ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЬ П'ЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України. 15 червня 1994 року. 10 година,

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.

ГОЛОВА. Доброго ранку, Шановні депутати і гості, журналісти зокрема!

Прошу підготуватися до реєстрації, вставити картки. Увімкніть, будь ласка, систему "Рада".

Зареєструвалися 239 депутатів. Я розумів, що частий депутатів не вважав за потрібне реєструватися. Але це не має значення. Ранкове засідання оголошується відкритим.

Ви одержали перелік питань для розгляду на пленарному засіданні, їх п'ять. У зв'язку з тим, що ці питання пов'язані з режимом роботи Президента, я розмовляв з ним щойно. Він просить скоригувати порядок денний таким чином, щоб він міг з 12.30 взяти участь у роботі сесії Верховної Ради. Пропоную, якщо ви не заперечуєте, спочатку розглянути четверте і п'яте

питання, а потім - перше, друге і трете у тому варіанті, який вам запропонованій. Не буде заперечень? Хто за цю пропозицію, прошу голосувати.

"За" - 208. Рішення прийнято.

Є якісь пропозиції? Фракція Руху просить зробити коротку заяву, щоб повноцінно брати участь у роботі сьогоднішнього засідання. Думаю, таку можливість треба надати, оскільки фракції мають особливе право. Будь ласка. Слово мав депутат Ковтунець.

КОВТУНЕЦЬ В.В., декан факультету інформатики та обчислювальної техніки Рівненського державного педагогічного інституту /Вересневий виборчий округ, Рівненська область/. Шановний пане Голово, шановні колеги депутати! За дорученням демократичного блоку у Верховині Раді - фракції Народного руху і групи "Державність" я уповноважений зачитати таку заяву:

"14 червня цього року під час обговорення питання про зміни і доповнення до Закону України про формування місцевих органів влади і самоврядування головуючий Олександр Ткаченко допустив грубі порушення діючого Регламенту, Положення про депутатські групи /фракції/. Закову про статус депутата, статті 95 Конституції України. У результаті прийнято закон, який суперечить Конституції, і в практичному застосуванні призведе до масової появи конфліктних ситуацій у діяльності місцевих Рад.

Отже прокомуністична більшість у Верховній Раді з метою узурпації влади послідовно продовжує повзучий конституційний переворот. З цього дня незаконно обраний перини заступник Голови

Верховної Раді Олександр Ткаченко ще раз засвідчив свою нездатність керувати парламентом. Обраний за партійною ознакою голова Комісії з питань державного будівництва, діяльності Рад і само-врятування Олександр Стешенко виявив повну професійну непридатність, вносячи на розгляд на сесії рішення, які грубо порушують Конституцію України. Усе, що відбулося, в наслідком порушень Конституції і законів Головою Верховної Ради Олександром Морозом при формуванні керівних і робочих органів Ради.

Отже, перед нами лавиноподібний процес безпрецедентних порушень законності вищим законодавчим органом, який знищив перші паростки демократії і правової держави. У зв'язку з цим опозиційний демократичний блок вимагає.

Перше. Негайного приведення Закону про формування місцевих органів влади і самоврядування у відповідність із Конституцією України.

Друге. Обрання заступників Голови Верховної Ради відповідно до Конституції і діючого Регламенту,

Трете. Усунення Олександра Стешенка з посади голови комісії за професійною непридатністю. /Шум у залі/.

Шановні колеги, ми звертаємося до наших виборців за розумінням і підтримкою. Ігнорування правових норм у парламенті лівою більшістю загрожує зруйнувати і без того хистку систему влади і створити сприятливі умови для відновлення тоталітарного комуністичного режиму в найбрутальнішому вигляді, а отже, до дальшого падіння життєвого рівня народу,

Ні! - більшовицькому тоталітаризму!

Дякую за увагу. /Оплески/.

ГОЛОВА. Я думаю, що заява приймається до відома і радіослухачі, тобто виборці, теж дадуть їй відповідну оцінку. Я просив би тільки фракцію Народного руху Україні, В'ячеслава Максимовича: будь ласка, будьте дуже уважними у своїх заявах, висловлюваннях і у формах боротьби з представниками інших поглядів. Я мав на увазі передусім те, що Рух-прес опублікував, я б сказав, некоректні дані стосовно кількох депутатів, вказавши при тому домашні адреси, місця робота і телефони цих депутатів. Нормальною буденною мово це називається донос. Я вважаю, що цього ні в якому разі робити не можна. Це ганьбить тих, хто це робить, і ганьбить Верховну Раду. Я просив би зважити на це, щоб таке ніколи не повторювалося. Є просто норми людської моралі, якими треба керуватися, як і законодавством. І треба на це теж зважати.

З порядку ведення? Давайте одне коло зробимо.

Перший мікрофон.

СОБОЛЄВ С.В., народний депутат України /Хортицький виборчий округ. Запорізька область/. Олександре Олександровичу, я зараз не буду продовжувати цю тему - хто що друкує, тому що коли фракція комуністів надрукувала свою заяву стосовно того, що депутатська група "Реформи" претендувала на ідеологічні комісії, а ми не претендували на жодну, то ми цю тему не розвивали. Я не хотів би це продовжувати.

Стосовно порядку ведення. Ви вчора не головували на засіданні сесії. Учора, дійсно, у заяві двох депутатських груп і

однієї фракції пролунало, що була порушена Конституція. Я ще раз зачитую статтю 85 Конституції про те, що члени виконавчих комітетів не можуть бути депутатами в Раді.

У нашому проекті й у прийнятому за основу законі це порушено в статті 3. Я хотів би, щоб ви як головуючий ще раз поставили це на голосування, оскільки порушена стаття 85 Конституції, і депутати визначилися стосовно цього порушення.

ГОЛОВА. Думаю, заперечень тут не буде. Після розгляду запропонованих питань на вечірньому засіданні ви подасте свою пропозицію, ми її включимо і розглянемо. Думаю, що тут немає особливих проблем.

Другий мікрофон.

КИРИЧЕНКО С.О., юрисконсульт акціонерного товариства "Домобудівний комбінат", М.Херсон /Комсомольський виборчий округ. Херсонська область/. Шановний Голово! Учора відбувся виступ представника фракції, коли надійшли конкретні пропозиції. Так, сьогодні ми дуже активно вирішуємо питання, котрі стосуються надбудовчих процесів, тобто питань надбудови. А базисні, тобто економічні питання, ми, на жаль, на сьогоднішній день не вирішували. Якщо не вирішувати економічні питання, то все, що ми будемо приймати щодо надбудови, не матиме сенсу. Учора в конкретному виступі від фракції було подано пропозицію, навіть не пропозицію, а вказано на той факт. що вже зібрано 115 підписів під законопроектом про зміни до Закону про валютне регулювання. Було

подано і пропозицію про включення до порядку денного проекту Постанови Верховної Ради про внесення змін до положення про контрольну комісію Верховної Ради з питань приватизації.

Олександре Олександровичу, ви висловили вчора занепокоєність, сказали, що треба ретельніше підготувати це питання для висвітлення і розгляду на сесії Верховної Ради.

Я прочитаю тільки дві фрази з офіційних документів відповідних служб по боротьбі з організованою злочинністю. "Фіксуються факти спроб окремих підприємців приховати валютну виручку в іноземних банках, ухилитися від повернення її на Україну". Ще одне. "Традиційними сферами злочинної діяльності..."

ГОЛОВА. Дуже прошу вибачити...

КИРИЧЕНКО С.О. У мене є час, я не вичерпав регламент.

ГОЛОВА. Вибачте мені. Ви мені скажіть - що тут стосується процедури?

КИРИЧЕНКО С.О. Я закінчую. У кожного з нас багато гріхів, Олександре Олександровичу, не накопичуйте власні гріхи. Я виступаю четвертий раз у Верховній Раді, учетверте висуваю конкретні пропозиції. Три рази ви їх не поставили на голосування, Я благаю вас, Олександре Олександровичу, - це дуже важливе питання. Поставте зараз це питання на поіменне голосування, тому що вчора була пропозиція розглядати цей законопроект на сьогоднішньому райковому засіданні - це є в стенограмі.

ГОЛОВА. Добре. Я звертаюся до керівників фракцій. Ви буваєте на засіданнях Президії, будь ласка, інформуйте депутатів про те, що робиться на засіданнях Президії. Тому що сьогодні депутат змушений ломитися у відкриті двері. Питання вирішено на засіданні Президії, список я вчора дивився ї завізував, члени Комісії з питань економічної політики підійшли, попросили уточнити цей список. Тільки запропонуєте питання, поставимо на голосування. на це треба всього 3 хвилини. Ви пропозицію вносили довше, ніж воно варте уваги. Тут ніяких заперечень немає. Не треба нікого виховувати, тим більше в гріхах звинувачувати. Це одне.

Друге. Як тільки закінчаться виступи щодо процедури, приступимо до базису, про що ви турбуєтеся.

Третій мікрофон.

МУЛЯВА В.С., помічник міністра оборони України /Калуський виборчий округ, Івано-Франківська область/. Шановний Голово! Шановні депутати! У нас склалася така процедурна практика ведення засідань сесії, яка стала причиною того, що за короткий термін ми припустилися процедурних порушень, порядку ведення, Регламенту, Закону про статус народного депутата України, Конституції і так далі - більше, ніж припустилися Івашко, Кравчук і Плющ разом узяті. І це легко довести, аналізуючи кожне із засідань. Буквально на вчорашньому засіданні дві комісії готували поправки до закону. Основну, фактично, комісію - з питань правової політики - відсунули. Стояв на трибуні один депутат і

один доповідав, і при цьому нас позбавили праве обговорювати ці поправки. Фактично йде гвалт і насилля над меншістю. Я звертаю увагу, що подальша така робота не дасть бажаного ефекту. Більше того, у вас окремі члени комісії, до речі, з вашої партії, Олександре Олександровичу, дозволяють собі таке, що позбавляють депутатів права брати участь у пленарному засіданні, проводячи під час пленарного засідання, на якому обговорюються надзвичайно важливі питання про основи нашої державності, засідання комісії. Прошу голів комісій і членів Президії заборонити таку практику,

Друге. Хочу ще раз і ще раз звернути увагу і на таке. Нам потрібно невідкладно розглянути питання на сесії, сформулювавши його так: актуальні /чи невідкладні/ проблеми національної безпеки України. Фактично йде тиха, повзуча окупація України. І не лише методом безперешкодного творення проросійських, проімперських громадських воєнізованих організація, центр яких знаходиться поза державою Україна - у Москві, але й сьогоднішнім масовим проникненням громадян Росії в Україну під виглядом представників різних громадських організацій, зокрема під виглядом козацтва то Донецького, то Кубанського. Ми перевірили і виявили, що то навіть не козаки, а офіцери, які пройшли високий офіцерський вишкіл, мають великий досвід бойових дій в Афганістані, Придністров'ї, на Кавказі. Фактично мовиться про те, що готується військовий конфлікт. Причому цілком можливий, оскільки ті представники Росії явно з психічними порушеннями.

ГОЛОВА. Володимире Савелійовичу, не примушуйте мене виключати мікрофон.

МУЛЯВА В.С. ...можливий військовий конфлікт зі страшними звірствами.

ГОЛОВА. Дякую, вельмишановний Володимире Савелійовичу. Я вас дуже прошу: якщо ви берете слово з процедури, то й висловлюйтеся з процедури.

А в мене відповіді на ваші запитання такі. Ну з козацтвом, безперечно, треба розібратися. Відносно практики застосування засідань комісій, то я згоден з вашим зауваженням. Ви абсолютно правильно говорите, що коли йде сесійне засідання, то ніяких засідань комісій не повинно бути. Звичайно, окрім виконання тих функціональних обов'язків, які доручаються на сесії тим чи іншим депутатам.

Потім, я сподіваюся, ви - член тієї групи депутатів, від якої робилася заява. Ви повторили точно те ж саме. До того ж, мені здається, що там було сказано ще точніше, бо заява готувалася в письмовій формі.

Далі. Якщо ви говорите, що мною допущено більше порушень, ніж попередніми Головами Верховної Ради, то, будь ласка, скажіть на скільки і конкретно яких. Лише тоді ми будемо вести з цього приводу дискусію, якщо в тому буде потреба. Але це, змову ж таки, не процедурне питання.

Останній виступ з процедури - і переходимо до розгляду інших питань. /Шум у залі/.

АНІСІМОВ Л.О., начальник цеху комбінату "Запоріжсталь" /Заводський виборчий округ. Запорізька область/. Я по вопросу ведения сессии Верховного Совета. Мне кажется, что всем нам, сидящим в этом зале, ясно: Верховный Совет - это коллегиальный политический орган, И уйти от разногласий, столкновений нельзя. Но доводить их на сегодняшний день до абсурда тоже ни в коем случае нельзя.

Вы смотрите, что у нас происходит. Ведь плановость работы - это не значит плановость только для Президиума и для Председателя Верховного Совета. Вчера мы должны были рассмотреть с вами пять вопросов. Рассмотрели из них только два.

Сегодня я хочу ответить депутату Кириченко. Вы вчера трижды подходили к микрофону, а сегодня обвиняете Верховный Совет и его Председателя, что мы не движемся вперед по поводу реформ. А о каком движении при вашем поведении может идти речь? Ведь сегодня озвучивать боль каждого народного депутата и то, что происходит в округах, можно целую неделю - что стоит. что не движется, кому не платят.

Я обращаюсь к здравомыслящим депутатам. Ведь те вопросы по сельскому хозяйству, по финансовым делам, по невыплате заработной платы могут остаться только звуком, их только услышат. Для того чтобы их решить, надо прежде всего создать законодательные акты и принять их в этом зале; Люди это могут понять только тогда, когда придут и ощутят материально то. что мы сегодня сделали.

Здесь часто говорится об экономике. Но ведь все это делается не для того, чтобы просто было красиво звучащее слово, а мы,

наверное, говорим для того, чтобы была эффективность в производстве. А о какой эффективности дел Верховного Совета сегодня может идти речь?

Я обращаюсь к вам, Александр Александрович. Все-таки тем, что вы идете на какав-то поблажки, чтобы на обидеть часть депутатов, наносится большой вред работе всего Верховного Совета. Я прошу и требую как депутат Верховного Совета вести все по Регламенту, потому что ваше отступление потом снова бьет именно по вас.

И было здесь предложение: незарегистрированный депутатам не давать слово. Люди, прядя в зал, бывает, не регистрируются, а занимают место у микрофонов и сбивают Верховные Совет с намеченного пути. Поэтому еще раз хочу обратиться ко всем депутатам. Давайте прекратим вести друг с другом политически борьбу, а приступим к решению поставленных перед нами вопросов;

Спасибо за внимание. /Оплески/.

ГОЛОВА. Дякую. Переходимо до розгляду питань, включених до порядку денного. Оскільки ми перенесли четверте і п'яте питання на ранкове засідання, то, з вашого дозволу, я беру собі слово.

Ми сьогодні повинні розглянути питання, яке стосується основних засад і напрямів становлення економіки України в кризовий період.

Становлення України як незалежної, суверенної держави можливе лише за умови надійного функціонування економіки. Основою її мав бути цілісна ефективна економічна система. Сприяти

створенню такої економічної системи покликані ці Основні засади як правова основа посилення керованості економікою України з боку держави.

Методологічні підходи, на яких грунтуються Основні засади, передбачають системний і комплексний характер визначення державного регулювання економіки з урахуванням його органічного поєднання з ринковими саморегуляторами та досвіду подолання кризи в післявоєнній історії розвинутих країн.

Основні засади виходять з об'єктивної оцінки причин, характеру та масштабів системної кризи в Україні і збереження стійкої тенденції її поглиблення. За два роки державній владі не вдалося ефективно використати високих науково-технічний рівень, багаті земельні ресурси та велику працездатність народу України. Аналіз свідчить, що став економіка створює загрозу суверенітету України. Здійснюється широкомасштабна деіндустріалізація економіки, особливо деградують виробництва з високими технологіями.

Середньорічні темпи падіння виробництва становлять більше тринадцяти, а за першу половину цього року - майже тридцять відсотків. У півтора рази знизилися показники виробництва по п'ятидесяті найважливіших видах продукції, різко згорнулося будівництво.

Середньорічний спад сільськогосподарського виробництва перевищив 18 відсотків. За сповиванням продуктів тваринництва Україна відкинута на 30 років назад, порівняно з розвинутими країнами лише шістдесят відсотків становить виробництво на душу населення м'яса, молока та яєць.

Причини кризи щонайперше зводяться до: браку чіткої політичної та соціально-економічної стратегії розвитку України; хаотичного руйнування планово-адміністративної системи управління без адекватного заміщення їх ринковими механізмами та інфраструктурою; розпаду союзного народногосподарського комплексу та несформованості механізму функціонування самостійної економіки/країни; спотвореного формування ринкової економіки шляхом механічного перенесення досвіду інших країн на національний грунт, непродуманої лібералізації цін і зовнішньоекономічної діяльності та приватизації, посилених невідповідністю правового забезпечення і браком надійного державного регулювання; безкарного розпродажу і привласнення національного надбання, криміналізації господарської діяльності, часткового зрощення держапарату з тіньовими структурами; того, що немає господарського механізму функціонування змішаної економіки; .безпідставного сподівання на те, що в умовах переходу до ринкової економіки держава відходить від економіки. Історія поки що не знає прикладів серйозних переходів від одного режиму господарювання до іншого без використання засобів державного впливу.

Вважаючи основною причиною економічної кризи усунення держави від управління економікою і необгрунтоване перебільшення ролі ринкового саморегулювання в економічній політиці владних структур України, Основні засади передбачають відповідні корекції дій влади для встановлення оптимального співвідношення державних та ринкових регуляторів економічної системи.

Цілі та послідовність державного регулювання. Головна і найближча мета державного управління економікою, що визначається Основними засадами, - це зупинення кризи, стабілізація соціально-економічного становища в Україні.

Стратегічною метою соціально-економічних перетворень в усіх сферах життя є виведення України на шлях побудови суспільства прогресивного розвитку при реальному підпорядкуванні держави інтересам громадян.

Загалом це означає: в економічній частині - створення високорозвинутої виробничої, фінансової та науково-технічної інфраструктури економіки України, забезпечення високотехнологічного енерго - та ресурсозберігаючого й екологічно безпечного розвитку всіх її галузей, їх конкурентноздатності на світовому ринку, рівноправне входження України у світове економічне співтовариство; у захисті держави - забезпечення достатньо високої військової могутності країни, здатності захистити і відстояти її територіальну цілісність і національні інтереси; у соціальній та духовній сфері - забезпечення модернізації високого науково-технічного і технологічного рівня виробництва, зміцнення позиція української науки у світі на основі підвищення загальноосвітнього рівня громадян, гарантування їм можливостей одержання відповідної освіти і кваліфікації, створення умов для всебічного розвитку всіх галузей культури, літератури, мистецтва, примноження притаманних народу України рис високої духовності.

Тільки зрозуміла та прийнята народом стратегія прогресивного розвитку України здатна консолідувати людей, усі здорові сили суспільства на самовіддану працю та відновлення в громадян довірся до держави.

Завоювання такого довір'я розпочинається від конкретності заходів для забезпечення збирання та збереження врожаю нинішнього року. вирішення питань паливно-енергетичного комплексу народного господарства, розблокування розрахунків між підприємствами та недопущення їх зупинення, забезпечення підготовки до зими, стабілізації цін та інше.

