ЗАСІДАННЯ ТРИДЦЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України. 22 квітня 1993 року. 16 година.

Веде засідання Голова Верховної Ради України ПЛЮЩ І.С.

ГОЛОВА. Шановні депутати, прошу реєструватися. У залі зареєструвався 361 народний депутат. Вечірнє засідання оголошується відкритим.

Хочу, щоб ви привітали офіційну парламентську делегацію Республіки Молдова, яка прибула в Україну з короткочасним візитом. Сьогодні у нас вже відбулася зустріч із членами делегації. Отже, привітаймо делегацію на чолі з головою парламенту Молдови Петру Лучінскі. /Оплески/.

Прошу вашої згоди дати можливість виступити голові парламенту, керівнику делегації з коротким словом. Немає заперечень? Прошу.

ЛУЧІНСКІ Петру, голова парламенту Республіки Молдова. Уважаемый Председатель Верховного Совета! Уважаемые депутаты! Мне доставляет особое удовольствие иметь возможность сегодня выступить перед вами и передать привет от парламентариев

Республики Молдова. /Оплески/.

Волею судьбы наши страны являются соседями. И приятно отметить, что между нами всегда были добрые отношения. История наших народов, по-моему, почти не оставила черных страниц, прочитав которые, было бы стыдно смотреть в глаза друг другу.

Начиная с ХV века, с главного основателя нашего государства Штефана Челмари /кстати, женатого на княгине Евдокии из Киева/, и до наших дней народами двух стран-соседей вписано немало ярких страниц, на которых отражено множество примеров переплетения судеб наших соотечественников.

Но я был бы не искренним, если бы не сказал, что история оставила нам в наследство и ряд проблем. Наиболее серьезный клубок таких проблем принес нам 1940 год, когда образовалась Молдавская ССР. Фактически нынешняя Республика Молдова сформировалась из части Молдавской Автономной Республики в составе Украины и части Бессарабии в составе Румынии. Эта особенность предопределяет нынешнюю политику и, прямо скажем, создает немало сложностей.

В этом контексте хотелось бы напомнить мудрые слова из Святого Писания: "Прийдете, рассудим вместе", тем более, что празднуем пасхальные дни. И нам приятно, что вы нас принимаете у себя. Ведь в такие дни в гости ходят родственники, друзья.

Мы считаем, что историю надо хорошо знать, но делать все возможное для того, чтобы она не стала камнем преткновения, причиной натянутых отношений. Мы видим дальнейшее развитие наших связей в контексте развития всей Европы.

Во-первых, раз так случилось, что часть наших собратьев оказалась в Украине, а часть украинцев - в Республике Молдова,

то надо создавать условия для молдаван, румын, проживавших ранее на территории Бессарабии, а ныне в Одесской и Черновицкой областях, для реализации ими национальнокультурных потребностей, как и гражданами Республики Молдова.

Мы в свою очередь стремимся к тому, чтобы украинцы, проживающие ныне в Молдове, имели все условия для своего развития. Сейчас в Молдове проживает более 600 тысяч украинцев. Это самый большой процент жителей после молдаван.

Разработана комплексная программа постепенного перевода дошкольных учреждений и школ на украинский язык обучения и воспитания детей во всех населенных пунктах компактного проживания украинцев. В столице открыта украинская библиотека имени Леси Украинки, работа которой способствует широкой пропаганде духовных ценностей украинского народа, возрождению украинских традиций, языка, культуры.

Согласно договоренности между соответствующими министерствами двух республик в вузах Украины сейчас обучается около двухсот наших студентов. В республике проводятся месячники украинской культуры, празднование дней Тараса Шевченко, праздник "Рідна мова", отмечается День независимости Украины.

На национальном радио и телевидении работает секция украинского радио и телевидения. Правительство оказало помощь Обществу украинской культуры, которое успешно действует, насчитывая в своих рядах более трех тысяч человек, издает еженедельную газету "Просвіта" и журнал "Українські перспективи".

Во-вторых, теперь, после распада СССР, когда наши страны проходят мучительный переходный период от одной системы к другой, когда они охвачены общим неимоверным экономическим кризисом, надо

протянуть друг другу руку помощи, стремиться, чтобы границы не препятствовали развитию взаимоотношений между нами, сохранить те интеграционные процессы, которые были до сих пор, а от них оттолкнуться для создания новых, более крепких и взаимовыгодных связей.

Ведь что получается? Мы являемся свидетелями невиданного ранее события, когда границы между европейскими странами фактически стали символическими. Мы - тоже европейские страны, но на своих, более чем символических границах до позапрошлого года пытались создавать "железный занавес".

Мы готовы общими усилиями попытаться найти совместные пути решения животрепещущих вопросов во всех сферах: финансовой, банковской, коммерческой, промышленной, сельскохозяйственной, таможенной, транспортной, культурной, чтобы от этого не страдали ни экономика, ни благополучие наших граждан. Пока же страдают и промышленность, и АПК, и торговля, даже дети страдают.

Один только пример. Сейчас мы практически лишились детского питания, которое республика не производит, а импортирует из Украины взамен на молочный концентрат. Разрыв этих связей приводит к тому, что страдают обе стороны.

Уверен, что мы вместе найдем выход из этого положения.

Вдобавок к негативным экономическим факторам и нашей финансовой бедности мы, к сожалению, не смогли предотвратить у себя в республике вооруженный конфликт, который нанес колоссальный экономический урон. Мы потеряли самое ценное и невосполнимое - человеческие жизни, понесли громадный моральный урон. Виновных рассудит суд истории, но последствия конфликта в Приднестровье нам приходится выносить на своих плечах.

Хочу вам сообщить, что руководство Республики Молдова едино в своем стремлении разрешить конфликт восточных районов только мирным путем на основе международных прав человека и сохранения целостности Молдовы.

Хочу отметить конструктивную позицию Украины во время конфликта и на протяжении всего периода установления мира в крае и выразить нашу искреннюю благодарность за понимание и поддержку, которую мы чувствуем с вашей стороны.

Нынешний этап развития наших стран характеризуется интенсификацией связей на различных уровнях. Очень благоприятно сказались на этом визит в Кишинев Президента Украины Леонида Кравчука и подписание с Президентом Республики Молдова Мирча Снегуром договора о дружбе и сотрудничестве между Республикой Молдова и Украиной, приезд Премьер-министра Кучмы и подписание целого ряда экономических соглашений. Надеемся, что наш парламенты в ближайшее время ратифицируют этот договор.

Пользуясь случаем, приглашаю делегацию Верховного Совета Украины во главе с господином Плющом нанести нам ответный визит для дальнейшего развития плодотворного сотрудничества между Республикой Молдова и Украиной.

Благодарю за внимание! Дякую за увагу! /Оплески/.

ГОЛОВА. Дякую за теплі слова, висловлені на нашу адресу, і за побажання щодо зміцнення наших взаємовигідних зв'язків, а також за запрошення відвідати Республіку Молдова. Ми домовилися, що спершу слід розпочати співробітництво на рівні комісій, делегацій, а потім уже розвивати зв'язки й на вищому рівні. Ми ще раз дякуємо, вітаємо вас і бажаємо вам успішного візиту. А оскільки

він короткочасний, то потребує інтенсифікації обміну. Програму ми погодили. Вона узгоджена з обома сторонами.

Дякуємо ще раз. /Оплески/.

Шановні народні депутати! Ми не прийшли до якогось рішення щодо першого проекту, а результати його голосування показали, що над ним треба ще працювати. Тому, не визначившись із цього питання, ми не можемо приймати якісь рішення щодо наступних питань. Це було б не зовсім правильно. Давайте візьмемо до відома ті інформації, які були, щоб якось підсумувати це засідання. Тепер перейдемо на відкритому засіданні до розгляду наступних питань.

Другий мікрофон.

АЛТУНЯН Г.О., член Комісії Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки /Київський виборчий округ, Харківська область/. У мене два невеличкі питання. Те, що ви пропонуєте, Іване Степановичу, треба обмежити в часі. Це перше.

Друге. Пам'ятаєте, минулого разу, коли розглядали бюджет, ми сказали, що будемо надалі фінансувати Збройні Сили після прийняття доктрини. Якщо це буде зволікатися, Збройні Сили не фінансуватимуться, фінансування почнеться лише з травня /я знаю, так ми записали/.

Тому пропоную передати на розгляд комісії питання фінансування Збройних Сил. Давайте зараз подумаємо.

ГОЛОВА. Я ще раз повторюю: якщо комісія підготує погоджений з іншими комісіями варіант доктрини, ми готові його розглянути в перший день пленарного засідання наступного тижня. Але треба спочатку узгодити в комісіях.

А зараз я пропоную заслухати проект Постанови Верховної Ради України про інформацію міністра машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України Антонова про оборонну достатність і конверсію промисловості України.

"Заслухавши інформацію міністра машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України В.І. Антонова про оборонну достатність і конверсію промисловості України, Верховна Рада України постановляє:

1. Інформацію міністра машинобудування, військовопромислового комплексу і конверсії України В.І. Антонова про військово-технічне забезпечення оборонної достатності і конверсію промисловості України взяти до відома.

2. Врахувати, що Кабінетом Міністрів відповідно з дорученням Президента України розробляється комплексна програма використання потенціалу оборонної промисловості і конверсії". Потім так, як і говорив депутат Ткачук, програма буде предметно розглянута, і буде прийнято конкретне рішення.

Хто за таку постанову прошу проголосувати.

"За" - 261. Приймається.

ГОЛОВА. Наступний документ - проект Постанови про стан переговорен між урядовими делегаціями України і Російської Федерації щодо ядерного роззброєння.

