ЗАСІДАННЯ ВІСІМДЕСЯТ СЬОМЕ

Сесійний зал Верховної Ради України. 23 червня 1992 року. 16 година.

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України ДУРДИНЕЦЬ В.В.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Запрошую народних депутатів до залу засідань. Прошу зареєструватися.

Зареєструвалося 356 народних депутатів. Дозвольте вечірнє пленарне засідання Верховної Ради України оголосити відкритим.

Ми домовилися, що ще раз поставимо на голосування проект Постанови Верховної Ради України "Про проект Закону України про заставу".

Прошу проголосувати.

"За" - 305. Постанову прийнято.

На ваш розгляд вноситься проект Закону України про внесення змін і доповнень до Кодексу про шлюб та сім'ю Української РСР у другому читанні. Слово надається голові Комісії у справах жінок, охорони сім'ї, материнства і дитинства

народному депутату Ходоровському Георгію Івановичу.

ХОДОРОВСЬКИЙ Г.І., голова Комісії Верховної Ради України у справах жінок, охорони сім'ї, материнства і дитинства /Ленінський виборчий округ, Чернівецька область/. Шановний Василю Васильовичу! Шановні народні депутати! Для того щоб зекономити час, прошу, Василю Васильович, розпочати постатейне обговорення цього законопроекту, оскільки він розглядається у другому читанні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу взяти, шановні колеги, порівняльну таблицю тексту проекту цього закону. Можемо починати роботу? Будь ласка, Георгію Івановичу.

ХОДОРОВСЬКИЙ Г.І. Як бачите, в порівняльній таблиці за традицією є всі необхідні колонки. Пропонується вилучити преамбулу існуючого Кодексу як зайву.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, щодо преамбули.

ХОДОРОВСЬКИЙ Г.І. Інших пропозицій не надійшло.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пропонується преамбулу вилучити. Немає заперечень? Немає.

Хотів би з вами порадитись, як ми будемо працювати.

Якщо ви згодні, то для того щоб оперативно, не поспіхом розглянути всі пропозиції, що надійшли, ми згруповуватимемо по кілька статей.

Прошу Георгію Івановичу. Стаття 1.

ХОДОРОВСЬКИЙ Г.І. Щодо статті 1 були внесені доповнення і зміни під час першого читання і після нього. Вони частково враховані. Якщо депутати, які вносили ці пропозиції, не мають заперечень, то можна голосувати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи є зауваження? Немає. Прошу далі.

ХОДОРОВСЬКИЙ Г.І. Стаття 3. Стосовно неї була одна пропозиція стилістичного характеру, яку вніс народний депутат Пушик. Після консультації з законодавцями, юристами цю пропозицію відхилено. Якщо Степан Пушик не наполягає...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви не наполягаєте?

ПУШИК С.Г., член Комісії Верховної Ради України з питань культури та духовного відродження /Коломийський виборчий округ, Івано-Франківська область/. Мені здається, що можна обмежитись одним словом "шлюб". Зачитайте, будь ласка, я вже не пам'ятаю.

ХОДОРОВСЬКИЙ Г.І. Ви пропонуєте слово "відносинах" замінити словом "стосунках".

ПУШИК С.Г. Сімейні, мабуть, стосунки...

ХОДОРОВСЬКИЙ Г.І. Мінюст вважає, що це традиційна форма.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви не наполягаєте?

ПУШИК С.Г. Дивіться, ви ж мудріші.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це непринципово.

ХОДОРОВСЬКИЙ Г.І. Стаття 6. Було доповнення депутата Остроущенко. Воно враховане.

Щодо статей 7-9 пропозицій не надійшло.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Досить. Прошу проголосувати пропозицію вилучити преамбулу і статті з першої по дев'яту включно у редакціях, які запропоновані комісією.

"За" - 230. Приймається.

Прошу далі.

ХОДОРОВСЬКИЙ Г.І. Щодо статті 14 були пропозиції. Вони враховані.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу далі.

ХОДОРОВСЬКИЙ Г.І. Стаття 16. Пропонувалося знизити вік вступу до шлюбу - слова "у 18 років для чоловіків і в 17 років для жінок" замінити відповідно словами "у 17 років для чоловіків і в 16 років для жінок". Комісія цю пропозицію відхилила. Були зважені всі обставини, які можуть виникати після зниження шлюбного віку в Україні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон.

ЛОКТЄВ С.В., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України у справах молоді /Горлівський-Центральний виборчий округ, Донецька область/. Я интересовался этим вопросом, консультировался в загсах и дворцах бракосочетания. Сейчас очень много юношей и девушек, которые согласны вступить в брак соответственно в 17 и 16 лет. В действующем законодательстве записано, что разрешение на бракосочетание несовершеннолетних может дать местный Совет. Но зачем это делать? Если человек решил жениться в 17 лет, то пусть женится. Я считаю, что в настоящее время эту норму следует включить в законопроект.

ХОДОРОВСЬКИЙ Г.І. Я поясню. Статистика свідчить, що вік вступу до шлюбу з кожним роком в Україні знижується. У минулому році було приблизно 50 тисяч шлюбів неповнолітніх. Раніше дозвіл на такий шлюб давала Президія Верховної Ради. Нині таке право надано місцевим органам влади.

Якщо ми підемо за принципом, коли молоді люди бажають

узяти шлюб, то можемо знизити шлюбний вік до 10-12 років. Цього робити не можна, бо є анатомія, фізіологія, біологічні та фізіологічні норми готовності до дітородної функції. В даному поясі земної кулі цього робити не можна ще й тому, що цей вік, 17 і 16 років, є найбільш ламким. Ми не маємо права допустити, щоб юнаки і дівчата брали шлюб ще навчаючись у середній школі. Крім того, до шлюбу буде вступати, як правило, неповнолітня дівчина. Це буде ще одним елементом експлуатації жіночої статі.

Вважаю, що ці три моменти як з гуманної, так і з політичної точок зору є основою для того, щоб не знижувати шлюбний вік.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви наполягаєте? Згода? Продовжуємо. Прошу Георгію Івановичу.

ХОДОРОВСЬКИЙ Г.І. Стаття 22. Пропозиція народного депутата Остроущенко відхилена. Ми порадились з фахівцями й дійшли висновку, що замінивши слова "спільною сумісною власністю" словами "спільним майном", ми погіршимо існуючу норму, тому що поняття "майно" є вищим ніж поняття "власність". Саме тому й залишили норму чинного кодексу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Світлано Вікторівно, ви погоджуєтесь? Прошу, наступна стаття.

ХОДОРОВСЬКИЙ Г.І. Щодо статті 27 внесено пропозицію депутатом Остроущенко про право подружжя укладати шлюбний контракт.

Під час остаточного обговорення з фахівцями /юристами й економістами/ ми вирішили, що сьогодні рано вводити цю норму. Шлюбний контракт має право на існування. Протягом року в комісії обговорюється необхідність прилучення до цивілізованого світу шляхом введення в Україні шлюбного контракту. Але ще не час. На осінь ми готуємо нову редакцію цього кодексу. Коли опрацюємо поняття шлюбного контракту та деталі його реалізації, тоді він буде введений.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон.

ОСТРОУЩЕНКО С.В., голова підкомісії Комісії Верховної Рада України у справах жінок, охорона сім'ї, материнства і дитинства /Приморський виборчий округ, Одеська область/. Уважаемые коллеги! Прошу внимательно прочесть мою поправку о брачном контракте. Собственно говоря, это основополагающее положение законопроекта. В этом вопросе у меня есть много единомышленников. Мы попытались ввести принципиально новое для нашей страны понятие - брачный контракт. Оно в течение десятилетий применяется в мире. Брачный контракт позволяет супругам урегулировать свои имущественные взаимоотношения так, как они хотят. Брак - это личное дело двух людей. Поэтому имущественные взаимоотношения - тоже их личное дело. При заключении брака они могут договориться, как будут владеть имуществом, как будут разделять его в случае /не дай Бог/ развода.

Уважаемые депутаты! Этот закон мы принимаем фактически два первого чтения. Как вы помните, мы механически проголосовали

без обсуждения. А это накладывает свой отпечаток. Ведь именно тогда депутаты могли выступить, обосновать это понятие, чтобы к нему мы подошли более сознательно. Видимо, это наша ошибка. Министерство юстиции не соглашается на эту статью, потому что в противном случае ему придется хорошо поработать над понятием "брачный контракт".

Хочу напомнить вам о том, сколько людей становятся несчастными из-за отсутствия брачного контракта. Например, родители отказываются прописывать невестку или зятя, потому что возникает право на квартиру, и так далее. А ведь все это очень просто урегулировать с помощью брачного контракта.

