ЗАСІДАННЯ ВІСІМНАДЦЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України.
22 лютого 1994 року. 10 година.

Веде засідання Голова Верховної Ради України ПЛЮЩ І. С.

ГОЛОВА. Доброго ранку, шановні народні депутати! Прошу реєструватися.

У залі зареєструвався 341 народний депутат. Ранкове засідання оголошується відкритим.

За час, що ми не працювали у пленарному режимі, був 60-річний ювілей у Володимира Ілліча Квасова. Я прошу привітати його з цим ювілеєм.

А у депутата Олеся Шевченка сьогодні день народження. Йому ще немає 60-ти. Ми його також вітаємо.

Ще раз повторити реєстрацію? Повторіть, будь ласка, ще раз реєстрацію.

У залі зареєструвалися 343 народних депутати. Ранкове засідання оголошується відкритим.

Учора відбулося засідання Президії Верховної Ради. На ньому розглянуто перелік питань, які пропонується включити до орієнтовного графіка роботи на 22-25 лютого цього року. Члени Президії, депутати, які були присутні на засіданні, в основному погодили цей орієнтовний графік і пропонують, щоб Верховна Рада успішно його виконала. Окрім того, було ще обговорено ряд питань, що потребують більш віддаленої перспективи.

Отже, ми будемо обговорювати орієнтовний графік чи не будемо? Давайте відведемо для цього півгодини, бо відводити годину - це багато, ми тоді знову нічого не встигнемо.

Ставлю на голосування пропозицію обговорити орієнтовний графік протягом півгодини. Прошу проголосувати.

"За" - 227. Приймається. Регламент півгодини.

Перший мікрофон.

САЛЬНІЧЕНКО В. М., секретар Комісії Верховної Ради України з питань будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства /Рубіжанський виборчий округ, Луганська область/. Уважаемые народные депутаты! Уважаемый Иван Степанович! Уважаемые члены правительства! Мы только что вернулись из своих избирательных округов. Прошедшие два месяца текущего года по состоянию экономики оказались хуже самых плохих прогнозов. У нас сегодня парализованы производство, кредитно-финансовая система, одно за другим останавливаются предприятия, прекращают деятельность организации. Это становится массовым явлением. Люди уходят в бесплатные отпуска, не представляя, как кормить детей. Многим из них заработную плату не смогли выплатить не только за январь, но и за декабрь.

Как результат паралича производства - полный провал формирования реальных источников бюджетных расходов по многим позициям.

Я считаю, что на сегодняшний день это все уже не просто какие-то естественные просчеты Президента, правительства и нас, Верховного Совета, в проведении экономической политики. Это отсутствие какой-либо экономической политики.

У меня в руках ориентировочный порядок рассмотрения вопросов. На 23 февраля, среду, первым стоит вопрос "Про заходи щодо подолання платіжної кризи в народному господарстві". Чтобы завтра этот вопрос не был спущен на тормозах, чтобы был эффективно рассмотрен, поскольку он самый важный, то я прошу, Иван Степанович, чтобы народным депутатам сегодня, хотя бы до конца дня, проект этих мероприятий был роздан, чтобы мы могли ознакомиться с ним и, ориентируясь по обстановке на местах, предложить свои альтернативные мероприятия.

И второе. Я все-таки прошу, чтобы "Різне", которое мы всегда планируем на среду, было проведено без срыва в течение часа, как положено, учитывая реальность создавшейся обстановки.

Благодарю за внимание.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

СВІДЕРСЬКИЙ Ф. Ф., член Комісії Верховної Ради України у питаннях соціальної політики та праці /Нововолинський виборчий округ, Волинська область/. Шановні народні депутати! Усі ми приїхали з виборчих округів. Конкретно у моєму виборчому окрузі більшість

підприємств теж зупинено, зарплата селянам, усім тим, хто працює, в тому числі і військовим, не виплачується. Найголовнішим питанням, яке нам треба вирішити протягом цих днів, я вважаю таке: яким чином підняти підприємства, яким чином їх запустити, щоб крутилося все, що дає гроші в бюджет.

Пропозиції щодо порядку денного.

Перше. Питання про Крим, вважаю, необхідно розглянути на закритому засіданні десь після обіду.

Друге. Бюджет на другий квартал з обов’язковими пріоритетами щодо сільського господарства та базових галузей промисловості, які є визначальними для сільського господарства і забезпечують життєдіяльність народного господарства, має розглянути наш склад Верховної Ради.

Третє. Розглянути питання про внесення доповнень до Закону про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку і обов’язково виконати наше попереднє Доручення відповідній комісії про 50-процентне зниження вартості ліків та зниження межі трудового стажу 35 та 40 років - до тієї, яку прийнято в інших законах. Оскільки ви, Василю Васильовичу, пообіцяли пенсіонерам Києва, що це буде прийнято, то прохання до вас, щоб це хоча б на другий квартал було враховано і виконано.

Далі. Те, з чим виборці йдуть до нас на прийом, свідчить, що народ на грані виживання. Я вже сказав, що не виплачуються ні зарплата, ні пенсії. Шахтарі вимагають зустрічі з Президентом, вимагають зустрічі із Звягільським. Вони дійшли до того, що голодують, добиваючись такої зустрічі. Єдина вимога - про виплати і тим, хто працює, і пенсіонерам.

Що робить партія влади Президента? Партія влади Президента пішла в народ за мандатами, забувши про свої обов’язки. Пішли туди і члени уряду. Майбутня Верховна Рада буде суцільним президентським лобі. Тому пропоную включити до порядку денного питання про хід виборчої кампанії.

Учора почалася інформаційна обробка народу у зв’язку з наступними президентськими виборами. Кравчук та Кучма - на перших місцях. Я не знаю, чи можна їх притягувати до кримінальної відповідальності, але народ вже побачив повну нездатність цих керівників.

І останнє. Пропоную прийняти рішення про заборону виїзду протягом п’яти років усім звільненим працівникам державних служб та президентських структур і розробити заходи для повернення награбованих 15 чи 18 мільярдів доларів у бюджет України.

Представники Президента, організувавши виборчу кампанію партії влади та наступні президентські вибори, готові піти на запасні аеродроми, як колишній представник Президента у нашій Волинській області Блаженчук, який вже іде торговим представником у Чехію. Розграбована Україна і розграбована область.

Пропоную розглянути ці питання.

Дякую.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

БИЧКОВ В. В., заступник глави Херсонської обласної державної адміністрації /Новотроїцький виборчий округ, Херсонська область/.

Уважаемый Иван Степанович! Уважаемые народные депутаты! Я просил бы вас поддержать предложение депутата Сальниченко. Со своей стороны, Иван Степанович, мы - группа аграрников -послали вам на той неделе телеграмму, в которой просили, когда Верховный Совет будет рассматривать финансовое положение и платежную дисциплину в Украине, заслушать по этому вопросу доклад Ефима Леонидовича и только его. Мы бы хотели услышать, сколько колхозов и совхозов не получают сегодня заработную плату и сколько месяцев это продолжается. Мы бы хотели услышать, сколько сегодня завезено, накоплено удобрений, семян, горюче-смазочных материалов, средств защиты растений. Мы бы хотели

услышать /может быть, это только в Херсонской области плохо решается/, сколько кредитов уже получили заготовительные организации, колохозы и совхозы под урожай 1994 года.

Ефим Леонидович в прошлый раз заявил, что за четвертый квартал государство рассчиталось с долгами колхозам и совхозам за мясо и молоко. Пусть укажет по каждой области суммы этих долгов.

Я бы просил заслушать именно Ефима Леонидовича. Он сегодня глава правительства, пускай он и ответит на эти вопросы, а не министр сельского хозяйства, который давал здесь обещания. Хочу сказать Юрию Михайловичу в глаза - пускай он не обижается, что это услышат его избиратели, которые будут за него голосовать: ни один министр не причинил столько вреда сельскому хозяйству, как Карасик. Почему? Он обещал, заверял... Народ поверил, производил продукцию.. А сегодня народ уже не верит. Все вырезают и сокращают производство.

Прошу это рассмотреть немедленно.

ГОЛОВА. Слово надається з трибуни.

МАРЧЕКО В. Р., член Комісії Верховної Ради України у закордонних справах /Роменський виборчий округ, Сумська область/. Уважаемые депутаты! Сегодняшняя ситуация напоминает мне ту, которая случается, когда наперсточников-жуликов или картежников-жуликов схватили за руку, но еще не знают, что с ними сделать. Думаю, это временно.

Хочу задать вопрос вам, Иван Степанович, Президенту и Кабинету Министров. Разве вы не знаете, что останавливаются и стоят предприятия? Не знаете, что накануне посевной у крестьян нет минеральных удобрений и гербицидов? Не знаете, что у них нет денег на закупку горючего? Думаю, знаете. Наверное, знаете и то, что по три месяца не выплачивается заработная плата работникам сельского хозяйства и доплата чернобыльцам, что сегодня заработная плата покрывает только восьмую часть стоимости минимальной потребительской корзины.

Не так давно студентов, тогда еще сытых, подбили на голодовку. Сегодня голодные студенты пришли отстаивать свои законные права, чтобы выжить и сохранить образование и науку.

Я обращаюсь к вам, Иван Степанович, и к Президенту: неужели вы не осознаете, что делается? Если осознаете, "то почему не принимаете меры?

Вношу такие предложения.

Первое. Немедленно внести на рассмотрение вопрос об обеспечении населения Украины минимальным набором необходимых продуктов питания по фиксированным ценам.

Второе. Прошу, чтобы Президент в соответствии с Конституцией выступил и рассказал о социально-экономическом положении в Украине. Без этого, думаю, нам отсюда уезжать нельзя.

И третье. На среду первым стоит вопрос "Про заходи щодо подолання платіжної кризи в народному господарстві". Руководство нашей обувной фабрики разработало свои предложения, и я их передаю для рассмотрения в Кабинет Министров.

Спасибо.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

КОЗАРЕНКО В. І., секретар Комісії Верховної Ради України з питань державного суверенітету, міжреспубліканських і міжнаціональних відносин /Антрацитівський міський виборчий округ, Луганська область/. Шановний Іване Степановичу, колеги, присутні! Ми сьогодні черговий раз отримали "меню" з 25 пунктів на чотири дні. Таку кількість питань неможливо розглянути за відведений час, і це свідчить, що наш керівник - Іван Степанович Плющ не відчуває часу, відірвався від народу.

Іване Степановичу! Немає зараз головнішого питання, ніж вибори. Верховна Рада, Президент і його команда довели повну нездатність керувати економікою, керувати політикою в країні. І чим швидше відбудуться вибори, тим краще для держави.

Я поділяю думку, що треба заслухати Центрвиборчком про те, як іде підготовка до виборів 27 березня. Вважаю слушними питання про вибори місцевих Рад і Президента. Їх треба включити.

Але я не розумію, чому включається питання про Крим? Якщо ми маємо претензії до Конституції Криму, ми її повинні порівнювати з нашою Конституцією. Було б добре, якби ми власною Конституцією користувалися в одному стандарті. Коли нам вигідно - ми Конституцію піднімаємо, а коли невигідно - ми витираємо об неї ноги. Про це тут говорилося вже не раз.

Я вважаю, що питання про Крим повинен вирішувати єдиний орган - Конституційний Суд. Це злочин ваш, Іване Степановичу, і Кравчука, що Україна досі не має Конституційного Суду. Вважаю, що після питання про вибори друге питання, яке ми повинні вирішити, якщо здатні, - це обрати Конституційний Суд.

Дякую.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ЯКОВИШИН Л. Г., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань Чорнобильської катастрофи /Козелецький виборчий округ, Чернігівська область/. Шановні колеги! Шановний Іване Степановичу! /Шум у залі/. Товариші, я прошу, трохи тихіше! Давайте хоч аграрників послухаємо.

Іване Степановичу! У нас уже стало традицією, що ви депутатів поздоровляєте з днем народження. Це приємно, і люди це схвалюють, кажуть: подивіться, які вони чемні.

А я хочу внести іншу пропозицію. Щоб ви сьогодні перед усім українським народом поздоровили нашого Президента, поздоровили наш уряд рідний, поздоровили наш Національний банк / не знаю, чи є він взагалі, чи це тільки якась, Бог його знає яка, фірма/. Щоб ви їх усіх поздоровили і сказали: ви ж нас у багнюці втопили, весь народ утопили. Я прошу депутатів проголосувати цю пропозицію і поздоровити президента, уряд, усю виконавчу структуру. Іване Степановичу, це дуже важливо.

А тепер переходжу до головного. Іване Степановичу, коли закінчиться ця велика брехня? Скільки разів ви запевняли: уряд сказав, що розрахується в грудні. Останнього разу ви казали, що розрахується 15 січня. Шановні депутати, закінчується лютий... Іване Степановичу, з чим їхати до людей? Сьогодні з ними ще за хліб не розрахувався. За хліб, Іване Степановичу, не розрахувалися! Я запитую: хто сьогодні з цієї трибуни дасть відповідь на це? Я вже не кажу за м’ясо і за молоко.

Хочу бачити на цій трибуні не цих брехунів, хочу бачити на цій трибуні злочинців! До якого часу можуть вводити нас в оману і водити за ніс?! І я прошу, Іване Степановичу, внести на розгляд це першим питанням. От ви чудово посміхаєтесь, Іване Степановичу. Думаю, що вам теж це запитання задають: чи ви в цій команді, що оце нам бреше, чи не в цій? Гадаю, що ви не в цій команді. Тоді підтримайте нашу команду і давайте злочинців виведемо на цю трибуну, і нехай вони скажуть востаннє. Іване Степановичу, наша районна лікарня не отримала за три місяці жодного мільйона з бюджетних коштів на опалення. Районна лікарня не отримала! Що робити далі? Хто тут говорить про якісь

кредити? Іване Степановичу, це хворі люди говорять про ці кредити.

Тому, на мою думку, перше питання, яке ми повинні внести сьогодні / максимум завтра, щоб була можливість підготуватися/, - це, по-перше, персональна відповідальність за такий стан справ, за брехню, за ці кредити, за розрахунки і, по-друге, як ми будемо проводити весняно-посівну кампанію. Тільки персональна відповідальність! Прошу підтримати мене в цих питаннях.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

ЯГОФЕРОВ А. М., директор орендного підприємства " Луганський машинобудівний завод" /Артемівський виборчий округ, Луганська область/. Уважаемый Иван Степанович! Уважаемые народные депутаты! Мы 15 декабря прошлого года рассматривали вопрос о социально-экономическом положении в Украине. Было принято постановление I7 декабря, в котором намечены пути выхода из кризиса. К сожалению, никаких мер для реализации этого постановления не принято.

Я обращаюсь к поэтам, к писателям, к инженерам и директорам - ко всем. Прошу меня послушать, ведь ситуация тупиковая. Кто сегодня пораньше встал, тот слышал по радио о том, что Туркменистан за нарушение взаиморасчетов с сегодняшнего дня прекращает поставку газа Украине. Ваши предприятия не работают. Конечно, нужны чрезвычайные меры, даже со стороны тех, кто считает себя здесь временщиком.

Иван Степанович, учитывая то, что Президент взял на себя ответственность за управление экономикой страны, я считаю, и прошу депутатов меня поддержать, что надо предложить Президенту сделать доклад о социально-экономическом положении в стране с учетом постановления Верховного Совета от I7 декабря, предложить Президенту /если он, конечно, не струсит/ придти сюда и выступить перед людьми. Рассказывать байки, разрезать ленточки и поздравлять - это дело уже прошедшее. сегодня главный вопрос - это выживание, это экономика.

Позтому я предлагаю. Первое. Не рассматривать никаких вопросов без доклада Президента о социально-экономическом положении в Украине и мерах по реализации постановления верховного Совета.

Второе. Напоминаю: исполнительная власть постоянно нарушала законы, в том числе и представители Президента на местах. Иван Степанович, в том постановлении записано, что по итогам работы в январе Генеральный прокурор должен сделать доклад о соблюдении, таи сказать, законности органами исполнительной власти. Эти два чрезвычайно важных вопроса нужно немедленно рассмотреть. И только после этого можно рассматривать другие вопросы.

Я считаю также важным вопрос о реформе местной власти. Проект соответствующего закона нам роздан. Его надо рассмотреть тоже в первую очередь.

Иван Степанович, по этим двум вопросам, вернее, по трем, нужен доклад Президента. Потом следует рассмотреть итоги выполнения постановления, и проект Закона о выборах. Прошу проголосовать это поименно.

Спасибо за внимание.

ГОЛОВА. З трибуни, будь ласка.

ЧЕРНЯВСЬКИЙ О. П., генеральний директор науково-виробничого об’єднання "Еліта" /Сумський виборчий округ, Сумська область/. Шановний Іване Степановичу! Шановні колеги! Я бачу з виступів попередніх депутатів, що становище, яке склалося, глибоко хвилює не тільки мене особисто, а й кожного з присутніх. І я думаю, що це не популізм, не передвиборна агітація, це обумовлено реальним станом речей: ми знаходимося на краю прірви, зробивши ще крок, впадемо в неї.

Тому, Іване Степановичу, я вношу пропозицію, гадаю, що ви і депутати підтримаєте мене. Потрібно розглядати не всі питання, зазначені в орієнтовному переліку, а розглядати одне: щоб ви, Іване Степановичу /чи, може, комусь доручите/, доповіли Верховній Раді, де ми зараз є, причину того, що сталося, і назвали поіменно, хто в цьому винен. У нас члени уряду: один -грався, другий - сюди-туди хитається, а відповідати за те становище, яке склалося, нікому. А до чого ми дійшли сьогодні, тут уже говорили, я можу лише додати.

Колгоспники /судячи з виступів депутатів, думаю, що і в інших галузях таке ж/ не отримують місяцями заробітної плати. Як вони можуть сьогодні вижити? Іване Степановичу, ви знаєте добре село, подивіться, в якому стані колгоспи, радгоспи. За газ, інші енергоносії змушені платити через інкасо, і таким чином рахунки господарства практично до кінця року заблоковано. Хто це зробив? І як за таких умов можна підготуватися до весни, Іване Степановичу? У мене склалося враження, що Звягільський

разом з командою навмисно це робить, підкреслюю, навмисно, щоб завалити наше виробництво, а потім купувати товари за долари, яких ми не маємо, тобто призвести до дуже ганебного стану не тільки сільськогосподарську економіку, а й загальнодержавну.

Я просто вражений, бо навіть неозброєним оком видно, що такі дії ворожі для нашого народу. Сьогодні в селі пенсіонер три місяці не отримує пенсію, а йому треба купити паливо, заплатити за електроенергію. А чим платити? І я не можу відповісти, хто це зробив.

