ЗАСІДАННЯ ТРИНАДЦЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України. 25 травня 1994 року. 16 година.

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! прошу підготуватися до реєстрації. Можна вмикати систему? Увімкніть, будь ласка, систему.

Зареєструвалися 198 депутатів. Будьте уважніші, будь ласка. Захопившись міжфракційною боротьбою, ми якось забули про те, що треба вчасно розпочинати засідання.

Поки ще кілька депутатів вставляють свої картки, я зроблю оголошення. Секретаріат щойно зареєстрував ще дві фракції. Власне, про це вже повідомлялося. Але зараз я офіційно інформую вас, що зареєстровано депутатську групу "Державність" у складі 26 народних депутатів. Співголови групи депутати Павловський і Юхновський, координатор - депутат Поровський, секретар - депутат Безсмертний. Зареєстрована також соціалістична фракція теж у складі 26 депутатів. Голова - депутат Мухін, заступники - депутати Чиж, Вінський, Марченко, Пудрик, секретар - депутат Лавриненко.

Тепер прошу увімкнути систему і зареєструватися.

У залі зареєструвалися 229 народних депутатів. Ми можемо продовжувати роботу.

Нагадую, що розглядається питання про формування комісій Верховної Ради. Ми підійшли зараз до пункту 10, в якому йдеться про Комісію з питань базових галузей. Чи в у депутатів запитання до доповідача? Немає запитань? Відносно процедури?

Перший мікрофон.

ШЕЙКО П.В., представник Президента України у Бобровицькому районі /Бобровицький виборчий округ, Чернігівська область/. Шановний Олександре Олександровичу! Шановні колеги депутати! Я до того, що Олександр Олександрович сказав про фракції, відкривати наше засідання. Ми всі бачимо, що парламент, у принципі, структурований. Але окремі народні депутати, називаючи своє прізвище, округ, професійну, партійну приналежність і так далі, марнують дорогоцінний час, через що якоюсь мірою вноситься елемент деструктивності в роботу парламенту.

Вважаю, що досить уже демонструвати в цьому залі партійні м'язи. А коли депутати, вносячи пропозиції, представляються перед мікрофоном, достатньо, гадаю, називати прізвище, округ і обов'язково приналежність до фракції або групи. Де певною мірою визначало б наше ставлення до позиції тієї чи іншої групи або фракції. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую вам. Я хочу трошки повернути нас усіх в історію. Коли в 1990 році Верховна Рада тільки розпочинала працювати і в її діяльності відчувався ще, можна сказати, напівпрофесійний принцип, був такий, тепер покійний, на жаль, депутат Артеменко, який говорив приблизно так: "Ви користуєтеся Регламентом, за яким вам надається час для висловлювання тієї чи іншої думки. Вам таке право надається, а ви там хоч співайте, хоч танцюйте, але вкладайтеся в регламент". Отже, для пропозицій, для заяв, висловлювання думок відводиться певний час, визначений Регламентом. Будь ласка, ним користуйтеся. Але вашу пораду, я думаю, всі повинні сприймати як добру. І, будь ласка, шановні депутати, коротше розповідайте про себе, а більше - про суть справи.

Дякую.

Є зауваження до назви комісії? Є. Я бачу, депутати стоять і біля третього, і біля другого мікрофонів.

Другий мікрофон, будь ласка.

ДЕПУТАТ /не представився/. Мы, фракция коммунистов, настаиваем, чтобы комиссия называлась так: Комиссия по вопросам базовых отраслей и социальноэкономического развития регионов. Почему? Потому что проблемы нашей экономики надо рассматривать комплексно, то єсть и по отраслевому, и по ре тональному признаку. Поэтому этой комиссии /тем более что она должна рассматривать и вопросы государственной собственности/ придается особо важное значение, на мой взгляд.

ГОЛОВА. Вибачте, де записано те, що ви пропонуєте?

ДЕПУТАТ. Ну вот здесь, второе.

ГОЛОВА. Те, що зліва? Зрозумів.

ДЕПУТАТ. Комиссия по вопросам базовых отраслей народного хозяйства и социально-экономического развития регионов. То есть в этой комиссии совмещаются и отраслевой, и региональный признаки. Также мы настаиваем на том, чтобы была комиссия именно по инфраструктуре. Это предложение напечатано ниже: Комиссия по вопросам транспорта, энергетики и связи.

ГОЛОВА. То інше питання, ми до нього підійдемо. прошу, Валерію Олександровичу.

ЄВДОКІМОВ В.О., перший заступник голови Спілки юристів України /Таїровський виборчий округ, Одеська область/. Если вы обратили внимание, то первое предложение и оргкомитета, и рабочей группы было такое: "Комітет з питань базових галузей та соціально-економічного розвитку регіонів". Получив ваши замечания, обобщив их, мы предложили следующее название: "Комісія з питань базових галузей" учитывая, что все эти вопросы тоже будут в ее компетенции. Но как депутаты проголосуй- - так и будет.

ГОЛОВА. Третій мікрофон. Будь ласка, представляйтеся, бо стенограма...

КОЖУШКО О.М., начальник Донецької залізниці /Ясинуватський виборчий округ, Донецька область/. Мы предлагаем такое название; Комиссия по вопросам базовых отраслей и социально-экономического развития регионов. Это первое замечание,

Второе. Нужно выделить из этой комиссии Комиссию по транспорту, энергетике и связи. Постараюсь обосновать, почему...

ГОЛОВА. Вибачте, будь ласка. Ви маєте на увазі, що треба ще одну комісію створити?

КОЖУШКО С.М. Да.

ГОЛОВА. У такому випадку ми до того питання ще дійдемо. Зараз ми говоримо конкретно про Комісію з питань базових галузей. Давайте вирішімо це питання, а потім будемо йти далі. Тоді я надам вам слово для внесення пропозиції. Немає заперечень? С ще зауваження?

Перший мікрофон.

НАЙДА Г.І., генеральний директор Асоціації морських портів України, м.Херсон /Суворовський виборчий округ, Херсонська область/. Питання розвитку базових галузей та соціально-економічного розвитку регіонів повинні бути зв'язані, шановні Олександре Олександровичу та доповідачу, Потому что нельзя сегодня разрывать базовые отрасли и развитие регионов. Мы должны проголосовать.

Есть одна редакция в левой колонке, а другая - в правой. А потом можем двинуться дальше.

ГОЛОВА. Отже, поправка буде така: додати слова "і соціально-економічного розвитку регіонів". Немає зауважень? Голосуємо спочатку пункт у такій редакції: Комісія з питань базових галузей і соціально-економічного розвитку регіонів. Тобто першу редакцію. прошу голосувати.

"За" - 211. Рішення прийнято.

Комісія з питань будівництва, архітектури та житловокомунального господарства. Є зауваження? Хтось сказав, що не потрібно... Потрібно? Хто за таку назву, прошу голосувати.

"За" -113. Рішення не прийнято.

Ідемо далі. Комісія з питань агропромислового комплексу, земельної реформи та соціального розвитку села. /Шум у залі/.

Одну хвилинку. Якщо мова йде, скажімо, про Комісію з питань транспорту, то ми це питання будемо розглядати пізніше. А зараз давайте пройдемо всі ті, що запропоновані в таблиці. Ще раз повторюю, пункт І2: Комісія з питань агропромислового комплексу, земельної реформи та соціального розвитку села.

Перший мікрофон.

КАМІНСЬКИЙ Л.О., гірничий робітник шахти "Зоря" виробничого об'єднання "Торезантрацит" /Сніжнянський виборчий округ, Донецька область/. Олександре Олександровичу! Коли ми розглядали питання про

Комітет з питань базових галузей, депутат Кожушко вносив пропозицію. Ви сказали, що ми до цього питання ще повернемося. А тепер ми проскакуємо і говоримо про іншу комісію. Тут є ще пропозиція...

ГОЛОВА. Я ще раз повторюю: ми пройдемо зараз той перелік, який запропонувала робоча група на основі вчорашнього обговорення. /Шум у залі/.

