ЗАСІДАННЯ ОДИНАДЦЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України. 24 травня 1994 року. 10 година.

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.

ГОЛОВА. Добрий ранок, дорогі депутати і ті, хто нас слухав! Протягом останніх днів, я маю на увазі і вихідні, у фракціях Верховної Ради проходили консультації з приводу створення робочих органів Верховної Ради і знаходження компромісів, які дозволили б нашій роботі бути ефективною.

Мені здається, що ми знайшли ту золоту середину, яка дасть можливість забезпечити таку роботу, і сьогодні маємо прийняти шляхом голосування необхідне рішення.

Я просив би всіх присутніх підготуватися до реєстрації, оскільки будь-яке рішення ми можемо приймати тільки тоді, коли у залі в відповідний кворум. Якщо виникне необхідність ще зробити перерву на 20-30 хвилин, щоб уточнити деякі дані, які для декого здаються новиною, ми це зробимо. Я не хотів би, щоб шляхом силового тиску абощо ми приходили до якогось результату.

Отже, ми сьогодні повинні обрати першого заступника і

заступника Голови, уточнити перелік і назви комісій Верховної Ради, обрати керівників комісій і відповідно до пропорційного складу фракцій сформувати склад комісій. От на цілий день нам вистачить роботи, маючи на увазі, що пленарні засідання в нас займуть відносно небагато часу, бо ми діємо у продовження домовленості, яка була досягнута у четвер і п'ятницю, коли ми визначили принципи формування робочих структур і саму процедуру. Саме за цим планом ми і працювали в останні дні і тільки-но провели засідання керівників фракцій і прийшли до згоди щодо такого порядку роботи.

Крім того; ми фактично одностайно вирішили, щодо дообрання депутатів Верховної Ради ми не зачіпатимемо Конституцію і не робитимемо навіть редакційних уточнень, щоб не показувати самим собі поганий приклад, а займатимемося конституційними нормами тоді, коли для цього буде більш стабільний склад Верховної Ради, тобто більша чисельність депутатів. Ми повернемося і до розширення керівного складу Верховної Ради, маючи на увазі додатково ввести ще одного чи двох заступників, яких передбачити в Конституції, і до перегляду питань не тільки про перейменування, а й про функції робочих органів /мається на увазі створення комітетів, комісій і тому подібне/.

Саме тому я хочу спочатку запропонувати вам зареєструватися, щоб розпочати таку роботу. Прошу ввімкнути систему "Рада". Зареєстровано 224 народних депутати.

Може, хтось іще не зорієнтувався? Я ще раз пояснюю: якщо ви захочете ще зробити перерву /це я кажу для тих, хто сумнівається, ніхто на вас ніякого тиску, не чинитиме/, щоб порадитися зі своїми колегами і прийти до згоди, ми таку

можливість надамо. Скільки часу відвести для цієї перерви - ви скажете. Але я вас дуже прошу: давайте працювати конструктивно. Якщо цих аргументів не вистачає, я додам ще пару аргументів.

Сьогодні розпочалося спільне засідання двох комісій: Верховної Ради Криму та Верховної Ради України. Ситуація вам зрозуміла із засобів масової інформації. І те, що ми там повинні вживати невідкладних і конструктивних заходів, вдаватися до конструктивних дій, мабуть, не викликає ні в кого сумніву. Крім того, уже завтра я готовий був би приступити до формування виконавчих структур влади, у тому числі до розгляду кандидатури Прем'єр - міністра. Люди чекають цього від нас.

Думка всіх політичних сил, представлених у Верховній Раді, при цьому була б врахована. Тому я думаю, що дехто робить помилку, коли вважає, що можна шляхом блокування засідання Верховної Ради вирішити ті питання, якими сьогодні інтересуються люди.

І ще раз звертаюся до вас із проханням зареєструватися у сесійному залі, щоб можна було розпочати роботу. Ще раз кажу, що реєстрація здійснюється поіменно, як це завжди було.

З процедури є зауваження? Хтось хоче висловитися з цього приводу? Ні. Прошу ще раз увімкнути систему "Рада". Прошу реєструватися.

У залі зареєструвалися 225 народних депутатів. Виходячи з того кількісного складу Верховної Ради, який у нас обраний, ми можемо розпочинати засідання. /Шум у залі/. Так, це ми обов'язково зробимо.

Третій мікрофон, будь ласка.

ТЕРЕЩУК В.В., старший викладач Приазовоького державного технічного університету /Маріупольський-Приморський виборчий округ, Донецька область/. Уважаемый Александр Александрович! Наверное, пришло время для того, чтобы обсудить и принять наработанный предшествующим созывом проект закона об отзыве депутатов. Пора уже этот закон принять, чтобы он действовал, чтобы у нас не повторялись такие ситуации с регистрацией.

ГОЛОВА. Дякую. У плані нашої роботи передбачено питання про статус депутата. Я думаю, що це саме норма Закону про статус народного депутата України. Я з самого початку говорив, і, мабуть, більшість із вас під час передвиборної кампанії говорила про те, що така норма повинна діяти. Але все одно я вважав би, що сьогодні ми не повинні вдаватися до якогось примусу, а розпочати конструктивну роботу.

Другий мікрофон, будь ласка.

ШЕЙКО П.В., представник Президента України в Бобровицькому районі /Бобровицький виборчий округ, Чернігівська область/. Шановний Олександре Олександровичу! Ви знаєте, що буквально перед засіданням закінчила роботу Погоджувальна рада. Мені здається, що у фракціях і групах просто не встигли зорієнтуватися відносно того, що там було домовлено. Результат реєстрації відомий, тому я вважаю, що варто було б зараз не продовжувати засідання, а зроби ти на одну годину перерву, щоб з'ясувати й погодити ще деякі питання. І гадаю, що ми приймемо нормальне, виважене рішення.

Дякую.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

ДОНЧЕНКО Ю.Г., заступник голови Луганського обласного комітету профспілки робітників автотранспорту і шляхового господарства Старобільський виборчий округ, Луганська область/. Уважаемые депутаты! У меня обращение немного не по этому вопросу, хотя я нисколько не снимаю его остроту и важность. Я абсолютно согласен с предыдущим товарищем, что надо сделать небольшой перерыв. Но я вот с чем хотел бы обратиться к вам, Александр Александрович, и всех депутатов прошу поддержать меня. Идут телеграммы, связанные с предстоящим отдыхом детей в пионерских лагерях. И я прошу, Олександр Александрович, чтобы мы сейчас дали поручение Кабінету Министров разобраться относительно оплаты путевок в пионерские лагеря. Дело в том, что со стоимости путевки берут налог на добавленную стоимость, и в связи о этим родители вынуждены платить от 500 до 800 тисяч рублей за путевку. Я просил бы всех депутатов поддержать меня, чтобы мы такое поручение дали Кабинету Министров сегодня и чтобы этот вопрос был решен.

А по поводу перерыва - я абсолютно согласен, его надо сейчас сделать.

ГОЛОВА. Давайте зробимо так. Віце-прем'єр Микола Григорович Жулинський чув це все, він теж підтримує вашу пропозицію. Я думаю, що ми через нього зараз даємо протокольне доручення уряду розглянути це питання і зробити все можливе, щоб путівки були дешевші. Гадаю, що ця пропозиція буде врахована.

Ще одне. Декілька днів тому тут порушувалося питання щодо

поставок борошна і хліба в Донецьку область, у регіон Донбасу. Ми тоді не поінформували вас, але - от Валентин Іванович може підтвердити - Кабінет Міністрів вжив заходів відразу на другий день. Отже, ця проблема вирішена.

Одначе є багато пропозицій відносно того, щоб надати можливість фракціям, враховуючи ту інформацію, яку вони одержали від Погоджувальної ради стосовно конкретних кандидатур і підходу до формування комісій Верховної Ради, ще порадитися і дійти, так би мовити, згоди. /Шум у залі/.

Василю Михайловичу, ви тоді матимете змогу висловитися... Треба ще порадитися, може, ви потім іншу думку матимете, то навіщо зараз? .Ви одержите можливість від імені фракції зробити заяву. Просто у вас буде можливість її ще відредагувати, може, поіншому акценти розставити.

У нас є потрібний кворум, виходячи з результатів реєстрації. І ми зараз за вашою згодою приймаємо рішення про те, що о 12 годині збираємося в цьому залі для продовження роботи. /Шум у залі/.

Одну хвилиночку. Я прошу всіх представників фракцій з огляду на те, про що я сказав раніше, враховуючи ситуацію, яка вимагає конструктивності в роботі Верховної Ради, піти назустріч один одному, маючи на увазі, що нам у тісному контакті й у такому невизначеному стані доведеться працювати ще тривалий період.

І ще одне. Як Голова Верховної Ради я зобов'язаний повідомити депутатів про те, що, враховуючи необхідність консолідації представників різних політичних течій у Верховній Раді, Політрада Соціалістичної партії України в суботу пішла назустріч моєму проханню і припинила мого практичну діяльність у партії. Тому я хотів би, щоб це теж враховувалося під час обговорення тих питань, які ми будемо зараз розглядати.

Перший мікрофон.

НОСОВ В. В., народний депутат України /Октябрський виборчий округ, Полтавська область/. Шановні депутати! Мені здається, що багато питань зніметься, якщо ми зважимо на одну деталь: заступники за Конституцією виконують доручення Голови. Крім того, треба розподілити між ними повноваження і варто подумати, хто ці повноваження виконуватиме.

У проекті Регламенту /хочу звернути на це вашу увагу/, зокрема, передбачався такий варіант, що перший заступник веде організаційну та іншу роботу: з питань взаємодії Верховної Ради з органами виконавчої влади, органами самоврядування, а також з питань підготовки і розгляду у Верховній Раді України законопроекту про Державний бюджет та звіту про виконання бюджету .

Просто заступник веде роботу по підготовці законопроектів. Потім його будемо викликати, він відповідатиме, ми будемо догану виносити більшістю... То ви ж, будь ласка, зважте, коли туди когось висуваєте, що це треба виконувати, а не просто "спікерувати".

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Владиславе Васильовичу, дякую за консультацію. Тим паче що й у Конституції, і в Регламенті це доручається вносити Голові. Я так думаю, що ми працюватимемо відповідно до Регламенту й до Конституції.

Будь ласка.

НОСОВ В.В. Хочу ще сказати, що за Конституцією це право Голови - вносити кандидатури. Він може навіть не питати нас. Але щодо процедури погодження /тут відбувається ця процедура/, то в Регламенті її розписати неможливо, тому що це буде порушенням прав Голови.

ГОЛОВА. Дякую. Другий мікрофон.

МУСІЯКА В.Л., завідуючий кафедрою Української державної юридичної академії /Фрунзенський виборчий округ, Харківська область/. Уважаемый Александр Александрович! Уважаемые коллеги! Хочу обратить ваше внимание на такую, на мой взгляд, тревожную и вообше не допустимую в работе Верховного Совета тенденциюи она сейчас продолжается/, когда формирование органов Верховного Совета идет только на фракционной основе, то есть принимают участие в этом только фракции. Вы забываете, что часть депутатов не входит ни в какие фракции. Вы помните, когда мы утверждали Положение о фракциях, то пункт, предполагающий возможность участия депутатов, которые ни в каких фракциях не состоят, в решении каких-то вопросов, был исключен.

Я вот к чему веду. Понимаете, что получается? Я не хочу, скажем, призывать вас сейчас что-то менять и начинать какие-то движения. Думаю, что тот порядок, который мы уже утвердили, надо соблюсти до конца. Но когда речь идет о комиссиях или комитетах /если мы их создадим/, я считаю, что Александр Александрович должен взять на себя труд быть не просто как бы председателем межфракционного совета, а Председателем Верховного Совета. И надо определить какую-то форму зффективного участия всех депутатов - независимо от их участия или неучастая в работе фракций - в формировании органов. Тем более, когда речь идет о комитетах. Вот это самое главное.

