ЗАСІДАННЯ П'ЯТДЕСЯТ ТРЕТЄ

Сесійний зал Верховної Ради України. 23 квітня 1992 року, 16 година.

Головує Перший заступик Голови Верховної Раді України ДУРДИНЕЦЬ В.В.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати! Прошу підготуватися до реєстрації. Вмикайте, будь ласка, систему реєстрації.

Зареєструвалося 359 народних депутатів. Вечірнє засідання дозвольте оголосити відкритим.

Перший мікрофон. Я обіцяв надати слово депутату Носову в зв'язку з проведенням завтра засідання Конституційної комісії. Будь ласка, Владиславе Васильовичу.

НОСОВ В.В., член Комісії Верховної Ради України у питаннях законодавства і законності /Октябрський виборчий округ, Полтавська область/. Хочу нагадати депутатам - членам Конституційної комісії, що завтра о 10 годині в кімнаті N 11 відбудеться

засідання комісії. Коли ми обирали членів Конституційної комісії, вони тут клялися, що будуть працювати. Прошу приходити і працювати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

ХИЛЮК О.О., перший заступник голови виконавчого комітету Бердичівської міської Ради народних депутатів /Бердичівський виборчій округ, Житомирська область/. Шановний Василю Васильовичу! Шановні народні депутати! Хочу звернути вашу увагу на те, що на ранковому засіданні ми не завершили роботу і голосування проекту постанови в цілому, щодо якої шляхом консенсусу знайшли вирішення всіх проблем.

Пропозиція депутата Зайця, на мою думку, важлива, її підтримав Віце-Прем'єр-міністр. Але вона в предметом уваги Верховної Ради і Національного банку. Тому пропоную щодо неї прийняти окрему постанову. Розробку проекта постанови доручити Президії Верховної Ради разом з Національним банком. А внесений проект постанови проголосувати зараз у цілому.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати, прошу уваги. Надаємо ще хвилинку нашому колезі депутату Єліашевичу.

ЄЛІАШЕВИЧ І.В., генеральний директор Закарпатського виробничо-торгового взуттєвого об'єднання /Ужгородський

виборчий округ. Закарпатська область/. Уважаемые депутаты! Мы можем сейчас принять постановление. Но я хотел бы обратить внимание на одну очень важную деталь.

Мы пытаемой этот механизм применить во всех отраслях народного хозяйства Украины. Однако у угольщиков - одни проблемы, у работников легкой промышленности - другие. Например, проект постановления, предложенный депутатом Ягоферовым. Представьте себе, в январе наше объединение шило женские сапоги. Были большие материальные затраты, и, естественно, был соответствующий фонд заработной платы. Боли согласиться с тем, что записано в этом проекте, в мае мы босоножки шить не будем. А летом нужны босоножки.

Или возьмем швейное предприятие, которое выпускает мужские пальто и пальто для мальчиков. Последние оно шить не будет, потому что выгоднее выпускать мужские пальто - получается более высокая заработная плата. Таким образом, затрагиваются очень серьезные вопросы ассортимента.

Далее. Я говорил о коллективных отпусках. Если придется отпустить людей в отпуск досрочно, окажем, не в июне, а в мае, им нечем будет платить заработную плату, исходя из той инструкции, которую мы о вами утвердили.

Я уже не говорю о такой детали. Предположил, предприятие обанкротится /скоро мы будем принимать Закон о банкротстве/. Даже если предприятие будет иметь собственные деньги, банк, чтобы выдать людям минимальную заработную плату за последние два месяца, ему не даст наличных денег, потому что записано - ста процентам падения объемов производства

соответствует сто процентов падения заработной платы.

В проекте Положения, которое внес Кабинет Министров, в этом случае предложен болев приемлемый вариант. Поэтому считаю, что в пункте, в котором мы предлагали учесть сезонность работ, необходимо также записать - и отраслевые особенности. Они должны быть учтены.

На мой взгляд, в проекте постановления надо записать следующее положение: этот механизм берется за основу для разработок отраслевых механизмов. Тогда все станет на свои места. А ажиотаж вокруг этого вопроса в течение двух часов ни к чему хорошему не приведет.

Спасибо за внимание.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати! Думаю, що сьогодні ми не закінчимо, якщо будемо давати можливість...

Ні. Скільки можна? Я прошу вас. Ви вже виступали не один раз.

Перший мікрофон.

МАЯКІН В.А., директор Костянтинівського металургійного заводу імені М.В.Фрунзе /Костянтинівський виборчий округ, Донецька область/. Судя по дискуссии, проект постановления, который вам роздан, серьезный и злободневный. Поэтому настаиваю на своем предложении: независимо от того, на каком проекте постановления мы остановимся /я пока не разобрался - то ли на предложенном депутатом Ягоферовым, то ли Кабинетом Министров/, мое предложение - и в одном, и в другом случае

в пункте 2 записать: "Это положение действует включительно по третий квартал. До 1 октября подготовить проект Закона о труде и с 1 октября начать работать в соответствии с этим законом".

Прошу проголосовать это предложение.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон, будь ласка.

МОВЧАН П.М., голова підкомісії Комісії Верховної Рада України з питань Чорнобильської катастрофи /Березняківський виборчий округ, м. Київ/. Шановний Василю Васильовичу! Шановні депутати! Сьогодні ви буди свідками цікавого процесу - усі думали корпоративно. Кожен відстоювали якісь свої інтереси, не враховуючи загальнодержавних. Ця наша хиба мусить бути виправлена, щоб ми дійсно узгодили всі вимоги.

Не враховувалася дуже серйозна проблема, пов'язана з селом. Ми обійшли це питання. При мінімальних заробітках на селі створюється колосальний розрив. Вважати, що можна вижити у цей надзвичайно складний період тільки за рахунок важких галузей означає - глибоко помилятися. Місто споживає. Село дає необхідні нам продукти. А сівба, збирання і вирощування врожаю нині під загрозою.

Думаю, ми повинні записати окремим пунктом /я підтримую Олександра Івановича Борзих, а також Івана Олександровича Зайця/, що тільки за повного введення нашої грошової одиниці може діяти це обмеження зростання заробітної мати. Але водночас мав відбуватися і процес вирівнювання щодо міста і села.

Усі необхідні обрахунки повинен зробити Уряд. Не ми повинні цим займатися, Василю Васильовичу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Павле Михайловичу! Я розумію, ви правильно говорите.

Давайте ще надамо слово від третього мікрофона. Будь ласка.

БОРЗИХ О.І., директор радгоспу "40 років Жовтня" Слов'яносербського району /Кам'янобрідський виборчий округ, Луганська область/. Спасибо. Василий Васильевич! Мое предложение взять за базовый уровень 10 минимальных окладов не голосовалось. Прошу поставить его на голосование. Потону что в перерыве выяснилось, что многие депутаты, когда голосовали за 5 минимальных окладов, до конца не разобрались. Они поняли, что такт образом ограничивается двумя тысячами рублей уровень зарплаты в тех отраслях, которые за первый квартал не подняли его выше двух тысяч. Поэтому прошу поставить на голосование это предложение - базовый уровень состоит из 10 минимальных заработных плат. И будет поддержан проект постановления. Многие депутаты с этим соглашаются. Очень прошу вас поставить на голосование.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати! Я б просив вас враховувати, що препозицію про 10 мінімальних зарплат, інші, які масть принципове значення, не можна голосувати на. слух, не маючи перед собою чітких розрахунків. Ми повинні мати

відповідне економічне обгрунтування і фінансове забезпечення.

До юне звертався голова Правління Національного банку Вадим Петрович. Я йому зараз надам слово. Ми повинні приймати такі рішення, які будуть реалізовуватися і не будуть шкодити навів загальній справі.

Тому є така пропозиція. Основні положення ми проголосували. Оскільки знову надходять пропозиції, давайте доручимо Уряду і народним депутатам Ягоферову, Борзих і іншим підготувати на вівторок остаточним варіант проекту постанови з урахуванням проголосованих положень. Пропозиції, які не проголосовані, вносяться, давайте ще раз обдумаємо, щоб у вівторок ми могли повернутися до. цього питання, маючи чіткі формулювання.

Ставлю на голосування цю пропозицію. Прошу проголосувати.

"За" - 265. Пропозиція прийняти.

Шановні народні депутати! На ваш розгляд пропонується проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів. Як ви знаєте, це питання неодноразово порушувалося на пленарних засіданнях, на засіданнях Президії Верховної Ради України.

Було внесено кілька альтернативних проектів, з питань розгляду скарг на рішення державних органів щодо діяльності релігійних організацій.

Президія Верховної Ради, погоджувальні комісії неодноразово їх розглядали. Учора навіть утворена мною ще одна погоджувальна

комісія, оскільки комісія, яку очолює Олександр Павлович, і комісія, яку очолює Лесь Степанович, миють протилежні позиції. Том; сьогодні вже погоджено той варіант, якій вам поданий на розгляд. Дозвольте надати слово народному депутату Сметаніну Володимиру Іллічу, яким очолив погоджувальну комісію.

