ЗАСІДАННЯ СОРОК ЧЕТВЕРТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України. 14 липня 1994 року. 16 година.

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.

ГОЛОВА. Прошу всіх сідати.

Володимире Олександровичу, будь ласка, запросіть усіх сісти. Доброго дня, кого не бачив.

Прошу підготуватися до реєстрації, вставити свої картки. Будь ласка, увімкніть систему "Рада".

Зареєструвалося 25? народних депутатів.

Вечірнє засідання оголошується відкритим. Ми проводимо його не в закритому режимі, просто воно не транслюється по радіо. Журналісти присутні, кого цікавить, вони оприлюднять наше обговорення.

Чому я хотів, щоб так було? Учора ми не проводили закритого засідання, одначе в деяких засобах масової інформації з'явилися публікації про те, що закрилися, щоб обговорити свої, так би мовити, меркантильні інтереси. Тому я ще раз повторюю: зараз іде відкрите засідання без трансляції, щоб ми якимись невиваженими висловами не турбували людей, які будуть слухати цю передачу.

З процедури? Будь ласка, перший мікрофон.

КИРИЧЕНКО С.О., член Комісії Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією /Комсомольський виборчий округ, Херсонська область/. Шановний Олександре Олександровичу! Рішення на сесії повинні приймати ми, народні депутати. Якщо засідання не закрите, а лише змінюється порядок висвітлення роботи сесії, то рішення про це тез повинна приймати Верховна Рада. Прошу таку дрібницю вирішити законним чином і поставити на голосування - про зміну порядку висвітлення роботи сесії.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Я звертаюся до вас: ви були на ранковому засіданні, так же? Ми вже проголосували за закрите засідання. Це не моя самодіяльність. А, ви не були до обіду... Ну тоді...

Будь ласка.

КИРИЧЕНКО С.О. Я був, але проголосовано не було.

ГОЛОВА. Чому не було проголосовано? Було проголосовано. Ви, будь ласка, слідкуйте за процедурою. Другий мікрофон.

МАРЧЕНКО В.Р., член Комісії Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД /Роменський виборчий округ, Сумська область/.

Спасибо.

Уважаемый Александр Александрович! Я хочу сказать по процедуре и прежде всего обратиться к вам. Думаю, что имею небольшое право на это, потому что мне вспоминаются те четыре года, когда мы с вами были здесь и когда предложения некоторых депутатов зажимались разными способами председательствующим, занимавшим вот то почетное место. Я думаю, что мы были из числа тех, чьи предложения не проходили, и это вызывало, по крайней мере, возмущение. Мне представляется, вы вчера допустили много процедурных нарушений. Вы взяли на себя право отключить трансляцию заседания. Вы имели возможность вчера на заседании Президиума принять решение, то ли в закрытом, то ли в открытом режиме вести обсуждение прав депутатов и прочее. Я все-таки думаю, что если мы, депутаты, под вашим руководством /а я верю, что у вас интеллекта для этого и позиции достаточно/ объединимся вокруг прав и достоинств каждого депутата, то все мы от этого только выиграем. Я просто прошу такие процедурные мелочи выполнять. Надеюсь, что это будет.

Спасибо. /Оплески/.

ГОЛОВА. Володимире Романовичу, дякую за пораду. Ви тут маєте рацію. Тільки хочу сказати, що вчора не було закритого засідання і не була порушена процедура. Ми проголосували за те, що будемо працювати після обіду. Ми це витримали, розглянули всі питання, передбачені порядком денним. А після того я попросив відключити радіотрансляцію, щоб відверто поговорити про те, що потрібно було сказати. Я вважав, що це потрібно було сказати. Воно йшло за межами порядку денного. Але в цілому погоджуюсь із тим, що процедури всім потрібно дотримуватися.

Перший мікрофон.

ШЕЙКО П.В., голова Комісії Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності депутатів /Бобровицький виборчий округ, Чернігівська область/. Олександре Олександровичу! Щоб вас не звинувачували, я спробую запропонувати інший варіант. До обіду Олександр Миколайович справді поставив на голосування питання про закрите засідання після перерви. Ми проголосували і прийняли таке рішення. Зараз думка інша. Я вам пропоную проголосувати, що це не закрите засідання, а просто змінюється порядок трансляції, щоб не було подібних звинувачень, і розглянути

в такому режимі тільки одне питання, те, що стосується Костенка. А всі інші процедури... Тим більше, що ми питання про інавгурацію будемо обговорювати. Я вважаю, що нашим виборцям буде цікаво знати підхід Верховної Ради до цієї важливої державної події.

Дякую.

ГОЛОВА. Немає заперечень проти такої пропозиції?

Ставлю на голосування пропозицію провести частину вечірнього засідання у відкритому режимі без прямої трансляції /ту частину, яка стосується розгляду питання про надання права на притягнення до відповідальності депутата місцевої Ради Костенка/. Прошу проголосувати.

"За" - 178. Прийнято.

ГОЛОВА. З вашого дозволу я трошки зміню визначений порядок розгляду питань. Це не порушення процедури, а просто готовність документів вимагає такої послідовності.

Одну хвилиночку. Включаємо трансляцію, так? - Будь ласка. Вважаємо, що працюємо в звичайному режимі.

У вас є проект постанови про вилучення і надання земельних ділянок для несільськогосподарських потреб. Депутат Олексєєнко на місці? Будь ласка.

ОЛЕКСЄЄНКО В.К., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та соціального розвитку села /Маріїнський виборчий округ, Донецька область/. Шановні народні депутати! Згідно з земельним законодавством вилучення земель належить до компетенції сільських, селищних, міських Рад, а остаточне рішення - за Верховною Радою. Хочу вас поінформувати, що Верховна Рада дванадцятого скликання прийняла 17 постанов із зазначеного питання і вилучила 3,6 тисячі гектарів для державних і громадських потреб.

У постанові, проект якої пропонується вам до розгляду, передбачається вилучити і надати 30 гектарів земель під чотири об'єкти та попередньо погоджується місцерозташування 26 об'єктів на площі 203 гектари.

Матеріали пройшли відповідну перевірку, і є пропозиція прийняти цю постанову.

ГОЛОВА. Шановні депутати! У когось є якісь запитання щодо проекту постанови? Є.

Будь ласка, третій мікрофон.

Поки депутат дійде, перший мікрофон, будь ласка.

КОЧЕРГА В.П., член Комісії Верховної Ради України з питань екологічної політики /Довгинцівський виборчий округ, Дніпропетровська область/. У попередньої Верховної Ради була традиція, якщо це можна так назвати: документи про відведення землі попередньо розглядалися в Комісії Верховної Ради у питаннях екології. Цього разу це правило було порушено. Я маю на увазі, що проект постанови не розглядався в цій комісії. Це перше.

Друге. Тут є деякі неясності. Наприклад, відводиться земля для свердловин: в одному випадку 2,1 гектара на одну свердловину, у другому - 4,2 гектара. Як це розуміти?

Пропоную постанову сьогодні не приймати, а детально розглянути проект у Комісії з питань екологічної політики.

ГОЛОВА. Відповідайте, будь ласка.

ОЛЕКСЄЄНКО В.К. Щодо розбіжностей. Організація чи підприємство просить стільки, скільки потрібно. Усе залежить від того, яка виробнича потужність свердловини і так далі.

Проект цієї постанови розглянутий у робочому порядку секретаріатом нашої комісії, розглянутий на засіданні

Комісії з питань агропромислового комплексу, і погоджувати його в Комісії з питань екологічної політики, вважаю, недоцільно. Справа в тому, що на місцях при вилученні й наданні земель це питання погоджують в робочому порядку із районними, обласними органами, які займаються питаннями екології.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

БРИТ В.П., член Комісії Верховної Ради України з питань екологічної політики /При азовський виборчий округ, Запорізька область/. В течение недели, может быть чуть больше, мы рассматриваем второе такое представление на отвод земельных участков. Если взять первый и второй документы, то в целом отводится около 700 гектаров пашни. Пашня - это же золото Украины. Возможно, есть серьезные основания для отвода именно пашни. Но чтобы решать этот вопрос, наверное, нужно сравнить различные варианты: экономические, технические, экологические, чтобы понять, почему отводится пашня, а не, скажем, неудобья какие-то. Они же наверняка есть где-то рядом. Возможно, в комиссии есть такие документы, вы их внимательно изучили. Но я не согласен с вами, что Комиссию по вопросам экологической политики нужно отстранить от рассмотрения этих материалов. Я считаю, что она обязательно должна рассматривать все документы на отвод земельных участков. Это должно стать практикой.

ОЛЕКСЄЄНКО В.К. Оскільки Ради на місцях розглядають ці питання, то всі ті папки з документами везти в Київ, гадаю, недоречно і недоцільно.

І друге, що я хочу додати. Так було заведено і так прийнято в Земельному кодексі старої редакції. Ми сьогодні готуємо нову редакцію Земельного кодексу. У зв'язку з тим що змінюється структура виконавчої влади, будуть внесені відповідні зміни і доповнення. На нашу думку і на думку фахівців робочої групи, яка працює над удосконаленням Земельного кодексу, у Києві не видно, які землі відводити і де кращий варіант, а де гірший.

Ми внесемо пропозицію, щоб кожний народний депутат з того чи іншого сільського виборчого округу обов'язково брав участь у виборі кращого варіанта, з тим щоб зберегти кращі землі, які повинні працювати на урожай.

Тому давайте сьогодні приймемо постанову за усталеними правилами, а потім уже будемо вносити зміни і доповнення.

ГОЛОВА. Володимире Кириловичу! Я вам допоможу трошки як спеціаліст, який працював в аграрній комісії і займався питаннями відведення земель.