ГОЛОВА. Отвечаю на ваш вопрос таким образом, У нас сегодня примерно 30 человек не зарегистрировались ни в каких фракциях. Но среди них большинство - это очень умные, самостоятельные и знающие себе цену люди. Я знаю, что среди них есть специалисты разных профилей, опыт которых надо обязательно использовать в работе Верховного Совета. Поэтому на совещании представителей фракций я уже вносил предложение /думаю, что мы к нему еще вернемся/, что эта группа, так сказать, неприсоединившихся депутатов должна иметь право также на руководство какой-то комиссией и может быть представлена пропорционально своєму составу во всех комиссиях Верховного Совета.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

МУСИЯКА В.Л. У меня есть предложение. Если вы его примите,

то, думаю, оно сгладит все эти грани. Надо избирать председателей комитетов /либо комиссий/, их заместителей и секретарей там, в комитетах /комиссиях/. И там будут учтены мнения и фракций, и всех тех, кто вне фракций. И тогда здесь утвердить.

ГОЛОВА. Дивіться /я звертаюся до всіх/, ми можемо йти різними шляхами. Насамперед усім добре зрозуміло, що голови комісій - це предмет такої, знаєте, певної боротьби, у тому числі й між фракціями. Але, повторюю, можна різними шляхами йти. Можна зразу призначати або закріплювати за тією чи іншою комісією тих претендентів /якщо вони є/, які можуть продуктивно, раціонально, розумно вести її роботу.

А можна спочатку сформувати склад цих комісій, а потім з урахуванням їх думки внести пропозиції на між фракційне обговорення і все-таки розглядати це пакетом так, як ми домовилися щодо процедури в минулу п'ятницю. Тобто одне другого не заперечує.

Але й позиції, і досвід, і місію тих неприєднаних депутатів буде обов'язково враховано. Я на тому стою.

Третій мікрофон, будь ласка.

СТЕПЕНКО В.І., голова колективного сільськогосподарського підприємства імені Воровського Полтавського району /Полтавський виборчий округ, Полтавська область/. Олександре Олександровичу! У нас є кворум. І дійсно, може, треба трошки порадитися. Пропозиція була правильною. Тому я за те, щоб припинити виступи.

У мене до Василя Васильовича є прохання чи запитання, чи як хочете це розумійте.

Василю Васильовичу! Я задавав вам запитання і дізнався, що ви не реєструвалися. Розумієте, я не сприймаю, що група "Центр", яку ви очолюєте, поєднується із неможливим" І через те що зал не сприйняв кандидатуру, блокувати роботу Верховної Ради... Ви ж учорашній першій заступник Голови Верховної Ради! Я вас як людину поважаю, і ви це знаєте. Але після цього я вас зрозуміти не можу. Якщо ви говорили, що ви за Україну вільну, незалежну, економічно могутню, то, може, давайте переступимо через свої амбіції, і нехай ці люди зареєструються.

Олександре Олександровичу! Ви ж знаєте, що кворум в. І як переконати тих людей? Ми ж не перший день тут, у парламенті. Це все одно, що взяти і головою пробити стіну. Ніхто не проб'є і не переконає. Тому давайте підемо порадимося, може, знайдемо якесь спільне рішення. Я всіх закликаю: давайте працювати! Ми ж виборцям обіцяли, що будемо вирішувати економічні питання. Не запрацює економіка - не потрібна Верховна Рада.

І вас, Василю Васильовичу, прошу як людину, як колишнього першого заступника Голови: вплиньте на своїх товаришів. І давайте працювати, а не балакати.

ГОЛОВА. Дякую.

Просив би сьогодні не висловлюватися стосовно тих чи інших персоналій. Василю Івановичу, ви прекрасно розумієте, що в мене багато закидів знайшлося б для багатьох депутатів. Не треба зараз цього робити. Кожен відстоює свої права так, як він вважає за можливе.

У мене прохання таке. Тепер попрацюйте у фракціях до 12 години. А о 12 годині збираємося тут, і Верховна Рада зможе працювати.

/Після перерви/.

ГОЛОВА. Шановні депутати! прошу підготуватися до реєстрації. прошу ввімкнути систему "Рада".

У залі зареєстровано 236 депутатів. Є потреба ще раз реєструватися? Може, хтось не встиг?

Ви просите слова з процедури? Перший мікрофон.

ДОНЧЕНКО Ю.Г. Александр Александрович! Я предлагаю единственное: кто не зарегистрировался /я вижу, в основном не регистрировались члени фракции Руха/, не давать им слова от микрофона. Не хотят работать, значит, нечего им здесь делать.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

КОРНЕЛЮК В.М., представник Президента України у Ратнівському районі /Старовижівський виборчий округ, Волинська область. /Шановні колеги! Шановний Олександре Олександровичу! У мене така конкретна пропозиція. У нас є низка питань, запропонованих робочою групою для розгляду. Якщо немає згоди у вирішенні організаційних питань, ми можемо слухати інші, скажімо, питання про уряд і так далі. А інакше ми до безконечності блокуватимемо роботу сесії, і люди нас неправильно зрозуміють.

ГОЛОВА. Відповім на ваш запитання таким чином: якщо ми між собою не домовимося про керівництво робочими органами Верховної

Ради, то який же претендент на посаду керівника Кабінету Міністрів погодиться в такій нестабільній обстановці довірятися думці депутатів Верховної Ради?

Я все-таки переконаний, що ми все зробимо правильно. Але якщо ми не підемо на розумні компроміси в інтересах справи, то тоді, може, треба ставити питання принциповіше. Можна про що завгодно говорити, але рухатися вперед. Треба створити робочі органи, які візьмуть на себе відповідальність за вирішення питань, що сьогодні подаються сюди, у Верховну Раду. Ніхто їх таким загалом вирішити не може. Це питання для робочих органів Верховної Ради. Тому треба їх створювати, формувати і йти вперед.

Третій мікрофон.

ШЕЙКО П.В. Шановний Олександре Олександровичу! Шановні колеги депутати! Навіть з результатів другої реєстрації видно, що ми заходимо в патову ситуацію. Група "Центр" пропонує: оскільки немає серйозної узгодженості щодо заступників Голови Верховної Ради, питання про їх обрання відкласти на один-два дні і зайнятися формуванням комісій і керівництва комісій. Верховною Радою, славу Богу, керує Голова, якого вже обрано, а не заступники. А коли ми оберемо голів комісій, то тоді Верховна Рада, до якоїсь міри вже структуруючись по комісіях, може досить скоро обрати заступників Голови Верховної Ради. Давайте не блокувати роботу. Давайте йти вперед і працювати.

Дякую.

ГОЛОВА. Я не коментую, я просто змушений давати відповіді на запитання, оскільки в нас іде поки що узгоджувальна робота. Я

вважаю, що це речі не пов'язані. Якщо ми виставлятимемо одну умову за іншою для того, щоб якимось чином врахувати конкретні, персональні чиїсь інтереси, то ніколи не дійдемо краю в цій роботі. Нам треба визначатися шляхом голосування і працювати, іти далі. Треба надолужити відставання, яке утворилося за останні півтора тижні. Тому я не пристаю на такий підхід, принаймні тепер. І просив би, якщо є в когось конструктивні міркування, які допоможуть вирішити цю проблему, висловлюйте їх. Але я хотів би застерегти вас від якихось політичних оцінок, тих чи інших звинувачень. Треба йти вперед.

Ви хочете сказати?

МОВЧАН П.М., народний депутат України Коломийський виборчий округ, Івано-Франківська область/. Трибуна - це четвертий мікрофон традиційно... /Шум у залі/. Заспокойтеся! Ми завжди використовували трибуну як четвертий мікрофон.

ГОЛОВА. Павле Михайловичу! Традиційно використовуються всі мікрофони, у тому числі й мікрофон трибуни. Тоді він четвертий буде.

Будь ласка, перший мікрофон.

ЧЕРНЯВСЬКИЙ О.П., генеральний директор наукововиробничого об'єднання "Еліта" /Сумський виборчий округ, Сумська область/. Шановна Президіє! Шановні колеги! Закликаю вас усіх до злагоди і єдності. Якщо ми ще кілька днів займатимемося тут політиканством, то, думаю, до нас сюди

прийдуть люди і скажуть: "Досить!" Давайте врахуємо досвід минулого. Я вважаю, що ми тоді знаходили компромісні рішення. Дивіться, яка сьогодні економічна обстановка. Я просив би. Олександре Олександровичу, щоб ми, можливо, паралельно з цим заслухали виконуючого обов'язки Прем"єр-міністра /у чому йому сьогодні невідкладно повинна допомогти Верховна Рада / і банківських працівників.

Вдумайтеся, тільки по Сумській області кредиторська заборгованість сьогодні перевищує три трильйони карбованців. І дебіторська також. І Росія тут ні при чому, тому що на неї та інші країни припадає тільки 76 мільярдів карбованців, або три відсотки. Це внутрішньоукраїнські, так би мовити, неплатежі. Обігових коштів у багатьох господарств зараз немає. Щось треба вирішувати.

Я кажу це не тому, що я аграрник, а тому, що думаю, із чим люди зимуватимуть. Попереду надзвичайно складна робота, але підготовка до збирання - не ведеться, до переробки цукрової сировини - не ведеться. Не вирішується і багато інших питань, а відлік часу вже Йде на години.

Дякую.

ГОЛОВА. Ви все правильно сказали, але це можуть усі повторити. Скажіть мені: ви переконали персонально, наприклад, 150 чоловік, щоб вони проголосували так, як ви думаєте?

ЧЕРНЯВСЬКИЙ О.П. Повинні б уже... Хто ще не зрозумів, я думаю, зрозуміє, тому що той меч над кожним висить.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ТАНЮК Л.С., народний депутат України/ Дрогобицький міський виборчий округ, Львівська область /.Шановний Олександре Олександровичу! Й хотів би, щоб ми не порушували Регламент і не робили нашу Верховну Раду нелегітимною, оскільки та реєстрація, яка відбулася, проведена з порушенням процедури, і Секретаріат мусив би про це зауважити. Справа в тому, що в картки депутатів, яких немає зараз у заді. Скажімо, пан Звягільський сьогодні в Москві, а його картка зареєстрована. Отже, давайте ми просто витягнемо картки депутатів, яких немає, і почнемо нормальну роботу. Я пропоную зараз роботу повести в плані обговорення питання про комісії, а не в плані обрання заступників, оскільки це питання не узгоджено. А картку депутата Звягільського та інших відсутніх депутатів треба було б вийняти і не повторювати того, що зробила колишня Верховна Рада. /Шум у залі/. Я пояснюю, картка зареєстрована в тому списку, який подав Секретаріат.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

КРАВЧУК В.І., голова правління колективного сільськогосподарського підприємства "Вільнотарасівське" Білоцерківського району /Білоцерківський виборчий округ, Київська область/. Шановна Президіє! Шановні колеги!

Від імені аграрників я закликаю всіх до злагоди і до того, щоб ми почали роботу. Сьогодні совість кожного депутата має підказати, що він повинен зареєструватися і почати працювати. Стояти далі на місці - означав зняти з себе відповідальність за долю держави.

Я підтримую свого колегу в тому, що нині жодного дня, жодної хвилини аграрники не можуть чекати. На порозі заготовка сіна, збирання хлібів, а нині немає запчастин. І люди не будуть нас терпіти.