Вибачте, ви хотіли сказати, що до пункту 11 є інші пропозиції? Добре, давайте тоді їх розглянемо. Я знову повертаюся до пункту 11. Мова йшла про те, щоб створити три окремі комісії /це перша пропозиція/: з питань будівництва, архітектури і комунального господарства; з питань енергетики, транспорту і зв'язку і з питань структурної перебудови промисловості і розвитку територій /власне кажучи, це те, що ми проголосували в пункті 10/. Одне слово, така була перша пропозиція, яку вносили від групи "Єдність". Але хто конкретно вносив - незрозуміло.. Ні, різниця є, тому що автор кожної пропозиції... Третій мікрофон.

ГЛУХ І.В., голова правління колективного сільськогосподарського підприємства "Колос" /Доманівський виборчий округ, Миколаївська область/. Щоб урахувати пропозиції і групи "Центр", і групи "Єдність", можна було б сформулювати назву так: Комісія з питань будівництва, житловокомунального господарства, транспорту та зв'язку. Але все-таки окрему Комісію з питань паливно-енергетичного комплексу треба було б створити. Тоді ми врахували б усі пропозиції, які подавали групи і фракції.

ГОЛОВА. Валерію Олександровичу, будь ласка, відповідайте.

ЄВДОКІМОВ В.О. действительно, вы обратили внимание, что мы добросовестно внесли сюда все предложения и в четвертой колонке мы сделали такую запись: "На рассмотрение Верховного Совета". Дело в том, уважаемые коллеги, что было очень много предложений и от фракций, и от отдельных депутатов конкретно по этим позициям. И по архитектуре, и по энергетике, и особенно по транспорту и связи. Мы понимаем, что надо решать эти вопросы. Давайте будем решать по вашим предложениям.

Предполагается создать мощные подкомиссии специально по транспорту и связи, по энергетике, по архитектуре. Мы же сначала, как вы помните, хотели формировать комитеты, причем чтобы в них были сильные подкомитеты. Но поскольку создаем сейчас комиссии, то в них могли быть бы подкомиссии по отраслям. И тогда эта комиссия, а она большая, заработала бы мощно. Вот такое наше видение проблемы.

ГОЛОВА. Шановні депутати, одну хвилинку...

Валерію Олександровичу, я прошу вас говорити трохи голосніше, щоб було всім добре чути. А депутатів прошу уважно слухати, бо питання вирішуються важливі. Принциповий підхід, а ми домовилися дотримуватися його з самого початку, полягає в тому, що треба за напрямами нашої законотворчої діяльності формувати комісії, а не дублювати структури виконавчої влади. Усі ці нюанси треба враховувати.

Група "Єдність" пропонує створити дві окремі комісії - з питань будівництва, архітектури і комунального господарства та з питань енергетики, транспорту і зв'язку. Крім того, пропонується

створити Комісію з питань структурної перебудови промисловості і розвитку територій. Я з вашої згоди зняв би її, оскільки її враховано при створенні попередньої комісії.

Отже, зараз ідеться про створення двох комісій замість однієї, тобто про збільшення кількості комісій.

І якщо є "за", "проти"... Але не будемо вести дискусій, дискусії у нас були вчора. Висловіться дуже коротко з приводу доцільності цих комісій.

Перший мікрофон,

ШЕЙКО П.В, Олександре Олександровичу, група "Центр" дала щодо цієї комісії свої аргументовані пропозиції. І шкода, що ми їх так швидко проголосували. Ви розумієте, що мова йде про базові галузі народного господарства України. І я не заздрю тим депутатам, які працюватимуть у цій комісії, тому що чотирьох років повноважень їм просто не вистачить для того, щоб щось впровадити.

Тому є пропозиція створити такі дві комісії - з питань базових галузей і соціально-економічного розвитку територій та в питань будівництва, архітектури і житлово-комунального господарства. Врахуймо також, що в нинішній Верховній Раді не буде Комісії з питань відродження та соціального розвитку села, отже на пропоновану комісію ляже додаткове навантаження - щодо соціального розвитку села.

І я просив би, щоб ми це зрозуміли і обов'язково проголосували за оці дві комісії. І ми ще... Ні, спочатку ці дві комісії. /Шум у залі/. Але група " Центр" наполягає, щоб ми обов'язково створили Комісію з питань транспорту, зв'язку й енергетики та Комісію з питань паливно-енергетичного комплексу, тому що сьогодні це сфери, які визначають життя нашої держави.

ГОЛОВА. Шановні депутати! Є у мене така пропозиція... Одну хвилину... Ну, голосувати можна, але давайте вислухаємо думку тих людей, які в цих сферах працюють уже тривалий час. Не треба? Треба.

Валерію Івановичу, будь ласка, перший мікрофон. Це голова відповідної комісії Верховної Ради минулого скликання і теперішній депутат.

ЧЕРЕП В.І., народний депутат України /Білопільський виборчий округ, Сумська область/. Я просив би уваги буквально на одну хвилину. Я вам скажу ось що. Коли ми ставили перед собою завдання, щоб комісій було небагато, десь 13-14, то теж вносили пропозицію створити одну комісію з базових галузей. Але коли зібралися фахівці і зважили, що це ж і хімія, і машинобудування, і транспорт, і чорна металургія, і вугільна промисловість, і енергетика, і будівництво, і комунальне господарство... Саме тоді, враховуючи, що в галузі будівництва працює близько двох мільйонів фахівців, у комунальному господарстві - ще мільйон, а це разом дев'ятнадцять процентів зайнятого населення країни, дійшли висновку, що це та фондоутворююча галузь, яка практично співпрацює з усіма іншими галузями народного господарства.

Оскільки у нашій молодій державі законодавчої бази з цих питань поки що немає, я дуже просив би вас подумати над тим, щоб таку окрему комісію обов'язково створити, адже ця галузь дуже важлива для кожної людини кожного дня.

І ще одна пропозиція, я хотів би, щоб ви поставили це питання на поіменне голосування. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Валерію Івановичу, ви скажіть, яку комісію. Ту, що голосували, чи ту, що я пропонував пізніше?

ЧЕРЕП В.І. Ми вносили пропозицію, і ви її зачитали. Я просто не повторював назву. Це - Комісія з питань будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства. Можна додавати до назви ще багато чого, тому що сфера дуже широка. Але ми назвали її так, як раніше було.

Я вніс дві пропозиції. прошу їх проголосувати. Дякую.

ГОЛОВА. Дякую. Була пропозиція проголосувати цю назву поіменно. Одну хвилину... Ми повернемося до цього питання, я ще поставлю його на голосування. Щойно була пропозиція депутата Шейка про те, щоб створити дві комісії. Одну, пов'язану із попередньою назвою, а другу - з питань енергетики, транспорту і зв'язку. Я так розумію? І паливно-енергетичного комплексу... /Шум у залі/.

Ставлю на голосування спочатку пропозицію депутата Шейка, щоб замість цієї однієї комісії створити дві комісії. Так, перша поправка пішла. Ну добре, давайте тоді всі. Може, ще якісь відпадуть.

Передбачити утворення Комісії з питань транспорту, енергетики і зв'язку. Вона охоплюється попередньою пропозицією групи "Центр".

Редакція назви Комісії з питань паливно-енергетичного комплексу охоплюється редакцією назви-з питань паливноенергетичного комплексу, енергетики, транспорту і зв'язку.

Далі. Слухайте уважно. Комітет з питань містобудівництва та житлово-комунальної сфери. Я вважаю, він охоплюється попередньою редакцією.

Комітет по стабілізації і відродженню народного господарства. Ми розглядали його раніше, у питанні про економічну політику.

Комітет з питань паливно-енергетичного сектора, пропозиція депутата Дурдинця. Вона теж враховується - охоплюється двома попередніми редакціями. Тобто мова йде про те, щоб створити дві комісії. Першу - з питань будівництва, архітектури і комунального господарства і другу - з питань енергетики, паливноенергетичного комплексу, транспорту... Або навіть без енергетики, яка включається у назву паливно-енергетичного комплексу. Тоді назва буде такою: паливно-енергетичного комплексу, транспорту і зв'язку. Так? Ось такі були пропозиції. Якщо немає заперечень... Є заперечення? Будь ласка, другий мікрофон.

ДЕПУТАТ /не представився/. Уважаемые коллеги! Ми с вами получили экономическую независимость, политическую, но не энергетическую, Сегодня большая часть наших электростанций, более 50 процентов, питается углем.

Я обращаю ваше внимание на то, что к углю должно быть сегодня особое отношение. И поэтому предлагаю и настаиваю на . том, чтобы была создана специальная комиссия - топливноэнергетическая, которая занималасъ бы только этими вопросами и никакими другими.

