ЗАСІДАННЯ ПЕРШЕ

ранкове

Сесійний зал Верховної Раді України. 28 січня 1992 року. 11 година.

Головує Голова Верховної Ради України ПЛЮЩ І.С.

ГОЛОВА. Добрий день, шановні народні депутати, гості, радіослухачі і телеглядачі! Прошу уваги і прошу підготуватися до поіменно реєстрації. Вникайте табло, будь ласка. Прошу реєструватися.

У залі присутні 411 народних депутатів Україні. Засідання Верховної Раді оголошується відкритим.

На мов ім'я надійшов депутатський заліт, і я повинен даті на нього відповідь. Я не буду зачитувати весь запит, але суть його вводиться до такого абзацу: "Просимо і вносимо продовженню, щоб при відкритті п'ятої сесії Верховної Ради України ви дали детальний аналіз того, де зроблено в міжсесійний період; скільки проведено засідань Президії, які прийнято рішення, скільки підготовлено законопроектів, яку ще роботу проводили члені Президії і депутаті. Це необхідно як для депутатів, так і для наших виборців". А до цього - на півсторінки

наводиться тлумачення, що між сесіями Верховної Ради була надто довга перерва. Переважна більшість депутатів не погоджується з цим, тому що воно не відповідає дійсності.

Я вам нагадую, що під час закриття четвертої сесії я поінформував депутатів і народ України, що ми не допустили ніяких порушень. Згідно з Тимчасовим регламентом для пленарних засідань відводиться 8 днів на місяць. Решту часу депутати працюють у постійних комісіях і у своїх виборчих округах.

Ми У грудні відпрацювали пленарне 12 днів, у січні - 1 день, тобто всього 13. Нам залишилося ще 3 дні, щоб не порушувати положення Тимчасового регламенту, тобто 28, 29 і 30 січня, і ми виконаємо юрму пленарних засідань. Отже, звинувачувати вас ні в чому. Це - перше питання.

Тепер друга Ким встановлена норма - вісім? Звичайно, нами. Може бути і десять, і дванадцять, але якщо є все необхідне для того, щоб проводити пленарне засідання. Що ж необхідно? Напрацьовані і узгоджені в комісіях законопроекти.

Таж от, я доповідаю, що у перерві міх пленарними засіданням після закриття четвертої сесії Президія провела три свої засідання, на яких розглядала /поряд з поточним моментом і питаннями нашого життя/ законопроекти, які можна було б внести на розгляд депутатів. Розглянуто на цих трьох засіданнях Президії 38 питань. Комісії внесли на розгляд 15 законопроектів, і всі вони опрацьовані в Президії і подані до комісій.

Але вчора на засіданні Президії з'ясувалося, що комісії працюють, м'яко кажучи, не досить плідно, не досить ефективно і при дуже низькій явці депутатів - і тих, хто працює постійно,

і тих, хто працює згідно а законом під час перерви на своїй основній роботі.

Тому одним з рішень Президії дуло таке: стосовно тих депутатів, які працюють постійно у Верховній Раді, встановлюється порядок згідно з нашим трудовим законодавством, тобто табулювання і оплата відповідно до відпрацьованого часу. Це - перше.

І друге. Учора з'ясувалося, що в нашій роботі виникають питання, які потребують узгодження в кількох комісіях. Для цього Президія, Голова, його заступники повинні більше зосереджувати свою увагу на координації роботи комісій, тобто застосовувати таку форму, як спільне засідання кількох комісій. Наскільки шві відомо, вчора було проведено засідання п'яти комісій, практикувалося таке і раніше. Використовуватимемо цю форму і надалі.

Я вважаю, що цієї інформації достатньо і для тих депутатів, які подали мені цей запит, і для тих, хто не писав його. Так чи ні? Лікую. Тоді переходимо до розгляду питань порядку денного, які вносяться на п'яту сесію Верховної Ради.

Перш, традиційне питання - про порядок денний п'ятої сесії Верховної Ради України і про порядок висвітлення її роботи. Вам проекти роздані. Як будемо обговорювати? Приймемо рішення? Перший мікрофон.

ВОРОБЙОВ О.М., заступник голови Сумської міської Ради народних депутатів /Ковпаківський виборчий округ, Сумська область/. Хотел бы предложить некоторые изменения. В повестке дня пятой сессии предусмотрено рассмотрение такого вопроса: "Про хід здійснення та

ефективність заходів щодо соціального захисту населення і внутрішнього ринку України". Мы принимали решения, но я предлагаю записать: "Отчет Кабинета Министров о ходе осуществления"... и так далее.

И еще один вопрос предлагаю включить дополнительно - это отчет Национального банка Украины о его деятельности. Я прошу, чтобы эти вопросы были включены в основной перечень рассматриваемых сейчас вопросов и поставлены на поименное голосование.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Вам роздано порядок денний і орієнтовний графік роботи. Народний депутат Воробйов мав право внести таку пропозицію, і ми її проголосуємо.

Цей порядок денний розраховано на всю сесію, тобто на кілька місяців, а є в нас і орієнтовний порядок на найближчі дні. То, може, ми почнемо з орієнтовного? Чи з головного? Давайте пройдемо по порядку денному - згідно з Регламентом. Зрозуміла пропозиція народного депутата Воробйова? Перший мікрофон. Сформулюйте чітко вашу пропозицію.

ВОРОБЙОВ О.М. Третий вопрос основного перечня предлагаю сформулировать так: "Звіт Кабінету Міністрів про хід здійснення та ефективність заходів щодо соціального захисту населення і внутрішнього ринку України".

ГОЛОВА. Ви пропонуєте записати: звіт Кабінету Міністрів не про хід, а про здійснення та ефективність заходів - і далі за текстом. Так?

ВОРОБЙОВ О.М. И еще один вопрос. Отчет о деятельности Национального банка Украины.

ГОЛОВА. Зрозуміло. Депутат вносив пропозицію про поіменне голосування. Перш ніж поставити на голосування, одне зауваження. Учора Фокін Вітольд Павлович говорив про ці "невідкладні заходи", але в кінці додав, що під час розгляду їх у Кабінеті Міністрів надійшло багато зауважень і пропозицій. Тому Уряд цей документ доопрацьовує і внесе в першій декаді лютого, як ми в вами і домовлялися. Та й рішення таке ми прийняли. А формулювання буде таким: "Звіт Кабінету Міністрів про здійснення та ефективність заходів"... - і далі за текстом.

X ще одне питання - звіт Національного банку. Це наш структура, і я думаю, пропозицію депутата треба підтримати, щоб ми знали, що там у нас за банк і чим він займається.

Хто за поіменне голосування?

"За" - 190.

Хто за те, щоб внести зміни до третього пункту порядку денного в редакції, запропонованій депутатом Воробйовим, і доповнити пунктом 4 або 3а - звіт Національного банку? Це два різних питання, але в одному контексті.

Прошу голосувати.

"За" - 266. Приймається.

Я звертаюся до тих депутатів, які викрикують з місця. Не примушуйте мене називати ваші прізвища. Уважніше слухайте, тоді буде зрозуміло, за що голосуємо.

Наступне питання вносилося - звіт Голови правління Національного банку про діяльність банку в цей період. Прошу проголосувати.

"За" - 352. Приймається.

Другий мікрофон.

ДЕПУТАТ /не представився/. Уважаемые депутаты! Я поддерживаю предложение депутата Воробьева. С отчета Правительства и банка, на мой взгляд, должна начаться сессия. Ситуация заключается в том, что раньше останавливались предприятия, а сегодня началась цепная реакция. И я просил бы товарищей, которые будут выступать с отчетами, остановиться на следующих вопросах.

В связи с либерализацией цен сегодня не учтена экономическая ситуация на предприятиях, отсутствуют в достаточном количестве оборотные средства, нет лимитов на кредит. Практически предприятия выпускают продукцию, а между ними - огромная задолженность. Необходимо срочно провести межзачет по Украине и рассмотреть вопрос межзачета между республиками СНГ. Это - особо важный вопрос для нашей жизнедеятельности, потому что купонами некого и нечего будет защищать.

Сегодня предприятия, в том числе и наше, отправляют людей в отпуск без содержания, потому что делать нечего. И, несмотря на не отгруженную продукцию, никто никому ничего не платит. Это упускается как Правительством, так и банком.

Я предлагаю рассмотреть также второй вопрос: о взаимоотношениях с Россией. Умная, на мой взгляд, политика нашего Президента и непредсказуемость Президента Ельцина привели к тому, что люди начинают показывать пальцем друг на друга.

Я бел на прошлой неделе в Москве, и высказывания идут в атом плане отвратительные.

Очень правильно то, что Леонид Макарович выступил по первому каналу. Это, будем говорить, несколько успокоило ситуацию. Хорошо выступил и наш представитель в России, депутат Крижанивский.

Однако сегодня утром выступил депутат Шевченко по телевидению и оказал, что "росіяни завжди були зрадниками України". И я считаю, что это - провокационное заявление, его надо осудить, и в обязательном порядке надо оказать, что мы ничего не имеем против людей. Мы не вмешиваемся ни в чьи дела, но и не хотим, чтобы в наши дела вмешивались.

Спасибо за внимание.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Давайте ми домовимось так. Ми вже проголосували. У кого з депутатів в зауваження і пропозиції щодо звіту Уряду і щодо звіту банку, прошу їх надіслати або в комісії, або безпосередньо в Кабінет Міністрів і Національний банк. Це - ваше право. Отже, прошу подавити пропозиції або через комісії, де можна їх навіть протокольно оформити, або направляйте депутатські запити, щоб нам не витрачати на це час.

Третій мікрофон.

ЩЕРБИНА В.О., завідуючий кафедрою математичної фізики і обчислювальної математики Харківського державного університету /Радянський виборчий округ, Харківська область/. Я предлагаю включить в повестку дня вопрос о коммерциализации торговли. Правительство на своем заседании, по-моему, 23 числа благополучно завалило проект этого постановления. Оно хочет вместе с администрацией на местах завалить либерализацию торговли. Для этой цели и бил разослан этот проект, который почти месяц обсуждался на местах. Но невозможно либерализовать цены, не реорганизовав торговлю.

Приватизация впереди, а сейчас необходимо срочно, не откладывая, принять меры по коммерциализации торговли. Она сейчас разваливается вместе с промышленностью. Поэтому я предлагаю включить этот вопрос как срочнейший из вопросов в порядок дня.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! 4 січня на нашій сесії ми домовилися, що не будемо приймати конкретні рішення щодо механізму впровадження ринкових відносин у нашу економіку. Бо цим займається Президент і Кабінет Міністрів. І я ще раз говори вам, що ми домовилися про це. Якщо ми колись будемо окремим пунктом розглядати цей механізм на сесії Верховної Ради, то це вже інша справа. Я поставлю на голосування. Але комерціалізація й інші напрямки впровадження ринкових відносин потрібно розглядати в комплексі.

І от коли ми заслухаємо доповідь, а потім звіт, а тоді розглянемо всі ті законопроекти, то вони вже повинні вбирати всі ці моменти. Не можна так: якщо Кабінет Міністрів відхилив, то давайте ми розглянемо і приймемо.

Зрозуміло? Я прошу проголосувати за пропозицію народного депутата Щербини.

"За" - 179. Рішення не приймається.

Перший мікрофон.

ДУБЕНКОВ Г.О., секретар Комісії Верховної Ради України в питань відродження та соціального розвитку села /Козятинський виборчий округ, Вінницька область/. Шановний Іване Степановичу! Є пропозиція до порядку денного. Тобто я хочу внести зауваження чи то поправку до першого пункту - назвати його так: "Про невідкладні заходи щодо посилення виконавчої влади, а також внесення змін, доповнень до Конституції України".

В орієнтовному графіку розгляд цих питань передбачено. А у порядку денному стоїть тільки питання про внесення змін до Конституції України.

Є й така пропозиція: сьогодні внести на обговорення питання про форми власності на землю. Це пропозиція двох аграрних комісій, вона погоджена з Комісією а питань економічної реформи і управління народним господарством. А завтра я пропоную внести на розгляд питання про колективне сільське господарство.

В орієнтовному порядку денному цього питання немає. Це означає, що ми тоді не зможемо внести у лютому на розгляд цей законопроект у другому читанні.

Відносно питання трансляції п'ятої сесії були думки комісій. Ці думки письмово викладені і подані в Комісію з питань гласності і засобів масової інформації. Але вони не враховані в постанові Верховної Ради. Знову у нас іде повна трансляція

сесії Верховної Ради. Надаю, щоб прийняти рішення поло форм висвітлення, варто думку кожної комісії поставимо на голосування.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Давайте дотримуватися порядку. От ви все правильно говорите. Тільки зверніть увагу: ми ще не дійшли до питання про висвітлення, а ви вже вносите щодо нього пропозицію. Не можна так працювати. Ваша друга пропозиція буде розглядатися, коли ми вирішуватимемо питання, якого вона стосується. А щодо вашої першої пропозиції, то вона вже врахована. У якому плані? Внесення змін і доповнень до Конституції - це у нас постійне питання. Воно було в полі зору на четвертій сесії і буде розглядатися на п'ятій сесії. Свої пропозиції Президент України надіслав. Вони включені до порядку денного. Але це питання буде тісно пов'язуватися з опрацюванням проекту нової Конституції. І тому в орієнтовному графіку його сформульовано так: про невідкладні заходи щодо посилення виконавчої влади в Україні та внесення змін і доповнень до Конституції. Тобто якщо будуть запропоновані якісь окремі зміна, ми їх розглядатимемо. Отже, гадаю, що все враховано, голосувати не потрібно.

Другий мікрофон.

СВІДЕРСЬКИЙ Ф.Ф., член Комісії Верховної Ради України у питаннях соціальної політики та праці /Нововолинський виборчий округ, Волинська

область/. Я хочу підтримати пропозицію про те, що нам обов'язково в числі перших треба прийняти Закон про приватизацію землі в пакеті економічних законів про приватизацію. Також пропоную включити до порядку денного питання про відставку Прем'єр-міністра Фокіна і Кабінету Міністрів та формування Уряду народної довіри. Це є вимога голів виконкомів, це б вимога всіх профспілок, які на сьогодні існують на Україні, і це є вимога всього українського народу.

Далі. Встановлення структур президентської влади в поєднанні з прямими виборами голів органів місцевого самоврядування. Пропозиція про внесення змін до Закону про податки з підприємств. Ті грабіжницькі проценти, які визначені для підприємств, Призведуть до того, що за півроку чи за рік зупиняться найбільші наші промислові підприємства. Для того щоб підвищити зарплату на 500 карбованців працівникові, 500 карбованців треба віддати до бюджету держави. Віддавати нічого.

Нам необхідно прийняти зміни до Закону про пенсійне забезпечення. Ми ще раз пересвідчилися, що наш Уряд замість того, щоб виконати постанову Верховної Ради, щоб перерахувати пенсії до кінця 1991 року, ввів коефіцієнти, які фактично знищили всі наші намагання. Максимальна пенсія у шахтаря залишилась у розмірі 280 карбованців. Ми це питання обов'язково повинні вирішити не відкладаючи.

Нам слід переглянути всю цінову політику, цю лібералізацію цін, яка призведе до соціального вибуху на Україні.

Дякую.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Я втретє звертаюся: давайте працювати організовано. Це все повторення. Ви дивіться - земельна реформа. Я вчора на прес-конференції давав відповіді з приводу цього, питання внесено до орієнтовного графіка. Учора на засіданні Президії ми прийняли рішення, що земельну реформу розглядатимемо в пакеті економічних законів про демонополізацію, роздержавлення і приватизацію. Це вирішено. В міру готовності законопроекти будуть внесені. Готовий документ про вилучення і надання земельних ділянок, комісії його вносять. Опрацюють , інший документ - він буде внесений. Ми це визначили.

Далі. Оподаткування. Я ще раз повторюю, що податкову систему будемо розглядати також у пакеті економічних законів. Не можна розглядати окремо. Це все буде. Комісія Печерова вже підготувала відповідні законопроекти. Ми їх розглядатимемо.

Президентська структура влади. Ви знаєте, що над цим працюють комісії Верховної Ради, зокрема комісія Гришка, в також відділ радянського будівництва Секретаріату, представники команди Президента та інші. Матеріали напрацьовуються. Будуть готові - подамо до комісій, на обговорення, тоді внесемо на розгляд.

А щодо відставки, то про неї ми всі чули багато. Я думаю, у доповіді Президент скаже про своє бачення цієї проблеми - відставка чи не відставка.

Третій мікрофон.

ХИЖНЯК В.М., голова Немирівської районної Ради народних депутатів, голова виконавчого комітету /Немирівський виборчий округ, Вінницька область/. Усі ми побували на місцях і знаємо обстановку в трудових колективах. Нас тривожить не тільки підвищення цін. Ніяка це не лібералізація, а явне підвищення цін, причому необ'єктивне і необгрунтоване.

