ЗАСІДАННЯ СОРОК ДРУГЕ

Сесійний зал Верховної Ради України. 27 березня 1992 року. 10 година.

Головує Перший заступник Голови Верховної Ради України ДУРДИНЕЦЬ В.В.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати! Прошу підготуватися до реєстрації. Увімкніть, будь ласка, систему реєстрації.

Зареєструвалося 358 народних депутатів. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошується відкритим. Продовжуємо розгляд питань порядку денного.

Учора на вечірньому засіданні ми домовились, що сьогодні розглянемо проект Постанови Верховної Ради України "Про введення в дію Закону України про внесення змін до Закону Української РСР про місцеві Ради народних депутатів Української РСР та місцеве самоврядування".

У вас є проект постанови? Встигли роздати всім депутатам? Добре. Доповідає Василь Миколайович Руденко. Будь ласка.

РУДЕНКО В.М., член Комісії Верховної Рада України з питань діяльності Рад народних депутатів, розвитку місцевого самоврядування /Гощанський виборчий округ, Рівненська область /. Шановні народні депутати! Шановний Василю Васильовичу! Вчора увечері відбулося засідання погоджувальної комісії з участю членів Комісії Верховної Ради України з питань діяльності Рад народних депутатів, розвитку місцевого самоврядування, депутатів Київської міської Ради і народних депутатів України від міста Києва. До проекту постанови була внесені пропозиції окремих народних депутатів, зокрема народного депутата України Сергія Петровича Головатого: "До прийняття Закону про столицю України, цей Закон визначає засади місцевого самоврядування в місті Києві, які передбачені для місцевого самоврядування в частині землі, комунальної власності, бюджету, позабюджетну коштів". Це пункт 3 проекту постанови.

Народний депутат Барабаш пропонував включити до проекту постанови пункту такій редакції: "Доручити постійним комісіям Верховної Ради України з питань діяльності Рад народних депутатів, розвитку місцевого самоврядування та у питаннях законодавства і законності розробити проект Закону України про вибори голів сільських, селищних і міських Рад і подати його на розгляд Верховної Вади до 8 квітня 1992 року".

Пропозиція народного депутата Соболева була така: "Доручити сільським, селищним, районним, районним у містах, міським, обласним Радам народних депутатів скасувати рішення їх виконавчих комітетів про реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, прийняті із порушенням статті 2 Закону України про підприємництво.

У роботі погоджувальної комісії взяв участь, крім депутатів Київської міської Ради, також Представник Президента в місті Києві Іван Миколайович Салій. Після нашої розмови вони просили мене сказати і народним депутатам України, і всім киянам, що Представник Президента України в місті Києві Іван Миколайович Салій, міська державна адміністрація і Київська міська Рада працюють і будуть надалі працювати в тісній співдружності для того, щоб місто Київ розвивалося і було справді столицею України. Між ними ніяких протиріч зараз практично немає. Щодо проекту постанови, який пропонується на розгляд Верховної Ради України. Я, мабуть, його зачитаю.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати! Є потреба зачитувати? Не потрібно? Є у всіх? Є. Прошу, Василю Миколайовичу.

РУДЕНКО В.М. Щодо пункту 1.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є пропозиція прийняти за основу пай проект. Немає заперечень? Ставлю на голосування.

"За" - 322. Проект постанови приймається за основу. Зараз, будь ласка, по суті. Які в зауваження? Перший мікрофон.

ВОЛКОВЕЦЬКИЙ С.В., член Комісії Верховної Ради України мандатної і з питань депутатської етики /Долинський виборчий округ, Івано-Франківська

область/. У мене є така пропозиція. У пункті 3 залишити тільки першу частину, тобто: "До прийняття Закону про столицю України цей Закон визначає засади місцевого самоврядування в місті Києві?

Справа в тому, що я бачу тут два варіанти. Один варіант - Київ житиме за тим законом, який ми вчора прийняли. І другий варіант - за законом, який буде прийнятий стосовно Києва. Третього немає. І тому я думаю, поки немає спеціального закону про столицю України, Київ живе за законом, який ми вчора прийняли.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Василю Миколайовичу! Будь ласка, поясніть, чому саме таке формулювання. Це має принципове значення.

РУДЕНКО В.М. Цей пункт, звичайно, має принципове значення. Він прийнятий повністю в редакції, яку запропонував народний депутат України Сергій Петрович Головатий. Він мотивує свою пропозицію тим, що до прийняття Закону про столицю України закон, який ми вчора прийняли, із змінами і доповненнями діятиме тільки у частині землі, комунальної власності, бюджетних та позабюджетних коштів. Це, звичайно, був би хороший варіант, якби ми Закон про столицю України прийняли буквально через два-три тижні. Але все-таки ми повинні забезпечити життєдіяльність місцевого самоврядування відповідно до закону. А про місцеве самоврядування в Україні в один закон - той, що ми прийняли вчора. Отже, пропозиція депутата Волковецького має право на життя.

До речі, вчора у першому варіанті ми пропонували таку редакцію цього пункту: "До прийняття Закону про столицю України цей Закон визначає засади місцевого самоврядування в місті Києві". І на цьому поставити крапку. Інша справа, що, мабуть, все-таки і Київська міська Рада, і наша комісія, і Комісія у питаннях законодавства і законності мають прискорити розробку проекту Закону про столицю України і внести його на обговорення Верховної Ради.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, другий мікрофон.

МОСТИСЬКИЙ А.Б., секретар Комісії Верховної Ради України у закордонних справах /Ковельський виборчий округ, Волинська область/. У мене препозиція до пункту 5 проекту постанови. Потрібно дати доручення Комісії у питаннях законодавства і законності та Комісії з питань діяльності Рад народних депутатів розробити і внести на розгляд Верховної Ради проект Закону про вибори голів сільських, селищних і міських Рад народних депутатів не до 1 вересня 1992 року, а до 1 травня. Як ви знаєте, голови місцевих Рад уже тривалий час сидять, образно кажучи, на чемоданах і чекають, коли ж відбудуться ці вибори. Тому ми повинні в найкоротший термін /думаю, місяця достатньо/ розробити цей законопроект і встановити дату проведення виборів. Треба оголосити населенню України, що швидше, ніж у грудні, вибори не відбудуться.

Василю Васильовичу, прошу мою пропозицію поставити на голосування.

ГОЛОВУЮЧИЙ. До 1 травня?

РУДЕНКО В.М. Депутат Мостиський пропонує прискорити розробку проекту Закону про вибори голів сільських, селищних і міських Рад народних депутатів і внести його на розгляд Верховної Ради до 1 травня. Депутат Барабаш пропонував зробити це до 8 квітня. Вчора ми в комісії порадились і більшістю голосів підтримали все-таки дату до 1 вересня. Тут Верховна Рада повинна визначитися голосуванням.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Василю Миколайовичу! А чи реально до 1 травня підготувати? Справа ж не в голосуванні. Мабуть, до 1 травня можна цей законопроект розробити.

РУДЕНКО В.М. До речі, особисто я підтримую пропозицію, щоб розробити до 1 травня. Просто з трибуни висловлюю думку комісії, яка проголосувала за дату 1 вересня. А я вважаю, що до 1 травня можна і потрібно розробити. І правильно депутат Мостиський говорить, що з прийняттям закону ми не будемо наступного дня проводити вибори. Прийнявши закон, ми приймемо постанову про проведення виборів /депутати пропонують призначити їх після закінчення сільськогосподарських робіт - приблизно наприкінці листопада чи на початку грудня/. Звичайно, не розтягувати передвиборну кампанію, а десь у межах місяця провести і висування кандидатів, і вибори.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Думаю, це логічно. Будь ласка, третій мікрофон.

БАРАБАШ О.Л., секретар Комісії Верховної Ради України з питань економічної реформи і управління народним господарством /Жовтоводський виборчий округ, Дніпропетровська область/. Наполягаю все-таки на своїй пропозиції внести проект до 8 квітня. Чому? Тому що в нас правова база в цьому питанні вже практично створена: є Закон про вибори Президента, в Закон про вибори народних депутатів. Потрібно зробити лише маленьку кальку, деякі слова поміняти. Це технічна робота, яку можна виконати ва день-два.

Ви згадайте: таку махину, як проект Земельного кодексу ми розробили за три дні, проект Закону про вибори Президента розробили за п'ять днів. А на підготовку проекту маленького технічного закону відводимо аж три місяці. Вважаю, що це просто спроба затягнути справу.

Наступне зауваження в мене до пункту 6. Мені здається, що а цього формулювання випали три дуже важливих моменти. Поперше, треба встановити конкретний термін, до якого місцеві Ради повинні скасувати такі рішення. По-друге, обов'язково треба записати, що суб'єктам підприємницької діяльності, рішення щодо реєстрації яких будуть скасовані, потрібно повернути частину їхнього статутного фонду. По-третє, контроль за виконанням постанови покласти на прокуратуру республіки, інакше цей пункт буде голою декларацією.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександре Леонідовичу, будь ласка, дайте текст.

БАРАБАШ О.Л. Він у комісії є.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте текст вашого формулювання, ми поставимо його на голосування.

РУДЕНКО В.М. Пропозиція депутатів Барабаша і Соболєва в цьому варіанті була прийнята повністю, а доповнення хай вони подадуть.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще раз хочу акцентувати увагу на строках підготовки проекту. Справа не в тому, запишемо ми підготувати до 8 квітня чи до 1 травня. Готовий проект - подавайте його в установленому порядку через комісії на засідання Президії, вносьте на розгляд Верховної Ради. Але ми визначимося.

Перший мікрофон.

КУЦАЙ І.Л., перший заступник голови виконавчого комітету Київської обласної Ради народних депутатів - начальник головного планово-економічного управління /ПереяславХмельницький виборчий округ, Київська область/. Мене турбує, що останнім часом як тільки ми приймаємо якийсь закон, то обов'язково вносимо нестабільність у суспільстві, лиш учора прийняли рішення про те

що голови сільських та інших Рад обиратимуться прямим голосуванням, як одразу десятки дзвінків: коли, що, як? Люди перестають працювати, кожен чекав нових виборів.

