ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України.
23 лютого 1994 року. 10 година.

Веде засідання Голова Верховної Ради України ПЛЮЩ І. С.

ГОЛОВА. Доброго ранку, шановні народні депутати! Прохання готуватися до реєстрації. Запрошую всіх до залу.

У залі зареєструвалося 343 депутати.

Сьогодні одному з доповідачів - голові правління Національного банку Ющенку виповнюється 40 років. Можна його привітати. /Оплески/. Він, мабуть, десь у залі, а може, хтось перехопив його по дорозі та поздоровляє.

Прошу привітати і народних депутатів Анатолія Бутенка, Івана Габора і Валерія Пустовойтенка. У них також сьогодні день народження. /Оплески/.

Згідно з нашою учорашньою домовленістю переходимо до розгляду питання про хід виконання постанов Верховної Ради України від 17 і 23 грудня І993 року "Про економічне та соціальне становище в Україні" і "Про заходи щодо стабілізації

соціально-економічного становища в Україні" та заходи щодо по дотация платіжної кризи в народному господарстві.

Доповідачі - виконуючий обов'язки Прем’єр-міністра України Юхим Звягільський, голова правління Національного банку Віктор Ющенко і Генеральний прокурор України Владислав Дацюк. Передбачено також виступ керівника тимчасової групи Віталія Мельничука. А потім вирішимо, як будемо обговорювати.

Слово надається виконуючому обов'язки Прем’єр-міністра України Юхиму Леонідовичу Звягільському.

ЗВЯГІЛЬСЬКИЙ Ю. Л., виконуючий обов’язки Прем’єр-міністра України. Уважаемый Иван Степанович! Уважаемые народные депутаты! Разрешите проинформировать вас в соответствии со вчерашним поручением Верховного Совета о ходе выполнения двух постановлении: от 17 и 23 декабря прошлого года. Подробная информация о том, что сделано и что делается по каждому пункту постановлений, у вас имеется. Следует заметить, что Кабинет Министров уже дважды информировал уважаемых народных депутатов о ходе реализации этих постановлении. Поэтому остановлюсь лишь на отдельных вопросах.

Прежде всего о неоднократно поднимавшейся проблеме индексации вкладов населения в Сбербанке и страховых взносов в учреждениях бывшего Госстраха, а также ликвидации задолженности по ценным бумагам бывшего Союза ССР.

Мы понимаем злободневность и остроту этой проблемы. Учитывая отсутствие неэмиссионных источников покрытия компенсации и для более глубокой проработки предложении, поступивших от народных депутатов, граждан, научных учреждении, правительством создана межведомственная рабочая группа во главе с вице-премьер-

министром товарищем Жулинским. В ее состав вошли представители Минфина, Минэкономики, Минюста, Мінстата, Фонда государственного имущества, Сбербанка и страховой компании "Оранта". Комиссия приступила к работе. Конкретные предложения будут подготовлены ко 2 марта текущего года.

В связи с этим я обращаюсь к комиссиям Верховного Совета, к народным депутатам с предложением сотрудничества в выработке и принятии конкретных решении, которых так долго и с нетерпением ждут люди.

Следующим вопрос - о возможности обеспечения населения минимальным набором продуктов питания по фиксированный ценам.

Анализ показывает, что в сложившихся условиях установление фиксированных цен требует создания огромных дотационных Фондов, исчисляющихся десятками триллионов карбованцев. Возможности нашего бюджета в этом отношении всем вам хорошо известны. Кроме того, для осуществления контрольно-распределительных функции из центра потребуется воссоздать бывшую систему Минторга, фондирование, то есть практически возродить систему дефицита.

Вместе с тем нужно отметить, что, исходя из объемов производства продуктов питания на 1994 год, областям установлены объемы использования большинства их видов. Поэтому местные органы власти вправе самостоятельно определять порядок распределения этих ресурсов.

Еще одна проблема, вокруг которой в последнее время накалились страсти, - это валютное регулирование. Позиция

правительства в этом вопросе однозначна: мы за регулируемый курс, который должен учитывать реальное состояние экономики и соответственно соотношение цен на основные виды продукции как у нас, так и у наших основных торговых партнеров, состояние платежного баланса в отношениях с ними.

Совместно с Национальным банком мы постоянно работаем над совершенствованием механизма валютного регулирования. Но при этом я хочу еще раз подтвердить твердую позицию правительства, что мы не согласимся на усиленно навязываемое предложение о фактическом восстановлении деятельности валютной биржи. Это практически легализует спекулятивный курс доллара, который неизбежно приведет к резкому повышению цен и дальнейшей дестабилизации ситуации в экономике.

И мне непонятна позиция Украинского союза промышленников и предпринимателей в этом вопросе. Неужели они действительно выражают интересы предприятии, их трудовых коллективов?

Несмотря на то, что многое сделано по выполнению декабрьских постановлении Верховного Совета, ситуация в экономике остается чрезвычайно сложной. Но одновременно она и не является новой. К ней мы пришли вместе: и Верховный Совет, и правительство, и профсоюзы /зависимые и независимые/, и представители Президента на местах, и руководители предприятии.

Но мне хотелось бы вас попросить об одном. Давайте, наконец, перестанем искать виновных в создавшемся положении, а честно скажем, что виноваты мы все, что экономика стала заложницей нашей политики.

Что делать в такой ситуации? Где и как искать выход?

Самое простое - занять позицию гневного обличителя, без конца драматизируя обстановку, подрывая у народа остатки веры в то, что положение можно поправить.

Есть, правда, и другой подход: несмотря на все тяготы и сложности, каждодневно заниматься черновой, неблагодарной работой поиска путей преодоления кризиса, по крупицам приращивая потенциал созидания.

С этой работой, конечно, очень трудно быть героем телеэкрана, но для всех трезвомыслящих людей, на мой взгляд, это единственная возможность овладеть ситуацией, мобилизовать все имеющиеся резервы и сделать реальное, ощутимое по преодолению спада производства.

Так есть ли у нас реальные возможности стабилизации обстановки?

Первое - это преодоление острого платежного кризиса в народном хозяйстве.

Он является, в первую очередь, отражением состояния экономики. Неэффективная энерго- и ресурсоемкая структура производства, серьезные недостатки в работе банковской системы, а также безудержный рост себестоимости и цен привели к тяжелейшему финансовому состоянию предприятий. В условиях инфляции это стало причиной катастрофического недостатка оборотных средств, прекращения взаимных расчетов, отсутствия средств для выплаты заработной платы, резкого сокращения поступлений в бюджеты.

Но у платежного кризиса есть и другие причины, которые связаны с тем, что нет элементарного контроля со стороны местных органов власти и банков за своевременностью и полнотой расчетов.

Например, по результатам проверок налоговой инспекцией на 20-е число 264 предприятий Укрхлебпрома установлено, что торговые организации задолжали им за полученные хлеб и хлебобулочные изделия более 210 миллиардов карбованцев. Ведь это же хлеб, который реализуется максимум в течение дня! На кого же работает выручка от его продажи?

А дальше цепочка неплатежей идет от хлебопекарей к элеваторам и зерноперерабатывающим предприятиям, которым они задолжали уже более 283 миллиардов карбованцев, которые надо отдавать сельскому хозяйству.

Если такая обстановка складывается с расчетами за продукцию, реализуемую ежедневно, то когда же можно ожидать расчетов за другую продукцию?

С целью преодоления платежного кризиса правительство и Национальный банк нашли компромиссное решение. Оно позволяет начать рассасывать образовавшиеся тромб неплатежей, обеспечить ликвидность коммерческих банков и реальное движение готовой продукции к потребителю. Это создаст условия для выплаты заработной платы работникам предприятий, обеспечит поступления платежей в бюджет.

Решен вопрос о выделении 1,5 триллиона карбованцев на выплату пенсий, 700 миллиардов - на заработную плату работникам бюджетной сферы, выплату стипендий, пособий. Профинансированы также расходы по чернобыльской программе, министерств обороны, внутренних дел и другие.

Но надо иметь в виду, что кредитные ресурсы не безграничны, оздоровить финансовое состояние ничем не подкрепленными

финансовыми вливаниями невозможно, это путь к дальнейшему раскручиванию инфляции, росту цен, еще большей деградации производства.

Поэтому я хочу заявить откровенно, прежде всего руководителям государственных предприятий, что мы подошли к той черте, когда неэффективные, ресурсозатратные производства должны подвергаться санации, перепрофилироваться, закрываться. При этом, безусловно, правительство определенное время будет поддерживать коллективы, занятые на этих производствах, гарантировать им социальную защиту.

Все должны осознать, что прибыль, заработная плата, фонды предприятий должны зарабатываться единственным способом - реализацией продукции.

Второе - работа АПК и подготовка к весенне-полевым работам.

Хочу отметить, что задолженность государства за поставки зерна, подсолнечника и сахарной свеклы за прошлый год полностью возмещена.

имеете с тем из-за платежного кризиса и недостаточной реализации мясо-молочной продукции образовалась задолженность товаропроизводителям со стороны торговли и перерабатывающих предприятий в сумме 1,5 триллиона карбованцев. Это в свою очередь вызвало задолженность по заработной плате в коллективных сельскохозяйственных предприятиях в размере 1,3 триллиона карбованцев.

По мере разрешения проблемы неплатежей в народном хозяйстве должна решаться проблема реализации. Кроме того, для закупки продовольствия и промышленных товаров выделен один триллион карбованцев в кредит дотационным промышленным центрам и потребительской кооперации.

С целью финансовой поддержки АПК в рамках правительственного кредита выделено два триллиона карбованцев, которые в основной направлены на приобретение горюче-смазочных материалов, удобрений, запасных частей и других ресурсов. В марте под госконтракт селяне получат еще около двух триллионов карбованцев.

Что касается обеспечения финансирования закупок сельскохозяйственной продукции, включенной в госзаказ, то по поруганию Президента Украины этот вопрос сейчас прорабатывается Национальным банком, банком "Украина" и Минсельхозпродом.

Несмотря на то, что объемы весенне-полевых работ в этом году увеличиваются почти в 1,5 раза /пересев озимых на трех миллионах гектаров, четыре миллиона гектаров не вспаханы на зябь/, осуществлены меры по материально-техническому обеспечению всего комплекса работ. Причем, несмотря на известные трудности, темпы его выше, чем в 1993 году.

В частности, на 1 февраля запасы дизельного топлива в 2 раза больше, чем в прошлом году, а бензина - в 1,8 раза. Дополнительно закуплено 2 миллиона тонн светлых нефтепродуктов, 400 тысяч тонн уже получено и направлено в хозяйства. До конца месяца будет 500 тысяч тонн.

Установлены твердые цены на топливо. Хозяйства получают его в среднем по цене 4 миллиона карбованцев за тонну. Установлен строжайший контроль за его хранением и использованием.

Практически полностью подготовлены сеялки, культиваторы, бороны. Готовность тракторов выше, чем в прошлом году, и составляет более 80 процентов. Для закупки запасных частей выделено 14,5 миллиарда рублей и более 5,5 миллиона немецких марок.

Минмашпромом определены объемы дополнительного производства 1,6 тысячи наименований запасных частей, которые ранее импортировались. Хозяйства полностью обеспечены семенами зерновых культур, сахарной свеклы, подсолнечника, картофеля, большинства видов овощей. Для обеспечения минеральными удобрениями Минсельхозпроду предоставлен правительственный кредит в сумме 366 миллиардов карбованцев. Для производства фосфорных удобрений выделены российские рубли. Идет закупка аппатитов. Уже поступают составы в Украину.

Правительство заверяет всех сельхозработников, что со стороны правительства и государства будет полностью проведена работа по подготовке к весенне-полевым работам.

Третье - о работе топливно-энергетического комплекса.

В прошлом году энергетикам было поставлено на 3,6 миллиона тонн угля сверх плана, а коксохимикам - на уровне плана.

Для стабилизации работы угольных предприятий приняты меры по увеличении) поставок им лесных материалов, резино-троссовой ленты, канатов, средств индивидуальной защиты и других ресурсов.

Заключены контракты на поставки 80 миллиардов кубических метров газа в 1994 году из России и Туркменистана, а также ведется работа по заключению договоров на поставку нефти и нефтепродуктов.

Предприятиями Минпрома и Минмашпрома введена новая система расчетов за газ. Она предусматривает, что их предприятия будут самостоятельно рассчитываться за поставляемый им по импорту газ. С целью ограничения роста цен на нефтепродукты утверждено положение об их государственном регулировании.

Установленный правительством практически ежесуточный контроль за работой тепловых и атомных электростанций позволил сохранить работу электроэнергетической системы Украины, не допустить ее развала и избежать катастрофических последствий для экономики страны.

В условиях острого дефицита топлива удалось сохранить на электростанциях его минимальные запасы, обеспечивающие завершение зимнего периода без крупных сбоев.

Несмотря на то, что производство электроэнергии было

недостаточным для покрытия всех наших потребностей, в целом обеспечено устойчивое электроснабжение, в первую очередь населения, коммунально-бытового и сельского хозяйства, электротранспорта и отраслей топливно-энергетического комплекса.

В целях стабилизации работы отраслей топливно-энергетического комплекса нами готовится комплекс мер по оказанию помощи этим отраслям. В частности, изыскиваются средства на строительство новых мощностей по производству электроэнергии, а также шахт и объектов социальной сферы; предусматривается выделение валютных средств для закупки необходимых материалов и оборудования; выделены кредиты на 600 млрд. карбованцев углесбытовым организациям под отгруженную продукцию, находящуюся в пути. Это - для шахтеров.

Четвертое, Особое место в нашей экономической политике занимают торговые отношения со странами СНГ и Балтии - традиционными рынками сбыта продукции украинских предприятий.

На сегодняшний день подписаны межправительственные соглашения о торгово-экономическом сотрудничестве со всеми государствами - республиками бывшего СССР, кроме Узбекистана и Таджикистана. Определены номенклатура и объемы важнейших видов продукции и товаров, подлежащих взаимным поставкам.

В целях преодоления кризиса во взаиморасчетах проводится соответствующая работа между Национальным банком Украины и центральными банками стран - бывших республик СССР. На 1994 год соглашения о взаиморасчетах уже имеются с большинством этих стран. Продолжается работа с банками Азербайджана, Беларуси, Латвии и Молдовы.

Проводится работа по развитию двусторонних отношений со странами СНГ и в других направлениях, представляющих взаимный интерес. Так, с Казахстаном определены принципы сотрудничества в отраслях тяжелой промышленности; с Узбекистаном - в области разработки и внедрения наукоемких технологий, добычи, переработки и использования редких и драгоценных металлов; с Республикой Беларусь - об исключении двойного налогообложения; еще с тремя государствами - о взаимной защите инвестиций.

Особое внимание, как и прежде, мы уделяем и будем уделять развитию отношений с Российской Федерацией - нашим основным торговым партнером, удельный вес которого во внешнеторговом обороте Украины составляет более 72 процентов.

Недавно я вернулся из Москвы и хочу проинформировать Верховный Совет о полном взаимопонимании, достигнутом во время переговоров с Премьер-министром России Черномырдиным, первым вице-премьером Сосковцом, министром нефти и газа Шафраником и другими членами правительства Российской Федерации.

Россия, как и мы, активно выступает за развитие двустороннего сотрудничества. Мы нашли взаимовыгодные возможности погашения нашей задолженности за энергоресурсы, договорились о механизме ценообразования на нефть и нефтепродукты в зависимости от ее качества и условий поставки.

В целях развития взаимовыгодного долгосрочного сотрудничества в экспорте российского природного газа в Украину и его транзите через нашу территорию подготовлен проект межправительственного соглашения на 1994-2005 годы.

Таким образом, вопрос, который часто поднимается в средствах массовой информации, о перекрытии нам крана на поставку энергоносителей со стороны России в настоящее время не стоит.

Как известно, с распадом СССР очень обострилась проблема стабилизации кооперированных связей, в первую очередь с российскими предприятиями. Исходя из этого, правительства Украины и России подписали соглашение о производственной и научно-технической кооперации предприятий отдельных отраслей промышленности. В нем, в частности, предусмотрено, что продукция, поставляемая по согласованным перечням, не подлежит квотированию и лицензированию, а также освобождается от таможенных пошлин.

Одним из направлений взаимовыгодного сотрудничества с Россией является создание совместных предприятий. Сегодня созданы и зарегистрированы акционерное общество "Укрсибнефтегазхолдинг", акционерные российско-украинские компании "Амтек", "Русак", корпорация "Укрсибнефтегазстрой" и многие другие.

Проведенная работа по увеличению экспорта, а также существенного ограничения закупок, исходя из потребности только критического импорта, позволила значительно сократить отрицательное сальдо нашего платежного баланса. Со странами дальнего зарубежья, а также с большинством государств Содружества /за исключением России, Туркменистана, Литвы/ оно является положительным.

В завершение хочу сказать, что правительство знает всю остроту и сложность положения в экономике государства. Мы не питаем иллюзий относительно его "простоты" и понимаем всю болезненность тех решений, которые предстоит принимать на пути преодоления

кризиса. Но я как исполняющий обязанности Премьер-министра и правительство видим пути стабилизации обстановки и все возможное для этого делаем. Спасибо за внимание.

ГОЛОВА. Дякую.

Слово з питання про стан грошового обігу та заходи щодо подолання платіжної кризи надається Ющенку Віктору Андрійовичу... /Шум у залі/. У нас же три доповіді і обговорення. Я вас прошу, шановні депутати... Голосувати? Нагадую, що це питання - процедурне. Голосується пропозиція заслухати три доповіді і надати слово депутату Мельничуку, а потім записатися на виступи і провести обговорення. Тобто пропонується такий порядок. Прошу проголосувати.

"За" - 112.

Що ж, тоді давайте працювати за цією процедурою. За Регламентом на запитання відводиться півгодини. Юхиме Леонідовичу, прошу, запитання і відповіді, відводимо на це півгодини. Це головна процедура.

Перший мікрофон.

ЧЕРНЯВСЬКИЙ О. П., генеральний директор науково-виробничого об’єднання "Еліта" /Сумський виборчий округ, Сумська область/. Шановний Юхиме Леонідовичу! Вислухав вашу доповідь. Це добре, що ви якоюсь мірою нас заспокоїли. Якби ж тільки нам не їхати додому...

А запитання таке, Юхиме Леонідовичу. Ви сказали, що уряд повністю розрахувався з колгоспами і радгоспами. А як бути з тим, що на енергоресурси, які отримує сільське господарство, повинна бути попередня оплата, а на сільгосппродукцію - післяплата, та й то зі значним запізненням? Держава заборгувала сільському господарству більше 5 трильйонів карбованців. Як бути господарствам у такому випадку? Як виплачувати зарплату /вона вже за кілька місяців не виплачена/ і так далі?

ЗВЯГІЛЬСЬКИЙ Ю. Л. За закупку зерна, подсолнечника и сахарной продукции правительство полностью рассчиталось. Полностью! И за это правительство несет ответственность.

Следующий вопрос. Я же достаточно четко и ясно сказал, что все делалось, делается и будет делаться для успешного проведения сева, весенне-полевых работ. Схема отработана, согласована с министерством...

Вы говорите о том, что произведенная продукция/мясо, молоко/ не находит реализации. Торговля должна брать продукцию. А для того чтобы торговля ее брала, нужно рассмотреть вопрос о снижении себестоимости этой продукции, потому что она и будет лежать без реализации. Надо искать пути.

О плате за энергоносители. Нефтепродукты мы вам даем под готовую продукцию нового урожая, то есть мы вас авансируем. Определена цена тонны пшеницы - 80 долларов. Это мировая цена, и из этого идет расчет цены на нефть, нефтепродукты, запасные части и удобрения. Что касается оплаты за электроэнергию, то этот вопрос мы с министром сельского хозяйства должны еще доработать.