ГОЛОВА. Депутат дополнив те, що вже пропонувалося. Тому повторюю перед голосуванням. Прошу уваги. Пропонується замість цієї однієї комісії створити дві. Одна з них - Комісія з питанъ будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства, друга - Комісія з питань паливно-енергетичного комплексу, транспорту і зв'язку.

Ставлю на голосування пропозицію про створення Комісії з питань будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства. Прошу голосувати.

"За" - 130. Рішення не прийнято.

Голосується питання про створення Комісії з питань /або проблем/ паливно-енергетичного комплексу, транспорту і зв'язку. Прошу голосувати.

"За" - 178. Рішення прийнято. Було прохання депутата Черепа, щоб його пропозицію голосувати поіменно. Ставлю на голосування. Прошу голосувати. Поіменне голосування - це інша категорія голосування.

"За" - 73. Рішення не прийнято.

Значить, повторне голосування проводитися не буде. Я вважаю, що проблеми будівництва треба віднести до Комісії базових галузей і з урахуванням цього формувати комісію.

Далі йде Комісія з питань агропромислового комплексу, земельної реформи та соціального розвитку села. Які будуть зауваження до назви?

Другий мікрофон.

РОЄНКО В.Г. голова колгоспу імені Горького Уманського району /Уманський виборчий округ. Черкаська область/. Фракція комуністів, група аграрників і фракція соціалістів вносять пропозицію, щоб цю комісію назвати так: Комісія у справах агропромислового комплексу, земельних ресурсів і соціально-економічного розвитку села. Чому? Тому що ця комісія повинна все-таки займатися всіма земельними ресурсами, які є у розпорядженні агропромислового комплексу. Це перше.

І друге. Соціально-економічний розвиток села - це якраз те питання, яке тільки що порушувалося. Це питання про житлове будівництво, промислове будівництво, виробниче будівництво і будівництво доріг на селі. Тому треба обов'язково додати соціально-економічний розвиток села, і в такій редакції назвати цю комісію.

ЄВДОКІМОВ В.О. Я хочу обратить ваше внимание на то, что термин "земельні ресурси" очень суживает эту проблему. Потому что там будет частично идти речь и о земельном законодательстве. Вы это сами понимаете. Поэтому мы умышленно написали "земельної реформи" именно реформы. Это более широкое понятие, оно даст нам возможность...

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

РОЄНКО В.Г. Саме слово "реформи" вже ріже слух селян. Справа в тому, що селяни хочуть одного: закони видаються, їх треба виконувати. Якраз ця пропозиція про назву комісії дав можливість контролювати, регулювати і відповідно бачити весь . спектр питань на селі,

ЄВДОКІМОВ В.О. Это надо видеть прежде всего с точки зрения закона.

РОЄНКО В.Г. Не "відносини" а "ресурси".

ГОЛОВА. Я прошу вас не влаштовувати дискусію: запитання - відповідь.

Третій мікрофон.

ГЛУХ І.В. Я пропоную все-таки поставити на голосування цю пропозицію з доповненням "земельних ресурсів та соціально-економічного розвитку села". У нас достатньо раніше прийнятих законів про реформи. Тому треба сформулювати саме так і поставити на голосування.

Дякую.

ГОЛОВА. Ще пропозиції є? Ваші пропозиції тут записані. Перший мікрофон.

МАЛЄВСЬКИЙ О.Т., директор птахорадгоспу "Виноградівський" Цюрупинського району /Цюрупинський виборчий округ, Херсонська область/. Комісія з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів і соціально-економічного розвитку села. Ця назва дуже ємка, вона охоплює всі ті проблеми, які, як раніше пропонувалося, були розкидані по тих двох комісіях.

ГОЛОВА. Ще є пропозиції?

ІЗ ЗАЛУ. Є, Олександре Олександровичу.

ГОЛОВА. Одну хвилинку? Я запищу те, що сказано було. Ще є пропозиції? Будь ласка, перший мікрофон

ШЕЙКО П.В. Олександре Олександровичу Я представляю групу "Центр". Усім у цьому залі відомо, особливо тим, хто не є спеціалістом-аграрником, що проблеми земельної реформи входять не до компетенції комісії, яка займається питаннями агропромислового комплексу. Адже це є питання економічної політики держави. І доти, доки у нас проблемами земельної реформи займатиметься комісія з питань агропромислового комплексу або органи виконавчої влади, земельна реформа в Україні не піде.

У нас сьогодні земля знаходиться у власності господарств, у приватній власності, у власності фермерів, довгостроковій власності і так далі. Земельне законодавство регулює земельні відносини абстраговано від власника. Тому я вважаю, що найбільш точною була б така назва: Комісія з питань агропромислового комплексу і соціального розвитку села. А питання земельної

реформи повинно бути у віданні комісії, яку ми вже затвердили, тобто Комісії з питань економічної політики і управління регіонами, як доповнювала фракція комуністів.

ГОЛОВА. Я прошу уваги, заспокойтеся. І таку пропозицію теж поставимо на голосування. Але перша поправка... Ви ще хочете внести пропозицію? Будь ласка.

Другий мікрофон,

КОРНЕЛЮК В.М., представник Президента України в Ратнівському районі /Старовижівський виборчий округ, Волинська область/. Шановні колеги! Аграрники це питання розглядали, і ми дійшли висновку, що її треба назвати так: Комісія з питань агропромислового комплексу, земельних відносин і соціального розвитку села. Земельні відносини включають в себе весь спектр проблем.

ГОЛОВА. Останній, третій мікрофон.

КРАВЧУК В.І., голова правління колективного сільськогосподарського підприємства "Вільнотарасівське" Білоцерківського району /Білоцерківський виборчий округ. Київська область/. Олександре Олександровичу! Я прошу вас поставити першими на голосування пропозиції, які були подані письмово. У вас є вони. Ми, наприклад, пропонували назвати так: Комісія з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та соціального розвитку села.

Я прошу аграрників і взагалі всіх депутатів підтримати цю пропозицію. Вона обговорена в групі аграрників. Якщо потрібні більш конкретні пояснення, ми можемо це зробити.

ГОЛОВА. Я всі пропозиції поставлю на голосування. Але давайте по порядку. Перша пропозиція в нашому письмовому переліку така: Комісія з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та соціального розвитку села. Універсальна назва. Прошу проголосувати цю пропозицію. Підтримуйте її.

"За" - 197. Приймається.

Пропоную не голосувати інші пропозиції відносно назви цієї комісії.

Тепер давайте вирішимо питання щодо трансляції засідання для громадян, які стоять перед будинком Верховної Ради. Будемо приймати рішення? Чи не треба приймати? Заперечень не буде? Ну, давайте, щоб не було різних думок, проголосуємо. Увімкніть систему "Рада". прошу голосувати.

"За" - 130.

Рішення взагалі процедурне. Давайте я тоді під свою відповідальність візьму це. Добре? Нехай слухають люди. Яка різниця, чи по радіо слухають, чи тут? Про що мова?

Ідемо далі. Комісія з питань зовнішньої політики.

Перший мікрофон.

ГМИРЯ С.П., доцент Донбаського гірничо-металургійного інституту, м. Алчевськ /Алчевський виборчий округ, Луганська область/. Комиссия по вопросам внешней политики. Было предложение фракции коммунистов

выделить из этой комиссии Комиссию по делам СНГ. Мотивировка отказа: "Це - складова частина зовнішньополітичної діяльності".

Дорогие товарищи, образование - тоже составная часть культуры. Но его выделили. Мы прекрасно понимаем, что отношения внутри СНГ имеют свою специфику, и специфику очень серьезную. Это внешние отношения, но они переплетены с внутренними отношениями. Поэтому такая комиссия должна существовать отдельно. Это очень важно. Нас не поймут, если такой комиссии не будет. Я прошу проголосовать за создание такой комиссии.

ГОЛОВА. Ще є якісь міркування з цього приводу? Перший мікрофон.

БУТЕЙКО А.Д., керівник служби Президента України з міжнародних питань /Камінь-Каширський виборчий округ, Волинська область/. Шановний Олександре Олександровичу! Якщо створювати ще один окремий орган, який займатиметься зв'язками із СНД, то у мене виникав запитання: чим він буде займатися? Справа б тому, що наше завдання - це нормотворчість і контроль. А які такі норми ми будемо запроваджувати, щоб вони були особливими стосовно відносин із СНД? Нині вже укладено понад 370 договорів, угод у рамках СНД. Україна в учасницею переважної більшості з них. І це лише міждержавні договори та угоди. А ще більше - міжурядових. Тому я не розумію, який сенс у тому, щоб створювати ще окрему комісію. Дякую.