Пропонується інформацію взяти до відома та побажати урядовим делегаціям більш успішних переговорів. А ми протокольно приймаємо цю постанову. Я вам повідомляв, що у нас передбачаються парламентські читання, на яких дадуть відповіді по питаннях ядерного роззброєння провідні конструктори, технологи і знавці цієї справи. Комісія розповсюдить додаткові документи, щоб провести такі парламентські читання і з'ясувати цілий ряд питань, пов'язаних з подальшими переговорами з цієї проблеми. Тобто ми протокольно беремо на себе такі зобов'язання.

Є інші пропозиції? Немає. Прошу проголосувати. Час залежить від інтенсивності праці, Генріху Ованесовичу.

"За" - 266. Приймається.

ГОЛОВА. Наступний документ - проект Постанови про стан переговорів між державними делегаціями України і Російської Федерації щодо Чорноморського флоту. Пропонується інформацію першого заступника Голові Верховної Ради України Василя Васильовича Дурдинця взяти до відома.

Другий мікрофон.

ЦЕКОВ С.П., лікар Сакської центральної районної лікарні /Сакський виборчий округ, Республіка Крим/. Уважаемые депутаты! Вы знаете, что позавчера был роздан текст обращения Верховного Совета Крыма относительно ситуации, складывающейся вокруг Черноморского флота. Поэтому у меня есть предложение. К тому проекту, который предложен, добавить пункт 2, гласящий: принять к сведению обращение Верховного Совета Крыма от 15 апреля 1993 года по поводу ситуации, складывающейся вокруг Черноморского флота. Этот документ был роздан позавчера.

ГОЛОВА. З голосу не можна приймати. У депутатів є цей текст?

ЦЕКОВ С.П. Это обращение было роздано всем.

ГОЛОВА. Ви розумієте - у половини воно є, а у половини - немає. Я ж не можу поставити на голосування звернення, тексту якого немає у депутатів.

ЦЕКОВ С.П. Иван Степанович, это обращение было роздано позавчера. Суть его в том, что все проблемы Крыма предлагается решать только на основе достигнутой договоренности и только путем переговоров. Считаю, что будет правильно, если мы примем это обращение к сведению.

ДУРДИНЕЦЬ В.В., першій заступник Голови Верховної Ради України /Бобринецький виборчий округ, Кіровоградська область/. Шановні депутати! Ви пам'ятаєте, що в доповіді, з якою я виступав, одна з викладених пропозицій є. Тому немає потреби фіксувати це звернення у нашій постанові.

ГОЛОВА. Та немає ж звернення! Третій мікрофон.

ПОРОВСЬКИЙ М.І., член Комісії Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки / Рівненський виборчий округ, Рівненська область/. Шановні колеги депутати! Вважаю абсолютно недоцільним

поєднувати будь-яким чином проблему Чорноморського флоту з проблемами Криму, які нам намагаються нав'язати. За українською приказкою "на городі бузина, а в Києві дядько" вирішуються питання стратегічних збройних сил, до яких Крим і шановане вами керівництво Криму не мають ніякого відношення.

По-друге, у доповіді Василя Васильовича прозвучало, що ряд домовленостей стосовно цих проблем, а саме - угод Ялтинської й Дагомиської, домовленостей у Мухалатці - трактуються російською стороною зовсім інакше, ніж українською. Тобто тут закладено суперечність. Або ж ці угоди складені настільки некваліфіковано, що дають підстави іншій стороні, тобто російській, трактувати їх абсолютно протилежно.

Тож ми сьогодні не можемо обмежитися тільки тим, щоб узяти до відома. Гадаю, ми повинні поставити питання про доцільність Ялтинської й інших угод, розглянути ці питання в комплексі і ратифікувати їх або не ратифікувати як такі, що суперечать інтересам України чи ж складені не досить кваліфіковано, що дає підстави для подвійного їх тлумачення.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Бачу, що вже відкривається обговорення. Була одна пропозиція - беремо до відома. Якщо ні, то відкладаємо. Вважатимемо, що інформація прозвучала.

Яка процедура може бути? Ще раз вам кажу: для того щоб розглянути угоди і прийняти якесь рішення, потрібна доповідь з цього питання, потім треба його обговорити і тоді вже прийняти якесь рішення. А зараз просто з голосу пропонують одне звернення, друге рішення... Цього робити не можна.

Тому ставлю на голосування проект постанови про те, щоб

інформацію Василя Васильовича Дурдинця про стан переговорів узяти до відома і кожному робити правильні висновки з неї. Хто за таку постанову, прошу голосувати.

"За" - 221. Рішення прийнято.

Усі питання розглянуті, переходимо до обговорення питань порядку денного.

ГОЛОВА. Про проект Закону про аудиторську діяльність. Проект розглядається в другому читанні. Візьміть, будь ласка, матеріали й порівняльну таблицю. Слово для інформації, а також відповідей надається народному депутату Білому, члену Комісії з питань економічної реформи і управління народним господарством.

БІЛИЙ Л.С., член Комісії Верховної Ради України з питань економічної реформи і управління народним господарством /Мелітопольський виборчий округ, Запорізька область/. Шановний Голово, шановні народні депутати! Запропонований вам для постатейного читання проект Закону про аудиторську діяльність пройшов належне візування в міністерствах і юрвідділі. То перш ніж ми почнемо його постатейно розглядати, хочу зробити тільки два невеличких загальних зауваження.

У порівняльній таблиці ви бачите багато пропозицій Мінфіну, які спрямовані на те, щоб взагалі поняття Аудиторської палати вилучити з проекту закону, а діяльність по сертифікації й ліцензуванню аудиторської діяльності підпорядкувати Міністерству

фінансів. Не говоритиму про те, що це суперечить концепції закону, яка прийнята нами в першому читанні. Скажу тільки, що перевіряючи та візуючи проект, підготовлений для другого читання, Міністерство фінансів відійшло від цієї позиції. Воно погодилося з існуванням Аудиторської палати з тими повноваженнями, які викладені в проекті закону... Але з тією умовою, що Аудиторська палата буде підпорядкована Міністерству фінансів, тобто буде складовою частиною державного органу.

Це, як ви розумієте, кардинально розводиться з тією концепцією, яку ми прийняли в першому читанні і яка полягає головним чином у тому, що ми створюємо систему Незалежного фінансового контролю, котра була б адекватна ситуації, що нині реально складається в господарстві України, маю на увазі існування різних форм власності.

І друге зауваження, майже технічне. За пропозиціями, які надійшли до комісії, до проекту було включено додатково статтю 2, і порядок нумерації статей, починаючи від статті 2, змінився. Та, що була в першому читанні другою, стає в остаточному варіанті третьою, і так далі, аж до статті 26, де знову вводиться додаткова стаття, і тому нумерація решти статей знову змінюється.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Чи є загальні запитання до доповідача? Немає. Чи є зауваження щодо назви і преамбули закону? Немає. Голосувати потрібно? Ні. До розділу 1, статті 1, 2, 3, 4, є пропозиції, зауваження? Якщо немає, а була інформація, що всі зауваження погоджено, можна ставити на голосування.

Прошу проголосувати проект Закону про аудиторську діяльність.

"За" - 227. Приймається.

Тепер слід прийняти постанову про порядок введення в дію цього закону. У вас є проект постанови?

БІЛИЙ Л.С. Є у депутатів.

ГОЛОВА. Є зауваження до проекту постанови? Спочатку візьмемо за основу чи голосуватимемо проект у цілому?

ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. У цілому.

ГОЛОВА. Прошу проголосувати проект як постанову Верховної Ради.

"За" - 226. Приймається.

ГОЛОВА. Переходимо до розгляду наступного питання порядку денного - про внесення доповнень до Закону про підвищення соціальних гарантій для трудящих. Доповідач - міністр праці України Михайло Григорович Каскевич.

КАСКЕВИЧ М.Г., міністр праці України. Шановний Іване Степановичу! Шановні народні депутати! На ваш розгляд подається проект Закону про внесення доповнень до Закону України про підвищення соціальних гарантій для трудящих.

Мова йде про те, що статтею 2 цього закону встановлювався

мінімальний розмір допомоги по тимчасовій непрацездатності на рівні 90 процентів мінімальної заробітної плати. Після цього нещодавно вами було прийнято Закон України про державну допомогу сім'ям з дітьми. Статтею 47 цього закону, яка зветься "Розмір допомоги", встановлено, що допомога по тимчасовій непрацездатності у зв'язку з доглядом за хворою дитиною віком до 14 років надається на період, протягом якого дитина потребує догляду, але не більш як на 14 календарних днів, і вказуються розміри: 100 процентів заробітку /наголошую - заробітку, а не мінімуму/ - працівникам, які мають трудовий стаж 8 років і більше, тим, які мають на утриманні трьох і більше дітей віком до 16 років, учнів до 18 років, військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової служби, а також працівникам з числа колишніх дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків, не досягли 21 року і мають трудовий стаж до 5 років; 80 процентів заробітку /доходу/ - працівникам, які мають трудовий стаж від 5 до 8 років; і 60 процентів заробітку /доходу/ - працівникам, які мають трудовий стаж до 5 років.

Цією статтею також передбачено, що мінімальний розмір допомоги по тимчасовій непрацездатності встановлюється на рівні мінімальної заробітної плати, але не повинен перевищувати розміру заробітку /доходу/, з якого нараховується допомога. Є також тут положення про те, що при визначенні розміру допомоги трудовий стаж працівників обчислюється на день хвороби дитини в установленому порядку.

Тому у зв'язку з тим, що вказаний Закон про державну допомогу сім'ям з дітьми прийнято нещодавно, а цей закон прийнято ще у 1991 році, 3 липня, є пропозиція прийняти запропонований вам

проект Закону про внесення доповнень до Закону України про підвищення соціальних гарантій для трудящих. Дякую.

