ЗАСІДАННЯ ДЕСЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України.

28 січня 1994 року. 10 година.

Веде засідання Голова Верховної Ради України ПЛЮЩ І.С.

ГОЛОВА Доброго ранку, шановні народні депутати! Я не бачу в залі Івана Андрійовича Николаєнка. У нього сьогодні день народження. Давайте заочно привітаєм його і побажаємо всього найкращого.

Прощу реєструватися.

У залі зареєструвалися 317 народних депутатів. Пленарне засідання оголошується відкритим.

Продовжуємо обговорювати питання про проект плану еконо нічного і соціального розвитку України на 1994 рік і проект державного бюджету України на 1994 рік. Ми домовилися вчора віднести на обговорення годину, надавати слово за списком і від комісій. Крім того, треба регулювати, щоб усе-таки виступаючі представляли різні регіони. Бо в нас виходить, що багато виступаючих від донецька, а інші... депутате Мельник,

ви ж учора виступали. І сьогодні, каже, хочу, /С м і х у з а лі/.

Слово надається народному депутату Зайцю. За ним вистуматиме депутат Колеснік. Немає Колесніка? Тоді виступатиме депутат Козаренко.

ЗАЄЦЬ І.О., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань економічної реформи і управління народним господарством /Святошинський виборчий округ, м. К и ї в/. Шановний Голово! Шановні депутати! Найголовнішим і водночас найскладнішим завданням для Верховної Ради є, безумовно, прийняття Закону про державний бюджет України. Але в нас виходить якось так, що, виступаючи з питання про проект бюджету, депутати характеризують лого доходну або видаткову частини, ігноруючи політику, яка стоїть за цим бюджетом. От саме з цього погляду я і хочу поговорити про проект Державного бюджету України.

Політику, яку проводив Кабінет Міністрів минулого року,

можна назвати політикою заборон. Ви пам"ятаєте, що обмеження накладалися, зокрема на зростання фонду споживання, що означало обмеження зростання заробітної плати. Така політика призводила до того, що людям було ні за що жити, не формувався ринок попиту, а відсутність попиту і зупинила виробництво. Я думаю, що подальше формування або сповідування такої політики приведе до дуже великої біди.

Економічна криза, в якій опинилася Україна, зумовлена двома причинами. По-перше , недолугою правовою системою і, по-друге, діяльністю виконавчаї влади.

Якщо говорити про правову систему, то можна назвати дуже багато економічних парадоксів. Серед них і те, що чимало підприємств реалізують свою продукцію на експорт за дуже низькими цінами /навіть за цінами, нижчими від собівартості/ і при цьому припудрюються одержувати прибутки. Вони одержують їх шляхом конвертації долара або рубля в штучно знеціненії») карбованець. Але цих прибутків вистачає лише для підприємств, які завершують цикл виробництва. Суміжні ж підприємства, які підготовляють виробництво, не одержують жодних прибутків і тому розорюються. Це видно на прикладі металургійних підприємств і підприємств вугільної промисловості чи енергетики. Це парадокс.

Можна назвати й інший парадокс, коли ІЗ трильйонів карбованців не інкасуються. Тобто ці гроші ходять поза банком, підриваючи нашу фінансову систему. На що використовуються ці кошти? Вони використовуються не тільки для вкладення в комерційні структури і одержання якихось дивідендів, а и для того, щоб обслуговувати безготівковий обіг. Сине підприємство за низькими цінами продає продукцію іншому підприємству, а паралельно з кишені дістається велика сума грошей і дається адміністрації цього самого підприємства. І про це ми повинні сьогодні чітко говорити.

Якщо назвати й інші приклади недолугості законодавства, то варто зупинитися на пропозиціях комісії Печерова до проекту Закону про Державний бюджет України на 1994 рік, погоджених з Кабінетом Міністрів. Комісією пропонується встановити ставку податку з юридичних осіб - власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів

іноземного виробництва /крім країн колишнього СРСР/ у розмірі 2,4 мінімальної заробітної плати з кожної кінської сили потуж- ності двигуна або в розмірі 3,5 мінімальної заробітної плати з кожного кіловата потужності двигуна.

Як позначиться реалізація цієї норми на українській економіці? По-перше, на шляху до західного технологічного ринку ставиться серйозна перешкода. По-друге, Україна буде витрачати значно більше пального. По-третє, оскільки вартість машин західних марок у нас сьогодні нижча, ніж вартість аналогічних російських машин, це призведе до зниження експлуатаційних можливостей українського автопарку. Можна навести й інші аргументи.

Одначе така норма записується до проекту. Для чого? Щоб підірвати економіку України, щоб розорити її зсередини. І я вважаю, що ця поправка ні в якому разі не повинна пройти.

Тепер що стосується знову ж таки інкасації. Я можу назвати конкретні приклади, зокрема по Київській обласній державній адміністрації, де перший заступник глави адміністрації Куцай дав розпорядження не вести товарно-касові книги. І це в той час, коли є відповідне положення Міністерства фінансів. Про це мовна говорити багато. Державна податкова інспекція Київської • обласної державної адміністрації в особі заступника начальника Савченка так само дає можливість не вести ці книги в споживчій кооперації...

Отже, якщо проаналізувати політику виконавчої влади, то

видно, що часто-густо вона спрямована на те, щоб надходжень до бюджету не було ні у валюті, ні в карбованцях. На мій погляд, політика, яку проводить виконавча влада, правова база, яку ми на сьогодні створили, не дадуть нам можливості виконати цей бюджет. Приймемо ми цей бюджет чи не приймемо, процеси все одно відбуватимуться. Тому я пропонував би те, що пропонував і депутат Пинзеник - нехай бюджет виконується так, як він іде, але категорично треба заборонити емісії і дотації. Тільки тоді ми зможемо добитися певних зрушень.

Дякую.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Козаренку.

За ним буде виступати депутат Голобородько.

КОЗАРЕНКО В.І., секретар Комісії Верховної Ради України з питань державного суверенітету, міжреспубліканських і міжнаціональних відносин /Антрацитівський мі ський виборчий округ, Луганська о бл а с т ь/. Уважаемый Иван Степанович, коллеги, правительство! Уважаемые наши избиратели! То, что уже второй день здесь происходит, напоминает тактические игры. На целый год государство устанавливает правила, по которым будут играть производители, предприниматели индивидуальные, купцы наши славные, будут жить наши бюджетники. И без этого нам деваться некуда. Но обычно, когда проводятся тактические игры, тогда есть командующий, ставится определенная цель. Нашего командующего - Президента здесь нет. Какая цель поставлена - не определено.

Какие у нас должны быть основные ориентиры? Мы должны определить самых незащищенных и защитить их. Мы должны попро-Ъить богатых поделиться. Мы должны определить, что государство поддерживает, а что остается на самопитании. Как вы ду-Іаете, какая у нас категория самая обиженная? Какая у нас Категория требует больше всего поддержки из бюджета? Я даю руку на отсечение, что никто этого не знает. 5 миллиардов карбованцев в, бюджете отнесено на государственный долг, для то-го чтобы компенсировать "знецінення грошей комерційним банкам". Кто видел голодающих банкиров? Никто. До какого циниз-ма надо докатиться министру финансов Пятаченко, чтобы оставить ату графу?

Возьмите вот эту бумажку - "Структура державного внутрішнього боргу"-и там увидите эту циничную, наглую строку. Здесь когда-то выступал Симоненко, доброй памяти, он гово- рил: "Вы мне оставьте полметра границы, чтобы проходил туда чемодан, и я всю Украину вывезу". Мы думали, что он шутил. Но, оказывается, нет. Всю Украину вывозят через Чернов море.

Я хотел бы и второй вопрос поднять. Все-таки самими обиженными и самыми ненавидимыми у нас являются 15 миллионов пенсионеров. Хватит уже над ними издеваться! Я не буду голосовать за проект бюджета до тех пор, пока в нем не Появится строка о выплате пенсий. Пора покончить с этим атавизмом -так называемым Пенсионным фондом. Если государство не в состоянии защитить эти 15 миллионов человек, нам такое государство не нужно. Давайте ставить об этом вопрос окончательно.

Считаю, что у нас до сих пор не поставлен /или недостаточно поставлен/ вопрос о том, что мы живем не по средствам. Давайте отмотаем кассету на несколько лет назад, когда разваливался Советский Союз и мы всё хотели побряцать оружием, родив Национальную гвардию. Тогда все пребывали в такой эйфории, что хотели одеть ее в шаровары. Но не хватило сукна. И вот сейчас полтриллиона карбованцев идет на содержание Национальной гвардии. Мы дважды пересматривали обязанности Национальной гвардии, и у нее осталось одно - "підтримка конституційного ладу".

Когда нападали на Верховный Совет Крыма, я с коллегами был в Симферополе, но гвардейцев там не видел, они не покинули казармы. В то время Иван Степанович Плющ был в Болгарии, а наш Президент, по-моему, в Индии. А гвардейцы все: ждали команды сверху. И 146 милиционеров приняли на себя весь удар, многие

были травмированы, получили тяжёлые черепно-мозговые травмы. Национальная гвардия Конституцию тогда не защищала.

Какие еще обязанности у Национальной гвардии? "Допомога прикордонникам". Думаю, что генералу Губенко ее помощь не очень нужна. Помощь милиции? Думаю, министр Василишин этого не дождется. Помощь гражданской обороне? Извините, но, по-моему, гражданская оборона сама не очень знает, что ей делать.

Я считаю, что Национальную гвардию - этот атавизм, этот аппендикс, надо расформировать. Иван Степанович, вы ее командующий и должны признать, что защита, оборона страны от этого не пострадает. Если мы сейчас посадили на голодный паек министра Радецкого и хотим, чтобы нас защищала армия, то мы зря так думаем. Я предлагаю рассмотреть вопрос о ликвидации, расформировании Национальной гвардии. Полтриллиона карбованцев, выделяемых на содержание Национальной гвардии, у нас' есть куда потратить.

Спасибо за внимание.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Голобородь-ку. За ним виступатиме депутат Череп.

ГОЛОБОРОДЬКО О.М,, директор Харківського виробничого кооперативу "Інструмент" /Червонозаводський виборчий округ, Харківська об л а с т ь/. У нас здесь очень интересный был вопрос: куда деваются деньги наши? Так я вам должен сказать, Иван Степанович, что давайте больше не будем этот вопрос поднимать, потому что мы ищем кошку в темной комнате, а ее там нет.

И Григорий Алексавдрович Пятаченко знает, что мы здесь ищем то, чего нет, но молчит. Почему он молчит, я сейчас объясню.

Произошел обвальный рост цен. Все бюджетные организации получили деньги, и это естественно, потому что увеличилась плата за тепло, за воду, за электроэнергию. Здесь никуда не денешься, надо дать эти деньги бюджетным организациям.

Что происходит с хозрасчетными организациями? Если я сейчас скажу неправильно, пусть министр финансов встанет и возразит, что, дескать, я вам сказал неправду. Что происходит с хозрасчетными организациями? Уж если рост цен произошел по вине государства, а не по вине этих предприятий, то государство в лице министерства и в лице министра финансов обязано было для нормальной работы предприятий проиндексировать оборотные средства. Но этого не сделано. Потому что средств у государства нет. От этого в первую очередь страдают крупные предприятия. Поэтому и создается миф, что крупные государственные предприятия плохо работают, а маленькие предприятия работают хорошо.

Вы вспомните, что когда в 1982 году /или в 1980-ом, точно не помню/ повысились у нас цены на сырье и некоторые ма-Ьтериалы, тут же все министерства дали своим предприятиям оборотные средства. А мы их ищем сегодня. Что мы ищем?

Если я не прав, пусть Григорий Александрович встанет и скажет об этом. А он молчит. Почему? Потому что сегодня все до единого государственные предприятия обязаны потребовать от своих министерств оборотные средства. Это их требование законно. А мы ищем то, чего нет. Это о том, что касается денег, и если я не прав, то пусть меня опровергнут.

Теперь насчет бюджета. Здесь я полностью согласен с теми выступающими, которые говорили, что проект бюджета построен на песке. Откуда взят рост объема производства? Мне тоже известно, что есть государственные расходы. Хотим мы этого или не хотим, они есть. И счет шёл обратный. Сколько нам нужно на армию? Вот столько. Сколько нам нужно на Национальную гвардию? Вот столько. Все это считалось, все это дошло до-* верху. Отсюда взялись 7,1 процента роста объемов производства на селе и 2,7 процента роста объемов производства в промышленности. Почему? Потому что этого как раз хватало. Не хватает немножко - Надо увеличить процент налога с 18 до 22. Не хватает снова - давайте будем брать 2,4 минимальной заработной платы с каждой лошадиной силы мощности двигателя. Не хватит - давайте возьмем за то, что делают 60 вдохов в минуту, а не 50. Давайте до этого дойдем.

Надо четко осознать, что сегодня мы стоим на грани катастрофы, и говорить о бездефицитном бюджете - это преступление. Нужно честно признать, что у нас дефицит бюджета

такой-то. Но тогда правительство должно сказать, что оно сделает для того, чтобы этот дефицит ликвидировать.

Любой здравомыслящий руководитель на предприятии, ког-

да верстает план года, попадает в такую ситуацию. Тогда он. собирает своих специалистов и говорит: хлопчики мои дорогие, у нас с вами столько-то миллионов не хватает. Что будем делать? Главный технолог даст свое предложение, другие - свое, и в целом получается план производства. Правительство этим заниматься не хочет, а мне кажется, что просто не может.

Поэтому я предлагаю, чтобы мы не ушли отсюда не приняв какого-то решения. Нужно обязательно принять решение и утвердить бюджет то ли на первое полугодие, то ли на первый квартал. Ну прошу вас, проголосуйте, пожалуйста.

Средства, выделяемые на содержание всех управленческих

структур, надо урезать минимум на 30 процентов. Таким образом мы с вами

начнем заниматься тем, чем хотели заниматься два года назад,

а не плодить новые министерства и новых управленцев. Это

нужно сделать просто силовым методом, без всякого расчета,

что бы ни говорили.

И второе. Иван Степанович, я вас попрошу поставить сегодня на голосование вопрос, чтобы предприятия самостоятельно распоряжались своими средствами. Если мы этого не сделаем, то и налоги не уплатим, и предприятия остановим. А в силу чего остановим - я об этом уже сказал. Повторю: потому что нет средств.

А вот здесь есть документы. Я их отдам Григорию Александровичу, чтобы он их прокомментировал и сказал, куда идут государственные деньги.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Черепу, голові. Комісії з питань будівництва. За ним виступатиме депутат Гришко.

ЧЕРЕП В.І., голова Комісії Верховної Ради України з питань будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства /Білопільський виборчий округ, Сумська область/. Шановні колеги! В економіці склалась настільки неординарна і некерована ситуація, що затвердження плану і бюджету для нас, на жаль, стає простою формальністю.

Другий рік проект бюджету подається на розгляд Верховної Ради без розробки детального балансу фінансових ресурсів по галузях. Керівництво Мінфіну і особисто Григорій Олександрович, також не зуміли пояснити той феномен, як можна було помилитися у 20 разів. Адже прогнозували зростання інфляції в п"ять разів, а фактично воно становить І02 рази. І ніхто не несе за ці прорахунки відповідальності ні перед парламентом, ні перед державою і народом.

Уряд України, який мае 94 відсотки державної власності, практично втратив важелі управління державним сектором економіки. Планувати в таких галузях, як чорна металургія і хімія, стабілізацію виробництва, коли практично не працюють кожна четверта доменна піч і кожна третя коксова батарея, -це один із парадоксів запропонованих проектів плану і бюдже-Ту. Другий парадокс - говорити про зростання у поточному році на 2,3 відсотка виробництва продукції за умов зупинки сотень підприємств і знаючи, що укладено угоди щодо поставок

лише однієї п"ятої частини нафти /із 2В мільйонів тонн/, причому нафта і газ - це якраз ті енергоносії, за які наша держава повинна платити валютою, якої ми не заробили. І в планах зовнішньоекономічної діяльності маємо негативний баланс, який дорівнює близько 3 мільярдів доларів (НА. Отже - це тільки робити вигляд, нібито уряд розробив і пропонує проект бездефіцитного бюджету. Його, бездефіцитного, просто не може бути, це - чистої води авантюра.

На мій погляд, сама ідеологія розробки проектів плану і бюджету - помилкова, тому що дефіцит бюджету покривається не за рахунок наведення жорсткого порядку в фінансово-кредитній та ціновій сферах, не за рахунок стабілізації виробництва у фізичних вимірах, а шляхом непродуманої політики підвищення податкових ставок, що остаточно паралізує роботу більшості підприємств, та шляхом погіршення соціальних умов, скасування пільг для малозабезпечених в"ерств населення, що треба розуміти як антинародну дію.

І взагалі, шановні колеги з міністерства фінансів, розробляти бюджет України за допомогою простих арифметичних дій, без глибокого економічного обгрунтування реальності кожної статті доходної частини бюджету - справа безперспективна.

Кілька зауважень до окремих розділів.

Агропромисловий комплекс. Згідно з Законом про пріоритетність соціального розвитку села держава повинна відшкодувати з бюджету витрати на будівництво об'єктів соціальної сфери. За мину-

лий рік заборгованість становила півтора трильйона карбованців,

а в бюджеті планується покриття лише половини. Де нечесна гра. Яка ситуація складається на поточний рік? На перший погляд, цифри виглядають нормально: 44 відсотки. Водночас у фізичних вимірах обсяги будівництва житла, шкіл, дитячих і лікувальних закладів значно скорочуються. Розділ, що стосується агропромислового комплексу, треба серйозно доопрацювати.

Далі. Чорнобильська програма. Згідно з указом Прези- дента програма відселення людей була розрахована на два

роки. Сьогодні можна впевнено стверджувати, що цю програму не буде виконано. Будівельникам ще не виплатили гроші за роботу,виконану минулого року. Заборгованість становить близько І трильйона карбованців. Усього із забрудненої зони треба відселити 9 тисяч сімей. Але якщо врахувати, яку суму заплановано на ці цілі, то стає зрозумілим, що термін виконання програми продовжується на 2-3 роки. Який із сказаного можна зробити висновок? Розділ щодо Чорнобильської програми треба серйозно доопрацювати.

І ще одне болюче питання - житлова політика. Плануємо побудувати 10 мільйонів квадратних метрів загальної площі житла. Із них тільки п"яту частину - за рахунок централізованих капітальних вкладень. Тобто 80 відсотків житла планується будувати за власні кошти громадян і підприємств. Але це можливо лише за умови надання громадянам для будівництва житла довгострокових пільгових кредитів. І це положення треба закласти в державний бюджет.

І ще одне дуже важливе питання. Колеги! Проблему відродження економіки держави треба вирішувати кардинально. Тому я вважаю, що лінія Міністерства фінансів на те, щоб г направити на інвестиційну діяльність 5 відсотків валового національного продукту, є непродуманою і помилковою. Це розвал базових галузей. Необхідно знайти можливість спря- мувати на інвестиційну діяльність не менше 8 процентів, як це було в минулі роки.

І одне зауваження поза регламентом щодо проекту поста-нови Верховної Ради. Бюджет на 1994 рік потребує серйозного доопрацювання, але його треба сьогодні затверджувати. Я не по-діляю думки багатьох депутатів, у тому числі і мого колеги Печерова, що бюджет треба затверджувати на весь поточний рік. Пропоную затвердити бюджет тільки на перше півріччя. Потім прийде новий парламент, прийде новий уряд, вони розберуться і внесуть свої корективи.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Слово від Комісії у питаннях діяльності Рад народних депутатів надається народному депутату

Гришку. За ним виступатиме депутат Науменко.

ГРИШКО М.В., голова Комісії Верховної Ради України з питань діяльності Рад народних депутатів, розвитку місцевого самоврядування /Бахмацький виборчий округ, Чернігівська область/. Шановні депутати!

Проголошуючи принцип державної регіональної економічної політики, на практиці уряд намагається принизити роль місцевих органів влади у вирішенні питань соціально-економічного розвитку територій. Бюджетна система продовжує вперто брати на себе невластиві функції тотального перерозподілу, який, може, у два рази перевищує оптимальні розміри перерозподілу, що здійснюється в більшості європейських держав. Ця негативна тенденція потребує вжиття рішучих заходів як з боку Верховної Ради, так і з боку уряду.

Шановні депутати! Скажу чесно, що мені ще ніколи не було так моторошно виступати, як сьогодні, після розгляду

проекту бюджету в комісії, після вчорашніх виступів керівників уряду. Хтось когось хоче обійти, а для чого - відповіді на 'знаходиш. Говоримо, що бюджет пропонується бездефіцитний. Але це ж не так, дефіцит є - він у прихованому вигляді перекладений на місцеві органи влади.

Ми в комісії проаналізували ситуацію в Луганській, Чернігівській та ряді інших областей. Усе прикривається цими 20 процентами сталих нормативів. Вибачте, Григорію Олександровичу, я з повагою до вас ставлюся, не часто критикую уряд, оскільки розумію ваші складнощі, але навіщо це робити? Якщо ми говорима про 20 процентів, то малося на увазі, що незалежно від тога, буде бюджет чи не буде, до місцевих бюджетів повинні гарантовано надходити ці 20 процентів, щоб місцеві органи влади могли нормально починати рік, нормально працювати. А решту... ваних ви повинні сюди поставити.

Якщо взяти для прикладу Чернігівську область, то було 23, 50 і 50, а в цьому році уже... Ну напишіть: 20 плюс ЗО регульованих. Тим більше, що ця бездефіцитність бюджету -просто окозамилювання, мильна булька. Вона призведе до дискредитації місцевих органів влади і протистояння між населенням.. Це стимулювання не соціального захисту, а стимулювання соціаль-його вибуху, про що вже не тільки ми говоримо, а навіть радіо "Свобода".

Тепер мені хотілося б сказати кілька слів про пенсіонерів. Припиніть полювання на пенсіонерів! Бо ми то на працюючих полюємо, то на непрацюючих. Ви вже скасовували положення про, платний проїзд пенсіонерів у міському транспорті. Ну і скільки зекономили? Законом про пенсійне забезпечення

розмір пенсії обмежений трьома мінімумами. Тоді давайте скасуємо це положення, хай одержують усі в повному обсязі, як і повинно бути. Тим більше, що ми обдурили їх знеціненням заощаджень, дуримо з індексацією. Це ж справжній рекет і знущання над людьми! Я говорив із цього питання з Жулинським.

Виношуються пропозиції

встановити вік вигоду на пенсію - 65 і 60 років. Хто це видає такі ідеї? Хіба так можна робити на фоні засилля "снікерсів", імпортних автомобілів і тому подібного? А ви у старця з кишені останнє хочете викрасти!

Не потрібен на роботі працюючий пенсіонер -звільніть його, потрібен - кланяйтеся, щоб він працював. Бо те, що він одержує, - це ж мізер.

Я можу ще довго аналізувати, У нас є достатньо аргументів. Але комісія прийшла сьогодні до одного висновку: виходячи із ситуації, яка склалася, в бюджеті насамперед повинні бути передбачені видатки на соціальний захист, охорону здоров"я, освіту. Я погоджуюся, що на все сьогодні потрібні гроші, але коли короткі штанці, то на чомусь треба економити.

Розглядати проект бюджету потрібно разом з проектом бюджету Пенсійного фонду. Поданий проект бюджету на 1994 рік не затверджувати, а взяти його до відома. До виконання прийняти тільки те, що стосується І кварталу, і передати проект на доопрацювання. Щоквартально проводити коригування відповідно до стану виробництва і зовнішньоекономічної діяльності.

