ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЬ ВОСЬМЕ

Сесійний зал Верховної Ради України. 16 червня І994 року.. 16 година.

Веде засідання перший заступник Голови Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О.М.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу народних депутатів підготуватися до реєстрації.

Увімкніть, будь ласка, систему "Рада" для реєстрації.

Зареєструвалися 209 народних депутатів. Давайте ще раз зареєструємося. Увімкніть, будь ласка, систему.

Зареєструвалися 220 народних депутатів. Запросіть, будь ласка, всіх до залу, щоб зареєструвалися.

Я розумію, що засідають комісії...

Реєструємося ще раз. У залі - 239 народних депутатів. Вечірнє засідання оголошується відкритим. Продовжуємо розгляд питань згідно з порядної і денним.

Шановні народні депутати! Ми обговорили доповідь, заслухали виступи від комісій, від фракцій. Тепер переходимо до розгляду проекту постанови щодо даного питання.

Щодо проекту постанови слово просить депутат Пилипчук. Володимире Мефодійовичу, будь ласка.

ПИЛИПЧУК В.М., народний депутат України /Центральний виборчий округ, Івано-Франківська область/. Шановні колеги! Питання досить-таки складне за своїми наслідками. У зв'язку з цим прошу не обмежувати мене у часі, бо я трошки довше буду говорити.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимире Мефодійовичу, давайте зразу домовимося. Скільки часу ви просите?

ПИЛИПЧУК В.М. Хвилин дванадцять.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати! Згідно з Регламентом надається від п'яти до десяти хвилин. Так? П'ять хвилин? Десять? /Шум у залі/. Давайте відведемо до п'яти хвилин.

Скільки всього часу відведемо на обговорення проекту постанови? Годину? Півгодини?

Ставлю на голосування пропозицію відвести на обговорення проекту постанови півгодини і надавати до п'яти хвилин на виступ. Прошу проголосувати.

"За" - І92. Прийнято.

Володимире Мефодійовичу, будь ласка.

ПИЛИПЧУК В.М. Шановні колеги! Дев'ятий раз у Верховній Раді обговорюється ситуація з кредитами. І ситуація така: не дати - помре сільське господарство, дати - піде інфляція.

Звичайно, я передбачав, що така ситуація виникне. Були й інші механізми вирішення цієї проблеми. Наперед скажу, що я проти надання кредиту, тому що це призведе до зниження курсу і до інфляції. Але одночасно я знаю, що ви цю постанову приймете. Я це відчуваю по реакції залу.

Ситуацію можна врятувати, не допустивши такого високого рівня інфляції, можна сказати, майже зовсім не допустивши інфляції, якщо запропонувати механізм проходження кредитних ресурсів, їх використання, щоб вони не буди конвертовані у валюту, яка може опинитися за кордоном. Ще раз каву, що я проти надання кредитів, але знаючи, що ви все-таки проголосуєте за їх надання, хочу запропонувати механізм, як пом'якшити удар. Можливо, я вийду трошки за рамки передбаченого Регламентом часу.

Кредитів потребує не тільки сільське господарство, їх потребує і промисловість - легка, хімічна, чорна, кольорова і в крапочку. Тому режим може бути загальним для всіх.

Перше. Встановити терміном на шість місяців режим пільгового антикризового кредитування для стимулювання нарощування обсягів виробництв та реалізації продукції для підприємств, що зобов'язуються збільшити обсяги виробництва та реалізації продукції без збільшення ціни на неї.

Друге. Встановити ставки за користування антикризовими кредитами для названих підприємств у розмірі однієї десятої від облікової ставки Національного банку України.

Трете. Загальний розмір антикризових кредитів, що випускаються Національним банком України, не може перевищувати однієї десятої кредитних коштів, що знаходяться на кредитного ринку України в національній валюті.

Четверте. Національному банку України щомісячно аналізувати та коректувати кількість платіжних засобів в обігу для підтримання пропорційності товарної і грошової маси на ринку України.

П'яте. Не мають права на користування антикризовими кредитами такі підприємства: збиткові; підприємства, що мають нереалізовану продукцію в розмірі місячного і більше обсягу виробництва, обрахованого в першому кварталі І994 року, та запаси товарно-матеріальних цінностей у розмірі більше одного обороту обігових коштів; підприємства з дебетовим сальдо заборгованості на момент претензій на отримання антикризового кредиту; підприємства, що мають безнадійну щодо перспектив її погашення заборгованість, тобто потенційні банкрути.

Шосте. Почерговість надання кредитів. Це стосується скоріше промисловості, ніж сільського господарства. З 1 липня надавати кредити тільки тим підприємствам, які мають не менше одного обороту обігових коштів протягом місяця. З 15 липня - підприємствам, тривалість обороту обігових коштів яких не перевищує двох місяців, та під випуск товарів народного споживання незалежно від тривалості одного обороту обігових коштів. З 1 серпня - підприємствам, тривалість одного обороту обігових коштів яких не перевищує трьох місяців. І з 1 вересня - всім іншим підприємствам.

Сьоме. Максимальний розмір антикризового кредиту, що може отримати підприємство, становить одну десяту обігових коштів підприємства, поділених на кількість оборотів обігових коштів протягом місяць.

Восьме. Антикризові кредити надаються під заставу майна підприємств, які у випадку неповернення їх оголошуються банкрутами за спрощеною схемою санації. З початку надання антикризових кредитів розмір облікової ставки Національного банку по інших кредитах зменшується на 10 відсотків.

Дев'яте. Встановити, що підприємства укладають угоди з комерційними банками з дотриманням таких обмежень протягом усього терміну дії кредитної угоди:

а/ кошти антикризового кредиту використовуються лише на придбання за незмінними цінами сировини, матеріалів, комплектуючих, енергоносіїв, необхідних для збільшення випуску продукції;

б/ кошти антикризового кредиту забороняється: використовувати для виплати заробітної плати та Інших виплат, що мають характер фонду споживання, на погашення заборгованості контрагентам, у тому числі й бюджету, на придбання устаткування, фінансування капітальних вкладень, капітального та Інших видів ремонтних робіт; розміщувати кошти кредитів на депозитних рахунках чи позичати їх іншим.

Десяте. Підприємствам, що отримали антикризові кредити, на весь період користування ними забороняється перепродувати сировину, матеріали та комплектуючі, придбані на кредитні кошти, конвертувати кошти кредитів в іноземну валюту.

Одинадцяте. При отриманні антикризового кредиту підприємства зобов'язані:

а/ протягом першого місяця користування антикризовим кредитом весь прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства, спрямувати на розширення виробництва продукції;

б/ протягом другого місяць не менше 50 процентів прибутку спрямувати на розширення виробництва продукції;

в/ щомісячно збільшувати в порівняльних цінах обсяги виробництва і реалізації продукції у порівнянні з розмірами кредиту на коефіцієнт, що виводиться як добуток середньозваженої вартості одиниці продукції і середньомісячної кількості оборотів обігових коштів підприємства, поділених на середньозважений розмір матеріальних витрат на виробництво одиниці продукції;

г/ протягом перших трьох місяців не збільшувати частки фонду споживання в обсязі реалізованої продукції у порівнянні з першим кварталом 1994 року, причому на четвертий та на наступні місяці не мають права збільшувати частку фонду споживання в обсязі реалізованої продукції ті підприємства, які допустили і не ліквідували дебетове сальдо заборгованості;

д/ протягом шести місяців не збільшувати цін на свою продукцію на внутрішньому ринку України.

Дванадцяте. Підприємствам, які протягом шести місяців не порушували всіх умов договору щодо антикризового кредиту та цієї постанови, кредитна угода на пільгових умовах пролонгується ще на один місяць без обмежень щодо характеру використання коштів, окрім співвідношення мів, нарощуванням обсягів виробництва та реалізації продукції і розмірами кредитних коштів.

Тринадцяте. Підприємства, що отримали антикризові кредити на весь період користування ними зобов'язані продавати 100 відсотків валютною виручки від експорту продукції на валютному ринку України за вільним ринковим курсом.

Чотирнадцяте. З початку антикризового кредитування для всіх підприємств знімаються всі обмеження на порядок та режим експорту продукції, окрім продукції, заборона або особливий режим експорту якої встановлені міждержавними угодами та рішеннями міжнародних політичних та економічних інституцій.

П'ятнадцяте. Звільнити з-під контролю ціни, окрім підприємств-монополістів, та розміри фондів споживання підприємств після закінчення кредитного договору з антикризового кредитування.

Шістнадцяте. Комерційні банки зобов'язані укласти угоду з підприємством щодо надання антикризових кредитів з 1 липня /тут можлива інша дата/ з обмеженням та на умовах цієї постанови.

Сімнадцяте. У разі порушення підприємством умов договору комерційні банки зобов'язані зупинити його дію на пільгових умова та продовжити її за діючою ставкою рефінансування, встановленою Національним банком України.

Вісімнадцяте. У разі наступного невиконання підприємством умов договору воно оголошується банкрутом.

Дев'ятнадцяте. У випадку нездатності підприємства обслуговувати борг по антикризовому кредиту і визнання боргу безнадійним щодо підприємства застосовується режим спрощеної санації відповідно до законодавства України.

Двадцяте. Маржа комерційних банків /тобто їх заробіток/ по кожному з антикризових кредитів не повинна перевищувати 5 відсотків. У разі порушення цієї вимоги весь надлишок маржі перераховується в державний бюджет України. У разі повторного порушення банком вимог щодо обмежень маржі до банку застосовується санкція у розмірі стократного надлишку.

Двадцять перше. Установити, що у випадку підвищення підприємством цін на свою продукцію сумі перевищення стягується у безспірному порядку до державного бюджету.

Двадцять друге. У разі відмови комерційного банку в наданні або пролонгації договору з антикризового кредиту або в недоданні кредитних коштів по вже укладеній угоді комерційний банк сплачує штраф у розмірі п'яти десятикратної суми недоданих підприємству кредитних коштів. При дотриманні підприємством усіх умов постанови, штраф з комерційного банку стягується у безспірному порядку із збереженням банком по відношенню до підприємства зобов'язань по договору. Сума штрафних санкцій розподіляється порівну між державним бюджетом і підприємством.

