ЗАСІДАННЯ ШІСТДЕСЯТ СЬОМЕ

Сесійний зал Верховної Ради Україні. 18 травня 1991 року. 16 година.

Засідання веде Голова Верховної Ради України ПЛЮЩ І.С.

ГОЛОВА. На площі біля Верховної Ради сьогодні знову зібралися медичні працівники та вчителі. З самого ранку вони просять слова. Ми знаємо, що у нас була ініціативна група, з якою за нашим проханням зустрівся Вітольд Павлович Фокін. Було прийнято відповідне рішення. Сьогодні вони продовжують просити слова. У нас немає змоги. Якщо буде така потреба, то Уряд зустрінеться. Сьогодні Вітольд Павлович інформував, що Віце-Прем'єр-міністр Слєпічев зустрічався з групою, мова йшла відносно механізму. Якщо є якісь вимоги /бо надходять такі записки/, то надамо слово народному депутату Гусєву при обговоренні проекту бюджету. Депутат Гусєв уповноважений висловити ще якісь міркування. Так чи ні? Ну, ми так і зробимо, щоб більше не писали записок і не чекали, що буде ще якесь прийнято рішення.

Продовжуємо обговорювати проект бюджету, щоб усе-таки сьогодні його прийняти. Зарає зареєструємось.

У залі - 346 народних депутатів. Вечірнє засідання оголошується відкритим. Продовжуємо обговорення.

Слово надається народному депутату Сальніченку. За ним виступатиме депутат Гусєв.

САЛЬНІЧЕНКО В.М., керуючий трестом "Рубіжанськхімбуд" /Рубіжанський виборчий округ, Луганська область/. Уважаемые народные депутаты! Уважаемый Председатель! Хочу высказать ряд замечаний по представленному на обсуждение законопроекту.

Первое. Предложенный процент дефицита госбюджета - нереальный. И мы с вами, уважаемые народные депутаты, должны осознать, что без определения внутреннего государственного долга, отвечающего именно реальностям сегодняшнего состояния экономики, ее финансовому кризису, мы элементарно не сможем обеспечить процесс производства во всех отраслях, особенно в промышленности. Поэтому считаю необходимым Кабинету Министров и Национальному банку разработать концепцию внутреннего государственного долга, разработать целевую инвестиционную программу, направленную на наращивание объемов производства, и представить Верховному Совету на согласование.

Только через наращивание объемов производства сможем укрепить финансовое состояние и оздоровить денежное обращение. Всякая теоретизация этих вопросов /имею в виду очередные бюджетные иллюзии нашего Правительства, а именно - идею практически бездефицитного бюджета/ приведет к полному краху экономики.

Верю, что этого финала не хотят ни Кабинет Министров, ни Национальный банк. Поэтому им необходимо пересмотреть свою

бюджетную политику. Конечно, поставленная цель бездефицитного бюджета может быть выполнена. Но цена, вероятнее всего, окажется неоправданно слишком высокой. А самое главное - что цель будет достигнута за счет дальнейшего ухудшения благосостояния людей, снижения уровня жизни пенсионеров, малоимущих, учителей и врачей, других работников госбюджетных организаций. А если и отступим от намеченных проектом бюджета контрольных цифр дефицита, то, я думаю, и Международный валютный фонд, на требования которого ссылался в своем докладе министр финансов Пятаченко, нас поймет. Ведь и для него, и для всего мирового сообщества это обойдется намного дешевле, нежели полный крах нашей национальной политики в Украине.

Второе. Поддерживаю решение Кабинета Министров и Национального банка о выдаче целевого факторингового кредита коммерческим банкам для выкупа у предприятий неоплаченных расчетных документов. Но в то же время предлагаю приводить это решение в исполнение только после проведения индексации оборотних средств на предприятиях, одновременно проанализировав причины возникновения задолженности. Если она объективная, то выкуп неоплаченных расчетных документов нужно проводить под малый процент, если необъективная, допустим, за счет необоснованного роста фонда потребления, то неоплаченные расчетные документы могут вообще не выкупаться или выкупаться под большой процент. То есть в данном случае подход должен быть дифференцированным.

Третье. В соответствии с Законом Украины о статусе и социальной защите граждан, пострадавших вследствие Чернобыльской катастрофы, лица, отнесенные к первой категории /это статья 20/, если они нуждаются в жилье, обеспечивается им во внеочередном порядке в течение года со дня подачи заявления.

Приведу пример. В настоящее время в Луганской области по линии местных Советов на очереди для улучшения жилищных условий состоит 370 таких семей. Для обеспечения их жильем необходимо 28 тысяч квадратных метров общей площади, на строительство которых требуется 468 миллионов рублей капитальных вложений.

Бюджет области такими средствами не располагает. Постановлением Кабинета Министров N393 о госзаказе и лимитах на 1992 год на эти цели не предусматривается выделение средств для Луганской области, несмотря на то что предприятиями области в Украинский фонд ликвидации последствий Чернобыльской катастрофы и социальной защиты населения только за январьфевраль текущего года перечислено 155 миллионов рублей.

Отсутствие возможности определения сроков обеспечения жильем указанных категорий населения ведет к нарастанию социальной напряженности в регионе. Да и слишком цинично будет звучать любое объяснение провала этого вопроса для членов общества "Инвалиды Чернобыля", часть которых так и не дождется квартир. Этих людей становится все меньше и меньше. Поэтому предлагаю Кабинету Министров сделать соответствующие перерасчеты по областям и разрешить использовать необходимую часть перечисляемых в украинский фонд средств на строительство жилья для указанной категории чернобыльцев.

И последнее. В прошлом году мы практически обманули, а вернее сказать, обокрали селян, которые по договору за автомашины сдавали мясо и зерно. Свои обязательства перед государством они честно выполнили, а государство - нет. Поэтому я выступаю сегодня с депутатским запросом к Президенту Украины Леониду Макаровичу Кравчуку и Премьер-министру Украины Витольду Павловичу Фокину с тем, чтобы восстановить справедливость и или отдать

машины по старым ценам с соответствующей дотацией из госбюджета, или проиндексировать сданную в прошлом году продукцию в ценах нынешнего года. Считаю, что в постановлении о введении этого закона такое поручение Кабинету Министров нужно будет записать, определив срок до 1 октября 1992 года.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Гусєву. За ним виступатиме депутат Рябченко.

ГУСЄВ В.І., директор середньої школи N 92 м. Донецька /Кіровський виборчий округ, Донецька область/. Уважаемые коллеги! Разница в реальном уровне жизни в различных регионах Украины сегодня достигает коэффициента 4. Причем, позиция "реальные условия жизни" существует во всех странах мира. Если, к примеру, рабочий кампании "Дженерал моторс" переходит из штата Флорида на работу, допустим, на Аляску, в контракте обязательно учитываются изменения в денежном содержании. Даже у нас, в бывшем Советском Союзе, в застойные годы существовали соответствующие коэффициенты - на Урале до 15 процентов, а на Севере - до 100 процентов от заработной плат.

Что же происходит у нас сегодня? Кстати, не пойму уважаемого Витольда Павловича: в частной беседе он говорит мне, что раньше были стабильные цены и не нужно было ни о чем думать, а сегодня имеем разные цены. Значит, должна быть региональная оплата труда бюджетников. Почему он не настаивает на этом - не понимаю.

Давайте посмотрим ситуацию в Киеве. Сегодня вареная колбаса /сам заходил, проверял/ стоит от 9 /это самая дешевая!/ - до 34 купонов. А в Донецке, например, самая дешевая уже стоит 26, зато дорогая - 57 купонов. Десяток яиц в Киеве можно приобрести за 12 купонов, а в Донецке - за 18-21 купон, причем в госторговле их практически нет. Зато на рынке они стоят уже 30-35 рублей.

Разницу в ценах по регионам мы наблюдали еще до 1 января нынешнего года. Только за первый квартал по Донецкой области, например, она подскочила в 10 раз, в то время как по Украине выросла в 7,5 раза! Появилась региональная разница в ценах.

Теперь по поводу проекта бюджета. Посмотрите, почему именно под дверями Верховного Совета сегодня стоят учителя и врачи из Донецка, Кривого Рога и Луганска? Да очень просто. Шахты Донецка, например, в прошлые годы давали 40 процентов городского бюджета. Что они дают в этом году? Ноль.

Далее. Возьмите крупные промышленные предприятия наших регионов, которые завязаны кооперативными связями с другими странами СНГ. В связи с государственным строительством на Украине

и в этих странах экономические связи рвутся с опережающей быстротой и абсолютно необоснованно. Наше Правительство, Верховный Совет, очень мало делают для того, чтобы эти связи сохранить.

Предприятия останавливаются. Это значит - нет никакой возможности собрать необходимые налоги в местные бюджеты. Люди отправляются в дополнительные отпуска, переходят на работу в полсмены и так далее.

Не учитывать реалий, которые сложились сегодня в промышленных областях, - губительно. Должен сказать: игнорирование государственными органами управления реалий промышленных областей сегодня может привести завтра к тем же процессам, которые в свое время развивались при игнорировании Правительством Союза интересов бывших республик.

Полностью согласен с депутатом Чорноволом: таких подходов не должно быть. За экономическими позициями не должны просматриваться политические. Но для этого Верховному Совету и нашему уважаемому Правительству нужно иметь мудрость и не допускать подобных ситуаций.

Поэтому предлагаю: бюджет в таком виде не принимать. Поручить Кабинету Министров совместно с представителями местного самоуправления в недельный срок уточнить проценты отчислений по промышленным регионам, прежде всего по Донецкой области.

Поручить Кабинету Министров до 1 августа 1992 года, совместно с органами местного самоуправления и Академией наук, разработать механизм отслеживания региональных различий стоимости жизни и учета этих различий в бюджетах органов местного самоуправления, в размерах социальных пособий - в пенсиях, стипендиях и тому подобное.

Кабинету Министров до 1 октября внести на рассмотрение Верховного Совета проекты соответствующих законодательных актов. До их введения в действие Кабинету Министров проводить доплаты к пенсиям, стипендиям, пособиям, к зарплате работников бюджетных организаций в соответствии со сложившимися различиями стоимости жизни в областях Украины. Уже теперь для этого можно использовать рост индекса цен по регионам, которыми владеет Кабинет Министров.

Уважаемые народные депутаты! Формирование бюджета сегодня из категории экономической превращается в нравственную. От того, как вы будете сейчас голосовать, зависит не просто поступление денег в местные бюджеты, но и то, насколько реально в данном регионе смогут купить колбасы или хлеба учитель, врач и так далее. Давайте думать и о другом. Нужно стимулировать развитие экономики, промышленности и ни в коем случае не закрывать предприятия.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Рябченку. За ним виступатиме депутат Яковишин.

РЯБЧЕНКО М.А., директор Криворізького цементно-гірничого комбінату /Довгинцівський виборчий округ, Дніпропетровська область/. Уважаемые народные депутаты! Уважаемые члены Правительства! Уважаемый Иван Степанович! О доходных статьях к бюджету.

Первое. Распределение остатков доходов на добавленную стоимость по регионам, предусмотренное статьей 10, приведет, на мой взгляд, к полному обнищанию промышленных регионов.

Высокая зарплата промышленников провоцирует рост цен на потребительскую корзину. Хотим мы того или нет, но в этих регионах по сравнению с другими пенсионеру, учителю, медику и прочим лицам, находящимся на бюджетном обеспечении, при равных ставках жить значительно хуже.

Несмотря на протест уважаемого Фокина Витольда Павловича, региональный коэффициент рассматривать необходимо. Такой механизм есть, изучив состояние дел в регионах и согласовав с местными Советами отчисления в республиканский бюджет с учетом полезности расходов, Кабинет Министров должен включать их в этот бюджет и по этим суммам доходов планировать расходы.

Второе. Уже сегодня на грани развала строительный комплекс, идет распад всей промышленности. Принятие в этих условиях бездефицитного бюджета - ошибка. Доходов не будет, тем более, что Кабинет Министров и Минторг ходят с повязкой на глазах, о чем здесь очень хорошо сказал народный депутат Щербина. Расходная статья

2 в социально-культурной сфере предусматривает расходы: на просвещение - 58,4 миллиарда рублей и на культуру - 14,8 миллиарда. Что здесь предусматривается? Ставки, оклады или зарплата в этих суммах расходов?

В предложенном проекте бюджета противоречива статья 17, где медики приравниваются к всеобучу по статье 52 Закона о просвещении. В пояснительной записке на странице 4 речь идет вновь о средней заработной плате. Как понимать эти вещи? Кстати, эта же ошибка заложена и в протоколе согласования действий стачечных комитетов с Кабинетом Министров.

Расходная статья 4, где предусмотрены расходы на "Спецатом" и прочие организации в размере 5,5 миллиарда рублей, требует выяснения. Предусматривает ли Кабинет Министров сохранить работу атомных электростанций? Не много ли у нас надзорных органов в разных отраслях хозяйства? Они же находятся в этом разделе, как говорится, все гамузом.

Проектом бюджета предусматривается содержание судебной власти, органов прокуратуры, законодательной, исполнительной власти.

Явно занижены расходы на судебную власть - 1,6 миллиарда, на законодательные органы - 0,7 миллиарда, а вот на исполнительные - значительно больше. Здесь завуалирована и Дума. У Кабинета Министров и Президента, к сожалению, не просматривается программа по исключению дублирующих структур и органов с рыночными механизмами внедрения. Расходы, очевидно, следует, как минимум,

уполовинить, наделив этот исполнительный орган правом отвечать за руководство, а не быть советником и распределителем контрольных функций с двумя математическими действиями: отнимать и делить.

Бездефицитный бюджет еще невозможен и потому, что есть нерешенные вопросы Кабинетом Министров по взаиморасчетам, на картотеках находятся все предприятия, возникают противоречия, противостояния, не предусмотрена политика цен, особенно с их отпуском на перспективу, с топливноэнергетическими ресурсами.

Необходима программа занятости населения в связи с распадом существующих крупных предприятий промышленных центров типа Кривого Рога.

Думают ли сегодня о том, как сделать полезным труд каждого, чтобы было что отчислять, а не потреблять и плодить иждивенцев, делая нищими производителей?