ГОЛОВА. Юхиме Леонідовичу! Я так зрозумів /і хочу, щоб усі зрозуміли/, що аграрний сектор буде забезпечений пально-мастильними матеріалами для проведення весняно-польових робіт авансом під майбутню продукцію, без передоплати.

ЗВЯГІЛЬСЬКИЙ Ю. Л. Сейчас это делается, уважаемые товарищи, еще раз вам повторяю. /Шум у залі/.

Уважаемые депутаты! Я такой же народный депутат, как и вы, и несу ответственность. Я еще раз заявляю: на сегодня закачано, завезено в Украину 400 тысяч тонн, на первое число будет 500 тысяч тонн. В течение февраля, марта, апреля и мая получим 2 миллиона тонн...

Иван Степанович! Или пускай дадут возможность отвечать, или я уйду. Что это за издевательство! /Шум у залі/. Я не буду отвечать.

ГОЛОВА. Юхиме Леонідовичу, прощу вас не сприймати так. Знаючи механізм, я вірю, що ви робите все те, про що сказали. Але це не доведено до споживача. Депутати галасують, бо хочуть знати, коли чітко спрацює механізм. Я б на вашому місці сказав:

тоді, коли всі представники влади знизу доверху бажатимуть, щоб це спрацювало. А поки що виробники отримують це пальне хто як може: хто по бартеру, хто ще якось. От тому і кажуть зараз... До якоїсь міри вони мають рацію. тому що механізм не спрацьовує чітко.

Треба посилити систему контролю, щоб була відповідальність працівників усіх ланок - від нафтобази /тут он є депутат Піскуновськии/ до районної "сільгосптехніки", щоб була відповідальність представників і виконавчої, і законодавчої влади. Вони шумлять, бо цього немає на місцях. А ви по-своєму маєте рацію. Не доводьте, будь ласка, це до конфлікту.

ЗВЯГІЛЬСЬКИИ Ю. Л. Иван Степанович! Я объясняю, что проводили уже несколько совещании, приглашали в Киев зампредседателей облисполкомов, представителей аграрного сектора. Селекторные совещания проводятся. Контракты заключают...

ГОЛОВА. Юхиме Леонідовичу! Треба з тими людьми, які не виконують розпоряджень і договірних умов, швидше розраховуватись. Ми в два рази збільшили апарат управління в районах і містах, в півтора раза на рівні області, а відповідати нікому. Треба розраховуватися з цими людьми, а не розписуватися в безсиллі.

Другий мікрофон.

САЛЬНІЧЕНКО В. М., секретар Комісії Верховної Ради України з питань будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства /Рубіжанськии виборчий округ, Луганська область/. Уважаемый Ефим Леонидович! Вот уже два месяца производство парализовано из-за

неплатежей, из-за финансово-кредитного кризиса. В своем выступлении вы сказали, что сейчас намечаются меры по устранению этого кризиса. Я хочу задать такой вопрос. Может, целесообразней было бы проводить эмиссию /я не говорю сейчас о том, обоснованная она или необоснованная/ и в январе, и в феврале, чтобы не допускать этого паралича? Ведь если мы теперь будем выходить из ситуации за счет эмиссии, то это больнее ударит по экономике в целом, чем если бы мы это сделали своевременно в январе, в феврале.

Пожайлуйста, ответьте.

ЗВЯГІЛЬСЬКИЙ Ю. Л. Отвечаю на этот вопрос так. Систему, о которой я вас проинформировал и о которой председатель правления Национального банка еще будет говорить, в феврале мы уже один раз применили, но большого результата /был сбои в одной отрасли/ не получили. Сейчас запустили в промышленность 4 триллиона карбованцев. В первой декаде марта эта работа будет продолжаться. Какое количество средств потребуется - посмотрим по результатам работы, которая уже проводится.

Думаю, в этом должна быть система. Это мнение правительства, и оно будет его отстаивать и такую политику будет проводить.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

ПОРОВСЬКИЙ М. І., член комісії Верховної Ради України з питань планування, бюджету, фінансів і цін /Рівненськии виборчий округ, Рівненська область/. Шановний Юхиме Леонідовичу! Передусім хочу передати вам щиру вдячність від трудівників Рівненщини, Волинського регіону за ваше сприяння випуску сільськогосподарської техніки на заводі "Рівнесільмаш".

А запитання хочу вам поставити таке. Заборгованість державних структур колгоспам за отриману від них м’ясо-молочну продукцію тяжко вдарила по індивідуальному господарю, який вирощує худобу на продаж. У виборчому окрузі маса прикладів, коли з індивідуальним господарем, який здав худобу в колгосп, бо не мав можливості здати її безпосередньо на м'ясокомбінат або заготівельним конторам через дорожнечу бензину, розраховуються через три, а іноді а через чотири місяці. Маємо парадокс: людина здала, скажімо, в колгосп корову або бика на м’ясо, а за ту корову чи бика може виручити максимум стільки, щоб купити порося. І це тромб, який перекриває в індивідуальному секторі вирощування худоби. Чому уряд не видасть декрет, як це робив уряд Кучми, про те, що з індивідуальним виробником сільськогосподарської продукції потрібно негайно розраховуватись, куди б він не здав цю продукцію - в колгосп чи на м’ясокомбінат?

І друге запитання, коротеньке. У нас на середину року було платіжних засобів на 19 трлн. крб. Зараз, за моїми даними, платіжних засобів у державі 39 трильйонів карбованців. Скажіть, чому Верховна Рада не має можливості жорстко контролювати це, тобто визначати кількість платіжних засобів, які є в обігу в державі?

Адже це наш безпосередній обов’язок. Ми повинні знати, як кажуть, про кожен трильйон платіжних засобів, які надходять в обіг.

ЗВЯГІЛЬСЬКІЙ Ю. Л. Отвечая на первый поставленный вами вопрос, скажу, что уровень сохранения поголовья скота по сравнению с 1993 годом в Украине остался прежним, даже увеличился. Да, на государственных предприятиях он снизился. Но за счет частного сектора поголовье крупного рогатого скота, свиней, птицы значительно увеличилось. И это отрадно, что в Украине есть такая тенденция.

Относительно второго вопроса, который вы подняли: если товаропроизводитель сдал на мясокомбинат или продал продукцию, то надо с ним сразу расплачиваться. Я думаю, что в рабочем порядке мы с министром сельского хозяйства /он здесь присутствует/, министром экономики рассмотрим этот вопрос и найдем пути его положительного решения:

Что касается эмиссии денег, которая, как вы говорите, должна осуществляться с разрешения Верховного Совета. Мы так и делаем. В принципе те деньги, о которых мы сейчас говорим, не эмиссионные, они заложены в нашем бюджете. Если будет необходимость в дополнительной эмиссии, то мы порядок знаем, мы уважаем Верховный Совет, всех депутатов и обязательно будем выходить с предложением о том, чтобы вы разрешили, если понадобится сделать эмиссию. Размер эмиссии будем доказывать расчетами. Пока эти деньги - не эмиссионные.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

ЧЕРНЕНКО В. Г., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань здоров’я людини /Горлівський-Микитівський виборчий округ, Донецька область/. Уважаемый Ефим Леонидович! У меня к вам три небольших вопроса.

Первый. Вы сказали сегодня очень добрые слова по поводу кооперированных поставок и возобновления отношений с Россией и с другими государствами - членами СНГ. Я хотел бы, чтобы вы проиллюстрировали цифрами: за два последних года эти отношения улучшились или ухудшились? И хотел бы, чтобы здесь же вы развили свою мысль по такому вопросу: в январе 1993 года, как все мы помним, были заблокированы все экономические связи с Россией. Известный декрет, известные таможенные ограничения, квотирование, лицензирование и запрет на корреспондентские рублевые счета в России. Кто несет политическую ответственность за этот безрассудный курс, который был заложен нашими политиканами в начале 1993 года?

Второе. Что будет сделано...

ЗВЯГІЛЬСЬКИЙ Ю. Л. Виталий Григорьевич, сразу много вопросов не задавайте. Давайте по очереди. Первый вопрос. Кто виновен за такое начало 1993 года? Я такого ответа не дам. Наверное, виновны мы все вместе, которые здесь сидят.

ЧЕРНЕНКО В. Г. Нет! Мы не можем так разделять ответственность.

ГОЛОВА. Ви тільки не будьте суддею.

ЧЕРНЕНКО В. Г. Иван Степанович, вы не перебивайте...

ГОЛОВА. Ви не будьте суддею і теж не перебивайте.

ЧЕРНЕНКО В. Г. Я не судья, я знаю, Иван Степанович, что произошло у нас в Донбассе и в других восточных регионах.

ГОЛОВА. То ви поставте запитання.

Другий мікрофон.

МАРЧЕНКО В. Р., член Комісії Верховної Ради України у закордонних справах /Роменський виборчий округ, Сумська область/. Уважаемый Ефим Леонидович! Коллективы предприятий Роменщины поручили мне передать вам свои предложения, как решить проблему и выйти из кризиса взаиморасчетов. Я их вам передам.

Вы говорили о том, что с 1 января примете меры для того, чтобы на территории Украины не ходила иностранная валюта. Я прошу ответить: какие меры в отношении этого будут приняты?

И последний вопрос. Я знаю, что вам непросто работать, ведь большинство членов Кабинета Министров баллотируются сейчас кандидатами в депутаты. И неизвестно, сколько будет длиться предвыборная кампания, а меры надо принимать каждый день. Не считаете ли вы необходимым, чтобы Верховный Совет своим решением узаконил вас в должности Премьер-министра?

Спасибо.

ЗВЯГІЛЬСЬКИЙ Ю. Л. Я отвечу так, чтобы меня все поняли. Уважаемые народные депутаты! Я в Кабинете Министров работаю не за вывеску и не за должность. И вы все знаете /ведь многие из вас приходят/, что я сижу в том кабинете, который мне определил Леонид Данилович Кучма, я никуда не поднимался и не переходил. Поэтому вывеска, Кабинет... Мне лично как исполняющему обязанности это не мешает работать. Наоборот, больше придает ответственности, потому что это - поручение Президента и Верховного Совета.

Что касается работы министров. Я ничего не преувеличиваю, но если мне вчера в 23 часа нужен был Карасик, то я его нашел. Если сегодня мне в 7.20 нужен был Карасик, я его тоже нашел. Если мне вчера в 22 часа понадобился Голубченко, то я с ним смог побеседовать. Даже сейчас скажу, о чем я с ним говорил: о приватизации Запорожского сталеплавильного завода. Определена цена - 40 миллиардов 378 миллионов карбованцев. Я нашел Голубченко и спросил, не очень ли это дешево? Не распродаем ли мы дешево все наше добро? Он высказал свое мнение, я остался при своем. Потом я поручил товарищу Прядко встретиться и переговорить с Голубченко. Министры работают с полной отдачей. Если нужно, то и в субботу работают до 21 часа. Надо отметить, что и Ющенко, так же как и министры, и вице-премьеры, тоже работал до 21 часа.

Поэтому считаю; если кто-то из членов Кабинета Министров выдвинул свою кандидатуру, но не будет избран депутатом, то он должен оставить пост. В этом я твердо убежден.

ГОЛОВА. Перше запитання було про те, що ходять різні валюти на території України.

ЗВЯГІЛЬСЬКИЙ Ю. Л. Мы подняли этот вопрос. Сейчас он тщательно изучается, обсуждается. Когда я встречался с Виктором Степановичем Черномырдиным, то среди обсуждаемых вопросов был и этот. Они с I января ввели такой механизм. Кстати, ввели его с третьей попытки, дважды механизм не срабатывал. К чему я это говорю. Нельзя это делать с кондачка. Это очень объемная работа и нужно провести большую подготовку к ней. Такое поручение дано и Национальному банку, И Минэкономики, и Минфину, и научным учреждениям. Мы разрабатываем, в этом секрета нет, механизм введения гривны. Думаю, что где-то 15 марта мы будем свидетелями открытия валютно-денежной фабрики в Украине. Это очень мощное высокомеханизированное предприятие. Мы приглашаем всех депутатов на открытие денежной фабрики в Киеве.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

ШЛЕМКО В. Т., начальник управління культури Івано-Франківської обласної державної адміністрації /Косівський виборчий округ, Івано-Франківська область/. Шановний доповідачу! У мене до вас два запитання. Як відомо, Росія не взяла на себе зобов'язання розраховуватися за борги своїх підприємств, Україна таке зобов’язання на себе взяла. У грудні минулого року ви підписали розпорядження, згідно з яким сімнадцяти провідним підприємствам машинобудівного комплексу України надано право відвантажувати свою продукцію без попередньої оплати.

Мене цікавить, чи діятиме ваше розпорядження протягом 1994 року і якої матеріальної шкоди воно завдає Україні? І друге запитання. Завтра виповнюється рік відтоді, як ваш попередник на посаді першого віце-прем’єр-міністра України Ігор Юхновський підписав розпорядження про створення комісії для розробки законопроекту про статус гірських населених пунктів. До 15 вересня минулого року вона повинна була підготувати всі відповідні документи. На жаль, досі Кабінет Міністрів не подав до Верховної Ради законопроекту. На моє прохання віце-прем’єр-міністр Жулинський скликав нараду, але, наскільки мені відомо, через зволікання Міністерства праці і Міністерства економіки цей законопроект і досі не подано до Верховної Ради.

Хочу наголосити, що на Гуцульщині зараз зубожіння досягло крайньої межі. Люди обурені тим, що з Карпат масово вивозиться ліс, а держава абсолютно не піклується про горян. Я вимагаю як представник Гуцульщини...

ГОЛОВА. Відповідайте, Юхиме Леонідовичу.

ЗВЯГІЛЬСЬКИЙ Ю. Л. Относительно первого вопроса. Как я понял, вы говорите о долге, который был определен в сумме 2,5 миллиарда долларов...

ГОЛОВА. Мова йде про те, Юхиме Леонідовичу, що Росія не взяла на себе борги своїх підприємств, а Україна взяла і дозволила ряду машинобудівних заводів відвантажувати свою продукцію без передоплати. Він цікавиться, який буде механізм надалі.

ЗВЯГІЛЬСЬКИЙ Ю. Л. Действительно, был определен долг в сумме 2,5 миллиарда долларов. Еще Леонид Данилович поручал разобраться с этим долгом. Выла создана комиссия, и при проверке /она еще пока не закончена/ выяснилось, что в этих 2, 5 миллиарда есть около 300 миллионов долга коммерческих структур. Сейчас дали поручение вице-премьер-министру Ландику и первому заместителю председателя правления Национального банка Стельмаху разобраться. Они проработали этот вопрос, и, очевидно, эти 300 миллионов долга коммерческих структур /а может быть, будет и больше/ будут возвращены государству.

Что касается отгрузки продукции без предоплаты. Кабинет Министров этим вопросом конкретно занимается. Если надо, то будет рассмотрено каждое конкретное предприятие, чтобы мы руководствовались здравым смыслом, а не прикрывались постановлением, законом или декретом. Главное - не нанести вред нашей экономике. К примеру, есть у нас в Украине крупнея фабрика по производству лыж, которая экспортирует их в основном в Россию. Мы рассмотрели этот вопрос с руководством и приняли решение: при наличии банковского документа о том, что нет задолженности, и под ответственность первого руководителя отгружать эту продукцию. То есть в рабочем порядке мы эти вопросы решаем.

Вы сказали, что Игорь Рафаилович давал поручение разработать документ. На этот ваш вопрос я сейчас конкретно не отвечу, но такое поручение есть в Кабинете Министров, товарищ Жулинский /он здесь присутствует/ мне о нем расскажет, и мы ускорим решение этого вопроса. Я вам обещаю.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

ЧАРОДЄЄВ О. В., член Комісії Верховної Ради України у закордонних справах /Пролетарський виборчий округ, донецька область/. Иван Степанович! Вы проявили присущую вам великую природную скромность, когда не дали возможности ответить на вопрос депутата Черненко, потому что виновниками такого политического курса были прежде всего Кравчук и вы. А сегодня праздник не только Советской Армии, но и воинской, мужской доблести...

ГОЛОВА Другий мікрофон.

БОРЕЙКО М. С., голова Коростишівської районної Ради народних депутатів /Коростишівськии виборчий округ, Житомирська область/. Шановний Юхиме Леонідовичу! У мене конкретні запитання. Які ви вбачаєте шляхи подолання платіжної кризи в державі? Це питання сьогодні головне, бо товаровиробники заблоковані. Практично підприємства стоять тільки через цю позицію, а таком через податкову політику /я вчора про це говорив/. Це перше.

Друге. Ви сказали у своїй доповіді, що практично чорнобильські виплати профінансовані. Я авторитетно вам заявляю /це може підтвердити депутат Бондарев/, що по Житомирщині сьогодні приблизно 400 мільярдів не профінансовано з урахуванням лютого.

І останнє. Закон про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту прийнято у жовтні. 1 січня він мав бути введений у дію. Я розумію, що то не ваша вина /тільки вчора опубліковано механізм/. Але чому ж чиновники із апарату міністерств практично чотири місяці з гаком працювали над інструкцією, щоб закон таки діяв? Прощу відповісти.

ЗВЯГІЛЬСЬКИЙ Ю. Л. По чернобыльским выплатам. За последние два дня /за вчера и с учетом даже сегодняшнего дня/ на пенсии и пособия перечислено 370 миллиардов рублей. Да, может быть, мы не все еще профинансировали, но задолженности погашаются. Если народные депутаты требуют, чтобы исполняющий обязанности Премьер-министра следил за распределением этих денег по областям, то я человек не гордый, я и это могу делать. Но повторяю: движение денег по чернобыльской проблеме началось, поэтому вопрос снимается.

Следующее. Я раньше информировал, и сейчас в своем докладе об этом говорил, что будут жить только те предприятия, у которых есть рынок сбыта, у которых дешевая продукция, которые владеют высокой технологией, на которых высокая организация труда и продукция которых пользуется спросом. А в отношении тех предприятий, где этого нет, нужно делать санацию, то есть этим вопросом надо заниматься Кабинету Министров, отраслевым министрам, всем нам, а также руководителям на местах. Механизм, который применяют правительство и Национальный банк, дает основания и возможность рассчитывать на то, что стабилизация в вопросах проплаты будет. Этот процесс уже идет.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

КОРОБКО М. І., член Комісії Верховної Ради України у питаннях екології та раціонального природокористування /Тернівський виборчий округ, Дніпропетровська область/. Шановний глава уряду! Питання стосується того, що немає механізмів виконання законів.

Військовослужбовці, звільнені в запас, звертаються до міністра оборони і до інших інстанцій з приводу незабезпеченості житлом. Одержуємо відповідь, що Кабінет Міністрів перераховує гроші на відповідні місцеві органи. Голова міськвиконкому повідомляє, що у нашому місті 231 сім’я військовослужбовців потребує житла. Наші неодноразові звернення до вищих інстанцій про виділення коштів залишилися без відповіді. Аналогічна ситуація з чорнобильцями. Пенсійний фонд також відповідає, що гроші направляються в область і мають розподілятися серед пенсіонерів. Але на місцях кажуть, що грошей немає.

Я вас прошу пояснити, хто відповідає за проходження грошей від Кабінету Міністрів до місцевих органів влади і яке ваше бачення шляхів удосконалення цього?

ЗВЯГЛЬСЬКИЙ Ю. Л. Пенсии военнослужащим, офицерскому составу за февраль мы полностью выплатили. Это я повторяю.

Что касается жилья для военнослужащих. Я, товарищи, приведу пример из своего жизненного опыта. В 1993 году, будучи мэром Донецка, я не просил в Министерстве обороны

средств, а 192 семьи военнослужащих получили жилье. Совет -надо на местах искать средства.

Программа Министерства обороны есть. Мы с министром обороны обсуждали эту программу, Я думаю, что в ближайшее время будут выделены средства специально для строительства жилья для военнослужащих. Этой проблемой Министерство обороны и правительство занимаются. Но сказать, что это будет сегодня, завтра или послезавтра, я не могу. Проблема должна решаться по мере наших возможностей.