Соціально-економічні перетворення здійснюватимуться в три етапи. Значна частина завдань, передбачених цими етапами, будуть одночасні, тобто збігатимуться в часі і проводитимуться комплексно. Перший етап означав визначення державних пріоритетів та механізму їх забезпечення, поступовий перехід від хаотичних економічних відносин до регульованих ринкових. Завданням цього етапу б зупинення спаду виробництва та початок його піднесення, стабілізації, реалізації елективної програми зайнятості.

За період першого етапу /до кінця 1995 року/ передбачається створення сприятливих економічних умов для ефективних галузей та підприємств усіх форм власності, які визначають економічний потенціал держави. Водночас здійснюватиметься поступове згортання неперспективних виробництв у поєднанні з соціальним захистом там працюючих. Наслідком повинно бути обмеження інфляції, відновлення стимулів до праці й зупинення падіння та початок поліпшення життєвого рівня народу, поява ознак конкуренції, стимулювання задоволення виробниками продукції та послуг потреб споживачів.

Другий етап. Стабілізація. На цьому етапі /орієнтовно до кінця 1997 року/ досягається надійна стабілізація виробництва, починається поступове нарощування його обсягів. Наприкінці етапу виробництво промислової та сільськогосподарської продукції /скоріш усього без тваринницької/ мав досягти рівня кінця 80-х років при її більш досконалій структурі та істотно вищій якості.

На цей нас треба створити-необхідні промислові потужності для забезпечення пріоритетних напрямів розвитку економіки, особливо для сільського господарства і переробної промисловості, стимулювати зростання обсягів капітального будівництва і реконструкції підприємств, житлового будівництва, розгортання соціальної та ринкової інфраструктури зі створенням умов для залучення фінансів підприємств недержавних форм власності.

Ознакою цього етапу буде підвищення життєвого рівня народу та оздоровлення демографічної ситуації.

Третій етап. Соціально-економічне зростання. Ефективне здійснення завдань перших двох етапів мав створити надійну базу для входження країни в наступний етап соціально-економічного розвитку. У загальному вигляді головне його завдання - завершення структурної перебудови, формування ефективної, конкурентоспроможної, "соціальне орієнтованої ринкової економіки, розробка та впровадження на головних напрямах

науково-технічного прогресу технологій світового рівня, наближення життєвого рівня громадян України до рівня економічно розвинутих країн.

Основні передумови політики державного регулювання. Впровадження Основних засад державного регулювання економіки повинно враховувати певні соціальні, політичні та організаційні умови принципового значення.

До соціальних умов треба віднести такі, як соціальна захищеність населення, підтримка рівня життя не нижче прожиткового мінімуму і забезпечення конституційних соціальних гарантій.

Політичні умови. До них відносяться: державна незалежність; міжнародне співробітництво і добросусідство; розвиток демократії та самоврядування; посилення правових засад суспільства; політична злагода в суспільстві.

До організаційно-економічних умов належать: забезпечення стійкості економічної системи, запобігання шоковим методам економічних перетворень; підтримка економічних та науковотехнічних пріоритетів; зупинення падіння та забезпечення підвищення продуктивності сільськогосподарського виробництва і суспільного виробництва взагалі.

Державне управління економікою повинно здійснюватися комплексно і охоплювати всі сфери суспільного виробництва: власне виробництво, розподільчі відносини, сферу грошевого обігу і кінцевого споживання.

Розглянемо напрями і методи впливу на економічний розвиток. Загрозлива глибина кризи потребує усунення некерованості з боку держави основними економічними процесами в країні. Ефективність наступних перемін залежить від точності вибраних кроків на першому етапі. Саме на цих кроках і зосереджено зміст документа.

Мета і форма реалізації структурних змін. Основною формою реалізації структурних змін виступає політика державних пріоритетів на основі розроблених національних програм та їх державного стимулювання.

Метою політики державних пріоритетів є: підтримка прискореного розпитку галузей народного господарства та підприємств, які виготовляють конкурентноздатну та пріоритетне важливу продукцію. Треба зважити на те, що реальний стан економіки України в минулому і тепер, унікальний рівень її концентрації та інтеграції з сусідніми країнами при незавершеності технологічних циклів закономірно потребує використання масштабних організаційно-економічних утворень /у тому числі міжгалузевих/, функціонуючих на різних формах власності, на основі сучасної науково-технологічної політики. Треба використати, я б сказав так, наші недоліки, перетворивши їх у переваги. Адже для структурних перемін у будь-якій економіці потрібна певна концентрація зусиль, потужностей. І в нас це є сьогодні. Сьогодні щось є, з одного боку, нашим недоліком, але, з іншого боку, його при правильній реалізації

можна перетворити справді у перевагу. Особливо концентрація потужностей в основоположних галузях: металургія, машинобудування, військове-промисловий комплекс, агропромисловий комплекс.

Далі: забезпечення збалансованого розвитку регіонів з урахуванням їх специфіки та орієнтації. Подолання структурних деформацій, що поглибились останнім часом, і збереження в цих умовах продуктивних сил України. Створення ефективної виробничої кооперації підприємств і галузей у межах України, відновлення необхідних та встановлення нових господарських зв'язків у рамках СНД та з іншими країнами світу.

Політика структурної перебудови повинна бути послідовною і поступовою, з використанням "точкового" інвестування нової кооперації підприємств з орієнтацією на замкнуті технологічні цикли в межах держави, створення національних та транснаціональних компаній з різними формами власності, кооперування підприємств сировинних та напівсировинних галузей з машинобудівними, в тому числі з участю іноземних інвесторів; диверсифікація галузей під цілі державних програм структурної перебудови, поступове згортання неперспективних виробництв.

Ми маємо сьогодні парадоксальне явище в нашій економіці. Сьогодні весь світ торгує українським металом, що є свідченням досягнень нашої металургії. Проте ми маємо унікальну суднобудівну промисловість, яка, якщо я не помиляюся, становить приблизно 80 відсотків колишньої суднобудівної промисловості Союзу РСР.

Я був позавчора на заводі "Ленінська кузня", Я бачив унікальні вироби цього підприємства, за якими ганяється весь світ. Тільки ми забуваємо про те, що вони нам потрібні. І сьогодні

вся ця потужність працює в основному на продаж за кордон. Це потрібно підтримувати і треба концентрувати зусилля в цьому напрямі. Але об'єднувати зусилля металургії і цієї галузі з таким розрахунком, щоб ми не тільки виходили на експорт з цією продукцією, а й забезпечили свої потреби - танкерного флоту і так далі.

Тобто можливості такі в. Я наводжу тільки один приклад. Певно, таких прикладів можна навести дуже багато, особливо занурившись у військово-промислову галузь.

Передбачається трансформування потужностей з одночасним створенням нормативної бази для перебудови машинобудівного комплексу під випуск компонентів загального застосування в промисловості, сільському господарстві і переробній промисловості, забезпечення зростання обсягів реконструкції підприємств, житлового будівництва, соціальної інфраструктури.

На це треба звернути особливу увагу. Сирова в тему, до всі країни, які пішли вперед, махни ті ж компоненти економіки, що і в нас, створили відповідні галузі для випуску тих елементів науково-технічного і технологічного прогресу, без яких такий прогрес неможливий. Маються на увазі електродвигуни, редуктори, підшипники, насоси та інші компоненти, які у нас виробляються, але вони не мають єдиної системи, єдиної бази. І ми повинні виділити, очевидно, окрему галузь у загальному машинобудуванні для того, щоб ми могли підвести базу під технологічні прориви в економіці, у виробництві зокрема.

Зважаючи на економічний і науково-технічний потенціал України, потреби її населення та завдання виходу на світовий

ринок, слід визначити як пріоритетні галузі для першого етапу структурної перебудови: сільське господарство і переробна промисловість, паливно-енергетичний комплекс, наукомісткі галузі промисловості, капітальне будівництво /в тому числі житлове/.

З урахуванням світової конкуренції і соціального спрямування товару масового попиту /я підкреслюю, товару масового попиту/ - продовольства, сільське господарство, незалежно від форм власності, прямує до спеціалізації і більшої індустріалізації за рахунок розвитку сфери агропромислового комплексу, збереження, переробки та збуту продукції, стимулюючи виробництво в малозатратних регіонах. З цією метою потрібно оптимізувати структуру агропромислового виробництва в Україні.

Йдеться про справді складне і назріле завдання. Треба переглянути структуру виробництва, зокрема зернового, не тільки з точки зору потреб підгалузей агропромислового комплексу, а й з точки зору його енерговитрат. Ми з цього боку це не підходили до цієї проблеми. І тільки тепер Інститут економіки імені Шліхтера має нові тематичні напрями, які під впливом діяльності попереднього парламенту, його комісій і розробників державних програм відкрили нові, так би мовити, тематичні заділи для реалізації цього завдання.

Важливість цього завдання обумовлюється і тим, що сільськогосподарське виробництво, сільські райони взагалі, спираючись на менталітет народу та традиції укладу життя родини, відтворюють джерела життєдіяльності суспільства і держави, поліпшують демографічну ситуацію.

Про це йшлося цими днями на зустрічі з керівництвом міста

Києва, і висновок, який робить сьогодні місцева влада, свідчить про те, що розв'язання житлової проблеми тими методами, якими йшли раніше, перспектив не має. Треба все-таки поширювати індивідуальне будівництво, грубо кажучи, садити людей на землю, дати їм змогу самим вирішувати цю проблему.

Формування енергетичної політики України вбирає в себе заходи щодо енергозбереження та поширення використання відновлюваних джерел енергоресурсів. Ідеться насамперед про звільнення агропромислового комплексу від енергетичної залежності, опосередковано від Росії.

Розвиток науковомістких галузей спирається на експертизу світових тенденцій, досягнень і можливостей України, визначення стратегії науково-технологічної політики держави. Окремого значення набуває розвиток галузі загального машинобудування, адаптованої до світових стандартів, про що я вже говорив. У всякому разі, якщо ми будемо мати такі підприємства і галузі, як, наприклад, "Мотор-Січ", яке має міжнародний сертифікат на технологію /а це унікальний приклад .для нашої держави/, то, я вважаю, у нас будуть забезпечені прориви у різних напрямках науково-технічного і технологічного процесу.

Реформування відносин власності та приватизацій. Здійснення приватизації повинно передбачати: формування багатоукладної економіки України з чітким розмежуванням державного і недержавного секторів економіки; законодавче визначення галузей і об'єктів державної власності, які становлять фундамент економіки і економічної безпеки України і не підлягають приватизації; захист інтересів великих і середніх підприємств від руйнування їх як

цілісних майнових комплексів; приватизація підприємств і об'єктів соціальної інфраструктури зі збереженням їх профілю та робочих місць. Замість прикладу тільки можу послатися на стан нинішнього науково-виробничого об'єднання "Квант" у Києві, де через ігнорування цієї потреби - збереження цілісного комплексу - ми втрачаємо сьогодні ключове об'єднання, яке може бути каталізатором структурної перебудови у військово-промисловому комплексі. І тому, безперечно, сьогодні влада і відповідне міністерство повинні вжити всіх заходів дія того, щоб не допустити розпорошення цього підприємства і втрати його для України.

Передбачається також регулювання механізму пріоритетного права трудового колективу на вибір форм приватизації і забезпечення його реалізації та одночасного забезпечення принципу однакового доступу до власності всіх громадян України; визначення умов участі іноземного капіталу у процесах приватизації; методику оцінки об'єктів, що приватизуються, за їх ринковою вартістю та з урахуванням інфляційних процесів; обов'язковий державний контроль за здійсненням приватизації державного майна, законодавче визначення порядку одержання коштів від приватизації та напрямів їх використання /гадаю, що та комісія, за яку ми проголосуємо сьогодні чи наступного дня, якраз повинна зосередити свою увагу саме на цьому питанні/; вирішення питань соціального захисту працюючих на об'єктах, ще приватизуються; удосконалення методики оцінки та контролю за законністю процесів приватизації;

можливість приватизації державного і комунального майна з гарантованих використанням усіх приватизаційних паперів працівників бюджетної сфери, пенсіонерів, молоді, а також з компенсацією державним майном проіндексованих вкладів громадян в ощадному банку /за їх згодою/; ліквідацію можливостей для корупції та безконтрольної приватизації.

Прикладів у нас досить уже і в Україні. Я не буду називати місто, але депутати можуть підтвердити: приватизовано вже 19 відсотків власності, передбаченої програмою приватизації, але чомусь власниками її стали не 19 відсотків учасників приватизації, а 1 відсоток. Я думаю, що це характерна ознака, тут росіяни пішли трошки попереду. З виступу пана Вольського на телебаченні видно, що тільки в Москві вже півмільйона власників ваучерів не знають, де вони поділися, не зрозуміли, кому вони їх віддали, і немає вже тих фондів, компаній, які займалися їх приватизацією. Думаю, що ми такої приватизації допускати не повинні.

Реформування відносин власності на землю виходить із визначення землі як головного національного багатства народу України і спрямовується на створення сприятливих умов для розвитку різних форм господарювання на землі, раціонального використання і охорони земельних ресурсів, при державній підтримці сільськогосподарських товаровиробників.

Право приватної вчасності на землю надається шляхом приватизації земельних ділянок для ведення особистого підсобного господарства та садівництва, для індивідуального житлового, дачного і гаражного будівництва, з правом купівлі - продажу зазначених ділянок. Право приватної власності на землю надається

лише громадянам України. Іноземним юридичним і фізичним особам та особам без громадянства земля може надаватися лише у користування, у тому числі на умовах оренди /і найперше на умовах оренди, У тому числі довгострокової/.

Селянські /фермерські/ господарства використовують землю .для виробничих потреб на умовах довгострокової спадкової оренди чи продажу її державі - так, як це робиться у більшості країн світу.

Право власності громадян на житло забезпечується через приватизацію квартир державного житлового фонду і форсування кооперативного та індивідуального житлового будівництва. Якщо відносини під час приватизації засобів виробництва" землі у нас більш-менш відрегульовані законодавством, то нам як законодавчому органу треба буде зосередити свою увагу на приватизації житла в наступний період.

Державне регулювання економічними процесами. Як правило, воно стосується: ціноутворення; фінансово-кредитної політики /податкової, кредитної, бюджетної і валютної/, політики заробітної плати; інвестиційного регулювання, науково-технічної політики; зовнішньоекономічної діяльності. Розглянемо їх у визначеній послідовності.

Ціноутворення. Державна політика полягав у припиненні хаосу в ціноутворенні, здійсненні заходів для стримування зростання цін та їх стабілізації, усунення деформації усієї цінової системи з тим, щоб ціни стали стимулюючим регулятором виробництва, обліку та споживання товарів і послуг.

Політика ціноутворення повинна забезпечити підтримку міжгалузевого цінового паритету, особливо між сільським господарством

та іншими галузями, тісний зв'язок цін і тарифів на найважливіші товари та послуги із рівнем мінімальної оплати праці ї пенсій. Регулювання цін на товари широкого вжитку потрібно здійснювати через норму прибутку і розмір торговопосередницьких націнок, маючи на увазі потребу скорочення зайвих посередницьких операцій, очевидно, і зайвих посередницьких структур.

Фінансово-кредитна політика. Податкова політика. Реферування системи оподаткування в Україні повинно бути спрямовано на стимулювання розвитку народного господарства /збільшення виробництва валового продукту/, формування повноцінного бюджету і вирішення соціальних проблем. Об'єктами оподаткування повинні стати прибуток, земля, нерухоме майно і доходи громадян. Ставки податків повинні бути обгрунтовані. Передбачається вдосконалити механізм щорічного декларування доходів усіма суб'єктами оподаткування, здійснювати жорсткий контроль та посилити відповідальність за повноту сплати податків усіма юридичними і фізичними особами.

Кредитна політика. Кредитна політика має на меті створення сприятливих економічних умов елективного використання кредитних ресурсів, прискорення структурної перебудови економіки, її соціальної орієнтації.

З цією метою передбачається...

Перший пункт не зовсім прив'язаний до цього розділу, оскільки малося на меті використання проіндексованих коштів громадян як кредитних засобів, шо передбачає ще певні передумови. їх можна розробити законодавче, але це треба буде врахувати, оскільки ми повинні, так би мовити, заглибити, заземлити заощадження громадян .для того, щоб їх використовувати у вигляді кредитної каси.

Отож потрібно проіндексувати вклади населення у відповідності з фактичними темпами інфляції з подальшим використанням їх як додаткових вкладів при приватизації майна або повернення на інших умовах" які потрібно визначити законом . У будь-якому разі, мені здається, пора перейти до використання коштів громадян на вкладах, які будуть як депозитні рахунки, інакше ми ніколи не захистимо громадянина від втрати його заощаджень, а значить, не відновимо в нього довіру до держави.

Далі. Слід увести жорсткі економічні санкції за несвоєчасні розрахунки за поставлену продукцію, виконані роботи та послуги; відпрацювати механізм контролю Національним банком політики процентних ставок; підвищити економічну зацікавленість комерційних банків у кредитуванні пріоритетних галузей і виробництва шляхом зниження ставок платежів у бюджет з їх доходів від цього кредитування.

Взагалі, те, що стосується комерційних банків, - це окреме питання. Вони зараз у тривозі: з одного боку, яким чином поставиться законодавчий орган і влада взагалі до їх долі? Чи не буде щодо них якихось утисків і такого іншого? А з іншого боку, сидячи на колосальних грошових ресурсах, вони не можуть їх ні в що вкласти, бо фактично виходить так, що їм доводиться орієнтуватися на інфляційні процеси. Вони очікують нового витка інфляції для того, щоб потім гроші працювали на гроші. І механізм цей уже добре всім відомий,

Треба зробити все, щоб ця кредитна маса. можливості комерційних банків були занурені у виробництво, фінансували виробництво, давали зайнятість людям, забезпечували прибутковість

виробництва, а отже, слугували зміцненню, стабілізації фінансів у державі, зокрема бюджету.

Нам потрібно створити спеціальні фонди у державному бюджеті для кредитування і фінансування пріоритетних галузей через державний контракт та державне замовлення, насамперед на сільськогосподарську продукцію і сировину; посилити державний контроль і відповідальність Національного банку та комерційних банків за цільовим використанням кредитів.

І сьогодні наша бюджетна комісія, яка контролює державну банківську діяльність, повинна зосередитися саме на цьому питанні. Мені здається, і тут немає сумнівів, до якраз через це йде витікання кредитної маси. І вона перетікав у неконтрольовану державою галузь, так звану тіньову економіку. Тільки повернувши надходження до бюджету із цього обігу, ми забезпечимо вирішення багатьох соціальних проблем.

Бюджетна політика. У бюджетній політиці дії держави потрібно спрямувати на раціональне використання бюджетних коштів при стимулюванні скорочення дефіциту.

Основою збільшення доходної частини бюджету повинна стати у ефективна система оподаткування та збору податків при одночасному суттєвому скороченні пільг при оподаткуванні, введення державних цінних паперів для покриття дефіциту бюджету тощо.

Зменшення витратної частини бюджету повинно здійснюватися за рахунок скорочення витрат на утримання апарату державного управління, переведення багатьох структур на госпрозрахунок, ліквідації дотацій збитковим /я підкреслюю, не з вини держави/ підприємствам та припинення фінансування капітальних вкладень у неперспективне виробництво.

Потрібно уточнити та контролювати адресність використання коштів соціальних програм і відповідність бюджетних асигнувань соціальним нормативам.

Потрібно також ліквідувати дефіцит зовнішньої торгівлі та зменшити заборгованість держави шляхом стимулювання експорту та оптимізації імпорту.

Передбачається підвищити стійкість фінансової системи через чітке розмежування державного і місцевого бюджетів та бюджетних державних підприємств. Це можна розглядати і як шлях до раціоналізації економіки.

