ЗАСІДАННЯ ЧОТИРНАДЦЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України. ІЗ жовтня 1992 року. 16 година.

Веде засідання Голова Верховної Ради України ПЛЮЩ І. С.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Прохання займати місця в залі.

Включайте систему, будемо реєструватися.

У залі присутні 355 народних депутатів. Вечірнє засідання оголошується відкритим. Продовжуємо роботу.

Ми не встигли перед перервою поздоровити нового Прем'єрміністра, тому прошу вашої згоди дати можливість висловитись Леоніду Даниловичу? а потім ми його привітаємо і попросимо зайняти своє місце в ложі Кабінету Міністрів, Згода? Так.

Будь ласка, Леоніде Даниловичу.

КУЧМА Л.Д., Прем'єр-Міністр України. Шановні колеги! Шановний Голово! Шановна президіє! Дуже вдячний вам усім за увагу, з якою ви обговорили мій короткий виступ. Вдячний за ділові пропозиції і за критику.

Як ви розумієте, програми в мене немає, і мене сьогодні за це критикувати не треба.

Врешті-решт не можна прокинутися вранці Прем'єр-міністром

і знайти під подушкою готову програму чи ліки для лікування економіки.

Як кажуть французи, хто зробив перший крок, тому допомагає Бог. А мені допомагають, я вже бачу, і народні депутати. Щиро вдячний вам.

Обговорення підтвердило головне для мене: депутати, яким народ дав цей мандат, чекають від нового Уряду швидких і ефективних дій в економіці, зміцнення виконавчої влади. Переважна більшість депутатів висловилась за ринкові перетворення, які зроблять Україну багатою державою.

Щодо ВПК. Я займався космосом, ракетами, найкращими у світі. Десятки років просидів на космодромі і завжди вважав, що цим можуть пишатися і мої українські діди й прадіди. Мабуть, поряд з усім іншим, патріотизм вимірюється і щоденною чесною працею. Про це чомусь ми інколи забуваємо. Дякую за довіру. Будемо разом працювати. /Оплески/.

ГОЛОВА. Поздоровляємо вас, Леоніде Даниловичу, з обранням, бажаємо всіляких успіхів!

Тепер сідайте на своє місце, Леоніде Даниловичу, і якомога швидше вносьте пропозиції, щоб заповнити цю ложу і щоб вам не страшно було там сидіти.

Згідно з постановою вам дається на це 10 днів. Президент вніс за 10 днів пропозицію, погоджену з різними силами і з комісіями Верховної Ради. Просимо вас у наступні 10 днів так попрацювати, щоб ми за цей час сформували більшість вашої команди.

Сьогодні під час нашої роботи виникло питання про громадянську акцію студентів. Учора ми домовилися, що нікому з депутатів ненадаватимемо слова для оголошення якихось заяв, але студентам за їхнім бажанням надамо таку можливість. Ми таку обіцянку давали.

Тому прошу вас послухати зараз представника студентів Володимира Чемериса, а потім дамо слово депутату Кондратьєву Ярославу Юрійовичу, щоб він повідомив нам про події, які відбулися сьогодні вранці біля приміщення Верховної Ради.

Слово надається Володимиру Чемерису. Назвіть свій "титул" - голова студентської спілки, чи як?

Прошу уваги.

ЧЕМЕРИС В., голова Союзу українського студентства. Народні обранці! Україна ще не вмерла, але тяжко хвора. Це - симптом страшної хвороби, коли високе керівництво України сьогодні вранці дає вказівку арештовувати і бити студентів. Відбулося три сутички з міліцією, в результаті яких принаймні четверо студентів потрапили до клініки - один із них з розірваною печінкою, один з поламаними ребрами і дуже багато з струсом мозку. Близько двох десятків заарештовані. Україна отримала прекрасний імідж у світі.

Народні обранці! На вас лежить відповідальність за те, щоб Україна стала цивілізованою, демократичною країною.

Нас, представників студентів з усієї України - від Луганська до Львова і від Чернігова до Одеси - привели сюди дві речі.

По-перше, невиконання вами вашої постанови від 17 жовтня 1990 року.

І по-друге, нездатність Верховної Ради вивести Україну з кризи. /Шум у залі/. Я не буду затримувати вашу увагу.

Ми вимагаємо: по-перше - звільнити всіх заарештованих студентів; по-друге - назвати ім'я того, хто дав сьогодні вказівку бити студентів; по-третє - надати можливість звернутися до народу України через телебачення і радіо; по-четверте - сьогодні вранці студенти роздавали вам звернення з проектом постанови. Там немає нічого такого, чого б не можна було виконати. Я ще раз зачитаю проект цієї постанови /Шум у залі/.

"1. Комісії Верховної Ради України у питаннях законодавства і законності до 1 листопада 1992 року внести на розгляд Верховної Ради України проект Закону України про вибори народних депутатів в Україні.

2. Прийняти Закон України про вибори народних депутатів в Україні протягом листопада 1992 року і внести необхідні зміни і доповнення до Конституції України.

Закон України про вибори народних депутатів України має передбачати мажоритарно-пропорційну виборчу систему.

3. Призначити вибори до Верховної Ради України відповідно до нового Закону про вибори народних депутатів України на 30 березня 1993 року".

Ми хочемо, щоб цей проект постанови був сьогодні внесений на ваш розгляд і щоб ви прийняли рішення. Студенти почнуть голодування з сьогоднішнього дня. Ми ще намагаємося вам вірити і думаємо, що ви не тримаєтеся за ці крісла, на яких ви зараз сидите, що ви ще хочете добра Україні.

Я передаю текст постанови Івану Степановичу.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Хочу все-таки внести деяку ясність. Доповідаю, що 8 жовтня я отримав від Союзу українського студентства таке звернення.

"Голові Верховної Ради Плющу. 6 жовтня СУС розпочав акцію громадянського протесту з вимогами..." Вимоги вам відомі, я не буду їх зачитувати. Було 3 вимоги: вихід України з СНД, прийняти Верховною Радою відому постанову і призначити нового Прем"ера після того, як приймемо постанову.

