ЗАСІДАННЯ СОРОК ДРУГЕ

Сесійний зал Верховної Ради України. 13 липня 1994 року. 10 година.

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.

ГОЛОВА. Доброго ранку,шановні депутати, журналісти і гості! Прошу всіх зайняти місця.

Прохання підготуватися до реєстрації, вставте картки, будь ласка. Увімкніть систему "Рада".

Зареєстровано 288 депутатів.Ранкове засідання оголошується відкритим.

Перед вами порядок денний, який ми вчора проголосували, тобто він погоджений. Крім того, у нашому переліку питань, які передбачені для розгляду в міру готовності, є одне, яке можна сьогодні розглянути, - це наш давній борг щодо виборів у двох округах. Тому є пропозиція включити його другим після розгляду сьогодні першого питання. Немає заперечень?

Другий мікрофон.

КАРПОВ О.М., член Комісії Верховної Ради України з питань науки та народної освіти /Ленінський виборчий округ, Харківська область/. Уважаемые коллеги! Я на прошлой неделе, обращаясь к депутатам, говорил о том, что группа депутатов подала заявление на имя Председателя Верховного Совета с просьбой, чтобы Мандатная комиссия представила, во-первых, справку за подписью членов комиссии, которые проверяли округ, во-вторых, справку Центризбиркома /вибачте, я не багато хочу, я хочу те, що повинно бути/ о проверке округа, в-третьих, протокол заседания комиссии, на котором эта проблема обсуждалась и, в-четвертых, самое главное, заключение комиссии депутата Стретовича.

Председатель Верховного Совета завизировал этот документ и направил председателю временной Мандатной комиссии. Документы эти не представлены, а в заявлении депутатов вопрос ставился так, что до представления документов проблема не может рассматриваться. Это первое.

Второе. У нас в повестке дня есть вопросы, связанные с трактованием статьи 100 Конституции Украины. Те, кто смотрел проект постановления, предложенный мандатной комиссией, помнят, что там одна кандидатура в бюллетене является нормальной ситуацией. Если это так, то получается, что мы движемся по странной логике. Вначале мы обсуждаем проблему о признании выборов недействительными на основании того, что в бюллетене была одна кандидатура, и считаем, что это неправильно; а потом будем принимать решение, что одна кандидатура в бюллетене - это правильно.

Вот эти два обстоятельства ставят нас в противоречивое положение. Мы сегодня на заседании фракции обсуждали проблему. И такая просьба - до представления документов и до трактования статьи 100 эту проблему не обсуждать.

ГОЛОВА. Олександре Миколайовичу, відповідаю на ваше запитання. Голова тимчасової Мандатної комісії вам і тим, хто підписався під тією заявою, може дати всі документи, які ви хочете одержати. Поправку до закону, яку передбачається розглянути сьогодні, не можна приєднати до того закону, на основі якого проводилися вибори. Інша ситуація, бо ми не можемо вертати назад дію цього закону. А йдеться про уточнення наперед.

Далі. Ви можете під час обговорення цього питання, коли воно буде включене, всі ці аргументи висловити. Думаю, депутати до вашої думки прислухаються.

Отже, ставлю питання про включення цього питання другим до порядку денного. Прошу проголосувати.

"За" - 218. Рішення прийнято.

Слухається перше питання - про проект Закону про виключну /морську/ економічну зону. Доповідає Чалий Олександр Олександрович, член колегії Міністерства закордонних справ України.

ЧАЛИЙ О.С., член колегії Міністерства закордонних справ України. Шановний Олександре Олександровичу! Шановні депутати! Проект Закону України про виключну /морську/ економічну зону, який ви сьогодні будете розглядати і який вноситься на

перше читання, розроблено заінтересованими міністерствами та відомствами на підставі положень міжнародного морського права.

В основу проекту увійшли діючі принципи і норми сучасного міжнародного морського права, які закріплені у конвенції ООН з морського права, яка була прийнята в 1982 році і в якій введено поняття "економічна зона".

Основне призначення таких зон полягає в тому, що прибережна держава має в цій зоні певні суверенні права економічного характеру, метою прийняття цього закону є збереження і оптимальне використання живих та інших ресурсів виключної морської економічної зони України, а також захист інших економічних інтересів України в морському районі, що прилягає до нашого територіального моря.

Опрацювання законопроекту викликає необхідність визначення суверенних прав України і юрисдикції України у морських районах Чорного моря, загальна площа яких - близько 80 тисяч квадратних кілометрів, і Азовського моря, загальна площа яких - 9 тисяч квадратних кілометрів, а також зобов'язань нашої держави стосовно цих районів.

Особливо хочу звернути вашу увагу, що в цьому проекті в першому читанні Азовське море розуміється як акваторія, яка підпадає під дію Конвенції ООН з морського права. Тобто вона має свої внутрішні води і територіальне море - виключну економічну зону. В той не час сьогодні розпочинаються переговори з Росією і не виключено, що нам, двом державам, вдасться домовитись щодо того, щоб зберегти той статус Азовського моря, який існує сьогодні, - як закритого моря, в акваторії якого діє виключно юрисдикція прибережних держав.

Пропонований проект визначав у виключній /морській/ економічнії зоні такі права України: суверенні права Україні щодо розвідки та збереження природних ресурсів і їх розробки, юрисдикцію щодо створення штучних островів, установ і споруд, права і обов'язки України та інших держав у цьому районі нашого моря.

У зв'язку з наявністю певних особливостей питання щодо дна виключної /морської/ економічної зони вважаємо за доцільне права юрисдикції України стосовно морського дна і континентального шельфу розробити в спеціальному законі.

У проекті закону визначається, що зовнішній кордон виключної економічної зони знаходиться на віддалі 200 морських миль від ліній, від яких відраховується територіальне море України.

Хочу сказати, що на цей час практично вирішено на міжнародно-правовому рівні питання стосовно економічної зони з Туреччиною. Є питання стосовно розмежування /іделімітації/ морських просторів, у тому числі економічної зони на кордоні з Румунією. Це питання спірне, його почали обговорювати Румунія і Радянський Союз з 1967 року. Сьогодні це питання ще не вирішене, воно повинно вирішуватися в міжнародно-правовому плані.

Почалися також, як я уже наголошував, переговори з Російською Федерацією стосовно акваторій Азовського і Чорного морів та розмежування економічної зони між Україною і Росією в районі Чорного моря.

Згідно з поданим проектом Україна бере на себе обов'язки оптимально використовувати свою економічну зону, рибні та інші живі ресурси у своїй економічній зоні. З цією метою українські компетентні органи повинні щорічно визначати загальний допустимий

вилов риби та інших живих ресурсів, а також контролювати кількість вилову.

Україна також має виключне право споруджувати і регулювати створення й експлуатацій у своїй економічній зоні будь-яких штучних островів, установок і споруд.

Україна контролює морські дослідження у своїй економічній зоні. Поданій проект також регулює питання запобігання забрудненню морського середовища в українській економічній зоні. На цей час питання захисту української економічної зони регулювалося Законом України про Прикордонні війська, постановою Президії Верховної Ради колишнього Радянського Союзу і прийнятими на її доповнення законодавчими актами Радянського Союзу, які діяли, оскільки вони не суперечили Конституції України.

Охорону нашої економічної зони сьогодні здійснюють Прикордонні війська, органи рибоохорони, Державного комітету по рибному господарству і рибній промисловості, органи Міністерства охорони навколишнього природного середовища.

Я хочу наголосити, що за період з 1991 року по цей час прикордонними кораблями й іншими органами охорони економічної зоні затримано значну кількість турецьких рибопромислових суден, з яких 28 за незаконний промисел затримано і притягнено до відповідальності. На відшкодування збитків стягнуто з винних осіб сотні тисяч доларів.

Але в цьому році порушники діють усе нахабніше, часто ігнорують вимоги прикордонних кораблів і суден рибоохорони, а в окремих випадках ідуть на таран. Так, у квітні цього року в нашу економічну зону зайшло більше двадцяти турецьких промислових суден. Діючи у штормових умовах, прикордонні кораблі та авіація

разом з суднами рибоохорона відвернули спробу масово поставив сіті, примусили порушників покинути наші води.

Проект закону погоджено із заінтересованими міністерствами та відомствами України, розглянуто президією Кабінету Міністрів та комісіями Верховної Ради, в поданому варіанті враховані зауваження і пропозиції, висловлені під час погодження.

Прийняття закону дасть можливість Україні повною мірою здійснювати свої законні права і юрисдикцію у виключній /морській/ економічній зоні. Ми розуміємо, що це перше читання, приймається концепція закону. Вважаємо, що серед депутатів є дуже багато фахівців у галузі міжнародного морського права і в процесі подальшої роботи, коли закон будемо доводити до другого читання, ви зможете внести доповнення і зміни до цього закону.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Які є запитання до доповідача? Будь ласка, шановні депутати. Перший мікрофон.

КОЧЕРГА В.П., заступник генерального директора комбінату "Криворіжсталь" /Довгинцівський виборчий округ, Дніпропетровська область/. Я хотів би поставити такі запитання: чи розглядався цей законопроект у Комісії з питань екологічної політики і які передбачені заходи в ньому щодо захисту чи збереження Азовського моря? Тому що сьогодні основними забруднювачами цього моря є дві країни - Україна та Росія.

Прошу відповісти на ці запитання.

ЧАЛИЙ О.О. На перше ваше запитання відповідаю: проект погоджувався із зацікавленими комісіями Верховної Ради, в тому числі з моєї інформації з Комісією у питаннях екології та раціонального природокористування Верховної Ради попереднього скликання. Це перше.

Друге. Стосовно Азовського моря. Я підкреслив, що в проекті і концепції цього закону, Азовське море розподіляється на територіальні води й економічну зону, але якщо нам вдасться досягти домовленості з Росією, то статус Азовського моря не зміниться, і воно буде розглядатися як внутрішнє море двох країн. Тоді вся відповідальність за охорону навколишнього середовища буде регулюватися домовленостями між цими двома країнами. Переговори між Росією і Україною з цього питання започатковані. Тобто ці питання будуть відпрацьовуватися з тими стандартами, які діють у сучасному міжнародному морському праві, а також з вимогами нашого українського законодавства.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ІЛЬЯСКЕВИЧ Я.М., член Комісії Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки /Яворівський виборчий округ, Львівська область/. Мене цікавить таке питання. Які труднощі виникають у переговорах /конкретніше/ між Росією і Україною, між Румунією і Україною, між іншими державами та Україною? Стосовно морської зони.

Дякую.

ЧАЛИЛ О.О. Дякую за запитання. Прокоментую. Ми вирішили практично всі питання з Туреччиною, бо на підставах правонаступництва підтвердили розмежування континентального шельфу економічної зони, який мав колишній Радянський Союз. Це відповідає вимогам нашої Конституції.

Стосовно питань з Румунією. Питання складне. Воно має давню історію і, як ви знаєте, стосується деяких територіальних проблем, які сьогодні повністю ще не вирішені. Таких, скажімо, як щодо острова Зміїного. Україна пропонує враховувати це питання, коли будемо відміряти нашу економічну зону. Румунія ж вважає, що цей острів не треба рахувати при делімітації морських просторів між Україною і Румунією.