СМЕТАНІН В.І., заступник голови Комісії Верховної Ради України у правах людини /Кіровський виборчий округ. Дніпропетровська область/. Уважаемые депутаты! Василия Васильевич уже кратко информировал, почему возникла необходимость внесения этого законопроекта. Ровно год назад 23 апреля 1991 года мы приняли Закон о свободе совести и религиозных организациях. Сейчас предлагается изменить редакцию последней части статья 17 этого закона и внести соответствующе изменения в Гражданский процессуальный кодекс. Без этого конфликтные ситуации между конфессиями остаются, особенно в вопросах строительства молитвенных домов, церквей.

Ведь ни суды, ни арбитражные суды этот вопрос не принимали.

Вчера и сегодня совместно с комиссиями Верховного Совета по вопросам культуры и духовного возрождения, по правам человека, по вопросам деятельности Советов народных депутатов, развития местного самоуправления, по вопросам законодательства и законности вместе с учеными, практическими работниками суда и арбитража мы обсудили проблему и подали вам на рассмотрение предложения по изменению Закона о свободе совести и религиозных организациях.

Они предусматривают, в каких случаях суды принимают жалобы, которые в конечном итоге и рассматриваются. Практика подсказывает: есть необходимость изменить последнюю часть статьи 17 закона, который мы с вами приняли в прошлом году, а также статью 248 Гражданского процессуального кодекса Украинской ССР изложить в другой редакции, где добавляется слова "володіння та користування культовими будівлями і майном"; изменить статье 248(12), статью 248(14). Если пропустить этот вопрос, значит, мы опять не доведем дело до конца. Поэтому прошу вас, народные депутаты, посмотреть внимательно изменения и сегодня за них проголосовать. Причем, я считаю, нет необходимости обсуждать сам Закон о свободе совести и религиозных организациях или пересматривать какуюто статью. Заверяв, что все в нем оформлено юридически правильно. Это приведет к нормальному состоянию в обществе, особенно в западных областях Украины, где до сих пор продолжаются споры между конфессиями.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Шановні депутати! Вам розданий проект. Дозвольте перейти до постатейного його голосування. Другий мікрофон.

ГАВРИЛОВ А.В., секретар Комісії Верховної Ради України з питань правопорядку та боротьби із злочинністю /Роздольненський виборчий округ, Республіка Крим/. Василий Васильевич! Не понимаю хронологии нашего заседания. Вчера, когда обсуждался вопрос, все понимали, что это нарушение Конституции. Его без обсуждения нельзя принимать ни в первом чтении, ни во втором. Закон есть закон. Сейчас в зале примерно 143-147 народных депутатов. Если мы принципиальные люди и стоим на принципиальных позициях, давайте работать нормально.

СМЕТАНІН В.І. Мы, уже имеем отработанную процедуру принятия закона, когда обсуждение необходимо. Сегодня же вносим в наш закон только изменения. Что мы с вами будем обсуждать, если, к примеру, меняем решения исполкомов на решения государственных органов? ото происходит потому, что в областях сегодня уже кет исполкома. Что тут обсуждать, скажите, ради Бога?...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимире Іллічу! Ви правильно сказали: треба мати на увазі, що тут вносяться лише деякі зміни. А тому просив би народних депутатів з розумінням поставитись до ситуації, що сьогодні склалася в багатьох регіонах. Необхідність прийняття зазначених доповнень дуже велика. Ми провели грунтовну

підготовчу роботу, щоб за участю Верховного Суду України, Міністерства юстиції, інших правоохоронних органів це питання обговорили. Були залучені також постійні комісії, причетні до цієї проблеми.

Перший мікрофон.

ДУМА З.Є., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань культури і духовного відродження /Надвірнянський виборчий округ, Івано-Франківська область/.

Шановні колеги! Хочу заспокоїти передусім депутата Гаврилова і всіх інших: не треба такі шпильки кидати. Вносяться зміни в одне, два, три слова, і не слід щодо цього дуже дорікати. Дуже прошу від імені віруючих, від наших органів державної влади, що нині паралізовані непорозуміннями на релігійному грунт і, проголосувати відразу весь цей документ. Можливо, навіть і постатейно не потрібна. Хай він іде в світ, нехай наші правозахисні органи займаються розв'язанням конфліктів.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, дякую. Прошу уваги, шановні народні депутати, візьміть, будь ласка, цей документ. Зауваження до 1 статті є? Немає. До 2? Немає. До 3? Немає. До 4? Немає. До 5? Немає. Ставлю на голосування. Хто за те, щоб прийняття Закон України про внесення змін до деяких законодавчих актів, прошу проголосувати.

"За" - 254. Прийнято.

СМЕТАНІН В.І. Уважаемые депутаты! Считаю только что проделанную работу небольшие подарком к тому великому празднику, который ожидает и верующих, и неверующих.

Разрешите от вашего имени поздравить всех верующих с великим праздником Пасхи.

Спасибо за внимание.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати! За пропозицією багатьох народних депутатів у зв'язку зі святом Пасхи Кабінет Міністрів України сьогодні постановив перенести робочий день з понеділка, 27 квітня, на суботу, 16 травня нинішнього року.

Шановні народні депутати! Як уже зазначив депутат Сметанін, у квітні християни відзначають своє найбільше релігійне свято - Воскресіння Господнє. Дозвольте від імені Верховної Ради України звернутись зі словами щирих привітань до віруючих і духовенства, християнських церков України з нагоди світлого Воскресіння Христового. Віра й вірність - стрижень людської моралі. Всі ми живемо й працюємо в ім'я торжества правди і добра незалежно від нашого ставлення до релігії, бо справедливість і суспільна гармонія - найвища мета рідної України. Тож нехай одкровення нашої віри принесе вічність вам і нашій вітчизні Україні. Нехай злагода і християнська терпимість віруючих нашої держави слугують відродженню духовності народу, утвердженню тих ідеалів, що є фундаментом нашого державного і суспільного буття.

Добра і миру вам, дорогі співвітчизники!

Шановні депутати! Є пропозиція розглянути питання про порядок проведення бартерних операцій у 1992 році в галузі зовнішньоекономічної діяльності.

Слово надається Василенку Андрію Володимировичу, начальнику управління Міністерства зовнішньоекономічних зв'язків і торгівлі України. Регламент - до 10 хвилин.

Перший мікрофон.

МАЯКІН В.А. Уважаемые депутаты! Сейчас мы будем рассматривать три законопроекта: бартер, ватага и лицензия. Предлагаю обсуждать их в одном пакете, чтобы можно было выступить и говорить по трем вопросам, а вот решение принимать раздельно.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає заперечень?

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Немає.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

МАРТИНЕНКО В.П., генеральний директор Полтавського гірничо-збагачувального комбінату, м. Комсомольск /Комсомольський виборчий округ, Полтавська область/. А мой коллега возражает. Это три разных вопроса. Просмотреть как раз ставки по валютным фондам, бартер и лицензирование можно вместе. А валютные фонды - отдельно. Отпадает необходимость выступать трижды.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу вас, Андрію Володимировичу, доповідайте.

ВАСИЛЕНКО А.В., начальник управління Міністерства зовнішньоекономічних зв'язків і торгівлі України. Шановний головуючий! Шановні депутати! Уповноважений представити на ваш розгляд постанову Кабінету Міністрів України "Про

порядок про ведення, бартерних операцій у 1992 році в галузі зовнішньоекономічної діяльності".

Передусім хотів би сказати кілька слів про те, з чим пов'язане внесення на розгляд Верховної Ради цього документа. Сьогодні ми маємо великі труднощі з централізованим валютним фінансуванням. Причин тому багато: втрата коштів Зовнішекономбанку, загальний стан економіки. До того я державні валютні фонди почали наповнюватися тільки з нинішнього -року. Багато підприємств, що в основному працюють на імпортній сировині, матеріалах, запчастинах і таке інше, зараз практично позбавлені можливості задовольняти свої потреби за рахунок централізованого валютного фінансування. У цій складній ситуації для підтримання рівня виробництва і своєї життєздатності вони вдаються до бартеру, який, до речі, допомагав нам не втратити традиційних експортних ринків. Але це тільки одна сторона медалі. Ці операції не дають надходжень до державних валютних фондів. Вони не обкладаються валютними податками, оскільки йдеться про прямий товарообмін, коли фіксується лиш загальна ціна. До того ж тепер у багатьох галузях народного господарства склалася ситуація, коди за обміном імпортуються комплектуючі запчастини, сировина, виробляється якась продукція. Згодом вона експортується, далі знову імпортується сировина для виробництва цієї ж продукції.

Так, нещодавно одна з галузей представила міністерству модель так званої валютної самоокупності, де було 600 мільйонів по імпорту і 600 мільйонів по експорту. Тобто нуль. Якби вони здійснювали прямий експорт і за валютну виручку, яка заявилася після оподаткування, закупляли товар, то цей нульовий ефект нівелювався хоча б надходженнями до Державного валютного фонду. Адже а нього брали кошти на фінансування галузей, да потрібне було централізоване валютне фінансування. А при бартерній моделі самоокупності це фактично робота вхолосту. Єдиний позитивний ефект тут, мабуть, той, що галузь не зупиняється.

Щоб вийти з нього замкнутого кола, ми розробили проект постанови, де передбачається стягнення а суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності державного збору за здійснення бартерних операцій до Державного валютного фонду в розмірі 15 відсотків від загальної ціни експортованих товарів. А суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності, які здійснюють бартерні операції з метою введення технологій, технологічного обладнання, комплектуючих, запасних частин і тому подібного, сплачують державний збір у розмірі 10 відсотків від ціни контракту. Це дасть змогу об'єднати дві сторони бартеру, про які я казав. З одного боку, ваші підприємства зможуть вижити до кінця року, обміняти необхідне їм обладнання, сировину, комплектуючі, а здутого, буде знівельовано ефект замкнутого нульового циклу.

