ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЬ ТРЕТЄ

Сесійний зал Верховної Ради України.
24 лютого 1994 року. 16 година.

Веде засідання Голова Верховної Ради України ПЛЮЩ І. С.

ГОЛОВА. Ми так сьогодні запрацювалися, що я не виконав прохання Секретаріату привітати з днем народження двох Володимирів - Желібу і Ясинського. /Оплески/. Володимиру Івановичу Желібі - 60 років. Ми йому і телеграму послали /він себе не зовсім добре почуває/. А Володимир Віталійович Ясинський був зранку та вже зник, бачу.

Вам розданий проект постанови, який напрацювала комісія. Роздали?..

Вибачте, Прошу зареєструватися.

У залі зареєструвався 321 народний депутат. Вечірнє засідання оголошується відкритим.

Нагадую, що депутатам роздано проект Постанови Верховної Ради України про доповіді Кабінету Міністрів України і Національного банку України по організації виконання постанов Верховної Ради... Далі зачитувати не буду, проект вам

роздано. Його напрацювала робоча група. Може, проголосуємо? Бо нам ще треба розглянути питання щодо Криму цілу папку інших питань, зокрема щодо судів. Якщо ми відкриємо зараз обговорення, то це нічого не дасть. Є у вас на руках проект? Є. Голосуємо? Комісії ж працювали... Давайте приймемо його за основу. Прошу голосувати.

"За" - 187. Не зрозуміли.

Депутат Севастьянов заважав. Ви, мабуть, не ту взяли постанову. "Верховна Рада постановляє"... /Шум у залі/.

Ну дивіться... Тоді хай ще працюють. Нема заперечень? Василю Васильовичу, передайте, хай працюють.

***

Проект Постанови про статус автономної Республіки Крим відповідно до діючої Конституції та законодавства України. Де Микола Олександрович Щульга? Ми домовлялися і на засіданні Президії, і з вами, що це питання потрібно розглянути, щоб висловити офіційну позицію Верховної Ради. Я думаю, що це питання не потребує детального обговорення. Миколо Олександровичу, декілька слів, будь ласка.

ШУЛЬГА М. О. голова Комісії Верховної Ради України з питань державного суверенітету, міжреспубліканських і міжнаціональних відносин /Лутугинський виборчий округ, Луганська область/. Як ви знаєте, навколо Криму в останні місяці періодично загострюється ситуація, і це вимагає від нас відповідної реакції. Як ви знаєте, досі такого формою реакції були заяви Президії Верховної Ради. Тепер є пропозиція розглянути

останні події в Криму. Це питання розглядалося на засіданні Президії Верховної Ради. Президія довго дискутувала навколо нього, була створена робоча група, яка підготувала розданий вам сьогодні проект документу.

Мета, яку ми собі ставимо, приймаючи цю постанову, - дати роз'яснення щодо визначальних засад статусу автономної Республіки Крим у складі України. Потреба в такому документі обумовлена тим, що правові норми, що регулюють відносини між органами влади складової частини України - Криму і центральними органами влади України, в деталях ще не розроблені. Процес правового погодження проходить мляво і суперечливо.

Нагадаю, що з 1991 року Верховна Рада прийняла такі законодавчі акти. Насамперед це Закон про відновлення Кримської Автономної Радянської Соціалістичної Республіки /12 лютого 1991 року/. Після цього ми включили до нашої Конституції статтю 75 про Кримську автономну Республіку. Наступний документ був - Закон про статус автономної Республіки Крим, до якого потім ми внесли зміни щодо розмежування повноважень між органами державної влади України і Республіки Крим.

Але, як ви знаєте, політичні й правові процеси проходять суперечливо. Скажімо, Республіка Крим уже прийняла свою Конституцію., а ми ще не прийняли. Звичайно, що в цій ситуації між даними документами багато суперечностей.

У цих умовах доцільно було б прийняти постанову, яка роз’яснює положення Конституції України та інших законів щодо Криму. Це потрібно для того, щоб не тільки бачити формулювання, які викладено в законах, але й визначити межі дії цих правових норм. У мене все.

ГОЛОВА. Є запитання? Перший мікрофон.

ТКАЧУК А. Ф., заступник голови Комісії Верховної Ради України у питаннях законодавства і законності /Заводський виборчий округ, Хмельницька область/. Шановний Миколо Олександровичу! Чи не здається вам, що постанова, проект якої внесено на наш розгляд, у принципі не вирішує жодного з питань, що виникли у зв’язку з подіями в Криму? У проекті констатуються факти, що Конституція України поширює свою дію на територію Криму. Це, по-моєму, і так усім ясно. Чи не здається вам, що нам потрібно провести спеціальне слухання, запросити сюди Президента України, розглянути укази Президента щодо формування в Криму режиму відкритої економіки, які дають підставу президенту Криму Мєшкову говорити, що за допомогою українських спеціалістів ми створили свій банк, свою митницю і так далі?

Комісія у питаннях законодавства і законності п’ять разів вносила на розгляд Президії Верховної Ради питання про невідповідність Конституції Криму Конституції України, про невідповідність указів Президента України Конституції України і так далі. І досі нічого не розглянуто.

ШУЛЬГА М. О. Шановний Анатолію Федоровичу! Я вважаю, що проект цієї постанови відкривав шлях до більш конструктивних дій, про які ви говорите. Звичайно, в цьому документі не вирішуються всі ті конкретні питання, які на сьогоднішній день набули певної гостроти, актуальності і потребують детального і конкретного вирішення. Проте я вважаю, що це той крок з боку саме Верховної Ради, який відкривав можливості для активніших дій іншим державним, органам, у тому числі Президентові, Прокуратурі та іншим органам влади.

Відносно ж до того, що ваша комісія вносила пропозиції до Президії Верховної Ради, то я хочу сказати, що практично всі вони були розглянуті. Інша справа - задовольняв це нас чи, ні. Але я не пам’ятаю такого випадку, щоб хоч одна з пропозицій не була розглянута.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

НОСОВ В. В., член Комісії Верховної Ради України у питаннях законодавства і законності /Октябрський виборчий округ, Полтавська область/. Чи не вважаєте ви, що було б доцільно на другій сторінці, у верхньому абзаці після слів "Вона не може мати

власних військових формувань, своєї власної, відокремленої від України" вписати слово "судової", а далі залишити той же текст: "грошової і фінансової систем"? Тобто це слово "судової" треба було б, мабуть, дописати. Як ви думаєте?

ШУЛЬГА М. О. Я думаю, що це буде не зовсім точно. Давайте все-таки обговоримо це питання. Тому що все-таки рівень автономності судів в автономній республіці визначається і Конституцією Криму. Там же є такий розділ - "Судовий устрій".

ГОЛОВА. Ось Василь Васильович каже, що в комісії ви ж обговорювали це питання і вирішили, що поки що не треба цього робити.

ДМИТРИШИН Я. І., член Комісії Верховної Ради України з питань культури та духовного відродження /Луцький виборчий округ, Волинська область /. Я все ж таки підтримую думку колеги Ткачука щодо необхідності радикальніших дій з боку Верховної Ради з приводу порушень у Криму, які виявлені Верховною Радою, урядом та іншими органами влади. Але водночас вважаю, що ми сьогодні повинні прийняти цю постанову. Щоправда, У мене в одне суттєве зауваження до підпункту "г" пункту 1. Тут написано: "Республіка Крим не має свого власного, відокремленого від України, громадянства". А далі йде текст, з яким я не можу погодитися: "Громадянами Республіки Крим є громадяни України, які постійно проживають в Криму", тобто підкреслюється вже зворотнє. Чи не погодитеся ви з тим, щоб

це речення замінити таким: "Громадяни, які постійно проживають У Криму, є громадянами України"? Тобто не повторювати те, проти чого ми виступаємо і заради чого фактично вносимо підпункт "г". Мені здається, було б краще написати так це речення: "Громадяни, які постійно проживають у Криму, є громадянами України". Усе, крапка.

ШУЛЬГА О. М. Я вас зрозумів. Якщо ви візьмете закон, в якому йдеться про розмежування повноважень між органами державної влади України і Республіки Крим, то тут чітко записано, що кожний громадянин Республики Крим є громадянином України.

ГОЛОВА. І все приведено у відповідність.

ШУЛЬГА М. О. Тут же ще більше уточнюється, що громадянство Криму похідне від громадянства України.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

ШУЛЬГА М. О. Шановний пане Макар! Якщо немає громадянства Криму, то хто ж тоді обирає Верховну Раду Криму? Громадяни обирають. Громадянин - це форма зв’язку між особою і державою.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

МАРЧЕНКО В. Р., член Комісії Верховної Ради України у закордонних справах /Роменський виборчий округ, Сумська область/. Я понимаю, что могут возникать ситуации, когда та или иная трактовка Конституции Украины воспринимается по-разному, да, Верховный Совет имеет право дать пояснение этой трактовки, если возник какой-либо конфликт из-за непонимания или разного прочтения статей Конституции. С этим я соглашаюсь. В принципе, я не против этого постановления. Только в нем есть непонятные пункты. Например, пункт 5: "Президенту України і Генеральному прокурору України своєчасно реагувати на порушення Конституції і законів України". Он что, не реагирует, что ли? Так давайте рассмотрим, почему не реагирует.

Или, например пункт 4: "Президенту України эабезпечити виконання Закону України "Про Представництво Президента України в Республіці Крим". Тоже непонятно.

ГОЛОВА. Немає представництва. Як же не зрозуміло? Є закон, який не виконується.

МАРЧЕНКО В. Р. Коли не выполняется, так давайте заслушаем Президента почему. Или, например, пункт 2: "Всі органи державної виконавчої влади України і Республіки Крим та їхні посадові особи у своїй діяльності мають керуватися Конституцією і законами України, а також цією Постановою".

Иван Степанович, я не против. Но надо согласовать все вопросы, чтобы снять всякие противоречия. Это безусловно. Но вот эти пункты, по-моему, кроме напряженности ничего не вносят. Я предлагаю их снять.

ГОЛОВА. Вони обговорювалися раніше. Другий мікрофон.

