань державного життя.

КОЦЮБА О.П. Це там, де. йдеться про повноваження Президента.

ГОЛОВА. Переконали. Альберт Васильович погоджується. Просто мало було часу, і він до тих сторінок ще не дійшов. Отже, голосується редакція пункту 35.

"За" - 343. Приймається.

І остання частина статті 97. Немає заперечень? Третій мікрофон.

ОСАДЧУК П.І., голова підкомісії Комісії Верховної України з питань культури та духовного відродження /Тлумацький виборчий округ, Івано-Франківська область/. У додатку до порівняльної таблиці на сторінці 4 є моя пропозиція /це водночас і пропозиція комісії/ доповнити статтю 97 пунктами 36, 37, 38. Це пов'язано з тим, що у нас немає Віце-президента і що в Конституції не передбачено, як у випадку фізичної неможливості виконання Президентом своїх обов'язків буде заповнюватися ця ніша у

структурі найвищої державної влади. Тому, певно, Верховна Рада повинна визначати за Конституцією порядок осіб та структур для вирішення будь-яких питань, що належать до повноважень Президента України, у випадку, коли Президент України не має фізичної змоги здійснювати свої повноваження.

КОЦЮБА.О.П. Ми це врахували. Я прошу вибачення, подивіться у кінці таблиці, де визначені повноваження Президента, і ми повернемось до цього питання. Це викладено в кількох частинах.

ГОЛОВА. Тобто, ми ще підійдемо до цього. Народний депутате Осадчук, ваші зауваження враховані в інших частинах. Ще є зауваження? Немає.

Голосується остання частина статті 97, яка викладена на сторінці 19 у шостій колонці.

"За" - 360. Приймається.

Сторінка 20, остання, шоста колонка: "Верховна Рада України приймає закони України, декларації, постанови, звернення, заяви". Голосуємо.

"За" - 350. Приймається.

Сторінка 21, стаття 97-1. Є зауваження? Перший мікрофон.

ХОМЕНКО М.Г., Секретар Адміністрації. Президента України /Конотопський виборчий округ, Сумська область/. Ця стаття, про що я вже говорив у виступі при першому обговоренні, - квінтесенція повноважень Президента в області економіки. І якраз у тому проекті, який внесений Президентом, було висловлено таку думку, щоб надати Президенту право видавати універсали /чи, як уже згодилися, укази/ з питань економіки, які не врегульовані Конституцією або законами України, з наступним їх затвердженням Верховною Радою.

У статті 97-1 написано, що Верховна Рада може окремим законом делегувати повноваження Президенту України на прийняття указів.

Тому я пропоную взагалі зняти і цю, і наступну статті, і розглянути це питання тоді, коли розглядатимуться повноваження Президента - на сторінці 40.

КОЦЮБА О.П. Шановні народні депутати! Ми дуже уважно розглядали цю статтю і навіть кілька разів поверталися до неї.

Справа ось якого порядку. У статтях 97-1 і 97-2 чітко визначено норми, що стосуються тих питань, про які говорив депутат Хоменко. Що ж стосується питань про повноваження Президента, то ми до цього дійдемо, коли розглядатимемо статтю 114.

Але в цій статті ми використали класичний парламентський досвід, зафіксований, наприклад, в італійській Конституції, іспанській Конституції, на підставі якого в кризові періоди в суспільстві президенту делегуються законодавчі повноваження. Ми врахували всі ці особливості і саме в такій редакції виклали ці статті. Отже, Президенту делегуються такі повноваження. Ми йому довіряємо, надаючи таке право на певний строк. Але важливо, щоб не було узурпації однієї влади іншою, добитися нормального співвідношення.

До речі, Миколо Григоровичу, в проекті нової Конституції закладений саме такий підхід.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

КОРНЄЄВ А.В. Я хочу сказать, что статьи 97-1 и 97-2 отсутствовали в законопроекте, который был предложен Президентом, Они не были предметом первого чтения, и сейчас сходу очень трудно соотнести их с остальным текстом.

И мы были бы неосторожны, если бы приняли их сегодня без тщательной проработки. Доверять только комиссии, я думаю, оснований нет.

Поэтому я считал бы целесообразным обсудить их в другой раз.

