ЗАСІДАННЯ ШІСТДЕСЯТ ЧЕТВЕРТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України. 15 травня 1992 року. 16 година.

Веде засідання Голова Верховної Ради України ПЛЮЩ І.С.

ГОЛОВА. Прошу реєструватися. Присутні 378 народних депутатів, вечірнє засідання оголошується відкритим.

Шановні народні депутати! Вам розданий проект Постанови Верховної Ради України "Про кредитну емісію на період до індексації оборотних коштів державних підприємств і організацій". Учора будівельники порушували це питання, а сьогодні вже промисловці просять його розглянути. Ми дали відповідне доручення банку і Уряду. Микола Іванович Сивульський - перший заступник голови Правління Національного банку України готовий відповісти на запитання депутатів з приводу цього проекту.

Другий мікрофон.

ПАНАСЮК Ф.Т., голова Чуднівської районної Ради народних депутатів /Любарський виборчий округ, Житомирська область/. Миколо Івановичу! Чому немає в переліку галузей сільського виробництва? Чим це пояснюється? Чи не потрібні оборотні кошти, чи немає відповідних розрахунків, щоб можна було прийняти рішення по сільськогосподарському сектору?

СИВУЛЬСЬКИЙ М.І., перший заступник голови Правління Національного банку України. У проекті відображена позиція Кабінету Міністрів. Вони виходили з того, що згідно з указом Президента була компенсація витрат сільськогосподарських виробників у розмірі 59 мільярдів карбованців.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

ДЕПУТАТ /не представився/. Іване Степановичу! Я був на засіданні Комісії з питань планування, бюджету, фінансів і цін, коли розглядалося це питання. І тоді міністр фінансів сказав, що розглядається питання індексації оборотних коштів і радгоспів. Тому, Миколо Івановичу, я хочу все-таки знати: коли, на якій стадії зникли радгоспи?

СИВУЛЬСЬКИЙ М.І. Подивіться, тут написано"...державних підприємств та організацій". Хіба радгоспи не відносяться до державних?

ДЕПУТАТ /не представився/. То чому в

цій таблиці немає радгоспів?

СИВУЛЬСЬКИЙ М.І. Це просто інформація для того, щоб ви знали, на якій підставі визначалася сума кредиту в 260 мільярдів карбованців.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ЗВЯГІЛЬСЬКИЙ Ю.Л., директор шахти імені О.Ф.Засядька, /Київський виборчий округ, Донецька область/. Я обращаюсь ко всем народным депутатам поддержать это решение и проголосовать за него. Но просьба к вам, Николай Иванович: нужно немедленно эти деньги отдать. На предприятиях нет вообще денег, они на грани остановки. И чтобы не получилось так, что после принятия решения мы еще месяц будем ждать эти деньги.

ГОЛОВА. Ще є бажаючі? Третій мікрофон.

ЗАЄЦЬ І.О., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань економічної реформи і управління народним господарством /Святошинський виборчий округ, м. Київ/. Скажіть, будь ласка: якщо зараз дамо дозвіл на акредитування, то таким чином ми не даємо підприємствам власні гроші, а, будемо говорити, позичаємо. І позичаємо мабуть під великі проценти, в той час коли в січні пропонували перейти на єдину платіжну одиницю купон.

Таким чином, ми не мали б сьогоднішньої цієї біди або й тих майбутніх бід, що зумовлюватимуться без своєї грошової одиниці.

Вважаю, що сьогодні приймати рішення можна лише тоді, коли ми почуємо одночасно якусь конкретну відповідь про те, коли будуть реалізовуватися основи економічної політики щодо запровадження єдиної платіжної одиниці. /Шум у залі/.

Прошу не перебивати мене.

Хто і що сьогодні забороняє нам повернутися до тієї пропозиції щодо запровадження купона - єдиної платіжної одиниці?

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

СИВУЛЬСЬКИЙ М.І. Мова йде про те, що рішенням Кабінету Міністрів буде проведена індексація, і суми будуть віднесені на внутрішній борг. Але оскільки економіка в надзвичайному становищі, то пропонується негайно, не очікуючи результатів /тому що можуть бути відхилення між сумами позик і сумами індексації, яка буде проведена згідно з відповідним розглядом балансів, очевидно, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів/, направити кошти на кредитній основі для того, щоб вирішити проблеми, які зараз існують.

ГОЛОВА. Івана Олександровича цікавить, коли ви перейдете на купони.

СИВУЛЬСЬКИЙ М.І. Іване Олександровичу, Іване Степановичу! Тут є кілька проблем.

Основна проблема - це готовність банків. Ми давно говоримо про випуск грошових знаків, але це не означає підготуватися до реформ. Основна проблема - це готовність банків до здійснення розрахунків з Росією та іншими державами так званої рубльової зони в режимі валютних розрахунків.

ГОЛОВА. І сьогодні в Ташкенті це питання буде вирішуватися. Там зараз перебувають Вітольд Павлович Фокін і Вадим Петрович Гетьман. Це для інформації.

Другий мікрофон.

ПИНЗЕНИК В.М., завідуючий кафедрою економіки і управління народним господарством Львівського державного університету імені І.Франка/ Радянський виборчий округ, Львівська область/. Шановні депутати! Вже кілька тижнів підряд кожного разу ви гасите пожежу. Питання надзвичайно важливе, і сьогодні я підтримуватиму це рішення, бо його треба приймати.

Але хочу звернути вашу увагу ось на що: якщо ми не розглянемо це питання в цьому напрямі, у нас кожного тижня буде виникати питання кредитної емісії.

Відверто кажучи, проблема кредитної емісії у зв'язку з індексацією обігових коштів не була б варта і виїденого яйця, якби відповідні урядові структури прийняли відповідні уточнення до деяких інструкцій.

Деякі речі я поясню.

ГОЛОВА. Вікторе Михайловичу, прошу вибачення. Коли будемо обговорювати це питання, тоді скажете. Ви попрацюйте в Кабінеті Міністрів і в президентських структурах і запропонуйте свій варіант. І коли ми не будемо погоджуватися, ви нас будете агітувати і кваліфіковано, зі знанням справи переконувати.

А зараз ви підтримуєте.

Другий мікрофон.

ПИНЗЕНИК В.М. Ми будемо стикатися з цією проблемою майже кожного місяця.

ГОЛОВА. Вікторе Михайловичу! Я ж і прошу, внесіть такий механізм, щоб ми не стикалися. Але механізму немає, а ви нам хочете розказати, яким він буде.

ПИНЗЕНИК В.М. Це не Верховна Рада повинна вирішувати, а Кабінет Міністрів.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

СЕРБІН Ю.С., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань будівництва, архітектури та житловокомунального господарства /Шосткинський виборчий округ, Сумська область/. Миколо Івановичу! Вчора проголосували - для будівництва 15

мільярдів. Тут - цифра 9. Якщо 9 - додатково, я не заперечую. А якщо не додатково, то слід вилучити зовсім рядок про будівництво з цього проекту постанови. Яка ваша думка?

СИВУЛЬСЬКИЙ М.І. Оскільки окремо було прийнято рішення, воно вже набуло чинності. А це додаткова сума на всі інші галузі.

ГОЛОВА. Це ж прогнозний розрахунок.

Прошу проголосувати цей проект постанови, підготовлений фахівцями.

"За" - 282. Приймається.

У пункті 2, яким визначається, що треба зробити Кабінету Міністрів, і мається на увазі, що додатково.

Переходимо до розгляду проекту Закону про ветеринарну медицину. Доповідає Достоєвський Павло Петрович.

ДОСТОЄВСЬКИЙ П.П., Головний державний ветеринарний інспектор України. Шановні народні депутати! Шановний Іване Степановичу! Вважаю за необхідне час, відведений Регламентом, використати для пояснення...

ГОЛОВА. Павле Петровичу! Прошу вибачення. Біля першого мікрофона, я прошу, припиніть. Дайте можливість працювати.

Мені знову передали записку. Просять учителі, які стоять біля Верховної Ради, щоб вийшов Голова або хтось за його дорученням для того, щоб зустрітися. Ми доручали Вітольду Павловичу Фокіну. Вітольд Павлович Фокін інформував Верховну

Раду. Ми прийняли відповідне рішення. Іншого рішення зараз прийняти не можемо. Тому я звертаюся до вчителів, які стоять біля Верховної Ради, щоб вони їхали додому і працювали. А якщо будуть підстави для прийняття іншого рішення, то ми тоді узгодимо його і внесемо у Верховну Раду. Це я говорю, щоб не сподівалися, що ми будемо когось посилати. Будь ласка, продовжуйте.

ДОСТОЄВСЬКИЙ П.П. Шановні народні депутати! Шановний Іване Степановичу! Вважаю за необхідне час, відведений регламентом, використати для пояснення та обгрунтування необхідності прийняття Закону про ветеринарну медицину.

До цього часу ветеринарні спеціалісти України керувалися Ветеринарним статутом, який був затверджений постановою Ради Міністрів Союзу РСР у 1967 році.

Тому виникла Гостра потреба в розробці і прийнятті свого закону про ветеринарну медицину, свого ветеринарного статуту, інструкцій та положень. Прийняття закону дасть нам можливість працювати над розробкою національних нормативних документів по ветеринарній медицині.

Ветеринарна служба України - це працівники державної ветеринарної мережі, спеціалісти колгоспів, радгоспів, птахофабрик, м'ясопереробних підприємств та інших відомств.

Сьогодні на Україні працюють майже 47 тисяч ветспеціалістів, або 77 відсотків від потрібної кількості, у тому числі в державній мережі працює 16 тисяч спеціалістів.

Підготовку ветеринарних спеціалістів забезпечують 10 ветеринарних факультетів сільгоспвузів та 26 технікумів, які

щорічно випускають близько 3,5 тисячі фахівців.

Наукове забезпечення здійснюють 3 науково-дослідних інститути, які розміщені в містах Харкові, Києві та Львові.

Структура служби ветеринарної медицини в даний час така: в центральному апараті Міністерства сільського господарства і продовольства України є нечисленне Головне управління ветеринарної медицини з державною ветеринарною інспекцією, в 22 областях ветеринарні відділи при державній адміністрації, в 3 областях - при облуправліннях сільського господарства. Призначаються на посаду керівники ветеринарних служб областей місцевими органами влади з обов'язковим погодженням з Головним державним ветеринарним інспектором України.

Для збереження вертикальних зв'язків і з метою проведення єдиної політики в галузі ветеринарної медицини на всій території України в статті 12 передбачено змінити порядок призначення керівників ветеринарних служб областей та районів, маючи на увазі, що вони повинні затверджуватися на посаду органами ветеринарної медицини вищого рівня.

Доцільно було б утримувати головних інспекторів ветеринарної медицини областей за рахунок республіканського бюджету, а також призначати керівників ветеринарної медицини областей на посаду та звільняти їх наказом міністра сільського господарства і продовольства України. До речі, така система має місце в багатьох країнах світу. Для прикладу, в міністерстві сільського господарства США працює 640 ветлікарів, Канади - 550, Франції - 90. І всі вони утримуються за рахунок центральних державних коштів.

В райцентрах маємо районні станції по боротьбі з хворобами тварин, районні ветлабораторїї, в сільській місцевості України є 2677 дільничних ветеринарних лікарень, дільниць та ветпунктів. У містах аналогічних закладів маємо 186.