Наближається весна. У минулі роки ми виділили пенсіонерам земельні ділянки поблизу міста. Тепер же пенсіонер не може на ту ділянку безплатно доїхати, а коштів ми йому не даємо. Значить, і ті ділянки загубимо. А ми ж прийняли Закон про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку.

А про ціни я вже не кажу. Юрію Михайловичу, як же ви могли погодитися на такі ціни? Візьмемо для прикладу Сумську область. Навіть якщо ми продамо все, що виробимо за рік, то и тоді не розплатимося за енергоносії. А на зарплату, на будівництво нічого не залишається. Як ви, наш міністр, могли погодитися на такі дії? Чи це теж навмисно? Не згадую вже про лікарів, учителів. Сьогодні вони змушені кидати роботу, бо за ту мізерну зарплату, яку їм платять, вони не можуть утримувати свою сім’ю. Це питання я просив би поставити на поіменне голосування.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

ЧАРОДЄЄВ О. В., член Комісії Верховної Ради України у закордонних справах /Пролетарський виборчий округ, Донецька область/. Уважаемые товарищи депутаты! Весной прошлого года мы улыбались, когда услышали информацию по телевидению о том, что парламент Швейцарии четыре месяца обсуждает вопрос - отрубать собакам хвосты или не отрубать. Но в данный момент государство терпит бедствие, парламент работает, возможно, последнюю неделю, а мы видим такой набор вопросов. Это что, последние дни самые важные9

Я поддерживаю депутата Ягоферова. Нужно, чтобы Президент отчитался наконец перед этим парламентом, ибо дальше возможности такой уже может не представиться, и ответил на вопросы депутатов как представителей разных категорий населения: как жить инвалидам, чем кормить детей в детских учреждениях, что делать школам, почему бастуют работники вузов, почему голодают шахтеры? Люди должны увидеть хотя бы последнюю попытку нынешних депутатов что-то исправить. Еще две недели показа по телевидению кандидатов в депутаты парламента будущего созыва, и даже те газеты, которые больше всего грызли этот Верховный Совет, пожалеют о том, что они делали. Нельзя нам уходить вот так, не сделав максимум из того, что мы можем сделать.

Относительно выборов. Мы просто обязаны обсудить ситуацию, связанную со срывом выборов. Иван Степанович, не стройте иллюзий, второго тура не будет, и мы не знаем, как следует поступить, если придет 299 депутатов.

И последнее - это вопрос по Крыму. Говорить о Крыме -вое равно, что говорить о насморке с простуженным человеком. Давайте рассмотрим в целом крымскую ситуацию. Почему Крым "бежит" от Украины и почему это нас так волнует? Потому что могут "убежать" другие регионы. И каждый раз наши "шахматисты" и прочие "игроки" будут искать какую-то зацепку в противоречиях между конституциями. Это еще больше будет подталкивать к тому, чтобы бежать от Украины, потому что политика лжи никому не приятна.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ВЛОХ О. Г., директор Інституту фізичної оптики АН України /Галицький виборчий округ, Львівська область/. Шановний Іване Степановичу! Шановні колеги депутати! На п’ятницю першим у порядку денному стоїть питання про перелік національних науково-технічних програм. У зв’язку із цим я хотів би звернути увагу ще на один аспект, який стосується науки і вищої освіти. Зараз В офіційних колах, зокрема, в ДКНТ, Міністерстві освіти та і в Академії наук інтенсивно обговорюється питання про те, щоб вилучити із системи вищої освіти науково-дослідні програми. Тобто вищу школу залишити без наукових досліджень. Якщо ми будуватимемо освіту за принципом середньої школи або технікуму, то це, зрозуміло, призведе до абсолютного розвалу не тільки самої освіти, а й науки в перспективі.

Більше того, навіть ставиться питання про те, що, мовляв, у системі Міністерства освіти не потрібна посада заступника міністра з науки.

З другого боку, це питання стосується і того, що розмір зарплати наукових працівників, професорсько-викладацького складу в системі вищої освіти зараз знаходиться за межею бідності. Якщо і далі так триватиме, то це буде ще одна наша катастрофа. Відродити економіку напевно легше, ніж відродити науковий потенціал.

У зв’язку з цим я просив би цей пункт, який я зачитав, доповнити словами "та про стан науки і вищої освіти в Україні". Це перше.

І друге. До мене звертаються люди. Бони занепокоєні тим, що передвиборна кампанія проводиться з порушенням Закону про вибори. Я не обізнаний з деталями цього питання, але мене просили Поінформувати Верховну Раду про те, що серед кандидатів у депутати Верховної Ради проведені певні арешти. Вони мали на увазі, зокрема, таку групу, як УНА-УНСО. Я просив би з‘ясувати це питання, розібратися, у чому тут справа, щоб, кінець кінцем, не було ніяких речей, що призводять до непорозуміння.

Дякую.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

КАРПЕНКО В. О., головний редактор газети "Вечірній Київ" /Прирічний виборчий округ, м. Київ /. Шановні колеги! Аналіз розгортання передвиборної кампанії наштовхує на сумні висновки.

По-перше, факти свідчать, що партія влади робить Усе для того, щоб вибори не відбулися. Вкотре підвищено ціни на молочні та м’ясні продукти. Раніше все робилося для того, щоб заспокоїти виборців, нині ж, навпаки, все робиться для того,

щоб викликати невдоволення і соціальний вибух.

По-друге, партія влади через державне телебачення і радіо влаштувала інформаційний саботаж виборчої кампанії. Кандидатів у депутати не допущено на УТ-І, натомість полемізують політичні партії, хоч це є вибори депутатів до Верховної Ради, а не делегатів на партійні з‘їзди. До того ж для окремих партій зроблено винятки і дозволено виступати їх представникам, які є кандидатами, хоч іншим партіям цього не дозволено. Київським кандидатам відведено час на УТ-2 в найнезручніший час: із 16 до 18 години, коли працююче населення або на роботі, або в дорозі з роботи. Кияни не мають достатньої інформації про зареєстрованих кандидатів, повні списки досі не опубліковані. Коли газета "Вечірній Київ" запропонувала Центрвиборчкому опублікувати всі списки безплатно, голова виборчкому пан Ємєць відповів, що то, мовляв, справа суто окружних комісій. Отже, штучно створюється інформаційна недостатність, що не дозволяє виборцям зорієнтуватися у величезній кількості прізвищ, оскільки вони з ними просто не ознайомлені.

По-третє, сам Центрвиборчком не сприяє успішному проведенню виборчої кампанії, а скоріше навпаки - створює штучні перепони. Називаю факти.

Перше. Порушення Закону про вибори. Скасовано рішення окружної виборчої комісії Центрального округу №2 міста Києва про припинення прийому документів від претендентів у кандидати тільки для того, щоб зареєструвати кандидатуру члена Президії Верховної Ради пана Списа. У той же час іншому претенденту, що запізнився з поданням документів, - відмовлено. Про це в пресі опубліковано інформацію депутата Яхеєвої та інших авторів.

Друге. За вказівкою Центрвиборчкому керівництво Ощадбанку практично заблокувало мізерні особисті виборчі фонди кандидатів, дозволені законом, заборонивши видавати готівку. Таким чином, кандидати не можуть використати пожертвувані їм кошти для, скажімо, оплати послуг друкарок, недержавного транспорту, придбання фарб і так далі.

Третє. Центрвиборчком не вбачав порушення норм закону тоді, коли від імені держави державне радіо веде агітацію проти кандидата, безпосередньо звертаючись до виборців. Це безпрецедентна річ у цивілізованому світі. Навіть ви, Іване Степановичу, коли прочитали, погодилися, що це порушення. У той же час пан Охмакевич використовує телебачення для того, щоб постійно давати сюжети з Попільні.

Виходячи із сказаного, я вношу пропозицію. Перше. Невідкладно розглянути питання про хід передвиборної кампанії. Для цього слід створити парламентську групу з п’яти незацікавлених депутатів і перевірити названі мною факти.

Друге. Доручити Комісії мандатній і з питань депутатської етики перевірити факт про реєстрацію з порушенням закону члена Президії Верховної Ради пана Списа, і якщо це не так, то зняти пляму з мундира нашої шановної Президії.

Третє. Запросити міжнародних спостерігачів не тільки на день виборів, а й на час передвиборної кампанії, щоб не допустити порушень прав людини і утисків демократії.

Прошу поставити мою пропозицію на поіменне голосування.

Дуже дякую за увагу.

ГОЛОВА. З трибуни, будь ласка.

ЧЕРНЕНКО В. Г., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань здоров’я людини /Горлівський-Микитівський виборчий округ, Донецька область/. Уважаемые депутаты! Я абсолютно солидарен с теми депутатами, которые критиковали предложенный график, розданный как в спортлото. Я не знаю, чем занимался и о чем. думал Президиум, когда готовил этот график.

Мы должны рассмотреть три вопроса. Сегодня полный паралич в экономике, промышленности, сельском хозяйстве и банковской деятельности. Я хочу сказать, Иван Степанович, что мы уже не можем приступить к рассмотрению проблем, связанных с экономикой, сельским хозяйством и банком. К этому просто не готовы. Я приведу такой факт. Неделю назад нам приходилось заниматься на местах вопросами выплаты заработной платы шахтерам, выплаты пенсий, сохранений бюджетных организаций. А в Кабинете министров, наверное, все подались в депутаты. Это их проблемы. Но не должна же останавливаться государственная жизнь и государственная работа. На грань катастрофы поставлены шахты, предприятия металлургии, химии, стоит вопрос о сохранении бюджетных организаций.

Я назову цифры по бюджету Донецкой области. Ожидается поступление 27 триллионов карбованцев. Но как они поступят, когда производство стоит? Минфин уже сейчас планирует изъять в государственный бюджет 1,7 триллиона. В области останется всего 34 процента от потребности. Кто пострадает от этого, вы знаете.

Я предлагаю наиболее емкие вопросы этого графика сегодня рассмотреть, а завтра здесь должны стоять исполняющий обязанности Премьера Звягильский, председатель правления Национального банка и искренне и честно проинформировать нас о создав-

шейся ситуации. Сегодня мы заблокировали свою экономику. Мы заблокировали экономику соседних государств, абсолютно прекратились взаимные расчеты и поставки. Полный хаос и паралич. Дальше так делать нельзя. Ничего не получится. Таким образом, я предлагаю включить в повестку дня и рассмотреть, Иван Степанович, три вопроса.

Хочу сказать еще об одной проблеме - о ценах. Сегодня происходят массовые ценовые вакханалии. Каждая область пытается установить свои цены. Неужели мы не понимаем, к чему это может привести, Иван Степанович? Поэтому надо включить в повестку дня четвертый вопрос - о ценах, и пятый - это защита пенсионеров, инвалидов, ветеранов и детей.

Спасибо.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Час, відведений на обговорення, закінчився, ми проголосували за 30 хвилин. Винятків не робитимемо.

Виступили 12 депутатів. Вони внесли ряд пропозицій, які збігаються і які зводяться до того, що треба розглянути основні питання сьогодення.

Чим керувалися, пропонуючи такий графік? Доповідачами з таких злободенних, надзвичайно важливих питань повинні бути люди, які мають сказати, що буде зроблено, які несуть за це відповідальність.

На середу першим поставлено питання про заходи щодо подолання платіжної кризи. Чому його поставлено на середу? Ми хотіли, щоб депутати мали можливість ознайомитися сьогодні з тими варіантами, з тими проектами заходів, які уряд намічав вжити для виправлення становища. А завтра їх можна було б розглянути. Хоч уряд просив нас дати час до 25 лютого. Але до 25-го вже не можна відкладати. До того ж, якщо воно не народилося за два тижні, то за два дні не народиться.

Є пропозиція сформулювати це питання так: про хід виконання постанов Верховної Ради про виправлення соціально-економічного становища в Україні та заходи щодо подолання платіжної кризи. На першому плані - хід виконання постанов, про які йшла мова. Це і виплата боргів за здану сільськогосподарську продукцію, перш за все за хліб, продукти тваринництва то інше. Це і бюджетна сфера. Це і запуск виробництва. Можна було б оце питання так сформулювати і розглянути його, як і передбачено, завтра.

У тих постановах усе сказано. І була постанова, яку приймали спільно. Працювала група, до якої входили і члени уряду. Це була мирна постанова.

Хто доповідатиме? Доповідатиме виконуючий обов’язки Прем’єра Звягільський Юхим Леонідович. Була пропозиція, щоб доповідав Президент. Це - конституційне право. Ми можемо проголосувати і зажадати такої доповіді, але Президент має право взяти час на її підготовку. Тому нехай Президент і виконуючий обов’язки Прем’єра визначаться, як і кому виступити. Вони чують, і ми їм це передамо...

Депутате Марченко! Це - ваше право. Я поставлю вашу пропозицію на голосування. /Шум у залі/. Зачекайте, дайте ж мені сказати. Поставимо на голосування, Степане Ільковичу. Депутате Хмара, не заважайте. Я вас прошу, не зривайте засідання...

Я ще не дійшов до пропозиції депутата Ягоферова. Наберіться терпіння.

Хто там каже: останній тиждень? Я не поділяю цієї думки. Але так працювати не можна. Ви вже хочете кожний день тільки те й робити, що питати з когось. Є якісь норми, правила. Вони можуть не подобатися депутату Марченку, депутату. Хмарі, але вони є. Ми зараз проголосуємо і будемо діяти.

Питання, яке вбирає в себе пропозиції заслухати про хід виконання постанови про стан економіки, про заходи щодо подолання платіжної кризи, про виплату заробітної плати, пенсій - про все, що з цим пов’язано, пропонується поставити на середу першим. Доповідатиме з цього питання той, кого визначать Президент і уряд. /Шум у залі/. Звягільський? Так я ж пропонував, щоб він доповідав.

Питання про Національний банк треба включати окремо. Тоді потрібна доповідь...

Степане Ільковичу, не заважайте. Я до питання про Крим ще не дійшов.

ХМАРА С. І., член Комісії Верховної Ради України з питань державного суверенітету, міжреспубліканських і міжнаціональних відносин /Індустріальний виборчий округ, Львівська область/. Ваш Президент вітає незаконно обраного президента Криму. Це ні в яку конституцію не вкладається.

Отут ми його спитаємо, як він виконує свої обов’язки гаранта суверенітету України, територіальної цілісності і виконання законів, як виконується постанова Верховної Ради щодо "Бласко" і чому Климпуш дозволяє собі робити те, що він робить? А ви покриваєте все це. Президент має зробити доповідь, і ми його спитаємо, чому він кожен день порушує закони, чому він не несе відповідальності?

Якщо ви не поставите цього питання на голосування... /Шум у залі/. Навіщо імітувати роботу, коли її немає? Ви паралізуєте роботу Верховної Ради. /Шум у залі/. Була пропозиція депутата Ягоферова. Нехай її поставлять на голосування, як вона сформульована. Що, ви не знаєте Плюща? Він завжди махінаціями займається. Ви знаєте, що він сфабрикував постанову Верховної...

ГОЛОВА. Степане Ільковичу, тільки не лякайте мене. Степане Ільковичу, не зривайте засідання. Це вже схоже... Ото як на когось не звертають уваги, то він не робить цього, а як звертають увагу, то він ще більше робить.

Я хочу, щоб ми попросили Кабінет Міністрів передати сьогодні в комісії і депутатам всі довідкові матеріали з цього питання. Це перше.

Друге. Завтра розпочати пленарне засідання з доповіді уряду про хід виконання грудневих постанов Верховної Ради з цього питання та заходи щодо подолання платіжної кризи: виплата заробітної плати, пенсій, стипендій і таке інше, розрахунки за сільськогосподарську продукцію. Такий комплекс питань. Погоджуєтесь? І доповідь голови правління Національного банку.

Ставлю це на голосування. Прошу проголосувати.

"За" - 229. Приймається...

Ну для чого ж поіменно, якщо прийнято? Давайте не зловживати поіменним голосуванням, прийнято ж. Ну, будемо поіменно голосувати, але ж ви назвали три питання...

Голосується пропозиція провести поіменне голосування з цього приводу. Прошу проголосувати.

"За" - 103. Не приймається.

Третій мікрофон. З мотивів голосування.

МАРЧЕНКО В. Р. Спасибо. Иван Степанович, я соглашаюсь с тем комплексом вопросов, который вы поставили на голосование. Но мое предложение, в частности, и предложение депутата Ягоферова заключалось в том, чтобы докладчиком по этому вопросу был глава правительства, а именно: Президент. В этой связи прошу

поставить на голосование вопрос, кто доложит о той социально-экономической ситуации, которая сейчас сложилась в Украине. Это право по Конституции. И, Иван Степанович, не пользуйтесь своим правом комментария для того, чтобы нарушать права других депутатов. Прошу поставить на голосование.

ГОЛОВА. Я не використовую. Ще раз кажу, що я поставив на голосування: інформація уряду про хід виконання постанов Верховної Ради. Якщо це інформація уряду - то доповідатиме або голова уряду, або виконуючій обов’язки. Хто із них буде доповідати, я не знаю.

Якщо мова йде про чергову доповідь Президента, як записано в Конституції, то тоді треба так і формулювати: згідно із статтею такою Конституції запропонувати Президенту виступити з доповіддю... Таку пропозицію я можу поставити на голосування. Знайдіть статтю Конституції і відповідно до цієї статті сформулюйте пропозицію. Тоді я зможу поставити її на голосування.

Перший мікрофон.

ЛОБАЧ В. І., голова Лисичанської міської Ради народних депутатів, голова виконавчого комітету /Лисичанський виборчий округ, Луганська область/. Уважаемые депутаты! Иван Степанович предложил, может быть, и правильное решение, но это опять же ведет нас к размазыванию всех постановлений. Нужно исходить из реальной обстановки на местах, из того, что стоят предприятия, что люди обнищали. Ото всем известно, повторять не буду.

Поэтому мы просим вас дать поручение Президиуму по тем вопросам, которые мы только что проголосовали. Ведь нас интересуют не все решения, а свои: то, которое было принято 15 декабря /там все расписано/, и то, которое было принято 4 января прошлого года по инициативе Луганской депутации, о социальной защите. Вот по этим двум постановлениям пусть отчитаются и Президиум, и комиссии, которым было поручено, и правительство. Ведь есть конкретные исполнители. По этому отчету мы примем конкретное решение.

