ЗАСІДАННЯ СОРОК ПЕРШЕ

Сесійний зал Верховної Ради України. 26 березня 1992 року. 16 година.

Головує Перший заступник Голови Верховної Ради України ДУРДИНЕЦЬ В.В.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати ! Прошу підготувалися до реєстрації. Запросіть, будь ласка, всіх депутатів до залу. Прошу зареєструватися. У залі - 362 народних депутати. Вечірнє засідання оголошується відкритим.

Продовжуємо розгляд питання про зміни до Закону про місцеві Ради народних депутатів та місцеве самоврядування.

Прошу, Василю Миколайовичу.

РУДЕНКО В.М., член Комісії Верховної Ради України з питань діяльності Рад народних депутатів, розвитку місцевого самоврядування /Гощанський виборчий округ, Рівненська область/. Стаття 46 "Керуючий справами /секретар/ виконавчого комітету". Надійшло одне зауваження -

Степенка Василя Івановича про те, щоб статтю викласти, в редакції, "Керуючий справами /секретар/ виконавчого комітету Ради організовує, роботу апарату виконавчого комітету". У редакції комісії це викладено широко в розрахунку на те, що працівники апарату виконавчих комітетів Рад, як правило, ще не є добре обізнані у правовій, науці. Треба, щоб цей закон був прямої дії, щоб керуючий справами знав, що йому конкретно робити.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає заперечень? Третій мікрофон.

СТЕПЕНКО В.І., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу /Полтавський виборчий округ, Полтавська область/. Василю Миколайовичу! Справа не в тому, знає він чи не знає. Коли голосували статтю 45, не стояло питання - заступник чи заступники. Це не так важливо. Важливо те, що ми вважаємо цих людей, які працюють там, абсолютно некомпетентними. Ми закон приймаємо, а не пишемо інструкцію, що кожному робити. Навіть остання фраза, дивіться: "У разі відсутності керуючого справами /секретаря/ виконавчого комітету його обов'язки за рішенням виконавчого комітету виконує заступник голови або член виконавчого комітету Ради". Невже це потрібно писати у законі? Треба написати чітко і ясно: "Керуючий справами виконавчого комітету Ради організовує роботу апарату виконавчого комітету".

ГОЛОВУЮЧИЙ. Василю Миколайовичу, позиція ясна. Що тут дискутувати? Ставлю на голосування статтю 45 у редакції комісії.

"За" - 290. Стаття прийнята.

РУДЕНКО В.М. Стаття 47 "Члени виконавчого комітету". Зауважень не надійшло. .

ГОЛОВУЮЧИЙ. До статті 47 зауважень немає. До статей 48, 49 також немає.

РУДЕНКО В.М. Є пропозиція ці статті проголосувати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу проголосувати названі статті. "За" - 286. Статті прийняті.

Прошу далі.

РУДЕНКО В.М. "Особливості місцевого самоврядування в містах з районним поділом". Стаття 50 "Районна в місті Рада народних депутатів та її органи".

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зауважень немає?

РУДЕНКО В.М. Зауваження було від Комісії з питань діяльності Рад народних депутатів, розвитку місцевого самоврядування. Воно враховане. Ще було зауваження від депутата Уманця Юрія Івановича. Він пропонує доповнити статтю положенням, яке

регламентувало б необхідну чисельність населення для утворення районних у місті Рад. Це передбачено Положенням про адміністративно-територіальний поділ. До речі, це компетенція міської Ради, де вона є.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат не наполягає. Є пропозиція поставити на голосування. Не заперечуєте? Прошу проголосувати статтю 50. "За"

- 303. Стаття прийнята.

РУДЕНКО В.М. Розділ ІV "Представницькі органи регіонального самоврядування". Стаття 51 "Система, порядок формування і структура органів регіонального самоврядування".

ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

ПЕРЕДРІЙ В.І., голова Лохвицької районної Ради народних депутатів, голова виконавчого комітету /Лохвицький виборчий округ, Полтавська область/. Я подавав свої зауваження до статті 24. Але у зв'язку з тим, що у статті 24 йшла мова не тільки про органи місцевого самоврядування, а у статті 51 говориться про систему, порядок формування і структуру органів регіонального самоврядування, хочу обгрунтувати своє зауваження. Представники комісії вже говорили, що у зв'язку з тим, що в районах і областях створюються адміністрації , достатньо голови Ради, не потрібно заступника голови.

Але всі ми приймали зміни до Земельного кодексу. І ми наділили районні і обласні Ради правом втручатися в питання виділення і розподілу землі. У зв'язку з тим сьогодні виникає дуже багато питань, пов'язаних із розподілом землі, її виділенням для фермерських господарств, під городи і так далі. Ці питання не вирішуються в сільських Радах і переходять до районних Рад. І тому вважаю, що на етапі проведення земельної реформи ми повинні зберегти або надати право Раді самій вирішувати - чи потрібен їй заступник голови, чи ні. І тільки так. Тому що голова., практично не маючи виконавчої чи іншої влади, одноосібно буде змушений вирішувати питання земельної реформи.

РУДЕНКО В.П. Питання земельної реформи згідно з Земельним кодексом вирішує Рада, а практичні питання - місцеві державні адміністрації - районна чи обласна. Адже в районі є комітет по земельних ресурсах і комітет, який готує необхідні документи на засідання Ради, а вже Рада вирішує.

Тим паче, що це положення було проголосоване.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон.

РЯБОКОНЬ В.П., голова Комісії Верховної Ради України мандатної і з питань депутатської етики /Барський виборчий округ, Вінницька область/. Шановний Василю Васильовичу! Хотів би ще раз привернути увагу всіх депутатів до цього питання. Можливо, коли ми голосуватимемо за цей законопроект у цілому (сьогодні

чи завтра вранці, коли буде більше народних депутатів, то повернемось до нього. Але чомусь не розумію вас, Василю Миколайовичу. Як сьогодні можна організовувати роботу обласної чи районної Ради, якщо її очолюватиме один голова? Як можна працювати? Хто ж виконуватиме цей закон? Я просив би дуже уважно поставитись до цього всіх народних депутатів і переголосувати статтю. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Яку статтю?

РУДЕНКО В.М. Статтю 51, адже зауваження шановного Василя Петровича Рябоконя до цієї статті не відноситься.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це четвертий абзац: "Заступник голови Ради, голова, заступник голови, секретар та члени постійних комісій Ради працюють на громадських засадах". .

Ставиться на голосування стаття 51 в редакції комісії.

"За" - 209. Не приймається.

ДЕПУТАТ /не представився/. 71 чоловік не голосує.

Але ж це принципове питання, і треба, щоб усі голосували.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, ще раз дайте пояснення. Мабуть, в якісь нюансі, які не всі зрозуміли.

РУДЕНКО В.М. Стаття 51. Народний депутат Рябоконь і народний депутат Передрій до четвертої частини вносили пропозицію, щоб тут виключити слова "заступник голови Ради" де говориться, що заступник голови Ради, голова, заступник голови та члени постійних комісій Рад працюють на громадських засадах!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати! Варто підтримати редакцію, яку запропонував Василь Миколайович, за винятком "заступник голови Ради", а далі - за текстом. Тобто мова йде про постійні комісії.

РУДЕНКО В.М. Ні, заступник голови Ради...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви ж пропонували, щоб виключити це.

РУДЕНКО В.М. Я говорив про те, що депутати Рябоконь і Передрій запропонували це виключити, а пропозиція комісії інша.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, перший мікрофон.

Михайле Васильовичу! Ви як голова комісії, будь ласка, внесіть ясність.

ГРИШКО М.В., голова Комісії Верховної Ради України з питань діяльності Рад народних депутатів, розвитку місцевого самоврядування /Бахмацький виборчий округ, Чернігівська область/. Шановні депутати! Для того щоб зняти протиріччя, давайте все-таки глибоченько подумаємо. Як

сьогодні обласна Рада працюватиме з одним головою? Маю на увазі обласну Раду. Виконавчого комітету немає, а питань багато.

На місці буде вирішувати? Тим більше, що Рада є противагою Представнику Президента. Як організувати питання життєдіяльності Рад?

Тому треба додати, що заступники голови Ради працюють на постійній основі. А тут випустити слово "заступники", залягати так, як воно є.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

МОСТИСЬКИЙ А.Б., секретар Комісії Верховної Ради України у закордонних справах /Ковельський виборчий " округ, Волинська область/. Шановні депутати! Давайте ми, можливо, тут підемо на компроміс і погодимося з тим, що заступник працюватиме на постійній основі, але тільки на рівні обласної Рада.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон.

БІЛИЙ В.П., член Комісії Верховної Ради України з питань відродження та соціального розвитку села /Дубнівський виборчий округ, Рівненська область/. Шановний Василю Васильовичу! Шановні народні депутати! Давайте подумки повернемося до своїх виборців. Визнаєте, вони вже кажуть ось що: на одного з сошкою стоїть не семеро, а п'ятнадцятеро з ложкою.

Ми записали, що сесії, як правило, проводяться двічі на рік. А це означає, що більше їх і не буде. Голова Ради і так не знатиме, чим йому займатись, тому немає. потреби офіційно вводити посаду заступника, якому треба платити гроші. Не так давно у нас заступники працювали на громадських засадах, а нині настворювали платних посад. Люди ж, які їх займають, нічого не виробляють, а тільки споживають.