Є й інші питання. Ми знаємо, що сьогодні робітники не можуть добратися до підприємств, учні - до школи, бо немає бензину.

У важкому становищі опинилися пенсіонери, багатодітні сім'ї у зв'язку з тим, що нічим опалювати житло. Тонна брикету коштує близько 1000 карбованців. Може пенсіонер, одержуючи пенсію, яку ми йому призначили, забезпечити свою сім'ю?

Тому я вношу пропозиції. Перша. Ще раз повернутися до цін. Друга. Розглянути на цьому тижні питання про енергетичну базу України.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Я вас прошу! Питання про ціни буде розглянуто, коли ми прийматимемо невідкладні заходи окремо щодо цін, окремо щодо комерціалізації і так далі. Це все стосується невідкладних заходів. Так, Леоніде Макаровичу? Ну як же по-іншому? Давайте те, що прийнято, не повторювати, не пропонувати ставити на голосування.

А щодо енергетичної кризи, щодо енергетичного забезпечення, то ми вже слухали не раз таку інформацію. Якщо не буде питань, пов'язаних з енергетичною кризою, то, я думаю, тоді немає потреби розробляти й відповідні невідкладні заходи. Воно все взаємопов'язано.

Перший мікрофон.

ШЕВЧЕНКО О.Є., член Комісії Верховної Ради України 8 питань державного суверенітету, міжреспубліканських і міжнаціональних відносин /Голосіївський виборчий округ, м. Київ/. Шановні народні депутати, шановний Голово! Я коротенько обгрунтую свою пропозицію. Я вчора зустрічався з депутатами Московської районної Ради міста Києва. Сьогодні, у мороз і сніг, люди зібралися перед Верховною Радою, і всі вони говорять про одне: діти протягом 1,5-2 місяців не п'ють молока і не їдять масла. Люди говорять про те, що вони терпеливі, що вони готові почекати ще, але тільки в ім'я реформи. А реформу наш Уряд не проводить.

Сьогодні народ зібрався перед Верховною Радою з вимогами відставки цього Уряду і створення нового, коаліційного Кабінету Міністрів. За дорученням Української республіканської партії я вношу офіційну конкретну пропозицію.

Іване Степановичу, те, що скаже Президент, - його справа, і ми не будемо втручатися в те, що повинен сказати Президент. Але ми повинні вирішувати питання між собою, ми - парламент. І тому я вношу на розгляд парламенту конкретну пропозицію і прошу проголосувати за неї поіменно. Від імені фракції республіканців у парламенті вношу пропозицію проголосувати за те, щоб сьогодні розглянути питання про довіру Прем'єр-міністру України Фокіну. Прошу проголосувати поіменно за те, щоб внести це питання до сьогоднішнього порядку денного. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Я не коментую, але поставити це на голосування не можу. Чому? Відповідаю, чому. Тому що Президент буде робити доповідь, а ви знаєте, що згідно з нашою Конституцією, згідно із Законом про Президента Президент сам вносить пропозиції щодо Прем'єр-міністра.

Якщо цього не зробить Президент або у нього аргументація буде недостатня, тоді вже ми можемо поставити питання так, як пропонує депутат Шевченко. Але не прослухавши Президента, не знаючи його позиції, ставити на голосування я права не маю. Так чи ні? Так.

Другий мікрофон.

Задорожний Б.В., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України у питаннях екології та раціонального природокористування /Маріупольський-Центральний виборчий округ, Донецька область/. Шановні народні депутати! Я знову вношу пропозицію включити до порядку денного штати про екологічне становище в Донецько-Придніпровському промисловому регіоні. Маю нагадати, що це питання було включено до порядку денного третьої і четвертої сесій. за включення цього питання до порядку денного було зібрано підписи майже двохсот депутатів. Але чомусь воно не ввійшло до переліку питань, що будуть розглядатися на п'ятій сесії.

Комісія у питаннях екології та раціонального природокористування офіційно підтримує цю пропозицію і висловлюється на підтримку заходів, спрямованих на включення цього питання до порядку денного, Тому я орошу підтримати мене і проголосувати за цю пропозицію.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Я звертаюсь до депутата Задорожного. Справді, про це ви вже не вперше говорите, - і в комісії дане питання розглядалося. Але його треба розглядати

в комплексі з екологічною ситуацією на Україні, зокрема і в цьому регіоні.

Тому давайте ми дамо доручення комісії, яку очолив депутат Залудяк, Міністру охорони навколишнього природного середовища Юрію Миколайовичу Щербаку, нехай вони підготують цей законопроект, а ми його тоді розглянемо.

Я думаю, що і голосувати не потрібно. Коли він буде готовий, ми його тоді і розглянемо.

Третій мікрофон.

ЧОБІТ Д.В., член Комісії Верховної Ради України з питань культури та духовного відродження /Бродівський виборчий округ. Львівська область/. Шановні депутати! Я представляю Українську селянсько-демократичну партію і хотів би, щоб у своєму звіті Прем'єр-міністр Вітольд Фокін пояснів ситуацію, яка складається зараз на селі. Село, можливо, наближається зараз до найглибшої кризи за всі часи. Викликана вона політикою, яку проводять по відношенню до села. Зокрема це стосується пін. Ціни перекошені. Ціни на сільськогосподарську техніку збільшилися в 20-30 разів, у той час коли на сільськогосподарську продукцію - лише в п'ятьшість разів.

Трактор МТЗ, який колись коштував сім тисяч, зараз коштує сто вісімдесят, ЮМЗ - сто шістдесят тисяч, К-700 - чотириста сімдесят тисяч, комбайн "Полісся" - один мільйон сто тисяч.

Ціни на гербіциди збільшилися у двадцять разів.

ГОЛОВА. Ви розумієте, ми ж не будемо читати прейскуранти, ми вже домовились. Не змушуйте мене виключати мікрофоні Ми домовилися, що всі пропозиції, які депутати вважають за потрібці висвітлити у звіті Кабінету Міністрів, направляйте або через комісії, або прямо в Кабінет Міністрів.

ЧОБІТ Д.В. Пропоную, щоб Кабінет Міністрів пояснив ситуацій, яка склалася зараз на селі.

ГОЛОВА. Прийнята ваша пропозиція, і вона буде висвітлена, я думаю," в окремому навіть розділі.

Перший мікрофон.

ВАСИЛЬЄВА Г.І., член Комісії Верховної Ради України у справах жінок, охорони сім'ї, материнства і дитинства /Білоцерківський міський виборчий округ, Київська область/. У мене пропозиція щодо орієнтовного графіка на 28-31 січня. Конкретно. 31 січня шроти у порядку денному поставлено питання про проект Закону про оподаткування доходів підприємств і організацій /друге читання/.

Я вважаю, до це дужа важливе питання, а мі знаємо, як в п'ятницю працює Верховна Рада, тому пропоную перенести його на 29 січня і поставити першим.

Дякую.

ГОЛОВА. Я ще раз повторюю, що в залежності від того, як воно буде напрацьовано, ми розглянемо його в одному пакеті з економічними законами. Буде готове на середу - поставимо в середу. Галино Іванівно, т ви попрацюйте з комісією, яку очолює депутат Печеров, з Урядом.

Другий мікрофон.

ЯЦЕНКО В.М., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань Чорнобильської катастрофи /Коростенський виборчий округ, Житомирська область/. Ми весь час говоримо про захист населення України. Але захист буде забезпечений тоді і тільки тоді, коли буде працювати економіка, сільське і міське господарство. Сьогодні підприємства зупиняються, продукція не виробляється.

Сьогодні міста перебувають у напівзамороженому стані. Це так. Сьогодні ніхто, навіть господарники не ведуть мову відносно посівної кампанії, ніхто не працює. І на вищому рівні якась ейфорія відносно нашої незалежності. Люди перестають розуміти, чому так відбувається. У мене прохання і пропозиція - включити до сьогоднішнього порядку денного питання про заходи по стабілізації економіки України. І спокійно, без ейфорії, без істерики розглянути й дати відповідь нашим господарникам, що робиться сьогодні, що робитиметься завтра, аби підприємства не зупинялися. Це - головне нині. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Я повторюю, що вчора до Президії надійшли такі "Невідкладні заходи", але вони викликали цілий ряд зауважень і пропозицій. Над ними Уряд зараз працює і просить внести це питання в першій декаді лютого. Тобто вата пропозиція прийнята, але зараз, завтра Уряд не готовий внести їх.

Третій мікрофон.

СТЕПЕНКО В.І., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу /Полтавський виборчий округ, Полтавська область/. Іване Степановичу, прошу дві секунди уваги. Дуже багато пенсіонерів звертається з пропозицією, щоб хтось по телебаченню чи по радіо пояснив, яка в нас мінімальна пенсія і який порядок їх визначення? Я сьогодні узнавав у комісіях, кануть, що скрізь плутанина, ніхто цього не знає.

ГОЛОВА. Приймається. Даємо доручення Білоблоцькому - голові комісії разом з Міністром соціального забезпечення піти на телебачення на "Круглий стіл", запросивши кого ще потрібно, і з'ясувати ці питання.

СТЕПЕНКО В.І. І конкретна пропозиція. Я її уже вносив, Іване Степановичу, і прошу вас усе-таки вислухати мене й дати відповідні доручення. Ви знаєте, моє думку, що потрібно внести зміни до Конституції щодо структури виконавчої влади, Президенту дати права. Повноваження Президенту дав народ, а ми повинні дати йому права, щоб він мав можливість питати за невиконання законів. А якщо ми Президента залишиш без прав, то тоді виникав питання: навіщо ж народ його обирав? Це - перше.

І друге. Керувати повинен один, а ми всі повинні йому допомагати. І контролювати, і допомагати. А якщо ми всі гуртом хочемо керувати, але не брати відповідальності на себе, то це абсолютно неправильно.

Тепер щодо Кабінету Міністрів. Це право Президента. Якщо ми наберемо команду і призначимо тренера, то він з нею нічого не зробить. Є Президент, то нехай він дасть свій висновок і набере Уряд, який йому потрібний.

І ще. Потрібно заслухати конкретну програму цього Уряду, програму виходу з нинішнього становища. Людей лякає найбільше невпевненість у завтрашньому дні. Якщо ми не доб'ємося виконавської дисципліни, якщо структури не піднімемо... Я просто хочу, щоб у нашому розгляді пакетів була якась логіка. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Для мене ця ситуація не в первину, я вже до неї звик, але хочу, щоб ви якось відходили від неї. Ну що сказав нам нового народний депутат Степенко? Нічого.

Перший мікрофон.

МАРЧЕНКО В.Р., член Комісії Верховної Ради України у закордонних справах /Роменський виборчий округ, Сумська область/. Уважаемые депутаты! Мы приехали с мест и все знают о тех трудностях, которые накатываются в промышленности и сельском хозяйстве. Однако я хочу сказать, что многие промышленники верят Витольду Павловичу Фокину верят в его знания, способность взвешенно провести реформы. Поэтому считаю, что выступление депутата Свидерского от имени всего народа является некорректным.

И теперь - по предложениям повестки дня.

Дело в том, что мы вступаем в экономические реформы, не приняв Закон о профсоюзах /нам там четыре или шесть статей надо согласовать/. Это не позволит защитить интересы трудящихся. Поэтому предлагаю в повестку дня включить проект Закона о профсоюзах. Это - первое.

И второе. Мы уже проголосовали за то, чтобы создать Конституционный Суд. Предлагаю рассмотрение данного вопроса включить в повестку дня на эту неделю. Спасибо.

ГОЛОВА. Шановні кардні депутати! Ми обговорювали питання про Конституційний Суд і домовилися з вами, що маємо борг, оскільки досі не створили третьої влади, тобто судової влади. Народний депутат голова комісії Коцюба доповідав тут нам уже не один раз, і розглянемо всі ці питання, але ми ж уже пообіцяли, що це все розглянемо після блоку економічних питань.

Другий мікрофон.

КОЛІНЕЦЬ В.В., асистент кафедри української літератури Тернопільського державного педагогічного інституту імені Я. Галана /Тернопільський міський виборчий округ, Тернопільська область/. Шановні депутати! Я пропоную включити до порядку денного такі питання.

Перше. Про притягнення До відповідальності гекачепістів. Хоча "ГКЧП" придушено, однак на Україні майже всі гекачепісти залишається при владі. Особливо в правоохоронних органи. Я пропоную з цього питання заслухати звіт комісії Гайсінського та Інформацію Генерального прокурора республіки.

Друге питання. Про денонсування міжреспубліканської економічної угода, яка суперечить Декларації про державний суверенітет України.

Третє. Про денонсування міжреспубліканської продовольчої угоди від 9 листопада, яка призвела до того, що ще до Нового року прилавки на Україні залишилися порожніми.

Четверте. Розглянути питання про доцільність дальшого перебування України в СНД.

І ще одне питання - це вимога Конгресу українців розглянути на сесії Верховної Ради питання про оцінку національновизвольних змагань українського народу, починаючи від 1917 року.

І останнє. Про державну символіку України.

Дякую.

ГОЛОВА. Я почну з останнього. Дійсно, нам до цього питання треба готуватися. І вчора я говорив, і сьогодні повторюю, що після прийняття пакету економічних законів з метою відкриття шляху для реформ, у тому числі для земельної як найважливішої, після вирішення першочергових питань, які ми записали, ми підійдемо до розгляду символіки.

Що стосується решти ваших пропозицій - денонсування, відповідальності, то їх треба опрацьовувати і вносити. Ми жодного разу не відхилили звіт Гайсінського, ми жодного разу не відмовили в будь-чому прокуророві, якщо він звертався, ми жодного разу не відмовили ні комісії Павличка, ні Комісії з писань державного суверенітету, Працюйте над пропозиціями щодо денонсування тих та інших угод і вносьте.

Третій мікрофон.

ЛОБАЧ В.І., голова Лисичанської міської Ради народних депутатів, голова виконавчого комітету /Лисичанський виборчий округ, Луганська область/. Уважаемый Иван Степанович! Мы проголосовали за предложение заслушать отчет Правительства. Но, наверное, прежде чем слушать отчет, давайте мы спросим себя: все ли законы, необходимые Правительству, мы приняли?

Почему сегодня в перечне рассматриваемых вопросов нет Закона о бюджете - республиканском, городском. Мы все сегодня живем, не зная, какую зарплату получаем. Но для того, чтобы принять Закон о бюджете республиканском и непосредственно на местах, необходимо принять ряд других законов. Я обращаюсь к вам от имени председателей городских исполнительных комитетов - нам нужно прежде всего принять Закон о налогах. Далее - законы о плате за землю, об экологическом налоге, о государственной пошлине.

Сегодня нам раздали документы, и опять мы все говорим о социальной защите населения. Но почему-то не желаем рассматривать в первую очередь экономические законы.

Я вношу предложение. Первое. Кроме экономических законов, никаких других сегодня не рассматривать. Обязательно принять Закон о бюджете.

И второе. Ускорить подготовку и рассмотрение Закона о реформе государственной власти и управления. То есть надо прежде всего рассмотреть экономические законы и законы о государственной власти и управлении.

ГОЛОВА. Щодо першої групи питань, то я вже двічі відповідав. Нічого нового більше сказати не можу. Все це розглядатиметься в пакеті. Я ще раз говорю: і система оподаткування, і плата за землю, і інші - все розглядатиметься в пакеті. Документи опрацьовуються. Будуть готові - їх внесуть.

Щодо бюджету. Ми з вами визначилися: дозволили Кабінету Міністрів профінансувати поки що невідкладні справи і в міру підготовки внести на розгляд Закон про бюджет.

І останнє. Що стосується структури державної влади. Я думаю, що Леонід Макарович сьогодні про це скаже. А комісії працюють. Я вже говорив: і комісія Гришка, і відділ Верховної Ради, й інші структури.

Перший мікрофон.

ПЕТРЕНКО В.О., перший заступник голови виконавчого комітету Приазовської районної Ради народних депутатів /Приазовський виборчий округ, Запорізька

область/. Поділяю думку народного депутата Дубенкова і прошу депутатів підтримати пропозицію розглянути проект Закону про форми власності на землю сьогодні, а завтра - про колективне сільське підприємство. Це дасть нам змогу підготувати закони про земельну реформу, які конче потрібні селу. Це - перше.

Друге. Підтримую позицію Голови Верховної Ради щодо відставки Уряду Фокіна. Це справа Президента.

Я хотів би, щоб сьогодні Президент, доповідаючи парламенту, відповів людям, які зібралися перед будинком парламенту, коли він збирається здійснити оновлення на 70 процентів, і заспокоїв таким чином і республіканців, і демократів, і партократів.