Коли це питання обговорювалось у комісіях, депутати запитували, чому саме 15 відсотків? Вам буде представлений проект Постанови "Про внесення змін до Постанови Верховної Ради України від б лютого 1992 року "Про формування валютних фондів України

у 1992 році". Там ми вийшли на середню ставку валютного оподаткування - 33 відсотки. Отже, 15 відсотків - це пільгова ставка спеціально для бартеру, яка дорівнює 50 відсоткам від загальної ставки валютного оподаткування. Це нормальна практика нашого податкового законодавства.

Хочу підкреслити, що ця постанова діятиме до кінця року, як і Постанова "Про формування валютних фондів України у 1992 році". Ми нині працюємо над тим, щоб вводити єдині ставки валютного податку на рівні вже десь 30-36 відсотків, як для бартеру, так і для звичайного експорту. Тобто незалежно від виду експортної операції встановлюється єдина ставка податку.

Тепер декілька слів щодо самого проекту постанови. Перший і другий пункти проекту встановлюють ставки державного збору і суб'єктів, з яких стягується збір. Збір стягується від загальної ціни товарів, що експортуються по обміну за бартернім контрактом та у валюті контракту. Хочу підкреслити, що йдеться не про загальну суну всього контракту. Тобто якщо ви міняєте, умовно кажучи, мільйон на мільйон, то збір стягується лише з одного мільйона, а не в двох. Оцінка бартеру проводиться у валюті контракту.

Про пункт 2 я вже говорив. Ним встановлюється пільгова ставка державного збору /10 відсотків від загальної ціні товарів, що для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, які ввозять технології, технологічне обладнання, комплектуючі і тому подібне.

У пункті 3 йдеться про порядок сплати і порядок контролю, в четвертому, п'ятому, шостому - про умови оподаткування. З продукції, що експортується по бартерних операціях, не стягується податок на добавлену вартість. Це ще одна пільга. Пункт 7 регламентує запобігання подвійному оподаткуванню. Зупинятися на характеристиці решти пунктів не буду, оскільки проект постанови вам розданий.

Що буде з тими контрактами на бартер, які вже укладені? Під час обговорення ці питання випинали в комісіях. Відомо, що закони і постанови зворотної дії не мають. Якщо ви підписали контракти до прийняття цієї постанові і здійснюватимете вже після, то діятиме попередній порядок.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все, Андрію Володимировичу?

ВАСИЛЕНКО А.В. Хотів би спинитися ще на одному питанні: за рахунок чого сплачувати державний збір, якщо немає валюти? Тут можлива ситуація, коли 15 відсотків продукції ви продаєте за валюту, щоб сплатити цей податок, ми проаналізували ситуацію в наших відділах, які займаються бартером, і виявилося, що укладено досить велику кількість контрактів. Підприємства готові працювати на таких умовах, йдуть на співробітництво й іноземні партнери.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон, будь ласка.

МЕЛЬНИК Б.П., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань планування, бюджету, фінансів і цін /Тарутинський виборчий округ, Одеська область/. Шановний доповідачу! На засіданні нашої комісії ми разом з вами дуже уважно розглянули цей проект. Надійшло багато зауважень, і основну частину ми погодили. В тому числі щодо пункту 1 ми з вами дійшли згоди, що сплачувати державний збір у валюті контракту в двох партнерів, які виконують операції, немає змоги. Ви з нами погодилися в цьому, але чомусь знову внесли ту ж пропозицію.

Крім того, ми з вами домовилися, що виключаємо пункт 4 цієї постанови, в якому йдеться про те, що валютний збір може сплачуватися в карбованцях при здійсненні операцій з країнами, валютою яких в карбованець.

І, нарешті, щодо пункту 9 ми з вами також домовилися, що не може бути ліцензування на ліцензування. Однак з проекту вимиває, що коли товар бартеру навіть не потрапляє до переліку товарів, для яких в обов'язковим ліцензування, то все рівно треба отримувати ліцензії лиш тому, що це бартерні операції.

Прошу відповісти; як вийшло так, що ми погодили ці питання на засіданні комісії, чітко домовилися, а ви пропонуєте сьогодні зовсім інше.

ВАСИЛЕНКО А.В. Спершу скажу щодо ліцензування. Не знаю, чому так сталося. Ми запропонували зміни, а чому вони не були внесені

- не можу сказати, йдеться тільки про реєстрацію бартерних

контрактів і ні в якому разі не про ліцензування. Інакше пункт 9 буде суперечити пункту І. ми не думали запроваджувати ще один порядок ліцензування. Нова йде тільки про реєстрацію. Я собі олівцем помітив ту редакцію, яку ми з вами погодили.

З приводу, пункту 4. На засіданні вашої комісії ми погодилися, що пункт 4 потрібно вилучити. Але на основі рішення однієї комісії ми не можемо вилучати пункт із завізованого тексту. Якщо зараз буде вирішено. Цей пункт опустити, то й знімемо.

А з приводу пункту 1 я не зовсім зрозумів суті.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

МАРТИНЕНКО В.П. Я с депутатом Мельником согласен. Он вопрос правильно задал. Но нет же механизма получения свободно конвертируемой валюты. Допустим, проводятся бартерные операции с Румынией, которая СКВ не имеет. Как добиться, чтобы она оплатила?

ВАСИЛЕНКО А.В. Мы анализировали ситуацию по бывшим социалистическим странам, говорили с торговыми представителями той же Румынии. Дело в том, что и в Румынии, и в Польше, и в Чехословакии, и в Венгрии, и уже даже в Болгарин национальные валюты имеют внутреннюю конвертацию. Например, для Румынии сейчас уже не стоит проблема обратимости лей в доллары, и там сняты все ограничения. К нам обращалось много предприятий, коммерческих организаций с тем, чтобы мы разрешили именно такой бартер с Румынией: часть - в СКВ, часть - бартер, мы его запрещали только исходя из программы чрезвычайных мер, из нормы, которая требовала сугубо эквивалентных поставок.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

МАРТИНЕНКО В.П. Румыны сегодня нам задолжали 60 миллионов долларов и ничего не платят. Это вам для справки.

ВАСИЛЕНКО А.В. Вы говорите о государственном долге. Это разные вещи.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон.

ЯКОВИШИН Л.Г., директор Бобровицького радгоспутехнікуму /Козелецький виборчий округ, Чернігівська область/. Шановні депутати! Шановний Василю Васильовичу! У мене маленьке зауваження. Найвищий орган у державі - це Верховна Рада. І лиш доповідачі певного рівня повинні доповідати на засіданнях Верховної Ради, в а великою повагою ставлюся до товариша, який сьогодні доповідав, але ж, Василю Васильовичу, лиш керівники певних рангів повинні доповідати вищому законодавчому органу нашої країни. Щоб сьогоднішній випадок був для нас уроком, пропоную зняти сьогодні дане питання з обговорення. Це було б розумно.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вважаю, що зауваження справедливе. Треба врахувати, щоб надалі подібних казусів у нас не було. Але зараз, коли за трибуною доповідач, просив би не знімати з розгляду це питання.

Прошу уваги. Поставлю на голосування, якщо ви наполягаєте, Леоніде Григоровичу. Думаю, що це буде некоректно по відношенню навіть до доповідача. Ваше принципове зауваження приймається.

А тепер по суті. Будь ласка, третій мікрофон.

ЯКОВИШИН Л.Г. От дивіться, яка складається ситуація. Ви розумієте, ми взагалі все робимо невчасно і завжди запізнюється, як мінімум, на півроку. Скажіть, будь ласка, як сьогодні виконувати ті контракти, які вже укладені, яким чином їх виконувати? Хто-небудь зараз над цим проектом замислився? Наведу конкретний приклад. Наше господарство уклало в цьому році контракт на 1 мільйон доларів з німецько-угорською фірмою. Я вже мав ці документи і вчора ввечері зателефонував. Прилітає сьогодні керівник фірми і каже: "То що з вами можна мати, якщо ви уклади контракт два місяці тому, а сьогодні все міняєте?"

Що робити сьогодні мені? А відносно того контракту, який уклав, ми завозимо дві тисячі тонн кукурудзи. 500 тонн дизельного палива, а також обладнання. Що я повинен сьогодні робити? Цей папір передати?!

Я вважаю, шановні депутати, що прихильники такої постанови і доводитимуть необхідність того, що це сьогодні треба внести. Але вважаю, що бартерна операція тому так і називається, що та ж Угорщина або Чехословаччина не мають валюти, щоб з нами розрахуватися. Шановні, якщо проводити бартерні операції зі Сполученими Штатами Америки, то це, можливо, інше питання. Але хто проголосує, то сміятися з цієї постанови будуть не тільки коні, а й кури.

ВАСИЛЕНКО А.В. Хочу відповісти шановному депутату. Я казав у доповіді, що контракти, підписані до моменту введення в дію цієї постанови, не підпадають під її дію. Якщо треба, давайте запишемо про це в тексті. То в загальний

принцип права - закон не має зворотної сили. Тому спокійно виконуйте укладені контракти. Це по-перше.