МАКАР І. І., секретар Комісії Верховної Ради України у питаннях законодавства і законності /Старосамбірський виборчий округ, Львівська область/. Шановні народні депутати! Я хочу вас запитати, чи працює сьогодні закон, в якому йдеться про розмежування повноважень між Республікою Крим і Україною? Не працює. Так чи ні? Не працює, тому що в постанові про його введення ми записали, що він буде введений тоді, коли Республіка Крим приведе своє законодавство у відповідність із Конституцією і даним законом. Вона не привела. Про що говорити?

І для чого приймати цю постанову, яка нічого не дає? Я цього не можу зрозуміти.

Дякую

ШУЛЬГА М. О. Я хочу сказати, що давайте ми будемо точними. Коли ми прийняли закон, у якому йшлося про розмежування повноважень, а це було 30 червня 1992 року, Верховна Рада Криму внесла відповідні зміни до своєї Конституції. Виникає тоді уже інше питання: після внесення цих змін не залишилося питань, пов’язаних з розбіжностями між Конституцією, яка є тепер у Криму, і Конституцією України. Давайте тут говорити точно. Вони внесли зміни. Інша справа, що, може, когось це не задовольняє і це питання треба ще обговорити.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

МАКАР І. І. Було офіційне трактування нашої комісії про те, що законодавство Республіки Крим не приведене у відповідність із Конституцією України. Що ж тут говорити? Не може бути особа трохи вагітною. Бував або так, або інакше. Отже, або воно приведено у відповідність, або ні. І явно, що не приведено. То для чого тут зайві розмови? Дякую.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

ДЕМИДОВ Г. В., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України у питаннях законодавства і законності /Ленінський виборчий округ, Республіка Крим/, й предлагаю не принимать это постановление по двум мотивам. Во-первых, никаких механизмов реализации его нет. Это будет пустой документ. Во-вторых, никто не прогнозирует последствий. 27 марта состоятся выборы народных

депутатов Украины. Они будут проходить и в Крыму. Последствий никто не может предвидеть. В-третьих, мы в какой-то непонятной ситуации. Здесь мы говорим, что в Крыму не привели законодательство в соответствие с Конституцией Украины. Там говорят, что привели, давайте создадим совместную рабочую группу, выясним эти вопросы и тогда примем решение.

ГОЛОВА. Можна було б з вами погодитись, але ми повинні висловити офіційну точку зору Верховної Ради як вищого законодавчого органу. А якщо вони продовжуватимуть діяти по-своєму, то ми будемо відповідно реагувати. Не можна ж займати таку позицію: вони порушують весь час Конституцію, а ми не можемо нічого зробити.

Перший мікрофон.

МОРОЗ О. О., секретар Комісії Верховної Ради України
з питань агропромислового комплексу /Таращанський виборчий округ, Київська область/. Шановні депутати! Як член робочої групи по підготовці цього документа хочу попросити вас: давайте проголосуємо за цей проект і припинимо обговорення. Тут не має про що сперечатися. Ми користуємося конституційним правом Верховної Ради трактувати закони і Конституцією. А тому, хто хотів внести якісь пропозиції, висловити зауваження, треба було підходити до нас. ми кілька днів працювали над цим документом. Він не обмежує нічиїх прав. Треба просто припинити спекуляцію навколо кримського питання, яку ми сьогодні спостерігаємо в різних засобах масової інформації

і у висловлюваннях різних політиків. А тут усе розставлено на свої місця: і те, що стосується Конституції України, і те, що стосується Конституції Республіки Крим. Тому я прошу вас проголосувати і зняти це питання.

ГОЛОВА. Миколо Олександровичу, я звертався два дні тому до депутатів і просив їх попрацювати в комісіях. Ми визначили для підготовки документа три постійні комісії. Усі ці матеріали зібрано в Комісії у питаннях законодавства і законності. 6 відповідне реагування. Усе є. Тобто зараз ми це вже повторюємо.

Отже, запропонований комісією проект постанови Верховної Ради ставиться на голосування. Прошу голосувати.

"За" - 222. Постанова приймається.

На цьому ми не завершуємо роботу. Будемо далі працювати над цим питанням. Але рішення Верховна Рада прийняла. Все.

***

Тепер ми маємо розглянути питання про суди. І ще у нас є борг. У нас є борг. Ми ще раніше говорили, що розглянемо проект Державної програми стабілізації та розвитку продуктивних сил України. Тому зараз ми розглянемо питання про суди і перейдемо до цього питання.

Слово надається Голові Верховного Суду України Бутенку Георгію Андрійовичу. Візьміть, будь ласка, пакет документів про утворення військової колегії Верховного Суду про обрання та увільнення від обов’язків суддів. Якщо у когось із депутатів будуть запитання, Георгій Андрійович відповість. А якщо немає, то ми можемо перейти до голосування.

У вас є що сказати, Георгію Андрійовичу?

БУТЕНКО Г. А. Голова Верховного Суду України. Там усе сказано.

ГОЛОВА. Депутати не наполягають. Тоді візьміть, будь ласка, проект Постанови Верховної Ради України про. утворення у складі Верховного Суду України військової колегії. Чи є до цього проекту зауваження? Немає. Запропонований проект ставиться на голосування.

"За" - 223. Приймається.

***

Про встановлення посади заступника Голови Верховного Суду України. Пропонується встановити у зв’язку з утворенням військової колегії посаду заступника Голови Верховного Суду України. Є запитання? Немає. Прошу проголосувати.

"За" - 235. Приймається.

***

Проект Постанови Верховної Ради про обрання заступника Голови Верховного Суду України у зв’язку з установленою нами посадою. Пропонується обрати заступником Голови Верховного Суду України Денисенка Володимира Васильовича. Довідка на генерал-майора Денисенка Володимира Васильовича у нас є. Чи будуть запитання до Володимира Васильовича Денисенка? Немає. Тоді проект постанови Верховної Ради ставиться на голосування.

"За" - 232. Приймається. Дякую.

***

Поздоровляємо вас і бажаємо успішної роботи колегії. Щоб судових справ було менше, а результати розгляду - дійовіші.

Наступний документ - проект Постанови Верховної Ради про обрання суддів військової колегії Верховного Суду України. Вам роздано. Суддями військової колегії Верховного Суду пропонується обрати Бондарєва, Бутенка, Волкова, Дригу, Житкова і Пінчука. Об’єктивні дані вам роздані. Є в когось із депутатів запитання? Немає. Будемо голосувати щодо кожного кандидата окремо чи списком? Списком? Тоді прошу проголосувати проект Постанови Верховної Ради України про обрання суддів військової колегії Верховного Суду України. Персональний склад вам відомий. Прошу голосувати.

"За" - 241. Приймається. Дякую.

***

Проект Постанови про обрання голів і суддів військових судів. Матеріали вам роздані. Є зауваження щодо персонального складу? Нема. Тоді прошу проект постанови із цього питання проголосувати як постанову.

"За" - 236. Приймається.

***

Проект Постанови про увільнення від обов'язків судців обласних та військових судів. Проект постанови, дані про персональний склад у вас є. Пропонується проголосувати як постанову. Прошу голосувати. Увільнити ж треба...

"За" - 248. Приймається.

***

Наступний документ - проект Закону України про внесення змін і доповнень до статей 149 і 150 Конституції /Основного Закону/ України. Ви зрозуміли, про що йде мова? Цей документ треба прийняти конституційною більшістю.

Слово для аргументації надається Стефанюку Володимиру Сергійовичу, першому заступнику Голови Верховного Суду.

СТЕФАНЮК В. С., перший заступник Голови Верховного Суду України. Шановний Іване Степановичу! Шановні народні депутати! Тут у нас є чотири питання. Вони пов’язані з діючою системою судоустрою. Справа в тому, що військові суди із підпорядкування Союзу РСР перейшли в підпорядкування України, чим і викликана необхідність внесення змін до статей 149 і 150 Конституції України. Ми прийняли з вами Закон про статус суддів, ці норми також повинні відповідати... Тому ми просимо привести це у відповідність із діючим законодавством.

ГОЛОВА. Чи є в депутатів запитання по суті? Немає? Тоді ставлю на голосування проект Закону України про внесення змін і доповнень до статей 149 і 150 Конституції /Основного Закону/ України. Прошу голосувати. Депутате Маякін, голосуйте.

"За" - 277.

Володимире Сергійовичу, ви не мені підказуйте, що конституційна більшість потрібна. Звертайтеся до залу.

СТЕФАНЮК В. С. Шановні депутата! Це вносяться зміни до Конституції, а їх потрібно приймати конституційною більшістю. Прошу переголосувати.

ГОЛОВА. Давайте переголосуємо. У нас же зареєструвалося 320 депутатів. Суть документа зрозуміла: привести у відповідність. Ставиться на голосування законопроект про внесення змін і доповнень. Прошу голосувати.

"За" - 292. /Шум у залі/.

Леонід Данилович не голосував. А куди депутат Євтухов пішов? Прошу вас поставитися до цього серйозніше. Ще раз ставиться на голосування проект Закону України про внесення змін і доповнень до статей 149 і 150 Конституції /Основного Закону/ України. Прошу голосувати.

"За" - 298. /Шум у залі/.

Я не хочу називати прізвища, але я втрете повторюю...

Володимире Сергійовичу Стефанюк, дякую вам, сідайте. Не набрали - значить, не набрали. /Шум у залі/.

СТЕФАНЮК В. С. Ще два голоси, Іване Степановичу.

ГОЛОВА. Два голоси...

СТЕФАНЮК В. С. Ще раз поставте, будь ласка, щоб могла система діяти. Всього ж два голоси не вистачило.

ГОЛОВА.. Прошу переголосувати.

"За" - 304. Рішення прийнято.

***

Проект Постанови про збільшення чисельності суддів Верховного Суду України. Шановні народні депутати! Ви знаєте, що наші суди надзвичайно завантажені й не встигають розглядати таку кількість справ. обґрунтування є, пояснювальна записка є, з урядом погоджено, комісія розглянула і вважає за доцільне збільшити чисельність суддів Верховного Суду України на 85 чоловік...