Валютне регулювання. На певному етапі необхідно встановлювати курс національної валюти до вільноконвертованої валюти і рубля, виходячи з реальної купівельної спроможності валюти. Я зробив би тут тільки одну ремарку. Треба припинити використання російського рубля як нафторубля, бо це зовсім розвалить нашу економіку і спотворить усю цінову політику, всі економічні відносини.

Потрібно відрегулювати обіг іноземних валют на території України, забезпечивши обмін валют лише через банки та їх представників. І це маємо робити негайно, не чекаючи якихось особливих умов.

Далі. Упорядкувати систему обліку і постійного контролю за обігом валюти, зміцнивши нормативно-законодавчу базу і стимулюючи цільове використання валюти, припинення надання підприємствам пільг щодо валютних відносин із бюджетом, ввести

оподаткування валютної виручки чи її стопроцентний продаж.

Але те, що сьогодні робиться /половина продасться за фіксованим курсом і навіть через механізм тендеру, що, здавалось би, потрібно для держави, бо вона повинна контролювати і концентрувати валюту/ підривав інтерес до експортної діяльності товаровиробника. І взагалі, валютна виручка для нього обертається збитками. Я гадаю, що тут треба робити суттєві зміни.

Передумовою здійснення грошової реформи є створення відповідного стабілізаційного фонду.

Політика заробітної плати і доходів. Державна політика у сфері праці і заробітної плати буде виходити з того, що: мінімальна тарифна ставка заробітної плати на підприємствах усіх форм власності не може бути нижчою фізіологічного мінімуму. Чому ми сьогодні нічого не друкуємо про наш кошик ніде? Бо це буде підтвердженням того, що ми нічого не забезпечуємо для цього кошика.

І вчора у виступі віце-прем'єра і в запитаннях звучала тема, що зараз нібито і в стабілізація в економіці. Але сьогодні всі надходження громадян фактично використовуються на харчування, що в першою ознакою повного зубожіння населення.

Заробітна плата регулюється державою шляхом розробки рекомендованих диференційованих співвідношень тарифних ставок, посадових окладів та певних доплат з урахуванням умов та складності праці, які відносяться на собівартість продукції, преміювання і додаткові виїдати на підприємствах усіх фори власності здійснюється з одержаного прибутку без обмежень після створення необхідних їм фондів виробництва. І це повинно бути стимулом для добросовісної, талановитої праці.

Розробляється механізм щомісячної індексації заробітної платі і виплат відповідно до рівня інфляції, підготовка умов для переходу на щотижневу виплату заробітної плати /тут ідеться про реалізацію вже прийнятого Закону про індексацію заробітної шати/; скасовується директивний характер тарифної системи, вона розглядається як орієнтир для міжгалузевої та міжкваліфікаційної диференціації оплати праці /крім бюджетної сфери/.

Інвестиційна політика. Головною метою інвестиційної політики держави на першому етапі в спрямування ресурсів на розвиток і становлення виробництва, насамперед у пріоритетних галузях, випуск підприємствами конкурентоспроможної та необхідної споживачеві продукції.

Тут я хотів би підкреслити таке. Ми робили помилку в попередні часи, тому що орієнтувалися в основному на підтримку конкурентоспроможної продукції на зовнішньому ринку. Нам треба зосереджувати увагу на захисті товаровиробника, який дав продукцію на внутрішній ринок. Коли ми дивимося на те, як працює сьогодні японська економіка, то ніби забуваємо про те, що за межі Японії не вивозяться товари, на які ще не задоволені власні

потреби. А в нас панує спокій у цьому відношенні. Якщо подивитися на ліцензії чи продаж тих чи інших товарів, то виявиться, що вони перевищують обсяги виробництва цих товарів. Цьому необхідно покласти край. Тут потрібен валив уряду, влади для того, щоб не допустити такого розтринькування національного багатства.

Основними джерелами фінансування Інвестиційних проектів повинні стати кошти держави, підприємств і населення, З метою стимулювання інвестиційної діяльності повинен бути розроблений механізм заохочення змішаного фінансування інвестицій, включаючи іноземні, та їх захист від інфляції. Держава сприяє насамперед іноземнім інвестиціям, спрямованим безпосередньо у виробництво, будівництво та сільське господарство.

Я знову к таки буквально одним штрихом хочу зауважити, що сьогодні відносно України відпрацьована схема західного інвестування, яке зводиться, власне, до інвестування своїх виробництв. А ми повинні переключити ці механізми таким чином, щоб ці інвестиції йшли безпосередньо в наш виробництво у вигляді реальної валюти, передових технологій і так далі.

Науково-технічна політика. На першому етапі держава повинне спрямовувати свої зусилля для подолання інноваційної інертності суб'єкт їв господарювання. Для цього потрібно: значно посилити державну підтримку та вдосконалити економічний механізм управління науково-технічним прогресом на всіх стадіях; передбачити створення цілісної системи стимулювання Інноваційної активності суб'єктів господарської діяльності; фінансування науково-технічних програм здійснювати на конкурсній основі.

Потрібна інвентаризація всього наукового потенціалу України, відновлення наукова шкіл по головних напрямах науки і техніки. Треба мати на увазі, що в нас є сьогодні "проривні'' рішення, скажімо, щодо розробки альтернативних джерел енергії, металознавства, інших напрямів науки й техніки. Наша комісія а питань науки займається цим, Академія наук має хорошу схему і структуру цих розробок. Треба подивитися, де ми сьогодні відстали. Не треба винаходити велосипед, а схід використати іноземний досвід шляхом впровадження передових технологій, в тому числі й за валюту та на інших умовах. Але там, де в нас в перспектива, де напрацьовані наші технології, де є наукові розробки, треба зосереджувати свої зусилля і робити прориви у науково-технічному прогресі. Для цього в нас в можливість і солідний потенціал. Я мав на увазі космічну техніку, літакобудування і так далі.

Зовнішньоекономічна діяльність. З метою державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності необхідно: упорядкувати систему контролю за напрямами, своєчасністю надходження виручки та сплатою мита, податків те інших платежів на користь державі, забезпечити державний контроль за якістю ввезених продуктів і їх відповідністю міжнародним стандартам, забезпечити повне дотримання правил валютного регулювання всіма суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності; стимулювати експортну валютну політику та створення надійних механізмів захисту і формування внутрішнього ринку, обгрунтувати обсяги критичного імпорту, захистити власного товаровиробника від імпорту товарів, які можуть вироблятися в Україні.

Я хочу сказати, що вимога Верховної Ради попереднього скликання при розгляді бюджету на нинішній період у повному обсязі не врахована й досі. Йдеться про обмеження імпорту тих товарів, які не є для нас критичним, і забезпечення захисту нашого товаровиробника.

Регулювання у сфері споживання. Основним критерієм ефективності державного управління економікою мав бути підвищення рівня життя народу України, стійке зростання споживання населенням товарів та надання їм послуг,

Основними засадами передбачається визначення прожиткового мінімуму споживання населення виходячи з мінімально необхідних потреб людини та можливостей їх задоволення на сучасному етапі.

Встановлений законодавче мінімальний споживчий бюджет гарантується державою і переглядається у напрямі його збільшення відповідно до поліпшення економічної ситуації в Україні.

Держава забезпечує законодавче регулювання захисту прав споживачів, сприяв залученню широких верств громадськості до здійснення громадського контролю за додержанням вимог законодавства щодо рівня цін, асортименту та якості товарів, за умовами їх реалізації тощо. Мається на увазі контроль за реалізацією імпортних товарів, щоб не було того, що ми сьогодні спостерігаємо. Я не буду характеризувати цього явища.

Державне стимулювання зростання масового попиту і споживання становить абсолютно необхідну передумову піднесення виробництва та успішного подолання кризи, закладання основ національної економіки України.

З цими завданнями тісно переплітається стратегія правової політики щодо стабілізації і розвитку економіки України. І це

якраз є предметом нашої діяльності. Тому я трохи детальніше хочу зупинитися на цьому розділі.

Правова політика у формуванні нового етапу державності України базується на принципах її економічної самостійності. Політичне і юридичне вони закріплені в Декларації про державний суверенітет України, яка проголосила /я повторюю, щоб і ми, і народ не забували/, що народ України мав виключне право на володіння, користування і розпорядження національним багатством України. Земля, її надра, повітряний простір, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу та викличної /морської/ економічної зони, увесь економічний і науковотехнічний потенціал, що створений на території України, б власністю її народу, матеріальною основою суверенітету республіки і використовуються з метою забезпечення матеріальних та духовних потреб її громадян. Також проголошено, що ці та інші норми Декларації в основою для нової Конституції України.

Я не випадково звертаю увагу саме на цю тезу. Прийняття Верховною Радою України цього політико-правового акта схвалено народом на референдумі. Отже, відміняти його не можна. Це потребувало від усіх суб'єктів вищих державних органів забезпечення формування стратегії правової політики та відповідного внесення змін і доповнень до Конституції України, прийняття законів саме в такому напрямі розвитку економіки.

Усупереч цьому. замість внесення необхідних змін до Основного Закону України в жовтні 1990 року прийнято закон про припинення дії дев'ятнадцяти статей Конституції /глави 2, 16, 17/,

щодо основ економічної системи України; правового режиму форм власності; конституційних гарантій громадян на джерела їх добробуту через суспільно-корисну працю; планомірного економічного і соціального розвитку суспільства; формування державного бюджету України.

Таке виключення з дії найважливіших конституційних засад внесло розлад у державне регулювання економікою. У той же час не було закладено правової бази для ринкового розвитку. Тону результати розвалу економіки не випадкові, вони мають суб'єктивне підгрунтя і потребують життя законодавчою владою послідовних заходів для визначення правових основ стабілізації та розвитку економіки. Основною метою такої стратегії правової політики є: забезпечення державного регулювання економічних відносин у державному секторі; паралельне проведення правової реформи для формування змішаної економіки; створення правової бази регулювання діяльності різноманітних конкуруючих між собою суб'єктів господарювання з різними формами власності; послідовне правове забезпечення державного і ринкового регулювання економіки при її соціальній орієнтації.

Реалізація стратегії правової політики і проведення реформ спрямовані ва ефективне використання дії об'єктивних економічних законів, оптимального співвідношення різних форм власності, а згодом і росту виробництва для поетапного впровадження змішаної економіки. Для здійснення цих етапів передбачається: відмінити закон про припинення дії глав 2, 16, 17 Конституції України з відповідним внесенням у них змін і доповнень, які виходять із сказаного раніше; чітко закріпити рівність усіх форм власності -

державної, колективної, приватної, впорядкувати законодавство і забезпечити доступність нормативних актів; створити чітку і послідовну систему юридичних термінів і понять, удосконалити прийняті в розробити проекти основоположних законів, необхідних для правового забезпечення і функціонування змішаної економіки, переглянути ринкове законодавство першого покоління, яке вносить розлад у ринок і не мав перспективи; завершити організаційно-правове будівництво /продовження формування кодифікаційної системи, створення інституту законодавства тощо; забезпечити покращення підготовки і перепідготовки юридичних кадрів для структур багатоукладної економіки; удосконалити структуру та діяльність правозастосовних органів, правоохоронних насамперед.

Серед правових методів забезпечення стабілізації та розвитку економіки України на першому етапі застосовуються такі з них:

кодифікація економічного законодавства як одного з основних для правового регулювання економіки; ліквідація спадщини адміністративно-командної системи - нормативного матеріалу, яким в різного роду інструкції та інші підзаконні акти /хочу підкреслити, що сьогодні це явище паралізує навіть добрий закон, який приймала Верховна Рада. І ми повинні раз і назавжди поламати цю традицію. Є закон, є підзаконний акт, які приймаються у Верховній Раді, трактуються з боку Верховної Ради. А самочинні дії міністерств і відомств у вигляді інструкцій та інших актів, що регулюють господарські відносини, повинні бути виключені назавжди/; застосування договорів у різних сферах економіки і сприяння суспільне корисному підприємництву; вдосконалення структури законодавства і юридичної техніки; дотримання ієрархії нормативних актів.

Потрібно виходити з того. що передавати законодавчі функції будь-якому органу державної влади - протиправно, оскільки це є порушенням конституційних норм про поділ влади. /Наприклад, надання повноважень Президенту на прийняття указів з питань, скажімо, економіки чи тих, які регулюють законодавство, чи "декретні" повноваження уряду - а ми маємо таку гірку практику/.

Ключовою проблемою в побудова моделі нової Конституції України. Недопустимі Ігнорування положень Декларації про державний суверенітет України, відхід від Концепції нової Конституції, прийнятої в червні 1992 року, а також скасування конституційного регулювання економіки з боку держави. Нова Конституція мав зберегти норми, до стосуються: становлення народовладдя і його розвитку для захисту прав людей на безплатну освіту, охорону здоров'я, соціальне забезпечення, створення економічних умов для добробуту громадян; юридичних гарантій захисту прав, свобод, матеріальних і духовних інтересів громадян; доступності галузевого законодавства і забезпечення юридичних послуг в умовах ринкових відносин, використання позасудових методів вирішення спорів.

Надзвичайно важливим компонентом стратегії правової політики є вдосконалення системи юридичної освіти, науки і системи підвищення кваліфікації спеціалістів та їх перекваліфікації. про що частково говорилося раніше. Правова реформа в цих питаннях передбачає продуману етапність. Передбачається гармонізація міжнародного правового співробітництва.

У цілому проблеми правових реформ мають вирішуватися в трьох основних напрямах.

Перше. Створення і вдосконалення внутрідержавного законодавства.

Друге. Формування права і законодавства України на принципі гармонізації їх з правовими системами країн СНД, і особливо з Росією і Білорусією.

Трете. Створення інтегрованих систем права і законодавства для взаємодії з європейським і світовим співтовариством.

Потребує вирішення й інша проблема - порівняльного аналізу основних напрямів світового розвитку і формування загальних систем законодавства та права /екологія, захист прав людини, використання природних ресурсів тощо/, у цілому становлення правової системи України. Вона вбирав в себе судові реформи та якісні зміни в діяльності правоохоронних органів і системи органів державного управління.

Хотів би нагадати депутатам, що сьогодні в вас розпочинав роботу міжнародна конференція за участю спеціалістів Із-за кордону, яка частково стосується цієї проблеми.

Учора в мене відбулася зустріч із спеціалістами зі Сполучених Штатів Америки, котрі вкладають свої кошти і, я б сказав, інтелектуальний потенціал для того, щоб ми швидше подолали відставання в цій галузі. Я переконаний, що ми повинні скористатися ефективно такою допомогою.

Ідеться про максимальну скоординованість внутрівшньонаціонального законодавства з угодами, конвенціями, міжнародними договорами, які визнані або ратифіковані Україною.

На особливу увагу заслуговує юридична координація дій органів державної влади і громадян України з міжнародними організаціями, урядами, фондами, юридичними фірмами, компаніями. фінансовими і банківськими установами та інше. Багато труднощів виникає в діяльності сільського господарства, у питаннях правової охорони земель та інших природних об'єктів.

Інтеграція в європейську і в світову економіку та проникнення в її правовий простір потребують вступу України в Міжпарламентський союз. вивчення і використання законодавства і права Європейського співтовариства. Також необхідно відслідковувати і узагальнювати зміни в законодавстві колишніх членів Ради економічної взаємодопомоги.

Крім прийняття нової Конституції, усунення суперечностей у законодавстві, передбачається завершення роботи над кодексами України: цивільним, цивільно-процесуальним, господарським /торговельним/, кримінальним і кримінально-процесуальним, адміністративним та іншими, а також законодавством з військових питань і питань національної оборони України.

Із загальної кількості законів і законопроектів для правового забезпечення функціонування змішаної економіки особливу увагу слід зосередити на таких: про суб'єктів господарської діяльності і їх об'єднання /це завдання для найближчого періоду/; порядок роздержавлення власності; законодавство про іноземні інвестиції; міжнародне приватне право і законодавство про приватизацію; законодавство про правовий статус міст і населених пунктів; законодавство про цінні папери і фондову біржу; про банківську діяльність; про інтелектуальну власність; про податкове

стимулювання виробництва; про майнові фонди; законодавство про транспорт; митне законодавство.

І ще кілька невеличких тез.

Посилення вимог до державного апарату. Здійснення заходів, передбачених цим документом, передбачає різке посилення відповідальності посадових осіб за порушення і довільне трактування законів, підвищення вимогливості до якості роботи і дисципліни державних службовців. Передбачаються також справжня боротьба з організованою злочинністю, корупцією, тіньовою економікою, подолання дезорганізації в структурах державної влади, настроїв очікування чергових реорганізацій та кадрових перемін, ідеться, однак, про певну чистку апарату, про орієнтацію на сучасні вимоги до нього, на специфіку ситуації в економіці та управлінні нею.

Настав час для відновлення державного контролю за використанням у першу чергу державної власності, за ефективністю роботи підприємств і організацій, раціональністю приватизації, підпорядкуванням її критеріям економічної ефективності.

Посилення державної дисципліни і наведення порядку в усіх сферах суспільного життя не означав дріб'язкового контролю за діями Кабінету Міністрів. Він повинен мати законом визначену свободу дій, можливості для господарського чи управлінського маневрів.

Верховна Рада разом з виконавчими структурами вищого рівня повинна взяти на себе відповідальність за здійснення стабілізації економіки і зобов'язана прискорити створення системи правових інструментів для адаптації норм цивільного і господарського

права, податкової і бюджетної систем, державного регулювання і підтримки економічної діяльності, для правового забезпечення нормального економічного середовища, мотивації продуктивної праці всіх учасників процесу виробництва, розподілу і споживання.

Ось такий зміст основних засад, тобто політико-правового документа, який пропонується вашій увазі.

Кілька слів про його підготовку і послідовність його розгляду тепер. По-перше, тут багато тез, я б сказав, процентів, мабуть, 60, звучали не один раз у цьому залі і публікувалися в засобах масової інформації протягом трьох останніх років. Складалося таке враження, во не хочуть слухати цих пропозицій. Одначе сьогодні знову ж Таки вони повторені у пропозиціях Кабінету Міністрів. Над розробкою цього документа активно працювали спеціалісти, які представляють Кабінет Міністрів, зокрема референтуру віцепрем'єрів. наприклад Мельничук, колишній народний депутат України. Над цим документом працювало більше 20 науковців /список їх я хвилин через 15 можу передати вам, щоб ви з ним ознайомилися/, у тому числі - фахівці з проблем економічної науки або економічної теорії і практики, виробничники! активну участь у розробці документі брала група депутатів Верховної Ради, у тому числі серйозно працював над ним і Голова Верховної Ради /наскільки мені це вдавалося/. Один з кінцевих варіантів цього документа був розданий усім комісіям, щоб можна було попередньо проаналізувати його підходи на засіданнях комісій, фракцій і груп.

Окремо потрібно сказати про серйозну роботу над цим документом членів Комісії з питань економічної політики та управління

народним господарством, зокрема депутатів Таранова та Кужель.

Тобто ми намагалися врахувати всі пропозиції, які тут є, розуміти, во виробляється напрям, ідеологія державного впливу на ситуацію в державі і на ситуацію в економіці. Тому в всі підстави після відповідей на ті запитання, які ви поставите /можна коротко обговорити або не обговорювати - ваша справа/, прийняти ту постанову, проект якої вам розданий. Зміст постанови зводиться, власне кажучи, до схвалення в цілому напрямів становлення економіки України і доручення Кабінету Міністрів України розробити конкретні норми, конкретні пропозиції щодо реалізації цих напрямів. Адже за кожним з них іде справді копітка робота уряду.

