ЗАСІДАННЯ ШІСТДЕСЯТ ДЕВ'ЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України. 30 червня 1993 року. 16 година.

Веде засідання Голова Верховної Ради України ПЛЮЩ І.С.

ГОЛОВА. Прошу реєструватися.

У залі зареєструвалися 354 народні депутати. Вечірнє засідання оголошується відкритим.

Продовжуємо обговорювати проект Закону про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю.

Ми зупинилися на пропозиції міністра внутрішніх справ, який просить вирівняти можливості органів внутрішніх справ зі Службою безпеки, дозволивши міністру призначати керівників слідчих підрозділів. Так?

Будь ласка, тільки коротко.

ВАСИЛІШИН А.В., міністр внутрішніх справ. Хотів би до Служби безпеки прирівняти Міністерство внутрішніх справ, щоб таких керівників призначав міністр внутрішніх справ, якщо я відповідаю за цю ділянку роботи.

ГОЛОВА. За логікою, треба було б це підтримати. Прошу, депутате Демидов.

ДЕМИДОВ Г.В., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України у питаннях законодавства і законності /Ленінський виборчий округ, Республіка Крим/. Хотел бы, чтобы эта норма законопроекта, которая касается МВД, осталась прежней.

ГОЛОВА. Хто з депутатів хоче висловитися? Другий мікрофон.

НОСОВ В.В., член Комісії Верховної Ради України у питаннях законодавства і законності /Октябрський виборчий округ, Полтавська область/. Хоча я категорично проти цього законопроекту, але в ньому пункті депутата Демидова підтримую.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

МАКАР І.І., секретар Комісії. Верховної Ради України у питаннях законодавства і законності /Старосамбірський виборчий округ, Львівська область/. Шановні народні депутати! Якщо довіряємо, скажімо, голові Служби безпеки, то так само довіряємо й міністру внутрішніх справ. Якщо ж ми йому не довіряємо, то треба прямо йому сказати, що ми йому не довіряємо. Знаєте, я просто не розумію такі вихиляси...

ДЕМИДОВ Г.В. Поясню. Дело в том, что пункт...

ГОЛОВА. Григорію Вікторовичу! Давайте інших депутатів послухаємо.

Перший мікрофон.

РОМАНЮК В.С., голова Ярмолинецької районної Ради народних депутатів /Ярмолинецький виборчий округ, Хмельницька область/. Пропозицію міністра цілком підтримую. Думаю, що і всі інші депутати підтримають. Обговорення цього законопроекту в другому читанні показало, що він не готовий, щоб ми за нього голосували. Вже було багато слушних зауважень і пропозицій. І я підтримую депутатів Носова, Ткачука та інших щодо того, що треба, щоб усі служби його подивилися. Тому що багато норм закладено в цей законопроект з інших законів.

Іване Степановичу! Ми вже казали, що в нас має запрацювати виконавча влада. Ми прийняли Закон про Президента і Закон про Представника Президента. І сказали, що виконавча влада буде працювати. Але вона не працює. І цим самим законом, який ми сьогодні поспішно приймемо, ми теж багато наплутаємо. Дуже прошу депутатів подумати і сьогодні не приймати...

ГОЛОВА. Депутат Носов якраз підтримував цю пропозицію. Другий мікрофон.

РЯБОКОНЬ В.П., голова Комісії Верховної Ради України мандатної і з питань депутатської етики /Барський

виборчий округ, Вінницька область/. Шановний Іване Степановичу! Шановні народні депутати! Прошу уваги! Хотів би сказати, що, дійсно, цей закон потрібен. Але чому сьогодні така неповага до Міністерства внутрішніх справ і до тих пропозицій, які вносить міністр внутрішніх справ?

Дійсно, як сказав тут Іван Іванович, якщо ми йому не довіряємо, то давайте його переоберемо. Але ж ми йому довіряємо, він же сьогодні працює. То чому така неповага? Невже ми, в тому числі сьогоднішній доповідач - депутат Демидов, не можемо прислухатися і піти назустріч міністру, якщо ця служба йому підпорядкована? Він же повинен призначати. І як же по-іншому можна працювати?!

ДЕМИДОВ Г.В. Я это объясню. Дело в том, что здесь заложены не мои личные амбиции. Вы поймите, что согласно Закону о Службе безопасности ее функций совершенно определенные. И борьба с организованной преступностью для нее - второстепенная функция. Это не главный орган в борьбе с организованной преступностью.

Что касается МВД и Главного управления по борьбе с организованной преступностью, то это основной орган, который и будет вести борьбу с организованной преступностью. И мы хотим его сделать по типу ФБР, чтобы Премьер-министр больше не говорил, что у него в руках нет самостоятельного органа для борьбы с организованной преступностью.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

ВИНОГРАДСЬКИЙ М.П., начальник управління внутрішніх справ м. Миколаєва /Ленінський виборчий округ, Миколаївська область/. Уважаемые депутаты! Сегодня вот в этом зале с подачи докладчика идет смешивание двух совершенно разных проблем - проблемы борьбы с организованной преступностью и методов ее разрешения. Это совершенно разные вещи. Никто из оппонентов этого законопроекта ничего не сказал в отношении решения той проблемы, которая стоит. Но решать эту проблему можно поразному. Можно терапевтически лечить, и можно - путем хирургического вмешательства. И в данной ситуации нужно поддержать требование министра о том, чтобы он мог назначать людей. Это совершенно справедливо. Ибо невозможно не назначать кадры и отвечать за результаты их работы.

Если же стоит вопрос о недоверии /можно поддержать любого из здесь выступивших депутатов/, тогда надо ставить этот вопрос.

ДЕМИДОВ Г.В. Если вы смотрели проект закона, то заметили, что министр назначает всех начальников спецподразделений.

ГОЛОВА. Прошу заспокоїтися! Ми не відкривали нового обговорення. Ми проголосували всі статті. На сторінці 34 /коли мова йшла про пропозицію голови Служби безпеки Марчука/ ми в

сьомий пункт записали: "У структуру спеціальних підрозділів по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю Служби безпеки України входять поряд з іншими службами також слідчі відділи та відділення, які призначаються головою Служби безпеки", а після коми: "міністром внутрішніх справ України". Додати Міністерство внутрішніх справ. Тобто поставити в однакові умови Міністерство внутрішніх справ і Службу безпеки. Пане Василішин, так? Я тільки що Василю Васильовичу доручав, він зв'язувався з обома службами.

Отже, доповняти цими словами пункт 7 на сторінці 34, де йдеться про структуру спеціальних підрозділів. І на 31-й сторінці. Треба буде вносити і туди, і туди. На сторінку 31 ми вже внесли, а зараз треба внести на сторінку 34. Скажіть, Григорію Вікторовичу.

ДЕМИДОВ Г.В. Если иметь в виду текст, который читая Евгений Кириллович, то он звучит так, что начальники следственных подразделений назначаются председателем Службы безопасности. Это мы приняли.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

СОБОЛЄВ С.В., член Комісії Верховної Ради України у питаннях законодавства і законності /Хортицький виборчий округ, Запорізька область/. Я хочу, щоб усі зрозуміли. Там є правка, яку ми вже внесли щодо Служби безпеки /це сторінка 34, пункт 7, подивіться, будь ласка/. А тепер, як кажуть за логікою:

міністр внутрішніх справ просить, щоб таке право - призначати начальників слідчих відділів - і йому надали, щоб він призначав на посади, як і голова Служби безпеки. Ось навколо чого точиться розмова. Але треба обговорити, чи варто це робити. Саме про це мова.

ГОЛОВА. Уже обговорили і просять проголосувати. Тому вноситься пропозиція пункт 7 статті 9 привести у відповідність із пунктом 7 статті 10, тобто вирівняти їх повноваження. Прошу цю пропозицію проголосувати.

"За" - 206. Не проходить.

Більше зауважень не було, тому проект Закону про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю ставиться на поіменне голосування.

Перший мікрофон.

ВОРОБЙОВ О.М., член Комісії Верховної Ради України, у питаннях законодавства і законності /Ковпаківський виборчий округ, Сумська область/. Уважаемые коллеги! Хочу сказать по мотивам голосования.

Думаю, что мы видим - много статей всетаки были недоработаны. Считаю, что в данном случае мы должны проголосовать за законопроект во втором чтении и все-таки отправить его на доработку.

Мы должны по этому проголосованному законопроекту получить соответствующие заключения - Минюста, Службы безопасности, МВД, судебных органов и соответствующих комиссий

Верховного Совета, потому что этот законопроект, до сути дела, не рассмотрен в Комиссии по вопросам правопорядка и борьбы с преступностью, и /как бы я ни относился к нашему председателю/ в нашей Комиссии по вопросам законодательства и законности. Заключений таких не было. Кроме того, в этом законопроекте не предусмотрен соответствующий контроль структур, которые не входят в следственный аппарат /имею в виду прокуратуру или суд/.

У меня конкретное предложение - не принимать закон в целом. Если это предложение не пройдет, то тогда я просил бы, чтобы мне дали слово по постановлению.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ГАВРИЛОВ А.В., секретар Комісії Верховної Ради України з питань правопорядку та боротьби із злочинністю /Роздольненський виборчий округ, Республіка Крим/. Иван Степанович, все-таки мы этот закон сегодня принимаем на эмоциях, очень много у нас таких поправок, которые вписываются, со слов - и подчиненность, и тому подобное. Мне кажется, что действительно есть резон сегодня немножко притормозить принятие закона, ничего страшного в этом нет. Почему? Потому что я сегодня авторитетно заявляю: примем мы завтра этот закон - ни одни коррумпированный человек не будет попадать под его действие, ведь у нас еще нет статей Уголовного кодекса. Вы понимаете? Ничего здесь страшного нет, если мы неделю выдержим. Ну кто сегодня может арестовать преступника и осуществить то, что здесь написано? Нет у нас ни одной статьи, вы понимаете в чем дело. Куда мы спешим?

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

ВИНОГРАДСЬКИЙ М.П. Я поддерживаю выступающих в том плане, что не нужно спешить с принятием этого закона. Хотя бы по одной причине. Комиссия по правам человека не сказала ни одного слова, а здесь все вопросы касаются прав человека. Я уже не говорю о том, что с 1937 года не выносятся приговоры только на основании материалов оперативно-розыскной деятельности. Мы это сюда в законопроект воткнули. Не говорю уже о том, что законодательная база не готова, и о других моментах.

Законопроект надо доработать, отправить его на третье чтение. Рассмотреть в соответствующих комиссиях, согласовать с министерствами и затем принимать взвешенные решения, дабы не допустить очень серьезных ошибок. Ибо ошибки эти не повиснут где-то в воздухе, а будут сказываться на конкретных людях.

ДЕМИДОВ Г.В. Я отвечу, что этот проект закона был во всех перечисленных ведомствах, министерствах и комиссиях.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

КОВАЛЕНКО М.М., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань відродження та соціального розвитку села /Баришівський виборчий округ, Київська область/. Іване Степановичу! Можна погодитися з виступаючими, що, дійсно, треба буде днів десять чи тиждень на доопрацювання законопроекту.