ГОЛОВА. .Другий мікрофон.

СИМОНЕНКО П.М., народний депутат України /Красноармійський виборчий округ, Донецька область/. Ми пропонуємо, щоб усе ж таки ця комісія мала таку назву: Комісія з питань зовнішньої політики і зовнішньоекономічних зв'язків. І звідси, скажемо так, виділити Комісію по зв'язках із СНД.

ГОЛОВА. Петре Миколайовичу, ви пропонуєте ще дві комісії створювати? Підкомісію? Зрозуміло. Третій мікрофон.

ПАЛАМАРЧУК В.О., заступник командира військової частини /Миколаївський сільський виборчий округ, Миколаївська область/. Я считаю, что этот комитет нужно разбить на два подкомитета: по иностранным делам и по вопросам внешнеполитической деятельности. Почему? Наведу обоснование. В подкомитете по иностранным делам должны работать над продолжением политики, которую сегодня ведет наше государство с теми странами, с которыми уже наработаны... А подкомитет по вопросам внешнеполитической деятельности будет работать с теми странами, с которыми мы будем налаживать политические связи.

То есть я предлагаю создать два подкомитета.

ГОЛОВА. Я не хочу нікому дорікати, що хтось, може, не розуміє призначення тієї чи іншої комісії. Дана комісія повинна працювати над підготовкою законодавства, яке регулює міждержавні відносини. Незалежно від того, чи в межах СНД, чи в межах усього світового співтовариства. Але те, що пропонувала

група депутатів /у тому числі й депутати-комуністи/, стосується, як я зрозумів, найперше економічних зв'язків у межах СНД, оскільки це є елементами і зовнішньої політики, і в цілому економічної політики. Якщо можна таким чином з'єднати тут ці два підходи, то я не заперечую, давайте поставимо цю пропозицію на голосування.

Є ще думки з цього приводу?

Перший мікрофон.

БУТКЕВИЧ В.Г., завідуючий кафедрою Київського державного університету /Погребищенський виборчий округ, Вінницька область/. Олександре Олександровичу! Погоджуючись із тим, що ви сказали, хотів би звернути увагу, що назва - Комісія з питань зовнішньої політики - надто вузька. Йдеться не тільки про створення правових засад у зовнішньополітичній діяльності. Мова йде про створення національного механізму реалізації міжнародно-правових договорів. Мова йде про те, що потрібно створити механізм реалізації рішень міждержавних організацій. Мова йде про участь України в роботі цих організацій у певному інституційному механізмі. Тому, скажімо, пропозиція зупинитися на назві "Комісія у закордонних справах" більше відповідає суті, ніж назва "Комісія з питань зовнішньої політики", як це пропонується відповідною групою.

ГОЛОВА. Шановний депутате Буткевич! Будь ласка, скажіть, що ви хочете, щоб тут було записано?

БУТКЕВИЧ В.Г. Хочу звернути увагу депутатів на те, що назва "Комісія у закордонних справах" більше відповідає суті, ніж назва "Комісія з питань зовнішньої політики".

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

МУСІЯКА В. Л., завідуючий кафедрою Української державної юридичної академії /Фрунзенський виборчий округ, Харківська область/. Я згоден із депутатом Буткевичем. У нашому залі мало таких спеціалістів у даній галузі, як Буткевич. Я також проти того, щоб у цій комісії об'єднувати і питання зовнішньоекономічної діяльності. Ця діяльність є органічною частиною економічної діяльності будь-якого суб'єкта господарювання, і ми її з контексту не можемо виривати, це неприродно. Справа в тому, що це предмет регулювання норм міжнародного приватного права, а міждержавні відносини - це міжнародне публічне право. Крім того, думаю, нам треба починати тут розставляти крапки. Якщо ми включаємо сюди і зовнішньоекономічну діяльність, то, значить, повертаємося до монополії держави на зовнішньоекономічну діяльність. Треба про це говорити, люди повинні це знати.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

АЗАРОВ М.Я., директор Українського державного науководослідного і проектно-конструкторського інституту гірничої геології, геомеханіки і маркшейдерської справи /Петровський виборчий округ, Донецька область/. Уважаемый Александр Александрович! Уважаемые депутаты? Я позволю себе небольщую шутку, на полсекунды

буквально. Мне вспоминается, как незапамятные Григорий с Константином осматривали костюм, у которого один рукав на полметра короче другого. И один другому говорит: "Да ничего, приходишься, присмотришься". А через полминуты он говорит : "Слушай, нормально, Григорий?" "Нормально, Константин".

Так и у нас идет обсуждение вопросов. Возьмем Комиссию по внешнеэкономической деятельности. Есть разумное предложение - разделить ее и выделить комиссию по связям со странами Содружества. В дипломатии есть понятие ранга одинакового представительства.

Государственная Дума России имеет комитет по связям с Содружеством. Верховный Совет Беларуси тоже имеет комитет по связям с Содружеством. Мы все прекрасно знаем, что выход из экономического кризиса лежит в области политических решений, лежит в области укрепления Содружества. И мы сейчас /при том что Украина - ассоциированный член экономического союза/ понижаем ранг этой комиссии. Предлагаем создать подкомиссию какую-то и вообще неизвестно что.

Давайте мы, Александр Александрович, поставим этот вопрос на голосование. Таким образом выяснится, сколько же в нашем Верховном Совете сторонников экономического союза. Предлагаю проголосовать за создание Комиссии по делам Содружества или по участию Украины в Содружестве.

ГОЛОВА. Зрозуміло. Я поставлю на голосування. Ще є пропозиції з цього приводу? Перший мікрофон.

КАРМАЗІН Ю.А., суддя Одеського обласного суду /Приморський виборчий округ, Одеська область/. Одександре Олександровичу! Я від групи "Реформи". Якщо нам керуватися такою логікою, то треба буде в майбутньому і Міністерство закордонних справ поділити. Бо до цього йде.

Що стосується зовнішньої політики, то я за ту пропозицію, яку внесли соціалісти і підтримав професор Буткевич. Він досить сильний фахівець із цього питання.

Зовнішня політика - ширше поняття. І редакція соціалістичної фракції - "Комісія у закордонних справах" - найкраща. Це закордонні справи. А то буде підкомісія, яка повністю виконуватиме цю функцію.

Тепер далі. Хотів би, Олександре Олександровичу, щоб чи зараз, чи пізніше поставили таке питання. Як у нас пишуться назви комісій? Наприклад, так: Комісія з питань АПК і так далі. Я нічого не маю проти такої назви, але прошу поставити на голосування /поіменне чи просте/, пропозицію, щоб після слів "з питань" всюди записати: "законодавчого забезпечення". Щоб ці комісії не перетворилися на такі органи, які будуть сидіти і вибивати фонди, вибивати гроші, вибивати пільги якісь, ліцензії, а щоб вони займалися тільки законодавчим забезпеченням та контролем. І я пропоную писати, наприклад, "Комісія з питань законодавчого забезпечення АПК". Це все зрозуміле, і вже була така пропозиція, але ми виплеснули тоді разом з водою і дитину.

ГОЛОВА. Оскільки ваша пропозиція стосується назв усіх комісій, то давайте проголосуємо її вже після того, як визначимося, скільки і яких комісій у нас буде. Ми зараз маємо фактично два зауваження щодо назви комісії, їх потрібно проголосувати. Так, кілька депутатів /вони зазначені у середній колонці таблиці/ пропонують таку назву: Комісія у закордонних справах. Ставлю цю пропозицію на голосування. Прошу голосувати.

"За" - 178. Рішення прийнято.

Була також пропозиція утворити Комісію з питань СНД. Прошу проголосувати цю пропозицію.

"За" - 164. Рішення не прийнято.

Тоді, очевидно. Комісії у закордонних справах треба буде створити підкомісію, яка займатиметься проблемами СНД.

Наступний пункт стосується Комісії з питань екологічної політики та раціонального природокористування.

Перший мікрофон.

