ЗАСІДАННЯ ШІСТДЕСЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України. 13 травня 1992 року. 16 година.

Головує Голова Верховної Ради Україні ПЛЮЩ І.С.

ГОЛОВА. Прохання реєструватися. Оголосіть, будь ласка, щоб депутаті заходили.

У залі присутні 383 народних депутати. Вечірнє засідання оголошується відкритим. Продовжуємо розгляд питання про політичну ситуацію в Криму.

Я вже повідомляв, що виступили 23 народних депутати із 63, що бажали висловитись. Крім цього надійшло прохання надати можливість виступити від імені кримсько-татарського народу Мустафі Джемільову.

Які будуть думки? Продовжити обговорення? Давайте так: оскільки ще Леонід Макарович не виступав, відведемо 30 хвилин на обговорення, до 16.30. Ні? Годину? Годину без виступу Леоніда Макаровича, а потім дамо слово Леоніду Макаровичу. Так? Погоджено. Щодо виступу товариша Джемільова теж погодили. Добре.

Слово надається народному депутату Цекову. За ним виступатиме депутат Косів.

ЦЕКОВ С.П., лікар Сакської центральної районної лікарні /Сакський виборчий округ, Республіка Крим/. Уважаемые депутаты! Истоки крымской проблемы не надо искать в самом Крыму. Подпольный обком, происки бывшей партноменклатуры и лично Багрова и так далее - это слишком просто и поверхностно.

Все происходящее в Крыму является следствием. Причины же лежат гораздо глубже и находятся вне пределов республики. Эти причины - акты 1945 и 1954 годов, ликвидировавшие государственность Крыма и передавше его из состава РСФСР в состав УССР. Это распад Союза, чего не хотело большинство кримчан, считавших, что Крым входит в первую очередь в состав СССР, а затем уже в состав Украины. Это те ошибки, которые допустили Верховный Совет, Правительство Украины по вопросам государственного устройства, национальной языковой политики, создания собственной армии. На этом остановлюсь более подробно.

По моему мнению, основная ошибка Верховного Совета, Президента Украины состоит в игнорировании решения крымского Верховного Совета от 2 апреля 1992 года не вносить в Закон о разграничении полномочий между Украиной и Республикой Крым никаких поправок. Депутати Крыма надеялись, что Верховный Совет Украины это сделает, так как Леонид Макарович Кравчук заверяя их в том, что Крым получит те полномочия, которые сочтет необходимыми. Ожидания не оправдалась. Получили, по выражению одного из депутатов Крыма, пощечину.

Судите сами. Вместо предлагаемого Закона о разграничении полномочий между Украиной и Республикой Крым принят Закон о статусе автономной Республики Крым, который полностью лишил Крым государственности. Он, согласно этому закону, является административно-территориальной единицей Украины, которая называется республикой. Один из народных депутатов Украины после заседания комиссий, которые осуществляли окончательную редакцию этого документа, пошутил: "Крыму разрешили самостоятельно проводить канализацию и асфальтировать дороги". В этой шутка есть доля правда, если сравнить то, что предполагалось, с тем, что осталось.

Имеет ли Крым право на государственность? На этот вопрос Президент Украины, будучи еще Председателем Верховного Совета Украинской ССР и выступая на сессии Крамского областного Совета 12 ноября 1990 года, ответил следующим образом. Цитирую: "Говорю не первый раз, что Крым с его природными, историческими, лечебными особенностями должен иметь свою государственность. Это его право. Тем более, что государственность имеет здесь исторические корни и уже существовала".

Возможно, Президент Украины изменил свою точку зрения. Сторонников унитарной Украины не устраивает государственность Крыма. И в развитие этого мнения из закона о разграничении полномочий изъяты все ссылки на народ Крыма, гражданство, неотъемлемое право собственности на природные богатства и многое другое.

Когда народные депутаты Украины доказывают, что народа Крыма нет, охватывает горечь и думается, как быстро забывается история. Ведь еще сравнительно недавно противники государственности Украины доказывали, что нет украинской нации, что украинцы - это те же самые русские, которые коверкают русский язык.

Народ Крыма есть. Говорю это как коренной крымчанин, и у меня, как и у большинства кримчан, есть только одна родина, эта родина - Крым. Признание существования народа Крыма, как вы прекрасно понимаете, уважаемые депутаты, решило бы многие противоречия между Украиной и Крымом.

Очень много ошибок допущено в вопросах создания собственной армии. Форсированное строительство армии происходит со многими издержками: принятие присяги под угрозой увольнения в запас, лишение жилья, замена неблагонадежных, которые на известный вопрос: "будете ли воевать?" отвечают отрицательно. На ответственные руководящие должности назначаются не самые достойные, а чрезмерно преданные. Сужу об этом по событиям, происходящим в моем избирательном округе. Очень много говорится у нас об имперском мышлении некоторых руководителей государств, появившихся на обломках Союза, и говорится зачастую правильно. Крыма это касается самым непосредственным образом. Составная часть имперской политики - разделяй и властвуй! Вносится раскол между крымскими татарами и остальным населением Крыма, северными и южными территориями Крыма, отдельными городами.

Теперь отвечу на выступление депутата Гаврилова. Если депутат Багров не явился на сессию в связи с поездкой в Одессу, то Гаврилов, который должен был участвовать в работе комиссии по разграничению полномочий, за две недели для своего участия нашел всего один час. Кстати, депутат Гаврилов был одним из тех народных депутатов Украины и Крыма, который выступал против роспуска обласного Совета и выборов Верховного Совета Крыма.

ГОЛОВА. Закінчуйте, будь ласка.

ЦЕКОВ С.П. Вы Анатолию Васильевичу давали время, дайте, пожалуйста, и мне возможность закончить. Анатолий Васильевич чрезмерно много говорят, но, по моему мнению, мало делает.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Косіву. За ним виступатиме депутат Осадчук.

КОСІВ М.В., заступник голови виконавчого комітету Львівської обласної Ради народних депутатів /Пустомитівський виборчий округ, Львівська область/. Вельмишановний пане Президенте! Шановний Голово! Шановні колеги народні депутати! Протягом останнього року я займався питаннями взаємовідносин між населенням правого й лівого берега Дністра у Молдові. Мені довелося побувати чи не у всіх гарячих точках Придністров'я зустрітися з багатьма відомими особами придністровських подій. Звертаю вашу увагу на те, що події в Криму

розгортаються за тим же сценарієм, що і в Придністров'ї. І його автори також одні й ті ж. Вони знаходяться навіть не в Криму, навіть за межами Молдови й України. Вони перебувають у Москві.

Ідеї, які обстоює сьогодні Микола Васильович Багров, відстоюють лідери Придністров'я.

Я собі так думаю: це дуже добре спланована акція, давайте міркувати. У Придністров'ї та Криму виникають "міні-руські государства"; потім може виникнути "міні-руська держава" в Новоросійську, а далі - в Луганську, на Слобожанщині... А у Львові, на Закарпатті, на Буковині також розгортаються аналогічні сценарії... Таке в нашій історії вже було в дев'ятнадцятому столітті. У 1919 році Україна опинилася у чотирикутнику смерті. Такий чотирикутник смерті нашій державі, готується і сьогодні. Це дуже й дуже серйозно.

Гадаю, ми сьогодні маємо скасувати Акт про проголошення державної самостійності Республіки Крим, відмінити референдум, призначений на 2 серпня, а також позбавити права зватися депутатом Верховної Ради України Миколу Васильовича Багрова, оскільки його політика спрямована проти України, грубо порушує Конституцію України. Гадаю, розпускати зараз Верховну Раду Республіки Крим було б, можливо, передчасно. Але в майбутньому треба підійди до виборів двопалатної Верховної Ради Криму /з палатою представників і палатою національностей/, про що тут дуже добре говорів Сергій Головатий.

Хотів би звернутися до трудівників Криму, дорогі наші земляки! На Львівщині не було дестабілізуючої обстановки, про це писали тільки газети, лякаючи довірливого читача.

Але наша область на здравницях Трускавця і Моршина втратила через ту пропаганду стільки, що ми й сьогодні не можемо очуняти. Подумайте, що буде зі здравницями Криму, коли там і справді розпочнеться дестабілізація.

І останнє. Роботу нинішньої нашої сесії у повному її обсязі має передати телебачення Криму.

Дякую за увагу.

ГОЛОВІ. Слово надається народному депутату Осадчуку. За ним виступатиме депутат Швацький.

ОСАДЧУК П.І., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань культури та духовного відродження /Тлумацький виборчий округ, Івано-Франківська область/. Шановні народні депутати! Шановний Голово! Шановний Президенте! Здавалося б, уже все ясно, дуже багато і доказово було сказано, але питання далеки не вичерпане. До речі, щойно повідомили з Криму, що РДК, не дочекавшись рішення нашої Верховної Ради, вже затіває політичні істерики в Сімферополі. Очевидно, його цікавить не істина, а дестабілізація в суспільстві, збурення обстановки в Криму.

Я тому аж ніяк не дивуюсь. Згадую, що позаторік напередодні референдуму, після якого ми на сесії відновили автономію, в "Комсомольской правде" була надрукована карта майбутньої незалежної України без Криму. Так що сценарій давно був готовий. А коли депутат Цеков з цієї трибуни заявляє, що Закон про

статус автономної Республіки Крим - це в ляпас Криму, то він просто не читав цього закону, бо ним передбачена така автономія Криму, якої не має жодна автономна республіка в Російській Федерації за щойно підписаним федеральним договором.

Коли вчора в телепрограмі з Останкіно генерал Кузнецов заявив, що його звільнили в Криму з посади після того, як він нібито під час переатестації в Міністерстві оборони сказав, що не воюватиме проти Росії, то в мене кров захолола в жилах.

Подумалося: приїхали, докотилися до тієї межі, за якою кривава пожежа та бойня, яку нам обіцяв - пригадуєте? - ще Горбачов торік у своєму інтерв'ю українському телебаченню. Отже, сценарій давно опрацьований, і події розвиваються за ним.

З усією відповідальністю хочу заявити перед депутатами, перед виборцями і перед кримчанами, яких я дуже шаную /і там є різні люди/, що провокаційну заяву генерала Кузнецова розглядаю в тій площині, в якій діє Багров та його номенклатурні підручні. У тій самій площині, в якій діють закулісні диригенти кримського процесу за межами України. У тій самій площині, в якій депутат Олександр Мороз бачить Україну пошматованою, поділеною на багато Україн.

Звертаю вашу увагу на те, що на референдум, згідно з результатами якого ми затвердили автономію, було винесено питання про автономну республіку як суб'єкт Союзного договору. Ця республіка була утворена в той самий спосіб, що й ПівденноОсетинська, що й Придністровська і Гагаузія. І цей процес це заміноване поле, на яке ми стали давно, триває саме тому, що так було запрограмовано.

Ви пам'ятаєте, коли ми обговорювали це питання, висловлювалися різні точки зору, і за відновлення автономії проголосувало 253 депутати, тобто не було конституційної більшості. У ситуації, коли наша Конституція, що діяла на той час, не передбачала такої автономії, це було неконституційно. Поправки, які були зроблені потім, - це також були поправки силувані. Ми йшли за ситуацією. І навіть тепер, коли розглядався оцей прекрасний, я сказав би навіть ультрапрекрасний, законопроект про розмежування повноважень, нашими руками також хотіли розчленувати Україну.