Тепер ми знову пишемо: до восьмого, до десятого, до першого... Шановні депутати! Давайте не будемо смикати і себе, і людей. Ми повинні прийняти Конституцію, Закон про вибори і лише тоді проводити вибори. А то так ми завтра приймемо окремий Закон про вибори депутатів районних Рад, післязавтра - Закон про вибори депутатів обласних Рад, потім - про вибори до Верховної Ради. Та що це таке? Десятки гінців сюди їдуть, за поли хапають: ви ж дізнайтеся, коли я ці вибори вже будуть?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

НОСОВ В.В., член Комісії Верховної Ради Україна у питаннях законодавства і законності /Октябрський виборчий округ, Полтавська область/. У мене два зауваження. Перше стосується пропозиції депутата Барабаша. Добре, звичайно, комусь завдання давати, що, мовляв, тут усе за два дні можна зробити. Якщо за два дні, то хай сяде і зробить. При комісії фактично всього три юриста, працювати нікому. Члени комісії перевантажені. Так що в мене є пропозиція: хай вносять пропозиції у готовому вигляді, а не помахом руки.

І друге зауваження стосується пункту 1.

Ми домовилися про те, що закони вводяться в дію з часу їх опублікування. І тому в пункті 1 треба зазначити - не а дня підписання, а з дня опублікування... Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон.

ЗАЄЦЬ І.О., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань економічної реформи і управління народним господарством /Святошинський виборчий округ, м. Київ/. Не погоджуюся з депутатом Носовим. Якщо комісія перевантажена, треба залучити до роботи експертів, які й розроблять цей законопроект. Ми повинні мати Закон про статус Києва як тут записано - до 1 вересня. Тому в пункті 4 треба чітко написати - до 15 квітня подати цей законопроект. Тим більше, що над ним багато працювали депутати в комісіях, а також депутати Київської міської Ради. Немає жодних підстав зволікати з прийняттям цього закону.

Щодо пункту 6. До 15 квітня - це цілком реальний строк для підготовки законопроекту про вибори голів сільських, селищних і міських Рад народних депутатів. Є Закон про вибори Президента.

Закон про вибори народних депутатів. Треба без зволікань і цей закон прийняти.

РУДЕНКО В.М. Іване Олександровичу! Вчора ми розглядали пункт 4 разом з головою Київської міської Ради Нестеренком Василем Павловичем і з депутатами цієї Ради. Не така

проста справа підготувати проект закону, адже в основі його

- економічні розробки. Вони погодилися з тим, що до 1 вересня треба розробити цей законопроект і внести на розгляд Верховної Ради.

ЗАЄЦЬ І.О. Ви ж подивіться: йдеться про те, щоб до 1 вересня тільки розробити і внести на розгляд. Липень, серпень - у нас канікули. Отже, цей процес затягнеться аж до глибокої осені. Не бачу причин, щоб зволікати з прийняттям цього закону, тим більше що він уже розроблений і поданий Верховній Раді.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іване Олександровичу! Вважаю, що і ви, і депутати Київської міської Ради, і народні депутати України від Києва зацікавлені, щоб якнайскоріше прийняти Закон про статус столиці України. Ми будемо розглядати цей законопроект у першочерговому порядку. У травні - так у травні, у квітні - так у квітні.

Перший мікрофон.

ЧЕРЕП В.І., голова Комісії Верховної Ради України з питань будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства /Білопільський виборчий округ, Сумська область/. Василий Васильевич! Вопрос, затронутый депутатом Иваном Зайцем, очень принципиальный. Если мы запишем сегодня - до 1 сентября, то не примем закон и до конца

года. Считаю, что нужно сделать это все-таки в апреле и как можно скорее решить его.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Валерію Івановичу! Я підтримую вас. Справді, далі зволікати не можна, адже ми про цей законопроект уже два роки говоримо.

Другий мікрофон.

ШИНКАРУК В.М., член Комісії Верховної Ради України з питань відродження та соціального розвитку села /Доманівський виборчий округ, Миколаївська область/. Шановний Василю Миколайовичу! Прошу пояснити доцільність включення пункту б до постанови. Чому Радам даються вказівки про відміну незаконно прийнятих рішень, які стосуються саме і лише підприємницької діяльності?

Дякую.

РУДЕНКО В.М. У пункті 6 мова йде про скасування рішень виконавчих комітетів про реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, прийнятих із порушенням статті 2 Закону України про підприємництво, згідно з яким забороняється підприємницька діяльність органів державного управління. Ми маємо багато фактів, що

численні підприємницькі структури використовують величезні народні кошти не за призначенням. Тому можна говорити про необхідність прийняття цього пункту.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон.

КОРОБКО М.І., секретар Комісії Верховної Ради України у питаннях екології та раціонального природокористування /Тернівський виборчий округ, Дніпропетровська область/. Хочу висловитися проти намагань зволікати з проведенням прямих виборів голів Рад. Ми повинні орієнтуватися на реальне життя. Всі говорять про параліч влади не тільки в Радах небазового, а й базового рівнів. Певні керівні особи намагаються зберегти свої посади, не рахуючись із тим, що параліч влади гальмує прогресивні процеси розвитку суспільства. Отже, ми повинні зробити рішучий крок і провести вибори якомога швидше. Нам нічого там зберігати. Ми зберігаємо рутину.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон.

МОРОЗ О.О., секретар Комісії Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу /Таращанський виборчий округ, Київська область/. Хочу сказати про те, що дата прийняття Закону про вибори мене менше цікавить, це ми можемо зараз проголосувати. Мені здається, є один дуже важливий момент, який треба обов'язково врахувати. Торік у вересні була прийнята постанова Верховної Ради про працевлаштування тих людей, які звільнилися з апаратів партійних комітетів. Треба сказати, що сьогодні більшість тих людей досі не влаштовані на роботу, їм просто не дають роботи. У мене є приклади цього, зокрема по Львівській області, де людям не можна влаштуватися, бо вони мають саме такі переконання. Більше того, обласна Рада приймає рішення /або виходить з ініціативою/, щоб взагалі звільнити з роботи тих, хто перебував у партії до 24 серпня. Так от, у цій постанові, мені здається, повинен бути такий пункт: "Доручити Кабінету Міністрів України, керівникам місцевої державної адміністрації забезпечити працевлаштування співробітників апаратів Рад, які звільняються з роботи, у стадії введення в дію цього Закону". Потрібно записати окремо такий пункт у цій постанові.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

МОВЧАН П.М., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань Чорнобильської катастрофи /Березняківський виборчий округ, м. Київ/. Шановний Василю

Миколайовичу! Повертаючись до пункту 3, хочу сказати, що запропоноване формулювання : "до прийняття Закону про столицю України цей Закон визначає засади місцевого самоврядування в місті . Києві "- найдоцільніше. Справа ось у чому: якщо продовжити текст, то це означатиме, що сьогоднішнього намісника в місті Києві в'яжуть по руках і ногах, і все перетворюється на абсолютну містифікацію.

У зв'язку з цим має рацію Іван Олександрович Заєць - потрібно прискорити, бо якщо й надалі буде чинним положення про самоврядування, намісники не потрібні, до 1 вересня вони не потрібні. Вважаю, необхідно прискорити.

РУДЕНКО В.М. З вами можна повністю погодитися.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон, будь ласка.

СТЕПЕНКО В.І., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу /Полтавський виборчий округ, Полтавська область/. Василю Миколайовичу! Поясніть, будь ласка, чому в пункті 5 не записано просто: прийняти Закон про вибори, а ніби вирвано й записано: "проекту Закону про вибори голів сільських, селищних і міських Рад народних депутатів"?

Вважаю, що потрібно прийняти закон, і якомога швидше.

Щодо пункту б. Він, на мою думку, взагалі не потрібен. Усе те, що прийнято з порушенням закону, повинно бути відмінено. Навіщо це записувати?

Дякую.

РУДЕНКО В.М. Відносно пункту 5. Чому пропонуємо прийняти саме Закон про вибори голів сільських, селищних і міських Рад народних депутатів? Хочу відповісти на це таким чином. Ми вчора ввели нове принципове положення про вибори голів сільських, селищних Рад народних депутатів прямим голосуванням. Вчора і сьогодні звучить вимога про те, що ми повинні провести це негайно. І саме через те необхідно розробити конкретний законопроект про вибори голів сільських, селищних і міських Рад народних депутатів. Законопроект про вибори в Україні на багатопартійній основі розробляється. Це непроста справа. Робота над проектом вимагає більш тривалого періоду. Відносно строків розробки. Депутати вносили пропозицію до 1 травня. Думаю, що з цією пропозицією можна буде погодитись.

А що стосується пункту б, то пропозиція депутатів Соболєва і Барабаша має право на життя. Чому? Тому що в нас звикли діяти лише за тими вказівками, які даються Верховною Радою України чи Президентом.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон.

ГОЛОВАТИЙ С.П., член Комісії Верховної Ради України у закордонних справах /Сирецький виборчий округ, м. Київ/. Шановний Василю Васильовичу! Шановний доповідачу! Система законодавства України з питань місцевого самоврядування і місцевих Рад народних депутатів за нинішньої ситуації в Україні мала б складатися: з конституційних положень, з цього Закону, проект постанови до якого ми розглядаємо, і з Закону про столицю України. То є Комплекс нормативних актів.

На сьогоднішній день ця система не повна. У нас немає Закону про столицю України. Така прогалина у правових стосунках не може довго Існувати. І тому, щоб уникнути цього, в пункті 3 запропоновано розширити цей закон, але не повністю, а в певній частині.

Якщо після слова "Київ" поставити крапку, як пропонував депутат Мовчан і з чим ви погодилися, тоді взагалі пункт 3 не потрібен, бо тоді цей закон повністю поширюватиметься на Київ.

Але ж ми вчора погодилися з тим, що Київ повинен мати особливий статус, який мав бути регламентований новим законом. Як бути в такій ситуації?

Якщо зняти пункт 3 або якщо піти тим шляхом, який пропонує депутат Мовчан, то виникнуть додаткові труднощі. Адже з моменту вступу цього закону в дію створимо таку правову ситуацію, яка далі піде всупереч з Законом про столицю України, який пропонується прийняти. Думаю, не варто створювати правові умови для конфліктної ситуації. Натомість треба створювати правові умови для того, щоб прийти швидше до спільної думки.

Отже, пропоную пункт 3 залишити в тій редакції, яка вносилася депутатом від Києва і про яку просила Київська міська Рада. Але щоб правового вакууму і протиріч не було, пропоную все-таки законопроект про столицю України внести якомога швидше, скажімо, до 15 квітня. І це мають зробити Кабінет Міністрів, Київська міська Рада, комісія, яка вносить цей проект. За два тижні вони мусять розробити законопроект про столицю України, а ми повинні протягом квітня його прийняти, тоді буде повністю сформована система законодавства про місцеві Ради народних депутатів та місцеве самоврядування.

Дякую.

