ЗАСІДАННЯ ДВАНАДЦЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України. 25 травня 1994 року, 10 година.

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.

ГОЛОВА. Шановні депутати! Прохання зайняти свої місця. Доброго ранку і вам, і всім, хто нас слухає і, може, пізніше побачить у репортажі...

ДЕПУТАТ /не представився/. Олександре Олександровичу! Якщо займати свої місця, то треба, щоб два депутати, які сидять біля вас, теж зайняли свої місця у залі. Займіть свої місця відповідно до того Регламенту, який дів, який ми не скасували. Ми вимагаємо цього. Нехай Ткаченко і Дьомін займуть свої депутатські місця у залі. /Шум у залі/.

ГОЛОВА. Прошу уваги. Я просив би всіх депутатів...

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Протокол голосуванням не ухвалений...

ГОЛОВА. Я прошу всіх сісти на свої місця. /Шум у залі /. Я прошу уваги! /Шум у залі/.

Оголошується перерва на 10 хвилин. /Шум у залі/ Я повторюю: оголошується перерва на 10 хвилин. Угамуйте пристрасті.

/Після перерви/

ГОЛОВА. Шановні депутати! Дорогі журналісти і слухачі! /Шум у залі/. Дорогі, колеги! Прошу заспокойтеся, сядьте, будь ласка. Дорогі колеги! Я розумію, ви схвилювалися тому, що сьогодні - особливий день. Сьогодні у всіх наших школах останній дзвінок. /Оплески/. Я просив би від вашого імені, від себе особисто привітати із цим святом усіх наших школярів, учителів, які в такий нелегкий час роблять благородну справу - творять наше майбутнє. Я думаю, що хвилювання, викликане цією подією, якимось чином перекинулося і в наш зал, бо у наших сім'ях є або учні, або вчителі, або ми самі переносимося пам'яттю в той травневий день, у нашу юність. І сподіваємося, що і на майбутнє ті почуття, які полонили нас тоді, будуть збережені на все життя і допомагатимуть нам розумно, згуртовано і дружно вести таку складну нинішню роботу.

Розпочинаємо ранкове засідання. Я просив би депутатів при готуватися до реєстрації, /Шум у залі/.

У нас так раптово поповнилася київська міська депутація. /Шум у залі /. Я вибачаюсь. Я думаю, що в нас визначені місця, де хто з депутатів має сидіти. Ми про це окреме рішення не приймали, але ми приймали рішення, що буде розміщення за фракціями. Коли ми розглянемо це питання окремо і вирішимо його в установленому порядку, тоді я був би радий, якби депутати справді розмішувалися за фракціями. Але сьогодні навряд чи ми до цього готові, особливо якщо врахувати, що навіть останніми днями депутати переходили із фракції у фракцію. І ми до сусідів просто можемо не звикнути, якщо

будемо таким чином відстоювати свою фракційність. Але це сьогодні не має принципового значення.

Я просив би підготувати систему "Рада" до реєстрації. Прошу зареєструватися. Зареєстровано 223 народних депутати. /Шум у залі/. Хтось забув, може? Просять повторити. Вудь ласка, ще раз повторимо.

Андрію Мостиський, може, ви забули картку вставити9 Вставте, будь ласка. Нагадую, реєстрація поіменна.

Зареєстровано 225... У когось неправильно... Будь ласка, усі вставте правильно картки. Поки ви будете готуватися, я зроблю дві інформації. / Шум у залі/. прошу уваги. Анатолію Степановичу, попросіть, нехай депутати зареєструються у залі.

Тим часом я зроблю таку інформацію. Учора проводилася і сьогодні продовжується інтенсивна робота по розв'язанню тих проблем, які виникли довкола, скажемо так, умовно, кримського питання. Я маю вас поінформувати про те, що консультації, зустрічі і конкретні кроки в цьому відношенні робляться безперестану. А оскільки сьогодні є багато телефонних дзвінків, звернень і телеграм до Верховної Ради, я хотів би поінформувати про те, що вчора почали працювати спільно делегація Верховної Ради України і делегація Верховної Ради Криму для з'ясування тих обставин, які виникли після відповідних відомих вам рішень Верховної Ради Криму.

Борис Ілліч Олійник згодом, я думаю, зможе поінформувати про зміст тих домовленостей, які вже досягнуті. Цей процес розпочався, він буде продовжуватися. Треба відзначити, що дуже активну роботу проводили в цьому відношенні члени делегації Верховної Ради України. Перший спільний документ ви одержите сьогодні. Він буде опублікований. Документ дає широкий простір для вирішення тих проблем, які сьогодні виникають у Криму і які стосуються захисту Конституції України. Я думаю, ні в кого не може бути сумнівів у тому, що в нас є добра воля в цьому відношенні, і те, що передбачено Конституцією, буде реалізоване. Крім того, прийнято цілий ряд рішень, у тому числі і з допомогою або під впливом керівництва Верховної Ради, щодо розв'язання економічних проблем у Криму, оскільки дехто почав спекулювати на спільних труднощах, які сьогодні є в нашій державі. Учора, зокрема, вирішено питання про відкриття солідного кредиту для потреб кримського регіону, вирішено питання про поставки нафтопродуктів під сьогоднішні потреби агропромислового комплексу, відбулися зустрічі не тільки з Головою Верховної Ради Криму, а й з представниками господарських структур. Проблема Криму обговорювалася також під час зустрічей на міжнародному рівні. Сьогодні у світовому загалі є підтвердження позиції про недоторканність, кордонів і цілісність України. Це відстоюється провідними країнами зарубіжжя. Я вважаю, що все це дає підстави для того, щоб запевнити і населення Криму, і весь народ України в тому, що засоби масової інформації, менше України, а більше - сусідніх держав, неадекватно відображають нинішню ситуацію. Є всі можливості перевести це напруження, частково штучне, у конституційне русло.

Учора ми домовилися про те, що ближчим часом я теж буду в Криму, зустрінуся з представниками всіх кіл, які зацікавлені у розв'язанні тих проблем, що існують сьогодні на території Криму. І сьогодні ми повинні ще раз підтвердити свою рішучість, настрій на конструктивну ділову роботу, це буде сприйнято нормально, я переконаний у цьому, усім народом України. Думаю, це наш обов'язок. Ми працюємо на захист Конституції, і люди скрізь сприймуть нас правильно. Тим більше, що і міжнародне право, і всі інші чинники на боці нашої Конституції, на боці інтересів народу України. Це одна інформація. Другу інформацію я зроблю після реєстрації Прошу увімкнути систему "Рада", прошу зареєструватися.

У залі зареєстровано 228 народних депутатів. /Оплески/. Розпочинаємо ранкове засідання. Як ми і домовлялися з вами, Вчора увечері відбулося засідання Верховної Ради, на якому було розглянуто питання за тією процедурою, яка була визначена Верховною Радою. І Верховна Рада шляхом голосування обрала першим заступником і заступником Голови Верховної Ради депутатів, відповідно, Ткаченка Олександра Миколайовича і Дьоміна Олега Олексійовича. Відповідно до процедури, яка була прийнята нами раніше і яка традиційно була, нам потрібно прийняти постанови Верховної Ради про обрання першого заступника Голови Верховної Ради і заступника. /Шум у залі/.

"Верховна Рада постановляє: обрати першим заступником Голови Верховної Ради України народного депутата Ткаченка Олександра Миколайовича".

Такий проект ставиться на голосування. Прошу проголосувати.

"За" - 197. Рішення прийнято. /Оплески/.

Прошу уваги. Не треба аплодувати. Ми поздоровимо потім.

"Обрати заступником Голови Верховної Ради України народного депутата Дьоміна Олега Олексійовича". Прошу голосувати. /Шум у залі/.

"За" - 198. Рішення прийнято. Я прошу уваги. Прошу всіх сісти.. Ще раз прошу всіх сісти. Я дам пояснення і дам змогу виступити всім, хто хоче.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Що, виводити людей на вулицю?

ГОЛОВА. Ви вже виводили, коли проводили передвиборну кампанію. Сядьте, будь ласка. /Шум у залі/.

Прошу вас сісти. Це не диктатура. Зачитаємо заяву, Степане Ільковичу. Сядьте, будь ласка. Усе, що хочете, усе зробите, Я ще раз прошу депутатів, які прийшли до столу Президії, до трибуни: сядьте на місце. Якщо ви хочете, щоб вам надали слово, ви скажете. Я вам ще раз кажу: сядьте на місце. Є процедура, є Конституція. Не переконуйте...

ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Заступники не обрані! Відбувся комуністичний переворот...

ГОЛОВА. Відповідно до Конституції та Регламенту після обрання Голови і його заступників робоча Президія припиняв свою діяльність. Тому я просив би шановного Вячеслава Максимовича залишити місце, яке було довірено йому як члену тимчасової Президії. Як депутат він, безперечно, одержить слово, але там, де йому належить.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Заступники не обрані, Олександре Олександровичу! Що, для вас немає Регламенту? Ми з вами полюдськи розмовляємо. /Шум у залі/.

ГОЛОВА. Представники засобів масової інформації це все бачать. Нехай вони визначать, хто по-людськи звертається, а хто ні, хто дотримується Регламенту, а хто ні.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Сьогодні ми ставимо питання про недовіру вам. Ви законопорушник...

ГОЛОВА. Сядьте, я все поясню. Перший мікрофон, будь ласка.

М'ЯСКОВСЬКИЙ М.М., консультант спільного українсько- кіпрського підприємства "ТІРА" /Великомихайлівський виборчий округ. Одеська область/. Шановні товариші! Я вчора зустрічався з представниками клубу виборців Одеської області. Вони приїхали сюди і Христом Богом просять нас вирішувати практичні питання. Тому, Олександре

Олександровичу, я пропоную таке: нехай та купка людей стоїть, а ми давайте розглядати питання... /Оплески/. Нехай вони стоять. Уся Україна бачить, хто сьогодні зриває сесію, хто зриває практичну роботу Верховної Ради і хто сьогодні працює проти України. Пропоную починати працювати. Нехай вони стоять - будь ласка! - і нехай їх бачить уся Україна і весь світ. І друге...

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

РОЄНКО В.Г., голова колгоспу імені Горького Уманського району Уманський виборчий округ, Черкаська область/. прошу уваги! Перше. Я звертаюся до представників засобів масової інформації. На нас дивиться народ України, наші виборці. Учора інформація про вибори заступників Голови Верховної Ради надійшла із запізненням. Це вина засобів масової інформації. Сьогодні те, що робиться в залі, показується досить-таки непогано. Думаю, народ розбереться, хто сьогодні зриває роботу Верховної Ради, не дав конструктивно працювати.

Друге. На мою думку, на сесії Верховної Ради нам треба заслухати Президента України Кравчука Леоніда Макаровича. Обстановка сьогодні надзвичайно складна, і нам треба знати позицію Президента щодо економічних питань. 3"явилися якісь укази

- цілком свідомо висловлююся так - якісь укази, внаслідок чого починається блокування грошового обігу в державі. Указом Президента зменшено касовий обіг у касах підприємств, колгоспів і радгоспів, Національний банк не дає готівки. Треба з цим розібратися.

І коли Президент виступатиме перед Верховною Радою, треба, щоб він вніс питання про Прем'єр-міністра, тому що це теж нагальне питання. Воно входить до переліку питань, які мав розглядати Верховна Рада. Думаю, нам треба працювати і вирішувати, зокрема, економічні питання, а не виявляти амбіції. До речі, хочу довести до відома всього українського народу, депутатів, що депутати з демократичного блоку - Головатий, Поровський - кажуть грубощі іншим депутатам, поводяться похамськи, обзивають нецензурними словами. Нехай чує вся Україна, що в нас робиться. Ось дивиться на мене Головатий і сміється. Особисто мене він ображав.

Дякую ва увагу.

ГОЛОВА. Дуже прошу всіх депутатів: у нас іде парламентська робота. Тут можливі й якісь гострі вислови, і все інше. Давайте не будемо один перед одним виправдовуватися або зводити один з одним рахунки перед мікрофоном. Це не потрібно робити. Думаю, якщо десь у кулуарах хтось щось комусь таке із перцем слово сказав, то ви так само йому відповідайте, якщо ви не розумніші. А якщо розумніші, то промовчіть. Але не треба від мікрофона про це говорити.

Третій мікрофон.

КОСОЛАПОВ А.Г., голова асоціації селянських господарств "Першотравневе" Великобурлуцького району /Вовчанський виборчий округ. Харківська область/. На сьогоднішній день ситуація на місцях потребує якнайскорішого вирішення питань щодо формування нашого парламенту з тим, щоб далі ми змогли вирішити конструктивні питання економічного та політичного напряму. Це повинні знати всі, тим більше партії і рухи, які називають себе народними, і не проводити антинародну політику, яка вже новела країну до жебрацтва й зробила її третьорозрядною. Тому я пропоную особисто вам, Олександре Олександровичу, як голові Верховної Ради ширше висвітлювати роботу парламенту, особливо у засобах масової інформації. Це перше.

Друге. Повернутися до порядку денного й повести роботу по формуванню комісій з тим, щоб завершити цю роботу і почати працювати над економічними питаннями.

Дякую.

ГОЛОВА. Прошу всіх сісти на місця і я увімкну мікрофон на трибуні. Вячеславе Максимовичу, я вас також прошу: сядьте на своє місце у залі, де вам належить бути. Я ще раз прошу: сядьте на місце, і ваш представник одержить слово. /Шум у залі/.

Степане Ільковичу, повірте мені...

ХМАРА С.І., народний депутат України /Залізничний виборчий округ, Львівська область/. Де ваша об'єктивність як Голови Верховної Ради?

ГОЛОВА. Чого ви мене лякаєте? Я не боюся вас. /Шум у залі/.

Другий мікрофон.

ЮХНОВСЬКИЙ І.Р, член президії НАН України / Личаківський виборчий округ, Львівська область/. Шановні депутати! Шановний Олександре Олександровичу! Я хочу довести до відома всіх депутатів, якою була вчорашня домовленість. Ураховуючи, що ми не змогли досягти згоди щодо виборів заступників Голови Верховної Ради, на засіданні голів фракцій разом з Головою Верховної Ради було досягнуто домовленості про те, що серед різноманітних пар депутатів, які можуть висунути різноманітні фракції у Верховній Раді, вибрати ті, які мають найбільший рейтинг. У зв'язку з цим ми погодилися провести рейтингове опитування, а після цього рейгінгового опитування повернутися до обговорення найбільш підходящих кандидатур з тим, щоб їх внести на обговорення Верховної Ради і на таємне голосування. За згодою було проведено закрите рейтингове опитування. Олександр Олександрович скористався моментом і тут же, після рейтингового опитування, поставив пару Ткаченко - Дьомін зразу на голосування. І вона була проголосована. Таким чином були порушені всі статті регламенту.

Я не хочу зневажити ні пана Ткаченка, ні пана Дьоміна. Але я хочу сказати вам, Олександре Олександровичу, що ви порушили домовленість і ввели всю Верховну Раду у блуд. У тому, що зараз відбувається, є все-таки ваша вина. В усьому, що ми робимо, шановні друзі, необхідна терпимість, витриманість

і обов'язково правда. Тут правда вами була порушена. І я прошу вас, щоб ви вибачилися перед Верховною Радою і ми повернулися до цього питання знову.

ГОЛОВА. Прошу уваги, шановні депутати! Я розумію, що зараз пред'явлені конкретні звинувачення і на ці конкретні звинувачення відповідати треба не колись, а відразу, сказати те, що вимагає ситуація, зміст того звинувачення. Я хочу вашу увагу привернути до того, що вчора шляхом голосування в пакеті, яке ми погодили ще раніше і воно було проголосовано, на ранковому засіданні /це бачили виборці, якщо був репортаж, і це транслювалося до радіо/ ми розглядали дві кандидатури на посаду першого заступника й заступника. Такий підхід ні в кого не викликав заперечень. Одначе ми не набрали відповідної кількості голосів. Тоді ми справді домовилися у фракціях опрацювати різні варіанти кандидатур, різні пари. І, до речі, на засіданні голів фракцій визначення рейтингу окремих депутатів не пропонувалося, а вніс цю пропозицію від першого мікрофона /якщо я не помиляюся/ представник від якоїсь лівої фракції. Оскільки це не голосувалося аудиторією, ми керувалися попередньою домовленістю, що розглядаються кандидати на ці посади шляхом рейтингового голосування спочатку в пакеті. Якщо у вас є сумніви з цього приводу, я зачитаю стенограму, як розпочалося наше засідання, кота було зареєстровано в залі 276 депутатів. "Ми домовилися з вами /повторюю свої слова/ ми домовилися з вами до обіду, що ми зберемося у фракціях, порадимося і відносно кандидатур) і відносно механізму визначення кандидатур заступників Голови.

Дійшли згоди, що шляхом рейтингового голосування ми розглянемо пари на посаду першого заступника і заступника. Тобто за кожну пару ми проголосуємо і подивимося, що в нас виходить у підсумку. І тоді ту пару, яка збере найбільшу кількість голосів, ми поставимо вже на результативне голосування.