Я попросив Володимира Борисовича Гриньова, Василя Васильовича Дурдинця і Анатолія Сергійовича Матвієнка з'ясувати це питання. Анатолій Сергійович Матвієнко пішов до студентів і попросив їх прибути до Верховної Ради з тим, щоб зустрітися з керівництвом Верховної Ради, що й було зроблено 9 жовтня. Василь Васильович Дурцинець, Володимир Борисович Гриньов і Анатолій

Сергійович Матвієнко зустрілися з студентами і провели з ними невимушену, спокійну розмову. Стенограма цієї розмови у нас є.

Після цього вони побажали зустрітися з Головою Верховної Ради. Вчора о 10 годині ранку я зустрівся з Володимиром Чемерисом, Ігорем Копистинським і Юрієм Юровим. Крім мене були присутні Василь Васильович Дурдинець, Дмитро Павличко, Юрій Збітнєв. Я сказав, щоб вони не вважали свої вимоги як ультиматум Верховній Раді, тому що такого зробити неможливо. І аргументував, чому цього зробити не можна. Мені здалося, що керівники студентів із розумінням поставилися до цього. Вони пообіцяли, що будуть вести ще переговори. Я запитав - може, вони комусь із депутатів доручать виступити, але вони відмовилися від такої пропозиції, аргументуючи це тим, що з депутатами вони не спілкуються. Вони сказали, що будуть ще радитись і потім скажуть, чи будуть виступати.

З цього приводу я мав розмову з Президентом, і Леонід Макарович Кравчук сказав, що буде з ними зустрічатися. На цьому ми близько 11 години закінчили розмову, і студенти пішли.

Я знаю, що вони зустрічалися після того з Леонідом Макаровичем, але про що вони говорили, я не знав, бо мені не вдалося переговорити.

Сьогодні вранці я був на роботі з 8 години. Ніхто до мене не підійшов з цим питанням. Я запитав об 11 годині, перед початком засідання: "Василю Васильовичу, до вас хтось звертався від студентів?". "Ні". Я запитав у Володимира Борисовича: "До

вас хтось звертався?" "Ні". Матвієнка я не бачив, він підійшов пізніше. То скажіть, що мені було робити - йти на майдан і шукати студентів?

Потім, коли ми відкрили сесію, в залі почали /до речі, без відома Президії/ роздавати "Обращение"... "Обранці народу" - вибачте. З залу подали мені таку записку /ось вона є/, але ми вже почали обговорення питання, і я не міг його розривати. Від мікрофонів, як вам відомо, декілька депутатів намагалися щось сказати від імені студентів, а також про той інцидент, який відбувся. Можливості говорити від імені студентів ми не надали, а про інцидент все-таки дали можливість декілька слів сказати.

Після цього доручили Комісії з питань правопорядку та боротьби із злочинністю і Комісії у правах людини вийти до студентів і з'ясувати питання. Крім того, пішло письмове і усне доручення Міністерству внутрішніх справ. Зараз ми маємо інформацію від Міністерства внутрішніх справ. А я прошу вашої згоди надати слово Кондратьеву Ярославу Юрійовичу від комісії, яка з'ясовувала ці питання. Прошу, Ярославе Юрійовичу.

Звертаюсь до депутата Макара: прошу не свавільничати, не бити кулаком по кріслах і не вести приватних розмов.

Прошу, Ярославе Юрійовичу.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю., голова Комісії Верховної Ради України з питань правопорядку та боротьби із злочинністю /Печерський виборчий округ, м. Київ/. Шановні народні депутати! Як вам відомо з інформації Івана Степановича, вчора відбулися зустрічі вищого керівництва республіки

з студентами, які виклали свої вимоги і проінформували, що сьогодні мають намір провести мітинг біля Верховної Ради. Дозвіл на пікетування Верховної Ради вони отримали від адміністрації міста Києва. Ця акція почалася після узгодження з Міністерством внутрішніх справ питання про рух колон і про її проведення.

Тут, як кажуть, є "але". Починаються порушення всіх домовленостей. О 8.20 група десь з 30 чоловік блокує вхід будинку державного університету, її члени агітують за похід до Верховної Ради... Прошу пробачення, вислухайте, я доповідаю об'єктивно, щоб всі ви зрозуміли, як це відбувалося. 16 найбільш активних з цієї групи було затримано, проведено з ними роботу. Тілесних ушкоджень ніхто з них не отримав. Один працівник міліції постраждав - порвали йому одежу і побили його. О 8.30 ці активісти лягли біля входу в будинок Верховної Ради, щоб перешкодити депутатам своєчасно прийти на пленарне засідання. Працівники міліції за ноги і за руки акуратно винесли їх за межі парапетів. Одному працівнику міліції були завдані ушкодження, а потерпілих з іншої сторони немає. Потім рушила колона. Колона йшла по вулиці Грушевського і мала намір пройти біля будинку Верховної Ради. Але у зв'язку з тим, що попередньо було узгоджено порядок руху колони, її не пропустили. Її учасникам запропонували пройти поза будинком Верховної Ради і стати на майданчику, де було відведено місце. Вони, однак, прорвали перший заслін працівників міліції. Другий заслін їх стримав. Після цього Олександр Іванович Ємець і я вийшли на переговори. Студенти заспокоїлись, пішли на своє місце, і, як кажуть, зараз там все спокійно.

Це про хід подій. Є список осіб, притягнутих до адміністративної відповідальності. Серед них є як студенти, так і непрацюючі,

і люди взагалі без документів. Нікого не заарештовано. Декого попереджено, декого оштрафовано, а арештів не було.

Користуючись нагодою, я хочу звернутися і до депутатів, і до тих, хто зараз слухає мене, - до лідерів: не робіть порушень закону. Закон - святе для нас, і ми повинні стояти за верховенство закону. Якщо є домовленість, її потрібно виконувати. І якщо далі буде такий тиск на міліцію, я стверджую, що це може призвести до дуже тяжких наслідків. Ви побачите ще матеріали щодо подій у Криму, але це окреме питання.

У мене зараз в руках є ось ця листівка. Я не хочу її зачитувати. Тут заклик до зброї.

ІЗ ЗАЛУ. Зачитайте.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. "Гей, вставайте, Максими та Івани, Богдани та Степани! Пробив наш час, пора до зброї. Досить сидіти по запічках, герої. Славу, честь та волю здобувають тільки в бою. Братство. "Холодний Яр".