Кто будет налаживать народное хозяйство? Бюджет - зеркало происходящих процессов. Но оно, к сожалению, кривое. Перспективы не вижу. Нужна адресность дотаций. В государствах СНГ, как и в Украине, рождена масса посредников. В их число, к сожаление, попали Кабинет Министров, Дума и прочие ни за что не отвечающие структуры.

Идет развал, бумаготворчество растет, усложняется отчетность. Нужно менять подходы к управлению. Нужен анализ работы тех, кто находится на госбюджете. Кабинету Министров пора представить расчеты, исключив отклонения от законов.

Уважаемые народные депутаты! Видение мое такое: новый бюджет сможет составить только новый исполнительный орган. Отсюда вывод: вопрос о недоверии Правительству становится злободневным и своевременным.

Благодарю за внимание.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Яковишину.

ЯКОВИШИН Л.Г., директор Бобровицького радгоспутехнікуму /Козелецький виборчий округ, Чернігівська область/. Шановні депутати! В Україні, як і в усіх цивілізованих країнах, повинна бути державна підтримка сільськогосподарських товаровиробників незалежно від форм власності та господарювання. В проекті бюджету цієї турботи держави не видно, весь тягар покладається на споживача - народ України.

Щодо сільськогосподарського виробництва, його паритету з іншими галузями народного господарства дозвольте зауважити таке. Порівняно з 1991 роком вартість матеріально-технічних ресурсів і послуг для села станом на квітень 1992 року зросла відповідно в 25 і 15 разів. Значно зросли також і відрахування в різні фонди, які відносяться на собівартість сільськогосподарської продукції. Вартість матеріалів і робіт по капіталовкладеннях за останніми даними зросла майже в 24 рази. Якщо врахувати зростання оплати праці сільськогосподарських працівників порівняно з 1991 роком лише в 7,5 раза, то з цих причин загальна сума факторів на

прогнозований обсяг виробництва становить майже 650 мільярдів карбованців. В цих умовах, що фактично склалися, від продажу державі у 1992 році сільськогосподарських продуктів господарства одержать лише 8,3 мільярда карбованців прибутку. В 1991 році ця цифра становила 18 мільярдів, а на покриття витрат на розширене відтворення необхідно додатково фінансових ресурсів понад 310 мільярдів карбованців.

Навіть з урахуванням наданої відповідно до відомого Указу Президента України допомоги в розмірі 58 мільярдів не вистачить коштів для сільськогосподарського виробництва в сумі 237 мільярдів карбованців, які сільське господарство, хочемо ми того чи не хочемо, повинно одержати.

Шляхи вирішення цього питання очевидні: або підвищення договірних цін та дотацій з бюджету на це підвищення, або встановлення вільних договірних цін на всю продукцію, яка надходить на ринок, і державні ресурси та дотації споживача. Як буде вирішуватися ця проблема, з проекту бюджету не видно. Передбачені проектом бюджету кошти на відшкодування подорожчання племінної худоби та на державну підтримку фермерських господарств і колективних господарств у сумі 2 мільярди карбованців становить дещо менше одного відсотка потрібної суми. В цьому плані Уряду слід подумати про механізм захисту громадян України в умовах формування вільних цін на продовольство, щоб знову не шукати винних серед керівників сільського господарства, як це мало місце на початку цього року.

У скрутне становище поставлені також підприємства та організації агропромислового комплексу по обслуговуванню сільськогосподарського виробництва, хоча в 1992 році вони оподатковуються за ставкою 9 відсотків.

Є ще одне питання, що стосується проекту бюджету. Законопроектом про плату за землю передбачено відшкодування землеволодільцям і землекористувачам пов'язаних із господарюванням витрат за землю гіршої якості за рахунок коштів плати за землю. В той же час представлений проект бюджету на 1992 рік по видатках кошти для цього не передбачає.

Плата за землю врахована в сумі понад 6 мільярдів карбованців. За розрахунками спеціалістів сума таких виплат господарствам гірської, передгірської та поліської зон /без об'єктивних причин витрати на виробництво тут значно вищі, ніж в інших зонах України/ за рік ставлять 6,3 мільйона карбованців. Тому для вирівнювання економічних умов для сільськогосподарських товаровиробників, які знаходяться в несприятливих для нормального господарювання зонах, в умовах ринку потрібні такі дотації.

Слід було б переглянути і таке питання. Проектом бюджету передбачено, що всі джерела формування позабюджетних коштів міністерств і відомств повністю зараховуються в доход бюджету. Зокрема, в сільському господарстві повинно бути створено за рахунок собівартості фонд фінансового регулювання для забезпечення фінансування інвестицій і підтримки підприємств, що зазнають

фінансових утруднень з не залежних від них причин. Це стосується і створення спеціального фонду позабюджетних коштів для забезпечення фінансування науково-дослідних робіт.

Включення до бюджету коштів зазначених фондів не дозволить проводити фінансування інвестицій в економічно слабких господарствах та в необхідних розмірах фінансувати галузеву науку.

Дякую за увагу. Особисто я за поданий проект бюджету в цілому голосувати не буду.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Лобачу. За ним виступатиме депутат Рева.

ЛОБАЧ В.І., голова Лисичанської міської Ради народних депутатів, голова виконавчого комітету /Лисичанський виборчий округ, Луганська область/. Уважаемые депутаты! Иван Степанович! Пан Пятаченко и все разработчики этого проекта бюджета, которые сегодня сидят на втором этаже! Для вас я хотел зачитать письмо, которое было направлено на имя Президента женщинами нашего города и побывало в аппарате Президента, затем в Кабинете Министров и пришло в мой адрес как председателя исполнительного комитета.

"Уважаемый Леонид Макарович! Спросите у нашего депутата Лобача, что он сделал на сессии, будучи депутатом, чтобы поднять жизненный уровень трудящихся города Лисичанска. Пусть он только честно расскажет, как живется людям.

Экологическое обследование показало, что выбросы в атмосферу предприятий города способствует развитию раковых заболеваний. У

нас рождается много детей-инвалидов, а полки магазинов пустые. За молочными продуктами очереди, овощей нет, масла нет, других продуктов питания нет. Суббота, воскресенье - лисичане мечутся в поисках продуктов".

Поэтому сегодня я хотел бы честно с этой трибуны сказать и министру Пятаченко, и всем разработчикам этого проекта бюджета: до тех пор, пока в местных Советах, начиная с области и заканчивая сельским Советом, не будет денег, никаких гарантий социальной защищенности у людей нет и не будет.

Здесь говорил товарищ Пятаченко о том, что он за законы. Я тоже за закон. Поэтому формирование местных бюджетов должно идти на основании Закона о местных Советах народных депутатов, местном и региональном самоуправлении. И когда будет ставиться вопрос о бюджете, я бы просил в первую очередь внести пункт "г" постановления, проголосовать за то, что формирование бюджета местных Советов должно происходить на основании данного закона.

Второе. Без бюджета не может обойтись ни республика, ни местные Советы. Но утверждая сегодня Республиканский бюджет, мы утверждаем обкрадывание местных Советов.

Понимаю, что необходимо и вступление Украины в Международный валютный фонд. Но только не за счет местных Советов. Ведь дефицит, который сегодня есть в местных Советах, составляет 60 процентов.

Это та реальность, которая есть.

Или другое. Мы говорим о доходной части контингента на добавленную стоимость и плюс на доходы и должны сказать честно: вам, товарищ Пятаченко, поставлены реальные цифры. Но в связи с тем, что в июне будет увеличена в два раза стоимость труда, тут все правильно заложено. Только сегодня честно необходимо сказать об этом всем.

Я голосовал бы за этот проект бюджета, если бы были учтены хотя бы те замечания, о которых мы говорили. Мы говорили: есть регулируемые налоги, которым отведено свое место в Законе о местных Советах народных депутатов, местном и региональном самоуправлении, а также в Законе о бюджетной системе. Ну зачем мы сегодня касаемся еще налога на доход в расчете на жителя? Ведь это записано в Законе о местных Советах народных депутатов, местном и региональном самоуправлении, что подоходный налог является нерегулируемым.

Мы говорили, что взимание налогов должно идти по одноканальной системе. Давайте так и делать: идет по одноканальной системе и доходит до республики. Сегодня часть бюджета идет прямиком, потому что в областях дефицит бюджета составляет 60 процентов. И из Республиканского бюджета это все компенсируется, то есть идут подачки непосредственно в области. Сегодня нашей Луганской области выделен самый низкий процент отчислений от налогов в местный бюджет, он составляет 18 процентов. Не имея нормативов, мы вынуждены питаться подачкой в 60 процентов. Луганская область по финансовому обеспечению на одного жителя стоит на 23 месте. Поэтому если мы будем утверждать бюджет, то голосовать нужно только постатейно.

Мы - представители угольного региона. С введением в текущем году системы налогов и дополнительных льгот возникают проблемы с формированием доходной части бюджета городов и районов, которые имеют угольную промышленность. Потери местных бюджетов в связи с этими льготами на добавленную стоимость для угольников составляют для области 14 миллиардов. Если это льготы, предоставленные Правительством, если это государственные предприятия угольной отрасли, то давайте их будем дотировать из государственного бюджета, а не из местных бюджетов. Ведь в отдельных угольных городах, где кроме угольной отрасли ничего нет /и здесь выступали представители от угольных регионов - Донецкой, Луганской, Днепропетровской области/, существует отрицательный бюджет.

Поэтому у меня предложение такое. Сегодня выступают представители регионов и говорят о том дефиците бюджета, который есть. И все должны понять правильно - и наши избиратели, и депутаты, что не может быть никаких сепаратистских движений, ни восточных, ни западных. Предлагаю: без согласования с областями этот проект бюджета не может быть принят.

Спасибо.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Реві, 249 округ, Республіка Крим. За ним виступатиме депутат Романов.

РЕВА В.М., перший віце-президент Української державної корпорації автомобільного транспорту /Феодосійський виборчий округ, Республіка Крим/. Уважаемый Иван Степанович! Уважаемые народные депутаты! В четвертый раз мы рассматриваем проект бюджета Украины, и уже кажется, нет другой альтернативы, как принять его. Так ли это? Думаю, нет. В предлагаемом сегодня проекте по сравнению с предыдущим есть некоторые изменения. Но в то же время заметно завуалированы некоторые тенденции, острые вопросы, которые были отмечены во время прошлого обсуждения. Об этом сказал и депутат Дорогунцов, говоря о Думе.

Хотел бы затронуть и проблемы автомобильного транспорта Украины. Если ранее в проекте предусматривалось отдельной строкой выделение 3,3 миллиарда рублей на его финансирование при потребности 16,6 миллиарда рублей на дотацию и 6,3 миллиарда на капитальные вложения, то сейчас статьей 16 проекта выделено дополнительное финансирование лишь за счет местных бюджетов организациям жилищно-коммунального хозяйства, автомобильного транспорта, метрополитенов и морского флота. 37,5 миллиарда рублей на всех. Механизма реализации и распределения этой дотации нет. Нормально ли это?

Транспортники Украины за первый квартал текущего года по сравнению с прошлым годом увеличили дохода более чем в шесть раз. Но при галопировании цен на подвижной состав и топливо /цена на бензин уже сейчас составляет от 12 до 20 рублей за литр/ отрасль оказалась на грани остановки. Только объединение "Крымавтотранс" задолжало предприятиям компании "Укрнефтехим" на сегодняшний день более

30 миллионов рублей. Без денег сегодня стоят ялтинские и бахчисарайские автобусные парки. При тарифах на проезд в городском автобусе 50 копеек фактические затраты составляют 5 рублей 47 копеек, при тарифе 4 рубля за километр в такси фактическая затрата составляет 12 рублей. Только эксплуатация легковых таксомоторов дает более одного миллиона убытков в сутки. Автомобиль "Волга", например, или автобус "ЛАЗ" сегодня стоят более миллиона рублей, тогда как год назад их стоимость составляла от 25 до 50 тысяч рублей.

Мы понимаем, что, устанавливая твердые тарифы, Правительство таким образом дает социальные гарантии нашим гражданам. Но в этом случае должны быть выданы и соответствующие компенсации. Наши расчеты представлены Минфину, они признаны, и удивительно, как Правительство вместо 21,3 миллиарда рублей предусмотрело выделить дополнительно лишь 2,3 миллиарда рублей и хочет решить этот вопрос. Сегодня на предприятиях отрасли нет возможности покупать топливо, подвижной состав, нечем платить людям зарплату. По автобусному обслуживанию мы сейчас возвратились на уровень 1975 года.

До 1 июня приостановлена забастовка работников автотранспортных предприятий. Нерешение этих проблем может привести к ее возобновлению с вытекающими отсюда последствиями.

Где найти источник средств?

Я бы предложил, например, получить их за счет сокращения военных расходов. Стране, не имеющей пока еще собственной военной доктрини, выделять на эти цели 26 процентов бюджета просто непозволительно.

Поэтому без решения вопросов, о которых я сказал, принимать бюджет нельзя.

Спасибо.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Романову.

РОМАНОВ Ю.С., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України у питаннях екології та раціонального природокористування /Жовтневий виборчий округ, Одеська область/. Уважаемые народные депутаты Украины! К сожалению, Кабинет Министров не выполнил нашего решения, которое было принято в апреле и касалось расшифровки. В соответствии с ними можно было бы рассматривать бюджет. Вчера, общаясь с избирателями, я еще раз убедился, что наше население фактически находится в отчаянии. Сегодня по госбюджетным организациям мы должны будем изменить объемы заработной платы, и цифры, о которых я уже говорил от микрофона, в частности по образованию и науке, культуре, здравоохранению, фактически означают необходимость значительного сокращения задействованных там сотрудников: врачей, медперсонала, преподавателей, научных работников... С этим согласиться нельзя.

Наконец, четко была определена индексация накоплений, имеющихся у промышленных предприятий, колхозов, совхозов, научных организаций, учебных заведений. Необходимо точно определить объем фонда заработной платы при данном финансировании. Ведь получается, что мы все время плетемся в хвосте сложившейся ситуации.