Я вас ще раз прошу взяти активну участь у роботі. А ви, Олександре Олександровичу, як Голова Верховної Ради - я наполягаю на цьому - після кожної реєстрації повинні повідомляти списки депутатів, які блокують роботу Верховної Ради. А виборці в цьому розберуться.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Дякую. З трибуни.

МОВЧАН П.М.. Шановний Олександре Олександровичу! Шановні члени Президії! Дійсно, ситуація, яка склалася, загрожує нашому існуванню як органу. Тому я закликаю вас до одного: нам треба рухатися далі. Для того щоб не перенести до цього залу політичних пристрастей і боротьби, єдино правильний шлях - це шлях узгоджень і домовленостей, до чого закликав Олександр Олександрович. Отже, треба продовжити консультації щодо персоналій; щодо кандидатури першого заступника. А тим часом - я підтримую пропозицію, яка пролунала від третього мікрофона, - почати розгляд питання про формування і кількість комісій з тим, щоб обговоривши все це, потім уже у двох пакетах, як було це проголосовано, приймати.

Сьогодні ж обговорювати суто організаційні питання щодо комісій. Ви ж прекрасно знаєте, що вся робота Верховної Ради - це не голосування в цьому залі, а опрацювання всіх законопроектів у комісіях чи в комітетах.

У зв'язку з тим, що. ми не зможемо сь'огодні внести поправки у Конституцію, треба прийняти ту модель, яка є. Тобто обговорити їх для того, щоб внести пакет пропозицій щодо змін у самій Конституції.

Отже, я закликаю всіх, і передусім Олександра Олександровича, зараз проголосувати пропозицію про те, щоб перейти до обговорення питання про комітети чи комісії, як зазначено в Регламенті.

Дякую.

ГОЛОВА. Я ще раз повертаюся до цього питання. Такий варіант можна розглядати, але на практиці він означає таке. Підібрали людей у комісії, затвердили голів комісій, а потім із слабших, хто не потрібний для комісій, давайте оберемо заступників, а з тих, хто ще залишився, ще слабших - керівника. І на тому закінчимо.

Так не повинно бути, ми робимо вибір із депутатів, які мають відповідний досвід для того, щоб організувати роботу. Якраз формування робочих органів, у даному вкладку - комісій, і передбачає використання послідовності, яка приведе до такого результату. А те, що ми зараз пропонуємо, це трошки навпаки. Воно користі мало принесе.

Останнє коло - переходимо до голосування.

Перший мікрофон.

КИРИЧЕНКО С.О., юрисконсульт акціонерного товариства "Домобудівний комбінат", м. Херсон /Комсомольський виборчий округ, Херсонська область/. Так, остання репліка, яку ви сказали, Олександре Олександровичу, має право на існування. То б логіка. Але все-таки перед тим виказали про конструктивну, плідну роботу Верховної Ради. Я це теж підтримую.

Ми трішки затрималися на питаннях погодження кандидатур у першому блоці - перший заступник і заступник. Люди чекають конкретних законопроектів, які треба напрацьовувати, і треба це робити в робочих органах. А основні робочі органи - це комітети і комісії. Погоджувальну роботу треба проводити вже зараз.

Якщо ми сьогодні - а таке у повітрі витає - ще не готові вирішити питання щодо першого заступника Голови і заступника, то давайте все-таки поставимо на голосування у порядку надходження пропозиції стосовно розгляду кількості та назв комітетів, а після цього, на проміжному етапі - обрання першого заступника, а потім затвердження голів комітетів. Будь ласка, поставте цю пропозицію на голосування.

ГОЛОВА. Я що раз повертаюся до цього питання: є послідовність, визначена Конституцією і Регламентом, і ми повинні її дотримуватися. Потім ми ж усі прекрасно розуміємо, що

говориться одне, а підтекст інший. От якби була кандидатура, яка б усіх задовольнила, то не ви б питання. Але таке в нас навряд чи трапиться. Тому давайте все-таки виходити із загальної потреби, а не із своїх особистих міркувань чи переконань. Розумію, що можна було б уже не затягувати цю розмову, а просто голосувати і веред цим сказати кілька слів. Але я хотів би, щоб кожен "дозрівав" до необхідності все-таки компромісного, але результативного вирішення цієї проблеми.

Другий мікрофон.

СОБОЛЄВ С.В., народний депутат України /Хортицький виборчий округ, Запорізька область/ Група "Реформи". Я не знаю, Олександре Олександровичу, чи повідомили вас про рішення чотирьох груп і фракцій. Мені здається, що це рішення дозволило б вийти з ситуації, в якій ми зараз опинилися. Дійсно, згідно з Конституцією порядок вирішення такий: заступники, потім визначення комітетів чи комісій і їх голів. Саме для того щоб ці всі питання були розглянуті в комплексі, вони повинні бути погоджені в Погоджувальній раді. Тобто ми погоджуємо конкретний перелік комітетів, погоджуємо конкретний перелік голів цих комітетів і відповідно першого заступника і заступника. І таким чином вносимо в цей зал на голосування ці питання блоками. Отже, ми зможемо буквально за півгодини визначитися.

ГОЛОВА. Прошу уваги. Я ще раз зачитаю витяг з протоколу нашого засідання на минулому тижні.

19 травня з Погоджувальній раді керівників депутатських груп і фракцій на посаду першого заступника Голови Верховної Ради України було запропоновано кандидатури народних депутатів Дурдинця і Ткаченка. На вечірньому засіданні, де мало розглядатися це питання, у залі зареєструвалися лише 176 народних депутатів. При повторній реєстрації - 198. Верховна Рада не була правомочна приймати рішення, і тому засідання не відбулося /хоч ви пам'ятаєте, пізніше зареєструвалося більше, але ми це питання не розглядали/.

20 травня на спільному засіданні депутатських груп і фракцій народний депутат Шейко від депутатської групи "Центр" вніс пропозицію, щоб, крім першого, було ще три заступники Голови Верховної Ради і проголосувати кандидатури списком. Пропозицію про голосування в пакеті підтримав народний депутат Косів. Народний депутат Таранов від фракції "Єдність" вніс пропозицію висунути по дві-три кандидатури від груп і Фракцій і поставити їх на рейтингове голосування, за результатами якого залишити три. Потім внести їх на розгляд Погоджувальної ради, а потім - на голосування.

Хочу наперед сказати, що частина Фракцій теж внесла пропозиції щодо цих трьох кандидатур, де повторюються, до речі, згадані прізвища. На рейтингове голосування ставилася пропозиція висунути від кожної фракції й групи по три кандидатури на посаду першого заступника Голови Верховної Ради і шляхом рейтингового голосування визначити три, які повинна розглянути Погоджувальна рада перед внесенням на розгляд Верховної Ради. Проголосувало 165 чоловік.

За розгляд у пакеті питання про обрання першого заступника і заступника Голови Верховної Ради, погоджених у Погоджувальній раді, проголосували 134 народних депутати. І питання про обрання першого заступника і заступника Голови Верховної Ради рекомендовано повторно обговорити в депутатських групах і фракціях. Це було зроблено. Ви мали для цього два дні.

Таким чином, сьогодні після цих усіх обговорень, після інформації, яку подали групи, після закликів до компромісів

/я як Голова Верховної Ради, враховуючи всі ці обставини, право, надане мені Конституцією, пішов і на компроміси, і на пошук, я б сказав, взаємовигідних моментів, які б сприяли консолідації парламенту/ я роблю висновок, що одній частині депутатів не подобається одна кандидатура, другій частині - не подобається інша кандидатура. І коли ми хочемо, щоб Верховна Рада працювала, то повинні голосувати в пакеті, разом. І я просив би і одних, і других, якби це кому не подобалося, підтримати цю пропозицію.

Ще хочу сказати, що, справді, у нас немає двох геніїв, які могли б задовольнити всі побажання. Але є хороші спеціалісти, досвідчені люди, яким можна вірити. І, зрештою, ми обираємо заступників не для того, щоб позиція заступника збігалася з позицією тієї чи іншої політичної фракції, а щоб він виконував конкретну роботу - і доручення Голови Верховної Ради, і ті завдання, які передбачені в цілому для всієї Верховної Ради. Тому я думаю, що розв'язати це питання ми можемо лише шляхом голосування.

Останній мікрофон.

ТЕРЕЩУК В.В. Уважаемый Председатель Верховного Совета! Действительно, точки над "і" уже определенным образом поставлены. Депутаты определились. Необходимый кворум в зале есть. Кто блокировал работу сессии,тоже известно, - это фракция Руха. Избиратели должны знать этих людей. Поэтому я считаю, что необходимо перейти к конструктивной работе. Сейчас нужно поставить на голосование вопрос о том, какие

кандидатуры выдвигаются. И по принципу олимпийской системы депутаты определятся, кто достоин представлять пост второго заместителя.

Поэтому я обращаюсь к вам, Александр Александрович! вы согласно Конституции определитесь, как ставить вопрос на голосование, и ставьте его. Необходимо переходить к работе.

ГОЛОВА. Я відповім на ваше запитання перед тим, як ставити на голосування. Я візьму собі для виступу 4-5 хвилин і скажу, що я думаю з цього приводу.

СИЗЕНКО Ю.П., слюсар-електрик Запорізького електровозоремонтного заводу /Жовтневий виборчий округ, Запорізька область/. Уважаемые Президиум и Председатель! Уважаемые коллеги! Я считаю, что парламент продолжает "танцювати на місці", как говорят. Уже несколько дней работа фактически переносится во фракции. Меняются фамилии, мы соглашаемся, но тем не менее работа стоит на месте. С этим пора кончать. Вы знаете, что мы сегодня вправе принимать решение. Думаю, что Александр Александрович может воспользоваться конституционным правом и предложить кандидатуру первого заместителя. Мы вправе обсудить эту кандидатуру, поставить вопрос на голосование и парламент решит, проходит эта кандидатура или нет. Но надо двигаться вперед, предлагать эти кандидатуры и обсуждать.

ГОЛОВА. Прошу сідати, всіх на місця. Я кілька слів перед цим голосуванням скажу, намагаючись переконати вас усіх у необхідності підтримати мою пропозицію.

Як ви пам'ятаєте, на тому тижні у нас розійшлися думки, тому що на посаду першого заступника Голови Верховної Ради кілька фракцій наполегливо пропонували кандидатуру Дурдинця. Василя Васильовича. Називалася й інша кандидатура. Вона не сприймалася, оскільки це був, так би мовити, не крок до компромісу. Після консультацій, після роздумів моїх особисто я прийшов до висновку, що треба йти на компроміс, треба підтримати цю пропозицію і рекомендувати на посаду першого заступника Голови Верховної Ради, враховуючи досвід, ділові якості та інші обставини, Василя Васильовича Дурдинця. Причому, оскільки була ваша згода і воля, щоб голосувати кандидатури в пакеті, я взяв собі за обов'язок, переговорив із багатьма депутатами і переконав людину, яка пропонувалася на посаду першого заступника, щоб вона підтримала такий підхід і була обрана просто заступником Голови Верховної Ради. Я можу зараз зачитати обов'язки і першого заступника Голови, і заступника, які передбачені Регламентом. Але думаю, що в тому немає ніякої потреби.

Перед голосуванням хочу ще раз привернути вашу увагу до тієї ситуації, яка є сьогодні у нашій державі. Скажу тільки штрихом.

Тільки що проведена зустріч із керівництвом делегації кримської Верховної Ради. Тільки що проведені консультації із людьми, яких можна розглядати як кандидатів на керівництво

виконавчими структурами влади. У мене вчора і сьогодні відбулося кілька розмов із керівниками Рад місцевого рівня стосовно необхідності уточнення деяких положень, які пов'язані з формуванням органів місцевої влади.