КРАВЧУК Л.М. Я просив би, якщо можна, погодитися з таким формулюванням питань законодавчого регулювання, визначеним у пункті 13 статті 97-1: "Верховна Рада 2/3 голосів може окремим законом делегувати повноваження Президенту України на прийняття указів. Термін делегування таких повноважень і механізм їх прийняття в кожному конкретному випадку визначаються Верховною Радою України". І поставити крапку.

Механізм їх прийняття має визначити Верховна Рада. Не буде ж сам Президент визначати і механізм, і порядок повноважень. І все. А далі, ці 15 днів, - це вже інструкція, вона визначатиметься законом. Як норму треба прийняти, і все.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

ТКАЧУК А.Ф. Шановний Леоніде Макаровичу! Якщо ми приймемо таку формулу, то ви собі, навпаки, гірше зробите. У нас норма закладена цілком нормальна. Коли прийняла Верховна Рада закон, то делегували вам повноваження. Ви приймаєте укази, а вони до нас надходять і вже діють. При

указах виникають якісь правові відносини, але коли Верховна Рада їх затверджує, це вже закон. Не затвердили - указ відміняється. Але Верховна Рада тоді приймає рішення, як урегулювати ці правовідносини.

Я хочу навести такий факт. В Італії ця норма була прийнята в 1947 році, тобто одразу після війни, після розрухи і тоталітаризму. І вони не боялись такої норми...

ГОЛОВА. Справа в тому, що суть поправки Леоніда Макаровича полягає в тому, що визначається механізм, а в механізмі буде сказано: скільки днів, чи це 15, чи 20, яким шляхом тощо. Так я зрозумів. Але є інша пропозиція.

КОЦЮБА О.П. Шановний Анатолію Федоровичу! Гадаю, що з таким підходом Президента /тим більше, що він ініціатор внесення змін/ можна погодитися.

Нехай це буде повноваженням нової Конституції. Пропоную підтримати цю пропозицію.

ГОЛОВА. Є ще зауваження? Другий мікрофон.

ЗАЄЦЬ І.О. Я пропоную такий компроміс. У другому абзаці статті 97і говориться, що укази повинні бути розглянуті протягом 15 днів. Цей текст можна вилучити і залишити перше речення з третього абзацу: укази втрачають чинність з часу підписання, якщо вони не одержали законодавчого схвалення протягом 60 днів. Бо тут є суперечність - з одному абзаці записано, що за 15 днів ми маємо розглянути, а в іншому - дається строк 60 днів. Тобто абсолютна неузгодженість. Нехай Верховна Рада теж бере на себе відповідальність: Президент прийняв Указ, а вона його швиденько або затвердить, або відхилить. А то ми і Президенту не даємо діяти, і самі не хочемо працювати.

КОЦЮБА О.П. Шановний Іване Олександровичу! Президент сам і вніс...

ГОЛОВА. Механізм це передбачає. Третій мікрофон.

РУДЕНКО В.М. Я не знаю, але мені здається, що ми беремо на себе надто велику відповідальність у той час, коли народ обрав Президента. Я хотів би, щоб ви відкрили сторінку 40 - друга колонка, підпункт 7-6. На мою думку, там непогане формулювання: на період до прийняття нової Конституції України ухвалює укази з питань економічної реформи, не врегульовані законами України, та укази з питань, не врегульованих законами України з наступним їх затвердженням Верховною Радою України.

Якщо ми введемо ту процедуру, - яку пропонує Комісія з питань законодавства і законності, - 60 днів, потім ще 60 днів, то так і рік мине, а практично нічого не буде зроблено.

КОЦЮБА.О.П. Шановний депутате! Ви дуже правильно все зрозуміли. Дійсно, на сторінці 40 /стаття 114/ йдеться про повноваження Президента. Тут ми закладаємо норму матеріального права, а там реалізовуємо повноваження Президента. Президент пропонує конкретний механізм, котрий буде кореспондуватися зі статтею на сторінці 40, про яку ви говорите.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Ми розглядаємо саме механізм - це стаття 97. У першому абзаці передбачається підхід до законодавчої проблеми, а два наступні абзаци розкривають механізм. Президент сам вніс пропозицію не тільки щодо делегування таких повноважень, а й щодо

механізму їх впровадження. Четвертий мікрофон.