ГОЛОВА. Чи є запитання до Михайла Григоровича? Немає? Візьміть цей проект закону. Знайшли? Можна голосувати? Прошу запропонований проект проголосувати як закон України.

"За" - 235. Приймається.

ГОЛОВА. Тепер розглянемо проект Закону про внесення амін до деяких законодавчих актів у зв'язку з прийняттям Закону про охорону праці. Доповідач - заступник міністра юстиції Шевчук Петро Іванович.

ШЕВЧУК П.І., заступник міністра юстиції України. Шановні народні депутати! Відповідно до Постанови Верховної Ради України про порядок введення в дію Закону України про охорону праці Кабінетом міністрів подається на розгляд проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України. Проектом передбачається внести відповідні зміни до цивільного кодексу України та до Закону про пенсійне забезпечення.

Так, пропонується частину 1 статті 456 Цивільного кодексу викласти в новій редакції, в якій, зокрема, встановити, що в разі заподіяння громадянину каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, пов'язаних з виконанням ним трудових обов'язків, організація або громадянин, відповідальні за шкоду, зобов'язані відшкодувати потерпілому у повному розмірі втрачений заробіток, а також виплатити потерпілому або членам його сім'ї, а також особам, які перебували на утриманні померлого, одноразову допомогу в установленому законом порядку. При цьому пенсії та інші доходи, одержувані працівником, не враховуються. Все буде відповідати частині 1 статті 11 Закону про охорону праці.

Пропонується також виключити з кодексу статтю 458, яка передбачав обов'язок організації або громадянина, відповідальних за заподіяну громадянину шкоду з ушкодженням здоров'я, відшкодовувати її в повному розмірі лише в разі непризначення потерпілому допомоги чи пенсії.

Зазначені відшкодування у цих випадках проводяться тепер у повному розмірі шкоди, незалежно від того, чи призначена допомога або пенсія, як це випливає з нової редакції частини 1 статті 456, тобто у всіх випадках відшкодовується шкода в повному розмірі. І тому стаття 458 Цивільного кодексу є зайвою.

Частину 2 статті 461 Цивільного кодексу, що стосується порядку відшкодування шкоди колгоспникам, пропонується виключити, оскільки дія Закону про охорону праці поширюється на всі підприємства, установи й організації, незалежно від форм власності та видів діяльності, на всіх громадян, які працюють, а також залучених до праці на цих підприємствах.

Пропонується також внести зміни до п'ятої частини статті 56 Закону про пенсійне забезпечення. Це викликано тим, що відповідно до Закону про охорону праці /остання частина статті її цього закону/ час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується не тільки до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах працівникам, зайнятим на підземних, відкритих гірничих роботах та в металургії, як це передбачено вищезазначеним законом, але

й до стажу роботи ряду інших категорій працівників, робота яких пов'язана з шкідливими умовами праці, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах. Ці категорії зазначені в статті 13 Закону про пенсійне забезпечення.

Зміна порядку дасть можливість деяким працівникам одержати пенсію в пільгових розмірах, передбачених частинами 4 і 5 статті 19 зазначеного закону.

Крім того, час перебування на інвалідності зараз буде зараховуватися ДО стажу роботи для призначення пенсії за віком. Це ті основні моменти, на яких я хотів зупинитися, доповідаючи вам про необхідність внесення змін до відповідних законодавчих актів.

ГОЛОВА. Чи є запитання? Немає.

Сідайте, будь ласка.

Візьміть проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України. Кожну статтю окремо будемо голосувати, чи разом? Разом, так?.. А, вибачте, у нас є співдоповідач - голова підкомісії Віктор Михайлович Петров. Прошу вас на трибуну...

Третій мікрофон.

ПЕТРОВ В.М., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України у питаннях соціальної політики та праці /Лубенський виборчий округ, Полтавська область/. Шановні депутати! Зважаючи на те, що заступник міністра зрозуміло все пояснив, можу додати лише одне. Цей

проект розглядався в нашій комісії. Комісія з ніш згодна, але вважав доцільним доповнити статтю 456 Цивільного кодексу частиною 4 такого змісту: "Правила відшкодування шкоди, заподіяної з ушкодженням здоров'я громадянина при виконанні ним трудових обов'язків, встановлюються Кабінетом Міністрів України". Такі правила зараз розробляються. Але й законодавчому порядку вони ніде не знайшли відображення.

ГОЛОВА. Так, зрозуміла правка. Пане Шевчук, де ви? Так от, профспілки це підтримують. Отже, немає заперечень.

Прошу проголосувати доповнення, внесене головою підкомісії Петровим Віктором Михайловичем.

"За" - 223. Приймається.

Тепер прошу проголосувати проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України.

"За" - 229. Приймається.

ГОЛОВА. Наступне питання - про внесення змін до Закону про прокуратуру і Кримінально-процесуального кодексу України /право санкції на арешт/.

Доповідач - Генеральний прокурор України Шишкін Віктор Іванович.

ШИШКІН В.І., Генеральний прокурор України /Кіровський виборчий округ, Кіровоградська область/. Уважаемые депутаты! Вы помните, что Прокуратура вносила на ваше рассмотрение законопроект и просила дать согласие на его принятие с тем, чтобы правом санкции на арест пользовались и заместители прокуроров городов и районов.

Этот проект вызвал определенную дискуссию в зале. Некоторые депутаты считают, что не всем заместителям надо давать такое право. Это мнение вполне обоснованно, и мы учли все замечания, которые поступили от депутатов. То есть за основу взята численность населения, проживающего на территории данного города либо района. Сейчас это указано - 150 тысяч человек. Это вполне нормальная численность населения для нагрузки на прокурора. А также дополнительно определено, что не обязательно все заместители при этом условии /имею в виду 150 тысяч/ получают такое право. Это должно быть обусловлено специальным указом Генерального прокурора о возложении на конкретного заместителя таких обязанностей. Таким образом, круг заместителей, на которых может быть возложено такое право, будет ограничиваться, то есть фильтроваться руководством Прокуратуры Украины и конкретно Генеральным прокурором. Поэтому с этим проектом теперь согласились те депутаты и комиссии, которые вносили соответствующие замечания.

Если будут вопросы, я постараюсь ответить.

ГОЛОВА. Чи є запитання до Віктора Івановича? Другий мікрофон.

ГАВРИЛОВ А.В., секретар Комісії Верховної Ради України з питань правопорядку та боротьби із злочинністю /Роздольненський виборчий округ, Республіка Крим/. Виктор Иванович! Опять у нас получается: кому - дам право, кому - не дам. Во-первых, Прокуратура пишет не указы, а приказы. Вовторых, действительно...

ШИШКІН В.І., Наказ - это и есть приказ.

ГАВРИЛОВ А.В. А вы сказали "указ". Тем не менее, ладно. Теперь Генеральный прокурор будет смотреть - ага, там /например, в Донецкой области/ один прокурор может дать санкцию, а там /в другой области/ - нет. Пойдут разногласия.

Если мы решаем вопрос по-существу, то запись"... з населенням понад 150 тисяч" неправильна. Должны все на равных правах давать санкцию. А если нет, то Генеральный прокурор не может давать специальный приказ. Понимаете это? Сумятица будет.

ШИШКІН В.І. Я против такой постановки вопроса не возражаю. В прошлый раз мы давали именно в такой редакции, которую вы предлагаете. Но было очень много замечаний.

ГАВРИЛОВ А.В. Прошлый раз не было указано сколько. Сейчас есть цифра 150 тысяч. Тогда сказали, если она будет, будет принято изменение этой части статьи 31.

ШИШКІН В.І. Если вы сейчас уберете слова "спеціальним наказом", я лично нисколько возражать не буду. Но главное не то, чтобы меня убедить, надо убедить коллег наших. Если они с таким подходом согласятся - пожалуйста. Мне меньше работы будет. Мне тогда не нужно будет фильтровать заместителей. Пожалуйста, я нисколько возражать не буду.

ГАВРИЛОВ А.В. Закон должен быть прямого действия. Если Верховный Совет принял решение дать такое право, значит надо дать. А если еще будет иметь возможность Генеральный прокурор что-то подкорректировывать - это никак не вяжется.

ГОЛОВА. Генеральний прокурор хоче, щоб це була норма прямої дії: якщо є населення понад 150 тисяч, то вже заступник прокурора має право дати санкцію на арешт.

ШИШКІН В.І. И я не возражаю. ГОЛОВА. І прокурор не заперечує.

ШИШКІН В.І. Может, будут замечания против этого - пожалуйста, давайте подискутируем.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

ЯЦУВА В.Г., заступник директора по реконструкції металургійного заводу імені Комінтерну /АмурНижньодніпровський виборчий округ, Дніпропетровська область/. Уважаемый Виктор Иванович! Я, в принципе, буду голосовать "за", но в связи с этим у меня такой вопрос к вам.

Обладаете ли вы информацией о том, что сейчас из-за забастовки адвокатов полностью остановилась судебная практика и остановлена судебно-правовая машина? Конкретно в Днепропетровске два с половиной года назад четверо суток продолжался бунт в следственном изоляторе Днепропетровска. Он поднял на ноги всю большую страну. Тогда был переполнен следственный изолятор - было лишних 400 человек. Сейчас в следственном изоляторе находится свыше 600 человек лишних. Страшная ситуация. У меня сейчас есть обращение УВД области - просят принять немедленно решение. Я знаю, что адвокаты ставят вопрос о

снижении налогообложения. Это противостояние сегодня приведет к тому, что в центре города Днепропетровска вспыхнет еще раз бунт. Я обращаюсь уже не впервые. Я передам обращение УВД области, обращаюсь к вам как Генеральному прокурору: ну кто-то здравый в стране должен принять решение? Следует или поставить на место адвокатов, или принять по поводу забастовки конкретное решение.