У нас сьогодні існує цілком реальна загроза втратити державність через те, що ми не працюємо і не озброюємо людей на місцях тими законами, які потрібні. І все це разом вимагав, щоб ми рухалися вперед. Тому ще раз хочу повторити те, з чого почав: на посаду першого заступника Голови Верховної Ради пропонується кандидатура Дурдинця Василя Васильовича, на посаду заступника Голови Верховної Ради - Ткаченка Олександра Миколайовича. Звертаюся до представників лівих сил, які виступали проти кандидатури Василя Васильовича, висуваючи і підтримуючи кандидатуру Олександра Миколайовича. Я вас дуже прошу: підтримайте мою пропозицію в пакеті, адже треба сформувати керівний робочий орган Верховної Ради. Я звертаюся до групи "Єдність", групи "Центр", інших, хто

підтримав кандидатуру Василя Васильовича: компроміс такий, який ви пропонували минулого разу, досягнутий. Я пропоную, ідучи назустріч вашому наполяганню, кандидатуру Василя Васильовича на посаду першого заступника Голови. Прошу і вас зробити крок назустріч і підтримати кандидатуру Олександра Миколайовича на посаду заступника Голови, маючи на увазі, що функціональні обов'язки передбачатимуть найкраще використання якостей обох претендентів. Ви добре знаєте цих людей і без ознайомлення з їхніми анкетними даними. Якщо є потреба, то можу зачитати їхні послужні списки. Але думаю, що в цьому немає потреби.

Відповідно до Конституції України я формулюю таке рішення:

за погодженням з керівниками фракцій Верховної Ради, згідно з домовленістю про порядок обрання першого заступника Голови Верховної Ради і заступника Голови Верховної Ради в пакеті пропоную обрати першим заступником Голови Верховної Ради України Дурдинця Василя Васильовича, заступником Голови Верховної Ради України Ткаченка Олександра Миколайовича.

Оскільки голосування в пакеті повинно фіксувати ставлення Верховної Ради до претендентів одноразово, слід погодити процедуру виборів. Це ми зробили до перерви. Тобто ми голосуватимемо таємно тут, у залі, картками.

Вважаю, що до цієї пропозиції приєднаються ті, хто хоче, щоб Верховна Рада розв'язувала одне за одним протиріччя, які є в нашому суспільстві, тобто працювала як законодавчий орган. Прошу перевернути картки для таємного голосування.

Перед цим Василь Михайлович Червоній, як йому було обіцяно перед перервою, зробить заяву від мікрофона.

ЧЕРВОНІЙ В.М., народний депутат України /Лубенський виборчий округ, Рівненська область/. Шановна Президіє! Шановні колеги депутати! Фракція Народного руху України уповноважила мене зробити коротеньку заяву.

З0

На минулому тижні, коли ми обирали спікера нашого парламенту, Олександр Олександрович Мороз у своїх двох промовах заявив, що він готовий іти на співпрацю а представниками всіх фракцій Верховної Ради України.

Сьогодні на початку засідання він підтвердив ці слова. При цьому він заявив, що кандидатури, які він буде пропонувати на розгляд Верховної Ради, є погодженими з керівниками всіх фракцій нашого парламенту.

Насправді це є не так. Ми провели засідання фракції Народного руху України, а потім спільне засідання трьох фракцій /нашої, а також фракцій "Державність" і "Реформи/, на якому запропонували на посаду першого заступника Голови Верховної Ради кандидатуру Юрія Костенка. Якщо, скажімо, Голова Верховної . Ради України представляє блок лівих сил, якщо Василь Васильович представляє "Центр", а товариш Ткаченко - також ліве крило парламенту, то хто тоді представляв праве крило, демократичне крило парламенту? Такого представника, як бачите, серед запропонованих кандидатур немає. Отже, порушено баланс політичних сил у парламенті.

Оскільки цей баланс порушений, оскільки не враховано інтереси представників демократичних сил - а це в три фракції, - то я уповноважений від імені фракції Народного руху України заявити, що, на жаль, ми не зможемо через ці обставини взяти участь у цьому голосуванні. Ми пропонуємо, зважаючи на попередні заяви Олександра Олександровича Мороза, зважаючи на позицію трьох фракцій, повернутися до розгляду цього питання, для того щоб запропонувати в пакеті кандидатуру двох заступників, серед яких були б представники як "Центру", так і трьох демократичних фракцій парламенту. Дякую за увагу.

ГОЛОВА.. Я зобов'язаний, певно, зробити деяке уточнення., не заперечуючи слова Василя Михайловича. Учора ввечері приблизно о 9 годині чи о пів на десяту до мене зайшли керівники фракції "Центр" і, умовно кажучи, правих сил /можу назвати прізвища тих, хто був/. Я запитав: "Що будемо робити?" Вони сказали: "Ми тільки за кандидатуру Василя Васильовича на посаду першого заступника. Ваше слово?" Вони готувалися для довгих дискусій, але я сказав, що згоден. І на тому наше засідання закінчилося. Тому прошу приступити до голосування. Ще раз повторюю: перший заступник - Дурдинець Василь Васильович, заступник - Ткаченко Олександр Миколайович. /Шум у залі/.

Хвилиночку. Знову обговорення... А чим ми всі займалися три дні підряд? У Регламенті і в Конституції не записано, що це робиться виключно в сесійному залі. Ви обговорювали ці кандидатури у Верховній Раді, .тобто працювали у фракціях, і тепер треба голосувати. Треба, врешті-решт, рухатися.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Заяву...

ГОЛОВА. Уже зроблено тільки що заяву. Від якої? Ну, будь ласка.

ПАВЛОВСЬКИЙ М.А., декан факультету авіаційних та космічних систем Київського політехнічного інституту /Центральний виборчий округ, Хмельницька область/. Я хочу висловити думку депутатської групи "Державність"...

ГОЛОВА. Прошу уваги.

ПАВЛОВСЬКИЙ М.А. Ми вчора дійсно були в Олександра Олек сандровича. Із задоволенням сприйняли те, що він погодився на кандидатуру Дурдинця Василя Васильовича. Про іншу кандидатуру ми просто не розмовляли, і коли зранку зібрали нашу депутатську групу, то більшість прийшла до того, що бажано бую б, щоб Олександр Олександрович на посаду заступника запропонував нову кандидатуру. Яку саме - треба погодити. І ми якраз хотіли продовжити розмову, щоб цю кандидатуру погодити.

Дякую вам.

ГОЛОВА. Шановні депутати! Я припиняю подальше обговорення. Не хочу робити такий висновок, але випливав так: якщо зробили крок назустріч і пішли на компроміс, давайте тепер далі йти,

тому що ішим не подобається. Думаю, ми так до компромісу ніколи не дійдемо.

Прошу включити систему "Рада". Хто за мою пропозицію, прошу проголосувати в пакеті.

"За" - 99. Не прийнято.

Таким чином, фракціями і мною теж будуть внесені Інші кандидатури...

Ви ж Регламент добре знаєте, Миколо Івановичу. Після голосування той, хто голосував, може вносити пропозиції з процедури. А так просто - немає сенсу.

Прошу уваги. Це питання на даний момент закрите. Наступне питання . про перелік і кількість комісій.

Ви одержали від підготовчої робочої групи матеріали про, перелік і кількість комітетів і комісій, опрацьовані у фракціях. Доповідь із цього приводу робити, вважаю, немає потреби. Але якщо в когось є якісь доповнення, зауваження, пропозиції, їх варто було б врахувати. Тому пропоную коротко - до трьох хвилин - висловити від мікрофонів свої міркування щодо цього документа, зважаючи на те, що він уже попередньо опрацьований у фракціях. Будь ласка, переверніть картки, тепер у нас буде відкрите голосування.

Є ще така пропозиція: виступи - від фракцій, оскільки вони обговорювали ці питання. Може, справді було б краще так зробити? Давайте тоді так і підемо. І окремо хочете виступити? Давайте .. так: будемо перевагу давати депутатам від фракцій, але й враховувати думку окремих депутатів.

Перший мікрофон.

МЕЛЬНИК В.С., директор радгоспу імені Т. Г. Шевченка Криворізького району /Інгулецький виборчий округ, Дніпропетровоька область/. Александр Александрович! Если мы сегодня ставим вопрос о профессиональном парламенте, к чему вас так потихонечку, потихонечку подводят, то, изучив сегодня различные предложения по количеству комиссий, я хочу знать, - какой смысл тогда сокращать их количество? Это первый вопрос.

И второй. Коль мы остались на позициях Конституции, то есть оставили одного первого заместителя и заместителя, как записано в Конституции, то почему мы в этом вопросе начинаем менять действующее положение? Значит, надо оставаться на тех же позициях, на которых находился предыдущий Верховный Совет.

ГОЛОВА. Я не зрозумів запитання. Ми не порушуємо Конституцію, ми говоримо про комісії. А відносно кількості, то кількість не визначена Конституцією. Просто Верховна Рада, виходячи з тих по треб, які вона ставить перед собою, створює ті чи інші комісії. І це пропозиція не моя, а пропозиція робочої групи і фракцій, що розглядали це питання.

Чому? Тоді аргументуйте, чому 24.

МЕЛЬНИК В.С. Первая аргументация. Если мы ведем разго вор о том, что делаем парламент професоиональным, то какой же смысл нам сокращать количество комиссий?

И второй аргумент. Если уж у нашего Верховного Совета должна быть чисто профессиональная основа, значит, он должен больше охватывать в государстве различных вопросов, а мы

сужаем этот охват. и самое главное - что мы в Конституцию не вносили изменений, не меняли ничего.

ГОЛОВА. Я ще раз повторюю: перелік і кількість комісій не в нормою Конституції. Тому якщо ви будете наполягати й аргументувати, що треба створювати 25 чи 30 комісій, будемо створю вати X. Робоча група сьогодні запропонувала 17 комісій. Вони названі в документах комітетами, але ми їх так не будемо називати, а так як передбачено в Конституції. А коли виникне якась конкретна потреба у зв'язку з необхідністю вирішувати злободенні завдання, тоді ми повернемося до перегляду кількості комісій.

Другий мікрофон.

КОЛОМОЙЦЕВ В.В., генеральний директор малого приватного підприємства "СПІН", м. Луганськ /Ленінський виборчий- округ, Луганська область/. Хочу сказать несколько слов по проекту, который роздан рабочей группой. Я вносил предложение. Комитет по вопросам финансовой и банковской деятельности назвать так: Комитет по вопросам деятельности финансово-кредитных институтов. Почему? Я вкратце постараюсь, уважаемые депутаты, это обосновать. У нас сейчас стоит вопрос о том, что нужно проводять структурную перестройку экономики,и сразу же возникает следующий вопрос: где взять для этого деньги? Видимо, банковская система, которая сегодня существует, система инвестиционных фондов, система страховых компаний не обеспечивают свою первейшую функцию: средства - в развитие средств производства. Поэтому подготовлево предложение на одиннадцати листах о создании именно

комитета или комиссии по финансово-кредитным институтам, куда будут входить: подкомиссия по банкам и банковской деятельности; подкомиссия по инвестиционным фондам; подкомиссия по страховым компаниям.В этом есть логика. Я думаю, специалисты со мной согласят ся. Рабочая группа предложение мое не учла, а я хотел бы,чтобы его учли депутаты. Кроме того, мы на заседании фракции "Центр" обсуждали этот вопрос и вообще-то согласовали такое название: Комитет до финансово-кредитным институтам или.как теперь говоряткомиссия.

Спасибо.

ГОЛОВА. З трибуни, будь ласка.