Прошу народних депутатів, які не на словах, а на ділі виступають за скорочення управлінського апарату, голосувати за пропозицію комісії.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон.

СЕРЕБРЯННИКОВ В.П., член Комісії Верховної Ради України з питань розвитку базових галузей народного господарства /Калінінський виборчий округ, Донецька область/. Я согласен с предыдущим выступающим, потому что сейчас областнные и районные Советы мы оставили не у дел. Теперь на

местах действуют представители Президента с большим штатом управленцев. За Советами, по сути дела, остается только контроль. Поэтому нечего штаты раздувать. Туда уже такие средства угрохали! Нужно принять предложение комиссии и никаких изменение не вносить.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

МАРЧЕНКО В.Р., член комісії Верховної Ради України у закордонних справах /Роменський виборчий округ, Сумська область/. Уважаемые депутаты! Не надо смешить избирателей. Отношение к нашим местным Советам, которые выбирает народ, - это отношение, которое мы высказываем своему народу. Поэтому считаю, что если мы законодательно аннулируем местное самоуправление, то надо дать возможность хотя бы председателю и заместителю выражать интересы своих избирателей. Предлагаю оставить платную должность заместителя. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати! Персонально звертаюся до депутатів Хижняка, Лобача, до частини донецької і дніпропетровської депутацій: заспокойтесь, будь ласка. Так працювати неможливо.

Третій мікрофон.

ПОЛЯХ В.І., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України у справах молоді /Золотоніський виборчий округ, Черкаська область/. Шановні депутати! Якщо

ми хочемо перетворити Ради на сьогоднішні профспілкові організації і зовсім позбавити їх впливу на трудові колективи і на наших виборців, то давайте залишимо тільки ставку для голови Ради, - а весь апарат розженемо.

Давайте подивимося, який апарат в інших службах. Ми боїмося залишити заступників на рівні районних і обласних Рад у той час, коли кількість апаратних працівників у нас безмежна. Наполягаю на тому, щоб залишити платну посаду заступника на рівні області і району.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

РЯБЧЕНКО М.А., директор Криворізького цементно-гірничого комбінату /Довгинцівський виборчий округ, Дніпропетровська область/. Я уже сегодня высказывался по этому вопросу, и мне дали разъяснение, однако внимательно посмотрев эту статью, счел необходимым еще раз взять слово.

Уважаемые народные депутаты! Уже не один народный депутат свои предложения вносил, и комиссия, на мой взгляд, очень правильно подошла к этому вопросу. Мы не имеем права создавать дублирующие команды и оплачивать их за счет бюджета. Предложение сформулировано квалифицированно, и я вас убедительно прошу поддержать мнение комиссии.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування ще раз четвертий абзац у редакції комісії.

"За" - 219. Не прийнято. Повернемося пізніше, а зараз підемо далі. Чи ви пропонуєте тупцювати на місці?

Третій мікрофон.

ПОТЕБЕНЬКО М.О., заступник прокурора Херсонської області /Новобузький виборчий округ, Миколаївська область/. Були пропозиції, то потрібно їх проголосувати, якщо ми за Регламентом ідемо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Що ви пропонуєте?

ПОТЕБЕНЬКО М.О. Маю на увазі пропозицію щодо платної посади заступника голови. Це потрібно проголосувати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу.

РУДЕНКО В.М. Надійшла пропозиція від депутатів Рябоконя, Передрія, Марченка - вилучити , з тексту слова "заступник голови Ради".

ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон.

РЯБОКОНЬ В.П. Шановний Василю Васильовичу! Тут виступав голова Комісії з питань діяльності Рад Михайло Васильович Гришко і висловив свою думку. Я теж пропоную вирішити це питання або сьогодні наприкінці засідання, або завтра зранку, коли буде більше депутатів. Так приймати рішення не можна. Це закон, і його комусь потрібно буде виконувати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон.

СДЄДНЄВ В.П., директор Донецького металургійного заводу імені В.І. Леніна /Ленінський виборчий округ, Донецька область/. Предлагаю оставить так, как записано в проекте. Это относится ко всем районным Советам, кроме районов в городе, где базовым уровнем является город. В этих районах они не должны работать на платной основе. Для остальных - пусть будут платные. Вот за это компромиссное решение можно проголосовать.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сформулюйте, будь ласка.

РУДЕНКО В.М. Василю Васильовичу! Ми вже голосували статтю 29, у нас були також 20 і 22 статті, де це проголосовано, ми ще й посилаємося у частині другій цієї статті: "Порядок формування і форми роботи представницьких органів регіонального самоврядування визначаються відповідно до положень статей 17, 20-22 цього Закону", Є й інші посилання на статті 23, 30. Відтак є пропозиція вилучити частину 4 з тексту.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає заперечень? Пропонується четвертий абзац статті 51 вилучити.

РУДЕНКО В.М. А посилання є?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Він роз'яснив. Отже, ставиться на голосування стаття 51 з урахуванням останньої пропозиції.

Рішення не прийнято.

Давайте ще наприкінці повернемося до цієї статті. Коли пройдемо вже всі інші. Немає заперечень?

Будь ласка, зауваження до статті 52.

РУДЕНКО В.М. Стаття 52 "Компетенція". Пропозиції надходили, вони значною мірою враховані.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, другий мікрофон.

МОСТИСЬКИЙ А.Б. У мене є зауваження до пункту 6.

Можливо, тут вкралася технічна помилка, але там записано про заслуховування звітів виконавчого комітету. Проте районна Рада не утворює виконавчого комітету.

РУДЕНКО В.М. Це справді технічна помилка, і пункт б звучить так: "заслуховування звітів голови Ради, постійних комісій, які утворює або обирає Рада, а також посадових осіб, яких вона обирає, призначає або затверджує".

Дякую за зауваження.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вноситься пропозиція проголосувати цю статтю в редакції комісії, вилучивши слова "виконавчого комітету" Прошу голосувати. "За" - 304. Статтю прийнято. Переходимо до наступної.

РУДЕНКО В.М. Стаття 53 "Секретаріат Ради народних депутатів".

ГОЛОВУЮЧИЙ. До цієї статті є пропозиції? Голосувати? Ставиться на голосування стаття 53 в редакції комісії.

"За" - 297. Прийнято.

РУДЕНКО В.М. Розділ V "Інші форми територіальної самоорганізації громадян".

Стаття 54 "Місцевий референдум". Тут була пропозиція депутата Панасюка передбачити право вищих за підпорядкуванням Рад щодо призначення референдумів на території Рад базового рівня. Вона відхилена, тому що у нас уже прийнятий Закон про Всеукраїнський і місцевий референдуми.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться на голосування стаття 54. "За" - 304. Приймається. Прошу, зауваження до статті 55.

РУДЕНКО В.М. Стаття 55 "Загальні збори /сходи/ громадян за місцем проживання". Пропозицій надійшло дві, вони викладені на сторінці 160. Обидві відхилені. Прошу проголосувати за статтю, викладену в редакції від комісії.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще є пропозиції?

РУДЕНКО В.М. Немає.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Стаття 56? Нема. До статті 57?

РУДЕНКО В.М. Це "Правові гарантії місцевого і регіонального самоврядування". Зауважень немає.

ГОЛОВУЮЧИЙ. До статті 58?

РУДЕНКО В.М. Не надійшло.

ГОЛОВУЮЧИЙ. До статей 59, 60 і 61?

РУДЕНКО В.М. Немає.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставляться на голосування названі статті в редакції комісії. "За" - 303. Ці статті прийнято. Прошу, третій мікрофон.

БІЛИЙ В.П. Шановні народні депутати! Ми не прийняли статтю 51. Наші колеги аргументували це тим, що ми начебто хочемо залишити голову Ради /чи то районної, чи то обласної/ самого. Але ж це зовсім не так, тому що ми затвердили у "статті 53 платний штат, так званий секретаріат Ради. Таким чином, голова Ради буде мати з ким працювати. Наполягаю на своїй пропозиції прийняти статтю 51 у редакції, запропонованій комісією і доповідачем, і пропоную цю статтю проголосувати поіменно.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю пропозицію депутата Білого на голосування /відносно поіменного голосування статті 51/.

"За" - 198. Пропозиція прийнята.

Ставиться на поіменне голосування стаття 51 в редакції комісії...

Прошу відмінити голосування. Прошу уваги. Якщо ми будемо всі тут кричати, то, звичайно, я не зможу таким чином ставити питання на голосування.

Перший мікрофон.

ГРИШКО М.В. Для того щоб зняти непорозуміння, пропоную компромісний варіант. Якщо ми демократична держава і говоримо про самоврядування, то слід дати право визначати це Радам. А якщо ми хочемо ще трохи з вами керувати зверху, то треба у статті 53, де йде мова про керівника секретаріату, у дужках, написати "заступник голови Ради призначається Радою". І на цьому поставити крапку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайле Васильовичу! Ставлю питання на голосування, але давайте спочатку заспокоїмось. Прошу всіх сісти на свої робочі місця. Стаття 51 в редакції комісії, поіменне голосування. Прошу голосувати. "За" - 234. Прийнято.