Хочу высказать следующие предложения. Они довольно скромные, но тем не менее позволят хотя бы немножко идти с опережением цифр, которые нам предлагаются в проекте бюджета.

Прежде всего об образовании. Исходя из Закона об образовании, необходимо выделение на эти цели не менее 113 миллиардов рублей или точнее - 113,9. Науке в целом необходимо выделить не менее 46 миллиардов рублей. Наука высшей школы оказалась вообще в крайне опасном положении. Фактически основной потенциал оказывается без нормального финансирования. На науку высшей школы необходимо выделить не менее 7 миллиардов рублей.

Совершенно непонятная ситуация складывается с Министерством по охране окружающей природной среды. Несколько дней назад говорилось о его проблемах. Но в проекте бюджета закладываются те же 500 миллионов при полном изменении индексации объемов финансирования. Считаю, что это недопустимо.

По просьбе Представителя Президента в Одесской области Симоненко хочется коснуться еще одного вопроса - относительно выделения процентов по доходам от предприятий по акцизному сбору и добавочной стоимости.

сегодня в Одессе складывается очень тяжелая ситуация. Мы находимся под влиянием очень неблагоприятных погодных условий, связанных с засухой. Такого не было по крайней мере несколько десятилетий. В связи с этим предлагается процентную ставку от доходов предприятий установить на уровне 70 процентов. Согласиться с процентной ставкой по акцизному сбору и отчислениям от добавочной стоимости порядка 65 процентов.

Таким образом здесь можно найти соответствующие финансы. Мне кажется, мы должны иметь расшифровку расходов по армии. Очевидно, за счет расходов на оборону мы сможем значительно улучшить ситуацию, связанную с общим финансированием. Еще раз акцентирую ваше внимание на приоритетности финансирования образования, науки, медицины, охраны окружающей природной среды. В целом, думаю, принимать такой бюджет нельзя. Можно и необходимо обязать Кабинет Министров до 1 июня все-таки выполнить наше решение с тем, чтобы в дальнейшем можно было рассмотреть уточненный проект бюджета.

Благодарю за внимание.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Яценку від Комісії з питань Чорнобильської катастрофи. За ним виступатиме депутат Чепурний.

ЯЦЕНКО В.М., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань Чорнобильської катастрофи /Коростенський виборчий округ, Житомирська область/. Шановні колеги! Насамперед я не погоджуюся з формулою депутата Осадчука стосовно зруйнованої економіки. Маємо великі негаразди, це так, але вона не зруйнована. Не можу також погодитися з тим, що головне

сьогодні - це врятувати нашу державу, оскільки їй ніхто не загрожує, ніхто її не захоплює. Єдине, від чого можемо її сьогодні захищати, - це від нашого невмілого керівництва. У нас немає єдиної, зрозумілої всім економічної політики, яка б цементувала навколо себе нашу економіку.

Немає її і в Основах національної економічної політики, запропонованих Президентом. Немає і в тій програмі, яку ми подали до Міжнародного валютного фонду, немає і в проекті бюджету. Над чим так напружено і такий тривалий час працювала комісія, невідомо. Зберігся старий підхід. Більше того, запропонований проект бюджету містить все менше інформації. Кілька статей завуальовано - відносно утримання державного апарату, "Спецатома" та інших спеціальних частин.

Щодо чорнобильської проблеми. Ми не думаємо, що доб'ємося більше 12 відсотків, хоч це вкрай недостатньо. Але вважаємо, що 85 мільярдів карбованців треба залишити саме на соціальний захист населення. Таким чином, перенести його в перший розділ. Отже, матимемо бюджет, спрямований на соціальний захист населення /як і записано, до речі, в нашому попередньому рішенні по бюджету/. І ми наполягаємо на тому, щоб не виділяти кошти окремо, в тому числі й на капіталовкладення.

Оскільки коштами розпоряджається Мінчорнобиль України, то я думаю, що він зможе правильно розподілити ті самі мільярди карбованців для того, щоб надійно захистити людей.

Згідно зі статтею 6 Закону про правовий режим території, що зазнала радіаційного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, фінансування робіт по запобіганню наслідків аварії здійснюється за рахунок коштів бюджету республіки, а також інших фінансових надходжень. Для цього в системі банків України створюється кредитно-фінансовий банк "Чорнобиль". Таким чином, треба створити банк "Чорнобиль".

Замість цього Уряд створює нікому не відомий "Фонд Чорнобиль". Створюючи банк, ми зможемо також активно залучати до вирішення питань по подоланню наслідків аварії та захисту населення, інші фінансові надходження.

У нас виникає безліч фондів, які допомагають чорнобильцям, але вони не контролюються сьогодні й використовуються на власний розсуд.

Ми не погоджуємося з тим, що треба фінансувати метрополітени, авіалінії, залізниці і так далі. Адже нині заробітна плата начальника невеличкої дистанції на залізниці /йому підпорядковано 300 чоловік/ перевищує заробітну плату Прем'єрміністра України за рахунок знову ж таки бюджетних асигнувань.

Ми домовились і прийняли таке рішення, що сьогодні разом з бюджетом нам запропонують також механізм формування заробітної плати управлінського персоналу. Сьогодні /ще раз підкреслюю/ голови місцевих Рад народних депутатів, представники Президента на місцях одержують заробітну плату набагато меншу ніж керівники відповідних підприємств. І знову створюється кадрова проблема. Не перелічую інші спеціальності. Треба обов'язково ввести розділ інвалютних надходжень.

Відносно надзвичайного стану. Дійсно, ми дедалі більше спостерігаємо безладдя. Надзвичайний стан економіки України вкрай необхідний. За будь-яких умов бюджет формується насамперед з доходної частини. Ми повинні зацікавити виробників, зняти кінець-кінцем граничний рівень рентабельності, ввести прогресивні податки на рентабельність, переглянути податкову політику за підсумками першого півріччя, дати можливість заробляти гроші.

Сьогодні товари панують над грішми. Повинно бути навпаки. Потрібно зняти всі ліцензії, квотування і так далі. Весь світ вільно торгує, переходить на вільні економічні зони. Обмежуючи, чіпляючи на наші кордони замки, ми стримуємо підприємництво. Зрештою, треба зрозуміти: наскільки динамічне життя, настільки повинен бути й динамічний наш бюджет. Ми маємо орієнтуватись на нове життя, вносити відповідні зміни і корективи.

Дякую.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Чепурному від Комісії з питань агропромислового комплексу. За ним виступатиме депутат Барабаш.

ЧЕПУРНИЙ А.Г., голова Комісії Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу /Куп'янський виборчий округ, Харківська область/. Уважаемый Иван Степанович! Уважаемые депутаты! Депутат Яковишин сказал, что для того чтобы вести сельскохозяйственное расширенное производство, нам нужно в год за реализацию продукции дополнительно иметь порядка 237 миллиардов рублей. Эти деньги можно получить двумя путями - или по дотации на закупочные цены сельскохозяйственной продукции, или применить новые, совершенно свободные цены, которые опять-таки будут дополнительно гарантировать получение 237 миллиардов рублей.

Я хочу проанализировать. В связи с тем, что в проекте представленного бюджета нет этих 237 миллиардов, чтобы дотировать сельскохозяйственную продукцию, Правительство четко нам говорит, что колхозники или фермеры, рабочие совхозов должны отпустить, то есть выставить цены, которые обеспечат им расширенное производство своей продукции.

Давайте посмотрим на это реально. Для того, чтобы получить дополнительно 237 миллиардов рублей, нам нужно повысить цены на сельхозпродукцию в таких размерах: зерно должно стоить 6,5 тысячи, хлеб 12 рублей за килограмм, подсолнечное масло -45-50 рублей, мясо - 190-250 рублей, молоко - 19-20 рублей. Меньше стоить не будет. Может ли наш народ выдержать такие цены? Ни в коем случае! Почему? Потому что из бюджета семьи на приобретение продуктов питания расходится 70 процентов.

Учитывая то, что мы имеем среднюю заработную плату на уровне 2 тысяч рублей, прожить на эти деньги население не сможет. Если же мы не увеличим сумму реализации, то есть расчетную цену, то мы приведем сельское хозяйство к убытку.

В Соединенных Штатах Америки существует так называемая "залоговая цена" на сельскохозяйственную продукцию. Это минимальная цена, которая обеспечивает расширенность производства. Так вот, эта залоговая цена у нас тоже должна быть. Если ее не будет, то уже сегодня, даже получив 59 миллиардов рублей согласно Указу Президента, мы через полмесяца останемся совершенно без копейки.

Проанализирую свободные цены на сельскохозяйственную продукцию с 1 января. Расчетные цены на говядину были 35 рублей за килограмм, или 35 тысяч рублей за тонну. Средняя реализационная цена в результате нажима со стороны администрации области и района составила не 35, а всего-навсего 22 рубля. И доходы колхозов за счет этого уменьшились за 4 месяца на 13 миллиардов рублей. Их нужно восстановить, эти 13 миллиардов. А сегодня неплатежи по колхозам и совхозам составляют 35 миллиардов рублей. Поэтому теми 59 миллиардами мы погасим наши неплатежи и останемся без копейки.

Правительство должно сделать окончательный вывод: или производить дотации на сельскохозяйственную продукцию /тогда нужно менять проект бюджета/, или все-таки установить залоговую цену как закупочную цену на сельскохозяйственную продукцию, которая должна гарантировать минимальное расширенное воспроизводство сельскохозяйственной продукции. Другого пути нет. Все остальные пути ведут к полному краху сельскохозяйственного производства.

И последний вопрос. Два дня назад мы приняли законодательный акт по индексации оборотных средств государственных предприятий промышленности. Я задавал министру финансов вопрос: почему исключены колхозы, совхозы, фермеры? Мне сказали, что как будто нет даже норматива оборотных средств в колхозах и совхозах.

Как же их нет? Ведь оборотные средства нормируются в каждом предприятии. И на те оборотные средства, которые сегодня существуют в колхозах и совхозах, просто невозможно жить. И они вырастут не в 4 раза. Индексировать их нужно минимум в 10-12 раз, потому что растет беспредел в ценообразовании на горюче-смазочные материалы и все комплектующие для сельского хозяйства. Этот вопрос Правительству необходимо немедленно решить.

Спасибо за внимание.

ГОЛОВА. Слово надається від Комісії з питань економічної реформи і управління народним господарством депутату Барабашу. Потім будемо радитись.

БАРАБАШ О.Л., секретар Комісії Верховної Ради України з питань економічної реформи і управління народним господарством /Жовтоводський виборчий округ, Дніпропетровська область/. Шановні колеги! Ми сьогодні з глибоким сумом повинні констатувати, що поданий проект бюджету з усією однозначністю свідчить, що і Кабінет Міністрів, і Президент, і ми з вами опинилися в стані розпачу, розгубленості, не знаємо, що робити з нашою економікою.

І я так думаю /і це думка нашої комісії/, що немає жодної підстави погоджувати цей проект бюджету. Перш за все в силу декількох принципових, концептуальних його вад.

Насамперед, це пріоритет економічного розвитку нашої держави. Є три пріоритети, які передбачає кожен бюджет: розвиток підприємництва, соціальний захист і фінансове здоров'я, тобто дефіцит бюджету. Тільки благополучна, глибоко благополучна країна може дозволити собі розкіш задовольняти ці три пріоритети. У важкі часи для економіки треба щось вибирати.

На мій погляд, Міністерство фінансів, Кабінет Міністрів зробили найгірший вибір - це бездефіцитний бюджет. По-перше, це, безумовно, "липа". І можна обманути Верховну Раду, можна обманути навіть український народ, що ми маємо бездефіцитний бюджет. Але ж фахівців з Міжнародного валютного фонду ви не обдурите. Можу вам на цифрах показати, що тут прихований дефіцит бюджету на декілька сотень мільярдів карбованців!

На мій погляд, потрібно було обирати один пріоритет - найголовніший. Розуміючи, що й соціальний захист - це пріоритет, і розвиток підприємництва.

На сьогоднішній день у нас є ВНП. Як він поділяється? 56 відсотків іде через бюджет. Якщо сюди додати приблизно, за моїми розрахунками, 600 мільярдів карбованців фонду заробітної плати виробничної сфери, якщо додати позабюджетний пенсійний фонд, якщо сюди додати, скажімо, інші фонди, то для підприємництва не залишається ні карбованця взагалі власних коштів підприємства. Плюс до цього 28 відсотків вираховано, хоч ми приймали 18 відсотків, 28 відсотків ставки податку на підприємство. Що ми робимо? Через три місяці Міжнародний валютний фонд все одно не прийме, у нас з'явиться соціальна загроза суспільству і не буде підприємництва. І навіть дії нашого Уряду, в тому числі керівництва Верховної Ради, свідчать саме про ці пріоритети. На сьогоднішній день Президент досі не підписав два закони - Закон про антимонопольну діяльність і Закон про оренду - найбільш прогресивні, які б рухали економічну реформу. Але навіть прийнятий антимонопольний закон не виконується в жодній своїй постанові, в жодному своєму пункті. І головний з них - про ліквідацію галузевих структур управління. Вже минуло два місяці, а на них плануються мільярди коштів із бюджету.

І безпрецедентна частка ВНП іде на управлінський бюджет - 52,6 відсотка - жоден бюджет у світі такого не знав. Це означає пріоритет, який вибрав Кабінет Міністрів, щоб побільше розподіляти. Нарешті, Закон про індексацію грошових доходів населення. Що ми робимо вигляд і ховаємо голову в пісок, начебто тут і проблем немає? Є закон, але ми його не виконуємо. Давайте зменшимо, давайте індексувати не два, а один, давайте не на 100, а на 150, але ж індексацію треба робити.

Другий концептуальний момент - регіональна диференціація. У нас в комісії немає одностайної точки зору, але, за моїми розрахунками, від середньої норми відрахувань до місцевого бюджету Донецька область не добирає 34 мільярди карбованців, Дніпропетровська - 14,5, Запорізька - 13,5, Луганська - 6 мільярдів карбованців. Це - чотири області, які "несуть" на собі всю Україну. Що ми робимо?