Ще одне. На мою думку, невідкладні заходи щодо посилення виконавчої влади в Україні слід розглядати, як і всі закони, постатейно.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Я думаю, що більшість пропозицій, внесених народним депутатом Петренком, нами обговорена, і всі вони прийняті в тій чи іншій мірі.

А що стосується підтримки, то, я думаю, депутаті нас правильно зрозуміли.

Другий мікрофон.

РОМАНОВ Ю.С., завідуючий відділом астрономічної обсерваторії Одеського державного університету імені І.І. Мечникова /Жовтневий виборчий округ, Одеська область/. Уважаемые депутаты! Сейчас, к сожалению, усилилась

тенденция к хищническому уничтожение наших курортнорекреационных ресурсов. На прошлой сессии поступило предложение от более чем 150 депутатов о включении в повестку дня Закона о курортно-рекреационных территориях. Это касается юга Украины, Азовского побережья, запада и центральной части Украины. Поэтому я считаю, что в повестку дня должен быть включен проект Закона о курортно-рекреационных территориях. Это первое.

И второе. По поводу ориентировочного графика. Выло соответствующее мнение Верховного Совета о том, что в срочном порядке нужно рассмотреть наряду с другими законами Закон о приватизаций жилья. В повестке дня на эту неделю такого акта нет. Поэтому я считаю, что нужно по крайней мере на 30 число комиссиям представить проект Закона о приватизации жилья.

Благодарю за внимание.

ГОЛОВА. Щодо розгляду питання приватизації житла. Нам відома позиція Уряду і комісій: документ буде розглянутий після того, як ми приймемо основні закони і відкриємо дорогу для проведення приватизації.

А що стосується питання яро курортні зони, то давайте ми розглянемо кого в кінці п'ятої сесії, кали розпочнеться курортний сезон. Якщо проект буде готовий - вносьте його.

Вносьте, у нас ще є час до цього сезону, тобто до травнячервня, Але зараз, ви розумієте, не до курортної вони. А працювати над цим законопроектом, безумовно, потрібно.

Третій мікрофон.

ВОЛКОВЕЦЬКИЙ С.В., член Комісії Верховної Ради України мандатної і з питань депутатської етики /Долинський виборчий округ, Івано-Франківська область/. Шановний Іване Степановичу, шановні депутати! Я уповноважений Демократичною партією України, її керівництвом довести її точку зору відносно відставки Кабінету Міністрів. Наша партія виступає за відставку Кабінету Міністрів і сформування нового Уряду в людей високої професійної кваліфікації і ринкового мислення. Президія національної ради Демпартії бачить вину Уряду, зокрема Прем'єрміністра, в тому, що він заблокував вчасне запровадження українських; грошей, не веде власної незалежної політики і гальмує проведення економічних реформ. І я запропонував би ввести в порядок денний відразу після інформації нашого Президента ось це питання і розглянути його. Воно б враховувало і думку Президента, і, по-моєму, народу. Громадськість чекає таких наших рішень. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую, Степане Васильовичу. Я думаю, що це вже повторення. Останнє коло. Перший мікрофон.

ПАВЛИЧКО Д.В., голова Комісії Верховної Ради України у закордонних справах /Збаразький виборчий округ, Тернопільська область/. Шановні депутати! Шановний Іване Степановичу! 90 країн визнало Україну

як незалежну самостійну державу. Міністерство закордонних справ активно працює над встановленням дипломатичних контактів і стосунків між Україною і багатьма країнами. Компетенцією Верховної Ради в встановлення дипломатичних рангів і звань. Я прошу внести це до орієнтовного графіка, оскільки нам потрібно найближчим часом затверджувати послів. Це забере небагато часу, тому прошу внести це питання до порядку денного.

ГОЛОВА. Приймається. Потрібно голосувати? Тим більше, що документ напрацьований, я його бачив. Приймається.

Другий мікрофон.

ПАВЛЕНКО Ф.О., генеральний директор науково-виробничого об'єднання "Олександрійський електромеханічний завод" /Олександрійський міський виборчий округ, Кіровоградська область/. Большое беспокойство вызывает состояние дел в народнохозяйственном комплексе. Все больше работников предприятий освобождаются от работы, вынуждены идти в отпуска.

По моим оценкам и информации, которую я имею, только в январе около 20 процентов работающих предприятий окажутся не у дел. В марте положение будет еще худшим. Поэтому настоятельно предлагаю включить в повестку дня следующий вопрос: "Отчет о мерах и перспективах по обеспечению устойчивой работы народнохозяйственного комплекса Украины". Если мы этот вопрос не рассмотрим в более приоритетном порядке, то, я думаю, будем пожинать печальные плоды. Прошу предложение о включении этого вопроса в повестку дня поставить на голосование.

ГОЛОВА. Я ще раз відповідаю, що це питання прийняте. Воно прийняте до виконання Урядом, і Уряд назвав термін, коли з нього приводу прозвітує. Це буде в першій декаді лютого. Голосувати не потрібно, це прийнято.

Третій мікрофон.

ГРИНІВ Є.А., голова Львівського обласного комітету народного контролю /Дрогобицький виборчий округ, Львівська область/. Іване Степановичу! На сьогоднішній день склалася катастрофічна ситуація а податковою політикою. Уряд, який дозволив піднести податок до рівня 80 відсотків, по суті, торпедує весь дальшій розвиток економіки. Ви сказали про те, т пакет питань податкової політики буде розглянуто, але в пакеті це питання буде розглянуто, мабуть, дуже пізньою весною. А зараз у нас така ситуація, яка гальмує розвиток інвестиційної політики, гальмує, по суті, виробництво матеріальних засобів і товарів широкого вжитку, Те ж стосується земельної політики. Отже, Уряд, який на сьогоднішній день виїв 80-відсотковий процент оподаткування, по суті, заявив, про свою неспроможність. Я прошу включити питання про доповнення і зміни в податковій політиці на сьогоднішній день і, безперечно, питання про Уряд.

ГОЛОВА. Дякую.

Шановні народні депутати! Я думаю, що ви вже всі пересвідчилися, що іде повторення. Вже надійшло безліч записок, в яких пропонується припинити обговорення біля мікрофонів і перейти до розгляду питань порядку денного.

Тому я просив би вас, нехай це буде останнє коло.

Вам роздано проект постанови Верховної Рада "Про порядок денний п'ятої сесії Верховної Рада України". Вія коротенький, але я пропоную так: з тими доповненнями народного депутата Воробйова, за які ми проголосували вже, і в врахуванням доповнень до орієнтовного графіка /це залежатиме від внесених пропозицій/ прийняте цей проект. Андрію Васильовичу, я звертаюся до депутата Печерова, ви чуєте, я звертаюся до вас і до інших членів Президії, щоб вони слухали. Система оподаткування - надзвичайно важливе питання і ви з депутатам Пилипчуком визначиться відносно того, коли ми будемо розглядати дай пакет. Якщо від буде готовий на завтра, то я пробив би вас внести питання про систему оподаткування завтра. Я ще раз говорю, якщо є пропозиції, здайте їх у комісії. У нас в різні форми. Я вас дуже ярову. З урахуванням тих зауважень і пропозицій, які надходили і за які ми проголосували, ставлю проект постанови Верховної Ради "Про порядок денний п'ятої сесії Верховної Ради України" на голосування. Прошу проголосувати.

"За" - 360 Приймається.

Переходимо до розгляду наступного питання - про порядок висвітлення засобами масової інформації роботи п'ятої сесії Верховної Ради. Ми двічі розглядали це питання на засіданні Президії Верховної Ради, про це повідомлялося. Я також про це говорив учора. Якщо потрібна доповідь з сього питання, її готовий зробити голова постійної комісії Спис Микола Михайлович.

Потрібна доповідь? Не потрібна. Ми в комісіях це питання обговорили, як по інформували мене голови комісій. Аргументації достатньо. Проект запропоновано від більшості комісій. Звичайно, не всі пропозиції комісій враховані, всі ніколи не можуть бути враховані. Враховується більшість. Є потреба обговорювати?

Перший мікрофон.

ЧЕРНЯВСЬКИЙ О.П., голова ради агропромислових формувань Сумської області /Сумський виборчий округ, Сумська область/. Шановний Іване Степановичу, шановні депутати! Як і багато інших депутатів, я вважаю, що порядок висвітлення сесії повинен бути іншим. Не потрібно давати повнив звіт по телебаченню, краще робити виклад. Чому? Ви, Іване Степановичу, звинувачуєте багатьох депутатів у популізмі. Та й у виборців таке враження складається, що дехто виходить до мікрофонів, аби хоч щось сказати.

От я, наприклад, сьогодні поставив запитання Вітольду Павловичу: хто українському народу шкодить? Ви дивіться, що виходить. 22 грудня ми одержали телеграму Фокіна: везіть м'ясо і молоко - оплату одержите за новими цінами. Проте досі ніхто не заплатив колгоспам і радгоспам за новими цінами. Це що, шкода чи що? Не ганьба, а шкода.

Далі. Ми говорили про таке надзвичайно важливе питання, як весняно-польові роботи. Але в господарства не надходить бензин і таке інше. Це що?

Дякую.

ГОЛОВА. Народний депутат Чернявський! Ви в першій частині виступу пам'ятаєте про що сказали? А в другій почали займатись... Прошу конкретно. Другий мікрофон.

ЛУБКІВСЬКИЙ Р.М., член Комісії Верховної Ради України у закордонних справах /Яворівський виборчий округ, Львівська область/. Шановний Іване Степановичу! Оскільки ви не надали мені слова під час обговорення доповнень до порядку денного, я пропоную в рамках обговорюваного питання обговорити ситуацію, коли преса сусідньої держави грубо втручається в справи України, дискредитує особу Президента, компрометує Верховну Раду. Я пропонував би під час висвітлення нашої роботи давати прямі відповіді на звинувачення, які роблять засоби масової інформації Москви. Інформаційний тиск і блокада тривають, тому ми мусимо на це реагувати. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Президія Верховної Ради давала доручення постійній комісії. Комісія з питань гласності та засобів масової інформації відрядила до Москви Вадиш Бойка, народного депутата нашого, і я йому підписував доручення й повноваження до тих видань і структур, про які йшла мова. Він їздив до Москви і з'ясовував. Я не хочу говорити /може, хай він про це скаже/, що перший раз його зустріли, як представника чужоземної держави. Іване Олександровичу, ви не втручайтесь...

Він мав розмови і з Єгором Яковлєвим, і з представниками інших засобів масової інформації, про які йшла мова у вашій пропозиції. Зараз і комісія, і ми працюємо над тим, щоб все-таки шляхом переговорів з ними знайти найбільш сприятливі форми співробітництва. Щоб люди світу знали позицію і Верховної Ради, і Президента, знали правду про те, що відбувається в Україні. Така робота ведеться. Про її підсумки ми будемо інформувати народних депутатів.

Третій мікрофон.

ПУШИК С.Г., член Комісії Верховної Ради України з питань культури те духовного відродження /Коломийський виборчий округ, Івано-Франківська область/. Найперше я пропоную, аби в нас були телемости і радіомости з іншими державами - а Росією в першу чергу, - аби депутати українські мали прямий контакт в ефірі з депутатами російськими, молдавськими та іншими.

Друге. Передусім нашу пресу треба забезпечити папером, "Молодь України" не виходить уже тривалий час, журнал "Україна" купує якийсь Колесников з Криму /я це прочитав у газеті? Невже наш парламент не може взяти під своє крило журнали "Україна", "Українська культура" і цілий ряд видань, аби вони були нашими органами? Невже якийсь орендар, чіл хто він там, не знаю, мав розпоряджатися виданнями, які становлять честь Україна в цілому світі?

Ніхто не дбає про пресу, абсолютно ніхто. Театр 450-ти акторів людям уже обрид - я маю на увазі нашу Верховну Раду. Ми повинні подбати про пресу, бо держава без преси тепер існувати не може.

Так само ми повинні тут же гасити провокаційні виступі окремих депутатів. На минулій сесії один депутат сказав, що ми собі взяли по 14 окладів. Ніхто не спростував цього. Я ж знаю, що депутати, які постійно працюють, одержують по тисячі поки що, по тисячі. А по Україні пішло по всіх чергах гуляти, що ми взяли по 14 окладів.

Я пропоную, аби Голова Верховної Ради тут же спростував такі провокаційні заяви. Якщо хтось на заводі взяв собі велику оплату, то йому вигідно перед своїми робітниками показати, що депутати Верховної Ради одержують у 14 разів більше. Я також пропоную...

ГОЛОВА. Я вас дуже прошу, це вже виступ. Ми вам дали можливість внести пропозиції.

Ви пропонуєте Голові Верховної Ради одразу ж давати коментар з приводу деяких виступів і заяв. Я це роблю, по можливості намагаючись не втручатися в зміст таких виступів. І тоді зробив, як ви пам'ятаєте, оказавши, що нараховували не 14 окладів, а при підвищенні виходили з мінімальної заробітної плати. Я такі коментарі давав. Але ще раз хочу сказати: давайте не використовувати для всіх цих випадків тільки трибуну і пленарне засідання Верховної Ради. Є багато різних форм.

Що стосується вашого першого питання - про контакти з Верховними Радами інших держав, республік колишнього Союзу. Перше теш засідання відбулося в Мінську, у ньому брали участь заступники Голів Верховних Рад. Розробляється механізм таких контактів. Він буде внесений на ваш розгляд. Якщо ви погодитеся, то ми будемо такі контакти відпрацьовувати.

Що стосується телемостів. Президент України вже провів телеміст, який на мою думку /і я знаю думку інших депутатів і громадян/, можна оцінити позитивно. Ніхто не заважає практикувати таку форми роботи.

Тепер наголошую, що це останнє коло виступів. Бо потім знову почнуться нарікання.

Перший мікрофон.

СЕРЕБРЯННИКОВ Ю.П., член Комісії Верховної Ради України а питань розвитку базових галузей народного господарства /Калінінський виборчий округ, Донецька область/. Иван Степанович! Комиссия по вопросам развития базовых отраслей принимала решение о необходимости сокращения времени отчетов о заседаниях Верховного Совета - до 1 часа. Здесь - совершенно другое. Более того, ко мне неоднократно обращались жители Донецка, Они считает, что профессионализм Украинского телевидения очень низкий, и трансляция заседаний Верховного Совета не будет способствовать его повышению. В Донецком, Луганском регионах люди говорят в основном на русском языке, и поэтому те передачи, которые идут сейчас, как мне говорят, не отражают интересов всего народа Украины. Мы обращаемся к руководителям нашего телевидения: нужно программы вести и на русском языке, чтобы жители наших регионов смотрели программу и Украинского телевидения, а не только передачи по первому каналу, которые, в основном, дискредитирует нашу политику.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Я відчуваю, що не всі знають аргументацію запропонованого проекту постанови. Дозвольте дещо уточнити.

Перше. Все, про що говорив щойно народний депутат, можна реалізувати. Перший канал повністю буде у розпорядженні нашої Держтелерадіокомпанії, і хай вони удосконалюють свої форми і методи, те, про що ви говорила: і мову, і все інше. у вас є сьогодні можливість другий канал використати дія трансляції роботи Верховної Ради. Під час п'ятої сесії буде розглядатися шкет економічних законопроектів. Від того,

приймемо ми її закони чи ні, залежить наше подальше життя. У зв'язку з тим, що не вистачає паперу, що зараз на порядок знизився загальний обсяг друкованої продукції, мине немало часу, поки вони зможуть ознайомитися з цими законами. Тому вони просили продовжити трансляцію. Це другий аргумент.

І третій. Якщо записувати все, - це 6 годин. А тоді ще треба години чотири для того, щоб порізати і склеїти плівку. Але хто буде різати і хто буде клеїти? І хто цим буде керувати? Ми заганяємо себе в ще більш глухий кут.

Виходячи з цього, ми вам запропонували такий проект постанови.

Другий мікрофон.

ПОРОВСЬКИЙ М.І, заступник голови Народного руху України, гадова координаційної ради /Рівненський виборчий округ, Рівненська область/. Шановні депутати! Я хотів би підтримати пропозиції Івана Степановича про те, що трансляція повинна бути в повному або майже в повному обсязі. Чому? По-перше, у нас більше половини республіканських газет систематично це виходить. По-друге, одразу виникне питання: хто і що скорочуватиме?

Кожний депутат, який виступає від мікрофон чи з трибуни, вважає, що його виступ найголовніший і найправильніший. І потім буде маса претензій: чому зняли саме мій виступ, а не той чи інший? Одразу виникнуть такі підводні течії, такий тиск...