Радіо "Свобода" вчора передало, що Верховна Рада працює останніх два дні. Повноваження народного депутата закінчуються в день першої сесії. Тому всі повинні працювати, і я думаю, що всі будуть працювати. 1 не сподівайтеся, що буде інакше. Давайте працювати так, як потрібно.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА, Слово надається народному депутату Науменку, голові Комісії у справах ветеранів, пенсіонерів, інвалідів, репресованих, малозабезпечених і воїнів-інтернаціоналістів.

НАУМЕНКО М.В., голова Комісії Верховної Ради України у справах ветеранів, пенсіонерів, інвалідів, репресованих, малозабезпечених і воїнів-інтернаціоналістів /Централь -ний виборчий округ, Хмельницька область/. Уважаемый Иван Степановичі Уважаемые народные депутаты! В течение последних трех месяцев в этом зале идет разговор о наших пенсионерах, инвалидах, ветеранах и так далее. И вот рассматривала комиссия проект бюджета, вчера все слушали выступление вице-премьер-министра Жулинского, который говорил о наших недостатках и о том, за счет каких средств их можно устранить. И что же? Все опять пытаются компенсировать недостаток средств в бюджете за счет пенсионеров» за счет Пен-ионного фонда. И говорят еще, что Пенсионный фонд не в состоя-

нии выплачивать пенсии. Почему же так сложилось? В прошлом , году, когда утверждали бюджет 1993 года, я говорил, что в бюджете Пенсионного фонда будет недоставать 400 миллиардов карбованцев. И просил включить эту сумму в бюджет. Мы ее не включили. Кроме того, из-за инфляции нехватка выросла до 4 триллионов.

Если Пенсионный фонд будет выполнять только те функции, которые на него возложены, то есть заниматься выплатой пенсий, то тех взносов, которые поступают, будет достаточно. Но Пенсионный фонд выплачивает сейчас социальные пенсии, пособия по уходу за ребенком до полутора лет, доплаты пенсионерам в связи с повышением цен. Но как можно возлагать это на Пенсионный фонд? Ведь если правительство подняло цены, то пусть выплачивает эти компенсации за счет бюджета, а не за счет опять-таки отчислений в Пенсионный фонд.

Поэтому в настоящее время дефицит бюджета Пенсионного фонда по прогнозам на 1994 год будет составлять 14 триллионов карбованцев. Значит, мы сейчас должны предусмотреть эти 14 триллионов в бюджете и записать, что эти деньги должны быть из бюджета переведены в Пенсионный фонд для выплаты социальных пенсий, помощи по уходу за детьми до полутора лет, доплаты за повышение цен на коммунальные услуги и на хлеб, целевой помощи неработоспособным гражданам с минимальными доходами. А то установили границу малообеспеченности - 197 тысяч, и эти все доплаты опять должны идти через Пенсионный фонд, через взносы в Пенсионный фонд. Кроме того, почтовые расхода Пенсионного фонда составляют 485 миллиардов. То есть эти деньги идут не на пенсии а на заработную плату работникам почтовых отделений.

Таким образом, когда мы сложим все эти расходы, получится 14 триллионов. Эту цифру мы должны в проекте бюджета записать. А для того чтобы выйти из этого положения, нужно не, как сказали, ограничить пенсионеров, а прежде всего реализовать в ближайшие полгода концепцию социального обеспечения. Необходимо принять пакет законов о пенсионном страховании, добровольном и обязательном, о заработной плате, о медицинском страховании, о социальном страховании. Тем самым снимется нагрузка с предприятий. Но первым мы должны принять закон об оплате труда.

И следующее. Уважаемые народные депутаты! Иван Степанович! Если бы вы знали, как часто обращаются к нам инвалиды. У нас существует Закон о налогообложении доходов предприятий и организаций. Комиссия по вопросам планирования, бюджета, финансов и цен предлагает /статья 8, пункт "а" проекта Закона о Государственном бюджете Украины на 1994 год/ отменить те льготы, которые были. Если в упомянутом законе предусматривается, что предприятия, учреждения, учебно-производственные предприятия, общественные организации всех видов собственности, где работает более 50 процентов инвалидов, освобождаются от налога на прибыль, то сейчас предлагается освободить от налога на прибыль только предприятия общественных организаций инвалидов. Но ведь этим мы нарушаем Закон об объединениях граждан, который запрещает вовлечение в общественные организации с целью получения каких-то льгот.

Далее. Созданы предприятия /херсонская депутация может подтвердить/ где работают до семидесяти процентов инвалидов онкозаболеваний. Они получают заработную плату, врачи каждый день их осматривают, так как больные создали лечебный центр за

счет своих прибылей. И мы, получается, сейчас лишаем их этой

возможности, потому что, если эта поправка в проект пройдет, то

они обязаны будут платить налог на прибыль. Поэтому предлагает-

ся исключить из статьи 8 пункт "а". Должен действовать Закон о налогообложении.

И далее, товарищи. По законодательству инвалиды платят в фонд Чернобыля 12 процентов. Получается, что за счет инвалидов одной категории мы содержим инвалидов другой категории. Поэтому есть просьба внести дополнение в статью 21 проекта Государственного бюджета, где речь идет о взносах предприятий в Фонд для осуществления мероприятий по ликвидации последствий Чернобыльской катастрофы. Предлагаю дописать: кроме предприятий, где работает более 50 процентов инвалидов. Остальные пусть платят, это небольшие деньги.

И я бы просил этот вопрос решить.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Білоблоцькому. За ним виступатиме депутат Боделан.

БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П., голова Комісії Верховної Ради України у питаннях соціальної політики та праці /Жашківський виборчий округ, Черкаська область/. Шановний Іване Степановичу! Шановні колеги! Те, що уряд подав проект бездефіцитного бюджету, непогано. Але постає питання, наскільки виважено і відповідально він підійшов до його розробки. У мене, наприклад, таке враження, що проект нагадує ту привабливу книжку, в якій назва хороша, а зміст - неадекватний.

Я хотів би торкнутися кількох питань. Насамперед скажу про те, що статті видатків, пов"язані з соціальним захистом населення, виходять з явно занижених нормативів. Скажімо, у нас встанов лено мінімальну заробітну плату - 60 тисяч, межу малозабезпечено-сті - 197 тисяч карбованців. А це вже не відповідає реа-

ліям життя. Сьогодні тільки на продовольство мінімальний споживчий кошик коштує десь в межах 480 тисяч карбованців. Причому

якщо за другим варіантом пропонується збільшити ціни у 4,45 раза, то, безумовно, треба подумати і про те, як будемо це індексувати.

Щодо Пенсійного фонду. Щойно голови комісій Науменко і Печеров порушували це питання. Я хотів би висловити свою думку щодо цього. Треба визначитися, чи в цей Пенсійний фонд, чи його немає. Якщо його створено суто для того, щоб виплачувати пенсії, то це одна справа. А якщо ми покладаемо на нього ще й питання, пов"язан1 з іншими виплатами, доставкою пенсій тощо, то на все це потрібно близько десяти трильйонів карбованців. Цілком ймовірно, що завтра Пенсійний фонд не зможе забезпечити виплату пенсій. І тоді знову голова правління Пенсійного фонду, міністр соціального захисту населення звернуться до Національного банку, до уряду з проханням виділити на це кошти.

Чи не варто, справді, вирішити це питання саме сьогодні, коли

розглядається проект бюджету?

На мою думку, бюджет Пенсійного фонду мав бути складовою частиною Державного бюджету. Його слід підпорядкувати Міністерству фінансів, і саме там мають вирішувати цю проблему. Бо хіба можна з місяця в місяць знущатися над людьми! Наші батьки по три години стоять у черзі,щоб отримати зароблену пенсію. Навіщо ж ми створюємо проблему, прямо скажемо, на рівному місці? Починається новий місяць, і щоразу виникав питання: як 1 чим платити?

Тому я звертаюся і до вас, Іване Степановичу, і до Юхима Леонідовича, і до Григорія Олександровича: поставте це питання.

І якщо якась стаття Закону про пенсійне забез- печення не дозволяв це зробити, то. можливо, слід зупинити її дію або внести зміни до закону, з тим щоб уряд міг взяти цю проблему на себе.

Наступне питання - щодо чорнобильських пенсій. Я розумію, що не всім це сподобається, але вважаю ненормальним те, що ми, так би мовити, під певним тиском скасували граничний рівень розміру пенсії. Що ж тепер виходить? Наприклад, Телятников, якого знав весь світ, отримує пенсію в І мільйон 200 тисяч карбованців, а дехто, серед них і деякі з наших депутатів, отримують по б мільйонів карбованців. Хіба так можна? Я вважаю, що за нинішніх умов гранична межа повинна бути. Тільки на соціальне страхування чорнобильців витрати становлять 22 трильйони карбованців. Не можна погодитися з тим, що деякі люди мають все - і здоров"я, і гарну квартиру, і зарплату, і роботу, і додаткову відпустку, і безплатні путівки та ще й чималу пенсію, а інші лежать у лікарнях, не можуть пройти реабілітацію і не мають ні квартири, ні зарплати, ні усього іншого. Тому до цього питання треба підійти зважено і вирішити його.

Далі. Вважаю, що як на тимчасовий захід слід було б піти на обмеження пенсій деяким категоріям працівників. Порівняйте: у нас середня пенсія військовослужбовцям становить І мільйон 350 тисяч карбованців, соціальна пенсія - 150 тисяч, а шахтарі та металурги одержують максимум 500 тис.карбованців. Такого не повинно бути.

І останнє. Іване Степановичу, я думаю, що слід підійти зважено ще й до такого питання. Комерційні структури і банки могли б сплачувати сьогодні в страховий фонд мінімум 40 відсотків. Адже у них уже є первинний капітал, і час подбати про людей, копійки яких вони теж підібрали до своїх кишень. Тому я вважаю, Що слід запропонувати уряду розробити і внести на наш розгляд зміни до відповідних законодавчих актів. Це допомогло б вирішити всі ці проблеми.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Боделану. За ним виступатиме депутат Мовчан.

БОДЕЛАН Р.Б., голова Одеської обласної Ради народних депутатів /Кілійський виборчий округ, Одеська област ь/. В очередной раз, уважаемые коллеги, мы с вами принимаем участие в элементарном перераспределении того, что имеет наше государство. Конечно, это печально, потому что, я чувствую, дело идет к тому, что мы

опять безропотно примем бюджет. Но ух воли мы это сделаем, то давайте все-таки скажем нашим людям правду, причем без каких-либо красивых фраз, что, мол, нужно правде всего сохранить государство, а потом - регионы. Конечно, если считать, что государство - это машина насилия, то это правильно. А если исходить из того, как считает, я думаю, большинство наших людей, что государство - это территория, на которой проживают, то это уже совсем иное дело.

Анализируя предложенный проект бюджета, нельзя не видеть, что речь идет именно о сохранении машины насилия, то есть о финансировании надстройки государства. И эта мысль подкрепляется цифрами. Скажем, по сравнению с 1993 годом расходы на оборону увеличиваются в 5,82 раза, на правоохранительные органы - в 6,88 раза, на органы законодательной власти, то есть на нас с вами, - в 17 раз, на органы исполнительной власти - почти в 6 раз. В то же время на социальную защиту увеличение планируется только в 2,28 раза.

Элементарные подсчеты свидетельствуют, что для того чтобы профинансировать минимальные потребности Одесской области, потребуется около 9 триллионов карбованцев. А по расчетам Минфина получается только 4,4 триллиона. Между тем в государственном бюджете концентрируется значительная доля доходов регионов, а на местные бюджеты спихиваются все неудобные расходы. Это расходы по выдаче льготных кредитов, скажем, членам ЖСК, по выдаче пособий на детей от 1,5 до З лет и тому подобные. То есть это как раз те моменты, которые являются наиболее острыми и вызывают наибольшее недовольство населения.

И наконец еще один вопрос. Нас убеждают, что планируется увеличение объемов производства. В то же время совершенно сомнительно, что, скажем, планируется сокращение валового национального продукта в сопоставимых ценах на 0,8 процента и одновременное увеличение эмиссии денег в 5,7 раза. По мнению составителей проектов, это должно привести к приостановке падения производства и даже его росту в среднем по отраслям на 4,7 процента. Но ведь совершенно очевидно, что эмиссия денег и все то, что мы планируем, не может привести к увеличению роста объемов производства. Для этого нужны иные меры.

Думаю, что в этой ситуации все-таки можно было бы пойти по пути, ну, не утверждения, а, скажем, подтверждения расходов хотя бы помесячно или поквартально. Но правительство должно четко работать, соблюдать законы, которые предусматри- . вагот учет мнения регионов по данному вопросу.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Мовчану. За ним

виступатиме депутат Ткач.

МОВЧАН П.М., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань Чорнобильської катастрофи /Березня-к і в с ь к и й виборчий округ , м. Киї в/. Шановний Іване Степановичу! Шановні колеги! Ще донедавна всі свої гріхи і негаразди ми списували на розвал єдиного економічного простору, на швидке зростання цін на енергоносії. Але нині ми розуміємо, що це не найважливіша причина постійного зниження ефективності виробництва. Криза у виробничій сфері посилюється кризою фінансово-банківською. Ми знаємо причини рідної гіперінфляції. Це і дефіцит бюджету, і велика матеріало- та енергозатратність, про що говорили вчора депутати Мельник і Ягоферов. Особливо мені сподобався виступ депутата Мартиненка, який чітко змоделював ситуацію на прикладі свого підприємства. Це і тривала кредитна емісія та дотації, що не стимулювали виробництво, а навпаки - притлумлювали його. Це /що найважливіше/штучно занижений курс карбован-ця та безглузда цінова політика, наслідком якої стали вимивання товарів з внутрішнього ринку та збагачення ринку в Росії. За наш рахунок і відбувається стабілізація курсу рубля в Росії.

Але є ще одна причина, на яку ми не звертали уваги і яка властива всім республікам колишнього Союзу,- неоголошена економічна блокада з боку Росії та існування потужної п"ятої колони, що цілеспрямовано веде економіку до розвалу. Адже списувати всі гріхи лише на некомпетентність уряду було б великою наївністю. Бо це в нас уже третій уряд. Скажіть мені, невже, наприклад, передачу всієї документації на виготовлення

В Росії нового типу автодвигуна, що десятиліттями розроблявся в запорізьких КБ, можна витрактовувати як некомпетентність?! Так само розвал потужного авіапідприємства імені Антонова в Києві та електронного підприємства у Львові є не чим іншим як послідовними діями п"ятої колони, яка керується принципом: чим гірше - тим краще і тим швидше назад до Москви.

От я звертаюся до "господина"Козаренка і до всіх тих, хто сповідує цей принцип, хто ще плекає наївну надію, що після нового возз"еднання Росія стане благодійницею. Хочу нагадати вам, що дармове сало буває лише у мишоловці. Усі наші розмови навколо економіки та навколо бюджету зводяться до аналізу наслідків, а не причин. Ми запитуємо тут: де наші гроші? Ми запитуємо: чому такий проект бюджету, чому його прибуткова частина має міфічний характер? Але ми не замислюємося над тим, хто сприяє цьому процесові розвалу економіки. Адже логічно виникають питання: чому в державі і досі відсутня відповідна цінова' політика, яка б могла забезпечити зниження інфляції навіть за умови певного підвищення цін?. Чому в державі й досі курсують три грошові одиниці? Адже ми,розуміємо, що кожен долар, який входить в обіг, є інфляційним чинником, який дорівнює мінус 45 тисяч карбованців. Що робиться для того, щоб привести у відповідність курс карбованця до курсів долара і рубля? Власне, чому вони панують у нашій державі? І кому вигідно це? Тут уже ми виходимо на іншу проблему - не проблему п"ятої колони, тобто економічного, а відтак і політичного саботажу, а на проблему корумпованості керівних структур, про що свідчать вчорашні слухання про АСК "Бласко".

Тепер про податкову політику, адже вона є складовою нашої

економічної кризи. За існуючої податкової політики все робиться для того, щоб не підвищувати ефективність виробництва, а знижувати її. Бо головним мотивом є абсурд: чим вища собівартість, тим вищий прибуток. Хто за такої ситуації може бути заінтересований в ощадливості? За існуючої податкової політики обмежується лише рівень заробітної плати, що призводить до зниження купівельної спроможності, отже, зникають економічні стимули. Стимулюється за такої ситуації діяльність так званих комерційних структур, а насправді -структур лихварювання. Адже виникає можливість збагачення лише за рахунок маніпуляцій.

Ми всі тут переконалися, що держава живе за рахунок села. Але погляньте на видаткову частину бюджету. На земельну реформу заплановано виділити 25 мільярдів карбованців, а на космічну програму - І трильйон 100 мільярдів карбованців. Невже ми є космічною державою в таких масштабах, і невже ми не розуміємо ваги села в наших програмах і в нашому житті?

Потрібна програма виходу з економічної кризи. На мій погляд, насамперед необхідно спинити інфляцію, для чого треба підвищити ціни до світового рівня. На перший погляд, це парадоксально, але розбалансованість цін якраз і давала можливість вивозити товари за межі України.

Друге. Треба обкладати прогресивними податками все те, ціни на що перевищують світові. Мінімальну зарплату треба підвищити до 50 доларів на місяць.

Далі, Іване Степановичу. Треба визначити курс для перерахунку світових цін в український еквівалент. За нинішнього рівня цін це приблизно І500 карбованців за долар.

І останнє - скасувати обмеження на зарплату і взагалі всякі обмеження. Бо політика обмежень завжди спричиняє тільки інфляцію.

Дякую.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Ткачу. За ним буде виступати депутат Яценко.

ТКАЧ В.1., голова Вінницької обласної Ради народних депутатів /Вінницький виборчий округ, Вінницька область/. Шановний Іване Степановичу! Шановні колеги і уряд! Викликає дуже серйозну тривогу те, що і на цей раз усі проблеми держави, та й власні промахи, уряд знову хоче вирішувати за рахунок пограбування народу-через гонку цін та введення все нових і нових податків. З другого боку, зовсім не зрозуміло, чому у верхніх ешелонах влади ніхто не хоче конкретно займатися організацією виробництва матеріальних благ, насиченням внутрішнього ринку товарами народного споживання. Це ж основа економіки, основа життя будь-якого суспільства.

Як і чим соціально захистити пенсіонерів, чорнобильців, інвалідів війки, вчителів, лікарів, дітей, якщо вже немає навіть чого ділити і продавати, немає де брати кошти, якщо не виробляється продукція? Тому, на мою думку, завдання із завдань зараз - вжити таких комплексних заходів, які врятува-

ЗІ

ли б виробництво і забезпечили б державне нагулювання і контроль за розподілом виробленої продукції. У зв"язку з цим мають бути негайно скасовані ті закони та декрети уряду, які не тільки не сприяють виробництву, а фактично задушили його.

Негайно слід переглянути кредитно-фінансову політику держави з метою стимулювання та підтримки товаровиробників різних форм власності, стимулювання продуктивності виробництва, дати виробникам свободу розпоряджатися хоча б частиною своєї продукції після виконання держзамовлення. Потрібна лібералізація оподаткування виробництва. І вважаю, що потрібно встановити показник співвідношення темпів зростання продуктивності праці і середньої заробітної плати для всіх підприємств незалежно від форм власності.

Далі. З метою забезпечення об"єктивного аналізу і контролю слід запровадити державне регулювання виробництва і споживання товарів першої необхідності та товарів дитячого асортименту і ввести до плану показник виробництва цих товарів на І карбованець фонду споживання.

Ще одне. Для стимулювання зростання виробництва товарів народного споживання необхідно затверджувати прийняті підприємствами державного сектора річні планові обсяги, а надплановий випуск за умови реалізації виробів у межах області й країни не оподатковувати і допомагати їм поповнювати власні обігові кошти.

Дуже важливо, щоб у цих важких кризових умовах не розпорошувати державні кошти, а сконцентруватися на пріоритетних позиціях. Вони є в проекті плану, я їх називати не буду.

Але, на жаль, сказано про них дуже загально, декларативно. А ми знаємо, що без конкретних програм, у яких було б визначено і мету, і строки, і відповідальних за реалізацію цих програм, знову нічого не вийде. 1 тут я хочу підтримати Юрія Михайловича Карасика, нашого шановного міністра, в тому, що насамперед мають вирішуватися проблеми села. Отже, селяни мають право вимагати, щоб держава стала їх гідним партнером у господарських взаємовідносинах.

Кілька пропозицій щодо проекту бюджету. Перше. Розробляти проект потрібно було за новою концепцією, суть якої -максимально врахувати пропозиції місцевих органів самоврядування, насамперед районів і міст базового рівня.

Друге. Формувати бюджет з низу до верху, істотно збільшити частку доходів місцевих бюджетів, що дасть змогу оперативніше виконувати місцеві програми, скоротивши переливання величезних грошових мас з центру на низи і навпаки.

Четверте. Уточнювати бюджет в ході його виконання, а не в кінці року.

П"яте. Переглянути порядок формування місцевих бюджетів з наданням більших прав регіонам. Зокрема, необхідно прибутковий податок а громадян повністю залишати в місцевому бюджеті, як, до речі, записано в Законі про місцеві Ради народних депутатів. А виходить навпаки. Ми говоримо, що розроблено бездефіцитний бюджет, а по суті весь дефіцит державного бюджету перекладається на місцевий.

Я підтримую ту думку, що уряд повинен забезпечити насамперед гарантовану виплату пенсій. Далі так глумитися над цими

зз

стражденними людьми не можна.

Під час формування бюджету слід подбати про наведення порядку в приватизації, створення нової системи оплати праці і вдосконалення структури управління держави та скорочення управлінського апарату.

ГОЛОВА. Слово від Комісії з питань Чорнобильської катастрофи надається заступнику голови Яценку. А потім будемо радитися.

ЯЦЕНКО В.М., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань Чорнобильської катастрофи /Кор остен-ський виборчий округ, Житомирська область/. Дякую. Загальновідомо, що бюджет відображає основні напрями політики держави щодо свого народу. На жаль, читаючи проект бюджету, я знову переконуюсь, що ми в черговий раз приховуємо правду і кажемо народу неправду. Неправду про те, що бюджет соціально спрямований, неправду про те, що немає грошей, неправду про те, що заробітна плата є основним джерелом інфляції. . .

Ну, подивіться, будь ласка, останні сторінки розрахунків. Соціальний захист населення. 1993 рік - 38 відсотків від видатків, І994 рік - 14,8, медикаменти - 15 мільярдів у І993 році, в І994-му - 0. У той же час конверсія - 0,8 і 1,4 відповідно. Я запитую в людей: хто з вас щось одержав від конверсії як споживач продукції? Космос - 0,2 і 0,3 відповідно. Думаю, можна потерпіти, залишити 0,2 відсотка. Держрезерви: 2,5 і 8,3. Це взагалі незрозуміла ситуація. Зовнішньоекономічна діяльність: 1,6 відсотка в 1993 році, 7,1 відсотка - у 1994 році. Також незрозуміла ситуація. Чому такий різкий стрибок? І що взагалі ми одержимо від цієї статті витрат?

Нарешті, про витрати на подолання наслідків чорнобильського лиха. Тут ситуація цікава. Я вже не кажу про розрахунки: плюс 12 тисяч - інспекції, плюс 5,5 тисячі - митниці, яка сьогодні розвела у себе найбільший загал хабарників. Головне, бюджетних коштів на розв'язання чорнобильської проблеми не виста чає.

