ЗАСІДАННЯ СІМДЕСЯТ ТРЕТЄ

Сесійний зал Верховної Раді України. 14 липня 1993 року. 10 година.

Веде засідання Голова Верховної Ради Україні ПЛЮЩ І.О.

ГОЛОВА. Доброго ранку, шановні народні депутати! Прохання готувати картки до реєстрації.

Дозвольте поздоровити з днем народження народних депутатів Анатолія Семеновича Матійка і Станіслава Дмитровича Герасименка. Вітаємо їх, бажаємо успіхів і здоров'я. /Оплески/.

Бачу, що біля Секретаріату стоїть багато людей... Ми ж учора домовилися, що обговорюватимемо проект постанови. Так що давайте не будемо гаяти час.

Прошу зареєструватися. Ввімкніть систему!

У залі зареєструвалися 342 народних депутати. Ранкове пленарне засідання Верховної Ради оголошується відкритим.

На порядок денний вноситься проект Постанови Верховної Ради України "Про постанову Верховної Ради Російської Федерації

"Про статус міста Севастополя".

Після вирішення цього питання порадимося про нашу подальшу роботу.

Немає заперечень? Немає.

Тепер хочу коротенько поінформувати вас за дорученням Президії і народних депутатів, які представляють депутатські фракції і групи за іншими ознаками про таке. Вчора відбулося розширене засідання Президії, на якому поряд з поточними питаннями було розглянуто питання, обговорення якого вчора йшло в постійних комісіях, - про постанову Верховної Ради Російської Федерації про статус міста Севастополя.

Ви знаєте, що ця проблема сьогодні в центрі уваги не тільки українського і російського народів, не тільки країн СНД, а й усього світу. І кажу ще раз, щоб наші люди почули, що реакція на названу постанову як у нашій країні, так і в переважній більшості інших країн, з яких надходять відомості, є негативною.

Ви знаете, що в день прийняття цієї постанови Президент України Леонід Макарович Кравчук зробив заяву, в якій розцінив цей акт як грубе порушення загальновизнаних норм і принципів міжнародного права, як відверте втручання у внутрішні справи України.

У заяві Президії Верховної Ради України, яку було зроблено 10 липня, тобто на другий день, підкреслюється, що постанова парламенту Росії не має юридичної сили і не породжує будь-яких правових наслідків щодо нашої держави.

Вчора ми офіційно отримали названу постанову і обговорили її в комісіях Верховної Ради. Цю постанову опубліковано в

газетах. І всі основні політичні партії, які існують в Україні, також висловили свое ставлення до неї. Переважна більшість з них, як ви знаете, розцінили це як прояв агресії, як втручання у внутрішні справи і засудили такі дії.

За повідомленням Міністерства закордонних справ України, понад 40 держав світу в тій чи іншій формі висловили своє негативне ставлення до рішення Верховної Ради Росії.

10 липня Міністерство закордонних справ вручило посольству Росії в Україні ноту з приводу безпідставних намагань змінити статус міста Севастополя. Ми також звернулися до світового співтовариства, міжнародних організацій із закликом використати свій авторитет для впливу на парламент Росії заради збереження миру і безпеки в Європі та в усьому світі.

Вчора у результаті обговорення цього питання у постійних комісіях і в Президії в участю представників депутатських фракцій було доручено підготувати проект постанови Верховної Ради з цього приводу. Такий проект постанови підготовлено і роздано депутатам. Так? Тих, хто не отримав проект, прошу отримати.

Ми вчора протягом тривалого часу дискутували - проводити чи не проводити обговорення. І домовилися про таке. У зв'язку з тим, що вчора цілий день це питання вже обговорювалося, сьогодні провести обговорення підготовленого проекту постанови і прийняти її. Хто за таку пропозицію, прошу проголосувати.

"За" - 234. Рішення приймається.

Тоді я з вашого дозволу зачитаю текст проекту постанови, щоб ті, хто нас слухає, знали, що ми обговорюємо. Не буде заперечень? Ні.

"Проект. Постанова Верховної Ради України "Про постанову Верховної Ради Російської Федерації "Про статус міста Севастополя".

Розглянувши ситуацію, яка виникла внаслідок прийняття Верховною Радою Російської Федерації постанови "Про статус міста Севастополя", кваліфікуючи прийняття цієї постанови як агресивний політичний акт російських парламентаріїв проти України, Верховна Рада України постановляє:

1. Визнати постанову Верховної Ради Російської Федерації "Про статус міста Севастополя" як таку, що суперечить нормам міжнародного права, зобов'язанням, які Росія взяла на себе як член Організації Об'єднаних Націй, Наради з питань безпеки і співробітництва в Європі та інших міжнародних організацій, двостороннім договорам між Російською Федерацією та Україною, і є спрямованою на порушення територіальної цілісності і суверенітету України.

2. Постанова Верховної Ради Російської Федерації "Про статус міста Севастополя" не має юридичної сили і не породжує будьяких правових наслідків щодо України.

3. Доручити центральним органам державної виконавчої влади вжити необхідних заходів щодо виконання Конституції і законів України на території міста Севастополя та забезпечити фінансування Севастополя тільки відповідно до бюджетного законодавства України.

4. Вважати за необхідне продовжити роботу по дипломатичних каналах для роз'яснення позиції України щодо неправомірної

постанови Верховної Ради Російської Федерації, яка спрямована на перегляд існуючих кордонів і ставить під загрозу мир і спокій на нашій землі. Порушити питання перед Радою Безпеки Організації Об'єднаних Націй про кваліфікацію рішення Верховної Ради Російської Федерації з точки зору Статуту Організації Об'єднаних Націй і сучасних норм міжнародного права.

Усвідомлюючи, що спроби реалізації постанови Верховної Ради Російської Федерації "Про статус міста Севастополя" призведуть до конфлікту, не ототожнюючи позиції деяких російських парламентаріїв з волею російського народу, Верховна Рада України звертається до Верховної Раді Російської Федерації і З'їзду народних депутатів Російської Федерації з закликом відмінити рішення, здатне похитнуті підтверджені багатовіковою історією братерські взаємини міх українським те російським народами".

Отакий текст.

Прошу депутатів проголосувати за нього як за основу, а потім обговорюватимемо.

"За"- 289. Приймається.

Перший мікрофон.

МАСЛЮК Г.Є., член Комісії Верховної Ради України з питань економічної реформи і управління народним господарством /Петровський виборчий округ, Донецька область/. Иван Степанович! Я считаю, что следует внести дополнение. Правда, трудно его сформулировать, так как проект постановления роздан нам только сейчас. Дополнение же

касается концепции нашей национальной безопасности и формирования внешней политики, вытекающей из ситуации, которая сложилась в связи с принятием постановления Верховного Совета России о статусе города Севастополя.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Ми десять днів тому прийняли документ - Основні напрями зовнішньополітичної діяльності. Було оприлюднено заяву Президента, заяву Президії, а тепер приймемо постанову Верховної Ради. Виконавча влада і всі інші державні органи повинні керуватися цими документами.

Другий мікрофон.

ДОРОГУНЦОВ С.І., голова Комісії Верховної Ради України у питаннях екології та раціонального природокористування /Суворовський виборчий округ, Одеська область/. Шановні народні депутати! Шановний Іване Степановичу, шановний уряде! Я хочу запропонувати прийняти цю постанову в цілому. Мене тільки турбує одне слово. Постанова, на мій погляд, виважена, зрозуміла всім і справедлива. Але я зняв би у словосполученні "агресивний політичний акт" слово "агресивний". Можна вжиті слово "небезпечний", "протиправний" або "спрямований проти України". Пропоную проголосувати постанову в цілому, щоб не нагнітати ситуацію, яка і так, на мій погляд, уже досить гостра.

Спасибі.

ГОЛОВА. Інформую народних депутатів, що вчора на засіданні Президії Верховної Ради з цього питання було приведено

широку дискусію, була пропозиції засудити постанову парламенту Російської Федерації.

Але ж ми не суд і парламенту Росії засуджувати не можемо. А от той факт, що цей акт спрямований на порушення цілісності і суверенітету України, вирішили підкреслити. Більшість членів Президії підтримувала таку редакцію. З цим погодилися і комісії у питаннях законодавства і законності, у закордонних справах, з питань державного суверенітету, які вчора широко обговорювали це питання.

Третій мікрофон.

КЕНДЗЬОР Я. -П.М., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань культури та духовного відродження /Сокальський виборчий округ, Львівська область/. Шановний Іване Степановичу, шановні колеги народні депутати! Я вважаю, що ми зарано прийняли за основу проект постанови, бо, на мій погляд, він надто обачний і надто виважений. Іване Степановичу, наш постійна обачність і виваженість дає можливість нахабніти шовіністам і в Криму, і в російській столиці.

Ось конкретний приклад. В останньому абзаці проекту постанови читаемо:"... Не ототожнюючи позиції деяких російських парламентаріїв з волею російського народу... "Вибачте, Іване Степановичу, усього декілька російських парламентаріїв проголосували проти прийняття цієї постанови. Нам треба про це абсолютно чітко сказати.

Друге. Якщо ми в третьому пункті проекту постанови записуємо доручення центральним органам державної виконавчої влади вжити

необхідних заходів щодо виконання Конституції і так далі, то вважаю, що і законодавчий орган повинен висловитися тут з приводу позиції деяких наших колег-депутатів. Я маю на увазі Терехова, Цекова, Багрова, Аптера, представника Президента у Севастополі Єрмакова, які сидять тут, по суті, як троянські коні, як вороги цілісності єдиної Української держави. /Шум у залі/. Вони сьогодні не мають морального права перебувати в українському парламенті. І це питання також повинно бути включене до порядку денного сьогоднішнього засідання. Так, як торжествував Терехов на балконі російського парламенту, сьогодні треба урочисто вивести його з нашого парламенту. Бо він не має морального права перебувати з нами. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Якщо в когось є якісь персональні зауваження, то вносити їх на розгляд треба у встановленому порядку. Слід внести пропозицію до Комісії мандатної і з питань депутатської етики, обговорити її, і потім ми включимо. Давайте все-таки не акцентувати увагу на тому, що не має загальнополітичного міжнародного значення. Хоча питання такі є. З трибуни, будь ласка.

СВІДЕРСЬКИЙ Ф.Ф., член Комісії Верховної Ради України у питаннях соціальної політики та праці /Нововолинський виборчий округ, Волинська область/. Слава Ісусу Христу! Мир вам! Господь з нами! Холодний дощик іде по всій Україні. Холодний східний вітер теж приносить нам холод зі Сходу. Хочеться усім нам, щоб скоріше запанував в Україні порядок, щоб

була віра у кращі часи та стабілізувалась економіка, щоб підвищувався наш добробут. Здається, зовні ніхто явно не заперечує проти таких прагнень. Та не подобається це нашим друзям нетерплячим та братам гарячим, які старшими були і бути хочуть, а з братів хочуть зробити нас ворогами.

Ми сьогодні повинні прийняти цю постанову, де у спокійних, врівноважених тонах виразити наше ставлення до рішення Верховної Ради Росії. Потім ми повинні прийняти рішення про вибори місцевих Рад, про вибори органів місцевого самоврядування усіх рівнів.

ГОЛОВА. Шановні народці депутати! Ми домовились, що слово надаватиметься для внесення конкретних пропозицій до пунктів проекту постанови. Якщо хтось буде зловживати і використовувати трибуну і мікрофони для інших цілей, я вимикатиму мікрофон.

Перший мікрофон.

МАРЧЕНКО В.Р., член Комісії Верховної Ради України у закордонних справах /Роменський виборчий округ, Сумська область/. Думаю, что все люди в Украине, в частности депутаты, проникнуты тревогой в связи с принятием Верховным Советом России постановления о статусе города Севастополя.

Считаю, что Верховный Совет Украины должен проявить мудрость и решить проблему сохранения территориальной целостности Украины, не нагнетая обстановки. В этой связи вношу предложение исключить из проекта постановления пункт 3. Ведь этим пунктом мы поручаем центральным государственным органам исполнительной

власти соблюдать Конституцию. Но, Иван Степанович, уважаемые депутаты! Сама Конституция разграничивает функции законодательной и исполнительной власти. Думаю, что это унизительно для Президента и Кабинета Министров, если мы в постановлении будем напоминать им о необходимости выполнения их должностных обязанностей.

Также предлагаю исключить и пункт 4 проекта постановления. Почему? Потому что Министерство иностранных дел и так проводит эту разъяснительную работу.

Исключить четвертый пункт нужно еще и потому, что проблема отношений между Украиной и Россией - это наша проблема. И, считаю, преждевременно сейчас обращаться в Совет Безопасности ООН, пока не решим эти проблемы.

И последнее. Иван Степанович, мы сейчас рассматриваем уже свершившийся факт. Многие должностные лица нашего парламента были обязаны упредить принятие этого постановления Верховного Совета России. К сожалению, этого не было сделано. Я предлагаю дать протокольное поручение /либо нашей комиссии, либо создать отдельную депутатскую комиссию/ - выяснить, что сделал Павличко, председатель комиссии, что сделал Матвиенко, что сделал Богдан Горынь, который отвечал за отношения между Украиной и Россией, все ли сделали Министерство иностранных дел и Президиум Верховного Совета для того, чтобы предотвратить принятие этого постановления?

ГОЛОВА. Зрозуміла пропозиція? Давайте ми визначимось. Бо якщо я буду ставити всі пропозиції на голосування... Пункт 4 погоджено з Міністерством закордонних справ. Анатолії Максимович Зленко є? Є. Міністерство закордонних справ вважає, що такий пункт потрібен. Будемо голосувати?

ГОЛОСИ З ЗАЛУ. Ні!

ГОЛОВА. Ні. Другий мікрофон.

РОМАНОВ Ю.С., заступник голови Комісії Верховної Ради України у питаннях екології та раціонального природокористування /Жовтневий виборчий округ, Одеська область/. Уважаемые народные депутаты! Иван Степановичі Прежде всего хочу предложить, чтобы мы голосовали предложения по каждому пункту в отдельности.

Мы находимся в состоянии нарушения правового пространства

- как в данном случае со стороны Верховного Совета России, так, кстати оказать, и с нашей стороны. Немножко позже я приведу пример. Думаю, мы должны идти по пути его тщательного соблюдения, чтобы не было никаких нарушений, никаких обострений. Поэтому в преамбуле, где речь идет о квалификации действий, нужно записать так: "кваліфікуючи прийняття цієї постанови, як протиправне рішення російських парламентаріїв". И далее: "Верховна Рада постановляє... "

Дело в том, что это их решение направлено не только против Украины, но и против России, и против других стран, входящих в СНГ.

Теперь относительно следующего обстоятельства. Мы должны подумать, почему часть населения Севастополя поддерживает решение Верховного Совета России. Ведь мы обязаны думать обо всех людях, проживающих в Украине. И должны действовать таким образом, чтобы у людей, проживающих там, не было причин поступать так, то есть поддерживать решение Верховного Совета России. А мы фактически заставляем эту часть населения поступать так. Поэтому я обращаю ваше внимание на то, чтобы мы соблюдали правовое пространство. Ведь однажды мы с вами уже нарушили его. Пример тому - терминал, в отношении которого было принято решение, нарушающее действующее законодательство.

ГОЛОВА. Термінал тут ні до чого. Третій мікрофон.

ПОРОВСЬКИЙ М.І., член Комісії Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки /Рівненський виборчий округу, Рівненська область/. Шановні колеги депутати! Позавчора я повернувся із Севастополя, де брав участь у засіданні колегії за участю депутатів і керівників державної адміністрації.

Хочу сказати, що керівництво міста, зокрема голова Ради Семенов, представник Президента Єрмаков, більшість депутатів абсолютно правильно розуміють ситуацію, яка склалася навколо

Севастополя. У своїй заяві вони відмежувалися від тих рішень, які пропонувала Росія, і визнали рішення Верховної Раді Росії як акт, який веде до зростання напруженості.

Зазначу також, що більшість севастопольців підтримують позицію, що Севастополь - невід'ємна частина Української держави, вони усвідомлюють, що тісні економічні зв'язки з Україною забезпечують Севастополю, зокрема, поставки води, сировини. І цим теж Севастополь нерозривно з'єднаний з Україною.