ЄМЕЦЬ О.І. Іване Степановичу! Я хочу нагадати практику затвердження указів Президії. Ми вже протягом двох років не можемо позатверджувати укази, які свого часу прийняла Президія. Те ж саме чекає і укази Президента. Якщо ми втягнемося в обов'язкове затвердження, то діла не буде.

Тому я пропоную другий абзац зняти взагалі, а в законі, який буде прийматися, передбачити, наприклад, таку формулу: якщо, протягом 30 днів Верховна Рада не відхилила Указу Президента, він діє.

ГОЛОВА. Олександре Івановичу! Ваша пропозиція узгоджується з тим, що сказав Леонід Макарович відносно механізму дії.

Отже, перший абзац доповнюється формулюванням щодо механізму. Тобто голосуємо статтю 97-1 у такій редакції: "Термін делегування таких повноважень і механізм впровадження в кожному конкретному випадку Визначається Верховною Радою України."

"За" - 277. Перший мікрофон.

ВОРОБЙОВ О.М. Уважаемые коллеги! Я просил бы вас возвратиться к самой статье 97, в которой написано, что единым органом законодательной власти на Украине является Верховный Совет. И мы исходили из этого положения, когда готовили свою редакцию. Я прошу, пожалуйста, поставьте

предложение комиссии на голосование. И поддержите его. Президент получит то, что он просил.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

ШКАРБАН М.І. Я хотів би до голосування пояснити, але ви не дали мені слова. Ємець не правий. Якщо минуло 30 днів, і Указ став законом, з'являється два законодавчі органи. Після 30 днів Президент видасть закон, і він діятиме автоматично, без Верховної Ради. Таких. законів не повинно бути.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ГУДИМА О.В., член Комісії Верховної Ради України з питань культури та духовного відродження /Луцький-Центральний виборчий округ, Волинська область/. Шановний Іване Степановичу! Ви бачите, що ваш механізм у цьому випадку не спрацював. Виходить так, що на кожен новий Указ Президента нам потрібно новий механізм виробляти. Ми тільки цим і займатимемося. Гадаю, що та норма, яку запропонував депутат Ємець, дуже зручна. Ми самі будемо змушені повертатися до тих указів, які суперечать вимогам дня. Дякую.

ГОЛОВА. Я не буду коментувати, бо немає часу. Була ще одна пропозиція депутата Ємця: залишити перший абзац статті 97-1 без змін.

Голосується пропозиція комісії щодо статті 97-1.

Не прийнято.

І остання пропозиція - народного депутата Ємця - проголосувати у статті 97 тільки перший абзац у редакції від комісії. Прошу проголосувати. Це сторінка 21.

"За" - 277.

До статті 97-2 є зауваження? Голосуємо. Олександре Павловичу, що у вас?

КОЦЮБА О.П. Шановні народні депутати! Я пропонував би зробити таким чином: першу частину взяти зі статті 97-1, а другою частиною зробити 97-2. Тоді якраз механізм замкнеться і з'являться пропозиції Президента.

ГОЛОВА. Але ж перша не проголосована.

КОЦЮБА О.П. Так я ж і пропоную взяти першу частину, яку пропонує Президент, об'єднати її...

ГОЛОВА. Давайте ми знімемо їх обидві, та й усе. Знімаємо статті 97-1 і 97-2, зробіть їх однією, а потім внесемо на розгляд окремо.

Стаття 101. Є зауваження чи пропозиції? Третій мікрофон.

БАРАБАШ О.Л. Я подавав свої зауваження особисто Олександру Павловичу два дні тому і не розумію, чому вони тут не відображені. Стосуються вони частини 4. Я пропонував запасати, що позачергові сесії скликаються Головою Верховної Ради за його власною ініціативою або за пропозицією Президії чи Президента.

Події в серпні засвідчили, що скликання позачергових сесій таким колективним органом, як Президія, має свої вади. То не зібралася Президія, то немає кворуму, то йде якесь тривале обговорення в той час, коли в напружений момент, у критичній ситуації треба миттєво приймати рішення.

Щоправда, в запропонованій редакції ці повноваження Голови е, але Голова має дише ініціативу, а скликає все одно Президія. Тому я пропоную поміняти їх місцями і надати право окликати позачергову сесію Голові Верховної Ради.

ГОЛОВА. Наче ж тут є: "за пропозицією... "Давайте так: позачергові сесії скликаються Головою Верховної Ради, Президією Верховної Ради або Президентом.