І що стосується того голосування, яке ми тільки що провели. Хотів би звернутися до депутатів. Як можна вимагати від керівників міністерств організації роботи відповідних служб, якщо не дати право призначати їх керівників? Тут же багато керівників. Це ж маразм! Вибачте, нонсенс. Можливо, треба було б або проголосувати зараз, або вже перенести на трете читання.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

МУСІЄНКО І.М., член Комісії Верховної Ради України у закордонних справах /Новоукраїнський виборчий округ, Кіровоградська область/. Шановні колеги! Наскільки: я розумію, в дві груш аргументів проти прийняття цього законопроекту в цілому. Перша група пов'язана з тим, що якихось положень ще не погодили до кінця, що закон не працюватиме, тому що немає змін у Кримінальному кодексі тощо.

Я хочу запитати: що, у тих людей, які висувають ці аргументи, не було двох років для того, щоб вносити зніми й доповнення до Кримінального кодексу та інших законодавчих актів? З ким ми ще не погодили? Ми не погодили хіба що з мафією певні наші позиції. То, може, треба дійово догодити, щоб працював?

І друга група аргументів - про захист прав ліщини. У нас з'явилося дуже багато правозахисників. То хочу запитати тих правозахисників: де ж вони були коли ми приймали закони, в результаті яких у нас мільйони пенсіонерів не можуть дожити від однієї пенсії до наступної? А також хочу від групи соціалістів і комуністів, нехай це комусь і не подобається, просто звернутися з офіційним депутатським запитом до шановного Андрія Володимировича Василішина. Прошу його зробити дуже елементарний підрахунок: скільки сьогодні на території України іномарок та на яку суму, і друге - скільки це коштує. Це можна, гадаю, зробити за один день, це дуже проста арифметика.

І наступне питання. Треба підключити Мінекономіки, інші наші відомства, аби вони дали інформацію, скільки оці всі юридичні і не юридичні особи виробили чогось, уторгували грошей і за що купили іномарки. А очевидно, що вони ж нічого не виробили. Всі ці кошти з того, що належить народові України!

Так от ми про ці права чомусь забули, а сьогодні рвемо на собі сорочку: "Порушуються права людини!" Бо десь "жучок" якийсь поставлять з санкції прокурора. І то вже прямо біда!

ГОЛОВА. Іване Михайловичу, вже ж не тільки купують іномарки, а й іноземці шукають свої іномарки.

МУСІЄНКО І.М. Правильно, уже й шукають.

І ще один нюанс, Іване Степановичу. Ми йдемо до референдуму. Нам треба перед людьми відповідати. Була пропозиція проголосувати законопроект поіменно. Давайте це зробимо, щоб кожен їхав додому і мав що відповісти людям. Чи він голосував за боротьбу з мафією, чи шукав, з ким ще щось погодити.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

СЛЄСАРЕНКО В.М., начальник відділу Управління внутрішніх справ Запорізької області /Жовтневий виборчий округ, Запорізька область/. Уважаемые народные депутаты! Здесь раздается много предложений отправить законопроект на третье чтение. Напоминаю Верховному Совету, что этот документ лежит с первого апреля, как мы и обещали. Верховный Совет давал поручение трем комиссиям, три недели

усиленно работала рабочая группа с представителями МВД, Службы безопасности и прочими. Члены комиссии, которую возглавляет Ярослав Юрьевич Кондратьев, не присутствовали на этих заседаниях, проще говоря - игнорировали их. От Комиссии по вопросам законодательства присутствовал депутат Демидов и другие подходили, никто никому не мешал. Зачем говорить сейчас то, чего не было? Если мы сегодня закон не примем, а отправим на доработку, то мы его похороним еще на те два с половиной года, в течение которых он не принимался. Прошу вас не прислушиваться к возражениям и принять закон во втором чтении.

ГОЛОВА. Є компромісний варіант. Там 80 депутатів не голосували, 206 голосів щодо міліції. Давайте проголосуємо це положення стосовно міліції і в цілому поіменно. І все.

ДЕМИДОВ Г.В. У меня по этому поводу дополнение, товарищи. Дело в том, но потом согласно этому закону Кабинет Министров по представлению министра внутренних дел будет принимать положение о Главном управлении, и этот вопрос там можно урегулировать /"про призначення начальника слідчого підрозділу"/.

ГОЛОВА. Давайте зараз проголосуємо. Ще раз ставлю на голосування пункт 7 статті 9 про те, щоб надати однакові можливості у формуванні слідчих структур і призначенні керівників цих структур міністру внутрішніх справ і голові Служби безпеки. Зрозуміло? Комісія не заперечує?

ДЕМИДОВ Г.В. Ні.

ГОЛОВА. Прошу проголосувати.

"За" - 226. Прийнято.

Тепер ставиться на поіменне голосування весь документ. Прошу проголосувати проект як Закон України про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю. В цілому.

"За" - 273. Приймається.

Тепер треба прийняти постанову.

Перший мікрофон.

ВОРОБЙОВ О.М. Уважаемые коллеги! Считаю, что нужно вводить этот закон в действие с момента внесения соответствующих изменений в УПК и уголовный кодекс. А именно после того, как внесем мы в кодексы новые виды экономических преступлений, ибо они сегодня являются основной составляющей организованной преступности. Только тогда можно определять конкретные методы борьбы. Без этого ни одного дела мы не решим, будут только функционировать эти структуры без соответствующих полномочий. Поэтому мое предложение - вводить закон в действие лишь после соответствующих изменений в Уголовном и Уголовно-процессуальном кодексах Украины.

ДЕМИДОВ Г.Б. Суть этого закона сводится к созданию организационных структур и механизмов. Подчеркиваю, механизмов, понимаете? Поэтому нельзя его введение в действие связывать с Уголовным кодексом.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

НОСОВ В.В. Перший пункт постанови про введення в дію взагалі можна зняти.

ГОЛОВА. Ми перший вилучаємо, про це вже домовились.

НОСОВ В.В. А другий стосується окремого питання порядку денного - утворення певної комісії, його не варто включати до цієї постанови. Я згоден з пропозицією депутата Воробйова, що вводити закон у дію треба, тоді, коли будуть внесені зміни у згадані кодекси. Саме тому я пропонував усі процедурні норми внести до Кримінально-процесуального кодексу, до Закону про оперативно-розшукову діяльність, і цей закон обсягом десь у 5 сторіночок умістив би опис тієї структури і її повноважень. Тоді можна було б вносити те, що пропонувала наша комісія. Цей законопроект розглядався у нашій комісії.

ГОЛОВА. Ми вже домовилися щодо всіх постанов. У зв'язку з тим, що всі закони набирають чинності після опублікування, то ми такий пункт не пишемо. Після підписання закону Президентом він публікується і набирає чинності. І тільки тому ми не пишемо. Про це ми вже домовлялись. А по другому пункту - будь ласка.

ДЕМИДОВ Г.В. Я извиняюсь, у меня замечание еще по пункту 3, который мы проголосовали. В последнем абзаце речь идет о том, что специальные технические средства применяются только с санкции прокурора. А этот абзац мы предполагали перенести в другой законопроект. Его надо просто исключить, поскольку законом нужно закрепить...

ГОЛОВА. Останній абзац пункту 3.

Давайте проголосуємо, щоб прийняти проект за основу.

Третій мікрофон.

СТЕПЕНКО В.І., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу / Полтавський виборчий округ, Полтавська область/. Іване Степановичу, шановні депутати! Я виступаю від групи депутатів тимчасової комісії по боротьбі із злочинністю. Прошу звернути увагу на другий пункт. Я вам нагадаю, що в доповіді Прем'єрміністра Кучми мова йшла про те, що Україну розграбували і вона займає останнє місце, в той час коли раніше вона займала перше місце серед країн СНД, у питаннях переходу до ринку.

Було створено комісію, тому що вся країна заціпеніла від усього того, що було названо. Тимчасовій комісії доручено розібратися в достовірності названого, в тому, чому не вживаються заходи, що заважає - чи відсутність законів, чи небажання розібратися в цій справі, розібратися оперативно.

Вношу таку пропозицію: у пункті 2 чітко визначити, щоб це завдання передати постійній комісії. Я за те, щоб була така постійна комісія. Але все одно треба заслухати комісію, тому що ми прийняли рішення, щоб заслухати міністра внутрішніх справ, голову Служби безпеки, керівників прокуратури. Якщо буди злочини, то чому не вжито заходів? Якщо ж їх не було - все це спростувати. Ви зрозумійте, що йдеться про надзвичайно велику відповідальність і про надзвичайно важливі справи.

Тому я вношу таку пропозицію щодо другого пункту. Або

взагалі не чіпати постійної комісії, яка у нас є. А якщо створювати нову постійну комісію, то слід розібратися, що тоді робити з комісією Кондратьєва. Або доручити постійній комісії доповісти Верховній Раді про ті факти, про які йшла мова.

Дякую.

ДЕМИДОВ Г.В. Это хорошо, что поддерживается предложение о создании постоянной комиссии. Я думаю, что это нужно проголосовать.

По поводу отчета мы записали в пункте 7 о том, что председатель комиссии делает отчет до конца этого года. Кроме того, в проекте постановления отражено, что полномочия и функции временной комиссии передаются этой постоянной комиссии.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

ЗАЄЦЬ І.О., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань економічної реформи і управління народним господарством /Святошинський виборчий округ, м. Київ/. Я розумію стурбованість Олександра Воробйова і Носова. Але я пропоную такий шлях вирішення цієї проблеми. Ми все-таки повинні записати, що цей закон набирає чинності з моменту опублікування, і включити такий пункт: протягом місяця /ми, здається, приймали рішення, що у Верховної Рада не буде канікул/ внести доповнення і зміни до Кримінальнопроцесуального і Кримінального кодексів в частині врегулювання питань боротьби з

організованою злочинністю. І тоді зможемо сказати, що ми, Верховна Рада, бажаємо створити необхідну правову базу для того, щоб можна було боротися з організованою злочинністю. Якщо ж ми поставимо введення цього закону у залежність від того, внесені такі поправки до кодексів чи не внесені, то ми будемо ще 100 років створювати цю базу. Тому, на мою думку, лише за двох умов /бо цей закон, справді, як обоюдогострий меч/ ми можемо виконати свою функцію.

Перша. Зобов'язати Верховну Раду, відповідні комісії внести протягом місяця поправки до Кримінально-процесуального і Кримінального кодексів. І друга. Створити постійну комісію по боротьбі з організованою злочинністю, підібрати туди досвідченого керівника і виконувати функції контролю. Лише через парламентський контроль ми зможемо не допустити отієї сваволі, про яку ми говорили. Якщо ми ті дві умови не виконаємо, тоді, справді, цей меч може перетворитися...

ГОЛОВА. Іване Олександровичу, тепер уже й ви не читаєте документів, хоч раніше ви їх читали. Ви ж подавіться - на третій сторінці, у шостому пункті записано: Комісії Верховної Ради по боротьбі із злочинністю до 1 вересня 1993 року внести пропозиції про зміни та доповнення до Кримінального, Кримінально-процесуального кодексів України, спрямовані на забезпечення ефективної боротьби...

