ШОСТА СЕСІЯ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

ЗАСІДАННЯ ПЕРШЕ

Сесійний зал Верховної Ради України. 15 вересня 1992 року. 11 година.

Веде засідання Голова Верховної Ради України ПЛЮЩ І.С.

ГОЛОВА. Доброго ранку, шановні народні депутати, усі, хто присутній, представники дипломатичного корпусу!

Прохання де депутатів підготувати картки до реєстрації.

Можна вмикати табло? Вмикайте. Прошу реєструватися.

У залі присутні 372 народних депутати. Ранкове пленарне засідання шостої сесії Верховної Ради України оголошується відкритим.

Час, що минув після п'ятої сесії, був насиченим у житті українського народу. Значна робота проведена також у різних структурах влади, в тому числі в постійних комісіях Верховної Ради, Кабінеті Міністрів і президентських структурах. На жаль, ефективність проведеної роботи залишає бажати кращого, тому що спад у виробництві в загальному плані, можна сказати, не припиняється, а звідси всі ті негативні процеси у повсякденному житті.

Міжсесійний період був напруженим. Працювали велика група фахівців, ряд європейських та світових експертів, фахівців фінансових і кредитних структур. Працювала група, яка була створена Президентом і Урядом, а також група народних депутатів і фахівців від демократичного формування "Нова Україна". Комісія у справах молоді також проявила ініціативу і створила спільно із науковцями нашого університету робочу групу і так далі.

Усе це дало можливість Уряду підготувати план першочергових заходів щодо поглиблення радикальних реформ, які дали б можливість наблизитися до реалізації концепції побудови національної економіки України. Але напередодні сесії з'ясувалося, що оцей підсумковий матеріал потребує деякого доопрацювання і не може бути сьогодні розданий народним депутатам як інформація Президента і Уряду стосовно конкретних дій по впровадженню основ національної економіки. Тому Прем'єр-міністр Вітольд Павлович Фокін звернувся до Верховної Ради з листом. Вам він розданий. Не потрібно читати? Прочитати? Прошу депутатів зосередитися. Ми зачитуємо майже всі заяви. Тому послухайте вже і цей лист, бо є вимога депутатів.

"Економіка України перебуває в надзвичайному складному, кризовому стані, який значною мірою обумовлений стрімким розвитком кризових процесів, успадкованих, від колишнього Союзу РСР, і повільним просуванням реформ. Економічна криза тісно переплітається з поглибленням соціальної напруженості в суспільстві, зростанням невпевненості людей у своєму майбутньому, перспективах поліпшення умов життя.

Вихід із становища, що реально склалося, Уряд бачить у забезпеченні шляхом ринкових реформ прискореного втілення в життя запропонованих Президентом України і схвалених Верховною Радою України основ національної економічної політики.

За пропозицією Верховної Ради України розроблено проект плану дій і заходів Уряду по реалізації названих основ. У його розробці взяли участь, крім робочої групи Кабінету Міністрів, члени Державної Думи, керівники державної адміністрації на місцях, міністерств і відомств, представники різних громадських організацій та професійних об'єднань, народні депутати, широке коло науковців. Цей документ не є черговою програмою, а саме планом конкретних дій і заходів Уряду на період з вересня 1992 року і на весь 1993 рік.

Підготовлений документ був надісланий головам постійних комісій Верховної Ради, колегіям Державної Душ, міністерствам і відомствам, представникам Президента і обласним Радам.

Надійшли і продовжують надходити численні препозиції, зауваження і рекомендації. Абсолютна більшість їх має конструктивний характер, містить конкретні доповнення, уточнення або розширення тих чи інших дій і заходів. Є й такі, що носять суперечливий характер або й протилежні певним положенням документа.

Найширші і найобгрунтованіші пропозиції внесли, зокрема, Донецька, Кіровоградська обласні і Київська міська державні адміністрації, Міністерство економіки, Міністерство охорони навколишнього середовища, Державний комітет України з питань науки і технологій та інші.

Зараз робота група Кабінету Міністрів напружено працює над урахуванням висловлених пропозицій і підготовкою остаточного варіанта проекту плану дій і заходів Уряду.

Після завершення цієї роботи проект плану буде розглянуто на спільному засіданні Кабінету Міністрів України і Державної Думи. На це засідання будуть запрошені і голови постійних комісій Верховної Вади України.

Про остаточний варіант проекту плану дій і заходів Уряду Верховній Раді України не пізніше 25-28 вересня цього року буде подано письмову і зроблено усну інформацію. Оскільки велика частина намічених Урядом дій і заходів щодо поглиблення економічних реформ вимагає відповідних законодавчих та нормативних актів. Кабінет Міністрів звертається до Верховної Ради з проханням у першочерговому порядку внести до порядку денного перших засідань Верховної Ради розгляд проектів таких законів України: про оплату праці, про оподаткування прибутку підприємств, про порядок вирішення колективних трудових спорів /конфліктів/, про зайнятість населення, про державний внутрішній борг, про індикативний план, про малі підприємства, про зміни у податковій системі та посилення відповідальності за ухилення від сплати податків та приховання прибутків, про державну контрольно-ревізійну службу.

Кабінет Міністрів України просить прийняти також постанови Верховної Ради України з питань: пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки, централізованого розподілу за фондами деяких груп товарів народного споживання, про розмір податку на добавлену вартість на окремі м'ясні вироби, про перелік підприємств /об'єктів/, що пропонуються для приватизації в 1992 році, про часткову зміну Постанови Верховної Ради України від 24 червня цього року "Про реалізацію Закону України про Державний бюджет України на 1992 рік", про перелік стратегічно важливих товарів і матеріалів та порядок їх постачання на експорт, про віднесення на державний внутрішній борг видатків на індексацію обігової касової готівки та списання короткотермінових позичок, наданих із Державного бюджету, про зміни в кредитній і грошовій політиці, про інфляційні методи фінансування дефіциту Державного бюджету, про регулювання функції управління майном державних підприємств, про митний тариф.

Реалізація плану дій і заходів потребує також внесення відповідних змін і доповнень до чинних законів України: про оподаткування підприємств і організацій, про індексацію грошових доходів населення, про банки і банківську діяльність, про цінні папери і фондову біржу, про підприємства, про підприємництво, про державне мито, про зовнішньоекономічну діяльність, до Кодексу про адміністративні правопорушення.

Необхідно також ратифікувати укладені договори із зарубіжними державами та прийняти постанови Верховної Ради про приєднання України до ряду міжнародних конвенцій, що сприяло б

зміцненню міжнародних зв'язків, утвердженню України як держави в світовому співтоваристві.

Переважна більшість названих проектів законодавчих актів подана до Верховної Ради України. Решта доопрацьовується і найближчим часом буде подана. Кабінет Міністрів просить довести зміст цього листа до відома сесії Верховної Ради, що починає свою роботу. З повагою Вітольд Фокін".

Ми вчора розглянули цього листа на засіданні Президії, зіставили названі законопроекти та інші нормативні акти від Верховної Ради з тими матеріалами, що знаходяться в комісії, визначилися із станом їх готовності. Вони відповідно сформульовані у розданому вам проекті щодо порядку денного шостої сесії з розбивкою їх по місяцях роботи Верховної Ради.

Звичайно, це тільки проект. Ви маєте внести зміни, які вважаєте за потрібне.

Крім того, на адресу Верховної Ради надійшло надзвичайно багато заяв. Вони надходять і тепер. Всі вимагають, щоб їх оголосили. Це вже ви визначайтеся, чи будете давати дозвіл на це. Голови Рад /182 чоловіки/ підписали одну заяву, зараз нам принесли заяву з площі і так далі.

Ми домовлялися, що всі такі заяви і вимоги, як правило, розглядаємо у "Різному". І тому, якщо хтось із депутатів наполягатиме, він має це зробити у "Різному". Це пропозиція. Я не буду зачитувати цих заяв.

Наступне. Учора на засіданні Президії були представники від партійних фракцій, демократичних рухів, які вимагали розпочати шосту сесію з того, на чому ми закінчили п'яту: з інформації про виконання постанов. Це наша компетенція. Тому як

ви вирішите, так і буде. У запропонованому порядку денному таких питань немає, але від фракції "Нова Україна надійшла пропозиція включити до порядку денного звіт Голови Верховної Ради про стан виконання законів та постанов органами державної влади, інформацію Голови Верховної Ради про виконання постанови від 7 липня про реформу Уряду, звіт Уряду про виконання Указу Президента щодо комерціалізації, звіт міністра та співдоповіді відповідних комісій і так далі.

Я мав розмову з Прем'єр-міністром Вітольдом Павловичем Фокіним, а також з Президентом України Леонідом Макаровичем Кравчуком. Доповідаю вам, що всі питання, які містяться у вимогах, сьогодні ними опрацьовуються. Я зачитав вам прохання Прем'єрміністра Фокіна. Президент також працює над дорученням Верховної Ради. Воно виконується з запізненням, і він це визнає.

Йдеться про постанову від 7 липня, щодо якої я маю зробити звіт. Ви її добре пам'ятаєте. Вона складалася з двох частин. Перша частина - щодо внесення проекту програми дій, а друга частина - щодо пропозицій про зміни структури та складу Уряду. Президент вважав, що першу частину він виконав. Як ви пам'ятаєте, на засіданні Верховної Ради зроблено доповідь про основи національної економічної політики, були запитання і відповіді, обговорення. Конституційною більшістю ці основи було схвалено.

Друга частина не виконана. Президент працює зараз над цим питанням. Він сказав, що доповість Верховній Раді про виконання другої частини постанови і представить програму конкретних дій по виконанню концепції побудови національної економіки України. Президенту потрібно для цього приблизно 10 днів.

У мене все. Пропонується такий порядок роботи. Сьогодні розглянути такі питання: про порядок денний і організацію роботи шостої сесії Верховної Ради України; про порядок висвітлення роботи шостої сесії Верховної Ради України засобами масової інформації; про внесення змін і доповнень до Конституції /Основного Закону/ України; про внесення змін і доповнень до Тимчасового регламенту засідань Верховної Ради Української РСР дванадцятого скликання.

Як ви вважаєте - приступимо до розгляду першого питання, чи будемо робити розминку?

Приступити до розгляду першого питання? Тоді проголосуємо. Хто за те, щоб приступити до розгляду першого питання?

"За" - 286. Приймається.

Є запитання?

Перший мікрофон.

ПИЛИПЧУК В.М., голова Комісії Верховної Ради України з питань економічної реформи і управління народним господарством /Жовтневий виборчий округ, Рівненська область/. Шановний Іване Степановичу! Чому б нам не завести таку практику у Верховній Раді: під час початку і закінчення сесії розглядати питання про виконання прийнятих нами законів? Ми закони приймаємо, а вони не виконуються, і в основному виконавчою владою. Іде правовий нігілізм. Виконавча влада вимагає від підприємств виконання законів у той час, коли сама практично ігнорує прийняті закони.

Є пропозиція в зв'язку з цим поставити питання про виконання законів, прийнятих Верховною Радою, щоб в народі не казали, що закони приймаються, але їх ніхто не виконує.

ГОЛОВА. Відповідаю. Володимире Мефодійовичу, ви вчора не були на засіданні Президії. Як відомо, Верховна Рада працює на пленарних засіданнях і в постійних комісіях. Я вчора настійно просив голів постійних комісій провести засідання з питання про виконання законів, про введення їх у дію. На ці засідання запросити Прем'єра, віце-прем'єра, міністрів. А після цього підготувати звіт, з яким виступить Голова Верховної Ради.

Повністю підтримую препозицію депутата Пилипчука, тому що це одна із контрольних функцій Верховної Ради. Ми її виконували невдало, я можу навести багато причин, але головне не в цьому. Я підтримую вашу пропозицію, прошу комісії включитися у цю роботу і подати мені таку інформацію.

Комісія з питань економічної реформи і управління народним господарством таку інформацію дала. А я прошу всі комісії подати інформацію, тим більше що таку контрольну функцію ми повинні виконувати.

Хто за те, щоб включити це питання до порядку денного, прошу проголосувати.

"За" - 315. Питання включається. В міру надходження я опрацюю матеріали і прозвітую перед Верховною Радою.

Є ще запитання? Немає. Як будемо обговорювати, прошу ваші пропозиції.

Другий мікрофон.

ЯЦЕНКО В.М., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань Чорнобильської катастрофи /Коростенський виборчий округ, Житомирська область/. У мене три пропозиції.

Перша. Ми приймали рішення, шановні депутати і шановна Президіє, ще в червні про те, щоб дати доручення Уряду розробити своєрідний табель про ранги, про заробітну плату всіх рівнів державної, виконавчої, законодавчої, судової влади. Це ж непорядок, коли сьогодні прокурор отримує заробітну плату вдвоє меншу, ніж суддя відповідного рівня. А, скажімо, голова виконавчого комітету - вдвоє меншу, ніж представник Президента. Три місяці минуло, ми повинні заслухати це питання і прийняти рішення. І не треба плутати це із Законом про працю. То інше питання.

Друга пропозиція - про спекуляцію. Я сам не сприймаю, чесно кажучи, цього терміну, але відверто скажемо: люди доведені до крайнощів. На державних полицях нічого немає, на землі є все. Тому я пропоную обов'язково внести це питання до порядку денного, щоб або виконувати відповідний Указ Президента про спекуляцію, або визначити, зрештою в законодавчому порядку, що таке спекуляція і чи варто з нею боротися.

Третя пропозиція. Шановний Іване Степановичу! Шановна Президіє! Шановні народні депутати! Ми домовлялися про спільне засідання парламенту та Уряду за участю Президента України. Його мета зрозуміла. Як видно з повідомлень засобів масової інформації про останні події, що відбулися, протиріччя між цими рівнями влади зростають. Вад цього, можливо, виграє хтось із політиків, але народ програє, серед виборців зростає нерозуміння цього процесу. Тому пропоную внести до порядку денного цього засідання питання, щоб подолати всі протиріччя і припинити істерію довкола відносин парламенту, Уряду і Президента України. Дякую.

ГОЛОВА. Я не коментую виступ депутата, а даю відповідь на запитання, потім проголосуємо.

Щодо зарплати. Ситуацію і справді не можна назвати нормальною. Учора я мав розмову із Тентюком. Я не знаю, чи він присутній на засіданні. Григорію Олександровичу, там зроблено відповідний аналіз? От ми казали: у нас ще немає ринкової, а є державна економіка. Якщо вона державна, то й повинна регулюватися державою. Але ми з вами так нарегулювали /бо ж це не тільки Уряд робив/, коли знімали всі обмеження і давали дозвіл, що сьогодні відбувається щось незрозуміле. Нині дехто зарплати одержує такі, що в цьому залі соромно сидіти, в тому числі й Голові.

Що стосується заробітної плати відповідних рівнів у Радах і представницьких структурах, то вже давно була вказівка її

вирівняти. Були різні пропозиції з цього приводу. Депутат Пилипчук, приміром, запропонував сітку, яка б передбачала відповідність зарплат на всіх рівнях державного управління. Депутат Печеров схилявся до прийняття окремої постанови, оскільки ця сітка затрималася.

Учора мені сказали, що все це відрегульовано і передбачено проектом Закону про оплоту праці. Я давав доручення депутату Печерову переговорити з міністрами і сказати нарешті, чи потрібно нам вносити окрему постанову, чи це регулюватиметься відповідним Законом про оплату праці.

Якщо потрібна окрема постанова, то ми готові її прийняти. А проблему зарплати розглянемо при внесенні питання про оплату праці.

Друге. Про спекуляцію. Ми вже не раз домовлялися, що її трактування буде зроблено від Уряду й вестиметься боротьба з цим явищем. Нормативних актів, які ми прийняли, недостатньо. Я скажу перед усім народом: мені було соромно відповідати у Сполучених Штатах, чому під нашим універмагом на Хрещатику, не криючись, торгують купонами. Тоді давайте відкриємо відповідні бюро, якісь філії, і нехай Українській національний банк України, очолюваний Гетьманом, торгує ними. Давайте дамо доручення Комісії з питань правопорядку та боротьби із злочинністю спільно з Урядом внести пропозиції щодо цього процесу на час переходу до ринкової економіки, щоб знати, як боротися з цим явищем. Якщо потрібне знести зміни до указів і кодексів - давайте вносити. Якщо ті повинні перебрести через це явище, то хай нам розкажуть, як будемо брести, хто в чоботях, а хто без них.

Приймається? Отже, даємо протокольне доручення з цього приводу.

Про спільне засідання. Закрите спільне засідання відбудеться на початку жовтня. На ньому ми й розглянемо ці програми.

Третій мікрофон.

ГОРОХІВСЬКИЙ Л.Т., член Комісії Верховної Рада України з питань державного суверенітету, міжреспубліканських і міжнаціональних відносин /Бережанський виборчий округ, Тернопільська область/. Готується нова Конституція України. Виникає нагальна необхідність у прийнятті нового закону про вибори. Тому за дорученням Української республіканської партії пропоную внести до порядку денного питання про прийняття закону про вибори на багатопартійній основі. Альтернативний законопроект про вибори Українською республіканською партією підготовлено.