СТЕФАНЮК В. С. Іване Степановичу, на 28. Це гранична чисельність - 85.

ГОЛОВА. Так, є запитання? Прошу розданий проект постанови Верховної Ради про збільшення чисельності суддів Верховного Суду проголосувати як постанову.

"За" - 269. Приймається.

***

Далі до вашої уваги - проект Закону про внесення змін і доповнень до Закону України про статус суддів та проект Постанови Верховної Ради про доповнення Постанови Верховної Ради України про порядок введення в дію Закону України про статус суддів.

Вам роздано проекти. Чи будуть запитання до Володимира Сергійовича Стефанюка? Нема? Тоді перший проект ставиться на голосування. Прошу проект Закону про внесення змін і доповнень до Закону України про статус суддів проголосувати як закон.

"За" - 246. Приймається.

Проект Постанови Верховної Ради про доповнення Постанови Верховної Ради /країни про порядок введення в дію Закону України про статус суддів. Вам роздані проект і довідка. Будуть запитання? Прошу проголосувати проект як постанову.

"За" - 250. Приймається.

***

Далі у нас питання про внесення змін і доповнень до Закону Української РСР про судоустрій Української РСР та до деяких законодавчих актів у зв’язку зі змінами в Законі про судоустрій Української РСР.

Вам роздано проект Закону про внесення змін і доповнень до Закону про судоустрій Української РСР. Будуть запитання до Володимира Сергійовича Стефанюка? Немає. Прошу проголосувати внесений проект закону як закон.

"За" - 247. Приймається.

Пропонується для розгляду проект Постанови Верховної Ради про порядок введення в дію закону, який нами тільки що проголосовано. Є запитання? Немає, прошу проголосувати як постанову Верховної Ради.

"За" - 249. Приймається.

***

Далі - проект Закону України про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів. України у зв’язку зі змінами в Законі про судоустрій Української РСР. Є запитання? Немає. Тобто тут перелічено статті Кримінально-процесуального і Цивільного процесуального кодексів, які приводяться у відповідність із законом, який ми тільки що прийняли.

Прошу проголосувати проект закону як закон.

"За" - 260. Приймається.

Далі - проект Постанова про забезпечення діяльності судів. Є у депутатів зауваження до розданого вам проекту постанови? Немає, Тоді прошу проголосувати розданий проект як постанову.

"За" - 218.

Може, хтось подумав, що прийняття цієї постанови потягне за собою якісь матеріальні затрати? Потрібні будуть і матеріальні затрати. Але все це нам необхідне. Якщо у кого є якісь запитання, задайте. Тому що так же не можна... Треба приміщеннями, суди забезпечити, Кабінету Міністрів і адміністрації Києва даються такі доручення.

СТЕФАНИК В. С. Я поясню. Після прийняття Закону про статус суддів була прийнята постанова, в якій міститься доручення Верховному Суду і Вищому арбітражному суду підготувати проект постанови про забезпечення діяльності судів. Цей проект відпрацьовувався рік, відбулося обговорення у відповідних комісіях, тобто питання погоджено. І на основі цієї постанови проводитиметься забезпечення судів. Усі моменти, які там передбачені, враховані в бюджеті на 1994 рік. Якщо ми зараз її не приймемо, Мінфін змушений буде зняти це фінансування.

ГОЛОВА. Ми некоректно зробімо. Гілки влади у нас ніби рівні, а постанову таку не прийняли, наче якесь верховенство виявляємо.

Прошу запропонований проект Постанови Верховної Ради про забезпечення діяльності судів проголосувати як постанову. Вона викладена у правій колонці.

"За" - 258. Приймається.

Дякую.

СТЕФАНЮК В. С. Іване Степановичу! Василю Васильовичу! Шановні депутати! Ми вам дуже вдячні за розуміння проблем судової влади.

ГОЛОВА. Переходимо до питання про ратифікацію міжнародних угод. Анатолій Максимович Зленко присутній.

Перший документ. Проект Постанови Верховної Ради України про ратифікацію Договору про дружбу, співробітництво т взаємодопомогу між Україною і Республікою Грузія. Є у депутатів запитання до Анатолія Максимовича? Немає. Можна ставити на голосування? Прошу голосувати.

"За" - 260. Приймається.

***

Далі - проект Постанови Верховної Ради про ратифікацію Договору про добросусідство, дружні відносини і співробітництво між Україною та Словацькою Республікою. Словаччина вже ратифікувала цей договір. Є запитання? Немає. Прошу проголосувати.

"За" - 259. Приймається.

***

Про ратифікацію Договору про дружбу і співробітництво між Україною та Республікою Казахстан. Є запитання? Немає. Прошу проголосувати.

"За" - 254. Приймається.

***

Про ратифікацію Договору про дружбу і співробітництво між Україною і Литовською Республікою. Прошу проголосувати.

"За" - 244. Приймається.

***

На ваш розгляд подано проект Постанови Верховної Ради про поширення дії Закону України про державну службу на посадових осіб Центральної виборчої комісії по виборах народних депутатів України та працівників її апарату. Зрозуміла суть? Запропонований проект ставиться на голосування. Прошу голосувати.

"За" - 202.

Тут не йдеться про якісь пільги.

Справа у тому, що раніше у нас не було такої структури. Це ж апарат, такий же, як і в інших державних установах.

Будь ласка, другий мікрофон.

МАКАР І. І. Шановні народні депутати! Одна справа, якщо то дійсно є державна служба і треба поширювати дію того закону. Але прирівнювати голову Центральної виборчої комісії до Голови Верховної Ради чи до Прем’єр-міністра - то, по-моему, трохи недоречно. Там невеличкий апарат, працюють вони лише під час виборів. І поширювати на них дію названого закону, по-моєму, трохи недоречно. Дякую.

ГОЛОВА. Це ж постійно діючий орган. /Шум у залі/. Перший мікрофон.

ГРИШКО М. В., голова Комісії Верховної Ради України з питань діяльності Рад народних депутатів, розвитку місцевого самоврядування /Бахмацький виборчий округ, Чернігівська область/. Іване Степановичу, група депутатів вносить пропозицію доповнити проект цієї постанови положенням про те, що Закон про державну службу поширюється і на народних депутатів України.

ГОЛОВА. Ми ж прийняли Закон про статус народного депутата. Хіба депутат - службовець? Другий мікрофон.

НОСОВ В. В. Шановні депутати! Про статус депутатів прийнято окремий закон. Якщо комусь щось не подобається в ньому, то треба вносити зміни. А ми проголосували за те, що у Центрвиборчкомі частина людей працюватиме постійно, і їх статус повисає. Тому треба щось вирішувати. Так же не можна ставитись до людей. Дякую.

ГОЛОВА. Думаю, що люди нас не зрозуміють, якщо ми Закон про державну службу пов’яжемо з народними депутатами. Перший мікрофон.

ГРИШКО М. В. Іване Степановичу, справа у тому, що є народні депутати, які довгий час працювали на державній роботі. І якщо підсумувати цей стаж, то вони можуть користуватися пільгами державних службовців. Треба надати їм право вибирати, яким законом вони бажають користуватися. Це право людини.

ГОЛОВА. Там трохи не так, як ви сказали.

ДУРДИНЕЦЬ В. В., перший заступник Голови Верховної Ради України /Бобринецький виборчий округ, Кіровоградська область/. Шановні депутати! Треба внести ясність у це питання. Я просив би тих, хто заперечує, прочитати пояснювальну записку. Там написано, що зазначені вище посадові особи, тобто голова, заступники і секретар Центральної виборчої комісії, які працюють на постійній основі, належать до категорії державних службовців. І з цього треба виходити. Ніхто ж не прирівнює посаду голови Центральної виборчої комісії до посади Голови Верховної Ради чи Прем’єр-міністра. Тому я вас прошу з огляду на це проголосувати за внесений проект постанови.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

МАКАР І. І. Є в проекті постанови такі слова: "прирівнявши їх до відповідних категорій посадових осіб Верховної Ради України". До яких відповідних категорій? Якщо вже так, то давайте прирівняємо їх до посадових осіб міністерств і відомств. Можливо, так буде краще.

ДУРДИНЕЦЬ В. В. Вони не відносяться до категорії посадових осіб міністерств і відомств. Комісія формується Верховною Радою України.

МАКАР І. І. Ким формується - це не має значення.

ДУРДИНЕЦЬ В. В. Формується Верховного Радою України.

МАКАР І. І. Ну і що, що формується?

ДУРДИНЕЦЬ В. В. Міністерства і відомства не формуються Верховною Радою України.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

МАКАР І. І. Можливо, прирівняти їх до відповідних категорій посадових осіб комісії Верховної Ради України? Якщо до комісії - то буде нормально.

ГОЛОВА. Давайте проголосуємо з пропозицією, внесеною народним депутатом Макаром. Прошу голосувати.

"За" - 213.

Не хочуть. Тоді відкладайте. Нехай роз’яснять як слід. Треба чітко роз’яснити, тоді проголосують.

***

Далі. Депутате Тарасенко, у декого з депутатів виник сумнів, чи дійсно потрібно вирубувати 22 гектари лісу. Проект постанови роздано.

Другий мікрофон.

ТАРАСЕНКО О. Г., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки /Знам’янський виборчий округ, Кіровоградська область/. Шановний Іване Степановичу! Шановні колеги! Прийнявши Лісовий кодекс України, ми з вами створили таку ситуацію, що Верховна Рада має давати дозвіл на вирубування лісу. Це ліси першої групи. Тому Кабінетом міністрів внесено проект постанови щодо надання дозволу на вирубування 22,6 гектара дерев і чагарників на території Черкаського військового лісництва для влаштування смуги охоронної зони технічної території військової частини. Дані документи пройшли екологічну експертизу, їх завізували Міністерство охорони навколишнього природного середовища, міністерство лісового господарства, віце-прем’єр Дем’янов. Справа в тому, що дана військова частина - це величезний арсенал, там треба міняти систему охорони, систему загородження. Прошу підтримати проект постанови.

ГОЛОВА. Є запитання?. Заготівля деревини буде проведена в рахунок ліміту лісосічного фонду, затвердженого об'єднанню "Кіровоградліс". Прошу проект Постанови про рубку дерев і чагарників у охоронній зоні технічної території в/ч...