ДЕМИДОВ Г.В. Можно и до 1 августа. Этот срок можно сократить. Мы согласны до 1 августа представить эти предложения.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

СВІДЕРСЬКИЙ Ф.Ф., член Комісії Верховної Ради України у питаннях соціальної політики та праці / Нововолинський виборчий округ, Волинська область /. Шановні народні депутати! Сьогодні нам вистачило здорового глузду, щоб прийняти закон у цілому. Я вас закликаю також проголосувати за пункт 2 про утворення постійної Комісії Верховної Ради по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю.

Ми бачимо, що представники двох комісій, яких ви вже знаєте /не буду їх називати/, сьогодні весь час дискутують з приводу прийняття цього законопроекту і торпедують пропозицію про створення цієї комісії. Тому я ще раз закликаю всіх до здорового глузду, проголосувати за утворення такої постійної комісії і встановити термін, щоб затвердіти її склад до 1 липня 1993 року.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

ЯЦУБА В.Г., заступник директора по реконструкції металургійного заводу імені Комінтерну /Амур-Нижньодніпровський виборчий округ, Дніпропетровська область/. Уважаемые коллеги! Чувствуется, что борьба будет долгая и после того, когда начнет действовать этот закон. Поэтому я поддерживаю и депутата Зайца, и предыдущего выступающего Свидерского в том, что в пункте 6 /вы правильно подсказали/ предусмотрены сроки принятия других законодательных актов, касающихся этого закона. Это первое.

Второе. Аргументом для поддержки решения о создании постоянной комиссии является и то, что наш законопроект предусматривает создание отдельной структуры, о которой мы тут долго с вами спорили. Коль скоро она законом предусмотрена, значит, должен быть парламентский контроль в виде постоянно действующей комиссии. И ее робота ни в коем случае не будет пересекаться своими проблемами с деятельностью постоянной комиссии Кондратьева, Просто будет четкий порядок работы.

ГОЛОВА. А може, піти на такий компроміс, щоб комісії підготували пропозиції про внесення змін і доповнень? Може, термін скоротити і внести пропозиції щодо створення постійної комісії...

Так, персональні пропозиції вже внесли. Закон уже проголосований.

Перший мікрофон.

СОБОЛЄВ С.В. Відразу хочу сказати, що голосував за цей закон. Я входжу до складу Комісії в питаннях законодавства і законності, яка пропонувала одночасно з уведенням цього закону внесення відповідних актів. І саме тому в мене одночасно виникли і пропозиції, і запитання. Скажіть, будь ласка, чи діятимуть відповідні статті цього закону, які регулюються так чи інакше Кримінально-процесуальний кодексом, Законом про оперативно-розшукову діяльність, відповідно до нашого формулювання, що цей закон введено в дію, чи вони почнуть діяти все-таки тоді, коди це буде врегульовано у відповідних актах, про які було сказано?

ДЕМИДОВ Г.В. Отвечу так, что нормы действующего законодательства, безусловно, будут действовать.

ГОЛОВА. Але ножиці є, давайте це визнаємо. Краще було б, якби зараз уже був і цей проект, тоді внесли б зміни, і все. Це було б краще. Пропонується така редакційна поправка. Замість "Комісія по боротьбі" записати так: "Комісія з питань боротьби". Ось така стилістична правка.

Не буде заперечень? Отже, Комісія з питань боротьби з організованою злочинністю...

ДЕМИДОВ Г.В. Та корупцією.

ГОЛОВА. Борисе Іллічу! Так "до боротьбі" чи "з питань боротьби"? "З питань боротьби", так?

Давайте це проголосуємо, бо воно там разів 20 написано. "Комісія з питань боротьби з організованою злочинністю... "Прошу проголосувати.

"За" - 271. Так, приймається. Бачте, стали більш грамотними. Тепер дам треба знайти цей компроміс. Може, приймемо зараз за основу проект постанови, а потім запишемо такий пункт: доручити комісії до 1 серпня опрацювати пропозиції до законопроекту і одночасно з прийняттям цих пропозицій ввести в дію закон. Перший мікрофон.

ВОРОБЙОВ О.М. Уважаемые коллеги! Я еще раз настаиваю на своем предложении, чтобы в пункте 1 записать: ввести в действие после соответствующих изменений в Уголовном, Уголовно-процессуальном кодексах Украины... Извините, если вы хотите проголосовать против, то голосуйте против, это ваше дело.

Когда мы принимали Закон о Представителе Президента Украины /здесь многие недовольны этим законом/, то, как вы помните, записали: в такой-то срок внести соответствующие изменения. Внесены ли они? Не внесены. И две стороны используют те или иные законы для своей аргументации.

Иван Степанович! Хотел бы, чтобы вы поняли смысл. Когда мы введем в действие этот закон, который входит в некоторое противоречие с нормами Закона об оперативно-розыскной деятельности, Уголовно-процессуального, Уголовного кодексов, и когда работники следственного аппарата будут опираться на этот закон, то опять подучится двузначность. Поэтому хотел бы, чтобы наши граждане знали, чем конкретно руководствоваться, и чтобы было толкование, однозначное для всех.

Давайте наберемся немножко терпения и без эмоций проголосуем, пускай в таком виде, проект закона. Но мы должны поправить вс| остальные акты, которые сегодня действуют, и привести их в соответствие с ним. Иначе будет большая беда.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

СЛЄСАРЕНКО В.М. Уважаемые народные депутаты! Даю вам справку. Сегодня вам в развитие идей этого закона на первое чтение представляются три законопроекта. Комиссия вместе с рабочей группой работает ще над тремя, в том числе над внесением изменений и дополнений в Уголовный и Уголовнопроцессуальный кодексы. Мы обещаем, что в июле усиленно поработаем и подготовим их в полном... объеме. Каждый же раз после принятия закона вносить изменения в Уголовный и Уголовнопроцессуальный кодексы не нужно. Это неблагодарная работа. Мы все это внесем вам пакетом.

Поэтому прошу вас согласиться с той формулировкой, которая есть. Но можно дописать, что нормы уголовно-процессуального и уголовного права, в связи с введением в действие...

ГОЛОВА. Вводяться в дію після внесення змін. Другий мікрофон.

БОНДАРЧУК А.І.., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань гласності та засобів масової інформації /Горохівський виборчий округ, Волинська область/. Шановний Іване Степановичу! Щодо компромісного рішення про утворення постійної комісії. Все-таки хочу, щоб сьогодні проголосували мою пропозицію про цей пункт. Тому що коли доходить до конкретного кроку боротьби з мафією, то в нас у багатьох знаходяться сотні аргументів і знаходяться знавці, які "топлять" закон. Іван Іванович на засіданні комісії сказав: ви їх вносьте, а ми - завалимо. Отже, якщо будемо відкладати, то це тільки піде на шкоду і сприятиме дальшому розвитку злочинних структур.

ГОЛОВА. Слово надається міністру юстиції Онопенку Василю Васильовичу.

ОНОПЕНКО В.В., міністр юстиції України. Шановні депутати! Мені здається, що ми бачимо проблему там, де її немає. У прийнятому сьогодні законі немає жодної норми процесуальної чи матеріальної. І тому немає необхідності уже зараз вносити зміни до Кримінального чи Кримінально-процесуального кодексів. Доручити комісії /як це записано/, а потім подумаємо, які норми треба шести у Кримінальний чи Кримінально-процесуальний кодекси, якщо в цьому виникне необхідність. Зараз не треба пов'язувати прийняття цієї постанови зі змінами в оцих кодексах.

ГОЛОВА. У депутата Слєсаренка була компромісна пропозиція: норми, що стосуються Кримінального чи Кримінально-процесуального кодексів, уводяться після внесення змін.

ДЕМИДОВ Г.В. Это приемлемый компромисс.

ДУРДИНЕЦЬ В.В., заступник Голова Верховної Ради України /Бобринецький виборчий округ, Кіровоградська область/. Це відповідь депутату Воробйову.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

КОЦЮБА О.П., голова Комісії Верховної Ради України у питаннях законодавства і законності /Радянський виборчий округ, м. Київ/. Шановні народні депутати! Дійсно, депутат Слєсаренко і міністр Онопенко правильно підкреслили, що ми не можемо обумовлювати введення закону тим, що щось зміниться. Визначено конкретні терміни, і вже справа того органу - проконтролювати, чи діють відповідні аміни. Тим більше, що всі ви знаете: йде напрацювання нових законопроектів, і не можна прийняти закон і не вводити його лише тому, що ще хтось має щось зробити. Ви згадайте той закон щодо Криму - ми поставили умову і до сьогоднішнього дня маємо протиріччя. Це взагалі заборонено у законотворчій практиці

- обумовлювати виконання певного закону тим, що буде зроблено щось, колись, кимось і десь.

Думаю, у проекті постанови правильно визначено термін, а вже завдання і Міністерства юстиції, і всіх державних органів, які мають відношення до змін і доповнень до діючого законодавства, внести до того терміну відповідні зміни. Тому прохання підтримати комісію.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

МАКАР І.І. Шановні народні депутати! Давайте ще доповнимо пункт 6 цієї постанови, щоб було на тільки "Кримінального, Кримінальнопроцесуального кодексів", а ще й Закону про оперативно-розшукову діяльність, Закону про міліцію, Закону про Службу безпеки і всіх інших законів, яких стосується цей закон.

Дякую.

ДЕМИДОВ Г.В. Согласен, что нужно: "та інших законів, які стосуються цього закону".

ГОЛОВА. Тоді не треба перераховувати, а просто написати "інших законів, які здійснюють і регулюють правоохоронну діяльність". Так?

ДУРДИНЕЦЬ В.В. Це буде неточно, тому що там мова йде і про митні органи.

ДЕМИДОВ Г.В. Самое лучшее - "та інших законів, які стосуються боротьби з організованою злочинністю".

ГОЛОВА. Прошу прийняти за основу. "За" - 275. Приймається.

Тепер була пропозиція у першому пункті /ми вже не раз домовлялися/ не писати "з моменту його опублікування", тому що це вже - норма. Є заперечення? Немає.

Щодо пункту 2 є заперечення? Немає. Прошу проголосувати, пункт 2 у редакції комісії.

"За" - 261. Приймається.

У пункті 3 знімається останній абзац - була така пропозиція. Ще є пропозиції?

Перший мікрофон.

МАКАРЕНКО С.М., секретар Комісії Верховної Ради України з питань діяльності Рад народних депутатів, розвитку

місцевого самоврядування /МакіївськийЧервоногвардійський виборчий округ, Донецька область/. В пункте 2 записано: "До 01.09.1993 року вирішити питання про утворення в системі Державної податкової служби та Державної митної служби спеціальних підрозділів". В связи с этим встает вопрос о целесообразности существования органов ОБХСС в системе МВД /бывших, сейчас они переименованы/, ведь в соответствии с этим пунктом создается новая служба финансового контроля.