Заперечень проти цього ніяких не було. Шляхом рейтингового голосування ми визначили із переліку тих пар, які були внесені на розгляд засіданням фракцій... /я не називатиму прізвища, оскільки деякі не пройшли, щоб не травмувати якимось чином цих людей/, пару Ткаченко - Дьомін. Уже під час рейтингового голосування нею було зібрано 181 голос. І я можу процитувати подальше рішення, яке випливало з того, що ми почали розмову і, так би мовити, вийшли на той механізм, який ми з вами погодили. Шляхом уже результативного голосування ця пара набрала "за" - 185 голосів, "проти" - 49, "утрималося" -11, 17 чоловік не голосувало. Тобто результат, рішення наяву.

Сьогодні ми, прийнявши постанову на підставі цього рішення, юридично поставили всі крапки над "і". Це рішення прийнято. Але воно абсолютно не знімає необхідності й потреби конструктивної співпраці й знаходження компромісів, тим паче що обидва заступники не є представниками, скажімо, однієї сторони політичного спектра парламенту. Отже, рішення прийнято.

Я просив би заступників Голови зайняти свої місця за столом Президії. А шановного В'ячеслава Максимовича я переконливо прошу зайняти місце в залі, і він матиме змогу висловити свою думку. /Шум у залі/.

В'ячеславе Максимовичу, ви можете... Ну що ви говорите... Прошу вас, В'ячеславе Максимовичу, своє слово сказати з трибуни /Шум у залі/. Будь ласка, нехай В'ячеслав Максимович із трибуни виголосить це слово.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Товарищ Мороз! Я вас очень прошу, дайте от оппозиции слово для заявления. Очень прошу, товарищ Мороз...

ГОЛОВА. Це раз прошу... /Шум у залі/.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ! Дайте сказати слово! Не будьте комунофашистом...

ГОЛОВА. Так, зрозуміло. Прошу вас... /Шум у залі/.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Ви надавали слово всім комуністам. І тому надайте слово...

ГОЛОВА. Зараз отримаєте слово і будете говорити за такої умови...

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. За якої умови ?..

ГОЛОВА. Я пояснюю...

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Ви всім надавали слово, надайте слово демократам, не ставте ніяких умов. Рівність повинна бути.

ГОЛОВА. Правильно. Повинен бути порядок у парламенті, у сесійному залі.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Але ви порушуєте цей порядок із самого початку, ви, Олександр Мороз. /Шум у залі/.

ХМАРА С.І. Є Регламент... Для вас закон нічого не...

ГОЛОВА. Я пояснюю для радіослухачів: біля мікрофона говорять /я спеціально не вимикаю його/ Степан Ількович Хмара і Дмитро Чобіт.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Дуже дякую за рекламу, але тепер увімкніть мікрофон, на трибуні.

ГОЛОВА. Я сказав, коли буде дотримана процедура, визначена Регламентом і Конституцією... /Шум у залі/. Ще раз кажу. Мова йде про те, що ми обрали голосуванням заступників

Голови, і після цього тимчасова робоча Президія припиняє свою...

ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Не обрали... Заступники не обрані. Мороз дурить народ України!

У залі скандують: "Заява... Заява... заява..."

ГОЛОСИ ІЗ 3АЛУ. Ми депутати, а не ваша партійна....

ГОЛОВА. У Верховній Раді ще ніколи не було випадку, щоб заяви або якісь інші акції такого змісту приймалися з місця Президії.

ЧОРНОВІЛ В.М., народний депутат України /Подільський виборчий округ, Тернопільська область/. Прошу... Я зроблю заяву з трибуни після спільної заяви. /Шум у залі/.

ГОЛОВА. Прошу всіх не хвилюватися.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Ви б уже давно вислухали заяву і сіли б...

ГОЛОВА. Зараз 10 година 34 хвилини. /Шум у залі/. Я обіцяю всім, хто хоче зробити заяву... /Шум у залі/.

ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Чого ви боїтеся цієї заяви? Заява, як кажуть,

- міна для вас. /Шум у залі/.

ГОЛОВА. Повторюю: наступним виступом буде заява депутата Костицького або депутата Чорновола - це вже як ви визначитеся. Ви хочете, щоб Костицький?.. Добре. Я вас прошу, не переконуйте... Я ж сказав, що він зробить зараз заяву. Але за столом Президії будуть знаходитися ті, кому належить за Конституцією. Тому, В'ячеславе Максимовичу, сядьте, будь ласка, на своє місце.

Ще раз кажу, що після депутата Костицького виступить депутат Чорновіл.

Прошу заступників Голови Верховної Ради депутатів Ткаченка і Дьоміна сісти за стіл Президії. /Оплески/. Решту депутатів я просив би сісти на свої місця. Усі одержать слово, коли буде потреба.

Слово з трибуни має депутат Костицький. /Шум у залі/. Депутата Костицького я прошу виголосити заяву. Будь ласка.

КОСТИЦЬКИЙ В.В., завідуючий кафедрою Прикарпатського університету імені В.Стефаника /Залізничний виборчий округ, Івано-Франківська область/. Вельмишановний Голово Верховної Ради! Я уповноважений від депутатських груп і фракцій "Реформи", "Державність", "Народний рух" і "Центр" зробити заяву про невідповідність виборів заступників Голови Верховної Ради України Конституції України та Тимчасовому регламенту.

"Перед новообраною Верховною Радою України стоять важливі завдання щодо прийняття невідкладних рішень, спрямованих на припинення руйнівних процесів в економіці держави і зубожіння її громадян, на вирішення проблем внутріполітичного протистояння і стабілізацію відносин України з сусідніми державами. Усе це вимагає злагодженої роботи всієї Верховної Ради. Передумовою цього є злагоджена праця і порозуміння депутатських груп і фракцій. У східних і південних областях України Комуністичній партії України вдалося забезпечити перемогу на виборах до Верховної Ради. Комуністи, об'єднавшись із соціалістами та депутатами - членами Селянської партії, одержали відносну більшість. Це

забезпечило їм обрання лідера соціалістів Олександра Олександровича Мороза Головою Верховної Ради України. Вибори заступників Голови Верховної Ради мали відобразити розстановку сил у парламенті, забезпечити представництво у керівництві всіх значних політичних сил, які є в сьогоднішньому парламенті. Вибори проходили важко. Щоб відстояти свої права як представників мільйонів громадян України, депутати демократично-національної і центристської орієнтації вимушені були кілька разів блокувати прагнення лівої більшості провести своїх представників на керівні посади у Верховній Раді та встановити монопольне керівництво нашим парламентом.

Для того щоб все-таки не зірвати роботу Верховної Ряди і рухатися вперед у справі формування парламентських структур, керівники демократичних груп і фракції та група "Центр" провели кілька консультацій між собою та зустрічей з Головою Верховної Ради Олександром Олександровичем Морозом. У результаті була досягнута домовленість провести у сесійному залі рейтингове голосування кандидатів на посади першого заступника та заступника Голови Верховної Ради. Голова Верховної Ради запропонував провести його на закритих зборах фракцій. Кандидати, які б при такому голосуванні отримали найвищий рейтинг, мали пропонуватися Головою Верховній Раді для обрання. Щоб не зривати роботу парламенту, демократичними фракціями та групою "Центр" було прийнято пропозицію Голови Верховної Ради Олександра Олександровича Мороза про так зване парне рейтингове голосування, коли вирішувалося питання про підтримку одночасно першого заступника і заступника Голови Верховної Ради.

24 травня 1994 року вечірнє засідання було розпочато Головою Верховної Ради з реєстрації депутатів. Потім він запропонував

провести таємне рейтингове голосування, Таке голосування розглядалося як неофіційна процедура, яка мала б визначити найбільш прийнятні кандидатури на посади заступників Голови Верховної Ради, За результатами рейтингового голосування найбільшу кількість голосів отримала пара Ткаченко - Дьомін /181, 115, 7, 5/, яка поставлена Олександром Олександровичем Морозом без погодження з керівниками депутатських груп і фракцій... та пара Череп - Костенко /101, 188, 12,6/. Ці кандидатури згідно з домовленістю мали бути обговорені і подані на таємне голосування Верховної Ради. Порушуючи всі домовленості, користуючись тим, що в роботі Верховної Ради брали участь усі депутати, які зібралися виключно для проведення рейтингового голосування, Голова Верховної Ради Олександр Олександрович Мороз несподівано поставив пару Ткаченко - Дьомін на голосування, і за них проголосувала більшість присутніх у залі депутатів, хоч депутати-демократи та частина центристів участі в голосуванні не брали. Тому в процедурі виборів заступників Голови Верховної Ради України самим Головою Олександром Олександровичем Морозом допущено серйозні етичні та юридичні порушення.

Перше. Порушено домовленість між Головою Верховної Ради Олександром Олександровичем Морозом та керівниками груп і фракцій про виключно рейтингове голосування. Скориставшись тим, що депутати з демократичних груп і фракцій та групи "Центр" зареєструвалися для рейтингового голосування, він поставив питання на голосування уже як за кандидатів на посади заступників Голови Верховної Ради, і ліва більшість проголосувала за пропозицію Олександра Олександровича Мороза.

Друге. Порушено статтю 27 Тимчасового регламенту, у відповідності з якою закрите засідання проводиться за рішенням Верховної

Ради. Питання про закрите засідання вирішив Голова Верховної Ради Олександр Олександрович Мороз одноособове.

Відповідно до постанови Верховної Ради України про порядок висвітлення роботи першої сесії Верховної Ради України тринадцятого скликання /бюлетень N1, 1994 рік, сторінка 41-42/ передбачалася пряма радіотрансляція сесії, що при закритому засіданні не було дотримано.

Третє. Порушено статтю 100, пункт 3, Конституції України, у відповідності з якою Голова Верховної Ради України "представляє Верховній Раді України кандидатури для обрання на посади першого заступника і заступника Голови Верховної Ради". Представлення не відбулося.

Четверте. Порушено порядок обрання першого заступника і заступника Голови Верховної Ради у відповідності з частиною першою статті 1З Тимчасового регламенту. Таке обрання має бути таємним. Таємне ж голосування у відповідності зі статтями 22.1- 22.7 Тимчасового регламенту проводиться за допомогою бюлетенів у спеціальних кабінах, при участі Лічильної комісії і протокол Лічильної комісії затверджується постановою Верховної Ради.

П'яте. Голосування проведено за допомогою електронної системи "Рада" в режимі "Таємне", тоді як стаття 24 Тимчасового регламенту передбачав відкрите і поіменне голосування за допомогою цієї електронної системи.

З огляду на зазначені порушення, допущені Головою Верховної Ради Олександром Олександровичем Морозом, вважаємо, що він:

1. Повинен вибачитися перед Верховною Радою.

2. Поставити питання про обрання першого заступника і заступника Голови Верховної Ради на сесії 25 травня 1994 року в порядку, урегульованому Конституцією і Тимчасовим регламентом.

3. Результати голосування 24 травня не мають юридичної сили, і ми їх не визнаємо.

4. Оскільки обрання заступників Голови Верховної Ради 24 травня не відбулося, то затвердження їх Верховною Радою 25 травня не має юридичної сили".

ГОЛОВА. Дякую вам за ?рунтовну заяву. Думаю, у нас буде змога дати відповідний коментар по кожному пункту. Але зараз у тому немає потреби.

Слово для заяви має В'ячеслав Максимович Чорновіл.

ЧОРНОВІЛ В.М. Заява фракції Народного руху України.

Події, що сталися 24-25 травня в сесійному залі Верховної Ради, остаточно розвіяли ілюзії про можливість конструктивної співпраці демократичної частини парламенту з комуністичним блоком.

Переступивши закон і етичні норми, висуванець комуністів Голова Верховної Ради Олександр Мороз обманом протягнув на посаду свого першого заступника ще одного представника прокомуністичних сил і Селянської партії Ткаченка. Щоб учинити цю свавільну операцію, Олександр Мороз здійснив декілька грубих порушень Регламенту, кожного з яких у

цивілізованій державі було б достатньо, щоб визнати такі вибори такими, що не відбулися. Зокрема, закриту нараду депутатських фракцій по обговоренню можливих кандидатур він свавільно, без голосування перетворив у закрите сесійне засідання, чим порушив статтю 27 Регламенту про відкритість і гласність засідань Верховної Ради. Заховавшись таким чином від народу, Олександр Мороз організував безпрецедентну в історії парламентаризму фальсифікацію обрання керівництва Верховної Ради. Обговорення кандидатур не проводилося. На знайомство з можливими кандидатами головуючий, як свідчить протокол засідання, давав по 30 секунд, а запитання до них чи виступи в обговоренні самовільно, без голосування відмінив зовсім. На порушення Регламенту депутати буди позбавлені також можливості визначити порядок таємного голосування - бюлетенями чи через систему "Рада", оскільки останнє в Регламенті не передбачене. Нарешті, після поспішного голосування двох кандидатур разом Голова забув поставити на голосування проект постанови про обрання першого заступника і заступника, але оголосив їх уже вчора обраними.

Усе це дає законні підстави вважати, що заступники Голови Верховної Ради не обрані й що вибори ще тільки мають відбутися з дотриманням усіх процедурних норм.

Якщо новоутворена більшість - лівий блок і груш "Единство", що об'єдналася з комуністами, - перешкодять дійсним виборам, це означатиме, що у Верховній Раді України відбувся комуністичний переворот. По суті, це вже зараз зафіксовано. /Оплески/. Я дякую за оплески, за підтримку. Щиро дякую. Те, що тут відбулося

це не що інше, як антидержавна змова а метою захоплення влади, яка реалізувалася остаточно після того, як два депутати незаконно захопили місця в Президії при сприянні Голови Верховної Ради.

Організацією дешевої інсценізації виборів комуністичний блок продемонстрував нездатність реально оцінити розстановку сил у нашому суспільстві й у Верховній Раді й небажання відповідно сформувати її робочі органи, що полегшило б перехід до першочергових завдань, вирішення яких чекає наша держава: формування уряду та наведення порядку в економіці держави. Внаслідок диктату, фальсифікації рішень комуністичним блоком Верховна Рада, і без того мало життєздатна через відсутність четвертої частини депутатів, перестає бути законотворчим органом, який нормально функціонує, і перетворюється в арену політичного протистояння.

Після того як до блоку комуністів, соціалістів і Селянської партії фактично приєдналася група "Единство", заявляємо, що Верховною Радою керують комуністичні сили, які уникають заявити про свою повну відповідальність. З іншого боку, з депутатських груп "Реформи", "Державність", "Центр", фракції Руху та групи не приєднаних депутатів формується парламентська опозиція.

Заявляємо, що, вчинивши комуністичний парламентський переворот, позбавивши можливості нормальної праці демократичну опозицію парламенту, лівий блок узяв на себе повну і нероздільну відповідальність за те, що відбувається в Українській державі. Не тільки проведення назрілих реформ, а саме існування Української держави поставлено під загрозу.

Люди, будьте пильними! Так - державності й демократії! Ні - реставрації комунізму!" Дякую за увагу. /Оплески. Шум у залі/.

ГОЛОВА. Оскільки пристрасті розгорілися - я це розумію прекрасно і природу цих пристрастей розумію - безперечно, я змушений буду, бо це стосується мене, зробити відповідний коментар у кінці. Домовимося так: зробимо два кола від мікрофонів, у тому числі й з трибуни. /Шум у залі/. У тому числі й заява. І, будь ласка, не диктуйте. А потім я зроблю короткий коментар, і будемо далі рухатися за порядком денним, бо ми працюємо зараз не конструктивно.

Перший мікрофон.

МАРЧЕНКО В.Р., народний депутат України /Роменський виборчий округ, Сумська область/. Социалистическая партия Украины.

Уважаемые депутаты! Поскольку нас, тех, кто принимал участие в голосовании, двумя заявлениями обвиняют в том, что мы нарушили статьи Конституции, статьи Регламента, я вынужден высказать свой комментарий.

В соответствии со статьей 108 Конституции Председатель Верховного Совета "представляє Верховній Раді України кандидатури для обрання на посади Першого заступника і заступника Голови Верховної Ради України, а також пропозиції про персональний склад Конституційного Суду". Это право исключительно Председателя Верховного Совета.

Два заявления, которые были сегодня зачитаны, направлены на то, чтобы унизить, нарушить, дискредитировать права Председателя Верховного Совета, - и больше ни на что.

Я уважаю Игоря Рафаиловича Юхновского. И я сожалею, что он, получив стенограмму вчерашнего заседания, ввел в заблуждение народ Украины. Я зачитаю стенограмму, как было при голосовании, при выдвижении. "ГОЛОВУЮЧИЙ. Дійшли згоди, що шляхом рейтингового голосування ми розглянемо пари на посаду першого заступника і заступника. Тобто за кожну пару ми проголосуємо і подивимось, що в нас виходить у підсумку і тоді ту пару, яка збере найбільшу кількість голосів, ми поставимо вже на результативне голосування".