Крім того, від колишнього Союзу прийняті всі прикордонні ветеринарні пункти та ветеринарні служби залізниць, біофабрики, підприємства по виробництву препаратів та приладів для ветеринарії.

Діагностичною роботою займається Центральна державна ветеринарна лабораторія, 25 обласних та 467 районних ветлабораторій. Крім цього, в системі міністерства сільського господарства і продовольства України є три спеціалізовані зональні лабораторії.

Маємо свою постачальну організацію - систему "Укрзооветпромпостач" з об'єднаннями в областях та з ветеринарними аптеками в кожному районі.

Для контролю за реалізацією продукції на постійно діючих колгоспних ринках працюють 509 лабораторій ветеринарносанітарної експертизи, а в райцентрах та селищах міського типу, де ринки працюють 2-3 дні на тиждень, їх обслуговують ветспеціалісти державної служби.

На забруднених територіях після аварії на Чорнобильській АЕС в 74 адміністративних районах 11 областей організовано і проводиться постійний радіологічний контроль за якістю продукції в господарствах, на м'ясопереробних підприємствах, молокозаводах та колгоспних ринках.

Таким чином під контролем державної ветеринарної служби України - експорт та імпорт тварин, тваринницької продукції

та сировини, охорона території від занесення інфекційних захворювань. Вона здійснює також контроль якості продукції харчування, радіологічні та токсикологічні дослідження.

Кілька слів про результати роботи ветеринарної служби України.

За останні роки зусиллями практичних ветеринарних спеціалістів та при допомозі науки ми домоглися повного оздоровлення тваринництва України від таких небезпечних хвороб як сап коней, бруцельоз усіх видів сільськогосподарських тварин, сибірка, короста, стригучий лишай, підшкірно-оводова інвазія, інфекційний атрофічний риніт свиней, віспа та інших, що в минулому завдавали господарствам значних економічних збитків, були загрозою для здоров'я людей.

Сьогодні ведеться принципова робота щодо оздоровлення ферм від туберкульозу великої рогатої худоби. На початок нинішнього року 9 областей повністю позбулися цього захворювання. Є реальні можливості звільнитися в цьому році від названої інфекції ще трьом областям. Проводиться постійна робота, спрямована на недопущення в торговельну мережу, на прилавки колгоспних ринків недоброякісної продукції. Вона реалізується тільки після ветеринарно-санітарної експертизи.

За рік спеціальною ветеринарно-санітарною експертизою на м'ясопереробних підприємствах, забійних пунктах та ринках охоплюється більше 20 мільйонів туш свиней, великої рогатої худоби, овець.

Хочу особливо наголосити, що б усі громадяни України, і в першу чергу депутати, знали, що м'ясо і всі м'ясні вироби, які продаються в магазинах і на організованих ринках, проходять ветеринарно-санітарну експертизу. Тільки спеціалісти ветеринарної медицини виконують цю роботу, і ніхто більше на це не має права. Вони несуть за це персональну відповідальність. Тому дуже

небезпечно для здоров'я людей купувати м'ясо та м'ясні вироби на шляхах, майданах, зупинках та в інших місцях неорганізованої торгівлі, де ці продукти не проходять ветеринарно-санітарної експертизи.

Шановні народні депутати! Щорічно спеціалісти ветеринарної медицини проводять майже 2,5 мільярда так званих обробок /це, зокрема, щеплення, всілякі дослідження, обстеження/ проти 93 хвороб, у тому числі 20 особливо небезпечних для людей і тварин. У нас із Міністерством охорони здоров'я України та іншими відомствами багато спільних програм, спрямованих на профілактику захворювання тварин і людей, таких як лептоспіроз, сибірка, бруцельоз, сказ та інші. Проблеми, над якими працює сьогодні ветеринарна служба, - це продовження роботи щодо оздоровлення тваринництва від туберкульозу, лейкозу, сказу, особливо серед диких звірів, трихінельозу та інших небезпечних хвороб для тварин і для людей.

Перша з них - це питання випуску екологічно чистих продуктів харчування. Забруднення навколишнього середовища гербіцидами, пестицидами, солями важких металів, мікотоксинами, нітратами та нітритами, їх перехід у корми і в продукцію тваринництва ускладнюють і без того тяжкий стан із якістю продукції.

Тепер про забезпечення медикаментами та біологічними препаратами. Досі біологічними препаратами ми були забезпечені непогано. Але прийняті від колишнього Союзу шість біологічних фабрик потребують великих капітальних вкладень у реконструкцію. Дуже важке становище склалося із забезпеченням медикаментами.

Власної фармакологічної промисловості ветеринарія не має, потужності підприємств Укрмедбіопрому теж неспроможні сьогодні нас забезпечити медикаментами, хоча за дорученням Голови Верховної Ради України Івана Степановича Плюща ми працюємо над

збільшенням випуску медикаментів для ветеринарних потреб.

Більш як на 100 мільйонів карбованців ми завозили медикаментів з Росії, але сьогодні укладено угоду на їх поставки у нинішньому році тільки на сорок відсотків.

Найскладніше те, що вже протягом двох років ми не одержуємо високоефективних імпортних препаратів. А їх надходило щорічно в Україну на суму 45-46 мільйонів карбованців. Виробництво їх на території колишнього Союзу не налагоджено. Сьогодні держава повинна взяти на себе відповідальність щодо забезпечення медикаментами і всім необхідним як медицини, так і ветеринарії. Якщо ці питання не будуть вирішені і в цьому році, і в Україні залишиться постійною проблема збалансованої годівлі тварин, особливо - по білку та вітамінах, то це може призвести до поширення раніше ліквідованих захворювань серед тварин, до різкого зменшення виробництва продукції тваринництва.

Наші ветеринарні установи дуже погано забезпечені апаратурою, приладами, інструментами та новими методиками діагностики, особливо - експрес-діагностикою. На жаль, наші організації фінансуються за залишковим принципом. Ветеринариспеціалісти погано соціально захищені, їхня зарплата низька.

У зв'язку з переходом десяти всесоюзних науково-дослідних інститутів ветеринарного профілю під юрисдикцію Росії, погіршується наукове забезпечення ветеринарних заходів. Матеріально-технічна та наукова база наших національних науково-дослідних закладів дуже слабка.

Велика проблема для ветеринарних установ - забезпечення транспортом, якого ми маємо тільки половину від потреби. Це призводить до нарікань, особливо від населення, за несвоєчасну ветеринарну допомогу.

Для прикладу наведу такі дані. Щорічно державна ветеринарна служба України централізовано одержувала 700 одиниць спеціального автотранспорту. На цей рік виділено тільки 130 одиниць, і перспектива на майбутнє невідома. Минуло вже чотири з половиною місяці, але ще жодної одиниці транспорту не одержано.

Все про, що я говорив, - то величезний обсяг роботи. Ці проблеми не може розв'язати лише одна ветеринарна служба. Потрібна участь у цьому Уряду, державної виконавчої влади, міністерств і відомств, керівників господарств і підприємств.

Шановні народні депутати! У світі нині загальновизнано, що наше з вами благополуччя, стан здоров'я залежать від медицини тільки на 10-15 відсотків. Решта факторів - це середовище, де ми живемо, чим ми дихаємо, що ми їмо і п'ємо. Здоров'я ж тварин залежить від спеціалістів-ветеринарів на 20-25 відсотків. Саме тому проект закону передбачає координацію зусиль всіх зацікавлених сторін. Він передбачає коло обов'язків для виконання необхідних вимог усіма власниками худоби, керівниками та спеціалістами переробної промисловості, працівниками міністерств, відомств, організацій і служб, незалежно від підпорядкованості і форм власності. Запропонований проект Закону про ветеринарну медицину висвітлив такі принципові позиції:

основні завдання ветеринарної медицини щодо профілактики та ліквідації хвороб; охорону території України від занесення інфекційних хвороб тварин з інших держав; ветеринарносанітарну експертизу продуктів тваринного і рослинного походження, у тому числі радіологічний і токсикологічний контроль продуктів харчування та інші.

У проекті закону визначаються обов'язки, відповідальність та соціальний захист спеціалістів державної та відомчої ветеринарної медицини, організаційна структура служба, її компетенція та підпорядкованість. Крім того визначено також фінансування та матеріально-технічне забезпечення установ державної ветеринарної мережі, обов'язки місцевої виконавчої влади по накладанню карантину, відповідальність власників тварин, продукції та сировини за виконання встановлених правил і норм ветеринарної медицини. Причому передбачені нові підходи до фінансування заходів ветеринарної медицини. Так, у статті 26 проекту закону планується проведення заходів щодо попередження і ліквідації хвороб тварин, в основному незаразних, а також ветеринарно-санітарної експертизи продуктів та сировини за плату згідно з тарифами.

Шановні депутати! Ми довгий час працюємо над проектом. За цей період Верховна Рада розробила та прийняла ряд законів. Ми одержали від депутатів цілком справедливі і слушні і зауваження щодо доопрацювання проекту закону та внесення змін і доповнень у зв'язку з прийнятими законодавчими актами та розробленими нормативними документами. Усі ці пропозиції будуть уважно розглянуті і враховані. Потребують доопрацювання стаття 11, де йдеться про організаційну структуру державної служби, стаття 12 "Керівництво ветеринарною медициною", стаття 16 "Компетенція виконкомів Рад народних депутатів з питань ветеринарної медицини" та деякі інші.

Без авторитетної ветеринарної служби незалежної України нам буде дуже важко стати повноправним членом Європейської та і світової співдружності, особливо в питаннях експорту - імпорту

тварин, продукції та сировини тваринного походження. Прийняття цього закону прискорить вступ України до міжнародних організацій ветеринарного профілю.

На закінчення хочу сказати, що сьогодні для спеціалістів ветеринарної медицини України велике свято: вперше за всі роки розглядається національне законодавство. Тому дозвольте мені від імені всіх спеціалістів подякувати Верховній Раді, усім депутатам за розгляд цього законопроекту, а також тим, хто готував його, - а це велика група наукових працівників, ветеринарних спеціалістів.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. У депутатів є запитання. Перший мікрофон.

ГОЛОВЕНКО М.Я., завідуючий відділом Фізико-хімічного інституту імені О.В.Богатського АН України, м.Одеса /Київський виборчий округ, Одеська область/. У мене є одне запитання. У статті 22 говориться про фармакологічну міжвідомчу комісію. Чи не сказали б ви, чому вона міжвідомча? Може, краще було б створити незалежну систему експертизи, а не міжвідомчу?

І щодо доцільності статей 5 і 7. Мова тут іде про кваліфікацію спеціалістів, наукові ступені, підвищення кваліфікації. Усе це розроблялося в Законі про освіту. А в статті 10 йдеться про державні нагороди. Я вважаю, що їх мають отримувати не тільки ветеринари, а й усі люди похилого віку, про яких ми вчора вели мову. Дякую.

ДОСТОЄВСЬКИЙ П.П. У нас поки що фармакологічна комісія не працює, ми тільки хочемо її організувати. А міжвідомчою вона буде тому, що ми розглядатимемо нові препарати, які готуватимуться різними відомствами. Крім того, ми працюємо разом з медиками, і, можливо, у нас буде об'єднана фармакологічна комісія, в якій буде секція ветеринарних препаратів.