Переговори з Румунією мали місце наприкінці І99І року. Нині наше Міністерство закордонних справ розглядає це питання. Але оскільки Румунія до останнього часу не підтвердила юридичну чинність угоди відносно кордону, який сьогодні діє між Україною і Румунією, то Міністерство закордонних справ вважає, що розпочинати переговори відносно делімітації морських просторів ще не час.

Усе ж ми здійснюємо свій ефективний контроль у тих просторах

- там, фактично, діє юрисдикція України.

Стосовно Російської Федерації. Ми обмінялися проектами. Ведуться переговори про статус Азовського моря. Проте ці проблеми, кажуть, пов'язані з усією низкою проблем встановлення режиму кордонів між Україною і Російською Федерацією.

Міністерство закордонних справ не раз ставило питання про початок таких переговорів. А до останнього часу Російська Федерація під різними приводами все пропонувала відкласти остаточний раунд цих переговорів.

Усе ж сьогодні деякі наробки, що стосуються Азовського моря, вже маємо, концепції відпрацьовані. Думаю, найближчим часом можна говорити про переговорний процес щодо проблем Азовського моря і його статусу.

У нас є ще деякі проблеми. Вони не стосуються економічної зони, але заторкують проблему районів підльотної інформації, тобто повітряного простору України.

До кінця не вирішені питання з такими країнами, як Румунія, Болгарія і Туреччина, що також стосуються правового статусу деяких територіальних просторів, щодо яких Україна має певні суверенні права.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

АЛЕКСЄЄВ В.Г., заступник голови Комісії Верховної Ради України законодавчого забезпечення свободи слова та засобів масової інформації /Індустріальний виборчий округ, Харківська область/. Если я вас правильно понял, вопрос по Азовскому морю окончательно не решен. А не создаст ли принятие этого закона, проект которого предложен вами, предпосылок для доступа в Азовское море третьих стран? И не помешает ли это, соответственно, их интересам?

ЧАЛИЙ О.О. Дякую вам за запитання. Я не сказав би, що статус Азовського моря не вирішено. Сьогодні він є таким, яким і був. Я робив службовий запит. Жодне іноземне судно, жодна

іноземна держава не поставили під сумнів той статус Азовського моря, який сьогодні є. І я навмисно наголосив, що в цьому проекті закону, дійсно, пропонується, щоб Азовське море мало свої територіальні води, економічну зону, континентальний шельф.

Уже й зараз є деякі альтернативні наробки. І я думаю, що між першим і другим читанням вам у депутатських комісіях треба буде дуже ретельно підійти до нього питання, бо є й інша концепція, в якій ідеться про те, що не потрібно змінювати статусу Азовського моря як внутрішнього. Але то буде тоді внутрішнє море двох країн

- Росії і України. Отож ви маєте можливість ретельно зважити ці питання і прийняти відповідальне рішення.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

НАЙДА ГЛ., член Комісії Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, транспорту і зв'язку /Суворовський виборчий округ, Херсонська область/. Фракция "Коммунисты Украины".Я хотел бы выяснить для себя такой вопрос. Прежний указ Президиума Верховного Совета Советского Союза об экономической зоне СССР был более полным и более четко устанавливал границы и ответственность за нарушения в экономической зоне. Ведь тот пример, который вы приводили относительно турецких рыбаков, и подчеркивает, что надо точно знать,откуда мерять: от берега или от острова двести миль. Почему статьи 19 и 21 прежнего указа, которые четко регламентировали ответственность,

исключены в нашем проекте закона и почему стоят слова "исключительная /морская/ экономическая зона"? Раньше было просто

- "экономическая зона" - и было всем все понятно. Сейчас же "исключительная"! Спасибо.

ЧАЛИЙ О.О. Я відповім спочатку на друге запитання. Ми в законопроекті використовуємо термінологію морської Конвенції ООН. Там започатковано термін "виключна /морська/ економічна зона". Отож наше законодавство повинно, як кажуть, гармонізуватися з міжнародним правом.

Відносно згаданого вами указу. По-перше, він діє, у своєму виступі я на цьому наголошував.

По-друге, сьогодні відповідальність стосовно порушень виключної економічної зони України встановлюється не тільки Законом про виключну /морську/ економічну зону, а й кримінальним, адміністративним законодавством, іншими чинними актами України.

Розумієте, ні в Чорному морі, ні в Азовському, якщо постане питання розмежування економічної зони, в класичному розумінні цю зону не можна, як кажуть, розмежувати, тому що ваша країна не може мати двісті миль. Адже тоді Туреччина буде мати 100 миль. Тобто це той варіант, коли лінія делімітації повинна погоджуватися в переговорному процесі.

Я вас інформував,що якраз із Туреччиною прийняті рішення у відповідності з тим законодавством Радянського Союзу, на яке ви посилаєтеся. Тобто питання з Туреччиною щодо делімітації вирішено, а з Румунією Радянський Союз не зміг вирішити цього питання. Це дісталося нам у спадщину. І ми повинні сьогодні вирішити це питання з Румунією. Питання складне, оскільки воно територіальне.

Сьогодні, я думаю, підходи Верховної Ради і нашої дипломатії до вирішення цього питання повинні бути дуже обережні. Фактично ми здійснюємо наші суверенні права в межах, які були встановлені угодами між Радянським Союзом і Румунією. Ніяких змін на цей час не сталося.

Я ще раз підкреслюю: якщо депутати внесуть пропозиції, висловлять зауваження і ці зауваження можна буде врахувати, то до другого читання проект закону це раз розгляне комісія, і всі слушні зауваження будуть враховані.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

СИРОТА М.Д., член Комісії Верховної Ради України з питань науки та народної освіти /Придніпровський виборчий округ, Черкаська область/. У мене є два запитання. Перше. Чи ратифіковано Україною норми міжнародного права щодо захисту від забруднення або загрози забруднення морів з урахуванням розмірів фактичної або можливої шкоди?

І друге запитання стосується статті 18 про поховання відходів або інших матеріалів і предметів. Відомо, що Азовське

і Чорне моря знаходяться на грані екологічної катастрофи. Чи етично ставити питання про поховання в цих морях відходів? Чи не краще статтю 18 сформулювати в такій редакції, щоб взагалі заборонити використовувати ці моря для поховання відходів?

ЧАЛИЙ С.О. Що стосується другого запитання, то я вважаю, що це питання потрібно регламентувати. Якщо ваша комісія чи депутатська фракція вважає, що треба заборонити поховання, будь ласка, це питання можна обговорювати. Але це непросте питання, розумієте? Ховають і в Чорному морі, і в Азовському морі відходи або інші матеріали, які належать не тільки іноземним державам, а й Україні. Україна бере активну участь у розробці документів і ратифікувала ряд конвенцій, які стосуються боротьби проти забруднення Чорного моря. Тобто робота ведеться.

Я думав, що ви ще запитаєте про ратифікацію Конвенції ООН щодо морського права. Я хотів вас поінформувати, що цю конвенцію було прийнято в 1982 році, але вона набуде чинності з 16 листопада 1994 року. Україна досі не ратифікувала названу конвенцію, оскільки там були питання щодо розробки морського дна, що знаходилися за межами національної юрисдикції, і приєднання України до конвенції потребувало значних фінансових внесків.

Сьогодні ситуація змінюється. Багато європейських країн, Сполучені Штати прийняли рішення про ратифікацію цієї загальної конвенції, і Міністерство закордонних справ України планує

найближчим часом внести на ваш розгляд питання про ратифікацію Конвенції 1982 року про морське право.

ГОЛОВА. Я думаю, що перед розглядом проекту закону в другому читанні, ми, мабуть, доручимо комісіям і попросимо міністерства, щоб вони підготували матеріали щодо забруднення Чорного і Азовського морів суб'єктами господарської діяльності України, де були б показники у кількісному виразі, з таким розрахунком, щоб ми могли або скласти графік, або встановити терміни здійснення заходів, які б припинили цей процес, або заборонити такі ції з самого початку в цьому законі. Але нам потрібний буде для цього відповідний аналіз.

Третій мікрофон.

НІКОЛАЄНКО С.М., секретар Комісії Верховної Ради України з питань науки та народної освіти /Іванівський виборчий округ,Херсонська область/. Без сумніву, запропонований вами проект закону дуже цінним, і його необхідно приймати. Але не випадково в депутатів виникло багато запитань, пов'язаних насамперед із запобіганням забрудненню морського середовища. Я обраний депутатом в окрузі, на території якого знаходиться Генічеський район. Тобто мій округ знаходиться біля Азовського моря. Тому мене зацікавили в проекті цього закону статті 16 і 18. Тут є дуже потрібні заходи щодо запобігання забрудненню морського середовища. Але хотілося б, щоб тут чітко було сказано, які спеціально уповноважені органи України відповідають за здійснення цих заходів, якою є міра

відповідальності за порушення закону і яка тут роль місцевих органів, тобто Рад народних депутатів. Чи вони до цього матимуть відношення, чи ні. Це стосується і статті 18 щодо поховання відходів. Чи будуть діяти їх рішення з цього питання? Я пам'ятаю, у нас в області колись хотіли зробити таке поховання, і Рада не мала до цього ніякого відношення. Чи будуть тут враховані інтереси місцевих Рад, людей?

ЧАЛИЙ О.О. Дякую за запитання. Я хотів би звернути увагу депутатів на те, що в одному законі вирішити всі питання неможливо. Закон визначає право України як держави встановлювати свої норми з точки зору захисту та збереження морського середовища в економічній зоні. Такою є мета цього закону. А вже на цій підставі та відповідно до інших законів України з питань охорони навколишнього середовища наші природоохоронні органи можуть діяти в цій економічній зоні.

Я згоден з вами, що, можливо, треба чітко вказати, які органи матимуть до цього відношення. Але ви розумієте, Міністерство закордонних справ чи Комітет у справах охорони державного кордону не можуть регламентувати питання чи вносити пропозиції, які стосуються інших міністерств. Я вважаю вашу пропозицію слушною, але хотів підкреслити, що цей закон має свою функціональну спрямованість. Сьогодні, наприклад, встановлювати правила в економічній зоні Україна може лише на підставі законів колишнього Радянського Союзу і сучасного міжнародного права. А коли ми приймемо цей закон, він дасть підставу і Верховній Раді,і Кабінету Міністрів, і Міністерству охорони навколишнього природного середовища встановлювати в цій зоні свої норми.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ВІТОВИЧ О.В., член Комісії Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин /Жидачівський виборчий округ, Львівська область/. У статті 19 записано, я процитую: "Якщо є достатні підстави вважати, що якенебудь іноземне судно порушило вимоги цього закону..." І далі цитую пункт 9 цієї статті: "притягаються до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі від 100 до 1500 мінімальних заробітних плат, установлених в України..."

Ну, ви розумієте, що я маю на увазі. Це трохи смішно звучить, коли на іноземне судно накладається адмінстягнення саме в такому розмірі. Чи не можна було б зробити все-таки більш жорсткі міри покарання?