ШИШКІН В.І. Я не понял связи данного вопроса с обсуждаемым вопросом.

Вы задаете мне вопрос, который не имеет отношения к данному законопроекту. То, что вы рассказали, это обстоятельство нам хорошо известно. Мы со своей позиции обратились в Кабинет Министров, чтобы он решил вопрос о забастовке. Наше обращение подписано четырьмя руководителями четырех ведомств - министрам внутренних дел, руководителем Службы безопасности, Генеральным прокурором и министром юстиции. Решение вопроса относительно забастовки не от меня зависит.

Почему вы считаете, что это должно увеличить количество задержанных? Речь идет о другом - это просто несколько разгружает прокурора. Причем тут увеличение? То, что вы принимаете, влечет увеличение численности задержанных. С чего это вы взяли? Нет. Я же тогда это аргументировал, когда выступал. Это сделано для того, чтобы прокурора в некоторой степени разгрузить, поскольку у него кроме этой, очень много других функций.

Вы думаете, что мы это делаем, чтобы набить тюрьмы, что ли?

ГОЛОВА. Ваш запрос врахований, і звернення таке до Кабінету Міністрів є.

ШИШКІН В.І. Полтора месяца назад было принято решение.

ГОЛОВА. Це вже нікуди не годиться. Скільки ж вони бастувати будуть? Уже рішення прийнято.

Перший мікрофон.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю., голова Комісії Верховної Ради України з питань правопорядку та боротьби із злочинністю /Печерський виборчий округ, м. Київ/. Виктор Иванович, у меня короткий вопрос к вам. Почему вы так легко согласились с мнением депутата Гаврилова и снимаете с себя ответственность за издание приказа? Комиссия ведь поддержала вашу позицию.

ШИШКІН В.І. Ярослав Юрьевич, отвечаю. Я легко согласился с таким подходом только по одной причине: в самом начале, наш первый законопроект был без этого. То, что сейчас изложено, - это наш компромиссный вариант, с которым мы согласились. Я что сказал народному депутату Гаврилову? Если сможем убедить сидящих здесь коллег в необходимости снятия

этого последнего предложения, последних четырех слов, то я возражать не буду. Вот с чем я согласился.

ГОЛОВА. Ярославе Юрійовичу, зрозуміло? Щоб менше бюрократії було. Третій мікрофон.

СЛЄСАРЕНКО В.М., начальник відділу слідчого управління Управління внутрішніх справ Запорізької області /Жовтневий виборчий округ. Запорізька область/. Уважаемые коллеги! Нам надо дружно проголосовать за дополнения, которые вносит Генеральная прокуратура. Это пойдет только на пользу и укрепление законности, разгрузит прокуроров. Я думаю, тут нет причин вести дебаты. Предложены различные компромиссные варианты. Прокуратура на вс| согласна.

ГОЛОВА. Спочатку голосуємо пропозицію Гаврилова, яка полягає в тому, щоб перший пункт частини 1 статті 31 Закону України про прокуратуру викласти в запропонованій редакції, але після слів "понад 150 тисяч" поставити крапку. Є у вас цей документ? Тобто виключаються слова "якщо це передбачено спеціальним наказом Генерального прокурора України".

Прошу проголосувати пропозицію депутата Гаврилова.

"За" - 165. Не приймається.

Тоді голосується ця частина в редакції комісії. Може, ми й другу частину одразу проголосуємо? Тобто голосується проект Закону України про внесення змін до Закону України про прокуратуру та Кримінально-процесуального кодексу України. Прошу проголосувати.

"За" - 245. Приймається.

ШИШКІН В.І. Спасибо.

ГОЛОВА. Наступне питання - про внесення змін і доповнень до Цивільного процесуального та Кримінально-процесуального кодексів України щодо одноособового судового розгляну. Теж у другому читанні. Доповідач - Мороз Олександр Володимирович, заступник голови Комісії з питань правопорядку та боротьби із злочинністю.

МОРОЗ О.В., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань правопорядку та боротьби із злочинністю /Заводський виборчий округ, Миколаївська область/. Шановні народні депутати! Відповідно до постанови Верховної Ради України від 3 березня нинішнього року Комісії з питань правопорядку та боротьби із злочинністю було доручено доопрацювати проект Закону про внесення змін і доповнень до Цивільного процесуального та Кримінально-процесуального кодексів України, який був внесений у порядку законодавчої ініціативи Генеральним прокурором України. Мета цього закону - удосконалення та коригування встановленного порядку одноособового розгляду професійними суддями судових справ.

В ході доопрацювання законопроекту, який комісія пропонує назвати "Про внесення доповнень і змін до Цивільного процесуального та Кримінально-процесуального кодексів України щодо порядку розгляду судових справ", була врахована пропозиція народного депутата Ткачука щодо позначення строків покарання у вигляді позбавлення волі...

Враховані також зауваження юридичного відділу Верховної Ради щодо недоцільності поширення порядку одноособового розгляду на справи про злочини, які передбачені частинами другими статей 81, 82, 83, 84, 141, а також частиною третьою статті 140 Кримінального кодексу України, за якими може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років.

Ще одним важливим моментом цього законопроекту є те, що він відміняє принцип безперервності судового провадження. Його суть полягає в тому, що коли суддя розглядає кримінальну або цивільну справу, то в цей період він не має права розглядати будьяку іншу справу. Практика свідчить, що це призводить до тяганини, не сприяє правосуддю, належному захисту прав і законних інтересів громадян, юридичних осіб та держави.

З урахуванням викладеного, Комісія з питань правопорядку та боротьби із злочинністю подає цей проект закону для розгляду та прийняття його в другому читанні.

ГОЛОВА. Чи є у депутатів запитання, зауваження до запропонованого законопроекту? Все враховано. Будемо голосувати в цілому? Гаразд. Ставлю на голосування проект Закону України про внесення доповнень і змін до Цивільного процесуального та Кримінально-процесуального кодексів України щодо порядку розгляду судових справ.

"За" - 251. Приймається.

ГОЛОВА. Про внесення доповнення до Спеціального порядку набуття права власності громадянами на окремі види майна. Доповідач - Валентин Михайлович Недригайло, перший заступник міністра внутрішніх справ.

НЕДРИГАЙЛО В.М., перший заступник міністра внутрішніх справ України. Шановний Іване Степановичу! Шановні народні депутати!

Аналіз оперативної обстановки та вивчення на місцях показали, що останнім часом у ряді областей України /Донецькій, Луганській, Херсонській, Львівський та інших, а також у Києві/ стихійно почали створюватися малі підприємства по виготовленню та реалізації населенню різних спеціальних засобів самооборони, таких, як газові балончики, пістолети, револьвери, електрошокові пристрої, бронежилету наручники, гумові палиці тощо. Крім того, до Міністерства внутрішніх справ стали надходити прохання керівників підприємств, установ, організацій та господарських об'єднань про надання дозволу /тобто ліцензії/ на виготовлення й реалізацію таких засобів самооборони.

Однак Міністерство внутрішніх справ не має можливості дозволити таку діяльність або заборонити її, оскільки ці питання не врегульовані чинним законодавством, зокрема Постановою Верховної Ради України від 17 червня 1992 року про право власності на окремі види майна та Законом України про підприємництво.

Тому, враховуючи ступінь громадської небезпеки якраз неврегульованого розповсюдження таких засобів самооборони, їх вплив на

криміногенну обстановку, а також необхідність падання громадянам права купувати газову зброю для захисту життя, житла та майна, МВС України за погодженням з іншими зацікавленими міністерствами і відомствами, зокрема міністерствами юстиції, охорони здоров'я, Прокуратурою, Службою безпеки, внесло відповідні пропозиції Кабінетові Міністрів України та Адміністрації Президента України. І, як ви знаєте, 19 лютого нинішнього року Президент України видав розпорядження | 14/93-РП про спеціальні засоби самооборони, заряджені речовинами сльозоточивої та дратівної дії.

Цим нормативним документом передбачається внести на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо включення газових пістолетів і револьверів та патронів до них, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії, до переліку видів майна, для яких встановлено спеціальний порядок набуття громадянами права власності, з дозволу, звісно, органів внутрішніх справ.

Тому ми і вносимо погоджений з іншими заінтересованими міністерствами та відомствами проект Постанови Верховної Ради України про внесення доповнень до додатка | 2 Постанови Верховної Ради України про право власності на окремі види майна. Зокрема, пропонується пункт "а" цього додатка доповнити третім абзацом такого змісту: "на газові пістолети, револьвері та патроні до них, заряджені речовинами сльозоточивої та дратівної дії, - органами внутрішніх справ за місцем проживання особам, які досягли 18-річного віку".

Як бачите, тепер за віком дозволятиметься придбавати: після 18 років - газову зброю, 21 - гладкоствольну мисливську і після 25 - мисливську нарізну.

Передбачається, що аерозольні упаковки /балончики/, які не становлять великої громадської небезпеки /мала концентрація газу/, будуть продаватися громадянам без дозволу органів внутрішніх справ, але в спеціалізованих і обслідуваних, скажемо так, міністерством магазинах.

Зазначений проект опрацьовано у відповідних комісіях Верховної Ради України. Просимо, шановні депутати, нас підтримати.