Перший мікрофон.

РЯБОКОНЬ В.П. Шановний Василю Васильовичу! Дуже щиро вас прошу як головуючого дати вказівку Комісії мандатній і з питань депутатської етики, щоб вона перевірила, хто з депутатів є у цьому залі і хто проголосував поіменно. А завтра доповімо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон.

ДОРОФЄЄВ В.М., ректор Комунарського гірничометалургійного інституту /Комунарський виборчий округ, Луганська область/. Я, конечно, уважаю членов Президиума, но не настолько, чтобы они хамили. Пусть члены Президиума сидят на заседаниях столько же, сколько остальные, депутаты. /Оплески/.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон.

АЛТУНЯН Г.О., голова Харківського міського комітету народного контролю /Київський виборчий округ, Харківська область/. Я дуже поважаю шановного керівника Мандатної комісії, але це вперше за два роки він сам особисто був проти. Згоден, що це не потрібно. Ми маємо сказати врешті-решт, що це не годиться, не треба так робити. Ми ж бачимо, як і коли це робиться.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Прошу припинити дискусію. Я ніяких вказівок не дай, тому вважаю, що треба припинити цю дискусію, недостойну нашого парламенту.

Прошу уваги!

Другий мікрофон.

РОМАНОВ Ю.С., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України у питаннях екології та раціонального природокористування /Жовтневий виборчий округ, Одеська, область/. Василий Васильевич! Хотел бы сказать относительно мотивов голосования, к сожалению, после голосования. Еще раз хочу подчеркнуть, что голосование статьи 51 в предложенной редакции ставит нас в затруднительное положение. Именно поэтому я был вынужден проголосовать против такой редакции статьи.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон.

ЯЦЕНКО В.М., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань Чорнобильської катастрофи /Коростенський виборчий округ, Житомирська область/. Чому голосували проти? Можна ж не тільки два полюси вибирати, а й щось між ними. Була пропозиція депутата Слєднєва, але її ніхто не ставив на голосування.

РУДЕНКО В.М. Хотів би дати депутату Яценку відповідь, що положення статті 51 до районних у місті Рад відношення не має. До цього мають відношення стаття 50 й інші статті законопроекту.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати! Прошу уваги!

Хочу звернутися до вас із такою пропозицією. Якщо під

час обговорення законопроекту виникли суперечки щодо окремих статей, то не голосувати за цей документ у цілому. Миколо Петровичу Білоблоцький, будь ласка.

БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П., голова Комісії Верховної Ради України у питаннях соціальної політики та праці /Жашківський виборчий округ, Черкаська область/. У статті 103 Конституції України нам треба буде зробити зміни, бо виникла необхідність внести поправку до статті 188. В чому її суть? Зокрема, в статті 29 Закону про освіту обов'язковим є навчання в школі до 15 років. У той же час згідно з частиною 1 статті 188 Кодексу законів про працю не допускається прийняття на роботу осіб, молодших 16-ти років.

Виникає питання: якщо особа закінчує в 15 років школу, то тоді з 15-ти до 16-ти років є часовий розрив. І якщо випускники не можуть влаштуватися на роботу, то вони не можуть бути зареєстровані в службі зайнятості по безробіттю.

Тому з урахуванням такого протиріччя, яке існує, пропонується внести зміну до статті 188 Кодексу законів про працю України: в частині 1 цієї статті слово "шістнадцять" замінити словом п'ятнадцять".

ГОЛОВУЮЧИЙ. Миколо Петровичу! Мова йде не про той законопроект. Ще йдеться про цей.

БІЛОБЛОЦЬКИЙ МП. Вибачте.

Шановні депутати! Ми проголосували за статтю 11, якою дали змогу формувати бюджети місцевим Радам усіх рівнів.

Якраз мова йде про пропозицію депутата Шеховцова, за яку ми проголосували.

Тут присутній перший заступник Міністра фінансів, який нам скаже, що цього робити не можна.

Хотів би висловити свою думку з цього приводу. Якщо ми так зробимо, тоді окремі промислові регіони матимуть, як-то кажуть, великі дивіденди, і від того постраждає перш за все село. Бо все залежить від того, який розвиток продуктивних сил на території району. І мені здається, що ми створюємо велике протиріччя.

Далі. Гадаю, що, затверджувати бюджет десь у межах 70 тисяч

- це просто неможливо. Тому вважаю, що треба повернутися до пропозиції, яка була запропонована комісією. А перед тим хотів би, щоб дали слово товаришу Тентюку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

ТЕНТЮК В.П., перший заступник міністра фінансів України. Шановні народні депутати! Дозвольте мені звернутися до вас в одним проханням. Прийняття пропозиції народного депутата Шеховцова до встановлення Верховною Радою нормативів відрахувань до бюджетів сільських, селищних та міських Рад від податку на добавлену вартість, акцизного податку і податку на доходи потребує фінансового обгрунтування або додаткових коштів.

Чому? Якщо встановити однаковий твердий норматив відрахувань до всіх названих мною бюджетів місцевого самоврядування, то в житті буде так, як сказав Микола Петрович: у містах, обласних центрах доходи перевищуватимуть видатки бюджетів, а в сільських, селищних і районних Радах доходів буде

недостатньо. Прикладів таких дуже багато. для того щоб покрити нестачу грошей, треба буде вишукувати додаткові кошти в державному бюджеті. А таких можливостей немає, ви про це добре знаєте.

Депутат Шеховцов вважає, що треба встановити різні розміри відрахувань до кожного місцевого бюджету. Таких бюджетів десять тисяч вісімсот сорок. Для того щоб розглянути кожен бюджет, потрібно три роки.

У зв'язку з цим дуже прошу народних депутатів підтримати пропозицію комісії і встановити, що нормативи відрахувань затверджуватиме Верховна Рада, обласні і районні Ради під час затвердження бюджету на наступний рік. Це перше, що я хотів сказати.

Друге. До Верховної Ради, Кабінету Міністрів звернулися майже всі облвиконкоми /з цим же теж треба рахуватися/ з проханням надати право обласним Радам встановлювати нормативи відрахувань до місцевих бюджетів від прибуткового податку з громадян. Ці пропозиції комісія не врахувала. Проте життя вимагає, щоб таке право обласним Радам було надано. Адже обласні бюджети сьогодні не мають зовсім ніяких коштів. Вони не мають можливості надавати фінансову допомогу або, як ми кажемо, дотацію. Це те, що стосується статті 11.

Тепер щодо статті 19 /сторінка 56/. Там теж викладено пропозицію депутата Шеховцова: Ради місцевого самоврядування можуть встановлювати місцеві податки. Вважаю, це можна підтримати і, враховуючи виступ депутата Тарасенка, дописати: "в межах граничного рівня ставок податків, які встановлюються Верховною Радою". Це передбачено Законом про систему оподаткування.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Перший мікрофон.

ШЕХОВЦОВ О.Д., член Комісії Верховної Ради України у питаннях законодавства і законності / Новокраматорський виборчий округ, Донецька область/. Грустно слушать аргументы противников моей поправки. Просил бы не приписывать мне то, чего, я не говорил, в частности, о том, чтобы Верховный Совет рассчитывал местные бюджеты, которых то ли 70 тысяч, то ли 170. Никто не собирается грабить село и менее развитые промышленно регионы. Речь идет о том, что Верховный Совет, принимая закон, устанавливает гарантированный процент для всех. При этом, устанавливая проценты для областных и республиканского бюджетов, от этих же нормативов аккумулирует средства, которые позволят областным Советам и Верховному Совету дотировать как раз эти бедные районы. По крайней мере, все Советы будут иметь гарантированный процент. Вот в чем суть поправки. То есть норматив устанавливается один раз, но в таких размерах, чтобы не оставить без бюджета районы, в которых слабо развита промышленность.

Еще один маленький аспект. Почему-то считается, что если мы оставим редакцию комиссии, то Верховный Совет примет грамотные и умные решения - не обидит село, не обидит районы, промышленно неразвитые. Но когда этот же Верховный Совет будет принимать решение по моей формулировке, то он непременно поступит эгоистически. Все заберет у сельских районов и

обидит тех, у кого средств не хватает. Никакой логики в этом нет. Решение будут принимать одни и те же депутаты на основании одних и тех же выкладок министерства финансов о средней норме бюджетной обеспеченности, которую, кстати, Министерство уже год не может разработать, о наличии ресурсов - производительных и трудовых. Одни и те же люди будут принимать. Все взвесив, они примут грамотное решение, я не сомневаюсь.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати! Чи є потреба відкривати дискусію? Просив би вашого дозволу ще раз поставити пункт 2 на голосування. Щоб нас потім не звинуватили, що ми не проголосували повторно.

Будемо ставити на голосування?

Третій мікрофон.

РЯБЧЕНКО М.А. Уважаемые народные депутаты! Мы уже проголосовали, поэтому давайте научимся уважать свои решения. Это первое.

Я вижу, что люди, управляющие финансами, просто-напросто боятся отпустить уздечку, которая предоставляет возможность сегодня кому-то выделить средства, а кому-то - нет.