КОЧЕРГА В.П., заступник генерального директора комбінату "Криворіжсталь" /Довгинцівський виборчий округ, Дніпропетровська область/. Говорячи про назву, хочу зауважити, що сьогодні є нагальна потреба займатися не тільки екологією, а й промисловими відходами та ресурсозбереженням.

Щодо промислових відходів. Сьогодні, наприклад, у Кривбасі їх заскладовано 11 мільярдів тонн, з яких півтора мільярда екологічно небезпечні. Тому пропоную назвати цю комісію: Комісія з питань екологічної політики, раціонального природокористування та ресурсозбереження.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Є ще пропозиції? Другий мікрофон.

ШИБКО В.Я., доцент Державної металургійної академії України /Самарський виборчий округ, Дніпропетровська область/. Шановний Олександре Олександровичу! Шановні колеги! Треба враховувати те, що Цілий ряд учених не згодні з тим, що екологію як науковий напрям змішують з практичною роботою. Тому якщо ми залишимо у назві слова "екологічна політика", то тоді треба утворювати і комісії з фізики, хімії, математики і так далі. Тому я пропоную назвати так: Комісія з питань охорони навколишнього середовища та раціонального природокористування. Це більше відповідатиме тому, чим повинна займатися ця комісія.

ГОЛОВА. Тобто ви підтримуєте ту редакцію, яка подана в правій колонці?

ШИБКО В.Я. Так.

ГОЛОВА. Зрозуміло. Третій мікрофон.

ПАЛАМАРЧУК В.О. Я предлагаю вернуться к предложению депутата Азарова, в его альтернативном проекте очень много деловых, хороших предложений. Предлагаю создать Комиссию по законодательному обеспечению разумного природопользования и улучшения экологической обстановки.

Именно такая комиссия была создана в нашей Николаевской области, и в ней я проработал 4 года. Это позволяет более эффективно работать, больше решать вопросов экологических, включая и экологическое образование. Я поэтому прошу

обратить внимание на альтернативный проект, который предложил депутат Азаров.

ГОЛОВА. Можливо, моя поведінка здаватиметься вам некоректною, але поясніть мені, хто сумнівається в тому, чим повинна займатися ця комісія. Усі розуміють, що проблемами екології, навколишнього середовища. Як би ми її не назвали, вона буде займатися цими питаннями. То, може, не будемо дуже сперечатися навколо дефініцій?

Одну хвилинку... Зараз проголосуємо. Якщо будуть якісь принципові зауваження, то, будь ласка... Зважаючи на те, що тут стоїть юрист - спеціаліст із проблем екології. Тому давайте від першого, другого, третього мікрофонів, тільки дуже коротко.

Прошу, перший мікрофон.

БУТЕЙКО А.Д. Шановний Олександре Олександровичу!/ Прошу вибачити мені, я щодо порядку ведення. Справа в тому, що з попереднього питання ми прийняли рішення назвати комісію: Комісія у закордонних справах. Хотів би нагадати /можливо, я помиляюся, то буду вдячний за спростування/... Коли ми розглядали пропозицію про Комісію з питань економічної політики та зовнішньоекономічних зв'язків, то, як мені здалося, депутати проголосували за те, що питання зовнішньоекономічних зв'язків буде передано до Комісії у закордонних справах.

І оскільки ви сказали, що Комісія у закордонних справах сформує підкомісію з питань зовнішньої політики і зв'язків з СНД, то я зрозумів, що ще буде й підкомісія з питань зовнішньоекономічних зв'язків.

Дякую.

ГОЛОВА. Я зараз не можу повернутися до цього, бо в мене не все записано. Ми подивимося в стенограмі, як там сформульовано. Мова йде ось про що. Ми зараз не розглядаємо положення про зміст роботи комісії. Кожна комісія для себе розроблятиме таке положення. І якщо для визначення зовнішньої політики багато важитимуть економічні зв'язки, то вони так чи інакше будуть відображені в структурі й у змісті роботи комісії. Це має важливе значення, але не першочергове. До назви це не мав відношення. Ми сьогодні визначаємо лише назви комісії, орієнтуючись на певний напрям законотворчої роботи, пов'язаної з тими питаннями.

Прощу.

КОСТИЦЬКИЙ В.В., завідуючий кафедрою Прикарпатського університету імені Б.Стефаника /Залізничний виборчий округ, Івано-Франківська область/. Шановний Голово, шановні народні депутати! Я хотів би звернути вашу увагу на те, що раціональне природокористування - це один із напрямів екологічної політики. І нашим завданням є реалізація й екологічної політики держави, яка, крім природокористування, включав ще й ресурсозбереження" про що тут говорилося, і технологічні проблеми, і розробку законодавства.

Тому я підтримую пропозицію колеги Кравчука, яка записана тут. Цю пропозицію я висловлював учора з трибуни. Назвати коротко; Комісія з екологічної політики. Ця назва відображає все. Думаю, немає потреби, щоб назва комісії включала перелік усіх проблем, якими займатиметься комісія.

ГОЛОВА. Дякую. Ставлю на голосування пропозиції в порядку їх надходження. Причому якщо пропозиція охопить інші і задовольнить усіх, то тоді, можливо, й не треба буде голосувати інші.

Першою зліва записана пропозиція депутата Кравчука яку підтримав депутат Костицький: "Комісія з питань екологічної політики". Ставлю цю пропозицію на голосування. Прошу голосувати.

"За" - 208. Рішення прийнято, тому інші пропозиції не голосуємо. Я вважаю, що ми правильно зробили, бо це справді продумане рішення.

Далі. Пункт 15, Комісія з питань ядерної політики та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. Перший мікрофон.

ЄСЬКОВ В.А., директор санаторію-профілакторію виробничого об'єднання "Антрацит" /Антрацитівський виборчий округ, Луганська область/. Уважаемые коллеги! Думаю, многие со мной согласятся, что словосочетание "ядерной политики" вызывает в массовом сознании образ не ядерного реактора электростанции, а атомной бомбы. Поэтому считаю, что мы должны из названий комиссии убрать даже малейший милитаристский привкус.

Предлагаю дать этой комиссии следующее названиє: Комиссия по вопросам безопасного использования ядерной энергии и Чернобыльской катастрофы. прошу поставить это предложение на голосование. /Шум у залі/.

ГОЛОВА. Ви знаєте, коли б ми не торкалися у нашому житті слова "ядерний", це буде пов'язано з Чорнобильською аварією. Це наша біда, але це й наша дійсність.

Я не знаю, може, це й моя вина, але, чесно кажучи, я не міг зустрітися з робочою групою, яка готувала перелік цих питань. Мені здається, що в нас ядерна політика взагалі одна, така ж, як в усьому світі. А от що стосується Чорнобильської катастрофи, то жодна держава у світі не має такої біди, як у нас. Треба цю комісію створювати. Але ми розглядали питання про Комісію з питань паливно-енергетичного комплексу.

То, може, та комісія охопила б і питання ядерної політики? А тут, можливо, треба залишити лише питання Чорнобильської катастрофи.

Є тут ще й інший підхід - проблеми Чорнобильської катастрофи пов'язати з проблемами екології. Але в якій редакції - це вже вам вирішувати.

Другий мікрофон.

СТЕПАНОВ М.В., учитель середньої школи N 2 м.3имогір"я /Слов'яносербський виборчий округ, Луганська область/. Я хочу напомнить, что мы создали Комиссию по топливноэнергетическому комплексу. Следовательно, ядерная энергетика уходит туда. Если это ядерное оружие - значит, это оборона, а если фундаментальное исследование, то это наука. Вообще слово "ядерная" не нужно записывать, а создать Комиссию по вопросам Чернобыльской катастрофы. И все. Потому что остальные вопросы отошли к другим комиссиям. И все. Нет смысла говорить "ядерная", подчеркивать эту особенность.

ГОЛОВА. Зрозуміло. Третій мікрофон.

КІРІМОВ І.З., голова Іванківської селищної Ради народних депутатів /Іванківський виборчий округ, Київська область/. Шановний Голово! Шановний доповідачу! Шановні колеги депутати і шановні журналісти! Комісія з питань ядерної політики та ядерної безпеки

в парламенті України має бути, тому що в нас в атомноенергетичний комплекс. Ми маємо в Україні п'ять атомних електростанцій. І, певна річ, хтось повинен усю цю справу контролювати і видавати закони.