ГОЛОВА. Дякую. Час, відведений на запитання і відповіді, закінчився.

Про стан грошового обігу та заходи щодо подолання платіжної кризи в народному господарстві. Слово надається Ющенку Віктору Андрійовичу - голові правління Національного банку України.

ЮЩЕНКО В. А., голова правління Національного банку України. Шановний Іване Степановичу! Шановні народні депутати! Я впевнений, що парламент хоче розібратися у справжній причині платіжної кризи в українській економіці. І відповідь на це питання може лежати в площині не лише тих питань, які включено до порядку денного, а й тих, які розглядалися в грудні, коли йшла мова про соціально-економічну кризу в Україні. Але я говоритиму на тему, сформульовану сьогодні, і дам аналіз стану грошового обігу і платіжної дисципліни.

За станом на 22 лютого 1994 року грошовий обіг в Україні характеризується такими аналітичними параметрами: випуск

платіжних засобів Національного банку - 40 трильйонів карбованців; кредитні вкладення в економіку - 42,8 трильйона карбованців; грошова маса в обігу — 54 трильйони карбованців, із них 21 трильйон карбованців - готівка, у тому числі 2 трильйони - готівка в касах комерційних банків. У середньому на душу населення в обігу знаходиться близько 360 тисяч купонів. Щомісячно неотоварена грошова маса, або точніше, неотоварені грошові доходи населення становлять від 2 трильйонів до 3,8 трильйона карбованців.

За останні півтора місяця випущено додатково платіжних засобів на суму 15 трильйонів карбованців, що приблизно становить 60 процентів емісійних засобів 1993 року. Слід зазначити, що випуск частини цих коштів - близько 10 трильйонів карбованців - не є прямою емісією і спрямований, як сказав у своїй доповіді виконуючий обов’язки Прем’єра, насамперед на стабілізацію роботи комерційних банків /5,3 трильйона карбованців/, викуп валюти і банківських металів.

Але сьогодні, як не дивно, ще побутує думка, особливо в ділових колах, серед працівників ряду міністерств і відомств, що в обігу бракує грошей і платіжних засобів. Якщо нам не вистачає розуміння, що грошей в обігу в нас удосталь, і що їх навіть забагато, то ми не зможемо знайти реального виходу з ситуації, яка склалася сьогодні в економіці.

З метою стабілізації платіжних відносин, як зазначено в доповіді Юхима Леонідовича, починаючи з лютого відкрито спеціальні кредитні лінії, які діють у 726-му розрахунковому рахунку. Цей кредит названий стабілізаційним, і його мета полягає в тому, щоб через систему рахунків обслужити три, чотири чи п’ять галузей народного господарства. Якщо

вистачить сил і мужності і ці гроші не будуть повернуті на розрахункові рахунки, призначені для поточного споживання, то можна вважати, що цей захід дає неемісійний характер і не може призвести до якихось драматичних соціальних наслідків. Але це за умови, що ми забезпечуємо стопроцентне дотримання цих вимог.

Перші кроки в цьому напрямі свідчать, що як тільки виконується третя проводка грошей і шахтарі дізнаються, що в банк надійшли гроші для погашення заборгованості, наприклад, транспортникам, усі забувають, що треба далі, по ланцюжку, розраховуватися. О 7 годині ранку банк блокують, нікого не допускають туди на роботу, і починається тиск на Національний банк: або вибухне Донбас, або треба виплачувати зарплату. І знову пішла порція.

Доходять гроші до села - ситуація та сама. І ми кожного разу починаємо вчитися на літніх і осінніх уроках минулого року.

Але в цілому я хочу сказати таке. Ми маємо консолідуватися навколо того, що розумна доза емісії сьогодні повинна бути. І це безспірно. Але якщо ця емісія піде на споживання, то через два місяці ситуація з ціноутворенням і заробітною платою погіршиться в геометричній прогресії.

Враховуючи ваш високий авторитет, я просив би, щоб ми сформували навколо цих ліній, цих емісійних потоків таку суспільну думку, щоб ні голові правління Національного банку, ні іншим особам, причетним до проведення цього заходу, не доводилося змінювати вихідні умови по операціях, щоб забезпечити їх повне вирішення.

Хотів би сказати, що вся грошова маса, яка визначалася постановами Верховної Ради про основні показники розвитку економіки і бюджет на 1994 рік, Національним банком випущена. І Національний банк не приймає жодної претензії стосовно того, що в обігу не вистачає грошей.

Але сталося так, що відбулася певна корекція того курсу, який був закладений в основу економічної політики. Сьогодні Мінекономіки розроблені додаткові показники розрахунку валового національного продукту, цінових параметрів 1994 року. І під ці нові економічні параметри нами розроблено і нову політику Національного банку на 1994 рік. Документ буде внесено на ваш розгляд, і тоді я детально зупинюся на тих підходах, які передбачені, і дам конкретну відповідь, які наслідки можуть чекати нас при такому розвитку подій.

Ще один блок питань, який я хотів би запропонувати вашій увазі, виходячи з того, що це включено до порядку денного, - платіжна криза. Маю сказати декілька непопулярних речей. Останнім часом поширеною є думка, що як тільки ми забезпечимо ліквідність комерційним банкам, наш корабель попливе вперед. Це помилка, це фата моргана.

Учора я провів драматичну нараду з керівниками комерційних банків. Голови правлінь цих банків, які знаходяться тут у ложі, можуть це підтвердити. Я сказав: удруге я не хочу бути виставленим на позорище на сесії, коли мені говоритимуть про ліквідність комерційних банків. Справіку ліквідність комерційних банків - це святий обов'язок керівництва банку і його акціонерів. І жодна держава так не реагує на банкрутство

банків, як реагуємо ми. Але оскільки ми маємо систему монопольних банківських ринків, де не можна просто завалити банк і сказати, що держава відокремлена від нього, як церква відокремлена від держави, ми мусимо робити кроки назустріч один одному для того, щоб підняти ці банки, тому що за ними стоїть такий сектор економіки, яким ми просто не можемо нехтувати.

Як банкір я можу вам заявити офіційно, що до п’ятниці всі питання, пов’язані з ліквідністю комерційних банків, з порядку денного будуть зняті. Таке слово мені дали банкіри, які тут присутні, і я це слово передаю вам. Учора я підписав директиву разом з представниками Асоціації комерційних банків, з першою п’ятіркою комерційних банків про те, що до кінця тижня в нас не буде проблем з перерахуванням грошей клієнта в рамках одного банку і між банками. Я вам даю слово, що вдруге з цього питання на цю трибуну я не вийду.

Шановні, для того щоб розібратися в ситуації з неплатежами, треба володіти цифрами і аналітикою. Що таке сьогодні" наші платежі? За статистикою, на 1 січня 1994 року неплатежі оцінювалися в 12, 7 трильйона карбованців, із них більше В трильйонів - по економіці, по народному господарству і майже 5 трильйонів - по комерційних банках, дебіторо-кредиторська заборгованість за станом на 20-е число становила приблизно 80 трильйонів карбованців. Неплатежі, за оцінками Національного банку, становлять приблизно 35—38 трильйонів карбованців.

Хотів би зазначити, що комерційні банки через відсутність своєї ліквідності не провели проплат на 1,6 трильйона карбованців, у тому числі 444 мільярди - по Міністерству фінансів /по бюджету/.

Це трапилося через такі дві причини. Я хочу звернути вашу увагу на першу. За станом на 20 лютого сума прострочених платежів клієнтам комерційних банків становить 8,4 трильйона карбованців. Економіка не розраховується з банками. Банк "спазмує", і починається реакція по спіралі. 8,4 трильйона: з них 5 трильйонів карбованців - "Промінвестбанк", 2,2 трильйона карбованців - банк "Україна". Решта припадає на інші комерційні банки.

Це перша і головна причина. Банки працюють, маючи ризиковані портфелі, з ризикованою економікою, вони є дзеркалом здоров’я цієї економіки. Із нездоровими клієнтами здорового банку бути не може. Це причина того колапсу, який у нас сьогодні створився.

І друга причина, про яку вже я вам говорив, полягає в тому, що щомісяця із кас банків вимивається 2-3,8 трильйона карбованців доходів населення, не отоварених продукцією.

Шалений відплив ресурсів через кореспондентські рахунки, через каси банків призводить до того, що з кожним днем ресурсоспроможність банку зменшується. Щоправда, останнім часом темпи скоротилися до 1,8 трильйона карбованців, у зв’язку з тим, що вжиті заходи щодо обмеження виплат: береться до уваги лише зарплата, виплата пенсій, стипендій і окремі заготовчі позиції. Далі обмежити готівковий обіг суто монетарними, адміністративними прийомами просто неможливо.

Крім того, я хочу, щоб ви знали, що місцева адміністрація часто бере ініціативу по управлінню активами деяких банків, розказує, кому і скільки видавати кредитів на місцеві потреби, на місцеві програми, не ув’язуючи це з ресурсними можливостями

комерційного банку. Я можу навести приклади, почавши з Тернопільської області і закінчивши Миколаївською областю. До речі, у Миколаївській області рішення приймаються так, як, пам’ятаєте, у Ліоні приймали рішення ткачі. Спочатку видаються кредити під місцеві проекти безресурсно - банки "лягають". Потім обласна Рада приймає рішення дозволити всім комерційним банкам на території Миколаївщини працювати в дебітовому режимі. У Миколаївській області відкривається емісійний центр паралельно з Національним банком, і далі йде ланцюгова реакція.

Національний банк направив відповідний протест до прокуратури, буде зустріч з керівництвом адміністрації. Але ми повинні знати зв’язок, причину, щоб не наслідок рубати, бо не дебітове сальдо винне. Але, на жаль, у нас відбувається, дійсно, як у ліонських ткачів: спочатку розбиваємо верстати, потім думаємо, як механізувати працю.

Яких заходів вживає Національний банк щодо виправлення ситуації, яка склалася, підкреслюю, не з вини Національного банку. Вина наша, можливо, тільки в тому, що треба було вживати більш жорстких заходів.

Перше. Кожний банк, шановні депутати, розробив стабілізаційні заходи. Я вам показую стабілізаційні заходи "Промінвестбанку", це програма, як вони будуть виходити із ситуації. Є заходи банку "Україна". Кожний банк, який буде потрапляти в таку спіраль, готуватиме такі розрахунки і таку політику для Національного банку. Мова йде про інвентаризацію портфеля, мова йде про банкрутство підприємств. Ви знаєте, щоб виправити ситуацію, повинен збанкрутувати не один десяток підприємств. Але правління цього банку готове йти таким курсом, і вчора мене в цьому завірив його голова. Безумовно, крайнім заходом є обмеження видачі кредитів по тих банках, які не мають ліквідності. І таке рішення щодо цих банків теж прийнято.

Друге. Прийнята спільна із комерційними банками телеграма, в якій іде мова про те, що починаючи з 24 числа комерційні банки вважають недопустимим в банківській практиці затримку платежів по платіжних документах юридичних та фізичних осіб за умови наявності на їх рахунках коштів. Якщо до Національного банку надійдуть сигнали про те, що будь-який комерційний банк не приймає у клієнта гроші до виконання /я вчора говорив про це головам правлінь комерційних банків/, то Національним банком буде ліквідовано право підпису голови правління банку, установи банку і головного бухгалтера на роботу з Національним банком в галузі розрахунків. Сьогодні вам буде запропоновано доповнення до статті 37 Закону про банки і банківську діяльність, де я прошу додаткових повноважень щодо управління поточними ситуаціями. Я їх зараз не буду висвітлювати, бо буде окреме роз’яснення.

Трете. Національний банк пішов на компроміс: ми прийняли рішення обов’язкові резерви, які формувалися на рівні 25 процентів, до 1 квітня формувати на рівні 15 процентів. Усі 15 процентів незалежно від того, який розмір цих резервів, направляються на кореспондентський рахунок комерційного банку. Тобто всі резерви, які формує будь-який комерційний банк, будуть знаходитися на його розрахунковому рахунку, як і прибуток підприємства. Але якщо банк буде використовувати ці резерви для оплати поточних потреб і його ліквідність падатиме, то він платитиме щоденно 5 процентів.

Тобто мотив такий. Ресурси для оплати комерційного банку будуть завжди, але якщо йому не буде вистачати власної ліквідності, щоб проплатити, і він робитиме це за рахунок

резервів, щодо нього застосовуватиметься колосальна фіскальна акція.

Крім того. Національний банк дав комерційним банкам 5,3 трильйона стабілізаційного кредиту за умови, що ці всі гроші будуть направлені не на видачу нових кредитів, а на підкріплення виключно їх ліквідності. Жодної копійки на кредит. 27 числа ці гроші повинні повернутися в каси Національного банку.

Щодо валютного регулювання. Юхим Леонідович вам говорив про ті компроміси, які досягнуті у нас з урядом в організації валютного ринку. Національному банку надано право проводити скупку валюти за ринковим курсом і організовувати аукціони продажу цієї валюти. Думаю, що це буде валютна альтернатива для учасників валютного ринку, які не мають доступу до тендерного комітету.

Досягнуто компромісу щодо принципів курсового регулювання. Віднині Національний банк /думаю, з наступної п’ятниці/ буде щоп’ятниці повідомляти офіційний курс національної одиниці. Принцип курсового регулювання полягає в ефективності експорту. Міністерство економіки повідомлятиме, яка мінімальна девальвація повинна бути, щоб-експорт був ефективним, а Національний банк коригуватиме тижневу емісію, яка буде проводитися, на інфляційні процеси, і таким чином відбуватиметься управління ринком.

І останнє. Пророблено всі інструктивні матеріали, позавчора проведена нарада з комерційними банками про впровадження вексельного обігу. Через два дні буде прийнято указ Президента про впровадження протягом 60 днів вексельного обігу як альтернативи

тій системі неплатежів, яка сьогодні утворилася в економіці, коли переплелися постачальник і покупець, але немає при цьому юридичних відносин відповідно до фінансових зобов’язань.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Тридцять хвилин на запитання і відповіді.

Перший мікрофон.

ПІВЕНЬ М. І., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України у питаннях соціальної політики та праці /Макіївський-Советський виборчий округ, Донецька область/. Уважаемый Виктор Андреевич! В прошлый раз мы давали поручение Национальному банку разобраться полностью о коммерческими банками и представить нам материал о том, какие все-таки банки грабили народ. И закрыть эти банки.

Вы сегодня упустили этот вопрос, не назвали ни одного или я не понял.

Относительно валютного регулирования. Я так понял, что теперь у нас будет одна валютная система, не будет отдельно государственной и отдельно коммерческой. Значит, теперь стоимость доллара будет одинаковая, делки не будут наживаться. А то получается, что государство продает по 12 тысяч, на рынке - по 40, и идет нажива. Вы тут сказали, что будем регулировать, но не сказали, как, чтобы люди поняли.

Вы как специалист объясните мне и людям /потому что многие на встречах задают этот вопрос/, почему люди с каждым днем впадают в нищету, а банки отроят шикарные здания, заку-

пают мебель, платят огромную зарплату /средняя зарплата составляет около 3,2 миллиона/. Как смотреть людям в глаза? Как бы вы как специалист, который регулирует банковскую систему Украины, ответили? За счет чего они все это строят, за какие проценты?

Спасибо.

ЮЩЕНКО В. А. Щодо процентних ставок. За минулий рік середня облікова ставка по первинній емісії Національного банку становила 83 проценти, середня ставка по кредитах комерційних банків - 184 проценти, середня річна ставка по депозитах комерційних банків - 148 процентів. Хотів би підвести до розуміння того, що в умовах, коли рівень офіційної інфляції становить 3 тисячі 600, ставка рефінансування Національного банку - 83 проценти. Можливо, це одна з головних причин. Доки ми будемо мати дешеві гроші, доти в нас не йтимуть платежі.

Часто задають запитання: чому не йдуть платежі? Я наведу приклад по двох міністерствах військово-промислового комплексу. Залишки готової продукції у грошових оцінках сьогодні сягають 25 трильйонів карбованців. Я вам називав грошову масу, яка в нас працює. Ми можемо сказати, що приблизно кожен третій карбованець тільки по цих міністерствах лежить на складі і лише через те, що його покривають дешеві гроші. Якби покривали дорогі гроші, продукція реалізовувалася б і ніколи не залежувалася б.

Доки ми будемо займати таку риторичну позицію щодо ціни на гроші, доти і матимемо таку платіжну кризу.

Щодо валютного регулювання. Концепція валютного регулювання передбачає на сьогодні систему двох курсів.

Перший курс - офіційний курс Національного банку, який базуватиметься на показниках ефективності експортної позиції міністерства економіки і ефективності емісійної політики Національного банку. Цей курс буде офіційним, обліковим, статистичним і обов’язковим для тендерного комітету.

Другий курс - курс аукціону Національного банку. Хто є продавцем валюти Національному банку і взагалі на валютному ринку? Це - експортери України. І завдання полягає в тому, щоб цим експортерам /це - державні експортери металу, продукції галузей машинобудування та хімічної/ заплатити ринкову ціну за валюту, яку вони продають. Тому у цій частині курс Національного банку буде аукціонним. У документах передбачається, що можуть проводитися тематичні аукціони, наприклад, енергетичний аукціон.

Щодо заробітної плати, машин, на яких їздять працівники комерційних банків...

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

ПІВЕНЬ М І. Я спрашивал не о машинах. Это уже старый вопрос. Пусть ездят. Я задал вам такой вопрос: га какие средства банки строят себе админздания, закупают необходимое оборудование?. Вот что меня интересует. Ведь у них же на это все должно еле-еле хватать. Вот на этот вопрос ответьте, пожалуйста.

ЮЩЕНКО В. А. Я можу вам назвати показники ефективності

роботи комерційних банків за минулий рік. У середньому рентабельність банківського бізнесу становить 83 проценти. Банківський бізнес - то особливий бізнес у тому плані, що 40 процентів прибутків витрачається на сплату того, що належить акціонерам. Підприємство акціонеру не платить, банк повинен заплатити йому 40 процентів.

Базова рентабельність комерційних банків з урахуванням сплати дивідендів становить близько 50 процентів. Банк "Україна" взагалі має базову ефективність 50 процентів - з дивідендами, з усім. 50 процентів! Ви знаєте, що банки платять підвищені податки до Міністерства фінансів. Це щодо утворення їхніх прибутків. Я вважаю, коли в цілому по економіці базовими є 42 проценти за минулий рік, то 50 процентів по комерційних банках - це цілком допустима позиція.

Щодо зарплати. Банківська зарплата регулюється як зарплата рядового акціонерного товариства тими параметрами, які введені з січня нинішнього року: підвищення Оподаткування, коли сума становить більше 4 мільйонів...

ГОЛОВА. Вікторе Андрійовичу! Я звертаюся до вас і до депутатів: 6 хвилин 40 секунд зайняло одне запитання. А біля мікрофонів стільки людей...

Другий мікрофон.

ТАРАСЕНКО О. Г., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки / Знам’янський виборчий округ, Кіровоградська область/. Шановний Вікторе Андрійовичу!

У мене до вас два запитання. У результаті діяльності Служби безпеки України, її підрозділів викрито цілу серію великих злочинів. Скажімо, таких. Конкретний комерційний банк, маючи на рахунках не більше десяти мільйонів, видав чекову книжку на мільярди карбованців, і неодноразово. У результаті ці "комерсанти" купляють автомобілі-іномарки сотнями. Чи вам відомі такі факти? Якими мають бути функції Національного банку з цього приводу?

Друге запитання. Операції, які ви пропонуєте як один із факторів виходу з кредитної кризи, оце "купив-продав" валюту суперечать здоровому глузду і загальновизнаній формулі: то-вар-гроші-товар. Формула гроші-гроші-гроші відомо до чого, як правило, призводить. У минулому році в результаті кількох таких операцій Національного банку за участю валютного фонду /чи як він там називається/ ми настільки збіднили нашу скарбницю й обезцінили наш купоно-карбованець... А ви знову пропонуєте це робити.