Двадцять третє. З початку антикризового кредитування забороняється збільшення розміру дотацій збитковим підприємствам. Після закінчення антикризового кредитування дотація всіх збиткових підприємств забороняється, а збиткові підприємства оголошуються банкрутами.

І останнє. Контроль за виконанням цієї постанови покладається на Національний банк і Кабінет Міністрів.

Я розумію, що Національний банк буде проти такого підходу, бо йому легше кредити не дати. /Шум у залі/.

А якщо "згвалтують", то віддасть - і робіть що хочете. Але якщо буде застосований оцей механізм реалізації кредитних коштів, тоді ми можемо суттєво зменшити інфляцію, викликану наданням кредиту, аби взагалі її не допустити. Цей механізм складний і одночасно крихкий як скло. Але якщо його дотримуватися, то можна не допустити інфляцію, якщо ж не дотриматися - інфляція піде.

Кажу, що банк виступить проти цього, бо йому буде набагато більше роботи.

Я пропоную або прийняти це постановою Верховної Ради, або доручити це Кабінету Міністрів. Я над цим механізмом дуже багато працював, передбачаючи таку ситуацію, що "згвалтують" банк на кредити. Цей механізм дозволить зменшити негативні наслідки надання кредиту.

Просив би все-таки це врахувати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Перший мікрофон, будь ласка.

ЛАВРИНЕНКО М.Ф., старший викладач Глухівського державного педагогічного інституту імені С.М.СергєєваЦенського /Глухівський виборчий округ, Сумська область/. Я считаю, что данный проект постановления можно принять за основу. Но и в докладе, и в выступлениях все-таки не была затронута специфика приграничных областей, в частности с Россией. А эта специфика заключается вот в чем. Сегодня, будем говорить, приграничные сельскохозяйственные

предприятия, колхозы, совхозы оказались в кризисной ситуации не только из-за отсутствия кредитов. Ведь раньше они находились от перерабатывающих предприятий России, которые их обслуживали, в 10-15 километрах. Сейчас же вынуждены перевозить продукцию по территории Украины -минимум на 30 километров, максимум на 60-70, При нынешних ценах на горючее можете себе представить, какие убытки они несут.

Можно ли выйти из положения? Я считаю, что можно. Записать в проекте постановления, в пункте 10, чтобы Кабинет Министров путей межправительственных и межобластных соглашений и договоров решил эту проблему. Чтобы и сегодня колхозы могли свою продукцию сдавать на те же перерабатывающие предприятия в России. Тогда ее надо будет перевозить всего на расстояние 10- 15 километров.

Вторая проблема - Глуховский район. Также более пятнадцати хозяйств находятся вдоль автомагистрали Москва - Киев. Сегодня эта дорога находится в таком состоянии, что ежемесячно случаются автодорожные происшествия, гибнет много людей и так далее.

А теперь представьте, что по этой автомагистрали надо доставлять зерно на элеватор, везти молоко и прочее. 70 километров по бездорожью - это снова убытки, так как затраты на транспортировку продукции превышают затраты на ее производство.

Но тут есть один момент, который касается пункта 10, где говорится о таможенных пошлинах і так далее. Через Глуховский район от границы с Россией идут потоки транзитного транспорта, осуществляющего межгосударственные перевозки. Взимается соответствующая плата, но на восстановление дорог район ничего не получает. И сегодня дороги восстанавливать некому. Погрому надо дать поручение Кабинету Министров, чтобы эти два фактора были учтены и был наведен порядок.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

БОЛДИРЄВ Ю.О., заступник голови виконавчого комітету Донецької міської Ради народних депутатів /КіровоькийШахтарський виборчий округ. Донецька область/. Группа "Единство", партия Гражданский конгресс Украины.

Уважаемые депутаты! Уважаемый председательствующий! Думаю обсуждение этого вопроса было бы более продуктивным, если бы он был внесен не только Комиссией по вопросам АПК, но всеми заинтересованными комиссиями.

Сегодня мы слышали выступление председателя Комиссии по вопросам финансов и банковской деятельности Суслова, который очень аргументирование показал, что давать кредиты коммерческим банкам - это значит создавать возможность для правонарушений, для того, чтобы деньги попали не сельхозпроизводителям, а недобросовестным людям. Были и другие очень существенные замечания.

Если мы сейчас будем голосовать по принципу: голосуем против

того, что сказал Пилипчук, - то, боюсь, можем наделать много ошибок. Поэтому предлагаю соблюсти нормальную парламентскую процедуру. Есть три комиссии, которые должны это контролировать: по вопросам финансов и банковской деятельности, бюджетная комиссия и по вопросам АПК. Необходимо создать рабочую группу, в которую входили бы члены этих комиссий, и поручить им до завтрашнего утра подготовить такой проект, который ни у кого не вызывал бы возражений. А завтра в 10 часов его проголосовать. В противном случае мы, удовлетворив сегодня чьи-то лоббистские интересы, спровоцируем взрыв ситуации в стране.

Очень прошу вас, уважаемые депутаты, проголосовать за мое предложение, а вас, уважаемый председательствующий, поставить его на голосование.

Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон, будь ласка.

КАРАСИК В.М., генеральний директор асоціації "Харківцукор" /Богодухівський виборчий округ, Харківська область/. Я предлагаю принять данный проект постановления за основу; но в то же время хочу высказать несколько замечаний. В подпункте 1.3, Александр Николаевич, мы с Василием Ивановичем предлагаем оставить первую часть: "Кредитування підприємств і організацій агропромислового комплексу згідно з цією постановою комерційними банками здійснюється за ставкою 30 відсотків річних з погашенням кредитів по мірі фактичної реалізації продукції", а остальное исключить. А если нужно, то отразить это в механизме.

Есть замечания к пункту 4. Его нужно оставить в той же редакции, только после слов "для остаточних розрахунків за зерно, олійні культури і цукрові буряки" дописать "насіння сільськогосподарських культур".

По пункту 7. Сегодня перерабатывающее предприятие за переработку продукции, сданной сверх государственного заказа и сверх контракта, так называемого давальческого сырья, получает чаще всего часть конечной продукции.

Поэтому предлагаю пункт 7 изложить в такой редакции:

"Установити, що експорт сільськогосподарської продукції, сировини та продуктів її переробки не підлягає квотуванню і ліцензуванню за умови виконання їх виробниками і підприємствами переробної промисловості державного контракту і державного замовлення на поставку до державних ресурсів цієї продукції".

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон, будь ласка.

ДЕПУТАТ /не представився/. Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні колеги! У мене така пропозиція: давайте приймемо цей проект постанови за основу і потім почнемо обговорення, бо повторюється те, що було на ранковому засіданні. Я вас прошу, давайте проголосуємо, а потім будемо працювати далі Поставте на голосування, Олександре Миколайовичу.

ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Згодні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Згодні? Тоді на цьому закінчуємо вправлятися.

Ставлю на голосування пропозицію проект постанови прийняти за основу. Прошу проголосувати.

"За" - 194. Приймається.

Дякую.

Шановні народні депутати? Сьогодні ми обрали главу Кабінету Міністрів. Сьогодні ми приймаємо доленосну постанову на 1994 рік щодо агропромислового комплексу. Від цієї постанови чекають багато. Але давайте порадимося. Внесено чимало цінних поправок, щоб ця постанова працювала. То я думай, треба, щоб швиденько розшифрували ту стенограму, а ми з вами створимо комісію, до складу якої увійдуть члени Комісії з питань агропромислового комплексу. Комісії з питань фінансів і банківської діяльності, економічної комісії, працівники Міністерства сільського господарства і продовольства, Національного банку, Міністерства фінансів. Міністерства економіки, банку "Україна"... Кого ще нам потрібно? Бюджетна комісія? Правильно. Доручаємо їм доопрацювати проект,, до завтрашнього ранкового засідання. О 10 годині ми повернемося до цього питання і проголосуємо проект із урахуванням усіх поправок і зауважень, щоб, дійсно, ця постанова мала реальну силу.

Пропозиції, які вніс депутат Пилипчук, мені здається, це є механізм виконання цієї постанови. Я вважаю, що робоча комісія їх розгляне, погодить у Кабінеті Міністрів і, мабуть, у подальшому ми використаємо їх як механізм реалізації цієї постанови. Немає інших думок? Немає.

Ставлю на голосування пропозицію затвердити таку комісію

І дати їй можливість працювати, а завтра внести на ранкове засідання проект постанови для затвердження. Прошу проголосувати.

"За" - 230. Приймається.

Дякую.

Думаю що ми доручимо очолить роботу цієї комісії віцепрем'єру Дем'янову. Не буде заперечувати? І нехай вони працюють. Переходимо до наступного питання порядку денного - про внесення змін і доповнень до Закону про вибори депутатів і голів сільських, селищних, районних, міських, районних у містах, обласних Рад. Доповідає народних депутат України голова Комісії з питань державного будівництва, діяльності Рад і самоврядування Стешенко Олександр Миколайович. Будь ласка.

З процедури? Другий мікрофон, будь ласка.

КОРНЕЛЮК В.М., представник Президента України в Ратнівському районі /Старовижівський виборчий округ, Волинська область/. Шановний Олександре Миколайовичу! На початку ранкового засідання вносилася інша пропозиція; другим питанням порядку денного поставити відповідь на депутатські запити стосовно виплати заробітної плати вчителям і лікарям. Ви обіцяли, що ми до цього повернемося після завершення розгляду першого питання. Тому давайте повергнемося, оскільки була така пропозиція. Прошу поставити це на голосуванню. Це питання багато часу не займе.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати! Давайте ми вже розглянемо те, що я оголосив. Голова комісії вже стоїть на трибуні. На нашому засіданні присутній заступник міністра фінансів. Ми йому надамо слово і те питання розглянемо.

У вас з процедури? Будь ласка, перший мікрофон.

КРАСНЯКОВ Є.В., директор загальноосвітньої школи N 92 м. Горлівки /Горлівський-Калінінський виборчий округ, Донецька область/. Александр Николаевич! Я также предлагаю возвратится к вопросу, который ставили мы утром. Вопрос о выплате заработной платы учителям и шахтерам действительно не займет много времени. Только что члены Комиссии по вопросам науки и народного образования встречались с представителями областей. Обстановка очень напряженная. Во всех областях прошли акции. Учителя уходят в отпуск, поэтому вопрос надо решать незамедлительно. Тем более что он займет немного времени.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Шановні народні депутати! Я теж думаю, що це питання займе небагато часу. Давайте його розглянемо.