К сожалению, Игорь Рафаилович и уважаемый Вячеслав Максимович, это вам нужно извиниться перед народом Украины за то, что вы вводите его в заблуждение.

Далее. Уважаемый Вячеслав Максимович! Здесь много новых депутатов. Они, может быть, не слышали или не помнят, как вы с этой трибуны проповедовали структурирование Верховного Совета, а доказывая необходимость новых выборов, вы говорили: пусть выиграют социалисты или коммунисты, я буду рад этому - главное, чтобы выборы были демократичными.

Сейчас, выйдя на эту трибуну, вы начинаете перекручивать. Вы опять разыгрываете ту же карту, к сожалению, хотя такие действия привели нас и нашу экономику к нынешнему состоянию. Поэтому я утверждаю, что заявление Вячеслава Максимовича является ложным. Это попытка уйти от ответственности. Более того, вы опять становитесь в оппозицию, потому что конструктивных предложений у вас нет.

Уважаемый Александр Александрович! Я обращаю ваше внимание на то, что депутаты-социалисты хотят рассматривать пакет экономических вопросов, которые бы вывели Украину из кризиса.

Мы предлагаем рассматривать вопросы Кабинета Министров. Однако политическая ситуация вынуждает нас обратиться к Генеральному прокурору и к вам тоже и сделать запрос. Согласно решению Ровенской управы в дни, когда начала работу наша сессия, был снесен памятник легендарному разведчику Герою Советского Союза Николаю Ивановичу Кузнецову. Люди вышли защищать памятник. Против них сейчас применяются дискриминационные меры. Более того, эти люди преследуются.

Я обращаюсь к Генеральному прокурору, чтобы он принял все меры для защиты этих людей. Это первое.

И второе. Нужно, чтобы Верховный Совет защитил этот памятник, так как по существу это памятник республиканского значения. Должна быть восстановлена справедливость и нужно воздать должное.

Спасибо. /Оплески/.

ГОЛОВА. Я прошу всіх депутатів дотримуватися Регламенту. А ним передбачено, що виступи такого роду обмежуються трьома хвилинами. Я прошу на табло системи "Рада" виставляти - "три хвилини", щоб депутат бачив.

Другий мікрофон, будь ласка.

НОВІКОВ О.В., голова виробничого кооперативу "Сінус", м.Бровари /Броварський виборчий округ, Київська область/. Уважаемые депутаты! Ко мне как к члену Секретариата вчера обратились представители нескольких депутатских фракций с просьбой получить официальную стенограмму заседания и доложить о том, какие вопросы ставились на

обсуждение и голосование. Докладываю результаты изучения стенограммы и свое особое мнение.

В соответствии со стенограммой заседание было объявлено председателем закрытым, но решение об этом Верховным Советом не принималось. Далее было предложено провести рейтинговую оценку пар заместителей Председателя Верховного Совета. После этого было объявлено об ознакомлении с кандидатурами /страница 6 и 7 стенограммы/. Было установлено время для представления кандидата

- 30 секунд и запрещены вопросы /страница 7 стенограммы/. После определения рейтингов пар было объявлено /страница 22/, что пара Ткаченко-Демин ставится на голосование. Не было выполнено решение об определении индивидуальных рейтингов.

Я хочу заявить, что вчера на вечернем заседании были на рушены 11 статей Регламента /всего их 26/, Закон о статусе народного депутата Украины /статья 10/. Это пока рекорд нового Верховного Совета.

Так, сначала была нарушена статья 27 Регламента, а именно то, что закрытое заседание объявляется только решением Верховного Совета, а не решением Председателя. Затем была нарушена статья 3 Регламента о том, что порядок рассмотрения вопросов определяется Верховным Советом, а не Председателем. /Шум у залі/

Товарищи, не бойтесь правды! Что вы... Решение принималось только о рейтинговом голосовании пар кандидатур. Других решений не принималось. Для законного избрания заместителей Председателя Верховного Совета Регламентом предусмотрен следующий порядок. Верховный Совет принимает вопрос к рассмотрению - статья 3 Регламента. не соблюдалась.

Объявляется запись на выступление - статья 6. Не соблюдалась. Председатель представляет кандидатуры - статья 12. Не соблюдалась. Идет обсуждение вопроса - статья 19. Не соблюдалась. Регламент выступления по кандидатурам до 5 минут - статья 25. Не соблюдалась, так как было установлено 30 секунд. Дебаты по кандидатам могут быть прекращены только решением Верховного Совета - статья 26. Не соблюдалась.

Голосование по заместителям может быть только тайным - статья 13. Не соблюдалась. Тайное голосование осуществляется только бюллетенями с привлечением Счетной комиссии - статья 22. Не соблюдалась.

Результаты голосования обязательно должны утверждаться Верховным Советом - статья 22.7. Не соблюдалась. /Шум у залі/. Не была соблюдена предварительная процедура. Нельзя утверждать решение, которое было принято с нарушением одиннадцати статей Регламента. /Шум у залі/.

Таким образом, я обнаружил, что мы нарушили абсолютно все статьи Регламента, которые определяют порядок избрания заместителей. Ни одна статья Регламента, которая касается этих вопросов, не была исполнена. Поэтому будет абсолютно нормально, законно - и это, кстати, не будет ущемлять ничьих интересов - просто соблюсти закон, провести выборы на законном основании. Бояться этого не стоит. У этих кандидатов, кроме высокого авторитета, еще большой запас голосов. И зачем драматизировать ситуацию? Можно просто пойти по закону. Я первым поддержу эти кандидатуры, если будет соблюден закон. Нам не нужно начинать работу Верховного Совета с нарушения закона. И я не представляю для себя возможным работать в Верховном Совете, в котором грубо нарушаются законы. /Оплески/.

ГОЛОВА. Я просив би всіх депутатів незалежно від політичних уподобань /лише одна заява, інша, приймається одне рішення, інше/ виявляти свої емоції спокійніше. Коли ми будемо приймати рішення і будуть хороші спільні результати, які відтворюватимуть або захищатимуть інтереси всієї нашої держави, тоді, думаю, у нас будуть підстави для оплесків.

Третій мікрофон.

СТЕПЕНКО В.І., голова колективного сільськогосподарського підприємства імені Воровського Полтавського району /Полтавський виборчий округ, Полтавська область/.

Шановний Голово! Шановні колеги! /Шум у залі/.

ГОЛОВА. Я дам зараз відповідь.

Прошу вибачити, Василю Івановичу. Будь ласка, продовжуйте.

СТЕПЕНКО В.І. У мене прохання цей час на Степана Ільковича записати, Олександре Олександровичу. Він же не дав можливості говорити. Якщо хтось думає, що ми тут когось переконаємо, то припускається помилки. Повірте, я не перший день у цьому парламенті, і такий сценарій уже був. Я вам зачитаю статтю 9 Регламенту, який був прийнятий. Прошу уважно послухати. "Голова Верховної Ради України обирається Верховною Радою з будь-якої кількості запропонованих кандидатур із числа народних депутатів України таємним голосуванням. Порядок проведення таємного голосування визначається цим Регламентом".

Далі. Стаття 12: "Верховна Рада України обирає Першого заступника і заступника Голови Верховної Ради України. Кандидатури Першого заступника і заступника Голови Верховної Ради України, а також пропозиції про персональний склад Комітету конституційного нагляду України представляв Голова Верховної Ради України".

То які можуть бути звинувачення? Звинувачення одне - у порядності і людяності Голови Верховної Ради. Я ніколи нікого не хвалив, але не можу спокійно дивитися на цей бруд, який ллється з першого дня. Пішов назустріч Олександр Олександрович і порушив цим Регламент. Винуваті не ви. Винуваті ми, бо у деяких з ніс немає совісті.

Стаття 13: "Обрання Першого заступника Голови, заступника Голови Верховної Ради України проводиться таємним голосуванням". І все. Більше нічого не обумовлено. Тобто ми першого заступника і заступника можемо обирати таємним голосуванням за допомогою карток. І ми обирали в цьому залі /хто тут працював, той пам'ятає/ Плюща Івана Степановича таємним голосуванням за допомогою карток. І нічого страшного в цьому не було. Так і тоді було незаконно проведене голосування?

Я звертаюся до вас, Олександре Олександровичу, до членів Президії, до колег. У нас складається дивна ситуація. Робляться заяви, що ми знімаємо з себе відповідальність за стан справ у державі. Відповідальність знімається, а хочеться керувати парламентом і приймати ті закони, які комусь подобаються.

Я сьогодні згідний взяти на себе відповідальність. Але коли ми візьмемо на себе відповідальність, ми повинні керувати залом. А такої ситуації не повинно бути.

І останнє. Олександре Олександровичу! Якщо комусь дуже хочеться зробити заяву, то у нас згідно з Регламентом в такий порядок. Давайте проголосуємо. Після 18 години посадимо Чорновола у президію, і нехай роблять заяви, поки дим не піде з трибуни. /Оплески/.

Дякую.

ДЕПУТАТ /не представився/. Шановні народні депутати !.

ГОЛОВА. Представтеся, будь ласка.

КИРИЧЕНКО С.О., юрисконсульт акціонерного товариства "Домобудівний" комбінат", м. Херсон /Комсомольський виборчий округ, Херсонська область/. Як можна, не вислухавши претендента, не почувши його програмних тез щодо діяльності на посаді чи то першого заступника Голови, чи то заступника Голови Верховної Ради, лише на підставі тридцяти секундної автобіографічної довідки обрати людину на таку високу державну посаду?

Про що це свідчить? Що тут, у цьому залі, уже все заздалегідь розподілено? Що є "білі", є "зелені", є "червоні", є "сірі" депутати і їх обирають за кольором? Я не знаю, хто якого кольору, вибачте, і не хочу цього знати, тому що для мене

головне - це людина, її якості, професійний рівень. Мене позбавили можливості почути програми цих кандидатів. Це несерйозно - за десять хвилин обрати першого заступника Голови Верховної Ради і заступника. Це щось схоже, як котів у мішку купити. Для мене, безпартійного, нехай ще молодого за віком депутата, уже став притаманним серйозний, виважений підхід з точки зору політики здорового глузду, особливо при вирішенні кадрових питань.

А тому прошу шановного Голову додержуватися Регламенту Верховної Ради і належним чином організувати обговорення двох претендентів, які вчора за рейтинговим опитуванням набрали найбільшу кількість голосів.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Дякую вам за хороший виступ. Останнє коло. Перший мікрофон.

ЧИЖ І.С., завідуючий відділом обласної державної адміністрації /Летичівський виборчий округ, Хмельницька область/. Шановні народні депутати! Сьогодні ми, точніше, частина депутатів намагається карати людину, яка зробила надзвичайно демократично, навіть переступила оцю межу демократизму.

Олександре Олександровичу, вибачте, але ви є /і я говорю про це/ конституційно обраний Голова Верховної Ради, і згідно з Конституцією вам належить внести пропозицію стосовно заступників. І це треба було зробити. Ви пішли далі: три дні у фракціях радилися, обговорювали і програми, і кандидатури. До мене вчора, як тільки дізналися про те, що відбулося голосування, було безліч дзвінків. Люди не питали про політичну орієнтацію тих, кого обрали заступниками. Єдине кажуть: слава Богу, нарешті будете працювати.

Тепер щодо виступів юристів від політики, я так би сказав. Взагалі закон є або його немає. А в нас, як я бачу, скільки політичних орієнтацій, стільки юристів і трактувань. Так от, ще раз нагадую: тут виступав депутат від другого мікрофона і щойно Сергій Олександрович з трибуни говорив про те, що треба було програми висувати. Які програми, коли Голова пропонує кандидатури своїх заступників? Програма - це діяльність Верховної Ради. От і вся програма. І конструктивна робота.

Ще раз нагадую, що Голова сказав: "ту пару, яка збере найбільшу кількість голосів, ми поставимо вже на результативне голосування". Це одна цитата.

Тепер друга.

ГОЛОВА: Шляхом рейтингового голосування ми виявили пару, яка при результативному голосуванні могла б відразу бути визнана так би мовити сформованою. Але ми з вами домовлялися, що ми повинні поставити її на голосування окремо. Це питання треба вирішувати. Хто за те, щоб депутати Ткаченко і Дьомін були обрані відповідно першим заступником і заступником Голови Верховної Ради? Прошу голосувати".

Я запитую: чим ми взагалі слухаємо тут, у Верховній Раді, і як можна коментувати речі абсолютно очевидні?

Ще раз хочу сказати: Голова Верховної Ради діяв виключно в рамках Конституції і Регламенту. І не треба вішати на нього собак. А нашим демократам скажу так: демократизм - це навіть не змога обиратися демократично; це навіть не змога бути справді обраними і перемогти; це - вміння достойно програвати. Втім, абсолютного програшу немає, бо в Президії комуніста немає, хоч сьогодні про це було сказано. Є безпартійний, є Голова, який, по суті, склав повноваження у партії, і є член Селянської партії.

Я бажаю нашій Президії плідної роботи.

Дякую. /Оплески/.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

МУЛЯВА В.С., помічник міністра оборони України /Калуський виборчий округ, Івано-Франківська область/. Шановні депутати! Я, Володимир Мулява, депутат від 197 виборчого округу міста Калуша і Калуського району,

хочу категорично заявити, що я прийшов сюди працювати, а не гратися в політичні ігрища. Сьогодні Україна в економічному відношенні, у політичному, у духовному перебуває в такому стані, який вимагає негайного ініціювання розв'язання проблем саме з боку Верховної Ради. Проблеми наростають значно швидше, ніж розв'язуються. А це означає, що маса нерозв'язаних проблем наростає до критичного рівня. А за критичним рівнем, як відомо, настав соціальний вибух у суспільстві. Маймо розум, не ведімо країну до остаточного краху і до соціального вибуху.

Я хочу сказати, що до розв'язання проблем треба виявляти фаховий підхід. Тут проведено фаховий аналіз порушень, допущених під час обрання, які роблять його не чинним. Окрім того, сьогодні у залі відсутні депутати Бандурка /округ N390/, Карасик /округ N 387/, Кудревич /округ N392/, а вони проголосували, Це означає, що кворуму немає і затвердження постанови сьогодні є не чинним. Маємо абсолютно юридичне доведену спробу змови, державного перевороту.

Я попереджаю, що у такий спосіб конструктивної роботи не буде. Я прийшов сюди конструктивно працювати. Вина за зрив роботи Верховної Ради повністю лягає на лівий блок.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Володимире Савелійовичу, дякую.

Я прошу уваги... Шановні депутати! Ну, трапилася помилка, є депутат, про якого сказали, що він відсутній. Але це не суттєво. Третій мікрофон.

КІЯШКО С.М., доцент Донецького державного технічного університету /Ворошиловський виборчий округ, Донецька область/. Социалистическая фракция.

Уважаемый Президиум! Уважаемые депутаты! Я хотел бы сказать, что мы, депутаты-социалисты, вместе с другими представителями левых и центристских сил, пришли в парламент, чтобы работать конструктивно. Хотел бы отметить, что этот вопрос у нас уже в какой-то степени сдвинулся с места.

Я отметаю все обвинения со стороны тех сил, которые и год, и два, и три назад говорили о коммунистическом заговоре, о перевороте, обвиняли всех в своих грехах, а сами хотели остаться чистыми младенцами. Сегодня заявления Руха, представителей других фракций свидетельствуют, что они хотят отказаться от своей ответственности за дальнейшее состояние дел в нашем парламенте.

Представление кандидатур своих заместителей - исключительное право Председателя Верховного Совета. И я рад, что Александр Александрович смог найти согласие с фракциями, хотя он мог этого и не делать. Он предложил кандидатуры /а это исключительно его прерогатива/, за которые мы проголосовали абсолютным большинством. И теперь эти депутаты находятся в Президиуме.

Я хотел бы обратиться к средствам массовой информации, чтобы они адекватно трактовали все события, которые происходят у нас в Верховном Совете. Чтобы не было таких примеров. Вчера по телевидению и радио прозвучало сообщение о том, что Мороз

Александр Александрович, Председатель Верховного Совета Украины, вышел из партии. Я бы сказал следующим образом: Александр Александрович Мороз освобожден от практической деятельности по руководству партией, то есть от обязанностей председателя Политсовета Соцпартии Украины. Но он остается членом Социалистической партии, лидером левых сил.

Я обращаюсь ко всем, кто поддержал нас во время выборов заместителей Председателя Верховного Совета: к социалистам и коммунистам, к центристам и тем, кто никакого отношения к левым силам не имеет. Они нашли в себе силы и мы утвердили то решение, которое принимали сегодня.

Я хотел бы сказать, что обвинения в адрес некоторых депутатов безосновательны. В частности, депутата Карасика обвинили в том, что он отсутствовал на голосовании. Вот сидит депутат Карасик и сам может сказать, что он и юридически, и фактически присутствует. Я призываю всех депутатов найти общий язык, отказаться от конфронтации и сделать то, что ждет наш народ, то есть работать целенаправленно, продуктивно и конструктивно.

Спасибо.

ГОЛОВА. Останній виступ - з трибуни.