Я б пропонував - без обмежень, оскільки зараз будуть розглядатися економічні закони, які стосуються інтересів кожної людини і привертають увагу всіх.

Вважав доречним зауважити моєму колезі Степану Пушику, що жодна людина не скаже: "якийсь Колесников". Юрій Колесников - голова асоціації "Континенталь", поважана в республіці людина. Він виділив 10 мільйонів карбованців на відновлення КиєвоМогилянської академії, і шпиняти його, виступаючи від мікрофона, не варто.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Третій мікрофон - і закінчуємо.

КОРОБКО М.І., секретар Комісії Верховної Рада Україні у питаннях екології та раціонального природокористування /Тернівський виборчий округ, Дніпропетровська область/. Шановні депутати! Я приєднуюсь до того, що вишивна депутат Поровський і хочу сказати, що питання, яке у нас забирає стільки часу і вимикає такі дискусії, можна було б вирішити, хоча б вдавшись до опитування населення.

Ми повинні враховувати його думку, бо в кожного депутата складається своє розуміння того, як люди ставляться до цього факту.

Що ж стосується твердження, що депутати постійно займаються популізмом, то, безумовно, серед нас є такі. Але проти трансляції в перед чергу ті депутати, які не працюють. Наприклад, у криворізькій депутації є депутати, які місяцями не з'являються на засідання. Чи будуть вони схильні до того, щоб ішла трансляція? Тут треба дивитися в корінь. Популізм має дещо інше значення, ніж те, в якому нас тут намагаються звинуватити. Значна частина моїх виборців вважає, що трансляція має бути, бо позицію депутата треба бачити. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Я прошу вас не посилатись на тих чи інших депутатів, які мають відмінну від ваших думку. Це їхнє право. І нікому з нас не дано право заборонити депутатові висловити свою думку. Я вважаю, це просто некоректно. Це - перше.

Друге. Суттєвою справою в соціологічне дослідження і опитування населення, Якщо вірити цим даним, то в залежності від змісту питань, які розглядаються на сесії Верховної Ради, трансляцію дивляться від 46 до 90 і більше процентів глядачів. У нас є .такі данні, і ми їх також враховували, вони пропонували нам проект постанови.

Прошу проголосувати за внесеній проект постанови. Ви розумієте, справа в тому, що тоді залишається старий порядок.

Я думаю, що один голос - це якась помилка.

Другий мікрофон.

ЯЦЕНКО В.М. Дякую, Іване Степановичу. Це я натиснув тільки що "проти", чесно кажу. Чому? Тому, що у нас друга програма телебачення не працює. Є зони в Україні, де не приймається

друга програма. По першій програмі повинні якісь вижимки давати. Ми не проти цього взагалі. Є зони невпевненого прийому телепередач.

ГОЛОВА. Я думаю, товариші, це суттєво, розумієте? Але э такі зоні в Україні, що і перша програма не працює. Я вам скажу, це - Хустський район Закарпатської області, де я був. Там нічого, крім Тетяни Комарової і угорського телебачення, я не міг дивитись. Отже, є такі зони, і ми не можемо так категорично до кожної зони підходити - транслювати тільки по першій чи тільки по другій програмі. Тому давайте ми подумаємо, як зробити краще. От депутат Яценко сказав, що він тільки з цього приводу натиснув не на ту кнопку.

Тому пропоную надати слово ще голові постійної комісії, нехай він скаже щодо цих каналів. Він все-таки більш компетентний у питанні, які з них і як продають, а потім ми переголосуємо.

СПИС М.М., голова Комісії Верховної Ради України з питань гласності та засобів масової інформації /Ялтинський виборчий округ, Республіка Крим/. Уважаемые народные депутаты! Я не хотел бы, чтобы сегодня это был центральный вопрос, хотя он, на наш взгляд, чрезвычайно важный. Мне кажется, что здесь надо руководствоваться и исходить не из того, что каждому из нас хочется, а исходить прежде всего из тех обстоятельств, которые диктуют необходимость в данном случае принять именно такое постановление. Я вам скажу, комиссия рассматривала несколько вариантов, но сошлась именно на этом

варианте, исходя из следующих обстоятельств.

Первое, и об этом говорил Иван Степанович; сегодня средства массовой информации нем не помощники, это - беда. Если раньше они очень много давали материала, раскрывали все то, о чем здесь говорилось, то сегодня ситуация другая. За двадцать три дня января мы должны были распространить семьдесят три миллиона экземпляров республиканских газет, а распространили только девять миллионов из-за отсутствия бумаги, причем, все это касается киевской зоны. Не учитывать этого просто нельзя.

Второе обстоятельство. Это - чрезвычайная важность тех вопросов, которые будут рассматриваться. Они касаются каждого гражданина, и интерес усиливается еще тем, что сегодня наблюдается повышенная социальная напряженность в связи с либерализацией цен.

Третье обстоятельство. Мы исходили из социологических исследований. В марте, сентябре и ноябре был проведен опрос населения, и, я немножко уточни, от 84 до 94 процентов опрошенных в той иди иной форме, но смотрят, интересуются передачами, которые транслируются из этого зала. Я думаю, что, учитывая характер обсуждаемых - вопросов на этой сессии, интерес будет достаточно высокий, и его тоже надо учесть.

ГОЛОВА. Миколо Михайловичу, скажіть це відносно каналів.

СПИС М.М. И теперь что касается каналов. Да, действительно, депутат Яценко в этом прав. Второй канал охватывает меньшую территорию, но я должен оказать, что здесь абсолютно не страдают города, здесь в какой-то мере страдает сельские районы. Но этот вопрос можно дополнительно пересмотреть.

И я хотел бы еще добавить два аргумента. Не секрет, что на телевидении развернута антиукраинская кампания. И ведет она к разжиганию межгосударственной, межнациональной неприязни. Я не хотел бы на эту тему много говорить, но допустить этого мы не можем. Поэтому достоверная, объективная, оперативная информация из этого зала о принятых нами решениях сыграет немалую роль в этом деле.

И последнее. Вы знаете, у нашего телевидения, к сожалению, очень слабые возможности для того, чтобы осуществить проект, который выдвигался некоторыми комиссиями, и в течение двух часов дать хороший дневник. Не получится качественных передач. Для того, чтобы они получались, мы сначала должны 3-4 миллиона инвалютных рублей выделить для закупки соответствующей техники, лишь потом на телевидении начнут делать такие дневники. То есть сегодня более-менее качественной альтернативой может быть только где-то 20-минутный репортаж и 30-40-минутное интервью с теми, кто участвовал в подготовке и обсуждения этих вопросов. Поэтому то, что мы предлагаем, - это очень гибкий вариант... Я прошу вас вернуться и еще раз проголосовать.

ГОЛОВА. Дякую, в цьому, може, вже і потреби немає. Підійшов Володимир Борисович /він зустрічався з представниками громадських організацій/, він не голосував, але підтримує цю позицію. Вже 226 голосів "за". Переголосуємо? Давайте зробимо так: ще в нас одне коло, якщо переголосовувати, то вже після обговорення. Виступив голова, тепер відкриємо ще одне коло біля мікрофонів, а потім переголосуємо. Тільки коротенько. Перший мікрофон.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О., голова Комісії Верховної Ради України а питань Чорнобильської катастрофи /Світловодський виборчий округ, Кіровоградські область/. Іване Степановичу, в мене дуже серйозний аргумент на користь переголосування. Десять членів Президії, моїх колег, попросили мене за них проголосувати, і я на встиг оббігти всі кнопки.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

КАРПЕНКО В.О., головний редактор газети "Вечірній Київ" /Прирічний виборчий округ, м. Київ/. Шановні колеги! Навіть незважаючи на те, що не всі задоволені навою роботою, що всяке бувало у Верховній Раді при минулих трансляціях, що люди нас часто лаяли, ні в кого не виникає сумніву, що саме трансляція пленарних засідань Верховної Ради політизувала Україну, значною мірою завдяки трансляції Україна стада незалежною.

Зараз ми будемо вміщувати кардинальні питання долі нашого народу, вони стосуються кожного. Ми не можемо скоротити трансляцію, це було б неправильно. Ми повинні використати цю можливість для ліквідації хоча б економічної неписьменності населення.

І закінчуючи, я не буду ніяких аргументів наводити. Я лише скажу, що варіант, який пропонується, не найкращий, але оптимальний. Вів враховує інтереси багатьох глядачів, враховує інтереси Укртелерадіокомпанії. Тут враховано також те, щоб ми поспішними діями не ускладнили міжнародних взаємин, скажімо, із російською корпорацією.

Вважаючи це принциповим питанням, я хочу внести пропозицію не тільки переголосувати, а пере голосу вати поіменно. Іване Степановичу, прошу поставити цю пропозицію на голосування.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

КОСТЮК О.І., заступник Голови Комісії Верховної Ради України з питань здоров'я людини /Дубровицький виборчий округ, Рівненська область/. Я представляю, Іване Степановичу, регіон, де не приймають не тільки другої програми Українського телебачення, а й першої. Тому я згоден сьогодні лише в тому випадку проголосувати "за", якщо поміняють другий канал Українського телебачення з програмою Останкіно.

ГОЛОВА. Тобто ви пропонуєте дописати до проекту постанови протокольне доручення Держтелерадіокомпанії, Міністерству зв'язку та Уряду все-таки добитися найближчим часом, щоб трансляцію мав змогу дивитись весь народ України. Таке доповнення. А вже по якому каналу? Ну що ми будемо розписувати, як краще? Ми записали: щоб більше охопити населення України - і все. Це - перше.

Друге. Щодо поіменного голосування, то я не можу не пристати на цю пропозицію. В нас такий порядок, що якаю вноситься пропозиція - це процедура, треба ставити. Хто за те, щоб голосування було поіменним?

"За" - 156. Приймається.

Тепер голосуємо за розданий вам проект постанови з доповненням. Голосування поіменне.

"За" - 250. Приймається.

І останнє, товариші. Я прошу вашої згоди в міру готовності включати питання до порядку денного. Прошу вибачити, що я трохи несвоєчасно вношу питання про вибори Першого заступника голови Верховної Ради... Не сьогодні, але якщо тільки будемо готові, то включимо. Можливо, на завтра. Не буде заперечень? Дякую.

Тепер ще одне. На площу прийшли люди, це наші люди, ми дали їм таку можливість. Вони хочуть щось сказати Верховній Раді, будь ласка, є така форма. Не краща форма, не жадана, і погода не сприяє цьому, але люди прийшли, і ми, по можливості, зустрілися з групами цих людей. Вони просили нас, і ми просимо вас, Леоніде Макаровичу, щоб ми дали можливість виступити від цих груп, ми зараз порадимось. Ви розумієте, є група шахтарів, яка була протягом місяця, я з ними зустрічався, Леонід Макарович приймав і Вітольд Павлович. Але вони просять надати можливість виступити одному з них, щоб почули шахтарі.

Тепер є інша група - від Української спілки ветеранів Афганістану. Я зустрічався сьогодні з представниками цієї групи, розповідав про те, що робимо, які плани, позиції Верховної Ради, діяльність комісій. Вони багато з чим погодились, але хочуть, щоб їх почули. І третя група, з якою щойно зустрічався Володимир Борисович, просить дати слово. Від першої групи - Левін Віктор Іванович - об'єднання "Стахановвугілля", від другої - Зубко Юрій Григорович - Українська спілка ветеранів Афганістану і Іващєнко Олександр - голова Всеукраїнського об'єднання солідарності трудящих. Якщо Леонід Макарович не заперечує, просив би надати їм можливість коротенько виступити. може, вони це зробили б після доповіді? Можливо, відпаде потреба в тому, щоб виступати? Як краще? Леонід Макарович погоджується і на той, і інший варіант, але за певної умови. Про це вік сам скаже.

КРАВЧУК Л.М., Президент України. Справа в тому, що,

дійсно, на вулиці погода несприятлива, щоб там знаходитися, і якщо б представники цих груп виступили, думаю, люди на вулиці розійшлися б, перестали мерзнути, мали б послухати те, що ми будемо говорити, по телевізору. Думаю, можна було б погодитися з таким варіантом, щоб вони виступили і пішли відпочивати, а ми будемо працювати.

ГОЛОВА. Вноситься така пропозиція. Давайте по одному віл мікрофонів це обговоримо. Не потрібно? Хто за те, щоб не обговорювати це питання, прошу проголосувати.

Це питання процедурне; і так, і так приймається.

Давайте зробимо так. Ми повинні досягти взаєморозуміння, отож будемо вважати, що пропозиція, внесена Леонідом Макаровичем, приймається. Люди хай висловляться коротенько, а після цього підуть і заберуть свої групи, щоб далі знайомитись а нашою роботою через канали радіо і телебачення.

Регламент - до п'яти хвилин. Слово надасться від шахтарів Левіну Віктору Івановичу, представнику об'єднання "Стахановвугілля", за ним виступатиме Зубко.

ЛЕВІН В.І., представник об'єднання "Стахановвугілля". Уважаемый Президент Кравчук Леонид Макарович, избранный народом Украины! Уважаемый Председатель Верховного Совета Плющ Иван Степанович! Уважаемые депутаты Верховного Совета, избранные в Верховный Совет народом Украины!

Я рабочий, представляю объединение "Стахановуголь" и выступаю по поручению шахтеров производственного объединения "Стахановуголь", а также по поручению делегаций, входивших

в переговоры с Правительством Украины, с Президентом Украины /а дальнейшая работа показала, что надо выходить и на Президента России Бориса Николаевича Ельцина/.

Вместе со мной здесь присутствуют представители шахтеров объединений "Свердловантрацит", "Орджоникидзеуголь", "Артемуголь" и "Дзержинскуголь", Что толкнуло нас на эту поездку сюда? Нас толкнули люди, которых мы здесь представляем, развал экономического пространства, который сказался на базовых отраслях не только Украины, но и всего бывшего Союза.

Мы ушли от крайних методов борьбы, от забастовок, а перешли к самому цивилизованному и разумному демократическому методу, а именно - к переговорам. И мы их начали. На переговорах с Правительством и представителями шахтеров был выработан совместный протокол. Единственный вопрос, который при этом не был решен, - доставка рудстойки из России. И поэтому вместе с Премьер-министром Фокиным, который возглавил нашу делегацию, мы пятеро поехали к Премьер-министру России, так как этот вопрос надо было решить на уровне правительств.

С чем мы столкнулись? Межгосударственные связи заключены. Но в России нет и не действуют межхозяйственные связи, то есть между предприятиями не заключены договоры, которые должны действовать, чтобы работали базовые отрасли. И поэтому после приезда был подписан протокол.

Первое, что сегодня нам твердо обещают: лее Украине пойдет шахтерам. А лес из России пойдет, когда будут заключены межхозяйственные договоры. Через неделю или позже - это уже процедурный вопрос.

Но самое главное - что мы в ходе переговоров решили или частично сняли некоторые проблемы, которые вольно или невольно мешали Кабинету Министров.

Далее. Вы все знаете, что сегодня некоторые группировки, партии, некоторые профсоюзы делают заявления от имени народа. Однако от имени народа может говорить тот, кому народ даровал власть. А такую власть народ даровал Президенту Украины и ее Верховному Совету. И только Президент нашей Украины и в целом Верховный Совет имеют право говорить от имени народа, но не депутаты в отдельности. Каждый "депутат представляет интересы только тех, кто его избрал, а это лишь частица народа. И также не имеют права говорить от имени народа те профсоюзы, где скопилась Компартийная номенклатура.

Я же - рабочий - представляю профсоюз рабочих производственного объединения "Стахановуголь''. И я говорю от имени рабочих своего объединения и представителей других шахтерских коллективов, которые поручили мне это сказать.

ГОЛОВА. Вікторе Івановичу! Закругляйтеся, будь ласка.

ЛЕВІН В.І. Я прошу еще 2 минуты. И чтобы подчеркнуть ранее сказанное, я хотел бы сказать следующее. Если бы сегодня Верховный Совет поставил на повестку дня вопрос об отставке Правительства, то он обязан одновременно объявить и о своем роспуске, так как орган, сформировавший это Правительство, должен нести полную ответственность перед народом за свою и его деятельность. А все вы знаете, что Кабинет Министров утвержден Верховным Советом. Поэтому он должен нести ответственность наравне с Кабинетом Министров.

У меня все.

ГОЛОВА. Слово надається Зубку Юрію Григоровичу від Української слідки ветеранів Афганістану.

Прошу уваги, шановні депутати!

ЗУБКО Ю.Г. Дуже коротко.

Верховній Раді України. Звернення.