Але я до нашої заяви хотів би внести конкретну пропозицію, яка в ній абсолютно проігнорована. Вона стосується наявності на території України, тобто Криму, сухопутних військ Російської Федерації. Я маю на увазі 126-ту бригаду берегової оборони, яка сьогодні перебуває під прапором Російської Федерації, чисельність її - більше трьох тисяч військовослужбовців. Я маю на увазі також 81-шу бригаду морської піхоти, яка донедавна налічувала сімсот чоловік, а тепер зросла до двох тисяч двохсот чоловік. Вона активно навчається, навіть у неділю проводилися стрільби, для яких адміралом Бахтіним було замовлено понад триста тонн боєприпасів...

ГОЛОВА. Вимкніть мікрофон.

Шановні народні депутати! Я ще раз звертаюся до вас, щоб ви вносили конкретні пропозиції. Народний депутат Поровський вносить пропозиції до заяві. Ми ніякої заяві від імені Верховної Ради не робимо. Ми лише обговорюємо конкретні пункти проекту постанови. Отже, вносьте, будь ласка, пропозиції до

конкретних пунктів або формулюйте окремі пункти... Ідіть до третього мікрофона і формулюйте конкретний пункт. /Шум у залі/. Знаєте, ви не дуже тут погрожуйте, бо ми зараз проголосуємо.

Третій мікрофон.

ПОРОВСЬКИЙ М.І. Я якраз обгрунтовую свою пропозицію. Пропоную відмітити в нашій постанові неприпустимість подальшого перебування на території України військ Російської Федерації, зокрема 126-ої дивізії берегової оборони і 81-ї бригади морської піхоти, на озброєнні якої є 122 танки. Це обов'язково треба записати. І зазначити термін виведення цих військ з території України.

ГОЛОВА. Я вношу пропозицію: або зараз голосувати, або протокольно направити цю пропозицію Міністерству оборони України і Кабінету Міністрів або Головнокомандуючому - Президенту для вирішення цього питання. Так? Ставимо на голосування? Протокольно? Хто за те, щоб дати протокольне доручення Міністерству оборони разом з урядом розглянути це питання і прийняти відповідне рішення, прошу проголосувати.

"За" - 252. Приймається.

З трибуни, будь ласка.

ХМАРА С.І., член Комісії Верховної Ради України з питань державного суверенітету, міжреспубліканських і міжнаціональних відносин /Індустріальний виборчий округ, Львівська область/. Шановний

Голово! Шановні депутати! Я вношу пропозицію, щоб все-таки не перетворювати наше засідання у такай фарс, а відкрити обговорення як належить за регламентом. Учора більшість комісій висловилися за те, щоб обговорювати не лише проект постанови. А ви, Іване Степановичу, сьогодні все перекрутили. На засіданні Президії Верховної Ради було прийнято рішення, щоб включити до порядку денного питання про національну безпеку України, причому розглянути його в широкому аспекті, тобто обговорити питання про економічну, військову, інформаційну, дипломатичну, політичну безпеку з участю Президента, Прем'єр-міністра. Правда, Прем'єр-міністр тут є, а от Президента чомусь немає. Мабуть, він вважає, що це - не важливе для України питання.

Не перетворюйте, Іване Степановичу, у фарс усе, не викручуйте тут руки виступаючим. Ви вже й так порушили те, про що вчора було домовлено на засіданні Президії Верховної Ради і в постійних комісіях.

ГОЛОВА. По суті, бо вимкну мікрофон.

ХМАРА С.І. Питання відносно Севастополя не настільки просте. Це лише частина питання національної безпеки України. Є така інформація, що приїжджатимуть емісари з Росії, щоб формувати свої структури влади. Ми повинні обговорити це питання і дати завдання нашим виконавчим структурам щодо забезпечення національної безпеки і територіальної цілісності України. Є дуже багато пропозицій, які не ввійшли до

цієї беззубої постанови. Конкретних пропозицій майже нема. Учора і я передав їх вам, Іване Степановичу, і інші передали. Є пропозиції і від громадських організацій, і від політичних партій, і від окремих депутатів. Але нічого з цього не увійшло до проекту постанови. Соромно! А тут ще сформульовано, що ми не ототожнюємо позиції деяких російських парламентаріїв з волею російського народу...

ГОЛОВА. Дякую!

ХМАРА С.І. Хто обирав депутатів?..

ГОЛОВА. Степане Ільковичу! Дякую.

ХМАРА С.І. Що робиться в Севастополі? Чому не притягуються до відповідальності ті так звані діячі, які відверто і відкрито проводять антидержавну діяльність? І ще не було жодного випадку притягнення до відповідальності.

Ми повинні прийняти цілий ряд рішень. Тому ще раз прошу все-таки приступити до нормального обговорення з трибуни за регламентом. І не 5 хвилин для виступу, а 10 хвилин. У кого не буде що сказати, той може і за 3 хвилини сказати...

ГОЛОВА. Рішення Верховної Ради прийнято, Степане Ільковичу!..

ХМАРА С.І. Ви порушили те, що...

ГОЛОВА. Так, все! Перший мікрофон.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О., голова Комісії Верховної Ради Україні з питань Чорнобильської катастрофи /Світловодський виборчим округ, Кіровоградська область/. Шановним Голово! Шановна Верховна Радо! Давайте все-таки спокійно повернемося до того питання, яке розглядаємо. Хотів би підкреслити те, що упустив Іван Степанович. А саме: вчора на засіданні Президії ми прийняли таке протокольне доручення. Проте, звичайно, на цьому не вичерпується обговорення тих складних питань, які сьогодні насунулися на Україну: це - і Севастополь, і загальна безпека України. Іване Степановичу! Ми прийняли таке протокольне доручення. Отже, підготуємося і будемо їх розглядати.

Тепер конкретно щодо проекту самої постанови. Короткий марафон обговорення вже показав, що до цього в принципі урізаного проекту, що підготовлений комісією, є претензії. Одним він здається не досить радикальним, іншим - занадто радикальним. Ми вже чули і ті, і інші думки.

На мій погляд, ми в нашій Верховній Раді /і це засвідчили виступи у ці дні і по телебаченню, і на засіданні Президії/ все-таки здатні об'єднатися в даному випадку, тому що Україні загрожує небезпека, і небезпека явна. Думаю, що всі ті гострі пропозиції, які будуть запропоновані, не ввійдуть до проекту цієї постанови. Гадаю, що й далі його округляти також немає потреби. Через те пропоную проголосувати зараз за проект цієї

постанови в тому варіанті, в якому він є, і приступити до розгляду наступного питання - про референдум. Дякую.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

МАТІЙКО А.С., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань Чорнобильської катастрофи /Алуштинський виборчий округ, Республіка Крим/. Верховный Совет России выполнял поручение седьмого съезда народных депутатов Российской Федерации и принял решение провести переговоры. Но если покопаться в истории, то можно найти такую "мелочь": Москву основал выходец из киевских князей Юрий Долгорукий. Так давайте подарим Москву москвичам и России, а они пусть оставят Севастополь в покое.

Просил бы в проекте постановления слово "агрессивный" заменить на слово "неправомерный". Когда образовались два независимых государства - Россия и Украина, мы подписали договор об основах отношений между ними. Поэтому следует написать так: "неправомерный, противоречащий договору политический акт", а затем рассмотреть все это по пунктам, может, там будут поправки.

Благодарю за внимание.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

БІЛИЙ В.І., член Комісії Верховної Ради України з питань відродження та соціального розвитку села /Дубнівський виборчий округ, Рівненська область/. Шановні колеги народні депутати! Шановний Іване Степановичу! Постанову Верховної Ради Російської Федерації я вважаю, аналізуючи історію розвитку України, закономірним явищем. І, напевно, це буде не єдиний акт, який протистоятиме творенню Української держави.

І тому проект постанови пропоную прийняти в цілому, не змінюючи жодного слова.

Але, Іване Степановичу, мені не зрозуміле одне питання. Чому Верховна Рада України, зокрема наш Секретаріат, окремим громадянам України, нашим народним депутатам від Криму, за те, що вони порушують Конституцію України, ще й оплачує командировочні? Тому просив би, Іване Степановичу, розібратися в цьому. Відповідні служби повинні впливати на ці факти.

ГОЛОВА. Це ваше звернення ми адресуємо Рябоконю Василю Петровичу. Нехай з'ясує, хто кому за що платить, і потім доповість.

З трибуни, прошу.

КАРПЕНКО В.О., головний редактор газети "Вечірній Київ" /Прирічний виборчий округ, м. Київ/. Шановні колеги, шановній Іване Степановичу! Проект постанови, який ми розглядаємо, на мій погляд, є витриманим, виваженим, спокійним. І сьогодні, очевидно, не треба зайвих емоцій у залі. Ми не повинні повторювати дії російських парламентаріїв, які здійняли істерику під час обговорення цього

питання. Нам варто спокійно відреагувати на це. Суть не в сильних виразах, а в сильних вчинках.

Але, справді, цей проект постанови не вичерпує всієї проблеми, тому що до такого рішення російське керівництво йшло тривалий час. Тому мені здається, що сьогодні можна прийняти цю постанову як правовий крок, як конкретну декларативну відповідь на рішення Верховної Ради Російської Федерації.

Однак це питання потребує додаткового обговорення чи то в Раді оборони нашої країни, чи то спільно з урядом і Президентом. І повинні бути розроблені конкретні заходи, щоб потім ми не хапалися за голову.

Кілька конкретних пропозицій, можливо, чисто стилістичного плану, щодо самого проекту постанови.

Мені здається, що у пункті 1 слід було б замість "визнати постанову Верховної Ради Російської Федерації", сказати "вважати постанову". Тобто у перекладі російською мовою не "признать", а "считать постановление" і далі за текстом. Це, на мій погляд, чіткіше передає суть справи.

Кінець пункту 4 доповнити таким реченням: "Звернутися до парламентів держав світу із роз'ясненням суті справи і позиції України". Вважаю, що таке звернення мало б сенс.

І останній абзац. Пропонував би в його третьому рядку, де дуже чітко і правильно підкреслюється: "не ототожнюючи позиції", зняти слово "деяких". Тому що це не деякі російські парламентарії, а в цілому Верховна Рада Російської Федерації. Тобто слід записати: "не ототожнюючи позиції російських парламентаріїв".

І чисто стилістична правка, я думаю, що її і голосувати не треба: не "відмінити рішення", а "скасувати рішення".

Дякую.

ГОЛОВА. Так, останнє коло. Перший мікрофон.

ЧАРОДЄЄВ О.В., член Комісії Верховної Ради України у закордонних справах /Пролетарський виборчий округ, Донецька область/. Уважаемые депутаты, уважаемым Иван Степанович! Если уж мы связали проект постановления с предложением нашей комиссии, то хочу подчеркнуть, что она единогласно высказались за обязательное обсуждение этого вопроса на заседании Верховного Совета, за обсуждение сложившейся ситуации. Это мнение поддержал и наш посол в России. Поскольку суть проблемы не в нашем постановлении и даже не в постановлении российского парламента.

Суть проблемы в том, что нам предъявлены и будут в разных формах предъявляться и дальше территориальные претензии. Слабость Украины будет порождать более наглые претензии. Поспешность и истерия будут порождать конфликтную ситуацию, которая тоже будет не на пользу Украины. И надо разобраться и определиться со всеми силами в России, которые используют в своей борьбе с Президентом севастопольскую карту, или, может, с теми президентскими силами, которые скрыто толкнули Верховный Совет РФ на это. Надо принять во внимание те силы, которые устраивают провокации в Крыму, а этот фактор, может быть, гораздо весомее, чем позиция Бабурина и поездки

Поровского.

ГОЛОВА. Щодо постанови. Другий мікрофон.

ГОРИНЬ М.М., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань державного суверенітету, міжреспубліканських і міжнаціональних відносин /Залізничний виборчий округ, Львівська область/. Шановний Іване Степановичу! Звичайно, постанова є виваженою, але якщо розцінювати постанову Верховної Ради Росії як елемент російської політики щодо України, то, звичайно, вона могла б бути і розширеною, і туди могли б увійти пункти, які стосуються навіть пропозицій щодо економічного союзу. Я не хочу на цю тему говорити. Але я хотів би звернути вашу увагу на закінчення цієї постанови. Тут ідеться про те, щоб відновити переговори з цього приводу і пропонувати російському парламенту скасувати свою постанову.

Шановний Іване Степановичу! Ми приймаємо чотири пункти, вони повністю відповідають дипломатичним відносинам двох держав. І оце закінчення, цей "апендикс" по суті робить нас людьми, які простягли руку і просять милостині. Я вважаю, що це закінчення треба зняти і залишити цю постанову такою, як вона є.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Зараз проголосуємо, це суттєво. Є зауваження. Хто за те, щоб виключити цей абзац, це речення, прошу проголосувати. Тільки речення, не весь пункт.

"За" - 206.

Третій мікрофон.

ГОРИНЬ Б.М., заступник голови Комісії Верховної Ради України у закордонних справах /Жидачівський виборчий округ, Львівська область/. Іване Степановичу! Хочу внести конкретні пропозиції і проголосувати їх.

Перше. Додати ще пункт 5, який повинен звучати так: "Кабінету Міністрів, відповідним міністерствам та відомствам посилити відповідальність за забезпечення всіма необхідними засобами суверенітету України на всій її території, включаючи місто Севастополь".

Друге. Поправка стосується пункту 1. Замість слова "визнати" написати слово "кваліфікувати" - це буде точніше.

Трете. Ми прийняли документ "Основні напрями зовнішньої політики України", в якому сказано, що Україна проти того, щоб на її території перебували іноземні війська. Це проголосовано, і прийнято відповідну постанову. Тому прошу це питання, яке запропонував депутат Поровський, проголосувати поіменно.

ГОЛОВА. Я звертаюся до вас. На нашому засіданні присутні члени уряду, і я думаю, чи треба вписувати в постанову доручення кабінету Міністрів вжити заходів для забезпечення

суверенітету України. Я звертаюся до вас обох - Богдане Миколайовичу і Леоніде Даниловичу: чи потрібно нам у постанову Верховної Ради вписувати пункт про те, щоб зобов'язати уряд вжити всіх заходів для забезпечення суверенітету України? Адже для цього уряд й існує.

Тепер щодо перебування російських військ на території України. Ми зробили протокольне доручення уряду і міністру оборони при необхідності внести пропозиції до Верховної Ради. Це була пропозиція депутата Поровського, ми за неї проголосували, і таке доручення дано. Таким чином у постанову ми цього не будемо включати.

З трибуни, будь ласка...

Ви - член цієї комісії, яка готувала проект постанови, Богдане Миколайовичу.

Будь ласка.

ЗАЄЦЬ І.О., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань економічної реформи і управління народним господарством /Святошинський виборчий округ, м. Київ/. Шановні депутати! Ви бачите, що це питання надзвичайно серйозне, і справді логічно було б розглянути його в дуже широкому контексті.

Мова ж не йде лише про дії Росії, а мова йде і про ті заходи, яких повинна вжити Україна. На засіданні Президії вчора йшлося навіть про те, щоб два документи сьогодні прийняти.

Перший документ - це загальна політична заява, в якій слід показати історію цього процесу у Росії.

Другий - постанова, яка чітко заперечувала б усі рішення з боку Росії і давала б можливість нам прийняти відповідні свої рішення.

Тому, Іване Степанову, я прошу і вас, і вас, шановні депутати - давайте не обмежуватись обговоренням цієї постанови. Треба розглянути цю проблему у контексті забезпечення національної безпека України.

А тепер конкретно. Мова у проекті постанови йде про те, що якась групка депутатів чи навіть Верховна Рада Росії - така погана, сповідує принципи, що не є прийнятними світовою громадськістю.

Насправді ми з вами знаємо, що про це говорили представники і виконавчої, і законодавчої влади Росії. Президент Єльцин говорив, що "флот Черноморский был, есть и будет российским".

Іване Степановичу, прошу не перебивати мене.

ГОЛОВА. Прошу вносити конкретні пропозиції до проекту постанови.

ЗАЄЦЬ І.О. Я якраз вношу пропозиції до проекту постанови. Я хочу їх обгрунтувати.

І тому мова йде про те, що сьогодні ми одержали ще одне підтвердження того, що офіційною політикою Росії є націоналшовінізм те імперіалізм. І це факт, із яким ми мусимо рахуватися.

