ЗАСІДАННЯ ШІСТНАДЦЯТЕ

 

Сесійний зал Верховної Ради України. 4 березня 1993 року. 10 година.

 

Веде засідання Голова Верховної Рада України ПЛЮЩ І.С.

 

     ГОЛОВА. Доброго ранку,  шановні народні  депутати!  Прохання готуватися до реєстрації.

 

     Увімкніть систему "Рада", будь ласка.

 

     У залі зареєструвалося 325 народних депутатів.

 

     Ранкове засідання оголошується відкритим.

 

     Якщо ми   дружно   працюватимемо,  то  зможемо  в  основному розглянути питання,  внесені до  орієнтовного  графіка.  Можливо, хтось  розцінить мої слова як якийсь черговий агітаційний заклик, але я ще раз повинен закликати  депутатів  до  більш  ефективної, більш конструктивної роботи у постійних комісіях. Хочу зауважити, що всі питання,  розглянуті комісіями,  увійшли  до  орієнтовного графіка.  Треба йти далі,  але,  на жаль,  немає документів, мені вчора було дуже прикро.  Під час  передачі  по  телебаченню  одна відповідальна особа в погонах сказала: нам дуже складно працювати на  кордоні,  на  митниці,  оскільки  Верховна  Рада  не  приймає законів.

 

     Так от  хочу,  щоб усі чули.  Що можна приймати,  коли немає проекту?  Де проект цього закону?  Я, наприклад, не знаю. Про те, що  немає  законів,  говорили  також  на засіданні колегії Служби безпеки України. Є Марчук? Я б хотів, щоб він це почув. Шановний

 

     3

 

     депутат Леміш теж був на засіданні колегії.  То я  до  нього звертаюсь - де проекти цих законів?

 

     Перепрошую, можливо,  я  надто  різко  висловлююсь,  але вже настав час говорити правду.  Комісія з питань оборони і державної безпеки  одна  з  найбільш численних у нас.  То чому ж досі немає проектів законів? Адже через їх відсутність не можуть працювати у нормальному ритмі митники.  Через те й виникають оці недоречності на кордоні.

 

     Валентине Пантелійовичу, я до вас ще раз звертаюся: попрацюйте в   комісії,   а   Верховна   Рада  готова  розглянути підготовлені проекти.  І більшість,  і меншість - усі  готові  до цього.

 

     Тут мене  критикують  за те,  що я вживаю слово "більшість", немає, мовляв, у нас її.

 

     Шановні депутати!  Ми можемо в основному сьогодні розглянути підготовлені питання,  а потім треба попрацювати в комісіях,  щоб ми могли на наступних пленарних засіданнях плідно працювати.

 

     Сьогодні розглядаємо такі питання:

 

     про проект Постанови "Про дії уряду по  виконанню  Постанови Верховної  Ради  України  "Про  соціально-економічне  становище в Україні та заходи щодо  його  стабілізації,  соціального  захисту населення...  "Це  питання  ми хотіли розглядати в п'ятницю,  але депутати попросили перенести на четвер.

 

     Наскільки уряд готовий, такою й буде інформація...

 

     Так, ми  зустрічалися.  Анатолій  Григорович  Чепурний   був присутній.  Не задоволені, але ще такого не було, щоб завжди були задоволені тим, що пропонує уряд.

 

     Наступні питання.

 

     Про голову Державного митного комітету України.

 

     Про деякі питання щодо організації виконання Закону  України про об'єднання громадян.

 

     4

 

     Про проект   Закону   про   одержання  згоди  Ради  народних депутатів на притягнення депутатів до відповідальності.

 

     Про проект Повітряного кодексу України.

 

     Про зміни у складі постійних комісій Верховної Ради України.

 

     І вчора говорилося про  те,  щоб  виділити  більше  часу  на "Різне". Якщо буде можливість ми це зробимо.

 

     Чи є згода із запропонованим порядком роботи?

 

     Перший мікрофон.

 

     ЛЕМІШ В.П.,  голова  Комісії Верховної Ради Україна з питань оборони  і  державної  безпеки  /Ківерцівський  виборчий   округ, Волинська  область/.  Іване  Степановичу,  наша  комісія  справді численна,  і ми критику приймаємо. Але назвіть, яка комісія, крім Комісії   з   питань   економічної  реформи,  підготувала  більше законопроектів,   ніж   ми?   Законопроекти   є,   але    кожному високопоставленому  військовому хочеться мати свій закон.  Такого не буде. А три пакети законів, які дають можливість розбудовувати Збройні  Сили,  які  дають  можливість  працювати Службі безпеки, Національній гвардії і прикордонним військам.

 

     Тому ми приймаємо цю критику, але не від вас.

 

     ГОЛОВА. Валентине  Пантелійовичу,  до   обов'язків   комісії входить  не  тільки  підготовка  проекті  законів,  а  й те,  щоб доводити їх до відома тих, для кого вони готуються.

 

     Другий мікрофон.

 

     ВОРОБЙОВ О.М.,  член  Комісії  Верховної  Ради   України   у питаннях

 

     5

 

     законодавства і  законності  /Ковпаківський  виборчий округ, Сумська область/.  Уважаемый Иван Степанович!  Уважаемые коллеги! Когда  мы  обсуждали  вопросы  на  этой  неделе,  я  акцентировал внимание на выполнении Закона о статусе судей.  Я не вижу  ничего страшного  в  том,  чтобы  Верховный  Суд нам представил кадровую справку на тех членов Верховного Суда,  которым свыше 65 лет. Они рассматривают сегодня дела,  принимают решения.  Естественно, что будут возникать вопросы - законно их решение  или  нет.  Я  хочу, чтобы  мы эту формальную процедуру сегодня могли решить.  Закон в действии, и мы должны исполнять его.

 

     ГОЛОВА. Бачу,  що ми знову відкрили обговорення орієнтовного графіка.  Я  оголосив з цього графіка питання на сьогодні.  Дайте можливість працювати. Олександре Миколайовичу, дайте мені те, про що ви кажете,  я його внесу, /Шум у залі/. Депутат Бойко запитує, чому  не  вносимо  цей  законопроект.  Не  вносимо,  тому  що   є причина...  Треба  заспокоїтись,  потім  внесемо.  /Шум  у залі/. Припинити?

 

     З процедури. Третій мікрофон.

 

     ПУШИК С.Г.,  член Комісії Верховної Ради  України  з  питань культури  та  духовного відродження /Коломийський виборчий округ, Івано-Франківська область/.  Учора йшлося в передачі про  те,  що ведеться   торгівля   живим   товаром.   Пакистанських   громадян перевозять через...

 

     ГОЛОВА. Ми не  обговорюємо  передачі,  Степане  Григоровичу, Другий мікрофон.

 

     6

 

     ХИЖНЯК В.М.,  голова  Немирівської  районної  Ради  народних депутатів /Немирівський виборчий округ. Вінницька область/. Іване Степановичу!  Я  вас  цілком підтримую в тому,  що коли на місцях починаєш розмовляти в органах  безпеки,  правоохоронних  органах, там кажуть: законів немає.

 

     Тому вважаю, що потрібно і Кабінету Міністрів, і відповідним службам   внести   ті   законопроекти,   які   необхідні.    Тоді звинувачувати Верховну Раду в тому, що таких законів немає.

 

     ГОЛОВА. Шановні  народні депутати,  коли буде "Різне",  тоді обговоримо це питання.

 

     Переходимо до розгляду питання порядку денного - про  проект Постанови  "Про  дії  уряду по виконанню Постанови Верховної Ради України "Про соціально-економічне становище в Україні  та  заходи щодо    його   стабілізації,   соціального   захисту   населення, вдосконалення  роботи  Верховної  Ради  України  в  умовах,   які склалися". Це загальна постанова, а сьогодні, як я зрозумів, мова йде про агропромисловий комплекс.

 

     Вікторе Михайловичу,  будь  ласка,  скажіть,  тому  що  весь проект постанови багатогранний і,  може,  на всі питання сьогодні відповіді не можна дати. Цей проект розданий депутатам?

 

     ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Розданий.

 

     ГОЛОВА. Будь ласка.

 

     7

 

     ПИНЗЕНИК В.М.,   віце-прем'єр-міністр   України   з   питань економічної   реформи,   міністр  економіки  України  /Радянський виборчий округ,  Львівська  область/.  Шановний  Голово!  Шановні депутати!  Кабінет  Міністрів України доручив мені довести до вас висновки щодо постанови Верховної Ради України від 27 січня  1993 року.

 

     До Кабінету  Міністрів  України  надійшло за січень-лютий 86 пропозицій з питань пільгового оподаткування,  в тому  числі  від комісій Верховної Ради України - 6,  народних депутатів України - 24, від суб'єктів господарювання, міністерств - 56.

 

     Ми уважно  проаналізували  пропозиції,  подані  до  Кабінету Міністрів.  На  жаль,  ми  не  отримали  жодної  пропозиції  щодо збалансування доходної і витратної частин Державного бюджету.

 

     За умови реалізації всього  комплексу  пропозицій,  які  нам рекомендується  прийняти,  загальний  дефіцит  Державного бюджету зросте на 2,8 трильйона карбованців. Сьогодні ми не можемо звести дефіцит:  доходна  частина  бюджету  - 9,1 трильйона карбованців, витратна  частина  -  10,7.  Тобто  за  умови  прийняття   всього комплексу  заходів,  який  нам  пропонується,  загальний  дефіцит бюджету становитиме 4,5 трильйона.  Це половина доходів  бюджету. Це  дефіцит  бюджету на рівні 33 відсотків валового національного продукту.  Це означає,  що ми пропонуємо громадянам України новий податковий  інфляційний тягар.  Уряд не може прийняти такий обсяг пропозицій.  Ми не можемо годувати людей порожніми папірцями,  за якими  немає  відповідного товарного забезпечення.  Що стосується реалізації  пропозицій  щодо  забезпечення  аграрного   комплексу пальномастильними  матеріалами і засобами захисту рослин.  Ми вже інформували вас про прийняття декрету,

 

     8

 

     який дозволяє два відсотки виробництва продукції виділяти  в розпорядження  місцевих  адміністрацій  для проведення бартерного обміну  саме  під  забезпечення  весняно-польових  робіт.  Як  ви знаєте,  згідно  з  цим  декретом  такі  операції  звільнені  від оподаткування.  Крім того,  є постанова уряду про  скерування  80 відсотків  пально-мастильних  матеріалів  на  забезпечення потреб агропромислового комплексу.

 

     І третій  момент.  Уряд  прийняв  рішення   про   оформлення ліцензії  "Украгротехсервісу"  на  поставку  експортної продукції промисловості,  що дасть змогу закупити засоби захисту  рослин  і ліквідувати заборгованість щодо їх оплати.

 

     ГОЛОВА. Запитання. Давайте час визначимо. До 30 хвилин? Так.

 

     Вікторе Михайловичу,   30   хвилин   на   відповіді.  Перший мікрофон.

 

     СІНЬКО В.Д.,  голова  Київської   обласної   Ради   народних депутатів  /Білоцерківський  виборчий  округ,  Київська область/. Вікторе Михайловичу!  Я розумію,  яке зараз становище в  Україні, але  хотів би,  щоб ви зрозуміли і те становище,  яке складається нині, у переддень весняно-польових робіт.

 

     9

 

     Ми працювали торік у відповідності  з  постановою  Верховної Ради  України  від  21 лютого 1992 року.  Ось конкретний приклад. Комбінат "Рось" Білоцерківського району закупив в Уфі  мазут  для переробки  цукрових  буряків і домовився,  що після того одержану мелясу перероблять  у  Золотоноші  на  горілку,  а  вже  горілкою розрахується з виробниками мазуту.

 

     Сьогодні маємо:  мазут  спалено,  буряк перероблений,  цукор одержано, горілка виготовлена, але вона знаходиться на складах, а Уфа позиває комбінат до суду за те, що він не розрахувався.

 

     То дайте  ж  можливість хоч би цим підприємствам,  які мають борги,  розрахуватися. На Київщині аналогічна ситуація в Кодаках. Закупило  у Німеччині гербіциди спільне підприємство,  розрахунок обіцяли здійснити мелясою. Але не можна її вивезти.

 

     Зрозумійте - ми ставимо в жахливе становище цих  керівників, підриваємо   їх   /та  й  республіки/  міжнародний  і  внутрішній авторитет.

 

     ГОЛОВА. Вікторе  Михайловичу,  йдеться   про   те,   що   ці підприємства   чи   колективні   господарства   діяли   згідно  з відповідним документом  Верховної  Ради.  Тепер  вони  не  можуть виконати  своїх  договірних  зобов'язань,  тому що вводяться нові нормативні чи інші обмеження.  Як бути?  Хто візьме на себе  роль арбітра, хто буде захисником у судах?

 

     ПИНЗЕНИК В.М.  Гадаю,  що  кожен конкретний випадок потребує спеціального розгляду.  Ми ж не обмежуємо бартер, не забороняємо. Прошу,   сплачуйте   податок  -  і  можете  здійснювати  бартерні відносини.

 

     10

 

     ГОЛОВА. Але, Вікторе Михайловичу, щоб конкретно розібратися, то треба комусь це доручити. Щоб хтось конкретно в таких випадках ці питання вирішував. Ось у чому справа.

 

     ПИНЗЕНИК В.М.  Ми розглядаємо всі  пропозиції,  які  до  нас надходять. Подавайте матеріали, ми доручимо розгляд спеціалістам.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     ГАВРИЛОВ А.Б.,  секретар  Комісії  Верховної  Ради України з питань правопорядку та боротьби із  злочинністю  /Роздольненський виборчий округ,  Республіка Крим/. Я, Виктор Михайлович, отношусь к вам с уважением и знаю,  что вам сейчас тяжело. Но тем не менее приведу  контраргумент.  Той комиссии,  о которой вы говорите,  я подавал предложение о  снятии  НДС  на  ритуальные  услуги.  Ведь парадоксальная ситуация:  человек умирает,  а его заставляют чуть ли не платить налог за тот гроб.  Обещали мне,  что это учтут.  Я был  в  избирательном  округе,  но  ничего  не  изменилось.  Люди возмущены.

 

     И второй вопрос.  Не знаю,  кому это  выгодно,  но  я  лично столкнулся еще с одной труднообъяснимой проблемой. Мне нужно было переслать портрет покойной матери в Казахстан сестре. А у меня на почте   его   не   принимают,  говорят,  что  запрещено  портреты пересылать.  Мне  нужно  переслать  какие-то  недоношенные   вещи племяннику, внуку - и тоже почта не принимает. Ну против кого это все направлено сегодня? Мы людей настраиваем на то, что они скоро выйдут на улицы. И нам нечего будет им сказать.

 

     11

 

     ПИНЗЕНИК В.М. Мені легше відповісти на друге запитання, тому що ми знаємо про таку  ситуацію.  І  сьогодні  доручено  міністру зв'язку  Проживальському  дати  відповідні роз'яснення на місця і з'ясувати, з яких причин не приймаються посилки й таке інше.

 

     ГОЛОВА. Вікторе Михайловичу,  а чому ми  спочатку  створюємо такі  невідповідності,  а  потім  даємо  доручення,  щоб  з  ними розібралися?  Хто відповідатиме за  прийняття  такого  документа, який  потім Верховна Рада чи кабінет Міністрів мають скасовувати? Хто й коли нестиме відповідальність?

 

     ПИНЗЕНИК В.М. Ми розглянемо це питання, бо, чесно кажучи, не знали ситуації в цій справі. Тепер ми маємо відповідну інформацію й розглянемо питання.

 

     ГОЛОВА. Шановні народні депутати!  Ви тільки не  зрозумійте, що  віце-прем'єр  Пинзеник  -  це весь уряд.  Пинзеник займається однією його ланкою. Але виникає інше запитання. У нас же постійно присутній  від  уряду  Ємець Іван Григорович.  То як нам сьогодні чути таку відповідь:  вибачте,  але ми не  знали,  що  Мінзв'язку ввело подібну норму?  А чиє ж Мінзв'язку, чия це сфера діяльності в уряді?  І як могло міністерство, не погодивши з урядом, вводити такі правила?

 

     ПИНЗЕНИК В.М.  Щодо  першої частини вашого запитання,  то ми розглядаємо зараз стан справ і  при  внесенні  змін  до  декретів урахуємо цю пропозицію.

 

     12

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     ГАВРИЛОВ А.В.  Иван Степанович, я не в частности к Пинзенику претензии предъявлял, а вообще к работе Кабинета Министров.

 

     ГОЛОВА. Розумію.  Я просто сказав,  щоб пом'якшити  напругу, тому  що  він  за  все  не  відповідає,  як  би  ми  його  тут не допитували.

 

     Третій мікрофон.

 

     СВІДЕРСЬКИЙ Ф.Ф.,  член Комісії  Верховної  Ради  України  у питаннях  соціальної  політики  та праці /Нововолинський виборчий округ, Волинська область/. Шановний Вікторе Михайловичу! Хотілось би почути від вас уже сьогодні,  коли уряд перегляне своє рішення про індексацію вкладів населення.  Не буду запитувати,  хто автор такої  ідеї,  такої  індексації.  Фактично відбулося пограбування всього трудового народу. І хочеться дізнатись про конкретну дату, чи буде це питання переглянуто, а якщо буде, то коли?

 

     І ще   одне.   Сьогодні   склалася   напружена   ситуація  в текстильній промисловості,  на всіх бавовнопрядильних комбінатах: немає   міжбанківських   угод   з  державами  Середньої  Азії,  з республіками,  які продають нам бавовну. Що найближчим часом буде зроблено, щоб цю проблему розв'язати?

 

     13

 

     ПИНЗЕНИК В.М.   Перша  частина  запитання.  Шановний  Федоре Феофілактовичу,  я  можу  підписати  і   пропонувати   Кабінетові Міністрів  будь-який  документ.  Тільки скажіть,  будь ласка,  за рахунок чого ми забезпечуватимемо частину доходів громадян?  Уряд не  має  можливості  забезпечити  їх  товарами.  Ми  ж  не будемо годувати людей папірцями.

 

     Друге. Ви знаєте про прийняті урядом декрети щодо  валютного регулювання.  Ці  декрети  обговорювалися  з багатьма депутатами, особливо з представниками директорського корпусу.  Є компромісний декрет,  яким  влаштовує  виробничників:  ми  будемо  здійснювати продаж половини надходжень  рублевої  виручки,  так  само,  як  і іноземної  валюти,  на  валютній  біржі.  Решта залишатиметься на рахунках.  Це один із засобів стимулювання надходження  рублів  в Україну.  Ви знаєте, що за тими рішеннями, які діяли досі, велика частина рублевих коштів не поверталась до нас.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     ПІВЕНЬ М.І.,  голова колгоспу імені 118  загиблих  комунарів Шахтарського   району   /Макіївський-Совєтський  виборчий  округ, Донецька область/. Вікторе Михайловичу! Я так зрозумів, та й інші народні депутати, що всіх питань ми не вирішимо, скільки б їх тут не порушували.  Щоб їх вирішувати,  треба  мати  якусь  базу  для цього.

 

     Моє запитання конкретне і важливе. Давайте сьогодні вирішимо проблеми,  пов'язані  з  весняно-польовими   роботами.   Порушені питання все-таки вимагають вирішення. Бо, кажуть у

 

     14

 

     народі, що весною посієш - те восени і пожнеш.

 

     Кабінет Міністрів   пропонує   в  проекті  настанови  "вжити додаткових заходів по виконанню в  повному  обсязі  вимог  пункту 6...  "У зв'язку з цим мене цікавить, чи вирішив уряд питання про виділення  колгоспам   і   радгоспам   пільгових   кредитів   під пальномастильні  матеріали,  гербіциди  і  засоби захисту рослин? Тому що ми знаємо,  що без грошей  нам  нічого  не  дадуть.  Буде прийнято  такий  декрет  чи  ні?  А якщо буде прийнято,  то коли? Тільки, будь ласка, скажіть конкретно.

 

     ПИНЗЕНИК В.М. Відповідна угода між Мінфіном, Мінсільгоспом і Національним банком підписана.

 

     ГОЛОВА. Тобто це питання вирішене. Другий мікрофон.

 

     ЯКОВИШИН Л.Г.,  голова  підкомісії  Комісії  Верховної  Ради України з питань Чорнобильської катастрофи /Козелецький  виборчий округ, Чернігівська область/. Шановний Іване Степановичу! Я задаю запитання Віктору Михайловичу, але звертаюся до вас. Я дуже добре пам'ятаю ваші слова щодо передачі законодавчих функцій уряду.  Ви сказали,  що у світі немає  аналогів,  коли  б  свої  законодавчі функції  парламент  передавав  уряду.  Ви  додали  тоді,  що такі повноваження надані  для  того,  щоб  уряд  оперативно  вирішував питання, а якщо потрібно, то і вночі засідав.

 

     У зв'язку  з  цим,  шановний Вікторе Михайловичу,  задаю вам одне конкретне запитання.  Рівно місяць ваша служба  Міністерства економіки України, всі ваші оновлені кадри не можуть

 

     15

 

     вирішити питання /в усякому випадку до вчорашнього дня ще не була підписана відповідна постанова/  про  встановлення  квот  по міждержавних угодах,  я маю на увазі "Украгротехсервіс", я маю на увазі  Мінченка,  я  маю  на  увазі  Кулініча.   Я   місяць   уже спостерігаю,  як  ви  "оперативно" вирішуєте це питання.  І після місяця зволікань заявляю вам,  Вікторе Михайловичу,  перед  усіма колегами: вашому Міністерству економіки України і вам як міністру я більше не  довіряю.  Ви  не  можете  оперативно  вирішувати  ці питання.