Давайте розглянемо ситуацію в динаміці. Подивіться, будь ласка, звіт про виконання Державного бюджету за 1992 рік. Було заплановано витратити 7,6 відсотка від загального обсягу видатків. Ми тоді зекономили на Чорнобилі - 9 мільярдів карбованців перейшло на 1993 рік. На 1993 рік запланували вже 6,7 відсотка. Фактично витратили 3,6 відсотка, тобто вдвічі менше. Однак на 1994 рік уже планується 4,6 відсотка.

З такою політикою, шановний Григорію Олександровичу П'ята-ченко, не вистачало і не вистачить грошей на здійснення соціальних програм по Чорнобилю. Якщо і далі скорочувати, то цел показник врешті-решт перетвориться на нуль.

Щодо виступу Миколи Григоровича Жулинського. Це все-таки гуманіст , людина науки. Я не перебільшую, коли так говорю. Але ж і він пропонує скорочувати чорнобильський бюджет.

У нас є Закон про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. І якщо вже щось змінювати у наших підходах до цієї проблеми, то треба вносити аміни до закону. Можна доручити Академії наук України, Національній комісії радіаційного захисту, Міністерству охорони здоров"я підготувати принципову концепцію стосовно проживання громадян на забруднених територіях, а вже на підставі цього -вносити зміни до закону, переглядати перелік населених пунктів тощо.

І на закінчення - про ідею бездефіцитного бюджету. Я хочу підтримати депутата Голобородька в тому, що такий підхід до бюджету - це взагалі руйнація економіки України. Ми не повинні лікувати хвору економіку України шляхом перекриття кисню. Якщо немає кисню, то хворий гине. 1 хвороби не буде, і хворого не буде. Однак приблизно так ми рятуємо економіку України від інфляції. У такому разі економіка загине раніше, ніж ми подолаємо інфляцію.

Ми з вами знаємо, через які дірки з держави витікають гроші. Ми також чудово знаємо, що треба перекрити ці дірки, звернувши увагу насамперед на комерційні банки. Знаємо, але не хочемо цього робити. У черговий раз запитую: чому? у черговий раз мені відповідають: та тому, очевидно, що на вищих рівнях державної влади державні посадові особи годуються з цих джерел, тому, що у тієї державної особи посадового окладу не вистачав, щоб забезпечити нормальний рівень життя. Але жоден з державних службовців сьогодні не голодує.

Державний бюджет ми не можемо сьогодні затверджувати, не врахувавши цілого ряду конкретних пропозицій депутатів. Думаю, що нам слід повернутися до цього питання через тиждень, затвердити бюджет на перший квартал, а потім буде видно.

Дякую.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, час вичерпано. Давайте порадимося. Виступили тільки шість голів комісій. Є комісії, які наполягають на виступі, є ряд депутатів, які теж наполягають. 1 треба, щоб виступив Юхим Леонідович Звягільський. Тому давайте зробимо так: надамо слово головам комісій з питань науки, оборони, екології, потім депутату Мельничуку від комісії, виконуючому обов'язки Прем"єр-міністра Ю.Л.Звягільському, А потім уже будемо голосувати.

Слово надається народному депутату Кислому. За ним виступатиме депутат Тарасенко.

КИСЛІЙ П.С., голова Комісії Верховної Ради України з питань народної освіти і науки /Промисловий виборчий округ, м.Київ/. Шановні народні депутати! Хочу звернути вашу увагу на те, що проект бюджету фактично порушує статті 56, 52, 32 Закону про освіту, статтю 77 Закону про охорону здоров"я, статтю 28 Основ законодавства України про культуру і статтю 18 Закону України про основи державної політики у сфері науки і науково-технічної діяльності. Ці статті свого часу були анульовані Декретом Кабінету Міністрів за № 23-92 фактично обманним шляхом.

Чому я говорю обманним? Тому що тарифна сітка, яка визначала рівень заробітної плати, це фактично був механізм. А закони визначали не механізм оплати, а рівень оплати. Скажімо, встановлювалося, що вчитель повинен був одержувати зарплату на рівні середньої зарплати в промисловості.

Я не буду збурювати тут емоції, вони й так уже збурені вченими Академії наук. З цього приводу навіть виступав у Києві президент Академії наук Бела русі. Це питання порушували освітяни Донеччини - 92 чоловіка приїздили, була розмова у Кабінеті Міністрів. Освітяни України зустрічалися 19 числа з цього приводу з Президентом.

Я хочу тільки навести вам деякі приклади. Розмір ставок, які зараз одержують лікарі і вчителі, становить тільки 40-47 процентів від тих, які вони повинні були б одержувати, працівники вузів - лише 33 проценти. Тобто фактично працівники вищої школи в середньому стали одержувати стільки, скільки одержує в середньому працівник промисловості. Це - абсолютно недопустимо.

У зв"язку з цим я прошу вас звернути увагу ось на що. За ста-

ном на І грудня із шкіл України звільнилося 15 тисяч вчителів, із ПТУ - четверта частина майстрів виробничого навчання, з наукових установ - 40 тисяч вчених. Якщо ми не будемо вживати ніяких заходів, то освіта, наука, культура Г медицина опиняться в критичному стані.

Тому хетів би, щоб ви зрозуміли, що наша комісія не пропонує нічого нереального. Ми просто просимо все зробити для того, щоб зберегти освіту, науку, культуру. І зробити це можна. Комісія просить ні в якому разі не затверджувати статтю 20 у запропонованій редакції. Ми пропонуємо сформулювати її так: "Встановити розмір стипендій учням професійно-технічних училищ, що не проживають у гуртожитках, на рівні стипендій студентів вищих навчальних закладів І і ІІ рівня акредитації, відмінивши їх безкоштовне харчування". Я прощу записати саме так, бо в статті 20 сказано, що безплатне харчування відміняється для всіх дітей. Уявіть собі, що дитині 9-Ю класу, яка живе в гуртожитку, дали 85 тисяч карбованців стипендії. Та вона ж голодна буде! Вона завтра на цю стипендію купить "снікерс", один раз поїсть - і все. Для дітей, які проживають у гуртожитку, треба все-таки передбачити безплатне харчування.

Шановні друзі! Хочу звернути вашу увагу також на статтю 9. Там треба передбачити, що підприємства, які впроваджують запатентовані розробки, звільняються від оподаткування. Можу у зв"язку з цим навести приклад із власного досвіду. Про свою розробку бронежилетів я вперше зробив доповідь у Греноблі ще 1976 року. Але впроваджувати їх у виробництво взялися лише під час війни в Афганістані, коли в нашій армії гинуло там дуже багато солдатів. Спочатку мені оголосили догану за те, що ліз не туди, куди треба, а потім присудили державну премію. Так тоді ж ЦК був, і ми добилися прийняття постанови ЦК. І лише після її прийняття тоді справа зрушила з мертвої точки. Тепер ЦК немає. Потрібно включати економічні важелі. Необхідно, щоб із підприємства, яке впроваджує запатентовані розробки, не стягувалися податки.

Фінансування науки. На нього передбачено проектом бюджету 1,4 процента. Але такої мізерної частки на науку не встановлено в жодній державі СНД. Росія встановила 2,5 процента, хоч це теж дуже мало. Ми просили виділити також 2,5 процента. Ну профінансуйте хоч на рівні минулого року, тобто хоча б 2,2 процента. Тому що якщо цього не зробити, то і ті 40 тисяч науковців, які ще працюють, пі дуть із науки. Із чим же ми залишимося? Крім того, це не такі вже й великі витрати.

Хочу ще сказати про неприпустимість порушення законів про освіту і науку. Якщо в них обумовлено необхідність надання пільг в оподаткуванні діяльності у вищих навчальних закладах і в наукових закладах, то не потрібно стягувати ті податки.

Міністр внутрішніх справ зачитував інформацію про результати перевірки 96 тисяч платників податків. Виявляється, за один місяць ними не внесено 370 мільярдів карбованців. А якщо перевірити всіх платників податків, то вийде, що щомісяця не вноситься більше трильйона карбованців.

Прошу ще кілька секунд. Ми тут говорили: де гроші? У нас у торгівлі 5 процентів рентабельність. Для того щоб виплатити заробітну плату,вистачає націнки всього 20 процентів. Указом Президента встановлено 55 процентів. 35 процентів із продажу ніколи не вертається до бюджету! А 35 - це одна третина! Давайте наведемо тут порядок, то будуть гроші і на науку, і на все інше.

ГОЛОВА. Слово від Комісії з питань оборони і державної безпеки надається народному депутату Тарасенку. За ним буде виступати депутат Дорогунцов.

ТАРАСЕНКО О.Г., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки /Знам " я н -ський виборчий округ, Кіровоградська област ь/. Шановний Іване Степановичу!'

Шановні члени уряду! Шановні колеги! Я не думав виступати у питанні асигнувань на оборону, передбачених у проекті бюджету. Але тут деякі депутати висловлювали серйозні зауваження, тому, думаю, Іване Степановичу, нам треба все-таки прийняти з цього приводу рішення перш ніж ми голосуватимемо в цілому.

Наша комісія розглянула проект бюджету в частині, де йдеться про фінансування оборони в розрізі військових відомств, і прийшла до висновку, що в такому вигляді його затверджувати не можна. До вирішення цього питання прикута увага всіх наших військовослужбовців. Звичайно, не вирішити його не можна, але вирішувати його треба згідно з законом. Є вимоги Конституції, Закону про оборону, Закону про Збройні Сили України, де записано, що Президент України розглядає і вносить у Верховну Раду проект військового бюджету. Цього не сталося. Тому є пропозиція проголосувати за те, щоб після розгляду даного питання на засіданні Ради Оборони та персонально Президентом розглянути його на закритому засіданні Верховної Ради.

Сьогодні тут виступав Руслан Борисович Боделан. Загалом він усе говорив вірно, але в цифрах помилився. Іде не збільшення видаткової частини бюджету на ці потреби, а просто відбувається девальвація купона, тому-то такі цифри. Фактично ж видатки на утримання Збройних Сил та інших військових формувань зменшуються. По деяких - на один квартал, по деяких -на два місяці. Далі не буду розшифровувати це питання.

Міністерством оборони повільно виконується наша постанова про структуру, чисельність Збройних Сил. Усе це треба розглядати в конкретному аспекті.

Хотів би сказати кілька слів і з інших питань відносно яких нам треба сьогодні теж прийняти рішення. І ці рішення політичні.

Справа в тому, що якщо прогнозувати розвиток політичних подій, то нова Верховна Рада почне працювати не тоді, коли ми прогнозуємо, а місяців через 2-3, бо по ножному округу сьогодні від 10 до 25 кандидатів, і що це будуть за вибори - зрозуміло.

Не вирішені питання і щодо відповідальності за виконання : Закону України про Державний бюджет, який за Конституцією саме так і називається: Закон України про Державний бюджет. То хто його буде виконувати і скільки вже можна порушувати це питання? Леонід Макарович уже не раз очолював Кабінет Міністрів і мав відповідні повноваження. Сьогодні вік теж узяв їх на себе. За діяльність Кабінету Міністрів відповідає Схим Леонідович Звя-гільський.

Шановні колеги і наші виборці! Я знаю, як і кожний у цьому залі, що багато міністрів висунуті кандидатами у депутати, в тому числі й ті, яких ми заслуховували і які шукають, як би його таким чином уникнути потім відповідальності. А в деяких міністерствах висунуті і перша особа, і всі заступники/це стосується і Міністерства сільського господарства/. Так питається /тут дехто хвалив міністра, називав його шановним/, як він думає його виконувати?

Тому мені здається, що ми повинні на наступному тижні працювати. Нам необхідно розглянути дане питання до кінця, бо передвиборна кампанія буде через один місяць. І той, хто висунутий, нехай тут сидить і працює нічого поспішати у свій округ. Вирішити питання про Кабінет Міністрів. Вирішити питання політичні. Якщо Леонід Макарович пропонував тут /і депутат Хоменко підтримував/зміни і доповнення, то з"ясувати, яких повноважень Президент хоче, тим більше що він пенсійного віку. І вирішити питання, хто зрештою працюватиме в цій ложі, тому що так, як сьогодні, бути не може.

Тут порушувалося питання про гроші. Так от, куди діваються гроші товаровиробників? Я говорив, що це - економічна диверсія проти держави України. І вона запрограмована. Запрограмована і виконується успішно. Справа в тому, що той, хто виробляє продукцію, позбавлений можливості відтворювати виробництво, тому що ці кошти осідають з вини Кабінету Міністрів, Національного банку у різних структурах. 1 тільки в цьому, Іване Степановичу, причина. Гроші від реалізованої продукції потрапляють у комерційні банки і там залишаються. Але все це дуже просто вирішується. Вирішується, до речі, Національним банком і Кабінетом Міністрів, ми такі повноваження їм дали вже.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Дорогунцову, голові Комісії у питаннях екології. За ним буде виступати Юхим Леонідович Звягільський.

ДОРОГУНЦОВ С.І., голова Комісії Верховної Ради України.

42 .

у питаннях екології та раціонального природокористування /Суворовський виборчий округ, Одеська область/. Шановні друзі.../ Шум у з а л і /.

ГОЛОВА. Говоріть Сергію Івановичу... А, Мельничук! Депутате Мельничук, вибачте. Мельничук потім виступить...

ДОРОГУНЦОВ С.І. Ви ж мені відшкодуйте ці секунди.

ГОЛОВА. Говоріть, говоріть! Я вам II секунд додам, говоріть.

ДОГОГУНЦОВ С.І. Не ІІ. Дивіться! Я ж думав, від другого мікрофона хтось там виступатиме.

ГОЛОВА. Та ні, говоріть.

ДОРОГУНЦОВ С.І. Шановні друзі! Наша Комісія у питаннях екології та раціонального природокористування прийняла рішення, яким підтримує подані проекти плану і бюджету. Вона вважає, і я теж дотримуюсь такої точки зору, що якщо ми не приймемо ці недосконалі документи, і один, і другий, то з цього найбільше радітиме наш уряд. Бо він скаже, що Верховна Рада не прийняла те, що ми розробили, пов"язала нам руки, і ми нічого не можемо зробити. Всі негаразди ляжуть на нас. Це перше. І друге. Якщо ми приймемо ці документи, то ми встановимо хоч якісь рамки для діяльності уряду і щодо бюджету, і щодо плану. Якщо цих рамок не буде, у них насправді руки будуть повністю розв"язані.

Я приєднуюсь до всієї тієї критики, яка пролунала щодо проектів плану і бюджету. Вони вкрай недосконалі і не-збалансовані. Але що я хочу сказати? Нам треба в постанові записати, що всі зауваження і пропозиції народних депутатів і комісій мають бути урядом враховані, і про те, що відносно них зроблено, поінформована Верховна Рада.

І від імені нашої комісії підтримую пропозиції Комісії з питань оборони і державної безпеки, Комісії з питань освіти і науки, Комісії з питань культури та духовного відродження, Комісії з питань здоров'я людини та інших. Ми вважаємо, що в . поданих документах по всіх напрямах іде нічим не виправдане відносне скорочення асигнувань у процентах. Ми зробили такий аналіз. Це не абсолютні цифри. У процентах всюди скорочуються соціальні програми, витрати на оборону, на науку, на освіту, на культуру, на пенсію і так далі. Мінімальна пенсія сьогодні в 14 разів менша від тієї, яка була в застійний період за своїм реальним змістом. Щоб сьогодні люди жили так, як вони три роки тому жили на 70 карбованців,треба, щоб мінімум пенсії становив І мільйон 750 тисяч. А. у нас мінімальна пенсія - 120 тисяч. Це в 15 разів менше! То як же ці люди можуть жити?

Але головне: де взяти кошти? І я спробую проаналізувати, де їх треба і можна взяти. Давайте ми підтримаємо міцно, могутньо нашу електроенергетику. Подивіться, будь ласка, тільки одна Чорнобильська атомна станція може дати нам 500 мільйонів доларів у перерахунку на цю валюту! А скільки це в наших карбованцях? Це 10 трильйонів!

А якщо взяти всю енергетику? Ми мали в 1990 році 300

мільярдів кіловат-годин електроенергії. 300! Тепер удвічі скоротили промислове виробництво, а промисловість - основний споживач електроенергії, особливо це стосується чорної металургії. Торік ми виробили 215 мільярдів кіловат-годин електроенергії замість 300.

Тепер рівень нашого промислового виробництва скоротився вдвічі. Давайте ми так сплануємо все, щоб можна було ЗО мільярдів кіловат-годин продати за валюту за кордон. Це дасть нам ЗО трильйонів карбованців. Ми можемо ці ЗО трильйонів використати і на соціальні програми, і на оборону, і на науку, і на освіту, і на пенсії.

Тепер, я давно пропоную, давайте введемо монополію на зовнішню торгівлю. Давайте встановимо контроль над банками. Давайте встановимо монополію на виробництво і продаж спиртних напоїв і тютюнових виробів. Чому нам цього не зробити для порятунку нашого народу і нашої держави?

Я думаю, що ми зобов'язані це зробити. Вже навіть депутат Мовчан вважає, що треба вилучити долар з нашого внутрішнього обігу. Це правильно. Ми давно пропонуємо зробити таку операцію. Взагалі, нам треба встановити жорсткий державний контроль за всіма процесами. Так робили і роблять усі держави з так званою ринковою економікою. Тим більше ми це повинні зробити в перехідний період. Я прошу вас, шановні друзі, підтримати ці пропозиції.

Дякую.

ГОЛОВА. Слово надається депутату Мельничуку від тимчасової комісії.

МЕЛЬНИЧУК В.Г., секретар Контрольної комісії Верховної Ради України з питань приватизації /Промисловий виборчий округ, Житомирська о б -

ласт ь/. Дякую.

Шановний Іване Степановичу! Шановні члени уряду! Колеги!

Державний бюджет виконує дві функції. Перша -

він є інструментом, через який перерозподіляються кошти. І друга - він концентрує в собі суть державної фінансово-грошової політики. Я хочу розглянути другу функцію бюджету, тому що сьогодні ця політика створює серйозну загрозу економіці України.

Я погоджуюся з депутатом Мельником Анатолієм Максимовичем у тому, що цим бюджетом без зміни суті фінансово-грошової політики держави ми закладаємо міну, яка вибухне досить швидко.

Чому це може бути?

Перше. Методика розрахунків бюджету на 1994 рік залишилася у своїй основі такою ж, якою була рік, два і три роки тому. Але ж ситуація змінилася. Уже в 1992 році, і тим більше в минулому році, стало зрозуміло, що треба шукати нові методи, інші підходи передовсім до формування доходної частини бюджету.

І от які ми маємо наслідки від того, що ця методика не змінилася. У 1993році передбачалось отримати від податків у доходи бюджетів кошти у розмірі 51,3 процента від вартості валового внутрішнього продукту. Але фактично отримано тільки 28 процентів, включаючи кредит Національного банку в розмірі

9,8 процента від вартості валового внутрішнього продукту. Тобто податків зібрано фактично тільки 19 процентів замість 51,3 процента від вартості валового внутрішнього продукту.

Але, замість того щоб зробити аналіз, чому бюджет не отримав такої величезної кількості коштів, що пропонується в проекті бюджету на 1994 рік? Збільшується ставка - з 51,3 до 66,3 процента від вартості валового внутрішнього продукту.

Спираючись на результати виконання цих показників у минулому ро ці, а також у 1992 році, коли були приблизно такі ж показники /планувалося 50 процентів, виконано 20 процентів/, можна стверджувати, що в 1994 році теж буде виконана у кращому випадку на ЗО процентів, тобто планується 66, буде виконано ЗО процентів.

Друге. За період, що минув з часу затвердження бюджету /це був квітень 1993 року/ валовий внутрішній продукт збільшився проти прогнозу в шість разів. Але знову ж аналізу причин цього явища не зроблено. У той же час 9,5 трильйона карбованців дефіциту віднесено на державний внутрішній борг, але аналізу причин і цього явища теж немає.

Трете. Підставою для складання та аналізу будь-якого бюджету є баланс фінансових ресурсів України. У цьому балансі допущені деякі, на мій погляд, неточності. Ось цифри. Фінансові ресурси державного бюджету, а також організацій становитимуть 508,3 трильйона карбованців. Фінансові ресурси населення - 307 трильйонів карбованців. Разом - майже 816 трильйонів карбованців. У той же час запланована сума по валовому внутрішньому продукту становить 480 трильйонів карбованців. Отже, через бюджети ми хочемо перерозподілити суму більшу, ніж сума валового внутрішнього продукту.

Або це помилка, або це колосальна зовнішня позика на суму приблизно 50 мільярдів доларів. Але пояснення цьому немає.

Четверте. У проекті бюджету не враховані закони 'і постанови Верховної Ради, а також пропозиції депутатів, які висловлювалися В процесі обговорення постанов, прийнятих 17 і 23 грудня 1993 року, у тому числі про зміну податку на доход податком на прибуток.

П"яте. У доходи бюджетів не включені доходи так званих позабюджетних фондів: приватизаційного, інноваційного, пенсійного, соціального страхування, зайнятості та інших подібних фондів місцевих органів самоврядування. А це сума, яка становить близько 80 трильйонів карбованців. І все це односто-ронньо йде на ті податки, якими обкладаються підприємства, але держава через бюджет цього не контролює.

І останнє. Заплановано експорт у розмірі 21 мільярд доларів, тобто має бути зростання експорту на 10 мільярдів доларів, тому що в 1993 році він становив II мільярдів доларів. Чи це реально? Невідомо. Тому що в торговельному балансі не зазначено, за рахунок яких джерел буде збільшення експорту.

Виникає запитання: приймати цей бюджет чи не приймати? Я думаю, що його треба приймати. Приймати на перший квартал, але дати термін на доопрацювання - один місяць. Причому треба доопрацювати з урахуванням нових підходів. 6 пропозиції відносно цих підходів. І вони можуть бути реалізовані.

І на закінчення. Ми повинні мати сильну державну фінансово-грошову політику. На сьогодні більш-менш стабілізувалася наша . економічна ситуація. Але якщо не буде сильної державної фінансово-грошової політики, через місяць-два все знову дестабілізуєть-ся. Ми можемо цьому запобігти, такі можливості є.

Дякую.

ГОЛОВА. Слово надається Юхиму Леонідовичу Звягільському, виконуючому обов'язки Прем"єр-міністра України. Ми вас у часі не обмежуємо.

ЗВЯГІЛЬСЬКИЙ Ю.Л., виконуючий обов'язки Прем'єр-міністра України. Уважаемый Иван Степановичі Уважаемые народные депутаты I Главный результат работы над проектами плана и бюджета - четкое представление, что ситуация в Украине не является такой уже безнадежной, как пытаются представить те, кто уже полгода предсказывает полный крах Украины. Сложнейшие экономические проблемы, стоящие перед нами, разрешимы. Для этого есть все возможности. Их решение зависит от наших действий. Это первое.

Второе. Работа в направлениях, лежащих в основе проектов плана и бюджета, уже ведется. Многое сделано для смягчения главного внешнего фактора экономической нестабильности -скачкообразного удорожания импортных энергоносителей. Межправительственные соглашения о поставках нефти и газа создают более надежную основу для работы в 1994 году.

Особо подчеркну: за 1993 год с селом мы рассчитались. Новая ценовая политика и система закупок позволяют начать авансирование будущего урожая. Селу пойдут реальные средства, в том числе и валютные, для закупки горюче-смазочных материалов, удобрений, средств защиты растений, техники, запасных частей. Созданы предпосылки для стабилизации цен на основные продукты питания.