ДЕМИДОВ Г.В. Дело в том, что наша комиссия предлагает создать в системе налоговой службы и таможенной службы также эти подразделения.

ГОЛОВА. Всі пропозиції? Другий мікрофон.

КОРОБКО М.І., член Комісії Верховної Ради України у питаннях екології та раціонального природокористування /Тернівський виборчий округ, Дніпропетровська область/. Шановний Голово, шановні колеги! У пункті 5 говориться, -що підзаконні нормативні акти повинні бути негайно або не пізніше десяти діб направлені для ознайомлення. Звичайно, в документі такої дилеми бути не може. Тут треба, очевидно, слово "негайно" зняти і

залишити термін не пізніше десяти діб, або ж якось визначити, що має бути негайно, а що - не пізніше десяти діб. Бо так не можна.

ГОЛОВА. Це ж пункт 5, а ми пункт 3 не проголосували.

Щодо пункту 3 є ще зауваження? Прошу проголосувати /з виключенням останнього абзацу/.

"За" - 270. Приймається.

До пункту 4 є зауваження? Прошу проголосувати.

"За" - 262. Приймається. До пункту 5? Пропонував депутат Коробко зняти слово "негайно", так? Ще є зауваження? Прошу проголосувати пункт 5. "За" - 263. Приймається.

До пункту 6 є зауваження? Дату зміним - до 1 серпня.

ДЕМИДОВ Г.В. І в інші закони будуть внесені доповнення, що стосуються боротьби з організованою злочинністю.

ГОЛОВА. Прошу проголосувати пункти 6 і 7. "За" - 265. Приймаються. Усі пункти проголосовані.

Третій мікрофон.

СТЕПЕНКО В.І. Іване Степановичу! У мене є пропозиція в пункті: "Голові комісії Верховної Ради по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю до 1 січня 1994 року доповісти Верховній Раді про стан виконання закону... "дописати:

"та про проведену роботу по розгляду порушень і зловживань згідно з дорученнями Верховної Ради". Тобто те, що доручалося тимчасовій комісії, доручити постійній комісії.

ГОЛОВА. Василю Івановичу, воно й так мається на увазі. Якщо доповісти про стан виконання закону, то зрозуміло. Давайте зробимо "та про проведену роботу". Приймається.

Всі пункти проголосовані. Ставлю на голосування проект постанови Верховної Ради. Будь ласка.

"За" - 234. Прийнято.

Григорію Вікторовичу, прошу.

ДЕМИДОВ Г.В. Хочу высказать слова благодарности активным разработчикам этого законопроекта - доктору юридических наук Кривошеину, кандидатам юридических наук Ефремову, Андрушко, Шатенко, а кроме того - начальнику кафедры института Службы безопасности Украины Савченко, кандидату юридических наук Картавцеву, кандидату юридических наук Радову, заместителю начальника отдела СБУ Пастернаку и начальнику отдела МВД Белявскому.

После принятия этого закона исполнительная власть уже не сможет высказывать претензии парламенту по поводу того, что он не дает механизмов для борьбы с организованной преступностью. В этом законе заложен один из лучших механизмов такой борьбы.

Спасибо.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

МАКАР І.І. Шановні народні депутати! Очевидно, зараз є потреба сформувати постійну комісію по боротьбі з організованою злочинністю. Маю таку пропозицію, щоб зібралися територіальні групи і визначили по одному кандидатові в цю постійну комісію. Після цього ми затвердимо ту комісію, вона запропонує зі свого складу голову комісії, якого ми теж маємо затвердити. Така процедура, гадаю, влаштує всіх.

ДУРДИНЕЦЬ В.В. Іване Степановичу! Іван Іванович боровся проти цього закону, а зараз пропонує створити персональний склад цієї комісії. Це ж алогічно.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

КОЗАРЕНКО В.І., секретар Комісії Верховної Ради України з питань державного суверенітету, міжреспубліканських і міжнаціональних відносин /Антрацитівський міський виборчий округ, Луганська область /. Іване Степановичу! Я теж хочу сказати, що оскільки сьогодні Іван Іванович Макар активно торпедував цей закон, то мені не зрозуміла поквапність, з якою він зараз пропонує формувати комісію. Вважаю, що він навіть не має на це морального права. Ідею регіональності я підтримую, однак вважаю, що це повинно бути зроблено спокійніше і пізніше.

Дякую.

ГОЛОВА. Ми закінчила розгляд цього витання. Прошу вас - давайте трошки змінимо порядок і приймемо документи про обрання суддів. У вас вони є, роздавалися.

Проект Постанови про обрання суддів обласних і Київського міського судів та судді військового суду Центрального регіону України. Він розданий, комісії обговорили. Є у депутатів зауваження чи запитання? Ні. У міністра Онопенка є щось? Немає. Можна ставити на голосування?

Прошу запропонований проект проголосувати.

"За" - 270. Приймається.

ГОЛОВА. Наступний Проект постанови - про увільнення від обов'язків суддів обласних і Київського міського судів. Він теж вам розданий. Є запитання у депутатів? Немає. Прошу його проголосувати.

"За" - 256. Прийнято.

ГОЛОВА. Про обрання суддів Вищого арбітражного суду України, голови і судді арбітражного суду міста Севастополя. Документ вам розданий.

Є запитання? немає.

Прошу проголосувати проект.

"За" - 273.

ГОЛОВА. Вам роздано проекти Закону про внесення змін до Закону України про арбітражний суд у зв'язку з утворенням арбітражного суду міста Севастополя та Закону України про внесення змін до Арбітражного процесуального кодексу України.

Які будуть у депутатів міркування з цього приводу? Може, є запитання до голови суду? Немає.

Тоді візьміть два законопроекти. Тут є і порівняльна таблиця.

Проект Закону про внесення змін до Закону України про арбітражний суд у зв'язку з утворенням арбітражного буду міста Севастополя вноситься Комісією з питань законодавства і законності. Ставиться на голосування. Прошу голосувати.

"За" - 357. Приймається.

Прошу взяти проект Закону про внесення змін до Арбітражного процесуального кодексу України. Є у депутатів зауваження? У порівняльній таблиці всі є. Може, будуть запитання до голови суду? Немає. Проект закону про внесення змін до Арбітражного процесуального кодексу України ставиться на голосування.

"За" - 271. Приймається.

ГОЛОВА. У нас ще є проект Закону України про карантин рослин. Інспекції треба вже діяти, а законопроект у другому читанні лежить без руху два місяці, візьміть, будь ласка, порівняльну, таблицю текстів проекту цього закону.

Слово надається Чулакову Євгену Родіоновичу.

ЧУЛАКОВ Є.Р., голова підкомісїї Комісії Верховної Рада України з питань агропромислового комплексу /Васильківський виборчий округ, Дніпропетровська область/. Шановний Іване Степановичу, шановні народні депутати! Згідно з рішенням Верховної Ради України від 4 травня цього року Комісія з питань агропромислового комплексу разом з Комісією у питаннях екології та раціонального природокористування опрацювала проект Закону, України про карантин рослин, прийнятий у першому читанні. При цьому враховано і внесено до проекту зауваження і доповнення, що надійшли від комісій, від народних. депутатів Меньшова Володимира Олександровича, Боделана Руслана Борисовича, Голубця Михайла Андрійовича, Бойка Івана Васильовича, Ревенка Миколи Мусійовича, Жука Віктора Васильовича та інших.

З порівняльної таблиці, підготовленої народними депутатами, видно, ар абсолютну більшість пропозицій та зауважень і комісій, і депутатів враховано. Дозвольте зупинитися з обгрунтуванням причин відхилення деяких зауважень.

Перше. Комісія з питань екології та раціонального природокористування пропонує замінити назву закону, назвати його Закон України про державну службу з карантину рослин. На нашу думку, така назва звужує рамки дії закону. Питання, які вирішуються державною службою, є складовою частиною цього закону. Тому Комісія з агропромислового комплексу, фахівці кабінету Міністрів, Мінсільгосппроду та Української академії аграрних наук пропонують залишити назву без змін.

Друге. У статті 1 проекту, де дається характеристика карантинного об'єкта, було записано, що він може призвести до збитків у суспільному виробництві. Народний депутат Голубець пропонує слова "суспільне виробництво" замінити словами "народне господарство". Ми прийшли до висновку, що треба записати лише слова "що може призвести до збитків", не пояснюючи, в якій сфері.

Третє. Народний депутат Меньшов Володимир Олександрович запропонував змінити назву четвертої статті закону, назвавши її "Законодавство в галузі карантину рослин". Комісія прийняла пропозицію народного депутата Голубця і пропонує назвати статтю так: "Законодавство з карантину рослин". Пояснення я вже давав, коли обгрунтовував збереження назви закону.

Четверте. Розділ ІІ закону "Органи державної служби з карантину рослин та її компетенція" Комісія з питань екології пропонує замінити на "Повноваження органів державного управління в галузі карантину рослин".

Ми проконсультувалися з юристами і пропонуємо нову назву розділу - "Державне регулювання у галузі карантину рослин". Не забезпечить однозначність тлумачення функцій державної служби.

П'яте. В статті 6 народний депутат Боделан Руслан Борисович пропонує підпорядкувати державну службу з карантину рослин безпосередньо Кабінету Міністрів України. Комісія пропонує відхилити цю пропозицію.

Пояснюємо це тим, що сфера діяльності карантинної служби сконцентрована в першу чергу в сільському господарстві, головне завдання карантинної служби спрямоване на збільшення виробництва і збереження продукції сільського господарства. До того ж наш вітчизняний досвід, досвід зарубіжних країн - Сполучених Штатів Америки, Канади, Німеччини, Китаю та інших - показує, що найбільш ефективно ця служба працює при Міністерстві сільського господарства і продовольства.

Шосте. Народний депутат Боделан пропонує вилучити з тексту статті 6 пункт 13, який передбачає залучення до участі в роботі інспекторів громадських уповноважених із числа працівників заготівельних, переробних, транспортних та інших підприємств і організацій.

Комісія вважає, що робити це недоцільно. Чому? Сьогодні штатних працівників у системі карантину всього 760 чоловік, Для роботи на громадських засадах залучено більш як 3 тисячі осіб. Для оперативної інформації ці люди вкрай потрібні. До того ж і у держави немає коштів для оплати їхньої праці.

Сьоме. Депутати з Чернівецької області /вісім підписів/ пропонують заснувати науковий центр у Чернівцях, де, дійсно, є база для цього. На це дають згоду і Мінсільгосппрод, і Академія аграрних наук. Такий інститут буде створено. Але записувати це в закон не слід.

Із змінами до статті 18 про формування наукового забезпечення, яке запропонувала чернівецька депутація, комісія погодилася, врахувала і внесла їх до проекту закону.

Під час підготовки законопроекту до другого читання ми запропонували деякі пункти інших статей. Адже їх потрібно перенести до Статуту з карантину рослин в Україні. Пояснення з цього приводу дані в порівняльній таблиці.

Ми плідно попрацювали з депутатами, зауваження яких не враховані. Вони в основному погоджуються. З метою економії часу немає сенсу голосувати законопроект постатейно. Пропонуємо прийняти його в цілому.