 

     Свого часу  товариш  Бортник  сказав з трибуни,  що все буде зроблено.  Я підійшов до нього і кажу:  "Що ти заявив? Ти ж будеш відповідати за свої слова".  Хай він скаже,  який резерв пального створено за лютий?  Я зараз можу навести ці цифри.  І  знову  нас заспокоюють, що в березні ця постанова вже буде виконуватись. Але за місяць  ви  не  можете  таке  питання  вирішити!  Ви  повністю паралізували  в лютому роботу агропромислового комплексу.  Ви нас поставили на грань катастрофи.

 

     Шановні депутати!  Я звертаюся до вас.  Нам потрібно негайно визнати,  що рішення про передачу уряду законодавчих функцій було помилковим.  Треба забрати всі законодавчі повноваження,  які  ми надали  уряду.  З  усього  видно,  уряд  не  може  так оперативно працювати, як ми хотіли. /Шум у залі/.

 

     ГОЛОВА. Прошу уваги.

 

     ПИНЗЕНИК В.М.  Хотів би сказати,  що в депутата Яковишина не зовсім правильна інформація, я не знаю, звідки він узяв, що немає такої постанови. Я готовий подарувати депутату

 

     16

 

     Яковишину примірник   постанови   Кабінету   Міністрів   про затвердження загальних квот і ліцензій.  Такий документ прийнято, і він не  забороняє  "Украгротехсервісу"  отримувати  ліцензії... Звичайно,  були  певні  труднощі  з проходженням цього документа. Шановний депутате Яковишин,  хочу довести до  вашого  відома,  що Мінекономіки ця постанова внесена ще місяць тому. Зараз, до речі, до неї вносяться уточнення.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     МЕЛЬНИК М.Є.,  голова колгоспу імені Леніна  Томашпільського району  /Тульчинський  виборчий округ,  Вінницька область/.  Уряд дозволив залишати для бартерних операцій два проценти  продукції, яка  виробляється в господарстві.  Приміром,  колгосп,  правління якого я очолюю,  хотів би обміняти на пальне цукор,  м'ясо і таке інше.  Але  як  це  зробити?  Можливо,  цими  операціями  повинна займатися держава?  Може,  краще сконцентрувати продукцію, яку ми хочемо обміняти, в одних руках?

 

     Уряд дав  можливість  проводити  бартерні  операції,  але не сказав,  як ми це  можемо  зробити.  Немає  механізму  реалізації наданого права. От ми поговоримо тут, і все залишиться постарому. Адже одні господарства не мають можливості проводити ці  бартерні операції,  інших  обдурять.  Хіба  цю  справу не можна зробити на державному рівні?

 

     Друге питання.  Ми  виділили  для   допомоги   інвалідам   з дитинства  та  пенсіонерам  по  30-50 тисяч карбованців.  Адже ці люди,  справді,  живуть бідно.  Як тільки ми виділили  ці  гроші, податкова інспекція відразу обклала їх податками.  Хіба з людина, яка

 

     17

 

     не може ходити,  не може заробити,  треба стягувати податок? Адже  Верховна  Рада  прийняла  рішення,  щоб  з  таких  людей не стягувати податки.  А податкова інспекція не  одержувала  ніякого роз'яснення,  тому  в людей забирають останні крихти.  Потрібно ж уряду щось тут вирішувати...

 

     ПИНЗЕНИК В.М.  Ніякі допомоги, які надаються непрацездатним, не  оподатковуються.  Якщо  є  потреба  в  тому,  щоб ще раз дати роз'яснення на місця, то ми їх дамо.

 

     А щодо  двох  відсотків  продукції,  яку  господарство  може залишати для проведення бартерних операцій, то вона йде за межами квот і ліцензій. Тобто не в рамках постанови, яку прийняв уряд.

 

     Який механізм   реалізації   цих   квот?    Ви    оформляєте територіальне замовлення на такі поставки,  і по цьому замовленню Міністерство  зовнішньоекономічних  зв'язків  України  видає  вам ліцензію. Без тих квот, що йдуть на загальнодержавному рівні.

 

     Ще раз  вас інформую,  що ліцензії застосовуються тільки під ті товари, які підпадають під режим ліцензування і квотування. На решту товарів,  які під цей режим не підпадають,  ніяких ліцензій не потрібно. /Шум у залі/.

 

     ГОЛОВА. Вікторе Михайловичу,  ви уловлюєте,  що десь щось не спрацьовує?  Ну  є  ж  і  друга сторона.  Депутати все-таки мають можливість зустрітися з ким потрібно. Ось депутат Мельник, голова колгоспу, вірніше голова асоційованого колективного господарства. Він має таку можливість. А сотні й тисячі інших не мають.

 

     18

 

     Депутат Півень.  Він же все зробить,  щоб  вирішити  питання свого  господарства.  Та й рік його.  І то он кричить.  А ті їхні колеги,  які не бувають ні в Києві,  ні  в  міністерствах,  ні  у відомствах?  Вони  кажуть  одне:  треба  розігнати Верховну Раду, усунути Президента, бо вони нездатні керувати. От і все.

 

     Треба якось роз'яснювати людям.  Якщо  вже  депутати  кажуть так, то я не уявляю, що там на місцях говориться.

 

     Сьогодні в  Черкасах проходить семінар,  на якому присутні і представники  Президента,  і  голови  колгоспів.  Там  і  міністр сільського господарства,  і віце-прем'єр.  Вони,  я думаю,  також роз'яснюють цю політику. Так, Вікторе Михайловичу?

 

     ПИНЗЕНИК В.М.  Справді,  такі роз'яснення даються.  До речі, МЗЕЗ   проводив  з  цього  приводу  семінар.  Зараз  підготовлені роз'яснення щодо порядку використання двох відсотків  квоти.  Усе це надіслано на ім'я представників Президента на місцях.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     МАРТИНЧУК В.Й.,    голова    колгоспу   імені   П.М.   Буйка Фастівського  району  /Фастівський   виборчий   округ,   Київська область/.  Шановний Вікторе Михайловичу!  Сьогодні при реєстрації ми одержали два проекти постанови з цього питання. Одна постанова від  Комісії  Верховної  Ради  України  з питань агропромислового комплексу, друга підписана віце-прем'єрміністром Дем'яновим.

 

     У своїй інформації ви сказали,  що підписали  постанову  про надання   пільгових  кредитів  для  розгортання  весняно-польових робіт. Хотілось би почути про механізм її введення, тобто як

 

     19

 

     це буде здійснюватися на практиці.

 

     І ще одне.  У постанові,  поданій Комісією Верховної Ради  з питань  агропромислового  комплексу,  зазначається,  що необхідно вирішити  питання  "про  надання  сільському   господарству   для фінансового   забезпечення   весняно-польових   робіт  пільгового кредиту,  а   також   технічного   кредиту   Росії   для   оплати нафтопродуктів,  мінеральних  добрив,  засобів  захисту рослин та тварин". Я просив би депутатів підтримати це положення.

 

     Також прошу підтримати пункт 3 проекту цієї  постанови  щодо продовження  дії пункту 2 Постанови Верховної Ради України від 21 лютого 1992 року "Про ставки акцизного збору на окремі товари" на 1993 рік.

 

     ПИНЗЕНИК В.М.  Щодо  виділення  частини  технічного кредиту. Немає  чого  виділяти,  бо  вже  все  розподілено.  Розподіл  250 мільярдів кредиту був зроблений і погоджений віце-прем'єрами, які відповідають за певні ділянки роботи. Тобто частина цього кредиту вже  реально  використана  на  придбання необхідної продукції для весняно-польових робіт.

 

     Стосовно пункту 3.  Шановні колеги!  Його прийняття  означає зростання  дефіциту  державного  бюджету  і  посилення інфляції в Україні. Уряд не може підтримати такий пункт.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     ШАПОВАЛ.В.Н., директор         Черкаського         обласного міжгосподарського   учбового   центру   агропрому   /Чигиринський виборчий округ,  Черкаська область/.  Шановний Іване Степановичу! Через десять днів

 

     20

 

     майже вся Україна розпочне весняно-польові роботи.  Помоєму, на сьогодні вже досить обіцянок, нам потрібні конкретні дії.

 

     Наведу такий приклад.

 

     Одне з передових господарств Черкащини  /Смілянський  район/ "Серп і молот",  очолюване воно головою обласної ради колективних господарств.  У нього 1700 гектарів землі.  Виручка від продукції за   нинішніх   закупівельних   цін   становитиме  440  мільйонів карбованців. Тільки на пальне йде 250 мільйонів карбованців. А ще ваші   декрети.  89  процентів  колективне  господарство  повинно заплатити. Як же господарювати?

 

     Мені дуже прикро,  що в постанові, підписаній віце-прем'єром з  аграрних  питань  Дем'яновим,  жодного слова немає про те,  як провести весняно-польові роботи. А весняний день рік годує.

 

     Хотів би  від  вас  почути   конкретну   відповідь.   Досить обіцянок.

 

     Спасибі за увагу.

 

     ПИНЗЕНИК В.М.   Шановні   депутати!  Давайте  подивимося  на реальну картину.  Ви знаєте,  що не ми диктуємо ціни на  нафту  і газ.  І ви знаєте, що протягом останніх трьох місяців майже кожні два тижні наші делегації бувають у Москві.

 

     Сьогодні нам пропонують світові  ціни  на  нафту  і  газ.  Я запросив  би кількох депутатів поїхати хоча б на одні переговори, які ми ведемо у Москві,  щоб ви відчули атмосферу,  в  якій  вони проходять, і зрозуміли, як досягається згода.

 

     Скажімо, ми зафіксували ціни на нафту і газ. Хто має покрити різницю? Давайте покриємо за рахунок бюджету. Але ж коштів немає. Отже,  підніметься нова хвиля інфляції.  У бюджеті чергова дірка. Куди маємо їх перекладати? Тільки на ціни, до

 

     21

 

     речі, такі можливості аграрному сектору ми  дали  постановою від 1 січня цього року.

 

     ГОЛОВА. Я  бачу,  що  наш  діалог  входить у нове русло.  Ми чекали,  що ви розкажете, куди перекладати, а ви прийшли запитати про це у нас. Тоді давайте разом шукати вихід.

 

     Вікторе Михайловичу,    ситуація   така,   що   треба   щось вирішувати, інакше не буде чого перекладати. Ви сказали про дірку у бюджеті.  Її може закрити лише урожай.  Це з одного боку. Але ж не можна зібрати врожай,  не провівши посівної. А люди кажуть, що сіяти  нічим.  І  якщо ми не можемо знайти рішення,  то хай кожен виживає, як може, а ми давайте розійдемось. Третій мікрофон.

 

     ГРИНІВ Є.А.,  голова комітету контролю  Львівської  обласної Ради  народних депутатів /Дрогобицький виборчий округ,  Львівська область/. Вікторе Михайловичу! У мене два запитання.

 

     Перше. На сьогоднішній день встановлені дуже високі  акцизні збори на медикаменти, що ввозяться в Україну. Я розумію: посівна, сільське господарство,  промисловість - це,  безперечно, проблеми першочергові.  Але  суперпроблема  -  це  медикаменти  для  наших громадян. А сьогодні акцизний збір на спирт, на медикаменти...

 

     Друге. Комерційні банки дають гроші під 60, 100 відсотків... Нарешті,  бартерні  операції  з  медикаментами - це неможливо.  В кожній розумній і нормальній  країні  встановлюються  пріоритетні напрями розвитку.

 

     Третє. У пресі постійно ведеться розмова про те, що Росія

 

     22

 

     винна нам 530 мільярдів.  Газета "Голос України" заявила про те,  що  ця  сума  становить  700  мільярдів.   А   сьогодні   по Центральному   телебаченню   було   заявлено,  що  ми  винні  128 мільярдів.  Я хотів би,  щоб ви внесли в це питання ясність:  хто кому скільки винен.

 

     І останнє. Не можна сприймати державну політику крізь призму посилки,  яку треба надіслати матері,  хоча це  й  сентиментальна драма.  А ми,  наприклад, простежили і з'ясували, що зі Львова до Прибалтики буквально кожна  людина  вивозить  по  150  кілограмів дефіцитних  товарів.  От  бачите,  іншій  мотив:  треба,  мабуть, прикривати оці можливі вивезення з України.

 

     Дякую.

 

     ПИНЗЕНИК В.М.  Дозвольте  вас  поінформувати,  що  акцизного збору на медикаменти немає. Я не знаю, звідки така інформація.

 

     Що стосується   акцизного  збору  на  етиловий  спирт.  Уряд категорично проти відміни цього акцизного збору. З яких причин?

 

     По-перше, якщо ми зараз скасуємо  такий  збір,  завтра  весь спирт піде під медикаменти. Тобто в цю дірку витече все.

 

     По-друге, уряд дотує виробництво медикаментів. Тобто витрати покриваються за рахунок бюджету.

 

     Що стосується поставок медикаментів.  Ви знаєте,  що одним з пріоритетних шляхів освоєння кредитних ліній, які отримує уряд із Заходу, є придбання медичних препаратів.

 

     Щодо взаємовідносин з Росією.  Позитивне  сальдо,  судячи  з нашої звітності,  дебіторська і кредиторська заборгованість наших підприємств на користь наших підприємств.

 

     Хочу повідомити про те,  що уряди України і Росії  підписали угоду про проведення з 1 по 10 лютого заліку заборгованості.

 

     23

 

     Ви знаєте,   що   наш   уряд   прийняв  відповідне  рішення. Російським  урядом  /місяць  тому  я  був  у  Москві  з  проектом постанови/ досі не прийнята постанова про проведення заліку.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.,   член   Комісії  Верховної  Ради  України  у закордонних справах /Роменський виборчий округ, Сумська область/. Уважаемый  Виктор  Михайлович!  Чем дальше,  тем с большим ужасом слушаю ваше выступление по поводу социальной защиты населения.  У меня создается впечатление,  что вы никогда не отвечали за людей, которые были у нас в подчинении,  и не осознаете, что делается на местах.

 

     Хочу сказать, что к этому дню Кабинет Министров по поручению Верховного Совета должен был решить некоторые конкретные вопросы. В  частности,  я  просил,  чтобы нам представили сегодня пересчет минимального прожиточного уровня. Вы хорошо знаете, что на местах многодетным  семьям  не  доплачивают  и тот минимум,  который они должны получать,  потому что нет механизма пересчета.  Вы знаете, что  нет  лекарственных  средств,  особенно  для  диабетиков,  вы знаете,  что нет питания для грудных детей,  вы  знаете,  что  не решен  вопрос по поводу ценных бумаг.  Ведь люди деньги заплатили за телевизоры, холодильники, машины и так далее.

 

     С другой стороны,  коммерческие структуры живут  отлично.  С Украины вывезли 6 или больше миллиардов долларов и никакие меры к их возврату не принимаются.

 

     Хочу сказать,  что вы не занимаетесь экономикой. Извините за откровенность, но вы занимаетесь ее распродажей. И я думаю,

 

     24

 

     чем дальше,   тем   больше   положение  будет  усугубляться. Спасибо.

 

     ПИНЗЕНИК В.М.  До речі, з тими депутатами, які цього хочуть, ми  працюємо і знаходимо спільну мову.  Ми працювали над питанням про врегулювання співвідношень і рівнів  заробітної  плати.  Уряд готує  рішення  з  цього  питання  з 1 квітня.  Ви знаєте,  що ту безмежність,  яка  у  нас  існувала  щодо  заробітної  плати,  ми зупинили.  Звичайно,  ми  не навели ще порядку,  бо це був перший крок,  ми готуємося з 1 квітня ввести  співвідношення  заробітної плати  по галузях,  яке діяло на момент 1990 року,  і переглянути рівень доплат.  Якщо депутату Марченку невідомий механізм дії,  я готовий   півгодини   йому   присвятити,   щоб  роз'яснити  пункт відповідної постанови Кабінету міністрів. /Шум у залі/.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     ЛІСОВЕНКО В.Т.,  генеральний директор Української корпорації "Укрзооветпромпостач"  /Прилуцький  виборчий округ,  Чернігівська область/.  Шановний Вікторе Михайловичу!  Хочу  задати  вам  таке запитання.  Протягом  трьох місяців постійно інформуються Кабінет Міністрів і Міністерство  економіки  про  те,  що  в  Україну  не завозяться  дефіцитні  й життєво важливі вакцини для тварин проти класичної чуми свиней та проти багатьох  інших  хвороб.  Це  може спричинити  порушення імунної системи серед тваринного світу,  що призведе до загрози життю і здоров'ю людей. Ніякої реакції з боку Мінекономіки і Кабінету Міністрів

 

     25

 

     практично не  видно.  Немає  сьогодні  реального  кредиту на завезення цих вакцин з Росії /60  процентів  завозили  з  Росії/, немає і коштів під власне виробництво.

 

     Повинен вам   сказати,   що   Росія,  Бєларусь  і  Казахстан забирають у нас такі  розробки,  на  які  ми  витрачаємо  десятки мільйонів  доларів  через  те,  що не можемо виділити якихось 2-3 мільярди купонів для того,  щоб запровадити їх  у  себе.  /Шум  у залі/. Є заводи, є розробки, є вчені.

 

     Тому я  задаю  вам запитання і одночасно це мій запит.  Будь ласка, потурбуйтеся, щоб ми сьогодні знайшли реальний кредит, щоб хоча  б  на  перші  чотири  місяці завезти вакцини для вакцинації тварин.

 

     І допоможіть,  будь ласка,  щоб не пішли в Росію надзвичайно важливі  розробки  по  виробництву протипаразитарних препаратів і хірургічного інструментарію,  якого немає  ні  у  медиків,  ні  у ветеринарів.

 

     ПИНЗЕНИК В.М.  Маю  сказати,  що  ми  не  шкодуємо грошей на виробництво продукції,  яка  може  замінити  імпортну.  І  готові розглянути вашу пропозицію.  Більше того,  ми зараз освоюємо нові кредитні лінії.  Якщо є потреба у валютних коштах на  те,  що  ми закуповуємо по імпорту, ми готові розглянути ваш проект.

 

     Стосовно закупівлі  в  Росії - подавайте свої пропозиції про можливості освоєння технічного кредиту.

 

     ГОЛОВА. Це предметна відповідь. Третій мікрофон.

 

     26

 

     КАРАСИК В.М., генеральний директор асоціації "Харківцукор" /Богодухівський виборчий округ, Харківська область/. Иван Степанович! Попросил  бы  вас  внимательно  послушать,  а   потом сделать  соответствующие  вывода  после моего обращения к Виктору Михайловичу.

 

     Я по указанным вопросам обращался  и  к  Премьеру,  лично  к Виктору   Михайловичу,  к  первому  вице-премьеру  и  к  министру финансов - ко всем.  Но вопрос не решается.  И я не могу  понять, специально  это делается или нет?  На Украине в этом году миллион тонн сахара отдали  свеклосеющим  хозяйствам,  сахарным  заводам, товаропроизводителям   для  того,  чтобы  можно  было  приобрести необходимую продукцию,  которой нет в республике.  Четыре  месяца /это не месяц!/ не решается,  не отработан вопрос, как вывезти из Украины этот сахар и получить то,  что нам нужно.  Четыре месяца! Подогрелись эти страсти еще и после известного выступления Ларисы Павловны Скорик. Но Ларисе Павловне можно простить. А вам, Виктор Михайлович, как можно простить?

 

     Вот выступал  сегодня  депутат  Мельник.  Да  и  у  нас есть примеры.  На  Харьковщине  получили  42   тысячи   тонн   сахара. Председатель  колхоза  приходит и говорит:  "У меня есть 200 тонн сахара,  разрешите мне его вывезти и получить бензин, дизтопливо, запасные части и прочее". Так никто же не разрешает!

 

     Вы издали   декрет,   в   котором  определили  два  процента регионального  заказа  по  цифрам  1992  года.   Но   практически получается,  что это предусмотрено из урожая 1993 года. А сегодня у меня есть сахар,  но я не могу им распорядиться.  Так  еще  раз хочу вас спросить: для чего это делается?

 

     Мы же  не  обойдемся  своими  ресурсами.  Есть  продукция  - электродвигатели,  балка /пятидесятая/, прокат, другие материалы,

- которую не делают в Украине. Через две недели остановится

 

     27

 

     дрожжевой завод,   который  дает  дрожжи  половине  Украины, потому что соответствующие кислоты производят только в России. Но нам не разрешают вывозить продукцию для обмена.

 

     Следующий вопрос.  Вы говорите, что бюджет в дефиците. Да, я вас понимаю как депутат,  как  руководитель,  как  хозяйственник. Месяц   тому   назад  я  внес  одно  предложение.  В  объединении переработано 500 тысяч тонн давальческой  свеклы,  выработано  30 тысяч тонн патоки.  Сегодня вы ввели акцизный сбор -85 и на водку

- 75.  Мы предлагаем отдать  часть  давальческой  патоки,  только невыгодно же это делать при таком акцизном сборе.  Уменьшите его, пожалуйста,  и  получите  дополнительно  в  бюджет  5  миллиардов карбованцев,  а мы получим 3.  Было это предложение у Премьера, у вас,  у министра финансов,  а вопрос  до  настоящего  времени  не решен. Вы меня извините, но актуальные хозяйственные вопросы надо решать оперативно, потому что, действительно, мы таки не посеем.

 

     ГОЛОВА. Вікторе Михайловичу,  хочу вам  допомогти.  Виступав депутат Карасик, а за ним стоять ще три цукровики, які присвятили галузі по 30 років.  І вони,  я бачу,  схвально кивають головами, тобто підтримують те,  про що говорилося. Ви бачите - оце згусток харчової  й  переробної  промисловості,  яка   має   безпосередню причетність до порушеної проблеми.