Дифференцированный подход к вопросу о ставках по регионам позволит каждому Совету гарантированно иметь на всех уровнях тот фонд, который ляжет в основу составления бюджета региона. Считаю, что нам просто нельзя возвращаться назад. Наконец-то ми даем самостоятельность регионам, наконец сможем создать тот аккумулятор, о котором говорил народный депутат Шеховцов. Это можно предусмотреть при условии дифференцированного подхода к ставкам нормативов по этому вопросу. И убедительно вас прошу- нельзя переголосовывать то, что мы уже приняли.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Отже, думка всіх депутатів - не повертатися до цього питання і не ставити його на переголосування. Інших думок немає? Будемо вважати, що рішення прийнято. Другий мікрофон.

ЯЦЕНКО В.М. Ми можемо по вернутися до тих статей, які Не голосували взагалі. Хотів би звернути вашу увагу на сторінку 136. Там у нас лише ліва колонка. Були пропозиції вилучити статті 33 і 34. Втім, прошу вибачення, ми це проголосували.

Але я пропонував у виступі (якщо доповідач пам'ятає) не позбавляти Ради права представляти до нагородження державними нагородами. Чому ми їх позбавили?

І друге. Ми позбавили Ради інших повноважень, обмежили їх тільки цим законом. А стаття 34 дає можливість Радам дещо глибше і вільніше працювати.

Зважте, що ми не можемо створити такий закон, який би у всіх випадках регламентував як діяти і чому. Тому вважаю за потрібне, щоб ми статті 33 і 34 залишили в доповненому законі. Повірте, вони його поліпшать.

РУДЕНКО В.М. Я все-таки маю дати відповідь депутату Яценку. Отже, щодо повноважень у справі нагородження державними нагородами. Зараз розробляється положення про державні нагороди, і ніхто не відбирав права ні у Рад, ні у будьякого трудового колективу представляти людей до нагородження.

ЯЦЕНКО В.М. А що ви записали, прочитайте, будь ласка.

РУДЕНКО В.М. Повноваження для області. В області в спеціальний нагородний відділ, який цим займатиметься, збиратиме пропозиції.

ЯЦЕНКО В.М. А чому треба позбавляти цього Ради?

РУДЕНКО В.М. Бо ми передали повноваження нагородження Президентові України, шановний депутате Яценко. Як, до речі, й помилування. І Президент через місцеву державну адміністрацію буде здійснювати цей процес. А представляти до нагородження мав право будь-який трудовий колектив. Але якщо депутат наполягав, давайте проголосуємо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Василю Миколайовичу! Ви дуже чітко сказали, що зараз ці повноваження передані органам президентської влади. Бачу, що депутат Яценко не погоджується. Якщо ви так наполягаєте, то можемо поставити на голосування. Але вважаю, що це недоцільно робити.

Другий мікрофон.

ЯЦЕНКО В.М. Насамперед, у статті 33 Йдеться про подання для нагород, а не про нагородження. Чому ми позбавляємо Ради цієї ініціативи?

А щодо статті 34 ви ж не відповіли мені, чому Ради позбавляються права дещо виходити за межі і діяти в рамках інших законів України.

РУДЕНКО В.М. Якщо ми приймаємо якийсь інший закон і в ньому зазначаємо, що це є компетенцією сільської, селищної, районної, обласної Ради, то воно не суперечить даному закону. Ми ж не стверджуємо, що прийняті сьогодні зміни і доповнення встановлені назавжди і не поповнюються.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон.

ЗАЄЦЬ І.О., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань економічної реформи і управління народним господарством /Святошинський виборчий округ, м. Київ/. Хочу пояснити, чому не можна давати цієї функції Радам. Та тому, що все суспільство розбите на трудові колективи і громадські організації. То для чого Рада братиме у трудового колективу кандидатури і потім подаватиме

для нагородження? Це буде дублювання. Тим більше, що, як вказано, ці питання віднесені до компетенції виконавчої влади. Немає ніякої потреби втягувати законодавчі або нормотворчі органи в таку роботу.

ГОДОВУЮЧИЙ. Іване Олександровичу, спасибі за підтвердження позиції. Другий мікрофон.

ВЛОХ О.Г., завідуючий кафедрою Львівського державного університету імені І.Франка /Ленінський виборчий округ, Львівська область/. Шановний Василю Васильовичу, шановні депутати! У зв'язку з тим, що цей документ надзвичайно об'ємний, багатогранний і дуже непросто обговорюється сьогодні, я б запропонував: повернутися до тих статей, які ми ще не голосували, прийняти їх у другому читанні, а вже потім дати на остаточне віддрукування. Треба скоротити все зайве, що тут виявиться вже після того, як ми проголосували ці статті, уважно вивчити проект і розглянути його ще й у третьому читанні.

Цей закон визначає спосіб життя людей на місцях безпосередньо. Він визначає структуру влади на місцях і її функції. Багато деяких речей тут приймалося певною мірою спонтанно. Думаю, що мій виступ достатньо обгрунтований, щоб поставити це на голосування.

І якщо говорити далі, то вже зовсім маленька дрібничка, про яку навіть незручно говорити, але ми часто допускаємо граматичні помилки, я вже колись про це говорив. Є

слова "житло" і "жилье". При перекладі на українську мову ми дуже часто вживаємо слова "жиле приміщення" в той час, як треба "житлове приміщення". Де стосується сторінки 139. Це дрібниця, але треба на це також звертати увагу.

Прошу поставити мою першу пропозицію на голосування.

РУДЕНКО В.М. Шановний депутате Влох? Ви зробили зауваження щодо граматики, стилістики і так далі. Практично кожен закон після прийняття доопрацьовується також і в юридичному плані. Відносно непроголосування деяких статей, то всі вони, наскільки відомо, були проголосовані. Тим, паче, під час другого читання ми давали тексти і діючого закону, і того, що було в першому читанні, і поправки. Тут, думаю, депутати погодяться.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон.

Л0БАЧ В.І., голова Лисичанської міської Ради народних депутатів, голова виконавчого комітету /Лисичанський виборчий округ, Луганська область/. Уважаемый Василий Васильевич! Понимаю, что здесь некоторые депутаты пришли только на вечернее заседание и начинает нам рассказывать о том, что нами уже обсуждалось. Давайте ставить вопрос на голосование.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

МАЦЯЛКО М.В., генеральний директор науково-виробничого об'єднання "Укргаз" /Кременецький виборчий округ, Тернопільська область/. Хотів би висловити велику вдячність депутату Руденку за те, що він так багато попрацював сьогодні і до цього. Але, Василю Васильовичу, я підтримую пропозицію депутата Влоха. Закон дуже важливий, то є життя. І так просто сьогодні приймати його, щоб іще раз не подивитися, не зважити, не порадитися, не можна. Просив би не приймати його сьогодні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон.

ЯЦУБА В.Г., заступник директора металургійного заводу імені Комінтерну /Амур-Нижньодніпровський виборчий округ, Дніпропетровська область/. Уважаемые депутаты! Хотел бы всех призвать взять пример с председательствующего Василия Васильевича по части выдержки и умения в такой сложной ситуации вести заседание. Давайте все-таки мы его поддержим. Он /не в пример другим/ очень демократично ведет заседание Верховного Совета. /Оплески/.

Кроме того, товарищи, комиссии очень долго рассматривали этот вопрос, всех желающих приглашали на заседания. Мы сегодня практически целый день посвятили этому проекту. Понимаю, есть ряд депутатов, которые хотели бы оттянуть принятие закона в целом. Но я все-таки прошу: Василий Васильевич, поставьте этот вопрос на поименное голосование /закон в целом/.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ясно. Дякую за добре слово, але просив би вас усіх не протиставляти головуючих, бо ми всі робимо одну справу. Дуже вас усіх прошу допомагати нам у цій роботі.

Ставлю на голосування почергово. Два депутати наполягають на тому, щоб сьогодні не приймати закон у цілому, а попрацювати , перенести прийняття закону на трете читання. Я бачу настрій. Давайте проголосуємо цю пропозицію. Прошу визначитись щодо пропозиції депутатів Влоха і Мацялка. Прошу проголосувати.

"За" - 62. .

Думаю, що результат голосування сам за себе говорить.

Зараз ставиться на голосування пропозиція про поіменне голосування. Прошу проголосувати.

"За" - 234. Прийнято.

Поіменне голосування. Ставиться на голосування проект Закону про внесення змін до Закону про місцеві Ради народних депутатів та місцеве самоврядування.

"За" - 299. Закон прийнято.

А тепер, шановні народні депутати, Василь Миколайович запропонує коротку постанову.

РУДЕНКО В.М. "Верховна Рада України постановляє: І. Встановити, що положення пунктів 2 і 4 статті 19 є чинними до проведення виборів голів сільських, селищних, і міських Рад народних депутатів прямим голосуванням усім населенням відповідної території.

2. Статті Закону привести у відповідність із внесеними поправками.

3. До прийняття Закону про столицю України цей Закон визначає засади місцевого самоврядування в місті Києві".

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мова йде про Київ.

РУДЕНКО В.М. Якщо потрібно, я ще раз прочитаю.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Василю Миколайовичу! Прошу вас - хай люди трошки заспокояться, а ви ще раз прочитайте. Де невеличка постанова, тому її варто ще раз послухати.