Все это, а также ряд экстренных мер правительства и Национального банка в конце прошлого года позволили предотвратить предсказывавшийся многими очередной скачок цен в январе.

Третье. Много вопросов вызвано тем, что в числе стабилизационных мер есть и так называемые административные. Упорно не замечают, что они дополняют экономические и преследуют цель -стабилизировать ситуацию.

Правительство, учитывая наш опыт, а также опыт других стран, выводы независимых экспертов, убеждено, что при ограниченном поступлении и ажиотажном спросе на валюту возобновление торгов на валютной бирже приведет к резкому необоснованному падению курса карбованца и, как следствие, к существенному повышению цен.

Совместно с Национальным банком мы продолжаем работать над совершенствованием валютного регулирования в комплексе с мерами по стабилизации экономической и финансовой ситуации, совершенствованию внешнеэкономической деятельности.

И вообще не нужно бояться административных мер. Ни одна страна не обходилась и не обойдется без них, тем более, когда речь идет о виходе из такого глубокого кризиса, как у нас.

Четвертое. Экономика страны складывается из экономик предприятий, многие из которых забыли об эффективности производства, экономии, снижении себестоимости и издержек.

Способом удержаться на плаву и даже улучшить положение стало повышение цен.

Да, есть чисто объективные причины. Однако практически

повсеместно цены повышаются далеко не всегда оправданно.

Несмотря на падение производства, искусственно завышают прибыль, продолжая раскручивать инфляцию. Такая гнилая психология завладела руководителями предприятий и даже министерств.

Забвение элементарных заповедей рынка: расширять объемы, не просто производить, а увеличивать сбыт, конкурировать, снижая цены - это катализатор инфляции, а в перспективе -прямой путь к банкротству.

Повторяю в очередной раз: идеологическим стержнем экономической политики должно стать повсеместное сдерживание цен. На это необходимо направить усилия всех: хозяйственников, потребителей, администраций, средств информации, населения.

Некоторые на местах действуют, не ожидая призывов, как, например, в Николаевской области. Там в договоре администрации о профсоюзами на 1994 год предусмотрены, в частности, обязательства по ограничению роста цен на основные продукты питания, а также проведение систематических проверок правильности установления цен на продовольствие и тарифов на услуги.

Пятое. Понятна позиция министерств и ведомств, народных депутатов в поддержку отраслей, ведомственных интересов, регионов и групп избирателей. Но, требуя увеличить ресурсы, включить

Дополнительный объект, выделить финансирование, нужно помнить, что все источники исчерпаны, что это возможно только за счет дефицита бюджета, а значит - дальнейшей инфляции. Выбор за вами, уважаемые народные депутаты. Как решите - так и будет.

Учитывая ситуацию, мы. сознательно идем на резкое ужесточение экономической политики, вызванное продолжающимся спадом производства, ограниченностью доходной части бюджета.

Как бы ни противились некоторые, но индивидуальным льготам по налогам, штрафам, продаже валютной выручки, льготным кредитам положен конец. Разрабатывается новый механизм регулирования фондов потребления предприятий и организаций независимо от форм собственности. На поддержку могут рассчитывать только те, кто обеспечивает реальное повышение эффективности всей украинской экономики.

Шестое. В текущем году мы еще полностью не сможем остановить рост цен, не добьемся прироста национального дохода. Для нормализации экономических процессов и расчетов объективно необходимо увеличение объема платежных средств. Правительство считает, что для этого в первом квартале нам требуется кредит Национального банка - 12 триллионов карбованцев с погашением во втором полугодии.

Просим, уважаемые народные депутаты, поддержать нас в этом вопросе, тем более что Указом Президента о порядке использования государственного бюджета Национальному банку

рекомендовано предоставлять Минфину внутригодовой кредит в размере до 10 процентов от объема расходов бюджета для покрытия недостатка средств, обусловленного разрывами сроков поступления доходов и расходами. То есть у нас в первом полугодии расходы больше, чем доходы.

Седьмое. Осуществить намеченное, особенно в реформировании экономических отношений, невозможно без совершенствования законодательной базы. Это требует тесного и конструктивного взаимодействия Верховного Совета и правительства. Мы рассчитываем на взаимопонимание и поддержку парламента, что особенно важно, когда часть депутатов будет занята выборами.

Восьмое. Правительство отдает должное возрастающей роли негосударственного сектора, доля которого в 1994 году в промышленности достигнет 30, а в сельском хозяйстве - 40

процентов. И предприниматели, и госсектор становятся равноправными партнерами в преодолении кризиса,, в выполнении государственных заказов и программ. Все, кто работает на укрепление экономики, и прежде всего на увеличение производства, всегда найдут поддержку правительства.

На расширение негосударственного сектора, создание настоящей рыночной среды направлена широкая программа приватизации. Одновременно необходимо продолжить разработку надежных механизмов, обеспечивающих равные условия и возможности для участия в этом процессе всех граждан.

Девятое. Далека от совершенства наша налоговая политика, играющая, в силу известных причин, больше фискальную роль. Поэтому наряду с усилением спроса и ответственности за полноту и своевременность внесения налогов, укреплением налоговой и таможенной служб налоговая система будет совершенствоваться, в первую очередь, в направлении повышения ее стимулирующей роли. Из бремени для субъектов хозяйствования, в том числе и экспортеров, она должна стать гарантом пополнения бюджета, заинтересовать увеличение инвестиций в приоритетные отрасли.

Десятое. Наряду с упорядочением системы заработной платы и социальной защиты ведется поиск принципиально новых комплексных подходов. Они должны позволить перераспределить роли и значение заработной платы и бюджета как источников обеспечения разных групп граждан. Это увеличит долю средств

потребления, поступающих работникам в виде заработной платы,

разгрузит бюджет, обеспечит адресность и направленность социальной защиты действительно нуждающихся.

И последнее. Проект плана разрабатывался в соответствии с концепцией как индикативный, а не как директивный. Эта логика заложена как механизм его реализации и в проект постановления.

Однако ряд пунктов проекта постановления, внесенного

комиссией, фактически рассчитан на директивный план. Согласиться с такой принципиальной трансформацией невозможно, тем более когда предплановая работа завершена и все государственные предприятия, не говоря уже о частных, работают, не ожидая директив.

Нужно учесть некоторые ключевые проблемы. В частности, проект комиссии противоречит законам о предприятиях, о собственности, о предпринимательстве и другим. Но главное то, что механизм реализации директивного плана в представленном проекте просто отсутствует.

Обсуждая варианты проекта постановления, необходимо отдавать себе отчет, куда мы идем: вперед к рынку или назад к принудительно управляемому хозяйству.

В заключение. Нынешний год не будет легче предыдущего, а может быть, с учетом поставленных задач и сложнее. Об этом нужно честно сказать трудовым коллективам и всем гражданам. Но это не должно приводить к упадническому настроению. Наоборот, все должны понять, что только таким образом можно стабилизировать ситуацию.

Правительство работает. Оно видит проблемы, знает, как и какими средствами их можно решить. И мы надеемся, что совместными усилиями, невзирая на все сложности, удастся заложить основы выхода Украины из кризиса.

Благодарю за внимание.

ГОЛОВА. Дякую, Юхиме Леонідовичу.

Слово щодо проекту постанови надається Андрію Васильовичу Печерову. Будемо вже приймати якесь рішення.

Юхим Леонідович сказав, що в проекті постанови немає механізму реалізації плану і тому вона не може бути прий-нята. Механізму, може, немає. Але Кабінет міністрів повинен брати відповідальність за виконання як плану, так і бюджету, бо інакше в цьому взагалі немає сенсу, Юхиме Леонідовичу. Інша справа - який механізм. Але оскільки ви внесли проекти плану і бюджету, виходить, треба вам брати і відповідальність за їх виконання. А вже як звітувати - чи за рік, чи поквартально... От учора й сьогодні вносили пропозиції -про поквартальний контроль.

ЗВЯГІЛЬСЬКИЙ Ю.Л. Обязательно. И с корректировкой с учетом замечаний, высказанных депутатами.

ПЕЧЕРОВ А.В., голова Комісії Верховної Ради України з питань планування, бюджету, фінансів і цін /Велико-михайлівський виборчий округ, Одеська область/. Шановні народні депутати! Я думаю, ви звернули увагу на позицію уряду, яку висловив Схим Леонідович. Він сказав, що нормативних актів для забезпечення виконання постанови в редакції комісії немає і тому приймати її не можна. І остання його фраза: "Уряд знає, що робити. Уряд забезпечить і уряд зробить".

Із цього комісія й виходила, коли заслуховувала представників уряду на своєму засіданні. І вчора, і сьогодні не тільки в цьому залі, а й у кулуарах багато народних депутатів висловлювали думку, що запропоновані показники в проекті плану бажані, але не підкріплені організаційною роботою уряду.

Уряд дав гарантію, що він їх виконає. І про це сьогодні сказав Юхим Леонідович. А щоб за ці гарантії була і відповідальність, комісія наполягає на тому, щоб затвердити основні показники плану. Вони - особливо кількісні показники -тільки для державного сектора. Ніякі законодавчі акти там не заважають, і треба, щоб були відповідальні незалежно від того, що буде з Прем"єром, з віце-прем"єром, з Верховною Радою і так далі. Є міністри, є галузі, і, врешті-решт, треба відповідати.

Я дочекався ще однієї репліки, її передбачувала наша комісія, яка розцінює це як відхід від ринкових реформ. Дійсно, до деякої міри спроба новими економічними методами, угодами, взаємною зацікавленістю, цінами добитися виконання плану не сприймається. Усі вважають, що для цього обов'язково має бути якийсь примус.

Якщо так вважає уряд і, якщо такими шляхами хоче здійснювати цей план економічного і соціального розвитку, тоді він приречений. І тому комісія пропонує уряду взяти на себе відповідальність і виконувати план ринковими методами. Це щодо проекту постанови.

Комісія просить підтримати запропонований проект у редакції комісії.

ГОЛОВА. Тепер переходимо до розгляду проектів. Андрію Васильовичу! Оскільки уряд не відмовляється від відповідаль ності, я хотів запитати тільки про одне: ви запропонували поквартальний звіт із внесенням змін і доповнень?

ПЕЧЕРОВ А.В. Іване Степановичу! Пункт 6 проекту постанови комісії передбачає: "Кабінету Міністрів за підсумками роботи народного господарства щоквартально доповідати Верховній Раді України про хід виконання плану економічного і соціального розвитку України у 1994 році".

ГОЛОВА. Ставлю на голосування пропозиції) прийняти запропонований проект за основу. Андрій Васильович залишається на трибуні, будемо голосувати по пунктах. Так? Інакше вже не можна. Дві години минуло.

Прощу проголосувати за основу. "За" - 190. Не приймається.

Андрію Васильовичу, агітуйте. Я вже не буду.

ПЕЧЕРОВ А.В. Тоді треба ставити на голосування проект уряду, де немає запису про відповідальність. Будь ласка, ставте. Тільки я прощу провести поіменне голосування.

ГОЛОВА. Ви тільки не заводьтеся. Візьміть цей проект, покажіть... Ми ж повинні розуміти, що і ми відповідальні, й уряд.

ПЕЧЕРОВ А.В. Ось проект постанови про план економічного і соціального розвитку. Уряд його вніс у такій редакції. Ви цей документ отримали.

Комісія внесла проект ось у такій редакції. Він ще є у вигляді додатка до доповідної записки виконуючого обов"язки Прем"ер-міністра, де він обґрунтовує, чому його не можна приймати.

ГОЛОВА. Знайшли? Запитання щодо цього проекту в? Першій мікрофон.

ПІВЕНЬ М.І., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України у питаннях соціальної політики та праці Макі ї вський - Совєтський виборчий округ, Донецька область/. Мы в прошлом году, уважаемые народные депутаты, упустили вопрос, касающ

ийся села, я имею в виду договора контрактации. И в этом году, формируя бездефицитный бюджет, опять не предусматриваем закупку молока в мяса. Объясните, пожалуйста. А то вы, Андрей Васильевич, вечно запутаете всех. Ефим Леонидович очень хорошо в заключительной речи сказал и показал источники, откуда берутся деньги в как пополнить бюджет. Давайте здесь не хитрить. Он одного не сказал: если мы допишем о том, чтобы вое кооперативы при предприятиях нужно убрать, где заметив директора, тогда пойдут деньги в бюджет. И если запретить всевозможные совместные предприятия, которые разворовывают Украину, опять добавится денег. Тогда мы найдем деньги и на продукты питания, и на прочее.

Вот уже два дня одни и те ж выступают в кричат, кричат: за народ. Подошли к принятию постановления - и упустили этот вопрос. Хватит дурить друг друга. Давайте, наверное, реально смотреть на эти вещи. Я вношу предложение...

ГОЛОВА. Почалось обговорення.

ПІВЕНЬ М.І. Нет, это не обсуждение, Иван Степанович. Я

прошу поставить на голосование вопрос о том, чтобы контракт, который предложен правительством на закупку 45 миллионов тонн зерна и 20 миллионов тонн молока и мяса, был обеспечен материально-техническими ресурсами. Это должно быть гарантировано. Тогда будет вое нормально в Украине,

ГОЛОВА. Андрію Васильовичу, прошу.

ПЕЧЕРОВ А.В. Мені важко відповідати на такі запитання. Якщо це стосується проекту бюджету, щоб передбачити там витрати, то ми ще до цього питання не дійшли. Якщо це стосується зміни законодавства, то я отою на позиції, яку висловив народний депутат. Я хочу э"ясувати: у чому суть запитання? Про який проект іде мова? Що ви хочете, щоб там було?

ГОЛОВА. Щоб записали про забезпечення обсягів держзамовлення агропромислового комплексу. Ось це він хоче. А ми домовилися, що в цьому році буде на контрактній умові... Ви зрозуміли, Андрію Васильовичу?

ПЕЧЕРОВ А.В. Іване Степановичу! Якщо запитують про фінансування тих обсягів закупівлі сільськогосподарської продукції, які передбачаються за держзамовленням, то це питання урядом відпрацьовано, погоджено з Міністерством сільського господарства і продовольства. У бюджеті може передбачатися тільки

частка, яку належить виплатити, якщо, наприклад, будуть пільгові кредити або закупівля в державні ресурси. Крім того, та частка, яка іде на споживання...

ГОЛОВА. Він же цього і хотів!

ПЕЧЕРОВ А.В. Це все передбачено. Але воно не стосу ється проекту постанови.

ГОЛОВА. Андрій Васильовичу, не заводьтеся. Ви ж тільки що дали відповідь. Саме це депутат і хотів почути: ту частку, яку передбачено за держзамовленням, держава повинна забезпечувати гарантовано матеріально-технічними ресурсами. Якщо цього держава не зробить, не буде тоді взагалі продукції. Тому держава окремим контрактом із Мінсільгосппродом і утрясла це питання, про що ви щойно сказали.

Другий мікрофон.

БОРЕЙКО М.С., голова Коростишівської районної Ради народних депутатів Коростишівський виборчий округ, Житомирська область/. Шановний Іване Степановичу! Шановний Андрію Васильовичу! Вивчення у Комісії а питань планування, бюджету, фінансів і цін запропонованих проектів плану соціально-економічного розвитку і бюджету показало, що все-таки не збігаються позиції плану і бюджету. Внесено більше 200 пропозицій. І сьогодні у виступах були досить слушні пропозиції. Тому я не розумію, чого ми галопуємо? Внесені пропозиції недовивчені. Я не хочу ні в яку сторону тягнути рядно, бо потрібно виділити кредити 1 для торгівлі, треба знайти гроші й для виплати пенсій, і для військових.

ГОЛОВА. Вносьте, будь ласка, пропозицію.

БОРЕЙКО М.С. Моя пропозиція конкретна: давайте днів десять усе-таки попрацюємо. Якщо приймати документ, то давайте приймемо його на місяць чи на квартал, щоб фінансувати на-роцне господарство. А в цілому його треба доопрацювати з урахуванням пропозицій, а тоді внести на обговорення, можливо, в десятих числах лютого.

Дякую.

ГОЛОВА. У нас є два вигоди. Перший - продовжити працювати, але тоді ми повинні відкрити якусь дорогу, тобто зробити так, як у минулому році, коли ми дозволили уряду фінансувати конкретні затрати. Депутат Печеров від комісії пропонує другий шлях.

ПЕЧЕРОВ А.В. Іване Степановичу, дозвольте...

ГОЛОВА. Я ж від комісії кажу: подані урядом обсяги виробництва затвердити і доручити йому нести відповідальність за їх виконання. Що ж стосується бюджету, то пропонується ввести фінансування із щоквартальною кореляцією. Так, Андрію Васильовичу?

ПЕЧЕРОВ А.В. Шановні народні депутати! Я прошу хвилинку уваги. Давайте ще раз спробуємо все розставити... І вчора, і сьогодні ніхто з тих, хто виступав,не назвав якісь додаткові можливості нашої економіки, щоб перекрити показники, передбачені в проекті плану. Комісія також це розглядала і стильна

вважати,що багато показників плану не відповідають реальній організаційній роботі в народному господарстві, в економіці і в державі. Проте Кабінет Міністрів запевнив / сьогодні виконуючий обов"язки Прем"єра Юхим Леонідович чітко про це сказав /: ми забезпечимо його виконання.

У нас є суперечність: ми не віримо, а уряд береться... Якщо беретеся, то беріть персональну відповідальність. Врахо-вуючи політичну ситуацію /вибори і тому подібне/, комісія вносить пропозицію: затвердити показники по державному сектору як директивні, і, будьте ласкаві, відповідайте. Ось суть нашої пропозиції щодо плану. План - то основа для прийняття бюджету. А про проект бюджету будемо ще говорити.

Ще раз нагадую для тих, хто забув: 20 числа ми прийняли рі шення й запропонували уряду подати на затвердження основні показники. Враховуючи ситуацію, що склалася, ми прийняли тоді рішення, що будемо їх затверджувати. Це ж не індикативний план.

ГОЛОВА. Ставлю на голосування урядовий проект. Прошу проголосувати.

"За" - 77.

Ще раз прошу проголосувати за основу проект комісії.

"За" - 232. Приймається.

ПЕЧЕРОВ А.В. Щодо преамбули - які є зауваження? ГОЛОВА. Немає. Ще й там будемо...

ГОЛОВА. Немає. Ще й там будемо.

ПЕЧЕРОВ А.В. Пункт I. Тут у нас є розходження з Кабінетом Міністрів. Комісія вважає, що треба записати "затвердити", а Кабінет Міністрів - "погодити".

ГОЛОВА. Схвалити.

Голосуємо пункт І. Спочатку голосується варіант комісії. Прошу проголосувати.

"За" - 231. Приймається.

Пункт 2.

ПЕЧЕРОВ А.В. У пункті 2 є доручення Кабінету Міністрів і конкретні макроекономічні показники, ним запропоновані, які вони пообіцяли виконати. У багатьох, хто виступав, були сумніви... -

ГОЛОВА. Андрію Васильовичу! Ми ж домовилися, що буде поквартальний... Давайте вже підемо на компроміс.

ПЕЧЕРОВ А.В. Іване Степановичу! Тут є така особливість. У пункті 2 зазначено - згідно з додатком. А в додатку в показники найважливіших видів промислової продукції, яка виробляється на підприємствах державної власності: нафти, газу, вугілля, тканин тощо. Це необхідно для того, щоб забезпечити потребу в товарах народного споживання та енергоресурсах. Комісія вважає так: у зв"язку з тим, що ми тут пишемо - покласти відповідальність на міністрів і перших заступників, то потрібно ці цифри назвати, щоб вони знали, що це доручення Верховної Ради.

ГОЛОВА. І легше буде контролювати.

Пункт 2 голосується в редакції комісії. Прошу голо-

сувати.

"За" - 224. Приймається. Пункт 3.

ПЕЧЕРОВ А.В, Третій пункт зобов'язує Кабінет Міністрів довести до відповідних міністерств і відомств обсяги державного контракту та державного замовлення і обсяги державних централізованих капітальних вкладень під певні об"єкти, для певних галузей.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ЯГОФЕРОВ А.М., директор орендного підприємства "Луганський машинобудівний завод /Артемівський вибор чий округ, Луганська область/. Андрей Васильевич! Вы заводите всех нас в заблуждение. Вы говорите об ответственности, обо всем... А прошлый раз говорили о том, что нужно три месяца для того, чтобы все изучить. Скажите, о какой ответственности за результаты идет речь? Выступал Ефим Леонидович. Он говорил, что сейчас жесткий кризис и надо руководить административно. Ведь до этих пор все время руководили административно. Куда мы придем? И какая ответственность? Как вы это понимаете: правительство взяло на, себя ответственность... В чем она заключается? В чем, скажите? Куда вы нас ведете?

ПЕЧЕРОВ А.В. Я відповім так, як ми й домовлялися в

комісії, коли це визначали. Маемо конкретні цифри, скажімо, 4,1 мільйона тонн нафти. У січні її повинно бути, наприклад, 900 тисяч тонн. Якщо цієї кількості нафти не буде в лютому, Кабінет Міністрів повинен або вивчити питання, чому її нема, 1 забезпечити надходження, або, якщо керівники цієї галузі не відповідають посаді, звільнити їх з роботи. Не зробить Кабінет Міністрів - тоді Верховна Рада, яка щоквартально контролює, повинна прийняти це рішення. / Ш у м у залі/.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Пункт 3 зводиться до- того, що саме ми доручаємо. У виконавчих структурах є планові відділи. Треба ж це все розверстати, щоб кожна область, регіон, місто - всі знали, хто за що відповідає.

Прошу проголосувати пункт 3.

"За" - 225. Приймається.

Пункт 4. Є зауваження або запитання щодо пункту 4?

Прошу проголосувати.

"За" - 234. Приймається.

Пункт 5. Є зауваження?

Перший мікрофон.

МОРОЗ 0.0., секретар Комісії Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу /Таращанський виборчий округ, Київська область/. У мене є пропозиція: пункт 5 перемістити, а тут вставити невеличкий пункт такого змісту: "Кабінету Міністрів протягом місяця розробити механізм і обсяги обмежень імпорту

товарів масового вжитку, передбачивши для того економічні

та адміністративні заходи. Увести порядок, за яким пріоритетне право на експорт продукції мають її виробники".

Це те, про що говорив Микола Іванович - щоб посередників обмежити, а таку можливість дати виробникам продукції.

ПЕЧЕРОВ А.В. Комісія розглядала подібні пропозиції. Враховуючи, що Верховна Рада не погодилася з антикризовими заходами, які подавав уряд, нав"язувати йому тепер якісь конкретні заходи недоцільно. Вони взяли відповідальність за все. Нехай забезпечують кінцеві результати.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ПАНАСЮК Ф.Т., голова Чуднівської районної Ради народних депутатів /Любарський виборчий округ, Житомирська область/. Шановний Андрію Васильовичу! Я пропоную конкретизувати міру відповідальності керівників низової ланки за виконання державного плану і бюджету. У чому справа? Якщо йдеться про контрольні цифри по Україні, то, зрозуміло, Кабінет Міністрів має змогу застосовувати економічні важелі впливу, тобто має можливість реально впливати на їх виконання. Але щодо низової ланки, то Й керівники, наприклад представники Президента в районах, через неправильну бюджетну чи економічну політику або через невідрегульований ціновий механізм можуть опинитися перед таким, скажімо, фактом. Сьогодні я отримав телеграму, що лікеро-горілчаний завод у Чуднівському районі не працює.