Але я дуже просив би вас, шановні колеги депутати, підтримати мене ось у чому. У нас обов'язково повинна бути Комісія по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції. Чому? Аргументую. Третина областей України забруднена радіонуклідами. Від наслідків Чорнобильської катастрофи протягом восьми років в Україні померло майже 90 тисяч чоловік, а в минулому році - чотири тисячі. Є цілий ряд населених пунктів, у Поліському районі їх 18, мешканці яких до цього часу не відселені. А йдеться ж про зону обов'язкового відселення.

У чорнобильській 30-кілометровій зоні проживав ще майже 800 чоловік, яких теж потрібно відселити. До цього додається ще й те, що дуже багато хворих, зокрема дітей. Практично серед дорослих людей і дітей, які живуть на самій призьбі Чорнобильської атомної електростанції, немає здорових. Отже, цю проблему потрібно вирішувати. Я вважаю, якщо буде окрема комісія, то вона впритул займатиметься цими питаннями, і, звичайно, це піде і на користь людям, які там живуть, і на користь усій нашій Україні. Отже, я вас дуже прошу: підтримайте, будь ласка, пропозицію щодо цієї комісії.

ГОЛОВА. Дякую, я прошу всіх депутатів, вносячи пропозиції, не займатися надмірною агітацією за ту чи іншу назву. Усі все розуміють, і ви правильно все говорите, і воно болить, але зараз ми розглядаємо питання про структуру, про назву комісії. Принциповим тут є питання, чи залишати у віданні однієї комісії проблеми ядерної енергетики і Чорнобильської катастрофи, чи створювати окрему комісію з питань Чорнобильської катастрофи, а проблеми ядерної енергетики передати до комісії, яка займатиметься питаннями паливно-енергетичного комплексу, або базових галузей, або ще до якоїсь іншої,

Перший мікрофон.

КОСТЕНКО Ю.І., міністр охорони навколишнього природного середовища України /Червоноармійський виборчий округ, м. Київ/. Шановні народні депутати! й був ініціатором створення цієї комісії і хотів би пояснити чому. Перше, що має робити Верховна Рада, це формувати політику в тій чи іншій сфері. Друге - розробляти законодавство. І третє - контролювати. Так от, що стосується політики в галузі ядерно-енергетичного комплексу, то в нашій державі навіть не розроблено концепцію його розвитку, не створено і відповідного законодавства. У нас лише є атомні станції, які нині фактично є складовою частиною колишнього загальносоюзного ядерно-енергетичного комплексу.

Отже, перше, що повинна зробити Верховна Рада, - розробити детально концепцію розвитку ядерної енергетики з усіма складовими цього надзвичайно складного технологічного комплексу,

починаючи від виробництва палива і закінчуючи захороненням радіоактивних відходів.

Друге. У нас абсолютно не розроблена законодавча база. У нас немає закону про ядерну енергетику. У нас немає закону про радіаційний захист населення, поводження з радіоактивними відходами тощо.

І трете. У нас абсолютно не реалізуються контрольні функції щодо дотримання законодавства по Чорнобильській катастрофі. Тому слова "ядерна політика" я все-таки пропонував би зберегти у назві комісії.

Що стосується проблеми ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофі, то, дійсно, тут є слушне зауваження, що це надзвичайно складна проблема. Вона має три аспекти. Перший: соціальний захист людей, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, і цим має займатися відповідна комісія з питань соціального захисту.

Другий аспект пов'язаний з радіоактивним забрудненням навколишнього середовища. Цим має займатися комісія з питань екології.

А третя складова пов'язана з функціонуванням або з виведенням із експлуатації Чорнобильської атомної станції і проблемою саркофага. Тобто суто технічні проблеми, а тут цього немає. І тому ця комісія повинна займатися саме проблемами, пов'язаними з подальшим функціонуванням станції... Я не закінчив, Олександре Олександровичу.

Є ще одна проблема, Я хотів би нагадати, що Верховна Рада минулого скликання прийняла постанову стосовно ядерного роззброєння, згідно з договором "Старт-І" цей процес триватиме протягом семи років. І тому у Верховній Раді повинен бути відповідний

підрозділ, який контролював би виконавчу владу у питаннях здійснення ядерного роззброєння.

І останнє. У нас абсолютно не розроблена законодавча система про входження України в систему загальносвітову. Тому я просив би дати назву, принаймні, у такій редакції: Комісія з питань ядерної політики та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Дякую.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ЯЦЕНКО В.М., народний депутат України /Коростенський виборчий округ, Житомирська область /.Я дозволю собі де в чому не погодитися з доводами народного депутата Костенка, оскільки звужувати чорнобильську проблему до проблеми лише ліквідації наслідків катастрофи, думаю, неправильно, ділити чорнобильську проблематику взагалі на течії, підтечії, підпроблеми і так далі - це шлях до руйнування вже створеної системи захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи. Знаю, що такі прагнення є у деякої частини депутатів, і категорично виступаю проти цього.

Я підтримую все-таки пропозиції про створення окремої Комісії з питань Чорнобильської катастрофи - коротко і ясно. Не комісії з питань ліквідації наслідків, а з питань Чорнобильської катастрофи. Адже саме ця комісія займалася і буде займатися всім комплексом проблем, пов'язаних з Чорнобильською катастрофою. Де - перше.

І далі, хочу вас запитати. Ми можемо сьогодні дійти згоди

в тому, хто займатиметься питаннями так званого ядерного регулювання. Проблема не зводиться лише до атомної енергетики. Проблема полягає і в тому, що ми не контролюємо рух радіоактивних речовин, які застосовуються в приладобудуванні, в медицині, в машинобудівній промисловості і так далі. Ми не знаємо цього взагалі. Не відпрацьовано остаточно законодавчі акти з питань поводження з радіоактивними відходами.

Але ми можемо в робочому порядку вирішити це питання. Скажімо, включити до переліку функцій Комісії з питань Чорнобильської катастрофи і функцію ядерного регулювання. Енергетика - то є енергетика. Енергетики заінтересовані в тому, щоб дати більше кіловат-годин, а ми - в тому, щоб забезпечити безпечне використання ядерної енергії.

Тому я вношу пропозицію назвати так: Комісія з питань Чорнобильської катастрофи. А потім уже, в робочому порядку, до кола її обов'язків включити і функцію ядерного регулювання.

Дякую.

ГОЛОВА. Уже виступили кілька чоловік з цього приводу. Якщо я правильно зрозумів, то, власне кажучи, питання зводиться до двох підходів. Один полягав в тому що це повинна бути взагалі окрема комісія - Комісія з питань Чорнобильської катастрофи. А питаннями ядерної енергетики може частково займатися Комісія з питань базових галузей, частково - Комісія з питань паливноенергетичного комплексу, частково - Комісія з питань національної безпеки, частково - Комісія з питань науки і так далі. З другого боку, можна поставити і питання про створення окремої комісії, яка б займалася питаннями ядерної енергетики. Але спочатку я

поставлю на голосування пропозицію, яка і тут записана, і яку вносили щойно депутати, - створити Комісію з питань Чорнобильської катастрофи.

Прошу проголосувати цю пропозицію.

"За" - 179. Рішення прийнято. Тобто створюється комісія, яка матиме таку назву.

Тепер відносно питань ядерної політики в тому спектрі,

про який говорив депутат Костенко. Перший мікрофон.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О., народний депутат України /Світловодський виборчий округ, Кіровоградська область/. Шановні колеги! Я розумію, що ви вже притомилися, кінець дня, і сьогодні після нервових потрясінь працювати нелегко. Але, шановний Олександре Олександровичу, я хотів повернути вас і всіх обличчям до реальності. Ми нині є ядерна держава де-факто, з невизначеним статусом. Ядерна держава - це та, яка повинна мати свій полігон, весь ядерний цикл. Хоча в дійсності ми теж є ядерною державою, ми є державою, яка вже пережила Чорнобиль.

Тут уже говорив депутат Костенко, я просто хочу ще раз підкреслити: у нас сьогодні повна порожнеча в ядерному законодавстві. На мою думку, найкращий був би варіант, найрозумніше рішення /але, на жаль, ми вже проголосували/ - це все-таки утворити Комісію з питань ядерної політики. Даний вузол нам потрібно буде розв'язувати. Для цього треба підготувати і прийняти добрих двадцять - тридцять законів. Де питання роззброєння /невже парламент випустить - його з-під свого контролю або скине на комісію, яка має дуже багато проблем у сфері оборони і державної безпеки?/.