"Ми, ваші виборці, представники яких сьогодні зібралися біля стін Верховної Ради, ветерани афганської та інших локальних воєн, нагадуємо вам, що внаслідок імперської політики колишнього центру у цих війнах Україна втратила десятки тисяч своїх синів. Лише в афганській війні загинуло 3 288 чоловік, залишивши сиротами тисячі батьків і дітей. 2 610 чоловік стали каліками, і кількість їх, на жаль, зростає. 18 громадян України досі перебувають у полоні, а доля 57 - невідома, як таких що пропали безвісти.

Ми вдячні, що молода держава Україна не забуває час. Разом з тим вважаємо, що подолати тяжкі наслідки локальних воєн ми, їх учасники, можемо спільними зусиллями з державою. Рік тому ми об'єдналися в Українську спілку ветеранів Афганістану, яка вже має 541 відділення по всій Україні. За цей час Спілка утворила вчасні виробничо-господарські формування, від прибутку яких у 1991 році виплачено;

більше 1 мільйона 200 тисяч карбованців матеріальної допомоги сім'ям загиблих та учасникам афганської війни;

зроблено доплату за протезування в 200 тисяч карбованців, 70 тисяч інвалютних карбованців використано на лікування за кордоном;

споруджені пам'ятники загиблим у 11 містах.

Певною мірою цій діяльності сприяла постанова N 57 Кабінету Міністрів України.

Однак законодавчі акти, що приймаються останнім часом Верховною Радою, зокрема щодо оподаткування, ставлять під загрозу всю діяльність Спілки. Більше того, на Україні

фактично відсутні соціальні та правові гарантії тим, хто постраждав від афганської та інших локальних воєн.

Законодавчі акти, прийняті колишнім Союзом, втратили силу, а парламент та Уряд України у своїй законодавчій діяльності майже не відображають інтереси тих, хто постраждав. Все це призводить до катастрофічного зниження нашого життєвого рівня. Тому ми вимагаємо:

Перше. Терміново розглянути і прийняти Закон про статус і соціальний захист учасників афганської га інших локальних воєн та Національну програму ліквідації наслідків афганської га інших локальних війн.

Друге. Внести в діючі та нові законодавчі акти положення постанови Кабінету Міністрів N 57 про сприйняття діяльності Спідки воїнів-інтернаціоналістів України на умовах господарської та зовнішньоекономічної діяльності, зняти обмеження на право господарської та іншої госпрозрахункової діяльності як одного з найбільш реальних джерел забезпечення статутних цілей організацій.

Третє. Створити міжвідомчу робочу групу по звільненню військовополонених та розшуку тих, хто пропав безвісти і забезпечити фінансування цієї діяльності".

Сподіваємось, що разом а вами ми зможемо подолати наслідки цих воєн.

Спасибі за увагу.

ГОЛОВА. Слово надається Іващенку Олександру від Всеукраїнського об'єднання солідарності трудівників.

ІВАЩЕНКО О.В. Шановний Президенте! Шановні народні депутати! Трудівники, які сьогодні стоять і пікетують Верховну Раду, а також ті, що знаходяться на терні України - у Львові, у Тернополі, Донецьку та Полтаві, - які прислали нам масу телеграм в цей складний час! Що нас привело сьогодні сюди, де Верховної Ради?

Ви думаєте, у мене є велике бажання виступити тут перед вами, займати ваш дорогоцінний час? Ні. Але ситуація сьогодні дуга, складна і важка. Все проаналізувавши, ми дійшли висновку? прокомуністичні сили, які нині тримаються під дахом державних профспілок, а такт ми, організації, створені дійсно знизу, вільні, фактично з'єднали свої зусилля в одних вилогах. Це вже страшно. Це можуть використати якраз ті сили, які чекають соціального вибуху.

Якщо ви, парламентарії України, сьогодні не зрозумієте цього, якщо до порядку денного не буде включено основне питання, що повинно зняти цю напругу /а це негайна відставка Уряду Фокіна/ то... Це - єдине, що може привести до стабільності на України, врятувати незалежну Україну, нашу молоду демократію.

Я думаю, що це комусь не подобається. Звичайно. Але подивіться на свій народ, подивіться на своїх людей, на своїх виборців!

Сьогодні зубожіє той середняк, який ще вчора спокійно міг купити хліба, молока та інше. Такої поштивості цей середняк не має. Сьогодні можливість є одна - в державної мафії на

державному рівні. Тож не треба себе обманювати.

Ми говоримо про приватизацію. Що ж маємо? Закону немає, розробку його затягнули. Я думам, що в цьому винен Президент, який обіцяв у своїй програмі одним з перших кроків - видати указ про приватизацію.

Але фактично приватизація вже йде, й давно, 2-3 роки. На прикладі свого рідного шахтоуправління "Донбас" можу вам сказати, що гроші, кошти трудових колективів перекачуються в малі, спільні підприємства, де засіли партійна номенклатура, секретарі, представники адміністрації.

Я не хочу сказати, що такі всі. Є багато чесних, порядних.

Сьогодні ми вимушені були прийти до Верховної Ради, щоб ще раз вам сказати: ми розуміємо, що сьогодні страйк для України - це наше спільне горе. Страйком можна, дійсно, понівечити все, саме народження демократії на Україні.

Але ми спільно не повинні цього допустити. Тож подивіться, які вимоги ставлять сьогодні трудівники. Все це ми обгрунтували не координаційній раді, зібравши представників всіх областей. Нехай не таке чіткість наших структур, як державних, які відпрацьовували 73 роки. Всього півроку ми існуємо - республіканський страйкком Всеукраїнського об'єднання солідарності трудівників, але понад 4 мільйони трудівників зараз працюють з нами. Я хочу коротенько /часу обмаль, а хотілося б багато сказати/ зачитали резолюцію координаційної ради Всеукраїнського об'єднання солідарності трудівників.

Склалася ситуація, коли людина праці неспроможна прогодувати свою сім'ю. Йде повальне зубожіння народу України у зв'язку з космічним підвищенням цін, масове механічне скорочення робочих місць і незаконна приватизація державного та профспілкового майна мафіозними компартійними структурами у вигляді малих підприємств, спільних підприємств. Усе це відбувається за рахунок державних установ, а подається Прем'єром Фокіним і його Кабінетом як перехід до ринкових відносин. Ми вважаємо, що в нашій молодій незалежній державі парламент України поки що засміються фактично більше демагогією, оскільки закони не працюють. Основні питання, які народ чекає - приватизація землі, соціальні гарантії - не виконуються.

Тому ми, учасники засідання координаційної ради /а сьогодні ніс підтримали учасники мітингу-пікету/ вважаємо, що дії Уряду Фокіна спрямовані на підрив ідеї побудови власної незалежної держави, дискредитують ідеї реальних ринкових відносин. /Шум у залі/.

Два пункти висунули сьогодні участити мітингу. Перший - на порядок денний поставити питання про відставку Уряду. Якщо цього не станеться, люди звідси не підуть, і ми можемо чекати ще гіршого становища. Другий...

ГОЛОВА. Ви розумієте, це вже ультиматум, а ми для ультиматуму слова не надавали. Ваш час закінчився, дякую. /Шум у залі/.

ІВАЩЕНКО О.В. Я нікого не залякую, тому що я сам наляканий не менше за вас. І останнє, що я хотів сказати. Люди просили передати: оскільки парламент України прийняв рішення і будує незалежну державу, то щоб не смішити людей, все-таки залишити на приміщенні Верховної Ради один прапор - національний, а зняти прапор держави, що вже не існує. Подумайте над цими проблемами. Я думаю, що пан Президент у цій ситуації, маючи довіру народу, повинен вжити рішучих заходів.

Дякую за увагу. /Оплески/.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Я думаю, що ми не будемо відкривати дискусію щодо демагогії. Все це люди знають, і ми маємо інформацію. Тому не потрібно, яка б це не була організація, звинувачувати в цілому Верховну Раду. Перш за все це свідчить про те, що у вас більше демагогії.

Ми, ще раз повторюю, надаємо цю найвищу трибуну в державі не для ультиматумів, а для заяв і пропозицій. І якщо ми йдемо вам назустріч, то й ви повинні дотримуватися цих угод.

Ви одержали слово, запевнивши нас, що після виступу підете і скажете людям, щоб вони йшли працювати. /Шум у залі/.

Я прошу вас, не вдавайтеся до непродуманих вчинків, будьте трошки коректнішим.

Попросив слово від Селянської партії народний депутат Бичков. Давайте надамо йому слово і на цьому закінчимо.

БИЧКОВ В.В., парний заступник голови виконавчого комітету Херсонської облесної Ради народних депутатів /Новотроїцький виборчий округ, Херсонська область/. Шановні народні депутати! Працелюбний народе України! Шановний Президенте Леоніде Макаровичу, Голово Верховної Ради Іване Степановичу!

За дорученням делегатів установчої конференції Селянської партії України я уповноважений зачитати заяву.

"25 січня 1992 року в місті Херсоні відбувалася установча конференція Селянської партії України, не якій були присутні представники Кримської Автономної Республіки, Сумської, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Закарпатської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Херсонської, Черкаської - усього від 11 областей України.

Вперше в історії України створена дійсно Селянська партія, котра своїм головним завданням ставить: підняти на відповідний рівень суспільства статус селянства, проводити політику інтересів широких народних мас через відродження села до відродження України, її духовності, культури, економічної та політичної могутності.

Селянська партія створена як партія парламентського типу. Визнає політичні компроміси, виступає за союз Серпа і Молота, підтримує і розвиває відносини з тими партіями і рухами, які проводять політику в інтересах трудящих мас і прагнуть до єдиних Дій щодо їх реалізації.

Селянська партія висловлює рішучий протест Кабінету Міністрів проти дилетантського вирішення аграрних проблем - непослідовного прийняття законів, силового впровадження без відповідної підготовки, без матеріально-технічного забезпечення нових форм організації, зокрема фермерських господарств, проти насильницького вилучення земель у колгоспів - у її власникаселянина.

Разом з тим ми підтримуємо розвиток орендних відносин, фермерські господарства, виділення землі у довідне користування з правом передачі у спадщину, але без права купівлі, продажу. Земля як основне багатство народу не може бути товаром. Усім формам господарювання - гарантовану підтримку держави.

Селянська партія висловлює категоричний протест проти необгрунтованих спроб перекласти всі труднощі переходу до ринку не села, на колгоспи і радгоспи. Свавілля в галузі цінової та податкової полі гики призведе до економічного краху села, залишить село та людей, які там живуть, без будь-якої перспективи. Ця політика остаточно зруйнує село.

Ми категорично виступаємо проти так званої лібералізації цін і стверджуймо, що ця політика антинародна. Вона поставить мільйони наших співвітчизників на межу голоду, а промисловість - в умови повної економічної катастрофи. Ми запитуємо у Кабінету Міністрів: "Кому потрібна гонитва за зростанням цін та заробітної плати?"

Селянська партія звертає увагу народу України на те, що Верховна Рада прийняла Закон про пріоритетність соціального розпитку села. Цей Закон створено для врятування села. Це - поперше.

А по-друге, селянська партія заявляє, що Кабінет Міністрів створив нестерпні умови життя і роботи на селі. Селянське партія вважає приватизацію /в строках і процентах/ колгоспної і радгоспної власності недопустимою, оскільки це моче залишити більшість сільського населення без джерел існування, паралізувати сільськогосподарське виробництво і промисловість України. Падати уже нікуди.

Ми за рівноправну працю, за процвітання свого народу, за вільну Україну".

ГОЛОВА. Дякую. Шановні народні депутати! Я відчув, що не всі зрозуміли, що це за партія. Але це вже запитання не до мене, а до народного депутата Бичкова. Хай він з'ясує в робочому порядку.

Тепер я хочу, щоб мене зрозуміли представники інших партій. Ми не відкрили дискусій для заяв від усіх партій. Оскільки це новоутворена партія, то ми зробили виняток. А всі інші партії нам уже відомі.

Тому на ваш розгляд вноситься така пропозиція. Зараз зробити на 30 хвилин перерву, а після цього надати слово для виступу Леоніду Макаровичу Кравчуку - Президенту України.

Оголошується перерва на 30 хвилин.

/Після перерви/

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Я звертаюсь і до вас, і до Секретаріату, до організаторів. Я приходитиму на 10 хвилин раніше і дзвонитиму... Тоді не потрібні нам дзвінки у кулуарах. Попереджаю: я називатиму прізвища, звертатимусь до виборців цих депутатів. Ви подивіться на годинник...

Прошу уваги. Слово надається Президенту України Кравчуку Леоніду Макаровичу.

КРАВЧУК Л.М. Шановні народні депутати! З часу закриття сесії 4 січня цього року відбулися значні зміни в соціальному і політичному житті нашої держави.

На перший план більш гостро і рельєфно вийшли такі проблеми, як економічна реформа, соціальний захист населення, проблема влади і не менш важлива проблема Збройних Сил. Саме а приводу цих проблем, що охоплюють дуже широкий спектр життєво важливих, надзвичайно актуальних питань, нині не тільки ведеться дискусія, а й надходять численні пропозиції та критичні зауваження.

І ми, звичайно, мусимо сьогодні на сесії Верховної Ради, враховуючи гостроту цих проблем, не тільки позначите їх, а й дати конкретні відповіді, щоб нас побули і в Україні, і за її межами. Ця трибуна десять висока, і з неї буде чути далеко.

Звертаючись до вас у цей справді нелегкий для України час не можу не сказати, що становлення нашої державності проходить у складних політичних, економічних і міжнародних умовах.

Економічний спад продовжується. Є всі ознаки кризи у сфері науки, освіти, культури. Люди втрачають віру - а це

небезпечно - в нашу вдатність повернуті ситуацію на краще. Я кажу "в нашу", маючи на увазі Президента, Уряд, Верховну Раду, усі політичні сили і партії, які з 1 грудня, і це є дуже важливо, виступають під єдиним гаслом: "Єдність!" і після Конгресу українців це гасло стало вельми чутним у світі.

Важко нам. Однак попри всі негаразди йде процес творення нового життя, незалежної Української держави. Перед народом, нарешті, відкрилися реальні можливості бути господарем на своїй землі. Але ми розуміємо, що золотий дощ достатку не може пролитися на Україну вже на другий день незалежності. Надарма в народі кажуть: "Коли господар будує, сім'я деякий час бідує". Хотілося б тільки, щоб ця біда не затяглася надовго.

Державність несе в собі це лише самостійну цінність. Водночас

- це право жити цивілізованим життям і засіб забезпечити людині відповідні свободи. І сьогодні ми повинні критично подивитися, що я заважав впевнено і послідовно йти по шляху до цієї великої мети.

Забезпечити свободу людині неможливо без визволення и від безвладдя і безладдя, від злиднів і невпевненості в майбутньому. Свій шанс бути вільним, свідомо брати участь у громадському і політичному житті моле використати лише той, хто впевнений у достатній соціальній захищеності.

Чи забезпечуємо мі сьогодні Ці умові повною мірою? Ні. І передусім відповідальність за те лягає на інститути державної влади, які часто-густо не володіють ситуацією в достатньому обсязі ні в столиці, ні в регіонах Україні.

Очевидно, що політика зволікання в проведенні рішучих реформ Перейшла межі розумного і завдав шкоди як конкретній ліщині, так і суспільству в цілому. Урядові структури нерідко виявляють нездатність забезпечити перехід до нових форм управління і господарювання, здійснення справжніх і глибоких економічних реформ. У наявності вже стереотипна ситуація: обговорення, дискусії і відсутність рішучих дій, відсутність часто правової бази для таких дій.

Численні факти свідчать про те, що на цьому вахтовому етапі місцеві Ради відірвалися від людей, втратили зв'язки з трудовими колективами. І, що найгірше, багато посадових осіб не беруть на себе відповідальності, діяти надто обережно, а то й гальмують реформи.

Соціологічні дослідження свідчать про те, що понад 50 відсотків опитаних заявили, що на місцях потрібно рішуче змінити структуру, характер і зміст виконавчої влади.

На мою думку, не визначили принципово в цей тривожний час своє місце і роль деякі політичні партії. Замість того, щоб бути ініціаторами формування міцно! влади, виступати справжніми посередниками між державою і громадянським суспільством, вони здебільшого віддають свою соціальну енергію на боротьбу між собою і протії будь-якої влади, в тому числі і конституційної.

Думаю, що зарадити справі міг би круглий стіл представників партій, рухів, організацій, страйкових комітетів, який можна було б започаткувати під егідою Президента найближчим часом.

Ми маємо підстави сподіватися, що тут важливу роль може відіграти Рух, який здатний, як на мене, очолити сьогодні всі прогресивні сили і парті! в ім'я України.

Істотну роль у подальшому розвитку суспільно-політичних процесів відіграв розмитість свідомості значної частини населення. На жаль, нам поки що не вдалося об'єднати всіх громадян України на основі ідеї будівництва незалежно! демократичної держави на базі ринкової економіки.