ГОЛОВА. Шановний народний депутате Лобач і інші депутати! Було підготовлено повний аналіз постанов: і цих двох, і інших. Учора це було роздано членам Президії і направлено уряду. Але ви наголошуєте тільки на двох постановах, які не вбирають усього комплексу питань, бо були окремі постанови щодо села, виплати пенсій тощо. Тому я перелічив і ці питання. Це не виключає тих двох постанов, а розширює...

Перший мікрофон.

ЛОБАЧ В. І. Я еще раз говорю: не надо брать все постановления. Эти два постановления охватывают...

ГОЛОВА. Та не всі, а ті, що стосуються цього блоку питань.

ЛОБАЧ В. І. Есть конкретные лица, которые отвечают за тот или иной участок работы: за финансы, за выплату пенсий, за работу предприятий. Эти вопросы сегодня поднимали депутаты. Вот это нас интересует, а не "захист тварин, рослин" и так далее.

Нас интересуют три проблемы. Первая проблема - что будет с государством, вторая - что будет с экономикой и третья -социальная защита. Тем более что сегодня я выступаю как председатель органа исполнительной власти. Немного верхи оторвались от низов. Поэтому пусть отчитаются по этим трем проблемам, и по выборам...

ГОЛОВА. До виборів ще підійдемо. Вибори - не ж інше • питання.

ЛОБАЧ В. І. Мы чисто политически подходим к выборам. Еще не прошли выборы в Верховный Совет, а уже говорим о выборах в местные Советы. Давайте сначала с экономикой разберемся, и кто виновен в имеющемся экономическом провале. Вот что сегодня нас, депутатов, интересуем и наших избирателей. Извините меня пожалуйста, в чем наша вина? Думаю, лишь в том, что мы не проконтролировали.

Давайте внесем этот вопрос, и пусть ответственные лица здесь отчитаются.

ГОЛОВА, Депутате Лобач, будь ласка, сформулюйте пропозицію про ці дві постанови, і ми їх виділимо. Другий мікрофон.

ДОРОГУНЦОВ С. І., голова Комісії Верховної Ради України у питаннях екології та раціонального природокористування /Суворовський виборчий округ, Одеська область/. Шановний Іване Степановичу!

Шановні народні депутати! Щодо порядку денного. Іване Степановичу, до вас звернулися освітяни і науковці з проханням включити до порядку денного питання про стан і заходи щодо стабілізації в галузі освіти та науки. Нехай би з цього питання виступили з інформацією міністр освіти Таланчук/ ми його вперше за ці роки побачили б на трибуні/ і Рябченко, голова державного комітету.

Я таком підтримую пропозицію про те, щоб заслухати звіт про становище, яке склалося в сільському господарстві, в промисловості. І було б дуже добре, щоб цю інформацію ми могли спокійно обговорити протягом дня. Прошу поставити мою пропозицію на голосування.

ГОЛОВА. Я так зрозумів, що пропонується заслухати ще інформацію голови правління Національного банку і міністра освіти Таланчука. Так? /Шум у залі/.

Анатолію Миколайовичу, депутат вніс пропозицію. Він має на це право так, як і ви.

ЯГОФЕРОВ А. М. Шановні народні депутати! Зрозумійте, якщо не буде виробництва, то ні в кого нічого не буде. Освітянам треба гроші дати, я казав про це у своєму виступі. Але їх немає. Звідкіля ж вони візьмуться...

Тому я кажу, що Президент, який узяв на себе повноваження керувати економікою, повинен за це відповісти зараз, бо в економіці настав крах. Оце головне, і прошу мене підтримати.

ГОЛОВА. Я поставлю, сформулюйте пропозицію. /Шум у залі/.

Сергію Івановичу, ви наполягаєте на голосуванні? Наполягає. Пропозиція депутата Дорогунцова ставиться на голосування. Прошу проголосувати.

"За" - 139.

Третій мікрофон.

РОМАНОВ Ю. С., заступник голови Комісії Верховної Ради України у питаннях екології та раціонального природокористування /Жовтневий виборчий округ, Одеська область/. Иван Степанович! Вы очень хорошо сказали, что в этот блок вопросов входят и вопросы, связанные с обеспечением преподавателей, студентов и научных сотрудников. Учитывая то обстоятельство, что здесь, возле Верховного Совета, находятся представители преподавателей, студентов и научных сотрудников, я прошу вас записать протокольно, чтобы завтра была предоставлена возможность выступить их представителям. В частности мог бы выступить Свиридов Анатолий Кузьмич, который изложил бы свою позицию относительно ситуации, в которой оказалось образование в целом. Хочу сказать, что без образования не будет и промышленности.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Ми ж ум домовилися: коли буде обговорення, тоді депутати вирішать, надавати комусь слово чи не надавати. Це не я вирішую. Ставити це питання сьогодні передчасно.

Будь ласка, з трибуни.

КОЗАРЕНКО В. І. Шановні народні депутати! Ми з’ясували, що є питання, від яких нам не можна відступати. Ми наочно переконалися, що

в нас є подвійний підхід до Конституції. То вона нам була не потрібна, а то відразу стала потрібна. Давайте користуватися Конституцією.

У пункті 35 статті 97 читаємо: "До виключного відання Верховної Ради України належить... порушення перед Президентом України питання про виступ з позачерговою доповіддю на пленерному засіданні Верховної Ради України з найбільш важливих питань життя суспільства і держави".

Давайте вдумаємося, адже тут записано - з позачерговою доповіддю. Тому відповідь Президента, що він не готовий, недоречна. Він повинен бути готовий відповідати щодня на ті питання, до яких ми сьогодні підійшли.

Найважливіше питання - це економіка. Після нього - друге питання - як позбутися нас. А це питання виборів. Зараз Президент і його команда з допомогою Плюща робитимуть усе, щоб зірвати вибори. Ви бачили, що економічними важелями вони це роблять досить успішно. Тому пропоную і благаю вас проголосувати, щоб Президент згідно з пунктом 35 статті 97 Конституції України • виступив з позачерговою доповіддю з найбільш важливих питань життя суспільства і держави. І ми подивимося, які питання він вважає найважливішими.

Дякую.

ГОЛОВА. Пропозицію, запропоновану депутатом Козаренком, ставлю на голосування. Прошу проголосувати.

"За" - 270. Прийнято. Надрукувати І передати... З цим закінчили. Ні?

ГРИЦАЙ I. Т., голова Миколаївської обласної Рада народних депутатів /Миколаївський виборчий округ, Миколаївська область/. Шановні депутати! Я дуже вас прошу, щоб ми не зробили того, від чого застерігають у медицині: не нашкодь собі. Хоч ми і проголосували, я пропоную все-таки залишити цей пункт на завтра, бо мова йде, мабуть, про вихід із платіжної кризи. І, очевидно, буде розглядатися питання про кредитну емісію. І чекати, коли підготується Президент, не треба, оскільки не можна втрачати жодного дня. Я прошу, щоб ми розглядали це питания завтра, як заплановано.

ГОЛОВА. Іване Трохимовичу! Я ще раз наголошую, щоб усі зрозуміли, ми прийняли дві постанови. 229 народних депутатів проголосували за те, щоб уряд завтра проінформував про хід їх виконання. Друга пропозиція: відповідно до статті 97 Конституції заслухати доповідь Президента. Одне не виключає другого. Так ви голосували? Так.

Наступний блок питань - це Крим.

Учора ми розглядали інформацію трьох комісій і прокуратури про стан справ, який склався відносно нашої автономної Республіки Крим. Більшістю погодили таке рішення: створили робочу групу, до складу якої увійшли чотири голови постійних комісій, депутат Мороз, а також інші депутати під керівництвом Василя Васильовича Дурдинця. Сьогодні зранку вони вже провели перше засідання. Робоча група підготує проект постанови Верховної Ради і роздасть його депутатам завтра, якщо встигне, або ж у четвер зранку.

Пропонується внести цей проект постанови на розгляд у четвер на вечірнє засідання, запросити представників Криму:

і законодавчої, і виконавчої влади, і місцевих органів. А депутати, коли отримають цей проект постанови, приймуть рішення: обговорювати чи не обговорювати, розглядати чи не розглядати, голосувати чи не голосувати. Усі, хто бажає, можуть взяти участь у роботі цієї комісії. У четвер ми будемо готові внести питання на розгляд, а що депутати вирішать... Це вже така справа. І депутата Терехова я запрошую до роботи в цій комісії.

Це щодо Криму. Погодили це?

Перший мікрофон.

ДЕПУТАТ /не представився/. Иван Степанович и все здесь присутствующие! Я думаю, что проблемы с Крымом как таковой не существует. И незачем обострять обстановку, нагнетать эмоции. Может быть, вообще этот вопрос не рассматривать? Я предлагаю такое решение. И предлагаю все-таки голосовать.

ГОЛОВА. Я ще раз звертайсь і до вас, і до інших. Ви, будь ласка, зі своїми пропозиціями звертайтеся в цю комісію і там запропонуйте проект постанови. Є різні точки зору. Прошу подавати пропозиції в комісію.

Тепер питання виборів. Учора була інформація голови Центральної виборчої комісії про стан справ, але вона неповна, тому що багато протоколів з виборчих комісій немає, і він не може зробити докладний звіт навіть про результати реєстрації кандидатів у депутати. Ця робота продовжується.

Було звернено увагу на важке фінансове становище. Керівництво Верховної Ради, Президія звернулися з проханням до Президента і уряду забезпечити фінансове проведення виборів. Одержано "добро", це буде зроблено.

Далі. Скарги і зауваження щодо проведення цієї роботи. Учора з інформації ми довідалися, що вони вже почали надходити, і Центральна виборча комісія їх розглядає. Вона підготує інформацію... Але є пропозиції щодо цього питання. Давайте проголосуємо і визначимося.

Пропозиція така: невідкладно розглянути питання про хід передвиборної кампанії, для цього створити парламентську групу з п’яти незацікавлених депутатів і перевірити стан справ. Зрозуміли пропозицію? Прошу проголосувати.

"За" - 175. Не приймається.

Наступна пропозиція, я її зачитаю: "Доручити Комісії Мандатній і з питань депутатської етики перевірити факт про реєстрацію з порушенням закону члена Президії Верховної Ради Списа Миколи Михайловича, і якщо це не так, зняти пляму з мундира нашої шановної Президії".

Депутат Спис навіть просить цю пропозицію підтримати. Настійно просить.

Зрозуміла пропозиція? Прошу проголосувати цю пропозицій.

"За" - 216. Не приймається.

Далі. Запросити міжнародних спостерігачів не тільки на день виборів, а й на час передвиборної кампанії, щоб не допустити порушень прав людини і норм демократії. Зрозуміли? Прошу проголосувати.

"За" - 78. Не приймається.

Вношу таку компромісну пропозицію: доручити Президії Верховної Ради, скажімо, посилити увагу до передвиборної кампанії і в разі необхідності вносити пропозиції до Верховної Ради... Не треба? За законом усе це робить Центральна виборча комісія.

Не сприймається пропозиція?

ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Ні.

ГОЛОВА. Тоді діємо за законом.

Віталію Опанасовичу, я проголосував чесно?

КАРПЕНКО В. О. Так, але забули одне: пропонувалося голосувати поіменно.

ГОЛОВА. Я вже ставив на голосування пропозицію про поіменне голосування.

Прошу ще раз проголосувати цю пропозицію

"За" - 49.

З цього питання?

Другий мікрофон.

ЧОРНОВІЛ В. М., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань гласності та засобів масової інформації /Шевченківський виборчий округ, Львівська область/. Іване Степановичу! До мене не дійшла черга, а я якраз хотів подати пропозицію, що стосується виборчого блоку. Нам треба /і ми починаємо це розуміти/ повернутися до Закону про вибори народних депутатів, до питання про другий тур виборів. На сьогодні висунуто по 35 кандидатів у депутати, серед яких є і божевільні. Просто божевільні.

Це ми з вами разом, Іване Степановичу, з вашою підтримкою прийняли такий цікавий виборчий закон, що 10 чоловік, які випили по чарці, можуть одного з них висунути кандидатом у депутати.

Іване Степановичу! При такій великій кількості кандидатів у депутати другий тур неминучий. І він буде зірваний. Люди, які зараз сміються, не пройшли б у депутати Верховної Ради, якби такий закон був під час виборів 1990 року. Я не знаю, кому потрібно зірвати другий тур. Невже для того, щоб Президентську диктатуру вводити чи продовжити життя цього парламенту?

Треба повернутися до питання про відносну більшість голосів виборців у другому турі. І сміятися нічого. Це серйозне питання. Дякую.

ГОЛОВА. Вячеславе Максимовичу! Ви можете свою пропозицію сформулювати?

ЧОРНОВІЛ В. М. Включити до порядку денного питання про внесення змін до Закону про вибори народних депутатів України.

ГОЛОВА. Зрозуміла пропозиція? Прошу проголосувати.

"За" - 75.

А тепер я даю відповідь. Вячеславе Максимовичу, якби ви тоді не заявили так демонстративно про свою незгоду, а працювали над проектом закону, може, тоді й сприйняли б цю пропозицію. Розумієте? Усе має бути по правді. Кажуть: люби, Боже, правду.

Із виборчим блоком закінчили?

ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Так.

ГОЛОВА. Тепер наступні пропозиції.

Була цікава пропозиція депутата Яковишина - щоб ми поздоровили один одного із тим станом, до якого дійшли. Я вважаю, ми це зробили під час обговорення. Не треба голосувати? Ні. Виконали.

Зачекайте, дайте сказати. Я і намагатимусь охопити все. А коли щось упущу, то тоді надам слово і ви скажете. Я не хотів повторювати те, що ви казали, депутате Чернявський. Я вважав, що ми вашу пропозицію проголосували. Якщо ви вважаєте, що ні...

Перший мікрофон.

ЧЕРНЯВСКИЙ О. П. Можливо, я висловився дуже емоційно і не дуже чітко. Два роки тому саме з цієї трибуни я сказав, що авторитет Верховної Ради падає до нуля. І дехто з того місця, де сидите ви, Іване Степановичу, засміявся. Тепер соціологічне опитування свідчить про те, що цей авторитет падає вже не до нуля, а нижче нуля.

Тому я вносив пропозицію і тепер хочу висловити її чіткіше. Щоб ви, Іване Степановичу, чи кому ви це доручите, можливо, Василю Васильовичу, коли буде доповідь Президента або виконуючого обов’язки Прем'єра /то вже ваша справа/, але щоб ви пояснили всьому народу, це вина Верховної Ради, а де - інших посадових осіб. Тобто розмежували.

Я, наприклад, не можу своїм виборцям пояснити /невже Україна така бідна?/, чому ми Звягільського, при всій моїй повазі до нього, тримаємо виконуючим обов’язки? Ну де у світі так довго можуть бути виконуючі обов’язки? Ми всі йдемо на вибори, вся Україна, а там-виконуючий обов’язки. Хіба може розвиватися економіка України, і хто за це відповідатиме?

ГОЛОВА. Ми и домовилися, що завтра будуть доповіді. Що я повинен зараз стави да на голосування? А щодо вашого зауваження, то кожного разу, як тільки є можливість, я кажу, що робила Верховна Рада. Мене критикують, як і вас. Коли я кажу, що нам треба було всі закони приймати, то люди кажуть: "Навіщо ви їх стільки наприймали. Прийняли б один, щоб було життя". Але щоб було життя, треба мати не один закон. Треба мати закони, які охоплювали б усі сторони життя. Суть демократії в тому, що суспільство керується не особами, а законом. А перед законом усі рівні.

Щодо доповіді Генерального прокурора, то я скажу, якщо це є в постанові, то він повинен робити доповідь. Це не треба й голосувати. Це проголосовано, постанова прийнята, він повинен зробити доповідь.

Я кажу з усією відвертістю, і вчора казав на засіданні Президії, що ми формували Конституційний Суд через голосування з використанням бюлетенів. Зараз цього зробити не можна, я вам доповідаю. Ви зрозуміли чому? У вас е протокол, тоді зверніться до Юзькова, щоб він зняв свою заяву.

Усі питання проголосован!. Ще є зауваження?

Перший мікрофон.

ГАЛЬЦЕВ П. С., голова колгоспу "Більшовик" Білгород-Дністровського району /Білгород-Дністровський виборчий округ, Одеська область/. Иван Степанович! Уважаемые народные депутаты! Здесь поднимался ряд вопросов, связанных с аграрним сектором, и я понял, что эти вопросы завтра будут отражены в докладе.

Но я хотел бы сообщить, что вчера Комиссия по вопросам АПК рассмотрела состояние дел в аграрно-промышленном комплексе и поручила народному депутату Рыбину, члену этой комиссии, выступить от имени депутатов-аграрников по вопросу о критическом финансово-экономическом состоянии АПК в этом году. Поэтому прошу перед выступлением исполняющего обязанности Премьер-министра предоставить слово депутату Рыбину с заявлением от имени аграрников.

Спасибо.

ГОЛОВА. Це не відповідає регламенту. Депутату Рибіну надамо слово тоді, коли вже заслухаємо доповідь. Я з величезною повагою ставлюся до аграрної комісії, але й вона має діяти в рамках Регламенту.

Другий мікрофон.

БОРЕЙКО М. С., голова Коростишівської районної Ради народних депутатів /Коростишівський виборчий округ, Житомирська область/. Шановний Іване Степановичу! Шановні колеги! Я підтримую думку депутата Чернявського. Врешті-решт, треба нам поставити крапки над "і" і сказати відверто, хто блокує виконання навіть нормально прийнятих законів: чи Верховна Рада, чи виконавча влада, чи Президент. Ми конкретно проголосували за звіт чи Президента, чи виконуючого обов'язки Прем’єр-міністра. Давайте чітко домовимося, що це має бути завтра. І я просив би, щоб у цій доповіді, врешті-решт, було сказано /я вже вшосте порушую це питання/ про індексацію вкладів населення. Не можна з’явитися в окрузі. Невже треба великого розуму, щоб прийняти постанову уряду чи видати указ Президента, де відверто сказати, що бідна сьогодні Україна, але через три, чотири чи п’ять років будуть проіндексовані вклади людей і буде повернуто вкрадене. Прошу на це зважити і передати відповідальним посадовим особам.

ГОЛОВА. Є пропозиція протокольно видрукувати і передати. Ми вже домовлялися про це. Це питання надзвичайне. Усі ми обіцяли, і я обіцяв, що наша Верховна Рада і наш уряд зроблять Усе для того, щоб повернути пограбовані у населення мізерні заощадження. Так ми з вами домовлялися? Видрукуйте

і ще раз передайте.

Третій мікрофон.