І ще я хотів підкреслити одну справу. Ми - Верховна Рада будемо користуватися своїм конституційним правом затвердження тієї кандидатури на пост Прем'єр-міністра, яку запропонує нам Президент. Ми повинні виходити також із того, наскільки здатний Прем'єр, наскільки він згоден з такою політикою в економічній сфері, і притому ми повинні розділяти відповідальність за здійснення цієї політики між Кабінетом Міністрів і Верховною Радою.

Вважаю, до саме такого підходу і очікують сьогодні виборці, бо вони не розділяють владу на депутатів, членів Кабінету Міністрів і Президента - "ви там на місці, ви за все відповідаєте".

Дякую за увагу. /Оплески/.

Головує перший заступник Голови Верховної Ради Україні ТКАЧЕНКО О.М.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутаті, є пропозиція на запитання від мікрофонів відвести півгодини. До перерви? Нема в інших міркувань? Тоді ставлю на голосування пропозицію відвести час до перерві ва залітання і відповіді. Прошу проголосувати, Увімкніть систему "Рада", будь ласка.

"За" - 221. Рішення приймається. Спасибі.

Перший мікрофон, будь ласка.

МОВЧАН П.М., народній депутат України /Коломийській виборчий округ, Івано-Франківська область/. Шановний Олександре Олександровичу! Зрозуміло, що економічні проблемі, соціальні негаразди і та криза, в якій перебував Україна, сьогодні - найболючіші з усіх проблем, і мені хотілося б сказати про те, що на цій проблемі, як ви знаєте, добре спекулювали протягом багатьох років. Багато людей прийшли до цієї зали, у цей парламент на хвилі цих . негараздів.

Але я хотів би сказати й те, що це, ва мій погляд, використання трибуни вами як претендентом ва посаду Президента. Тому вчорашня можливість обговорення того пункту і пере голосування, яке відбулося, змушують мене нагадати вам про статтю 108 Конституції, яка регламентує діяльність Голови Верховної Ради України.

А щодо питання, то я вам скажу так: у мене одинадцять запитань. Я буду ставити їх тільки тоді, коли почув ще інші погляди на цю проблему - від представників фракцій.

У зв'язку з тим, що на засіданнях фракції і комісій ця доповідь не обговорювалася, то це фактично ви вчора використали власну можливість забезпечити собі слово сьогодні. Я поставлю це питання після того, як мі почуємо альтернативні погляди на ці проблеми, бо це все нагадує вислів відомого астронома Шкловського "виверження вати". Під цими "виверженими вати" могли підписатися і Черненко, і Брежнев, і навіть Леонід Макарович Кравчук. Саме тому я хотів би, щоб ми мали право почуті у цьому залі і точку зору фракції Народного руху, групи "Державність" і групи "Реформи".

Дякую.

МОРОЗ О.О. Дякую Прошу уваги, відповідаю на це запитання. Я вас дуже прошу не вести дискусію.

В'ячеслав Максимовичу, я дуже прошу, тому що я не чую, коли ваші колеги ставлять запитання.

Відповідаю. Вчора у мене була нагода зробити репліку. Шановний Павло Михайловичу! Хто спекулював, а хто принципово відстоював ці положення під чає виборчої кампанії. Але мені здається, що жоден з депутатів, не використовуючи їх, не в'їхав у цей зал. Так що, Павле Михайловичу, гріх усіх і ваш так само у цьому відношенні.

Далі. Я не веду передвиборну агітацію - ніде не сказав, що я виступав як кандидат у Президенти. Я виконую свою робочу функцію так само, до речі, як і інші кандидати у Президенти, які роблять сьогодні робочі поїздки і тому подібне.

Чому доповідь не обговорювалася? Це питання скоріше стосується

голів фракцій і комісій. Ще в п'ятницю вони одержали матеріал, в основному там усе буя о викладене і можна було одержати потрібні вам відповіді на запитання.

Я вважав, що було б дуже добре для мене особисто, якби під тям вулканом, здається, "виверження вати", як ви сказали, відписався Павло Михайлович Мовчан. І цього було б в мене досить. А хто там ще далі підписався б чи ні /покійних ми не будемо зачіпати/ - мене менше обходять. Аби живі люді не просто підписалися, а бралися гуртом і робили те, що тут сказано. Я переконаний. що кожна розумна думка, яка, так би мовити, "висять" у цьому залі, буде використана і повинна використовуватися.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон, будь ласка.

БОРЗИХ. О.І.. директор радгоспу "40 років Жовтня" Слов'яносербського району /Кам'янобрідський виборчий округ, Луганська область/. Уважаемые Александр Александрович! Мне кажется, что мы. Верховный Совет нынешнего созыва, свою деятельность начали прежде всего с ревизии тех законов я законодательных актов, которые были приняты и Верховным Советом предыдущего созыва. В частности, один, на мой взгляд, из лучших законов, принятых Верховным Советом предыдущего созыва - это Закон о местном самоуправлении, где было такое понятие как базовый уровень. Единственное плохо -что мы но смогли его подкрепить, чтобы этот базовый уровень имел свой бюджет.

В связи и этим вопрос. Как вы считаете - нужно то направление развивать, или мы опять будем следовать принципам так называемого демократического централизма? Раньше был ЦК КПСС. а сегодня - Верховный Совет, областной, районный и сельский Советы будут опять делить средства, опять надо будет с портфелями приезжать в Киев, в область, выбивать средства на строительство, социальные нужды и так далее.

И второй вопрос такого характера. Вы действительно уверены, что сегодня, за неделю до выборов Президента, нам нужно избирать Премьер-министра? Или это кампания, которая работает на предстоящие выборы?

Пожалуйста, дайте ответ.

МОРОЗ О.О. Про бюджет. Я переконаний у тому, що ми повинні сьогодні приступити до створення закону про порядок формування бюджету проходження його по всіх етапах - через законодавчий орган. Кабінет Міністрів і виконавчі структура. Але суть його /я про це говорів у доповіді/ вводяться до того, що економічна незалежність регіонів повинна формуватися, забезпечуватися насамперед через місцевий бюджет. Треба, щоб він формувався на визначених законом пропорціях, і ті пропорції повинні бути більшими, ніж вони в сьогодні, щоб регіон не заглядав у руки структурі віщої владі, а самостійно забезпечував і формування, і використання бюджету.

Безперечно, сьогодні регулюючі важелі в боку держави потрібні, оскільки розвиток регіонів, насамперед у соціальному відношенні проходив у нас нерівномірно. Тому й при формуванні бюджету

передусім через податок, через податкову політику. треба враховувати потребу субвенції для певних регіонів.

Однак у кожному конкретному регіоні, у місті, у Раді базового рівня, повинна бути справді економічна незалежність влади насамперед у вирішенні соціальних проблем.

Відносно розгляду сьогодні питання про обрання Прем'єрміністра. Я кажу так, як розумію нинішню ситуацію. Якщо ми сьогодні, я підкреслив, сьогодні не оберемо Прем'єр-міністра, його не буде у нас ще більше місяця.

Це можна бачити навіть на такій схемі: 26 червня - вибори Президента. Відбудуться вони чи не відбудуться - невідомо. Повторне голосування - через два тижні. Відбудеться воно чи не відбудеться - теж невідомо. Потім мине час, поки він приступить до виконання своїх повноважень. А зараз потрібно наводити контакті для забезпечення народного господарства зерном, для вирішення питання забезпечення країни паливно-енергетичними ресурсами на зиму. Це питання вже назріло. Треба вирішувати питання з кредитами. Треба, щоб сьогодні хтось був, як кажуть, на господарстві, щоб хтось займався цими проблемами.

Крім того, я думаю, люди підтримають мою позицію, тому що треба, щоб сьогодні хтось займався цими питаннями, не втягуючись довго у сам процес керівництва Кабінетом Міністрів, щоб він знав цю систему.

Я в цьому випадку абсолютно не зважаю на якісь політичні ознака чи характеристики. Це повинен бути професіонал, здатний

звалити сьогодні на себе тяжку відповідальність, бо тут немає ніяких гарантій, що, скажімо, через певний час до нього не будуть пред'являтися такі ж претензії, які пред'являли до складу всіх Кабінетів Міністрів, які працювали у період діяльності попередньої Верховної Раді.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон, будь ласка.

ОСАДЧУК П.І., народній депутат Україні /Тлумацький виборчий округ, Івано-Франківська область/. Шановний Олександре Олександровичу! Я розумію, що у такій всеосяжній доповіді, як ваше, важко, але й легко поставити низку проблем, які потребують невідкладного розв'язання. Але важче знайти відповіді на запитання, як це зробити, тим паче що не враховано думку фракцій і комісій Верховної Раді.

У мене запитання від Комісії з питань культурі і духовності. Ви торкнулися у своїй доповіді проблем освіті, наука і культурі, пов'язавши їх з піднесенням загального рівня освіти і науки в нашій державі. Ви тут виступили, на мій погляд, як прагматик. Скажіть, будь ласка, як усе-таки в теперішніх умовах мають виживати освіта, наука і культура в ситуації, коли на культуру, наприклад, у бюджеті виділяється тільки 30 процентів її грошового забезпечення? І яка, до речі, роль саме української культури у розбудові нашої держави? Які умови будуть створені для розвитку культур національних меншин, які мають почувати себе в Україні, як на своїй землі, співробітничати з усіма культурами і гармонійно розвиватися? Ці питання мене дуже хвилюють, особливо забезпечення

культурі в умовах мізерної зарплати, в умовах, коли занепадав книжка, занепадав кінематограф і так далі. Які можливі відповіді на ці запитання?

МОРОЗ О.О. Шановний Петре Іллічу! Я дуже вдячний вам за це запитання. Але хочу сказати, що на нього буду відповідати дуже стисло, бо воно частково виходить за межі документа і сьогодні може бути сприйняте слухачами як, скажімо, передвиборна пропаганда. Я б не хотів, щоб так сприймали мою відповідь. Дуже коротко скажу: я торкнувся цієї теми тому, що вона, безперечно, залежить від ситуації в економіці. І як ви помітили, там буквально кілька речень присвячено цій темі.

Але ви тут торкнулися процедурного питання, що не враховано думку фракцій і комісій. Ні. Враховано всі пропозиції, які буди висловлені. Якщо ваша комісія не встигла передати ці пропозиції, то це вже справа вашої комісії.

Тепер щодо того, як вижити сьогодні науці, освіті і культурі. По-перше, я відповідав на це запитання, коли балотувався на посаду Голови Верховної Ради, тому повторюватися не буду. Я лише хочу звернути вашу увагу на деякі фрагменти. У тих страшних умовах, в яких сьогодні знаходиться наука, освіта і культура, треба раціонально використати матеріальні ресурси, які є у нас сьогодні. І якщо ми говорімо про духовність і витрачаємо сьогодні папір на видання книжок на зразок - як стати сексуальною жінкою, то мені здається, що Комісія з питань культури разом із Міністерством культури, з керівництвом книговидавничої галузі повинна прослідкувати за тематичними планами і планами видань на цей і наступний роки, щоб там друкувалася та література, яка потрібна сьогодні для зростання духовності України.

Я підтримую в даному випадку позицію народного депутата минулого скликання Ірини Калинець, яка приносила видання одного французького автора про статеве виховання підростаючого покоління. Мені здається, що той підручник, який, до речі, заборонений у Франції, у нас популярно видається нібито для підвищення духовності.

Я вважаю, що сьогодні треба використати оці важелі. А далі я не буду вести розмову, бо це виглядатиме, як пропаганда.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон, будь ласка.

ЛЯШЕНКО К.Д., голова кооперативу "Канал-5" /Нікопольський виборчий округ. Дніпропетровська область/. Уважаемый Александр Александрович! Уважаемые коллеги! Александр Александрович, я очень внимательно выслушал ваш доклад. И прочу не забывать, что вы являетесь кандидатом в Президенты. Но кроме вас еще есть шесть кандидатов. И поэтому, наверное, разумно было бы выслушать еще доклады шести кандидатов в Президенты, поскольку у нас условия все равные согласно Закону о выборах Президента. Это - первое.

Второе. Если уж сегодня этот доклад является основой для выбора Премьер-министра, то давайте пригласим шесть кандидатов в Президенты и пусть каждый из них выдвинет Премьер-министра, потому что будущему Президенту и Премьерминистру в паре работать, И если найдется такая общая кандидатура, давайте ее сегодня здесь обсуждать. Я не вижу здесь никакого противоречия. Думаю, многие меня здесь поддержат.

Слушая этот доклад, я вспоминал газету "Товарищ", где очень много написано общего. И мне кажется, что эта позиция ближе к позиции Социалистической или коммуно-социалистической фракции, чем к позиции здесь сидящих. Хотя я не вижу много негативного в этом докладе. Честно говоря, если бы в пятницу представили проект этого доклада, а то он только сейчас появляется. Я не знаю, с кем вы его согласовали, мне просто интересно было бы узнать это. И в фракции мы его, кстати, не получали. Я его увидел сегодня утром. А вы заявили, что это - программный материал как каждого депутата, так и фракции.

Поэтому. Александр Александрович, я хотел бы все-таки точно знать авторов этого доклада. Но могу сказать, что здесь моей подписи нет. А вы выступаете в данном случае перед всем нашим государством и моими и вашими избирателями, и вроде бы я тоже являюсь автором доклада.

Ответьте, пожалуйста!

МОРОЗ О.О. Добре, дякую вам за таку постановку питання. Перш за все це не доповідь кандидата у Президенти. Я ще раз підкреслюю; не доповідь Верховної Ради, вона вноситься на ваш розгляд. Ваша воля - схвалити її, не схвалити, відкинути, запропонувати те, що ви не встигли запропонувати на засіданні фракції. А чому не встигли - запитайте свого керівника. Те, що є відмінності в ряді позицій - і редакційного, і змістовного характеру в тому варіанті, який був розданий у фракції, комісії,

- це сьогодні природне явище, бо депутати над ним працювали і вносили свої зауваження, пропозиції, іх треба було

враховувати. Вважаю, що цей документ повинен бути саме документом Верховної Ради. А отже, він не може бути документом, як Ви сказали, комуно-соціалістичної фракції. Я такої, правда, не знаю. Якщо така зареєстрована в Секретаріаті, тоді ви користуйтеся буквально такою термінологією... З ким погоджено? Погоджується з вами.

Підтримаєте - це буде документом Верховної Ради. Не підтримаєте - значить, у вас є можливість виступити таким чином. Я, до речі, двічі виступав на засіданнях попередньої Верховної Ради, так само як і ви, пропонуючи щось. І не приймали. Що ж ти зробиш, тоді не приймали!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон, будь ласка.

ПЕТРЕНКО Д.Д., начальник виробничого відділу тресту "Луганськвугіллябуд" Перевальського району /Перевальський виборчий округ. Луганська область/. Я, в отличие от выступавшего коллеги, имел возможность внимательно изучить этот документ и поработать с ним. Кто хочет это сделать, тот всегда находит и возможности, и средства. Документ этот, помоему, - самый серьезный документ о политическом развитии, который обсуждался в последнее время. И сравнивать его с кампанией по выборам Президента никак нельзя. Это классическое направление работы Верховного Совета. К сожалению, многим это не нравится, поэтому они уводят от существа вопроса.

И у меня вопрос к вам, Александр Александрович, такого содержания. Я говорил, что документ серьезный. Хочу только

услышать обоснование вот этим цифрам: І996 и 1997 годы. Вы понимаете, о чем я говорю? Это очень смелое, серьезное заявление, оно должно быть просчитано.

МОРОЗ О.О. Так, я розумію обгрунтованість вашого запитання і стривоженість такою ситуацією.

Я вам скажу відверто. На кінець 1995 року передбачається в основному усунення тих структурних деформацій, які поглибилися за останні роки у нашій економіці. Адже у нас економіка була і раніше спотворена, передусім структурно. Після відділення її як частини економіки колишнього Союзу через відповідну експортну й імпортну політику, через порушення кооперації у попередніх межах відбулися ще гірші зрушення. Скажімо, ми стали в експортному відношенні ще більш сировинною країною. Ми менше виходимо на ринок з кінцевими результатами виробництва тощо.

Тому треба всі ці деформації згладжувати. І для того було б досить півтора року, якби ми вибрали чіткий напрям, сформували сьогодні уряд, призначили Прем'єра і йшли у цьому напрямі.

З іншого боку, ця цифра, я сказав би, певною мірою директивна. Тому що ми не можемо далі відступати, люди не витримають того. Адже ви помітили /вчора Юхим Леонідович доповідав/, як іде далі процес. Він сказав, що вже з'явилися перші позитивні зрушення, бо ми вже дійшли до "дна". Він у даному випадку був неточним. Справа в тому, що ми до "дна" ще не дійшли. Але якщо ми дійдемо до "дна", то нам уже не потрібно буде цифр росту. І тоді, безперечно, цифри і щодо 1995, і щодо 1997 років будуть утопічними.

А якщо ми усунемо ці деформації, то у нас, справді, в можливість за два-три роки досягти нормальної стабілізації, щоб створити передумови для розвитку економіки.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон, будь ласка.

ДЕМ'ЯН Г.В., старший науковий співробітник Інституту народознавства НАН України /Турківський виборчий округ. Львівська область/. Шановний пане доповідачу! Я уважно вислухав вашу доповідь. У ній є багато такого, з чим можна погодитися, є положення дискусійні, є й такі, з якими погоджуватися важко і навіть неможливо.

Серед ряду причин, які призвели до того страшенного хаосу, який ми маємо зараз у нашій державі, називається і розпад СРСР, і інші речі, але все це здійснювали певні політичні сили.

Чи не вважаєте ви, що скромно обійшли оце питання, мабуть, з певною політика-пропагандистською метою, щоб не сказати, що це наслідок діяльності тієї самої політичної течії, яка керувала Україною понад сімдесят років, довела її до того краху і зараз продовжує робити спроби ще більше утвердити свою владу, і цей хаос продовжувати надалі. Це перше.

Друге. Багато ваших загальних тверджень, з чим, напевно, погодяться і прихильники, і неприхильники національної державної незалежності України, дають широкий простір для різних суб'єктивних тлумачень і економічних, і культурних питань, що буде нагадувати ті ж самі міркування, вірніше, ленінські декрети про червоний терор у державі, яка стала найстрашнішою імперією світу у двадцятому столітті.

І ще одне питання. У всіх наших депутатів у їх програмних виступах у час передвиборної кампанії і пізніше багато говорилося про права та загальнолюдські свободи тощо. Але чомусь зараз я не чую ні від кого із присутніх, в тому числі й у вашій доповіді про це не говорилося, порушення питання про те, що в деяких регіонах України найбільш позбавлені природних національних прав саме українці, які цілими десятиліттями не мають права ні на національну школу, ні на національну пресу. Навіть оті друковані речі, які видаються в Києві, в ряді регіонів України, місцеві можновладці не дозволяють поширювати між людьми.

Тому. шановний Олександре Олександровичу, я хотів би просити, щоб Верховна Рада ваш виступ узяла до уваги, але при цьому, щоб ви погодилися, що треба заслухати й альтернативні доповіді. А потім усе те найраціональніше, що в них буде запропоновано, звести - й тільки на цій основі прийняти відповідну ухвалу про те, якими шляхами повинна йти Україна далі, щоб нарешті стати тією державою "у народів вільних колі", про яку мріяли Франко та Шевченко.

Дякую.

МОРОЗ О.О. Дякую вам за ваші запитання. Але я буду дуже стислим у відповідях на них, бо вони мають скоріше ідеологічний підтекст, а я не хотів би, щоб ми перетворювали нашу розмову на такого роду дискусію.