Офіційний депутатський запит до Міністерства внутрішніх справ та Служби безпеки: що це за організація - "Холодний Яр", існує вона чи ні? Якщо це провокація, то провокатор повинен бути відомий. Ми зобов'язані наводити порядок у нашій молодій державі. Якщо ж дозволятимемо порушувати закон, то прийде біда.

Я проінформував, вам тепер відомо, як відбувалися події. Тяжких наслідків немає - це об'єктивна інформація. Усі інші чутки

- вигадки.

Я ще раз звертаюся до лідерів студентства, які підштовхують до незаконних дій, і до всіх студентів з проханням розібратися, хто вас провокує на незаконні дії. Щоб потім знову не шукати

винних. Провокатори, які не мають ніяких документів і не працюють, проникли до вас і намагалися створити депутатам "добрий" настрій для роботи: хотіли побити вікна, кидали помідори, яблука, пляшки і каштани.

Зараз порядок у місті забезпечується, ситуація контролюється. Можемо конкретно перелічити людей, яких притягнуто до адміністративної відповідальності. Це політична акція. Ми повинні дотримуватися закону.

ГОЛОВА. Дякую, Ярославе Юрійовичу. Я бачу, що народний депутат Носов написав записку і хоче прокоментувати зміст постанови. Будемо обговорювати зараз? Або давайте розпочнемо обговорення, або не будемо цього робити. Я звертаюся до студентів, яких бачу на балконі. Ви маєте право давати оцінку діяльності Верховної Ради. І те, що говорилось із цієї трибуни, і те, що зроблено під час акції громадянської непокори, - це ваша справа. Ми не маємо ніяких підстав ображатися на вас: ми такі, які є. Але я вас дуже прошу: як свідомі громадяни незалежної України не порушуйте громадського порядку. Не робіть того, що не передбачено чинним законодавством. Бо у демократичному суспільстві повинен правити закон, а не особа, як правильно казав Прем'єр-міністр. І тому ніяка особа не повинна віддавати ніяких команд. Бо люди, які забезпечують громадський порядок, знаходяться на службі і виконують накази, дотримуються статуту - це все в рамках закону. Якщо буде порушено закон, то прокурор винесе своє рішення і винні понесуть покарання. Ще раз дуже просимо вас не перекручувати фактів. Усе, про що говорив депутат Кондратьев, підкріплено документально. Ці документи знаходитимуться у відповідних органах, які повинні

цим займатися. Просимо вас повернутися до своїх аудиторій, оволодівати знаннями, щоб розбудовувати для себе незалежну демократичну Україну. Прошу депутатів не відкривати обговорення. Якщо у когось є питання, то з'ясуйте у депутатів Кондратьева, Ємця, Носова.

Закликаю всіх працювати згідно з порядком денним. Давайте остаточно визначимось: хто за те, щоб відкрити обговорення з цього питання, прошу проголосувати.

"За" - 115. Не приймається.

Прошу народних депутатів зайняти місця. Переходимо до розгляду наступного питання порядку денного - про проект Закону про загальні засади створення і функціонування спеціальних /вільних/ економічних зон, який вноситься, на друге читання. Прошу народних депутатів взяти порівняльну таблицю та інші документи. Слово для доповіді надається народному депутату Касьяненку Анатолію Івановичу.

КАСЬЯНЕНКО А.І., член Комісії Верховної Рада України у закордонних справах /Дніпровський виборчий округ, Херсонська область/. Уважаемый Председатель! Уважаемые народные депутаты! При обсуждении законопроекта в первом чтении депутаты внесли ряд предложений, которые авторским коллективом изучены и учтены. Хочу подчеркнуть, что принципиальных предложений, меняющих проект в концептуальном отношении, не поступило. Предложенный для второго чтения проект этого закона обсужден и поддержан на заседании Комиссии по иностранным делам. От других комиссий замечаний не поступило.

Юридическую экспертизу законопроект прошел в отделе Верховного Совета. Необходимости в экономической экспертизе не было, так как это закон общего действия.

Предлагаю приступить к постатейному обсуждению данного проекта закона.

По названию закона поступило одно предложение от народного депутата Баландюка. Он предлагает исключить слово "специальных", оставив только "свободных экономических зон". Мы обсуждали этот вопрос и решили оставить то название закона, к которому пришли при первом чтении.

Прошу поставить на голосование.

ГОЛОВА. Чи є в депутатів зауваження щодо назви закону і преамбули? Немає.

Прошу проголосувати назву закону і преамбулу в редакції комісії.

"За" - 233. Приймається.

Стаття 1.

КАСЬЯНЕНКО А. І. К статье 1 было предложение депутата Баландюка - исключить в четвертой строке второго абзаца слово "розширення". Комиссия согласилась с этим.

Прошу поставить на голосование статью 1.

ГОЛОВА. Зауваження народного депутата Баландюка враховано. Є інші зауваження? Немає.

Прошу проголосувати статтю 1 в редакції комісії.

"За" - 236. Приймається.

КАСЬЯНЕНКО А. І.К статьям 2, 3 и 4 предложений не поступило.

ГОЛОВА. Чи є в депутатів зауваження щодо редакції статей 2, 3 і 4? Немає.

Прошу проголосувати названі статті в редакції комісії.

"За" - 237. Приймаються.

КАСЬЯНЕНКО А.І. К статье 5 поступили предложения от народных депутатов Стариченко и Баландюка. Они сводятся к следующему: в каждом случае перед принятием решения о придании статуса специальной экономической зоны должны проводиться референдумы. Комиссия с этим не согласилась. У нас есть закон о местных референдумах, и если такая необходимость будет, референдум можно будет провести. Если не записать это как норму закона, то каждый раз придется, во-первых, нести значительные экономические потери, а во-вторых, терять много времени. Поэтому комиссия это предложение отклонила.

Просьба поставить статью 5 на голосование.

ГОЛОВА. Чи є в депутатів ще зауваження? Немає. Прошу проголосувати статтю 5.

"За" - 238. Приймається.

КАСЬЯНЕНКО А.І. К статье 6 народный депутат Баландюк внес

предложение, вытекающее из его предложения к статье 5. Комиссия его отклонила.

Прошу поставить статью 6 на голосование.

Веде засідання перший заступник Голови Верховної Ради України

ДУРДИНЕЦЬ В.В.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи є ще зауваження до статті 6? Немає. Стаття 6 ставиться на голосування. Прошу проголосувати.

