ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЬ ДРУГЕ

Сесійний зал Верховної Ради України. 19 лютого 1992 року. 16 година.

Головує Голова Верховної Ради України ПЛЮЩ І.С.

ГОЛОВА. Прошу реєструватися.

У залі присутні 379 народних депутатів. Вечірнє засідання оголошується відкритим.

Згідно з орієнтовним графіком, який учора вам був розданий, ми повинні розглядати зараз проект Закону про Представника Президента України. Проте надійного багато записок у заявку з тим, що ми тільки одержали цей проект і не встигли ознайомитись./ записках оросять перенести розгляд його на завтра. Такі пропозиції надходять і сьогодні. Питання пов'язане з тим, що багато депутатів і навіть один член Президії цих документів ще не подивилися. Тому лади вносять пропозицію про те, щоб почати розглядати їх завтра зранку.

Голосувати не потрібно, тому що у нас в орієнтовний графік, і в цьому графіку записано, що сьогодні заплановано

розглянути 7 питань. Є пропозиція народних депутатів, Президії і Голови зараз перейти до розгляду інших питань сьогоднішнього порядку денного, а до цього відійдемо завтра зранку.

Ми можемо перейти до "Рівного" черев годину, і на цьому все закінчити. Так що не потрібно створювати проблеми там, де її немає.

Я та раз обгрунтовую причину перенесення розгляду цього питання на завтра: доповідач по ньому - Президент Україні Леонід Макарович Кравчук зараз зайнятий іншими справами. Це ще одна в додаткових причин. Домовились.

Ми можемо перейти до розгляду питання про зупинення на 1992 рік пункту 1 статті 19 Закону Української РСР про підприємства в Українській РСР. Але це питання також викликало багато протиріч, тому і комісія, і доповідач просять його зняти. Є заперечення.? Немає.

Наступне питання про проект Закону України про альтернативну /невійськову/ службу, третє читання. Можемо перейти до нього?

Тоді слово надається народному депутату України Толстоухову Анатолію Володимировичу, секретарю Комісії у справах молоді.

Народний депутате Хмара, ви, може, скоро вже візьмете мегафон? Прошу вас зайняти своє місце! Давайте все-таки працювати над проектом цієї програми, яка у нас є. Коли буде "Різне", ми вам дамо слово. Так, прошу взяти довідкові матеріали до проекту Закону про альтернативну /невійськову/ службу. Знайшли? Будь ласка.

ТОЛСТОУХОВ А.В., секретар Комісії Верховної Ради України у справах поході /Волноваський виборчий округ, Донецька область/. Уважаемый Представитель, уважаемые депутаты! Вы вдаєте, что Верховный Совет Украины принял во втором чтения проект Закона об альтернативой /невоинской/ службе.

После его принятия обнаружились некоторые опорные моменты, по поводу которых сделали соответствующие заявления депутаты, каш комиссия и юротдел Верховного Совета, Более того, были подготовлены дм докладные записки и направлены в Президиум Верховного Совета.

Президиум Верховного Совета дважды рассматривал этот вопрос, после чего была создана согласительная комиссия, в которые вошли представители Комиссии по делам молодежи, Комиссии по вопросам культуры, Комиссии по вопросам государственного суверенитета и других комиссий, которые возражала против отдельных пунктов или положений данного законопроекта.

В результате работы согласительной комиссии мы пришли к единому мнению относительно тех поправок, которые внесены в преамбулу и статью 2 данного законопроекта. В статье 28 допущена просто механическая недоработка. Мы проголосовали тогда против включавших положения о пацифистских убеждениях, а здесь оно осталось.

Что касается преамбулы. Речь идет о том, что мы приняли такую формулировку, где говорится "про організаційно-правові основи альтернативних видів виконання загального військового обов'язку..." Однако проект не раскрывает такого понятия, как альтернативные виды загального військового обов'язку.

І тому ми запропонували такай варіант: "Виходячи із встановленого державою загального військового обов'язку та гарантованої Конституцією України свобода совісті, цей Закон визначав організаційно-правові основи альтернативної служби". Таке формулювання було погоджено з представниками комісії.

Что касается статьи 2, то ми приняли ее при условии, что на альтернативную службу имеют право граждане Украины, если они принадлежат к признанным государством религиозным организациям. Здесь, пожалуй, самый спорный момент, потому что мы признали, что все религии перед законом равны, что религиозные организации могут заниматься своей деятельностью, ее обращаясь за регистрацией в государственные органы. Таким образом, здесь есть серьезные противоречия и с нашим законодательством, и о международными нормами.

Поэтому пришли к выводу, что лучше будет такая формулировка: "Право на альтернативну /невійськову/ службу як вид виконання загального військового обов'язку мають при наявності істинних релігійних переконань громадяни України, які належать де діючих згідно з законодавством релігійних організацій, віровчення котрих не допускав користування зброєю і участі у Збройних Силах".

Такі формулювання були погоджені на засіданні комісії, і тому я пропонував би шановним депутатам проголосувати за той варіант преамбули, статті 2 і статті 28, який вам роздано.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, зрозуміла інформація?

Я хочу нагадати, що дай законопроект був прийняти! 13 грудня, і проголосували за нього 290 депутатів. Були рівні думки з приводу цих статей. Комісія надзвичайно довго працювала. Я одержав записку. Народний депутат Дума знову хоче висловити свою особисту позицію.

Третій мікрофон.

ДУМА З.Є., голова підкомісії Комісії Верховної Ради Україні а питань культурі і духовного відродження /Надвірнянський виборчий округ, Івано-Франківська область/. Шановні колеги! Я висловлюю не власну думку, а думку вашої комісії і думку трьох комісії Верховної Ради, всі підтримали нашу позицію в ході цього обговорення.

Перше, на що я хочу звернути вашу увагу. Я категорично проти того, щоб приймати ці поправка до проекту закону, тому 40 і нього вилучено /вверніть увагу, вам роздавалися два проекті - січневий і лютневий - і з обох вилучено найголовніше/ перелік релігійних організацій, члени яках мають право на альтернативну службу черва належність до тих релігійних організацій, віровчення котрих яв допускав користування зброєю і перебування в Збройних Силах. Мені пояснювали після прийняття проекту закону, що це, мовляв, суперечить свободі совісті. Хоча ви знаєте, що в арміях усіх країн світу є не тільки віруючі, є навіть капелани. Мені пояснювали, що це треба обов'язково змінити тому, що в Україні треба завести такий порядок, коли кожний, хто не хоче служити в армії, мав право не служити.

Я ввертаю увагу всіх держаних мужів, котрі думають про інтереси нашої державі, і підкреслюю, що це суперечить основоположному принципу формування Збройних Он незалежної України. Якщо це можна було допустити раніше, коли всі ми інакше ставилися до Збройних Сил колишнього СРСР, то тепер, коді в Збройні сили України, коли ще на вироблений принцип формування кедрів у Збройних Силах на контрактній основі, коди немає професійної армії, я переконаний, цього робити не можна. Я не знаю, чому не оказав депутат Толстоухов, що в нами, грубо кажучи, зіграли у "наперетак", тому що Президії було подано проект, в якого вилучили все те, на що ми погодились.

Я вважаю, що це завдасть шкоди нашій державі, бо майбутній весняний призов внесе величезне сум'яття через ті невизначені формулювання від служби у Збройних Силах відмовлятимуться маси людей.

Ви знаєте, що армія зараз дискредитована в очах громадськості, знаєте, що життя важке і мало хто в батьків захоче послати свою дитину служити. Якщо ми погодимося на прийняття цех проектів у запропонованому варіанті, то матимемо саме таку ситуацію.

Хочу сказати також, що це не суперечить свободі совісті, не суперечить правам людини, як би ми не намагалися довести протилежне, бо у нас в загальний військовий обов'язок. Недопустимо створювати загрозу для громадянської злагоди, створювати конфронтацію між державою і її громадянами, між армією і молоддю. І не треба підміняти свободу совісті правом безоглядної спекуляції на релігійних почуттях віруючих.

Саме тому наша комісія і виступила проти.

Я вдячний Комісії в питань правопорядку і законності, іншим комісіям, які підтримали вашу думку, і юту звернути вашу увагу, що прийняття запропонованих змін можливе лише при збереженні переліку релігійних організації, члени котрих мають право на альтернативну службу. Це стосується нечисленних релігійних організацій, що діють у нашій країні. Представники дах релігії не служать в армії і ніколи не служили в жодній країні. Тону я хочу, щоб в українській державі вони теж мали право на звільнення від армії. Для всіх інших це недопустимо, то просто спекуляція на релігійних почуттях.

Я розмовляв в цього приводу в релігійними діячами, церковними керівниками. Прошу відхилити прийняття запропонованих змін.

Дякую.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Зіновій Дума говорив від імені трьох комісій.

Мені здається, Анатолій Володимирович вас не зміг переконати. Є пропозиція надати слово голові комісії Матвієнку Анатолію Сергійовичу, може, він змінить ваше ставлення.

Четвертий мікрофон.

МАТВІЄНКО А.С., голова Комісії Верховної Ради України у справах молоді /Бершадський виборчий округ, Вінницька область/. Шановні колеги! Депутат Дума входив до окладу погоджувальної комісії і дійсно наполягав та тому, щоб у постанові /а це на другій

сторінці/ було дано перелік релігійних організацій, які визначає Кабінет Міністрів - ми вже за це проголосували у попередньому читанні.

Таку пропозицію було внесено на розгляд Президії. Проте цілій ряд народних депутатів /членів Президії/ і представники юридичного відділу промотували проти цього, бо то в втручання державі у справі релігії. І тоді Президія зняла абзац.

Однак дія того, аби нам не стояти на місці, а все-таки рухатися, я пропонував би Думі, щоб він також погодився з цією пропозицією. Або давайте проголосуємо поправки до проекту закону, які не викликають суперечок. Ці поправки, погодившись з ними, відписав і депутат Дума. Стосовно проекту постанови: його можна обговорити окремо і прийняти відповідне рішення.

Іване Степановичу! Я пропонував би таку процедуру для вирішення цих питань.

ТОЛСТОУХОВ А.В. Я только добавлю, что в работе комиссии принимал участие представитель Министерства оборони, и у него эти формулировки никаких возражений не вызвали.

Поскольку речь идет о проектах закона и постановлении, то давайте сначала решим вопросы по проекту закона.

ГОЛОВА. Ми весь час саме так і робимо, і процедура в нас уже відпрацьована. Я вас прошу: до постанови перейдемо потім, а зараз вносимо зміни до статей і узгоджуємо ті статті, які не узгодили.

Перший мікрофон.

ПАНАСЮК Ф.Т., голова Чуднівської районної Раді народних депутатів /Любарський виборчий округ, Житомирська область/. Шановний Іване Степановичу! Шановні депутати! Я хотів би привернути вашу увагу до серйозного, на мою думку, питання, відповідь на яке ми повиті одержати сьогодні.

