ЗАСІДАННЯ ШІСТДЕСЯТ ШОСТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України. 18 травня 1992 року. 11 година.

Засідання веде Голова Верховної Ради України ПЛЮЩ І.С.

ГОЛОВА. Доброго ранку, шановні народні депутати! Сьогодні виповнюється 50 років Катерині Володимирівні Бойко і Миколі Пилиповичу Сівцову. Поздоровляємо їх і бажаємо міцного здоров'я, всілякого благополуччя. /Оплески/.

Вмикайте техніку, будемо реєструватися.

Прошу зареєструватися.

У залі присутні 355 народних депутатів. Ранкове засідання оголошується відкритим.

Згідно з орієнтовним графіком, погодженим нами, на сьогодні пропонується розгляд таких питань: про проект Закону про Державний бюджет України на 1992 рік; про проект Закону про Представництво Президента України в

Республіці Крим /друге читання/ і про проект Закону про адвокатуру. Є якісь зауваження? Немає. А чому депутати стоять біля мікрофонів? Звичка?

Якщо в депутатів є підстави для заяв, а дехто підходив до мене із цим зранку, то ми можемо дати можливість оголосити їх у "Різному".

А зранку ми робимо таку "розминку" тільки коли орієнтовний графік обговорюємо. А цього разу ми працюємо за графіком, який погоджено. Тому прошу вас подавати пропозиції до Секретаріату.

Слово для доповіді про проект Закону про Державний бюджет на 1992 рік надається Міністру фінансів України П'ятаченку Григорію Олександровичу. Співдоповідач - Печеров Андрій Васильович.

Скільки вам потрібно часу, Григорію Олександровичу?

П'ЯТАЧЕНКО Г.О., Міністр фінансів України. До 30 хвилин.

ГОЛОВА. Григорій Олександрович просить до 30 хвилин. А потім уже будуть запитання і відповіді. Будь ласка, прошу уваги.

П'ЯТАЧЕНКО Г.О. Шановний Голово! Шановні народні депутати і запрошені! Президентом України на розгляд Верховної Ради подано проект Державного бюджету України

на 1992 рік, доопрацьований Кабінетом Міністрів за участю Комісії Верховної Ради України з питань планування, бюджету, фінансів і цін відповідно до Постанови Верховної Ради України від 22 квітня цього року "Про проект Державного бюджету на 1992 рік" з урахуванням пропозицій і зауважень, внесених комісіями Верховної Ради України і народними депутатами.

Зрозуміло, що врахувати всі пропозиції не було можливості. Основна причина полягає в тому, що за підсумками це призведе до зменшення доходів бюджету на 40 мільярдів карбованців і збільшення видатків на 505 мільярдів карбованців.

Відповідно до постанови Верховної Ради України від 22 квітня цього року в проекті бюджету і законі до нього передбачено:

першочергове забезпечення фінансування заходів щодо соціального захисту населення;

грошові виплати малозабезпеченим верствам населення на придбання продовольчих товарів із скасуванням дотації підприємствам, які випускають ці товари;

дотримання рівня дефіциту не більше 2 відсотків від обсягу валового національного продукту;

збереження ставки податку на доходи підприємств і організацій на рівні 18 відсотків;

фінансування видатків у межах фактично одержаних доходів та визначеного ліміту банківських кредитів із застосуванням жорсткого режиму економії.

У доопрацьованому проекті бюджету передбачено також видатки, обумовлені підвищенням мінімальної заробітної плати до 900 карбованців на місяць згідно з Постановою Верховної Ради України від 29 квітня цього року "Про підвищення соціальних гарантій для населення" та доплатою працівникам освіти, охорони здоров'я і культури за січень-квітень цього року до середніх ставок і посадових окладів відповідно до рівня середньої заробітної плати працівників промисловості та народного господарства.

Щоб випередити запитання стосовно окладів працівників соціального забезпечення, житлово-комунального господарства і апарату, скажу, що працівників соціального забезпечення передбачено прирівняти до працівників освіти, культури, охорони здоров'я. Оклади працівників житлово-комунального господарства і управління передбачено в середньому підвищити в 1,9-2 рази. Це означає, що може бути і нижче, ніж у 2 рази, а може бути і в 2,25 раза.

У поданому проекті бюджету видатки є такими, що більш як на дві третини мають соціальну спрямованість, обумовлену чинним законодавством. В умовах глибокої економічної кризи, яку переживає наше суспільство, не вистачає доходів бюджету, щоб збільшити видатки в народне господарство, і в першу чергу на фінансування витрат, пов'язаних із структурними змінами в економіці.

У свою чергу тільки зміни в структурі виробництва можуть зупинити його спад, а відтак наповнити ринок товарами народного споживання і продуктами харчування, як наслідок і бюджет наповниться доходами. Для вирішення цієї проблеми нам не обійтися без розумного використання інвестицій із-за кордону. Для цього є програма економічних реформ України, ви про неї знаете. В основному вона схвалена Міжнародним валютним фондом, Світовим і Європейським банками реконструкції і розвитку.

Як відомо, до першого розділу цієї програми входить бюджет України, де передбачається забезпечення його збалансування і утримання дефіциту на рівні вимог Міжнародного валютного фонду.

На превеликий жаль, процес затвердження Державного бюджету, а також бюджетів усіх інших рівнів безпрецедентно затягнувся. Проект бюджету розглядається Верховною Радою вже вчетверте. Згадайте: грудень минулого року, лютий і квітень поточного, розгляд показників бюджету погоджувальною комісією Верховної Ради під керівництвом заступника Голови Верховної Ради України Володимира Борисовича Гриньова.

Ми дійшли межі такої, що надалі жити і господарювати без бюджету неможливо. Відсутність бюджету знімає відповідальність, призводить до безконтрольного витрачання державних коштів і безгосподарності. Через відсутність нормативів відрахувань від загальнодержавних податків і зборів

Державний бюджет змушений надавати позички місцевим Радам для забезпечення повного фінансування їхніх потреб, у зв'язку з чим утворилася заборгованість банку понад 35 мільярдів карбованців, тоді як ресурсів для їх покриття немає. В разі невиправлення становища ми стоїмо перед загрозою припинення фінансування навіть першочергових витрат, включаючи неможливість виплати заробітної плати бюджетним організаціям. У цих умовах необхідність прийняття Державного бюджету України є переконливою. Більше того, уточнення його доходів і видатків по закінченні другого кварталу вже обумовлено індексацією основних фондів і оборотних коштів, яку почали в цьому місяці.

Розрахунки до бюджету здійснені на підставі прогнозних показників Міністерства економіки на 1992 рік щодо обсягу валового національного продукту, національного доходу, прибутку, фонду заробітної плати та індексації зростання цін. У розрахунках передбачено також збільшення доходів бюджету за рахунок відміни пільг у сплаті податку на добавлену вартість з реалізації м'яса, птиці та напівфабрикатів із них відповідно до висновків постійних комісій, Верховної Ради на попередніх засіданнях. Сума ця становить 7,2 мільярда карбованців.

Доходи бюджету України в цілому очікуються в загальній сумі 1 трильйон 139 мільярдів карбованців, а видатки - 1 трильйон 179 мільярдів карбованців, тобто з дефіцитом 40 мільярдів карбованців, або 2 проценти від валового національного продукту.

Шановні народні депутати! Хочу звернути вашу увагу на те, що це показники нового рівня інфляції і не більше.

Тепер дозвольте стисло охарактеризувати показники проекту Державного бюджету України та підходи до його формування.

Загальна сума його доходів становить 622 мільярди карбованців, видатків - 641 мільярд карбованців, дефіцит - 19 мільярдів карбованців, або половина від загального дефіциту.

У Державному бюджеті централізується більше половини всіх податків, зборів і платежів, що формуються на території України /55 процентів/. Вони дають можливість здійснювати фінансування загальнодержавних видатків, питома вага яких у загальній сумі видатків бюджету України становить 54 проценти. Проти попереднього проекту, розглянутого 22 квітня цього року, ресурси Державного бюджету в цілому зростають на 181 мільярд карбованців, в основному за рахунок податку на добавлену вартість у зв'язку із зміною розміру валового національного продукту, митних доходів, надходжень від обміну валюти та внесків підприємств і організацій до Чорнобильського фонду, обумовленого зростанням фонду заробітної плати.

На соціальний захист населення із бюджету виділяється майже 95 мільярдів карбованців, що перевищує попередню суму на 29 мільярдів карбованців.

За рахунок цих коштів будуть здійснюватися: індексація заробітної плати працівників бюджетний закладів та установ, стипендії студентів, виплати населенню на дітей, придбання шкільної форми і товарів дитячого асортименту, державна допомога одиноким матерям, малозабезпеченим сім'ям на дітей віком до 6 років; буде провадитись допомога малозабезпеченим верствам населення, виплата компенсації реабілітованим громадянам.

На фінансування заходів, пов'язаних із здійсненням державного регулювання цін і тарифів, спрямовується 34 мільярди карбованців. Передбачено сплачувати дотації з метою підтримування соціально низьких цін і тарифів для населення на медикаменти, газ, паливо, частково компенсувати втрати сільських індивідуальних забудовників, а також житлово-будівельних кооперативів і молодіжних житлових комплексів від підвищення цін на будівельні матеріали.

З метою соціального захисту населення з початку року підтримуються фіксовані ціни на продовольчі товари. Держава виплачує переробним підприємствам та оптовим організаціям дотації на молоко і молокопродукти, ковбаси варені, окремі види хліба та продукти дитячого харчування. Уже виплачено понад 30 мільярдів карбованців. Але цей порядок має істотні недоліки, оскільки дотації провадяться у фіксованих розмірах на одиницю продукції, а не адресно населенню, і в першу чергу малозабезпеченим його верствам.

Різниця в цінах з іншими державами колишнього Радянського Союзу сприяє вивезенню продовольчих товарів за межі України.

За даними Міністерства статистики середня ціна на початку квітня була:

- на яловичину /на Україні/ - 55 крб., /у Росії/ - 73 крб.;

- на свинину відповідно - 57 крб. і 79 крб.;

- на ковбасу варену в/с - 35 крб. і 77 крб.;

- на масло вершкове - 50 крб. і 120 крб.

На виконання постанови Верховної Ради України від 22 квітня цього року вноситься на розгляд народних депутатів проект постанови Кабінету Міністрів про грошові витрати для малозабезпечених верств населення на придбання продовольчих товарів, дотації підприємствам по виробництву цих товарів пропонується відмінити. Загальна сума асигнувань на цю мету становить 50 мільярдів карбованців і передбачається у місцевих бюджетах. Такі виплати будуть на дітей віком до 14 років, учням та студентам, пенсіонерам, інвалідам і членам сімей, які втратили годувальника, якщо середньомісячний сукупний доход на одного члена сім'ї за попередній квартал не перевищує двократного розміру мінімальної заробітної плати.

На перехідний період зберігається дотація для житловокомунального господарства: на утримання житла, теплопостачання, воду і водовідведення та міський авто- і електротранспорт. Кошти на це передбачаються у місцевих бюджетах.

Шановні народні депутати!

Заклади соціально-культурної сфери - освіти, охорони здоров'я і культури утримуються переважно за рахунок місцевих бюджетів. Асигнування на їх утримання визначені в цілому в сумі 394 мільярда карбованців, що більше попередніх розрахунків на 187 мільярдів карбованців.

У проекті Державного бюджету і розрахунках видатків місцевих бюджетів передбачено кошти на здійснення доплати до середніх ставок і посадових окладів педагогічним і медичним працівникам за січень-квітень цього року довести до рівня середньої заробітної плати працівників промисловості, а працівникам культури - до рівня середньої заробітної плати по народному господарству.

В цілому в бюджеті України додаткові асигнування на доплату заробітної плати педагогічним, медичним працівникам та працівникам культури за січень-квітень становитимуть 23 мільярди карбованців, а на підвищення заробітної плати працівникам бюджетних установ /у зв'язку із запровадженням підвищеного її мінімуму/ - 99 мільярдів карбованців.

На утримання закладів соціально-культурної сфери республіканського підпорядкування із Державного бюджету виділяється 92 мільярди карбованців, що перевищує попередні розрахунки майже на 34 мільярди карбованців.

Внаслідок подальшої лібералізації цін та запровадження підвищеного мінімуму заробітної плати зростають видатки і на фінансування народного господарства. На цю мету виділяється 152 мільярди карбованців.

Значна частина бюджетного фінансування по народному господарству - понад 50 мільярдів карбованців - виділяється на забезпечення у відповідності з діючим законодавством пріоритетного розвитку села та агропромислового комплексу, з них на капіталовкладення - 34 мільярди карбованців.

На капіталовкладення в усіх інших галузях спрямовується 21 мільярд карбованців. Але вони майже повністю ідуть на фінансування будівництва і реконструкції найважливіших об'єктів базових галузей та об'єктів соціально-культурної сфери безпосередньо державного підпорядкування /Академія наук, міністерства охорони здоров'я, освіти, культури та інші/.

Зважаючи на гостру потребу у структурній перебудові економіки, з Державного бюджету виділяється 20 мільярдів карбованців бюджетних асигнувань і 10 мільярдів у вигляді державного кредиту на фінансування невідкладних заходів щодо реконструкції підприємств по виробництву найважливішої продукції

- це розширення діючих і облаштування нових газових і нафтових родовищ, виробництво українських двигунів для літаків, пральних машин, медичного та екологічного устаткування, сільськогосподарської техніки тощо.

За рахунок цих коштів буде фінансуватися також будівництво окремих споруд, пов'язаних з припиненням експлуатації Чорнобильської АЕС. З цією ж метою передбачено виділити 22 мільярди карбованців на конверсію - реконструкцію і перепрофілювання підприємств оборонного комплексу на випуск продукції для потреб України.

Уряд планує також забезпечити державну підтримку запровадженню нових форм господарювання. На цю мету спрямовується 1,7 мільярда карбованців. З них на підтримку підприємництва - 600 мільйонів, на підтримку селянських фермерських та колективних сільськогосподарських підприємств - 1,1 мільярда карбованців.

Повністю забезпечується бюджетними асигнуваннями потреба у фінансуванні заходів, пов'язаних з поверненням кримськотатарського, німецького та інших депортованих народів.

На утримання Збройних Сил передбачається 116 мільярдів карбованців. Ці кошти обумовлені не тільки тим, щоб забезпечити

потребу України у розбудові Національної армії, але й витратами на утримання наявних збройних формувань, розташованих на території України.

Ряд народних депутатів вносили пропозиції щодо скорочення чисельності і витрат на утримання апарату управління.

Що ж для цього зроблено при формуванні проекту бюджету?

По-перше. Незважаючи на те, що після проголошення України як самостійної незалежної держави нам вкрай необхідно формувати ряд нових міністерств і комітетів /зовнішньоекономічних зв'язків, машинобудування, військовопромислового комплексу і конверсії, промисловості, транспорту та інші/, в бюджеті не передбачається додаткових одиниць на апарат цих міністерств і відомств. Скорочується апарат у ліквідованих та діючих міністерствах, відомствах та Кабінеті Міністрів України на 23,7 процента.

По-друге. Розпорядженням Президента України від 30 квітня цього року при затвердженні граничної чисельності і фонду оплати праці працівників місцевих державних адміністрацій чисельність апарату скорочена на обласному рівні на 21,5 процента і на районному - на 17,5 процента. Незначна додаткова чисельність передбачена в проекті Державного бюджету на місцеві органи міністерств і відомств. Це митниці, які розширюються, підрозділи Фонду майна, роздержавлення і демонополізації, у справах земельної реформи та інші.

Із Державного бюджету на фінансування витрат, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виділяється 85 мільярдів карбованців. З них на капіталовкладення - 54 мільярди. Ці кошти формуються за рахунок внесків підприємств і господарських організацій у розмірі 12 процентів від фонду оплати праці і враховуються в собівартості продукції.

Вельмишановні народні депутати! У поданому на ваш розгляд проекті Закону про Державний бюджет України на 1992 рік пропонуються окремі принципові рішення, які дають можливість послабити негативний вплив кризи і певною мірою стабілізувати бюджетну систему. Дозвольте зупинитися на окремих із них.

Законопроектом про бюджет передбачаються принципові зміни у 1992 році діючого порядку формування місцевих бюджетів, зокрема значно збільшуються розміри нормативів відрахувань від загальнодержавних податків і зборів до місцевих бюджетів. Так, з податку на доходи підприємств і організацій державного підпорядкування та акцизного збору такі нормативи встановлюються не нижче 50 процентів, а з податку на добавлену вартість - від 20 до 98 процентів.

При цьому нормативи відрахувань від податку на добавлену вартість по Донецькій області становлять 6,3 процента, по Запорізькій - 8,2. Такі розміри обумовлені тим, що бюджетні ресурси цих областей перевищують 20 процентів усіх бюджетних ресурсів України.