Третій мікрофон.

ГЕРЦ І. І., член Комісії Верховної Ради України з питань економічної реформи і управління народним господарством /Перечинський виборчий округ, закарпатська область/. Шановний Іване Степановичу! Це вже не вперше від нас добиваються згоди на масове вирубування лісів першої групи. Після цього проекту нам запропонують ще один - про вилучення земельних ділянок. І весь час іде мова про вирубування лісів першої групи. Україна ж - малолісова республіка. Що ми робимо? Піонертабір - у лісі, щось інше - у лісі. Ми ж для того і прийняли Лісовий кодекс, щоб заборонити всі ці рубки.

ГОЛОВА. Треба дописати до проекту такий пункт: зобов'язати військових посадити стільки дерев, скільки зрубають -і все. Ви ж знаєте, життя є життя. Я вам скажу, у нас такі ліси першої категорії, куди зайти страшно.

Перший мікрофон.

ПІВЕНЬ М. І., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України у питаннях соціальної політики та праці /Макіївський-Совєтський виборчий округ, Донецька область/. Уважаемые на-

родные депутаты! докладчик не сказал, что там лес вырубается для оборонки и компенсируется в другой области. Думаю, этот проект можно поддержать.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

ДОРОГУНЦОВ С. І., голова Комісії Верховної Ради України у питаннях екології та раціонального природокористування /Суворовський виборчий округ, Одеська область/. Доповідач Тарасенко не сказав, що це питання погоджувалося також із Комісією у питаннях екології та раціонального природокористування. Це перший подібний випадок у нашій практиці. Думаю, ми мусимо рахуватися із суворою необхідністю, бо ця військова частина повинна охороняти себе і те, що знаходиться на її території. А без такої смуги вона цього зробити не може. То треба порахувати, від чого збитки будуть більші - від того, що там потягнуть усе, що в, і нас не буде, чи від вирубування невеличкої ділянки лісу. Я прошу підтримати цей проект постанови. А концепція там забезпечується.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ТАРАСЕНКО О. Г. Шановні колеги! Може, ви пам’ятаєте про випадок у Вірменії, коли там півроку вибухали снаряди. На Далекому Сході, ще в колишньому Союз і, теж було щось подібне. У нас приблизно така ж військова частина. Мова йде всього-на-всього про смугу по периметру. Тим більше, що даний ліс за

погодженням з обласною адміністрацією, обласною Радою народних депутатів буде використовуватися меблевою фабрикою, яка розміщена поруч. І вона буде проводити ці роботи.

ГОЛОВА. Давайте проголосуємо ще раз. Проект Постанови про рубку дерев і чагарників в охоронній зоні технічної території в/ч А-1201 прошу проголосувати як постанову.

"За" - 193.

Не хочуть? Переконуйте, я вже не буду.

***

Наступний проект вносить Комісія з питань агропромислового комплексу. Він вам був розданий. Проект постанови про продовження дії пункту 6 Постанови Верховної Ради України від 18 грудня 1992 року про земельну реформу. "Продовжити дію пункту 6... " і так далі. 6 запитання до шкоди Мусійовича Ревенка? Миколо Мусійовичу, будь ласка.

РЕВЕНКО М. М., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу /Хотинський виборчий округ, Чернівецька область/. Шановні народні депутати! Мова йде про те, що до 1 березня закінчується строк приватизації земельних ділянок, які надані під присадиби, дачі и гаражі. Але не всі люди встигли це зробити, тому що не готові державні акти. Люди в селах ставлять це питання. Я був у окрузі и обіцяв, що добиватимуся, щоб це вирішити. Просив би вас серйозно підійти і прийняти цю постанову.

ГОЛОВА. Зрозуміло? Прошу проект Постанови про продовження дії пункту 6 Постанови Верховної Ради України від 18 грудня 1992 року про земельну реформу проголосувати як постанову.

"За" - 264.

Бачте, там де виходить, там виходить. Тут зрозуміли.

Другий мікрофон.

***

ТАРАСЕНКО О. Г. Шановні колеги! Шановний Іване Степановичу! Ну не можна все пояснювати! Це вличезний арсенал. Ми не маємо права все називати! Це ж робиться в інтересах держави. Даний військовий арсенал знаходиться в центрі України. Прошу підтримати проект постанови.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

ІЗМАЛКОВ В. М., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки /Шєвченківський виборчий округ, Запорізька область/. Иван Степанович! Уважаемые депутаты! А хочу напомнить о нескольких случаях в бывшем СССР. В 1980 году взорвался огромнейший склад боеприпасов в Кушке. Вы слышали про взрывы боеприпасов на Дальнем Востоке. Были случаи, когда по полгорода сгорело. Просто чудом повезло, что эти боеприпасы из Германии тогда повывозили и там побросали. Существует требование для системы охраны: на какую дальность надо видеть. Вы понимаете, что из-за одного того участка леса может в случае взрыва выгореть намного больше. Зачем нужно сейчас создавать условия для аварийности, для таких взрывоопасных ситуаций?

ГОЛОВА. Давайте вже проголосуємо. Це не те, що 22 гектари взяли і вирубали. Це смуга, яка потрібна як охоронна зона.

ДЕПУТАТ /не представився/. Дорогие товарищи! Речь идет о безопасных расстояниях, необходимых при хранении любых взрывчатых веществ, а тем более снарядов.

При хранении любых взрывчатых веществ должна быть охранная зона, на которой не должно ничего строиться. Даже леса не должно быть. Это на случай, если будет взрыв. Поэтому такие охранные зоны есть везде. Тем более они должны быть на арсеналах. За это, я считаю, надо проголосовать. Это просто необходимо.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

РЕВЕНКО М. М. Шановні народні депутати! Наша комісія це питання також розглядала, а депутат Тарасенко звернувся до нас з таким проханням. Там усе в межах законності. Але оскільки мова не йде про відведення землі, а тільки про дозвіл Верховної Ради на рубку лісу, ми це питання повинні вирішити позитивно.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Те, що ви так скрупульозно ставитеся до цього, це добре. Адже йдеться про рубку 20 гектарів лісу. Але депутати, які безпосередньо займалися і вникали, переконують нас, що ніякої альтернативи бути не мозге. І тому но треба переносити вирішення цього питання, бо потім це буде і дорожче, і, може, тим ми ще більше шкоди заподіємо.

Тому я ставлю на голосування проект Постанови Верховної Ради України про рубку дерев і чагарників в охоронній зоні технічної території в/ч А-1201.

"За" - 242. Приймається.

***

Далі - проект Закону України про внесення зміни до Декрету Кабінету Міністрів про податок на добавлену вартість.

Кабінет Міністрів звернувся... /Шум у залі/. Що? Гроші за ліс? Там написано, куди ліс передається, - об’єднанню "Кіровоградліс", у Крим на меблеві фабрики. Будь ласка, поясніть суть.

ЗАМАЛДІНОВ І. Г., заступник голови Державного комітету України по сприянню малим підприємствам і підприємництву. Шановні народні депутати! У статті 5 Декрету Кабінету Міністрів про податок на добавлену вартість встановлено межу, нижче якої цей податок не вилучається. Ця межа була встановлена в 500 тисяч карбованців у 1992 році. Оскільки в країні відбуваються інфляційні процеси і девальвація карбованця, пропонується змінити 500 тисяч карбованців на 100 мінімальних заробітних плат. Тобто це - межа, нижче якої податок на добавлену вартість не стягується.

ГОЛОВА. Зрозуміли? Є запитання? Немає. Тоді прошу проект Закону про внесення зміни до Декрету Кабінету Міністрів про податок на добавлену вартість проголосувати як закон.

"За" - 217. Так, мабуть, не зрозуміли.

Другий мікрофон.

СВІДЕРСЬКИЙ Ф. Ф., член Комісії Верховної Ради України у питаннях соціальної політики та праці /Нововолинський виборчий округ, Волинська область/. Шановні народні депутати! Я прошу вас проголосувати повторно. Мабуть, і ви неодноразово чули від своїх виборців, що ця межа дуже занижена. Пенсіонери, надомники, наприклад швеї, які працюють удома, повинні зараз, при тому мізерному заробітку, який вони мають, ще платити податок. І саме для тих робиться отака знижка /хто має річний доход - 6 мільйонів/. Подумайте, врахуйте ті ціни, які будуть і далі галопувати. Цим законом ми підтримаємо знову ж таки знедолених, а не малі підприємства, як дехто думає.

Будь ласка, поставте ще раз на голосування цей проект.

ГОЛОВА. Поясніть, будь ласка.

ЗАМАЛДІНОВ І. Г. Так, у статті 5 Декрету Кабінету Міністрів про податок на добавлену вартість іде перелік робіт і послуг, які звільняються від оподаткування. Так, у пункті "п" цієї статті записано, що звільняються від податку підприємства, а також громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, якщо обсяг реалізації їхніх товарів, робіт або послуг не перевищує 500 тисяч карбованців на рік. Проте оскільки це було в 1992 році, і 500 тисяч - це вже не межа, тому 500 тисяч карбованців пропонується замінити на 100 мінімальних заробітних плат.

ГОЛОВА. Зрозуміло це? Прошу проголосувати проект закону як закон.

"За" - 273. Приймається.

Депутате Лобач, я приймаю ваше зауваження. Ми вже тричі давали доручення, щоб внести всі законопроекти. Але досі ні комісія, ні Кабінет Міністрів цього не зробили. Ну що я зроблю? /Шум у залі/. Як узаконимо? Ми вже розбиралися з цим. Декрет ми і не скасували, і не узаконили, а просто змінили норму декрету законом.

***

Учора тут у нас був директор департаменту автомобільних доріг Міністерства транспорту Гуц. Де він? От, Рибальченко, наш колега, є. Мова йде про джерела фінансування дорожнього господарства України. Справа в тому, що Кабінет Міністрів вніс свої пропозиції. У чому їх суть, депутат Рибальченко може пояснити.

Вноситься на ваш розгляд проект Закону України про внесення змін до Закону України про джерела фінансування дорожнього господарства України. Є запитання? Немає.

