ЗАСІДАННЯ СОРОК ВОСЬМЕ

Сесійний зал Верховної Ради України. 21 квітня 1992 року, 11 година.

Головує Голова Верховної Ради України ПЛЮЩ І.С.

ГОЛОВА. Доброго ранку шановні народні депутати!

Події, насиченість нашого життя такі, що треба весь час вносити корективи. І якщо вносимо в кращу сторону, то це - добрів, а якщо в гіршу - будемо разом виправляти ті помилки, що допускаємо, Виходячи в цього, ми вчора проаналізували механізм підготовки законопроектів, а також роботу в комісіях, Голови постійних комісій інформували, обмінювалися думками з приводу запропонованих проектів. Вносимо на ваш розгляд пропозицію оговорити сьогодні питання бюджету. Вам роздали матеріали? Перейдемо відразу до пропозицій і зауважень.

Прошу реєструватись. У залі присутні 386 народних депутатів. Засідання Верховної Ради оголошується відкритим. Перший мікрофон.

МАРЧЕНКО В.Р., член Комісії Верховної Ради України у закордонних справах /Роменський виборчий округ, Сумська область/. Уважаемый Иван Степанович! Предлагаю на завтра включить в повестку дня вопрос о минимальной заработной плате и минимальном прожиточном уровне. Кабинет Министров принял постановление N 193 и ждет решения Верховного Совета во этому вопросу. Этого решения ждут, вы знаете, многие пансионеры, инвалида, многодетные семьи и другие. Предлагав также рассмотреть вопрос об индексации заработной платы в бюджетных организациях.

Считаю, что вопрос необходимо включить в повестку дня и завтра рассмотреть.

ГОЛОВА. Вам повинні буяй роздати ці матеріали. Якщо не роздали, то ще роздадуть і внесемо на розгляд. Приймається? Потрібно голосувати? Ні.

Другий мікрофон.

БАТІГ М.І., редактор львівської мовної газета "Молода Галичина" /Буський виборчий округ, Львівська область/. Шановний Іване Степановичу! Шановні депутати! Сьогодні хочу порушити питання, яка вже неодноразово протягом цілого року порушувалося в парламенті. Мова іде пре ефективність наш законів. У квітні минулого року.

парламент прийняв Закон про свободу совісті та релігійні організації. Закон лежить, не дів. Практично кілька днів залишилося до Пасхи. Можливо, у ці два дні, які ми визначили перед великодні - ми святами, знайдеш буквально десять хвилин для розгляду поправок. У Комісії з питань культури та духовного відродження лежіть готовий проект, підготовленим депутатом Косівим. Там усього дві-три поправки, за які треба проголосувати, Іване Степановичу, і які зроблять цей закон діючим.

У мене в руках звернення виборців від Кам'янсько-Бузького району Львівської області, де тривав голодування, де дуже напружена релігійна ситуація. Уклінне прохання до всіх депутатів: незважаючи на те, то сьогодні розглядатимемо дуже важливі питання, пов'язані з бюджетом, все-таки знайти протягом двох днів 10 хвилин для того, щоб прийняті ці поправки.

ГОЛОВА. Прошу депутатів, якщо не буде заперечень, сьогодні /може, на вечірньому засіданні/ знайти час і розглянути це питання. Дійсно, у нас склалася надзвичайна ситуація: з однієї сторони - великодні свята, а з другої сторони - ваш борг.

Вин роздані ці матеріали. Сьогодні знайдемо час, щоб поставити цей документ для коротенького обговорення і прийняття щодо нього рішення. Немає заперечень?

Третій мікрофон.

ВОЛКОВЕЦЬКИЙ С.В., член Комісії Верховної Ради України мандатної і з питань депутатської етики /Делійській виборчий округ, Івано-Франківська область/. Я, які попередній мій колега депутат Батіг, маю доручення моїх виборців записати до порядку денного

сесії питання про реабілітацію Української автокефальної і Української греко-католицької церков.

Як відомо, протистояння в областях Західної України продовжується. Окрім того, вже є факти, пов'язані з тим, що Москва не дала дозволу на самостійність Української автокефальної церкви. Наш закон діє недостатньо ефективно, якщо не сказати зовсім неефективно.

Тому вважаю, що вже настав час розглядати оце питання на сесії. Леонід Макарович Кравчук, коли ще був Головою Верховної Ради, дав обіцянки громадам греко-католиків і дав відповідні доручення. Те питання треба вирішувати. Може, перший крок мав бути тами, як де запропоновано депутатом Батогом. А взагалі-то закон про реабілітацію церков має бути прийнятий.

ГОЛОВА. Гадаю, ми зробимо так, як домовились. Сьогодні розглянемо їда питання. Будуть пропозиції, ми дамо доручення. А над дорученням Леоніда Макаровича Кравчука працюють комісії депутатів Танюка, Коцюби і депутатські групі. Це - надзвичайно складає питання.

Перший мікрофон.

СТАРІЧЕНКО О.Г., директор радгоспу "Красная звезда" Костянтинівського району /Дружківський виборчий округ, Донецька область/. Иван Степанович! Президент Украины издал 3 апреля Указ о компенсации денежных потерь сельскохозяйственным товаропроизводителям и банкам, в котором предусматривалась индексация доходив колхозов и совхозов за сданную в 1991 году государству продукцию. В этом документе было дано поручение Кабінету Министров

разработать до 13 числа механизм, чтобы эти средства поступили на счета колхозов и совхозов.

Сегодня 21 апреля. Колхозы и совхозы, воспрянув духом, начали покупать технику. У каждого колхоза, совхоза нынче 2-3 миллиона на картотеке. На местах никаких указаний на сей счет нет.

Поэтому предлагаю, чтобы до начала рассмотрения бюджета кто-то из членов Правительства выступил о информацией. Ее ждет все колхозно-совхозное крестьянство Украины.

В бюджете есть очень интересная статья - "Расходы на оборону". Она не расшифрована. Насколько я понимаю, это сделано для того, чтобы не раскрывать секретов. Видимо, следовало бы ознакомить депутатов о этими расходами /хотя бы с подпиской о неразглашении/, чтобы можно было судить, насколько правильно эта пятая часть дохода расходуется, Поэтому я прошу, чтобы перед рассмотрением бюджета депутатам дали расшифровку - куда и на что идут эти 70 миллиардов.

ГОЛОВА. Поділяв вашу думку. Від депутатів не повинно бути ніяких секретів. Ніяких, підкреслюю. Мені на прес-конференції задавали питання: "Як стало відомо одному з членів Президії по закритих каналах..." Для мене таких каналів не існує. Всі депутаті повинні мати інформацію. Але це не означав, що вони не повинні вміти користуватися нею. Тому давайте знайдемо форму, як це все зробити. Звертаюсь і до Вітольда Павловича. Він також депутат. Якщо від нього немає секретів, то чому від іншого депутата воші повинні бути? А форму нам треба знайти.

І щодо першої пропозиції. Учора я просив, щоб Гетьман Вадим Петрович і Ситник Віктор Петрович підготувалися з цього питання. Думаю, заперечень не повинно бути. Це прохання не тільки депутата з Донецького крав. Про це казав народній депутат з Миколаївщини. Це турбує людей усіх областей. Питання надзвичайно болюче. І не дамо слово до 203 хвилин, для того, щоб нас поінформували.

Другий мікрофон.

ЯКОВИШИН Л.Г., директор Бобровицького радгоспутехнікуму /Козелецький виборчий округ, Чернігівська область/. Шановній Іване Степановичу! Шановні депутата! Я теж хотів це питання підняти і підтримую попереднього колегу. Така інформація Обов'язково повинна сьогодні прозвучати, щоб усі почули, в які конкретно строки це буде зроблено.

На сьогоднішній день, Іване Степановичу, ми не тільки не знаємо, коли буде ця індексація. М'ясокомбінату з 23 березня не виплачують господарствам гроші за здану продукцію. Це офіційні дані.

Коштів на рахунках немає. Дизельне паливо надходить сьогодні вже по 13,7 карбованця за літр, бензин - 19 карбованців за літр.

Той бюджет, який ми будемо зараз розглядати, створюється сьогодні в нас на полях. І ви це знаєте краще за мене. Але подивіться, Іване Степановичу, яка ситуація склалася в вар протягом останнього півроку.

Шановний наш голова комісії товариш Чепурний отворив якусь мафіозну структуру, я так її називав. З нашої області

взяли 6 тисяч тонн фуражного зерна, за яке повинні були поставити гербіциди. Гербіцидів, я заявляю офіційно, на сьогоднішній день немає. Мене уповноважила область заявити це на веж республіку. Хто, нарешті, за це питання відповідатиме?

Шановний наш Міністр товариш Мінченко, коли я на попередньому засіданні запитав, де ж, гербіциди, сказав, що я не володію ситуацією, гербіциди вже йдуть. То я вам розкажу, які прийшлі вже гербіциди, Іване Степановичу. Уряд повинен був вишукати кредиті на 240 мільйонів під гербіциди. Але замість того від нас вимагають сьогодні за тонну гербіцидів 100 тонн пшениці.

Інші вдали кукурудзу і не одержали від Чепурного гербіцидів, хоч це не його була справа. Це питання агрохімії, Ради Міністрів і так далі. Хто дозволив йому це СП робити? А там написано: за погодженням із товаришем Фокіним. Я читав цю бумагу". Зідрав усю республіку і затіяв цю комедію. Хто за неї відповідатиме?

На сьогоднішній день господарства не мають хліба. Кажуть: хліб здавати з нового врожаю. А ми знаємо, чи буде той новий урожай, чи не буде?

Я направив офіційного листа Генеральному прокурору Шишкіну. Хто ще рівні Ради Міністрів повинен відповісти за той контракт на 3 мільйони тонн, а яких на сьогодні надійшло 300 тисяч? Фірма-банкрут. Чотири місяці Президент не може нам відповіді на запит. Іване Степановичу! На ці вітання ви також не відповіли. Так далі працювати у Верховній Раді не можна. У Кабінеті Міністрів нині працюють непрофесіонали. Вони повинні персонально відповісти за своє роботу. Люди врешті-решт мають знати своїх "героїв".

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Шановні, народні депутати! Щодо фірми чи СП такі сигнали надходять. Гадаю, Міністр сільського господарства і продовольства знає про це. Давайте в робочому порядку доручимо Віктору Петровичу Ситнику розібратися. адже зібрали зерно, перегнали на спирт, а тепер - ні спирту, ні гербіцидів немає.

Тому треба Віктору Петровичу і Василю Васильовичу підключити певні служби і з'ясувати це. Можливо, був добрий намір, а щось не вийшло. Але треба обов'язково з'ясувати, тому що це звучить не тільки в залі Верховної Ради, про це знають також трудівники, котрі ждуть ці гербіциди.

А щодо відповіді Генерального прокурора, то вія мав відповідно зреагувати. В основі всього в закон. Ми ж будуємо демократичне суспільство, в якому превалює закон, а не особа.

Третій мікрофон.

СТЕПЕНКО В.І., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу /Полтавський виборчий округ, Полтавська область/. Шановний Іване Степановичу! Ви знаєте, що до Верховної Ради прийшли учасники ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. Вчора відбулось надзвичайно емоційне засідання добровільного товариства "Союз Чорнобиль" у Полтаві. Від імені 20 тисяч учасників я передам вам звернення. Хтось неправильно інформує, нагнітає обстановку - мовляв, бюджет напружений, і всі питання будуть вирішуватись за рахунок того, що знімуть дотації або пільги для чорнобильців.

Не думаю, що це мав вирішуватись за рахунок коштів,

виділених на лікування, переселення та соціальний захист.

І ще таке. Тут є представники Кабінету Міністрів. Іване Степановичу! Треба, щоб хтось терміново зайнявся цим питанням.

Ми дали людям землю, вони мають ділянки. У підсобному господарстві зацікавлені всі, особливо пенсіонери. Надходять десятки тисяч запитань. Треба зняти 28-процентний податок, тоді знизяться ціни на птицю та худобу. Адже сьогодні пенсіонери просто не в змозі купувати цю продукцію.

І останнє. Потрібно швиденько прийняти закон про плату за землю, бо ходять різні чутки про астрономічні ціни, люди дуже, стривожені.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Я не коментую, а даю відповідь щодо питань по Чорнобилю. Перед пленарним засіданням зустрічався з Вітольдом Павловичем Фокіним та групою народних депутатів. Ми з'ясували деякі питання, домовилась про те, що всі роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, будуть про фінансовані Урядом. Сьогодні Вітольд Павлович у цьому нас запевнив.

Що стосується бюджету і конкретних цифр, то це не догів. Це не старі цифри, з часом вони будуть змінюватись.

Щодо цін да живність, то це питання ставилось, протягом тижня Кабінет Міністрів його вирішить. Віктор Петрович про це скаже.

Тепер про плату за землю. Ми це питання готові розглянути найближчим часом. Є пропозиції від земельного комітету. Я особисто чув коментар голови цього комітету, який говорив, що в середньому від кадастрової оцінки землі ця плата буде поки що символічною. А далі життя покаже.

Перший мікрофон.

ШЕХОВЦОВ О.Д., член Комісії Верховної Ради України у питаннях законодавства і законності /Новокраматорський виборчий округ, Донецька область/. Уважаемые депутаты! Душе, что нет надобности убеждать вас в том, что бюджет - это закон законов как по своей важности, так и по сложности. Каждый рубль, который мы кому-то захотим добавить, придется у кого-то забрать. Пока отовсюду только и слышно: "Дай, дай и дай". Верховный Совет до сих пор не имеет какой-то узаконенной процедуры рассмотрения бюджета. Ни в Законе о бюджетной системе, ни в нашем Временном регламенте не указано, как рассматривается и принимается бюджет, как учитываются все поправки.

Нетрудно предположить, что при отсутствии такой процедура т это рассмотрение скомкаем, за неделю-две примем бюджет, но ясного ответа обществу о том, почему у нас такие вязкие пенсии, зарплата учителей и врачей, мы дать не сможем. Именно поэтому Комиссия по вопросам законодательства к законности вносила предложение. Вчера членам Президиума его роздали. Оно касалось дополнение к Временному регламенту, а также Закона о бюджетной системе. Мы предлагаем установить, в каком виде Правительство подает бюджет и какова процедура его прохождения через Верховный Совет.

Единственное, что я готов признать, комиссия, эту работу сделала о опозданием. Но лучше позже, чем никогда. Поэтому предлагаю: сегодня дали, в крайнем случае, завтра внести на рассмотрение депутатов наше предложение, а в перерыве

между пленарными заседаниями рассмотреть бюджет "во втором чтении по процедуре, узаконенной Верховным Советом.

В противном случае рассмотрение бюджета у нас будет похоже на принятие Земельного кодекса на стадионе "Динамо", где у каждого присутствующего есть микрофон.

Благодарю за внимание.

ГОЛОВА. Думаю, таку пропозицію треба взяти до відома і всім нам її виконувати. Правильно говорять народний депутат Шеховцов, але треба це процедуру напрацювати, а потім вносити. Вчора не подавали на засідання Президії; Подавали? Тоді сьогодні депутат Печеров розкаже про неї.

Шановні народні депутати! Ви знаєте а повідомлень засобів масової інформації, що в Україні зараз перебуває парламентська делегація Австралії. Ми вчора з ними зустрічалися і махи розмову. В Австралії пропиває більше 30 тисяч громадян українського походження, воші роблять свій внесок у ліквідацію наслідків аварії. Ви знаєте, що перше звання "Мати Чорнобиля" було присвоєно громадянці Австралії Зіні Боте, прошу привітати делегацію парламенту Австралії. /Оплески/.

Другий мікрофон. Слово має депутат Влох від імені демократичної фракції, Демократичної партії України.

ВЛОХ О.Г., завідуючий кафедрою Львівського державного університету імені І. Франка /Ленінський виборчий округ, Львівська область/. Шановний Іване Степановичу! Шановні колеги-депутати! Хочу звернуті вашу увагу на питання про організацію охорони промислової

власності. Справа в тому, що голова Державного комітету з питань науки і технологій пан Рябченко підписав угоду про утворення міждержавної організації по охороні промислової власності. Під промисловою власністю розуміється все, що стосується інтелектуальної власності, наших патентів, сортів рослин, порід тварин і так далі. Навіть мікросхеми, а також таємниці промисловості.

Таким чином утворюється організація, подібна До тієї, яка існувала в колишньому Радянському Союзі. Організацією здійснюватиметься навіть підготовка кадрів, реєстрація наукових досліджень у цій галузі. І центром усього цього буде Москва. Більше того, 28 квітня в Москві збирається VІІІ з'їзд Всесоюзного товариства винахідників і раціоналізаторів, де планується перетворити це товариство в міжнародну конфедерацію об'єднань винахідників і раціоналізаторів. Я процитую один пункт із статуту, який уже розповсюджений: "Письмово інформувати виконком, конференцію про події державної і громадської, діяльності". Ви бачите, що під цими словами криється. Це -абсурд, це підриває нашу державну незалежність. Є пряме зазіхання на ті багатства, які перевищують багатства Чорноморського флоту.