Уявіть собі, який процес сьогодні започатковується цим рішенням. Якби Німеччина оголосила...

ГОЛОВА. Вимкніть мікрофон. Все.

Шановні народні депутати, я вас прошу вносите пропозиції до проекту. У вас є зауваження до пунктів проекту постанови?

ЗАЄЦЬ І.О. У постанові повинні бути такі пункти... Пропоную, щоб Верховна Рада прийняла рішення про вихід України із СНД. Тому що Росія ревізувала всі домовленості щодо СНД. І мені незрозуміла політика уряду, зокрема Прем'єр-міністра, який наступного дня підписував заяву про створення економічного союзу.

На мою думку, в цій постанові має бути пункт про виведення всіх російських військ із території України.

Так само в цій постанові повинен бути пункт про негайне запровадження представництва Президента в Криму, як це і передбачено законодавством України. Це ми повинні були зробити давним-давно.

Думаю, в постанові повинно бути записано також і те, що Верховна Рада має ініціювати розгляд даного питання і ООН, і Радою Європи, і Північно-Атлантичною Асамблеєю, і іншими міжнародними організаціями.

Представники Міністерства закордонних справ повинні зараз поїхати до ООН, інших організацій і поставити там цю проблему.

Чому я так вважаю, Іване Степановичу? Подумаймо лише, який процес започатковує Росія. Уявіть собі, що Німеччина оголосить завтра про намір приєднати Кенігсберг...

ГОЛОВА. Так, усе зрозуміло...

ЗАЄЦЬ І.О. А потім хтось оголосить про свої претензії на Находку і все інше. Ви розумієте, який процес започатковує російська влада?

ГОЛОВА. Я вас прошу, залиште трибуну.

ЗАЄЦЬ І.О. Тому ми не маємо права ставитися до цього питання так знехотя. Ми мусимо зрозуміти, що невирішення даної проблеми може призвести до війни і глобальної катастрофа. На території України розміщені ядерна зброя, складні виробництва...

ГОЛОВА. Дякую. Іване Олександровичу! Шановні народні депутати! Я ще раз нагадую, що підготовка проекту постанови була доручена чотирьом комісіям, і нікому з депутати не заважали над ним працювати. І про це знали ті депутаті, які виступають. Ми прийняли проект за основу. Зараз переходимо до голосування.

Надходили пропозиції в преамбулі замінити слова "агресивний політичний акт" на "неправовий політичний акт". Будемо голосувати? Ні.

До першого пункту вносилась пропозиція слова "визнати постанову" замінити на "вважати постанову", або "кваліфікувати постанову". "Кваліфікувати"? Будемо голосувати? Прошу проголосувати перший пункт у такій редакції: "Кваліфікувати постанову Верховної Ради Російської Федерації... "і далі за текстом. Хто за цю пропозицію, прошу голосувати.

"За" - 291. Приймається.

До другого пункту зауважень не було.

Щодо третього пункту надходили пропозиції одних депутатів - виключити його, інших - сформулювати його так: "Доручати уряду України разом з відповідними комісіями Верховної Ради України проаналізувати сучасний стан українсько-російських відносин та розглянути комплекс питань, пов'язаний із ним, на першому засіданні Верховної Ради України у вересні 1993 року". Ми вчора доручили комісіям, які очолюють депутати Коцюба, Шульга, Пилипчук, Печеров, Леміш, протягом місяця підготувати комплекс питань, пов'язаний із національною безпекою України тощо.

Більше зауважень до пункту 3 не було. Ставиться на голосування редакція пункту 3, подана в проекті постанови. Прошу голосувати.

"За" - 304. Приймається.

До пункту 4 надходили пропозиції додати речення про те, щоб звернутися до парламентів світу з роз'ясненням цього акта і проханням на нього відповідно прореагувати.

Перший мікрофон. Будь ласка, зауваження щодо цієї пропозиції.

ЄМЕЦЬ О.І., міністр у справах національностей і міграції України. Іване Степановичу! В мене до пункту 4 є інше доповнення.

ГОЛОВА. Ні, до цієї пропозиції є зауваження, Олександре Івановичу?

ЄМЕЦЬ О.І. До цієї немає.

ГОЛОВА. Тоді я вам надам слово пізніше. "Звернутися до парламентів світу з роз'ясненням цього акта та відповідної реакції... ""З роз'ясненням цього акта" - так депутат Карпенко пропонував. Погоджуєтесь? "Звернутися до парламентів світу з роз'ясненням цього акта". Прошу визначитися, чи згодна Верховна Рада включити таке речення.

"За" - 253. Приймається.

Перший мікрофон. Ще зауваження до пункту 4.

ЄМЕЦЬ О.І. Іване Степановичу! Там на другій сторінці є така фраза:"... яка спрямована на перегляд існуючи кордонів і ставить під загрозу мир і спокій на нашій землі... "Ми дуже звужено трактуємо цей можливий конфлікт. Тому пропоную замінити її на таку:"... яка спрямована на перегляд існуючих кордонів і може призвести до воєнного конфлікту світового масштабу".

ГОЛОВА. Зрозуміла позиція? Прошу проголосувати. "За" - 157.

ГОЛОВА. Ще до пункту 4 є пропозиції? Немає? Тоді пункт 4 вважаємо проголосованим.

Останній пункт іде після зірочок. Була пропозиція зняти слово "деяких". Тому що, знаєте, це все-таки постанова Верховної Ради Російської Федерації, прийнята майже одноголосно. Тому хто за те, щоб зняти слово "деяких", прошу проголосувати.

"За" - 276. Знімається.

усі пропозиції проголосовані.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. А моя пропозиція?

ГОЛОВА. Ваша пропозиція Президенту України надійшла у письмовій формі. Але ж вона має сенс у разі нескасування Верховною Радою Російської Федерації свого рішення. А ми ще не знаємо, скасують вони своє рішення чи не скасують. Ви розумієте? /Шум у залі/.

Це депутат Івасюк вніс пропозицію. Я її хочу зачитати. "Президенту України. У разі невідміни Верховною Радою Росії своєї постанови про статус міста Севастополя та її реалізації, погіршення політичної ситуації в місті Севастополі та Республіці Крим розглянути питання доцільності введення надзвичайного стану на відповідній території згідно зі статтею 97, пунктом такимто Закону про надзвичайний стан". Ви розумієте

пропозицію? Так, хто за цю пропозицію, прошу проголосувати.

"За" - 154.

Зараз, зараз! Депутате Захарук, ну не кричіть! Проголосовано майже всі пропозиції. Дехто з депутатів ще хоче виступити відносно постанови. Депутате Шовкошитний, будь ласка.

ШОВКОШИТНИЙ В.Ф., секретар Комісії Верховної Ради України з питань Чорнобильської катастрофи /Харківський виборчий округ, м. Київ/. Шановні колеги! У мене зауваження до преамбули. Тут написано; "кваліфікуючи прийняття цієї постанови як агресивний політичний акт російських парламентаріїв". Але це не російських парламентаріїв агресивний акт, а російського парламенту. Тому пропоную записати:"... як агресивний політичний акт законодавчого органу Росії проти України". Законодавчого органу Росії. Бо таке рішення прийнято переважною більшістю російського парламенту.

ГОЛОВА. Прошу проголосувати за внесену пропозицію. "За" - 175. Перший мікрофон.

ЄМЕЦЬ О.І. Іване Степановичу! Тут є кілька пропозицій. Тому ми просимо пройти кілька разів по колу, щоб сформулювати додаткові пункти.

Я пропоную записати сюди, в проект постанови, те, про що говорив депутат Поровський. Тому що протокольне доручення Міністерству оборони не можна давати. Це все одно, що застосувати силу. Отже, пропоную сформулювати так: "Ввійти з пропозицією до Президента України про проведення переговорів з Російського Федерацією стосовно виведення сухопутних військ Російської Федерації з території України".

ГОЛОВА. Ви знаєте, це дуже м'яко - ввійти з пропозицією. Адже Верховна Рада визначає основи зовнішньополітичної діяльності! А ви -"ввійти з пропозицією".

Другий мікрофон.

ШЕВЧЕНКО О.Є., член Комісії Верховної Ради України з питань державного суверенітету, міжреспубліканських і міжнаціональних відносин /Голосіївський виборчий округ, м. Київ/. Шановні депутати! Прошу уваги! Очевидно, коли готувався проект нашої постанови, ми ще не знали, підписана чи ні постанова російського парламенту. Ми про це дізналися тільки вчора. Тільки вчора вона була підписана Хасбулатовим. Саме цим, очевидно, пояснюється те, що у нас вкралася неточність в останній абзац проекту постанови.

Іване Степановичу, ця неточність в останньому абзаці пояснюється саме тим, що ми ще не знали, що постанова підписана. І тому вжили термін не "постанова", а "рішення". І цей термін залишився в останньому абзаці - третій рядок знизу.

Вчора, у кінці дня, стало відомо, що це вже не рішення російського парламенту, а постанова. Тому в цьому ж реченні я пропоную одночасно і другу редакційну поправку. Спочатку зачитаю текст, який у нас є:"... Верховна Рада України звертається до Верховної Ради Російської Федерації... з закликом відмінити рішення... "Я пропоную, щоб було записано:"... Верховна Рада України пропонує Верховній Раді Російської Федерації... скасувати постанову". А не "звертається з закликом".

ГОЛОВА. Можна так записати: скасувати постанову. Отже, "Верховна Рада України пропонує... скасувати постанову", а далі за текстом. Хто за цю пропозицію, прошу проголосувати.

"За" - 261. Приймається.

Третій мікрофон.

ЗАХАРУК Д.В., секретар Комісії Верховної Ради України з питань планування, бюджету, фінансів і цін /Снятинський виборчий округ, Івано-Франківська область/. Тут у нас є така фраза: "не ототожнюючи позиції російських парламентаріїв з волею російського народу". Вона неправомірна. Чому? Тому що ми втручаємося в політичне життя Росії і в політичні оцінки. Результати референдуму в Росії не дали недовіри Верховній Раді. Тому пропоную це зняти. То їхні справи - підтримує їх народ чи не підтримує. Ми маємо документ, за який проголосували із 170 російських парламентаріїв 160 чоловік. І ми маємо його засудити.

Тому пропоную до того, що ми вже проголосували, - зняти із тексту слова "не ототожнюючи позиції деяких російських парламентаріїв з волею російського народу".

ГОЛОВА. Ми голосували щодо слова "деяких" і зняли його, а це залишили. Тепер депутат Захарук вносить пропозицію, щоб і це зняти.

Хто за таку пропозицію, прошу голосувати.

"За" - 181. Не приймається.

З трибуни, будь ласка.

ПАВЛИЧКО Д.В., голова Комісії Верховної Ради України у закордонних справах /Збаразький виборчий округ, Тернопільська область/. Шановний Іване Степановичу! Шановні народні депутати! Ми обговорюємо лише проект постанови. Тому я як голова комісії не маю змоги зачепити якісь інші питання. Все ж таки перед тим, як запропонувати конкретні пропозиції, хочу, щоб ми не забули, що високо оцінюємо позицію світових держав, які висловилися на підтримку України. Ми також високо оцінюємо позицію Президента Росії на сьогоднішній день /якими б не були його потаємні думки/.

Хотів би запропонувати конкретно до останнього абзаца проекту нашої постанови таке. Там, де ми говоримо: "Усвідомлюючи, що спроби реалізації постанови Верховної Ради Російської Федерації "Про статус міста Севастополя" призведуть до конфлікту", прошу вставити одне слово - "збройного". Тобто "призведуть до збройного конфлікту".

Шановні народні депутати! Сьогодні ми не можемо обминути питання про те, що Україна, перебуваючи в СНД...

ГОЛОВА. Дмитре Васильовичу! Дякую.

ПАВЛИЧКО Д.В. Дайте мені сказати два слова! Ну, що це таке? Я не ставлю питання про те, щоб ми зараз приймали рішення про вихід України із СНД. Але росіяни, які брали участь у цьому голосуванні, повинні подумати над тим, що ми маємо право поставити це питання.

Пропоную денонсувати підписи Президента, Прем'єр-міністра України під протоколами щодо вступу України... /Шум у залі/.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

ЗАВАДСЬКА К.П., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України у справах жінок, охорони сім'ї, материнства і дитинства /Зборівський виборчий округ, Тернопільська область/. Шановні народні депутати! У постанові Верховної Ради Російської Федерації є пункт 5: "В целях недопущения политической напряженности просить Правительство Украины отозвать передислоцированные в район города Севастополя подразделения спецчастей".

У зв'язку з цим у проекті нашої постанови теж повинен бути пункт 5 такого змісту: "Вважати недопустимим пересування російських військ на території Криму і доручити Президенту виконати це наше доручення".

І вважаю, що ми повинні поіменно проголосувати саме за такий пункт.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Ви бачите, що ця пропозиція переплітається з цілим рядом інших, які пропонували депутати Поровський і Ємець.

Дійсно, ми зробили протокольне доручення уряду. Давайте зробимо такий пункт, щоб доручити і Президенту провести переговори і розглянути... Давайте запишемо це у проект постанови.

Прошу заспокоїтися! Візьміть текст постанови Верховної Ради Російської Федерації. Тут, дійсно, записано: "В целях недопущения политической напряженности просить Правительство Украины отозвать передислоцированные в район города Севастополя подразделения спецчастей". Тому ми маємо всі підстави записати такий пункт: "Доручити Президенту України провести переговори щодо... "/Шум у залі/.

Прошу не кричати!

Перший мікрофон.

ЗАВАДСЬКА К.П. "Вважати недопустимим перебування російських військових частин на території України в районі Севастополя... "

ГОЛОВА. А ви сказали - "Доручити Президенту... "

ЗАВАДСЬКА К.П. "Доручити Президенту розглянута цю пропозицію в оперативному порядку".

ГОЛОВА. Так, давайте спокійно й виважено це обговоримо. Ми вже проголосувати за те, щоб дати таке протокольне доручення уряду. Леонід Данилович це сприйняв.

Але Президент є Головнокомандуючим. Тому можна було б записати у проект постанови такий пункт: "Вважати неприпустимим перебування іноземних військ на території Україні і доручити Президенту вирішити питання про перебування цих військ на території України".

Прошу проголосувати цю пропозицію.

"За" - 209... /Шум у залі/.

ГОЛОВА. От депутат Тарасенко від Комісії з питань оборони і державної безпеки хоче дати пояснення.

ТАРАСЕНКО О.Г., заступник голові Комісії Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки /Знам'янський виборчий округ, Кіровоградська область/. Шановні колеги! Ставити питання так, як пропонує Микола Іванович Поровський, не можна. Чому? Тому що чисто російських військ там немає. Чорноморський флот / от заступник міністра оборони Іван Васильович Біжан підтвердить/ комплектується згідно з нашими угодами /які ще не ратифіковані, до речі, але діють/ 50 на 50, і чисто російських військ там немає. Ставити так питання неправомірно.

ГОЛОВА. Я прошу проголосувати як протокольний пункт - доручити Президенту розглянути питання перебування іноземних військ на території України і вирішити його в установленому порядку. Прошу голосувати за цей пункт.

"За" - 251. Приймається.

Другий мікрофон.

РОМАНОВ Ю.С. Иван Степанович, мы не проголосовали предложение о том, чтобы записать в преамбуле "протиправне рішення"

не только против Украины. Это надо обязательно проголосовать.

ГОЛОВА. Так, зрозуміли? Депутат Романов наполягає на тому, щоб записати у преамбулі "протиправний акт". Прошу голосувати. "За" - 115. Третій мікрофон.

ГРИЦАЙ І.Т., голова Миколаївської обласної Ради народних депутатів /Миколаївський виборчий округ, Миколаївська область/. Іване Степановичу, я маю пропозицію, яка вам не сподобається. Але я хочу про це сказати, бо вважаю, що наша постанова не знімає проблеми Севастополя і Чорноморського флоту особливо. Бо є корінні причини - це угоди про поділ Чорноморського флоту, які підписано і які наша Верховна Рада, мабуть, не ратифікує. Це причина того, що російський парламент прийняв таку постанову.

Тому пропоную дати пункт про те, щоб створити депутатську групу на чолі з вами, яка разом з Президентом і Прем'єр-міністром сіла б за стіл переговорів з російською стороною і вирішувала політичні питання флоту і Севастополя.