Окрім цього, у зв'язку із заслугами національного визвольного руху 30-50-х років перед українським народом від імені депутатської групи "Державність і незалежність", яка включає фракцію Української республіканської партії, пропоную внести до порядку денного обговорення проекту такої постанови:

"Визнати всіх колишніх вояків Карпатської Січі і Української Повстанської Армії воюючою стороною і ветеранами війни з наданням їм усіх прав і пільг, що належать ветеранам вовн за законами України.

Друге. Вважати несправедливо репресованими воїнів УПА

та всіх учасників підпілля ОУН-УПА, що були засуджені радянськими органами за участь та сприяння в повстанській боротьбі проти радянської влади.

Третє. Визнати жертвами більшовицького злочинного терору проти українського народу всіх засуджених до страти, ув'язнення або заслання учасників національно-визвольної боротьби на Україні проти антинародної комуністичної влади.

Четверте. Встановити День Збройних Сил України 14 жовтня".

Хочу зауважити: навіть якщо ми відстоюємо процес державної стабільності і процес державотворення, санкції проти власного народу недопустимі, як це робилося раніше і, на жаль, робиться сьогодні.

Дякую.

ГОЛОВА. Перша частина вашої пропозиції - щодо проектів законів про вибори. У розданому вам графіку є обидва документи. Проект Закону про вибори місцевих Род народних депутатів планується розглянути в жовтні. Якби він був готовий /ми вчера говорили про це з Михайлом Васильовичем і Олександром Павловичем/, то можна було б негайно розглянути його, бо потрібно вже чітко визначитися із базовим рівнем влади - провести вибори і так далі. Зволікати нема чого. Отже, цей проект є в графіку на жовтень.

Є також проект Закону про вибори народних депутатів України. Давайте його напрацьовувати.

Я неодноразово повторював, що Верховній Раді не можна просто так розійтися. Дехто хоче її розігнати, а дехто хоче,

щоб вона сама розійшлася, - були й такі пропозиції, я не хотів їх зачитувати. Для чого збирати підписи? Ініціатори - народні депутати, які збирають підписи, - можуть скласти свої повноваження. Не буде кворуму, і Верховна Рада розійдеться.

Але спочатку ми повинні прийняти Закон про вибори народних депутатів України на багатопартійній основі. Бо якщо ми розійдемося, то хто прийме закон? Давайте напрацьовувати його.

Що стосується визнання. У цьому залі вже декілька разів давалися такі доручення. Звертаюся до комісій Науменка Миколи Вікторовича, Леся Танюка та до інших комісій: працюйте і формуйте національну свідомість і національну думку. Я не один раз казав, що ці всі явища потрібно аргументовано в історичному, політичному, соціально-економічному плані висвітлити, підготувати і внести законопроект. А поки що такого законопроекту немає.

Перший мікрофон.

ЧЕРНЕНКО В.Г., головний лікар медсанчастини Микитівського ртутного комбінату /Горлівський-Микитівський виборчий округ, Донецька область/. Уважаемые депутаты и уважаемый Иван Степанович! Я хочу предложить следующее. У нас есть проект Закона о статусе и социальных гарантиях ветеранов войны, труда и вооруженных сил. Нужно перенести его обсуждение с октября на более ближний срок, потому что ситуация во всех регионах очень непростая. Я приехал из Донбасса. Встречался там с инвалидами, пенсионерами, участниками войны и должен сказать, что при тех ценах, которые сложились в нашем регионе, положение этой категории населения просто катастрофическое.

Второй вопрос, который я хочу передвинуть с октября на сентябрь, - это проект Закона об усилении борьбы с организованной преступностью. Этот закон надо рассматривать шире. Он должен охватывать и коррупцию. Ситуация чрезвычайная, коррупция разъедает все, что можно, существует везде и всюду. А мы, высший законодательный орган, спокойно на все смотрим.

Далее - о закрытом заседании и о нашей контрольной функции, конституционной функции - одной из важнейших. Это предложение вносили и депутат Пилипчук, и еще один депутат. Давайте конкретно определимся со сроками. Просто дать поручение комиссиям - это значит вопрос опять спустить на тормозах и отложить на декабрь. Надо создавать конкретную комиссию и назначать сроки.

И последнее. Сейчас и здесь, в Верховном Совете, и в кулуарах, и в обществе кое-кто пытается добиться противостояния Верховного Совета, Кабинета Министров, Президента, распустить Верховный Совет. И не знаю, что потом останется. Если кого-то беспокоит какойто политический зуд, пускай напишет заявление и сложит с себя полномочия. Мы с 1990 года распускаемся и собираемся и пришли к тому, к чему пришли.

Иван Степанович! Вы были недавно в Соединенных Штатах, Думаю, что и депутаты, которые там были, не из тех, кто постоянно туда ездит. Вы увидели, какие функции а государственной структуре власти возложены на сенат и конгресс. Давайте и мы будем действовать соответствующим образом.

И еще одно замечание. Я, конечно, хотел бы, чтобы в начале сессии прозвучало сообщение о той экономической, политической, социальной ситуации, в которой мы сегодня оказались. Это было бы естественно. Но раз не готовы, я согласен и подождать. Однако

этот вопрос нельзя дальше затягивать. Правильно нас критикуют за то, что мы сегодня погрязли в политических, распрях, спорах и за два года не можем прийти к истине. Надо, наконец, начинать работать. Спасибо.

ГОЛОВА. Підтримую вашу пропозицію про прискорення розгляду оцих двох законопроектів. Але графік, який вам запропоновано, орієнтовний. Питання вноситимуться, як ми казали, в міру готовності. Давайте більше працювати в комісіях, розумієте? Законотворчу діяльність треба ділити хоч пополам з Урядом. Якщо Уряд щось не вніс своєчасно, то доопрацьовувати треба іншим. Наймайте спеціалістів. Не можна чекати і вважати, що поки Уряд не внесе, то немає того чи іншого проекту. У нас кожен депутат має право на законодавчу ініціативу, і ми зобов'язані розглянути його пропозицію. Тому цю частину я підтримую. Ми не один раз домовлялися, що цей законопроект буде внесене, коли він буде готовий.

Що стосується злочинності, то ми вже прийняли рішення відносно інформації чи звіту про виконання законів. Це не зволікання, депутате Черненко. Треба лише, щоб комісії були готові. Давайте запишемо це на першу половину жовтня. Я б не хотів, щоб потім потрібно було переносити це питання. Давайте запишемо найкоротший термін - перша половина жовтня. Якщо ви наполягаєте, ставлю на голосування. Голови комісій не заперечують? Треба голосувати? Ні.

З трибуни.

ЗАЄЦЬ І.О., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань економічної реформи і управління народним господарством /Святошинський виборчий округ, м. Київ/. Шановний Голово! Шановні депутати! Річ у тому, що Верховна Рада має виконувати контрольні функції. Це - одна із її головних функцій.

Я пропоную звіт Верховної Ради про хід виконання Кабінетом Міністрів законів і постанов, які прийняла Верховна Рада, а також і виконання власних рішень поставити разом із звітом Кабінету Міністрів і Президента. Тоді ми будемо мати дійсно матеріал для обговорення.

Тому коли буде доповідати Президент і Кабінет Міністрів, має доповідати і Голова Верховної Ради. І те, що сьогодні Кабінет Міністрів не готовий доповідати, свідчить, що Верховна Рада свої контрольні функції не виконує.

Я думаю, що підписи збираються для того, щоб Верховна Рада слідкувала за цими питаннями. Якщо зараз б'ють людей на підступах до Києва /а це обмеження свободи пересування/ і Верховна Рада мовчить, то це така "діяльність" нашої Верховної Ради.

Пропонуй також перенести на вересень такі законопроекти: про єдиний митний тариф, про валютні фонди, про валютне регулювання, про внутрішній валютний борг України.

Ви знаєте, що ми затримуємо введення грошей через те, що немає валютного забезпечення. Нам треба залазити в кредити до інших країн, ми не мажемо розгорнути дипломатичні служби, тому що у нас немає валютного забезпечення. В той же час у нас сотні мільйонів доларів лежать за кордоном, їх тримають державні підприємства.

Президент каже, що нам не вистачає законопроектів. То якщо

Президент не може звільнити голову колгоспу або, наприклад, якого-небудь керівника підприємства і забрати ці гроші, то давайте ці законопроекти зараз розглянемо, щоб він мав можливість забрати ці гроші. Тому я наполягаю, щоб ці законопроекти були розглянуті у вересні.

Наполягаю перенести питання про хід виконання Закону про селянське /фермерське/ господарство.

Хіба ми не розуміємо, що таке сільське господарство? Нам пропонують розглянути це питання у листопаді, тоді, коли вже настане зима, тоді, коли вже не можна буде взяти землю, зорати її на зяб і так далі. Уже є доволі матеріалів, щоб розглянути його у вересні.

Так само пропоную включити до порядку денного звіт Кабінету Міністрів і Комісії з питань Чорнобильської катастрофи по виконанню рішень закону і постанов відносно зони відселення щодо захисту людей, які постраждали від Чорнобильської аварії.

Доповідаю вам, що в Народицькому районі Житомирської області є села, наприклад, конкретно село Лозниця, куди вже давно не завозять продукти харчування. Люди не знають, як жити. Так виконуються наші програш, так працюють наші комісії, так працює Кабінет Міністрів.

Тому пропоную включити звіт Кабінету Міністрів і комісій на вересень і обговорити його, щоб ви побачили, як будують житло, як виростають будинки навколо тих зон поселення. Тоді б ви знали, куди діваються ці матеріали.

Так само пропоную розглянути питання про вибори голів місцевих Рад. Ви знаєте, що за рішенням Верховної Ради цей законопроект мав бути ще 1 травня. Першого травня його не було, і знову його відкладають на жовтень, а то і на листопад. Зараз

цей законопроект треба розглянути. І розглянути питання про фальсифікацію законів у Верховній Раді. Земельний кодекс повністю переписаний апаратом.

За це все прошу, шановні депутати, проголосувати. А те, Іване Степановичу, що не пустили людей, це - порушення прав, це - відновлення тоталітарного режиму. Я протестую проти такої діяльності наших органів внутрішніх справ.

Дякую.

ГОЛОВА. Тут три частини ваших пропозицій. Дві з них ми вже розглянули і включили - це щодо черговості розгляду питань. А от щодо того, що десь б'ють людей і так далі, я про це не знаю.

Іване Олександровичу, у демократичному суспільстві існує такий порядок: коли під'їжджаєш до кордону, то перевіряють все, навіть у чому ти під'їжджаєш... Ви знаєте, ви там бували і бачили, як перевіряють. Ми не можемо біля Верховної Ради на нашій центральній вулиці зосередити всі автобуси і перекрити рух. Тому міська адміністрація розглянула заявки і прийняла відповідне рішення про організацію стоянок для тих чи інших видів транспорту. І органи внутрішніх справ повинні виконувати прийняте рішення. А якщо хтось його не виконує, то вони використовують надані їм права. І не потрібно перетворювати все це в якесь безладдя. Є порядок.

Другий мікрофон.

ЯГОФЕРОВ А.М., директор орендного підприємства "Луганський машинобудівний завод" /Артемівський виборчий округ, Луганська область/. Уважаемый Председатель! Уважаемые депутаты! Я согласен с Иваном Степановичем

в том, что сегодня экономическая ситуация настолько усугубилась, что говорить о каком-то благополучии нельзя. Сегодня, например, деньги из Луганска во Львов перечисляются в течение полутора месяцев. И таких примеров масса. И сейчас мы, рассматривая вопросы, делаем набор. То есть лечим без всякого анализа, без постановки диагноза.

Поэтому я согласен с предыдущими выступающими относительно того, чтобы сейчас выступил Президент с информацией о внешнеполитической деятельности. Эта деятельность была очень активной. И Президент, и комиссия хорошо поработали.

По социальной политике внутри государства практически деятельности никакой, на мой взгляд, не было. Надо, чтобы об этом доложил Премьер-министр Фокин. Вчера мы слышали его интервью по телевидению: ничего он не успевает, ничего не делает. За два месяца никакие проблемы не решены. Пускай он доложит нам, что сделано, что будет сделано. Как это так - не успеть программу внести к началу сессии?

Должен выступить председатель Национального банка по проблемам денежного обращения. И должна выступить судебная власть по своим проблемам. А после этого Председатель Верховного Совета в порядке анализа выполнения решений Верховного Совета подвел бы итоги. И только после этого обсуждения мы могли бы приступить к формированию повестки дня. А то мы говорим: давайте сделаем это, давайте сделаем то. Но представьте себе такую картину: врач, не поставив диагноз, начинает лечение. Получается смешно.

Я считаю, что это недопустимо. Поэтому предлагаю именно такой организационнопроцедурный порядок работы нашей сессии. Прошу за это, Иван Степанович, проголосовать.

Спасибо за внимание.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Пропозиція народного депутата Ягоферова обговорювалась. І так передбачалося, що інформація Національного банку /я гадаю, Вадиме Петровичу, ви готуєте її/ повинна бути оголошена після загальної доповіді. Там не було б інформації судів, тому що ми не створили суди як слід.

Давайте порадимось. Ви не наполягаєте на судах? Порадьтеся ще. А решта все, що ви сказали, включено і проголосовано.

Третій мікрофон.

НАГУЛКО Т.Д., член Комісії Верховної Ради України у справах жінок, охорони сім'ї, материнства і дитинства /Шепетівський виборчий округ, Хмельницька область/. Привертаю вашу увагу до надзвичайно важливого повідомлення. У Шепетівці з артбази...

ГОЛОВА. Прошу вибачити. Є пропозиція суд і прокуратуру заслухати тоді, коли будемо розглядати питання про боротьбу з спекуляцією і злочинністю, в комплексі.

Вибачте, будь ласка.

НАГУЛКО Т.Д. У Шепетівці з артбази /командир частини Лазебник/ розпродано у приватному порядку посадовим особам близько п'ятисот одиниць нарізної зброї. Це кавалерійські карабіни і пістолети. Розпродано за останніх півтора року. Продавалось це таємно. Ціна в минулому році за один карабін була сто двадцять карбованців, у цьому році найвища ціна - три тисячі сімсот карбованців.

З чийого відома продається зброя у приватному порядку посадовим особам? З відома командуючого Прикарпатським військовим округом, за погодженням з начальниками управлінь внутрішніх справ.

Ми на сесії Верховної Ради ніякого рішення по цій справі чи подібній не приймали. Як пояснюють посадові особи, все, що продається, - приватна зброя. Те, що в закон чи постанова колишнього Союзу, їх не обходить. Де - поперше.

По-друге, зброя продається для промислового відстрілу. Якого відстрілу? Набоїв на цій базі не продають. Значить, кожен з тих людей, які придбали карабін або пістолет, буде розшукувати ще одну базу або склад, де можна буде купити набої. Скажіть, будь ласка, скільки набоїв і кому буде продано?

Ми дивуємося, що в багатьох регіонах колишнього Союзу з'являється зброя, і не знаємо, звідки вона береться. Ось вам один з прикладів. Це тільки одна база в Шепетівці Хмельницької області. А що робиться по Україні, ніхто не знає.

Цікаво ще одне. Такий карабін придбав представник Президента по Хмельницькій області Гусельников. Для якого відстрілу?

Другий представник Президента по Шепетівському району Данченко ніколи мисливцем не був і придбав зброю нібито для промислового відстрілу.

Я вважаю, що Верховна Рада раніше ніж розглядати всі інші питання повинна чітко знати, скільки зброї продано по Україні і з якою метою. До речі, хочу сказати, що ми можемо тут займатися економічними питаннями, а за нас вирішать решту справ. Хочу сказати таку річ: я вважаю, що Верховна Рада повинна терміново прийняти рішення про вилучення і повернення зброї до єдиного ствола на ті самі арсенали, де вона зберігалася.

Буквально тиждень тому комісія Міністерства оборони ревізувала ці артсклади. Коли я зустрівся з полковником /до речі, я зробив помилку, не з'ясував його прізвища/, то запитав його: чи ви знаете про те, скільки продано зброї, кому і за яким рішенням? Він сказав, що такою інформацією не володів.

Тому я роблю запит і Голові Верховної Ради, і Президенту, і міністру оборони про те, щоб це питання сьогодні вирішилось.

ГОЛОВА. Давайте домовимося так: вважати це депутатським запитом народного депутата Нагулка і доручити Комісії з питань правопорядку та боротьби із злочинністю, Комісії з питань оборони і державної безпеки разом з Міністерством внутрішніх справ і Міністерством оборони з'ясувати - якщо дійсно йде розпродаж зброї, то це ж непорядок. Якщо там уже йде розпродаж карабінів, так що ж буде далі?

З трибуни, будь ласка.

КАРПЕНКО В.О., головний редактор газети "Вечірній Київ" /Прирічний виборчий округ, м. Київ/. Шановні колеги! Шановний Іване Степановичу!

Орієнтовний порядок розгляду питань на пленарних засіданнях Верховної Ради і порядок денний охоплюють дуже широке коло питань. І у мене немає жодного зауваження щодо тих питань, які вносяться на обговорення.

Але я хочу сказати, що внесене в порядок денний дещо розходиться з тим, чого хочуть люди, про що вони говорять.