Зараз в Україні вирішується питання про підвищення середньої заробітної плати в галузі освіти. Але ж на 70 процентів освіта, а народна освіта - на всі 100 процентів фінансується з місцевих бюджетів, а не з республіканського. На 100 процентів комунальні господарства фінансуються з місцевих бюджетів, на 90 відсотків - охорона здоров'я. Добре бути Вітольду Павловичу Фокіну добреньким, сказати вчителям, що зарплата буде 2. 700. Але вчителям платити повинні Пустовойтенко, Лобач, Кушнарьов і так далі. Невже не розуміє Уряд, що він робить? Він поступово гробить і комунальне господарство, і охорону здоров'я, і освіту, тому що в цих галузях не залишається жодної копійки. Якби навіть 5 процентів від союзних податків залишалося в моєму місті, у Жовтих Водах, - це були б Арабські Емірати. А в них там залишається нуль.

І останнє. Вітольд Павлович Фокін уже п'ятий раз подає нам на розгляд проект бюджету. Два з них фактично не виконані, два були повернуті, і ми ще робимо вигляд, начебто будуть якісь зміни. Народжений повзати літати не може!

Безумовно, це халтура, і тут немає про що говорити, але повна некомпетентність Уряду повинна отримати свою оцінку. І якщо ми не приймемо рішення /мені це було ясно це півроку тому/, единого рішення, то, мені здається, тоді народу України залишається тільки одне: вимагати відставки Уряду і розпуску Верховної Ради як такої, що не здатна вирішити жодної соціальної проблеми для свого народу, крім власних, особистих.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Записалося на виступи 49 чоловік. Виступив 21 депутат. На ранковому засіданні виступили 37 народних депутатів. Уже йдуть повторення. От, наприклад, останній виступ шановного депутата Барабаша. Він усе розкритикував від комісії, а от запропонувати нічого не зміг, висловив тільки недовіру. Але, розумієте, ті часи, коли потрібна була тільки критика, минають. Це також треба, але критика сьогодні - не головне. Краще було б тих п'ять хвилин використати для суттєвої пропозиції. Отже, давайте порадимось. Будемо продовжувати чи все-таки закруглятись? Ще ж із заключним словом має виступити Міністр фінансів. І є в нас ще два питання, які треба розглянути сьогодні, щоб виконати графік роботи на 18 травня. Прошу вибачення, народні депутати Тризна, Богатирьова, Черненко, Півень

всього їх семеро від Донецької області - не виступили, але якщо я комусь з них надам слово, то, гадаю, все одно їх не примирю. Я вже надавав слово тим, хто подавав записки. Таких записок від Донецької області надійшло три. Отже, тим, кого уповноважувала область, ми слово надали, перевагу, правда, віддали Донецькій, Дніпропетровській, Одеській - там два депутати, Житомирській - виступ був від комісії.

Надходять пропозиції припинити обговорення. Хто за це, прошу проголосувати.

"За" - 238. Обговорення припиняється. Заключне слово надається Міністру фінансів України П'ятаченку Григорію Олександровичу.

П'ЯТАЧЕНКО Г.О., Міністр фінансів України. Вельмишановні народні депутати! З вашого дозволу я коротко хотів би відповісти на ті запитання, які були поставлені. Перш за все не можу обійти ту таблицю, яка сьогодні довго тут висіла і яку депутати мені подарували, щоб я її в обідню перерву вивчив. Я її вивчив. Якраз перед цим Прем'єр-міністр Вітольд Павлович Фокін сказав: "Як же так? Треба ж у цих нормативах розібратися!" Але як це доручення виконувати, краще не скажеш, ніж сказав виступаючий Вячеслав Максимович Чорновіл. Підтримую і поділяю його думку з цього питання. Але, подивіться, оскільки та

таблиця висіла, то я хотів би навести приклад, який ми взяли в обідню перерву для порівняння. Треба брати не те, що з бюджету, а треба брати /якщо ми аналізуємо на душу населення/ суспільні фонди споживання на душу за рахунок всіх джерел фінансування. Що ж тоді ми побачимо? А ми побачимо /у мене, правда, дані за 1990 рік, там тільки цінові фактори/, що Київ тут стоїть на першому місці, Ворошиловградська область - на другому і Донецька - на третьому місці, а не двадцятому. Ще є одне питання з цього приводу.

ГОЛОВА. Ворошиловградська область - це Луганська.

П'ЯТАЧЕНКО Г.О. Пробачте, я читаю за даними на 1990 рік, а в 1990 році у нас не було Луганської області.

Ще одне. Ви знаєте, що той прибуток, який використовується на соціальні заходи безпосередньо підприємствами, звільняється від оподаткування. Так от: за 1991 рік в цілому таких коштів від прибутку спрямовано на ці заходи 14 відсотків. У тому числі по Донецькій області 18 відсотків /вона знаходиться на другому місті після Дніпропетровської/.

Повністю поділяю точку зору депутатів, які вважають, що настав час шукати вихід саме в структурних змінах економіки. Якщо ми розглянемо їх, а це наша програма, то там є відповідні проекти в галузі сільського господарства, енергетики, екології, медицини й інших розділів. Якщо наші зусилля будуть спрямовані на це, то будуть розв'язані і проблеми екології, і фінансових ресурсів, які надійдуть до бюджету...

В цілому, зі всіма зауваженнями, внесеними депутатами, треба погодитись. Ми їх врахуємо при доопрацюванні.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. У нас є депутати, які бажають висловитися з мотивів голосування. Записка з таким проханням надійшла від депутата Кушнарьова, про це ж просить також Народна рада... Депутат Звягільський виступав уже... Але давайте не відкривати зараз нового обговорення.

Я хочу запропонувати вам проект нашої постанови. А потім надам бажаючим виступити з мотивів голосування.

За час перерви ми кращого нічого не придумали, оскільки до перерви вже виступили 12 депутатів. Ми проаналізували також попередні виступи 37 народних депутатів, комісії зробили висновки. Отже, пропонується такий варіант: "Верховна Рада України постановляє:

Перше. Представлений Президентом України Проект Державного бюджету на 1992 рік затвердити з урахуванням висновків Комісії Верховної Ради України з питань планування, бюджету, фінансів і цін, за винятком витрат на утримання органів законодавчої, виконавчої та судової влади, передбачених статтями 3 і 4 цього Закону.

Друге. Фінансування витрат на утримання органів законодавчої, виконавчої та судової влади здійснювати в межах асигнувань першого кварталу 1992 року, з урахуванням змін і розмірів мінімальної заробітної плати.

Статтю 3 в частині асигнувань на утримання органів влади і статтю 4 проекту Закону затвердити остаточно за підсумками виконання бюджету за перше півріччя 1992 року".

Над цими статтями нам треба спільно попрацювати, а згодом уже до чогось дійдемо. А бюджет потрібно затвердити.

Другий мікрофон, з мотивів голосування, будь ласка.

КУШНАРЬОВ Є.П., голова Харківської міської Ради народних депутатів, голова виконавчого комітету /Салтівський виборчий округ, Харківська область/. Шановна президіє! Шановні народні депутати! Шановні виборці! Підчас обідньої перерви депутатська фракція "Нова Україна" ще раз обговорила внесений проект бюджету. Від її імені я уповноважений заявити:

Перше. Фракція "Нова Україна" буде голосувати проти

прийняття бюджету, оскільки це є чергова спроба Уряду ввести в оману не тільки Верховну Раду, а й увесь народ України. Нас усіх хочуть протримати в ілюзії, буцімто Уряд знає, куди йти і що робити.

Друге. Для всіх очевидно, що проект бюджету, в якому штучно завищена дохідна частина й занижено видатки, не може бути виконаний.

Трете. За цих умов голосувати за бюджет означає сприяти антинародній політиці Уряду, в якій замість проведення радикальних реформ, займаються самозбереженням.

Четверте. "Нова Україна" неодноразово вносила конкретні пропозиції щодо зміни структури проекту бюджету, реформи податкової політики й пропонувала шляхи більш ефективного використання бюджетних надходжень. На жаль, наші пропозиції не були враховані. Тому ми відмовляємося від конструктивної співпраці з даним складом Уряду. Заявляємо про свою опозицій до нього й наполягаємо на його негайній відставці.

П'яте. Депутатська група "Нова Україна" пропонує Президенту України Леоніду Макаровичу Кравчуку якнайшвидше провести докорінну реорганізацію виконавчої влади, очолити її і перейти від розмов про реформи - до їх проведення.

Економічні реформи та Уряд, здатний їх провести, - це сьогодні головне у побудові сильної, незалежної держави. Дякую. /Оплески/.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

ВОРОБЙОВ О.М., член Комісії Верховної Ради України у питаннях законодавства і законності /Ковпаківський виборчий округ, Сумська область/. Уважаемые коллеги! Уважаемый Иван Степанович! Мы принимаем не постановление о бюджете, а Закон Украины о бюджете.

Закон у нас должен голосоваться постатейно. А по сему давайте хоть сейчас не нарушать наши Законы. Закон должен приниматься согласно определенной процедуре. Мы с вами должны ее соблюдать. И в данном случае хочу настоять, прежде чем плохонький бюджет утверждать, давайте мы сначала проголосуем за отставку Витольда Павловича Фокина. Пока он будет руководить Правительством, мы дальше не пойдем. Я в этом убежден.

ГОЛОВА. Я не хотів би повторювати слова Леоніда Макаровича Кравчука. Пам'ятаєте, він вживав таку приказку: говорили-балакали

- сіли та й заплакали. Так і ми - обговорювали, обговорювали, а тепер повернули он куди.

Другий мікрофон.

ТРИЗНА В.С., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань гласності та засобів масової інформації /Куйбишевський виборчий округ, Донецька область/. Дело в том, что я записывался на выступление, отстоял свою очередь, но слова не получил. Это уже третий или четвертый раз в стенах этого парламента. Конечно, надо навести порядок, и чем быстрее Президиум Верховного Совета это сделает, тем будет лучше.

Прежде чем преступить к голосованию законопроекта о бюджете или постановления, хотел бы прочитать заявление, поддержанное отраслевыми профсоюзными организациями Донецкой области - Донецким независимым профсоюзным комитетом горняков, Ассоциацией независимых профсоюзов горняков и профсоюзами образования и медицины.

"Верховному Совету Украины. Депутатам от Донбасса. Президенту Украины. Рассмотрев предложенный Президентом Украины проект госбюджета Украины на 1992 год, независимый профсоюз горняков, рабочие стачкомов города Донецка констатируют:

в случае утверждения Верховным Советом Украины этого бюджета Донбасс остается один на один с нерешенными проблемами экологии, социальной защита, образования, здравоохранения, транспорта, жилья, дорог, продовольствия и многих других. Наш регион, дающий самую большую сумму в бюджет

Украины, по примеру прошлых властей, власти Украины стараются использовать в качестве какого-то придатка, а вернее колонии, средства которой можно безболезненно вывозить в метрополию. Мы согласны участвовать в строительстве государства независимой Украины, но как равноправные ее граждане, а не пасынки.

Украина приняла на себя обязательства согласно постановлению N 717. Но вместо того чтобы выполнять их, решила довести нас до последней черты обнищания, экологической гибели, то есть целенаправленного уничтожения Донбасса, сделав нас просителями нами же заработанного.

Господа депутаты! Предупреждаем, что последствия в случае принятия Верховным Советом дискриминационного по отношению к Донбассу госбюджета приведет к неизбежному социальному взрыву с весьма тяжелыми последствиями для всей Украины". Дальше - подписи. Областная организация Соцпартии Украины Донецка также поддерживает это заявление.

Спасибо за внимание.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

ПУСТОВОЙТЕНКО В.П., голова Дніпропетровської міської Ради народних депутатів, голова виконавчого комітету /Жовтневий виборчий округ,

Дніпропетровська область/. Уважаемые депутаты! Проект бюджета мы обсуждаем уже дважды. Поэтому предлагаю утвердить его с небольшими изменениями. Почему? Постараюсь обосновать почему. Приведу пример. Мы с вами тратим деньги сегодня /в том числе и народные депутаты Украины/, которые никогда в нашем бюджете не будут.

Возьмем пример по городу Днепропетровску. Расходы за первый квартал этого года составили 850 миллионов рублей, доходная часть

- 280 миллионов, из которых 122 миллиона рублей составляет подоходный налог с населения. То есть дефицит составил 500 миллионов рублей.

Если мы не утвердим сегодня бюджет, то будем тратить деньги, которые никогда не поступят в этом году в наш бюджет, - ни в республиканский, ни в городской.

Но есть небольшой вопрос по вопросам строительства, архитектуры и жилищно-коммунального хозяйства. В комиссию я вносил предложение еще в апреле. Это пункт "б" статьи 11. Здесь идет нарушение Закона о местных Советах народных депутатов и местном и региональном самоуправлении. То есть подоходный налог с населения в области не должен быть регулирующим фактором. Есть три вида налогов: акцизный, налог на добавленную стоимость и с доходов предприятий.

Поэтому просил бы народных депутатов поддержать проект закона о бюджете, утвердить, за исключением пункта "б".

То есть мы должны поставить на голосование вопрос об исключении налога, который поступает в соответствии с Законом о местных Советах народных депутатов и местном и региональном самоуправлении.

ГОЛОВА. Депутати, мабуть, пересвідчилися, що ми почали нове обговорення. Тому є пропозиція - проголосувати законопроект за основу.

Ставиться на голосування проект Закону України про Державний бюджет на 1992 рік - прийняти його за основу.

"За" - 170.

В цілому хочете проголосувати чи за постанову? Депутат Пустовойтенко пропонує прийняти, за винятком пункту "б". Давайте проголосуємо.

Перший мікрофон.

ЛОБАЧ В.І. Прошу поставить на голосование вопрос о формировании местных бюджетов - областных, районных, базовых, сельских и так далее. Это должно основываться на Законе о местных Советах народных депутатов и местном и региональном самоуправлении. Если этот пункт пройдет, тогда мы голосуем за весь бюджет.

ГОЛОВА. Ну я не знаю, тоді ж треба, щоб хтось вносив це. Слово надається депутату Печерову.