ЧАЛИЙ О.О. Вважаю вашу думку слушною, її треба буде врахувати.

ГОЛОВА. Ясно. Запитань немає?

ЧАЛИЙ О.О. Але якщо ми переведемо 4 мільйони за курсом...

ГОЛОВА. Вудь ласка, якщо в когось є запитання, задавайте їх від мікрофона, а не з місця...

Стаття 21, так підказують з місця, регулює штрафи для іноземних держав конкретніше. Будь ласка, читайте і спирайтеся

на проект тих норм, які там уже передбачено.

Олександре Олександровичу! Сідайте, будь ласка. Дякую за доповідь.

Михайло Чечетов, заступник голови Комісії з питань економічної політики, будь ласка.

ЧЕЧЕТОВ М.В., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань економічної політики та управління народним господарством /Юнокомунарівський виборчий округ,Донецька область/. Комиссия по вопросам экономической политики рассматривала данный законопроект и поддержала мнение заслушать его в первом чтении на сессии Верховного Совета.

ГОЛОВА. Більше нічого? До комісії запитань немає? Прошу сідати. Хто бажає висловитися з приводу цього законопроекту, прошу записатися. Проводьте запис за допомогою системи "Рада".

Увімкніть монітор і табло! Дякую.

Слово надається депутату Кожину. Регламент у нас -5 хвилин. А він просить 3 хвилини?

КОЖИН Б.Б., член Комісії Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки /Рожнятівський виборчий округ, Івано-Франківська область/. Шановні депутати! Шановний Голово! Україна як незалежна морська деркава і суб'єкт міжнародного права, яка має прямий вихід до моря, тільки тоді стане морською державою, коли створить свої військово-морські сили,

які будуть гарантом захисту її інтересів на морі. Це твердження лунає вагомо та рішуче кожного разу, коли загострюється проблема, щодо Чорноморського флоту.

Матеріальною стороною морської міці держави, що пов'язана з її економікою, є транспортний, промисловий та науково-дослідний флоти, наука про океан, різні галузі промисловості, що створюють ці флоти і переробляють дари океану. Вплив океану на економіку держави надзвичайний. Вилов риби з десяти відсотків його поверхні на 80 відсотків забезпечує потреби планети. Можна сказати про величезні запаси нафти, газу, магнію, брому, марганцю та інших елементів, які вже в наш час активно видобуваються з моря.

Закон про виключну /морську/ економічну зону має важливе значення для захисту політичних, економічних інтересів нашої держави. Над цим законопроектом працювали віддані нашій державі фахівці із військово-морських сил України, із Академії збройних сил, а також вчені і міжнародники.

Цей закон має міжнародне значення для нашої держави, яка дотримується відповідних конвенцій Організації Об'єднаних Націй. З прийняттям цього закону Україна матиме можливість захищати свої інтереси цивілізованим, правовим шляхом, залагодити конфліктні ситуації з сусідами, як це ведеться у цивілізованому світі.

Але тут треба звернути увагу на одну особливу обставину - як забезпечити охорону виключної /морської/ економічної зони.

Гадаю,що у здійсненні продекларованих цим законом положень мають брати участь прикордонні війська у взаємодії з

військово-морськими силами України. Прошу внести це у статтю 24 законопроекту.

Шановні депутати! Пропоную прийняти цей закон.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Слово надається депутату Анісімову.

АНІСІМОВ Л.О., член Комісії Верховної Ради України з питань базових галузей та соціально-економічного розвитку регіонів /Заводський виборчий округ, Запорізька область/. Уважаемые депутаты! Важность принятия этого закона заключается в том, что Украина как государство еще и еще раз заявляет о том, что она является и государством морским.

Сегодня можно много говорить "за" и "против" вопроса, который нам предложен в повестку дня. Но я склоняюсь к тому, что в первом чтении этот документ надо принять.

Сегодня ясен тот факт, что, не наладив нормальные взаимоотношения с государствами, которые нас окружают по акватории Черного и Азовского морей, мы как государство будем терять и в экономическом смысле из-за разлада в торговле и взаимоотношениях. Считаю, что вопросы, которые поднимались здесь, вопросы защиты акватории, защиты экологического состояния и Азовского, и Черного морей - сегодня должны выйти на первый план.

Хотелось, чтобы комиссия, которая будет готовить ко второму чтению этот документ, не обошла вниманием те факты, которые волнуют и народных депутатов, и в целом жителей Украины, и живущих в регионе морей. Что мы имеем сегодня как государство и какое количество загрязнения приходится на нашу долю? Что на сегодняшний день привносится другими государствами, которые являются нашими соседями по акватории Черного и Азовского морей? Выяснение всех этих вопросов даст право нам определиться и в конечном итоге принять правильное решение. Если эта доля мизерная, то для того чтобы не рассориться с другими государствами, я думаю, по пути конфликтов мы не должны идти.

Если мы не в состоянии будем делать так называемые могильники где-то в других местах, не затрагивая морские просторы, и доля Украины в загрязнении будут большой, то я думаю, что надо принимать определенные решения для того, чтобы как-то сгладить этот острый вопрос, волнующий прежде всего людей, живущих на побережьях Черного и Азовского морей.

Я предлагаю принять в первом чтении предложенный проект, учесть дополнения и предложения, которые будут сегодня внесены народными депутатами, а потом рассмотреть его во втором чтении.

Спасибо.

ГОЛОВА. Дякую. Слово надається депутату Бутейку.

БУТЕЙКО А.Д., член Комісії Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності /Камінь-Каширський виборчий округ, Волинська область/. Група "Центр". Шановний Голово! Шановні депутати! Дійсно, цей проект закону підготовлено, на мою думку, кваліфіковано, з урахуванням наявних міжнародних норм. Це важливий крок, який буде зроблено нашим парламентом у напрацюванні правової бази, що регулюватиме використання морських ресурсів і захист морського простору України.

Буду конкретним. Хотів би запропонувати, щоб комісії, які будуть доопрацьовувати і подавати цей проект закону в другому читанні, врахували таке.

Перше. У визначенні виключної /морської/ економічної зони /стаття 2/ говориться про те, що ширина виключної /морської/ економічної зони становить до 200 морських миль. Я вважаю, що таке формулювання може послабити нашу позицію у переговорах з Румунією. Нам треба чітко виходити з норми, встановленої Конвенцією ООН з морського права 1982 року і чітко сказати, що ширина виключної /морської/ економічної зони України становитиме

200 морських миль, відлічених від тих ліній, що і територіальне море, з належним урахуванням двосторонніх угод. Це дасть можливість нашій делегації чітко відстоювати економічну зону навколо острова Зміїний. Якщо залишити запропоновану редакцію, то, на мою думку, наша позиція буде послаблена, Це перше.

Друге. Хотів би запропонувати також, щоб комісії, які

доопрацьовуватимуть проект, врахували статті 8, 18 і 24, в яких ідеться про те, що порядок використання рибних ресурсів, порядок поховання відходів, а також охорона будуть визначатися у відповідності з тим документом, який має підготувати Кабінет Міністрів.

Мені здається, що нам треба по-новому, принципово підійти до ролі Верховної Ради і виконавчих органів влади, якомога менше давати можливості для неконтрольованих дій, виконувати нашу роботу по регулюванню життя в Україні. Кабінет Міністрів, виконавчі структури мають виконувати те, що ми напишемо. І тому у даному випадку, на мою думку, потрібно було б вилучити оці пункти із статей 8, 18, 24. Треба натомість чітко вказати у постанові таке: доручити комісіям з питань економічної політики, у закордонних справах і з питань правової політики підготувати проекти документів про порядок використання рибних ресурсів, поховання відходів, а також про охорону.

Чому це необхідно? Необхідно це ще й тому, що Кабінет Міністрів не повинен регулювати ті питання, які стосуються діяльності Рад. А місцеві Ради мають відати і питаннями, що стосуються навколишнього середовища.

І останнє /вибачте, що затримуюся/. У постанову слід внести таку поправку, щоб доручення було не лише комісіям з питань економічної політики і у закордонних справах, а й Комісії з питань правової політики і судово-правової реформи. Це питання правове, тому необхідно, щоб і ця комісія брала участь у його підготовці.

Олександре Олександровичу, я завжди відстоюю порядок. Якби ви дозволили мені сказати ще одну фразу, яка поза межами порядку денного...

ГОЛОВА. Будь ласка.

БУТЕЙКО А.Д. Дякую вам. Шановний Олександре Олександровичу, оскільки на початку роботи не було можливості мені виступити, я хочу попросити вас зробити протокольне доручення Кабінету Міністрів надіслати до Волинської області комплексну комісію по наданню допомоги, оскільки там страшна засуха.

Дякую.

ГОЛОВА. Гадаю, що працівники Кабінету Міністрів слухають наше засідання. Давайте зробимо протокольне доручення Міністерству сільського господарства, щоб воно внесло свої пропозиції щодо цього. Я чудово розумію, що в Кабінеті Міністрів є спеціальний комітет, який розглядає ці питання. Він на клопотання місцевих властей повинен надіслати робочу групу, щоб дати оцінку явищу і вжити відповідних заходів.

Слово надається депутату Тодорову.

ТОДОРОВ Є.С., завідуючий заочним відділенням Бердянського машинобудівного коледжу /Бердянський міський виборчий округ, Запорізька область/. Уважаемый Александр Александрович, уважаемые депутаты! Я живу в том городе, именно в Бердянска, где ежедневно

вижу, как гибнет Азовское море. Оно на грани катастрофы, флора и фауна погибла. Некогда богатейшее по рыбным запасам море истощилось. Я хочу просить Верховный Совет Украины, чтобы мы обратились к мировому сообществу об изыскании материальных ресурсов для проектирования и строительства сооружений для очистки стоков в Азовское море.

Предлагаю ко второму чтению привлечь Министерство охраны окружающей среды с тем, чтобы ввести в закон несколько статей, обязывающих городские Советы Мариуполя, Бердянска и другие начать строительство этих очистных сооружений.

Кроме того, аналогичные конкретные меры должны быть приняты руководством городов Российской Федерации - Ростована-Дону, Таганрога, Ейска. Ведь как только очистные сооружения /фекальные канализации и так далее/ выходят из строя в Мариуполе или в Ростове-на-Дону, в море не только нельзя зайти, но оно, извините, нехорошо пахнет на всем побережье. Поэтому аналогичные работы необходимо провести.

Предлагаю дать также конкретное поручение Кабинету Министров, Минфину о включении в бюджет Украины на текущий год расходов по оздоровлению Азовского моря. Я хочу сказать, что эти расходы окупятся сторицей, потому что если восстановить хотя бы 2 процента тех рыбных запасов Азовского моря, которые были раньше, средства вернутся буквально в течение нескольких лет.

Спасибо за внимание.

ГОЛОВА. Дякую. Слово надається депутату Сироті, за ним виступатиме депутат Матковський.