Я про це можу сказати, тому що в суботу і в неділю, на заходах фестивалю "Вечірнього Киева", побувало півтора мільйона

людей. Ми були в багатьох точках і, звичайно ж, не могли люди обминути питання політики. Те, про що ми сьогодні говоримо тут, у Верховній Раді, це все відповідає дійсності - і соціального захисту людей немає, і ціни ростуть. До речі, Київ - найдорожче місто у нас на Україні, а Україна - найдорожча країна, якщо взяти у порівнянні з Росією. Коли я йшов на засідання Верховної Ради, мене зустрів конструктор і каже: ви хоч скажіть про це на засіданні. Що ж це робиться? Чому в Росії ціни нижчі, а у нас вищі на той же цукор, на інше?

Я хочу сказати ось що: ви зачитали сьогодні листа пана Прем'єра з проханням перенести на пізніше його доповідь. А я пригадую його слова про те, що зараз депутати на канікулах, а через півтора місяця її відразу представлять... Не представили. Натомість дали нам цього листа, підписаного чотирнадцятим вересня.

Я пропоную шести до порядку денного одну зміну та доповнення і буду наполягати на тому, щоб поставили їх на голосування.

Зміна ось яка. Із перспективних питань нам слід узяти законопроект про вибори народних депутатів України, законопроект про їх відкликання і розглянути ці документи раніше. Їх треба розглядати одночасно. Це питання обов'язково постане, коли обговорюватимуться дії Уряду, його неспроможність далі вести Україну новим шляхом.

Я хочу внести на обговорення питання і прошу вас, Іване Степановичу, поставити його на голосування - про саморозпуск Верховної Ради нинішнього складу.

Можу це обгрунтувати, але за браком часу я тільки скажу, що Верховна Рада вичерпала свої можливості, прийнявши Акт про незалежність України і Декларацію про державний суверенітет України, а також ряд законів. Вона не змогла навіть Уряд послати у відставку, коли цього вимагало суспільство і стан справ. І тут немає нічого страшного. Давайте не будемо впадати в паніку та ставати в позу пана Прем'єра, який вважає себе "батьком України", вважає, що без нього все пропаде. Нічого не пропаде. Ми матимемо принаймні два місяці до нових виборів. За цей час треба прийняти закон про вибори, інші закони, які потрібні, у нинішньому складі. А потім почесно скласти свої обов'язки. І не треба було б витрачати величезні кошти і зусилля на референдум /а люди збирають уже підписи/.

Зрештою, я не пропоную ніякої крамоли. Я пропоную обмінятися з цього приводу думками і викласти їх із цієї трибуни.

Вони можуть бути різними. Давайте ми обговоримо питання, а потім яке рішення прийме Верховна Рада, так воно й буде. А тепер щодо ваших реплік, Іване Степановичу, з приводу того, що депутати, хто хоче, можуть подати самі у відставку. Не треба цим лякати. Я знаю депутатів, які готові це зробити. Я сам готовий до цього. І зроблю це, вичерпавши свої можливості у Верховній Раді. Але зрозумійте: якщо сотня народних депутатів подасть у відставку, то однак Верховна Рада виявиться неспроможною працювати. Давайте над цим подумаємо.

ГОЛОВА. Віталію Опанасовичу! Я зачитував листівку з вимогою жіночої громади, тобто те, що пишуть. Власне, і не зачитував навіть, а сказав. Це не мої думки, щоб мене не зрозуміли хибно. Надійшла така пропозиція від жіночої громади. Є вона у нас в архіві.

Перший мікрофон.

КОСІВ М.В., член Комісії Верховної Ради України з питань державного суверенітету, міжреспубліканських і міжнаціональних відносин /Пустомитівський виборчий округ, Львівська область/. Шановний Голово! Шановні колеги народні депутати! Ми попрацювали з вами п'ять сесій. У плані тривалості повноважень це рівно половина нашої роботи у парламенті. За цей час ми прийняли 168 законів. А щодо пропозиції про звіт Голови Верховної Ради про нашу діяльність, то я хотів би додати, щоб там був конкретний аналіз того, що ми за цей час зробили, що нам ще потрібно зробити.

Думаю, ми весь час поспішаємо: А така постановка питання є дуже важливою. Гадаю, 168 законів, що склали правову базу нашої держави, все ж варті доброго слова.

Друге. Я, як і багато інших депутатів, зустрічався зі своїми виборцями, був також у багатьох областях України, зокрема у Дніпропетровській, Херсонській, Миколаївській. На зустрічах люди задавали мені одне і те ж питання; що з того, що ви наприймали цих законів? Але ж вони не діють і ніякого полегшення народові нашому не принесли.

Тепер я повернуся до порядку денного, розписаного за днями. Завтра передбачається інформація про політичне і соціально-економічне становище в Україні.

Передусім я розширив би це питання, а саме: "Про політичне і соціально-економічне становище в Україні у зв'язку з Постановою Верховної Ради України від 7 липня цього року про недовіру Кабінету Міністрів України".

Далі. Я хотів би, щоб з цією інформацією запросили виступити Президента України, Прем'єр-міністра. Потрібно, щоб голови наших комісій зробили співдоповіді.

Друге. Ми повинні негайно закінчити утворення Конституційного Суду. Вам потрібно ввести до його обов'язків контроль за виконанням законів, які ми приймаємо, або принаймні за тим, чи доходять документи до людей, які ми приймаємо у цьому залі, у тому вигляді, за який ми проголосували, чи вони друкуються у спотвореному вигляді. Є підстави твердити, що дуже багато прийнятих важливих законів мають саме спотворений вигляд, коли доходять до публікації, а тим паче до виконання.

Третє. Відповідно до Конституції України /стаття 97, частина 25/ до виключної компетенції Верховної Ради належить ратифікація і денонсація міжнародних договорів України.

Наше керівництво - Президент, Прем'єрміністр - укладають міжнародні договори, які стосуються не тільки економіки, але й використання території і військових справ, і нам навіть не подають на розгляд тексти цих договорів. Отже, вношу пропозицію, щоб усі міжнародні договори, насамперед ті, які укладені з країнами СНД, були подані Верховній Раді для ратифікації, тому що багато цих договорів, зокрема із Росією, викликають серйозну тривогу.

Наш Президент дуже образно сказав, що кожен має взяти свій ціп і молотити свого снопа. Цілком підтримую цю пропозицію Президента і закликаю всіх узятися, нарешті, за свого ціпа і молотити те, що нам належить молотити.

І останнє. Мої виборці доручили мені порушити питання про реалізацію Закону про мови. Ми повинні подумати над тим, яку державу і для кого будуємо. Ми вже навіть із свого лексикону вилучили таке поняття, як "український народ", і користуємося поняттям "народ України". Коли порушуються питання національні і питання мови, чомусь усі вважають, що це обов'язково має призвести до якогось протистояння і навіть до кровопролиття. Не думаю, що хапатися за автомат Калашникова набагато легше, аніж узятися за російськоукраїнський словник і вивчити мову.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

КЕНДЗЬОР Я.-П.М., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань культури та духовного відродження /Сокальський виборчий округ, Львівська область /. Шановний Голово! Шановні

народні депутати! Сподіваюся, всі ,ми розуміємо, яка ситуація сьогодні склалася в Україні. Відповідно і шоста сесія Верховної Ради повинна була розпочатися певною інформацією і Президента, і Прем'єра про стан справ у нас і про те, що найближчим часом повинно бути зроблене, щоб нарешті вийти з цієї страшної кризи, в якій перебуваємо.

Гадаю, багатьом дуже прикро спостерігати на екрані телевізора нашого Прем'єра, який там часто з'являється і відносить в першу чергу на свою заслугу той спокій і мир, який маємо в Україні, замість того, щоб усьому народові українському сказати про конкретні заходи, які Уряд, нарешті, готовий реалізувати, аби через якийсь час поліпшити життя. Сьогодні такого звіту Уряду немає /знову той звіт чи інформація Уряду переноситься десь на 10 днів/, і це є зайвим доказом того, що наш Уряд продовжує нівелювати актуальність цього питання і переносити його на дальший план. У зв'язку з тим вважаю, що Верховна Рада, якщо вона нарешті перейметься почуттям самоповаги, повинна повернутися до питання про Уряд. Я ніяк не можу повірити в щирість нашого Прем'єра, який учора у своєму телевізійному інтерв'ю говорив про те, що світлий ідеал української держави може зникнути, коли всякі там екстремісти, новоявлені пророки закликатимуть до якихось дій. Я не можу повірити в щирість цих слів Прем'єра, котрий ще рік тому чи трохи більше лякав Верховну Раду тим, що подасть у відставку, якщо Верховна Рада не підпише Союзного договору. Ось, так би мовити, світлий ідеал української держави тоді і світлий ідеал української держави сьогодні.

Від того, як Уряд уявляє собі реалізацію практичних заходів, спрямованих на вихід із цієї тяжкої кризи, повинна

залежати і подальша робота Верховної Ради. І це питання треба найближчим часом розглядати.

Ще одне, Іване Степановичу! Ви говорили про те, що є певні закони. Ми всі за те, щоб закони шанувалися всіма громадянами. Але я маю на увазі тих людей, які їдуть до Києва для пікетування Верховної Ради. Це право тих людей. Не з доброго життя вони сюди їдуть. І те, що в районі Рівного, в районі Новоград-Волинського зупиняли автобуси, робили обшуки, шарпали, били людей, - це є беззаконня, зневага прав людини. Така інформація нам надійшла, і цьому треба покласти, нарешті, край. Практика побиття людей, яка була і в не так далекі часи, і є сьогодні, - повинна щезнути.

І останнє. Я цілком погоджуюсь із депутатом Косівим, що всі, депутати Верховної Ради, мусять знати, про що домовлявся наш Президент у Дагомисі, в Ялті, про що домовлявся Прем'єр-міністр, перебуваючи у Москві. Ми не маємо цих документів. Ходять різні неймовірні плітки. Давайте шанувати себе як Верховну Раду і вимагати від усіх організацій поваги до Верховної Ради.

Дякую.

ГОЛОВА. Проектом порядку денного передбачена ратифікація актів. Давайте, Дмитре Васильовичу, доповнимо список договорів угодами, які було підписано. Це об'єктивна вимога. Про кожну таку угоду письмова інформація повинна бути подана в комісії, які внесуть її на розгляд Верховної Ради. За це

треба голосувати? Думаю, що це відповідає Конституції. То чого ж ми будемо голосувати? Це просто недоробка комісії. Третій мікрофон.

СТЕПЕННО В.І., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу /Полтавський виборчий округ, Полтавська область/. Шановний Іване Степановичу! Звертаюся до вас особисто і до депутатів. Чітка робота Верховної Ради неможлива без чіткої роботи Президії Верховної Ради.

Тому мені незрозуміле, чому в порядку денному немає питання про формування Президії нашої Верховної Ради? Ми знаємо, що майже 30 процентів Президії у нас немає.

Якщо ми думаємо саморозпускатися або не думаємо далі працювати, то це явище зрозуміле. Але якщо ми думаємо працювати і виводити Україну з того стану, в який ми потрапили, то потрібно це питання, я вважаю, вирішувати насамперед. Це - перше.

Друге. Якщо ми будемо слухати звіт Голови Верховної Ради /мабуть, не звіт, а інформацію, бо в Конституції не записано, щоб звітував Голова Верховної Ради/ про дотримання законів, то потрібно послухати й питання про дотримання регламенту, який ми постійно порушуємо.

І ще одне. Я підтримую пропозицію, що тут пролунала, про проведення засідання /не обов'язково закритого/ про розмежування функцій чітко визначити: хто за що повинен відповідати. Кожний повинен тягти свого воза. Сьогодні лунають голоси про відставку Верховної Ради. Є Закон про референдум, який дозволяє, до речі, провести референдум в окремому регіоні. Якщо в цьому

регіоні помилилися в своїх депутатах, хай проведуть референдум і оберуть таких, які їх задовольнятимуть. Це, щоправда, до добра не призведе. А потім стане питання про відставку Президента. Хіба в такий час потрібно цим займатися?

Ми, шановні друзі /може, це високополітичні слова, але, повірте, я від душі говорю), забуваємо мудрі слова, які тут виголошували про те, що Україна в нас одна. Слід усім об'єднатися і будувати Україну а не мітингувати. Просто потрібно працювати. І приклад повинна показати Верховна Рада.

І останнє, Іване Степановичу. Я звертаюся за дорученням пенсіонерів Полтавської області, я був на їхньому засіданні. Це не просто прохання, це крик їхньої душі. Вдумайтеся: на Полтавщині 508 тисяч пенсіонерів, 300 тисяч із них отримують мінімальну пенсію. Повірте, вони не можуть на неї прожити. Я думаю, що сьогодні вони знаходяться біля Верховної Ради. Треба доручити або Прем'єр-міністру, або комусь із його заступників зустрітися з ними і сказати конкретно, які дії будуть вжиті Урядом для того, щоб вони змогли сьогодні просто вижити.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Щодо питання про постійні комісії Верховної Ради. Таке питання є, і ми з вами будемо радитися, як їх комплектувати.

Щодо питання пенсій, то, думаю, ми не можемо кожного разу повертатися до цього питання. Але якщо тут є групи пенсіонерів, то прохання до міністра Єршова знайти можливість зустрітися з ними і пояснити політику Уряду і Верховної Ради у пенсійному

забезпеченні - що виконується, що не виконується. Володимире Борисовичу, прошу.

ГРИНЬОВ В.Б., заступник Голови Верховної Ради України /Індустріальний виборчий округ, Харківська область/. Я хотел бы обратить внимание народных депутатов на одну коллизию, которая возникла вследствие письма Премьерминистра в наш адрес. А именно: предлагается принять некие законы, эффективное обсуждение которых возможно только после того, как мы будем точно знать программу действий Правительства.

Ну, например, это касается Закона о налогообложении, потому что, скажем, снижая ставки налогов, мы можем надеяться на поступление в бюджет только одним путем - путем роста деловой активности, а это уже вопрос соответствующих действий Правительства.

Поэтому вношу такое предложение. Для того чтобы сегодня, в этот очень сложный момент достаточно четко связать действие исполнительной и законодательной власти, я прошу Верховный Совет поручить заместителю Председателя Верховного Совета подготовить проект решения Верховного Совета о создании комиссии Верховного Совета по экономической реформе. Особой, чрезвычайной, рабочей - какой угодно, главная задача которой состояла бы в том, чтобы мы ввели в нашем парламенте парламентские слушания по вопросам хода экономической реформы.

К сожалению, у нас до сих пор нет закона о постоянных комиссиях, и парламентские слушания - рабочий инструмент любого парламента - у нас сегодня не в ходу.

Хочу еще раз попросить, чтобы такое решение было принято. Я готов вместе с экономическими комиссиями подготовить положение, которое даст соответствующие полномочия. А это должны быть полномочия, данные именно Верховным Советом. Не Председателем, не Президиумом, а Верховным Советом с тем, чтобы мы начали детальный анализ путем слушаний всей цепочки, связанной с экономическими реформами, - администрация на местах, Кабинет Министров, президентские структуры власти. Сегодня это архиважно и необходимо.

Спасибо.

ГОЛОВА. Думаю, що можна погодитися з тим, щоб доручити Володимиру Борисовичу разом з комісіями депутатів Печерова і Пилипчука підготувати питання про створення тимчасової комісії, яка б проаналізувала хід виконання законів з питань радикальної економічної реформи і поінформувала нас. Є така згода? Є.

Будь ласка, з трибуни.

ГУСЄВ В.І., директор середньої школи N 92 м. Донецька /Кіровський виборчий округ, Донецька область/. Уважаемые депутаты! Среди проблем, которые возникли в последние годы в связи с переходом от тоталитарного режима к демократическому, является всплеск преступности. И эти вопросы можно решать даже без дополнительных средств. Деньги, конечно, нужны, но это другой вопрос.

Ведь мы, принимая Закон о милиции, рассчитывали все еще на социалистический строй и тоталитарный режим. Сегодня

демократию понимают по-разному. Я предлагаю в связи с этим заслушать не позднее сентября, начала октября министра внутренних дел о работе министерства. Но самое главное не это. министерство не может справиться с теми объемами работы, которые оно должно выполнять. Поэтому заслушать, может быть, не отчет, а предложения о том, что нужно изменить в законодательстве и какое необходимо финансирование для того, чтобы защитить жизнь, здоровье и собственность граждан от посягательства преступных элементов. Я прошу этот вопрос поставить обязательно на голосование, если не будет согласия.

Второе. Я не сторонник того, чтобы немедленно отправить Верховный Совет в отставку. Но вместе с тем, поскольку нас избирали и говорили о том, что будет осуществляться право отзыва депутата, считаю, что из перечня необязательных вопросов следует перевести в обязательные проект закона об отзыве народного депутата Украины.

И последнее. Во втором квартале текущего года средняя зарплата в промышленности выросла до 5 тысяч рублей /на 80 процентов/. В то же время пенсии остались теми же. Бы, наверное, помните, что процент отчислений в пенсионный фонд зависит от фонда заработной платы, мне бы хотелось, чтобы в отчете или сообщении нашего Премьер-министра обязательно прозвучало, как используется пенсионный фонд, где эти деньги, которые должны постоянно отчисляться. Спасибо.

ГОЛОВА. Вважаю, що всі ці пропозиції не нові. Лише одного питання - про проект закону про відклик народного депутата - в

запропонованому проекті немає. Будемо голосувати за цю пропозицію? Доручити комісіям мандатній і з питань депутатської етики, у питаннях законодавства і законності розглянути питання про підготовку проекту закону про відклик народного депутата України. Є згода? Давайте дамо таке доручення, хай готують, а потім внесемо його. Перший мікрофон.