Названий проект закону ставиться на голосування.

Прошу голосувати.

“За” – 209.

РИБАЛЬЧЕНКО А. А., віце-президент державного концерну "Укршляхбуд" /Котовський виборчий округ, Одеська область/. Уважаемые коллеги, речь идет о следующем. По действующему законодательству норма отчисления на дорожное хозяйство с предприятий составляет у нас 0,4-0,8 процента от объемов реализации. Несколько областей, в которых наихудшее состояние автомобильных дорог /Харьковская, Полтавская, Одесская/, обратились с просьбой позволить им эту норму увеличить. Потому что показатели 0,4-0,8 все равно устанавливали области. Учитывая то, что у наших соседей эта норма более высокая /в Молдове - 1,5 процента, Беларуси - 1 процент, Крым, пользуясь своим правом, тоже установил 1,5 процента/, Кабинет Министров просит удовлетворить их просьбу. Это одна поправка. И вторая. Вносится предложение освободить аграрников от сбора за дизельное топливо и дизельные масла, которые идут на технологию. Вот две такие маленькие поправки.

ГОЛОВА. Зрозуміло? Так. Ще раз поставити проект на голосування?

РИБАЛЬЧЕНКО А. А. Это права регионов. Давайте поддержим их.

ГОЛОВА. Біля Пирятина вже проїхати не можна, так розбили там трасу.

РИБАЛЬЧЕНКО А. А. 0,4 процента из тысячи?..

ГОЛОВА. Анатолію Андрійовичу, це ж не каструлі. Це ж дороги. /Шум у залі/.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

ГРИШКО М. В. Шановні депутати, я закликав вас проголосувати за ці поправки. Справа ось у чому. Норма відрахування - від 0,4 до 0,8 процента, але встановлює її облвиконком чи обласна Рада. Скажімо, у Чернігівській області на сьогоднішній день до 350 населених пунктів немає доріг. Треба було б установити вищу норму, але в областях не можуть її встановити, тому що норма - до 0,8 процента. Якщо по Києву було і залишається 0,4 процента, то для Чернігівської області треба встановити більше. Я прошу проголосувати за ці поправки.

ГОЛОВА. Є ще запитання? Немає.

РИБАЛЬЧЕНКО А. А. Я еще хочу сказать, уважаемые депутата, что цены на дорожные материалы увеличились в 50 тысяч раз. Потому что основным материалом является битум, а вы знаете, откуда он идет. Дороги разрушаются, давайте спасем дороги.

ГОЛОВА. Прошу уваги. Ще раз ставиться на голосування проект Закону України про внесення змін до Закону України про джерела фінансування дорожнього господарства України. Аргументи наведено, прошу проголосувати.

"За" - 221. Приймається.

***

І нарешті наш борг - питання про проект Державної програми стабілізації та розвитку продуктивних сил України.

Доповідач - перший заступник міністра економіки Попов Валентин Петрович.

ПОПОВ В. П., перший заступник міністра економіки України. Шановний Іване Степановичу! Шановні народні депутати! Проект Державної програми підготовлено робочою групою, яку було створено згідно з розпорядженням Президента України від 27 січня 1993 року у складі відповідальних працівників Українського інженерного центру "Труд", Академії наук, Академії аграрних наук, Мінекономіки, інших причетних до цієї проблеми міністерств і відомств, вчених, народних депутатів.

Мета Державної програли, як зазначено в указі Президента України, - визначити шляхи забезпечення соціально-економічного розвитку села, сприяння будівництву житла, заохочення фермерства з урахуванням потреб і можливостей підприємств, що підлягають конверсії в умовах формування ринкових відносин.

Указом Президента України від 6 липня 1993 року проект Державної програми стабілізації та розвитку продуктивних сил України схвалено. На виконання указу Міністерством економіки та Українським інженерним центром "Труд", іншими міністерствами і відомствами підготовлено проект заходів щодо реалізації програми, схвалених постановою Кабінету Міністрів України від 18 вересня 1993 року.

Передумовами розробки програми є загострення комплексу економічних і соціальних проблем, зростання цін, дефіцит продовольства, що відбивається на рівні харчування населення. Зменшилася частка житла, що вводиться на селі. Становище ускладнюється високим рівнем зношеності сільського житлового фонду, його архаїчним санітарно-побутовим рівнем. 25 процентів будинків на селі побудовано в довоєнний час, а 50 процентів - до 1970 року.

Гостро стоїть проблема створення на селі власної переробної бази. Очевидно, що рівень життя на селі зумовлюється складністю демографічної ситуації в цілому по Україні. Він доповнюється проблемами міста, зниженням темпів капітального будівництва та будівництва житла, незавантаженістю потужностей, великими масштабами прихованого безробіття.

Враховувалось і те, що найважливіший продукт масового попиту - продовольство, і насамперед продукція тваринництва, значні обсяги якого виробляються населенням. Питома вага виробництва населенням і фермерами у минулому році становила: м’яса - 38,8, молока - 36,3, яєць - 47,4 процента.

У проекті програми розглядається можливий потенціал традиційної селянської садиби у виробництві молока, м’яса, яєць та іншої продукції. Проект передбачає на основі самоокупності реконструкцію наявних та будівництво нових сільських поселень з будинками котеджного типу /корисною площею до 100-200 квадратних метрів, а житловою - 100-150/ із технологічними площами біля будинку, теплицею площею 200 квадратних метрів для виробництва екологічно чистої продукції в закритому ґрунті, підвалами для виробництва гумусу /площею до 200 квадратних метрів/, вирощування грибів /площа - 100 квадратних метрів/, приміщеннями для великої рогатої худоби /3-6 голів/ та клітками для утримування птиці /до 200 голів/. Площа садиби - 0,25-0,30 гектара. Залежно від місця знаходження будинок обладнується устаткуванням для використання енергії сонця, вітру, тепловим насосом для використання біогазу.

За розрахунками, кошторисна вартість такого котеджа становитиме 450-600 мільйонів карбованців у цінах на 1 січня 1994 року при виробництві продукції за рік на суму до 150-200 мільйонів карбованців, із яких половина йде на оплату кредитів.

500 садиб формують селище із повністю розвинутою мережею закладів соціально-культурної сфери /лікарня, школа, адмінбудинок, дитсадок тощо/. Можливе розміщення садиб в існуючих поселеннях з урахуванням наявних споруд та їх якості. При селищі створюється промислово-аграрний комбінат з повним набором виробничих. потужностей для забезпечення садиб кормами, субстратами, посівним матеріалом, послугами, потужностей для глибокої і повної переробки сільськогосподарської продукції. Він матиме 400 гектарів ріллі та 400 гектарів неугідь, які

використовуватимуться для виробництва кормів, овочів, горіхо-плідних культур, лікарських трав та інших культур.

Комплексне застосування досягнень світової і вітчизняної науки, підвищення рівня технологічних процесів, використання місцевих сировинних ресурсів і альтернативних джерел енергії, підвищення продуктивності рослинного білка за рахунок максимального використання потенціалу клімату і підвищення родючості ґрунтів дасть змогу збільшити коефіцієнт біоконверсії кормів у продукти харчового тваринного білка до 2-2,5 раза, зменшити використання енергії з централізованих джерел до 2 разів.

Зниження доз мінеральних добрив, енергомісткості кормів, витрат електроенергії за рахунок виробництва біогумусу, нетрадиційних кормів і кормових добавок з використанням альтернативних джерел енергії дасть змогу знизити енергомісткість виробництва основних видів продукції не менш як на 20 відсотків.

Розвиток гнойового господарства, широке використання побічної продукції сільськогосподарських культур, розширення площ під зернобобовими культурами, багаторічними травами, сидератами, заліснення територій, гумусофікація ґрунтів на основі щорічного виробництва до 50 мільйонів тонн біогумусу і внесення його по 10 тонн на гектар дасть змогу зменшити водну і вітрову ерозію ґрунтів, підвищити їх гумусність, підвищити врожайність сільськогосподарських культур.

Передбачається також:

проведення системної конверсії з масовим замовленням і орієнтацією на виробництво машин, механізмів та обладнання для використання нетрадиційних відновлюваних джерел енергії,

заводів-модулів для випуску промбудматеріалів, виробництва кормів, безвідходної переробної сільськогосподарської продукції;

створення мотивації до праці сім’ї, стійкого ринкового середовища на основі багатоукладності економіки, формування на селі приватного власника, зміцнення традиційного укладу життя селян на вищому рівні;

створення додаткових робочих місць і залучення до праці учнів, пенсіонерів, громадян, що вивільняються з підприємств, а також звільнених у запас військовослужбовців, депортованих народів та переселенців із забруднених територій;

залучення наукового потенціалу академічної і галузевої науки до вирішення практичних завдань освоєння новітніх технологій, конверсії, диверсифікації виробництва та інших заходів, передбачених проектом програми.

Програма виконуватиметься поетапно залежно від фінансових можливостей. Фінансування програми, яка в цілому має бути самоокупною, пропонується здійснювати так:

до 25 процентів загальної вартості програми - за рахунок цільових кредитів банку під будівництво житла та коштів громадян, фермерів, орендарів;

до 45 процентів - цільове кредитування через Українським Інженерний центр "Труд" і, можливо, часткове бюджетне фінансування за рахунок коштів, які спрямовуються за програмами переселень сімей з уражених територій, депортованих народів, забезпечення житлом військовослужбовців, звільнених у запас, із фондів підтримки селянських /фермерських/ господарств і колективних сільськогосподарських підприємств та пайових коштів підприємств промислових галузей;

до 30 процентів - це кошти інвестиційного фонду, який формується за рахунок відрахувань від одержаних прибутків від діяльності структур, які виконують роботи по впровадженню високорентабельних технологій з виробництва моторного палива, будматеріалів, продовольства.

За попередніми розрахунками, вартість реалізації програми на період до 2005 року становитиме понад 250 трильйонів карбованців. Але ці цифри ще будуть уточнюватись.