Була така практика. Наша комісія роз глядача ці справи, а якщо якісь запитання виникали в Комісії з питань екології або в інших, то ці документи перед внесенням на розгляд Верховної Ради розповсюджуватися і комісії мали змогу висловити свої міркування. Але всі пропозиції проходили ту експертизу, про яку говорив щойно депутат Брит, у всіх державних органах, у тому чисті й в екологічній службі /був висновок Міністерства охорони навколишнього природного середовища/,

Тобто всі ці норми були витримані.

Я закликаю всіх депутатів /бо це стосується всіх округів/: коли вирішується питання про відведення земель для несільськогосподсрських потреб, ви самі вникайте у суть цього питання, ви впливайте на це рішення. По-перше, щоб люди знали, що там є депутати, і по-друге, щоб ви аналізували варіанти відведення цих земель.

Я думаю, що нова редакція Земельного кодексу не буде ламати цю традицію. Бо народ України є виключним власником землі. А від імені народу України може виступати тільки Верховна Рада. Тому більше всього, що ця норма збережеться і на майбутнє.

Багато депутатів не можуть зрозуміти, як трапилося, що протягом двох тижнів ми відвели 700 гектарів. Справа в тому, що практично півроку ці питання Верховною Радою не розглядалися. І просто накопичилося багато документів, щодо яких треба негайно прийняти рішення. Зволікати з цією справою не можна, бо мова йде про будівництво, інші, потреби. Тобто в даному випадку немає якихось підпільних дій комісії. Я прошу підтримати цю пропозицію.

Є ще зауваження?,

Перший мікрофон.

МЕЛЬНИК В.С., член Комісії Верховної Ради України з питань законності і правопорядку /Інгулецький виборчий округ, Дніпропетровська область/. Александр Александрович! Это больше касается, конечно, вас как главы нашего законодательного органа, но касается и докладчика.

Я сегодня выступаю не только как депутат, но и как человек, работающий на земле. Мы отводим 700 гектаров. И у меня возникает естественный вопрос: как компенсировали этот отвод земли жителям села? Ведь на сегодня для тех, кто работает на земле, это основное средство производства, это его кусок хлеба. Что так просто забрали, оторвали 700 гектаров? Я исхожу из опыта своего хозяйства, когда у нас одним росчерком пера /был здесь славноизвестный депутат Коробко/ забрали 700 гектаров плодороднейшей земли, не вернули хозяйству ни копейки. А ведь мы каждый год жили за счет этой земли. И так будет до тех пор, пока мы не заставим понять, что земля - это ценность. Взяли и 700 гектаров отвели. Люди, которые будут работать на этих производствах, будут получать какую-то прибыль, а крестьяне, у которых забрали эту землю, будут только сожалеть, что у них забрали кусок хлеба. Я считаю, что эту порочную практику надо прекращать.

ОЛЕКСЄЄНКО В.К. Шановний колего! Усе одно життя є життя, і воно потребує якихось певних змін. Я вам не випадково сказав, що за останні 4 роки відведено 3,8 тисячі гектарів землі.

Щодо плати за цю землю, то я з вами повністю згоден. Ці всі питання врегульовані як Земельним кодексом, так і Законом про плату за землю.

ГОЛОВА. Володимире Кириловичу, оскільки мені теж ставилося це запитання, я хочу сказати, що ми повинні відобразити в Законі про плату за землю такі норми, які компенсували б втрати від цієї землі, скажімо на 50-100 років наперед. Щоб той,

хто буде користуватися цією землею, або компенсував рекультивацією відповідної площі /хоча такої ж віддачі від неї не буде/, або платив за втрачену вигоду, принаймні, на 50 років наперед. Тоді буде зрозуміло, яка вартість землі. Це все в Законі про плату за землю треба передбачити. Я з вами згоден, ви абсолютно маєте рацію.

Є ще запитання до доповідача?

Будь ласка, другий мікрофон.

ІЛЬЯСЕВИЧ Я.М., член Комісії Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки /Яворівський виборчий округ, Львівська область/. Я прошу дещо мені пояснити. На треті" сторінці у першому абзаці йде мова про відведення близько 8 гектарів землі для пункту-пропуску Мостиській митниці. Мені цікаво, чому 8 гектарів відведено пропускному пункту митниця.

Чому я про це запитую? Справа в тему, що я чудово знаю, коли під різними "соусами" відчужувалися землі у селян. У них залишилося по 40-50 арів землі. Роботи для них у місті немає. Вони лише за рахунок того клаптика землі можуть існувати.

Відверто кажучи, ці землі були зайняті великими "народолюбцями" із числа працівників апарату, які побудували собі шикарні хороми - три поверхи над землею і два під землею. І це викликає у людей різні запитання,

Я хотів би точно знати: кому /з трьох сільських Рад/ ці землі виділені? Це пасовиська, сіножаті і шматочок лісу. Прошу відповісти і дякую за відповідь.

ОЛЕКСЄЄНКО В.К. Ярославе Михайловичу! У вас є що сказати конкретно щодо цього?

ГОЛОВА. Одну хвилинку. Ви теорію не розповідайте. Є конкретне запитання? Вибачте, питання не зовсім конкретно поставлено. Ви говорите про те, що будується на тих землях. Ми взагалі знаємо, що так будуються. Але в даному випадку, якщо вас цікавить... Ви з цього округу, я так зрозумів? Ви наполягаєте на тому, щоб не відводити ці землі?

ОЛЕКСЄЄНКО В.К. У мене немає цих матеріалів. Якщо хочете, то зайдіть на Банкову, о, я вам можу їх показати. Але там є всі підписи, печатки всіх органів, усе, як повинно бути.

Усе зроблено як належить. І обласна Рада направила матеріали в Кабінет Міністрів, а з Кабінету Міністрів вони надійшли до Верховної Ради,

ГОЛОВА. Я пропоную депутату Ільясевичу взяти первинні документи і перевірити. Я вже вам говорив, що всі депутати повинні перевіряти первинні документи, які стосуються відведення земель, щоб на місцях розуміли, що треба з вами це погоджувати, щоб сподівалися на те, що вони нормально пройдуть у Верховній Раді.

ОЛЕКСЄЄНКО В.К. Я ще додам. Ці документи - це, як кажуть, багаж попередньої Верховної Ради. Тому я вас прошу: будете на місцях - вникайте в ці питання. До речі, сьогодні виникло спірне питання по Севастополю. Там не дочекалися відведення землі і вчинили самозахоплення. Ми направляємо туди робочу комісію, щоб спеціально розібралася у цьому питанні.

Тому я вас прошу і закликаю: не стійте осторонь. Якщо буде порядок на землі, то ми від імені аграрників тільки скажемо вам спасибі. Ми теж за те, щоб нашу землю зберегти. Якщо є розбазарювання, то давайте будемо скасовувати будь-які наші рішення. Ми завжди вас підтримаємо в цій справі.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

РОЄНКО В.Г., голова колгоспу імені Горького Уманського району /Уманський виборчий округ, Черкаська область/. Звичагно, нам доведеться і надалі виділяти землю. Але законом уже передбачено, що земля, особливо рілля, повинну виділятися перш за все для сільськогосподарських потреб. Якщо вона використовується не за призначенням, то її не треба виділяти.

Ось пункт 3 на другій сторінці: "Попередньо погодити місце розташування..." й останній абзац на цій же сторінці: "автозаправної станції малому підприємству "Фірма Мрія" /0,54 га ріллі/ на землях запасу..." Це що, є обов'язковим? може, хтось би вивчив, чи ця автозаправочна станція взагалі потрібна?

І третій абзац /на третій сторінці/: "складської бази товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний центр "Атлас" /2,2 га земель, в тому числі 1,9 га ріллі/" Ці складські бази можна поставити на горбку, і вони будуть використовуватися. Ні, відводимо землю, ріллю.

Я проти цього. І особисто буду голосувати проти цих пунктів

ОЛЕКСЄЄНКО В.К. Якщо ви наполягаєте на тому, щоб виключити з цього переліку ці дві позиції, то я не заперечую. Давайте додатково перевіримо...

ГОЛОВА. Депутат Роєнко має право висловити свої міркування, як і його колега, який звертав увагу на іншу позицію. Я так розумію, що всіх цікавлять первинні матеріали: як ця справа була зроблена, чому виникло це питання, чому без цього відведення землі не можна обійтися?

У мене є пропозиція. Ми не повинні приймати якісь раптові, спонтанні рішення. Ви маєте перелік цих об'єктів. підійдіть, будь ласка, в Комісію з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та соціального розвитку села, перегляньте всі документи, і якщо у вас виникнуть сумніви, то ви це на тому рівні зможете виключити той чи інший об'єкт.

Так я пропонував би робити і надалі.

А зараз я все-таки довіряв би спеціалістам, які працювали над цим документом, і прийняв би рішення про відведення зазначених земель. Якщо ви наполягаєте, давайте зараз знімемо це питання з обговорення, перенесемо його розгляд на наступний день, через кілька днів, тобто розглянемо тоді, коли ви подивитеся всі ці матеріали. Є інші пропозиції?

Перший мікрофон.

ФІЛІПЧУК Г.Г., голова Комісії Верховної Ради України з питань екологічної політики /Кіцманський виборчий округ, Чернівецька область/. шановний Олександре Олександровичу! шановні депутати! Я гадаю, що ми з подібними фактами будемо стикатися протягом 1994 року. За минулий 1993 рік для несільськогосподарських потреб вилучено більше 16 тисяч гектарів землі. Ми сьогодні неспроможні сказати, доцільно це було економічно чи -недоцільно, як неспроможні, можливо, будемо зараз говорити щодо планів на 1994 рік. Але те, що ми повинні враховувати реальність і віддати, на превеликий жаль, землю, є факт.