РУДЕНКО В.М. Сергію Петровичу! Ваза пропозиція хороша, якби не той вакуум, який існуватиме, поки ми не приймемо Закон про столицю України. А такий вакуум, якщо він буде навіть протягом тижня, взагалі небезпечний.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, другий мікрофон.

БОРЕЙКО М.С., голова Коростишівської районної Ради народних депутатів /Коростишівський виборчий округ, Житомирська область/. Шановні Василю Васильовичу і Василю Миколайовичу! Очевидно, має рацію Сергій Петрович Головатий, коли говорить відносно міста Києва. І я його підтримую. Необхідно просто-напросто прискорити вирішення цього питання, бо може виникнути прецедент.

Тепер що стосується пункту 5. Цілком підтримую пропозицію депутата Мостиського, який висловлювався про те, щоб до першого, а максимум - до п'ятнадцятого травня прийняти Закон про вибори голів сільських, селищних і міських Рад народних депутатів. І якщо ми сьогодні не можемо обумовити дату проведення виборів, то хоча б треба вказати, що вибори необхідно провести після прийняття нової Конституції.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон, прошу.

МОСКОВКА В.М., секретар Комісії Верховної Ради України з питань гласності та засобів масової інформації /Ленінський виборчий округ, Харківська о6ласть/. У мене зауваження до пункту б. Якщо приймемо його

в такій редакції, як тут записано, то зруйнуємо багато нових підприємств, що створилися останнім часом. Кожен випадок треба розглядати окремо. Виконком чи якийсь інший орган державного управління може повертати засновникові частину його майна, але повністю руйнувати ці підприємства не можна. Ці підприємства вже працюють, багато з них - непогано. І тут треба чітко визначитись. Якщо залишати цей пункт, то треба записати ще таке: доручити виконкомам перереєструвати ці підприємства. Але не можна їх зараз ліквідовувати, а скасування рішення виконкому є передумовою такої ліквідації.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Напишіть, будь ласка.

РУДЕНКО В.М. Мова не йде про руйнування підприємств. Мова йде про ті підприємницькі структури, які були створені з порушенням статті 2 Закону України про підприємництво.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Василю Миколайовичу! Якщо виникає у депутата сумнів, то треба сформулювати цей пункт так, щоб було чітко зрозуміло всім, кого він стосується. Тому ви, депутате Московка, зачитайте, будь ласка, своє формулювання.

МОСКОВКА В.М. Я зараз запишу і дам. Ще прошу буквально півхвилинки. Тому що є окремі випадки... Розумієте? Не чекаючи цієї постанови, деякі виконкоми вже все вирішують по-своєму. У мене є приклад, коли виконавчий комітет не реєструє підприємство, яке жодної державної копійки не забрало собі. А його не реєструють зараз. Розумієте, вже є такі випадки. А ми,

прийнявши такий пункт, ще й посилимо цей тиск.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон.

КУЦАЙ І.Л. Шановні депутати! Ті, хто працював над проектом, забули про місто Севастополь. Ми не визначили статус міста Севастополя в нашій постанові, не тільки міста Києва. Тому потрібно висловити наші міркування відносно міської Ради Севастополя.

І друге. До пункту 3 у мене є пропозиція, я її зараз передам. "До прийняття Закону про столицю України цей Закон визначає засади місцевого самоврядування в місті Києві за винятками, передбаченими Законом про Представника Президента України". У нас є Представник Президента України, є закон, який теж повинен діяти. Тому, враховуючи ті винятки, які записані в Законі про Представника Президента, ми повинні спиратися на закон, який прийняли вчора.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це нова редакція. Думаю, вона заслуговує На увагу.

Прошу, другий мікрофон.

МОКРОУСОВ А.О., голова Ватутінської районної Ради народних депутатів, голова виконавчого комітету /Троєщинський

виборчий округ, м. Київ/. По-моему, мы слишком затянули дискуссию. Предлагаю проголосовать по пунктам, как здесь записано.

Теперь что касается пункта 3. Я думаю /обращаюсь ко всем депутатам/, надо поддержать предложение депутата Мовчана и группы депутатов от Киева. Действительно, в пункте 3 после первой фразы надо все-таки поставить точку, так как двоевластие в городе просто недопустимо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є пропозиція припинити виступи від мікрофонів. Слід, як пропонують депутати, розглянути кожний пункт окремо і проголосувати. Немає заперечень? Немає.

Пункт 1.

РУДЕНКО В.М. До пункту 1 принципових зауважень не надходило, лише щодо терміну введення в дію цього закону. Комісія вносить пропозицію - з дня підписання, Іван Олександрович Заєць пропонував і, власне, депутат Носов теж, - з дня опублікування.

Думаю, якщо вводити в дію закон з дня опублікування, то це надто великий термін. Окремі закони в нас публікуються через два-три місяці, як це, скажімо, було із Законом про колективне сільськогосподарське підприємство.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Василю Миколайовичу! Можна з вами не погодитись,

тому що аргументація була досить, я вам скажу, правильна. Як можна виконувати закон, коли виконавці його не бачили? Тому підтримую пропозицію депутатів про те, щоб ввести в дію цей. закон з дня його опублікування.

Але мова йде про те, щоб припинити ту хибну практику, голи затягується доопрацювання і опублікування прийнятих нами законів. Якщо депутати підтримують, то ми саме так і зробимо.

Перший мікрофон.

НОСОВ В.В. Хочу нагадати, що ми внесли поправку до Конституції про те, що закон починає діяти з моменту його опублікування. Отже, голосувати проти цього означає голосувати проти положення Конституції.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не треба далі. Ми це враховуємо. Другий мікрофон.

АЛТУНЯН Г.О., голова Харківського міського комітету народного контролю /Київський виборчий округ, Харківська область/. Шановний Василю Васильовичу! Пропоную записати протокольне доручення Секретаріату або шановному головному редактору газети "Голос України", щоб, скажімо, не більш як протягом тижня чи десяти днів усі закони обов'язково публікувались.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Генріху Ованесовичу! Питання, яке ви порушили, принципове. На засіданні Президії в робочому порядку ми його розглядали і зробили аналіз, у який термін доопрацьовуються ці документи. Я вам скажу, що результати були дуже невтішні. Тому є необхідність сьогодні ще раз протокольне звернути на це увагу. насамперед постійних комісій, які доопрацьовують і представляють законопроект на підпис спочатку Голові Верховної Ради, а потім

-Президенту. А питання щодо розмежування доручень між Головою і заступниками - за Першим заступником голови Верховної Ради, тому беру цю відповідальність на себе.

Ставиться на голосування пункт 1: "Ввести в дію Закон України про внесення змін до Закону Української РСР про місцеві Ради народних депутатів Української РСР та місцеве самоврядування з дня його опублікування". Прошу голосувати.

"За" - 297. Приймається.

РУДЕНКО В.М. До пункту 2 зауважень не надходило. Василю Васильовичу, можна поставити на голосування.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться на голосування пункт 2: "Встановити, що положення пунктів 2, 4 статті 19, статей 31, 32, 43-49 є чинними до проведення виборів голів сільських, величних і міських Рад народних депутатів прямим голосуванням всім населенням відповідної території". Прошу голосувати. "За" - 292. Приймається.

РУДЕНКО В.М. До пункту 3 було запропоновано три редакції. Перша - народного депутата Сергія Петровича Головатого: "До прийняття Закону про столицю України цей Закон визначає засади місцевого самоврядування в місті Києві, які передбачені для місцевого самоврядування в частині землі, комунальної власності, бюджету, позабюджетних коштів".

Другий варіант запропонований депутатами Волковецьким, Мовчаном та іншими: "До прийняття Закону про столицю України цей Закон визначав засади місцевого самоврядування в місті Києві".

Третій варіант запропонований депутатом Куцаєм: "До прийняття Закону про столицю України цей Закон визначає засади місцевого самоврядування в місті Києві за винятком положень, які передбачені Законом про Представника Президента України".

ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон.

САЛІЙ І.М., Представник Президента України в місті Києві /Подільський виборчий округ, м. Київ/. Шановні депутати! У мене зауваження з мотивів голосування. Я хотів би попросити підтримати позицію, що Київ - це таке ж місто, як і інші. Великих винятків поки що не треба, робити. Хай діє цей закон, а ми одночасно будемо розробляти проект Закону про столицю України. І не за два тижні. Дай Боже, роб хоч би за півроку чи й рік розробила його велика група науковців. У цьому законі не головне, як обирати і звільняти мера. Головне - економіка, земля, податки, соціальна сфера. Тому я вважаю, що цей пункт взагалі не потрібен. Просто маємо знати, що нам треба розробити проект

Закону про столицю, оскільки держава без столиці не може бути.

Якби ми зняли цей пункт, то я б вважав, що ви висловили мені велику довіру.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати! Виступ депутата Салія вносить дисонанс у ту дискусію, яка була проведена щодо пункту 4. Це вже окрема пропозиція Івана Миколайовича.

РУДЕНКО В.М. Ні, голосувати треба, мабуть, усе-таки в порядку надходження пропозицій.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Оскільки ми маємо вироблену процедуру, то спочатку ставиться на голосування пункт 3 у редакції, надрукованій у проекті постанови. Прошу голосувати. "За" - 130.

РУДЕНКО В.М. Друга редакція, яка була запропонована депутатами Мовчаном, Волковецьким та іншими: "До прийняття Закону про столицю України цей Закон визначає засади місцевого самоврядування в місті Києві".

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться на голосування цей варіант. "За" - 268. Приймається.

РУДЕНКО В.М. Потреби ставити на голосування текст третьої редакції немає.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, пункт 4.

РУДЕНКО В.М. По пункту 4 мова йшла тільки про різні терміни розробки і внесення на розгляд Верховної Ради України проекту Закону України про столицю України.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Василю Миколайовичу, я сформулюю, якщо ви не заперечуєте.

РУДЕНКО В.М. Ще одне доповнення - "Київської міської державної адміністрації"

ГОЛОВУЮЧИЙ. Згоден. Приймається? Другий мікрофон.

ДОРОГУНЦОВ С.І., голова Ради по вивченню продуктивних сил України АН України /Суворовський виборчий округ, Одеська область/. Шановні депутати! Сьогоднішнє наше обговорення схоже на змагання між депутатами з приводу того, хто встановить найкоротший термін підготовки проекту закону. Депутат Головатий випередив поки що всіх, запропонувавши два тижні - до 15 квітня. Але справа ця дуже серйозна, бо підготувати за два тижні повноцінний проект закону неможливо.

Шановні народні депутати! На мою думку, ми перетворили Кабінет Міністрів у лабораторію по підготовці законопроектів. У Кабінеті Міністрів всі відповідальні працівники сидять і з ранку до ночі пишуть проекти законів. Хіба можна так робити? Давайте встановимо реальний термін. Я пропоную - до 1 червня.