Почему, спрашивается, мы сейчас отказываемся от введения этого понятия? Потому что оно требует разработки? Предлагаю проголосовать за эту статью.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати! Ми вислухали доводи Світлани Вікторівни. Є пропозиція послухати і представника Міністерства юстиції - заступника міністра Онопенка. Прошу.

ОНОПЕНКО В.В., заступник міністра юстиції України. Шановний головуючий! Шановні депутати! Світлана Вікторівна пам'ятає, що під час підготовки законопроекту до першого читання я теж був палким прихильником введення в Кодекс про шлюб та сім'ю поняття "шлюбний контракт". Але в першому читанні воно не було відпрацьоване і не були внесені відповідні зміни.

Це надзвичайно складна проблема - шлюбний контракт.

На Заході він дійсно є. У нас до революції теж був цей інститут. Високопоставлені особи укладали шлюбні контракти. Ми працюватимемо над Кодексом про шлюб та сім'ю, щоб у ньому усе це було передбачено.

Що ж передбачає шлюбний контракт? Наприклад, порядок користування житлом. Ви знаєте, що у нас між дітьми /невісткою, зятем/ і батьками є проблеми в користуванні жилим приміщенням. Ці та інші питання /порядок проживання дітей, майнові спори між подружжям/ можуть бути врегульовані.

Якщо проаналізувати наше законодавство, то виявляється, що всі ці питання уже врегульовані. Наприклад, у статтях 64, 65 Житлового кодексу УРСР записано, що порядок користування житлом визначається особами, які проживають у даній квартирі. Порядок проживання дітей, у тому числі неповнолітніх, передбачається Цивільним кодексом УРСР /стаття 17/. В законопроекті, що обговорюється /стаття 27/, передбачається право подружжя укладати майнові угоди. Якщо ви знайомі з нотаріальною практикою, то подружжя, якщо у нього є якісь проблеми з майном, може звернутися в нотаріальну контору і, заплативши мито в сумі 5 карбованців, укласти відповідний договір, який, по суті, є тим же контрактом.

Отже, найбільш гострі питання, пов'язані із шлюбним контрактом, фактично уже врегульовані законодавством. Інша справа, що відповідні норми треба перенести в Кодекс про шлюб та сім'ю. Але зараз зробити це непросто. Попередньо потрібно внести зміни до Житлового кодексу /а ми не знаємо, якою буде його доля/ а також Цивільного кодексу, над якими ми теж ще працюємо.

На мою думку, пропозиція Світлани Вікторівни заслуговує на увагу. Я - її прихильник.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Після пояснення, Світлано Вікторівно, ви продовжуєте наполягати? Перший мікрофон.

ОСТРОУЩЕНКО С.В. Я настаиваю. Дело в том, что отсутствие этого понятия в первом чтении не дает возможности полемизировать о заместителем министра, который концептуально неправильно изложил суть дела. Ведь брачный контракт будет противоречить всему законодательству. Все законодательство действительно для тех, кто не заключает брачных контрактов. А брачный контракт - это частное дело людей. Как они договорятся о жилплощади, об имуществе, о чем захотят, так оно и будет.

Министерство юстиции хочет наполнить брачный контракт юридическими положениями, диктовать, как люди должны составлять брачный контракт. Это концептуально неправильно.

Поэтому я прошу вас, уважаемые депутаты, проголосовать за мое предложение, люди имеют право заключать брачный контракт. Предлагаю также в других статьях указывать - если иное не предусмотрено в брачном контракте. Я настаиваю на голосовании моего предложения.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Світлано Вікторівно! Ви одну і ту ж думку багато разів повторюєте.

ОНОПЕНКО В.В. Хочу лише підкреслити, що шлюбний контракт - це дійсно добровільна форма, не примусова. Але я вже говорив, що є аналогічні норми в інших галузях права, які передбачають те ж саме, що й шлюбний контракт. Інша справа, що механізм цей треба продумати. Наприклад, шлюбний контракт повинен реєструватися в нотаріальній конторі чи в загсі? Щодо цього виникає багато проблем, які треба вивчити.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

БАРАБАШ О.Л., секретар Комісії Верховної Ради України з питань економічної реформи і управління народним господарством /Жовтоводський виборчий округ, Дніпропетровська область/. Я підтримую пропозицію Світлани Вікторівни про введення в законопроект такої норми. Вона, звичайно, вимагатиме внесення відповідних змін до Цивільного кодексу. На мою думку, сьогодні ми повинні прийняти рішення про шлюбний контракт. Ми ж не пишемо про обов'язковість його укладання. І чим більше заступник міністра переконує, що запропонована норма недоцільна, тим більше я впевнююсь, що саме так і треба робити, настільки непереконлива його аргументація.

Тому пропоную підтримати пропозицію депутата Остроущенко і ввести цю норму.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Георгію Івановичу, яка ваша думка як голови комісії?

ХОДОРОВСЬКИЙ Г.І. Я на початку сказав і зараз повторю: справа депутатів Верховної Ради, як голосувати. Але нагадаю, що я був першим, хто по телебаченню й по радіо говорив: необхідно ввести шлюбний контракт. І сьогодні підтверджую, що восени ми його введемо. Тільки давайте підготуємося. І в проекті постанови слід обумовити, що цей контракт почне діяти не з завтрашнього дня, а через кілька місяців, коли буде все підготовлено. Ніхто не заперечує. Не розумію, чому склалося таке враження, що хтось із комісії чи Мінюст противиться. Ніхто проти цього не виступає.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, Георгію Івановичу, ви свою думку висловили. Просить слова заступник міністра юстиції. Будь ласка.

ОНОПЕНКО В.В. Я прошу слова тому, що ситуація має і практичний характер. Ми сьогодні введемо поняття "шлюбний контракт", а завтра у нас з'являться справи в судах. Уже завтра. Ось тут кажуть: давайте приймемо, а потім подивимося. Завтра, нагадую вам, шановні депутати, закон набере чинності, і судам доведеться розглядати справи. Яким законодавством вони будуть керуватися? Це ж породить масу проблем.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за роз'яснення. Перший мікрофон.

ЛОКТЄВ С.В. Поддерживаю внесенное предложение и считаю, что его нужно проголосовать. И вообще давайте уточним - ми принимаем закон или проводим обсуждение? Ведь ни на одном документе мі так не задерживались, ни одну статью, ни одно предложение не обсуждали по пять раз от всех микрофонов. Ставьте, пожалуйста, на голосование, а депутаты, думаю, уже определились.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставити на голосування, звичайно, можна. Але тут є необхідність у поясненні, це має принципове значення. І голова комісії, й заступник міністра юстиції доводили, чому зараз недоцільно вводити шлюбний контракт. Якщо народний депутат Остроущенко, яка внесла поправку, наполягає, то, звичайно, ми проголосуємо. Прошу, ще раз зачитайте формулювання, щоб депутати знали, за що голосувати.

ХОДОРОВСЬКИЙ Г.І. Пропонується ввести в кодекс статтю 271 "Право подружжя на укладення шлюбного контракту" і викласти її в такій редакції: "Особи, ясі вступають У шлюб, мають право за власним бажанням укладати угоду щодо вирішення питань життя сім'ї /шлюбний контракт/, в якій передбачити майнові права і обов'язки подружжя. Умови шлюбного контракту не можуть погіршувати становище подружжя порівняно з законодавством України.

Порядок укладання шлюбного контракту визначається Кабінетом Міністрів України".

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ясно? Ставиться на голосування стаття 271 у редакції, яка щойно зачитана.

"За" - 240. Рішення прийнято.

Будь ласка, далі.

ХОДОРОВСЬКИЙ Г.І. Стаття 30 її пропонується вилучити, оскільки те, що в ній викладено, передбачене Законом про власність.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу заспокоїтись. Статтю 30 пропонується зняти. Немає заперечень? Будь ласка, стаття 31.

ХОДОРОВСЬКИЙ Г.І. Щодо статті 31 є пропозиція депутата Остроущенко. Всі бачать її зміст. Комісія пропонувала відхилити, але оскільки ми вже прийняли статтю про шлюбний контракт, то тепер треба прийняти і цю поправку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає заперечень? Зрозуміло, чому треба поіншому сформулювати статтю 31? Добре. Прошу далі.

ХОДОРОВСЬКИЙ.Г.І. Стаття 32. Є дві пропозиції. Одна з них - депутата Остроущенко. Пропозиція відхилена як несуттєва. І друга

- депутата Пушика. Вона врахована частково.

ГОЛОВУЮЧИЙ. У вас немає зауважень, Світлано Вікторівно? Немає. Прошу далі.

ХОДОРОВССКИЙ Г.І. Стаття 441. Якщо вчитатися уважно, стане зрозуміло, чому комісія відхилила пропозицію депутата Остроущенко.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає заперечень? У вас, Світлано Вікторівно? Гаразд. Будь ласка, далі.