Продукція не виробляється з 10 грудня, внаслідок чого в бюджет не надійшло 10 мільярдів карбованців. Це - по одному підприємству! Яка міра відповідальності керівника адміністрації перед державою, перед виборцями в таких конкретних випадках?

ПЕЧЕРОВ А.В. Ця норма вводиться для того, щоб виконувалися загальнодержавні показники, бо від цього залежить формування державного бюджету. Якщо підприємство є в державній власності й не в місцевому, не в регіональному управлінні, а в державному, над ним обов'язково є структура, яка повинна нести відповідальність. Місцеві органи нестимуть відповідальність за роботу своїх галузей, якщо буде прийнято відповідні рішення безпосередньо на сесіях.

ГОЛОВА. Ми говорили, що має бути підпорядкованість місцевих виконавчих органів Кабінету Міністрів. За це всі дружно голосували. Тепер, коли дійшло до відповідальності місцевих керівників, то тут - розпишіть за що. Кожен несе відповідальність у міру своєї компетенції. І якщо не вирішено якесь питання Кабінетом Міністрів, то з місцевого керівника за це не питатимуть. А якщо місцевий керівник не організував виконання того, що повинен був організувати, то з нього й спитають. Пункт 5 передбачав відповідальність як у центрі, так і на місцях. Прошу його проголосувати.

"За" - 229. Приймається.

Другий мікрофон.

АЛТУНЯН Г.О., член Комісії Верховної. Ради України з питань оборони 1 державної безпеки Київський виборчий округ, Харківська о б -л а ст ь/. Я все ж таки хотів би зрозуміти, що тут відбувається. Тут сидять люди - шановні представники Міністерства оборони, інших міністерств, які чекають від нас бюджет,

ГОЛОВА. Про бюджет - то інша постанова.

АЛТУНЯН Г.О. Іване Степановичу! Я хотів би сказати про ту саму відповідальність. Яка відповідальність?

Знову кажу: я її не розумію.

ГОЛОВА. Вимкніть мікрофон.

Чи є в депутатів зауваження до пункту 6? Ідеться про те, що уряд має щоквартально доповідати про виконання показників плану.

Прошу проголосувати.

"За" - 24б. Приймається.

Пункт 7: "Запропонувати Президенту України посилити контроль за діяльністю Кабінету Міністрів по забезпеченню виконання..." Прощу проголосувати.

"За" - 237. Приймається.

Усі пункти проголосовані. Які в депутатів є ще зауваження?

Перший мікрофон.

ПІВЕНЬ М.І. Іване Степановичу! Я прошу поставити на голосування мою пропозицію: Кабінету Міністрів заборонити діяльність кооперативів, які є при державних підприємствах, а також участь у них керівників цих підприємств. Маємо' багато бід від цього. Поставте мою пропозицію на поіменне голосування. Підтримають - добре, не підтримають - так і буде.

ГОЛОВА. А закони ж тоді як? Давайте дамо протокольне доручення: якщо є потреба, то нехай уряд внесе пропозиції про зміни і доповнення до законів. Так і зробимо.

Ставлю на голосування пропозицію дати протокольне доручення Кабінету Міністрів на виконання пропозиції депутата Півня.

"За" - 240. Приймається.

Другий мікрофон.

МОРОЗ 0.0. Іване Степановичу! Я погодив це з Юхимом Леонідовичем. Якщо не можна зачіпати експорт, то давайте передбачимо в проекті постанови обмеження щодо імпорту. Або дамо хоч би протокольне доручення.

ГОЛОВА. Олександре Олександровичу, зачитуйте, будь ласка, пропозицію.

ПЕЧЕР0В А.В. Дозвольте мені відповісти.

МОРОЗ 0.0. Я спочатку зачитаю: "Кабінету Міністрів протягом місяця розробити механізм і обсяги обмежень імпорту то-

варів масового вжитку, передбачивши для того економічні та адміністративні заходи".

ГОЛОВА. Погоджено. Доручаємо протокольно. Ставлю на голосування цю пропозицію.

"За" - 229. Приймається. Третій мікрофон.

СТЕПЕНКО В.І., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу /Полтавський виборчий округ, Полтавська область/. У мене немає претензій. Знаю, скільки ви працювали над цими документами. Я вас прошу, Іване Степановичу, або протокольно доручити, або в проекті постанови. І щодо плану економічного і соціального розвитку передбачити повернення коштів, втрачених внаслідок інфляції, за продукцію, продану сільськогосподарськими товаровиробниками. Я пропонував це з трибуни і письмово.

ГОЛОВА. Коли дійдемо до проекту бюджету, тоді і врахує-

мо.

СТЕПЕНКО В.І., Це ж взаємопов"язано. Як можна бюджет і план економічного і соціального розвитку розділяти? Може, ви можете, а я не можу.

ГОЛОВА. Це утопія.

СТЕПЕНКО В.І. Треба передбачити в плані, щоб потім це знайшло відображення в бюджеті.

ГОЛОВА. Зрозуміло. Прошу проголосувати. "За" -119. Перший мікрофон.

МАКАРЕНКО С.М., секретар Комісії Верховної Ради України з питань діяльності Рад народних депутатів, розвитку місцевого самоврядування /Макіївський-Червоно-гвардійський виборчий округ, Донецька область/. Иван Степановичі Я хотел бы внести редакционную поправку в пункт 5: "Встановити, що персональну відповідальність за виконання... несуть Кабінет Міністрів..." Здесь надо указать конкретно того, кто возглавляет Кабинет министров. А это есть Президент.

ГОЛОВА. Це вже проголосовано. Другий мікрофон.

ЯЦЕНКО В.М. Я запропонував би таку міру відповідальності: "Обмежити доходи державних службовців будь-якого рівня встановленими державними посадовими окладами. Накласти мораторій на участь державних службовців у створенні і діяльності будь-яких комерційних структур".

ГОЛОВА, Давайте запишемо протокольне доручення уряду. Треба цю роботу... /Шум у залі/. Чого ви всі так боїтеся цього запису? Треба к колись починати все-таки

це контролювати. Зачитуйте, будь ласка, ще раз. І треба проголосувати про протокольне доручення.

ЯЦЕНКО В.М. А чому протокольне? Я пропоную постанову... ГОЛОВА. Яка постанова? Є закон з цього приводу!

ЯЦЕНКО В.М. Немає закону.

Обмежити доходи державних службовців будь-якого рівня встановленими державними посадовими окладами. Накласти мораторій на участь державних службовців у створенні і діяльності комерційних структур".

Дякую.

ГОЛОВА. Ставлю на голосування цю пропозицію. Прошу проголосувати.

"За" - 186. Усі зауваження? Третій мікрофон.

ПІВЕНЬ М. І. Иван Степанович! В протокольном поручении относительно кооперативов и совместных предприятий надо дописать: "которые ничего не производят", Я раньше говорил об атом.

ГОЛОВА. Треба внести. Коли йде мова про це, то боятися не треба. Слід навести там порядок, щоб хоч знали, хто, чим і як займається? Якщо не буде ніякого запису, то... Всі

кажуть: недосконале законодавство - і ніхто не виступає проти закону. Значить, воно потрібне, значить, воно досконале?! Другий мікрофон.

НОСОВ В.В., член Комісії Верховної Ради України у питаннях законодавства і законності. /Октябрський виборчий округ, Полтавська область/. Ми голосували пункт 7: "Запропонувати Президенту України посилити контроль..." Ми такі побажання будемо дуже довго записувати. Я пропоную, щоб це хоч колись вирішити, записати пункт 8: "Кабінету Міністрів розробити і в чотиримісячний термін внести до Верховної Ради проект Закону лро державний контроль". Це наш обов'язок. ми його так і не виконали.

ГОЛОВА. Дякую. Всі зауваження? Всі. Ставлю на голосування пропозицію депутата Носова.

"За" - 216.

Прошу проголосувати проект постанови, проголосований нами по пунктах, як постанову.

"За" - 246. Приймається.

Тепер беріть наступний документ. Андрію Васильовичу, про-

шу.

ПЕЧЕРОВ А.В. Шановні депутати! На думку комісії, у нас є підстава перейти до голосування проекту Закону про Державний бюджет. Незважаючи на вчорашнє і сьогоднішнє обговорення, ми дещо не вирішили. Депутати у своїх виступах піднімали це

питання.

Перше, Питання пенсій. Ви знаєте, що вчора голова урядової комісії порушував цю проблему. Якщо Верховна Рада підтримує пропозиції урядової комісії, то тоді ми можемо не змінювати показників Державного бюджету у цій частині. Якщо ж вона їх не підтримує, то наша комісія, інші комісії, оскільки майже у всіх є зауваження, наполягають на тому, щоб доплату на пенсії, для яких не вистачає коштів, ввести у видаткову частину бюджету, і Пенсійний фонд передати до складу Міністерства фінансів, щоб припинити цю постійну тяганину навколо питання про джерела фінансування виплати пенсій.

ГОЛОВА. Уряд не заперечує. Юхиме Леонідовичу, не заперечуєте? Треба шукати джерела, Григорію Олександровичу. Зрозуміла

позиція? Прошу її проголосувати.

"За" - 247. Приймається.

Наступне, Андрію Васильовичу.

ПЕЧЕРОВ А.В. Тепер хотів би звернути вашу увагу на пропозиції комісії /вони вам роздані/ до проекту Закону про Державний бюджет України на 1994 рік. Вони викладені на шести сторінках.

Відразу ж хочу дати відповідь народному депутату Шеховцову.

Коли ми готували ці зауваження, а також проект Державного бюджету, то особливо уважно розглядали законність прийняття цих постанов. Юридичні служби нам повідомили: у зв"язку з тим, що проект Закону про Державний бюджет вноситься щорічно, і норми, які пропонуються на нинішній рік, не є постійними, недоцільно вносити зміни до відповідного закону окремим законом; їх можна ввести окремими статтями Закону про Державний бюджет. Так

Ми і діяли.

Комісія вносить пропозиції щодо статті 8 і просить їх підтримати з доповненням однієї Фрази на другій сторінці, яка була, пропущена під час друкування /доповнення вам сьогодні роздано/.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

КОРНЄЄВ А.В., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань державного суверенітету, міжреспубліканських і міжнаціональних відносин /Ворошиловський виборчий округ, Донецька область/. Вначале маленькая реплика, Иван Степанович, я надеюсь, что список выступающих вы прервали на моей фамилии только потому, что надеетесь на то, что непарламентских действий с моей стороны не последует.

А теперь у меня конкретное предложение. В соответствии с пунктом "г" статьи 8, предложенной комиссией, от налога на добавленную стоимость освобождаются предприятия /объединения/ Украинского общества слепых и Украинского общества глухих. Это - организации инвалидов. Но у нас есть еще и другие организации инвалидов. Мы неоднократно писали в Кабинет Ми-нистров, но не получили ни одного вразумительного ответа, почему предприятия, где работают инвалида, других организаций инвалидов не освобождаются от налога на добавленную стоимость? Чем они отличаются от этих организаций? Почему такая дискриминация? Я предлагаю внести сюда предприятия и других общественных организаций инвалидов

ПЕЧЕРОВ А.В. Цей пункт внесений на пропозицію Українського товариства глухих та Українського товариства сліпих і пов'язаний він ось із чим. Коли запровадили таку норму на всіх без винятку, то почалося переманювання людей - членів цих товариств і окремих їх структур, штучно збільшувалася чисельність для того, щоб уникнути відповідальності. Це неправильно.

Я погоджуюсь із тим, що треба цю норму відпрацювати. Кабінет Міністрів, спілки, наша комісія та інші комісії поки що не знайшли погодженого рішення. Тому вводиться ця норма тимчасово. Ми вважаємо за необхідне найближчим часом повернутися до цього, доопрацювати і внести положення, яке б стосувалося й інших організацій, де працюють такі люди.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

СЕВАСТЬЯНОВ В.І., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України у справах ветеранів, пенсіонерів, інвалідів, репресованих, малозабезпечених і воїнів-інтернаціоналістів /Київський виборчий округ, Республіка Кри м/. Андрей Васильевич! Не согласен с

вами по этому пункту. Нагл необходимо освобождать от налога на добавленную стоимость те предприятия, где работает более 50 процентов инвалидов. И не надо эту норму применить к любым общественным организациям инвалидов, В прошлом году мы же приняли закон, а сейчас изменяем его.

Вы также предлагаете /статья II/ установить, что льготы относительно налога на прибыль людям, которые имеют перед государством особые заслуги, инвалидам, участникам боевых действий предоставляются в пределах десяти минимальных окладов, не обла-

гаемых налогом, за каждый полный месяц, то есть 600 тысяч. И вы хотите создать бюджет за счет этих людей?

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Таке питання, яке зараз порушив депутат, треба вирішувати в комісіях. А ми повинні голосувати пропозиції і визначатися. Комісія узагальнила і внесла саме таке. Якщо депутат з цим погоджується, ставимо його пропозицію на голосування. Яка пропозиція набирає більше голосів, така й проходить. А ми відкриваємо обгворення з кожної проблеми. Це наша біда.

ПЕЧЕРОВ А.В. Я тільки хочу підкреслити, що я вважаю це негуманним у тому розумінні, що частина цих людей використовується для того, щоб штучно отримати пільги. Я прошу: розберіться, будь ласка, в комісіях, з"ясуйте. Є міністерство, є уряд. Невже знайдеться в залі хоч одна людина, яка б не розуміла важливості цього питання? .

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

АЛТУНЯН Г.О. Я знову звертаю рагу всіх депутатів, нашого уряду ось на що. Як можна розглядати цей проект бюджету? Виступав депутат Тарасенко, було рішення нашої комісії, але де тут бюджет Збройних сил та Служби безпеки? Як це можна розглядати взагалі?

ГОЛОВА. Генріху Ованесовичу! Дійдемо до цієї статті, і ви задасте запитання.

АЛТУНЯН Г.О. Іване Степановичу! Тут статей, безпосередньо пов"язаних з Міністерством оборони, немає.

ГОЛОВА. Зачекайте. Ми ж поки що розглядаємо статтю 8.

АЛТУНЯН Г.О. Де висновки нашої комісії? Ми ж також збиралися. Як це може бути? Або давайте розганяти ту армію...

ГОЛОВА. Вимкніть мікрофон.

У кого в ще зауваження до статті 8?

Перший мікрофон.

ЧЕРНЕНКО В.Г., голова підкомісії Комісії Верховної Рада України з питань здоров"я людини /Горлівський -Микитівський виборчий округ, Донецька область/. Иван Степанович! Андрей Васильевич! В первом варианте от налога на добавленную стоимость освобождались услуги аптечных учреждений по реализации медикаментов и изделий медицинского назначения. Из варианта комиссии это выпало. Вы же знаете, Андрей Васильевич, сколько стоят медикаменты. Может быть, произошла

ошибка? А может быть, это сделано специально? Но ведь это приведет к удорожанию медикаментов.

ПЕЧЕР0В А. В. У нас було таке обгрунтування. У зв"язку з тим, що значна частина медикаментів дотується, ці кошти потім повертаються. А те, що реалізується на комерційній основі,

повинне оподатковуватися. І тому залишили таку норму.

Хочу сказати, що в разі прийняття цих статей пільг У цілому буде значно менше, і тому цілком природно, що виникають ці питання. /Шум у залі/.

ГОЛОВА. Депутате Черненко! У комісії треба працювати. Другий мікрофон.

МАТІЙКО А.С., головний лікар Українського консультатив-но-діагнрстичного центру матері та дитини /Алуштинсь кий виборчий округ, Республіка Крим/. При чем тут работа в комиссии, Иван Степанович? Здесь я выступал, об этом говорилось и в Кабинете Министров, и в комиссии. Где наши предложения? Что вы нам дали предложения Печерова и его комиссии? А где предложения наших комиссий?

Я говорил о том, что бюджетные организаций должны быть освобождены от предоплаты. Где это предложение? Что, никто не слышал этого? Уже и Президент четырежды слышал это.

В бюджете нет денег для бюджетных организаций. Деньги через банки перегоняются и оставляются в банке. А нам же нечем платить. Сколько раз можно об этом говорить? Как вы меня убедите голосовать за этот бюджет, если не учитывали эти предложения, не обсуждали их и не даете никакого ответа?

ПЕЧЕРОВ А.В. Я вас поінформував. Прошу не пов"язувати інформацію комісії з моїм прізвищем. Я - голова комісії і

виконую свої функції. І я не дав підстав, щоб на мене таким тоном впливати. Це не допоможе.

Комісія чітко доповіла, що було 200 зауважень, і щоб врахувати їх, потрібно 300 трильйонів карбованців. Комісія знайшла можливість підтримати пропозиції щодо пенсій, заробітної плати працівників соціальної сфери, інших видатків, про які йде мова.

Усі 200 зауважень у нас немає сьогодні можливості врахувати.

Комісія входить з такого пропозицією: над цими зауваженнями потрібно попрацювати тиждень, два, місяць і за результатами виконання бюджету за перший квартал обов"язково провести його перезатвердження. Знайдеться якийсь мільярд карбованців -вирішити, куди ці кошти використати.

Навіщо зараз брехати людям, обіцяти, знаючи, що немає коштів і невідомо, який буде фінал у першому кварталі? Чесніше прийняти якісь реальні показники. На 200 зауважень у нас відповіді немаэ. У нас є 348 трильйонів карбованців, із них близько сотні - це кошти, які отримаємо, продавши те, що не в цьому році виробили, а раніше.

ГОЛОВА. Андрію Васильовичу! Я вам як ніхто співчуваю, але в нас є порядок. Ці 200 зауважень ви повинні були узагальнити і роздати депутатам. Вони мають на це право за Регламентом, і вони вимагають цього. Ми б тепер проголосували, і менше було б галасу.

От депутат Черненко доводить мені, що медикаменти з державних структур "переповзають" у комерційні, де їх утридоро- га продають, і треба поставити заслін цьому. Так хто ж вас не підтримує? Печеров не підтримує?

ПЕЧЕРОВ А.В. Іване Степановичу! Учора вже після доповіді комісії я отримав іще 18 зауважень. Зауваження надходили постійно. 1 якщо потрібна традиційна форма, щоб завалити, то будь ласка. Дівайте нам місяць, усе опрацюємо. Але відповідь буде така сама або ще гірша, тому що затримка із введенням цих нормативів і норм не сприяє залученню коштів. Я це вам чесно пояснив учора.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

СТЕПЕНКО В.І. Андрію Васильовичу! Ви говорите, що хтось кричить на вас. Але вам теж ніхто права не дав так відповідати.

Це ж бюджет. Давайте, врешті, не будемо проявляти емоцій. Я подавав письмові пропозиції і до вас підходив декілька разів. Іван Степанович каже, що це стосується не плану, а бюджету. Але де ж вони всі поділися? Давайте розглянемо їх і скажемо правду, що не повернемо борг селянам, що кредиту пільгового не буде. Але сіяти ж треба! Так же не можна працювати.

Були конкретні пропозиції, а ви ніякої відповіді не даєте. Я прошу пропозиції доопрацювати. Якщо ви хочете проголосувати, давайте проголосуємо.

Іване Степановичу, ви тоді поставили на голосування мою пропозицію, щоб завалити. Ви ж у цій шкурі були, Іване Степановичу!

Прошу дати конкретну відповідь щодо всіх моїх пропозицій. Я маю таке право за Регламентом.

ГОЛОВА. Маєте. Вам уже вчора міністр Карасик давав відповідь, а тепер дасть депутат Печеров.

ПЕЧЕР0В А.В. Комісія розглянула це питання і підтримує думку народних депутатів /у тому числі й депутата Степенка/: якщо держава своєчасно не розрахувалася /ідеться не тільки про сільське господарство, а й про промислові підприємства, в яких забрали продукцію/, відшкодування повинне відбуватися з індексацією коштів з урахуванням інфляції. Міністерство фінансів заперечувало. Але ми вважаємо, що Кабінет Міністрів це доопрацює, бо іншого виходу, якщо держава поважає себе, немає.

Уряд тепер над цим працює.

Ми погодилися і з вашим другим зауваженням і вилучили статтю 26. Ми пропонуємо видатки з бюджету здійснювати в межах надходжень. Це стосується витрат на утримання і Верховної Ради, і Кабінету Міністрів,і всіх без винятку структур.

На будь-яке запитання в нас є відповіді. Але в нас немає відповіді на основне запитання: де взяти додаткові кошти, щоб задовольнити прохання про їх виділення для надзвичайно важливих напрямів економіки нашої держави? Я вам про це чесно сказав.

ГОЛОВА. Андрію Васильовичу! Дуже важливо, щоб депутати зрозуміли ті проценти, які встановлені щодо витрат на утримання адміністративно-управлінського апарату. Цього ж стосується і поправка депутата Степенка. Адміністративно-управлінаський апарат буде фінансуватися в міру поповнення доходної частини бюджету. Надійшло 90 процентів коштів, значить,із цієї суми і вираховується той процент. Щоб не було так: одним -100 процентів, другим - 70, третім - взагалі нічого. Буде фі-наноування пропорційне надходженням до бюджету.

І депутат Матійко погодився з цим. Ні? Поясніть йому, в чому справа. Анатолію Семеновичу, отримаєте відповідь.

Які ще були зауваження?

ПЕЧЕРОВ А.В. Іване Степановичу, я ще раз повторюю: у зауваженні йдеться про виділення додаткових коштів.

Іван Іванович, наприклад,вніс таке зауваження: зняти 19 трильйонів карбованців на вугільну промисловість.

ГОЛОВА. Іван Іванович пообіцяв новий проект бюджету. Перший мікрофон.

ДЕПУТАТ /не представився/, Иван Степанович! Андрей Васильевич! Комиссия по вопросам агропромышленного комплекса токе вносила предложения. Я скажу о них буквально два слова. Уже сегодня около 70 тысяч тонн масла не реализуется из-за того, что нет спроса.

В связи с этим мы предложили следующее: "3 метою здешевлення та реалізації масла на внутрішньому і зовнішньому ринках пропонується звільнити масло тваринне від обкладання податком на добавлену вартість, який становить 19 відсотків у структурі роздрібної ціни.

Якщо потрібно додаткове пояснения, я можу його дати. Але в статті 8 це треба записати. І я прошу депутатів з розумінням поставитися до цієї пропозиції. Інакше становище погіршуватиметься.

ГОЛОВА. Поясніть, Андрію Васильовичу.

ПЕЧЕРОВ А.В. Можна щодо масла зняти податок на добавлену вартість. Але це означає відкрити шлях для повного вивозу масла з нашої держави. Навіть за цих цім його втримати в нас неможливо. Це перше.

І друге. Доки ми не збалансуємо експорт та імпорт, до ти за рахунок нашого твердого сиру, за рахунок нашого масла завозитиметься сир за ціною 400 тисяч карбованців, який зараз,

скажімо, лежить у магазині на вулиці Садовій,і штучно стримуватиметься надходження наших продуктів, щоб примусити населення купувати дорогі товари. Отже, це не знімає питання. Комісія розглядала цю пропозицію. Що можна ще відповісти, я не знаю.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

ДЕПУТАТ. Ціна нашого масла на зовнішньому ринку за офіційним курсом Національного банку України становить 5-6 доларів США, а за неофіційним - близько 2 доларів. Нині Росія закуповує тваринне масло в Новій Зеландії, Австралії та інших країнах за 1,1 долара. Андрію Васильовичу, наше масло, навіть якщо ми знизимо ціну, ніхто не купить. Навіщо ви це кажете? Я не погоджуюся з вашим обгрунтуванням. Прошу ще раз пояснити, як це ви розумієте.