Щодо статті 10 ви правильно зауважили. Комісія її зняла.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О., голова Комісії Верховної Ради України з питань Чорнобильської катастрофи /Світловодський виборчий округ, Кіровоградська область/. Шановний добродію Достоєвський! Ви у своєму вступному слові сказали, що в нас на Україні, це правда, діє вже понад 70 районних радіологічних інспекцій. Хотів би почути, може, хоч ви знаєте, скільки в цьому році виловлено цього радіологічно забрудненого м'яса /якщо у вас під руками нема даних, можете помилитися на десятки, а то й на сотні тонн/ і куди воно відправляється? Якщо воно дійсно виловлене.

Дякую.

ДОСТОЄВСЬКИЙ П.П. Володимире Олександровичу! Два роки тому Науково-дослідним інститутом сільськогосподарської радіології розроблено методику прижиттєвого виявлення забрудненості, і худоба, яка має підвищений рівень забрудненості, на забій у нас не йде. Тому ми не маємо такого забрудненого

м'яса. Його було 7-10 тонн за рік, коли був вимушений забій тварин. Отак я на це питання відповім.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. У мене ще одне запитання. Для чого ж тоді тримати лабораторії, які нічого не вирішують і нічого не виловлюють?

ДОСТОЄВСЬКИЙ П.П. Я не сказав би так. Є постанова Уряду, якою зобов'язано у всіх забруднених районах ввести посаду - ветеринарний лікар-радіолог. Ми це зробили і досліджуємо молоко, м'ясо і таке інше. Але брудного немає.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Дякую, тепер усе зрозуміло. ГОЛОВА. Третій мікрофон.

ПИРІГ Л.А., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань здоров'я людини /Рогатинський виборчий округ, ІваноФранківська область/. Шановний Павле Петровичу! Чи не вважаєте ви за доцільне, керуючись міркуваннями санітарноепідеміологічного характеру, розмежувати і не об'єднувати в межах однієї служби і навіть у межах однієї людини обов'язки державної ветеринарної медицини і державної ветеринарної інспекції? Гадаю, деталізувати немає потреби. Тобто, щоб не в межах однієї служби пропонували продукцію ветеринарного характеру, якщо так можна висловитися, і інспектували, і перевіряли її.

Дякую.

ДОСТОЄВСЬКИЙ П.П. Дійсно, у нас чистих ветеринарних інспекцій немає. У нас є Головне управління ветеринарії з держветінспекцією, ветеринарний відділ з держветінспекцією, головний лікар району, він же державний ветеринарний інспектор району. Але ми за те, щоб була незалежна державна ветеринарна служба контролю продукції на м'ясопереробних підприємствах, бо там поки що відомча контрольна служба. Ви маєте рацію, там теж повинна бути державна служба на бюджеті, щоб не залежала від керівників м'ясокомбінатів.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

ПИРІГ Л.А. Від кого залежить, щоб ця служба була? Кому вона повинна бути підпорядкована?

ДОСТОЄВСЬКИЙ П.П. Від вас залежить. Ви даєте бюджет, я забираю на бюджет цю службу, і буде вона в державній ветеринарній службі, а не у керівництва м'ясокомбінатів.

ГОЛОВА. Дякую, Павле Петровичу, сідайте. Одну хвилиночку, ще є запитання до вас. Другий мікрофон.

РУДИК В.Н., голова Олевської районної Ради народних депутатів, готова виконавчого комітету /Олевський виборчий округ, Житомирська область/. Шановний доповідачу! Безумовно, цей проект закону треба приймати в першому читанні. Але хотів би вас

запитати: чи знаете ви, що нині у Житомирській області тисячі голів великої рогатої худоби хворіють на туберкульоз? Чи це повязано з чорнобильськими подіями і які заходи вживаються?

ДОСТОЄВСЬКИЙ П.П. У Житомирській області на 1 травня цього року є п'ять неблагополучних пунктів. І захворіло всього 323 тварини, так що ніякого масового поширення туберкульозу немає. На туберкульоз тварини хворіють в основному в Луганській, Дніпропетровській і Запорізькій областях, так що це не пов'язано з подіями на Чорнобильській АЕС.

ГОЛОВА. Шановні депутати, потрібна співдоповідь? Євгеній Родіонович ретельно готував її. То будемо слухати чи в другому читанні йому надамо слово? У другому.

Тоді переходимо до обговорення.

Слово надається народному депутату Тимчуку. За ним виступатиме депутат Дубенков.

ТИМЧУК С.А., голова колгоспу "За мир" Кам'янецьПодільського району /Кам'янець-Подільський виборчий округ, Хмельницька область/. Шановні депутати! Шановна президіє! Законопроект, який ми сьогодні обговорюємо, є дуже важливим не тільки для працівників ветеринарної служби та селян, а й для нашої молодої держави. Враховуючи те, що багато депутатів взагалі незнайомі з роботою ветеринарної служби, а дехто скептично до цього питання ставиться, хочу коротко ознайомити вас на прикладі Хмельницької області із станом справ у цій важливій службі і переконати всіх, що прийняття цього закону вкрай необхідне.

Нині наша область забезпечена ветеринарними спеціалістами лише на 83 проценти, а ветеринарними лікарями - на 57. Дефіцит спеціалістів вищої кваліфікації становить 557 чоловік. Основною причиною такого стану є надзвичайно низький соціальний статус і престиж цієї вкрай необхідної для суспільства професії. Виконання обов'язків ветеринарними спеціалістами у більшості випадків пов'язане зі значними психологічними і фізичними навантаженнями. Часто доводиться працювати в неблагоприємних умовах, уночі, у вихідні і святкові дні з ризиком і шкодою для власного здоров'я.

У той же час в окремих районах ветлікарів часто додатково залучають до робіт, не пов'язаних з безпосереднім ветеринарнім обслуговуванням тваринництва, не представляють до нагород, заохочень, їхня заробітна плата часто нижча, ніж у відповідальних працівників інших сільськогосподарських професій.

Недостатнім є фінансування державної ветеринарної служби і ветеринарних заходів, виділення коштів на боротьбу з епізоотіями, капітальний ремонт виробничих приміщень, спецавтотранспорт та інше.

Це є основною причиною того, що залишається дуже поганою матеріально-технічна база як державної, так і відомчої служби. 38 процентів виробничих приміщень, держустанов і 73 процента ветлікарень, амбулаторій і пунктів господарств знаходяться в пристосованих або аварійних приміщеннях.

Останнім часом забезпеченість основними лікувальнопрофілактичними засобами, інструментом, апаратурою, приладами, лабораторним обладнанням становить лише 35-40 процентів від потреби. Практично зменшилося надходження засобів імпортного

виробництва, у тому числі й таких, яким немає вітчизняних аналогів.

За останні 4 роки державна ветеринарна служба тричі піддавалася реорганізації, у тому числі в жовтні 1988 року скорочена на 25 процентів. То скажіть, будь ласка, хіба це не шкідництво? Значні проблеми виникають у зв'язку з підпорядкуванням служби відомству, бо об'єктами її роботи є найрізноманітніші організації і установи.

Але найголовнішим завданням є захист населення від хвороб, спільних для тварин і людей, тобто охорона здоров'я людей. А виконання цього завдання не збігається з Відомчими інтересами. Крім цього створення Головного управління державної ветеринарної медицини, яке підпорядковується Кабінету Міністрів України, вимагає організації на державному рівні виробництва та постачання лікувально-профілактичних засобів, біологічних препаратів, приладів, інструментів, організації та функціонування установ державної ветеринарної служби на кордонах, залізниці та іншому транспорті, створення та розширення бази прикладної та науково-дослідної ветеринарної науки тощо.

Думаю, ветеринарні спеціалісти усвідомлюють, що багато і вони ще недопрацьовують. Але хіба при такому ставленні до ветеринарної служби ми зможемо нагодувати доброякісним, дешевим м'ясом населення в містах, а також дбати про його здоров'я? Хіба у нас, товариші, будуть розвиватися селянські, підсобні господарства? Мабуть, ні.

Тому прошу вас, шановні депутати, прийняти проект закону в першому читанні і серйозно його доопрацювати, внести відповідні доповнення і поправки, щоб була користь від нього нашій державі і людям, які будуть працювати в цій важкій, але так потрібній нам сьогодні, галузі.

Спасибі за увагу.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Дубенкову. За ним виступатиме депутат Борзих.

ДУБЕНКОВ Г.О., секретар Комісії Верховної Ради України з питань відродження та соціального розвитку села /Козятинський виборчий округ, Вінницька область/. Шановний Іване Степановичу! Шановні депутати! Шановні запрошені! Почати свій виступ хочу з того, що не потрібно нам, депутатам, які б галузі народного господарства республіки ми не представляли, протиставляти один проект закону іншому, як це сталося з проектом Закону про ветеринарну медицину. Його розгляд переносився протягом місяця декілька разів. Самостійній державі Україні потрібні як Закон про медицину, Закон про освіту, так і Закон про ветеринарію.

Проект закону, який внесений сьогодні на обговорення Верховної Ради, має законодавчо закріпити основні права і обов'язки ветеринарної служби, а також сприяти закріпленню кадрів ветеринарних працівників в умовах переходу до ринку, в умовах різних форм господарювання на селі.

Той з депутатів, хто працював і працює в сільській місцевості, знає, які проблеми були і є із забезпеченням ветеринарними препаратами, ліками, інструментами і особливо із закріпленням кадрів, і як вони загострилися в останній час. Про де йшла мова в доповіді товариша Достоєвського.

Робота ветеринарного спеціаліста не мед. Це і холод, і грязюка, і часом необ'єктивне ставлення окремих керівників на місцях до цієї категорії спеціалістів. Це прямо відображається на збереженні поголів'я, рості продуктивності, а в остаточному результаті - на забезпеченні людей продуктами харчування.

Особливої гостроти значення ветеринарної служби набуває сьогодні у зв'язку з активним розвитком фермерських, індивідуальних, підсобних господарств, значним подорожчанням ліків і вакцини, а також у багатьох випадках і з їх відсутністю, що може призвести до непередбачених наслідків.

Ветеринарна служба повинна зараз перебудовуватись. Одна справа проводити профілактику і лікування у колгоспах, радгоспах, на комплексах, де й умови кращі, і система вже відпрацьована, і кошти, хоч і малі, але є, і інша - в фермерському, особистому підсобному господарстві. Тому знання ветеринарного мінімуму потрібні кожному сільському жителю. І ця теза, на мою думку, повинна бути передбачена в проекті.

Думаю, не буде зайвим, якщо міністерство освіти передбачить у навчальних програмах для сільських шкіл, крім біології, введення основ ветеринарної освіти. Адже в основному дітям дошкільного і шкільного віку доводиться доглядати і худобу, і кролів, і іншу живність. Є чимало прикрих випадків, коли через елементарну неграмотність у цих питаннях гине худоба,

яка на сьогодні є основним фактором благополуччя сільської сім'ї. Тепер що стосується безпосередньо статей проекту закону. Скажу відразу, що ветеринарні спеціалісти округу з великим інтересом розглянули проект закону в своїх колективах і внесли чимало пропозицій, які я передав робочій групі. На окремих, найголовніших хочу коротко зупинитись.

Спеціалісти вважають, що для діяльності ветеринарної медицини принциповою є необхідність вивести її з підпорядкування Міністерства сільського господарства і продовольства і підпорядкувати безпосередньо Кабінету Міністрів України. Це положення стосується статті 11. А в статті 12 потрібно було б записати: "Керівництво ветеринарною медициною здійснює Головне управління ветеринарної медицини з держветінспекцією Кабінету Міністрів, яке підпорядковується Віце-Прем'єр-міністру України з питань АПК".