Бажаючи перемін на краще, значна частина людей виступав за колишню систему гарантованого розподілу, за карткову систему, заморожування цін тощо. А це, як відомо, означає припинення будь-яких реформ. Цьому в значній мірі сприяють наполегливі спроби певних кіл як лівого, так і правого ухилу посіяти серед людей сумніви, невіру в правильність обраного шляху, підбурювати їх до антигромадських дій під фарисейськими гаслами турботи про

благо народу. Захисників у народу багато, а конкретних дій маяв. Хоч, правда, дехто за дії вважав ляше критику. Зараз все більше вимальовуються ті сили, які не приховують бажання використати у своїх політичних цілях ситуацію, що склалася. Хочу сказати відверто: ми чекали реальної допомоги від усіх громадських сил, у тому числі з боку незалежних профспілок, посилення їх впливу на проведення економічних реформ. Але поки що цього не сталося. Профспілки взяли за формулу вирішувати нагальні питання тільки з позиції тиску і страйкових погроз.

Звичайно, можна і треба бути незалежними від адміністрації, але ніхто і ніколи не мав права відмежовуватись від відповідальності за долю своєї країни, від вирішення тих проблем, насамперед економічних, якими живе твій народ. А невирішених питань на виробництві сьогодні дуже і дуже багато. Отут і треба проявляти ініціативу і наполегливість! Хіба можна здійснити глибокі реформи, залишивши все незмінним - і централізоване матеріально-технічне постачання, і державний розподіл, і адміністративне втручання в ціноутворення і таке інше?

Не можна не сказати і про той імперський тиск, під пресом якого Україна знаходиться з самого моменту проголошення незалежності. Особливо вирізняються тут центральні засоби масової інформації, які наввипередки змагається, хто вихлюпне більше бруду на республіку і на все те, що пов'язане з нашою позицією у внутрішніх і зовнішніх справах. Словом, свідомо робиться все можливе, щоб зашкодити будівництву незалежної, демократичної Української держави.

Але крім суб'єктивних в й об'єктивні причини погіршення ситуації.

При всій самоцінності демократизації і гласності громадяни виявляють своє невдоволення, невдоволення справедливе, бо під загрозою перебувають їхній добробут та особиста безпека.

Невпевненість у завтрашньому дні, економіка, що розвалюється на очах, вибух злочинності, посягання на гідність людини - усе це ставить її на грань соціального розпачу, який може призвести до непередбачених наслідків.

Звичайно, витоки кризових явищ треба шукати не тільки в останніх рішеннях Уряду щодо лібералізації цін та введення купонів, вони лежать значно глибше.

І ще одне. Нам доводиться одночасно формувати економічні інститути суверенної Української держави і здійснювати перехід до ринкової економіки, що значно ускладнює процес становлення нових економічних відносин.

Задля справедливості такої треба сказати, яр останні заходи Уряду паля вимушений характер. Вони були непідготовлені і продиктовані відповідною політикою Росії.

Але це нікого не звільняв від відповідальності. Нікого. Уряд у цій складній ситуації продемонстрував свій недостатній професіоналізм, відсутність чіткого, економічного аналізу процесів, неспроможність зробити науково обгрунтований прогноз розвитку подій, низьку ефективність управлінських рішень. Це визнав сам Уряд на засіданні Кабінету, яке відбулося на печатку січня цього року.

Разом з тим негоже у всьому звинувачувати тільки Уряд, хоча зараз, це і модне.

Сьогодні не мита ні згадати і про відомче безладдя, коли багате хто з виробників, ковтнувши повітря ринву, скористався, за умови монопольного права, відсутністю конкуренції та суцільним дефіцитом і почав лупити три шкури з власного нараду. Адже рентабельність деяких підприємств сягнула 400-500 відсотків.

До речі, хочу сказати, що немало керівників не вміють і не хочуть працювати на основі ринкових відносин, ніяк не можуть позбутися давньої командно-адміністративної розподільчої хвороби. Замість того, щоб виявляти ініціативу, підприємливість, наполегливість, нас буквально закидають листами, телеграмами з вимогами дати, забезпечити, виділити, створити умови і таке інше.

Чи можна працювати так далі? Не можна. Є тут причина, і вона справедлива: для того, щоб колективу або керівникові сказати, що він має працювати сам, незалежно, щоб надати йому і всім іншим право власності на засоби виробництва, - ми такого права їм не надали.

Навіть прийняти рішення про комерціалізацію, про яку сьогодні йшлося на основі тих законів, які ми з ваш прийняли. Уряд не може тому, що йдеться про власність комунальну. Таке рішення можуть прийняти тільки органи влади на місцях. Інколи цього не розуміють і запитують: чому Уряд не приймав? Для того, щоб рішення прийняв Уряд або діяв Президент, треба всі закони і нормативні акти привести у відповідність.

Має бути чітке усвідомлення все ж таки власної віщові дальності за доручену справу. Правда полягає і в тому, що вам не вдалося утворити Уряд народної довіри, народної злагоди.

Спроби були, але більшість депутатів їх не Підтримали. Ви пам'ятаєте, як у цьому залі ляше за третім заходом нам вдалося затвердите Щербака Юрія Миколайовича на посаду міністра. Всі інші кандидатури були відхилені. Це - з боку більшості. А якщо говорити з боку Народної ради, то тоді виступали шановні народні депутати і заявили, що ми не хочемо брати відповідальність за дії Уряду.

А зараз ми всі єдині. Єдність - слово, яке аж бринить у повітрі, і це добре. То давайте зробимо Уряд народної довіри!

Я, наприклад, виступаю за це і звертаюсь до представників і рухів, і партій, щоб вони взяли участь у формуванні такого Уряду .Давайте будемо ставити так питання. Хіба ж неправда, що наш Уряд лише з 1 грудня /я підкреслюю, - з 1 грудня/ мав можливість працювати як незалежний Уряд, хоча й зараз деякі вірьовочки ще тягнуться і їх потрібно поступово відрізати. Але слід, відрізаючи вірьовку, не втратити те, що маємо на її кінці, - мав на увазі багатство. Так що і це треба мати на увазі.

Природно виникає таке запитання: чи правомірно зараз ставити питання про відставку Уряду? Чи можна в тій кризовій ситуації, коли все валиться, розпочати формування Уряду і вдатися до урядової кризи? А так воно й буде. Я не думаю, що так легко /досвід у нас є/ і Верховна Рада могла б обрати хоча б тільки одного прем'єра.

Ви знаєте, історія свідчить ось про що: якщо в період економічної, соціальної, політичної кризи /а зараз саме така ситуація/ настає урядова криза, тоді все руйнується зразу. Якщо критикувати /а для цього є підстави/ погане управління, то тоді вже немає ніякого управління в умовах, коли немає приватизації, коли немає роздержавлення і коли керівник не володів ситуацією... Наводять приклад, що от, мовляв, в Італії уряд змінюється дуже часто і нічого не коїться. Тек, але там інша ситуація. Колі виробник сам буде визначати свою долю і свої порядки, а Уряд, Верховна Рада і Президент будуть тільки створювати умови відповідно економічними важелями, тоді, звичайно, можна змінювати уряд хоч кожний день. А вимагати цього зараз -

це розвалити все, що ще не встигли розвалити.

Я думаю, що атака на Кабінет Міністрів, мітинги, які відбуваються, звичайно, викликані складностями життя. Але сьогодні, ще раз хочу наголосити, крім негативних, інших наслідків вони не дадуть. Кому вигідна сьогодні, скажімо, відставка Уряду? Я думаю, нікому. Але ми мусимо діяти настільки зважено і настільки розумно, щоб, обравши до Уряду, на ключові й інші посади людей, відданих справі України, людей, здатних захистити народ України, здійснити реформи так глибоко, як це потрібно для переходу до ринку. І до такої дії і Президент, і, я переконаний в цьому, Прем'єр-міністр готові сьогодні. Для цього лише потрібно дати таку можливість. Верховна Рада має прийняти рішення, яким Президентові дозволяється утворювати такі структури і пропонувати на посаду таких людей, які могли б здійснити це завдання. І ми це зробимо. Будемо, враховуючи, що має бути Уряд дійсно народної довіри, консультуватися з партіями, рухами, депутатськими групами, Президією Верховної Рада, разом висувати таких людей і доручати їм роботу. Я думаю, що такий підхід дозволить вирішити питання добре, в інтересах справи.

Я хочу прямо вам сказати, що в мене немає абсолютно ніяких підстав висловлювати недовіру Вітольду Павловичу Фокіну, Коли в мене така недовіра з'явиться, я скажу про це Верховній Раді. Зараз я довіряю Прем'єр-міністрові.

Звичайно, складнощі, ще раз підкреслюю, у нас є. Вони будуть і їх потрібно вирішувати. Перехід до ринкової економіки ще не відбувається. Робляться тільки перші спроби, і вони дуже і дуже обережні. Ми все ж таки мусимо рахуватися з тим, що у

нас є сьогодні. А сьогодні в ця система, яку ми маємо. Ми повинні з нею працювати. Тому за моїм дорученням Прем'єр Фокін минулої п'ятниці мав досить тривалі переговори з Президентом Росії Єльциним. У них також брали участь представники шахтарів Донбасу. Про це говорив сьогодні представник Донбасу у своєму виступі. Були певні домовленості.

Була домовленість /це дуже важливо/ про підписання найближчими днями угоди, яка б надійно регулювала наші економічні взаємовідносини. Нею буде передбачено, зокрема, що за відмову від укладання договору на постачання продукції, визначеної міжурядовими угодами, на підприємства і організації накладатиметься штраф у розмірі десятикратної вартості не прийнятої до поставки продукції. З такою пропозицією Борис Миколайович Єльцин погодився.

Аналогічні санкції вживатимуться і до тих підприємств, осі вимагатимуть зустрічних поставок різного роду дефіциту в обмін на таку продукцію. Крім того, ми істотно послабимо режим квотування її ліцензування продукції, що достачатиметься згідно з договорами між підприємствами.

Як відомо, для виправлення становища, що склалося, було зроблено ряд інших кроків, спрямованих на пом'якшення ситуації. Ви про них знаєте. На це вже витрачено понад 23 мільярди карбованців. Крім того, для стримування зростання цін встановлено

обмеження рівнів рентабельності виробництва. Ми вважаємо, що це в перехідний період повинно відіграти свою роль. Досвід підказую, що це реальна справа.

Поряд з цими заходами для впорядкування цінових співвідношень по групі найбільш соціально значимих товарів прийнято пакет рішень щодо соціального захисту населення. Зокрема, з цех питань прийнято постанову Верховної Ради, два Укази Президента, ряд рішень Кабінету Міністрів.

Завершується розробка державної програми розвитку форм натуральної допомоги і підтримки малозабезпечених верств населення, яка буде спрямована на забезпечення мінімально необхідного споживання ними основних продуктів харчування, непродовольчих товарів і послуг в умовах лібералізації цін.

Для посилення захисту громадян від безробіття передбачається завершити в литому створення підрозділів Державної служби зайнятості на районному рівні, уточнити та доповнити програму зайнятості населення на 1992 рік, ввести добровільне страхування громадян на вкладок втрати роботи.

З грудня 1991 року підвищено неоподаткований мінімум заробітної плати та скориговано розміри заробітної плати, з якої встановлено прогресивне оподаткування.

Переглянуто механізм індексації. Тепер він буде гарантувати всім верствам населення збереження купівельної спроможності грошових доходів не нижче вартості мінімального споживчого бюджету.

Внесені деякі істотні зміни і в початкову схему організації купонного обігу, про які ви вже знаєте. Протягом лютого будуть нарощуватись масштаби використання купонів як засобу готівкового обігу та готівкових платежів на території України. Купонами будуть забезпечуватися всі виплати заробітної плати, пенсій, стипендій, соціальних допомог. Карбованець буде використовуватись лише для безготівкових розрахунків та платежів у відносинах між підприємствами та іншими юридичними особами.

Умовою переходу до використання купонів у готівковому обороті в повному обсязі є введення державного регулювання підвищення заробітної плати в госпрозрахунковому /небюджетному/ секторі економіки. Без цього в умовах високої інфляції не обійтись.

Пропонується ввести спеціальну шкалу антиінфляційних коефіцієнтів. Ці коефіцієнти обмежуватимуть зростання фонду заробітної плати підприємства, яке не зумовлене збільшеним обсягу виробництва. До введення такого механізму - впродовж першої половини наступного місяця, тобто лютого - частка заробітної плати та інших виплат буде видаватися у карбованцях. Купонна частіша заробітної вдати становитиме 60 відсотків. Нижня межа купонної виплати буде 400, а верхня - 1500 купонів. Для шахтарів максимальна - 1600, а для учасників ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи - 1700.

Сильним каталізаторам зростання цін є відсутність законодавчих норм про обмеження монопольної діяльності і приватизацію та роздержавлення власності. Одначе навіть за цих умов б засіб, який може дозволити пом'якшити негативний вплив цього фактора на життєвий рівень населення. Йдеться про докорінні зміни організаційної структури нашої державної торгівлі, а саме: про ліквідацію велетенської піраміди різноманітних управлінських структур, від торгів і так далі. Саме вони не тільки гнітюче впливають на діяльність первинної основної ланки торгівлі, тобто на магазин, але як прямо, так і опосередковано посилюють інфляційні процеси в економіці.

Тому на початку лютого буде здійснена така акція. Причому ліквідуються утриманські по суті структури в максимально стислі строки, буквально протягом кількох днів. У результаті кожен магазин одержить статус юридичної особи, тобто стане економічно незалежним, навіть залишаючись у рамках державної власності. Природно, що між ними відразу ж виникне конкуренція, яка ставатиме дедалі гострішою. А якщо так, то й рівень цін на споживчому ринку поступово почне знижуватися. До речі, і гранично допустимий розмір нинішньої торгової надбавки /а це не мало - не багато, а 25 процентів до ціни/ може бути відразу знижений мінімум удвоє.

Тепер про законодавче забезпечення реформ. Досвід тих країн, які здійснювали або здійснюють зараз перехід до нової, ринкової за своєю суттю економіки свідчить, що економічна реформа розвивається більш-менш нормально тоді, коли ці процеси законодавче врегульовані і законодавство дає

виконавчій владі необхідні повноваження.

Звичайно ж, закони, прийняті Верховною Радою, відкривають двері економічній реформі. Але вони приймалися в різний час, некомплексно, тому концептуально економічна реформа в них не закладена. Більше того, ці закони включають у себе такі юридичні норми, які стримують розвиток реформ. Тут потрібно всім нам попрацювати: і Урядові, і Президентові, і, звичайно, Верховній Раді. Я вважаю, що порядок, затверджений сьогодні на сесії, відкрив таку дорогу, тому що до нього внесені досить розумні пропозиції, актуальні проекти законів, що вкрай потрібні для економічних реформ.

Підсумовуючи сказане, хочу наголосити на такому. Ми можемо вистояти /незважаючи на складності внутрішнього і зовнішнього характеру/ тільки в єдності, а не в розбраті. Ми не маємо права жити лише сьогоднішнім днем, Ми не маємо права керуватися лише власними уподобаннями, емоціями і амбіціями. Оскільки будь-яке рішення, прийняте Урядом, не може, ясна річ, задовольнити кожного. Ми повинні керуватися тільки інтересами нашої незалежної держави і бути мудрими у виборі своїх рішень. Тому я звертаюсь до всіх партій, рухів, об'єднань, груп? відкинути зараз всілякі розходження, припинити різні бійки, піднятися над дрібницями, а бачити одне-єдине, велике - незалежну демократичну Україну.

Ще одна важлива проблема - це проблема будівництва Збройних Сил України. Мушу на ній зупинитися, тому що саме навколо цього сьогодні йдуть різні розмови. За допомогою засобів масової інформації Україну хочуть представити в світі як мілітарного монстра, яка нічим не хоче займатися - ні

економікою, ні соціальними справами, а тільки будує свої Збройні Сили. Ці дискусії продовжуються і на рівні урядів, і робочих груп спеціалістів, військових, і засобів масової інформації.

Причому варто підкреслити: в центрі цих дискусій стоїть, як правило, тільки Україна, яка має і відстоює власну позицію з цього питання. Саме через таку позицію нас часто звинувачують, що ми підходимо до цієї гострої проблеми якось полегшено, з амбіційних позицій, а то й просто безвідповідально. Я мушу сказати з цієї високої трибуни, що подібні звинувачення - не що інше, як інсинуації.