ЧОРНОВІЛ В.М., заступник Голови Комісії Верховної Ради України з питань гласності та засобів масової інформації /Шевченківський виборчий округ, Львівська область/. Шановна Президіє! Шановні депутати! Якщо ми ось так поговоримо, затвердимо план нашої роботи і почнемо розглядати наші буденні питання, нас ніхто не зрозуміє.

Від нашого останнього засідання пройшло понад два місяці. За цей час становище стало катастрофічним, життєвий рівень українського народу, населення нашого, стає нижчим, ніж в сусідніх державах - Росії і Білорусії. Економічні реформи ніхто навіть не думає впроваджувати в життя. Незважаючи на титанічні зусилля пропагандистської машини і на справжню цензуру, введену на радіо і телебаченні щодо критики Уряду, всі вже зрозуміли, що цей Уряд неспроможний вести нас шляхом реформ.

Я хочу нагадати, що навіть та недолуга постанова, яку ми прийняли 6 чи 7 липня, передбачає, якщо вчитатися добре в її текст, відставку Уряду. Там стоїть питання про недовіру, а в одному з пунктів - про новий склад Уряду. І якщо порівняти з тією Конституцією, яку нам роздали, чітко так порівняти, то

бачимо, що ми послали Уряд у відставку, і він тимчасово виконує свої обов'язки.

Тому я пропоную не починати сьогодні сесії, почати її завтра, зробити перерву до завтра, щоб завтра перед нами виступили найвищі керівники держави, не тільки Прем'єр-міністр, а найвищі керівники держави, і сказали, що ми маємо, куди ми йдемо і що нас чекає.

А що торкається якихось нових програм чи планів, які нам мають запропонувати через два тижні, то, вибачте, півроку тому ми з вами прийняли програму економічних реформ. А щодо різних там планів, то це наш Уряд може тільки поінформувати, а не ховатися знову за Верховну Раду, щоб ми приймали ще якісь програми. Це одна пропозиція.

Друга пропозиція. Оскільки тут прозвучали неточні інформації про ініціативу абсолютної більшості Демократичної партії /не тільки Руху/ щодо організації референдуму, то я скажу ще раз, що йдеться не про негайну відставку Верховної Ради чи негайний розпуск Верховної Ради

Закон про референдум передбачає розтягнути цю справу десь до ІІ місяців. Таким чином ми б могли /оскільки ми справді вичерпали все, що могли зробити/, щоб не тратити людських зусиль, матеріальних зусиль, піти на ту пропозицію, яку внесла вчора Демократична партія, тобто про саморозпуск парламенту десь у травні чи на початку наступного року, після виконання своїх основних обов'язків, які ще ми повинні виконати.

Думаю ще: якщо 155 чи скільки там буде підписів зібрано /Дмитро Васильович Павличко бере на себе ініціативу зібрати ці підписи, і казав Іван Степанович, що до нього першого звернеться, якщо це буде зроблено/, то нам не треба буде проводити референдум, ми допрацюємо спокійно ці місяці і спокійно розійдемося і дамо можливість сформувати парламент на багатопартійній основі, у якому, може, багато хто з нас займе депутатські місця.

Ось така ситуація. Ніякого негайного саморозпуску ніхто не вимагає.

Далі. Про правовий нігілізм. Це дуже важливо.

Іване Степановичу! Правильно порушувалось питання - все хочуть знову звалити на Верховну Раду. Наші закони не виконуються десь на 70-80 відсотків. Перебуваючи в областях, я переконався в цьому. Бо виконання деяких ми самі призупинили, більшість не має ніяких механізмів для введення в дію, а розпорядження чи рішення Уряду дуже часто робляться всупереч нашим законам.

Тому я пропоную прийняти такий закон чи таку постанову, якими дозволити місцевим Радам /роль яких зведена зараз майже до нуля/ вводити в дію закони, не чекаючи Уряду, тобто зробити закони законами правової дії. Може, буде тоді якась змагальність областей. Взяти, наприклад, Закон про приватизацію державного житлового фонду. Дав нам Уряд якийсь механізм? Не дав. То нехай Львівська, Донецька, Харківська й інші області розроблять ці механізми в межах закону і починають роботу, бо від цього Уряду ми ніколи не дочекаємося ніяких механізмів.

І ще одне. Треба негайно поставити на розгляд і ратифікацію ті документи, що підписують у нас за спиною в Дагомисі, Ялті, Мінську, Бішкеку - де завгодно. Такі речі робити не можна. Ми що, парламент чи не парламент? На розгляд, ознайомлення і ратифікацію. Там є серйозні моменти, які без парламенту вирішувати не можна. І найшвидше потрібні виборчі закони, треба призначати вибори голів місцевої влади базового рівня.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Ми ж уже домовилися, що слід якомога швидше внести на розгляд проект закону про вибори місцевих Рад. Це - перше.

Друге. Щодо допомоги Дмитру Васильовичу збирати підписи. Коли ви мене обирали, я з цієї трибуни говорив, що не поділяю думок, що треба зараз розпустити Верховну Раду, а також не поділяю думку, що ми повинні відпрацювати п'ять років. Якщо ми виконаємо все те, що нам потрібно, ми тоді скажемо про цей розпуск. Так що я закликаю працювати, щоб цей перелік, який сьогодні запропонований, виконати, а потім підійдемо до цього питання. А так маємо протиріччя, Вячеславе Максимовичу: ви пропонуєте і сесію не розпочинати, і план виконувати. Як же це можна?

Я пропоную включити до порядку денного таке питання: доручити Голові /або ж приймайте рішення - кому/ звернутися до Президента України - до речі, я мав розмову з ним сьогодні і він погодився з цим - виступити на пленарному засіданні Верховної Ради України з доповіддю про політичне і соціально-економічне становище в Україні, шляхи виходу з кризи на виконання відповідної постанови Верховної Ради України від 7 липня 1992 року. Будуть якісь зауваження? А вже коли він зможе - доручити Голові визначити час. Ну, не можна так: сьогодні - на завтра. Отже, хто за те, щоб включити до порядку денного це питання і звернутися до Президента України щодо його виступу на пленарному засіданні, - прошу проголосувати.

"За" - 298. Приймається.

Другий мікрофон.

ГОРИНЬ Б.М., заступник голови Комісії Верховної Ради України у закордонних справах /Жидачівський виборчий округ, Львівська область/. Доводиться констатувати, що підписана Президентами України і Росії Ялтинська угода не виконується, не працює. Вона не розв'язала проблем Чорноморського флоту, не припинила антидержавної, антиукраїнської діяльності адмірала Касатонова. Ряд фракцій Верховної Ради, політичних партій і організацій вважають Ялтинську угоду для України програшною. Тому вважаю за необхідне включити до порядку денного питання про Ялтинську угоду.

Друге. Вважаю також за необхідне прийняти постанову про доручення Президентові України у місячний термін сформувати Уряд реформаторів і доповісти про це Верховній Раді. Дякую.

ГОЛОВА. Таке рішення ми щойно прийняли 298 голосами "за": включити до порядку денного питання про виконання відповідної постанови Верховної Ради. А там якраз ідеться про Уряд.

Щодо Ялтинської угоди. Ми вже говорили про це. Я думаю, що ваша пропозиція розглядатиметься в контексті вже проголосованих.

Третій мікрофон.

ШИНКАРУК В.М., член Комісії Верховної Ради України з питань відродження та соціального розвитку села /Доманівський виборчий округ, Миколаївська область/. Шановний Голово! Шановні народні депутати! Мої виборці - це трудівники села. Вони й за цих складних економічних і погодних умов не страйкують, не пікетують, а сумлінно трудяться. Але сьогодні серед людей в основному точаться розмови про шалені ціни, які виросли в десятки, сотні разів. У той же час темпи росту заробітної плати у десятки разів нижчі.

У чому справа? Річ у тому, що люди обурені, що їх фактично позбавлено трудових заощаджень. Особливо це стосується пенсіонерів. Створивши своєю важкою низькооплачуваною працею величезні багатства у вигляді державної, колгоспно-кооперативної власності, вони фактично залишилися обкраденими на старість. Знецінились за копійками зібрані на чорний день заощадження, реальна вартість пенсії знизилась у чотири-п'ять разів. Все це тим паче недопустимо, бо водночас виник великий прошарок людей, які протягом короткого часу фантастично розбагатіли, нічого не зробивши для зростання виробництва.

Тому вважаю за необхідне і вношу пропозицію включити до порядку денного шостої сесії питання /одним із перших, звичайно/ про стан соціального захисту низькооплачуваних верств населення та пенсіонерів. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. З трибуни, будь ласка.

НОВІКОВ В.Я., директор Слов'янського арматурно-ізоляторного заводу імені Артема /Слов'янський міський виборчий округ. Донецька область/. Уважаемые коллеги! Уважаемый Иван Степанович! Предложенный нам регламент сессии и ориентировочный порядок работы, вопросы, которые внесены, говорят о том, что многие вопросы, которые действительно нужно рассмотреть на этой сессии, охвачены и освещены в этом большом документе. Но, на мой взгляд, есть вопросы, которые надо было бы передвинуть с октября и ноября на сентябрь. Это проблемы экономического порядка. В отношении отчетов Правительства и Верховного Совета я бы внес следующее предложение: в обязательном порядке и поскорее рассмотреть вопросы, связанные с экономикой нашего государства.

Наша статистика сегодня стыдливо умалчивает уровень падения объемов производства. Уже даже цифра не называется. А какой же истинный уровень падения? Я думаю, он не 15,3 процента, о котором сегодня говорит Правительство. По-моему, уровень падения производства должен быть не менее сорока процентов. Это крах. Это говорит о том, что если в мае-апреле экономика стала на колени, то сегодня она просто легла в лежку.

Более того, мы усугубляем ситуацию. Мы не меняем планку налогов, которые становятся уже совершенно недопустимы. Все надо пересмотреть. Действительно, совокупность налогов должна быть хотя бы 30-35 процентов. Далее предприятия так жить не могут.

Сегодня нашим Национальным банком, уважаемый Вадим Петрович, установлена планка ставок налога за кредит, которая достигает 60 процентов, и грозят, что в октябре она поднимется до 80. Рубль взял, а 80 копеек отдал. Президиум Верховного Совета совсем недавно принял решение о взимании неустойки в размере 0,5 процента за задолженность по расчетам. А денег у предприятий уже совсем не осталось. Так откуда их брать, чтобы выплачивать эти 0,5 процента? Куда мы пришли? Мы пришли к тому, что предприятия вот-вот окончательно развалятся.

В конечном счете, все это выльется в цену и вернется к потребителю в новом витке цен. Так кто виновен в росте цен? Виновны Правительство, Президиум и банк.

Чтобы поднять экономику, у нас нет другого пути, кроме приватизации. Это аксиома. Здесь не нужны доказательства. Но кто же станет владельцем завтра, если сегодня банк таким неправедным путем за счет своего кредита и ссуд набирает неправедные деньги? Завтра он скупит все свободные акции, прочие ценности, и мы с вами останемся ни при чем. Владельцем будет банк. Может, это и правильно было бы, если бы он зарабатывал деньги более корректным путем. Поэтому вношу такое предложение, Иван Степанович: сроки рассмотрения этих трех пакетов документов, о которых я говорю, приблизить. Каждому должно быть понятно, как мы поможем предприятиям, совхозам, колхозам, предпринимателям, которые сегодня уже работать не могут, подняться из этого страшного положения. Благодарю.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

СВІДЕРСЬКИЙ Ф.Ф., член Комісії Верховної Ради України у питаннях соціальної політики та праці /Нововолинський виборний округ, Волинська область/. Шановні депутати! Шановний Голово! Дорогі виборці!

Мир усім нам, Господь із нами!

Дуже важко довести, що ми всі тут - і депутати, і Верховна Рада, і Уряд - боремося за рівень життя народу, що ми захищаємо життєві інтереси, коли люди бачать, як живуть наші північні сусіди, який рівень зарплати там, які ціни на продукти першої необхідності там і які ціни в нас.

Ми довели більш як 90 процентів населення до межі бідності. Інваліди, пенсіонери, репресовані, учасники війни 1927 року народження, вдови загиблих - усі вони приходять до вас, мабуть, так само як і до мене, і говорять про ту несправедливість, коли пенсіонер, який пропрацював усе життя, отримує мінімум пенсії, як і людина, яка жодного року не працювала. Тому пропоную включити до порядку денного такі питання про соціальний захист.

По-перше, про індексацію не тільки грошових доходів населення, як це пропонує Фокін, а про індексацію грошових вкладів на рахунках громадян. Ми про це говоримо майже кожної сесії, але це протокольне доручення поглинається десь в Уряді і пропадав. Гадаю, це питання треба розглянути у перший же тиждень нашої роботи.

По-друге, про соціальний захист і про зміни в нашому пенсійному законодавстві. Потрібний звіт міністра соціального забезпечення Єршова і Голови Комісії у справах ветеранів,

пенсіонерів, інвалідів, репресованих, малозабезпечених і воїнів-інтернаціоналістів Науменка про стан справ на сьогоднішній день. Потрібно всі ці зміни внести, щоб такої соціальної неправедливості в рівнях пенсій у нас не було.

Підготовлений законопроект про оплату праці. Обов'язково треба, щоб у ньому знайшла відображення та службова драбина, про яку вже говорив один із депутатів. Тут має бути таблиця, з якої народ побачив би ту соціальну справедливість, за яку ми голосуватимемо, щоб народ побачив, що ми дійсно захищаємо його інтереси.

Відносно Уряду. Гадаю, Президент сам вирішить це. Ми надали йому таке право, дали таке доручення. І він повинен дотримати слова і довести, що нам буде представлений Уряд національної довіри, який виконуватиме те, про що говориться кожного разу і до сьогодні не виконувалося.

Про Верховну Раду. У нас на Волині вже почався збір підписів про недовіру Верховній Раді. Проте є ще в деякої частини наших виборців ілюзії, що деякі депутати у Верховній Раді - це вже не ті люди, які сиділи тут під час першої сесії, що вони мають право на покаяння, як то кажуть, на виправдання і можуть реальними справами довести справедливість свого перебування тут.

Я теж думаю, що це так. Кожен має право на покаяння. Але щоб це було не тільки ілюзією, а стало дійсністю, то давайте почнемо самі виконувати закони, які ми приймаємо, і постанови Президента.

Я вже вдруге кажу, що над нашим куполом, над нашим прапором ще є зірка у вінку, на нашому фасаді містяться старі герби і старі символи, на нашому Хрещатику ще є вождь світового пролетаріату, який повалений вже і в Монголії, і в Албанії, і в республіках колишнього Союзу.

У нашому Києві ще висить ярмо над козаками, які не можуть вийти зі скелі на наших святих схилах, і на наших святих схилах ще стоїть "лом-баба", як її називає народ, що своєю закодованою енергією шкодить нашим святим місцям, шкодить здоров'ю киян, нашому піднесенню з колін. Гадаю, ми повинні проголосувати, щоб оці старі символи протягом тижня чи двох було знято і щоб ми і ви, Іване Степановичу, перебуваючи за кордоном, могли довести, що в нас змінився режим, що символи старої імперії знято, і друзі, які до нас приїздять, побачать це наочно.

І, нарешті, останнє. Хочу звернутися до вас з пропозицією, з якою я вже звертався. Щоб показати народу, що ми дійсно хочемо захищати його інтереси, що ми вже не ті депутати, які були 2 чи З роки тому, прошу всіх, хто має віру в Бога,- це справа добровільна, - піти і принести в соборах, церквах покаяння. Тих, хто не може цього зробити, і всіх нас прошу принести в цьому приміщенні перед усім народом клятву на вірність народу України, тому що вже по всій Україні прийняли її, а ми, депутати, такої клятви не приносили. А вона повинна бути принесена. Ми вирішимо, чи це буде клятва на Біблії, чи це буде не на Біблії. І я звертаюся до всіх вас: той термін, який нам залишився до приходу нових, молодих, сильних друзів, відбути з честю і побажати всім прийняти правильні рішення. Прошу, Іване Степановичу, мою пропозицію поставити на голосування.

Дякую.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Перша частина виступу народного депутата Свідерського зводилася до питань соціального захисту населення. Цього разу ми роздали вам документи уже згруповані по блоках. Є 11 проектів у цьому пакеті, що стосуються питань соціального захисту населення.

А друга частина, то вже таке... Клятву кожний давав із нас, коли його обирали. Думаю, якщо клятва буде передбачена якоюсь конституційною нормою, як передбачено для Президента, то інша справа. А для нас поки що в законі вона не передбачена. Давайте такий закон придумаємо, а потім уже будемо клястися.

Кожний вибирає свою віру. Ми ж так довго говорили про права людини, а тепер хочемо знову когось примушувати. Це особиста справа кожного.

Що стосується символів і так далі, у нас це питання також у проекті є. Все, про що ви говорили, є. За що голосувати, скажіть?

Перший мікрофон.

СВІДЕРСЬКИЙ Ф.Ф. Якщо немає за що, то прошу проголосувати одне - про індексацію грошових вкладів населення. Будьте ласкаві.

ГОЛОВА. Такі, проекти є у нашому порядку денному. Другий мікрофон.