Розумію, це питання не всіма сприймається. Але потрібно виходити з двох принципових положень - ефективності і державного підходу до ветеринарної справи.

Декілька змін і доповнень стосується статей 6, 9, 16 щодо забезпечення транспорту для ветеринарних спеціалістів, права на акції і дивіденди для тих господарств, які ветеринарні спеціалісти обслуговують або обслуговували і вийшли на пенсію, забезпечення пально-мастильними матеріалами для виконання виробничих обов'язків і інших питань.

Підтримую пропозицію товариша Тимчука, який виступав першим, і прошу депутатів підтримати її і прийняти проект закону в першому читанні.

Спасибі за увагу.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Борзих, 53 виборчий округ, Луганська область. За ним виступатиме депутат Коробко.

БОРЗИХ О.І., директор радгоспу "40 років Жовтня" Слов'яносербського району /Кам'янобрідський виборчий округ, Луганська область/. Уважаемые коллеги! Проект Закона о ветеринарной медицине в целом отвечает сегодняшним требованиям. Предлагаю принять его в первом чтении.

Но у меня, а также у моего коллеги народного депутата Меньшова, который сегодня отсутствует по уважительной причине /он находится на лечении/, есть ряд изменений и дополнений к данному проекту закона.

Вначале о вопросе принципиального характера. Об этом говорил и только что выступавший депутат Дубенков - об организационной структуре ветеринарной службы.

В предлагаемом проекте она включена в структуру Министерства сельского хозяйства. Мне как работнику этой отрасли кажется, что надо, чтобы она там и осталась. Но давайте, как говорится, поднимемся чуть выше своих интересов, связанных сугубо со специальностью. И здесь мы категорически против такого предложения.

Поясню почему. Ветеринарная медицина имеет непосредственное отношение ко многим сферам жизни государства. Здесь уже упоминалось и о сельскохозяйственном производстве, и о ветеринарном контроле на государственной границе, на таможне, на транспорте, и об обеспечения независимой экспертизы продуктов

животноводства, сырья, кормов, биологических препаратов, даже о Министерстве обороны. И этот список можно еще бесконечно, как говорится, продолжать. Да мы еще недалеко ушли от тех времен, когда у нас все было зависимо от тех же районных комитетов партии и когда ветеринарные службы даже использовались против отдельных прогрессивных руководителей. Давалось задание - и искали любую болезнь, сводили, как говорится, хозяйство на нет, и потом решался вопрос о его руководителе.

Исходя из вышесказанного, а также ввиду того, что организации госветслужбы осуществляют деятельность по охране территории нашего государства от заноса инфекционных заболеваний животных, координируют и контролируют работу ветеринарных служб многих министерств и ведомств, о чем я сказал выше, предлагаю на базе Главного управления ветеринарной медицины с госветинспекцией Министерства сельского хозяйства и продовольствия Украины создать Государственный комитет по ветеринарной медицине.

Статью 12 "Руководство ветеринарной медициной" изложить в такой редакции: "Руководство ветеринарной медициной осуществляет Комитет государственной ветеринарной медицины Украины, подчиненный Кабинету Министров Украины. Комитет возглавляет председатель, который назначается Премьерминистром. Положение о Комитете государственной ветеринарной медицины утверждается Кабинетом Министров". Это не значит, что мы должны создавать какие-то новые структуры. Коль у нас есть Главное управление, о чем сегодня докладывал Павел Петрович Достоевский, то, я думаю, на его базе и нужно создать комитет.

Второе. В статье 11 нужно полностью расшифровать структуру государственной ветеринарной медицины.

Третье. В статьях 13, 14, 21, 27 вместо слов: "Главное управление ветеринарной медицины с госветинспекцией Министерства сельского хозяйства и продовольствия Украины", написать: "Комитет государственной ветеринарной медицины".

И четвертое. Законопроект необходимо дополнить отдельной статьей-положением о частной ветеринарной деятельности специалистов ветеринарной медицины. Сегодня быстро развивается подсобное хозяйство, и государственные службы, конечно же, не в состоянии охватить весь объем работы. Разрешения-лицензии частным ветеринарным специалистам должны даваться для работы под контролем государственных инспекций.

Кроме проекта закона надо разработать и внести изменения в статьи Уголовного кодекса УССР, а также Кодекса УССР об административных правонарушениях, связанные с ветеринарной медициной. Сегодняшние штрафы в 10-15 рублей абсолютно смехотворны.

И последнее. Считаю необходимым в проекте Постановления Верховного Совета Украины "О порядке введения в действие Закона Украины о ветеринарной медицине" пункт 4 дополнить так: утвердить Устав ветеринарной медицины Украины до сентября 1992 года.

Благодарю за внимание.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Коробку.

КОРОБКО М.І., секретар Комісії Верховної Ради України у питаннях екології та раціонального природокористування /Тернівський виборчий округ,

Дніпропетровська область/. Шановні колеги! Думаю, ми припускаємося помилки, ділячи законопроекти на більш і менш важливі.

З якою нехіттю ми повернулися до законопроекту про ветеринарну медицину! Але ж перебудова нашого життя вимагає нашої участі в усіх галузях. Як і документ, що ми розглядали вчора /він стосувався проблем охорони здоров'я/, так і законопроект про ветеринарну медицину несе на собі помітний відбиток минулого. У ньому мало кроків до нового, що було б співзвучним перетворенням нашого суспільства. Гадаю, ми помиляємось, вважаючи, що питання екології, ветеринарії, медицини, культури менш важливі, ніш питання економіки.

Чи потрібен нам сьогодні закон про ветеринарну медицину? Безумовно. Але давайте подивимося, яку трактовку пропонують у словничку термінів автори проекту.

"Ветеринарна медицина - діяльність ветеринарної медицини..." Це приблизно те ж саме, що сказати: хто такий депутат? Це діяльність депутата. Між тим, ветеринарія - це цілий комплекс заходів ветеринарної медицини, ветеринарної експертизи, епізоотології, ветеринарної фармакології, націлений на забезпечення здоров'я і якості тварин, запобігання спалахам інфекційних хвороб, одержання ефективних фармакологічних засобів. А ветеринарна медицина - це тільки один з підрозділів цього великого кола питань.

Отже, якби ми вже мали закон про ветеринарію, то закон про ветеринарну медицину був би похідним від основного.

У запропонованому законопроекті є моменти, що змушують замислитись над тим, що у нас виховний момент, момент морального і етичного спрямування в значній мірі не враховується. Тут ми підходимо до розв'язання проблем тільки з точки зору, так би мовити, експлуатації, використання. І тварина нас цікавить остільки, оскільки її можна використати в господарстві. Етичний моральний фактор тут не враховується.

Що ж стосується окремих статей цього законопроекту, то варто, гадаю, зупинитись на такому. Стаття 2. "Основні завдання ветеринарної медицини". Так от тут серед переліку всіляких завдань якраз відсутні ті, що спрямовані на формування поведінки людини. Не буду зупинятися на ставленні значної частини громадськості до навколишнього середовища, і, зокрема, до тварин, як жорстокість дорослих передається дітям.

Стаття 8. "Відповідальність спеціалістів ветеринарної медицини за порушення професійних обов'язків". А які вони, ті обов'язки спеціалістів? У законопроекті ми того не знайдемо. Можливо, нам скажуть, що буде окреме положення? Але дуже часто нас переадресовують до різних положень, і воно так і губиться... Коли людина знайомиться із законом, вона не знає обов'язків того, хто повинен керуватися ним.

Стаття 19. "Обов'язки власників тварин..." Але давайте погортаємо проект: чи ті власники тварин мають якісь права? Ми і цього не знайдемо.

Дякую.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Надходять пропозиції припинити обговорення. Тільки що виявив бажання виступити депутат Лісовенко. Але часу в нас уже немає. Ми ж домовилися, що сьогодні буде "Різне".

Є пропозиція прийняти запропонований проект у першому читанні, доручити Комісії з питань агропромислового комплексу, Комісії у питаннях законодавства і законності разом з Кабінетом Міністрів доопрацювати його і внести на розгляд Верховної Ради. Інших пропозицій не було.

Прошу проголосувати за такий проект постанови.

"За" - 290. Приймається.

Тепер нам треба розглянути пакет документів, які стосуються арбітражного суду.

Доповідайте, будь ласка, по порядку.

ПРИТИКА Д.М., голова Державного арбітражного суду України. Перший документ - проект Закону про внесення змін до Закону Української РСР про арбітражний суд.

Пропонується частину другу статті 35 закону викласти в такій редакції: "Порядок і умови оплати праці працівників арбітражних судів встановлюються Верховною Радою України".

Чому треба внести таку зміну до закону? Це обумовлено необхідністю більш чіткого розмежування виконавчої та судової влад. Ви добре розумієте, що та редакція статті, яка нам запропонована, не гарантує незалежності арбітражних судів від виконавчих структур і є помилковою, виходячи не тільки з теорії, але і

з реалій розподілу влад, про що так чітко сьогодні сказав у вступному слові Іван Степанович Плющ. Окрім того, вона не відповідає духу статей 97 та 153 Конституції України. Отаке наше обгрунтування.

ГОЛОВА. Чи є запитання? Немає.

Іще є другий пункт - замінити слова "Українська РСР" і "Кримська АРСР" словами "Україна" і "Республіка Крим". Обгрунтування тут не потрібно.

Є запитання? Немає.

Прошу проголосувати проект Закону України про внесення змін до Закону Української РСР про арбітражний суд.

"За" - 283. Приймається.

Наступне питання - про асигнування на утримання арбітражних судів. Але як ми можемо приймати таку постанову, якщо не розглянули бюджет?

ПРИТИКА Д.М. Згоден з вами, Іване Степановичу. Сьогодні я дивився проект бюджету, який підписаний Президентом. Він сформований з урахуванням підвищення мінімальної заробітної плати і подальшої лібералізації цін. Ми погодимо цей проект із Мінфіном і в понеділок це питання вирішимо.

ГОЛОВА. Та ні, ніякої постанови ми не прийматимемо. Для чого? Якщо ми приймемо бюджет, навіщо ж постанова?

Наступне питання - про внесення змін і доповнень до Постанови Верховної Ради України від 14 лютого 1992 року "Про встановлення посадових окладів".

ПРИТИКА Д.М. Шановні народні депутати! Це дуже важливе питання. У цьому році відбулися великі зміни, і в нас немає затверджених нових посадових окладів. Склалась якась незрозуміла ситуація. При погодженні з Мінфіном проекту указу з цього питання наші намагання переконати фінансову службу, що арбітри повинні мати матеріальне забезпечення нарівні із суддями загальних судів виявилися марними. Посилання були на цю постанову Верховної Ради від 14 лютого, якою встановлена різниця у посадових окладах керівників Верховного Суду і Вищого арбітражного суду. Цей підхід Мінфін механічно застосував при встановленні окладів усіх працівників, і в обласній ланці це вилилося в дуже велику різницю.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Ви маєте на руках проект постанови. Ви бачите, в чому різниця? Чи потрібно фінансувати? Хто має заперечення або якісь пропозиції?

Третій мікрофон.