Одночасно хочу вам доповісти, що нами на виконання вказаного розпорядження Президента України за погодженням а іншими заінтересованими міністерствами та відомствами уже підготовлено проекти інших необхідних по цьому питанню нормативних документів, зокрема проект Закону України про внесення доповнень до Закону України про підприємництво, в якому передбачається врегулювати в законодавчому порядку питання виготовлення і реалізації спеціальних засобів самооборони /газових балончиків, пістолетів, револьверів, електрошокових пристроїв, бронежилетів, наручників, гумових палиць тощо/.

Пропонується, що такими видами діяльності можуть займатися різні підприємства, установи, організації та господарські об'єднання на підставі відповідних дозволів /ліцензій/. Таке право нами вже отримано.

Щодо проекту Закону України про внесення змін і доповнень до Кодексу України про адміністративні правопорушення. Цим законом передбачається встановити адміністративну відповідальність за порушення порядку розробки виробництва, продажу, придбання, реєстрації, обліку та застосування спеціальних засобів самооборони.

Пропонуються штрафні санкції від одного до десяти розмірів мінімальної заробітної плати, з конфіскацією спеціальних засобів чи без такої /залежно від виду порушення та наслідків застосування/.

Підготовлено також проект постанови Кабінету Міністрів про порядок продажу громадянам запатентованих спеціальних засобів самооборони.

Проекти вказаних нормативних документів направлені на розгляд відповідно до Верховної Ради і Кабінету Міністрів України.

Уже погоджено з усіма заінтересованими міністерствами та відомствами і найближчим часом буде подано на розгляд Кабінету Міністрів проект положення про порядок придбання, реєстрації, обліку та застосування газових пістолетів і револьверів та патронів до них, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії.

Що ж стосується реалізації таких спеціальних засобів активної самооборони та виконання оперативно-розшукових заходів, як електрошокові пристрої, бронежители, наручники, гумові палиці, то їх можуть замовляти тільки ті міністерства та відомства, працівникам яких чинним законодавством надано право на їх застосування. Засоби, заряджені речовинами нервово-паралітичної дії, зовсім забороняються до застосування. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

ТКАЧУК А.Ф., заступник голови Комісії Верховної Ради України у питаннях законодавства і законності /Заводський виборчий округ, Хмельницька область/. У мене таке запитання. Пам'ятаєте, ми одного разу вже приймали цю постанову і також записали таку саму формулу, яка тут є. Тобто не вказали, скільки екземплярів зброї може мати одна особа. І тепер ми маємо факти, що деякі особи мають по 3, 4, 5 карабінів. І ви знаєте навіть прізвища тих людей.

Тому у мене виникає запитання: скільки одна особа може мати газових пістолетів, револьверів? І чи не настав час нарешті вписати в цю постанову, що не більше одного екземпляра одного типу зброї?

НЕДРИГАЙЛО В.М. Дякую і відповідаю. У нас в країні прийнято порядок, вироблений світовою практикою: кількість зброї не обмежується. Як мисливської, так і газової. Розумієте, є люди, які колекціонують, є сім'ї великі і так далі.

Тому давайте все це врахуємо. Хочу, шановні народні депутати, доповісти вам ще таке. Зараз принесуть наш перший український револьвер, виготовлений у Макіївці. Непоганий револьвер, і можна буде не купувати за кордоном цю зброю за такі великі кошти. Але ж і оцей наш револьвер буде коштувати 150 тисяч карбованців! То я не думаю, що у всіх нас буде стільки грошей, щоб купувати багато зброї. Але - на ваш розгляд.

І ще - про машини. У нас також немає норми, скільки можна мати машин. Я думаю, що це демократично.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ЧЕРНЕНКО В.Г., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань здоров'я людини /Горлівський-Микитівський виборчий округ, Донецька область/. Валентин Михайлович! Вы не оговорились о цене револьвера - 150 тисяч? Так его же только мафиози купят. Ну кто же купит за 150 тисяч?

НЕДРИГАЙЛО В.М. А может, в рассрочку.

ЧЕРНЕНКО В.Г. Да ну, пока выплатишь рассрочку - убьют. Кто тогда вообще вернет убытки? А вопрос у меня такой. Валентин Михайлович, вот вы...

ГОЛОВА. Це нині така ціна, а коли піде серія, то подешевшає.

ЧЕРНЕНКО В.Г. Не возникнет ли прецедент вот в каком плане? За теми лицами, которые приобрели газовое оружие, начнут охотиться, чтобы его отнять. В лучшем случае отнять, применив какое-то легкое физическое насилие. Это первое.

Второе, В законопроекте на оказано, сможет ли приобрести оружие ненормальный, психопат, шизофреник. Вы не слышите меня? Значит, вопросы у меня такие. Первый - о цене, это слишком дорого. Второй - есть опасность, что за лицами, которые приобретут оружие, начнут охотиться с целью добычи этого оружия. Третий - вероятность приобретения оружия психически нездоровым человеком. Наконец, уверены ли вы как профессионал, что это защитит граждан от захлестнувшей страну преступности?

НЕДРИГАЙЛО В.М. Ми дуже уважно підходили до вирішення цього питання перед тим, як вносити його на розгляд вищих інстанцій нашої країни. І розумієте, ця ідея спочатку виникла у нас, в Україні, а вже потім такі документи вийшли в Прибалтиці, в Росії. А ми зараз уже відстаємо.

Якщо ж казати про полювання за зброєю, то воно завжди було.

І якщо зараз хтось тримає нелегально зброю, то хтось за нею, звичайно, полює. Якщо ж наші люди матимуть газову зброю, то вже той негідник, що нападає, буде хоч трішечки, але боятися.

Відносно вартості. Іван Степанович сказав, що це перші зразки йдуть. Підприємство наше перепрофілювалося. І думаю, що зброя стане дешевшою. Та й будуть, напевно, різні зразки такої зброї. Гадаю, що цього боятися не треба.

Зараз вами ж прийнятий Закон про посилення санкцій за незаконне зберігання зброї і таке інше. Якщо стаття 222 раніше передбачала п'ять років покарання, то зараз - сім.

Ми таким же чином підготували законодавство. Якраз за неправильне доводження з газовою зброєю будуть дуже і дуже сильні санкції. Це - перше.

І друге. Перед тим як одержати зброю, проходитимуть спеціальні курси, отримуватимуть спеціальні довідки і тільки потім зможуть користуватися нею. І, як ви бачите, в законопроекті записано: з дозволу органів внутрішніх справ. Тож на кожну особу заводитиметься такий маленький формулярчик, в якому будуть усі дані щодо того, чи можна тій чи іншій особі дозволити користуватися зброєю, чи не можна.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

ПУШИК С.Г., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань культури та духовного відродження /Коломийський виборчий округ, Івано-Франківська область/. Мене цікавить таке питання. Зараз продається багато газових пістолетів на базарах. Чи буде якось упорядковано такий продаж?

НЕДРИГАЙЛО В.М. Відповідаю. У першій частині своєї доповіді я підкреслив, що якраз це питання не врегульовано. Тому знайшлося дуже багато ділків у різних областях, які нелегально із Заходу перекинули цю зброю за наші "прозорі" кордони і почали її тут продавати. Міністр Василишин підписав шифровку, якою заборонив на свій, як кажуть, страх і риск усі ці операції.

Наприклад, припинено дії кількох фірм у Луганську, в Донецьку, у Києві. Ми навіть порушили кілька кримінальних справ за ознаками статті 229, коли на окремих балончиках було написано: "нервово-паралітичний газ", а він відноситься до отрути. Отже, вибачте, "шорох" ми зробили. Якщо в деяких областях ще не виконано вказівки, то вона буде виконана. А коли ви приймете закон, все стане на свої місця.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

ВОРОБЙОВ О.М., член Комісії Верховної Ради України у питаннях законодавства і законності /Ковпаківський

виборчий округ, Сумська область/. Считаю, что в данном законопроекте мы должны ограничить право приобретения оружия - не более чем одна вид вооружения одному лицу.

Я высказываю свою точку зрения, и хотел бы, чтобы этот вопрос не выпускали из поля зрения.

Прошу ответить мне на следующий вопрос. Я так и не понял такой момент. Если сейчас вот этот газовый пистолет будет приобретаться, то он становится собственностью. А есть ли правила, регламентирующие, порядок его применения? Ибо если его купить, не имея права применять в целях самообороны, то, извините, зачем тогда мы будем это делать? А вы сказали, что "ці газові пістолети поки що не можуть застосовуватися".

НЕДРИГАЙЛО В.М. Усі документи підготовлено. Шановні депутати! Ми просимо вас підтримати проекти документів, що стосуються права власності на окремі види майна, щодо підприємництва і про адміністративну відповідальність.

Решту документів підготовлено. Вони знаходяться в Кабінеті Міністрів - і про правила застосування, і про порядок зберігання, і про розробку, - і про сертифікацію, і таке інше. Весь пакет документів уже готовий.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ОСТРОУЩЕНКО С. В., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України у справах жінок, охорони сім'ї, материнства і дитинства /Приморський виборчий округ,

Одеська область/. Уважаемый Валентин Михайлович! Хочу выразить тревогу, наверное, большинства населения /и уж во всяком случав женской его части/ по поводу того, что мы пошли по пути защиты населения от преступности таким способом: нате вам оружие и защищайтесь сами. Во всяком случае, в газетах очень много пишется о фактах нападения с газовым оружием, и я не встречала описания фактов, когда газовое оружие помогло бы человеку защитить себя. Потому что нападающий, конечно же, готовится к нападению, а жертва не готовится к защите. Поэтому то, что вы называете средствами самообороны, чаще всего является средствами нападения.