Не так давно, під час зустрічі в Президентом, було висловлено багато побажань а приводу того, щоб дати можливість механізаторам, хліборобам, тим, хто мав бажання працювати біля бомжі, не йти в армію.

Зрозуміло, що священний обов'язок кожного - захищати свою Батьківщину. Але якщо врахувати ситуацію, яка складається на селі сьогодні, коли ми механізатора у 50 років відправляємо на пенсів і маємо страшний дефіцит кадрів, то треба якесь рішення приймати. Я б просив, Іване Степановичу, доручити комісії розглянути мов пропозицію або зараз сформулювати її і поставити на голосування.

Тобто роботу механізаторів - призовників, які хочуть працювати в сільському господарстві, прирівняти до альтернативної служби. Просив би всіх проголосувати.

ГОЛОВА. Ви та й інші депутати вже не вперше порушуєте це питання. І його справді треба розглянути. Але це норма Закону про проходження дійсної військової служби, розумієте? А в нас ідеться про альтернативну службу. Просто потрібно повернутися до того закону, який ми вже розглянули, і внести необхідні зміни.

Перший мікрофон.

ПАНАСЮК Ф.Т. Анатолію Сергійовичу! Ми просимо вас взяти до уваги це пропозицію при повторному розгляді проекту Закову про проходження дійової військової служби.

ГОЛОВА. Працюємо далі над документом. Є щодо першого абзацу зауваження? Немає.

Отже, голосується редакція преамбули, викладена в правій колонці.

Зачитувати не потрібно, прошу проголосувати.

"За" - 240. Приймається. Чи є у депутатів зауваження до статті 2? Другий мікрофон.

МУСІЄНКО І.М., член Комісії Верховної Ради /країни у закордонних справах /Новоукраїнський виборчий округ, Кіровоградська область/. Шановні депутати! У мене виникає таке запитання. Право на альтернативну службу як вид виконання військового обов'язку мають громадяни при наявності істинних релігійних переконань. Хто й на підставі яких критеріїв буде визначати ці істинні релігійні переконання? Давайте для того, щоб таки прийняти цю поправку, трошки опростимо текст:"... мають громадяни України, які належать до діючих згідно з законодавством релігійних організацій" - і далі за текстом. По суті нічого не зміниться, але не буде розпливчастості.

ТОЛСТОУХОВ А.В. Должен вам сказать, что мы, когда искали компромиссный вариант, остановились на том предложении,

которое вы сейчас внесла. Но поскольку у многих были сомнения и поскольку такой термин как истинные религиозные убеждения употребляется и в международных документах Комиссии по правам человека Организации Объединенных Наций, то мы решили, что такая формулировка только усидит положение статьи. И мы сделаем все для того, чтобы нельзя было на этом спекулировать. Созданная комиссия будет иметь больше возможностей для того, чтобы определять, действительно ли здесь религиозные убеждения или спекуляция на них.

Я просил бы проголосовать за данную редакцию.

ГОЛОВА. Іване Михайловичу, ви наполягаєте? Ні. узгодили цю позиція. Ще в запитання? Третій мікрофон.

ЛУК'ЯНЕНКО Л.Г., член Комісії Верховної Ради України у питаннях законодавства і законності /Залізничний виборчий округ, Івано-Франківська область/. Я думаю, що цю статтю слід виправити таким чином. Після крапки з комою, від слова "військовозобов'язані" додати: "замість військових зборів, якщо релігійні переконання перешкоджають їм проходити військову службу".

Дуже правильно сказав депутат Дума, що поняття "релігійні переконання" надто невизначене. Це ж будь-хто може сказати, що він має такі релігійні переконання, які не дозволяють йому служити. Так не можна залишати. Пропоную таке формулювання: "альтернативну службу проходять у мирний час" і "замість військових зборів, якщо громадяни належать до релігійних організацій,

віровчення і правила яких забороняють своїм членам брати зброю і воювати". У такому разі ми можемо перевірити, чи людина справді мав ті релігійні переконання, які забороняють їй одужати. Бо ноша буде ввернутися до релігійної організації і встановиш духовний вміст і засади самої цієї релігійної організації. Отже, був би спосіб, як проконтролювати посилання громадянина на свої релігійні переконання.

ТОЛСТОУХОВ А.В. Левку Григоровичу! Ви зараз, наскільки я зрозумів, посилаєтесь на перший варіант, який роздавали депутатам. Але ми працюємо за Другим варіантом, тут немає таких одів, як "у мирний час", "призовники". Тому, якщо ви бажаєте, подивіться другий варіант і сформулюйте. Ми не проти.

ГОЛОВА. Левку Григоровичу! Ви зрозуміли, що після того був розданий уже новий варіант? Візьміть його, будь ласка, там вам показують, що все узгодили.

Третій мікрофон.

ІСТРАТЕНКО М.В., член Комісії Верховної Ради України у питаннях екології та раціонального природокористування /Заводський виборчий округ, Дніпропетровська область/. Я пропоную залишити попередню редакцію статті, бо вона чітко визначає ті організації, віровчення яких не дає права на службу, не дозволяє служити у війську.

Тому пропоную залишити другий варіант поправки до цієї статті, він теж не дозволяє дуже довільно її тлумачити.

ГОЛОВА. Але ви розумієте - ми з вами отворили погоджувальну комісію, вона розглянула і внесла свою пропозицію. А як ми проголосуємо, так і буде. Якщо не проголосуємо, то залишиться варіант у лівій колонці.

ТОЛСТОУХОВ А.В. Уважаемые депутаты! Предложения были разосланы во все комиссии. Получив поправки, мы собрались и согласовали этот вариант. Против него не возражает ни Министерство обороны, ни Комиссия по правам человека. И уважаемый депутат Дума не был противником этой формулировки. Поэтому я предлагаю проголосовать за данную редакцю.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Це всі поправки до другої статті. Ми до постанови зараз підійдемо, депутате Дума. Третій мікрофон.

ДУМА З.Є. Я хочу сказати, Іване Степановичу, що погоджувальна комісія дала згоду на видозміну цієї статті лише за умови, що буде збережений комплексний підхід. Але якщо в одному місці висмикнути, в іншому, в проекті постанови, вилучено, тоді ж провалюється закон.

Ось у мене в руках підписаний вами порядок денний нинішньої сесії. Цього питання в порядку денному немає. Я не запитую, чому мав місце це порушення. Але факт такий, що погоджувальна комісія попрацювала, а якісь юристи, розумієте, внесли зміни. Якщо у нас в юристи, то навіщо нам депутати? Давайте доручимо все юристам, і вони зроблять. Для чого взагалі ми тут?

Давайте поважати самі себе і прийняті нами закони, інакше їх не буде поважати й народ.

ГОЛОВА. Я ще раз нагадую, що ми їх поважаємо. Саме тому я нагадав, що за цей законопроект проголосували 390 народних депутатів. Він у нас утретє вже йде, і не потрібно тут говорити, що його немає. Треба випускати закон, а те, що у ньому буде в якійсь мірі не все враховано, то у нас такого ще ніколи не бувало, щоб усі пропозиції втілювалися.

Я думав, що у мене є всі підстави поставити на голосування статтю 2 в редакції, запропонованій погоджувальною комісією. А потім, якщо не проголосуємо, тоді вже будемо шукати вихід.

Прошу вас взяти розданий вам проект: права колонка, стаття 2 "Право на альтернативну /невійськову/ службу, як вид виконання загального військового обов'язку, мають при наявності істинних релігійних переконань громадяни України, які належать до діючих згідно з законодавством релігійних організацій, віровчення котрих не допускає користування зброєю і участі у Збройних Силах". Це щоб усі знали, навколо чого ми розгорнули дискусію.

Прошу проголосувати за таку редакцію.

"За" - 216. Не приймається.

Четвертий мікрофон.

МАТВІЄНКО А.С. Шановні депутати! Я звертаюся до депутата Думи, хочу, щоб він був послідовним хоча б у своїх діях. У статті 2 заведена та ж сама норма справа, що й зліва. Але слово "визнаних" вимагає дії від держави. Таким чином держава

повинна втручатися у справи релігії. А релігія відокремлена від держави.

Тому я ще раз попрошу - вдумайтеся в це формулювання.

Я підтримую те, на чому наполягає депутат Дума, і пропоную, щоб його пропозиція пройшла в постанові. Давайте вислухаємо аргументи і будемо їх або сприймати, або ні. Валити сьогодні законопроект і не вводити його в дію, мені здається не до речі. Тому я ще раз просив би, Іване Степановичу, давайте проголосуємо проект постанови окремо.

ГОЛОВА. Ми до постанови ще дійдемо, проект її - на другій сторінці.

МАТВІЄНКО А.С. Стримується введення й Закону про загальний військовий обов'язок. Ми просто сьогодні гальмуємо прийняття законів з усіх військових питань.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

ДУМА З.Є. Я не хочу вступати в полеміку з шановним паном Матвієнком, але йому теж треба бути послідовним, раз він вимагав цього від мене. Щоб зробити так, аби кожен, хто не хоче, - не служив... Я звертаю вашу увагу, шановні колеги: визнання державою релігійних організацій не вимагає дій. Визнаними вважаються ті релігійні організації, діяльність яких не заборонена у судовому порядку. Це є основоположна формула у

всіх країнах світу. Ніяких дій це не вимагав. Це підтасовка. Я протестую!

ТОЛСТОУХОВ А.В. Самое интересное заключается в том, что проект статьи 2, предложенный вам, подписан всеми членами согласительной комиссии. 97 человек не голосовали.

Давайте мы дойдем до постановления и еще раз вернемся к этим нескольким спорным строчкам. А сейчас давайте проголосуем, потому что никто против этой формулировки не возражал.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! У зв'язку з тим, що 97 чоловік не взяли участі в голосуванні /може, не з'ясували до кінця/, давайте переголосуємо. Прошу, візьміть проект: стаття 2 у правій колонці, другий абзац, Проїду проголосувати.

"За" - 234. Приймається.

Чи є у депутатів зауваження до статті 28?

ТОЛСТОУХОВ А.В. Она осталась в прежней редакции, здесь только убрано выражение "пацифистские убеждения", потому что это положение не прошло.

ГОЛОВА. Є зауваження? Немає. Стаття 113 викладена у правій колонці /останній і передостанній абзаци/. Голосується в редакції, запропонованій комісією. Прошу проголосувати.

"За" - 259. Приймається.

Друга сторінка - проект постанови Верховної Ради України про порядок введення в дію Закону України про альтернативну /невійськову/ службу, У нас під час другого читання виникло питання щодо пункту 4.

Третій мікрофон.

ДУМА З.Є. Варіант, який ми прийняли у другому читанні, містить перелік релігійних організацій. Але це не означає, що нам треба релігійну організацію кожного села і хутора вносити.