ХОДОРОВСЬКИЙ Г.І. Стаття 45. Депутати Локтєв і Спаський внесли пропозицію, її відхилено.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Згода? Прошу далі.

ХОДОРОВСЬКИЙ Г.І. Стаття 46. Пропозицію депутата Остроущенко відхилено.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Яка причина?

ХОДОРОВСЬКИЙ Г.І. Зверніть увагу: мова йде про те, щоб перше речення першого абзацу доповнити словами: "за винятком шлюбу, укладеного з недієздатним".

Справа в тому, що з людиною, яка є недієздатною, шлюб не укладається. Недієздатність встановлюється в судовому порядку. Тобто записувати таке - значить зумовити різне тлумачення і нечіткість цього формулювання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Світлано Вікторівно, ви погоджуєтесь? Так. Георгію Івановичу, прошу далі.

ХОДОРОВСЬКИЙ Г.І. Стаття 55. Відхилено пропозицію народного депутата Остроущенко.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає заперечень, Світлано Вікторівно? Немає. Будь ласка, далі.

ХОДОРОВСЬКИЙ Г.І. Стаття 56. Першу пропозицію враховано. До статті 56 є ще доповнення народного депутата Остроущенко. Але те, що пропонується, вже передбачено іншим законодавством.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає заперечень, Світлано Вікторівно?

ХОДОРОВСЬКИЙ Г.І. Щодо статті 61 пропозицій не надійшло.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу далі.

ХОДОРОВСЬКИЙ Г.І. Стаття 64. Пропозиції народних депутатів Уманця і Хилюка враховано.

Стаття 76. Відхилено пропозицію народного депутата Жука.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зачекайте, будь ласка. Давайте проголосуємо вказані статті, включаючи статтю 64. "За" - 246. Приймаються. А тепер - щодо статті 76.

Перший мікрофон.

ЖУК В.В., член Комісії Верховної Ради України з питань будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства /Сторожинецький виборчий округ, Чернівецька область/. Щодо статті 76. Вважаю, що при відібранні дітей у батьків, незалежно від того, чи позбавляються батьки батьківських прав, чи ні, вони повинні вносити кошти на утримання дітей. Чому держава має все брати на себе?

Я вносив таку пропозицію. Її відхилено. Григорію Івановичу, хочу знати - чому? І прошу депутатів підтримати мою пропозицію.

ХОДОРОВСЬКИЙ Г.І. У тексті законопроекту, схваленому у першому читанні /це друга колонка/, записано так: "При задоволенні позову про відібрання дітей без позбавлення

батьківських прав суд має право з власної ініціативи обговорити питання про стягнення з батьків коштів на утримання дітей".

Віктор Васильович пропонує записати, що суд обов'язково вирішує питання про стягнення з батьків коштів на утримання дітей. Тобто додає слово "обов'язково". Коли цей момент обговорювався, то виникло таке питання: а якщо батьки недієздатні або хворі, тоді як в обов'язковому порядку з них стягувати кошти на утримання дітей?

Отже, мав бути інше формулювання - суд вирішує це питання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви наполягаєте?

Прошу зачитати пропозицію депутата Жука, і поставимо її На голосування.

ХОДОРОВСЬКИЙ Г.І. "При задоволенні позову про відібрання дітей без позбавлення батьківських прав суд обов'язково вирішує питання про стягнення з батьків коштів на утримання дітей".

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло? Ставиться на голосування пропозиція депутата Жука /сторінка 13, третя колонка/.

"За" - 229. Пропозицію прийнято. Далі, будь ласка.

ХОДОРОВСЬКИЙ Г.І. Стаття 81. Пропозицію Комісії у справах ветеранів, інвалідів, репресованих, малозабезпечених і воїнів-інтернаціоналістів відхилено. Чому? Пропонується аліментні виплати на догляд батьків сплачувати тим установам, в яких батьки знаходяться на утриманні. Тобто сплачувати не особам,

а вносити на рахунки будинків-інтернатів, пансіонатів або інших установ. Ми проти цього, тому що аліменти, які сплачуються не дітям, а школам-інтернатам, використовуються не за призначенням. На нарадах з директорами будинків-інтернатів вони погодилися, що правильним буде такий порядок: аліменти та інші кошти надходитимуть на ощадну книжку дитини, яка знаходиться в школі-інтернаті.

НАУМЕНКО М.В., голова Комісії Верховної Ради України у справах ветеранів, пенсіонерів, інвалідів, репресованих, малозабезпечених і воїнів-інтернаціоналістів /Центральний виборчий округ, Хмельницька область/. Уважаемые депутаты! Сейчас создаются службы - территориальные центры, которые должны заниматься этими вопросами. Мы тут никак не можем добиться, чтобы эти деньги были в бюджете. Пусть они направляются по назначению. Комиссия настаивает на том, чтобы это предложение было внесено.

ХОДОРОВСЬКИЙ Г.І. Позиція комісії і моя власна така: цього робити не можна. Адже якщо дитина оплачуватиме кошти на догляд батька чи матері не їм особисто, а установі, то це гірше для тих людей, заради яких це робиться.

Ми ж зараз не маємо на увазі якусь установу. Ми розглядаємо механізм сплати аліментів.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон. Миколо Вікторовичу, будь ласка.

НАУМЕНКО М.В. Хочу еще раз попытаться убедить комиссию в совсем обратном. У нас имеются дома - не интернаты, а такие, где проживают одинокие люди. Уход за ними обеспечивают территориальные центры. Приведу такой пример. В Житомире создан территориальный центр, обслуживающий

полторы тысячи одиноких пожилых граждан. Они живут в своих квартирах, а этот центр обеспечивает уход за ними. И людям, ухаживающим за стариками, нужно платить. Я не говорю уже о домах-интернатах. Это можно сделать, и мы обязаны сделать.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Георгію Івановичу! Ваша остаточна думка?

ХОДОРОВСЬКИЙ Г.І. Вважаю, що цього робити не можна, тому що ми цим самим підтримаємо ту зрівнялівку, яку весь час засуджуємо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, перший мікрофон.

ЄЩЕНКО В.М., секретар Комісії Верховної Ради України у справах жінок, охорони сім'ї, материнства і дитинства /Вишгородський виборчий округ, Київська область/. Шановні депутати! Хочу привернути вашу увагу ось до якої проблеми. Серед тих, чиї батьки в інтернатах, надзвичайно велика кількість малозабезпечених, одиноких жінок, які не працюють. Скажіть, будь ласка, за рахунок чого вони будуть сплачувати? Як на мене, на даному етапі комісія відхилила цю пропозицію правильно. Давайте зважимо на це при голосуванні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Яка комісія?

ЄЩЕНКО В.М. Наша комісія. Мова йде не тільки про людей, які не працюють, але можуть працювати або працюють і відмовляються від своїх батьків, а й про тих, хто неспроможний забезпечити

утримання своїх батьків. Тож давайте в цьому чинити полюдськи. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Думаю, що ми визначимось шляхом голосування. Микола Вікторович наполягає поставити на голосування пропозиції щодо статті 81. Щодо цієї статті є серйозні зауваження Міністерства юстиції. Прошу.

ОНОПЕНКО В.В. Шановні депутати! Порівняйте обидва варіанти цієї статті, якщо вони цього варті. Скажімо, частина 1 не потребує доповнень. У частині 2 записано: "З дітей, що ухиляються від виконання цих обов'язків, утримуються, на підставі судового рішення, аліментні виплати". Тобто з неповнолітніх дітей також.

Тому ця позиція пройти не може.

Далі - частина третя: "У випадках, коли батьки знаходяться на державному утриманні..." А хіба вони можуть знаходитись тільки на державному утриманні? А якщо це приватний інтернат? Отже, потрібно подумати над термінологією, щоб ми не наламали дров.

Вважаю, що статтю слід приймати в першому варіанті.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ясно, дякую. Будемо голосувати спочатку редакцію комісії.

Ставлю на голосування статтю 81 /перша колонка/.

ХОДОРОВСЬКИЙ Г.І. Вона прийнята в першому читанні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. У першому читанні?

ХОДОРОВСЬКИЙ Г.І. Ми ж прийняли проект у першому читанні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді голосуємо поправку. Тільки я прошу мати на увазі викладені роз'яснення. На голосування ставиться стаття 81 в редакції Комісії у справах ветеранів, пенсіонерів, інвалідів, репресованих, малозабезпечених та воїнівінтернаціоналістів. Прошу проголосувати.

"За" - 120. Пропозицію не прийнято. Прошу далі.

ХОДОРОВСЬКИЙ Г.І. Стаття 82. Вона стосується аліментів. Закладена існуюча норма - "не менше 20 карбованців у місяць на кожну дитину". Комісія пропонує замінити це на "не менше 25 процентів мінімальної заробітної плати".

ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон.

ЛОКТЕВ С.В. Я согласен с этой редакцией и предлагаю дописать

- "на кожну дитину".

Если любят детей, то пусть любят и содержать их.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Другий мікрофон.

МУСІЄНКО І.М., член Комісії Верховної Ради України у закордонних справах /Новоукраїнський виборчий округ, Кіровоградська область/

Шановні депутати! Вважаю, що тут є проблема, над якою слід поміркувати. На мою думку, залишати оті 20 карбованців не можна. У своєму виборчому окрузі я мав розмову з жінкою, у якої двоє дітей і їй виплачують по 20 карбованців на дитину.

Тому пропоную виплачувати не менше 20 процентів мінімальної заробітної плати, але з урахуванням повної градації, скажімо, на одну дитину - не менше 25 процентів, на двох - не менше 33 процентів і так далі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іване Михайловичу! Де ваша пропозиція?

МУСІЄНКО І.М. Її не було.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не було? Прошу, Георгію Івановичу, відповідайте.

ХОДОРОВСЬКИЙ Г.І. Якщо уважно прочитати цю статтю, то те, про що ви пропонуєте, залишається. Змінюється тільки остання частина - щодо мінімуму аліментів. А решта залишається.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

МУСІЄНКО І.М. Вибачте, але в проекті постанови про введення цих змін я пропоную записати, щоб перерахунок зробити з 1 січня відповідно до існуючих цін.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми не будемо приймати постанови. Вичерпали цю статтю? Прошу далі.

ХОДОРОВСЬКИЙ Г.І. Стаття 84, Пропозиції депутатів Хилюка і Уманця відхилено, оскільки вони є нормою іншого закону, вірніше підзаконного акта.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є зауваження щодо статті 84? Депутати Хилюк і Уманець згодні? Прошу далі. Стаття 92.

ХОДОРОВСЬКИЙ Г.І. Пропозицію депутата Остроущенко враховано.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Частково.

ХОДОРОВСЬКИЙ Г.І. Так, частково.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Світлано Вікторівно, ви погоджуєтесь? Прошу далі.

ХОДОРОВСЬКИЙ Г.І. Стаття 93. Пропозицій Комісії з питань діяльності Рад народних депутатів, розвитку місцевого самоврядування відхилено, бо те, що пропонується, передбачено Кримінальним кодексом /стаття 114/. Тобто це норма іншого закону.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Щодо статті 93 є ще зауваження? Немає.

ХОДОРОВСЬКИЙ Г.І. Зауваження щодо статті 95 враховано. Стаття 96. Пропозицію народного депутата Остроущенко відхилено, бо запропонований нею варіант гірший.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Щодо статті 96, Світлано Вікторівно, ви наполягаєте на своїй редакції? Перший мікрофон.

ОСТРОУЩЕНКО С.В. Настаиваю. Текст первого варианта статьи нужно дополнить. Ведь в жизни случается так, что тот, кто должен содержать нетрудоспособных совершеннолетних членов семьи, не может исполнить это по какой-либо уважительной причине /например, сам инвалид/.

Прошу проголосовать мою поправку.

ХОДОРОВСЬКИЙ Г.І. Зверніть увагу на назву статті 96 - "особи, які зобов'язані утримувати непрацездатних повнолітніх членів сім'ї. Депутат Остроущенко пропонує доповнити її словами:

"або якщо названі особи з поважних причин не мають можливості платити аліменти". Цю пропозицію відхилено, бо може з'явитися багато осіб, які намагатимуться обгрунтувати будьщо свою неспроможність платити аліменти.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло, Георгію Івановичу. Прошу проголосувати статті 82, 93, 95, щодо яких не було зауважень.

"За" - 230. Названі статті прийнято.

А тепер ставиться на голосування доповнення депутата Остроущенко до статті 96.

"За" - 111. Пропозицію не прийнято.

Є зауваження до статті 102?

ХОДОРОВСЬКИЙ Г.І. До статті 102 пропозиції враховано.

ГОЛОВУЮЧИЙ. До статті 113?

ХОДОРОВСЬКИЙ Г.І. Теж враховано.

ГОЛОВУЮЧИЙ. До статті 115?

ХОДОРОВСЬКИЙ Г.І. Щодо цієї статті пропозицій не надійшло, як і до статті 127. Щодо статті 129 теж не надійшло пропозицій.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу проголосувати статті 102, 113, 127 і 129.

"За" - 248. Ці статті прийнято. Прошу далі.

ХОДОРСВСЬКИЙ Г.І. Стаття 130. Пропозицію комісії враховано.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Стаття 134.

ХОДОРОВСЬКИЙ Г.І. Народні депутати Хилюк і Уманець пропонують у цій статті конкретизувати поняття - "неналежне виконання батьками /одним з них/ обов'язків по вихованню чи про зловживання батьківськими правами". Це передбачено існуючою нормою.

Ми вважаємо, що "належне" чи "неналежне" - визначає суд, коди виникав така потреба. А передбачити в законі всі можливі варіанти просто неможливо. Тому цю пропозицію відхилено.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народні депутати Хилюк і Уманець наполягають на своїй поправці? Не наполягають, погодилися з думкою комісії. Прошу далі.

ХОДОРОВСЬКИЙ Г.І. Щодо статті 138 пропозицій не надійшло.

До статті 142 було доповнення Комісії з питань діяльності Рад народних депутатів, розвитку місцевого самоврядування. Воно відхилено як таке, що передбачене Житловим кодексом.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу проголосувати статті 130, 134, 138, 142. "За" - 236. Названі статті прийнято. Прошу далі.

ХОДОРОВСЬКИЙ Г.І. Щодо статті 143 надійшла пропозиція народних депутатів Хилюка і Уманця. Вона відхилена на тій підставі, що це передбачено правилами опіки і піклування. Тобто вже враховано.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає зауважень? Прошу далі.

ХОДОРОВСЬКИЙ Г.І. Стаття 153. Зауваження враховано. Стаття 158. Була стилістична правка депутата Пушика. Однак юристи вважають, що треба залишити стилістику без змін.

Стаття 159. Пропозицію частково враховано. Стаття 160. Поправку враховано.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хвилинку. У вас щодо якої статті зауваження? 159? Ставлю на голосування статті 143, 153 і 158. "За" - 230. Названі статті прийнято. Будь ласка, другий мікрофон.

МАРЧЕНКО В.Р., член Комісії Верховної Ради України у закордонних справах /Роменський виборчий округ, Сумська область/. Георгий Иванович! По поводу статьи, над которой мы с вами работали. Дело в том, что к нам обратились работники загсов и от имени молодоженов просили, чтобы парам из сельской местности разрешили регистрировать брак в районных центрах. Вот в этой связи и была внесена поправка. Я обращался к заместителю министра юстиции. Он ответил, что с отменой прописки или этих процедур к территориям уже не будет таких претензий, и можно будет брак регистрировать независимо от места проживания молодоженов.

Если вы проработали вопрос и такое содержание статьи дает право не регистрировать брак в селах, тогда я снимаю свое предложение. Поэтому прошу ответить - "да" или "нет".

ХОДОРОВСЬКИЙ Г.І. Дійсно, депутат Харченко вносив таку пропозицію. Але після того як вона була обговорена з відповідними фахівцями, ми дійшли висновку, що реєстрація жителями села шлюбу в районному центрі можлива після подання заяви з таким проханням. Тобто це не забороняється існуючим законодавством.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви більше не наполягаєте? Тоді прошу далі.

ХОДОРОВСЬКИЙ Г.І. Стаття 160. Пропозиція народного депутата Пушика врахована. Стаття 1611 . Пропозицій не надійшло. Стаття 162. Зауваження частково враховано. Стаття 169. Пропозицій не надійшло.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді статті 159-1611, 162 і 169 ставляться на голосування.

"За" - 226. Статті прийнято. Наступна стаття 172.

ХОДОРОВСЬКИЙ Г.І. Стаття 172. Внесено пропозицію народними депутатами Локтєвим і Спаським про збільшення строку подання заяви про реєстрацію смерті з 3 діб до 15 діб. Після детального обговорення ми вносимо пропозицію збільшити строк - не пізніше 5 діб. Замість трьох - не пізніше п'яти діб.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народні депутати Локтєв і Спаський наполягають на своїй пропозиції? Ні. Йдемо далі.

ХОДОРОВСЬКИЙ Г.І. Стаття 180. Відхилено зауваження депутатів

Локтєва і Спаського - не вносити змін.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Яка причина?

ХОДОРОВСЬКИЙ Г.І. Зміни більше стилістичного порядку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутати не наполягають? Прошу далі.