Но я понимаю, что этот стихийный процесс уже пошел, и, наверное, нужно его вводить в какие-то законные рамки. Однако знаете, чтобы не получилось так, что милиция начнет еще меньше нас защищать, считая, что нас вооружила, в защищайтесь, мол, сами. Может быть, освещение улиц и переулков и более частое милицейское патрулирование защитят нас больше, чем вот эти газовые пистолеты? Во всяком случае, ость большая тревога у людей по поводу этого массового вооружения. Например, 18- летний юнец, купив такой пистолет за большие деньги, конечно, не преминет его обязательно испробовать на ком-нибудь ради любопытства.

НЕДРИГАЙЛО В.М. Дякую, відповідаю. Зброя, звісно, - це річ дуже і небезпечна, і тонка. Зараз на руках знаходиться багато нелегальної зброї. Варто вам доповісти, що за цей квартал ми вилучили десь більше тисячі стволів зброї. Це нове для нас - ми знаходимо у людей міномети, гранатомети, кулемети і таке інше. Міліція зажди боролася з цим негативним явищем.

У людей багато нелегальної газової зброї. Незаконна зброя зараз, у зв'язку з прийняттям цього закону, буде вилучатися. Зброя буде лише в тих людей, які перевірені, яким дано право, і ми відсіємо ту всю мішуру, яка має зараз зброю. Таким чином ми поставимо на правову основу право носіння зброї.

Щодо боротьби зі злочинністю. Це процес, ви знаєте, дуже непростий. Міліція впливає на 50 випадків причин злочинів, а на 200 - ні. Таким чином, якщо все наше суспільство буде боротися, то можна дати відсіч злочинності. Підтвердження 15 статті Кримінального кодексу /про необхідну оборону/ дає певний виграш нашому українському суспільству.

Ось принесли пістолет, я вам зараз продемонструю. Оце наш перший український револьвер. Випускає "Донецькграніт", а патрони також наші, з Луганська і Шостки.

ГОЛОВА. Він більше на гармату схожий. А скільки він важить?

НЕДРИГАЙЛО В.М. Він легкий.

ГОЛОВА. А, він пластмасовий.

НЕДРИГАЙЛО В.М. Це спеціальний сплав. Він легкий і розрахований таким чаном, щоб його не можна було підробити під бойові патрони. Перший же постріл бойовим патроном - і він розривається. А так він розрахований приблизно на 500 пострілів. Вага - близько 200 грамів.

ГОЛОВА. Третій Мікрофон.

МОРОЗ О.В. Валентин Михайлович! Скажите, пожалуйста, производство газового оружия - это будет монополия государства? И реализация газового оружия - это тоже будет монополия государства или нет?

НЕДРИГАЙЛО В.М. Доповідаю. Спочатку ми пішли жорстким шляхом

- щоб була монополія держави і у виробництві, і в ремонті, і в реалізації зброї. Потім подумали, що не всі наші підприємства до цього готові. І думаємо піти комбінованим шляхом - нехай мають право займатися виробництвом зброї усі, але за відповідними ліцензіями і сертифікацією. Я не думаю, що у нас знайдеться багато якихось промисловців, які зможуть освоїти це діло. Це - перше.

Щодо реалізації зброї. Тут, на мій погляд, також треба підходити демократично. І не зосереджувати продаж цієї зброї тільки в Українському товаристві мисливців та рибалок, тільки в "Динамо", тільки у "Воєнохоті". Треба дати ширший діапазон.

ГОЛОВА. Може, вже досить? Будемо голосувати? Перший мікрофон.

ДОРОШЕНКО І. К., робітник шахти "Мушкетівська" виробничого об'єднання "Донецьквугілля" /Будьоннівський виборчий округ, Донецька область/. Валентин Михайлович! Возникает очень интересный и серьезный вопрос. На каком уровне будет выдаваться разрешение: то ли УВД района, то ли города, то ли области?

НЕДРИГАЙЛО В.М. Я сказав, що розроблена форма ліцензій. Вона затверджена Міністерством внутрішніх справ. Будуть видаватися ліцензії на виробництво, ремонт і реалізацію, зброї.

Право носіння зброї надаватимуть районні відділи внутрішніх справ.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

СЛЄСАРЕНКО В.М. Валентин Михайлович! У меня к вам вопрос и предложение, вытекающее из вашего сообщения о том, над чем работает МВД в части регулирования вопросов об оружии. Вы говорили и о постановлении Кабинета Министров, и об указе Президента, и так далее. Я вам привожу пример: Верховный Совет России разработал и принял один закон - об оружии, где все эти вопросы решены комплексно в одном документе. Я думаю, что нашему Верховному Совету тоже следует подумать над этим. Почему?

Дело в том, что вопрос оружия - это очень серьезный вопрос. И все, что касается его регулирования, должно быть компактно собрано в одном документе. Он должен быть доведен до сведения не только работников правоохранительных органов, которые будут привлекать нарушителей, но и до всех граждан.

Поэтому у меня предложение. Как вы относитесь к тому, чтобы вместо пакета документов подготовить один закон об оружии?

НЕДРИГАЙЛО В.М. На засіданні Президії Верховної Ради два місяці тому таке завдання було поставлено. Зараз у чорновому варіанті такий законопроект є. Але ми йдемо послідовно. Треба прийняти ось такі документи, і потім у нас буде доладний, міцний, добрий, інтенсивний документ.

ГОЛОВА. Останній, третій мікрофон.

ПАУЛЬ В. П., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України у справах молоді /Харцизький виборчий округ, Донецька область/. Уважаемый Валентин Михайлович! У меня вопрос такого характера. Право на выдачу или ношение газового баллона или газового пистолета выдается только на продукцию, наготовленную на территории Украины, или может выдаваться и на продукцию, которая приобретена за пределами Украины? И как этот механизм будет осуществляться?

НЕДРИГАЙЛО В.М. Дякую. Продаж газових аерозольних балончиків не буде контролюватися органам внутрішніх справ. Вони будуть реалізовуватися вільно в спеціалізованих магазинах. Щодо зброї, то такі обмеження її не стосуються, але всі ті партії зброї, що надходитимуть з-за кордону, підконтрольні органам внутрішніх справ. Бо жоден ствол не може бути завезений без нашого відома. Таким чином, італійська це чи німецька, чи наша зброя - ролі не гратиме, але буде сертифікат, дозволи, випробування й таке інше.

І всі ці моменти закладені в постанові про систему

дозволу. Це дуже об'ємний документ, і там передбачені ці позиції. Ми його скоро опублікуємо в пресі.

ГОЛОВА. Дякую, Валентине Михайловичу. Візьміть проект Постанови Верховної Ради про внесення доповнення до Спеціального порядку набуття права власності громадянами на окремі види майна. Прошу проголосувати його як постанову.

"За" - 270. Приймається.

ГОЛОВА. Про доповнення Цивільного кодексу Української РСР та Кримінально-процесуального кодексу України нормами щодо порядку відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину. Доповідач - Генеральний прокурор України Шишкін Віктор Іванович.

ШИШКІН В.І. Уважаемые коллеги! Этот вопрос уже обсуждался, документ вносится во втором чтении. В прошлом выступлении по этому вопросу я аргументировал, что есть ситуации, когда наши лечебные учреждения лечат людей, пострадавших от преступных действий. Но почему за это должно расплачиваться государство? Должен расплачиваться тот, кто причинил соответствующий ущерб тому или иному лицу.

Мы считаем, что данный законопроект должен значительно усовершенствовать этот порядок. Но одновременно мы здесь

сделали исключение, считаю, вполне обоснованное. Ведь иногда на лечебную койку попадают и преступники, здоровью которых мирные граждане при самообороне причинили соответствующий ущерб. В этом случае, конечно, данное лицо, причинившее ущерб здоровью лица, совершавшего преступные действия, не должно нести ответственности. Поэтому данная категория исключена из перечня лиц, которым может быть предъявлен иск.

Эти идеи потребовали соответствующего изменения действующего Гражданского и Уголовно-процесуального кодексов. В связи с этим и внесены указанные проекты. Они была проработаны в комиссии, мы учли ваши замечания. Это повлекло необходимые изменения, которые вы видите, и просто словесное дополнения отдельных позиций отдельных статей. А сами идеи изложены в статье 459 Гражданского кодекса и статье 93 Уголовно-процессуального кодекса.

Просил бы вас согласиться о нашими предложениями. Тем более, что законопроект вносится совместно с Комиссией по вопросам правопорядка и борьбы с преступностью. Ярослав Юрьевич согласен.

ГОЛОВА. Так, є запитання? Перший мікрофон.

ЧЕРНЕНКО В.Г. Виктор Иванович! Я в общем-то целиком и полностью вас поддерживаю. Пора уже, действительно, взыскивать. Но мне не совсем понятно, почему взыскиваемые средства на лечение человека, который пострадал вследствие преступных действий, будут поступать в местные бюджеты, а потом неизвестно как распределяться.

Предлагаю, чтобы они оставались тому лечебному учреждению, где пострадавшему оказана помощь.

ШИШКІН В.І. Мы исходили из того, что местный бюджет в основном финансирует лечебные учреждения на местах и оказывает им определенную помощь. Поэтому - в местные бюджеты.

ГОЛОВА. Це один бюджет.

ЧЕРНЕНКО В.Г. Иван Степанович, бюджет-то один, но лечебные учреждения разные. К примеру, я работаю в больнице хирургического профиля. У нас только хирургия, в том числе и городское челюстно-лицевое отделение. Так вот у нас, в отличие от других, до сих пор еще праздник продолжается. А на средства местного бюджета претендует масса больниц. Но они к этим травмам и происшествиям отношения не имеют, а у нас выбивают стекла, ломают оборудование, уничтожают мебель. Это все один и тот же контингент

- или пострадавшие, или желающие пострадать.