Я боюся, що ми зараз за створення Комісії з питань ядерної політики не проголосуємо і цілий блок питань, Олександре Олександровичу, скинемо на Комісію з питань базових галузей. Зі свого чотирирічного депутатського досвіду /коли ми приймали цей закон у великому протистоянні з Комісією з питань розвитку базових галузей/ ми знаємо, що це таке. Дану комісію цікавлять промисловість і кіловати. Ми повинні сьогодні розв'язувати цю проблему.

Тому якщо не пройде зараз пропозиція про створення окремої комісії /а вона може не пройти/, я дуже вас прошу повернутися назад і проголосувати все-таки за таку назву: Комісія з питань ядерної політики і ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. Не забуваймо: ми мічені Чорнобилем, чорнобильських проблем у нас дуже багато, і їх потрібно вирішувати на законодавчому рівні. Якщо ж ми так розсіємо, роздифузуємо ці проблеми, то нічого не досягнемо. Я закликаю вас ще раз подумати і розумно вирішити це питання.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

МУХІН В.В., начальник відділу національного наукового центру "Харківський фізико-технічний інститут" /Київський виборчий округ, Харківська область/. Я прошу всех обратить внимание на этот очень важный вопрос. Чернобыльская авария - наша трагедия. Но это в основною социальные вопросы - защита ликвидаторов Чернобыльской катастрофи. Между тем у нас есть мощнейшая ядерная энергетика, и ее надо развивать и поддерживать. Абсолютно прав депутат Костенко, что нужно проголосовать за создание Комиссии по ядерной энергетике. Нам надо развивать эту энергетику. Прошу вас поддержать предложение депутата Костенко.

ГОЛОВА. Я прошу уваги. Немає заперечень? Питання можна вирішувати двома шляхами. Один шлях пропонувала робоча група -в комплексі з питаннями Чорнобильської катастрофи розглядати і питання ядерної безпеки, ядерної енергетики чи ядерної політики. Інший підхід полягає в тому, що якщо ми вже проголосували за створення чорнобильської комісії, то тепер треба розглянути питання про створення Комісії з питань ядерної політики і ядерної безпеки. Давайте спочатку проголосуємо доповнення, яке вносили депутати Костенко, Мухін і Яворівський. Хоча депутат Яворівський не так говорив. Значить, депутати Костенко і Мухін. Ідеться про створення Комісії з питань ядерної ... Ще раз повторіть, будь ласка. З питань ядерної політики і ядерної безпеки. Чия це пропозиція? Ага, це була перша редакція. Комісія з питань ядерної політики та ядерної

безпеки. Хто за цю пропозицію, прошу голосувати.

"За" - 181. Рішення прийнято.

Комісія з питань законності і правопорядку. Є сумніви в необхідності створення такої комісії? Немає. Можна ставити на голосування?

Перший мікрофон.

ЧЕРЕПКОВ В.Ф., директор Артемівської загальноосвітньої профільної школи N5 І-Ш ступенів /АртемівськиЙ виборчий округ, Донецька область/. У меня есть предложение: комиссии 16 й 17 объединить в одну и назвать ее так: Комиссия по вопросам охраны правопорядка и борьбы с преступностью и коррупцией. Считаю, что в названий не должно фигурировать слово "законности", потому что режим законности должны обеспечивать по своим направленням все комиссии. Также нельзя разрывать понятия "преступность" и"организованная преступность". Поэтому нужно объединить эти две комиссии. А когда в конце мы возвратимся ко второй комиссии, то предлагаю ее назвать так: Комиссия по вопросам правовой политики.

Повторяю. Я предлагаю эти две комиссии объединить в одну и назвать ее так: "Комісія з питань охорони правопорядку та боротьби із злочинністю і корупцією".

ГОЛОВА. Одне слово, висновок такий: ви пропонуєте об'єднати дві комісії.

Другий мікрофон.

БАНДУРКА О.М., начальник Управління внутрішніх справ Харківської області /Дергачівський виборчий округ, Харківська область/. Я хотів би нагадати трошки історії. У Верховній Раді попереднього скликання було три правоохоронні комісії, і Верховна Рада безперервно усувала розходження між цими комісіями та конфліктні ситуації. Тому пропоную створити міцну працездатну комісію, об'єднавши в ній усі запропоновані правоохоронні комісії і назвати її так: Комісія з питань законності, правопорядку та боротьби із злочинністю. У ній можна було б створити підкомісії, у тому числі й з питань боротьби з організованою злочинністю та корупцією. Ми створюємо законодавчі структури, а не структури, які безпосередньо затримуватимуть злочинців.

Ну, і потім давайте подумаємо: дванадцять служб і міністерств у нас нині борються зі злочинністю. Крім того, пропонується три чи чотири комісії. Це той випадок, коли в семи няньок дитина без ока. Треба всі сили зосередити в одному кулаці і тим кулаком завдавати ударів по злочинності, а не розпорошувати сили. Прошу питання про об'єднання комісій поставити на голосування. Письмові пропозиції групи юристів є в комісії.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

ОМЕЛЬЧЕНКО Г.О., начальник відділу Служби безпеки України /Кременчуцький-Крюківський виборчий округ, Полтавська область/. Шановний Олександре Олександровичу! Шановні колеги! Я не можу погодитися з думкою двох народних депутатів, які виступили переді мною, і ось чому.

Перше. 30 червня 1993 року Верховна Рада прийняла Закон про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю якому значиться комісія з такого назвою: по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю.

Друге. Є постанова Верховної Ради України від 26 січня 1993 року, згідно з якою ще до 26 лютого минулого року Верховній Раді минулого скликання треба було визначити такі поняття, як корупція, організована злочинність, мафія, тіньова економіка. Цього не зроблено.

Трете. Не можна об'єднувати ці дві комісії, бо правопорядок і корупція - це різні речі. Правопорядок - це коли йдеться про дрібне хуліганство, крадіжки. А що таке корупція - це кожен з вас, як кажуть, на своїх плечах знає. Тепер про політичний аспект справи. Кожен з вас, балотуючись до Верховної Ради, порушував питання про рішучу боротьбу з корупцією, мафіозними кланами у найвищих ешелонах влади.

Якщо ми сьогодні з'єднаємо ці дві комісії, то боротьби з корупцією и організованою злочинністю не буде. Я вам скажу більше: деякі керівники саме цього і домагаються, щоб нас потім ввести в оману. Що ми потім скажемо виборцям?

Ще одне. Майже в усіх цивілізованих країнах світу є аналогічні комісії. Шановний Олександре Олександровичу! Щоб поставити корупцію і мафію в державних органах влади й управління під контроль, а потім повести з ними ефективну боротьбу, потрібно прийняти мінімум 15-20 законодавчих актів чи доповнень до діючих законів.

Далі. Я не буду зараз говорити про стан корупції і мафіозності в державних органах влади і управління, це буде трошки пізніше. Тому давайте будемо чесними до кінця перед своїми

виборцями. Не дамо нас обманути і створимо самостійну Комісію по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю, яка передбачена діючим законодавством. Вона розробляла б проекти законів і здійснювала б контроль за діяльністю всіх органів, причетних до боротьби з корупцією і організованою злочинністю. І тоді, справді, буде одна нянька, буде реальна боротьба з корупцією та мафією в нашій країні.

Дякую за увагу. Підтримайте.

І ще одне. Я просив би питання про створення самостійної Комісії по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю поставити на поіменне голосування, враховуючи політичне значення проблеми.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Дякую. Ви так гарно переконували, що не можна було втрутитися у ваші аргументи. Депутат Омельченко має рацію. У тому розумінні, що у нас корупцію можна в соціальному плані порівняти з поширенням радіації після Чорнобильської катастрофи. І то, мабуть, переконливі аргументи.

Отже, є дві пропозиції. Інших немає?

Будь ласка, другий мікрофон. А потім перший, добре?

КАРМАЗІН Ю.А. Друзі, я хочу звернути вашу увагу на таке питання. Шістнадцята комісія в таблиці названа так: з питань законності і правопорядку. Мабуть, назва не дуже вдала. Чому? Тому що пропонувалося для кожної комісії визначити функції. Назва залишилась, а функції ми не розписали, хоча пропонували це зробити раніше. Що тут мається на увазі - адміністративне, кримінальне законодавство, матеріальне право? Законність -

це більш широке поняття. Це - режим виконання законів, дотримання їх усіма комісіями, у всів державі.