Якщо взяти проблему Збройних Сил у найширшому політичному, правовому плані, то найліпше і найсильніше вона була підготовлена і обговорена Верховною Радою. Тут важливу роль /я не можу цього не сказати/ відіграла комісія, яка своєчасно вносила ці питання на розгляд Верховної Ради. Ми будуємо Збройні Сили на чіткій правовій основі Верховної Ради України і тих домовленостей /також дуже важливо/, які ми маємо в Співдружності незалежних Держав. Ми не відходимо від цих домовленостей. Відходять інші, але не Україна. Ми кажемо, що будемо саме так діяти й далі.

Я не буду повторювати того, що зроблено Верховною Радою і Урядом у цьому плані, ви все це добре знаєте. Тільки ще раз хочу наголосити, що ми не приймаємо будь-яких звинувачень відносно того, що Україна порушує домовленості. Україна чітко, послідовно і принципово відстоює домовленості, нагадує іншим, що їх не можна порушувати.

Ми завжди дотримувалися і будемо дотримуватися курсу

на вирішення всіх спірних питань шляхом переговорів, консультацій і узгоджень. Але їх предметом можуть бути лише справді спірні питання, а не зазіхання, породжені хворобливою імперською уявою.

Візьміть той же Чорноморський флот. Ми чітко дотримуємося домовленостей які були досягнуті 16 січня цього року в Москві. Але їх не виконує командування флотом, не виконують інші, які могли і повниш і б звернутися до того документа, що його було підписано. До речі, він підписаний усіма главами держав.

Тому міцна опора на наші закони, на домовленості в рамках співдружності - це єдиний шлях поступового вирішення дуже складного питання про Збройні Сиди. Але всі мають знати, що Україна ніколи не відмовиться від утворення власних Збройних Сил. І вона це робить і робитиме послідовно, не зазіхаючи на інтереси інших держав.

Хочу ще раз підкреслити: незалежна Україна нікому не дозволить диктувати собі будь-які умови. Ми ніколи не претендували і не претендуємо на суверенні права інших держав і водночас завжди будемо наполегливо відстоювати власні інтереси, тим більше у сфері національної безпеки.

Військова справа - річ надзвичайно серйозна. І вести її можна тільки на правових засадах, міжнародних нормах, спільних угодах держав СНД, суворо дотримуючись їх букви і духу. Що ми й робимо.

Україна чітко визначила свій курс на побудову власних Збройних Сил, на поетапну і повну ліквідацію ядерної зброї

на власній території і перетворення у без'ядерну державу, на чітке дотримання всіх військових зобов'язань колишнього Союзу як у стратегічних, тай і звичайних озброєннях. Такий курс законодавчо закріплений Верховною Радою республіки, він повністю підтримується народом України, в тому числі самими військовослужбовцями. На сьогоднішній день військову присягу на вірність народу України прийняли вже понад 350 тисяч солдат і офіцерів. /Оплески/.

Виходячи з вищесказаного, хотів би зупинитися на місці і ролі України в Співдружності незалежних держав.

Світ напружено стежить за становленням взаємовідносин держав колишнього СРСР. Такий інтерес є закономірним: адже від того, як будуть розв'язані проблеми правонаступництва щодо колишнього радянського ядерного гіганта, на яких засадах розвиватимуться стосунки між спадкоємцями колишнього Союзу, значною мірою залежатиме мир і безпека всіх народів.

Деякі політичні кола за межами України намагаються останнім часом приписати нам якусь деструктивну роль у співдружності. Демонструючи імперську неспроможність сприймати Україну незалежною державою з власними інтересами, вони готові розглядати як підрив співдружності навіть проголошення інтересів України, не кажучи вже про правомірні дії по їх захисту.

У зв'язку з цим хотів би зазначити, що ми будуємо відносини з іншими державами співдружності, дбаючи, насамперед,

про інтереси народу незалежної України. І це нормально. Нам не слід забувати, що Україна не може і не бажав жити в ізоляції від світу, іде маємо багато спільних проблем, що залишилися від колишнього Союзу, їх потрібно розв'язувати як шляхом двостороннього, так і багатостороннього співробітництва з іншими державами, у тому числі і в рамках співдружності. Виходимо з того, що співпраця в рамках співдружності не позбавить Україну незалежності. Відповідно до волі її народу, ми заперечуватимемо проти перетворення співдружності на державне утворення.

До речі, в Алма-атинській заяві чітко і ясно сказано, що співдружність не є ні державою, ні будь-яким державним утворенням.

А коли ми сідаємо за стіл переговорів і про це хтось забуває, то я про це нагадую. І тому мені приписується деструктивна роль. Самі ж підписали, самі і виконуємо.

Україна не зазіхає на інтереси інших учасників. Ми розглядаємо співдружність як механізм рівноправного узгодження інтересів республіки з інтересами партнерів. Разом з тим Україна суворо дотримується домовленостей, які досягаються в співдружності шляхом консенсусу.

Короткий період співробітництва в рамках співдружності показав, що в неї є добрий потенціал для розвитку. Про це свідчать компромісні рішення, домовленості та угоди, що були прийняті в Алма-Аті, Мінську і Москві, про що я вже говорив. Україна у своїх діях повністю їх дотримується. І перспектива співдружності залежить від того, чи буде втілюватися в життя дух і буква спільних документів, чи поважатимуться інтереси всіх учасників, чи їх дії не завдаватимуть шкоди іншим учасникам співдружності.

Звичайно, для цього від деркав співдружності вимагається велике терпіння і вміння жити як незалежні суб'єкти міжнародного права. Якщо ж у рамках співдружності робитимуться спроби повернути життя назад, до імперських часів, тоді перспектив для неї не буде.

Окремо хотів би зупинитися на наших відносинах з Росією. Як відомо, навколо них нині побутує багато ажіотажу, різного роду чуток і інсинуацій, які нерідко свідомо підігріваються, у тому числі і засобами масової інформації.

Новий поштовх для цього дали недавні заяви російського парламенту стосовно Криму і Чорноморського флоту. Головне, чого нам тут потрібно дотримуватися, це спокою і виваженості. Ця імперська хвороба, я переконаний у тому, мине. Життя розставить усе на свої місця, і хворі вилікуються, а здорові прийдуть до влади. /Оплески/.

Ми будуємо наші стосунки з Росією на цивілізованій основі, на базі тих юридичних документів, які нами підписані. Це, насамперед, Договір між Україною і Росією від 19 листопада 1990 року, комюніке, підписані під час переговорів у Києві в серпні 1991 року та в Москві 6 листопада 1991 року, а також відповідні документи, прийняті в рамках співдружності.

На всі інші заяви, які не мають під собою юридичної сили, ми не маємо підстав реагувати на державному рівні. Але робити вигляд, що нічого не відбувається, теж не маємо права. Ми маємо спиратися на демократичні сили Росії. І на те, що Президент

Єльцин останнім часом постійно наголошує на відсутності у Росі? будь-яких територіальних претензій до України. Ми вітаємо позицію Президента Єльцина.

Вважаю, що слід домовитись в рамках співдружності про візити, або точніше сказати - вояжі окремих посадових осіб і депутатів однієї держави до іншої держави. Коли був Сота /яким він не був/, то це ще було зрозуміло. Але тепер, коли є незалежні держави, то за законами етики/ є ще і дипломатичний порядок/ посадові особи однієї держави їдуть до іншої тільки керуючись відповіднім протоколом. А тут так: хто хоче, той їде. А ще і з якою метою їде! Підбурювати народ Криму, який на референдумі вже сказав своє вдово, щоб він ставив питання знову ж таки про перегляд своїх політичних рішень.

На жаль, залишається досі не вирішеною проблема розподілу зовнішнього боргу між колишніми суб'єктами Союзу. А це не тільки перешкоджає нормальному розвитку нашої зовнішньоекономічної діяльності, вступу України до різних міжнародних фінансових інститутів, але й стає нездоланною перепоною для залучення іноземних кредитів та інвестицій в наше народне господарство. Треба відверто сказати, що саме через невизначеність у цьому питанні Україна опинилася в умовах справжньої кредитної блокади.

Миритися з відвертим зволіканням у вирішенні цієї проблеми ми далі не можемо, тим більше, що питання зовнішнього боргу стосується не тільки нас, але й зачіпає інтереси інших держав.

Я доручив Уряду України виступити з цього питання з відповідною заявою, в якій пояснити позицію України, наші зобов'язання щодо боргу. Вона вже підготовлена і стане документом для порозуміння нас з іншими державами.

Шановні народні депутати! Економічна криза, неоднозначність політичних реалій як на Україні, так і за її межами мають свої об'єктивні та суб'єктивні коріння. До останнього я б відніс недосконалість, про що вже говорив, системи влади й управління в республіці, повільність впровадження принципу розподілу влад, хаос у взаєминах між столицею і територіями, між різними рівнями влади на місцях.

Ці питання потребують невідкладного розв'язання передусім шляхом внесення відповідних змін і доповнень До Конституції України, прийняття ряду нових законів, а також внесення змін і в чинні закони. Над Такими пропозиціями ми працювали, підготували проект закону. Він вивчався в комісіях Верховної Рада, в експертних групах. Дійшли висновку, що сьогодні слід розглянути лише дві проблеми: про розмежування законодавчої і виконавчої влади, про повноваження Президента і яро представників Президента на місцях. Тобто вирішити остаточно питання зміцнення виконавчої влади на місцях.

З іншими питаннями, доповненнями, змінами, які в, але не стосуються сьогоднішніх гострих проблем, можна було б почекати.

Хотів би звернути увагу шановних депутатів на необхідність конституційного вирішення насамперед питань надання Президентові повноважень у такому обсязі, який би дозволив йому забезпечувати належне виконання чинних на сьогодні законів, приймати радикальні рішення в інтересах народу, бути справжнім гарантом прав і свобод громадян.

Не менш важливим на сьогодні в й питання розмежування повноважень між законодавчою і державною виконавчою владою, між Радами і місцевими виконавчими органами. Подивимося, що на сьогодні за Конституцією може Президент, чого він не може і чого потребує практика.

Так, наприклад, Кабінет Міністрів утворюється Верховною Радою. Президент, хоч він і глава виконавчої влади, до нього певне опосередковане відношення. Що ж до реорганізації міністерств, ліквідації або утворення нових, то Президент має право лише звертатися з відповідними пропозиціями до Верховної Ради.

Такий процесуальний порядок вирішення цих питань, безперечно, значно ускладнює нашу діяльність, особливо в нинішніх складних умовах суспільного розвитку, динамічного процесу розвитку.

На мою думку, в Конституції доцільним було б чітко окреслити коло тих міністерств та інших центральних органів державного управління, які б становили Кабінет Міністрів, їхні керівники входили б до складу Уряду. Крім того, до нього входили б також інші посадові особи за рішенням Президента. Так, до речі, практикується в багатьох країнах світу.

Це були б, так би мовити, конституційні органи державно? виконавчої влади, а саме: міністерства, скажімо, закордонних справ, оборони, фінансів, економіки, петиції, внутрішніх справ, зовнішніх економічних зв'язків, зв'язку /у нас зараз Державний комітет зв'язку/ та Служба національної безпеки і Державний митний комітет, враховуючи їхню важливу роль.

Керівники зазначених органів, як і сам Прем'єр-міністр, призначалися б Президентом у разі схвалення Верховною Радою запропонованих ним кандидатур на ці посади. Президент мав би здійснювати загальне керівництво і спрямовувати виконавчу діяльність Кабінету Міністрів. Решта міністерств, інших центральних виконавчих державних органів реорганізовувалися б, утворювалися і ліквідовувалися б безпосередньо Президентом. Ним би призначалися і їх керівники.

Враховуючи складність ситуації, повторяю, це робилося б шляхом консультацій в комісіях, групах, Президії і таке інше.

Інститут президентства у нас новий і молодий. Ось коли ми вивчали це питання, що виявилося? Понад 70 відсотків, людей не уявляють собі реальних конституційних і законодавчих можливостей Президента. Вони вимагають рішучих дій, посилаючись на те, що Президент обраний більшістю населення, мав всі необхідні повноваження і повинен діяти. Це - реальний факт, реальна ситуація, це - суспільна думка. Т з нею слід рахуватися.

Але ми повинні співпрацювати разом. Треба так зробити, щоб Президент був потрібен Верховній Раді, а Верховна Рада допомагала Президентові. Оце було б найкраще. Тоді ми не сперечалися б перед людьми, кожен робив би свою роботу, молотив свого снопа. І тоді ми працювали б ефективно.

Друге, на що я хотів би звернути вашу увагу. Виконавчу роботу Президента істотно ускладнюють і добре відомі нам прогалини в

законодавств України, яке, власне, сьогодні в умовах незалежності знаходиться лише в стадії становлення. Безсумнівно, треба правду сказати, Верховна Рада України цього скликання працювала так, як не працював жоден з інших державних органів. Це

- правда. Але попереду - ще більша, копітка робота по розгляду і прийняттю цілої низки так необхідних для життя суспільства і нової держави законів.

Як же бути в такій ситуації Президенту України, коли ряд ділянок суспільного життя ще не впорядковані законодавче? Адже діяльність його мав грунтуватися на Конституції України, на вірність якій він присягав, і на законах нашої держави.

Можуть зауважити, що Конституція наділяв Президента правом законодавчої ініціативи. Це так, і Президент користується цим. Однак сьогодні перед Президентом постають серйозні проблеми, що потребують негайного, оперативного вирішення, а законодавча основа для цього відсутня. Це пере за все стосується економічних реформ. Підготовка ж законопроекту, як і його розгляд Верховної Радою, потребують тривалого часу, навіть за умов, коли конкретна ідея чітко сформульована. Зверніть ще раз увагу на одержаний вами перелік законопроектів, які масть бути розглянуті найближчим часом. Це величезна робота, яка вимагатиме і часу, і глибокого аналізу.

Проте це зовсім не означав, що виконавча влада за таких умов має сьогодні бути осторонь розвитку відносин у не врегульованих законом сферах суспільного життя. Тому було б доцільним передбачити в Конституції право Президента приймати нормативні акти з питань, не врегульованих законодавством, на визначений період і з

визначених питань. Повторюю: на визначений період і з конкретне визначених питань. Ідеться передусім про правову базу дія здійснення економічної реформі. Це сьогодні найгостріша проблема. Від того, як ми її вирішуватимемо, від успіхів на цій ділянці залежить доля народу України, всі наші перетворення.

Такий порядок пропонується лише на перехідний період, до прийняття нової Конституції.

Наступна невідкладна проблема - це проблема реалізації в практиці суспільних відносин принципу поділу влади на законодавчу, виконавчу і судову. Концептуальні основи її розв'язання закладено в Декларації про державний суверенітет України. У Конституції ж і донині в стаття, скажімо, щодо відання України "в особі її найвищих органів державної влади і управління". На запитання, де ж пролягає межа між законодавчою і виконавчою владою, хто з цих органів і чим конкретно мав займатися, стаття чіткої відповіді не дає. Тож Верховна Рада приймає не лише закони, але й постанови виконавчого характеру. Таких постанов уже ухвалено Верховною Радою 50, а Президією Верховної Ради - близько 200. Це повною мірою було виправданим, якщо зважити на політичні, економічні і соціальні перетворення, що відбувалися в житті суспільства і держави протягом останніх років та за відсутності інституту президентства.

Нині ж становище істотно змінилося. Україна набуде незалежності, обрано Президента. І нам слід без зволікань закріпити і конкретизувати в Конституції принцип Декларації про поділ державної влади, зокрема на законодавчу і виконавчу.

Відповідно мають бути конкретно визначені і органи, в яких уособлюються ці види влади. Законодавчий орган має приймати лише закони, а також різного роду заяви і звернення і не ухвалювати постанов виконавчого характеру. Це стосується й Президії Верховної Ради, і це абсолютно не буде посяганням на права Верховної Ради. Закон є найвищою правовою формою виразу державної влади. Він все і всіх розставляє на свої місця. А зробити добрий закон може дише Верховна Рада.

Виконавчі функції - це прерогатива виконавчої влади.

І останнє. Система органів державної виконавчої влади на республіканському рівні повинна мати відповідні структури на місцях, які б не буди включені в місцеві Ради, в органи самоврядування населення. Ми зацікавлені в розробці такого законодавчого механізму, який враховував би загальнодержавні інтереси та інтереси розвитку територій.

У цьому механізмі слід передбачити наступність і послідовність ідеї політичної реформації з тим, щоб не влаштовувати чергову перебудову. Після прийняття нової Конституції України треба спокійно перейти до нових форм організації влади, управління і самоврядування.