Я знову прошу не заважати людині говорити. Займіть, будь ласка, місце в залі. /Шум у залі/. Потім, то не так важливо. Хтось помилився, буває все. Не треба вибачатися. То вже один на один вибачитеся.

Прошу, з трибуни.

АНІСІМОВ Л.О., начальник цеху комбінату "Запоріжсталь" /Заводський виборчий округ, Запорізька область/. Уважаемые депутаты! Думаю, я частично выскажу мнение тех людей, которые делегировали меня в Верховный Совет. Я представляю трудовые коллективы металлургического комплекса комбината "Запорожсталь" и близлежащих предприятий. Прежде всего они хотели видеть изменение ситуации в Украине. Мы сегодня попали в тупик. Здесь есть вина всех нас, сидящих в зале, в том числе и оппозиции, которая так себя называет и которая заставила пойти на это сближение. Мы просто не различаем, где уступка, где компромисс, а где ультиматум. Я хочу обратиться к авторитетам, присутствующим в этом зале: пану Яворивскому и Сергею Головатому. Якщо сьогодні йти за тезами, що кажуть ці люди, ми будемо щасливі.

Сергей Головатый в своей статье "Служить праву, а не политике" говорит однозначно: "Но самое страшное, что наблюдалось в обшественных отношениях, - это когда слово расходилось с делом". Я уважаю этого человека, но сегодня он не служит праву и закону. Сегодня преобладают политические страсти и амбиции, которые ставят политические преграды в нашем Верховном Совете.

Я уважаю Яворивского Владимира Александровича за его работу. Выступая здесь, он сказал: "Дорогие друзья! Возьмите книгу, которая распространена среди всех депутатов. Это "Дороговкази в майбутнє" Гаврилишина.

Я ознакомился с ней и хочу сказать и центристам, и левым, и правым: здесь проходит красной нитью, что политические распри, политические догмы, политические препятствия - это один из камней преткновения на пути государственного строительства и экономических преобразований. Так пускай же эти авторитеты и интеллигенты разъяснят своим коллегам, что на сегодняшний день надо продвигаться по пути реформ.

И последнее. Я хочу пожелать сегодня Председателю Верховного Совета, его заместителям руководствоваться Конституцией и Регламентом, иначе мы снова попадаем в тупик, из которого выйти очень сложно.

Спасибо за внимание.

ГОЛОВА. Дякую вам.

Я попередив із самого початку, що після двох кіл від мікрофонів я дам відповіді на запитання, які тут прозвучали й у виступах від мікрофонів, і в окремих заявах. Прошу вас приділити цій інформації хвилин 5-7 уваги. Хто хоче, будь ласка, послухайте. Хто не хоче, то не слухайте, тільки не заважайте іншим слухати. /Шум у залі/.

Заспокойтеся. Прошу уваги. Не галасуйте, усе це владнається.

Ми переживаємо відповідальний і непростий період становлення Верховної Ради. Тому я хочу пояснити суть того, що відбулося вчора на вечірньому засіданні й сьогодні, щоб і ви, і радіослухачі, і всі виборці наші зрозуміли, чому так воно йдеться.

Мова от про що. Ми сформували Верховну Раду, яка загалом складається з трьох блоків депутатів: умовно кажучи, ліві з деякою перевагою, умовно кажучи, праві Я умовно - центр. Усе це умовно, бо згодом ми самі переконаємося в тому, що пройде перетікання з блоку в блок і в нас відбудеться структуризація, яка сприятиме роботі Верховної Ради.

Одначе відчуваючи, що, незважаючи на мажоритарну систему виборів, склад депутатів відбиває політичну структуру нашого суспільства, ще в робочій групі був відпрацьований механізм побудови роботи Верховної Ради за фракційним принципом, який Верховна Рада схвалила. Відповідно до того положення, яке ми з вами затвердили, було створено фракції. Сьогодні їх дев'ять.

Коли почалася моя робота як Голови Верховної Ради /а першим кроком за Конституцією і Регламентом передбачено висунення мною кандидатів на посади першого заступника і заступника/, я, порадившись із керівниками фракцій, дійшов висновку, що шляхом окремого висунення тої чи іншої кандидатури ми ніколи не зійдемося на результаті. Потрібно було погодити, я б сказав так, "крила" парламенту. Я був прибічником того, щоб керівники, які сидітимуть за столом Президії, представляли не крайні позиції, а все-таки були ближче до центру.

П'ять днів, я підкреслюю, п'ять днів велося обговорення першої пари претендентів. І коли в понеділок увечері представники правого блоку депутатів прийшли до мене, наполягаючи на тому, щоб я поставив на посаду першого заступника відомого вам депутата, я відразу сказав, що згоден, оскільки бачив, що це шлях до компромісу. Учора вранці ми проголосували пару на першого заступника і заступника так, як ми ще раніше шляхом голосування домовилися, що

ці посадові особи або ці робочі органи - і голови комісій, і заступники будуть розглядатися тільки в пакеті. Це було проголооовано тут, у сесійному залі. Учора ж вранці ми домовилися, що оскільки голосування в пакеті має відмінності від того, що визначено Регламентом /а там є процедура голосування за допомогою бюлетенів/, що воно не відрегульовано нашим Регламентом, бо там не передбачено голосування в пакеті, ми або будемо переглядати ту процедуру, або скористаємося системою "Рада" і шляхом таємного голосування, перевернувши картки, визначимо своє ставлення до кандидатів на ці посади. Ніхто не заперечував. Сьогодні кажуть, що це був порушений Регламент. Учора ніхто не заперечував, усі погодилися і проголосували.

Ми одержали результат неефективний, тобто менше 100 голосів підтримали цю пару депутатів. Ясно, що структура нашого парламенту вимагала ще додаткової роботи. Тому ми вчора, розглянувши питання про комісії, їх склад і кількість, далі перенесли роботу у фракції. Голови фракцій зібрались у залі Президії і ще раз обговорили це питання. Був визначений такий підхід. У фракціях продовжується обговорення, і кожна фракція, якщо, вона вважатиме за потрібне, представляє різні пари. Ми ще раз перед вечірнім засіданням /пам'ятаєте, коли я робив перерву, ми домовилися, що о сімнадцятій годині буде засідання/ ці кандидатури розглянемо спочатку з головами фракцій, попросимо, щоб їх підтримали всі депутати, і шляхом рейтингового голосування визначимо пару, яка матиме найбільшу перевагу, і поставимо це питання на результативне голосування.

Хочу ще підкреслити, то пропозиція про те, щоб іти шляхом індивідуального голосування, фракціями не розглядалася. Тут помилився Ігор Рафаїлович. І в одній заяві це прозвучало. Ця пропозиція не обговорювалася, її від першого мікрофона, наскільки я

пам'ятаю, вніс представник від лівого блоку. Про це я казав. Я відмовився від цього і не хотів навіть на голосування ставити. Чому? Зараз поясню.

Я з самого початку сказав, що у нас є три блоки депутатів. Якби я поставив таким чином на рейтингове голосування, то я можу не сумніватися в тому, ото найбільший рейтинг одержали б депутати від одного блоку. Сам принцип голосування в пакеті і передбачав, щоб ми зробили застереження для себе, щоб ми не пішли таким шляхом. І тому я послався на те, що ми голосуванням уже обрали принцип: визначати кандидатури у пакеті і йти далі за результатами рейтингового голосування.

Учора не брали участі у голосуванні лише 17 депутатів. Це підтверджено результатами голосування. І тому говорити про те, що хтось не зрозумів, хтось блокував абощо, просто нам не личить. Усі брали участь, і не винен ні Голова, ні ті депутати, які відстоюють свої позиції, то, скажімо, персонально кандидатури не збігаються я їхніми намірами. Я прошу тільки, щоб ви зрозуміли, і я сподіваюся, що депутати можуть підтвердити, що підхід до цього питання, з такою великою затратою часу, ще раз підкреслює, що я зробив усе для того, щоб можна було йти на компроміс, щоб урахувати всі думки

Одначе на нинішній момент ми визначилися відносно першого заступника і заступника Голови. Ми прийняли з цього приводу відповідні постанови. У нас відкрита можливість для компромісу і для дообрання заступників. Я навіть міг би відмовитися від учорашнього запевнення про те, то не треба ніяким чином втручатися в Конституцію. Нам треба було в одній статті поправити одне слово, а в другій - закінчення слова /замість "заступника" - "заступників"/ І ми могли б дійти згоди. І ця можливість не зникає. У нас ще

змога для цього буде. Чи тепер, чи пізніше - це не має абсолютно ніякого значення.

Я прекрасно розумію, що ви будете трактувати перебіг цих подій так, як хто вважав за потрібне. Але я залишаю за собою право - я ним зараз скористався і, якщо буде змога, ще десь використаю цю можливість - пояснити істинну суть: ми пішли на певне порушення Регламенту за волею Верховної Ради для того, щоб знайти компроміс. Але дехто розуміє так: компроміс - це якщо робиться так, як він хоче. Навпаки, компроміс - це ситуація, в якій кожен трошки поступається, іде назустріч один одному. А зараз, як я й оголошував із самого ранку, ми повинні розглянути питання про перелік комісій і про формування цих комісій.

Ви всі одержали пропозиції, чи "шахматку", в якій враховано вчорашнє обговорення і яка є результатом роботи підготовчої групи, Секретаріату і створеної вчора робочої групи. Ми це питання вчора обговорили і прийняли для того, щоб сьогодні можна було остаточно щодо нього визначитися.

Я прошу взяти цей перелік. А далі я пропоную таку схему. Коли ми визначимося щодо кількості і назв комісій, голови фракцій зберуться у залі Президії і розподілять комісії між фракціями, де матимуть вплив. Я розумію, що ця процедура буде непроста. А фракції тим часом делегують пропорційно до свого складу в комісії своїх представників. Комісії сформовані поки що попередньо. Висловлять свою думку стосовно керівників комісій /це може бути різна кількість депутатів/ і свої пропозиції знову подадуть головам фракцій.

На спільному засіданні, з урахуванням усіх моментів, які характеризують нашу Верховну Раду, ми розглянемо питання не лише про керівництво взагалі, а й про персоналії. І коли ми це погодимо, внесемо в пакеті на голосування у Верховну Раду. Я вважаю, що результативне голосування ми можемо мати вже сьогодні, і таким чином закінчимо формування робочих структур Верховної Ради. Пропонується така процедура.

Тепер відносно цих пропозицій від робочої групи хто може нам відповісти? прошу на трибуну.

Прошу вибачити, одну хвилинку. Як ви пам'ятаєте, учора під час голосування ми дійшли згоди, що розглядаємо це питання за процедурою другого читання. Тобто доповідач стоїть на трибуні і якщо у вас в розбіжності, він відповідав на запитання, якщо розбіжностей немає, то ми голосуємо відповідний пункт або в цілому документ.

Думаю, що загалом тут нічого голосувати. Є назва першої комісії... Вибачте, спочатку така справа. Хотів би з вами порадитися: чи ми будемо виходити на ту кількість, що тут визначена /я бачу, робоча група запропонувала 22 комісії/, чи на меншу кількість? Чи, може, ми спочатку розглянемо назви, а потім уже повернемося до кількості? Але тоді в небезпека, що ми можемо якусь комісію розділити, кількість інша буде. Давайте всетаки кількість потім проголосуємо.

Отже, перша комісія - Комісія з питань правової політики, державного будівництва і самоврядування.

Перший мікрофон.

НОСОВ В.В., народний депутат України /0ктябрський виборчий округ, Полтавська область/. Хотів би сказати про висновок підготовчої групи: пропозицію про виділення Комітету правової політики відхилити, бо запропонована загальна назва в оптимальною. Дійсно, назва в оптимальною, але обсяг робіт буде неоптимальний. Я вчора виступав і казав про це. Тому просив би цю мою пропозицію проголосувати поіменно. Бо коли протягом кількох років будуть вставати і запитувати: "Чому у нас не організований процес підготовки законопроектів", то я буду цим депутатам нагадувати, як вони сьогодні голосували.

Дякую.

ГОЛОВА. Будь ласка, відповідайте, це з процедури.

ЄВДОКІМОВ В.О., перший заступник голови Спілки юристів України /Таїровський виборчий округ, Одеська область/. Уважаемые народные депутаты! Наша рабочая группа работала вчера весь вечер и сегодня всю ночь. Я убедительно прошу вас, если будут какие-то неточности, замечания, давайте мы здесь все это утрясем и выясним. Мы постарались почти все замечания и предложения депутатов учесть. Как вы видите, в левой колонке - это то, что мы приняли за основу согласно протоколу заседания Верховного Совета. Таким образом, у нас сегодня фактически идет второе чтение. Поэтому в левой колонке даны названия комитетов, как мы раньше предлагали. Поскольку мы приняли решение не вносить изменения в Конституцию Украины и оставить название "комиссии", то мы и

остались на этой позиции, и будет окончательное решение. В правой колонне мы записали наше окончательное предложение.

В третьей колонке перечислены все ваши предложения и замечания. Есть и заключение подготовительной группы. Если чье-либо предложение несколько неправильное, просим извинить, мы это все учтем. Я постараюсь ответить на все ваши вопросы и предлагаю быстро обсудить сразу названия комитетов.

И еще такое предложение. У нас есть комиссии, которые ни у кого не вызывают сомнений. Может быть, сразу их утвердить, чтобы они начали работать. А если будут замечания, мы их доработаем в течение нескольких часов.

ГОЛОВА. Валерію Олександровичу" давайте будемо рухатися послідовно, тоді ми приймемо рішення. Тільки що ви скористалися своїм часом, але трошки не так як слід. Задав конкретне запитання депутат Носов. Він пропонував Комісію з питань правової політики, державного будівництва і самоврядування розділити на дві комісії: правової політики і державного будівництва і самоврядування, а також створити Комітет судової реформи та процесуального

законодавства. Вибачте, ця пропозиція далі врахована, підказує Олег Олексійович. Дайте відповідь на це запитання. Чим ви керувалися?

ЄВДОКІМОВ В.О. Мы обсуждали этот вопрос и пришли к мнению, которое сформулировано в пятой графе. Предлагается создать "Комісію а питань правової політики, державного будівництва і самоврядування" и "Комісію з питань судово правової реформи та процесуального законодавства". Что мы имели в виду? У нас есть очень много наработанных материалов. Есть пакети по совершенствованию процессуального законодательства. Это и уголовно-процессуальное, и гражданское процессуальное, и арбитражное законодательство, и Кодекс об административных правонарушениях. Поэтому мы считаем, что эта комиссия может бить очень важной комиссией для совершенствования процессуального законодательства Украины. Вот на этом мы основывались и просили бы это принять.

ГОЛОВА. Будуть якісь запитання? Третій мікрофон.

СТЕПЕНКО В. І. Шановний доповідачу! Вчора я вносив конкретну пропозицію. Робоча група, коли працювала, визначила 16 комісій. Тобто Президія буде оптимальною, робочою. У кожної комісії буде необхідна кількість депутатів. І можна розбити комісію на підкомісії, матимемо економію коштів. Наприклад, для обслуговування президії потрібно буде не 26 автомобілів, а тільки 15. І ще одне. Це дуже важливо, про це я теж учора говорив. Нам усім потрібно зрозуміти, що комісії - не виконавчий орган, а законодавчий, який підводить законодавчу базу. Я ще раз це повторюю.

Отож, чи є необхідність у тому, щоб збільшити кількість ще на сім? Дякую.

ЄВДОКІМОВ В.О. Я с вами совершенно согласен, но мы получили не только конкретные предложения от народных депутатов. Мы получили предложения практически от всех групп и фракций. Вы поймите наше положение: мы не могли не учесть того, что просят депутаты, Мы постарались учесть все, и это не наша вина, что увеличилось количество комиссий. Это вам решать сегодня. Вы обсудите и решите, будем ли принимать ваше предложение.

ГОЛОВА. Які є зауваження до першого пункту? Перший мікрофон.

ГМИРЯ С.П., доцент донбаського гірничо-металургійного інституту, м. Алчевськ /Алчевський виборчий округ, Луганська область/. Мне не совсем понятно, как в названии такой важной комиссии ничего не упоминается о Советах. У нас в Конституции Советы есть, никто их не отменял, вроде бы конституционными переворотами нам только угрожают. Они есть, это должно быть зафиксировано.

ЄВДОКІМОВ В.О., Отвечаю. Здесь указано: "Комісія з питань правової політики, державного будівництва і самоврядування". Все законодательство Украины пока что построено на системе Советов. Никто этого еще не отменял. И нет необходимости спеціально писать это слово; мы же не изменяли этого законедатеяьства. Здесь нет никакой проблемы.

ГОЛОВА. Є пропозиція до першого пункту? Прошу, другий мікрофон.