СИРОТА М.Д. Шановний Голово, шановні народні депутати! Сьогодні Україна знаходиться у надзвичайно тяжкому екологічному стані. Практично на всьому узбережжі Чорного та Азовського морів стан води не відповідає встановленим нормам. У зв'язку з цим багато пляжів, де могли б сьогодні оздоровлюватися наші діти, закриваються через багаторазове перевищення норм забруднення. Порушено екологічний баланс морів. Небезпечно піднімається рівень сірководню в Чорному морі. Тому я вважаю, що ми повинні в ім'я майбутнього України заборонити використовувати море для захоронения будь-яких відходів. Потрібно категорично заборонити скидати без відповідної очистки промислові відходи в річки, які виносять цей бруд у наші моря.

Я повністю згоден з депутатом Вітовичем у плані необхідності різко підвищити фінансову відповідальність за забруднення морської зони. А в особливо тяжких випадках притягувати винних осіб до кримінальної відповідальності.

Вважаю, що статтю 18 треба прийняти в такій редакції: "Поховання у межах виключної /морської/ економічної зони України відходів або інших матеріалів і предметів забороняється у будь-якому вигляді".

Дякую.

ГОЛОВА. Будь ласка, депутат Матковський. За ним виступатиме депутат Швидкий. Їх немає?

Тоді слово має депутат Ніколаєнко.

НІКОЛАЄНКО С.М. Шановний Голово! Шановні депутати! Шановні виборці! Вважаю, що законопроект, який подав Кабінет Міністрів про виключну /морську/ економічну зону, надзвичайно важливий. Підтримую тих депутатів, які пропонують його затвердити в першому читанні.

Дуже цінне те, що він передбачає збереження і використання рибних та інших ресурсів /стаття 8/. Хотілося б тільки /і це прозвучало у відповіді доповідача на моє запитання/, щоб цей закон розглядався і готувався не тільки Міністерством закордонних справ, а щоб до його підготовки до слухання у другому читанні було залучено Міністерство економіки, а також Міністерство охорони навколишнього середовища.

Нам необхідно підготувати державну програму захисту Азовського і Чорного морів. Особливо Азовського. Воно мені ближче, тому що то мій округ. Це зона, де сьогодні відпочиває вся Україна: у наметах, в якихось пристосованих приміщеннях, вагончиках і так далі. Приїздять і жителі СНД.

Якщо ми зараз поглянемо лише на одну Арабатську стрілку, де, я переконаний,був кожен другий із присутніх у залі, то побачимо, що там сьогодні /вона тягнеться на 50 кілометрів/ немає навіть єдиних очисних споруд, немає дороги, каналізації, водоводу. Забудова ведеться в курортних зонах місцевими силами. Місцеві органи дещо роблять для того, щоб там був якийсь порядок, але того недостатньо.

Слід комплексно забудовувати цю,кажу без перебільшення, перлину нашої України. І розвивати забудову узбережжя Азовського моря слід на державному рівні.

Це сьогодні, якщо хочете, і та валюта, і ті російські карбованці, які ми могли б зараз отримати і яких нам сьогодні так не вистачає в бюджеті. Думаю, нам потрібно зробити все, щоб розвинути туризм на Херсонщині на Азовському морі. Ось тоді ми мали б ті кошти, яких сьогодні не вистачає. Розвиток туризму - це один із резервів валютних надходжень до нашої України. І зважте на те, що там є сьогодні вдосталь фруктів, є виноградники, там можна було б розвивати паралельно й інші галузі, пов'язані з туризмом.

Думаю, сьогодні можна було б при обговоренні цього питання дати доручення уряду про розробку програми розвитку туризму в перспективі, про детальніший розгляд цього питання.

Далі. Збереження рибних запасів повинно бути складовою частиною державної програми захисту Азовського і Чорного морів. Підтримую депутатів Тодорова, Сироту в тому, що потрібно розглянути це питання окремо.

І ще одне. Ми сьогодні не повинні забувати про лікувальні властивості побережжя, скажімо, того ж самого Азовського моря. Ми можемо сьогодні лікувати від таких хвороб, що не треба їхати ні в Америку, ні в Канаду, ні в інші країни. Це і серцево-судинні, і легеневі захворювання. Поряд - Азовське море, Сиваш, а в ньому така концентрація корисних речовин, що можна вилікувати будьяку людину з легеневими захворюваннями або захворюваннями опорного апарату і таке інше.

І останнє, я думаю, що ні в якому разі не можна допустити, щоб в Азовському морі захороняли якісь відходи. Воно сьогодні вже так забруднене, що й сама вода в деяких місцях становить загрозу для людини.

Підтримую думку про те, щоб цей законопроект прийняти в першому читанні з урахуванням пропозицій, які внесли депутати і які запропонував я.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Кірімову. Це останній виступ в обговоренні. Якщо присутні тут члени Кабінету Міністрів бажають висловитися /маю на увазі також голову Держкомкордону України/, будь ласка.

КІРІМОВ І.3., член Комісії Верховної Ради України з питань Чорнобильської катастрофи /Іванківський виборчий округ, Київська область/. Шановний Голово! Шановні колеги депутати, колеги журналісти, шановні виборці! Закон про виключну /морську/ економічну зону має винятково важливе значення особливо в цей час. Усі ми знаємо, що Чорне і Азовське моря - це не просто вихід нашої України до

морського простору, це своєрідна українська Рів'єра, де відпочивали тисячі і наших співвітчизників, і громадян з ближнього зарубіжжя. Думається, і в майбутньому ці моря і побережжя цих морів будуть відігравати роль Рів'ери, роль рекреаційної зони.

Одна справа, що на Чорному морі буде знаходитися наш військово-морський флот, а також морське пароплавство, або "Бласко", про яке ми так багато говорили. Але не треба забувати, що Чорне і Азовське моря становитимуть і рекреаційну зону. Тому я вважаю, що ми повинні в цьому законі потурбуватися насамперед про те, щоб ці моря не були кладовищем відходів. Це перше.

Друге. Справа в тому, що всі ці заводи і фабрики, які знаходяться поблизу Чорного і Азовського морів, не повинні виливати всякий бруд у ці моря. Адже забруднення цих морів може призвести до того, що вони стануть не внутрішніми морями, а внутрішніми смітниками.

Щодо використання флори і фауни цих морів. Ми знаємо, що протягом останніх десятиріч і в Чорному морі, і в Азовському морі зникли десятки видів риб. Зникає флора цих морів. Тому я вважаю, що в проекті закону, який ми зараз обговорюємо і який будемо приймати у першому читанні, повинно бути не просто застереження, а повинні бути такі пункти, в яких ішлося б про те, що флору і фауну цих морів потрібно зберегти хоча б такою, якою вона є на сьогоднішній день. Зважаю, цей законопроект потрібно прийняти у першому читанні.

Користуючись тим, що я стою на цій трибуні, якщо Олександр Олександрович дозволить, хотів би нагадати про одне питання. Справа в тому, що в Україні з минулої суботи підвищилася плата за проїзд автобусом. Це викликало серед виборців, особливо мого округу, велике незадоволення. Адже щоб нині доїхати з Поліського, яке знаходиться в 120 кілометрах від Києва /це

причорнобильська зона/, до Києва потрібно заплатити 52 тисячі карбованців, а з Іванкова - ЗІ тисячу. Практично на такі поїздки не можуть зважитися ні пенсіонери, ні студенти. То я хотів би, щоб це питання якось було порушено в парламенті. Напевне, постанову про підвищення тарифів щодо користування автобусами потрібно переглянути. Дякую.

ГОЛОВА. Давайте доручимо Міністерству транспорту, щоб воно через кілька днів, на наступному тижні, зробило нам інформацію з цього приводу, дало обгрунтування таких тарифів і шляхи до їх зменшення. Я прекрасно розумію, що і підприємства автотранспорту поставлені сьогодні у важкі умови. Але якщо підходити до цих проблем з точки зору конкретної людини, то зрозуміло, що такі умови є нестерпними і для людей.

Ми закінчуємо обговорення цього питання. Від Кабінету Міністрів немає бажаючих виступати. Тому є пропозиція, яка виходить з проекту постанови. Оскільки він не був розданий вам, я хотів би його зачитати.

"Верховна Рада України постановляє:

Поданий Кабінетом Міністрів України проект Закону про виключну /морську/ економічну зону прийняти в першому читанні.

Комісії Верховної Ради України з питань економічної політики та управління народним господарством разом і комісією у

закордонних справах і зв'язках з СНД, Комісією з питань правової політики і судово-правової реформи доопрацювати проект Закону України про виключну /морську/ економічну зону з урахуванням пропозицій і зауважень, що надійшли від інших комісій і народних депутатів України, і внести на розгляд Верховної Ради".

Немає заперечень? Проект постанови ставиться на голосування. Прошу голосувати.

"За'' - 251. Рішення прийнято.

Другий мікрофон.

ЮХНОВСЬКИЙ І.Р., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань науки та народної освіти /Дичаківський виборчий округ, Львівська область/. Шановний Олександре Олександровичу, в ході розгляду сьогоднішнього питання виникла проблема захисту Азовського моря. Я вважаю, що в протокольному порядку ми можемо доручити Комісії з питань екологічної політики створити відповідну парламентську комісію для вивчення проблем захисту Азовського моря.

ГОЛОВА. Думаю, це можна прийняти саме в протокольному варіанті.

Переходимо до розгляду питання про вибори у двох округах; по Суворівському виборчому округу Одеської області і Радянському виборчому округу Харківської області. Будь ласка, депутате Снігач.

СНІГАЧ А.П., голова тимчасової Мандатної комісії Верховної Рада України /Великолепетиський виборчий округ, Херсонська область/. Шановні депутати! За дорученням Верховної Ради України групою народних депутатів, обраних до складу тимчасової Мандатної комісії, проведено вивчення питання про дотримання законності під час проведення виборів народних депутатів Гриньова по Радянському виборчому округу N 376 Харківської області та Кудюкіна по Суворовському виборчому округу N 300 Одеської області.

У ході перевірки встановлено такі порушення Закону про вибори народних депутатів України.

Перше. Порушено положення пункту 1 статті 46 цього закону - про повторне голосування по двох кандидатах, які одержали найбільшу кількість голосів. У бюлетень була включена безальтернативно одна кандидатура. Гриньова.

Друге. Порушено вимогу пункту 2 статті 1 Закону про вибори щодо забезпечення рівних можливостей для всіх кандидатів у проведенні виборчої кампанії. Встановлено, що для проведення агітаційної роботи за Гриньова було виготовлено 23 види друкованої продукції, на більшості з них немає вихідних даних, не вказано друкарню, тираж. Виготовлення вказаної продукції здійснювалося за рахунок коштів різних організацій і підприємств, наприклад "Фонду відродження та розвитку Харкова" та інших. Витрати, пов'язані з виготовленням агітаційних матеріалів, значною мірою перевищують розміри фонду, встановленого пунктом 4 статті 36 Закону про вибори.

Крім того, у законі сказано /пункт 3, стаття 33/ що у випадку друкування передвиборних агітаційних матеріалів на комерційній основі необхідно дотримуватися розміру власного виборчого фонду.

Порушено вимогу частини 3 статті 34 Закону про вибори, в якій передбачається ведення агітації засобами масової інформації в обсягах, передбачених розмірами власного виборчого фонду на рівних умовах оплати для всіх кандидатів.