ЮЩЕНКО В. А. Мені відомі операції комерційних банків такого "портфельного типу", коли працює формула гроші-гроші-гроші. Ті доповнення, які я прошу прийняти сьогодні до статті 37, дадуть Національному банку право закривати установу комерційного банку, коли порушується режим роботи з чеками, коли працюють непідкріплені гарантії, коли не проводяться елементарні розрахункові операції. Якщо я як голова правління Національного банку матиму таке право, я буду відповідати за те, щоб не було жодного подібного випадку. Будь-якому банку Національний банк не буде прощати таку поведінку на банківському ринку. Десь за

останні 15 днів Національним банком закрито сім комерційних банків, де мали місце зловживання чековими книжками, банківськими гарантіями і таке інше.

Щодо валютних операцій. Є розумні параметри проведення цих операцій. Ті валютні операції, які Національний банк провів за останні, припустимо, п’ять місяців, сформували десяту частину вашого валютного фонду. Я думаю, що це добра справа, якщо вона ведеться Національним банком в таких інтересах. Це стимулює зміцнення валюти.

Щодо роботи на валютному ринку комерційних банків. Завтра на ваш розгляд буде внесено пропозицію про їх роль у валютному регулюванні. Це буде спеціальний документ.

ГОЛОВА. Довго ми його чекаємо.

Третій мікрофон.

СТЕПЕНКО В. І., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу /Полтавський виборчий округ, Полтавська область/. Вікторе Андрійовичу! Мені сподобався ваш заклик до консолідації, тобто щоб ми спокійно розібралися і все-таки навели у цій справі порядок. Учора й сьогодні відбулися засідання агропромислової комісії. До речі, її члени просили сказати, що вчорашній виступ від мікрофона депутата Бичкова був провокаційним, що то його особиста думка, він, мабуть, образився через те, що дуже "рвався" у міністри, але не потрапив. Я думаю /це моя особиста думка/, що було б ще менше толку, якби він туди прорвався.

Тепер у мене конкретне запитання: чи досягли ви консолідації з міністром сільського господарства і продовольства? От ми обговорюємо питання. Ніби все нормально. Є домовленість із Національним банком. Слухаєш вас, і жити хочеться. А коли приїдеш додому - не хочеться жити.

Конкретно. Готівку кожного дня треба відвозити в банк. /Шум у залі/. Прощу послухати. Це те, що не дає жити.

ГОЛОВА. Ви, будь ласка, ставте запитання по суті.

СТЕПЕНКО В. І. Ставлю. Здати кожного дня готівку в банк, то це означає, що за 50 кілометрів 200 тисяч карбованців везеш - три години стоїш?

І друге запитання. Чи планується провести взаємний залік між банками? Повірте мені, вже просто не можна жити.

Дякую.

ЮЩЕНКО В. А. Можу вам сказати, що ми досягли повної консолідації з міністром сільського господарства і продовольства, повного взаєморозуміння. Відкрито кредитну лінію на 10 трильйонів карбованців, які покриватимуться за рахунок продажу запасів хліба. Але справа в тому, що хліб їдять меншими темпами, ніж хотілося б. Продано хліба на півтора мільйона тонн менше, ніж планувалося. А ви питаєте, де гроші? А гроші - в хлібі. Якщо с рух хліба, є і рух грошей.

І окремо відкрита кредитив лінія для села на 2 трильйони. Це - за лютий-січень.

Щодо взаємозаліку. Усі сторони, які ініціювали це питання,

дійшли висновку, що він проводитиметься на вексельній основі. Через комерційний банк усі оформлятимуть взаємні зобов'язання і далі їх відносини базуватимуться на Законі про банкрутство і праві на майно.

ГОЛОВА. Вікторе Андрійовичу! Я нагадаю вам і депутатам. Постанова Верховної Ради про застосування векселів у господарському обороті України була прийнята 17 червня 1992 року. Цією постановою вас/тоді ще не вас, а іншого банкіра/ зобов'язували зробити це до 1 вересня 1992 року. Тепер, через півтора року, це як геройство подається.

ЮЩЕНКО В. А. Мова йде про введення нового платіжного засобу. І ви не думайте, що вексель - це спасіння, якщо ми введемо його, припустимо, через місяць. До векселя повинна бути довіра, як до платіжного засобу, як до грошей. А це питання не тільки банку. Ось чому я й закликаю до консолідації.

ГОЛОВА. Так я к не тільки про банки кажу. Виходить, що ми сьогодні наче щось нове знайшли. А я нагадую, що мова про це йшла ще півтора року тому. Надто довго ми шукаємо.

Перший мікрофон.

ЧЕРНЕНКО В. Г. Виктор Андреевич! Операции с валютой проводят экспортеры. Имеете ли вы данные, сколько производителей проводят операции по перечислению валюты и сколько посредников, особенно негосударственных?

Второй вопрос. Насколько я понимаю, банки должны прежде всего помогать экономике. Сколько вы назовете банков, которые

сегодня реально инвестируют свои средства в развитие экономики: в обновление основных фондов, в строительство предприятий? Как они развивают нашу экономику?

И третий вопрос. Вы говорили о рентабельности банков. Хотелось бы услышать, какой они имели уставный фонд, какой фонд у них сейчас.

Спасибо вам. /Шум у залі/.

А когда задаешь серьезный вопрос, политический, наш Председатель выключает микрофон.

ГОЛОВА. Вимкніть мікрофон.

ЮЩЕНКО В. А. Щодо експортної позиції, то я не можу дати розкладку, яка частка державних структур, яка - комерційних. Мені здається, по головних промислових позиціях це все роблять дерканні структури. Але в даному випадку мета Національного банку - підтримати експортну потенцію України, від кого це не виходило б. Порятунок України - в стимулюванні експорту.

Щодо ролі комерційних банків у фінансуванні економіки. Згідно з нашим законодавством обсяги інвестування економічних проектів комерційним банком не повинні перевищувати 10 процентів його статутного капіталу. І кожний банк, повірте, своїм правом скористався. 67 процентів валового національного продукту сьогодні формується за рахунок кредитних джерел. Це щодо впливу на економіку,

І яке третє запитання?

ГОЛОВА. Яка динаміка уставного фонду?

ЮЩЕНКО В. А. Я не готовий відповісти на це запитання.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

БОРЕЙКО М. С. Шановний Вікторе Андрійовичу! З доповіді Юхима Леонідовича ми майже з’ясували, як вирішаться питання, пов’язані а посівною кампанією і так далі.

У мене запитання до вас. Як сьогодні вижити споживчій кооперації? Тут присутні товариш Бабенко, інші колеги, вони знають: у магазині на селі практично нічого немає, крім оцту і ще чогось. На базах товари є, а викупити їх споживчі товариства не можуть, закриваються. А в комерційних магазинах "крутиться" товарна виручка. Може статися соціальний вибух. Це перше питання.

І друге. У Чехії, де також пройшов "шлюборозлучний" процес, протягом 36 місяців курс крони стабільний. Ми знаємо це, були там разом із вами. І там, ви це добре знаєте, не ходить ні марка, ні якийсь форинт, ні долар - ніщо не ходить. А в нас на базарі може ходити що хочеш. Чи можна вести мову про стабільність нашої валюти? Коли ж буде ця стабільність? Ваші дії?

Прошу дати відповідь.

ЮЩЕНКО В. А. Споживчій кооперації виділено 500 мільярдів карбованців. Думаю, протягом цього тижня кредит по цій лінії буде отримано. Але знову ж таки мова йде про 726-й рахунок. Кошти повинні використовуватися тільки на товарне забезпечення, не на споживання.

Щодо другого запитання, Юхим Леонідович наводив приклад, що Росія тричі це вводила. Важко, але, мені здається, їй тепер вдалося це зробити. Крона дійсно протягом 36 місяців є ста-

більною. Ходіння іншої іноземної валкий можна ефективно перекрити тільки за умови, що буде стабільна національна валюта. Як можна вас змусити, щоб ви здали долари і взяли купони? За однієї умови: коли купон матиме ту ж стабільність, що й долар. Основа дестабілізації купона - це занадто дорогі державні витрати які є у нас в Україні, починаючи від дефіцитності бюджету і кінчаючи формуванням окремих кредитних програм. Я відчуваю, що ми вже повинні підходити до заборони обігу іншої валюти, але ця акція не матиме успіху. Вода буде примусовою, юна буде адміністративною і тому - малоефективною. Я саме так бачу це питання.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

ТАБУРЯНСЬКИЙ Л. І., президент синдикату "Олімп" м. Дніпропетровськ /Петровський виборчий округ, Дніпропетровська область/. Уважаемый Иван Степанович! Уважаемый Виктор Андреевич! У меня к вам два вопроса. Скажите, пожалуйста, кто сегодня толкает вас на дополнительную эмиссию, скажем, в 10 триллионов, и чем это может обернуться для населения Украины? Давайте сейчас вы, уважаемый председатель правления Национального банка, с этой трибуны коротко и однозначно скажете: уважаемые граждане Украины, ценовой скачок будет такой-то и такой-то, ваше состояние станет хуже во столько-то раз, если Национальный банк благословит эту эмиссию, Меня на это толкают... Кто? Это первый вопрос.

И второй вопрос. Можно ли утверждать, что те миллиарда и триллионы, которые присвоили себе коммерческие банки, были созданы за счет нынешнего состояния учителей школ, преподавателей вузов,

врачей, пенсионеров, инвалидов, за счет остановки предприятий? И кто не давал вам права раньше принять те меры, о которых вы нас сегодня информировали? Почему вы допустили этот бардак?

Спасибо.

ЮЩЕНКО В. А. Я не вважаю, що я допустив бардак, але я й не ухиляюся від відповідальності за це питання.

Національний банк, я вдруге підкреслюю, випустив усю грошову масу, яка була передбачена постановою Верховної Ради на перший квартал 1994 року. І Національний банк не відчуває своєї вини в тому, що він комусь чогось не додав. Безумовно, ті рішення, про які сьогодні говорилося, можуть призвести до серйозної цінової і соціальної напруги. Зменшити цю напругу можна лише в тому випадку, якщо ми будемо спрямовувати ці кошти окремим каналом, 726-им рахунком, який може спрацювати інфляційне через декілька місяців, якщо ми порушимо умови формування і роботи цих коштів. І тоді ці наслідки можна очікувати через ЗО, через 60 днів. Усе залежить від того, наскільки ми будемо постійними у дотриманні вихідних умов.

Які можуть бути наслідки? У мене з офіційні цифри, є розрахунки експертів Національного бачку. Я можу вам їх навести в окремій розмові.

Друге. Безумовно, найбільше страждає від емісійних рішень, від інфляційних процесів та категорія людей, яка формує свої доходи, свою зарплату на бюджетній основі. Це освітяни, це працівники культури, вчителі, пенсіонери. Щоб не допустити ще більшого зубожіння цих людей, я вважаю, треба абсолютно жорстко підходити до емісійних рішень. Третього варіанта немає. У бюджеті коштів на нові доплати немає, але не знецінити

ті, які є, можна, тільки не допустивши нової емісії.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

ЧЕРНЯВСЬКИЙ О. П. Шановний Вікторе Андрійовичу! Я дуже вас прошу /думаю, що до мене в цьому приєднаються й керівники всіх сільськогосподарських підприємств/ пояснити, чи вигідно Національному банку те, що колгоспники, працівники сільськогосподарських підприємств уже три місяці не одержують зарплати?

Далі. Сьогодні приблизно 200 мільйонів - це передоплата за газ, 100 мільйонів - за електроенергію. усе це виставлено. Але за м’ясо і молоко, яке ми здамо, гроші отримаємо невідомо коли. Так, можливо, треба або нам, або заготівельним організаціям видати кредити? Юхим Леонідович образився на мене, але скажіть, як мені бути в цій ситуації? Люди справедливо вимагають виплати зарплати, масло пропадав у заготівельних організаціях, бо немає за що його викупити...

ЮЩЕНКО В. А. Я буду з вами чесним. Мені прикро, що люди на селі не отримують уже три місяці зарплати. Але я впевнений, що люди чекать не емісійних подачок, а реальних грошей за свою продукцію. Який є вихід?

Два дні тому Національний банк запропонував і міністру сільського господарства, і Юхиму Леонідовичу таке. Сьогодні на селі є близько одного, а за деякими оцінками, до 5 мільйонів тонн зерна, яке можна викупити за валюту, заплативши по 70 доларів за тонну. У результаті ми можемо отримати декілька мільйонів тонн додаткових хлібних резервів. У нас

хочуть купити хліб Вірменія, Молдова, Чехія, Словаччина та інші держави.

Шановні депутати! Поки ми не здійснимо цей проект, який дасть можливість рухатися товарові, ми ніколи не надамо селу реальної допомоги. Тому прошу: підтримайте нашу пропозицію. Я вам даю слово, що Національний банк навіть свої валютні резерви міг би направити на цю операцію, для того щоб за 30-40 днів провести її, дати селу гроші і забрати ті продукти, які там лежать, провести посівну і вирішити ті проблеми, про які ви говорили. Це абсолютно життєздатний проект. Це проект, який здійснював "Екопортхліб", ви пам’ятаєте? Національний банк підкреслює свою готовність у цьому...

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

ЧЕРНЯВСЬКИЙ О. П. Вікторе Андрійовичу! Я просив би вас сказати, кому вигідна та ситуація, яка є? Як нам діяти? Ви кажете, що за тонну зерна платите за світовими цінами, але курс берете 12 тисяч. Це не ринковий курс.

ЮЩЕНКО В. А. Ні, ринковий. Це ринковий курс - і в цьому новина.

ЧЕРНЯВСЬКИЙ О. П. Як же сьогодні можна розрахуватися за цих умов?

ЮЩЕНКО В. А. Сьогодні я можу говорити тільки про 2 трильйони, які направлені селу.

ЧЕРНЯВСЬКИЙ О. П. Банк теж повинен бути зацікавлений у створенні умов для виробника...

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ЯЦЕНКО В. М., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань Чорнобильської катастрофи /Коростенський виборчий округ, Житомирська область/. Вікторе Андрійовичу! Ви знаєте, що в одній із статей Генеральний прокурор України навів дані про те, що за кордони України незаконно вивезено 18 мільярдів

доларів різними підприємцями. Скажіть, будь ласка, чи є якісь міжнародні правила, норми, згідно з якими ми можемо повернути в Україну ці гроші? Це перше.

І друге. Як би ви поставилися до пропозиції ввести у всіх банківських установах регулювання фондів споживання, наприклад, на рівні колективу професорсько-викладацького окладу середнього інституту?

Дякую.

ЮЩЕНКО В. А. Я підтримую другу пропозицію. Вона передбачає те регулювання, яке застосовується для всіх секторів економіки і яке поширюється на комерційні банки. Сьогодні принцип регулювання граничних рівнів фондів споживання у комерційних банках збігається з принципом регулювання заробітної плати, який діє в народному господарстві. Повинен сказати, що сьогодні в комерційних банках таку зарплату ніхто не виплачує, бо дуже вже абсурдні цифри податків тощо.

Щодо 18 мільярдів доларів. Шановні колеги! Це наслідок нашої валютної політики. Стало невигідно репатріювати валютну виручку назад в Україну, тому ці 18 мільярдів доларів там. Я думаю, для того щоб примусити підприємства повернути валюту в Україну, треба ввести високі процентні ставки щодо купонів. Повинен сказати, що за останні два місяці Національний банк скупив близько 100 мільйонів доларів тільки тому, що підприємства, які мали валюту, здали її в Національний банк. Ми їм заплатили купонами за подвійним курсом, тому що треба було виплатити зарплату і розрахуватися по картотеці. Це сталося вперше, коли почали продавати нам валюту. Досі всі ховали

валюту. Так, як ховають гроші в товарах, так ховали гроші у валюті.

ГОЛОВА. Чи є механізм контролю, щоб знати, де ці гроші і як передбачається їх повернути?

ЮЩЕНКО В. А. Реальне повернення цих грошей може бути тільки завдяки жорсткій кредитній політиці всередині держави. Фіскальне ми їх не повернемо.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

ЗАХАРУК Д. В., секретар Комісії Верховної Ради України з питань планування, бюджету, фінансів і цін /Снятинський виборчий округ, Івано-Франківська область/. Шановний Вікторе Андрійовичу! Може, моє запитання не зовсім до вас, але пан Звягільський не зміг нічого пояснити про зобов’язання держави щодо боргів підприємств перед Росією і навпаки. Можете ви щось сказати з цього приводу? За даними, якими володіють депутати, навіть за транзит через Україну з третіх країн оплата йшла в Росію. Як же ці кошти повертаються? Це перше.

І друге. Чи можуть дати якийсь серйозний результат суто монетарні засоби впливу на економіку, якщо ми не зведемо імпорт тільки до критичного розміру, якщо ми не припинимо ввезення отієї чужої горілки, снікерсів і іншого?

ЮЩЕНКО В. А. Я почну з другого. Безумовно, монетарна стіна дуже швидко будується, але дуже швидко й руйнується, тому що вона не охоплює економічні проблеми, які призводять до девальвації валют і так далі. Це економічний пласт питань. Це економічні реформи, структура власності і так далі. Тому монетарний фактор /я не переоцінюю його/ може працювати тільки в унісон з економічною політикою.

Абсолютно згодний з вами в тому, що поки ми критично не обмежимо імпорт через тарифну політику, доти не зможемо вирівняти насамперед платіжний баланс і стабілізувати власну одиницю. Думаю, що і уряд поділяє цю політику.

Щодо формування заборгованості держави. Наскільки я пам’ятаю, урядом зараз ведуться переговори з російською стороною про проведення окремих економічних операцій, виручка від яких направлялася б на погашення боргу України Росії за газ, нафтопродукти. Це окремі операції. Я не можу їх афішувати. Але однією з умов проведення цих операцій є спрямування виручки від них на погашення раніше створених боргів.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

ПАНАСЮК Ф. Т., голова Чуднівської районної Ради народних депутатів /Любарський виборчий округ, Житомирська область/. Шановний Вікторе Андрійовичу! Я просив би вас як професіонала, як знавця стану справ в економіці і у фінансовій, кредитній системі відверто і прямо сказати: ви вірите в те, що при такому

колапсі в сфері економіки Міністерство фінансів здатне своєчасно провести розрахунки щодо виплати пенсій, заробітної плати військовослужбовцям, грошей за реалізовану продукцію?

Чи це не черговий обман, ейфорія, запевнення, що все буде добре, нормально тоді, коли за січень на 32,2 процента зменшився обсяг виробництва, не надходить сільхозпродукція? Мені здається, що в цьому криється найбільша небезпека для цілісності держави, для її суверенітету і політичної стабільності.

А якщо така ситуація з виплатою заробітної плати триватиме місяць, два, три? Ваша позиція як голови правління Національного банку.

ЮЩЕНКО В. А. Думаю, що таких гарантій ніхто дати не може. Це правда і це реально, тому що знаю структуру бюджету, стан його виконання. І ви розумієте, що бюджет, фінанси - це віддзеркалення тільки економічної потенції.

Рано чи пізно ми повинні дати відповідь на центральне питання. 7 нас надзвичайно дорога держава, надзвичайно великі витрати на її утримання. Необхідна реформа пенсійної політики, повна реформа соціальної і бюджетної політики. Це ті реформи, які треба проводити. Після цього можна давати гарантії, що всі зобов’язання, які бере на себе держава, вона виконає, що вона може нести відповідальність. У цьому хаосі, безумовно, коли питання вирішуються щодня, коли всі вони "горять", коли всі вони - сьогодні на сьогодні, гарантій, вибачте, я не можу дати.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

АЛТУНЯН Г. О., член Комісії Верховної Рада України з питань оборони і державної безпеки /Київський виборчий округ, Харківська область/. Шановний Вікторе Андрійовичу! Вам сьогодні ставлять такі запитання, що, я бачу, вам важко дивитися в "очі" телекамер. Ви мені вибачте, але я теж поставлю таке запитання.