"За" - 216. Не прийнято. Але не голосувало 127 депутатів.

Перший мікрофон.

ДУНТАУ О.М., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України у закордонних справах /Ізмаїльський виборчий округ, Одеська область/. Уважаемые депутаты! Уважаемый Василий Васильевич! Этот закон является изначальной правовой посылкой для серьезных экономических преобразований, для экономической реформы, к которым мы стремимся. Очень прошу вас, Василий Васильевич, сделайте объявление, чтобы депутаты вернулись в зал.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати! Ще раз ставлю на голосування статтю 6. Тільки прошу зосередитися. Прошу проголосувати.

"За" - 271. Приймається.

Прошу наступну статтю.

КАСЬЯНЕНКО А. І. К статьям 7, 8, 9 и 10 предложений не поступило. Прошу поставить их на голосование.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставляться на голосування статті 7-10 включно. Прошу проголосувати.

"За"-240. Приймаються.

Прошу далі.

КАСЬЯНЕНКО А.І. К статье 11 народные депутаты Стариченко и Баландюк внесли предложение, чтобы закон предусматривал создание иностранному инвестору гарантированных условий получения прибыли и максимально простые административные процедуры.

Комиссия считает, что эти нормы учтены в принятых ранее законах - о внешнеэкономической деятельности, об иностранных инвестициях и в других статьях этого законопроекта.

Поэтому просим поставить статью 11 на голосование в той редакции, которую предложила комиссия.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає заперечень щоб поставити статтю 11 на голосування в редакції, яку запропонувала комісія? Немає.

Прошу проголосувати.

"За" - 247. Приймається.

КАСЬЯНЕНКО А.І. К статьям 12, 13, 14, 15, 16 и 17 предложений не поступило, замечаний не было. Просьба поставить на голосование.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставляться на голосування статті 12, ІЗ, 14, 15, 16 і 17. Прошу проголосувати.

"За" - 240. Приймаються.

Прошу далі.

КАСЬЯНЕНКО А.І. К статье 18 народний депутат Баландюк внес дополнение: после слов "обмеженню не підлягає" записать "але не може бути нижчою за мінімальну плату, визначену чинним законодавством України".

Хотя эти нормы у нас уже определены другими законами, тем не менее комиссия сочла возможным продублировать их и в этом законе.

Просьба поставить на голосование.

ГОЛОВУШКИ. Перший мікрофон.

ДУНТАУ О.М. Уважаемые депутаты! Здесь ошибка в последовательности. Мы проголосовали статьи 13-16. Следующая по очереди статья 17, а не 10. Поэтому прошу проголосовать статью 17.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми проголосували по статтю 17 включно.

КАСЬЯНЕНКО А.І. А сейчас мы рассматриваем статью 18.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександре Михайловичу, ми проголосували по статтю 17 включно, оскільки щодо цих статей ніяких доповнень і зауважень не надійшло.

Ставиться на голосування стаття 18. Прошу проголосувати.

"За" - 233. Приймається.

Прошу далі.

КАСЬЯНЕНКО А.І. К статьям 19, 20, 21, 22, 23, 24 и 25 предложений не поступило. Просьба поставить их на голосование.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Інших немає зауважень? Немає. Ставляться, на голосування статті з 19 по 25 включно. Прошу проголосувати.

"За" - 231. Названі статті прийняті.

Ставиться на голосування проект Закону України про загальні засади створення і функціонування спеціальних /вільних/ економічних зон в цілому. Прошу проголосувати.

"За" - 252. Закон прийнято.

Шановні депутати! У вас на руках є проект Постанови Верховної Ради України про порядок введення в дію Закону України про загальні засади створення і функціонування спеціальних /вільних/ економічних зон.

Які є зауваження до цього проекту постанови? Щодо пункту 1є пропозиція змінити кінцівку - ввести в дію закон не з 1 листопада цього року, а з часу його опублікування. Так?

Якщо більше немає зауважень, проект постанови ставитьсяна голосування. Прошу проголосувати.

"За" - 246. Постанова прийнята.

КАСЬЯНЕНКО А.І. Разрешите поблагодарить всех тех, кто принимал активное участие в разработке проекта этого закона.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати! Переходимо до розгляду наступного питання - про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів України /до Кримінально-процесуального, Цивільного процесуального, Виправно-трудового кодексів та інших/.

Слово надається заступнику міністра юстиції України Василю Васильовичу Онопенку. Прошу, Василю Васильовичу.

ОНОПЕНКО В.В., заступник міністра юстиції України. Шановні депутати! На ваш розгляд Кабінет Міністрів України вносить проект закону, яким передбачаються суттєві зміни в ряді кодексів, зокрема, в Кримінально-процесуальному кодексі, Цивільному процесуальному кодексі, Кодексі про адміністративні правопорушення, Кодексі законів про працю і Виправнотрудовому кодексі.

Проект закону розроблено відповідно до Постанови Верховної Ради України від 5 листопада 1991 року про введення в дію Закону України про прокуратуру, а також у зв'язку з прийняттям Закону про державне мито, Арбітражного процесуального кодексу України й інших.

Над цим проектом працювали Верховний Суд, Генеральна прокуратура, Міністерство юстиції, провідні вчені. Його узгоджено з комісіями у питаннях законодавства і законності, з питань правопорядку та боротьби із злочинністю.

Доповісти з цього питання Кабінет Міністрів України доручив мені. Оскільки внесений для обговорення матеріал об'ємний, зачіпає багато законодавчих актів, дозвольте зупинитися на основних його рисах.

Якщо давати проекту закону загальну характеристику, то він, перш за все, спрямований на реалізацію положень Декларації про державний суверенітет України, Акта проголошення незалежності України і випливав з концепції судово-правової реформи,

згідно з якими в центрі правової політики повинен стати громадянин з його реальними правами і свободами.