Таблиця ресурсів по території України свідчить про те, що саме в цьому регіоні - більшість фінансових ресурсів. Абсолютна сума надходжень з цього податку до місцевих бюджетів у Донецькій області становить 7 мільярдів карбованців.

На фінансування з місцевих бюджетів передбачаються грошові виплати малозабезпеченим верствам населення, компенсаційні виплати сім'ям з неповнолітніми дітьми, а також видатки на дотацію підприємствам і організаціям житлово-комунального господарства, автомобільного транспорту і метрополітенів.

Хочу привернути вашу увагу до положень законопроекту, які регулюють взаємовідносини між бюджетами. Відповідно до рішення Верховної Ради /постанова від 22 квітня цього року/ пропонується нормативи відрахувань від загальнодержавних податків і зборів до місцевих бюджетів Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя установити на 1992 рік у цілому, а не в розрізі кожного обласного бюджету та міст обласного підпорядкування, як це передбачено Законом про місцеві Ради народних депутатів та місцеве самоврядування.

Окремі народні депутати, і їх можна зрозуміти, вимагають, щоб у поданому проекті Державного бюджету України на 1992 рік були виконані поправки, внесені 27 березня цього року до Закону про місцеві Ради та місцеве і регіональне самоврядування, якими передбачено затверджувати Верховною Радою України нормативи відрахувань частини загальнодержавних податків до бюджетів міст обласного підпорядкування.

Чи можливо це виконати? Судіть самі. Якщо зазначені нормативи встановити без урахування власних доходів, це неминуче призведе до утворення в окремих містах невиправдано великих вільних залишків бюджетних коштів, а в більшості інших - навпаки, до їх нестачі.

Звертаю вашу увагу на те, що це не просто вільні кошти, які не потрібні цим містам. Але ж є райони, які також повинні мати кошти на соціальне забезпечення, заробітну плату вчителям, лікарям, працівникам культури.

Міністерство фінансів зробило розрахунки, виходячи з показників проекту бюджету, одержаних з областей. Вони свідчать про те, що за умови встановлення для міст такого нормативу у розмірі навіть 10 процентів, скажімо, по Луганській області, бюджет десяти із чотирнадцяти міст і всі сільські райони матимуть дефіцит від 2 до 35 процентів обсягу видатків. Однак у Лисичанську, де головою Ради працює наш шановний депутат Лобач, вільний залишок коштів сягне півмільярда карбованців.

Аналогічні приклади можна навести по багатьох областях.

Такий підхід до розподілу доходів бюджету призведе до банкрутства більшості міст, які не мають промислової індустрії, селищ, сіл та сільських районів, що може стати причиною соціальних потрясінь.

Якщо піти шляхом розробки індивідуальних нормативів для міст обласного підпорядкування, то для визначення розміру відрахувань для кожного міста потрібно уважно обрахувати їх власні

доходи і видатки. За цих умов, якщо навіть розглядати з представниками Рад по два бюджети на день, для встановлення нормативів відрахувань по кожному обласному бюджету /а їх 24/ і кожному із 151 бюджетів міст обласного підпорядкування потрібно не менше 90 днів.

Враховуючи, що бюджет України необхідно буде уточнювати після першого півріччя, а, можливо, і за 9 місяців як по доходах, так і по видатках, робити такі розрахунки в цьому році недоцільно.

В законопроекті пропонується встановити на 1992 рік регулюючим додатком для збалансування бюджетів усіх рівнів прибутковий податок з громадян.

Про що йде мова? На сьогодні бюджети регіонального самоврядування /районні та обласні/ власних доходних джерел не мають, але зобов'язані фінансувати значну мережу підпорядкованих їм лікарень, шкіл, закладів культури, а також регіональні програми і заходи.

Не має достатніх власних доходів також багато селищ і сіл. У той же час окремі промислово розвинуті міста отримують наддоходи від прибуткового податку з громадян.

У цих умовах віднесення такого найбільш стабільного податку до категорії регулюючих є вимушеним заходом з метою забезпечення збалансування місцевих бюджетів.

У Дніпропетровській області, наприклад, завдяки цьому забезпечується збалансування всіх бюджетів. І, навпаки, майже половина з них матиме значні суми дефіциту, якщо такого регулювання не робити.

Ще гірше становище буде в Хмельницькій, Кіровоградській, Житомирській та в ряді інших областей.

Вельмишановні народні депутати! Закінчуючи свій виступ, хочу підкреслити: в тих умовах, що склалися, Уряд зробив усе можливе, щоб максимально врахувати в Державному бюджеті прийняті Верховною Радою України закони, рішення, рекомендації постійних комісій, а також пропозиції і зауваження народних депутатів щодо соціального захисту населення і подальшого розвитку народного господарства.

Разом з тим через недостатність фінансових ресурсів у бюджеті обмежені витрати, які можуть бути здійснені в більш пізні строки. Майже на 40 мільярдів карбованців обмежені витрати на проведення ремонтів, придбання господарського обладнання та інвентарю для соціально-культурних закладів. Скорочені на 10 мільярдів карбованців видатки на утримання Збройних Сил. Зменшені на 10 мільярдів карбованців окремі витрати по народному господарству.

Вважаю, що критичний стан зобов'язує нас і в процесі виконання Державного бюджету дотримуватися жорсткого режиму економії у використанні бюджетних коштів з тим, щоб забезпечити фінансування запланованих заходів у межах фактично одержаних доходів.

Упевнений, що ви з розумінням і довірою сприймете проект Державного бюджету України на 1992 рік і затвердите його.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Перший мікрофон. Для відповідей на запитання - 30 хвилин.

ЧЕРНЕНКО В.Г., головний лікар медсанчастини Микитівського ртутного комбінату /Горлівський-Микитівський виборчий округ, Донецька область/. Уважаемый Григорий Александрович! Сегодня мы рассматриваем второй вариант проекта бюджета. В первом отчисления в местный бюджет от налога на добавленную стоимость по Донецкой области составляли 12,7 процента, сейчас - 6,3, В принципе вы обосновали эту цифру. Но я не могу согласиться с этим обоснованием.

Не буду занимать внимание депутатов этими цифрами. Наверное, мне удастся выступить по бюджету. Сейчас скажу, что представленный вариант бюджета - это вариант бюджета прошлого года, по поводу которого мы встречались в Минфине, и товарищ Коваленко, который был тогда Министром финансов, согласился с нашей позицией и с представленными нами цифрами. У меня есть протокол, подписанный им в прошлом году. Кстати, этот протокол не выполнен.

У меня вопрос такого характера. В представленном проекте бюджета тоже есть завышения по контингенту, причем очень большие. Я их назову: 94,7 миллиарда рублей прогнозирует Минфин, в области просчитали - 48,8. При отчислении 6,3 процента от суммы налога на добавленную стоимость в местный бюджет поступит всего 3,1 миллиарда рублей. То есть минус 2,9 миллиарда. Где их взять?

П'ЯТАЧЕНКО Г.О. Відрахування у розмірі 6,3 процента від ваших ресурсів становитиме 7 мільярдів карбованців. Сім мільярдів карбованців - це саме та сума, якої не вистачає у фінансових ресурсах, що мають бути у розпорядженні області.

Що стосується фінансового забезпечення, на одного жителя, ви знаєте, було доручення Верховної Ради розробити нормативи фінансового забезпечення на одного жителя по регіонах. Така робота велась. На неї витрачено 150 тисяч карбованців. Академія наук розробила показники. Але вони базуються на тих показниках, які склалися протягом багатьох років.

Ми звернулися до Академії наук з проханням розробити нормативи соціального забезпечення. Тільки після цього можна буде розрахувати показники фінансового забезпечення на душу населення.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ДМИТРИШИН Я.І., член Комісії Верховної Ради України з питань культури та духовного відродження /Луцький виборчий округ, Волинська область/. Шановний Григорію Олександровичу! Я просив би вас відповісти мені і тисячам сімей України, які опинилися в безвихідному становищі цього року. Мова йде про сім'ї, які вступили минулого року до будівельних кооперативів. Восьмикратна компенсація додаткових затрат, на превеликий жаль, не вирішує проблеми. Адже вартість будівництва збільшилася приблизно в 13 разів. Я мав з цими сім'ями зустрічі. Вони говорять, що становище їхнє - безвихідне. Переважна більшість цих сімей - малозабезпечені, які багато років поневірялися по гуртожитках і втратили надію на комунальне житло. Будьте ласкаві, скажіть, як вийти з цього становища? Ці сім'ї вимагають повної компенсації, тому що не вони винні, що сьогодні не можуть зібрати, скажімо, від 90 до 217 тисяч карбованців на трьохкімнатну квартиру чи 50-160 тисяч - на

однокімнатну.

І друге з цього приводу. Якщо хтось із них забере гроші, вкладені в кооператив минулого року /це десь 15-20 тисяч/, чи буде компенсація? Тому що раніше за 15 тисяч можна було купити автомобіль, а цього року вже хіба що холодильник.

П'ЯТАЧЕНКО Г.О. Якби ви уважно слухали мою доповідь, то помітили б, що в ній підкреслювалося: у зв'язку з подорожчанням будівельних матеріалів передбачається компенсація для кооперативів, індивідуальних забудовників, які розпочали будівництво на початку січня. Різниця вартості матеріалів передбачається в бюджеті і буде їм виплачуватись.

Стосовно тих, хто хоче забрати гроші і не будувати житло. Ви знаєте, зараз розглядається питання індексації і основних фондів, і оборотних коштів і відповідно вкладів населення, у тому числі і сум, внесених на будівництво.

ГОЛОВА. Григорію Олександровичу! У зв'язку з тим, що і нам, і Вітольду Павловичу надходило дуже багато колективних звернень, скажіть, яка доля, будемо так говорити, цих МЖК? Скажіть, яка їх доля? Щоб усі люди знали, чи будуть МЖК видозмінені, чи на них будуть виділені дотації, чи вони будуть ліквідовані. Відверто скажіть, яка їх подальша доля?

П'ЯТАЧЕНКО Г.О. Відверто кажу, вони не повинні бути ліквідовані. Вони повинні бути профінансовані. І ми робитимемо все, щоб цю різницю в цінах внаслідок подорожчання будівельних матеріалів профінансувати.

ГОЛОВА. Тобто всі МЖК зберігаються, тільки поступово будуть забезпечуватись.

П'ЯТАЧЕНКО Г.О. Тут звертають увагу, що один мільярд передбачається. Не виключено, що за підсумками першого півріччя можна буде збільшити ще. У всякому разі, потрібне наше рішення, що витрати будуть компенсовані.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

РЕБРИК Б.В., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України у справах ветеранів, пенсіонерів, інвалідів, репресованих, малозабезпечених і воїнів-інтернаціоналістів /Тисменицький виборчий округ, Івано-Франківська область/. Григорію Олександровичу! Коли ми у квітні минулого року приймали Закон про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні, компетентні особи з тодішньої Ради Міністрів обіцяли нам, що кошти на компенсацію реабілітованим за майно і за роки, проведені в неволі, з розрахунку по 340 карбованців на місяць, становитимуть 3,5 мільярда карбованців. З цієї, суми 3 мільярди будуть виплачуватися з союзного бюджету і півмільярда - з місцевих.

Слава Богу, Союз перестав існувати. Тепер, на жаль, усі ці страшні витрати залишаються Україні. Розумію сучасний стан нашої економіки, але хотів би, щоб ця категорія людей не постраждала, їх з 1917 року буквально до середини восьмидесятих років більшовицький режим репресував, вибираючи чи не найкращих людей. Вони своїм трудом зміцнювали цей режим. Сьогодні це, як правило, люди старшого віку, і вони потребують допомоги.

До нашої комісії й мені як голові підкомісії у справах репресованих надходить дуже багато скарг. Тому я хотів би, щоб у проекті бюджету була виділена стаття витрат спеціально

для реабілітованих. Я вже порушував від нашої комісії питання перед керівництвом Кабінету Міністрів. Ось погляньте посвідчення реабілітованого. Соромно в руки брати. Це посвідчення нагадує сезонний білет для залізниці чи автобуса. Костянтин Іванович Масик говорить, що немає ресурсів. Розумію, що важко, і все ж таки треба. Ці люди заробили гроші, вони не вимагають чиїхось. За гроші цих розкуркулених людей і на їх майні побудовані колгоспи. Прошу врахувати мої зауваження. Що ви можете відповісти?

П'ЯТАЧЕНКО Г.О. Можу вам зачитати статтю 20 проекту закону, який у вас на руках: "Установити, що передбачена статтею 5 Закону Української РСР про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні виплата грошової компенсації, а також повернення майна або відшкодування його вартості проводиться тільки реабілітованим особам або спадкоємцям першої черги". Бюджет - це закон. У ньому все інформується на базі закону.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

ПАНАСОВСЬКИЙ О.Г., директор Вуглегірської ДРЕС /Дебальцівський виборчий округ, Донецька область/. У меня вопрос к Премьеру и министру финансов. В чем провинилась Донецкая область перед Украиной? Область, являющаяся крупнейшей угольной, химической, металлургический, энергетической и сырьевой базой Украины. Область, на долю которой приходится более половины потребности Украины, а по таким остродефицитным позициям, как ртуть, свинец, цинк, цирконий - 100 процентов. Область с самой экологически вредной средой, непригодной для проживания. При этом она имеет по бюджету самые низкие ассигнования из расчета на одного жителя. Минфином допущены грубые ошибки в прогнозировании доходов в бюджет Донецкой области. Доходная часть бюджета области завышена на 23 миллиарда рублей. Проект бюджета не отражает реальной ситуации.

Областью просчитаны нормативы отчислений от реальной доходной базы. Мы требуем утвердить объем бюджета области в размере 78 миллиардов рублей. Не предлагаю корректировать для этого бюджеты областей. Есть другие источники. Давайте внимательно рассмотрим проект бюджета. Он предусматривает финансирование народного хозяйства в размере 152 миллиарда рублей, а содержание армии - 116 миллиардов. Если все статьи расходов бюджета привести в строгое соответствие, не прятать расхода армий на довольствие, выплаты пенсий, пособий в статьи по социальной защите населения, а конверсию - исключительно в народное хозяйство, справедливо отнести расходы по гражданской обороне, мобилизационной подготовке отраслей и части финансирования научно-исследовательских работ, то расходы на народное хозяйство составят 130 миллиардов - 20 процентов доходной части, а на оборону

- 160 миллиардов, или 26 процентов доходной части.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Вже йде обговорення. Ми що, будемо обговорювати від мікрофонів? Ну, яке ж це запитання? Іде глибокий аналіз.

ПАНАСОВСЬКИЙ О.Г. Это вопрос серьезный...

ГОЛОВА. Серйозний, тому записуйтесь на виступ і обговорюйте його.

ПАНАСОВСЬКИЙ О.Г. Официально весь дефицит госбюджета закрыт за счет обороны. При таком состоянии экономики, здравоохранения, просвещения мы просто не имеем права выделять на оборону такие средства. Донецкая область не поступится ни рублем ниже 78 миллиардов и готова привлечь для осуществления этой цели народ Донбасса.

ГОЛОВА. Дякую, Олегу Григоровичу.

П'ЯТАЧЕНКО Г.О. Насамперед, вельмишановний депутате і всі, хто мене слухав, зверніть увагу на одну обставину. Ви минулого року говорили, до бюджет України закритий, що нічого не відомо про конкретні дії міністерства фінансів. З кінця минулого року, після того, як ви призначили мене міністром, я намагався все вам показати - і в структурі, і в графіках, і в розрахунках. Все у вас на руках. Тому не можу погодитися, до щось у бюджеті приховане від когось. Все відкрито, будь ласка, приймайте рішення. Але, зверніть увагу,

якщо прийняти всі пропозиції, які надійшли, то на 40 мільярдів карбованців зменшаться доходи, і на 505 мільярдів збільшаться видатки /я вже називав вам ці цифри/. Думаю, з цим не можна погодитися.

Донецька область ні в чому не завинила. Це наша знаменита індустріальна область, і вона має відповідні фінансові ресурси. Але сьогодні ми ці фінансові ресурси використовуємо, тільки на соціальний захист. Я розумію, що вам треба й на інші цілі. Але ще раз підкреслюю, проект бюджету, який ми сформували, має на дві третини соціальне спрямування. Більше того, там є ще інші видатки, які пов'язані із соціальним захистом.

А тому ми сьогодні не можемо більше дати Донецькій області на соціальний захист. Проект бюджету сформований згідно з нормативами і відповідно до законів, які прийняті вами.

Зверніть увагу, ви повинні це знати, що економічні показники

- прогнозні, а фінансові будуються на цих прогнозних показниках за нормами і нормативами і обраховуються в карбованцях і копійках, Не можна дати більше Донецькій області на той же соціальний захист, на оплату праці, на утримання лікарень і так далі за рахунок сусідніх областей, яким не вистачає фінансових ресурсів.