ХОДОРОВСЬКИЙ Г.І. Стаття 181. Депутати Локтєв і Спаський пропонують замінити строк три місяці на один рік. Йдеться про реєстрацію розірвання шлюбу за взаємною згодою подружжя. Після детального обговорення ми вирішили не збільшувати період розгляду цих справ до року, а залишити існуючу норму.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон.

ЛОКТЄВ С.В. Допущена опечатка. Не год, а месяц мы предлагали. Речь идет о семье, о двух людях, которые заключили союз и не имеют общих детей. Они решили развестись и подали заявление. В соответствии с существующей нормой только через 3 месяца их могут развести. Считаю, что срок 3 месяца нужно поменять на 1 месяц, а не на год, как здесь напечатано.

ГОЛОВУЮЧИЙ. На місяць, так?

ЛОКТЄВ С.В. Да. Если они не имеют общих детей.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Георгію Івановичу, ви підтримуєте?

ХОДОРОВСЬКИЙ Г.І. Якщо мова йде про те, щоб три місяці запінити на один, то такий строк прийнятний. А якщо на рік, то ні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, ви пропонуєте строк - один місяць. Немає заперечень? Хто за цю пропозицію, прошу проголосувати. "За" - 216. Прошу уваги. Перший мікрофон.

ЛОКТЄВ С.В. Василий Васильевич! Я считаю, что нужно переголосовать, поскольку депутату не поняли, о чем шла речь. Мы меняем срок с трех месяцев не на один год, как записано, а на один месяц, Прошу эту позицию поддержать.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді, будь ласка, зосередьтеся, депутат дуже наполягає. Прошу, депутате Локтєв, ще раз зачитайте свій варіант.

ЛОКТЄВ С.В. Стаття 181. У другому реченні замінити строк три місці на один місяць з дня подання подружжям заяви про розлучення, якщо воно не має неповнолітніх дітей.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло? Прошу проголосувати.

"За" - 248. Приймається.

Далі.

ХОДОРОВСЬКИЙ Г.І. Глава 24 "Реєстрація усиновлення /удочеріння/". Пропонується цю главу кодексу вилучити.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування пропозицію - вилучити главу 24 кодексу.

Прошу відмінити голосування. Депутати наполягають на тому, щоб їм пояснили, чому знімається глава 24.

ХОДОРОВСЬКИЙ Г.І. Ви звернули увагу на те, що йдеться про усиновлення. Три статті цієї глави сформульовані таким чином, що усиновлення /удочеріння/ прив'язано до території, де воно відбувається. З метою збереження таємниці усиновлення і для того щоб не прив'язувати тих людей, які усиновляють чи удочеряють, до конкретної території, главу треба зняти. У статті 115 кодексу ця процедура передбачена, і таємниця зберігається краще, ніж при наявності глави 24. Головне - це збереження таємниці усиновлення.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви зрозуміли? Третій мікрофон.

БІЛИЙ В.П., член Комісії Верховної Ради України з питань відродження та соціального розвитку села /Дубнівський виборчий округ, Рівненська область/. Шановний колего! Вважаю, що просто вилучити цю главу буде, напевно, неправильно. Можливо, варто змінити її редакцію. А то виходить так: якщо ми главу 24 вилучили, то нібито ліквідували право людини на усиновлення або удочеріння.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, заступник міністра юстиції Онопенко Василь Васильович.

ОНОПЕНКО В.В. Шановні депутати! Ця глава уже зараз фактично не діє. Скажімо, чужі люди усиновляють чужу дитину. У свідоцтві про народження записується, що вони є батьками дитини. І виникає запитання: чи треба це свідоцтво ще реєструвати у виконавчих комітетах в актових книгах, щоб там усе це лишалося? Хіба ж це таємниця усиновлення? Ось у чому питання. Отже, не треба цього робити.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування внесену комісією пропозицію - главу 24 кодексу вилучити. "За" - 242. Пропозицію прийнято. Прошу далі.

ХОДОРОВСЬКИЙ Г.І. Щодо статті 188 пропозицій не надійшло. Щодо статей 194-199 також немає пропозицій.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставляться на голосування статті 188, 194- 199. "За" - 244. Названі статті приймаються.

ХОДОРОВСЬКИЙ Г.І. Щодо статей 200-203 пропозицій не надійшло.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуються статті 200-203. "За" - 252. Названі статті приймаються. Все? Спасибі.

Зміни і доповнення ми проголосували постатейно. Таким чином, немає потреби голосувати їх в цілому. Також не треба приймати постанову про введення цього закону, оскільки лише вносилися зміни і доповнення.

Перший мікрофон, будь ласка.

ШЕВЧЕНКО О.Є., член Комісії Верховної Ради України з питань державного суверенітету, міжреспубліканських і міжнаціональних відносин /Голосіївський виборчий округ, м. Київ/. Гадав, що ці зміни ще раз голосуватимуться в цілому. Якщо - ні, то - ні. Але якби вони ставилися на голосування, то я б запропонував ще раз повернутися до статті 181, де ми скоротили строк реєстрації розірвання шлюбу з трьох місяців до одного.

Шановні депутати! Не забуваймо про можливість вагітності у жінки. За такого строку - 1 місяць - її можна не виявити. Якщо ми залишимо тримісячний термін, то виявимо повагу до інституту шлюбу. Адже ми знаємо, що нині розглядається більше справ про невдалий шлюб, ніж народжується дітей.

Тому прошу ще раз звернути увагу на статтю 181 і не приймати поправку депутата Локтєва.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати! Ваша думка? Не повертатися? Перший мікрофон.

БОГАТИРЬОВА Р.В., член Комісії Верховної Ради України з питань здоров "я людини /Краматорський виборчий округ, Донецька область/. Шановні народні депутати! Прошу підтримати депутата Шевченка, який вніс слушну пропозицію щодо строку реєстрації розірвання шлюбу. Його аргументи дуже важливі. Зважте на те, що у нас 50 відсотків цих справ про розірвання шлюбу спричинює бездітний шлюб. отже, встановлення вагітності жінки - дуже важливий аргумент, Прошу всіх підтримати пропозицію депутата Шевченка.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має заступник міністра юстиції.

ОНОПЕНКО В.В. Шановний головуючий! Шановні депутати! Підтримую позицію обох депутатів, які щойно виступили. У статті 181 йдеться про розірвання шлюбу у тих випадках, коли у подружжя відсутні неповнолітні діти чи немає спору про майно. Пропонувався строк - 3 місяці, тепер - один.

Наше шлюбне законодавство має на меті зберегти сім'ю, а ми не даємо строку на це збереження. До того ж 3 місяці - це термін, протягом якого подружжя може все зважити.

Правильно кажуть: а якщо дружина вагітна? Отже, розірвати шлюб без її згоди не можна.

Думаю, що пропозиція заслуговує на увагу, тож треба повернутися і переголосувати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кращий спосіб - проголосувати. Так? Ставлю на голосування пропозицію депутатів Шевченка і Богатирьової. Прошу проголосувати.

"За" - 206. Рішення не прийнято.

Шановні депутати! Наступне питання - про проект Постанови Верховної Ради України "Про зупинення дії деяких положень статті 12 Закону Української РСР про зовнішньоекономічну діяльність". Слово для доповіді надається заступнику міністра фінансів України Гончаруку Михайлу Олексійовичу. Доповідач просить 5 хвилин.

ГОНЧАРУК М.О., заступник міністра фінансів України. Шановний Головуючий! Шановні народні депутати! Як ви пам'ятаєте, в лютому цього року Верховна Рада України прийняла постанову про формування валютних фондів України в 1992 році. Зазначеною постановою було встановлено оподаткування частини валютної виручки, що отримується суб'єктами підприємницької діяльності України. У квітні цього року до цієї постанови було внесено зміни та доповнення, які полягали в тому, що оподатковується не виручка, а валютний доход. Крім того, зменшено нормативи

валютних відрахувань до Державного валютного фонду та валютних фондів місцевих Рад народних депутатів.

Слід підкреслити, що зазначений порядок оподаткування валютної виручки - процес тимчасовий і діє тільки протягом 1992 року.

У зв'язку з прийняттям постанови необхідно привести у відповідність діючі законодавчі акти. На ваш розгляд вноситься пропозиція про зупинення дії частин 1, 2, 3, 5, 6, 7 статті 12 Закону про зовнішньоекономічну діяльність.

Справа в тому, що в цій статті було зафіксовано діючий на той час порядок формування валютних фондів у колишньому Союзі РСР. Тепер же Національний банк разом з Урядом розробили нову концепцію валютного регулювання в Україні, яка передбачає з введенням власної національної конвертованої валюти /спочатку буде внутрішня конвертованість/ відміну оподаткування валютної виручки і перехід на вільні продаж і купівлю валюти на території України.