І по-друге, відносно тієї ж Угорщини. Ще коли був Союз і коли було негативне сальдо торговельного балансу а Угорщиною, угорці самі запропонували подібне до системи, яку ви пропонуєте, це ще в рамках Ради економічної взаємодопомоги. Пропозиція зводилася до того, щоб запровадити товарообмін: 80 відсотків товару поставляти через бартер і 20 відсотків товару - за переказані карбованці, для того щоб збалансувати це негативне сальдо. Були вже такі приклади. Ми не зі стелі взяли цю постанову, що всю систему. Це ж відбувалося і в деяких економічних організаціях країн латинської Америки.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Першій мікрофон.

КОРЖИК В.І., член Комісії Верховної Ради України з питань відродження та соціального розвитку; села /Вовчанський виборчий округ, Харківська область/. У мене таке запитання. Якщо відбувається розрахунок між двома партнерами /один з них - іноземний/ на сучасну технологію, розрахунки ідуть за бартером з нашої сторони, то хто повинен впливати на цей податок, 15 процентів чи 10? Наша сторона, так?

ВАСИЛЕНКО А.В. Наша.

КОРЖИК В.І. А де їх тоді брати? Це ж знову просити треба. Якби ж були гроші, а так доводиться розраховуватись шляхом бартерних операцій, тобто або більше сировини нашої продавати, або дерева, руди, м'яса, зерна... Так виходить?

ВАСИЛЕНКО А.В. Так виходить.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

БАРАБАШ О.Л., секретар Комісії Верховної Ради України з питань економічної реформи і управління народним господарством /Жовтоводський виборчий округ, Дніпропетровська область/. Шановний доповідачу! Сьогодні в газеті "Правда Украины". надрукована Програш економічних реформ і політики України, затверджена Кабінетом Міністрів для подання Міжнародному валютному фонду. І тут визначається принципово інший характер валютних операцій. Написано, що "до введения внутренней конвертируемой национальной валюты вся валютная выручка субъектов внешнеэкономической деятельности будет в обязательном порядке продаваться ими Национальному банку за купоны /гривны/ по реальному курсу". Якщо є потреба змінювати цей проект, то чому не в руслі даного документа? Це що, знову дві правди: -для зовнішнього споживача - те, що вів хоче чути,

а для внутрішнього - те, що нам потрібно? І якщо вже вносите зміни, то чому не до цього документа? А якщо цей механізм нам не підходить, то чого ми морочимо голову Міжнародному валютному фонду?

ВАСИЛЕНКО А.В. Справа тут - у різниці між купонами і гривнами. Мова йде про час, про введення національної валети.

У Міжнародний валютний фонд ми не зможемо вступити, поки не запровадимо національну валюту, бо повинні робити внесок у своїй національній валюті, а не в карбованцях. А при запровадженні національної валюти стане можливою і внутрішня конвертація, тобто стопроцентний продаж за купони і гривни. Але поки ми перебуваємо у карбованцевій зоні, поки нашої валюти немає, то та модель працювати не може. Повністю з вами згоден, що коли буде гривня, ця постанова припинить дію, адже тоді буде загальне оподаткування у національній валюті, бо вона стане внутрішньо конвертованою і не буде різниці - в доларах чи в гривнях.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все, спасибі вам.

Шановні депутати, сідайте.

Тут деякі депутати пропонують зняти а порядку денного питання про перелік товарів, щодо експорту яких встановлюється режим ліцензування і квотування на 1992 рік.

Немає навіть доповідача Корнієнка Леоніда Яковича. Отже, я пропоную зняти з порядку денного. Хто за це, прошу проголосувати.

"За" - 210. Не знімається, бо це не процедурне питання. Але врахуйте, що немає доповідача по одному з названих мною питань. Є така пропозиція: заслухати інформацію щодо внесення змін до Постанови Верховної Ради України від 5 лютого 1992 року "Про формування валютних фондів України у 1992 році" і так, як ви пропонували, потім провести обговорення.

Прошу. Доповідач - Гончарук Михайло Олексійович, заступник Міністра фінансів України. До 10 хвилин, будь ласка.

ГОНЧАРУК М.О., заступник міністра фінансів України. Шановний головуючий! Шановні народні депутати! На розгляд Верховної Ради внесено проект Постанови Верховної Ради "Про внесення змін і доповнень до Постанови Верховної Ради України від 5 лютого 1992 року "Про формування валютних фондів України в 1992 році". Слід відзначити, що в цьому проекті враховано пропозиції народних депутатів, висловлені при обговоренні зазначеної постанови на засіданні Верховної Ради. Окремі пропозиції народних депутатів вже враховано в постанові Кабінету Міністрів України щодо реалізації Постанови Верховної Ради "Про формування валютних фондів України 1992 році". Стосовно інших пропозицій, то вони повинні бути внесені на ваш розгляд,

розглянуті, і відповідне рішення має прийняти Верховна Рада.

Пропозиції народних депутатів головним чином стосуються питань, пов'язаних з розміром ставок валютного оподаткування в окремих товарних групах і товарах, змінами об'єктів валютного оподаткування /мається на увазі оподаткування не валютної виручки, а валютного доходу/, а також питань, пов'язаних з безвідплатним вилученням частини валютних коштів до Державного валютного фонду України та валютних фондів місцевих Рад. Відповідно до пропозицій народних депутатів, висловлених при обговоренні проекту Постанови Верховної Ради "Про формування валютних фондів України в 1992 році" пропонується зменшити нормативи валютних відрахувань щодо наукоємкої продукції, продукції чорної, кольорової та вугільної промисловості, відповідно збільшивши нормативи валютних відрахувань щодо продукції спеціального призначення.

До недавнього часу практично всі обсяги зовнішньоторговельних операцій України йшли через союзні зовнішньоторговельні організації. Враховуючи необхідні зміни такого становища, створення відповідних фінансових умов, активізацію створення українських зовнішньоторговельних організацій та підвищення їх конкурентоспроможності в порівнянні з організаціями колишнього Союзу, а нині російськими зовнішньоторговельними організаціями, пропонуються зміни у нормативах щодо валютних відрахувань і торговельних операцій.

З метою залучення сировини із-за меж України для збільшення експертного потенціалу України запропоновано зменшити нормативи валютних відрахувань, які стосуються робіт і послуг з використанням давальницької сировини.

Враховані також пропозиції народних депутатів щодо зміни об'єкту валютного оподаткування, тобто тепер оподатковуватиметься не валютна виручка, а валютний доход. Тому в проекті, який подано на ваш розгляд, передбачається, що до суми виручки, яка підлягає оподаткуванню, не зараховуються транспортні, страхові та інші накладні витрати в іноземній валюті, а також витрати на придбання сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих виробів, придбаних за іноземну валюту і використаних при виготовленні продукції, виконанні робіт та наданні послуг, які реалізуються за валюту.

Зміни об'єкту оподаткування та зменшення нормативів валютних відрахувань дадуть змогу збільшити відрахування валютної виручки до фондів підприємств на 12,6 процента, або більше ніж на 1 мільярд доларів США. А вилучення до державних та місцевих валютних фондів становитиме в середньому 33,7 процента, тоді як у лютому цей процент був 46,3 процента. Тобто у фонди підприємств тепер спрямовуватиметься 66,3 процента, тоді як у 1991 році спрямувався лише 21 процент.

Що стосується безвідплатності валютних відрахувань на державні потреби. Я нагадаю, що за розрахунками; зробленими на підставі проекту платіжного балансу України на 1992 рік, для підприємств-експортерів встановлено пільги згідно з постановою, прийнятою в лютому. Це - звільнення від податку на добавлену вартість, від податку на доход усієї суми валютних надходжень, з яких сплачено податок на валютну виручку. Треба також нагадати, що були відмінені податки на експорт та імпорт. Усе це створює сприятливі фінансові умови для українських експортерів.

Було багато пропозицій замінити механізм формування валютних фондів. Наприклад, замість введення валютного оподаткування ввести викуп валюти. Але тут треба враховувати таке. У той час, як в Україні відмінено податок на експорт, у Російській Федерації введено таке високе експортне мито, при якому російський експортер вносить до бюджету кошти значно в більших розмірах, ніж ті, що отримує за продаж державі валюти.

Наприклад, при експорті однієї тонни залізної руди російські експортери сплачують експортне мито у сумі 1410 карбованців, отримуючи за продаж 50 процентів валютної виручки, або лише 420 карбованців /тобто в 3, 4 рази менше, ніж у нас/. Більша того, кошти, які отримують російські експортери за продаж валюти, оподатковуються податком на прибуток.

Варто нагадати, що в Росії є такий важливий фінансовий механізм, як емісійний верстат, за рахунок якого вона може дозволити собі викуп валюти. А ви знаєте, що емісія - це один із важливих доходів до бюджету Російської Федерації.

Необхідно сказати, що вказані зміни - це реалізація постанови Верховної Ради від 5 лютого. І тому Кабінет міністрів вносить ці зміни на розгляд і просить їх прийняти.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, перший мікрофон.

СЛЄДНЄВ В.П., директор Донецького металургійного заводу імені В.І. Леніна /Ленінський виборчий округ, Донецька, область/. Уважаемый Василий Васильевич! Уважаемые депутаты! По поводу

проекта первого постановления мы возмутились потопу, что там было записано 60 процентов отчислений в валютный фонд. Этим практически прекращались экспортные поставки.