Завдяки реалізації програми створяться умови для зміцнення сім’ї в трьох поколіннях. Буде забезпечено спочивання тваринного білка всім населенням за науково обґрунтованими нормами. Значно підвищаться можливості країни в експорті продовольства. Згідно із проектом програми до 20-25 процентів населення України буде залучено до процесу виробництва продовольства та вирішення житлової проблеми трудівників міста і села на основі повної самоокупності.

У заходах уряду передбачено реалізацію необхідних організаційно-економічних етапів щодо забезпечення впровадження та дослідно-виробничої апробації проекту державної програми.

Зокрема, передбачається вибрати земельні ділянки, розробити проектно-кошторисну документацію та здійснити будівництво житлово-виробничих комплексів на першому етапі /1993 рік, коли програма починала запроваджуватися, і 1994 рік/ У Миколаївській, Київській і Закарпатській областях і на другому етапі /1994-1996 роки/ - у Луганській, Одеській, Черкаській, а тепер уже підключилася і Харківська область. Уже розроблено схему розміщення садиб у районах Миколаївської та Київської областей, виконано роботи щодо планування і розширення селищ

у Новоодеському районі Миколаївської області, Кагарлицькому районі Київської області, Барвінківському районі Харківської області. Погоджується це питання і в інших областях. Відпрацьовується технічне завдання для проектування.

У 1994-1996 роках будуть проведені необхідні науково-дослідні роботи і впроваджені новітні технології сільськогосподарського і промислового виробництва, розроблені та виготовлені блочно-комплектні модулі - цехи, енергетичне та технологічне обладнання. Передбачається забезпечення житлово-виробничих комплексів необхідною кількістю племінного молодняка худоби, птиці, насіння, іншого садивного матеріалу.

З урахуванням реальних фінансових можливостей у 1994-1996 роках передбачається виділення асигнувань дія здійснення виробничої апробації і впровадження державної програш при складанні проектів річних планів економічного і соціального розвитку України. Мається на увазі вирішення насамперед питань, пов’язаних з переселенням жителів із забруднених територій, з поверненням депортованих народів та розміщенням військовослужбовців, звільнених у запас.

Передбачається розгляд питань щодо виділення кредитних ресурсів для дослідно-виробничої апробації проекту Державної програми в І994-1997 роках.

По завершенні дослідно-виробничої апробації проекту Державної програми в IV кварталі 1996 року Академією наук, Академією аграрних наук з участю інших причетних до цього міністерств і відомств буде проведений всебічний аналіз і дана оцінка результатів апробації, за підсумками якої передбачається внести урядові пропозиції щодо подальшого здійснення заходів, передбачених програмою.

Шановні народні депутати! Ми всі розуміємо, що без зміни технологічного рівня сільськогосподарського виробництва, без радикального поліпшення побуту і всієї системи мотивації праці людини, що живе на землі, піднесення ролі сільської сім’ї і сільського двору докорінно вирішити проблеми розвитку сільського господарства буде складно. Ця програма не суперечить розвитку фермерства, колективних господарств. Вона спрямована на створення умов для повернення частини міських жителів у село. Вона відповідає прийнятій Верховною Радою Концепції національної програми відродження села.

Прошу підтримати проект постанови Верховної Ради з цього питання.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Валентине Петровичу, я хочу вам перше запитання задати. От ви назвали три цифри: скільки в процентному відновленні від загальної кількості продукції вироблено торік індивідуальними сільськогосподарськими господарствами і фермерськими господарствами. М’яса - 38 відсотків, молока — 36. Це ж такі вражаючі дані! Ви розумієте? І третю цифру ви називали...

ПОПОВ В. П. Яєць - 47 процентів.

ГОЛОВА. І яєць - 47. Прошу вас, зробіть аналіз, звідки така ефективність. Це ж ми для цих господарств не шукали кредитів, не постачали їм паливо. Це ж усе вони самі. Отже, якщо ми приймемо цю програму і лише вдвоє збільшимо виробництво,

то ми ж вивільнимо колективні господарства для виробництва хліба, буряків, соняшнику, кукурудзи і так далі. /Шум у залі/. І молока, звичайно. Це питання дуже важливої ваги. І дай Бог зробити нам це. Перший мікрофон.

ПІВЕНЬ М. І. Сам проект хороший, уважаемые депутаты. Но один вопрос меня очень волнует. Если мы в сельское хозяйство ничего не вложим, оно никому ничего не даст. Мы прекрасно знаем, что мы можем получать 16-18 миллионов тонн хлеба, сахара - до 9 миллионов тонн. Нужно только вложить немножко. И проект программы направлен именно на это. Приехал в село фермер, ему надо помочь построить жилье, привязать его к земле лет на 20. И он будет работать с полной отдачей. С ним не получится так, как бывает с некоторыми, кому мы даем кредиты, а их, кстати, не хватает, этих кредитов, а они потом убегают с этими кредитами, и найти невозможно ни продукции, ни денег. Как можно рассчитывать на таких людей?

А вопрос у меня такой. Посмотрите, та странице 24 проекта программы есть таблица. Я уже однажды выступал по этому поводу. Кстати, я за этот проект на 100 процентов. Уже три года доказываю, что должна быть программа, что необходимо вложить средства. И смотрим на страницу 24. Вы сказали, что над программой работали и Академия наук, и Украинская академия аграрных наук, и многие другие. Но я смотрю эту таблицу "Наявність гумусу в орному шарі грунту" и вику, что по Донецкой области называется цифра 4, 3 процента гумуса, а в таких областях, как Киевская, Черкасская, Полтавская - меньше гумуса. Но ведь это неправильно. Очевидно, где-то в расчетах ошибки допущены. Я же там работаю и знаю,

какие земли, например, в Киевской области, какие в Полтавской. Да это же наша житница.

Почему данный вопрос так волнует меня?

Потому что когда мы начнем налоги на земле вводить, Академия наук отправит нас к этой таблице и скажет: будьте добры, платите. И мы окажемся в неравных условиях. И те области, где плодородность почвы меньше, будут платить большие налоги. Мне это уже известно по Донецкой области. У нас есть такой, например, шахтерский район - Артемовский. И вот начнут нам доказывать, что у всех плата за зерно одинаковая. И ученые заложили это здесь, в таблице. А в остальном я программу поддерживаю. Единственное только прошу, чтобы Кабинет министров взял на контроль этот вопрос и еще раз обратился к этой таблице.

ПОПОВ В. П. Дякую вам за підтримку проекту програми. І хочу повідомити, що передбачувані заходи щодо збільшення виробництва біогумусу, закладені в проекті, дають змогу різко збільшити внесення гумусу в ґрунт. Якщо наші кращі землі мають 4 проценти гумусу /бо за двадцять років ми втратили майже один процент гумусу за рахунок вимивання і неправильного господарювання/, то внесення біогумусу на 30 процентів збільшує родючість ґрунтів. Ви правильно говорите, що нині проводиться агрохімічне обстеження усіх земель. І відповідно до якості землі буде встановлюватися і плата за землю, і ціна на землю. Ця робота зараз проводиться нашим інститутом землевпорядкування, і ці матеріали будуть нам передані. Таблиці ми зможемо уточнити по цих матеріалах. Дякую.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ЩЕРБИНА В. О., завідуючий кафедрою математичної фізики і обчислювальної математики Харківського державного університету /Радянський виборчий округ, Харківська область/. Уважаемые коллеги! Я просмотрел внимательно проект, который предлагается нашему вниманию. И хотел бы просить поддержать его, поскольку там есть много принципиально новых, интересных моментов, которые позволят прежде всего решить проблему занятости, причем в таких зонах, в которых возникнет в ближайшее время безработица в связи с сокращением челночной миграции. Это пригородные зоны, где есть трудоизбыточное население. Появится возможность занять это население на месте, в хозяйствах усадебного типа. Это, кстати, надо учесть в программе.

Кроме того, есть возможность резко снизить энергетические затраты на производство сельхозпродукции, поскольку используются местные ресурсы, в том числе органические остатки и так далее. Проект программы интересен еще и тем, что, позволит комплексно перерабатывать бурые угли, которых в Украине достаточно много, в горючий газ и в жидкое топливо. Важно и то, что проект программы не претендует на деньги налогоплательщиков. Бюджетное финансирование связано лишь с той частью, которую нам придется все равно расходовать на решение проблем переселения или обеспечения жильем демобилизуемых военнослужащих. Поэтому просьба к депутатам - поддержать проект программы. В прошлый раз, не ознакомившись, я возражал против этого документа, а сейчас просил бы, чтобы депутаты поддержали проект программы и приняли ее.

ПОПОВ В. П. Дякую вам за підтримку проекту програми. Я впевнений, що все більше промислових підприємств буде направляти свої капіталовкладення на будівництво в селі, для створення умов для своїх людей, які будуть вивільнятися у зв’язку зі змінами в структурі виробництва.

ГОЛОВА. Це розвиток по спіралі. Раніше вивозили людей в, міста, а тепер - з міст у село в новій якості. Третій мікрофон.

БІЛИЙ В. П., член Комісії Верховної Ради України з питань відродження та соціального розвитку села /Дубєнський виборчий округ, Рівненська область/. Шановний Валентине Петровичу! По-перше, я говоритиму не в унісон з попереднім виступаючим, тому що я знайомився з проектом програми й минулого разу, коли він вносився на розгляд Верховної Ради, і сьогодні ознайомився. І тоді я його не підтримував, і тепер не підтримую, тому що вважаю, що це чергова авантюра, яких ми немало пережили за минулий період. Не одна така програма пішла в пісок.

Але в мене запитання. Закон про пріоритетний розвиток села, який ніби давав можливість воскреснути селу, не виконується, тому що немає коштів. Чи знайдуться кошти для реалізації цієї програми? Дякую.

ПОПОВ В. П. Я не згоден з вашою оцінкою цього проекту. Перше. Будь-які капіталовкладення, які будуть направлені на село, дадуть можливість збільшити виробництво продукції, створити кращі умови для життя на селі. Ви пам’ятаєте період,

коли ми будували переселенські будинки, особливо на півдні, в Криму, і переселяли туди людей для того, щоб була робоча сила, щоб можна було освоювати ці землі. Але то був типовий будинок, біля нього була невеличка присадибна ділянка. І сім’я, яка там жила, була робочою силою в колгоспі чи радгоспі.