ГОЛОВА. Вам роздано порівняльну таблицю. Зроблено аналіз статей. Більшість зауважень враховано. Щодо інших пропозицій зроблено роз'яснення. Внесено пропозицію проголосувати як закон...

Другий мікрофон.

ПОЛЯХ В.І., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України у справах молоді /Золотоніський виборчий округ, Черкаська область/. Євгене Родіоновичу! Поясніть, будь ласка, таке. Коли ми приймали Закон про ветеринарну медицину, то підпорядкували цю службу Кабінету Міністрів. А карантинну службу підпорядкували Міністерству сільського господарства і продовольства. Отже, у першому випадку було вигідніше підпорядкувати службу Кабінету Міністрів, щоб той координував її діяльність. А у другому випадку службу віддано міністерству. Яка різниця і який сенс у цьому?

ЧУЛАКОВ Є.Р. Дякую, Ви знаете, я доповідаю уже четвертий законопроект. І яку б ми службу тут не розглядали, кожен раз надходять пропозиції про те, що треба цю службу підпорядкувати Кабінету Міністрів.

Так було, коли мова йшла про ветеринарну службу, коли розглядали проект Закону про охорону прав на сорти рослин. Сьогодні ми обговорюємо службу з карантину рослин.

На думку нашої комісії, якщо всі ці служби підпорядкувати Кабінету Міністрів, тоді нічого робити Міністерству сільського господарства і продовольства. Бо основна функція Міністерства сільського господарства - виробляти, а не торгувати, як сьогодні це робиться. За прийнятим нами законом ветеринарна служба підпорядковується не Кабінету Міністрів, а Міністерству сільського господарства. І тільки керівник ветеринарної служби затверджується Кабінетом міністрів. А сама ця служба підпорядкована Міністерству сільського господарства і продовольства.

Тут же пропонується, щоб керівник затверджувався міністерством сільського господарства.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

СТЕПЕНКО В.І. Іване Степановичу! Я був на засіданні комісії, бачив, наскільки добросовісно Євген Родіонович підійшов до цієї справи. Були запрошені фахівці, практичні працівники. Сьогодні нам доповіли по всіх статтях.

Бачу, що ні у кого немає зауважень і запитань. Є пропозиція

- проголосувати в цілому законопроект.

ГОЛОВА. Проект Закону України про карантин рослин ставиться на голосування.

"За" - 259. Приймається.

Вам розданий проект постанови. Перший пункт ми знімаємо. Я шее втрете кажу, що ми ж домовилися не писати "ввести в дію з дня його опублікування".

До інших пунктів у депутатів є зауваження? Немає.

Ставлю на голосування проект Постанови Верховної Ради про порядок уведення в дію Закону України про карантин рослин.

"За" - 251. Приймається.

Дякую, Євгене Родіоновичу.

ЧУЛАКОВ Є.Р. Дозвольте мені подякувати вам від імені

спеціалістів сільського господарства, Кабінету Міністрів, учених Академії аграрних наук за плідну працю. Дякую.

ГОЛОВА. Вам роздано проект Закону України про внесення амін і доповнень до Кодексу України про адміністративні правопорушення. Це стосується органів державної статистики.

Комісія з питань планування, бюджету, фінансів і цін пропонує на ваш розгляд цей проект.

Два слова, будь ласка.

ГУСАКОВСЬКИЙ В.С., перший заступник міністра статистики. Шановний Іване Степановичу! Шановні народах депутати! Як відомо, прийнятим Законом про державну статистику органам державної статистики надано право притягати до адміністративної відповідальності та накладати штрафі на службових осіб, на осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, за неподання, несвоєчасне подання, перекручення статистичних даних, неналежний первинний облік, і за порушення порядку ведення державного реєстру звітних статистичних одиниць.

Проте не відрегульованим був сам механізм. Тому вноситься пропозиція про внесення до кодексу нової статті, яка вказує, що справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 186-3 Кодексу про адміністративні правопорушення, розглядаються органами державної статистики. Від імені органів державної статистики право це надається міністру статистики і його заступникам, начальникам статистичних управлінь Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь статистики і їх заступникам. Доповнення цієї статті передбачає вилучення із статті 221 цифри 186-3, тому що редакція її не відповідає прийнятому Закону про державну статистику. І стаття 244 тягне за собою невеликі зміни у статті 255, що визначає коло осіб, яким надається право складати протоколи про правопорушення. Але принципово зміст цієї статті не міняється.

Тому, враховуючи вищевикладене, прошу відповідно до Закону про державну статистику внести зміни і доповнення до статті 321, 244-1 і 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Текст цих змін і доповнень вам розданий. Прошу вашої підтримки і дякую за увагу.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

КОСТИЦЬКИЙ В.В., завідуючий кафедрою теорії та історії держави і права Прикарпатського університету /Залізничний виборчий округ, Івано-Франківська область/. У мене таке запитання до доповідача. Скажіть, будь ласка, які службові особи матимуть

право складати протоколи про адміністративні правопорушення?

ГУСАКОВСЬКИЙ В.С. Ми це відпрацьовуємо, підготовлений наказ по міністерству, зараз ми його узгоджуємо. Це будуть на республіканському рівні - працівники, які безпосередньо займаються звітністю і які безпосередньо беруть участь у перевірках дотримання порядку складання звітності. Це - начальник управління, його заступники, головні спеціалісти, провідні спеціалісти і спеціалісти, які безпосередньо займаються цими питаннями. На рівні області - теж ця категорія людей, і на рівні районів - начальники і спеціалісти, які приймають звітність від господарств.

Останнє коло.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

КОСТИЦЬКИЙ В.В. Дякую. Я це хотів висловити свою думку з цього приводу. Надаючи таке право органам статистики, ми продовжуємо практику множення тих контрольних служб, які матимуть право накладати адміністративні штрафи. Мені здається, що нам треба приступити до створіння адміністративної юстиції, оскільки це, на мою думку, все-таки судові функції. Дякую.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ПАНАСЮК Ф.Т., голова Чуднівської районної Ради народних депутатів /Любарський виборчий округ, Житомирська область/. У мене запитання й конкретна пропозиція.

У переліку органів державної статистики, які мають право складати протокола і притягати до адміністративної відповідальності, відсутні начальники районних статистичних управлінь. Це не перший документ, де ми просто випускаємо цю категорію працівників. Мені незрозуміло - це що, недовіра до цієї категорії людей? Я більш ніж переконаний, що більшого навантаження щодо здійснення безпосередньої перевірки на місцях і одержання достовірних даних, ніж того, що несуть районні управління, ми не можемо собі уявити. З чим пов'язана ця справа? Невже доцільно брати з району дані, складати протокол, направляти в область, з області чекати результатів? Ми, по-суті справи, залишили районне управління без будь-якого реального впливу на ці процеси.

ГУСАКОВСЬКИЙ В.С., Начальник районного статуправління буде брати участь у перевірках, складати протоколи, і ці протоколи будуть розглядатися в області на рівні начальника і заступника начальника обласного управління. Ми консультувалися з юридичними службами і нам порадили, що краще було б, щоб вони складали, а розглядали - на рівні області й республіки.

ГОЛОВА. Другій мікрофон.

ПАНАСЮК Ф.Т. Я ще раз переконую депутатів у тому, що необхідно це питання "зав'язувати" на кінцевому результаті, шукати розв'язку на місцях. Для чого пересилання? Мова ж не йде про якусь кримінальну міру відповідальності. Конкретно покарати стягненням або якимось великим штрафом. Що ми, зовсім їм не довіряємо? Вважаю, що це серйозна прогалина. І прошу депутатів підтримати пропозицію додати начальників обласних, районних статистичних управлінь.

ГОЛОВА. Давайте впишемо і припинимо обговорення. Є заперечення?

Перший мікрофон.

МАРТИНЧУК В.Й., голова колгоспу імені П.М. Буйка Фастівського району /Фастівський виборчій округ, Київська область/. Я хотів би з'ясувати таке питання. Як практично буде застосована зміна дії цього закону в окремих випадках? Уявімо таку ситуацію. Виїхати з господарства ніяк - немає бензину. А це в нас у житті реально є. Рейсовий автобус не ходить. І, як завжди це буває, після грози телефони не працюють. Чи такі випадки будуть розглядатися як зловмисне затримання звітності? Чи дія закону поширюватиметься лише на злісних порушників?

ГУСАКОВСЬКИЙ В.С. Дякую. Хотів би відповісти на ваше запитання таким чином. Безперечно, те, про що ви говорите, має місце у нашому житті. Але ми сподіваємося, що це тимчасові

ускладнення. І ми якось будемо з цього скрутного становища виходити, знаходити змогу все-таки бувати там, де складається звітність. Ми і зараз це робимо, незважаючи на те, що такі складності є.

ГОЛОВА. Запитання було конкретне. Коли нічим довезти звітність, то це буде вважатись правопорушенням чи поважною причиною? Велосипедом хай везуть, так?

Третій мікрофон.

МАЯКІН В.А., директор Костянтинівського металургійного заводу імені М.В. Фрунзе /Костянтинівський виборчий округ, Донецька область /. А вы не рассматривали такой вопрос: зачем создавать эту сложную структуру - снизу доверху? Не лучше ля воспользоваться материалами, которые предприятия отправили в свои отраслевые министерства? Зачем на низовом уровне создавать такой аппарат с таким количеством людей?

ГУСАКОВСЬКИЙ В.С. Раніше така практика й була. Але, як ви знаєте, нині не всі підприємства виходять на рівень міністерств. У нас є такі, які не мають своєї "піраміди" підлеглості, не звітують перед міністерством. Тому ми змушені поки що дотримуватися градації - район /місто/, обдасть і республіка.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ПРОТАСОВ В.І., секретар Комісії Верховної Рада України у питаннях екології та раціонального природокористування /Ленінський виборчий округ, Дніпропетровська область/. В свое время, когда мы принимали таможенные тарифы в Закон о таможне, нам говорили, что таможенные посты, которые выставляются странами СНГ, - это вынужденная мера. В частности, для того чтобы хоть узнать, что вывозится и что завозится.

Скажите, Министерство статистики в состоянии давать такие данные - что завозится, из какой республики, куда мы вывозим по договорам и так далее?

ГУСАКОВСЬКИЙ В.С. Нині ми переглянули порядок складання звітності. І саме щодо цих питань, про які ви говорите, переглянута і введена нова форма звітності. Завдяки цьому простереться ввезення й вивезення всіх продуктів і товарів, які перетинають кордон туди й назад. Отже, така статистика вже є. Правда, була в цій справі деякі погрішності, зокрема - дуже пізно ми її збирали. Сьогодні вживаємо заходів для того, щоб на десятий дань після звітного місяця обласна, а на двадцятий - уже на рівні республіки така звітність у нас була.

ПРОТАСОВ В.І. Вижу, это намного дешевле и намного проще, чем то, что мы закладывали.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

КОЗЯРСЬКИЙ Б.І., секретар Комісії Верховної Ради України з питань народної освіти і науки /Червоноградський виборчий округ,

Львівська область/. Пане Гусаковський, прошу сказати, чи передбачається на Україні найближчим часом перепис населення?