ПОТЕБЕНЬКО М.О., заступник прокурора Херсонської області /Новобузький виборчий округ, Миколаївська область/. Иван Степанович! Депутаты! Думаю, обоснование здесь правильное. Ведь речь идет о судебной власти, авторитете суда. При таких окладах арбитражных судей в областях начнется утечка кадров и развалится арбитражный суд.

Думаю, надо проект поддержать и установить им оклады на уровне должностных окладов судей судов.

ГОЛОВА. Є інші думки? Немає.

Прошу проголосувати за проект Постанови Верховної Ради України про внесення змін і доповнень до Постанови Верховної Ради України від 14 лютого 1992 року "Про встановлення посадових окладів".

"За" - 296. Приймається.

Дякую, сідайте.

ПРИТИКА Д.М. Дякую всім за підтримку.

ГОЛОВА. Тепер настав час починати "Різне", але потрібно виконати наш графік. Далі у нас питання - про внесення змін і доповнень до Закону про підприємництво. Хто буде доповідати? Депутата Пилипчука я не бачу.

Отже, знімаємо, робимо зауваження, що вносять не підготовлене питання. Ви ж бачите, є два проекти: від Уряду і від комісії. Тому нехай погодять це питання між собою і внесуть один варіант. /Шум у залі/. Повторюю, маємо два проекти. Є проект закону, внесений Кабінетом Міністрів, і проект закону, внесений комісією Верховної Ради. Ще й порівняльна таблиця. Тому я й пропоную, щоб ще попрацювали і внесли на розгляд один законопроект.

Наступне питання - про внесення змін і доповнень до Кодексу про шлюб і сім'ю. Вам розданий цей проект, все є. Є запитання до депутата Ходоровського? Нема?

Тоді прошу проголосувати за Закон України про внесення змін і доповнень до Кодексу про шлюб і сім'ю України.

"За" - 283. Приймається. /Шум у залі/.

Шановні депутати! Ми приймаємо у першому читанні і доручаємо доопрацювати його. Якщо у вас є зауваження, пропозиції - передайте письмово депутату Ходоровському або внесіть їх, коли обговорюватимемо у другому читанні. /Шум у залі/.

Прошу уваги. Ще раз повторюю.

Якщо якась норма цього законопроекту викликає в когось сумнів, можна подати пропозицію в комісію і вони проведуть експертні оцінки.

Далі. Про внесення змін до Закону про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні.

До депутата Науменка Миколи Вікторовича є запитання?

Будь ласка, Миколо Вікторовичу.

НАУМЕНКО М.В., голова Комісії Верховної Ради України у справах ветеранів, пенсіонерів, інвалідів, репресованих, малозабезпечених і воїнів-інтернаціоналістів /Центральний виборчий округ, Хмельницька область/. Товарищи! Довожу до вашего сведения, что в принятом законе упущена категория людей, которые были репрессированы за пределами Советского Союза, проходя службу за границей, в Германии в том числе, и так далее.

Поэтому необходимо статью 1 дополнить новым абзацем. Текст его напечатан во второй колонке, у вас есть на руках таблица.

ГОЛОВА. Я зачитаю, бо ви будете читати російською мовою. Перше. Доповнити статтю 1 новою частиною 3 такого змісту: "Дія цієї статті поширюється на осіб, громадян України, які постійно проживали на Україні і яких з різних причин було переміщено за межі колишнього Радянського Союзу, необгрунтовано засуджено військовими трибуналами, Верховним Судом Союзу РСР чи піддано репресіям позасудовими органами".

У зв'язку з цим вважати частину 3 статті частиною 4. Зрозуміла пропозиція?

Друге. Доповнити частину 1 статті 5 такими словами: "Виплата компенсацій спадкоємцям не проводиться, крім випадків, коли компенсація була нарахована, але не отримана реабілітованим".

НАУМЕНКО М.В. Я приведу пример. Скажем, осужден был за пределами Союза военным трибуналом, а призывался с Украины. Теперь он вернулся и проживает здесь и ничего не имеет.

ГОЛОВА. Є запитання? Перший мікрофон.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Шановні колеги! Дуже прошу підтримати комісію. У моїй депутатській діяльності неодноразово виникали такі болючі питання, коли люди були репресовані, але за межами України. Поправка зніме багато гострих моментів. Давайте проголосуємо за неї.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

ШКАРБАН М.Г., член Комісії Верховної Ради України з питань державного суверенітету, міжреспубліканських і міжнаціональних відносин /Кобеляцький виборчий округ, Полтавська область/. Потрібно написати не "за межами Союзу", а "за межами України". Є скарги, коли людина, яка була засуджена на Україні, а, скажімо, добивається своїх прав в Росії. Сьогодні в Україні їй важко знайти справедливість. Тому треба написати -"за межами України".

НАУМЕНКО М.В. Товарищи, Россия приняла свой закон. Мы согласовали. И тем, кто реабилитирован законом России, но проживает на территории Украины, они выплачивают. Кто был реабилитирован у нас, но проживает там, мы выплачиваем. Этот вопрос решен.

ГОЛОВА. Товариші, в відповідні договірні умови. Це передбачено в законодавстві.

Ще є зауваження? Немає.

Візьміть, будь ласка, проект Закону України про внесення змін і доповнень до Закону Української РСР про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні і проголосуємо його. Прошу голосувати.

"За" - 266. Приймається.

НАУМЕНКО М.В. Товарищи, в связи с принятием Закона о реабилитации жертв политических репрессий на Украине возникла необходимость внести изменения в ряд ныне действующих актов. Имеются в виду Уголовный кодекс Украинской ССР и Кодекс Украинской ССР об административных правонарушениях.

ГОЛОВА. Вам розданий цей проект. Якщо зачитати всі статті, то наші радіослухачі не зрозуміють. Їх дуже багато і сприйняти на слух не можна. Візьміть, будь ласка, цей проект, подивіться. Є запитання? Немає.

Прошу проголосувати проект Закону України про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів України у зв'язку з раніше прийнятими нормами.

"За" - 280. Приймається.

Дякую.

Наступний проект - про внесення змін до Закону УРСР про підвищення соціальних гарантій для трудящих. Доповідає голова Комісії у питаннях соціальної політики та праці Білоблоцький Микола Петрович. Візьміть, будь ласка, законопроект. Знайшли? Є запитання? Немає. Миколо Петровичу, у вас є? Немає.

Прошу проголосувати проект Закону України про внесення змін до Закону Української РСР про підвищення соціальних гарантій для трудящих.

"За" - 285. Приймається.

Наступний проект - про внесення змін до статті 13 Закону України про пенсійне забезпечення. Тут його можна прочитати. Зачитайте, будь ласка, Миколо Петровичу.

БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П., голова Комісії Верховної Ради України у питаннях соціальної політики та праці /Жашківський виборчий округ, Черкаська область/. Шановні народні депутати! Пільги для водіїв міського транспорту передбачені Законом про пенсійне забезпечення, тобто чоловіки можуть виходити на пенсію в 55 років, жінки - в 50 років, А ось стаж, при якому вони можуть виходити на пенсію, не передбачений.

ГОЛОВА. Вибачте, Миколо Петровичу. Ви знаєте, що біля Верховної Ради протягом тривалого часу побувало багато делегацій працівників міського транспорту. Була створена погоджувальна

комісія. До неї ввійшли члени комісії, яку очолює депутат Білоблоцький, і представники Уряду. Отак і скажіть. І комісія прийшла до висновку...

БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П. Прийшла до висновку, що дійсно треба внести такі зміни: запропонувати стаж роботи для чоловіків -12 з половиною років, для жінок - 10 років.

ГОЛОВА. І це відповідає міжнародним нормам.

БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П. Так. Маються на увазі водії трамваїв, тролейбусів та інших видів міського транспорту.

ГОЛОВА. Є запитання? Третій мікрофон.

ПОРОВСЬКИЙ М.І., член Комісії Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки /Рівненський виборчий округ, Рівненська область/. Шановний доповідачу і шановний Іване Степановичу! Скажіть, будь ласка, чому до таких важливих додатків до закону у нас немає обгрунтування Міністерства фінансів, скільки буде коштувати та чи інша поправка? На мою думку, відбувається ганебна гра з парламентом "у темну". Якщо немає економічного розрахунку, то як ми можемо голосувати?

ГОЛОВА. Це питання погоджено з Міністерством фінансів і Кабінетом Міністрів. Перший мікрофон.

МАЯКІН В.А., директор Костянтинівського металургійного заводу імені М.В.Фрунзе /Костянтинівський виборчий округ, Донецька область/. Уважаемый докладчик, у меня к вам вопрос. Что является критерием тяжелого транспорта? Пятитонные автомобили?

Двенадцатитонные? Мы рассматривали вопрос вместе с транспортниками, потому что работа, например, на такси, хотя это легковой автомобиль, не менее ответственная и не менее тяжелая, чем у остальных. Думаю, надо эту проблему подробней изучить и внести дополнения.

БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П. Стосовно першого запитання, яке задав Микола Іванович Поровський. Перш за все, це не пов'язано ні з яким бюджетом. Виплати йтимуть з пенсійного фонду. Тільки з 1997 року це робитиметься за рахунок підприємств. Сьогодні ми не розглядаємо фінансовий бік проблеми.

Стосовно другого запитання, яке задав Валентин Андрійович Маякін. Ми ж прийняли Закон про пенсійне забезпечення, в якому водії важких автомобілів, які працюють... Цю норму введено до нашого закону.

ГОЛОВА. Вона поширюється на цю категорію. Перший мікрофон.

ПІВЕНЬ М.І., голова колгоспу імені 118 загиблих комунарів Шахтарського району /Макіївський-Совєтський виборчий округ, Донецька область/. Вы объясняете, что вначале мы берем из пенсионного фонда. Это действительно дополнительные средства.

Второе. Водители городского пассажирского транспорта. Давайте тогда введем - "водії пасажирського транспорту", то есть те, кто возит людей. А колхозные водители, например, которые тоже возят людей, они что, не подходят под это положение?

ГОЛОВА. Та ні, це вже...

ПІВЕНЬ М.І. Іване Степановичу! Перевозять із 6 годин ранку і до самого вечора. Невже як колгоспники не йдуть до Верховної Ради, то ми їх і не враховуємо?

БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П. Шановний Миколо Івановичу! Не треба створювати питання там, де його нема. Що таке міський транспорт, нам відомо. Взяти хоча б Київ, Одесу... Ми знаємо, у якій напрузі доводиться працювати транспортникам. Зрештою, є фахівці, ми вели з ними розмову, маємо висновки інституту...

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

РОМАНЧУК В.М., секретар Комісії Верховної Ради України у питаннях соціальної політики та праці /Ленінський виборчий округ, Запорізька область/. Іван Степанович! За это нужно сразу голосовать, тем более, что до 60 лет на этих работах все равно никто не дорабатывает. По состоянию здоровья люди не могут там доработать.

ГОЛОВА. Дякую.

Ставимо на голосування проект Закону про внесення змін до статті 13 Закону України про пенсійне забезпечення. "За" - 273. Приймається.

Тепер переходимо до "Різного". Хочу з вами порадитися. Василь Васильович уже провів консультації з усіма групами, членами Президії щодо використання нашого завтрашнього дня. У нас залишилися такі питання: про молодіжну політику /це питання ми зняли, оскільки воно не погоджено з усіма громадськими організаціями/, про охорону атмосферного повітря... Голови постійних комісій одностайно просили завтра більш предметно опрацювати бюджет у постійних комісіях. /Репліки із залу/.