Розпад СРСР, - а в даному випадку мова йде про економічну систему, про народногосподарський комплекс. - це об'єктивна причина спаду виробництва не тільки в Україні, а й у Росії, і в інших державах. Як же можна планувати, скажімо, перспективу, не враховуючи цю об'єктивну обставину? Може, мені треба було б промовчати і не говорити - СРСР? Я розумію - вам не подобається ця абревіатура, і ви даєте їй інше означення, ніж я. Але ми повинні бути прагматиками й реалістами. Ми повинні спиратися на той грунт, який в, щоб щось насправді будувати реальне. Моя доповідь - не політичний документ. Я б сказав, що це - політикоправовий документ, це визначення наших напрямів, стратегії. І коли ви говорите, що в ньому є загальні речі, то згоден - є. І тут не може бути деталізації, доведеної до абсолютної конкретності. Я такої мети не переслідував. І авторський колектив, який працював зі мною, її не переслідував. Одначе й ви не могли сказати і не сказали, а що конкретно ви вважаєте непотрібним у цьому документі.

Про причини краху й тому подібне, я теж не хотів би вести дискусію, бо люди вже знають, хто довів країну до такого краху. Я просто даю тому свої оцінки. Я не відкидаю причин давніх і причин свіжих, бо вважаю, що це не предмет нашого обговорення сьогодні.

Тепер про трактування. Ви говорите, що загальні мої міркування мають дуже широке поле для різних тлумачень і практичних цій. Але ж є Верховна Рада, і вона буде давати оцінку трактуванням, цим діям, скеровуватиме їх у те русло, яке вигідне державі та її громадянам. Вибачте, якщо я був трохи багатослівним.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон, будь ласка.

ЗАЄЦЬ І.О., народний депутат України /Святошинський виборчий округ, м. Київ/, Шановний Олександре Олександровичу! Вчора ви мене звинуватили в тому, що я захопив другий мікрофон, коли я критикував вас як ведучого засідання за те. що вами порушується процедура ведення, а відтак прийняття рішень відбувається всупереч традиції і закону.

Сьогодні ж ви сказали, що ми будемо розглядати четвертий та п'ятий пункти порядку денного, а насправді ці пункти - це питання про тлумачення статей 46, 48 й інші речі. І потім - ви самовільно вийшли за трибуну. То я хотів би вас запитати:

хто ж захоплює трибуну і чи будете ви коли-небудь дотримуватися закону?

Друге. Те, що ви виголосили сьогодні, можна охарактеризувати словами Шевченка так: "Слова, слова - і більш нічого, та серце б'ється, ожива. як їх почує". Тобто ми це вже чули і від Кравчука, і від Фокіна. То дуже добре сказані великі загальники, милі нашому вуху. Але скажіть, будь ласка...

Та не заважайте мені говорити, шановні комуністи. Ну ви ж потім проголосуєте так, як вам хочеться, але зараз під вухом не можна кричати.

Тому скажіть, будь ласка, Олександре Олександровичу, чи є в цьому документі механізми, які змогли б допомогти нам? Чому цих конкретних механізмів у ньому немає? Я вам наведу э вашої доповіді приклад. Ви пропонуєте, як велике "благоденство" з вашого боку відшкодувати громадянам знецінені їх заощадження через приватизацію державної власності. Та я про це говорив ще в грудні минулого року. І за моїм домаганням була прийнята постанова, яка зобов'язувала Кабінет Міністрів у березні подати такий механізм, щоб врешті-решт відновити справедливість у цьому питанні.

Чому ніде в жодному із запропонованих вами напрямів /правда, за винятком, може, двох моментів/ немає часових і просторових; меж, а також фактично немає суб'єктів, які повинні діяти на цих напрямах? Коли те буде, врешті-решт. скільки п'ятирічок треба пройти, щоб досягнути вашого "благоденства"?

І останнє. Я, Олександре Олександровичу, користуючись тим, що ви самоправне захопили трибуну, звертаюся до вас усе-таки надати можливість представникам фракцій висловитися з привод основних засад, бо кожна з них має свій документ. Зокрема фракція Народного руху України роздала такий документ, він на руках у депутатів. Ми так само хочемо розказати українському народові, що маємо свою програму, щоб український народ почув її. А то складається таке враження, що нас відключають простим голосуванням не тільки від народу, а навіть від депутатівсоціалістів і комуністів, ніби бояться, що, не дай Боже, ми їх перевиховаємо чи посіємо сумнів серед них. щодо їх ідеологічних догм.

Прошу, Олександре Олександровичу, все-таки поставити це на голосування і забезпечити наш альтернативний виступ. .

Дякую.

МОРОЗ О.О. Шановний Іване Олександровичу, шановні депутати! Я так розумію, що моя команда, довірені особи зібралися в цьому залі й розпочинають дискусію для того" щоб вести передвиборну боротьбу. І розпочинають якраз із тих моментів, з яких і хотів би, щоб розпочинали. Наприклад, про Шевченка - давайте розпочнемо від "Реве та стогне"... і до Ликери Полусмакової будемо читати напам'ять, побачимо, хто більше прочитає.

Думаю, абсолютно немає потреби це робити. Усе прекрасно.

Далі. Чули і від тих, і від тих. і від вас, Іване Олександровичу, - чули вже. Чули не раз, розглядали програми, але вони були дещо іншими. Я хотів би, що ми не тільки чули, а й робили те, що передбачається.

Ви кажете, що говорили це в грудні минулого року, що й постанова є. Правильно. А я говорив навіть і ще раніше, і документи приймалися. Але нічого не робилося. Чому? Немає чіткої структури виконавчої влади, немає гарантії виконання законів. Давайте будемо робити так, щоб усе це виконувалося.

А щодо того, що вас нібито відрізають від участі в розгляді таких питань, то ви реєструйтеся, беріть участь у роботі сесії, і все буде в порядку. Усе.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон, будь ласка.

СТЕПАНОВ М.В., вчитель середньої школи N2, м. Зимогір'я /Слов'яносербський виборчий округ, Луганська область/. Уважаемый Александр Александрович! Я не буду читать стихов, как коллега Заец, превращать заседание сессии в литературный вечер. Я задам

конкретный вопрос. Сейчас уже никто не сомневается, что у нас будет многоукладная экономика. Весь вопрос состоит в соотношении государственного и частного секторов. Сейчас приватизация, корпоратизация уже пошли по базовым отраслям, как бульдозером.

Что конкретно вы имели в виду, когда писали про "законодавче визначення галузей і об'єктів державної власності, які становлять фундамент економіки й економічної безпеки України і не піддягають приватизації"? Ведь если (фундамент будет слишком узким, то и все здание не удержится. Чего мы не будем приватизировать?

МОРОЗ О.О. Справді, я цю тезу невипадково, так би мовити, підкреслив і вніс. чесно кажучи, уже вчора вночі в доповідь. Будьяка держава, яка піклується при перспективу, повинна захистити свої інтереси в тих галузях" де вона повинна займати чільне місце. Мається на увазі енергетика, транспорт, засоби комунікації, деякі монопольні підприємства, військово-промисловий комплекс і таке інше.

До речі, точно так діють і ті країни, на які ми орієнтуємося. Давайте проаналізуємо структуру економіки /чи структуру власності/ в Австрії, Німеччині. Франції. Ми побачимо, що ті галузі, які забезпечують національну безпеку держави, в державною власністю. Тому невипадково ця фраза туди потрапила.

А щодо співвідношення приватного і державного секторів, то воно залежить уже від структурі нашого виробництва. Це співвідношення буде різне для різних періодів. Для нинішнього періоду воно може бути в межах, скажімо, 80 на 20, а далі воно може змінюватися на користь інших форм власності. Наприклад, коли

державні підприємства функціонують на умовах оренди, оренди з викупом, акціонування закритого типу з переходом до акціонерних товариств відкритого типу і так далі. Тобто, тут перспектива велика, і це буде нестабільне співвідношення. Але сьогодні воно повинне реально відображати ситуацію, що склалася в економіці. Слід мати на увазі, що сферу послуг, взагалі комунальну власність, треба віддати приватному сектору, щоб це не було державною власність. Держава не повинна займатися цими проблемами. Але в ключових, корінних галузях вона повинна бути господарем. Більше того, сьогодні в нас такі негаразди в економіці, бо на державних підприємствах немає державного ока, немає господаря. От про що йдеться в даному випадку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон, будь ласка.

ЯРОШИНСЬКИЙ В.А. заступник глави Корецької районної державної адміністрації /Гощанський виборчий округ, Рівненська область/. Шановний пане Мороз! Вашу доповідь я сприйняв не зовсім так, як сприйняли в залі - як президентську чи передпрезидентську. а сприйняв як спробу відновити стару схему, яка існувала раніше, коли перший секретар виступає з головними засадами, а після нього вже Кабінет Міністрів товче ту воду в ступі, яка вже протовчена.

Отож у мене деякі питання. Протягом п'яти останніх тижнів. затамувавши подих, жителі України спостерігали за тим, як комуністи і ті, хто з ними разом, ділять портфелі й захоплюють найкращі "злачні" місця у Верховній Раді.

Сьогодні ви забрали в парламенту багато часу для зачитування загальних, часто нічого конкретно не значущих тирад, які більше свідчать про те, що я сказав спочатку, - про прагнення створити нову схему в парламенті, аніж про те, щоб ствердити якусь концепцію розвитку України, щоб вирішувати найболючіші питання, розв'язання яких ждуть сьогодні українці, які живуть у нашій державі.

Скажіть як розумна людина: ви не боїтеся, що при подібній організації роботи Верховної Ради, як це було протягом п'яти тижнів, через кілька місяців народ змушений буде вирішувати найболючіші проблеми сьогодення іншим притаманним масам шляхом?

Вам також дооре відомо, що для здійснення будь-яких зрушень у суспільстві необхідні досягнення суспільної злагоди, об'єднання сил усього суспільства.

Ви як розумна людина не можете заперечити цього. Чи правильне мов враження, що нинішнє керівництво Верховної Ради, розпочавши діяльні сто із грубих порушень законів. Конституції, Регламенту, неврахування позиції майже сотні депутатів Верховної Ради, не збирається допустити будь-яких позитивних змін в Україні?

І останнє. Добившись прийняття закону, вірніше, доповнень до Закону про місцеве самоврядування, сьогоднішня парламентська прокомуністична більшість добилася фактичного втілення світлих мрій Нестора Махна щодо абсолютизації влади конкретних Рад в Україні. Чим пояснюється трансформація марксистів-ленінців у анархо-синдикалістів українського забарвлення? Який вплив це матиме на існування державності України? /Шум у залі/.

МОРОЗ О.О. Шановний депутате Ярошинський! Мені так здалося, що у вас із марксизмом не все гаразд. Я вважаю, що ніякої спроби відновлення старої системи тут немає. Це в буквальне виконання пункту 6 статті 97 Конституції України, це зазначено, що Верховна Рада відповідає за розгляд таких документів. І біда Верховної Ради попереднього скликання була в тому, по вона їх з власної ініціативи ні разу не розглядала.

Відносно портфелів і тему подібного. Тут у всіх портфелі однакові. Ви вже, мабуть, помітили, що цей портфель трошки перетягує на один бік, якщо за нього серйозно братися. І нехай голови комісій, які сидять тут у ложі Президії, скажуть, виграли вони чи програли, від того, що стали керівниками комісій. Мені здається, що требо припиняти розмови про м'які місця і всю іншу демагогію в цьому відношенні, особливо якщо врахувати що й нашу заробітну плату. Я не знаю, де ви раніше працювали, але прикиньте, чи вам вистачить її на місяць, щоб прожити і так далі, і тому потрібне. Давайте не будемо вести такі /вибачте мені, але все-таки оцінку зроблю/ демагогічні дискусії.

Я вважаю, що у Верховній Раді, і слава Богу, немає більшості. І ви не намагайтеся створити ілюзію наявності більшості для того, щоб обгрунтувати наявність тих, хто не хоче

голосувати. Немає сьогодні більшості, є три приблизно рівні за складом групи депутатів. І важливо, що прийняття рішення залежить від того, куди прихилиться та частина, яка об'єктивно міркує. Якщо вона сьогодні прихиляється у бік "лівих", то це не в останню чергу через те, що ви не дасте можливості нормально організувати роботу Верховної Ради. І вам треба пояснити це виборцям, а не шукати винних у керівництві Верховної Ради.

І я сказав би це таке. Це стосується не когось конкретно, а всіх нас, отож я адресую не комусь одному, а всім. Не шукаймо бліх у сусідів, давайте зловимо їх спершу в себе. І не треба розписуватися за весь народ. Він розібрався, він бачить, де правда, він усьому дасть свою оцінку.

Дякую за увагу. /Оплески/.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон.

ЛАВРИНЕНКО М.Ф., старший викладач Глухівського державного педагогічного інституту імені С.М.Серєєва-Ценського /Глухівський виборчий округ, Сумська область/. От этого и от других микрофонов сегодня неоднократно звучали обличительные реплики в адрес коммунистов, социалистов и так далее. Их, конечно, воспринять нельзя, потому что они очень абстракты. Если бы говорили, что разваливал государство коммунист Лавриненко, я бы это понял. Но коммунист Лавриненко, а теперь социалист, всю жизнь свою строил. Большинство здесь сидящих также строили. Мы можем похвастаться, сколько мы построили вот этими руками школ. Не знаю, может ли похвастаться этим Поровский. Думаю, нет, Чорновил - тоже нет. Мовчан - тоже нет,

Поэтому надо, наверное, прислушиваться к замечаниям по существу. А по существу замечаний не прозвучало. Я хочу, чтобы депутаты были внимательны, потому что с этим связан мой вопрос. Я внимательно изучал предвыборные программы представителей различных фракций, в том числе представителей Руха, группы "Державність". И хотя одни наши оппоненты говорят, что

это только концепция, а другие - что это программа, требующая конкретизации, но в том, что здесь изложено, в этой концепции, нашли свое отражение наилучшие и самые оптимальные предложения.

Не считаете ли вы, что ультимативный подход к вашему докладу и проекту является искусственным и что предлагаемые сегодня альтернативные проекты /скажімо, про невідкладні заходи виведення економіки України з кризи, пропозиція фракції Народного руху під керівництвом Чорновіла/ есть не что иное, как плагиат, скажем, гайдаровского варианта выхода России из кризиса?

Спасибо.

МОРОЗ О.О. Дякую. Очевидно, ви даєте правильну оцінку. Але я не хочу поширювати свої групки в цьому напрямі. Я хочу тільки підкреслити один нюанс, який, може, вам мєнш відомий, оскільки він стосується складу Верховної ради попереднього скликання. 17 червня /майже збіг/ минулого року я виступав з цієї трибуни з альтернативною концепцією невідкладних заходів щодо подолання економічної катастрофи. І тоді ті, хто сьогодні наполягає на альтернативному документі, не давали мені говорити, а відомий мій давній "приятель", що недавно сидів тут поруч, мало не зламав перший мікрофон, щоб довести, що я робив не те, що потрібно. А там не було жодного зайвого слова!

Було тільки сказано: треба зробити конкретно так і так.

Значною мірою те, що сьогодні пропонує Іван Олександрович, по-перше, відображене в цьому документі, який я щойно зачитав.

По-друге, значною мірою відображене те, що є в програмі Гайдара /де теж не все було таке неконструктивне/. Викладено також і те, про що я говорив 17 червня минулого року, коли Іван Олександрович не хотів, щоб я взагалі тут виступав.

Отож я розумію: певно, що є політичний підтекст у нашому диспуті, у нашому розгляді цього питання. Але я тому й пропонував би прийняти постанову, зміст якої зводиться до того, щоб ми в цілому дали оцінку запропонованому мною документу, розуміючи, що його можна вдосконалювати, доробляти, а конкретизацію вів має одержати у діях виконавчої влади, у діях Кабінету Міністрів.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Шановні депутати! Час, відведений для виступу і обговорення, вичерпано. Оголошується перерва на 30 хвилин.

/Після перерви/

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.

ГОЛОВА. Шановні депутати! Прохання зайняти свої місця. Оголосіть, будь ласка, депутатам, нехай заходять до залу. Ще раз запрошую сідати. Продовжується ранкове засідання.

У засіданні бере участь Президент України Леонід Макарович Кравчук.

У мене є пропозиція. Розуміючи, що це до певної міри б відхиленням від регламенту, просив би однак вашої Згоди на те, щоб, зважаючи на зайнятість Президента, розглянути зараз у його присутності п'яте питання. А потім можна було б продовжити розгляд розпочатого питання. /Шум у залі/. Я повторюю: п'яте питання. Прочитаєте у розданому вам під час реєстрації порядку денному питання, яке стоїть під номером 5. Воно називається коротко: про Прем'єр-міністра України ./Шум у залі/. Ні. сьогодні під час реєстрації вам повинні були роздати порядок денний. ...Очевидно, через це і виникло на початку засідання оте непорозуміння відносно нумерації питань, адже це вчора це питання стояло під номером 2.

Немає заперечень? Дозволите так зробити? Голосуємо пропозицію, щоб спочатку розглянути це питання, а потім повернутися до попереднього. Увімкніть систему "Рада". Прошу голосувати.

"За" - 213. Рішення прийнято.

Слово має Президент України Леонід Макарович Кравчук.

КРАВЧУК Л.М., Президент України. Шановні народні депутати! Ви пам'ятаєте, як у цьому залі, коли відкривалася перша сесія Верховної Ради нового скликання, підготовча група, вносячи пропозиції щодо порядку денного, серед першочергових, після вирішення організаційних питань, назвала питання про утворення уряду.

Я знаю також, що переважна більшість депутатів у своїх передвиборних програмах теж заявляла про те, що однією з перших дій Верховної Ради нового скликання мас бути призначання Прем'єр-міністра і формування уряду. Немає сумніву, що за нинішніх умов потрібно мати уряд, який здатний провести реформи. який здатний вивести Україну з кризи, який здатний забезпечити стабілізацію насамперед її економічного становища.

Верховна Рада нинішнього скликання вже структурувалась у партійному відношенні, тобто с фракції, є групи. Я зустрічався з членами Президії Верховної Ради, зустрічався з керівниками фракцій і груп, обговорював з ними кандидатури на посаду Прем'єр-міністра України. Аналізувалася також економічна ситуація, яка склалася в нашій державі. і на зборах фракцій, і на засіданні Президії Верховної Ради за моєю участю порушувалися ті питання, які нині постійно порушуються і у Верховній Раді, і в нашому суспільстві, - про послідовне здійснення економічних перетворень, про вихід з економічної кризи, про стабілізацію економіки, про соціальний захист населення, особливо його найбільш вразливих верств.

Беручи до уваги, що нинішня Верховна Рада має таку структуру, я вніс пропозицію детально обговорити кандидатури. І, виходячи саме з нинішньої ситуації і розстановки сил у Верховній Раді, пропонується на посаду Прем'єр-міністра України Масол Віталій Андрійович. Як я вважаю, він може мати реальну підтримку принаймні більшої частини народних депутатів. Цю кандидатуру підтримує частина фракцій і, як я зрозумів, переважна більшість членів Президії Верховної Ради.

Пропонувалися й інші кандидатури, ви про це також маєте інформацію. Але враховуючи ситуацію, яку я тільки що окреслив. знаючи, що інші кандидатури не мають переважної підтримки в Президії Верховної Ради і серед фракцій, і щоб не ставити ці кандидатури в ситуацію, яка могла б зашкодити процесу призначення Прем'єр-міністра і ще раз загострити політичні пристрасті, а також з тим, щоб призначити Прем'єр-міністра в законному порядку, без порушень Регламенту і Конституції, вноситься саме така пропозиція. Прошу розглянути.