Дякую за увагу.

РУДЕНКО В.М. Шановний Сергію Івановичу! Як пише Кабінет Міністрів проекти законів, ми вже добре знаємо. Але можна погодитися з тим, що, звичайно, термін два тижні - нереальний.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми ж кажемо, "в квітні". Є така компромісна пропозиція - розробити і внести. Ви вважаєте, що квітень не підходить? Я пропонував квітень. Ставлю на голосування пункт 4 у цій редакції. Прошу проголосувати.

"За" - 188. Мабуть, усе пов'язано з терміном. Будь ласка, вносьте пропозиції.

Другий мікрофон.

ГРИНІВ І.О., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань діяльності Рад народних депутатів, розвитку місцевого самоврядування /Нестеровський виборчий округ, Львівська область/. Якщо вже вносити якусь пропозицію, крім тієї, що є, тобто - до 1 вересня , то будемо пропонувати термін дійсно реальний. На мою думку - це 1 червня.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Тоді давайте так. Якщо ви в цілому формулювання приймаєте, то термін встановлюємо квітень-травень. Матимемо для роботи два місяці. Пункт 4 з зазначенням терміну ставиться на голосування - "до 1 червня 1992 року". "За" - 289. Приймається.

РУДЕНКО В.М. Щодо пункту 5 "Доручити комісіям Верховної Ради України у питаннях законодавства і законності та з питань діяльності Рад народних депутатів, розвитку місцевого самоврядування розробити і внести на розгляд Верховної Ради України проект Закону України про вибори голів сільських, селищних і

міських Рад народних депутатів". Термін, який запропонувала комісія, - до 1 вересня, але більшість пропозицій - до 1 травня.

ГОЛОВУЮЧИЙ Шановні депутати! Давайте визначимося шляхом голосування.

Перший мікрофон.

ДЕПУТАТ /не представився/. Прошу дополнить положение о выборах председателей Советов еще и выборами в Советы. Исходя из вашего ответа на вчерашнем заседании, все эти вопросы должны рассматриваться в комплексе. В качестве примера вы упомянули Германию. Почему в данном случае мы не можем последовать этому примеру?

РУДЕНКО В.М. У даному випадку з шановним народним депутатом погодитись не можна. Ми ж домовились, що основні закони /і про вибори народних депутатів, і про вибори органів влади в цілому/ будемо приймати після прийняття нової Конституції. А зараз ідеться про конкретне питання - про вибори голів сільських, селищних і міських Рад з метою зміцнення виконавчої влади на місцях.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться на голосування пункт 5 в редакції, яку зачитав Василь Миколайович Руденко. Прошу проголосувати. "За" - 249. Пункт 5 приймається. Є зауваження до пункту 6?

РУДЕНКО В.М. До пункту 6 є дві пропозиції. Перша - депутатів Барабаша і Соболєва: "До 1 травня 1992 року сільським, селищним, районним у містах, міським, районним, обласним Радам народних депутатів скасувати рішення їх виконавчих комітетів про реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, прийнятих із порушенням вимог статті 2 Закону України про підприємництво з обов'язковим поверненням усім засновникам внесеної ними частки статутних фондів. Нагляд за виконанням цього доручення покласти на Прокуратуру України".

І депутат Московка вніс пропозицію. Прошу уважно послухати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це потім. Давайте спочатку визначимося щодо цієї редакції.

Другий мікрофон.

ДОРОГУНЦОВ С.І. Шановні народні депутати! Шановні Василю Васильовичу і доповідачу! Цей пункт мав таке саме відношення до закону, який ми прийняли, як плями на Сонці до нашої роботи. Він сюди штучно притягнутий. Із таким же успіхом ми можемо записати до постанови що завгодно.

Тому пропоную /така думка вже звучала/ пункт 6 вилучити. Записати це треба до Закону про приватизацію.

РУДЕНКО В.М. Із шановним Сергієм Івановичем погодитися не можна. Учора ми принципово визначилися щодо багатьох статей,

це йшлося про підприємницьку діяльність виконавчих органів влади, проголосували за те, що органи управління і влади не повинні займатися такою діяльністю. Отже, цей пункт має безпосереднє відношення до закону.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановний Сергію Івановичу! Просив би вас, коли вносите пропозицію, не ставити питання так категорично, нібито пункт 6 не має права на існування. Ви самі бачили, скільки депутатів висловлювали свої зауваження по суті. /Шум у залі/. Перший мікрофон.

ЧЕРЕП В.І. Прошу в депутатів хвилиночку уваги. Я змушений повернутися до пункту 3, бо ми порадилися усі разом - товариш Салій і інші - і дійшли висновку, що коли голосували пункт 3, зробили одну помилку, причому досить серйозну.../Голоси з залу. Нерозбірливо/. Знаю, що проголосували. Але в цілому постанову не голосували. Помилку ще можна виправити.

Зачитую пункт 3: "До прийняття Закону про столицю України цей Закон визначав засади місцевого самоврядування в місті Києві". І тут ми крапку поставили. Забули, що кілька днів тому прийняли Закон про Представника Президента. І цим самим ми цього Представника Президента в місті Києві позбавляємо робити на декілька місяців, бо він не має ніяких прав.

Пропоную після крапки, тобто після слів"...в місті Києві", додати: "за винятком положень, передбачених Законом про Представника Президента України".

Прошу поставати це на голосування.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Валерію Івановичу! Я вас дуже поважаю, але прошу не сіяти смуту. Ми зараз розглядаємо пункт 6.

РУДЕНКО В.М. Після пункту 6...

ЧЕРЕП В.І. Після пункту 6, я згоден. Прошу вибачити.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, ви щось щодо пункту 6 мали сказати. Прошу слухати.

Другий мікрофон.

ГРИНІВ І.О. Перш за все я пропоную підтримати пункт 6 у зв'язку з тим, що рішення в принципі вже прийняте, не можуть Ради займатися підприємницькою діяльністю. Цей пункт постанови потрібний лише як механізм реалізації закону. Згідно з законом Ради повинні будуть зробити це, навіть якщо ми вилучимо згаданий пункт з постанови. Проте щоб іще раз наголосити, обов'язково треба це записати.

Перепрошую, але я таки повернуся до пункту 3. Не тому, щоб переголосовувати, а тому, щоб не було непорозумінь. Пункт 3, який ми прийняли, не виключав здійснення виконавчої влади Представником Президента в місті Києві.. У законі всюди говориться: крім міст Києва і Севастополя. І тому, коли ми прийняли закон, що визначає і засади місцевого самоврядування в місті Києві, це не означає, що Представник Президента не здійснюватиме тут всю виконавчу владу. Не треба боятися цього. Усе нормально.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Справа не в тому. Ви розумієте, коли нас переконують, що треба так, а через кілька хвилин пропонують, так би мовити, на всі 180 градусів повернутися, то тут уже є питання. Прошу не чіпати пункт 3, поки не розглянемо пункт 6.

Будь ласка, третій мікрофон.

БІЛИЙ В.П., член Комісії Верховної Ради України з питань відродження та соціального розвитку села /Дубнівський виборчий округ, Рівненська область/. Шановні народні депутати! Шановні Василю Васильовичу і Василю Миколайовичу! Я в принципі погоджуюсь із народними депутатами, які записали цей пункт до проекту постанови. Органи виконавчої влади не повинні займатися комерційною діяльністю, тому що в людей можуть бути якісь підозри і тому подібне. Але мене хвилює таке. Верховна Рада з вашої подачі, Василю Миколайовичу, в 1990 році прийняла Закон про місцеві Ради народних депутатів та місцеве самоврядування, згідно з яким виконавчі комітети одержали дозвіл займатися підприємницькою діяльністю. Потім у 1991 році ми приймаємо Закон про підприємництво, де забороняємо їм займатися такою діяльністю. А сьогодні вимагаємо категорично: припинити і негайно. Мій дід подумав, чи де не той самий метод, яким користувалися протягом 73 років.

Ми прийняли Земельний кодекс, визнали приватну власність на землю. Люди почнуть брати землю. Хто їм дасть гарантію, яка Верховна Рада, що через три роки не буде змінений Земельний кодекс і не буде розкуркулений селянин?

Я в принципі за те, що треба повернутися, але іншим шляхом. Можливо, прийняти якийсь підзаконний акт або доручити прокуратурі перевірити, чи в порушення. Але коли Верховна Рада через рік відміняв свої рішення, це підривав довіру у людей до такої Верховної Ради.

Дякую.

РУДЕНКО В.М. Шановний Василю Павловичу! Ми зараз також не такі, якими були два роки тому. І, до речі, коли приймали в грудні 1990 року закон, прямо не вказували, щоб кожен виконком займався підприємницькою діяльністю. Я хотів би, Василю Васильовичу, ще зачитати пропозицію депутата Московки відносно пункту 6, щоб обговорити дві редакції цього пункту.

Депутат Московка пропонує: "Доручити сільським, селищнім, районним у містах, міським, районним, обласним Радам народних депутатів провести перереєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, заснованих із порушенням статті 2 Закону України про підприємництво". /Шум у залі/. Я довів до вашого відома пропозицію депутата, щоб при обговоренні її врахували.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, перший мікрофон.

КУЦАЙ І.Д. Шановні товариші! Якщо пропонується така редакція, то слід обов'язково записати, що за перереєстрацію вдруге плата не береться.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це слушне зауваження. Можна ставити на голосування? Другий мікрофон.

АЛТУНЯН Г.О. Шановний Василю Васильовичу! Може, я через шум у залі не почув, але було доручення, щоб шановний депутат Барабаш разом з вами конкретно визначив термін.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Там є.

АЛТУНЯН Г.О. Але я не почув.

РУДЕНКО В.М. До 1 травня 1992 року.

АЛТУНЯН Г.О. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон.

СТЕПЕНКО В.І. Шановні товариші! Хочу підтримати тих депутатів, які вносили пропозицію зняти пункт 6. Закон зворотної сили не повинен мати. І якщо спочатку було

дозволено, то тепер просто не будуть реєструвати, розумієте? Вписувати в проект постанови пункт 6 абсолютно недоцільно.

РУДЕНКО В.М. Шановний Василю Івановичу! Йдеться про Закон про місцеві Ради народних депутатів Української РСР та місцеве самоврядування, який був прийнятий раніше. У минулому році, приймаючи Закон про підприємництво, ми з цього приводу багато дискутували і дійшли висновку, що органи державної влади і управління підприємницькою діяльністю займатися не повинні. До речі, це те, що записано в пункті б і що ми повинні були зробити одразу ж із прийняттям Закону про підприємництво. У якій формі - це вже слід було б визначити.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Василю Миколайовичу, будь ласка, не вступайте в суперечку.