ШИШКІН В.І. А может, мы этот вопрос отрегулируем через местный бюджет? Пусть они больше отчисляют вашему учреждении.

ЧЕРНЕНКО В.Г. Поверьте, что если мы в законе не отрегулируем, то так оно и останется.

ГОЛОВА. Ну, це завжди у нас хочуть - от якби кошти від штрафів, скажімо, та залишались у тих, хто штрафує... Але

більш правильною вважається норма, коли ці кошти йдуть до бюджету, а в бюджету вже краще видно, кому скільки виділяти. Там норматив треба передбачити - для вашої специфіки більше, а для когось менше.

Є ще запитання? Немає. Тоді прошу запропонований проект Закону про внесення доповнень до Цивільного та Кримінальнопроцесуального кодексів України щодо порядку відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину проголосувати як закон України. "За" - 237. Приймається.

ШИШКІН В.І. Большое спасибо.

ГОЛОВА. Є у вас проект постанови Верховної Ради про введення в дію цього закону? Прошу проголосувати.

"За" - 253. Приймається.

ГОЛОВА. Про внесення змін до статті 255 Кодексу про адміністративні правопорушення. Доповідач - Олексій Дмитрович Шеховцов.

ШЕХОВЦОВ О. Д., член Комісії Верховної Ради України у питаннях законодавства і законності /Новокраматорський виборчий округ, Донецька область/. Шановні депутати! Необхідність цього закону викликана тією ситуацією, яка склалась у нас у торговельній і торговельно-посередницькій діяльності.

Ця галузь економіки - одна з тих, які найбільш швидко і рішуче вийшли з-під контролю держави. І фактично тепер споживач залишився сам на сам із цією стихією підприємництва. Вам було роздано десь місяць тому такий листочок - проект закону. Пропонується до переліку статей, що міститься в статті 255 кодексу /вона називається "Особи, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення"/, в якій перелічено склади правопорушень, по яких місцеві органи влади можуть складати протоколи про адміністративні правопорушення. Додати сім нових статей. Найбільш важливі з них я вам перелічу:

Це статті: 155 - "Порушення правил торгівлі працівниками торгівлі або громадського харчування", 156 - "Порушення правил торгівлі спиртними напоями", 159 - "Порушення правил торгівлі на колгоспних ринках", 160 - "Торгівля з рук у невстановлених місцях", 1602 - "Незаконна торговельна діяльність".

По всіх цих порушеннях має сьогодні право складати протокол тільки міліція. Але я думаю, і ви погодитесь зі мною, що міліція обтяжена більш серйозними злочинами і в неї до цієї стихії руки не доходять. Колись ми мали держторгінспекцію, але коли ліквідували Міністерство торгівлі і прийняли Закон про захист прав споживачів, то ліквідували і держторгінспекції, і тільки по окремих із зазначених порушень сьогодні мають право складати протоколи органи податкової інспекції та інспекції по контролю за ці наїли.

Але, знову v. таки, у податкової інспекції є головне і важливіша робота, і у неї не доходять до цього руки, а інспекція по контролю за цінами - це на сьогодні дуже слабке утворення. Наприклад, у моєму місті, де чверть мільйона населення, є тільки дві штатні одиниці інспекторів по контролю за цінами і жодної живої особи.

Отже, комісія, погодивши свою пропозицію з Генеральною прокуратурою і Верховним Судом, пропонує надати право службовим особам місцевих державних адміністрацій і місцевих органів самоврядування складати протоколи про адміністративні правопорушення в галузі торговельної діяльності.

І останнє у мене зауваження. У проекті було зазначено: цей закон набирає чинності з моменту його прийняття. Я пропоную в остаточній редакції зазначити, що "набуває чинності через десять днів після його опублікування", як це і визначено в Конституції.

Дякую за увагу, у мене все.

ГОЛОВА. Ні, не через десять днів, а з моменту опублікування.

ШЕХОВЦОВ О. Д. У всякому разі, з моменту опублікування.

ГОЛОВА. Зрозуміло? Запитання є? Немає.

Прошу проголосувати проект Закону про внесення змін до статті 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

"За" - 259. Приймається.

ГОЛОВА. Наступне питання - про спеціальні звання, формений одяг та знаки розрізнення в органах внутрішніх справ України. Доповідач - заступник міністра внутрішніх справ України Барташевич Веніамін Георгійович.

БАРТАШЕВИЧ В.Г., заступник міністра внутрішніх справ України. Шановний Голова, шановні народні депутати! На ваш розгляд Кабінетом Міністрів внесено погоджений у Мінфіні, Міноборони та Мінюсті проект Постанови Верховної Ради про спеціальні звання, формений одяг та знаки розрізнення в органах внутрішніх справ України. Необхідність Прийняття цієї постанови зумовлена тим, що спеціальні звання та знаки розрізнення буди свого часу визначені законом та указами Президії Верховної Ради колишнього Союзу РСР. Тепер же потрібно законодавче врегулювати ці питання відповідно до змін, внесених до Конституції України /стаття 97, пункт 271/.

Перелік спеціальних звань, що пропонуються в проекті, порівняно з існуючім дещо доповнений. По-перше, пропонується ввести нові спеціальні звання молодшого начальницького складу - прапорщик, старший прапорщик міліції. Це дасть змогу в подальшому вивільнити більше трьох тисяч посад, які заміщуються сьогодні офіцерським складом, і дасть повну економію коштів.

З метою подальшого приведення у відповідність структури спеціальних звань міліції і внутрішньої служби пропонується ввести спеціальне звання генерал-полковник міліції /звання генерал-полковника внутрішньої служби є/. Пропонується також ввести найвище спеціальне звання в органах внутрішніх справ - генерал внутрішньої служби України, подібно до того, як це вирішено Верховною Радою стосовно вищого військового звання та класного чину в органах прокуратури. На нашу думку, це звання мав за своїм статусом відповідати знанням генерала армії і державного радника юстиції України.

Введення згаданих спеціальних звань, як і вся постанова, додаткових коштів не потребують.

Другий пункт проекту постанови визначає порядок присвоєння, пониження, позбавлення спеціальних звань. Тут же пропонується законодавче врегулювати питання про встановлення граничних спеціальних звань за посадами.

У третьому Пункті проекту постанови передбачається визначити загальні принципи щодо встановлення знаків розрізнення і форми одягу для міліції та інших підрозділів і служб органів внутрішніх справ, а також правила їх носіння.

З метою одноманітного вирішення питань проходження служби в системі МВС України у пункті 4 проекту постанови передбачено поширення деяких статей Закону України про міліцію на весь особовий склад органів внутрішніх справ. Це викликано насамперед тим, що ряд принципових положень, передбачених згаданим законом, стосовно інших категорій працівників нашої системи не врегульовано. Зокрема, це стосується відповідальності за незаконне використання спеціальних відзнак, звань, форми одягу та службового посвідчення /частина 3 статті 16 Закону про міліцію/.

Є потреба у встановленні єдиного порядку прийняття на службу до органів внутрішніх справ та визначення порядку та умов її проходження. У зв'язку з цим поширення статті 17 Закону про міліцію на весь особовий склад дасть змогу мати однакові критерії особистих, ділових і моральних якостей для всіх категорій працівників органів МВС. Це стосується і встановлення іспитового строку при прийнятті на службу, принесення присяги особовим складом, неможливості служби в органах внутрішніх справ осіб, які раніше засуджувалися за вчинення злочинів.

Визначений статтею 18 закону порядок проходження служби стосовно спеціального обліку військовозобов'язаних, відношення

працівників органів МВС до прохождения військової служби, прикомандирування народних депутатів для постійної роботи в Радах, права оскарження звільнення до народного суду та створювати профспілки, а також заборона членства в політичних партіях, займатися підприємницькою діяльністю та участі у страйках - повинен бути поширений на всі категорії співробітників органів МВС.

Завершуючи виступ, хотів би підкреслити, що прийняття цієї постанови сприятиме оптимізації розстановки сил в підрозділах МВС, упорядкуванню питань, пов'язаних з присвоєнням спеціальних звань та проходженням служби, що, безумовно, позитивно вплине на рівень службової діяльності.

Просив би вас підтримати і прийняти внесений на ваш розгляд проект постанови.

Дякую.

ГОЛОВА. Є запитання?

А кому ми будемо присвоювати звання генерал внутрішньої служби?

БАРТАШЕВИЧ В.Г. Генерал внутрішньої служби України - це може бути посада тільки, міністра. Згідно з конституцією це звання присвоює Президент.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

БОРЕЙКО М. С., Голова Коростишівської районної Ради народних депутатів /Коростишівський виборчий

округ, Житомирська область/. Шановний Веніаміне Георгійовичу. Безумовно, ми підтримаємо проект постанови. Перше запитання до вас стосується форменого одягу. Ми повністю розміщуємо замовлення на підприємствах нашої держави, чи воно виконуватиметься в індивідуальному порядку на місцях?

І друге запитання. Оскільки я працюю в планово-бюджетній комісії, то мене цікавлять розрахунки. Якими будуть витрати, якщо ми переодягнемо в новий формений одяг весь особовий склад?

БАРТАШЕВИЧ В.Г. Зараз ми працюємо над цим питанням. Весь формений одяг виготовлятиметься на підприємствах легкої промисловості України.

Відносно коштів. Одночасно весь особовий склад переодягти ми не зможемо. Цей процес йтиме послідовно, тому що наша промисловість не зможе це зробити одразу. Сьогодні є проблема з тканинами. Отже, для вирішення всіх проблем потрібен певний час.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

ПУШИК С.Г. Я як майор запасу...

ГОЛОВА. А яких військ?