Ставлю на голосування пропозицію другим питанням розглянути депутатський запит стосовно виплати заробітної плати шахтарям і вчителям. Прошу проголосувати.

"За" - 200. Прийнято.

Олександре Миколайовичу, вибачаюся. Слово надається заступнику міністра фінансів України Матвійчуку Володимиру Макаровичу. Будь ласка.

МАТВІЙЧУК В.М., заступник міністра фінансів України. Вельмишановні народні депутати! У нинішньому році, як ніколи до цього, були великі труднощі із забезпеченням фінансуванням усіх заходів, які передбачені бюджетом. Я підкреслюю: усіх заходів, включаючи освіту, науку, культуру, охолону здоров'я, соціальне забезпечення, молодіжні заходи, фізичну культуру та спорт, відшкодування різниці в цінах на вугілля.

На превеликий жаль, допускаються порушення строків виплати заробітної плати, бувають випадки, коли надовго затримується виплата заробітної плати, затримка у фінансуванні бюджетних установ допускається з бюджетів усіх рівнів. Але найважче сьогодні установам, які фінансуються з державного бюджету, оскільки весь тягар дефіциту, по суті, покладено на державний бюджет.

На сьогодні не забезпечено виплату надбавок до посадових окладів спеціалістам освіти, культури, науки, охорони здоров'я, соціального забезпечення, фізичної культури і спорту та по ряду установ не забезпечено виплату заробітної плати за травень.

Ситуація погіршується тим, що на даний час необхідно понад 3,5 трильйона карбованців для виплати відпускних учителям. Такий стан із фінансуванням пояснюється невиконанням доходної частини як державного, так, і місцевих бюджетів усіх рівнів.

Наприклад, за перший квартал поточного року доходи державного бюджету становили лише 10,3 відсотка, консолідованого бюджету - 13,4. За станом на 1 травня цього року ситуація не поліпшилася. Державний бюджет було виконано лише на 17,7 процента, консолідований - на 21,3 процента. Я не буду аналізувати всі причини, які вплинули на невиконання доходної частини бюджету, хочу відмітити лише основні.

Однією з основних причин є спад виробництва, який відбувається в поточному році. Наприклад, обсяг промислової продукції за січень-квітень зменшився на 39 процентів проти аналогічного періоду минулого року. Крім цього, до бюджету не надійшли передбачені за міждержавними угодами суми від транзиту газу у зв'язку зі змінами напрямів їх розподілу.

Є й інші причини, що негативно впливають на стан фінансування соціально-культурної сфери. При затвердженні державного бюджету відповідно до постанови Верховної Ради були запроваджені доплати спеціалістам соціально-культурної сфери до рівня середньомісячної заробітної плати в народному господарстві, а джерело фінансування цих додаткових витрат з бюджету було визначено як для загальних витрат по бюджету. Необхідно було вишукати понад 30 трильйонів карбованців, але їх не було враховано в розрахунках до бюджету.

Слід також зазначити, що в січні-червні поточного року виникла необхідність профінансувати ряд заходів, не передбачених у бюджеті, що також погіршує стан фінансування.

Які заходи вживає уряд для виправлення становища з фінансуванням соціально-культурної сфери, з виплатою заробітної плати працівникам бюджетних установ, а також відшкодуванням різниці в цінах на вугілля?

Я поділив би ці заходи на дві групи. До першої відносяться заходи на перспективу, а до другої - термінові заходи.

Що стосується перспективи. Нині завершується робота по уточненню показників плану економічного і соціального розвитку і бюджету за результатами роботи за 1 квартал, що передбачено постановою Верховної Ради.

Це питання попередньо вже розглянуто на засіданні Президії Кабінету Міністрів. Відповідні міністерства і відомства працюють над проблемами збалансування бюджету, стабілізації виробництва, зупинення інфляційних процесів.

У зазначених уточнених показниках бюджету передбачається врахувати додаткові витрати на запровадження доплат спеціалістам соціально-культурної сфери до рівня середньомісячної заробітної плати в народному господарстві. Як я уже сказав, це становить 30 трильйонів карбованців, то, безумовно, поліпшить той стан із фінансуванням, який є.

Стосовно термінових заходів. Уряд діє таким чином. Із поточних доходів, які надходять до бюджету, кошти в першу чергу спрямовуються на заробітну плату. Наприклад, якщо говорити про систему освіти, яка фінансується з державного бюджету, то за останні дні на зазначену мету направлено понад 60 мільярдів карбованців. Проведена відповідна робота з Національним банком щодо надання кредиту Міністерству фінансів для фінансування заходів, що передбачено чинними нормативними актами.

Так, для виплати заробітної плати працівникам освіти, що фінансуються з державного бюджету, 14 червня нинішнього року. Міністерству освіти перераховано 500 мільярдів карбованців. Цього ж дня перераховано з державного бюджету у вигляді субвенцій 515 мільярдів карбованців місцевим бюджетам для виплати відпускних учителям загальноосвітніх шкіл. Зараз ми продовжуємо роботу з Національним банком з приводу отримання кредитів і сподіваємося, що найближчим часом ми фінансове допоможемо місцевим бюджетам з виплатою заробітної плати вчителям.

Фінансові органи на місцях також вживають додаткових заходів щодо мобілізації додаткових коштів на виплату заробітної плати.

Ви, мабуть, знаєте, що 9 червня поточного року Президент видав указ щодо поліпшення фінансування установ освіти, яким передбачено строк забезпечення коштами цих установ. Вживаються всі заходи щодо його виконання.

Стосовно виплати заробітної плати працівникам вугільної промисловості. Ви знаєте, що в державному бюджеті, затвердженому Верховною Радою України, для відшкодування вугільній промисловості різниці в цінах на вугілля передбачено 18,9 трильйона карбованців. Для того щоб поліпшити стан справ із виплатою заробітної плати у вугільній промисловості, уряд прийняв рішення щодо здійснення відшкодування зазначеної різниці в цінах на умовах першочерговості. Так, із 18,9 трильйона карбованців за станом на 16 червня вже профінансовано 12,2 трильйона карбованців, що становить 65 відсотків при загальному фінансуванні з державного бюджету до 50 відсотків. Лише за 13- 16 червня поточного року вугільній промисловості перераховано 750 мільярдів карбованців, що значно, сподіваємось, поліпшить стан справ із; виплатою заробітної плати у вугільній промисловості. Як і стосовно установ соціально-культурної сфери, вишукуються додаткові джерела для того, щоб поліпшити фінансування відшкодування різниці в цінах на вугілля.

Хочу відмітити: в уточнених показниках бюджету, який підготовлено, передбачається значне збільшення різниці в цінах на вугілля. Ці показники будуть подані на розгляд Верховної Ради. Ось коротко те, що я хотів сказати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Макарович закінчив. Є запитання? Скільки ми відведемо для цього часу? Півгодини? Мабуть, давайте, 15 хвилин? Виконуючий обов'язки Прем'єрміністра депутат Звягільський доповідав з цього приводу. Я думаю, 15 хвилин достатньо.

Будь ласка, перший мікрофон.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О., народний депутат України /Світловодський виборчий округ. Кіровоградська область/. Шановний доповідачу! Я теж один із авторів цього запиту. З величезною увагою вислухав вашу доповідь. Думаю, ще з більшою увагою її вислухали тисячі вчителів, які так і не дізналися, отримають вони відпускні чи не отримають.

Отож, дозвольте мені задати, як казав Іван Степанович у цьому парламенті, запитання пряме, як рейка: то отримають вони всетаки відпускні чи не отримають? Щоб люди знали. Це перше запитання.

І друге. Чи думаєте ви все-таки над тим, щоб хоч якось підняти заробітну плату технічним працівникам, які сьогодні отримують стільки грошей, що й віника не купиш. Якщо можна, скажіть: так чи ні.

МАТВІЙЧУК В.М. Я вже сказав, що ми вживаємо заходів, і 14 числа перераховано частину коштів на це. Сподіваємося, що до 9 липня зможемо забезпечити виплату заробітної плати. /Шум у залі/.

Так, 14 числа кошти пішли в Кіровоградську область у вигляді субвенцій.

Що стосується другого запитання про підвищення заробітної плати для технічного персоналу установ соціально-культурної сфери. Це треба розглядати в комплексі. Для цього необхідно понад 5 трильйонів карбованців. Тим більше що зараз ставиться питання про те, щоб відновити дію тих статей закону, якими передбачалося встановлення посадових окладів медичним, педагогічним працівникам на рівні середньої плати в промисловості. А це ще 40 трильйонів карбованців.

Тому це питання зараз вивчається і рішення буде прийняте після остаточного збалансування бюджету, уточнення його показників. /Шум у залі/.

Я казав, що днями на засіданні Президії Кабінету Міністрів це питання вже розглянули і найближчим часом уточнені показники бюджету будуть подані на розгляд Верховної Ради.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, другий мікрофон.

КОРНЕЛЮК В.М. Олександре Миколайовичу! Шановний доповідачу! Велике прохання: припиніть нав'язувати Верховній Раді ті питання, розгляд яких не є функціональним обов'язком Верховної Ради. Ви, шановний, чиновництво із Міністерства освіти, ЦК профспілки працівників освіти і тому подібні державні і недержавні інституції, зобов'язані не допускати такої небезпечної ситуації в державі. Можна ж виплачувати поетапно, а не чекати червня, коли людина йде у відпустку, їй же треба платити гроші за два місяці наперед.

Далі. Є області, які майже на 100 відсотків забезпечують свій бюджет, а є області дотаційні, такі як Волинська, ряд інших. Бо 60 процентів промисловості стоїть, а сільському господарству за продукцію, забрану ще восени, й нині не заплачено, я вже говорив про це. То треба якось це все розглядати поступально і визначально. А з вашого, вибачте, виступу ми так і не зрозуміли - буде оплачена відпустка вчителям чи не буде?