Телекомпанії "Тоніс", "Оріон" переважно вели агітацію за Гриньова безплатно на підставі рішень трудових колективів. Іншим кандидатам такої можливості не надавалося.

У бесіді з рядом працівників, які брали участь в організації виборів, було встановлено, що телекомпанія "Оріон" у день виборів вела агітацію на користь Гриньова. У цей день на готелі "Харків" було розміщено панно розміром 3 на 4 метри із зображенням Гриньова. Цим самим порушено вимогу статті 35 Закону про вибори /шоста, частина/, де зазначено, що агітація в день виборів забороняється.

Порушення закону про вибори виявляється ще і в тому, що фальсифікувалися виклики, запрошення з боку виборців для голосування вдома, що підтверджується відповідними актами.

На засіданні тимчасової Мандатної комісії голова і секретар окружної виборчої комісії по виборчому округу N 376 підтвердили, що розкриття урн було затримано - замість 20 годин це відбулося майже на годину пізніше. Це слід кваліфікувати як грубе порушення Закону про вибори, що виявилось у фактичному продовженні часу для голосування.

Згідно з оперативними даними за станом на 20 годину, по виборчому округу N 376 взяли участь у голосуванні 48,7 відсотка виборців від їх загальної кількості. За підсумковими даними, кількість виборців, які взяли участь у голосуванні, усього на 619 перевищує норму, необхідну для визнання виборів такими, що відбулися. Усього у виборах взяли участь 50,8 відсотка від загальної чисельності 81 тисячі виборців.

За Гриньова проголосували 29373 виборці, або 38,4 відсотка від загальної кількості.

Виходячи з викладених фактів комісія має підстави вважати, що порушення Закону про вибори народних депутатів у виборчому окрузі N 376 суттєво вплинули на результати голосування.

Стосовно Суворовського виборчого округу N 300 Одеської області. Як під час проведення виборів, так і при проведенні повторного голосування і при підрахунку голосів допущено грубі порушення вимог статей І, 3, 5, 6, 18, 21, 27, 33, 34, 35, 36, 38, 40, 41, 42, 43, 46 закону.

Кудюкіним, його довіреними особами та особами з групи підтримки використовувалися службовий транспорт, майно, штатні співробітники "Бласко", кошти на оплату рекламних телепередач. Тим часом частина 3 статті 27 закону не допускає використання кандидатами в депутати свого службового становища для ведення передвиборної агітації.

Кандидатом у депутати Кудюкіним було виготовлено 18 видів плакатів і листівок, з них 9 у кольоровому виконанні з використанням кольорових слайдів.

На порушення вимог закону статті 40 на багатьох виборчих дільницях як 27 березня 1994 року, так і 9 квітня 1994 року одній особі видавалося від 2 до 5 бюлетенів, що підтверджено актами спостерігачів. Виїзне голосування проводилося без безпосередньої заяви виборців,на прохання третіх осіб.

На виборчих дільницях NN 23, 24, 20, 21, 22, 17, 11, 9, 6 на порушення статті 6 Закону про вибори або спостерігачі не були допущені, або їх робота щодо спостереження за виконанням діючого закону блокувалася членами комісії. Не були допущені під час повторного голосування /на порушення статті 6 закону/представники позапартійного комітету виборців.

Дострокове голосування на дільниці N 20 9 квітня 1994 року проводилося з грубим порушенням закону. На території біля виборчої дільниці протягом кількох годин 27 березня з 11 до 16 години розміщувався буфет із гарячими сосисками та спиртними напоями, якими безплатно пригощали підвезених на голосування в автобусі "Бласко".

На порушення підпунктів 2 і 14 пункту 7 статті 14 закону Центрвиборчком не виконав у повній мірі своїх обов'язків щодо контролю...

ГОЛОВА. Прошу уваги!

СНІГАЧ А.П. Мало місце формальне ставлення до розгляду численних заяв, звернень та скарг громадян - суб'єктів виборчого процесу щодо рішень та дій окружної і дільничних виборчих комісій, що грубо порушували діюче законодавство.

Генеральна прокуратура, отримавши матеріали про порушення Закону про вибори, переслала всі матеріали без перевірки до Центрвиборчкому, взагалі усунувшись від здійснення нагляду за дотриманням названого закону. Діючий виборчий закон не дає чітких гарантій громадянам для захисту їх прав у судовому порядку. Так, вважаючи, що роз'яснення Центрвиборчкому про включення в бюлетень для повторного голосування тільки однієї особи суперечить пертій частині статті 46 Закону про вибори народних депутатів, кандидат у депутати Горинь, який набрав у першому турі всього на 580 голосів менше, ніж кандидат Кудюкін, звернувся для захисту своїх прав до Верховного Суду України. 25 квітня суддя Верховного Суду України Терлецький відмовив Гориню у прийнятті скарги на рішення і дії окружної виборчої комісії по Суворовському виборчому округу N 300 міста Одеси та Центральної виборчої комісії на тій підставі, що діючим законом передбачено оскарження до суду рішення про визнання виборів недійсними. А оскарження до суду рішення окружної виборчої комісії з цього питання діючим законом не передбачено. Ця ухвала ніким не відмінена.

10 травня 1994 року з позовом до Верховного Суду зверталися також кандидати в депутати Верховної Ради України Чорний, Дехтеренко та Кочетков, які навели безліч конкретних прикладів порушень Закону про вибори і просили визнати вибори та повторне голосування по виборчому округу N 300 недійсними,оскільки порушення, які вони наводили, на їх думку, істотно вплинули на результати виборів та повторного голосування і привели до фактичної фальсифікації результатів. Таким чином, з двох скарг, надісланих до Верховного Суду України, одна розглянута,

друга - у стадії розгляду. Тим часом, як заявив Голова Верховного Суду на засіданні Верховної Ради, таких заяв до суду не надходило.

Враховуючи вищенаведені факти, тимчасова Мандатна комісія вважає, що при проведенні виборів по Радянському виборчому округу N 376 Харківської області та Суворовському виборчому округу N 300 Одеської області мали місце порушення закону, які суттєво вплинули на результати голосування, внаслідок чого повноваження народних депутатів Гриньова і Кудюкіна не визнані. Комісія підтверджує своє попереднє подання про визнання виборів по цих округах недійсними. Проект постанови Верховної Ради з цього питання додається.

ГОЛОВА. Чи є запитання до Андрія Прокоповича? Перший мікрофон.

М'ЯСКОВСЬКИЙ М.М., член Комісії Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД /Великомихайлівський виборчий округ, Одеська область/. У меня такой вопрос к председателю Мандатной комиссии. Скажите, пожалуйста, кто проверял результаты голосования в первый раз по округу N 300 и почему информация была в первый раз такая гладкая и кругленькая? Как будто все в порядке. Я хотел бы, чтобы вы назвали фамилию члена комиссии, который был в Одессе во время первой проверки.

ГОЛОВА. Треба було ставити це запитання за першим разом. Давайте не будемо зважати на те, що було раніше. Не треба цього робити.

Другий мікрофон.

САМОФАЛОВ Г.Г., член Комісії Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки /Дзержинський виборчий округ,Донецька область/. Уважаемый председатель Мандатной комиссии? В прошлый раз Владимир Борисович Гринев задал вам такой вопрос: если он нарушил закон, превысил личный избирательный фонд, публикаций было много в средствах массовой информации, то можете ли вы доказать документально, есть ли у вас сегодня финансовые документы, подтверждающие нарушения, - банковские платежные поручения счета?

И второй вопрос попутно. Статья 47/пункт 2/ Закона о выборах гласит: "Обращение о признании выборов недействительными могут быть поданы в Центральную избирательную комиссию субъектами избирательного процесса, а также органами прокуратуры Украины в течение десяти дней со дня опубликования результатов выборов, окружной избирательной комиссией. Были ли обращения субъектов выборов в Центральную избирательную комиссию? Какое решение приняла Центральная избирательная комиссия о признании выборов недействительными?

СНІГАЧ А.П. Мандатная комиссия никаких новых актов не составляла и проверок дополнительных не производила. Документы, имеющиеся в Центризбиркоме, внимательно изучили, проработали.

Я могу только огласить некоторые из них, подписанные руководителями. К примеру, "Протокол собрания трудового коллектива телекомпании "Тонис-центр". Решение: поддержать предвыборную агитацию по такому-то округу кандидата в депутаты Гринева." Это право кандидата, и это позволяется. Но дальше идет информация председателю окружной избирательной комиссии: за такой-то период предоставлено право выступить в телепередачах: кандидат Мещеряков принимал участие в передачах в течение 60 минут. Заплатил Мещеряков 4 миллиона карбованцев.

Кандидат в депутаты Гринев выступал в прямом эфире 60 минут, Ему эфир предоставлялся безвозмездно. Информацию подписал председатель Литвиненко." Фонд відродження та розвитку Харкова" за свой счет выпустил 5 видов агитационных плакатов и листовок общим тиражом 50 тысяч экземпляров в поддержку Гринева. Подпись директора Шведа. Приказ по частной фирме "Диас". Сотрудникам фирмы, добровольно поддерживающим программу кандидатов Межрегионального блока "Реформы" своим безвозмездным участием и оказывающий посильную помощь в предвыборной кампании в рабочее время, время, использованное на работу в предвыборной кампании, считать официальным рабочим временем. Такие примеры подтверждают, что злоупотребления имели место.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

ПРОНЮК Є.В., член Комісії Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин /Тисменицький виборчий округ, Івано-Франківська область/. Група

"Державність". Шановний Голово, шановні колеги? Ми вже не вперше, а вчетверте слухаємо це питання. Я - член тимчасової Мандатної комісії і констатую, що під тиском тих чи інших політичних сил весь час це питання повертається на обговорення. У мене є пропозиція /уже всім усе зрозуміло/ - припинити це обговорення, поставити питання на голосування і виявити свою волю. Не можна ж більше себе просто ганьбити, піддаватися тискові якоїсь групи і мусувати це питання сто разів. Я прошу підтримати проект, запропонований на голосування.

ГОЛОВА. Є інші пропозиції? Запитання? Другий мікрофон.

САМОФАЛОВ Г.Г. Александр Александрович, я задал конкретный вопрос: было ли обращение субъекта избирательного права в Центральную избирательную комиссию о признании выборов недействительными? И какое было решение Центральной избирательной комиссии по этому вопросу? Мы сегодня получили проект постановления, где написано: признать выборы недействительными. На основании чего? Дайте, пожалуйста, ответ.

СНІГАЧ А.П. На основании того, что Верховный Совет принял раньше решение о непризнании полномочий депутата Верховного Совета одного и второго. Мы сегодня не возвращаемся к решению о признании и непризнании, мы только выполнили поручение, которое нам дали: назвать конкретные факты. Мы их вам привели, а потому и проект постановления соответствующий.

САМОФАЛОВ Г.Г. Александр Александрович, я еще раз читаю пункт 2 статьи 47 Закона о выборах...