ПУШИК С.Г. Ракетних... Скажіть, будь ласка, чи не краще нам зразу подумати над тим, щоб створити музей військових мундирів. Ось Росія має свій музей, у Покровському Голіцинського району. Цей музей має бути для того, щоб майбутні

покоління знали зразки військової форми.

БАРТАШЕВИЧ В.Г. Думаю, що це питання правильне. На мою думку, мова може йти не про музей форми, а про музей органів внутрішніх справ. Там би й форма була. Тим більш, що ми зараз працюємо над історією міліції України...

ГОЛОВА. Це вже стосується внутрішньої справи міністерства.

БАРТАШЕВИЧ В.Г. А питання, я думаю, правильне.

ГОЛОВА. Дякую.

Вам роздано проект Постанови Верховної Ради про спеціальні звання, формений одяг та знаки розрізнення в органах внутрішніх справ України. Прошу проголосувати даний проект.

"За" - 232. Приймається.

ГОЛОВА. Про призначення та увільнення від обов'язків суддів арбітражних судів України. Доповідач - голова Вищого арбітражного суду України Притика Дмитро Микитович.

ПРИТИКА Д.М., голова Вищого арбітражного суду України. Шановні народні депутати! На ваш розгляд подається пакет документів, про які сказав Іван Степанович.

Перше. Про призначення судді Вищого арбітражного суду України, першого заступника голови арбітражного суду Харківської області, заступників голів арбітражних судів Львівської і Рівненської областей та суддів арбітражних судів України.

Усі кандидатури пройшли попередні співбесіди на засіданні Комісії у питаннях законодавства і законності і рекомендовані вам для розгляду. Я прошу підтримати кандидатури.

ГОЛОВА. Тут у нас два проекти постанови. Перший - про затвердження членом президії Вищого арбітражного суду Новікової Тетяни Опанасівни. Є запитання? Прошу проголосувати.

"За" - 233. Приймається.

Наступний проект постанови Верховної Ради про призначення судді Вищого арбітражного суду, першого, заступника голови арбітражного суду Харківської області, заступників голів арбітражних судів Львівської, Рівненської областей та суддів арбітражних судів України. Є проект? Будемо разом голосувати? Прошу проголосувати проект постанови Верховної Ради.

"За" - 239. Приймається.

І проект постанови про увільнення від обов'язків суддів арбітражних судів. Є запитання? Немає. Прошу проголосувати.

"За" - 240. Приймається.

ГОЛОВА. Наступне питання - про обрання та увільнення від обов'язків суддів обласних, міських та військових судів. Слово - міністру юстиції Онопенку Василю Васильовичу.

ОНОПЕНКО В.В., міністр юстиції України. Шановний Голово, шановні народні депутати! Відповідно до статті 150 Конституції України Міністерство юстиції та Верховний Суд представляють для обрання членами обласних судів на додаткові одиниці та вакантні посади 43 кандидати і 6 кандидатів на посади суддів військових судів.

Усі кандидати в судді мають досвід Юридичної та судової роботи, позитивно зарекомендували себе як авторитетні фахівці і за висновками кваліфікаційних колегій судів здатні забезпечити роботу обласних судів, військових судів.

Кандидатури узгоджувалися з народними депутатами України від областей, підтримані відповідними комісіями Верховної Ради України.

Зважаючи на це, Міністерство юстиції та Верховний Суд просять підтримати наші пропозиції.

Одночасно ми просимо звільнити від обов'язків до закінчення строку повноважень деяких членів обласних судів та одного члена військового суду.

ГОЛОВА. Є запитання?

Перший мікрофон.

ТКАЧУК А.Ф. Шановний Василю Васильовичу! Скажіть, будь ласка, колись ми вже розглядали кандидатуру названого тут Порушина Сергія Леонідовича з приводу роботи у військовому трибуналі в місті Севастополі. Тоді виявилося, що він ще не прийняв присяги на вірність Україні і був сумнів відносно його українського громадянства. Як вирішилося це питання?

ОНОПЕНКО В.В. Зараз перешкод уже немає. Він прийняв присягу і має громадянство України.

ГОЛОВА. Так, з'ясували. Ще є запитання? Немає. Візьміть проект постанови про обрання заступника голови військового суду Військово-Морських Сил та суддів військових судів України. Прошу запропонований проект проголосувати як постанову.

"За" - 242. Приймається.

Наступний проект постанови - про обрання голови Севастопольського міського суду та суддів обласних і Київського міського судів України. Немає запитань? Прошу проголосувати цей проект як постанову.

"За" - 230. Приймається.

Про увільнення від обов'язків судді Тернопільського обласного суду. Є такий проект? Прошу проголосувати як постанову.

"За" - 237. Приймається.

І проект постанови про увільнення від обов'язків суддів військових судів. України. Прошу проголосувати.

"За" - 238. Приймається.

ГОЛОВА. Наступне питання - про увільнення Чеберяка від обов'язків заступника Голови Верховного Суду України. Є тут заява, є все. У зв'язку з переходом на іншу роботу. Будуть у когось запитання?

ВОРОБЙОВ О.М. Уважаемые коллеги! Я остаюсь на своей точке зрения. Данное должностное лицо-процессуальная фигура Верховного Суда - на заседании комиссии не был. Того, что формально есть заявление, недостаточно. Мы не знаем истинных обстоятельств, чем вызвано его заявление.

Следующий момент. Этот вопрос как раз подпадает под действие статьи 15 Закона о статусе судей. Имеются в виду члены Верховного Суда /а их 5 человек/, возраст которых свыше 65 лет. И если бы мы сегодня поставили вопрос об освобождении от обязанностей Председателя Верховного Суда, заместителя Председателя Верховного Суда и так далее, то возник бы следующий вопрос: кто должен хотя бы Временно исполнять обязанности Председателя Верховного Суда? И в случае с Чеберяком мы сегодня стоим перед фактом, что если мы проголосуем, то тогда и этих членов Верховного Суда /пять человек/ не сможем освободить.

Поэтому считаю, что истинных обстоятельств, кроме письменного заявления, непонятно по каким причинам написанного, мы с вами не знаем. На заседание комиссии Чеберяк не явился. С ним только разговаривал Александр Павлович по телефону. Я не знаю содержания этого разговора. Я ставлю под сомнение целесообразность решения этого вопроса без присутствия в зале Чеберяка. Предлагаю до выяснения соответствующих обстоятельств, связанных с его уходом из Верховного Суда, решение о Чеберяке не принимать.

Я настаиваю на том, чтобы в соответствии о законом комиссия направила в Верховный Суд требование дать нам соответствующие документы для освобождения членов Верховного Суда, которые вышли на 65-летний рубеж. Иван Степанович! Я настаиваю, чтобы мы этот вопрос в первую очередь рассмотрели.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Інформацію чи зауваження ми приймаємо, але у нас є офіційні документи - звернення до Верховної Ради Голови Верховного Суду України і особиста заява заступника Голови. Олександре Павловичу, що в комісії?

КОЦЮБА О.П., голова Комісії Верховної Ради України у питаннях законодавства і законності /Радянський виборчий округ, м. Київ/. Я єдине скажу. Як тільки виникають питання про суддів, депутат Воробйов займає особисту позицію, піднімає всіх людей. Я хочу пояснити вам. Коли надійшла заява Чеберяка, то на засіданні комісії Воробйов запропонував, щоб був присутній Чеберяк. І ми 1 квітня написали заступнику Голови Верховного Суду України Чеберяку Петру Архиповичу: на засіданні комісії 1 квітня 1993 року прийнято рішення про запрошення вас на

засідання щодо поданої вами заяви про увільнення від обов'язків заступника Голови Верховного Суду за власним бажанням; просимо вас повідомити про своє бажання прибути за засідання комісії для розгляду вашої заяви. Чеберяк письмово відповів: прошу розглянути без моєї участі. Я з цього приводу з ним розмовляв, і він підтвердив, що просить увільнити його з посади без його участі, що він переходить на іншу роботу.

ГОЛОВА. Дякую.

КОЦЮБА О.П. Що я можу ще сказати?

ГАЙСІНСЬКИЙ Ю.О., перший заступник Генерального прокурора України /Московський виборчий округ, Харківська область/. Шановні депутати! Шановний Іване Степановичу! Пропоную підтримати прохання заступника Голови Верховного Суду України про звільнення з посади. Якщо людина не хоче працювати і зробила офіційну заяву про це, то чи бути їй на засіданні комісії, чи бути на засіданні Верховної Ради - це її справа. Тому я прошу підтримати.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

ЯЦУБА В.Г. Я поддерживаю предложение. Если есть заявление, нечего устраивать дебаты. Но я предлагаю в связи с тем, что действительно всех волнует вопрос о положении в судах, все-таки протокольно записать: Председателю Верховного Суда и комиссии по

законности в ближайшее время проинформировать, каково положение сегодня с судами. Потому что те примеры, которые я приводил и, уверен, многие могут привести, свидетельствуют: положение там очень серьезное.

ГОЛОВА. Я вам даю довідку, що питання, яке ви порушували учора й сьогодні, Кабінетом Міністрів вирішено, і на місцях адвокати приступили до роботи. А щодо судів, то там дійсно питання складне, і ми вирішили /пам'ятаєте на засіданні Президії/, що комплектацію суду проводити працівниками з різним стажем, бо не вистачає кадрів. Тому зробили градацію: важливіші справи доручати працівникам з більшім досвідом.

Це протокольне таке доручення даємо.

ОНОПЕНКО В.В. Немає заперечень, ми згодні.

ГОЛОВА. Прошу проголосувати запропонований проект постанови. "За" - 224. Приймається.

Питання порядку денного розглянуті. На завтра у вас є орієнтовний графік.

Сесія продовжить роботу завтра о 10 годині.