Щодо основних змін і доповнень до кодексів відомо, які правові наслідки тягне за собою санкція прокурора на арешт. Законодавством передбачено, що оскаржити дії прокурора можна тільки вищому прокурору. Закон про прокуратуру дав право громадянину звернутися до суду з цього приводу, але в ньому немає механізму такого оскарження і не визначено порядку розгляду судом такої скарги. Тому Кримінально-процесуальний кодекс пропонується доповнити статтями 236-3, 236-4 про те, що санкція прокурора на арешт може бути оскаржена до суду заарештованим, його захисником, законним представником неповнолітнього. Скарги на санкції Генерального прокурора України або його заступників подаються до Верховного Суду України, на санкції прокурорів Республіки Крим, областей, міста Києва та їх заступників - відповідно до обласних судів, Київського міського суду, а на санкції районних, міських і прирівняних до них прокурорів - до відповідного районного /міського/ народного суду.

Також передбачається у Кримінально-процесуальний кодекс України внести ряд статей, згідно з якими буде встановлено судовий порядок розгляду скарг громадян на постанови органів дізнання, слідчого, прокурора, в тому числі і Генерального прокурора, про відмову в порушенні кримінальної справи, а також на постанови цих же посадових осіб про закриття справи.

Нам відомо, як часто люди звертаються із скаргами на дії посадових осіб з тих чи інших питань, а розгляду належного немає. Тому пропонується врешті-решт, щоб ці скарги розглядалися судом.

Як бачите, такі зміни в законодавстві дійсно будуть забезпечувати реалізацію громадянами прав і свобод.

Значні корективи вносяться і в Цивільний процесуальний кодекс України. Так, прокурор у цивільному процесі при розгляді справи повинен бути в рівному становищі з позивачем, відповідачем і адвокатом, у зв'язку з чим пропонуються відповідні доповнення, тобто по-іншому викласти главу 13.

Особливе значення буде мати глава 31-В, яка надає прокурору право звертатися до суду із заявою про визнання незаконним правового акта органу чи дії службової особи, якими обмежуються права й інтереси громадян. А саме такими правовими актами, як показують практика і життя, обмежуються права людей. Тому введення цієї глави в Цивільний процесуальний кодекс України буде мати, на наш погляд, позитивні наслідки.

Разом з тим пропонується посилити адміністративну відповідальність службових осіб за недотримання ними вимог закону.

Зокрема, необхідно доповнити Кодекс України про адміністративні правопорушення статтею 135, яка передбачає штрафні санкції за злісне невиконання службовою особою вимог прокурора про проведення перевірки чи ревізії діяльності підконтрольних або підпорядкованих підприємств, установ, організації, про подання нею необхідних матеріалів або виділення спеціалістів для проведення перевірки. Необхідність внесення цієї статті випливає із статті 20 Закону про прокуратуру, прийнятого Верховною і Радою. Єдине, що треба сказати: ті санкції, які передбачаються цією статтею /500 карбованців і таке інше/, ми повинні переглянути і внести поправки, оскільки вони не відповідають реаліям дня.

З метою економії часу не буду затримувати вашу увагу на деяких запропонованих змінах, що стосуються термінології. Доповнення і зміни в Кодексі про працю, Виправно-трудовому кодексі теж вносяться у зв'язку зі змінами в чинному законодавстві. Життя примусило нас внести ці зміни.

Необхідно зазначити, що, на наш погляд, проект закону спрямований також і на підвищення ролі суду в побудові незалежної правової демократичної держави, в гарантованому захисті прав і інтересів громадян. У проекті є деякі недоречності, недоліки, які ми будемо доопрацьовувати для другого читання, а від Кабінету Міністрів України прошу прийняти даний проект в першому читанні.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати, які є запитання до доповідача?

Перший мікрофон.

ЗАДОРОЖНИЙ Б.В., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України у питаннях екології та національного природокористування /Маріупольський-Центральний виборчий округ, Донецька область/. Шановний доповідачу! У статті 236 /це сторінки 9 і 11/ передбачено, що постанова судді оскарженню не підлягає. Чи не вважаєте ви, що було б доцільно і більш демократично, якби вона могла підлягати оскарженню в касаційному порядку?

ОНОПЕНКО В.В. Дякую за запитання. Саме цим шляхом ми пішли, йдеться про те, що постанова судді не підлягає касаційному оскарженню, а в порядку нагляду її можна оскаржити. Чому ми вирішили саме так? Якщо санкція на арешт незаконна, вона скасовується суддею. Коли затягнути цей процес, то виходить, що постанова судді не буде виконуватися, а людина сидітиме /якщо незаконно було застосовано такий засіб запобігання, як варта/. Саме тому ми пішли цим шляхом.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

АЛТУНЯН Г.О., член Комісії Верховної Ради України у справах ветеранів, пенсіонерів, інвалідів, репресованих, малозабезпечених і воїнів-інтернаціоналістів /Київський виборчий округ, Харківська область/. У мене до вас два запитання. Перше. Якщо мені не зраджує пам'ять і я не помиляюся, то в Законі про прокуратуру не надавалося заступникам районних прокурорів право на арешт людей. У цьому проекті ви це пропонуєте зробити. Вважаю це недоцільним. Яка ваша думка? Це перше питання.

ОНОПЕНКО В.В. Дуже вдячний, що ви помітили цю помилку. Я повинен був про це сказати.

Дійсно, стаття 31 Закону про прокуратуру такого права не надає. Але працювали над цим законопроектом у травні. І ви знаєте, що Генеральний прокурор повинен був виступити перед вами. Ми врахували деякі позиції, які ввійшли в розданий вам проект.

Тепер, звичайно, помічники і заступники районних прокурорів такого права не мають.

АЛТУНЯН Г.О. Друге запитання. Може, я не дуже уважно читав законопроект, але мене цікавить ось що. Нині існує перенесене ще з сталінських часів таке положення: коли людина позбавляється волі, їй винесено вирок, то крім усього іншого вона позбавляється житла згідно з Житловим кодексом.

Вважаю, що це анахронізм, варварство, не знаю як ще назвати, й можу виступити з цього приводу, подати офіційно свої пропозиції. Чи вважаєте за доцільне про це записати в законі?

ОНОПЕНКО В.В. Дійсно, поки що в Житловому кодексі України, зокрема в статті 71, записано, що коли громадянин більше 6 місяців без поважних причин не проживав в квартирі і не користується нею, то він втрачає це житло. Але навіть за цих умов визнати громадянина таким, що втратив право користування житлом, може лише суд. Це перше.