Этот документ - результат работы специалистов, экономистов базовых отраслей, Министерства экономики и Министерства внешних экономических связей и торговли.

Считаю, что данный проект достаточно хорошо проработан. Предлагаю его утвердить.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, другий мікрофон.

РЯБЧЕНКО М.А., директор Криворізького цементно-гірничого комбінату /Довгинцівський виборчий округ, Дніпропетровська область/. Скажите, пожалуйста, какие ставки налога в государственный бюджет будут на такие материалы, как, например, кирпич, шифер, другие строительные материалы?

ГОНЧАРУК М.О. Ставки відрахувань у вказаних вами товарних групах не змінюються. Вони визначені у постанові Верховної Ради від 5 лютого 1992 року. Якщо потрібно, можу назвати конкретний розмір.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

РЯБЧЕНКО М.А. Дело в том, что комиссия вносила предложение отдельно выделить цемент как стратегический материал. Однако это предложение не учтено. Почему? Это - первый вопрос.

И второй. Здесь, как я понял, -без нормативов отчислений пятипроцентного налога в местные бюджеты, опт о отдельные государственные бюджеты.

ГОНЧАРУК М.О. Що стосується пропозиції комісії, то вона нам відома. І, якщо буде згода депутатів і буде прийнята та пропозиція, ми не заперечуватимемо.

Щодо другого питання хочу сказати таке. Тут встановлено нормативи відрахувань до державного валютного фонду. Що ж до нормативів відрахувань до фондів місцевих Рад, то вони зафіксовані у нас у стабільному розмірі - 5 процентів. І у проект даної постанови ніякі зміни не вносяться.

Хочу сказати, що це все-таки не бюджет, а державний валютний фонд. І це не бюджетні кошти.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон, будь ласка.

ДУНТАУ О.М., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України у закордонних справах /Ізмаїльський виборчий округ, Одеська область/. Действительно, депутат Рябченко вносил предложение относительно цемента. Почему мы его не внесли? Дело в том, что этот документ, и таблица, распространены уже на сессии. Был предварительный просчет относительно размеров. Мы с Минфином анализировали вопрос установления валютных отчислений. Цифра колебалась в пределах от 27 до 30 процентов. И, действительно, есть предложение /и просьба к

депутатам его поддержать/, чтобы шести цемент в данный перечень отдельной строкой с такими валютными отчислениями - 27-30 процентов.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон.

ДОРОФЄЄВ В.М., ректор Комунарського гірничометалургійного інституту /Комунарський виборчий округ, Луганська область/. У меня такой вопрос. В проекте предыдущего постановления был записан норматив отчислений в государственный валютный фонд -35 процентов с продажи научно-технической информации. Здесь изменений нет. Получается, что мы призываем всех тать за границу ресурсы - руду, металл и так далее, а науку не будем развивать. Так понимать позицию Министерства финансов?

ГОНЧАРУК М.О. Ні. Я вже говорив, що всі зміни були внесені на підставі пропозицій народних депутатів. Що стосується даного питання, то такі пропозиції до Міністерства фінансів і Кабінету Міністрів не надходили.

ДОРОФЄЄВ В.М. Попрошу тогда министерство финансов прочитать Закон об основах государственной политики в сфере науки и научно-технической деятельности. Там написано, что высшее учебное заведение освобождается от уплаты налога за продажу научно-технической продукции.

ГОНЧАРУК М.О. Так вони ж звільнюються, отже, й не сплачуватимуть податки.

ДОРОФЄЄВ В.М. Вы меня извините, но мне это уже второй год обещают. Еще в позапрошлом году обещал товарищ Урчукин. Обещают все, но по-прежнему ничего не делается.

ГОНЧАРУК М.О. Податкові інспекції керуватимуться тільки законами. І ні про які відрахування мова не йтиме.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон, будь ласка.

ПЕЧЕРОВ А.В., голова Комісії Верховної Ради України з питань планування, бюджету, фінансів і цін /Великомихайлівський виборчий округ, Одеська область/. Шановний Басило Васильовичу! Шановні народні депутати! Хотів би поінформувати вас про результати розгляду цього проекту в Комісії з питань планування, бюджету, фінансів і цін. Мені здається, що запропонованим першим пунктом надаються пільги всім без винятку.

Будь-яка пільга має в кожному окремому випадку вираховуватися залежно від того, скільки витрат валюти йде на придбання обладнання, сировини, транспорту тощо.

Комісія погодилася з цією таблицею тільки тому, що запропонувала /і просить це протокольно внести в сьогоднішнє рішення Верховної Ради/ доручити Кабінету Міністрів розробити програму виводу з експлуатації тих підприємств, які працюють на експорт, але в збитковими.

Йдеться про те, що деякі підприємства, які продають наше національне багатство - вугілля, руду тощо - забирають собі майже все і ще вимагають певної дотації. Такі підприємства державі не потрібні. Тому вноситься пропозиція погодитися з цією редакцією і додати пункт про виведення з експлуатації збиткових об'єктів.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Приймається. Будь ласка, третій мікрофон.

РЯБЧЕНКО М.А. Убедительно просил бы зафиксировать, что отдельной строкой будет внесен цемент на уровне 20-27 процентов. Потому что у нас в отрасли очень тяжелое положение. Это касается прежде всего, предприятий, работающих на зарубежном оборудовании. Поймите, что сегодня нужны очень большие вложения в развитие комплекса.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Миколо Андрійовичу! Ви так настійливо відстоюєте свою галузь, і це дуже приємно. Другий мікрофон.

МАРТИНЕНКО В.П. Василий Васильевич! Мы, действительно, очень много работали в комиссиях над этим документом. Поэтому есть предложение поддержать мнение депутата Следнева и утвердить данный проект.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, третій мікрофон.

ДУНТАУ О.М. Я также предлагаю утвердить проект данного постановления, поскольку есть очень много обращений трудовых коллективов по этому поводу. Любое промедление принесет только вред. Поэтому очень прошу проголосовать и принять решение с учетом дополнения по цементу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Дякую.

Можна ставити проект на голосування?

Шановні депутати! Почекайте хвилинку. У нас є 6 депутатів, які бажають виступити щодо цих проектів. Депутате Качура, ви виступатимете від комісії? Підтримуєте? Зрозуміло. Тоді, будь ласка, зауваження.

МАРКОВ Б.І., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань економічної реформи і управління народним господарством /Суворовський виборчий округ, Херсонська область/. Шановні колега! Ви пам'ятаєте, як я вас агітував, коли ми приймали проект першої постанови в першому читанні, за те, щоб його доопрацювати. Зараз ми приймаємо додатки, які не поліпшують проект цієї постанови.

Я вважаю, якщо ми зараз це приймемо в такому вигляді, то матимемо те, що сьогодні маємо в нашому валютному фонді, - дірку.

І тому дуже прошу ретельно це обговорити. Адже йдеться про колосальні кошти. Тим більш, що записалося на виступ усього 6 чоловік. Обговорення багато часу не забере, але тут мова йде про мільярди доларів.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон.

ДУНТАУ О.М. Такая постановка вопроса несколько не верна. Как вы знаете, в постановлении от 5 февраля записано, что планируемый экспорт составляет 6,5 миллиарда долларов. Правильно? Правильно. На сегодняшний день на первый

квартал только по бартеру вот на эти древние товарообменные операции виданы лицензии на сумму, превышающую 3 миллиарда долларов. Прошу понять, что происходит следующее.

Мы не можем организовать нормальную цивилизованную торговлю путем экспорта. Мы идем к бартеру. В прошлом году объем бартера составил чуть более 10 процентов от всего объема. По данным на первый квартал текущего года эта цифра сегодня составляет уже 50 процентов. Таким образом, мы должны уплатить 2 миллиарда 200 миллионов долларов долга. Мы здесь голосовали за это и говорили о том, что сами будем платить эти деньги.

Вот я и спрашиваю: где мы возьмем эти деньги? Мы должны изменить политику в области экспорта товаров, то есть отойти от "дикого" бартера, который приобрел удивительно интересные формы.

Кто же активно защищает этот "дикий" бартер? Тот, кто заинтересован в накоплении национального достояния, в создании валютного фонда державы? Или тот, кто стремится к одному - к личному благополучию?

Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександре Михайловичу! Чи підтримує ваша комісія і ви як співдоповідач внесений Урядом проект? Так?

ДУНТАУ О.М. Да, я поддерживаю и прошу проголосовать за проект данного постановления как дополнение к формированию валютного фонда. Надо делать какое-то конкретное дело, а не обсуждать бесконечно.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон.

РОМАНОВ Ю.С. голова підкомісії Комісії Верховної Ради України у питаннях екології та раціонального природокористування /Жовтневий виборчий округ, Одеська область/. Я все-таки хочу сделать замечание, так как вижу, что не дадут выступить, хотя я записался по поводу проведения бартерных операций.

Считаю, что в представленном виде это принимать нельзя, потому что бартер у нас не от хорошей жизни. Короче говоря, тот товар, который к нам еще поступает, поступать перестанет. Я могу привести пример. Депутат Дорофеев уже говорил относительно науки. Хочу сказать, что если это будет принято без соответствующих оговорок, ссылок на соответствующие законы, то у нас наука вообще лишится какого-либо осуществляющегося взаимообмена сегодня по бартеру.