Визначаються релігійні організації певних конфесій як сукупність, віровчення і культ яких не дозволяють брати в руки зброю і служити у Збройних Силах. Якщо це вилучимо, ви побачите самі, що буде навесні. Не можна цього допустити.

Люди! Це підриває основу формування наших Збройних Сил. Поки що вони формуються за принципом загального військового обов'язку. Коли буде контрактна система набору в Збройні Сили, тоді це все відпаде саме собою. Треба залишити у варіанті, який ми прийняли у другому читанні, нічого не міняючи.

Дякую.

ТОЛСТОУХОВ А.В. Уважаемые депутаты! После того, как мы проголосовали проект постановления вместе с законопроектом во втором чтении, действительно, по поводу этого выражения "затвердити перелік релігійних організацій" было немало сомнений.

Согласительная комиссия пришла к такой формулировке:

замість "затвердити" - "визначити перелік діючих в Україні релігійних організацій, вчення котрих не допускав користування зброєю і участі у Збройних Силах", Але після цього ці доповнення розглядалися на засіданні Президії, а потім вони прийшли до вас у тому вигляді, в якому ви їх зараз маєте. Тому я прошу вас проголосувати без дискусії - приймемо той варіант, який пройде.

ГОЛОВА. Зрозуміла позиція? Зрозуміла. Ставиться на голосування проект постанови, який вам розданий і викладений у редакції на другій сторінці. Прошу проголосувати. "За" - 167. Цей варіант не проходить.

ТОЛСТОУХОВ А.В. Давайте тоді варіант погоджувальної комісії. Там перша частина така ж, а далі йде: "визначити перелік діючих в Україні релігійних організацій, конфесій, віровчення котрих не допускає користування зброєю і участі у Збройних Силах". Лід цим варіантом підписалися всі, хто взяв участь у роботі комісії.

ГОЛОВА. Давайте проголосуємо за такий варіант. А потім життя покаже.

"За" - 276. Приймається. Дякую.

ТОЛСТОУХОВ А.В. Я благодарю народных депутатов за то, что этот многострадальной закон получил путевку в жизнь.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Візьміть, будь ласка, проект постанови про відкриття посольств і представництв України. Постанова коротенька. Я для наших слухачів і телеглядачів хочу її зачитати: "Про відкриття посольств і представництв України Відповідно до статті 97 пункту 24 Конституції України Верховна Рада України постановляє:

1. Доручити Міністерству закордонних справ України приступити до відкриття посольств і представництв України в державах, а якими Україна підписала угоди про встановлення дипломатичних відносин.

2. Час відкриття щодо кожної країни визначає Міністерство закордонних справ України за узгодженням з Комісією у закордонних справах Верховної Ради України".

Є зауваження?

Перший мікрофон.

ХОМЕНКО М.Г., Секретар Адміністрації Президента України /Конотопський виборчий округ, Сумська область/. Я просив би дати мені 3 хвилини для виступу.

ГОЛОВА. Будь ласка.

ХОМЕНКО М.Г. Шановний Голово! Шановні народні депутати! До виключного відання Верховної Ради статтею 97 Конституції віднесено вирішення питань про відкриття дипломатичних представництв, консульств, представництв при міжнародних організаціях, торговельних представництв України.

Цим підкреслено, що сам акт відкриття представництва однієї держави в іншій має міжнародне значення. Тому Верховна Рада, мабуть, не повинна була доручати міністерству самому визначати, коли, в якій країні і як відкривати представництва.

З іншого боку, нас жодна країна не зрозуміє, якщо рішення про відкриття представництва чи посольства прийматиме Міністерство закордонних справ. Адже це рішення повинен приймати Уряд або ж Президент України за тієї умови, якщо Верховна Рада прийме рішення щодо відкриття конкретного представництва в конкретній країні.

Таким чином, я пропоную відхилити цей проект і прийняти таке рішення: "Доручити Кабінету Міністрів внести пропозиції щодо відкриття посольств, представництв та інших організацій України в інших країнах". Треба внести концепцію, подати бюджетну сторону цієї справи, як це вимагається Регламентом нашої роботи.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Я думаю, шановні товариші, Дмитре Васильовичу, не будемо втрачати час. Гадаю, що є всі підстави для того, щоб вважати це питання не зовсім підготовленим.

Учора ви на засіданні Президії вносили один варіант, сьогодні вже з'явився інший. І депутат Хоменко має рацію. Дійсно, внесіть концепцію, розрахунки, щоб ми бачили, що до чого веде.

Четвертий мікрофон.

ПАВЛИЧКО Д.В., голова Комісії Верховної Ради України у закордонних справах /Збаразький виборчий округ, Тернопільська область/. Шановний Іване Степановичу! Шановні народні депутати! У пропозиції Миколи Григоровича Хоменка ясно світить одна думка відсікти власне Верховну Раду і комісію від вирішення цих важливих питань щодо відкриття посольств і представництв України. Все передається на волю Президента і його Уряду.

Якщо ми так ставитимемо питання: коли відкривати посольства в тій чи іншій країні, то ми сьогодні не будемо цього робити, бо не маємо ще певних фінансів. І коли ми тільки почнемо відкривати посольства і представництва, коли матимемо ці фінанси, то ми це робитимемо не скоріше як за два роки. А тим часом, ми вже завтра повинні відкрити посольства України принаймні в наших сусідніх державах, а також у найважливіших європейських країнах.

Ми виходимо з того, що повинні починати відкривати ці посольства вже сьогодні. Я вважаю, проект постанови, що вам запропоновано, складено у відповідності з Конституцією і з нашим демократичним устроєм: комісія, міністерство, а потім Президент.

ГОЛОВА. Гадаю, ми не будемо обговорювати це питання, бо нема чого обговорювати. Дмитре Васильовичу, ви не так зрозуміли пропозицію народного депутата Хоменка. Він мав на увазі, що цей проект недостатньо обгрунтований. Тому у проекті постанови треба назвати ті країни, де ми відкриваємо посольства і представництва, якщо це виключне право Верховної Ради.

Далі. Треба дати кошторис, щоб і ми, і люди знали, скільки на ще буде потрібно грошей. Бажано було б, щоб Уряд ще і джерела фінансування назвав. Тобто слід більш широко обгрунтувати ці моменти, можливо, у пояснювальній записці. І тоді ми приймемо постанову. А так у нас просто зазначається, що ми доручаємо Міністерству закордонних справ, тобто делегуємо Виключив право Верховної Ради Міністерству закордонних справ і комісії.

Є ще потреба дискутувати?

Перший мікрофон.

ЧЕРНЕНКО В.Г., головний лікар медсанчастини Микитівського ратного комбінату /Горлівський-Микитівський виборчий округ, Донецька область/. Иван Степанович! Было же предложение Николая Григорьевича Хоменко. С какой стати свое конституционное право мы отдадим на откуп комиссии Павлычко? Есть предложение, и я прошу проголосовать его.

ГОЛОВА. Ми не будемо голосувати, у нас немає проекту.

ЧЕРНЕНКО В.Г. Дмитрий Васильевич! Неужели вы хотите опять нас всех насильно заставить принять ваш проект постановления?

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

КОРНЄЄВ А.В., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань державного суверенітету, міжреспубліканських і міжнаціональних відносин /Ворошиловський виборчий округ, Донецька область/.

Мы начинаем совершенно новое дело, и практики у нас нет. С самого начала эта работа идет с нарушением закона. Я ознакомился, Иван Степанович, с направленным вами в мой адрес предложением Правительства относительного того, чтобы постановлением Президиума оформить открытие полномочного представительства

в Белоруссии. В ответ я написал, что такие вещи непозволительны, они могут быть осуществлены в соответствии с Конституцией только Верховным Советом.

Я просил поручить Комиссии по иностранным делам рассмотреть вопрос относительно того, какие представительства уже открыты. Если это сделано, то сделано с нарушением закона. Поэтому, с моей точки зрения, Николай Григорьевич совершенно прав, и мы должны, учитывая особое значение этого акта, учреждать посольства только по постановлению Верховного Совета.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

А потім Анатолія Максимовича Зленка попросимо виступити.

ГЕРЦ І.І., голова правління асоціації організацій орендарів "Закарпатліс", м. Ужгород /Перечинський виборчий округ, Закарпатська область/. Вважаю, що сьогодні всі громадяни України не мають де притулитися, перебуваючи за кордоном. Скрізь прапори змінили на російський прапор, і не пускають нас нікуди, навіть на поріг, іде дискредитація економіки і взагалі нашої держави.

Однак я теж проти цього проекту постанови. Чому? У нас є Президент. Невже Верховна Рада буде визначати, коли і де відкрити представництво? Та їх треба завтра відкривати, післязавтра.

Я, наприклад, вважаю, що комісія може в цьому брати участь. А всій Верховній Раді цим займатися не потрібно. Ми загубимо справу. То прерогатива Президента, і він має усі повноваження для цього.

ГОЛОВА. Іване Івановичу! Тоді треба підготувати і внести зміни до Конституції. А поки що згідно з Конституцією це має робити Верховна Рада.

Анатолію Максимовичу, будь ласка.

ЗЛЕНКО А.М., Міністр закордонних справ. Шановні депутати! Хотів би чітко і ясно сказати про те, що я не маю наміру змінювати конституційні норми, які у нас сьогодні е. Ми повинні керуватися тим, що сьогодні маємо. Звичайно, у проекті постанові ми посилаємося на відповідну статтю Конституції і тим самим, мені здається, відштовхуємося від конституційного акта.

У цьому зв'язку хотів би сказати, що, звичайно, ми не можемо ігнорувати рішення Верховної Ради і беремо його до відома. Як ви дивитеся на те, щоб у першому пункті, скажімо, замість "доручити Міністерству закордонних справ України" записати "доручити Кабінету Міністрів України"? Мені здається, ми б врахували поправку, яку вніс депутат Хоменко.

Чому саме Кабінет Міністрів? Ми виходимо з того, що фінансуватиме Кабінет Міністрів, а Міністерство закордонних справ, яке входить сьогодні до Кабінету Міністрів, займатиметься цим питанням.

Вважаю, у цьому є абсолютна рація. Якщо в нас буде рішення, скажімо, делегувати Президенту, то вже зовсім інше рішення.

Отже, було б абсолютно правильно, якби ви замість Міністерства закордонних справ у першому пункті поставили: доручити Кабінету Міністрів. І всі питання було б вирішено.

Більше того, якщо Кабінет Міністрів зайде у якийсь глухий кут, то, звичайно, все знову повернеться до Верховної Ради. Скажімо, фінансування або якісь політичні проблеми виникнуть - ми маємо вирішувати їх разом: Кабінет Міністрів і Верховна Рада.

Якщо ви погодитеся на таку поправку, то сьогодні її можна було б внести.