РУДЕНКО В.М. "Верховна Рада України постановляв.

1. Встановити, що положення пунктів 2 і 4 статті 19 є чинними до проведення виборів голів сільських, селищних і міських Рад народних депутатів прямим голосуванням усім населенням відповідної території.

2. Статті Закону привести у відповідність із внесеними поправками.

3. До прийняття Закону про столицю України цей Закон визначав засади місцевого самоврядування в місті Києві".

ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон.

СВАТКОВ Л.Б., член Комісії Верховної Ради України з питань відродження та соціального розвитку села /Миргородський виборчий округ, Полтавська область/. Ми говорили, що не тільки пункти 2 і 4 статті 19, а й розділ п'ятий свідчать про те, що засідання виконавчого комітету - правомочний колегіальний орган. Де ж потрібно дописати. Тому пропоную доповнити пункт 1.

РУДЕНКО В.М. Можна погодитись.

ГОДОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

ЗАЄЦЬ І.О. Думаю, що якщо ми вносимо в проект постанови пункт про вибори, то треба термін встановити, коли ці вибори будуть.

Не розумію логіки от у чому.

Припустимо, є в Києві Рада, там працюють звільнені депутати. Цей закон буде поширюватися на Київську Раду... Що далі робити?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Що ви пропонуєте?

ЗАЄЦЬ І.О. Пропоную залишити те, що в.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон.

ВОРОБЙОВ О.М., член Комісії Верховної Ради України у питаннях законодавства і законності /Ковпаківський виборчий округ, Сумська область/. Хотел бы акцентировать ваше внимание на следующем. .Если, действительно, принять проект этого закона а проект постановления в такой редакции, то тогда в Киеве мы должны четко сказать населению, что в городе - президентская форма правления.

Потому что есть Представитель на городском уровне и есть представители на районных уровнях. А вот в Киеве нет никакого самоуправления. И мы людям должны объяснить, что за бани, движение транспорта и все остальное отвечает Президент, если это его устраивает.

Второй момент. Я не против, чтобы принимать проект этого постановления. Но меня очень волнует тот раздел Конституции, который непосредственно связан с этим законопроектом. Этот законопроект сегодня противоречит действующей Конституции. Новый раздел мы еще не приняли, потому что он тоже содержит ряд концептуальных противоречий.

Поэтому считаю, что проект постановления о введении в действие закона нужно принимать после того, как будут приняты изменения к Конституции.

Мы и так все делаем задом наперед. Давайте перейдем к рассмотрению поправок к Конституции.

РУДЕНКО В.М. У даній пропозиції Олександра Миколайовича Воробйова логіки немає. Адже якщо закон прийнято, то вноситься т проект постанови. Це вже наша справа - яку прийняти. І я не

згоден з тим, що в Києві ми з введенням Представника Президента ліквідуємо місцеве самоврядування. Самоврядування набагато ширше поняття, і набагато ширші його функції.

Так що не треба плутати одне з іншим. Президентська форма правління в Києві є. Це тимчасова форма. Але ми готуватимемо проект Закону про статус міста Києва як столиці України і там визначимо засади, на яких діятимемо.

Далі. Розробляється положення про місцеву державну адміністрацію, в тому числі і в місті Києві, і в його районах. Отже, Олександре Миколайовичу, ніхто не ліквідовує в Києві самоврядування.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати! У нас присутній і бере участь У роботі сесії голова Київської міської Ради Василь Павлович Назаренко.

Будь ласка, перший мікрофон.

НАЗАРЕНКО В.П., голова Київської міської Ради народних депутатів, дякую, шановний головуючий!

Шановні депутати! Якщо ви пам'ятаєте, була постанова про введення в дію Закону про Представника Президента України і там у четвертому пункті було записано таке: "що стосується Києва" і так далі. Тобто все майно і комунальна власність надходить у розпорядження Представника Президента в Києві. Дійсно, якщо буде введено в дію цей закон, то до часу прийняття Закону про статус міста Києва як столиці України фактично ніякої виконавчої влади у місцевих Рад у Києві не буде, буде пряме президентське правління. І вся комунальна

власність, і все майно переходять у розпорядження Представника Президента у Києві і в районах. Та я хотів би попросити, якщо це можна, хоча б поширити на час до прийняття Закону - про статус міста Києва як столиці України права і можливості міста базового рівня. Тоді хоч щось у нас залишиться. А так нічого не буде.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

ГНАТКЕВИЧ Ю.В., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань народної освіти і науки /Індустріальний виборчий округ, м. Київ/. Шановні Василю Васильовичу, Василю Миколайовичу! Шановні депутати! Ви бачите, що ми трошки заплуталися з проблемою міста Києва. Протягом обговорення всього тексту законопроекту ми не менше 10 разів зустрічаємо написане у дужках "крім міст Києва та Севастополя". Але якщо врахувати, що місто Севастополь є маленьке місто, яке потрапило в розряд міст республіканського підпорядкування ще в старі часи, і якщо врахувати, що тепер воно є під впливом скоріше Верховної Ради Криму, ніж Верховної Ради України, то залишилося "крім міста Києва". Але ж ми сьогодні прийняли постанову щодо Закону про статус міста Києва. І тому, тривога голови Київради і деяких депутатів з міста Києва є досить обгрунтованою, можливо, ми повернемося до тієї пропозиції, Василю Миколайовичу і, яку вам вніс депутат Сергій Головатий, уточнивши її. Ви її виклали трошки не в тій інтерпретації.

Гадаю, позиції тут різні. Хетів би, щоб ми просто визначились і ще раз проголосували.

РУДЕНКО В.М. Щоб не було сумнівів, я ще раз зачитаю пропозицію депутата.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Василю Миколайовичу! Шановні депутати! Думаю, буде правильно, якщо ми приймемо усне рішення. Нехай народні депутати України від міста Києва, доповідач разом з представниками Київради відпрацюють документ, а ми завтра розпочнемо засідання з прийняття цієї постанови. Немає заперечень?

Прошу голосувати.

"За" - 210. Процедурне питання, отже, приймається.

Василю Миколайовичу! Комісія з усіма зацікавленими депутатами, включаючи керівництво Київради, готує проект, врахувавши всі пропозиції, які сьогодні тут прозвучали.

Дякую вам.

РУДЕНКО В.М. Шановні депутати! Хотів би від імені комісії подякувати за плідну роботу щодо розробки цього акту. Гадаю, ми попрацювали продуктивно. Щиро дякую!

ГОЛОВУЮЧИЙ. І вам спасибі, Василю Миколайовичу! Переходимо до розгляду в другому читанні проекту Закону України про війська внутрішньої та конвойної охорони.

Слово надається народному депутату України Едуарду Олексійовичу Дідоренку - члену Комісії з питань правопорядку та боротьби із злочинністю.

ДІДОРЕНКО Е.О., член Комісії Верховної Ради України з питань правопорядку та боротьби із злочинністю /Ленінський виборчий округ, Луганська область/. Шановні народні депутати! Шановний Василю Васильовичу! Комісія з питань правопорядку та боротьби із злочинністю пропонує на ваш розгляд у другому читанні Закон про війська внутрішньої та конвойної охорони.

При доопрацюванні проекту було розглянуто понад 40 пропозицій та різних зауважень депутатів. Активну участь у роботі брали народні депутати Бандурка, Іоффе, Руденко, Яворівський, Ляхов, Чумак, Васильєв, Степенко, Слюсаренко, Виноградський. Комісія вдячна за слушні пропозиції, усі вони враховані. деякі використані при формулюванні тих чи інших статей.

Пропозиції розглядалися на засіданні комісії та в Міністерстві внутрішніх справ за участю депутатів, які вносили зауваження.

Виходячи з характеру об'єкта регулювання закону та невеликого за обсягом його змісту, було визнано за доцільне вилучити з проекту преамбулу, перетворивши три її частини на самостійні статті. При цьому частина друга подається як правова основа діяльності військ.

Щодо всіх питань досягнуто згоди, окрім питання про назву закону. Зауваження понад 50 відсотків депутатів, заяви особового складу військових частин, пропозиції комісії та Кабінету Міністрів України щодо назви вносяться на ваш розгляд. Чому ми так вирішили?

Завдання, які виконуватимуть війська, у переважній більшості залишаються, не змінюється організаційна структурі і принципи комплектування. Чому ж потрібно міняти назву?

Якби пропонувалось щось прогресивніше чи привабливіше, можна було б погодитися, а так ми повертаємо цю військову структуру в часи, які не хочеться згадувати. Адже всім відома конвойна охорона ГУЛАГу, участь конвойної охорони в депортації народів. Після засудження культу відхрестилися від цього слова "конвойні" і війська були названі внутрішніми. Це перше.

Друге. Ми можемо поставити в скрутне становище відповідай командирів при комплектуванні підрозділів. 90 відсотків військовослужбовців - це молодь. Адже не всякий громадянин виявить бажання проходити службу у військах внутрішньої та конвойної охорони.

Трете. У складі військ є частини, які виконують завдання по охороні підприємств оборонної промисловості, беруть участь у ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, проводять розшук осіб, які втекли з-під варти, виконують завдання по охороні атомних станцій і жодного відношення до конвойної охорони не мають. Навіщо їх "притягувати" до цієї назви.