Ось учора в статті в газеті "Голос України" /на мій погляд, дуже хорошій статті/ вашого попередника пана Гетьмана було написано про те, що прийняті для банків 55 відсотків призводять до того, що 80 відсотків прибутку банки мають віддавати. Отже, чи виживуть взагалі в такій ситуації ваші співрозмовники, з якими ви вчора розмовляли? Це перше запитання.

І друге. Ви сказали, що зараз в обігу знаходиться 23 /здається, таку цифру ви назвали/ трильйони карбованців. А на яку суму товарної продукції ми маємо, яке співвідношення цих показників?

Дякую.

ЮЩЕНКО В. А. Щодо отоварення доходів населення я можу сказати: щомісяця ми не добираємо товарного покриття на 2-3,8 трильйона карбованців. За останній місяць сума становила 1,8 трильйона.

Абсолютного порівняння грошової і товарної маси, безумовно, я дати не можу, бо цей регулятор опосередкований цінами. Грошей є сьогодні стільки, скільки є товарів, перемножених

на ціни. Але сума неотоварення, яка інфляційне "пробуджує" нові ціни, становить десь два трильйони карбованців щомісячної емісії. Це колосальна цифра. Це ті гроші, які, вийшовши з банків, не повернуться туди доти, доки не буде товару. І інші заходи в умовах гіперінфляції не матимуть успіху, тому що жоден банк таких процентів по депозитах не може запропонувати.

Щодо оподаткування комерційних банків. Ви знаєте, що протягом останнього року-півтора ми регулярно, щомісяця, слухаємо на засіданнях парламенту, кому підпорядкувати центральний банк. Кожне друге запитання свідчить про те, що комерційні банки жирують, що це деструктивні елементи в економіці і так далі. Встановлені процентні ставки податків, безумовно, занадто висока економічна планка для комерційних банків. Я думаю, що ми пройдемо "холодний" урок: втратимо багато комерційних банків і економічно, і з точки зору платіжності. В сьогоднішніх умовах уже немає сенсу вкладати капітал у розвиток банківської системи. Капітал відпливає з банківської системи. Я можу розмножити дані про розміри статутних капіталів наших банків і провести порівняння з другою сотнею російських банків. Не з першою! Ставити питання про порівняння з першою сотнею взагалі некоректно, це не порівнюється. І ми дійдемо висновку, що при такому підході до формування банківського капіталу можемо врешті-решт дезорганізувати економічний ринок в Україні.

Мої офіційні пропозиції в Кабінеті Міністрів є. Я можу їх повторити.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

ВАЛЕНЯ І. Ю., член Комісії Верховної Рада України з питань Чорнобильської катастрофи /Комсомольський виборчий округ, Харківська область/. Шановний Вікторе Андрійовичу! Коли країна потрапляє в кризу, то є два варіанти проведення грошової реформи. Перший - грошова реформа проводиться як один із факторів стабілізації економіки. І другий - грошова реформа проводиться тільки тоді, коли економіка стабілізована. Сьогодні в нас криза. Який із цих варіантів більше підходить для України з точки зору голови правління Національного банку?

ЮЩЕНКО В. А. Я думаю, що ми маємо зробити вибір між першим і другим варіантом. Ми не можемо здійснити стабілізацію на основі купона. Це однозначно. Але якщо ми навіть на купоні сформуємо нормальний бюджет, нормальну фінансову поведінку, то можна сподіватися, що якщо через чотири місяці введемо гривню, то вона буде вести себе коректно, бо в державі все збалансовано. Якщо ми сьогодні не можемо сформувати баланс у будь-якій валюті, не можемо досягти в державі збалансованої позиції, то про яку реформу можна говорити?

ГОЛОВА. Дякую.

Оголошується перерва на 30 хвилин.

/Після перерви/

ГОЛОВА.. Шановні народні депутати, продовжуємо нашу роботу.

Про роботу органів прокуратури по виконанню Постанови Верховної Ради України від 17 грудня 1993 року про економічне і соціальне становище в Україні зробить інформацію Генеральний прокурор України Дацюк Владислав Володимирович.

ДАЦЮК В. В., Генеральний прокурор України. Шановний Іване Степановичу, народні депутати! Органами прокуратури в минулому році систематично проводились перевірки відповідності Конституції і чинним законам України правових актів Кабінету Міністрів, Національного банку, фонду державного майна України, інших міністерств, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого і регіонального самоврядування. За наслідками цих перевірок прийняті заходи реагування, усунені порушення законодавства в чотирьох постановах Кабінету Міністрів, у двох постановах Національного банку та Фонду державного майна, в 1700 розпорядженнях представників Президента на місцях і більш як у чотирьох тисячах...

ГОЛОВА. Владиславе Володимировичу, шановні народні депутати! Прошу вас послухати інформацію, якої так довго чекали. Не так часто ми слухаємо Генерального прокурора. Прошу тиші, адже ті, хто хоче послухати, не можуть через тих, хто цього не хоче. Закликаю до взаємної поваги.

ДАЦЮК В. В. На виконання доручення Верховної Ради України аналогічні перевірки проведені в січні цього року. При цьому з’ясовано, що Верховною Радою Республіки Крим, окремими представниками Президента України та Радами народних депутатів і їх виконавчими органами не було вжито належних заходів для виконання пункту 3 постанови Верховної Ради України від 17 грудня та постанови від 23 грудня про заходи щодо стабілізації економічного і соціального становища в Україні відносно приведення у відповідність із законодавством України виданих ними нормативних актів /був встановлений строк до І січня 1994 року/. Наприклад, Конституцією Республіки Крим введено громадянство, а це відноситься виключно до компетенції Верховної Ради України. У Законі про вибори установлений інший віковий ценз - 21 рік для того, щоб мати право бути обраним. В Україні ж, як ми знаємо, законом Верховної Ради встановлений ценз 18 років. Є ще багато інших неузгодженостей із законом України та Конституцією, зокрема стосовно застави кандидатів у народні депутати і Президента, стосовно того, що Президентом Криму може бути обраний тільки житель півострова, що позбавляються можливості балотуватися військовослужбовці тощо.

Крім того, ми вважаємо, що не повністю забезпечили виконання постанови Верховної Ради України і окремі представники Президента на місцях, у зв’язку з чим залишились без змін нормативні акти, що порушували гарантовані законом права громадян та юридичних осіб. Це стосується в основному того, що вони втручаються в господарську діяльність підприємств, установ, організацій, інших органів і господарських структур, чим порушуються

закони про власність, про підприємства в Україні, про колективне сільськогосподарське підприємство та інші. Виявлено факти незаконного надання пільг окремим організаціям і структурам на податки, а це призводило до того, що в бюджет не надходили чималі кошти.

А всього в січні при перевірках виявлено більше двохсот нормативних актів глав місцевих державних адміністрацій, які не приведені у відповідність із законами України, як цього вимагає Верховна Рада. З метою скасування цих незаконних актів прокурорами внесено 107 протестів і 21 подання.

Крім цього, виявлено факти невиконання вимог Верховної Ради окремими Радами народних депутатів та їх виконавчими органами - близько 950 їх рішень і розпоряджень не відповідають чинному законодавству. Ці порушення є у всіх областях, а найбільше їх допускають у районах, містах.

Найхарактернішими є порушення, пов’язані з перевищенням наданих законами повноважень у питаннях землекористування, надання різних пільг та інших.

З метою скасування зазначених нормативних актів органів місцевого і регіонального самоврядування, що суперечили законам, прокурорами в січні цього року внесено 436 протестів і 59 подань. Внаслідок цього були поновлені права більше шістнадцяти тисяч наших Громадян, відшкодовано державі 420 мільярдів карбованців, 4 мільйони доларів США. і 605 тисяч німецьких марок.

Розслідується ряд кримінальних справ про порушення, зловживання, корупцію у крєдитно-фінансовлх сферах, інспекціях, митницях, в системі різних міністерств і відомств.

Враховуючи те, що таке правове свавілля вносить безладдя у нашу соціально-економічну сферу, прокурорам дана вказівка продовжувати цю роботу і в наступному році.

Дякую вам за увагу, у мене все.

ГОЛОВА.. Дякую. Запитання будуть? Будуть. Ну Що, відведемо 30 чи 20 хвилин?

Перший мікрофон.

ХОТЛУБЄЙ Ю. Ю., голова Маріупольської міської Ради народних депутатів, голова виконавчого комітету /Маріупольський-Жовтневий виборчий округ, Донецька область/. Уважаемый Владислав Владимирович! Вот вы говорите, что местные органы власти допускают нарушения закона. Но ведь известно, что админкодекс не корректируется, поэтому очень трудно управлять городом, не используя штрафные санкции. Мы приняли решение на сессии горсовета и ввели свои суммы. Естественно, прокурор это опротестовал.

Второй пример. В городе очень сложная проблема с транспортом. Для того чтобы рассредоточить нагрузку на транспорт в часы пик, мы ввели такой режим работы предприятий, при котором они начинали работу в разное время. И тоже получили протест прокурора относительно того, что вмешиваемся в деятельность предприятий.

Таким образом, местные органы власти лишаются каких-либо методов управления городом, и искусственно повышается роль трудовых коллективов предприятий и объединений, что Приводит к анархии в городе.

ДАЦЮК В. В. Что касается второго протеста, то считаю, что это Необоснованное вмешательство прокурора в действия местной администрации.

А в отношении первого вопроса мое мнение таково. Вы понимаете, законом установлены предельные размеры штрафа. Если вы на местах устанавливаете свои размеры, это и есть нарушение закона.

Поэтому во втором случае не нужно было реагировать, а в первом можно было прореагировать. Думаю, если бы с вами нашли обший язык, можно было бы и без протеста обойтись.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

БОРЕЙКО М. С. Шановний Владиславе Володимировичу! Буквально вчора група пікетуючих звинувачувала нас, групу депутатів, у тому, що ми досить лояльно підійшли до питання щодо розслідування дій концерну "Бласко". Ми відповіли, що

Верховна Рада прийняла відповідне рішення про те, щоб доручити Генеральній прокуратурі розслідувати цю справу. Це не наша прерогатива і компетенція.

Скажіть, будь ласка, в кількох словах, яких заходів вжито щодо цієї постанови Верховної Ради?

Дякую.

ДАЦЮК В. В. Постанова Верховної Ради виконується. Для роботи над її виконанням залучено велику групу працівників прокуратури, фахівців у цій справі. І дано команду, щоб кожен окремий факт, наведений у постанові і в тій доповідній записці, розглядався окремо. Адже якщо ми розглядатимемо цю справу в цілому, то сидітимемо над нею два роки, ви зрозумійте. Наприклад, є факт продажу якогось пароплава - відпрацюйте його і приймайте рішення. Є факт незаконного створення спільного підприємства - відпрацюйте і приймайте рішення. А питання щодо тих посадових осіб, які приймали ці незаконні рішення, вирішуватиметься наприкінці розгляду справи.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

КОРОБКО М. І. Шановний пане Генеральний прокурор! З поданої записки видно, що прокуратура працювала досить інтенсивно, і це приємно відзначити. Але хотів би запитати вас, наскільки ефективна ця робота? Бо факти свідчать про те, що в багатьох випадках не виконуються навіть рішення судів. Тут наводили значну кількість заявлених протестів і подань, але, на жаль, не сказано, чи всі вони задоволені, яка ефективність виконання.

Далі. Очевидно, стоїть питання про те, що значна кількість посадових осіб винна в порушенні законів. Але не видно, чи понесли посадові особи відповідні покарання, чи ні. Мовляв, ви вносьте протести, а ми робитимемо те, що робили...

І ще хотів би торкнутися такого питання. Постановою Верховної Ради було передбачено проведення перевірки виконання Закону про селянське /фермерське/ господарство. Як мені стало відомо, перевірку дійсно вами проведено. Але хочу сказати нашому шановному Голові Верховної Ради, що два роки - то занадто великий термін для того, щоб не розглянути питання про реалізацію прийнятої постанови. Депутати, і я в тому числі, не знають, які результати перевірки Закону про селянське /фермерське/ господарство. Проте з щоденної практики ми знаємо, що знущання над фермерами продовжується, що робота зривається і що це якраз дискредитує перехід на нову форму господарювання певної категорії сільських трудівників. Прошу відповісти.

ДАЦЮК В. В. Дякую за запитання. Дійсно, не всі протести прокурора /я їх знову не буду повторювати/ були задоволені, тому ми вимушені були звертатися до суду у 135 випадках. Із тих 3 тисяч посадових осіб, яких притягнуто до дисциплінарної відповідальності, серед голів і представників адміністрації всього налічується десятки осіб. Чому? Бо для того щоб притягнути до відповідальності посадову особу, повинен бути встановлений в її дії умисний характер. А якщо, скажімо, приймається закон колегіальне, тобто Верховною Радою, то в такому випадку не настає відповідальності, бо колегіальні органи дисциплінарної відповідальності не несуть.

Я з вами згоден у тому, що наші протести не завжди є

ефективними, доцільними і, головне, не завжди своєчасними. Адже у нас були такі випадки, коли не те, що місяць, а півроку минало від дня порушення. Тому ми, проводячи наради з прокурорами, звертали їх увагу якраз на те, що ви сказали, - на ефективність і на реальне усунення порушень закону.

Що стосується другого запитання, то тут ви праві. Дійсно, Закон про селянське /фермерське/ господарство виконується незадовільно. Це треба, як кажуть, сьогодні сказати прямо. Прокуратура /у тих рамках і при тих можливостях, які в нас є/ намагалася вживати заходів реагування.

Наведу останній приклад по Баштанському району Миколаївської області. Віддали 270 гектарів землі під ведення фермерських господарств нібито фермерам. Коли прокурор перевірив, виявилося, що це були не фермери, а дружини, дочки, близькі керівників району. І вони отримували незаконний прибуток. Чому? Тому що цю землю здали в оренду тому к колгоспу.

ГОЛОВА. Це вже роботодавці, а не фермери. А марксистською мовою - експлуататори.

ДАЦЮК В. В. Так, експлуататори. Тому там вжито заходів реагування, ці угоди розірвали, винних притягають зараз до відповідальності. Але працювати над цим потрібно.

ГОЛОВА. Так що, Миколо Івановичу, беріть землю. Перший мікрофон.

МАРЧЕНКО В. Р. Уважаемый Владислав Владимирович! Три месяца назад мы с депутатом Чародеевым написали открытый депутатский запрос Президенту Украины, в котором сообщили о фактах выдачи важнейших военных секретов иностранной разведке, в частности, американской.

Сопровождал семь профессиональных разведчиков РУМО США генерал Скипальский, начальник нашей контрразведки.

Ответа Президента мы не получили, но знаем, что прокуратура и контрразведка рассматривали наше сообщение и признали, что два объекта действительно секретные.

Вопрос первый. Будете ли вы заниматься этим вопросом и мешает ли вам кто-то до конца выяснить и установить вину и степень ответственности? Боли будет такая возможность, прошу нам об этом сообщить.

Второй вопрос. Сейчас в правовом, скажем конфликтном пространстве созданы идеальные условия для воровства. Все воруется. И есть прокуроры на местах, которые как-то мешают этому. Но с другой стороны, есть и активное противодействие этому, в частности, с превышением депутатских полномочий. Некоторые депутаты, по сути, начинают травить ваши кадры на местах. Не считаете ли вы, что необходимо принять какие-то нормативные акты, ограничивающие неправомерное воздействие на прокуратуру, в том числе со стороны депутатов? Будет ли, наконец, установлен правовой порядок в государстве?

Спасибо.

ДАЦЮК В. В. Спасибі вам за запитання, відповідаю. Складність у цій перевірці відносно видачі державної таємниці була в тім, що у нас не визначено, що є в Україні державною таємницею. На той час складність була. Ми над цим питанням працюємо, думаю, згідно з законом приймемо рішення.

Що стосується другого запитання. Дійсно, є такі факти. Степан Ількович вчора тут штурмував Президію, а сьогодні

поїхав знімати прокурора Львівської області. Я очолював бригаду по перевірці на його ж прохання. Надіслав велику бригаду — 20 чоловік. Були претензії до прокурора області. Але як розібратися, хто правий? Перевірили. Сьогодні там іде засідання колегії. Але у зв’язку з тим, що сьогодні я мав виступити з доповіддю, я не зміг виїхати. Депутат Хмара сказав, що їде, якщо Котика не зніме, то розжене всю колегію.

ГОЛОВА. Сподіваюсь, ви хоч не уповноважували його на це?

ДАЦЮК В. В. Ні, Іване Степановичу.

ГОЛОВА. А я думав, що ви дали повноваження.

ДАЦЮК В. В. Та ні. Я говорю про підходи. У Сумській області депутат Воробйов активно наступав на прокурора області Сухоноса. Я не кажу, що він святий, усі ми не святі. Але ви розумієте, сьогодні в газеті йде інформація про те, що було півтора року тому, коли я його не призначав /призначав ще колишній Генеральний прокурор/. А повідомляються факти про те, що він у Сумах отримав квартиру. А що, прокурор повинен жити без квартири? Вибачте, закон зобов’язує дати.

Другий "серйозний факт", за що йому, як кажуть, дорікають? За те, що він купив машину. Розбираємося: яку машину? Виявляється, Віктор Іванович Шишкін у 1992 році дозволив йому купити машину двадцятирічного користування, яка була вже давно списана. Він заплатив гроші. Ну в чому тут його провина?

ГОЛОВА. У цивілізованій країні кращі на звалищах лежать.

Другий мікрофон.

ВАЛЕНЯ І. Ю. Шановний Владиславе Володимировичу! Скажіть, будь ласка, думаю, ви зі мною погодитеся, що ефективність діяльності прокуратури залежить не від кількості паперів, які випускаються, а від рішучих дій на захист законів України. Гадаю, ви погодитеся, що за останні два роки ми мали можливість спостерігати, як порушувалися закони України таким об’єднанням, як РДК у Криму. Ви маж можливість спостерігати, як порушувалися закони України в цьому сесійному залі, коли деякі народні депутати паплюжили історію і культуру України. По-перше, я зразу вам скажу; я впевнений, що Крим був, є і буде українським. Але коли я бачу, що новообраний президент Криму вже сьогодні став на шлях порушення законів України, то ставлю вам конкретне запитання: чи спроможна Генеральна прокуратура сьогодні, завтра, післязавтра, нарешті, стати на захист законів України незалежно від того, хто порушує закон, - чи народний депутат України, чи Юрій Мешков - президент Криму?

ДАЦЮК В. В. Я з вами погоджуюся, що ми дійсно два роки в цьому напрямі майже не працювали, хоча певна робота проводилася. Але законом було заборонено нам втручатися і цим займатися.

Ви внесли поправки, я вам за це дякую. Перше, чого ви від мене вимагаєте, - поставити на місце Верховну Раду Криму.

Але я не маю права це зробити, навіть якби й хотів, тому що Верховна Рада не піднаглядна прокурору. Ви самі розумієте це прекрасно.

Що стосується Президента Криму, Ви кажете, що він порушує закони. Думаю, що знайду можливість зустрітися з президентом Криму Мєшковим. Він юрист, колишній працівник прокуратури, і, думаю, розуміє, що значить порушення закону. Гадаю, ми зуміємо знайти мирним і розумним шляхом вирішення цих питань.

ГОЛОВА. У перерві вам буде роздано проект постанови щодо Криму, познайомитеся. Робоча група опрацювала цей проект.

Третій мікрофон.