КУЖЕЛЬ О.В., генеральний директор спільного підприємства "Незалежність" /Ленінський виборчій округ, Запорізька область/. Уважаемые коллеги! Группа "Єдність" предлагает на ваше рассмотрение вначале количественный состав. Мы считаем, что комиссии должно быть двадцать, согласно перечню, который мы предлагаем.

Вначале по первому пункту. Надо разделить этот комитет на два комитета. Первый, возможно, будет Комитет правовой политики, второй - государственного строительства и самоуправления. А та кож створити Комітет судової реформи та процесуального законодав ства, друге. Без змін -.Комітет соціальної політики, праці і охорони здоров'я, але ще треба підкомітет молоді та спорту.

Третє. Комітет з питань освіти, науки, технології та інформатики. Четверте. Комітет з питань культури, духовного відродження і міжнаціональних відносин. П'яте. Комітет економічної політики та зовнішньоекономічних зв'язків. Тут я прошу вас, коллеги, обратить внимание, что впервые мы отделили внешнеэкономическую деятельность от внешнеполитической и считаем это обязательным и необходимым. Потому что экономика должна быть в одном комитете, связанном с экономической реформой.

Шосте. Комітет з питань бюджету - і крапка.

Посмотрите комитеты развитых стран. Там именно так. Не нужно в одном комитете объединять вопросы бюджета, налогов и цен. Не должен наш бюджет дополняться только за счет налогов и игры цен. Он должен быть комитетом по бюджету.

Сьоме. Комітет з питань фінансової і банківської діяльності. Я прошу обратить внимание, как изменилось мнение колеги Коломойцева, который две недели назад вносил предложение о необходимости поддержки, этого комитета, а сейчас... Я все-таки прошу вас не отказываться от своих слов, ведь мы являемся инициаторами,это группа по подготовке первой

сессии, которая называлась так: во выходу экономики из кризиса. Я прошу вас еще раз обратить внимание на этот комитет. Мы проемы вашей поддержки.

Я сейчас постараюсь обосновать для вас важность и необходимость этого.

Банковская деятельность до сегодняшнего дня находилась вне контроля Верховного Совета. Все законодательные документы готовил Национальный банк. У нас было государство в государстве, и мы должны, мы обязаны взять сегодня под контроль банковскую деятельность, а кроме того, новую нарождающуюся деятельность, связанную с пенными бумагами, страховыми компаниями. Так вот этот комитет как раз и будет, подразделяться согласно разным видам работы. Мы просим вашей поддержки.

Восьмий комітет - Комітет з питань діяльності базових галузей

- і крапка.

Мы считаем,что комитеты по вопросам строительства,архитек туры и коммунального хозяйства, а также по вопросам энергети ки, транспорта, связи необходимы. Нельзя не иметь такие комитеты. Это важные отрасли нашего государства и мы должны их поддержать. Дальше. Комитет по вопросам агропромышленного комплекса и земельной реформы. На ваше рассмотрение мы вносим предложение о новом комитете /обратите, пожалуйста, на него внимание, его не было в проектах/. Это Комитет структурной перестройки промышленности и развития территории. Мы считаем, что это очень важный комитет.

А дальше - без изменений до конца листа. Такие предложения фракции "Единство".

Спасибо.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

ЯБЛОНСЬКЙЙ В.А., проректор Кам"янецъ-Подільського сільськогосподарського іституту /Кам"янець-Подільський виборчий округ, Хмельницька область/. Шановний Олександре Олександровичу! Шановні народні депутати! У запропонованому переліку Комітет з питань гуманітарної політикирозділений на два комітети: до одного віднесено науку і техно логії, а до іншого - освіту і культуру. Відсутня логіка такого поділу. Освіту і науку не можна відокремлювати, оскільки, крім академічної науки, є ще і вузівська наука. Це - перше.

Друге. Академічнй, вузівська й інша наука не може існувати без освіти, яка забезпечує підготовку молоді до наукової роботи.

Я пропоную утворити окремо Комітет а питань освіти і науки, а також Комітет з питань культури і духовного від родження.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

БУЗДУГАН Ю.О., начальник підвідділу Антимонопольного комітету України /Новоселицький виборчий округ, Чернівецька область /. Як член Соціал-демократичної партії України хочу сказати таке. Шановні колеги! Давайте ми все-таки виявимо професіоналізм. Попереднє питання вже вирішено, а тому давайте переключимося на роботу.

Маю дві пропозиції. По-перше, я хочу звернути увагу на пункт 5 у першій колонці і пункт 6 - : в останній колонці, де йдеться про Комітет з питань бюджету, податків і цін. Тут мені приписано, що я пропонував об'єднати комітети з питань бюджету, податків і цін та з питань фінансової і банківської діяльності. На засіданні ініціативної групи я пропонував зовсім протилежне. Тому прошу...

ГОЛОВА. Вибачте, який це пункт?

БУЗДУГАН Ю.О. П'ятий - у першій колонці і шостий - у четвертій. Я пропонував зовсім протилежне, а саме: роз'єднати ці комітети.

ГОЛОВА. Але ж вони так і об'єднані: Комітет з питань бюджету, податків і цін...

БУЗДУГАН Ю.О. Власне, це і пропонується. Але мені чомусь приписано, що я пропонував їх об'єднати. /Подивіться другу колонку/. Я пропонував протилежне.

ГОЛОВА. Ви не дивіться на те. Може, там редакційна помилка. Не звертайте на те уваги. То - деталі.

БУЗДУГАН Ю.О. Можливо. Друга пропозиція стосується Комітету з питань соціальної політики, праці і охорони здоров'я., Я пропонував би, по-перше, все-таки виділити охорону здоров'я в окремий комітет /або комісію, як ми зараз називаємо/, а по-друге, назвати її так: Комісія з питань соціальної політики. Чому? Власне, комітети або комісії - це лише інструментарій для вирішення тих питань, які перед нами зараз поставлено. Наскільки я розумію, головні питання - це проведення певної політики: економічної, зовнішньої, внутрішньої, соціальної і так далі. Тому я пропоную назвати його Комітетом з питань соціальної політики.

Дякую.

ГОЛОВА. Дякую. Перед тим як надати слово депутату від третього мікрофона, хочу попросити всіх вас бути уважними. Бо коли я включав третій мікрофон, надаючи слово, колеги сперечалися між собою настільки активно, що не чули цього. Третій мікрофон, будь ласка.

КОЧЕРГА В.Г., начальник відділу Донецького спеціалізовано го виставочного центру / Добропільський виборчий округ, Донецька область/. Я не знаю, почему среди депутатов не распространен перечень комитетов, которые предлагала коммунистическая фракция. Сегодня уже раздавали? Тогда я прошу прощения. О чем бы я хотел сказать?

Во-первых, мы настаиваем, чтобы из состава депутатов был образован Комитет по вопросам государственного строительства и деятельности Советов народных депутатов. Я обращаю ваше внимание на седьмой комитет, который мы предлагаем. Это Комитет по национальным вопросам и взаимосвязи со странами СНГ.

Теперь касательно юридических комитетов. Мировая практика показывает, что, как правило, в составепарламентов западных государств есть один юридический комитетили одна юридическая комиссия. По этому пути пошли парламенты Соединенных Штатов Америки, Австрии, Франции, Канады и других стран. Учитывая, что в составе народних депутатов всего 30 юристов и, естественно, часть из них будет включена или войдет в состав других комитетов, то тем кадровим потенциалом юристов, которые останутся, нам нужно распоряжаться разумно и создать только один комитет - по вопросам права и законности. А то предлагаются комитеты по вопросам борьбы с организованной преступностью и коррупцией, по вопросам законности и правопоряд ку, по вопросам соблюдения и внедрения законов органами исполнительной власти и самоуправления.. Вообще непонятно, зачем предлагается этот комитет, так как ми знаєм, что в соответствии

со своим статусом все комитеты будут иметь право не тодько законодательной инициативы и законотворчества, но будут заниматься также и вопросами контроля за исполнением тех законов, которые они подготовили. Спасибо.

ГОЛОВА. З трибуни, будь ласка.

НОСОВ В.В. Шановні депутати! Я хочу звернути увагу на те, що досвід роботи у попередній Верховній Раді показує: деякі комітети просто перевантажені і стають вузьким місцем у діяльності всієї Верховної Ради, а інші - недовантажені. Декому дуже вигідно бути членом Президії, щоб там за кордон поїхати... Але мене більше турбує робота самої Верховної Ради. Тому я пропонував би окремо виділити Комітет з питань правової політики, У нас ніхто ніколи не писав план законопроектних робіт у Верховній Раді, не погоджував його з планом відповідних законопроектних робіт, скажімо, в Кабінеті Міністрів, ніхто не визначав "дерево законів", ніхто не розглядав, у якому пакеті які закони повинні йти. Саме цей комітет цим займався б. Крім того, він би мав розглядати усі документи. Будь-який документ, адресований Верховній Раді, має пройти експертизу - відповідає він Конституції чи ні; не слід чекати, доки колись Конституційний Суд його буде скасовувати. Цю роботу теж ніхто не виконував. Це величезний обсяг роботи, тому ці питання можна було б виділити окремому комітету. А інший комітет - державного будівництва та самоврядування, якому підлягатимуть питання влади і самоврядування, Там теж роботи вистачить настільки, що дихнути буде ніколи.

Я проти того, щоб гуманітарні питання належали до компетенції різних комітетів. Хай кандидати в члени цих комітетів напишуть перелік законів, які слід прийняти. Якщо за чотири роки на беруть п'ять-шість, то це Я добре. Тобто працювати практично їм буде ні над чим.

Виділити окремо, дійсно, варто питання бюджету, щоб усю бюджетну процедуру від початку до кінця вів один комітет. Коли я почав цікавитися, чим займаються американці, що вже два століття пишуть свої закони двома палатами, то мені так і сказали: дев'ять десятих часу займає робота над бюджетом. Цьому комітету теж є що робити, у проекті Регламенту передбачається, що кожний документ повинен мати висновок цього комітету, чи є гроші на його виконання. Якщо грошей немає, звідай взяти? Тобто зразу повинні бути пропозиції стосовно змін у Державному бюджеті. У нас цих традицій не було, кнопки натискували, але закон не виконувався, бо грошей не було. Цей комітет, навіть будучи виділеним окремо, буде все-одно перевантажений.

Далі. Ще один комітет, якого в нас не було. До речі, було багато виступів і тут, і на округах, що закони не виконуються. Одна з проблем - це те, що ніхто не контролює підзаконних актів. Тому на третій сторінці порівняльної таблиці я пропонував назвати так: Комітет з питань контролю за підзаконними актами та впровадженням законів. Хто читав проект Регламенту, бачив, що там передбачається ведення справи закону. Усі акти Кабінету Міністрів, міні стерств будуть аналізуватися цим комітетом, він вноситиме пропо зиції щодо скасування їх актів. Подібний комітет є в Англії, там є з кого вимагати, коли впроваджуються закони. Щоб впровадити закон, треба розглянути план фінансових, матеріальних заходів, який готує уряд. А не так, як у нас - Конституційний Суд начебто

утворили, але й стільця навіть немає для Конституційного Суду. Цей комітет цим би займався окремо. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

КИЯК Т.Р., завідуючий кафедрою Чернівецького державного університету /Ленінський виборчий округ, Чернівецька область/. Шановний Голово! Шановні колеги! У мене в руках пропозиції групи "Державність". Я їх пере дам до Секретаріату, але окремі моменти потребують коментаря.