 

     ПИНЗЕНИК В.М. Кілька слів з приводу цього запиту.

 

     Ми дали 2 відсотки не колгоспам,  а місцевим адміністраціям. Це тільки під їхній контроль,  під їхню  відповідальність.  Нехай вони   визначають  структуру,  через  яку  здійснюватимуть  такий бартерний обмін, та що в результаті одержано.

 

     28

 

     Коли такий  бартер  здійснюють  сотні  господарств,  то   ми контролю  за  цим  практично  не  маємо.  І  дуже  часто  замість запчастин  для  сільськогосподарської  техніки  домовляються  про легкові автомобілі й запчастини для цих автомобілів.

 

     Далі. Всі держави СНД ввели акцизний збір.  Не знаю, чому ми повинні відмовитися від цього.  Він нині дає  нам  545  мільярдів карбованців. Якщо ми скасуємо акцизний збір на цукор, то цукор не стане дешевшим, тільки бюджет ті суми недоотримає.

 

     Згаданий цукор можна вивезти.  Ми дали 12 відсотки - це,  до речі, із загального обсягу квот 12 відсотків по Україні.

 

     ГОЛОВА. Вікторе  Михайловичу,  ви  зрозумійте - він говорить про чотири місяці.  Цей декрет про два відсотки вийшов три  тижні тому.  Але  ж  минуло вже чотири місяці,  стільки ми його чекали. Однак, ви бачите, декрет не вирішив проблеми, тому що ви знову ці два  відсотки  дали  для  розпорядження  регіональним  і місцевим адміністраціям.  А їм, щоб зрозуміти це й відрегулювати механізм, треба ще три місяці.  А тоді вже возити буде нічого й нікуди. Так що думайте над цим питанням.

 

     З дозволу Віктора Михайловича,  може, ще одне коло пройдемо? Останнє. Гаразд.

 

     Перший мікрофон.

 

     29

 

     СТАРІЧЕНКО О.Г.,    директор   радгоспу   "Красная   Звезда" Костянтинівського району /Дружківський виборчий  округ,  Донецька область/.   Уважаемый   Виктор   Михайлович!   Хочу   задать  вам экономический вопрос как специалисту по экономике. Мне непонятно, почему  правительство  предусмотрело  декретом,  что  колхоз  или совхоз получает индексацию  за  проданную  государству  продукцию через  40  дней после того,  как он сдал эту продукцию?  Не могут этого понять ни специалисты нашего хозяйства,  ни мои  коллеги  в других   совхозах.   Приведу  конкретный  факт.  Хозяйство  сдало продукцию в январе,  а индексацию получило 25  февраля.  И  то  с большими  трудностями.  Просто  непонятно,  почему  принято такое решение.

 

     И второе,  Виктор  Михайлович.  В  документе,  который   нам сегодня  роздан,  сказано,  что  мы  получим льготные кредити под горюче-смазочные материалы.  Каждый совхоз и  колхоз  уже  набрал этих  кредитов на горюче-смазочные материалы по 85-130 процентов. Украгробанк "Украина" дает льготные кредиты,  но очень  мало.  А, например,  Укрсоцбанк  о  льготных кредитах даже разговаривать не хочет.  Поэтому  просьба  такая,  что  когда  решается  вопрос  о льготных  кредитах,  то  нужно,  чтобы  это было законом для всех банков, а не только для банка "Украина".

 

     ПИНЗЕНИК В.М.  Ми  виходимо  з  того,  що  банки  не  можуть надавати  пільгові  кредити.  Пільгу на здешевлення кредиту можна дати тільки за рахунок коштів державного  бюджету.  Тобто  ми  не можемо   силоміць   примусити.  Наше  законодавство  не  дозволяє змушувати банк  давати  кредит  за  пільговими  процентами.  Таке здешевлення робиться за рахунок коштів державного бюджету.

 

     30

 

     ГОЛОВА. Скажіть ще про 40 днів, Вікторе Михайловичу.

 

     ПИНЗЕНИК В.М. Такого декрету уряд не приймав.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     ДЕПУТАТ /не   представився/   Иван   Степанович   и   Виктор Михайлович!  Я хочу выразить крик  души  аграрников.  На  прошлой неделе  я  был  в  трех  районах,  и  знаю,  что  эту  лекционную пропаганду,  уважаемый Виктор Михайлович,  людям надоело слушать. Верховный  Совет  дал  вам полномочия,  утвердил вице-премьера по вопросам топливно-энергетического комплекса, который должен нести ответственность.   Аграрники  недовольны  вашей  информацией.  Мы хотели   услышать,   сколько   горючего   и    откуда    поступит агропромышленному  комплексу  для  проведения весеннего сева.  Во многих районах  Черниговской  области  абсолютно  нет  бензина  и дизтоплива, органика на поля не вывозится.

 

     Настало время,      Иван      Степанович,     вице-премьера, ответственного за эти вопросы,  спросить,  как следует.  Горючего для весеннего сева нет.

 

     ПИНЗЕНИК В.М.   Ми   готові   давати   оперативну,   щоденну інформацію про розподіл нафтопродуктів по областях.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     ДЕПУТАТ /не представився/ Иван Степанович! Во-первых,

 

     31

 

     концерн, который возглавляет  депутат  Бортник,  блокируется разными  коммерческими  структурами.  Нефть не поступает,  запасы создаются мнимые. Вы опуститесь на землю, Виктор Михайлович.

 

     ГОЛОВА. Я вже бачу,  тут почала  застосовуватись  не  зовсім депутатська термінологія. Все добре в міру. А то кого на землю, а кого й у небеса...

 

     Третій мікрофон.

 

     БІЛИЙ В.П.,  член Комісії Верховної Ради  України  з  питань відродження  та  соціального  розвитку села /Дубнівський виборчий округ,  Рівненська область/.  Шановний Вікторе Михайловичу! Тема, яку ми сьогодні порушили, - це біль душі багатьох депутатів. Вони були на місцях,  тиждень тому зустрічалися з виборцями,  а завтра знову  туди  поїдуть.  Тобто  ці люди близькі до виробництва.  Ви повинні зрозуміти,  що Верховна Рада надавала Кабінету  Міністрів надзвичайні  повноваження  з  єдиною  метою  - щоб він оперативно вирішував назрілі питання.  І ви запевняли з цієї трибуни, що так і буде.

 

     Я погоджуюся з вами, що, можливо, ми не доросли до того, щоб кожний  мав  право  займатися   бартером.   Потрібний   державний контроль, тут заперечень немає.

 

     Але погодьтеся  і  ви,  що  ваші рішення дуже повільно йдуть зверху донизу. Якщо ви приймаєте декрет, припустимо, 1 лютого, то на місця він дійде десь у кінці травня. Тобто коли вже пізно буде сіяти.  Тому-то  сьогодні  з  такою  тривогою  голови  колгоспів, керівники об'єднань ставлять питання про те, що

 

     32

 

     навіть про  ті  декрети,  які  дають право провести бартерні операції,  нині на місцях, у державних адміністраціях, не знають. Лише тепер проходить семінар про те, як ми це робитимемо. Вікторе Михайловичу,  якщо  такими  темпами  протягом   місяцядвох   буде вирішуватися питання, то чи буде потреба надавати уряду додаткові повноваження?

 

     Ви повинні оперативно впливати  на  події,  і  ваші  рішення мають оперативно доходити на місця.

 

     ПИНЗЕНИК В.М.  Ми  приймаємо  ваші зауваження щодо того,  що декрети уряду оперативно не доходять на місця.  Ми  вживаємо  тут необхідних заходів.

 

     Що стосується режиму нашої роботи, то ви можете переконатися будь-якої суботи чи неділі, як працює Кабінет Міністрів.

 

     ГОЛОВА. Дякую, Вікторе Михайловичу.

 

     Слово надається голові  Комісії  з  питань  агропромислового комплексу   народному  депутату  Чепурному.  За  ним  виступатиме депутат Сухий.

 

     ЧЕПУРНИЙ А.Г.,  голова  Комісії  Верховної  Ради  України  з питань  агропромислового  комплексу  /Куп'янський виборчий округ, Харківська  область/.  Уважаемый   Иван   Степанович!   Уважаемые депутати!  Я хочу продолжить свое выступление, которое начал и не закончил  две  недели  тому  назад.  Может,  тогда  я  и   обидел правительство, сказав о его эйфории, когда оно думает, что завтра решит все.  Я оказался  совершенно  прав  и  поэтому  мне  нечего краснеть  перед  правительством  за  то,  что я его,  может быть, оскорбил.

 

     33

 

     Приведу два примера.  После того заседания Верховного Совета прошло  более  двух недель.  За эти 15 дней каждый день в запасах колхозов и совхозов бензина добавлялось 1,5 тысячи тонн и солярки

- 2 тысячи тонн.  Если такими темпами и дальше готовить запас для весенне-полевых работ,  то нам понадобится 50 дней.  Только тогда это уже никому не нужно будет.

 

     Виктор Михайлович,  вы  в  тот  раз  не  слушали и сейчас не хотите слушать.

 

     ГОЛОВА. Йому не дають слухати, ви ж бачите.

 

     ЧЕПУРНИЙ А.Г. Он так ведет себя, чтобы ему не давали. Нельзя же так.

 

     Сейчас назову цифры по бензину.  Вместо того, чтобы выделять сельскому хозяйству 75 процентов нефти,  переработанной в январе, феврале,   марте,   выделялось   всего  50  процентов.  Из  этого количества только в резерв шло  43-45  процентов.  Где  остальные горюче-смазочные материалы, я не знаю.

 

     И основное, товарищи, на чем настаивают все аграрники: внести изменения в  декреты  правительства,  особенно  касающиеся аграрного сектора.

 

     Виктор Михайлович    тут    рассказывал,    что   изменения, предложенные нашей комиссией, сделают дыру в бюджете. Это не так. Я вам назову цифры,  не все,  чтобы не утомлять, но если надо, мы эти цифры напечатаем и раздадим каждому депутату.

 

     34

 

     Так вот,  по акцизному сбору,  который формирует  бюджет,  - больше   триллиона   составляет  продукция  сельского  хозяйства. Расчеты есть в Минэкономики, Минфине.

 

     Льготы, которые мы  хотим  предоставить  по  ликеро-водочным изделиям,  особенно  по сухим винам,  составляют всего-навсего от всех акцизных сборов 140 миллиардов купонов.  Это 11-12 процентов от акцизного сбора в бюджет,  который планируется Минфином.  А мы говорим о какой-то огромной дыре.

 

     Медицинские препараты, продукты детского питания. Льготы эти составят  три  с половиной миллиарда.  Что для нашего государства эта сумма?

 

     Медицинские средства.  Каждый же человек ходит  в  аптеку  и покупает   лекарства.   Мы  просим  снять  налог  на  добавленную стоимость. Это всего 55 миллиардов.

 

     И сельскохозяйственные производители  -  один  триллион  195 миллиардов.   Но   самое   главное,  что  эти  деньги,  налог  на добавленную стоимость,  не идут в бюджет.  Они ищут  на  спецсчет Министерства сельского хозяйства,  а потом возвращаются в колхозы и совхозы. Зачем это делать?

 

     Ми просимо,  щоб була одинакова ціна і в селі,  і в місті на м'ясопродукти, молочні продукти та інші вироби.

 

     Ще один декрет. 62 роки колгоспники сплачували податок через колгосп.  За рахунок чого йшли податки? Розцінка на один і той же вид  роботи  у  колгоспі  була  на 15-17 процентів нижчою,  ніж у радгоспі. Працівник радгоспу як робітник платив податок сам, а за колгоспника платив колгосп.

 

     35

 

     Зараз вирішується  питання  так.  Розцінки  залишились  ті ж самі,  тільки тепер уже із заробітної плати  повинен  платити  не колгосп,  а  сам  колгоспник.  Заробітна  плата згідно з декретом зменшується на 15-17 процентів,  а держава не одержує до  бюджету жодної  копійки.  Крім цього,  ми повинні ввести штатну одиницю в бухгалтерію,  щоб  здійснювати  розрахунки  щодо  податку.  Тобто візьміть на свої плечі ще й збір податку з колгоспників. Я міг би проаналізувати  усі  декрети,  які  стосуються   агропромислового комплексу.

 

     Прошу внести зміни і доповнення до них, щоб зробити їх більш справедливими до виробника сільськогосподарської продукції.  Уряд цього  не  хоче  зрозуміти.  Коли  виступав депутат Сінько,  Іван Степанович сказав,  щоб наша комісія  швидко  підготувала  проект документа щодо акцизного збору на давальну продукцію.

 

     Вікторе Михайловичу!  Шановний уряде! Зрозумійте, при такому акцизному зборі жоден колгосп,  жоден цукровий  завод  не  здасть жодного  кілограма  давальної  продукції на переробку.  Невигідно здавати! Колгоспи і радгоспи тільки збитків зазнають.

 

     Прийнявши декрет про акцизний збір  на  давальну  продукцію, підрізали  під  корінь усе,  що колгоспи могли заробити.  Але ж у бюджет України не дали  жодної  копійки!  Розвиток  промисловості припинився,  і  в  бюджет  нічого не надійшло.  Ось результат дії цього декрету.

 

     Я прошу звернути увагу ось на що. Той проект постанови, який підготувала   комісія,   на   90   процентів   був  погоджений  з віцепрем'єром Дем'яновим. Ми тільки додали пункт щодо продовження дії постанови Верховної Ради від 28 лютого минулого року.

 

     А коли він потрапив до Віктора Михайловича,  то був повністю вихолощений. Залишилися порожні демагогічні фрази.

 

     36

 

     Тому прошу розглянути проект постанови,  який внесла Комісія з питань агропромислового комплексу, і прийняти на сьогоднішньому засіданні.

 

     І ще одне питання.  Вікторе Михайловичу! Ви теоретик, доктор наук  і  так  далі.  Як ви могли відповісти так депутатові,  який зауважив,  що треба індексувати вклади населення в ощадкасах?  Ви відповіли,  що немає звідки брати кошти на це. А для чого їх десь брати?  Їх треба індексувати.  Розумієте,  я повинен заплатити за "Запорожець" не 4 тисячі карбованців, як у 1989 році, а 1 мільйон 400 тисяч купонів.  Я повинен оплачувати індексацію? Ніде в світі такого немає.

 

     Я вчора приїхав з Польщі, там так вирішується питання: індексується заробітна  плата  на  90  процентів  від   інфляції. Сьогодні  о  14  годині  30 хвилин за настійною вимогою депутатів відбудеться  засідання  двох   комісій   -   Комісії   з   питань агропромислового  комплексу  і  Комісії  з  питань відродження та соціального розвитку села.  Думаю, що буде поставлено питання про ваше ставлення до аграрного сектора та довіру вам як члену уряду.

 

     ГОЛОВА. Слово  надається  народному депутату Сухому,  голові Комісії з питань відродження та соціального розвитку села.

 

     СУХИЙ В.В.,  голова Комісії Верховної Ради України з  питань відродження та соціального розвитку села /Павлоградський виборчий округ,  Дніпропетровська  область/.   Шановні   депутати!   Скажу відверто,  що  мені  соромно  перед  людьми  за те,  що вп'яте це питання  слухається  у  Верховній  Раді,  але  вп'яте  нічого  не вирішується. Справи

 

     37

 

     не поліпшуються, а навпаки... І сьогодні "прокручується" той же сценарій,  що був раніше:  прийняти якусь постанову,  хоч  усі знають, і уряд у першу чергу, що змін ніяких не буде.

 

     Зупинюся лише на тих питаннях, які добре сам знаю, якими сам переболів.  До позавчорашнього дня  не  лише  якийсь  колгосп  чи підприємство не могло вивезти в обмін на пальне цукор і так далі. Цього не могла зробити і сама держава. Чому? Тому що однією рукою уряд  підписав  угоду  і  дав своїм структурам команду вивозити і м'ясо,  і все інше,  а іншою - через митницю заблокував цей вивіз не  тільки  державним підприємствам,  а й собі.  Я міг би назвати м'ясокомбінати,  які по 3 і 5 днів не можуть відправити  в  Росію свою продукцію.  А ви знаєте,  які вона пред'являє претензії.  До речі, пред'являє справедливо. Два місяці Росія нічого не одержує, а ми хочемо від неї мати газ і все інше.

 

     Проте скажу,  що  ця  заборона  не заважає структурам,  як і раніше, вивозити м'ясо, шкіру тощо. Виникає питания: якщо держава сама себе заблокувала,  чому ж вона не заблокувала оті структури? Ось відповідь на те,  чому за останні десять днів  жодного  грама пального в державні ресурси не потрапило.  Тоді я запитую Віктора Михайловича:  що з того,  що Кабінет Міністрів і в  суботу,  і  в неділю сидить і штампує декрети?  Мабуть,  важливіше організувати виконання цих декретів, а не просто писати нові.

 

     Друге. Замість конкретної організаторської роботи /знаю,  що вона  складна,  я  й  сам  працюю  і тут,  і там/ ви закладаєте в проекті постанови такі  подачки,  як  ось,  скажімо,  записано  в останньому   пункті:   "врахувати   право   трудових   колективів сільськогосподарських підприємств і  постачальників  сировини  на придбання

 

     38

 

     на пільгових  умовах  до  51 процента вартості майна /акцій/ підприємств," Та хіба ж це сьогодні головне, коли нічим сіяти?! І що від того зміниться, що сьогодні збанкрутує колгосп і, я сказав би, не без вашої участі?

 

     Зробили так,  що банкрутом став і м'ясокомбінат. І ви знаєте чому.  Три  дні ми з депутатом Чепурним не могли переконати вас у тому,  що дотацію держави не потрібно робити за рахунок самого  ж колгоспу. Але ви наполягали, давайте, мовляв, візьмемо податок на добавлену вартість з колгоспу і відправимо  в  Київ,  а  з  Києва переправимо  у той же колгосп і скажемо,  що це є велика допомога держави. З чого нині в колгоспі можна брати цей податок? Скажімо, в листопаді, коли продамо хліб, буряки, якщо все вродить, то тоді й  буде  з  чого  брати  податок  на  добавлену  вартість.  Зараз м'ясокомбінати  тим  же колгоспам винні 50 мільярдів рублів і вже не можуть більше викупляти м'ясо.  Така ж сама картина з молоком. Стоять м'ясокомбінати і колгоспи теж банкрути.

 

     Що ж це за політика?  Це ж ми робили разом з вами. Чому ж ми так  до  цього  ставимося?  Ще  й  кредитів  не  дали  переробній промисловості,  як "Заготовочу". Решті дали, а м'ясокомбінатам не дали.  Чому?  Це що,  від глибокого розуміння отих справ, які там робляться?

 

     І третє. Мало того, що держава не може, як я сказав, вивезти м'ясо,  так ще й ви знаєте,  що торік зробили з цими шкірами і  з іншою дефіцитною продукцією.  Було завдано мільйонних збитків,  а оці структури розібрали по кишенях долари.  Цього  року  -  те  ж саме.  Ми ще не маємо ні ліцензій, ні квот. Проте я вам можу нині дати список і підтвердження,  що вже знову  комерційні  структури торгують.  А всі інші запитують - де взяти ветпрепарати, де взяти спеції, де взяти технології, та навіть жерсть на консервні банки, бо  все  в Росії.  Ми скуті в діях,  зате робиться все,  щоб мали "зелену вулицю" тільки оці комерційні структури.  А вони ж ні про державу,  ні  про  те,  чим  сіяти,  як  переробляти і як зробити ковбасу, не думають.

 

     39

 

     Ще раз вибачаюся  перед  вами,  не  мав  зовсім  наміру  вас ображати,  але скажу відверто:  якщо ми не домовимося й сьогодні, то буде пізно,  і сівбу провалимо. Треба вживати тих заходів, які пропонують наші комісії.

 

     ГОЛОВА. Слово   надається  народному  депутату  Ткачу,  Він, здається,  вперше виступає,  давайте послухаємо,  що робиться  на Вінничині.

 

     ТКАЧ П.І.,   голова   Вінницької   обласної   Ради  народних депутатів  /Вінницький  виборчий   округ,   Вінницька   область/. Шановний  Іване  Степановичу!  Шановні  колеги!  Ситуація справді виникла вкрай напружена й серйозна.  У  наших  людей  складається таке враження,  що всі минулі помилки та прорахунки і сьогоднішні проблеми держави комусь дуже хочеться швидко  виправити  знову  ж таки за рахунок зубожіння народу.

 

     Це особливо видно на політиці відносно села. Воно вже ніколи й нікому,  мабуть, не повірить, що держава може чимось допомогти. Воно відчайдушно бореться за своє виживання і молить Бога, щоб до кінця не  додушували  податками  /адже  на  зарплату  вже  навіть подвійний  податок встановлений/,  грабіжницькими кредитами,  які держава  змушує   брати   в   комерційних   банках,   цінами   на сільськогосподарську  техніку,  яку поставляє промисловість селу, мученицькою практикою так званої попередньої оплати,  яка вигідна лише знову ж таки комерційним банкам для неймовірної наживи.

 

     Не кажу  вже  про  спробу перекласти на місцеві органи влади покриття видатків на соціальні потреби за рахунок коштів

 

     40

 

     підприємств, тих же самих колишніх  колгоспів  і  населення. Практично  повертаємося  до  того  ж  залишкового принципу,  який існував і раніше.