ПЕЧЕРОВ А.В., голова Комісії Верховної Ради України з питань планування, бюджету, фінансів і цін /Великомихайлівський виборчий округ, Одеська область/. Шановні народні депутати! Для того, щоб не робити зайвої роботи, скажу, що ми 22 квітня ці всі питання обговорили. Визначились з дефіцитом бюджету, визначилися згідно з яким законом концептуально формулювати бюджет, проголосували і все прийняли.

Незважаючи на це, сьогодні ті ж самі народні депутати, не знаю з яких міркувань, а мені здається, ставлячи питання про зміну Уряду, провокують дальше неприйняття Державного бюджету. Причому вдаються до фальсифікації.

Я поважаю народного депутата Барабаша надзвичайно, вірю в його здатність розібратись і не вірю, що він, коли говорив з трибуни, навмисно перекручував факти після того, як я йому двічі довів розрахунками, що бюджетні ресурси у валовому національному доході, а не продукті, становлять 40 відсотків. Тим більше - навмисно провокується зал. Провокується він й іншими народними депутатами. Це безпредметна, нікому не потрібна розмова. Наш парламент доходить до ручки через небажання приймати рішення. Я відповідаю за свої слова. /Шум у залі/.

До жодного регіону не підійшли з якоюсь упередженістю. І навіть ті пояснення, які давав міністр фінансів, комусь подобаються, комусь не подобаються. Він назвав цифри, які припадають на фонди суспільного споживання на душу населення. Якщо робити аналіз, треба робити його розумно.

У зв'язку з цим для історії вношу пропозицію: поставити останню коротку постанову на поіменне голосування. І буде видно, хто що хоче. Не приймемо рішення - треба припиняти нашу роботу. Обманювати людей, що ми приймаємо закони і забезпечуємо їхні потреби, далі нам ніхто не має права дозволити.

І ще раз. Якщо прийняти цей документ, тоді також відкласти всі розмови щодо дальшої законотворчої роботи, закритися в цьому залі з Урядом, з Президентом і розібратися в тих питаннях, які сьогодні справедливо піднімаються і від комісій не вперше.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

СТЕПЕНКО В.І., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу /Полтавський виборчий округ, Полтавська область/. Шановний Іване Степановичу! Шановні депутати! Підтримую пропозицію, що бюджет сьогодні потрібно затверджувати. Скільки ж можна жити без бюджету? У мене є конкретна пропозиція.

ГОЛОВА. Василю Івановичу! І я говорив "затвердити". Але ми не затверджуємо.

СТЕПЕНКО В.І. Я маю на увазі - за основу.

ГОЛОВА. Ми приймали, голосували за основу. А треба погодитись - і ввести в дію.

СТЕПЕНКО В.І. "І ввести в дію" - я підтримую. І у мене є конкретна пропозиція: зобов'язати Кабінет Міністрів додати до Постанови: "До 1 січня 1993 року провести розрахунки з колгоспами, радгоспами, іншими сільськогосподарськими підприємствами за понадпланову продукцію, продану під матеріально-технічне забезпечення, валюту. З населенням за продані речові акції, здану сільськогосподарську продукцію під товари народного споживання провести індексацію в ощадних вкладах".

Дуже прошу поставити це питання і проголосувати, щоб вам повірили люди.

Ще раз кажу, у людей багато сьогодні в обігу грошей. І може виникнути потреба закупити якусь продукцію - просто, щоб нам люди повірили.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Василю Івановичу! Звертаюся до вас і до інших депутатів. Це вже можливо, якщо ми проголосуємо за основу, а потім почнемо пункт за пунктом. Статті і пункти. Ні, треба спочатку за основу.

Перший мікрофон.

ЧОРНОВІЛ В.М., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань гласності та засобів масової інформації /Шевченківський виборчий округ, Львівська область/. Шановна президіє! Шановні депутати! Ми, здається, піддалися емоціям. Ми дуже тісно зв'язали в один клубок два питання - про відставку Уряду /абсолютно необхідна постановка такого питання: уряд національної зради, уряд антиреформ/ і про бюджет.

За основу треба прийняти. Я знаю, що робиться на місцях, немає ж фінансування, розвалюється будівельний комплекс і так далі.

А потім, прийнявши за основу, постатейно вже внести всі необхідні зміни. Не зв'язуймо жорстко два питання.

Дякую.

ГОЛОВА. Так я ще, може, поставлю? За основу? Давайте наберемося мужності і приймемо за основу, а потім будемо обговорювати пункти і статті. Хто за те, щоб визначитися поіменно, прошу проголосувати.

"За" - 178. Голосування проводиться поіменно.

Ще раз формулюю. Представлений Президентом України проект Державного бюджету на 1992 рік прийняти за основу, щоб потім по пунктах і так далі.

Прошу проголосувати. Другий мікрофон.

МАКАР І.І., секретар Комісії Верховної Ради України у питаннях законодавства і законності /Старосамбірський виборчий округ, Львівська область/. Шановні депутати! У мене таке зауваження. Якщо ми ставимо питання про відставку Уряду, то, очевидно, його треба ставити швидше, ще до прийняття бюджету. Адже коли прийде новий Прем'єр-міністр, він, можливо, побажає інший бюджет виконувати. Чого ми відразу ставимо нового Прем'єр-міністра в якісь рамки? Давайте поставимо спочатку питання про довіру Уряду, а вже потім будемо друге питання вирішувати - про проект бюджету.

Дякую.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Ми вже трошки втомилися. Давайте заспокоїмось. А то щоразу спонтанно виникає це питання. Але не забувайте, що згідно з нашою Конституцією, із Законом про Президента лише він вносить таку пропозицію. Хоча це не виключає, що ми таке питання теж можемо порушувати. Але, на мою думку, це питання потрібно з Президентом узгоджувати.

Третій мікрофон.

ПУСТОВОЙТЕНКО В.П. Іване Степановичу! Я скажу українською мовою, бо, може він російською не розуміє.

Зараз якого керівника не візьми - від голови сільської Ради до Прем'єр-міністра України - будь-кого можна знімати. Тому я наполягаю на своїй пропозиції: поставили і прийняли за основу проект бюджету, за винятком пункту "б" статті 11. І прошу поставити цю пропозицію на голосування.

ГОЛОВА. Пункт "б" статті 11. Прослухайте, в кого немає проекту: "Регулюючим доходом між усіма рівнями бюджетів Республіки Крим, місцевих бюджетів областей, міст Киева і Севастополя є прибутковий податок з громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства". Це я зачитав пункт "б".

Потрібно обговорювати? Депутат удруге наполягає. Так, прошу проголосувати. Хто за те, щоб прийняти за основу проект бюджету за винятком пункту "б" статті 11?

"За" - 201.

Другий мікрофон.

ПАНАСЮК Ф.Т., голова Чуднівської районної Ради народних депутатів /Любарський виборчий округ, Житомирська область/. Шановні депутати! Мені здається, досить було дискусій з приводу обговорення. Точки зору на проект бюджету - полярні.

Тому пропоную такий варіант. Щоб не розпалювати пристрастей навколо цього документа, давайте запропонуємо депутатам усі зауваження, які сьогодні звучали з трибуни, від мікрофонів, розглянути в комісіях. Зберемося на годину після пленарного засідання сьогодні, розглянемо в комісіях претензії, зауваження, тоді збереться Комісія з питань планування, бюджету, фінансів і цін, зведе всі пропозиції до якогось одного знаменника, а завтра внесемо на обговорення принципові питання стосовно розходження в думках, і, розглянувши кожний пункт, приймемо рішення. Витратимо ще півгодини, але приймемо проект без тиску.

ГОЛОВА. По-перше, депутате Панасюк, я вам дав слово, тому що ви записані на обговорення. А по-друге, це не в метод тиску, а в метод, коли документ приймається за основу. Приймемо за основу, а потім робіть так, як ви кажете.

Перший мікрофон.

ПИЛИПЧУК В.М., голова Комісії Верховної Ради України з питань економічної реформи і управління народним господарством /Жовтневий виборчий округ, Рівненська область/. Шановні колеги! Якщо < проаналізувати, в чому причина розбіжності в думках депутатів,

то вона криється в тому, що різний рівень дефіцитності бюджету по рівнях державної влади - на рівні республіки, області, міста. Виступаючи минулого разу, коли була спроба проштовхнути той бюджет, казав, що це напруження повинен зняти консолідований дефіцит бюджету різних рівнів влади нашої держави. Якщо ми маємо 4,5 чи 7 процентів дефіциту бюджету на рівні держави, то такий же процент повинен бути і на місцях. І тоді ніякий регіон ображатися не буде.

У зв'язку з цим у мене є пропозиція: дозволити Уряду попрацювати над проектом бюджету ще і через місяць внести його на розгляд, виходячи саме з консолідованого дефіциту бюджету по всіх рівнях Рад на друге півріччя, і проект бюджету на 1993 рік ввести у вересні.

А зараз дозволити урядові працювати над проектом бюджету ще.

ГОЛОВА. Вітольде Павловичу! У цьому є якесь зерно. Може, дійсно, давайте все-таки ми приймемо його за основу. Потім обговоримо ті статті, до яких є зауваження. Це що стосується проекту бюджету на півріччя. А у вересні вже буде внесено на розгляд новий механізм і новий проект бюджету. Будь ласка, Вітольде Павловичу.

ФОКІН В.П., Прем'єр-міністр України /Дарницький виборчий округ, м. Київ/. От що, шановні товариші і панове. Є логіка подій, яку, як долю, не обійти. І те, що сьогодні коїться в цьому залі, набуває певної історичної значимості. Бо зацікавлені особи, не шкодуючи сил, підштовхують Уряд і країну до урядової кризи.

Проект Бюджету обговорюється не вперше, він складений професіоналами. Серед них немає вундеркіндів на зразок депутата Барабаша, але є люди. /Шум у залі/.

ФОКІН В.П. Дозвольте мені закінчити свою промову.

ГОЛОВА. Вітольд Павлович Фокін має такий самий депутатський мандат, як і депутат Барабаш... /Шум у залі/.

ФОКІН В.П. До речі, я ще ніколи не чув, щоб слово "вундеркінд" мало образливе значення. Сподіваюсь, якраз навпаки. А якщо прислуховуватись до самого тільки тону, то я міг би висловити вам багато дорікань, молодий друже.

Шановні товариші і панове! Проект бюджету, який сьогодні обговорювався, складено професіоналами, які працюють усе своє життя на ниві фінансів. Я вважаю, що Міністр фінансів України П'ятаченко заслуговує на довіру.

Втім, погодьтесь: серед тих, хто сьогодні критикував проект бюджету, дуже багато людей поміркованих, розумних. Вони висловлювалися проти, і я скажу чому. Бо такого проекту бюджету, який би всіх задовольнив, просто не існує в природі. Ніхто не хоче обдурювати народ. Але ніхто не хоче, щоб виборці дорікали йому за те, що не висловив своєї позиції. І як це не парадоксально, істину висловив депутат Пилипчук. Справді, 6-7 процентів дефіциту бюджету - це вже абсолютно реальна ситуація. Але ж, погодьтеся, саме ви вимагали від Уряду скласти бездефіцитний або малодефіцитний бюджет, ми можемо підняти протоколи... Гадаю,

Уряд вчинить правильно, якщо звернеться до вас з проханням підтримати проект рішення, яке запропонував депутат Пилипчук. Це дасть змогу працювати, а деяким депутатам переконатися в тому, що іншого шляху немає. Це дасть змогу чесно дивитися людям у вічі. Дякую.

ГОЛОВА. Чи є в депутатів які зауваження, пропозиції щодо проекту, внесеного народним депутатом Пилипчуком? Немає такого проекту? Його зараз надрукують і роздадуть вам. Володимире Мефодійовичу! Це ж швидко: текст проекту коротенький, і ми зараз його розглянемо.

ФОКІН В.П. У залі половина депутатів, навіть менше.

ГОЛОВА. Вітольде Павловичу, 333 карточки в залі.

ФОКІН В.П. Хіба ми не знаємо, скільки тут депутатів?

ГОЛОВА. Оскільки йдеться про бюджет, з голосу приймати документ не будемо. Розмножимо і кожному буде відомо, за що він голосує.

А поки що у зв'язку з невиконанням графіка давайте хоч одне з питань розглянемо: про проект Закону про адвокатуру. Слово для доповіді надається депутату Бедю Віктору Васильовичу, члену робочої групи по підготовці цього законопроекту.

БЕДЬ В.В., член Закарпатської обласної колегії адвокатів, президент юридично-комерційної фірми "Вікторія", М. Ужгород /Тячівський виборчий округ, Закарпатська область/. Нинішні політичні й економічні процеси, створення незалежної демократичної правової держави зумовили необхідність докорінної перебудови всієї судової системи.

Термінового реформування потребує й адвокатура, що у свою чергу передбачено концепцією судово-правової реформи, нещодавно схваленої Верховною Радою.

Стан адвокатури у державі є свідченням ступеня її демократизму. Саме на адвокатів покладено захист прав людини, представництво інтересів громадян у суді, державних органах, громадських об'єднаннях, надання їм, а також юридичним особам належної правової допомоги.

Від того, наскільки незалежною буде адвокатура в Україні і кожний адвокат зокрема, яким обсягом професійних прав та обов'язків він буде наділений, які гарантії здійснення адвокатської діяльності та соціального захисту адвокатів будуть передбачені, залежить реалізація конституційних прав і свобод людини, розбудова незалежної України, створення правової держави.

В умовах тоталітаризму адвокатура не могла в повному обсязі розвиватись як демократичний правовий інститут, повністю не залежний від державних та будь-яких інших структур.

Її самостійність не влаштовувала адміністративно-командну систему. Тому законодавство про адвокатуру не було сталим, постійні зміни його здебільшого передбачали можливість всілякого контролю за роботою адвоката, різні способи тиску на нього, втручання державних та партійних органів у діяльність колегій, добір кадрів та інше.

Це добровільне об'єднання адвокатів було фактично підпорядковане державним структурам, міністерству юстиції, відділам юстиції виконкомів. Одержавленню адвокатури, адмініструванню сприяли закріплені в законодавстві про адвокатуру її жорстка організаційна структура, монополія колегії адвокатів, кількість яких у регіонах та чисельність регулювалися владними державними структурами. Законодавчо закріплені й зараз діють інші положення, що дозволяють втручання в адвокатську діяльність.