ШИБКО В.Я., доцент державної металургійної академії України /Самарський виборчий округ, Дніпропетровська область/. Коли соціалістична фракція виходила з пропозиціями, то цю комісію пропонували розділити на дві /до речі, треба писати "комісії", а "не комітети", бо ніяких не внесено змін/. Треба, мабуть, розглядати це так: якщо так назвати, то ця комісія буде перевантажена. Треба розділити її на дві. Треба все-таки залишити "Ради", бо такі Ради є, і не варто якось упереджувати події. Треба писати так, як зазначено в законі і як написано в Конституції.

Я хотів би звернути увагу шановних колег на потрібну нам Комісію законодавчих передбачень, тобто ту комісію, яка б змогла якось вплинути на структури верховної влади.

А те, що стосується першої комісії, то тут треба доповнити. Ради вирішують соціально-економічні питання. І треба, щоб ця комісія розглядала питання і діяльності Рад, і соціальноекономічного розвитку регіонів. Ось така пропозиція.

МОРОЗ О.О. Третій мікрофон.

ЗАЄЦЬ І.О., народний депутат України /Святошинський виборчий округ, м. Київ/. Олександре Олександровичу! У мене є до вас запитання. Ви знаєте, що в залі не було і немає зараз трьох депутатів - пані Кужель з'явилася об 11.35. Вони всі зареєстровані як присутні. Тому кворуму в залі немає, ніяке голосування не чинне, і я прошу шановних депутатів від демократичного блоку покинути зал, нехай вони займаються цим переворотом далі.

ГОЛОВА. Спасибі, Іване Олександровичу. Вже один депутат, який виступав і звинувачував у тому, що немає конкретного депутата, просить слова для вибачення, бо помилився.

Давайте не будемо називати прізвища і один перед одним вибачатися /потім індивідуально вибачимося/. Суть не в тому. Питання, яке ми зараз розглядаємо, надзвичайно важливе для перспективи, для майбутньої роботи. Є процедура, передбачена нашим Регламентом. Ми коментуємо і розглядаємо пропозиції, внесені в таблицю, бо інакше ми ніколи не

будемо просуватися вперед. Поки що лише два автори пропозицій висловили свої міркування.

Ми будемо ставити їх на голосування до того, як будемо приймати рішення щодо всього пункту. Тому якщо ваші пропозиції не були враховані, то ви, будь ласка, скажіть, але щодо першого пункту.

Будь ласка, перший мікрофон.

ЄСЬКОВ В.А., директор санаторію-профілакторію виробничого об'єднання "Антрацит" /Антрацитівський виборчий округ, Луганська область/. Уважаемые коллеги! Попытка уйти от включення в название комиссии слов "Советы народных депутатов" не что иное, как выхолащивание сути политической системы нашего общества.

Вот у меня в руках проект Закона о местном самоуправлении. Здесь уже исключены слова "Советы народных депутатов". Поэтому от имени Луганской делегации я настаиваю на том, чтобы эта комиссия называлась так: Комиссия по государственному строительству и деятельности Советов народных депутатов. Прошу этот вопрос поставить на голосование.

ГОЛОВА. Поставимо все, що тут записано. Ще є пропозиції щодо першого пункту? Будь ласка, другий мікрофон.

СТЕПЕНКО О.М., голова Троїцької районної Ради народних депутатів /Сватівський виборчий округ, Луганська область/. Уважаемый Александр Александрович! Уважаемый докладчик! Я поддерживаю депутата Носова:

эту комиссию нужно разделить на две комиссии. Я сделал анализ по прошлому созыву, сколько было подготовлено законопроектов, проектов постановлений Президиума Верховного Совета. Получилась астрономическая цифра - 358. На втором месте Комиссия по вопросам экономической реформы - 208. То есть, нагрузка не идет ни в какое сравнение. Эта комиссия действительно будет перегружена. Давайте мы разделим ее сейчас на стадии формирования. Спасибо.

ГОЛОВА. Добре. Прошу вас, якщо є пропозиція, то не треба агітувати, ми розберемося. Я маю на увазі весь сесійний зал. ми розберемося і підтримаємо розумне. Я так розумію, що до першого пункту немає більше пропозицій.

Я просив би всіх депутатів залишитися в залі. Ми мали змогу відпочити протягом майже години.

У мене буде така пропозиція: давайте все-таки це питання розглянемо, а потім підемо у фракції і будемо створювати робочі органи, бо нам треба йти далі. Тому я прошу: не звертайте уваги, що ми зараз трошки порушуємо Регламент. Це наша воля. Давайте я поставлю на голосування.

Є пропозиція продовжити роботу, поки не закінчимо цього питання. Прошу її проголосувати. Питання процедурне.

"За" - 184. Прийнято.

Будемо голосувати спочатку поправки. Мені здається, що пропозиція депутата Носова й інших стосовно поділу на дві комісії тут доречна. Я більше не наполягатиму на саме такому голосуванні. Ми повинні трошки посилити правовий бік нашої діяльності. Мова йде про те, що одна з комісій повинна бути, я б так сказав, стратегом у законотворенні. Вона мав запропонувати іншим комісіям оте дерево законодавчих документів, які ми повинні прийняти, прогнозуючи цю роботу.

Поправки депутата Носова і соціалістичної фракції збігаються за змістом. Суть їх одна й та ж. Тому в мене така пропозиція: давайте спочатку проголосуємо пропозицію про поділ на дві комісії, а потім розглянемо назви. Так? Ставлю на голосування пропозицію замість цієї комісії утворити дві правові комісії. прошу проголосувати.

"За" - 160. Не прийнято. Залишаємо одну комісію.

Як бути в такому разі, коли за змістом пропозиції йдеться про дві комісії, а ми саму кількість членів комісії не визначили і залишається редакція, яку ми вчора погодили? Думаю, ми можемо вийти з ситуації, збільшивши кількість членів комісії й створивши відповідні підкомісії. Очевидно так.

Голосується назва комісії, запропонована в п'ятій колонці: Комісія з питань правової політики, державного будівництва і самоврядування... А була ще пропозиція: Комісія з питань державного будівництва та діяльності Рад народних депутатів. /Шум у залі/.

ЄВДОКІМОВ В.О. Мы принципиально не возражаем против вашего предложения. /Шум у залі/.

ГОЛОВА. Одну хвилиночку. Я поставлю на голосування. Але тут ми повинні не втрачати суть. Проблема самоврядування трохи ширша, ніж діяльність Рад народних депутатів. Тому це слово треба в назві не втратити.

Отже, називатися комісія повинна так: Комісія з питань державного будівництва, діяльності Рад народних депутатів і самоврядування. прошу це проголосувати.

"За" - 190. Прийнято.

У зв'язку з цим пропозицію соціалістів не треба ставити на голосування, бо депутати не погодилися створювати дві комісії. Залишається ця редакція.

Друга комісія - Комісія з питань судово-правової реформи та процесуального законодавства. До речі, вона охоплює пропозицію депутата Носова. Є зауваження?

Другий мікрофон.

ШЕЙКО П.В., представник Президента України у Бобровицькому районі Чернігівської області /Бобровицький виборчий округ, Чернігівська область/. Ось тут уже вдруге від мікрофона депутат Степенко пропонує утворити у Верховній Раді мінімальну кількість комісій і .дуже голосно говорить про те, що парламент наш має бути дешевий. Але він у парламенті минулого скликання голосував не за 300, не за 250 депутатів, а за 450 та ще й на постійній основі. І ми повинні зрозуміти, що нам усім тут доведеться професійно працювати. Якщо ми підемо за принципом: аби менше, а не так, як потрібно сьогодні державі для нормальної законотворчої роботи, то прийдемо де того, що наш парламент працюватиме не так як треба. Ні один дешевий парламент у світі не в ефективним і не в працездатним.

Я хотів би внести пропозицію щодо технології створення комісій. Була пропозиції окремих депутатів, були пропозиції фракцій. Ми їх тиждень обговорювали у фракціях і в групах, виважували "за" і "проти".

Давайте, шановні народні депутати, визначати кількість, назву і технологію роботи комісій за принципом, щоб це було благо для законодавства, для права і благо для наших людей. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Петре Володимировичу, шановний, і всі депутати ! Ще раз хочу привернути вашу увагу до того, що ви всі маєте право законодавчої ініціативи і маєте свою позицію. Будь ласка, ви її можете висловлювати, і так само Василь Іванович Степенко теж може її висловлювати. Давайте не будемо один одному робити зауважень такого роду. Ідемо за процедурою. Ви правильно все ставили, але зараз розглядається другий пункт. Є заперечення щодо назви цієї комісії?

Третій мікрофон.

АЗАРОВ М.Я., директор Українського державного науководослідного і проектно-конструкторського інституту гірничої геології, геомеханіки і маркшейдерської справи /Петровський виборчий округ, Дніпропетровська область/. Уважаемый Александр Александрович! Я вообще-то хотел высказаться по первому пункту. Мы этот самый важный вопрос уважаемые депутаты, разбираем сейчас бистро, торопясь. Валерий Александрович, куда подевалось региональное самоуправление у нас? Я знаю, что в Донецкой, Харьковской областях многие депутаты шли под лозунгами: "Усиление роли местного, регионального самоуправления". Куда оно пропало из названия комиссии? Это первое.

Второе. Относительно практики рассмотрения. Валерий Александрович, был альтернативный проект, его просто отбросили, как что-то несущественное: кто-то там неизвестно чем занимается, ради своего интереса сделал и вам предложил. Просто отбросили. Потому такое еще происходит, Александр Александрович?

ГОЛОВА. Я відповідаю на це запитання. Дорогі депутати! Назва комісії не повністю відтворює суть роботи цієї комісії. І проблеми регіональної політики, безперечно, надзвичайно важливі і варті утворення навіть окремої комісії. Коли я пропонував розділити комісії, то мав на увазі і цю обставину. Але зміст роботи визначатиметься положенням про конкретну комісію і її планом роботи. І всі ці питання, які ви порушуєте, безперечно, будуть там розв'язані. А державне будівництво включав в себе і ту потребу, про яку ви говорите. Це не принципово. Ми потім до цього питання повернемося і можемо навіть перейменувати комісію. Ідеться про те, що ми сьогодні повинні створити умови для формування самих робочих органів.

Ще в зауваження до назви Комісії з питань судово-правової реформи та процесуального законодавства ? Немає?

Перший мікрофон.

КОЧЕРГА В.Г., начальник відділу Донецького спеціалізованого виставочного центру /Добропільський виборчий округ, Донецька область/. Уважаемые депутаты! Я предлагаю такую комиссию или комитет не образовывать. Я предлагаю образовать, как записано под номером 13, единую юридическую комиссию. Я не понимаю, как автор этого предложения депутат Костицкий представляет себе отдельно организовать"Комітет

з питань судової реформи та процесуального законодавства"? Якого? Цивільного, кримінального чи адміністративного? Як можна відірвати процесуальний закон від матеріального права? Я цього не розумію! Через те пропоную, таку комісію не утворювати.

ГОЛОВА. Валерію Олександровичу, будь ласка, ваше слово.

ЄВДОКІМОВ В.О. Уважаемые народные депутаты!..

ГОЛОВА. Вибачте, я думав, що ви закінчили. Перший мікрофон.

КОЧЕРГА В.Г. Наші пропозиції викладені під номером 13 - створити єдину правову комісію.

ГОЛОВА. Ще з цього приводу? Дайте відповідь, а потім депутат Костицький скаже.

ЄВДОКІМОВ В.О. Уважаемые народные депутаты! Вы прекрасно знаете, что сегодня один из главных вопросов, который стоит перед нами, - это вопрос о трех ветвях власти, в том числе и судебной. И если мы будем решать вопрос /а мы обязаны его решить/о реанимации судебной системы в целом, то без основ процессуального законодательства по ряду проблем мы никогда этого не решим. Согласны? Согласны.

Поэтому мы и просили бы вас считать целесообразным создать эту комиссию. Она крайне необходима.

Спасибо.

ГОЛОВА. Треба ще додатковий коментар депутата Костицького? Це ж ви вносили пропозицію? Хай автор скаже, а потім вам буде надано слово поза чергою.

Третій мікрофон.

КОСТИЦЬКИЙ В.В. Шановний Голово Верховної Ради! Шановні колеги! Я вносив цю пропозицію. І хочу ще звернути вашу увагу на нашу вчорашню дискусію з депутатом Кочергою з цього приводу. Тобто я маю на увазі пропозицію депутата Кочерги створити тільки одну юридичну комісію. Я вам нагадував, що в парламентах інших держав, наприклад у Словаччині, на 11 парламентських комісій є три юридичні, в Японії - відповідно 16 і 3, в інших - так само. Далі Який же підхід до формування комісій? Адже їх завдання - законотворчість і контроль. З цим усі згодні. Є ще політичні завдання, але це тема, очевидно, окремого виступу. Треба подивитися на реальну пропускну здатність комісії. Комісія у питаннях законодавства і законності, через яку раніше проходили всі законопроекти, засідала втричі більше, ніж будь-яка інша комісія - майже 400 разів. Отже, реально за один день комісія може розглянути один законопроект. Я хочу вас запитати: коли ми сформуємо третю, незалежну судову владу, якщо й далі через цю комісію йтиме все інше законодавство? Адже, скажімо, у Росії судова реформа почалася в 1861 році та такі не закінчилася, тривала десятки років.

Далі. Процесуальні кодекси - це томи по 300 чи по 400 сторінок, які треба відпрацювати. Маємо цивільний процес, кримінальний процес, адміністративний процес. Чи зможе реально одна комісія видати нагора, тобто нам сюди, ці всі законопроекти?

ГОЛОВА. Я думаю, що аргументація досить ?рунтовна, глибока і треба було б прислухатися до пропозиції Василя Васильовича, тем більше що є така потреба і ми відстаємо в цьому непрямі законотворчості.

Третій мікрофон іще раз. Ваш колега, будь ласка.

РАЙКОВСЬКИЙ Б.С., адвокат /Чугуївський виборчий округ, Харківська область/. Уважаемые народные депутаты! Вы посмотрите предложения. У нас получаются четыре правовые комиссии. Кроме этого еще есть Комиссия по законности в правопорядку и борьбе с организованной преступностью. У нас не хватит сил. Сегодня в Верховном Совете мало юристов. Я считаю, что необходимо сформировать одну правовую комиссию и создать в этой комиссии подкомиссии. Нельзя сегодня делить именно правовые комиссии по отраслевому принципу. Сейчас хотят поделить, так сказать, по процессуальному принципу, потом - по материальному и прочему.

Я считаю, что надо сформировать одну комиссию, например комиссию по вопросам права а законности, в создать там подкомиссии. У нас возникнет и конституционный вопрос, когда мы будем принимать новую Конституцию. Необходимы подкомиссии по конституционным вопросам, по вопросам правопорядка и законности. Должны здесь быть и подкомиссии по процессуальному законодательству, по административному праву. Можно в этой общей комиссии создать подкомиссии по отраслям права. Это будет законно, справедливо и разумно. В работе этой комиссии будут активно участвовать юристы. Будем здесь обсуждать и решать эти вопросы.

ГОЛОВА. Ви мені вибачте, ваша пропозиція тут є?

РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Я против этой комиссии...

ГОЛОВА. Вибачте, тут немає вашої пропозиції. Аргументація ваша може бути взята до уваги. Я не коментуватиму виступ, бо не маю права як головуючий це робити, може, ви просто неточно...

РАЙКОВСЬКИЙ Б.С. Я считаю, что эта комиссия должна войти в подкомиссию, которая будет в Комиссии по вопросам законности и правопорядка.

ГОЛОВА. Дякую. Ваша пропозиція зрозуміла.

Я хотів звернути вашу увагу на те, що ми всі взагалі працюємо в одній галузі - у галузі права. Тому говорити про те, що у нас в правові і не правові комісії не треба. Вони всі правові. Вони регулюють взаємовідносини у різних сферах нашого суспільства і різних форм його існування. Тому просив би цими словами користуватися трошки розважливіше. Це по-перше.

По-друге, аргументація, висловлена депутатом Костицьким, мабуть, переконлива. Але ми будемо ставити на голосування пропозиції у порядку надходження. Будь ласка.

ЄВДОКІМОВ В.О. Уважаемые коллеги! Следует иметь в виду, что сами члены комиссии во главе с председателем не будут конкретно в полном объеме готовить проект какого-то закона. Это невозможно.

Мы знаем, что право законодательной инициативы имеет Кабинет Министров, и Министерство юстиции. Я согласен с вами: у нас нет столько юристов. Это невозможно - в каждую комиссию посадить по десять юристов. Но мы должны иметь в виду, что комиссия получает законодательные предложения, потом собирает экспертов и дает оценку. Поэтому здесь нет проблемы. У нас будет очень много специалистов и помощников в работе по решению этих вопросов.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

СІНЧЕНКО С.Г., начальник Троїцького районного відділу Управління Служби безпеки України по Луганській області /Брянківський виборчий округ, Луганська область/. Уважаемые коллеги! Я считаю, что такая комиссия обязательно должна быть. И ссылка на то, что у нас мало юристов,- несостоятельна. Мы подключим целый корпус специалистов из числа заинтересованных лиц. Как работник правоохранительных органов я прошу своих коллег, прямо настаиваю: чтобы облегчить работу Комиссии по вопросам законности и правопорядка, которой придется решать очень много вопросов, очень важно создать специальную комиссию для решения именно процессуальных проблем.