ГОЛОСИ З ЗАЛУ. Ні!

КОЦЮБА О.П. Шановні народні депутати! Так викладено зовсім не тому, що нам не хотілося врахувати пропозицій. До речі, ми їх розглядали, і у статті 106 ваш пропозиція е, депутате Барабаш.

Справа в тому, що у статті 106, яка регулює компетенцію Президії, записано саме так, і ми тільки привели цю статтю у відповідність з повноваженнями Президії. Але можна зробити й так, як ви говорите, воно не суперечитиме. Включити в перелік Голову Верховної Ради, а далі за текстом.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ЯЦЕНКО В.М. По-перше, я підтримую пропозицію поставити тут Голову Верховної Ради на чільне місце. Далі. Звертаю вашу увагу на те, що в другому абзаці сесії названо "весняною і осінньою. А яка нині сесія у нас? Зимова, мабуть, усе-таки. Тому я пропоную це визначення - "весняна і осіння" - зняти. Бо чергова - вона і є чергова, коли треба, тоді й зберемо.

ГОЛОВА. Так, давайте погодимося. Дійсно, ми йдемо до того, що будемо працювати професійно, вже не буде ні весняних, ні зимових сесій...

КОЦЮБА О.П. Тоді треба зняти цю частину.

ГОЛОВА. Хто ще з цього приводу? Другий мікрофон.

ЮСОВ В.В. Справа в тому, що сесії бувають різні. Наприклад, у Литовському парламенті сесією називають тижневу роботу, тому у них 52 сесії на рік. В інших парламентах сесія - це цілий рік. А тут зрозуміло, що у нас дві сесії протягом року, А якщо це вилучити, тоді незрозуміле, що таке сесія.

ГОЛОВА. Давайте зазначимо так /сторінка 22, шоста колонка/: "Чергові сесії скликаються Президією Верховної Ради Україна. Позачергові сесії скликаються Головою Верховної Ради, Президією Верховної Ради з її ініціативи або за пропозицією не менш як третини окладу Верховної Ради України та Президента України".

Третій мікрофон.

ОСАДЧУК П.І. Шановний Іване Степановичу! По суті це дуже правильно, але коли ми напишемо "та Президента України", то виходить, що Президент - це частина тієї сили, яка є третиною Верховної Ради. Треба написати "або Президента України", можна також - "чи", щоб він був як самодостатня величина. Це синтаксична помилка, яка може викликати кривотлумачення.

ГОЛОВА. Погоджуємося. Перший мікрофон.

ЗАЄЦЬ І.О. Треба написати " а також за ініціативою Президента". І тоді все стане ясно.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

БАРАБАШ О.Л. Іване Степановичу! Ви бажаєте опростити конструкції, але взяли її і ускладнили. Коли ми написали, що сесія окликається Головою і Президією, то треба погодження і рішення вже двох інстанцій. Давайте залишимо так, як я пропоную: скликається Головою, і все. А за пропозицією - то або Президії, або депутатів.

ГОЛОВА. Я думаю, це неправильно.

КОЦЮБА.О.П. Шановні народні депутати! А як бути тоді, коли Голова Верховної Ради відсутній, а треба скликати сесію? Іван Степанович правильно сформулював, треба це прийняти в його редакції.

ГОЛОВА. Слухайте, ще раз зачитаю: "Позачергові сесії скликаються Президією Верховної Ради України, Головою Верховної Ради за пропозицією не менш як третини складу Верховної Ради України, з ініціативи Президента України".

Так, все? Голосуємо. "За" - 352. Приймається. Другий мікрофон.

ДОРОГУНЦОВ С.І. Всяку ініціативу забрали, ви - це слово опустили, нехай буде вважатися, що воно там є. "З їх ініціативи", оці два слова, і тоді буде: "Головою, Президією з їх ініціативи".

ГОЛОВА. Так, розуміємо. Без ініціативи нічого не буде. Чиясь ініціатива повинна бути.

Статтю 101 ми проголосували. До статті 105 є зауваження? Перший мікрофон.

ШЕВЧЕНКО О.Є., член Комісії Верховної Ради України з питань державного суверенітету, міжреспубліканських і міжнаціональних відносин /Голосіївський виборчий округ, м. Київ/. З приводу статті 105 я хочу звернути увагу на другий абзац: "До складу Президії Верховної Ради України входять Голова Верховної Ради України, Перший заступник і заступник Голови Верховної Ради України, голови постійних комісій Верховної Ради України".