Сьогодні питання ставиться зовсім по-іншому. Буде велика демобілізація з армії. Ви знаєте ці цифри. Сьогодні військові повинні частину своїх коштів направити на будівництво житла не тільки в містах, але й у селах, для того щоб створити умови для проживання тих людей, які демобілізуються.

Друге. Частину коштів ми одержуємо за рахунок Чорнобильської програми. Ми будуємо житлові будинки на Київщині. Але надалі ми будуватимемо будинки не за такими проектами, які ми використовуємо сьогодні. Це буде садиба, велика садиба, де створюються всі умови для виробництва сільськогосподарської продукції.

Крім того, ми залучаємо кошти переселенців, а також кошти держави, які виділяються для переселення кримських татар, німців, болгар та інших. Ці кошти будуть використовуватися. Це також кошти фермерів, які можуть бути залучені для цього будівництва, і кредити.

ГОЛОВА. Депутате Білий, ви не зовсім праві. Раніше в нас було багато програм, але вони були безадресні. А ця програма стосується мене або вас. Я хочу будуватися - отримав майданчик, проект, мені держава дав позику і допомагає будувати. І це вже ми робимо разом з державою. А раніше держава робила і чекала, поки хтось приїде і поселиться в тому будинку.

ПОПОВ В. П. Розумієте, ми в експерименті будуватимемо в існуючих селах на присадибних ділянках, які сьогодні є, а на півдні передбачаємо освоювати нові масиви там, де немає сьогодні робочої сили. Розумієте, різні будуть моменти і різні будуть проекти. Життя покаже, як поводитися в цих умовах.

ГОЛОВА. Є ще запитання? Другий мікрофон.

МАРЧЕНКО І. Д., директор Артемівського машинобудівного заводу "Победа труда" /Артемівський виборчий округ, Донецька область/. Уважаемый докладчик! Я за то, чтобы это строительство было, потому что в городах нет перспективы для обеспечения занятости трудящихся. Переселять жителей крупных городов все равно надо будет, если не в этом году, то в будущем или после этой пятилетки. Поэтому строительство в селе нужно развивать. И даже если не будет переселения, то все равно строительство нужно.

У меня к вам два вопроса. Первый. Я просил бы докладчика, если мы будем пропагандировать это строительство, чтобы он не говорил, что у нас будут большие возможности для экспорта сельскохозяйственной продукции. Нам в первую очередь хотя бы себя накормить.

И второй вопрос. Речь идет о строительстве в селах по 3.500 домов. У нас уже были такие агрогорода. Такие села, я считаю, никому не нужны. Ну, может быть, 500 домов... Это будет отличнейшее село. Может быть, где-то и тысяча. Но 3.500 домов - это ни к чему. Как вы на эти вопросы смотрите?

ПОПОВ В. П. Ви бачили, що там будуються нові поселення, де буде 500 будинків. Це розраховано на 500 сімей. Більше будинків буде в існуючих населених пунктах, там проводитиметься реконструкція. А в проекті програми передбачено поселення на 500 будинків і 500 сімей.

ГОЛОВА. Питання по суті; тут немає конфронтації. Треба ж усе з’ясувати. А життя покаже, які поселення вигідні. Якщо на 3.000 будинків - люди поселяться в них. А буде невигідно, то будуватимуть поселення на 500 сімей. А якщо зовсім невигідно - то і 100 сімей не буде. Риба вибирає, де глибою, а людина - де краше.

Третій мікрофон.

БОРЗИХ О. І., директор радгоспу "40 років Жовтня" Слов’яносербського району /Кам’янобрідський виборчий округ, Луганська область/. Уважаемый Валентин Петрович! Вы, наверное, знаєте и особенно знает Иван Степанович, что раньше в каждом районе создавались так называемые опорно-показательные хозяйства. Было одно или два хозяйства, куда возили гостей. Все остальные села были в заброшенном виде, без дорог. Вот только что говорили, что до сих пор 300 сел Черниговской области не имеют дорог, А в тех хозяйствах создавали все условия, тянули туда газ и всем показывали, как там хорошо. То же примерно предлагаете и вы. Надо всем создавать более-менее равные условия. А люди сами построят. Тут же для кого-то строится, определенно, в каком районе, какое село... Я поддерживаю Закон о приоритетном

развитии села. Если будут деньги, то их можно будет с толком использовать. А это все - адресно, но неизвестно кому.

ПОПОВ В. П. Я не совсем согласен с вами в этом вопросе. Почему? Мы сегодня должны испробовать разные технологии, применить новые технологии в сельскохозяйственном производстве. Раньше ми ориентировались только на колхоз, совхоз, на крупное хозяйство. Сегодня мы ориентируемся на новые технологии, чтобы семья могла приложить рабочие руки к выращиванию сельскохозяйственных культур, выращиванию грибов, содержанию животных, к применению в этом деле новой технологии. Мы надеемся получить биогаз. Ведь мы же отстали по биогазу. Возьмите Китай, ту же Болгарию, возьмите другие страны, они используют на селе биогаз для отопления домов. Мы же пока только теории разводим. Сейчас выпускаются машины, они сегодня еще дорогие, потому что их - единицы. Сегодня используется энергия ветра. Но мы ушли от этого. В Крыму сейчас 7 таких установок проходят апробацию. Тепловые насосы у нас есть. Но надо искать новые. А вопрос о размерах хозяйств будет решен.

Я вам скажу, что и показательные села, которые мы строили, тоже многому научили. Они были не только для того, чтобы туда возить и показывать. Мы научились строить там котельни, проводить газификацию, теплофикацию, канализацию, водоснабжение. Это все пошло на село из показательных сел. И тут нам надо попытаться найти новые формы работы. Одни провалятся, не пойдут, но другие пойдут и дадут результаты в деле развития села.

ГОЛОВА. І біда не в показових селах, а в тому, що не вистачило духу зробити такими усі села. Хіба є хоч одне показове село, яке ми збудували, що там сьогодні люди нас клянуть? Немає. Клянуть там, де таких сіл не збудували.

Перший мікрофон.

МАРЧЕНКО В. Р. Уважаемые депутаты! Я сегодня был чрезвычайно приятно удивлен осведомленностью профессора Щербины в таких тонкостях, как развитие сельского хозяйства, новые технологии. Он профессионально провел дискуссию /я тоже в ней участвовал/ с разработчиками. И это не блеф. Это программа строительства не показательных сел, а программа, которая позволяет себя окупать, начиная со строительства за счет новых, эффективных технологий. А потом она будет распространяться на всю Украину.

Иван Степанович, я привез проект этой программы домой, отдал руководителям сельских хозяйств. Они одобрили. Уже сегодня председатель одного из хозяйств приехал, чтобы включиться в реализацию этой программы. Поэтому я прошу поддержать. Этот проект и профессионалы поддерживают.

Спасибо.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

МЕЛЬНИК М. Є., голова корпорації "Липівка" колективного сільськогосподарського підприємства Томашпільського району

/Тульчинський виборчий округ, Вінницька область/. Шановні депутати! Звичайно, будівництво на селі треба здійснювати. Це - безумовно. Я хотів би задати таке запитання. Проектом програми передбачено кредити /25 процентів загальної вартості освоєння програми/. Хотів би запитати: а кредити ці пільгові, на три проценти чи на 243? Це одне. І друге. Я розумію, що треба будувати і великі комплекси, особливо свинокомплекси, біозаводи, щоб врятувати екологію. Це треба обов’язково. Якщо не сьогодні, то завтра ми до цього прийдемо. Інакше ми всю екологію на Україні занапастимо і не будемо мати, де напитися води.

Але, шановні друзі, я проти того, щоб будувати агромістечко у Київській області чи в Закарпатті. Я розумію, що це треба будувати на півдні, там, де на одну людину припадає 15-20 гектарів землі. Дійсно, треба подумати і побудувати там, можливо, не одне таке містечко, а двоє, троє, щоб дати людям роботу. Використати для цього кошти за рахунок переселення. Дати, наприклад, можливість німцям, іншим депортованим повернутися туди. Я розумію це і підтримую.

Але якщо будуватимуть таке містечко у Київській області, то я просив би, щоб це зробили і у Вінницькій. У Вінницькій області є такі райони, наприклад Тиврївський, де не вистачав людей. Там на полях росте чортополох. Немає

кому працювати, немає кому обробляти землю. Тому я голосуватиму за проект програми, якщо туди буде включено Вінницьку область, зокрема Тиврівський район.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

СВІДЕРСЬКИЙ Ф. Ф. Шановні народні депутати! Нам треба було б задати собі запитання: у якій державі ми живемо, яку маємо економіку? Чи нам дійсно не вистачає лише кількох, як то кажуть "царських сіл", щоб знову туди возити і показувати світові, які ми багаті? А тим часом багато наших сіл будуть і далі розвалюватися, у них залишатимуться пустками хати, вони й надалі називатимуться неперспективними, а може й по-іншому. Я вже й не знаю, як вони будуть називатися.

Я хочу сказати, що у нас, на Волині, є приклади такого будівництва, наприклад у селі Дубки, куди переселено чорнобильців. Частину збудованих будинків уже зайнято. І я впевнений, що навіть у цьому ідеальному проекті уже все розподілено: хто і як буде заселятися і де мав бути. І тому я вас закликай не голосувати за цей проект. Хай його розглядає наступна Верховна Рада, а може навіть і через скликання.

Дякую за увагу.