СВІДЕРСЬКИЙ Ф. Ф. Шановний Іване Степановичу! Хочу нагадати, що в мене була пропозиція, яку ви не називали, про внесення змін і доповнень до Закону про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку. Ідеться про межу трудового стажу і пільги щодо придбання ліків. Будь ласка, поставте це на голосування.

ГОЛОВА. Зрозуміла пропозиція? Прошу проголосувати. "За" - 198. Не приймається. Перший мікрофон.

МАРЧЕНКО В. Р. Иван Степанович! Я подавал письменные предложения, когда был в рабочей депутатской группе, которая готовила проект постановления по выходу из кризиса. Предложения Кабинету Министров подавали депутаты Ягоферов, Мельничук и другие. Одним из моих предложений было: обеспечение населения минимальным продуктовым набором по фиксированным ценам.

Я получил ответ, что вопрос прорабатывается и окончательно еще не решен. Я считаю этот вопрос крайне важным, учитывая эти заработные платы, этот рост цен. Поэтому просил бы дать протокольное поручение. Если завтра будет выступать то ли Президент, то ли Звягильский, чтобы они конкретно ответили, собирается ли правительство защищать население от такого беспредела или нет.

ГОЛОВА. Протокольно видрукуйте.

Я прошу вибачення в народного депутата Блоха. Я зрозумів, що коли буде ця доповідь, то там треба... Але було й заперечення проти того, щоб доповнити те питання.

Другий мікрофон.

ВЛОХ О. Г. Іване Степановичу, я зрозумів зараз ваше вибачення. Але я все-таки прошу, щоб це питання, яке я порушував, було...

ГОЛОВА. Мова йшла про те, що сьогодні певні структури пропонують, щоб у вищих учбових закладах не займалися науковими розробками. Це внутрішнє питання міністерств, відомств і уряду. Нехай вони скажуть про це. Ми ж не можемо проголосувати і прийняти рішення не робити цього чи це робити. Де ж не наша компетенція. Ми можемо дати доручення комісії депутата Кислого підготувати і дати з цього приводу інформацію.

ВЛОХ О. Г. Добре, щоб це питання не залишилося поза увагою. Бо інакше розваляться і школи, і все інше.

ГОЛОВА. Якщо вищі учбові заклади поєднують свою роботу з прикладними чи навіть із фундаментальними дослідженнями, то це тільки розвиває мислення і сприяє підготовці майбутніх учених. А хто цього не розуміє, я не знаю...

Будь ласка.

БОНДАРЕНКО В. С,, генеральний директор хімічного об’єднання імені Петровського, м. Петровське /Антрацитівський виборчий округ, Луганська область/. Уважаемые товарищи! Мы сейчас все говорим, что нужен доклад Президента, нужен доклад правительства по экономике. Все это правильно, все это нужно. Но ведь нужно начинать с банковской системы, с финансовой системы. Почему сегодня промышленность не работает? Потому что не идут расчеты между предприятиями, потому что не идут расчеты между банками, например, между акционерным банком и государственным банком и так далее. И если начинать, то нужно начинать с банков, чтобы были разблокированы счета, чтобы были расчеты между банками. А после этого уже говорить об экономике. Производство работает, не работают финансовые системы.

ГОЛОВА. Що далі в ліс, то більше дров. Думаю, якщо на вашому рахунку є кошти, то банк завжди перерахує. Якщо ні, то виходьте з того банку і вкладайте в інший банк... Ми ж проголосували пропозицію, що завтра виступатиме голова правління Національного банку Ющенко. Поставите питання, виступите в обговоренні.

Третій мікрофон.

ЛОБАЧ В. І. Иван Степанович! Хотел бы напомнить, что в этом зале мы приняли бюджет, до сих пор его на местах нет и, наверное, не скоро будет... Дай Бог, чтобы он был в марте. Поэтому практически вся бюджетная система не работает. То, что недорабатывают отдельные структуры, - это не значит, что недорабатывает Верховный Совет. Пусть тогда проконтролирует, почему до сих пор бюджета нет, и будет ли он вообще в марте.

ГОЛОВА. Я вважаю, що ми бюджет прийняли. Закон опублікований, а чого він не доведений на місця, треба перевірити. Андрію Васильовичу, чому він не доведений?

Давайте доручимо Комісії з питань планування, бюджету, фінансів і цін розібратися з цим.

Перший мікрофон.

МАТІЙКО А. С., головний лікар Українського консультативно-діагностичного центру матері та Догани /Алуштинський виборчий округ, Республіка Крим/. Уважаемый Иван Степанович! Я опять по поводу

бюджетников. Вчера я вам задавал вопрос. Вы ответили, что выделено три триллиона, однако в Минфине никто об этой не знает. Если и дальше бюджетная сфера будет доводиться до ручки, то, кроме ассигнований на зарплату, ничего больше не будет финансироваться. Я не знаю, как мы будем смотреть в глаза людям. Как им платить за тепло, за свет, за связь и так далее? И как дальше работать?

Вы знаете, что закрываются больницы. Чтобы вы поняли, насколько сложное положение, я зачитаю выдержку из распоряжения Совета министров Республики Крым об электроснабжении Крыма: "Пересмотреть режим работы предприятий, организаций, школ, дошкольных учреждений, учебных заведений вплоть до прекращения их работы". Так что, мы и дальше будем заниматься геноцидом против нации, против детей, против больных или завтра услышим от правительства, когда будут профинансированы школы, больницы и вообще бюджетные учреждения?

Прошу дать протокольное поручение.

ГОЛОВА. Видрукувати протокольно і передати уряду. ми ж уже все проголосували. Депутате Соболєв, вашої ж пропозиції не було, другий мікрофон.

СОБОЛЄВ С. В., заступник голови Контрольної комісії Верховної Ради України з питань приватизації /Хортицький виборчий округ, Запорізька область/. Іване Степановичу, можливо, вона сподобається і вам.

Залишився тиждень до початку березня. До місцевих органів влади /я певен, що і до всіх депутатів/ знову почали надходити скарги з приводу виділення земель. Старий порядок виділення земель не працює. Практично місцеві князьки сидять на землі і торгують нею. А робітники, інваліди не можуть отримати її.

Саме тому в мене конкретна пропозиція. Треба змінити підхід до виділення земель. Можливо, ці функції треба передати обласній Раді. Інакше ми втратимо контроль за цим процесом. І вже ця весна покаже, що ми не даємо можливості людям самостійно прогодуватися.

ГОЛОВА. Я всіляко підтримую вас і прошу Ревенка Миколу Мусійовича розглянути це питання в комісії. Якщо треба внести якісь зміни - вносьте, а ми їх завтра розглянемо. Нашим людям вже начебто дали волю, ще давайте дамо землю. У нас у два рази більше землі, ніж у країнах з такою ж кількістю населення. 33 мільйони землі в обробітку. Франція має 17, Туреччина ще менше. Це країни з 58-мільйонним населенням. Є в нас земля, щоб дати всім, хто бажає. Якщо органи влади на місцях не можуть вирішити це питання, то тоді треба вносити зміни до законодавства. Я прошу аграріїв не сидіти на землі, віддавайте людям землю. /Шум у залі/. Більше я нічим не можу допомогти... Депутате Нагулко, виконуйте закон.

Третій мікрофон.

БОРЕЙКО М. С. Шановний Іване Степановичу! У мене є кон-

кретна пропозиція. Оскільки не пройшла пропозиція заслухати інформацію міністра Таланчука, я просив би, щоб сам міністр чи голова комісії Кислий виступили по телебаченню і дали роз’яснення вчителям. Он біля Верховної Ради, напевно, чоловік 500 на морозі стоять. Щоб пояснили, що це питання буде вирішуватися завтра, що воно буде в доповіді Президента чи виконуючого обов’язки Прем’єр-міністра Звягільського, як буде домовлено. Навіщо людей тут тримати? Вони повинні вчити дітей, студентів. Ми їх підтримуємо, їхні пропозиції будемо відстоювати, але пояснення треба дати. дякую за увагу.

ГОЛОВА. Давайте протокольно дамо доручення депутату Кислому і міністру Таланчуку. Нехай пояснюють. Але вони, здається, обидва кандидати, їм тепер не дадуть слова.

ЧЕРНЕНКО В. Г. Иван Степанович, в конце своего выступления я поднимал вопрос о ценах. А говорил, что в Донецкой области, очевидно, и в других областях, подняли цены на телефонные переговоры, почтовые услуги, проезд на транспорте. Я хочу, чтобы Комитет по ценам отчитался, потому что Звягильский занимается эквилибристикой. Кабинет министров ни при чем...

ГОЛОВА. Зрозуміла позиція. Прошу проголосувати.

"За" - 145.

Все проголосували? З проголосованими нами доповненнями орієнтовний графік розгляду питань на пленарних засіданнях на 22-25 лютого пропонується схвалити. Прошу проголосувати.

"За" - 223. Приймається.

Приступаємо до його виконання.

***

Про проект Закону про енергозбереження. Проект, нагадую, розглядається в другому читанні. Доповідач - Серебрянников Юрій Пилипович, голова підкомісії Комісії з питань розвитку базових галузей народного господарства.

СЕРЕБРЯННИКОВ Ю. П., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань розвитку базових галузей народного господарства /Калінінський виборчий округ, Донецька область/. Уважаемые народные депутаты! Комиссия внимательно изучила предложения, документы и материалы, которые поступили к нам в результате обсуждения проекта закона в первом чтении. Большинство предложений были аргументированы и комиссией учтены во время подготовки документа ко ' второму чтению. С некоторыми предложениями комиссия не согласилась, и поэтому вам предстоит по ним определиться.

Комиссия благодарит депутатов Черепа, Мороза, Макара за активное участие в работе над законопроектом во втором чтении. Комиссия считает, что он готов ко второму чтению и предлагает начать его постатейное рассмотрение.

ГОЛОВА. Будуть у депутатів якісь зауваження до окремих статей чи, враховуючи, що ми втрете до нього підходимо, проголосуємо в цілому?

Другий мікрофон.

МАКАР І. І., секретар Комісії Верховної Ради України у питаннях законодавства і законності /Старосамбірський виборчий округ, Львівська область/. Шановні народні депутати! Давайте будемо послідовними. Є багато статей, які пройдуть просто так, але є і спірні статті, то чому б не проголосувати?

ГОЛОВА. До статті 1 є зауваження? Третій мікрофон.

СТЕПЕНКО В. І., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу /Полтавський виборчий округ, Полтавська область/. У мене до вас загальне питання. Я вносив пропозицію цього закону не приймати. Я хочу зрозуміти. Якщо ми говоримо про ринкову економіку, то кожний повинен займатися економією сам. Якщо я не буду займатися економією, наприклад електроенергії, то я вилечу в трубу. І в цей період приймати такий закон... Я справді хочу зрозуміти: що дасть такий закон і на що чи проти чого він спрямований? Дякую.

СЕРЕБРЯННИКОВ Ю. П. Мы эти проблемы уже обсуждали, когда рассматривали проект в первом чтении. Это опять начинается обсуждение. Давайте тогда уже постатейно обсуждать - какая конкретная статья не дает положительного результата? Если в общем говорить, то такой закон действительно нужен. Он откроет широкую дорогу для того, чтобы были отработаны нормативы, чтобы были инвестиции в реконструкцию наших предприятий, направленные именно на энергосбережение.

ГОЛОВА. До статті 1 у депутатів є зауваження? Я так зрозумів, що до назви та до преамбули немає зауважень.

До статті 2 є? Давайте так: до якої статті є зауваження. Другий мікрофон.

ГОЛОВА. До статей 1-8 є зауваження?

Немає. Прошу проголосувати ці статті в редакції комісії.

"За" - 190.

Не зрозуміли? Тоді давайте до статті 9... Візьміть, будь ласка, проект, сторінка 9, здається... Будь ласка, другий мікрофон.

МАКАР І. І. На сторінці 9 є моя пропозиція. Її суть зводиться до того, щоб не створювати орган державного управління енергозбереження. Політика енергозбереження у будь-якій більш-менш нормальній країні за Міністерством енергетики. Давайте не створювати нових структур і не плодити апарат, а віддамо це Міненерго.

СЕРЕБРЯННИКОВ Ю. П. Комиссия изучала этот вопрос вместе с
вами и не согласилась. Почти ни в одной стране нет такого, чтобы
политика энергосбережения была за Минэнерго. В основном созданы
отдельные органы управления. Мы же предложили Кабинету Министров
рассмотреть этот вопрос и поручить это тому органу, которому он
сочтет нужным.

Этот вариант предлагался в первом чтении. Нами он не был принят. Минэнерго у нас отвечает только за электроэнергию /мы же должны это знать/, а здесь - энергосбережение всех ресурсов: и нефти, и газа, и тепла.

К нам поступило предложение Министерства охраны окружающей природной среды. Они считают, что энергосбережение - это в

основном их профиль, и говорят, что это им надо передать.

Министерство энергетики и электрификации, которому вы предлагаете передать, как раз с вашим предложением не соглашается. Оно считает, что наиболее эффективно эта работа проводится в Дании и во Франции. Там наиболее удачно решают вопросы энергосбережения.

Но там не так, как вы предлагаете.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

МАКАР І. І. Шановні депутати! Я погоджуюся: нехай це буде Міністерство охорони навколишнього природного середовища, але щоб не створювати новий орган, бо новий орган почне працювати виключно для того, щоб знаходити, собі роботу, і буде вести політику не на енергозбереження, а на те, щоб залишилася для нього робота навіки.

Дякую.

СЕРЕБРЯННИКОВ Ю. П. Иван Иванович! Мы же и пишем, что это выполняет Кабинет Министров и его уполномоченный орган. Поручит он это Минэнерго - прекрасно, поручит другому ведомству - тоже прекрасно.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

ГУДИМА О. В., член Комісії Верховної Ради України з питань культури та духовного відродження /Луцький-Центральний виборчий округ, Волинська область/. Шановні народні депутати!. Я не погоджуюся з депутатом Макаром і хочу висловити свою позицію щодо структури.

Я вважаю, що основне завдання органу державного управління енергозбереженням - не пропустити енергозатратних технологій, механізмів, які витрачають надмірну кількість енергоресурсів, поставити заслін усьому, що не йде в ногу з науковими досягненнями в галузі енергозбереження. І в цьому випадку Міністерство енергетики і електрифікації може бути тільки підзвітним зазначеному органу. Це стосується, наприклад, використання теплових електростанцій.

Дякую.

ГОЛОВА. Які ще є зауваження до статті 9? Вам зрозуміла суть пропозиції народного депутата Макара, викладеної в другій колонці на сторінці 9? А в третій колонці - мотивація відхилення. Ви наполягаєте на голосуванні, Іване Івановичу?

Прошу проголосувати.

"За" - 107. Не приймається.

Третій мікрофон.

СТЕПЕНКО В. І. Іване Степановичу, ви розумна людина. Це ж абсурдний законопроект. Я прошу депутатів: не голосуйте за нього! Ви почитайте, що написано в статті 9. Це якийсь абсурд, Іване Степановичу.

Дякую.

ГОЛОВА. Василю Івановичу, якщо ви так довго умовлятимете, то проголосують. Завжди реакція зворотна.

Я звертаюся до депутатів: давайте серйозніше підійдемо до цього питання. Минулого разу - під час першого читання - звучала різна аргументація. Була і така, яку висловив народний

депутат Степенко. Наводилися приклади з практики європейських країн з розвинутою економікою і так далі. Щоб не гаяти час, приймайте рішення.

Ще раз прошу проголосувати статті 1-9 в редакції комісії, викладені в четвертій колонці.

"За" - 160.

Дякую. Проект відправляється на доопрацювання. Мотиви - депутати не переконалися в доцільності прийняття сьогодні такого закону.

СЕРЕБРЯННИКОВ Ю. П. Мотивы такие: беречь электроэнергию, тепло не надо.

ГОЛОВА. Ви знаете, Юрію Пилиповичу, є багато способів збереження електроенергії, не тільки приймаючи закон. Головне, щоб її берегли.

Наступне питання - про проект Закону про внесення змін і доповнень до Закону України про приватизацію державного житлового фонду. Доповідач - Дронь Анатолій Андрійович, голова Державного комітету по житлово-комунальному господарству. Співдоповідач - депутат Білий.

ДРОНЬ А. А., голова Державного комітету України по житлово-комунальному господарству /Ріпкинський виборчий округ, Чернігівська область/. Шановні народні депутати! Шановний Іване Степановичу! Перш ніж перейти до розгляду проекту Закону про внесення змін і доповнень

до Закону про приватизацію державного житлового фонду, дозвольте коротко поінформувати вас про хід виконання самого закону.

Нагадаю, що практична робота по приватизації державного житла почалася в Україні на початку минулого року. Які маємо результати?

За станом на 1 лютого цього року приватизовано 1 мільйон і 16 тисяч квартир, будинків, або близько 15 відсотків тих 7 мільйонів квартир, які підлягають приватизації.

Темпи її зростають. Якщо у власність громадян у січні-вересні передавалося в середньому за місяць 65 тисяч квартир, то в грудні 1993 - січні 1994 року - 150 тисяч. І мене дивують заяви деяких так званих фахівців, що з’явилися останнім часом у засобах масової інформації, нібито приватизація житла в Україні затухає. Навпаки, як свідчить статистика, вона набирає оберти, хоча проблем тут, безумовно, немало.

Найефективніше ведеться ця робота в Тернопільській, Херсонській, Житомирській областях, в Республіці Крим, де показник приватизації досяг 17 відсотків. А в Кіровоградській області він становить 22 відсотки.

Разом з тим перевірки на місцях і аналіз статистичних даних показують, що в ряді областей виконання закону не організовано належним чином. Найнижчі показники - у Львівській, Закарпатській, Харківській областях. Звідти ж надходить і найбільше скарг на порушення основних положень закону, безпідставну відмову в приватизації.

У першу чергу це стосується Львова, де міська Рада на порушення закону прийняла рішення про відмову в приватизації квартир з надлишками понад 15 квадратних метрів. За нашими даними, в Чернівцях, Умані, Кременці, Тячеві, Іршаві

та деяких інших містах громадяни по кілька місяців чекають черги тільки для здачі документів, у той час як законом передбачено місячний термін оформлення всіх документів.

У Закарпатській, Черкаській, Рівненській і деяких інших областях досі не в усіх населених пунктах створено служби для оформлення відповідних документів. Істотного поліпшення потребує робота органів технічної інвентаризації, які повинні своєчасно оформляти необхідні документи. Як і раніше, низькими є показники приватизації відомчого державного житлового фонду, зокрема на підприємствах Украгропромбуду, Держхарчопрому, Держводгоспу, Міненерго, де приватизовано всього 5-7 відсотків від кількості наявних квартир.