А нині потрібно діяти з урахуванням ситуації. Ми всі маємо зрозуміти, що з переходом до ринкових відносин, з

впровадженням інституту президентства відбувається зміна статусу місцевих Рад. Вони втрачатимуть державновладні засади і перетворюватимуться в органи місцевого самоврядування. Але зараз, у складний перехідний час нашого буття не можна дозволити штучне створення опозиції з боку представлених у Радах, їх апараті політичних сил. Слід зберегти нинішній депутатський корпус місцевих Рад. Проте доцільним було б критично подивитися на обсяг і характер повноважень самих Рад. Нині вони правомочні розглядати і вирішувати на своїх сесіях будь-які питання, у тому числі й ті, що віднесені законом до утворюваних ними ж органів, зокрема виконкомів. Тобто Ради мають чималі виконавчі повноваження поряд з виконкомами, що значною мірою ускладнює, є нерідко й дезорганізує роботу даних органів. Тому слід було б розвантажити Ради від невластивих їм повноважень виконавчого характеру. Чітке розмежування повноважень між цими органами не означало б безправ'я одних і всевладдя інших. За своїм змістом, обсягом і характером повноваження, мають бути такими, що їх реалізація забезпечить самостійне розв'язання в межах закону питань, без будь-якого тиску із зовні.

Тому доцільно було б тимчасово, до закінчення строку повноважень нинішнього складу Рад, стати на шлях припинення дії виконавчих комітетів і передачі виконавчої влади на місцях одноосібному органу - повноважному представникові Президента. До речі, комісія такі проблеми обговорила. Є проект доброго, на мій погляд, закону, і його можна розглянути, вирішивши принципово це питання сьогодні.

Тут доцільним було б вирішити його так. Я розумію, що це гостра проблема, вона викликала обговорення. Але нічого, це треба обговорити. Місцева Рада пропонує Президентові кілька осіб на цю посаду, одну з них він і затвердить своїм представником. Звичайно, Президент зміщує з поста цих керівників у разі грубого порушення ними законодавства та неспроможності забезпечити ефективну роботу виконавчої влади.

Підсумовуючи викладене а даних питань, хотів би наголосити на тому, що регулювання статусу представників Президента, іншого статусу Рад слід робити в єдиному пакеті нормативних документів. При розробці цих документів слід, безумовно, врахувати позитивний і негативний досвід існування подібних структур в інших країнах, пропозиції, що надходять до Верхової Ради. І я переконаний, що й сьогодні вони будуть тут обговорюватися.

Просив би шановних народних депутатів обговорити концептуальні питання цієї окладної проблеми, доручити комісіям Верховної Ради на основі обговорення і вже підготовлених проектів, дискусій в комісіях /залучивши робочу групу, яка працює зараз над Конституцією - це дуже важливо, адже вона має великий досвід/ підготувати і внести документи на сесію, щоб ми всі могли ефективно працювали. А житті саме підкаже, які корективи я ці акти потрібно буде внести з часом, тому що ми їх придаємо на перехідний час до створення нової Конституції.

Шановні народні депутати! У своїй відомій праці "Заповіт борцям за визволення" Володимир Винниченко дуже добре і влучно сказав: "Будь чесним и собою, себто: не ховай

від себе самого правди, не лукав сам з собою, не бреши сам собі, бо, збрехавши собі, обдуривши себе, ти будеш здатний на злочинну, надзвичайно шкідливу для колективу брехню іншим."

Тож давайте всі разом подивимось правді в очі. А правда полягає в тому, що настав час рішучих, визначальних дій.

І думати треба про справу, про Україну, діяти так, щоб ніщо і ніхто не став на заваді в побудові незалежної держави. Безплідних дискусій народ вам більш не простить.

Я закликаю до відповідальних дій.

Дякую за увагу. /Оплески/.

ГОЛОВА. Леоніде Макаровичу, у нас до перерви залигалося 23 хвилини. Я пропоную відвести цей час на запитання і відповіді, а вже письмові чи усні, вирішуйте.

КРАВЧУК Л.М. Дівайте по черзі.

ГОЛОВА. Є тут одна письмова.

КРАВЧУК Л.М. "Имеем многоразовые купоны для защиты Украины извне. Неужели обязательно волевым решением сверху продолжать безудержное повышение цен на все? Какая цель преследуется этими внутренними всероссийскими повышениями? Неужели это единственный метод для стимулирования роста выпуска товаров?"

На це запитання вже буде відповідь. Я можу тільки повторити, що, скажімо, інфляційні коефіцієнти і межа рентабельності, які я називав, на нар погляд, мають зупинити це зростання цін.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

ЗАЄЦЬ І.О., голова підкомісії Комісії Верховних Ради України а питань економічної реформи і управління народним господарством /Святошинський виборчий округ, м. Київ/. Шановний Президенте! Я з вами погоджуюся, що реформування системи влади - це сьогодні перше питання, це ворота до економічних і до соціальних реформ. Ви стверджуєте, що сьогодні економіка України падав у прірву і що на цьому етапі не можна змінювати Кабінет Міністрів. Я думаю, що вона сповзає в прірву, і саме коли сповзає, і доцільно змінювати, бо коли вже падатиме, тоді буде пізно. І чи хтось захоче сьогодні піти під головування нинішнього Прем'єра із людей, яким є, скажімо, що показати? От я ніяк не можу з вами погодитися.

КРАВЧУК Л.М. Шановний Іване Олександровичу! Я думав, якщо сьогодні, в цей скрутний час, я повторюю, скрутний час, людина - патріот України, людина, яка хоче добра Україні і хоче, щоб вона була незалежною, буде керуватися тин, у кого яке волосся, ямі очі, які брови, то нехай вона краще не йде нікуди працювати. Якщо вона відповідав за долю народу і за себе, вона буде працювати не для Фокіна, не для Кравчука, а для України. А коли до економічної кризи додати

ще урядову кризу, я переконаний, що це буде початок кінця.

Чи будуть збережені й новій структурі державні комітети і яка буде їх роль? З волі Кабінету Міністрів вони захопили права по управлінню власністю, не дають просвітку підприємствам, втручаються у господарські органи. Це найперші противники ринкових структур.

У нас уже була розмова з цього приводу з Вітольдом Павловичем. І дійсно, багато цих комітетів уже змінили вивіски, перетворилися в асоціації, у різні корпорації, а гроші мають від Уряду. Тому ми тут наведемо порядок відповідно до ситуації, що склалася. Вони не матимуть довгих рук, щоб заважати нам іти до ринку. Це ми вам гарантуємо.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

КОЛІНЕЦЬ В.В. Шановний пане Президенте! У доповненнях до Конституції говориться, що найвищим органом виконавчої влади на Україні в Президент. Що вам перешкоджає взяти на себе відповідальність, тобто очолити виконавчу владу: чи відсутність мужності, чи якісь інші припини? Чи ви вбачаєте ще якісь резерви у діяльності Голови Кабінету Міністрів, чи ви не бажаєте його відставки у зв'язку з тим, що через два місяці не буде кому йти у відставку?

І ще одне. Як би дивитеся на таке, щоб Прем'єра, як і Президента, обирали всенародно? Чи не логічно .було б, щоб наші представники на місцях теж обиралися всім народом?

Дякую.

КРАВЧУК Д.М. Я почну з другого запитання, тому що на перше я уже відповів у доповіді і можу тільки повторити те, що ще сказав.

Ви знаєте, що є вже перші ластівки виборів. У місті Харкові відбулися вибори, вірніше, не відбулися вибори тому, що з'явилося всього 32 відсотки виборців. Сьогодні тільки виборів нам не вистачає! Якщо ми зараз втягнемось у ці вибори, то будемо вибирати дуже довго, оскільки людям в сьогоднішній ситуації не до виборів.

Тому я пропоную, щоб сьогодні, в перехідний час, вчинити оперативно - швидко зміцнити виконавчу владу, але в новій Конституції заласти інститут, який був би таким, про який ви кажете.

Запитання в записці: "Як ви дивитесь на скорочення Міністерства сільського господарства і харчової промисловості?"

В усіх країнах світу в міністерства сільського господарства. Я не думаю, що на Україні, яка те такий сільськогосподарський потенціал, таку велику його питому вагу, слід скоротити Міністерство сільського господарства. /Шум у залі/.

Народний депутате Ейсмонт, ви запропонували, щоб об'єднати два міністерства? Так? Зрозуміло. З цього питання потрібно радитись, думати. У нас є пропозиції і про можливі об'єднання. Але я зараз не до повідаю про структуру Уряду. Коли ми будемо говорити про це, скажемо детальніше.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

КЕНДЗЬОР Я.-П.М., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань культури та духовного відродження /Сокальський виборчий округ, Львівська область/. Шановний Леоніда Макаровичу! Зусиллями України і великою мірою вашими дуже інтелігентно, я б оказав саме так, інтелігентно розпалений радянський Союз. Україна стала членом держав співдружності. Але наше перебування у складі цієї співдружності зводяться тільки до того, що ми відбиваємося від усяких непорозумінь, інсинуацій, брехні усяко! І так далі. І якщо така ситуація буде продовжуватися, то чи в сенс перебувати у такій співдружності і займатися тим, про що я щойно сказав?

І друге. Це вже не запитання, а просто пропозиція дія всіх нас. Коли на Україну, суверенну державу, із-за меж України приїздять отакі візитери у Крим чи інші регіони, то ми ж кінець кінцем як суверенна держава можемо тих державних діячів, які просто порушують дипломатичний етикет, так само делікатно брати і відправляти за Хутір-Михайлівський і не терпіти цього.

Дякую.

КРАВЧУК Л.М. Щодо першого запитання. Чи є нам сенс бути в співдружності, коли до нас, мовляв, ось таке ставлення?

Дівайте ми розділимо це запитання на дві частини. Є до нас відповідне ставлення, яке не всі бачать. Це - в процесі засідань глав держав. І я мушу сказати, що тут слово

України звучить міцно і сильно. Ще не було такого випадку, щоб ми те, що потрібно, не проведи і не записали в документі, якщо це все аргументовано. Це я кажу о усією відповідальністю. Там іде нормальна робота. Ніхто нікого там не звинувачує ні в чому. Є дискусії, є все.

Є зовнішній бік справи. Коли до цього долучаються люди некомпетентні, люди амбіційні, люди з певними поглядами, вони вважають, що Україна є частиною "великой и неделимой", що вона продовжує бути чиєюсь територією, що сюди можна їхати, як їхали Троєкурови. Можна диктувати, поганяти, забирати і таке інше. Щодо цих людей, то я про них сказав, це - хвороба. А до тих, які мають владу і які стоять не позиції розуму і реалій, треба ставитись відповідно. Сьогодні в співдружності ми можемо відігравати відповідну роль, і співдружність, я переконаний у цьому, нам потрібна.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

ТКАЧУК А.Л., член Комісії Верховної Ради України у питаннях законодавства і законності /Заводський виборчий округ, Хмельницька область/. Леоніде Макаровичу! Перед тим, як запитати, я хочу повідомити вам таку цікаву інформацію. Один з міністрів сьогодні на питання про те, що оборонне промисловість розвалюється, сказав; "Я іду за вами, ви самі розвалили Союз". Це для інформації. А тепер я хочу поставити запитання. Ваш виступ сьогодні - це є офіційне внесення пакету пропозицій до

Конституції, який Уже розданий комісіям, чи ні?

КРАВЧУК Л.М. Я сказав і ще раз хочу підкреслити: є дві точки зору щодо представника Президента. Одну точку зору я виклав, її підтримує комісія. Є інші думки. Має бути представницька влада: виконавча влада сформована на місцях, а представник Президента виконуватиме тільки контрольну функцію. Є дві концепції. Тому для того, щоб внести документи /не два, а один/, ми на основі доповіді й виступів могли б висловити свою позицію щодо концепції, яку ми приймаємо. Відповідно до цієї концепції /і це часто у нас було/ ми вносимо уже документ. Скажімо, ми могли б за середу-четвер підготувати документ, у п'ятницю його роздати, а на наступному тижні вже обговорювати і голосувати. Є напрацьовані проекти документів, але нам концептуально на сесії потрібно визначитись, яку позицію ми будемо займати.

Запитання я записці: "Будь ласка, дайте відповідь громадянам Закарпаття про долю зони вільного підприємництва чи вільної економічної зони. Про це мова іде на зустрічах з виборцями Закарпатської області".

Власне кажучи, Такий проект документа вже підготовлений, наскільки я поінформований. Він є у Верховній Раді і його треба просто обговорити. Я підтримую це. Підтримую пропозицію про зони, вважаю, що вони повинні мати відповідний статус. Але це треба обговорити. Це стосується і Одеси, й інших регіонів. Мав бути прийнятий Верховною Радою відповідний документ.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ЯКОВИШИН Л.Г., директор Бобровицького радгоспутехнікуму /Козелецький виборчий округ, Чернігівська область/. Шановний Леоніде Макаровичу! У нас нещодавно відбулося засідання групи "Земля і воля", Це назва не подобається багатьом, але вона нам підходить. Аграрники просили мене передати вам прохання. Сьогодні склалося в аграрному секторі надзвичайно катастрофічне становище. Через півтора місяця, можливо, дещо більше, можливо, менше, розпочинаються весняно-польові роботи. А за 700 кілометрів відвозити двигуни К-700 та інші, які не ремонтуються в навій області, - потрібне пальне. За два місяці я як депутат, маючи, порівняно а іншими, більші можливості, зміг дістати 3,7 тонни бензину за 15 тисяч карбованців. Якщо ми в такому стані і з такими діями Уряду дійдемо до посівної кампанії, то, на мою думку, вам як Президенту і нам як Верховній Раді не буде чого сказати народу і нічого буде робити тут.

Які сьогодні вам потрібні повноваження? Я переконаний, що вам усі повноваження сьогодні дадуть, які потрібно. Та якщо за місяць не будуть вирішені питання пального, якщо за декілька днів не будуть вирішенні питання врегулювання цін... Шановний Леоніде Макаровичу! Ми підтримуємо ваші дії. Але катастрофа висить над нами сьогодні, і через два тижні буде пізно вирішувати будь-що.

КРАВЧУК Л.К. Я цілком поділяю ваші тривоги. І я вже сказав, що наші відносини з Урядом Росії стають тепер більш конструктивними. Це - правда. Єдине, чого я хотів би, - щоб "Земля і воля" виступила за земельну реформу. Оце було б доповненнями до вашого запитання.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

РЕВА В.М., перший віце-президент Української державної корпорації автомобільного транспорту /Феодосійський виборчий округ, Республіка Крим/. Шановний Леоніде Макаровичу! У зв'язку з водою пропозицією стосовно змін у структурі управління господарським комплексом нашої держави я хочу вам нагадати, що 13 травня минулого року при вашій гарячій підтримці ми прийняли рішення на сесії про створення Міністерства транспорту. Однак до цього часу воно не створене і транспорт знаходиться тепер у дуже плачевному стані.

Від імені транспортників я прошу вас прийняти відповідне рішення, коли вноситимуться зміни в структуру управління.

І ще одне запитання в мене до вас. Державу Україна визнали 90 держав світу. На будинку Верховної Ради, де ми працюємо, майорять два прапори - УРСР та національний. Чи не час нашій державі мати один прапор? Яка ваша думка з цього приводу?

Дякую.

КРАВЧУК Л.М. Я хочу подякувати вам за друге запитання. Я мав намір звернутися до Верховної Ради з проханням вирішити це питання. Воно мав політичний бік і правовий, дипломатичний, міжнародний. Політичний бік після багатьох дискусій і в цьому залі, і на площах ми, здається, вирішили.

А тепер є такий бік. Я - чи не єдиний Президент співдружності, а може і держав світу, який має тимчасовий прапорець. Я - чи не єдиний Президент, який не може у своєму кабінеті сидіти під державним прапором, бо не вирішене це питання. Треба його вирішити обов'язково.

Тепер по суті. Подивіться! на щоглі Організації об'єднаних Націй висить синьо-жовтий прапор. Полки під синьо-жовтим прапором приймають присягу. На площах, майданах, вулицях, будинках висять синьо-жовті прапори. Президія Верховної Ради прийняла рішення, щоб ми використовували цей прапор і під час міжнародних зустрічей. На автомобілі, на якому їде Президент України, - синьо-жовтий прапор. Цей прапор уже увійшов у життя. Він і ось тут у Верховній Раді. Мені здається, що він уже прийнятий.

Якщо ми тепер почнеш суперечки навколо цього прапора, то підемо проти реально існуючого факту. Повірте, крім конфронтації ми нічого не матимемо. Тому я запросив би вас проголосувати за цей прапор. /Оплески/.

98 ГОЛОВА. Дякую. Шановні народні депутати! Зараз у залі 234

депутат. Я підгримую пропозицію, внесену Леонідом

Макаровичем, але не можу поставити її на голосування. Тому

пропоную таке! за час перерви в комісіях Коцюби, Павличка і

у вашій комісії,

Альберте Васильовичу, відпрацювати проект постанови і роздати

наїв. Тоді ми проголосуємо. Оголошується перерва до 16

години. 99