ГОЛОВА. Дякую, Леоніде Макаровичу! Я думаю, що ми побудуємо подальшу роботу так. Надамо слово Віталію Андрійовичу Масолу, він скаже те, що повинен сказати з такого приводу. Ви поставите йому запитання, він дасть на них відповіді. А потім, зваживши на те, що ми провели обговорення в комісіях, групах і фракціях /а хто не провів, ті нехай звинуватять своїх голів, які не організували цю роботу, розпочату більш як тиждень тому з участю Президента/, що проведено засідання голів груп, Фракцій і комісій і що в п'ятницю додатково це питання розглядали, а в понеділок - ще раз на засіданні Президії...

Тому говорити, що ми розглядали цю кандидатуру, немає ніяких підстав. Будь ласка, давайте не будемо це все перетворювати на казна-що.

Щодо процедури?

Перший мікрофон.

Депутат /не представився/. Шановний пане Голово! Згідно із статтею 15 Тимчасового регламенту голосування по кандидатурах, зокрема Прем'єр-міністра, проводиться відповідно до порядку, визначеного статтею 13, і крім того, за наявності висновку відповідних постійних комісій Верховної Ради України. Це конституційна норма. Давайте не будемо порушувати і Конституцію, і Регламент.

Ми не можемо розглядати кандидатуру Прем'єр-міністра, тому то вона ніде не обговорювалася - ні на засіданнях комісій, ні у фракціях. Прошу не порушувати порядок.

ГОЛОВА. Шановні депутати! Я не коментую виступи, а даю відповідь на те запитання з приводу процедури, яке надійшло. Не хочу нікого ображати, але якщо ми хочемо розглядати питання, то ми будемо його розглядати, А якщо не хочемо розглядати, то, вибачте мені, будемо розглядати якісь норми, де обов'язково будуть якісь неузгодженості, тобто будемо копирсатися, наче сорока в кістці, вибачте за такий вислів.

Я вважаю, що ми в принципі маймо право і можливість вирішити це питання. Процедуру погодимо, я запропонував порядок розгляду. Президент скористався своїм конституційним правом і вніс кандидатуру. Ми заслухаємо кандидата, поставимо йому запитання і з урахуванням того, що обговорення відбулося /а де

не відбулося, то я нагадав щойно. куди адресувати свої претензії/, будемо вирішувати це питання. Будь ласка, другий мікрофон.

ЛАВРИНОВИЧ О.В., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань правової політики і судово-правової реформи /Дрогобицький виборний округ, Львівська область/. Шановний пане Голово, шановні народні депутати! Я хотів би все-таки, щоб ми не взяли собі за правило щодня порушувати Конституцію України. Справді, йдеться не про Регламент, а про Конституцію, про її статтю 110, в якій говориться, що кандидатура Прем'єрміністра обов'язково має бути обговорена у парламентських комісіях і депутатських групах. Я - заступник голови комісії з питань правової політики і судово-правової реформи України. Ця комісія не проводила засідання з розглядом кандидатури Прем'єрміністра. Так само не проводили засідання й депутатські групи. Окрім того, хочу сказати, що діють і багато інших статей законів, зокрема стаття 23 Закону про державну службу, яка не дає можливості сьогодні розглядати внесену кандидатуру.

Тому я хотів би, щоб ми всі уважно читали закони і дивилися в свою Конституцію, якщо, хочемо бути вищим законодавчим органом України.

ГОЛОВА. Шановний Олександре Володимировичу! Я як Голова Верховної Ради вам як заступнику голови комісії роблю серйозне зауваження з приводу невиконання рішення Президії Верховної Ради. Ви повинні були організувати розгляд цієї кандидатури

разом, до речі, з іншими кандидатурами і не говорити про те, що не може Верховна Рада розглядати це питання через те, що ваша комісія його не розглядала. /Оплески/. Третій мікроби.

ОСАДЧУК П.І. Я думаю, з цієї біди можна, звичайно, вийти. Треба чесно і відкрито сказати, які комісії розглядали це питання і в чому полягають їх висновки. Невже така одностайність, тим паче за ситуації, коли я знаю, що в багатьох комісіях справді це питання не розглядалося?

ГОЛОВА. Петро Іллічу, я можу дати зараз стопроцентну гарантію, що всі комісії розглянули. Тільки частина комісій, точніше їхні голови, скаже, що не розглядали, бо не оформили протокол або ще щось подібне, а частина скаже, що розглядали. Тому давайте не будемо говорити про те, чого немає насправді.

ЧОРНОВІЛ В.М. народний депутат України /Подільський виборчий округ. Тернопільська область/. Шановний Президенте! Шановний Голово! Шановні депутати! Як рядовий депутат Верховної Ради роблю зауваження Голові Верховної Ради за його неетичний випад проти депутата Лавриновича.

Хочу сказати, що подання Президента, тобто лист за підписом Президента, нам роздано дві години тому, а усно ми його почули тільки що. Що ми могли розглядати в комісії без законного, формально поданого подання Президента?

Нам називали різні кандидатурі - сім їх ви чули. Різні там плавали, це все позакулісні ігри... Нам роздали подання дві години тому. практичної можливості розглянути його в комісіях не було ніякої.

Далі. Після того як ми розглянемо в комісіях, є процедура, якої треба чітко дотримуватися. Спочатку повинен виступити претендент, потім-відповісти на запитання депутатів, після чого має відбутися обговорення /якщо я не помиляюся, протягом двох годин/. Слід визначити порядок таємного голосування, бо голосування через систему "Рада" Тимчасовим регламентом не передбачене. Отже, голосувати треба за допомогою бюлетенів.

Якщо ми не пройдемо всю передбачену Регламентом процедуру від висунення, яке щойно відбулося, до таємного голосування і оберемо таким чином Прем'єр-міністра /це не заступників Голови Верховної Ради, яких ми обрали незаконно, а Прем'єр-міністра/, то що про нас скаже Україна? Давайте припинимо топтати правові норми, що постійно відбуваєтеся в цьому залі. /Шум у заді/.

ГОЛОВА. Я не хочу перетворювати засідання в дискусію, не хочу робити зауважень В'ячеславу Максимовичу, який у даному випадку образив Президента. Бо рівно два тижні тому на засіданні Президії і в присутності голів фракцій, серед яких був і В'ячеслав Максимович, Президент вніс кандидатуру і зробив це все так як потрібно. /Шум у залі/. Він назвав і сказав... /Шум у залі/. Тим паче. Тому давайте припинимо обговорення а процедури і приступимо до розгляду даного питання. Немає заперечень? Хто за цю пропозицію, прошу голосувати. Увімкніть

систему.

"За" - 185. Рішення прийнято. Слово має Віталій Андрійович Масол.

МАСОЛ В.А., народний депутат України /Козелецький виборчий округ. Чернігівська область/. В'ячеславе, не хвилюйся...

ГОЛОВА. Віталію Андрійовичу, скільки вам потрібно часу на виступ? 30 хвилин? Установіть, будь ласка, регламент.

МАСОЛ В.А. Можна починати?

ГОЛОВА. Будь ласка.

МАСОЛ В.А. Шановний Голово! Шановний Президенте! Шановні народні депутати! Насамперед хочу висловити щиру подяку Президенту України Леоніду Макаровичу Кравчуку за висунення моєї кандидатури для обрання на високу і відповідальну посаду Прем'єр-міністра України.

Я щиро вдячний Голові Верховної Ради Олександру Олександровичу Морозу за його підтримку, а також тим народним депутатам, які ще задовго до моменту мого висунення як претендента на посаду голови виконавчої влади зверталися до мене з проханням дати згоду на можливу таку пропозицію. Сподіваюся, вони мають намір: підтримувати мене і в процесі балотування.

Даючи сьогодні згоду в разі мого обрання Верховною Радою очолити уряд, я повною мірою усвідомлюю всю ту величезну відповідальність,

яка покладаєтеся на кожного, хто б не прийняв таке рішення в цей надзвичайно складний час, який переживає наша молода незалежна держава.

Хочу з усією відвертістю запевнити вас, що мій намір і моя згода у разі успіху посісти цю важливу державну посаду спираються на якісь особисті амбіційні чи корисливі інтереси, а базуються виключно на зрозумілому, мабуть, кожному із вас бажанні застосувати свій розум, увесь свій досвід, усе своє вміння для подолання економічних труднощів, поліпшення життя народу, зміцнення нашої державності. Адже насамперед саме задля цього наші виборці делегували нас до найвищою законодавчого органу країни, виявили нам величезну довіру і чи не останні свої сподівання.

Ви розумієте, що будь-хто із можливих претендентів на цю посаду просто не може мати сьогодні конкретної програми дій майбутнього уряду. Такий документ може бути підготовлений лише на основі глибокого професійного аналізу стану справ в економіці, виходячи із практичних потреб нашого розвитку, з урахуванням пропозицій комісій та окремих народних депутатів. У його розробці повинні взяти участь усі члени уряду, які і будуть виконувати цю програму.

Із урахуванням цього дозвольте мені зупинитися лише на найголовніших концептуальних підходах, деяких організаційнопрактичних питаннях, необхідність вирішення яких бачиться мені першочерговою, викласти свою позицію, свої погляди на найважливіші соціально-політичні проблеми, які постають перед нашою державою.

Вважаю, буде також доцільним висловити свої міркування щодо принципів формування та організації роботи майбутнього уряду.

звичайно, за умови, якщо ви довірите мені його очолити.

Шановні депутати! Мої політичні орієнтири базуються на тому, що Україна і надалі повинна розвиватися як незалежна, самостійна, правова, демократична держава. Спільною для всіх нас справою без огляду на партійну приналежність має бути турбота про зміщення суверенітету України, збереження цілісності її території та недоторканності кордонів. Для започаткованої української державності сьогодні це найважливіше завдання.

Україна - це держава, де панують ринкові відносини.

Україна - це держава, яка дбає про соціальний захист населення.

Україна - це приватизація.

Останні роки тяжкої економічної кризи, яку ми зараз переживаємо, збагатили нас усіх вагомим, але, на жаль, здебільшого негативним досвідом, дачною мірою ми зрозуміли, що і як не можна робити, зокрема, всі ми добре усвідомили, що економічна відокремленість, ізоляціонізм у всіх його проявах, розрив економічних зв'язків із нашими споконвічними партнерами-сусідами стали однією з головних причин економічного занепаду держави.

Я переконаний, що, зберігаючи свій суверенітет і незалежність, Україна повинна розвиватися, маючи добрі, рівноправні, дружні відносини з усіма країнами СНД, і насамперед

- з Росією. Визнання своєї національної самобутності, історичних традицій, свого місця в світовій цивілізації не повинне вести нас до самоізоляції, наївного самовдоволення, а навпаки, за певних умов може стати надійним фундаментом і неодмінною умовою дружніх відносин суверенної України з усіма народами і державами, нашого подальшого співжиття і співпраці, у взаємопов'язаному і взаємозалежному світі.

Несучи нелегкий тягар формування нашої державності, ми водночас повинні прискорити темпи реформування економіки, перехід до ринкових відносин, реально забезпечити задекларовану рівноправність різних форм власності, даючи простір людям підприємливим, працелюбним, ризиковим.

Останнім часом монополізована економіка виявилася загнаною у безвихідь, і нам треба якнайшвидше вийти а неї. Зробити це слід насамперед шляхом оздоровлення державної політики щодо посилення мотивації до праці, зупинення падіння обсягів виробництва. Звичайно, на це потрібен час, а він у нас, на жаль, майже вичерпаний.

Я твердо переконаний, що глибокі економічні реформи у нас просто неможливо буде здійснити найближчим часом без реалізації програми широкої підтримки підприємництва, особливо того, що розгортається у виробничій та іноваційній сферах.

Поряд із створенням різноманітних фондів і центрів такої підтримки, в тому числі і за участю іноземних інвесторів, уряд повинен запровадити пільгове оподаткування підприємницьких структур, що здійснюють свою діяльність у ТАКИХ пріоритетних для нашої держави сферах, як вирощування і переробка сільгосппродукції, будівництво і розвиток будівельної індустрії, виробництво ліків і товарів широкого вжитку.

Тут повинна діяти чітка система кредитної підтримки, пільгового банківського обслуговування, страхування комерційного ризику. Гадаю, що для підприємців, які працюють у пріоритетних виробництвах, можна було б надати більш широкі томливості щодо використання об'єктів виробничої інфраструктури, що

знаходяться у власності держави. Якщо цього ми не зробимо, то розвиток економічних реформ в Україні, як і вся наша економіка, ще довго будуть знаходиться в стані занепаду і стагнації. А що ситуація зараз саме така, про це яскраво свідчіть підсумки роботи народного господарства за п'ять місяців цього року, які мають, я б сказав, супернегативний характер. Більше того, всупереч напрочуд оптимістичним заявам, що виголошуються останнім часом, спад суспільного виробництва і його криза весь час посилюються.

Проте виходячи з етичних і моральних переконань, деяких особистих причин, я б не хотів розпочинати аналіз економічного стану, як це дуже часто робиться, з критики попереднього уряду, наводити якісь цифри, щоб підтвердити темпи нашого стрімкого падіння. Сподіваюсь, вони вам і так добре відомі.

Звичайно, у кожного з нас не може не виникнути запитання; чим же можна пояснити такий агонізуючий стан нашої економіки, які основні причини усталеного наростання тенденції загнивання, хаосу і розпаду, яку ми спостерігаємо протягом останніх років?

Я твердо переконаний: якщо ми не знайдемо дійсних причин цього, не встановило правильного діагнозу тривалої хвороби нашої економіки, нам не знайти від неї цілющих ліків, ми не зможемо стати на правильний шлях, який виведе нас у найкоротший термін з економічної кризи. Будь-що інше сьогодні не просто безперспективне, а вкрай загрозливе для долі України.

Дозвольте викласти свої міркування з цього приводу.

На мою думку, головна причина - це брак уже тривалий час у наших керівних структурах незалежної волі,

сміливості і свого чіткого плану реформування економіки, в постійному шараханні від однієї економічної програми до другої. Ми довго плентались у фарватері гайдарівських реформ, копіювали їх, а врешті-решт усе це вело до тупцювання на місці, блокування прийняття важливих рішень.

Гадаю, що катастрофічний стан нашої економіки можна також пояснити не лише тактичними помилками різних структур влади, а й значною мірою зневагою до стратегічного макроекономічного мислення, що стримувало розробку прийнятної моделі національної економіки України та визначення оптимальних шляхів просування до подолання кризи.

Якщо у нас ще щось і робилося на мікроекономічному рівні роздавали кредити, надівали пільги на податки, розподіляли валюту, виділяли дотації і таке інше, то на макроекономічному рівні робота взагалі майже не проводилась.

Вважаю, що в нашій державі вже досить тривалий час проводиться не тільки політично, соціально і організаційно невиважена бюджетно-фінансова політика, а й принципово хибна, що фактично призвело до розвалу фінансової системи. Вжиті останнім часом пожежні заходи щодо подолання інфляційних процесів хоч і дали деякі позитивні наслідки, проте я вважаю їх тимчасовими, бо базуються вони на помилкових принципах і підходах.

Інфляція сьогодні просто штучно пригнічена, вона значною мірою є прихованою, але досягнуто це, я вважаю, не меншою бідою - штучно створеною абсолютною неплатоспроможністю більшості наших підприємств і, по суті, всього населення. Платіжний тромб, що утворився у фінансових артеріях нашої економіки, розвалить її остаточно.

Скажіть, будь ласка, кому був потрібен той кабінетнонадуманий бездефіцитний бюджет на 1994 рік, який затвердила Верховна Рада минулого скликання?

При сучасному стані надої економіки таким він може бути лише на папері.

Своїми невиваженими діями у податковій сфері ми запровадили, я прямо скажу, дику систему оподаткування всіх суб'єктів господарювання. Якщо сьогодні у підприємств забирається 22 відсотки доходів, або більш як 55 відсотків прибутку, то про яке підприємництво, особливо в сфері виробництва, може бути мова? Такий непродуманий підхід стимулює лише приховування прибутків. Він став причиною економічного пригнічення виробництва, майже повного припинення інвестиційного процесу в Україні.

Недалекоглядна політика уряду відносно так званого "фіксованорегульованого" курсу долара, досить вільне маніпулювання валютним законодавством призвели до розвалу внутрішнього валютного ринку. Майже зовсім обмілів і без того небагатоводний потік валютних надходжень, усе більшого розмаху набуває приховування валютної виручки за рубежем.

За даними експертів Міжнародного валютного фонду у 1993 році не було повернуто в Україну валютної виручки на суму 1,3 мільярда доларів. Тобто при нашій скруті на ВКВ ми практично з минулого року розпочали і продовжуємо інвестувати своєю валютою виробництво в Росії, країнах Європи і взагалі де завгодно, але тільки не в самих себе. Адже валюта, що залишається за кордоном, не працює на економіку України.

І на це експортерів спонукає саме життя, бо сьогодні тільки в такий спосіб можна якось ще зберегти виробництво товарів, які їдуть на експорт, хоча його мотивація підрубана, як кажуть, під корінь і експортний потенціал країни через високі податки і салону різницю в курсах щодня зменшується. За даними зарубіжних експертів з цих причин ми щомісяця втрачаємо близько 100 мільйонів доларів.

Я вважаю, що уряд разом з Національним банком не спромоглися відпрацювати чіткої грошово-кредитної доктрини, не створили доступного всім ринку кредитних ресурсів, займалися цією важливою справою по-аматорськи, незважаючи на те, що кредити -це один з найбільш могутніх джерел зростання грошової маси.

Значною мірою саме через що сьогоднішній наш купонокарбованець уже не здатний виконувати свою головну функцію

- засобу нагромадження, фінансового забезпечення інвестиційної і зовнішньоекономічної діяльності.

Люди не мають довіри до нашої, так би мовити, національної валюти і в умовах жорсткої інфляції перестали зберігати свої гроші в ощадних касах. Наші гроші не працюють на нашу економіку. А ви знаєте, що за ринкових відносин - найголовніше, щоб працювали гроші.

Шановні колеги! Аналізуючи стан справ, не можна не поставити запитання: де ж вихід, що ж: треба зробити насамперед, щоб виправити становище, які ж основні складові процесу нашого соціально-економічного і духовного відродження?

В економічній сфері передусім нам треба розробити чітку програму макроекономічних перетворень, визначити їх зміст, етапи, темпи та послідовність, які б відповідали соціальне орієнтованій моделі ринкових відносин. Тільки на цій основі ми

зможемо перервати деструктивну тенденцію розвалу продуктивних сил країни, інтелектуального і виробничого потенціалу, мінімізувати соціальні жертви нашого реформування.

Надаючи потужні його пускового імпульсу реформам, уряд має забезпечити державне регулювання в економіці, особливо в стратегічно важливих для держави галузях, як це і робиться в усіх країнах ринкової орієнтації.

Для нас такими ключовими галузями в енергетика, вугільна, металургійна і хімічна промисловість. При цьому державний сектор виступатиме як один з учасників ринкових відносин, а держава в цілому, не втрачаючи функцій управління, матиме більший вплив на регулювання економічних процесів.

Але ситуація, що склалася сьогодні в народному господарстві, потребує вжиття найбільш радикальних і невідкладних заходів, так би мовити, прямої дії. Насамперед необхідно в найкоротший термін запустити на повну потужність виробництво, налагодити випуск вітчизняних товарів. Зробити це слід шляхом включення всіх можливих стимулюючих факторів, які б заохочували виробника до випуску потрібної і доступної для більшості людей продукції.