Друге. Нині ми працюємо над новим Житловим кодексом. Вже прийнято Закон про приватизацію державного житлового фонду, за яким житло є власністю. І тому ця норма статті 71 вже не діє. Людина має право викупити квартиру. Тому в перспективі стаття 71 втратить свою силу. Дійсно, ця норма антидемократична і спрямована проти людини.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, третій мікрофон.

КОРОБКО М.І., секретар Комісії Верховної Ради України у питаннях екології та раціонального природокористування /Тернівський виборчий округ, Дніпропетровська область/. Шановний доповідачу! На мій погляд, у пропонованих змінах не знімаються певні протиріччя у відносинах прокурорської і судової влади. Зокрема, в одному випадку громадяни мають право звертатися до суду, якщо постанова прокурора їх не задовольняє. В іншому випадку громадяни можуть звертатися до прокуратури, щоб вона опротестувала рішення суду стосовно зловживань посадових осіб.

Чи не призведе це до постійного з'ясування відносин між прокуратурою і судом? Чи не виникає тут потреба в третій інстанції, яка б могла бути свого роду третейським суддею?

ОНОПЕНКО В.В. Ні, тут проблеми такої не виникав. Зрозумійте у чому справа. Дійсно, ми записали, що перш ніж звернутися до суду, зверніться до прокурора. Якщо прокурор відмовить і не захоче скасувати постанову слідчого, то потім звертайтеся до суду.

Тоді підвищується відповідальність прокурора за свої дії. Але питання, яке ви порушуєте, стосується дій прокурора в порядку нагляду, а не в процесуальному плані, коли йдеться про слідство, дізнання і суд.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон, будь ласка.

КОРОБКО М.І. Я перепрошую. Хоча, дійсно, розглядаються різні процесуальні моменти, але особи одні й ті ж: голова суду, суд і прокурор. У різних випадках вони постають у різних іпостасях.

ОНОПЕНКО В.В. На жаль, у нас мало часу. Ви кажете про дії прокурора, що випливають з адміністративно-правових відносин, а зараз ми ведемо мову про кримінальні процеси і дії прокурора. Це кримінально-процесуальні відносини. Тут абсолютно різні аспекти.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, перший мікрофон.

ПЕТРЕНКО В.О., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу /Приазовський виборчий округ, Запорізька область/. Шановний доповідачу! Перед нами порівняльна таблиця. Перша колонка - чинна редакція, друга - пропоновані доповнення і зміни. Як ви ставитеся до того, щоб була третя колонка - нова редакція. Дуже незручно користуватися такою таблицею. Ми змушені самостійно дописувати.

Чи погоджуєтеся ви з тим, що потрібна третя колонка з новою редакцією?

ОНОПЕНКО В.В. Усе, що поліпшує нашу роботу, заслуговує на увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, другий мікрофон.

БАНДУРКА О.М., начальник Управління внутрішніх справ Харківської області /Дергачівський виборчий округ, Харківська область/. Шановний доповідачу! Як відомо, вся правоохоронна діяльність і діяльність щодо виконання вимог кодексів - і Кримінального, і Кримінально-процесуального, і про адміністративні правопорушення віддзеркалюється в кримінальній статистиці. Основи і методика цієї статистики були розроблені ще союзними структурами десятки років тому і відстали від сьогоднішнього дня.

Чи не вважає Міністерство юстиції за необхідне /і, певно, настав час для цього/ удосконалити кримінальну статистику і привести процент розкриття злочинів і процент розгляду карних і цивільних справ у судах у відповідність із рівнем чинного законодавства і вимогами сьогоднішнього дня?

ОНОПЕНКО В.В. Дуже вдячний вам за таке запитання. Дійсно, настав час усе це зробити, і ми вже почали цю роботу. Затримується вона лише ось чому. У нас іде активний процес опрацювання законодавчих актів. Ми постійно вносимо на сесію проекти змін до Кримінального, Кримінально-процесуального кодексів. А статистика повинна відбивати найбільш стабільні дані. Ви практик і прекрасно це розумієте. Як тільки досягнемо певної стабільності в законодавстві, то спробуємо запровадити нові форми статистики. Хоча й тепер ми вже дещо зробили.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, третій мікрофон.

МОРОЗ О.В., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань правопорядку та боротьби із злочинністю /3аводський виборчий округ, Миколаївська область/. В статье 236-2 речь идет о том, что по всем отказным материалам прокурор дает пояснения в суде. Цифры примерно такие. Прокуратура в месяц отказывает в возбуждении 20 дел. Средний райотдел, в котором работают 10-12 следователей, отказывает в возбуждении 50-60 дел. Итого - 70-80 материалов. Даже если по каждому второму прокурор будет ходить в суд, то ясно, что его на рабочем месте не будет. Вы пользовались статистическими данными об отказных материалах?

ОНОПЕНКО В.В. Якщо ви уважно читали статтю 236-2, то в другій частині її сказано, що суд може вимагати пояснення прокурора чи представника прокуратури в разі необхідності.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон.

МОРОЗ О.В. Как можно рассматривать жалобу без участия прокурора? Участие прокурора необходимо. Как же можно не вызывать меня, если я давал санкцию?

Вы среднюю цифру просчитывали?

ОНОПЕНКО В.В. Ні, я не маю такої цифри. Ця норма йде в першому читанні. Вносьте пропозицію, ми її обговоримо. Можливо, знайдемо іншу форму, більш прийнятну.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Усе? Дякую, Василю Васильовичу.

Слово для співдоповіді має Ярослав Юрійович Кондратьєв, голова Комісії з питань правопорядку та боротьби із злочинністю.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Шановні народні депутати! Шановний Василю Васильовичу! Проект закону, що розглядається, є подальшим кроком у реалізації першого етапу судово-правової реформи, концепція якої схвалена Верховною Радою 28 квітня цього року.

У проекті закону слушно пропонується вилучити з чинних кодексів - Кримінально-процесуального, Цивільного процесуального, Виправно-трудового, кодексів про працю, про адміністративні правопорушення - застарілі положення, що не відповідають правовій дійсності незалежної України. Кодекси доповнюються нормами, які спрямовані на удосконалення гарантій прав і свобод громадян, зокрема на розширення судового захисту їхніх законних

інтересів при відмові в порушенні і при закритті кримінальної справи, затриманні та арешті.