І тому я підтримую пропозиції, які тут уже прозвучали, - визнати неконституційним Акт проголошення незалежності держави півострова. Так само пропоную серйозно поставитися до документів, які нібито підтверджують наявність потрібної кількості голосів за проведення референдуму. Мені відомо, що працівники міліції, переодягнені в цивільне, заходили в квартири, нібито перевіряючі паспортний режим, і потім казали: "Підпишіться, що у вас усе в порядку". І люди підписувалися на оцих аркушах для збирання підписів за референдум.

Так само велася агітація активістами РДК за самостійний Крим у союзі з іншими державами: росіянам говорили, що в союзі з Росією, українцям - що в союзі з Україною. Це була облудна гра, гра злочинна. І основний виконавець і надихаюча сила - оцей досвідчений чоловік, у номенклатурі вихований - Багров.

Я підтримую висловлені тут пропозиції і думаю, що ми дійдемо згоди з тією розумною частиною депутатів усіх рівнів, які є в Крику. До речі, я просив би з'ясувати, чому не приїхали всі голови місцевих Рад народних депутатів і за яким принципом добирав Багров тих голів, які зараз є тут?

Спасибі за увагу.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Новицькому. За ним виступатиме депутат Яворівський.

НОВИЦЬКИЙ Є.А., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань діяльності Рад народних депутатів, розвитку місцевого самоврядування /Рожнятівський виборчий округ, ІваноФранківська область/. Шановні депутати! У зв'язку з тим, що сьогодні вже багато промовців висловилися з кримської проблеми, я не повторюватимусь і свій виступ зведу до двох пропозицій.

Перша. Я однозначно на боці тих, хто, вважає, що кримську проблему потрібно вирішувати політичним шляхом на суто правовій основі. На мою думку, нам необхідно зважено підійти до пропозицій типу "заборонити, розпустити, віддати під суд" і так далі, тому що це може мати дуже небезпечні наслідки.

Вважаю, що обом сторонам необхідно проявити державну, громадянську мужність і знайти шляхи політичного вирішення питань. Вважаю також, що в цей договірний процес повинні включитися перші посадові особи України.

Друга. Як відомо, 2 серпня передбачається провести референдум у Криму. 5 травня Верховна Рада Криму прийняла і схвалила текст бюлетеня референдуму. Текст одного бюлетеня звучить так: "Ви підтверджуєте Акт про державну незалежність Республіки Крим?".

А 7 травня Верховна Рада внесла поправку: при прийнятті Конституції Республіки Крим записали тезу про те, що Крим є в складі України.

Ще така деталь. 12 лютого минулого року при розгляді Верховною Радою України питання про відновлення Кримської автономної республіки Микола Васильович Багров, мій добрий знайомий, закінчував свій виступ словами: "Уважаемые коллеги! От имени крымчан предлагаю вам проявить государственную и политическую мудрость, высокий гуманизм. Сегодня ваши взвешенные решения и ответственное слово в решающей степени может определить дальнейшие пути формирования Крымской автономии в составе суверенной Украины".

У зв'язку з тим, що Конституція Криму зараз по-новому звучить, і в зв'язку з тим, що Микола Васильович у виступі говорив, що Республіка Крим - у складі України, пропоную, щоб кримчани змінили текст бюлетеня і записали його в такій редакції: "Ви підтверджуєте Акт про незалежність Республіки Крим у складі України?"

Сьогодні ми звертаємося до Миколи Васильовича, до народних депутатів, до всіх кримчан.

Шановні кримчани! Депутати і не депутати! Проявіть державну й політичну мудрість, високий гуманізм. Сьогодні від ваших дій і слів, від вашої зваженості великою мірою залежить цілісність суверенної України, мир і спокій, щастя кожної сім'ї суверенної держави України.

Дякую.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Яворівському. За ним виступатиме Джемільов.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О., голова Комісії Верховної Ради України з питань Чорнобильської катастрофи /Світловодський виборчий округ, Кіровоградська область/. Шановні наші лідери! Шановний парламент! Як ніколи сьогодні хочеться бути на цій трибуні спокійним, бо справді йдемо по лезу. Питання неймовірно важливе і важке.

Хотів би внести ще один нюанс у наше сьогоднішнє обговорення. Багато з тих, хто піднімався на цю трибуну, доволі різко, може, не завжди навіть і коректно, критикував сьогоднішнього лідера Криму - Багрова.

З багатьма з них я категорично не згоден, бо вважаю, що це - людина видатна, людина велика. Якщо кажуть, скажімо, про Леоніда Макаровича Кравчука, що він поміняв свою позицію від правого краю більш до центру, то Микола Васильович, по-моєму, міняв разів 100 свою позицію за цей дворічний період. Я просто не можу зафіксувати його позиції. Він як блукаючий форвард: то на правому краю, то на лівому. Миколо Васильовичу, адже рік тому ви воювали проти суверенітету України. Для мене це незбагненний феномен - людина, яка вчора відстоювала тільки Союз, сьогодні дійшла до того, що їй потрібен незалежний державний Крим.

Миколо Васильовичу, для мене ви людина видатна ще й тому, що у вашій особі вдалося побачити й почути Суслова, власне кажучи, його теорії з ваших вуст. Раптом цей театр - ретро:

почув від вас буквально всі сусловські постулати, - і "слияние наций", і що взагалі ніяких націй немає, тільки одна "общность". Я вітаю вас. Ту справу, яку, так би мовити, Суслов не довів, ви хочете довести до повного абсурду. /Оплески/.

Ми тут не повинні один одного переконувати. Найголовніше, щоб нас сьогодні почув народ Криму і зрозумів. Багров блискавично, я б сказав, геніально вибрав момент: коли Україні найважче, коли ми тільки почали спинатися на ноги, коли нас визнали, він завдав цього удару саме сьогодні, саме тепер. Це теж геніальність Багрова.

Іноді промайне думка: та Бог з ним, з цим Кримом, адже ж існувала Україна без Криму і таке інше. Але питання набагато глибше, корінне. Миколо Васильовичу, ви можете втягнути своїми амбіціями людей у такі речі, що ми потім будемо проклинати себе за наше безвілля. І Президент, до речі, так само.

Я розумію, ми були зайняті нашою Україною. Ми хотіли, щоб було якнайкраще. Ви хотіли незалежності, я голосував за неї, хай буде автономний Крим. Але ж, брати мої, подивіться, ми сьогодні стоїмо на такому рубежі, що далі відступати нікуди, далі - Багров.

Щойно закінчила свою роботу комісія. Мені здається, що ми відпрацювали розумний, нормальний документ, який повинен зупинити це безглуздя на нашій українській землі обов'язково. Ви подивіться: в декларації кримчан знову не згадуються татари, ніби цього народу і не було. І ви, Миколо Васильовичу, говорите, що своїм актом відновили історичну справедливість? Яку справедливість, коли цілий народ вивезли? І став, власне кажучи, Крим

екстериторіальним гніздом партійної московської, і не тільки московської, а й української номенклатури.

Через те я вважаю, що нам потрібно прийняти сьогодні проект постанови, який ми підготували. Закликаю вас до цього, шановні колеги. Його потрібно обговорити, і обов'язково сьогодні. Думаю, демократичним є й той факт, що після мене на цю трибуну вийде представник кримсько-татарського народу, виступ якого повинен обов'язково тут прозвучати.

Дякую вам за увагу.

ГОЛОВА. Слово надається представнику кримсько-татарського народу Мустафі Джемільову. За ним виступатиме депутат Рябоконь, 29 виборчий округ.

ДЖЕМІЛЬОВ М., голова меджлісу кримсько-татарського народу. Салам алейкум! Уважаемый господин Председатель! Уважаемые народные депутаты Украины! Выражаю вам свою искреннюю признательность за предоставленную мне возможность выступить с этой высокой трибуны и изложить точку зрения на события в Крыму меджлиса крымско-татарского народа. Точка зрения на статус нашей родины - Крымского полуострова, который сейчас стал объектом пристального внимания общественности и государственных деятелей не только Украины, но и широкой международной общественности.

Хотел бы высказать и горькое сожаление по поводу того, что представителей коренного народа Крыма, то есть народа, который в соответствии с признанными в мире

международно-правовыми нормами единственный вправе определять статус своей родины, решили выслушать здесь так поздно. К сожалению, власти Украины по этому вопросу до последнего времени предпочитали иметь дело преимущественно лишь с администрацией, которая представляет русскоязычное население Крыма, причем не самую прогрессивную его часть.

Вы помните, как развивались события в начале прошлого года, когда администрация Крыма, обеспокоенная перспективой обретения Украиной своей независимости, начала предпринимать первые свои шаги на пути к отделению Крыма. Контролируемая Крымским обкомом партии местная печать развернула активную пропаганду за проведение референдума с целью создания в Крыму Автономной Советской Социалистической Республики по территориальному признаку как непосредственного субъекта неделимого СССР. Крымские татары заявили тогда решительный протест против проведения подобного циничного референдума в условиях, когда основная часть депортированного нашего народа еще находилась в местах ссылки.

Мы бойкотировали этот референдум и обращались к руководству Украины с требованием признать незаконными его результаты. Мы приводили также многочисленные примеры подтасовок, допущенных в ходе референдума. Но нас игнорировали. Более того, 12 февраля, когда здесь, в парламенте Украины, по результатам уже проведенного референдума решался вопрос о форме будущей автономии Крыма, представителю крымских татар даже не было предоставлено слово для выступления, хотя на этом настаивали несколько достаточно дальновидных депутатов парламента Украины. Для обоснования

отказа выслушать крымских татар был использован выдвинутый депутатами от Крыма довод о том, что, дескать, у них есть несколько политических течений, а организации крымскотатарского национального движения, мол, не представляют весь народ.

К сожалению, не были услышаны и доводы тех депутатов парламента Украины, которые указывали, что создание автономной республики в Крыму не по национальному, а по территориальному признаку - это не только попрание прав коренного депортированного народа, но и путь к дроблению Украины. Ведь на основе большинства голосов переселенцев из России есть возможность создания государственности в Крыму. То почему нельзя завтра создать государственность русских в Одессе, Донбассе, других областях Украины?

Летом прошлого года крымские татары впервые после установления Советской власти на демократической основе провели съезд своих представителей и избрали свой единый представительный орган - меджлис. То есть избрали орган, который и формально, и по существу имеет полное право говорить от имени всего народа.

Все документы курултая были посланы в Киев. Мы вправе были ожидать, что высшее руководство Украины признает официально избранный нашим съездом меджлис и в дальнейшем вопросы относительно Крыма не будут решаться без учета мнения представительного органа нашего народа. Ибо уже не оставалось места для спекуляции на тему, что у крымских татар несколько течений,

поскольку меджлис является представителем не отдельной политической партии или какой-то организации, а представителем всего нашего народа. Но мы вновь получили отказ. Основной довод отказа сводился к тому, что это вызовет неудовольствие и раздражение администрации Крыма, которая считает меджлис параллельной структурой власти и посягательством на свое полновластие в Крыму.