Головне завдання зараз полягає не в збиранні непомірних податків і формуванні нереального бюджету, а в тому, щоб шляхом зменшення податкового пресу якнайшвидше оживити економіку, дати можливість трудовим колективам спокійно працювати, а людям отримувати зароблену заробітну плату. Я хочу підкреслити для депутатів і для всіх; зароблену заробітну плату, а не отриману шляхом махінацій на валютному ринку.

Якщо сьогодні хтось ще має надію, що це можна зробити тільки штучним прискоренням взаєморозрахунків між підприємствами, виділивши їм чергову порцію дешевих кредитів на поповнення оборотних

ресурсів, то можу їх запевнити, що то є ілюзійні сподівання. Процес розпаду і хаосу зайшов настільки далеко, що чисто монетаристський підхід Усе нічого не зможе змінити і виправити.

Вважаю, що діяти зараз треба нетрадиційними методами. можна сказати, на перший погляд навіть парадоксальними. Необхідно змінити всю філософію і методологію фінансовобюджетної системи нашої держави.

Що мається на увазі?

Насамперед, нам слід відмовитися від грабіжницького принципу в оподаткуванні - якомога більше забрати у платників податків і перейти до принципу - якомога більше залишити їй заробленого прибутку. Політика лібералізації оподаткування тут досить проста

- чим більше ми сьогодні залишимо податкоплатникі, тим більше, у кінцевому підсумку, завтра отримає держава.

Я вважаю, що критичною .рискою податкових відрахувань з кожного суб'єкта господарювання може бути рівень десь 15-І7 відсотків прибутку. Але це питання завтрашнього дня. А сьогодні збільшення прибуткової частини бюджету ми повинні добиватися за рахунок нарощування обсягів виробництва. Це зараз основний шлях, який приведе нас до зменшення податків.

По-друге, при розумній підтримці з боку держави окремих пріоритетних галузей промисловості нам усе ж таки слід відмовитися від надання дотацій більшості збиткових підприємств і організацій. Сьогодні їх уже майже четверта частина від загальної кількості.

Ми повинні нарешті зрозуміти/що філософія, яка базується на підтримці слабих, неспроможних прибуткове працювати підприємств веде з безвихідь. Навпаки, усілякої підтримки і заохочення на державному рівні потребують сміливі, працьовиті, талановиті, ініціативі працівники.

До речі, банкрутство, всупереч дуже поширеному в нас розумінню, - поняття насамперед фінансове, а не соціальне. Воно ах ніяк не означав, що коли підприємство оголосили банкрутом, то воно неодмінно буде ліквідоване. Ні в якому разі. Просто цей завод чи фабрика змінять власника, приїде новий господар, який зробить його рентабельним.

На мою думку, вже сьогодні деякі такі підприємства можна було б продавати, навіть іноземним Інвесторам, і не обов'язково за високу ціну, але з неодмінною твердою вимогою - новий власник інвестує у виробництво стільки ресурсів, скільки необхідно для того, щоб воно приносило прибуток, забезпечувало людей робочими місцями.

По-третє, нам треба чіткіше визначити пріоритети у вирішенні першочергових народногосподарських проблем. Серед них найбільшої уваги потребує розвиток паливно-енергетичного комплексу, енергетики /в тому числі атомної/, ліквідація наслідків Чорнобильської катастрофи. Уряд зобов'язаний розробити і здійснити довгострокову програму забезпечення України ресурсами критичного імпорту, насамперед нафтою та газом.

Сьогодні ця проблема, на мою думку, вирізується переважно на ентузіазмі та на особистих можливостях окремих посадових осіб, яким ще вдається періодичними візитами до Москви після її загрозливого попередження то випросити чергову суму кредиту, то виторгувати відстрочення наших платежів, то залізти у ще глибшу боргову яму. Вже дійшло до розпродажу нашого національного надбання.

Вважаю, що така недалекоглядна політика є не тільки принизливої для нашої держави, а й украй небезпечною для економічної та політичної незалежності. Погодьтеся, що більшої загрози для нашої державної незалежності, ніж ті майже шість мільярдів доларів США, які ми заборгували в основному Росії, для нас сьогодні немає,

Шановні народні, депутати! Гадаю, ви погодитися зі мною, що Верховна Рада минулого скликання багато уваги приділяла розвитку агропромислового комплексу та переробної промисловості, вирішенню проблем, які нагромаджувалися в цих життєво важливих галузях. Але, на мою думку, питання ці розглядалися у відриві одне від одного, бракувало комплексного підходу, не було вироблено стратегічної лінії у вирішенні таких складних питань, як ціновий паритет між промисловою і сільськогосподарською

продукцією, форма і обсяги державного замовлення, оплата виробленої і зданої державі продукції селян, податкова та фінансово-кредитна політика на селі.

Поки що не вирішено і питання про приватизацію землі. Тут, гадаю, можливі два підходи.

Перший /і дане питання можна було б вирішити найближчим часом/ - це передача землі в оренду під будівництво різних соціальних об'єктів строк на 19 років, у тому числі й зарубіжним інвесторам. Хай будують готелі, хай будують усе те, що потрібне для розвитку нашої соціальної сфери. А другий - це передача землі в довічне користування з правом успадкування, але лише тим, хто попрацював на селі певний час, має досвід і відповідну освіту, щоб ефективно використовувати землю. Таким чином, я вважаю, що ми не допустимо сьогодні спекуляції землею, скуповування її різного роду заможними ділками.

Безумовно, наші виборці чекають, що Верховна Рада нового скликання повернеться до розв'язання цих проблем, щоб розробкою конкретних законів дати поштовх формуванню ринкових відносин та конкурентного ринкового середовища на селі. Треба буде гнучкою законотворчою роботою здійснити демонополізацію переробних галузей. Вважаю, що саме через стримування цього процесу ціни на продукти харчування у нас сьогодні значною мірою монопольні, а не вільні. Переконаний, що вирішення цих та інших питань у комплексі дасть можливість створити надійний, ефективний ринковий механізм зниження цін на продовольчі товари. Нині це надзвичайно актуально.

Шановні колеги! За ті декілька тижнів, які ми тут засідаємо

новим складом Верховної Ради, багато говорилося про соціальний захист населення, визначалося, що тут нагромадилося чимало складних питань, які потребують негайного вирішення. І це дійсно так.

На мою думку, соціально-економічне становище залишається найгострішою проблемою, на розв'язанні якої уряд повинен буде зосередити свою увагу. Головне завдання - якнайшвидше припинити подальше падіння життєвого рівня наших людей шляхом здійснення рішучих кроків у ціновій політиці, пошуку можливостей для вибіркового зниження оптових і роздрібних цін на життєво необхідні споживчі товари.

Вважаю, що в основу всієї державної політики має бути покладено принцип: багаті громадяни - багата держава. Однозначно виступаючи за глибокі економічні перетворення в нашому суспільстві, я рішуче не згоден із тими політиками, які вважають, що перш ніж вийти на цивілізований шлях розвитку, нам обов'язково треба пройти через болото - економічну та політичну деградацію, різке зубожіння значної частини наших людей, позбавлених надійного соціального захисту при небаченому збагаченні окремого гурту спритних ділків.

Гадаю, ви погодитеся зі мною, що нам аж ніяк не треба було робити людей бідними і обіцяти їм, що колись вони можуть стати, багатими. Час нарешті зрозуміти, що мільйони злиденних і зневірених людей багату і міцну державу не побудують. У цьому кожен з нас мав можливість переконатися під час численних зустрічей із виборцями. Всі ми пам'ятаємо, як нелегко було відповідати на дошкульні запитання пенсіонерів, які не можуть на свою пенсію звести кінці з кінцями.

Не знаю як кому, а мені досить прикро було дивитися в очі тим людям, які живуть сьогодні на декілька наших жалюгідних мінімальних заробітних плат, особливо працівникам освіти, лікарям, ветеранам праці, членам багатодітних сімей, інвалідам, представникам інших малозабезпечених верств населення.

Безумовно, всі ці питання потребують негайного обговорення в парламенті і практичних дій з боку уряду для їх якнайшвидшого вирішення. Але скажу відверто, мене як людяну найбільше вражало без перебільшення жахливе сьогоднішнє становите нашої гуманітарної сфери - насамперед науки, медицини, освіти, особливо в сільській місцевості та зонах, що постраждали від чорнобильської катастрофи.

Ми повинні все зробити для поліпшення екологічного стану нашої держави.

Вважаю, що при всіх складностях, при всіх наших економічних негараздах нам не було виправдання, якщо ми прийняттям відповідних законодавчих актів не зрушимо ці питання з місця. Ми зобов'язані в найкоротші строки повернути втрачений тут престиж, дати народу надію на поліпшення становища. Адже від розв'язання проблем у цих сферах у повному розумінні слова залежить здоров'я нашого народу, його майбутній інтелектуальний потенціал, безцінне наше багатство - генофонд нації.

Переконаний, що уряд країни повинен більше уваги приділяти здійсненню цільової програми конверсії військово-промислового комплексу, проблемам, які б у нашій армії, питанням її матеріально-технічного забезпечення, соціального захисту військовослужбовців. Погодьтеся, ф від того, як будуть усуватися наявні труднощі, яку турботу ми будемо проявляти про військових, значного мірою залежатимуть боєздатність, авторитет і повага до нашої армії в суспільстві. Сподіваюся, що всі ми з вами

незалежно від того, хто з нас до якої політичної партії належать, насамперед у цих питаннях будемо однодумцями і знаходитимемо компроміси для їх якнайшвидшого вирішення.

Також загальнодержавною проблемою, яка вже вийшла на перший план і потребує активного втручання Верховної Ради, є боротьба зі злочинністю, особливо з організованими її формами, хабарництвом, корупцією та поширеними економічними злочинами. Сьогодні стає все більш очевидним, що кримінальна павутина вже товстим шаром покриває всю нашу молоду, ще незміцнілу державу.

Які тут вбачаються першочергові заходи з боку уряду та Верховної влади?

Насамперед, на мій погляд, нам слід, добиватися єдності, послідовності дій усіх правоохоронних органів, швидше вдосконалювати кримінальне законодавство, яке явно плентається у хвості злочинного марафону. І тут не остання вина є і найвищого законодавчого органу, який будь-які доповнення або зміни до законів, що вносилися минулих років, приймав з великим запізненням.

Нарешті, я вважаю, нам треба суттєво скоротити витрати бюджету на утримання державного апарату, переглянути кількісний склад наших міністерств, відомств, державних комітетів, змінити їх функції відповідно до ринкових умов і вимог часу.

Ми повинні сміливіше переходити від галузевого принципу управління до функціонального, швидше звільнятися від .дріб'язкового втручання в діяльність підприємств, голого адміністрування, командного і силового тиску на виробничі

підрозділи. Структура і механізм виконавчої влади повинні повною мірою відповідати тим глобальним перетворенням, які відбуваються в економіці, суспільстві й державі.

Спираючись на результати виборів до місцевих органів влади, які мають незабаром відбутися, ми повинні розробити і законодавчо закріпити концепцію регіонального економічного управління, побудувати гнучку і міцну вертикаль виконавчої влади, продумати і запровадити жорстку підпорядкованість усіх її структур - від Кабінету Міністрів до сільської Ради.

Вважаю дуже важливим, щоб у сфері державного управління всі ключові посади займали люди високопрофесійні, компетентні, з достатнім досвідом практичної робити керівниками відповідного рівня, підготовлені до державного управління, люди, які, спираючись на свої права і закони, діють рішуче, принципово, не бояться приймати сміливі рішення і готові, хочу це підкреслити, нести відповідальність за результати своєї діяльності.

У разі мого обрання на посаду Прем'єр-міністра я готовий всіляко сприяти приходу в уряд, на інші керівні посади молодих, талановитих фахівців, реформаторів за духом, з достатнім досвідом практичної роботи в сфері управління і підготувати з них керівників найвищого рівня, незважаючи на їх політичні погляди.

Шановні народі і депутати! Наша внутрішня економічна політика тісно пов'язана із зовнішньоекономічною та дипломатичною діяльністю нашої держави, виконанням взятих на себе певних зобов'язань перед світовим діловим співтовариством. Вважаю, що майбутній уряд повинен продовжити активне і відповідно виважене співробітництво з міжнародними фінансовими організаціями.

Участь України в Міжнародному валютному фонді. Міжнародному банку реконструкції і розвитку, Європейському банку реконструкції і розвитку сприятиме формуванню оптимальних умов для здійснення нашої внутрішньої економічної політики, реалізації планів реформування економіки. Крім того, активне членство в цих авторитетних інститутах дав нам право участі в прийнятті рівень стосовно міжнародної фінансової політики, відкриває доступ до економічної інформації.

Я також хотів би підтримати основні засади і напрями становлення економіки України в кризовий період, викладені у виступі Олександра Олександровича Мороза.

На закінчення свого виступу хочу ще раз наголосити, що я виклав лише найбільш суттєві, головні, концептуальні моменти тієї економічної програші, яку буду сповідувати, відстоювати і впроваджувати в життя в разі мого обрання Прем'єр-міністром. Хочу особливо підкреслити, що її можна буде реалізувати лише спільними зусиллями двох гілок влади, при вашому розумінні, при підтримці Верховною Радою нового уряду нашої держави, який у своїй роботі буде опирається на Закон про Кабінет Міністрів України, який необхідно розглянути і прийняти серед найперших.

Дякую, за увагу. /Оплески/.

ГОЛОВА. Дякую, Віталію Андрійовичу. Вам зараз зададуть запитання. І ви дасте на них відповіді. Пропонується, щоб потім виступили представники від фракцій і висловили свої міркування щодо кандидатури, запропонованої Президентом.

Я не буду більше робити зауважень конкретним комісіям, тому що виявилося, що навіть у тій аргументації, що вже прозвучала, була неточність. Бо комісії в особі їх керівників вирішили так: оскільки фракції, врешті-решт, вирішують питання про результати голосування, то краще розглядати ці питання на засіданнях фракцій, і на тому зійшлися. Але це внутрішнє питання комісій. Це не означає, що вони не повинні або повинні були його розглядати.

Тому прохання таке. Оскільки Регламент не визначає, скільки хвилин можна відводити на запитання і відповіді, ми самі повинні визначити, скільки нам потрібно часу. Півгодини? Прошу проголосувати.

"За" - 223. Рішення прийнято.

Першій мікрофон.

АННЕНКОВ Є.І., гірничий робітник шахти "Чорноморка" виробничого об'єднання "Лисичанськвугілля" /Лисичанський виборчий округ. Луганська область/. Я сначала хотел выступить от фракции коммунистов. Но потом подумал, что я прежде всего депутат и защищаю интересы избирателей округа. Поэтому, пользуясь случаем, хочу задать вопрос Президенту, Председателю Верховного Совета и исполняющему обязанности Премьерминистра. Кто будет нести ответственность за то, что произошло с Украиной? Мы меняем третий уже состав Кабинета, будет четвертый, но ответственности никто не понес. Если рабочий допустил брак в работе или по его вине вышел из строя механизм, он за это несет ответственность.

Второе. Народ интересуется, до каких пор на государственных предприятиях будут коммерческие структуры.

Третье. Приватизация. Да, приватизация нужна, но кто сейчас приватизирует? Люди требует немедленно ее приостановить и провести расследование, кто приватизировал все за бесценок.

И четвертое. Неверное, надо бы провести инвентаризацию имущества независимо от форм собственности о указанием источников накопления капитала. Сейчас говорят, что нет строительных материалов, нет жилья, но особняки растут, как грибы. И я, шахтер, получая зарплату в прошлом году в размере 19 миллионов, не мог построить себе особняк. А наши министры получают зарплату примерно такую же, но разъезжают на "Мерседесах" и по заграницам. Прошу ответить народу, как можно было довести Украину за три года до такой нищеты?

ГОЛОВА. Віталію Андрійовичу, вибачте, будь ласка. Я звертаюся до всіх депутатів, хто ставитиме запитання. Ми ставимо конкретні запитання кандидату на посаду Прем'єр-міністра. Будьте лаконічні у висловах, не треба проводити такі... Ну ви розумієте, про що йдеться.

Віталію Андрійовичу, вибачте і, будь ласка, відповідайте... Віталію Андрійовичу, до вас було запитання.

МАСОЛ В.А. Запитання було скоріше не до мене, а до...

ГОЛОВА. Віталію Андрійовичу... Я ще раз кажу, обговорюється питання про Прем'єр-міністра. Визначено час для запитань кандидату на посаду Прем"єр-міністра, а не для пошуку винних.

Треба буде всім нам разом з новим Прем'єр-міністром шукати вихід.

Другий мікрофон.

ШИБКО В.Я., доцент Державної металургійної академії України/Самарський виборчий округ. Дніпропетровська область/. Шановний Віталію Андрійовичу! Не вам нагадувати, що ви вже були Прем'єром, не вам нагадувати, як ваше прем'єрство закінчилося. Справа в тому, що. слава Богу, живі студенти, ті, що тоді страйкували, їх не віддали в солдати і. слава Богу. живі ті люди, які це зчинили, Вони тут, у залі.

У мене таке запитання до вас. Ви знову даєте згоду на те, щоб стати Прем'єром. Чи є у вас упевненість, що такого не станеться знову, а якщо у вас є така впевненість і ви не боїтеся знову бути Прем'єром, на кого ви збираєтеся спиратися: на парламент, на майбутнього Президента, на якусь політичну силу чи на свій Кабінет?

Дякую за відповідь.

МАСОЛ В.А. По-перше, я не хотів би повертатися до того. що було в 1990 році. То була зовсім інша політична ситуація. Тому давайте не будемо більше повертатися до того питання.

По-друге, я хочу сказати, що псі ми повинні працювати в злагоді - уряд. Президент і Верховна Рада. Якщо ж їли будемо працювати, як лебідь, рак та щука /а останнім часом так і було/, у нас нічого не вийде. Давайте домовимося, що уряд працюватиме як виконавча влада, парламент - як законотворча і ми разом будемо напрацьовувати нові закони і доопрацьовувати ті, які були прийняті Верховною Радою минулого скликання. Я

проти того, щоб сьогодні скасувати всі діючі закони і почати розробляти нові. Слід вдосконалювати законодавство. І на це потрібен час.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

СТЕПЕНКО В.І., голова колективного сільськогосподарського підприємства імені Воровського Полтавського району /Полтавський виборчий округ, Полтавська область/. Шановний Віталію Андрійовичу! Ви, мабуть, уважно слухали доповідь Голови Верховної Ради про основні засади і напрями становлення економіки України в кризовий період. Там було сказано, що ключовою проблемою є прийняття ново; Конституції, у якій були б передбачені безплатні освіта й охорона здоров'я. Ви добре знаєте марксизм-ленінізм. Маркс сказав, що практичний крок дорожчий за тисячу прокламацій. Я наводив вражаючі приклади/і ви говорили про це у своєму виступі/ Про жахливий стан освіти, і особливо медицини, коли швидка допомога приїжджає/але в лікарів немає потрібних ліків, й тоді не було сприйнято, тому що ми не купуємо цих ліків, давайте про це чесно скажемо. Яким буде ваш конкретний практичний крок, щоб заборонити продаж ліків комерційними структурами і всілякими спекулянтами? Адже вони продають ліки, строк придатності яких давно минув або на упаковці написано одне, а ліки в ній зовсім інші. Я хочу запитати, чи візьме на себе хтось, урешті-решт, цю відповідальність чи ні.