Прошу поддержать депутата Костицкого и депутатов-юристов, которые стоят на этой позиции.

ГОЛОВА. Я тільки прошу не агітувати, а висловлюватися стосовно поправок.

Другий мікрофон.

ШИБКО В.Я. Шановні колеги! Я погоджуюсь із необхідністю утворення цієї комісії, але просив би не тиснути на слово реформу. Майже всі комісії, мабуть, повинні працювати у напрямі реформ. Тому пропоную таку назву цієї комісії: Комісія у справах судочинства та процесуального законодавства.

ГОЛОВА. А ви вносили таку пропозицію? Віталію Яковичу, давайте домовимося так; якщо не було письмових поправок, то ми не будемо голосувати. Думаю, суть усієї нашої роботи - це реформи, і соромитися цього слова не треба.

Ставиться на голосування пропозиція /пункт 2/ про створення Комісії з питань судово-правової реформи та процесуального законодавства. Прошу проголосувати.

"За" - 162, Не прийнято.

Може, хтось не зрозумів? Може, ще раз поставити це на голосування?.. /Шум у залі/.

Бачу, що депутати стомилися. Я зараз ще раз поставлю це на голосування, а потім трохи відпочинемо.

Із мотивів голосування? Будь ласка, другий мікрофон.

БУЗДУГАН Ю.О., начальник підвідділу Антимонопольного

комітету України /Новоселицький виборчий округ, Чернівецька область/. Соціал-демократична партія України.

З процедури, Олександре Олександровичу. Я думаю, що при такій постановці питання ми не приймемо рішення щодо жодної комісії. Я пропоную прийняти те, що є у п'ятій колонці, за основу, а потім голосувати пропозиції. Тому що при такому підході я не

піду в цю другу комісію, але я вже зараз не заздрю тим людям, які там працюватимуть. Усе-таки у нас кодифіковане законодавство, і той кодекс, який треба переглянути... Мені просто стає страшно за тих людей...

ГОЛОВА. Я ще раз повторюю: ми вашу пропозицію врахували вчора і вже проголосували вчора за основу. Зараз ми голосуємо по суті, оскільки дещо змінилися назви деяких комісій, виникли нові. Якби цього не було, то можна було б відразу голосувати в цілому як документ. І якщо не приймається рішення і ця редакція повторює вчорашні пропозиції, то залишається те, що ми вчора вже проголосували. Тому на це не звертайте уваги.

Я прошу вас усе-таки ще раз підтвердити свою позицію стосовно створення такої комісії. Ще раз ставлю на голосування. Ввімкніть систему "Рада".

"За" - 160. Не прийнято.

Тобто така комісія не створюється. Отже, функції, які для неї передбачені, будуть покладені на першу комісію. Звичайно, це ускладнить роботу, і цю комісію треба буде створювати більшу за складом.

Ні прохання кількох депутатів, які звернулися до мене, пропоную зробити перерву на півгодини, бо я бачу, що люди стомилися. Ви не заперечуєте проти цього? Давайте порушимо свою домовленість. Однак це не означає перерви у розгляді питання.

Оголошується перерва на півгодини.

/Після перерви/

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

СТЕПЕНКО В.І. Олександре Олександровичу! Хочу вам нагадати, що ми проголосували за нашою пропозицією - аграрників, що за основу прийняли 17 комісій. Пам'ятаєте? А потім робоча група доопрацює... Тому в мене є така пропозиція: щоб ми швидше рухалися, дивитися ці комісії, що прийняті за основу, а потім, якщо внесена пропозиція /припустимо, збільшити комісії, зробити з однієї дві чи три/, проголосувати і йти вперед. Якщо вона не проходить, далі не розглядати.

І ще одне. Дві секунди! Якщо тут дехто боїться, що в комісії буде багато роботи, то давайте це відрегулюємо за допомогою обслуговуючого персоналу, Олександре Олександровичу. Скажімо, у цій комісії 25 чоловік, будуть залучені юристи і працівники, у другій комісії, де обсяг роботи менший, буде залучено обслуговуючого персоналу, наприклад, 5 чоловік. І тут в логіка. А в Президії стане просторіше, повітря свіжіше.

Дякую.

ГОЛОВА. Думаю, і ця думка слушна, тільки варто мати на увазі, що ми можемо залучати до законотворчої роботи і будь-яких спеціалістів, і кожного депутата, і комісії також.

А відносно того, щоб на постійній основі, то в апарат. Ми окреме це питання ще будемо розглядати, удосконалювати структуру. Але подивимося, якщо буде потреба збільшити чисельність комісій за рахунок фахівців, які не є депутатами, але працюють у них, це можна розглянути. Однак то будуть окремі пропозиції комісій. А зараз треба визначитися відносно їх назв і кількості.

У нас є така пропозиція. Коли ми вчора розглядали це тут, то як ви пам'ятаєте, вели мову про 17 комісій. Але... Василю Івановичу! Але потім у фракціях виникло уточнення у зв'язку з тим, що тут у переліку не були відображені ті комісії, які мають функціональне значення. Маються на увазі Лічильна, Мандатна тощо. А були в переліку тільки комітети. Ми тоді намагалися змінити назву і суть цих робочих органів.

Таким чином, вийшло не 17, а 19 погоджених. Бо так чи інакше вони повинні бути тут відображені. А потім додалося ще 3 уже за пропозиціями тих депутатів, які вчора їх вносили. Тому мені здається, що зараз треба поступово йти далі, і ми або об'єднаємо, або роз'єднаємо комісії.

Я тільки хотів попередити всіх, хто сумнівається в працездатності Президії. У нас не буде Президії, яка приймав рішення, більш значущі, ніж рішення Верховної Ради, які приймаються у сесійному залі, або якісь особливі рішення. Це буде робочий орган для організації законотворення. Навіть питання дискусійного характеру розглядатимуться не в Президії, а в погоджувальній раді фракцій. І тому немає такої небезпеки, що кількість членів Президії потопить роботу. Інша справа, що ми сьогодні не можемо створити умов для роботи всіх комісій у такій кількості, як хочеться багатьом депутатам. Тому ми виходимо із необхідності обмеження кількісного складу.

Ми домовилися, що після перерви, так мені здалося... Чи, може, я помиляюся? Давайте все-таки ще раз проголосуємо другий пункт.

Із процедури - перший мікрофон.

ДЕПУТАТ /не представився/. Уважаемый Президиум! Уважаемые депутаты! Мы перед перерывом проголосовали против создания комиссии "з питань судово-правової реформи та процесуального законодавства". Хотел бы сказать следущее. Этот вопрос готовила компетентная группа юристов. И я считаю, что в данной ситуации, когда идет речь о третьей ветви власти, то есть судебной і нужно положиться все-таки на опыт юристовпрофессионалов. Сегодня профессионалы, практики, которые работают над решением этих вопросов, ждут тех изменений в законодательстве, которые должна вырабатывать эта комиссия /в частности, речь идет о процессуальном законодательстве/. Это тот вопрос, который содержит в себе очень большой объем работы. Прошу сегодня это поддержать. Во время перерыва мы собирались с юристами. И хочу возвратиться к этому вопросу. Ведь только специалисты могут сказать своеє "да" или "нет". Прошу поддержки в зале, прошу поверить опыту профессионаловпрактиков, которые сегодня знают, о чем говорят. Нельзя сегодня сбрасывать со счетов эту комиссию, считать, что она не нужна и превращать ее в какую-то подкомиссию или подкомитет. Это очень колоссальный объем работ, который должен быть выделен совершенно отдельно.

ГОЛОВА. Прошу агітувати трошки коротше, бо я не бачу тут заперечень.

Думаю, що всі депутати під час останньої передвиборної кампанії мали своїми конкурентами суддів, багато хто з яких і самі стаж депутатами. І це не випадково. Тому що ми, прийнявши принцип розподілу функцій влади, поділу влади взагалі, відпрацьовували в основному законодавчу і виконавчу гілки

влади. А судову облишили нібито на потім, А фактично - то треба працювати паралельно у всіх структурах влади.

Те, що ви тільки що сказали, підтримує багато хто з депутатів /тут є підписи депутатів Шереніна, Бобриньова, Старовойтова, Носова, Горбатюка, Чорноусенка, Алексєева, Стретовича, Буткевича, Бряузова, Карпачової, Дем'яна та інших/. Тобто представники різних фракцій просять залишити цю комісію в тій редакції, яку запропоновано у другому пункті.

Другий мікрофон. Далі будемо голосувати.

ЧЕРЕПКОВ В.Ф., директор Артемівської загальноосвітньої профільної школи N51 III ступенів /Артемівський виборчий округ Донецька область/. Александр Александрович! Мы переводим парламент на профессиональную основу. И поэтому что касается количества комиссий, то сколько надо, на мой взгляд, столько и надо. Лишь бы это было полезно для работы.

Во время перерыва мы советовались с депутатом Носовым. И снова подали предложение возвратиться к первому вопросу, чтобы разделить эту первую комиссию на две, потому что мы сейчас говорим о социальном развитии регионов, о перспективах этого развития. И уже заранее зная объем работы этой комиссии и то, что она будет работать на все остальные комиссии, мы сразу закладываем мину замедленного действия.

ГОЛОВА. Дякую вам за таку пропозицію, але домовимося так. Якщо буде потреба повернутися до окремих пунктів після розгляду всіх, тоді ще повернемося. А зараз конкретно розглядається другий пункт.

Прошу проголосувати пропозицію створити комісію з питань судово-правової реформи та процесуального законодавства. Увімкніть систему, будь ласка!

"За" - 158...

Я не розумію - у залі в більш як 200 депутатів, фактично 217 депутатів. Я розумію, частина депутатів залишила зал, для того щоб, так би мовити, вирішувати свої партійні питання. То їхня справа. Але я звертаюся до розуму тих, хто тут присутній. Ця комісія потрібна. Але я більше не буду ставити на голосування, не маю права. Наприкінці засідання ще раз повернемося до цього питання, але прошу - давайте працювати конструктивно.

Ми працюємо взагалі не за нормальним механізмом. Третій пункт. Будь ласка, Валерію Олександровичу.

ЄВДОКІМОВ В.О. У нас в проекте оргкомитета раньше был "Комітет з питань соціальної політики, праці і охорони здоров'я". От депутатов поступило очень много предложений разделить этот комитет на две комиссии. Мы постарались учесть эти предложения, и вышел следующий вариант:; "Комісія з питань соціальної політики та праці" и "Комісія з питань охорони здоров'я, материнства і дитинства".

Поэтому мы хотели бы поставить на голосование, чтобы именно вы решили эти вопросы. Очень много предложений.

ГОЛОВА. Ті поправки, що внесені вчора, тут відмічені і враховані, я дивлюся, майже всі - або частково, або повністю. Немає . якихось заперечень? Другий мікрофон.

САМОФАЛОВ Г.Г., голова Донецького обласного комітету Товариства сприяння обороні України /Дзержинський

виборчий округ, Донецька область/. Александр Александрович! Вчера депутаты предлагали создать комитет по вопросам молодежи, спорта и туризма. Я предлагаю поддержать.

Обоснование. Первое. Мы здесь сейчас будем создавать комитет по вопросам духовного возрождения. Я думаю, сегодня физическое возрождение не менее важно, чем духовное.

Второе. Сегодня на местах у нас есть комитеты по делам молодежи, комитеты физкультуры и спорта. Им нужна законодательная подпитка. Я просил бы этот вопрос проголосовать.

Спасибо.

ГОЛОВА. Дякую. Я поставлю на голосування. Третій мікрофон.

АНІСІМОВ Л.О. Хочу задать вам такой вопрос. Может быть, мы вопрос о комитете по делам молодежи отнесли к компетенции другой комиссии? Ваше понятие о комитете по делам молодежи и спорта?

ГОЛОВА. Валерію Олександровичу, будь ласка.

ЄВДОК1МОВ В.О. Отвечаю. Мы предполагали так /и Александр Александрович об этом говорил/, что невозможно создать название комиссии, которое бы охватило целиком определенную глобальную проблему. Поэтому мы думали, что в Комитет по вопросам социальной политики будет входить отдельная комиссия по вопросам

молодежи и спорта. Здесь нет никаких возражений, нет проблем, Сделаем подкомиссию, она будет нормально работать.

ГОЛОВА. Ясно. Перший мікрофон.

БОЖЕНКО О.В., голова Миколаївської обласної спілки молоді /Ленінський виборчий округ, Миколаївська область/. Шановні колеги! Через обставини, що склалися, на час обрання я був один, хто професійно займався молодіжною політикою. Тому благаю вас не зробити так, як ви зробили з другою комісією, а тільки проголосувати за створення комісії у справах молоді та спорту. Заперечення нашим "законникам", які вважають, що Комісія у оправах молоді Верховної Ради попереднього скликання не зробила кілька законів - 4 або 400: я вважаю, що це така комісія, яка потрібна, бо у молоді в багато справ, багато проблем; будуть і законопроекти пропонуватися цією комісією, і в кожен законопроект ця комісія може внести свої пропозиції з будь-яких питань. Так що благаю вас підтримати цю комісію. Будь ласка.

ЄВДОКІМОВ В.О. Я вам отвечаю на этот вопрос. Еще раз повторяю, что нет возражений относительно создания подкомиссии. Но если вы проанализируете деятельность Верховного Совета прошлого созыва, то увидите, что за 4 года по делам молодежи было принято всего 4 закона, из которых не работает сегодня ни один. Голосовать нужно.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ТЕРЕЩУК В.В., старший викладач Приазовського державного технічного університету /Маріупольський-Приморський виборчий округ, Донецька область/. Хочу стилістичну правку внести до назви третьої комісії. Мені здається, що слід поміняти місцями слова і дати таку назву: комісія з питань праці та соціальної політики, тому що спочатку йде праця, а потім на ній базується соціальна політика. Це за змістом більш логічно. Я пропоную зробити таку редакційну правку.

ГОЛОВА. Думаю, що не буде заперечень. Не будемо голосувати? Коли вносите пропозицію, будь ласка, представляйтеся, щоб можна було сказати, що розумну пропозицію зробив такий-то депутат. Це ж в історії залишиться...

Третій мікрофон.

БУЗДУГАН Ю.О. Шановні колеги! Моя пропозиція була врахована частково, та все ж я вас закликаю проголосувати за цей варіант, який запропонувала ініціативна група - третя і четверта комісії. Пропоную також не міняти слова "соціальна політика і "праця" місцями, тому що соціальна політика не зводиться до, вибачте, справ

пенсіонерів і багатодітних. Соціальна політика - це насамперед соціальний мир у державі. Це дуже велика проблема, яку нам ще доведеться вирішувати. Дякую.

ГОЛОВА. Думаю, що і це міркування теж мудре, бо ми в структура держави, ми визначаємо соціальну політику, в якій відповідне місце відводиться і праці як процесу діяльності людини, і потім, коли ми візьмемо співвідношення працюючих до непрацюючих, то видно, що соціальна політика стосується ширшого кола людей, ніж те, що стосується людей праці. Тому я думаю, усе-таки давайте, якщо немає заперечень, погодимося на таку редакцію.

Перший мікрофон.

МИХАЙЛЕНКО С.М., директор Інституту міжнародних зв'язків, економіки, політики і права /Жовтневий виборчий округ, Дніпропетровська область/. Александр Александрович! Если анализировать участие молодежи в выборах, то мы видим, что оно составляет процентов двадцать, не более. Проблем же в молодежной среде сегодня масса. Если мы не создадим сегодня комитет или комиссию, которые занимались бы проблемами молодежи, то таким будет и отношение этой части населения к нашему органу власти.

Хотел бы предложить учесть тот момент, что молодежь -всетаки будущее государства. Давайте отнесемся серьезно к этому вопросу.

ГОЛОВА. Поставлю пропозицію на голосування. Але я ж її не знімав, тільки хотів звернути вашу увагу на те, що не так важливе створення комісії, як робота, як той документ, що ми приймемо, і та матеріальна основа, яку ми під нього підведемо. Проблема надзвичайно гостра. І в цьому я згоден з депутатами, які тут уже виступали.

Перший мікрофон - щодо цього пункту.

СТОЯН О.М., голова Федерації профспілок України /Шаргородський виборчий округ, Вінницька область/. Ми в себе, у Федерації профспілок України, розглядали питання якраз про цю комісію. Тому що протягом останнього часу багато працювали саме з цією комісією. До речі, причина не дуже доброї роботи цієї комісії полягає в тому, що вона займалася питаннями і праці, і соціального захисту, і іншими. Тому ми запропонували розділити цю комісію на дві. Перша - Комісія з питань праці та зайнятості. Чому? Тому що там, де буде праця, буде, як ми знаємо, скорочення робочих місць. І треба захищати людей, які будуть вивільнені від праці. Це дуже велика проблема, і вона є навіть і в Міжнародній організації праці.