Наступили августовские события 1991 года. Руководство Крыма недвусмысленно подержало путчистов, выразило симпатии "благородным" целям и задачам гекачепистов, призвало население Крыма в этой обстановке к повышению производительности труда. Единственным органом в Крыму, который решительно и открыто выступил против путчистов, был меджлис крымско-татарского народа. Но Киев и после этого продолжал игнорировать меджлис и вести дела только с администрацией Крыма.

Руководство Крыма и выпестованные им шовинистические организации сделали все возможное, чтобы настроить граждан в Крыму против референдума за независимость Украины 1 декабря 1991 года. В этой обстановке меджлис крымско-татарского народа обратился к своим соотечественникам с призывом принять активное участие в референдуме и отдать свои голоса за независимость Украины, так как мы исходили и исходим из того, что украинский народ, добивающийся своего национального суверенитета, будет с должным уважением относиться и к суверенитету крымско-татарского народа на своей родине, которая входит в состав Украины.

Вы знаете, что в результате острой политической борьбы в Крыму за независимость Украины проголосовали 54 процента населения, в том числе почти все крымские татары, которые составляли тогда 6 процентов населения. То есть именно их голоса перевесили чашу весов в пользу демократической независимой Украины.

Однако затем начинается уже открытая пропаганда за выход Крыма из состава Украины. Особо муссируется вопрос о незаконности постановления Верховного Совета СССР от 1954 года о передаче Крыма из состава России в состав Украины. Дескать, истинно русскую землю, не спросясь крымчан, чуть ли не в рабство отдали враждебной стране. Причем особо усердствуют те, кто приехал в Крым и стал так называемым крымчанином всего лишь несколько лет назад. Словом, все в истории Крыма, начиная от кровавого его завоевания Россией в 1783 году, порабощения и вытеснения коренных народов, уничтожение многовековой культуры, до тотальной депортации, геноцида крымских татар и граждан других национальностей в 1944 году - все это было нормально и правомерно. А вот неправильно только то, что передали Крым Украине, не спросясь у тех, кого поселили в Крыму после выселения коренного народа, и даже будущих крымчан, которые тогда, еще в 1954 году, спокойно жили у себя на Руси.

Администрация Крыма демонстративно отказывается признавать государственный флаг Украины, и по-прежнему предпочитает вывешивать свой родной большевистский флаг с серпом и молоточком. Участились вояжи в Крым эмиссаров из соседнего государства,

которые ведут подстрекательские речи, разгуливают городами Крыма, обряженные в казацкие одежды вчерашние комсомольцы из соседних областей, мнящие себя защитниками русских интересов и великой России, продолжением которой рассматривают наш Крым.

В отношении к крымским татарам ведется самая что ни на есть фашистская политика, делается все возможное, чтобы максимально затруднить возвращение нашего народа на свою Родину, скорее раздать еще свободные земли русскоязычному населению, под дачи новым переселенцам из областей России.

На территории Крыма действуют десятки российских трестов, которые получают от местных властей землю и ведут строительство жилья для будущих новых переселенцев из России.

Одновременно изобретаются тысячи причин и отговорок, чтобы не дать землю возвращающимся крымским татарам. А когда они вынуждены занимать землю самовольно, то на них организовываются нападения с привлечением толп гражданских лиц, подогретых шовинистической пропагандой.

Проехавшись по Крыму, вы можете увидеть жалкие времянки и палатки, самострой крымских татар. На этом фоне как грибы вырастают дачные городки, двух-трехэтажные особняки крымских чиновников.

Сейчас самый большой уровень заболеваний и самая большая детская смертность у крымских татар.

Идет хищническая приватизация, в ходе которой по символическим ценам крымские князьки распределяют между собой все, что можно распределить. Дело дошло до такого цинизма, что,

оценив в полмиллиона советских рублей, решили приватизировать почти единственный сохранившийся от большевистского вандализма памятник нашей национальной культуры - ханский дворец в Бахчисарае.

В марте этого года мы направляли в Киев многочисленную, в составе более тысячи человек, народную делегацию с целью обратить внимание парламента и общественности Украины на тревожные, чреватые крайне тяжелыми последствиями события в Крыму. Мы требовали принятия действенных мер по восстановлению прав нашего народа, официального признания меджлиса и прекращения торгов о статусе нашей Родины. Но наши посланцы здесь были избиты ОМОНом с невероятной жестокостью, несколько человек искалечены, а один наш молодой человек в расцвете сил остался инвалидом.

Еще позднее парламентом Украины принимается Закон о статусе автономной Республики Крым. Шовинистическая администрация Крыма наделяется широчайшими полномочиями вплоть до принятия по своему усмотрению Конституции и правом полного распоряжения всеми природными ресурсами нашей Родины. Этого администрации Крыма показалось мало, поскольку в этом законе нет лазейки, дающей возможность в законном порядке отделиться от Украины, а некоторые статьи немного ограничивают ее полновластие. И вот принимается Акт о провозглашении государственной самостоятельности Республики Крым, мотивировочная часть которого проникнута ложью и лицемерием, а резолютивная является циничным попранием прав нашего народа на самоопределение, грубым посягательством на территориальную целостность Украины.

Мы считаем, что должны быть приняты решительные меры по пресечению этого путча, ибо недостаточная решительность сегодня может привести завтра к драматическим событиям не только в Крыму, но и в огромном регионе.

Благодарю за внимание.

У меня есть проект постановления от имени меджлиса.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Рябоконю. За ним виступатиме депутат Пушик.

РЯБОКОНЬ В.П., голова Комісії Верховної Ради України мандатної і з питань депутатської етики /Барський виборчий округ, Вінницька область/. Шановні народні депутати? Шановний Президенте! Шановний Голова? Україна як молода держава з перших своїх кроків заявила про те, що наріжним принципом її політики є утвердження миру і демократії. Ми перші заявили про без'ядерний статус і достроково вивели зі своєї території тактичну ядерну зброю. Ми заявили про зупинення Чорнобильської АЕС, і теж достроково дотримали свого слова. Як ми переконалися із проведеної нещодавно Президентом України Л.М. Кравчуком прес-конференції в Сполучених Штатах Америки, світом все це сприймається з великий схваленням.

Одна з головних особливостей, яку має Україна, це утримання стабільної обстановки в самій країні. Люди це достойно оцінюють, і заслуга в цьому нас із вами, і законодавчої, і виконавчої влади.

Наш обов'язок - зробити все, щоб утримати ситуацію в своїх руках. Тим паче, що дуже багато ще потрібно зробити для нормалізації життя людей, а воно поки не поліпшується.

Учора при всій складності економічної ситуації ми не підтримали пропозицій, внесених Віце-Прем'єр-міністром України Лановим щодо підвищення цін на ряд продовольчих товарів. Не можна однією рукою давати, а двома забирати.

Сьогодні люди з хвилюванням слідкують за тим, як відбувається обговорення гострого кримського питання. Вони з надією сподіваються, що всім нам вистачить політичної мудрості, зваженності для розв'язання цієї досить складної проблеми. На нас, народних депутатах, лежить величезна відповідальність - не допустити до біди, до нового Карабаху, до Придністров'я.

Хочу вас поінформувати, що питання стабілізації ситуації з Криму, як і рекомендувалося Президією, було детально обговорено позавчора на засіданні Комісії мандатної і з питань депутатської етики. Комісія не підтримала тих актів, які прийняла Верховна Рада Криму з порушенням Конституції України. Разом з тим члени комісії одностайно прийшли до висновку, що вирішувати це питання потрібно не з позицій силового тиску, а з позицій зваженості і поміркованості.

Виходячи з цього, комісія вважає за необхідне намагатися використати всі дипломатичні канали, а саме: продовжити переговори з керівництвом Криму, з'ясувати всі позиції. Гадаю, ви пригадаєте, яка гостра ситуація склалася свого часу в Криму, і після поїздки туди Леоніда Макаровича Кравчука всі питання були спокійно зняті.

Комісія вважає за необхідне запропонувати Верховній Раді Криму переглянути і відмінити рішення, прийняті з порушенням Конституції та інших законів України. Саме цей метод є найбільш цивілізованим. Тобто не приймати Верховною Радою України рішення про заборону тих чи інших актів, які прийняті в Криму, щоб не викликати відповідної реакції населення Криму, а запропонувати змінити, зокрема що стосується референдуму, формулу і внести до бюлетеню питання - Крим є складовою частиною України.

На засіданні комісії піднімалося питання, що міністерства і відомства України не досить глибоко аналізують економічну ситуацію в Криму і не завжди вирішують питання, які назріли. Це стосується, зокрема, і заборгованості Криму, і інших

питань. Не завжди реагують і на запити, які подають народні депутати України щодо вирішення проблем Криму. На нашу думку, Комісії у питаннях законодавства і законності, а також юридичним службам Верховної Ради України слід своєчасно реагувати на прийняті Президією Верховної Ради Криму акти, які суперечать чинному законодавству України.

Для роз'яснення позицій Верховної Ради України слід було б направити до Криму групу кваліфікованих та авторитетних спеціалістів з відповідними повноваженнями. Комісія рекомендує народним депутатам України утримуватися в цей час від самостійних поїздок до Криму і особистого тлумачення під час зустрічей з населенням та в засобах масової інформації ситуації, що склалася.

Уряду України спільно з урядом Криму потрібно вирішити всі питання переселення кримських татар. думаю, що депутати підтримають ту частину проекту бюджету, в якій передбачені витрати на ці цілі.

Враховуючи, що Верховна Рада України не може не реагувати на порушення Верховною Радою Криму законодавства України, які загрожують територіальній цілісності держави, внести в разі необхідності ще раз на сесію це питання після проведення перелічених заходів.

Виходячи із ситуації, що склалася в Криму, позиція Верховної Ради України повинна бути виваженою і спокійною з правом на те, щоб Крим залишався складовою частиною України.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Пушику. За ним виступатиме депутат Петренко.

ПУШИК С.Г., член Комісії Верховної Ради України з питань культури та духовного відродження /Коломийський виборчий округ, Івано-Франківська область/. Дорогі колеги! Я не сподівався, що мені нададуть слово, і трошки навіть розгубився. Є така пісня: "Чи ви, хлопці, спали, чи у карти грали?.. "Не хочу продовжувати її.

Колись ми починали перший раз обговорювати питання Криму, і Багров агітував нас за автономію. Я тоді перекинувся репліками із Цековим, бо він із Романовим голосував проти суверенітету України. /Шум у залі/. Цеков голосував проти. І ось настала хвилина, коли ми повинні нарешті запитати себе: хто ми такі? Чи ми думаємо про долю всієї слов'янщини? Я не тільки про Україну кажу. Я кажу і про Росію, Білорусію, Польщу також. Невже ви, товариші, панове і всі решта, не бачите, що робиться у світі?

Ми сьогодні "граємо в карти" у Криму, а в той час пантюркізм перемагає, слов'янщина горить, починаючи від Югославії. А що робимо ми? Зверніть увагу, скільки в нас спільних шлюбів між українцями і росіянами. Невже ми забули заповіти Мономаха? Невже забули про те, що весь східний Крим - це Тьмутараканське князівство, яке належало колись до Чернігівської землі і там сидів основоположник галицької династії Ростислав, якого отруїли. Пізніше гнана його дружина пішла в Галичину, повернулася туди з малолітніми синами.