Деякі керівники, особливо радгоспів, залізниць, забороняють передавати відомче житло у власність громадян.

Кабінет Міністрів, Держжитлокомунгосп вживають заходів щодо посилення відповідальності відповідних державних органів і осіб, усунення причин, які гальмують приватизацію на місцях. Ці питання розглядалися на засіданні Кабінету Міністрів, направлені відповідні подання Генеральної прокуратури обласним держадміністраціям. Проводиться інша організаційна робота. В той же час фактором, який стримує приватизацію, є також те, що ряд питань не вирішені на державному рівні, перш за все досі ще не визначено розмір податку на приватизоване житло. Життя вимагає прискорити введення цього податку на нерухомість взагалі і на житло зокрема.

Не вирішене також питання про передачу відомчого житлового фонду підприємств, що збанкрутіли або змінили форму власності, на баланс місцевих Рад. Це те, що вносить ускладнення в оправу приватизації.

Комітет підготував пропозиції щодо усунення цих та інших перешкод, ці питання зараз вирішуються.

Річна практика реалізації закону підказала необхідність внесення деяких змін і доповнень до нього. Проект закону про ці зміни розглядався в Кабінеті Міністрів, у Комісії Верховної Ради з питань будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства.

Що пропонується? Хочу більш детально зупинитися на змінах. Зокрема, з пункту 1 статті 2 вилучається друга частина, де йдеться про те, що до об'єктів приватизації належать незаселені квартири, частини будинків, одноквартирні будинки після закінчення їх будівництва, реконструкції і так далі. Ця норма про продаж квартир не має відношення до нашого закону, це не є приватизація і це має регулюватися іншим законом.

На підставі обґрунтованих звернень Академії наук України, ряду громадських організацій і відомств пропонується розширити перелік житла, яке не підлягає приватизації. Це, насамперед, квартири в будинках, розташованих на території біосферних заповідників, національних парків, історико-культурних заповідників, а також квартири /будинки/, розташовані в зоні безумовного /обов’язкового/ відселення, забрудненій внаслідок аварії на Чорнобильській атомній станції.

У пункті 3 статті 2 уточнюється поняття приватизації квартир у будинках, включених до плану реконструкції. Справа в тому,

що є різні плани реконструкції, в тому числі розраховані на 10, 15 років, аж до 2000 року. Ці плани держава навряд чи реалізує, але даний запис позбавляє можливості тих, хто бажає приватизувати таке житло, зробити це і потім займатися його ремонтом.

Тепер пропонується записати таким чином, щоб приватизація квартир у будинках, включених до плану реконструкції поточного року, здійснювалася після проведення реконструкції власником /володільцем/ будинку. Тобто якщо включено будинок до плану реконструкції і ' в поточному році буде проводитися ремонт, приватизація здійснюється після закінчення ремонту.

У другій частині пункту 1 статті 5 діючого закону записано, що в приватизації беруть участь тільки ті особи, які проживають у квартирі або за якими зберігається право на житло на момент введення в дію цього закону. Такий запис було прийнято нами на сесії. Але як бути, коли народилася дитина чи після одруження з’явився новий член сім’ї, чи просто люди одержали нове житло і прописалися після введення в дію цього закону?

Цей запис безпідставно обмежує права громадян на приватизацію. Пропонується цю частину викласти в такій редакції: "До членів сім’ї наймача включаються лише громадяни, які постійно проживають у квартирі /будинку/ разом з наймачем або за якими зберігається право на житло".

Пункт 8 статті 8 діючого закону визначає, що вартість послуг органів приватизації по оформленню документів на право власності на квартири /будинки/ оплачується покупцями за державними розцінками. Таких державних розцінок немає. І на місцях їх встановлюють, хто як хоче і скільки хоче. Відомі приклади, коли вимагали платити у валюті. Ми давали відповідні рекомендації

встановлювати розцінки у межах двох мінімальних заробітних штат. Але не скрізь цього дотримуються. Тому пропонується записати, що вартість зазначених послуг оплачується громадянами за розцінками, що встановлюються місцевими органами державної виконавчої влади. Нехай вони встановлюють і відповідають.

У пункті 9 статті 8 пропонується записати, що при банкрутстві підприємств, зміні форми власності або ліквідації підприємств їх житловий фонд передається у комунальну власність. Сформульовано положення, що з метою збереження діючої мережі підприємств по обслуговуванню населення за місцем проживання пропонується відповідні приміщення, розташовані у відомчому житловому фонді, теж передавати у комунальну власність.

Згідно з пунктом 1 статті 13 дозволяється одержувати державну дотацію власнику і однієї квартири, і кількох. А випадків, коли громадяни мають уже по кілька приватних квартир, є чимало.

Тому пропонується чітко визначити, що при наявності у власності громадянина кількох квартир /будинків/, державні дотації поширюються лише на одну з них. Вважаю, що це буде справедливо.

Вносяться ще деякі зміни до окремих статей.

ГОЛОВА. Чи будуть загальні запитання? Будуть ще співдоповіді Контрольної комісії з питань приватизації і постійної комісії Верховної Ради. Чи будуть запитання до депутата Дроня? Він як доповідач і як керівник цього відомства може кваліфіковано відповісти на деякі запитання. Так я розумію? Відводимо 15 хвилин.

Перший мікрофон.

ЧЕРНЕНКО В. Г. Анатолий Андреевич! У меня к вам такой вопрос. Есть в Горловке совхоз "40 лет Октября". Когда я сюда ехал, мне работники совхоза/приблизительно 68 человек/ принесли письмо и попросили разобраться с этим вопросом. У них там есть совхозное жилье. Люди хотят его приватизировать, а руководство совхоза им отказывает, хотя часть жилья уже приватизирована тогда, когда еще и закона не было. Как здесь поступить? Люди хотят приватизировать жилье, но им просто не дают.

ДРОНЬ А. А. Я у своїй доповіді саме говорив про те, що деякі керівники державних підприємств безпідставно відмовляють громадянам у приватизації житла. В основному, я сказав, це керівники радгоспів. Радгоспне житло - це державне житло, і воно підлягає приватизації згідно з законом. Хто не дозволяє - той порушує закон.

Колгоспне житло - не є державним. Якщо житло збудоване за рахунок прибутків підприємства /це відбувається в останні роки на підставі Закону про підприємства/, то таке житло дійсно є колективною власністю.

ГОЛОВА. Анатолію Андрійовичу, я дозволи собі більш широко висловитися, щоб нас правильно зрозуміли.

Ви знаєте, що в радгоспах було житло /це був їх фонд/ для того, щоб залучати робочу силу. І якщо сьогодні хоче приватизувати житло той, хто не працює в радгоспі, то чого ж це радгосп повинен йому дозволяти? Це радгоспний житловий фонд, хоч він і державний. Я думаю, якщо мова йде про працівника радгоспу,

то це одна справа, а якщо не про працівника радгоспу, то це інша оправа. І ще виникає питання: за які кошти це житло збудоване? Є й інші питання.

Я бачу, що деякі посміхаються... Давайте приймати такі закони і такі положення, щоб вони сприяли розвитку виробництва. Треба, щоб було кому працювати сьогодні. /Шум у залі/.

ДРОНЬ А. А. Дозвольте, я ще декілька слів скажу з цього приводу. Я казав про виконання закону, який ми з вами прийняли. Дійсно, е питання. Можна у цьому плані вести мову про теплові електростанції, можна згадати електростанцію у Вуглегірську, а також радгоспне житло. Тут знаходиться Михайло Васильович Парасунько. Міністерство готувало зміни до закону про те, щоб визначити радгоспне житло таким, що не підлягає приватизації. Можуть бути ще зміни. Будь ласка, вносьте відповідні зміни до закону, і будемо діяти згідно з ним. Сьогодні е такий закон, ми зобов'язані його виконувати.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

ЧЕРНЕНКО В. Г. Иван Степанович, небольшое уточнение относительно того, как мог получить жилье тот, кто не работает в совхозе.

Во-первых, может быть, жена работает в совхозе, а муж, например, на шахте, а во-вторых, жилье там строили промышленные предприятия, город их обязывал строить...

ГОЛОВА. Ми кожний окремий випадок не розглянемо, але я сказав загалом, що є виробничі потреби. Але це треба спрямувати в законне русло, внести зміни. А для того щоб внести, треба їх підготувати. Завтра можуть сказати, що знову Верховна Рада наприймала такі закони, що нікому працювати. Це відомче житло. Воно було і, може, ще якийсь час буде.

Другий мікрофон.

ЛЯШКО В. І., перший заступник голови Державного комітету України по житлово-комунальному господарству /Єнакіївський виборчий округ, Донецька область/. Уважаемый Иван Степанович! Уважаемые коллеги! Закон о приватизации государственного жилищного фонда, принятый нами, это один из тех законов, который осуществляется на практике. Сегодня во многих городах приватизировано более 20 процентов жилья. Там, где по непонятным причинам отдельными чиновниками вставляются палки в колеса, приватизация тормозится.

Предложенные дополнения и изменения необходимы для упрощения отдельных позиций в такой важной работе, как приватизация жилья.

Поэтому я обращаюсь к вам, Иван Степанович, и ко всем депутатам. Нужно принимать сегодня эти дополнения. А кто считает, что нужны какие-то ведомственные, так оказать, условности, должен обратиться в Кабинет Министров, а Кабинет Министров пусть принимает свои постановления.

Спасибо за внимание.

ГОЛОВА. Кабінет Міністрів може прийняти тільки ту постанову, яка не суперечить закону. Тому треба подумати, щоб не зіпхнути це питання на Кабінет Міністрів.

Третій мікрофон.

СУХОРУКОВ А. О., член Комісії Верховної Ради України з питань народної освіти і науки /Дзержинський виборчий округ, Харківська область/. Два суто практичних запитання. Перше. Чи може приватизувати квартиру лише один член сім’ї, а інші члени сім’ї залишають сертифікати вільними для подальшої приватизації іншого житла.

І друге запитання. Чи мають малозабезпечені законні пільги, які звільняють їх від сплати за послуги в оформленні документів?

Дякую.

ДРОНЬ А. А. Квартира має бути приватизована лише всіма членами сім’ї за згодою. Це чітко записано в законі. Що стосується малозабезпечених, то вони не звільняються від сплати за оформлення документів. Взагалі, приватизація - це добровільна справа. Кому не вигідно, той не приватизує. А ця плата невелика.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

ЛОБАЧ В. І. Анатолий Андреевич! Я считаю, что дополнения и изменения, которые сегодня вносятся, должны быть приняты и послужат толчком к дальнейшему развитию процесса приватизации

согласно принятому закону. Но есть отдельные нюансы и моменты, о которых сегодня говорили депутаты от микрофонов. Я повторюсь и хотел бы услышать ваше мнение. Сегодня отдельные ведомства и министерства и руководители этих ведомств и министерств не хотят заниматься приватизацией. Будем называть вещи своими именами. Но Кабинет Министров, я думаю, с вашего молчаливого согласия, с подачи ряда министерств пытается спихнуть всю социальную структуру, в том числе жилье, на местные Советы • без определенных нормативов обеспечения и так далее. Не лучше ли вам обратиться в Кабинет Министров, чтобы он обязал не передавать то жилье местным Советам, а быстрее провести его приватизацию? Тогда у них будут сняты все проблемы, связанные с себестоимостью, которые ложатся на нас и на социальную сферу.

ДРОНЬ А. А. Я с вами полностью согласен. Удивляюсь тем руководителям, которые тормозят приватизацию. Им же легче было бы! Но некоторые предприятия этим не занимаются. И Кабинет Министров, и наш комитет, и прокуратура занимаются руководителями, которые нарушают закон.

Что касается изменения в части передачи жилья предприятий, которые сменили форму собственности или стали банкротами, то это жилье висит в воздухе, как говорится, и нужно определить ему хозяина, а потом и приватизировать. Руководители не успели приватизировать, и надо спасать это жилье и людей, которые там проливают. Его нужно передать.

А вообще я с вами полностью согласен. Кстати, Кабинет Министров обязал руководителей министерств и ведомств, которые не-эффективно занимаются приватизацией, активизировать эту работу.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

КОРОБКО М. І., член Комісії Верховної Ради України у питаннях екології та раціонального природокористування /Тернівський виборчий округ, Дніпропетровська область/. Шановний Голово! Шановні колеги! Що стосується цього дещо спірного питання, чи робити винятки при приватизації відомчого житла, то, очевидно, ми повинні бути послідовними. Якщо допускати, що в певних радгоспах можна не приватизовувати, то так само можна вчинити і на деяких підприємствах. У такому разі треба чітко визначити, які це можуть бути категорії підприємств. Але вважаю, що то не йтиме в ногу з часом. Відомче житло ми повинні приватизувати так само, як і все інше. Там мають бути інші мотиви для праці, а не закріпачення людей житлоплощею. В умовах нової економіки такого не повинно бути.

Тепер, шановний доповідачу, маю до вас прохання посприяти у вирішенні такого питання. Справа в тому, що житлові органи зволікають із приватизацією житла для одиноких людей з надією на те, що вони швидко помруть і житло залишиться в руках цих житлових органів. Виборці звертаються досить часто в таких випадках. Ми їм говоримо про можливість звертатися до суду. Але скажіть, будь ласка, на якій підставі людина повинна витрачати час на ці судові справи, коли житлові органи зволікають з термінами приватизації/замість місяця розглядають питання кілька місяців/? Тим часом людина помирає і житло зависає, навіть піднаймачам не передають це житло.

Звичайно, спірні питання має розглядати суд. Але

мають бути й однозначні формулювання: що якщо подана заява на приватизацію, то вона має бути задоволена незалежно від того, померла людина чи не померла. Її спадкоємці повинні мати на це право.

Дякую і прошу посприяти.

ДРОНЬ А. А. Щодо першого запитання. Ми не розглядаємо зараз відомче, зокрема радгоспне, житло. Була тільки розмова на цю тему.

Що стосується другого запитання, то повністю погоджуюсь і говорив про це у своєму виступі. Місцеві органи влади, обласні державні адміністрації постановою Кабінету Міністрів зобов’язані організувати і координувати цю роботу на місцях. Безумовно, немає потреби одразу звертатися до суду. Є місцева влада, яка повинна сприяти виконанню всіх вимог і положень закону.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

СТЕПЕНКО В. І. Анатолію Андрійовичу! Коли приймався Закон про приватизацію державного житлового фонду, я вносив пропозицію, щоб тарифи на комунальні послуги в державному фонді /якщо це державна квартира/ і в приватизованому були однакові. І така стаття, як ви знаєте, була прийнята.

Іван Степанович говорить, що закон є вищим за інші нормативні акти. Але мені відомо, наприклад, що Кабінет Міністрів прийняв нормативний документ, який встановлює різницю в оплаті за комунальні послуги у приватизованому і в державному секторі.

Якщо можете, скажіть, яка ця різниця і чи не віджене вона людей від приватизації житла? Дякую.

ДРОНЬ А. А. Я такого не знаю. Я доповідав Кабінету Міністрів проект постанови про зміни в тарифній політиці. Ніякої різниці в оплаті приватизованого житла, кооперативного і державного немає. Ми навіть поширили право на державну допомогу на всіх громадян, незалежно від того, в якому житлі вони проживають.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

БОРЗИХ О. І., директор радгоспу "40 років Жовтня" Слов’яно-сербського району /Кам’янобрідський виборчий округ, Луганська область/. Анатолий Андреевич! Я поддерживаю поправки, которые вы вносите, но хотел бы уточнить следующее. В городах, поселках появляется бесхозное жилье: одинокие люди умерли, а наследников нет. Мне сказали, что местным Советам запрещается продавать это жилье или давать очередникам. Там целая бюрократическая система, и пока она раскручивается, этот дом могут растащить и так далее.

Предусматривается ли вносимыми вами поправками решение этой проблемы?

ДРОНЬ А. А. Не предусматривается. Все то, о чем вы говорите, предусмотрено Жилищным кодексом и действующим законодательством.

Жилье имеет хозяина. Если человек умер или выехал по каким-то причинам из этого жилья, то оно принадлежит или местным Советам, или предприятию. В соответствии с Законом о собственности...

ГОЛОВА. Ви відповіли: Житловим кодексом і діючим законодавством.

Другий мікрофон.

ДУНТАУ О. М., заступник голови Агентства міжнародного співробітництва та інвестицій /Ізмаїльський виборчий округ, Одеська область/. Уважаемый докладчик! Приватизация - это добровольное желание граждан приобрести жилье. Но возникает следующая ситуация: когда человек, приватизировавший квартиру, сравнивает квартплату, плату за коммунальные услуги, то оказывается, что он должен платить больше, чем тот, кто проживает в государственном секторе. И в связи о этим в прошлом году, когда мы обсуждали проект данного закона, я говорил о том, что прежде чем принимать такую норму, нужно определить методологию формирования цены за жилье, чтобы человек, принимая решение, был уверен, что госсектор, давая право на приватизацию, дает определенные гарантии не увеличивать плату. Потому что сегодня ситуация такая: закон есть, приватизация пошла, а цена на жилье растет и растет.

Поэтому, наверное, все-таки нужно разработать методологию формирования цены и быть обязательными в ее исполнении. Тогда люди будут более доверчивыми.

Спасибо.

ДРОНЬ А. А. Что касается методологии, то она разрабатывается. Принято соответствующее постановление Кабинета Министров, но, повторяю, никакой разницы в оплате государственного жилья и приватизированного нет, и гарантией является статья закона, которая предусматривает, что до повышения заработной платы сохраняются государственные дотации на приватизированное жилье. Александр Михайлович, давайте мы о вами встретимся, я вам объясню более предметно.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

БОНДАРЕНКО В. С. Уважаемый докладчик, вначале небольшая справка. Вот вы сказали, что руководители против того, чтобы ведомственное жилье передавать местным Советам. Поверьте, никто не против. Мы его просто угробим, если передадим без средств, которые нужны для поддержания этого жилья.

А вопрос такой. Например, имеет человек квартиру и собственный дом. Живет в собственном доме, а в квартире не живет два-три года. Имеет ли он право на приватизацию этого жилья?

ДРОНЬ А. А. Что касается вашей справки. Я не говорил о передаче всего ведомственного жилья местным Советам, Изменения касаются жилья предприятий, которые стали банкротами или сменили форму собственности. Только это жилье должно передаваться местным Советам. А в отношении остального жилья-сегодня

не время решать эту проблему, да и бюджеты не позволяет. Вы правы, многие предприятия лучше смогут его обслуживать.