ГОЛОВА. Шановний Іване Трохимовичу! Я вам доповідаю, що така група була створена. Тільки на чолі не з Плющем, а з Дурдинцем Василем Васильовичем, першим заступником Голови Верховної Ради. Вона працювала і працює тепер. Немає потреби створювати якусь іншу групу.

ЗАЄЦЬ І.О. Моя пропозиція була така: протягом двох тижнів запровадити представництво Президента у Криму, як це передбачено законами України. Прошу проголосувати.

ГОЛОВА. Є закон України і є постанова. Просто треба, щоб вони виконувалися.

ЗАЄЦЬ І.О. Тоді давайте зобов'яжемо виконати рішення протягом двох тижнів.

ГОЛОВА. Зобов'яжемо? Є закон і є постанова.

ВАНЄЄВ Г.І., заступник голови Комісії Верховної Ради України у питаннях соціальної політики та праці /Гагарінський виборчий округ, м. Севастополь/. Уважаемые народные депутаты! Уважаемый Председатель! Здесь уже начинают вносить предложения с голоса, без документов.

У нас есть взвешенный проект, мы его проголосовали. Я бы единственное хотел сказать: в целом положение в Севастополе /вы об этом знаете/ нормальное. Ежедневно я поддерживаю связь с городом - народ, за исключением небольших групп, все оценивает верно. Поэтому единственная просьба - прекратить на этом. И обращаюсь к Кабінету Министров: сейчас нужно решить целый ряд проблем /не буду здесь их раскрывать/, связанных с жизнью города Севастополя.

ГОЛОВА. Геннадію Івановичу, я сьогодні розмовляв з Леонідом Макаровичем. Леонід Макарович проведе спеціальну нараду з членами Кабінету Міністрів з питань забезпечення і нормалізації всіх процесів у Севастополі.

Ставлю проект постанови з внесеними нами поправками на голосування як постанову Верховної Ради. Прошу голосувати.

"За" - 316. Проект постанови прийнято конституційною більшістю.

Прошу всіх зайняти свої місця. /Шум у залі/.

Іване Олександровичу, ваше місце у першому ряду... Що ж, давайте внесемо пропозицію, сідайте на моє місце. Іване Олександровичу, розумієте, є пропозиції і є відповідна реакція залу, яка виявилася якраз у тому, що ми одностайні були в прийнятті цієї постанови. Ви повинні рахуватися з цим. Прошу вас, ми ж не закінчуємо на цьому роботу, ще будемо готувати документи у зв'язку з вашою пропозицією.

Іване Олександровичу, я вам дякую.

Шановні народні депутати! Ми домовлялися на початку пленарного засідання, що зараз продовжимо обговорення питання про порядок подальшої роботи пленарного засідання

Від мікрофона народний депутат Яворівський сказав, що в нас є друге питання - про референдум і його треба ставити й обговорювати. Я хочу поінформувати Верховну Раду, що вчора на розгляд комісій були роздані зауваження. Президента України з висновками юридичного відділу Верховної Ради щодо прийнятої Верховною Радою 17 червня цього року постанови про проведення всеукраїнського референдуму. Ці зауваження і пропозиції ми зобов'язані були розглянути. Але Президія прийняла такий порядок, що після розгляду їх у комісіях протоколи будуть передані в Комісію у питаннях законодавства і законності. Вона разом з Комісією з питань діяльності Рад народних депутатів їх узагальнить і підготує відповідний проект рішення для розгляду його на засіданні Верховної Ради.

Але я хочу, щоб усі знали: вчора увечері до мене було багато телефонних дзвінків, у тому числі й від страйкуючих. Вони прямо запитували: "Плющ, ти скажи, це правда, що Верховна Рада хоче завтра відмінити референдум?!" Я сказав, що це неправда. Верховна Рада згідно з Регламентом і процедурою розглядає зауваження Президента, а також інші пропозиції народних депутатів і комісій. І вчора на засіданні Президії представники девятнадцати комісій з двадцяти чотирьох сказали про те, що треба повернутися до цієї постанови. Але консенсусу щодо того, яку потрібно прийняти постанову, не було досягнуто.

Тому ми вважаємо, що над цим питанням ще треба попрацювати в комісіях. Учора Президія дала доручення Комісії у питаннях законодавства і законності та Комісії з питань діяльності Рад народних депутатів, щоб з участю всіх бажаючих народних депутатів вони ще попрацювали над цим питанням і налагодили постійний контакт з представниками шахтарських колективів

та профспілок. Щоб люди не зрозуміли нас так, що ми хочемо зірвати референдум, і це не стало приводом для відновлення страйку.

Отже, після роботи над даним питанням і консультацій із цими політичними силами комісіям дане доручення запропонувати Верховній Раді проект такого рішення. Тому я вважаю, що сьогодні вносити це питання на пленарне засідання передчасно, та й доповідати з нього нікому. Прошу вашої підтримки. Прошу Верховну Раду підтвердити рішення Президії доручити Комісії у питаннях законодавства і законності, Комісії з питань діяльності Рад народних депутатів, розвитку місцевого самоврядування опрацювати протоколи комісій, а також зауваження і пропозиції, які надійдуть від народних депутатів, і в місячний термін внести проект рішення на розгляд Верховної Ради. Прошу голосувати.

"За" - 242. Рішення прийнято.

Прошу вносити пропозиції щодо нашої подальшої роботи.

Перший мікрофон.

ТКАЧУК А.Ф., заступник голови Комісії Верховної Ради України у питаннях законодавства і законності /Заводський виборчий округ, Хмельницька область/. Шановні депутати! Враховуючи те, що ми тільки-но прийняли постанову щодо постанови Верховної Ради Російської Федерації і вже заспокоїлися, пропоную включити до порядку денного комплекс питань, пов'язаних із національною безпекою України. Нам слід внести на розгляд Верховної Ради України такі питання: про ратифікацію угод між Україною та

Російською Федерацією про подальший розвиток міждержавних відносин від 23. 06. 1992 року; про принципи формування ВМС України і ВМФ Росії від 03. 08. 1992 року; про невідкладні заходи по формуванню ВМФ Росії та ВМС України рід 17. 06. 1993 року; про денонсацію угоди між Україною та Російською Федерацією про взаємне визнання та регулювання прав власності; про заяву урядів України, Російської Федерації та Бєларусі про невідкладні заходи щодо поглиблення економічної інтеграції; про утворення тимчасової депутатської комісії з аналізу договорів та угод, підписаних Україною з Російською Федерацією, на предмет їх відповідності Конституції, законам України та її національним інтересам; про статус військових кораблів та військових підрозділів, що дислокуються в Україні і підняли андріївський прапор; про накладення вето на Указ Президента України про режим відкритої економіки на території Криму та зупинення дії постанови Верховної Ради Республіки Крим про режим відкритої економіки; про дії центральних органів державної виконавчої влади України та Національного банку України по забезпеченню виконання законодавства України на території Криму; звіт співголови міжпарламентської депутатської комісії України і Росії народного депутата України пана Матвієнка.

Потрібно доручити Комісії у питаннях законодавства і законності підготувати проект Закону про внесення змін і доповнень до Конституції України в частині порядку ратифікації і денонсації угод. Це питання в нас не врегульоване. Також нам необхідно заслухати Генеральну прокуратуру України та Службу безпеки України про застосування норм Кримінального кодексу України щодо осіб, які ведуть антидержавну діяльність. Крім того, заслухати Міністерство фінансів України з аналізом витрат бюджетних коштів, що виділялися в централізованому порядку для міста Севастополя і Республіки Крім.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Я вношу таку пропозицію. Питання, порушені народним депутатом Ткачуком, передати в постійні комісії для опрацювання, а тоді внести їх на розгляд. У нас же є процедура. Постійні комісії формують свої пропозиції, передають їх у Президію, а Президія вносить їх на розгляд Верховної Ради, яка приймає або не приймає дані пропозиції. Звичайно, можна вносити ряд питань і від мікрофона, але ж над ними краще попрацювати.

Щоправда, у нас є одне питання - про міжпарламентську тимчасову комісію, яку очолював народний депутат Матвієнко за дорученням Президії. На мій погляд, ця комісія працювала порізному: більш інтенсивно, менш інтенсивно, і їй можна поставити задовільну оцінку. Я прошу надати слово депутатові Матвієнку, у нього є пропозиції щодо першочергових завдань. Прошу, депутате Матвієнко.

МАТВІЄНКО А.С., голова Комісії Верховної Ради України у справах молоді /Бершадський виборчий округ, Вінницька область/. Шановні народні депутати! Я підтримую пропозицію депутата Ткачука щодо того, щоб заслухати звіт міжпарламентської комісії, конкретно мене як співголови, і готовий до такого звіту. Але спочатку хочу поінформувати, що у зв'язку з прийнятою Верховною Радою Російської Федерації постановою про статус міста Севастополя ми тепер ведемо інтенсивні переговори із своїми колегами - російськими депутатами, конкретно із співголовою Ковальовим, і найближчим часом /попередньо домовлено: 23 липня/ у нас буде засідання міжпарламентської

комісії, на якому розглядатимуться найбільш гострі питання, зокрема відносно Севастополя. І я хотів би, щоб усі, хто має бажання внести свої конструктивні пропозиції, врахували це.

Але, Іване Степановичу, я не хочу займати час, тому пропоную підтримати пропозицію депутата Ткачука. Ні жаль, питання щодо Севастополя, яке ми сьогодні обговорювали, це лише одне з питань загальної болючої проблеми російсько-українських відносин, і я підтримую тих депутатів, які ставили сьогодні і раніше питання про те, що настав час чітко визначити, скоригувати принципи своєї політики, з тим щоб у нас не було в цьому питанні якоїсь імпровізації.

Отже, вношу пропозицію /це погоджено з Кабінетом Міністрів/ доручити уряду України, відповідним комісіям Верховної Ради України, зокрема міжпарламентській комісії, проаналізувати сучасний стан українсько-російських відносин та розглянути комплекс пов'язаних з ними проблем на окремому засіданні Верховної Ради України у вересні 1993 року. Вирішивши загальні, мі зможемо тоді розглянути і ті конкретні питання, про які говорив депутат Ткачук. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Так, ми взяли до уваги, що робить ця комісія. А от щодо звіту, то він буде, коли включимо його до порядку денного.

Другий мікрофон.

ЯЦЕНКО В.М., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань Чорнобильської катастрофі /Коростенський виборчий округ, Житомирська область/. Можливо, у мене погляди на сучасну ситуацію і загрозу державності, суверенітету України дещо інші, ніж у частини депутатів. Я, наприклад, думаю, що загроза державності України набагато більша зсередини України, ніж іззовні. І базуються мої погляди, насамперед, на тому економічному становищі, в якому опинилася Україна, державні підприємства, більшість трудових колективів. От про це, Іване Степановичу, думаю, повинна йти мова на засіданнях Верховної Ради.

Мої пропозиції. Перша. Продовжити пленарні засідання Верховної Ради. Розглянути на її засіданнях невідкладні питання економічного життя, а саме те, що стосується проблем, якими займається наша комісія. Ми підготували концепцію ядерного регулювання, її можна прийняти. Готова для обговорення в другому читанні концепція національної програми. Поки ми не приймемо концепцію національної програми, Мінчорнобиль і всі служби не можуть працювати над самою національною програмою. Вона підготовлена, це - не такий великий документ, його можна прийняти.

І ще одне. Нині трудові колективи не можуть нормально

працювати тому, що ми не скоригували Державний бюджет України. Григорій Олександрович П'ятаченко казав, що минулого тижня він внесе такі пропозиції. /Шум у залі/.

ГОЛОВА. Говоріть, говоріть!

ЯЦЕНКО В.М. Тому є третя пропозиція: внести до порядку денного питання про скоригований Державний бюджет України. Це необхідно, щоб могли нормально працювати державні підприємства, щоб могла працювати соціальна сфера і так далі.

Крім цього, Іване Степановичу, я хотів би, щоб ми виділили один день для розгляду невідкладних питань життя. У кожного з нас виникло багато запитань після зустрічей з виборцями, з представниками трудових колективів, і необхідно одержати відповіді на них, щоб можна було спокійно далі працювати.

І нарешті, я підтримую пропозиції про те, що нам треба суттєво реорганізувати роботу нашого парламенту. І перші кроки, які ми повинні зробити /підтримую депутатів Марченка і Чародєєва/, це - провести ротацію Президії.

Дякую.

ГОЛОВА. Ви так: починаєте з економіки, а закінчуєте політикою, фарсом. Так що визначтеся спочатку, я вас прошу. Це перше. А друге. Ви знаєте, я давно переконаний, що треба працювати, а не "ставити" і "слухати".

Третій мікрофон.

ХМАРА С.І. Шановні депутати! Шановний Голово! Я ще раз пропоную, по-перше, продовжити пленарні засідання, по-друге, включити до порядку денного питання національної безпеки України. І в цьому контексті підтримую ті всі пропозиції, які висловив депутат Ткачук. Справді, це готові, напрацьовані проекти, які можна невідкладно схвалити.

Крім цього, я прошу на цьому тижні розглянути і схвалити воєнну доктрину, тому що давно цей документ готовий, і я не знаю, чому це питання досі не включено до порядку денного. Це конче необхідно, тому що без цього важко визначити пріоритети Збройних Сил, їх чисельність і, відповідно, бюджетні витрати. Так що ще раз прошу включити до порядку денного обговорення цього питання і схвалити воєнну доктрину на цьому тижні.

ГОЛОВА. З трибуни, будь ласка.

ЗАЄЦЬ І.О. Дякую, Іване Степановичу, що дали слово доказати. Думаю, що нам треба розглянути законопроект про вибори. Бо якщо ми будемо готуватися до виборів /а справа йде до цього/ то, вибачте, коли ж ми його будемо приймати? У тому проекті постанови, який ми вчора обговорювали на

засіданні комісії, чітко написано, що проведемо референдум про форму державного правління у листопаді, а на базі цього референдуму призначимо вибори. Тобто аж тоді ми будемо розробляти законодавчу систему для виборів. Ні, шановні, давайте уже розробляти. Розгляд цього питання розпочався ще на попередньому засіданні, і ми мусимо його розглянути.

Я підтримую пропозицію депутатів Ткачука і Хмари щодо пакету законопроектів про систему національної безпеки. Він давно готовий. Лише треба його розглянути.

І друге. Щодо проблеми Криму. Шановні депутати, у Криму твориться відмінна від української, або паралельна, якщо хочете, система - і політична, і правова. Ми не можемо просто спостерігати із нашої зали за такою діяльністю. З моєї точки зору, взагалі треба розпустити Верховну Раду Криму за те, що вона сьогодні наробила. Тому цей пакет документів щодо Криму так само ми мусимо включити до порядку денного.

А тепер, Іване Степановичу, пропоную ухвалити рішення з такого питання. Прийняти заяву щодо цього рішення Верховної Ради Росії так, як це зробила Верховна Рада Росії. Вона, перекручуючи всі історичні факти і фальсифікуючи документи, випустила заяву-роз'яснення і показала: дивіться, люди добрі, - оце питання треба розглядати так, так і так. Подали в засоби масової інформації, формують тепер образ України як дуже агресивної держави, піднімають хвилю шовінізму на підставі єдиного... /Іване Степановичу, дайте врешті-решт сказати... Ви що, не розумієте, що у вас функції спікера, а не першого секретаря?/ Цей документ має бути

підготовлений для нас і дня засобів масової інформації, і для дипломатичних служб. Треба розуміти, що тут не зібрані всі факти докупи. Люди не знають справжньої ситуації. Люди схильні думати просто історичними паралелями, історичними категоріями. Я вже сьогодні говорив про те, що було б, як би зреагував світ, якби Німеччина заявила право на Кенігсберг, який взагалі далеко від території Росії, якби інша держава заявила /ми, наприклад/ претензії на Кубань чи на інші території.

Тобто мова йде про дуже серйозні факти. Я, Іване Степановичу, прошу запропонувати спеціалістам вирішити це питання. Тим більше, що ми цю роботу проробляли ще в грудні минулого року, основа такої заяви вже є, і оприлюднити цю заяву.