МАТІЙКО А.С., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань Чорнобильської катастрофи /Алуштинський виборчий округ, Республіка

Крим/. Не касаясь того, что уже сказано, предлагаю внести на рассмотрение два вопроса.

Первый. Вопрос ротации Президиума, поскольку многие члены Президиума переведены на другие должности. Кроме того, нет председателей комиссий. Поэтому этот беспорядок надо исправить, тем более, что мы теперь знаем, кто в комиссии как работает. Может быть, мы заодно поменяем и председателей комиссий?

И второй вопрос. Уважаемый Иван Степанович, уважаемые депутаты! Два года мы с вами работаем без двух глав Конституции - нашего Основного Закона. Это 16 и 17 главы, действие которых мы приостановили 24 ноября 1990 года. Они касаются государственного плана экономического и социального развития Украины и государственного бюджета Украины. Я сегодня не вижу, на каком основании Кабинет Министров будет отчитываться перед нами. Кабинет Министров должен отчитываться, докладывать нам о выполнении государственного плана и бюджета Украины. Но по нашей Конституции он этого делать не должен. Давайте мы эту досадную ошибку исправим /здесь не очень большие исправления/ и в срочном порядке эти две главы все-таки восстановим в Конституции.

Благодарю за внимание.

ГОЛОВА. Вношу таку пропозицію. Перша частина щодо ротації Президії. У нас б питання про постійні комісії. Коли будемо розглядати його, тоді й приймемо відповідне рішення. Другу частину питання доручити Комісії з питань законодавства і законності. Нехай вона розгляне і внесе пропозиції або відповідь з'ясує з народним депутатом Матійком.

Третій мікрофон.

ВОЛКОВЕЦЬКИЙ С.В., секретар Комісії Верховної Ради України мандатної і з питань депутатської етики /Долинський виборчий округ, Івано-Франківська область/. Я вношу пропозицію, щоб на цій сесії було розглянуто питання про стан законності, правопорядку і безпеки України. Ці питання в тій чи іншій мірі згадувалися у пропозиціях депутатів Гусева і Кендзьора. Я хочу, щоб у такому варіанті питання було розглянуто. Підставою для розгляду цього питання в складна криміногенна обстановка в Україні, інформація про дію, причому в масовому масштабі, мафіозних і антидержавних сил.

Я вважаю, що ми повинні заслухати міністра внутрішніх справ чи його заступника генерала Недригайла, керівників інших відомств, наприклад Служби безпеки України. І це питання повинно бути, повторюю, розглянуто.

Друге. Хотів би отримати відповідь, шановний Іване Степановичу, чи правильно я зрозумів /це стосується особливо західного регіону/ про визнання УПА воюючою стороною у війні. Значить, проекти деякі є. Чи правильно я зрозумів, що дано доручення комісії депутата Леся Танюка, щоб вона підготувала проект, і в міру підготовки це питання буде поставлено і вирішуватиметься на сесії Верховної Ради?

ГОЛОВА. Учора з групою віруючих зустрічалися і Дурдинець Василь Васильович, і Гриньов Володимир Борисович. Сьогодні мав розмову з групою віруючих, які знаходяться біля приміщення, Президент Леонід Макарович Кравчук.

Ви знаете, що питання про віруючих найбільш болюче. Треба сказати, що й у Комісії з питань культури та духовного відродження немає одностайної думки з цього питання. Це надзвичайно важливе, надзвичайно болюче питання. Дай Бог, щоб нам не допустити хоч конфліктів на міжконфесійному, на релігійному грунті.

Тому запрошую всіх депутатів, які мають знання, віру, вплив і пропозиції, надати комісії депутата Танюка допомогу, щоб вона вирулила на якесь прийнятне рішення. Тому що, як правило, пропонуються такі рішення, які задовольняють вимоги одних і викликають різко протилежні думки інших.

Ми звертаємося до народного депутата Зінченка, який очолює цю службу в Уряді: попрацюйте разом і вносьте нам законопроект, ми будемо готові його розглянути. Ви бачите, кожний день у нас на вулиці люди. Отже, ви правильно зрозуміли. Щодо першої вашої пропозиції - про боротьбу із злочинністю, то про це йдеться на 5 сторінці. Там два питання: "Про проект закону про посилення боротьби з організованою злочинністю" і далі - "Про хід виконання законів і постанов, прийнятих Верховною Радою з питань законності і правопорядку". Вони вбирають усю гаму, і в ході їх підготовки може бути інформація чи звіт міністра або заступника міністра чи іншого керівника служби, який займається цими питаннями.

Степане Васильовичу, у нас в цьому порядку денному 150 питань. Якщо ми будемо його доповнювати, їх буде 300. Потім скажуть, що потрібно три роки, а не два з половиною, щоб їх розглянути.

Третій мікрофон.

ВОЛКОВЕЦЬКИЙ С.В. Шановний Іване Степановичу! Я говорив не стільки про релігійну міжконфесійну ситуацію /яка також є складною/, скільки про визнання УПА воюючою стороною.

Чи правильно ми зрозуміли, що ви дали доручення комісії, очолюваній депутатом Танюком, підготувати проект і в міру готовності ми будемо це питання слухати?

ГОЛОВА. Ви вірно зрозуміли, підніміть, будь ласка, стенограму, у нас уже такі доручення були, і сьогодні ми їх продублювали.

З трибуни, будь ласка.

ХМАРА С.І., член Комісії Верховної Ради України з питань державного суверенітету, міжреспубліканських і міжнаціональних відносин /Індустріальний виборчий округ, Львівська область/. Шановні депутати! Шановний Голово! На мій погляд, головною небезпекою для української державності, зокрема для її безпеки, є мафія і та масова корупція, яка набула нечуваного розквіту в державних структурах, правоохоронних органах, Збройних Силах.

Тому пропоную не просто розглядати проект закону про боротьбу із організованою злочинністю. Треба розглянути питання про корупцію в державних органах, правоохоронних органах, у Збройних Силах на спільному засіданні Верховної Ради, Президента і відповідних членів Кабінету Міністрів.

Чому саме так ставлю питання? Тому що поведінка Президента в багатьох випадках дивує: часто він призначає на високі

посадові місця, підвищує в званнях людей скомпрометованих. Він компрометує таким чином себе і ставить під загрозу безпеку України.

Далі я хотів би звернути увагу на те, що сталося сьогодні, - брутальне беззаконня, глум над мирними громадянами. Я не мозку погодитися, Іване Степановичу, з вашим трактуванням. Ви дещо перекрутили. Йшлося не про те, щоб допустити цих людей усіх, скажімо, сюди на площу. Йшлося про те, що ці люди приїхали до Києва, до своєї столиці, мирні громадяни. І коли вони пішки йшли, щоб громадським транспортом добратися до міста, на них накинулися омонівці з сльозоточивим газом і з дубинками. Я з цього приводу сьогодні зробив уже запит міністру внутрішніх справ, але я зрозумів з тієї обстановки, яка була у Кабінеті Міністрів, що знову так, як і раніше, це все буде поховано. Ви знаєте, що за подібні злочинні акти ніхто з відповідних посадових осіб жодного разу не поніс покарання.

Я вношу пропозицію створити незалежну депутатську комісію по розслідуванню цього інциденту. Потрібно покласти край беззаконню і сваволі.

І ще одне важливе питання. Я даю депутатський запит - скільки коштує сьогодні стягування працівників міліції до Києва з різних областей, а також Національної гвардії, зокрема полку Національної гвардії з міста Донецька? Що, в Києві повстання? Національній гвардії немає чим займатися?

Ми кажемо: наш народ у злиднях. А на що ми викидаємо гроші? Я даю цей запит, Іване Степановичу, вам і одночасно Президенту, як першій посадовій особі виконавчої влади.

І ще трете, останнє. Я хотів би, щоб розглянути на сесії Верховної Ради як найвищого органу законодавчої влади питання поведінки нашого Президента. Не просто вносити на ратифікацію угоди, які підписані Президентом. Тому що цілий ряд угод, підписаних, але не ратифікованих, які є неправочинними, наш Президент і Уряд виконують. Таким чином, я прошу поставити питання про порушення законності Президентом і Урядом. Також прошу розглянути питання поведінки нашого Президента. Вчора у Брюсселі /і це вже не перший раз/ Президент виступав, іноземною мовою. Іспанський журналіст запитав журналіста України: "Що це таке відбувається? Нечуваний приклад в історії міждержавних стосунків, коли Президент держави виступає іноземною мовою. Я не знаю, що б сталося з Президентом Іспанії, якщо б він виступив італійською мовою". І наш журналіст сказав: "А що б ви зробили?" Той відповів: "Ми просто відключили б радіо. В Іспанії ми б не дозволили такого глуму". Якщо Президент не знає, що таке поняття національної державної честі, то, можливо, це є компетенція відповідних медичних органів? Я прошу серйозно до цього поставились.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Я звертаюсь до народних депутатів з єдиним проханням. Ми - вищий законодавчий орган і повинні показувати приклад у всьому, в тому числі і в таких чисто людських відносинах. І якщо ми вимагаємо від Уряду і Президента виконання законів, то треба робити це в толерантній формі. Не потрібне нагнітати напруженість там, де ми вже й так багато нагнітаємо.

Що стосується Національної гвардії. Мені вчора сказали про це, Степане Ільковичу. Я відповідаю вам, ви запит мені

зробили. Мені вчора сказали, що буцімто підтягують до міста Києва якісь підрозділи Національної гвардії. Це було о 5 чи 6 годині. Я Василю Васильовичу сказав - розберіться, якщо це так, то треба когось покарати. Я звертаюся до командуючого Національною гвардією Кухарця: скажіть, є тут якісь підрозділи?

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ.

ГОЛОВА. От вам і відповідь на ваш депутатський запит.

Ще раз говорю про Національну гвардію. Ви знаєте, що кожний робить свою справу. Депутат робить свою справу, органи внутрішніх справ роблять свою справу згідно з діючим законодавством. Якщо хтось порушує законодавство, то він нестиме відповідальність.

Перший мікрофон.

МАРЧЕНКО В.Р., член Комісії Верховної Ради України у закордонних справах /Роменський виборчій округ, Сумська область/. Уважаемые депутаты! Мы приняли программу экономических реформ, и чем дальше мы ее выполняем, тем сильнее нарастает кризис.

Мы знаем о том, что программа эта основана на рекомендациях Международного валютного фонда. В других странах, где эти рекомендации выполнялись, результаты плачевные.

Есть масса примеров и у меня. Поэтому я хотел бы обратиться к вам лично, Иван Степанович, зная вашу позицию, чтобы мы вместе с Президентом, Кабинетом Министров провели обстоятельный

разговор об экономической реформе, о причинах, которые вызывают беспокойство, и внести необходимые коррекции для того, чтобы такого падения не было. Считаю это главнейшим вопросом.

Хорошо известно о том, что нарастает колоссальная неплатежеспособность населения. Мы, Верховный Совет, отвечаем за минимальную заработную плату. В этой связи предлагаю внести в повестку дня этот вопрос, рассмотреть и утвердить новый уровень минимальной заработной платы и минимальный прожиточный уровень, который соответствует нашей действительности.

Считаю необходимым внести в повестку дня проект закона о народовластии, который был проголосован на прошлой сессии, перед рассмотрением проекта Конституции.

И последнее. Мы приняли, на мой взгляд, антинародную программу приватизации. Тогда вы, Иван Степанович, давали поручение Правительству решить вопросы об ответственности посреднических организаций за реализацию наших купонов и прочего. Там должна быть предусмотрена криминальная и административная ответственность. Но эти документы в повестку дня не включены. Мы их не рассматриваем. Вы давали протокольное поручение о том, чтобы уже до начала приватизации в местные Советы пришли все инструкции. В настоящий момент ни в исполнительной власти, ни на местах их нет. Поэтому я считаю, это также необходимо сделать.

И последнее. Группа депутатов дала для внесения в повестку дня семнадцать предложений. Я прошу их зачитать и проголосовать.

ГОЛОВА. Щодо серйозної розмови довкола економічних реформ. Ми погодилися сьогодні з Верховною Радою і доручили Володимиру

Борисовичу разом із головами комісій Печеровим і Пилипчуком створити тимчасову депутатську комісію з залученням фахівців і експертів, щоб провести розбір усіх питань, пов'язаних з економічною реформою. Отже, першу частину ми виконали.

Щодо індексації грошових доходів /цю проблему порушував депутат Свідерський/. її буде розглянуто в комплексі з тим механізмом, над яким працює Уряд. Адже питання індексації тісно пов'язані з іншими.

Щодо народовладдя. Михайле Васильовичу, ваша комісія має з цього питання якийсь проект? Я його не бачив, але якщо в, то роздайте його депутатам.

І останнє. Щодо закритого засідання ми домовилися. Про економічний стан України - також. Про боротьбу із організованою злочинністю домовились - проголосовано. Про внесення змін до законів про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування та про Представника Президента України. Михайле Васильовичу, ми домовились, що в Законі про вибори буде передбачено все, що стосується місцевих Рад. Це питання включено до порядку денного.

Інформація про науково-методичне і матеріально-технічне забезпечення та перспективу розвитку народної освіти в Україні. Тут протокольно даємо доручення Комісії з питань народної освіти та науки і Міністерству освіти України.

Інформація про становище в сфері культури та забезпечення в засобах масової інформації підтримки демократичних процесів в Україні. Доручаємо це Комісії з питань гласності та засобів масової інформації /голова - Спис Микола Михайлович/. Нехай вона вивчить і поінформує Верховну Раду, що там робиться.

Про реалізацію принципів свобода совісті в Україні.

Тут треба, мабуть, щоб комісія депутата Танюка, а також депутат Зінченко підготували те, про що ми домовлялися і що вже узгоджено. Це треба оформити як протокольне доручення.

Про відміну рішення Президії Верховної Ради щодо заборони Компартії України. Кому давати таке доручення? Плющу?..

Інформація про наслідки розслідування фактів вандалізму на меморіальному комплексі вічної слави, в Києво-Печерській лаврі. Давайте вважати це депутатським запитом прокуратурі. Підготуйте, Юрію Олександровичу, що там у вас є.

Формування складу Конституційного Суду. Це є в порядку денному. Про зовнішньополітичну доктрину України. Доручити комісії депутата Павличка разом з Міністерством закордонних справ України підготувати пропозиції щодо внесення змін і доповнень.

Інформація про наслідки розслідування діяльності громадських організацій та державних установ у подіях серпня 1991 року. Комісія, яка займалась цим питанням, ще не припинила своєї роботи? Підготуйте таку інформацію разом з прокуратурою. Тепер ви маєте більше можливостей для цього.

Щодо приватизації... /Шум у залі/. Доручаємо, Володимире Борисовичу, вашій тимчасовій комісії опрацювати це питання.

Все щодо порядку денного?

Другий мікрофон.

ДОРОГУНЦОВ С.І., голова Ради по вивченню продуктивних сил України АН України /Суворовський виборчий округ, Одеська область/. Шановні народи! депутати! Хочу подякувати Іванові Степановичу за те, що місця "відстою" депутатів тепер дообладнані двома мікрофонами. Сподіваємося, що керівництво республіки краще чутиме вимоги, прохання і пропозиції народних депутатів.

А тепер щодо порядку денного. Якби ви погодилися, шановні народні депутати, прийняти таку пропозицію: у зв'язку. з динамічними змінами становища в Україні /я маю на увазі соціально-економічне становище/ У гірший бік і необхідністю внесення постійних коректив у ті рішення, які приймає Уряд, щомісяця слухати інформацію Уряду чи його глави про соціальноекономічне становище в Україні. Це можна було б записати протокольно.

Іване Степановичу! Чи вважаєте ви, що реалізація пакету законодавчих актів, перелік яких ви назвали з подачі Вітольда Павловича Фокіна, дозволить нам розпочати процес відродження України? Гадаю, стверджувальної відповіді ви не дасте, тому це ще раз засвідчить необхідність постійного повернення до цього питання.

І нарешті. Передбачається обговорення проекту Закону про оплату праці. Чи потрібен такий закон? Безумовно, так, але водночас слід прийняти законопроект про контроль над цінами. Якщо не вирішити цю сторону регулювання економіки, нічого не буде. Ми прирікаємо трудящих на нові злидні, на нове погіршення становища, бо заробітну плату заморозимо, а ціни будуть ліберальними, вільними і неухильно зростатимуть. Тому пропоную підготувати законопроект про контроль над цінами і створити

механізм цього контролю. Ви колись таке доручення давали, але воно не реалізовано.

І останнє. Вважаю, що пора припинити шантаж Верховної Ради з боку окремих депутатів і політичних партій. Одні пропонують референдум, інші - розпуск, треті - саморозпуск. Думаю, що це не додає сили і волі нашому парламенту.

Іване Степановичу, ви іноді своїми нечіткими формулюваннями, а разом з ваш і Президент, підливаєте олії у вогонь цієї кампанії. Тому просив би, щоб ми всі разом поклали цьому край. Ніяка реорганізація, ніякі відкликання, ніякі розпуски не сприятимуть реальному відродженню України як незалежної держави. Гадаю, було б чесно і порядно, було б справедливо з усіх сторін, коли б депутати, які постійно порушують це питання, показали приклад і першими склали свої повноваження. Думаю, ми їх підтримаємо. Дякую.