Я хочу ось що сказати. Шановні депутати і шановна Президіє! Як би ми не намагалися себе запевняти в тому, що зараз Верховна Рада вже однорідна, немає там ні більшості, ні меншості, однак це не так. Я думаю, що так буде і, більше того, так повинно бути, щоб була якась опозиція в парламенті. У нас і зараз є парламентська більшість і парламентська меншість.

Я пропоную, щоб ми зробили так, як то зроблено в багатьох цивілізованих країнах, наприклад, в Англії. Лідер парламентської меншості повинен входити до складу Президії і одержувати зарплату /як це робиться в Англії/ на рівні голови комісії.

Отже, я пропоную додати сюди "лідер парламентської меншості".

ГОЛОВА. Ви знаєте, я вам скажу відверто, що в нас, у Президії, така опозиція, що її ледь-ледь можна витримати. А ви кажете, ще когось вводити!

КОЦЮБА О.П. Шановні народні депутати! До речі, я вам скажу, що це питання не порушували ні Президент, ні депутати.

ГОЛОВА. Така пропозиція у письмовій формі не надходила. Тому ми не можемо голосувати. Вносьте її вже до нової Конституції.

Є ще зауваження до статті 105?

Другий мікрофон.

НОСОВ В.В. Оскільки через цей виступ можуть не проголосувати, я хотів би дати пояснення. Ви вносили пропозицію

100

щодо змін до Регламенту, де пропонували надати право депутатським групам на пропорційне представництво в органах Верховної Ради.

І тоді опозиція може висунути на голову комісії Верховної Ради свого представника. Так що все це буде.

ГОЛОВА. Ще в зауваження? Немає. Прошу проголосувати статтю 105 в редакції від комісії, викладену на сторінці 22, шоста колонка.

"За" - 357. Приймається.

Що відносно статті 106?

КОЦЮБА О.П. Погодилися з пропозицією Президента.

ГОЛОВА. Щодо статті 106 все зрозуміло для депутатів? Є зауваження, пропозиції? Немає. Прошу проголосувати. "За" - ЗЗ5. Приймається. Що там у нас, Олександре Павловичу, далі?

КОЦЮБА О.П. Стаття 108.

ГОЛОВА. Відносно статті 108 - що є? Щось тут вилучено, щось змінено.

КОЦЮБА О.П. Так, там є стрілка, тому що вже доопрацьовували, але не можна було поміняти таблицю. У нас сьогодні пішла така практика; ми приймаємо закони і, подаємо Президенту на підпис. Тим самим ми порушили й традицію. Це не класичний

101

варіант. У класичному парламентському варіанті питання вирішується таким чином: ми приймаємо закон, його підписує Голова Верховної Ради і подав Президенту на виконання. Президент скріплює закон своїм підписом, ставить печатку і публікує його протягом 10 днів з дня одержання документа.

Якщо ж Президент не згоден з виконанням цього закону, він користується правом відкладального вето і повертав його нам на доопрацювання. Ми повинні закон розглянути. І якщо двома третинами голосів закон буде прийнято, то Президент зобов'язаний його підписати і опублікувати у 7-денний строк.

Саме таку норму, такий механізм ми заклали. А зміни були внесені раніше. У таблиці все показано стрілочкою.

ГОЛОВА. Все зрозуміло щодо статті 108? Перший мікрофон.

КОРНЄЄВ А.В. Я думаю, что эта норма здесь не к месту, она должна быть в другом месте. Тут идет речь о правах Председателя Верховного Совета, а мы о Президенте написали. Это раздел законодательной процедуры.

КОЦЮБА О.П. Ми думали над цим, Альберте Васильовичу. Справа в тому, що вона стосується і дій Голови Верховної Ради, і дій Президента. І ми сфокусували ці моменти саме тут.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

102

ЯЦЕНКО В.М. Я хотів би звернути увагу на третій абзац. Дві третини голосів від загальної кількості чи від кількості присутніх депутатів?

КОЦЮБА О.П. А у нас цей механізм відпрацьований, ми його не уточнювали - від загальної кількості /нині від 450 депутатів/.