ПОПОВ В. П. Можна вам відповісти? Я не згоден з оцінкою, яку ви даете будівництву на селі. Сьогодні ми будуємо на селі різні будинки. Але тут передбачено і нову технологію. Ви подивіться: тут застосовуються нові механізми, ми запроваджуємо виробництво із ріпаку мастила, яке використовується сьогодні для тракторів та інших машин. Із відходів буде вироблятися спирт для того, щоб використовувати його як пальне. Це все нові, прогресивні явища у сільському господарстві. Ми повинні запроваджувати нові технології, а не триматись за старе.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

ПАУЛЬ В. Й., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України у справах молоді /Харцизький виборчий округ, Донецька область/. Уважаемые народные депутаты! Я являюсь заместителем председателя Украинско-немецкого фонда, который занимается вопросами возвращения или переселения депортированных немцев в Украину. В 1992 году был принят Указ Президента о возвращении немцев в Украину. Вот давайте подведем итоги работы, проведенной по его выполнению. В прошлом году были выделены средства для строительства в Херсонской, Николаевской, Запорожской, Одесской областях 500 домов для немцев-переселенцев. С помощью фонда на территорию Украины выехало две тысячи немцев. Сегодня они живут в убогих вагончиках-контейнерах.

Что же получилось на самом деле? Деньги, которые были выделены для строительства домов, переданы областным центрам, которые использовали их по своему усмотрению. И в итоге за прошлый год вместо 500 домов построено только восемь. О какой программе переселения или возвращения немцев и других депортированных народов, утвержденной Президентом, можно говорить?

Я считаю, что ту программу, которая была принята Президентом, и эту надо в какой-то степени объединить, найти соприкасаемые точки. И сделать эту программу действительно программой развития. Ведь сегодня германская сторона, учитывая переселение немцев, предлагает технологию переработки сельхозпродукции, она предлагает все лучшее для развития сельского хозяйства. А мы эту программу похоронили, считайте, в прошлом году.

ПОПОВ В. И. Я думаю, что можно объединить эти программы в процессе их выполнения. Когда мы разрабатывали проект этой программы, то предусматривали переселение немцев. Я в своем докладе об этом сказал. И те деньги, которые будут выделяться, предусмотрено использовать под эти технологии.

ГОЛОВА. Це не виключає, а доповнив одне одного. Другий мікрофон.

ПАНАСЮК Ф. Т., голова Чуднівської районної Ради народних депутатів /Любарський виборчий округ, Житомирська область/. Шановний Валентине

Петровичу! Те, що комісія знаходиться в пошуках вирішення питання, як бути далі аграрному сектору економіки і соціальному розвитку села, сумніву немає. І я повністю поділяю ваш підхід, вашу позицію і вірю, що ви відстоїте програму. Але у мене з цього приводу виникав запитання, і я хотів би почути думку вашу.

Чи не варто було б, якщо не в програмі, то в постанові, зробити такий тезисний запис, що ця програма не є обов'язковою для виконання в цих районах, незалежно, чи це у Київській, Житомирській області, чи у Криму? Чи можна було б зробити так, щоб вона мала рекомендаційний характер, щоб органи влади на місцях - обласні, районні Ради малицю програму як орієнтир з урахуванням умов, у яких знаходиться село - віддалене, неперспективне, районний центр, у глибокому Поліссі чи в Лісостепу, - могли б вирішувати питання так, як вважає за потрібне орган самоврядування? Тому що добитися однозначної оцінки важко. Приміське населення і місто така програма повністю влаштовує, а на периферії, у віддалених селах, звичайно, виникатимуть питання. І не треба будоражити людей, щоб вони не думали, що знову все тягнеться до міста. Якщо можна, зробити тезисний запис про рекомендаційний характер програми. Я просив би депутатів припинити дискусію і підтримати проект цієї програми.

ПОПОВ В. П. Я згоден з вами. І ми ніде не пишемо, що це будівництво є обов’язковим. Це - експериментальне будівництва у тих областях і районах, які дали згоду займатися цим питанням. Згоду дали Миколаївська, Київська, Харківська області.

Ми Харківську навіть не пропонували, а вони підтримали цю ідею і тепер запроваджують це у себе. Тому ніхто і нікому не буде нав’язувати цю ідею. Є можливості і бажання робити - беріться за неї.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ПАНАСЮК Ф. Т. Я хотів би уточнити. Якщо фінансування йде не з державного бюджету, то хіба в цьому може виникати дискусія? Кожна область мав свій бюджет, одержує певну дотацію з державного бюджету. Але щоб не вийшло так, що декілька областей, які ви назвали, будуть у виграші, тому що будуватимуть села. Нехай вони розраховують на власні бюджети, виходять з реальних можливостей з певною дотацією від держави. На це можна йти. Я підтримую вашу думку і позицію.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

СКОРИК Л. П., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань культури та духовного відродження /Артємівський виборчий округ, м. Київ/. Шановні народні депутати! У древніх римлян було дуже гарне прислів’я. Вони казали: "Що робиш - роби". Мені здається, що ми зараз якраз маємо те, що називається конкретною справою. Ми так багато проводили різноманітних дискусій про приватизацію, про реформи, про все що завгодно. А зараз маємо можливість зіткнутися з конкретним ділом, яке було апробовано. Апробація ця нешкідлива, оскільки програма є самоокупною без особливих коштів, фактично без коштів, і відразу дає віддачу. Невже

ми нічого не хочемо змінити на краще? У мене таке враження, що ми тут хочемо заговорити самі себе. Найлегше критикувати, але, мені здається, Найважче і разом з тим найкорисніше спробувати щось зробити.

Сьогодні ми маємо можливість на базі цієї програми дійсно зрушити з мертвої точки ту дивовижну ситуацію, що Україна не може забезпечити сама себе продуктами. Давайте почнемо

щось робити! І буде нам честь і хвала за те, що хоча б наприкінці своєї роботи Верховна Рада прийме документ, чітко орієнтований на конкретну і негайну діяльність. Давайте, врешті, щось уже зробимо!

ПОПОВ В. П. Дякую вам за підтримку.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

СІНЬКО В. Д., голова Київської обласної Ради народних депутатів /Білоцерківський виборчий округ, Київська область/. Я хотів би доповнити виступ Лариси Скорик. Декому тут стає дуже страшно від того, що у Київській області буде щось будуватися. Та справа не в тому, що це буде зроблено завтра і все запрацює. Справа в тому, що треба з чогось починати. Якщо ми сьогодні ведемо мову про якісь фермерські /селянські/ господарства в існуючій структурі населених пунктів, то це - абсурд. Ми їх стягнули в одну купу, а тепер кажемо - давайте їх розтягнемо назад по хуторах. Те, що пропонується сьогодні, ще не значить, що буде збудовано десятки тисяч тих садиб. Буде збудовано десь два-три десятки будинків, які будуть експериментальною базою перебудови. Щоб можна було привести туди всіх інших, у тому числі і тих, які тут сидять, і сказати: оце наше майбутнє, так треба працювати. Тому я вважаю, що не треба ламати списи. Давайте проголосуємо і дамо можливість уряду і людям, які згідні працювати, приступити до реалізації цієї програми.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ДОРОГУНЦОВ С. І. Шановні колеги, шановний Валентине Петровичу! Я підтримую вашу пропозицію про затвердження Державної програми, стабілізації та розвитку продуктивних сил України. Ця програма, по-перше, вирішує соціальні проблеми, точніше робить крок на шляху вирішення соціальних проблем села. По-друге, вона зберігає довкілля, допомагає нам вирішити питання екологічного оздоровлення навколишнього середовища. По-третє, вона зберігає існуючу поселенську мережу, вона не руйнує місця розселення, які вже існують. По-четверте, вона запроваджується на першому етапі як експериментальна. І я думаю, що ми могли б її підтримати і сказати: у добрий час, у добру дорогу.

Я звертаюся до вас, шановні колеги: підтримаєте цей проект програми. Бачте, Гудима навіть аплодує.

Спасибі.

ПОПОВ В. П. Дякую вам, Сергію Івановичу.

ГОЛОВА. Третій мікрофон. Депутате Мельник, ви вже говорили.

МЕЛЬНИК М. Є. Так, я говорив, але я хотів би ще раз звернути увагу і уточнити райони, у яких вестиметься будівництво. Якщо ми дійсно хочемо зробити щось для переселення депортованих, щоб там жили люди, то давайте ще раз уточнимо ці райони. Тоді можна буде ставити на голосування. Без уточнення цих районів ставити на голосування проект програми не можна.

ГОЛОВА. Я бачу, що ми договоримося до того, що й карток не залишиться. Досить, закінчуємо обговорення.

Шановні депутати, вам роздано проект Постанови Верховної 9 Ради про проект Державної програми стабілізації та розвитку продуктивних сил України.

Він має такі пункти.

Перший. Схвалити Державну програму... А чому ми можемо її не схвалити? Я цього не розумію.

Другий. Кабінету Міністрів встановити контроль за реалізацією заходів щодо забезпечення прегради... Наскільки в нього вистачить сил, засобів, коштів і так далі. То вже покаже життя.

Зрозуміло? Ось такий проект постанови ставиться на голосування. Прошу голосувати.

"За" - 218. /Шум у залі/.

Прошу переголосувати. Нехай депутат Мельник проголосує.

"За" - 224. Дай Бог усім, хто доклав рук до підготовки проекту програми, стільки ж докласти зусиль для її виконання. Тут, я думаю, усе зрозуміло.

***

На ваш розгляд, шановні депутати, вноситься питання про участь України в Європейській культурній конвенції 1954 року. Із цього питання вам роздано проект постанови.

Для пояснення слово надається міністру закордонних справ Анатолію Максимовичу Зленку.

ЗЛЕНКО А. М., міністр закордонних справ України. Шановні народні депутати! Верховна Рада вже розглядала Європейську культурну конвенцію. Тоді було висловлено два зауваження і проект постанови повернуто на доопрацювання. Ці зауваження враховано. Працівники Міністерства закордонних справ особисто підключилися до цієї роботи, внесено відповідні корективи, і тепер проект постанови має належний вигляд.

Я хотів би пояснити, шановні депутати, що ратифікація цієї конвенції має для нас важливе значення, тому що саме із цим пов’язаний вступ України до Ради Європи. Я думаю, що, ратифікувавши цю конвенцію, ви зробите корисну справу.

ГОЛОВА. Є запитання до Анатолія Максимовича? Немає. Проект Постанови Верховної Ради про участь України в Європейській культурній конвенції 1954 року ставиться на голосування. Прошу голосувати.

"За" - 242. Дякую, приймається.

На сьогодні вистачить?

Сесія продовжить роботу завтра, о 10 годині.