 

     Або ж подивіться,  до якої хитрої гри з селом знову вдається держава. Маю на увазі державне замовлення. Про це вже йшлося, і я ще раз хочу підтвердити,  що в принципі ніхто не  виступав  проти держзамовлення.  Але хіба можна вважати нормальною практику, коли держава закуповує  у  селянина  продукцію  по  твердих  цінах,  а постачання  цього самого селянина первинними ресурсами перекладає на біржову торгівлю та комерційні структури?  Усім нам зрозуміло, що перш ніж щось мати для виконання державного замовлення,  треба спочатку навесні землю оплодотворили.  Отже,  хочу прямо сказати: виходить так,  ніби сама держава стає проти того ж селянина, того ж господарства.

 

     Усі, хто тут присутній,  і депутати,  і представники  уряду, знають, яких надзвичайних заходів вживають у кожному господарстві й  у  кожному  районі,  щоб  провести   весняно-польові   роботи. Господарства  й  райони ідуть навіть на те,  щоб укладати угоди з зарубіжними  фірмами  на  сівбу,  скажімо,  кукурудзи,   цукрових буряків   і   так  далі,  щоб  лише  вони  взяли  на  себе  повне забезпечення  мінеральними  добривами,  засобами  захисту  рослин тощо.  Але для впровадження цих нових технологій потрібна також і техніка,  яку мусимо купувати у тих же фірм.  Так от, сьогодні за завезення  цієї  техніки,  тієї  ж  простої  сівалки,  яка  вкрай потрібна, треба платити мито більше, ніж вартість самої техніки.

 

     ГОЛОВА. Тут нам теж треба розрізняти,  за що брати,  а за що ні.  Ну,  вже за легкові іномарки нехай беруть,  а ось за сівалку для чого?

 

     41

 

     ТКАЧ П.I. Іване Степановичу, тут ідеться якраз про конкретні випадки.  Варто,  щоб  уряд диференційовано підходив до того,  що ввозиться в Україну: що заохочувати, а чому перепони чинити.

 

     Вважаю, що саме держава повинна стати  найбільш  вигідним  і найбільш    надійним    партнером    селянина,    як    виробника сільськогосподарської продукції.

 

     Ми всі переконалися також у тому,  що не  терпить  зволікань проведення  реформи  банківської системи.  Вона сама,  практично, паралізована та ще й душить виробництво, не сприяє йому.

 

     Не раз говорилося вже,  що сьогодні у держави немає  коштів, щоб  закупити  ліки,  немає  чим  заплатити  пенсії,  немає за що поховати самотнього учасника війни. У ветеранів відібрано пільги, позбавлено   їх   можливості   навіть   користуватися   безплатно громадським транспортом через  нестачу,  знову  ж  таки,  коштів. Прийнято сміхотворний декрет про компенсацію грошових вкладів.  З одного боку - начебто все й зрозуміло.  Але з іншого  -  хочеться запитати:  хто  покладе  край  безглуздому,  я  б навіть сказав - злочинному роздуванню управлінських штатів?  Хто вивчав, для чого і  звідки  наплодилось в Україні різних паралельних управлінських структур,  скільки з них  просто  нікому  не  потрібних,  скільки з'явилось усіляких установ та організацій,  які повинні заробляти самі на себе, а не жирувати за рахунок бюджету?

 

     І останнє,  про  місце  і  роль  регіонів  нашої  України  в народногосподарському комплексі. Які тут існують взаємозв'язки, і по яких позиціях і коли,  нарешті,  буде їм надана  ініціатива  і самостійність  у вирішенні проблем їхнього розвитку?  Поки що тут багато  не  зрозумілого.  Кожен  із  нас  добре  знає,  що   лише регіональна  економіка  творить  справжній ринок.  Не можна уряду замикати на собі

 

     42

 

     все аж до питань комунальної власності  і  включення  коштів позабюджетних  фондів  до  складу  бюджету  України.  А що ж тоді залишається областям і районам?  Знову  чекати  милості  згори  і сподіватися,  що  дадуть  ліцензію  чи  встановлять  квоту?  Пора законодавчо визначити статус і  областей,  і  районів.  Не  можна допускати  дикої  централізації,  ще  більшої,  ніж  вона  була в минулому. Дякую за увагу.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Степенку.  За ним виступатиме депутат Рябченко.

 

     СТЕПЕНКО В.І.,  голова  підкомісії  Комісії  Верховної  Ради України з питань агропромислового комплексу /Полтавський виборчий округ,  Полтавська  область/.  Шановний  Голово!  Шановні колеги! Шановні представники Кабінету Міністрів!  Давайте візьмемо проект постанови,  який подає Кабінет Міністрів. Пункт перший - "вжити", пункт другий - "прискорити", пункт третій - "врахувати".

 

     ГОЛОВА. Жити в рахунок.  Була  ж  колись  у  колгоспах  така форма, знаєте? Навіть у магазинах давали товари в рахунок.

 

     СТЕПЕНКО В.І.  Іване Степановичу, найкраща форма в колгоспах була та, коли комірнику писали: "Віддай".

 

     ГОЛОВА. Не "віддай", а "відпусти".

 

     43

 

     СТЕПЕНКО В.І.  На "відпусти" потрібен документ, а "віддай" - це зрозуміло...

 

     Шановні друзі! Справді, важливе питання ми обговорюємо. І не заради  критики,  Вікторе  Михайловичу,  я  вийшов  сюди.  Просто хочеться   знати,   доки  ми  будемо  готувати  і  приймати  такі постанови? Я виступав минулого разу, вносив конкретні пропозиції. Хочу ще й сьогодні сказати.

 

     Є два  питання,  не  вирішивши  які  нам  не  потрібно  буде обговорювати всі  інші.  Перше  -  це,  як  тут  уже  говорилося, забезпечення   нафтопродуктами.   Друге  питання  -  забезпечення запасними  частинами.  Що  після  тієї  розмови   змінилося?   Де постанова?   Хто   конкретно  відповідає  за  вирішення  названих проблем?  Який завод які запчастини повинен виготовити?  Хто буде забезпечувати село нафтопродуктами?

 

     Я наводив    тоді    приклади    щодо    господарств,    які спеціалізуються на виробництві м'яса.  Що,  державі  не  потрібне м'ясо? На виробництво кожного його кілограма затрачається на суму 340 карбованців нафтопродуктів.  Щоб виробити і продати 900  тонн м'яса, потрібно затратити 294 мільйони карбованців. Так, може, ці затрати потрібно - компенсувати?

 

     Про держзамовлення.  І минулого разу говорив,  і зараз кажу, Вікторе  Михайловичу,  що не можна так.  Чому господарствам,  які виробляють багато продукції, ми не компенсуємо за неї, наприклад, нафтопродуктами?  Здав м'ясо - одержуй компенсацію. Здав молоко - одержуй  компенсацію.  А  так  виходить,  що  той,  хто  виробляє продукцію, має прямі збитки. Вважаю, ще так робити не можна.

 

     Минулого разу  тут  виступав  депутат Мельник і говорив:  "Є Закон   про   банкрутство,   тож   давайте   не   боятися    його застосовувати".  Дійсно,  якщо з двох господарств одне одержує за добу 10 кілограмів

 

     44

 

     молока від корови,  а друге - 2,  то хіба можна їм  виділяти однакову кількість матеріально-технічних ресурсів?  Ні.  Хай той, хто одержує 2 кілограми молока,  збанкрутує або думає, як зробити так, щоб була корми і була продукція.

 

     І ще  одне  питання.  От  ви  говорите:  "80 процентів",  "2 проценти",  "валюта"...  Але скажіть мені,  наскільки реально те, про  що  ви  говорите?  Ви  ж чули,  що говорили сьогодні з цього приводу деякі народні депутати.  Ну так  же  не  можна!  Декілька мерзотників  -  по-іншому  я  їх  назвати  не  можу  - вивезли за сфальсифікованими документами з України нафту,  корисні копалини, продукти  харчування,  підірвали  віру  людей  до всіх директорів радгоспів,  голів колгоспів та  інших  керівників.  Ви  хоч  раз, Вікторе Михайловичу, спробуйте піти взяти ліцензію. Що це таке? Я хоч поганенький,  але народний депутат.  І навіть я не можу взяти ліцензії.  А  що  вже  говорити про новообраного голову колгоспу? Треба спростити цю процедуру.  Якщо необхідно,  давайте  приймемо відповідне  рішення  про  кримінальну  відповідальність тих,  хто замість нафтопродуктів чи лісоматеріалів завозить іншу продукцію. Ну  не можна ж так!  Виконало господарство держзамовлення - нехай їде в статуправління,  бере довідну, що виконало, і одержує право обміняти  свою продукцію на лісоматеріали чи нафтопродукти з тієї ж самої Росії.

 

     Чого ми боїмося?  Ми заморили все  оцими  двома  процентами. Повірте мені, ніякого бартеру не буде. І весняні польові роботи з таким підходом ми не  проведемо.  І  не  треба  все  контролювати Кабінету   Міністрів.   Все   ви  однак  не  проконтролюєте.  Але відповідальність  потрібно  посилити  і  дати  право  людям  бути господарями. Хоча, в принципі, таке право і надається Законом про пріоритетність соціального розвитку седа.  А його ж поки що ніхто не скасував.

 

     45

 

     Ще про   одне.   Я   звертаюся  до  Григорія  Олександровича П'ятаченка і до вас,  Вікторе Михайловичу.  Ну  не  можна  ж  так говорити,  як ви: "А де ми візьмемо гроші? Це папірці... "Десятки і сотні людей звертаються до мене,  і я  вже  вдесяте  роблю  вам депутатський  запит.  Скажіть мені,  як буде вирішуватися питання речової лотереї? Люди збирали збори трудових колективів, купували ці  речові  лотереї.  Зокрема,  на  холодильник  платити  по  500 карбованців.  Нині ж лотерея є /як у тому  анекдоті,  ніколи  лиш розказувати/, а товарів немає. Хіба ж так можна?

 

     Тепер про  3-процентні облігації.  Будуть вони індексуватися чи ні? Ви поясніть людям, що ми індексуємо, але поки що виплатити не можемо.  Але коли,  наприклад,  померла людина, і є заповіт на вклад,  то треба його індексувати і видати,  щоб було хоч  за  що поховати.

 

     І останнє.  Вікторе  Михайловичу  і Григорію Олександровичу! Господарства здавали зерно, м'ясо, соняшник, щоб одержати валюту. На рахунках валюта є.  Кажуть:  "Так,  у вас є 25 тисяч німецьких марок,  але ви їх не візьмете".  "А коли ж ми їх зможемо  взяти"? "Хтозна.  Мабуть,  не  візьмете  ніколи,  беріть купонами".  Та й навіть ця процедура така, що її вирішити не можна.

 

     Я дуже прошу вас звернути увагу на  ці  пропозиції.  Давайте робити  все,  що  від нас залежить,  аби як слід провести весняні польові роботи.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Рябченку.  За  ти виступатиме депутат Ігнатенко.

 

     46

 

     РЯБЧЕНКО М.А.,   директор  Криворізького  цементно-гірничого комбінату  /Довгинцівський   виборчий   округ,   Дніпропетровська область/.    Уважаемые   народные   депутаты!   Уважаемые   члены правительства! Прежде всего, очевидно, следует понять ситуацию, в которой   находится   сегодня   правительство.  Обстановка  очень серьезная.  Мы, директорский корпус, несколько раз уже обращались к правительству по многим вопросам. И надо сказать, что некоторые из них уже решаются.

 

     Прежде всего пошел межбанковский зачет,  хотя сделано это не совсем   четко.   Сегодняшний   анализ   свидетельствует,  что  в межбанковский  зачет  не  попали  целые  группы  предприятий,   в частности государственных структур.

 

     Правительство попыталось отсечь коммерческие структуры,  те, которые действительно не нужны госсектору,  которые  препятствуют сегодня  отчислению средств в бюджет и обогащаются.  Казалось бы, благое дело.  Но тем самым отрезали и те совместные  предприятия, которые занимаются полезной трудовой деятельностью.

 

     Хотели не  допустить  утечки  ваших ценностей за рубеж,  но, издавая декреты, наделали много ошибок и практически парализовали деятельность предприятий на международном рынке.

 

     Хотели не    допустить    спада    производства   и   издали соответствующие декреты. Но они, к сожалению, еще более усугубили существующее положение.

 

     Одним словом,  сегодня  очевидно,  что  в  аппарате Кабинета Министров есть люди, которые не совсем добросовестно работают.

 

     47

 

     руководству Кабинета  Министров  мы  хотели  помогать,   так давайте терпеливо это делать.

 

     Следующее. Приведу  несколько примеров.  Сегодня без топлива обойтись нельзя.  Договорились, что нужно за госпоставки отдавать отдельную продукцию.  Уважаемый Минченко опытный человек,  у него большой аппарат. Но на сегодняшний день мы еще не получили наряды на то, что должны отдать за поставляемый газ.

 

     Я знаю,  что нужно отдать около 500 тысяч тонн цемента. Куда и кому?  Кто будет отрабатывать?  Говорят: едьте и берите наряды. Куда? В Туркмению? Почему же государственный аппарат не работает, товарищ Минченко?

 

     Далее. Вопрос с топливом сегодня очень важен.  Правительство работает в этом направлении,  но необходимо, очевидно, включаться и  Президенту,  потому  что  государство   валится   на   глазах. Практически парализован весь транспорт. Осталось 5-6, максимум 10 дней.  Уже сегодня многие  предприятия  звонят:  останавливаемся, останавливаемся, останавливаемся. Нет дизтоплива, нет бензина.

 

     С Леонидом  Макаровичем  этот  вопрос на днях обсуждали,  но увы.  Пускай все стоят на коленях,  а Президент  договориться  не хочет. Ну не может сегодня правительство само решить этот вопрос.

 

     Следующее. Комитет таможенного контроля издает распоряжение, которым   практически   "зарубил"   госпредприятиям   возможность работать на международном уровне.

 

     Видите ли  нужно  получить сертификат происхождения товарной массы в Торговой палате.  Я понимаю,  дифференциация нужна, надо, чтобы  государство  знало,  откуда происходит товар.  Но скажите, пожалуйста, где, кроме как в цементной промышленности, можно

 

     48

 

     произвести цемент?  Зачем мне платить  10  тысяч  рублей  за справку и каждый месяц обновлять ее?

 

     ГОЛОВА. Миколо Андрійовичу!  Я перепрошую, що перебиваю, але хочу звернутися до Віктора Михайловича.  Ми рік  тому  колишньому консервативному  уряду казали,  що треба дати ініціативу тощо.  А він такий консервативний, що нічого не дає і не хоче давати.

 

     Тепер щодо  податку  на  добавлену  вартість  /я  не   хотів перебивати  депутатів  Чепурного і Сухого/.  Ми створили фонд при міністерстві,  щоб  взяти  кошти   з   колгоспів   і   радгоспів, акумулювати  їх,  а  потім  міністерство  їх  роздаватиме.  Зараз міністерству немає чого ділити - нафти  немає,  запчастин  немає, гуми  немає,  лісу  немає.  Виходить,  воно  непотрібне.  А  що ж придумати, щоб до них їздили? Придумали податок.

 

     Тепер щодо  виступу  депутата  Рябченка  стосовно   Торгової палати.  Та чому ви терпите це? Зібралася б представники скількох там заводів,  організували  свою  фірму  і  мали  б  право  вести самостійно справу.

 

     Я запитав  директора  нафтопереробного  заводу  в Греції про його відносини з державою.  Він каже: відносини полягають у тому, що я щорічно плачу 28 процентів податку.

 

     А що  тобі дає держава?  Відповів,  що прапор і герб,  а так діють автономно.

 

     Чому ви не хочете зібратися, зорганізуватися, щоб не знімати перед усіма шапку?

 

     49

 

     Ви знаете,  я  вірю депутату Степенку,  Вікторе Михайловичу, коли він каже,  що може пробити ліцензію.  А інші? Я скажу на всю Україну  про те,  про що говорив мені один дуже багатий чоловік у Греції.

 

     Він сказав:  я виходжу з України,  бо в мене у фірмі не може бути брудних грошей. Мене це здивувало: невже в нас брудні гроші? У вас, каже він, куди не ступиш, скрізь треба дати.

 

     Потрібно щось вирішувати, а не просто сказати для резонансу. Минуло три місяці, а ситуація тільки погіршується.

 

     Ви ж знаєте депутата Рябченка.  Його не можна звинуватити ні в комерції якійсь,  ні в тому, що він у мафії. Не в мафії, Миколо Андрійовичу?  З  болем говорить він про цементне виробництво.  Ви уявляєте, як там утримати сьогодні людей?

 

     Будь ласка, вибачте ще раз. Продовжуйте, прошу.

 

     РЯБЧЕНКО М.А.  Дело в том,  Иван Степанович,  что привожу те примеры, которые хорошо знаю.

 

     Возьмите молочную продукцию.  В каком состояние она сегодня? Когда мы перестанем запечатывать бутылки?  Ни  у  кого  нет  этой фольги. Привезти ее из России в Украину практически невозможно. Я уже подключил цементников Старого Оскола: сложили там эту фольгу, но  не  можем  ее  оттуда  забрать,  хотя  есть  наряд,  выданный товарищем Минченко.  Выходит,  выкупили,  спрятали  на  цементном заводе, а перевезти через границу не можем... /Шум у залі/.

 

     Я говорю  о  том,  что  в  аппарате  есть  квалифицированные работники, которые сегодня или копают под новых людей, или мешают работать,  или  задались целью абсолютно угробить государственный сектор. Вот о чем идет речь.

 

     50

 

     И я вас,  товарища депутаты,  прошу  об  одном.  Давайте  мы присмотримся к новым людям,  думаю, они разберутся, кто есть кто. Мы же оказали им доверие,  когда выбирали,  нужно их  поддержать, нужно   им   помочь.   Единственная  к  ним  просьба,  чтобы  они прислушивались к практикам.  Ведь  мы  сами  друг  другу  мешаем. Скажите, пожалуйста, кто нам позволил противопоставлять коллектив коллективу,    когда    были    неплатежи?    Сегодня    проходит государственный  зачет,  а  деньги  еще  не  поступили  на  счета предприятий,   откуда   должна   поступить   продукция.    Почему продолжается противопоставление?  То задвижку кто-то закроет,  то свет отключит,  то не подаст  железнодорожные  вагоны...  /Шум  у залі/.  Затолкали  все  вагоны,  создали  искусственно простой на предприятии,  потом хотят получить деньги за  услуги...  Скажите, пожалуйста,  кому  мы  делаем  хуже?  Да  привлеките  к уголовной ответственности за противопоставление между коллективами! Неужели эти вещи непонятны?  Нет, мы все играем в демократию. Если хотим, чтобы было жесткое правительство,  нужно так  хлестать  за  такие вещи, чтобы тошно было.

 

     И последнее.   Прежде   всего  необходимо  срочно  пополнить оборотные средства,  после  этого  провести  взаимозачеты,  иначе докатимся  до  критического  состояния.  Пересмотреть  декреты  с учетом стимулирования  роста  производства  и  заинтересованности коллективов   в  результатах  труда,  выходе  товаров  за  рубеж, установить     ответственность     по      взаимопоставкам      и межгосударственным договорам.  И прежде всего, мне кажется, нужно в Кабинете Министров установить ответственность  должностных  лиц за каждое принятое решение,

 

     51

 

     тем более за непринятое своевременно. Это главное.

 

     Я призываю  вас:  еще  раз  давайте  поддержим  этих молодых людей.

 

     ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Ігнатенку.  Потім порадимося.

 

     ІГНАТЕНКО В.В., директор Перегонівського цукрового комбінату Голованівського    району    /Гайворонський    виборчий    округ, Кіровоградська область/. Шановні народні депутати! Шановний Іване Степановичу!  Питання,  які я хочу підняти,  вже піднімали  деякі депутати.  Але  хочу подивитися на це під іншим кутом зору.  Мені здається,  що все те,  чим  тут  незадоволені  голови  колгоспів, керівники  об'єднань,  господарники,  є  якоюсь політикою якщо не всіх нас, не уряду, то декого з нас.

 

     Чому це так? Мені здається, що чиниться своєрідний тиск, щоб скомпрометувати систему, яка була, або яка є сьогодні, або навіть ту, яку ми збираємося формувати.

 

     Наведу приклади.  8 грудня я домовився з  кемеровчанами  про поставку   тисячі   тонн  бензину.  Понад  три  місяці  документи /доручення/ маринувалися в  нашому  Національному  банку,  чотири рази  я  їх  розшукував.  Позавчора  ледве випросив,  щоб мені їх повернули.  Тепер за ту суму,  про яку домовлявся,  я вже не можу купити і двісті тонн бензину.  І ще невідомо, може, якась нечесна людина на цьому нагріла руки і десяток мільйонів собі  до  кишені поклала.

 

     Далі. Була струнка система бартеру, обміну, на якій

 

     52

 

     базувалися всі господарські відносини між Росією і Україною. Ліцензії видавали держадміністрації,  міністерства, і ніхто ні на кого не ображався.

 

     Під пристойним  приводом  контролю  уряд  взяв ці функції на себе і так діло "закрутив", що й слів потрібних не підшукаєш.