Донецька область індустріальна. Але в розбудові цієї індустрії брали участь усі області.

Тут мені кажуть: прийдіть, подихайте тим повітрям. Я згоден, повітря там важке. Але щоб давати доплати за таке повітря, треба мати відповідні закони, але не вимагати коштів від мене, міністра фінансів.

ГОЛОВА. Депутате Дорофєєв! Прошу вас, не заважайте. Не думайте, що міністру сьогодні легше, ніж нам.

Другий мікрофон.

МУСІЄНКО І.М., член Комісії Верховної Ради України у закордонних справах /Новоукраїнський виборчий округ, Кіровоградська область/. Шановний Григорію Олександровичу! Незважаючи на критичний стан справ, який склався на селі, заради справедливості скажемо, що за останні десятиріччя, принаймні, там розбудована досить розгалуджена соціальна сфера. Це і лікарні, і школи, і клуби, і так далі. Я міг би багато прикладів наводити. За нашими підрахунками, сьогодні в селах, скажімо, Новоукраїнського району лише на утримання однієї котельні треба буде близько 10 мільйонів карбованців. Скажіть мені, будь ласка, чи моделювалась в Уряді ситуація, яка складеться з утриманням соціально-культурної сфери на селі в цьому році?

І друге дуже коротке запитання, яке прошу розглядати як офіційний депутатський запит. Як відомо, у 1989 - 1991 роках тисячі селян продавали м'ясо, інші сільгосппродукти за чисто символічними цінами, розраховуючи на зустрічну торгівлю товарами народного вжитку. Мова йде, зокрема, про автомобілі. І по цей день тисячі з них нічого не отримали. Я знаю, що Мінсільгосп у січні входив до Уряду з пропозицією якось компенсувати витрати на отримання цих автомобілів. Скажіть, будь ласка, відверто, як ця проблема вирішуватиметься?

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Зачитаю записку, а ви робіть висновки. "Дуже велике прохання: не перетворюйте запитання і відповіді на виступи і читання лекцій". Звертаюсь і до депутатів, які задають запитання, і до міністра, який відповідав: ставте запитання і давайте відповідь по суті. Будь ласка.

П'ЯТАЧЕНКО Г.О. Отже, соціально-культурна сфера на селі. Коштів не вистачає. Зрозуміло, що треба перерозподіляти кошти, у тому числі і на фінансування витрат, що є на селі.

Щодо автомобілів. Це питання розглядалося і сьогодні, і вчора, і позавчора. Воно не вирішене, оскільки це були зобов'язання Радянського Союзу, тепер колишнього. А де виготовляються автомобілі, ви знаєте. Це питання сьогодні залишається в стадії вирішення.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

БОГАТИРЬОВА Р.В., член Комісії Верховної Ради України з питань здоров'я людини /Краматорський виборчий округ, Донецька область/. Уважаемый докладчик! Почему с созданием рыночных структур - компаний, концернов, которые финансируются за счет предприятий, - расходы на содержание правительственных структур не уменьшаются, а растут? К примеру, создана компания металлургов, а средства на содержание министерства, в состав которого она входит, не уменьшены, а даже увеличены.

И второй маленький вопрос. Средства на здравоохранение, которые отпускаются для областей, рассчитываются, исходя из нормативов на одного жителя. Не согласитесь ли вы, что будет правильно учитывать структуру заболеваемости, демографическую ситуацию в областях и промышленную нагрузку региона?

П'ЯТАЧЕНКО Г.О. Я вам щиро дякую за запитання, особливо друге. Це підтверджує те, про що я вже говорив. Так, треба враховувати. Але для цього треба мати відповідні нормативи.

І щодо першого запитання - про структуру, яка складається, і відповідні витрати. Нам треба негайно розробити закон про оплату праці, який би регулював її незалежно від того, яка власність, чия вона, щоб умови оплати були однакові для всіх.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

МАРЧЕНКО І.Д., директор Артемівського машинобудівного заводу "Победа труда" /Артемівський виборчий округ, Донецька область/. Уважаемый Григорий Александрович! Сегодня возникает много вопросов.

Ответьте мне, пожалуйста, на такой. При разработке проекта бюджета республики на этот год вы привлекали работников финансовых управлений областей?

Согласно вашим расчетам отчисления на добавленную стоимость, налог на доходы предприятий государственного подчинения по Донецкой области составляют 140,8 миллиарда рублей, по расчетам областного финансового управления - 73,3 миллиарда рублей, то есть половина.

Я понимаю, может быть, кто-то не согласен с чем-то, что могут быть разные подходы, но вот такое повышение доходов в области против расчетов областного финансового управления свидетельствует, что никакой совместной работы не было.

И второй вопрос. По молодежным строительным кооперативам вы дали четкий ответ. Но у нас есть и другие жилищностроительные кооперативы. Деньги внесены 3-4 года тому назад, однако строительство не закончено, а во многих случаях только начато. Будет ли этим кооперативам также компенсирована сумма в связи с подорожанием?

Считаю, что сумма - 2 миллиарда 239 миллионов рублей совершенно недостаточна, так как в каждом городе, районе имеются эти строительные кооперативы.

Спасибо.

П'ЯТАЧЕНКО Г.О. Відповім спочатку на друге запитання. Ви вважаєте, що цифра нереальна. Я не можу з вами сперечатися з цього приводу, оскільки у мене є відповідні розрахунки, а ви їх ще не маєте.

Ця сума буде уточнюватися і передбачатися в бюджеті.

ГОЛОВА. Григорію Олександровичу, суттєвим було перше запитання. Чи погоджувався розроблений проект бюджету з обласними фінансовими управліннями?

П'ЯТАЧЕНКО Г.О. Іване Степановичу! Колегія розглядала ті показники, що були на 22 квітня. Вони погоджені з усіма областями. Але після 22 квітня відбулися великі зміни. Був прийнятий

Закон про соціальний захист населення, згідно з яким підняли мінімальну заробітну плату до 900 карбованців, бюджетним організаціям установили коефіцієнт перерахунку 2,25. У зв'язку з цим ми одержали від Міністерства економіки зовсім нові розрахунки по валовому національному продукту. Зараз він становить 2,7 трильйона карбованців. Ви ж на місцях розглядали ті показники, які мали на 22 квітня. Тому сьогодні й виникає непорозуміння з цього приводу, оскільки нових показників ви ще не маєте.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ГОПЕЙ І.О., голова Полтавської обласної Ради народних депутатів, голова виконавчого комітету /Карлівський виборчий округ, Полтавська область/. Шановний Григорію Олександровичу! Поділяю вашу стурбованість з приводу того, що ми затягнули з прийняттям Закону про Державний бюджет.

Відомо, що автомобільний транспорт, і перш за все пасажирський, збитковий. Чи не вважаєте ви помилковим, що у статті 16 усі дотації на витрати ми відносимо за рахунок місцевих бюджетів, а там можливостей утроє менше? Чи не краще було б ці видатки взяти на республіканський бюджет?

Дякую.

П'ЯТАЧЕНКО Г.О. Ці видатки передбачаються в місцевих бюджетах. Відповідно під них передбачається і норматив збільшення, щоб ці кошти були в місцевих бюджетах.

ГОЛОВА. Тобто передбачено збільшення нормативів. Третій мікрофон.

ЧЕРВОНІЙ В.М., член Комісії Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки /Ленінський виборчий округ, Рівненська область/. Шановний Григорію Олександровичу! Скажіть, будь ласка, чому народним депутатам України не роздали проект бюджету інвалютних коштів - надходження і витрати? Чи збираєтеся його внести на сесію Верховної Ради? Чи, можливо, не депутати будуть затверджувати, а Фокін, наш Прем'єр-міністр, розподілятиме і таким чином творитиме своє лобі у парламенті, шляхом роздачі позик в інвалюті і таке інше? Це - перше.

І друге. На молодіжні житлові комплекси компенсація передбачена 1 мільярд карбованців. Скажіть, будь ласка, це цифра взята зі стелі чи врахована із заявок, які надійшли з різних областей?

П'ЯТАЧЕНКО Г.О. По-перше, проект бюджету інвалютних коштів не розглядається і не розданий сьогодні тому, що він не входить в структуру бюджету. Це окремий показник, і ви зможете його розглянути, коли він буде зроблений.

По-друге, розрахунок на 1 мільярд карбованців - це ті заявки, які буди подані і відповідно скориговані на індекс зростання цін. /Репліка із залу/.

Коли він буде розроблений? Шановні народні депутати! Я коротенько відповім. Ми досі як держава не розробляли ні платіжного, ні валютного балансу. Зараз для його розробки

запрошені відповідні фахівці з міжнародних організацій, які нам у цьому допомагають. У першому проекті, який ми розробили лише відносно валютних надходжень, він становив близько 80 мільярдів карбованців. Але вже зараз відповідно до тих змін, що відбулися в експорті та імпорті, є пропозиції перейти на 3 мільярди щодо бартерних розрахунків, що приведе до ще більшого зменшення цих надходжень.

Ви знаєте, що у прийнятому вами законі збільшена та частина, яка залишається безпосередньо підприємствам, і тільки 27 процентів направляється централізовано до валютного фонду.

Все це вимагає негайного його розгляду. І він буде вам представлений, ніяких секретів тут немає.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

ШЕХОВЦОВ О.Д., член Комісії Верховної Ради України у питаннях законодавства і законності /Новокраматорський виборчий округ, Донецька область/. Область Донецкая - вопрос общеукраинский. По данным управления пенсионного фонда: за февраль из пенсионного фонда 5,5 миллиарда рублей выплачивается на помощь женщинам по уходу за ребенком до полутора лет, 4,5 миллиарда рублей -на выплату социальных пенсий, то есть пенсий гражданам, которые ни одного дня не работали и не вправе претендовать на выплаты из пенсионного фонда. Все это должно предусматриваться в проекте бюджета, однако такой записи там нет. Это, кстати, в ценах до 1 мая, сейчас цифры будут в 1,5-2 раза больше.

И вопрос относительно косвенного ограбления Пенсионного фонда. За первый квартал туда должно было поступить где-то порядка 50 миллиардов рублей. Поступило 30 миллиардов. То есть Правительство позволяет предприятиям-банкротам выплачивать зарплату, а отчисления в Пенсионный фонд не производить. Считаю, что это прерогатива Верховного Совета. Предположим, мы это утвердим, вследствие чего должны будем предусмотреть соответствующую сумму для компенсации затрат Пенсионного фонда. Законопроектом это не предусмотрено. И как итог - умышленное снижение жизненного уровня пенсионеров. Если в чем-то ошибаюсь /в цифрах, например/, прошу меня простить. Мои выводы основываются на данных рассматриваемого законопроекта.

П'ЯТАЧЕНКО Г.О. Думаю, що недоречно нам один одного звинувачувати. Пенсійний фонд формується не через бюджет, а як окремий фонд Міністерства соціального забезпечення. А тому в бюджеті ці кошти не враховуються. На мою думку, нинішній стан справ у цій сфері вимагає перегляду і змін. Це питання з часом буде вирішено.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ВОРОБЙОВ О.К., член Комісії Верховної Ради України у закордонних справах /Пологівський виборчий округ, Запорізька область/. Уважаемый Григорий Александрович! Вы в докладе подтвердили, что доходная часть бюджета в значительной степени формируется

за счет налога на добавленную стоимость. В первоначальном проекте отчисления от налога на добавленную стоимость по Запорожской области составляли 11,6 процента. В настоящем проекте бюджета эти отчисления в местный бюджет области составляют 8,2 процента. По западным же областям Украины отчисления с этого показателя - от 70 до 90 процентов. Если дефицит бюджета по республике составляет 2,9 процента, то по области эта цифра - 30 процентов. А в нашем регионе особенно сложная экологическая обстановка. Какими критериями вы руководствовались в этом вопросе? Ведь вы набросили на регион экономическую удавку. Тем более, что новая экономическая концепция Президента осуждает субъективный подход.

П'ЯТАЧЕНКО Г.О. Нормативи відрахувань до бюджету від податку на добавлену вартість залежать від того, індустріальний це район чи сільськогосподарський. Наприклад, ці нормативи по Донецькій області становлять 6,3 відсотка, - це 7 мільярдів карбованців, а в Рівненській - понад 83 відсотки. Чому так? Тому що різні джерела, розмір фінансування по регіонах.

ГОЛОВА. Григорію Олександровичу! Усі ці цифри обговорювалися в комісіях і в Мінфіні. Якщо хтось може запропонувати інший варіант перерозподілу, будь ласка, ми його розглянемо. Але безпідставних звинувачень не повинно бути.

Третій мікрофон.

ЧОБІТ Д.В., член Комісії Верховної Ради України з питань культури та духовного відродження /Бродівський виборчий округ, Львівська область /. Шановний Григорію Олександровичу! Скажіть, будь ласка, в проекті закону передбачена така цифра бюджету - 876,4 мільйона карбованців на реставрацію пам'яток історії та архітектури. Я її не знаходжу. А у нас 480 пам'яток у гостроаварійному стані. І ще тисячі пам'яток потребують певних реставраційних робіт.

І ще одне. Як здійснюватиметься фінансування Україною стратегічних сил СНД? Яка для цього передбачається сума в бюджеті на 1992 рік? І законопроект такої цифри не має.

П'ЯТАЧЕНКО Г.О. В проекті закону питання про реставрацію пам'яток окремим пунктом не входить. Але в його важливості сумніву не виникає, і ми його розглянемо.

Що стосується фінансування стратегічних сил СНД. Поки що ця сума не визначена...

ГОЛОВА. Час вийшов - 33 хвилини. 3 хвилини пішло на організаційні питання.

Дякую, Григорію Олександровичу.

Слово для співдоповіді надається голові комісії народному депутату Печерову Андрію Васильовичу.

ПЕЧЕРОВ А.В., голова Комісії Верховної Ради України з питань планування, бюджету, фінансів і цін /Великомихайлівський виборчий округ, Одеська область/. Шановні народні депутати, шановні запрошені! Представлений доопрацьований проект Державного бюджету України на 1992 рік в основному відповідає тим концептуальним положенням, які затверджені Постановою Верховної Ради України від 22 квітня цього року про проект Державного бюджету на 1992 рік.

Це, по-перше, першочергове забезпечення фінансування заходів по соціальному захисту населення України. На це у бюджеті передбачено майже 270 мільярдів карбованців, що становить 22,8 відсотка до обсягу всіх видатків бюджету, із них у Державному бюджеті - 24,9 мільярда карбованців.

По-друге, як ви бачите, дотримано співвідношення розміру дефіциту до обсягу валового національного продукту, яке не перевищує 2 відсотки.

По-третє, обрахування надходжень податку на доходи підприємств і організацій проведено відповідно до пункту 1 статті 4 Закону України про оподаткування доходів підприємств і організацій, тобто за ставкою 18 відсотків замість 28, як було передбачено в попередньому варіанті.

Враховано і ряд інших положень, які визначені прийнятою нами постановою при розгляді попереднього варіанта бюджету.

Проте ряд положень постанови Верховної Ради, пропозицій комісій, окремих народних депутатів не враховано у представленому сьогодні проекті бюджету. І Міністр фінансів частково доповів, чому вони не були враховані.

Комісія вважає, що деякі положення і пропозиції є принциповими й повинні бути враховані в остаточній редакції законопроекту про Державний бюджет.

Якщо ви згадаєте, на попередньому засіданні під час розгляду проекту бюджету у нас довго велась дискусія щодо пункту постанови, яким передбачалося, що дотація повинна надаватись не госпрозрахунковим структурам, а тільки безпосередньо громадянам України.

Разом з тим сьогодні знову пропонується зберегти дотації залізницям, повітряному транспорту, морському флоту, житловокомунальному господарству. З цим комісія не погоджується і вважає, що дотації повинні виплачуватися тільки громадянам України, які за рахунок частки своїх доходів, через податки, беруть участь у формуванні бюджетних ресурсів, а не використовуватись через пільгові ціни на квитки і тарифи тільки громадянам, які, наприклад, вивозять продукцію з України.

Ми минулого разу наголошували, що не можемо погодитися з дотацією, яка надається їдальням у військових містечках під виглядом "харчування військовослужбовців", адже це не солдатські їдальні. Тому видатки, які передбачені в проекті бюджету на здешевлення продуктів харчування в сумі 513,6 мільйона карбованців, необхідно скоротити. А якщо щось і потрібно виділити,

то зробити це необхідно, як і належить, у видатках на утримання армії.