Повторяв: В подобном виде это принимать нельзя. Иначе мы полностью остановим поступление различных товаров на Украину.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрий Сергеевич! А по проекту постановления о внесения изменений к постановлению Верховного Совета от 5 февраля по валюте?

РОМАНОВ Ю.С. По валюте у меня замечаний нет.

Я говорю о бартере, потому что этого вообще делать нельзя.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Щодо бартеру ваше зауваження приймається. Прошу, другий мікрофон.

ЯКОВИШИН Л.Г. Василю Васильовичу! Шановні депутати! Я розумію, що товариш Дунтау дуже хвилюється. Але він не має права говорити по телебаченню на всю республіку, що бартер веде до особистого збагачення. Прошу, щоб він вибачився за такі слова. Якщо це десь і є, то це інша справа. Але ж він заступник голови комісії, отже, тим паче так говорити не можна. Це його ідея.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, що є резон у цьому зауваженні. Але прошу всіх дуже виважено підходити до подібних питань, не узагальнювати. До проекту щодо валюти є зауваження? Третій мікрофон.

ЧОРНОКУР В.Р., директор рудоуправління Суха Балка, м. Кривий Ріг /Горняцький виборчий округ, Дніпропетровська область/. Я считаю, что надо принимать немедленно эти дополнения о формировании валютных фондов. Ведь сегодня предприятия, которые работают на экспорт, зная о существующем постановлении Верховного Совета /а в нем сказано, что надо изымать 60 процентов валюты/, искусственно обходят его всякими праведными и неправедными путями. От этого только страдает государство Украина. Надо принимать сейчас.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має народний депутат Єліашевич.

ЄЛІАШЕВИЧ І.В. Товарищи депутаты! У нас идет разговор одновременно и о том, как образовать валютный фонд. По этому поводу хочу сказать следующее, мы считаем так: нарисовали проценты, и валюта уже посыпалась - только кошелек открывай. А там, где это действительно надо было делать, мы ничего не сделали. Например, Ингосстрах с 1 января не существует. Ежедневно через Закарпатье в Чехословакию и Венгрию едут автомобили и платят на той стороне доллары, а мы этого не видим.

Далее. Автотранспорт едет туда, сборы мы взимаем, а обратно

- нет. Об этом сегодня даже некому оказать. И начинается бартер. Я не знаю, депутат Дунтау сказал... Я тоже в этой комиссии, но не присутствовал на обсуждении этого вопроса. Будем считать, что это по моей вине.

В чем заключается ситуация? По бартеру мы получаем, например, 100 процентов хлоропренового каучука, а это наш клей. Если вы поставите мне условия, то завтра останемся без клея. Объединение выйдет на улицу. Кстати, не оно одно, а вся обувная промышленность. Потому что получить сырье можно только по бартеру. Раньше продукцию получали из Еревана, пока не закрыли там завод. Не побеспокоилось Правительство также о том, чтобы издать перечень материалов, которые мы получаем сегодня по импорту, ввести льготы, освободить от налогов и предусмотреть какие-то еще поощрения для того, чтобы химическая промышленность освоила эти виды материалов. Поэтому бартер - это сфера... Сегодня даже разговаривать об этих налогах не надо.

Еще такой вопрос. Здесь определены ставки 25 процентов на работы и услуги с использованием давальческого сырья. Что

это такое? Ну, например, у нас есть один цех. Мы договорились в свое время с Чехословакией, они выделили нам две побочные линии. Одна работает на нас, другая - на них. Если уж на то пошло, то им дешевле это обошлось бы, везла бы, скажем, они договорились с Вьетнамом или Индией. Шли бы преимущества - современное оборудование и высокая производительность труда.

Сегодня с этими 25 процентами даже заработную плату выплатить людям невозможно. И тут же - ставка 25 процентов налога на оптовую торговлю. Одно дело - оптовая торговля, другое дело, когда 50 работающим надо заплатить зарплату. Ведь они зарабатывают эту валюту. Дифференциация вообще, не продумана. В конце концов такого рода ставки определяются для тех видов экспорта, в котором мы не заинтересованы. И наоборот, поощрять нужно в том, в чем мы сегодня заинтересованы, что у меня люди не на улице гуляют, а работают и получают заработную плату.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ігоре Володимировичу, то ви внесіть пропозицію.

ЄЛІАШЕВИЧ І.В. Я и вношу.

Первое. Работы и услуги отсюда исключить. Бартер снять вообще. А за остальное тут уже высказывались.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тут бартеру немає.

ЄЛІАШЕВИЧ І.В. Как это нет, если проголосовало 200 человек только за то, чтобы снять этот вопрос, а он остался. Мы его обсуждаем.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вы правильно делаете, обсуждаются оба проекта постановления.

Слово має Андрій Васильович Печеров - голова постійної комісії. Будь ласка, Андрію Васильовичу.

ПЕЧЕРОВ А.В. Загальна сума надходження коштів від зовнішньоекономічної діяльності на території України, за попередніми розрахунками, становить 600 мільярдів карбованців. Це майже весь бюджет, який існує в нашій державі. Таке легковажне ставлення до будь-якого відсотка, як мені здається, призведе нас до відповідного самопочуття після 8 травня, коли ми будемо зводити Державний бюджет і робити його баланс.

Мене турбує ось що: коли готувались ці матеріали, то всі погоджувалися, що треба, з одного божу, трошки притиснути бартер, а з другого - відпустити і створити умови для цивілізованої зовнішньоекономічної діяльності.

Що відбувається сьогодні на нашій сесії? Використовується час для того, аби будь-що протягнути ці документи, відкидається питання бартеру - 15 відсотків на вивіз і 10 - на ввіз, і намагаються навіть зменшити вже погоджені відрахування до держави, до важених фондів для забезпечення обслуговування державного боргу. Ці ігри можуть закінчитися тим, що неспроможність нашої держави сплачувати борги призведе до автоматичного накладання арешту на всі рахунки, до повного припинення зовнішньоекономічної діяльності.

Я б не ставився до цього так легковажно і просив би /якщо ми думаємо приймати серйозні рішення/ ці три документи прийняти

в одному пакеті і почати працювати. Якщо ж є бажання зволікати час і ще щось вирвати, то скажу вам, що можна догратися до того, що нічого не буде зовсім. Хочу наголосити, що в пропозиції чітко записано: все те, що ви викуповуєте необхідне для виробництва /заміна обладнання і таке інше/, знімається з оподаткування.

Тобто до тієї суми, яка була встановлена в лютому, ці податки можуть зменшуватися на 10-15 процентів, поступово відрахування дійдуть до нуля, якщо кошти будуть витрачатися на розвиток виробництва. Ніхто нікого тут не хотів якимось чином поставити в незручне становище. Але далі терпіти і провокувати, мовляти такі колективи, що продають кінцеву продукцію чи національне багатство, створюють собі надзвичайно сприятливі умови, -не можна. Я розумію керівників, проте подивімося на стан нашого суспільства і ставлення всього населення до таких дій.

Пропоную прийняти всі законопроекти і постанови сьогодні зразу. Якщо ні, то трохи порахуємо і приймемо після затвердження Державного бюджету.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Зрозуміла пропозиція. У залі знаходиться Леонід Якович Корнієнко. Він був на засіданні Уряду і просить його вибачити. Якщо можна, надамо йому слово з питання щодо переліку товарів експорту, на які встановлюється режим ліцензування і квотування на цей рік.

ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Можна.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, Леоніде Яковичу.

Скільки вам часу? До 5 хвилин? Будь ласка.

КОРНІЄНКО Л.Я., перший заступник Міністра економіки України /Лозівський виборчий округ, Харківська область/. Уважаемый председательствующий? Уважаемые депутаты! Режим лицензирования и квотирования экспорта продукции, который согласно Закону Украины о внешнеэкономической деятельности устанавливается относительно товаров, перечень которых утвержден Верховным Советом, является одной из мер государственного регулирования внешнеэкономической деятельности, обусловленной прежде всего экономическим состоянием государства в настоящее время.

Сейчас подобный режим действует не только у нас, но и в других странах СНГ.

Представленный на рассмотрение депутатов перечень товаров относительно экспорта, который устанавливает режим лицензирования и квотирования на 1992 год, готовился специалистами Министерства экономики и Министерства внешнеэкономических связей и торговли Украины. В процессе его разработки некоторые позиции претерпели изменения прежде всего в направлении уменьшения количества включенных в него товарных позиций. Окончательный вариант перечня, представленный комиссией Верховного Совета Украины 8 апреля текущего года согласно Указу Президента Украины от 19.03.92 года и либерализации внешнеэкономической деятельности, насчитывал 200 наименований, 200 укрупненных позиций.

В процессе проработки в комиссии Верховного Совета перечень претерпел, дальнейшее сокращение и в окончательном виде насчитывает сегодня 185 укрупненных групп или позиций. Меня могут спросить: каким количеством исчерпывается? И довольны ли мы всей этой проработкой в условиях, в которых мы сегодня находимся? Я бы сказал, что к отдельным позициям мы подошли не совсем правильно. Отдельные позиции сегодня заслуживают особого внимания, особого подхода для их последующего рассмотрения. Это такие позиции, как зерно, хмель и целый ряд других. Мне бы хотелось, чтобы депутаты высказали свои предложения на этот счет с учетом экономической ситуации. Мое мнение: отпускать и давать их на внешний рынок сегодня, не учитывая государственного заказа, который делается у нас в республике, просто еще рано. В общем, мы стараемся до минимума сократить количество позиций, которые сегодня лицензируются и квотируются. Но мы не хотим, чтобы наш хлеб вывозили в одну дверь, а в другую завозили, только в два раза дороже.