Володимире Борисовичу, будь ласка.

ГРИНЬОВ В.Б., заступник Голови Верховної Ради України /Індустріальний виборчий округ, Харківська область/. У мене в одне зауваження. Дійсно, закон не може мати зворотної сили. Але коли ми включимо в проект постанови норму про перереєстрацію, то не порушимо цього принципу. Тому то нормальні підприємства, якщо вони існують, будуть перереєстровані. Я тут суперечності не бачу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон.

ЧЕРНЕНКО В.Г., головний лікар медсанчастини Микитівського ртутного комбінату /Горлівський - Микитівський виборчий округ, Донецька область/. Уважаемые Василий Васильевич и Василии Николаевич! Все прекрасно понимают, о чем идет речь. Некоторых, конечно, это не устраивает, но сегодня не может существовать такая ситуация, когда исполнительные органы власти одновременно являются соучредителями каких-то предпринимательских организаций. Это принципиальный вопрос, и никаких других трактований быть не может. Нужно принимать этот пункт, не надо от него отказываться. Я глубоко уважаю депутата Билого, но с его позицией абсолютно не согласен.

Спасибо за внимание.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

ЗАЄЦЬ І.О. Думаю, що варто прислухатися до тієї пропозиції депутата Куцая - щоб за перереєстрацію плату не брати. Тому що ставка дуже висока, і це буде ще одним ударом по підприємництву. Тому пропоную дописати, що за перереєстрацію плату не брати, і проголосувати поіменно.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон, будь ласка.

СОБОЛЄВ С.В., член Комісії Верховної Ради України у питаннях законодавства і законності /Хортицький виборчий округ, Запорізька область/. Оскільки ми з депутатом Барабашем були співавторами цього пункту, хочу висловити буквально два обгрунтування.

По-перше, логіка ніяк не порушується. Зверніть увагу, практично в усіх пунктах закону, які стосувалися підприємницької діяльності, слово "створює" ми замінили на "сприяє". Тому логіка не порушується.

І по-друге, ми прекрасно розуміємо, що підприємницька діяльність - це завжди фактор ризику. Одна справа, коли ризикуєш власними коштами, і зовсім інша справа, коли ризикуєш коштами, які повинні бути вкладені в освіту, охорону здоров'я.

Саме тому я пропоную підтримати вдале, на мою думку, доповнення депутата Московки, але ще дописати термін і дати доручення прокуратурі. Прошу проголосувати поіменно. Це дуже принципове питання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Василю Миколайовичу, можна... Перший мікрофон, прошу.

ДЕПУТАТ /не представився/. Предлагаю не обсуждать вопрос о плате за перегистрацию, потому что

это компетенция местных Советов. Эти деньги не поступают в бюджет республики или области. Дайте возможность хоть раз поработать местным Советам по закону.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, сформулюйте остаточну редакцію пункту 6.

РУДЕНКО В.М. Якщо дозволите, я з двох пропозицій спробую сформулювати одну.

"До 1 травня 1992 року сільським, селищним, районним у містах, міським, районним, обласним Радам народних депутатів провести перереєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, заснованих із порушенням статті 2 Закову України про підприємництво. За перереєстрацію і реєстрацію в цих випадках плата не стягується. Нагляд за виконанням цього доручення покласти на..." /Шум у залі/.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу уваги. Василю Миколайовичу! Якщо буде стояти отакий крик, кожен диктуватиме вам своє формулювання, то хорошого остаточного результату не буде. Прошу уваги. Не згодні з чимось - встаньте і скажіть. Давайте дотримуватись якогось порядку.

Прошу, дочитайте пропозицію.

РУДЕНКО В.М."...Нагляд за виконанням цього доручення покласти на Прокуратуру України".

ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

ЗАЄЦЬ І.О. Пропоную вилучити запис "провести перереєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності". Записати так: "скасувати рішення виконавчих комітетів про реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності..." Розумієте, якщо ми скасовуємо незаконне рішення, то тим самим позбавляємо можливості віддавати під суд. А якщо не приймемо цього пункту, то люди можуть піти під суд. Треба скасувати такт рішення - і все.

ГОЛОВУЮЧИЙ. У проекті постанови так і записано. Треба залишити слово "скасувати". Можна ставити на голосування. Депутати пропонували цей пункт проголосувати поіменно. Ставиться на голосування ця пропозиція. Прошу проголосувати.

"За" - 244. Проводиться поіменне голосування.

Ставлю на голосування пункт 6 проекту постанови в редакції, яку зачитав депутат Руденко Василь Миколайович. Ще раз зачитати? Будь ласка, зачитайте її ще раз.

РУДЕНКО В.М. "Доручити сільським, селищним, районним у містах, міським, районним, обласним Радам народних депутатів до 1 травня 1992 року скасувати рішення їх виконавчих комітетів про реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, прийнятих із порушенням статті 2 Закону України про підприємництво.

Нагляд за виконанням цього доручення покласти на Прокуратуру України".

ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

ШЕВЧЕНКО О.Є., член Комісії Верховної Ради України а питань державного суверенітету, міжреспубліканських і міжнаціональних відносин /Голосіївський виборчий округ, м. Київ/. Шановні депутати! Пропоную замінити слово "прийнятих" на слово "заснованих".

РУДЕНКО В.М. З депутатом Шевченком погодитись не можна. Мова йде про скасування рішень, а не підприємств.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон.

ДЕПУТАТ /не представився/. Звертаю вашу увагу, що, прийнявши пункт 6 проекту постанови, ми фактично знищимо підприємства. Йдеться про те, що вони повинні розібратися з установчими внесками. Це визначається установчим договором.

А якщо запишемо "скасувати рішення", то в більшості випадків просто будуть закриті підприємства. Сьогодні державні підприємства не працюють, створили нові підприємства, попрацювали вони два роки, і ми їх хочемо закрити. І так нічого немає на полицях магазинів, а ми будемо ще і допомагати в цьому. Розумієте?

Пропоную записати: "провести перереєстрацію". Після її проведення виконком прийме нове рішення, в якому буде пункт про скасування попереднього рішення.

РУДЕНКО В.М. Мова йде не про закриття підприємств і скасування рішень щодо всіх суб'єктів підприємницької діяльності. Йдеться про ті суб'єкти підприємницької діяльності, в яких є пайова частка органів державної влада і управління. Говоримо про рішення, прийняті з порушенням статті 2 Закону України про підприємництво.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати! Нас слухають, а ввечері ще й дивляться по телебаченню багато людей. І коли депутати нечітко формулюють свої думки, у людей складається враження, що ми приймаємо необдумані рішення. Прошу вас чітко формулювати свої пропозиції, щоб було видно вашу власну позицію, а не позицію Верховної Ради.

Ставлю на голосування пункт 6 в редакції, яку зачитав депутате Руденко. Прошу проголосувати. Голосування поіменне.

"За" - 300. Пункт 6 приймається. Пункт 3. Перший мікрофон. Будь ласка. Іване Леонтійовичу.

КУЦАИ І.Л. Шановні депутати! Ми трохи поспішили і мою пропозицію не проголосували. Ми провели консультації. Всі депутати підтримують пропозицію, що в пункті 3 після слів "до прийняття Закону про столицю України..." додати - "за винятками положень, передбачених Законом України про Представника Президента України". Це дасть можливість не сперечатися міській Раді і Представнику Президента.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

СКОРИК Л.П., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України в питань культури та духовного відродження /Артемівський виборчий округ, м. Київ/. Підтримую попередню пропозицію. Обов'язково треба внести таке доповнення до пункту 3.

РУДЕНКО В.М. Можна погодитися.

ГОЛОВУЮЧИЙ. шановні депутати! Прошу вас повернутися до цього пункту. Врахуємо аргументацію, доводи, які зараз були висловлені, поставимо його на голосування. По суті, залишається та сама редакція, тільки з доповненням. Зачитайте, Василю Миколайовичу.

РУДЕНКО В.М. Пункт 3: "До прийняття Закону про столицю України цей Закон визначає засади місцевого самоврядування в місті Києві, за винятком положень, передбачених Законом про Представника Президента України".

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування пункт 3 в редакції, яка була зачитана. Прошу проголосувати.

"За" - 297. Приймається.

У депутата Мороза є доповнення до пункту 6: "Кабінету Міністрів України, керівникам місцевої державної адміністрації забезпечити відповідно до трудового законодавства працевлаштування співробітників апаратів Рад народних депутатів, які звільняються з роботи в результаті введення в дію цього Закону".

Яка ваша думка, Василю Миколайовичу?

РУДЕНКО В.М. У принципі ця, норма не завадить, навпаки, буде забезпечений соціальний захист. Вважаю, що її слід підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати! Давайте підтримаємо.

Можна ставити на голосування це доповнення? Так. Прошу проголосувати."

"За" - 264. Доповнення прийнято.

Таким чином, усі пропозиції враховані. Є потреба голосувати проект постанови в цілому? Немає потреби, оскільки проголосовані всі пункти. /Шум у залі/. Що? Давайте проголосуємо. Голосується проект постанови в цілому. Прошу проголосувати. /Шум у залі/.

Прошу відмінити голосування. Наполягає депутат Алтунян. Другий мікрофон.

АЛТУНЯН Г.О. Шановні депутати! Я голосував безумовно за пункт б, але може виникнути така ситуація. Співвласником якогось підприємства були оці структури, проти участі яких ми виступаємо. Але саме по собі підприємство непогане, і його треба знову зареєструвати. У першому варіанті було, що ця перереєстрація безплатна. А тепер цієї тези немає. Виходить, люди повинні знову платити гроші. То чи справедливо це?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Василю Миколайовичу, ваш коментар.

РУДЕНКО Б.М. Щодо цього була пропозиція депутата Зайця Івана Олександровича. Він її знімає.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати? Щоб і депутат Алтунян, і інші депутати не звинувачували нас потім, що ми не врахували їхньої думки, дозвольте поставити на голосування пропозицію, яку висловив депутат Алтунян. Прошу проголосувати.

"За" - 144. Пропозиція не прийнята.

Ставиться на голосування проект постанови в цілому. Прошу проголосувати.

"За" - 310. Постанова прийнята.

Шановні депутати! Подякуємо Василю Миколайовичу. /Оплески /.

РУДЕНКО В.М. Я також дякую вам за підтримку цього законопроекту .