Четверте. Внутрішня і конвойна охорона - це функція військових підрозділів, її не треба вносити до назви закону.

П'яте. Назва вже зафіксована раніше прийнятою Верховною Радою Декларацією про державний суверенітет України. Створення Національної гвардії на базі внутрішніх військ також не дав підстави до зміни назви. І розпорядження Голови Верховної Ради України від 29 листопада про зміну назви внутрішніх військ є не зовсім законним. У практиці МВС були приклади, коли формувались на базі тих чи інших підрозділів нові, але при цьому основні служби не втрачали свого призначення.

Наприклад, на основі карного розшуку формувалися служби боротьби з розкраданням тодішньої соціалістичної власності, але назва карного розшуку не змінювалася. Тому, шановні народні депутати, прошу уважно зосередитись і підтримати пропозиції комісії, Кабінету Міністрів та народних депутатів про зміну назви закону. Щодо іншого ніяких пропозицій та зауважень немає.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто бажає висловитися з цього приводу? У мене принципове зауваження, але хотів би, щоб спочатку висловились депутати.

Другий мікрофон, будь ласка.

ХМАРА С.І., член Комісії Верховної Ради України з питань державного суверенітету, міжреспубліканських і міжнаціональних відносин /Індустріальний виборчий округ, Львівська область/. Шановний Василю Васильовичу, шановний доповідачу! Вважаю, що законопроект потрібно взагалі відхилити. Бо це спроба зберегти внутрішні війська. Ми створили на базі внутрішніх військ Національну гвардію. І якщо може йти мова, те лише про конвойну службу, яка була б підпорядкована Міністерству внутрішніх справ, а не більше.

Тут же йдеться про якісь військові частини, головнокомандуючих і так далі. Це спроба зберегти і старі "годівниці", і величезний адміністративний апарат, і матеріальну базу, яка не тільки дорого коштуватиме бюджетові України, а ще й гальмуватиме створення матеріальної бази Національної гвардії. Тому прошу дуже уважно поставитись до цього важливого питання. Взагалі пропоную, Василю Васильовичу, "зняти це питання з обговорення.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон.

ДЕПУТАТ /не представився /. Уважаемые народные депутаты! Все государства мира, в том числе и нашего Содружества, имеют внутренние войска со специфическими функциями. Такие войска должны быть и в нашей республике. Вопрос в другом. Здесь докладчик уже говорил и том, что не надо функцию "привязывать" к названию. И я его позицию полностью разделяю. Функций у этих войск очень и очень много.

Действительно, как сказал депутат Хмара, на базе внутренних войск у нас создана Национальная гвардия. Но это особые войска, с особыми, специфичными условиями воинской службы и особыми функциями. Они не будут выполнять те задачи, которые у нас выполняют внутренние войска.

Поэтому поддерживаю предложение, высказанное докладчиком: изменить название и назвать документ Законом о внутренних войсках. Уверяю, что необходимость в этих войсках очень и очень большая. Прошу поддержать это предложение, оно не лично мое, а нашей Комиссии по правопорядку и борьбе о преступностью.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто ще бажає висловитись? Прошу, другий мікрофон.

АЛТУНЯН Г.О. Я все ж дуже просив би доповідача хоч коротенько роз'яснити, яка різниця /крім конвойних функцій, це ясно/ між функціями цих внутрішніх військ і Національної гвардії. Я також не вважаю, що Національна гвардія - це, кажучи поросійськи, "потешные войска", лише для парадів і прийомів президентів.

Якщо є між ними різниця, то, може, давайте чітко її з'ясуємо.

ДІДОРЕНКО Е.О. Дякую за запитання. Я вже викладав суть цієї різниці. У складі військ є частини, які виконують. завдання по охороні підприємств оборонної промисловості, атомних станцій, проводять розшук осіб, які втекли з-під варти, ліквідовують наслідки надзвичайних ситуацій, супроводжують спецвантажі. І ніякого відношення до конвойної охорони вони не мають. Не виконують також і функцій по припиненню масових безпорядків, завдання ці тепер лягли на Національну гвардію. Тобто у них залишається цілий ряд інших функцій, які не стосуються конвойної охорони. Крім того, що вони також беруть участь в охороні тих чи інших підприємств та ЛТП.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон, будь ласка.

АЛТУНЯН Г.О. Розумію, що, може, не зовсім зручно зараз розгортати велику полеміку, але хочу дещо заперечити зі свого боку. Дійсно, коли це була імперія, великий Союз, велика держава, такі значні переміщення мали місце, тим більше, що й атомну зброю перевозили. Була потреба в таких військах. Тепер усі оборонні підприємства, про які ви говорите, охороняють не внутрішні війська, а зовсім інші, навіть цивільні люди. Військові також е, але коли кажуть "війська", то це повітряні війська, військово-морський флот, внутрішні війська. Ми ж усе-таки самостійна держава. Навіщо нам перебирати на себе все, що було в тій імперії?

ДІДОРЕНКО Е.О. Генріху Ованесовичу! Це ми внесли згідно з Декларацією від 16 липня. Це також пропозиції народних депутатів, комісії, Кабінету Міністрів. Тому вноситься на ваш розгляд.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, ще є запитання? Третій мікрофон.

ВИНОГРАДСЬКИЙ М.П., начальник відділу внутрішніх справ Ленінської районної Ради народних депутатів, м. Миколаїв /Ленінський виборчий округ, Миколаївська область/. Уважаемые народные депутаты! Разница вот в чем. Объектом конвоя является человек, объектом охраны внутренних войск - вооружение, здания и тому подобное. Поэтому если мы будем определять только обеспечение конвоя, только узкую функцию, тогда этот вариант подходит. А если мы ставим задачу огромного масштаба? В данной ситуации так и есть. Вы все знаете о событиях, которые произошли в Молдавии. На сегодняшний день остались в стороне внутренние войска, Национальная гвардия, армия. Поснимали с городов милицию, которая и стала обеспечивать охрану 50- километровой зоны. Вместе с тем мы открыли города, села, пошла в рост преступность. В данной ситуации это также тесно завязано с вопросом, что мы будем обеспечивать. Если мы обеспечиваем целевые задачи - тогда внутренние войска. Если мы обеспечиваем маленькую задачу - тогда сугубо по конвоям. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон.

МАКАР І.І., секретар Комісії Верховної Ради України у питаннях законодавства і законності /Старосамбірський виборчий округ, Львівська область/. Шановні депутати! Якщо Верховна Рада визначав структуру /і то не зовсім, тільки частину структури/ Кабінету Міністрів, то не зрозуміло, який сенс визначати структуру окремого підрозділу Міністерства внутрішніх справ.

Вважаю, що це може бути зроблено постановою Кабінету Міністрів - організувати такий підрозділ у Міністерстві внутрішніх справ, хай вони собі керують на здоров'я. Підтримую думку, що розгляд цього проекту закону треба відкласти, доручити Кабінету Міністрів розібратися з цією справою, відповідно оструктурити Міністерство внутрішніх справ. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

ХМАРА С.І. Шановні депутати! Зрозуміло, що тут може виникнути запитання: а як бути з особливо важливими об'єктами, скажімо, такими, як атомні станції? Звичайно, ці підрозділи несуть настільки важливу функцію, що їх треба було б окремою постановою передати в підпорядкування СБУ. Все-таки ця структура більш дисциплінована. Думаю, що атомні об'єкти заслуговують на те, щоб вони охоронялися найбільш кваліфіковано. Таким чином зніметься вся проблематика.

Слід розробити принципово інший законодавчий акт - про конвойні підрозділи, які .підпорядковувалися б Міністерству внутрішніх справ. Це має бути не окрема структура в системі Кабінету Міністрів, а як війська - з окремим командуванням військовими частинами і так далі.

Прошу зняти з обговорення сьогодні цей законопроект.

ДІДОРЕНКО Е.О. Степане Ільковичу! Дякую за пропозицію, але чому від вас таких пропозицій ні під час першого, ні під час другого читання не надходила?

Є Закон про внутрішні війська. Його ще ніхто не скасовував. І це розпорядження Голови Верховної Ради України від 29 листопада ще не відміняє внутрішні війська. Ми їх десь стараємося пристосувати до нової структури. Так ось і потрапило на обговорення це питання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон, будь ласка.

ХМАРА С.І. Саме це я мав на увазі. Оскільки вона існують, нарешті треба розділити функції, виділити окремі підрозділи конвойні і відповідно підпорядкувати Міністерству внутрішніх справ. А певним об'єктам виділити охорону, окремі загони. Це можна зробити окремою постановою чи Кабінету Міністрів, чи Верховної Ради і підпорядкувати СБУ.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Першим мікрофон.

БЯЛОБЛОЦЬКИЙ М.П. Шановні народні депутати, Василю Васильовичу! Незрозуміле, чому ми ведемо дискусію. Кожен має право висловити свою думку. Якщо комісія внесла цей законопроект на обговорення, то давайте його розглядати. Якщо є інша пропозиція, давайте її проголосуємо. Хотів би нагадати про те, що законопроект, дійсно, розглянуто в першому читанні. Комісія його внесла. Це ж не співдоповідач взяв сам та й вийшов на трибуну. Якщо виникло таке протиріччя, то давайте тоді підемо іншим шляхом.