Прошу поставити це питання на пленерне засідання у вигляді звіту Комітету в питань науки і технологій.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Прошу народного депутата Влоха оформити це запитом. Ми доручімо це питання підготувати і в міру готовності розглянемо його. Це - перше.

Друге. Україна стала державою. Нам сьогодні не потрібно боятися Москви. Адже з Нью-Йорком, Парижем, Прагою, столицями інша держав Україна має дипломатичні й інші стосунки. Хіба з Росією ми їх не маємо? Маємо. У нас є договір. Повторюю, Москва - де столиця, як і інші столиці на Сході та Заході.

Ваш запит прийнятий. Ми дамо доручення розглянути його.

Третій мікрофон.

РЯБЧЕНКО М.А., директор Криворізького цементно-гірничого комбінату /Довгинцівський виборчий округ, Дніпропетровська область/.

Уважаемые народные депутаты! Дело в том, что я, наверное, не совсем владею обстановкой. Почему мы именно два дня на этой неделе работаем и предусматриваем работать 30. Мне кажется, что работа 30 апреля будет неэффективной. Поэтому вношу предложение провести хотя бы три дня пленарных заседаний на этой неделе, а еще лучше - два пленарных заседания на следующей неделе. Это - первое.

Второе. Депутат Марченко внес предложение о повышении заработной платы. Я настаиваю все-таки проголосовать за то, чтобы рассмотреть этот вопрос обязательно завтра. Наряду с этим считаю необходимым сегодня рассмотреть очень важный вопрос. Рассматривая бюджет, мы видим, что практически все отрасли народного хозяйства находятся в тяжелейшем финансовом состоянии.

Поэтому вношу предложение заслушать вопрос о внутри республиканской и межреспубликанском зачете - как единственной

форме приведения в порядок денежных отношений на расчетных счетах с учетом того, что сейчас предприятия берут очень много ссуд. За это они платят дополнительно, хотя практически не повинны в том, что случилось.

И последнее. Просил бы ускорить выход в свет, если так можно оказать, Закона о местном самоуправлении с учетом того, что мы приняли, поскольку статья И - это ключевой вопрос для местного самоуправления. Просил бы Президента ускорять его выпуск.

Благодарю за внимание.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

МИХАЙЛЮК В.П., завідуючий відділом соціального знівеченій виконавчого комітету Васильківської міської Ради народних депутатів /Васильківський виборчий округ, Київська область/. Шановний Іване Степановичу! Шановні народні депутати!

Усі ми відчули наприкінці минулого і на початку цього тижня черговій виток так званої лібералізації цін, а просто кажучи, механічного підвищення цін. І ніяких конкретних кроків з боку Уряду щодо соціального захисту населення ми не маємо.

Тому підтримую пропозицію депутата Марченка, хочу лише дещо зауважити.

Нам роздано проект постанови Кабінету Міністрів від 18 квітня 1992 року про підвищення соціальних гарантій для населення. У ньому пропонується мінімальна заробітна плата 650 карбованців і мінімальна пенсія - 550 карбованців.

У зв'язку з цим є, очевидно, логічним те, що сказав товариш Марченко: нам треба було б перед обговоренням бюджету розглянути проект цієї постанови, оскільки всі ці витрати будуть передбачені саме бюджетом України, особливо у його другій частині. Тому пропонував би, Іване Степановичу, щоб це питання про мінімальний заробіток, що містіться у проекті цієї постанови, обговорити перед розглядом бюджету. Не думав, що це живе багато часу. Але тоді ми могли б з чистою совістю приступати до розгляду бюджету саме з цих питань.

І питання, яке зв'язане з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, 26 квітня ми підходиш до чергової річниці цього лиха. Сьогодні до мене звертаються виборці з мого Васильківського виборчого округу з приводу того, що 22 населених пункти Київської області згідно з результатами останніх обстежень уражені і через те віднесені до зони 4 категорії. Жителі КиєвоСвятошинського району, зокрема селища міського типу Вишневе, зверталися з таким питанням до мене, до голова Комісії з питань Чорнобильської катастрофи, в Мінчорнобиля. Усі відповідають, що з 19 процентів податкову ставку зменшили до 12.

Іване Степановичу! Пропоную, щоб ті урядовці, хто у першу чергу несе за де відповідальність, сьогодні да телебаченню чи в пресі оказали; мовляв, дорогі товариші, те, до ми прийняли, вже є, а далі нічого не буде. Люди підтримують ту політику, яка є чесною і правдивою. Адже ці популістські запевнення і програми тільки дратують людей через невідповідність конкретним обставин.

Хотів би сьогодні у зв'язку із розглядом бюджету сказати таке. Якщо ці два райони /може, ще десь такі є/ будуть віднесені до даної зони, то бюджетні асигнування також повинні передбачати вишити на такі цілі. І тому вважаю, що ці два питання повинні обговорюватися перед розглядом основного питання -бюджету.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Всі ваші зауваження будуть обговорені. Все це - питання бюджету. І сьогодні проект цієї постанови поставимо на голосування. Ми про це вже домовилися. Депутат Рябченко каже, що давайте проголосуємо. Проголосувати - проголосуємо, але ж не було заперечень. Ми вважаємо, що прийнято. Але почнемо з інформації товаришів Гетьмана і Ситника про те, як же розширятимуться вузькі фінансові місця. Отже, все це один ланцюжок. Другий мікрофон.

ГОЛОБОРОДЬКО О.М., директор Харківського виробничого кооперативу "Інструмент" /Червонозаводcький виборчий округ, Xарківська область/. Иван Степанович! Не секрет, что на предприятиях Украины сложилось крайне тяжелое финансовое положение.

Сегодня практически нет предприятий, которые не имели бы картотеку. 13 апреля поступила телеграмма Укрпромстройбанка во все областные управления. В ней во втором пункте говорится о том, что прекращается выдача всех видов ссуд, что дальнейшая выдача кредитов производится только о разрешения правления банка, включая выплату заработной штат.

Третий пункт гласит о том, что поступающие на счет хозорганов средства направляются на погашение краткосрочной судовой задолженности.

И води сегодня будет выполняться данное распоряжение, то предприятия не смогут выплатить заработную плату /по своей или не по своей вине - это уже другой вопрос/. И самое главное, предприятия остановятся потому, что сегодня за любое сырье, материалы, топливо и т.д. требуется оплата. Таким образом, данная телеграмма ставит промышленность Украины под угрозу остановки.

Выступаю только относительно предприятий, ибо, к сожалении, не знаю положения, которое сложилось в сельском хозяйстве. Наверное, там оно тоже не лучше.

Поэтому думаю, что при рассмотрении вопроса о бюджете нужно предоставить адово председателю Правления Национального банка /или председателю Правления Укрпромстройбанка/, который разъяснил бы эту телеграмму.

Мы, руководители предприятий, собирались в пятницу в городе Харькове по поводу этой телеграммы, которая нас крайне встревожила.

ГОЛОВА. Вадиме Петровичу Гетьман! Звертаюся до вас. Такі телеграми є вже і у вас. Врахуйте це в своїй інформації. Третій мікрофон.

КОЗЯРСЬКИЙ Б.І., секретар Комісії Верховної Ради Україні 8 питань народної освіті і науки /Червоноградський виборчий округ, Львівська область/. Прошу депутатів звернути увагу на проблему

малолітніх в'язнів німецьких концентраційних таборів. Дім буди кинуті в горнило смерті - в таборі типу Дахау, Освенцім, Бухенвальд.

Ми повинні хоч якось під кінець їхнього життя скрасити їх долі і прирівняти по статусу дорослих учасників.

Далі. Хотілося б також підтримати депутата Петра Осадчука.

Люди 1927 року народження були забрані на війну, прослужили сім років в армії, але навіть не прирівняні за статусом до учасників Великої Вітчизняної війни.

Отже, прошу вирішити це питання.

І останнє питання. Воно стосується наших інвалідів. Зараз вони не мають засобів пересування. В містах не ходіть транспорт, і вони змушені якось пересуватися самостійно. Дуже прошу це питання вирішити на державному рівні.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Тридцять хвилин ми вже використали. Будемо продовжувати обговорення? Припиняємо? Треба розглянути те, що є. Давайте пройдемо останнє коло.

Перший мікрофон.

ШЕВЧЕНКО О.Є., член Комісії Верховної Ради України з питань державного суверенітету, міжреспубліканських і міжнаціональних відносин /Голосіївський виборчий округ, м. Київ/. Шановна президіє, шановні депутата! Прошу вас пригадати, що 9 квітня нинішнього року в цій залі ми прийняли постанову про шляхи досягнення без'ядерного статусу України. В пункті 6 говоряться, що ми тимчасово припиняємо вивезення тактичної ядерної зброї з території України до організації та впровадження в дію міжнародного контролю за знищенням цієї зброї з участю України. Майже одночасно і публікацією цієї постанови ми прочитали ще одне повідомлення - що нібито президенти Росії й України підписали чергову угоду про продовження вивезення зброї з території України. Ми хотіли б почути полонення, принаймні від Президії, а приводу цієї ситуації.

Згаданою постановою Кабінету Міністрів доручено внести Верховній Раді України на ратифікацію угоду яро створення спільних стратегічних сил. Хочу запитати Кабінет Міністрів -коли ж це буде запропоновано для ратифікації Верховною Радою?

І останнє. Земельний кодекс ми прийняли 13 березня. До сьогоднішнього дня цей документ, який повинен бути настільною книгою в кожній сільській Раді, ще не підписаний Президентом, оскільки його затримав відділ Верховної Ради України у питаннях законодавства і правопорядку. Я звернувся до комісії, мені сказали, що Земельний кодекс уже передано на підпис. Постав питання: якщо цілий місяць розглядали і коригували, якщо в істотні поправки, то чому нас не ознайомлять перед публікацією? Якщо ж немає істотних поправок, тоді чому півтора місяця Земельний кодекс маринували і хто за це відповідатиме?

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

СВІДЕРСЬКИЙ Ф.Ф., член Комісії Верховної Рада України у питаннях соціальної політики та праці /Ново волинський виборчий округ, Волинська область/. Шановний Іване Степановичу! Шановні депутати! У зв'язку з тим, що ми на минулому тижні знайомилися з проектом бюджету і висловили цілий ряд зауважень, на його недоліках не буду зупинятися. Хочу тільки сказати, що ставки податків ростуть з 18 до 28 процентів, на посередницьку діяльність - зменшуються до 18 процентів. Є статті витрат, які не мають за собою обгрунтованих програм, при тому що зменшуються відрахування на культуру, освіту, медицину. Передбачені величезні мілітарні програми. Все це непомірним вантажем ляже на плечі трудящих і водночас призведе до повного колапсу економіки.

Отже, в зв'язку з тим, що питання бюджету на сьогодні не обгрунтоване належною економічною базою, приєднуюся до висловленої вже попередніми промовцями пропозиції: треба внести до порядку денного й розглянути питання про зміни в податковій системі, про мінімальний рівень зарплати, пенсій. І тільки тоді, коли матимемо базу для правильного, нормального розрахунку бюджету, ми зможемо 28 квітня перейти до розгляду цих питань на вже новій базі, яку затвердимо. Такого бюджету і таких розмірів податків, які пропонуються сьогодні, приймати не можна, інакше економіка зупиниться.

Відносно Земельного кодексу хочу сказати буквально декілька слів. На місцях нас селяни запитують, коли ж будуть визначені розміри податків за землю. Тобто сьогодні, крім самого кодексу, потрібні ще й розміри податків за землю. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Ось вам приклад: мовляв, я виступлю по бюджету, а потім давайте не обговорювати. Скільки можна? Третій мікрофон, останній виступаючий.

ЛОБАЧ В.І., голова Лисичанської міської Ради народних депутатів, голова виконавчого комітету /Лисичанський виборчий округ, Луганська область/. Иван Степанович! Я обращался уже к вам и вы сказали, что этот вопрос решается. Речь идет об обменных пунктах купонов на рубли. Потому что многие люди выезжают за пределы Украины по необходимости - для лечения, на отдых и по другим семейным обстоятельствам. До сих пор обменных пунктов нет, все уже возложено на местные Советы. Я сегодня не знаю, чти людям отвечать и когда это будет сделано.

И второй вопрос. Было заявлено в этом зале, что купонной массы хватает для выплаты заработной платы. Сегодня в нашем города иная ситуация - не можем выплатить заработную влагу ни учителям, ни шахтерам, ни другим категориям, поскольку нет купонной наличности. Вот на эти два вопроса хотел бы услышать ответ. Чтобы знали все, чтобы отвечали людям не только председатели на местах. Ко мне ежедневно приходят по 40-50 человек с этим вопросом.

ГОЛОВА. Зрозуміло. Гетьман Вадим Петрович дасть цю інформацію, відповість і про обмін, і про забезпечення купонною масою.

Пропоную припиняти "розминку". Ви знаєте, що минулого тижня я приймав групу голів і заступників голів міських Рад Донеччини, то вони хочуть поінформувати про труднощі, які у них є. Просять дати слово від Асоціації шахтарських міст заступнику голови Горлівської міської Ради Бурих Юрію Євгеновичу. Даємо до 5 хвилин і припиняємо на цьому поточне обговорення.

Прошу проголосувати. Припиняється обговорення. Слово надається Бурих 'Юрію Євгеновичу - заступнику голови Горлівської міської Ради.

БУРИХ Ю.Є., заступник голови Горлівської міської Рада народних депутатів Донецької області, представник Асоціації шахтарських міст Донецької і Луганської областей. Уважаемый Председатель, уважаемые депутаты! Как уже сказал председатель высокого собрания, мне поручено выступить от имени нарождающейся Ассоциации шахтерских городов - десяти городов Донецкой области и пятя городов Луганской области.

Выйти на эту трибуну нас заставило катастрофическое положение городского хозяйства в шахтерском регионе, убогость бате и сильнейшее социальное напряжение, грозящее перейти в неуправляемое недовольство людей веем ж вся.

90 процентов населения Донецкой обдает проживает в городах, большинство из которых шахтерские. Донецк, Макеевка, Горловка. Енакиево и многие другие исторически сложились как объединения многих горнозаводских поселков, жилых массивов, примыкающих непосредственно к шахтам, и традиционно их пень зависит от того, как сил работают.

Но нам достались и нерешенные, с каждым днем усложняющиеся проблемы. Где еще на земле Украины, а может быть и всего мира, есть такое скопище промышленных, экологических, экономических и социальных проблем?

Безусловно, Чернобыль - безмерная трагедия и боль Украины, трагедия, которая разразилась внезапно. А Донбасс - это десятилетиями складывающаяся трагедия, результат нещадной эксплуатации региона исключительно как" сырьевой базы.

Пять миллионов человек в Донецкой области проживают среди 300 действующих и отработанных терриконов, породных отвалов, расположенных в городской черте. Живут люди рядом с десятками крупных металлургических, коксохимических, химических предприятий. И это далеко не все наши "прелести".

В Горловке 80 процентов городской территории находится на подработанном горном пространстве, что привело к преждевременному старению и разрушению жилых домов.

А где еще на Украине внезапно рвется водовод или лопается дорожное покрытие из-за ступенчатой деформации рельефа, которая вызвана приседанием грунта? У нас находится самая густая сеть железных дорог. Сна дает нам пока только одно - самую высокую опасность, ведь в сутки практически через центры наших городов следуют десятки тысяч тонн токсичных, ядовитых, огне- и взрывоопасных веществ.

Высочайшая концентрация предприятий тяжелой промышленности приводит не только к тяжелым экологическим последствиям, но и порождает сильнейшее социальное напряжение. У нас рано уходят на пенсию - в 45-50 лет из-за особо вредных условий работы. Каждый третий-четвертый в наших городах - это прежде-

временно состарившийся пенсионер.

Сложившийся в январе-марте огромный разрыв в доходах работающих и неработающих /а в нынешних условиях Донбасса этот разрыв составляет 10-15 раз: 400 рублей получает пенсионер и четыре-семь тысяч рублей - работник предприятия тяжелой промышленности/ привел к катастрофическому обнищанию огромной массы населения и вызвал /и не мог не вызвать/ большое недовольство.

Если два-три года назад бабуся, уходя на пенсию, на 57 рублей могла худо-бедно прокормиться, покупая молокопродукты, то теперь она не может купить ничего, кроме хлеба и некоторых овощей. А ведь иены в Донбассе гораздо выше, чем в какой-либо другой области.