ПЕЧЕРОВ А.В. Я ще раз хочу поінформувати народних депутатів: треба збалансувати експорт та імпорт і вирішити ці питання.

Навіть у випадках, коли ми знімаємо податки, товари до населення не доходять, і ціна продовжує зростати. Ви ж знаєте, ми повністю звільнили від такого оподаткування в минулому році вугільну промисловість та інші галузі. До чого це призвело?

Важелі регулювання ціни, які прийняв уряд, схвалені нами. Якщо уряд їх змінить, то ми не заперечуватимемо, бо складається враження, що одна комісія проти.

ГОЛОВА. Уряд не підтримує, я тільки що уточнив.

ЗВЯГІЛЬСЬКИЙ Ю.Л. Мы не поддерживаем. ГОЛОВА. Другий мікрофон.

СУГОНЯКО О.А., голова підкомісії Комісії Верховної Ради України з питань економічної реформи і управління народним гос-подарством/Корольовський виборчий округ, Житомирська область/. Шановні де-цутати!

Ми сьогодні дійшли очевидного висновку. Про це говорили багато депутатів, у тому числі Шеховцов: це найголовніший закон, який приймається парламентом. І чомусь процедура підготовки і розгляду цього дуже важливого питання у Верховній Раді порушується. Чому не враховані пропозиції Комісії у справах ветеранів, пенсіонерів, інвалідів, репресованих, малозабезпечених і воїнів-інтернаціоналістів, Комісії з питань Чорнобильської катастрофи, Комісії з питань оборони і державної безпеки? Чому не зроблена порівняльна таблиця? Адже це дуже важливе питання.

І я хочу, щоб ви, Іване Степановичу, зрозуміли: просто так бюджет уже не пройде через цю Верховну Раду.

А тепер щодо змісту. Іване Степановичу, я хочу дещо похитнути вашу впевненість, що цей бюджет треба протягнути. Назву тільки кілька цифр щодо фінансування народного господарства і фінансування соціальної сфери. Знаєте, яке співвідношення? Фінансування народного господарства збільшується У 82,3 раза / у карбованцях/, а соціальної сфери - у 27,4 раза. Це, щоб ви знали, що геноцид проти народу буде продовжуватися.

ГОЛОВА. Ви знаете, якщо не буде виробництва, то ніяка соціальна сфера не працюватиме. Третій мікрофон,

СЛЄСАРЕНКО В.М., начальник відділу слідчого управління Управління внутрішніх справ Запорізької області /Жовтневий виборчий о к р уг, Запорізька область/. Уважаемый Андрей Васильевич! Уважаемый Иван Степанович! Я выступаю по поручению двух комиссий по борьбе с преступностью. Остановлюсь только на од- . ном вопросе - вопросе о финансировании борьбы с преступностью и бюджете МВД.

Согласно расчетам Минфина, на ІУ94 год бюджет МВД предлагается утвердить в сумме 6 триллионов 782 миллиарда. В то же время, по реальным расчетам МВД, на сегодняшний день /даже с учетом сокращения 30 процентов аппаратных работников/ на это нужно 15,2 триллиона рублей плюс 4 триллиона необходимо на осуществление государственной программы борьбы с преступностью. Таким образом, мы видим, что выделяется в три раза меньше.

Скажите, до каких пор мы будем обманывать и себя, и народ, говоря о том, что мы собираемся вести активную борьбу с преступностью и выполнять законы и программы, которые утверждены в І99З году Верховным Советом? Это первый вопрос, на который прошу ответить.

Дальше. Предложение уже ко всем народным депутатам. Мы видим, что бюджет нереален, его проект абсолютно не подго- товлен. Процедура принятия бюджета, будем говорить прямо,

нарушается. Поэтому есть такое предложение: Кабинету Минист-ров дать возможность в первом квартале І994 года осуществлять финансирование по нормативам І99З года с учетом поправочных коэффициентов. Проработать проект бюджета в заинтересованных министерствах и ведомствах, а также в областях и комиссиях, и потом, защитив, принять его.

ПЕЧЕРОВ А.В. Я можу відповісти на ваше запитання так, як відповідав учора. Дійсно, витрати на утримання Міністерства внутрішніх справ і правоохоронних органів недостатні. 6 тут якась частка істини. Але якщо ви хочете знати правду і ставлення до цього питання, то поїдьте в який-небудь районний центр і трошки розберіться, хто, наскільки і як забезпечений. Це щоб не починати великої полеміки.

салити Міністерства внутрішніх справ про те, щоб воно фінансувалося на рівні міністерства оборони, напевне, треба розглядати. І уряд це розглядав, вніс таку пропозицію, комісія погодилася. Треба більше? Що ж, давайте визначимося, за рахунок чого, де можна зняти, щоб збільшити фінансування Мі-ністерства внутрішніх справ. Я однозначно можу вас підтримати, якщо це буде доведено.

Учора я запропонував не використовувати цю трибуну для того, щоб показати, що в цей час кожен хоче дуже всіх захистити. Якщо не приймемо, прогноз точний: буде гірше. Якщо приймемо із обов'язковим щоквартальним перезатвердженням, біди буде менше.

Далі. Якщо керуватися нормативними актами минулого року при виконанні тимчасового бюджету на перший квартал, кількість

надходжень буде ще менша. Там зовсім не вирішені ні питання пенсіонерів, ні питання освіти, ні інші. Тому ми чесно вийшли з такою пропозицією: не використовувати затвердження бюджету в політичних цілях і або не приймати його, або прийняти і переглядати щоквартально,

Я ще раз хочу сказати: пропозицій про скорочення витрат на зразок тієї, що вніс Іван Іванович, на жаль, у нас практично більше немає, є детальні фрази про оборону, про внутрішні справи. Чому ми повинні вести таку гру?

Я вважаю, що вона не достойна нашого залу. А коли ми зрозуміємо ситуацію," яка склалася, і не приймемо або приймемо... Ніхто ж не наполягає. Але висновок такий: буде гірше, якщо не приймемо,-будуть безконтрольність і хаос.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

МАРЧЕНКО В.Р., член Комісії Верховної Ради України у закордонних справах /Роменський виборчий округ, Сумська область/. Андрей Васильевич! Дайте, пожалуйста, если сможете, утешительный ответ на такой вопрос. Ко мне из округа обратился депутат Бычков. Пришла телеграмма о повышении цен на электроэнергию в 1,5 раза, на газ - в 1,4 раза, на уголь - в 5,6 раза. Депутат Мацялко говорит, что это повышение цен не для населения. Я это понимаю. Но мы все понимаем и то, как это отразится на ценах.

Первое. Действительно ли такая телеграмма имеется?

И второе. Учтено ли это повышение цен при формировании

этого бюджета?

ПЕЧЕРОВ А.В. Так, це враховано, і про це ви знаєте з тих документів, що у вас є.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

МАКАР І.І., секретар Комісії Верховної Ради України у питаннях законодавства і законності /Старосамбір-ський виборчий округ, Львівська область/. Я хочу звернути вашу увагу на процедуру роботи над законопроектом про бюджет /це крім того, що немає таблиці/. Сказано було подавати пропозиції. Я чемно і в строк подав пропозиції на трьох сторінках. Не тільки те, Андрію Васильовичу, що стосується вугілля. Ні, там є ще й інші. У цілому більш як на І00 трильйонів можна зменшити видатки.

У тих поправках не йшлося про жодну пільгу для когось,

лише про зменшення видатків.

Я підходив до вас особисто, підходив до пана мельника, вашого заступника, до пана Приходька, голови підкомісії, і говорив, що готовий у будь-який момент прийти на засідання

комісії, щоб поговорити стосовно всіх тих пропозицій. Ви мене так і не запросили. Я сам за власною ініціативою пішов до вас у комісію і діждався лише того, що заступник міністра фінансів нахабно повівся зі мною, і

більше нічого. Мене навіть не вислухали до пуття.

Тепер до вас, Іване Степановичу. Скласти новий бюджет у принципі можна, тільки він матиме таке ж значення, як кросворд: просто щоб ви потішилися. Так само, як моїм проектом Закону про приватизацію, який навіть сюди, на сесію, не дійшов. Хіба так можна? Я це зроблю тільки тоді, шановні депутати і шановний Іване Степановичу, якщо матиму гарантії, що документ буде внесений на сесію. Я зроблю набагато кращий законопроект, ніж той, що нам поданий.

Дякую.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

РЕВА В.М., заступник міністра транспорту України -директор департаменту автомобільного транспорту /Ф е о д о -

сійський виборчий округ, Республіка К р и м/. Шановний Андрію Васильовичу! Я зрозумів, що ті пропозиції, які були внесені Комісією з питань розвитку базових галузей народного господарства відносно питань транспорту, не враховано в проекті бюджету. І у мене таке процедурне запитання. Коли міністр

П'ятаченко представив нам проект бюджету, то там була розкладка по статтях, по видах тощо. Були і доходна частина, і видаткова. Зараз ми практично апріорі голосуємо за якийсь бюджет взагалі. Конкретно про що йде мова, яким чином розподілятимуться кошти по галузях - ми не знаємо.

Але відносно своєї галузі хочу сказати таке. Якщо ми приймаємо ті пропозиції, які були внесені раніше /не знаю, що зараз там приймається/, то можу сказати, що з моменту прийняття нашого бюджету всі пільги для пенсіонерів, ветеранів, учасників війни - абсолютно всі пільги будуть ліквідовані. Це потрібно знати всім нам.

Тоді треба сказати, що пільги поширюються тільки на ті категорії, які захищаються державою, а це ЗО процентів. Минув січень, а ми пільги, передбачені на І квартал, уже ви-

користали. І протягом наступних двох місяців жодна особа в нашій державі не матиме пільг на транспорті. Як ви до цього ставитеся?

ПЕЧЕРОВ А.В. Відповідаю на запитання. Я ще раз прошу звернути увагу на таке. Розглядається представлений Кабінетом Міністрів проект Державного бюджету України на 1994 рік. Я вчора говорив, шо коли ви не приймете порядок, запропонований урядовою комісією, то треба додати кошти у видаткову частину на пенсії.

Вчора я вам доповів, що потрібно додати 3 трильйони карбованців на перший квартал для доплати працівникам освіти, охорони здоров"я та іншої соціальної інфраструктури відповідно до нашого законодавства, яке було припинено дією декрету Кабінету Міністрів, і внести це у видаткову частину.

І тому зараз ми обговорюємо тільки ті зміни, які запропоновані і які комісія вважає за необхідне включити незалежно від стану фінансів і все-таки забезпечити гарантовані видатки. Всі інші кошти в розмірі понад 300 трильйонів карбованців потребують ретельного аналізу, тому що є розходження між розрахунками Кабінету Міністрів і авторів цих пропозицій. Це надзвичайно велика і кропітка робота.

Є випадки, коли в Кабінеті Міністрів погодилися з пропозиціями, але запустили їх повторно до комісії в надії на те, що, може, покращиться ситуація. Все це має місце.

І,не знаючи, якою буде видаткова частина, зразу приймати нові рішення шодо видатків ми вважаємо передчасним.

І тому ще раз говорю...

ГОЛОВА. Поквартально - підкресліть!

ПЕЧЕРОВ А.В. Наша комісія вважає, що бюджет варто визначити на рік. Чому саме на рік? На квартал не можна, тому що існує щорічне фінансування капітальних вкладень, до того ж нормативні

документи змінювати щоквартально не можна. А всі показники доходної і видаткової частин слід переглянути залежно від стану їх виконання за перший квартал. Бажання і потреби надзвичайно великі, але джерел немає. 1 це ми вважаємо за необхідне враховувати.

ГОЛОВА.. Будь ласка, Григорію Олександровичу.

П'ЯТАЧЕНКО Г.О., міністр фінансів України. Шановні народні депутати! Дозвольте дати довідку. Я звернув увагу на те, що виступаючі тут народні депутати Сугоняко і Мельничук, на жаль, допустили помилку. Відкрийте,будь ласка, перший том, третю таблицю,там є порівняння всіх видатків до національного доходу. Ніяк не можна порівнювати 1993 і 1994 роки, тому у вас там будуть і 27 процентів, і 80 процентів і таке інше. У другому ж томі на кожну статтю є розрахунок, як відповідно змінилася структура цих видатків. Наприклад, у минулому році на соціальний захист було виділено понад 10 відсотків асигнувань на доплату за м'ясо і молоко. В 1994 році все це відповідним чином структурно підтверджується. Тому я на це звертаю вашу увагу.

ГОЛОВА. Так, дякую. Звертаюся до вас, депутате Сугоняко. Якщо там написано - "Народне господарство", то треба ж подивитися розшифровку. Там є такі статті, без реалізації яких не буде ніякої соціальної бази.

Зрозумійте!

Андрію Васильовичу! Можна, я за вас ще раз скажу? Хочу, щоб ви сьогодні зрозуміли, що і комісію, і її голову Печерова можна критикувати щодо форми і процедури. Але стосовно суті вони сьогодні дійшли єдиного висновку: про запропонований проект бюджету немає ніяких підстав казати, що його можна схвалити або затвердити і він буде виконаний. Отже, такого сказати не можна. 1 все залежить від того, чи буде виконано той план.

Але, не прийнявши ніякого бюджету, ми створимо вигідну атмосферу для тих людей, які тільки й прагнуть безконтрольності. Якщо ми приймемо цей бюджет, і щоквартально вноситимемо корективи, то можна буде краще проконтролювати його виконання. А без бюджету взагалі ніякого контролю не буде.

Андрію Васильовичу! Скажіть ще про це.

ПЕЧЕРОВ А.В. Ви вже сказали, у мене немає чого додати.

ГОЛОВА. Усі ж комісії приймали. Тепер що стосується оцих зауважень та пропозицій і того, про що говорив депутат Корнєєв. Та ніхто тут не хоче, щоб з інваліда, який працює, дерли сім шкур податків. Але ж треба, Миколо Вікторовичу, відрегулювати у робочому порядку, а не сьогодні отут на пленарному засіданні.

Я хочу, щоб нас правильно зрозуміли, що це питання не закрито сьогодні. Я підкреслюю; не закрито, а навпаки, буде продовжена робота над його врегулюванням. Цим можна буде поправити становище. Ви спочатку з Корнєєвим домовтеся, а потім зі мною.

Прошу проголосувати Постанову про затвердження Звіту про виконання державного бюджету України за 1992 рік. Треба щоб уже якась послідовність була.

"За" - 228. Приймається.

Тепер наступне питання. Андрію Васильовичу, будь ласка.

ПЕЧЕРОВ А.В. Комісія вносить пропозицію представлений Президентом України проект Державного бюджету України на 1994 рік із зауваженнями та висновками комісій, які вам вручені і про які я вас інформував, затвердити.

ГОЛОВА. Я хочу, щоб ви зразу зрозуміли. Це проект закону з поправками й зауваженнями і з тими умовами, про які ми домовилися.

А потім будемо приймати окремо постанову про реалізацію Державного бюджету. І там уже зможемо позаписувати все, що нам потрібно.

ПЕЧЕРОВ А.В. Іване Степановичу, шановні народні депутати! Надійшла ще одна пропозиція уже буквально перед моїм виходом на трибуну. Пропонується записати, що держава не повинна стягувати штрафи та інше з господарства чи з будь-якого суб"єкта від діяльності, якщо вона з ними не розрахувалась. Адже це її вина, що вони не можуть розрахуватись із бюджетом. Ми встигли коротенько проконсультуватись і наша комісія цю пропозицію підтримує. Якщо держава сама винна, то нічого робити винним суб"єкта.

І друге. Статтю Ј4 треба відновити у тій редакції, де говорилося, що асигнування здійснюються в межах надходжень / мені здасться, з цим усі згодилися/. А інші норми представлені у вас.

ГОЛОВА. Давайте підійдемо до питання не огульно, а з розумінням. Ми невдовзі будемо слухати ще й інший проект постанови, виступатиме Юхим Леонідович. Але зараз давайте вирішувати принципово, розділимо два питання. Тобто коли прийматимемо постанову про реалізацію закону, то зможемо записати майже всі наші побажання. У законі ж нічого не можемо змінити, бо тоді треба переглядати всі статті.

ПЕЧЕРОВ А.В. Іване Степановичу! Ще одне питання, скажемо так, соціально значуще. Про інвалідів у постанові, мені здається, краще записати, що не треба стягувати податки до прийняття

остаточного рішення.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

КОРНЄЄВ А.В. Иван Степанович! Я, откровенно говоря, боюсь нашего правительства в свете того, что высказал вчера вице-премьер Жулинский. Общество разделяется на дикость и цивилизацию не тем, у кого есть машины и у кого нет, а тем, как относятся в этом обществе к старикам. Племя в дикости, когда ему угрожает тяжелое состояние, уничтожает стариков и детей. В цивилизованном же обществе люди, выходя на пенсию, говорят, что начинается настоящая жизнь.

І если мы хоть чуть-чуть чувствуем ответственность за это, должны к статье Ј4 принять вторую часть приблизительно следующего содержания: "Кабинет Министров вправе ставить вопрос об изменении законодательства о социальной защите только с целью улучшения положения инвалидов, пенсионеров и детей".

ГОЛОВА. Правильно. Давайте обов"язково такий запис зробимо. Так, Андрію Васильовичу? Є заперечення у депутатів?

ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Немає.

ГОЛОВА. Немає. Такий запис потрібен.

СУГОНЯКО О.А. Іване Степановичу, шановний пане міністре! Прошу звернути увагу на цифри, які я називаю. Бюджет 1993 року, соціальний захист. Виділено 1,9 трильйона карбованців. Проект бюджету на 1994 рік, соціальний захист. Пропонується виділити 52 трильйони карбованців. Помітили? Далі. 1993 рік, народне господарство. Виділено 1,3 трильйона. На 1994 рік пропонується 107 трильйонів карбованців.

Іване Степановичу! У цьому проекті бюджету закладено показники, дуже небезпечні для нашого народного господарства. Якщо в середньому по народному господарству ставка податку становитиме 19,3, по промисловості -22, то в сільському господарстві податок на доход -нуль, а на добавлену вартість - близько десяти трильйонів. У кредитно-фінансовій же системі ця цифра - 55. Сьогодні

до мене підходив Сербін. Просить, мовляв, давайте визначимося. Там треба два мільярди кредиту. Пішов до "Промінвесту" -кредитів немає, розрахунків немає...

100

ГОЛОВА. Ви ж кредити не берете. Кредити беруть у народному господарстві.

ПЕЧЕР0В А.В. Я відновім на це запитання. Це питання розглядалося на чотириденній дискусії в нашій комісії. 1 якщо ви прочитали остаточний варіант, то там записано, що 10 відсотків доходів, які спрямовуються на прискорення платежів, створення відповідної електронної й іншої бази, не включаються до цих розрахунків. 1 питання було знято.

ГОЛОВА. Зрозуміло. Вам у фінансово-кредитній системі треба попрацювати спочатку на державу, а потім на себе. Перший мікрофон.

ГОЛОБОРОДЬКО О.М., директор Харківського виробничого кооперативу "Інструмент" /Червонозаводський виборчий округ. Харківська область/. Я в принципе не возражаю против того, чтобы проголосовать за этот бюджет. Но, Андрей Васильевич, почему мы совершенно не стимулируем производство? Снова в законе не предусматриваем условий для развития производства, стимулирования выпуска новой продукции и другого?

Все это убрали из закона.

И второй вопрос. Я говорил и снова повторяю, что мы сегодня должны дать предприятиям возможность в первую очередь рассчитаться за энергоресурсы, потом заплатить своим

рабочим, а потом платить налог. Л уже после этого покупать материалы и все другое. Если мы записываем здесь порядок

101

уплаты налогов, давайте тогда определим очередность платежей предприятия. И это надо сделать. Я прошу поставить этот вопрос на голосование.

Еще раз повторяю: в первую очередь - энергоресурсы. Я не ставлю заработную плату на первое место. Дайте нам возможность рассчитаться за энергоресурсы, потом заплатить своим людям, а в третью очередь - налог. Я хочу сказать: будут работать предприятия - будет государство.. Не бюджетом, как говорится, сильно государство, а производством.

ПЕЧЕРОВ А.В. Дозвольте відповісти на це запитання, воно також дуже ретельно обговорювалось у комісії. А ось Іван Олександрович Заєць уже стоїть біля мікрофона з іншою думкою, я в цьому переконаний. І в Івана Макара інша думка. Комісія погодилася з пропозицією Кабінету Міністрів продотувати ціни на вугілля, тому що для цього потрібно лише 19 трильйонів карбованців. А якщо ми будемо дотувати окремі галузі на виході, мультиплікатор викличе восьмикратне збільшення, і тоді потрібно буде 160 трильйонів.

Я згоден, що це не зовсім ринковий підхід, але коштів для того, щоб підтримати галузі, потрібно буде у 8

разів більше. За це нас тільки що критикував і Сугоняко. Ми вимушені були дати згоду на виділення 19 трильйонів на дотування енергоносіїв через купівлю вугілля, плату за електроенергію та інше. І я хочу сказати, що розрахунки щодо купівлі вугілля /близько мільйона карбованців за тонну/ - це, може, і непопулярне рішення з позиції ринкових відносин. Зупинилися на 350 тисячах. Все інше відрегульовано.

102

ГОЛОВА. І навіть така ціна...

ПЕЧЕРОВ А.В. Ні, ні. Це стимулювання виробництва. Ми тут штучно занижуємо кінцеву ціну. І потім у нього буде якась надія на реалізацію своєї продукції.

Ні, ви запитали про стимулювання виробництва. Це перше питання, і я на нього відповідаю.

ГОЛОБОРОДЬКО О.М. Согласен. Прошу ответить на второй

вопрос.

ПЕЧЕРОВ А.В. А друге питання яке?

ГОЛОБОРОДЬКО О.М. А второй вопрос - об очередности платежей предприятий. Сегодня, я понимаю, мы задерживаем платежи в бюджет, но мы их отдадим, если будем работать. Но если сегодня многие предприятия не будут платить за электроэнергию, не будут выплачивать заработную плату своим работникам, они остановятся» А это отрицательно скажется и на энергетике, и на бюджете, и на всем. Потому я этот вопрос и поднимаю, потому и говорю: давайте установим в законе вот такой порядок.

ПЕЧЕРОВ А.В. Ми вважаємо, що у зв"язку з тим, що ми згідно з пропозицією внесли поправку про те, що коли дер- жава винна, ці платежі й штрафи не утримуються, питання наполовину вирішено. А якщо заплутався в розрахунках не з державними структурами, тоді, будь добрий, відповідай як належить. .

103

ГОЛОВА. Андрію Васильовичу, почекайте, ми ще не дійшли до крику. Крик почнеться, коли мова піде про платежі, коли вийде на трибуну 11рем"ер і скаже: якщо не буде 12 трильйонів емісійного кредиту, то ніяких платежів взагалі не буде. Ось тоді почнеться крик. Це ми ще берегом ходимо, до русла ще не дійшли.

Якщо будемо так обговорювати, то ми не завершимо. У вівторок? Вівторок нічого не дасть. Ви не перекладайте, бо треба ж комусь і працювати. Можна перенести на вівторок і ще на один вівторок, але ви повинні зрозуміти: приймемо цей бюджет - дамо можливість контролювати, не приймемо - буде хаос. От і все. Обговорювати можна ще чотири години. А голосувати будемо після того, як виступить Прем"вр-міністр.

Запитання до Андрія Васильовича щодо цих пропозицій в ще? Перший мікрофон.