ГОЛОВА. А я відсилаю депутата Самофалова до рішення Верховної Ради від 17 червня нинішнього року. Подивіться його уважно, і це буде відповіддю на ваше запитання, тому що ми вже діємо, орієнтуючись не тільки на норму закону, а й на рішення Верховної Ради з цього приводу. Тобто ми вже працюємо в тому ж правовому полі, але вже на основі рішень Верховної Ради, яка не відтвердила повноваження депутатів. І ми це питання голосували не чотири рази, як сказав тут один із депутатів, а ставили на голосування разів вісім чи дев'ять.

Другий мікрофон.

КАРПОВ О.М. Шановні колеги! До президії передана заява за підписами 104 депутатів про те, щоб голосування по округах було окремим, так,як воно й було, коли ми з вами тільки починали засідання. Це перше.

І друге - щоб воно велось у поіменному режимі.

Вибачте,слухайте,будь ласка." Верховна Рада приймає рішення про визнання повноважень депутатів". Тепер читаю Регламент: "На вимогу не менше однієї третини присутніх на засіданні народних депутатів може проводитися поіменне голосування". 104 депутати - це більше ніж одна третина від присутніх у залі.

"Поіменне голосування, - написано далі, - не проводиться стосовно службових осіб або органів, що обираються, - підкреслюю,

- обираються Верховною Радою". Наші кандидати ні той, ні інший не є службовими особами, а тим паче органами. Вони ще повинні були стати членами нашого органу /тобто Верховної Ради/ за результатами голосування. Таким чином, в автоматичному режимі на базі 104 підписів необхідно провести поіменне голосування. Я на цьому наполягаю.

ГОЛОВА. Олександре Миколайовичу, в мене до вас запитання. А ви гарантуєте, що всі 104 тих, що підписали, зараз присутні в залі?

КАРПОВ О.М. Давайте переголосуемо.

ГОЛОВА. Ні. Ми можемо уточнити це просто.

КАРПОВ О.М. Будь ласка, давайте уточнимо.

ГОЛОВА. По-перше,ми можемо уточнити. По-друге, справді, мова не йде про службову особу, а про депутата. Але тут є ще цілий ряд нюансів, про які я не хотів говорити. Ви ж мене примушуєте про них сказати. Чому я проти поіменного голосування? До речі, депутати підписали "проводилось раздельно и в персональном режиме". Регламент не передбачає персонального режиму. То ви ще поки зберіть 104 підписи про поіменне голосування. Немає такої вимоги.

КАРПОВ О.М. Персональний режим - малося на увазі поіменне голосування.

ГОЛОВА. Ви зверніть увагу. Ви тільки що взяли Регламент і прочитали, що там написано, посилаючись на нього. Я ж так само буквально читаю те, що ви написали. Так от, немає такого режиму. У персональному режимі розглядали лише персональні справи.

КАРПОВ О.М. Будь ласка, поставте на голосування зараз. Я наполягаю на тому, щоб питання поставити на поіменне голосування.

ГОЛОВА. Одну хвилиночку, не будемо проводити полеміку. Олександре Миколайовичу, я ще раз повторюю, що категорично проти розгляду цього питання в поіменному режимі.

Я поясню, чому роблю так. Якби це стояло питання просто про визнання повноважень депутата чи невизнання, а то ж мова йде в даному випадку вже про те, що сьогодні членів комісії, які брали участь у перевірці, переслідують. І я не хотів би, щоб за результати поіменного голосування переслідували людей, членів Верховної Ради. Тому я категорично проти цього,але якщо ви наполягаєте і сумніваєтеся...

Вимкніть другий мікрофон! Якщо ви сумніваєтеся в тому, чи є така вимога, чи її немає, то давайте проголосуємо поіменно. Але я особисто проти цього. Отже ставлю на голосування.

Прошу включити систему "Рада". Хто за поіменне голосування? Я проти цього і прошу вас проголосувати проти.

"За" - 43. Рішення не прийнято. Ще є запитання? Будь ласка,третій мікрофон.

МИХАЙЛЕНКО С.М., член Комісії Верховної Ради України з питань молоді, спорту і туризму /Жовтневий виборчий округ, Дніпропетровська область/. Уважаемый председатель комиссии! Вы только что приводили факты, что фонд поддерживал Гринева, что его поддерживала телекомпания "Тонис-центр". Но если посмотреть Закон о выборах, то там четко сказано, что партии, общественные организации, трудовые коллективы имеют право вести поддержку и агитацию за кандидата. Там нет никаких ограничений: ни материальных, ни финансовых - никаких. Скажите мне пожалуйста конкретно, какая статья Закона о выборах нарушена в связи с тем, что общественные организации поддерживали кого-то из кандидатов. Это делалось не из его фонда, это делалось за счет поддержки общественных организаций.

ГОЛОВА. Відповідайте, прошу уваги.

СНІГАЧ .П. Все коммерческие, частные и другие ограничиваются фондом.

ГОЛОВА. Поки він знайде, я відповім за нього. Всі витрати на передвиборну агітацію обмежуються розміром фонду кандидата у депутати. Це чітко сказано.

Перший мікрофон.

ДРАГОМАРЕЦЬКИЙ С.Д., член Комісії Верховної Ради України з питань економічної політики та управління народним господарством /Іллічівський виборчий округ, Одеська область/. Уважаемые коллеги! У нас сложилась анекдотичная ситуация; куда ни глянь в парламенте - везде "Бласко" и везде Кудюкин. У меня есть предложение -давайте закончим эти бесконечные прения. Вся аргументация известна, проголосуем и закончим этот вопрос раз и навсегда. Будьте добры, поставьте на голосование. Это предложение временной Мандатной комиссии.

ГОЛОВА. Сідайте, будь ласка. Мова йде ось про що. Ми повинні дати можливість виборцям цих двох округів провести вибори. А ми фактично блокуємо це тим, що не вирішуємо цього питання. Тому проект постанови, внесений тимчасовою Мандатною комісією, ставлю на голосування.

"За" - 205. Рішення прийнято. /Оплески/. Я прошу без оплесків. Наступне питання - про внесення доповнень до статті 4 Закону України про підприємництво. Доповідає Чепков Борис Михайлович, голова Державного комітету по земельних ресурсах.

Борисе Михайловичу, одну хвилиночку.

Шановні депутати, я думаю, що інформацію про той буфет дехто не так зрозумів. Це не тут. Будь ласка, сидіть у сесійному залі й працюйте над новим документом.

Прошу, Борисе Михайловичу.

ЧЕПКОВ Б.М., голова Державного комітету України по земельних ресурсах. Шановний Олександре Олександровичу, шановні народні депутати! Відповідно до статті 95 Земельного кодексу України передбачено ведення державного земельного кадастру. Встановлено, що державний земельний кадастр призначений для забезпечення Рад народних депутатів, заінтересованих підприємств, установ, організацій і громадян вірогідними і необхідними відомостями про природний, господарський стан та правовий режим земель з метою організації раціонального використання та охорони земель, врегулювання земельних відносин, землеустрою, обгрунтування розмірів плати за землю.

Державний земельний кадастр включає дані реєстрації права власності, права користування землею та договорів на оренду

землі, обліку кількості та якості земель, бонітування грунтів, зонування територій населених пунктів, економічної оцінки земель.

Державний земельний кадастр ведеться за єдиною для України системою на базі нормативних документів, затверджуваних Держкомземом.

Ведення державного земельного кадастру забезпечується проведенням топографо-геодезичних, картографічних робіт, грунтових, геоботанічних, радіологічних, лісотипологічних, містобудівних та інших обстежень і розвідувань, реєстрації права власності на землю, права користування землею і договорів на оренду землі, обліком кількості та якості земель, бонітуванням грунтів, зонуванням територій населених пунктів та економічною оцінкою земель.

До земельно-кадастрової документації належать кадастрові карти та плани, як графічні, так і цифрові, схеми, графіки, текстові та інші матеріали, які містять відомості про межі адміністративнотериторіальних утворень, межі земельних ділянок власників землі та землекористувачів, у тому числі орендарів, правовий режим земель, що перебувають у державній, колективній і приватній власності, їх кількість, якість, народногосподарську цінність та продуктивність по власниках землі та землекористувачах, населених пунктах, територіях сільських, селищних, міських, районних Рад народних депутатів, областях, Республіці Крим та Україні в цілому. Земельно-кадастрова документація включає книги реєстрації державних актів на право колективної, приватної власності на землю, право постійного користування землею, договори на тимчасове користування землею, в тому числі й на умовах оренди.

Виконання топографо-геодезичних, картографічних робіт,

кадастрових зйомок та аерофотозйомок, тобто створення основи для виконання проектно-вишукувальних робіт для ведення державного земельного кадастру здійснюється відповідно до Закону України про підприємництво за ліцензіями Головного управління геодезії, картографії та кадастру при Кабінеті Міністрів України.

Виконання проектно-вишукувальних робіт для ведення державного земельного кадастру за ліцензіями Держкомзему зазначеним законом не передбачено, хоч кінцевим результатом виконання зазначених робіт є інформаційне забезпечення ведення державного земельного кадастру.

Для забезпечення ведення державного земельного кадастру при проведенні земельної реформи необхідно виконати великий обсяг проектно-вишукувальних робіт.Насамперед це встановлення меж адміністративно-територіальних утворень, розробка технічної документації по складанню державних актів на право власності на землю, та право постійного користування землею, інвентаризація земель усіх категорій, грунтові, геоботанічні, лісо-типологічні обстеження і розвідування, земельно-оціночні роботи та інше.

До виконання зазначених робіт залучено близько двох тисяч підприємств, установ та організацій як державних, так і приватних. Тому для запобігання недоброяскісному виконанню юридичними та фізичними особами проектно-вишукувальних робіт для ведення державного земельного кадастру, забезпечення об'єктивної інформації про природний, господарський та правовий режим земель необхідно внести доповнення до статті 4 Закону України про підприємництво в частині ліцензування цих робіт.

Крім того, дані державного земельного кадастру

використовуються при розгляді місцевими Радами народних депутатів, судами, арбітражним судом або третейським судом земельних спорів, що потребує забезпечення їх об'ективності.

Ліцензування проектно-вишукувальних робіт для ведення державного земельного кадастру необхідно здійснювати з метою їх державного регулювання, виконання робіт відповідно до вимог нормативно-технічних актів Держкомзему та інших діючих актів міністерств і відомств, забезпечення встановленого порядку обліку, зберігання та використання матеріалів і відомостей про виконані роботи, захисту держави та споживача від недоброякісної земельно-кадастрової продукції, а також для забезпечення прискорення виконання цих робіт. Просимо розглянути.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Запитання до Бориса Михайловича є? Вудь ласка, перший мікрофон.

ЧЕРЕП В.І., голова Комісії Верховної Ради України з питань базових галузей та соціально-економічного розвитку регіонів /Білопільський виборчий округ, Сумська область/. Шановний Борисе Михайловичу, поправка начебто невеличка, але дуже і дуже важлива для нашої держави. Ідеться про спеціальний дозвіл або ліцензії, що видаються /це було записано в законі 1991 року/ Радою Міністрів або уповноваженим нею органом, тобто вашим Державним комітетом, для внесення доповнень щодо ліцензування проектно-вишукувальних робіт для ведення державного земельного кадастру. Я голосуватиму за цю поправку, тому що таку ліцензію повинен видавати хтось один, тобто ваш комітет, з дозволу уряду. Але ви, мабуть, знаєте, що сьогодні цією справою займаються 2 тисячі організацій і підприємств з різною формою власності, тобто, підкреслюю, порядку тут немає. Сьогодні ліцензії видаються кому завгодно - малим підприємствам, групам та іншим, вони отримують гроші, а потім, через два місяці, їх уже не знайдеш.