Хотів би ще одне сказати, користуючись тим, що я на трибуні. Кагальна потреба розпочати цю роботу сьогодні. І дуже правильно сказав депутат Герц, що зараз ми багато в чому програємо, оскільки не можемо вирішити питання про відкриття наших представництв.

Сьогодні нас випереджають, ми плентаємося десь у хвості.

І, я гадаю, було б саме сьогодні доречно прийняти цю постанову і дати нам можливість конкретно працювати над вирішенням практичних питань. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Анатолію Максимовичу! Я вам вдячний, але ще раз звертаюсь до вас і до Дмитра Васильовича: підготуйте нам проект постанови, вкажіть, де відкриваємо. Ми б уже зараз проголосували, і було б відкрито. А ми лиш ведемо розмови навколо. Кому? Президентові не можна, бо дів Конституція, а Кабінету Міністрів можна. Тобто замість Міністерства закордонних справ треба вказати "Кабінет Міністрів". Ну, ви пробачте, але підготуйте проект постанови, а потім уже внесіть. Ми б його вже прийняли за цей час.

Візьміть, будь ласка, наступний проект постанови - про внесення змін і доповнень до законів про банки і банківську діяльність та про зовнішньоекономічну діяльність.

Вадиме Петровичу Гетьман, прошу на трибуну.

ГЕТЬМАН В.П., голова правління республіканського акціонерно-комерційного агропромбанку "Україна" /Уманський виборчий -округ, Черкаська область/. Шановні народні депутати! Пропонується до законів про банки, а також про зовнішньоекономічну діяльність внести лише один абзац такого змісту; "Національний банк виступає гарантом кредитів, що надаються суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності іноземними банками, фінансовими та іншими міжнародники організаціями під заставу Державного валютного фонду та іншого державного майна України".

Постійна комісія розглянула поправки, які пропонується внести до законів, і повністю їх підтримує.

Дійсно, останнім часом Уряд усе частіше звертається до Національного банку з пропозиціями - виступити гарантом для іноземок фірм і банків при реалізації державних програм чи валютних проектів. Візьміть останнє доручення Уряду - рішення про закупівлю на Заході пестицидів і гербіцидів на загальну суму 350 мільйонів доларів під заставу сільськогосподарської продукції з майбутнього врожаю. Хто від імені держави може виступити гарантом? Тільки Національний банк. Але юридичної підстави він сьогодні не має. Інше питання - чи завжди Національний банк повинен брати на себе підвищений ризик у справах надання таких гарантій. Я вважаю, що такі гарантії повинні надаватись тільки у виняткових випадках, а рішення про це має бути прийняте вищою виконавчою владою за погодженням з Національним банком. Адже відсутність чіткого механізму надання подібних гарантій може призвести до банкрутства самого Національного банку.

У зв'язку з цим я вважаю, до необхідно значно підвищити вимогливість до процедури надання таких гарантій та створити в Національному банку необхідні валютні резерви. На сьогодні ні того, ні іншого немає. Згадаймо приклад з тими ж засобами захисту рослин. Немає сумніву в актуальності й терміновості вирішення цієї проблеми, але як вона вирішувалась? Майже кілька місяців комерційна фірма при Мінсільгоспі республіки "Агробізнес" вела переговори з різними іноземними фірмами з приводу цього контракту, до кінця не вирішила проблеми фінансування, і тоді не залишалось нічого іншого, як звернутись до Національного банку з проханням дати ці гарантії.

Слід підкреслити, що досі не вирішено питання, де будуть зосереджені валютні резерви України, тобто де повинні відкриватись рахунки - в Національному банку чи в Державному експортно-імпортному банку.

Я вважаю, що Дилеми в цій справі не повинно бути. Такий валютний рахунок має бути відкритий тільки в Національному банку. Бо якщо йому доручено виступати гарантом валютних проектів, то саме він і повинен мати такий рахунок. Адже рішення Верховної Ради про валютні відрахування вже прийняте кілька тижнів тому, але сьогодні в державній валютній скарбниці, як кажуть, вітер свище. До цього часу банки, які виконують ці операції, зокрема наш банк "Україна", не отримали ніяких вказівок, кому і на який рахунок перераховувати валютні кошти від експортної виручки.

Я вважаю, Іване Степановичу, що треба негайно дати вказівку Мінфіну і Національному банку терміново визначити порядок валютних відрахувань, вжити рішучих заходів, щоб були закриті клієнтські рахунки українських підприємств в іноземних банках. Необхідно негайно повернути валюту в українські банки, рішуче поставити перед Росією питання про розблокування валютних рахунків наших підприємств у зовнішньоекономічних банках /тільки валюта колгоспів там становить десь близько 50 мільйонів доларів/, тобто створити реальний валютний резерв України. Лише за цих умов гарантія Національного банку буде реальною, а західні інвестори розглядатимуть Україну як надійного партнера. Дякую за увагу.

Головує Перший заступник Голови Верховної Ради України ДУРДИНЕЦЬ В.В.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Які є запитання до доповідача? Другий мікрофон.

МАРТИНЕНКО В.П., генеральний директор Полтавського гірничо-збагачувального комбінату, м. Комсомольськ /Комсомольський виборчий округ, Полтавська область/. Вадим Петрович! Сложность в том, что в последнее время в России заметна устойчивая тенденция повышения курса рубля. И энергичные меры Центрального баша России в этом направлении означают для украинских экспортеров банкротство. Поэтому сегодня передача или конфискация валюты у предприятий Украины, которые экспортируют продукцию, может привести к тому, что Национальный банк Украины и другие банки вообще не получат ни одного доллара на свои счета. Как вы смотрите на такое предложение, что надо пересмотреть порядок отчисления или формирования валютного Фонда и все-таки выкупать валюту у предприятий? Тогда они все же будут бороться за существование.

ГЕТЬМАН В.П, Я повністю з вами погоджуюсь. Коли ми з вами приймали постанову Верховної Ради, то приймали її як тимчасову, Я вважаю, що дійсно сьогодні умови викупу валюти в Росії більш привабливі і можливо, до українські підприємства через всякого роду "Союзэкспорты" зможуть стати надійним джерелом поповнення валютних Фондів Росії.

Тому нам справді треба повернутися до цієї постанови. Більше того, я вам скалку, що в ній не передбачено такого важливого заходу, як створення необхідного валютного страхового фонду для Національного банку, для проведення інтервенції на реорганізацію валютної біржі. Росія це передбачила - 10 процентів вона викуповує і потім при організації валютної біржі викидає, як-то кажуть, на валютний ринок по 10-12 мільйонів доларів, щоб стримати курс карбованця. Нам для стримуванні курсу національної валюти, для організації валютної біржі таке джерело теж необхідне. Закон цього не передбачав.

Тому я вважаю: постановка питання правильна. Але шановні депутати, давайте почнемо щось відраховувати. Сьогодні постанова Верховної Ради, Василю Васильовичу, до підприємств і до банків не доведена, і два тижні, як і в грудні, і в січні наша держава не має ні копійки відрахувань. Це просто ганьба!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, третій мікрофон.

РУДЕНКО В.М., член Комісії Верховної Ради України з питань діяльності Рад народних депутатів, розвитку місцевого самоврядування /Гощенський виборчий округ, Рівненська область/. Шановний Вадиме Петровичу! У пункті 5 записано, до "Національний банк виступає гарантом кредитів..." і далі:"...під заставу Державного валютного фонду /це невідомо, чи він є у нас/ та іншого державного майна України? У Законі про банки і банківську діяльність жодного слова про це не сказано. Чи не вважаєте ви за доцільне записати таким чином! "Виступає від імені держави гарантом кредитів...і під заставу державного майна". Якщо

Ми цього не запишемо, буде неповно. Так само, до речі, і в Законі про зовнішньоекономічну діяльність. Це, на мою думку, треба обов'язково записати.

ГЕТЬМАН В.П. Я не бачу великої розбіжності між тим, що є, і тим, що ви запропонували, це можна подивитися. Головне - визначити, що Національний банк від імені держави повинен виступати гарантом. Сьогодні цього в нашому проекті нема. Пропозиції такі в, необхідність у цьому є, тому нам треба просто визначитися у законодавчому порядку. А в якій редакції - це можна просто з'ясувати.

ГОЛОВА. Прошу, четвертий мікрофон.

ЗАЛУДЯК М.І., голова Комісії Верховної Ради України у питаннях екології та раціонального природокористування /Кременчуцький-Крюківський виборчий округ, Полтавська область/. У мене таке запитання у зв'язку з прийняттям закону і цих змін та доповнень.

Який у недалекому майбутньому буде порядок розрахунків між підприємствами і між державами співдружності? Це дуже важливе питання. Яка нас чекає перспектива?

ГЕТЬМАН В.П. Це виходить за рамки питання, яке ми розглядаємо. Але я вважаю, що на якийсь певний період буде залишений розрахунковий карбованець, якщо він стане конвертованим першим, а ми не зможемо на той час ввести свою конвертовану валюту. А з переходом на нашу конвертовану валюту цей порядок буде визначено міждержавними угодами. Сьогодні прогнозувати просто важко. Але треба сказати, що

вже сьогодні ми, як кажуть, заблокували розрахунки, страшно зростає картотека. І це наслідок наших невпевнених дія по введенню тих двох валют, які сьогодні існують на Україні, купона і карбованця. Фахівці попереджали, що це захід абсолютно не відпрацьований і певною мірою ризикований. Ми прислухалися сьогодні і маємо результати .

Але на якийсь певний період ми будемо використовувати карбованець.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, перший мікрофон.

МАЯКІН В.А., директор Костянтинівського металургійного заводу імені М.В.Фрунзе /Костянтинівський виборчий округ, Донецька область/. Я хотел бы сказать следующее. Сегодня вопросы отчисления валюты, деятельности предприятий в части приобретения валюты являются одним из основных факторов работы предприятий. За этим стоят и реконструкция предприятий, и новые технологии. Поэтому я предлагаю пересмотреть ранее изданные документы по этому поводу, определить время, комиссию, которая это пересмотрит. Я считаю, что в этом постановлении обязательно должна быть какая-то дифференциация. То есть, куда расходуется валюта, и в зависимости от -этого должен определяться объем отчислений. Прошу поставить на голосование этот вопрос.

ГЕТЬМАН В.П. Шановний колего! Справа в тому, що ми це питання розглядаємо не в цьому ракурсі. Ми сьогодні говоримо, що треба прийняти поправку до нашого закону, щоб юридично дати право Національному банку виступати гарантом.

Ви говорите про те, що треба змінити нашу постанову про валютні відрахування. Я, відповідаючи на перше запитання, погодуюся з вами. Дійсно, в результаті зміни цінового фактора ми в якійсь мірі сьогодні порушили ціновий паритет.

І якщо дивитися на експортну продукцію, особливо продукцію металургійну, то вона зовсім невигідна сьогодні для експорту і для відрахувань. Тому я погоджуюсь з вами, що до цього питання ми ще повинні повернутись.