Я хотів би, щоб ми звернули увагу на одну дуже делікатну річ. Адже ми часто-густо затверджуємо подібні документи і приймаємо постанови заднім числом. Я мав можливість учора, позавчора і сьогодні говорити з фахівцями щодо окремих об'єктів. ділянки вже виділені, і практичне ведетеся будівництво, а ми просто зараз приймаємо даний документ, беручи на себе відповідальність з огляду на компетенцію Верховної Ради за те, що ми приймаємо.

Тому надалі я просив би /якщо нам сьогодні, може, справді немає потреби блокувати цей документ/ змінити саму процедуру прийняття цього відповідального рішення, яке повинно мати економічно -екологічний характер. Повинні бути три висновки - юридичний, економічний та екологічний.

А також хотів би нагадати, що, приймаючи конкретні постанови, ми абсолютно знімаємо відповідальність із тих державних органів, які зобов'язані контролювати виконання законодавчих документів. Іде мова про Генеральну прокуратуру, про прокуратуру природоохоронну, про міністерство та держсаннагляд. У матеріалах, які сьогодні нам запропонували, записано, що всі вони пройшли екологічну експертизу. Разом із тим, за даними прокуратури, із 10000 об'єктів, які є на території України, лише 676 пройшли екологічну експертизу. Практична вибіркова перевірка 2000 об'ектів показала повну нашу неспроможність доводити наші документи до логічного кінця, тобто передбачати контроль з боку відповідних органів. Я пропоную звернути увагу на такий абсолютно неправильний підхід, і якщо ми сьогодні приймаємо документ, який викликає сумніви щодо того, чи розглядався він на рівні компетентних комісій і, можливо, інших органів, то слід доручити прокуратурі, держсакнагляду, Мінприроди здійснити контроль за даними об'єктами для виявлення порушень чинного законодавства.

ГОЛОВА. Георгію Георгійовичу! Справа ось у чому. Якщо прокуратура всі ці функції Мінприроди й інших органів

буде брати на себе, то нам тоді треба створити прокуратуру чисельно більшу, ніж усі структури відповідного міністерства.

Ви маєте рацію, ти не повинні знімати з когось відповідальності, ти і не знімаємо її. Адже всі ці документи підготовлені, завізовані, підписані всіма тими органами, про які ви говорите. Ми тільки даємо згоду, спираючись на їхнє рішення. Якщо ця згода, скажемо так, вийшла заднім числом /чого я не хотів би допустити, але, мабуть, такі факти є/, то тоді треба питати з тих людей, хто це допускає, і треба жорстоко їх карати.

Стосовно поліпшення процедури розгляду питань про відведення земель, то я з вами повністю згоден. Але піддавати сумніву правомірність виділення всіх ділянок, я вважаю, у нас немає ніяких підстав. Тому дивіться...

Ми можемо зараз цей документ прийняти. Якщо у вас є сумніви стосовно якихось конкретних об'єктів, будь ласка, зайдіть у комісію, перевірте. Я тільки хотів сказати, що й аграрна комісія, й екологічна так само зацікавлені в тому, щоб закони виконувались, у тому числі і Земельний кодекс. У нас повинна бути взаємна довіра, бо якщо ви хочете взяти на себе ці функції, то вам треба створити такий апарат, як у цій комісії. А його там теж не вистачає, У них три землевпорядники сидять, які займаються тільки цими питаннями.

ФІЛІПЧУК Г.Г. Олександре Олександровичу! Я з вами згоден. Я просив би тільки включити вертикаль відповідальних органів зверху донизу, адже й у відповідному міністерстві, і в прокуратурі є люди, які працюють не лише в Києві, а й на місцях. А ті дані, які ми сьогодні отримали, практично не погоджені з прокуратурою. Працівники прокуратури просто волають, що дані екологічної експертизи щодо тих об'єктів, які почали реконструюватися або будуватися, сфальсифіковані, і просять допомоги. Ми повинні враховувати це надалі, приймаючи рішення 3 подібних питань.

ГОЛОВА. Добре, дякую. Хоча мені здається, якщо є такі порушення, прокуратура сьогодні має досить важелів для того, щоб навести порядок. Чи вистачає цих важелів сьогодні Верховній Раді? А вертикаль ми включаємо Законом про місцеві Ради.

Другий мікрофон.

ТИХОНОВ Ю.Т., директор Нікопольської бройлерної птахофабрики /Нікопольський сільський виборчий округ, Дніпропетровська область/. Я так понимаю, что это постановление мы принимаем уже вдогонку решениям, принятым на местах. Поэтому у меня есть конкретное предложение. Для того чтобы быть убежденными в правильности принимаемого нами решения, постановление сегодня не принимать и перенести этот вопрос на вторник или на среду. А депутатам, в чьем округе находятся эти земельные участки, поручить изучить этот вопрос на месте. Когда

они вернутся из округов, поверьте мне, картина будет совершенно другая, чем сегодня. Вслепую этого делать нельзя.

Думаю, если мы один раз проведем такое мероприятие, то на местах будут думать, прежде чем выделять эти земли вслепую, за взятки и так далее.

Благодарю за внимание.

ГОЛОВА. Добре. Я не заперечую проти цього, тільки хотів би просити всіх вас утримуватися від загальних оцінок. Виявиться, наприклад, що ще не виділяли, чекають. А ви вже про хабарі сказали.

ОЛЕКСЄЄНКО В.К. Шановні колеги! Я ж вам сказав, що цей порядок закладено в старій редакції Земельного кодексу. Я з вами повністю погоджуюсь у тому, що треба цей порядок змінити, щоб не говорити так на цю тему. Комісія працює над змінами до Земельного кодексу, щоб там, на місцях, кожен депутат, як кажуть, впрягався і щоб не казали, що землю розпродали або віддали за хабарі.

ГОЛОВА. Володимире Кириловичу, питання ми розглянули. Рішення зараз приймати не будемо. Я бачу, що депутати схиляються до того, щоб перенести розгляд цього питання, скажімо, на наступний тиждень. Треба дати їм можливість ознайомитися з фактичним боком справи. Хто хоче, може звернутися в Комісію з питань агропромислового комплексу, хто хоче, може ознайомитися Зі станом справ на місці. Перелік об'єктів у вас є. Будь ласка, зробіть це, і потім ми повернемося до цього питання.

Якщо не заперечуєте, давайте проголосуємо пропозицію перенести це питання на пізніший строк. Будь ласка, увімкніть систему "Рада".

"За" - 228. Прийнято.

Шановні колеги депутати! У нас є повідомлення Центральної виборчої комісії по виборах Президента України. Сьогодні Центральна виборча комісія по виборах Президента України на своєму засіданні розглянула протоколи та інші матеріали окружних виборчих комісій про підсумки повторного голосування по виборах Президента України і прийняла рішення вважати обраним Президентом України Кучму Леоніда Даниловича.

У зв'язку з передбаченою в Конституції процедурою приведення Президента України до присяги і обов'язком Верховної Ради прийняти з цього приводу відповідне рішення, вашій увазі пропонується постанова про дату принесення присяги Президентом України.

"Верховна Рада України постановляє:

Провести засідання Верховної Ради України 19 липня 1994 року о 10 годині ранку для принесення присяги новообраним Президентом України".

Як ви дивитеся на це? Позитивно.

Будь ласка, другий мікрофон.

ЧУРУТА М.І., член Комісії Верховної Ради України з питань молоді, спорту і туризму /Стахановський виборчий округ, Луганська область/. У меня вопрос. Во вторник Украинское телевидение передало

сообщение, что посол Украины в Москве. Крыжановский сказал, что это мероприятие состоится 19-го числа. Мы только сегодня принимаем решение, когда Президенту принимать присягу, а он уже сообщил об этом. Как это понимать?

ГОЛОВА. Дуже просто. Бував, що у Верховній Раді розглядається якесь питання і я ще не знаю навіть порядку денного, не знаю, про що буде йти мова, наприклад, а деякі газети вже коментують, яке було рішення.

Це природно, що газети або інші засоби масової інформації пре це щось говорять. Щоб вийти на цю дату, потрібно було з кимось порадитися, з кимось говорити. Я не можу тримати в собі цю інформацію. Десь, телефон несправний, розумієте, якась інша ситуація або якась інформація десь просочується. І на засіданні Президії ми попередньо обговорювали питання про те, що коли буде зареєстрований новий Президент, то орієнтовне ми, мабуть, у вівторок приведемо його до присяги.

Джерел для інформації є багато, і якщо посол так думає, то він не дуже помиляється. Це навіть додає честі послу, що він не відривається від життя нашої держави.

Я думаю, що це не якась кримінальна справа. Тут немає нічого дивного.

Петре Володимировичу, будь ласка.

ШЕЙКО П.В. Шановний Олександре Олександровичу! Шановні колеги депутати! Шановні виборці! Більшістю виборців України обраний новий Президент нашої держави. Закінчився складний, занадто політизований марафон цілої низки виборів в Україні, який, природно, поляризував суспільство, витягнув з напівпорожньої казни держави значні кошти. І добре, що все позаду і що глава держави обраний. Ми повинні визнати сам цей факт як вияв волі народу, продовження демократичних процесів в Україні.

По суті, у нас уперше відбувається правова процедура передачі влади від одного Президента до іншого. Тому підсумки виборів глави держави депутатська група "Центр" сприйняла з розумінням і повагою. Ми готові співпрацювати з новим Президентом, підтримувати його у справі подальшої розбудови демократії в Україні, принципів її державності і незалежності, прискорення ринкових реформ, налагодження достойного життя наших громадян. Ми вітаємо Леоніда Даниловича з перемогою і сподіваємося на взаємодію.