Знову включено в проект бюджету дотації в сумі 121 мільйон карбованців на підтримку незалежної преси та 507,4 мільйона карбованців на виробництво фільмів, що знову ж таки суперечить статті вище названої постанови. І якщо необхідно підтримати незалежну пресу, то належить зробити це через додаткові доплати населенню /в крайньому випадку оплатити поштові витрати/, а не через підтримку окремих видань.

Фільми також повинні створюватися за кошти замовників /таким замовником може бути й держава/, і на це потрібно передбачити кошти. Але не можна їх витрачати у такій формі, як дотація.

За нашими пропозиціями з попереднього проекту бюджету виключені пільги по оподаткуванню, що визначалися статтями 6 та 7. Проте в доопрацьованому варіанті законопроекту вони знову з'явились, тільки в іншій формі, з чим також не можна погодитись.

Так, невідомо з чиєї пропозиції з'явилася стаття 6, якою запропоновано знизити ставку податку на доходи брокерських фірм із 75 до 35 процентів.

Особливо слід зупинитися на статті 7 /яка сформульована згідно з нашими пропозиціями/ про зменшення пільг по оподаткуванню доходів, що спрямовуються на технічне переозброєння підприємств, науково-дослідні розробки, природоохоронні заходи, ліквідацію наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також сум доходів, одержаних від виробництва медикаментів та сировини всіх видів походження для їх виготовлення і цілий ряд інших.

Відміняти ці пільги не потрібно. Це відповідь і запоріжцям, і донеччанам. Ті пільги стимулюють вкладання коштів на природоохоронні заходи. І не треба шукати в бюджеті якихось додаткових пільг. Варто зробити справу, а не вести розмови.

Після глибокого вивчення наслідків реалізації цих пропозицій комісія дійшла висновку, що, по-перше, надходження будуть порівняно невеликими і становитимуть близько 10 мільярдів карбованців, а по-друге, витрати від відмови у сприянні діяльності підприємств стануть значно більшими.

Не можна погодитись і з редакцією статті 5 "б" у зв'язку з тим, що ціни на цей вид продукції міняються. Вноситься пропозиція вилучити з проекту закону пункт "б" статті 5, статті 6 та 7 - у повному обсязі.

Слід відзначити, що в статті 4 до видатків законодавчої влади включені видатки на утримання Президента та його апарату в загальній сумі 283,3 мільйона карбованців. Ми вважаємо, що ці видатки мають бути віднесені до розділу виконавчої влади.

У пункті "в" статті 11 замість слів"...до бюджету Республіки Крим, місцевих бюджетів областей, міст Києва і Севастополя" записати:"...до бюджетів відповідної місцевої Ради народних депутатів", тобто привести у відповідність з діючим законодавством.

У статті 16, на наш погляд, можна не називати суму, оскільки вона вказана у статті 3, тим більше що місцеві Ради народних депутатів самі визначаться: видавати дотацію безпосередньо населенню чи віддати її підприємствам. І сам розмір, визначений у розрахунках, вони можуть змінити.

Слід уточнити частину другу статті 17, оскільки в ній говориться, нібито всім медичним працівникам буде здійснюватись дотація до середньої заробітної плати працівників промисловості, а не диференційовано до посадових окладів. Тому цю частину статті 17 також необхідно доопрацювати.

Комісія підтримує пропозицію, викладену в статті 21 проекту закону, про збереження на 1992 рік порядку обліку і звітності Національного банку України і республіканських комерційних банків, про виконання Державного бюджету України, який діяв у 1991 році, оскільки Мінфін через технічні причини не готовий сьогодні до такої роботи. Але тоді під сумнівом норма, передбачена в статті 1 проекту цього закону, де визначено, що

фінансування видатків провадиться в межах фактично одержаних доходів. Адже в минулому році цей процес не контролювався, і фінансування заходів з республіканського бюджету здійснювалося згідно з відкритими кредитами, а не в межах фактично одержаних доходів, тому й був допущений понадпередбачуваний дефіцит бюджету. Відтак Національному банку та Міністерству фінансів потрібно знайти реальну систему дійового контролю за виконанням Державного бюджету.

Незважаючи на те, що зміст статті 22 повинен стосуватись усіх суб'єктів законодавчої ініціативи, про що наголошувалося минулого разу при обговоренні проекту бюджету, це не враховано в новому законопроекті. Комісія знову пропонує статтю 22 викласти в такій редакції: "Встановити, що в тих випадках, коли суб'єкти законодавчої ініціативи вносять до Верховної Ради України чи Кабінету Міністрів пропозиції про надання пільг по оподаткуванню підприємств, організацій або виділення додаткових асигнувань з бюджету, вони повинні одночасно подавати пропозиції, спрямовані на відповідне поповнення доходів або скорочення видатків Державного бюджету".

Не враховані також пропозиції комісії та народних депутатів щодо більш чіткого визначення видатків, які спрямовуються на фінансування заходів по конверсії підприємств оборонного комплексу та державну підтримку підприємництва, фермерства, сільськогосподарських підприємств і господарств. Тому ми пропонуємо передостанній абзац на сторінці 3 законопроекту викласти в такій редакції: "фінансування затверджених програм по конверсії підприємств оборонного комплексу - 22 513 мільйонів карбованців...".

Іване Степановичу, вибачте, але я розраховував співдоповідь на 20 хвилин. Прошу додати мені часу, є необхідність обмінятися думками з приводу деяких принципових положень.

Дякую.

На сторінці 4 замість тексту "державну підтримку підприємництва і розвитку конкуренції - 600 мільйонів карбованців, селянських /фермерських/ господарств -700 мільйонів, колективних сільськогосподарських підприємств - 400 мільйонів карбованців" пропонуємо зависати: "часткову оплату процентів по виданих кредитах" і відповідно до того тексту. Тобто всі ці кошти направити на часткову сплату процентів за видані кредити.

У проекті бюджету передбачено Резервний Фонд Кабінету Міністрів /країни в розмірі 8 мільярдів карбованців. Щоб він перебував під постійним контролем, комісія пропонує доповнити проект закону такою статтею: "Встановити, що Кабінет Міністрів України щомісячно подає Верховній Раді України звіт про витрачення Резервного фонду".

На попередньому пленарному засіданні, коли розглядався першій варіант цього законопроекту, довго йшла дискусія по затвердженню Верховною Радою України нормативів відрахувань до бюджетів міст обласного підпорядкування, як це передбачено в Законі про внесення змін і доповнень до Закону України про місцеві Ради народних депутатів і місцеве самоврядування. У листах з пропозиціями до проекту бюджету, які надходять від народних депутатів, знову порушується це питання, На засіданні комісії воно детально, з розрахунками, розглянуте, і ми

дійшли висновку, що Верховна Рада не може втручатися в розподіл бюджетних ресурсів між обласною Радою і містами, які їй підпорядковані. Ми ніколи не зможемо задовольнити ні одну, ні другу сторону. Тому вважаємо, що не варто підміняти обласні Ради в цих питаннях. Тим більше що ми практично не в змозі задовольнити міста навіть в одній області, встановивши однаковий розмір відрахувань від конкретного джерела доходів, про що говорив міністр фінансів. І це не через те, що вам так хочеться, а так склалась виробнича інфраструктура, від якої, в основному, надходять доходи в бюджет. Давайте будемо відвертими. Насамперед мова йде про відрахування від державних підприємств, а не місцевого підпорядкування. А по-друге, виробничу структуру в деяких містах створювало не тільки місто за рахунок власних коштів. Це створювалось за рахунок усіх регіонів, а може тут брали участь й інші держави колишнього Союзу.

У багатьох депутатів викликала сумнів реальність визначених у проекті розмірів бюджетних ресурсів.

Комісія разом з міністерствами фінансів, економіки, статистики із залученням науковців ретельно вивчила це питання, зробивши прогнозні розрахунки за трьома методами і дійшла висновку, що з ними можна погодитись. Одночасно внесено корективи до прогнозу обсягу валового національного продукту, який повинен сягнути в цьому році близько 3 трильйонів карбованців.

І тут необхідно звернути увагу нам усім на такі показники. Прошу їх навіть записати.

Бюджетні ресурси у валовому національному доході в минулі роки становили 40-45 процентів: з урахуванням усіх пільг, які надані законами про оподаткування, вони в цьому році не можуть у нас бути більшими, тобто не виходити за межі 40-45 процентів.

Ще раз говорю, йдеться про валовий національний доход. У валовому національному продукті і бюджетні ресурси становлять 27, 29, 35 відсотків. Можна збільшити до 40. Проте я скажу з чим це пов'язано.

Тобто у нас можливі бюджетні ресурси в розмірі один трильйон 180 мільярдів карбованців. Причому їх можна збільшити. Тоді потрібно збільшити податки. Їх можна зменшити. Тоді нам треба серйозно вести мову про платну охорону здоров'я, про платне навчання, про платні інші види соціально-побутового і культурного забезпечення населення.

І тепер скажіть, чи може держава і її парламент приймати закони, коли тільки на науку, освіту, культуру і /вже сформована суспільна думка/ на охорону здоров'я плануються витрати у розмірі більше 35 процентів валового національного доходу при бюджетних ресурсах 40 процентів? Можливо це, чи ні? Давайте всі разом розберемось.

Думаю, що і без глибокого аналізу зрозуміло, що ми припускаємося помилки, тішимо себе надією, обманюємо людей і, врешті-решт, з нами чи без нас, життя поставить усе на свої місця. Як наслідок запропонований бюджет є інфляційним. Він, з одного боку, незважаючи на те, що на соціальний захист і соціальнокультурну сферу направляється більше третини бюджетних ресурсів, не забезпечує виконання прийнятих законів, а з другого боку, не передбачає зовсім коштів на структурну перебудову економіки, що у свою чергу тільки поглибить кризові явища, про що прямо нас попереджають спеціалісти і вчені як нашої країни, так і представники місії Міжнародного валютного фонду, яка зараз працює в Києві.

Що ж робити? Може, я висловлю думку не всієї комісії, але хочу сказати таке. Нам потрібно припинити метушню навколо окремих показників проекту бюджету, прийняти його з урахуванням зауважень комісії, припинити розробку популістських законів і взятись за становлення економіки всім - від Президента до кожного громадянина держави.

Як? Декілька разів вносились пропозиції з цієї трибуни, і це предмет, безумовно, спеціальної розмови. Але нам потрібно розібратися, чому ми, взявши курс на приватизацію, зараз зовсім від неї відмовились і відмовились від того курсу, який пропонувався - передати трудовим колективам частину власності. Чому ми створили протиріччя в селах, де почалася метушня навколо розподілу землі, що не сприяє збільшенню продуктивності.

Вперше у січні з цієї трибуни прозвучав заклик /я його вносив/ - ввести надзвичайний стан в економіці. Через місяць Президент його висловив від себе. Мені здається, в цілому Уряд злякався цієї пропозиції і зовсім від неї відмовився. А ми не можемо далі існувати без наведення порядку в оплаті праці, без наведення громадського порядку в нашій державі.

Думаю, що це ті питання, які повинні розглядатися тут, розглядатися дуже серйозно. А поки що слід прийняти з урахуванням висловлених зауважень проект бюджету і взятися з одного боку за його контроль, а з другого - взятися нам усім за те, щоб запрацювала економіка.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

КАРПЕНКО В.О., головний редактор газети "Вечірній Київ" /Прирічний виборчий округ, м. Київ/. Шановний Андрію Васильовичу! Я хотів звернути вашу увагу на

те, що в численних пікетуваннях Верховної Ради брали участь різні категорії працівників - і шахтарі, і працівники сільського господарства. Зараз стоять учителі. Не було тільки журналістів. І не тому, що журналісти живуть краще, ніж інші, а просто хотіли вирішувати питання цивілізовано, шляхом переговорів. Відбулися двічі переговори Національного страйкового комітету журналістів з Прем'єр-міністром Вітольдом Павловичем Фокіним. Під час других переговорів Вітольд Павлович і Міністр фінансів, який сьогодні виступав, пообіцяли дотації пресі. Вони мали становити /я по пам'яті називаю, ці цифри потрапили в пресу/ один мільярд 38 мільйонів карбованців - для всієї місцевої преси, 55 мільйонів - для дитячої преси, і 121 мільйон із колишніх компартійних грошей обіцяли і Прем'єр-міністр, і Президент повернути для преси. Їх не виявилося. І тоді було запропоновано пошукати в бюджеті. У запропонованому проекті бюджету на сільську кіномережу, на виробництво фільмів та підтримку преси заплановано 628 мільйонів карбованців. Скажіть, будь ласка, я вас запитую як голову комісії, це Уряд, Прем'єр-міністр і Міністр фінансів відступилися від своїх обіцянок для всіх журналістів чи це було зроблено за пропозицією комісії?

І друге. Із ваших слів видно, що ви не підтримуєте ідею надання матеріальної допомоги пресі. Тоді скажіть, будь ласка, чому на газети "Голос України", "Урядовий кур'єр", журнал "Комуніст України" - колишній, зараз "Віче" - дотація передбачається не з асигнувань, які відпускаються для Верховної Ради, для Кабінету Міністрів, а з державного бюджету? Чи вважаєте ви це справедливим? Це ж іде з кишені платників податків.

ПЕЧЕРОВ А.В. Я можу відповісти дуже коротко. Уряд від своїх пропозицій не відступив. У законопроекті передбачені витрати з Державного бюджету на підтримку преси і на фільми. А той мільярд іде в місцеві бюджети на підтримку сільської кіномережі. Проаналізуйте передостанню сторінку, від нього ніхто не відмовляється. Комісія дуже довго обговорювала це питання. На нашу думку, якщо ми використаємо ці кошти на підтримку певних видань, станеться те, що сьогодні вже можна побачити з вашого виступу. Незалежно від того, чи їх візьме "Хрещатик", чи "Вечірка", чи "Демократична Україна", почнеться така метушня, з якої ми не виплутаємось.

Є 600 мільйонів. Давайте їх використаємо для зменшення поштових витрат і таким чином для всієї незалежної преси збільшимо можливість зацікавити своїх співробітників, підвищити їм заробітну плату. Ми не проти матеріальної допомоги пресі. Ми проти форми, коли ця допомога надаватиметься під впливом окремих осіб.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

РОМАНОВ Ю.С., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України у питаннях екології та раціонального природокористування /Жовтневий виборчий округ, Одеська область/. Уважаемый Андрей Васильевич! Вы выступаете от имени комиссии Верховного Совета, однако непонятно, поддерживаете ли вы концепцию Верховного Совета или предложения Кабинета Министров. В частности, это касается расшифровок предлагаемых смет, по которым

неоднократно высказывались замечания. Они не дают возможности выяснить, что же за этим скрыто.

И следующее. Не ясна позиция комиссии относительно образования, науки и здравоохранения. При том финансировании, которое заложено в проекте бюджета, мы вынуждены будем сократить количество работающих в этих сферах почти в два раза, а это опять-таки противоречит нашей концепции становления государства Украина.

Думаем ли мы о своем будущем? Как можно увеличить фонд заработной платы в данной ситуации?

ПЕЧЕРОВ А.В. Пропоную думати про своє майбутнє не з позиції окремої галузі чи тієї установи, яку ви представляєте, а з позиції народного депутата держави.

Мова йде про спасіння держави. Я казав, що проект бюджету інфляційний. Він не забезпечує виконання всіх прийнятих нами законів. Бюджетні потреби для кожного регіону, кожного населеного пункту розраховані за умови відсутності коштів на поточний ремонт, на придбання деякого обладнання, скорочення інших витрат. Можна такий бюджет не приймати, можна, його і зовсім не складати...

Я вже вам доповідав, що при бюджетних ресурсах у розмірі 40 відсотків валового національного доходу ми на науку, освіту, культуру, охорону здоров'я плануємо витратити 35 відсотків. Якщо ви вважаєте, що можна будувати державу, маючи війська і їх не забезпечуючи, маючи людей і зброю, маючи народне господарство і не передбачаючи хоча б мінімальні витрати, - давайте переглядати проект бюджету.

Комісія не бачить, на жаль, іншого виходу. Бюджет, я ще раз повторюю, нікого не може задовольнити, на жаль. Але, з іншого боку, у нас нема більше грошей. Ми більш-менш справедливо підійшли до кожної галузі, до кожного регіону.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

ОСАДЧУК П.І., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань культури та духовного відродження /Тлумацький виборчий округ, Івано-Франківська область/. Шановний Андрію Васильовичу! Я розумію, що проблеми соціального захисту переростають зараз у проблеми рятунку нашої держави. Економіка зруйнована. Усіх треба захищати: і робітників, і лікарів, і селян. Це зрозуміло.