І друга - Комісія з питань соціальної політики. Ці питання стосуються і пенсіонерів, і студентської молоді, і учнівської. Це дуже великі проблеми. Безумовно, питання і праці, і зайнятості, і соціального захисту йдуть у пакеті. Але робити

тільки одну комісію - це знову буде змішування питань. А питання праці та зайнятості повинні бути на першому місці. Прошу, щоб це була самостійна комісія. Дякую.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

РОЄНКО В.Г. Я теж вношу пропозицію поміняти місцями слова: Комісія з питань праці та соціальної політики. А потім повинна бути Комісія з питань охорони здоров'я, материнства і дитинства. І це теж поставити на голосування.

І відповідно має бути Комісія у справах молоді і спорту. Не відкидаймо! Давайте візьмемося за нашу молодь і будемо працювати, Хто, може, не стикався безпосередньо з такою роботою. Я ж як керівник стикаюся з цими питаннями кожного дня. Питання колоді дуже важливі. І якщо ми не думаємо про майбутнє України, то практично не хочемо займатися молоддю.

Отже, пропоную поставити це питання на голосування. А голосування покаже, буде прийнято цю пропозицію чи ні.

ГОЛОВА. Немає більше доповнень? Немає. Ставиться на голосування пропозиція депутатів Анісімова, Сироти, Михайленка та інших, хто сьогодні висловлювався за створення окремої Комісії з питань молоді, спорту і туризму додатково. Прошу голосувати.

"За" - 195. Приймається. /Оплески/.

Далі. Ну, така редакція: Комісія з питань соціальної політики та праці... Думаю так: давайте ми не будемо зводити в принцип перестановку слів тут. Так? А тоді, гадаю, ті, хто

працюватиме у самій комісії, визначать її суть, що це за комісія.

Прошу проголосувати пропозицію утворити Комісію з питань соціальної політики та праці.

"За" - 223. Прийнято.

До назви Комісії з питань охорони здоров'я, материнства і дитинства зауважень не було взагалі. Прошу проголосувати питання про створення такої комісії.

"За" - 232. Прийнято.

Комісія з питань науки, освіти, технології та інформатики - пропонується така назва. Зауваження є?

Другий мікрофон.

СИРОТА М.Д., проректор Черкаського інженернотехнологічного Інституту /Придніпровський виборчий округ, Черкаська область/. Ми вносили пропозицію, щоб комісія називалася так: Комісія з питань освіти, науки і технології. Освіта - то є базова галузь, через яку всі ми проходимо, а через науку - тільки частина з нас. І виключити звідси слово "інформатики" як підпорядковане. Не треба додавати комп'ютеризацію, інформатику, математику...

Тому прошу поставити на голосування таку назву: Комісія з питань освіти, науки і технології.

ГОЛОВА. Пропозиція така була. Вона врахована, я так зрозумів, частково.

У мене запитання до робочої групи і до всіх депутатів. Я знаю, що президія Академії наук, зокрема Борис Євгенович Патон, просила створити Комісію з питань науки. Чи врахована ця пропозиція, чи ні?

Перший мікрофон, будь ласка.

НІКОЛАЄНКО С.М., заступник начальника управління обласної державної адміністрації /Іванівський виборчий округ, Херсонська область/. Так, Олександре Олександровичу! Саме я приніс це звернення не однієї академії наук, а п'яти академій наук, які пропонували назвати цю комісію так: Комісія з питань освіти і науки. І все. Тому що "технології" і так далі - то це вже похідне. Але тоді ще і моя пропозиція. Хотів би звернутися сьогодні до всіх депутатів з одним невеличким зверненням, воно тут в.

Наприкінці XIX сторіччя демократи звернулися до царя і змінили назву міністерства освіти на "министерство народного просвещеия" /міністерство народної освіти/. І цим самим вони хотіли сказати про закінчення кланової, станової освіти. А ми сьогодні кажемо: депутати народні, а освіта - просто освіта. Тому пропоную повернутися до тих добрих старих демократичних традицій і назвати: Комісія народної освіти і науки. Цим самим покажемо, що ми - за людей.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

МУХІН В.В., начальник відділу національного наукового центру "Харківський фізико-технічний інститут" /Київський виборчий округ, Харківська область/. Я все-таки более четко сформулирую просьбу пяти президентов пяти академий наук Украины. Обратились президенты Национальной академии наук /Патон/, аграрной академии /Созинов/, медицинской академии, педагогической академии и правовой академии с просьбой к депутатам, чтобы этот комитет назывался: "Комітет з питань науки і освіти? Наверное, нужно добавить: "народної освіти".

ГОЛОВА. Дякую, тільки коли ви називаєте президентів, то вже треба назвати всіх, тому що Возіанов Олександр Федорович може образитися. Він - президент Академії медичних наук. Треба всіх називати або нікого не називати.

Третій мікрофон.

ТЕРЕЩУК В.В. Пропоную створити єдину Комісію з питань народної освіти, науки і культури. Аргументую чому. Тому що всі ці три сфери опинилися в однаковому становищі, і вирішувати їх проблеми потрібно теж разом. Це, по-перше, фінансування, подруге, соціальне забезпечення, по-третє, ідеологічна ситуація, яка склалася навколо цих сфер. Вирішити ці питання окремо, я думаю, буде складніше, тому по культура й освіта дуже тісно пов'язані між собою, так само як наука й освіта.

Тому я пропоную таку назву: Комісія з питань народної освіти, науки і культури.

ГОЛОВА. Вибачте, Така пропозиція є, вона частково врахована. Ще є потреба вносити? Будь ласка, перший мікрофон.

КИЯК Т.Р., завідуючий кафедрою Чернівецького державного університету /Ленінський виборчий округ, Чернівецька область/. Дуже дякую, що відгукнулися на наші пропозиції стосовно поєднання проблем освіти і науки. Я дещо повторююся. Лексична одиниця "інформатика", висловлюючись мовою інформатики, надлишкова, бо це є одна з галузей науки. Якщо я займаюсь інформатикою, то це не означає, що я не займаюся наукою. Так?

І ще один нюанс, колеги. Не "технології", а "технологій". Це, по-перше, буде справедливо, бо саме про технології в множині йде мова. І, по-друге, тут ми корелюємо назву комітет з назвою Державного комітету з питань науки і технологій /Рябченка, пам'ятаєте?/.

І ще одне. Дуже дякую, що ви відгукнулися на іншу пропозицію щодо назви Комісії з питань міжнаціональних взаємин. Там називається в нас так: Комісія з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин. Але, на жаль, ми тут один аспект таки забули, про який уже говорили: Комітет з питань зв'язків із співвітчизниками за кордоном. Сюди, до назви цієї комісії, варто було б цей аспект теж долучити. Дуже часто виникають проблеми еміграції й таке інше.

ГОЛОВА. Розумію так, то стосунки із співвітчизниками па кордоном не тільки на ниві науки відбуваються.

КИЯК Т.Р. То є інші комітети.

ГОЛОВА. Тому давайте зараз розглянемо пункт про науку й освіту. А тоді ми ще повернемося до цього питання. Можна голосувати далі?

У порядку надходження пропозиції. У нас, власне кажучи, є тільки одна принципова відмінність між пропозиціями. Одна пропозиція зводиться до того, щоб з'єднати дві комісії - згадану, яку ми розглядаємо тепер, і комісію з проблем культури. З нею принципово не погоджуються інші депутати, які вважають, що цього робити не треба. У порядку надходження пропозицій я й ставлю їх на голосування: назвати Комісія з питань народної освіти, науки і культури. Це була пропозиція депутата від третього мікрофона, я спочатку поправку ставлю на голосування. Якщо ми не згодимося з цим, тоді повернемося до редакції, яка була запропонована раніше.

Прошу голосувати таку пропозицію.

Одну хвилинку, зніміть голосування, питання щодо процедури. Другий мікрофон.

КОРНЕЛЮК В.М., представник Президента в Ратнівському районі /Старовижінський виборчий округ, Волинська область/. Шановний Олександре Олександровичу! Прошу пробачення, треба спочатку ставити те, що вносила робоча група і вже напрацьовано: "Комісія з питань народної освіти, науки і технологій". А потім уже голосувати щодо об'єднання. Так просто не можна ставити на голосування.

ГОЛОВА. Я вас повертаю до Регламенту" до процедури. Там передбачено, по спочатку голосуються уточнення і поправки, навіть поправки до поправок, аж потім - основна редакція. А така пропозиція в нас у переліку є, візьміть сторінку 3, зверху пункт З, там написано: "Комісія з питань освіти, науки та культури". Тут не порушується Регламент. Якщо ви вважаєте, що це повинна бути окрема комісія, ми це обговоримо. Зрозуміло? Якщо немає стосовно такої процедури зауважень... Щодо процедури" Другий мікрофон.

МУХІН В.В. Обращаю ваше внимание на то, что вот пишется: "Комісія з питань науки, освіти, технологій та інформатики". Информатика - это тоже наука, не надо ее выделять, она - часть науки. Поэтому за это нельзя голосовать.

ГОЛОВА. Редакційно ми ще визначимося, зараз принципово голосується: ми об'єднуємо дві комісії - культури і науки чи голосуємо окремі дві комісії?

Одну хвилинку, це питання ми можемо розглянути тільки шляхом голосування. Була пропозиція...щодо процедури? Третій мікрофон,

СТЕПЕНКО В.І. Я дійсно не розумію процедури. Беремо сторінку 3, у першій колонці написано: "4. Комітет з питань освіти, культури, духовного відродження і міжнаціональних відносин". Ми ж проголосували за основу оцю другу колонку, я так зрозумів учора. Тоді, якщо не проходить голосуванням створення нових комісій, залишається пропозиція в лівій колонці? Так це чи ні?

ГОЛОВА. Василю Івановичу, те, по вчора було в правій колонці, сьогодні знаходиться в лівій колонці. Це те, що взято за основу, але ми можемо вносити зміни.

Я зараз по суті питання хочу розглянути. Ми будемо об'єднувати дві комісії чи не будемо? Я навіть так сформулюю: об'єднати чи не об'єднати? Була пропозиція від третього мікрофона

- об'єднати. Ставлю на голосування.

"За" - 138. Не прийнято.

Думаю, що ми правильно вчинили. Не можна об'єднувати надзвичайно складні, масивні питання.

Тепер щодо редакції, яку ми вже обговорили: Комісія з питань народної освіти та науки. Враховуємо і пропозицію Академії наук. Прошу це проголосувати.

"За" - 213. Приймається.

Ми, власне, вирішили це питання. Тепер - Комісія з питань культури, духовного відродження. Є зауваження? Перший мікрофон.

КОЧЕРГА В.Г. Товарищи! Предлагаю слово "відродження" заменить словом "розвитку". Дело в том, что за годы Советской власти культура украинского народе достигла високого уровня. Мы знаем, что за годы Советской власти был создан кинематограф, оперное искусство и другие виды искусства. Если мы сейчас будем говорить "відродження", то какой культуры "відродження"? Может быть, после того, как Рух полностью провалил нашу культуру? Тогда я согласен написать "відродження".

ГОЛОВА. Хвилиночку! У кожного з нас є кнопки перед собою , і, думаю, ми визначимося потім стосовно такої редакції. Другий мікрофон.

ДОВГАНЧИН Г.В., голова селянської спілки "Бузовицька" Кельменецького району /Кельменецький виборчий округ, Чернівецька область/. Пропоную назвати комісію так: Комісія з питань культури, духовного відродження, проблем молоді та спорту. Тому що це молодіжні питання.

ГОЛОВА. Ясно. Пропозиція зрозуміла. Але ми проблеми молоді і спорту виділили в окрему комісію. Третій мікрофон.

ГОШОВСЬКА В.А., перший заступник глави Балаклійської районної державної адміністрації /Балаклійський виборчий округ, Харківська область/. Вважаю, що вона має носити назву: Комісія з питань культури і духовності. Чому "відродження"? Відродження потребує

точної ідеологічної концепції. Якого часу відродження? У нас відроджень три. Тому вважаю, що треба "культури і духовності".

ГОЛОВА. Дякую. Перший мікрофон.

ЛАВРИНЕНКО М.Ф., старший викладач Глухівського державного педагогічного інституту імені С. М.СергєєваЦенського /Глухівський виборчий округ, Сумська область/. Я от Социалистической партии Украины. Наша фракция внесла предложение назвать эту комиссию так

- Комісія з питань молоді, культури і духовності. Почему так? Потому что культура - это очень широкое, всеобъемлющее понятие, которое включает и физическую культуру, и эстетику, и этику и так далее. И все эти вопросы - И духовности, и культуры - очень тесно связаны с формированием, воспитанием молодого поколения. Поэтому считаем, что разрывать эти вопросы нельзя, а надо как раз объединить.

Спасибо.

ГОЛОВА. Дякую за таку пропозицію. Однак ми все-таки поставимо це на голосування. Я поки що другу частину вашої пропозиції беру до уваги, оскільки першу вирішили. І тому потім ми ще можемо вносити якісь корективи, але сьогодні йде друга частина - "культури і духовності". Ця пропозицію збігається з тією, яку внесла від третього мікрофона Валентина Гошовська.

Ставлю на голосування пропозицію про створення Комісії з питань культури і духовності.

"За" - 218. Приймається.

Пункт сьомий - Комісія з економічної політики та зовнішньоекономічних зв'язків. Є суттєві зауваження? Другий мікрофон.

МОЦПАН А.Ф., викладач Амвросіївського індустріального технікуму /Амвросіївський виборчий округ, Донецька область/. Уважаемые депутаты! Я себе так представляю: выходить из экономического кризиса будем чрезвычайными методами. Потребуются чрезвычайные решения.

И думаю, что необходимо объединить в одну комиссии седьмую, восьмую и девятую. Предполагаю, что в нашем зале есть представители различных экономических школ, различных подходов. И если в эти три комиссии будут избраны люди с совершенно противоположным мнением, то это может вызвать диссонанс в работе комиссии - главнейших, по моему убеждению. Никто не будет возражать, что сегодня Комиссия по вопросам экономической политики - главнейшая среди всех этих комиссий, которые мы рассматриваем. И предлагаю объединить их в целях определения общей согласованной политики и вынесения разумных решений.

Спасибо.

ГОЛОВА. Дякую.

Ще раз підкреслюю /ми вже поверталися до цього питання/: ми всі працюємо в правовому колі, тобто працюємо на право. І рівні галузі діяльності теж відображаються в нашій роботі і повинні регулюватися нашими законами. Так само і економічна політика. Це теж дуже широке поле діяльності нашого суспільства, але є специфічні галузі. Я не заперечую цієї пропозиції, але треба рахуватися з думкою фахівців, які готували такі пропозиції.

Третій мікрофон.

ЛАНДИК В.І., віце-прем'єр-міністр України /Ленінський виборчий округ, Донецька область/. Прошу пересмотреть названиє комиссин. Назвать: "Комісія з економічної політики" или "Комісія з економічної реформи". А "зовнішньоекономічну діяльність" треба перенести до назви тринадцятої комісії і назвати її таким чином: "Комісія з питань зовнішньої політики та економічної діяльності!

Почему я это говорю? Если у нас политика будет настроена на одно, к примеру, куда-то на Восток или на Канаду, на Америку, а экономика будет настроена на другое, то у нас же будет полный разлад. А эта политика должна быть единая. То есть так, как Пинзеник предлагал, оставить чисто по его предложению, а это - объединить в тринадцатую.

ГОЛОВА. Ясно, дякую. Перший мікрофон.

АЗАРОВ М.Я. Обращаю ваше внимание, уважаемые коллеги, на то, как мы в спешке принимаем удивительно нелепые названая комиссий. Предыдущая комиссия : Комиссия "з питань культури і духовності". Как будто может быть культура без духовности, а духовность - без культуры. Аналогичная ситуация и сейчас. Комітет економічної політики та зовнішньоекономічних зв'язків? Как будто внешнеэкономические связи могут быть без какой-то политики или наоборот - внешнеэкономическая политика может быть без экономических связей.

Вообще говоря, удивительное дело, что мы с вами не создали в предлагаемом перечне комитет по стабилизации и восстановлению народного хозяйства. Его нет в этом перечне. Какая у нас будет экономическая политика без соответствующей стабилизации и восстановления народного хозяйства? Давайте мы вот этот вопрос рассмотрим, тогда прорисуется сразу же вопрос экономической политики или экономической реформы. И противопоставлять тоже нельзя, уважаемый Валерий Александрович. Экономическую реформу и экономическую политику можно вообще противопоставлять или нет? Давайте задумаемся.

ГОЛОВА. Я дуже радий, що Микола Якович так поставив питання, оскільки політична чи правова робота - це теж філософія. Ми можемо діалектику всіх отих зв'язків простежити в назвах як завгодно. Ви мені скажіть - якщо не буде нормальної економічної політики, то чи буде стабілізація економіки9 Теж не може бути цього, Я думаю, що тут, як у тій китайській приказці, говориться, і ви праві, але й ми праві. Так що давайте все-таки рухатися вперед.