Сьогодні ж ми повинні виступити законодавче.

Крім того, я, шановні депутати, виступаючи минулого разу, просив Уряд негайно відмінити всі постанови, пов'язані з інвалютним карбованцем.

Не знаю, Василю Васильовичу, який порядок існує тут, у Верховній Раді. Але я вважаю, що коли депутати вносять якісь пропозиції, вони повинні знаходити шлях реалізації. Тобто їх слід передавати Уряду для вирішення питань.

Минуло два тижні. Сьогодні мені дзвонить мій колега, депутат Шевченко, і каже, що "Укрімпекс" і агрофірма "Нива" закупили у колгоспу "Зоря" знову ж таки два тижні тому зерно за інвалютні карбованці. Я ще раз пояснюю: інвалютний карбованець - це винахід Зовнішекономбанку збанкрутілого колишнього Союзу. І якщо він є тільки в розрахунках, то українські банки не мають можливості приймати такий інвалютний карбованець. Треба відмінити цю постанову, варто поставити долари, фунти чи марки - ту валюту, яка сьогодні може бути конвертована. І необхідно зовсім вилучити з обігу інвалютний карбованець. На жаль, до цього часу це питання не вирішується.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Відповідаю вам, Вадиме Петровичу. Це питання слушне. Секретаріату Верховної Ради зараз дано доручення щодо наведення в принциповому плані порядку, щоб кожне звернення, кожен депутатський запит були відповідно розглянуті і депутат знав про результати розгляду у встановлені законом строки.

Другий мікрофон.

КОСІВ М.В., заступник голови виконавчого комітету Львівської обласної Ради народних депутатів /Пустомитівський виборчий округ, Львівська область/. Шановний Вадиме Петровичу! Ви пропонуєте нам прийняти поправку до закону і від імені держави через Національний банк гарантувати кредити, що надаються суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності іноземними банками. Я вважаю, що таку поправку потрібно прийняти. Але у зв'язку з тим я хотів би з'ясувати, хто буде визначати: чи той суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності провів операцію на зовнішньому ринку, яка є необхідною для господарства України, чи без неї ми могли б обійтися? Адже не раз у цьому залі вже виникали такі питання, що хтось десь там щось закупив, -а Україна без цього могла спокійно обійтися. Хто тут буде гарантом для наших валютних фондів?

ГЕТЬМАН В.П. Я повністю з вами згоден. У своїй короткій промові я вже сказав, що в цьому питанні потрібно навести ідеальний порядок, щоб тільки виконавча влада за домовленістю і за погодженням з Національним банком визначала найбільш пріоритетні напрямки, де вона може виступити гарантом того, чи зможе вона розрахуватись, виходячи з валютного резерву, який ми маємо /в даному випадку на цей рік/, чи ні. І треба визначити обсяг таких гарантій.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, третій мікрофон.

МАТІЙКО А.С., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України З питань Чорнобильської катастрофи /Алуштинський виборчий округ, Республіка Крим/. Уважаемый Вадим Петрович! Все мы читали отче? Национального банка. Там допущена кредитная эмиссия кредитным банком в 30 миллиардов рублей. Не считаете ли вы необходимым в этих двух статьях после слов "майна України" записать: Чи допускаючи при цьому кредитної емісії"?

Хватит уже сорить деньгами, необходимо такие банки объявлять банкротами, и пусть они рассчитываются своим имуществом.

ГЕТЬМАН В.П. Я вважаю, що така форма запису, яка в нас наведена, відповідає нормі закону. Те, що ви говорите, може увійти в Інструктивні матеріали, Я не бачу необхідності включати це в норму закону.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон.

СЛЄДНЄВ В.П., директор Донецького металургійного заводу імені В.І. Леніна /Ленінський виборчий округ, Донецька область/. Вадим Петрович! У меня такой вопрос. Я согласен, что этот законопроект нужно утверждать. Но в то же время я хотел бы обратить ваше внимание вот на что. Мы приняли несколько дней тому назад постановление, которое прекращает поступление инвалюты на Украину /этот факт должен был бы вами отмечен и в докладе/.

Те 60 процентов не покрывают затрат, которые предприятие несет. Поэтому даже те контракты, которые заключены предприятием, сегодня должны быть разорваны.

Я бы убедительно просил вас, Василий Васильевич, поручить соответствующим комиссиям Верховного Совета вместе с Кабинетом Министров, проект этого постановления срочным образом переработать и повторно шести на рассмотрение Верховного Совета.

По этому вопросу все материалы я вам направил.

Спасибо.

ГЕТЬМАН В.П. Шановний Володимире Петровичу! Ми втретє повертаємося до цього питання. Я вже погодився, адже бачив розрахунки по вашій промисловості. Дійсно, сьогодні експортувати чавун в умовах зростання цін зовсім невигідно. Тому я розумію, що треба вносити поправки. Але сьогодні, шановні колеги, треба зробити перерахунки. Володимире Петровичу, не може держава три місяці жити без валютного фонду. Вона живе без бюджету, вона живе без Фонду, вона жила без герба. Що це за держава без своєї грошової одиниці?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадиме Петровичу! Тут народний депутат Пинзеник Віктор Михайлович пропонує пункт 5 сформулювати в такій редакції: "може виступати гарантом іноземних кредитів, що надаються суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності під заставу Державного валютного фонду та іншого державного майна України".

Як ви ставитесь до такої редакції?

ГЕТЬМАН В.П. А що там змінюється? Я суттєвого нічого не бачу, Василю Васильовичу: "може виступати гарантом іноземних кредитів, що надаються суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності під заставу Державного валютного фонду та іншого державного майна України".

Я не бачу розбіжностей.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон. Хай пояснить автор.

ПИНЗЕНИК В.М., завідуючий кафедрою економіки і управління народним господарством Львівського державного університету імені І.Франка /Радянський виборчий округ, Львівська область/. Я почув у доповіді депутата Гетьмана, що банк не повинен обов'язково давати гарантії кредитів, і я з цим згоден. Але запис "виступав гарантом", по суті, стверджує можливість обов'язкового надання гарантій, Банк може вибірково це робити. Тому я пропоную записати: "може виступати".

Крім того, іноземні кредити можна отримувати не тільки від банків, а й від підприємств, фірм. Через те поняття "іноземні кредити" включає можливість отримання валюти від будь-яких іноземних партнерів. Воно значно ширше, ніж записано в редакції, запропонованій до розгляду.

ГЕТЬМАН В.П. Шановні депутати! Я ще раз уважно подивився пропозицію депутата Пинзеника і не бачу великих розбіжностей. Але редакція, запропонована комісією, як на мене, точніше висвітлює суть проблеми. Інше ж можна пояснити. Справа ось У чому. Національний

банк тільки виступав гарантом, а далі він доручає одному з комерційних банків, які в агентами держави, і ці комерційні банки кредитують безпосередньо об'єкт. Там вони вже мають справу з конкретною фірмою, іноземним банком чи з якимись міжнародними фінансовими організаціями. Ну, це вже як буде визначено в договорі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу третій мікрофон увімкнути.

ГЕРЦ І.І. Я повністю підтримую пропозицію народного депутата Пинзеника, але хотів би звернути увагу ось на що. Там записано: "державного майна України". А якщо почнеться приватизація? Як бути з приватним майном?

ГЕТЬМАН В.П. Виступає гарантом тільки по державних кредитах, як тут ми вже говорили, за якимись пріоритетними напрямами. Вмотувати від імені фізичних суб'єктів Національний банк не буде.

Тут уже звучало запитання щодо суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності. Суб'єкти юридичні, звичайно, а не фізичні. Приватна особа не може користуватись гарантією Національного банку, Іване Івановичу. Але якщо держава вважатиме за потрібне скористатися послугами якоїсь приватної організації, то такі гарантії їй будуть надані.

Більше того, майте на увазі, що розширюється банківська діяльність. Ваш банк, Іване Івановичу, теж виходить на кореспондентські зв'язки, і ви зможете виступати гарантом у межах своїх валютних коштів, як і банк "Україна". Тобто не обов'язково Національний банк повинен виступати гарантом кожної приватної програми.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон.

ДУНТАУ О.М., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України у закордонних справах /Ізмаїльський виборчий округ, Одеська область/. Уважаемые депутаты! Вопрос об изменении двух статей Закона о банках и банковской деятельности и о дополнениях к Закону о внешнеэкономической деятельности мы сегодня рассмотрели внимательнейшим образом. Общие постановочные вопросы, о которых говорят депутаты, уже звучали, И нужно принять именно ту редакцию, которую предлагают. Почему? Потому что статья 3 Закона о внешнеэкономической деятельности дает толкование всех субъектов внешнеэкономической деятельности /там очень большой перечень/. Поэтому выделить чисто юридическое лицо нельзя, Было принято компромиссное решение: норму закона в той редакции, которая предлагается, Верховному Совету принять. Что касается механизма реализации, то этот вопрос будет решен следующим образом. Есть уже четкая договоренность Кабинета Министров, представителя Национального банка /это товарищ Зайченко/ и представителей Государственного фонда насчет того, чтобы исключить возможность получения гарантии физическими лицами за счет имущества Государственного фонда или валютного фонда. Будет выработано соответствующее положение, и его примет Кабинет Министров. То есть механизм реализации этого вопроса будет подготовлен в течение десяти дней. Тем самым все вопросы, которые сейчас звучали, снимаются.

Я прошу проголосовать, потому что это очень нужное положение. Более того, оно существует в мировой практике. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександре Михайловичу, спасибі. Більше запитань немає?

Дмитро Іванович Зайченко виступить з роз'ясненнями. Прошу вас, Дмитре Івановичу.

ЗАЙЧЕНКО Д.І., заступник голови правління Національного банку України. Шановні народні депутати! Один з депутатів /я забув прізвище/ говорив про те, що треба заборонити банкам робити кредитну емісію грошей. Я вам хочу пояснити, що цього зараз не можна забороняти, бо уряди всіх незалежних держав, користуючись спільним "рублем" змагаються в тому, хто більше зробить боргів за рахунок цієї кредитної емісії.

І зовсім ненормальним є той стан, коли ми не знаємо, які розміри цієї емісії в Росії. Росія це знав, тому що там такий механізм е. Отже, ці заборони тепер були б не на нашу користь. Вихід із ситуації полягає в тому, щоб швидше створити національну валюту, і тоді вже розробити механізм, щоб ця валюта була...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні народні депутати! Питання ми обговорили, з'ясували ті моменті, які Нас цікавили. Я вношу на ваш розгляд проект Закону України про внесення доповнень до деяких законодавчих актів. Він ставиться на голосування. Прошу.

"За" - 276. Закон прийнято, Будь ласка, Василю Михайловичу. Третій мікрофон.