Проблема зарплаты стала ведущей в требованиях стачечных комитетов автомобилистов, врачей и других. Интеллектуальный труд у нас стал стоить в три-пять раз дешевле физического. А при такой ситуации в городах и городских районах начался процесс ухода на более высокооплачиваемую, но менее квалифицированную и менее ответственную работу управленческих кадров из гор- и райисполкомов.

Проблемы Донбасса можно было бы перечислять долго. Нам необходима сейчас системная комплексная политика в отношении Донбасса, политика нового социально-экономического подъема старопромышленного района.

Ознакомившись с проектом бюджета Украины на 1992 год, мы, представители шахтерских городов, считаем, что он не учитывает решения наших острейших проблем, принципиально ничем

не отличается от подходов при формировании прежнего союзного бюджета. Хотя справедливости ради надо подчеркнуть, что в последние два-три года бюджетная обеспеченность городов Донбасса и промышленных областей растет. Однако, она еще ниже средней по Украине.

Городские органы власти принимают всю критику от населения, причем сполна, принимают критику от Президента, Правительства. И вместе с тем мы ясно осознаем, как много у нас еще недостатков в работе. Но для того чтобы отвечать за обстановку в городе, нужно быть в нем хозяином, прежде всего иметь деньги. А судя по проекту бюджета, у нас снова есть ответственность, но нет необходимых финансов.

Донецкая область дает одну седьмую часть объемов промышленного производства. У нас огромные финансовые ресурсы, огромная налоговая база - более ста миллиардов рублей. Но вот остается в городах от этих ресурсов 25-30 процентов. Получается так: высокая промышленная нагрузка на территорию, экологическая грязь, опасность и тяжелый быт - это достается нам, а большая часть налогов по-прежнему уходит в центр.

Мы считаем, что для того, чтобы поддержать шахтерские города, в 1992 году нужно оставлять у нас не менее 90 процентов от налогов на добавленную стоимость и не менее 50 процентов от налогов на доходы, причем от всех без исключения предприятий.

Отсюда первое наше предложение - пересмотреть госбюджет в части региональных расходов, исходя из реализации принципа: "Высокой промышленной и экологической нагрузке на городскую, областную территорию - высокую бюджетную обеспеченность".

Это было бы справедливо. А для разрешения всех спорных бюджетных проблем предлагаем образовать согласительную комиссию из представителей Правительства и региональных, городских властей.

Второе. Рассчитать региональный прожиточный минимум. Он в Донбассе значительно выше, чем где-либо на Украине. На его базе установить повышенную минимальную заработную плату, и повышенную минимальную пенсию. Определить географические рамки распространения такого подхода.

Третье. Производственные фонда Донбасса морально и физически изношены. Нужны капитальные вложения, инвестиции. Без новых технологий не будет ни промышленных продуктов в достатке, ни чистого воздуха. Исходя из этого, мы настаиваем на ускорении внедрения в жизнь Закона о защите иностранных инвестиций на Украине, решении вопроса о налоговых льготах для иностранных инвесторов, направляющих свои капиталы на промышленное перевооружение тяжелых отраслей и создание предприятий легкой промышленности.

И последнее. Процветающий промышленный юго-восток Украины - это гарантия будущего процветания Украины. Но в хаосе и стихи цветы растут редко и плохо. Поэтому нужен постоянный правительственный орган - комитет по проблемам Донбасса, нужна ориентирующая в будущее комплексная программа.

Мы отошли от такой формы выдвижения наших предложений, как ультимативные, очень кричащие заявления. Понимаем, что, находясь в парламенте, где принято убеждать друг друга,

доказывать свою правоту силой аргументов и здравомыслием, а не силой голосовых связок, мы рассчитываем на ваше, уважаемые депутаты, внимание к сложнейшим проблемам шахтерских городов многострадального Донбасса.

Большое спасибо за внимание.

ГОЛОВА. Дякую. Шановні народні депутати! Думаю, що ми приймемо до розгляду цю заяву. Урядові структури частково над цим питанням працюють /Це проблема не тільки шахтарських міст. Такі проблеми є і на Криворіжжі, і в Дніпропетровську, і в інших промислових містах. Проблеми є. Над їх розв'язанням урядові структури працюють. Ми підключимо постійні депутатські комісії. Запрошуємо до пошуку шляхів їх вирішення всіх депутатів, які мають цікаві, змістовні пропозиції.

Слово для інформації надається Голові Правління Національного банку Гетьману Вадиму Петровичу.

ГЕТЬМАН В.П., голова Правління Національного банку України /Уманський виборчий округ, Черкаська область/. Шановні депутати! Я просив би уважно мене вислухати, тому що, дійсно, становище, пов'язане із розрахунками і використанням кредитних ресурсів банками України, є надзвичайно серйозним і потребує аналізу і виваженого підходу.

Як свідчить аналіз, фінансовий стан підприємств і організацій, а також комерційних банків в умовах інфляції, що зростав, в останній місяць різко погіршився. Загальна сума заборгованості підприємств і організацій України за товари та

послуги в першому кварталі у порівнянні з минулим кварталом збільшилась у 45 разів і досягла 136 мільярдів карбованців, тобто за один місяць зросла майже в два рази. Заборгованість по банківських позичках становить сьогодні 290 мільярдів карбованців і збільшилася тільки за один місяць майже на 100 мільярдів карбованців.

Власне, в такому розвитку подій у господарстві України немає нічого несподіваного. Аналогічні явища мають місце і в економіці інших держав СНД. Наприклад, у Росії прострочена заборгованість по позичках банку і постачальникам становила на 1 лютого 140 мільярдів карбованців, а вже на 1 березня -606 мільярдів карбованців, тобто збільшилася майже в 4,5 рази. Пов'язано це з ситуацією, що склалася в економіці держав СНД у результаті проведення політики лібералізації цін.

Вивільнення цім в умовах надзвичайна монополізованого виробництва призвело до загального майже десятикратного підвищення цін, що значно перевищувало розмір незадоволеного попиту, який нагромаджувався протягом багатьох років внаслідок проведення політики державного регулювання та стримування росту цін.

Слід відзначити, що як обмеженість попиту, так і його структурна переорієнтація не були своєчасно враховані керівниками багатьох наших підприємств та господарств, і продовжувалося накопичування сировини й матеріалів у розмірах, що значно перевищують реальні потреби виробництва. Згідно з

даними банків на і квітня наднормативні запаси становили 26 мільярдів карбованців, і вони повністю прокредитовані банками. Скажіть мені, де і в якій країні банки кредитують такі неефективні вкладення? Має місце свідоме притримування готової продукції з надією на майбутнє підвищення цін. Все це не могло не загострити проблему нестачі платіжних засобів у підприємств-покупців, і перш за все - кредитних ресурсів.

Справа не в тому, що не досить енергійно збільшувалися кредитні вкладення. Навпаки, в Україні цей процес проходив набагато енергійніше, ніж у Росії. Якщо за січень-лютий російські банки збільшили кредитні вкладення на 59 відсотків /я хотів би, щоб ви це запам'ятали/, то банки України - у 2,2 рази. Прорахунок, на мій погляд, був у допущених формах і методах кредитування підприємств.

Значна частина кредитів була направлена на оплату рахунків постачальників, зокрема при проведенні міжгалузевого республіканського заліку взаємної заборгованості. Так, при проведенні заліку в період з 3 по 20 березня були оплачені розрахункові документи на суму 55 мільярдів карбованців, у тому числі за рахунок кредиту - 47 мільярдів. Та минув лише місяць, і за станом на 1 квітня ця заборгованість уже досягла 135 мільярдів карбованців. Зверніть увагу на ці цифри, бо багато хто вимагає нового заліку, і я хотів би, щоб ми сьогодні виважено підійшли до цієї надзвичайно важливої

економічної проблеми.

Проведене Національним банком України в цьому роді обстеження структури неплатежів наших постачальників показало, що значна частина їх боржників знаходиться не в Україні, а за її межами. В цілому за станом на 1 квітня неплатежі нашим експортерам, тобто Росії та іншим державам, в 1,6 рази перевищують суму неплатежів українських імпортерів їхнім партнерам з державної рубльової зони. Я хотів би це підкреслити. На перший погляд здається, що для погашення взаємної заборгованості слід зробити міжгалузевий залік, як тут вимагали від мікрофонів.

Перебувати на засіданні Європейського банку реконструкції і розвитку, я провів переговори із Матюхіним - головою правління Центрального банку Росії. Перший заступник Цивульський з цією місією виїжджав до Росії і провів переговори 16-17 квітня з членами Центрального банку Росії. Росія категорично відмовляється проводити цей залік, мотивуючи тим, що це вимагає великої кредитної емісії - більш трильйона карбованців. На думку Росії, це призведе до нового витка інфляції і означатиме легітимацію, тобто підтвердження законними завищених цін, встановлених підприємствами-монополістами.

Хотів би сказати, що я повністю підтримую таку пропозицію. Дійсно, якщо ми надалі практикуватимемо проведення заліку лише в межах нашої республіки, то крім легітимації завищених цін підприємств-монополистів і тим самим й імпорту інфляції в Україну, що вже негативно позначилося на загальному рівні наших внутрішніх цін, це не тільки не поліпшить стан розрахунків, а навпаки, погіршить загальний платіжний стан України і у відносинах з іншими державами СНД.

Шановні депутати! Ми неодноразово інформували керівництво нашої держави, що починаючи з 1 січня 1992 року, з ініціативи Росії в міжбанківські розрахунки внесені зміни, спрямовані на облік руху грошей у міждержавних відносинах.

Перевищення надходження грошей від інших держав свідчить про придбання товарів за рахунок кредитної емісії і розцінюється як їхній борг перед державою - одержувачем коштів. Тобто з початку року в міждержавні розрахунки і відносини внесені зміни, що дозволяє визначити платіжний баланс кожної держави рульової зони. Наш платіжний баланс у відносинах з Росією за станом на 1 квітня цього року має пасивне сальдо і оцінюється в 9,4 мільярда карбованців, тобто на таку суму ми за рахунок емісії закупили товари в Росії.

На переговорах у Москві керівництво Центрального банку Росії проінформувала нашу делегацію про те, що погашення заборгованості по платіжному балансу проводитимуться щоквартально. Умови погашення чи оформлення міждержавної позики повинні регулюватись на міждержавному рівні до 15 числа другого місяця наступного кварталу. Вони просили довести це до відома Уряду України, і ми це зробили. Нашій делегації вдалося домовитись про місячну відстрочку вирішення питання врегулювання платіжного балансу України й Росії за перший квартал цього року. Отже, до 15 червня спільно з Кабінетом Міністрів нам доведеться вирішувати комплекс питань, пов'язаних з урегулюванням дефіциту платіжного балансу з Росією.

З приводу цього хотів би звернутися до вас, шановні керівники підприємств - не стороніться цієї проблеми. По купівлі потрібно більше орієнтуватися на свій ринок, а не на ринок Росії чи інших держав СНД. Сьогодні, на жаль, маємо такі реалії.

17 квітня в Москві підписано угоду про організацію розрахунків між установами центрального банку Росії і Національного банку України на 1992 рік. Ми домовилися про введення в строк до 5 червня 1992 року системи електронних платежів у розрахунках між Україною і Росією. Це дозволить прискорити поточні розрахунки, як мінімум на тиждень. Хотів би тепер сказати, що тепер затримка в розрахунках досягла двох тижнів, і це , як розумієте, затримало десятки мільярдів кредитних ресурсів на цей термін.

Починаючи а 1 червня, ми припиняємо прийом платіжних вимог у розрахунках між Україною й Росією. Це надзвичайно важлива акція, на що прошу звернути увагу наших господарників. У ринкових умовах потрімо відмовитися від стереотипів організації розрахунків, які склалися раніше. Не кожна сьогодні просто відвантажувати товар покупцю іншої держави, не маючи чіткого уявлення про його фінансової, стан і платоспроможність. Яке сьогодні очевидно, що дуже багато рахунків, виставлених зокрема нашими постачальниками на покупців Росії, не будуть оплачені, тому що останні практично є банкрути.

Тобто гроші повинні йти попереду товарів. Якщо ми цього не зробимо, то будемо перебувати в тому ж стані, що й сьогодні.

Подолання платіжної кризи вимагає також прийняття цілого раду законодавчих рівень. Необхідно, зокрема, невідкладно прийняти Закон про комерційне кредитування і вексельний обіг і тим самим створити нормальну юридичну основу для регулювання відносин взаємної заборгованості між постачальником і покупцем.

Потрібно невідкладно ліквідувати невідповідність рівня /наголошую на цьому/ пені за прострочку платежів та середнього рівня процентних ставок по банківських кредитах. Зверніть увагу на таке. Сьогодні розмір пені становить 14 процентів річних, а кредит - 20 - 25 процентів. Скажіть, хто буде турбуватися про зниження боргу за картотекою 2, якщо він сьогодні практично вигідний для наших підприємців, тому що, кредит дорожчий за пеню?

Одним із напрямів подолання платіжної кризи в народному господарстві є проведення відповідної фінансової, кредитної політики /Необхідно відмовитись від практики надання коштів підприємствам за рахунок збільшення державного боргу України, який уже тепер оцінюється в 420 мільярдів карбованців. Тільки для обслуговування реально існуючого боргу України в частині сплати процентів потрібно сьогодні вишукати в бюджеті 35 мільярдів карбованців і цю суму треба закласти в бюджет на 1992 рік, оскільки внутрішній державний борг - це в основному заборгованість держави населенню. Одержавши зазначену суму, Ощадбанк України зможе сплатити проценти по вкладах населення.

Майбутній успіх чи невдача грошової реформи значною мірою вирішується сьогодні через реалії нашої фінансової політики. Міжнародний валютний фонд, Міжнародний і Європейський банки реконструкції і розвитку /якщо ми хочемо стати дійсними партнерами цих впливових фінансових організацій/ вимагають від нас економічної дисципліни. А для цього всім нам необхідно піти на шлях складних і непопулярних реформ.

Не можна також іти на подальше збільшення кредитної емісії. Нині співвідношення показник і в валового національного продукту і грошової маси наближається яр рівня середини 1990 раку. Це означає, що потреба обороту в грошах практично задоволена.

Ми прийняли рішення про принципову зміну спрямування нашої кредитної політики, відмовилися від практики автоматичного і огульного кредитування, перейдемо до кредитування пріоритетних напрямів економіки. Тобто кредитні вкладення будуть направлені в ті галузі й сфери виробництва, які стануть вирішальними для економіки, здатними найближчим часом дати відповідну віддачу.

Позики будуть видаватися тільки за умови розроблених конкретних заходів, що дозволить виправити фінансовий стан підприємств.

У проведенні кредитної політики ми беремо курс на збільшення видачі довготермінових позик, їх частка в загальній сумі заборгованості по кредитах за 1 квартал скоротилася /зверніть увагу/ з 12,8 до 4 процентів.

Шановні депутати! Зважте на цю цифру. Скорочення інвестицій

- це надзвичайно тривожна тенденція. Ми живемо сьогоднішнім днем і не думаємо про завтра.

Проте вирішення цього дуже важливого завдання вимагає створення спеціалізованого інвестиційного банку, як це є в інших країнах. На нашу думку, цю роль може виконати система Промбудбанку, якщо провести відповідну її реорганізацію. До речі, пішла і Росія.

Необхідно нарешті впорядкувати відносини по касовому обслуговуванню Державного бюджету України - це питання не тільки дозріло, а перезріло. Досі комерційні банки сплачують витрати бюджету не в межах надходження, а за рахунок своїх кредитних ресурсів згідно з бюджетними дорученнями, що дозволяє Міністерству фінансів проводити неконтрольований процес.

У проекті Державного бюджету, що вноситься на ваш розгляд, планується дефіцит 30 мільярдів карбованців. Думаю, що дуже важко буде забезпечити цю вимогу, але було б бажано це зробити.

Згідно з розпорядженнями Президента Національний банк виключає автоматичне кредитування бюджетних витрат. Останнє буде оплачуватися в межах реальних надходжень в бюджет, а також попередньо оформлених кредитів Національного банку згідно а рішеннями Верховної Ради України.

Шановні депутати! Ви чекаєте відповіді на болючі питання, які стосуються вас. Я ж бачу вихід ось у чому.

Перше. Наш банк виступає за нормалізацію розрахунків не шляхом нового накачування грошей в обіг і використання їх як джерела споживання. Як бачите, кошти є, але вони - в розрахунках. Більше того, як не парадоксально, але в умовах, коли дефіциті є платіжні засоби, а не самі товари, це вже добра прикмета на шляху до створення нормальної економіки. Спільно з Кабінетом Міністрів згідно з Указом Президента від 3 квітня ми розробили, порядок відшкодування грошових втрат сільськогосподарським виробникам. Про це скаже Віктор Петрович.