МАТВІЙЧУК В.М. На ваше звинувачення щодо того, що ми це робимо несвоєчасно і непоетапно, хотів би відповісти таким чином.

Можливо, мені не вдалося своєю короткою інформацією звернути вашу увагу на той стан справ, який склався в народному господарстві. Гроші необхідно шукати не в бюджеті, а в економіці. Я назвав цифри, які характеризують той стан, який склався. І, причина не в тому, що ми не знаємо стану справ, причина не в тому, що ми не хочемо його поліпшувати, причина не в тому, що ми не хочемо вирішувати це поетапно, а в тому, що в бюджеті немає коштів для своєчасного фінансування. Ось у чому причина. Я цифри назвав.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон, будь ласка.

СТЕПЕНКО В.І., голова колективного сільськогосподарського підприємства імені Воровського Полтавського району /Полтавський виборчий округ, Полтавська область/. Шановний доповідачу! У мене складається таке

враження, що коли є запит, тоді знаходяться якісь кошти для виплати заробітної плати. І це не тільки вчителів стосується. Ті ж самі лікарі сьогодні теж бідують. То, може, запит через день роботи, щоб якось поліпшувалися справи?

Ви знаєте, що в технікумах, інститутах відключені телефони, не розрахувалися за опалення, за електроенергію ще з зими. Немає коштів. Ми з моєї ініціативи в бюджет вносили такий рядок: "фіксований процент витрат на утримання апарату управління". І в той же час апарат, як кажуть, жирує: купує нові автомобілі, займає нові приміщення, бо не вистачає. Ну просто бенкет під час чуми Може, треба навести в цьому питанні порядок і за рахунок цього хоч трошки виплатити заробітну плату цим нещасним? Якщо борщу немає з чого лікарю чи вчителю зварити, то про яку вільну Україну можна говорити?

І я теж підтримую Яворівського. Скажіть тут конкретно;

буде виплачена зарплата і чи будуть виділені кошти, щоб ці борги все-таки погасити? Соромно ж! Я був у Полтавському сільгоспінституті - чудовий навчальний заклад. Сидить ректор і журиться: "Що мені оце робити?" Це ж нікуди не годиться!

Дякую.

МАТВІЙЧУК В.М. На ваше запитання я відповім таким чином. Таке фінансування пов'язане з тими доходами, які надходять до бюджету. Тому воно не залежить ні від запитів, ні від команд звідкись. Ми кожний день займаємося цим питанням.

Думаю, що багато хто з присутніх пам'ятав той час, коли таких проблем взагалі не було. Ми 25 числа кожного місяця, що передує кварталу, фінансували на квартал усі витрати. Тому,

повторюю, стан фінансування залежить від стану бюджету.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон, будь ласка.

ШЕЙКО П.В., голова Комісії Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності депутатів /Бобровицький виборчий округ. Чернівецька область/. Шановний доповідачу! Ви знаєте, що бюджети районів і Чернігівщини в цілому на 60 відсотків субвенційні. І розв'язання проблеми виплати заробітної плати вчителям і медикам покладено сьогодні практично на місцеві державні адміністрації, які не можуть це зробити.

Ви у своїй академічній доповіді, мені здається, любительські підійшли до цієї проблеми. Я думаю, що вам треба було б зробити більш грунтовну доповідь і дати інформацію Верховній Раді щодо запитів.

Я вам теж задаю те саме запитання, яке задавав Яворівський: усе-таки на Чернігівщину пішли ці гроші чи ні? Зрозумійте, медики й вчителі не отримують місяцями заробітну плату, а це сьогодні, по суті, єдине джерело існування для них. Починаються відпустки, а платити нічим. Ви знаєте, зима через кілька місяців, а жодної тонни вугілля в школах і лікарнях немає, з харчами теж проблема.

Я вважаю, що Міністерство фінансів від цієї проблеми просто відмахнулося. Пропоную, Олександре Миколайовичу, сьогодні так не відпускати заступника міністра фінансів. Треба

підготувати проект постанови Верховної Ради, якою зобов'язати Міністерство фінансів, Кабінет Міністрів звернути увагу на цю проблему, що сьогодні є першочерговою. У нас на Чернігівщині в Бобровицькому і Носівському районах страйкують учителі. І це не тільки, мені здається, в нашому регіоні.

Треба принципово і виважено підійти до цього питання і дати відповідь, як буде виплачуватися заробітна плата вчителям, лікарям сьогодні і надалі.

Дякую за увагу.

МАТВІЙЧУК В.М. Я ще раз повторюю, що на виплату зарплати цим працівникам 14 червня поточного року ми перерахували до місцевих бюджетів 515 мільярдів карбованців у вигляді субвенцій, у тому числі й Чернігівській області.

Що стосується вашого звинувачення на адресу Міністерства фінансів, нібито воно щось порушує, то я хотів би почути про конкретні факти. Ми виконуємо Закон про Державний бюджет, де записано, що ми фінансуємо всі заходи в межах надходжень до бюджету. І я хотів би ще раз наголосити, що кошти необхідно шукати не в бюджеті, а зовсім в іншому місці.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Гадаю, не треба звинувачувати депутатів. Вам поставили запитання, і ви, будь ласка, на нього відповідайте. Якщо у вас немає відповіді, то так і скажіть, бо таку відповідь ми почули позавчора у виступі виконуючого обов'язки Прем'єр-міністра.

Другий мікрофон, будь ласка.

ДЕПУТАТ /не представився/. Уважаемые депутаты! Я хотел бы обратить ваше внимание, что в Комиссии по вопросам науки и народного образования мы уже задавали Владимиру Макаровичу подобные вопросы, касающиеся выплаты зарплаты, а также насколько действенный указ Президента, которым он пообещал профинансировать все буквально в ближайшие два месяца. Однако четкого ответа ни тогда, ни сейчас мы не услышали.

Сегодня просвещение должно получить из государственного бюджета 6,1 триллиона рублей. Это астрономическая сумма, которую мы, естественно, не получим. Но при этом имеются факты нерационального расходования средств.

Я хотел бы обратить ваше внимание на тесты, которые были разосланы в школы для проверки знаний учителей и учащихся. Как вы думаете, Владимир Макарович, сколько стоят эти тесты? Сколько было угроблено денег на то, чтобы выполнить, в общемто, ненужную работу?

И еще я хотел бы сказать, что мы эту проблему должны решать в комплексе. Просто поговорить сегодня и ничем этот разговор не закончить - нерационально. Надо, чтобы комиссии поработали над тем, чтобы снять ограничение, которое касалось статьи 52 Закона об образовании, то есть, чтобы финансирование науки, образования было приоритетным и была установлена зарплата работникам этой сферы на уровне не ниже средней зарплаты в промышленности. Только тогда мы можем решать какие-то проблемы. А сегодня от того, что мы будем вот так "распинать" заместителя министра финансов, ничего не получится.

Ну, и все-таки во сколько, по вашему мнению, обошлось государству это тестирование?

МАТВІЙЧУК В.М. Я не можу відповісти на запитання, скільки коштує це тестування, але я повністю з вами згоден: якщо воно виконане неправильно, то, безумовно, в нинішніх умовах обмеженості бюджетних коштів то є нераціональна справа.

Щодо запитання про відновлення дії статті 52 та аналогічних статей інших законодавчих актів, мається на увазі прирівнення заробітної плати медичних, педагогічних працівників до середньомісячної заробітної плати в промисловості, а в науці -з коефіцієнтом два, то крім тих 30 трильйонів карбованців, про які я вже казав і які необхідно ще вишукати, додаткові витрати становлять понад 40 трильйонів карбованців.

Це питання розглядається. Остаточне рішення може бути прийняте лише після того як будуть вишукані неінфляційні джерела фінансування і остаточно збалансований бюджет. Якщо будуть такі джерела, ми повернемося до цього питання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Увімкніть другий мікрофон, будь ласка.

ДЕПУТАТ. Вот это стоит 20 миллиардов карбованцев. За эти деньги можно было в любой области выплатить зарплату учителям и не мучить их.

МАТВІЙЧУК В.М. Я згоден. Ми розглянемо це з Міністерством освіти. Міністерство фінансів ці тести не замовляло.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон, будь ласка.

ЧИВЮК М.В., головний товарознавець Казанківоької агропромтехніки /Новобузький виборний округ, Миколаївська область/. К нам обращаются работники школ, высших учебных заведений, других учреждений образования. Они требуют от нас как депутатов Верховного Совета, чтобы выполнялась статья 52 Закона об образовании, где четко сказано, что оклады педагогическим работникам должны быть установлены в пределах зарплаты высококвалифицированного рабочего промышленности.

В связи с этим вопрос: есть ли у вас данные о среднемесячной заработной плате педагогического работника и шахтера?

Пожалуйста.

МАТВІЙЧУК В.М. Я ще раз повторюю, що дія статті 52 нині зупинена. Тому мови про те, що хтось її порушує, не може бути.

Що стосується середньомісячної заробітної плати, то такі дані в нас є. З урахуванням доплат педагогічним працівникам їхня середньомісячна заробітна плата становить 760 тисяч карбованців. Середньомісячна заробітна плата шахтарів - понад 2 мільйони карбованців.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати! Час, який відвели, ми вичерпали...

Перший мікрофон, будь ласка.

КУЖЕЛЬ О.В., генеральний директор спільного підприємства "Незалежність" /Ленінський виборчий округ, Запорізька область/. Уважаемый представитель Министерства финансов! Я хочу, чтобы в дальнейшем, когда будете выступать в Верховном Совете, вы строили свой доклад таким образом: начинали с истоков. Вы должны были начать в первую очередь с того, что до сих пор министерство финансов не составило бюджет на второй квартал. Как можно тратить деньги, которые не запланированы?

Поэтому вы и не выплачиваете зарплату учителям. Вы должны сказать честно, что не можете посчитать доходную часть и поэтому запаздываете с выплатой зарплаты. Что, в министерстве финансов разучились планировать?

А теперь скажите всем честно. Вы говорите, что нет денег, запаздывают платежи. Это неправда, потому что все предприятия платят авансовые платежи. Деньги идут вперед. Даже еще не получив доход, все предприятия платят авансом налог на доход.