Невже ми забули про те, що Святослав, київський князь, ішов на хазарів для того, аби, нарешті, захистити оту слов'янщину, оту нашу Русь Київську з того боку. Що ми робимо зараз?

Я не можу зрозуміти Багрова. Кому від підспівує? Чи він думає про дітей? Може, українець посватає вашу дочку...

Як ми далі будуватимемо державу і житимемо? Нам треба думати про долю всієї слов'янщини. Нам залишилося жити 10-15 років, бо нас замучать екологічні проблеми. У що ми граємося? Ми думаємо про Україну, про Росію чи підігруємо кремлівським картярам? Подивіться, що вони роблять з Форосом! За 40 доларів за ніч віддають кімнати, які умеблювували Івано-Франківські меблярі. Ми розігруємо все, забули про народ. Нам добре бути в парламенті. Добре Багрову з гостями із Москви, добре всім. Тільки недобре тому селянинові, тому робітникові, що тяжко працюють на нас, а ми посвистуємо в парламенті і підкидаємо дров, аби вони горіли.

Я вірю в мудрість народу, я вірю в мудрість кримчан: росіян, українців, євреїв - усіх. Ми повинні, нарешті сказати Багрову так, як на Русі казали: "Княже, пойди, досить сидів єси". Багров повинен піти - оцей князь кримський, і мене, думаю, підтримають у цьому кримчани. Ми повинні нарешті відмінити оці нерозумні рішення. Хто вибирав Верховну Раду Криму? Найперше - це має бутя законна Верховна Рада Криму. Хто придумав референдум? Почнуться жнива, а ви будете їздити й агітувати, замість того щоб косити. Що ви робите? Ви думаєте, дві шкварки їсти, а можна з'їсти лише одну.

Настав час, коли відступати нікуди. Ми повинні тверезо зважити, що робиться. На Закарпатті кинули ідею русинства, і мої колеги, які досі не виключені із Спілки письменників, Фединишинець, Петровцій баламутять людей. Ми бачимо, що робиться в Бесарабії.

Думаю, що сьогодні нам треба нарешті прийняти рішення, все зважити і дійти до якогось спільного консенсусу для того, аби жити самому і дати можливість жити іншим.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Петренку. За ним виступатиме депутат Сметанін.

ПЕТРЕНКО В.О., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу /Приазовський виборчий округ, Запорізька область/. Вийти на эту трибуну меня принудили следующие обстоятельства. Во-первых, нельзя равнодушно смотреть, как национал-экстремистские силы России, Крыма и Украины пытаются разыграть крымскую карту, дестабилизировать политическую ситуацию на Украине, столкнуть на этой почве два братских народа.

Во-вторых, Крым находится рядом с моим избирательным округом, и мне, и избирателям не безразлично то, что творится в Крыму и вокруг него.

В-третьих, однобокое, на мой взгляд, рассмотрение этих вопросов на сегодняшней сессии. Хочу сразу определиться по главным вопросам и дать на них ответ. Однозначно я поддерживаю позицию, что Крым - составная часть Украины, и Верховному Совету Крыма надо пересмотреть свои решения и привести их в соответствие с конституциями Украины и Крыма. Нужно продолжить с Верховным Советом Украины совместную работу над совершенствованием законодательства о разграничении полномочий.

Однако я выступаю против крайностей. Я не одобряю ту бурную, иногда некомпетентную кампанию в средствах массовой информации и изобилие крайних оценок на сегодняшней сессии в отношении событий в Крыму.

Приведу пример. Вчера по Республиканскому радио в 8 часов утра была передана из Симферополя информация, в которой звучали угрозы Крыму - относительно отключения воды, электроэнергии и так далее. Видимо, мы забываем, что там живут граждане Украины, в том числе украинцы по национальности. Так кому мы угрожаем? Если Киев покажет Крыму кнут, то Москва - пряник. Куда мы толкаем жителей Крыма, понять нетрудно.

Мы сегодня должны обсуждать вопрос с позиции единства Украины и все делать, чтобы сохранить его. Примитивное обсуждение этой проблемы с определениями типа "багровокрасного коммунистического заповедника" - узкое рассмотрение и не раскрывает всех крымских проблем. Хотел обратить ваше внимание на то, что обострение национального вопроса нашему молодому государству уже угрожает.

Прежде всего мы не добились того, чтобы в республике правили законы, а не люди. Избирательностъ выполнения конституций и законов у нас очевидна. Почему мы так всполошились, когда нарушили Конституцию Украины в Крыму, и молчим, когда Конституция нарушается в других случаях? Значит, это кому-то выгодно. Незаконная президентская Дума, различные военизированные формирования, меджлис крымско-татарского народа, который приглашает свою молодежь, проживающую за пределами Крыма, на воинскую службу, причем немедленно. Разве это не угроза демократии? Разве это не пример для Верховного Совета Крыма так же плевать на законы?

Не укрепляет наши позиции как органа высшей законодательной власти Украины в решении национальных вопросов позиция некоторых народных депутатов, которые присвоили себе право диктовать народу Украины, как надо жить, как надо ее любить. К сожалению, они имеют огромное влияние на средства массовой информации. Эти органы превратились не в государственные. Как и раньше, когда были в руках коммунистов, они и сегодня находятся в руках группы влиятельных народных депутатов. Они очень мало дают информации о жизни русских, болгар, крымских татар, представителей других национальностей Украины. Разве это служит единству наших народов?

Хочу обратиться к Президенту Украины. Многие поднятые сегодня вопросы, в том числе и мною, зависят от взвешенных и эффективных действий исполнительной власти. Главное здесь, не мой взгляд, умение исполнительной власти отвеять плевелы

от зерен - национальное возрождение народа Украины от любой масти национального экстремизма как главной дестабилизирующей силы, не имеющей ничего общего с демократией. Когда я агитировал своих избирателей голосовать за вас, я говорил: "Кравчук крови не допустит". Я хотел бы, чтобы сегодня в вашем выступлении я и народ Украины получили в этом отношении поддержку.

Последнее. Пассивное поведение многих коллег развязывает руки некоторой части народных депутатов, политические амбиции которых бьют через край - их голоса мы сегодня слышали. И большое спасибо, Иван Степанович, что хоть под конец нашего обсуждения дали выступить депутатам с южного и восточного регионов. Вы посмотрите, кто сегодня выступал? Дорогие граждане Украины, позиции депутатов Западной Украины - это их право, но это еще не воля всех депутатов.

Благодарю за внимание. /Оплески/.

/Шум у залі/.

ГОЛОВА. Шановні депутати! Щоб ви заспокоїлися, я зачитаю список. Відхилення від списку було тільки для кримських депутатів. Ось відмічено - усі виступали за списком. Так що у секретаріаті з'ясовуйте.

Слово надається народному депутату від східної області Сметаніну. За ним виступатиме Леонід Макарович.

СМЕТАНІН В.І., заступник голови Комісії Верховної Ради України у правах людини /Кіровський виборчий округ, Дніпропетровська

область/. Уважаемые товарищи депутаты! Уважаемый Иван Степанович! Уважаемый товарищ Президент! Я совершенно не согласен с постулатом депутата Гринева, что политик должен иметь двойное дно. Я не выдающийся политик и не считаю себя таковым. Но считаю, что политик должен иметь разумную голову, чтобы отвечать за каждое свое слово и понимать, какие за словом последуют действия. Он должен иметь также чистое сердце и чистые руки.

Чтобы убедиться в наличии двойного дна, достаточно было позавчера посмотреть хорошо и милостиво устроенную первой программой пресс-конференцию депутата Багрова, на которой он выдвинул такую теорию: вновь образованное государство Крым будет миротворческим государством между двумя государствами - Украиной и Россией.

Это вам одно дно. А второе - все его действия, когда он нас пугает, что если вы это не примете и это не сделаете, то будет конфликт. Здесь наоборот получается - подталкивание к конфликту. И этот полуостров может оказаться новым плацдармом для разорения и раздела Украины и еще большей конфронтации между Украиной и Россией.

Что нужно, на мой взгляд, нам делать в данных условиях? Конечно, нужно признавать свои ошибки. По закону, когда мы дали автономию Крыму /и это было правильно/, необходимо было назначить выборы, потому что Верховный Совет народ не избирал. И если бы эти выборы в Верховный Совет Крыма состоялись, то в нем, наверное, было бы достаточно представителей крымскотатарского народа.

Я не буду говорить об этих ошибках, а лучше скажу, что нужно сделать. Считаю, что сегодня и представители Крыма, и парламент Украины должны издать Закон о парламенте Крыма. И, безусловно, в этом законе предусмотреть двухпалатность высшего органа власти Крыма. Как только мы это сделаем, будут сняты многие вопросы межнациональных отношений: и русские, и украинцы, и крымские татары и другие национальности получат свое представительство в высшем органе власти. Как только этот закон будет принят, механизмом для его исполнения должно стать назначение выборов нового парламента.

Тот, кто призывает к роспуску парламента, как политик, я считаю, немудро поступает. Битых обычно жалеют. Если мы парламент распустим, сразу начнут жалеть и будут считать, что мы незаконно поступаем.

Считаю, что крымчане должны признать неконституционность принятого Акта о независимости. Отменять или приостанавливать его действие мы не можем, потому что этот документ не имеет юридической силы. Это они должны решить сами. Признать неконституционность - это мы должны.

Никто не отметил, что все акции товарищ Багров совершал тогда, когда Президент отсутствовал /а он знал о том, что Президент уедет в Соединенные Штаты Америки/. Никто из вас также не отметил, что Президент в порядке законодательной инициативы обратился в Верховный Совет, и нам роздан документ. Причем этот документ Президент внес раньше событий, происшедших в Крыму. Это проект Закона Украины о Представительстве Президента в Республике Крым. Мы должны данный документ принять именно на этой неделе. И тогда мы начнем принимать политические решения. А решения должны быть только политическими.

Не надо, товарищи Багров и другие, пугать нас кровавыми конфликтами. Пугая, вы и ведете к ним. Только принимая мирные решения, мы сможем рассматривать, какие еще полномочия будут нужны тому новому Верховному Совету, как построить государство.

Я за то, чтобы в Крыму построить нормальное государство, чтобы там была настоящая экономическая свобода. Но я против того, чтобы политическими интригами разделять нашу Украину. Спасибо.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Виступив 31 народний депутат. Ми раніше домовилися обговорювати ще протягом години. Від Криму виступило 5 народних депутатів. Наполягає на виступі депутат Демидов. Депутат Матійко також наполягає. А я вже оголосив виступ Президента. Хто за те, щоб припинити обговорення і надати слово Президенту, прошу проголосувати.

"За" - 177.

Продовжуємо обговорення. Давайте не загострювати ситуацію там, де такої необхідності немає. Наполягають депутати Демидов, Матійко, Піскун. Надати слово їм трьом? Ще раз проголосуємо. Хто за те, щоб надати слово депутатам Демидову, Матійку, Піскуну і припинити обговорення, прошу проголосувати.

"За" - 244. Приймається.

Слово надається народному депутату Демидову. За ним виступатиме депутат Матійко.