Хочу сказати, що цей механізм повністю відпрацьований.

Наступного тижня більше 62 мільярдів карбованців будуть надані колгоспам, радгоспам, селянським /фермерським/ господарствам, що дозволить їм розрахуватися з постачальниками та збільшити закупки і сприятиме пожвавленню платежів у цілому по народному господарству.

Ми рекомендуємо, щоб Акціонерно-комерційний банк України залучив частину цих коштів у депозит і направив їх на кредитній основі на видачу авансів під контрактацію сільськогосподарської продукції.

Друге. Нам необхідно звільнити кредитні кошти, що зараз знаходяться в нормативних запасах. Де 66 мільярдів карбованців, з них у Промбудбанку - 56 мільярдів, в банку "Україна" - 6,6 мільярда карбованців.

Ми повинні вирішити питання про вилучення із Центрального банку Росії 83 мільярдів кредитних ресурсів за рахунок вкладів населення, які були передані в свій час Держбанку СРСР.

Це питання перебуває на остаточному шляху вирішення. Сподіваюся, що в цьому місяці ми його вирішимо.

Нам необхідно прискорити роботу по впровадженню електронної пошти, про що я сказав. Це дасть значну економію засобів платежів за рахунок прискорення обігу грошових документів.

Нам необхідно прийняти рішення про збільшення пені за несвоєчасні розрахунки відповідно до рівня інфляції,

Нам необхідно найближчим часом проаналізувати причини дебіторської заборгованості підприємств Росії та інших держав СНД і розробити конкретні заходи по її зменшенню.

Якщо ми продовжуємо використовувати емісійний кредит,

то кредитуємо сьогодні на дві третини російських підприємців, і ми це повинні зрозуміти.

Рекомендувати підприємствам у господарських угодах передбачати жорсткі санкції за несвоєчасні платежі, а також розрахунки шляхом авансових платежів і платіжних доручень.

З метою запобігання банкрутства банків в умовах гіперінфляції необхідно припинити автоматичне покриття дефіциту державного бюджету за рахунок банківських позик. Мінфін повинен одержувати банківські позики, як і всі господарські суб'єкти, тобто на взаємній домовленості з банком, включаючи і плату за кредит.

От такі .заходи вважаю необхідними для поліпшення стану і виходу із платіжної кризи.

ГОЛОВА. Вадиме Петровичу! Користуючись своїм правом, запитую: ви. сказали про небажане сальдо в 9 мільярдів. Не хочу захищати керівників підприємств, але ж вони змушені були, оскільки це пов'язано з підвищенням цін, в першу чергу на нафту та інші енергоносії. Причому тут керівники, якщо їм встановили такі ціни? Так це чи ні?

ГЕТЬМАН В.П. Іване Степановичу, я просте інформую же сальдо.

ГОЛОВА. Щоб не склалося таке враження, що наші керівники підприємств зовсім нічого не роблять і це призводить до такого небажаного сальдо. Я не коментую, просто поставив запитання, і Вадим Петрович, наскільки розумію, стверджує це.

Першій мікрофон.

РОМАНЮК В.С., голова Ярмолинецької районної Рада народних депутатів, голова виконавчого комітету /Ярмолинецький виборчий округ, Хмельницька область/. Шановний Вадиме Петровичу! 20 квітня, тобто вчора, Національний банк України надіслав розпорядження в обласні та районні відділення про припинення кредитування сільськогосподарських .підприємств, крім паливно-мастильних матеріалів та автошин. Зрозуміло, це пояснюється напругою з кредитними ресурсами. Але потрібно купувати добрива, будівельні матеріали, насіння, гербіциди; тобто те, без чого неможливий виробничий процес і виробництво продукції.

Прохання до співробітників Національного банку перегляну-ти це рішення, і дати можливість використовувати кредити для господарювання на селі. Тому що там обстановка сьогодні катастрофічна. Є господарства, які ще за лютий-березень не виплатили заробітну плату, яка становить 400-500 карбованців. Думаю, що це потрібно переглянути.

ГЕТЬМАН В.Н. Дякую. Хочу тільки сказати, що Національний банк таких вказівок не давав. Я зрозумів, що мова йде про банк "Україна".

Банк "Україна" - комерційний банк. Виходячи з обстановки, що склалася, він міг дати такі вказівки." Вважаю, що вони доцільні, але повинні бути виважені і врахувати надходження найближчим часом 62 мільярдів карбованців. Думаю, що Олександр Миколайович поправить цю справу, дозволить видавати кредити на пальне і за рахунок надходження цих коштів їх погашати. Отже, треба використати цей короткий період.

ГОЛОВА. Другий; мікрофон.

ЄЛІАШЕВИЧ І.В., генеральний директор Закарпатського виробничо-торгового взуттєвого об'єднання /Ужгородський виборчий округ, Закарпатська область/. У меня такой втрое, Иван Степанович! Инфляция инфляцией, мы все ее должны пережить. Однако предприятия искусственно были введены в это положение. Чем? Нами же принятым постановлением о ввода налога на добавленную стоимость - 28 процентов. Раньше платили налог с оборота каким образом? Продали обувь, поступила сумма, выплатили в бюджет соответствующий налог с оборота. А сегодня получаем материал и уже платим налог с оборота тому, кто его поставляет, еще не получив соответствующего возмещения от торговли. То есть нам искусственно увеличили на 28 процентов необходимость в оборотных средствах. Это называется "залезть в карман" предприятий.

Такой вопрос докладчику. Правильно ли это, что в бюджете не предусматривается компенсация этих сумм для предприятий в плане пополнения оборотных средств ж сегодня разговор идет только относительно эмиссии кредитов? Предприятия платят дополнительно. Это же все искусственно создано! Нормально работающие предприятия стали плохо работающими. Стало быть, надо в бюджете предусмотреть соответствующую компенсацию.

ГЕТЬМАН В.П. Повністю поділяю вашу думку. Більше того, хотів би підкреслити, що значне підвищення цін на засоби виробництва за умов лібералізації цін призвело до знецінення діючих основних фондів. Оскільки їх переоцінка не проведена, то амортизаційні відрахування зараз не забезпечують потреби у створенні основних фондів. Дійсно, не кращий стан із забезпеченням оборотних коків. Якщо раніше при проведенні централізованого підвищення цін згідне із переоцінкою активів підприємств збільшувався їхній статутний фонд, то на цей раз це не зроблено.

Думаю, що це питання відноситься до компетенції Міністерства економіки. Ми до нього раніше вже підходили з різних боків. Але, вважаю, що воно повинно також знаходитися в контексті вирішення загального комплексу питань по фінансовому оздоровленню підприємств. Нам, Володимире Тимофійовичу /звертався до пана Ланового/, потрібно повернутися до цього питання.

Сегодня есть разрыв между кредитом и оборотными средствами. Для того, чтоб оборотные средства отвечали уровню - инфляции и системе цен, их надо восстановить по уровню до повышения цен.

Нельзя сегодня за счет кредита накачивать вас, завтра вы их не возвратите и окажетесь еще в более слоеной ситуация.

ГОЛОВА. Вадиме Петровичу! Мова йшла про компенсацію, адже вони компенсації хочуть.

Вихід - у збільшенні валового продукту.

ГЕТЬМАН В.П. Еще раз говорю, что мы будем кредитовать приоритетные направления, а не простые запасы товарноматериальных ценностей. Только так мы построим разумную экономику. В противном случае ни о какой нормализации финансового положения не может быть и речи.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

ЛОБАЧ В.І. Хотел бы поддержать Елиашевича! Действительно, сегодня предприятиям не выгодно расширенное воспроизводстве.

А теперь хотел бы получить ответ на такие вопросы. Достаточная ли у нас масса купонов для того, "чтобы платить зарплату? Когда будут созданы обменные пункты?

И третий вопрос. Вы сказали о том, что бюджетным организациям не будут выдаваться кредиты. В связи с этим я как председатель исполкома задаю такой вопрос. Например, теплосеть, водоканал нужно готовить к зиме сегодня. Но сегодня нет бюджета, и, значит, не можем взять крадет?

ГЕТЬМАН В.П. Ви задали дуже багато запитань в одному запитанні.

Що стогується інвестицій, то скажу, що ми. повинні збільшити інвестиційну частину в кредитних вкладеннях. Треба створити всі необхідні умови для того, щоб ці інвестиції були вигідні. Варто піти навіть на ліберальні заходи я боку кредитних закладів.

Стосовно останнього питання. Як би нам не хотілося це визнати, але перехід на кореспондентські розрахунки банків означає, що спочатку повинні бути кошти, а потім уже - оплата. Якщо цього не буде зроблено, то кореспондентські розрахунки, це сальдо в комерційних банках, автоматично кредитуватимуться, і комерційні банки сплачуватимуть високий процент.

Мова йде про нормальну організацію грошового обігу. Це проблема, яку необхідно нам з Міністерством фінансів вирішити.

ГОЛОВА. Вадиме Петровичу! Відносно обмінних пунктів міняти карбованці на купони?

ГЕТЬМАН В.П. Ясно. Щодо обмінних пунктів. Кримчани, які тут присутні, можуть підтвердити, що в Криму зараз зроблено все необхідне, щоб функціонували обмінні пункти, повністю міняючи купони на карбованці. Найближчим часом ми зробимо це і в областях. Але справа тут набагато складніша. Треба вирішити питання кадрів, питання заробітної плати людей тощо. Потрібно відкрити десятки тисяч таких пунктів. Але досвід Криму дає змогу рухатись у цьому напрямі, і, вважаю, що ми це зробимо.

Стосовно купонів. Завтра виїздить до Іспанії наша делегація, яка привезе чергову партію купонів, достатню для першочергового забезпечення потреб.

З приводу регіону Донбасу. Дійсно, там останнім часом виникли проблеми виплати заробітної плати через нестачу купонів. Буквально протягом цих двох днів вирішується питання яро те, щоб з резервних фондів Національного банку їх повністю забезпечити купонами для виплати заробітної плати. Ця проблема вирішіться за два дні.

ГОЛОВА. Дякую. Перший мікрофон.

СІВКОВА Л.М., голова колгоспу імені Чапаєва Добропільського району /Добропільський виборчий округ, Донецька область/. Уважаемый Вадим Петрович! В шах- терском регионе, объединении шахт "Добропольеуголь", начались волнения. Суть вопроса в том, что за первый квартал текущего года выполнен план отгрузки угля объединением "Добропольеуголь" на 120 процентов. Но предприятия в настоящее время - банкроты. За отгруженное топливо они недополучили 415 миллионов рублей. Нет

кредитных ресурсов.

Дело усложняется тем, что зарплата трудящимся за март не выплачена, некоторые отпускники тоже не получили денег, прекращается подача электроэнергии, не хватает средств на приобретение материалов, оборудования. Поэтому необходимо принимать срочные меры. Ведь объединение "Добропольеуголь" ставит вопрос так, что в противной случае будет прекращена отгрузка угля потребителям. А это грозит катастрофой.

Прошу ответить на этот вопрос.

ГЕТЬМАН В.П. Те, що ви говорите, тільки підтверджує сказане мною стосовно заробітної плати шахтарів. Хотів би просити їх не вдаватись до крайніх заходів, які вони передбачають. Ми домовилися з керівництвом Промбудбанку, що надамо їм 3-4 мільярди кредиту, але це, мабуть, буде востаннє, для виплати і погашення заборгованості перед шахтарями.

Коли мова зайшла про банкрутство, то ми самі прийняли цей закон, і якщо прагнемо нормально! економіки, то повинні вже визначитись: або-або. Тобто нині треба вирішувати комплекс розрахункових проблем, а не системи кредитування. "Накачувати" кредитну масу й далі, вважаю, вже недоцільно. Це просто підриватиме можливість введення нової національної валюти. Про це треба сказати відверто.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ЯГОФЕРОВ А.М., директор орендного підприємства "Луганський машинобудівний завод імені Пархоменка" /Артемівський

виборчий округ, Луганська область/. Уважаемые депутаты! Вопрос поднят важный, и, на мой взгляд, если он не решится, то проект бюджета вообще нет смысла рассматривать.

Учитывая то, что Вадиму Петровичу, наверное, неудобно такие вопросы поднимать, а наш Президент их любит, хотел задать ему сразу вопрос в лоб: кто виноват? И сам же отвечу, что виноват Национальный банк /естественно, к вам лично у меня никаких претензий нет/, и виновато Правительство, которое должно было думать, когда отпускало цены.

Можно поднять бюллетень за 4 января. Именно 4 января этот вопрос стоял, потому что катастрофа началась в те дни. Но ведь никто никак не отреагировал с нашего молчаливого согласил, Поэтому содокладчиком Вадима Петровича должен быть Витольд Павлович Фокин и отвечать на эти вопросы. И нам до рассмотрения проекта бюджета нужно определиться, как быть дальше.

После информации Вадима Петровича хочу сказать одно: пока эти мероприятия воплотятся в жизнь, Украина развалится изнутри, поскольку тут звучали угрозы забастовок* Сегодня учителя поднимает этот вопрос, транспортники поднимают, врачи, военнослужащие, милиция... То есть намерения стали всеобщими. И тоже с нашего молчаливого согласия и с согласия нашего беззубого профсоюза, особенно местного, который сейчас должен был бы сказать веское слово, защищая массы трудящихся, коль мы, депутаты, ату функцию не выполняем.

При этом у нас в Верховном Совете есть все и специальная комиссия /она так и называется - Комиссия по развитию базовых отраслей/, которая видит, что базовые отрасли умирает, и молчит.

Хочу также, Иван Степанович, обратиться лично к вам. Вы помните, в прошлый раз я поднимал этот вопрос, но вы сказали: да брось,

это чепуха. А вопрос чрезвычайной важности.

То, что сказал Вадим Петрович, близко к эффекту взорвавшейся бомбы. В чем? Он говорил, что надо сейчас разорвать длительные связи, в том числе и с Россией. Понимаете? А давайте посмотрим на специализацию. Например, есть группа металла, которую ми получаем только из России, больше ниоткуда. И если мы начнем сейчас эти связи рвать, то разрушим экономику до конца. Поэтому, на мой взгляд, следует этот вопрос отдельно и детально разобрать. Нужна компетентная комиссия от парламента, Правительства и Национального банка, из людей, которые будут день и ночь работать, чтобы разобрать все до слова, и только тогда мы может определиться, как быть дальше. Спасибо за внимание.

ГОЛОВА. Вадиме Петровичу, ви поки що подумайте. Анатолію Миколайовичу, вибачте, я правильно зрозумів, що ви все-таки закликаєте всіх не поспішати зі страйками? Що ми будемо знаходити цей механізм разом а вами, з Урядом, з банком, бо страйки тільки Іде більше загострять ці проблеми?

ЯГОФЕРОВ А.М. Иван Степанович! Я говорю о том, что никакая забастовка ничего не даст, единственное, что она может сделать - это помочь распустить нас как парламент, который это допустил и не желает ничего делать. Поэтому призывав сейчас людей не бастовать, а нас - начать шевелить мозгами. Ну, а если мы в течение, скажем, месяца, не решим этот вопрос, то это стою того, чтобы воз население поднялось и нас заменило. Спасибо за внимание.

ГОЛОВА. Дякую. Вадиме Петровичу, будь ласка.

ГЕТЬМАН В.П. Щодо першого питання, то дозвольте мені не відповідати. Вважав, що сьогодні зайве цукаті винуватого в ситуації, яка склалася. Вона така в усіх колишніх країнах СНД. Ми прийняли концепцію ринкової економіки і маємо свідомо на це тепер іти.

Це раз кажу, що годувати банкротів в умовах ринку ніхто, звичайно, не буде. Це треба всім розуміти.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

РЯБЧЕНКО М.А. Вадим Петрович! Вы сказала, что на Испании собираетесь везти купоны. Мне кажется, что их нам не хватит, если дальше будет разваливаться промышленность, сельское хозяйство.

Скажите, пожалуйста, каким образом можно о ваш согласиться, вежи вы предлагаете сегодня как можно больше делать предоплату с Россией?

Ми тоже сегодня вставляем предоплату. Например, мое предприятие вообще с Россией никаких отношений не имеет, кроме получения оттуда мешкотары и топлива.

Скажете, пожалуйста, почему стабильно работающие предприятия должны, предварительно же получив на свои расчетные счета средств, оплачивать налог в размере 28 процентов с опережением? Об этом товарищ Елиашевич говорил. Почему они должна влететь в разряд имеющих кредиторскую задолженность? Почему предприятие должно брать кредиты, почему на него должна распространяться пеня, если оно практически работает по

государственному заказу, выданному Кабинетом Министров? Какая ответственность Кабинете Министров перед предприятием, которое постоянно теряют на своих расчетных счетах и становится банкротом?