За каждый полученный рубль заработной платы предприятия внебюджетной сферы перечисляют в бюджет до 90 копеек. Так неужели у нас бюджетная сфера больше, чем производственная? Вы постоянно говорите, что нет денег. Да они есть! Вы просто не умеете их планировать и правильно распределять, у вас нет ответственности за это.

Сегодня все школы в бедственном состоянии. Осенью практически все не оплачивались, А высшее образование? Вы даете себе отчет, что 1 сентября могут не открыться до 80 процентов вузов? Просто не

откроются. Нынешний наш цвет науки - профессуру - перекупают для работы в России.

Ответьте, когда вы будете планировать бюджет, а не делать его постфактум, по выполнении?

МАТВІЙЧУК В.М. Відповім таким чином. Повірте мені як спеціалісту, що затримка у виплаті заробітної плати, затримка у фінансуванні залежить не від того, що ми не уточнили показники 1 кварталу.

Що стосується складання уточнених показників бюджету, то в нинішніх умовах спаду виробництва про що я вже казав, то непроста справа. Але ми це зробили, до речі. По-моєму, я чітко сказав, що ці показники вже розглянуті на засіданні президії Кабінету Міністрів. Але біда в тому, що збалансувати бюджет просто неможливо за тих показників, які розроблені, за попередніми розрахунками, дефіцит бюджету визначений у розмірі 38 відсотків від загальних видатків.

Стосовно ваших слів про те, що я сказав, ніби підприємства не перераховують платежі в бюджет. Я у своєму виступі цього не говорив. Я говорив інше: той спад виробництва, який стався в державі, є основним чинником, що бюджет недоодержує кошти. Не думаю, що ви будете заперечувати, що спад випуску промислової продукції на 39 відсотків не вплинув на показники доходної частини бюджету.

Що стосуєтеся розрахунків підприємств з бюджетом, то і в цьому питанні є проблеми. Тому що в нас є заборгованість по платежам до бюджету.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, сідайте, будь ласка.

Слово надається накидному депутату Сургаю.

СУРГАЙ М.С., голова Державного комітету України по вугільній промисловості /Торезький виборчий округ, Донецька область/. Уважаемые депутаты! То, что сказал заместитель министра в отношении угольщиков в части бюджетного финансирования - все это правильно. С нами рассчитываются, правда, с опозданием на два-три дня. Но это вытерпеть можно.

Я сегодня сидел до последней секунды, когда рассматривался сельский вопрос. И убедился, что мы в таком же положении. Вот смотрите. Тут звучали такие слова: обворовали, обманули и тому подобное. Никакой бюджет угольную промышленность уже не спасет. Ее только все критикуют и говорят, что мы тянем одеяло на себя. А его нет, оно разорвано. На сегодняшний день отгружено и сожжено /вот он, свет горит/ на 3 триллиона 680 миллиардов угольной продукции. Все идет с колес, так же как и на селе. Какая отрасль, какая экономика, какой министр сможет выдержать такой натиск?

На сегодняшний день никто не платит. Кто же не платит? Не платят коксохимики - /1,7 триллиона/, не платят энергетики. Но мы то стоим у истоков. Чтобы выработать электроэнергию, надо купить у нас уголь. Не покупают, мы добрые дяди - отдаем, мы можем это остановить? Так что, разрушить совсем эту экономику?

Почему я вышел на эту трибуну? Сегодня задолженность угольной промышленности осталась на сумму 110 миллиардов по трем объединениям. А задолженность потребителей этим объединениям, где на 110 миллиардов не выплачено заработной платы, составляет 362 миллиарда.

Я уже не говорю о том, что эти неплатежи привели к тому, что ныне отрасль практически развалена. В прошлом году в борьбе за

недопущение роста цен стоимость угля приравнивалась к стоимости одного килограмма вареной колбасы. Положение такое же, как на селе. Представьте себе, что на тысяче гектаров созрела пшеница, а ее не убирают. Почему? Нет комбайнов, нет машин, нет горючего. У нас сегодня готовых сто лав. Мы должны их пустить и давать уголь. Уголь, который необходим, чтобы не были вечерних максимумов, чтобы такие заводы, как Краматорский гигант, имени Малышева, не отключались, чтобы телевизоры работали. Мы в состоянии давать сегодня уголь. У нас на миллиард рублей продукции лежит, а горношахтное оборудование купить не за что.

Я с этой трибуны обращаюсь к депутатам - нашим смежникам: металлургам, коксохимикам, обращаюсь к обладминистрациям. Вы должны 300 миллиардов за бытовой уголь. Надо же рассчитаться с шахтерами!

Мы не можем так работать! У нас рабочее место характеризуется подвижностью, опасные условия работы. И пора уже всем понять, что вслед за хлебом насущным идет уголь - хлеб промышленности. И если и того, и того хлеба будет в достатке, то экономика Украины будет восстановлена.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

СТЕПАНОВ М.В., учитель середньої школи N 2 м. Зимогір'я /Слов'яносербський виборчий округ, Луганська область/. Уважаемый председательствующий! Дело в том, что было два запроса, в том числе и запрос 17 депутатов от Луганской области. Мы обсудили только состояние выплаты зарплаты по бюджетной сфере, а вопрос о зарплате угольщиков просто не дали возможности задать. Я настаиваю на том, чтобы хотя бы один вопрос задать представителю Кабинета министров.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

СТЕПАНОВ М.В. Уважаемый Владимир Макарович! Когда 17 депутатов от Луганской области, коммунистов и социалистов, подали этот запрос, был май, а шахтерам не была выплачена зарплата еще за март. Ну, за март выплатили. Вы сказали, когда речь шла об угольной промышленности, о ее дотировании, что у вас есть надежда. Я запомнил эти ваши слова. Есть ли у нас надежда, что шахтеры получат зарплату хотя бы за май, и когда это будет?

Когда мы подавали этот запрос, то, допустим, по объединению "Стахановуголь" задолженность по зарплате составила 115 миллиардов, а "Углесбыт" был должен шахтерам 80 миллиардов. Так, где же эти деньги искать?

Спасибо.

МАТВІЙЧУК В.М. Ми не лише сподіваємося, що стан справ поліпшиться, а й робимо свою справу. Я сказав, що 13 червня нинішнього року ми відшкодували різницю в цінах на вугілля в розмірі 500 мільярдів, 14 червня - 250 мільярдів. Таким чином, відшкодовано 750 мільярдів карбованців. Якщо вугільній промисловості будуть відшкодовані заборгованості суміжних галузей, це буде зроблено. Але я ще раз наголошую: тих 110 мільярдів заборгованості ми будемо намагатися буквально днями якось допомогти відшкодувати з бюджету.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні народні депутати! Щоб це питання закрити, є пропозиція доручити міністру фінансів...

Депутате Парубок, будь ласка. Другий мікрофон.

ПАРУБОК О.Н., заступник голови правління колективного сільськогосподарського підприємства імені Суворова Жашківського району /Монастирищенськяй виборчий округ, Черкаська область/. Я розумію, що ми сьогодні роздягаємо Мінфін, а де ж наше Міністерство освіти? Таланчук бореться за президентство, але ж у нього є перший заступник. Селяни, робітники порушують їхнє питання, а від них нікого немає. Скільки людей у залі?.. 100 чоловік сидить! Де депутати, які активно впроваджують реформи? Це сьогодні найболючіше питання: медицина, освіта, суцільні неплатежі... Люди пачками пишуть листи, звертаються до нас: рятуйте! Навіть голова Комісії з питань науки та народної освіти не хоче цього питання порушити. А, це ви... Вибачте, Але ж від міністерства хоча б перший заступник був тут присутній та розповів... Вони повністю одержують зарплату, одержують належні фінанси - то куди ж вони спливають?

Ще одне. Сільським дітям, які закінчили 9 клас, і досі атестати не виписані. Це спеціально робиться для того, щоб сільські діти залишилися пастухами...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати! Давайте доручимо Кабінету Міністрів, міністру фінансів віддрукувати і завтра роздати всім депутатам відповідь на запит щодо заробітної плати вчителям і шахтарям за підписом міністра фінансів, тобто щоб кожен, приїхавши додому, мав із собою документ. А комісії з питань науки та освіти, а також з питань базових галузей будуть це контролювати. Немає заперечень? Прошу голосувати дану пропозицію. Увімкніть, будь ласка, систему.

"За" - 223. Прийнято.

Дякую.

Будь ласка, другий мікрофон.

ДЕПУТАТ /не представився/. Пане головуючий! Я прошу, щоб у цій довідці було зазначено по кожній області конкретно...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Домовилися.

Переходимо до питання, розгляд якого ми перенесли. Слово надається народному депутату Стешенку - голові Комісії з питань державного будівництва, діяльності рад і самоврядування. Будь ласка.

Вибачте, Володимире Макаровичу, зауважте, щоб у довідці була також позиція стосовно медицини.

Будь ласка.

СТЕШЕНКО О.М., голова Комісії Верховної Ради України з питань державного будівництва, діяльності Рад і самоврядування /Сватівський виборчий округ, Луганська область/.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні народні депутати! Надамо слово від мікрофонів чи, можливо, заслухаємо виступи від фракцій в порядку обговорення цього питання?.. Від фракції? Думаю, це буде правильно. Дякую, Олександре Миколайовичу, сідайте, будь ласка.

Слово від групи "Реформи" надається депутату Стецьківу. /Шум у залі/. Прошу вибачити, депутату Коліушку.

КОЛІУШКО І.Б., експерт Українського фонду підтримки реформ /Буський виборчий округ, Львівська область/. Шановний пане головуючий! Шановні панове депутати! Цей проект про внесення поправок

до закону варто розглядати як політичний документ, тому що це стосується місцевих виборів і в різних регіонах може зіграти на користь тих хто інших політичних сил. Але складність полягає в тому, що комісія пропонує внести зміни до Закону про вибори за тиждень до виборів. Можете уявити, наскільки це ставить у складні умови тих, хто балотується, і тих, хто вибирає. Тому депутатська група "Реформи", від імені якої я виступаю, виділяє в цьому проекті дві групи пропозицій.