СТЕПЕНКО В. І. Владиславе Володимировичу, я вам ставлю запитання як член Комісії по боротьбі з організованою злочинністю, корупцією і хабарництвом. Ви знаєте, що коли почитали оті всі матеріали, то ми в комісії бачимо, що є реакція

з вашої сторони. А в "особистому домі" ви навели порядок? Там були автомобілі не тільки 20-річної давності.

І друге питання. Ми вам передали список, у якому чітко вказані сфальсифіковані документи. У селян за здану продукцію були забрані автомобілі, холодильники, килими... Ви знаєте, про що йде мова. Уже більше року минуло, а нам усе сповіщають: іде слідство. Якщо так говорити, то потрібно вичленити щось. Та чи воно вичленено? І зрештою, чи будуть вони відповідати?

І останнє. От багато хто звинувачує Верховну Раду в усіх гріхах. Не борються З корупцією - Верховна Рада винна. Украв хтось десь щось - Верховна Рада винна. Я розумію, що свій курс акцій я не підніму цим, що хвалю і не хвалю, але і не гуджу Верховну Раду.

Було так, кажете, що і по цих автомобільних справах не дають згоди відповідні Ради на притягнення до відповідальності. Ми прийняли поправку, що в такому разі вищестояща Рада може дати дозвіл. Чи ви цим скористалися? І що сьогодні заважає вам боротися з організованою злочинністю?

Якщо створите ще один підрозділ, то будь ласка, створюйте. Ми вас будемо підтримувати.

Дякую.

ДАЦЮК В. В. Відповідаю на останнє запитання. Такий підрозділ найближчі тижні буде створено у прокуратурі. Але без бюджету і штатів, ви розумієте, я не міг цього зробити. У нас у прокуратурі нині нараховується близько шести тисяч чоловік. А створювати за рахунок когось цей підрозділ я не можу, бо в сільських районах усього по три оперативних працівники. Та все ж створимо, і думаю, що спільно із структурами МВД і Служби безпеки будемо працювати.

Я не посилаюся на Верховну Раду, що, мовляв, вона повинна за це відповідати. Верховна Рада повинна лише приймати закони, які нам давали б можливість працювати. І ось такий закон прийнятий.

Що стосується машин, то я нічого не знаю, хоч це, напевне, ви запитуєте про ті машини, які мали дати селянам за цукор.

Пробачте. Давайте ми з приводу цього зустрінемося окремо. І ви розкажете мені все. Ви розумієте, я зовсім недавно став Генеральним прокурором. А раніше в мене були інші функції в прокуратурі.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

ЧАРОДЄЄВ О. В. Владислав Владимирович, если бы в Украине было одно "Бласко", то еще как-то можно было бы держаться.

У меня вопрос по двум делам. Первый - по Николаевскому глиноземному заводу. Я знаю, там Кабинет Министров и налоговая инспекция делали проверку, и это дело уже должно быть у вас. Как оно идет? Это об утечке валюты и о четырех СП.

И второе дело - по Украинскому дому. По указу Президента оно было возбуждено в январе 1992 года, а закрыто тоже указом Президента в 1993 году. В райисполкоме не зарегистрировано. А это потеря государством более миллиарда налогов. Тоже все молчат. Дело пытаются в прокуратуре похоронить.

Я прошу ответить по порядку: вначале по Николаевскому заводу, а потом и по Украинскому дому.

ДАЦЮК В. В. По Николаевскому глиноземному заводу дело расследовалось Николаевской прокуратурой. По просьбе Єфима Леонидовича, когда он обратился ко мне, мы истребовали его и отменили постановление о прекращении дела. Сейчас поручили его расследовать Генеральной прокуратуре. Раньше мы поручали его прокуратуре Кировоградской области, но там тоже подошли к его расследованию не очень квалифицированно. В нем есть свои нюансы, которые требуют высшего решения. Кроме того, там решается еще вопрос и в высшем арбитражном суде в порядке гражданского судопроизводства в отношении споров с портом и глиноземным заводом, когда пытались их втянуть в свою структуру при приватизации. Так что это дело в ближайшее время будет рассмотрено.

По Украинскому дому, к сожалению и к стыду нашему, дело еще до сегодняшнего дня не закончено. Ущерб государству там причинен колоссальный. Сейчас мы его разрываем по кускам. Там очень много структур к этому делу подключили, и сейчас пытаемся, чтобы его в течение марта-апреля закончить. Вообще, принято решение все эти заволокиченные дела в течение марта-апреля закончить, чтобы они не висели на наших ногах гирями.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

БОНДАРЧУК А. І., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань гласності та засобів масової інформації /Горохівський виборчий округ, Волинська область/. Шановний Владиславе Володимировичу! Я розумію, що за цією довідкою прокуратури стоїть велика робота. Однак я не знаходжу тут відповіді на

одне кардинальне питання, яке тут неодноразово й Іван Степанович багатьом задавав: де поділися гроші? Це ті гроші, які попливли і з бюджету, і з України. Так от у мене запитання таке. Чи знає Генеральна прокуратура, де ці гроші і чи є в неї шляхи повернення хоч якоїсь частини із них? Це одне.

Друге. Зараз іде передвиборна кампанія. Багато новоявлених комерсантів, які нажили, будемо казати, нечесним шляхом, в обхід закону гроші, просто вдаються до підкупу голосів людей. А в цих умовах, ви знаєте, коли у нас таке життя, нічого не варто за якусь тисячу купонів здобути певну симпатію. Як з боку прокуратури - є це порушенням закону чи ні?

Дякую.

ДАЦЮК В. В. Для того щоб установити, що дійсно був підкуп, треба мати конкретні факти. Що, скажімо, ведеться підкуп виборців, членів виборчкому і так далі. Будуть такі факти - будемо притягати до відповідальності.

Нині прокурори проводять перевірки там, де є сигнали про порушення прав людини при виборах народних депутатів. А що стосується першого питання, то я не знаю, чи хтось у цьому залі назве вам точну цифру. Я вважаю, є орган, який повинен назвати таку цифру, бо я за фінанси країни не відповідаю. Ми втручаємося уже в тому разі, коли виявлено зловживання. А причини, я вважаю, криються у недоліках нашої кредитно-фінансової системи.

Наведу вам тільки один приклад. У Києві по вулиці Горького 47, де кілька службових приміщень, зареєстровано 200 малих підприємстві Ніхто не знає, де вони, чим займаються. А вони ж щось роблять, але тільки на себе, а не на казну.

ГОЛОВА. А ким зареєстровані? Чому ж ви не спитаєте з тих, хто зареєстрував це?

ДАЦЮК В. В. Іване Степановичу! Спитали і притягли до відповідальності, а тепер розшукуємо цих підприємців.

ГОЛОВА. Самі нареєстрували, а тепер звинувачують усіх на верхах. Так коли ж вони будуть знати, що це за підприємства?

ДАЦЮК В. В. Так от, ми шукаємо цих підприємців.

ГОЛОВА. Погано шукаєте. Якби добре шукали, то знайшли б уже.

ДАЦЮК В. В. Та якби прокурор не знайшов, то ви і того не знали б, що вони є. Через те ми зорієнтували прокурорів у першу чергу зайнятися всіма тими, хто уникає податків і передає гроші мішками один одному. І таке є в банках, усюди на підприємствах. І ми цим зараз займаємося.

ГОЛОВА. Третій мікрофон..

ШЛЕМКО В. Т. Шановний доповідачу! У своїй доповідній записці ви, зокрема, вказали на невідповідність Конституції, законодавства Криму Конституції і законодавству України. Відомо, що Комісія у питаннях законодавства і законності неодноразово зверталася до Президії Верховної Ради України, до Президента України, готувала проекти відповідних постанов Верховної Ради. Однак вищі посадові особи на це не реагували ніяк. Відчувати свою повну безкарність, Верховна Рада Криму приймала нормативні акти, які суперечили, законодавству України, а офіційні особи робили безвідповідальні заяви, які спричинили дестабілізацію обстановки в Криму,

Більше того, Президент України, замість вжиття рішучих заходів, зустрічається з Президентом Криму, дає вказівку провести фінансові ін’єкції в економіку Криму і так далі. Мене цікавить, яку, на вашу думку, повинні нести відповідальність виті посадові особи України за таку, з дозволу сказати, діяльність?

ДАЦЮК В. В. Ви прямо поставили мені запитання, так само прямо і відповідаю.

Неправда, що не було реагування з боку керівництва Верховної Ради. До Криму надіслано листа про необхідність приведення законів, прийнятих Верховною Радою Криму, у відповідність з Конституцією і Законами України. Інше питання, до це залишилося без реагування з боку Верховної Ради Криму.

А відповідальність - це не міра, яку встановлює прокурор. Ви розумієте, що посадова особа не сама приймає закони і рішення. Це роблять Верховна Рада і Президія Верховної Ради - колегіальні органи. А те, що Президент України зустрічався з Президентом Криму, то це справа президентів. Я не призначаю їх зустрічі і не забороняю.

ГОЛОВА. Перший мікрофон. Останнє коло.

ПІВЕНЬ М. І. Хочу задать вам такой вопрос. Отменил ли кто решение о том, чтобы заработную плату, пенсии, пособия вовремя выдавали? Помню, я когда-то раз зарплату на три дня задолжал людям, и меня годовой премии лишили. Теперь почему-то зарплату по три месяца не выдают. И голодают, и кричат... Разве кто-то отменил закон?

Второй вопрос. Я задавал уважаемому Виктору Андреевичу Ющенко вопрос о том, как контролируется рентабельность банков. Вы когда-нибудь проверяли деятельность коммерческих банков? Как случилось, что у них прибыли достигают двух триллионов в тот период, когда вся промышленность стоит, нет ни копейки средств на то, чтобы зарабатывать?

И короткий третий вопрос. Тут депутат Яковишин спрашивает: "А що з ембріонами?"

ДАЦЮК В. В. Ембріони в ембріональній стадії. Тому що це зв’язано із Сполученими Штатами Америки, куди наші товариші не можуть дістатися.

Стосовно вашого першого запитання. Ніхто не скасовував цю статтю Кодексу про працю, яка передбачала порядок виплати заробітної плати. Повторюю, ніхто.

Чому банки процвітають? Ви прекрасно розумієте, чому вони процвітають. Ми зараз розслідуємо кілька кримінальних справ, у тому числі й по Києву, Сумах, Миколаєву. І бачимо, які ідуть хабарі для того, щоб отримувати ті величезні кредити не для цільового використання. Скажімо, мале підприємство із 50-тисячним статутним фондом бере в банку позику на п’ять-шість мільярдів карбованців. Розумієте, просто так це не дається. А потім уже перекидається по своїх структурах...

ГОЛОВА. По одній хвилині для запитань від мікрофона. Вже мені нагадують, що час згідно з регламентом вийшов. Другий мікрофон.

СВІДЕРСЬКИЙ Ф. Ф., член Комісії Верховної Ради України у питаннях соціальної політики та праці /Нововолинський виборчий округ, Волинська область/. Шановний депутат Яковишин нагадує, щоб і я підтримав необхідність вирішення питання про ембріони.

Але в мене є свої питання. Ви як Генеральний прокурор України ще досить недавно працюєте. Є намагання щось змінити в Україні. Але народ цікавить таке. Міністерство внутрішніх справ щодня публікує повідомлення про те, скільки мільярдів карбованців збережено його службами за тиждень і зекономлено для блага України.

Хотілося б, щоб народ міг бачити поруч з цими повідомленнями і списки тих, хто притягнутий до відповідальності, за що і скільки він за це отримав.

І ще одне питання. Ви фактично вже відповіли, що до Америки руки прокуратури України не дістануть. От, наприклад, Скляров виїхав до Америки. 6 й інші такі випадки. Але можна було б у майбутньому все-таки ввести в законодавство таку статтю, яка б забороняла виїзд за кордон урядовим працівникам, скажімо, на три роки після звільнення зі служби. А державним службовцям - на один рік. За той час прокуратура мала б час усе перевірити. І тоді їх не випускали б за кордон, звідки не візьмеш ніякими руками.

Дякую.

ДАЦЮК В. В. Я з цим запитанням погоджуюсь. Якби Верховна Рада прийняла такий закон, то було б дуже легко. Крім цього, ви знаєте, що зараз згідно з Законом про державну службу кожен службовець повинен заповнювати декларацію про свої доходи тощо. Отже, все це сприятиме кращій перевірці.

Стосовно зарубіжних справ. Ви зрозумійте, що наше керівництво колись їздило і нічого не отримало з цього. Ми зараз готуємо спеціальну групу. Думаю, що вирішенню зарубіжних справ допоможе те, що зараз пропонується комісією Кондратьева, - створити службу, але таку, яка діяла би, щоб вона могла виходити на Інтерпол і через нього - на всі інші держави і вирішувати питання і відшкодування збитків, і пошуку цих кредитів, і розшуку злочинців.

А що стосується публікацій, то зрозумійте, ми ж не ведемо бойових дій, і нам не треба щодня звітувати в генштаб про те, що зробили. Ми дали прокурорам доручення, щоб вони працювали із засобами масової інформації.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

ВОРОБЙОВ О. М., член Комісії Верховної Ради України у питаннях законодавства і законності /Ковпаківський виборчий округ, Сумська область/. Владислав Владимирович! Вы в своем выступлении упомянули мою фамилию в свете якобы проводимой вами проверки.

Думаю, что мы с вами сегодня утром договорились, что со всеми материалами, которыми я располагаю относительно прокурора Сумской области, я вас готов ознакомить. Я хотел бы

в данном случае, чтобы вы сказали все-таки следующее. Сегодня Состоится заседание комиссии, и я надеюсь, что в конце концов решение комиссии по этому вопросу будет вами выполнено, вы принесете личное дело Сухоноса, чтобы мы установили соответствие документов о его московской, самаркандской, киевской и сумской квартирах. Давайте решать эти вопросы на заседании комиссии.

Считаю некорректным ваше высказывание в мой адрес.

ДАЦЮК В. В. А я считаю очень беспардонным и некорректным ваше выступление в газете по материалам, о которых вы знаете уже полтора года.

ГОЛОВА. Ви вже з’ясуйте все це без нас. Ваш час закінчився. Слово надається Мельничуку Віталію Григоровичу.

МЕЛЬНИЧУК В. Г., секретар Контрольної комісії Верховної Ради України з питань приватизації /Промисловий виборчий округ, Житомирська область/. Шановні Іване Степановичу, Юхиме Леонідовичу, члени уряду, колеги! Керівник робочої депутатської групи доручив мені виступити щодо питання, яке сьогодні обговорюється. Ми вдруге розглядаємо хід виконання постанов Верховної Ради України від 17 і 23 грудня минулого року. Чому Верховна Рада приділяє стільки уваги цим постановам?

Справа в тому, що ці постанови визначили концептуальні підходи до вирішення проблем соціально-економічного становища в Україні. Шкода тільки, що вони були прийняті лише в грудні минулого року, хоч проблеми, вирішення яких намічено цими постановами, виникли набагато раніше.

У постановах відображено три блоки питань, які завжди мають місце як в умовах ринку, так і в умовах переходу до ринку. Перший - це комплекс соціальних питань, у тому числі оплата праці. Другий - засоби зміни форм власності, приватизації. І третій - методи ефективного державного регулювання ринковою економікою.

Найважливіше в цих постановах те, що ті пропозиції, які вносилися депутатами, узагальнили конкретну практику, а не були вичитані з газет чи зарубіжних підручників з економіки.

Через обставини і нинішній соціальний стан, на жаль, були узагальнені в основному негативні прояви економічного і соціального становища в Україні. Звідси - і та велика складність при виконанні цих постанов, і та увага, яка приділяється їм і Верховною Радою, і кожним окремим депутатом., хто вносив свої пропозиції.

Пропозиції депутатів, які увійшли в ці постанови, реально збіглися з тими заходами, які звичайно вживають уряди розвинених • країн для наведення порядку в економіці, а також частково сьогодні реалізуються і нашим урядом.

У постановах чітко визначені соціальні пріоритети в політиці держави - пріоритет трудівника, пріоритет розвитку виробництва над спекуляціями у банківській та фінансовій сферах, захист національних інтересів України.

Стан виконання цих постанов 21 лютого цього року було розглянуто Президією Верховної Ради України. За результатами розгляду цього питання Президія Верховної Ради дала відповідне доручення Кабінету Міністрів, Національному банку України, Фонду державного майна, органам влади Республіки Крим, обласним,

Київській і Севастопольській міським Радам народних депутатів та відповідним державним адміністраціям.

Верховна Рада послідовно контролювала виконання вказаних постанов, бо питання, поставлені в них, не є питаннями одноразової дії. А життя змушує періодично повертатися навіть до питань, які, на перший погляд, здавалися уже вирішеними. І хоч значна частина доручень Верховної Ради у відповідності з цими постановами урядом виконується, на жаль, ми повинні констатувати факт невиконання частини пунктів цих двох важливих документів.

Мова йде в першу чергу про блок соціальних питань і про питання захисту внутрішнього ринку від негативного протекціонізму. Не звільнені, як передбачалося постановою, від сплати сум перевищення розрахункового фонду споживання в грудні минулого року всі підприємства, а лише їх частина, де середній доход на одного працюючого не перевищив загальногалузевий показник. Затверджений постановою Кабінету Міністрів і Національного бачку від 29 січня 1994 року порядок визначення фонду споживання в 1994 році розповсюджується лише на державні, орендні підприємства, не зачіпаючи інші форми власності. Я думаю, що це питання сьогодні буде внесено і розглянуто на сесії Верховної Ради.

Урядом вчасно не внесено цілий ряд проектів законодавчих актів, у першу чергу - щодо соціальних питань, у тому числі і таких, як повернення до індексації доходів населення, щодо аналізу складу затрат на виробництво, а також інших видатків у цінах різних груп товарів, проект Закону про оплату праці, проект Закону про межу малозабезпеченості.

На думку Федерації профспілок України, офіційний лист від

якої щодо виконання цих постанов надійшов до Верховної Ради, подальше затягування з - виконанням вищеназваних постанов у соціальних питаннях ускладнює проблему соціального захисту населення в кризових умовах і може призвести до загострення напруги в суспільстві.

Та сьогодні вирішенню питань, зазначених у постановах, заважає чергове загострення платіжної кризи. Дійсно, платіжна криза вдаряв по виробництву, не дає можливості своєчасно виплачувати заробітну плату, пенсії, стипендії, стабілізувати ситуацію. З економічної точки зору платіжна криза - це невідповідність між платіжним попитом покупців товарів і цінами на товари, які встановлюють їх виробники. Для виходу з цієї ситуації необхідно підняти платоспроможний попит покупців товарів, знизити ціни товарів. Для цього необхідно провести комплекс заходів, які забезпечать виробникам можливість знизити ціни, а покупцям - наростити свої платіжні можливості.

Для виробничників питання в цьому зв’язку вирішується заходами, які спрямовані на зниження цін. Це зниження затрат на виробництво продукції, зменшення плати за банківський кредит, зменшення податків і платежів, які лягають на собівартість і ціну товарів, а також формування ринку та стабільного збуту товарів. А для покупців товарів головне для вирішення питання платоспроможного попиту - в наявності у них достатніх грошових коштів та стримування інфляції, яка з’їдає їх платоспроможність. Як правило, переважна більшість підприємств

є одночасно і продавцями, І покупцями товарів. Тому для їх стабільної роботи необхідно врівноважити попит та пропозиції на ринку товарів для розв’язання зазначених вище проблем.

Для цього у практичному плані необхідно вжити таких заходів.

Перше. Скасувати справляння податну на добавлену вартість, який є однією з головних причин зростання цін. Суму коштів, яку раніше давав податок на добавлену вартість, треба залишити в розпорядженні підприємств, в обов’язковому порядку спрямувавши її на поповнення їх власних обігових коштів. Побоювання щодо нестачі коштів бюджету внаслідок відміни справляння податку на добавлену вартість є безпідставними.