ЗАЄЦЬ 1.0. Ми тут порадилися і вважаємо, що потрібно додержуватися тієї процедури, яку виробили.

Є доповнення чи пропозиції, внесені комісією Печерова, ото й голосувати по пунктах. Тоді ми вийдемо на кращий результат. Бо й голосуй за цей бюджет - погано, і не голосуй за нього -теж погано. Ми це знаємо.

104

Але в мене до Печерова таке запитання. Я вже у своєму виступі говорив, що на сторінці 5 Йдеться про встановлення податку на власників транспортних засобів. Це стосується якраз транспортних засобів закордонних марок. Для нас сьогодні очевидно, що мати російську "Волгу" і, наприклад, БМВ-то "Волгу" в сто разів складніше утримувати, ніж БМВ. Для чого ми закладаємо таку норму, яка не дозволить пропустити на наш ринок економічно вигідні машини? Її обов'язково треба вилучити. Якщо Іван Степанович "чохом" це все ставитиме на голосування - маю на увазі й розміри податків, й інші питання - тоді ми просто завалимо нашу економіку.

105

ГОЛОВА. Іване Олександровичу, не я "чохом" голосую, а ви "чохом". Я статтю 8 намагався поставити, а ви перетворили обговорення на щось...

ЗАЄЦЬ І.О. Іване Степановичу, пропоную ще раз - голосувати послідовно. Це не восьма. Це п"ята сторінка, вибачте, нові статті до проекту Закону про оподаткування, тобто зовсім інше.

ГОЛОВА. Так треба ж спочатку це проголосувати, а потім уже дев"яту. Ви ж самі собі суперечите.

ПЕЧЕРОВ А.В. Іване Степановичу, можна відповісти? Хочу довести до відома Івана Олександровича і всіх народних депутатів: Кабінет Міністрів вніс пропозицію - з кожної кінської сили потужності автомобіля брати щорічний податок 2,4 мінімального оклада. Це значить, що коли будь-яка наша організація - колгосп чи підприємство - придбала вантажний автомобіль у Росії, вона повинна платити за КамАЗ 40 мільйонів карбованців на рік.

У зв"язку з тим що у нас основний парк вантажних автомобілів - з країн СНД,комісія зовсім не підтримала цієї пропозиції і залишила умову: тільки для престижних автомобілів у юридичних осіб, Не у фізичних; тому що якщо ми до фізичних доберемось, то там же люди, які нелегкою працею це заробили, в морі чи на Півночі. Тож залишили юридичних осіб. Якщо у цієї фірми чи організації є 28-30 тисяч доларів на придбання "Мерседеса" і "БМВ", то вона знайде ще 20 мільйонів карбованців на дорожний збір, щоб були хороші дороги.

106

Це до певної міри справедливо. Можна зібрати цей податок з усіх - і у кого є автомобілі, і в кого немає. Тоді давайте приймемо іншу норму...

А то наче світ клином зійшовся на тому, що на "БМВ" і на "Мерседес" ввели податок для організацій і установ. Ну, давайте ж трохи думати!

ГОЛОВА. Зрозуміли? Можна голосувати.

ЗВЯГІЛЬСЬКИЙ Ю.Л. Иван Степанович! Когда правительство выходило с этими предложениями... Иван Заец, послушай!

ПЕЧЕРОВ А.В. Таке враження, що Іван Олександрович збирається бути якимось керівником і тільки на "Мерседесі" їздити...

ГОЛОВА. Будь ласка, Юхиме Леонідовичу.

ЗВЯГІЛЬСЬКИЙ Ю.Л. Уважаемые народные депутаты! Когда правительство рассматривало этот вопрос и внесло соответствующее предложение, то мы считали, что найдем у вас поддержку еще в одном аспекте. Что имеется в виду? Все-таки если есть у человека деньги на покупку "Мерседеса", "Вольво" и прочего, то он найдет эти деньги и на налог. То есть мы просим и . физические лица сюда включить. Это дополнительно около трех триллионов карбованцев для малообеспеченных. Ничего в этом страшного нет. Как ввозили, так и будут ввозить импортные машины. Сегодня в Украине 127 тысяч иномарок. А здесь мы

107

также записали, что облагаются налогом машины "Жигули" и "Вол- га" 1993 года выпуска. Если приобрел частник "Жигули" или "Волгу" за 100 миллионов карбованцев, так неужели он в год не най- дет еще 10-15, чтобы заплатить налог? И это же деньги целевые. Там так и записано: для нужд малообеспеченных слоев населения. /Ш у м у з а л і/.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ЯЦЕНКО В.М. Шановний Андрію Васильовичу! На сторінці 5 ви внесли пропозицію /стаття там без номера/, четвертий абзац знизу. Скажіть, будь ласка, звідки ви взяли цю пропозицію? Адже

Комісія з питань Чорнобильської катастрофи її не подавала. В принципі ви пропонуєте цілий ряд змін до існуючого законодавства. Але ж усе-таки в нас є більш-менш відпрацьована процедура. Треба, щоб відповідна комісія зробила якісь висновки з цих пропозицій, а вже опісля їх приймати. Я ще раз прошу вао,Іване Степановичу: давайте підготуємо порівняльну таблицю на друге читання. І чекаю

відповіді від Андрія Васильовича.

ПЕЧЕРОВ А.В. Ця пропозиція нам була подана, але я не заперечую, щоб її зняти сьогодні або дати доручення вивчити це питання. Мова йде ось про що /давайте називати речі своїми іменами/: люди, які мають посадові оклади від 1,8 до І мільйона карбованців, зовсім не сплачують податку зі своєї заробітної плати. А хто отримує 400 тисяч, але працює в іншій галузі, той сплачує. І тому була провозиція... Не підтримуєте - будь ласка, ми не заперечуємо, давайте ще вивчати.

ЯЦЕНКО В.М. Треба доопрацювати її. ГОЛОВА. Третій мікрофон.

108

ТАРАСЕНКО О.Г. Шановний Іване Степановичу! В мене запитання до Юхима Леонідовича. Стосовно цих податкових ставок на кінську силу іномарок, то це треба підтримати. 1 правильно те, що сказав виконуючий обов'язки Прем"єр-міністра. Але чи розібрався Юхим Леонідович у тому, скільки таких машин в урядових структурах, за що вони їх придбали і які тепер сплачуватимуть відрахування?

ГОЛОВА. Олександре Григоровичу! Я вам відповідаю. По місту Києву їздить півтори тисячі державних машин.

ТАРАСЕНКО О.Г. То хай уряд розбереться з цим питанням.

У мене питання іншого плану. Шановний Іване Степановичу!

Шановні колеги! Згідно з Конституцією ми приймаємо Державний бюджет. Я цілком підтримую вашу, Іване Степановичу, позицію, що варто його приймати і контролювати поетапно.

Але треба звернути увагу на такий момент. Відповідно до законів про оборону і про Збройні Сили Верховна Рада заслуховує бюджет на оборону за поданням головнокомандуючого - Президента України. І приймати постанову можна, а приймати Державний бюджет ми не маємо права. Тому ще раз наполягаю від імені комісії на тому, що треба спочатку розглянути статті бюджету на оборону, а також на Міністерство внутрішніх справ, а потім приймати бюджет.

ПЕЧЕРОВ А.В. Іване Степановичу! Я відповідав на це запитання. І комісія підтримує ту думку, що видатки, які передбачаються у проекті Державного бюджету на оборону, не повністю

109

задовольняють потреби. З іншого боку, Президент і Кабінет Міністрів прийняли ряд нормативних актів, які дають право залучати додаткові кошти від реалізації майка. Тобто зроблено спробу уникнути тих показників бюджету і безконтрольно вирішувати ці питання.

Крім цього, дані розрахунки не ув"язані з воєнною доктриною, яку ми прийняли. Тому я вносив цю пропозицію, яку підтримує комісія, і вважаю, що стосовно оборони залишаються ті показники, які тут передбачено. А за рахунок коштів від реалізації тих законів, які передбачені в документах Президента і Кабінету Міністрів, буде скориговано і доходну частину, і видаткову. І наприкінці першого кварталу можна буде затвердити ці показники вже в остаточному варіанті.

ГОЛОВА. Прошу вас: давайте вже будемо завершувати наші виступи! Ви ж бачите, до чого це зводиться. Миколо Івановичу і Павле Степановичу! Дайте кримському депутату ще сказати. А про статтю 52 вже домовилися.

Перший мікрофон.

ПІВЕНЬ М.І. Я вже годину стою, Іване Степановичу, майте ж Бога!

Андрію Васильовичу! У мене запитання щодо статті 9, де сказано, що нараховуються податки з доходу. І ви внесли пропозицію /це на сторінці 2/ - замінити 18 процентів на 22 проценти. Нічого не кажу про те, що гроші треба десь брати, тільки щоб ми ці гроші спрямували до пенсійного фонду і малозабезпеченим, щоб знову не розійшлися ці кошти, щоб ми не дратували людей, щоб можна було і на підприємствах все це пояснити.

110

Ми, донечани, вносили до проекту бюджету пропозицію, щоб усе-таки були переглянуті нормативні відрахування щодо Донецької області. Ми ж не зможемо вижити. І депутат Жуков вносив пропозицію, щоб акцизний збір становив не 20, а 50 відсотків, а податок з доходів підприємств - 100 відсотків.

І щодо землі. Ми кажемо, що податок на землю у п"ять разів збільшується. Хай воно так і буде. Але ж треба, щоб цей земельний податок ішов на землеустрій, а не просто так.

ГОЛОВА. Миколо Івановичу! Всі з землі вийшли, і всі в землю і підуть.

Андрію Васильовичу! Відповідайте.

ПЕЧЕРОВ А.В. Іване Степановичу! Ми на це запитання відповідали. Згоден, давайте за результатами перерахунків змінимо ці коефіцієнти. А якщо зараз зі слів поміняти 20 процентів на 50, то ситуація буде такою, що в одній області можна годувати дітей у дитячому садку тричі, а в інших діти повинні приходити в садок зі своїми харчами. Тобто там немає бюджетних ресурсів.

Я згоден і з тим, що треба доручити Кабінету Міністрів доопрацювати проект, може, ще щось варто підправити. Ці загальні нормативи визначено з урахуванням рекомендації Верховної Ради - дати всім і дати однаково. Тож і дали всім однакові кошти. Так і повинно бути, тому що це реальні кошти, які потрібні кожному.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

III

КИСЛИЙ П.С. Шановні народні депутати! Думаю, що зараз ми повинні проголосувати за цей проект бюджету. Разом з тим пропоную таке.

Оскільки цей бюджет порущує питання про оподаткування, про які йдеться в законах щодо соціальної сфери, освіти, науки, культури і Медицини, то давайте доручимо Кабінету Міністрів, щоб протягом першого кварталу він вніс зміни до цих законів у частині оподаткування. Коли будуть усі розрахунки, тоді ми зможемо все це погодити.

ГОЛОВА. Павле Степановичу! Коли ми прийматимемо постанову про реалізацію, тоді там це і запишемо.

Ніхто не хоче нікого нікуди втягнути, хоче тільки одного -щоб по можливості було краще.

Надаю слово кримському депутату - останньому. Другий мікрофон.

КОЛІСНИЧЕНКО М.П., директор Кримської дирекції "Укрдерж-страху" /Білогірський виборчий округ, Республіка Кри м/. Спасибо.

Уважаемые депутаты! Вчера вы все получили страховые полисы. Мы от имени страховщиков просим вас поддержать в статье 55 два раздела, где говорится 6 том, что к банкам отнести по электронным платежам и систему страхования. А налоговую ставку поставить по прошлому году. Это просьба многих народных депутатов, о которых мы письменно сообщит и комиссии, и правительству.

112

ГОЛОВА. Погоджено, Андрію Васильовичу?

ПЕЧЕРОВ А.В. Комісія прийняла таку редакцію, яка вам запропонована. Тобто, 10 відсотків надходжень, які йдуть на прискорення проходження платежів, не оподатковуються. Мені здається /правда, я з комісією не радився/, що це повинно стосуватися і страхових організацій, які включені в цю систему. Можна було б поширити це і на них.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

ЛЕМІШ В.П., голова Комісії Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки /К і верцівський виборчий округ, Волинська, об -л а с т ь/. Дякую. Андрію Васильовичу, на жаль наша домовленість і те подання, яке ми дали у вашу комісію по дорозі на цю трибуну, мабуть, вами втрачені. Так же робити не можна. Я це говорю тому, що під час засідань ви вже вийшли на зовсім інше формулювання. Ми не мілітаристи, ми не закликаємо обібрати усі статті бюджету й віддати ті кошти на оборону. Ми тільки підкреслюємо, що витрати на оборону не збалансовані. І ми будемо голосувати проти, якщо ми це не поправимо.

У постанові потрібно записати, що витрати на оборону Верховною Радою України не приймаються. І рекомендувати Президенту як Верховному головнокомандуючому, який очолює Раду оборони, провести засіданья цієї Ради. Треба визначити завдання, структуру, чисельність і витрати.

ГОЛОВА. Валентине Петровичу, зараз будемо приймати постанову і там це запишемо.

113

ЛЕМІШ В.П. Хвилинку. Іване Степановичу, ми хочемо, щоб депутата все зрозуміли. У нас Президент як Верховний головнокомандуючий поставив перед військовими певне завдання. Під те завдання він нам подав структуру і чисельність. Ми затвердили це. А тепер фінансування і витрати під це зовсім інші. Не хочеться називати цифри.

Тому ми просимо збалансувати все, подати той баланс окремо, якщо потрібно, і на закритому засіданні заслухати.

ПЕЧЕРОВ А.В. Я це раз хочу сказати, що в нас тут з вами немає ніяких розходжень. Просто була внесена пропозиція, через це не приймати весь бюджет. А ми вважаємо, що слід навпаки - прийняти і постановою дати доручення, щоб ця стаття не діяла, аж поки все не з'ясується. Ми приймаємо тільки юридично...

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Зараз проект Державного бюджету України на 1994 рік із зауваженнями і пропозиціями комісії ставиться на голосування як закон. Прошу голосувати.

"За" - 196. Не приймається.

Бачу, що ви не зрозуміли. Я ще раз запитую - зрозуміли? Не зрозуміли! Проект закону України з внесеними пропозиціями від Комісії з питань планування, бюджету, фінансів і цін, а також з погодженою правкою народного депутата Корнєєва протокольно ...

А це ж Науменко з Корнєєвим погодили.

ПЕЧЕРОВ А.В. Ми ж домовилися, в постанові...

ГОЛОВА. Так - запишемо в постанову. От як будемо приймати постанову, то там і запишемо пропозиції Щодо оборони, а також

114

пропозиції Голобородька. А там виступить ще й Юхим Леонідо- вич.

Прошу голосувати.

"За" - 213.

Сам Юхим Леонідович не голосував, бо був зайнятий вою з Лемішем.

Знаєте, таке враження, що це потрібно тільки мені й Печеро-ву, а більше нікому не потрібно.

Оголосіть, нехай усі зайдуть до заду.

ПЕЧЕРОВ А.В. Найцікавіше те, що домовилися ж про інвалідів, які працюють не в громадських організаціях. Що запишемо в постанову. І прийняте нами - у першому кварталі на них не розповсюджується і не діє. Вони собі працюють, а комісія і уряд вирішують своє і потім виходять з пропозиціями.

ГОЛОВА. Зайшли всі? Івана Івановича Бокшу заверніть! Депутат

Чародеев прийшов. Усе, голосуємо.

Прошу запропонований проект із внесеними нами зауваженнями і пропозиціями проголосувати.

"За" - 209. Не приймається.

Ну все. Дякую Андрію Васильовичу.

ПЕЧЕРОВ А.В. Ви знаєте, ці наші дитячі ігри підкреслюють Ще раз, що нам не вистачає серйозності.

ГОЛОВА. Я прошу вас... Та ні! Поіменно - ні! Хто за те, щоб провести голосування поіменно, прошу проголосувати.

"За" - 194. Приймається.

115

Тепер ставиться на поіменне голосування проект Закону України про Державний бюджет України на 1994 рік з урахуванням пропозицій комісій, погоджених на сесії. Прощу голосувати.

"За" - 209.

Прошу депутатів заспокоїтися. Розгляд проекту Державного бюджету на 1994 рік буде продовжено у вівторок. Андрію Васильовичу, доопрацьовуйте його. Юхиме Леонідовичу, продовжимо роботу у вівторок. Депутатів прошу не розходитись.

Шановні депутати, ми з вами домовлялися, коли погоджували порядок денний, що нам потрібно розглянути три блоки питань. Перший - про план і бюджет, другий - про кримінальне законодавство, третій - про село і питання про концерн "Бласко",' До питань про село ми не дійшли, сьогодні, мабуть, уже й не дійдемо. Тому прощу вас взяти проект Закону про внесення змін і доповнень до Кримінального і Кримінально-процесуального кодексів. На засіданні Координаційного комітету по боротьбі з корупцією і злочинністю, яке проводив Президент України Леонід Макарович Кравчук, виступали міністри і говорили, що в нас недостатньою в правова база з питань повернення коштів, які тримають за межами України і юридичні, І неюридичні особи. Треба внести зміни і доповнення до Кримінального і Кримінально-процесуального кодексів України і до Кодексу про адміністративні правопорушення. На цьому засіданні був депутат Слеса-ренко. Вам роздано проекти? Є запитання?

Слово має міністр юстиції Онопенко.

116

ОНОПЕНКО В.В., міністр юстиції України. Шановні депутати! Мова йде про внесення до Кримінального кодексу України глави 6 "Про господарські злочини" в новій редакції. Якщо ви уважно подивилися цей законопроект, то він передусім спрямований на підтримку підприємницької діяльності громадян і на підтримку інтересів держави. Ви знаєте, що багато коштів "гуляє" зараз поза банками. Це величезна сума. Нещодавно на нараді в Юхима Леонідовича називалася цифра - близько 15 трильйонів карбованців. За такі дії передбачено кримінальну Я адміністративну відповідальність у главі 6 у новій редакції, яку ми вносимо до Кримінального кодексу. У зв"язку з цим вносяться зміни і до Кримінально-процесуального кодексу.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

СЛЄСАРЕНКО В.М. Уважаемые народные депутаты! Как уже я вас информировал, Президент Украины Леонид Макарович Кравчук, члены Координационного комитета обращаются к вам с просьбой принять как можно скорее закон, проект которого представил вам министр юстиции. Этот проект дорабатывался в комиссиях, и он может быть принят в окончательном варианте. Поэтому я Призываю вас проголосовать за него и принять.

ГОЛОВА. Ставиться на голосування запропонований Кабінетом Міністрів проект Закону про внесення змін і доповнень до Кримінального і Кримінально-процесуального кодексів. Прошу голосувати.

"За" - 250. Приймається.

117

Далі. Про внесення змін до Кримінального кодексу України. Василю Васильовичу, будь ласка.

ОНОПЕНКО В.В. Стаття 80, мова йде про порушення правил про валютні операції. Ви знаєте, скільки вже говоримо про те, що багато громадян ведуть незаконну торгівлю на долари, обмін валюти і таке інше. Мова йде про кримінальну й адміністративну відповідальність за ці дії.

ГОЛОВА. Прощу голосувати.

"За" - 232. Приймається.

Дякую, Василю Васильовичу.

Про внесення змін до Кримінального кодексу України, стаття І482.

Слово має заступник міністра фінансів Ільїн.

ІЛЬЇН В.Н., заступник міністра фінансів, начальник Головної державної податкової інспекції України. Пропонується встановити кримінальну відповідальність за умисне ухилення від сплати податків. Прощу підтримати цю пропозицію.

ГОЛОВА. Ставиться на голосування розданий вам проект закону.

Прощу голосувати.

"За" - 234. Приймається.

118

Тепер - про внесення змін до статті 16 Декрету Кабінету Міністрів про систему валютного регулювання і валютного контролю.

Депутате Сугоняко, люди просять, щоб ми прийняли закон, щоб якийсь порядок був. Вам усім роздано проект закону. Прощу голосувати.

"За" - 234. Приймається.

Про внесення змін до декретів Кабінету. Міністрів з питань митного регулювання.

Слово надається першому заступнику Держмиткому України Мірошниченку.

МІРОШНИЧЕНКО Е.А., перший заступник голови Державного митного комітету України. Цей проект, власне, вже читали при розгляді питання про внесення змін до деяких законодавчих актів. Ідеться про статтю 2...

ГОЛОВА. Є запитання?

Другий мікрофон.

ЗАЄЦЬ І.0, Іване Степановичу! Треба додати до пункту І, що змінювати ставки мита Кабінет Міністрів має право тільки стосовно об"ектів митного оподаткування, тобто товарів та інших предметів, які переміщуються через митний кордон України.

119

І другим пунктом можна записати, що втратив чинність увесь декрет Кабінету Міністрів, а не тільки друга його частина. Це у нашій комісії обговорено, і ми подали такі законопроекти.

ГОЛОВА. Ви погоджуєтесь, пане Мірошниченко?

МІРОШНИЧЕНКО Е.А. Ні.

ГОЛОВА. Тоді поясніть чому.

МІРОШНИЧЕНКО Е.А. Не погоджуюся тільки з одним -що в повному обсязі треба цей декрет скасувати. У зв"яаку з тим що має залишатися можливість маневру для Кабінету Міністрів. От, скажімо, сьогодні порушувалося питання щодо підприємств, де працюють інваліди, та деяких інших, яким треба надавати пільги стосовно митного обкладання. Тому варто внести зміни до статті 2 - зняти пільги з решти, але залишити можливість Кабінету Міністрів надавати своєю постановою такі пільги для окремих підприємств в особливих випадках.

ГОЛОВА. До того ж, ця пропозиція з голосу, Іване Олександровичу. ..

Другий мікрофон.

ЗАЄЦЬ І.О. Тоді можна знайти компроміс. Давайте погодимося з тим, щоб вилучити тільки другу частину декрету. Але той додаток до першого пункту залишити. Те, що ми з вами погодили. Так?

120

МІРОШНИЧЕНКО Е.А. Так.

ГОЛОВА. Отже, перша пропозиція народного депутата Зайця 'від Комісії з питань економічної реформи приймається, а друга відхиляється. Зрозуміли? Голосується розданий проект з урахуванням першої пропозиції.

"За" - 244. Приймається.

Наступний документ - проект Закону України про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів України з митних питань.

МІРОШНІЧЕНКО Е.А. Це було роздано. Йдеться про зміни і доповнення до Митного кодексу. Прохання проголосувати.

ГОЛОВА. Є запитання? Немає. Прошу проголосувати.

"За" - 237. Приймається.

МІРОШНИЧЕНКО Е.А. І трете питання. Іван Олександрович, мабуть, даватиме пояснення.

ГОЛОВА. Проект Закону про внесення змін і доповнень -До Декрету Кабінету Міністрів про порядок обкладення митом предметів, які вивозяться /пересилаються/ громадянами за митний кордон України.

МІРОШНИЧЕНКО Е.А, Треба підтримати проект. Він запобігає заподіянню митної шкоди.

121

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ЗАЄЦЬ І.0. Іване Степановичу! Ми раніше приймали закон, де передбачено, що продукція, яка вирощена на своєму городі, . може реалізуватися без сплати мита. Він чинний нині. І я пропоную на сторінці 2 пункт За/:"... вирощеної громадянами на городах та присадибних ділянках продукції: картопля, плодоовочі, ягоди, виноград, баштанні культури при наявності довідки місцевих органів, яка підтверджує, що така продукція вирощена громадянином і є його власністю" перенести до пункту 2. Це узгоджуватиметься з тим законом, який ми уже прийняли.