Пропоную: нехай комісії /одна й друга/, які вносили цей законопроект, ще раз розглянуть його сьогодні, а завтра вранці повернемося до нього.

Яка може бути дискусія? Законопроект пройшов у першому читанні. А ми зараз поясняємо, що до чого.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Миколо Петровичу, повністю підтримую вас. Незрозуміло й мені, чому і комісія, і Міністерство внутрішніх справ внесли пропозицію, яка під час першого читання не обговорювалася.

Зараз нас поставили в таке становище, щоб концептуально обговорити і змінити не просто назву закону, а змінити функціональні обов'язки підрозділів, які зараз делеговані з колишніх внутрішніх військ Міністерству внутрішніх справ України.

Хочу нагадати народним депутатам, що на засіданні Президії Верховної Ради у вересні минулого року, коли підпорядковувалися внутрішні війська МВС колишнього СРСР Україні, тоді принципово було розглянуто питання і прийнято рішення, що слід чітко розмежувати функції Національної гвардії України і військ Міністерства внутрішніх справ. Мова йшла про підрозділи, які охороняють виправно-трудові установи і деякі інші об'єкти. Тому і назва була відповідно до функцій - про війська внутрішньої та конвойної охорони. І аргументи, які зараз шановний Едуард Олексійович навів від імені комісії, мені як людині, що не один рік працювала в системі Міністерства внутрішніх справ і з перших днів брала участь у розмежуванні цих функцій колишніх внутрішніх військ колишнього СРСР, незрозумілі. І тому просив би народних депутатів підтримати пропозицію, щоб не змінювати назву законопроекту і функції, які делеговані цим підрозділам.

Прошу проголосувати ту назву, яку було визначено під час першого читання - Закон України про війська внутрішньої та конвойної охорони.

ДІДОРЕНКО Е.О. Василю Васильовичу! Ніхто не змінює назву. Є пропозиція Кабінету Міністрів.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу проголосувати таку назву - Закон України про війська внутрішньої та конвойної охорони.

"За" - 233. Приймається.

Ставиться на голосування пропозиція Комісії з питань правопорядку та боротьби із злочинністю, наполягав на зміні назви: "Внутрішні війська МВС України". Прошу проголосувати.

"За" - 109. Не приймається.

Стаття 1.

ДІДОРЕНКО Е.О. Василю Васильовичу! Щодо всіх статей з народними депутатами досягнута згода. Всі пропозиції, які надходили, враховані.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування статтю 1. "За" - 237. Приймається. Стаття 2.

ДІДОРЕНКО Е.О. Всі пропозиції і зауваження депутатів щодо статей 2-9 враховані.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Стаття 10.

ДІДОРЕНКО Е.О. Пункт 2 статті 10 переноситься у статтю 13 з доповненнями народного депутата Ляхова.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зауваження до статей 11 і 12?

ДІДОРЕНКО Е.О. Враховані.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Стаття 13.

ДІДОРЕНКО Е.О. Зауваження і пропозиції народного депутата Ляхова враховані.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Стаття 14.

ДІДОРЕНКО Б.О. Зауваження враховані.

ГОЛОВУЮИЙ. Ставлю на голосування названі статті в редакції комісії.

"За" - 244. Дані статті прийняті.

Голосується в цілому проект Закону України про війська внутрішньої та конвойної охорони.

"За" - 256. Закон прийнятий. Проект Постанови Верховної Ради України "Про введення в дію Закону України про війська внутрішньої та конвойної охорони". У вас є на руках проект? Чи є потреба його зачитувати? Немає.

Зауваження є? Прошу.

ДІДОРЕНКО Е.О. Є пропозиція у пункті 2 слова "до 1 квітня" змінити на "до 1 травня". Адже вже через тиждень квітень.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає заперечень?

Ставлю на голосування в цілому проект Постанови Верховної Ради України "Про введення в дію Закону України про війська внутрішньої та конвойної охорони".

"За" - 253. Постанову прийнято. Спасибі вам.

ДІДОРЕНКО Е.О. Шановні народні депутати! Комісія вдячна вам за участь в обговоренні. Творчої вам наснаги та успіхів!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати! У вас є внесений Президією Верховної Ради України проект Постанови Верховної Ради України про відновлення місту Комунарську Луганської області колишнього найменування - Алчевськ.

"Верховна Рада України постановляє: відновити місту Комунарську Луганської області колишнє найменування - Алчевськ".

Чи є зауваження до цього проекту? Ставлю на голосування проект постанови з цього питання.

"За" - 222. Не прийнято.

Шановні депутати! Прошу вашого дозволу на переголосування.

Отже, ставиться на повторне голосування проект Постанови Верховної Ради про повернення місту Комунарську Луганської області колишнього найменування - Алчевськ.

"За" - 230. Постанову прийнято.

Президія Верховної Ради України вносить на ваш розгляд проект Постанови про перейменування Червоноармійського району міста Львова на Личаківський. Чи є зауваження до цього проекту? Немає.

Прошу голосувати.

"За" - 202.

Шановні депутати! Просив би всіх заспокоїтись. У такій обстановці приймати постанови дуже важко.

Ще раз ставлю на голосування проект Постанови про перейменування Червоноармійського району міста Львова на Личаківський.

"За" - 199. Не прийнято.

Мабуть, всі стомилися. Може, зробити перерву до завтра? Прошу уваги.

Перший мікрофон.

ШУЛЬГА М.О., член Комісії Верховної Ради-України з питань державного суверенітету, міжреспубліканських і міжнаціональних відносин /Лутугинський виборчий округ, Луганська область/. Шановний Василю Васильовичу! Шановні депутати!

Всі ми поважаємо один одного і вважаємо себе досить підготовленими людьми. Але в речі спеціальні, в тому числі й історичні. І коли готується документ про перейменування, то його треба готувати на належному рівні.

Гадаю, слід було б додати історичну довідку, і все відразу б стало на свої місця. Впевнений, що 75 процентів людей, які тут сидять, не знають, хто такий Алчевський. Не можна так робити. Через те люди не мають можливості визначитись.

На жаль, останнім часом це вже система у нас. На сьогодні ми маємо...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хочу спростувати заяву депутата, оскільки на зворотному боці проекту постанови є довідка, треба просто уважно читати. Зважаю, що Президія Верховної Ради все зробила правильно: з проектом постанови дано довідковий матеріал.

Другий мікрофон.

ВЛОХ О.Г. Шановні народні депутати! Вельмишановний Василю Васильовичу! Сьогодні двічі ставився на голосування проект постанови про те, щоб району міста Львова повернути історичну назву, яка існувала протягом віків - Личаківський. У Львові є славнозвісний на всю Європу Личаківський цвинтар, де поховані кращі сини українського народу.

Обидва рази проект постанови не набрав потрібної кількості голосів. Це ознака того, що люди не до кінця усвідомили предмет голосування. Довідка дійсно надрукована на звороті, але, можливо, не всі звернули на це увагу. Це перше. Друге. Багато хто з депутатів просто вийняв картку. Пропоную повернутися до цього питання завтра.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пропозиція приймається. Третій мікрофон.

ПОТЕБЕНЬКО М.О. Василю Васильовичу! Двічі вже проголосували. Депутатів у залі мало, давайте перенесемо . питання на завтра.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми так і вирішили.

ПОТЕБЕНЬКО М.О. Сьогодні, враховуючи, що двох третин немає в залі, розглядати "Різне", щоб завтра на цих питаннях не зупинятись.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон.

РЯБОКОНЬ В.П. Василю Васильовичу! Можливо, я порушив питання відвідування сесії народними депутатами не в той момент, коли потрібно, ми саме приймали закон, визнаю свою помилку. Разом з тим я переговорив з народними депутатами Дорофеєвим і Алтуняном, і ми знайшли спільну мову. Народний депутат Дорофеєв сказав, що він абсолютно не мав мене на увазі в своїй репліці, вибачився і каже, що готовий вибачитись від мікрофона. Я йому за це вдячний. Але з іншого боку хочу закликати всіх нас: якщо ми разом не наведемо порядку у відвідуванні нашої сесії, то нічого не матимемо.

Тому ще раз звертаюся до всіх народних депутатів: насамперед прибувайте на сесію, але не тільки прибувайте, а й працюйте, як ті, хто зараз присутній у цьому залі. Гадаю, що у нас буде більше можливості поговорити з цього приводу на закритому засіданні, але хотів би сьогодні звернутися від мікрофона до всіх народних депутатів, які відсутні. Вони несуть відповідальність перед виборцями і перед Радою в цілому.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Підтримую вас, Василю Петровичу, в принциповій постановці питання. Вже не раз і Іван Степанович, і багато інших закликали, щоб усе-таки народні депутати з'являлися на пленарні засідання (за винятком, зрозуміло, поважних причин) і брали активну участь у роботі.