ГУСАКОВСЬКИЙ В.С. Так, передбачається. Перепис населення у нас традиційно проводився /так і тепер планується/ раз на десять років. Попередній перепис, як ви знаєте, був у 1989 році. Тож на 1999 рік такий перепис планується.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

АНДРОЩУК В.О., голова правління колгоспуагрофірми "Здвиж" Іванківського району /Іванківський виборчий округ, Київська область/. У нас часто вживаються вирази - "контролювати", "оподатковувати", "штрафувати" тощо. То чи спроможна сьогодні служба статистики зробити облік усього того, що виробляється в Україні, зокрема в сільському господарстві? Поясню, що мається на увазі.

Сьогодні в село хоч не з'являйся. Люди виробляють велику кількість молока, а його ніхто не закупляє, продукція не дорожчає, а податки накладаються. Але цих втрат ніхто не враховує. То давайте, дійсно, зробимо облік і скажемо, що ми надоїла молока, виробили ще щось, але сиру й масла не робимо, бо немає куда подіти, не ходить автобус, на базар не завезеш. Отже, треба признатися: люди добрі, ми оце виробляємо, але не можемо облікувати, не спроможні дати йому ради. А потім уже побачимо, кого треба буде штрафувати.

ГОЛОВА. Ви знаєте, у нас невирішених питань безліч.

Кожен може крайності брати: не надоєне молоко, не перероблене, не враховується те чи інше. Мова йде про принцип: є державна звітність, і ті люди, які її порушують, повинні нести відповідальність. У згаданому випадку - адміністративну. Ось з якої точки зору це необхідно робити. А не з точки зору бензину, велосипеда чи ще чогось. Ті явища також є, але вони тимчасові. Хоч, звичайно, і ненормальні.

Отже, запропонований проект Закону про внесення змін і доповнень до Кодексу Україна про адміністративні правопорушення прошу проголосувати. Із змінами й доповненнями, вробленими нами.

"За" - 246. Приймається.

ГОЛОВА. Наступний проект закону - про зміни і доповнення до Кримінальнопроцесуального кодексу України. Він також розглядається у другому читанні. Візьміть порівняльну таблицю, вона роздана вже духе давно.

Будь ласка, Ярославе Юрійовичу.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю., голова Комісії Верховної Ради України з питань правопорядку та боротьби із злочинністю /Печорський виборчий округ, м. Київ/. Шановні народні депутати! У п'ятницю ми розглядали цей проект закону, але у зв'язку з тим, що не було кворуму, його не проголосували. Якщо до мене є запитання - будь ласка. Якщо немає, то, Іване Степановичу, прошу поставити його на голосування.

ГОЛОВА. Які будуть думки у депутатів? Голосуємо?

Прошу вас взяти порівняльну таблицю і проголосувати запропонований проект як Закон України про внесення змін і доповнень до Кримінально-процесуального Кодексу України. Будь ласка.

"За" - 236. Приймається.

Наступний проект - про затвердження Тимчасового положення про попереднє взяття під варту. Він також вноситься в другому читанні. Роздана порівняльна таблиця.

Чи є у депутатів запитання до Кондратьєва Ярослава Юрійовича з цього приводу? Третій мікрофон.

СЛЄСАРЕНКО В.М. Уважаемый Ярослав Юрьевич! К этому проекту закона временная комиссия, которую я возглавляю, на бланке внесла вам целый ряд предложений объемом 10 машинописных страниц /коль принято было решение из положения делать закон/. Предложения эти разрабатывались учеными и практическими работниками. Но почемуто больше половины, этих предложений, сформулированных как положения статей или отдельные статьи, комиссия, которую вы возглавляете, отвергла. Я хотел бы знать, хоть в общих чертах, почему они не приняты. Ведь это вполне нормальные, разумные, толковые предложения.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Отвечаю. Все ваши предложения, которые поступили в том виде, в котором вы их подали, один к одному напечатаны в этой таблице. И есть вывод комиссии по тому или иному предложению. Те, которые учтены, - значит, учтены, а не учтены - значит, есть мотивация отказа комиссии. Поэтому я считаю, что это необоснованные претензии к комиссии. Даже если посмотреть сравнительную таблицу, то вы увидите, что это напечатано другим шрифтом. То есть мы взяли все, что вы подали, включили в таблицу и дали свое заключение по тому иди иному предложению.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

МАКАР І.І. Шановний Ярославе Юрійовичу! Хотів би вас запитати, чи Слєсаренко є членом комісії, яку ви очолюєте?

КОНДРАТЬЕВ Я.Ю. Дякую вам за запитання. Тут були якісь незрозумілі для мене звинувачення. Ви в цьому залі обрали Слєсаренка членом Комісії з питань правопорядку і боротьби із злочинністю, і від обов'язків члена цієї комісії його ніхто не увільняв. Він має повне право приходити на засідання і працювати в комісії.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

СЛЄСАРЕНКО В.М. Уважаемый Ярослав Юриевич, право то я имею, но я ещ| должен знать, когда проводится заседание комиссии. А вы меня об этом должны уведомить, чего за полгода моего присутствия здесь не было, кроме одного случая, когда слушали депутата Червония на совместном заседании. Об этом знают члены комиссии. Не нужно обманывать Верховный Совет.

ГОЛОВА. Прошу вас, народні депутати, роботу в комісіях ви вже якось там організовуйте самі, не вносьте цього на пленарне засідання. Зберіться, обговоріть ваш внутрішній розпорядок. Якщо попросите, я скажу Василю Васильовичу, щоб він узяв участь у цьому засіданні.

Вам роздано порівняльну таблицю. Більшість зауважень враховано, а про ті, що не враховані, ми з'ясували причини. Є ще зауваження? Немає. Запропонований проект Тимчасового положення про попереднє взяття під варту ставиться на голосування як закон. Прошу голосувати.

"За" - 212.

Багато депутатів не голосувало. Не зрозуміли? Зараз переголосуємо.

Третій мікрофон.

СЛЄСАРЕНКО В.М. Уважаемые депутаты! Проект закона идет во втором чтении. Не приняты поправки не только депутатов нашей комиссии, но и других депутатов. Поэтому я прошу голосовать постатейно в установленном законом порядке.

ГОЛОВА. Процедурою передбачено У другому читанні голосувати постатейно. Але якщо вноситься пропозиція голосувати за прийняття закону в цілому, якщо У депутатів немає зауважень до статей, ми можемо голосувати і в цілому.

Хто за те, щоб в цілому прийняти Тимчасове положення про попередив взяття під варту як закон, прошу голосувати.

"За" - 213.

Прошу ще раз взяти порівняльну таблицю текстів проекту Тимчасового положення про попередив взяття під варту. У кого з депутатів до якої статті є зауваження? Немає. Тоді прошу проголосувати запропонований проект.

"За" - 249. Приймається.

ГОЛОВА. Тепер давайте будемо радитись щодо "Різного". Будемо розглядати "Різне" чи ні? Переважна більшість депутатів вносить пропозицію про те, щоб продовжити розгляд внесених проектів. Так? Погодили.

Прошу взяти порівняльну таблицю текстів зауважень Президента України до Закону України про дорожній рух і пропозиції Комісії з питань розвитку базових галузей народного господарства про внесення змін до Постанови Верховної Ради про введення в дію Закону.

Візьміть, будь ласка, ці проекти, а доповідач - народний депутат Грабін Володимир Володимирович дасть пояснення і відповіді на запитання. Є запитання? Немає? Володимире Володимировичу, у вас щось є?

ГРАБІН В.В., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань розвитку базових галузей народного господарства /Глухівський виборчий округ, Сумська область/. Хотів би сказати, що зауваження Президента були погоджені юристами відповідної служби Президента і Верховної Ради, і по всіх шістьох зауваженнях вони прийшли до згоди. У ваших порівняльних таблицях це все є. Прошу проголосувати.

ГОЛОВА. Запитання? Перший мікрофон.

МАРЧЕНКО В.Р., член Комісії Верховної Ради України у закордонних справах /Роменський виборчий округ, Сумська область/. Это хорошо, когда приходят к согласию и можно голосовать. Но я хочу задать вам вопрос: а какое количество "переважної більшості депутатів" отменило "Різне"? Иван Степанович, это вам вопрос.

ГОЛОВА. Володимире Романовичу, я розумію ваш стан. Але я керуюсь голосами депутатів, які є в залі. Більшість депутатів висловились за те, щоб "Різного", не проводити, а продовжувати розгляд чергових питань. А яка кількість - це

процедурне питання. Для цього потрібна одна третина голосів від присутніх депутатів. Більше ста голосів я вам гарантую. А більше не треба.

Вам роздано проект зауважень. Комісія дала пояснення. Запитання по суті внесених проектів є? Другий мікрофон.

ПАНАСЮК Ф.Т. Повністю згоден з тим, що можна проголосувати за закон в цілому, але хотів би привернути увагу і депутатів, і вашу, Іване Степановичу, як Голови до обстановки, яка складається в шляховому будівництві. Мені здається, Василю Васильовичу, це не другорядне питання, безпека дорожнього руху починається з якості будівництва і утримання шляхів. По Житомирській області в три рази зменшено обсяги ремонтних і будівельних робіт. Доводжу до вашого відома, що я звернувся з клопотанням до Кабінету Міністрів. Прошу дати протокольне. доручення, Іване Степановичу, з цього приводу, щоб ми могли бачити, які "подвижки" щодо забезпечення безпеки дорожнього руху і долі будівництва нових доріг будуть після завершення року.

Пропозиція моя така - підтримати і в цілому проголосувати "за".

ГОЛОВА. Даємо протокольне доручення. Щось не бачу депутата Рибальченка. Він же був до обіду. Хай підготує інформацію.

Так, усі зауваження з'ясували. Прошу проголосувати внесений і погоджений комісією проект. "За" - 250. Приймається.

Депутат Носов написав таку записку: "Якщо ми сьогодні не приймемо рішення щодо виборчого законопроекту, то, мабуть, не приймемо на цій сесії взагалі і зірвемо його розробку влітку. Постарайтеся, будь ласка, це зробити зараз".

Розумію цю вимогу і суть. Але зараз за 25 хвилин проаналізувати цей законопроект... Не знаю, ви готові? Я готовий.

Другий мікрофон.

ДУНТАУ О.М., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України у закордонних справах /Ізмаїльський виборчий округ, Одеська область/. Уважаемые депутаты! Уважаемый Иван Степанович! Я не хотел говорить это тогда, когда мы голосовали Закон о дорожном движении. Речь идет о следующем. Сегодня органами внутренних дел /в частности работниками ГАИ/ сплошь и рядом нарушается Закон о дорожном движении, в котором определен тариф, и Закон о милиции, в котором определен порядок снятия номеров. Сегодня можно увидеть во всех городах и селах Украины машины со снятыми номерами. На каком основании, чем это мотивируется?