И еще одно. Неужели нельзя провести индексацию оборотных средств? Это же было сделано в связи с повышением цен. Вы посмотрите, что сегодня делается. Поднимается опять даны. С 18 числа в пять раз увеличен железнодорожный тариф, произошло удорожание электроэнергии. Куда мы идем? Давайте тогда, товарищи депутаты в Кабинет Министров, решат и отпустим все цены. Хватит, наверное, передергивать эта вещи. Человек не может десять раз одно и то же на своей шкуре испытывать.

Прошу ответить на эти вопросы. Помещу стабильно работающее предприятие должно брать кредиты на оплату в размере 50 процентов? С чем его связано? Почему я должен брать осужу?

ГОЛОВА. Миколо Андрійовичу, це вже повторення.

РЯБЧЕНКО М.А. Мы о бюджете говорим сегодня. Не будет никакого бюджета. Мы разваливаемся, неужели это не понятно? Прошу сделать хотя бы внутриреспубликанский зачет.

ГЕТЬМАН В.П. Шановний Миколо Андрійовичу! З другою частиною вашого запитання я повністю погоджуюся і про це сказав у своєму повідомленні. Вважаю, що Міністерству економіки. Міністерству фінансів, банкам треба негайно прийняти рішення про обігові і основні засоби, можливо, треба дати на переоцінку основних засобів, тобто відкоригувати ту залежність, яка створилася незалежно від підприємств як наслідок гонки цін. У цьому я вас підтримую.

Що стосується першого питання, то це не ми придумали. Така сьогодні цивілізована, практика. Ми повинні перейти на те, щоб відмовитися від платіжних вимог. Якщо ми так робитимемо і далі, то будемо постійно мати взаємну велику неплатоспроможність.

Друге - кредити. Перевіряю вашу інформацію, яку ви дави на минулому засіданні, і дам вичерпну відповідь щодо емісійних кредитів. Ви сказали - 25-27 процентів. Ми зараз перевіряємо, і якщо це було зроблено, обіцяю, що будуть вжиті серйозні заходи до комерційних банків. Тому що Національний банк відпустив їм ІЗ процентів. Якщо так відбувалося, то ми це поправимо. Щодо кредитної емісії вам моя позиція відома. Вважаю, що ми повинні навести порядок у розрахунках.

ГОЛОВА. Вадиме Петровичу! Дякую. Слово надається Ситнику Віктору Петровичу для інформації про те, що зроблено для виконання Указу Президента України "Про компенсацію грошових втрат сільськогосподарським товаровиробникам і банкам".

СИТНИК В.П., Віце-прем'єр-міністр України /Оржицький виборчий округ, Полтавська область/. Шановні депутати! Ви знаєте, що 3 квітня був підписаний Указ Президента України "Про компенсацію грошових втрат сільськогосподарським товаровиробникам і банкам".

Що за цей час зроблено? За цей час відповідні міністерства і відомства, які мать у своїй системі сільськогосподарських товаровиробників, з кожним, хто має самостійний баланс, провели уточнення сум, які виручені від реалізації сільськогосподарської продукції державі в 1991 році. Таких товаровиробників у нас більше десяти тисяч. Ця робота сьогодні проведена. Визначені цифри, на підставі яких підготовлений проект постанови Кабінету Міністрів Україні. Він в усіма погоджений і сьогодні буде підписаний Прем'єр-міністром. Після цього Національний банк разом із комерційними банками повідомлять у сім областям розміри сум, які визначені для кожної із них, і Республіку Крим, для проведення індексації коштів сільгоспвиробників.

Хочу сказати, що ця робота буде проведена, як ми й раніше говорив, до 1 травня, тим паче, що ці вибірки проведені вже практично по кожному господарству, по кожному товаровиробнику. А щоб домети розрахунки безпосередньо до господарств і до товаровиробників сільськогосподарської продукції, багато часу не треба.

Відповідно ж до того Указу постановою Кабінету Міністрів передбачено додаток, яким визначаються суми списання заборгованості по довгострокових кредитах, які в нас були за станом на 1 вересня 1996 року. Це ті 400 мільйонерів карбованців, про які ви знаєте. Ці суми також визначаються. Щодо списання боргів по довгострокових кредитах господарств, які сьогодні змінюють форми власності і господарювання.

Порядком, який розроблений і затверджений, передбачається, що ці суми визначають самі господарства. Вони подають відповідні документи і разом з банком уточняють заборгованість. яка списується в колгоспів і радгоспів, що реформуються, 25 числа кожного місяця.

Вважав, що тут ніяких особливих затримок і додаткових питань не виникав, Отже, у нас є всі підстави для того, щоб закінчити цю роботу до 1 травня. Ставилося питання про зняття податку на добавлену вартість на птахомолодняк. Воно тої вирішене позитивно. Сьогодні така інструкція відправляється в області, щоб нею керувалися.

Відносно плати за землю. Пропозиції щодо цього розроблялися декілька разів. Але в наш весь час вмішуються вихідні дані.

Ви знаєте, що в перисту проекті бюджету, який розроблявся, передбачалася сума десь на рівні 7 мільярдів карбованців /разом з містами/. Потім з'явилася сума 15 мільярдів карбованців. Сьогодні в розрахунках до проекту бюджету, які ви маєте на руках, передбачається вав цифра 22,3 мільярда карбованців.

Залежно від того, яка цифра буде прийнята в бюджеті, ми зможемо досить оперативно підготувати законопроект про плату за земле. Тому вважаю, що це питання буде знято, як тільки ми визначимося із цією сумою.

До речі, хочу сказати, якщо виходити 8 цифри, яка записана в бюджеті, то плата за землю, в нас становитиме близько 330 карбованців за гектар. Це в середньому по республіці.

І відносно тієї асоціації /чи як її назвали?/ "Арніка" по переробці зерна на спирт і реалізації його за межами республіки. Хочу сказати, що, наскільки мені відомо, Міністерство сільського господарства, а тим вата Уряд до цього ніякого відношення не мають. Якщо буде таке доручення /Іван Степанович про це говорив/, то ми з Василем Васильовичем виконаємо його.

ГОЛОВА. Дякую, Вікторе Петровичу. Є ще одне запитання, але це вже не до вас. Люди порушують питання про цінні папери, які видають на землю. За попередніми розрахунками на це потрібно 4 тисячі тонн гербового паперу, якого в нас немає. А видавати документи, щоб їх могли підробляти, не можна. Тому звертаюся до всіх, хто так вболівав за земельну реформу, у тому числі і з діаспори, може, знайдеться спонсор і дасть вам папір, щоб видати людям посвідчення про володіння землею. Сьогодні поки що такої можливості немає.

Гадаю, що будемо ставити запитання? Усе з'ясовано. Дякую Вікторе Петровичу.

Переходимо до розгляду питання порядку денного про Державний бюджет Україні на 1992 рік. Слово надається Міністру фінансів України Григорію Олександровичу П'ятаченку.

П'ЯТАЧЕНКО Г.О., Міністр фінансів України. Шановний Іване Степановичу! Шановний Василю Васильовичу! Шановні народні депутати! Шановні наші гроті! Сьогодні вперше розглядається бюджет, представлений Кабінетом Міністрів в умовах переходу до ринкових відносин, в умовах глибокої економічної криви, розладу споживчого ринку, спаду виробництва. Незважаючи на це, жодна країна в світі не може існувати без бюджету, навіть в умовах глибокої економічної кризи. Отже, бюджет нам треба маги, і він складений на прогнози; розрахунках розвитку нашої економіки в даний час.

Вносилася пропозиція - розглядати "ахни бюджет за підсумками першого півріччя, 9 місяців. Верховна Рада прийняла рішення вносити уточнення щодо його доходів і видатків.

Треба сказати, що уточнення як по доходах, так і по видатках обумовлені також і хни, що ми знаходимося в умовах, коли Верховна Рада приймав це -цілий ряд законів, і їх треба також врахувати в бюджеті.

Шановні народні депутати! Сьогодні бюджет- це не та каса доходів, видатків, яку ми звикли розглядати всі минулі роки. Бюджет - це складова частина розвитку нашої економіки, його стабілізація - основа виходу з економічної кризи. На сьогодні ми не маємо багатьох законів, які б сприяли його стабілізації. Навіть той Указ Президента, який установив граничний рівень рентабельності не спрацьовує. Ми не можемо стримати рівень цін, які впливають на інфляційні процеси, а отже й на бюджет.

Що нам треба негайно мати і в зв'язку з цим вносити корективи до бюджету? Насамперед потрібно, щоб діяв антимонопольний закон і відповідний механізм, який би стримував ціни, вірніше, регулював би ціни виробничників-монополістів. У всьому, світі такий закон існує, тож ми як незалежна держава не можемо обійтися без нього.

До того ж нам конче потрібно мати механізм регулювання фонду споживання відповідно до темпів зростання нашого виробництва чи його спаду. На жаль, такого механізму ми не маємо, і я думаю, що депутати знають чому. Кілька разів відкладалося його прийняття, і чим далі ми відкладаємо. його розгляд, тим "більш зростає інфляційний процес, посилюється розлад нашої фінансової системи.

Хотів би звернути вашу увагу на те що ми багато. говоримо про перехід до національної валюти. Усі знають, що ми будемо виходити з рубльової зони, впроваджувати національну валюту, нашу гривню. А скажіть, будь ласка, чи маємо ми право допустити, щоб ця гривня стала інфляційною, неконвертованою? Гадаю, що всі, хто дійсно бореться за нову незалежну Україну, повинен це добре усвідомлювати й віддати всі сили, щоб цього не допустити.

Але паралельно нам треба мати закон про оплату праці. Без цього ми не можемо ввести власну валюту. У нас великі розбіжності в оплаті праці. Є різні галузі промисловості. Наприклад, вихователька дитячого садка у вугільній промисловості одержує заробітну плату в 3-4 рази більшу ніж вихователька садка іншої галузі, хоч садки знаходяться поруч, через дорогу. Такі розбіжності недопустимі. Отже, треба мати закон про оплату праці, встановити таку мінімальну заробітну плату, щоб вона включала все, аби людина не переживала за те, що не заплатить за квартиру чи не вистачить у неї грошей на проїзд у тролейбусі чи трамваї. І відповідно - тарифікація /металург, шахтар, учитель/. Це треба робити. Звертаю вашу увагу, на те, що в другому півріччі ми будемо вносити корективи до бюджету. А для того щоб його збалансувати, потрібно мати такий закон.

Тепер щодо бюджету.

На відміну від минулих років ми маємо розрахунки, структури, динаміку, тобто у нас нема нічого прихованого. Ви ставили питання про витрати на оборону. Вони є, можете ознайомитись. Одне вам скажу: армія знаходиться на нашій території і поки що вона фінансується. До речі, не та армія, яку передбачається мати для себе.

Думаю, що ці витрати будуть скорочуватися в міру того, як скорочуватиметься армія. Це треба мати на увазі. Тут наші резерви.

Хотів би прокоментувати і звернути вашу увагу на окремі питання відносно доходів бюджету.

Ринкова економіка має єдину систему. Це - ні в якому разі не анархія, а перш за все - регульована економіка, і бюджет, який складається саме в умовах такої ринкової економіки, повинен бути підпорядкований цим законам.

Яку картину в світі? Усі країни в умовах ринкової економіки формують свої доходи на основі таких податків, як податки на добавлену вартість, акцизи і податок на прибуток. Комусь подобається, комусь не подобається, але це - факт, це - закони розвитку ринкової економіки. Передові країни до цього вже прийшли. Ми тільки вступаємо, тому повинні все, що вже відпрацьоване, прийняти, як кажуть, для себе.

Хочу звернути вашу увагу на податок на валовий доход. Він не подобається тому, що стримує безмежне зростання заробітної плати. Але він введений саме на перехідний період. Якщо ви не змінюєте ціну і захочете збільшити заробітну плату, то зможете це зробити за рахунок тільки тієї частини прибутку, що вам заливається, а не за рахунок тієї частки, що йде в бюджет.

Тому сьогодні, як би ми не, критикували ці види податків, а ними треба змиритися. Хоча треба сказати, що в пресі подана інформація про те, що Володимиром Мефодійовичем Пилипчуком розроблений проект Закону про податки на реалізацію.

Я дуже його шаную, але хотів би, щоб ці проблеми обговорювалися не з журналістами і не перед телекамерами. Є комісія, яку він очолює, є інші комісії. Давайте сядемо за круглий стіл разом з опонентами і нехай вони скажуть: переходити до нього чи не переходити, чи в інтересах це народу України, чи в інтересах це молодої, вільної, незалежної нашої держави.

Якщо скажуть, що в інтересах - завтра він буде прийнятий, я вам обіцяю. Але й Інститут народного господарства, і Інститут економіки критично поставилися до цього документа і зауважили, що цього не можна робити. У нас були фахівці Міжнародного валютного фонду. Вони розглянули цей проект і сказали, що не можна цього робити. Світові країни від цього податку відмовилися в 60-ті роки. То скажіть, будь ласка, що нам робити? А з трибуни

коментарі линуть, що цей податок дає додатково в бюджет понад 160 мільярдів карбованців. Журналісти коментують так, що Міністерство фінансів, Кабінет Міністрів відмовляються від нього тому, що це розроблено не Кабінетом Міністрів. Вважаю, що потрібно об'єднати наші зусилля для того, щоб робити все, аби нам швидше вийти з економічної кризи, щоб наші політичні завоювання закріпити економічно.

Далі. Хочу сказати, що зараз ми знаходимося у такій глибокій економічна кризі /ви чули висловлювання депутатів/, що бюджет без дефіциту - це не бюджет. Але дефіцит треба також перекрити двома джерелами: або кредитами банку, або залученими ковпаки населення. Коштів від населення не отримано, а банк 30 мільярдів карбованців передбачив, але каже, що, можливої їх дуже важко буде вишукати.

Відносно доході в бюджету. Розробляючи проект Державного бюджету, ми керувалися й тим, що в нас уже діють закони, прийняті Верховною Радою і в цих законах передбачено дуже багато пільг і щодо додатку на добавлену вартість, і щодо податку на валовий доход. Для того щоб збалансувати наш г видатки, ми змушені запропонувати збільшити податок з 18 відсотків до 28. Але, вносячи це пропозицію на ваш розгляд,

вважаю, що може бути й альтернативна. Можна залишити тих же 18 відсотків, але тоді треба, щоб парламент переглянув ті пільги, яких понад 20 мільярдів. Можливо, якісь відмінити, то тоді можна залишити 18 відсотків.

Думаю, що після сьогоднішнього обговорення цього питання ми приймемо рішення, яке дасть можливість нам збалансувати бюджет якнайкраще.

Ви звернули увагу, що відносно деяких видатків структура зовсім змінилася. Це - і на соціальний захист населення, і на екологію. Є навіть окремі невеликі суми, які централізовано виділяються. Все це нова структура, все це нові напрями використання в бюджеті видатків.

Але разом з тим хотів би звернути вашу увагу на таке. Ми не маємо права у видатках мати суми дотацій для збиткових підприємств. Якщо ми в минулому році мали такі суми від загальних видатків 28 відсотків, то в цьому році таких видатків немає.

Але є видатки, які направляються на продовольчу продукцію, де ще сьогодні існують фіксовані ціни. Це надзвичайно важлива обставина.

Ви знаєте, що Уряд України багато разів ввертався до Уряду Росії а тим, що ми ще не встигли підготуватися до лібералізації цін. Адже ми не маємо антимонопольного закону /а у нас 70 відсотків підприємств - це монополісти/. Ми не маємо закону про регулювання фонду споживання. Відпускати в цих умовах ціни - дуже погана річ.

Але так і сталося. Правда, зараз ми не встигаємо напрацьовувати ці закони. Це теж погано. Звичайно, народ не зрозумів, чому ковбаса одразу подорожчала до 150-170 карбованців за кілограм. А тому в першому півріччі ці доплати є і, напевно, мають бути, але з урахуванням введення тих законів, які регулюватимуть стримування цін.

Зважаючи на підвищення мінімальної заробітної плати, з другого півріччя можна буде розглянути механізм адресного спрямування цих виплат з відповідним відпусканням цін.

І останнє, на що хотів би звернути увагу. Шановні народні депутати! Бюджет треба мати, треба його затверджувати. Найголовніше полягав у тому, що сьогодні ми повинні вирішити основне питання - визначитися з дефіцитом бюджету в такому розмірі, щоб стримувати інфляцію, тримати дефіцит бюджету в руках, щоб ним управляти. Якщо ним не управляти, то це призведе до розвалу економіки, фінансів; усіє! системи.

Хотів би сказати щодо стабілізації бюджету як складової частини програми входження в ринкову економіку. Україна прийнята в Міжнародний валютний фонд, Світовий банк розвитку і реконструкції, Європейський банк розвитку і реконструкції. Я брав участь у цьому процесі. До нашої держави дуже тепло ставляться

в усьому світі.