Комісія з питань правопорядку, та боротьби із злочинністю пропонує прийняти цей проект у першому читанні. Проте до проекту цього закону комісія має зауваження і редакційного порядку, і по суті окремих положень, зокрема тих, що містяться в розділі 1 /про зміни і доповнення до Кримінально-процесуального кодексу/.

Перше. Пункти 1, 2, 3 і 63 повністю або частково повторюють норми законів від 17 червня і 7 липня 1992 року про внесення доповнень і змін, зокрема, до Кримінально-процесуального кодексу. Вони вже проголосовані. Тобто ми вже цю роботу зробили. І тому треба подивитися, чи доцільно зараз це робити знову.

Друге. У проекті говориться про прокурора Республіки Крим, але не згадуються Верховний Суд цієї республіки і міжрайонні /окружні/ суди. Цей недолік треба усунути.

Третє. Треба по-новому сформулювати статтю 2 Кримінальнопроцесуального кодексу, підкресливши в ній, що завданнями кримінального судочинства є насамперед захист прав і свобод громадян, їх власності, інтересів держави і суспільства шляхом швидкого і повного розкриття злочинів тощо, бо в нинішній редакції цієї статті засоби видаються за завдання, мету кримінального судочинства.

Четверте. При доопрацюванні проекту цього закону до другого читання також треба вивчити і вирішити питання, чи необхідно і надалі зберігати в Кримінально-процесуальному кодексі норми про те, що:

а/ потрібна згода прокурора на закриття кримінальної справи слідчим органом і органом дізнання у зв'язку з притягненням особи до адміністративної відповідальності або передачею матеріалів справи на розгляд товариського суду чи комісії у справах неповнолітніх, або особи на поруки, а також внаслідок зміни обстановки.

Це приблизно те, про що говорив депутат Мороз;

б/ строк провадження дізнання і попереднього слідства продовжується зараз прокурором. Чи не слід покласти цей обов'язок на начальника слідчого відділення, відділу, управління, який відповідає за цю ділянку і є, як кажуть, згідно з КПК процесуально-незалежною особою;

в/ про провадження таких слідчих дій, як огляд місця події. Можете собі уявити: вночі стався злочин. На місце події виїжджає слідчий, опергрупа. Де вночі шукати понятих?

Далі. У ході впізнання, освідування, ексгумації трупа обов'язкова зараз участь не менше двох понятих.

Практика підказує і комісія підтримує позицію, що ці норми треба вилучити з КПК, бо вони лише ускладнюють процес, але нічого не дають з точки зору гарантій прав і свобод людини.

П'яте. Необхідно також викласти в новій редакції статті 111 і 112 /є пропозиція Генеральної прокуратури, ми зараз її доопрацьовуємо/, щоб ними можна було користуватися практикам, бо до цих статей вносилось дуже багато змін, а головне - нам потрібно уточнити підслідність кримінальних справ слідчим прокуратури, органів внутрішніх справ і Служби безпеки.

Шосте. Необхідно також ретельно відредагувати статті обговорюваного проекту закону, зокрема запропоновані до включення в КПК нові статті 236-1, 236-2, 236-3, 236-4, 236-5 і 236-6. Про це також йшла мова.

Закінчуючи свій виступ, я закликаю весь депутатський корпус поспілкуватися на місцях з практиками, вивчити їхню думку і внести пропозиції до комісії, щоб ми могли в другому читанні

їх всебічно врахувати і швидко прийняти цей документ, який би дав можливість поліпшити роботу правоохоронних органів.

Пропоную прийняти цей документ у першому читанні.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Бачу, що немає бажаючих задавати вам запитання. Спасибі, Ярославе Юрійовичу.

Шановні депутати, ніхто на виступ не записався. Чи хтось бажає від мікрофона виступити? Немає?

Тоді дозвольте зачитати проект Постанови Верховної Ради України про проект Закону про внесення доповнень і змін до деяких законодавчих актів України:

"Верховна Рада України постановляє:

1. Схвалити у першому читанні поданий Кабінетом Міністрів України проект Закону про внесення доповнень і змін до деяких законодавчих актів України.

2. Доручити комісіям Верховної Ради України з питань правопорядку та боротьби із злочинністю, у питаннях законодавства і законності доопрацювати поданий проект закону з урахуванням пропозицій та зауважень, які були викладені в доповіді голови комісії Кондратьева Я.Ю. і народних депутатів, які від мікрофонів робили деякі зауваження, і внести його на розгляд Верховної Ради України.

3. Постійним комісіям Верховної Рада України протягом двох тижнів подати свої пропозиції та зауваження до зазначеного проекту закону в Комісію з питань правопорядку та боротьби із злочинністю".

Ставлю на голосування проект постанови. Прошу проголосувати.

"За" - 253. Постанова прийнята.

Шановні депутати! Є пропозиція включити сьогодні до порядку денного питання про визнання повноважень народного депутата України Дорчинця Дмитра Федоровича. Немає заперечень?

Слово для інформації надається голові Комісії мандатної і з питань депутатської етики Василю Петровичу Рябоконю.

Прошу, Василю Петровичу.

РЯБОКОНЬ В.П., голова Комісії Верховної Ради України мандатної і з питань депутатської етики /Барський виборчий округ, Вінницька область/. Шановні народні депутати! Шановний Василю Васильовичу! Комісія мандатна і з питань депутатської етики розглянула матеріали, подані Центральною виборчою комісією, по виборах народного депутата України по Хустському виборчому округу N177, Закарпатська область, і інформує Верховну Раду республіки про результати перевірки повноважень новообраного депутата.

21 червня 1992 року на виборах народного депутата України замість вибулого у Хустському виборчому окрузі N177, Закарпатська область, балотувалося 5 кандидатів у народні депутати України. У зв'язку з тим, що жодного з них не було обрано, окружна виборча комісія відповідно до статті 64 Закону про вибори народних депутатів призначила на 5 липня 1992 року повторне голосування по двох кандидатах у депутати, які набрали найбільшу кількість голосів. Із загальної кількості виборців по виборчому округу N177 77530 взяли участь у голосуванні 46862, або 60,4 відсотка. В результаті голосування кандидати в депутати одержали таку кількість голосів:

Жанда Михайло Михайлович: "за" - 17237, або 36,8 відсотка, "проти" - 28650, або 61,5 відсотка.