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати! Переходимо...

Миколо Івановичу! Може, ви виступите пізніше, перед перервою чи після неї, щоб ми зараз продовжили нашу роботу? У перерві? Домовились.

Шановні депутати! На ваш розгляд вноситься питання про внесення змін до Конституції України у зв'язку з прийняттям Закону про Представника Президента України.

Доповідач той самий - народний депутат України Василь Миколайович Руденко. Прошу, Василю Миколайовичу.

РУДЕНКО В.М. Шановні народні депутати! Прошу взяти порівняльну таблицю і звернути увагу на колонки. Перша вміщує текст статей Конституції України, яка діє. Друга - текст статей Конституції, розглянутих Верховною Радою України 11 березня 1992 року. Третя колонка містить пропозиції депутатів і комісій, четверта - висновки комісії і п'ята - редакцію статей, запропонованих комісією.

Розділ VІ пропонується назвати "Місцеве і регіональне самоврядування. Державна виконавча влада на місцях".

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати! Перш ніж перейти до постатейного голосування, я звертаю вашу увагу на те, що це не просто проект закону, а проект Закону про внесення змін до Конституції. Прошу мати на увазі, що ці зміни ми повинні приймати згідно з конституційною нормою.

Другий мікрофон.

ХМАРА С.І., член Комісії Верховної Ради України з питань державного суверенітету, міжреспубліканських і міжнаціональних відносин /Індустріальний виборчий округ, Львівська область/. Шановні депутати! Питання про внесення змін до Конституції, щоб зафіксувати те, що ми приймали як тимчасове, - Закон про Представника Президента України, є надзвичайно важливе. Ні в якому разі не можна надавати конституційного статусу Представникові Президента. Досить того що про такий тимчасовий інститут, як інститут Представника Президента, є закон. Ним і тільки ним потрібно керуватись, а не зафіксовувати зміни фактично в державному устрої України. Будьте дуже

обережні - ми відкриваємо шлях до авторитарної диктатурі. Прошу кожного депутата замислитись над цим. Я пропоную зняти з обговорення це питання і більше до нього не повертатись. Є Закон про Представника Президента України, і більше нічого не потрібно, жодних змін до Конституції.

РУДЕНКО В.М. Зміни і доповнення, які вносяться до проекту Конституції, мають тимчасовий характер. Мова йде про аміни і доповнення, які будуть діяти до введення в дію нової Конституції України. Всі закони, які ми приймаємо в Україні, повинні діяти - і закон про внесення змін і доповнень до Закону про місцеві Ради народних депутатів Української РСР та місцеве самоврядування, і Закон про Представника Президента України. Але щоб закони діяли, вони повинні мати конституційний характер, щоб не бути підзаконним явищем.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон.

МОРОЗ О.О. Суть сказаного добродієм Хмарою я повністю підтримую. Мені здається, що вперше... /Оплески/.

Справа в тому, що деякі норми пов'язані з місцевим самоврядуванням, не тільки з Представником Президента. Треба уважно дивитися кожну статтю у зв'язку з тим, що вчора майже до всіх статей ми вносили пропозиції в порядку законодавчої ініціативи. Просив би, щоб вони розглядалися під час голосування.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

МАЦЯЛКО М.В., генеральний директор науково-виробничого об'єднання "Укргаз" /Кременецький виборчий округ, Тернопільська область/.

Василю Васильовичу! Ми збираємося розглядати дуже важливе питання - внесення змін до Конституції. Незважаючи на те, хто вносить пропозиції /депутати Мороз чи Хмара, чи комісія/, розглядати таке важливе питання, коли в залі так мало депутатів, не можна.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу всіх заспокоїтися. Будь ласка.

БІЛИЙ В.П. Шановний Василю Васильовичу! Перш за все я підтримую депутата Мацялка, який говорить про те, що ми не маємо можливості розглядати проект Закону про внесення змін до Конституції.

Але, шановні народні депутати, давайте задумаємося над своїми висловлюваннями, над тим, як ми з вами діємо. Адже якщо ми не приймемо ці зміни, то юридично створимо протиріччя. Тому що в Законі про Представника Президента України записано, що Представник є главою державної влади на даній території, а згідно з Конституцією главою в голова Ради.

Деякі депутати наводять аргумент, що ми прийдемо до диктатури. Шановні народні депутати! Якщо ми не наведемо елементарного порядку у себе в державі, то диктатура прийде сама. Висловлювання щодо безвладдя якраз і наближають цю диктатуру, вона вже ходить у кулуарах нашої держави.

Василю Васильовичу! Прошу сьогодні цей проект зняти. Але на наступному засіданні закон обов'язково потрібно прийняти, якщо ми дійсно за державу Україну.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати! Можна підсумувати? Перший мікрофон, будь ласка.

ЧЕРНЕНКО В.Г. Уважаемые депутаты! Уважаемый председательствующий! Я разделяю точку зрения выступивших перед этим депутатов, за исключением депутата Белого. Вопрос очень принципиальный. Если мы сегодня конституционно закрепляем институт Представителя Президента, то с введением новой Конституции мы его отменяем. Делать это абсолютно нецелесообразно. Я разделяю точку зрения депутатов Мороза и Хмары.

Депутат Белый, мне кажется, ошибается в следующем. Одно дело, когда диктатура приходит антиконституционным путем. А если она придет конституционным путем, то в этом виноваты будем мы.

Поэтому предлагаю проект о обсуждения снять, а если нужно рассматривать, то только ту часть конституционных поправок, которые касаются местного и регионального самоуправления.

Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є пропозиція припинити дискусію. Враховуючи ваш настрій і ваші висловлювання, дозвольте зняти з порядку денного це питання. До нього повернемося на одному з наступних пленарних засідань.

Хотів би також підтримати позицію, що нам не треба вживати категоричні висловлювання, пам'ятаючи, що це трибуна Верховної Ради України.

Василю Миколайовичу, спасибі вам.

Третій мікрофон.

ПОРОВСЬКИЙ М.І., член Комісії Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки /Рівненський виборчий округ, Рівненська область/. Шановний головуючий! Шановний голово Комісії мандатної і з питань депутатської етики! Хотів би звернути вашу увагу на те, що вчора в телевізійній передачі "Віче" депутат Сергій Головатий, оглядаючи ситуацію, що склалася навколо кримсько - татарської проблеми, кваліфікував нашу Українську державу як державу колоніальну, а наш парламент як такий, що поборює права націй на визволення.

Я розумію, що як юрист, спеціаліст із міжнародного права Сергій Головатий може кваліфікувати ту чи іншу подію так, як він вважає за потрібне. Але повинна бути якась межа в паплюженні Української держави, в зневаженні нашого парламенту.

Я просив би Комісії мандатну і з питань депутатської етики розібратися в цьому інциденті й дати відповідну оцінку демагогічним і популістським заявам депутата Сергія Головатого.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

ШИНКАРУК В.М. Шановні народні депутати! Я хочу використати максимум дві хвилини для депутатського запиту. З вини Уряду три села Доманівського району Миколаївської області - Богданівна, Виноградний Сад і Мар'ївка, які підлягали затопленню при будівництві Південно-Українського енергокомплексу, були...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу вибачення. Шановні депутати! Складається враження, ніби у нас немає головуючого, немає Регламенту й порядку. Я прошу вас перевести нашу роботу в нормальне русло. Є потреба для "Різного", будь ласка, звертайтеся. Ми визначимо для цього час. Прошу вимкнути другий мікрофон.

Третій мікрофон.

СТЕПЕНКО В.І. Шановні депутати! Шановний Василю Васильовичу! Я повністю вас підтримую. У нас в порядок денний, а ми чомусь перейшли на "Різне". Нас, дійсно, не зрозуміють ні виборці, ні телеглядачі. Замість того щоб обговорювати серйозні питання. вдаємося до другорядних речей, порушуємо Регламент. Василю Васильовичу! Я прошу вжити заходів і працювати згідно з Регламентом.

ГОЛОВУЮЧИЙ. То ви мені й допоможіть. Врешті-решт, повинен бути порядок на пленарних засіданнях. Прошу заспокоїтися. /Шум у залі/.

Шановні депутати! На ваш розгляд вноситься проект Закону про внесення змін і доповнень до Закону Української РСР про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні та проект постанови про введення в дію цього закону.

Слово для доповіді надається Миколі Вікторовичу Науменку, голові Комісії у справах ветеранів, пенсіонерів, інвалідів, репресованих, малозабезпечених і воїнів-інтернаціоналістів. Прошу, Миколо Вікторовичу.

НАУМЕНКО М.В., голова Комісії Верховної Ради України у справах ветеранів, пенсіонерів, інвалідів, репресованих, малозабезпечених і воїнів-інтернаціоналістів /Центральний виборчий округ, Хмельницька область/. Уважаемые депутаты! На ваше рассмотрение вносится проект Закона о внесении изменений и дополнений к . Закону о реабилитации жертв политических репрессий на Украине. Проект и сравнительную таблицу вы имеете. В течение года действует этот закон. Почему возникла такая необходимость? Дело в том, что при принятии закона не была учтена категория людей, подлежащих реабилитации. Эти люди проходили

воинскую службу после 1945 года на территории Германии и других государств и были необоснованно осуждены военными трибуналами, Верховным Судом Союза ССР.

С целью восстановления справедливости предлагается распространить действие статьи І на этих лиц.

Далее. Статья 5. В соответствии с принятым законом необходимо произвести выплату компенсации репрессированным.

Приняли предельный размер компенсации - 12 тысяч рублей.

Ссылались на дефицит бюджета и так далее, выплату растянули на 5 лет.

Что же получается? Деньги начислены, а человек умер, не успев их получить. Однако закон не предусматривает возможности получения начисленной суммы наследниками. Поэтому предлагается дополнение к статье 5.

К статье 7 предлагается дополнение такого содержания: "Предоставить Верховному Суду Украины право пересмотреть в порядке надзора и по нововыявленным обстоятельствам уголовные дела рассмотренные Верховными Судами Украинской ССР, Союза ССР, военными трибуналами и внесудебными органами, в том числе за пределами территории бывшего Советского Союза, в отношении лиц, которые на момент применения репрессий были гражданами Украины.

Предоставить право судам распространять действие статей 4-6 этого Закона на лиц, реабилитированных в общем порядке, когда имеются основания для рассмотрения факта привлечения их к уголовной ответственности по статьям 581 и 80 Уголовного кодекса УССР 1927 года как политическую репрессию".

Прошу поддержать предложение комиссии, которое согласовано с Верховным Судом, Прокуратурой, и принять решение о внесении таких изменений в действующий закон.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є пропозиція розглянути постатейно. Прошу, перший мікрофон.