А що стосується Москви, Іване Степановичу, то київське віче не давало росіянам рішення про відведення земельної ділянки для Москви. І тому, я думаю, треба повернутися до цього питання і забрати...

ГОЛОВА. Ми вчора говорили, і над цим питанням працюють 5 комісій, дайте свої пропозиції в ці комісії.

Щодо воєнної доктрини. Позаминулої суботи відбулося засідання за участю Президента, Прем'єр-міністра, першого віцепрем'єра і віце-прем'єра, на якому розглядали це питання і доручили новому віце-прем'єру разом з працівниками Мінфіну, Міністерства оборони розглянути і привести у відповідність з нашими можливостями наші бажання - що розвивати, що консервувати і так далі. Вони просять ще трохи

часу, щоб це питання доопрацювати.

Тому я не можу внести питання на обговорення, щоб хтось просто поговорив - і все.

Щодо бюджету, Володимире Михайловичу, то 15 липня Кабінет Міністрів планує розглянути ці питания. Вони мають на чомусь зійтися і внести пропозиції.

Перами мікрофон.

ЧЕРНЯВСЬКИЙ О.П., генеральний директор наукововиробничого об'єднання "Еліта" /Сумський виборчий округ, Сумська область/. Шановний Іване Степановичу, я не перший раз ставлю це питання, і не тільки я, а й багато депутатів. Наскільки я пам'ятаю, було протокольне доручення уряду врегулювати рівень зарплати хоча б у бюджетних організаціях. Я і мої колеги наводили приклада. Не знаю, як це вирішується, але нинішнє становище свідчить, що це питання не вирішене. Це викликає певну соціальну напругу напередодні референдуму, невдоволення і депутатами, і Президентом і так далі.

Я просив би включити до порядку денного малого пленарного засідання інформацію віце-прем'єра Пинзеника про те, що в цьому питанні зроблено.

Далі. усі ви, напевне, знаете, що Леонід Данилович /судячи з тієї інформації, яку давали наші засоби масової інформації/ побував у багатьох регіонах України. Урожай сьогодні є. Але є надзвичайно велика складність із його збиранням, особливо враховуючи нинішні погодні умови. Жнива затягуються на два тижні, з сушінням зерна теж проблеми. Але ціновий паритет, який нам був обіцяний, запізнюється, і сьогодні немає ні матеріального, ні фінансового забезпечення жнив. Я просив би дати інформацію з цього питання. І взагалі цей ціновий паритет сьогодні призвів до того, що рівень зарплати у сільському господарстві у кілька разів нижчий, ніж в інших галузях народного господарства. Вважаю, що з цього приводу повинна бути інформація уряду, тому що запит з цього питання був.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Ми усі прочитали указ Президента, про що тільки-но говорив народний депутат Чернявський. В указі доручено Міністерству фінансів разом з Національним банком протягом тижня погодити цей механізм. У минулу п'ятницю засідала Комісія з питань планування, бюджету, фінансів і цін. Тепер усі вони працюють над механізмом встановлення паритету цін, щоб забезпечити збирання врожаю. Учора було повідомлення, що віцепрем'єр Дем'янов затвердив цей комітет, у ньому беруть участь наші голови комісій і втрясають. Ну що ми кожний день: "Дай інформацію! Дай інформацію! Дай інформацію!", якщо кишеня порожня. Перший мікрофон.

ЧЕРНЯВСЬКИЙ О.П. Іване Степановичу! Я б не порушував цього питання, якби вчора не довідався, що Леонід Данилович не згоден з тими заходами, які передбачив Президент. Через те я і просив би дати якесь пояснення з цього приводу.

ГОЛОВА. А ще раз кажу, з п'ятниці це питання розглядається Міністерством фінансів, Національним банком і комісією. І все робиться, повірте, щоб створити селу умови.

Леоніде Даниловичу! Щодо села скажіть. Мені здається, то уряд робить усе, що може. Ну скільки можна про це? Скажіть, будь ласка, Леоніде Даниловичу.

КУЧМА Л.Д., Прем'єр-міністр України /Красногвардійський виборчий округ, Дніпропетровська область/. А які питання є до уряду?

ГОЛОВА. Депутат каже, що ви з чимось не погоджуєтесь.

Депутате Чернявський, перший мікрофон.

ЧЕРНЯВСЬКИЙ О.П. Леоніде Даниловичу! Президент підписав указ, і вчора Центральне телебачення дало інформацію про те, що ви з деякими тими заходами не згодні. Наскільки це правильно? Хотілося б знати.

КУЧМА Л.Д. Питаннями кредитів не повинен займатися уряд. Це, перш за все, треба вирішувати з Національним банком і з Верховною Радою.

А що стосується цін на нафту і нафтопродукти... Ефим Леонидович может подтвердить, он сам ездил. Неделю мы вели переговори, установлены с правительством России цены на нефть. В третьем квартале одна тонна будет стоить 80 долларов, а в четвертом - 90 долларов. Посчитайте, сколько это рублей, если тонна нефти 80 долларов стоит. Как можно по 720 тысяч продавить бензин? есть ли у кого-то деньги? У правительства их нет. /Шум у залі/.

ГОЛОВА. Я вас прошу, заспокойтеся. Ну, працюють над цим. Другий мікрофон.

ПЕТРЕНКО М.Я., головний інженер Гадяцького експериментального заводу домобудування /Гадяцький виборчий округ, Полтавська область/. Шановний Іване Степановичу! Я дуже вас просив би /знаю, що вам важко на тому місці/ зважено підходити до думки народних депутатів. Мені особисто не зрозуміло, на якій підставі ви відчитали Володимира Яценка. Він має право на таку дужу. А ви зважено до цього підходьте.

А тепер - конкретна пропозиція. Ми, Верховна Рада, не закінчили створювати одну із гілок влади - Конституційний Суд, не закінчили його обирати. Не перебивайте мене, Іване Степановичу.

До чого це призводить? Ось дивіться, ми отримали від Президента заяву, де він відзначає, що ми прийняли неконституційне рішення відносно проведення референдуму. А наш юридичний відділ вважає, що ми все зробили правильно. Хто виступить арбітром? Був би Конституційний Суд, він би і вирішив, що правильно ми зробили, а що - неправильно.

Тепер щодо Криму. Верховна Рада Республіки Крим прийняла багато законодавчих актів, які суперечать чинному законодавству України. Скажіть, чи у нашої Верховної Ради дійшли руки до того, щоб ці акти скасувати? Був би Конституційний Суд, він би все поставив на свої місця. Іване Степановичу, пропоную вам або в понеділок, або у п'ятницю зібрати всі політичні сили, які є в нашому парламенті /а тут є фракції, про які ви забули/ за круглим столом і вирішити питання формування Конституційного Суду, добрати його і таким чином завершити створення всіх гілок влади.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Я дію згідно з Регламентом і згідно з Конституцією, а ви дієте згідно з думкою вашої партії. Так що і дійте. Третій мікрофон.

ТЕРЕХОВ В.П., член Комісії Верховної Ради України у питаннях екології та раціонального природокористування /Центральний виборчий округ, Республіка Крим/. Я думаю, что сейчас прозвучат предложения о включении в повестку дня и вопроса о моем якобы

недостойном поступке - присутствии в парламенте России во время обсуждения вопроса о статусе города Севастополя. Эти предложения уже звучали. Я обращаюсь ко всем присутствующим здесь депутатам и к вам, уважаемый Иван Степанович: прежде чем ставить этот вопрос на рассмотрение, нужно найти в законодательстве положения, которые позволили бы оценить мое поведение как недопустимое. Я думаю, что такого положения вы не найдете. Почему бы мне действительно не поприсутствовать на заседании парламента России и не посмотреть, как там принимают решения? Кстати, скажу, что там все депутаты были снабжены толстой папкой документов, в то время как мы только что принимали свое решение почти с голоса.

Рядом со мной сидел посол Украины в России Крыжановский. Почему ему можно было присутствовать, а мне нельзя?

ГОЛОВА. З трибуни, будь ласка.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Шановні колеги! У мене зауваження щодо порядку денного. Хотів би від імені нашої чорнобильської комісії зосередити вашу увагу ось на чому. Шановний Леоніде Даниловичу, я хочу, щоб ви слухали. І Юхим Леонідович також.

За нашими великими і економічними, і політичними тривогами хочу привернути вашу увагу до наполягання нашої комісії, що якщо сесія триватиме, то негайно потрібно ставити питання про проект Закону про ядерне регулювання.

Леоніде Даниловичу! Ми вже втомилися в нашій комісії. Я взагалі не знаю, що в цьому плані робить Кабінет Міністрів. Наш колега Іоффе "проскакал на розовом коне" через урядову політику, залишивши після себе слід, у якому ніхто не розбереться що і як. Україна, яка нині експлуатує небезпечні ядерні блоки, не має свого відповідного законодавства. Ми створили комітет, який очолив Уманець. Все робиться для того, щоб цей закон у нас не пройшов.

Я б запропонував своєму колезі голові Комісії з питань розвитку базових галузей Попову помінятися прізвищем із депутатом Зайцем, бо в нього позиція заяча: то підписує документ, то через два дні, якщо хтось відповідно на нього вплине, вже відмовляється від свого підпису. Ми не можемо сьогодні залишити Україну без законодавства про ядерне регулювання. До осені ми будемо втягнуті в повний ядерний цикл.

Леоніде Даниловичу, ви знаєте, що я один із ваших симпатиків. Але в мене таке враження, що деякі документи ви спершу підписуєте, а вже потім читаєте. Як можна було, не подумавши, передати Дніпропетровський хімічний комбінат, так би мовити, у ядерне відання? Як можна було передати цілий Криворізький ГЗК? Що відбувається? Ми ж прийняли постанову, що до прийняття законодавства ніяких особливих рухів там не робити. Тепер за нашою спиною безконтрольно, беззаконно нарощуються ядерні м'язи України. На осінь, побачите, ми будемо повністю прив'язані до Росії і з паливом, і з запасними частинами - з усім.

Я звертаюся до вас, Юхиме Леонідовичу. Ви свіжа людина в уряді. Уманець нині вже всю 30-кілометрову зону хоче під себе забрати. Парламент повинен негайно прийняти законодавчий акт про ядерне регулювання в Україні. Ми, ядерна держава із мирним і немирним атомом, досі не маємо цих законів.

Іване Степановичу! Ми одностайні щодо цього в нашій комісії. Законопроект готовий, завізований нашою комісією і Комісією з питань розвитку базових галузей народного господарства. Його потрібно негайно розглядати.

ГОЛОВА. Законопроект готовий, а з урядом не домовитеся. А потім кажемо, чому закони це працюють? Перший мікрофон.

МАРЧЕНКО В.Р. Иван Степанович! Я не надеюсь, что вы поставите его на голосование, но все-таки хочу поднять вопрос, касающийся нашей работы.

Во-первых, я считаю, что сессия должна продолжить работу.

Во-вторых, Верховный Совет должен выполнять свои решения. Это вопрос не политический, а кадровий. И Верховному Совету, и Президиуму, и вам в том числе легче будет работать, если мы выполним свое решение, то есть заслушаем отчеты председателей комиссий и выскажем свое мнение об их работе. Это необходимо для того, чтобы мы не випустили из рук все наше народное хозяйство. Я прошу рассмотреть этот вопрос до того, как будут подготовлены и рассмотрены экономические вопросы.

А экономические вопросы нельзя откладывать, так как ситуация ухудшается. Оперативные вопросы работы промышленных

предприйнятий не решаются, как и вопросы, касающиеся сельского хозяйства. Президент то дает пояснения на съезде работников сельского хозяйства, то со своими представителями принимает решение. Я считаю, что нам необходимо в соответствии с пунктом 35 статьи 97 Конституции поднять перед Президентом вопрос "про виступ з позачерговою доповіддю на пленарному засіданні". В этом докладе должна идти речь о решении как оперативных, так и программных вопросов управления экономикой Украины. Почему это нужно? Леонид Данилович сказал, что сейчас цены на энергоресурсы поднимаются. В телеграмме, подписанной Звягильским, говорится о том, во сколько раз они поднимутся. Нам надо определиться, что делать, поскольку это повышение отразится на всем.

На мой взгляд, Иван Степанович, только выступление Президента может дать нам ответы на вопросы, как мы будем работать дальше и как будет работать наша промышленность.

Спасибо.

ГОЛОВА. Я не хочу, щоб мене звинувачували в недотриманні Регламенту. Цю пропозицію, Володимире Романовичу і Володимире Михайловичу, а також шановний депутате Петренко, я три рази ставив на голосування. Ставлю її вчетверте.

Хто за те, щоб продовжити пленарне засідання, заслухати звіти голів комісій і прийняти відповідне рішення? Прошу проголосувати.

"За" - 120. Повторюю, ми це голосували вже вчетверте.

Тепер щодо позачергової доповіді Леоніда Макаровича Кравчука, Президента України. Я й сьогодні говорив з Леонідом Макаровичем про цю вимогу народних депутатів. Леонід Данилович уже один раз, принаймні під час останньої своєї інформації з

цієї трибуни, говорив, що створений центр, який працює над проблемою управління економікою України. Як тільки буде напрацьована якась модель, Кабінет Міністрів розгляне її і подасть Верховній Раді. Так я кажу чи ні, Леоніде Даниловичу?

КУЧМА Л.Д. Я подтверждаю это. На последнем заседании Верховного Совета я говорил о том, что большая группа практиков и теоретиков работает над анализом всех документов, которые выпускал Кабинет Министров. Ко вчерашнему дню, как мне доложили, они практически закончили анализ декретов и всех постановлений правительства. Этой группе поручено также разработать программу работы правительства на будущий период. Но, к сожаление, эта работа у них почему-то идет тяжело. Результаты анализа, который уже проведен, мы рассмотрим в Кабинете Министров, после чего либо будет издан указ Президента, либо будем выходить с этими документами в парламент.

А к сентябрю, как записано в решении Верховного Совета, мм готовим программу.

ГОЛОВА. Що стосується позачергової доповіді Президента України про управління економікою України, то ми передамо прохання Президенту, якщо Верховна Рада приеме таке рішення. Я не ігнорую це пропозицію. Ставлю її на голосування.

Хто за те, щоб просити Президента зробити позачергову доповідь про управління економікою України на сесії Верховної ради, прошу проголосувати.

"За" - 210. Другий мікрофон.

ЯХЕЄВА Т.М., член Комісії Верховної Ради України з питань державного суверенітету, міжреспубліканських і міжнаціональних відносин /Деснянський виборчий округ, Чернігівська область/.

Пропоную пленарні засідання продовжити не тільки на цьому тижні і розглянути таку серйозну проблему, як національна безпека України. Нам не треба тут розглядати абсолютно все, а тільки ті аспекти зовнішньої, економічної, військової політики, екології, що стосуються загрози державності України та її населенню.

У цьому контексті ставилося багато питань. Це і питання про проект Воєнної доктрини. Якщо він не готовий сьогодні, то може бути готовий через тиждень. Ішлося також і про те, щоб депутатам хоча б для інформації дали документи, які підписувалися Президентом і Прем'єр-міністром на міждержавному рівні в рамках СНД. З цими документами нас до цього часу не ознайомлено.

ГОЛОВА. Прошу вибачити, але вчора вам роздали навіть ті документі, які Леонід Данилович підписав у суботу.

ЯХЕЄВА Т.М. Іване Степановичу! То роздали заяву, Договору про економічний союз вам не роздавали...

ГОЛОВА. Його немає.

ЯХЕЄВА Т.М.... хоча він був підписаний два місяці тому. Такі документі є. Ми їх бачили. Але офіційно в парламент вони не надійшли. І тому в цьому контексті треба ставити питання про національну безпеку України. Для всіх це очевидно.

Депутати приїхали із відпусток на пленарне засідання, мабуть, не для того, щоб подивитися один одному в очі. Вони приїхали тому, що розуміють усю серйозність і політичної, і економічної ситуації в Україні.

Крім того, вже дійсно час - наш комісія про це багато разів нагадувала Президії Верховної Ради - розглянути документи, які були прийняті Верховною Радою Криму. Там твориться паралельна держава. Твориться новий Карабах, нова Абхазія, нове Придністров'я - то порохова бочка, до якої треба тільки піднести сірника. І той сірник зараз підноситься в Севастополі. Отже, ці документи треба теж переглядати. І тому питання про національну безпеку, вважаю, необхідно включити до порядку денного.