 

     Постає питання: для чого все це робиться? Якщо для того, щоб знищити колгоспну систему,  то давайте так і вкажемо, що пального не буде,  сійте, як хочете, і годі балакати з цього приводу. Якщо ні,  то чому не дозволити господарникам самим господарювати? Тих, хто лізе до кишені,  треба ловити.  Ми йдемо до ринку.  А що таке ранок?  Я тобі, ти мені, хай не через бартер, а через розрахунки. Щоправда, Росія їх не приймає. З кожним днем колгоспи біднішають, платити немає чим. У деяких колгоспах є цукор, то хоча б на цукор міняти.  І цього не можна.  Ми таку  систему  створили,  шановний Вікторе   Михайловичу,   що   дозволено  держадміністраціям.  Ось приїжджають кілька голів колгоспу з ліцензіями  держадміністрації і  кажуть,  що  їх  в  Умані  зупинили і забрали цукор.  А вони з білорусами домовилися,  що за 10 тонн цукру одержать по 150  тонн бензину.  І вже 25 тонн вони нам привезли,  а ми не можемо з ними розрахуватися...  Тепер вимагають повернути гроші... Вони прийшли до мене як до депутата й кажуть:  для чого ж нам гроші? Нам сіяти чимось треба.  А їм відповідають,  що потрібна печатка  |  1,  це Івана  Івановича  печатка,  тоді  вас  пропустять.  А  як до цієї печатки добратися,  ніхто з голів не знає.  Це як туди приїдуть 4 тисячі  голів і кожний вимагатиме,  щоб йому печатку ставили,  то коли той Іван Іванович це робитиме?

 

     53

 

     Тому просив би якомога спростити й прискорити цю  процедуру. Адже сьогодні вже посівна на порозі. Це тільки один приклад.

 

     На мою думку, бідність - це якась політика. Чим бідніше наші люди живуть,  тим більше ті,  хто хоче зробити щось демократичне, програють. Невже це незрозуміло?

 

     Я тут рідко виступаю,  але завжди аналізую: проти кого і хто працює  у  цьому  залі.  Зараз  масово  говорять:  ну,  вже   при комуністах  і  то такого не було,  за комуністів було краще і так далі.  У  нас  є  такий  простий  трудівник,  хороший  тракторист Тріщенко,  то  він каже:  я завжди з партією не мирився,  взагалі партії не визнавав,  а лише  бачив,  що  йде  підміна.  Але  якщо сьогодні відновлять компартію,  то я першим туди запишуся. Ось це вам симптом, товариші - і демократи, і недемократи.

 

     Іване Степановичу,  я вас  дуже  прошу  як  найавторитетнішу людину:   давайте   зберігати  і  авторитет  Верховної  Ради.  Ви розумієте - люди на місцях не бачать уряду,  не бачать  Президії. Вони бачать нас і кажуть:  та нам все одно,  хто ви там, але ж ви все це робите.

 

     От що хочу сказати:  якщо не може  сама  Верховна  Рада,  то давайте  всі  разом - Верховна Рада та уряд - сідати й вирішувати ці питання.  Так же не можна далі жити. Ми людей настроюємо проти всіх видів влади.

 

     І ще  одне  питання,  дуже коротко.  Маю на увазі прорахунки уряду.  Ми щось індексуємо,  підвищуємо ціни і так далі,  й  тому подібне.  І ось буквальна за три роки вималювалась певна картина. Мені здається,  що комусь ще в уряді бажалося покласти на лопатки цукрову промисловість. Це та

 

     54

 

     промисловість, яка була колись найбагатшою, зараз посередня, а хочуть її зовсім завалити.  М'ясо коштувало 1 карбованець 80 чи 90  копійок,  цукор  - 80 копійок.  Сьогодні ж м'ясо - від 1 до 5 тисяч карбованців за кілограм,  а цукор -  90  карбованців.  Чому так?   Безкоштовно  насіння  колгоспам,  безкоштовно  жом  -  усе безкоштовно.  Значать,  одне  тільки  Кіровоградське   об'єднання повинно  взяти  майже  3 мільярди кредитів під 25 процентів,  щоб забезпечити колгоспи,  бо вони бідніші,  ніж ми,  як кажуть. І ще майже мільярд - тільки на насіння.  3 мільярди там, мільярд тут - чи це нормально? Ще й цю промисловість давайте покладемо - і тоді вже в Україні взагалі не буде чим поділитись або щось виміняти.

 

     Закликаю всіх до того, щоб ми, коли вирішуємо якісь питання, підходили дуже розумно і зважено.  Адже це  політика,  хочемо  ми того чи ні.

 

     Дуже дякую.

 

     ГОЛОВА. Ви скажіть,  чи треба все-таки Терешенку подякувати, що він створив цукрову промисловість в Україні?

 

     ІГНАТЕНКО В.В.  Дуже велика йому подяка.  Ми практично ще на терещенкових заводах працюємо.

 

     ГОЛОВА. Це  ви не мені,  а людям скажіть,  щоб усі розуміли. Тепер у мене є записка такого змісту:  ви порівнювали  об'єднання Рябченка із грецьким заводом,  то скажіть,  будь ласка,  це завод приватний чи державний?

 

     55

 

     Відповідаю: це завод  приватний.  Але  на  цьому  приватному заводі  /я  вже  казав  і  ще повторю/ соціалізму більше,  ніж на будьякому нашому державному підприємстві.

 

     Так що  я  вам  дякую,  Володимире  Володимировичу,   тільки давайте зрозуміємо, що не треба весь час нагнітати проблему, куди йдемо.  Ідемо туди,  тільки,  не всі в ногу. Розумієте? Такого не буває, щоб усі одночасно і в ногу. Але прагнути до цього треба.

 

     У нас  залишилося  12  хвилин  до  перерви.  Якраз  підійшов міністр зв'язку. Ви пам'ятаєте, що і вчора, і сьогодні порушували питання  про  телеграми  і  посилка.  То  я просив би надати йому можливість пояснити, що там робиться і коли це припинять.

 

     А потім  депутат  Пискуновський   від   Укрнафтохіму   нехай розкаже, що ж буде з тією нафтою. А далі вже порадимося.

 

     Будь ласка, міністру зв'язку слово.

 

     ПРОЖИВАЛЬСЬКИЙ О.П.,   міністр   зв'язку   України.  Шановні депутати!  Шановний  Іване  Степановичу!  У  нас   нині   введені обмеження  на  пересилку  товарів  до країн СНД згідно з Декретом Кабінету Міністрів,  прийнятим у січні,  про  порядок  обкладення митом  предметів,  які  вивозяться /пересилаються/ громадянами за митний  кордон  України.  Пунктом  3  цього  декрету  передбачено заборонити   громадянам  вивезення  за  митний  кордон  продуктів харчування.  Як я розумію, мова йде саме про продукти харчування, тому що ми...

 

     56

 

     ГОЛОВА. Я   звертаюся  до  Івана  Григоровича  Ємця.  Я  вас запитував,  і ви сказали,  що він дасть відповідь.  Сьогодні  про продукти  харчування  мова не йшла.  Мова йшла про те,  що людині треба було переслати портрета.  А вчора йшла мова про те, що люди не можуть отримати газету, яку передплатили.

 

     ПРОЖИВАЛЬСЬКИЙ О.П. Іване Степановичу, обмеження...

 

     ГОЛОВА. Ви міністр і вам не обов'язково тут сидіти. Але якщо ви не знаете,  про що йдеться на засіданні Верховної Ради,  то  у вас є величезний штат.  Він повинен знати, про що тут говорилося, і поінформувати вас. А ви маєте відреагувати.

 

     ПРОЖИВАЛЬСЬКИЙ О.П.      Іване       Степановичу,       мене проінформували...

 

     ГОЛОВА. Ви  не  мені,  а  залу  кажіть.  Я просто хочу,  щоб міністри,  особливо новоспечені, знали, що на них лягає величезна відповідальність.  І  якщо  вони  не можуть відповісти перед усім народом... Народними депутатами у цьому залі представлений народ. Лиш  депутати  та  Президент,  обраний усім народом,  мають право говорити від імені народу.

 

     ПРОЖИВАЛЬСЬКИЙ О.П. Іване Степановичу, все зрозуміло. Справа в   тому,   що  ми  одержуємо  дуже  багато  скарг  на  обмеження пересилання  зокрема  і  продовольчих  товарів.  Я  чув,  що   на засіданні  Верховної  Ради  йшла  мова  про  портрет,  тому хотів взагалі сказати про цю проблему. Обмеження щодо пересилання

 

     57

 

     культурных цінностей були запроваджені не сьогодні.  /Шум  у залі/.  Але якщо мова йде про портрет батька,  то, звичайно, його можна пересилати. Я розберуся з цим конкретним випадком.

 

     ГОЛОВА. Вчора йшла мова і про видання. /Шум у залі/. Я прошу вас,  не  кричіть,  ви  ж  злякаєте  кого  завгодно,  і  міністра злякаєте.  Учора мова  йшла  про  те,  що  припиняється  доставка оформлених  в  установленому  порядку  передплатних  видань.  Від третього мікрофона про  це  говорили.  Я  просив  депутата  Списа віддрукувати ці матеріали. Де депутат Спис?

 

     ПРОЖИВАЛЬСЬКИЙ О.П.   Іване   Степановичу,   що   стосується передплатних видань,  то ми доставляемо всі,  які  нам  поставляє Росія.  Просто в Росії затримуються з їхнім друкуванням.  У цьому нашої вини немає. Російські видавництва надіслали нам телеграму і повідомили,  що  поки  що  вони  не  дають  нам  права  проводити передплату на наступні періоди,  тому що ми  не  розрахувалися  з ними  за  торішню  передплату.  Але  гроші пішли,  зараз ми з цим питанням розбираємося.  Одне слово, видавництва гроші одержать, і ця передплата буде продовжена.

 

     ГОЛОВА. Комісія  цим питанням займається і сьогодні до кінця дня буде відповідь.  Справедливо було  б,  щоб  людям  доставляли видання  на тих умовах,  на яких вони їх передплатили.  А якщо не доставляють,  то потрібно пояснити чому.  Хтось же зрештою  думав тоді, коли укладав контракти. Бо в нас цікаво виходить: крайнього немає, а люди повинні нести збитки. Один лотерею купив -

 

     58

 

     обдурили, другий здав на валюту продукцію - обдурили, третій

- передплатив  передплатне видання - обдурили.  Хто ж буде вірити такому уряду і таким міністрам? Хто буде вірити, я питаю?

 

     ПРОЖИВАЛЬСЬКИЙ О.П. Справа в тому, що...

 

     ГОЛОВА. А Верховна Рада,  кажуть, не така, треба переобрати. Звичайно  треба,  я ж не боюсь цього.  Але спочатку слід створити базу для того,  щоб  переобрати.  У  вас  база  створена,  ви  на договірній основі працюєте...

 

     ПРОЖИВАЛЬСЬКИЙ О.П. Все правильно, Іване Степановичу. Усі ці видавництва  знаходяться  в  Росії,  і  вони   затримують   вихід передплатних видань.

 

     ГОЛОВА. То так і скажіть, з якої причини.

 

     Я прошу  депутата  Списа доповнити.  Він каже,  що не про це мова. /Шум у залі/.

 

     Прошу видрукувати запит,  який прозвучав учора від  третього мікрофона і відправити міністру.  Миколо Михайловичу, будь ласка, вам слово.

 

     СПИС М.М.,  голова Комісії Верховної Ради України  з  питань гласності  та  засобів  масової  інформації  /Ялтинський виборчий округ,  Республіка Крим/.  Действительно,  вчера был  депутатский запрос Владимира Григорьевича Яцубы. Я прошу немножко тише. Вчера до конца дня мы

 

     59

 

     просмотрели документы   в   Министерстве   связи    Украины. Действительно,  телеграмма  за | 33 была и согласно с ней сегодня приостановлена подписка на газеты и журналы  из  стран  СНГ.  Это действительно имеет место.

 

     Основные причины  такие.  Первая  - невозможность проведения расчетов за подписку.  Вторая причина связана с тем, что подписка принималась с учетом курса карбованца к рублю. Курс неустойчивый, и на тот момент,  когда надо было перечислять  деньги,  отделения связи  оказывались  в убытке.  Попытка Министерства связи Украины самостоятельно решить этот вопрос успехом пока не увенчалась.

 

     Позиция нашей комиссии.  Мы  с  самого  начала  были  против этого,  потому  что в целом такая ситуация нарушает право граждан на информацию.  Мы неоднократно обращались в Кабинет Министров  с тем,  чтобы эти вопросы были решены.  Оказана помощь Министерству связи Украины. Однако до сегодняшнего дня ничего не сделано.

 

     Я думаю,  что выход из этого положения  таков.  Протокольным решением   поручить   Кабинету  Министров  в  десятидневный  срок рассмотреть этот вопрос,  решить относительно перечисления денег, отменить  данную телеграмму и организовать подписку так,  как она шла до этого.

 

     ГОЛОВА. Дякую Миколо  Михайловичу.  Депутате  Пискуновський, будь ласка. Скажіть як є - посіємо чи ні?

 

     60

 

     ПИСКУНОВСЬКИЙ К.В.,   президент  концерну  "Укрнафтопродукт" /Ямпільський виборчий округ,  Вінницька область/.  Уважаемый Иван Степанович!  Уважаемые  коллеги!  Положение,  которое сложилось с нефтепродуктами,  действительно  серьезно  и  вызвано  в   первую очередь тем, что на сегодняшний день нам недостает нефти.

 

     Если говорить  конкретно  о посевной,  так то постановление, которое было принято Кабинетом Министров о накоплений  200  тысяч тонн  бензина и 400 тысяч дизельного топлива,  безусловно,  будет выполнено  в  указанные  сроки  -  до  20  марта.  Что   касается количества,  то его,  естественно,  недостаточно.  Сейчас имеется всего полтора миллиона.  Из этих полутора миллионов -  1  миллион 250 тысяч тонн - это нефть,  поставляемая по контракту с Россией, а 300 тысяч - нефть коммерческих структур.

 

     Есть возможность получить еще около полутора  миллиона  тонн нефти,  по миллиону бензина и дизтоплива. Загвоздка в том, что мы с января еще ни разу  не  платили  деньги  Российской  Федерации. Технический  кредит,  выделенный  правительством,  составляет 250 миллиардов.  Из них 162  миллиарда  -  на  энергоносители,  125,5 миллиарда  -  на  нефть  и  нефтепродукты,  10  миллиардов  -  на сжиженный газ,  27 миллиардов - на газ природный.  На сегодняшний день  все  платежи из России вернулись.  25 февраля пришел первый платеж,  26 - второй /55 миллиардов и 69/.  Все они вернулись  по непонятным причинам.

 

     Когда я  выяснял  этот  вопрос с банком,  хотя это и не наша компетенция,  то в Центральном банке России  мне  объяснили,  что платежки оформлены неправильно. Но это не аргумент.

 

     61

 

     Вчера мне сказали /в последней редакции/, что Терещенко /Центральный банк России/ и Черномырдин подписали документ о том,  что якобы всем коммерческим структурам запрещена торговля с Украиной на территории России.

 

     Значит, сегодня,  если  у  нас  не  будет   предоплаты,   мы останемся без бензина и без дизтоплива.

 

     Того количества,  что  есть  сегодня,  если даже все топливо поставить сельскому хозяйству /а из этой нефти можно получить 243 тысячи тонн бензина,  350 тысяч тонн дизтоплива/,  будет мало для проведения весенних полевых работ.

 

     Меры, которые принимаются с нашей стороны,  уже  практически все  исчерпаны.  Я  не  выезжал  из  Москвы  три недели,  мы вели переговоры на разных уровнях,  единственный камень преткновения - вопрос  о ценообразовании и порядке расчетов с Россией.  Если эти проблемы не будут решены,  то что бы мы здесь ни говорили,  нефти на Украине не будет.

 

     ГОЛОВА. Дякую. Тепер, будь ласка, Сергію Івановичу.

 

     Другий мікрофон.

 

     ДОРОГУНЦОВ С.І.,  голова  Комісії  Верховної  Ради України у питаннях   екології    та    раціонального    природокористування /Суворовський виборчий округ,  Одеська область/.  Шановні народні депутати!  Шановний Іване Степановичу!  Хотів би  попросити  вас, щоб,   по-перше,  ви  нас  поінформували  про  стан  забезпечення колгоспів,   радгоспів,   фермерських   господарств   пальним   - дизпаливом, мастилами і бензином. Бо я вже півтора чи два місяці

 

     62

 

     добиваюсь таких  даних,  як і інші депутате,  і ніяк не можу з'ясувати,  що ми маємо.  А в моему окрузі мені кажуть,  що  якщо стан справ залишиться таким,  як нині,  то від 60 до 20 процентів посівних площ не  буде  засіяно  в  господарствах.  Це  прохання, мабуть, підтримають усі депутати.

 

     Друге. Іване  Степановичу,  в  понеділок  Президія Верховної Ради прийняла постанову про те,  щоб це  питання  розглядалося  в четвер,  тобто  сьогодні.  То хіба ж не можна було погодити,  щоб віце-прем'єр Дем'янов і  міністр  сільського  господарства  взяли участь  і в роботі семінару,  і в нашому засіданні?  Чи перенести або на  день  раніше,  або  на  день  пізніше?  Ну  чому  це  нам доповідають  люди,  які з сільським господарством пов'язані через гастроном?

 

     Трете. Іване Степановичу, це до вас запитання. Скажіть, будь ласка, кому вигідно, щоб у нас не було ні бюджету, ні плану? Кому вигідно,  щоб це тягнулося до червня,  до липня,  а  може,  і  до вересня? Якщо немає бюджету, то нема й контролю за ним. Прошу вас відповісти на це запитання.

 

     Дякую.

 

     63

 

     ГОЛОВА. Насамперед,  я  роблю  вам  зауваження.  Це   не   з процедури.  Ви  використали мікрофон і задали мені три запитання. Але вони мають загальний характер,  і я відповім вам дуже швидко. Для  агропромислового  комплексу  повинні були закласти 500 тисяч тонн бензину. Закладено 115. Повинні були закласти 700 тисяч тонн солярки, закладено - 180. Я ці цифри знаю, але від цього ситуація в АК не поліпшиться.

 

     Тепер відповідь на друге  запитання.  Про  четвер,  справді, домовилися у вівторок,  а не в понеділок. На засіданні Президії я не був  /тут  Василя  Васильовича  немає/,  може,  це  було  і  в понеділок.  У  вівторок  було  домовлено.  І  ще  попросив Василя Васильовича зв'язатися з Віктором Михайловичем,  щоб він усе-таки контролював  стан  справ.  Сьогодні ранком о 9.  00 я зустрівся з депутатом Чепурним,  від комісії були також депутати  Ревенко  та інші.  Розмова  була  про  те,  слухати  чи  не слухати,  тому що віцепрем'єру  Дем'янову  вчора  передали  цей  проект.   Анатолій Григорович Чепурний сказав мені, що це погоджено, і тому вирішили зробити таким чином.  Так що я визнаю критику на  свою  адресу  і хочу, щоб її розділили зі мною й інші.

 

     64

 

     Щодо бюджету та індикативного плану.  Я не знаю, як сьогодні уряд може  представити  бюджет  та  індикативний  план,  коли  не вирішено питання з енергоносіями. Оце така моя відповідь.

 

     А тепер  хочу  порадитися  з усіма депутатами.  Ми можемо ще продовжувати,  щоб  мене  не  звинувачували   депутати   Шкарбан, Карасик,  Шепа,  Півень,  Марченко,  які  не виступили.  Але вони наведуть ще декілька фактів,  декілька прикладів,  а  по  Україні таких   прикладів  тисячі  і  мільйони.  Тому  давайте  припинимо обговорення.

 

     Вам сьогодні роздано  два  проекти  постанови:  один  -  від Кабінету   Міністрів,   другий  -  від  комісії.  Вони  в  чомусь погоджені,  в чомусь  не  погоджені.  Якщо  ми  приймемо  варіант комісії  при  запереченні  його  Кабінетом Міністрів,  це буде не зовсім гарно  і  виглядатиме  як  диктат.  А  ми  ж  йому  надали повноваження.   Якщо  ми  приймемо  проект  у  редакції  Кабінету Міністрів,  не  враховувавши  думку  комісії,   це   також   буде неправильно.   Тому   я  прошу  Анатолія  Григоровича  і  Віктора Михайловича /немає Дем'янова  і  Карасика/:  давайте  все-таки... Суть  же  не  в  постанові,  не  в  тому,  щоб лиш записати щось. Постанов ми вже прийняли  достатньо,  де  встановлювалися  навіть конкретні   терміни.   Давайте   обмежимося  обговоренням  і  при відновленні наступного циклу пленарних засідань першою заслухаємо інформацію  про те,  що зроблено з цього питання.  Тоді вже можна буде приймати якусь іншу постанову. Згода?

 

     Оголошується перерва на 30 хвилин.

 

     65

 

     /Після перерви/

 

     ГОЛОВА. Поки депутати заходять, я зачитаю одну записку.

 

     "Газеты сообщили,  что Тернопольский облсовет принял решение о  государственных  и  других  праздниках,  исключив  из  перечня праздников 8 Марта.

 

     Отмена тех  или  иных  праздников  -  исключительное   право Верховного  Совета,  и об этом наш Председатель должен сказать на всю Украину".

 

     Якщо це правда,  що там відмінили це свято,  то логіка в цій записці є. Вирішувати питання про державні свята в Україні дійсно справа Верховної Ради,  і якщо вони зробили це,  то нехай  швидко виправлять помилку.

 

     КРУПА Л.М.,  генеральний  директор Тернопільського обласного телерадіооб'єднання     /Теребовлянський     виборчий      округ, Тернопільська   область/.   Я   є  депутат  від  Теребовлянського виборчого округу. Те, що повідомили газети, є фальшивкою, тому що 8 Березня на Тернопільщині святкується як загальнодержавне свято.

 

     ГОЛОВА. Ми  вам  бажаємо,  ще  яскравіше його відсвяткувати, поздоровити тернопільських жінок і вручити їм скромні  подарунки. /Оплески/.  От бачите,  і зняли питання. І дуже приємно, а так би було навколо цього ще багато різних чуток.