І все таки я хочу вас запитати про те, куди поділося зауваження Комісії з питань культури та духовного відродження. Йшлося про статтю 3, абзац "Фінансування соціально-культурної сфери". Ми пропонували після слів"...підтримку преси" /вона незалежна і в той же час хоче бути залежною від державного фінансування/ записати слова "і творчих спілок", виходячи з Указу Президента України про невідкладні заходи щодо соціального захисту діячів літератури і мистецтва в умовах переходу до ринкових відносин. Як ви знаєте, зараз творчі спілки, видавництва на грані занепаду. І в цьому документі, який ми розглядаємо, у названому мною абзаці не дописано "і творчих

спілок". Чи вони увійшли в поняття культура, мистецтво?

ПЕЧЕРОВ А.В. Питання їх фінансування вирішується, на жаль, тільки за рахунок тих додаткових пільг, які прийняті Законом про оподаткування доходів підприємств і організацій. Немає можливості включити в цю статтю творчі спілки. Міністр фінансів відповідав уже, що всі пропозиції прийняти не можна.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

ВАСИЛЬЄВА Г.І., член Комісії Верховної Ради України у справах жінок, охорони сім'ї, материнства і дитинства /Білоцерківський міський виборчий округ, Київська область/. Шановний Андрію Васильовичу! Скажіть, будь ласка, як, на вашу думку, зняття дотації на харчові продукти вплине на утримання таких закладів, як лікарні, будинки престарілих, школи та інтернати, дитячі садочки й оплату за них? І які дії Уряду щодо цього?

І ще маленьке запитання. Скажіть, чи можна, щоб сьогодні податки на землю були такі низькі? Так, по Київській області - 1 карбованець 24 копійки за сотку. При такому дефіциті бюджету і при таких цінах, коли відро картоплі коштує на базарі 50 карбованців, може, їх треба було б збільшити, як мінімум, у 10 разів?

ПЕЧЕРОВ А.В. Відповім дуже коротко. Ці дотації підуть споживачеві. У цьому випадку споживачем є лікарня, дитячий садок, школа. І це жодною мірою не повинно відбиватися на вартості продукції, що випускатиметься. Це - перше.

Друге. Ви порушили питання про плату за землю. Я найбільше одержав прокльонів на свою адресу з приводу цієї пропозиції, але й зараз переконаний, що 1,5-3 карбованці за сотку - це знущання над землею. Проте є категорії людей, для яких 6 соток - це єдиний засіб існування, і не можна з них брати по З0 карбованців.

Тому, мені здається, це норма окремого закону, який ми повинні прийняти. І якщо нам вдасться збільшити якісь надходження на 3,5 мільярда карбованців, то їх є куди використати: у нас є дефіцит десь 60 мільярдів.

ГОЛОВА. Андрію Васильовичу, ми вже це чули. Не встигли дати землю, як декого вже завидки беруть.

І обклали такими податками, щоб люди відмовлялися землю брати. Вже чули про таке ставлення до сільського працівника... Знайшли на чому бюджет латати.

П'ЯТАЧЕНКО Г.О. Це норма окремого закону.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ДОРОГУНЦОВ С.І., голова Ради по вивченню продуктивних сил України АН України /Суворовський виборчий округ, Одеська область/.

Шановний Андрію Васильовичу! У співдоповіді ви дещо "поскубли" проект бюджету. Є слушні зауваження комісії, але вони не торкаються глибинної суті.

Вважаю, що ми повинні нарешті сьогодні чи завтра "народити" цей бюджет, тобто в основному схвалити.

А оскільки ви сказали, що своє головне завдання вбачаєте в тому, щоб рятувати державу, то запитання до вас як до рятувальника: чи вважаєте ви, що цей бюджет допоможе нам хоча б призупинити сповзання у кризу? Я вже не кажу про стабілізацію економіки. Це - перше.

І друге. Минулого разу ми дуже просили, щоб Уряд надав розрахунки до кожної великої статті витрат бюджету. Замість цього одержали ще більш укрупнені. Скажімо, минулого разу виділялася так звана Державна дума. Сьогодні вона десь зникла в надрах інших статей, її немає.

І нарешті, те ж саме запитання. Чому ваша комісія не звертає уваги на те, як радикально скоротити витрати і водночас збільшити доходи бюджету?

Дуже вдячний буду вам за коротку відповідь.

ПЕЧЕРОВ А.В. Вважаю не тільки себе рятувальником держави. Гадаю, що рятувальниками повинні стати всі народні депутати. Якщо ви бачите свою роль іншою, тоді ми з вами розходимося в поглядах. Це - перше.

Друге. Я вже говорив, що цей бюджет є інфляційним. Він не зупинить падіння держави, не зупинить економічну кризу. З одного боку, створює умови для пригальмування, з іншого - відкриває можливість для дій нашої економіки разом з інвесторами

інших держав створити відповідні умови, щоб ми зрештою виплуталися з цього надзвичайного становища. У нас ще є один важіль, який будемо використовувати після того, як тут домовимося: ми повинні ще йти в державні борги.

Третє запитання було про розрахунки. /Шум у залі/. Спочатку я запропонував вилучити 282 мільйони карбованців на утримання апарату Президента і віднести його на виконавчу владу.

Щодо Державної думи я залишаюся при своїй думці, яку висловив 22 квітня: або щоб Кабінет Міністрів і юридично, і фактично був відповідальним, або його розпустити і на базі Думи і Кабінету Міністрів створити Державну думу, щоб вона і юридично, і фактично була відповідальна. Зараз склалося так: Кабінет Міністрів вносить пропозицію, ми приймаємо рішення, а шановний Ємельянов з своєю групою "запускає" папір і критикує Верховну Раду, вимагаючи, щоб ми відмовилися від прийнятої постанови про підвищення мінімальних пенсій і заробітної плати.

Думаю, що таке існування...

ГОЛОВА. Андрію Васильовичу! Ще ж і звертаються до народу, тільки невідомо від імені кого.

ПЕЧЕРОВ А.В. Повторюю, можна і 26, і 126 мільйонів віддати на утримання, але потрібний Уряд, потрібне управління в державі. А то виходить, один радить, інший - не відповідає. Така моя точка зору. /Оплески/.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

СОТЕНКО В.І., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу /Полтавський виборчий округ, Полтавська область/. Шановний Андрію Васильовичу! Дійсно, інфляційні процеси позначаться і на Державному бюджеті. І що б ми сьогодні не говорили, як би не критикували Уряд, від цього нам нікуди не подітися. Отже, бюджет усе-таки треба приймати. Але маю до вас такі запитання. Ми заборгували працівникам сільського господарства, які так і не одержали обіцяних товарів підвищеного попиту.

І щодо безпроцентних акцій. Щоб їх випустити, держава скористалася коштами населення, пообіцявши до 1993 року забезпечити їх необхідними товарами.

Нехай це буде мій офіційний депутатський запит Міністру фінансів. Треба віддати людям те, що ми обіцяли, і показати, що нова держава буде виконувати обіцянки і дотримуватися свого слова. Адже сьогодні в населення є значні кошти, і може бути так, що їх потрібно буде залучити в бюджет, але нам уже після цього не повірять. Дякую.

ПЕЧЕРОВ А.В. Відповідаю. Хоч зараз наші можливості обмежені, Уряд намагатиметься виконати свої зобов'язання, незалежно від того, хто їх давав.

Є резервний фонд Кабінету Міністрів і як тільки з'явиться реальна можливість провести якісь заміни або

домовився про грошові відшкодування - це потрібно зробити. Інакше не можна.

ГОЛОВА. Дякую, Андрію Васильовичу. Шановні народні депутати! Перш ніж перейти до обговорення, хочу сказати, що поділяю думку Андрія Васильовича щодо роботи комісії, яка попрацювала досить плодотворно. Думаю, що цей законопроект треба обговорювати з позиції державної, з позиції законодавчого органу, який має виключне право регулювати економічні процеси.

Що стосується Донбасу. Ми повинні розв'язати цю проблему, знайти вихід із становища. Хотілося б почути конкретні пропозиції. Але /звертаюся до депутатів, які брали участь в обговоренні цього питання 21 квітня і сьогодні/ якщо для виступів від Донецької області записалися більше 10 народних депутатів, це не значить, що ми зможемо таку можливість сьогодні надати.

Слово надається народному депутату Черепу Валерію Івановичу. За ним виступатиме депутат Панасовський.

ЧЕРЕП В.І., голова Комісії Верховної Ради України з питань будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства /Білопільський виборчий округ, Сумська область/. Шановні колеги! Депутат Печеров суттєво доповнив доповідь Міністра фінансів, що дає змогу по багатьох розділах не повторюватися. В той же час при глибокому аналізі підготовленого проекту бюджету України кожному з нас цілком зрозуміло, що, з одного боку, бюджет необхідно затверджувати, оскільки держава не може функціонувати без цього; з другого - спроба Уряду

практично бездефіцитний бюджет /точніше з дефіцитом до двох процентів/ малопереконлива, оскільки методика розрахунків і доказів у ряді розділів часто має декларативний характер без належної аргументації і глибоких економічних розробок.

Щоб обгрунтувати сказане, зупинюся на окремих розділах бюджету.

Перше. Податок на добавлену вартість /доходна частина бюджету/ становить 55 процентів. Наскільки реальна ця стаття доходу? На жаль, Міністерство фінансів не розробило відповідної методики розрахунків, про що говорив і депутат Романов. Проте ця стаття доходів прямо пов'язана із стабілізацією економіки України, з падінням або зростанням обсягів виробництва в усіх галузях. І це головне.

Як наголосив міністр фінансів, розроблено програму виходу економіки республіки із кризи. Але мало бадьоро агітувати за бюджет, треба практично організовувати роботу по реалізації цієї програми.

На жаль, у цьому напрямі справи з кожним днем погіршуються. Наведу деякі статистичні дані. За 4 місяці рівень виробництва продукції знизився на 14 процентів. Порівняємо з минулим роком, коли ця цифра становила 4,3 процента. Але і не це головне, бо тут іде гра за рахунок цін. Головне - спостерігається стрімкий спад обсягів виробництва. Продовольчих товарів вироблено менше на 36 процентів /з них м'яса - на 24, а масла - на 38 процентів/, товарів народного попиту - приблизно на 20 процентів. Цей перелік можна продовжити. Практично в усіх галузях /крім вугільної/ катастрофічно зменшується обсяг виробництва. Переконаний, що і в наступні місяці ситуація не зміниться на краще. Причому, в ряді базових

галузей становище і далі погіршуватиметься.

У той же час у розрахунках Мінекономіки, які беруться за основу, в цілому за рік планується падіння рівня виробництва приблизно на 10 відсотків. Також хочу вірити в оптимізм, але, на жаль, в реальному житті все складається інакше. І про це свідчать розрахунки.

Які висновки можна зробити з цього? Нереальність доходної частини однієї з основних статей доходу призведе до ланцюгової реакції по всіх статтях бюджету, що, в решті-решт, обумовить нереальність бездефіцитного бюджету. Але це вже питання політики держави, оскільки є однією з умов нашого входження у Міжнародний валютний фонд. Вважаю, що Мінекономіки і Мінфін мають серйозно доопрацювати цей розділ і представити реальні розрахунки.

Далі. Не менш важливим є розділ щодо витрат, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи. На жаль, почалася економія видатків і на цій гуманній статті доходу.

Тенденції ігнорування прийнятих доходів продовжуються. Маю на увазі Закон про пріоритетність соціального розвитку села, відносно якого три дні тому приймали рішення. Якщо взяти ті обсяги робіт, які треба виконувати, щоб цей закон спрацював, то варто зазначити, що нам бракує майже половини обсягів капіталовкладень.

І ще одне, може, останнє. На сьогоднішній день у бюджеті республіки передбачено 15 мільярдів карбованців дотацій на комунальні послуги, з них 3 мільярди - на утримання житла. І ми добре знаємо, що коштів немає. Їх треба заробляти.

Чому ж /Вітольде Павловичу, я до вас звертаюсь/ на півроку затягнулося питання про прийняття Закону про приватизацію житла? Це ж одне з джерел покриття витрат на утримання і ремонт житла. Дивуюся позиції Уряду в цьому плані. Просив би прискорити розробку даного законопроекту.

Шановні депутати! Ми опинилися в скрутному становищі. Бюджет сьогодні треба затверджувати. Андрій Васильович закликав всіх цифри бюджету підтвердити практичною роботою по стабілізації економіки. Я - теж за це.

Пропоную за результатами першого півріччя в порядку контролю заслухати питання про виконання бюджету на сесії Верховної Ради.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Панасовському. Після нього виступатиме депутат Ягоферов.

ПАНАСОВСЬКИЙ О.Г. Прошу продлить мне регламент минуты на полторы.

ГОЛОВА. Ви не втрачайте часу, виступайте по суті. Регламент

- 5 хвилин.

ПАНАСОВСЬКИЙ О.Г. Профессиональный долг обязывает меня обратиться к Правительству о требованием срочно рассмотреть энергетическую программу и топливноэнергетическую политику Украины.

В Украине эксплуатируется 56 миллионов киловатт генерирующих мощностей и около миллиона километров системообразующих распределителей электрических сетей различных классов напряжения. Общая стоимость основных фондов превышает 20 миллиардов рублей в ценах 1984 года.

Полностью изношены 20 процентов основных фондов. 70 процентов генерирующего оборудования выработало нормативные сроки и требует немедленной замены. Фактически отсутствует резерв мощности электростанций Украины /при нормативном - 15 процентов/. Практически не внедряются энергосберегающие технологии. Не ведется строительство новых энергетических объектов. С учетом продолжительности цикла вступает в силу временной фактор, который уже не позволяет изменить сложившуюся ситуацию относительно генерирующих мощностей до 1995 года. Не могут быть сбалансированы производство и потребление. Время упущено. Украина отброшена в своем экономическом развитии, как минимум, на десять лет.

Энергетика - основа развития экономики и показатель могущества державы. Она находится в Украине в кризисном состоянии. Положение усложнено нарушением хозяйственных связей. Практически свернуты программы техперевооружения, прекращены поставки оборудования из России.

Существующая система финансирования не обеспечивает развитие энергетики Украины. Либерализация цен привела к тому, что энергетика из отрасли традиционно рентабельной превратилась в убыточную, неплатежеспособную. Энергетика - единственная отрасль в стране, продукция которой конкурентоспособна.

Некоторые решения Правительства Украины, в частности, подписание дискриминационного по отношению к другим отраслям протокола от 20 января 1992 года, недальновидная политика в рамках общеэкономического пространства Содружества привели к тому, что практически все самые высокоэффективные электростанции имеют сейчас задолженность, превышающую стоимость основных фондов в тричетыре раза.

Учитывая экономическую и социальную ситуацию в Украине, мы, энергетики, пока не выдвигаем никаких политических требований.

Исходя исключительно из интересов государства, считаем своим профессиональным долгом потребовать поддержания отрасли на уровне, достаточном для обеспечения нормальной работы энергетического комплекса Украины. Считаем, что сформированные тарифная политика и механизм хозрасчетных взаимоотношений должны обеспечить экономическую устойчивость, функционирование и развитие энергетики.

Требуем определись уровень рентабельности по отрасли -30 процентов себестоимости. Разрешите устанавливать договорные тарифы на электро- и теплоэнергию для всех групп потребителей, исходя из цен на топливо и материально-технические ресурсы.

Учитывая, что задолженность энергетиков возникла из-за отсутствия ценовой политики по вине Правительства, совершенно не прогнозирующего ситуаций, требуем весь долг погасить за счет Госбюджета, немедленно решить вопрос кредитной эмиссии для промышленности, осуществить индексацию оборотних средств и основных фондов предприятий, заключить договоре по взаиморасчетам между странами СНГ. Считаем, что все валютные поступления за экспорт электроэнергии следует направлять в отраслевой фонд для осуществления реконструкции, модернизации и технического перевооружения отрасли.

Наша задача, как и задача Правительства, - максимально использовать период спада производства для выхода энергетики Украины в 1995 году на новый технологический уровень. В случае дальнейшего непринятия мер по энергетике ставится под сомнение экономическая обеспеченность нашего суверенитета, мы обвиним беспомощную власть, власть не созидающую, а разрушающую в срыве и этой последней нашей попытки стабилизировать экономику, спасти энергетику от полного развала. Мои утверждения, прогнозы в выводы базируются на достаточно глубоком знании реального положения дел в отрасли.

Задача Правительства, наша задача - не допустить того, чтобы наступила электрическая диета на производстве и в быту, а общество погрузилось в мрак. Бюджет должен быть сформирован с учетом приоритетных направлений. Как депутат считаю, что все дотации должны идти из госбюджета, а не из местных бюджетов.

Прошу народных депутатов Украины поддержать предложения, намерения и требования энергетиков Украины.

Благодарю за внимание.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Ягоферову, Луганська область. За ним виступатиме депутат Гетьман.