Я читаю з плану, погодженого нами. Але якщо ні, то будь ласка... З атмосферним повітрям і справді нічого не станеться. Ставлю питання на голосування. Хто за те, щоб працювати завтра на пленарному засіданні відповідно до розданого орієнтовного плану - прошу проголосувати.

Сьогодні вранці ми проголосували за те, щоб розглядати проект бюджету в понеділок на пленарному засіданні. /Шум у залі/. Ні, саме в понеділок. Ми за це проголосували.

Я також вважаю, що проект бюджету - більш важливе питання і його слід було б розглядати завтра. Але в нас є орієнтовний графік. Щоб від нього відступити, треба мати вашу згоду. Тому й ставлю на голосування пропозицію розглянути завтра орієнтовний трафік.

Прошу проголосувати.

"За" - 170.

Тоді робимо так: завтра вранці збираємось на пленарне засідання, а потім визначимося.

Переходимо до "Різного".

Слово надається народному депутату Пушику. За ним виступатиме депутат Свідерський.

ПУШИК С.Г., член Комісії Верховної Ради України з питань культури та духовного відродження /Коломийський виборчий округ, Івано-Франківська область/. Шановний Голово! Дорогі колеги! Гадаю, настав час, коли треба визначитися щодо трансляції засідань Верховної Ради. Є питання, які не цікавлять громадськість усієї України.

От, скажімо, розглядався сьогодні законопроект про ветеринарну службу. Звичайно, кожного ветеринара цікавить, як працюватиме ця служба, і що ми ухвалюємо. Але все це є в проекті, все це приймається. Вважаю, що не варто займати ефірний час, аби транслювати для всієї України такі наші засідання.

Думаю, на закритому засіданні Верховної Ради треба обговорити все, що стосується трансляцій по телебаченню і радіо.

Наступне. Кабінетові Міністрів треба серйозно визначитися щодо політики по відношенню до видавництв, журналів і газет. Сьогодні вранці я вже порушував це питання і знову наголошую на цьому. У Комісію з питань культури та духовного відродження безперервно звертаються люди. Скарги йдуть і від Союздруку, і від книготоргів, які ледь животіють. Треба, нарешті, щоб державна політика щодо книговидавничої справи була справді державною. Яким буде наше майбутнє покоління, такою буде й Україна. Які підручники ми дамо дітям, так вони будуть знати, вчитися.

Разом з тим деякі люди, зокрема в моєму краї, почали дуже активно проповідувати те, що не варто проповідувати щодо книжок. Кожна книжка має свого читача. Треба ставитися до неї по-розумному, по-цивілізованому, по-європейськи. Але в окремих виконкомах є люди, які покривають ділків. Оскільки книгарні знаходяться в добрих приміщеннях, найкращих приміщеннях в центрі міст, то багато є охочих зайняти їх, аби завтра там були торгові точки, де продаватимуть не книжку, а щось інше.

Вважаю, що всі приміщення, які належали книгарням, не повинні бути перейняті ділками, і держава має втрутитися в цей процес.

У мене все.

Головує Перший заступник Голови Верховної Ради України

ДУРДИНЕЦЬ В.В.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Свідерському Федору Феофілактовичу. За ним виступатиме депутат Баталов.

СВІДЕРСЬКИЙ Ф.Ф., член Комісії Верховної Ради України у питаннях соціальної політики та праці /Нововолинський виборчий округ, Волинська область/. Шановні депутати! Шановні виборці! Храм, який будується без імені Бога, стає храмом диявола. З перемогою звірини його виконавці ламали, палили Господні храми і будували храми диявола. Ми почали будувати нову державу, державу, про яку мріяли наші прадіди сотні літ. Ця мрія не вмерла, вижила, витерпіла, і сьогодні розквітає рожевою гілкою, яскравим лотосом проростаючи крізь товщу віків і надій.

Ми відкинули диявольське вчення звірини, але ще до цього часу не дали тієї системи світогляду, яка прийде йому на зміну, хоча цього вчення не треба шукати і відкривати. За ним живе майже весь світ. Це вчення додавало сили, надії і міцності духу

нашому народу. Випростовуючи спину і піднімаючись у повний зріст, ми повертаємося до невмирущих святинь нашого народу і будуватимемо храм напої незалежної держави в ім'я Господа Бога нашого, в ім'я Ісуса Христа. Народ інстинктивно тягнеться до свого духовного коріння, освячує нові свої будови, школи, підприємства, освячує місця під нові церкви, відбудовує старі храми.

Більшість із нас виросли атеїстами, але більшість із нас вже тут змінилися невпізнанно. Пропоную вже з 1 вересня почати хоча б з такого обов'язкового предмета, як християнська мораль і етика. Ми повинні зробити державними всі християнські свята, давати широкий доступ до засобів масової інформації всім представникам духовенства і християнських вірувань усіх течій і напрямків.

За повідомленням з місць голів товариства "Просвіта" колишні представники райкомів працюють сьогодні директорами шкіл, завідуючими райвідділами народної освіти, які ще більш єзуїтськими методами ведуть політику русифікації в школах. Виявляється, що вже друкуються перші паспорти, в яких друга сторінка надрукована російською мовою.

Потрібно розробити цілісну програму, де передбачити 20- процентне збільшення зарплати вчителям і викладачам, які викладають українською мовою.

До 1 серпня провести переатестацію директорів шкіл та інспекторів райвно, терміново перевидати всі застарілі підручники.

До нас з болем звертаються представники українських громад республік колишнього Союзу за підтримкою підручниками та літературою. Таку допомогу просять надати українці Придністров'я, які поруч з нами.

Пропоную нашому Уряду прийняти рішення про безоплатне навчання у вузах України для всіх тих українців, які проживають у колишніх республіках Союзу. Між іншим, Росія це вже зробила.

У бюджеті знову на освіту, культуру, медицину, закладено мізерний процент. Уряд і ми майже нічого не робимо для врятування джерел бюджету, для врятування промисловості, заводів, фабрик, сільського господарства. Уряд у нас не діє в цьому напрямі. Не на всіх підприємствах сьогодні зарплата близька до середньої по промисловості. У більшості з них зарплата, наприклад, інженерів-технологів, конструкторів першої категорії 900-1200 карбованців. Ми повинні відкласти менш важливі проблеми і зробити все для врятування промисловості та сільського господарства.

Голова Всеукраїнського об'єднання організації багатодітних направив основні вимоги багатодітних на адресу Верховної Ради.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Закінчуйте, будь ласка.

СВІДЕРСЬКИЙ Ф.Ф. Одна з вимог - це прийняття до розгляду альтернативного проекту закону про допомогу сім'ям, які виховують дітей, де зазначити, що вважати багатодітною сім'ю, в якій на кожного з батьків /опікунів/ припадає більш ніж одна дитина. Надати таким сім'ям статус багатодітної сім'ї і забезпечити кожній дитині реальний прожитковий мінімум.

Ми цього досягнемо тільки за однієї умови, коли нашу незалежну державу Україну будемо будувати в ім'я нашого Бога Ісуса Христа.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Баталову. За ним виступатиме народний депутат Ходоровський.

БАТАЛОВ В.Г., редактор Острозької районної газети "Життя і слово" /Здолбунівський виборчий округ, Рівненська область/. Я зачитаю звернення до Президента України Кравчука і Прем'єрміністра України Фокіна.

"Нас, народних депутатів України, вкрай занепокоїла ситуація із станом справ у будівельних організаціях Рівненської, Хмельницької, Південно-Української атомних електростанцій...

Звернення цих колективів додається.

Справа в тому, що концерн Укратоменергопром намагається підпорядкувати собі весь енергетично-будівельний комплекс, у тому числі і контролюючу структуру Атоменергонагляду.

Фактично мова йде про кишенькові служби, а це - пряма загроза безпеці атомних станцій. Адже і будівельники, і енергонагляд будуть підпорядковані одній фактично некерованій адміністрації АЕС, а в рамках України - керівництву концерну. Якщо за нинішніх умов будівельники вимагали чіткого проектування, дотримання договірних умов тощо, то при об'єднанні усе це буде в руках тільки замовника.

Крім того, врахуйте ті величезні обсяги робіт, які нині виконують атомобудівці по всій Україні у зв'язку з цією мораторію на будівництво АЕС. Це - об'єкти соцкультпобуту, дороги, ремонт великих підприємств.

Дуже просимо вас негайно призначити компетентну комісію для вивчення ситуації, а вона дуже загрозлива навіть у соціальному плані...".

Я не буду зачитувати звернення до кінця, але в ньому йдеться про недопущення злиття вищезгаданих структур у єдиний монстр, подібний колишньому союзному Середмашу. Фактично мова йде про недопущення нових чорнобилів.

Підписали звернення члени Президії депутати Яворівський, Пилипчук, Білоблоцький, Кондратьєв, Спис, Гришко, Науменко, Віцяк, Матвієнко; вчені-депутати Голубець, Пиріг, Кислий, Щербина;

депутати Костенко, Нагулко, Білий, Баталов - більше 100 депутатів.

Це звернення передаємо Президенту і Прем'єр-міністру для вжиття заходів.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Нагулку Тарасу Дмитровичу. За ним виступатиме депутат Тимчук. Прошу вибачення, я обмовився, слово має Григорій Іванович Ходоровський.

ХОДОРОВСЬКИЙ Г.І., голова Комісії Верховної Ради України у справах жінок, охорони сім'ї, материнства і дитинства /Ленінський виборчий округ, Чернівецька область/. Шановні депутати! Дуже добре відома ситуація з демографією і станом здоров'я дітей та їх смертністю. Ми на цю тему неодноразово говорили. І оскільки ситуація зі смертністю дітей погіршується, я не буду зачитувати поки що цифри за перший квартал цього року, тільки скажу, що показник з народженням і смертністю дітей гірший, ніж був у минулому році.

У зв'язку з цим протягом трьох днів Верховну Раду пікетували багатодітні сім'ї, був утворений страйковий комітет, приїхали представники з Харкова, Полтавщини. Ми мали зустріч з ними. Я зачитаю їхні вимоги. Фактично вони стосуються всіх сімей, які мають дітей.

"Враховуючи тяжке матеріальне становище багатодітних сімей, соціальну, економічну, екологічну незахищеність їх у зв'язку з переходом України до ринкових відносин пропонуємо розробити і прийняти положення про багатодітну сім'ю, передбачаючи як мінімум норми, що перераховані в 20 пунктах звернення Товариства багатодітних сімей".

20 з цих вимог були передані і вже нашою комісією опрацьовуються.

"Крім того, вимагаємо негайного прийняття закону про державну допомогу сім'ям, які виховують дітей, в якому визнати працю жінки-матері по вихованню дітей суспільно корисною і оплачувати її відповідно до кількості дітей у розмірі, що забезпечує прожитковий мінімум.

Збільшити компенсаційні виплати на кожну дитину до рівня прожиткового мінімуму. Для роботи над проектом закону залучити представників страйккому багатодітних.

Також просимо вирішити питання про звільнення господарських структур, створених на базі багатодітних сімей, від сплати всіх видів податків. Дозволити безмитний проїзд дітей на оздоровлення через кордон та провезений продуктів і товарів для багатодітних сімей.

Голова cтрайкому Геннадій Васильович Ігнатьєв".