РУДЕНКО В.М. Все-таки я вносив доповнення, Вадим Петрович його підтримав і навіть сам повторив: "виступає від імені держави".

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так і записали.

РУДЕНКО В.М. Добре, дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мається на увазі, що повз нашу увагу такі пропозиції не проходять.

Шановні колеги! У нас є ще один невеличкий законопроект про визнання такою, що втратила чинність, останньої частини статті 30 Закону Української РСР про свободу совісті та релігійні організації.

Слово мав Танок Лесь Степанович, голова Комісії з питань культури та духовного відродження. Прошу, Лесю Степановичу.

ТАНЮК Л.С., голова Комісії Верховної Ради України з питань культури та духовного відродження /Ватутінський виборчий округ, м. Київ/. Ми пропонуємо повернутися сьогодні до статті 30 Закону про свободу совісті та релігійні організації. Цей проект було включено до порядку денного 18 лютого, але ми й досі його ще не розглянули. Мова там іде про голову Ради у справах релігій, і треба привести закон у відповідність з Конституцією України. Ця частина передбачає призначення на посаду керівника державного органу в справах релігій Верховною Радою. А в Конституції України ця посада не віднесена до числа тих, які призначаються Верховною Радою /стаття 97, пункт 10/. Нам просто треба проголосувати за те, що ця частина статті 30 втратила чинність.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, шановні депутати, є запитання до Леся Степановича? Немає. Тоді ставиться на голосування законопроект про визнання такою, що втратила чинність, останньої частини статті 30

Закону Української РСР про свободу совісті та релігійних організацій.

"Верховна Рада України постановляв:

Визнати такою, що втратила чинність, останню частину статті 30 Закону Української РСР "Про свободу совісті та релігійні організації" /Відомості Верховної Ради УРСР, 1991, N 25, стаття 283/.

Прошу голосувати.

"За" - 247. Прийнято.

Перший мікрофон, будь ласка.

СЛЄДНЄВ В.П. Василий Васильевич! Убедительная просьба дать поручение комиссиям Верховного Совета и Кабинету Министров, чтобы мы в первой декаде марта могли пересмотреть постановление о валютных отчислениях Украины. Это очень и очень важно.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Думаю, що депутати не заперечують. Давайте приймемо з цього питання протокольне рішення. Є потреба голосувати? Немає. Приймається.

Другий мікрофон.

МАКАР І.І., член Комісії Верховної Ради України у питаннях законодавства і законності /Старосамбірський виборчий округ, Львівська область/. Шановний Василю Васильовичу! Учора я вам подавав прохання від 60 депутатів про те, щоб створити тимчасову комісію по розслідуванню

незрозумілих махінацій з нашою національною валютою. Я не розумію, чому ні ви, ні шановний Іван Степанович, ні Володимир Борисович досі цю проблему не вирішили і не внесли на розгляд Верховної Ради. Створили якусь "кишенькову" комісію Президії Верховної Ради, яка в принципі є зацікавленою, на мою думку, тому що саме Президія мала розпорядчі функції, і її дії теж треба в деяких випадках розглянути. Тобто проблема лишилася нерозкритою.

Я вимагаю, щоб така комісія була створена і могла об'єктивно розслідувати цю проблему. Аби надалі нікому не кортіло запускати руху в державну кишеню.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я відповідаю вам, Іване Івановичу. Дійсно, ви і група депутатів звернулися з таким проханням до керівництва Верховної Ради. Це питання ще не розглянуто. Хочу проінформувати вас, шановні народні депутати, що вчора Президія Верховної Ради створила повноважну комісію з членів Президії та інших народних депутатів. Мені доручено з цією групою депутатів попрацювати, після комплексного розгляду питань, які порушені в різних публікаціях у пресі, доповісти Президії і потім на пленарному засіданні Верховної Ради України.

У зв'язку 8 тим, що ви поставили питання ширше, ми порадимось і обов'язково проінформуємо вас. Ви відповідно визначитесь - чи буде потреба приймати рішення Верховної Ваді про створення такої спеціальної депутатської комісії від Верховної Ради, чи достатньо буде комісії, яку отворила Президія Верховної Ради.

Думаю, що нема у вас підстав ставити під сумнів компетентність створеної комісії і звинувачувати Президію у зацікавленості й необ'єктивності.

Я думаю, що буде все зроблено для того, щоб об'єктивно розібратися і доповісти Верховній Раді. /Голоси з залу/ .

ГОЛОВУЮЧИЙ. Буде "Різне". Шановні депутати! Є це невеличке питання - проект постанови Верховної Ради "Про порядок введення в дію основ законодавства України про культуру".

Слово надається народному депутату Лесю Степановичу Танюку.

ТАНЮК Л.С., голова Комісії Верховної Ради України з питань культури та духовного відродження /Ватутінський виборчий округ, м. Київ/. Ми з вами прийняли Основи законодавства України про культуру, а постанову відклали. Я хотів би зачитати її проект. Є резон зачитувати?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає. Запитання є? Нема. Тоді ставиться на голосування проект постанови Верховної Ради України "Про порядок введення в дію Основ законодавства України про

культуру". Прошу проголосувати.

"За" - 226. Вітання схвалено Постанова Верховної Ради прийнята.

Шановні народні депутати! Група народних депутатів звернулася а заявами, в яких висловлюється думка, що під час голосування проекту постанови Верховної Вади про малий герб України були необ'єктивне відображені наслідки цього голосування. Я зачитаю одну з них, зокрема В'ячеслава Максимовича Чорновола, на ім'я Голови Верховної Ради України Івана Степановича Ляща. "У розпечатці голосування за державний герб України проставлено, що я голосував "проти", хоча я голосував "за". Таку ж помилку допущено і щодо інших народних депутатів - Семенця, Яворівського, Мовчана, Герца, Нагулка, Білого та інша. Тому випадкове натискання не тієї кнопки виключається. Оскільки результати розпечатки можуть потрапити в пресу чи можуть бути використані якось інакше проти мене й інших депутатів, прошу оголосити текст записки. Пропоную у всіх важливих випадках голосувати тільки руками".

Прошу уваги. Є такі заяви й від інших народних депутатів, зокрема, народних депутатів Семенця, Яворівського, Лубківського. Хочу повідомити, що перевіркою встановлено: голосували "за" такі депутати - Гудима, Носов, Чорновіл, Семенець, Мовчан, Любенчук, Білий, Севастьянов, Захарук, Шершун, Нагулко, Герц, Дмитришин, Олійник, Волощук;

голосував "проти" депутат Попов. Це вже перевірено. І ще, будь ласка, продовження списку "за": депутати Гнаткевич і Дунтау. Ось все, що вдалося з'ясувати. Оскільки питання було поставлено принципово, буде створена відповідна комісія, яка проведе технічну експертизу надійності роботи нашої системи "Рада", і ми потім проінформуємо Верховну Раду. Однак я хочу повідомити: працівники, які тут забезпечують роботу техніки, категорично стверджують, що помилок не могло бути.

Але раз в доручення, раз в сумніви і в конкретні факти, про які пишуть депутати, така робота обов'язково буде проведена.

Шановні депутати! Ми , маємо можливість провести до кінця вечірнього засідання "Різне".

Немає заперечень? Немає. Записалося 26 народних депутатів.

Від мікрофонів? До трьох хвилин? Давайте так. Будемо надавати можливість.

Першим слово мав народний депутат Півень, за ним виступатиме депутат Пушик.

Прошу.

ПІВЕНЬ М.І., голова колгоспу імені 118 загиблих комунарів Шахтарського району /Макіївський-Совєтський виборчий округ, Донецька область/. Уважаемые народные депутаты! К нам обращаются участники ликвидации последствий аварии на Чернобыльской АЭС, проживающие в Советском районе города Макеевки Донецкой области.

Говорят, что в нашем районе проживает 400 человек - участников ликвидации последствий аварии на Чернобыльской АЭС, 45 на них являются инвалидами, потерявшими свое здоровье, После Чернобыльской аварии минуло 5 лет, но оказываемая медицинская помощь в областном центре лишь частично удовлетворяет все более возрастающую в ней потребность. Это осложняется отдаленностью мест проживания ликвидаторов. За эти годы - лишь немногие из них смогли улучшить свои жилищные условия, снижается жизненный уровень семей участников ликвидации последствий аварии. Это обусловило необходимость создания самостоятельной районной организации "Эхо Чернобыля", решение о создании которой было принято на общем собрании еще в 1991 году. Согласно дополнению к Закону о республиканском бюджете Украины на 1991 год введены начиная со второго полугодия 1991 года платежи в республиканский бюджет в размере 3 процентов от фонда потребления всех хозрасчетных предприятий, организаций для финансирования мероприятий по реализации Закона о статусе и социальной защите граждан, пострадавших в результате Чернобыльской катастрофы, и 19 процентов - с 1 января 1991 года.

Организация "Эхо Чернобыля" просит рассмотреть вопрос, чтобы 1 процент средств, перечисленных предприятиями и организациями района в республиканский бюджет, оставался на расчетном счете в районной организации в целях использования этих средств на строительство медико-диагностического центра, индивидуальных жилых домов для участников ликвидации последствий аварии на Чернобыльской АС, оказания материальной помощи семьям погибших и детям, родившимся в семьях ликвидаторов. А также необходимо контролировать поступление средств и их расходование по назначению.

19 процентов, которые мы приняли, -это колоссальная сумма. Нет необходимости в том, чтобы такую сумму в этом году отчисляли предприятия.

Я хотел бы также обратиться с депутатским запросом к Ивану Степановичу Плющу /так как его нет, то к Василию Васильевичу/ по такому вопросу: кто дал право Кабинету Министров игнорировать решение Верховного Совета о том, что согласно Закону о приоритетности социального развития села население, проживающее в сельской местности, платило за электроэнергию 1 копейку. Сегодня платят 12 копеек, то есть в 12 раз увеличена стоимость электроэнергии для сельского населения, А также...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Три хвилини, нагадую. Слово надається народному депутату Пушику Степану Григоровичу. Підготуватись депутату Качурі.

ПУШИК С.Г., член Комісії Верховної Ради України з питань культури та духовного відродження села /Коломийський виборчий округ, Івано-Франківська область/. Шановні депутати! Я звертаюсь а депутатським запитом до Голови Служби національної безпеки. У свій час, як ви знаєте, книги, які стосувались історії України /видання рідкісні/, вилучались, щоб люди, студенти не мали змоги вивчати історію України. Мені стало відомо, що ті книги зберігаються в бібліотеках на певних складах. У мене є пропозиція, щоб Марчук, Голова Служби, негайно передав ці книги науковим обласним бібліотекам, щоб надійшла від нього така вказівка чи циркуляр. Аби ці книги служили народові, відродженню української нації, інших національностей, які проживають на Україні.