Ми розпорошили в безлічі комітетів аспекти політичної та економічної незалежності, скинувши до одного кошика проблеми науки, освіти, культури, аспекти молоді, спорту, частково проблеми репресованих, а також стаємо в "страусову позу" - ніби в нас немає між національних проблем. Взагалі, термін "гуманітарна політика" - є семантичним покручем, оскільки наука як така має не лише гуманітарні аспекти - є прикладні, експериментальні, технологічні науки. Якщо хочемо зрушити ці "айсберги", ми повинні диференціювати пара метри кожного напряму. Якщо вже групувати, то, мені здається, тре ба було б згрупувати евристичні та педагогічні напрями. Тобто окремий Комітет з питань науки, освіти та технологій /хоча я особисто технологію не вилучав би, адже вона і наука - це сіамські близнюки/.

Далі. Культура плюс інформатика. Може, несподівано, але всетаки вони мають спільну базу, естетичний семіозис. Звісно, можуть бути такі комісії, як у справах молоді, спорту. Молодь запускаємо, сьогодні говорилося про піонерські табори, і піонери тепер при думали "веселкову" ідеологію - носять семиколірний галстук - так, на всякий випадок.

Я погоджуюся із необхідністю утворення Комітету з питань між національних відносин та проблем співвітчизників за кордоном. Маємо в цьому аспекті чимало проблем. Я репрезентую Буковину, де ми маємо серйозний досвід та позитивні результати у вирішенні проб лем багатоетнічного краю з багатими історичними традиціями. Певен, то подібне є актуальним також і для Закарпаття, для Одеського регіону та для багатьох інших куточків українських земель. Це просить, між іншим, виділити також незалежний поки що депутат від румунського населення нашої Буковини Іван Попеску, котрий, до речі, за два місяці вивчив українську мову, бо знав, що Йде до українського парламенту.

Дякую.

ГОЛОВА. Другий мікрофон. Ми якраз і бачимо цього депутата.

ПОПЕСКУ І.В., асистент Чернівецького державного університету /Глибоцький виборчий округ, Чернівецька область/. Шановний Головуючий! Шановні депутати! Сьогодні, коли в Україні спостерігаються передумови виникнення конфліктів на національному, мовному, конфесійному, соціально-економічному ?рунті тощо, поряд із завданням виходу з економічної кризи постає також завдання збереження миру та злагоди між представниками різних етнічних та релігійних угруповань.

Світовий досвід доводить, що будь-які економічні реформи дають позитивний результат тільки в умовах стабільності та миру.. Події в Криму демонструють, що ми стоїмо на краю прірви. Багато що зможуть простити нам виборці, але якщо ми не збережемо мир та спокій, ніхто нас не простить. Зважаючи на це та виражаючи волю своїх виборців,

вношу пропозицію створити Комітет з питань міжнаціональних відносин, меншин та діаспор, який би займався на законодавчому рівні проблемами прогнозування та запобігання конфліктів на мовному, конфесійному, національному ?рунті тощо та проблемами налагодження стосунків із сусідніми країнами, уникаючи мовних, етнічних і територіальних непорозумінь.

Значно легше запобігти конфліктам, ніж їх зупинити. Ми повинні упереджувати події, а не доганяти, ми повинні дбати в першу чергу про зміцнення української державності, а не виявляти ідеологічні амбіції.

Дякую. Цю пропозицію підтримали ще два депутати, я подам документ у Секретаріат.

ГОЛОВА. Добре. Третій мікрофон.

ПОРОВСЬКИЙ М.І., народний депутат України /Рівненський виборчий округ, Рівненська область/. Перед тим як внести пропозиції стосовно

комітетів, я хотів би звернутися з проханням до шановного пана Мороза - Голови Верховної Ради, щоб він не керувався партійним принципом при наданні слова. Щойно від цього мікрофона представник комуністичної фракції пропустив свою чергу і замість того щоб за другим колом вилучити його, оскільки він чергу пропустив, ви покарали цілий ряд депутатів і позбавили можливості когось із цієї черги з інших фракцій виступити.

Секретаріат також дозволяє собі загубити записки на виступи, як це було у випадках зі мною і з депутатом Мулявою. Тому я прошу у випадку надання слова, як кажуть, не користуватися партійним, принципом - як Секретаріату, так і вам.

Тепер по суті. Пропозиції депутатської групи "Державність" були роздруковані й роздані. Ми наполягаємо на тому, щоб у нас був відокремлений Комітет охорони здоров'я, материнства і дитинства, оскільки в Україні смертність набагато перевищує народжуваність. Це є величезна проблема соціального плану. І такий комітет повинен бути окремо.

Ми вважаємо також, що повинен бути обов'язково Комітет з питань культури та духовного відродження, повинен бути окремий Комітет з питань преси та інформації, його необхідність підтвердив досвід минулої Верховної Ради. Вважаємо, що мас бути Комі тет з міжнаціональних відносин та проблем співвітчизників за кордоном. Оскільки мільйони українців, які були репресовані, виселені за межі України, бажають повернутися додому, то треба законодавчо підтвердити їхні права. Це є величезною проблемою для тих, хто проживав в Сибіру, на Далекому Сході тощо.

Ми вважаємо, що варто доповнити Комітет з питань ядерної політики, ядерної безпеки словами "та проблем Чорнобильської катастрофи". Ще далеко не вичерпана законодавча база ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. Вважаємо, що таке доповнення повинно бути. Звертаю увагу тих, хто отримав пропозиції групи "Державність", на пункт 12, де просто вкралася друкарська помилка, повтор.

Ми пропонуємо пунктом 20, щоб був комітет з питань, або комісія з питань ліквідації наслідків геноциду українського народу, з питань захисту репресованих окупаційними режимами.

Дякую.

ГОЛОВА. Добре, що ви внесли такі розумні пропозиції. Давайте тепер домовимось. Нам завтра треба буде остаточно приймати рішення з нього приводу. Кому ми доручимо узгоджувати ці питання: Секретаріату чи тій робочій групі, яка працювала спочатку? Робочій групі. Щоб усі ці зауваження були оформлені. Секретаріат роздруковку зробить. Але ми завтра повинні одержати

такий документ, оскільки сьогодні йде обговорення у першому читанні. Ми його завтра повинні одержати для другого читання. І щоб тут буди враховані всі моменти, про які зараз іде розмова. Прошу з трибуни.

КОСТИЦЬКИЙ В.В., завідуючий кафедрою Прикарпатського університету імені В.Стефаника /Залізничний виборчий округ, Івано-Франківська область/. Шановний Голово Верховної Ради, шановні колеги! Мені здається, що розглядаючи це питання, ми повинні виходити З кількох міркувань.

Перше: доцільність у створенні комітетів чи комісій.

Друге: їх кількість. Думаю, кількість комісій чи комітетів, очевидно, повинна бути достатньою.

Трете: який принцип вибрати при формуванні комісій? Є кілька варіантів., Можливий функціональний підхід. Можливий . галузевий. Я категорично проти галузевого, тому що у нас Кабінет Міністрів за галузевим підходом будується. Можливий між галузевий, принцип формування, можливий І проблемний. Мені здається, що в нашій ситуації найбільш вигідним в все-таки комплексний підхід. Тобто, очевидно, мусять бути міжгалузеві комітети, мусять бути функціональні, а десь і проблемні. От якраз на цих питаннях я у своєму короткому виступі зараз і зупинюся, але ще хотів би звернути вашу увагу й на той виступ від третього мікрофона депутата Кочерги, який пропонував створити всього один правовий комітет.

З приводу цього я хочу вам доповісти, що в Японії на 19 комітетів є три правових комітети, у Швеції на 16 - 3, у Словаччині на 11 комітетів - 2 комітети юридичного характеру.

Четверте. Вам роздавали ось таку табличку, де написано, скільки законопроектів, постанов і проектів постанов Верховної Ради, звернень громадян розглянула, скажімо, Комісія у питаннях законодавства і законності. І ви бачите, скільки вона провела засідань - 327. Адже кожен законопроект чи проект постанови повинен бути розглянутий на засіданні комісії. І чи в змозі одна комісія таку роботу виконати? Тому я думаю, є нормальним, коли ми не тільки не скоротимо кількість комісій, які ми вважаємо юридичними, а й подивимося на оцю порівняльну таблицю. Там це є пропозиція створити Комітет судово-правової реформи та процесуального законодавства.

Адже йдеться про розробку механізму захисту прав особи, якого у нас ще немає, Ідеться про створення адміністративного суду, про створення процесуального кодексу, кримінального, цивільного і адміністративного, а також адміністративно- процесуального... Ідеться про розгляд кандидатур суддів. Це величезний обсяг роботи.

Хочу також звернути вашу увагу на назву комітету, якій стоїть тут під номером десять. Пропонується Комітет з питань екології та раціонального природокористування. Я хочу сказати, що така назва все-таки буде вужча, ніж та, яку пропонуємо я і депутат Пилипчук - Комітет з питань екологічної політики. Мені здається, що екологічна політика - поняття ширше, оскільки воно включає і технологічні проблеми, і міжнародну співпрацю. Тому я б наполягав усе-таки назвати комітет саме так.

Дякую.

ГОЛОВА.Дякую вам. Перший мікрофон.

МАРЧЕНКО В.Р., народний депутат України /Роменський виборчий округ, Сумська область/. Уважаемый Александр Александрович, уважаемые депутаты! Мне кажется, или нам, социалистам, кажется, что подготовительная группа упустила один вопрос, который необычайно важен и который отслеживает между народная общественность. А именно - права человека. Исходя из этого, мы предлагаем создать комитет или комиссию, которая рассматривала би права человека, права национальных меньшин и межнациональных отношений. это как раз те нормы, которые характеризуют государство как демократическое. Они из практики меж-парламентских отношений. Мировая общественность отслеживает, есть ли у парламентов других стран комитеты или комиссии, которые утверждают вот эту норму.

Спасибо.

ГОЛОВА. Дякую, другий мікрофон.

ІЛЮШИН В.О., доцент Луганського педагогічного інституту /Жовтневий виборчий округ, Луганська область/. С моей точки зрения, все предлагаемые перечни комиссии крайнене удовлетворительны. Они предполагают никуда не годную организацию деятельности Верховного Совета, как было в прежнем Верховном Совете. Отдельные ведомства, отдельные отрасли, отдельные группы населения приходили в Верховний Совет и молили: "Дайте нам такой-то и такой-то закон". В комиссиях эти законы "ковали" Потом издавали. Потом поднимался крик: законы не действуют! А почему они не действуют? А потому, что они противоречат другим законам и противоречат реальностям жизни.

Вот пример. Предполагается, что будет создано множество комиссий, которые будут защищать различные категории населения: пенсионеров, участников войны, чернобыльцев, женщин, афганцев, молодежь и так далее. Они будут принимать особые законы и давать особые льготы каждой группе населения. А потом оказывается, что на это нет. денег. Вот, например, преподавателям вузов с1 января увеличили зарплату на 47 процентов, но до сих пор еще никому не заплатили. То есть такая организация работы предполагает полную беспомощность Верховного Совета, Что же нужно сделать? В данном случае нужна единая комиссия по социальным отношениям. Разные категории населения, их интересы должны рассматриваться в подкомиссиях этой единой комиссии. Законопроекты должны согласовываться на общем заседании комиссии и только потом предлагаться Верховному Совету. Итак, у меня два предложения.

Первое. Должна быть единая комиссия по социальным отношениям.

Второе. Законопроекты должны предлагаться Верховному Совету только комиссиями, а не подкомиссиями.

Еще хуже обстоит дело, с моей точки зрения, с экономической комиссией. Проект предполагает, что существуют комиссии - экономической политики и реформ, бюджета, налогов и цен, финансов и банков, базовых отраслей и, наконец, внешнеэкономической деятельности. Это приведет к тому, что у нас как не было, так и не будет единой экономической политики, что бюджет будет формироваться, исходя из одних соображений, кредиты будут даваться по другим, а таможенная, пошлинная, валютная политика проводиться, исходя из третьих соображений.