Перша група пропозицій - це пропозиції, які заповнюють прогалини в правовому регулюванні діючого законодавства. До цієї групи можна віднести дві пропозиції: доповнення до статті 31, яки справді конкретизує викладену в законі норму, не змінюючи її суті, і доповнення до частини другої статті 46. З частиною другою статті 46 трошки складніше, ніж із статтею 31, але депутатська група "Реформи" погоджується з тим, що це справді можна так трактувати.

Справа ось у чому. Якби в нас було демократичне суспільство, я, наприклад, виступав би категорично проти такого абзацу в частині другій статті 46, яка пропонується комісією. Бо якщо люди не висунули кандидата в депутати, значить, вони або не мають своїх політичних інтересів, або згідні з тим, хто висувається. І тоді все нормально, коли балотується тільки один кандидат.

У нас же /я знаю приклади майже по всіх регіонах України/ траплялося дуже багато випадків, коли адміністративними методами чинився тиск на виборців і люди просто не змогли вчасно висунути кандидатів у депутати. І тепер вони повинні мати спосіб волевиявлення на цих виборах, коли по округу зареєстрований один кандидат у депутати.

Особливо хочу зупинитися на другій групі пропозицій. Це пропозиції щодо аміни в першому абзаці частини другої статті 46. На мою думку і на думку депутатської групи "Реформи", ці пропозиції суттєво змінюють виборчу систему. Я ще раз наголошую, за тиждень до проведення виборів пропонується суттєво змінити виборчу систему, особливо в частині, що стосується виборів голів обласних, районних і інших Рад. У чинному Законі про вибори пропонується проводити ці вибори за системою відносної більшості. Запропонована поправка переводить цю систему в систему абсолютної більшості. Ця частина сформульована по-новому, але по суті це те ж саме, що й було, коли ми обиралися. Згідно з цією поправкою для перемоги необхідно набрати більше 50 процентів голосів виборців, які взяли участь у голосуванні.

Ці дві системи мають відмінність у плані підготовки виборчої кампанії. Немає часу зараз зупинятися на проблемах, які можуть виникнути, якщо зробити такі різкі зміни за тиждень до виборів. Люди готувалися, проводили кампанію, виходячи а того, що вибори будуть за принципом відносної більшості. І ці методи дуже часте відрізняються від методів, які використовуються у виборах за абсолютною більшістю.

Так само недоцільно змінювати норму щодо виборів депутатів обласних Рад, яка про попанується в першому реченні цієї ж частини статті 46. Тому депутатська

група "Реформи" категорично проти внесення змін до частини першої статті 46.

І відносно статті 48. У принципі тут зміни суто стилістичні, на нашу думку. Але було б добре /якщо їх усе-таки приймати/, щоб не виникало таких колізій, дискусій, як це сталося у двох округах з виборами до Верховної Ради, коли досі повноваження двох депутатів не визнані. І я пропонував би статтю 48 в редакції комісії доповнити такою фразою: "не враховуючи тих кандидатів, які зняли свої кандидатури після першого туру голосування". Таке доповнення буде однозначно трактуватися і виборчими комісіями, і судовими органами. Якщо цього доповнення немає, тоді не зрозуміло, чи можуть бути безальтернативні вибори в другому турі, чи не можуть.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово від фракції соціалістів надається депутату Черепкову.

ЧЕРЕПКОВ В.Ф., директор Артемівської загальноосвітньої профільної школи N5 /Артемівський виборчий округ, Донецька область/. В настоящее время у нас два главных вопроса: вопрос власти и вопрос собственности. И сегодняшняя проблема волнует всех, потому что на местах к власти рвутся в основном люди, которые хотят защитить наворованное и разворовать то, что не успели разворовать.

Социалистическая фракция поддерживает документ, наработанный комиссией, возглавляемой депутатом Стешенко, и делает заявление.

"Депутаты-социалисты в Верховном Совете Украины неоднократно настаивали на рассмотрении ситуации, связанной с выборами в Верховный Совет в условиях действия несовершенного Закона о выборах народных депутатов Украины. Речь идет о необходимости пересмотра и толкования ряда норм закона /хочу сказать от себя, что толкование закона не меняет самого закона, поэтому прошу вслушаться в это внимательны, которые либо прямо противоречат Конституции Украины, либо являются юридически некорректными, порождающими нарушение права граждан избирать или быть избранными в законодательный орган страны.

В первую очередь это относится к норме статьи 46 закона, касающейся определения итогов выборов по результатам повторного голосования. Тот факт, что данная норма является юридически некорректной и несправедливой, не вызывал сомнения даже у депутатов

парламента прошлого созыва, многие из которых настаивали на ее пересмотре сразу же после принятия закона. Более того, Комиссия по вопросам законодательства и законности дважды вносила на рассмотрение Верховного Совета проект закона об изменении данной нормы для проведения выборов, но оба раза безуспешно. Большинство прежнего состава депутатов было заинтересовано в срыве выборов и сохранении своих мандатов, понимая, что избиратели не окажут им доверия в очередной раз.

Вследствие действия указанной нормы более 75 кандидатов в народные депутаты, получивших на прошедших выборах свыше 25 процентов голосов избирателей своего округа, то есть в общей сложности голоса более полутора миллионов избирателей, оказались вне высшего законодательного органа. В связи с этим в Верховный Совет поступает множество обращений избирателей, общественных организаций и трудовых коллективов о пересмотре данного несправедливого положения, при котором из-за некорректности нормы закона оказались нарушенными права многих избирателей и кандидатов в депутаты.

Уже на этой сессии звучали предложения депутатов, в том числе социалистов /а мы выходили с этим предложением четыре раза/, о внесении соответствующих изменений в действующий Закон о выборах или о толковании данной нормы закона. Сознавая, что эта проблема имеет два аспекта - политический и юридический, социалистическая фракция считает необходимым заявить следующее.

Первое. С политической точки зрения признание полномочий кандидатов в депутаты, получивших более 25 процентов голосов от числа избирателей, внесенных в списки избирателей данного

округа, не только усилит действующий состав Верховного Совета в кратчайший срок, обеспечит устойчивость его работы и позволит решать вопросы, требующие конституционного большинства, но и восстановит нарушенные права этих кандидатов и их избирателей, не говоря уже об экономии значительных средств, которые потребовались бы на проведение повторных выборов более чем в 75 округах из 112. /Избиратели города Николаева предлагают сэкономленные деньги передать на восстановление здоровья детей Чернобыля/. При этом нет никаких гарантий, что повторные выборы в июле-августе будут результативными.

Отрицательным аспектом данного решения является создание коллизии прав названных кандидатов и кандидатов, который начали избирательную кампанию в соответствующих округах. Но коллизия прав - это явление, которое имеет место в юридической практике в определенных случаях, и избежать ее полностью ни одному законодателю не удается. Является аксиомой, что в случае коллизии прав приоритет всегда за первичным правом.

Второе. С юридической точки зрения толкование статьи 46 в сочетании с частью 4 статьи 43 Закона о выборах народных депутатов Украины является единственно приемлемым решением, которое не связано с изменением или нарушением закона или приданием ему обратной силы. Смысл официального толкования закона как раз и состоит в том, чтобы, не изменяя содержания юридической нормы, устранить ее двусмысленность или противоречивость, обеспечить единообразное ее понимание и применение.

В данном случае некорректность указанной нормы закона и состоит в том, что она является внутренне несогласованной, что действует двойной стандарт избрания народного депутата, при котором

часть нормы применяется в одних случаях, а часть - в других, хотя речь идет об одном и том же юридическом акте, в котором должно действовать единое правило.

Социалистическая фракция Верховного Совета, учитывая многие обращения в Верховный Совет общественных организаций, трудовых коллективов, отдельных граждан, касающиеся определения результатов выборов народных депутатов Украины, призывает народных депутатов принять постановление о толковании статьи 46 и части 4 статьи 43 Закона о выборах народных депутатов. Мы предлагаем такую редакцию постановления: "1. Роз'яснити в порядку тлумачення, що відповідно до частини 2 статті 46 та частини 4 статті 43 Закону України про вибори народних депутатів України обраним вважається кандидат у депутати, який одержав при повторному голосуванні найбільшу кількість голосів, але не менш як 25 відсотків від числа виборців, внесених до списків виборців даного округу.

2. Центральній виборчій комісії в 10-денний строк зареєструвати цих кандидатів як обраних депутатами відповідно до Закону України про вибори народних депутатів України".

Говорилось о продлении времени голосования как о нарушении. Поэтому предлагаю в часть вторую статьи 37 Закона о выборах народных депутатов внести следующее дополнение: "Центральная избирательная комиссия может продлить время голосования- в летнее время до 22 часов". Это - учитывая транспорт, учитывая занятость.

Спасибо за внимание.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Від фракції Народного руху слово надається народному депутату Лавриновичу.

ЛАВРИНОВИЧ О.В., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань правової політики і судово-правової реформи /Дрогобицький виборчий округ, Львівська область/. Шановний головуючий! Шановні народні депутати! Я так зрозумів, що ми розглядаємо сьогодні питання порядку денного про зміни у виборчому законодавстві, що стосуються місцевих Рад, а не про тлумачення статей. Якщо я правильно зрозумів, то буду говорити виключно з цього приводу. Хоча досить цікаво було почути, що ті речі, які заперечувалися попереднім доповідачем у Законі про вибори народних депутатів України /і абсолютно справедливо/, чомусь підтримуються у тих змінах, які пропонуються.

Хочу сказати насамперед, що ті зміни, які вносяться, звичайно, можна зрозуміти як бажання виправити те, що є недобре. Але з іншого боку, треба подумати над такою простою річчю. Якщо ми хочемо взагалі змінювати виборчу систему, то для цього потрібно готувати новий закон і переглядати все постатейно.

Попередня Верховна Рада України прийняла Закон про вибори депутатів місцевих Рад і їх голів на основі мажоритарної системи відносної більшості.

Зараз пропонується зробити поправки, які перетворять її у своїй основі в мажоритарну систему абсолютної більшості без деталізації і правового врегулювання тих проблем, які ця система передбачає.