Я хочу, скориставшись ще кількома секундами, звернутися до Кабінету Міністрів і сказати, що занадто довго готовиться проект Закону про державні допомоги сім'ям, які виховують дітей. Цей проект мав бути вже представлений у нашу комісію 1 квітня. На жаль, вже середина травня, а його поки що немає.

Ми разом з усіма "дітними" сім'ями дуже хотіли б, щоб цей проект закону все-таки на п'ятій сесії був розглянутий.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має народний депутат Нагулко Тарас Дмитрович. За ним виступатиме народний депутат Тимчук.

НАГУЛКО Т.Д., член Комісії Верховної Ради України у справах жінок, охорони сім'ї, материнства і дитинства /Шепетівський виборчий округ, Хмельницька область/. Шановний головуючий! Шановні колеги депутати! Ми так багато маємо звернень від своїх виборців, так багато маємо скарг і самі часто хочемо вирішити якусь проблему, але ж залишаємось без відповіді.

19.03 я заніс до приймальні Президента протокол повноважних зборів стосовно висування кандидата на пост Представника Президента по Шепетівському району. Це Хмельниччина.

Вперше, можливо, у нашому районі відбулися такі повноважні збори, де були представниками голови колгоспів, голови сільських Рад, представники від профспілки і громадських організацій. Ви скажете, чи можна було цими повноважними зборами вирішити демократично питання? Справа не в тому. Сам захід був уперше дійсно розкований, і мова йшла про те, що немає начальників і підлеглих.

І ось на диво запропоновані на альтернативних основах претенденти /десь вісім чоловік/ знімають свої кандидатури. Голова райвиконкому Данченко теж знімає свою кандидатуру. Лишається кандидатура, може, на сьогодні не зовсім така, щоб задовольняла всіх, але все-таки за неї проголосував увесь зал.

І які відбуваються колізії? Усі підписали той протокол. Це було 18 числа, а 19 я здав його до приймальні Президента. І до сьогоднішнього дня в принципі я б не мав відповіді, аби сам не прийшов до приймальні і не поцікавився, що ж сталося. Бо призначили того самого голову райвиконкому Данченка, який зняв свою кандидатуру на представницьких зборах і якого призначив Гусельніков - Представник Президента в області.

Коли я поцікавився в приймальні Президента, то мені сказали, що є цей документ, віддали його в архів. Потім вияснилось, що цей документ потрапив до президентського радника Руденка Василя Миколайовича, але ж він цією справою не займався.

Як я вияснив, цією справою займався Микола Григорович Хоменко. Я пішов до нього на прийом. Але він сказав: вибачай, ми цією справою займемося і розберемось. Коли? Після того, як усе вже минуло? Як все вже зроблено?

А що ж сталося на місці? Люди спантеличені. Люди обурені. Люди незадоволені. І справи нормальної не буде. Вони загубили останню віру, яку мали, в те, що могла бути справедливість.

До 18.03 я подав Голові Верховної Ради Плющу заяву про неправомірні дії голови райвиконкому Данченка, про його зловживання владою. Я подав таку заяву також до приймальні Президента. І до сьогодні ніякої відповіді на них не маю. Довелося звернутися до прокурора області Вільканця, щоб цією справою зайнялася прокуратура.

І от я думаю про те і ділюся з вами цією, думкою: чи можемо ми ще сьогодні особливо сподіватися на відповідь на наші депутатські запити і заяви і чекати її від таких повноважних керівних органів?

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Тимчуку Сергію Артемовичу. За ним виступатиме народний депутат Чародєєв.

ТИМЧУК С.А. Шановний Василю Васильовичу! Шановні депутати! Мабуть, немає жодної серйозної людини в Україні, яка б сьогодні не була стурбована важким кризовим становищем нашої економіки. Стурбована цим і рада директорів промислових підприємств міста Кам'янця-Подільського, за плечима яких - десятки тисяч моїх виборців. Промислові підприємства працюють сьогодні на грані зупинки і не дай Боже допустити, щоб вони зупинились, а люди залишилися без роботи та зарплати. Це буде страшною катастрофою.

За браком часу я не буду розповідати, чому це так. Ви не гірше мене знаєте. Хочу зачитати конкретні, як про це не раз говорив Вітольд Павлович Фокін, пропозиції ради директорів, як вийти з кризи. Вибачте, але вони написані російською мовою.

"Решение Национального банка Украины от 28.04.92 года N 16957/98 приведет к остановке предприятий Украины. Поэтому совет директоров предлагает:

Первое. Определить единый налог на доход предприятий в пределах до 35 процентов, упразднив все остальные налоги.

Второе. Провести индексацию средств на расчетных счетах предприятий, включая стоимость остатков на 1.01.92 года, оборотных средств в соответствии с ростом уровня инфляции, обеспечивая ее отставание и гашение за счет увеличения платежного оборота.

Третье. Обеспечить производителям продукции свободное безлицензионное передвижение товаров и сырья по заключенным договорам через границу СНГ, ввести беспроцентное кредитование плановых оборотных средств.

Четвертое. Решить вопрос по взаимозачетам долгов среди предприятий Украины и СНГ.

Пятое. Определить предельные уровни цен на энергоносители, согласовав их с другими странами СНГ.

Шестое. В пределах Украины для расчетов между производителями сохранить существующую систему расчетов с ежеквартальными зачетами.

Седьмое. Установить рост заработной платы в зависимости от производительности труда или установить цену труда". Подписи директоров есть.

Шановні колеги! Шановний Василю Васильовичу! Я передам ці пропозиції нашому Уряду, хоча і не впевнений, що їх візьмуть до уваги. Думаю, якщо наш Уряд, міністерства та комітети не будуть серйозно і конкретно займатися питаннями економіки, збільшення виробництва доброякісної і дешевої продукції, то люди нам цього не вибачать. І самостійну державу ми не збудуємо, оскільки довго ще будемо від когось залежати, і скрізь просити допомоги.

Спасибі за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Олександру Васильовичу Чародєєву. За ним виступатиме депутат Чорновіл.

ЧАРОДЄЄВ О.В., член Комісії Верховної Ради України у закордонних справах /Пролетарський виборчий округ, Донецька область/. Да, вот уже и двухлетний юбилей нашего парламента, поэтому видеть такое количество депутатов в зале даже как-то странно.

Сегодня Иван Степанович коснулся этой темы. Но я хочу подчеркнуть: все настойчивее становятся попытки дискредитации нашего парламента. Пора, мне кажется, собраться и определиться: либо будем "закругляться", и это надо сделать разумно, либо, действительно, настроиться серьезно - и работать.

Я крайний противник перевыборов и не считаю возможным провести их на многопартийной основе при отсутствии многопартийных реалий; я не верю ни в какие доказательства этого. Но что-то можно и нужно делать. Посмотрите, что дается на экраны телевизоров, в печать? Этим наносится колоссальный вред, дискредитируются парламент, депутаты.

Сегодня американский политолог украинского происхождения бродил здесь в кулуарах. Двенадцатого апреля с нашим обозревателем, вальяжно развалившись в кресле, он небрежно отзывался о парламенте... Да кто за полгода так говорил с

экрана телевизора о Президенте? О парламенте же можно любому выступать, говорить, учить. Ну разве это можно и нужно делать? Не создадим мы следующий парламент, если этот не завоюет свой авторитет. Не получится. Это не реально.

Я уже пропагандировал книгу /она была в нашем киоске, к сожалению не всем хватило/ "Парламенты мира". Да это же целая наука! Люди столетиями ее создавали. А как мы работаем? Иван Степанович сказал, что у нас "головы" сами по себе, а комиссии - сами по себе. Не знаю обо всех комиссиях, но о своей могу сказать: ну, явно что-то не то.

Мы все откладывали закрытое заседание. Многие меня просили

- требуй закрытого заседания! И депутат Филенко от имени "Новой Украины", и другие... Масса вопросов накопилась.

В Конституции ФРГ подчеркнута мысль: депутат должен получать вознаграждение, обеспечивающее независимость. А я жене не могу доказать, что не 14 тысяч мы получаем /как тут было сказано по глупости/, а 4 тысячи! Оклад. А вот сегодня фотомонтаж депутата Лубкивского в газете с полной сеткой денег. Кому это надо?... Давайте напишем, сколько мы денег получаем... Я, чтобы доехать до аэропорта, 90 рублей плачу и за два года со своей шахты ни разу машины не взял.

Давайте с этим покончим: Иван Степанович Плющ пообещал, договорились с Президентом... Все соберемся, сутки потратим - и обсудим все детально.

А теперь короткое, в несколько секунд, сообщение. Я два месяца назад выступал, и вы говорили, что дадим протокольно

поручение, чтобы по тем фактам проверили. Реакции никакой. Правда, семь депутатов, Лубкивский и Пушик в том числе, подали в Мандатную комиссию, которая меня оправдала. А протокольное поручение - я не знаю, кому вы дали.

И второе. Пришло неприятное извещение из Донецка: учителя и медики посылают сюда огромную делегацию на автобусах. У нас на востоке люди не любят таких вещей, очень сдержаны, не агрессивны. И тем не менее дошло до того, что приезжают.

Я прошу, чтобы мы быстро подготовились к этому, понимаете? Они приедут без бензовозов, без флагов, но нужно будет, конечно, с ними разбираться серьезно.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Вячеславу Максимовичу Чорноволу. За ним виступатиме депутат Мороз.

ЧОРНОВІЛ В.М., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань гласності та засобів масової інформації /Шевченківський виборчий округ, Львівська область/. Шановна президія! Шановні депутати! Ви, напевно, звернули увагу, що, крім кількох депутатів із самого Криму, позиції яких можна було б якщо і не виправдати, то якоюсь мірою зрозуміти, сепаратистські ігри кримської номенклатури підтримали, прямо чи з деякими застереженнями,

тільки члени Соціалістичної партії, виявивши цим добрий приклад партійної солідарності. Більше того, Олександр Олександрович знайшов можливим звалити вину за те, що відбувається в Криму, на кримських татар і на Рух. Приписавши нам навіть ті акції, до яких Рух не має ані найменшого відношення.

Так от, щоб зрозуміти, в чому така солідарність, звідки вона береться, хочу зацитувати фрагменти документів, які розкривають причини цього. Це магнітофонний запис зустрічі в Києві 6 квітня із членами Союзу ветеранів, де виступив заступник чи один з керівників, співробітників товариша Мороза з оргбюро Соцпартії. Адам Мартинюк, відомий тим, що у Львові "не пускав" Драча у Верховну Раду Союзу /може й добре, що туди не пустив/. Він, як було сказано, представляє "тезисы и позиции Александра Александровича". Цитую: "Учитывая то, что принят Закон о запрещении Коммунистической партии, надо было найти возможность организовать Коммунистическую партию, но под другим названием, правопреемницу в основных моментах - идеологических, политических и организационных - Коммунистической партии Украины".

Цитую далі: "Тот, кто считает себя коммунистом, его путь только один - идти в Социалистическую партию. В Социалистической партии сохраняется так называемое двойное членство, ибо желающие стать членами Соцпартии оставляют за собой статус и члена Коммунистической партии. Я себя считаю находящимся на должности первого секретаря городского комитета партии, от которой меня никто не освобождал. Но других возможностей, легальных возможностей бороться сейчас нет.