Але не забуваймо, шановні колеги, про те, що понад 12 мільйонів громадян України підтримало на виборах Леоніда Макаровича Кравчука. Це теж велика сила. І нині значна частина людей стривожена можливістю змін політичного курсу. Треба людей заспокоїти і обнадіяти. Як на мене, перші заяви нового Президента, перша його неофіційна прес-конференція, на якій мені довелося вчора бути присутнім, не дає підстав для такого занепокоєння. Його

заява, що він буде служити не окремим регіонам, а всьому народові України, логічно знімає протиріччя і сумніви щодо подальшого курсу глави держави. /Оплески/.

19 липня цього року /ми зараз, мабуть, вирішимо/ відбудеться інавгурація нового Президента. Хочеться, щоб вона пройшла найурочистіше, щоб продемонструвала, що ми не бананова республіка, а держава, яка прямує до реальної демократії. Треба, щоб цей акт передачі влади відбувся якомога благородніше, сприяв консолідації суспільства.

На жаль, у нас цей ритуал ще не витворений, ще не узаконений. У зв'язку з цим я думаю, що нам треба вже зараз відпрацювати такий механізм, орієнтуючись, скажімо, на досвід США, запропонувати спосіб проведения цієї акції дуже і дуже урочисто. Це перше.

Друге. Треба зробити все, щоб перший в історії всенародно обраний Президент незалежної України, який дуже багато зробив для утвердження її державності, духовності і демократії, а також утвердження авторитету України у світі, не відчував себе скривдженим і забутим. Вважаю, що Верховна Рада повинна створити правову основу для того, щоб Леонід Макарович і далі міг продовжувати свою політичну і громадську діяльність, забезпечити його матеріальний статус.

Я хотів би, шановні колеги, щоб 19 липня ми не просто заслухали коротеньку присягу Президента і забули про все те, що відбувалося досі в нашому суспільстві.

Хочеться, щоб це пройшло справді урочисто, щоб цю урочистість відчув і новий Президент, і ми в цьому залі, і весь народ України.

Ми це раз поздоровляємо Леоніда Даниловича з обранням на

посаду Президента і бажаємо йому всього самого доброго в його роботі і житті. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні депутати, я прошу уваги. Я зрозумів так, що Петро Володимирович підтримує проект постанови, внесений на розгляд. Є пропозиції щодо зміни дати чи інші?

Перший мікрофон.

Я просив би не давати оцінок один одному, а говорити щодо проекту постанови.

ВІНСЬКИЙ Й.В., начальник технічного центру "Беларусь" Хмельницького підприємства "Агропромтехніка"/ Городоцький виборчий округ, Хмельницька область/. Є практика передачі влади в деяких цивілізованих країнах. Я би хотів запитати, чи думаємо ми якось передавати владу від Кравчука до Кучми в широкому розумінні, чи відбудеться тільки інавгурація? І чи буде пророблена якась процедура? Напевно, це наша робота.

ГОЛОВА. Ця процедура не тільки наша. Вона продумана, все буде скромно і достойно. А оцінку ви дасте самі, бо будете учасниками цього дійства.

Будь ласка. Тільки щодо проекту постанови.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О., член Комісії Верховної Рада України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин /Світловоцський виборчий округ, Кіровоградська область/. Так, щодо проекту постанови.

Шановні колеги! Справді, нам потрібно виробляти нові традиції. Держава без них існувати не може. Тобто цей проект треба підтримувати. Даруйте мені, лише одна ремарка. Від імені групи "Центр" була зачитана така... Я за те, щоб привітати Президента. Все нормально, за ним стоїть народ, більшість. Але до такої вірнопідданської заяви Яворівський як член групи "Центр" ніякого відношення не мав. І це взагалі ставить питання про моє подальше перебування в цій групі. /Шум у залі/.

ГОЛОВА. Я прошу уваги Нам треба вирішувати це питання. Ви вже сказали... У друге висловлюватися з цього ж приводу навіть Тимчасовий регламент не дозволяє.

Була одна пропозиція - підтримати проект постанови. Ставлю цю пропозицію на голосування. Прошу проголосувати.

"За" - 232. Прийнято.

Якісь уточнення треба? Я вас прошу, сядьте, будь ласка, на місця, "Різне" буде.

Я тільки хотів би внести ще одне уточнення. Ми маємо на увазі запросити на цю процедуру обраних керівників обласних Рад та керівників Рад міст базового рівня для того, щоб після урочистої процедури разом із ними провести невелику робочу нараду з приводу насамперед проекту Закону про місцеві Ради народних депутатів. Тому я дуже хотів би, щоб ми самі підготувалися до розгляду зауважень, які можуть бути зроблені представниками з місць, надали змогу взяти участь в обговоренні цього проекту найперше нашим гостям. Я сподіваюся, що ми зможемо це зробити. Та думка для нас надзвичайно важлива, особливо для комісії, яка займається підготовкою проекту цього закону. Важливо врахувати всі ті нюанси, які пролунають під час наради.

Я хотів би, щоб ви зрозуміли: це і урочистий акт, але друга мого частина - це робоча нарада з представниками Рад. Я б хотів, щоб такі наради у нас були регулярними.

Питання про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів/у зв'язку з прийняттям Закону про внесення змін і доповнень до Закону Української РСР про захист прав споживачів/.

Другий мікрофон, будь ласка.

КУЗНЄЦОВ П.С., член Комісії Верховної Ради України з питань бюджету /Краматорський виборчий округ, Донецька область/. Уважаемые коллеги!

Сейчас во время передачи власти от Президента Кравчука к Президенту Кучме из президентского дворца целыми машинами вывозятся бумаги...

ГОЛОВА. Я прошу вимкнути другий мікрофон.

Павле Сергійовичу, я вам вдячний, сідайте, будь ласка. Оскільки в ефір пішла ваша коротенька репліка, я хочу сказати, Павле Сергійовичу, що коли ви через чотири роки будете вибиратися зі свого кабінету, то викликатимете зі свого округу машину, щоб вивезти свої папери. І в тому немає нічого дивного, така є нас робота. Один з інструментів цієї роботи - робота з документами та чернетками-, це ви вже, мабуть, відчули, далі відчуєте ще більше. І тому дивуватися з цього, мабуть, не доводиться.

Слово має Єрмаков Владислав Кузьмич, голова державного комітету України у справах захисту прав споживачів.

ЄРМАКОВ В.К., голова Державного комітету України у справах захисту прав споживачів. Шановний Олександре Олександровичу! Шановні народні депутати! Дозвольте нагадати, що фундаментом, на якому будується наша державна система адміністративно-правового захисту споживачів,/до речі, подібні системи діють в усіх цивілізованих правових країнах/ є два закони України. Перший - про внесення змін і доповнень до Закону про захист прав споживачів. І другий - про внесення змін і доповнень до Кодексу України про адміністративні правопорушення. Обидва ці закони були прийняті в грудні минулого року.

Зрозуміло, якщо мова йде про систему, то вона повинна мати відповідні напрями і логічно пов'язані між собою ланки.

Головним напрямом на сучасному етапі для нас є створення необхідної законодавчої і нормативної бази. У зв'язку з цим сьогодні вашій увазі пропонується Закон України про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів України, а саме: до Цивільного кодексу, до Декрету Кабінету Міністрів про державне мито, до Закону України про споживчу кооперацію.

Цей законопроект внесено на розгляд Кабінетом Міністрів. Одночасно вноситься окремо проект Закону України про внесення доповнень до Цивільного процесуального кодексу України /його внесено на розгляд Комісією Верховної Ради з питань соціальної політики та праці/.

Які ж конкретні зміни та доповнення вносяться, і чим, власне кажучи, вони викликані?

Перше. Щодо Цивільного кодексу.

У статті 20 Закону про захист прав споживачів передбачено: "Споживач має право обміняти непродовольчий товар належної, я підкреслюю, саме належної якості на аналогічний у продавця, в якого він був придбаним, якщо товар не підійшов за формою, габаритами, фасоном, кольором, розміром або з інших причин не може бути використаний за призначенням.

Споживач має право на обмін товару належної якості протягом 14 днів, не рахуючи дня купівлі".

Цією статтею визначено порядок обміну товару: "Обмін товару належної якості провадиться, якщо він не споживався

і якщо збережено його товарний вигляд, споживчі властивості, пломби, ярлики, а також товарний чи касовий чек або інші документи, видані споживачеві разом з проданим товаром".

У зв'язку з цим пропонується доповнити Цивільний кодекс статтею 234 "Право покупця на обмін товару належної якості", в якій окремим абзацом зазначити, що порядок здійснення такого обміну визначається Законом України про захист прав споживачів.

Нова редакція статті 235 "Строки пред'явлення претензій у зв'язку з недоліками проданої речі" має на меті вирішення двох надзвичайно важливих, на наш погляд, питань.

Перше. У старій редакції цієї статті мова йде, зокрема, про претензію покупця до продавця з приводу недоліків у будинках, і тільки у будинках. Ми ж. пропонуємо вам редакцію, в якій ця позиція розширюється: покупець може пред'явити претензію продавцеві з приводу недоліків у нерухомому майні. Тобто значно розшириться коло об'єктів, з приводу недоліків у яких можуть бути пред'явлені претензії до продавця. Це вже не тільки будинки, які реалізуються споживачеві, в й гаражі, нежилі приміщення та інші будівлі.

І друге. Строки пред'явлення претензій збільшуються з одного до трьох років, що також є дуже суттєвим для споживача.