 

     Із цим питанням закінчили? Ні? Тоді розминку зробимо. Тільки давайте так: два кола виступів і не займайте більше черги.

 

     66

 

     Перший мікрофон. Це пропозиції.

 

     БОРЗИХ О.І.,    директор    радгоспу   "40   років   Жовтня" Слов'яносербського  району  /Кам'янобрідський   виборчий   округ, Луганська область/.  Иван Степанович!  Из информации,  которую мы получили,  видно,  что  ситуация  безысходная.  Спустить  все  на тормозах и разойтись мы не имеем морального права.

 

     Когда мы,  представители  трех  областей,  были на встрече с Президентом,  он нам говорил, что на колени становиться не будет. Сегодня  на коленях вся Украина.  Завтра она ляжет.  Поэтому есть такое предложение: Президенту, Премьер-министру, а если он болен, то  его  первому  заместителю  надо  ехать в Москву и эту блокаду снимать.  Наверное,  и вам надо подключиться. Это самая настоящая блокада. И мы должны решить это сегодня. Никакой другой вопрос не рассматривать,  а остановиться на этом и принять решение, которое дало бы результат.

 

     ГОЛОВА. Ваше  зауваження  приймається,  і  так  і  робиться. Заходів вживають.  Але я дещо зауважу.  Хотів би,  щоб це  почули прикордонники.  Та й голову Державного митного комітету ми будемо сьогодні затверджувати... От у перерві один депутат, господарство якого знаходиться на кордоні з Росією, розказав таку річ. Він уже пройшов через частоколи, які створили ми, уряд і адміністрації, і віз з Росії 16 тонн бензину чи іншого пального.  Його зупинили на кордоні з російського боку і кажуть:  7 карбованців за  кілограм. Він розрахувався.  Тільки переїхав кордон, наш зупиняє, каже: "Ти з тим розрахувався?"

 

     67

 

     - "Так", -"А чого ж зі мною не розраховуєшся?"

 

     То нехай вони не думають,  що це все буде безкарно.  Це  все відомо.  Дуже  прикро,  що  досі таке проходить безкарно.  Я бачу Гайсінського Юрія  Олександровича...  Ви  слухаєте  мене  чи  ні? Вишукуйте таких ловкачів, викривайте їх якось.

 

     Ви знаєте,  що Леонід Данилович Кучма, приїхавши із Сургута, провів нараду.  Про це вчора,  до речі, була чудова передача. Але він  захворів,  у  нього  температура  39  ,  Черномирдін  Віктор Степанович  теж  грипує.  Як   тільки   вони   одужають,   будуть вирішувати.  Вони  домовлялися  на  п'ятницю,  може,  і буде така зустріч.   А   сьогодні   у   Володимира   Борисовича    Гриньова передбачається  зустріч  у  Верховній  Раді Росії.  Може,  навіть зустрінеться із Хасбулатовим Русланом Імрановичем.  Тобто  робота ведеться на всіх рівнях.  Президент робить усе, щоб розв'язати це питання. Він вам це казав. Я не буду додавати.

 

     Це я у відповідь на ваше запитання.  Я  говорив  тільки,  що постанову не можемо приймати, бо вона мало що дасть.

 

     Другий мікрофон.

 

     КОЗАРЕНКО В.І.,  секретар  Комісії  Верховної Ради України з питань    державного    суверенітету,    міжреспубліканських    і міжнаціональних відносин /Антрацитівський міський виборчий округ, Луганська область/.  Іване Степановичу!  Я  звертаюся  до  вашого здорового селянського глузду.  Ціную ваш гумор,  але те,  що десь там не привезли один бензовоз бензину,  це питання, важливе якраз для того господарника.

 

     А перед нами стоїть питання, яке стосується всієї України.

 

     68

 

     Блокаду треба  знімати політичними методами.  Блокада є.  Ми пропонуємо чи  викликати  сюди  Президента,  чи  запросити  -  як завгодно,  щоб не принизити його гідності. Я хотів би почути його думку,  які він  бачить  шляхи  виходу  з  цієї  ситуації,  може, потрібна  наша допомога.  Може,  потрібна особисто ваша допомога, потрібна ваша участь.  Чому ми про це ніяк не можемо  домовитися? Невже б це так принизило гідність Президента,  якби він прийшов і сказав депутатам про все.  Може,  ми йому  чимось  допоможемо?  Я спробував  задати ці запитання на зустрічі,  де були представники Донецької,  Луганської   і   Дніпропетровської   депутацій,   але відповіді Президента,  на жаль, не отримав. Прошу вас використати свій вплив. Дякую.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон, будь ласка.

 

     ДУБРОВ Л.В.,  директор  по  будівництву   та   реконструкції Дніпродзержинського  виробничого об'єднання "Азот" / Дніпровський виборчий округ,  Дніпропетровська область/.  Иван  Степанович!  Я поддерживаю    предложение    народного    депутата    Козаренко. Действительно;  самоизоляция в области экономики имеет  место  не только  во  взаимоотношениях с Россией,  но и с другими нынешними или бывшими государствами СНГ.  На этом мы очень много теряем.  И тут должен быть сегодня Президент,  чтобы рассказать парламенту и всей Украине,  как же мы будем жить дальше.  Позавчера  он  таких векселей не выдал.

 

     Имеющаяся катастрофическая ситуация с обеспечением

 

     69

 

     сельского хозяйства   -   это,   прежде   всего,   следствие неправильной политики в области экономики.  Я настаиваю  на  этом решении.

 

     ГОЛОВА. З трибуни.

 

     ТАБУРЯНСЬКИЙ Л.І.,    президент    синдикату   "Олімп",   м. Дніпропетровськ  /Петровський  виборчий  округ,  Дніпропетровська область/.  Уважаемый  Иван  Степанович!  Уважаемые депутаты!  Мне кажется,  что  разговор,  который  сейчас   происходит:   давайте попросим Леонида Макаровича, если он имеет время, пусть подойдет, и так далее,  - был бы уместным год назад. Мне кажется, что время для такого диалога уже давно прошло.

 

     Вношу конкретное  предложение.  Ввиду  того,  что  мы сейчас находимся в полной блокаде /о чем много  говорилось  и  ранее,  и сегодня/,  предлагаю  сегодня  до  14  часов  обсудить  и принять следующее решение: трем высшим руководителям нашего государства - Кравчуку,  Плющу  и  Кучме  /или  Юхновскому/ - договориться и не позднее завтрашнего дня прибыть в Москву и найти  соответствующих партнеров для проведения переговоров. Я предлагаю пригласить сюда председателя  Службы  безопасности  Украины   Марчука,   министра внутренних  дел Василишина и министра обороны Морозова,  чтобы мы их заслушали,  поговорили с ними,  чтобы дать возможность,  может быть,  и им тоже договориться со своими коллегами в России о том, чтобы блокада была снята. Должен вам доложить /может быть, не все знают,  но  это  имеет прямое отношение к нашему разговору/,  что позавчера Президент Кравчук сказал: "Нет, на колени становиться я не буду.

 

     70

 

     Черноморский флот...  По этому вопросу буду действовать так, как действовал раньше".

 

     Мне кажется,   что   неправильная,   антинародная   политика Кравчука по отношению к России,  Черноморскому флоту в частности, к ядерному оружию, ко второму языку... /Шум у залі/.

 

     Не надо выпрыгивать из штанов. Спокойно!

 

     Считаю, что это является предпосылками  того  экономического положения,  в  котором  мы сегодня находимся.  Надо,  наконец-то, чтобы мы дали понять Кравчуку... /Шум у залі/.

 

     Александр Гудыма!  Я тебе скажу вот что: пьяный проспится, а ты никогда! /Оплески/.

 

     Предлагаю сегодня  принять  это  решение.  Нам уже отступать некуда.  Мы не  должны  ни  Кравчука,  ни  кого  бы  то  ни  было уговаривать.  Мы  ответственны за состояние и экономики,  и наших людей.

 

     Иван Степанович!  Я  вношу  это  предложение  и  прошу   его поставить на обсуждение немедленно.

 

     ГОЛОВА. Шановні   народні   депутати!   Ви   знаєте,   що  в орієнтовному графіку  на  вчора  передбачалася  доповідь  Леоніда Макаровича   на   засіданні   Верховної  Ради.  Леонід  Макарович погодився зробити  цю  доповідь.  Але  тези  доповіді,  які  були направлені  і  які  розглянули багато депутатів,  викликали деякі пропозиції щодо курсу,  змісту розділів і  так  далі.  Я  про  це повідомив Леоніду Макаровичу.  І коли ми позавчора узгоджували це наше внутрішнє питання /були представники Народної Ради  й  інших депутатських груп/, Леонід Макарович сказав: "Я готовий

 

     71

 

     виступити в середу,  але не зможу дати відповіді на найбільш болючі питання.  А якщо хочете почути програму і більш  конкретну доповідь,  то  я  її  зможу  зробити  пізніше,  коли вирішимо ряд питань,  у тому числі й  стосовно  взаємовідносин  з  Росією".  І депутати  погодилися.  При обговоренні орієнтовного графіка я про це інформував. Тому я прошу припинити... Вимоги ваші можуть бути, вони  приймаються,  я  передам їх.  Іще раз відповідаю:  сьогодні Володимир  Борисович  Гриньов  у  Москві.  Він   зустрінеться   і поінформує.  Леонід  Данилович  Кучма завтра збирається там бути. Леонід Макарович займається цими питаннями.

 

     Ваша пропозиція береться до уваги.  Але ми не маємо  підстав вимагати,  щоб  у  Верховну  Раду  прийшов  Президент.  Як ми вже домовилися, така доповідь буде пізніше.

 

     Перший мікрофон.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Уважаемый Иван Степанович! Я поддерживаю всех депутатов,   которые   выступали  и  ставили  этот  вопрос.  Хочу добавить:  не надо нас, депутатов, держать заложниками. Обращаюсь в этой связи к вам.  Вы сказали, что можно принять постановление, но оно ничего не решит.  Решит!  Согласно с Конституцией  у  нас, депутатов,  есть  право  влиять  на  вопросы,  которые мы сегодня рассматриваем,  мы это право не  передали  правительству.  Это  - первое.

 

     Второе. Я  считаю,  что заложниками нас делает то,  что мы в соответствии  с  Конституцией  не  затребовали  у   правительства программу.  Поэтому все проблемы,  которые сейчас вырисовываются, будут оставаться  и  дальше.  Но  сути,  это  беззаконие.  Мы  не высказались  конкретно  по  плану действий правительства,  а ведь именно

 

     72

 

     там заложены  механизмы  разрушения  сельского  хозяйства  и промышленности.  Мы  не рассмотрели вопрос о внешней и внутренней политике.  Нас увели сознательно от  рассмотрения  этого  вопроса депутат   Павличко,  председатель  комиссии,  и  его  заместитель депутат Горынь. И сколько мы здесь не бьемся, никак не вносят его на обсуждение.

 

     Я считаю,  что без постановки на законодательном уровне всех этих реформ,  без конкретизации вопросов по социальной защите, по экономике,  по  внешней  и  внутренней  политике  ничего у нас не получится.

 

     Прошу принять постановление, а свои конкретные предложения я готов дать и буду требовать, чтобы их все-таки учли.

 

     ГОЛОВА. Щоб  не бути мені заложником...  Я вніс пропозицію і вважав,   що   погодилися.   Я   висловив   свою   думку.   Тепер пропонується... Але ж узгодженого немає... Хто за те, щоб ставити на голосування два проекти постанови, прошу проголосувати. /Шум у залі/.  Будемо голосувати? Я висловив свою думку і вважав, що зал погодився.  Вносить пропозицію народний депутат Марченко.  Перший мікрофон.

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Уважаемый Иван Степанович!  Я никогда в жизни не проголосую ни за один из предложенных  проектов.  Но  я  -  за создание  Верховным Советом действительно полноценного проекта по социальной защите, по нашим проблемам.

 

     ГОЛОВА. Це інша справа.

 

     73

 

     МАРЧЕНКО В.Р.  Так надо же поработать!  Надо создать группу, внести  предложения,  кого-то назначить координатором...  Сделаем нормальное постановление - и примем его.

 

     ГОЛОВА. Це  інша  пропозиція.  Тоді  я  прошу  комісії,  які очолюють депутати Чепурний, Сухий, Білоблоцький, Печеров, у нас є тимчасова  комісія  з  питань  економічної  реформи,  яку  очолює депутат Гриньов: готуйте такий проект.

 

     Другий мікрофон.

 

     ЯГОФЕРОВ А.М.,  директор  орендного підприємства "Луганський машинобудівний завод"  /Артемівський  виборчий  округ,  Луганська область/.  Уважаемый Иван Степанович! Не так давно в нашем городе был Леонид Макарович Кравчук. Президента встретили очень любезно, ему  все  показали  и  рассказали  о проблемах и сложностях нашей жизни.  К сожалению,  никаких изменений после этого не произошло. Никаких!  Представители  Днепропетровской,  Донецкой  и Луганской областей собирались у Президента.  К  сожалению,  по  телевидению нашу встречу показали в усеченном виде,  без постановки вопросов, которые нужно решать.  Поэтому мы просим,  чтобы  эту  информацию показали  не  отрывками,  а  в  полном объеме,  чтобы люди видели ситуацию. К сожалению, во время посещения Луганска и на совещании в Киеве во вторник, выступая, Леонид Макарович говорил о том, что во  всем  виноват  Верховный  Совет,  что  необходимо  разделение властей.

 

     74

 

     У нас нет программы развития национальной экономики Украины. Не утверждены направления внешнеполитической деятельности. На наш взгляд, отсутствие программы кому-то выгодно.

 

     Избиратели задают такой вопрос: а кто за это будет отвечать? Вот Леонид Данилович говорит:  я беру на себя ответственность. До него  Витольд  Павлович говорил:  я беру ответственность и Леонид Макарович тоже говорил: я беру ответственность. Возникает вопрос: в чем заключается эта ответственность?

 

     Сегодня мы оказались в тупике.  Вы помните,  что в январе мы собирались на  чрезвычайное  пленарное  заседание.  Решения  были приняты,  но они все отметены.  По социальной защите не прошло ни одно решение,  взаимозачет Национальные банк проводит в усеченном виде. Например, выбирает, какие расчеты включать в зачет, а какие

- не включать. Это вообще дикость.

 

     Вчера на    пресс-конференции     председатель     правления Национального   банка   сказал,   что   государство  коммерческим структурам кредиты давать не  будет.  А  им  кредиты  и  не  надо предоставлять.  Но  государственные  предприятия,  которые купили что-то у коммерческих структур, тоже должны перед ними отчитаться и рассчитаться.

 

     75

 

     Вчера Виктор   Михайлович   Пинзеник   говорил  о  том,  что стабилизировались цены, что заработная плата не возрастает и цены начинают  падать.  Цены  действительно  начинают падать и у нас в Луганске, потому что никто ничего не покупает.

 

     У коллективов нет денег на заработную плату, и они их уже не просят. Они просят создать условия для работы. А работать сегодня невозможно:  топлива - нет, электроэнергии - нет, взаиморасчетов, даже внутри Украины, - нет.

 

     Мы считаем,  что нам надо вернуться к постановлению,  проект которого мы предлагали проголосовать в январе.

 

     Еще одно,  Иван Степанович.  Члены правительства  не  должны быть депутатами.  Надо решить этот вопрос. Вот сидит председатель Комиссии мандатной и по вопросам депутатской этики.  Я давал  ему официальный  запрос.  Он очень долго не отвечал,  а потом сказал, что все документы передал вам, но вы их не желаете рассматривать. Непонятно,   почему   министры   остаются   депутатами?   Они  не присутствуют на заседаниях,  не ведут  депутатской  работы  и,  в общем-то,  "смазывают" деятельность Верховного Совета. Это прямое нарушение закона.

 

     76

 

     И последнее.  События,  связанные с голосованием  вопроса  о Конституционном   Суде  донецкой,  днепропетровской  и  луганской депутациями  оцениваются  как  нежелание  выполнять   законы.   И отсутствие бюджета - это тоже политика.  Сегодня у нас в городе - голые, босые, нищие. Но одна только Донецкая область дает столько денег  Украине,  что  она содержит всю армию.  Поэтому именно эти области должны определять политику,  а не те,  которые не  желают рассматривать вопрос о Конституционном Суде и прочие.

 

     Обращаем на это внимание,  потому что мы будем предпринимать соответствующие действия.  И обращаемся к  вам  как  к  человеку, которому доверяем. Но мы не доверяем остальным членам Президиума. Поэтому  просим  проголосовать  вопрос  о  доверии  председателям комиссий.  Это  не  касается  Председателя  и  его  заместителей. Спасибо за внимание.

 

     ГОЛОВА. Даю  відповідь  щодо  депутатських  мандатів  членів уряду.  Я вже раз казав і повторюю,  що цей проект підготовлений. Ми домовлялися  провести  це  так,  щоб  народний  депутат,  який переходить працювати у виконавчі структури,  складав повноваження народного депутата. Але юристи і комісії підготували два проекти. Один,  що стосується членів уряду, голосується простою більшістю, а той, що стосується радників Президента, - двома третинами. /Шум у залі/.

 

     Чому? Про  це  запитайте в комісії.  Такі проекти внесені... Нічого подібного.  Стаття 93 Конституції...  Не кричіть, депутате Воробйов... Третій мікрофон.

 

     77

 

     РУДЕНКО В.М.,  керівник  служби  Президента України з питань територій  /Гощанський  виборчий  округ,   Рівненська   область/. Шановний Іване Степановичу! Шановні народні депутати! У нас, як у житті часто буває,  кожен бачить те, що хоче бачити, і чує те, що хоче  чути.  Хотів  би  попросити  народних депутатів,  коли вони виступають від мікрофонів чи з трибуни,  говорити тільки  правду. Мабуть, ми покликані для того.

 

     Та зустріч  Президента  України  з  народними депутатами від Дніпропетровської,  Донецької і  Луганської  областей,  яка  була проведена  позавчора,  проходила  з  участю  майже сотні народних депутатів,  які присутні в цьому залі,  які уважно  слухали  один одного  і знають те,  про що говорилося.  Основною метою зустрічі було:  за результатами поїздки Президента України  в  Донецьку  й Луганську  області об'єднати зусилля і органів місцевої влади,  і народних  депутатів  України  від  цього   регіону,   і   органів центральної  державної  виконавчої влади у вирішенні питань,  які там порушувалися. Сьогодні звучать прямі перекручення всього, про що йшла мова там.

 

     Думаю, що   народний   депутат  не  повинен  вихоплювати  із загального тільки те,  що вигідно йому.  Давайте будемо  говорити правду.

 

     ГОЛОВА. Василю Миколайовичу! Прошу вас як депутата і даю вам як колезі доручення:  з'ясуйте причину,  чому не все показали,  і узгодьте, як показувати. Тому що виникає

 

     78

 

     запитання: якщо  хтось  щось  вирізав  з передачі,  то чому? З'ясуйте це.

 

     Прошу.

 

     ПІВЕНЬ М.І. Шановні товариші! Проекти постанов про дії Уряду по    виконанню    постанови    Верховної   Ради   України   "Про соціально-економічне становище в  Україні  та  заходи  щодо  його стабілізації, соціального захисту населення, вдосконалення роботи Верховної Ради України в умовах,  які склалися", подані Кабінетом Міністрів  і Комісією з питань агропромислового комплексу,  майже однакові.  Нам слід взяти за основу проект уряду,  доповнити його тим,  що пропонують депутати,  і прийняти. Усі питання погоджені. Товариш Пинзеник сказав,  що й  питання  про  надання  сільському господарству  для фінансового забезпечення весняно-польових робіт пільгового кредиту також тільки-но вирішене.  Треба додати тільки пункт  3  "Продовжити  дію  пункту  2  Постанови  Верховної  Ради України"... і поставити на голосування, Іване Степановичу.

 

     А щодо   декретів   Кабінету   Міністрів,   які   стосуються приватизації, то їх можна доопрацювати.

 

     Хочу ще  таке  сказати.  От ми розглядаємо проект постанови, який стосується села.  То треба,  щоб не  один  Пинзеник  на  всі питання  відповідав.  Колись  у  нас  Лановой  був  від  Кабінету Міністрів, а тепер Пинзеника знайшли. Він усе розказує, а ми його збиваємо.  А  весна  вже прийшла.  Треба до 15 березня це питання вирішити остаточно,  щоб якісь зрушення були,  тому що вже  сіяти треба.  А як сіяти,  якщо в нас ще багато не зорано. Треба, щоб і місцеві

 

     79

 

     адміністрації -  обласні  і  районні  -  теж  зайнялися  цим питанням,  а  управління  сільського  господарства  на  місцях не дрібнили  оті  колгоспи  й  радгоспи,  які  сьогодні  ще   можуть працювати /а це політика місцевих органів влади/.

 

     І якщо   вноситься   питання  про  село,  то  треба,  щоб  і віцепрем'єр Дем'янов,  і міністр сільського господарства тут були і доповідали,  що вже зроблено і що треба зробити. Не треба увесь Кабінет  Міністрів  нам  заводити  в  оману,  тому  що   сьогодні порушувалося багато питань, що стосуються і промисловості.

 

     ГОЛОВА. Миколо Івановичу, дякую. Ми домовилися: два кола

- і все... Я прошу вас, ви пропозицію внесли.

 

     ПІВЕНЬ М.І. Я вніс, але ж треба проголосувати.