Я хотел, чтобы на этих позициях вы заострили внимание и чтобы приняли правильное решение о включении в этот перечень именно тех материалов или оборудования, которые сегодня являются стратегическими и нужны для выживания в период перестройки экономией нашей республики.

В процессе работа над перечнем была учтена необходимость сохранения в нем товарных позиций,. прежде всего из числа стратегических. Я имею в виду нефть, нефтепродукты, некоторое сырье, лес и так далее. Короче говоря, все то, что сегодня мы ввозим и, безусловно, не можем вывозить.

Есть такое сырье, которое мы завозил из стран СНГ. Это - лес, нефть, бензин, дизтопливо. Безусловно, по межправительственным соглашениям все это вывозить запрещено, это называется реэкспортом. Комиссия в своей деятельности придерживается этих правил и старается работать так, чтобы из республики вывозилось как можно меньше тех продуктов, которые необходимы сегодня для ее нормального функционирования.

Хочу обратить ваше внимание, что это постановление будет действовать только в течение 1992 года. Если в этом будет необходимость, мы можем либо значительно сократить перечень, либо, наоборот, добавить некоторые позиции.

Я бы хотел, чтобы вы внимательно подошли к рассмотрению этого вопроса, высказали пожелания к приняли решение сегодня, чтобы мы не задерживали выдачу лицензий и квот.

Спасибо за внимание.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Леоніде Яковичу, спасибі. Перший мікрофон, будь ласка.

БОГАТИРЬОВА Р.В., член Комісії Верховної Ради України з питань здоров'я людини /Краматорський виборчий округ, Донецька область/. Уважаемый Леонид Яковлевич! В перечне продукции, которая подлежит лицензированию и квотированию, в строке "медицинские средства" перечисляются коды банка препаратов, медикаментов и биологического сырья, но не учтено растительное сырье N 1207 и N 1211. Ежегодно в Украине мы заготавливаем 16 тысяч тонн этого сырья, а перерабатываем для медицинских нужд 5-6 тысяч тонн в год, хотя потребность в нем - 10 тысяч тонн. Все остальное уплывает за пределы Украины.

Поэтому у меня предложение, прошу поддержать его, включить в этот перечень и растительное сырье под кодом 1207 и 1211.

Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

ДУПЛЯК М.С., директор радгоспу "Рея" Бердичівського району /Андрушівський виборчий округ, Житомирська область/. Шановний Василю Васильовичу і шановний Леоніде Яковичу! Можливо, не всі знають, що наша держава виробляє 7 тисяч тонн хмелю /є така технічна культура/, а для власних потреб нам потрібно 3,5 тисячі тонн. 50

процентів ми можемо і повинні продавати на експорт. Але, на жаль, цієї культури я не зустрів у переліку, тим більше що є пропозиції і Міністерства сільського господарства і продовольства, і народних депутатів. Тому дуже просимо включити цю культуру. /Шум у залі/.

Я скажу для чого. Ми багато механізмів купуємо за кордоном. Нам потрібно координувати цю роботу, щоб можна було купувати те, що потрібно для галузі, щоб не розвалити її зовсім.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон.

ДУНТАУ О.М. Уважаемые депутаты! Предыдущий выступающий немного переоценил ситуацию. Речь идет о перечне товаров, за которыми должен осуществляться государственный контроль или, будем говорить, регулирование, ограничение. То есть вы получаете лицензию и, пожалуйста, везите груз, товар, все, что есть в этом списке. А все, что здесь не записано, -это товар, разрешенный для свободного вывоза, не требующий лицензий. Это -освобождение, это

- либерализация внешнеэкономической деятельности. Так что, вы хотите включить его туда, чтобы администрация снова руководила процессом?

КОРНІЄНКО Л.Я. Я думаю, что товарищ высказывал свое пожелание и выражал сожаление, что в этом перечне нет хмеля.

ГОЛОДУЮЧИЙ. Він правильно робить, так що не потрібно його звинувачувати.

Третій мікрофон.

ПОЛЯХ В.І., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України у справах молоді /Золотоніський виборчий округ, Черкаська область/. Леоніде Яковичу! Щодо вивозу насіння і для працівників сільського господарства не зрозуміло та й на митниці, мабуть, не зрозуміють., що можна вивозити. Записано так: "Насіння, пшениця тверда, ячмінь, овес, кукурудза гібридна, рис, сорго, гречка, просо". Можна ж везти і посівний матеріал, а можна просто зерно. Як розібратися?

Щодо переліку на квотування. Чи доповниться цей перелік після того, як ми приймемо постанову, чи залишиться стабільним на 1992 рік?

КОРНІЄНКО Л.Я. Разрабатывая этот перечень, мы учитывали, что он будет постоянным до конца года.

Относительно зерна. В каждом конкретном случае пишется, какое зерно, сколько, куда и на основании какого

контракта оно вывозится.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон, будь ласка.

ПАУЛЬ Б.Н., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України у справах молоді /Харцизький виборчий округ, Донецька область/. Леонид Яковлевич! У меня вопрос касается, может быть, не перечня тех товаров, которые лицензируются и квотируются в связи с вывозом их с территории Украины, а того, как будет все это контролироваться непосредственно.

Могу привести наглядный пример. На узловой станции Иловайск /Донецкая область/ созданы отряды по контролю, за вывозом товаров за пределы Украины. И вот оказывается, что сегодня очень много вагонов, которые направляются в южном направлении, идут без лицензии. Только за пять месяцев работы этой группы было возвращено сельскохозяйственных товаров и товаров народного потребления на 50 миллионов рублей. И это лишь при 5-7 процентах проверенного грузопотока.

В чем тут ошибка? Дело в том, что железная дорога предоставляет железнодорожные вагоны без лицензии. Товарнотранспортные накладные тоже не имеют лицензии. В конечном итоге Украина по-варварски расхищается.

Мне кажется, нужно разработать механизм возвращения этих товаров и записать это в постановление. Кроме того, нужно запретить железным дорогам выделять вагоны без лицензии.

КОРНІЄНКО Л.Я. Вопрос ваш понятный. Хочу сказать, что мы не предусматривали разработку механизма. Перед наїли была поставлена задача разработать перечень товаров, которые могут вывозиться без ущерба для нашей республики. Что касается контроля, мы ведь приняли Закон о таможенном деле, где это предусматривается.

Хотя должен сказать, что таможенная служба сегодня не всегда и не везде срабатывает. Она должна следить за тем, чтобы вывозилось только то, что подлежит лицензированию.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати! Залишається 20 хвилин до завершення роботи, а ще має виступити від комісії депутат Пилипчук Володимир Мефодійович. Тому прошу вашого дозволу припинити відповіді на запитання, бо треба обговорити постанови. Леоніде Яковичу, дякую вам. Володимире Мефодійовичу, будь ласка.

ПИЛИПЧУК В.М., голова Комісії Верховної Ради України а питань економічної реформи і управління народним господарством /Жовтневий виборчий округ, Рівненська область/. Шановні колеги! Давайте розглянемо ситуацію, яка існує зараз з ліцензуванням і квотуванням, і з'ясуємо, що треба зробити на майбутнє для того, щоб цей процес мав якийсь організований характер .і відповідав інтересам України та інтересам виробників. Хоч я вважаю, що треба відмінити ліцензування та квотування взагалі на всі види товарів, окрім стратегічних матеріалів. Але на сьогоднішній день наш дефіцитний ринок вимагає все-таки, щоб ми це питання відрегулювали.

Сьогодні нашими відомствами видаються ліцензії на експорт товарів. Видаються, звичайно, неорганізовано і насамперед тим, хто ліпше доведе, що саме йому потрібна ліцензія. Це призводить до багатьох порушень, про які ви, мабуть, знаєте і здогадуєтесь.

Як відрегулювати це? Думка комісії така, що треба змінити порядок квотування та ліцензування у такому напрямі.

По-перше. Якщо ми даємо право на експорт якоїсь продукції, то це право повинно бути поширено однаково на всі підприємства. І міністерства не повинні давати ліцензії, міністерства повинні давати квоти. Наприклад, по горілчаних

виробах - 30 процентів. І всі підприємства мають право 30 процентів цієї продукції відправляти на експорт. Тобто в цьому випадку ми пропонуємо не дискримінаційний підхід, не хто скільки виторгував, а всім виробникам однойменної продукції встановлюється однакова квота. Не ліцензія, а квота. А ось уже виробники повинні ліцензувати збут продукції. Тобто в цьому випадку вони повинні вступати в контакт з посередником і йому продавати продукцію за такою ж квотою: 30 процентів на експорт і 70 процентів для внутрішнього споживання. І тоді виробник продасть свою продукцію тому посереднику, який пообіцяє йому більшу ціну за неї. Посередник повинен отримати накладні, в яких має бути встановлено - експорт і номер партії, внутрішнє споживання і номер партії, а вже завдання митної служби перевірити, як це виконується./ цьому випадку такий механізм: посередник звітує і перед виробником продукції, яку він експортував, і перед митними органами банківськими документами, за якими ми можемо визначити, чи відповідає товар ліцензії і чи відповідають ціни. І таким чином ми поставимо у вигідне становище саме виробника продукції. Він не ходитиме в міністерство, й матиме відповідну квоту і одночасно керуватиме збутом. А оскільки збуватиме тому посереднику, який пообіцяє більшу оплату, то матиме більшу вигоду.