Пропонується другу частину статті 224 "Договір купівлі - продажу" вилучити, тому що Законом про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів від 16 грудня 1993 року із Цивільного кодексу, про який я вам зараз доповідаю, уже вилучено статтю 87 "Соціалістична власність" і статтю 87 "Оперативне управління майном". А друга частина статті 224 сформульована так: "Якщо покупцем є державна організація, то у неї виникає право оперативного управління майном". Власне кажучи, ця стаття приводиться у відповідність із раніше прийнятим рішенням Верховної Ради.

Далі. Першу частину статті 234 "Право покупця у випадку продажу йому товару неналежної якості" пропонується доповнити нормою підпункту "г" пункту 1 статті 14 Закону про захист прав споживачів. Згідно з цією нормою заміна провадиться /а мова йде про товар неналежної якості/ на такий самий товар іншої моделі з відповідним перерахуванням купівельної ціни.

Другу частину цієї статті пропонується сформулювати таким чином: "Порядок реалізації цих прав визначається Законом України про захист прав споживачів та іншими актами законодавства".

У зв'язку з внесенням доповнень і змін до Цивільного кодексу, про які я щойно вам доповів, а також враховуючи, що в пунктах 1 і 6 статті 14 "Право споживача в разі придбання ним товару неналежної якості" Закону про захист прав споживачів значно ширше і глибше визначено права споживачів і вони практично поглинають другу частину статті 236 кодексу, ця частина практично втрачає свою силу, і тому пропонується її вилучити.

Тепер про Декрет Кабінету Міністрів про державне мито.

Статтею 24 "Судовий захист прав споживачів" Закону про захист прав споживачів передбачено, що споживачі звільняються від сплати державного мита за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав. Тому пропонується доповнити пункт 10 статті 4 Декрету Кабінету міністрів про державне мито словами: "а також споживачі

- за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав".

Дозволю собі нагадати, що саме цей пункт декрету передбачає, що від сплати державного мита звільняються державні, громадські органи, підприємства, установи, організації та громадяни, які звернулися у випадках, передбачених чинним законодавством, із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб.

Далі. Закон про споживчу кооперацію. Вибачте, я дозволю собі детальніше зупинитися на ньому і звернути вашу увагу саме на ці зміни, які пропонується внести. Справа в тім, що саме вони були причиною перенесення цього питання з минулого тижня на сьогодні. Власне кажучи, ідеться не про щось нове. Це вже звучало в цьому залі.

Пункт 8 статті 17 пропонується викласти в такій редакції: "Державні органи здійснюють у межах своєї компетенції контроль за додержанням споживчою кооперацією вимог законодавства України з питань безпеки виробництва та праці, пожежної безпеки, захисту прав споживачів, стандартизації, метрології та сертифікації, антимонопольного законодавства, санітарноекологічних вимог, а також за сплатою обов'язкових платежів у бюджет і витрачанням виділених бюджетних коштів".

Які ж тут зміни? Вони невеликі і полягають у тому, що після слів "пожежної безпеки" додаються слова "захисту прав споживачів, стандартизації, метрології та сертифікації", а далі все йде за текстом.

Це викликано тим, що згідно зі статтею 5 Закону про захист прав споживачів Державний комітет України у справах захисту прав споживачів і його органи здійснюють у межах своєї компетенції контроль за дотриманням законодавства у сфері захисту прав споживачів у центральних і місцевих органах державної виконавчої влади та господарюючими суб'єктами - підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, громадянами - підприємцями та іноземними юридичними особами. Тобто ця норма поширюється і на споживчу кооперацію.

Друге. Відповідно до статті 4 Закону про споживчу кооперацію діяльність підприємств споживчої кооперації регулюється законами про споживчу кооперацію, про підприємства, про підприємництво, про власність, про захист прав споживачів та іншими законодавчими актами.

І третє. Норма пункту 8 статті 17 Закону про споживчу кооперацію, яка нині діє, позбавляє значну частину населення його конституційного права, визначеного статтею 32 Конституції України: "Рівноправність громадян України забезпечується в усіх галузях економічного, політичного, соціального і культурного життя". До речі, ця норма не відповідає керівним принципам Організації Об'єднаних Націй щодо захисту прав споживачів.

Шановні народні депутати! Крім законодавства, ще є логіка і практика життя. І я дозволю собі змоделювати одну життєву ситуацію. Припустімо, прийшла людина до центрального гастроному,

де, не дай Бог, її обважили, обрахували, реалізували їй неякісні товари. Вона звертається до державних органів у справах захисту прав споживачів, повноваження яким дала Верховна Рада, і ми в межах нашої компетенції захищаємо її права. Тепер вона пройшла квартал по Хрещатику і зайшла в магазин "Кооператор". Припустімо, що й там її обрахували, обважили, реалізували неякісні товари. Що в цьому разі робити, куди їй звертатися?

Ми ж не можемо на кожному магазині споживчої кооперації дати оголошення, що тут держава не захищає прав громадянина як споживача. Відомчий підхід може довести до абсурду будь-яку ідею.

І останнє. Враховуючи, що статтею 24 Закону про захист прав споживачів передбачено право споживача за своїм вибором подавати позови до суду за місцем свого проживання або за місцезнаходженням відповідача, за місцем заподіяння шкоди або за місцем виконання договору, пропонується доповнити статтю 126 Цивільного процесуального кодексу України після частини четвертої новою частиною, зміст якої відповідає тому, при

що я щойно сказав. Вона у вас теж є. Це необхідно зробити для організації чіткішої роботи судових органів, бо саме вони керуються у своїй практиці Цивільним процесуальним кодексом.

Шановні народні депутати! Усі ці зміни вносяться лише для того, щоб забезпечити надійний захист споживачів у нашій державі. Тому ми просимо підтримати ці законопроекти.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Шановні депутати! Ви зараз будете задавати запитання доповідачеві Владиславу Кузьмичу Єрмакову, голові Державного комітету України у справах захисту прав споживачів. Але спочатку в мене є таке невеличке запитання: Владиславе Кузьмичу, в нас кооперативна торгівля охоплює значну частину населення...

ЄРМАКОВ В.К. 22,5 мільйона.

ГОЛОВА. 22,5 мільйона населення, більшість сільських районів. Якщо не буде поправки до пункту 8 статті 17 Закону про споживчу кооперацію, то скажіть, як це відіб'ється на структурах вашої служби, якщо вони будуть обходитися своєю торгінспекцією?

ЄРМАКОВ В.К. Шановний Олександре Олександровичу! Поперше, у них торгінспекції немає. У них є відомча контрольноревізійна служба. По-друге, це ніяк не відіб'ється на роботі державних органів у справах захисту прав споживачів. Справа в тому, що законодавством нам надано право в межах нашої компетенції перевіряти підприємства споживчої кооперації.

Зміни вносяться для того, щоб у нас було чітке, логічне законодавство, щоб воно не тлумачилося кожною особою чи керівником так, як він вважає за потрібне.

Якщо погодитися з тим, щоб державні органи не контролювали споживчу кооперацію, то треба тоді вносити зміни в закони про захист прав споживачів, про підприємства та інші.

ГОЛОВА. Це так. Одначе пунктом 7 статті 17 Закону про споживчу кооперацію, який теж ми тут прийняли, передбачено норму, якою фактично забороняється втручання у фінансовогосподарську та іншу діяльність споживчих товариств, спілок та їх підприємств.

ЄРМАКОВ В.К. Так, це в законі є. Але я маю доповісти, що контроль за якістю товарів, дотриманням правил торгівлі ні в якому разі не означає втручання у фінансово-господарську діяльність підприємств споживчої кооперації. Ні в якому разі!

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

ПАВЛОВСЬКИЙ М.А., голова Комісії Верховної Ради України з питань ядерної політики та ядерної безпеки /Центральний виборчий округ, Хмельницька область/. Шановний Владиславе Кузьмичу! У мене запитання, яке цікавить усіх громадян України, оскільки ми вперше там проводили комерціалізацію. І я хочу, щоб відповідь на нього почули наші виборці. Скажімо, хтось купив якийсь товар у кіоску.

Поясніть, будь ласка, посилаючись не на закон, а на конкретний механізм, як людина може повернути неякісну продукцію? Будь ласка, розкрийте механізм, як людина конкретно може відстоювати свої права?

ЄРМАКОВ В.К. До речі, таких прикладів багато. Буквально вчора ми перевірили ряд комерційних кіосків у Києві, які продавали продукцію неякісну, строки реалізації якої були прострочені. У цьому випадку ми керуємося, по-перше, Кодексом про адміністративні правопорушення. Ми маємо право відповідно до рішення Верховної Ради пред'являти штрафні санкції до винних осіб, посилаючись на ІІ статей цього кодексу.

По-друге, стаття 23 Закону про захист прав споживачів дає нам право застосовувати не тільки адміністративні, а й економічні санкції. Це - що стосується продавця. Також нам надано право закривати підприємство. І ми це робимо, закриваємо кіоски в тому випадку, коли вони реалізують неякісну продукцію.

Що стосується безпосередньо споживача, то він повинен звернутися до нас. Ми звертаємося з позовами до суду з тим, щоб компенсувати людині збитки, які були їй завдані.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ШИБКО В.Я., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань науки та народної освіти /Самарський виборчий округ, Дніпропетровська

область/. Казалось, можно было бы радоваться, что все больше и больше сужается круг ответственности по отношению к тем людям, которые продают нам некачественные товары. Но у меня вызывает сомнение формулировка статьи 234. Исходя из ваших предложений, можно предъявить иск продавцу, у которого был куплен товар. А если этот продавец уволился или что-то, не дай Бог, случилось с ним? Кому тогда предъявлять иск? Не лучше ли было бы записать о предъявлении иска предприятию, которое продало этот товар?