Особливо треба зауважити, що не можна надалі залишати адвоката з тим обсягом прав, що були надані йому для виконання професійних обов'язків. Зрозуміло, що той невеликий обсяг прав недостатній, зокрема в кримінальному судочинстві для належного виконання повноважень, не забезпечує рівень сторін у процесі та здійсненні його змагальності. Останнім часом робилися непоодинокі спроби стягування з колегій адвокатів різних податків та

місцевих зборів, від яких вони завжди були звільнені...

ГОЛОВА. Вікторе Васильовичу! Секунду, будь ласка. Я закликаю депутата Ребрика до взаємоповаги. Будь ласка.

БЕДЬ В.В. Надзвичайно великою стала орендна плата, плата за опалення тощо. Внаслідок цього зростає вартість юридичної допомоги населенню, що врешті-решт призводить до правової незахищеності малозабезпечених громадян, відмови від захисту своїх прав та свобод, відстоювання інтересів.

Через ці обставини колегії адвокатів опинилися в скрутному матеріальному становищі, що може призвести до припинення їх існування. Відсутня соціальна захищеність адвокатів. Необхідність найскорішого прийняття Закону про адвокатуру зумовлена також тим, що, по суті, існує паралельна адвокатура, тобто заняття юридичною практикою...

ГОЛОВА. Звертаюсь до депутатів Ревенка і Жука: поважайте ж інших депутатів.

БЕДЬ В.В.... тобто заняття юридичною практикою на підставі ліцензій, що видаються Мінюстом у відповідності до Закону про підприємництво. При цьому відсутні будь-які гарантії якості юридичної допомоги населенню.

Постає гостра потреба укладання угод між Україною та іншими державами щодо надання юридичної допомоги громадянам. Це потребує додержання світових стандартів, що стосуються створення і функціонування адвокатури.

Виходячи з потреб часу, вказаних вище проблем, орієнтуючись на особливості праці адвокатів в умовах ринку, прагнучи збереження адвокатури як високопрофесійної інституції в системі державних органів поряд з існуванням цілої низки та безлічі юридичних кооперативів, юридичних малих підприємств, юристів, які працюють за ліцензією, з метою захисту професійних прав та соціальних інтересів адвокатів, у проект Закону про адвокатуру покладено нову концепцію. Згідно з нею адвокатура є повністю незалежною. Основу складають адвокати, які мають вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста не менше двох років, склали кваліфікаційні іспити, одержали свідоцтво на право займатись адвокатською діяльністю та прийняли присягу адвоката України.

Для визначення професійної придатності створюється десять кваліфікаційних комісій у центрах, де є юридичні факультети або інститути при вузах.

Особа, що одержала свідоцтво, стає адвокатом і має право самостійно обирати організаційну форму своєї роботи, працювати індивідуально або об'єднуватися в контори, фірми, колегії. Існування різних організаційних форм адвокатської діяльності надає громадянам право на вільний вибір будь-якого адвокатського угруповання, сприяє задоволенню потреб і юридичній допомозі, бо кількість адвокатів в Україні недостатня, становить близько 6 тисяч чоловік. Це сприятиме розвитку нових видів юридичної допомоги, приведе до значного підвищення професійного рівня адвоката, розвитку здорової конкуренції.

Передбачені демократичні принципи організації адвокатських об'єднань та їх діяльність регулюватимуться їх статутами та даним законом.

Адвокатура не є комерційною організацією, не займається господарчою діяльністю, не має прибутку. І тому традиційно звільнялась від податків і зборів. Ця норма збережена і в даному проекті. В цьому вбачається гарантія доступності юридичної допомоги населенню, забезпечення існування адвокатури в нашій державі. Суттєвих змін потребує й професіональне становище адвоката. Це стосується, зокрема, наділення його таким обсягом прав, які нададуть адвокату можливість плідно виконувати свої професійні обов'язки, стати нарешті рівноправним процесуальним партнером у судочинстві.

Наприклад, передбачено право адвоката збирати будь-які відомості про факти, які можуть бути використані як докази, запитувати думку спеціаліста та одержувати висновки експертів, застосовувати науково-технічні засоби, мати побачення віч-на-віч до першого допиту з підозрюваним чи обвинувачуваним та інше.

Вперше передбачені гарантії адвокатської діяльності, які сприятимуть незалежності адвоката, виконанню його професійних обов'язків на належному рівні. Зокрема, забороняється будь-яке втручання в адвокатську діяльність, вимагати від нього та працівників адвокатського об'єднання відомостей, що становлять адвокатську таємницю, поняття якої, до речі, теж сформульовано в проекті закону. Такі випадки були, на жаль, непоодинокі.

Не можуть бути вилучені або оглянуті документи, пов'язані з виконанням доручення адвоката.

Забороняється використовувати як засіб тиску на адвоката внесення подань, винесення окремих ухвал щодо правової позиції адвоката. Адвокату гарантується рівність прав з іншими учасниками процесу.

Деякі етичні норми адвокатської професії, вироблені практикою, закладено в проекті закону. Зокрема, заборонено розголошувати адвокатську таємницю та використовувати відомості, щодо не у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб.

Введено присягу адвоката, бо він несе відповідальність за долю людини, яка доручає йому захищати свої права та відстоювати свободи, надані в Конституції.

Серед норм, що регулюють оплату праці адвоката, треба особливо наголосити на тих, що гарантують малозабезпеченим громадянам звільнення від оплати за надання юридичної допомоги, оплата її за рахунок держави, а також забезпечують належну якість юридичної допомоги шляхом повернення грошей повністю або частково у разі неналежного виконання доручень. У разі виникнення спорів дане питання вирішується в судовому порядку.

Передбачено також, що адвокати, які порушують вимоги Закону про адвокатуру, інші акти законодавства України, що регулюють діяльність адвокатури, присягу адвоката, можуть бути притягнуті до дисциплінарної відповідальності. Адвокат може бути позбавлення свідоцтва на право займатись адвокатською діяльністю у разі засудження за вчинення злочину, за грубе порушення вимог Закону про адвокатуру та інших актів законодавства України, які регулюють діяльність адвокатури, та деяких інших, передбачених цим законом, за рішенням регіональної кваліфікаційної комісії.

В проекті передбачено, що Міністерство юстиції не має будьяких повноважень до об'єднань адвокатів, але розробляє зразки документів по організації роботи адвокатів та веде державну статистичну звітність про адвокатську діяльність.

Новим є також введення інституту помічників адвоката та цілий ряд інших позицій. Над даним проектом працювала група народних депутатів, яка увійшла до складу робочої комісії, та група науковців-практиків, адвокатів-практиків, представників Міністерства юстиції, а також Спілки адвокатів України.

Отже, вноситься на ваш розгляд проект Закону про адвокатуру України. Просимо вас прийняти його у першому читанні.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Чи є у депутатів запитання? Немає.

Слово для співдоповіді надається Стефанюку Володимиру Сергійовичу, першому заступнику міністра юстиції України. Якщо є у вас якісь особливі міркування, скажіть.

СТЕФАНЮК В.С., перший заступник Міністра юстиції України. Шановний Голово! Шановні народні депутати! Важливою складовою частиною судової правової реформи в країні є розробка проекту та прийняття Закону про адвокатуру. Основним призначенням адвокатури повинно бути подання громадянам та організаціям висококваліфікованої юридичної допомоги. Така допомога населенню немислима без розширення організаційних правових можливостей адвокатури. Потрібна реформа, яка б забезпечила незалежність і високий престиж судового захисту. Рівень

розвитку адвокатури - це індикатор стану демократії в суспільстві, одна з ознак захищеності прав людини. Здійснити своє покликання адвокатура зможе лише за умови створення сильного адвокатського корпусу, різкого збільшення чисельності адвокатури і такої організації діяльності адвокатів, яка б забезпечила реальне розширення юридичної допомоги.

Саме тому, вважаючи на потреби часу, виникла необхідність у розробці принципово нового проекту Закону про адвокатуру. Прогресивними, на нашу думку, є такі положення проекту, як надання адвокатам права обирати форму своєї діяльності, реальної можливості плідна виконувати свої прогресивні обов'язки, стати, нарешті, рівноправною стороною у судочинстві. Означено гарантії незалежності адвокатів.

Разом з тим окремі положення проекту викликають зауваження. Ми повністю підтримуємо ідею незалежності адвокатів у виборі форми своєї діяльності, засобів захисту прав, інтересів громадян, їх реалізації, правової позиції у справі. Але ніяк не можна погодитися з пропозиціями, що містяться в проекті, про те, щоб діяльність адвокатури повністю залишалась поза межами державного регулювання.

Реалізація діяльності адвоката зарубіжних країн - Сполучених Штатів Америки, Англії, Німеччині, Франції, Італії та інших показує, що в жодній державі немає адвокатури самої по собі. Практика здійснення судово-правової реформи показує, що багато дечого потрібно міняти у взаємовідносинах державних органів з адвокатурою. Але сам факт, що адвокати забезпечують виконання функцій правової допомоги громадян, свідчить про те, що державне регулювання повинно просуватися шляхом підготовки

юристів чи адвокатури, забезпечення достатньої кількості числа адвокатів у державі, законодавчого забезпечення діяльності адвокатури. Держава зацікавлена в цьому, оскільки ефективна робота адвоката є частиною судової діяльності, як посередника між підсудним, судом і обвинуваченням з позиції закону і захисту прав громадян.

В основних положеннях прав адвокатів, прийнятих у 1990 році на УШ конгресі ООН, прямо записано, що належна роль адвокатів повинна гарантуватися Урядом при розробці національного законодавства і його застосуванні. Уряд повинен гарантувати ефективну процедуру і дійовий механізм для реального і рівного доступу до адвокатів усіх громадян, які живуть на його території і підпорядковані його юрисдикції.

Уряд має забезпечити необхідне фінансування та інші ресурси для юридичної допомоги бідним і незаможним людям. Уряд зобов'язаний забезпечити одержання адвокатами відповідної освіти, підготовки і знань. Уряд має забезпечити відсутність дискримінації при допущенні осіб до адвокатської практики чи при продовженні практики.

Уряд повинен забезпечити адвокатам можливість виконувати всі їх професійні обов'язки без залякування, перешкод, недоречного втручання у можливість вільно консультувати клієнтів своєї країни та за кордоном, неможливість покарання чи погрози такого і звинувачення, адміністративних, економічних та інших санкцій за будь-які дії, здійснені відповідно до визнаних професійних обов'язків, стандартних і етичних норм. Все назване не знайшло достатнього місця у проекті закону, а тому було б

доцільно ввести в проект розділ про взаємовідносини адвокатури з державними органами.

Далі, в статті 12 проекту необхідно було б визначити основні засади створення і діяльності кваліфікаційних комісій, зокрема тих, хто утворює і здійснює забезпечення їх діяльності. З нашої точки зору, такі комісії повинні бути створені не лише в окремих регіонах, а в кожному обласному центрі, містах Києві та Севастополі.

Крім того, стаття 12 проекту виключає можливість оскарження рішення кваліфікаційної комісії, що обмежує права громадян. Вважаємо, що для розгляду скарг на рішення кваліфікаційних комісій повинна бути утворена Вища кваліфікаційна комісія, до складу якої, на нашу думку, повинні входити на паритетних засадах адвокати, судді, юристи, вчені.

І ще одне. У проекті не знайшло втілення питання про відповідальність адвоката за недоброякісне чи несумлінне виконання своїх обов'язків. Про недоброякісну допомогу громадянам з боку адвокатів свідчать такі дані. Щорічно до колегій адвокатів і Міністерства юстиції надходить близько семи тисяч заяв і скарг громадян, до трьохсот окремих ухвал і подань судів і слідчих органів щодо неправомірних дій адвокатів. Тому вимоги статті 14 не відповідають міжнародним нормам, якими передбачена необхідність створення неупереджених дисциплінарних колегій, які займалися б розглядом дисциплінарних проваджень проти адвокатів. Необхідно було б також визначити міри дисциплінарної відповідальності адвокатів за допущені порушення.

Ще одне дуже важливе питання - оплата праці адвоката. Звичайно, в умовах ринкової економіки основним принципом оплати мусять бути угода між адвокатом та його клієнтом. Але тут є зворотній бік медалі. Вже зараз п'ятихвилинна консультація адвоката коштує мінімум 25 карбованців. Участь адвоката як захисника в кримінальній справі - від 250 до 3000 карбованців. Отже, одержати кваліфіковану юридичну допомогу зможуть лише ті, хто має кошти. А всі ті, хто відноситься до категорії малозабезпечених, бідних, зокрема, пенсіонери та інваліди, не зможуть скористатися допомогою адвоката. Тому, на нашу думку, в проекті закону слід передбачити категорії громадян, яким юридична допомога надавалася б безплатно, як передбачено в статті 159 діючої Конституції Української РСР.

Стаття 4 проекту передбачає, що адвокати здійснюють окремі нотаріальні дії. Це положення суперечить чинному законодавству про нотаріат, яким визначено коло осіб, які мають право вчиняти нотаріальні дії. У цій же статті введено ще одне принципове положення про те, що захисником у кримінальній справі може бути тільки адвокат. Вважаємо, що таке положення значно обмежує права громадян на захист. Громадянин повинен бути вільним у виборі захисника своїх інтересів.

Таким чином вважаємо, що проект потребує суттєвого доопрацювання.

І останнє. Стаття 159 Конституції Української РСР передбачає, що для подання юридичної допомоги громадянам і організаціям діють колегії адвокатів. З прийняттям Закону про адвокатуру, як уже говорилося, одержать право на існування різноманітні організаційні форми діяльності адвокатури. Тому вказана стаття Конституції вимагає внесення змін.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

КОРОБКО М.І., секретар Комісії Верховної Ради України у питаннях екології та раціонального природокористування /Тернівський виборчий округ, Дніпропетровська область/. Шановний доповідачу! Стаття 9 "Гарантія адвокатської діяльності". Забороняється будь-яке втручання в адвокатську діяльність. Це зрозуміло. А далі йдеться про те, що забороняється вимагати від адвоката відомості, що становлять адвокатську таємницю. З цих питань вони не можуть бути допитані як свідки. Але хто категоризує, чи це адвокатська таємниця, чи це інші, так би мовити, дані, з яких адвокат може бути допитаний? Це перше запитання.