Отож, Уряд просить підтримати ці зміни і тимчасово припинити дію частин 1, 2, 3, 5, 6, 7 статті 12 Закону Української РСР про зовнішньоекономічну діяльність.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є запитання до доповідача? Немає.

Будемо голосувати кожну частину чи в цілому? В цілому. Прошу проголосувати цей проект постанови.

"За" - 253. Постанову прийнято.

Наступне питання - проект Положення про Книгу рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тварин і рослин України /Червону книгу України/. Доповідач - Щербак Юрій Миколайович, Міністр охорони навколишнього природного середовища України. Будь ласка, Юрію Миколайовичу. Скільки вам часу потрібно? До 5 хвилин.

ЩЕРБАК Ю.М., Міністр охорони навколишнього природного середовища України. Шановний Василю Васильовичу! Шановні народні депутати! Вашій увазі пропонується Положення про Книгу рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тварин і рослин України. Це так звана Червона книга України.

Рік тому /25 червня 1991 року/ Верховна Рада прийняла Закон про охорону навколишнього природного середовища, в статті 64 якого зазначено, що рідкісні і такі, що перебувають під загрозою зникнення, рослини і тварини підлягають особливій охороні і заносяться до Червоної книги України.

Положення про Червону книгу згідно з цим законом затвердите. Верховна Рада України.

Червона книга - головний державний документ, що вміщує основні відомості про сучасний стан видів тварин і рослин, які на території України перебувають під загрозою зникнення, а також

наукові і практичні рекомендації, необхідні для їх збереження і відтворення.

Такі книги існують в багатьох країнах світу, прийнято Європейський Червоний список і Міжнародну Червону книгу.

Я хочу сказати, що на конференції з питань екології в Ріо-деЖанейро, яка нещодавно завершила свою роботу, було прийнято спеціальні принципи, найважливіший з яких - відновлення цілісності екосистеми Землі і збереження генофонду нашої природи. Таким чином, було впроваджено міжнародний принцип ведення Червоної книги.

Треба сказати, що кожен десятий вид птахів, п'ятий - рослин і ссавців, четвертий - плазунів і земноводних зараз перебувають у нас в Україні під загрозою зникнення. По Донецькому кряжу вже зникло за повоєнні роки понад 40 видів рослинного світу, стільки ж - у Криму. В Східних Карпатах зникло близько 20 видів рослинного світу. Тому наш обов'язок таку книгу ввести і прийняти це Положення.

Хочу сказати, що у 1976 році перше Положення про Червону книгу було затверджено Радою Міністрів України. Книга, яку я вам передав, щоб ви подивились, була видана 1980 року. До неї увійшло 236 рідкісних видів тварин і рослин.

За пропозицією Академії наук, окремих спеціалістів, з урахуванням міжнародних угод про необхідність збереження генофонду живої природи в 1990 році було затверджено новий список рідкісних і зникаючих тварин і рослин, куди ввійшло вже понад 800 видів.

Хочу сказати, що 42В /а було 85/ видів рослин /10 процентів/, які є на Україні, і 381 /а було 151/ вид тварин /1,4 процента/ занесено до Червоної книги.

Для порівняння назву такі цифри: у Польщі в Червону Книгу занесено 339 /14%/ видів рослин, у Бєларусі - 214, у Франції - 363. У Європейську Червону книгу записано 4,5 тисячі видів рослин і 247 видів тварин.

З прийняттям постанови Верховної Ради про державну незалежність України, законів про охорону навколишнього природного середовища, про приватизацію та інших виникла актуальна необхідність прийняття законодавчих актів про охорону саме природного середовища і збереження всього розмаїття тваринного і рослинного світу.

Зрозуміло, що сьогодні, враховуючи наші важкі умови, бурхливі події, може комусь здатися, що невчасно, недоречно займатися запровадженням нової Червоної Книги. Але я думаю, що ми всі повинні думати про вічне, а не тільки про сьогодення. І гадаю, що нам треба зберегти розмаїття всього живого і сущого, великого, прекрасного і складного, ім'я якому - природа.

Як на мене, то перший, кого б я вписав у Червону книгу, була б людина.

Прошу прийняти запропонований проект Положення.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є запитання до Юрія Миколайовича? Прошу, третій мікрофон.

ПУШИК С.Г. Скажіть, будь ласка, де нам взяти папір і як видати цю книгу? Примірник такої книги повинен бути в кожному класі, в кожній студентській групі. Побував я в Сибіру, де добувають нафту, і бачив, як там кедри валять бульдозерами. Так і в Карпатах ці дерева можна перерахувати. Як же нам видати Червону книгу масовим тиражем?

ЩЕРБАК Ю.М. Хочу сказати, що ми займаємося цим і вже підготували до видання два томи. Плануємо випустити її тиражем 30 тисяч примірників. Ви прекрасно розумієте, які зараз скрутні умови, але сподіваюся, що тираж 30 тисяч буде достатній. Уряд підтримує нас і фінансуватиме це видання. Воно має побачити світ наступного року.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, Юрію Миколайовичу.

Слово для співдоповіді надається академіку Голубцю Михайлу Андрійовичу, голові підкомісії Комісії у питаннях екології та раціонального природокористування. Прошу, Михайле Андрійовичу.

ГОЛУБЕЦЬ М.А., директор Інституту екології Карпат АН України /Калуський виборчий округ, Івано-Франківська область/. Шановний Василю Васильовичу! Шановні народні депутати! Не буду наголошувати на важливості цього документа. Підкреслю тільки, що питання про Червону

книгу відображено в Хельсінкському Заключному акті 1975 року, в підсумкових документах Мадридської та Віденської зустрічей. Існує досить широка система спеціальних міжнародних конвенцій з цього питання. Крім того, в 1988 році воно було також відображено Європейським співтовариством у декларації про збереження флори, фауни та середовища їх перебування. А в 1991 році затверджено Європейський Червоний список, або Червону книгу.

Хотів би просити вас підтримати запропонований проект Положення. Він не в бездоганним, тому мас зробити декілька зауважень.

Насамперед вважаю, що не треба давати йому таку назву, яка запропонована в цьому проекті. Червона книга - офіційна міжнародна назва, тож має бути - "Положення про Червону книгу України". А запропоноване означення книги слід узяти в дужки, тобто переставити ці дві назви книги.

Далі. Треба врахувати у проекті також Положення Міжнародного союзу охорони природи, зокрема категоризацію видів. В Положенні Міжнародного союзу передбачено б таких категорій. У нас їх немає.

Вважаю, що варто було б зазначити і те, що Україна братиме участь у міжнародному співробітництві з цього питання, У нашій книзі особливе відображення мають знайти види тварин і рослин, занесені до Червоної книги Міжнародного союзу охорони природи, а також Європейської Червоної книги, аби було видно, які види в Україні повинні мати надзвичайні умови охорони.

Ще одне. В проекті положення має бути чіткіше визначено порядок добування видів, занесених до Червоної книги, для

наукових цілей. У попередньому положенні це було відзначено. У проекті також є кілька слів, але вважаю, що необхідні значно суворіші умови для науковців щодо добування таких видів.

У. проекті йде мова про Міжвідомчу комісію. Вважаю, що це є анахронізм, і доцільніше створити не міжгалузеву комісію, а спеціалізовану фахову комісію, бо про міжгалузевість немає потреби й говорити.

У цьому проекті положення особливу увагу слід також звернути на ті види тварин і рослин, які мігрують через територію України або поширені у прикордонних зонах, тобто фактично є транскордонними видами.

Треба було б визначитися і щодо можливості приєднання України до міжнародних конвенцій з питань збереження дикої природи.

У пункті 12 проекту положення йде мова про те, що видання і перевидання Червоної книги України здійснює Держкомпреси України за рахунок республіканського бюджету та інших коштів. Незрозуміле, що це за "інші кошти". Природоохоронна діяльність - це бюджетна діяльність. Книгу таку, безумовно, треба видавати за рахунок бюджету, тому слова "та інших коштів" з пункту слід зняти.

Отже, вважаю, що запропонований проект цілком можливо прийняти в першому читанні, врахувати зауваження, які будуть внесені депутатами, пропозиції нашої комісії і потім, безумовно, прийняти це положення, надавши тим самим можливість Міністерству охорони навколишнього природного середовища опублікувати книгу.

Ми могли б навіть піти іншим шляхом /прошу вас це вирішити/. Якщо немає особливих зауважень, то можна доручити нашій комісії

разом з міністерством доопрацювати проект, тоді сьогодні ми могли б прийняти остаточне рішення. Вважаю, що перший варіант - внести на друге читання - більш прийнятний. Щиро дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, Михайло Андрійовичу. Ще просить слова доповідач Юрій Миколайович Щербак. Будь ласка.