ЄРМАКОВ В.К. Ви маете на увазі статтю 234? Тут передбачається, що продавець - це не тільки фізична особа, а і юридична. /Шум у залі/.

ГОЛОВА. Будь ласка, другий мікрофон.

ШИБКО В.Я. Я думаю, что здесь нужно уточнить: не продавец, а предприятие, продавшее этот товар. Продавец может уволиться, и тогда остается одно: обращаться на предприятие. Я бы это уточнил.

ЄРМАКОВ В.К. Я погоджуюся з вами. Мабуть, треба передбачити і продавця, і підприємство. Бо продавець теж матеріально відповідальна особа.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

ПЕТРЕНКО Д.Д., член Комісії Верховної Ради України з питань базових галузей та соціально-економічного розвитку регіонів /Перевальський виборчий округ, Луганська область/. У меня к вам такой вопрос. Есть Закон о потребительской кооперации. Предлагая к этому закону поправку, вы заведомо нарушаете его, потому что высшим органом управления потребительского общества является общее собрание его членов, и только оно вправе принимать решения. Для того чтобы не было нарушений, создается контрольно-ревизионный аппарат потребительских обществ. Именно этот аппарат должен нести полную ответственность за нарушения в торговле.

Я полностью присоединяюсь к тем депутатам, которые считают, что ваши усилия не нужно направлять на то предприятие, которое сейчас единственное в ущерб своей финансовой деятельности спасает сельских жителей, обеспечивая их товаром, и не нужно заниматься дискриминацией кооперации.

ЄРМАКОВ В.К. Дякую.

Давайте чітко розберемося, що ми хочемо зробити.

Перше. Давайте не будемо плутати відомчий контроль із державним . Зверніться до Закону про підприємства. Там чітко сказано про те, що держава здійснює контроль за діяльністю підприємств усіх форм власності, у тому числі і споживчої кооперації.

Друге. Закон про захист прав споживачів було прийнято Т5 грудня 1993 року, а Закон про споживчу кооперацію - у квітні 1992 року. Звичайно, що в ньому не було зазначено про державний захист прав споживачів.

Стосовно справ на селі. Я дуже шкодую і переживаю, повірте, не менше, ніж ви. Справи там дуже важко. Є проблеми і споживчої кооперації, і фінансові, і виробничі... Але це вже не вхопить до компетенції державних органів у справах захисту прав споживачів, хоча ми співпрацюємо з Укоопспілкою і вносимо відповідні пропозиції до Кабінету Міністрів.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

МУСІЯКА В.П., член Комісії Верховної Ради України з питань економічної політики та управління народним господарством /Фрунзенський виборчий округ, Харківська область/. Ви пропонуєте виключити другу частину статті 224, спираючись на те, що із Цивільного кодексу вже виключені дві статті. Але тут є деякі особливості, які, мені здається, ви не врахували. Справа в тому, що право оперативного управління майном не тільки для державних підприємств, а для всіх підприємств, які виробляють промислові

товари, зараз замінено правом повного господарського відання. Право оперативного управління майном поширюється на державні бюджетні організації. Це говорю всякий випадок для тих, хто, може, не зовсім розбирається в цих тонкощах.

Чому я про це нагадую? Тому що в Законі про власність все це закріплено. Але коли виключити другу частину статті 224, то тоді не зрозуміло, на яких правових засадах ці всі організації будуть купувати чи продавати речі, які їм належать? У мене зараз немає під рукою тексту цієї частини другої, але, думаю, її можна доповнити таким чином: придбавають на праві повного господарського відання і праві оперативного управління для держбюджетних організацій. Бо якщо ми все це вилучимо, то виходить так: не в кожному договорі власник виступає на якійсь стороні. Ці організації частіше виступають в різних угодах.

Будь ласка, дайте пояснення.

ЄРМАКОВ В.К. Ви полегшили моє завдання тим, що самі відповіли на частину запитання.

Справді, стаття 88 вилучена. Такого поняття як оперативне управління державним майном у Цивільному кодексі немає. Чому це зроблено? Ви правильно зауважили: усі ці відносини вже регулюється новим законом - Законом про власність.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

МУСІЯКА В.Л. Я разом з іншими співавторами працюю над новим Цивільним кодексом. Ми закінчуємо цю роботу. Цивільний кодекс буде регулювати всю систему відносин, і не потрібно буде посилатися окремо на Закон про власність,

Але діючий Цивільний кодекс поки що не приведений у відповідність із прийнятими різними законами. Тому треба залишити оці всі поняття в самому Цивільному кодексі, інакше ми. Його вихолостимо і весь час будемо відсилати людей до різних законів, скажімо, про власність, про підприємства або ж про підприємництво. Я думаю, поки що це можна було б залишити.

ЄРМАКОВ В.К. Ви самі відповіли і на це запитання. Ці відносини будуть передбачені, коли діючий Цивільний кодекс буде приведено у відповідність із законами.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

УГАРОВ Г.Ю., член Комісії Верховної Гади України з питань економічної політики та управління народним господарством /Мелітопольський міський виборчий округ, Запорізька область/.

У меня вопрос относительно статьи 235 "Сроки предъявления претензий в связи с недостатками проданной вещи". По-моему, понятие "недостатки проданной вещи" достаточно расплывчатое. Что является критерием недостатков? Мы знаем, что и раньше отношения продавца и покупателя не отличались, так сказать, большой доброжелательностью. Какие недостатки проданной вещи имеются в виду; конструктивные, технологические, дизайнерские, вкусовые или еще какие? Понимаете, одному не понравится цвет... Я считаю, что понятие "недостатки" должно быть конкретизировано: или эта вещь не работает, или она большая, маленькая...

ЄРМАКОВ В.К. Зрозумів, дякую. Я відповім на ваше запитання

досить конкретно. Переді мною Закон про захист прав споживачів. Там чітко визначена категорія, яка застосовується в даному випадку. Недолік - це окрема невідповідність товару /роботи, послуги/ вимогам нормативних документів, умовам договорів або вимогам, що пред'являються до нього, а також інформації про товар /роботу, послугу/, яка надана продавцем /виготівником, виконавцем/. Ця категорія затверджена Верховною Радого.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

ГРИГОРОВИЧ Л.С., член Комісії Верховної Рада України з питань охорони здоров'я, материнства і дитинства / Снятинський виборчий округ, Івано- Франківська область/. Шановний доповідачу. У мене до вас є питання з приводу статті 235. Тут сказано: "Покупець вправі заявити продавцеві претензії з приводу не застережених продавцем недоліків проданої речі". Однак як обласний дитячий алерголог протягом двох останніх років я стикалася дуже часто з випадками виникнення у дітей токсикоінфекцій, харчових алергій внаслідок вживання ними проданих недоброякісних "марсів", "снікерсів" і так далі. Прошу, уявіть собі такий випадок. Мама, їдучи з дитиною, десь на вокзалі купляє їй з рундучка чи з валізки оті "марси" та "снікерси", і дитина,з'ївши їх, отримує тяжке отруєння. Таких дітей ми часто рятували в реанімації. Ми з'ясовували, де і ким було продано товар. Але якщо і справді куплено з валізки, яку відкрила якась жінка, продала і поїхала, то хто тоді пред'явить претензії в отой термін цьому продавцеві? І хто буде захищати права цієї дитини? Чи не Державний комітет у справах захисту прав споживачів?

Дякую.

ЄРМАКОВ В.К. Дякую за запитання. Механізм такий. Якщо буде встановлене отруєння і буде медичний висновок, що це сталося через вживання "Снікерса", як ви кажете, чи іншої, продукції, наші органи закривають це торговельне підприємство, торговельну точку і таке інше, і тут уже вступає в силу не Кодекс про адміністративні правопорушення, а Кримінальний кодекс. Тобто йдеться вже про кримінальну справу. А підприємство закривається.

ГРИГОРОВИЧ Л.С. Я перепрошую, але тут є одне уточнення. Якщо це не підприємство, якщо це приватна особа відкрила валізку, продала і поїхала. Тоці, очевидно, Державний комітет у справах захисту прав споживачів повинен здійснювати цю компенсацію?

ЄРМАКОВ В.К. Дякую.

ГОЛОВА. Ліліє Степанівно! Він вам на це не відповість. Нехай мати не купує там, де не треба купувати. Нехай купує в магазині. Там немає "снікерсів", але там і менша ймовірність отруєння.

ЄРМАКОВ В.К. Олександре Олександровичу! Вибачте, я хочу відповісти. Це дуже суттєве питання, і воно глибоко хвилює нас. Ви не гірше за мене знаєте, в якому стані у нас споживчий ринок. Тому нам потрібно, і ми ще будемо звертатися до Верховної Ради з такими пропозиціями, обов'язково ввести

ліцензування торговельної діяльності. Заборонити людям займатися торговельною діяльністю без ліцензування. Тоді ми зможемо навести порядок.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

МОЗЕР Г.Е., член Комісії Верховної Ради України з питань економічної політики та управління народним господарством /Богунський виборчий округ, Житомирська область/. Уважаемый Владислав Кузьмич! Мы с вами долго работали в легкой промышленности, и я хочу обратить внимание на статью 234 : "якщо товар не підійшов за формою, габаритами, фасоном, кольором, розміром або з інших причин". Как это понимать?

Купив він чоботи в магазині чорного кольору, а завтра прийде до мене на підприємство міняти на сині чи білі. Це ж як воно буде?

И второе. Вы знаєте, что еще, к счастью, сохранились оптовые организации. Товар пролежал в оптовой организации полгода. Уже не выпускается товар ни этого фасона, ни этой модели. Как в. таком случае поступить?