За нашими розрахунками, додаткові доходи бюджету та державних фондів бюджетного типу, які надійдуть у бюджет внаслідок розблокування розрахунків між підприємствами та від збільшення виробництва товарів, значно перевищать суму недоплат ПДВ у бюджет.

Крім того, ми пропонуємо з другого кварталу, після того як частково поліпшаться розрахунки між підприємствами, перейти на справляння податку на прибуток замість податку з доходу. Це, крім інших факторів, дасть можливість встановити ставку податку на необхідному рівні із врахуванням попередньої відміни податку на добавлену вартість.

Друге. Врегулювати структуру собівартості продукції в різних галузях та вжити заходів для її зниження.

Третє. Для ліквідації кризи неплатежів важливе значення має стабільність цін на товари експорту та імпорту, яка забезпечується сьогодні заходами по регульованому курсу українського карбованця до валют основних торговельних партнерів України.

Необхідно і далі вдосконалювати механізм регулювання курсу, в тому числі шляхом укладання відповідних міжбанківських та міждержавних угод.

Четверте. Дуже важливо в цих умовах захистити вітчизняних виробників на внутрішньому ринку України від демпінгу товарів некритичного Імпорту, особливо підакцизних товарів.

Необхідно негайно скасувати необґрунтовані пільги по ПДВ та акцизах для імпортних товарів. Припинити практику негативного протекціонізму, як це вже не раз пропонувала Служба безпеки України. Внести відповідні зміни до нормативних актів по захисту внутрішнього ринку, як це робить наш найбільший торговельний партнер Росія протягом останніх років.

П’яте. На всіх рівнях системи бюджетів перевести доходи всіх позабюджетних фондів до складу бюджету. Своєчасно оплачувати закупівлі, здійснені в рахунок держзамовлення, як необхідну умову поповнення обігових коштів підприємств.

Шосте. Встановити диференційований рівень максимальної рентабельності для різних видів продукції. Підвищити межу максимальної рентабельності для продукції з довшим циклом виробництва.

Сьоме. Вжити заходів щодо своєчасного повернення готівки

в контрольований банками оборот та вжити інших заходів, спрямованих на поліпшення фінансового стану підприємств, зниження цін на продукцію. Всі ці пропозиції спрямовані на реалізацію постанов Верховної Ради від 17 і 23 грудня. Вони були запропоновані уряду і нині ним розглядаються. Крім того, частина з них збіглася з тими пропозиціями, які сьогодні втілюються і пропонуються урядом. Їх реалізація дозволить задіяти здорові економічні механізми взаємодії підприємств, звільнити ресурси держави для вирішення насамперед соціальних питань.

Сьогодні ми повинні не тільки шукати вихід із кризи, але й формувати основи соціальне орієнтованої економіки. Саме на це і повинна бути спрямована наша робота.

Із розмов з членами робочої групи, зокрема з народними депутатами Рябченком, Ягоферовим, Барабашем, я знаю, що у них є багато конкретних пропозицій щодо реалізації вказаних постанов Верховної Ради. Л думаю, Ідо їм буде надана можливість виступити, що вони розкриють й інші сторони питання, яке ми сьогодні розглядаємо.

Дякую.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Ще вчора порушувалися питання про стан та заходи щодо поліпшення ситуації в галузі освіти та науки. Я ввечері чув виступ міністра освіти. Держтелерадіо спрацювало оперативно, але ось депутати написали /тут 180 підписів/, що не слухали ні по радіо, ні по телебаченню і хочуть заслухати це питання тут.

Вчора ми не проголосували, чи будемо надавати слово міністру, дати? А потім уже обговоримо?

Слово надається Петру Михайловичу Таланчуку, міністру освіти.

ТАЛАНЧУК П. М., міністр освіти. Шановні Іване Степановичу, Юхиме Леонідовичу! Шановні народні депутати! Вчора в цьому залі пролунав докір на мою адресу: мовляв, міністр освіти давно не виступав з парламентської трибуни. Це дійсно так, і в цьому не було потреби, бо освітянська галузь донедавна розвивалася в цілому успішно. Нам є про що звітувати Верховній Раді, говорячи про діяльність міносвіти за перші два неповні роки його існування.

В той час, коли все суспільство вражене глибокою кризою, освіта довго залишалася чи не єдиною галуззю, що не відчувала її впливу. В той час як повсюдно скорочувалося виробництво, у виробництві освітянському-духовному всі показники залишалися стабільними, не скоротилися ані мережа навчальних закладів, ані кількість учнів та студентів.

В той час, нарешті, коли в більшості сфер буксує реформування, в освіті здійснюються глибокі і важливі реформи. Реформується система освіти: розрізнені колись підгалузі - шкільна, професійна, вища освіта - інтегровані в вдану галузь, в якій вчиться або працює кожен четвертий громадянин України. Система має свою ідеологію - державну національну програму "Освіта", свою цілком оновлену правничу базу: розроблені і набрали чинності понад 50 нормативних актів, а ви всі добре знаєте, як важко погодити та затвердити хоча б. один документ. Працює система акредитації навчальних закладів.

Реформою охоплений зміст освіти: розбудовується україн-

ська національна освіта, впроваджуються оновлені за змістом, у тому числі й альтернативні, підручники та передові педагогічні технології, здійснюється перехід до ступеневого навчання. Розроблені і впроваджуються принципово нові правила прийому до вищих навчальних закладів.

Реформуються і форми роботи: створюються навчальні заклади нових типів, навчально-наукові комплекси, створюються громадські асоціації вчителів і таке інше.

Але цей сприятливий перебіг подій у четвертому кварталі був перерваний обвальною фінансовою катастрофою. Власне кажучи, перші її ознаки почали з’являтися трохи раніше. Коли на початку минулого року впроваджувалась єдина тарифна сітка оплати праці, освітян запевняли, що їх платня не тільки не зменшиться, але й зросте. А сталося не так. Зарплата освітян почала стрімко відставати від показників промисловості, і за рік за рівнем середньої зарплати освіта відкотилася з 14 місця на передостаннє - 46 серед усіх галузей народного господарства.

Але й ці жалюгідні, по суті, кошти сплачуються нерегулярно. Лише кілька днів тому, коли вже назрів страйк, міністерство отримало кошти, щоб виплатити зарплату та стипендії за січень, а лютнева зарплата та стипендії досі ще, як кажуть, "висять".

Все це породжує зубожіння освітян, і одна їх частина закономірно опинилася у лавах страйкарів, а друга - за межами галузі, перш за все у комерційних структурах. І я не знаю, хто на сьогоднішній день більший герой - чи той, хто залишив цю галузь і пішов працювати у комерцію, чи той, хто залишився в освітянській сфері і, навіть страйкуючи, намагається щось змінити на краще.

Освіті загрожує справжнє знелюднення, її залишають найкращі, найперспективніші. Справи дійшли до того, що в Рівненській та деяких інших областях заняття проводять вчорашні школярі, які не мають ніякої спеціальної підготовки.

Якщо коштів не вистачає навіть на зарплату та стипендії, то на будівництво, ремонт і придбання обладнання не залишається жодної копійчини. Матеріальну і соціальну базу неможливо не те що розвивати, але й підтримувати у більш-менш пристойному стані. Хочу назвати тільки таку цифру: сьогодні заборгованість держави освітянській галузі щодо якраз цього напряму становить майже 3 трильйони карбованців. Втрата кадрового потенціалу матераільної та соціальної інфраструктури означає руйнацію освіти, що неминуче призведе до руйнації суспільства.

З надією чекали освітяни бюджет на 1994 рік, але й ті сподівання виявилися марними. Ним передбачено витрати на освіту в сумі 37,4 трильйона карбованців, або 9,7 відсотка національного доходу. Начебто і непогано. Але 14,3 трильйона карбованців, або 38,3 відсотка, становлять витрати на підручники, обмундирування, харчування, нарахування на зарплату, які повинні розглядатися, як це робиться всюди, як соціальні, а не освітянські. 4,4 трильйона, або 10,8 відсотка, становить податок на добавлену вартість у цінах товарів на послуги, які споживає освіта.

Отже, лише половина формально освітянських асигнувань спрямовується на дійсно освітянські потреби. А кого ж ми тоді вводимо в оману, коли заявляємо про ці цифри, крім самих себе і свого народу? Я вже не кажу, що на науку виділено 411 мільярдів карбованців, що на два порядки нижче в цінах 1990 року. На капітальне будівництво, ремонт та інше - 164 мільярди карбованців, що на три порядки, а що стосується капітального будівництва, то майже на чотири порядки менше, ніж у 1990 році.

Ви, шановні народні депутати, передбачили недавно довести середню зарплату освітян до її середнього рівня в народному господарстві. Але за відомою статтею 52 Закону про освіту вона мала дорівнювати середній зарплаті у промисловості, а різниця тут становить понад 200 тисяч карбованців на місяць для кожного освітянине. Я якщо нагадати, що у викладачів вищої школи середня зарплата повинна дорівнювати її подвійному рівню в промисловості, то ви не можете не погодитися зі мною, що освіта й надалі приречена на жебрацьке існування.

Чи є вихід? Ми його вбачаємо в тому, що в цьому році передбачається щоквартальне коригування бюджету, і ми просимо, вимагаємо, щоб цей чи інший оклад Верховної Ради повернувся до цих питань і все-таки по можливості зважив на ту ситуацію, яка склалася у нашій галузі.

А якщо виявиться, що наша держава неспроможна утримувати освіту належним чином, то треба хоча б не заважати освітянам самим заробляти гроші на потреби своєї галузі. Міносвіти розробило і надіслало до навчальних закладів рекомендації щодо джерел самофінансування: платні освітянські та наукові послуги, спонсорство тощо. Ці кошти можуть бути частково використані для

доплат викладацькому корпусу до рівня зарплата, передбаченого статтею 52 Закону про освіту, а решта - на розвиток матеріальної бази та соціальної інфраструктури. Дію 52 статті необхідно відновити. Інакше ми вимиємо систему від найкращих педагогічних кадрів.

Але для того, щоб ці джерела працювали на повну потужність, необхідні заходи, в тому числі й законодавчі, які б усунули необґрунтованість та безглузді обмеження. Необхідно дозволити навчальним закладам на цей тяжкий час усі види комерційної діяльності, зокрема й з цінними паперами, і звільнити їх від податків /або суттєво обмежити їх розміри/ на доходи від надання послуг, звільнити також від сплати податку на добавлену вартість. Це відразу ж суттєво поліпшить їх становище.

У зв’язку з приватизацією, яка розгортається, необхідно продумати механізми, які отворили б для освітян умови, не гірші за ті, якими користуються члени трудових колективів інших галузей. Йдеться про продаж акцій за номінальною вартістю. Для членів трудових колективів це передбачено, для освітян - ні. Ми розуміємо і не хочемо утискувати права інших працюючих громадян, але десь близько 10 відсотків цих акцій можна було б вилучити для продажу також і освітянам за номінальними цінами. Це питання не вирішено.

Не можна заплющувати очі на те, що в освіті фактично утворюється приватний сектор. Прикро не те, що він з’явився. Якщо держава не здатна повністю покрити потреби освіти за свій рахунок, то вона мусить примиритися з його існуванням. Прикро те, що через численні обмеження державні навчальні заклади раз за разом опиняються у гіршому становищі, ніж приватні. Ми пропонуємо зняти ці обмеження, зокрема надати державним вищим

навчальним закладам право приймати до 40 відсотків /а не 20 відсотків, як зараз/ абітурієнтів за платню, мається на увазі понад держзамовлення.

І не треба галасувати, що Міносвіти і його міністр штовхають освіту в капіталістичні обійми. Скоріше цього докору заслуговують ті, хто руйнує засади державного фінансування галузі. А ми у міністерстві намагаємося зробити все можливе для того, щоб у будь-який спосіб врятувати нашу галузь від остаточного руйнування.

Мабуть, доцільно перерозподілити внутрі самої системи, але залишити тут кошти, пов’язані із степендіальним забезпеченням, платними підручниками, харчуванням, одягом. Не секрет, що окремі люди вже сьогодні, як кажуть, не потребують цієї допомоги, але для значної частини доплата ця є дуже важливою. І якщо вже ми говоримо про цей ринок /правда, я його не бачу, у нас скоріше якийсь безглуздий базар/, то давайте надамо й освітянам можливість сформувати самим ціну своєї праці. А то дуже цікава ситуація складається, буцімто пі люди винні в тому, що вони отримали вищу освіту, що вони мають високі професійні знання, а потім їм ще й докоряють - бачите, ви ніби й розумники, а як бідно живете.

І на завершення - ще одна пропозиція, не дуже, може, популярна, але зараз не до пошуків оригінальності. Пропонується на короткий, заздалегідь визначений термін запровадити надзвичайний освітянський податок на нерухомість. Його впровадження допоможе полегшити той тягар, який покладено на освіту і освітян.

Я хочу сказати, що якщо ми не вживемо рішучих заходів, то втратимо можливість бути цивілізованою державою і можемо започаткувати нову класифікацію. Досі були країни розвинені, країни, що розвиваються, а ми можемо започаткувати новий якийсь різновид - країна, яка взагалі не думає про свій розвиток.

Сподіваюся, шановні депутати, що ви із розумінням поставитеся до викладених мною міркувань.

Щиро дякую вам за увагу.

ГОЛОВА. Відводимо 15 хвилин на відповіді. Не треба? Дякую.

Це не доповідь, це інформація. Депутати у залі сказали, що не потрібно запитань. Набирайтеся мужності, а то ви даремно кричите. Прошу записуватися на виступи.

Слово надається народному депутату Маякіну. За ним виступатиме депутат Поровський.

МЯКІН В. А., директор Костянтинівського металургійного заводу імені М. В. Фрунзе /Костянтинівський виборчий округ, Донецька область/, Уважаемые депутаты, уважаемый Иван Степанович! Мы сегодня выслушали сообщение исполняющего обязанности Премьер-министра и

выступление председателя Национального банка. Товарищи, я буду говорить интересные вещи, пожалуйста, послушайте. Я хочу сказать, что сегодняшнее сообщение Премьер-министра и председателя Национального банка / не знаю, как у кого/ у меня не вызвало никаких ни надежд, ни иллюзий. Я ничего не понял из того, что сделано и что в ближайшее время конкретно будет делаться. Может быть, я не понимаю, не берусь, так сказать, судить. Но все же попробую аргументированно доказать, почему я не понимаю.

Начну с Национального банка. Я хотел задать вопрос, но Иван Степанович сказал, что уже все, вопросов не будет. Я задаю вопрос залу, а также председателю Национального банка Ющенко: кто создает такую ситуацию, как сегодня? Хотите взять кредит - берите под 240, под 300 процентов. Разве можно нормально говорить о подобном кредите в то время, когда предприятия практически стоят? Ведь кредит берут тогда, когда надеются поднять производство и так далее.

Сегодня предприятия стоят, но предлагаются такие кредиты. Да не кредит надо дать! Сегодня надо немедленно решать вопрос о том, чтобы предприятия могли хотя бы как-то начать двигаться. Разве сегодня завод может брать кредит под. 240 процентов, если он не производит продукции, если металлургия сегодня работает практически на 40 процентов, а то и меньше? О каком кредите идет разговор? О каких 240 процентах? Кто это может выдержать - разве можно убивать? Здесь когда-то очень хорошо выступал Кучма, который говорил, что дойную корову нельзя везти на бойню. Вы же делаете именно это. Вы эту корову, которая должна дать в государственный бюджет приходную часть, уничтожаете, давая кредит под 240 процентов. О чем вы говорите, разве нормальные люди

могут так мыслить? Это первое.

Теперь второе. Почему мы, промышленники, должны брать кредит? Вот тут в зале сидит масса представителей, и не только промышленности, но и сельского хозяйства. Ведь вам должны и нам должны, но по-хорошему надо рассчитаться сперва, а потом говорить уже о кредите. Слышишь здесь - за хлеб должны, за металл должны. За все должны, но никто не отдает. Почему вы не рассчитаетесь с нами сперва, уважаемый Кабинет Министров? А потом я и любой другой как хозяин буду смотреть - брать мне кредит или нет. Что же вы хотите -даете мне кредит, берете 240 процентов, а потом за счет этого, может быть, будете со мной рассчитываться? Первый вопрос - нужно со всеми рассчитаться.

Дальше. Я не понимаю уважаемого председателя Национального банка. Почему нужно два месяца для того, чтобы вексельным вариантом рассчитались предприятия с предприятиями? Почему два месяца? Выпустите эти самые векселя достоинством, скажем, 10 миллионов или миллиардов, или как там еще - я не знаю. Эти деньги не попадут на рынок. Ведь если будет эмиссия, в конечном варианте эти купоны попадут на рынок и в магазин. И начнется /об этом здесь уже говорили/ новый виток цен. Сделайте специальную ценную бумагу - вексель и не давайте ее предприятиям вообще. Отдайте ее в банки. Лускай банки, которые работают с предприятиями, между собой произведут эту операцию.

100

Зачем два месяца? Я не понимаю. Мы эти два месяца просто не выдержим. Я Ивану Степановичу об этом говорил. Мы раньше лежали на боку, а теперь уже лежим на спине. Мы, повторяю, не выдержим два месяца - это же надо понять и этому залу, и нашему уважаемому спикеру. Сколько можно говорить на эту тему? Считаю, что нынешняя сессия должна завершиться каким-то документом, в котором будет записан срок, когда правительство рассчитается с нами, а потом дальше будем разговаривать.

Хотел также сказать относительно фонда потребления. Предлагаю поддержать постановление, которое мы будем рассматривать. Нужно вернуться к статье 19, убрав все декреты и все остальное. Мы же не даем дышать предприятию, просто не даем! Мы здесь с вами утвердили бюджет, в котором намечены четкие цифры производства. Но их же не будет! Откройте глаза на это все. Внимательно посмотрите. Посмотрите на результаты работы в январе и феврале. Показателей, указанных в бюджете, мы не достигнем, давайте реально смотреть на вещи. Какая будет доходная часть в этом бюджете, если мы не работаем? Вот тут правильно ставит вопрос министр образования о том, что нужны деньги. А деньги будут только тогда, когда заработает производство. Когда будет товар, тогда будут деньги, а все остальное - это "даремні надії", денег просто не будет.

И последнее, что я хотел сказать. Металлургия, шахтеры... Мы говорим здесь все время о шахтерах. Я глубоко уважаю шахтеров. Я, так сказать, за хорошие условия их труда, за хорошую

101

его оплату и все остальное. Я со всем этим согласен. Но нельзя же все время акцент делать только на шахтерах. Есть же еще металлургия - армия, которая, так сказать, идет следом. Надо о ней тоже не забывать. Ведь сегодня металлургия, как говорят, лежит на лопатках. Металлургия не работает. Не будет металла - машиностроение ничего не будет производить. Оно просто не в состоянии будет работать.

Позтому считаю, что в этой ситуации нужно что-то другое делать. В том, что нам тут сегодня рассказывали, я конкретики не услышал. Еще раз повторяю: считаю, что кто-то должен сесть - то ли Минэкономики, то ли специальная комиссия -и определить оптимальную цену на металл, определиться с рентабельностью. И пусть никто не думает, что у металлургов денег куры не клюют, что мы ходим по долларам. Чепуха это все! Нет у нас никаких долларов. Про верните, пожалуйста, предприятия конкретно, приглашаю.

Значит, еще раз говорю: надо определить цену на металл. Ведь сегодня нас загнали ценой на кокс и на уголь так, что мы уже под самой верхней планкой. Наш металл никто покупать не хочет. А если и будет покупать "Сельхозмашиностроение", то те комбайны и машины, которые они выпустят, вообще никому уже не будут нужны, ибо село не в состоянии их купить. Вот и говорю, что надо найти оптимальное решение цены на металл и пойти от этой цены вверх, оставив 15-20 процентов рентабельности, не больше. Определившись с ценами на последующую продукцию, надо опуститься вниз и сказать шахтерам: "Вот это цена на уголь". И нужно дотировать угольщиков. Только не просто дотировать по первому крику, а дотировать за произведенные тонны угля. Я

102

прошу еще раз задуматься и обратить внимание на промышленность. Все. Спасибо.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Поровському. За ним виступатиме депутат Шеховцов.