ГОЛОВА. Хочу дещо сказати перед тим, як ставити на голосування питання стосовно щомісячних звітів. Ми вчора говорили про це.

Отже, кожна комісія має право заслухати в порядку контролю той чи інший підрозділ, що, по суті, і є звітом. Ну, а щоб кожного місяця звітували, то такого ніде немає. Я, коли був в Америці, цікавився цим питанням і прямо запитав: як часто і хто саме із Білого дому звітує перед конгресом чи сенатом? Була однозначна відповідь: як правило, держсекретар Бейкер звітує чотири рази на рік, а крім цього, після кожної поїздки за кордон.

От і ми намагатимемося так діяти. Хочу тільки зауважити,

що там, коли урядовці заходять до конгресу чи сенату, їх вітають оплесками. Розумієте? У них немає таких суперечностей, як у нас, коли одних слухають, а інші відповідають. Вони ж збираються разом, взаємозбагачуються і виробляють рішення. І нам до таких форм роботи треба йти.

Щодо процесу відродження, то я вам скажу ось що: я схвалюю і вважаю, що прийняття цих документів сприятиме відродженню. А от якою мірою, то вже інша справа. А те, що процес відродження України почався, і він іде, то це безсумнівно. Просто такі значні процеси ніколи не проходили під знаком постійного зростання продуктивних сил. Як правило, було падіння, стабілізація, підйоми і навпаки. Таке переживаємо, на жаль, і ми. Наше завдання - не допустити гіршого, не допустити безвідповідальності і таке інше.

Стосовно цін. Валентине Костянтиновичу, думаю, що всі питання, пов'язані з соціальним захистом, регулюванням заробітної плати, відповідно трансформуються і щодо цін. Якщо ми йдемо на те, аби регулювати заробітну плату, то відповідно ми регулюватимемо і процес ціноутворення. Вільних цін на всі види товарів не може бути.

Тому, вважаю, ваша пропозиція приймається.

Ми працюємо з 11 години до 14. А з 14 до 16 - перерва. Так завжди було, коли ми починали роботу з 11.

Третій мікрофон.

ПЕТРОВ В.М., директор Лубенського заводу лічильних машин /Лубенський виборчий округ, Полтавська область/. Шановні депутати! Зараз в

Україні відбуваються цілком закономірні речі. Внаслідок загального погіршення стану різні кола намагаються створити для народу образ ворога, на якого можна звалити всю провину. І от таким ворогом сьогодні багато хто прагне зробити Верховну Раду... Я висловлюю свою думку!

Дійшло до того, що голова Уряду фактично сказав усій Україні, що Верховна Рада заважав Уряду працювати. Тому вважаю за необхідне, щоб особисто ви, Іване Степановичу, не обмежилися ось таким коротеньким вступним словом, яке зробили сьогодні, а виступили саме тут, на сесії. Щоб народ України почув від Голови Верховної Ради, за що реально за Конституцією Верховна Рада відповідав, що вона може зробити, що просто не може, що вона не зробила через свою провину і що ви думаете надалі робити для того, щоб налагодити роботу Верховної Ради. Це цікаво почути і нам, депутатам.

Вибачте, але, на мою думку, багато на чому з нашої роботи лежить відбиток тимчасовості. І сам собі ставиш запитання: "А оці всі недоліки не усуваються, може, через те, що вважають, що не варто це робити, адже через два-три місяці нам таки треба йти на відпочинок?"

Як можна зрозуміти те, ще вже протягом дуже тривалого часу багато комісій не обирають голів? Як можна зрозуміти те, що багато комісій невідомо чим займаються? Вибачте, але хочу сказати те, про що думаю.

Мені здається, що ви повинні сказати це і нам. Я цілком згоден з тим, що говорив Володимир Борисович. Дійсно, на наших діях лежить відбиток ще одного - некомплексності.

Ми можемо дуже азартно, гаряче займатися якимось одним законопроектом, не усвідомлюючи того, що без прийняття цілої низки законів той закон, якому ми віддали стільки сил, не працюватиме.

Тому вважаю, що зараз ми не маємо права затвердну вати в цілому порядок денний всієї роботи сесії. Мабуть, його треба затвердити на ці найближчі два тижні, бо тут ми вже нічого не поробимо. Але необхідно, щоб протягом цих двох тижнів комісія під керівництвом Володимира Борисовича чітко визначила різні напрямки того, чим ми першочергово повинні займатися. і варто, щоб ми законопроекти розглядали не тоді, коли якась комісія спромоглася, нарешті, щось із ними зробити, щоб ми давали завдання комісіям, коли і в якій послідовності пропонувати ці законопроекти на наш розгляд.

І ще одне, про що я говорив тут вже неодноразово, але змушений повторити. Вважаю, що Верховна Рада постійно виступав в ролі лікаря, який лікує людину, не маючи навіть аналізів про стан її здоров'я. Маю на увазі інформацію. Депутати одержують інформацію про стан справ в Україні лише з газет. Але тут вже казали, що газети практично перестали друкувати достовірну інформацію про стан виробництва, прожитковий рівень життя людей тощо. Гадаю, що ця комісія повинна терміново підготувати /а ми маємо затвердити/ постанову про перелік необхідної інформації, яку депутати повинні одержувати щомісяця.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Так, критику на свою адресу повністю приймаю. Відповідаю: ми вже проголосували щодо тимчасовості і постійних комісій. Щодо інформації. Борисенко Миколо Івановичу! Ми ж вже

приймали Закон про інформацію. Думаю, що у нас сьогодні є можливість надати депутатам інформацію, яку мав Міністерство статистики. Так що порозумійтесь у комісіях. Не думаю, що в нас в якісь такі перешкоди, щоб не можна було це зробити.

А от щодо комісії, яку ми створили, то мушу сказати, що ми діємо за регламентом. Давайте тоді вносити у нього зміни, адже постійні комісії керуються ним. У нас, правда, немає Закону про постійні комісії, але в Тимчасовий регламент. Тому цим проектом передбачено внесення змін і доповнень. Може, під час внесення змін і доповнень до регламенту і слід передбачити створення таких комплексних комісій, про які ви ведете мову? Потреба в них очевидна. Так що, наприклад, я ваше зауваження сприймаю. І давайте разом будемо це виконувати.

З трибуни, будь ласка.

ВЛОХ О.Г., завідуючий кафедрою Львівського державного університету імені І.Франка /Галицький виборчий округ, Львівська область/. Шановний Іване Степановичу! Шановні колегидепутати і члени Уряду! Хотів би зупинитися на зовсім конкретному питанні. Воно стосується ставок на банківські кредити. Вони зараз становлять 25 процентів. В умовах, коли різко скоротилися капіталовкладення в будівництво, коли підприємства і організації не спроможні виділити кошти на будівництво житла, Україна стоїть перед загрозою різко скоротити житлове будівництво і не забезпечити найближчим часом так, як ми сподівалися, громадян України житлом.

У зв'язку з цим пропоную включити в порядок денний таке питання або дати доручення Уряду: розглянути питання про

суттєве скорочення ставок не банківські кредити. Це - перше.

Друге. Хотів би уточнити ту ухвалу, яка тут прозвучала по лінії Демократичної партії України і яка стосується ставлення Демократичної партії до органів державної влади.

У неділю відбулося засідання національної ради. Серед інших ухвал була прийнята і ухвала, що стосується конкретно Верховної Ради України. Пункт щодо цього питання звучав приблизно так: поставити питання перед Верховною Радою якнайшвидше прийняти нову Конституцію і Закон про вибори і на цій основі провести вибори органів державної влади і їх голів на всіх рівнях.

Ось так звучала наша постанова - ухвала з приводу цього питання. І я хотів би, щоб речі, які приймаються у відповідних структурах партій чи рухів не мали трансформації.

Ставлення Демократичної партії до Верховної Ради - такого ж змісту.

Дякую.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

ШЕВЧЕНКО О.Є., член Комісії Верховної Ради України з питань державного суверенітету, міжреспубліканських і міжнаціональних відносин /Голосіївський виборчий округ, м. Київ/. Шановні депутати! Почався новий навчальний рік, і дуже багато постає проблем у зв'язку із справами шкільними. Хочу звернути вашу увагу на одну таку проблему.

Відбувається дискримінація учнів, які навчаються у російських школах. Вони змушені вчитися по підручниках, підготовлених і надрукованих за кордоном. Ті, хто топтався по українській культурі 350 років, зараз готують підручники для наших дітей, аби вони в російських школах вчили свою історію так, як ?! розуміють автори тих підручників у Москві. Кабінету Міністрів треба виділити кошти для перекладу українських підручників на російську мову, щоб надалі цієї дискримінації українських дітей у російських школах не було.

А тепер пропозиція до порядку денного. Нещодавно всю Україну облетіла гнітюча звістка про те, що на батьківщині Тараса Шевченка спалено його батьківську хату. З повідомленням про це виступала по телебаченню міністр культури України Лариса Хоролець. Від імені представників національно-культурних товариств України мені було надано слово на радіо. На жаль, я не бачив у газеті "Голос України" офіційного повідомлення від Комісії з питань законності і правопорядку, від прокуратури, від Комісії з питань культури, від Служби безпеки. А наруга над національними цінностями почалася не зараз, вона тривав давно. Наприклад, ми добре знаємо, що було вчинено наругу над державним прапором України в Криму та Луганській області. Але останнім часом ми не чуємо ні офіційних повідомлень про такі випадки, ні інформації, яких заходів вжито у зв'язку з ними.

Тому вношу пропозицію включити до порядку денного розгляд законопроекту, про посилення відповідальності за заподіяння шкоди національним цінностям та державним символам України. До комісій у питаннях законодавства і законності та з питань

правопорядку і боротьби із злочинністю я від імені Української республіканської партії подам проект такого закону. І я прошу вас, шановний Іване Степановичу, проголосувати включення цього питання до порядку денного. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Мабуть, пропозицію Олеся Шевченка варто направити до Комісії з питань законодавства і законності, нехай вона вивчить її, підготує і внесе свої пропозиції, а ми тоді проголосуємо. Адже так, з голосу, ми цього не робимо.

Це - перша частина. Стосовно підручників. Є Таланчук Петро Михайлович чи немає? Я маю деякі сумніви. Може, це окремі випадки? Ось мені підказують, що комісія розглядала це питання і прийняла відповідне рішення. Тож голосувати нема за що.

Другий мікрофон.

РОМАНОВ Ю.С., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України у питаннях екології та раціонального природокористування /Жовтневий виборчий округ, Одеська область/. Уважаемые народные депутаты, уважаемый Иван Степанович, а также уважаемые члены Правительства и Президент!

Поддерживаю целый ряд предложений, высказанных здесь депутатами, в частности, относительно труда и стабильности цен. Однако хотел обратить внимание на то, что необходимо все-таки,

чтобы государство дало гарантию стабильности по этим вопросам. Если это будет сделано, у нас может нормально развиваться экономика.

Что касается конкретных предложений, которые здесь еще не прозвучали. Мы должны думать не только о сегодняшнем дне, но и заглядывать в будущее. Поэтому хочу вернуться к одному из старых предложений, которое уже вносили, о включении в повестку дня хотя бы на октябрь проекта закона о курортно-рекреационной территории Украины. Такой проект после протокольного решения на четвертой и пятой сессиях был подготовлен Одесским институтом экономики и через комиссию по вопросам экологии передан в Кабинет Министров. Следует обязать Кабинет Министров, чтобы он ускорил отработку этого проекта, и внести его на рассмотрение в первом чтении. Это обязательно прошу, Иван Степанович, проголосовать.

Второе. В свете прозвучавших уже здесь предложений и учитывая просьбу, с которой обращался к народным депутатам Василий Васильевич Дурдинец, я ознакомился с положением о народном образовании в последнее время. Сегодня ситуация вроде бы не вызывает тревоги. Но будущее поставит перед нами очень много проблем. Поэтому, учитывая внесенные предложения, которые здесь прозвучали, было бы желательно в декабре провести парламентские чтения по положению дел в народном образовании. Это было бы нашим реальным вкладом, заботой о нашем будущем.

Благодарю за внимание.

ГОЛОВА. Дійсно, цей проект закону є. Чи потрібно голосувати, щоб зобов'язати Кабінет Міністрів внести його раніше, я не

знаю. На жаль, у нас немає вже міністра охорони навколишнього природного середовища, Щербак одержав нове призначення.

Давайте протокольно дамо доручення прискорити роботу. Потрібно голосувати? Погоджуєтесь. Отже, протокольно доручаємо Міністерству охорони навколишнього природного середовища прискорити розгляд в Уряді цього законопроекту і передати його до парламенту.

Стосовно стану шкільних справ: гадаю, Ігоре Рафаїловичу, що до валют комісії вносять багато пропозицій провести парламентські читання з приводу ситуації у нашій школі, зокрема з підручниками та іншим. Дайте протокольне доручення комісії, нехай готує. Як провести парламентські читання? Давайте проведемо спочатку у комісії, яка за своїми обов'язками повинна цим займатися. А потім обговоримо або на спільному засіданні, або на пленарному, якщо буде потреба. Є заперечення? Немає.

Третій мікрофон.

ПУШИК С.Г., член Комісії Верховної Ради України з питань культури та духовного відродження /Коломийський виборчий округ, Івано-Франківська область/. Шановний Голово! Сьогодні до Верховної Ради прийшли митці, які створюють кіно - художнє, документальне, наукове.

Кіно наше гине. Ціле літо багаті "плакали з екранів". У той час, коли треба було жнивувати, Москва тричі на день показувала кіносеріал. І люди бігли. Кидали роботу і в полі, і в лікарні, і на заводі, кидали, щоб подивитися Маріанну!

Скажіть, будь ласка, хіба не можна було показувати цей фільм у вечірній час, а не тоді, коли йде гаряча робота? Втрачено мільярди. Я б хотів, аби ці мільярди повернули нам на українське кіно.

Нехай, нарешті, наш Уряд зрозуміє, що зараз криза не економічна, не духовна, а криза ідеології. Те, чим ми жили в минулому, закінчилося. І треба створювати нову надію, давати нову віру людям.

Я вимагаю від Уряду негайно прийняти постанову щодо порятунку національного кіно, щодо порятунку української книжки.

Подивіться, що в нас продається, навіть у центрі Києва,

-вважай, жодної української книжки! Зате "Еммануель" навчає, як треба кохатися з колиски... Тут поставлю крапку.

Хочу, аби нарешті обговорили питання, що стосується письменників, журналістів, наших видань літературних і кіно. Це треба негайно обговорити і приймати рішення, щоб людей від смерті врятувати, бо інакше не буде ніякого руху вперед. Ми можемо бути ситі, ми можемо мати все, але втратимо головне - втратимо і художників, і кіномитців, і літераторів, і журналістів пристойних. Бо кожен чесний журналіст, який хоче писати так, як треба Україні, не може вижити.

Звертаюся до вас також із закликом порятувати пенсіонерів, які по чотири місяці у нас в Івано-Франківську не мають пенсії, її все перераховують, а ціни ростуть. До нас збирається їхати Президент, то я прошу, щоб він найперше привіз нам кілька цистерн олії, бо люди вже не мають чого їсти.

Також вимагаю, вимагаю негайно, аби до нас прибув Прем'єр-міністр Фокін. Хай він не їде у показові господарства міністра Ткачука, а поїде до Буркута, селища лісорубів, де немає телефону досі. Там застрілили хлопця, і на моїх очах він помер, бо не було звідки подзвонити.

У нас стихія наробила великої шкоди. Треба негайно телефонізувати населені пункти. Добре, що є ця перебудова, добре, що ми говоримо, але без телефону неможливо. Треба гірським селам нашим надати статус високогірних - у Верховинському, Коломийському районах...

ГОЛОВА. Дякую. Прошу секретаріат видрукувати запит народного депутата Пушика до Охмакевича. Хай розглянуть питання щодо телепередач. Тепер відносно олії. Міністр Ткачук з Івано-Франківщини, демократ, то йому хай також видрукують запит, а він розбереться, як забезпечується населення Івано-Франківської області продуктами харчування.

З трибуни, будь ласка.

БАРАБАШ ОД., секретар Комісії Верховної Ради України з питань економічної реформи і управління народним господарством /Жовтоводський виборчий округ, Дніпропетровська область/. Повністю підтримую пропозицію депутатів Ягоферова і Чорновола про те, що

ми не можемо розглядати жодне питання, не відповівши на найголовніші. А для цього треба заслухати доповіді Президента, Прем'єра і Голови Верховної Ради. Саме в такому порядку. Тільки після цього ми визначимося, куди йти, і зможемо приймати всі інші рішення. Не можна займатися частиною справи, не маючи уявлення про ціле. Тому, гадаю, можна зробити перерву, і нехай комісії працюють над доповідями, співдоповідями і таке інше.