ЩЕРБАК.Ю.М. Шановні депутати! Абсолютно згоден, з переважною більшістю зауважень шановного Михайла Андрійовича. Мені й самому ріже слух назва "таких, що перебувають під загрозою..." Вважаю, що, звичайно, треба назвати - "Положення про Червону книгу", як у законі. Але мені юристи пояснювали, чому вони сформулювали саме такою неоковирною мовою. Це зауваження я приймаю, як і кілька інших, теж абсолютно слушних. Скажімо, не треба називати "Міжвідомча комісія", просто "Комісія по Червоній книзі".

Але прошу вас, шановний Михайле Андрійовичу, і всіх шановних депутатів - не відкладайте, ради Бога, такий коротенький документ на друге читання. Давайте врахуємо зауваження в робочому порядку. Просив би вас зараз прийняти положення.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати! Дійсно, варто погодитись. Михайле Андрійовичу, ви не заперечуєте? Тоді, з вашого дозволу, я ставлю на голосування проект постанови. Виступи? Так, є два депутати, які записалися на виступ. Це народні депутати Головенко і Коробко, Ви наполягаєте на виступі? Наполягають. Прошу уваги. Є порядок, не будемо його порушувати. Слово надається народному депутату Головенку Миколі Яковичу. За ним виступатиме депутат Коробко.

ГОЛОВЕНКО М.Я., завідуючий відділом Фізико-хімічного інституту імені О.В.Богатського АН України, м. Одеса /Київський виборчий округ, Одеська область/. Шановний Василю Васильовичу! Шановні колеги! В результаті технологічної діяльності людини на території України склалися загрозливі обставини для життя флори і фауни. В умовах інтенсифікації господарської діяльності людини, яка супроводжується хімічним забрудненням, широким використанням методів монокультурного ведення сільського і лісового господарства, знижується абсолютна чисельність більшості видів тварин і рослин, звужується їх генетична різноманітність.

Внаслідок цього багато десятків видів доведено до межі зникнення, деякі з них є ендемічними і тому можуть зникнути з генофонду планети, що буде непоправною втратою.

Особливо загрозливим для генофонду України фактором є радіоактивне забруднення, спричинене Чорнобильською катастрофою, наслідки якого в плані збереження генетичних ресурсів непоправні. Тепер до Червоної книги України слід віднести більше 800 видів рідкісних рослин і таких, що зникли.

Однак /і це основне/ включення окремих видів флори і фауни до Червоної книги є хоч важливим, але пасивним способом збереження генофонду рідкісних і зникаючих видів, який може стати безуспішним, якщо популяція цих видів втратить здатність природного відтворення. Тому Червона книга повинна бути підставою для вжиття термінових заходів щодо охорони таких видів рослин та тварин. Це перш за все стосується переселення ендеміків - рідкісних і зникаючих видів у подібні за умовами місця заселення, створення заповідників, національних парків тощо. Деякі з цих

заходів відображені в Законі про охорону навколишнього природного середовища. Але особливе значення в цьому плані має низькотемпературна консервація геномів статевих і соматичних клітин, яка потрібна для виживання видів, кількість яких зменшилась до рівня нижче критичного. Така консервація дозволить зберегти різноманітність генів даного виду.

На сьогодні в Україні є ряд кріобанків, в яких зберігаються невеликі колекції геномів рослинного та тваринного походження. Це Інститут ботаніки Академії наук України, деякі інститути Академії аграрних наук. Значний досвід низькотемпературного збереження статевих продуктів тваринного походження і соматичних клітин нагромаджено в Інституті проблем кріобіології та кріомедицини Академії наук у Харкові.

Однак кожен із існуючих кріобанків України не може забезпечити кріоконсервування не лише генетичних ресурсів в повному обсязі, а й навіть рідкісних та зникаючих видів. Єдиним виходом для збереження генофондів флори і фауни України є створення спеціалізованого Державного кріобанку, а також розвиток мережі дублюючих кріобанків меншого масштабу в різних регіонах України.

Виходячи із сказаного, ми не повинні в Положенні тільки констатувати, що Червона книга є підставою для розробки наукових та практичних заходів щодо охорони, використання та відтворення видів тих тварин та рослин України, які перебувають під загрозою зникнення /йдеться про пункт 1/. Необхідно внести до цього положення основні та пріоритетні заходи. Насамперед це стосується створення Державного кріобанку України.

Прошу проголосувати за це положення в першому читанні.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Коробку Миколі Івановичу.

КОРОБКО М.І., секретар Комісії Верховної Ради України У питаннях екології та раціонального природокористування /Тернівський виборчий округ, Дніпропетровська область/. Шановні депутати! Прикро, що питання заповідних територій, питання Червоної книги викликають таке несприйняття з боку певної частини депутатського корпусу. Прикро через те, що ці питання мають велике наукове, моральне та духовне значення. І, безумовно, обходити їх нам не до лиця. Ми повинні подбати про розмаїття нашої природи, яка значною мірою приречена на вимирання.

Я ознайомився з проектом положення і хотів би констатувати, що можна висловити низку справедливих зауважень. Зокрема, воно має таку ж ваду, як і багато наших законів. Це положення, як не дивно, не матиме прямої дії. У ньому багато що подається декларативно. Але воно, мабуть, повинно нам пояснювати, хто і як може домагатися його виконання. Невже ми додатково розроблятимемо ще положення про те, як його здійснювати?

У пункті 11 йдеться про такси для обчислення розміру стягнень за шкоду, заподіяну незаконним знищенням тварин і рослин. Проте не сказано, яким чином і ким здійснюватиметься це стягнення. А для науки, для людства має бути однаково трагічним зникнення з лиця землі будь-якого виду - як зубра чи дрофи, так і дрібної комахи. Тому вважаю, що за незаконне знищення представників видів, що перебувають перед загрозою зникнення, доречно було б передбачити кримінальну відповідальність. У пункті /і ви є свідками/ є тільки згадка про такси для обчислення розміру стягнень за шкоду.

Далі. Пропонував би після пункту 10 дати пункт 11 в такому формулюванні: "У разі зникнення з території республіки певного виду рослинного чи тваринного світу, що перебував на сторінках Червоної книги України, здійснюється комісійне розслідування його причин та обставин. Висновки мають бути внесені на сторінки чорної книги".

Хотів би ще сказати, що нерідко виникає така ситуація. Якщо ці види зосереджені, скажімо, на території, яка охороняється, то тут підходи дещо простіші. Але звернімо увагу на те, що у нас, незважаючи на надзвичайну урбанізацію, продовжується так зване освоєння нових земель України. До речі, це закладено в Земельному кодексі. Безумовно, цьому треба покласти край.

Хочу наголосити також на забудові нових кварталів міст, коли зникають різні види рослин і тварин. Скажімо, на Криворіжжі при освоєнні нових земель зустрічаються підвиди астрагалу - надзвичайно рідкісної рослини. І що? Замість того щоб зберегти серед міського ландшафту цей унікальний вид, ми знищуємо його бульдозером. Такі рідкісні рослини не врятує навіть Червона книга. Отже, треба добре продумати над тим, як зберегти подібні види фауни та флори.

Треба відзначити, що ні місцеві органи влади, ні архітектурні управління, ні землеупорядники, ні навіть інспекції охорони природи про це не дбають, не надають виняткового значення цінності нашої природи.

Тому пропоную доопрацювати цей проект і внести його на друге читання. Тим більше, що це займе дуже мало часу. Прошу депутатів підтримати мене.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати! Враховуючи серйозні зауваження, порадившись із доповідачем та співдоповідачем, я думаю, що проект слід доопрацювати, а завтра чи "післязавтра прийняти його. Сьогодні ж пропонується схвалити. Немає заперечень? Хто за це, прошу проголосувати.

"За" -261. Рішення прийнято.

Шановні колеги! У нас залишилось ще одне питання - проект Постанови. Верховної Ради України "Про передачу функцій по управлінню майном Науково-виробничого об'єднання "Київський інститут автоматики". Слово має народний депутат України Кислий Павло Степанович.

Вистачить 5 хвилин? Будь ласка.