ЯЦЕНКО В.М. Дякую. І ще одне. Президент зобов'язаний опублікувати його. Яким чином? Чи він має свій друкований орган?

КОЦЮБА О.П. Він буде мати друкований орган. Саме так повинно бути, якщо ми ввели інститут президентства. Він приймає закон до виконання, це не просте питання. Президент повинен продумати всі механізми. А щодо публікацій. Ми ж прийняли рішення про видання "Вісника"?

ГОЛОВА. Так, дійсно. Ще є зауваження? Другий мікрофон.

ТАРАСЕНКО О.Г. 3 пропозицією Комісії у питаннях законодавства і законності щодо цього механізму можна погодитися. Проте сумнів викликають ці дві третини голосів. Гадаю, треба простою більшістю приймати, як і всі закони.

КОЦЮБА О.П. Шановний Олександре Григоровичу! Ми взяли саме ту практику, яка існує в усіх парламентах світу. Чому

103

дві третини - тому що Президент застосовує відкладальне вето.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

БАРАБАШ О.Л. У мене два запитання.

Перше. Я б хотів дістати уточнення щодо попереднього голосування. Чи означає, що ми, проголосувавши за статтю 106 в цілому, вилучили пункт 3, де йдеться про повноваження Президії видавати укази?

ГОЛОВА. Там записано.

БАРАБАШ О.Л. Друге. Якщо ми проголосували за надання Голові Верховної Ради права скликати позачергові сесії, то цей пункт треба дописати до статті 108.

КОЦЮБА О.П. Ні, це суперечить юридичним нормам. Я розумію, ви звернули увагу на суперечності.

БАРАБАШ О.Л. Ні. Таке повноваження має Президія - це пункт 1. А тепер ми надали такі повноваження Голові. Отже, треба записати пункт 7: скликає позачергові сесії.

КОЦЮБА О.П. Ми говоримо про одне, а ви зовсім про інше. Давайте закінчимо з цим питанням, а потім я вам дам відповідь щодо статті 106.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

104

ІЗМАЛКОВ В.М. Хочу, чтобы вы еще раз обратили внимание на слова Альберта Васильевича Корнєєва.

Я полностью за этот механизм, но давайте посмотрим, где он должен быть логическим - вернитесь на страницу 19, последняя часть статьи 97.

Мы пишем, что закон начинает действовать - и так далее. Механизм как раз и надо туда записать: 2-1, 2-2, 2-3.

КОЦЮБА О.П. Шановний депутате! Стаття 97 стосується компетенції Верховної Ради, а у нас іде мова про Президента. Ми розглядали це питання і вирішили, що найкраще його тут викласти, бо то стосується і Верховної Ради, т президентської влади.

ГОЛОВА. Усі висловилися? Третій мікрофон.

ДЕПУТАТ /не представився/. Шановні депутати! Я закликаю проголосувати за пункт 1 статті 106, але він повинен стати пунктом 2. Його справді треба привести у відповідність з тим, за що ни вже преголосували. Перший пунктом записати: Голова Верховної Ради скликає сесії Верховної Ради. А тоді дати другий пункт.

КОЦЮБА О.П. Вчитайтеся в пункт 1 Конституції. Це розвиває механізм. Ви ж бачите, там є пункт 2, він виключений, а ми зробили пункт 2-1. Ми не маємо права міняти цей пункт.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

105

СТУПНІКОВ Ю.І. Реализация закона начинается с его публикации, то есть доведения до народа, до людей, до тех, кто будет исполнять. У нас записано в предыдущей статье, которая относится к статье 106, пункт 17: "публікує українською і російською мовами закони України". То есть это к Президиуму относится. В то же время все законы проходят через Президента, и мы ему также здесь пишем: "Президент України приймає його до виконання" и так далее, и официально публикует. Эти вещи надо согласовать - кто публикует и на каком языке. Публикация законов к чьему ведению отнесена? В пункте 17 статьи 106 публикацией ведает Президиум, а в статье 106 - это в ведении Президента.

106

ГОЛОВА. Олександре Павловичу, шановні депутати! Є одна пропозиція. Стаття 108 викликала багато зауважень, а у нас зараз немає часу. Під час перерви можна буде з'ясувати деякі суперечності, тому давайте ми до неї повернемось після перерви.