До цих фундаментальних питань я додав би ще одне: ми повинні, можливо, навіть насамперед, розглянути питання фальсифікації законів Верховної Ради. Я приєднуюся до колеги Зайця. Це ганебна пляма на авторитеті Верховної Ради. Я вже десять разів виступав з цієї трибуни щодо порушень у роботі над законами. Земельний кодекс, наприклад, повністю фальсифікований. У тих депутатів, які працюють і дають поправки, є претензії й щодо багатьох інших законів. На нараді, яка відбулася в двадцятих числах липня, керівник Секретаріату доповів, що проведено розслідування, і він готовий виступити. З свого боку я теж готовий виступити. Ми з депутатом Щербиною два місяці тому подали листа на ім'я Голови Верховної Ради відносно Земельного кодексу, де підкреслили червоним те, що було проголосовано, але його немає в кодексі, і зеленим те, що не було проголосовано, а воно в документі є. Кодекс весь зелено-червоний. Тобто цілі розділи, цілі статті повністю переписані. І не треба казати про внесення концептуальних змін, є претензії й до інших законів.

Зрозумійте, не знявши цю пляму, Верховна Рада не може далі

працювати. Немає сенсу взагалі приймати будь-які закони, бо вони будуть фундаментально переписані, особливо з найважливіших питань.

Крім цього, гадаю, нам нічого не заважав навіть сьогодні розглянути питання про голову антимонопольного комітету.

Наша комісія провела засідання, дала рекомендації, і, якщо Голова Верховної Ради готовий, то слід би було сьогодні все зробити. Адже і Кабінет Міністрів, і Президент, і всі депутати вважають дуже великим гальмом відсутність у нас антимонопольного комітету.

І останнє. На мою думку, ми сьогодні могли б приділити кілька хвилин питанню про виконання постанови N 2539 від З липня. Пам'ятаєте пропозицію депутата Яценка про те, що не може бути в державі посадового окладу більшого, ніж посадовий оклад Президента? Минуло два місяці. Що зроблено? Я наперед знаю, що абсолютно нічого. Давайте розберемося з цими причинами, бо то дуже дорога розкіш - приймати рішення і робити вигляд, що ми не знаємо, виконуються вони чи ні.

Дякую.

ГОЛОВА. Я сьогодні, коли виступав, згадував, що вчора ознайомився з документом стосовно цієї оплати. Але ви його спочатку розгляньте. Цей документ відповідає тим пропозиціям, тим нормативним актам, які ми вже прийняли. Так що це треба вивчити в комісіях.

Наступне питання - про антимонопольний комітет. Володимиру Борисовичу було доручено його розглянути. Ваша комісія розглянула? Але комісії, які очолюють депутати Печеров і Євтухов, не узгодили це питання. Так що ви поцікавтеся. І потім, ви самі собі суперечите. Ви кажете, що підтримуєте депутата Чорновола у тому, що на потрібно, щоб сесія працювала, поки не буде цього. І тут же вносите пропозицію розглянути питання про антимонопольний комітет. Ви розумієте, все це пов'язано! Треба когось критикувати, але і себе також. Тому я не бачу, за що голосувати. Всі ваші пропозиції внесені, і потім їх вирішимо.

А Земельний кодекс - це окреме питання, і ми його розглянемо.

Перший мікрофон.

ТИМЧУК С.А., голова колгоспу "За мир" Кам'янець-Подільського району /Кам'янецьПодільський виборчий округ, Хмельницька область/. Шановні депутати! Шановна Президіє! Шановний Іване Степановичу! Я особисто впевнений, що всі питання, які запропоновані на розгляд нашої сесії, надзвичайно важливі й необхідні для розбудови нашої самостійної держави. Але під час зустрічей з виборцями в трудових колективах, жителями, міста і села, їх дуже важко у цьому переконувати. Вони задають пряме питання: "Скажіть, будь ласка, як нам сьогодні прожити на зарплату 1200-1500 карбованців?" На такі запитання дуже важко відповідати.

Тому я просив би всіх депутатів і Президію в першу чергу поставити питання про прийняття Закону про оплату праці - щоб ліквідувати всі бар'єри на шляху законного одержання грошей. Адже неприйняття цього закону дає можливість деяким недбайливим керівникам заводів і фабрик все скидати на те, що немає закону, що Верховна Рада не допомагає тощо.

Далі. Пропоную у першу чергу розглянути і прийняти Закон про посилення боротьби зі злочинністю і /обов'язково/ спекуляцією. Я колись уже порушував це питання, але мені представники нашого Уряду дали таку відповідь, що в період переходу до ринкових відносин можливий розквіт спекуляції...

Але сьогодні соромно іти по Києву. Як же дивитися на те, що товари, які виробляються на заводах і фабриках і які повинні якось нормально розподілятися, продаються на ринку? Якщо ж вони вже продаються, то хай ці заповзятливі люди сплачують до державної казни якийсь процент.

Варто також обов'язково у першу чергу розглянути закон про захист пенсіонерів, інвалідів, учасників війни. Адже до нас звертаються пенсіонери. Один з них правильно каже: "Я все життя працював. Заробив 10 тисяч карбованців, які поклав на книжку. Вважав себе забезпеченим. А сьогодні я бідняк. І не знаю, як і за що мене мають поховати. Не кажу вже про придбання якогось товару чи ще чогось..."

Гадаю, якщо ми розглянемо насамперед ці питання, а також питання про допомогу сім'ям із дітьми і багатодітним сім'ям, то народ України повірить у нашу самостійну державу. І це буде на користь нашому народові. А якщо ми перш за все розглядатимемо

політичні питання - такі, що можуть ще почекати, то це лише на користь тим, хто виступає проти нашої" самостійної держави.

Спасибі.

ГОЛОВА. Шановні депутати! Незабаром ми будемо голосувати. Тому оголосіть, щоб усі депутати зайшли до залу. Ми перерви не робили. Дійсно, комусь, може, і треба було вийти. Але зараз ми вже наближаємося до завершення і повинні визначитись щодо першого питання.

Усі пропозиції - і про боротьбу із злочинністю і спекуляцією, і про соціальний захист - народного депутата Ткачука вже проголосовані. А розгляд питання про оплату праці передбачається провести 22 вересня. Якщо пропонуєте його розглянути 21 вересня - давайте розглянемо в цей день.

Другий мікрофон.

КОЗАРЕНКО В.І., секретар Комісії Верховної Ради України з питань державного суверенітету, міжреспубліканських і міжнаціональних відносин /Антрацитівський міський виборчий округ, Луганська область/. Іване Степановичу! Я стою біля мікрофона вже дві години і 32 хвилини і дійшов висновку, що Верховна Рада не має стратегії. Про це свідчить опосередкована пропозиція депутата Гриньова про створення нової комісії, яка б мала, дійсно, координувати нашу майбутню роботу, тобто взяти на себе роль стратега.

Але бачу, що у нас немає і тактики. І спробую це вам довести. Невже не можна було б дай порядок денний обговорити в регіональних депутатських групах? Виявляється не можна, тому що ви не сприймаєте цю практику. Якби ми в регіональних групах, по областях це все обговорили, то тут, біля мікрофонів, були б уже більш конкретні пропозиції, а не політичні гасла. Зараз ми готові підтягувати і мінімум платні, і максимум. А я вважаю, що так не буває. Якби ми зараз прийняли постанову про те, що мінімальний рівень і пенсії, і зарплати в Україні відповідає прожитковому мінімуму, і це було б у формі закону, а не декларації, то думаю, що наші сусіди заповажали б самостійну Україну. Але ми не здатні цього зробити, тому що керівництво Верховної Ради і Президія недієздатні. Вам підказують, що треба зробити ротацію в Президії Верховної Ради. Ви кидаєте: є робота постійних комісій. А я вам пропоную поставити на голосування питання таким чином: саме ротація Президії Верховної Ради та робота постійних комісій.

Коли ми поєднаємо це, то подивимося, хто там залишиться, і члени комісій, і голови комісій. Це ненормально: сім комісій без голів, Я мав щастя або нещастя бути свідком роботи Президії Верховної Ради під час страйку. Співчуваю Василю Васильовичу Дурцинцю. Він спромігся зібрати першого дня 8, а другого - 7 членів Президії Верховної Ради. Якби Президент, коли Паплюжив Президію, ще знав ці цифри, то від нас тут не залишилося б і мокрого місця.

Ви розумієте, що Президія не працює! Мої заклики відносно того, що треба контролювати нашу роботу, протягом двох з половиною років до вас не доходять. Ось приклад, і досить серйозний. Ми прийняли Закон про громадянство, скоро минає вже рік. Люди - наприклад з Російської Федерації, - які мають зголоситись до нашого громадянства, штурмують зараз Міністерство закордонних справ, нашу комісію, щоб встигнути. А що буде через місяць? А через місяць люди просто бігтимуть до нас.

Отже, пропозиція. Міністерство зовнішніх справ уже запропонувало цей термін перенести на 1 квітня наступного року. Наша комісія також має відповідну пропозицію, і я просив би включити питання про зміни до Закону про громадянство до порядку денного, причому в цьому місяці. А може, від Президії звернутись до наших виконавчих властей, нехай вони діють відповідної

З іншого боку - є ще незручності, створені цим же законом. Наших співгромадян паплюжать за кордоном, а в той же час наші чиновники /а ми цього не знаємо/ надсилають різні погрози тим же співгромадянам. Скажімо, з Кременчука одній сім'ї в Тюмені: якщо ви не надішлете квитанцію про сплату 816 карбованців за те, що пройшли перереєстрацію в черзі на житло в місті Кременчуці, та підтвердження того, що ви подали заяву, щоб залишитись громадянином, то ми вас позбавимо черги. Бачите - наші бюрократи, наша виконавча влада не дрімають.

Ну й, нарешті, - основне. Ціле літо ми не заважали нашій виконавчім владі працювати, але тим більше ця виконавча влада не підготувалась до сесії. До речі, згідно з Конституцією Президія якраз відповідає за організацію підготовки сесії Верховної Ради, То вже питання про відставку Президії можна було б ставити.

7 липня ми прийняли постанову про недовіру Кабінетові Міністрів України. Якраз ми зараз говоритимемо про щось інше, то виходить, що будемо вводити якийсь паралельний Уряд. У нас же написано: "Відповідно до Конституції України запропонувати Президенту України розглянути питання про нинішній склад Кабінету Міністрів і внести на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо складу нового Уряду".

Так я й не зрозумів - чи у нас буде новий Уряд, чи Президент буде відсиджуватися, і нового Уряду ми не побачимо. Дякую.

ГОЛОВА. Щодо останнього, Василю Івановичу. Ми прийняли /я ж це формулював/ і проголосували питання про виконання постанов від 7 лютого і 7 липня. Вони просто збігаються. У першій - тільки структура, а тут є, дійсно, і "нового складу". Але ж ми записали: "запропонувати". За Конституцією, за законом це компетенція Президента. Президент робитиме тут доповідь, і в цій частині він доповість. Я ж сьогодні не можу сказати, що він запропонує. Він над цим наполегливо працює, радиться з усіма політичними партіями, рухами. І, як мені вчора сказав один із представників цих політичних партій і рухів, у результаті цих домовленостей і порад вони дійшли висновку, що зараз створити Уряд народної злагоди неможливо. Тому будемо пізніше вже його робити. А поки що буде такий, як вони там погодять і скільки хто відстоїть.

Ця робота ведеться. Президент визнав, навіть і сьогодні, критику в тому, що він дещо запізнюється, і попросив ще декілька днів, щоб це зробити.

Пропозиції щодо ротації або про постійні комісії ми якраз і збирались обговорити. Оскільки й ваша думка така, й деяких депутатів. Тому я поставлю на голосування, як саме сформулювати: чи так, як пропонується - "Про постійні комісії", чи "Про ротацію та постійні комісії". А визначить це сесія, бо воно не в компетенції Президії.

Щодо групи питань, пов'язаних з громадянством. Сприймаю критику, тому що все, що не доробляєте ви, можна інкримінувати

мені. Нашим Законом про громадянство що визначено, то вже визначено. Інакше ніхто не мав права робити. Інша справа, коли йдеться про конкретні випадки, які ви згадуєте. Там передбачаються і квота, і порядок, і норми,- це все встановлено Урядом. Якщо потрібно внести якісь зміни /скажімо, ви пропонуєте перенести термін на 1 квітня/, то вносьте, ми поставимо пропозиції на голосування. Я їх ще не бачив.

Ну а відносно підготовки сесії Президією, я можу надати слово Василю Васильовичу, бо він більше цим займався. Будь ласка.

ДУРДИНЕЦЬ В.В., перший заступник Голови Верховної Ради України /Бобринецький виборчий округ, Кіровоградська область/. Шановні депутати! Василь Іванович Козаренко зачепив дуже важливе питання. Хочу нагадати, що після завершення п'ятої сесії, всім вам роздали перелік питань /а їх було 130/, де йшлося про те, що і Кабінет Міністрів, і постійні комісії під час так званих літніх канікул, тобто в міжсесійний період, готуватимуть їх на розгляд шостої сесії Верховної Ради. І якраз вони стали основою тих документів і законопроектів, які вже сформовані й передані до Президії Верховної Ради і які сьогодні розглядаються на цій сесії.

Одразу ж після завершення роботи п'ятої сесії разом з Кабінетом Міністрів постійні комісії, відділи й підрозділи Секретаріату приступили до розробки конкретних законопроектів. Уже сьогодні більшість Із них підготовлена і вноситься на розгляд шостої сесії Верховної Ради.

Далі. Ми на засіданні Президії кілька разів розглядали хід підготовки, і голови постійних комісій або ті депутати, які

представляли постійні комісії, були поінформовані і брали участь у розробці внесених сьогодні пропозицій.

Ми також кілька разів намагалися для всього народу через Укрінформ, через засоби масової інформації розповідати про хід підготовки шостої сесії і ті законопроекти та питання, які внесені на її розгляд.

ГОЛОВА. Дякую. Тобто намагалися зробити більше, Василю Івановичу. А що вдалося, те й маємо. Отже, приймаються зауваження і давайте плодотворніше працювати.

Третій мікрофон.

МЕЩЕРЯКОВ В.Ф., доцент Харківського державного університету /Вузівський виборчий округ, Харківська область/. Уважаемый Иван Степанович! Уважаемые коллеги! Уверен, что сейчас уважаемый коллега Пушик зачислит меня вместе с Марианной и Луисом Альберто в агенты Москвы, но тем не менее хочу сделать предложение по повестке дня.

25 сентября в Бишкеке состоится очень важная встреча глав государств СНГ, на которой будет присутствовать й Президент Украины уважаемый Леонид Макарович Кравчук. Как известно, Президент Казахстана Назарбаев намерен выступить с рядом предложений /они уже напечатаны/, призванных укрепить СНГ, сделать СНГ наконец-то жизнеспособным.

Это скоординированное экономическое пространство, это банковский союз, это хозяйственный суд, межпарламентская ассамблея и оборонительный союз.

Уважаемые лидеры Руха и некоторых партий делают резкие

заявления о необходимости немедленного выхода Украины из СНГ. И может так статься, что наш Президент примет точку зрения указанных лидеров как единственную точку зрения, бытующую на Украине. Я же утверждаю, что множество граждан Украины хотели бы всемерного укрепления СНГ и активизации роли Украины в этом процессе.

Поэтому предлагаю включить в повестку дня ближайшего нашего заседания вопрос об отношении Украины к СНГ в целом и к инициативам Назарбаева в частности. Наш Президент должен услышать голос парламента, который выражает мнение не отдельных партий, а всего народа Украины.

Благодарю за внимание.

ГОЛОВА. Прошу видрукувати цей депутатський запит, направити його Леоніду Макаровичу Кравчуку та до комісії, яку очолює Павличко, і підготувати пропозиції.

Ще раз повторюю: ми розглядали це питання, до того ж не один раз. Але я, наприклад, з тими пропозиціями, про які говорив народний депутат Кушнарьов, не знайомий. Їх у Верховній Раді немає. Може, вони є у Президента. Треба з'ясувати.

Останній виступаючий.

АЛТУНЯН Г.О., член Комісії Верховної Ради України у справах ветеранів, пенсіонерів, інвалідів, репресованих, малозабезпечених і воїнів-інтернаціоналістів /Київський виборчий округ, Харківська область/. Шановний Іване Степановичу! Шановна Президіє! Шановні колеги! Я теж, вибачте, не з основного почну.

Іване Степановичу, мені здається, що ви десь по закордонах

трішечки втратили свій природний гумор, яким пишається вся Україна. Бо якщо б цього не сталося, то ви обов'язково зауважите те, що шановний пан Пушик може звинувачувати Москву і інших, але якщо народ України біжить і дивиться оцю кінокартину, то винні в цьому насамперед митці наші українські, які не зняли такого фільму, який би люди хотіли дивитися. А Москва тут ні при чому.

Якщо ж говорити серйозно, шановний Іване Степановичу, дуже прошу внести на розгляд нашої сесії пункт про зміни і доповнення до Закону про реабілітацію жертв політичних репресій. Зберігаючи час, я не буду зараз зупинятися на цьому. Хочу тільки зауважити, що комісія готова доповісти, і прошу внести цей пункт до порядку денного. Це - перше.

І друге. Користуючись тим, що ми бачимо тут двох перших віце-прем'єрів, я звертаюся до вас, шановний Костянтине Івановичу, і до вас, шановний Валентине Костянтиновичу, з тим, щоб врешті-решт Кабінет Міністрів вирішив питання щодо відшкодування майна, будинків тощо. Ви знаєте, про що йдеться. Треба, щоб це положення побачило світ, бо за літо у ваших кабінетах все загальмувалось.

Я знаю, ваше особисте ставлення до цього абсолютно позитивне. Але ж треба так зробити, щоб і хлопці там попрацювали.