Прошу протокольно записать министру внутренних дел, чтобы прекратить эту порочную практику. Спасибо.

ГОЛОВА. Є заперечення? Протокольно це треба направити, нехай дадуть пояснення.

Вікторе Михайловичу! Тут три законопроекти. Вноситься на розгляд проект Закону про державний захист працівників суду і правоохоронних органів. Запитання є?

Слова для доповіді надається Слєсаренку Віктору Михайловичу.

СЛЄСАРЕНКО В.М. Уважаемые народные депутаты! В повестку дня включены три законопроекта, которые подготовлены нашей комиссией и которые вытекают из идей того законопроекта, который сегодня утвердили во втором чтении.

Первый из этих законопроектов - проект Закона о государственной защите работников суда и правоохранительных органов.

Уважаемые народные депутаты! Представленный на ваше рассмотрение проект Закона о государственной защите работников суда и правоохранительных органов подготовлен в соответствии с Постановлением Верховного Совета Украины от 7 мая сего года о неотложных мерах по борьбе с организованной преступностью и коррупцией временной комиссией верховного Совета по вопросам борьбы с организованной преступностью, коррупцией и взяточничеством и рабочей группой, в которую входили ученыеюристы, сотрудники аппарата и научных учреждений Службы безопасности. Министерства внутренних дел и других заинтересованных министерств и ведомств Украины.

При подготовке проекта использованы предложения ведомств и учених, опыт, накопленный правоохранительными органами Украины, а также доступные рабочей группе зарубежные материалы.

В своем выступлении хотел бы обратить ваше внимание на ряд моментов.

1. Основную задачу закона рабочая группа при подготовке проекта видела в том, чтобы установить систему мер государственной защиты работников судов и правоохранительных органов от воспрепятствования исполнению возложенных законом обязанностей, а равно от посягательств на жизнь, здоровье, имущество указанных работников и их близких в связи со служебной деятельностью этих работников.

Потребность в особой государственной защите работников правоохранительных органов возникает в связи с тем, что они, являясь представителями власти, осуществляет функции, выполнение которых нередко сопряжено /особенно при осуществлении борьбы с организованными преступными группировками/ с активным противодействием и посягательствами на их безопасность. Причем, как показывает практика работы судов и правоохранительных органов, в последние годы число таких посягательств резко возрастает.

2. Одна из трудностей при подготовке проекта состояла в том, что в теории и на практике не выработано четкого определения понятия правоохранительных органов. Ранее, до момента осуществления принципа разделения власти на законодательную, исполнительную и судебную, традиционно к их числу относились суды, прокуратура, органы внутренних дел и органы Службы безопасности.

Не вызывает, однако, сомнения, что круг органов, выполняющих функции охраны правопорядка, значительно шире. И поэтому в статье 2 проекта закона нами расширен круг этих органов. При этом члены рабочей группы, готовя проект закона, не ставили перед собой задачу дать универсальное определение или исчерпывающи перечень правоохранительных органов.

В статье 2 проекта закона этот перечень дается лишь применительно к целям данного закона. В него включены только 10 систем, работники которых действуют в зоне повышенного риска и значительно чаще других подвергаются незаконному давлению, угрозам и насилию. Но в этой же статье речь идет и о других органах, осуществляющих правоприменительные и правоохранительные функции. В связи с мнением, высказанным некоторыми участниками рабочей группы /в том числе работниками Минюста/, суд не включен в число правоохранительных органов, и о защите работников суда сказано особо.

Надо отметить, что при подготовке проекта мы исходили из того, что не все работники судов и правоохранительных органов нуждаются в особой защите, а только те, кто непосредственно выполняет обязанности по охране правопорядка.

Попытка определить круг таких работников, исходя из выполняемых ими функций, сделана в пункте 2 статьи 2. Здесь же, в пункте 3, раскрывается понятие "близких родственников" подлежащих в соответствии с проектом, защите наравне с работниками правоохранительных органов.

3. Законопроектом предусматривается четыре вида правовой защиты работников судов и правоохранительных органов.

Первый из них - право в предусмотренных законом случаях применять физическую силу, специальные средства и оружие. Это регламентируется в актах о соответствующих правоохранительных органах, Законе о милиции и других.

Что же касается трех других видов правовой защиты - защиты безопасности со стороны соответствующих органов, мер специальной защиты, а также повышенной ответственности за посягательство на жизнь, здоровье, имущество работников судов в правоохранительных органов и их близких родственников - то им посвящены разделы 2-4 проекта.

4. Должен сказать, что во время разработки данного проекта существенные трудности возникли при решении вопроса о том, как должны распределяться обязанности по обеспечению безопасности работников судов и правоохранительных органов между службами МВД и безопасности.

При этом наметились четыре варианта. Первый из них состоит в том, что защита осуществляется указанными органами в соответствии с установленной законом компетенцией каждого из них. Однако осуществить такое разделение на практике было бы весьма трудно, поскольку компетенция МВД и Службы безопасности разграничена в законе в весьма общих чертах. При обращении в эти органы в связи с необходимостью защиты работника того или иного правоохранительного органа могут возникнуть неясности или опоры, которые в подобных случаях недопустима, поскольку защитные меры сплошь и рядом требуют безотлагательности.

Второй вариант сводится к жесткому разграничению компетенции и с тем, чтобы каждый из двух органов - МВД и СБ - выполнял обязанности по защите работников прямо указанных систем.

Третий вариант предусматривал создание специальных межведомственных подразделений МВД и СБ. Возможно, это было бы и наилучшее решение, но оно вызывает серьезные организационные трудности и встретило возражения обоих ведомств.

Наконец, четвертый вариант /статья 15 проекта/ предусматривает, что осуществление специальных мер безопасности возлагается?

на органы Службы безопасности относительно сотрудников Службы безопасности, служащих подразделений Пограничных войск и Управления по охране высших должностных лиц, -

на Государственный комитет по охране государственной границы /осуществляет такие меры относительно сотрудников своих оперативнорозыскных подразделений/;

на органы внутренних дел, как наиболее мощную и подготовленную организацию - относительно всех иных лиц, указанных в статье 2 этого закона. На том компромиссном варианте, как получившем наибольшую поддержку, пока и решили остановиться.

В целях осуществления специальных мер по обеспечению безопасности работников судов и правоохранительных органов и их близких родственников в этих органах предусмотрено создание специальных подразделений.

5. В случае принципиального одобрения проекта от Кабинета Министров и правоохранительных органов Украины /МВД, СБ и другие/ потребуется немалая работа над подзаконными актами, обеспечивающими механизм его действия. Это, очевидно,

должно быть положение или инструкция, в которой подробно регламентируется осуществление предусмотренных законом мер защиты. Особенно сложные вопросы возникают в связи со статьей 11 проекта закона, в которой предусматривается возможность перевода работника на другую работу, замены документов и переселения на другое место жительства, что потребует определенных дополнений в области трудового, жилищного и пенсионного законодательства.

6. Что касается норм ответственности за посягательство на безопасность работников судов и правоохранительных органов /раздел 4 проекта закона/, то о них необходимо оказать следующее.

В настоящее время вопросы ответственности за такие посягательства регулируются указом Президиума Верховного Совета Украинской ССР от 18 января 1991 года. Этим указом внесены дополнения в Уголовный кодекс и Кодекс об административных правонарушениях, установлена уголовная ответственность, в частности, за угрозу в отношении сотрудников правоохранительных органов, умышленное уничтожение или повреждение их имущества, нанесение телесных повреждений таким работникам.

Хочу обратить внимание, что здесь речь идет об ответственности за уже совершенные посягательства. В то же время чрезвычайно важно не допустить таких посягательств, организационно обеспечишь безопасность сотрудников судов и правоохранительных органов. Предлагаемый проект как раз и направлен на создание организационно-правовых основ такой безопасности, на недопущение причинения сотрудникам правоохранительных органов й их близким вреда.

В то же время мы понимаем, что и нормы ответственности за посягательство на жизнь, здоровье, имущество сотрудников правоохранительных органов способны сыграть важную профилактическую роль. В связи с этим предстоит усовершенствовать соответствующие уголовно-правовые нормы.

Прежде всего необходимо будет установить повышенную ответственность за посягательство не только на жизнь сотрудников прокуратуры, внутренних дел и безопасности /как его сегодня определено в Уголовном кодексе/, но и сотрудников иных органов, участвующих в правоохранительной деятельности /сотрудников оперативно-розыскных подразделений Управления государственной охраны и Пограничных войск, сотрудников таможенных органов, налоговой и контрольно-ревизионной службы - этим сотрудникам соответствующими законами Украины гарантирована такая же правовая защита, как и сотрудникам иных правоохранительных органов/.

Кроме того, Уголовный кодекс должен предусмотреть повышенную ответственность за причинение вреда не только близким родственникам сотрудника, но и иным, близким для этого сотрудника, лицам. Ведь не секрет, что влияние на должностных лиц правоохранительных органов осуществляется не только через родственников.

И, наконец, необходимо пересмотреть - в сторону усиления - санкции за причинение вреда судьям и сотрудникам правоохранительных органов, чтобы ответственность в полной мере соответствовала серьезнейшей общественной опасности таких посягательств.

В заключение хочу сказать, что положения этого законопроекта подготовлены к первому чтению, согласованы практически со всеми правоохранительными ведомствами, со всеми иными заинтересованными ведомствами, научными учреждениями и получили их одобрение. Их предложения и дополнения к этому законопроекту мы на 95 процентов учли.

ГОЛОВА. Доповідь закінчено. Є запитання до доповідача? Другий мікрофон.

СТЕПЕНКО В.І. Вікторе Михайловичу, у мене до вас таке запитання. Звичайно, потрібно захистити цих працівників. Ви знаєте, що ми прийняли Закон про статус суддів і там були передбачені відповідні пільги. У мене була делегація суддів, які сьогодні на пенсії. Ви знаете, у них була мізерна заробітна плата, сьогодні мізерна пенсія, і вони просять, щоб ці пільги поширили на людей, що раніше працювали суддями. Чи не вважаєте ви за можливе записати у постанову /коли будемо приймати закон/, щоб ці пільги поширили на тих працівників судів, які працювали до прийняття закону?

Дякую.

СЛЄСАРЕНКО В.М. Этот вопрос мы предварительно обсуждали, но пока решили в первом чтении его не вносить. Дело в том, что он все-таки большой круг лиц охватывает, что потребует изысканий соответствующих средств. Но, в принципе, предложение заслуживает внимания. Считаю, что судья, который честно исполнял свой долг, должен находиться под защитой закона, хотя бы в первые годы после ухода на пенсию.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

РЕБРИК Б.В., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України у справах ветеранів, пенсіонерів, інвалідів, репресованих, малозабезпечених і воїнів-інтернаціоналістів /Тисменицький виборчий округ, Івано-Франківська область/. Іване Степановичу, у мене є пропозиція, що не стосується пана Слєсаренка.

ГОЛОВА. Не запитання? Тоді дякую, Вікторе Михайловичу. Все, запитань немає.

Є бажаючі взяти участь в обговоренні? Поки що списку немає.