ДЕМИДОВ Г.В., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України у питаннях законодавства і законності /Ленінський виборчий округ, Республіка

Крим/. Уважаемый Президент! Уважаемые коллеги! Мы вновь обсуждаем очень болезненную проблему Крыма. И нет сомнения в том, что определенную остроту в этот вопрос вносит борьба крайних сил за сферы влияния на территории бывшего Союза. Но мы допустили бы ошибку, остановившись только на этой причине и не заметив более глубоких объективных причин, которые подвигли Крым на восстановление государственности в составе Украины, а другие республики бывшего Союза - и автономные в том числе - на принятие деклараций о государственном суверенитете.

Если сравнить Конституцию СССР, начиная с 1937 года, с декларациями, в том числе нашими, то мы увидим их отличие. Конституция СССР закрепляла право собственности на землю и природные ресурсы за союзным центром. Наши декларации прежде всего провозглашают право собственности наших народов на природные ресурсы и суверенные права органов власти, которые мы создаем, на распоряжение этими природными ресурсами.

Вы помните, как этот объективный процесс развивался, несмотря на объявление таких решений республик действительно не соответствующими Конституции СССР. И вы помните отношение к проблеме депутатов Украины, депутатов союзных, как они раскололись, не понимая и Украину в том числе. Это очень сложный процесс. В Крыму, кроме этих объективных причин, накладываются аспекты межнациональные. До сих пор, собственно говоря, Крым находится в подвешенном состоянии. И когда проблема крымско-татарского народа превращается в "крымско-татарскую карту", то это не улучшает обстановку, а, наоборот, ухудшает

Международное право рассматривает два варианта самоопределения народа и нации. Нация самоопределяется в регионах, которые традиционно обжиты этносом, составляющим большинство населения. Там, где регион развивался и обживался многими национальностями, там самоопределяется многонациональный народ. Такие примеры есть. Взять хотя бы Швейцарию, или тот же Афганистан. Вы посмотрите, кто там самоопределился; пуштуны, узбеки, таджики.

Если же говорить о Крыме, то история его государственности насчитывает более двух тысяч лет. Там были государства и киммерийцев, и скифов, и греков, и хазар, и готов, и славян, и половцев, и армян, и русских, и украинцев, и крымских татар. Так вот: можно ли сейчас строить мононациональное государство? Думаю, это только обострит ситуацию, мы в Крыму приняли Конституцию, где государственными указали три языка: в алфавитном порядке - крымско-татарский, русский, украинский. Мы заложили нормы, позволяющие создавать национальнотерриториальные единицы, которые будут использовать национальные языки. Мы предусмотрели норму, позволяющую сделать представительство национальностей депортированных народов в Верховном Совете, и этим сняли возможности для крайних "играть и разыгрывать" карты. Думаю, это нужно шлифовать.

Можно до бесконечности ссылаться на бесспорное право Верховного Совета Украины определять государственное устройство Украины. Никто этого не оспаривает. Но коль своим законом и Конституцией мы восстановили автономное государство, то процесс разграничения полномочий должен быть двусторонним и взаимосогласованным. У нас к сожалению, этого не получилось.

Государственность определяется совокупностью признаков и суверенных прав, о, которых я уже говорил. Это право собственности на природные ресурсы. Это суверенное право органов государственной власти распоряжаться этими природными ресурсами в рамках своей компетенции. Посмотрите в наш закон: мы фактически упразднили государственность, потому что этих признаков, этих прав нам и не дали. У нас получилась аналогия с 1945 годом. Понимаете? Должен быть трезвый правовой анализ, и международный в том числе. Мы стоим сейчас перед кульминацией - или путь режима Гамсахурдия, судьба Абхазии, Южной Осетии... Понимаете? Или мы выберем взвешенный путь, путь взаимных компромиссов. Тот путь, который выбрала Российская Федерация, договорный путь. Она не пошла в Чечню с чрезвычайным положением. Она пошла на договор с Татарстаном, который провел референдум.

И последнее, что я хотел бы сказать. Относиться к объявлению Крыма суверенным государством можно по-разному. В той экстремальной ситуации я лично предлагал внести поправку, чтобы Крым находился в составе Украины и добился, чтобы ее внесли в Конституцию. А сейчас я бы попросил вот о чем. Нет необходимости ничего отменять, кого-то "распускать". Нужно дать возможность Верховному Совету Крыма внести такую поправку и снять проблему. Чтобы исчезла эта неоднозначность толкования. Кроме того, необходимо, на мой взгляд, создать двухстороннюю комиссию из представителей Верховного Совета Украины и Верховного Совета Республики Крым, которая в комплексе изучила бы проблемы, сделала политико-правовой анализ этих актов, привела бы их в соответствие, выработала

предложения... Я полагаю, что и нашему Президенту пора включаться в решение этой проблемы. Спасибо за внимание.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Матійку. За ним виступатиме депутат Піскун.

МАТІЙКО А.С., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань Чорнобильської катастрофи /Алуштинський виборчий округ, Республіка Крим/. Уважаемый Председатель! Уважаемый Президент! Уважаемые депутаты, присутствующие! Представьте себе ситуацию, когда вам, как и любому человеку, вечно стремящемуся к своей суверенности, задали вопрос: "Вы за самостоятельность и независимость свою?" Смогли бы вы ответить, найдете ли вы хоть одного человека в мире, который ответил бы на этот вопрос словом "нет"? Между тем, именно таких два вопроса вынесено на референдум в Крыму. На них нельзя ответить словом "нет", потому что в одном звучит: "государственная самостоятельность", а во втором: "независимость Крыма". И за то, и за другое надо голосовать словом "да".

Но если поставить этот вопрос так: видите ли вы Крым: в составе СНГ? России? Украины? Думаю, что все разумные люди не пошли бы на этот референдум, потому что эта был бы прямой путь к разделению, межнациональной розни. Все умные люди отказались бы от проведения такого референдума. И тогда все стало бы на свои места, и был бы Крым в составе Украины, как и раньше.

Поэтому предлагаю Верховному Совету Украины вмести именно такую формулировку. Пусть люди определятся и выскажут свое мнение.

Еще многие у нас не понимают, что в результате раскола Союза, перехода от одного общественного строя к другому, который мы формируем, произошел развал. Но все-таки есть в этом развале предел деления. Посмотрите, где он? По-моему, на уровне республики. И если предел начинается с самой республики, то там возникают конфликты. И, думаю, наша важнейшая задача - избежать этих конфликтов. А это значит, что народу Крыма надо отказаться от этого деления потому что за ним идут очень неопределенные события.

Никто еще и никогда в своей жизни не получал все по первому требованию. Да, Верховный Совет Украины вполне естественно отверг некоторые предложения, которые вносил Крым, и в том числе предложение принять закон без дополнений. Естественно, это сработало. И думаю, сработало по заранее заготовленному варианту.

Был отвергнут закон, принятый Верховным Советом, был принят Акт о провозглашении государственной самостоятельности Республики Крым, которого, кстати, у депутатов Крыма не было на руках. Они его не читали, принимали с голоса. Считаю, что законодательные акты такой важности никогда не принимаются с голоса. И я никогда не буду голосовать с голоса за такой документ.

Принят за основу проект Конституции Крыма. Но ведь текст этого документа не тот, который был опубликован в газетах. Люди его не читали. Проект Конституции, принятый за основу,

необходимо опубликовать. Пусть люди прочтут и подумают. Ведь там заложены государственность и президентское правление, если разобраться. И, кроме того, мне непонятно, что это за государство в государстве на договорных отношениях? Ну, представьте, что я к кому-то пришел и говорю: я хочу быть в вашем составе. А мне говорят: а мы не хотим. Это вполне естественный ответ. Как так можно трактовать?

Думаю, существующий Верховный Совет Крыма уже сделал свое антиконституционное дело. Но его судьбу должны решать избиратели, многие из которых не удовлетворены работой этого Верховного Совета. Его переизбрание, по моему мнению, необходимо приурочить к дате проведения референдума. За это время люди определят свое отношение к предложенному проекту Конституции и изберут такой Верховный Совет, какой считают нужным. Будет известно мнение населения Крыма, и именно тогда новый Верховный Совет сможет принять правильное решение. Но это будет уже конституционный Верховный Совет.

Населению Крыма необходимо также дать достоверную экономическую информацию о том, от чего зависит Крым. Люди должны решать сами и осознавать последствия, которые их ожидают при тех или иных результатах голосования.

О своем регионе могу сказать одно. Городские Советы и люди считают нецелесообразным проведение референдума. Точно так же очень многие считают нецелесообразным выход Крыма из Украины, учитывая разрыв экономических связей.

Мое личное мнение - незачем метаться, Крым и географически, и экономически неотделим от Украины, 40 лет находится в ее составе и должен в ней оставаться.

Убедительно прошу вас не принимать сегодня скоропалительных решений. Давайте поработаем в комиссиях, соберем все предложения, подумаем еще ночь, а завтра примем решение.

Благодарю за внимание. /Оплески/.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Піскуну. За ним виступатиме Леонід Макарович Кравчук.

ПІСКУН О Л., член Комісії Верховної Ради України з питань державного суверенітету, міжреспубліканських і міжнаціональних відносин /Зарічний виборчий округ, Сумська область/. Шановні колеги! У ці святкові дні я побував у себе на батьківщині, на Полтавщині. Зустрічався з простими людьми. Вони у відчаї, говорять: "Крим уже пішов, ви "проспали" Крим". І нічого було у відповідь їм сказати, руки опускаються.

Сьогодні я говоритиму не стільки про нинішні наші рішення щодо Криму, скільки про перспективу, бо сьогодні - це тільки початок. Деякі депутати, у тому числі шановний виконуючий обов'язки голови нашої комісії Альберт Васильович Корнєєв і депутат Демидов, доводили, що має право існувати територіальна автономія. Як історик хочу сказати, що у світі немає жодної держави, яка була б створена за територіальною ознакою на правовій основі, яка була б створена миром, а не завойовництвом. Те саме було і з кримською автономією.

Наведу декілька документів про створення цієї автономії в 1921 році. В архіві Кримського обкому РКП/б/ зберігається така телеграма: "Від ЦК РКП/б/, січень 1921 року. Прийнято

рішення про виділення Кримського півострова у Кримську Автономну Республіку. ЦК пропонує відрядити представника до Москви для вироблення положення про Кримську Автономну Республіку спільно з Народним комісаріатом у справах національностей.

Коли це питання розглядалося в обкомі РКП/б/, член обкому Гавин заявив: "З метою революціонізування мусульманського Сходу доцільно створити видимість самостійного Криму, і тому Кримську Автономну область назвати Червоною комуною".

Пізніше, у квітні, розглянувши це питання, ОК РКП/б/ Криму заявив, що "революційно доцільною державною формою" для Криму "є проголошення його інтернаціональною республікою, взявши в основу конституцію однієї з існуючих республік".

І 16 травня 1921 року пленум ЦК РКП/б/ прийняв рішення про утворення за територіальною ознакою Кримської РСР.

Гадаєте, на цьому зупинилися? Те саме відбувається і в 1990 році. Ось у мене вже виписки з "Радянської України".