До нас уже декілька разів напрошувався координаційний комітет працівників автомобільного транспорту України. Вчора ми доручали провести зустріч з ними керівникам Уряду, міністру, іншим працівникам, щоб зняли цілий ряд гострих питань. Але не в усьому там досягнуто згоди. Вони попросили сьогодні слова, щоб оголосити свою заяву. Надамо таку можливість? Добре.

Слово надається Шапошникову Олександру Івановичу, Прошу уваги.

ШАПОШНИКОВ О.І., представник координаційної ради автомобілістів України. Шановний Леоніде Макаровичу! Шановні народні депутати України!

Право виступити з цієї трибуни ми розцінюємо як прояв реальної уваги з боку Верховної Ради до тієї надзвичайної ситуації, в яку потрапили автомобілісти України, а значить, і всі споживачі - як населення республіки, так і народне господарство.

Автотранспорт, який, хоч як не крути, є головною кровоносною артерією в організмі нашої економіки, став кровоточити, і тому ми всі в небезпеці. Знеможений

107

в останні роки технічно через зниження поставок на Україну транспортних засобів, паливно-мастильних речовин, експлуатаційних матеріалів, запасних частин та іншого, він, окрім усього цього, ще й розвалюється фінансове. І якщо технічне послаблення якоюсь мірою можна віднести до причин об'єктивних, то фінансовий крах галузі - то суб'єктивний фактор, який виник кілька місяців тому. Причина - прорахунки Уряду, а також Верховної Ради.

Інформуємо вас про те, що за результатами роботи в січні цього року майже всі автотранспортні підприємства України - і загального користування, і відомчі - могла визнати банкрутами. Наголошуємо на тому, що це стало наслідком порушення державного Закону про підприємства. Держава при переході до ринку, а точніше

- до лібералізованих цін не забезпечила автотранспортним підприємствам рівних з іншими економічних умов. У чому саме?

Залишивши за собою право регулювання тарифів на автотранспортні послуги, наші тарифи держава підняла в 5 разів, а витрат ми зазнали в 15 разів більше проти рівня минулого року. При цьому надія на відшкодування збитків, яке Кабінет Міністрів передбачав і опублікував це у своїй постанові N 376 щодо регулювання тарифів на транспорт, так і залишилась тільки нашою марною мрією.

108

З перших днів січня, маючи розрахунки реальної ситуації, господарники підприємств автотранспорту, спеціалісти структурних об'єднань автотранспорту різних відомств, Державна корпорація автотранспорту України, професійні спілки не раз оббивали пороги Уряду з пропозиціями і вимогами терміново змінити підходи до ціноутворення на транспортні послуги. Але то був марний труд, змарновані нерви.

Опинившись у цій безвихідній ситуації, автомобілісти різних відомств з чотирьох областей України - Донецької, Луганської, Харківської й Полтавської, вперше об'єднавшись 1 лютого у місті Дзержинську організували свою координаційну раду та визначили вимоги до Президента, Верховної Ради та Кабінету Міністрів з наших проблем. У Києві до нас нині приєдналась і профспілка робітників автомобільного транспорту та шляхового господарства /її представники зараз знаходяться в цьому залі/. Які це вимоги?

1. Для відречення дієздатності автотранспорту / а сьогодні на лінії працює тільки 35 відсотків його кількості/ терміново налагодити зв'язки з державами Заходу, Сходу й Півночі та усунути всі перешкоди, що заважають прямим зв'язкам підприємств.

2. Розробити умови пільгового оподаткування та кредитування підприємств, що займаються або будуть займатися виробництвом на Україні автотранспортних засобів, запасних частіш, палива, експлуатаційних матеріалів, а також автомобільних шин, акумуляторів та іншого.

109

3. Виконати травневе 1991 року рішення Верховної Ради про організацію функціонального Міністерства транспорту України, яке об'єднає навколо себе усі види транспорту і стане, врештірешт, суб'єктом, який вироблятиме транспортну політику в цілому, в тому числі й у сфері автотранспорту. У зв'язку з цим підготувати і прийняти Закон про транспорт України.

4. Вважати автотранспорт базовою галуззю України, і при прийнятті рішення про коефіцієнт переходу від мінімального рівня заробітної плати до середнього розрахункового доходу застосувати коефіцієнти не нижче 7 для всіх автотранспортних підприємств республіки.