 

     ГОЛОВА. Я вам ще раз кажу:  я не хочу,  щоб був  диктат.  Ми домовилися  про  два  кола.  Є  два  проекти,  і ми погодилися не голосувати. А тепер народний депутат Півень пропонує голосувати.

 

     Я ставлю  на  голосування  проект,  внесений  урядом.  Прошу проголосувати.

 

     "За" - 55.

 

     Ставлю тепер   на   голосування  проект,  внесений  Комісією Верховної  Ради  з  питань  агропромислового   комплексу.   Прошу проголосувати.

 

     "За" - 130.

 

     80

 

     Пропозиції готуйте,  тоді будемо голосували.  Ми з голосу не приймаємо.  Є постійні  комісії,  утворена  тимчасова  комісія  з питань  економічної  реформи.  Нехай готують і вносять на розгляд разом з урядом.

 

     Ще раз кажу:  доручення  є.  Готуйте  і  вносьте.  Я  назвав Комісію з питань агропромислового комплексу /депутат Чепурний/, з питань відродження та соціального розвитку села /депутат  Сухий/, у  питаннях  соціальної політики та праці /депутат Білоблоцький/, Комісію з питань планування,  бюджету,  фінансів і  цін  /депутат Печеров/  і  тимчасову комісію з питань економічної реформи,  яку очолює  заступник  Голови   Верховної   Ради   Гриньов.   Вносьте пропозиції.

 

     ГОЛОВА. Переходило  до питання про голову Державного митного комітету України.  Доповідає голова Комісії з  питань  оборони  і державної безпеки Леміш Валентин Пантелійович. Будь ласка.

 

     ЛЕМІШ В.П.  Шановні народні депутати!  Згідно з Конституцією Президент України вніс кандидатуру  Колоса  Анатолія  Вікторовича для призначення його на посаду голови Державного митного комітету України.  Є біографічна довідка.  Думаю,  немає  необхідності  її зачитувати... /Репліка із залу/.

 

     Коли ми  затверджували  склад  уряду,  як  ви пам'ятаєте,  в списку кандидатур  Коваля  не  було.  І  тому  через  три  місяці Президент   вніс  кандидатуру  Колоса.  Вона  розглядалась  у  21 комісії...

 

     81

 

     ГОЛОВА. Валентине Пантелійовичу! Прошу пробачення. Звертаюся до  народних  депутатів.  Після цієї інформації ми будемо ставити запитання. Зараз не запитуйте з місця.

 

     ЛЕМІШ В.П.  Кандидатура Колоса Анатолія Вікторовича, внесена Президентом України,  більше місяця розглядалася в 21 комісії. 20 комісій підтримали цю кандидатуру.  Комісія,  очолювана депутатом Пилипчуком, утрималась. От і все, що я хотів сказати.

 

     ГОЛОВА. Запитання є? Перший мікрофон.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г.,  голова  підкомісії  Комісії  Верховної  Ради України  з  питань  здоров'я   людини   /Горлівський-Микитівський виборчий    округ,    Донецька   область/.   Уважаемый   Валентин Пантелеевич!  Я  хотел  бы  услышать  более  конкретно  о  бывшем председателе  таможенного комитета.  Вроде бы он был,  и вроде бы сейчас его нет.  Почему он не вошел  в  состав  правительства?  Я хотел бы, наконец, получить конкретную и четкую информацию. Когда мы уже начнем отвечать за что-то?  Или просто:  не вошел - и все. Какие-то были причины его не вводить?

 

     ЛЕМІШ В.П.  Інформую про те,  що ми знаємо.  До того списку, який  ми  з  вами  затвердили,  він  не  ввійшов.  У  розмові   з Прем'єрміністром  і  Президентом,  і на засіданнях комісій,  було вирішено, що Коваль проявляв пасивність у

 

     82

 

     роботі. Він теоретично добре підготовлений, але в практичній роботі  не  виявив  належної  активності.  Тому Прем'єр-міністр і Президент не ввели його до нового складу уряду.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     ШВАЙКА М.А., заступник голови Комісії Верховної Ради України з  питань економічної реформи і управління народнім господарством /Золочівський  виборчий  округ,  Львівська   область/.   Шановний доповідачу!   Наша   комісія   ретельно   вивчала   діяльність  і попереднього голови,  і претендента на цю посаду. На жаль, ніяких позитивних  рис у претендента ми не виявили.  Якраз на Львівській митниці,  яку  він  очолює,  найбільше  випадків   злодійства   і зловживань.

 

     ЛЕМІШ В.П. Так що вам відповідати?

 

     ГОЛОВА. Прошу, заспокоїтися. Нам же треба виконувати графік.

 

     ШВАЙКА М.А.  Я  хотів  би,  щоб  ви наголосили на позитивних якостях претендента і його можливостях.  Ми у  нього  не  виявили абсолютно ніяких здібностей до майбутньої роботи.

 

     ЛЕМІШ В.П. Я назвав вашу комісію, як таку, що утрималася. Ви не підтримали Президента у виборі кандидатури  голови  Державного митного комітету.

 

     83

 

     ГОЛОВА. Валентине   Пантелійовичу!   Я  б  на  вашому  місці відповів так:  якщо запитання до вас як до голови  комісії  -  це одна справа,  а щодо здібностей,  то це запитання до претендента. Може,  він про це скаже.  А що ж ви будете  відповідати?  Комісія керувалася,  як  ви  сказали,  висновками 20 комісій і процедурою внесення кандидатури згідно з Конституцією Президентом  і  урядом України.

 

     ЛЕМІШ В.П.  Іване Степановичу!  Я згоден, але депутат Швайка запитує про ставлення нашої комісії. Я відповів.

 

     ГОЛОВА. Ще  запитання  є?  Немає.  Прошу  сідати.  Прошу  на трибуну  Анатолія Вікторовича Колоса.  Вам скільки часу потрібно? До 10 хвилин? Будь ласка.

 

     КОЛОС А.В.,  начальник Львівської митниці.  Шановні  народні депутати!  Створення  митної  служби  в  Україні  -  це  один  із найважливіших напрямків будівництва незалежної держави.  Тому  ми повинні принципово, по-новому, з урахуванням міжнародного досвіду підійти до ролі, правової і організаційної сторін митної справи.

 

     Митниця як  інститут  державності  і  регулювання  економіки з'явилась  давно,  але  за  роки  панування  тоталітарної системи колишнього  Союзу  її  функцією  стала  в  основному   фіскальна, економічний  напрямок  /блок функцій/ майже не застосовувався,  а Україна зовсім не мала своєї митної системи.

 

     84

 

     У митній справі є велика кількість різноманітних засобів, за допомогою  яких  держава  може  впливати  на зовнішнє і внутрішнє економічне життя з тим, щоб стимулювати і заохочувати корисні для суспільства  господарчі  операції  і  стримувати,  перешкоджати й присікати небажані і небезпечні для суспільства процеси.

 

     Важливою особливістю   митного   інструментарію    є    його придатність  для ринкових відносин.  Більше того,  засоби митного регулювання самі формують ринкові відносини.

 

     Серед функцій економічного напрямку,  крім фіскальної,  я  б виділив такі:  захист споживчого ринку; стимулювання національної економіки;  заохочення  конкуренції   і   протидія   монополізму; регулювання   попиту   і   пропозицій   на   ринку;  впровадження структурної   перебудови;    стимулювання    експорту;    валютне регулювання; заохочення іноземних інвестицій.

 

     Особливе місце в цій справі повинна займати торговополітична функція.  Справа в тому,  що митна сфера,  як ніяка інша область, підпала під стандартизацію і уніфікацію в міжнародному житті.  Це можна пояснити тим,  що,  образно кажучи,  митниця мостить дорогу руху товарів,  і щоб це відбувалося,  треба мати загальноприйняті "правила дорожнього руху".

 

     Крім того,  обмінюючись  тарифними  уступками,  затверджуючи єдині   правила   митної  оцінки,  правила  проходження  товарів, уніфікуючи і взаємно визнаючи митні  документи,  Україна  отримає більш вільний і більш дешевий доступ на ринки інших держав.

 

     85

 

     Тільки уніфікація   митних   документів   із   використанням однакових процедур їх заповнення дозволяє  зекономити  витрати  в інвалюті до 6-10 відсотків від вартості товарів.  Про це свідчить світова практика.

 

     Безперечно, поряд  із  наведеними   важливе   місце   займає статистична функція.  /Митна статистика у всьому світі визнана як найбільш достовірна і повна,  тому що вона враховує реальний  рух товарів через кордон/.

 

     Навчально-виховна функція.    Застосовуючи    процедури    і механізми,  схожі або ідентичні з процедурами  в  інших  країнах, митна  служба  дає  можливість  новим  імпортерам  і  експортерам ознайомитися з правилами торгівлі,  умовами і вимогами  світового ринку.

 

     Правоохоронний напрямок  є  ще  одним  основним  компонентом митної діяльності. Він охоплює широкий діапазон завдань: боротьба з контрабандою і порушенням митних правил,  з незаконним оборотом наркотиків,  зброї,  з вивозом культурної та історичної  спадщини України.  Але хочу підкреслити,  що, впроваджуючи всі ці функції, митна політика України  повинна  залишатися  незалежною.  Останні декрети  Кабінету  Міністрів свідчать про те,  що починають діяти економічні важелі.

 

     Ось таке  моє  бачення  концепції  розвитку  митної  системи України   на   сучасному  етапі.  Цілком  зрозуміло,  що  подібна концепція може бути здійснена тільки  тоді,  коли  законодавча  і виконавча влади приділять цьому питанню належну увагу.

 

     86

 

     Що стосується Державного митного комітету, то, хто б його не очолював,  виконання таких найважливіших завдань  по  втіленню  в життя  митної політики неможливе без прийняття державної програми розвитку митної системи.

 

     За період з дня вступу в  дію  Закону  про  митну  справу  і прийняття Митного кодексу України проведена певна і досить плідна робота.  Створена  в  основному  нормативно-правова  база  митної системи і відповідні структури. Але ми зробили лише перші кроки.

 

     На мій  погляд,  треба  просуватися  вперед  якомога швидше. Дозволю собі запропонувати програму розвитку митної системи,  яку можна було б розбити на два етапи.

 

     1. Створити   нормативно-правову  базу  з  усього  комплексу питань,   пов'язаних   із   зовнішньоекономічними   та    митними проблемами.

 

     2. Розробити  концепцію взаємовідносин щодо митних питань на двосторонній  основі  між  державами  так  званого  ближнього   і дальнього зарубіжжя і визначити пріоритетні напрямки.

 

     3. Створити   систему   аналізу  і  прогнозування  наслідків прийняття законодавчих актів і рішень з митних питань і  у  сфері зовнішньоекономічних відносин.

 

     4. Відновити   інститут  регіональних  митниць  /управлінь/, переклавши  на  ці  утворення  вирішення  практичних  завдань  по координації   дій  в  регіоні  з  передачею  їм  певних  правових повноважень і фінансування.

 

     87

 

     5. Розробити концепцію боротьби із  зловживаннями  в  митній системі,   у   тому   числі   передбачити  створення  спеціальних підрозділів внутрішньої безпеки.

 

     6. Ввести для окремих категорій митних службовців контрактну основу трудових відносин.

 

     7. З  метою  обладнання в найкоротший строк автопереходів на державному кордоні  належними  сучасними  приміщеннями  для  всіх контролюючих  служб  Кабінету  Міністрів  виділити потужності для виробництва   спеціальних   модульних    конструкцій    як    для технологічних, так і для побутових цілей.

 

     8. Використати   можливості   науково-дослідних   установ  і підприємств  військово-промислового  комплексу  для  розробки   і виготовлення  нових  сучасних  видів  технічних  засобів  митного контролю.

 

     9. Розробити схему і створити митні лабораторії з метою: контролю за   якістю   товарів;  відповідністю  товарів  товарній номенклатурі;    визначення    митної    вартості;     проведення науководослідної роботи.

 

     10. Розробити  концепцію боротьби з контрабандою наркотиків, зброї, вибухових, сильнодіючих та радіоактивних речовин.

 

     11. Довести митну статистику  до  належного  рівня  з  метою забезпечення   Верховної   Ради,   Кабінету  Міністрів,  обласних державних   адміністрацій    точною    інформацією    про    стан зовнішньоекономічної   діяльності   в  Україні  і  в  окремих  її регіонах.

 

     12. Поширити на митну систему Закон про  оперативнорозшукову діяльність.

 

     88

 

     13. Провести  кадрову  і  структурну  перестановку  в митній системі, спрямовану на підвищення відповідальності і дисципліни.

 

     14. Розробити   перспективну   цілісну   програму   розвитку соціальної   сфери,   передбачивши  будівництво  житла,  об'єктів соціально-культурного призначення, охорону здоров'я.

 

     15. Розробити схему оптимального розміщення в Україні митних установ  і  об'єктів митної інфраструктури з урахуванням потреб і перспектив розвитку міжнародних зв'язків.

 

     На завершення  свого  виступу  хочу  сказати,   що   є   всі можливості   для   створення  надійної,  високоефективної  митної системи України, спроможної сприяти створенню ринкових відносин.

 

     Дякую.

 

     ГОЛОВА. На запитання -  30  хвилин.  Поставте,  будь  ласка, регламент.

 

     Перший мікрофон.

 

     ЧЕРНЕНКО В.Г. Анатолий Викторович! Ваша судьба, по сравнению с  тем,  как  формировался  весь  Кабинет  Министров,   несколько сложней.  Тогда  все кандидатуры списком голосовали,  и мы видим, чем это оборачивается. А к 21 мая из-за этого списка, может быть, еще горше нам будет.

 

     Вы на меня производите приятное впечатление.  Почему?  Вы не плачете, что вокруг все плохо и все разваливается. Я вижу, что вы собираетесь что-то делать.

 

     89

 

     До этого  времени вы работали начальником Львовской таможни. Скажите,  как  вам  работалось,  когда  председателем  областного Совета быв Вячеслав Черновол? Какие у вас были взаимоотношения? Я знал, что вы проявляли принципиальность в работе, и мне не совсем понятно,  почему  депутат Швайка сегодня так настроен против вас. Ответьте, пожалуйста, на этот вопрос.

 

     КОЛОС А.В.  Я не зрозумів,  про який  список  іде  мова.  Не почув.

 

     ГОЛОВА. Про список - це мене стосується, не вас.

 

     КОЛОС А.В.   На  те  зауваження  чи  виступ  пана  Швайки  я відповім.  Але  спочатку  відповім  вам.  Я  і  тепер  працюю  на Львівській  митниці.  Не  працював,  а працюю.  Львівська митниця свого    часу    була    регіональною    митницею,    тобто    їй підпорядковувалися  в  оперативному  плані  ще  п'ять  митниць на кордоні.  Але належних повноважень для  регіональної  митниці  не було  розроблено  і  вони не були затверджені ні митним комітетом колишнього Союзу,  ні митним комітетом України.  Тому робота  там була  в  основному  на  громадських  засадах.  Але  крім  митниць регіонального підпорядкування,  я ще керував Львівською митницею. Як такою.

 

     90

 

     За час,  що я керую Львівською митницею,  а це близько п'яти років,  жодного працівника митниці не  було  засуджено,  не  було скоєно ніяких злочинів,  на які натякав пан Швайка.  Більше того, ми за своєю ініціативою звільнили декількох працівників, які себе неналежно  проявили  чи  в нас були підстави для їх звільнення за зловживання.

 

     Всупереч тому,  що каже пан Швайка, митниця не на останньому місці  в  митній  системі України,  а навпаки,  не на такому,  як Львівська область тепер.  Тому я вважаю,  що це звинувачення було некоректним.

 

     Щодо стосунків    з    місцевою   владою.   Так,   є   певні непорозуміння,  я вважаю.  Але це я пов'язую з тим,  що ніколи за час  роботи в митній системі я не погоджувався з таким ставленням до митних законів.  Які б вони не були,  але митні  закони  треба виконувати.  Я ніколи не вважав правильним,  коли митницю роблять кишеньковою чи хочуть це зробити або  коли  вважають,  що  кордон області є кордоном України.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     БУДЬКО В.С.,   голова  Народицької  районної  Ради  народних депутатів  /Малинський  виборчий  округ,  Житомирська   область/. Анатолію  Вікторовичу!  Після не зовсім коректного закиду на вашу адресу депутата Швайки  я  голосуватиму  за  вашу  кандидатуру  і запрошую депутатів приєднатися до мене.

 

     91

 

     У мене  до  вас  є  таке  запитання.  Після  розпаду Союзу і утворення незалежних держав  були  поспіхом  створені  так  звані митниці,  які  укомплектовані не зовсім досвідченими кадрами.  По суті, ці функції досі виконують працівники міліції, яких набрали. Коли ж цих працівників замінять досвідчені митники?

 

     І друге.   Я  представляю  регіон,  який  межує  з  братньою Бєларуссю. Чому Україна так однобоко посилює свій митний контроль на  кордоні  міх  Україною  і  Бєларуссю?  Бєларуси  поки  що  не відповідають нам тим же.  І ось на цих митницях  часто  виникають непорозуміння.   Місцеві   жителі,   які  сторіччям  жили  поруч, стикаються  з  беззаконням,  ускладнюється   вирішення   багатьох місцевих  проблем.  Я просив би вас,  якщо ви будете затверджені, весь час тримати під особливим  контролем  це  питання  -  митний контроль на кордоні з державами СНД.

 

     КОЛОС А.В.  Щодо професіоналізму. Тут, дійсно, є проблема, і велика, тому що спеціальних закладів для підготовки митників поки що  немає.  Є  лише  технікум,  який перепрофільований для митних потреб.  Але тепер кроки в цьому напрямку  робляться.  У  тому  ж Львові  ми  відкрили постійно діючі курси підвищення кваліфікації для митників.  Такі курси є в Харкові,  у Києві,  в  Ужгороді,  в Одесі. І вони розширятимуться.

 

     92

 

     Але я вам скажу так:  митні правила, які діяли до цього часу і були прийняті два роки тому, не давали можливості митнику стати професіоналом.  Він  перетворювався  на  працівника,  який тільки перевіряв  чемодани  та  сумки.  Зрозумійте,  йому  ніколи   було займатися психологічними методами роботи,  працювати з технічними засобами. Вони не були потрібні. Треба було все вивертати наверх.

 

     Тепер, коли помінялися підходи до митних правил, я думаю, ми зможемо   націлити   наших  митників  на  те,  щоб  вони  ставали професіоналами.  Але велика проблема в тому,  що заробітна  плата працівників митниць була дуже низькою.  І люди, яких нам хотілося б запросити, не бажали йти до нас.

 

     Вважаю, що  ми  повинні   розробити   концепцію   підвищення кваліфікації   і   навчання,   тобто  якісь  факультети  у  вузах перепрофілювати  для  підготовки  кваліфікованих  спеціалістів  з митної справи. Це буде зроблено.

 

     Щодо кордонів  із  Бєларуссю  та Росією.  Вважаю,  що коли в Митному кодексі записано: всі вантажі повинні бути декларовані /а це  основа  для  митної  статистики/,  то  ми від цього нікуди не дінемося.  Це буде,  хоча ми й відклали до 1 квітня  декларування для  тих,  хто  веде  торгівлю  з  країнами СНД.  Але ми до цього обов'язково повернемося.  Без цього ні Кабінет Міністрів не зможе спланувати свої питання, ні на місцях не знатимуть обстановку.

 

     Я думаю,  ми повинні розробити концепцію взаємовідносин щодо митних питань між державами ближнього і дальнього зарубіжжя.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     РЕВА В.М.,   перший   віце-прем'єр   Української   державної корпорації автомобільного транспорту /Феодосійський

 

     93

 

     виборчий округ,    Республіка   Крим/.   Шановний   Анатолію Вікторовичу! Мені нещодавно довелося побувати на митних переходах в Шегині, Мостиській. Зустрічав там ваших працівників. Пан Швайка критично до вас ставиться.  А я спілкувався з людьми,  які з вами працювали,  були  у  вашому  підпорядкуванні.  Практично всі дали високу оцінку вам як спеціалісту і як людині,  яка робила, але не до  кінця  завершила справу щодо наведення порядку на митниці.  Я спілкувався також із керівниками автогосподарств  /я  представляю автомобільний  транспорт/,  керівниками  об'єднань  -  усі  дають позитивну оцінку вашій роботі.

 

     У вас були протиріччя з керівництвом Львівської області, але це  якраз ваша позиція,  яку можна позитивно оцінити.  Ви виявили принциповість.

 

     Моє запитання  стосується,  мабуть,  вже  майбутньої   вашої роботи.

 

     Нині в Україну заїздить дуже багато, якщо можна так сказати, диких перевізників - автобусів із Туреччини,  Румунії,  Болгарії. Вони  заїжджають в Україну,  забирають наших людей і везуть далі. Це  так  званий  шопінговий  туризм.  При  цьому  вони  не  мають абсолютно  ніякого  дозволу на це компетентних органів.  Я маю на увазі Міністерство транспорту України. Одна тільки турецька фірма "Ортадогутур"  вивезла  /ми  знаємо/  більше  400 тисяч доларів у кишенях своїх водіїв.

 

     Ми неодноразово зверталися з  цього  приводу  до  Державного митного  комітету,  до  Державного  комітету  у  справах  охорони державного кордону України, до Служби безпеки. Яка ваша позиція з цього питання? Хтось повинен на нашому кордоні поставити надійний заслін?