ЯГОФЕРОВ А.М., директор орендного підприємства "Луганський машинобудівний завод імені Пархоменка" /Артемівський виборчий округ, Луганська область/. Уважаемый председатель! Уважаемые депутаты! Мы уже четвертый раз рассматриваем проект бюджета и все время возникает вопрос: почему так идет дело? Или, скажем прямо, кто-то не умеет составить проект, или по какой-то другой причине. На мой взгляд, суть заключена в простой мудрой поговорке: "У кого деньги, у того и власть". И властью делиться никто не хочет.

Сегодня происходят изменения не только в бюджете - бюджет является лишь зеркалом состояния нашего общества вообще и концентрированно - положения дел сейчас. У нас нынче изменения идут и в структурах власти на местах. Сегодня мы чуть ли не в авральном порядке ввели должность Представителя Президента.

Мы не знаем, какую концепцию рассматривает Конституционная комиссия с точки зрения власти и что будет дальше. Однако уже ходят слухи о том, что власть будет централизованная. А централизованная - это или администрация, или диктатура, что в принципе одно и то же. Хотя думаю, что важнее было бы, если бы мы пришли в конце концов к федеративному устройству. Это было и в программах многих претендентов на пост Президента Украины. В общем потому мы и рассматриваем документ в четвертый раз, что идет борьба за власть.

Методы управления Кабинета Министров сегодня еще остаются прежними - административными, как и были. Никаких рыночных элементов не было и нет. Если сопоставить управление народным хозяйством, то есть экономикой, и добавить политическую структуру, то многое совпадает. И все опять-таки уходят от прямого управления обществом. А вопрос, на мой взгляд, заключается именно в этом.

С учетом того, что существует Дума, создается впечатление, что и Витольд Павлович Фокин не всегда и не на все процессы может повлиять. Конечно, ситуация, которая складывается у нас сегодня - наличие, по сути дела, двух исполнительных властей: Думы и Кабинета Министров - очень странная. Как и те заявления, с которыми выступает депутат Емельянов, являясь представителем Думы. Надеюсь, что он выступит в парламенте и выскажет свою позицию, в том числе и по бюджету.

Мне довелось сегодня побывать на 5 этаже здания Кабинета Министров, где располагается Дума. Знаете - шикарные кабинеты заняли наши коллеги-депутаты, ставшие советниками. Например,

я видел кабинет Александра Ивановича Емца. Должен сказать, что, конечно, не останется денег, если все будут иметь такие кабинеты. Наверное, сидеть в двух таких креслах - дело приятное. Тогда можно и советовать - вы, мол, потерпите пока, обойдитесь, поголодайте и прочее. В то время, как проект бюджета не отвечает на множество острейших вопросов, которые требуют такого ответа.

Например, если хозрасчетные предприятия сегодня за свой счет строят жилье, пусть и с большим трудом, с большими потугами, то как получит жилье судья, врач, милиционер, учитель или пенсионер? Ни в одной статье это не отражено, хотя мы и говорили об этом. И нам, откровенно говоря, нужно решать вопрос не о бюджете, а в принципе о той идеологии власти и управления экономикой, которая существует сегодня. Потому что незаметно-незаметно мы с вами окажемся ненужными депутатами. Но то, что мы окажемся такими, в конце концов не страшно. Плохо, если люди, которые доверили нам решение наболевших проблем, животрепещущих вопросов, окажутся ни с чем?

У нас сейчас нет ни принципа, ни концепции, ни закона о порядке, механизме формирования бюджета. А бюджет надо бы, конечно, формировать с мест. Вот в докладе Григорий Александрович Пятаченко говорил, а его поддержал председатель комиссии Печеров Андрей Васильевич, по поводу депутата Лобача и бюджета Лисичанска. Видели мы здесь и плакат, как выглядит бюджет Донецкой области. На это отвечают, что дышать везде трудно. Да это просто проект имперского бюджета, а кое-кто его защищает, непонятно почему.

Если бы показали до тонкости все механизмы формирования

доходов и фактических расходов, если бы можно было сопоставить все факторы, тогда мы могли бы взвесить, кто сам себе зарабатывает, а кому дают дотации, и что надо сделать, что бы завтра дотаций не было. Но ведь этого мы не знаем. И конечно, если у депутата Лобача регион весь в дыму и в город въезжать без противогаза нельзя, то он ставил и будет ставить этот вопрос. А если бы видно было, что город как сыр в масле катается, да и весь Донбасс, тогда, разумеется, можно было бы какие-то средства у них изымать.

Поэтому призываю депутатов прежде всего разобраться вот в таких нюансах. Иван Степанович, нам надо, в конце концов, заслушать наболевшие вопросы - и о власти, и о бюджете, и об экономике, и расставить точки над "і". Потому что вы часто умело уходите от этих вопросов, хотя и обещали внести их на рассмотрение Верховного Совета. Очевидно, надо в следующий раз, формируя повестку дня пленарных заседаний, эти вопросы включить.

Замечания по бюджету. Предлагаю его принять в первом чтении, так как мы договаривались. Это закон. При этом рассмотреть следующее замечание - адресность дотаций. Нужно принять либо постановление Верховного Совета об адресности дотаций /имеется в виду механизм/, либо закон.

Вопросы по жилью работников бюджетных организаций надо решить. Сокращение штатов управления нужно довести минимум до 50 процентов. В противном случае мы не перейдем к рыночной экономике.

Обратите внимание: средства на содержание Правительства записаны в 4 строках. И думают, что они надежно спрятаны. Предлагают рассмотреть эти расходы на заседании Комиссии по вопросам планирования, бюджета, финансов и цен с предоставлением Минфином смет по каждой строке, чтобы знать, куда и кому выделяются деньги.

И последнее. Очень плохо, что сегодня никто не защищает местный бюджет. Представителю администрации, я понимаю, это не нужно, потому что он - Представитель Президента. От местных властей никого нет. Регион никто не защищает.

Никто также не защищает печать, суд, прокуратуру. Поэтому кому Кабинет Министров выделит средства, кого он запишет, тот и будет благодарен. И все идут к Кабинету Министров с протянутой рукой.

Спасибо за внимание.

ГОЛОВА. Слово надається Гетьману Вадиму Петровичу, 425 виборчий округ. За ним виступатиме депутат Воробйов, 194 виборчий округ.

ГЕТЬМАН В.П., голова Правління Національного банку України /Уманський виборчий округ, Черкаська область/. Шановні народні депутати! Останнім часом мені довелося брати участь і проводити конкретні переговори з впливовими колами Міжнародного валютного фонду, Світового банку, Європейського банку реконструкції і розвитку, Міністерством фінансів Сполучених Штатів Америки, Міністром економіки та фінансів Франції і так далі. Повинен сказати, що всі вони без винятку стурбовані становищем, що склалося на Україні у зв'язку з бюджетом, стурбовані зливою емісійного кредиту з боку Національного банку і попередили, що світові фінансові організації не будуть з нами співробітничати при такому стані фінансів.

Давайте зрозуміємо одне. Усі ми опинилися сьогодні перед непростою дилемою: або енергійно ідемо до ринку і приймаємо пов'язане з цим непопулярне скорочення витрат бюджету і емісійних кредитів, або припиняємо прикриватись ринком, як фіговим листком, і будемо продовжувати розкручувати спіраль інфляції за рахунок нових соціальних програм і задоволення кланових інтересів окремих депутатів і депутатських груп щодо збільшення витрат за рахунок емісії карбованця. Як не гірко, але випускати пусті папірці під ці програми - це не що інше, як обманювати народ.

Більше того, такий стан не дозволить нам до кінця року ввести національну валюту, тому що основою для такого доленосного рішення буде не тверда основа, а пісок. А ми не повинні і не можемо дозволити собі скомпрометувати грошову реформу.

Я повністю поділяю точку зору, яку висловив голова комісії Печеров, - прийняти сьогодні запропонований проект бюджету. Іншого виходу, окрім як припинити депутатський популізм і ввести надзвичайний стан в економіці, у нас просто немає.

За браком часу зупинюсь тільки на окремих питаннях.

Перше. Національний банк не зможе забезпечити стабільність гривні, якщо не будемо мати інструменту створення фондів у вільно конвертованій валюті. На сьогодні не спрацьовують заходи щодо створення Валютного фонду України. Україна, де є 16954 суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності, не може мати у повному обсязі перерахувань до Державного валютного фонду, і отримала на сьогодні всього 14,8 мільйона доларів. Цьому сприяє відсутність стимулювання експорту продукції, непродумана податкова політика відкидає нас назад, масовий бартер ставить під загрозу закупку необхідних товарів, сировини і обладнання і одночасно зводить нанівець можливість погашення зовнішнього боргу.

Пропонується: переглянути систему утворення Державного валютного фонду, відмовитися від оподаткування валютних надходжень, перейти на обов'язковий продаж заробленої валюти юридичним особам, забезпечити імпортерів валютою за єдиним ринковим курсом так, як це робиться в Угорщині і інших країнах. Національний банк цими днями внесе на розгляд Верховної Ради свій проект про валютне регулювання.

Далі. Зробити експертну оцінку надходження експортної виручки, щоб створити реальну можливість погашення боргу, здійснення імпортних поставок і вивчення межі можливості залучення іноземних кредитів.

Нарешті, необхідно найближчим часом визначитися щодо правонаступництва України стосовно погашення внутрішнього валютного боргу, а саме: щодо виплати юридичним і фізичним особам валюти, яка знаходилася на рахунках Зовнішекономбанку.

Друге питання. У цьому залі неодноразово наголошувалося, що фінансове становище підприємств погіршується з кожним днем. Прострочені борги за товари і послуги організацій, за даними на 10 травня, уже становлять 488 мільярдів карбованців, тобто вал заборгованості щоденно зростає на 1,7 процента.

Два дні тому мені довелося брати участь у засіданні керівників держав СНД в Ташкенті. Там від імені керівництва України виступив Прем'єр-міністр Фокін, який дав дуже гостру оцінку цьому явищу. Його промова опублікована в газетах. Ви можете з нею ознайомитися. Але ясно одне - українська делегація чи не єдина /потім до неї приєдналися й інші/ наполягала на тому, щоб зробити міжгалузевий залік по всій СНД.

Прем'єр Росії Тимур Гайдар наполягає на тому, щоб пов'язати цей захід із часом введення національної валюти, тобто він хоче виключити Україну із проведення такого заліку, оскільки вона проголосила перехід на власну валюту.

Завтра в Ташкенті збираються керівники національних банків, і буде вирішуватися це питання, хоча протокольно було записано доручення до 15 червня визначитися з цим заліком. Я сподіваюся, що залік ми все-таки зможемо зробити.

І останнє. З кожним днем все більшої гостроти набуває питання про врегулювання відносин Національного банку України з Міністерством фінансів, пов'язаних із управлінням державним боргом. Суть у тому, що у зв'язку з рядом заходів, спрямованих на реалізацію соціальних програм і надання фінансової допомоги державному секторові економіки за рахунок емісійного кредиту, утворився державний борг, сума якого різко зросла і за оцінками на 1 червня 1992 року становитиме понад 700 мільярдів карбованців, або 39 процентів до прогнозного обсягу національного доходу на 1992 рік. Міністерство фінансів приймає на свій рахунок цей борг, але відмовляється від оформлення його в офіційному порядку.

Такий стан може призвести до серйозних ускладнень в економічному становищі України з таких причин.

1. Національний банк втягується в прямі відносини з господарськими структурами, а це недопустимо, навіть небезпечно для емісійного банку.

2. Це дозволяє Мінфіну України штучно знижувати витрати бюджету, оскільки до них не включається погашення боргу Національному банку і сплата процентів, а також затягує вирішення питання про запровадження цивілізованих методів обслуговування державного боргу, тобто економічно обгрунтованої організації мобілізації коштів для бюджету на основі випуску в господарський обіг державних цінних паперів.

3. Врешті-решт...

ГОЛОВА. Вадиме Петровичу! Вам не давали додаткового регламенту.

ГЕТЬМАН В.П. Я прошу дві хвилини.

ГОЛОВА. Ви повинні робити все, що викладено в інструкції, а не агітувати нас. Треба розраховувати час. Договорюйте.

ГЕТЬМАН В.П. Врешті-решт, надзвичайно легкий підхід до оформлення державного боргу може призвести до ускладнення відносин України з міжнародними фінансовими організаціями, особливо з Міжнародним валютним фондом, оскільки така практика взаємовідносин, пов'язаних із держборгом, вуалює бюджетний дефіцит і втягує у його покриття емісійні кредити у все більших масштабах.

З метою виправлення становища Національний банк України просить Верховну Раду прискорити прийняття Закону про внутрішній державний борг. Як відомо, це питання порушується вже не один раз ще з минулого року, але до цього часу не внесено такого законопроекту. Національний банк України вважає за необхідне доповісти Верховній Раді України, що до прийняття такого закону Національний банк буде змушений надавати Мінфіну кошти тільки при наявності зобов'язань про погашення цього боргу і реальних витрат на його обслуговування.

Шановні колеги! Фінанси держави, а отже і економічна самостійність України сьогодні в небезпеці. Не зуміємо це зрозуміти, не зуміємо зібратися в цей вирішальний час - втратимо

надію на завтрашній день. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Вадиме Петровичу! Я звертаюсь до вас як до посадової особи - голови правління Національного банку: вносьте пропозиції, щоб їх приймати. І про борг, і про все інше. Я такого проекту не бачив, запевняю вас. І якщо депутат Печеров його тримає, скажіть про це. Ви - фахівець, знаєте справу. Верховна Рада вам довірила, то давайте діяти. Діяти потрібно, а не агітувати.

Слово надається народному депутату Воробйову, 194 виборчий округ, Запорізька область. За ним виступатиме депутат Чорновіл.

ВОРОБЙОВ О.К. Уважаемый Председатель! Уважаемые коллеги! Исполнительная власть в лице Министра финансов, представляя доработанный и измененный проект бюджета республики, пыталась сегодня доказать, что она учла в основном критические замечания и предложения, высказанные при предыдущем обсуждении проекта бюджета. Но так ли это?

До какой-то степени да, учла. Хорошо, что в проекте бюджета учтены изменения и дополнения к Закону о приоритетности социального развития села и агропромышленного комплекса в народном хозяйстве Украины и некоторые постановления, связанные с социальной защитой людей. Но далеко не все принципиальные замечания, особенно по Запорожской области, учтены.

На наш взгляд, Министерство экономики вновь допустило грубые, серьезные просчеты в определении доходов промышленности, коммунального хозяйства области. Почему я говорю - грубые? Специалисты администрации Президента подсчитали, что наши доходы составят около 18,7 миллиарда рублей, а по данным министерства экономики они составят 40 миллиардов, то есть завышены более чем в два раза. Причем никакие протесты не принимались во внимание. И уже Министерство финансов, исходя из этих ошибок, подсчитало нам эти грабительские нормативы, по поводу которых я задавал вопросы Министру финансов.

Что такое заранее в областном бюджете "забить" почти треть дефицита? Это значит, что вчера еще более или менее стабильный регион подтолкнуть ко взрыву. Кому это нужно? Разве нам мало Крыма? Мы еще там проблему не разрешили, а экономической удавкой создаем самую серьезную угрозу нестабильности в нашем регионе.

К сожалению, уважаемый Григорий Александрович, вы так и не ответили на мой вопрос о критериях. Извините, но вы вновь возродили госпожу уравниловку. Ведь посмотрите, что такое 8 процентов от добавленной цены? Опять хороним принцип: кто как работает, так и зарабатывает. Гибнет стимул к тому, чтобы хорошо зарабатывать. Например, вы получаете 90 процентов, а нам, запорожцам, хватит и 8 процентов. Еще раз подчеркиваю, у нас просто катастрофическая экология, и это тоже может привести к серьезному социальному взрыву.

Повторяю, что критерии, о которых говорил Григорий Александрович, ошибочны и, собственно говоря, осуждены концепцией Президента о новой экономической политике. Почему мы снова возвращаемся к этому?

Поэтому я прошу наших прорабов новой экономической политики

- руководителей двух министерств немедленно устранить эту вопиющую несправедливость. И прошу нашего Президента, лично вас, Витольд Павлович, разобраться с нашими регионами. Это еще Донецк, Днепропетровск и Луганск.

Такой же субъективный подход программируется по финансированию из местных бюджетов ежемесячных выплат малообеспеченным слоям населения для приобретения продовольственных товаров. То есть опять область при остром дефиците должна где-то искать средства.

Мне кажется, что у нас огромные средства идут на военные расходы. Нам не нужна такая большая армия. Недавно наша комиссия встречалась с американской военной делегацией. Они спрашивали: зачем нужно Украине иметь танков в два раза больше, чем во Франции и ФРГ вместе взятых? Почему мы стыдливо, подпольно прорабатываем вопросы торговли оружием?