И третий вопрос. Думаю, ваш комитет как никто мог бы защитить внутренний рынок Украины от того ширпотреба, который сегодня везут из-за границы. Правильно люди сегодня говорят: зачем вы везете из Италии обувь из синтетики? Она на второй день разваливается. Как в этом направлении ваш комитет думает строить работу? Спасибо.

ЄРМАКОВ В.К. Дякую за запитання. Дозвольте відповісти по порядку.

Перше. Можливо, ми ще психологічно не готові до цього, але коли в грудні 1993 року Верховна Рада приймала Закон про внесення змін і доповнень до Закону про споживчу кооперацію, то саме ця норма там була закладена. Звідки ми її взяли? Ми не видумали, не відірвалися від реального життя. Ця норма діє в усьому світі, особливо в цивілізованих країнах.

Сьогодні, якщо колір мені не підійшов і я прийшов і кажу продавцеві: "Будь ласка, замініть мені червоні черевики на чорні чи на білі",- нам це дивно. Але це право споживача. І ми виходимо з позиції споживача, його інтересів і його прав. І хочемо ми, виробничники - я дуже багато сам на виробництві працював,- чи не хочемо, але ми повинні з цією нормою зжитися і застосовувати її.

Друге. Що стосується оптових організацій. Законом передбачено, що всю відповідальність перед споживачем несе чи роздрібна торгівля, чи оптова, чи виготовлювач. Це вже на вибір споживача, куди звернутися: в роздрібну торговельну мережу, або до Киева в оптову організацію, або до вас на підприємство.

І третє. Буду відвертий, я неодноразово виступав із цим у засобах масової інформації і скажу вам. Це призведе до великої біди в нашій державі. Подивіться, що в нас робиться. Зайдіть до центрального універмагу, до "Дитячого світу". Скрізь -фірми "Ніна", "Оксана", "Микита" і так далі, всюди продають імпортні товари, які, це речі, на Заході вже не користуються

попитом. Сьогодні в легкій промисловості - ви там працюєте, знаєте не гірше за мене - маємо залишків готових виробів на 2 трильйони 500 мільярдів, а ми торгуємо тим, що завозять наші спритні ділки. Я не можу сказати, що це люди, які дбають про свій народ. Ми втрачаємо вітчизняний ринок, ми втрачаємо вітчизняну промисловість, ми втрачаємо робочі місця і виручаємо якогось дядю за океаном. Вибачте за різкість, але це питання мене дуже хвилює. І тому тут потрібне регулювання.

Споживчий ринок - це та сфера, де держава не може відмовитися від регулювання, особливо в умовах дефіциту.

ГОЛОВА. Владиславе Кузьмичу! Це трошки не на тему. Питання стояло інакше: про конкретні механізми захисту нашого товаровиробника. І в тому числі про те, що асортимент не завжди відповідає нормам цієї статті.

Третій мікрофон.

КІРІМОВ І.З., член Комісії Верховної Ради України з питань Чорнобильської катастрофи /Іванківський виборчий округ, Київська область/. Шановний доповідачу! Як відомо, торгівля нині є приватна, державна, кооперативна. І контроль цін - це теж спосіб захисту споживача. Якщо ми купуємо товари в Києві на "Латенті", то ціна одна. А якщо ми ті є самі товари купуємо навколо Киева в невеликих містечках, то ціни У два - два з половиною раза вищі. Отже, ціна діє не на користь споживача. Як по в такому разі могла захищати споживача, коли ціни зростають? Якийсь контроль має бути, напевно?

ЄРМАКОВ В.К. Контроль за цінами здійснює в нас інспекція по контролю за цінами, яка є у відомстві Міністерства економіки України.

Що стосується цін. Дійсно, в одному магазині можна купити речі за одною ціною, а через дорогу - зовсім за іншою. Це ціноутворення, яке прийняте сьогодні в нашій державі. Можливо, треба вносити якісь зміни. Я погоджуюся з вами.

ГОЛОВА. Ви не задоволені відповіддю? Третій мікрофон.

КІРІМОВ І.З. Має бути якась початкова гранична ціна.

ЄРМАКОВ В.К. Я ще раз кажу, що до компетенції державних органів у справах захисту прав споживачів контроль за цінами не входить. Я не можу за інші відомства чітко й конкретно вам відповісти. Контроль за цінами здійснює державна інспекція по цінах, яка підпорядкована Міністерству економіки.

ГОЛОВА. Останні два запитання. Перший мікрофон,

БУБЛИК Ю.Т., голова колективного сільськогосподарського підприємства імені Леніна Тростянецького району /Тростянецький виборчий округ, Сумська область/. Шановний доповідачу! Чому все-таки при обговоренні проекту змін до цього закону в залі присутні два начальники управління Мінюсту, а нікого немає у Укоопспілки? Думаю, вони теж у цьому зацікавлені й мають немалий інтерес до цього.

І друге запитання. Усе-таки Станіслав Григорович Бабенко дає свою довідку про розбіжності. Я вважаю, якщо і приймати доповнення, то не чіпаючії пункт 6 статті 17 Закону про споживчу кооперацію.

ЄРМАКОВ В.К., щодо першого запитання. Це не моя компетенція запрошувати на засідання Верховної Ради відповідних працівників. Для цього, мабуть, є відповідні служби,

Я ще раз хочу пояснити, шановні народні депутати! Ми вносимо зміни не для того, щоб якось негативно вплинути на споживчу кооперацію. Зміни вносяться для того, щоб наше законодавство було чітке. Сьогодні, власне кажучи, державним органам у справах захисту прав споживачів не потрібно вносити зміни в Закон про споживчу кооперацію. Не потрібно. У нас є повноваження. І ми будемо працювати, як і раніше працювали. але для того щоб у нас було чітке, логічне законодавство,

щоб воно тлумачилося скрізь однаково, для цього і вносяться зміни в цей закон.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ЧЕРЕНКОВ О.П., член Комісії Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності /Біловодський виборчий округ, Луганська область/. Я задам вопрос с точки зрения потребителя. Если я купил товар, который продается в трех магазинах, то как я через 14 дней могу защитить себя и доказать, что приобрел именно в этом магазине товар?

И второй вопрос. Когда будет чековая система контроля и продажи? Потому что как минимум 50 процентов торговли сейчас работает без чеков. Особенно это касается сельских населенных пунктов.

ЄРМАКОВ В.К. Дуже слушне запитання. Я відповім таким чином. Дня того щоб замінити вам товар /ця норма чітко визначена Законом про захист прав споживачів/, потрібно мати або товарний, або касовий чек, або інший документ, який засвідчує угоду купівлі-продажу.

Звичайно, ви маєте рацію. Треба дуже інтенсивно впроваджувати електронні контрольно-касові апарати. Відповідна робота ведеться дуже активно Кабінетом Міністрів. Створено комісію, яку очолює віце-прем'єр-міністр Шмаров. Повірте, почавши з нуля, вони організували, налагодили виробництво. Це нелегка справа. Але робота йде дуже і дуже інтенсивно. Найближчим часом це питання буде знято,

ГОЛОВА. У мене є останнє запитання. Владиславе Кузьмичу! Ваш державний комітет утримується з бюджету? Так, з бюджету. Якщо ми запровадимо цей закон стосовно всіх суб'єктів торгівлі, наскільки збільшиться штат вашого відомства і як зростуть витрати бюджету?

ЄРМАКОВ В.К. Шановний Олександре Олександровичу! Коли ми вносили ці документи, там було записано, що додаткових витрат з бюджету не буде. Це тільки впорядковує наші відносини, уже визначені законодавством.

Але якщо ви задали мені таке запитання, то я дуже коротко відповім. Усього по Україні штат державних органів у справах захисту справ споживачів становить 790 чоловік. Суб'єктів ми маємо 270 000. Це тільки юридичні особи. Я вже не кажу, скільки є філіалів. Якщо це розділити, то ви побачите, що на кожного працівника, включаючи прибиральниць і водіїв, припадає по 370 підприємств на рік. Але ми додаткових коштів не просимо.

ГОЛОВА. Наталіє Петрівно, ви хочете щось додати до сказаного? Будь ласка.

ПІМЕНОВА Н.П., член Комісії Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці /Сімферопольський виборчий округ, Республіка Крим/, Наша комиссия при рассмотрении проекта, внесенного правительством, обратила внимание на то, что он не отражает в полной мере всех тех изменений и дополнений, которые были внесены в Закон о защите прав потребителей. В связи с этим комиссия внесла проект Закона о внесении дополнений в

гражданский процессуальный кодекс Украины. Речь идет о дополнении статьи 126 "Подсудность дел по выбору истца". Этот проект вам также роздан, и о нем говорил товарищ Ермаков.

Вместе с тем я хотела бы подчеркнуть, что практика судебных дел показала:

Первое. Несмотря на то что Законом о защите прав потребителя покупатель освобожден от уплаты государственной пошлины по искам, связанным с нарушением их прав, судебные органы до сих пор продолжают требовать уплаты этой пошлины, что является основной причиной отказа граждан от исковых требований.

Второе. Не выполняется положение закона о том, что при удовлетворении требований потребителя суд одновременно должен решать вопрос о возмещении морального ущерба. Невыполнение только этого требования закона вынуждает потребителя вторично обращаться в судебные органы, чем на долгие месяцы затягивается решение вопроса.

Третье. При рассмотрении споров между потребителями и производителями, как правило, судебными органами отдается предпочтение субъектам предпринимательской деятельности, а убытки от этого перекладываются, к сожалению, на потребителя и в отдельных случаях - на государство.

Используя несовершенство Гражданского процессуального кодекса, полнейшую правовую неподготовленность потребителя, субъекты предпринимательской деятельности ставят потребителя в безвыходное положение и принуждают выполнять их требования.