Скажу вам чесно, що інакше дуже важко працювати. І вчора під час обговорення, і особливо сьогодні. Ви самі були свідками. Хочу порадити - увечері подивіться відеорепортаж нашого засідання по телевізору, і ви зрозумієте, як оцінюють люди депутатів, які відсутні або й присутні, та не виявляють такої активності, якої чекають виборці від народних депутатів України. Дуже просив би вас зробити з цього належні висновки. Що стосується роботи Президії Верховної Ради, то знаю ваші претензії й до нас, керівництва, і до членів Президії. Ми також з цього зробимо належні висновки. Це теж стане предметом обговорення на одному з закритих засідань Верховної Ради і Президії.

Перший мікрофон.

ПОРОВСЬКИЙ М.І., член Комісії Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки / Рівненський виборчий округ, Рівненська область/. Шановні колеги-депутати! Шановний головуючий! Хотів би звернути вашу увагу на необхідність прийняття постанови про запровадження громадянства згідно з тим законом, який ми з вами прийняли. Повинен бути вироблений механізм, і гадаю, що до тих пір, поки не буде запроваджено новий паспорт громадянина України, у нас мають бути поставлені в нинішні паспорти відповідні штампи і відмітки про те, що людина є громадянином України. Це вирішить це безліч проблем, які пов'язані з громадянством. І ще хотів би звернути увагу шановного Голови Верховної Ради й депутатів на те, що наша. Комісія з питань культури та духовного відродження під головуванням Леся Танюка, на жаль, поки що бездіяльна у питаннях розв'язання міжконфесійних конфліктів. Йдеться про розв'язання тих конфліктів, які виникають у конфесіях по передачі їм храмів. Просив би ввернути на це увагу, шановний Василю Васильовичу. Лесь Танюк як член Президії повинен би займатися тими питаннями, які на нього покладені згідно з його функціональними обов'язками. Безліч нерозв'язаних конфесійних проблем, а роботи комісії зовсім не відчувається.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

РЕВА В.М., перший віце-президент Української державної корпорації автомобільного транспорту /Феодосійський виборчий округ, Республіка Крим /. Уважаемый Василий Васильевич! Хочу возвратиться к тому неудачному голосованию, которое состоялось по поводу переименования. Вот в каком плане. Естественно, времена меняются, ситуация меняется, переименования, видимо, процесс неизбежный. Хотелось бы, чтобы все депутаты задумались. В прессе была информация о том, что переименование Ленинского района города Киева стоило всего-навсего 400 тысяч рублей. Любое переименование любого города стоит где-то 500 тысяч, а может быть, до миллиона рублей. Следует сегодня, в такой сложнейшей ситуации, в которой оказалось наше народное хозяйство, взвесить, надо ли и насколько необходимо срочно решать эти проблемы. Любое решение, которое принимаем, должно иметь экономическое обоснование.

Просил бы вас это учесть.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ясно. Прошу, третій мікрофон.

ПОТЕБЕНЬКО М.О. Уважаемый председательствующий! У нас порой так быстро проходит решение вопросов, что мы не успеваем внести ясность. Так у нас получилось 5 февраля, когда мы утверждали членов коллегии Прокуратуры республики. Вчера совершенно обоснованно депутат Колинец. поднял вопрос об утверждении товарища на эту должность. Поскольку членам коллегии была внесена соответствующая информация,

они были учтены при утверждении. Не могу с этим смириться, поскольку ко мне постоянно подходят для наведения справок. Даю официальную справку Президиуму Верховного Совета для того, чтобы поручили Мандатной комиссии проверить и внести вопрос об отмене этого решения.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон.

ВИНОГРАДСЬКИЙ М.П. Уважаемые депутаты! Уважаемый Василий Васильевич! Хочу обратить ваше внимание на использование милиции не по назначению. Что имеется ввиду?

В связи с событиями, которые произошли в Молдове, на 50- километровую зону выставлены работники милиции. Вместе с тем это отвлечение работников милиции от основных функциональных обязанностей поставило в сложное положение жителей городов, поселков. Потому что стала возрастать преступность. С другой стороны, нагрузка на работников милиции увеличилась в 2-3 раза по сравнению в той, которая была перед этим. Вместе с тем Внутренние войска, Национальная гвардия, Пограничные войска, а также армия не несут тех функциональных обязанностей, которые на них возложены.

Кроме всего прочего, вы также видите, что хотя обеспечение охраны Верховного Совета возложено на Национальную гвардию, выполняет эту функцию милиция. И жителей Киева ставит в неловкое положение, мягко говоря, и милицию, которая пребывает в постоянных конфликтах, не выполняет функциональные обязанности и прочее.

Василий Васильевич! Я лично подавал обращение работников

милиции Николаевской области, однако оно осталось пока что без реагирования. В связи с этим просьба к вам, а также к лицам президентской команды обратить внимание на этот вопрос и принять соответствующее решение.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Олександрович Заєць має слово.

ЗАЄЦЬ І.О. Хочу звернути вашу увагу, шановні народні депутати, на те, що робиться зараз на підприємствах. Спад виробництва зумовлює безробіття, і багато керівників підприємств на це йдуть. І тут виникає ще одна проблема. У нас все-таки сьогодні забезпечення житлом іде фактично не за одним списком. Багато людей стоять на квартирному обліку. І тоді, коли вони осьось мають одержати квартиру, їх звільняють з роботи, причому не за їх волею.

Питання забезпечення квартирою повисає в повітрі.

Просив би Верховну Раду, щоб вона дала доручення відповідним комісіям і Кабінету Міністрів щодо соціального захисту людей у разі припинення трудових відносин. Це не повинно переноситися на соціальну сферу, зокрема на забезпечення житлом.

І друге, до чого хочу привернути вашу увагу, - голосування щодо перейменування. Ніяк не можу погодитися з депутатом Ревою, що це дуже великі витрати і не треба перейменовувати.

Зараз якраз такий момент. Ми вводимо символіку, у нас є вже малий герб. Усе буде змінюватися. І якщо ми зараз не перейменуємо те, що варто було перейменувати ще позавчора,

тоді дійсно оці 400 тисяч переростуть у чотири мільйони. Завтра зранку просив би вас все-таки подумати про це.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, другий мікрофон.

АЛТУНЯН Г.О. Шановний Василю Васильовичу! До мене звернулися кілька виборців, які зараз опинилися в скрутному становищі.

Свого часу вони одержали чеки на право придбання автомобіля за старими цінами. Держава СРСР запевнила, що вони це отримають, оплачений товар, а зараз їм кажуть, щоб доплатили гроші. Ви ж знаєте, які це суми.

До речі, така ж ситуація не лише з автомобілями, а й а телевізорами, холодильниками тощо.

Люди хвилюються, збирали гроші все життя, а тепер їх обдурили.

Дуже прошу, щоб наш Уряд висловив своє ставлення до цієї проблеми.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон, будь ласка, Михайле Андрійовичу.

ГОЛУБЕЦЬ М.А., директор Інституту екології Карпат АН України /Калуський виборчий округ, Івано-Франківська область/. Шановний Василю Васильовичу! Шановні народні депутати! Хочу відразу подякувати депутату Реві за його турботу про львівський

бюджет, проте прошу, Василю Васильовичу, щоб завтра це питання було поставлено на обговорення.

Не потрібно створювати конфлікти. Якщо обласна Рада прийняла ухвалу, то Верховна Рада мала б таку форму підтримати. І не треба рахувати чужі гроші. Це, безумовно, історичний процес, тим паче, що Личаків не несе жодного. політичного змісту.

А ці слова просив би, щоб дійшли до нашого Президента і Секретаря Адміністрації Президента депутата Хоменка.

Три академіки звернулися до Президента, аби він узяв під захист ліси України. А товариш Хоменко бюрократично написав на цих документах: "Міністерству лісового господарства на розгляд".

Вважаю, що треба було б позбутися цих старих бюрократичних методів і працювати на Україну і на справу, а не на канцелярію.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон.

ПАНЧЕНКО В.Є., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань культури та духовного відродження /Ленінський виборчий округ, Кіровоградська область/. Шановний Василю Васильовичу! Ми досить давно прийняли в першому читанні проект Закону про статус народного депутата України. І вже протягом кількох місяців ми його чомусь не включаємо в порядок денний. І це вже помічають наші виборці,

які кажуть: "Раз ви так тягнете з цим законом, значить ви хитруєте з ним". І я теж так вважаю, що підстави для такого висновку є.

Давайте врахуємо це побажання і найближчим часом приймемо Закон про статус народного депутата.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати! Час завершувати роботу вечірнього засідання. У зв'язку з вашими критичними виступами і зверненнями пропоную прийняти протокольне рішення, як ми це вчора зробили. І вчора ж було направлено в Кабінет міністрів, міністерства і відомства наші протокольні рішення з тим, щоб вони негайно відреагували на вчорашні ваші виступи.

Пропоную сьогодні також прийняти протокольне рішення і доручити постійним комісіям Верховної Ради, Кабінету Міністрів, міністерствам і відомствам розглянути ваші звернення, критичні зауваження й у встановленому порядку по кожному з них доповісти з тим, щоб ви могли дати оцінку, наскільки об'єктивно і конкретно відреагували відповідні посадові особи.

Думаю, що це буде вірно, і тому є така пропозиція. Немає

заперечень? Немає. На цьому засідання оголошую закритим.

Завтра продовжимо роботу о 10 годині. Всього вам доброго. 64