Такий неправовий підхід до цієї справи може коштувати досить дорого як у буквальному розумінні, так і в переносному. Оскільки неодноразово порушувалося питання вартості того чи іншого акту, який ми приймаємо, у даному випадку я хотів би спитати, якщо ми змінимо цю систему, скільки буде коштувати тепер нескінченне проведення повторних голосувань і додаткових виборів, той перманентний процес, коли голови і депутати місцевих Рад будуть обиратися, починаючи з 26 червня 1994 року і до того дня, поки Верховна Рада не скасує ці поправки, які сьогодні прийме?

Якщо говорити по суті цього закону, то ми і в цьому, і в Законі про вибори народних депутатів України маємо негативне голосування. Тому вноситься зараз; більше "за", ніж "проти". Адже у нас люди не голосують "за" взагалі. У нас у суспільстві культ негативізму збережений і у виборчому праві. У нас усі голосують тільки "проти". "За" ніхто ні за кого не голосував, і за нас також. Бо для того щоб здати бюлетень, людина викреслює прізвища кандидатів, проти яких вона голосує. Виборець не голосує за когось. Тому така норма просто однозначно переносить межу - 50 відсотків від числа виборців. Прийнята система відносної більшості досить нормальна з огляду на те, що передбачає спрощений підхід до висування кандидатів, можливості реалізації інтересів будь-яких груп, і коли висунуто кілька кандидатів, то в боротьбі перемагає той, хто отримає більше симпатій виборців.

Але щодо ситуації, коли є безальтернативність, я вважаю, слід підтримати комісію в тому, що вона внесла. До безальтернативних виборів можна застосувати елемент абсолютної більшості,

вважаючи так: якщо інших кандидатів не висунуто /тобто є така загальнонародна, абсолютна любов тільки до одного кандидата/, то зрозуміло, що за нього проголосують не тільки 50, а навіть більше 90 відсотків виборців. І тому цю межу треба закласти на той випадок, якщо та любов не буде одностайною.

Якщо говорити про інші поправки, які пропонуються, то, очевидно, уточнення щодо статті 31 є абсолютно нормальним, яке в первісній редакції не було враховано.

Можна говорити про те, що редакція статті 48 залежить від того, як буде прийнята стаття 46, тобто чи буде зміни самої системи. Якщо зміна системи відбудеться, то треба міняти статтю 48, а якщо не відбудеться, то можна залишити. У системі відносної більшості норма про 10 відсотків голосів виборців, внесених до списку виборців, яка закладена для голів, це не така маленька цифра. Якщо ви подивитеся, скільки відсотків голосів виборців від загальної кількості виборців із окрузі віддано за кожного з нас тут присутніх, то ця цифра дуже рідко перетинатиме межу в 30 відсотків. А якщо буде таке закладено, то ця межа становитиме близько 20 відсотків від кількості тих, хто братиме участь у голосуванні.

Тому якщо ми будемо розглядати ці поправки, я дуже просив би усіх народних депутатів зважати на те, щоб потім, коли ми підемо з цього залу, інші не говорили: чим вони думали, коли голосували?

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Слово надається від групи "Аграрники України" народному депутату Степенку.

СТЕПЕНКО В.І. Шановні депутати! Шановні колеги! Наша група розглянула це питання і вважає що комісія, очолювана депутатом Стешенком, підійшла дуже виважено і відповідально до цього питання. Мені не зовсім зрозуміло те, о говорили преді мною пропозиції, ніби це внесе якісь зміни, хаос і вибори можуть не відбутися.

Наприклад, стаття 31. Вона дозволяє уникнути тих прецедентів, які вже були і які розглядала Тимчасова мандатна комісія. Тут чітко і ясно записано, що якщо за 15 днів до дня виборів вибув кандидат, то призначаються нові вибори. Я не думаю, що ця стаття вплине взагалі на вибори. А якщо не відкоректувати те, що було, то як же тоді справді бути? Тоді це дійсно викличе якийсь хаос.

Щодо статті 46. Зміни, запропоновані до цієї статті, викликали полеміку щодо випадку, коли на голову Ради балотується кілька кандидатів. Наприклад, якщо є 3-4 кандидатурі, то й справді, дуже важко набрати найбільшу кількість голосів.

Але тут є ще і моральний аспект. Скажімо, балотується п'ять кандидатів. Один із них набрав найбільше голосів - 14 процентів. Ви розумієте, що 86 процентів виборців проголосували проти цього кандидата на посаду голови. Яке він має моральне право заявляти, що виступав від цього регіону за дорученням народу? /Шум у залі/.

Президента, В'ячеславе Максимовичу, до речі, обирають за принципом 50 плюс 1... Та в Америці... ми б і в Америці не пройшли. /Сміх у залі/.

Тому тут, ми вважаємо, треба підтримати комісію.

І друге. Більшість сходиться на тому, що якщо балотується один кандидат, то обов'язково слід включити або норму - набрав більше голосів "за", ніж "проти", або норму - набрав більшу кількість голосів виборців від загальної кількості виборців, які взяли участь у голосуванні. Чому?

З огляду на нашу демократію /а не мені вам розказувати про те, що в багато випадків, коли людей просто блокували, не давали їм зареєструватися/, цю норму обов'язково треба прийняти. Я не розумію; якщо є один кандидат, і він - улюбленець народу, то чого ж йому переживати? Йому взагалі треба написати 90 процентів - і він їх набере.

Тому ми вважаємо, що поправки до статті 46 треба проголосувати завтра окремо щодо першого і другого випадку і обов'язково прийняти це рішення. Це буде правильно.

Переді мною виступав депутат стосовно статті 48. Я з ним погоджуюся.

Стаття 49 просто уточнюється у порівнянні з її попередньою редакцією. Я вважаю, що ніякого хаосу це не внесе. Це стане перепоною для того, хто хитрував і хотів пройти один по виборному округу. Просто люди скажуть, хто є хто.

І закінчуючи, я хочу сказати, що голова комісії, яка розробляла ці поправки, Стешенко передав мені телеграму, яку я хочу зачитати на підтримку нашої позиції. Багато подібних телеграм одержали і ми. У цій телеграмі пропонується викласти статтю 46 у такій редакції "Обраним вважається кандидат у депутати, який одержав на виборах найбільшу порівняно з іншими кандидатами кількість голосів виборців, які взяли участь у голосуванні, за умови, що кількість виборців, які проголосували "за" більша, ніж кількість виборців, які проголосували "проти". Кандидат на посаду голови Ради вважається обраним при додержанні вимог, передбачених для кандидатів у депутати, за умови, якщо за нього проголосувало не менше половини виборців, які взяли участь у голосуванні.

Голова Житомирської обласної Ради Рашевський.

Відчувається, що за нього люди проголосують, він чинить чесно і порядно.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово від групи "Центр" надається депутату Яворівському.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Шановні колеги! Дедалі очевидніше стає /і це прикро/, що період нашого парламентського, депутатського учнівства припав на той час, коли ми маємо приймати дуже важливі документи - документи про формування влади. Якщо, скажімо,

до іншого закону можна було б повернутися через якийсь певний час і щось уточнити, то тут треба просто пам'ятати, що ми формуємо місцеву владу нашої держави на чотири роки. Потім можна міняти закон, але поміняти людей уже буде дуже важко.

Може, перший гріх нашої Верховної Ради той що ми, на превеликий жаль, не намагаємося розірвати те порочне коло, в якому перебували наші попередники, а просто продовжуємо залишатися в ньому. Звичайно, гіршого варіанта - за тиждень до виборів ще тільки обговорювати питання про механізм самих виборів

- важко придумати. Через те /я хочу підкреслити свою думку/, якщо ми сьогодні приймемо цей документ, Олександре Миколайовичу/ а я думаю, що ми його приймемо, бо вже дачі відтягувати буде смішно/, треба його негайно, може навіть сьогодні, вкинути, як кажуть, у вагон, який уже відходить. Можливо, навіть дати протокольне, доручення нашому Секретаріату, газеті "Голос України", щоб його негайно було опубліковано, щоб зорієнтувалися на місцях. У цьому законі чорт голову зламає, а ми хочемо, щоб на місцях виборні комісії швидко розібралися в ньому.

Це дуже важливий момент. Треба зробити все можливе, щоб це було опубліковано.

Одне принципове зауваження до статті 46, до другої її частини. Ми міркували з цього приводу чимало. Я, Олександре Миколайовичу, попрошу поставити цю пропозицію на голосування, оскільки її вносить велика група депутатів. Звичайно, добре, що ми все-таки закладаємо зараз оцей поріг: 10 відсотків виборців повинні проголосувати за того чи іншого кандидата. Мій давній друг Степенко висловлювався тут щодо кандидатів - улюбленців народу. І в моєму виборчому окрузі ці улюбленці народу всі - по

одному, Василю Івановичу, по одному - одненькому, і так їх люблять, що всі бояться підійти до них.

Ми беремо квоту - 10 відсотків виборців. Але кандидат повинен набрати бодай на один голос більше, тобто встановлена кількість плюс один.

Я ще сприймаю цю квоту, якщо мова йде про вибори депутата до сільської Ради. Але коли ми за такою квотою обираємо лідера району, коли за нього тільки кожен п'ятий голосує, а чотири, так би мовити, проти, то що ж це буде за лідер? Яку ж це ми владу будемо формувати?

Тому, я думаю, тут нічого боятися і потрібно підняти цю планку, принаймні, до 25 відсотків.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні народні депутатці Від фракцій і груп виступили п'ять депутатів. Більше немає тих, хто хотів би виступити? Будь ласка, від фракції "Комуністи України".

МОІСЄЄНКО В.М., заступник голови виконавчого комітету Гірницької районної Ради народних депутатів м. Макіївки /Макіївський-Гірницький виборчий округ. Донецька область/. На заседании фракции внимательно были рассмотрены изменения, предложенные к Закону о выборах депутатов и председателей сельских, поселковых, районных, городских, районных в городах, областных Советов.

Принято решение в основном поддержать изменения, внесенные комиссией Стешенко. Единственное, что мы предлагаем: часть вторую статьи 46 изложить в такой редакции: "Обраний вважається кандидат у депутати, який одержав на виборах найбільшу порівняно з іншими кандидатами кількість голосів виборців, які взяли участь у голосуванні, але не менш як 10 відсотків голосів виборців, внесених до описку виборців. Кандидат на посаду голови Ради вважається обраним при додержанні вимог, передбачених для кандидата у депутати, за умови, якщо за нього проголосувало не менш як 25 відсотків виборців, внесених до списку виборців.