Разом з тим я хочу також звернути увагу на те, що коли був прийнятий президентський Указ про захист спілчанських видань, тобто видань Спілки письменників, а також захист композиторів і художників, не врахували одного - беззахисною залишилась книга. Книготорговельні організації не мають ніякої скидки, а поліграфія обкладена великими податками /приблизно 40 процентів/.

Давайте будемо, дорогі депутати, відвертими. Я не маю нічого проти Колесника, але якщо людина мав такі величезні доходи, що може давати мільйони для народу, то чому ми не можемо виробити такий закон, щоб за допомогою податків брати ці гроші і давати державі, яка б брала на своє утримання видавництва, журнали, використовувала гроші для інших добрих цілей.

Коли будуть наступні вибори депутатів, гадаю, що ці мільйонери, які збагатилися в цей час, будуть уже президентами, прем'єрами, міністрами. Вони прийдуть до влади, тому що всі видання працюватимуть на них, тобто всі газети, які вони сьогодні фінансують, будуть їхніми.

У моєму Івано-Франківську будинок Маргошеця який ми відвойовували для літературного музею, вже ще своїх доморослих мільйонерів, адже ніхто не може захистити цей будинок.

Я також вимагаю від Уряду, щоб він, нарешті, поставився належно до некомпетентних людей, які в областях прорвалися до влади. Наша область на грані релігійної війни. Те, ще робиться з церквами з відома обласної Ради, заслуговує пера найбільшого сатирика. Дехто погано працює і скеровує всю свою енергію для того, аби билися представники різних конфесій.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має народами депутат Качура Борис Васильович. Шитім виступатиме депутат Бондарчук.

КАЧУРА Б.В., заступник голови Комісії Верховної Ради Україні з питань розвитку базових галузей народного господарства /Чугуївський виборчий округ, Харківська область/. Я хотів би привернути увагу шановних народних депутатів і нашого Уряду до питання, котре, на перший погляд, не набуло такої гостроти, як, скажімо, питання політичні чи економічні. Але де питання дуне хвилює моїх виборців, і тому воно для мене важливе.

Більше року тому /ще за поданням Ради Міністрів Російської Федерації/ в країні розпочалася підготовка до 150-річчя 8 дня народження Іллі Юхимовича Рєпіна, яке відзначатиметься в серпні 1994 року. Ювілей дай відзначатиметься як велике культурне та громадсько-політичне явище світового рівня.

На жаль, у нас на Україні, яка, як відомо, в батьківщиною великого художника, підготовка поки що йде вкрай повільно, я б навіть сказав, що вона не набула державного значення.

Говорячи про духовність, про відродження української культури, ми не можемо не віддавати належне генію Рєпіна, яких не тільки в визначною часткою української культури, а й поєднує культуру білоруського, російського та українського народів.

Скажу відверто, мені дуло дуже прикро читати про те, що ряд керівників музейних закладів столиці звернувся до міськвиконкому в проханням замінити назву вулиці імені Рєпіна на Терещенківську. Не мощу зрозуміти, чим завинив перед Україною її сини, котрий навіки прославив вільнолюбне запорозьке хованню. Але ж не про це зараз шва.

Я хочу наголосити на тому, що в Чугуєві, де народився Релін, де пройшли кого дитячі та юнацькі ром, де започаткувався його могутній талант і було створено багато всесвітньовідомих творів, ставляться до свого земляка з великою шаною.

Потрібно низько схилитися перед невеличким жіночим колективом на чолі з директором меморіально-художнього музею Галиною Борисівною Андрусенко, перед їх справді подвижницькою працею. Вони спромоглися в основному своїми силами створити чудову тематичну картинну галерею, де експонуються твори практично всіх лауреатів премії Рєпіна, відбудували майстерню митця, упорядкували садибу, де жили його батьки, і сьогодні продовжують відновлення пам'яток історії.

Але самі всього вони зробити не зможуть, їм потрібна серйозна допомога а боку Уряду, Спілки художників, громадськості республіки.

За попередніми розрахунками, щоб виконати мінімальний обсяг будівельно-реставраційних робіт на пам'ятках архітектури та благоустрою місць, пов'язаних з життям та творчістю Рєпіна, потрібно близько чотирьох мільйонів карбованців.

Наприкінці 1990 року я звернувся з запитом до заступника Голови Рада Міністрів стосовно підготовки і проведення заходів, присвячених ювілею.

Вніс узгоджені з харків'янами та чугуївцями пропозиції щодо плану заходів, обсягів робіт, строків.

Реакція була позитивною, але пройшло більше року, а мало що змінилось, незважаючи на неодноразові звернення.

Тому я орошу мій виступ вважати новим запитом до Уряду, проханням виконати обіцянки щодо створення оргкомітету і прийняття постанови а приводу відзначення вві лею та вишукання необхідних коштів.

Хотілося також, щоб цьому питанню більше уваги приділили Спілка художників та Спілка архітекторів України, а командування Київського військового округу пережало музею Рєпіна пам'ятки архітектури, які сьогодні використовуються як склади та інше...

У чугуївців є дуже цікаві пропозиції. Особливо щодо втілення в життя мрії великого митця про створення художньої школи для талановитої молоді. Відбулася розмова 8 цього приводу а Ларисою Іванівною Хоролець, яка поставилася до всього в великим інтересом, дав надію, що ця справа буде вирішена. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Бондарчуку. Потім виступатиме депутат Баталов.

БОНДАРЧУК А.І., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань гласності та засобів масової інформації

/Горохівський виборчий округ, Волинська область/. Шановні колеги! Як відомо, розпад Союзу породив нове утворення - СНД. Виникли нові обставини, і наш Президент підписав ряд документів. Однак деякі в них мають не конструктивний, а деструктивний характер. Це стосується в першу чергу тексту присяги на вірність співдружності, яка прийматиметься в армії. СНД - не держава, не юридична особа. Чиї інтереси, наприклад, захищатиме юнак з України, якщо його пошлють до Білорусії, Росії, Казахстану? Але навіть не це головне. Три тексти присяги, які є в армії, лише сіють непорозуміння, розшаровуйся її політичне.

Ось конкретний приклад. Недавно, 9 лютого, у Луцьку в урочистій обстановці в центрі міста офіцери і прапорщики - і запасу, і військової частини прийняли присягу на вірність Україні.

Генерал-майор Юдін пообіцяв не застосовувати до них ніяких санкцій, але вже 10 лютого на розводі з'єднання оголосив, що ті, хто прийняв присягу, будуть звільнені із Збройних сіл СНГ. Це не викликало б такого подиву, якби сам генерал-майор не був депутатом облавної Ради і не очолював комісію у правах людини.

Підлягають звільненню капітани Буленко, Іранців, Попов, старший лейтенант Горгуленко, прапорщики Петрушевський і Галанзовський. Я зустрічався з ними і з представниками з'єднання. Генерал-майор на запрошення не з'явився. Офіцерам пропонують шукати роботу, а одного хочуть за це і квартири позбавити. Вони резонно запитують: за що? Ми служимо на Україні, присягнули їй на вірність - і за це покарані. Таким чином з армії виживуть якраз тих, хто відданий Україні.

Хто ж там залишиться, ходи все-таки доведеться приймати присягу? Ті, хто прийме її а корисливих, а не а патріотичних і національних міркувань.

Недавній політпрацівник Уфімцев на зустрічі назвав дії свого командира і покарання за присягу правильними і такими, що стабілізують обстановку в армії. Бо, мовляв, підпис Президента стоїть на тексті присяги.

Присяга СНД - не джерело постійних конфронтацій в армії і на флоті. А все тому, що в основу формування військ СНД покладено неправильний принцип.

На Україні потрібна одна присяга. І лише це може стабілізувати обстановку. Адже коли у нас був Союз, ніхто не приймав присяги на вірність Варшавському договору, а солдати країн НАТО приймають усе-таки присягу на вірність своїй країні.

У мене є ще такий депутатський запит - щоб наш Президент або відхляпав овій підпис, а якщо ні, то визнав угоду про текст присяги недійовою.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має народний депутат Баталов Валерій Гаязович, за ним виступатиме депутат Степенко.

БАТАЛОВ В.Г., редактор острозької районної газети "Життя і слово" /Здолбунівський виборчий округ, Рівненська область/. Я не буду, шановні депутаті, зачитувати телеграм. Суть їх - турбота про найзлободенніше: і посівна черев тиждень другий, і питання, коди будуть зміни до Земельного кодексу, коли будуть прийняті

закони про приватизацію землі, про податки з прибутків і на землю, коли ціна буде на землю і так далі. Не всі сьогодні тут б'ємо себе в груді, що треба засіяти кожну сотку землі, як кажуть, латку. А яка для цього буде правова основа? Це - докір нашим комісіям аграрників.

Далі. Оскільки навіть потім зустрічі аграрників з Президентом, Прем'єр-міністром ніяких ефективних результатів не видно, я змушений зачитати також звернення до Верховної Раді працівників агропромислового комплексу Острозького району Рівненської області. Такі ж проблеми і в Здолбунівському районі. бога задушені ввернутися до найвищого органу державної влади /країні і хочуть проінформувати про ситуацію, яка склалася в районі у зв'язку з постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 1991 року N 305.

"3 січня постановою Кабінету Міністрів до колгоспів були доведені обсяги державних замовлень на 1992 рік, які в основою для укладання договорів контрактації сільгосппродукції. Проте досі переробними, заготівельними підприємствами договорі на сільгосппродукцію не укладаються. Посилаються на те, що ціни на неї, які зрослі в середньому в 6 разів. дуже високі, особливо це стосується молока і м'яса. Подивіться ці розрахунки.

Ситуація на споживчому ринку в районі залишається досить окладною. Запропоновані Кабінетом Міністрів заході, питання податкової політики, заготівельних цін на сільськогосподарську продукцію і техніку, на послуги не є еквівалентними і не стимулюють виробника, а навпаки, ведуть до банкрутства.

При обрахуванні грошових надходжень і витрат в обсягах 1991 року за нині діючими цінами господарства вимушені повністю припинити капітальне будівництво, відмовитися від нової техніки, на 30 відсотків до потреби закуповувати мінеральні добрива.

Крім того, повна відсутність паливно-мастильних матеріалів, запасних частин, будівельних матеріалів не дав змоги вести підготовку до вирощування врожаю, вивозити навіть вироблену сільськогосподарську продукцію.

Враховуючи цю окладну ситуацію, представники агропрому Острозького району вимагають від Кабінету Міністрів поновити справедливість щодо селян, виробників сільськогосподарської продукції.

За дорученням ради Шевчук.

Одночасно хочу, щоб розглянули в наших комісіях чи в Кабінеті Міністрів питання про зменшення податків на агропром. Я ці вимоги передам у відповідні комісії і в Кабінет Міністрів.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має народний депутат Степенко. За ним виступатиме народний депутат Чародєєв.