11 листопада 1990 року інтерв'ю дає наш депутат Багров, розказуючи про кримську конференцію, і цитує таке: "Конференція відзначає посилення негативного впливу на настрої комуністів області, усіх кримчан політичної нестабільності на Україні, - це в 1990 році! - наростання в ряді її регіонів націоналістичних та сепаратистських тенденцій, які відбилися в останніх рішеннях сесії Верховної Ради республіки. Вони ускладнюють і без того непросту ситуацію і в Криму, провокують прагнення певної частини населення області до національного протистояння. Комуністи Криму будуть твердо і послідовно добиватися зміни статусу Криму". Делегати конференції ухвалили: "Вважати

найбільш прийнятним варіантом відтворення Кримської Автономної Радянської Соціалістичної Республіки як суб'єкта СРСР".

І все це послідовно, при нашому потуранні здійснювалося. Півтора року існує створена нами Кримська АРСР. Ось у мене підготовлений Комісією у питаннях законодавства і законності перелік їхніх законів. Жоден не відповідає нашій Конституції. Депутат Ткачук називав частину з них, але не всі. Прокурор призначається з порушенням наших законів, референдум - з порушенням. Ось дивіться, 26 грудня 1991 року - "создать Совет обороны Крымской АССР". Вони послідовно проводили лінію і все підготували для цього. А що ми? Хіба спитали, що за півтора року зробила Кримська АРСР для кримських татар? Де ті гроші, які наш шановний Уряд виділив для кримських татар? Я нещодавно був у Якутії і тільки там дізнався, що якутське золото будує в Криму будинки для російськомовного населення, а нашим українцям, які живуть в Якутії, скатертю дорога додому. А контейнер коштує 54 тисячі карбованців. Виходить, якутське золото будує в Криму будинки. А кримські татари, а кримчани, росіяни, українці, як же вони?

Тому вважаю, що нам без емоцій треба подумати про те, щоб зупинити розрив України надалі і сьогодні прийняти рішення. Пропоную приблизно такі пункти.

Визнати Акт про проголошення державної самостійності Республіки Крим таким, що суперечить Конституції України.

Зупинити дію постанови Верховної Ради Республіки Крим "Про Акт про проголошення державної самостійності Республіки Крим" і про проведення загальнокримського референдуму як таких, що суперечать Конституції України.

Запропонувати Верховній Раді Республіки Крим до 20 травня 1992 року скасувати свої постанови від 5 травня 1992 року "Про Акт про проголошення державної самостійності Республіки Крим" і "Про проведення загальнокримського референдуму" як такі, що суперечать Конституції України.

Комісії Верховної Ради України у питаннях законодавства і законності перевірити всі законодавчі акти, видані Верховною Радою Республіки Крим, щодо їх відповідності Конституції України і Закону України про статус автономної Республіки Крим.

Запропонувати Президенту України і Уряду України вжити невідкладних заходів щодо відновлення конституційного правопорядку в Республіці Крим.

Дякую за увагу. /Оплески/.

ГОЛОВА. Слово надається Президенту України Леоніду Макаровичу Кравчуку.

КРАВЧУК Л.М., Президент України. Шановні народні депутати! Ви знаєте, коли кримська Верховна Рада приймала це рішення, я перебував за кордоном і дізнався про це із засобів масової інформації.

Повинен сказати, настільки була величезна увага до того, що прийняла Верховна Рада Республіки Крим, що це просто неможливо передати. Треба було все почути і побачити.

Чому? Тому що світова громадськість, політичні кола справедливо вбачають у проблемі Криму подію міжнародного значення. Мова йде про регіон, який може стати вибуховим і до якого мають причетність дві великі держави - Росія і Україна. Це більше 200 мільйонів чоловік.

Відповідальність Верховної Ради Криму надзвичайно велика. Надзвичайно велика. Але, як я розумію, того дня і наступного Верховна Рада Криму і її спікер з такою відповідальністю не справилися.

Я міг би зрозуміти Миколу Васильовича як спікера, бо депутати можуть по-різному проголосувати. Але він мав би попередити народних депутатів, що рішення, яке вони приймають, неконституційне - таке, що суперечить Конституції України. І коли б депутати все ж таки проголосували, то це вже справа інша: кожен депутат голосує, як вважає за потрібне.

Але і сьогодні Микола Васильович намагався довести, що це рішення конституційне. З усією відповідальністю хочу сказати, що воно не є конституційним, і це треба визнати. Більше того, воно навіть суперечить їх власному Закону про референдум. І зовсім було несподіванкою, коли наступного дня Верховна Рада Республіки Крим прийняла статтю Конституції, яка не узгоджується з попереднім рішенням.

Тобто відбувалося все, видно, під впливом емоцій, а бажаючих додати цих емоцій було дуже багато. Навіть українське радіо передало, нібито я, перебуваючи в Туреччині, запросив кримських татар повернутися в Україну. І це було

саме того дня зроблено. І зроблено знову ж таки для того, щоб відповідно "підігріти" депутатів.

Я повторюю, що в Туреччині ніде це питання не порушувалося: ні, в офіційних колах, ні на прес-конференції.

Давайте подумаємо, як вирішити це питання. Я розумію і поділяю точку зору тих депутатів, які мають сумніви відносно того, чи правильно ми вчинили, відновивши автономію Криму. Я стояв і зараз стою на тому, що ми вчинили правильно, відновивши автономію. І хочу сказати, що я й зараз не змінив своєї точки зору на те, що Крим повинен мати державність. Тут хтось говорив - чи, може, я змінив свою точку зору. Але автономія - це також державність. І раніше, й зараз повторю, що я був і буду проти референдуму, тому що знаю: це розділить Крим на дві частини. Це загострить ситуацію і призведе до надзвичайних конфліктів і конфронтації. Я про це говорив скрізь. Говорив Миколі Васильовичу. Говорив у своєму зверненні до депутатів усіх рівнів Криму. Я - противник цього.

Які є шляхи вирішення цього питання або які вихідні для його вирішення? Так, з моєї точки зору, може бути три варіанти. Перший варіант /до речі, у виступах йшлося про це/ - Верховна Рада Криму сама змінює свої рішення і приводить їх у відповідність з конституціями, вже тепер України і своєю власною /цією статтею/, і своїми законами.

Другий - Верховна Рада України відміняє рішення.

Третій /як дехто тут пропонує/ - вести дискусії між Верховною Радою Криму і Україною, створити комісії, і хай воно собі так потихеньку просувається вперед, як зараз просувається. Старі бюрократи і парламентарії з досвідом знають, що як щось потрібно не зробити - то віддай його в комісію. І там воно буде. Отак і тут мається на увазі - утворити ще одну комісію. Вже є комісія, очолював її заступник Голови Верховної. Ради. І підготували проект Закону про розмежування повноважень. Що ще? Яка комісія? Що вона має вирішувати? Я не знаю, що їй потрібно вирішувати.

Тепер по суті давайте подивимося. От я весь час думаю, хто винен тому, що ситуація в Криму загострюється? Верховна Рада України? Або Уряд України? Я вже аналізував настільки прискіпливо, наскільки міг. І не міг нічого знайти такого, щоб аргументовано сказати, що Верховна Рада або Уряд, або Президент обмежили якісь дії, посягають на права і свободи, ведуть якусь пропаганду, яка ущемлює інтереси чи то російськомовного, чи іншого населення /говорю про державну політику, а не пропаганду окремих політичних сил/. Я ніяк не міг такого знайти.

Ну давайте, якщо є такі підстави у Криму, дійсно, звернемося до Організації Об'єднаних Націй. Нехай приїдуть. Якщо хтось

знайде в Криму факти, що ущемлюються інтереси російськомовного населення... Я в це не вірю. Якщо знайдуть - то тільки українського або кримсько-татарського. Це можуть знайти. Тому що дійсно немає жодної української школи, немає газети, є проблеми кримсько-татарського народу. Це все факти.

Давайте вирішимо. Ми можемо запропонувати і такий варіант. Так же ж не можна - на голому місці створювати проблему.

Тепер про інше. Наслідки можливого вирішення цього питання щодо Криму. Тут уже називались економічні проблеми, політичні. Я можу сказати відповідально і думаю, що всі, або якщо не всі, то більшість погодяться з тим, що після референдуму і під час проведення референдуму, якщо його допустити, почнуться серйозні загострення в Криму. І всі - й Верховна Рада, і Президент, і депутати Криму - будемо нести відповідальність за кров, яка може пролитися там. Це питання надзвичайно серйозне. Надзвичайно серйозне.

Я хочу, щоб тут не було емоцій, що це відмінити, це заборонити. Я не хочу таких слів вживати. Але я хочу вжити одну фразу і хочу, щоб усі зрозуміли її, хто чув: виконавча влада і Президент не допустять того, щоб було посягання на територіальну цілісність України. /Оплески/. І будь-які фрази, формулювання, спроби філософського обгрунтування - вони нікого з нас уже не обдурять. Тому що я бачу, що це вже "ползучая" справа. /Оплески/.

Думають, що люди вже зовсім не вміють читати. Це ж абсолютно ясно. Причому, знаєте, навіть досвідчені люди починають порівнювати те, що робила Україна, і те, що робив Крим. Так Україна була державою! Навіть у старій Конституції було записано, що вона входить у Союз і має право на вихід із нього. А де записано про Крим? Де воно записано? Яке може бути порівняння?

Ідеться про те, щоб Криму дати найширші права, дати всі можливості, економічну зону треба дати, все треба дати, всі умови... Це вони правильно роблять. Але, будьте ласкаві, Миколо Васильовичу, зупиніть націонал-шовіністів. /Оплески/. Мене лякають одним і тим же: якщо цього не дамо, то буде гірше. Якщо цього знімемо, то буде гірше. Як того поставимо - буде гірше. Побійтеся Бога, люди добрі! Не можна жити в суспільстві, яким ніхто же управляє. Нема такого у світі. Це ж уже не суспільство, це - мітинги, голодування... Якщо цього ми не зробимо разом, значить будемо мати велику біду. Матері і батьки не простять нікому безвинну смерть дітей. Якщо і тапер керівників високого рівня не навчили події Карабаху, Придністров'я, Грузії, тоді шукати якісь інші аргументи просто неможливо. Я інколи дивуюсь: про що, власне, йдеться? Про долю народу, а не про якісь там, приміром, транспортні, чи інші проблеми. І так легко приймаються рішення з цього питання, і так легко і спокійно хочуть обійти закони, Конституцію... Кажуть: "Є право на свободу".

Справді, людина народжується для свободи. А хто заборонне це право на свободу? У чому це проявляється? Наведіть мені хоч один приклад, у чому б Україна затиснула право Криму на неї? Те, що кажуть, ми прийняли Закон про статус автономної Республіки Крим? І що він гірший, ніж, скажімо, якісь інші? Це ж неправда. Ви візьміть договори, які прийняли в Російській Федерації, покладіть зліва, а наш документ - справа. І прочитайте. Ви побачите, що наш удвоє більше дає прав Криму, ніж той передбачає їх для автономної республіки.

Ну, почитайте. Для чого говорити неправду з цієї високої трибуни? Для того, щоб ще дужче загострити ситуацію в Криму? Я глибоко переконаний, що народ Криму й сам зрозуміє і відчує, звідки ростуть ноги. Я бачу це по виступах, по листах з місць, що треба покласти край гравцям на політичній карті Криму. /Бурхливі оплески/. Тому будь-яке рішення сьогодні було б абсолютно обгрунтованим. Є всі підстави. І все могло б, так би мовити, бути.