Дорчинець Дмитро Федорович: "за" - 24435, або 52, 1 відсотка, "проти" - 21452, або 45, 8 відсотка.

Таким чином, народним депутатом України від Хустського виборчого округу N177 обрано Дорчинця Дмитра Федоровича, голову Закарпатської обласної Ради народних депутатів, 1937 року народження, безпартійного.

У процесі вивчення матеріалів Комісія мандатна і з питань депутатської етики встановила, що Центрвиборчком двічі - 16 липня і 17 вересня цього року - детально розглядав питання про підсумки голосування на виборах народного депутата України замість вибулого від Хустського виборчого округу N 177.

Як відомо, прийняття рішення з цього питання відкладалося, оскільки на деяких дільницях було виявлено окремі порушення законодавства про вибори.

Зокрема, під час встановлення результатів голосування на виборчій дільниці 14 /село Вишкове/ зафіксовано, що за списками виборців голосувало 738 чоловік, а в урні виявлено 832 бюлетеня, в тому числі 108 - заповнені однією рукою.

На виборчій дільниці 53 /село Сокирниця/ також допускалися порушення закону: агітація в день виборів за кандидатів, голосування за кількох виборців, порушення, зв'язані з опечатуванням скриньки для голосування на дому та інші. Члени Центрвиборчкому, які перевіряли на місці звернення громадян щодо порушення Закону про вибори народних депутатів, а потім і більшість членів Центрвиборчкому на своєму засіданні 17 вересня дійшли висновку, що ці порушення істотно не вплинули на кінцеві його підсумки.

Виходячи з цього, на ваш розгляд внесено проект Постанови Верховної Ради України про визнання повноважень народного депутата України Дорчинця Дмитра Федоровича, обраного по Хустському виборчому округу N177, Закарпатська область.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, перший мікрофон.

ЗАЄЦЬ І.О., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України, з питань економічної реформи і управління народним господарством /Святошинський виборчий округ, м. Київ/. Скажіть, будь ласка, чи є окрема думка членів Центрвиборчкому з цього приводу? Чи є такі документи? Якщо є, то ознайомте депутатів з цими документами, а потім я скажу декілька слів.

РЯБОКОНЬ В.П. Я хочу сказати, що під час голосування 9 членів Центрвиборчкому проголосували "проти"; у них є своя думка. Але 24 члени комісії проголосували за те, щоб визнати повноваження народного депутата.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все, Василю Петровичу? Дякую, Прошу, перший мікрофон.

ЗАЄЦЬ І.О. Василю Петровичу, все-таки окрема думка членів комісії просто виражається голосуванням. Чи є у вас якісь документи, які чітко висвітлюють їх позицію? Річ у тому, що мова йде не тільки про сам округ, хоч там були дуже грубі порушення. Я не став би говорити про те, що вони не впливають на голосування. Просто там не було суцільної перевірки і суцільного фіксування цих фактів, але були грубі порушення. Яка позиція членів Центрвиборчкому була саме при цьому голосуванні? Адже ними наводилися факти, коли виборці на дільницях казали: "Ну і що, я голосую за свою дружину. Не вважаю це грубим порушенням закону". І ця людина

потім голосувала. Я говорю про такі речі. Якщо у вас є ці документи, будьте ласкаві, оприлюдніть їх.

РЯБОКОНЬ В.П. Я не брав сюди, Іване Олександровичу, цих документів. Ми не вважали за необхідне це робити, тому що члени нашої комісії /була створена група, яка безпосередньо перевіряла всі документи на місці і в Центрвиборчкомі/ ознайомилися з усіма матеріалами і дійшли висновку, що немає підстав не визнавати повноважень.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

БАНДУРКА О.М. Шановні депутати! Ми ніколи не мали прецеденту дискусії при затвердженні повноважень народного депутата. Є пропозиція Комісії мандатної і з питань депутатської етики і є рішення Центральної виборчої комісії. Пропоную поставити на голосування і затвердити повноваження нового депутата.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати! Дійсно, Центрвиборчком розбирався, перевіряли безпосередньо на місці і дійшли висновку, про який доповів Василь Петрович. Дозвольте зачитати проект Постанови Верховної Ради України про визнання повноважень народного депутата Дорчинця Дмитра Федоровича.

"Розглянувши подання Комісії мандатної і з питань депутатської етики, Верховна Рада України постановляє:

Визнати повноваження народного депутата України Дорчинця Дмитра Федоровича, обраного замість вибулого по Хустському виборчому округу N 177, Закарпатська область".

Ставлю на голосування проект цієї постанови. Прошу проголосувати.

"За" - 239. /Оплески/.

Дозвольте, шановні колеги, поздоровити Дмитра Федоровича Дорчинця з обранням народним депутатом України та побажати йому плідної депутатської діяльності. /Оплески/.

Шановні колеги! Питання, які були включені на сьогодні до порядку денного, вичерпано. /Репліки із залу/.

"Різне"? Є пропозиція розпочати "Різне". Тільки я не знаю, хто записався. Таких немає. Ми домовилися, що "Різне" буде завтра. Середа - традиційний день для розгляду цього питання. Ви підготуєтесь, і завтра питання буде включено до порядку денного.

Перед тим як закрити наше засідання, дозвольте оголосити питання, які вносяться на пленарне засідання завтра:

Перше. Про проект Закону про кредитні спілки.

Друге. Про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів у зв'язку з прийняттям Закону про приватизаційні папери.

Третє. Про внесення доповнень до статті 103 Конституції України.

Четверте. Про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів у зв'язку з Законом України про банкрутство.

П'яте. Про централізований розподіл за фондами деяких груп товарів народного споживання і продовольства.

Шосте. Про проект Закону про охорону праці. Цей проект закону розглядатиметься у другому читанні.

Сьоме. Про вилучення і надання земельних ділянок для несільськогосподарських потреб та попереднє погодження місць розташування об'єктів.

Шановні народні депутати, це попередній перелік питань, які пропонуються на завтра. Якщо працюватимемо оперативно, то будуть додатково внесені і деякі інші питання, які включені до переліку питань. У випадку їх готовності.

Якщо у вас немає зауважень, то дозвольте оголосити вечірнє засідання Верховної Ради закритим. Завтра ранкове засідання почнеться о 10 годині.

До побачення.