ХМАРА С.І. Шановний доповідачу! Коли розглядався цей закон, група депутатів вносила пропозицію, щоб його дія поширювалася на учасників національно-визвольного руху, які входили до ОУН і УПА, але комісія її відхилила.

Чому й досі не звернули увагу на цих репресованих? Вони. боролися за незалежну державу, яку ви сьогодні маєте. І чомусь

знову вперто не хочете поширити на них дію закону як на репресованих.

НАУМЕНК0 М.В. В статье 2 перечисляются лица, которые не подлежат реабилитации. Независимо от того, в каких формированиях люди числились, если они не совершили преступления против человечества, все они подлежат реабилитации в соответствии со статьей 1. ОУН и УПА - политические организации. Это дело политиков, историков. Они должны разобраться. Этот закон касается конкретного человека, а не какой-то политической организации.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон.

ХМАРА С.І. Шановні депутати! Я бачу, ми будуємо не демократичну і не Українську державу. Тому закликаю всіх депутатів, у яких є сумління, які схиляються перед тими, хто воював за незалежну Українську демократичну державу, не обговорювати ці доповнення і покинути зараз цей зал на знак протесту.

НАУМЕНКО М.В. Если подано прошение, суд рассматривает его.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

ІЗМАЛКОВ В.М., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки /Шевченківський виборчий округ, Запорізька область/. Николай Викторович! Когда год назад мы работали над проектом этого закона, тогда 12 тысяч рублей - это были деньги, а сегодня 12 тысяч - это зарплата у некоторые категорий людей. Я думаю, что эти суммы надо проиндексировать и записать их как минимальные оклады, чтобы независимо от инфляции люди получали нормальные деньги.

НАУМЕНКО М.В. Уже год закон действует и огромнейшая масса людей уже получила компенсацию. А поскольку это разовая выплата, то в соответствии с Законом об индексации денежных доходов населения она индексации не подлежит.

ПЕТРОВ В.М., директор Лубенського заводу лічильних машин /Лубенський виборчий округ, Полтавська область/. Шановні депутати! Прошу звернути увагу на питання, яке я неодноразово задавав шановному голові комісії, але яке ніяк не вирішується.

Справа в тому, що цим законом ми поділили людей на два . гатунки: на тих, кому пощастило бути засудженими на території України і які зараз одержать компенсацію, і на тих, яким доля повеліла бути засудженими за межами України, наприклад, у Росії, Прибалтиці. І тепер в одному селі поруч живуть люди, які одержали компенсацію,

і ті, які цю компенсацію одержувати не можуть.

Це кричуща несправедливість. Я неодноразово звертався до товариша Науменка і одержував відповідь, що для вирішення цього питання потрібно, щоб Уряд якнайшвидше уклав угоди між державами, республіками про виплату. Я пропонував почати виплату з бюджету, попередньо підрахувавши ці суми, але конкретної відповіді не одержав. Хотів би зараз усе ж таки одержати відповідь, коли ця несправедливість буде усунена.

НАУМЕНКО М.В. Хочу ответить уважаемому депутату, чтобы он интересовался теми законами, которые принимаются. Государства Прибалтики приняли закон, Беларусь приняла закон, Россия приняла закон. В российском законе, как и в нашем, говорится о том, что всем, кто был репрессирован на территории России, выплачивают компенсацию они.

Я был в Москве, и мы договорились, что в соответствии с законом создана комиссия Верховного Совета России, которая решает эти вопросы. Украина не может взять на себя ответственность за все государства и выплачивать из своего бюджета.

Соглашение, которое мы подписали с Россией, направлено нами Кабинету Министров, чтобы он и Министерство иностранных дел договорились относительно решения этого вопроса. Сейчас Россия выплачивает деньги.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон.

ПЕТРОВ В.М. Шановний Василю Васильовичу! Шановні депутати! Я не можу погодитися з такою неконкретною відповіддю. Протягом декількох місяців багато людей звертаються з абсолютно мотивованими проханнями до Верховної Ради. Прошу відповісти, чи знав голова комісії конкретно, скільки таких людей і які суми їм слід виплатити?

НАУМЕНКО М.В. Председатель Комиссии Верховного Совета работает в соответствии с Конституцией. У нас есть Кабинет Министров, который должен уточнять. В комиссию поступают письма, обращения граждан Украины. Эти письма направлены в Верховный Совет, комиссию Верховного Совета России по вопросам реабилитации. И они эти вопросы решают.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон, будь ласка.

КАЛИНЕЦЬ І.О., начальник управління народної освіти виконавчого комітету Львівської обласної Ради народних депутатів /Миколаївський виборчий округ, Львівська область/. Шановний головуючий! Шановні депутати! Є немислимим факт, що можна репресувати цілу армію. Якщо говорити про злочини проти людства, то ним в будь-яка загарбницька війна. І винні тоді ті, хто цю війну розпалює. Народ, армія не можуть бути винними.

Українська повстанча армія боролася за незалежну Україну. І факт подальшої репресії цієї армії є для нас сьогодні ганебним. Ми мусимо домогтися того, щоб армія була реабілітована повністю. Інакше наша історія-фальш.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

БОНДАРЧУК А.І., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань гласності та засобів масової інформації /Горохівський виборчий округ, Волинська область/. Хочу запитати, шановний доповідачу, розвиваючи виступи депутатів Хмари і Калинець. Ви сказали, що потрібен Закон про реабілітацію жертв політичних репресій - колишніх учасників ОУН, УПА.

Чи є хоча б проект, хоча б якісь розробки з цього питання? Це - перше.

І друге. Стаття 1 : "Вважати реабілітованими осіб, які з політичних мотивів були необгрунтовано засуджені судами або віддані репресіям позасудовими органами... за вчинення на території України діянь, кваліфікованих як контрреволюційні злочини за кримінальним законодавством України..."

Є дуже багато скарг, задовольнити які не можна, керуючись цією статтею. І знову вони будуть надходити. Багато людей на Західній Україні, навіть цілі села були виселені за межі України або переселені на інші території в межах України. Майно їх забране. Вони неодноразово зверталися до нас. Чому ж інтереси цих людей знову не враховуються?

НАУМЕНКО М.В., голова Комісії Верховної Ради України у справах ветеранів, пенсіонерів, інвалідів, репресованих, малозабезпечених і воїнів-інтернаціоналістів /Центральний виборчий округ, Хмельницька область/. То, что зачитал народный депутат, принято год назад. Мы дополняем статью 1 третьей частью, которая позволяет улучшить положение людей, оказавшихся вне своего государства.

Теперь что касается людей, которые были выселены и переселены. Все, что необходимо, делается. На местах работают комиссии, рассматривая каждый конкретный случай. Законом это предусматривается.

ОУН и УПА. Поймите, это не является компетенцией нашей комиссии. Это должна решить Академия наук, историки. Это проблема политическая. А Верховный Совет и комиссия защищают интересы конкретного человека, конкретного гражданина, принимая закон.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон.

СТЕПЕНКО В.І. Шановний Миколо Вікторовичу! Запитання щодо статті 5, пункт 2, яким передбачено, що вилучені будівлі та інше майно по можливості повертаються реабілітованому, а при відсутності такої можливості - заявнику відшкодовується вартість будівель та майна.

Я зіткнувся з таким питанням. Яка вартість будівель та майна мається на увазі? Залишкова вартість та фактична на сьогодні? Адже у зв'язку з оцими цінами... Ви розумієте, чому я ставлю це запитання.

Було обмеження - не більше семи тисяч карбованців. Чи передбачена індексація цих сум?

Вважаю, що вчинено страшний злочин проти наших людей. Цей проект потрібно повернути на доопрацювання. Треба чітко записати, як і що робити з цього питання. Прошу відповісти.

НАУМЕНКО М.В. Уважаемый народный депутат Степенко! Год назад вы проголосовали за второй абзац этой статьи. Комиссия вносит дополнение только в пункт 1. Оно касается категории людей, на которых не распространялось действие закона.

А комиссия не имеет права распространить действие закона на эту категорию людей. Потому она внесла предложение включить эту категорию людей. Если вы отклоните эту единственную поправку, а не статью І, то эти люди, которые проходили службу в Германии, Польше, Венгрии, Румынии в послевоенный период и были там репрессированы, окажутся вне действия нашего закона.

Вот мы только и хотели, чтобы эту категорию вы включили, чтобы люди эти получили то, что им положено. А все, что принято вами год назад, отражено в постановлении Кабинета Министров, который должен был разработать механизм. Они определили, какова стоимость изъятого у арестованного по ныне существующим ценам /если есть перечень вещей, которые были изъяты/ Если дом сохранился, ему передают, по возможности. А если его нет, то они определяют, какую стоимость он доставлял. Но она не должна превышать 7 тысяч рублей.

Это компетенция Кабинета Министров, который принял такое решение. Поэтому мы проголосовали за статью 1. Просил бы проголосовать только вот за это дополнение.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, перший мікрофон.

СПАСЬКИЙ О.М., головний лікар Новомихайлівської дільничної лікарні Мар'їнського району /Мар'їнський виборчий округ, Донецька область/. Хочу поддержать предыдущего выступающего. Давайте смотреть правде в глаза и называть вещи своими именами. Давайте тогда в законе

запишем, что мы говорим о моральной реабилитации и никаких денежных компенсаций касаться не будем. Потому что в райисполкомах, в комиссиях по реабилитации сейчас целью очереди людей, которые признаны реабилитированными, но они не оформляют компенсацию, потому что ждут, что будет какая-то индексация.

Я не против того, что надо этих людей тоже поддержать и признать, что они подлежат реабилитации как репрессированные. Но зачем нам раздувать этот вопрос, если мы их фактически ничем обнадежить не можем? По-моему, пора уже прийти к тому, что надо людям говорить правду. А сегодня вы опять даете расплывчатые советы, говорите, что это компетенция Кабинета Министров. Инструкция Кабинета Министров принималась до повышения цен. И комиссия для того и существует, чтобы контролировать работу соответствующих отделов Кабинета Министров.