Але я вважаю, наша Верховна Рада /і я сподіваюсь на це, переконався в тому, коли ми голосували ще того разу за Крим/ ще раз має бути мудрішою, спокійнішою. Підтримую пропозицію депутата Піскуна: прийняти постанову, в якій дати оцінку тому, що відбулося, зупинити дію відповідних документів, і звернутися до Верховної Ради Криму, щоб вона сама це складне і надзвичайно відповідальне питання вирішила.

Доручити Кабінету Міністрів вжити заходів до пришвидшення й поліпшення умов, пов'язаних із переселенням кримськотатарського народу, із створенням належних умов для цього.

І місцевим органам влада це запропонувати, а вже після цього, як кажуть, відповідно діяти.

Що ж стосується Президента і Уряду, то ми вживемо відповідних заходів щодо всіх економічних, політичних, правоохоронних і інших структур, щоб до Криму свідомо не приїжджали люди, які мають на меті зробити там гірше. І щоб допомагали всі разом, оскільки ми не хочемо, щоб Крим став регіоном, який би не тільки посварив, а й довів до біди стосунки між Росією і Україною. Я хочу сказати, що дав доручення Уряду, щоб ми офіційно печалі переговори на державному рівні з Росією. Саме на державному рівні. Щоб це не було на побутовому. Зараз нас сприймають як частину. Приїхав Руцькой і каже: "Та там простять, я ж додому приїхав". Ні, додому вже немає. /Оплески/. Є держава, і мають бути широкі міждержавні стосунки з Росією.

До речі, після підписання договору ми серйозно з Росією ще не збиралися, щоб підписати документи - економічні, політичні, відповідні фінансово-кредитні і встановити нормальні стосунки з цією державою, цим народом, щоб пани або товариші, які живуть у Криму, не спекулювали на цьому і виконували всі наші закони. До речі, йдеться також і про Державний прапор України. В Криму має бути цей прапор, він прийнятий Верховною Радою України. /Оплески/. Треба навчитись поважати закони, які приймаються, і рішення виконувати. Тільки після цього ми зможемо жити, працювати в дружбі і спокої. І нехай нам у цьому, як кажуть, допоможе розум. /Оплески/.

ГОЛОВА. Шановні товариші депутати! Ми створили комісію, яка за час перерви і під час сесії працювала, щоб узагальнити пропозиції, напрацьовані депутатами в постійних комісіях. Сьогодні, під час обговорення., підкреслюю, виступило більше половини з тих, хто бажав, у тому числі і третина народних депутатів з Криму.

Депутати всебічно обговорили питання. Я не коментуватиму, скажу тільки таке. Судячи із документальних фактів, наведених народним депутатом Піскуном, і стенографічних звітів, можна було б, якби зберігся ЦК, звернутися до нього з тим, щоб Миколу Васильовича відзначили за послідовну, копітку, з високою відповідальністю роботу по виконанню рішень конференції. /Оплески/. Але оскільки такого органу немає, то звертатися нікуди.

Є пропозиція надати слово від комісії, яка опрацьовувала проект рішення, Василю Васильовичу Дурдинцю. Будь ласка.

ДУРДИНЕЦЬ В.В., Перший заступник Голови Верховної Ради України /Бобринецький виборчий округ, Кіровоградська область/. Шановні народні депутати! Обрана вами комісія підготувала проект постанови, який вам вручено. Концептуально за основу взято проект, що розглядався в постійних комісіях. Враховано принципові пропозиції, які сьогодні підчас обговорення були висловлені народними депутатами.

Розглядалася і пропозиція депутата Багрова - про іншу концепцію проекту постанови. Комісія її не підтримала. Він вніс свій проект постанови Верховної Ради України, який також вам вручено.

Крім того, вам вручено проект постанови, який внесли народні депутати Хмара, Алтунян, Семенець, Яхеєва. Вони пропонують до нових виборів представницької влади в Криму тимчасово надати право представляти інтереси кримсько-татарського народу меджлісу кримських татар. Дозвольте тепер

по порядку розглянути внесені проекти постанов Верховної Ради України.

Шановні депутати! Враховуючи, що йде пряма трансляція розгляду цього надзвичайно актуального не тільки для Криму, але й для всієї України питання, є пропозиція зачитати цей проект постанови.

ГОЛОВА. Будь ласка.

ДУРДИНЕЦЬ Е.В. "Про політичну ситуацію, яка склалася у зв'язку з рішенням, прийнятими Верховною Радою Республіки Крим 5 травня 1992 року.

Верховна Рада України, йдучи назустріч побажанням населення Криму, а також виходячи з історичних і національних особливостей регіону, 12 лютого 1991 року прийняла Закон, яким відновила Кримську автономну державу у складі України. Відповідні зміни було внесено і в Конституцію України.

Законом від 29 квітня 1992 року Верховна Рада України закріпила за Кримом широкі повноваження по самостійному розв'язанню питань економічного, соціального і духовного розвитку.

Незважаючи на це, Верховна Рада Республіки Крим 5 травня 1992 року прийняла постанови "Про Акт про проголошення державної самостійності Республіки Крим" і "Про проведення загальнокримського референдуму", чим порушила Конституцію України, якою встановлено, що територію України не може бути змінено без її згоди /стаття 70/ і що Республіка Крим є складовою частиною України і самостійно вирішує лише ті питання, які віднесені до її відання /стаття 75/. За Конституцією України прийняття рішень з питань державного устрою

України віднесено до відання Верховної Ради України /пункт 2 статті 97/.

Верховна Рада України відзначає, що прийняття Верховною Радою Республіки Крим згаданих рішень дестабілізувало обстановку як у Криму, так і в Україні в цілому.

Обговоривши політичну ситуацію, яка склалася у зв'язку з рішеннями, прийнятими Верховною Радою Республіки Крим 5 травня 1992 року, керуючись пунктом 31 статті 97 Конституції України, Верховна Рада Україні постановляє:

І. Визнати "Акт про проголошення державної самостійності Республіки Крим", постанову "Про Акт про проголошення державної самостійності Республіки Крим" та постанову "Про проведення загальнокримського референдуму", прийняті Верховною Радою Республіки Крим 5 травня 1992 року, такими, що суперечать Конституції України.

2. Зупинити дію постанов Верховної Ради Республіки Крим "Про Акт про проголошення державної самостійності Республіки Крим" і "Про проведення загальнокримського референдуму" як таких, що суперечать Конституції України.

3. Верховній Раді Республіки Крим до 20 травня 1992 року скасувати свої постанови від 5 травня 1992 року "Про Акт про проголошення державної самостійності Республіки Крим" і "Про проведення загальнокримського референдуму" як такі, що суперечать Конституції України.

4. Комісії Верховної Ради України у питаннях законодавства і законності проаналізувати всі законодавчі акти, видані Верховною Радою Республіки Крим, щодо їх відповідності Конституції України і Законові України "Про статус автономної Республіки Крим" і подати висновки Верховній Раді України до 20 травня 1992 року.

5. Запропонувати Президенту України вжити невідкладних заходів щодо відновлення конституційного правопорядку в автономній Республіці Крим.

Верховна Рада України заявляє про свою готовність до продовження діалогу з представницькими органами Криму стосовно становлення автономії Криму на основі Конституції України і Закону України "Про статус автономної Республіки Крим". /Оплески/.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! На першій сторінці була технічна помилка, і Василь Васильович зачитав так, як записано в законі: від 12 лютого 1991 року. Зрозуміло?

Другий мікрофон.

БАГРОВ М.В., Голова Верховної Ради Республіки Крим /Нижньогірський виборчий округ, Республіка Крим/. Уважаемые товарищи! Хочу воспользоваться не только своим личным правом законодательной инициативы как депутат Верховного Совета Украины. В данном случае я выступаю с законодательной инициативой вместе с теми членами Президиума Верховного Совета Крыма, кто приглашен на сессию. Мы подработали свой вариант решения, и поскольку я понимаю, что идет прямая трансляция, то просил бы дать возможность его огласить.

ГОЛОВА. Миколо Васильовичу, вибачте, але ми голосуємо в порядку надходження. Зараз обговорюємо проект, який зачитав

Василь Васильович. Проголосуємо його, потім дамо можливість зачитати ваш проект. Проголосуємо його теж, а потім третій проект. Усі проекти депутатам роздані, ми зачитаємо все це.

Чи є зауваження до проекту, який зачитав Василь Васильович Дурдинець? Можна голосувати? /Шум у залі/.

Ми ж не можемо голосувати за два відразу. Миколо Васильовичу, ви хочете зачитати проект перед початком голосування?

Він є у депутатів.

Шановні народні депутати! Василь Васильович хоче зачитати проект. Тоді спочатку нехай зачитає Микола Васильович. /Шум у залі/.

БАГРОВ М.В. Товарищи! Я займу буквально две минуты вашего внимания. Я зачитаю проект постановления, который предлагаем мы, а ваше право - выбирать.

"О мерах по стабилизации политической ситуации в Крыму, в связи с принятием Верховным Советом Крыма 5 мая 1992 года Акта о государственной самостоятельности Республики Крым.

Верховный Совет Украины постановляет:

1. Для всестороннего и полного изучения политической ситуации в Крыму, сложившейся в связи с принятием Верховным Советом Крыма 5 мая 1992 года Акта о провозглашении государственной самостоятельности Республики Крым, до 20 мая 1992 года образовать Комиссию из представителей Верховных Советов Украины и Республики Крым.

2. Поручить Комиссии по изучению политической ситуации в Крыму вместе с Верховным Советом Крыма до 1 июня 1992 года подготовить предложения по обеспечению стабильности и правового

урегулирования возникших проблем в Республике Крым и внести на рассмотрение Верховного Совета Крыма и Верховного Совета Украины".

Хочу обратиться к вам, Леонид Макарович, как к Президенту. У нас на сессии в октябре вы заявили дословно следующее; "Был ли хотя бы один случай или вы можете привести такой факт, когда Украина как государство и его руководители вмешивались или останавливали какие-либо действия крымского Верховного Совета? Этого нет, не было и не будет".

Воспользуйтесь своим президенским правом, поддержите мое предложение. / Шум у залі/.

КРАВЧУК Л.М. Мене сьогодні багато цитують, Це радує. Я завжди говорив і говорю: не буде відміняти, якщо ці дії не будуть суперечити Конституції /Оплески/.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Прошу не порушувати процедуру. Ми ніколи не приймаємо два проекти відразу. Тому голосуємо в порядку надходження - прийняти за основу розданий вам і зачитаний Василем Васильовичем проект.

Надійшла пропозиція проголосувати як постанову.

Поіменно? Хто за те, щоб проголосувати поіменно? "За" - 265.

Прошу проголосувати проект постанови, внесений Комісією, утвореною Верховною Радою України.

"За" - 340. Приймається.

Шановні народні депутати! Проект проголосований і набуває чинності постанови. Конституційна більшість - це зрозуміло. Голосується проект, зачитаний Миколою Васильовичем Багровим. Чи є у депутатів зауваження?

Другий мікрофон.