У разі, коли по виборчому округу /території Ради/ балотувався один кандидат, він вважається обраним, якщо кількість голосів, поданих за нього, більше кількості голосів, поданих проти нього".

Дело в том, что на заседании комиссии речь шла о конкретизации цифры. Учитывались предложения, поступившие при первом обсуждении, когда рассматривались такие изменения к Закону о формировании местных органов власти. Было предложено два варианта. Оба варианта, на наш взгляд, имеют смысловое значение и соответствуют тем требованиям, которые выдвигают и комиссия, и фракция. Мы считаем, что это будет правильно.

Что касается изменений к остальным статьям, предложенным комиссией, то, как я уже сказал, фракция поддерживает их.

Спасибо за внимание.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Що хтось бажає виступити від фракцій? Ні. Олександре Миколайовичу, будь ласка.

СТЕШЕНКО С.М., Уважаемые народные депутаты! То, о чем говорилось сейчас, в частности при обсуждении внесенных комиссией поправок, имеет место, и тут трудно что-либо возразить. Последняя поправка действительно "ходила" по залу. И если бы спросили только мое мнение относительно части второй статьи 46, то, я думаю, можно было бы согласиться при выборах председателя Совета установить норму 25 процентов и за нее проголосовать. Остальные изменения принять в редакции, предложенной Комиссией по вопросам государственного строительства, деятельности Советов и самоуправления.

Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон, будь ласка.

ШЕХОВЦОВ О.Д., народний депутат України /Новокрамагорський виборчий округ, Донецька обдасть/. По мотивам голосования. Прошу коллег внимательно послушать. Я именно тот депутат, кто в старом составе Верховного Совета дважды выходил на трибуну и от имени Комиссии по законодательству и законности пытался убедить депутатов смягчить норму статьи относительно подсчета голосов во втором туре. Комиссия давала прогноз, что не будет избрано 90 депутатов. Мы ошиблись на 2 - не избрано 92 депутата. Еще в 20 округах выборы не состоялись. И мы не имеем полноценного парламента.

Вот и спросить не с кого, поскольку не было поименного голосования. Кому же это выгодно? Украине, которую втянули в долгосрочные выборы, это невыгодно. Избирателям тех округов - невыгодно, кандидатам - невыгодно.

Я утверждаю, что та норма, которую сейчас, предлагает комиссия Стешенко, создает аналогичную ситуацию на выборах местных Советов. По действующему закону вопрос решается в один тур.

Второй тур голосования будет исключением - только в случае равенства у кандидатов в мэры, губернаторы и так далее.

А если будет принят вариант, который предлагает комиссия Стешенко, то второй тур выборов председателей Советов станет правилом. А значит, наверняка станет массовым явлением неизбрания председателя даже во втором туре. Потому что набрать дате 25 процентов от списка еще и при дополнительном требовании -"за" не менее, чем "против" - не тек просто, как кажется.

Я убедительно вас прошу сейчас не принимать решения. Поручить комиссии доработать все предложения до завтра, но подойти взвешенно, с учетом горького опыта избирательной кампании по выборам в Верховный Совет и не сводить понятия легитимности только к вот этим цифрам: 25, больше, меньше. Не только этим определяется легитимность, особенно тогда, когда кандидатов много и симпатии избирателей не раскладываются на черное и белое и всегда находится какая-то часть избирателей, которая против обоих. Вот в таких ситуациях мы обрекаем всю Украину на второй тур выборов в местные Советы, а затем и на долгосрочные повторные голосования, на которые избиратели не ходят. И мы в этом убедимся 24 июля.

Спасибо за внимание.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Другий мікрофон, будь ласка.

ЛАВРИНОВИЧ О.В. Народний рух України. Шановні народні депутати! Ми можемо собі уявити, що зараз приймемо цю постанову. Але я хотів би, щоб усі знади, що через дуже короткий час ми змушені будемо ставити ще три питання. Перше стосуватиметься того, що в цьому законі не регламентовані дії виборчих комісій у

випадку зміни цієї системи. Там просто немає цієї регламентації. Потім будуть нарікання: одна комісія зробить так, а друга - інакше. А що їм робити? Там немає цієї регламентації. Це стосується і повторного голосування, і інших кроків.

Другий аспект цієї проблеми - це те, про що тільки-но говорив депутат Шеховцов. До цього додається і правовий бік.

Ми відхилили пропозицію Комісії з питань правової політики щодо виконання функцій після того, як виборча кампанія закінчилася. Тепер можлива ситуація, коли, скажімо, в районі буде обрана Рада, але не буде обраний її голова, і в цей час є адміністрація. Або не буде обрано, скажімо, половини Ради. Голови немає, і нема кому запропонувати кандидатуру заступника. Немає заступника виходить, немає виконкому, нічого не формується. Адміністрації вже немає.

Ви розумієте, що ми хочемо зараз закласти для держави? Те потім кожен з нас, тут присутніх, змушений буде каятися і пояснювати людям, що він тут вчинив.

Тому я просив би вас перед тим як такі речі вносити на голосування, на розгляд, робити добру оцінку в усіх комісіях, які, принаймні, мають до того відношення і можуть грунтовно і з правового, і з іншого боку дати висновки перед тим як голосувати.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон, будь ласка.

ДЕПУТАТ /не представився/. Уважаемый Александр Николаевич! Уважаемые депутаты! Я хочу остановиться на сложной проблеме, связанной с законом о выборах в местные органы

Дело в том, что у нас в Полтаве не зарегистрирован кандидатом на должность председателя городского Совета товарищ Марущенко, который, по сути, оформил документы одним из первых. Ему выдали избирательные листы, он собрал около 4000 подписей, но и последний день регистрации буквально в 16 часов ему сказали в комиссии: "Мы тебя не регистрируем, у тебя ошибка в протоколе собрания трудового коллектива, который тебя выдвинул". Заголовок правильный, но в самом протоколе переставлены слова.

К чему это ведет? К тому, что по чьему-то произволу на любом этапе можно лишить человека права баллотироваться и пренебречь желанием почти четырех тысяч людей видеть этого человека в числе претендентов на должность председателя.

Поэтому мне кажется, что в статьях 28 и 29 этого закона нужно указать, когда должен быть зарегистрирован кандидат, в течение какого срока, чтобы человеку было дано право и возможность отстоять свое честное имя.

А здесь этот срок не указывается. И в результате этим, конечно, пользуются.

Когда мы обратились в суд, суд вынес решение, что нарушение имеется. Прокуратура опротестовала решение городского суда. Мы обратились в областной суд. Там говорят, что будут рассматривать дело в течение недели или двух. И выходит, что зарегистрируют, возможно, к концу избирательной кампании.

Поэтому здесь нужно было бы оговорить окончательный срок, когда документы должны быть зарегистрированы.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Дякую. Перший мікрофон, будь ласка.

ДРАГОМАРЕЦЬКИЙ С.Д., докторант Одеського державного економічного університету /Іллічівський виборчий округ. Одеська область/. Я хочу поддержать предложение о том, что избранным на пост председателя Совета считается кандидат, набравший не менее 25 процентов голосов. Мы сейчас аргументируем любую ситуацию с точки зрения каких-то частных последствий а ведь Закон о выборах прежде всего должен поставить задачу выявления води относительного или абсолютного большинства населения. Мы выбираем руководителя области или района, либо города. Этот руководитель должен пользоваться поддержкой либо абсолютного, либо хотя бы относительного большинства. Чего стоит лидер, набравший 10 процентов плюс один голос? Репрезентационность его, его опора на электорат практически нулевая. Что такое - одна десятая? Хотя бы 25 процентов.

И в этих условиях между прочим, возникает вопрос: а почему люди не идут на выборы? Да потому что, избрав человека 10 процентами голосов, они, по существу, получают лидера, которому они ничего не доверили. За него проголосовало всего 10 процентов.

Поэтому, безусловно, надо поднять процент избирателей, отдавших голоса человеку, которого выберут лидером.

В противном случае он не будет иметь авторитета.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Другий мікрофон.

БОЛДИРЄВ Ю.О. Гражданский конгресс Украины, фракция "Єдність".

Уважаемый председательствующий! Уважаемые депутаты! Я хотел бы обратить ваше внимание на то, что в мире не существует абсолютно хороших законов. Все законы - это договоренность между людьми, которая ими соблюдается.

Сегодня мы пытаемся пересмотреть закон, принятый нашими коллегами совсем недавно. Мы почему-то решили, что за месяц роботы мы стали гораздо большими профессионалами, чем они, что успели за этот месяц, узнать значительно больше, чем они узнали за четыре года.

То был не идеальный парламент. Но уверяю вас, ми тоже не идеальный парламент. Давайте не ломать того, что было создано, пускай даже оно имеет недостатки. Давайте один раз попробуем сработать по системе, предложенной предыдущим парламентом.

Легитатимность 10 процентов, 25 процентов, 50 процентов - это все чисто умозрительные вещи. Если председатель областного или городского Совета получит на выборах более 10 процентов голосов и будет действительно серьезным, настоящим руководителем, он справится с управлением своим хозяйством, и никто не будет поднимать восстаний. И с другой стороны, если он подучит 50 процентов, но окажется балбесом, то доведет до краха хозяйство своего города или своей области и вызовет самые не предсказуемые последствия.

Поэтому я поддерживаю тех депутатов и те фракции, которые предлагают отклонить эту поправку. Не нужно изменять норму закона. Пускай останется так, как есть сегодня. В этом нет ничего страшного. Мы продемонстрируем, что в стране есть хоть что-то стабильное. Закон, который принят менее года назад, стабилен, а не меняется каждый месяц. Спасибо за внимание.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати! Згідно з Регламентом час вичерпано. Від фракцій і окремих депутатів надійшли пропозиції доопрацювати законопроект з урахуванням висловлених зауважень і завтра внести на розгляд на ранкове засідання. Немає інших міркувань? Приймається.

Вечірнє засідання оголошується закритим. Завтра починаємо роботу о 10 годині.