Думаю, коль мы ни с кем не собираемся воевать, а собираемся строить суверенное, цивилизованное, правовое государство, значит, нам не нужна такая большая армия, ее нужно сократить. И не нужно бояться торговать оружием. Чего мы должны с оглядкой посматривать, что скажет Буш, Миттеран или Коль?!

Если только в сегодняшнем проекте не будут учтены наши замечания-предложения, я буду просить своих коллег из области и коллег из Восточной Украины голосовать против него.

Благодарю за внимание.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Чорноволу. За ним виступатиме депутат Петров.

ЧОРНОВІЛ В.М., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань гласності та засобів масової інформації /Шевченківський виборчий округ, Львівська область/. Шановна президіє! Шановні колеги! Бюджет - це похідна від економічних результатів господарювання. Руйнівні процеси в економіці досягли критичної межі. Ситуація ускладнюються тим, що при розвалі державної системи постачання продовжується дальша руйнація прямих договірних зв'язків підприємств через вульгарну політику окремих урядів колишніх республік.

Дефіцит маємо майже з усіх видів ресурсів. Твердження про те, що склади забиті, є міщанським уявленням, не відповідають дійсності . Це твердження - реакція споживача на монопольно високі ціни тільки з деяких груп матеріальних ресурсів.

Особливо не вистачає тих гостро дефіцитних видів сировини і матеріалів, які повинні надходити з Росії.

По Львівщині потреба задоволена: по діловій деревині на 54 відсотки, поліетилену низького тиску на 12 відсотків, поліетилену високого тиску на 43 відсотки, поліпропілену на 31 відсоток і так далі.

Різке підвищення цін змонополізованого ринку при зниженні платоспроможності населення і підприємств через обмеженість оборотних коштів викликало зворотний ефект і веде до повної стагнації виробництва, а в багатьох випадках до зупинки підприємств.

Маємо практично повний параліч фінансово-кредитної системи. Неплатежі клієнтів підприємств і організацій Львівщини на 1 травня становили 18 мільярдів карбованців і зросли в 118 разів відповідно до періоду минулого року. При такій економічній розрусі бюджет і наші соціальні програми залишаться лише гарними побажаннями.

Щоб не допустити оповзання до соціально-економічної катастрофи, необхідно терміново на державному рівні провести міжурядові переговори про виконання прямих господарських договорів і відпрацювати механізм жорстких економічних санкцій за порушення договірних поставок і взаємних платіжних розрахунків. Під контролем Уряду, бо Національний банк не справиться, провести міждержавний залік на рівні підприємств. Оплату провести телеграфом, а не поштою, як це свідомо робить Росія, проводячи економічну диверсію, коли розрахунок триває місяцями, що призводить до повного хаосу. Нарешті потрібно йти на цільову кредитну емісію - під конкретно життєво важливу галузь, під конкретний об'єкт.

Із значним запізненням, тільки 7 травня, Кабінет Міністрів прийняв Постанову "Про переоцінку основних фондів заліку взаємної заборгованості підприємств або повних оборотних коштів", що повинно пожвавити виробничу сферу, хоча це слід було зробити ще до 2 січня. Напрошується питання: що це - бездарність Уряду, нерозуміння, що треба робити, чи свідомий економічний саботаж?

Експрес-аналіз проекту бюджету України свідчить, що в занадто рожевих підходах розробників до прогнозування реальних економічних результатів закладено штучне зростання доходів при стійких кризових явищах в економіці.

Наприклад, у львівській області, виходячи з фактичних надходжень, за 4 місяці цього року можна очікувати надходження податку на добавлену вартість лише 8 мільярдів карбованців, а в розрахунку передбачено 23,6 мільярда карбованців.

Звичайно, потенційно сильні області можуть допомогти решті областей України економічно, але повинна бути економічно обгрунтована диференціація нормативів, а не довільна. У цьому випадку певною мірою підтримую і донеччан і запоріжців. Але єдине, на що звертаю увагу, треба все прорахувати

і пояснити населенню: скільки виробляється на душу населення, скільки повертається через централізовані видатки, скільки продукції, що вироблена в якійсь області, вивозиться в іншу і там оподатковується. Адже Львівщина друга після Києва на Україні по виробництву товарів народного споживання, а погляньте, ми навіть від Донецька відстаємо. Нормативи стали ще гірші, це нам зараз трошки підвищили. Звичайно, це - грабунок. Треба все це розумно перерозподілити.

Я не хотів би, щоб це носило політичний характер. Прочитайте гасло на вулиці: "Пограбування Донецька веде до відділення Донецька". Так можна сказати, що "й пограбування Львова веде до відділення Львова". А коли у Києві щось не так - "пограбування Києва веде до відділення Києва" - і все, кінець Україні. Не можна подібного допускати. Що означає "народ Донецка, Донбасса"? маємо вже "народ" Криму, а не росіян, українців, кримських татар і інші національності. З таким же успіхом можна говорити про народ Києва, Львова... До всього потрібен розумний, маю на увазі політичний, підхід.

Далі. Ще пропонував би ввести нові нормативи, що відбудеться з величезним запізненням. Отже, треба зробити перерахунок, якщо можна - з 1 січня, з огляду на більш як мільярд карбованців боргу.

ГОЛОВА. Прошу, не марнуєте часу!

ЧОРНОВІЛ В.М. Закінчую. Вважаю, бюджет треба приймати. Далі зволікати не можна. Але потрібні деякі корективи особливо в частині видатків на адміністрацію, можливо, армію, деякі не зовсім реальні соціальні програми. Потрібно пошукати джерела надходжень. Мене дуже дивує, наприклад, що митні доходи в проекті бюджету встановлено /якщо врахувати індексацію/ десь на рівні минулого року. А тим часом потужні вантажні потоки ідуть через нашу територію з інших держав колишнього Союзу, й насамперед з Росії. І це тоді, коли Росія оббирає нас як липку, диктуючи свою політику цін. Це не єдиний випадок абсолютної несамостійності нашого Уряду. Таких доказів надто багато, щоб не поставити вимогу повної реорганізації Уряду, який повинен очолювати Президент. І тоді він буде присутній при розгляді бюджету, коригуватиме свої часті міжнародні поїздки.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Петрову. За ним виступатиме депутат Звягільський. 14 депутатів просять надати йому слово.

Будь ласка.

ПЕТРОВ В.М., директор Лубенського заводу лічильних машин /Лубенський виборчий округ, Полтавська область/. Шановні депутати! Шановний Голово! На жаль, Верховна Рада знову загнана в такий глухий кут, що коли оцінювати можливу шкоду від неприйняття цього проекту бюджету, то вона буде значно більшою, ніж коли ми цей бюджет затвердимо. Але в той же час я переконаний, що коли виконавча влада не зможе подолати кризу, зупинити спад виробництва, то найближчим часом новий проект бюджету нам пропонуватимуть уже нові люди...

Нічого не маю проти Міністра фінансів й інших, хто працював над цим проектом бюджету. Але чому ми так багато говоримо про соціальний захист, а практично нічого не робимо?

Давайте проаналізуємо структуру бюджету. При всіх розмовах про соціальний захист майже 60 відсотків доходів бюджету - це ті кошти, що оплачує безпосередньо населення. Тут уже говорили, що це податок на добавлену вартість /який врешті-решт теж лягає на плечі населення/, прибутковий податок, акцизні збори...

Далі. Як наслідок майже місячного обговорення проекту бюджету в травні маємо такі цифри. Якщо на соціальний захист у квітневому проекті бюджету спрямовувалось 26,4 відсотка, то в новому /соціальне спрямованому/ - 22,8. Оце такий соціальний захист... Григорію Олександровичу! Не можу погодитися з абсурдною пропозицією додаткового оподаткування підприємств, які фінансують власні дитячі садки, літні табори відпочинку для дітей, заклади охорони здоров'я, культури і тому подібне. Адже вони роблять це фактично за державу. Для Державного бюджету такі витрати не під силу. То навіщо ж змушувати підприємства закривати ці заклади?

Цей проект бюджету констатує, що прийнята Верховною Радою після дуже довгого обговорення програма переходу до ринку фактично похована.

Наведу такий приклад: на державну підтримку підприємництва і розвиток конкуренції в бюджеті заплановано аж 600 мільйонів карбованців, а на навчання молоді військовим спеціальностям - 2 мільярди 114 мільйонів. Що тут скажеш? І все ж повторюю: цей бюджет треба приймати. Але ми повинні після першого півріччя дуже уважно розібратися з тим, що у нас робиться. І, зважаючи на те, що розгляд і прийняття бюджету, можливо, найважливіша функція Верховної Ради, дуже хотілося б, щоб депутати мали більше конкретних даних.

Нарешті, давайте розберемося /про це вже говорили/, скільки витрачається коштів на утримання власне Верховної Ради, в тому числі депутатів, апарату та інших.

Тепер щодо військових витрат. Можливо, на закритому засіданні, але ми повинні обговорити все, що стосується військових витрат і можливостей їх скорочення. А бюджет треба приймати.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Вітольде Павловичу, Андрію Васильовичу і Григорію Олександровичу! Не знаю, хто заважає дати депутатам дані, щоб тільки більше не було цих розмов? Скільки іде на утримання Верховної Ради, на апарат тощо. Скільки ми можемо все це ховати? Вже другий раз говорю про військові витрати. Варто дати ці дані депутатам, але написати -"для службового користування".

Слово надається народному депутату Звягільському.

ЗВЯГІЛЬСЬКИЙ Ю.Л., директор шахти імені О.Ф.Засядька, м. Донецьк /Київський виборчий округ, Донецька область/. Уважаемый Председатель! Уважаемый Верховный Совет! Проект бюджета и подход к его формированию не могут быть полностью одобрены. Не уточнены многие замечания депутатов, в том числе от Донецкой области Представителя Президента в Донецкой области Смирнова. На

предложения области, представление в Верховный Совет, Кабинет Министров и Минфин 28 апреля, не получен даже отрицательный ответ.

В проекте волевым путем завышены основные источники доходов, что делает бюджет нереальным.

По Донецкой области отчисления от налога на добавленную стоимость завышены на 46 миллиардов рублей, а по налогу на доходы государственных предприятий - на 22 миллиарда. В результате бюджет области искусственно завышен на 14 миллиардов рублей. Нереальный налог на доходы предприятий коммунальной собственности /5 миллиардов/ и подоходный налог с граждан /1 миллиард/.

Нельзя считать обоснованными и размеры поступлений от платы за землю, так как ее ставки законом еще не определены. В целом доходная часть бюджета Донецкой области завышена на 23 миллиарда рублей. Вместо предусматриваемых 53 миллиардов рублей реально поступят только 28 миллиардов. В расходной части бюджета не учтены различие регионов, экологическая обстановка, другие особенности, требующие больших материальных затрат.

Уважаемый Витольд Павлович! Кому, как не вам, проработавшему столько лет в Донбассе, знать беды и нужды нашего края, о которых может не ведать министр финансов?

Обращаю внимание на следующее. Первое. В Донецкой области обстановка катастрофическая. С 1990 года естественный

прирост населения - отрицательный. Только в 1991 году рождаемость на 100 человек населения снизилась на 0,7. За пять лет на 20 процентов возросла онкологическая патология. Высок - 825 случаев на 10 тысяч человек - травматизм. Повсеместно растет заболеваемость органов дыхания. Не приобретается инвентарь. Школы не строятся, не ремонтируются, большая их часть работает в три смены. При этом проект бюджета предусматривает на здравоохранение, образование и культуру в области на 19 миллиардов рублей меньше, чем необходимо.

Второе. Более 90 процентов из 5,3 миллиона населения области живет в городах и поселках. Отсюда - огромные объемы жилищно-коммунального хозяйства.

С повышением цен на электроэнергию в 5 раз, на воду - в 4 и так далее резко возрастает в местном бюджете доля расходов на дотации, капитальный ремонт жилья, благоустройство. На эти цели к 7 миллиардам рублей, предусмотренных проектом, потребуются еще 6 миллиардов.

Третье. Из 2,6 миллиарда рублей, необходимых по расчету на компенсацию населению разницы в ценах на топливо, предусмотрено только 1,3 миллиарда рублей. Уменьшить это наполовину жителям шахтерского края - несправедливо и было бы большой политической ошибкой.

Четвертое. Лишившись надежд на государственное жилье, люди начали строить его за счет своих средств. Это важное дело "на корню" губится Правительством. Из необходимых 126 миллионов рублей дотаций членам ЖСК на строительство в связи с либерализацией цен предусмотрено только 58 миллионов.

Пятое. На комплексную программу по борьбе с преступностью, укрепление дорожно-патрульной службы /от чего во многом зависит нормальное существование, а порой и жизнь граждан области/ выделяется на 700 миллионов рублей меньше необходимого.

Еще один момент. Выплаты на детей и дотации на важнейшие продукты - дело государственное. Во избежание нежелательных последствий из-за неравномерных возможностей областей такие выплаты следует производить за счет общегосударственного бюджета.

Уважаемые народные депутаты! Донецкая область, как и весь Донбасс, не нахлебник. Посмотрите таблицу 1. Область производит почти половину украинского угля, кокса, чугуна,

стали, проката /от одной пятой до четверти стальных труб/, цемента, шифера, электроэнергии, химической продукции; весь нафталин, ртуть, свинец, цирконий, цинк и многое другое.

А вот по уровню бюджетных ассигнований на одного жителя /таблица 2/ мы поставлены на далекое 20-е место. Разве это справедливо, разве это честно, уважаемый наш Президент?

По расчетам объем бюджета в области должен составить 78 миллиардов рублей. Это возможно при доведении ассигнования на одного жителя хотя бы до среднего уровня по Украине.

Донбасс никто не поставит на колени, и никому ставить не дано!

Производя 10,8 процента общественного продукта, 10,2 процента национального дохода, Донецкая область, где живет каждый десятый гражданин Украины, вправе требовать больше внимания и справедливого отношения.

Предложения области по бюджету передаю в президиум.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Щербині. Після нього виступатиме депутат Дудченко.

ЩЕРБИНА В.О., завідуючий кафедрою математичної фізики і обчислювальної математики Харківського державного університету /Радянський виборчий округ, Харківська область/. Уважаемые депутаты, уважаемый президиум, уважаемые члены Кабинета Министров! Выступая по поводу принятия обсуждаемого проекта бюджета, хочу выразить свою неудовлетворенность по двум позициям

- его доходной части и расходной части. Как видите, не хочу вас переутомлять, напрягать ваше внимание, затрагивая слишком обширный круг вопросов, и, повторяю, постараюсь быть предельно конкретным.

По доходной части меня не устраивает следующее. Мы с вами ввели налог на посредническую деятельность в пределах 70-75 процентов /прошу прощения, если я неточно помню цифру/, но сделали так, что наше государственное устройство позволяет уйти от налогообложения львиной части посреднической деятельности, которой занимается государственная торговля. Судите сами.

Те, кто часто имеет дело с реалиями нашей жизни, знает, что купить масло по 25 рублей в магазине - практически немыслимая вещь. Возможно, где-то в отдаленных областях и районах это и случается, но утверждаю точно - в Харькове нет.

Государственная торговля взяла на себя нелегкую обязанность отчитаться за реализованные объемы по этой цене. Фактическая же реализация происходит в параллельной торговле с увеличением в цене в 4-5, а то и в 6 раз, если говорить о Харькове. И эти деньги никак не облагаются. Более того - они сосредоточиваются в руках очень незначительной части населения

и не являются инвестиционными средствами. Эти средства идут на приобретение - опять-таки по завышенным ценам - предметов широкого потребления. Впрочем, я бы назвал их предметами узкого потребления, только для этого круга, начиная от машин иномарок и кончая престижными вещами типа кожаных пиджаков, дубленок и прочего, что сейчас модно. Но это факт, что деньги уходят от государства через потерю налогов и уходят от производителя, который получает ненастоящую цену. В данном случае - это сельское хозяйство. Государство платит дотации, а реализация, происходящая, повторяю, в параллельной торговле, никаким образом налогами не облагается.

Могу привести такой же пример с водкой, которая реализуется, якобы по 40 рублей бутылка. По какой цене она действительно реализуется, тоже всем хорошо известно. Каковы размеры этих доходов? По простейшей прикидке, только на водке - около 2 миллиардов рублей в год. Они не очень сложны, эти подсчеты того, сколько мы теряем. В целом речь идет о десятках миллиардов рублей в год.

Еще о доходной части. Не так давно выступал уважаемый депутат Рябоконь и сказал, что непродуманного предложения Вице-Премьера Ланового об освобождении цен Верховный Совет не допустит. Честно говоря, не понимаю: неужели депутат Рябоконь считает, что мы действительно в состоянии своими решениями ограничить рост цен? С нас уже давно дерут по рыночным ценам, ценам черного рынка, но только, повторяю, эти основные доходы остаются в соответствующих теневых структурах. Не могу

поверить, что наш Кабинет Министров и те, кто отвечает за торговлю, настолько наивны, что не представляют, как действительно распределяются эти средства. Более того, считаю, что столь долгую, большую терпимость по отношению к подобным вещам можно объяснить только известной заинтересованностью в существовании такого общегосударственного механизма.