І друге. Тут є таке формулювання: "Адвокату гарантується рівність прав з іншими учасниками процесу". Спостерігаючи те, що відбувається під час судових засідань, доводиться констатувати, що права-то, дійсно, майже у всіх рівні, але суддя може обірвати і не дати можливості висловитися як будь-якому учаснику процесу, так і адвокату. Чи можемо ми констатувати, що адвокат має право на цілковите викладення своєї позиції і своїх доказів?

Дякую.

СТЕФАНЮК В.С. Зрозумів. Відносно таємниці. Громадянин, який уклав з адвокатом угоду щодо надання юридичної допомоги, розповідає йому про всі обставини справи, і за цими обставинами справи адвокат /це є таємниця/ не може бути допитаний і не може бути притягнутий до відповідальності. Відносно рівності адвоката в процесі, то, дійсно, ставиться питання про те, щоб і адвокат, і прокурор в процесі були на одному рівні, і була забезпечена дійсна, а не показна змагальність процесу.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

КОРОБКО М.І. Хочу уточнити відносно першого запитання. Є вимога зберігати адвокатську таємницю. З цих питань вони не можуть бути допитані. А з інших питань вони можуть бути допитані чи ні?

СТЕФАНЮК В.С. Адвокат є людина, і може бути допитаною з інших питань. Але відносно відомостей, які він одержав від свого клієнта, він не може бути допитаний.

ГОЛОВА. Записалося на виступи чотири депутати:

Дмитришин, Гайсінський, Макар і Мороз. Як вони, наполягають? Депутат Макар наполягає. Депутат Мороз наполягає. Депутат Гайсінський наполягає. Депутат Дмитришин наполягає теж.

Він перший записаний. Йому першому надати слово? Давайте після виступів цих чотирьох депутатів приймемо рішення.

Слово надається народному депутату Дмитришину. По три хвилини.

ДМИТРИШИН Я.І., член Комісії Верховної Ради України з питань культури та духовного відродження /Луцький виборчий округ, Волинська область/. Шановні народні депутати! Зрозуміло, що для плідного обговорення проблеми адвокатури потрібні чималі правові знання та професійний досвід. А тому в своему виступі я буду спиратися не лише на власне розуміння проблемі, а й на пропозиції адвокатів Волині.

Існує нагальна потреба в прийнятті цього законопроекту, бо діюче нині положення про адвокатуру застаріло, і тому попри всі переваги законопроект має ряд суперечних і неприйнятних положень.

Перше. Щодо принципів і форм діяльності адвокатури. Вважаю, що на сторінці 2 слова"... Адвокат має право займатись адвокатською діяльністю... "і далі - доповнити словами: "у тому числі Спілку адвокатів України". Тобто має право створювати різні об'єднання адвокатів, у тому числі і Спілку адвокатів України. Крім того, з поміж усіх принципів діяльності, хочу зупинитися на принципі незалежності.

Реєстрація адвокатських об'єднань з їх статутами можлива лише, на думку адвокатів Волині, у Спілці адвокатів України. А на місцях адвокатські об'єднання чи індивідуальні адвокати лише повідомляють про свою діяльність письмово місцеві органи влади, як це і передбачено.

Виходячи з проголошеного у проекті закону принципу незалежності, суперечливою є норма статті 16, відповідно до якої Міністерство юстиції України розробляє зразки документів щодо організації роботи адвокатів і адвокатських об'єднань.

Вважаємо, це є обмеження адвокатури рамками адміністративного втручання. А щодо остаточної звітності про адвокатурну діяльність, то вона не може бути державною, оскільки, як закладено в статті 16, - адвокатські об'єднання не є державною структурою. Звітність про адвокатську діяльність - це справа самих адвокатських бюро, адвокатських об'єднань і Спілки адвокатів України. З урахуванням цього, а ще й того, що друга частина статті 16 є цілком декларативною, говорить про взаємостосунки з місцевими органами влади, які "сприяють", "надають", "встановлюють пільги" і так далі, вважаємо, що її треба вилучити.

Щодо видів адвокатської діяльності /стаття 4/ і професійних справ адвокатів /стаття 5/, на думку адвокатів Волині, чільною має бути теза, що адвокат працює тільки на клієнта. А тому частину другу статті 4 пропоную дещо змінити. Особливо в частині виконання окремих нотаріальних дій. Адвокати Волині не погоджуються із попереднім виступаючим, який твердив, що нотаріальні дії мають виконувати тільки нотаріальні органи. Цю редакцію

треба було б уточнити, а саме: "В інтересах своїх клієнтів адвокати складають власні заяви, скарги та інші документи правового характеру, здійснюють нотаріальні дії на засвідчення договорів, угод, копій документів своїх клієнтів". У статті 5 "Професійні права адвоката" /на сторінці 3/ пропонується доповнити слова "застосовувати науково-технічні засоби, серед них

- звуко-кіно-фотозапису". Ділі - за текстом.

Остання думка. Щодо кваліфікаційних комісій адвокатури. Не є логічним, на наш погляд, те, що Положення про кваліфікаційні комісії адвокатури повинні затверджуватися Президентом України. Адже це не є державна структура. Президент не має до цього ніякого відношення. Тому пропонується як можливий варіант, що положення затверджується Спілкою адвокатів України.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Гайсінському. За ним виступатиме депутат Макар.

ГАЙСІНСЬКИЙ Ю.О., перший заступник Генерального прокурора України /Московський виборчій округ, Xарківська область/. Уважаемые народные депутаты! Мы пытаемся в спешке принять законопроект об адвокатуре. Но не могу не сказать несколько слов по этому вопросу, потому что многие народные депутаты, выходя не эту трибуну, подвергают обоснованной критике прокуратуру и другое правоохранительные органы. Но все должны четко знать: чем больше права предоставляется адвокату в процессе, тем больше осложняется работе правоохранительных органов и тем это дороже для бюджета. И вот пример.

Одна только норма, которая была введена в действие 1 декабря 1990 года /гражданин, который задерживается и находится под арестом, в течение первых суток должен быть обязательно допрошен с участием адвоката/ влечет за собой необходимость увеличения штатов следователей, прокуроров, судей. Таким образом растут расходы государственного бюджета.

Касаясь конкретных формулировок статей законопроекта об адвокатуре, не могу не сказать, что в нем очень много неконкретных,

расплывчатых формулировок. В частности, статья 8. Понятие адвокатской тайны дано неточно. Оно вносит в работу адвоката элементы безответственности. Таким образом, это не идет на пользу ни его клиенту, ни гражданину, ни государству, которое пытается расширить права адвоката за счет обеспечения права и свободы человека. И таким образом, если у нас не определено понятие "адвокатская тайна" и установлена в общем-то демократическая норма в статье 9 о том, что адвоката запрещено допрашивать в качестве свидетеля, то это вообще делает невозможным допрос адвоката как свидетеля, хотя он обыкновенный гражданин. А обязанность любого гражданина - дать свидетельские показания. Поэтому здесь должна быть четкость и конкретность, по каким же вопросам адвоката нельзя допросить в качестве свидетеля.

В законопроекте необходимо предусмотреть порядок назначения адвоката по уголовным делам в отношении лиц, которые не имеют материальных возможностей оплатить юридическую помощь. Это на усмотрение Кабинета Министров, и тоже необходимо урегулировать в законопроекте, учитывая, что сейчас все чаще и чаще возникает необходимость обеспечить юридическую помощь гражданам. Эта помощь становится все дороже и дороже. И таких случаев будет больше.

И последнее: уголовные дела. В законопроекте содержится запрет, ограничение возбуждать уголовные дела в отношении адвокатов. Это запрещение неконкретно. Получается, что только узкий круг должностных лиц прокуратуры имеет право на возбуждение уголовных дел в отношении адвокатов. Здесь должна содержаться конкретность, так как в отношении адвокатов не могут возбуждаться уголовные дела только в связи с их профессиональной деятельностью и в отношении той информации, которую они получили или получат от своих клиентов, интересы которых они будут защищать независимо от того, будет ли это юридическое лицо или гражданин.

Завершая свое выступление, хотел бы сказать, что лица, которые пользуются и будут пользоваться помощью адвоката, должны быть гарантированы от некомпетентной, непрофессиональной адвокатской помощи. Это только на пользу как гражданам, так и государству.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Макару. За цим виступатиме депутат Мороз.

МАКАР І. І., Шановні депутати! Почну з того, що для будьякого закону має бути певна процедура його подання і прийняття. Хто критикував даний законопроект? Товариш Стефанюк, перший заступник міністра юстиції, та принципово - депутат Гайсінський. Чому? А ви зважте на авторський колектив цього проекту. Це 8 чоловік - адвокати.

Безумовним є те, що вони захищають свої інтереси. Це, так би мовити, адвокатське лобі в нашому парламенті.

Вважаю, що це є зле. Чому зле? Тому що монополізовано право адвокатів на прийом екзаменів. А це означає, що коло адвокатів значно звузиться. І це за умови, що в нас в Україні катастрофічне бракує юристів. Отже, послуги адвокатів стануть дуже дорогими.

Далі. З одного боку ми кажемо, що адвокатська професія вільна, тобто адвокати будуть займатися індивідуальною трудовою діяльністю, з іншого - адвокати призначаються. Хто може призначатися?

Лише особи, які працюють практично в державних структурах. В законопроекті ці поняття не розділені, тобто є вільні асоціації і асоціації, скажімо, державні, в яких можуть призначатися адвокати для захисту підсудних.

І ще таке. Абсолютно не передбачено відповідальності адвоката за некваліфіковану допомогу своїм підопічним. На сьогодні маємо багато прикладів, коли адвокати, виконуючи свої службові обов'язки, вводять в оману своїх підопічних. Наслідки цього - звільнення з роботи, а то й гірше.

В той же час адвокат за це не несе ніякої відповідальності.

Вважаю, що даний проект закону потрібен і ми можемо прийняти його в першому читанні за основу. Гадаю, Комісія з питань законодавства і законності з допомогою фахівців гарно його доопрацює, і на друге читання наш законопроект буде досконалим.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Дякую. Слово надається народному депутату Морозу Олександру Володимировичу.

МОРОЗ О. В., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань правопорядку та боротьби із злочинністю /Заводський виборчий округ, Миколаївська область/. Уважаемые народные депутаты. Комиссия по вопросам правопорядка и борьбы с преступностью внимательно рассмотрела проект Закона об адвокатуре и пришла к следующему заключению.

Представленный проект закона построен на концепции старого законодательства об адвокатуре. Тот, кто нуждался раньше в правовой помощи, попадал в распоряжение адвоката-монополиста. Положение статьи 159 Конституции Украины о том, что правовую помощь гражданам и организациям оказывает только коллегия адвокатов, тоже давно устарело. Сегодня такую помощь оказывают многие организации, фирмы, кооперативы, ассоциации, агентства и отдельные лица. Представленный же проект ориентирует на устаревшие положения статьи 159 Конституции.

Поэтому в основу нового законодательства о правовой помощи следует положить концепцию обеспечения возможности гражданам и организациям иметь широкий /подчеркиваю/ выбор тех, чьей помощью они желают воспользоваться для защиты своих прав и законных интересов. Нужен закон не об одной из организаций по оказанию правовой помощи, а закон Украины о правовой помощи гражданам и организациям, которым будут предоставлены гарантии оказания правовой помощи.

То есть нужен закон, не защищающий интересы адвокатов, а защищающий интересы их клиентов.

Замечания по статьям.

Статья 1. Сомнительными представляются указания на то, что согласно Конституции Украины адвокатура защищает права и свободы граждан.

В действующей Конституции /статья 139/ сказано, что коллегия адвокатов создается для оказания правовой помощи гражданам и организациям. А как будет определена функция адвокатуры в новой Конституции Украины - еще неясно. И здесь речь должна идти не о защите, а о содействии и правовой помощи в отстаивании гражданином или организацией своих прав и законных интересов.

Предложенной формулировкой проекта мы вводим в заблуждение тех, чьи права нарушены. Ведь в правовом государстве основным органом защиты прав является суд, а также другие органы, правомочные принимать обязательные для исполнения решения по конкретному правоотношению. Адвокатура таким правом не наделена и не будет наделена.

Статья 3. В части второй этой статьи нет ссылки на Конституцию как основу деятельности адвоката в то время, как Основной закон будет актом прямого действия. В пятой части этой же статьи необоснованно указывается на освобождение адвокатов и адвокатских объединений от государственного и местного налогов и сбора. А в шестой части сказано о том, что адвокатам разрешается иметь счета в иностранных банках. Почему же адвокатов нужно освобождать от налогов? Неясно.

Статья 4. Нечеткой является запись о предоставлении адвокатам права совершать отдельно нотариальные действия, поскольку это противоречит действующему законодательству о нотариате. Более целесообразно предоставить им право свидетельствовать в установленном порядке верность копий тех документов и выписок из них, которые необходимы для оказания правовой помощи гражданам.

Нельзя согласиться с утверждением о том, что защитником уголовного дела может быть только адвокат. Оно делает адвокатуру монополистом на рынке правовых услуг, с чем категорически согласиться нельзя. Здесь смешиваются понятия: адвокат как специалист-правовед и защитник как один из участников уголовного процесса. А это и по действующему уголовному процессуальному законодательству далеко не тождественные понятия. Согласно статье 44 действующего Уголовно-процессуального кодекса защитником может быть не только адвокат, но и представители профессиональных союзов, других общественных организаций, близкие родственники или законные представители обвиняемого по определению суда и другие лица. Предложенная же формулировка резко ограничивает право гражданина на выбор того, кому он может доверить оказание помощи в защите своих прав на следствия и в суде.

По статье 5. Утешения требует предложение о предоставлении адвокату права собирать доказательства по уголовному делу, получать заключения экспертов, применять научно-технические средства при проведении следственных действий, иметь свидание с подозреваемым и обвиняемым перед их допросом.