Тепер відносно оподаткування бартеру. Тут, дійсно, є проблема. Доповідач пропонував два методи. Я не спинятимуся на їх недоліках, бо ніколи в час не вкладаюсь. Є третій варіант. Взагалі-то бартер не повинен оподатковуватись. Але у зв'язку з тим, що ми повинні сплачувати зовнішній борг і десь ту копійку взяти, бартер може оподатковуватися за зворотним варіантом - по імпорту. Наприклад, виробник на експорт .поставляв свою продукцію і завозить, імпортує. І ось 15 процентів цієї продукції нехай він віддав державі, а вона може продати її за валюту на внутрішньому або на зовнішньому ринках і направляти виручку у валютний фонд.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати! Буквально хвилинку-дві просить для виступу депутат Мартиненко. Дозвольте надати йому слово.

МАРТИНЕНКО В.П. Уважаемые коллеги! Вопрос о формировании валютных фондов, Андрей Васильевич, сегодня возник не потому, что мы не хотим давать валюту. Идет конфискация, которой не было даже при сталинизме. Забирать валютную выручку и оставлять предприятия голыми - это уже грабеж средь бела дня!

Мы посчитали, что когда берут 60 процентов валютной выручки, налог на доход составляет 80 процентов. Так кто же выдержит это?!

Поэтому мы вас просили" и вы согласились отдельно рассмотреть предприятия, экспортные поставки которых составляют около 90 процентов. Комиссии рассмотрели, и надо эти ставки утвердить, чтобы мы могли нормально работать и экспортировать.

Что касается лицензирования, то вопрос поставлен правильно. Во многих странах лицензируется продукция, которой не хватает и которую нельзя вывозить за пределы страны.

Теперь о налоге на бартер. Проект постановления, мне кажется, можно принять за основу, но ставки нужно рассмотреть отдельно. Чтобы не получалось так, что мы грузим, допустим, в Румынию, а они не только не платят, но и ничего не дают по бартеру. И все приходится прекращать. Как мы можем выплачивать налог в СКВ? Это практически невозможно. Поэтому давайте доработаем механизм по бартеру. А что касается формирования валютных фондов и лицензирования, то эти постановления надо принять сегодня.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон.

СЛЄДНЄВ В.П. Итак, по формированию валютного фонда вопросов нет. Постановление можно принимать. А в проект постановления о перечне товаров, подлежащих лицензированию, просьба дописать второй пункт: "Нормативы лицензирования и квотирования определяются министерством экономики на основании прогнозных расчетов на внутреннее потребление и производство этих товаров на Украине".

Текст этот я передал сейчас Леониду Яковлевичу. Ясли проект постановления дополнить таким пунктом, его можно принимать.

Удивляет меня отношение уважаемых депутатов к налогу на бартер. В пункте 7 четко и ясно написано, что в случае проведения бартерной сделки объем ее вычисляется из общего объема производства на данном предприятии, выручка пересчитывается в нашу валюту и облагается налогом так, как любой другой доход. Не вижу здесь никакой крамолы. Считаю, что это постановление тоже можно принимать. Таким образом, мы пришли к единому заключение, что все три постановления готовы сегодня к рассмотрению.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Просить слово депутат Рябченко.

РЯБЧЕНКО М.А. Я приношу извинение, но дело в том, что в выступлении Владимира Мефодиевича прозвучало, что Кабинет Министров, вернее, министерства устанавливают квоту и непременно поровну распределяют ее среди всех предприятий, представляя равную возможность для экспортирования продукции. Это глубоко ошибочное, на мой взгляд, положение. Дело в том, что на сегодняшний день есть выгодные материалы в одной и той же отрасли и есть невыгодные. И, как правило, нехороший продукт мы иногда пытаемся сбыть. И слава Богу, что от него освобождаемся.

если возникнут еще какие-то руководящие звенья, стоящие над промышленными предприятиями, это будет нарушением Закона о предприятиях. Вот почему я боюсь таких выступлений. Как правило, все попадает в методики, в инструкции. Поэтому я против того, что сказал Владимир Мефодиевич.

Перечень материалов, на экспорт которых устанавливается режим лицензирования, я полностью поддерживаю и прошу за него про голосовать.

Что касается проекта постановления о бартерном обмене, то оно совершенно, на мой взгляд, не продумано.

У нас есть такие отрасли народного хозяйства, которые сегодня без бартера вообще не могут хоть мало-мальски существовать. К этому вопросу нужно подойти более взвешенно, поэтому прошу снять его сегодня с повестки дня.

И дополнительно предлагаю установить квоту продажи валюты предприятиями-экспортерами. Этого ни в одном пункте у нас нет, но эта операция, очевидно, нам понадобится.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутате Яковишин, будь ласка.

ЯКОВИШИН Л.Г. Шановні депутати! Якщо ініціатори цього проекту постанови Верховної Ради щодо бартерних операцій хочуть, щоб ця постанова була прийнята, і всі депутати хочуть завалити таку операцію, як бартер, -приймайте. Цією постановою бартер буде зарубаний.

Я закуповую обладнання. Чому я повинен сплачувати 15 чи 10 процентів валюти в перерахунку за курсом, що дів на навій території? Де я ще можу взяти це обладнання? Більше про це не хочу й казати.

У вас уже така система, шановний Василю Васильовичу, що найсерйозніші закони, постанови приймають 143 депутати Верховної Ради. Давайте ми це введемо в Регламент. Не потрібно нам ніякого квочку.

Друге питання - про формування валютних фондів. Запитань тут немає. Можна приймати.

Відносно квотування й ліцензування. Пропоную, шановні депутату не заносити горілку в перелік товарів для ліцензування. Навіщо нам труїти свій народ? Давайте труїти цією горілкою інших.

ГОЛОВУЮЧИЙ. І останній виступ.

КОРОБКО М.І., секретар Комісії Верховної Ради України у питаннях екології та раціонального природокористування /Тернівський виборчий округ, Дніпропетровська область/. Шановний Василю Васильовичу! Шановні депутати! Я хотів би сказати кілька

слів відносно переліку товарів, які підлягають ліцензуванню та квотуванню.

Необхідність у ліцензуванні та квотуванні, безумовно, є. Але мені здається, що цей список має бути дещо гнучкішим.

Що саме хочу сказати? З одного боку, ніби ми підходимо погосподарськи і забороняємо вивозити без ліцензії, скажімо, чорні металі або макулатуру. У той же час, якщо ми дійсно ощадливі господарі і подивимося навколо, то побачимо, що практично в кожному місті спалюється величезна кількість макулатури, що не тільки в Кривому Розі ходять по дорогах, вимощених металобрухтом. Хоч це нібито не прямо пов'язано, але, гадаю, якщо Кабінет Міністрів накладає квоти, то, очевидно, повинен передбачити, щоб цей метал застосовувався в нашій промисловості, у нашому народному господарстві, а не пропадав так, як пропадав макулатура, коли немає паперу.

Далі. Відносно лікарської сировини. Думаю, коли ми просто запишемо: "лікарська сировина, у току числі рослинна", - це занадто звузить можливості. Справа в тім, що в велика кількість рослин, які мають лікарське застосування, в яких є потреба і за кордоном, і в нашій промисловості, але здати ці рослини практично неможливо, для прикладу можу назвати деревій, долин, багато інших цінних рослин, на які потрібна квота.

Отже, бажано, щоб цей перелік був гнучкішим.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати! Гадаю всі ми вдані в тому, що обмін думками, критичні зауваження і дідові пропозиції допоможуть нам доопрацювати законопроекти. Сьогодні не маємо права ставити їх на голосування.

Багато депутатів висловили слушні зауваження, внесли пропозиції і доповнення. Тому буде правильно, якщо ми вчинимо так: автори цих проектів постанов доопрацюють їх разом із відповідними постійними комісіями Верховної Ради і депутатами, які вносили ці пропозиції. Депутати маюсь переконатися, що їхні зауваження правильно сприйняті і враховані, а якщо відхилені, то відхилені обгрунтоване. І у вівторок чи в середу ці законопроекти внесемо на розгляд Верховної Ради. Підтримуєте? Приймається.

Шановні депутати! Шкода, що ми сьогодні не змогли обговорити дуже важливі законопроекти про судово-правову реформу, проект Закону Про Конституційний Суд і ряд інших, зазначених в орієнтовному переліку питань, які нам потрібно було розглянути на цьому і наступному тижні. Тому прошу вас завтра, післязавтра попрацювати в постійних комісіях, підготувати до пленарних засідань ці законопроекти, а також ті, які передбачається внести на травень. Особливу увагу слід приділити проекту бюджету на поточний рік і законопроекту щодо Криму.

Наступне пленарне засідання пропонується провести у

вівторок. Початок об 11 годині. Пленарне засідання оголошую

закритим. На все вам добре! 60