Кроме этого, хотел бы обратить внимание и на расходную часть. Здесь говорили о сверхмилитаризованном бюджете. Посмотрите

- 100 с лишним миллиардов рублей на оборону составляют 10 процентов от доходной части бюджета. Если бы мне кто-то сказал, что мы доведем реальные расходы на военные нужды до 10 процентов, то я бы решил - ведь мы же попадаем после этого в какой-то экономический рай...

ГОЛОВА. Володимире Олександровичу, вибачте, але вашого регламенту вистачило тільки на доходну частину.

ЩЕРБИНА В.О. Ну, тогда я быстро заканчиваю.

53 миллиарда рублей капиталовложений предусмотрено по чернобыльским статьям, хотя не знаю, кто и как эти деньги потратит реально. Возьмите 53 миллиарда и разделите на 100 тысяч. Это же по 500 тысяч каждому застройщику из тех, кто хочет переселиться. Да какой он коттедж себе построит за эти деньги! 100 тысяч семей могли бы воспользоваться этими деньгами.

Понимаю, что не все идет на жилищное строительство. Не в этом дело. У нас существуют, опять-таки с помощью нашего Правительства, целые специфические структуры. Я лично симпатизирую

министру Борисовскому, ибо знаю приблизительно, что такое строительный комплекс, сколько нужно для того, чтобы держать вот эти структуры, которые сейчас работают крайне неэффективно, поглощают львиную часть фондов по строительным материалам и тоже уходят от налогообложения. Насколько это расточительно для нас - выделять такие колоссальные средства, детально не разобравшись в том, как они расходуются. Спасибо за внимание.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Дудченку.

За ним виступатиме депутат Рудик.

ДУДЧЕНКО В.І., голова ради Федерації профспілок Одеської області /Біляївський виборчий округ, Одеська область/. Уважаемые депутаты! Рассматривая второй раз проект бюджета, с огорчением приходится констатировать, что разработчики опять поставили перед собой главную задачу - не стабилизировать производство и оживить экономику, а сделать любой ценой бездефицитный бюджет и добиться зарубежных кредитов. Понятен соблазн залезть в долги и на момент сделать жизнь лучше. Хотя мне понятно также и то, что долги будет отдавать другое Правительство. Не имея такого тормоза, как ответственность за возврат кредитов, Кабинет Министров действует в угоду международным финансовым кругам, беспорядочно урезая расходы и усиливая пресс налогов.

Не буду перечислять все детали этого пресса, но давайте остановимся на том, что особо затрагивает интересы трудовых коллективов, и профсоюзы, естественно, не могут согласиться с таким подходом.

Статья 7 вводит налог на доходы учреждений культуры и спорта. Раньше мы его отменяли. А ведь только часть этих учреждений финансируется за счет бюджета. А остальные - их около 7 тысяч - за счет предприятий и профсоюзов. Отдыхали в этих учреждениях и оздоравливались миллионы людей. А сколько детей посещали различные кружки художественной самодеятельности и спортивные секции! При новом порядке хозяйствования все они в ближайшие год-два будут закрыты. Это я заявляю с полной ответственностью. То же самое произойдет и с почти бесплатными пионерскими лагерями и санаториями, домами и базами отдыха. Такого экономического давления они не выдержат.

Вот и возникает вопрос - и не риторический или популистский, как здесь говорили: что дает людям эта новая политика? Думаю, что нас спросят за это. Ну еще год-два мы сошлемся на партократов, что сейчас очень модно, или найдем каких-то других врагов. А затем нам придется отвечать.

Эта же статья вводит налог на доходы рабочих столовых. Предлагается также обложить налогом средства предприятий, используемые на техническое перевооружение и реконструкцию. Даже непосвященному человеку понятно, к чему ведет такое новшество. Не имея передовых технологий, конкурентно способной продукции, валютный долг не вернешь.

Далее. Налог на добавленную стоимость распространяется на мясо скота, птицы и полуфабрикаты из него. Следовательно, те цены, о которых говорил товарищ Лановой, надо будет умножить еще на коэффициент налога на добавленную стоимость.

Не пойму, зачем мы обсуждали первый раз этот проект? Тогда и в моем выступлении, и в выступлениях других депутатов говорилось, что в проекте бюджета предусмотрен уют только для государственного аппарата, армии, СБУ и МВД. Об этом вслух как-то уже даже неудобно говорить. Но я опять повторяю: сколько было упреков при существовании Союза, что центр, аппарат много берут, что происходит милитаризация экономики, а мы повторяем эти же ошибки, которые привели нашу страну к краху.

По сравнению с 1990 годом темпы роста расходов на органы государственной власти и управления возросли почти в 3 раза. Армия и Служба безопасности Украины, /я не знаю, от кого мы пытаемся защищаться/ получают из госбюджета 124 миллиарда рублей, на 32 миллиарда рублей больше, чем вся социальнокультурная сфера.

Или как можно согласиться, что при таком кризисе сельского хозяйства и предприятий, перерабатывающих его продукцию, из бюджета выделяется на социальное развитие и укрепление материально-технической базы села 33 миллиарда, а на поддержку фермерских хозяйств - всего 700 миллионов рублей. Как же при такой смехотворной помощи мы думаем их дальше развивать?

Я знаю вас, Андрей Васильевич, по работе в Одессе как здравомыслящего человека. Но я не могу понять, как вы могли согласиться о тем, что в новом варианте бюджета в валовом

национальном продукте ассигнования на социальную сферу почти не изменились, а расходы на органы власти возросли почти на 30 процентов, в том числе на правоохранительные органы - на 50 процентов. Не изменились и объемы финансирования строительства жилья. Можно сказать, жилищная проблема вообще никого не интересует. Что ж делать миллионам людей, стоящим в очереди на жилье, и особенно молодоженам? Мы лишаем их всякой перспективы.

Почему уменьшили компенсации в связи с подорожанием материалов индивидуальным и кооперативным застройщикам?

При первом обсуждении проекта я поднимал вопрос о дотации пионерским лагерям, на оздоровление детей в летний период. Немного нам помогли. Но скажу прямо, этих средств не хватает, учитывая повышение цен, и я просил бы Правительство еще раз вернуться к этому вопросу.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Рудику. За ним виступатиме депутат Жук.

РУДИК В.Н., голова Олевської районної Ради народних депутатів, голова виконавчого комітету /Олевський виборчий округ, Житомирська область/. Шановні народні депутати! Шановний Іване Степановичу! Уже піврічний досвід існування нашого суспільства, і в першу чергу виробництва, без бюджету підтвердив унікальний для світової практики факт -

можне проіснувати досить тривалий час фактично без грошей і без бюджету. Тобто практично наосліп, завдячуючи законам інерції та безмежному терпінню народу.

Звичайно, без бюджету жити далі неможливо. Але і з цим, що нам запропонували, ми довго не протягнемо.

Кажуть, песиміст - це добре інформований оптиміст. Які ж враження справляє на мене обговорюваний нами документ? І в даному варіанті превалює спроба одночасно розв'язати три проблеми.

Перш за все - це соціально захистити людей, забезпечити безбідне їх існування. Далі - наповнити бюджет настільки, щоб не допустити критичної межі дефіциту. І нарешті - створити умови для відродження підприємництва.

Безумовно, такі спроби вкрай необхідні і не викликали б якихось сумнівів, якби не цілий ряд "але". Про деякі з них скажу нижче. Зараз же вимушений зробити песимістичний висновок - одномоментно розв'язати задані вище проблеми не вдасться. Чимось усе-таки доведеться поступитися. Але чим саме?

Щоб прийти до якогось конкретного висновку, повинні визнати таку залежність. Коли панує економічний хаос, руйнуються господарські, територіальні зв'язки, а творці економічної політики нуртуються, не знаючи, як уникнути наростаючої небезпеки, то як не розкроюй видатки, все одно дірок не залатаєш. Ось чому черговий проект Державного бюджету України знову не вселяє оптимізму.

На превеликий жаль, наш Уряд функціонує за принципом "відібрати і поділити". Шкода, що історія нас так нічому і не навчила. Загальновідомо, що грабіжницька податкова політика руйнує суспільство більше, ніж мільйони політичних борців.

Візьмемо для прикладу податок на добавлену вартість, який згідно з цим проектом є основним джерелом доходної частини бюджету. Він становить 55,3 відсотка від загальної суми доходів. І в цьому я нічого поганого не бачу, якби не одне "але". Йдеться про те, що дійсним джерелом згаданого податку є не новостворена вартість, не зростання виробництва, а зростання цін, їх так звана лібералізація. Це, до речі, дуже вигідно для нашого Уряду, бо стрімке, ніким і нічим не регульоване і не обмежуване зростання цін стає, по суті, єдиним джерелом формування бюджету. Так званий доход на добавлену вартість свідомо використовується як тотальний оброк. Наведу деякі цифри. На сторінці 1 пояснювальної записки прогнозується, що цього року валовий національний продукт становитиме понад 2 трильйони карбованців; національний доход - 1 трильйон 779 мільярдів карбованців. А прибуток - 1,5 трильйона карбованців.

Цифри самі по собі величні і повинні б викликати радість, а може, і захоплення. Та знову пресловуте "але".

Давайте поміркуємо, що за цим стоїть - реальний капітал, зростання продуктивності праці, матеріальні здобутки? Чи високі податки та ціни? Бо чи можливе зростання обсягів названих показників за рік в десятки разів іншим шляхом, окрім пресловутої і такої рідної для Уряду лібералізації цін? Адже на початок

минулого року валовий національний продукт становив усього 493 мільярди карбованців. А на кінець цього року - він сягне аж за 2 трильйони карбованців.

І це при повальному скороченні і абсолютному падінні виробництва, про що так непогано казав сьогодні депутат Череп. Такі цінові здобутки нашого Уряду.

Народ України летить у прірву безвиході з причини вкрай непрофесійного керівництва економікою країни. Пора нашим урядовцям високого рангу не "підставляти" один одного під час публічних виступів і звітів на Верховній Раді, а робити щось конкретне.

По-перше, ніякі маніпуляції з так званим соціальним захистом ефекту не дадуть, якщо різниця ніж найнижчим і найвищими заробітками буде 50-80-разовою.

По-друге, і це головне, наша суверенність буде під наростаючою загрозою доти, доки не запрацюють стимули до праці, до інвестування. Людина працює тим краще, чим очевидніше результати цієї праці впливають на її життя. Це найголовніше кредо ринкової економіки.

І останнє. Державний бюджет не повинен бути золотопогонним. Це непосильний тягар для економіки, яка фактично в провалі, і для людей з податковим зашморгом на шиї. І бездіяльне лібералізоване ціноутворення не врятує нікого. Отож нам треба дуже серйозно проаналізувати ті видатки, які йдуть на ВПК і армію, на так звані базові галузі, залізними шлунками яких поглинається левова частка праці наших

співвітчизників, на утримання армії чиновників, яка перманентно зростає.

Хотів би сказати шановному депутату Щербині, що тільки одна програма по оздоровленню коштує 50 мільярдів карбованців. Пора знати професору, звідки беруться кошти.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Жуку.

ЖУК В.В., член Комісії Верховної Ради України з питань будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства /Сторожинецький виборчий округ, Чернівецька область/. Шановні депутати! Такі пізні строки розгляду проекту бюджету на поточний рік викликають різні думки. Можна було надіятися, що, затягуючи його прийняття, Мінфін та інші зацікавлені відомства підготували його настільки досконало, що залишається тільки одностайно проголосувати. Але детальне ознайомлення з проектом свідчить, що це не зовсім так.

Є багато статей, що викликають не тільки сумніви, але й заперечення. Не повною мірою відповідає проект бюджету і нормальному розвиткові окремих регіонів. Щоб не повторюватись, скажу тільки про Чернівецьку область.

У проекті Державного бюджету на 1992 рік видатки бюджету області передбачені в сумі 9,5 мільярда карбованців. У розрахунках не враховані кошти в сумі 1,5 мільярда карбованців на підвищення мінімальної зарплати, пенсій, стипендій,

100

соціальні виплати та на збільшення зарплати працівникам бюджетних установ відповідно до нашої постанови від 29 квітня 1992 року. Доходи до бюджету області визначені Кабінетом Міністрів України в сумі 9,1 мільярда карбованців з перевищенням видатків над доходами, дефіцитом на 380 мільярдів карбованців або 4 відсотки обсягу бюджету. Навіть за умови, що всі доходи, які надходять на територію області, будуть зараховані в розмірі 100 відсотків до місцевих бюджетів, максимальна сума доходів, що може бути мобілізована на території області, досягне 5,5 мільярда карбованців, що менше розрахунків Мінфіну на 4 мільярди.

Таким чином, перевищення видатків над доходами, дефіцит по бюджету області становитиме близько 5 мільярдів карбованців, або 47 відсотків обсягу бюджету. Це, звичайно, ставить нашу область у складне становище щодо фінансування діючої мережі бюджетних установ та соціального захисту населення.

Погодьтеся, що розрахункові цифри дефіциту 380 мільйонів карбованців або 4 відсотки, і фактичні 5 мільярдів або 47 відсотків - це не одне і те ж. Розрахунки підтверджуються даними про виконання бюджету за 4 місяці. За січень-квітень до місцевих бюджетів області надійшло всього трохи більше 600 мільйонів карбованців. У той же час видатки місцевих бюджетів на проведення першочергових заходів /заробітна плата, медикаменти, харчування, утримання бюджетних установ, соціальні заходи/ становили за цей період 1 мільярд 249 мільйонів карбованців, або вдвоє більшу суму. Для забезпечення фінансування цих заходів область вимушена була взяти у республіканському бюджеті короткотермінові позички в сумі понад один мільярд карбованців.

101

Хочу також відзначити, що ряд не до кінця продуманих дій здійснюють окремі посадові особи. Так, міністр освіти телеграмою від 6 травня повідомив трудові колективи закладів освіти про те, що квартальний перерахунок ставок і посадових окладів педагогічних працівників дорівнює середній зарплаті працівників промисловості, включаючи перший квартал 1992 року /знаючи, що механізму зазначених перерахунків немає/. Це спричинило певну дестабілізацію ситуації. У цьому вбачаю також провину й Кабінету Міністрів, який зволікав з розробкою зазначеного механізму, хоча зробити це був повинен до 15 травня. Затягує Кабінет Міністрів України і розробку механізму індексації балансової вартості до основних фондів державних підприємств та організацій у зв'язку з підвищенням цін, хоча сам собі визначив строк - 12 травня нинішнього року. А брак механізму також впливає на об'єктивну оцінку балансу бюджету.

Викликають певні запитання й деякі інші статті видатків. Депутати просили, щоб до статей видатків були дані певні пояснення і розрахунки, але, на жаль, цього не було зроблено, про що вже тут говорилося.

Багато є думок і пропозицій з приводу асигнування на утримання армії, де заплановані видатки становлять більше 20 відсотків усіх видатків. Багато це чи мало? Ніяких пояснень немає.

Як уже відзначалось, надто мало асигнувань виділяється на фінансування для нарощування виробництва товарів народного споживання. А це в сьогоднішній ситуації чи не найголовніше. Це можна сказати і про деякі інші галузі народного господарства.

102

І ще два слова про грошові виплати для малозабезпечених верств населення. По суті, все вірно і потрібно. Але як це має здійснюватися на практиці? Який механізм буде введено для того, щоб відокремити ту категорію сімей, які працюють, але не мають у своєму бюджеті двох мінімальних заробітних плат і повинні отримувати дотацію, від тих, які працюють у півсили, маючи певне надійне прикриття? Вони, по суті, паразитують. Але їх офіційний доход також становить менше 1800 карбованців на члена сім'ї. І вони за здоровим глуздом ці дотації не повинні отримувати.

Якщо ми знову зробимо зрівнялівку, як було при прийнятті Закону про пенсійне забезпечення, то це викличе незадоволення всіх чесних людей, які працювали і працюють у поті чола, але дотації отримуватимуть нарівні з тими, хто по-справжньому не знав ціну мозолям і поту.

Виходячи із сказаного, вважаю, що проект бюджету з

урахуванням пропозицій і зауважень може бути прийнятий.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Ми обговорюємо проект

бюджету України. Тому з тих питань, що виступав депутат

Звягільський від Донецької області, потрібні таблиці по

областях. Під час перерви подивіться ці таблиці. Але роздати

додатково 25 таб иць - то вони тільки відвертатимуть увагу депутатів. До речі, ми ж не проект бюджету Донецької області обговорювали... Оголошується перерва до 16 години.

103