На засіданні Президії була з вами розмова про це. І я просив вас, щоб була поправка, яка б гарантувала передусім

завантаження державних проектно-вишукувальних інститутів. Тим паче, що в нас є, як ви знаєте, "Укрземпроект" і 25 філіалів, де люди нині не завантажені роботою. У той же час ви ніякої зміни не вносите про те, щоб сьогодні все-таки чітко записати, хто займатиметься цією справою. Повторюю ще раз: 2 тисячі організацій, підприємств з різною формою власності! У нас нині дуже багато проектних інститутів, які завантажені на 30-40 відсотків. Просив би дати конкретну відповідь. Після цього я особисто прийму рішення щодо голосування.

ЧЕПКОВ Б.М. Шановний Валерію Івановичу! Ми з вами, дійсно, з цього питання вели дуже змістовну розмову. Хочу нагадати вам і всім шановним народним депутатам, що відповідно до статті 19 Земельного кодексу розробку проектів відведення земельних ділянок, перенесення їх меж, виготовлення документації, що посвідчує право користування землею, здійснюють державні землевпорядні організації. Зараз ідеться про те, щоб вплинути з боку держави на якісне виконання цих робіт усіма іншими землевпорядними організаціями.

Стосовно всіх інших проектних організацій. Ви кажете, що є багато проектних організацій у системі Мінбудархітектури, які можуть виконувати виключно топографо-геодезичні роботи. На виконання топографо-геодезичних робіт /це вже законом передбачено/ ці ліцензії видає Головне управління геодезії і картографії.

Що стосується даних про кількісний склад, якісну характеристику земель, бонітування, Оцінку цих земель, тобто наповнення всієї інформації про земельну ділянку, яка буде закріплена тільки межами під час здійснення зйомочних робіт, то тут потрібно, щоб була якась спеціалізація, тобто професійний підхід, тому що зараз, як ви знаєте, у ході проведення земельної реформи є дуже багато бажаючих займатися розподілом землі і таким іншим. Тому ми як комітет вважаємо, що нашим обов'язком є регулювати це і впливати на якість виконання цих робіт. Я так можу пояснити.

Що стосується Інституту землеустрою та інших. Ми могли б залучити ще багато інших інститутів по лінії Мінбуду, але все це регламентується коштами державними і коштами з місцевого бюджету. А ті роботи, які виконуються за рахунок коштів замовника, то вони якраз здійснюються без ніякого державного впливу. Замовник домовляється з підрядником, а ми потім беремо ті дані, але через те, що вони погано виконані, не можемо включити їх до Земельного кодексу.

ГОЛОВА. Борисе Михайловичу! Просив би вас коротше відповідати, бо ви можете розказати все, що знаєте з цього приводу.

Перший мікрофон.

ЧЕРЕП В.І. Борисе Михайловичу! Дякую, що ви погодилися з тією думкою, яку я висловив, тільки дуже довго її обгрунтовували. Але думку ви висловлюєте правильно, а запис зробила не

зовсім точно. Якщо потрібно поправку зробити ще до однієї статті, то давайте зробимо. Але не треба, щоб біля землі крутилися всі, кому не потрібно. Треба було зробити поправку. Минуло два тижні, а ви цього не зробили. І внесли документ без змін. І просив би його сьогодні відкласти доти, доки ми не зробимо поправку і чітко не відпрацюємо механізм цієї роботи. Це дуже важлива справа. Це - земля.

ЧЕПКОВ Б.М. Валерію Івановичу! Ми підготували зміни і доповнення до Земельного кодексу, який розглядатиме Верховна Рада. Якраз у цю частину статті 19 ми внесли таку поправку.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ШИБКО В.Я., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань науки та народної освіти /Самарський виборчий округ, Дніпропетровська область/. Борисе Михайловичу! Кабінет Міністрів ще 6 червня подав зауваження щодо законопроекту. І тут є довідка, з ким погоджено цей проект. Але чомусь тут немає ні Міністерства сільського господарства, ні Державного Комітету по житлово-комунальному господарству. Це зроблено свідомо, тому що зони з чимось не погоджуються чи це якесь таке припущення, що не треба погодження з ними і підписів під цим документом?

ЧЕПКОВ Б.М. Це не потребує погодження з ними. Так вирішив Кабінет Міністрів, коли ці матеріали доопрацьовувалися в апараті Кабінету Міністрів.

ШИБКО В.Я, Але ж вони теж є власниками землі, а отже, повинні бути обізнані з цього питання.

ЧЕПКОВ Б.М. Ну, якщо вже говорити про це, то вони власниками землі не є...

ГОЛОВА. Ви відповідаєте чи вже відповіли?

ЧЕЖОВ Б.М. Я вже відповів.

ГОЛОВА. Ви задоволені відповіддю? Ні. Другий мікрофон.

ШИБКО В.Я. Гадаю, що тут правильно мене поправили, що вони не власники, але вони використовують землі. І ви, мабуть, усе-таки повинні були обов'язково погодити це питання з ними.

ЧЕЖОВ Б.М. У нас землекористувачами є підприємства, установи, організації майже всіх міністерств і відомств. Тому тут ця поправка до Закону про підприємництво ніяк не обмежує їх права, обов'язки щодо використання й охорони земель. Зовсім.

Більше того, ця поправка стоїть якраз на охороні цих прав підприємств і організацій, щоб за їх кошти їм виготовляли добротну документацію.

ГОЛОВА. Вікторе Яковичу, просто міністерства не є землекористувачами. В даному випадку мова йде про конкретних юридичних осіб. Тому можна погодитися з тим, що говорить Борис Михайлович.

Третій мікрофон.

БРИТ В.П., ведучий інженер Запорізької дирекції меліоративних систем, що будуються /Приазовський виборчий округ, Запорізька область/. Александр Александрович! Я не уверен, что мой вопрос к докладчику. Но вот у меня в руках проект закона. Поэтому я и задаю вопрос /кому его адресовать?/ Во втором абзаце речь идет "про розробку, виготовлення та реалізацію спеціальних пристроїв /у тому числі іноземного виробництва/ для зняття інформації з каналів зв'язку, інших технічних засобів негласного отримання інформації".

На оборотной стороне - проект Постановления Верховного Совета Украины "про внесення доповнення до Переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян..." Если эти технические средства будут реализовываться, значит, они же будут в собственности граждан и юридических лиц? Нет ли здесь противоречия?

ГОЛОВА. Відповідайте, будь ласка.

ЧЕПКОВ Б.М. Це не до мене запитання.

БРИТ В.П. Александр Александрович, я прошу прощения. Речь

идет о том, что в проекте Постановления Верховного Совета Украины "про внесення доповнення до Переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян" есть пункт о том, что специальные технические средства негласного получения информации не могут быть в собственности граждан. А в проекте Закона Украины "про внесення доповнень до статті 4 Закону України про підприємництво", второй абзац, речь идет...

ГОЛОВА. Одну хвилинку.

БРИГ З.П. Но нам же сегодня раздали проект этого закона.

ГОЛОВА. На це запитання дасть відповідь керівник Служби безпеки.

До Бориса Михайловича запитання є? Перший мікрофон.

ЧЕРНЯВСЬКИЙ О.П., член Комісії Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності /Сумський виборчий округ, Сумська область/. Шановний Борисе Михайловичу! Ви пам'ятаєте, ми ці питання розглядали і в Сумах, і на засіданнях комісій і так далі. Незважаючи на це, я погоджуюся з думкою /Валерій Іванович уже наводив приклади/, що висновки не зроблені. За словом "інші" криється багато того, що не повинно бути. Земля є земля. І це на віки вічні земля. Тому я просив би вас, Борисе Михайловичу, і моїх колег відкласти це питання до вирішення всіх норм. Тому що потім в усіх бідах винною буде Верховна Рада, що не такі закони приймає. Правильно, ми винні. Давайте приймати такі закони, як треба. Давайте, Борисе Михайловичу, всі лазівки відкинемо. Чому?

У вас є спір, певно, я так думаю, з Інститутом "Укрземпроект". Це передається на рівень областей. Ви пам'ятаєте, що були в крупних районах навіть філіали цього інституту. Якщо треба, давайте їх відкриємо, але питання про землю повинні розглядатися державними структурами. А то державні структури шукають роботу в Росії, в інших регіонах, а комерційні - вирішують ті питання, які повинні вирішувати державні.

Дякую.

ЧЕПКОВ Б.М. Я вам відповім на це питання таким чином. Я вже і Валерію Івановичу наводив такі дані, і вам наведу. Минулого року за рахунок коштів державного і місцевого бюджетів усіх робіт, пов'язаних з землеустроєм, веденням державного земельного кадастру, рекультивацією, моніторингом, захистом земель від ерозії, виконано на 15 мільярдів карбованців.

Що стосується робіт, виконаних за кошти замовників, то таких робіт виконано на 12 мільярдів карбованців. Тобто 50 на 50. Що стосується робіт на 15 мільярдів карбованців, то їх виконують професіонали, там немає потреби вести з ними мову про ліцензування. А що стосується робіт на 12 мільярдів карбованців, що замовляють замовники, платять свої кошти, то потім ми цю документацію для державного кадастру не можемо прийняти.

ГОЛОВА. Борисе Михайловичу, ви повторюєте те, що він говорить. Я так зрозумів?

ЧЕПКОВ Б.М. Ні, не так. Тобто не зовсім.

ГОЛОВА. Про що йде мова?

ЧЕРНЯВСЬКИЙ О.П. Питання землі - це державні питання. І державні органи /можливо, за допомогою повинні їх розглядати і вирішувати.

ГОЛОВА. Це ще раз підтверджує правильність вашого запитання, але це не заперечення того, що ви говорите. Другий мікрофон.

ЧЕПКОВ В.М. Не заперечую проти цієї постановки питання.

СЕМЕНЮК В.П., завідуюча відділом Ружинської районної державної адміністрації /Андрушівський виборчий округ, Житомирська область/. Шановний доповідачу, в мене до вас таке запитання. Скажіть, будь ласка, чи розроблена методика отримання ліцензій і яка кількість працюючих додасться після того, як ми приймемо це доповнення до закону?

Шановний Олександре Олександровичу, у зв'язку з тим, що я безпосередньо займалася цією роботою, хочу сказати таке.

Ми прийняли Закон про підприємництво, але деякі відомства не розробили методику видачі ліцензій. Зокрема це Міністерство охорони здоров'я, яке не розробило такої методики і не зареєструвало її в Мінюсті; відповідно не опублікована ця методика отримання ліцензій громадянами. Це перше.