Спасибі!

ГОЛОВА. Дякую! У нас є час, то давайте ще по хвилині від мікрофонів.

Перший мікрофон.

РИБАЛЬЧЕНКО А.А., віце-президент державного концерну "Укршляхбуду" /Котовський виборчий округ,

Одеська область/. Минулого року ми прийняли Закон про джерела фінансування шляхового господарства строком на один рік. У грудні нам знову треба його розглянути і продовжити. Прошу включити це питання до порядку денного.

ГОЛОВА. Вносьте проект. Другий мікрофон.

ЗАИКО Я.Я., член Комісії Верховної Ради України з питань гласності та засобів масової інформації /Богунський виборчий округ, Житомирська область/. Вельмишановний Іване Степановичу! Шановні депутати! Сьогодні ми відчули атмосферу і в залі, і на вулиці. Хаос у суспільстві починається з хаосу у Верховних ешелонах влади. Якщо ми сьогодні не поставимо питання щодо подальшої долі Верховної Ради України, то ситуація поглиблюватиметься в негативному напрямку.

Сьогодні дехто каже, що Верховну Раду шантажують. Дехто каже, що не можна створити Уряд національної злагоди. У такому разі я пропоную створити новий Уряд національного, всенародного порятунку, Вулиця - барометр того, що відбувається в суспільстві.

Хочу вам зачитати відповідь на всі запитання, які сьогодні ставилися. Відповідь полягає в тому, що депутати Верховної Ради не знають досконально того, що робиться ось тут, дуже близько перед нами, на вулиці. То не штучно зроблено. Це документ, який я прошу вас вислухати. То півхвилини часу потребує. /Шум у залі/.

Це група людей... 12-14 автобусів виїхали зі Львова, Тернополя, Івано-Франківська. Вони на під'їзді до Киева, в районі автостанції "Дачна".

ГОЛОВА. Вимкніть мікрофон. Ми домовилися, що цей випадок розглядатимуть у встановленому порядку. Третій мікрофон.

БАЛАНДЮК М.С., член Комісії Верховної Ради України у закордонних справах /Баглійський виборчий округ, Дніпропетровська область/. Іване Степановичу! Весною, коли ми проводили бюджетний марафон, то домовилися, що проект наступного бюджету на 1993 рік почнемо обговорювати в першому читанні у жовтні.

Сьогодні запропоновано розглянути проект бюджету вже у листопаді, після питання про Конституцію, а це значить, що він розглядатиметься у грудні. І знову ми 1993 рік почнемо без бюджету.

Тому пропоную почати обговорювати проект бюджету у жовтні.

ГОЛОВА. Мінфін, Григорію Олександровичу, ви чуєте цю пропозицію? Проект бюджету почнемо обговорювати у жовтні.

Буде план дій, з'являться показники. Отже, ми все робитимемо для того, щоб розглянути проект бюджету якщо не наприкінці жовтня, так у листопаді.

Будь ласка.

МОРОЗ О.О., секретар Комісії Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу /Таращанський виборчий округ, Київська область/. По дорозі на сесію ми зустрілися з представниками ветеранів, які складають понад третину виборців України. І вони дуже просили, щоб їхні вимоги, а скоріше, прохання до Верховної Ради прозвучали тут, на сесії. Я просив би, щоб ви дали слово Івану Григоровичу Бойку, який буквально три хвилини витратить на виклад тих прохань, які мені здаються прийнятними. Це - перше.

Друге. Я так розумію, що в перелік тих 17 питань, які ви прочитали і які я теж підписував, вносячи пропозиції до порядку дня, будуть включені у міру підготовки й ці питання. Але в тому переліку б одне надзвичайно важливе питання - про зовнішньополітичну концепцію України. Чому я вважаю, що сьогодні воно є важливим? Коли говорять про тих, хто править Україною, то, як правило, кажуть, що це партократи чи якась номенклатура. Але я вважаю, що Україною править той, хто її, як правило, представляє за кордоном. Треба подивитися: хто їздить за кордон, хто говорить про Україну, той, я так розумію, відбиває офіційну думку. І от, виступаючи /я сьогодні із Дмитром Васильовичем Павличком вже говорив про це/ в Австрії, користуючись, правда, не державною мовою, а англійською, він говорив про те, що основна загроза, небезпека для України йде з боку Росії.

Думаю, що це питання не дрібне. Його треба дуже уважно розглянути, виробити у парламенті чітку позицію відносно того, що ми хочемо від світу, для того щоб у нас, справді, була сильна і міцна держава. Адже його прибічники не так давно говорили про те, що ми маємо в особі Єльцина Росію-спільницю. Мені здається, якщо ми хочемо зміцнювати цю спільність для нашої користі, то треба шукати серед цих людей контактів скоріше в Росії, ніж в Австрії, тому що таким способом ми навряд чи щось хороше збудуємо. Тому просив би, щоб це питання було обов'язково включено в порядок дня.

ГОЛОВА. Ми всі. питання включили до порядку денного у міру їх підготовки. Пропоную надати слово депутату Бойку, від якого наці йшла записка. Вона давно передана. Ви знаєте, що завтра, 16 вересня, тут, біля Верховної Ради, буде 10 тисяч ветеранів війни і праці. Може, якось знімемо це питання, щоб не їхали сюди 10 тисяч чоловік? І так нічим їхати. Хай вони послухають і повірять у те, що комісія знає їхні біди, працює і приймає ці зауваження.

Отже, даємо слово депутату Бойку?

Будь ласка.

БОЙКО І.Г., заступник голови Комісії Верховної Ради України у справах ветеранів, пенсіонерів, інвалідів, репресованих, малозабезпечених і воїнів-інтернаціоналістів /Кам'янсько-Дніпровський виборчий округ, Запорізька область/.

"До Верховної Ради України

Не від доброго життя звертаємось ми, представники старшого покоління, до народних депутатів Верховної Ради України. Ні для кого не секрет, що вкрай тяжке становище ветеранів війни, праці та Збройних Сил безперервно поглиблюється. Продовжує падати їх життєвий, насамперед побутовий, рівень.

Особливу занепокоєність викликає становище хворих, одиноких стариків та тих, хто одержує мінімальну пенсію. Цим людям важко жити взагалі, а в умовах переходу до ринкових відносин та неприборканої приватизації їх існування - на межі катастрофи, бо з кожним днем зростають смертність, відчай, безвихідь і навіть самогубство.

Сором охоплює ветеранські серця. Україна, яку вони будували самовіддано і чесно, Україна, яку вони героїчно захистили від лютого ворога, відрікається від батьків.

Де, в якій цивілізованій країні можливе подібне?!

Тож невипадково прийшли сьогодні сюди /це звернення було заплановано на завтрашній день/, до Верховної Ради, до своїх синів і дочок, прийшли як жебраки за милостинею тисячі фронтовиків, ветеранів праці і фронтового тилу, інвалідів-пенсіонерів Києва і області, інших регіонів України, що уособлюють всю ветеранську громадськість.

Проте вони з'явилися тут не за черговим подаяниям, а прийшли з настійною вимогою - повернутися обличчям до старшого покоління, поставити й обговорити ветеранську проблему на поточних засіданнях сесії.

У загальному вигляді наші вимоги зводяться до такого.

Перше. Негайно, вже у вересні цього року, розглянути й прийняти на сесії Верховної Ради України Закон про статус ветеранів війни, праці та Збройний Сил і гарантії їх соціального захисту з обов'язковим урахуванням висловлених цими днями пропозицій і зауважень широкого ветеранського руху.

Друге. Вжити невідкладних заходів щодо перерахування виплати заборгованості по пенсіях, прискорити застосування нових коефіцієнтів для тих, хто вийшов на пенсію в минулі роки.

Забезпечити рівність мінімальної пенсії мінімальній заробітній платі і прожитковому рівню. Найближчим часом встановити рівність мінімальної пенсії мінімальній зарплаті і при подальшому їх збільшенні застосовувати однаковий процент росту.

Третє. Враховуючи досить похилий вік, вкрай слабке здоров'я учасників війни і трудівників тилу, які винесли весь тягар війни на своїх плечах, поширити на цю категорію ветеранів пільги, якими користуються інваліди Великої Вітчизняної війни.

Четверте. Визначити порогові строки забезпечення житлом учасників війни, які стоять на черзі, та прирівнених до них категорій громадян, - до 50-річчя Великої Перемоги.

П'яте. Домогтися розгортання мережі магазинів продовольчо-промислових товарів і пунктів громадського харчування, побутового забезпечення, охорони здоров'я з фіксованими /державними або зниженими/ цінами та цілеспрямованим набором послуг, створити заохочувальні економічні стимули працівникам цих магазинів і медичних закладів.

Встановити дотації на молочні і м'ясні продукти пенсіонерам, які одержують не більше трьох мінімальних пенсій і проживають у міській зоні.

Дозволити торговій мережі продаж пенсіонерам у розстрочку товарів першої необхідності, вартість яких вище 500 карбованців.

Шосте. З метою полегшення життя ветеранів необхідно вирішити питання про забезпечення цієї категорії людей уже в нинішньому році за зниженими цінами овочами, картоплею, фруктами. За нинішніх цін ветерани не в змозі купити ці продукти, не кажучи вже про те, щоб заготувати на зиму. Впорядкувати виїзди /при бажанні/ ветеранів на збирання овочів і фруктів урожаю 1992 року.

Сьоме. Прискорити вирішення питання про виділення землі під садово-городні ділянки ветеранам у місцях, близьких до їх мешкання. Прийняти рішення про безплатний проїзд ветеранів у метро, дозволити безплатний проїзд в електропоїздах, автобусах міжміського сполучення до садово-городніх ділянок".

І далі.

"...Враховуючи незадовільний стан здоров'я ветеранів, вимагаємо терміново розробити комплексну програму оздоровлення людей похилого віку. Спеціальним розпорядженням необхідно узаконити відновлювальне лікування в оздоровчих центрах, а також позачерговий прийом ветеранів у всіх лікувальних закладах, обов'язкове безплатне забезпечення їх медикаментами. Необхідно також збільшити кількість путівок ветеранам для лікування і відпочинку. Встановити пільги на придбання ліків пенсіонерам, які не працюють.

Учасникам Великої Вітчизняної війни, які визнані інвалідами по загальному захворюванню, встановити категорію інвалідності - інвалід Великої Вітчизняної війни. Доручити Міністерству оборони України розробити проект Закону про інвалідів Збройних Сил.

Розробити і найближчим часом запровадити безоплатний чи значно здешевлений порядок поховання померлих ветеранів війни /особливо одиноких/, Інвалідів і малозабезпечених. Похорони цієї категорії ветеранів, з гуманних міркувань, взяти на рахунок держави і трудових колективів, де вони працювали.

Індексувати трудові вклади ветеранів в ощадкасах /до 1990 року/ на рівні реальної інфляції. Не обмежувати ветеранів строками виплати компенсаційних сум.

Розробити й розіслати на місця термінове розпорядження щодо виконання комунальними службами Закону про пільгову оплату квартплати, інших комунальних послуг пільговій категорії ветеранів та пенсіонерів. Тут має бути єдиний підхід по всій території України.

З метою більш широкого залучення ветеранів війни та праці до ветеранських кооперативів розповсюдити постанову Кабінету Міністрів України N 57 від 24 червня 1991 року про сприяння діяльності Спілки воїнівінтернаціоналістів України на кооперативи ветеранів війни, праці та Збройних Сил. Звільнити кооперативи ветеранів війни, праці та Збройних Сил і їх об'єднання від оплати податку на прибуток, державного мита, плати за реєстрацію і видачу ліцензії та інших платежів до бюджету, якщо в цих кооперативах працює не менше 60 процентів пенсіонерів незалежно від їх віку та пенсії.

За прогнозами наступна зима буде холодною, тому конче потрібно здійснити заходи по проведенню капітального та поточного ремонту їх будівель і житла.

Зміцнити матеріально й організаційно, забезпечити постійним автотранспортом відділення соціальної допомоги та товариств Червоного Хреста, які обслуговують цю категорію населення.

З метою прискорення перерахування пенсій ветеранам та пенсіонерам і проведення їх у відповідність з прийнятими законами щодо соціального захисту ветеранів вважаємо за необхідне розширити і зміцнити кваліфікованими кадрами районні служби соціального забезпечення.

Враховуючи численність, роль ветеранських організацій та ту велику роботу, яка лягає на них, необхідно розглянути і затвердити відповідну платну структуру міських, районних рад ветеранів, рад ветеранів мікрорайонів за місцем проживання.

Затвердити без змін пропозицію Міністерства соціального забезпечення України про соціальний захист учасників двох і більше воєн.

Для вирішення проблем ветеранського життя вкрай необхідно, щоб у складі Кабінету Міністрів України був Комітет у справах ветеранів.

Багатотисячний загін ветеранів України, від імені яких подається цей пакет пропозицій і вимог, сподівається, що їх невідкладні проблеми будуть правильно і з розумінням сприйняті владними структурами, по них буде вжито термінових, а головне - конкретних заходів з тим, щоб ветерани залишилися в строю, активно працювали на благо розбудови незалежної України.

Ветеранам сьогодні, як ніколи, потрібна ваша, шановні депутати, підтримка, допомога і увага"

Дякую.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Гадаю, ми доручимо комісії Науменка /Іван Григорович працює в цій комісії/ щоб вони сьогодні разом з Костянтином Івановичем, а також міністром Єршовим /він зустрівся з частиною людей, пенсіонерів і ветеранів, які стоять перед Верховною Радою/ вжили максимально можливих заходів, аби завтра тут були представники від цих категорії, а не з'їжджалися всі ветерани.

Потрібен представник від комунальної служби, Міністерства соціального забезпечення, Комісії у справах ветеранів, пенсіонерів, інвалідів, тобто треба створити компетентну комісію, яка б завтра зустрілася з ветеранами і намітила конкретні шляхи вирішення питань. Все там вирішити неможливо, але багато з проблем можна зняти, якщо внести зміни і доповнення до раніше прийнятих документів.

Серед непроголосованих пропозицій є одна, підписана великою групою, депутатів, тому я її оголошу, щоб потім проголосувати.

"Підписана Президентами України і Росії Ялтинська угода не зняла проблем Чорноморського флоту, не припинила антидержавної антиукраїнської діяльності адмірала Касатонова. Ряд депутатських фракція Верховної Ради України, політичних партій та громадських організацій вважають, що Ялтинська угода є політичним програшем для України.

Вважаємо за необхідне включити до порядку денного сесії питання про Ялтинську угоду і заслухати інформацію про хід переговорів щодо поділу Чорноморського флоту голови державної делегації Василя Васильовича Дурдинця". Цілий ряд підписів, ви їх бачите. Гадаю, що ми передамо таке прохання Президентові з тим, щоб або під час доповіді, або під час ратифікації договорів і угод він мав його на увазі. З Василем Васильовичем вони домовляться, в якій формі поінформувати депутатів. Так що будемо вважати, що доручення є, його передаємо для підготовки, а про форму додатково повідомимо. Народний депутат Карпенко робить мені зауваження, що не проголосована пропозиція розглянути на нинішній сесії проект Закону про вибори народних депутатів України. Віталію Опанасовичу! Є в цьому переліку і питання про підготовку проекту Закону про вибори народних депутатів України. Треба прискорити його підготовку. Ми зараз в основному будемо погоджувати перелік і проголосуємо.

Наступну вашу пропозицію - о говорити на нинішній сесії питання про саморозпуск Верховної Ради - я ставлю на голосування. Пропозиція вноситься на поіменне голосування. Перший мікрофон. 96 ЄМЕЦЬ О.І., Державний радник України з питань правової політики /Центральний виборчий округ, м. Київ/. Не можна ставити неконституційні пропозиції на голосування. Якщо ставити, то мова може йти тільки про якісь дострокові вибори. Розпуск - це ан иконституційна дія, вона не передбачена навіть в умовах надзвичайного стану, тому можна говорити тільки про дострокові вибори, а не про розпуск.

ГОЛОВА. Дякую Олександрові Ємцю за пояснення. Це зауваження на мою адресу, але ж і депутати повинні керуватися Конституцією і законами. Зараз перевіримо, як вони орієнтуються в цьому. /Шум у залі/. Прошу депутатів визначитися з цього питання. Не розпуск мається на увазі, а внесення питання до порядку денного.

Хто за те, щоб голосувати поіменно?

"За" - 88.

Рішення не прийнято. Давайте будемо серйозніше працювати. Прошу заспокоїтись. Нагадую вам - я ставив на голосування, враховуючи й зауваження депутата Ємця про те, що я не мав права цього робити. Але я переконався, що Верховна Рада здатна приймати рішення, в тому чис і й з цього питання. Тепер давайте визначимося щодо основного.

Всі пропозиції і зауваження депутатів, які вносилися під час нашого тривалого обговорення, голосувалися або не голосувалися - ті, щодо яких була згода Верховної Ради. У нас є всі підстави поставити на 97 голосування перше питання - про порядок денний та організацію роботи шостої сесії; в основному погодитись із запропонованим порядком, але дозволити Президії, головам постійних комісій, депутатським групам у міру підготовки того чи іншого законоп оекту вносити їх на розгляд шостої сесії.

Хто за таке рішення, прошу проголосувати.

"За" - 290. Рішення приймається.

Оголошується перерва до 16 години. 98