ГОЛОВА. Тетяно Михайлівно! Я сьогодні вже інформував про доручення, яке вчора було дано п'ятьом комісіям, і просив

депутатів підтримати рішення. Ми його проголосували. Ви тепер пропонуєте розглядати це питання завтра. Невже знову ставити на голосування? Ми ж уже прийняли рішення. Третій мікрофон.

СТЕПЕНКО В.І., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу /Полтавський виборчий округ, Полтавська область/. Іване Степановичу! Думаю, ви прийняли правильне рішення - не заслуховувати питання про референдум, оскільки немає доповідача і питання практично не готове. У мене в руках подання Президента і висновки юридичної групи та керівника групи наукових консультантів Секретаріату Верховної Ради Мацюка. Мені незрозуміле, чому думки юристів зовсім протилежні. Думаю, потрібно протокольно доручити нашій Комісії у питаннях законодавства і законності розібратися, чи має юридичну силу цей референдум, чи ні.

І друге питання. Сьогодні вносяться пропозиції розглядати проект Воєнної доктрини, заслухати Президента, заслухати бюджет. Документів немає, порядок денний не сформований. Так можна слухати курського солов'я, але чи можна розглядати ці питання, якщо немає документів? Тому вношу таку пропозицію: закрити зараз пленарне засідання, доручити Президії сформувати порядок денний і в разі необхідності скликати депутатів на пленарне засідання. Прошу це поставити на голосування, бо я виступаю від групи народних депутатів.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Зараз проголосуємо, не поспішайте. Слово надається з трибуни.

РЯБЧЕНКО М.А., директор Криворізького цементно-гірничого комбінату /Довгинцівський виборчій округ, Дніпропетровська область/. Уважаемые народные депутаты! Иван Степанович! Мы сюда приехали, оторвавшись от работы, не ради того, чтобы сегодня рассмотреть один вопрос. Мне кажется, это слишком накладно для нашего государства.

Поэтому я хотел бы внести следующее предложение. Давайте сегодня прервемся часов до 16 либо до завтрашнего утра, чтобы в комиссиях отработать вопросы, которые должны будут внесены в бюлетень для референдума. Переносить его срок, очевидно, мы не имеем права. И поэтому сегодня, после 16 часов или завтра с утра нам следует решить вопросы, связанные о референдумом. Люди должны иметь четкое представление об этом.

И второе. Учитывая сложившуюся в нашей экономике ситуацию, нам надо рассмотреть проблему стабилизации коллективов, ведь вопросы оплаты труда во всех отраслях народного хозяйства практически не решены.

Поэтому, не ожидая того часа, когда Кабинет Министров подготовит программу, нужно разобраться, как мы предполагаем удержать коллективы в нормальном, так сказать, русле, послушать, что об этом думает Кабинет Министров, что же будет с оплатой труда в июле-августе. Предлагаю этот вопрос поставить завтра на обсуждение.

Благодарю за внимание.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

ЖУКОВ В.Р., голова Макіївської міської Ради народних депутатів, голова виконавчого комітету /Макіївський-Гірницький виборчий округ, Донецька область/. Иван Степанович! Я тоже хочу вернуться к вопросу о референдуме. Очень хорошо, что сейчас дано такое поручение комиссиям. Но тревога, которая возникла в Донецкой, Луганской и в ряде других областей, где бастовали шахтеры, не может не волновать нас. Считаю, что замечания Президента, разъяснения юристов должны быть опубликованы в газете "Голос Украины". Мы с вами должны сознавать, что референдум в данной политической ситуацій может привести к тому, что ряд областных Советов включит в бюллетень дополнительный вопрос - о самостоятельности. Такие намерения есть в Закарпатской области. Наверняка этот вопрос встанет в Крыму, в Донецке. В этом мы слепо идем по стопам России: Татарстан, Свердловская область и другие.

Поймите, Украина сегодня в величайшей опасности. Не надо стесняться. Давайте обратимся к избирателям. Нам следует либо дату референдума перенести, либо более четко

сформулировать вопросы. И здесь первую роль должны играть вы, Иван Степанович, Леонид Данилович и Леонид Макарович.

А у нас получается так: Президент по Верховному Совету топчется, Премьер-министр говорит об отмене популистских решений. Я не хочу обвинять Леонида Даниловича, но ведь эти решения мы принимали вместе, причем 90 процентов решений готовил Кабінет Министров. А теперь мы все - популисты.

Как только прозвучало заявление, что мы - страна пенсионеров, нам их нечем кормить, нечем обеспечивать, ко мне на прием как к председателю горсовета двадцать человек пришли, спрашивают: "Так что, мы уже никому не нужны?"

Давайте же думать, как вам троим сесть за стол переговоров, решить все проблемы и не топтать Верховный Совет. Извините за резкость.

ГОЛОВА. Оголошується перерва на 30 хвилин.

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Надійшла записка, яку підписали більше десяти депутатів. Мене звинувачували, що я зачитую анонімки, але я ніколи цього не роблю. Якщо я обіцяю депутатам, що не оголошу або зачитаю текст, то дотримуюсь обіцянки. У залі присутні депутати, які написали записку про припинення постійної телерадіотрансляції засідань Верховної Ради.

Ви знаєте, що до кожної сесії ми готуємо питання про порядок висвітлення її роботи. Я не можу зараз ні вирішувати, ні ставити це на голосування. Ви підготуйте пропозиції щодо порядку висвітлення, а коли розпочне роботу восьма сесія, запропонуйте їх на розгляд Верховної Ради. Як проголосуємо, так і буде.

Продовжуємо роботу. Я нагадую депутатам, що стосовно роботи парламенту прийнято постанову Верховної Ради. У ній, якщо ви пам'ятаєте, зазначено, що пленарне засідання скликається Президією або ж за пропозицією Президента чи уряду. Встановлено такий порядок. Якщо ви внесете на розгляд Верховної Ради проект іншої постанови і ми проголосуємо за неї, то будемо керуватись іншою.

Другий мікрофон.

КОСІВ М.В., член Комісії Верховної Ради України з питань державного суверенітету, міжреспубліканських і міжнаціональних відносин /Пустомитівський виборчий округ, Львівська область/. Шановний

Іване Степановичу! Шановні колеги народні депутати! Цілком очевидно, що скільки б пропозицій до порядку денного ми тут не вносили, інтенсивної роботи до вересня не буде, Я маю з цього приводу таку конкретну пропозицію. Ми постійно чуємо звідусіль, насамперед від виконавчих структур, у тому числі й від Кабінету Міністрів, про те, що у нас не ведеться боротьба з мафією, бо наші закони недосконалі, що правоохоронні й фінансові органи не працюють з цієї ж причини. Якби ми, Іване Степановичу, зібралися з духом /я з цією пропозицією вже виступав кілька разів/ і зробили одну річ...

ГОЛОВА. Із святим духом чи з яким?

КОСІВ М.В. Та яки у кого вже є. І принаймні заклали основи того, що називається науковою організацією праці. Це мав би очолити один із ваших заступників. Цю роль мав виконувати Гриньов, але, як відомо, він зрікся свого поста і участі в роботі Верховної Ради, по суті, не бере. Отже, добре було б, якби ми знайшли таку людину, яка взяла б на себе роль організатора нашої праці, організувала наукову експертизу того, що вже прийнято Верховною Радою, яка б разом із спеціалістами намітила ті напрямки, які ще не стикуються і не опрацьовані. Цю роботу могла б виконувати не тільки та людина, і не обов'язково, щоб вона на всьому розумілася. Можна було б залучити до такої експертизи Міністерство юстиції. Але якби ми вибрали вашого заступника, який би став організатором такої наукової роботи в парламенті, то незалежно від того, скільки ми ще будемо працювати, як і коли відбудеться референдум, які

його будуть наслідки, - це було б достойним завершенням нашої роботи.

Отже, якщо продовжувати роботу пленарних засідань, то, я гадаю, тільки для того, аби вирішити це питання. Це має бути людина, яка б пожертвувала своїм часом і за літній період виконала весь обсяг роботи, що я пунктирно накреслив.

ГОЛОВА. Я не коментую ваш виступ, а лише відповідаю, Михайле Васильовичу. По-перше /я вже говорив і кажу про це втрете/, стосовно заступника у мене є тільки дві пропозиції. Я звертаюся до Регламенту і Конституції. Там, ви знаете, передбачено, що кандидатура заступника обговорюється в комісіях і пропозиції передаються Голові Верховної Ради. Голова має право внести свою кандидатуру. Я вам казав і кажу: я хочу отримати ці кандидатури від вас, а потім порадитися з вами. Поки що мені таких пропозицій не подали.

Друге. Справді, це все повинен робити не один заступник, усетаки у нас найголовніше - економіка. Тому паралельно з двома постійними комісіями ми створили ще й тимчасову комісію з числа депутатів, які повинні слідкувати за тим, що не стикується в пакеті економічних законопроектів і так далі, і внести це на розгляд Верховної Ради. Але ви знаете, як велася ця робота. Тут, може, в ряд об'єктивних причин, але були й суб'єктивні причини.

Тепер стосовно питання про референдум. Я звертаюся до вас ще раз уже як депутат і ваш колега: не потрібен нам референдум відносно довіри чи недовіри Верховній Раді. Потрібно, щоб ця Верховна Рада зробила все для того, щоб дати дорогу іншому парламенту, тобто прийняти закон і призначити дострокові вибори Верховної Ради. Ви над цим поміркуйте, будь ласка, і приймемо рішення. А референдум щодо Верховної Ради нам не потрібен.

Третій мікрофон.

КЕНДЗЬОР Я.-П.М. Іване Степановичу! Я хочу торкнутися трьох питань.

Перше. Ви буквально дослівно повторили сказане раніше. Справді, Верховній Раді треба було підготувати усі основні закони щодо нових виборів, забезпечення роботи наступного складу Верховної Ради і призначити дату дострокових виборів

парламенту. Говорити про референдум 14 листопада щодо якого внесено проект, гадаю, абсолютно недоцільно, бо щодо президентської структури влади не так давно народ висловився.

Друге. Уже вчетверте сьогодні ставилося питання щодо ротації Президії Верховної Ради. В той же час, Іване Степановичу і шановні мої колеги, Верховна Рада вперто закриває очі на діяльність окремих депутатів /про що я вже говорив вранці/, яка є просто ворожою по відношенню до нашої держави. Верховна Рада має чорну пляму в історії свого існування, коли віддала в руки несправедливого правосуддя одного депутата...

ГОЛОВА. Я прошу говорити по суті.

КЕНДЗЬОР Я. -П.М. Іване Степановичу, я закінчую. Верховна Рада вперто не хоче висловитись з приводу діяльності таких депутатів, як Терехов і Цеков, котрі голосували проти незалежності й сьогодні допомагать російським шовіністам шматувати Україну.

Я також хочу публічно вибачитися перед депутатом Аптером, якого я поставив поруч із Тереховим і Цеховим. Я розумію, яка це була образа для нього. Переконаний, що ви будете гідно відстоювати незалежність і цілісність України. Дякую вам за це.

І останнє. Коли переглядаєш останні документи...

ГОЛОВА. Вибачте, але перед вашим "останнім" я хочу дещо сказати. Проаналізуйте, що ви кажете. Якщо ви даватимете оцінку одним депутатам, а вони давитимуть оцінку вам, то чого ми досягнемо? Тільки проситимемо один перед одним вибачення. То краще робити так, щоб не вибачатися. Ваш час вичерпано.

З трибуни, будь ласка.

РОМАНОВ Ю.С. Уважаемые народные депутаты, уважаемый Иван Степанович! В повестке дня заседаний сессии неоднократно стоял вопрос о военной доктрине, который, к сожаления, так и не был рассмотрен. Это привело в тому, что не финансируется военная наука, и мы вообще оказались в трагической ситуации.

Поэтому я настаиваю на немедленном рассмотрении вопроса о военной доктрине на этом заседании сессии.

Следующее замечание. Иван Степанович, мы, к сожалению, не получили замечаний Президента относительно нашего постановления по референдуму. Без этого документа нам будет трудно рассматривать эти вопросы.

ГОЛОВА. Не дезінформуйте, будь ласка. Ми видали його всім комісіям.

РОМАНОВ Ю.С. В нашей комиссии его нет.

Следующий вопрос. Считаю, что постановления Верховного Совета, даже если они приняты с некоторыми нарушениями, Кабинет Министров должен выполнять. Прошло уже более трех недель, но никаких решений по финансированию мероприятий относительно защиты северо-запада Черного моря нет. Должен быть

также справедливо решен вопрос и по проведению конкурса. Однако до сих пор никаких предложений в постоянную комиссию Верховного Совета и обласного Совета не поступало. Такое отношение Кабинета Министров к нашему постановлению нельзя признать нормальным.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

ЧАРОДЄЄВ О.В. Иван Степанович! Если мы не доработаем сегодня до конца дня, это будет очередным серьезным ударом по престижу Верховного Совета. Нужно нормально доработать хотя бы до конца дня.

Теперь по референдуму. Вы ушли от этого вопроса, хотя вчера призывали депутатов его обсудить. Может быть, звонки повлияли или это результат ваших размышлений, но обсуждать ситуацию по другим вопросам ведь все-равно можно, изменяя или добавляя вопросы в повестку дня. Никаких докладов делать не нужно. Обратите все внимание, что запись на выступления у нас проходит всегда до прослушивания докладов. Выступления произносятся по предварительной записи. Кто записывается после доклада, тот обычно не успевает.

Теперь относительно вашего заместителя. Вы находились в Хельсинки, это была нужная поездка, а Дурдинец внезапно заболел, и никто не смог выйти на Хасбулатова, ни Павличко, ни Матвиенко, ни Горынь. Я более чем убежден, что была возможность попытаться как-то предупредить эту попытку. Поэтому не откладывайте этого вопроса.

И по Президиуму. Вы должны были ставить на голосование вопрос об отмене нашего постановления. Так можно подождать и через два часа, когда в зале будет 100 человек, попытаться подтвердить Акт провозглашения независимости или что-то еще. То, что мы уже проголосовали, Иван Степанович, нужно только отменять.

Я прошу ничего не подтасовывать в конце нашей деятельности. Просто стыдно.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ПАНАСЮК Ф.Т., голова Чуднівської районної Ради народних депутатів /Любарсъкий виборчий округ, Житомирська область/. Шановний Іване Степановичу, шановні депутати! Перш за все, я хотів би привернути вашу увагу до організації наступних пленарних засідань Верховної Ради. Якщо ми в попередній постанові прийняли рішення проводити їх в міру необхідності, то, мені здається, тут нечітко сформульовано пункт. Варто було б Президії і вам, Іване Степановичу, визначити графік проведення пленарних засідань на період до вересня з урахуванням того, що частина депутатів відпочиває, маючи на це право, і не буде присутньою. Якби ми мали на липень і серпень чітко визначені дати проведення засідань, було б більм гарантії щодо присутності депутатів у залі. Я висловлюю думку, що варто було б максимально навантажити Верховну Раду розглядом питань, пропозиції щодо розгляду яких звучали сьогодні від мікрофонів.

Не зовсім зрозуміла позиція стосовно проекту нової Конституції, який уже більше місяця як нам розданий. Я розумію побоювання або, можна так сказати, невпевненість у тому, що Верховна Рада цього скликання зможе прийняти проект Конституції, який задовольняв би народ України. Але варто було б провести спробу розглянути проект Конституції в першому читанні хоча б з найважливіших питань, що стосуються державного устрою, системи управління тощо. Слід визначити дату проведення і попередньо розглянути у комісіях дане питання. Така ж ситуація і щодо проекту Закону про вибори. Заслухавши коротеньку інформацію чи доповідь, якщо можна її так назвати, ми не можемо навіть роз'яснити населенню, яка виборча система у нас функціонуватиме. У той же час ми маємо конкретні наміри проводити вибори достроково.

Відносно референдуму. Передаю думку людей з виборчого округу /я побував у трьох районах - Чуднівському, Дзержинському, Любарському/. Люди з недовірою ставляться до необхідності проведення референдуму 26 вересня.