Але нам треба негайно виходити з економічної кризи. А вийти з економічної кризи і зупинити спад виробництва ми можемо тільки за рахунок перебудови нашої економіки, її структури, структури виробництва.

Нам треба негайно використати інвестиції цих високих організацій. Для чого?

Інвестиції потрібні перш за все для того, щоб підняти на вищий рівень сільське господарство. Йдеться про програму агротехнологій переробної промисловості, енергопрограму, програму транспорту, програму екології та інші.

Це треба використати для того, щоб підняти нашу національну економіку, щоб збалансувати внутрішній ринок, щоб наша економіка у найближчі роки могла вийти на світовий ринок.

Тут треба не допустити таку помилку, щоб нам завезли імпортні товари і забили нашу власну національну економіку. Варто ці інвестиції використати для опрацювання програм. Для цього нам уже сьогодні треба залучати і наших експертів із тих організацій, які я назвав. Тільки у цьому бачу вихід з економічної кризи і засіб поповнення нашого бюджету.

Сподіваюся, що сьогодні ви внесете в проект бюджету цілий ряд коректив, поправок тощо. Варто всі ці зауваження врахувати з тим, щоб прийняти саме такий бюджет, який відповідав інтересам нашої держави.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Ви знаєте, що, ос-кільки у вівторок ми починаємо роботу об 11 годині, то працюємо

без перерви до 14 години. А потім проситиму вашої згоди на годинну перерву з тим, щоб працювати якомога продуктивніше.

Перший мікрофон.

МАРТИНЧУК В.Й., голова колгоспу імені П.М. Буйка Фастівського району /Фастівський виборчий округ, Київська область/. Шановний Григорію Олександровичу! Щодо питання, яке було порушено на початку нашого пленарного засідання. Йдеться про збільшення мінімальної заробітної плати до 650 карбованців і пенсії - до 550 карбованців. Я так зрозумів, що це враховано в проекті бюджету, зокрема в тих цифрах, про які ви щойно тут говорили. А якщо не враховано, то з якого розрахунку міністерство фінансів виходило, щоб це дорахувати? Чому так ставлю запитання? Тому, що в сусідній Росії мінімальна заробітна плата на сьогодні становить 800 карбованців. То чому нам не встановити рівень мінімальної зарплати - 850-900 карбованців? Адже сьогодні квиток до Москви коштує /мас на увазі залізничний транспорт/ 500 карбованців. Тобто в один кінець ми заїдемо, а звідтіля повертатися буде ні за що.

Вважаю, що перед тим, що приймати проект бюджету, треба прийняти проект цієї постанови і визначитись, який розмір мінімальної заробітної плати ми повинні встановити. За попередні-ми даними, якщо робити аналіз заробітної плати по державному сектору економіки України, - то на сільськогосподарських підприємствах маємо заробітну плату 946- 947 карбованців. Отже, якщо ми встановимо цю мінімальну заробітку плату, це буде якоюсь мірою влаштовувати поки що всіх.

П'ЯТАЧЕНКО Г.О. Дякую за запитання. Якщо ви звернули увагу, я сказав, що проект бюджету, який сьогодні розглядається, - це зафіксована на певний період уся .система показників економіки нашої країни. Пропозиція про мінімальну заробітну плату 650 карбованців тут не врахована.

Ми вже зробили розрахунки: по бюджетних організаціях це становитиме 69 мільярдів карбованців. Найближчим часом внесемо корективи і передбачимо у видатковій частині ці видатки.

Яка в можливість їх вишукати? Гадаю, ви погодитеся в тим, що нам треба переглянути цілий ряд пільг, які ми надали ниві підприємствам. Якщо ви приймете рішення, щоб зупинитися на відрахуваннях до бюджету в розмірі 18 відсотків і відмінити раніше прийняті пільги, то цього нам вистачить і для заробітної плати, про яку йде мова.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

П'ЯТАЧЕНКО Г.О. Пробачте, Іване Степановичу, я ще не відповів на друге запитання.

У нас друге півріччя буде особливим, і вам треба мати закон про оплату праці. А да вже відповідь на ваше друге запитання - якою буде мінімальна заробітна плата і як в умовах навої національної валюти все збалансувати.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ПАВЛОВ В.О., головний лікар Дніпропетровської обласної клінічної лікарні імені І.І. Мечникова /Вузівський виборчий округ, Дніпропетровська область/. Уважаемый Григорий Александрович! В представленном проекте бюджета огромный дефицит финансирования на социальную сферу. По-прежнему бюджет формируется снизу вверх, к центру, даже на те нужды, которые, в общем-то, являются местными проблемами. Например, здравоохранение. Расхода на здравоохранение по-прежнему мизерны в доле общенационального дохода. Поэтому хотел бы вас опросить - почему вы тормозите прохождение проекта Закона о медицинском страховании населения? Вы же не можете сформировать уже этот бюджет, вы видите, какой выходит дефицит.

Второй вопрос - почему сегодня увеличивается разрыв между заработной платой работников культуры, просвещения, здравоохранения и производственной сферы? И последнее. Здесь обсуждался вопрос и мы принимали решение о предоставлении налоговых льгот в развитии платных медицинских услуг. Однако на дальше этого не произошло.

П'ЯТАЧЕНКО Г.О. Дійсно, сьогодні між виробничниками та працівниками культури й освіти в оплаті в різниця. І, на жаль, ми не маємо можливості в умовах глибокої економічної -' кризи витримати це співвідношення - щоб працівники освіти мали заробітну плату на рівні тієї середньої, яка є в промисловості . Пропонується внести цілий ряд поправок до законів і якоюсь мірою до кінця року відмінити окремі статті, котрі ми неспроможні виконати в зв'язку з кризовім становищем в економіці.

ГОЛОВА. А щодо страхової медицини?

П'ЯТАЧЕНКО Г.О. Щодо страхової медицини - я це тільки вітаю, нехай приймають закон.

ГОЛОВА. А чому отримуєте проект закону?

П'ЯТАЧЕНКО Г.О. Ми його не стримуємо.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

ВЕРЕТЕННІКОВ В.О., генеральний директор акціонерної компанії "Комбінат Придніпровський" /Індустріальний виборчий округ, Дніпропетровська область/. Уважаемый Григорий Александрович! Бюджет и налоговая политика нужны для того, как я понимаю, чтобы включились в работу ж промышленность, и сельское хозяйство. В связи с этим у меня два коротких вопроса. Считаете ли вы правильным, что на, имея в бюджете только на продукты питания 25,8 миллиарда дотация/то есть на социальную защиту населения/, с другой стороны берем с этого же населения 28 процентов налога на добавленную стоимость? Они фактически как будто берутся у предприятия, во на самом деле мы понимаем цену и берем эти деньги у населения. Какая же необходимость. с одной стороны вводить налог на добавленную стоимость, а с другой стороны - эти же деньги перераспределять

населению? Может быть надо отменить относительно продуктов питания ж товаров народного потребления в пределах Украины налог на добавленную стоимость?

П'ЯТАЧЕНКО Г.О. Ви, мабуть, дивились розрахунки, подані в проекті. І, можливо, ввернули увагу, що податок на добавлену вартість становіть 346 мільярдів карбованців, а та доплата, яку ви визначаєте розміром 25 мільярдів, у цілому тройки більша - 80 мільярдів. То чи різна ця відміна, яку ви пропонуєте?

По-друге, податок на добавлену вартість формується по регіонах. І ви знаєте, чому він введений замість податку з обороту. Тому, що тої визначався за кінцевою продукцією, а цей залежить від того, де йде продаж продукції. Значить, знову зовсім керівні величини. Ну, а те, що сьогодні надаються для певних товарів дотація, - тимчасове явище. Рано чи пізно ці дотації будуть переадресовані безпосередньо тип, хто найбільш їх потребує...

ГОЛОВА. Григорію Олександровичу, вибачте, але в цьому залі постійно порушується це питання. Дотації є в усьому світі, навіть у розвинутих країнах. Але на що спрямовані ці дотації... Скажіть, яке ваше бачення цієї проблеми, ви розглядатимете чи не розглядатимете це питання? Вносяться пропозиції, щоб дотації видавати тим, хто споживає цю продукцію, а не тім, хто погано займається справою.

П'ЯТАЧЕНКО Г.О. Іване Степановичу! Я сказав, що в першому півріччі - дотації, а з другого півріччя планується відпрацювати відповідний механізм.

ГОЛОВА. От і все. І депутат Веретенніков задоволений. Перший мікрофон.

ЧЕРНЕНКО В.Г., головній лікар медсанчастини Микитівського ртутного комбінату /Горлівський-Микитівський виборчий округ, Донецька область/. Уважаемый Григорий Александрович! Я в общем-то с вами согласен. Когда вы говорили о рынке, о рыночных отношениях, у меня возник вопрос. Понимаю, что рынок установит прежде всего жизнь по своим возможностям. Я представляю Донецкий регион в хочу у вас спросить: какими отчетами вы пользовались, устанавливая отчисления по нашему региону? Например, по Донецкой области установлены отчисления: от налога на добавленную стоимость - 17,6 профита, от акцизного сбора - 40 процентов. А налог на доход остается аж 10 процентов.

В цифровом выражении Донецкая область зарабатывает около 100 миллиардов рублем, создает товарную массу, а обратно нам возвратится только 28-30 миллиардов рублей. А те проблемы, которые остаются в регионе Донбасса, на Луганщине, в Запорожье, на Днепропетровщине, о каждым годом усугубляется. И потому при таких отчислениях завтра, если говорят образно, еда один дом завалится, а может быть их еще и больше заездится.

Ответьте мне, пожалуйста.

И второй вопрос. Что это за налог на добавленную стоимость, который предназначен для взимания платы "за організацією програм телебачення і радіомовлення"? Что это за "відрахування до Державного фонду сприяння конверсії; відрахування до Державного інноваційного фонду; добавлена вартість на підставі інших показників"? Пожалуйста, поясните.

П'ЯТАЧЕНКО Г.О. Ви ставте питання, виходячи з інтересів вашого регіону. Абсолютно правильно, у мене ніяких заперечень немає. Із Сумської області виступить наш колега-депутат і буде ставити проблему, виходячи зі своїх інтересів. Але склалося так, що наша економіка і фінансові ресурси формуються в регіонах. У кожній області залежно від структури її господарства, у кожній галузі різний обсяг фінансових ресурсів. Ми, на жаль, сьогодні продовжуємо перерозподіляти. І якщо ви звернули увагу, то 36 мільярдів карбованців перерозподіляються, з одної галузі відбирається, другій - передається. Що ж ми можемо зробити? Така склалася структура, так сформовані фінансові ресурси. Не можна залишити якусь галузь, лікарів чи вчителів, в якій не вистачає цих ресурсів.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

ЧЕРНЕНКО В.Г. Григорій Олександрович! Вы правильно сказали о врачах, об учителях и о других. Так вот, если бы дали возможность Донецкому региону получить заработанные деньги, то сегодня мы бы не везли обращения к Верховному Совету от учителей, врачей, работников культуры, детских дошкольных учреждений. Решили бы эту проблему у себя дома,

решали бы более действенно, и не было бы той ситуации, которая возникла. Подняли зарплату определенным категориям, которых называть не хочу. Возможно это и обоснованно, но разницы в 20-25 раз быть не должно.

ГОЛОВА. Виходить так, що ми локалізували пожежу, а не погасили її. Другий мікрофон.

ЯЦЕНКО В.М. заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань Чорнобильської катастрофи /Коростенський виборчий округ, Житомирська область/. Шановний Григорію Олександровичу!

Ви весь час нас закликаєте любити національну економіку. Ми її любимо не менш ніж ви, але насамперед любимо і поважаємо своїх людей.

Запитання таке. Чи буде забезпечено виконання законів про соціальний захист людей, які постраждали в наслідок Чорнобильскої катастрофи? Позиція Мінфіну з цього приводу нам зрозуміла.

Шановний Івану Степановичу! Шановний Вітольде Павловичу! Люди, які приїхали сьогодні і стоять біля стін нашого парламенту, мокнуть під дощем і снігом, хочу знати вашу власну пропозицію щодо цього питання.

Дякую.

П'ЯТАЧЕНКО Г.О. Дуже вам дякую за це запитання. Я відповім на нього таким чином. Люди не приїхали, їх привезли.

Пробачте, але не знаю, для чого це все треба було робити. Ви й

інші депутати бути на засіданні комісії, яка працювала під головуванням заступника Голови Верховної Ради Гриньова. Розглядали всі питання, було дуже багато скарг на те, що з собівартості робляться великі відрахування. Розглянули і про внески на Чорнобиль 19 відсотків. Це більше вік 45 мільйонів карбованців. Іван Степанович мене запитував про капітальні вкладення. Я сказав: "Не будуть зменшуватися". І сьогодні підтверджую, що не будуть зменшені. Виділено 25 мільярдів карбованців. Все так, як і було передбачено. Було також сказано, що все те, що пов'язано з захистом здоров'я людей, вменшуватися не буде. Усі ці видатки передбачені в бюджеті.

І далі скажу вам. На перший квартал відкрито фінансування в розмірі 8 мільярдів карбованців, використано лише 4 мільярди карбованців. Чому ніхто про це не говорять? Чому не мобілізовуються зусилля на використання їх, а не на те, щоб людей сюди везти?

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

Володимире Михайловичу /я до депутата Яценка звертаюсь/ підійдіть і скажіть людям, які перекрили рух, що всі обсяги по ліквідації наслідків аварії, які будуть освоєні, профінансуються Урядом.

Третій мікрофон.

КОРОБКО М.І., секретар Комісії Верховної Ради України у питаннях екології та раціонального природокористування /Тернівський виборчий округ, Дніпропетровська область/. Шановні колеги! Доводиться шкоду вати, що керівництво Верховної Раді позбавило всі

можливості одержувати стенограми. Адже в такому разі ми могли б із виборцями, які в цьому зацікавлені, обговорювати доповіді і директора банку, і міністра фінансів.

Шановний Григорію Олександровичу! На перший погляд здається, що в проекті бюджету випущені позиції, які можуть становити вагому частку в бюджеті. Зокрема, поясність, будь ласка, таке. Щоденно повідомляється про конфіскацію партій вантажів на сотні тисяч карбованців, що незаконно перевозяться. Це епізоди. А якщо підсумувати, то за день, мабуть, це в мільйонах обчислюється. Де ця частина доходу в бюджеті?

Друге запитання стосується обміну валюти. Мені самому немає чого обмінювати, але громадяни звертаються із ним. У нас в республіці не можна обміняти валюту фінську, скажімо, французьку, італійську і так далі. З чого виходили ви, подаючи оцей обсяг надходжень, пов'язаних із обміном валюти? І чи будемо ми врегульовувати це питання, щоб можна було будь-яку валюту обмінювати і одержувати від цього користь?

П'ЯТАЧЕНКО Г.О. Дякую. Щодо першого запитання. Конфісковані. партії продаються в установленому порядку. Є закон, є магазини, які продають. Частина того, що виручено, йде в місцевий бюджет, частіша - в республіканський. Якщо я не помилявся, майже все іде в місцевий бюджет.

Друге обмін валюти. Так, ми це передбачаємо. Обмін валюти буде.

ГОЛОВА. Григорію Олександровичу! Прошу вас, дайте доручення, нехай підрахують хоча б орієнтовно, бо люди цікавляться. У нас тут були пропозиції передати ці кошти на розширення бази, на поліпшення становища тих, хто там працює. Ми тоді вирішили, що цього не можна робити, щоб не стимулювати небажаних процесів. І сказали, що все йде до бюджету. Треба хоча б приблизну цифру назвати, щоб люди могли орієнтуватися.

Перший мікрофон.

П'ЯТАЧЕНКО Г.О. Можна погодитись.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

БОНДАРЕНКО А.Д., голова Сумської обласної Ради народних депутатів /Лебединський виборчий округ, Сумська область/. Уважаемый Григорий Александрович! За последнее время многие государственные и политические деятели часто прибегают к обману. В связи с этим я задам вопрос, может быть, не совсем корректный: чем вызван обман в предъявленных нам документах? Там написано, что дефицит составляет примерно 4 процента, а фактически по расчетам специалистов - примерно 30-35 процентов. Я говоре о своей области. Объясните, пожалуйста, зачем это делается?