Друге. Держхарчопром направив листи на місця про те, що пиво, яке виготовляється міцністю 2,8 і 2,4 процента, не є алкогольним напоєм, а те пиво, яке реалізується 12-процентиим, є алкогольним напоєм. Пиво, яке завозиться з-за кордону, не контролюється і не ліцензується, а те пиво, яке виготовляється безпосередньо на Україні, потребує ліцензування. Для чого така бюрократична тяганина?

Я просто прошу доручити Держхарчопрому з'ясувати це питання.

ГОЛОВА. Давайте зробимо таке доручення, бо я сумніваюся, щоб в Україні десь вироблялося слабкіше, ніж 40 градусів. Це справді цікаве питання, треба, мабуть, ліцензування на таке виробництво.

Є ще запитання?

ЧЕПКОВ Б.М. Я відповім на перше запитання. Кабінет Міністрів України ще 12 січня 1993 року прийняв Постанову про порядок ведення державного земельного кадастру. Цією постановою було передбачено, що всі роботи, про які я вам доповідав, виконуються за програмами і ліцензіями Держкомзему. Ми підготували інструкцію про порядок надання таких ліцензій, але коли звернулися до Міністерства юстиції, щоб зареєструвати цю інструкцію і довести її до наших органів на місцях, нам там сказали: ні, внесіть зміни і доповнення до Закону про підприємництво, про що ми зараз вам і доповідаємо. Отже, треба спочатку внести зміни і доповнення до Закону про підприємництво, після цього внесемо зміни і доповнення до постанови Кабінету Міністрів, і лише потім Міністерство юстиції поставить на інструкції штамп, зареєструє її і ми надішлемо її на місця. Ось така процедура.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

ДАНИЛЕНКО А.С., голова Комісії Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та соціального розвитку села /Миронівський виборчий округ, Київська область/. Борисе Михайловичу, я назвав себе, щоб ми один на одного ще раз подивилися. Думаю, що нам з вами треба ще попрацювати, тому що в такому ритмі, який ви запропонували, не можна обговорювати питання. Пропонується це питання перенести.

ГОЛОВА. Зрозуміло. Борисе Михайловичу, сідайте, будь ласка. Запитань більше немає.

Надається слово Валерію Васильовичу Малікову. Давайте домовимося так: задамо конкретні запитання щодо цієї поправки. А вас, Валерію Васильовичу, просимо протягом двох-трьох хвилин обгрунтувати її.

МАЛІКОВ В.В., голова Служби безпеки України. Шановний Олександре Олександровичу, шановні народні депутати! Світова практика свідчить про те, що організована злочинність, кримінальні елементи для вирішення своїх злочинних намірів активно вдаються до отримання інформації стосовно діяльності, планів і рішень державних структур, у тому числі вищого порядку, банків, комерційних суперників тощо.

Значне місце в цьому процесі відводиться негласному контролю телефонних переговорів, розмов, дій у службових та житлових приміщеннях, на відкритій місцевості, у транспортних засобах і таке інше за допомогою спеціально розроблених технічних і програмних засобів.

Законом України про оперативно-розшукову діяльність передбачено, що діяльність, пов'язана з тимчасовим обмеженням прав людини і санкціонованим втручанням в її дії, розмови тощо, може бути дозволена в установленому законом порядку лише підрозділам органів СБУ, МВС, Держкомкордону та Держохорони, які здійснюють оперативну розшукову діяльність.

У той же час брак чітких правових норм, які б регламентували несанкціоновану розробку, виготовлення та розповсюдження зазначених засобів,призводить до того, що окремі фірми, кооперативи, малі підприємства і приватні особи розпочали активно вдаватися до цієї діяльності. Несанкціоноване, безконтрольне застосування спеціальних технічних пристроїв злочинними елементами та структурами, яким ця діяльність не дозволена, створює, серйозні передумови для масових порушень прав людини, можливої втрати службової і державної таємниці, компрометації і шантажу посадових осіб тощо.

У практиці держав, які мають великий правовий досвід, ця проблема вже давно знаходить своє вирішення і чітке регулювання, особливо в межах самої держави. Наприклад, у Франції законодавством передбачено, що аналогічні технічні пристрої/цитую/ "дозволяється виробляти, імпортувати, мати у користуванні, дарувати, передавати чи продавати тільки за спеціальним міністерським дозволом".

З метою недопущення безконтрольного розповсюдження техніки для негласного зняття інформації з каналів зв'язку в приміщеннях та в інших місцях пропонується: розробку, виготовлення і реалізації) спеціальних пристроїв /у тому числі іноземного виробництва/ для зняття інформації з каналів зв'язку, інших технічних засобів, негласного одержання інформації дозволити тільки на підставі спеціального дозволу, ліцензії. Право

видачі ліцензії на зазначені види діяльності віднести до компетенції Служби безпеки України, яка на сьогоднішній день є найбільш досвідченим правоохоронним органом у питаннях, пов'язаних з практикою розробки та використання спеціальної техніки.

Заборонити утримання у власності окремих громадян, організацій та юридичних осіб недержавних форм власності пристроїв та обладнання, що можуть бути віднесені до зазначених вище спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації.

Одночасно вважали б за доцільне доручити Службі безпеки України разом з Мінюстом розробити і внести доповнення до Кримінального кодексу України, які передбачали б кримінальну відповідальність за незаконне виготовлення, реалізацію та використання спеціальних пристроїв негласного контролю.

Просимо розглянути.

ГОЛОВА. Є запитання? Немає.

Будь ласка, сідайте, Валерію Васильовичу.

Як бачите, тут є дві норми, дві поправки до одного закону, але вони зводяться до наведення державного порядку в тих справах, де такий порядок потрібний.

Я запропонував би таке. Ми вияснили суть цих поправок. Але, гадаю, тут не вистачає ще поправки до статті 19, про яку говорили, якщо я не помиляюся, і Валерій Іванович Череп, і Анатолій Степанович Даниленко, і Валентина Петрівна Семенюк із Житомирської області. Та й багато депутатів з місць теж говорили про це.

Тому в мене є така пропозиція. Давайте дамо зараз доручення комісіям з питань економічної політики, з питань базових галузей, з питань агропромислового комплексу, з питань оборони і державної безпеки підготувати поправку ще до однієї статті, щоб ми вдруге не поверталися до цього питання. І завтра без обговорення, тобто без виклику на трибуну Бориса Михайловича і Валерія Васильовича, ми могли б проголосувати ці поправки. Я думаю, це буде правильним з точки зору інтересів держави і з точки зору діяльності парламенту.

Ще є доповнення? Будь ласка, Володимире Мефодійовичу. А потім надамо слово вам.

ПИЛИПЧУК В.М., народний депутат України /Центральний виборчий округ, Івано-Франківська область/. Справа в тому, що з ліцензуванням пов'язано кілька проблем: акумуляції безробіття, конкуренції на внутрішньому ринку /бо дуже часто той, хто видає ліцензії, не видавши ліцензію, відсуває конкурента, і у зв'язку з цим ціни утримуються/, підняття професіоналізму /тобто, щоб отримати ліцензію, треба мати відповідний професіоналізм/ і проблеми корупції /тому що дуже часто той, хто видає ліцензію, має якісь інтереси/. У зв'язку з цим питання стосується не лише оцих двох видів діяльності.

Не врегульовано питання ліцензування діяльності і видів робіт. У зв'язку з цим слід дати доручення щодо розробки закону про порядок ліцензування видів робіт і видів діяльності, де слід визначити: умови, які надають право на отримання ліцензії; професійні знання, які повинні бути; документи, які повинні бути надані; відповідальність за порушення ліцензії; відповідальність органу, що не надав ліцензію, коли решта документів є; ким призначаються чи обираються органи, які надають ліцензії.Тобто це цілий спектр правових відносин, який на сьогоднішній день у нашому законодавстві не врегульований. Через те я просив би, щоб питання поставити ширше і розробити закон. Проекти до нього вже є.

ГОЛОВА. Добре. Давайте домовимося так. Поправки до діючого Закону про підприємництво ми завтра приймемо.

Даємо також протокольне доручення Комісії з питань економічної політики та управління народним господарством про підготовку цього законопроекту- про ліцензування в Україні.

Можна завершувати це питання? Перший мікрофон,будь ласка.

ЄРМАК А.В., член Комісії Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією /Пологівський виборчий округ, Запорізька область/.Я хотів би ще внести зауваження до цього проекту. На сьогоднішній день є багато випадків, коли спеціальна техника зберігається не досить надійно. Я безпосередньо за родом діяльності, працюючи в Службі безпеки, знаю випадки таких порушень.Наприклад, перевіряли факт завезення Міністерством внутрішніх справ на територію України з дозволу колишнього першого заступника міністра внутрішніх справ Корнійчука спеціальної поліцейської техніки, яка потім через комерційні структури розійшлася різним приватним особам. Тоді ж ми з'ясували, що облік був здійснений ненадійно і в цій комерційній структурі, і в самій системі МВС. Є підстави вважати, що на сьогоднішній день потрібно прийняти такий закон, який би контролював перебування в цих підрозділах спеціальної техніки, а техніка була б піддана ретельному обліку - до одиниці, щоб ця техніка не потрапляла комерційним структурам та приватним особам.

ГОЛОВА. Я звертаюся до депутата Єрмака. Він говорить про слушні і корисні речі, тільки вони не зовсім кореспондуються із Законом про підприємство. Треба ввійти в межі цього закону.

Більше немає зауважень? Другий мікрофон.

КЕНДЗЬОР Я.М., член Комісії Верховної Ради України з питань культури і духовності /Сокальський виборчий округ, Львівська область/. Шановний Олександре Олександровичу! Я з приводу розгляду цього Закону про негласне зняття інформації. Хотів би поставити ось таке запитання керівнику Служби безпеки.

Ви всі - і ви, Олександре Олександровичу, і керівник Служби безпеки, - знаете про те, що недавно у кабінетах представника Президента України у Львівській області пана Степана Давимуки і голови обласної Ради були знайдені так звані "жучки" для підслуховування, поставлені без відома інших організацій. Ці люди зняли ті пристрої негласної інформації. Так що можна подивитися на цю проблему і з іншого боку. Це по-перше. А подруге, користуючись нагодою і тим, що тут присутній голова Служби безпеки, хочу сказати таке з цього приводу. Служба безпеки України повинна була б провести якесь серйозне розслідування і зробити певні висновки. Якщо це ще спадщина,так би мовити, з колишніх часів колишніх партійних кабінетів, то це одна справа. Одним словом, треба, щоб гласність розслідування була якнайширша і щоб такі речі не допускалися.

ГОЛОВА. Давайте ставити питання з процедури. Я знаю, що ви скажете, я зараз це звідси скажу. Не треба зараз ті питання, які не стосуються конкретно цього закону, піднімати. Бо, безперечно, "жучки" можуть бути встановлені ще з тих часів. Але треба роздивитися, від якої партії. Це не так важливо сьогодні. Давайте не будемо змішувати грішне з праведним.

Пропонується доручити комісіям, які я вже назвав, завтра внести доповнення до закону, і ми його проголосуємо. Немає інших пропозицій? Немає.

Оголошується перерва до 12 годин 30 хвилин.