С момента принятия решения об отмене антиконституционного решения о запрете я вернусь в ту же партию, из которой никуда не собираюсь уходить. Если мы остались истинными коммунистами, надо использовать все легальные возможности." Далі йдуть відомі з минулого заяви про плани ЦРУ "разложения советского общества, капитализации нашего общества", випади, часом не вельми етичні, проти Президента, проти своїх учорашніх однопартійців, які переосмислили своє минуле, виправдання серпневого путчу і так далі. Але головне не це, а пряме визнання, що існує та сама Комуністична партія, яка для того, щоб обійти закон, виступає під підпільним ім'ям псевдосоціалістичної. І нам, законодавцям, що приймали певне рішення, варто було б хоч якось на це зреагувати.

І ще одне. У тому ж виступі одного з лідерів Соцпартії заявлено, що головне завдання партії - "с помощью депутатовсоциалистов" не допустити прийняття нової Конституції незалежної демократичної України. Цитую: "К сожалению, своего проекта на сохранение социалистического строя и советской власти нам, наверное, не удастся сегодня протянуть. Так вот наша главная задача - не допустить принятия этого проекта, остаться жить по той Конституции". Відвертіше не скажеш.

У світлі цього я хотів би сказати, що така позиція ваша, шановні "підпільники", теж прислужилася тому, що ситуація в Криму ще й сьогодні далека від розумного розв'язання. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Морозу Олександру Олександровичу. За ним виступатиме депутат Гнаткевич.

МОРОЗ О.О., секретар Комісії Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу /Таращанський виборчий округ, Київська область/ Шановні депутати! Шановні телеглядачі! В'ячеслав Максимович, якби я став цитувати чиїсь посилання на вас, або ж те, що колись ви самі казали, то нам тут не було б про що взагалі говорити.

Очевидно, Хмара за свої гроші возив 400 чоловік до Криму, і на з'їзді Руху інформацію про "літерний поїзд" через кожні 3 години теж передавали, мабуть, випадково. Пам'ятаєте фільм "Ад'ютант його превосходительства"? Саме так це все висвітлювалося.

Але мова не про те. Обговорення питання про Крим, яке відбулося в цьому залі, показало, хто і як відстоює єдність і незалежність України. Не хочу повторюватися. Я поважаю Мартинюка. Поважають його, до речі, і львів'яни, які минулого року обрали його депутатом міської Ради.

А хотів я сказати про достовірність інформації, роль четвертої влади у формуванні суспільної свідомості. Невдячна справа критикувати засоби інформації, та ситуація примушує.

Не варто говорити про телестудію Останкіно, програми "Вести" та інші, в яких мало б переважати інформаційне начало, а проте вони занадто часто ведуть політично зорієнтовану антиукраїнську пропаганду.

Та чи не вдаємося й ми до подібного? Чи вистачає нашим газетам, радіо, телебаченню саме інформаційності? Ні. Натомість ці засоби переповнені авторським коментарем вузького ідеологічного спрямування. Грішить цим, на жаль, і "Голос України".

Подивіться фото на першій сторінці вчорашнього номера цієї газети. Невже в такий момент газета Верховної Ради мусить публікувати фото, не розумне для будь-якого часу.

Візьмемо огляд засідання від 13-го числа, присвяченого Криму. У ньому на першому місці авторське "я" не лише з оцінками висловлювань депутатів, але й із персональними характеристиками їх. Якщо це дозволено журналісту з редакційного колективу, то що говорити про автора "збоку"? Днем раніше на третій сторінці газети якийсь молодший науковий співробітник аналізує мою статтю місячної давності, вдаючись до відвертої брехні, яку має бачити і неозброєне редакторське око, через газету Верховної Ради ображає депутата Верховної Ради.

Мені здається, наші виборці здатні самі розібратися в змісті і підтексті будь-якої інформації. Важливо, щоб вона була достовірною. Нав'язування думки журналіста ображає читача і того, чиї слова чи дії коментує журналіст.

Ще один приклад. Телепрограма "Дніпро" в день Перемоги замість хвилинної інформації про покладення квітів у Парку Слави мікрофон віддала жовчному дядечкові, який верзе нісенітниці, тричі повторені в телетрансляціях. За відведений йому час можна було б показати і ветеранів з квітами, і мітинг, і концерт біля музею війни. І глядачі самі побачили б, що в "групі людей" /як він говорив/ під прапорами перемоги було зо 2 тисячі громадян і що жодного разу з мегафона в парку не пролунало і натяку на щось не достойне того святого дня та нашої державності. А що якісь дві жінки там співали нібито, то нехай журналіст походить біля Верховної Ради.

Вони щодня тут є - ті, що співати, і танцювати, і плакати готові.

Звертаюсь до керівника інформаційної державної служби Охмакевича, редактора газети Правденка, голови Комісії з питань гласності та засобів масової інформації Списа з проханням проаналізувати інформаційний рівень матеріалів, що йдуть до людей, і зробити реальні кроки до їх об'єктивності.

Четверта влада існує, вона повинна гуртувати, а не роз'єднувати суспільство.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Гнаткевичу Юрію Васильовичу. За ним виступатиме народний депутат Головко.

ГНАТКЕВИЧ Ю.В., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань народної освіти і науки /Індустріальний виборчий округ, м.Київ/. Шановні депутати! Кожен із нас в "Різному" говорить про різне, але в одному ми спільні: кожний говорить про те, що його найбільше в цей момент хвилює. Мене особисто найбільше хвилює зараз система оподаткування, яка існує в Україні.

Я передивився всі наші закони і прийшов до висновку, що практично оподатковується геть усе під один гребінець. Я запитав себе, чи оподатковують у нас бодай жебраків? Опитування показало, що жебраки не оподатковуються, більше того, орендну плату за місце, яке вони займають, ніхто не бере. Але ж у ролі жебрака у нас виступають не лише старці. Я маю на увазі, що в нас є дуже багато нових малих підприємств. Із "простягнутою рукою" вони назбирали по 10-20 тисяч карбованців початкового капіталу, а іноді навіть позичили ці гроші, і не мають ще й копійки прибутку. Через відсутність реклами і досвіду зазнають збитків. А держава вже лупить з них податки на доход і відраховує 52 проценти обов'язкових відрахувань із заробітної плати. Що це, як не запланована ліквідація молодого українського бізнесу?

Одні малі підприємства руйнують економіку, інші її будують. Одні кинулися скуповувати і перепродавати, а інші виробляють продукцію. А петля одна накинута на шию

і тим, і іншим. І петля, як відомо, мае лише одну властивість - зашморгуватися. Люди, які, як правило, перепродають, мають фінансову можливість скинути ту петлю. Ті, що виробляють продукцію такої можливості не мають.

Між іншим, я організував одне мале підприємство. Воно працює в нас на Гарматній, 20. Ми збираємо в людей все, що їм не потрібне, що лежить на антресолях, у коридорах. Ці речі ще можна використати, але господарям вони вже не потрібні. Приходять люди похилого віку і купують ці речі за 40, 50, 60 карбованців. Скажіть, якщо ми змушені будемо закрити підприємство через податки, хто від цього виграє? Ніхто. Тільки ці бідні люди програють.

Я наполягаю на тому /і закликаю всіх вас підтримати мене/, щоб система оподаткування була диференційованою і ми повернулися до її розгляду.

Наступне. Сьогодні я вручив міністру Ткачуку і Салію депутатський запит. Зачитаю його.

"Цей запит пишу під враженням поїздки в рідне село. Мої земляки розказали, що зараз вони мають велику кількість лишків городини, картоплі, особливо яєць, молока. Останнє раніше здавали до колгоспу. Тепер у селян ніхто й нічого не бере. А везти кудись продавати люди не мають ні часу, ні засобів, ні бажання.

У місті ж на цю продукцію маємо безбожні ціни".

Я думаю, що соціальне страхування наших людей полягає не тільки в піднятті зарплати, але й у тому, щоб ті продукти з села доставити в місто. Та виявляється, у нас немає сьогодні стабільних автономних і постійно діючих механізмів з боку держави, які б це робили.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має народний депутат Юрій Петрович Головко.

ГОЛОВКО Ю.П., член Комісії Верховної Ради України у питаннях екології та раціонального природокористування /Нікопольський виборчий округ, Дніпропетровська область/. Товарищи депутаты! Мы несерьезно отнеслись к такой отрасли хозяйства Украины, как железнодорожный транспорт. Дело в том, что железная дорога является и в здоровом государстве сильным рычагом, движущим экономику вперед, не говоря уже о нашей, ослабленной.

Правда, сейчас у нас перевозки временно сократились. Но они восстановятся в дальнейшем с возобновлением связей между регионами теперешнего СНГ.

Железная дорога всегда брала на свои плечи основную тяжесть грузов, движущихся по Украине. А теперь, когда автотранспорт из-за недостатка горючего может остановиться

окончательно, роль железнодорожников неизмеримо возрастет.

И потом, может ли колонна автомашин перевезти за один рейс 5 тысяч тонн на расстояние 200-300 километров. А если да, то сколько нужно водителей и машин? А за стоимость и говорить не приходится.

Перевозят по железной дороге все, что необходимо нам для жизни, начиная от хлеба, угля, руды, металла и заканчивая пассажирами. Перечислить все нельзя. Это займет много времени. Правительство должно обратить серьезное внимание на эту отрасль хозяйства Украины. Прежде всего выделить средства и фонды на все виды продукции, которая применяется на железной дороге.

Я не буду говорить, кто сказал эти слова. Старшее поколение помнит их: техника без людей мертва. И это правильно.

Почему я привел эту цитату? Да потому, что мы останемся без опытных кадров на железной дороге. Они уже сейчас медленно уходят.

Но в чем же дело? А в том, что работа на других предприятиях есть, и не такая тяжелая, и менее опасная, и более оплачиваемая. Примеров можно привести много, и настолько контрастных, что вы удивитесь.

Сейчас на некоторых заводах, даже в моем 96 избирательном округе, уборщица получает до 3 тысяч, а то и больше. А машинист высокого класса получает столько же, а то и меньше.

Я уже не говорю о путейцах, вагонниках, связистах, движенцах и других работниках железной дороги.

Нужно немедленно спасать положение, а то в ближайшее время железнодорожный транспорт Украины остановится, наступит паралич всего народного хозяйства.

Положение спасти можно. Нужно рассмотреть этот сложнейший вопрос в Кабинете Министров, совместно с корпорацией железной дороги Украины. А то выходит, что железнодорожники остались пасынками в своем государстве. Оказавшись ниже по рангу в отношении некоторых профессий.

Нужно всем помнить, что большинством профессий на железной дороге нельзя овладеть за год или два.

Никому из вас не хотелось бы видеть крушение грузового поезда, а тем более, не дай Бог, пассажирского. Но чтобы этого не произошло, нужно сохранить кадры.

Считаю, те предложения, которые внесла корпорация железных дорог Украины, а также требования Приднепровской дороги /Днепропетровское и Криворожское отделения/ нужно рассмотреть в Кабинете Министров. Если это не произойдет, все железные дороги парализуют стачки, которые в настоящее время готовятся.

Мое выступление является запросом Президенту Украины, и

Кабинету Министров. Подписали его народные депутаты Ю.П.

Головко, В.П.Пустовойтенко, В.И. Протасов. Спасибо за

внимание. ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати! Вечірнє

засідання оголошується закритим. Всього вам доброго. До

завтра. 72