Что касается приватизации государственной квартиры при наличии частного дома, то закон позволяет приватизировать государственную квартиру. И согласно Закону о собственности, который мы приняли, гражданин может иметь несколько квартир. Там записано: "кількість власності не обмежується...

ГОЛОВА. Оголошується перерва на 30 хвилин.

Після перерви

ГОЛОВА. Продовжуємо нашу роботу. Слово надається голові Контрольної комісії з питань приватизації Білому Леоніду Савелійовичу. За ним виступатиме депутат Череп Валерій Іванович.

БІЛИЙ Л. С., голова Контрольної комісії Верховної Рада України з питань приватизації /Мелітопольський виборчий округ, Запорізька область/. Шановний Іване Степановичу, шановні народні депутати! Контрольна комісія з питань приватизації напрацювала і подала на розгляд власний проект змін до пункту 2 статті 2 Закону про приватизацію державного житлового фонду.

Я повинен сказати, що скарги громадян з питань приватизації житла - чи не найперші, що надійшли до Контрольної комісії після того, як було оголошено, що Верховна Рада нарешті таку комісію створила.

У чому суть цих скарг? Стаття 2 Закону про приватизацію державного житла - це стаття, яка накладав заборону на приватизацію деяких категорій квартир і будинків, у тексті статті було зазначено, що не можуть бути приватизовані квартири в будинках, в яких неможливо забезпечити безпечне перебування людей. Місцева влада почала використовувати цю статтю таким чином, що громадяни опинились у становищі, коли вони не можуть скористатися своїм правом на приватизацію. Особливо багато скарг на те, що поняття реконструкції, яке було закладено в законі, використовувалося так, що громадянам на їх прохання, на їх заяви приватизувати житло відмовляли, а відповідали, що, мовляв, будинок включено

до списку на реконструкцію. Таким чином, люди ходили по судах, по різних інстанціях протягом багатьох місяців. Накопичувалися цілі папки відповідей. І все начебто було за буквою закону, а разом з тим, це було суцільне знущання над квартиронаймачами, над громадянами, які хотіли законно скористатися своїм правом.

У зв’язку з цим контрольна комісія, вивчаючи таку практику і працюючи зі скаргами громадян, розробила власний проект змін до пункту 2 статті 2. Зокрема, пропонується замість слів: "квартири, віднесені в установленому порядку до непридатних для мешкання" - записати: "квартири, які перебувають в аварійному стані". Мається на увазі звузити поняття "непридатність для проживання" до поняття "аварійність". Поняття "аварійність" вужче, воно описане в нині діючих нормативних документах, у ЗНІПі. Таким чином, ми намагались звести до мінімуму можливість якогось самоуправства на місцях.

Після доповіді Анатолія Андрійовича, в перервами ще раз зібралися - Валерій Іванович Череп, голова постійної Комісії з питань будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства, Анатолій Андрійович і я. Ми знову обговорили це питання і зійшлися на тому, що можна було б голосувати проект закону, який доповідав Анатолій Андрійович Дронь, і замість слів: "/будинки/, в яких неможливо забезпечити безпечне перебування людей /аварійні/ - записати: "/будинки/ аварійні", а в дужках - "/в яких неможливо забезпечити безпечне перебування людей/". На цьому ми погодилися. І це могло б бути тим компромісом, за який можна було б проголосувати.

ГОЛОВА. Чи будуть запитання? Немає. Сідайте. Слово надається голові постійної Комісії Верховної Ради України Черепу Валерію Івановичу.

ЧЕРЕП В. І., голова Комісії Верховної Ради України з питань будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства /Білопільський виборчий округ, Сумська область/. Шановні колеги! Я дуже коротко скажу щодо окремих питань. Це добре, що ми в перерві щойно зібралися, з’ясували багато питань і дійшли певного висновку. Це мені спрощує співдоповідь з цього питання.

Ці доповнення і зміни є результатом відпрацювання всіх статей за пропозиціями і зауваженнями людей. Було дуже багата листів, звернень, особливо після виступу членів нашої комісії по радіо. Насамперед ми ставили собі за мету - захист людини перед тими органами, які сьогодні гальмують процес приватизації.

Я скажу вам таке. Коли уряд запропонував нам 14 поправок до Закону про приватизацію державного житлового фонду, то комісія ретельно розглянула їх і дійшла висновку, що третина тих пропозицій і зауважень до закону не змінюють його суті. Тому ми їх відхилили. На щастя, уряд і міністерства, які готували ці пропозиції, погодилися з нами, що спрощує мою співдоповідь.

Буквально три напрями, які я хотів би висвітлити. На мою думку, вони е дуже важливими.

Перше. Пропонуються зміни, зокрема, до пункту 2 статті 2. Идеться про обмеження приватизації житла у будинках, що розташовані на території

підприємств, організацій, установ, природно-заповідного фонд/, а також на територіях, забруднених внаслідок аварії на Чорнобильській АЖ, та про уточнення поняття "не придатного для мешкання житла" /про що вже сказав доповідач/. Ми погодили цю позицію.

Друге. Багато пропозицій, зауважень від комісій, від людей було щодо пункту, де йдеться про нежитлові приміщення, що розташовані У відомчих будинках. Під час перерви до нас підходили члени Комісії у справах жінок, охорони сім’ї, материнства і дитинства /голова - депутат Єщенко/ і ще раз підкреслили важливість цього питання. Це коли в будинках, що належать відомствам, є приміщення, де розташовані перукарня, санепідемстанція, аптека і таке інше. Тобто змінюється форма експлуатації, але господар цього приміщення не дає згоди на те, щоб змінити власника.

Тому ми в цьому законопроекті передбачаємо рішення, яке задовольняє всіх.

І останнє. Ми вносимо доповнення до пункту 1 статті 13. У власності окремих громадян з різних причин може бути /про це сьогодні говорилося/ кілька приватизованих квартир, на утримання яких здійснюється державне дотування. На нашу думку, при наявності у власності громадянина кількох квартир державні дотації повинні поширюватися лише на одну з них. Це буде природно, це буде з усіх точок зору справедливо.

Взагалі в зазначеному законопроекті, ще раз повторюю, нам з урядом удалося досягти мети, яку ми ставили перед собою. І просив би цей закон прийняти в тому варіанті, який запропонував Державний комітет і який підтримали Контрольна комісія та інші комісії.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Є запитання? Перший мікрофон.

СТАРІЧЕНКО О. Г.. директор радгоспу "Красная Звезда" Костянтинівського району /Дружківський виборчий округ, Донецька область/. Уважаемый Валерий Иванович! Скажите, пожалуйста, как подучилось, что в Законе о приватизации жилья было записано, что не приватизируется служебное жилье, а буквально через два месяца после принятия закона Кабинет Министров принимает решение о том, что служебного жилья в Украине вообще нет?

Ваша комиссия внимательно следила за тем, чтобы исполнялся закон. Но ведь у нас служебного жилья было очень много. И вот после принятия этого постановления Кабинета Министров посыпались от людей всевозможные жалобы. Ибо мы расстроили тот порядок, который был определен законом. Почему комиссия так поступила? Ведь вы знаете, что после этого было восстановлено служебное жилье, в частности для работников таможенной службы и милиции. Только относительно служебного жилья для тружеников сельского хозяйства, прежде всего совхозов, уже год тянется волокита. Я пишу письма министру, министр - Кабинету Министров. Я и в вашу комиссию обращался, и к бывшему Премьеру Кучме ходил. Однако не можем решить этот вопрос. Видимо, тем людям, которые принимали решение о приватизации служебного жилья в совхозах, хочется, чтобы и молока не было, потому что в основном доярки, работающие в совхозах, занимают служебное жилье.

ЧЕРЕП В. І. Отвечу на ваш вопрос. Вы правильно ставите вопрос. Но не совсем, наверное, правильно трактуете последовательность выполнения закона. Сегодня есть ведомственное жилье не только в совхозах, но и на фабриках и предприятиях. Вы сказали, что очень много жалоб, но не сказали другого - что

жалобы поступают не только от предприятий, но и от людей, проживающих в ведомственном жилье.

Я уже сказал, что цель изменений закона - прежде всего защита прав человека. Но вы правы в том, что есть предприятия, которые, не получая рабочей силы извне, в какой-то степени живут за счет того, что человек привязан к квартире. Хотя как человек я тоже не всегда понимаю такие вещи, ведь это ущемляет права человека.

Кабинет Министров внес изменения не в сам закон, а в механизм выполнения отдельных статей закона. Учитывая, что ведомственное жилье - это только государственное жилье, а государственное жилье является собственностью государства и Фонда государственного имущества и коммунальной собственностью, он принял решение, чтобы этим жильем распоряжалось государство. Поэтому Кабинет Министров считает, что ведомственного жилья не должно быть.

Как руководитель я мог бы понять решение Кабинета Министров, а как человек поддерживаю вас. Действительно, в этом отношении сложности есть. Но все-таки это решение Кабинета Министров, и комиссия не вправе его отменять.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

СТАРІЧЕНКО О. Г. Но ведь Кабинет Министров признал свою ошибку. Вы же подтверждаете, что он определил жилье, занимаемое работниками милиции, таможни и другими категориями граждан, как ведомственное.

ЧЕРЕП В. І. Да, Кабинет Министров признал свою ошибку и частично изменил свое решение. Однако

закон мы не меняли и менять не собираемся.

Думаю, что в дальнейшем министерства должны доказывать целесообразность оставления жилья ведомствам, а Кабинет Министров в каждом отдельном случае будет принимать решение.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ЯВОРІВСЬКИЙ В. О., голова Комісії Верховної Ради України з питань Чорнобильської катастрофи /Світловодський виборчий округ, Кіровоградська область/. Шановний Валерію Івановичу! У мене запитання до вас як до людини передусім практичної, а не тільки як до народного депутата і голови комісії. Ми всі прекрасно розуміємо, що приватизація повинна із чогось розпочатися. Усім зрозуміло, що розпочатися вона має з найближчого людині, з того, чим вона вже сьогодні нібито і володіє, тобто із житлового фонду. Ви теж прекрасно знаєте, скільки хаосу навколо питання про виділення житлової площі вчителям, особливо на місцях, яке свавілля чиновників... Хотів би вас запитати про таке. От ми внесемо цю поправку /вона дуже потрібна, я переконаний, що Верховна Рада за неї проголосує/. Але в мене знову виникає підозра, що навіть ця поправка нічого не зрушить з місця.

Як ви вважаєте, що потрібно нам, який механізм повинен бути для того, щоб, як казав один відомий політик, процес все-таки пішов?

ЧЕРЕП В. І. По-перше, закон повинен виконуватися. Для цього є структури, які мають керуватися законом і контролювати його виконання. Але ви праві, що на місцях часто-густо це порушується. На мій погляд, після прийняття цих поправок до закону уряд мусить прийняти окремі постанови щодо механізму виконання цих поправок.

Уряд також повинен прискорити розробку і прийняття Кодексу про житло. У кодексі слід відпрацювати всі деталі, тому що в законі всього не передбачиш. Ви на 100 процентів праві, потрібні механізми і кодекс.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

ПЕТРОВ В. М., директор Лубенського заводу лічильних машин /Лубенський виборчий округ, Полтавська область/. Не торкаючись усіх статей проекту закону, я, шановний Валерію Івановичу, не можу погодитися з тими змінами, що пропонуються до пункту У статті 8. Тому що ці зміни порушують не тільки раніше прийняті нами закони про приватизацію майна державних підприємств /про що ми дуже багато зараз говоримо/, а й порушують, мені здається, елементарну логіку. Ось давайте почитаємо.

"Після зміни форми власності підприємств... " Тобто якщо трудовий колектив підприємства викупить це підприємство, то він повинен передати весь житловий фонд. Я не проти того, що будуть передаватися житлові будинки, квартири, які вже приватизовані. Але якщо вчитатися в цю статтю, то треба ж передавати і гуртожитки. Я повторюю, це суперечить елементарній логіці й нашим законам про приватизацію майна державних підприємств.

ЧЕРЕП В. І. Щодо статті 8 я з вами не зовсім погоджуюся, тому що в пункті 9 цієї статті мова йде про збанкрутілі підприємства, які мають на своєму балансі житловий фонд. Ми про це ч окремими депутатами говорили у перерві і прийшли до такого висновку.

По-перше, законопроект розроблявся під житло державне. Тому якщо змінюється форма власності і якщо сьогодні підприємство збанкрутувало і не може це житло утримувати, то що ж тоді люди повинні робити?

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

ПЕТРОВ В. М. Що тут пропонують?

ЧЕРЕП В. І. Я просив би висловити свою душу більш конкретно.

ПЕТРОВ В. М. Так я вам конкретно свою думку вже висловив. Я читаю дослівно те, що ви нам пропонуєте.

"При банкрутстві підприємств, зміні форми власності /тобто, я повторюю, конкретний випадок, коли трудовий колектив викупив майно підприємства/... в оперативному управлінні яких перебуває державний житловий фонд /тобто і гуртожитки/, останній передається у власність адміністративно-територіальних одиниць... " Тут навіть не згадується, чи за згодою трудового колективу, нема нічого. І я втретє кажу, що це порушує ті норми, які ми встановили у законах про приватизацію майна державних підприємств.

ЧЕРЕП В. І. Якщо ви вважаєте, що треба додати слова "за згодою", можна додати. Але якщо підприємство передається, а на балансі цього підприємства відомчий житловий фонд, то як же може окремо не передаватися житловий фонд?

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

ПЕТРОВ В. М. Ви ніяк не можете вловити те, що я говорю вам.

ЧЕРЕП В. І. Якщо ми десь не порозумілися, то я просив би вас підійти окремо, як ми це зробили у перерві, і ми розглянемо усі ці пункти.

ГОЛОВА. Це проблема важлива. Так, як кажуть, з ходу, її відкидати не можна. І депутат Петров правий, і депутат Череп правий. Тому що при зміні форми власності можуть виникати різні обставини, але не повинні страждати люди. Яка різниця - сьогодні я маю квартиру у відомчому житлі, завтра вирішили якось інакше...

ЧЕРЕП В. І. Іване Степановичу, я цю вашу думку поділяю. Ми розглядали проект десятки разів. З одного боку, людина попрацювала...

ГОЛОВА. Валерію Івановичу, у вас записано: "... останній /тобто житловий фонд - це категорично записано/ передається у власність адміністративно-територіальних одиниць... " От він і пропонує подумати над формулюванням.

ЧЕРЕП В. І. Давайте напишемо "за згодою" і знімемо питання. Комісія ж не заперечує проти цього.

ГОЛОВА. Ну, думайте самі, я ж не маю права коментувати. Ще є запитання? Перший мікрофон.

ГУСЄВ В. І., директор середньої школи № 92 М. Донецька /Кіровський виборчий округ, Донецька область/. Шановний Валерію Івановичу, у мене є питання щодо пункту 8 статті 8. Тут говориться про те, що вартість послуг за оформлення документів на право власності оплачується громадянами за розцінками, що встановлюються місцевими органами державної виконавчої влади.

Я чого боюся? Може статися так, що в одному населеному пункті буде 100 відсотків житла приватизовано, а в другому - нічого не буде приватизовано. Чому? Тому що тут місцева виконавча влада може встановити такі розцінки, що ні в кого грошей не вистачить, крім великих махінаторів, і тоді це буде зовсім погано. Я пропоную доповнити це положення словами: "але не більше ніж мінімальна заробітна плата". Тобто треба обов'язково якось обмежити цю ціну за оформлення. Як ви гадаєте?

ЧЕРЕП В. І. Ми розглядали це питання, і я вам скажу так: у різних регіонах різні форми оформлення документів, і не може бути однакової форми оформлення у сільській місцевості, у Києві чи в іншому місті. Багато представників органів приватизації з областей і міст звернулися до комісії з пропозицією залишити це у їх компетенції, і ми погодилися з тим, що вони праві. Не треба директивно з центру вносити пропозицію щодо вартості оформлення документів. Ми тому і записали, що місцевим органам державної виконавчої влади у питаннях ви - значення вартості послуг з оформлення документів надається пріоритетне право.

А боятися того, як ви кажете, що якийсь магнат скупить усе житло, не треба. Як же він може скупити? Якщо я хазяїн квартири, то я буду оформляти документи, а не якийсь магнат. Цього боятися не треба.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ПРОТАСОВ В. І., секретар Комісії Верховної Ради України у питаннях екології та раціонального природокористування /Ленінський виборчий округ, Дніпропетровська область/. Уважаемый Валерии Иванович! В пункте 9 статьи 8 появился хороший третий абзац. Зачитаю его, чтобы люди слышали. "Нежилі приміщення житлового фонду, які використовуються підприємствами торгівлі, харчування, житлово-комунального та побутового обслуговування населення, на умовах оренди, передаються у власність адміністративно-територіальних одиниць за місцем їх розташування. Подальше їх використання здійснюється за рішеннями місцевих органів державної виконавчої влади". Это очень хороший пункт. Ведь то, что сейчас творится, - непорядок. Забираются помещения, под любым "соусом" переоформляются. Например, хлебные магазины переделывают во всякие "Сникерсы", "Шопы", а людям некуда пойти буханку хлеба купить. Это очень хорошее предложение, этот пункт надо обязательно проголосовать и оставить.

ЧЕРЕП В. І. Я вам скажу больше. В некоторых городах есть случаи, что, скажем, дом передается с баланса на баланс, а он уже куда-то отдан или кому-то продан. И это дело местных администраций - смотреть за этим.

ПЕТРОВ В. М. Надо передать в собственность...

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

ОСАДЧУК П. І., секретар Комісії Верховної Ради України з питань культури та духовного відродження /Тлумацький виборчий округ, Івано-Франківська область/. Шановний доповідачу! Я хотів би уточнити для себе пункт 4 статті 8. Тут написано, що підготовка та оформлення документів про передачу у власність громадян квартир /будинків/ може бути покладена на спеціально створювані органи приватизації/агентства, бюро, інші підприємства/. У рекламній газеті "РІО" з’являються оголошення про те, що якісь невідомі нам за належністю структури маклерів, посередників пропонують громадянам Києва дуже швидко ці документи їм зібрати і оформити. Мене цікавить, якою мірою такі організації, такі структури підзвітні державі і чи взаємодіють вони з Фондом державного майна? Це перше запитання.