ПАНАСЮК Ф.Т., голова Чуднівської районної Ради народних депутатів /Любарський виборчий округ, Житомирська область/. Шановний Леоніде Макаровичу! Шановний Іване Степановичу! Звертаюся до вас за підтримкою.

Мені здається, що проект постанови, який запропонував Багров, у протиріччя з документом, який ми щойно прийняли, не вступає. Не зайвим буде, якщо ми в постанову включимо пропозицію, щоб комісія попрацювала, розглянула соціально-політичну обстановку в Криму, і дала пропозиції з цього питання Верховній Раді.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Цей аспект у комісії обговорювався; Василь Васильович зараз вас поінформує.

ДУРДИНЕЦЬ В.В. Шановні народні депутати! Це питання принципове. Ми спочатку визначились концептуально і проголосували за основу проект, який вами вже прийнятий. Пропозиція депутата Багрова також була поставлена на голосування, але її відхилили. Оскільки це питання має принципове значення, я відхиляю пропозицію шановного депутата.

ГОЛОВА. Прошу проголосувати розданий вам проект.

Є пропозиція - поіменно. Хто за те, щоб поіменно - прошу голосувати. Всі три поіменно. Прошу уваги. "За" - 203. Голосується поіменно, це процедурне питання... Ще раз повторюю: голосується проект, внесений народним депутатом

Миколою Васильовичем Багровим, і оголошений ним від другого мікрофону. Прошу зосередитись і голосувати. Вмикайте. "За" - 31.

Наступний проект. Василю Васильовичу! Оголосіть, будь ласка, щоб люди знали, що це за документ.

ДУРДИНЕЦЬ В.В. Текст проекту постанови Верховної Ради України. "Намагаючись сприяти стабільності в Криму, враховуючи права та інтереси кримсько-татарського народу, Верховна Рада України постановляє:

До нових виборів представницької влади в Криму тимчасово надати право представляти інтереси кримсько-татарського народу меджлісу кримських татар".

ГОЛОВА. Є зауваження щодо цього проекту? Другий мікрофон.

ГАВРИЛОВ А.В., секретар Комісії Верховної Ради України з питань правопорядку та боротьби із злочинністю /Роздольненський виборчий округ, Республіка Крим/. Иван Степанович! Уважаемые депутаты! Вы знаете, этот вопрос нельзя так спонтанно решать. Нужно успокоиться и все-таки дать возможность Верховному Совету Крыма рассмотреть этот вопрос. Есть очень много проблем. Не нужно сталкивать русских, украинцев, татар - одного признавать, а другого нет. Не нужно этого делать сегодня.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Я повністю поділяю позицію, висловлену депутатом Гавриловим. Але я по-іншому не можу. Проект запропонували депутати. Там є чотири підписи, але комісія прийняла рішення роздати проект депутатам. Тому він у вас. А ви голосуйте. Це ж ваше право. Поіменно? Другий мікрофон. Один із авторів проекту.

АЛТУНЯН Г.О., завідуючий відділом контролю виконавчого комітету Харківської міської Ради народних депутатів /Київський виборчий, округ, Харківська область/. Один з тих, хто запропонував цей проект. Ви заважаєте, шановні, депутати.

Я звертаюсь до всіх присутніх. Навпаки, я впевнений, і про це вже говорив у своєму виступі. Про що йде мова? Мова йде про всі ті переговори, про те, що до нас уже зверталися, і Леонід Макарович говорив, що Уряд буде робити все, щоб сприяти. Але всі питання вирішуються без участі кримських татар.

Тому я пропоную, дуже вас прошу, ми наполягаємо, щоб проект поставити на голосування.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Я з повагою ставлюся до цього проекту, але ще більше підтримую думку депутата Гаврилова. А тепер висловлюю свою думку. Мені здається,

що це питання потрібно обговорити спочатку у Верховній Раді Криму. Дає вона такі повноваження чи не дає - ми потім будемо знати. Як без Криму можна вирішувати таке питання?!

Але наполягають на голосуванні. Третій мікрофон. Один із співавторів.

СЕМЕНЕЦЬ С.В., член Комісії Верховної Ради України з питань державного суверенітету, міжреспубліканських і міжнаціональних відносин /Борзнянський виборчий округ, Чернігівська область/. Шановні народні депутати! Я прошу у вас хвилинку уваги. Прошу заспокоїтись. Хотів би, щоб ви зрозуміли. Справа в тому, що є такі упередження щодо визнання меджлісу. Мова не йде про те, що ми цим рішенням надаємо якоїсь легітимності, законності меджлісу як органу законодавчої чи якоїсь іншої влади. Мова йде зовсім про інше. Сьогодні ми вперше офіційно запросили представників меджлісу. Це цілком справедлива дія з нашого боку, і цією постановою ми говоримо, що й надалі при вирішенні всіх кримських питань враховуватимемо як рівноправну сторону кримсько-татарський народ в особі меджлісу - виборного представницького органу. І тут не буде суперечності, якщо кримська Рада прийме відповідне рішення.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Дякую авторам, але ще раз прошу вашої згода на те, щоб це питання передати в Кримську Раду і в комісії з питань державного суверенітету, міжреспубліканських і міжнаціональних відносин, у питаннях законодавства і законності. /Шум у залі/.

Депутат Хмара, може, сам внесе таку пропозицію.

Другий мікрофон.

ХМАРА С.І., член Комісії Верховної Ради України з питань державного суверенітету, міжреспубліканських і міжнаціональних відносин /Індустріальний виборчий округ, Львівська область/. Шановні народні депутати! Хочу пояснити, чим ми керувалися. Цією постановою ми визнаємо кримських татар однією з рівноправних сторін... /Шум у залі/. Прошу заспокоїти товариша Козаренка. Йдеться про те, що меджліс тимчасово представлятиме інтереси частини населення Криму - кримських татар - на переговорах, при виробленні механізмів. Це зніме напругу і сприятиме стабільності в Криму.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Вноситься пропозиція цей проект передати на розгляд комісіям з питань державного суверенітету, міжреспубліканських і міжнаціональних відносин, у питаннях законодавства і законності, у правах людини і кримській Верховній Раді. До 20 травня нехай внесуть пропозиції. Хто за таку пропозицію, прошу проголосувати.

"За" - 275. Приймається.

Завтра сесія продовжить роботу о 10 годині ранку.

ТЕКСТ НЕВИГОЛОШЕНОГО ВИСТУПУ

ЧОБІТ Д.В., член Комісії Верховної Ради України з питань культури та духовного відродження /Бродівський виборчий округ, Львівська область/. Шановний пане Голово! Шановні панове депутати! Сьогодні ми розглядаємо питання, від вирішення якого залежить те, чи проллється в Україні кров, чи пануватиме на нашій землі мир і спокій.

Безвідповідальні політики Криму на чолі з Багровим штовхають наш народ у вир громадянського конфлікту. Верховна Рада Криму прийняла Акт про проголошення державної самостійності Криму. Цей акт суперечить Конституції України, він зазіхає на непорушність кордонів та її територіальну цілісність. У тексті самого акта записано, що проголошення незалежності Криму стане "консолідуючим фактором" у взаємовідносинах України і Росії. Якраз навпаки - це є конфронтаційний фактор, який може призвести до тяжких наслідків у взаєминах двох дружніх держав.

В акті говориться і про прихильність до загальновизнаних принципів і норм міжнародного права. Але міжнародне право визнає невід'ємне право націй на самовизначення. Саме корінна нація виступає головним елементом державотворчого процесу. Яка нація прагне самовизначитись у Криму? Кримського народу в природі не існує. Є росіяни, українці, є кримські татари. Якщо можна говорити про якесь ущемлення прав, то це можна віднести лише до кримських татар, протиправно виселених із своєї батьківщини більшовицьким режимом Сталіна. То хто ж прагне самовизначення в Криму? Відповідь цілком очевидна - кишенькову державу прагне створити колишня комуністична номенклатура Криму для збереження

свого привілейованого і панівного становища. Для цього вона поєднала свої зусилля з темними силами профашистського толку з так званого РДК та імперіалістичне настроєними мілітаристами. Створивши окрему державу, ці сили і будуть господарювати так, як вони це роблять тепер, - роздають кримську землю закордонним об'єднанням "Якутзолото", "Хабаровзолото", "Арзамас-16", створюючи розмаїті мафіозні структури, в цей же час усіляко утискуючи корінну націю - кримських татар.

А що ж матиме населення Криму від проголошеної незалежності Криму? Чи стане краще йому? І чи потрібно в такому разі Україні нести тягар кримських проблем, будуючи на Півдні України атомні електростанції для постачання електроенергії в Крим? Чи не варто подумати і над питанням про спуск вода з абсолютно шкідливого для України Каховського моря, яке займає 640 тисяч гектарів родючої землі? Як думають політичні авантюристи на чолі з колишнім компартійним ідеологом Багровим вирішувати економічні питання? Економікою Багрови не займаються, проблеми простих трудівників Криму їх не турбують, як і не хвилює їх трагедія кримсько-татарського народу. Мета у них одна - створити в Криму комуністичний заповідник, навіть ціною людських жертв. Крим - єдиний регіон у межах колишнього Радянського Союзу, в якому діє підпільний комуністичний реском. У самому апараті і Верховної Ради, і Ради Міністрів Криму всі керівні посади в більшості зайняті колишніми компартійними функціонерами. Саме завдяки старанням і контролю компартії підібрано теперішній депутатський склад Верховної Ради Криму, а по суті обласної Ради. Виборів Верховної Ради в Криму не було, а обласні депутати не можуть проголошувати державу, бо не мають на це морального права.

У зв'язку з цим пропоную:

1. Доповнити Закон про розмежування повноважень України і Криму пунктом про те, що у випадках, коли Верховна Рада Криму приймає рішення, які не входять до її компетенції, вона може бути розпущена Верховною Радою України, яка призначає нові вибори в Криму.

2. Розпустити Верховну Раду Криму і запровадити в Криму президентську форму правління до проведення нових виборів у двопалатний парламент Криму.

3. Визнати меджліс як єдиний повноважний орган, який представляє інтереси кримсько-татарського народу.

4. Прийняти звернення до населення Криму з приводу провокаційних зусиль профашистських і неокомуністичних елементів, спрямованих на конфронтацію і розпалювання громадянської війни.

5. Зобов'язати Президента України вжити заходів до припинення фінансування із-за кордону антидержавних організації Криму і видворення за межі України іноземних громадян, які проводять антиконституційну діяльність, винних у скоєнні злочинів притягнути до кримінальної відповідальності.

Якщо не можна відмінити референдум в Криму 2 серпня 1992 року, пропоную в цей день провести опитування, текст якого затвердити Верховною Радою України.

Верховна Рада України має зробити рішучі правові кроки, щоб у Криму панував мир і спокій, щоб Крим не побагровів від невинної крові.

ПОВІДОМЛЕННЯ

Народні депутати України Короленко Є.С. /виборчий округ 181/ і Кузьменко М.І. /виборчий округ 253/ просять Секретаріат внести корективу до роздрукованих результатів поіменного голосування 29 квітня 1992 року. В питанні N30 про прийняття Закону України "Про статус автономної Республіки Крим" в цілому вони проголосували "за".