В связи с этим Комиссия по вопросам социальной политики и труда обращает внимание Председателя Верховного Суда Украины Руденко Георгия Андреевича на недопустимость подобной судебной практики па всех уровнях обеспечения выполнения этих законодательных актов.

Кроме того, я хочу сказать о своем особом мнении, которое сложилось при рассмотрении настоящего документа в комиссии. Комиссия предлагает вам в целом проголосовать за те изменения к законодательным актам, проекты которых вам розданы. Однако вопрос о внесении изменений в Закон о потребительской кооперации единогласно проголосован не был. Я выступаю против внесения изменений в Закон о потребительской кооперации и вот по каким причинам.

Первое. В пункте 8 статьи 7 Закона о потребительской кооперации определен достаточно широкий спектр контроля со стороны государства за деятельностью потребкооперации и обеспечена защита прав потребителя. Вместе с тем пунктом І этой же статьи Закона о потребительской кооперации государство гарантирует соблюдение прав и законных интересов потребительской кооперации и ее членов.

Второе. Потребительская кооперация - и об этом очень скромно сказал здесь товарищ Ермаков - располагает компетентными контролирующими органами в лице КРУ, ревизионных комиссий и общественных комиссий пайщиков, которые также способны обеспечить и защитить интересы потребителя.

Третье. Я не против контроля как такового вообще. Но в таком случае должен осуществляться контроль по всей цепочке движения товара от производителя до потребителя.

Я последнее. Говоря о защите прав потребителя, я как депутат от сельского Симферопольского избирательного округа вынуждена констатировать тот факт, что наблюдается, мягко говоря, дискриминационное отношение и Президента /я имею в виду ушедшего Президента господина Кравчука/, и правительства к нуждам сельского населения в обеспечении продуктами питания и товарами первой необходимости. Что я имею в виду? Все мы знаем /и об этом

сегодня говорилось/, что 43 процента сельского населения обслуживает потребительская кооперация. Вы почему улыбнулись, услышав фамилию Кравчука? К сожалению, с уходом Кравчука не отменен Указ Президента от 2 июня Т994 года о неотложных мерах по финансово-кредитному обеспечению формирования государственных продовольственных ресурсов 1994-1995 годов, который ставит потребительскую кооперацию не просто в более трудное финансовое положение, а на грань краха.

Указ предусматривает немедленные расчеты с товаропроизводителями агропромышленного комплекса за закупленную сельхозпродукцию, сырье, продовольствие. За нарушение предусмотрены жесткие санкции к предприятиям торговли, и сегодня они имеют уже не миллионы, а миллиарды задолженности.

Вместе с тем на потребительскую кооперацию возложены государственные заказы по формированию продовольственных и фуражных ресурсов, закупка и закладка картофеля, плодоовощей продукции, яиц, шерсти, кожаного и вторичного сырья. Получатели этой продукции в связи с платежным кризисом задолжали сегодня потребительской кооперации более одного триллиона карбованцев.

Кроме того, на потребительскую кооперацию возложено обеспечение бюджетных детских дошкольных, лечебных, учебных учреждений продуктами питания, которые также из-за отсутствия средств задерживают расчеты с потребкооперацией до трех месяцев.

На потребительскую кооперацию как государственный заказ возложено и обслуживание продовольственными товарами льготного контингента населения. Это инвалиды в сельской местности, престарелые, ветераны. Это люди, потерпевшие от последствий аварии на Чернобыльской атомной электростанции. А для накопления всех этих товаров ежемесячно необходимо около 2 триллионов карбованцев

банковских кредитов. Их по льготным ставкам никто потребкооперации не дает. А июньский указ Президента не предусматривает возврата долгов потребительской кооперации. Несмотря на отсутствие механизма, этот указ применяется, и налоговые инспекции на местах начисляют миллиардные штрафи и парализуют работу торговых предприятий.

Чтобы окончательно не развалить потребкооперацию и обеспечить сельское население жизненно необходимыми товарами, требуется срочно отменить действие этого указа относительно потребительской кооперации.

Почему я сегодня говорю об этом и какова здесь связь с запятой прав потребителя? Если этого не сделать, жители села, а это наши потребители, о которых мы так сегодня печемся, не будут иметь возможности приобрести не просто дорогостоящие товары, они не получат завтра соли, спичек, хлеба, молока. Они не получат обыкновенных резиновых галош, фуфаек и другой рабочей одежды. И останется наш потребитель с декларированной нами здесь защитой, которая никак не гарантируется государством.

И последнее. Если государство в лице своих контролирующих органов так четко ставит вопросы контроля, то, наверное, нужно обратить внимание на производителя. Ему невыгодно производить ни товары детского ассортимента, ни одежду для престарелых, ни одежду для ветеранов, ни спецодежду для наших сельских тружеников. Они в этом не заинтересованы, и мы знаем, каковы причины. У нашего сельского жителя сегодня нет возможности изза низкой заработной платы, из-за никчемной пенсии, стипендии приобретать товары, о которых мы говорим.

И последнее. Хочу еще раз подчеркнуть: у Государственного комитета по делам защиты прав потребителей есть очень широкое

поле деятельности - это наша коммерческая торговля. Это целина, непаханное поле. Да, сегодня легче проверять потребкооперацию. Но мне кажется, сегодня нужно в первую очередь идти в коммерческие структуры, потому что именно там процветают такие нарушения, которые не позволяют говорить о защите прав потребителя, а ставят перед людьми проблему жить или не жить после "сникерсов" и других яств, все мыслимые и немыслимые сроки реализации которых истекли, но оказывается, их считают пригодными для наших граждан.

Спасибо за внимание. /Оплески/.

ГОЛОВА. Вибачте. Справа в тому, що той проект змін до Цивільного процесуального кодексу, про який доповідала Наталія Петрівна, повинен сприйматися настільки однозначно, що, мабуть, не треба задавати їй запитань.

Ви хочете виступити? Але це ж не питання про ядерну безпеку. Просить слова депутат Павловський. Одну хвилиночку. Профспілки протестують. Якщо так, то треба голосувати питання про продовження обговорення.

Є така пропозиція. Ми повинні прийняти рішення, щоб завершити розгляд цього питання. У вас є два декументи. Один стосується змін, що пов'язані з контролем за торгівлею. З цього питання доповідав Єрмаков. І депутат Піменова доповідала про законопроект про внесення поповнень до Цивільного процесуального кодексу.

Щодо першого проекту закону відбувся досить жвавий обмін думками шляхом запитань і відповідей. Спірним виявилося тільки доповнення до пункту 8 статті 17 Закону про споживчу кооперацію. Давайте спочатку окремо його проголосуємо, а потім - весь законопроект. У даному випадку мова йде не про проект закону, а про проект змін до закону. Тобто ми можемо тут керуватися такою процедурою. Я звертався за консультацією до депутата Носова, так що ви можете мене в даному випадку не звинувачувати.

Є заперечення щодо такого порядку?

Будь ласка, третій мікрофон.

НОВІКОВ О.В., член Комісії Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією /Броварський виборчий округ, Київська область/. Я не задавал вопросов только потому, что здесь и обсуждать нечего - закон принимать нельзя. Я сказал, что это типичный пример, который показывает, что наших чиновников нельзя выпускать за границу. У них там происходит перегрев головы, и они после этого такое начинают вносить сюда...

Я хотел выступить с обоснованием. Вопросов не нужно задавать. Это ужас какой-то, понимаете?.. Дайте возможность выступить...

ГОЛОВА. Я зовсім не заперечую. Але я вам надавав слово, щоб ви запитали, від чого перегрівається голова. Ви ж не запитали, відмовилися від слова, а тепер говорите, що...

НОВІКОВ О.В. У меня вопросов к докладчику нет. Там все ясно. Я хочу выступить против этого проекта закона и обосновать, почему его нельзя принимать. Это же элементарно. Я это на пальцах докажу.

Я вам скажу, откуда это взялось. Есть нормальное английское договорное право, которое во всем мире используется. Там за каждым словом этого закона стоит том, где объясняется, что такое надлежащее и ненадлежащее качество и так далее. Дайте мне возможность выступить...

ГОЛОВА. Ви виступатимете з цього приводу тоді, коли буде відведений для цього час. Якщо дозволять депутати, то сьогодні, а ні - тоді завтра. Так? Я зрозумів, що кілька депутатів бажають виступити в обговоренні цього законопроекту. Тому давайте або сьогодні це зробимо, або завтра. /Шум у залі/.

Я прошу уваги. Завтра вранці ми продовжимо розгляд цього питання, щоб прийняти рішення щодо цих проектів, які у вас є. Ви ще над ними подумайте.

Відповідаючи на ті запитання, як і виникли в процесі обговорення попередніх питань, хочу сказати, щоб ви підготувалися до того, що наступного тижня у вівторок ми проведемо урочисте засідання і нараду, про яку я вже розповідав. А потім ви будете працювати в округах і комісіях з таким розрахунком, щоб на наступному після того тижні ми могли підвести риску під тими законопроектами, які обов'язково повинні розглянути під час першої сесії. Якщо на засіданні Президії у понеділок і під час

зустрічі у вівторок виявиться, що нам не вистачає часу для розгляду всіх цих питань, то ми, можливо, повинні будемо розпочати у понеділок засідання і продовжувати працювати пленарно до суботи включно, щоб виконати план. Це питання і про оподаткування, і про механізм приватизації - все те, щодо чого ми розпочали роботу. Ви зрозуміли?

Я прошу вас завтра під час обговорення питань бути лаконічними і переконливими. На цьому засідання завершуємо. Прошу завтра взяти проект Регламенту і попрацювати над ним ще. Сьогодні ми не могли його ставити на розгляд, бо це надзвичайно складний документ.

Засідання відбудеться завтра. Початок о 10 годині.