І друге. Чи не здається вам, що до цього закону нам чи нашим наступникам ще доведеться повертатися, приймати поправки? Бо при всіх правових колізіях, тут, певне, є найголовніша, яку можна було б висловити такою оновленою формулою: капіталізм -

це Радянська влада плюс приватизація всієї України. А це речі несумісні. Тут треба знайти якусь золоту середину, щоб відрегулювати такі проблеми. І чи не потрібна насамперед політична реформа для того, щоб у цій справі, як тут один депутат вже казав, сталися "подвижки"?

ЧЕРЕП В. І. Даю відповідь спочатку на друге запитання. Я вважаю, що поправки і доповнення до цього закону /як і до всіх інших/, мабуть, прийматимуться і надалі. І це цілком природно.

Що стосується першого вашого запитання. Ви посилаєтеся на газету І таке інше. У законі чітко записано, що органи, які займаються приватизацією, а тим паче оформленням документів, повинні мати ліцензії на проведення цієї роботи, видані місцевими органами влади. Якщо є ліцензія - може проводити таку роботу, немає ліцензії - не має права. А контролює все це місцева Рада.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

ПІВЕНЬ М. І., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України у питаннях соціальної політики та праці /Макіївський-Совєтський виборчий округ, Донецька область/. Шановний Валерію Івановичу! Прошу розшифрувати пропонований текст статті 13: "До впровадження реформи системи оплати праці зберігається діючий порядок державних дотацій на обслуговування, утримання, ремонт державного та приватизованого житлового фонду, комунальні послуги". І далі: "При наявності у власності громадянина

України кількох квартир /будинків/ державні дотації поширюються лише на одну з них". Виходить, що закон, в той час як у багатьох людей немає жодної квартири, дозволяє, аби у власності інших було кілька - п’ять, шість і так далі. З одного боку, ми кажемо, що вносимо пропозиції і зміни до законів для того, щоб ця приватизація, яка йде сьогодні, була не прихватизацією /є вже таке слово/, а з другого - знову даємо можливість цим законом декому прикриватися. Мовляв, є закон, що я маю право на кілька будинків. Тобто так потихеньку, потихеньку йде капіталізація. І все, що робиться, - все воно не те.

Друге питання. Ви сказали, що ми приймемо поправки, а тоді ще будуть розроблені інструкції і таке інше. Ви знаєте, ці інструкції нас вже так далеко завели, що ми всього того, що тут приймаємо, коли приїздимо на місця, нічого не бачимо. Люди, мабуть, правду кажуть, що прийняте нами не діє через ті Інструкції. Як це ув’язувати? Ви - фахівець. От і скажіть, як ув’язувати ці закони з цими інструкціями, щоб хто завгодно перестав відмахуватися від наших рішень, щоб не робив нас усіх дурниками.

ЧЕРЕП В. І. Даю відповідь спочатку на друге ваше запитання. Щоб закон діяв, потрібно запровадити механізм його дії. Це не інструкції, а положення, постанови тощо. Без них неможлива дія жодного закону. А те, що уряд довго відпрацьовує їх, і вони не зовсім чіткі - це вже якість опрацювання цих нормативних актів. Треба просто нам усе це контролювати.

Стосовно пункту 13, на який ви посилаєтесь. Я про це казав, і ви, може, не зовсім чітко все почули. Ми з вами півтора місяця тому прийняли доповнення до закону якраз щодо цієї статті. Чому? Тому що було багато нарікань. Коли приватизація житла почалася, державні структури стали брати плату з власників приватизованих жител за комунальні послуги набагато вищу, ніж за квартири, які не були приватизовані. Тому була прийнята поправка, яка урівнює тих та інших до прийняття закону про оплату праці. Приймемо такий закон - потім буде видно.

І ще одне. Ваше зауваження дуже слушне. Треба добитися, щоб уряд якнайшвидше вніс проект закону про податки на нерухомість. Цей закон зніме багато протиріч в багатьох законах, які ми прийняли. Ми таке завдання уряду поставили. Комісії просили цей закон швидше відпрацювати й подати на розгляд Верховної Ради.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

ПІВЕНЬ М. І. Валерію Івановичу, я все розумію, але ми його сьогодні приймемо, дамо доручення уряду, а коли уряд підготує механізм, тоді вже буде пізно. Але чому ми записуємо: "два будинки і більше"? Навіщо це ми пишемо? Раніше цього тут не було.

ЧЕРЕП В. І. Я вже відповідав на це запитання. Повторюю, що є Закон про власність. І ми не можемо його порушувати.

ГОЛОВА. Валерію Івановичу! Я бачу, що ми дещо вже...

ЧЕРЕП В. І. Відхилилися...

ГОЛОВА. Не відхилилися. У нас пішло постатейне обговорення. Ми ж поки загальні положення опрацьовуємо. Це ж поправки. Ми будемо голосувати або окремі статті, або після того як все з’ясуємо, - проект у цілому.

Другий мікрофон.

АЛТУНЯН Г. О., член Комісії Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки /Київський виборчий округ, Харківська область/. Шановний Валерію Івановичу! Я все ж таки повертаюся до того дуже важливого питання, яке тут порушував шановний депутат Петров.

Гадаю, що в одному абзаці йдеться про зовсім різні речі. Цитую: "При банкрутстві підприємств, зміні форми власності або ліквідації підприємств" і так далі. Це зовсім різні речі, як мені здається. Одна справа - банкрутство або ліквідація, зовсім інша - зміна власності. Але незалежно від того частина приватизованих квартир передається, наприклад, державній адміністрації чи місцевій Раді. Ви знаєте такі приклади, коли йдеться не про якісь один-два будинки біля якоїсь фабрики, а про ціле містечко, мікрорайон. Скажімо, в Харкові такі містечка належать "Хартрону" або фізико-технічному інституту. Розумієте? Ці підприємства вже не можуть "тягнути" на своїх плечах це житло і не знають, що з ним робити. А місто це житло

не бере, тому що немає коштів на його утримання.

Ми тут записали, що порядок передач! житлового фонду визначатиме Кабінет Міністрів. Чи не вважаєте ви за доцільне, щоб ми вже зараз мали правила виконання цього Кабінетом Міністрів?

І я підтримую те, що казав депутат Петров. Це дуже тонка річ.

І ще одне щодо статті 4 - "Житлові чеки". Тут сьогодні депутат Борейко порушив дуже важливе питання про те, що повинна робити держава. Іван Степанович сказав, що варто дати протокольне доручення. Чи не здається зам, що і тут треба це записати. Ви сказали, що все це індексується. Але вже зараз це великий обсяг коштів, цінностей тощо. Варто якимось чином урахувати те, про що я кажу. Те, що держава повинна віддати людям після всіх тих "павловських" і наших реформ.

ЧЕРЕП В. І. Я дуже коротко відповідатиму на ваші запитання, що стосується другого з них, то ми ж тут пишемо, що враховано також необхідність проведення індексації вартості житлових чеків. А що ми посилаємося на те, що уряд повинен відпрацювати саму технологію цього, то це цілком закономірно. Якщо треба, то давайте запишемо таке протокольне доручення уряду: враховуючи важливість цього закону, у двотижневий строк подати пропозиції.. А ми проконтролюємо.

ГОЛОВА. Всі и ми читаємо перші абзаци і не читаємо останній абзац пункту 9 статті 8. Там же якраз і передбачено порядок передачі житлового фонду.

Перший мікрофон.

МАЯКІН В. А., директор Костянтинівського металургійного заводу імені М. В. Фрунзе /Костянтинівський виборчим округ, Донецька область/. Валерии Иванович! Вы знаете, что сегодня большинство предприятий строят жилье хозспособом. Вопрос о приватизации жилья в соответствии с тем законом, который есть, понятен. Но в каждом из этих домов, и в комплексе с ними могут быть магазины. Как в таком случае будет решаться вопрос?

ЧЕРЕП В. І. Я об этом сегодня уже говорил. Мы ведем речь только о государственном жилищном фонде. Государственные предприятия передают местным Советам дома вместе с встроенными и пристроенными помещениями. А местные Советы определяют, каким образом их использовать /продажа, конкурс и так далее/. Тут же все понятно.

ГОЛОВА. Ну що, будемо агітувати? дякую, Валерію Івановичу. Я бачу, що ми по всіх статтях пройшлися, можна вже голосувати проект.

Депутате Дронь, будь ласка, ідіть на трибуну.

ДРОНЬ А. А. Шановні народні депутати! Спочатку ми робимо, а потім дещо переробляємо. Передусім хочу відкинути звинувачення на адресу Кабінету Міністрів...

ГОЛОВА. Ви в мікрофон говоріть, щоб вас усі чули.

ДРОНЬ А. А. Ніяких інструкцій розробляти не варто. Яка інструкція потрібна для того, щоб зрозуміти запис, який ми зараз, сподіваюсь, приймемо: "при наявності власника кількох квартир державні дотації поширюються • на одну з них"? І такі ж конкретні майже всі інші зміни. Ніяких інструкцій не треба розробляти.

Ось тому деякі звинувачення на адресу Кабінету Міністрів вважаю безпідставними.

Якщо є ще запитання щодо статей, будь ласка. Я на всіх статтях зупинився. І просив би проголосувати ці зміни, цього вимагає життя.

ГОЛОВА. Депутате Білий! Ви ж тільки що були на трибуні. Другий мікрофон.

БІЛИЙ Л. С. Іване Степановичу! Хочу лише точно сформулювати, щоб не було складнощів у людей, які вичитуватимуть стенограму.

У пункті 2 статті 2 слова "квартири /будинки/, в яких неможливо забезпечити безпечне проживання людей /аварійні/" сформулювати таким чином: "аварійні /в яких неможливо забезпечити безпечне проживання людей/ квартири /будинки/". От і все. Це те, що ми погодили. Я думаю, точне формулювання.

ГОЛОВА. Депутате Білий, це ви хочете внести правку до розданого проекту. Ви бачите оце на окремому листочку?

БІЛИЙ Л. С. Це до проекту, який доповідав Анатолій Андрійович, ми їх об'єднуємо.

ГОЛОВА. Ви домовляйтеся так, щоб виступав один доповідач. Бо у нас три доповідачі, ми нічого не з’ясуємо. Ми ж ідемо чітко за статтями. Для чого ви вносите непорозуміння?

ДРОНЬ А. А. Я пропоную проголосувати всі зміни в цілому, ми на всіх зупинялись і погодились.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

СТАРІЧЕНКО О. Г. Уважаемые народные депутаты, уважаемый Иван Степанович, уважаемый докладчик! Основной целью предложений, которые внес товарищ Дронь на рассмотрение депутатов, является попытка сдвинуть с места процесс приватизации. Я думаю, что этими полумерами мы процесс приватизации жилья не сдвинем. Надо вопрос решать в комплексе, ввести налог на имущество. Почему сегодня люди остерегаются приватизировать жилье? Потому что они не знают, какой будет завтра налог на имущество. Надо решить проблему платы за землю, надо решить проблему приватизации городского жилья, жилья в совхозах, не отмахиваться от этого. Это действительно проблема. А товарищ Дронь пытается что-то протянуть, что выгодно сегодня Кабинету Министров, поскольку является начальником жилищного хозяйства в республике. Поэтому я предлагаю снять вопрос с голосования, пускай решат так как положено, и потом процесс приватизации пойдет.

ДРОНЬ А. А. Не треба звинувачувати. Я такий же народний депутат, як і ви, захищаю інтереси людей перш за все. Приватизація йде, але є речі, які дещо заважають, тому пропонується внести зміни. Якби ви їх читали, ви погодилися й і проголосували.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

ПЕТРОВ В. М. Я за те, щоб деякі запропоновані зміни прийняти, якщо вони будуть сприяти прискоренню процесу приватизації. Але я від вас так і не почув, яке ж ваше ставлення до того, що ви вносите законопроект, який суперечить уже раніше прийнятим Верховною Радою законам.

ДРОНЬ А. А. Повторіть, мені не ставили такого запитання. Повторіть, будь ласка.

ПЕТРОВ В. М. Ви знаєте, мені вже соромно, здається, я вже вп’яте зараз буду повторювати.

ДРОНЬ А. А. Мені ви такого запитання не ставили.

ПЕТРОВ В. М. Але мені тут колеги кажуть - ти ж давай, проявляй упертість. Ну добре, проявлятиму впертість. Я ще раз кажу, що є Закон про приватизацію майна державних підприємств. Там, до речі, записано: якщо колектив викупив майно підприємст-

ва повністю, то йому безоплатно передаються об’єкти соціально-побутової сфери. А ви зараз пишете, що це повинно відбиратися ї передаватися у власність органам місцевої адміністрації. То як це зрозуміти? Ви пропонуєте голосувати негайно.

ДРОНЬ А. А. Шановний депутате Петров! Я думаю, вам зрозуміло, що приватизується майно підприємств, а не житло, яке знаходиться в оперативному віданні чи управлінні підприємств. Житло не передається при приватизації. І ми говоримо: коли змінена форма власності підприємства, то житло передається місцевим органам влади.

ПЕТРОВ В. М. Ми можемо зараз проголосувати за будь-що. Але почитайте Закон про приватизацію майна державних підприємств. Там же записано зовсім інше!

ДРОНЬ А. А. Основні фонди підприємства приватизуються, житло до цього не відноситься.

ПЕТРОВ В. М. Та ви почитайте, що там написано, а вже потім будемо говорити.

ДРОНЬ А. А. Ми погодилися додати слова "за згодою підприємств".

ПЕТРОВ В. М. Власне кажучи, ми вже тисячу разів голосували Бог знає за що. Якщо тисяча перший раз проголосуємо, то це нічого не змінить.

ДРОНЬ А. А. А ви знаєте, що є на практиці? Нехай мене підтримають керівники підприємств - усі вони згодні передати це житло, щоб не нести великих витрат на його утримання.

ПЕТРОВ В. М. Я вам ставлю принципове запитання: чи можемо ми приймати закони, які суперечать тому, що вже раніше прийняли?

ДРОНЬ А. А. Ці зміни не суперечать діючому законодавству.

ПЕТРОВ В. М. Якщо ми так ставимося до закону, то ми маємо такі наслідки, які маємо. Це повна неповага до закону, до законотворчості.

ГОЛОВА. Так, з’ясували всі питання. Анатолію Андрійовичу, тоді ставимо на голосування. Тільки у мене два проекти. То ви скажіть, який проект голосуємо.

ДРОНЬ А. А. Проектів два. Перший було подано кілька місяців тому. Потім з комісією ми попрацювали і внесли уже від уряду і від комісії погоджений варіант. Валерій Іванович говорив, що погоджено.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. А моя пропозиція?

ГОЛОВА. Підождіть. Ват пропозиція важлива і цінна, але є процедура. Спочатку варіант комісії, який вона опрацювала, а потім - ваш.

Покажіть їм документ, який ми голосуємо. Зрозуміло? Проект Закону про внесення змін і доповнень до Закону України про приватизацію державного житлового фонду з урахуванням обговорення ставиться на голосування. Прошу голосувати.

"За" - 177. Так. Багато депутатів не голосували.

Звертаюся до депутатів з проханням. Майже всі, хто виступав, зійшлися на тому, що ці зміни і доповнення покращать це законодавство. Хоч вони й не вирішують усіх питань, але все ж покращать. Ще раз ставлю на голосування. Прошу голосувати.

"За" - 201.

Хочу звернутися до вас з таким. Оце 9 стаття. Депутати Петров, Дронь і Череп її трошки заплутали. Справа в тому /ви послухайте!/, що стаття 9 така за своїм змістом, що може багато нашкодити, якщо ми її не приймемо, бо цей процес уже пішов, І люди багато скарг подають нам якраз Із цього приводу. Але тут же записано, що порядок передачі житлового фонду, що перебуває у повному господарському віданні або оперативному управлінні державних підприємств, організацій чи установ, у власність адміністративно-територіальних одиниць /комунальну власність/ визначається Кабінетом Міністрів України. /Шум у залі/.

Можна прийняти таку постанову, що цей порядок повинен бути визначений Кабінетом Міністрів у двотижневий термін. І тільки після цього вводиться така норма.

Втретє ставлю на голосування. Не проголосуєте - будемо знімати.

"За" - 224. Приймається.

***

Переходимо до розгляду проекту Закону про внесення змін до Закону України про приватизацію майна державних підприємств. Доповідач - депутат Білий.

БІЛИЙ Л. С. Шановні народні депутати, шановний Іване Степановичу! Контрольна комісія з питань приватизації пропонує внести зміни до статті 8 Закону України про приватизацію майна державних підприємств. Я вам нагадаю, про що йдеться. Друга частина пункту 2 статті 8 чинного закону така: "Створення товариств покупців членами трудового колективу підприємств, що приватизуються, здійснюється на підставі рішення загальних зборів за умови участі в них більше 50 відсотків працівників підприємства".

Ми пропонуємо викласти цю частину статті 8 у такій редакції: "Створення товариств покупців членами трудового колективу підприємства /структурного підрозділу/, що приватизується, здійснюється на підставі рішення загальних зборів, у яких брали участь більше 50 відсотків працівників підприємства або їх уповноважених представників. За умови, що товариство покупців об’єднує не менш як 50 відсотків працюючих, воно користується пріоритетним правом у виборі способу приватизації, крім випадків, щодо яких встановлені обмеження законами України".

Як ви бачите, в діючій редакції цієї частини статті 8 не передбачено, що в колективах, де неможливо практично зібрати весь склад трудового колективу, питання про приватизацію можуть бути прийняті інститутом уповноважених представників, тобто на конференції тощо.

В запропонованій зміні йдеться також про те, що пільги, які передбачені законами для колективів, можуть надаватися тільки в тому випадку, якщо товариство буде складатися не менш як з 50 відсотків членів трудового колективу.

100

Ось, власне кажучи, у мене і вся інформація. Якщо є запитання, будь ласка.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

ШЕХОВЦОВ О. Д., член Комісії Верховної Ради України
у питаннях законодавства і законності /Новокраматорський виборчий округ, Донецька область/. Леонид Савельевич! У меня нет ни конкретной поправки, ни претензии, но есть общий вопрос к комиссиям по контролю за приватизацией и по экономической реформе.

Сейчас взят уклон в пользу приватизации путем выкула объектов трудовыми коллективами. Такая поправка усиливает позиции трудовых коллективов в этом процессе.

Но почему ваша комиссия, комиссия Пилипчука не работают над усовершенствованием самого законодательства, чтобы действительно был защищен трудовой коллектив, чтобы были соблюдены права всех граждан, право вложить ваучер, чтобы проводилась демонополизация...

ГОЛОВА. Так. Це вже пішла загальна дискусія. У вас запитання щодо розданого проекту е? Другий мікрофон.