П'ЯТАЧЕНКО Г.О. Дякую. Думаю, ті, хто робив експертизу цих показників, повинні були б вам показати, як вони й робили. На відміну від попередніх років, коли Міністерство фінансів нічого не показувало, сьогодні ви маєте повний розрахунок

дефіциту бюджету. Розгорніть, будь ласка, показники, і ви побачите, що валовий національний продукт становить 149? мільярдів карбованців. І там є доходи і видатки. Доходи -711 мільярдів, а видатки - на 30 мільярдів більші. Якщо взяти цю перевитрату по відношенню до видатків, то вона становить 4 проревти, а до національного валового продукту - 2 проценти. Мало того, ці показники в складі програми представлені і в Міжнародний взявши фонд, і в Міжнародний і Європейський банки реконструкції і розвитку. Є вже висновки, аналіз цих показників. Немає. жодного зауваження, що вони мають якісь відхилення.

Тому нехай ваві експерти покажуть вам розрахунки. Якщо це не секрет, то я із задоволенням також їх подивився.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ВЛОХ О.Г. Шановний Григорію Олександровичу! У статті "Видатки на науку" вказано, що вони передбачаються для фінансування внукових установ Академії наук і окремих науководослідних робіт, які виковуються в галузевих інститутах.

Я хотів би нагадати про те, що значна частина науководослідних робіт виконується в сфері Міністерства освіти, тобто у вищих навчальних закладах. Хотів би запитати, чи це в просто помилково твердження, чи це певна дискредитація науки у вузах?

Більше того, я хочу сказати, що в Законі про освіту передбачалося виділяти на науку не менше 10 процентів доходу.

Насправді ж, подивіться на сторінці 69, це набагато краще. Крім того, тут таки виявляється певна непаритетність науки,

яка зосереджена в Академії наук і у вищих навчальних закладах. Подивіться, які тут диспропорції, як обділено вузівську науку.

Хочу звернути увагу ще на один момент. Тут написано, що здійснюється обмеження фінансування на освіту і охороні здоров'я. І ці обмеження є дуже серйозними. Якщо ми обмежимо фінансування закупівель нового обладнання, капітального будівництва і поточного ремонту апаратури, то фактично заведемо цю справу в глухий кут. Ми не матимемо ніякої перспективи для розвитку цієї галузі. Я хотів би почути роз'яснення з цього приводу.

П'ЯТАЧЕНКО Г.О. Дякую за запитання. Дійсно, в усіх бюджетних організаціях на 1992 рік передбачено скорочення проти тих заяв, які буяй зроблені. Але це скорочення на такі статті, як поточний ремонт тощо. А на придбання нового устаткування скорочення коштів немає.

Тепер відносно тих 10 відсотків. Сьогодні немає можливості вийти на них. У вас є, з одного боку, як кажуть, конячка, яка тягне воза /це, скажімо, промисловість/, а з другого боку - ті, хто садять на всі і, тобто все, що утримуємо. То подивіться, будь ласка, де і що можна зробити. Якщо ви запропонуєте /для того ми й обговорюємо/, як можна тим, хто на возі, добавити, не забираючи в тої конячки, то, будь ласка, робіть...

Я хочу сказати, Іване Степановичу, що в нас є ще 19 мільярдів позабюджетних: відрахувань, які також використовуються на науку.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

ЗАДОРОЖНИЙ Б.В., голова підкомісії Комісії Верховної ради України у питаннях екології та раціонального природокористування /Маріупольський-Центральний виборчий округ, Донецька область/. Шановний Григорію Олександровичу! Ви оказали, що можна із проекту бюджету дізнатися про витрати по окремих статтях. На жаль, не можу з вами погодитися. Зокрема, з тих матеріалів, що нам 'дали, я, наприклад, не розумію, які будуть витрати на утримання апарату Державної думи, органу, який у вас офіційно ніде не зареєстрований. Чому цей апарат опинився в тому ж розділі, де зазначені витрати на апарат Кабінету Міністрів? Не розумію, наприклад, чому з'явилася цифра 100 мільйонів доларів для друкування грошей? Звідки ця цифра взялася? Мені не зрозуміло, чому в перерахунку на карбованці це становить 180 мільйонів карбованців. По якому курсу це рахується? І багато іншого. Але, будь ласка, дайте відповідь хоча б на ці запитання. Дякую.

П'ЯТАЧЕНКО Г.О. Дякую і вам. До речі, там записано і про утримання Державної думи, і Кабінету Міністрів, і Верховної Ради. Але якщо ви хочете внести якісь зміни, то пропонуйте. Це ваше право.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

ЗАДОРОЖНИЙ Б.В. Григорію Олександровичу! Не розумію, чому про утримання апарату Державної Думи і Кабінету Міністрів зазначено в одній статті? Це ж новий орган, і ми повинні знати, скільки він потребує. Як і про фінансування на друкування грошей. Звідки взялася цифра 100 мільйонів доларів?

П'ЯТАЧЕНКО Г.О. Ви знаєте, що ми друкуємо гроші за кордоном.

ГОЛОВА. Питання слушні. Ми працювали в комісіях, давайте по-працюємо і під час перерви. Хочу з вами порадитись. 68 депутатів записались на виступи. Ще співдоповідь Печерова, голови комісії -також 25 хвилин. Ви бачите, як іде час. Може, припинимо запитання? Виділимо ще 20-25 хвилин? По одному від мікрофона, останнє коло.

Перший мікрофон.

ЧАРОДЄЄВ О.В., член Комісії Верховної Ради України у закордонних справах /Пролетарський виборчий округ, Донецька область/. Григорий Александрович! Я держу в руках документ, подготовленный руководством областного Совета и смотрю статьи доходов по бюджету. Отличаются довольно большие суммы - полмиллиарда, миллиард, по разным статьям. И не в пользу

Донецкой области.

Своим верю больше. Поэтому спрашиваю: можете вы дать более точные, расширенные расчеты по областям? А то выходит, что на душу населения в области производится больше всего, а на самом деле получается меньше всего.

И еще. В связи с катастрофическим положением дед с зарплатой учителей, медиков, которые не могут угнаться за шахтерами хочу спросить: можем ли мм поручить Донецкому городскому Совету ввести систему отслеживания стоимости жизни? Ведь люди полгода не видели масла, его нет даже в магазинах для инвалидов. Понимаете?

П'ЯТАЧЕНКО Г.О. Дякую. Хочу вам сказати, що якби до тих зведених розрахунків ми доклали всі поглиблені, то це була б надзвичайно велика книга, більша навіть за американську, яку шановний пан Барабаш показував. До речі, я йому дуже вдячний за ту книгу, ми а неї дещо використали для сьогоднішнього бюджету.

Але якщо ви хочете дізнатись глибше, то, будь ласка, заходьте, 8 поверх, кімната 817, там є всі розрахунки, з якими зможете ознайомитися.

ГОЛОВА. Прошу вибачення щодо відслідкування життєвого рівня.

П'ЯТАЧЕНКО Г.О. Що стосується відслідкування життєвого рівня, то в нас є відповідні органи - Міністерство статистики, Міністерство праці. Нехай відсуджують, я не заперечую.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ДУДЧЕНКО В.І., голова рада федерації профспілок Одеської області /Біляївський виборчий округ, Одеська область/. Григорий Александрович! Поддерживав вашу идею о принятии закона о6 оплата труда. Его надо принимать. Но у меня такой вопрос. Когда Кабинет Министров и вы /как его член/ перестанете лукавить в отношении минимального уровня заработной плати? Ведь мы же приняли Закон о минимальном потребительском бюджете, где сказано, что минимальная заработная влага не может бить ниже. По расчетам профсоюзов она составляет 1962 рубля, министерства труда - 1700 рублей, мы же планируем всего 650 рублей. Давайте или честно скажем народу о том, что мы не можем соблюдать эти законы или давайте их соблюдать. Пожалуйста, ответьте мне.

П'ЯТАЧЕНКО Г.О. Дякую. Думаю, що тут не ми лукавимо, а наш фінансовий стан і наша економіка. Справа в тому, що в фізичний стен і фактичний. Якщо ви ознайомилися з законом, то 650 карбованців виводили якраз із реальної можливості.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

РЕВА В.М., перший віце-президент Української державної корпорації автомобільного транспорту /Феодосійський виборчий округ, Республіка Крим/.

Уважаемый Григорий Александрович! У меня есть темой вопрос. Он і состоит из трех цифр и прошу обратить на них внимание.

Расхода, связанные с обеспечением деятельности народных депутатов Украины, составляют 20,2 миллиона рублей. Расходы бюджетных ассигнований на уплату членских взносов в Организацию Объединенных Наций - 23,6 миллиона, на содержание Государственной думы - 26,1 миллиона. Как видите, по возрастающей.

Государственная дума - орган пока неконституционный. Насколько нам было известно, это общественная организация. Получается, что на содержание Государственной думы предусматривается больше ассигнований, чем на содержание всего депутатского корпуса нашей держава.

Поэтому хочу уточнить: на каком основании предусмотрены такие затраты?

П'ЯТАЧЕНКО Г.О. Є відповідні розрахунки в комісіях. Ви можете з ними ознайомитись і внести свої пропозиції. Ми виходили із структури. /Шум у залі/.

Люди ви вважаєте, що Державна дума не в конституційною... /Шум у залі/. Думаю, що Державна дума при Президенті в органом... Я це постанови не читав, не знаю.../ Пожвавлення в залі/.

ГОЛОВА. Григорію Олександровичу, дякую. Олово дія співдоповіді надається Печерову Андрію Васильовичу, голові Комісії з питань планування, бюджету, фінансів і цін.

ПЕЧЕРОВ А.В., голова Комісії Верховної Ради України з питань планування, бюджету, фінансів і цін /Великомихайлівський виборчий округ, Одеська область/. Вельмишановний Голово! Вельмишановні народні депутати та запрошені! Подані Кабінетом Міністрів України проект Державного бюджету України на 1992 рік, звіти про виконання Державного бюджету Української РСР за 1990 рік та республіканського бюджету України за 1991 рік попередньо розглянуті у постійних комісіях.

у цілому до постійної Комісії з питань планування, бюджету, .фінансів і цін надійшли висновки, зауваження і пропозиції від двадцяти постійних комісій, окремо - від одинадцяти народних депутатів, 15 - від місцевих Рад народних депутатів, включаючи обласні, а також 57 листів від громадських організацій, колективів, установ.

Попередній аналіз представлених матеріалів свідчить про те, що у них в багато цінних пропозицій по внесенню змін і доповнень до відповідних статей проекту бюджету, проведено об'єктивний і глибокий аналіз відповідності його прийнятим Верховною Радою законодавчим актам.

Одночасно більшість пропозицій стосується збільшення видаткової частини бюджету на загальну суму 204,6 мільярда карбованців, надання додаткових пільг, що викликають зменшення доходної частини на 75 мільярдів карбованців, а пропозицій по зменшенню видатків тільки на 81,6 мільярда карбованців і тільки від однієї комісії-пропозиції по збільшенню доходів бюджету.

Цілком зрозуміло, що врахувати їх усі неможливо. Більше того, без погодження з Верховною Радою основних, концептуальних підходів у формуванні бюджету опрацювання його цифрових показників безперспективне і призведе тільки до втрати часу.

У зв'язку з цим постійна Комісія з питань планування, бюджету, фінансів і цін. вважає за необхідне на сьогоднішньому пленарному засіданні обговорити проект постанови комісії, який передбачає прийняття рішення 9 таких питань.

Верне. Комісія підтримує такий відхід до формування бюджету, щоб дефіцит його був як найменшим, і просить народних депутатів також погодитися з цим. З одного боку - це потрібно для того, щоб провести фінансове оздоровлення економіки, без чого неможливий вихід із кризи. Це шлях отримання інфляції, стабілізації грошового обігу, забезпечення переходу до власної грошової одиниці, а з іншого - це потрібно для того, щоб Україна отримала право ввійти до відповідних міжнародних організацій, стада їх повноважним членом, зробити найперший, може, найважливіший крон на шляху інтегрування у світову економіку, її ринкові стосунки. Це такі міжнародні організації, як міжнародний валютний фонд, Міжнародний банк реконструкції і розвитку, Міжнародна організація розвитку, Міжнародна фінансова корпорація, Міжнародне багатостороннє агентство по гарантії інвестицій.

Безумовно, де цих організацій можна ввійти із дефіцитом бюджету 3-4 і більше процентів, проте одночасно втрачається право на отримання кредитів на більш сприятливих умовах.

Для нашої держава отримання пільгових кредитів в життєвою необхідністю. Хто глибше познайомиться з проектом бюджету, зрозуміє, що ніякої можливості залучати додаткові інвестиції за рахунок власних жовтів майже всіх галузей народного господарства немає, і тому отримання пільгових кредитів в життєвою необхідністю.

У зв'язку з цим комісія вважав за мохове погодитися з дефіцитом бюджету не більше 2 відсотків до валового національного про дук ту, що становить до видатків дефіцит більше 5 відсотків. Це нам необхідно зробити.

У мене не буде більше можливості виступити, тому скажу, що питання, які задавалися Міністру фінансів, свідчать про те, що у вав є і продовжуються спроби в межах існуючих можливостей вирішити питання окремих регіонів. Такої можливості у держави немає. Або всім будувати державу, або визнати свою неспроможність забезпечити її нормальне життя.

Друге. Комісія, як і більшість пропозицій в цього питання, що надійшли внаслідок попереднього розгляду проекту бюджету, вважав за неможливе погоджуватися з пропозицією Кабінету Міністрів про підвищення ставки податку на доходи підприємств і організацій до 28 відсотків замість 18, як це встановлено відповідним законом.

Зрозуміло, це зменшує доходну частину по всіх рівнях бюджетів на 70 мільярдів карбованців, з них втрати державного бюджету становлять близько 40 мільярдів карбованців. Проте, на думку комісії, слід більш ретельне розглянута став з наданням пільг в оподаткуванні.

Достатньо сказати, що загальна сума пільг, яка надана заковами про податок на добавлену вартість і про оподаткування доходів підприємств і організації, вдумайтеся, становить 242 мільярди карбованців.

Ми надали пільг на суму 242 мільярда карбованців; А це свідчить, що фактично у бюджети всіх рівнів надходить тільки її відсотків податку від доходу /а не 18 за рахунок пільг / і 19 відсотків податку на добавлену вартість /а не 28, як встановлено нашим законом/.

Тому шлях на збільшення ставок з одночасним наданням пільг, на нашу думку, а хибним. І комісія не може погодитися з переліком пільг, передбачених у статтях 6 і 7 запропонованого Кабінетом Міністрів законопроекту.

Зараз торгівля здирає з кожної проданої речі 25 відсотків, а державний бюджет - тільки 19. Цей висновок підтверджує стан справ в окремих галузях, які користуються пільговими умовами оподаткування.

Наприклад, вугільна промисловість звільняється від оподаткування по названих вище двох видах податків на загальну суму близько 90 мільярдів карбованців. Проте ніякого здешевлення вугілля ніхто не помітив, а навпаки, ціни на нього провокують новий ціновий вибух майже на всі товари і всі послуги. У зв'язку з таким пільговим оподаткуванням зовсім не вирішується питання розвитку міст, про що говорив з цієї трибуни заступник голови Горлівської міської Ради Бурих.

На суму близько 18 мільярдів карбованців надані пільги в оподаткуванні для енергетиків; 42 мільярди -для сільського господарства; 7 мільярдів - для проведення науково-дослідних і проектне-конструкторських робіт /це до тих 22 мільярдів, які передбачені в проекті бюджету/. Така ж сума не надходить до бюджету за рахунок звільнення від оподаткування робіт по ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, що виконуються тільки за рахунок бюджетних коштів. Понад 7 мільярдів карбованців не надходить за рахунок пільг по утриманню соціальної сфери та житлового фонду.

У цілому концепція пільг потребує більш глибокого вивчення, узагальнення, і є впевненість у необхідності запровадження іншої форми стимулювання економіки.

У зв'язку з тим, що до цього часу надходить запитання щодо права на існування податку на добавлену вартість, хотів би ще раз зупинитися на ньому і дати пояснення. Цей податок існував і раніше, тільки він був введений під виглядом податку з обігу і закладався в державних роздрібних цінах, на які потім нараховувався ще й 5-процентний, так званий президентський податок на продаж. Враховуючи, що ціни на продукцію були введені вільні, ринкові, виникла необхідність впровадження нового механізму справляння податку. Тому і був введений податок на добавлену вартість, який в майже в усіх країнах світу, де впроваджуються ринкові відносини.

Останніх часом активно порушується питання про заміну податку на доходи податком на прибуток. Дійсно, з цим можна було погодитися за умови стабільного функціонування економіки в ринкових умовах і за законами ринку. Але, на жаль, ми знаходимося в іншій ситуації.

Якщо запровадити податок на прибуток в існуючих умовах, то це дасть змогу окремим підприємствам і підприємцям приховувати прибуток, витрачати його на заробітну плату і таким чином повністю уникати оподаткування. Тут і пільг ніяких не потрібно, варто тільки змінити вид податку. А це в свою чергу призведе до значного дефіциту бюджету з усіма наступними негативними наслідками, або викличе значне збільшення розміру відрахувань від прибутку з тих суб'єктів господарювання, які стають на ноги в наш надзвичайно складний перехідний період. А цього допустити; на нашу думку, не можна.