СТЕПЕНКО В.І., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу /Полтавський виборчий округ, Полтавська область/. Шановний Василю Васильовичу! Шановні народні

депутата! Я виконую доручення моїх виборців, які проживають у сільській місцевості. Хочу порушити таке питання /і щоб мент дали чітку відповідь ті, кому належить/: чому не виконується Закон про пріоритетність соціального розвитку села? Чому ми так багато говоримо тут про рівні умови господарювання на землі колективних господарств, фермерських, індивідуальних, а ціни піднімаються так, що сьогодні село просто, шановні мої друзі, не виживе?

Наведу тільки один факт. Ціни сьогодні на бензин за літр - 8 карбованців 30 копійок, на дизпаливо - 6 карбованців 20 копійок. Давайте подумаємо, про яку ефективну роботу сільського господарства можна сьогодні говорити при таких цінах, які піднімаються не в 5, 6, а в 20, 30 і 100 разів?!

Скільки буде коштувати сьогодні обробити грядку пенсіонеру, привезти йому паливо, надати ще якісь інші послуги?

Хотів би звернутися до Державного міністра України з питань економіки Мінченка, щоб він врешті-решт відповів: хто і коди встановив такі ціни, чому сьогодні від колгоспів, радгоспів не приймається м'ясо, не приймається молоко, а диктуються ті ціни, за якими ці продукти можуть бути прийняті?

А ціни, які держава відпускає для сільського господарства, фактично сьогодні нерегульовані, вони відпущені. І виходить так, що на одній стороні - вільні ціни, а на продукцію сільського господарства ціни диктує держава.

А потім же знову будуть звинувачувати сільське господарство в тому, що воно підняло ціни. Ми де бачимо тільки тому, що кожен день хочеться їсти, а коли ми побачимо ціни на ті ж утюги, сорочки, то було шуму не менше. Але це сьогодні людям менше пече, бо в них є якийсь запас.

Шановний Василю Васильовичу! Я дуже прошу, щоб все-таки а Кабінет; Міністрів Мінченко чи той, кому це належить, відповів, як буде... Треба дати конкретну відповідь селянам, інакше ні про який пріоритет, ні про яку турботу про село сьогодні говорити не можна. А ви всі знаєте: якщо буде погано селу, то буде погано усім вам.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Чародєєву, а далі порадилось.

ЧАРОДЄЄВ О.В., член Комісії Верховної Ради України у закордонних справах /Пролетарській виборчий округ, Донецька область/. Избиратели-телезрители будут спать, поэтому я просто хотел обратиться к вам, товарищи депутаты. У кого будет время, все-таки пересмотрите, как мы отстаивали свою точку зрения /я виню также и себя/. Вот меня упрекнули, что я не прав, но я не хотел, приводя цитату, кого-то упрекать. Это цитата на китайской философии, а суть ее в том, что надо как-то поосторожнее критиковать гениев /таких, как Шевченко/, не более того. А то, что приписал мне Карпенко, не имеет к тому никакого отношения.

Вот послушайте, какие у нас били обвинения: "Якісь там чорні сили щось затівають", "возврат к чему-то", "русских больше выступало". Зачем все его нужно? Когда я сравниваю все письма, где меня ругают за то выступление, то получается, что они все похожи почему-то одно на другое.

Вот письмо из Кировограда. Пишут с такой злостью, что до сих пор не отомстили за тех студентов, которых Муравьев расстрелял. Да большевики отомстили, уничтожив Муравьева!

Сейчас шел ив гостиницы, люди подходили: "Русский человек, убирайся в Россию!" Когда говоришь, что не русский, а украинец /Алтунян уже нас всех лишил национальности, как-то так лихо!/ - все равно ругают, но ругают мягче. Давайте не муссировать эти вещи, особенно национальный вопрос, и не копать, кто, где, когда и кем работал. А то Осадчук в прошлый раз оказал, что комиссия по суверенитету не голосовала за флаг, никуда не годится работа комиссии. Сегодня та же нотка звучит. Сам ведь работал в ЦК, славил "червону Україну". Зачем его делать?

Давайте так. Привяли, хоть и с нарушением /так как не убрали из Конституции еще пункт/, хоть и какая-то нелепая коллизия получается, но выводы надо сделать. Емец хорошо сказал: я даю слово, что в случае нарушения прав человека я вступлюсь. Но ни Президент, ни Председатель, ни другие крупные леди этого пока не сделали.

Может быть, и я ошибался, когда выступал, может быть, другие ошибались. Но зачем с такой злобой? Нагулко высказал противоположное мнение, однако мы с ним говорим нормально. Но каким волком смотрит Паровский, а еще демократі Демократия - это только как у Перовского, как в Рухе, как в УНП?!

Левко Лукашенко мудро и точно оказан на втором съезде УВД: "Україна велика і багатогранна, і було б страшенним нещастям для неї, якби вона народжувала людей тільки зі світоглядом УВП". Я, по-моему, цитую точно.

Я не знаю, мабуть, правильною є і зворотна теза, що випливає з цієї: чим менше людей з поглядами УВД, тим для України краще.

Давайте все-таки оценим то, что такая многогранность Украины должна приносить ей пользу. И будем радоваться тому, что у нас такой потенциал. А мы по сто раз друг друга упрекаем.

Я обращаюсь к вам еще раз: вдумайтесь, кто что говорил, посмотрите на выражение лиц.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово для репліки має Володимир Олександрович Яворівський.

Четвертий мікрофон, будь ласка.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О., голова Комісії Верховної Ради України з питань Чорнобильської катастрофи /Світловодський виборчий округ, Кіровоградська область/. Шановні колеги! Тільки не подумайте, що я відповідатиму на виступ Чародєєва. Я його глибоко шаную як унікального депутата в нашому парламенті, його нам треба взагалі берегти, по-моєму.

Я з іншого приводу. Просто не можу промовчати і не хочу, щоб повно у повітрі виступ мого шановного колеги і побратима по перу Степана Пушика.

Хотів би замахнутися на його соціальну цнотливість, на його, так би мовити, пролетарські підходи. Не можна, шановний Степане Григоровичу /хоч він і втік уже, але хочу, щоб люди це почули/ сьогодні залякувати народ України цими колосниковими. Зрозумійте, не може Спілка письменників їх фінансувати. І ви, Степане Григоровичу, і я винні в тому, що ці журнали сьогодні не можуть існувати на наших творах. І коли в добрі люди, які їх підтримують, хай підтримують. Інше питання, що сьогодні в грунт для колосникових та інших, можливо, і за рахунок спекуляції стати багатими.

Але не залякуйте, що завтра Колесников може очолити Уряд. А може, хай би й мали нарешті нормальну людину на чолі Уряду, яка б що-небудь могла зробити.

Через те я вважаю, хай Колесникови будуть, хай підтримують нашу культуру, але діють тільки в рамках можливого. Колесников мільйон дав на утримання Києво-Могилянської академії, а ми з вами дали два чи три десятки тисяч.

ГОЛОВА. Перший мікрофон. Півхвилини, будь ласка.

ПАНАСЮК Ф.Т. Шановний Василю Васильовичу! Я звертаюся до вас особисто з проханням від імені виборців - працівників села. Ситуацію, яка склалася сьогодні з реалізацією м'яса колгоспами, важко змалювати. Ми не можемо здати живу худобу на забій, бо на м'ясокомбінатах переповнені холодильники. По Житомирській області сьогодні в одному лише господарстві стоїть півтисячні голів худоби, яку не можна здати, і змушені витрачати всі корми. М'ясокомбінати по області заборгували /це дані на вчорашній день/ 350 мільйонів карбованців, не дають грошей, не платять колгоспам. Платити зарплати там немає чим.

Переконливо прошу вас створити комісію по розслідуванню цих фактів. Хто дав санкції на те, щоб сьогодні ми були здоєні витрачати корми, які залишилися, і розписуватися в неможливості здати м'ясо й усе те, що вироблено руками працівників села? І якось найближчим часом треба поінформувати про це народ і Верховну Раду.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати! Давайте приймемо протокольне рішення! на всі депутатські запити, пропозиції, критичні зауваження доручимо Кабінету Міністрів, відповідним міністерствам і відомствам, постійним комісіям негайно відреагувати і в оперативному порядку поінформувати Верховну Раду й персонально тих народних депутатів, які виступали.

Тепер дозвольте повідомити, що відповідно до статті 21 Тимчасового регламенту створено нову депутатську групу "За соціальну справедливість" у кількості 26 чоловік. Група ставить за мету сприяння розбудові України як правової держави в соціальне спрямованою економікою, розвитку демократії, економічній реформі, гарантуванню прав людини. Право представляти групу надано співголовам - Козаренку Василю Івановичу та Тризні Валентину Сергійовичу. Хто побажає ознайомитися з її складом, список є.

Разом з тим дозвольте вам нагадати, шановні товариші, що у нас зареєстровано 17 депутатських груп. Остання перереєстрація їх проводилася ще у червні. За час, що минув, у частині з них відбулися деякі зміни. Прохання до керівників депутатських груп до 3 березня цього року подати до Секретаріату відомості про зміни у складі для відповідного оформлення та інформування Верховної Ради.

Хочу вам повідомити, що створена також депутатська група "Нова Україна". Слово надається народному депутату Філенку Володимиру Пилиповичу.

ФІЛЕНКО В.П., секретар Комісії Верховної Ради України у правах людини /Зміївський виборчий округ, Харківська область/. Шановні депутати, шановні виборці! Я не буду знайомити вас із програмними та іншими документами депутатської групи "Нова Україна" - вони були розповсюджені. Хотів тільки повідомити, що на сьогодні працювати у депутатській групі "Нова Україна" виявили бажання

50 народних депутатів. Цю групу нині підтримують поза парламентом Партія демократичного відродження України, Конституційно-демократична партія України, Спілка юристів України, Українська конфедерація підприємців, Спілка кооператорів і підприємців України, Київський координаційний комітет Партії зелених, Українська ліга підприємств з іноземним капіталом, Київська міська організація профспілки працівників кооперації, Українська асоціація спеціалістів по управлінню якістю, Українська студентська спілка, Ліберально-демократична партія України, Об'єднана соціал-демократична партія і Спілка "Чорнобиль-Україна". На засіданні депутатської групи "Нова Україна" головою цієї групи обраний депутат Сербів Юрій Сергійович, секретарські справи доручено вести мені. Збір підписів і прийом бажаючих працювати в цій фракції продовжується. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати! Завтра ми продовжимо роботу о 10 годині. Будуть розглянуті такі питання: про проект Закону про Представника Президента України; про проект Закону про банкрутство; про проект Закону про оподаткування доходів підприємств і організацій /третє читання окремих статей/; про ставки акцизного збору на окремі товари і про внесення змін та доповнень до Закону про податок на добавлену вартість.

Засідання оголошується закритим. Усього вам доброго.