Дуже мало часу для проведення необхідної роботи, нечітко визначені питання. Є також розбіжності в оцінках юристів. Я висловлюю думку, що варто було б проголосувати за проведення референдуму в листопаді, як ви пропонували, з додатковим включенням цих питань.

І останнє - відносно Воєнної доктрині. Сьогодні видно, що ви з'ясовували дане питання, але варто було б послухати звіт чи доповідь міністра оборони про стан справ у військах, бо передають думку військовослужбовців, що виникає надзвичайно багато питань відкритого характеру. Якщо ми не визначимося щодо концепції розбудови Збройних Сил /я не хочу

узагальнювати недоліки, які мають місце/, нам важко буде гарантувати боєздатність Збройних Сил по захисту територіальної цілісності нашої держави.

Дякую.

ГОЛОВА. Так, я відповідаю. Для розгляду проекту Конституції потрібно, щоб у залі було принаймні 300 депутатів, а не карток. Кажу про це відверто. Це перше.

Друге. При прийнятті Конституції требе все-таки запитати, яка думка народу, про що ми вже говорили. І це основне.

Тому я казав і казатиму, що зараз ми повинні визначитись із основним - з формою державного правління, перед тим як прийняти Закон про вибори. Куди і кого вибирати? Треба з цим визначитися, а потім уже приймати Закон про вибори і постанову про їх проведення. Це все взаємозв'язане. Але я ще раз прошу вас розглянути це в комісіях. Немає протоколів засідань комісій. Повірте, що немає офіційних протоколів щодо цих двох питань, як і щодо інших. Учора ледве-ледве "видавив" з комісій половину протоколів щодо референдуму, для чого було спеціально організовано проведення засідань комісії.

Щодо звіту міністра оборони і Воєнної доктрини. Депутат Романов говорив, що не фінансується військова наука. Я вам кажу, що Президент проводив нараду минулої суботи і було доручено новому віце-прем'єру Шмарову визначити, що фінансувати з неіснуючого бюджету, а щодо чого - призупинити фінансування. Тому я погоджуюся в одному: треба чіткіше організувати роботу: як тільки зберуть протоколи засідань постійних комісії стосовно Закону про вибори, з приводу референдуму, Воєнної доктрини, після того, як роздадуть відповідні

документи, скликаємо пленарне засідання. Без проведення цієї роботи результати будуть сумнівні. Тому давайте думати, як виходити з цього становища. Третій мікрофон.

ШЛЕМКО В.Т., начальник управління культури ІваноФранківської обласної державної адміністрації /Косівський виборчий округ, Івано-Франківська область/. Насамперед хочу підтримати пропозиції народних депутатів щодо включення до порядку денного сесії Верховної Ради блоку питань, пов'язаних із безпекою України. Затяжна економічна війна Росії проти Україні перетворюється на справжню військову агресію. Крім цього хочу наголосити, що керівництво так званої Республіки Крим цілеспрямовано, усе більше і більше, віддаляє Крим від України. Практично ні Президент, ні уряд України не контролюють ситуацію в цьому надзвичайно важливому стратегічному регіоні.

Вважаю, що Верховна Рада України повинна виправити помилку і скасувати свою постанову про утворення Республіки Крим, а також розпустити Верховну Раду Криму. В Кримській області необхідно ввести надзвичайний стан і направити туди додаткові військові частини...

ГОЛОВА. Під час перерви я мав розмову з головою Севастопольської міської Ради Семеновим, який запитав: що ви вирішили з військовим станом? Я відповідаю, що нічого не вирішували. Слухайте ж уважно, я вас прошу. Це ваша думка, але того, про що ви говорите, не можна робити.

З трибуни, будь ласка.

ПИЛИПЧУК В.М.. голова Комісії Верховної Ради України з питань економічної реформи і управління народним господарством /Жовтневий виборчий округ, Рівненська область/. Шановні колеги! Причина економічної нестабільності полягає в тому, що ми непослідовно проводимо реформи, не завершуємо вже початого, не врегульовані законодавчо питання реформ.

На сьогоднішній день ми маємо і висновки комісії, і рішення Президії Верховної Ради. У порядок денний сьомої сесії включено сім чи вісім законопроектів, які ще не розглянуті. Я просив би продовжити роботу на цьому тижні, розглянути ці законопроекти, а також запропонувати урядові сьогодні або завтра о четвертій годині внести першочергові питання, які, на його думку, відрегулювати законодавчо: чи надати повноваження, чи зробити зміни в прийнятих законах. Такі проблеми є. Ми їх розглядали на засіданні комісії і передали до Президії Верховної Ради для того, щоб під час канікул можна було над ними працювати. Тобто відкрити їм дорогу. Було таке протокольне доручення Президії Верховної Ради Кабінету Міністрів, але чомусь реакції немає. Я просив би прийняти протокольне доручення і завтра розглянути те, що потрібно Кабінету Міністрів, щоб вирішувалися питання без нас, щоб усе це було відрегульовано законодавчо.

Стосовно референдуму. Багато депутатів говорили про те що замість референдуму слід провести дострокові вибори. У зв'язку з цим я пропоную поставити на голосування питання про те, щоб замість референдуму провести дострокові вибори, а потім визначити конкретну дату їх проведення - чи то листопад, чи грудень, чи січень. Тим самим ми знімемо багато питань у суспільстві і не буде затрат на проведення референдуму.

Прошу поставити це питання на голосування. Я не "ллю сльози", як тут дехто каже, оскільки ця пропозиція була внесена раніше від пропозиції про референдум.

ГОЛОВА. Дякую. Перший мікрофон. Останнє коло.

АПТЕР Я.М., директор Керченського металургійного заводу імені Войкова /Керченський виборчий округ, Республіка Крим/. Иван Степанович! Уважаемые депутаты! Во-первых, вы совершенно правы: я имею информацию о количестве зарегистрированных депутатов. Присутствующих явно недостаточно для решения серьезных вопросов. И это не потому, что люди с неуважением относятся к тому, что здесь происходит. Просто там, откуда они приезжают, сегодня происходит нечто более серьезное. Я полагаю, что наиболее острые вопросы лежат в плоскости народнохозяйственного комплекса. Сегодня ими надо серьезно заниматься, иначе мы угробим то, что сегодня уже начала делать.

У меня есть все основания так говорить. Вчера лично походил, посмотрел, как работает Кабинет Министров.

Действительно, идет реорганизация. Действительно, происходит переосмысление того, что приняли; ежеминутно принимаются серьезнейшие решения, от которых зависит, уберем мы урожай или нет. Могу рассказать, что творится на местах у нас, у промышленников, но не хочу забирать ваше время.

Поэтому, Иван Степанович, если говорить о пленарных заседаниях, то я считаю, что главные вопросы решаются сегодня не в этом зале, а в Кабинете Министров. Я полагаю, что в рабочем порядке сейчас есть смысл поработать именно там.

Второе. Чем меньше ми будем вести разговоры о ситуации вокруг Севастополя и Крыма, тем больше будет пользы. Я думаю, что те, кто сейчас пытается вбить какие-то клинья, оценить решение, которое уже принято, совершенно не правы. Нам в Крыму, наверное, виднее ситуация, которая сложилась, а она нормальная и взвешенная. Никакого Карабаха там не намечается.

Если бы иные депутаты - пусть извинят меня за это слово - меньше здесь прыгали к микрофонам и возбуждали эту ситуацию, было бы лучше. Поверьте мне, это так. Не мешайте людям нормально работать и жить в составе України. То, что вы сейчас здесь делаете, не улучшает отношений между Россией и Украиной. Мы же оттуда для уборки урожая ждем нефть. Мне просто не понятно, к чему эти разговоры. Им не место и не время.

Иван Степанович! Я предлагаю пленарное заседание прервать, пока не появятся серьезные, подготовленные вопросы, ради которых можно собраться. Вношу это предложение и прошу его проголосовать.

ГОЛОВА. Ми переривати засідання не будемо, оскільки Президія скликала пленарне засідання саме з цього питання. Другий мікрофон. Останнє коло - і будемо голосувати. Нам треба прийняти цілу низку документів.

СЕРЕБРЯННИКОВ Ю.П., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань розвитку базових галузей народного господарства /Калінінський виборчий округ, Донецька область/. Уважаемые депутаты! Я хочу обратить ваше внимание на кризисную ситуацию, сложившуюся в настоящее время в нашей энергетике. Сейчас идет массовый отток самых высококвалифицированных специалистов на предприятия России. Все это происходит из-за нищенской заработной платы, которую получают наши специалисты. Заработная плата, которую предлагают в России, в два-три раза превышает ту, которую имеют эти специалисты на наших предприятиях. На многих предприятиях не остается сварщиков и других специалистов, которые могут устранять возникающие неисправности. Декрет о контроле за фондом оплаты труда не приносит положительных результатов. Наоборот, он приносит отрицательные результаты. Руководители предприятий вынуждены превышать фонд оплаты труда и платить больше за счет Фонда развития предприятия. То есть денег на развитие предприятия не остается. И результат - отрицательный.

Поэтому я предлагаю или включить этот вопрос в повестку дня, или принять решение о восстановлении статьи 19 Закона о предприятиях.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

ХМАРА С.І. Шановний Голово! Шановні депутати! Я ще раз прошу звернути увагу на ті питання, які вже сьогодні пропонувалися для включення до порядку денного. Ще раз наголошую: Воєнна доктрина давно готова для того, щоб вносити її на схвалення. Я дивуюся, чому голова комісії мовчить.

Друге. Є цілий ряд пропозицій з числа тих, що висловив депутат Ткачук. Членам Президії роздано відповідні висновки. Зокрема, я пропоную включити до порядку денного питання про Указ Президента від 23 червня, у якому він фактично схвалює протизаконні рішення так званого Кримського Верховного Совєта. Справа в тому, що там відбувається розграбування майна, створення структур незалежної держави. А ми і далі чомусь ховаємо голову в пісок.

Ще два тижні тому, Іване Степановичу, Комісією у питаннях законодавства і законності зроблено висновки щодо Указу Президента від 23 червня. Чому ви вперто не хочете включити це питання до порядку денного? Є й ряд інших питань, про які говорив депутат Ткачук. Це актуальні практичні питання, вони вже підготовлені. Чому ми їх обходимо?

ГОЛОВА. Степане Ільковичу! Я ж доповідав про всі ці питання, про які ви казали, учора прийнято рішення Президії, яким доручено п'ятьом комісіям підготувати питання про національну безпеку, визначено термін. Сьогодні на сесії депутати підтвердили це рішення Президії. Ви вважаєте, що це питання підготовлено, а інші депутати вважають, що ні.

ХМАРА С.І. Чому не роздрукували?

ГОЛОВА. Треба підготувати, а потім роз друкувати. З трибуни, будь ласка.

МОВЧАН П.М., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань Чорнобильської катастрофи /Березняківський виборчий округ, м. Київ/. Шановний Іване Степановичу, шановні колеги! Я вже виступав з цією пропозицією. Сьогодні, слава Богу, проблема національної безпеки знайшла підтримку і розуміння, як і вчора на засіданні Президії. Я хотів би наголосити і виділити з цієї проблеми найсуттєвіше. Ми забуваємо про те, що причина всіх наших національних, державних, соціальних, політичних негараздів

- це енергоносії.

Учорашня телеграма, яку було нам роздано, про рішення Кабінету Міністрів Росії щодо нових цін якраз спонукає до того, щоб ми замислилися і вжили надзвичайних заходів щодо забезпечення безпеки нашої держави.

Ми прекрасно розуміємо, що ті спровоковані акції, які мали глибокі наслідки і позначилися на всьому комплексі

проблем, спричинені нашою залежністю від російських енергоносіїв. Ми хотіли б почути, що зроблено за дев'ять місяців новим урядом, якому це доручалося і якому було віддано, так би мовити, увесь запас довіри? Які вжиті заходи, крім того, що повертається союзний договір в огарьовському варіанті? Там переписано буквально один до одного все те, на що було витрачено три роки, щоб вибороти свою незалежність, яка сьогодні дискредитується на всіх рівнях. Я думаю, що проблема врожаю, проблема заготівлі, проблема зимівлі надзвичайно важливі і у нас залишилося дуже мало часу.

У нас, може, є два тижні. Давайте скоротимо термін, який Президія Верховної Ради вчора узгодила. Дамо не місяць, а два тижні. Тому що це - ланцюг тих дій, які застосовує до нас уряд Росії і всі прошовіністичні сили, починаючи від Севастополя і закінчуючи іншими проблемами. Думаю, що й структурні зміни, які відбуваються зокрема в уряді, - теж на догоду тим домаганням. Мені здається, що це є комплекс важливих проблем, які треба невідкладно розв'язувати. І тому, Іване Степановичу, два тижні - це максимальний термін на розгляд цих проблем.

ГОЛОВА. Ми обговорили це питання. Можна зробити такий висновок. Рядом депутатів вносилась пропозиція продовжити роботу пленарних засідань, Президії опрацювати перелік питань, які будуть включені до порядку денного з урахуванням пропозицій депутатів.

Ставлю на голосування цю пропозицію.

"За" - 162. Рішення не прийнято.

Тепер працюємо згідно з постановою Президії. У нас уже є ряд питань, які потрібно було б сьогодні розглянути. Це питання про ратифікацію угод і питання про виділення земельних ділянок. Якщо ви згодні, перейдемо до розгляду питання про ратифікацію Консульської конвенції між Україною і Республікою Польщею. Немає заперечень? Доповідач Макаревич.

МАКАРЕВИЧ М.П., перший заступник міністра закордонних справ. Шановний Іване Степановичу, шановні народні депутати! Вноситься на розгляд Верховної Ради питання про ратифікацію Консульської конвенції між Україною і Республікою Польщею. Ця конвенція була підписана в 1991 році. Вона розглядає весь комплекс консульських питань з Республікою Польщею і базується на міжнародній Віденській конвенції про консульські зносини, сторонами якої є Україна і Польща. Ратифікація цієї конвенції надасть нам правовий документ для розбудови консульських відносин між Україною і Польщею. Нині постало питання про створення нових консульських установ у Республіці Польщі. Тому я прошу Верховну Раду ратифікувати цю угоду.

ГОЛОВА. Чи будуть запитання до доповідача? Немає. Проект постанови Верховної Ради України, внесений Комісією у закордонних справах, ставиться на голосування. Зачитую текст: "Подану Президентом України на ратифікацію Консульську конвенцію між Україною і Республікою Польщею, підписану у Варшаві 8 вересня 1991 року, ратифікувати". Прошу голосувати.

"За" - 263. Приймається.

МАКАРЕВИЧ М.П. Вноситься на розгляд Верховної Ради Європейська конвенція про інформацію щодо іноземного законодавства 1968 року, а також проект постанови про приєднання Україна до Додаткового протоколу до Європейської конвенції про інформацію щодо іноземного законодавства 1978 року. Ця Європейська конвенція, до якої є додаток, відноситься до "відкритих" конвенцій. До неї можуть приєднуватися держави - не члени Ради Європи. Зараз учасниками конвенції є 30 держав.

Ця конвенція відіграє надзвичайно важливу роль у виробленні загальноєвропейських стандартів у галузі прав людини, сприяє вдосконаленню національних законодавств, поліпшенню роботи органів правосуддя з одночасним спрощенням юридичних процедур. Комісії Верховної Ради розглянули цей проект і рекомендують до ратифікації.

ГОЛОВА. Вам роздані проекти постанов про участь України в Європейській конвенції про інформацію щодо іноземного законодавства і про приєднання України до Додаткового протоколу до Європейської конвенції про інформацію щодо іноземного законодавства 1978 року. Потрібно зачитувати текст? Не потрібно. Ставлю на голосування перший проект про участь України в Європейській конвенції про інформацію щодо іноземного законодавства 1968 року. Прошу голосувати.

"За" - 263. Приймається.

Наступний проект постанови - про приєднання України до Додаткового протоколу до Європейської конвенції про інформацію щодо іноземного законодавства 1978 року: "Приєднатися від імені України до Додаткового протоколу до Європейської

конвенції про інформацію щодо іноземного законодавства, підписаного у м. Страсбурзі 15 березня 1978 року". Прошу голосувати.

"За" - 269. Приймається.

Наступний проект.

МАКАРЕВИЧ М.П. Європейська конвенція про основні принципи транскордонного співробітництва між територіальними общинами або органами влади 1980 року.