Слово надається народному депутату Романчуку.

РОМАНЧУК В.М. член Комісії Верховної Ради України у питаннях законодавства і законності /Ленінський виборчий округ, Запорізька область/. Я буду краток, уважаемые народные депутаты. Наверное, одна из самых больших проблем сейчас - это кадровая политика в системе нашего МВД. В последнее время идет массовый отток работников. И уже нынче мы можем потерять государственность только из-за того, что уйдут из таких важных структур, как охрана государства. Мы сегодня приняли закон о борьбе с коррупцией. Ведь то, о чем сегодня говорилось - это действительно страшно. И завтра, если не изменится отношение к работникам этой сферы, мы с очень большим трудом будем восполнять эти потери.

Мое предложение. Я ознакомился с проектом, о котором Виктор Михайлович говорил, и считаю, что его можно принимать в первом чтении. Единственное пожелание - чтобы был хорошо проработан вопрос финансирования. Ведь главный камень преткновения в том, какую низкую заработную плату имеют работники охраны и какое невнимание наблюдается к ним со стороны государства. Довгому еще раз подчеркиваю: идет страшный отток кадров и Верховному Совету надо думать об этом.

ГОЛОВА. Є ще бажаючі виступити в обговоренні цього проекту? Немає.

Тоді треба прийняти проект у першому читанні, тому що проблема ця гостра. А якщо є предметні зауваження щодо якоїсь статті, то можна в другому читанні їх обговорити. Отже, є така пропозиція: запропонований проект прийняти в першому читанні, доручити постійним комісіям з питань законодавства і законності, правопорядку разом з тимчасовою комісією, а також урядом і Мінфіном його доопрацювати і внести на розгляд Верховної Ради.

Перший мікрофон.

ВОРОБЙОВ О.М. Иван Степанович! Надо, чтобы там была четкая запись. Не нужна Комиссия по законодательству и законности. Временная комиссия его создавала, то пускай и дальше усовершенствует, но только приведет в соответствие комплексно все законодательство, которое у нас имеется, в том числе и Закон о статусе судей.

ГОЛОВА. Так для того я й кажу, що за участю вашої комісії, щоб ви у комплексі все подивились, бо суди - прерогатива вашої комісії.

ВОРОБЙОВ О.М. Нет, Иван Степанова, наша комиссия, возможно, будет свое заключение давать. Но совместно работать трудно. Ведь член нашей комиссии Демидов - он же и член комиссии там, понимаете? Поэтому пускай они попробуют довести документ до нужной кондиции, приведут в соответствие со всем действующим законодательством.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

СЛЄСАРЕНКО В.М. Уважаемые народные депутаты! Наша комиссия и рабочая группа не возражают, чтобы именно мы доработали этот законопроект и на основания этих норм предложили изменения в УК и УПК. Но зачем это нужно, чтобы одна комиссия делала заключение на другую? Или они работают вместе с вами...

ГОЛОВА. Не одна комісія на іншу. Адже справа в тому, що і комісія з питань бюджету обов'язково це повинна розглядати. Це ж стосується фінансування. Депутате Слєсаренко, знаєте, така ваша впертість тільки шкодить справі.

Ось ви щойно, відповідаючи на запитання депутата Степенка, сказали, що значно розширюється коло осіб, це пов'язано з фінансами. То як же можна обминути Комісію з питань планування, бюджету, фінансів і цін?

Це питання знімається і направляється в комісії, щоб комплексно підготувати і впасти на розгляд Верховної ради.

Ряд депутатів зробили мені зауваження, що має бути "Різне", це згідно з Регламентом, з погодженим учора графіком.

Ще раз вам говорю - ми не робили цього на вимогу залу. Моя помилка, що я не поставив питання на голосування. А зараз бачу, що біля мікрофонів ті, хто хоче все-таки добитися "Різного". Ні? А яка причина?

Перший мікрофон.

ТРИЗНА В.С., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань гласності і засобів масової інформації /Куйбишевський виборчий округ, Донецька область/. Иван Степанович! Украина не успела прийти в себя от одного повышения цен, как уже муссируются слухи о новом повышении в первой декаде июля.

Хочу задать вам вопрос, чтобы и мы, депутаты, работая в комиссиях, знали положение дел в общем. Вам как Председателю Верховного Совета кто-нибудь что-то говорил о предстоящем повышении? Или это только слухи?

ГОЛОВА. Я вчора вже давав відповідь, сьогодні навіть "Голос України" дещо процитував. Сьогодні я мав тривалу розмову в Леонідом Даниловичем, який повідомив, що уряд нині працює над цією проблемою. Завтра ми вносимо до порядку денного питання про механізм заготівлі і оплати продукції аграрного сектора /не знаю, як воно буде точно сформульоване, але суть така/. І віце-прем'єр-міністр України Дем'янов завтра поінформує депутатів, наскільки мені відомо, про те, що ніякого підвищення цін не буде. Оце, те, що я знаю. А завтра більш предметно щодо цього питання поговоримо.

Перший мікрофон.

ТРИЗНА В.С. Боюсь, чтобы у нас не получилось, как в прошлый раз. Если только действительно в Кабинете Министров предполагают повышение, то пусть продумают упреждающий механизм. Чтобы люди не подумали, что...

ГОЛОВА. Не думають поки що. Давайте ми не збурювати питання.

Другий мікрофон.

ЯЦЕНКО В.М., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань Чорнобильської катастрофи /Коростенський виборчий округ, Житомирська область/. Я направляв важливе зауваження у розвиток цієї пропозиції. Крім цього, Іване Степановичу! закінчується перше півріччя, і видаткова частина бюджету практично закінчена. Що стосується асигнувань на вирішення чорнобильських питань, то вони закінчилися. Відповідна індексація коштів, подальше виконання чорнобильської програми /і будівництво, і оздоровлення людей і так далі/ - все зупинилося. Міністр фінансів обіцяв, що на цьому тижні будуть внесені пропозиції. Прохання вийти...

ГОЛОВА. Ось уже пішло "Різне". Володимире Михайловичу, ви ж знаєте, що ми не відкривали "Різного".

ЯЦЕНКО В.М. І друга пропозиція, Іване Степановичу. Дослухайте, будь ласка.

ГОЛОВА. Я не бачу іншої форми роботи, аби тільки вмикати мікрофони.

ЯЦЕНКО В.М. Прошу лише три хвилини. Дайте закінчити, Іване Степановичу.

ГОЛОВА. Я думаю, може, завести це у плівку, бо мені вже набридло повторяти: перший, другий, третій мікрофон. Прошу, депутате Ребрик.

РЕБРИК В.В. Іване Степановичу! За всю історію існування парламентських республік не було такого, щоб депутат помер у парламенті. У нас два народні депутати, два великі патріоти України голодують. Це - Чародєєв і Марченко. Україні буде завдано величезного збитку. Наш український народ не простить нам 27 числа. Давайте врятуємо їх.

ГОЛОВА. Вимкніть мікрофон. Я бачу, ар ніякого законопроекту внести не можна. Тільки дай слово від мікрофонів - і пішли пропозиції. Тому я прошу дві хвилини для довідки і оголошення питань, які будуть розглядатися завтра.

Мені подається вже не перша записка, і я мушу дати відповідь. Ось її текст: "Не ради цікавості, а рада держави, мене достеменно заставляє знати, чим ви керуєтеся - боязню, любов'ю, повагою чи користолюбством відносно особи Чародєєва? Часті поїздки за кордон Чародєєва разом з вами наводять нас на нездорову думку. Великодержавний шовініст Чародеев готовий поховати суверенність України хоч сьогодні, а тепле місце знайшов під вашим крилом".

Хочу вам доповісти ось про що. Депутат Чародєєв уже один раз звітував. Прошу вас уважно вислухати мене. Після укладення договору главами держав Чорноморського басейну за ініціативою Великих національних зборів Туреччини було розпочато роботу щодо створення Міжпарламентської асамблеї. Коли нам надійшло таке запрошення /а там планувалося створити кілька комітетів/, я звернувся з дорученням до Комісії у закордонних справах і до Комісії з питань економічної реформи і

управління народним господарством, щоб вони виділили повноважних представників, яких можна було б направити в Стамбул для підготовки і проведення такої роботи. Комісія у закордонних справах визначила Чародєєва, а Комісія з питань економічної реформи - Пилипчука. Вони провели там разом з представниками парламентів десяти країн підготовчу роботу, і в лютому цього року було проведено засідання на рівні глав парламентів, у якому брали участь названі народні депутати. Було вирішено провести перше засідання Міжпарламентської асамблеї у червні цього року /16 червня/. Але на це засідання запрошувалася вже ширша парламентська делегація. Було визначено квоту дія кожної країни. Вона залежала від кількості населення. Для України було визначено квоту в кількості 8-9 чоловік. Я звернувся до Президії про визначення такої квоти. Президія в робочому порядку проголосувала за делегацію у кількості восьми чоловік. Після цього на засіданні Президії офіційно ці вісім чоловік були визначені. На Міжпарламентській асамблеї, яка відбулася у визначений день, народного депутата Чародєєва було обрано заступником голови Міжпарламентської асамблеї країн Чорноморського басейну. Тепер він має право їздити туди, коли викликатимуть, уже сам, без мене. Мої особисті спостереження і оцінка роботи Чародєєва у започаткуванні цього співробітництва на міжпарламентському рівні не задовільна, а добра, тому що він володіє цими питаннями, добре знає історію розвитку міжпарламентських зв'язків і так далі. І не випадково з сімдесяти депутатів /голосували за принципом - один голос від держави/ 69 чи 68 голосів було "за". Так що люди його оцінили. І я прошу вас - давайте будемо більш

уважно, більш коректно, більш гуманно чи як ще сказати, толерантно ставитесь один до одного... Хто написав, він знав, але це не має значення. Не хочу, щоб у вас виник якийсь сумнів. Я вам зачитував те, що написано, повірте мені. До того ж і на бланку, ви ж бачите, не на шпаргалці. Тому прошу вас з більшою повагою ставитись один до одного і до Голови.

А зараз хочу оголосити, що будемо робити завтра.

Перше. Інформація Кабінету Міністрів України про стан підготовки до збирання врожаю та розгляд проектів документів, пов'язаних з цим. Там буде два проекти документів про внесення змін до Державного бюджету на 1993 рік і про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів України щодо оподаткування. Це питання буде розглядатися в комплексі.

Далі. Про проект Закону про колективні договори і угоди /друге читання/. Про стан медикаментозного забезпечення та організації медичного обслуговування населення України. Доповідь міністра Спіженка /я так думаю, що доповідати має Спіженко/. Це нами проголосовано.

І про проект Постанови Верховної Ради про основні напрями зовнішньої політики України /друге читання/.

Це планується на ранкове пленарне засідання. Якщо все це буде розглянуто, то на вечірньому пленарному засіданні /так попередньо вирішила Президія/, можна було б заслухати звіт Прокуратури України.

Я оголосив порядок роботи на завтра. Обговорення не відкриваю. Сесія продовжить роботу завтра о 10 годині.