ПОРОВСЬКИЙ М. І. Шановні колеги депутати! Зміна монетарної політики в фінансовій системі, коли у нас влаштовувалися заліки, видавалися необмежені кредити, викидалися інфляційні гроші, і різкий поворот назад у цій політиці - припинення кредитування, припинення інфляції - все це нагадає випадок, якби машина Йшла повним ходом і раптом різко зупинилася. Удару, звичайно, зазнала наша економіка.

Та відносна стабільність, на яку так сподівалися на цій трибуні, відстоюючи таку політику, якщо й досягнута в чомусь, то передовсім за рахунок викачування останніх ресурсів із сільського господарства. Коли в промисловості можна було нагромаджувати запаси сировини, запаси продукції, то технологія сільського господарства не дозволяє нагромадити ні запасів молока, ні запасів м’яса, і тому село опинилося заложником такої політики. А в результаті цього у колгоспах по три, по чотири місяці не отримують заробітної плати. На сотні мільйонів, на мільярди карбованців становить заборгованість державних структур перед колгоспами. І те, що тут було сказано, ніби у нас досягнута рівновага між Кабінетом Міністрів і Національним банком - це уявна рівновага, тому що вона паралічем платоспроможності сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських колективів призвела до паралічу всієї економічної системи.

103

Тому я хотів би передусім сказати, що з цієї трибуни уряду, напевне, варто було б повідомити нам про стратегічні напрями капіталовкладень і про ті точечні орієнтири, куди щонайперше повинні бути вкладені кошти, щоб випустити максимум продукції, яка дала б прибуток, яку можна було б продати на світовому ринку, яка знаходила б попит у нашій країні. На жаль, про це не було сказано. Сьогодні серед таких основних пріоритетів - український трактор, український комбайн, український автомобіль. Але про те, як будуть фінансуватися ті галузі, які можуть дати прибуток, сьогодні не було сказано. Думаю, що уряду треба зосередити саме на цьому свою увагу.

Наступне. Без сумніву, кредитну політику треба регулювати і регулювати жорстко, бо у нас відбувається парадокс. Іде гонитва за кредитами. У передбаченні приватизації колективи намагаються якомога більше грошей вкласти в основні Фонди, тому що сьогодні вони вкладають в основні Фонди державні гроші і розраховуються за ці фонди, за ці кредити державними грішми. А завтра, після приватизації, це будуть власні гроші. Ось чому йде така гонитва за кредитами, ось чому в нас такий ажіотаж у цій сфері.

Далі. Якщо ми думаємо про сказане, то, звичайно, кредитувати сільське господарство треба, але якщо ми будемо його кредитувати дешевими грішми, то це призведе тільки до того, що на оцих дешевих грошах погріють руки комерційні структури. Так було минулого разу, коли дали кредити під 103 відсотки, а для поставок бензину комерційні структури уклали договір, що на випадок непоставки заплатять 100 відсотків неустойки. І вийшло, що комерційні структури кредит отримали піц 203 відсотки, тоді коли в банку кредит уже досягав 350. Неминуче повториться ця ж історія з дешевими кредитними лініями і на цей раз.

104

Без сумніву, повинна бути якась стратегія введення стабільної грошової одиниці. Тільки тоді, коли грошова одиниця - гривня виконуватиме функцію накопичення, ми позбудемося ажіотажного попиту на товарному ринку.

Вважаю, що банки мають здійснювати прогресивну політику оподаткування. Якщо банк бере високий відсоток за кредит, то повинен платити більший податок державі. Якщо бере низький процент за кредит - повинен бути менший податок державі.

Думаю, що це передусім обов’язок відповідної комісії Верховної Ради - розробити поправки до законопроекту і запровадити прогресивну систему оподаткування.

На мій погляд, ми повинні здійснювати грошову реформу тим шляхом, яким пішла Німеччина. Одного ранку там видали всім по 40 марок, були заморожені вклади, потім розморозили вклади до однієї тисячі марок, ввели еквівалент марки - пуд жита і таким чином забезпечили нормальне функціонування своєї економіки. Гадаю, що іншого шляху немає.

Дякую.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Шеховцову. Після нього виступатиме депутат Сацький.

ЩЕХОВЦОВ О. Д., член Комісії Верховної Ради України у питаннях законодавства і законності /Ново краматорський виборчий округ, Донецька область/. Уважаемые коллеги! Хочу поддержать позицию Ющенко в той части, где он говорит о дешевом государстве как о предпосылке для стабильного купона и последующего возрождения экономики.

105

Начну с такого отступления. Я встречался в округе с врачами. Мне говорили, что нет зарплаты. А я показывал результаты поименного голосования по бюджету на этот год, которое было 28 января /помните, было такое неудачное голосование, не хватило голосов/. Говорил: "Смотрите, вот депутаты-врачи голосуют за бюджет, в котором нет денег для врачей, и это заведомо ясно".

Встречался и с офицерами и прапорщикам в воинской части, Мне сказали, что за январь выплачено только 25 процентов должностного содержания. Я им говорил: "Смотрите, не всех депутатов помню, но те в погонах, кого помню, - генералы и полковники голосовали за бюджет. Руководство Комиссии по вопросам обороны и государственной безопасности - председатель, заместитель и секретарь голосовали за бюджет, в котором нет денег для вас". Это было очевидно.

То же самое я говорил чернобыльцам. Правда, я сказал им, что депутат Яценко был все-таки против...

Зачем привожу такие примеры? В любом государстве принимается множество законов специальных, как их называют. И по ним предполагается какое-то финансирование. В конце финансового года правительство и парламент, рассматривая бюджет, определяют финансирование, исходя из предполагаемых доходов. То есть специальный закон - всего лишь повод для того, чтобы правительство испросило ассигнования у парламента под этот закон. Но парламент, исходя из величины доходов, отпускает ассигнования в разумных пределах.

Таким образом, какой-либо специальный закон остается или вообще не профинансированным, или финансируется частично.

106

Мы к такой цивилизованной практике еще ни разу не пытались подойти. Поэтому все, что мы напридумывали за четыре года, пытаемся профинансировать. Отсюда - безумно дорогое государство, которое уже давным-давно нам не по карману.

Назову только два таких характерных примера экономии.

По-моему, каждый год депутат Макар выступает и говорит, что пора оставить персональные автомобили Президенту и Премьер-министру. Для всех остальных следует выделить маленький гараж, работающий по вызову.

Несколько депутатов предлагали рассмотреть вопрос о том, нужна ли нам Национальная гвардия.

Вот две статьи, на которых можно экономить. Это стоит обсуждать, и таких предложений можно назвать массу. Но если мы не рассмотрим все эти предложения и не скажем честно сами себе и народу Украины, что нам по силам финансировать такую-то армию, такие-то погранвойска, такую-то Национальную гвардию - и не более, что нам по силам финансировать такие-то социальные законы - и не более, то мы никогда не придем к реальной бюджетной политике. Считаю, что ни этот, ни другой состав Верховного Совета не в состоянии разработать такой системный подход.

К счастью, у нас есть Президент, который является главой исполнительной власти. Есть Кабинет Министров. Он в соответствии с Конституцией подает нам проект бюджета. И вообще говоря, он должен и обязан был взять на себя такую смелость - внести системный комплексный законопроект, в котором депутаты увидели бы пропорциональное сокращение расходов как по чернобыльскому закону, так и по закону о ветеранах, как расходов на вооружение, так и расходов на образование, если уже придется экономить и на этом. Когда видно, что это делается не за счет других,

107

а что все в равной мере несут какие-то убытки, тогда Верховный Совет мог бы и поддержать такой законопроект, я думаю. Но разработать его может только Кабинет Министров и только, естественно, при желании и определенных волевых усилиях Президента.

И я надеюсь, что если не с этим Президентом, то со следующим мы придем к такой практике, и это будет началом перехода к реальной финансовой политике. Спасибо за внимание.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Сацькому. За ним виступатиме депутат Мельник, 97-й виборчий округ.

САЦЬКИЙ В. А., генеральний директор комбінату "Запоріжсталь" /Заводський виборчий округ, Запорізька область/. Уважаемые депутаты!

108

Уважаемые члены правительства! Уважаемый Иван Степанович! Я уже несколько раз на сессии поднимаю одни и те же вопросы -это вопросы экономики промышленности. Я обращался письменно -начиная от Президента и заканчивая Кабинетом Министров и другими инстанциями - по вопросам экономического развития. Ни ответа, ни привета...

Что мы сегодня наблюдаем? Могу сказать только то, что комбинат "Запорожсталь", который я сегодня представляю, закончил год без кредитов и без картотеки. Одним постановлением Кабинета Министров от 4 февраля, когда было принято решение о повышении цен на уголь с 1 января, комбинат потерял 220 миллиардов карбованцев. Сегодня комбинат, который хорошо работал, на картотеке. Без металла, который пользуется большим спросом, - ни один машиностроительный завод не может работать, особенно сельхозмашиностроение - без листа или гнутого профиля. Сегодня комбинат имеет по картотеке задолженность 600 с лишним миллиардов карбованцев. И я не вижу никакой перспективы, не знаю, как из этого положения выйти. Мне понятно выступление товарища Маякина. Мне не понятны те материалы по выходу из экономического кризиса, которые нам предоставлены.

109

На прошлой неделе в Днепропетровске собирались все директора заводов, горнорудных, коксохимических предприятий. Ведь заводы неработоспособны.

Вы посмотрите: в Запорожье стоит завод автомобилестроения, в Кировограде завод жаток стоит. Я могу назвать десятки заводов - потребителей металла, которые стоят сегодня.

Что мы имеем? Строители прекратили работу, потому что нет финансов. Что растет в городе сегодня? Одни казино строятся в любом городе. Посмотришь - действительно, казино как грибы растут.

Заводы лишили валюты. Что такое два курса валюты? Продал за миллион - два миллиона потерял. Ведь это явный грабеж предприятий! Курс должен быть, Иван Степанович и уважаемые депутати, один! Как на рубль, так и на доллар.

Дальше. Относительно квот, лицензирования. Если кто пытался когда-нибудь получить лицензию или квоты, я вам, товарищи, не завидую. Надо 2-3 недели ходить по кабинетам, заглядывать и упрашивать. Но зато любая коммерческая структура /не понятно, каким путем/ на все лицензию получает.

Поэтому у меня первое предложение - все-таки пересмотреть цену на уголь. Второе - пересмотреть оборотные средства предприятий. Отменить квотирование, лицензирование, дать свободу предприятиям. Вы представляете, какой парадокс: сегодня предприятие, чтобы продать металл, должно обратиться в торговый дом. В торговый дом! На каком основании?! И любой другой завод тоже должен в какой-то торговый дом обращаться! А с нас требуют выполнения госзаказа, госконтракта, платы за газ валютой или рублями. Нам же никто не приносит. Предприятие

110

должно само зарабатывать.

Поэтому я прошу восстановить в Законе о предприятиях все те статьи, которые были приняты первоначально, отменить квотирование и лицензирование, отменить регулирование фонда потребления. Вы же понимаете, какой парадокс получается: дали план на производство, мы его утвердили в Минпроме; на электроэнергию уменьшили лимит на 50 процентов - предъявляют штраф. Как же выполнять план, повышать уровень производства?

Уважаемые члены правительства! Я понимаю так: если вы цифры нам утвердили, дайте лимит на электроэнергию, чтобы мы могли наращивать производство, чтобы нас не штрафовали.

Уважаемые народные депутаты! Есть предложение еще более конкретизировать вопросы, поднятые на этой сессии, дать возможность работать предприятиям. Не будет предприятие работать - не будет никакой экономики.

Спасибо за внимание.

ГОЛОВА. Ну що, зробимо перерву, чи надамо можливість виступити депутату Мельнику? Слово має мельник Анатолій Максимович.

МЕЛЬНИК А. М., директор Новомосковського трубного заводу імені50-річчя Радянської України /Новомосковський міський виборчий округ, Дніпропетровська область/. Уважаемые депутаты, уважаемый Иван Степанович, уважаемое правительство! Я уже не знаю, как образно выражаться. Иногда меня упрекают в том, что я говорю чересчур профессионально, поэтому никто

111

не может понять, о чем речь.

Сегодня понятно: чтобы закрутить производство, нужно решить всего два вопроса - два принципиальных вопроса. Больше вопросов нет, остальное все уже будет решаться потом. Поэтому я хочу их изложить популярно.

Вот мы начали индексацию минимальной заработной платы с четырех тысяч. Если не индексировать в период такой инфляции заработную плату, если в нынешней ситуации заработная плата осталась бы в четыре тисячи - вы понимаете, что было бы с людьми, населяющими эту страну?

Теперь зададим себе другой вопрос. У предприятий тоже есть заработная плата. Она называется только по-другому -оборотные средства. И как может быть, что мы сегодня имеем четыре тысячи минимальной заработной платы в этих условиях?

Я понимаю, что у нас в Украине экономической науки как таковой нет. Это вообще-то ученые давно должны были не изучить, а хотя бы принять то, что делалось другими странами. Ведь из экономического кризиса не только мы выбирались. Последовательно выбирались многие страны, Уже есть испытанные, изведанные методы решения этих проблем.

Поэтому вопрос номер один: если не будут решены проблемы оборотных средств, ни о каком развитии промышленности или ка-

112

ком-то движении вперед не может быть и речи. Все остальное - только разговоры.

Я еще раз повторяю, что есть, конечно, здесь проблема сложная. Если мы индексируем заработную плату, то это будет прямой выброс денежных средств на инфляцию. Я вынужден повториться по поводу того, как сделать так, чтобы создать оборотку без инфляции.

Иван Степанович, извините, я вынужден не только повториться. С этим вопросом я был у Президента, на прошлой неделе мы с вами обсуждали этот вопрос, и вы действительно заинтересовались, пригласили вице-премьер-министра Ландыка, министра экономики, председателя правления Национального банка Ющенко и его заместителя Стельмаха. Я не хочу сейчас рассказывать о специфике, потому что, конечно, это надо для профессионалов рассказывать. Но Стельмах что заявил? Что концепция эта - единственная безинфляционная, способная пополнить оборотку и начать крутить промышленность.

Вы подтверждаете это?

ГОЛОВА. Подтверждаю.

113

МЕЛЬНИК А. М. Так я теперь не пойму, почему делается все наоборот? Иногда мы упрекаем банк. Есть некоторая путаница у депутатов - следует разграничить банки и Министерство финансов. Многие вопросы, о которых мы говорим, относятся не к банкам, а к Министерству финансов. Понимаете? Поэтому их надо разграничить и заняться этой проблемой,

Что же мы сделали? Сегодня мы говорили о 726-м счете, это статус спецссудного счета. Банкиры знают, мы знаем механизмы, действующие в этой системе. Знаем. Что же мы сделали? Практически не открыли спецссудный счет и выбросили через горняков эмиссию в I триллион 800 миллиардов карбованцев. Ведь это прерогатива Верховного Совета, нельзя было этого делать. А единственный выход именно в этой /сегодня не надо отого бояться/ так называемой государственной помощи, которую называют кредитами. Это не кредиты. Надо действительно дать статус спецссудного счета - 726-му счету и крутить до тех пор, пока мы не погасим задолженность по картотеке и не начнем нормально работать. Конечно, здесь будут сложности, связанные с погашением задолженности по картотеке с выплатой заработной платы, но это предприятие в состоянии решить самостоятельно. Дайте нам только то, что нам сегодня нужно.

Валютное регулирование. В принципе я согласен с Тем, что говорил Ефим Леонидович. Но ведь одно дело говорить, другое -делать. А делается-то наоборот! Давайте посмотрим, вопрос простой. Все вы знаете, что если вот эта ручка в Нью-Йорке стоит 1 доллар, то я вам точно скажу, что в Германии она стоит - 74 пфеннига, а во Франции - 6 франков, как стоит 1 доллар. Правильно? Это всем понятно. Что же мы делаем? Мы сегодня валютным регулированием изолировали Украину от торговли с партнерами.

114

В Министерстве экономики есть расчеты, я приведу только результат. Скажем, на I миллиарде заработанных российских рублей предприятия теряют от 4 до 8 миллиардов купонов реализации, а от 800 миллионов - до 1 миллдарда 500 тысяч прибыли. И бюджет теряет от 144 до 300 миллионов карбованцев платежей в бюджет.

Спрашивается, почему министр финансов поддерживает эту концепцию? Я не хочу говорить, времени нет...

ГОЛОВА. Кажіть, поки слухають...

МЕЛЬНИК А. М. Да, теперь рассмотрим еще один вопрос. Депутат Сацкий сказал об этом, но не рассказал механизм. А вопрос простой. Для того чтобы повысить цены на уголь, надо было задекларировать цены всем, кто декларирует цены, - одновременно. Что сделали? Задекларировали уголь. Черная металлургия имеет убытки в четыре триллиона карбованцев. Одни трубники потеряли 300 миллиардов.

Дорогие мои! Тут впору создать комиссию по расследованию и привлечь к уголовной ответственности за ото дело. При таком колоссальном напряжении в промышленности - чтобы предприятия несли такие убытки? Это прямые убытки, понимаете, прямые!

Так о чем мы говорим, когда буквально все с молотка

Следующий вопрос. Иногда мы тоже принимаем решения... Вот мы приняли решение - 0,5 процента за просрочку платежей. Дорогие мои, какие платежи? Сегодня лежит платежка в 100

115

миллионов, и уже 100 миллионов пени. Кому это нужно? Если клиринговый комитет у меня изымает валюту и три не цели продает, то я с него не могу ни копейки взять, а с меня дерут 0, 5 процента. Да отмените это немедленно, пока все не закрутится' Это же вообще никому не нужные дела.

Иван Степанович! Хотел бы обратить ваше внимание еще на один вопрос. Если нет дисциплины в государстве, то каждый клерк может остановить крупное предприятие - по любому формальному поводу. Вот интересно Сацкий сказал об электроэнергии, только он не рассказал о механизме. Электрики устанавливают мне расход электроэнергии на месяц. А мне надо 23 миллиона киловатт-часов. Они мне устанавливают 7 миллионов и говорят, что ты, мол, начал перебирать, давай штраф. Я говорю, что, дорогой мой, ты же знаешь, мне надо 23, чтобы я нормально работал. Да знаю, но я тебе установил 7, поэтому ты должен мне заплатить еще 4 миллиарда карбованцев штрафа. Я простой вопрос задаю: а зачем, мол, ты мне только 7 дал? Лучше ноль, тогда штрафа будет больше. И вы знаете - это система.

Поэтому, Иван Степанович, я в январе прошлого года вам подал проект постановления Верховного Совета, оно называлось так: "Об ответственности министерств и ведомств, должностных лиц за издание нормативных документов, противоречащих закону и наносящих убытки производству". Но единственное, что вы сделали, - это размножили его и раздали в комиссии. А сегодня это уже просится само, понимаете? Просится! Ведь вы закон о предприятиях, как говорят, разрушили и сегодня абсолютно нет законодательной базы, чтобы что-то оспорить и с

116

кого-то что-то взять, где-то чего-то добиться. Так давайте хоть примем элементарное постановление: нанесло убытки должностное лицо - должно рассчитываться за это. Спасибо за внимание.

ГОЛОВА. Давайте перед перервою задумаємося. Все те, про що розказує депутат Мельник, зрозуміло. А виходить хтось Інший - закликає: "Надо навести порядок!" А коли я якось сказав, що треба відпустити виробництво, воно саме швидше знайде шляхи, то посипалися репліки академіків та інших знавців. Що він, мовляв, каже - в усьому світі ж регулюється, а він - відпустити. От і регулюємо так, як розказав Мельник.

Оголошується перерва до 16 години.

117