КИСЛИЙ П.С., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань народної освіти і науки /Промисловий виборчий округ, м. Київ/. Шановні народні депутати! У Києві є досить пристойний інститут - Київський Інститут автоматики. В ньому працюють близько 16 докторів наук і близько 250 кандидатів наук. Тобто це установа - з великим науковим потенціалом. Раніше він належав Мінелектротехпрому колишнього Союзу. Як і всі організації, які були підпорядковані союзним структурам, інститут відповідно до нашої постанови підпорядкований фонду державного майна, а конкретно - Міністерству машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії. Фактично ця установа раніше займалася, металургією, хімією, нафтохімією, енергетикою-автоматизацією різних процесів у народному господарстві. Тепер же керується вказівками згаданого міністерства. Інститут дуже тісно співпрацює з інститутами Академії наук, вищої школи. Президент Академії наук звернувся до Уряду з тим, щоб Інститут автоматики передати у відання

Академії наук. Таку акцію підтримує не тільки Академія, а й Голова Верховної Ради, Комісія з питань розвитку базових галузей народного господарства і Мінмашпром України. Фонд державного майна також не заперечує. Комісія з питань народної освіти і науки, від імені якої я тут виступаю, за те, щоб передати цей інститут у відання Академії наук.

Як ви знаєте, Академія наук автономна, самоврядна, бюджетна організація, тобто фактично державна установа. Але 14 лютого 1992 року Верховна Рада прийняла Постанову "Про управління майном підприємств, установ та організацій, що є у загальнодержавній власності", яка забороняє Кабінету Міністрів передавати функції по управлінню майном підприємств, установ і організацій. Таким чином, щоб передати Інститут автоматики у відання Академії наук, потрібна згода Верховної Ради. Отже, прошу проголосувати проект постанови.

Я знаю, що деякі депутати з упередженням ставляться до Академії наук. Але хочу сказати, що нам потрібно це зробити. Тобто треба передати функції по управлінню майном НВО " Київський інститут автоматики" Академії наук України. Прошу проголосувати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Павле Степановичу! Думаю, ви переконали депутатів. Є запитання до Павла Степановича? Немає. Тоді, будь ласка, візьміть проект постанови Верховної Ради України такого змісту: "Дозволити Кабінету Міністрів України та Фонду державного майна України передати функції по управлінню майном Науково-виробничого об'єднання "Київський інститут автоматики" Академії наук України".

Є зауваження щодо проекту постанови? Третій мікрофон, будь ласка.

БАРАБАШ О.Л. Шановні колеги! Мені здається, що ми не можемо вирішувати проблему, "висмикуючи" по одному підприємству. Справа не в цьому конкретному об'єднанні. Немає в мене й упередженого ставлення до Академії наук.

Але 14 лютого 1992 року ми прийняли постанову про управління майном підприємств, установ і організацій, що є у загальнодержавній власності, яка забороняє Уряду і Фонду державного майна передавати функції по управлінню таким майном. Як же зараз будемо вирішувати питання стосовно окремого підприємства? Треба вирішувати проблему в комплексі, розглянути повноваження Фонду державного майна. Адже ми записали, що забороняється передавати повноваження власника, тобто затверджувати статут і призначати керівника підприємства.

Отже, прийнявши цю постанову, ми попередню /від 14 лютого/ визнаємо помилковою.

Тому пропоную зараз це питання не вирішувати, а розглянути його в комплексі /повноваження фонду державного майна, взаємовідносини

між Фондом державного майна і Кабінетом Міністрів та інші/, бо на прийняття рішень щодо кожного окремого підприємства у нас не вистачить і 10 років.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, Павле Степановичу!

КИСЛИЙ П.С. Шановні народні депутати! Як бачите, це інститут науково-дослідний. Він працює на різні галузі народного господарства, спрямовуючи свою діяльність на наукове забезпечення автоматизації та інформатизації технологічних процесів базових галузей промисловості та агропромислового комплексу.

Академія наук України звернулася з проханням про передачу цього НВО до її відання. Не бачу причин відхилення цього клопотання. Там працює велика кількість наукових співробітників, серед яких близько 250 кандидатів наук і 16 докторів наук.

Пропоную проголосувати проект постанови щодо зауваження депутата Барабаша. Воно слушне, але його треба розглянути як загальне питання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. У принципі депутат Барабаш правильно ставить питання. Але в даному конкретному випадку я хотів би підтримати проект постанови, запропонований комісією, підтриманий Президентом України, Міністерством машинобудування, Фондом державного майна, Кабінетом Міністрів. Перший мікрофон.

МАРЧЕНКО В.Р. Я все-таки прошу, уважаемые коллеги, прислушаться к мнению депутата Барабаша, который затронул принципиальные вопросы. Их надо решать и только после этого рассматривать возможность передачи /как в данном случае/ прав на собственность. Поэтому призываю не голосовать сегодня за этот проект постановления.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон.

БІЛИЙ В.П. Шановний Василю Васильовичу! На мою думку, питання, які порушують депутати Кислий і Барабаш /про передачу функцій по управлінню майном даного науково-дослідного закладу/, потребують негайного вирішення. Я прихильно ставлюся до думки колеги Барабаша. Ми не можемо голосувати пропозиції щодо кожного конкретного підприємства.

У моєму виборчому окрузі, наприклад, є автобусне підприємство, яке обслуговує місто обласного підпорядкування. Вже понад півроку воно намагається вийти з підпорядкування концерну і перейти в комунальну власність міста. Але не може цього домогтися. Невже Верховна Рада і щодо нього буде приймати рішення?

Тому пропоную підтримати пропозицію Павла Степановича. Але необхідно також протокольно зафіксувати пропозицію депутата Барабаша.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вас підтримую. Дійсно, це особливе об "єднання, і тому прошу в даному випадку підтримати проект постанови, а також працювати над пропозиціями депутата Барабаша.

Ставлю на голосування проект Постанови Верховної Ради України "Про передачу функцій по управлінню майном Наукововиробничого об'єднання "Київський інститут автоматики". Прошу проголосувати.

"За." - 177. Рішення не прийнято.

Слово для інформації надається Володимиру Борисовичу Гриньову.

ГРИНЬОВ В.Б., заступник Голови Верховної Ради України /Індустріальний виборчий округ, Харківська область/. Хочу поінформувати вас про діяльність комісії, яка була створена сьогодні Верховною Радою. Вона закінчила свою роботу. Ми зробили порівняльну таблицю до проекту постанови щодо сільськогосподарських проблем, але не встигли її розмножити і роздати депутатам. Тобто робота завершена, ми дійшли згоди, але затрималися з технічних причин. У комісії виникали пропозиції, щоб народні депутати дочекалися, доки буде розмножена таблиця. Але, на мою думку, це краще приймати завтра зранку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

ЯКОВИШИН Л.Г., директор Бобровицького радгоспутехнікуму /Козелецький виборчий округ, Чернігівська область/. Шановні колеги! Все-таки прохання більшості членів комісії - затриматися й дочекатися. Це забере не більше 15-20 хвилин. Але прийняти постанову все ж сьогодні.

Головуючий. Перший мікрофон.

ЧЕРНЯВСЬКИЙ О.П., начальник управління сільського господарства Сумської обласної державної адміністрації

Сумський виборчий округ, Сумська область/. Погоджуюся з пропозицією голови комісії Володимира Борисовича Гриньова - проголосувати завтра. Треба розмножити, нам уважно ознайомитись і завтра проголосувати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати! У нас залишилося кілька хвилин. Дозвольте, як ми й домовились, оголосити порядок роботи на завтра, 24 червня.

Завтра вносяться на розгляд питання: про проект постанови Верховної Ради про закони щодо оздоровлення економіки сільського господарства України; про проект постанови про реалізацію Закону про державний бюджет України на 1992 рік; про проект Державної програми приватизації майна державних підприємств /друге читання/; про проект Положення про Фонд державного майна України; про проект Закону про плату за землю та "Різне".

Як бачите, завтра передбачається розглянути дуже важливі, принципові проекти документів. Тому прошу відповідно підготуватися.

Перший мікрофон.

ВОРОБЙОВ О.М., член Комісії Верховної Ради України у питаннях законодавства і законності /Ковпаківський виборчий округ, Сумська область/. Василий Васильевич, у меня вопрос. Наша комиссия подала изменения к проекту постановления Верховного Совета о введений Закона о Конституционном Суде. Вы говорили, что завтра его рассмотрим, а сейчас не называете.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми його на засіданні Президії не розглядали, але роздали членам Президії. В принципі, підтримую пропозицію. Завтра можемо цей проект розглянути.

Третій мікрофон.

МАКАР І..І., секретар Комісії Верховної Ради України у питаннях законодавства і законності /Старосамбірський виборчий округ, Львівська область/. Шановні депутати! Не знаю, чому аж на наступний тиждень внесені питання Конституції. Гадаю, що завтра або післязавтра можна було б розглядати проект нової Конституції.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Щодо проекту нової Конституції. Президент України як голова Конституційної Комісії не може бути присутнім через поїздку за кордон. Це дуже важлива поїздка до Туреччини. Там збираються лідери 11 держав і будуть підписані дуже важливі документи. Тому Леонід Макарович попросив Верховну Раду роз лянути це питання 30 червня.

Дозвольте на цьому вечірнє засідання оголосити. закритим. До завтра.