Эти вопросы должны бить урегулированы в соответствующих нормах уголовно-процессуального законодательства, а не в обсуждаемой статье.

Статья 6. В части первой следовало бы указать на обязанность не использовать свои полномочия во вред поручителю или его родственникам.

По статье 9. В части 5 исключить упоминание Генерального прокурора Украины: если адвокат действует в соответствии с законом, его нельзя привлечь к ответственности.

Статья 11. При наличии монополии адвокатура при защите по уголовным делам будет искать адвоката, а не соглашения о размере оплаты, что подтверждает практика сегодняшнего дня, когда за два-три дня работы адвокаты получают у обвиняемых или у их родственников по 2-3 тысячи рублей. Этому будет способствовать положение статьи 4 о том, что защитником по уголовному делу может быть только адвокат.

Краткое заключение. Проект направлен на закрепление монополии адвокатуры в сфере оказания правовой помощи населению и организациям. А где монополии - там бесправие.

Поэтому проект не может быть принят. Предлагается представленный проект Закона об адвокатуре возвратить на доработку о учетом высказанных замечаний и предложений. Прошу поставить мое предложение на голосование.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Ви бачите, що обговорення пройшло кваліфіковано. Всі ті, хто виступав, зробили глибокий аналіз цього проекту і відмітили його позитивні сторони і чим

цей проект хибує, у чому він недоопрацьований.

Тому було дві пропозиції. Перша. Такий нормативний акт потрібній, комісія внесла його. Тому, щоб дати можливість далі працювати над ним, його слід прийняти в першому читанні.

І друге - пропозиція народного депутата Мороза Олександра Олександровича про те, щоб проект повернути на доопрацювання, а потім внести на перше читання.

Ставиться в порядку надходження. Голосується перша пропозиція: прийняти в першому читанні і доручити доопрацювати з урахуванням зауважень і пропозицій.

"За" - 234. Приймається. Другу пропозицію, отже, голосувати не будемо.

Вам роздано проект, але я не хочу, щоб ми втрете сьогодні не голосували. Так надійніше, буде можливість вам щодо нього ще обмінятися думками.

Хвилину, я ще не закрив засідання. Завтра пропонується такий порядок денний. Проголосуємо постанову про проект Закону про Державний бюджет на 1992 рік. Далі у другому читанні йде проект Закону про Представництво Президента України в Республіці Крим. Я прошу депутатів Республіки Крим усе-таки поінформувати. Там сьогодні було засідання Президії, як нам відомо. Позитивно і виважено розглянуто наше рішення. Там уже знаходяться форми консолідації, врегулювання.

Далі проект Закону про державну статистику, про Національну гвардію, проект Закону про інформацію ми не розглянули, про плату за землю.

В середу будемо працювати, буде і "Різне". Завтра продовжимо роботу о 10 годині.

ТЕКСТИ НЕВИГОЛОШЕНИХ ВИСТУПІВ

ЧУЛАКОВ Є. Р., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу /Васильківський виборчий округ, Дніпропетровська область/. Уважаемый Иван Степанович! Уважаемые депутаты! Внесенный Кабинетом Министров законопроект предусматривает освобождение на 1992- 1995 годы учреждений, организаций и предприятий Академии наук Украины и Украинской академии аграрных наук от уплаты только таможенных, валютных сборов и налогов на валютную выручку. Принятие такого закона позволит несколько улучшить условия для деятельности указанных академий. Однако в целом проблема решена не букет.

Комиссия по вопросам агропромышленного комплекса считает, что участие научно-исследовательских учреждений АПК в осуществлении мер по ликвидации последствий Чернобыльской катастрофы, в создании фондов социальной защиты населения и местных фондов занятости потребует увеличения бюджетного финансирования на выполнение научно-исследовательских работ. Поэтому целесообразнее освободить аграрную науку от отчислений в указанные фонды.

Следует также привести в соответствие законы Украины, которые касаются науки, с Законом о налогообложении доходов предприятий и организаций от 21. 02. 92 года, так как этот закон перечеркивает все ранее предусмотренное льготное налогообложение научно-исследовательских учреждений и их опытных хозяйств. Если эти предложения не будут учтены, то в структуре себестоимости научно-исследовательских работ фонд оплаты труда, начисление на страхование и фонды социальной защиты населения

составят в 1992 году 83 процента, а на материалы и оборудование останется только 17 процентов /раньше было 45 процентов/. А это значит, что вся работа научных коллективов для АПК станет убыточной. Видимо, это в равной степени относится и к Академии наук Украины.

Поэтому предлагаю второй абзац проекта постановления Верховного Совета Украины изложить в следующей редакции: "Освободить на 1992-1995 годы учреждения, организации и предприятия Академии наук Украины и Украинской академии аграрных наук от уплаты налога на валовый доход, отчислений в фонд ликвидации последствий аварии на ЧАЭС, в фонд занятости, а также от всех видов таможенных и валютных сборов, налога на валютную выручку в Государственный валютный фонд Украины, валютные фонды мастных Сонетов народных депутатов".

БІЛОУСЕНКО О. Ф., директор республіканського акціонерного комерційного агропромислового банку "Україна " по Запорізькій області /Токмацький виборчий округ, Запорізька область/. Шановні колеги! При доопрацюванні проекту Державного бюджету України на 1992 рік Міністерство фінансів дійсно розглянуло і, на мою думку, деякою мірою врахувало пропозиції та зауваження, висловлені постійними комісіями Верховної Ради, народними депутатами при попередньому обговоренні проекту. Це знайшло відображення в проекті Закону про Державний бюджет України на 1992 рік. В ньому зроблено відповідний акцент на розширення ролі місцевих органів влади у фінансуванні територіальних проблем.

Але якщо Державний бюджет, сформований з урахуванням наявних фінансових ресурсів, в основному забезпечує вирішення нагальних потреб держави, то цього не скажеш про місцеві бюджети, в усякому разі про місцеві бюджети Запорізької області. На наш погляд, Міністерство економіки знову припустилося серйозних прорахунків у визначенні доходів, а Міністерство фінансів - відповідно в обчисленні контингенту податку на добавлену вартість, основи формування місцевих бюджетів.

Знову допущена помилка в розрахунку суми податку на доходи підприємств державного підпорядкування та комунальної власності. За розрахунками, які провели спеціалісти обласної адміністрації на підставі показників господарювання підприємств і організацій та з урахуванням зростання цін і зарплати, надходження податку на добавлену вартість визначається в обсязі

18,7 мільярда карбованців, а Мінфіном обраховано 40 мільярдів, тобто подвоєно.

Нам незрозуміло, чим керувалися міністерства, визначаючи надходження податку не добавлену вартість порівняно з фактичними на 1 травня поточного року, збільшивши річний контингент по Запорізькій області у 14 разів, тоді як по Дніпропетровській - у 7,7 раза, Донецькій - 7,8, Харківській - 8,6, Луганській - 9,9 раза.

Воно і не дивно, що при таких підходах норматив податку на добавлену вартість області передбачено на рівні 8,2 процента, тобто занижено як мінімум у два рази.

Мінфіном не повністю взято до уваги розрахунки області по видатках на компенсацію подорожчання вартості будівництва, дотуванню реалізованого населенню твердого палива, послуг житлово-комунального господарства, фінансування екологічних проблем. Зрозуміло, що ефективніше використання зрошуваних земель в умовах посухи потребує додаткових витрат, але вони не передбачені розрахунками Мінфіну.

Таким чином, видатки місцевих бюджетів Запорізької області занижені майже на 900 мільйонів карбованців, що і передбачено нормативами, а дефіцит бюджету області знаходиться на рівні 27,4 процента.

Настійне прохання керівництва областей, народних депутатів України - відпрацювати з представниками регіонів нормативи відрахувань до місцевих бюджетів, підійти до вирішення проблем диференційовано - знову не було почуте. Хотілось би, щоб хоча б сьогодні шановний П'ятаченко Григорій Олександрович звернув

увагу на цю пропозицію, неформально очолив роботу по обговоренню і вирішенню претензій областей, реальному збалансуванню доходів і видатків на рівні, передбаченому законопроектом, якщо це буде можливо.

Знову не знайшло свого вирішення у проекті бюджету питання про відміну або компенсацію видатків на суми податків на добавлену вартість, які сплачуються бюджетними установами, підрядними будівельними організаціями. Адже вони виконують будівельні роботи, що фінансуються за рахунок коштів бюджету та дотаційним господарством. По області такі витрати визначаються у розмірі понад 1,8 мільярда карбованців.

Було б доцільним звільнити дотаційні господарські організації від внесків у фонди Чорнобиля та зайнятості населення. Добре відомо, що у ці фонди сплачуються не власні кошти, зароблені колективом, а кошти бюджету. Для чого штучно створювати видимість наявності значних фінансових ресурсів, перекладати одне і те з кишені в кишеню?

Ці питання повинні знайти відображення як у законі, так і в постанові Верховної Ради про введення його в дію.

Потрібно завершити роботу над проектом Закону про Державний бюджет, щоб приймати його до виконання.

ЧОБІТ Д. В., член Комісії Верховної Ради України з питань культури та духовного відродження /Бродівський виборчий округ, Львівська область/. Шановні панове депутати! Шановний пане Голово! У проекті Державного бюджету України зовсім ще передбачено валютних надходжень і видатків. У зв'язку з цим зовсім незрозуміло, яким чином будуть фінансуватися українські державні установи за кордоном? Чим Україна буде платити за своє членство в ООН і ЮНЕСКО та інших міжнародних організаціях? Як фінансуватимуться спортивні та культурні делегації, які братимуть участь у міжнародних змаганнях і так далі? Яка кількість валюти для того потрібна і хто затверджує валютні витрати?

До речі, в 1991 році Україна не отримала ні цента за 12 мільярдів кіловат-годин електроенергії, експортованої в Болгарію, Румунію, Угорщину і Австрію. Нічого не отримала Україна і від експорту залізної руди в Чехо-Словаччину і Польшу. Ця ситуація не виправлена і в цьому році. Досі не отримує плату Україна і за експлуатацію магістральних нафто- і газопроводів. Адже ними знищено тисячі гектарів українських земель. Ще минулого місяця Уряд не спромігся укласти відповідних угод з цих питань. В Національному банку України зовсім немає валюти. То на кого працює ваш Уряд?

Проектом бюджету передбачається скорочення чисельності апарату місцевих органів управління: обласних на 21,5 відсотка, районних - на 17,5 відсотка. Вважаю, що ці цифри потрібно

потроїти і скоротити апарат хоч на 50 процентів, як це обіцяв свого часу Іван Степанович Плющ.

На районному рівні апарат управління разом з технічним персоналом зараз становить понад 60 чоловік. Цю кількість потрібно скоротити принаймні вдвоє.

У проекті передбачалося виділити лише 876,4 мільйона карбованців на реставрацію пам'яток архітектури. Але в обговорюваному документі про це навіть і не згадується. Як таке розуміти? На Україні 483 пам'ятки архітектури знаходяться у гостроаварійному стані, а тисячі потребують невідкладних робіт. Затримка з реставраційних робіт обійдеться в наступні роки в десятки разів дорожче.

Якщо б ми відродили хоч би частину наших історичних перлин, ми могли б розвивати там туризм світового рівня і в недалекій перспективі отримали б постійне джерело валютних надходжень, як це роблять в усіх цивілізованих державах.

Хочу привернути вашу увагу до передбачуваних видатків на Службу національної безпеки України. В законопроекті для неї передбачається виділити 8 мільярдів 598,3 мільйона карбованців. Прошу замислитися над зазначеною цифрою, яка перевищує витрати на Національну гвардію України, суди і Прокуратуру України разом узяті.

Витрати СБУ становлять майже десяту частину витрат на всі Збройні Сили України, включаючи стратегічні сили СНД.

Чим же вони займаються, що потребують таких великих витрат?

Ось у моєму місті Броди Львівської області в районному відділі СБУ працює дев'ять штатних співробітників. Дев'ять

працівників на район, в якому проживає 67 тисяч чоловік! Чим вони тепер займаються? Таємниця за сімома замками. Але чим ці співробітники КДБ займалися ще два роки тому - добре відомо: збирали дані про вільнодумців, тих, хто щось негативного сказав про Радянську владу або партію, проводили профілактичну роботу з тими, хто розказував політичні анекдоти або слухав радіостанцію "Свобода", тримали на контролі всіх священників, втручалися в справи баптистів, переслідували репресованих, розширювали мережу агентів, яких розвели в районі кілька сотень. Ще в 1988 році трьом моїм знайомим Бродівське КДБ пропонувало слідкувати за мною і навіть обіцяли платити гроші. Цікаво, з яких фондів?

Уже в 1989-1990 роках бродівські кагебісти боролися з національною символікою. Зривали синьо-жовті прапори, доповідала райкому партії, що діється в Русі, Товаристві української мови, де в них були свої люди. Подібним працівники КДБ займалися і в інших місцях. Так, у Ковелі штатні працівники та таємні агенти цієї контори глибокого буріння створили хельсінкську спілку та увійшли до керівництва Рухом.

Час змінився, проте співробітники КДБ залишайся на своїх місцях, але під новою вивіскою. Чим же вони тепер займаються? Я сумніваюсь, що вони працюють для добра Україна. То навіщо ж утримувати армію СБУ, яка мало чим поступається міліції?

Вношу пропозицію видатки на утримання СБУ зменшити в десять разів і ліквідувати всі районні відділення цієї організації та значно скоротити обласні.

Кошти, які звільняться, спрямувати для потреб Міністерства закордонних справ, судових органів і прокуратури. Ми повинні будувати правову, а не поліцейську державу.

Думаю, що в разі скорочення видатків на СБУ залишаться кошти і для збільшення асигнувань на реставрацію пам'яток архітектури.

Останнє. Після ознайомлення з проектом бюджету на 1992 рік виникло питання: невже Уряд серйозно думає, що запропонований ним проект бюджету принесе користь Україні? Вважаю, що такі проекти бюджетів Верховна Рада буде отримувати доти, поки буде такий Уряд.