ПОРОВСЬКИЙ М. І., член Комісії Верховної Ради України з питань планування, бюджету, фінансів і цін /Рівненський виборчий округ, Рівненська область/. Шановний пане Білий! Коли ми розглядали державну

101

програму приватизації, я тоді вносив пропозицій, аби записали, що є особливості в приватизації переробної промисловості і що частина акцій підприємств переробної промисловості - молокозаводів, консервних заводів, м'ясокомбінатів - повинна бути передана колгоспам. Адже створювалися ці підприємства, як правило, за рахунок коштів колективних сільських господарств.

Тоді у відповідь мені було сказано, що коли будуть розглядатися зміни і доповнення до закону про приватизацію, а також декрету про особливості приватизації переробної промисловості, моя пропозиція буде врахована. Я отримав тоді таку відповідь. Але, на жаль, із вашої доповіді я не бачу, щоб у процесі приватизації суттєво були враховані інтереси сільськогосподарських колективних господарств.

Пропоную внести такі доповнення до законопроекту. Щоб не менше 25 відсотків підприємств переробної промисловості було передано колгоспам у процесі приватизації. І це слід записати в законопроекті. Також вважаю, що колгоспам повинна бути передана частина магазинів, інакше посередник експлуатуватиме колгосп так, як зараз його намагаються експлуатувати державні структури. Просив би це врахувати.

БІЛИЙ Л. С. Шановний пане Поровський! Колего! Усе те, що ви сказали, мало б сенс, якби ми розглядали той пакет доповнень до приватизаційного законодавства, який у свій час вносився Фондом державного майна. Але той пакет відкликаний, і він доопрацьовується з урахуванням зауважень, зокрема і ваших. Це розглядатиметься у свій час. А зараз ідеться про інше.

102

ГОЛОВА. Тобто це буде враховано у тому документі.

Третій мікрофон.

СТЕПЕНКО В. І. У мене теж запитання на продовження того, що сказав депутат Поровський. Справа, в тому, що нині переробні підприємства приватизують, як правило, трудові колективи. І кажуть, що акції переробних підприємств можуть брати тільки фізичні особи, а юридичні - не мають права. Тобто колгоспи і радгоспи залишаються в стороні. Це порушення закону. Коли ми приймали закон, то говорили, що під час приватизації повинні враховуватися інтереси виробників сільськогосподарської продукції. А нині йде порушення закону. Я проголосую за те, що ви сказали. Мені просто хочеться знати, чи вживається якихось заходів для того, щоб не допускати порушення закону? Якщо потрібно, то треба внести якісь зміни.

Дякую.

БІЛИЙ Л. С. Вибачте, але все ж таки хотілося б, щоб ми розмовляли по темі. Є конкретна тема...

ГОЛОВА. Депутате Білий, ви очолюєте депутатську комісію. Це серйозне питання вже порушувалося. Створювали ж ці потужності з урахуванням їх статутного фонду...

Якщо можете дати відповідь, то скажіть.

БІЛИЙ Л. С. Іване Степановичу! Якщо буде поставлено питання про звіт комісії, чим вона займається /до речі, займається і ' цим питанням/, тоді можна про це говорити. Але якщо ми зараз відійдемо від того конкретного питання, з якого я...

103

ГОЛОВА. Так, я зрозумів. Пане Прядко, скажіть, будь ласка.

ПРЯДКО В. В., голова правління Фонду державного майна України. Шановний Іване Степановичу! Шановні народні депутати! Пропоную другу частину тих змін, що запропонував Леонід Савелійович, викласти в такій редакції...

ГОЛОВА. Послухайте уважно!

ПРЯДКО В. В, "При цьому товариство покупців повинно об'єднувати більше 50 відсотків працюючих на підприємстві".

Справа в тому, що ми цю пропозицію погодили з комісією Пилипчука. Тут є захист трудового колективу, тому що приймає рішення 50 відсотків членів трудового колективу, а не три-чотири особи; Оце таку зміну ми внесли. А у вас - абсолютно інше.

Тут ідеться про способи приватизації, які визначені статтею 14 цього ж закону, а також програмою приватизації, де прерогатива способів приватизації визначається органом приватизації. Тому пропоную це викласти в такій редакції.

ГОЛОВА. Депутате Білий! Правильно він говорить. І це було погоджено. Це спрямовано якраз на те, щоб захистити трудовий колектив. Зрозуміло?

БІЛИЙ Л. С. Врешті-решт, це визначить голосування.

104

ГОЛОВА. Так, прошу проголосувати розданий законопроект у редакції, яку зачитав голова правління Фонду Державного майна Прядко.

Прошу голосувати.

"За" - 222. Приймається.

ПІВЕНЬ М. І. Иван Степанович! Мы все-таки приняли этот закон. Нужно дать поручение... Я обращаюсь к вам, Иван Степанович! Вы прекрасно знаєте, что приватизация идет очень тяжело, обманным путем. Приватизирует тот, кто обманул. Нельзя так вытворять! Давайте уже решим вопросы и с колхозами, и с перерабатывающими предприятиями. И проведем настоящую приватизацию.

Иван Степанович! Приватизацию на местах не поддерживают. Вот я был в своем округе. Сейчас идет предвыборная кампания. Избиратели льют грязь на Верховный Совет, говорят, что мы здесь бездельники. Неужели сердце у нас не болит из-за этого? Неужели мы действительно такие люди?

ГОЛОВА. Миколо Івановичу! Серце може боліти з різних причин у кожного, або не у южного. Але не варто кричати від мікрофона. Розумієте? Треба напрацювати пропозиції вашій комісії разом з вашим міністерством, фондом, урядом і внести.

Пане Прядко, дайте відповідь.

ПРЯДКО В. В. Миколо Івановичу! Кабінет Міністрів відкликав проект змін до законодавства. І ті зауваження і доповнення, які ви подавали під час захисту програми приватизації, будуть враховані. І внесемо це на розгляд Верховної Ради.

105

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

ЯЦУБА В. Г., заступник директора по реконструкції металургійного заводу імені Комінтерну /Амур-Нижньодніпровський виборчий округ, Дніпропетровська область/. Уважаемый Иван Степанович! Уважаемые депутаты! Хотел бы поддержать депутата Поровского. Приведу конкретный пример, касающийся интересов крестьян в городе. Сегодня здесь нет депутата Веретенникова, но думаю, что он внимательно смотрит эту трансляцию. Вы знаете, что он, пользуясь мандатом депутата, добился приватизации молокозавода, который строили на деньги аграрников. Сегодня этот молокозавод не кормит мой округ и весь левый берег Днепропетровска, туда крестьяне не возят молоко, а Веретенников уже разливает водку. А крестьяне возят в Днепропетровск молоко бочками и продают на базаре. Это один процесс, Иван Степанович! Нельзя обижать аграрников. Я хоть и горожанин, а знаю эту проблему. Мы развалим структуру по переработке в пищевой промышленности, которая создавалась годами. Крестьяне должны получить свой пай в этой приватизации.

ГОЛОВА. Я звертаюся до всіх вас. Я теж про це говорю, а ви мене переконуєте. Коли ми розглядали цю програму, тоді виступали ті ж депутати - Півень, Степенко, ряд інших-і говорили, що запропонована форма приватизації переробної промисловості в агропромисловому комплексі не враховує інтересів виробника. Тому

106

треба внести новий механізм. Я голову Фонду державного майна Прядка так зрозумів, що вони якраз над цим працюють і внесуть пропозиції.

Перший мікрофон.

ПІВЕНЬ М. І. Иван Степанович, задам вам вопрос, чтобы вы подумали. С этой трибуны я тысячу раз говорил, что указ Президента о коммерциализации не идет. Потом я решил - дай, думаю, магазин один "пробью" для колхоза. А вы думаете, магазины для колхозной торговли остались сегодня в Украине? Да нет их уже, этих магазинов! Уже давно распределены они, уже давно денежки поотмывали! Ну вот подумайте, что это за ерунда. Два года вы предлагаете Кабинету Министров разработать механизм приватизации. За полгода вообще ничего не будет, пока мы разработаем эти законы. Давайте тогда срок установим, давайте сейчас протокольное поручение дадим, чтобы Кабинет Министров разработал к такому-то сроку и нам доложил. Иначе не будет ничего.

Спасибо.

ГОЛОВА. Ви знаєте, у нас було дві системи, через які ми обслуговували наше населення, - державне Міністерство торгівлі і Укоопспілка. Укоопспілка завершила свою звітно-виборну кампанію, як її раніше називали /зараз, мабуть, якось інакше/, і буде проводити свій з’їзд. Спілчани зберегли профільність, зберегли всі напрями роботи, тільки у них тепер труднощі, як у всьому народному господарстві. А от наше державне Міністерство торгівлі провело таку комерціалізацію, що тепер ми уже і те маємо, і те маємо, а в результаті нічого не маємо. То я голову фонду

107

Прядка прошу - ви ж контролюєте переважну більшість державного майна, а місцева адміністрація контролює на місцях -послухайте, що робиться.

ПРЯДКО В. В. Я сказав вам тільки-но, що вчора ми відкликали проект змін до законодавства у зв’язку з тим, що на засіданні Верховної Рада висловили багато зауважень щодо приватизації якраз переробної промисловості. І ми разом з Міністерством сільського господарства зараз доопрацьовуємо проект постанови Кабінету Міністрів з урахуванням висловлених тут зауважень. Це перше.

Друге. Що стосується комерціалізації. Я абсолютно погоджуюся з вами, що комерціалізація не дала того результату, якого ми чекали.

ГОЛОВА. Голова фонду вам втретє пояснює, що зміни до законодавства доопрацьовують... Ви знаєте, все-таки. є різниця між агропромисловим з’їздом, зборами. пайовиків і засіданням Верховної Ради. Ви напрацьовуйте документи і вносьте. Ми говоримо не по темі.

Наступне питання - про заходи щодо залучення додаткових коштів на житлове будівництво та створення ринку житла. Доповідач - Сербін Юрій Сергійович, міністр у справах будівництва і архітектури.

СЕРБІН Ю. С., міністр України у справах будівництва і архітектури /Шосткинський виборчий округ, Сумська область/. Шановні депутати!

108

У 1993 році ми ввели в експлуатацію на ІЗ відсотків житла менше. Будівельники працювали погано через брак коштів. Зараз заборгованість серед будівельників становить майже 6 трильйонів карбованців. У той же час нині в черзі на житло - 2,6 мільйона родин. Забезпечення по Україні - 18 квадратних метрів на людину. А у США, наприклад, - 52 квадратних метри.

Тільки за рахунок державного та місцевого фінансування недобудовано 3,5 мільйона квадратних метрів житла. А якщо брати всі джерела фінансування, то це - близько 8 мільйонів.

Тому ми пропонуємо /і такий досвід уже є в Кривому Розі, Білій Церкві, Києві/ і просимо вас, щоб ви прийняли постанову, якою б дозволили обласним, " Київській та Севастопольській міським Радам дозволяти місцевим Радам нижчого рівня продавати до 20 відсотків житла з тим, щоб добудувати всі будинки, спорудження яких розпочато, але не завершується через брак коштів. Крім того, в постанові пропонується записати, що якщо місцева Рада не може займатися цією справою, то дозволити будівельникам

109

продавати за погодженням з місцевою Радою якусь частку житла /до 20 відсотків/. Пропонується також дозволити ті квартири, які ми називаємо комуналками, з яких мешканці відселені, теж продавати на аукціоні або за конкурсом і кошти використовувати на житлове будівництво.

Важке становище тепер і з будівництвом житлово-будівельних кооперативів. Питома вага цього будівництва у загальному обсязі введення житла зменшилася у 1993 році до 7 відсотків, а в 1992 році вона становила 10 відсотків. Тому ми пропонуємо дозволити всім житловим кооперативам до 15 відсотків квартир продавати на аукціоні чи за конкурсом, і це дасть змогу членам цього кооперативу платити менше за свої квартири. Тобто якщо, наприклад, будинок ІОО-квартирний, а є 85 членів цього . кооперативу, то вони мають право 15 квартир продати, і квадратний метр їх житлоплощі коштуватиме дешевше.

Крім того, дозволяється згідно з Законом про цінні папери випускати облігації під житло.

Головне, що навіть при такому продажу права пайовиків задовольняються, бо ми записуємо, що з пайовиками розраховуються житлом.

110

Якщо кошти направляються тільки на будівництво житла, то вони мають пільги в оподаткуванні. Безумовно, для того щоб змінити докорінно ситуацію у житловому будівництві в Україні, потрібно приймати зміни, коригувати житлову політику. Відповідні пропозиції підготовлені, і перше читання, так би мовити, у Кабінеті Міністрів уже відбулося. Але, мабуть, житлову політику уже формуватиме наступний парламент, а зараз ми з вами стоїмо перед тим, що майже 8 мільйонів квадратних метрів житла не добудовується, і житлова ситуація в Україні погіршується. Тому я вас прошу цю постанову сьогодні прийняти.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Чи будуть запитання до доповідача? Перший мікрофон.

СТАРІЧЕНКО О. Г. Уважаемый Юрий Сергеевич! Я хотел бы вам задать вопрос более широкого плана. Понимаете, с принятием Закона о приватизации жилья исчез интерес руководителей предприятий строить жилье, потому что надо его построить и сразу же приватизировать. Сегодня нет никаких законодательных актов, которые бы позволяли заставить человека, получившего жилье, работать хотя бы какой-то период времени на предприятии.

Я хотел бы спросить вас, есть ли какие-то законопроекты, разработанные вашим министерством или Комиссией по вопросам строительства? Как заинтересовать руководителей предприятий строить жилье?

СЕРБІН Ю. С. Шановні колеги! Я вам щойно сказав, що

111

пропозиції про зміну житлової політики в нашій країні підготовлені. Наше міністерство розробило і в травні минулого року подало Кабінету Міністрів першу редакцію змін житлової політики, але Кабінет Міністрів прийняв інше рішення. Зараз цю роботу очолює Держжитлокомунгосп. У цих основах житлової політики таке передбачається. Але вони будуть опрацьовуватися протягом двох місяців. Мабуть, це буде вже приймати Верховна Рада іншого скликання. А зараз це локальне питання, яке потрібно вирішувати, щоб не провалити введення житла в цьому році.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ЯВОРІВСЬКИЙ В. О. Шановний Юрію Сергійовичу! Наскільки я розумію внутрішню ідеологію цього документа, грошей бракує. Ми хочемо в тих, хто має гроші, тобто в якоїсь новоявленої буржуазії, забирати гроші, щоб нам скорочувати черги на житло, - така логіка.

Отже, висновок такий. Черги, які нині є, скорочуватимуться, але дуже-дуже повільно. Бо не люди з черги купуватимуть житло, а ті, хто має гроші, тобто поза чергою. Логічно? Логічно.

Хотів би, перш ніж голосувати за цей документ, почути від вас як стратега, людини, яка повинна дивитися на кілька кроків уперед, відповідь на таке запитання. Як ви вважаєте, коли нам потрібно сказати: мовляв, чергу не займайте, товар закінчився? Маю на увазі ось що. Можливо, нам після прийняття цього документа потрібно думати про інше - про те, щоб тим, хто стоїть у чергах, надавати земельні ділянки, будівельні матеріали, кредити, і хай люди будуються. Інакше цим чергам не буде кінця.

Тому ще раз кажу: придбають житло за гроші тільки ті, хто

112

не стоїть у черзі.

Дякую.

СЕРБІН Ю. С. Володимире Олександровичу! Ви цілком праві. Хоч я не можу погодитися з тим, що купуватимуть житло тільки ті, хто не стоїть у черзі. У проекті постанови записано, що придбають житло ті, що мають право на поліпшення житлових умов. Але важко отримати його тому, хто в черзі, але далеко, бо, як ви знаєте, черга просувається повільно.

Далі. Для чого потрібна ця постанова? У минулому році ми взагалі не зрушили з місця чергу. Я казав, що торік люди одержали у два рази менше житла, ніж у 1989 році. Зараз хоч трохи просунемо чергу...

Те, що ви пропонуєте, є дуже слушним, і воно вже записано.

ГОЛОВА. Це слушно, але час закінчується. Ви погоджуєтеся?

СЕРБІН Ю. С. Погоджуюсь. ГОЛОВА. Так, третій мікрофон.

РЯБЧЕНКО М. А., директор Криворізького цементно-гірничого комбінату /Довгинцівський виборчий округ, Дніпропетровська область/. Юрий Сергеевич! Мне кажется, что вы, предлагая 20 процентов разрешаемого к продаже жилья, все-таки ошибаетесь. Сегодня нужно разрешить хотя бы процентов 40-50. Почему решение этого вопроса

113

вообще не отдать на усмотрение тех руководителей, которые будут заниматься продажей жилья?

Ведь вы понимаете, что сегодня не так просто нам построить какое-то жилье. Почему 20 процентов? Мне не хватит продать 20 процентов жилья для того, чтобы построить его для своих работников.

СЕРБІН Ю. С. Миколо Андрійовичу! Відповідаю. Ми пропонували більший відсоток. Але в нас є Житловий кодекс, в якому записано, що ми повинні надавати житло тільки за чергою. І такі зміни я не зміг погодити. Але тепер я вам кажу - за рахунок 20 відсотків. Ось у мене є розрахунки...

ГОЛОВА. Депутате Сербін, запишемо - не менше 20 процентів. А це означатиме, що якщо у депутата Рябченка є для продажу 40 процентів житла, хай продає 40 процентів.

СЕРБІН Ю. С. Ну, можна й так.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Вам роздано проект Постанови про заходи щодо залучення додаткових коштів на житлове будівництво та створення ринку житла.

114

Він погоджений із відомчими міністерствами, з директорами, підприємцями і так далі. Вони чекають - не дочекаються цього документа. Це дещо покращить ситуацію. Прошу проголосувати розданий проект з правкою депутата Рябченка - не менше 20 відсотків.

"За" - 230. Приймається.

Перед тим як оголосити перерву, хочу просити у вас поради. Ми вчора, розглядаючи на засіданні Президії два законопроекти - про вибори депутатів і голів сільських, селищних, районних, міських, районних у містах, обласних Рад і про вибори Президента України, - не ставили їх сьогодні у порядок денний, щоб депутати, отримавши проекти, ознайомилися з ними.

Як мені щойно сказав Василь Васильович, виявляється, ви ці документи отримали ще вранці, ознайомилися і можна було б на вечірньому засіданні їх розглянути. Завтра ж вранці ми починаємо з іншого питання. Тому візьміть документи з собою і на вечірньому засіданні ми їх розглянемо.

Оголошується перерва до 16 години.

115