Це теж "відкрита" Конвенція держав - членів Ради Європи. Відповідно до конвенції кожна держава-учасниця зобов'язується сприяти поглибленню транскордонного співробітництва територіальних общин або органів влади, що є під її юрисдикцією, з територіальними общинами або органами влади, які знаходяться під юрисдикцією інших договірних сторін.

Конвенція передбачає спільні дії, спрямовані на посилення та розвиток добросусідських відносин між територіальними общинами або органами влади двох або декількох сторін та досягнення з цією метою необхідних угод або домовленостей. Можу сказати, що вже зараз у районі Карпат саме в рамках програм Ради Європи створена Єврокарпатська асоціація, до якої, крім Закарпатської, залучається три області західного регіону.

Комісії розглянули цю конвенцію і рекомендують її до ратифікації.

ГОЛОВА. Чи будуть запитання? Немає.

Вам роздано проект Постанови Верховної Ради України про приєднання України до Європейської конвенції про основні принципи транскордонного співробітництва між територіальними общинами або органами влади 1980 року. Проект ставиться на голосування. Прошу голосували.

"За" - 261. Приймається.

Наступний документ.

МАКАРЕВИЧ М.П. Конвенція про спеціальні місії. Ця конвенція розроблена в рамках Організації Об'єднаних Націй і є прогресивною модифікацією дипломатичного права. В її основу покладені ті ж принципи і норми міжнародного права, на яких грунтується Віденська конвенція про дипломатиці зносини 1961 року. Положення конвенції визначають, зокрема, правовий статус глави і членів спеціальних місій, їх функції, а також привілеї та імунітети, а саме: недоторканність особи, приміщень, архівів, документів, імунітет від цивільної кримінальної юрисдикції, звільнення від податків, митних та інших зборів тощо.

Слід зазначити, що ця конвенція стосується всіх спеціальних місій і з боку парламентів. Отже, вона безпосередньо стосується і ваших прав, обов'язків, привілеїв та імунітетів.

Відповідні комісії Верховної Ради розглянули це питання і рекомендують цю конвенцію до ратифікації.

ГОЛОВА. Чи будуть у депутатів запитання до Миколи Петровича?

Третій мікрофон.

КОСТИЦЬКИЙ В.В., завідуючий кафедрою Прикарпатського університету /Залізничний виборчий округ, Івано-Франківська область/. Оскільки згідно з законодавством України /а в більшості законів ми з вами самі за це проголосували/ норми міжнародного права мають вищу юридичну силу у порівнянні з нормами внутрішнього законодавства, я хочу запропонувати, щоб ми кожну конвенцію все-таки затверджували законом, а не постановою. При цьому текст по суті не міняється, але я хочу запропонувати, щоб конвенції ратифікувалися саме законами. Дякую.

ГОЛОВА. Аргументуйте, будь ласка, Миколо Петровичу.

МАКАРОВИЧ М.П. Загальновизнаною є практика, коли конвенція ратифікується постановами Верховної Ради. У нас зараз готується проект спеціального закону /він пройшов експертизу і обговорення в комісіях Верховної Ради/ про міжнародні договори. Найближчим часом його буде внесено на обговорення Верховної Ради. Ним і визначається порядок ратифікації договорів. Якщо я не помиляюсь, і в Конституції є положення, згідно з яким законами ратифікуються міжнародні договори /стороною яких є Україна/.

ГОЛОВА. Ваша пропозиція не відхиляється. Просто проектом закону, який розробляється в Комісії у закордонних справах це питання впорядковується, а до того часу діятимуть прийняті

постанови. І це не суперечить міжнароднім нормам і правилам. Так, Миколо Петровичу?

МАКАРЕВИЧ М.П. Так.

ГОЛОВА. Ще є запитання? Немає. Тоді запропонований проект Постанови про приєднання України да Конвенції про спеціальні місії, підписаної у м. Нью-Йорку 16 грудня 1969 року, ставиться на голосування. Прошу голосувати.

"За" - 244. Приймається.

МАКАРЕВИЧ М.П. Конвенція про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів. Конвенція була розроблена в рамках Організації Об'єднаних Націй і підписана в 1974 році. Конвенцією встановлено, що строк позовної давності, тобто проміжок часу, протягом якого є правомірним розгляд претензій між учасниками торгівлі, становить чотири роки. В ній чітко визначається початок і закінчення строку давності, обставини, що можуть обмовити його зупинення, зміни, обмеження або продовження тощо.

За своїм призначенням ця конвенція безпосередньо спрямована на підвищення ефективності і практичну реалізацію положень такого глобального документа в галузі міжнародних економічних зв'язків, як Конвенція ООН про договори у міжнародній купівліпродажу товарів /її стороною є також Україна/.

Істотне значення для України матиме також застосування позовної давності у двосторонніх договорах з питань міжнародної торгівлі, які досить інтенсивно укладаються з іноземними державами після проголошення незалежності України.

Відповідні комісії розглянули цю конвенцію і рекомендують її до ратифікації.

ГОЛОВА. Будуть запитання щодо цього проекту постанови? Немає. Тоді проект Постанови про ратифікацію Конвенції про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів 1974 року ставиться на голосування. Прошу голосувати.

"За" - 247. Приймається.

МАКАРЕВИЧ М.П. Остання міжнародна конвенція про боротьбу з вербуванням, використанням, фінансуванням і навчанням найманців. Ця конвенція була розроблена в рамках Організації Об'єднаних Націй. Україна її підписала у вересні 1990 року. Головна мета цієї конвенції - боротьба з використанням найманців. Вона покладає на держави-учасниці конкретні міжнародно-договірні зобов'язання: не вербувати, не фінансувати, не навчати і не використовувати найманців для дестабілізації конституційного устрою держав або протидії у здійсненні права народів на самовизначення.

У ній дається визначення поняття найманець і підкреслюється, що участь найманців у воєнних конфліктах або інших насильницьких діях є злочином. Зазначаються також інші особи, причетні до вчинення таких злочинів.

У конвенції підкреслюється необхідність суворого покарання за вчинення цих злочинів. Крім того, у конвенції передбачається широкий комплекс заходів, спрямованих на розгортання співробітництва держав-учасниць у боротьбі з найманством. Координація такої діяльності і обмін інформацією з цих питань здійснюється Генеральнім секретарем Організації Об'єднаних Націй.

Ця конвенція була розглянута в комісії Верховної Ради і рекомендується до ратифікації.

ГОЛОВА. Будуть запитання у депутатів? Немає. Вам роздано проект Постанови про ратифікацію Міжнародної конвенції про боротьбу з вербуванням, використанням, фінансуванням і навчанням найманців 1969 року. Прошу проголосувати за прийняття такої постанови.

"За" - 244. Приймається.

Наступне, Миколо Петровичу, - про судна. У всіх депутатів є цей проект? Є. Запитання будуть? Прошу проголосувати за прийняття такої постанови.

"За" - 243. Приймається.

Дякую, Миколо Петровичу. Вам, шановні депутати, роздано проект Постанови про ратифікацію Договору між Україною і Республікою Польщею про правовий режим українськопольського державного кордону, співробітництво та взаємну допомогу з прикордонних питань. Доповідати мав Губенко - голова Державного комітету у справах охорони державного кордону, а його немає. Якщо є запитання, голова комісії Леміш Валентин Пантелійович може на них відповісти. Є запитання? Немає.

На ваш розгляд вноситься такий проект постанови: "Поданий Кабінетом Міністрів України на ратифікацію Договір між Україною і Республікою Польщею, про правовий режим українсько-польського державного кордону, співробітництво та взаємну допомогу з прикордонних питань, підписаний у місті Києві 12 січня 1993 року, ратифікувати". Прошу проголосувати за прийняття такої постанови.

"За" - 248. Договір ратифіковано.

Валерію Олександровичу! Дякуємо вам. Запитань не було, тому виконуйте все, що передбачено в цьому договорі.

Перед тим як розглядати проект постанови про надання земельних ділянок, я хочу надати слово депутату Носову. А ви поки знайдіть цей документ.

Перший мікрофон.

НОСОВ В.В., член Комісії Верховної Ради України у питаннях законодавства і законності /Октябрський виборчий округ, Полтавська область/. Шановні депутати! Ми не прийняли рішення про те, як Президії організовувати подальшу роботу Верховної Ради. Воно набрало 168 голосів. Мабуть, так сталося тому, що не було чітко визначеного завдання. Треба було б доповнити, що Президія має розробити дерево законів, програму законопроектних робіт, проект кошторису на наступний рік.

Минулого року на закритому засіданні вам, Іване Степановичу, було дано доручення розробити проект кошторису і внести його на розгляд Верховної Ради. І ваша вина в тому, що ви

схитрили і внесли цей проект на розгляд Президії. А Президія не включила коштів на розробку законопроектів, на залучення фахівців, на переклади.

Щоб розробити дерево законів, нам треба робити переклади. От депутат Ткачук прийде до вас сьогодні чи завтра, а ви скажете, що немає грошей. Тому Президія має зробити все це влітку.

І в мене є прохання: не кажіть, що депутати подадуть ці документи. Ніхто нічого не подасть. Це прямий обов'язок Президії. Сідайте, розробляйте і на вересень вносьте.

Першим питанням на наступне заседания, до речі, має бути розгляд законопроекту щодо основних положень про вибори. Ви його, будь ласка, ставте не за п'ять хвилин до другої години, коли всі розходяться, а коли є депутати в залі. А то проект Закону про карантин рослин ми обговорювали, коли в залі були депутати, а законопроект про вибори ви поставили, коли тут нікого вже не було...

Іване Степановичу! Підготувати проект кошторису, дерево законів і програму законопроектних робіт - це прямий обов'язок Президії. Саме за невиконання його і треба буде переобирати тих, хто не здатний працювати.

Дякую.

ГОЛОВА. Щодо хитрощів, я міг би вам відповісти, але утримаюся. Є народна мудрість про тих, хто хитрує.

Для того щоб мати дерево законів, треба мати законодавців. А ми тільки вчимося цієї роботи.

Що стосується кошторису. Якщо треба було заплатити спеціалісту, який брав участь у розробці законопроекту, ми ніколи нікому не відмовляли. Але ми не маємо можливості оплачувати підготовку законопроектів, які не підтримуються, не розглядаються ні в комісіях, ні в уряді, а тільки в якихось групах. Якщо комісія, яка підготує проект закону, запропонує оплатити працю фахівців, яких вона залучала до роботи над цим проектом, ми або вирішимо це на засіданні Президії, або внесемо на розгляд Верховної Ради. А просто для дерева законів складати кошторис у нас поки немає можливості.

Тепер щодо законопроекту про вибори. Оскільки тоді залишався час, я поставив це питання, щоб можна було його "озвучити", щоб люди знали про цей проект, і просив вашого дозволу надрукувати його в пресі, щоб люди почитали і розібралися, що таке мажоритарна, що таке пропорційна, що таке змішана системи, в яких країнах вони діють і так далі. Але думаю, що можна до нього повернутися. Давайте, Владиславе Васильовичу, разом організовувати. Я всіх закликаю.

А щодо Президії, то повноважень творити закони у неї немає.

Мені дали ще один проект постанови - про ратифікацію Конвенції Міжнародної Організації Праці | 147 про мінімальні норми на торговельних суднах. Є запитання й до Макаревича з

цього приводу? Немає.

Проект постанови ставиться на голосування. Прошу голосувати.

"За" - 247. Приймається.

Ревенко Миколо Мусійовичу, будь ласка, вам слово. Шановні депутати! Вам розданий проект постанови із змінами. Будь ласка, уважно послухайте.

РЕВЕНКО М.М., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу /Хотинський виборчий округ, Чернівецька область/. Шановні народні депутати! Іване Степановичу! Цей проект ми вже голосували минулого разу, але у зв'язку з тим, що було мало депутатів, він не набрав потрібної кількості голосів. Маю вам доповісти, що Комісія у питаннях екології та раціонального природокористування повторно розглядала цей проект. усі спірні питання було знято. Тому сьогодні не може бути якихось претензій.

Прошу вас проголосувати, бо людям треба дати можливість працювати. І депутати звертаються із проханням підтримати цей проект постанови.

ГОЛОВА. Вам роздано проект Постанови про вилучення і надання земельних ділянок для несільськогосподарських потреб та попереднє погодження місць розташування об'єктів. У нас така процедура: усі об'єкти узгоджуються з депутатськими територіальними групами, і якщо в когось із депутатів є зауваження, проект не вноситься на розгляд Верховної Ради. Таких зауважень до цього проекту не було, за винятком одного.

РЕВЕНКО М.М. Було спірне питання по Нікопольському району Дніпропетровської області. Депутати з Комісії у питаннях екології та раціонального природокористування виїжджали на місце і розібралися й підтримують цю пропозицію. У мене є витяг із протоколу.

ГОЛОВА. Тобто вони повністю за цей проект постанови. Запропонований проект ставиться на голосування. "За" - 250. Приймається.

РЕВЕНКО М.М. Щодо Нікопольського району. Тут записано п'ять років. Комісія виїжджала туди. Кажуть, на п'ять років не можна. Можна на десять. То я просив би дозволу...

ГОЛОВА. До вас іще хтось підійде, щось пошепче... Ми вже проголосували.

Третій мікрофон.

ЯЦУБА В.Г., заступник директора по реконструкції металургійного заводу імені Комінтерну /АмурНижньодніпровський виборчий округ, Дніпропетровська область/. Уважаемый Иван Степанович! Уважаемые коллеги! Поддерживая выступления депутата Носова, я хотел бы несколько

слов сказать по поводу вашей работы. Я понимаю, Иван Степанович, что вы в очень сложной ситуации. Надо отдать вам должное, вы выполнили задачу, которую поставил Леонид Макарович: собрали парламент и приняли решение по Севастополю.

Ну, а дальше что делать? У нас настроения нет, многие депутаты ушли. Я не хотел бы сознавать, что меня вызвали только для того чтобы принять решение по Севастополю. Предлагаю разобраться с организацией вашей работы.

Почему бы сегодня, Иван Степанович, не огласить перечень готових законопроектов, чтобы депутаты могли их проанализировать и назвать те, которые можно обсуждать?

У нас масса вопросов, которые нужно рассматривать: и экономических, и правовых, и государственных.

Давно назрел вопрос о Президиуме. Вы уходите от его решения. А ведь депутат Носов прав: работа нашего парламента зависит от правильной организации работы Президиума. А Президиум не выполняет своих функций. И мы приезжаем сюда только для того, чтобы послушать вас и принять решение по неотложным вопросам.

Когда на бюро обкома вызывали человека, его за месяц знакомили о вопросам, который будет рассматриваться. А мы приходим на заседание и не знаем, что на повестке дня.

Уважаемый Иван Степанович! Вы опытный человек. Вас учили советские органы, партийные. Давайте наведем порядок в работе. У нас не разработан и не принят порядок работы, план работы Верховного Совета. Что мы будем, Иван Степанович, рассматривать через две недели?

ГОЛОВА. Все, чому нас навчили у партійних і радянських органах, ми з вами вже констатувала. Це те, що адміністративнокомандна система не дозволила вам розвинути продуктивні сили і

100

виробити національного продукту стільки, щоб забезпечити безбідне існування. Тому ми з вами вирішили будувати нову систему. Так що ви не повертайте нас назад. Це перше.

Друге. Якщо ви звинувачуєте нас за роботу Президії, то це так. Але Президія, я ще раз повторюю, складається з голів комісій, і те, що ви, приїжджаючи на сесію, берете участь лише у пленарних засіданнях і не знаєте, що розглядається в комісії, то вже ваша біда і вина, а не моя.

Ви активно працюйте в комісії і будете знати, що розглядається в комісії, що вноситься на розгляд Верховної Ради. А якщо ви хочете, щоб Президія була таким органом, як Політбюро, то я цього не можу зробити. Тому я ще раз вам оголошую, що пропозиція щодо продовження пленарного засідання ставилась на голосування, вона набрала відому вам кількість голосів. Звинувачувати в цьому депутатів Яцубу, Хмару чи мене можна, але не без кінця.

Так, усі питання, внесені в порядок денний засідання, розглянуті. Пленарне засідання оголошується закритим. Наступне пленарне засідання відбудеться за рішенням Президії Верховної Ради.

До побачення.

101