ГОЛОВА. Усі знають, із чим це пов"язано? Людина виростила продукцію. Тут її не беруть, подіти немає куди. Якщо відвезти до Росії - з неї беруть таке мито, що більше, ніж виручка. Чи до Беларусі, чи ще кудись...

Прошу проголосувати із внесеною поправкою.

"За" - 241. Дякую, приймається.

Едуарде Анатолійовичу, до вас ще одне прохання: щоб , на митниці не коїлося того, що нам показували на прикладі Одеси. Ви, мабуть, бачили той сюжет: повезла машина білизну до хімчистки, а назад не пускають. Оце таких людей самих треба почистити добре, розумієте? І все. /Шум у залі/.

Наступний документ. Ще у нас чимало роботи, давайте заспокоїмось.

Про перелік товарів /продукції/, на які встановлюється акцизний збір, та ставки цього збору. Це дуже серйозне питання. Ми говорили вчора і позавчора про цей акцизний збір.

122

Будь ласка, пане Ільїн.

ІЛЬЇН В.Н. Шановні народні депутати! Відповідно до Закону про акцизний збір перелік підакцизних товарів та ставки акцизного збору затверджуються кожного року Верховною Радою України. Оскільки поточний рік уже почався і треба збирати акцизний збір до бюджету, я дуже прошу вас розглянути це питання і прийняти відповідну постанову.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

ПІВЕНЬ М.І. Мы посмотрели эти документы. Вы зачитайте размеры акцизного сбора, потому что там акцизный сбор на сахар увеличили и на уксус тоже. А ведь эта продукция входит как составная в другую продукцию. То есть если акцизный сбор на сахар мы оставим, это повлечет за собой повышение цен на хлебобулочные изделия и прочее.

Наверное, это нереально. Не нужно добавлять этот акцизный сбор, чтобы накручивать цены и обдирать людей.

ІЛЬЇН В.Н. Будь ласка, я відповім на ваше запитання. Зокрема, тут пропонується встановити ставку акцизного збору на горілку на рівні 85 процентів. Цей розмір тягне за собою роздрібну ціну однієї пляшки 36,5 тисячі карбованців. З цим погодився Мінсільгосппрод...

ПІВЕНЬ М.. Я кажу не про це. Там цукор є і оцет.

123

ІЛЬЇН В.Н. Ставка на цукор не міняється. Та, яка була встановлена в минулому році, залишається й тепер.

ПІВЕНЬ М.І. А я не це маю на увазі. Давайте взагалі знімемо збір на цукор і на оцет. Якщо на горілку збільшили, щоб менше пили і крали, то це хоч зрозуміло. А цукор - це ж необхідність. Давайте знімемо чи зменшимо.

ГОЛОВА. Ну, так одразу... Миколо Івановичу, ви внесіть пропозиції, опрацюйте, тоді й зробимо.

ПІВЕНЬ М.І. Іване Степановичу, але ж тільки вчора проект дали. Не встигаємо вносити.

ІЛЬЇН В.Н. Я назву тільки цифри, щоб народні депутати знали. Акцизний збір на цукор виражається сумою близько трьох трильйонів карбованців. Хіба можна обійтися без цих коштів?

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

БОРЗИХ 0.І., директор радгоспу 40 років Жовтня" Слов"яносербського району /Кам"янобрідський виборчий округ, Луганська область/. Я просто хочу уточнить. Мы в прошлом году принимали постановление об освобождении сельхозпредприятий от акцизного сбора на спирт и изделия из него в случае

бартерной операции относительно горюче-смазочных и других материалов со странами СНГ. Мы не трогаем это постановление, потому что срок его действия - 1993-1994 годы.

124

ГОЛОВА. "Не трогаем!" Це те, що ми вчора говорили, кажучи про коньяки, "снікерси" та інше. Подивіться!

Встановлюючи ставки акцизного збору, треба бути дуже обережними, щоб десь щось не перегнути. Тільки починаємо ставити це на голосування, як один згадує про цукор, інший -про шоколад...

Другий мікрофон.

ГОЛОБОРОДЬКО О.М. Иван Степанович! Я не возражаю против того, чтобы устанавливать акцизный сбор на импортные шоколадки. Но у нас же есть собственное кондитерское производство. Речь идет в основном о детском питании...

ГОЛОВА. Прошу.

ІЛЬЇН В.Н. Завжди справлявся акцизний збір - податок на добавлену вартість.

ГОЛОБОРОДЬКО О.М. Да не сэкономим мы много!

ІЛЬЇН В.Н. Зберігається 20 процентів.

ГОЛОБОРОДЬКО О.М. Давайте увеличим ставку акцизного сбора на водку или еще на что-нибудь.

ГОЛОВА. Ні, так не можна! Тоді ж зовсім змінюється порядок, це вже не є нормою цього закону. Інша справа, що це треба відпрацювати. Це можна розцінювати як стимуляцію влас- ного виробництва. Але це інша норма. Варто це продумати, бо

125

заохочувати виробників треба.

Пам"ятаете, раніше, всі артілі інвалідів щось робили - клеїли, ліпили тощо. А який морс, може,хто пам"ятає, робили! Кращий за нинішню "фанту"...

Так, давайте проголосуємо цей проект постанови. А пропозиції, які надійшли, варто віддати на доопрацювання.

Прошу проголосувати.

"За" - 213... Не приймається.

Прошу вас, Ільїн, зачитати чітко ще раз, хтось не зрозумів.

Давайте переголосуемо! Прошу переголосувати запропонований проект постанови про перелік товарів /продукції/, на які встановлюється акцизний збір, та ставки цього збору. /Ш у м у залі/,

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

ЛЕБЕДИК П.В., секретар Комісії Верховної Ради України у правах людини /Новокаховський виборчий округ, Херсонська область/. Іване Степановичу! 19 листопада 1993 року ми прийняли Закон про внесення змін до декретів Кабінету Міністрів про податок на добавлену вартість та акцизний збір.

Кабінет Міністрів 8 грудня 1993 року постановою 10-2І підвищує, ставки акцизного збору на горілчані вироби / 90 процентів замість 75/, на вина /60 процентів замість 50/, на коньяк /70 процентів замість 50/. Унаслідок цього виробництво горілки і вина зупинилося у Полтаві, в Криму. У мене господарство "Таврія" стоїть, винрадгосп імені Леніна стоїть... Проте

126

подивіться, в крамницях - лише імпорт.

Отже, це є порушенням закону, тому що цей закон був введений 8 грудня, а постанова - з ІЗ грудня. Це порушення закону і Генеральний прокурор це підтвердив. А уряд навіть повинен сплатити компенсацію підприємствам винно-горілчаної промисловості.

А ви зараз намагаєтеся пропхнути такі ставки акцизного збору. Ця промисловість якраз через такий акциз і зупинилась.

А щодо імпорту тут дуже хитра арифметика. Подивіться, такі ставки - 300 процентів. Це ж фікція! Тому що акциз на імпортні товари обраховується по-іншому - від митної вартості. А наш - залежно від оптової ціни. І принаймні в 10 разів треба підвищити ставки акцизного збору на імпортні товари. Ми своїх виробників задавили. Ринки збуту втратили. Що будемо з бюджетом робити?

Іване Степановичу! Пропоную у вівторок це питання внести на обговорення і прошу надати мені слово.

ГОЛОВА. Ільїн, прошу вас уточнити це питання на вівторок. ІЦодо цього моменту мене обдурили. Прошу вибачення зокрема і в херсонського депутата. Прошу вас взяти активну участь у підготовці цього питання.

Вчора депутат Бичков мені розказував, що зараз український виноробний завод на те, що виторгував, не може купити . пляшку. Я це знаю.

Отже, хай Ільїн у вівторок доповість. Тоді в нас буде час, і ми його запитаємо, А зараз уже не до цього.

Так, 227 депутатів /є їхні підписи/ у зв"язку з необхідністю єдиного розуміння законів України пропонують дати таке офіційне тлумачення частини 4 статті 27 Закону України

127

про статус народного депутата України: кримінальну справу Щодо народного депутата може бути порушено тільки Генеральним прокурором України.

Пропонуємо прийняти таку постанову, проект якої вам роздаю.

Другий мікрофон.

МАКАР І.І. Шановні депутати! Я особисто вважаю, що цього робити не можна, бо коли був відсутній Генеральний прокурор, то його обов'язки виконував заступник, який і порушував кримінальну справу.

Далі. В такому випадку народні депутати взагалі можуть лишитися безкарними. У нормальних країнах простий собі районний прокурор може порушити кримінальну справу проти народного депутата.

Пропоную прийняти таку поправку, але щоб порушити кримінальну справу щодо народного депутата ще міг би як мінімум обласний прокурор.

Дякую.

ГОЛОВА. Так, ще є зауваження? Депутате Романчук! Ви ж від однієї комісії...

Другий мікрофон.

128

РОМАНЧУК В.М., член Комісії Верховної Ради України у питаннях законодавства і законності /Ленінський виборчий округ, Запорізька о б -л а с т ь/.

Мнения ведь разные. Давайте говорить о личной ответственности Генерального прокурора хотя бы перед депутатским корпусом. В конце-концов это народный депутат, нравится он кому-то или не нравится, а прокурор должен принимать решения.

ГОЛОВА. Прошу розданий проект постанови проголосувати.

"За" - 251. Приймається.

Варто також виконати те, про що домовилися.

А тепер перейдемо до селянської програми, ви її, думаю, вивчали. Юхиме Леонідовичу, скільки вона вже знаходиться в Кабінеті Міністрів? Півроку? А в комісіях уже майже рік. Мова йде про що, Валентине Петровичу? Можна, я допоможу вам? Навесні я всім, хто розробляв цю програму, порадив звернутися у Харків до Масельського, ось вони й поїхали, переконалися, що досвід вартий уваги. Мова йде про відновлення сільського укладу життя з такими окремими подвір"ями. Якщо віддалено, то це схоже щось на Столипінську реформу. До речі, історики кажуть, що якби вдалося тоді провести Столипінську реформу /яка тісно переплітається з чаяновським вченням/, то ми були б наймогутнішою аграрною країною світу. Може, ми започаткуємо цю справу, а тоді будемо проводити свою реформу, Валентине Петровичу?

129

ПОПОВ В.П., перший заступник міністра економіки України. Шановні народні депутати! Програма тривала, вимагає великих грошей, але уряд прийняв постанову в порядку експерименту в кількох областях попробувати створити хороший селянський двір. Передбачається, що там може жити велика селянська сім"я, що біля садиби буде 25-30 соток землі, по там можна розвивати найсучасніші методи вирощування тварин. Вони необхідні ще і для виробництва гумусу, щоб підвищувати врожайність. Там можна використовувати енергетичні ресурси - вітер, сонце та інше.

Враховуючи те, що буде звільнятися велика кількість людей з армії, що далі йтиме конверсія сільськогосподарського виробництва, що нам потрібно оживити ті населені пункти, які сьогодні практично вимирають, ми передбачаєш на базі цих господарств створити ось такі селянські поселення, щоб. можна було збільшувати виробництво сільскогосподарської продукції.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Вам роздали ось таку книжку, у ній в пропозиції. Які запитання будуть до Валентина Петровича Попова? Перший мікрофон.

МОРОЗ 0.0. Шановні депутати! Ця програма розглядалася в семи комісіях Верховної Ради. Вона погоджена у двадцяти двох міністерствах і відомствах, у Кабінеті Міністрів, у Національному банку /зокрема у Міністерстві фінансів/ і так далі. Нині мається на увазі поки що тільки входження в саму

130

програму. Тому я прошу не задавати запитання, не обговорю-вати. Давайте проголосуємо, адже для експерименту не треба державних затрат. Просто треба дати дозвіл на реалізацію самої програми. Вона мав дати відчутні результати десь через 3-4 роки.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ШЕХОВЦОВ О.Д., член Комісії Верховної Ради України у питаннях законодавства і законності /Новокраматор-ський виборчий округ, Донецька область/. Поскольку речь идет о программе, которая все же требует ассигнований из бюджета, ее нельзя так рассматривать. Она не завизирована комиссией Печерова, нет визы бюджетной комиссии, нет других виз...

Да нет, что вы говорите, ну как это не требует ассигно
ваний из бюджета? Как минимум требуется информация о том,
что это такое - украинский инженерный центр "Труд", когда
он создан, что он из себя представляет. Слишком много от-

ветственных полномочий на этот центр возлагается, предусматриваются серьезные льготы этому центру по квотам, лицензиям, таможенным

пошлинам. И предполагаются серьезные доходы. Поэтому, думаю, надо разобраться, что это за организация, стоит ли ей доверять.

И еще одно /но это уже мое собственное отношение/. Как человек, хорошо знающий наши условия, я ознакомился с этим проектом. У меня сложилось впечатление, что это не "столыпинские деревни", а все-таки "потемкинские", извините меня! Но я на одном настаиваю: надо этот вопрос серьезно обсудить

131

в Верховном Совете. Не стоит спешить. Сегодня пятница, уже два часа, это не то время, когда принимаются серьезные ре- шения.

ГОЛОВА. Я ще раз кажу, депутате Шеховцов: мене переконували, що ця програма розглянута повсюдно, усі добре розуміють, про що йде мова. А якщо є сумніви...

Третій мікрофон.

ШКАРБАН М.І., член Комісії Верховної Ради України з питань державного суверенітету, міжреспубліканських і міжнаціональних відносин /Кобеляцький виборчий округ, Полтавська область/. Іване Степановичу, шановні депутати! Запропонована програма у період переходу до ринкових відносин, коли йде персоніфікація особи, коли громадяни індивідуально вибирають і проекти, і способи життя, у мене викликає сумніви. Тут пропонується агроміста, тисяча міст... які ощасливлять Україну. Ми вже це проходили! У нас при Микиті Сергійовичу Хрущові були спроби під Києвом створити такі міста з усіма соціальними зручностями. Сьогодні вони стоять часто порожні...

Мені здається, це готується годівничка для якихось структур. Автором, ініціатором цієї задумки е, мабуть, людина, яка була добрим баскетболістом. Бо спеціалістів за цією програмою - справжніх, які знають сільське господарство, не помітно. Навіть міністр, якоюсь мірою належний до сільського господарства, був проти, але його вловили на дорозі і змусили підписати. Гадаю, проект цієї програми слід розглянути пізніше.

132

ГОЛОВА. Так, усе зрозуміло. Я не буду ставити на голосування, бо починається обговорення. Очевидно, проект програми потребує обговорення.

Перший мікрофон.

ПІВЕНЬ М.І. Уважаемые народные депутаты! По залу видно, что с проектом этой программы никто не знакомился. Ведь намечается не программа развития села. Это государственная программа. В ней предусматриваются как раз те реформы в сельском хозяйстве, о которых мы три года говорили. Здесь речь идет о тех же фермерских хозяйствах, с которыми у нас с первого дня тут возня затеяна. О том, что названа цифра - 1000 деревень. Но там же сказано, что дополнительно будет 12 миллионов рабочих мест. Где их брать? А поддерживать плодородие почвы и прочее? Пусть почитают, Иван Степанович, ознакомятся, тогда можно будет рассматривать, а то можем угробить неплохое дело...

ГОЛОВА. Миколо Івановичу, я давно зрозумів це. Бачте, уже й доповідача немає. Мені сказали, що всі згодні. Вам усім роздано, вивчіть, ознайомтесь і потім будемо обговорювати.

Та ні, Василю Васильовичу, вистачить. Ви краще готуйте, а не давіть. Я ще раз кажу: треба працювати, а не давити. Василю Васильовичу, не будемо розглядати проект концепції. З однією ви вже підвели, а з другої просите слова.

Про вилучення і надання земельних ділянок для несільсько-господарських потреб.

Слово з цього питання має голова комісії Ревенко.

133

РЕВЕНКО М.М., голова Комісії Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу /Хотинський виборчий округ. Чернівецька область/. Шановні народні депутати! У порядку розгляду цього питання була внесена одна пропозиція народним депутатом Куцаем: на сторінці 3. в останньому абзаці вилучити з переліку об"єктів підприємство по виробництву медичного електроустаткування. Більше зауважень не було.

Комісія погоджується з вилученням цього об"єкта і просить проголосувати.

ГОЛОВА. Є ще запитання щодо запропонованого проекту про вилучення і надання земельних ділянок? Другий мікрофон.

МАКАР І. І. Чи ваша комісія приблизно підраховувала, в якому році в Україні не буде чого виділяти, якщо такими темпами далі йтиме виділення земель?

Дякую.

РЕВЕНКО М.М. Я відповідаю на це запитання. Це в життя, і його зупинити неможливо. Буде здійснюватися будівництво виробничих об"єктів, житла, охоронних об"ектів. Без цього ми не обійдемося. Це ж не від комісії виходить, а з місць.

ГОЛОВА. Ще є запитання? Другий мікрофон.

РОМАНЧУК В.М. Вопросов нет, есть предложение. Если говорить серьезно о том, сколько отводят земельных участков,

134

которые находятся возле домов, то они, наверное, дают на сегодня если не половину, то около этого всей продукции, которая поступает на рынки. Так что давайте думать об этом. Там продукция не пропадает, она доходит до потребителя. Поэтому надо выделять землю под строительство.

ГОЛОВА. Є ще запитання? Я прошу уважно поставитися до голосування. Ще раз нагадую, ставиться на голосування проект Постанови Верховної Ради про вилучення і надання земельних ділянок для несільськогосподарських потреб з урахуванням пропозиції, зачитаної Ревенком. Прошу голосувати.

"За" - 222. Приймається.

Василю Васильовичу, будь ласка, можете сказати те, що ви хотіли.

СУХИЙ В.В., голова Комісії Верховної Ради України з питань відродження та соціального розвитку села /Павлоградський виборчий округ, Дніпро петровська област ь/. Шановні народні депутати! Я у вас заберу дві-три хвилини. Подивіться, будь ласка, до переліку питань і скажіть, яка програма включена до розгляду сьогодні? Ви побачите, що там записано: проект Концепції національної програми відродження села.

Ось цей перелік. І цей проект для того тут записано, щоб попереду нього не з"являлися інші програми. Так чому ж одне випередило інше?

135

ГОЛОВА. Василю Васильовичу, даю відповідь. Пункт 12 зачитую: "Про проект Державної програми стабілізації та розвитку продуктивних сил. Доповідач Попов, співдоповідач Мороз". Пункт ІЗ "Про проект концепції національної програми відродження села. Доповідач Парасунько, співдоповідач Сухий". Так хто перескочив?

СУХИЙ В.В. А хто те писав, я не знаю. Ясно поки що одне: голова Комісії з питань соціального розвитку села - перед вами на трибуні. Він розробкою інших проектів не займається. Я хотів би сказати колезі Морозу: ваша комісія повинна займатися земельною реформою. І, будь ласка, займайтеся, там море роботи. А так, щоб я займався землею, а ви - соціальним розвитком села, мабуть, не годиться. У вас до мене запитання?

ГОЛОВА. Василю Васильовичу, тепер по суті.

СУХИЙ В.В. Тепер по суті. Проект концепції, розроблений Кабінетом Міністрів, вам роздано. Кабінет Міністрів розробив його за дорученням Верховної Ради. Концепція не потребує ніяких коштів, вона дав лише напрями для розробки програм, про які ми ведемо мову. І як тільки ми її затвердимо, хай тоді працює і Мороз, і всі інші, будем тоді розробляти програми. Ми їх будемо розглядати детально, як розглядали концепцію.

Тут було вже багато виступів. Це зовсім не потрібно. Я прошу вас затвердити цю концепцію і дати змогу уряду і нам працювати над реалізацією Національної програми відродження села.

136

ГОЛОВА. Є запитання до Василя Васильовича Сухого? Перший мікрофон.

АНДРОЩУК В.О., голова правління колгоспу - агрофірми "Здвиж" Іванківського району /Іванківський виборчий округ, Київська область/. Іване Степановичу, дивишся і бачиш, як із зростанням Василя Васильовича село все більше розвалюється. Одержав академіка - трошки розвалив, одержав почесне звання заслуженого працівника сільського господарства - зовсім розвалив...

ГОЛОВА. То це ж не за темою. Давайте за темою.

АНДРОЩУК В.О. І зараз оцю концепцію пропхне, як кота в мішку, і будь здоров!

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

СУХИЙ В.В. Я вислухав і хочу відповісти. Для чого це запитання? Виходить, що я розвалюю, а ви будуєте? Про це ви задали запитання чи як?

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

МОРОЗ 0.0. Я думаю, що за проект концепції, яку пропонує Василь Васильович, можна проголосувати. Вона нікому, так би мовити, не заважає. Хоч вона абсолютно ніякого відношення не має до тієї програми, з якою виступав Валентин Петрович Попов. -

ГОЛОВА. Ну, "оді вже миріться якось. Ви наполягаєте на голосуванні, Василю Васильовичу? Наполягаєте.

Третій мікрофон.

137

ШКАРБАН М.І. Іване Степановичу! Оскільки у попередньому голосуванні я брав учать як опонент, то цю програму, як уже говорили, дійсно підтримую як концепцію, яка дає можливість розробити перспективи і конкретні напрями, До речі, вона може включити і ту програму, яку пропонує депутат Мороз, у майбутньому.

Отже, те, що пропонує доповідач, слід затвердити як концепцію.

ГОЛОВА. Так, вислухали. Ставлю на голосування. "За" - 146. Дякую, Василю Васильовичу. Шановні народні депутати! Я вас прошу, щоб ви у вівторок не тільки самі приїхали... /Шум у залі/.

Перший мікрофон.

ПІВЕНЬ М.І. Иван Степанович! Лучше через неделю, Давайте в следующий вторник встретимся, потому что две недели подряд работали. А через неделю все приедем. Об этом зал вам кричит.

ЗВЯГІЛЬСЬКИЙ Ю.Л. Уважаемый Иван Степанович и уважаемые депутаты! Я готов сидеть с вами здесь сколько надо, но давайте же следовать какой-то логике. Программу вы утвердили, а бюджет - нет. Ну, не можем мы работать ни одного

138

часа без бюджета. Поэтому просим вас: дайте, пожалуйста, согласие на сумму 12 триллионов с возвратом в течение года на первый квартал. Веда стоит вся промышленность, надо проплаты делать, невозможно же дальше откладывать. Иначе о какой стабилизации речь? Ну, нельзя же так поступать!

ГОЛОВА. Не треба кричати "голосуємо" Погляньте: 155 карток. Яке "голосуємо"?

Депутат Коробко не хоче,щоб у вівторок працювали. Оце так він прагне стабілізувати виробництво, розумієте?

Я вважаю, що ми повинні працювати у пленарному режимі. Бо ви ж знаєте, що ми проголосували постанову, в якій "схвалити і покласти обов'язки". А не затвердили, як це робити. І тепер роз"їдемося. Адже ми все можемо. А той, хто виконує, нас уже, мовляв, не хвилює. Тут звучало: "мы для того, чтобы спрашивать". Такі часи вже були. Тільки тоді була система, як спитати, була дієвість. А сьогодні вашого "спроса" - тільки на окрузі. Отам вам усе скажуть.

Отже, зараз голосувати немає потреби. Ну, обговорюйте комісіях, здайте свої пропозиції. Ви ж можете все вирішити, я не буду вам нав"язувати. Але зараз я нічого на голосування не поставлю, оскільки всього 160 карток.

Отже, у вівторок о № годині сесія продовжить свою роботу.

139