Третє. Комісія вважає за неможливе погоджуватися з пропозицією Кабінету Міністрів щодо надання дотацій госпрозрахунковий структурам за винятком сільської кіномережі. Це стосується всіх без винятку організацій, установ, окремих суб'єктів, незалежних колективів, видань тощо. Час уже покласти край дратуванню госпрозрахункових організацій.

Четверте. Якщо ми погоджуємося, що дефіцит бюджету не повинен перевищувати 2 проценти валового національного продукту, то сьогодні необхідно прийняти рішення про тимчасове припинення дій окремих положень законодавчих актів, як! прийняті раніше.

Цілком погоджуючи з думкою, що можна створити видаткову частину такою, що призведе до дефіциту бюджету в тридцять і більше відсотків. Проте якщо ми погоджувався на 2 проценти /якщо хочемо існувати, ввійти в міжнародне співтовариство/, то нам потрібно припинити дію окремих законодавчих актів. Проект Закону про державний бюджет України на 1992 рік розроблено відповідно до Закону про бюджетну систему. Тут немає питань.

Проте в той же час деякі статті цього законопроекту, зокрема статті 9 і 10 суперечать положенням нещодавно прийнятого Закону України про внесення змін і доповнень до Закону Української РСР про місцеві Ради народних депутатів Української РСР та місцеве самоврядування.

Так, Верховною Радою України встановлені нормативи відрахувань щодо кожного міста. Розумію, чому депутат Лобач хоче цього /і це правильно з позиції міста/. Але те, що виходить з цього законопроекту, призведе до суперечностей між облавними та міськими Радами народних депутатів, не дасть можливості сформувати бюджет, а Верховній Раді брати на себе функції арбітра недоцільно, та це практично й неможливо. Тому буде правильним зупинити дію статей 9 і 10 Закону про місцеві Ради народних депутатів і місцеве самоврядування.

Водночас, на думку членів постійної комісії, статтю 19 можна було б погодити, замінивши словосполучення в кінці речення "а не спадкоємцям" на слова "або спадкоємцям першої черги".

Розуміючи важливість підтримки освіти, комісія вважає можливим /повторю ще раз - як виняток, не за рахунок заробітної плати й інших витрат/ усе ж таки погодитись із запропонованою редакцією статті 18 про деяке зменшення нормативів, закладених у законі про освіту.

Пропозиції про припиненні при необхідності дії інших статей інших законів будуть внесені до остаточної редакції проекту закону і проекту постанови.

П'яте. Комісія вважає принциповим зберегти в остаточній редакції проекту бюджету друге речення запропонованої статті 1 такого змісту: "Установити, що фінансування видатків провадиться в межах фактично одержаних доходів та ліміту кредитних ресурсів для цієї мети із застосуванням жорсткого режиму економії".

Крім цих принципових, концептуальних питань, які, на думку комісії, сьогодні потрібно обговорити і по кожному з яких визначитись голосуванням, в ще ряд конкретних пропозицій, які, ми вважаємо, можуть суттєво зменшити дефіцит бюджету, що виникав у випадку непідтримки депутатами пропозиції Уряду про підвищення податку на доход до 28 процентів.

Збереження ставки податку в розмірі 18 процентів потребує вишукування додаткових доходів або ж скорочення видатків. При цьому сума випадаючих доходів по Державному бюджету /я назвав уже/ сягне 40 мільярдів карбованців. І цю проблему частково допоможуть вирішити у випадку їх підтримки на сесії такі пропозиції.

Прийнятий у розрахунках коефіцієнт для продажу госпрозрахунковим підприємствам, об'єднанням і організаціям валюти, виділеної з Державного валютного фонду України, у розмірі

20 карбованців за 1 долар Сполучених Штатів Америки - надто низький. Вія повинен бути щонайменше 80 карбованців за долар, тобто дешевше комерційного курсу на 20 відсотків. І цю норму потрібно зберегти, тоді надходження за рахунок цього джерела доходів можна збільшити, на 18 мільярдів карбованців.

Передбачена в розрахунках плата за землю, як сьогодні. називалося, в розмірі 3 карбованці 30 копійок за одну сотку на рік - вкрай низька, на думку комісії. Дуже дешево оцінюємо наше головне національне багатство. Розуміє, що можна тимчасово погодитися з оцінкою тієї частини, що надається для виробництва сільськогосподарської продукції, для реалізації і забезпечення державних потреб. А все ж таки за дачні ділянки, садові й присадибні ділянки, якщо ми поважаємо землю, плату потрібно збільшити щонайменше в 10-15 разів і таким чином до бюджету одержати це 6 мільярдів надходжень.

З розділу видатків необхідно вилучати 5 мільярдів 10 мільйонів карбованців, передбачених для обслуговування внутрішнього державного боргу. Адже сьогодні цей борг не визначений законодавчо, і в Національному банку відсутні кредитні ресурси для його обслуговування.

Потребують скорочення видатки на утримання Служби безпеки Україні та урядового зв'язку в розмірі не менше 10 відсотків, оскільки ці видатки перевищують суму видатків на утримання Національної гвардії України і Прикордонних військ разом узятих. Це дасть змогу заощадити це близько півмільярда карбованців.

Кабінету Міністрів слід ще раз переглянути статті видатків...

ГОЛОВА. Андрію Васильовичу, одну хвилинку! Шановні народні депутати! Розумію, що вже втомилися, але дослухайте. Тут же суттєві позиції, навколо яких ви будете дискутувати потім, при обговоренні. Це ж серйозна річ. Виступ від комісії - це узагальнена думка. Будь ласка.

ПЕЧЕРОВ А.В. Кабінету Міністрів слід ще раз переглянути статті видатків на фінансування народного господарства, утримання армії й апарату управління з тим. щоб скоротити їх до розумної межі і довести дефіцит бюджету до 2 відсотків від обсягу валового національного продукту.

Значну допомогу в цьому повинні надати і постійні комісії, народні депутати, які глибоко розуміють і знають проблеми окремих галузей, напрямів діяльності держави та регіонів і здатні внести відповідні пропозиції.

У нашої комісії є й конкретні пропозиції щодо поданого проекту закону, які допоможуть зробити його більш дійовим. Так, вважаємо, що статтю 4 немає необхідності так розписувати, а потрібно затвердити видатки на утримання органів деревної влади тільки по трьох видах влади - законодавчої виконавчої і судової. І визначити відповідно суми витрат. Тоді всім буде зрозуміло, що витрати на утримання органів влади з державного бюджету становлять близько одного процента.

Статті 8 і 23 слід вилучити з законопроекту, оскільки статтею 3 і повторювати це не потрібно, а в другому випадку не можно погодитися з тим, що податкова інспекція повинна знову, на один рік, підпорядковуватись Мінфіну України. В Законі про податкову службу записано, що податкова інспекція

створюється при Кабінеті Міністрів України. Якщо в необхідність змінювати підпорядкованість, то це потрібно внести як проект зміни до закону.

Враховуючи надзвичайний стан з бюджетом; підтримуємо пропозицію Кабінету Міністрів як тимчасовий захід про зарахування до бюджету позабюджетних фондів місцевих Рад народних депутатів.

У зв'язку з діючим законодавством Верховна Рада Україні не може встановлювати для місцевих бюджетів розмірі відрахувань до Державного фонду сприяння зайнятості населення. Враховуючи це, ми повинні в статті 15 записати, що розміри відрахувань місцевих бюджетів до Державного фонду сприяння зайнятості населення визначаються самостійно відповідними Вадами народних депутатів.

Комісія погоджується з тим, що при внесенні пропозицій, які призводять до зменшення доходів, або виділенні додаткових асигнувань з бюджету повинні одночасно подаватись пропозиції, спрямовані на відповідне поповнення доходів або скорочення видатків Державного бюджету. Але це повинно стосуватися всіх, а не тільки комісій Верховної Ради України, міністерств і відомств, як це визначається статтею 22 цього законопроекту.

На відміну від минулих років комісія вважає за необхідне крім Закону про Державний бюджет на 1992 рік прийняти окрему постанову, якою визначити механізм реалізації окремих статей бюджету. Що мається на увазі? Перш за все, на наш погляд, потрібно змінити адресність оплаті дотацій, про що ми говорили. Наведу лише один приклад. Сьогодні вершкове масло коштує в державній роздрібній торгівлі 25 карбованців за кілограм. При цьому на кожний кілограм виробникам виплачується дотація в сумі 86 карбованців, а в цілому по державі - 10 мільярдів. А в

магазинах масла немає. При такому рівні виробництва його ніколи й не буде. Тобто ми створюємо умові для шахраювання в межах держави. Тому вважаємо, що, наприклад, у того, хто масло не купить за цю ціну, будуть якісь інші доходи, що допоможе збалансувати його харчування. І це, на нашу думку, повинні зробити місцеві Ради народних депутатів.

Враховуючи зазначене, пропонуємо кошти, передбачені на державну дотацію на продукти, спрямувати на виплату безпосередньо споживачам. Аналогічно це потрібно зробити з дотацією на автомобільний, залізничний і повітряний транспорт, метрополітен, паливо для населення, послуги житловокомунального господарства. При цьому суму дотацій на автотранс аорт і метрополітен слід передбачити в місцевих бюджетах. На місцях самі повинні вирішити питання - виплачувати дотації цим організаціям чи безпосередньо населенню.

у статті 16 необхідно вилучити слово "продовольчі". Я раніше говорив, до вся дотація повинна виплачуватись місцевими Радами конкретному споживачу і зберегти тільки на медикаменти.

Пункт "г" статті 5 слід перенести в постанову, це не настільки важливе питання, щоб його вводити в закон.

Враховуючи, що фінансові ресурси держави вкрай обмежені, необхідно встановити суворий контроль за їх використанням. Дія цього необхідна відповідна служба. Виходячи з цього, слід у постанові Верховної Ради України по бюджету на 1992 рік записати доручення Кабінету Міністрів пілотувати проект Закону про державний контроль.

У згаданій постанові повинно знайти відображення питання про зміцнення головних на сьогоднішній день структур виконавчої влади, таких як Міністерство Фінансів України, Фонд державного майна України, Міністерство у справах роздержавлення

власності і демонополізації виробництва, за рахунок будь-яких інших структур.

Цією постановою необхідно передбачити, до фінансування витрат, пов'язаних з конверсією, повинно здійснюватися під конкретні затверджені програми, а кошти, передбачені на державну підтримку підприємництва і розвитку селянських господарств, повинні витрачатися тільки на оплату процентів по кредитах, виданих для цієї мети.

Зобов'язати Кабінет Міністрів та Національний банк України терміново подати на розгляд Верховної Ради України проект Закону про внутрішній державний борг.

Комісія вважає, що цей проект закону можна прийняти да основу і доручити Кабінету Міністрів доопрацювати його з урахуванням внесених пропозицій і зауважень та подати на розгляд Верховної Ради до 28 квітня цього року.

Нами розглянуто звіт про виконання Республіканського бюджету за 1991 рік. Слід відзначити, да Верховне Рада затвердила дефіцит Республіканського бюджету в сумі 35 мільярдів карбованців, а Кабінет Міністрів у процесі виконання вніс зміни і виконав його з дефіцитом 54 мільярди. Фактичний дефіцит перевищив запланований на 19 мільярдів карбованців. Щоб такого не сталося в цьому роді, комісія пропонує фінансувати видатки в межах фактично одержаних доходів.

Незважаючи на це, комісія вносить пропозицію про затвердження звітів про виконання Державного бюджету за 1990 і 1991 роки.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Залишилося дві хвилини до перерви.

Перший мікрофон. Запитання і відповіді без промов, будь ласка.

МАРЧЕНКО В.Р. Я задаю вопрос. Расхода т содержание армии, правоохранительных органов и Службы безопасности составляют 89,9 миллиарда рублей. Это на 24 миллиарда рублей больше, чем расходы на социальную защиту населения. Каждый пятый рубль пойдет т содержание правоохранительных органов. Это политика Правительства, объективная необходимость иди политика комиссий, которые рас- сматривали этот проект бюджета? Чем это вызвано? Спасибо.

ПЕЧЕРОВ А.В. Надзвичайно складне питання, що потребує детального розгляду у відповідній комісії. Я з трибуни відповісти не можу. Скажу тільки, що ми запропонували вменшати витрати ж утримання армії на 7 мільярдів карбованців, за рахунок цього підвищити на 4 мільярді карбованців грошове утримання і на 3,5 мільярда карбованців скоротити витраті яв пенсійне забезпечення. Про це не буде розмова у відповідній комісії з участю нашої комісії. Це потребує дуже серйозного, детального аналізу. Попередній аналіз дав такі наслідки. Всі статті видатків у вас є. Скажу вам більш. За рахунок цих видатків передбачається певний період утримувати всі війська, що знаходяться на території. Ми домовилися про це на засіданні Верховної Ради. А вони, якщо не в три, то майже в два рази більші, ніж ми проголошували з цієї трибуни, і протягом якогось періоду 8 цим доведеться миритись.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

РЕВА В.М. Уважаемый Андрей Васильевич! В связи с тем, что уважаемый Министр финансов не смог ответить на мой последний вопрос, я просил бы вас прокомментировать две-четыре цифры. Назову их.

Министерство транспорта определило штатную численность 150 человек и предусмотрело на содержание этого аппарата 9 миллионов 529 тысяч рублей.

На содержание общественного органа - Думы - в составе 143 человек предусмотрено финансирование 26 миллионов 144 тысячи рублей.

Прошу вас это прокомментировать.

Спасибо.

ПЕЧЕРОВ А.В. Спробую відповісти, тому що ми з цим питанням дуже детально розбиралися. І думаю, що від 26 мільйонів можна нічого не залишити.

Найстрашніша біда, яка трапилася в республіці, полягав в тому, що Дума автоматично звела нанівець роль Кабінету Міністрів. І в зв'язку з цим потрібно думати, що далі робити. Адже зроблено такий безвідповідальний крок, що за це ми тут повинні, як кажуть, голови скласти, і люди правильно зроблять, якщо запитають з нас за це, бо вони безвідповідальності не терплять. Дука ні за що не відповідає, стоїть над ними і отримує відповідно.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Хочу вас попросити не загострювати це питання. Сьогодні ми його обговорювали з Президентом Кравчуком Леонідом Макаровичем, і він сказав, що не все робиться так, як планувалося. Президент розгляне це питання, шукатиме шлях вдосконалення.

Третій мікрофон.

СТЕПЕНКО В.І. Коли ми на засіданні комісії розглядали бюджет, то помітили, що у бюджеті передбачено 440 мільярдів, прибутків, а у розрахунках - вже 711 мільярдів. Тобто різниця становить майже 300 мільярдів. І які цифри не візьми, вони абсолютно не відповідають одна одній.

Хотів би запитати, чому немає порівняльної таблиці з 1990 і 1991 роками. Щоб чітко і ясно було видно, скільки виділялося на ту програму процентів від бюджету, скільки на цю.

Не передбачена дотація для сільського господарства, щоб вберігався, так би мовити, паритет цін. Як сільське господарство мав сьогодні діяти, якщо записано тут, що ціни вільні, а вільних цін воно сьогодні встановити не може?

Вважаю, що якщо сільському господарству не буде передбачено дотації, воно просто не виживе.

ПЕЧЕРОВ А.В. Відповідаю. -Ви одержали дві книжки проектів. Перша, де надходження в 441 мільярд карбованців це Державний бюджет України, а де надходження 711,- це проект бюджету України, тобто державний і місцеві. Ніякого розходження тут немає.

Друге. Давайте питання паритету цін розглянемо трошки глибше і, може, не сьогодні. Тому назву вам тільки одну цифру:

у вашому національному продукті продукція сільського господарства за рахунок цін збільшується в 20 разів. І помирити промисловість та сільське господарство можна лише світовим співвідношенням між кількістю продукції, яка знімається з гектара відповідної якості землі, й якістю цієї продукції та тієї, що надається в обмін сільському господарству. Це робота надзвичайн

складна, там переможців не буде, ні промисловість, ні сільське

господарство не візьмуть гору. ГОЛОВА. Андрію Васильовичу,

дякую. Перед тим, як оголосити перерву, прошу все-таки

вашого дозволу продовжити пленарне засідання з 15 години. А

зараз звертаюся до народних депутатів з проханням роз'яснити

людям, які зібралися біля Верховної Ради - це чорнобильці та

члени асоціації молодіжних житлових комплексів, - що їх вимоги є у нас. Ми

доручимо компетентним особам, вимоги будуть розглянуті, і

про результати їм повідомимо. Оголошується перерва до 15

години. 99