5. Переглянути Закон про пенсії в питаннях стажу роботи водіїв при виході на пільгову пенсію. Для розвитку можливостей підприємств автотранспорту по пенсійному забезпеченню своїх робітників у законодавчому порядку надати цим підприємствам право створювати професійні фонди соціальних гарантій, у процесі переходу на них пропорційно зменшити перерахування в державний фонд соціального забезпечення.

6. Змінити порядок безплатного проїзду в автобусах пільгових категорій пасажирів /а їх зараз 34/ на проїзд за квитками, з компенсацією їм сум на проїзд за рахунок державного бюджету або в інший спосіб.

7. Першочергово і терміново надати автотранспортним підприємствам усіх відомств, які перевозять вантажі, право використовувати вільні тарифи, але при цьому звільнити їх від сплати податків на добавлену вартість, зменшити відрахування на соціальне страхування та пенсії до 26 процентів, зняти відрахування в фонд Чорнобиля, обмежити рівень рентабельності автопідприємства 35 процентами.

110

Автопідприємства, які перевозять пасажирів, також звільнити від вищезазначених податків і компенсувати їм збитки до рівня рентабельності 35 процентів. Дотації автопідприємствам надавати або з бюджетів місцевих Рад, на території яких розташовані ці підприємства, з умовою відшкодування сум місцевим Радам з коштів республіканського бюджету, або за рахунок окремого транспортного податку.

Ми не просимо, а вимагаємо...

Я прошу вибачення, але ми до вас ішли два місяці, ми два місяці ходимо і "пробиваємо" ці питання, а ви сьогодні так до нас ставитесь... Я сюди прийшов не для того, щоб перед телеглядачами виступити, а перед вами. Вибачте.

Ми також просимо Верховну Раду при формуванні бюджету передбачити кошти на відновлення і будівництво автомобільних шляхів, на яких сьогодні наші водії гинуть, мерзнуть і травмуються.

Шановні депутати! Можна багато ще перераховувати проблем, які є на автотранспорті. У наших вимогах ми передбачаємо 17 березня страйкову акцію. Тому що вже вичерпали всі методи, переконалися в безперспективності спроб вирішити наш проблеми дипломатичним шляхом і шляхом переговорів.

Я вийшов на цю трибуну для того, щоб ми зараз створили тристоронню погоджувальну комісію і не допустили того майбутнього страйку. Його, до речі, може не бути ще й тому, що ми до страйку вже не доживемо. Сьогодні на кожному підприємстві по 3-4 мільйони позик і кредитів, ми вже на 15 січня всі були банкрутами.

111

Якщо ви не розумієте, що таке автомобільний транспорт, ми можемо звідси піти. Але якщо ви люди розсудливі, ми все-таки просимо вас: давайте розберемося і щось зробимо. В цьому залі за весь час вашої роботи про автомобільний транспорт не було сказано майже жодного слова.

ГОЛОВА. Олександре Івановичу...

ШАПОШНИКОВ О.І. Я хочу вручити наші вимоги Президії, і ми чекаємо вашої реакції.

ГОЛОВА. Олександре Івановичу! Дякуємо вам за виступ.

Я звертаюся до вас і до всіх автотранспортників. Ваші сьогоднішні вимоги дійсно справедливі. Безумовно, автомобільний транспорт потрібен народу України, а не тільки працівникам галузі.

Але хочу, щоб і ви розуміли: ми тільки-но стали на шлях розбудови України, і якщо нам кожна галузь, кожний колектив буде загрожувати страйком, то чого ми тоді хочемо і куди ми йдемо?

Ваші вимоги справедливі. Ми їх обов'язково вивчимо. Даємо доручення створити таку комісію, про яку говорив Олександр Іванович. До неї увійдуть депутати з постійної комісії Верховної Ради України з питань розвитку базових галузей народного господарства. Гадаю, що і Уряд візьме участь, і Леонід Макарович. підключить своїх людей до цієї справи, щоб відпрацювати механізм виходу з того кризового стану, в якому опинилася сьогодні автомобільна галузь.

112 Ми знаємо і про борг транспортного міністерства, ми все

знаємо. Але повірте, що в цьому залі теж частина того народу, який ви сьогодні представляєте. Ми просимо терпіння,

бо це все - заради розбудови нашої демократичної, незалежної

і суверенної України. Оголошується перерва до 16 години. 113