Независимые экономические комиссии приведут к полному развалу, экономической политики. А это сейчас главный вопрос.

Поэтому необходима единая экономическая комиссия. Там должна быть подкомиссия по экономической стратегии; вопросы по всем этим направлениям должны приниматься согласованно.

ГОЛОВА. Я просив би представників фракцій визначитися: якщо хтось наполягатиме на своєму виступі, хай або підійде до трибуни, або займе місце біля мікрофона і там виступить.

Третій мікрофон.

СТЕПЕНКО В.І. Шановний Голово! Шановні колеги! Ми повинні зрозуміти одне: комісія створюється для того, щоб вирішу вати питання забезпечення законодавчою базою, а не виконувати виконавчі функції.

Біда попередньої Верховної Ради полягає в тому, що ми "перетягли" функції тих, хто повинен виконувати, на Верховну Раду, і за все відповідали: це не завезено хліб у магазини, де інші проблеми не розв'язуються, де ще щось. Я пропоную кіль кість комісій не збільшити, а зменшити. Працювала робоча група, там усе було продумано. По-перше, ми будемо мати керовану Президію. Бо як буде 25-26 осіб... Та ще, не дай Бог, ми додумаємося керівників фракцій туди включити... Це буде ще менш керована компанія, ніж та, що сидить у залі.

І ще одне. Ми всі обіцяли виборцям, що будемо думати над тим, як зменшити видатки на утримання Верховної Ради. Подумай те: кожна комісія - це виділення додаткових коштів. Наведу, приклад. Надійшла пропозиція щодо Комітету з питань культури та духовного відродження. Скажіть: який законопроект він повинен підготувати? Таку комісію парламент уже мав. За чотири роки

було підготовлено один закон, але ж повага... Член Президії... А міністерство що робило? Треба було запитати міністра, цю зроблено в галузі культури і духовного відродження, а не перекладати це на комісію з відповідною назвою.

І ще. Тут були пропозиції щодо Комітету структурної пере будови. Але ж це все йде складовими частинами до відповідних комітетів, які запропонувала нам робоча комісія. Якщо взяти за основу такий підхід, то, приміром, для сільського господарства можна створити комісію з питань тваринництва, з питань рослинництва, з питань підсобних підприємств, з питань соціального розвитку - і кінця цим комісіям не буде.

І останнє. Я пропоную виключити пункт 16, де написано: Комітет з питань контролю... Ну, немає ж логіки! Олександре Олександровичу! Я думаю, коли будуть обрані заступники, то треба не припуститися помилки минулого; один із заступників повинен контролювати... Наприклад, кожна комісія контролює, як виконуються її закони, але треба, щоб було організуюче начало, шоб було до кого звертатися. Ви пам'ятаєте, скільки разів агрокомісія... Закон не виконується, але немає кому цим питанням займатися. Отже, один із заступників повинен займатися питанням контролю. Це головна наша функція: контролювати дотримання законів, які приймаються.

І останнє. Олександре Олександровичу! Я пропоную таке: у нас є ця порівняльна таблиця. Давайте ми візьмемо її за основу /люди ж працювали/ чи доручимо; нехай доопрацюють, і перейдемо до голосування. Якщо потрібно якусь комісію ще дообрати, то ми потім поставимо це на голосування і проголосуємо.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Дякую. У нас до перерви залишається 20 хвилин. Домовимося так: ми цей час використаємо на обговорення, а потім приймемо рішення. Так?

З трибуни, будь ласка.

ПИНЗЕНИК В.М., голова Українського фонду підтримки реформ /Південний виборчий округ, Львівська область/.

Фракція "Реформи" вважає необхідним забрати з бюджетного комітету питання податків і цін" Питання податків відноситься до доходної частини бюджету. І дуже небезпечна ситуація, коли під видатки бюджету ми будемо формувати податкову систему. В такому випадку вона виконуватиме чисто фіскальну функцію, (функцію здирництва. Ми дійшли вже до тієї межи, коли маємо масове ухилення від сплати податків, з'явився податковий тягар на виробника. Тоді не зрозуміло, що означає фінансова діяльність, якщо податки і ціни ми "вириваємо" з цього блоку?

Наша пропозиція - сформувати окремий бюджетний комітет. друге. Комітет з питань економічної політики і господарської реформи слід назвати - Комітет з питань економічної ре форми, оскільки питання політики включає в себе бюджет, банки, податки і так далі. Цьому комітетові слід передати функції зовнішньоекономічної діяльності. Досвід роботи минулого парламенту показав: дуже небезпечно віддавати питання зовнішньої економіки зовнішньополітичній комісії, оскільки, як правило, більшість спеціалістів там - то фахівці в галузі зовнішньої політики.

Фракція підтримує пропозиції про виділення окремого Комітету з питань земельної реформи. Підтримуємо пропозицію роз'єднати Комітет з питань гуманітарної політики на Комітет з питань освіти, науки і технологій і Комітет з питань культури та духовного відродження.

Наша позиція - створити окремий Комітет з питань законності та правопорядку і Комітет з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією. І є ще одне прохання до виступаючих колег депутатів. У парламенті попереднього скликання ми дуже часто захоплювалися оперативною роботою. Проблеми, які ви порушуєте і під які ви пропонуєте створювати комітети, в дуже важливі, але це функції виконавчої влади. Давайте не будемо переймати на комітети ті функції, які має здійснювати уряд. А крім того, комітет має здійснювати законодавчі повноваження. Якщо втілювати багато тих пропозицій, які звучали, то комітети просто не матимуть змоги готувати законопроекти.

І останнє, це виходить дещо за межі питання комітетів. Закон про велику приватизацію у статті 10 передбачає створення Контрольної комісії з питань приватизації. Фракція пропонує, щоб ми не затягували цього питання і після формування комітетів сформували контрольну комісію з питань приватизації.

Дякую.

ГОЛОВА. Дуже дякую вам. І особливо привертаю увагу тих, хто слухав, до необхідності якщо не створення самої комісії /а таким чином, очевидно, треба й діяти/, то аналізу механізму реалізації приватизації, що треба зробити негайно.

Із цього приводу і зараз багато є звернень громадян, колективів. Я думаю, що ви всі добре відчуваєте нагальність цієї потреби. Тому давайте все-таки будемо прискорювати роботу над формуванням робочих органів, маючи на увазі, що одна з комісій повинна бути і такою тимчасовою комісією. Нам потрібно розідратися - хто, що і за що приватизував. Перший мікрофон.

МАНЧУЛЕНКО Г.М., завідуючий відділом обласної державної адміністрації/ Заставнівський виборчий округ, Чернівецька область/. Шановний Олександре Олександровичу, шановні колеги депутати! Дуже добре, що в цих пропозиціях, які нам роздані, є Комісія з питань соціальної політики, праці, охорони здоров'я, яка буде враховувати інтереси непрацездатних, інвалідів, багатодітних - тобто всієї категорії малозабезпечених людей. Це є добре, тому що про цих людей повинна в першу чергу подбати держава. Вони про себе не можуть подбати.

Але мене дивує інше. Тут, у цьому переліку, немає Комісії у справах молоді і спорту. Коли ми балотувалися до Верховної Ради, я впевнений, що в багатьох моїх колег у передвиборних програмах був розділ, який стосувався саме проблем молоді, її духовного і фізичного розвитку. Це є наше майбутнє. Молодь - це є майбутнє держави. І хто, як не держава, повинна подбати про те, щоб ця молодь могла здобути освіту, могла духовно і фізично розвиватися. Цієї комісії у переліку немає. Вважав, що це є дуже хибна позиція, тому наполягаю на тому, щоб усе-таки створити Комісію у справах молоді і спорту.

Я вже не кажу про спорт, який тепер у занепаді. Ви подивіться на такий результат. Нам усім було надзвичайно приємно, коли Оксана Баюл стала олімпійською чемпіонкою. Вона була фактично послом нашої держави у всьому світі, вона представляла Україну. Але подивіться, в якому стані на сьогоднішній день знаходиться спорт. Він повністю занедбаний. Тому повинна бути Комісія у справах молоді і спорту. Уже не кажу про проблеми освіти. Прийшла нам телеграмі з області, що в Сокирянському районі страйкують педагогічні колективи, бо про освіту держава також нині не дбає належним чином. А великий загін освітян у нашій державі - це та структура, яка виховує наших дітей, дав освіту нам з вами. Тому повинна бути окрема Комісія з питань освіти, науки і технологій, якщо ми хочемо, щоб наша держава мала майбутнє.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Дякую вам. Другий мікрофон.

ПАСЬКО С.О., лікар Черкаської міської лікарні N 3 /Звенигородський виборчий округ, Черкаська область/. Шановні народні депутати, шановний Голово! Не маючи сумніву у високому фаховому рівні членів підготовчої депутатської групи, яка розробляла пропозиції щодо переліку комітетів Верховної Ради, і ставлячись із повагою до проведеної ними роботи, усе ж таки хочу просити вас підтримати нашу пропозицію про створення окремого Комітету з питань охорони здоров'я. У Верховній Раді минулого скликання було дві комісії.

Проблема охорони здоров'я людини в нашій державі в чи не найпекучішою серед усіх проблем. Починаючи з 1991 року має місце від'ємний приріст населення, тобто кількість померлих перевищує кількість народжуваних. Наша держава характеризується одним з найвищих у Східній та Південній Європі показником загальної смертності, а за рівнем смертності немовлят у півтора-три рази випереджає такі країни, як Японія, Австралія, Франція, Канада, Швеція. Смертність населення працездатного віку в два-три рази вища, ніж у багатьох розвинутих країнах світу. На шість-сім років меншою, ніж у них, є середня тривалість життя наших співвітчизників.

Особливу тривогу викликає стан здоров'я матерів і дітей. Близько 77 відсотків новонароджених мають відхилення у стані здоров'я. Лише третину школярів можна визнати здоровою. Половина юнаків призовного віку мають тяжкі захворювання. На ті чи інші хвороби страждає більшість вагітних жінок. Думаю, що наведених аргументів цілком достатньо для того, щоб усі ми усвідомили, який тривожний стан здоров'я наших співгромадян.

Ще одним аргументом за створення окремої комісії з питань охорони здоров'я в ті величезні обсяги законотворчої роботи, які потрібно здійснити з метою створення цивілізованої правової бази, необхідної для проведення реформи національної системи охорони здоров'я. За визначенням фахівців у цій сфері необхідно найближчим часом розробити і прийняти близько тридцять законодавчих актів.

Виходячи з цього, думаю, що створення окремої Комісії з питань охорони здоров'я людини, сім'ї, материнства і дитинства ніяким чином не завдаватиме негативного впливу комплексному вирішенню соціальних проблем, а навпаки, прискорить їх розв'язання. Шановні депутати - ті, у кого зараз щось болить, і ті, у кого нічого не болить, - згадайте про своїх виборців, яким ви обіцяли, що одним з найперших питань, яке ви будете вирішувати, буде питання покращення охорони здоров'я народу.

Я працював і жив у дев'яти країнах світу - від США до Судану

- і ніде не бачив такого байдужого ставлення до людей. Ми завжди економили на житті і здоров'ї нашого народу і довели стан здоров'я нашого народу до такого низького рівня.

Прошу зважити всіх вас на пропозицію ініціативної групи, від імені якої я виступаю, і підтримати необхідність створення Комісії з питань охорони здоров'я людини, сім'ї, - материнства і дитинства.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Дякую вам. Третій мікрофон.