І друге конкретне коротеньке запитання. У своїй доповіді Олександр Олександрович сказав про ту стравну спадщину, яку ми одержали від попередньої Верховної Ради. Що я маю на увазі? Конституція і закони суперечать одне одному, інструкції стоять

над законами... І ви сьогодні також опиняєтеся в такій ситуації, що незрозуміле, як співвідносяться між собою закони і Конституція. Я хочу запитати, та будете ви, як і ваші попередники, шукати крайнього у Верховній Раді і казати, що немає законодавчої бази? Чи ви, маючи право законодавчої ініціативи, звертатиметеся з конкретними пропозиціями про внесення змін до законів і Конституції? Я вважав, що найближчим часом ми Конституцію не приймемо. Це треба буде або на референдум виносити. або сьогодні шукати якийсь вихід. Повірте, це надзвичайно, на мою думку, важливе питання. Як же бути сьогодні: чи слухати Конституцію, чи слухати закон, який суперечить Конституції? Дякую.

МАСОЛ В.А. По-перше, я хотів би бачити в наших магазинах наші українські товари. Нехай будуть й імпортні, але їх повинно бути значно менше, більшість товарів повинні бути нашими, українськими. Це означатиме, що працюють люди, що вони отримують заробітну плату і розвивається наша економіка. Тому уряд робитиме все для того, щоб підтримати підприємства, які нарощуватимуть виробництво, і в першу чергу ліків.

Щодо другого запитання. Ми повинні напрацьовувати закони, вивчай їх на практиці й вносити відповідні зміни до тих законів, які були прийняті Верховною Радою минулого скликання, у тому числі й до Конституції.

Посилатися на те, що Верховна Рада не дає працювати, я не буду. Але я хочу вам сказати, що якщо уряд запропонує внести зміни до .того чи іншого закону, то Верховна Рада повинна це обговорити і прийняти рішення протягом 5-6 днів, а не зволікати місяцями.

Просять відповісти на одне письмове запитання...

ГОЛОВА. Перший мікрофон, будь ласка.

МАРМАЗОВ Є.В., народили депутат України /Олександрійський виборчий округ, Кіровоградська область/. Виталий Андреевич, фракция коммунистов вас поддерживает, и ми твердо убеждені, что именно вы тот человек, который сможет изменить экономическую ситуацию в Украине в лучшую сторону. Мы убеждены, что именно вы тот человек, который сможет организовать эффективную работу Кабинета Министров. Ради объективности нужно сказать, что в свое время вас несправедливо освободили от этой должности, освободили не за упущения в работе Председателем Совмина, а в результате каких-то политических игр.

Я убежден, что большинство сидящих в зале проголосует за вашу кандидатуру и сегодня мы вас утвердим в должности Премьер-министра.

У меня к вам такса вопрос, Виталия Андреевич. Каким вы видите в Украине решение проблемы взаимных расчетов? Это бич нашего народного хозяйства. У нас предприятия останавливаются. Буквально сегодня приехал генеральный директор ВосГОКа - единственного в Украине комбината, который добивает и перерабатывает уран. Государство задолжало ему 225 миллиардов карбованцев, и предприятий неплатежеспособно. Ющенко пообещал разобраться с этим вопросом, оказать помощь. Александр Александрович тоже вмешался. Но с такими же вопросами обращаются и другие руководители. Как будет решаться проблема взаимных расчетов?

МАСОЛ В.А. Хочу насамперед сказати, що це дійсно одна з найголовніших проблем нашого народного господарства. Є декілька шляхів виправлення становища. Можна сьогодні прийняти

100

рішення про взаємні розрахунки, можна прийняти рішення про надання відповідних кредитів, але під пріоритети. Я, наприклад. вважаю, що насамперед ми повинні подбати про те, щоб зняти соціальну напругу. Тому новий уряд працюватиме само над вирішенням цієї проблеми. Вирішення її має бути першочерговим.

Тут є декілька записок.

Депутат запитує, скільки мені років і чи можу я згідно із Конституцією займати цю посаду. Я вважав, що мене оцінюють не по тому, скільки мені років, а за досвід і компетентність. /Оплески/. А по-друге, вибачте мені. це не зовсім залежить від віку. Дехто вже у тридцять но може, а дехто і в 75 ще... /Оплески/.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

НІКОЛАЄНКО С.М., заступник начальника управління обласної державної адміністрації /Іванівський виборчий округ. Херсонська область/. Шановний Віталію Андрійовичу! Депутація Херсонщини буде підтримувати вас, але в нас таке запитання.

Говорячи про Україну як державу, ви дали кілька грунтовних визначень. Ви сказали, що це держава ринкової економіки. Хотів би з огляду на це задати запитання. Чи не означає це, що головне для нас - побудувати ринкову економіку? А може, головне для нас - різними методами добиватися досягнення головної цілі - підвищення добробуту людей? А то в нас як тільки щось робиш без оглядки на ринкову економіку - значить антиринковик, уже мало не ворог народу. Чи готові ви до прийняття непопулярних рішень, кінцева мета яких - підвищення добробуту людей?

101

І наостанок побажання. Якщо станете Прем'єром /а я думаю, станете/ зверніть увагу на таке питання. Ну не годиться - бюджетні організації, їхні керівники їздять на "Вольво", "Мерседесах". Та одного такого автомобіля вистачило б, щоб виплатити зарплату учителям трьох районів. /Оплески/.

МАСОЛ В.А. Насамперед хочу сказати, що ринкові відносини в повному розумінні цього слова насамперед передбачають добробут народу. Тому ми будуватимемо ринкові відносини, але економіка в нас має бути соціальне орієнтованою. А в цілому це означає підвищення рівня життя всього населення.

Про автомобілі. Звичайно, треба, розглянути це питання. Але скажіть мені, у нас є власне автомобілебудування? Немає. Тому ми будемо вирішувати... /Шум у залі/.

Послухайте мене. Це російський ринок чи ринок інших країн? Але, дійсно, і там, і там, у нас є сьогодні валюта. Тому я з вами згоден, що дане питання треба розглянути і прийняти відповідне рішення. Але в цілому на ринку нашої держави повинні працювати автомобільні компанії тих країн, які сьогодні випускають автомашини. Бо їздити на "Тавріях", яких сходить із конвеєра по 150 тисяч за рік, усі ми не зможемо. Дійсність є дійсність.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

МАСЕНКО О.М., голова колгоспу "Іскра" Оржицького району /Оржицький виборчий округ. Полтавська обдасть/. Шановний Віталію Андрійовичу!

102

Багато виборців не задоволені роботою комерційних структур, які займаються торгово-посередницькою діяльністю. Право продавати повинен мати той, хто виробляє продукцію. Цим би ми завдали удару по узаконеній спекуляції. Яким ви бачите вирішення цього питання? Дякую.

МАСОЛ В.А. Із спекуляцією треба боротися, але якщо робити те. що ви запропонували, то треба ліквідувати торгівлю, Ми ж не можемо цього зробити. Що, кожен колгосп чи кожен фермер буде їздити в місто і продавати свою продукцію? У Київ тоді приїде 10 тисяч фермерів, це ж не діло. Тому треба навести порядок у комерційних структурах, щоб вони працювали, а не спекулювали і не гріли руки на підвищенні цін. Хоча вони теж повинні мати достатній прибуток, щоб могти працювати в ринкових умовах.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

ГОВОРУН В.П., начальник Управління внутрішніх справ Одеської області /Іванівський виборчий округ, Одеська область/. Шановний Віталію Андрійовичу! Зустрічі з виборцями в окрузі засвідчили, що багато з них пам'ятають, як ви відходили від політичної діяльності, вони бачать у вашій особі людину високопрофесійну, порядну, чесну /а сьогодні це великий дефіцит/ і мають надію, що ви зрештою зробите все для того, щоб у країні порядок був.

103

У мене таке запитання до вас. Сільський товаровиробник весь час щось просить в урядових структур. Вважаю, що це відбувається і тому що він не мас можливості розпорядитися результатам своєї праці. Поки це триватиме ніяких ринкових відносин на солі, я вважаю, бути не може. Отже, як довго селяни ще чекатимуть паритету цін, скасування квотування, ліцензування та інших перешкод на шляху використання наслідків праці?

І друге запитання. Як відомо, квотування, ліцензування, різного роду посередницька діяльність є грунтом для хабарництва і корупції. Які, на вашу думку, є нині можливості для боротьби з корупцією? Тому що сьогодні простих людей турбує досить велика корумпованість різних ешелонів влади. І ви не можете не знати, що деякі політичні діячі тільки проголошують гасла про боротьбу а корупцією і нічого не роблять для цієї боротьби. Тому вважаю, якщо ви хоч трошки докладете зусиль для цього і якщо вам це буде доручено, то можете мати колосальну підтримку людей.

Дякую вам за увагу.

МАСОЛ В.А. Насамперед відносно паритету цін. Так, це питання треба вирішувати, Але воно повинно вирішуватися поступово. Завтра не може бути паритету цін на промислову і сільськогосподарську продукцію. Але це питання, я вважаю, має бути в уряді на першому місці, і його треба поступово вирішувати.

Відносно квот і ліцензій. У всьому світі між державою і фермерами є відповідні відносини. Фермер здає державі хліб, він підписує з нею контракт. Так ось, якщо фермер підпише контракт з міністерством сільського господарства і виконає за цим

104

контрактом свої зобов'язання щодо поставки державі хліба, м'яса молока, тоді ніяких квот, ніяких ліцензій не потрійно, нехай везе і реалізує свою продукцію. Тільки дайте довідку, що ви здали державі те, що потрійно. .

І щодо третього запитання. Так, з корупцією потрійно боротися, і це повинні робити прокуратура, міністерство внутрішніх справ, інші правоохоронні органи. Але якщо ми з вами не почнемо збільшувати виробництво і насичувати ринок своїми українськими товарами, то цим правоохоронним органам буде дуже важко боротися з корупцією.

ГОЛОВА. другий мікрофон.

СТЕПАНОВ М.В. Уважаемый Виталий Андреевич! мне ваша политическая биографін в чем-то напоминает биографию Ден Сяопіна. Как известно, китайского реформатора в годы "культурной революции" хунвейбины выбросили в окно. С вами доморощенные хунвейбины с площади Независимости тоже расправились. /Оплески/. Сейчас вы возвращаетесь. Но говорите, что можете действовать парадоксально. В то же время говорите, что нам придется пройти через болото. Но хватит ли у вас сил действовать парадоксально, как, допустим, в том же Китае? И сделать первый шаг - сменить на 100 процентов Кабинет министров?

МАСОЛ В.А. Відносно першого запитання. Я вже казав і хочу ще раз сказати: давайте не повертатися в 1990 рік. Ну що було, то було. Історія була? Була, ми її не спишемо і не викреслимо. Так що давайте не будемо...

105

Щодо другого запитання.

Я вже казав, що не згоден з тими політиками та економістами, які вважають, що треба пройти через болото для того, щоб стати багатими. Отже, вважайте, що це парадоксально: тому що не треба нам ставати бідними, щоб потім стати багатими. Вистачить с нас.

І відносно останнього запитання, хочу підкреслити, що я хотів би, щоб в уряді працювали професіонали, компетентні люди, молоді, з якими можна разом працювати і разом виробляти стратегію. А скільки людей доведеться замінити, це вже ми потім побачимо.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

РАТУШНІЙ М.Я., радник Української інформаційної служби /Збаразький виборчий округ. Тернопільська область/. Я думаю, Віталій Андрійовичу, жовтень 1990 року пам'ятний для нас обох, бо я, не будучи депутатом, виступав з тієї трибуна, де ви зараз стоїте, завдяки тому виступу вас зняли, думаю, що ті сили, які вас знімали, все-таки не цілком деморалізовані в суспільстві і зараз проявлять свій протест.

106

Але я буду залигувати не про те. У мене конкретне запитання. Як ви оцінюєте діяльність київської акціонерної компанії "Росток"? Наскільки мені відомо, кияни говоріть про те, що очолює її ваш родич - син. Чи діяльність цього підприємства не суперечить тій програмі, яку ви так красиво тут виклали, в якій виступили проти прихватизації, нагромадження всілякими незаконними способами первинного капіталу? Як ви вважаєте?

МАСОЛ В.А. Ну, ви знаєте, коли ми починаємо переходити на покоління наших дітей, то я, наприклад, хотів би, щоб наше молоде покоління, наші студенти стали добре підготовленими фахівцями і щоб ми залишили їм не зруйновану державу, щоб вони потім закінчили будівництво нашої незалежної правової держави і люди стали значно багатшими.

Відносно мого сина. Так, він багато років уже, десь років п'ять, працює директором заводу. Тепер усі ми і в усьому переходимо до ринкових відносин. Він президент акціонерної компанії "Росток". Працює? Працює. Виробництво має? має. Ви всі цією продукцією користуєтесь. У кожного з вас дома в міксери і так далі. Підприємство працює, але і у нього теж є проблеми, як і у багатьох інших, /Шум у залі/.

107

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

М'ЯСКОВСЬКИЙ М.М., консультант спільного українсько- кіпрського підприємства "ТІРА" /Великомихайлівський виборчий округ, Одеська область/. Віталію Андрійовичу? Ви знаєте, що реальна загрозі державності України полягає навіть не в правих політичних силах в Україні й у парламенті. А в організованій злочинності, корупції, яка пов'язана сьогодні з державним апаратом

Я думаю, що ті комісії, які створені при Президентові, і навіть постійна комісія Верховної Ради, поки що не зробили конкретних кроків у цьому напрямі. Якою вам бачиться роль Кабінет Міністрів у боротьбі з цією загрозою?

МАСОЛ В.А. Це вже стосується формування уряду і урядових структур. Я ж не буду особисто приймати рішення. У мене будуть члени уряду, які займатимуться тими чи іншими питаннями.

Так, це сьогодні найголовніше питання. Але щоб його вирішите, потрібно змінити апарат. Але як саме його скоротити - чи то ліквідувавши якісь структури, чи якось інакше-це буде вирішено свого часу. Але, повторюю, ми повинні це зробити.

Письмове запитання. "У разі обрання Прем'єром України, яким буде ваше ставлення до виконання розпорядження Президента про відселення населення 18 населених пунктів до 1 вересня 1995 року та 750 чоловік, які проживають у 50 - кілометровій зоні?"

108

У нас є програма, і як уряд її виковуватиме... Прийнято рішення про відселення, ми повинні відселити, збудувати людям житло. На це потрібні кошти. А ви знаєте, у якому стані наша економіка.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ЧУРУТА М.І., помічних начальника дільниці N4 шахти "Максимівська" виробничого об'єднання "Стахановвугілля" /Стахановський виборчий округ, Луганська область/. Один из ваших предшественников-временщиков, а ныне кандидат в Президенты Леонид Кучма, вот с этой трибуны спрашивал: "Скажите, что . мне строить?". То есть он был готов строить все. Поэтому у меня конкретный к вам вопрос, короткий и конкретный. А что собираетесь строить вы? Социализм или капитализм?

МАСОЛ В. А. Ви знаєте, я хотів би вам сказати, що тепер ні капіталізму, ні соціалізму немає. Вони так тісно переплелися. Але соціалізм, дійсно, має деякі переваги. На мій погляд, положення про соціальний захист населення, безплатне медичне обслуговування, безплатну освіту і тому подібні, які ми хочемо записати до Конституції, - це і в соціалізм. А ринкові відносини... Раніше в нас було багато так званих, суспільних фондів споживання. А за ринкових відносин кожна людина повинна сповна отримувати гроші за свою працю, повинна бути мотивація до праці. У нас цього не було. Незалежно від того, скільки хто працював, одержували всі приблизно однаково.

109

Ми все будемо робити, щоб зберегти все те позитивне, що було в нас раніше. А що стосується ринкових відносин, то буде так, як у всьому світі, - підприємства енергетики, зв'язку належать державі. Коли приватизують підприємства? Коли ми з вами нагромадимо гроші, а в держави їх не буде. Тоді держава запропонує нам: "Купіть електростанцію". І ми будемо купувати.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

ОСАДЧУК И.І. Шановний Віталію Андрійовичу! Незважаючи на те, що керуюся принципом не вірити в щастя, для якого треба повертатися назад, хотів би спокійно поставитися до вашої програми.

Учора в Люксембурзі Президент України підписав документ про співробітництво з Європейським союзом, що передбачає інтеграцію України в економіку, в ринок цивілізованої Європи. Скажіть, будь ласка, як це узгоджується з концепцією, викладеною у вашій дворічній давності книжці "Потерянный шанс", де чітко проглядається підхід лицем до Сходу?

І в цьому зв'язку. Ви були проти виходу України із рублевої зони. Чи змінилася ваша точка зору? І скажіть, чи може існувати повноцінна незалежна держава, не маючи своєї грошової, фінансово-кредитної системи? Отож як ви ставитеся до давно назрілої широкомасштабної грошової реформи і запровадження української грошової одиниці - гривні?

Дякую.

110

МАССОЛ В.А. По-перше, я ніколи не виступав проти виходу із рублевої зони. Я виступав проти виходу із неї непідготовленими. Я обіцяв не нагадувати про 1990 рік, але тут нагадаю. Коли я в 1990 році говорив, що для запровадження своєї валюти потрібно три-чотири роки, мені тоді ніхто не вірив. Тепер бачимо, що сталося саме так.

До виходу із рублевої зони треба було підготуватися. Ви же ніхто не сказав, скільки Україна як держава втратила на цьому мільярдів доларів. А ви підіть і поцікавтеся, скільки вона на цьому втратила. Тому я завжди виступав за те, щоб усі заходи, які проводяться, були підготовленими. Це перше.

Друге. Тут говорили про союз, співробітництво, ринок. Я нині виступаю за ринок російський. Чому? Не заперечую, давайте будемо працювати на Заході. Будь ласка. Але скажіть, яка країна може купити в нас три мільйони тонн цукру? Це ринок попиту, це наша нафта. Для того щоб щось купити, треба щось продати. А за масштабністю російський ринок для нас сьогодні найперспективніший. Але не треба відмовлятися і від, західного ринку. Чиї товари в нас нині конкурентоспроможні, той нехай іде і працює на західному ринку. Хай завойовує його. /Оплески/.

ГОЛОВА. Дякую. Час, відведений на запитання, вичерпався. Я розумію, що цікаво поговорити із цікавою людиною. Віталію Андрійовичу, сідайте, будь ласка.

У нас є декілька хвилин, то я хотів би сказати про організацію нашої подальшої роботи.

111

У комісіях, фракціях і групах ви обговорювали питання про призначення Прем'єр-міністра. А хто не обговорював, то маєте ще на це час. Прошу вас зараз зібратися у фракціях і групах і прийняти рішення з приводу цієї кандидатури. І свої протокольне оформлені рішення, будь ласка, до шістнадцятої години здайте до Секретаріату в установленому порядку.

Ми проведемо обговорення цієї кандидатури так, як ви визначите. Якщо захочете обговорювати дві години, можна і дві. Але я пропонував би інший варіант - заслухати виступи від фракцій і, можливо, від комісій, якщо буде нагальна потреба. Після цього шляхом голосування ми висловимо своє ставлення до цієї кандидатури.

Далі. О 16 годині у кінозалі розпочинається міжнародна науково-практична конференція з питань депутатської діяльності. Ми домовимося, що на початку цієї конференції, віддаючи належне і з пошани до наших гостей, які прибули на цю конференцію, я хвилин на десять піду і скажу їм те, що потрібно із цього приводу сказати. Ми делегуємо на це засідання певну кількість депутатів, які постійно будуть займатися проблемами, що є предметом обговорення на даній конференції, а самі продовжимо роботу в сесійному залі, оскільки в нас немає часу на вирішення інших питань.

Тому у мене до вас прохання розглянути в комісіях і питання про те, кого делегувати на. цю конференцію.

Оголошується перерва до 16 години.

112