 

     94

 

     КОЛОС А.В.  Моя думка така.  Це,  мабуть,  питання не тільки митного  комітету.  Питання повинне вирішуватися комплексно.  Цим повинні  займатися  і  Міністерство  транспорту,  і  Міністерство зовнішньоекономічних  зв'язків.  Треба  мабуть,  створити  якийсь спеціальний  підрозділ,  подібний  до  того,   який   існував   у колишньому  Союзі  -  "Союзтранзит",  щоб контролювати вантажі на території України і одночасно слідкувати за такими перевезеннями, про які ви кажете.  Порядок треба наводити обов'язково. Необхідно також мати статистику - тоді  можна  побачити,  що  треба  робити далі.

 

     ГОЛОВА. Перший мікрофон.

 

     ОСТРОУЩЕНКО С.В.,  голова  підкомісії Комісії Верховної Ради України у справах жінок,  охорони сім'ї,  материнства і дитинства /Приморський  виборчий  округ,  Одеська область/.  Прежде всего я хочу сказать, что кандидатура Колоса рассматривалась на заседании нашей комиссии. Мы ее поддержали.

 

     Теперь мой  вопрос.  Он  будет касаться таможен на границе с Россией и Беларусью,  но с Россией прежде всего.  В этом зале  не раз  уже  приводились примеры о буквально "драконовских" законах, требованиях,  предъявляемых на таможне на границе с Россией.  Они добавляют  беды товаропроизводителям.  Мне кажется,  что таможни, как и границы, поспешно созданные из политических мотивов, хорошо поработали на дезинтеграционный процесс.

 

     Как вы  считаете:  не пришла ли пора,  чтобы таможни в своей деятельности поработали уже на интеграцию с  Россией,  Беларусью, со  странами  СНГ?  Сегодня по телевидению прозвучала информация, что ужесточается контроль на таможне на границе с Беларусью. Люди

 

     95

 

     буквально шлют проклятья.  И не только  те,  кто  пересекает границу,  но  даже  пограничники  и  милиция,  которые проверяют, считают это все каким-то политическим безумием.

 

     Интересно услышать ваше мнение на этот счет. Нужно ли внести изменения  в  какие-то законы и положения о таможне на границе со странами СНГ?

 

     КОЛОС А.В.  З огляду на ту інформацію,  що я маю,  можу  вам доповісти,  що  сьогодні  на  російському і бєларуському кордонах митників  немає.  Там  є  міліція.  Ряд  депутатів  і  керівників підприємств після того, як було прийняте рішення про декларування митних вантажів,  звернулися з проханням  скасувати  його.  До  1 квітня його скасовано, тому ми зняли з тих кордонів митну службу.

 

     Моє ставлення  до  цих  кордонів  з  Росією  і Бєларуссю.  Я вважаю,  що  митні  кордони  збігаються  з  державними,  то   вся територія  України  є  митною  територією,  і ми повинні мати там митні служби.  Це однозначно.  Але треба створювати такий  режим, який  би  дозволяв  рухати  товар  чи  вантаж,  а  не  навпаки  - гальмувати. Над цим треба плідно працювати.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     МЕЛЬНИЧУК В.Г.,  заступник  керуючого   комерційним   банком "Полісся",  м.  Житомир /Промисловий виборчий округ,  Житомирська область/.  Анатолію  Вікторовичу!  У  1992   році   дійсно   було пограбування  наших  багатств,  їх вивезення у вигляді конкретних речей і капіталу.  Ми зараз говоримо про речі.  Але я не почув  з ваших

 

     96

 

     уст головного:  про  вивезення  капіталу  з  України.  Що ви думаєте робити в цьому напрямку?

 

     Моє наступне  запитання  пов'язане  з  митною   статистикою, формуванням  балансу  ввезення  і  вивезення продукції.  Які ваші плани щодо організації цієї роботи?

 

     КОЛОС А.В. Щодо вивезення капіталу. До сьогоднішнього дня ми не контролювали це питання,  воно банківське.  Я думаю,  що треба поміняти підходи до цієї справи. Нас теж турбує, що на рахунках у банках  за  кордоном осіли великі суми в інвалюті.  Це та валюта, яку важко буде повернути назад в Україну.

 

     Стосовно митної  статистики.  Я  вже  трохи  про  це  казав. Вважаю,  що  це  одне з найголовніших питань у нашій роботі.  Без митної статистики ми не зможемо створювати економіку,  відповідну структуру і рухатися вперед.

 

     Так от:     на    сьогоднішній    день    ми    вже    маємо інформаційнообчислювальний центр при Державному митному  комітеті України,  який  займається цими проблемами.  Ми поступово вводимо митну статистику на місцях,  тобто комп'ютерні бази і комп'ютерні термінали.  Практично  на  більшості  митниць  такі  системи  вже створені.  Щоправда,  поки що в нас немає повного зв'язку  митних терміналів  з  базою  обчислювального  центру.  Досі ми це робимо поштою,  але все ж ми маємо таку статистику.  Перші  викладки  ми давали і уряду, і на місцях.

 

     Звичайно, є проблеми з самою технікою,  з персоналом, але ми працюємо в цьому напрямку.  Думаю, що до кінця нинішнього року ця система зафункціонує досить надійно.

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     97

 

     СЛЄСАРЕНКО В.М.,   начальник   відділу  слідчого  управління Управління  внутрішніх  справ  Запорізької   області   /Жовтневий виборчий   округ,   Запорізька   область/.   Уважаемый   Анатолий Викторович!  Я понимаю:  проблем у  Государственного  таможенного комитета Украины много.  Но хотел бы заострить внимание депутатов и ваше тоже на трех вопросах.  Удовлетворены ли  вы  инструкцией, которая     предусматривает    порядок    взаимодействия    между правоохранительными органами,  СБ, МВД, Государственным комитетом по   делам   охраны   государственной  границы  Украины  и  вашим комитетом?

 

     Второй вопрос.  Все депутаты и население Украины знают о тех многочисленных злоупотреблениях,  случаях взяточничества, которые имеют место у нас  на  границе  и,  в  частности,  на  таможенных пунктах. К сожалению, правоохранительная практика свидетельствует о  том,  что  уголовных  дел  о  взяточничестве  почти  нет,   за исключением десяти, не больше.

 

     Хотелось бы,  чтобы вы ответили на вопрос:  почему таких дел нет,  что   мешает   их   возбуждению,   какова   роль   в   этом Государственного таможенного комитета Украины?

 

     Третий вопрос касается проблемы свободных экономических зон. Сегодня она пока еще остро не стоит.  Но она возникнет  буквально через 2-3 месяца,  и тогда мы не будем знать,  что предпринимать. Ваше видение - как мы должны подойти  к  правовому  регулированию этой проблемы с точки зрения закрытия наших границ?

 

     КОЛОС А.В.  Стосовно інструкції по взаємодії.  Справді, така інструкція є, але на місцях вона поки що малоефективна. Думаю, що інструкція в принципі відповідає тим напрямкам, яких треба

 

     98

 

     дотримуватись, але   вона  більш  інформативного  плану.  Ми повинні  обмінюватися  інформацією,  щоправда,   цього,   мабуть, замало. Треба її доопрацювати і зробити такою, щоб вона діяла.

 

     Про зловживання. Так, ця проблема дуже болюча для керівників митних установ,  у тому числі й для Державного  митного  комітету України.  У концепції,  що я виклав, пропонується створити службу чи підрозділ внутрішньої безпеки,  який би займався виключно цими проблемами,   виявляв  корумпованих  співробітників  захищав  від проникнення  мафії.  Один  із  важелів  впливу  на   ситуацію   - контрактна  система прийняття на роботу митних працівників.  Вона дозволить позбавитися тих  працівників,  які  себе  якоюсь  мірою скомпрометували, хоч навіть це не зовсім буде доказане.

 

     Про хабарі.   Дійсно,   справ,   порушених   у   зв'язку   з хабарництвом,  дуже мало.  Але тут є дві сторони:  той,  хто  дає хабар,  і той,  хто бере.  Ті,  хто дають хабар, кажуть про це на кухні чи знайомим,  але не приходять і  не  кажуть,  що  ми  дали хабар.  Вони дають хабар тому,  що їм треба щось провезти,  тобто вони самі порушують закон аж два рази:  по-перше,  коли провозять незаконно, і подруге, коли дають хабар.

 

     Але я вважаю,  що працівник митниці - це державна людина,  і він такого не повинен допускати.  А для цього треба провести дуже ретельну  роботу  щодо добору кадрів для митних органів.  Оті всі заходи,  про які я казав,  у сумі зможуть дати результат,  і  ми, мабуть, викоренимо колись ці явища.

 

     ГОЛОВА. Пропоную   припинити   задавати   запитання.   Прошу проголосувати.

 

     "За" - 261. Дякую, Анатолію Вікторовичу.

 

     99

 

     Візьміть проект Постанови Верховної Ради України "Про голову Державного  митного  комітету  України".  Прошу  внесений  проект проголосувати як постанову Верховної Ради.

 

     "За" - 263. Приймається.

 

     Ми вас   поздоровляємо,   Анатолію   Вікторовичу.   І   щодо взаємодії,  про  яку  запитував  депутат  Слєсаренко.  Нам  важко пояснити людям, чи це міліція, чи прикордонники, чи митники. Вони ж там разом.  Якось розберіться,  будь ласка, із цим. Я думаю, що депутат Слєсаренко таке побажання хотів висловити.

 

     ГОЛОВА. Тепер  таке.  Ми  вже  вийшли   з   графіка.   Може, розглянемо   проект  Закону  про  порядок  одержання  згоди  Ради народних депутатів на притягнення депутата до відповідальності? Є час, не шуміть, Вікторе Івановичу, будь ласка.

 

     ШИШКІН В.І.,   Генеральний   прокурор   України  /Кіровський виборчий округ, Кіровоградська область/. Если слово предоставили, то я постараюсь этой возможностью воспользоваться.

 

     Уважаемые коллеги!   Вам  роздан  проект,  который  вносится Генеральным   прокурором   вместе   с   Комиссией   по   вопросам законодательства и законности. Он состоит из пяти статей.

 

     Я понимаю,  что  данный  проект должен вызвать неоднозначную оценку,  и это вполне объяснимо.  В  чем  суть  вопроса?  Изменив союзное  законодательство,  которое  ранее  устанавливало  строго иерархическую систему в связи с дачей согласия на  привлечение  к уголовной   ответственности   народных  депутатов  всех  уровней, начиная с поселкового Совета и заканчивая Верховным  Советом,  мы оказались в определенном правовом вакууме, так как

 

     100

 

     союзные законы   в  этой  части  с  нашей  точки  зрения  не действуют.

 

     Приняв Закон о статусе народного депутата Украины, мы решили этот  вопрос  только  для  депутатов  -  членов Верховного Совета Украины,  то есть для тех,  кто  находится  сейчас  в  зале.  Что касается депутатов иных уровней Советов,  то этот вопрос остается открытым. В Законе о местных Советах народных депутатов и местном и  региональном  самоуправлении мы указали,  что решение местного Совета не может быть отменено вышестоящим Советом. Таким образом, если  у  соответствующих  компетентных  органов  /я  имею  в виду следственные органы/ есть основания обратиться  в  тот  или  иной Совет   с  просьбой  дать  согласие  на  привлечение  депутата  к уголовной  ответственности  и  Совет   этого   уровня   отклоняет ходатайство  прокурора,  то  прокурор  не  может в соответствии с действующим   законодательством   обратиться    еще    куда-либо, поскольку,  отклоняя ходатайство прокурора, соответствующий Совет принимает  решение.  А  его  решение  не  может   быть   отменено вышестоящим Советом.

 

     Мы неоднократно   дискутировали  этот  вопрос  на  уровне  и комиссий, и юридического отдела Верховного Совета. Есть несколько точек зрения.  Например, Федор Глебович Бурчак считает, что можно руководствоваться старым союзным законом,  поскольку  он  в  этой части  не отменен.  Но другая группа юристов считает,  что нельзя руководствоваться старым союзным законом. А раз есть сомнения, то завтра  любой  из  адвокатов  на  судебном заседании скажет:  при сомнительном анализе  правовых  норм  все  сомнения  толкуются  в пользу  подсудимого  /у  нас так говорят/.  Таким образом,  мы не можем пользоваться  правовыми  актами,  по  поводу  которых  есть сомнения.

 

     Что же у нас произошло? За прошлый год прокурорам на

 

     101

 

     местах, которые обращались в соответствующие Советы народных депутатов с просьбой дать согласие  на  привлечение  к  уголовной ответственности, было отказано в отношении 91 лица.

 

     Я не  говорю о сущностной стороне дела.  Может быть,  и были основания  для  отказа,  может  быть,  не  всегда  были  правы  и прокуроры. Я не утверждаю, что они всегда правы. Речь идет сейчас о формальности:  получив один раз отказ,  мы фактически вынуждены прекращать  уголовные  дела,  поскольку  нет  субъекта  уголовной ответственности, невозможно вести расследование.

 

     И некуда апеллировать. Мы не можем апеллировать вышестоящему Совету народных депутатов и не можем апеллировать в другой орган.

 

     Поэтому нами  был  разработан  этот проект.  Я не считаю его совершенным.  Он вносится на ваше рассмотрение в  первом  чтении. Если   будут   сделаны   какие-то   замечания,   предложения,  то ответственные за подготовку подобных проектов  комиссии  проведут обсуждение.  После  обсуждения  в  комиссиях  этот  проект  будет внесен.

 

     ГОЛОВА. Вікторе  Івановичу!  У  зв'язку  з  тим,  що  проект розглядається  в першому читанні,  можна відповісти на запитання, вислухати пропозиції і прийняти його в першому читанні. Треба над ним  попрацювати.  Якщо  ми  його "підвісимо",  то він так і буде "висіти".

 

     Перший мікрофон.

 

     ЗАДОРОЖНИЙ Б.В.,  голова підкомісії Комісії  Верховної  Ради України у питаннях екології та раціонального

 

     102

 

     природокористування /Маріупольський-Центральний     виборчий округ,  Донецька область/.  Шановний Вікторе Івановичу!  У мене є два запитання і зауваження до статті 5, де, зокрема, записано, що "якщо злочин або адміністративне правопорушення скоєне  депутатом поза  територією  Ради,  до  складу  якої  він  обраний",  то  не потребується одержання згоди.  У великих містах округом, скажімо, депутата   районної   Ради,  може  бути  кілька  багатоповерхових будинків.  То  чи  не  здається  вам,  що  в  таких  випадках  ця пропозиція якось не сприймається як серйозна. Це перше.

 

     Друге. Таке  тлумачення:  "якщо  злочин  або адміністративне правопорушення скоєне депутатом". Наскільки мені відомо, злочин - це  протиправне  діяння,  яке вже доведене на судовому засіданні. Тобто завчасно виноситься вердикт про виновність людини, в даному випадку депутата. Як на вашу думку, чи немає тут невідповідності?

 

     Дякую.

 

     ШИШКІН В.І. Что касается употребления термина "злочин", то я могу согласиться с вами.  Можно  было  бы  сказать:  "составы,  в которых   усматриваются   признаки...  "Чисто  стилистически  это правильнее.

 

     ГОЛОВА. Коректніше, гуманіше.

 

     ШИШКІН В.I.  Но  это   все-таки   разные   понятия.   Состав уголовнонаказуемого  деяния - это уголовная ответственность,  это Криминальный  кодекс.  Административный  правопроступок   -   это совершенно другое: мелкое хулиганство, мелкое хищение - то, что

 

     103

 

     подпадает под    действие    Кодекса   об   административных правонарушениях.   Здесь   же    стоит    вопрос    о    судебной ответственности.  Не  все  виды  административных  правонарушений рассматривает  судебный  орган.  Поэтому  речь  идет  о  составах административных правонарушений,  которые подлежат рассмотрению в судебном органе.

 

     Например. Если вы перейдете  дорогу  на  красный  свет,  вас оштрафует  работник  ГАИ.  Это  не  судебный  орган,  и  никакого согласия не нужно.

 

     Что касается "поза  територією".  Да,  здесь  есть  вопросы, особенно,  если  речь  идет  -  о  больших городах.  Но я еще раз повторяю:  мы внесли  проект  на  обсуждение  и  не  считаем  его совершенным.   Если   будут   замечания,   мы   их  рассмотрим  и проанализируем.

 

     ГОЛОВА. Другий мікрофон.

 

     ЯКОВИШИН Л.Г.  Шановний Вікторе Івановичу! У мене є загальне зауваження. Якщо юристи розробляють такий суттєвий проект закону, то він повинен бути чітким і зрозумілим.  На жаль, люди, які його готували, надто несерйозно до цього підійшли.

 

     Наприклад, що   може  зрозуміти  звичайна  людина?  Не  буду говорити про депутатів.  Записано в статті 2: "Якщо подання Радою не розглянуто у встановлений строк, воно вважається задоволеним". Самий натуральний абсурд.

 

     Я підтримую колегу,  який висловив зауваження до  статті  5. Вікторе Івановичу!  Як можна розуміти "поза територією Ради"? Це, можливо,  в   іншій   країні?   Цілком   згодний,   що   потрібно аргументувати. А як же це? Якщо я обраний в Козелецькому районі,

 

     104

 

     а в іншому районі,  наприклад,  наїхав на когось, чи мало що буває,  то  що,  виходить,   мене   можуть   уже   притягати   до відповідальності?

 

     ШИШКІН В.І.  В этом изложении получается,  что могут.  Я вам сразу сказал,  что если вы не согласитесь с этим - воля ваша.  Мы вносим проект на рассмотрение. Можете не соглашаться, пожалуйста.

 

     ЯКОВИШИН Л.Г. Іване Степановичу, вношу пропозицію: в першому читанні проект не приймати.

 

     ШИШКІН В.I.  Что касается статьи 2.  Мы тоже обсуждали  этот вопрос  в  комиссии.  Как  же быть,  если Совет будет собираться, предположим так,  как Верховный Совет.  Не будет кворума час,  не будет   кворума  два  месяца,  полгода,  год...  Как  же  быть  с представлением прокурора, которое будет находиться в этом Совете?

 

     Именно поэтому  мы  и  записали  такое  положение:  если   в установленный  срок  Совет не рассмотрел этот вопрос,  вступает в действие такой механизм.  Возможно, мы проявили большую смелость, предложив  вам именно такой вариант.  Но это наше предложение,  а вам решать: соглашаться или нет.

 

     ГОЛОВА. Вікторе Івановичу! Ми передчасно почали ставитися до Рад  як до таких,  що не збираються.  Ми ще не встигли Радам дати можливість...  Ви  знаєте,  який  це  був  орган...   Коли   Рада вирішуватиме  і знатиме,  що її рішення виконуються,  то її члени зберуться. Вони роками збиралися формально. Вони думають, що й

 

     105

 

     зараз так,  - і не збираються. З іншого боку, в Ради прийшли такі люди,  які думають,  що Рада вище від усіх. Постановила вона так,  так і дій. Такого ж не буває! Не всі розуміють, що для Ради також   існує  закон,  і  Рада  діє  в  рамках  закону,  якщо  це демократія.  Разом з тим,  якщо це  Рада,  то  тільки  вона  може реалізувати свої повноваження, передбачені законом.

 

     ШИШКІН В.І. Уважаемый Иван Степанович! Если будут возражения против последнего предложения статьи 2...

 

     ГОЛОВА. Третій мікрофон.

 

     СТЕПЕНКО В.І.  Іване  Степановичу!  Вікторе  Івановичу!  Маю конкретну пропозицію.

 

     Тимчасова комісія  по  боротьбі з організованою злочинністю, корупцією і хабарництвом зіткнулася з таким  явищем,  що  за  два роки  накопичилося більше 120 справ,  коли депутати не притягнуті до кримінальної відповідальності.  Комісія створена для того, щоб був порядок у верхніх ешелонах нашої влади.  Зрозумійте:  якщо ми сьогодні в першому читанні не  приймемо  цього  законопроекту,  і взагалі його не приймемо,  то нам не треба вести тут розмови,  що ми будемо боротися  з  організованою  злочинністю  і  злочинністю взагалі.  Тому проект,  безумовно,  потрібно приймати. Держава не повинна закінчуватись на  рівні  району  чи  області.  Інакше  це просто не держава.

 

     Стосовно статті 2.  Треба погодитися,  "місячний строк" - то малий строк.  Є порядок,  що Рада збирається раз у  квартал.  То, може, і зазначити цей термін - квартал?

 

     Стосовне статті 5. Тут взагалі якісь недоречності, також

 

     106

 

     треба врахувати зауваження.

 

     Я прошу  депутатів  проголосувати  за  цей  проект в першому читанні.  А перше читання для  того  й  проводиться,  щоб  внести відповідні зміни.

 

     Дякую.

 

     ШИШКІН В.І.  Отвечу,  почему предложен месячный срок. Дело в том,  что  есть  сроки  следствия,  которые  определены   нормами уголовно-процессуального законодательства,  держать шесть месяцев или  квартал...  Иногда  таким  образом  можно   нарушить   нормы уголовно-процессуального  законодательства.  Поэтому  мы  здесь и оставили срок - месяц,  потому  что  мы  связаны  еще  и  нормами уголовно-процессуального законодательства.

 

     ГОЛОВА. Ми  наближаємося  до  перерви.  Давайте так:  або ми будемо голосувати,  або ми будемо переносити питання  на  вечірнє засідання. Зараз? Тоді вноситься пропозиція прийняти законопроект в першому читанні,  доручити комісії  разом  з  іншими  комісіями доопрацьовувати  його  з  урахуванням  зауважень  і  пропозицій і внести на розгляд Верховної Ради. Прошу проголосувати.

 

     "За" - 196. Не приймається.

 

     Нічого, це  не  відхилили...  Треба  над  ним  працювати   з урахуванням зауважень і внести законопроект на розгляд.

 

     Оголошується перерва до 16 години.

 

     107