НАУМЕНКО М.В. Хотел бы ответить народному депутату еще раз: год назад принимали закон, в преамбуле которого сказано было о том, что это больше моральная компенсация, чем материальная. Ведь мы не можем возместить жизни людей никакими компенсациями. Это было. Комиссия дела только единственное предложение -внести дополнения в статьи 1, 5 и 7. Если вы отклоняете, тогда, пожалуйста, отклоняйте. Будем еще получать тысячи писем.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

СКОРИК Л.П. Шановний Миколо Вікторовичу! Пригадую, десь півтора місяця тому, коли народний депутат Ізмайлов доповідав з цієї трибуни Закон про пенсійне забезпечення

військовослужбовців, я поставила йому запитання: що буде з цими вуйками Української повстанчої армії, які загубили своє здоров'я у сталінських концтаборах і зараз ледве животіють? Він мент сказав, що Закон про реабілітацію жертв політичних репресій, який ви сьогодні представляєте, поставить усе на свої місця, і ці люди будуть мати можливість отримати пенсійне забезпечення.

Зараз я стверджую, що таких уцілілих людей ще якась кількість є, і вони животіють. Тепер ви відповідаєте, що вони не можуть підлягати дії цього закону, тому що, мовляв, немає прийнятого закону про реабілітацію самої організації Української повстанчої армії.

У другому читанні незабаром буде знову прийматися Закон про пенсійне забезпечення військовослужбовців; комісія відмовилася взяти заяву - прохання про те, щоб знову включити цих нещасних і фактично героїчних людей, які перші на землях Західної України в той час, коли Радянська Армія змушена була відступати перед наступом німців, ставили опір німцям.

Коло зачароване замикається, виходить, що ми зараз ховаємо голову в пісок, а люди приречені на повільне вимирання від нужди. Хочу знати, що це відбувається?

НАУМЕНКО М.В. Не могу понять народного депутата Скорик

- что общего между Законом о пенсионном обеспечении и Законом о реабилитации жертв политических репрессий? Статья 5 Закона о реабилитации жертв политических репрессий устанавливает, что"... для осіб, які відбували покарання у вигляді позбавлення волі або примусового поміщення у лікувальні заклади, а згодом

були реабілітовані, відповідно до статті 1 цього Закону одержують грошову компенсацію у розмірі 140 карбованців за кожний рік..." В Законе о пенсионном обеспечении, который мы с вами приняли, имеются в виду те, кто был репрессирован и реабилитирован. Они получают дополнительно 50 процентов пенсии.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

СКОРИК Л.П. Це злочин.

НАУМЕНКО М.В. Если человек получил в соответствии с решением суда справку о реабилитации, на оснований этой справки выдаются все соответствующие льготы и удостоверение.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон.

КЕНДЗЬОР Я.-П.М., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань культури та духовного відродження /Сокальський виборчий округ, Львівська область/. Шановний Василю Васильовичу!

Гадаю, що сьогодні, коли ми переосмислюємо, переоцінюємо цілі періоди нашої історії, ці, такі дріб'язкові я би сказав, доповнення до Закону про реабілітацію, просто нав'язуються.

Пропоную відхилити зараз проект доповнень до Закону про реабілітацію, доручити комісії повністю переглянути цей закон. Він мав би бути всеосяжним, до нього мусили б потрапити усі політичні організації, і конкретні особи, які були в свій час спаплюжені, репресовані і так далі. Сюди, звісна річ, мусила потрапити і Українська повстанча армія, і Організація українських націоналістів і так далі.

Одним словом, ми мусимо зробити цей закон про відновлення справедливості чесним і правдивим. Адже це є напівфальшивий, напівправдивий закон. І сьогодні в умовах демократичної Української незалежної держави з ним погодитися ми не можемо.

І ще один такий нюанс. Василю Васильовичу! Коли Леонід Макарович Кравчук як Президент Української держави говорить про те, що він у своїй діяльності спиратиметься на таку політичну силу як Рух, знаючи, що Рух прийняв постанову про реабілітацію ОУН і УПА, то логічно в'яжеться, що і Президент України, і Верховна Рада, якщо вона відповідно підтримує його, повинні враховувати політичну позицію Руху в цьому питанні. Отже, пропоную відхилити ці доповнення і почати роботу над новим законопроектом про реабілітацію.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон.

ГОРИНЬ М.М., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань державного суверенітету, міжреспубліканських і міжнаціональних відносин /Залізничний виборчий округ, Львівська область/. Вважаю, що постановка питання Миколою Вікторовичем була можлива, скажімо, в першій половині 1991 року. Але після 24 серпня, після 1 грудня, коли ми утвердили Українську державу, коли зв'язали історичний ланцюг боротьби за українську державність від Мазепи - через Грушевського, через 40-і роки - і по сьогоднішній день, не враховувати сотні тисяч репресованих людей, тих, хто вів боротьбу за

Українську незалежну державу в 40-і роки, є абсурдом.

Вважаю, що ті люди, які зі зброєю в руках воювали проти НКВС, проти режиму Берії, абсолютно не є людьми другого гатунку порівняно з тими, хто своїм словом робив те саме. І я не бачу різниці між мною, який відсидів 12 років ув'язнення, і тими, хто відсидів 25 і 30 років ув'язнення, проте вели боротьбу за одну і ту саму ідею.

Гадаю, що сьогодні обговорювати цей законопроект, не врахувавши всіх тих людей, які вели боротьбу за Українську незалежну державу, це була б альтернатива 24 серпню. Вважаю, що це обговорення треба відкласти, тому що варто доопрацювати цей документ. І справа тут не в академіках і не в Інституті історії, а в політичній оцінці визвольної боротьби.

Ми не проводили досліджень ні з приводу процесу, який започаткував на Україні Мазепа, ні з приводу Центральної Ради. Ми не будемо цього робити і зараз. Але ми знаємо, що процес, який почав Мазепи, потім розвинув Грушевський, продовжили ОУН і УПА, - це один і той же самий процес національновизвольної боротьби.

Ці люди повинні бути реабілітовані і забезпечені пенсіями. Інакше вчинити ми зараз не можемо, якщо хочемо вважати себе парламентом Української незалежної держави.

Дякую за увагу.

НАУМЕНКО М.В. Василий Васильевич! Комиссия вносила не законопроект, а поправки к закону. Ставьте их на голосование.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пропоную з урахуванням виступів і пропозицій депутатів серйозно доопрацювати цей законопроект і внести на розгляд Верховної Ради України. Правильно?

НАУМЕНКО М.В. Неправильно! Мы должны рассматривать этот законопроект независимо от политических взглядов партий, рухов и т.д. В центр закона мы ставим человека. В законопроекте записано, что если гражданин, независимо от того, в какой армии он служил, совершил уголовное преступление по отношению к гражданскому населению, то он несет ответственность в соответствии с законом.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви наполягаєте на голосуванні при такій ситуації, яка склалася в залі? Так? І при такій кількості депутатів?

НАУМЕНКО М.В. Я настаиваю на том, чтобы проголосовать поправки к статьям 1, 5 и 7 поименно, чтобы потом люди не писали письма-жалобы в комиссию. Что же касается политических сил, существовавших с 1917 года и по сегодняшнее время, то мы должны им дать конкретную политическую оценку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон.

ПОРОВСЬКИЙ М.І. Шановні колеги! Гадаю, що в цій ситуації ми могли б прийти до розумного компромісу і оце доповнення сьогодні розглянути.

Українська повстанча армія, яка винесла весь тягар боротьби з німецько-фашистськими загарбниками, не потребує реабілітації, бо її реабілітував народ, визнавши цю армію воюючою стороною.

Записавши це одним реченням в наш законопроект, ми тим самим підпорядкували всіх учасників визвольної боротьби УПА під дію міжнародних законів і актів. І таким чином могли б розглянути цей законопроект.

Здається, це розумний компроміс. Ми не кваліфікували б, скажімо, визвольну боротьбу Української повстанчої армії, оскільки у нас тут є різні сили. А можна було б піти шляхом такого компромісу. І прошу прислухатись до такої думки.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз ми зробимо перерву, але хочу попередити всіх депутатів, що буде поіменна реєстрація. Оголошується перерва на 30 хвилин.

/Після перерви/

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати!

Ми в перерві порадилися, як нам організувати роботу. Зараз трансляція не йде, ми попросили кілька хвилин. Нам треба наводити порядок у себе - і в Президії, і серед депутатів. Прошу вибачити, це вимушений захід. Просимо вас цього разу зареєструватися біля столів реєстрації. Після цього продовжимо роботу.

Шановні народні депутати! Як було оголошено, ми провели поіменну реєстрацію. Є пропозиція її результати передати Комісії мандатній і з питань депутатської етики. Ми розглянемо це питання на засіданні Президії Верховної Ради. Конкретні рішення і пропозиції Президії будуть вам подані на черговому пленарному засіданні Верховної Ради.

А тепер дозвольте повернутися до питання, яке обговорювалося. Члени Президії порадилися під час перерви і, враховуючи різні пропозиції багатьох депутатів, висловлені при обговоренні питання щодо змін до Закону про реабілітацію жертв політичних репресій, вирішили сьогодні припинити подальшу дискусію. З метою узгодження окремих зауважень, які висловили депутати, пропонується доручити комісії, яку очолює депутат Науменко, з участю інших комісій підготувати це питання для розгляду на одному з пленарних засідань після кількаденної перерви, яка зараз настане.

Просив би вас підтримати цю пропозицію. Погоджуємось?

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Так!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

Шановні колеги! Ті питання, які були включені до орієнтовного переліку і як! ми не встигли обговорити на цьому тижні, пропонується розглянути в період подальших пленарних засідань. Пропонується від завтрашнього дня до 7 квітня включно зробити перерву для роботи в постійних комісіях, а 8 квітня розпочати пленарне засідання об 11 годині з урахуванням тих побажань, які ви сьогодні тут висловили, і розглянути ті питання, які не встигли розглянути.

Серед дуже важливих законопроектів, які хвилюють мільйони людей, - проект Закону про пенсійне забезпечення військовослужбовців та працівників органів внутрішніх справ /друге читання/. Хочу вам доповісти, що цей законопроект доопрацьовано. Хочу вам довго працювали, оскільки після першого читання надійшло 150 конкретних пропозицій. Щодня лунають дзвінки, навіть приходили окремі делегації, люди питають: "Чого ви зволікаєте а прийняттям цього закону?" Тому ще раз хотів би сказати вам і всім громадянам, що такий документ готовий і вноситься на розгляд Верховної Ради України. Є й інші законопроекти, які з вашого дозволу не буду перелічувати, оскільки вони вам відомі.

Деякі народні депутати просили дати їм можливість виступити. Думаю, що зараз уже не будемо відкривати дискусію.

І ще одне. Сьогодні - Міжнародний день театру. Хотілося б від імені Верховної Ради щиро привітати працівників театру, всіх митців України з Міжнародним днем театру і побажати їм творчої наснаги, здоров'я та успіхів! /Оплески/. На цьому засідання оголошую закритим.