КОВТУНЕЦЬ В.В., декан факультету інформатики та обчислювальної техніки Рівненського державного педагогічного інституту /Вересневий виборчий округ, Рівненська область/. Шановні колеги! Ми всі, здавалося, погоджуємося з тим, що Комітет з гуманітарних питань слід розділити. Але зовсім несподівано слово "освіта" перекочувало від науки до культури. Це є принципова помилка, вона випливає з нашої минулої історії, коли свідомо намагалися наукову діяльність відмежувати від освітньої. Можливо, зараз у державній програмі розвитку освіти вперте записано, що наукова діяльність є органічною складовою навчального процесу. Тобто ми виходимо на той рівень організації галузі, який прийнятий більшістю країн світу.

Повірте: при такій постановці питання розвиток освіти і науки потребує серйозного законодавчого забезпечення. Ця комісія, як і Комісія з питань культури, духовного відродження і міжнаціональних відносин буде забезпечена роботою.

Слово "інформатики" у третьому пункті необхідно зняти, оскільки в окремий підрозділ, напрямок науки і техніки. А тому назва мав бути такою; Комітет з питань освіти, науки і технології.

Пункт четвертий мав виглядати так: Комітет з питань культури, духовного відродження і міжнаціональних відносин.

Дякую.

ГОЛОВА. З трибуни, будь ласка.

ЛАВРИНОВИЧ О.В., народний депутат України /Дрогобицький виборчий округ, Львівська область/. Я хочу сказати, що коли ми будемо голосувати питання про створення тих чи інших комісій, щоб насамперед керувалися необхідністю вдосконалення нашої роботи в плані здійснення як законотворчої функції, так і контрольної. Нам не потрібно дотримуватись якоїсь фетишизації стосовно малої чи великої кількості цих постійних комісій.

Виходячи з цього, хочу повернутися до того питання, яке порушував депутат Носов стосовно необхідності окремої Комісії з питань правової політики /чи з питань правової політики і законо

давства, як її можна назвати/, яка буде займатися всім комплексом питань права і того законотворчого процесу, який ми тут будемо здійснювати. Візьмемо інше питання: державного будівництва і самоврядування. Це дуже велика окрема галузь, яка потребує і законодавчого регулювання, і контрольних функцій. Сьогодні в нашій державі це, здається, стало очевидним, як і необхідність окремої структури, яка буде розробляти податкову політику нашої держави на рівні всієї України, на регіональному і місцевому рівнях, яка може проводитися в рамках законності щодо ціноутворення і цінової політики. Тому цілком слушна пропозиція мати Комісію з питань податків і цінового регулювання.

Окремо хочу сказати щодо пропозиції - вона вносилася нашою фракцією - про необхідність збереження в нашій Верховній Раді такої інституції, як Комісія з питань гласності, преси та інформації. Враховуючи важливість цієї проблеми, а також питання інформаційного простору в нашій державі, інформаційного впливу України, як регіонального, так і за її межі необхідно цей процес регулювати законотворчо і здійснювати контрольні функції. Тому хотілося б, щоб ці пропозиції були враховані вами, коли будемо приймати остаточне рішення.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

КІЯШКО С.М., доцент Донецького державного технічного університету /Ворошиловський виборчій округ. Донецька область/. Уважаемые депутаты! Я хотел бы, чтобы при формировании комиссий Верховного Совета мы учитывали три аспекта: комплексность, проблемность и функциональность.

Исходя из этого, поддерживаю предложение, прозвучавшее от третьего микрофона, о том, что необходимо оставить вопросы науки и образования в одной комиссии. Если мы хотим погубить образование или погубить вузовскую науку, тогда нужно развести их, так оказать, в разные стороны.

Также, исходя из проблемности сегодняшнего дня, нужно сохранить /или создать/ Комиссию по межнациональным отношениям. Необходимость ее сегодня очевидна. Наша Украина - многонациональное государство, проблем в различных регионах очень много. Это касается и наших соотечественников, живущих за рубежом. Мы должны разбираться в своем доме, исходя из той реальности, которая есть. В Верховном Совете прошлого созыва было две комиссии по вопросам агропромышленного комплекса. Сейчас остается одна. Поэтому для того, чтобы охватить все основные вопросы, предлагаю следующую редакцию названия данной комиссии: Комиссия по вопросам агропромышленного комплекса, земельных ресурсов и социального развития села. Это позволит соединить и одно, и другое, и третье.

Мы, депутаты от Донецкой области, вчера встречались с представителями общества "Чернобыль". И они очень нас просили, чтобы ни в коем случае Верховный Совет не остался без специальной комиссии во Чернобылю. Поэтому я и от фракции социалистов, и от депутаты от Донецкой области выступаю за то, чтобы в нашем Верховном Совете существовала отдельная комиссия по решению проблем Чернобыльской катастрофы. Спасибо.

ГОЛОВА. Другий мікрофон. Одну хвилинку... Я прошу всіх уважно слухати те, що пропонують депутати, бо нам з цього приводу треба буде приймати остаточне рішення.

Другий мікрофон.

СИРОТА М.Д., проректор Черкаського інженернотехнологічного інституту /Придніпровський, виборчий округ, Черкаська область/. Я вважаю, що Комітет з гуманітарної політики не зможе ефективно працювати, і нам треба зробити на його базі кілька комісій: насамперед /і це обов'язково/ Комітет з освіти, науки і технологій; другий Комітет - з проблем молоді, спорту і туризму, і обов'язково - Комітет з питань охорони здоров'я, материнства і дитинства.

Дякую.

ГОЛОВА. Дякую.

Будь ласка, третій мікрофон.

ДРОНЬ А.А., голова Державного комітету України по житловокомунальному господарству /Ріпкиноький виборчий округ, Чернігівська область/. Шановні колеги! У переліку комісій і комітетів, які нам запропоновані, немає комісії, що відображала б такий широкий спектр питань, як містобудівництво, розвиток населених пунктів, інженерна інфраструктура. А це сфера, яка має відношення до забезпечення життєво необхідних потреб людей, і вона потребує законодавчого вирішення і повсякденної уваги нашого парламенту.

Чи потрібно говорити про важливість виваженого реформування житлової сфери, пошуку шляхів вирішення надзвичайно гострої на сьогодні житлової проблеми? Ми всі розуміємо важливість, скажімо, охорони здоров'я. І, думаю, правильно, що пропонується сьогодні мати відповідний комітет чи комісію). Але чи можна забезпечити здоров 'я людей без чистої питної води, нормальної роботи систем очистки стоків, теплопостачання, санітарної очистки і так далі?

Багатогалузевість і надзвичайна важливість цих проблем потребує термінової розробки законодавчої бази. Спеціалісти підрахували, що тільки з питань житлової політики, тарифної політики в житлово-комунальному господарстві потрібно не менше п'ятдесяти законів та інших нормативних актів Верховної Ради.

Не треба забувати, що, крім законодавчої, ми маємо ще контрольну функцію і просто відповідальність за стан справ у певних сферах. Я думаю, що не треба боятися галузевого підходу. Мені добре відомі проблеми в цій сфері, і я впевнений у необхідності мати відповідний орган у нашій Верховній Раді. Це могла б бути Комісія з питань містобудівництва та житловокомунальної сфери. Або можна було б залишити назву відповідної комісії Верховної Ради минулого скликання. Хочу сказати, що відповідні комітети є у більшості парламентів розвинутих країн світу.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Останній виступ з трибуни. Будь ласка.

АЗАРОВ М.Я., директор Українського державного науководослідного і проектно-конструкторського інституту гірничої геології, геомеханіки і маркшейдерської справи /Петровський виборчий округ, Донецька область/. Александр Александрович, просьба громче говорить в микрофон, а то плохо слышно.

Несколько слов по альтернативному проекту, который роздан. Пожалуй, сегодня за все время нашей двухнедельной работы мы разбираем самый серьезный вопрос - это структура комиссий Верховного Совета. Почему ряд депутатов предложили альтернативный проект? Потому что просто перечень проблем или простая копия структуры Верховного Совета предыдущего созыва не соответствует сегодняшней ситуации. Некоторые выступающие сравнивают нас с японским парламентом, российским парламентом и другими парламентами. Разве у нас такая же ситуация в экономике и общественной жизни? По существу мы в экономике пришли к краху. Причем пик этого краха еще не пройден. И поэтому в альтернативном проекте предлагается создание главного Комитета по стабилизации

и восстановлению народного хозяйства, который обеспечивал бы законодательную базу этого реального процесса. Мы все, кстати, в своих предвыборных обещаниях говорили, что главная задача - стабилизировать и восстановить экономику.

Дальше. Я согласен с некоторыми выступающими в том, что нужно иметь один Комитет по финансовой политике. Все говорили, что наши комитеты будут заниматься бюджетом на девять десятых. Но надо этот бюджет еще обеспечить, чтобы он существовал, чтобы поступали деньги. Вот это - задача законодательного обеспечения финансовой политики.

Следующий важный вопрос, который положен в концепцию альтернативного проекта,- это законодательная поддержка деятельности двух основных сложившихся у нас форм собстенности: государственных предприятий и негосударственных предприятий. Мне не понятен принцип создания Комитета по экономической реформе. Чем будет заниматься этот комитет? И что такое экономическая реформа? Наверное, главное - это всетаки чтобы промышленность работала. А уже сейчас четко сложились два основних, так сказать, вида собственности - это государственные предприятия и негосударственные предприятия. Так давайте же "государственникам", которые были, есть и будут, дадим возможность законодательно обеспечивать работу государственного сектора промышленности. И давайте "рыночникам" дадим возможность создавать законы для рыночных реформ.

Хотел бы подчеркнуть еще одно серьезнейшее предложение - создание Комитета по законодательному обеспечению участия Украины в Содружестве, потому что корень наших экономических проблем - это политика.

И, наконец, хотел бы обратить ваше внимание на важнейший Комитет по базовым отраслям, точнее, по топливноэнергетическому комплексу, который составляет 70 процентов нашей промышленности. Он почему-то у нас отсутствует. И Комитет по капитальному строительству, транспорту, связи и металлургии. Вот два серьезнейших комитета, которые сформированы, так сказать, по отраслевому принципу и которые должны осуществлять законодательное обеспечение деятельности этих отраслей.

Спасибо.

ГОЛОВА. Дякую.

Шановні депутати! Давайте порадимося. Як ви помітили, їдуть пропозиції всі приблизно одного плану: треба обов'язково включити до переліку комісій ще ось таку комісію". Причому жоден депутат, який виступав, поки що не сказав - замість якої. А ми повинні виходити із узгодження можливостей і потреб. І тому виступи депутатів Костицького і Степенка в цьому відношенні, мені здається, були дуже симптоматичними. Вони говорили про те, який ми принцип закладаємо і чим повинні займатися комісії. Тому нехай не ображаються депутати, які стоять біля мікрофонів. Ви свої пропозиції щодо кількості і назв" комісій здайте в робочу групу, і вони будуть обов'язково враховані. А нам потрібно дати юридичний хід цій справі, тобто ми повинні прийняти відповідну постанову для того, щоб завтра можна було, нарешті, це питання вирішити на ранковому засіданні.

Я хотів би сформулювати таке доручення робочій групі /перед цим ми маємо прийняти проект, який розглядали, за основу/: доручити робочій групі з урахуванням нинішнього обговорення дати на завтра остаточний варіант переліку комісій Верховної Ради для затвердження на пленарному засіданні.

Немає принципових заперечень проти цього? Мова йде поки що про те, щоб прийняти за основу цей документ. Немає заперечень? прошу цю пропозицію проголосувати.

"За" - 218. Прийнято.

Далі. У нас залишилося десь по ЗО секунд для виступу від кожного мікрофона, а потім я просив би... Зараз ми вже працюємо у, так би мовити, закритому режимі. Засідання не транслюється, тому що ми вичерпали час.