Ще хто виступить з приводу назви цієї комісії? Другий мікрофон.

ЦУШКО В.П., директор радгоспу-заводу імені Сергія Лазо Тарутинського району /Тарутинський виборчий округ, Одеська область/. У меня по процедуре. Если мы будем идти таким путем, то дойдем до создания 28 комиссий. Все-таки надо определиться с количеством - 17 комиссий. Следует вернуться к тому, что было предложено первой подготовительной группой. Александр Александрович, вы, кажется, в ней

тоже работали. Там есть расшифровка, какой комитет какую нагрузку несет. И исходить из этого. Мы создаем сейчас комитеты или под конкретные личности, которые будут иметь должности, или не занимаемся ими конкретно.

В первом проекте дана расшифровка, какой комитет какую нагрузку несет. И нам надо исходить из этого. Иначе можем доработаться до создания пятидесяти комитетов.

Спасибо.

ГОЛОВА. Дякую. Ви правильно говорите, але йдемо поступово. потім ми ще повернемося до загального рішення стосовно цього переліку. А відносно того, що хтось думає, ніби це робиться заради престижних посад, то я гадаю, що той, хто очолюватиме ту чи іншу комісію, не буде радий цій посаді.

Третій мікрофон.

ЗАПОРОЖЕЦЬ Ю.М., доцент Миколаївського кораблебудівного інституту /Миколаївський міський виборчий округ, Миколаївська область/. Я хотел бы задать вопрос докладчику. Пакетом законов с приватизации предусматривается существование контрольной комиссии по приватизации. Какой имеется в виду статус такой комиссии - сна постоянная или в ином статусе? И будет ли она входить /или будет как-то связана с ней/ в предлагаемую комиссию? Как это предварительно было подготовлено и предусмотрено?

ЄВДОКІМОВ В.О. Всем известно, что есть такое законодательство в отношении комиссии по приватизации. Его никто не отменял,

комиссия есть, она будет работать. Мне думается, что в одной из комиссий /вероятно по вопросам экономических реформ и преобразований/ все-таки будет специальная подкомиссия по приватизации, поскольку этот вопрос является важнейшим. Думаю, "что эта проблема будет снята.

ГОЛОВА. Ясно. Ще є зауваження? Другий мікрофон , будь ласка.

СИМОНЕНКО П.М., народний депутат України /Красноармійський виборчий округ Донецька область/. Я від фракції комуністів. Хотів би, щоб врахували й ті препозиції, які лунали від першого мікрофона - щоб комісія мала таку назву: Комісія економічної політики і управління народним господарством.

ГОЛОВА. Більше немає?

Ставлю на голосування доповнення, які прозвучали зараз і які раніше вносилися. Перша пропозиція була така - об'єднати всі три економічні комісії, про які йдеться в пунктах 7, 8, 9. Ставлю її на голосування.

"За" - 100. Не прийнято.

Друга пропозиція була Валерія Івановича - вилучити з назви слова "зовнішньоекономічних зв'язків". Ставлю її на голосування.

"За" - 136. Не прийнято.

Додаток був такий: "та управління народним господарством".

Петре Миколайовичу, будь ласка, прочитайте ще раз свою пропозицію назви комісії, щоб я не вигадував. Другий мікрофон.

СИМОНЕНКО П.М. Наша пропозиція - назвати: Комісія економічної політики та управління народним господарством,

Я підтримую пропозицію депутата Ландика, і ми, обговорюючи на засіданні фракції, теж підтримали її. Мається на увазі зняти і перенести до компетенції інших комісій зовнішньополітичну і зовнішньоекономічну діяльність.

ГОЛОВА. Ваша пропозиція зрозуміла. Я ставлю на голосування вашу пропозицію. Прошу голосувати. "За" - 171. Рішення прийнято. Пункт 8. Комісія з питань бюджету. Перший мікрофон.

АЗАРОВ М.Я. Олександр Олександрович! Я и мои коллеги всетаки настаиваем на голосовании предложения о создании комитета по стабилизации и восстановлению народного хозяйства. Вот я сейчас вернулся к представителям Донецкой области, они говорят, чтобы настаивали на голосовании. Не надо говорить, что предложение с голоса. Роздан альтернативный проект всем, посмотрите: Комитет по восстановлению и стабилизации народного хозяйства. И в комиссию проект был отдан, а почему Валерий Александрович не написал его, я не знаю, это вопрос к нему.

ГОЛОВА. Миколо Яковичу! Пропозиція така, щоб створити Комісію з питань стабілізації економіки і відновлення народного господарства.

Давайте поставимо на голосування: Комісія з питань стабілізації економіки і відновлення народного господарства.

"За" - 83. Не приймається.

Вважаю, що ми цей зміст передбачили в попередній назві, через те депутати так і проголосували.

До пропозиції щодо Комісії з питань бюджету є зауваження? Другий мікрофон.

МОЗЕР Г.Е., генеральний директор Житомирського акціонерного товариства "Крок" /Богунський виборчий округ, Житомирська область/. Александр Александрович! Я направил свои предложения в комиссии. Хочу сказать следующее.

Экономическая политика не имеет отраслевого направления. Мы выделили комиссию по базовим отраслям и еще предлагаются комиссии по строительству и по агропромышленному комплексу. Выпадает целый комплекс - легкая промышленность, местная, выпускающие товары народного потребления, а это дает в конечном итоге 12 процентов доходов в бюджет.

Поэтому нужно оставить одну - Комиссию по экономической политике и управлению народным хозяйством. А эти комиссии следует исключить. Мы же выйдем на ЗО комиссии. Либо включить такую комиссию - по товарам народного потребления.

ГОЛОВА. Валерію Олександровичу, будь ласка.

ЄВДОКІМОВ В.О. Прошу внимания! Мы рассматривали эту проблему и в нашей комиссии оргкомитета, и в рабочей группе. Мы советовались со специалистами и пришли к следующему выводу конкретно по этой позиции. Большинство депутатов обращались к нам с убедительной просьбой: с чисто профессиональной точки зрения создать специальную комиссию по бюджету. Откликнувшись на эти обращения; мы и изменили прошлое предложение и считаем, что так будет правильно.

ГОЛОВА. Дякую. Не коментуючи ці відповіді, ні запитання, я. знову а таки хочу сказати ось про що. Одне з основних завдань для Верховної Ради і для будь-якого чи законодавчого органу, чи представницького - це бюджетна політика. Це - зміст нашої роботи. Думаю, що в ньому передбачена і регіональна політика, і всі інші проблеми, які ми сьогодні тільки що називали. Бо ми можемо розпоряджатися якраз оцією стороною діяльності нашого суспільства.

Тому просив би все-таки прислухатися до спеціалістів, які пропонують виділити оцю комісію, зробити її окремою. Немає заперечень?

Депутате Шеховцов, будь ласка, Перший мікрофон.

ШЕХОВЦОВ О.Д., народний депутат України /Новокраматорський виборчий округ, Донецька область/, Я вот как раз хочу высказать свое мнение о том, что налоги следует внделить из компетенции

бюджетной комиссии. Бюджет - это все-таки доходная часть и расходная. Понимаю, чего опасаются: если рассматривать налоги вне общей экономической политики, то будет продолжаться чисто фискальный подход.

Но, с другой стороны, если рассматривать налоги только как инструмент стимулирования, то тогда проще всего вообще их не вводить. То есть что изначально в функции налогов: формирование доходной части бюджета или управление экономическими процессами? Понятно, что этим обязательно будут заниматься, как минимум, три комиссии: бюджетная, финансовая, экономическая /если они так будут утверждены/.

Но вопрос в том - какая ключевая. На мой взгляд, ключевая - все-таки бюджетная.

ГОЛОВА. Тобто залишити бюджетну, так?

ШЕХОВЦОВ О.Д. З питань бюджету і податків.

ГОЛОВА. Ага, і податків... Другий мікрофон.

СЕМЕНЮК В.П., завідуюча відділом Ружинської районної державної адміністрації /Андрушівський виборчий округ, Житомирська область/. Хочу звернути увагу, шановний Олександре Олександровичу і шановний доповідачу, на те, що фракція комуністів пропонувала Комісію економічної політики і управління

народним господарством, а для всіх галузей зробити підкомісії. Сьогодні не слід виділяти бюджет, ціни. Сьогодні варто працювати в одному напрямі.

ГОЛОВА. Ясно. Але ми проголосували це трошки в іншій редакції. Ми вже прийняли рішення. А така пропозиція не голосувалася. Тобто ми зупинилися вже на тій редакції, що є, а тепер обговоримо інше питання - про Комісію з питань бюджету.

Третій мікрофон.

ДЕПУТАТ /не представився/. Шановні колеги! Хтось вніс нісенітницю. Бюджет і фінансово-кредитна політика - це зовсім різні речі. Основними джерелами бюджету є податки. Тому Комісія з питань бюджету, податків і цін - це буде доречно, якщо вона так називатиметься.

ГОЛОВА. Дякую. Перший мікрофон.

КУЖЕЛЬ О.В., генеральний директор спільного підприємства "Незалежність" /Ленінський виборчий округ, Запорізька область/. Уважаемые коллеги! К вам обращаются специалисты, еще раз подчеркиваю, экономисты: бюджет - это отдельная наука. И бюджет - это не налоги. Его надо правильно формировать законотворчески и, кроме этого, контролировать, куда он используется. Если мы не начнем работать над бюджетами, то у нас всю жизнь будет дефицит. Но это не самое страшное. Мы все время будем формировать его за счет наших людей, за счет налогов и цен. Цены,

налоги - это все входит в экономическую политику, финансоводенежную,но ни в коем случае не в бюджет.

Давайте же переходить на цивилизованные методы работы! Пожалуйста, поддержите!

ГОЛОВА. Давайте так не агітувати, може, просто проголосуємо? Прошу проголосувати таку назву комісії: Комісія з питань бюджету.

Зніміть, будь ласка, голосування, я бачу - не зрозуміли...

Отже, у нас редакція була така: Комісія з питань бюджету. Поки що г нас усі пропозиції були стосовно тільки того, щоб приєднати її до іншої. Але ми це вже вирішили, там, так би мовити, ворота закриті. Тепер принципово щодо зміни назви не було пропозицій. І тому ставлю на голосування питання так, як воно тут записано: Комісія з питань бюджету. прошу проголосувати.

"За" - 183. Рішення прийнято.

Наступна назва - Комісія з питань фінансово-кредитної політики та податків.

Другий мікрофон.

КОЛОМОЙЦЕВ В.Е., генеральний директор малого приватного підприємства "СПІН", м. Луганськ /Ленінський виборчий округ, Луганська область/. Група "Центр" пропонує таку назву: Комісія з питань діяльності фінансово-кредитних органів, податків і цін. Чим ми це

обгрунтовуємо? Я прошу повірити, бо я економіст за фахом. Справа в тому, що на сьогодні в нас головне питання - де взяти гроші для структурної перебудови промисловості. Де взяти гроші, щоб працював державний сектор? Ми пропонували таку назву саме тому, що треба буде утворювати підкомітет по банках І банківській діяльності, щоб Верховна Рада мала законодавчі функції в цьому напрямі.

Другий підкомітет - з інвестиційних фондів. Зараз Інвестиційні фонди погано працюють, треба нам розгортати процеси, які вони повинні очолювати.

Третій підкомітет треба утворювати по страховій діяльності. Взагалі, ми ще пропонували назву: Комісія з питань діяльності фінансово-кредитних інститутів, податків і цін. Я скажу кілька слів. Для посилення процесу стабілізації економіки, оздоровлення фінансового стану необхідне ефективне державне регулювання банківської діяльності, наприклад. Характер і ступінь впливу банків на господарське життя в Україні не можуть бути визнані задовільними, оскільки не відповідають потребам розвитку економіки України. А це робиться тому, що в нас немає дійового законодавства. Тому є пропозиція підтримати редакцію групи "Центр": Комісія з питань діяльності фінансово-кредитних інститутів, податків і цін.

ГОЛОВА. Валерію Олександровичу, що скажете? Враховано?

ЄВДОКІМОВ В.О. Да, мы обсуждали этот вопрос. То, что излагал депутат Коломойцев, в общем-то соответствует задачам и названию той комиссии, которую мы сегодня назвали, кроме того, что здесь нет слов "и цен". Я думаю, что

100

финансово-кредитная политика охватывает этот вопрос,и не надо ставить лишнее слово. Я думаю, что так будет нормально.

ГОЛОВА. Ви не наполягаєте на тому, щоб все-таки переголосувати? Оскільки Валерій Олександрович говорить, що фінансово-кредитні інститути охоплюють фінансову політику. Ми розглядаємо політику, а не діяльність окремих структур.

Другий мікрофон.

КОЛОМОЙЦЕВ В.Е. Справа в тому, шановний Олександре Олександровичу, що не має значення, як назвати - "інститути" чи "органи". А от що стосується цін, то, щоб відокремити ту позицію, треба щоб були слова "податків і цін".

ЄВДОКІМОВ В.О. Будет положение об этой комиссии /мы же говорили/ - там будут упоминаться и цены, не будет никаких проблем.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

БУЗДУГАН Ю.О. Шановні колеги! Я хочу, по-перше, повернути вас до пропозиції депутата Олександри Кужель, яка при обговоренні попереднього питання пропонувала перенести податки до компетенції Комісії з питань економічної політики. Які аргументи? Розумієте, коли ми говоримо про кредитно-фінансову політику, ми не можемо говорити, що в нас в правове поле в цій галузі. У нас немає нічого, жодного закону: ні закону про банки, ні закону про страхові фірми, ні про кредитні товариства... Уже не кажу про питання інвестицій.

Верховна Рада попереднього скликання намагалася розглядати це питання і ні до чого не прийшла. Я пропоную просто зняти слово "податків".

101

ГОЛОВА. Зняти слово "податків". Ще є пропозиції? Будь ласка, перший мікрофон.

КУЖЕЛЬ О.В. Уважаемые коллеги! Я все-таки прошу вас обратить внимание на ту формулировку, с которой обратилась к вам подготовительная группа, где работали специалистыэкономисты.

Почему мы все-таки назвали Комитет по вопросам финансов и банковской деятельности ? Вы обратите внимание: Верховный Совет предыдущего созыва проработал нет законов о банках. Что делается сегодня? Вы позвоните в свои округа, Вчера вышло пись мо Национального банка - собираются сведения о наличках на предприятиях. Мы сегодня заседаем, а все наши избиратели трясутся

-идут разговоры о вводе гривны А депутаты сидят, ничего об этом не знают. У нас банки - государство в государстве Мы просим вас поддержать наше предложение - необходимо взять законодательство по банкам под контроль Верховного Совета. Сейчас вводятся ценные бумаги, идет торговля по приватизации, инвестиционные фонды начинают открываться - опять нет законодательства, люди не умеют работать с ценными бумагами. Мы должны культурно сделать все это. Мы просим поддержать: Комітет з питань фінансів та банківської діяльності.

102

ГОЛОВА. Шановні депутати! Шановна Олександре Володимирівно! Я прошу вас - не лякайте людей тією інформацією, яка ще не має підстав під собою. Те, що банки діють відповідним чином сьогодні,

- зрозуміло. Але, можливо, це пов'язано з їхніми, так би мовити, нормальними операціями, або щось робиться настільки таємно, що не варто було б сьогодні депутатам про це говорити, не маючи достатньої інформації. Я просив би, так би мовити, по суті самого питання. Я поставлю вашу пропозицію на голосування.

Ми вносили сюди різні доповнення, і в тій послідовності, як вони надходили, я поставлю їх на голосування.

Мова йде про те, щоб створити Комісію /так група "Центр" пропонувала/ з питань діяльності фінансово-кредитних органів, податків і цін. Ось така була пропозиція групи "Центр". Я її ставлю на голосування, а потім дійдемо до інших, якщо це не буде підтримано.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Ще раз, будь ласка.

ГОЛОВА. Комісія з питань діяльності фінансово-кредитних органів, податків і цін. Ставлю на голосування.

"За" - 115. Пропозиція не прийнята. Була інша: вилучити звідти слово "податки", оскільки воно стосується взагалі економічної політики. Тому що вони не тільки на бюджет впливають, а передусім на організацію та ефективність виробництва.

103

Тому - Комісія з питань діяльності фінансово-кредитних органів і цін. Прошу голосувати.

"За" - 68. Рішення не прийнято.

Ставиться на голосування така назва комісії: Комісія з питань фінансово-кредитної політики та податків. прошу проголосувати.

"За" - 89. І це не пройшло.

Тоді ставлю вам запитання: що ви хочете поставити на голосування? Одну хвилиночку, не нервуйте! Була пропозиція депутата Кужель: "Комісія з питань фінансів і банківської діяльності". Так із самого початку було /тобто ліва колонка/. Те, що за основу вже пішло. Ставлю на голосування цю редакцію.

"За" - 193. Приймається.

Шановні депутати! У нас підійшов час перерви, але ми не до кінця вирішили... Ну добре, давайте так. Закон законом, а Регламент - теж закон.

Оголошується перерва до 16 години.

104