Але я хочу, щоб ви взяли до уваги такий аргумент на користь того, що повинно бути дві комісії. Я переглянув більшість програм наших народних депутатів, майже всі ставили питання про забезпечення боротьби в організованою злочинністю та корупцією. У засобах масової інформації - і закордонних, і наших - писали, скільки мільярдів наших грошей приховано за кордоном. З огляду на все це мав бути окрема Комісія по боротьбі з корупцією й організованою злочинністю. У ній повинні працювати досвідчені люди, вона не повинна залежати ні від кого. Ще я хочу запропонувати, щоб Голова Верховної Ради керував нею особисто.

Я вам скажу відверто, що коли комісія одеської обласної Ради ставила питання про порушення законодавства в концерні "Бласко" і ми вийшли далеко-далеко за межі нашої держави, то побачили, що відповідних законодавчих актів просто немає ніде. Отже, їх треба розробляти. Крім того, створивши комісію, ми виконаємо той закон, у якому вона передбачена. Тому треба створити дві комісії. Прошу поставити це питання на поіменне голосування. Чому? Бо воно принципове. Якщо хтось цього боїться, то буде видно, що боїться.

Дякую.

ГОЛОВА. Кожен юрист, я переконаний, може наводити аргументацію до безкінечності. Не треба повторюватися. Усі свідомі люди розуміють, про що йдеться.

Перший мікрофон. Останнє зауваження, якщо ви не заперечуєте. Будь ласка.

ЄРМАК А.В., заступник начальника відділу Служби безпеки України /Пологівський виборчий округ, Запорізька область/. Шановна Президіє, шановні депутати! Я хотів би звернутися до вас із проханням уважно розглянути пропозиції і проголосувати за дві комісії. Ні в якому разі не можна поєднувати їх в одну. Понад п'ятсот депутатів різного рівня не притягнуті до відповідальності, тому що не прийнято відповідних законів з питань боротьби з корупцією й організованою злочинністю, не визначено самі поняття "корупція" й "організована злочинність".

Кому невигідно створювати усі комісії? Я достовірно знаю, що мафіозі і зараз через своє парламентське лобі намагаються ні в якому разі не допустити прийняття законів з питань боротьби з корупцією і зарубати створення відповідної комісії Верховної Ради. Тому я прошу поставити питання про утворення двох комісій на поіменне голосування.

ГОЛОВА. Валерію Олександровичу, будь ласка.

ЄВДОКІМОВ В.О. Рабочая группа очень внимательно и долго обсуждала со специалистами эти вопросы. И я хочу, чтобы вы почувствовали - различия очень серьезные. Речь идет о том, что Комиссия по вопросам законности и правопорядка согласовывает практически все проекты законов, работает над подготовкой кодексов и сводов эаконов. Главное в законодательстве - это то, что мы все обещали нашим избирателям: защита чести, свободы и достоинства наших граждан. Эта комиссия занимается именно этой проблемой. Очень серьезной является проблема муниципальной милиции. Такие органы будут создаваться на местах. Это важнейшая проблема.

И я хотел бы вам сказать еще следующее. Комиссия по борьбе с коррупцией и организованной преступностью ни в коем случае не должна сводить счеты с предпринимателями, их нормальной хозяйственной деятельностью...

ГОЛОВА. Валерію Олександровичу, вибачте, ви ж не агітуєте і не інструктуєте депутатів, які входять до якоїсь комісії. Ми зараз розглядаємо питання, яке зводиться до двох пропозицій. Перша, з якою виступила група депутатів, - про те, що треба назвати комісію так: Комісія з питань законності, правопорядку та боротьби із злочинністю та корупцією. А друга пропозиція полягає в тому, щоб створити дві окремі комісії. От і все. Так я зрозумів?

Тому я спочатку ставлю на голосування пропозицію про те, щоб зберегти дві комісії. Прошу голосувати.

"За" - 204. Рішення прийнято.

Не будете наполягати, щоб провести поіменне голосування? Ні.

Тепер щодо Комісії з питань законності і правопорядку. Ставиться на голосування пропозиція про утворення такої комісії. Прошу голосувати.

"За" - 248. Рішення прийнято.

Комісія з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією. Голосується ця пропозиція. Прошу голосувати.

"За" - 265. Приймається.

Користуючись нагодою, ще раз звертаюся до, всіх депутатів, які роблять коментарі. Переконуючи депутатів у необхідності утворення тієї чи іншої комісії, прошу вас, не вдавайтеся до натяків, за якими нічого конкретного не стоїть. Інакше ми і собі, і Верховній Раді в цілому підриваємо авторитет. Ось створимо мандатну комісію, і, якщо буде щось конкретне, вона розгляне, позбавимо людину депутатської недоторканності і посадимо в інший зал.

Комісія з питань оборони і державної безпеки. Немає заперечень щодо утворення такої комісії? Прошу голосувати.

"За" - 274. Рішення прийнято.

Комісія з питань контролю за додержанням і впровадженням законів органами виконавчої влади та органами самоврядування.

Перший мікрофон.

НОСОВ В.В., народний депутат України /Октябрський виборчий округ, Полтавська область/. Хочу звернути вашу увагу ось на що. Кожен тут клявся, що в нас закони не працюють, немає механізмів. І комісії дійсно над цим не працювали. Депутат Степенко пропонує не утворювати такої

Комісії. Я хотів би у нього запитати, скільки контрольних функцій виконала їх комісія, коли вона тут працювала. Виявиться, що майже ніскільки, бо була переобтяжена іншою роботою.

Саме для контролю і треба створити цю комісію. Я просив би це питання поставити на поіменне голосування, бо потім будуть на трибуні рвати на собі ризи: у нас немає контрольних функцій! То хоча б цим будемо рота закривати.

ГОЛОВА. Владиславе Васильовичу, я розумію так, і правильно сказав про це депутат Кармазін, що ми після кожного питання запишемо: законодавче забезпечення, Будь ласка, трошки детальніше скажіть для всіх, яка законодавство ми будемо забезпечувати для діяльності цієї комісії, для вирішення цих питань?

НОСОВ В.В. Я скажу, яке законодавство. Ми приймаємо закони, уряд приймав постанови, розпорядження, інструкції... Ви ж самі, коли виступали на трибуні, казали, що діють фактично не закони, а підзаконні акти. Контролювати це практично зараз нікому. Це страшний обсяг роботи. Інші комісії будуть просто переобтяжені іншою роботою.

Далі. Якщо ви подивитеся Регламент, то щодо кожного закону пропонується приймати постанову про порядок введення його в дію. А перед цим хтось має розглядати і складати план організаційних, фінансових, матеріальних заходів по введенню закону в дію.

Конституційного Суду у нас немає. У нього ні приміщення, ні стільця, ні інформаційної бази - нічого немає. А ми вводимо закон з моменту опублікування. Тому він і не працює. Хто буде це робити? Тут пропонується спеціальна комісія, от вона цим і займалася б.

ГОЛОВА. Валерію Олександровичу, будь ласка.

ЄВДОКІМОВ В.О. Уважаемые коллеги, мы специально вам раздали листовку, в которой дается обоснование создания этой комиссии. Она у вас у всех есть. Я думаю, все вы прочитали и сегодня выскажете свое мнение -согласиться или не согласиться с образованием этой комиссии. Рабочая группа просит вас согласиться.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ЧЕРЕПКОВ В.Ф. Пропоную просто назвати: Контрольна комісія Верховної Ради.

ГОЛОВА, Зрозуміло .Третій мікрофон.

АЗАРОВ М.Я. Александр Александрович! Я обращаю ваше внимание на то, что около 40 депутатов попросили вас провести поименное голосование относительно создания комиссии по связям о СНГ. Если депутаты настаивают, к этому вопросу надо вернуться.

О контрольной комиссии. Я с Валерием Александровичем беседовал по этому поводу. Действительно, надо все-таки обосновать, так как это вопрос принципиальный. Контрольная комиссия Верховного Совета - что это такое, собственно говоря? Давайте задумаемся. Мы всегда декларируем какое-то элементарное разделение судебной, исполнительной, законодательной власти. Сейчас же берем на себя функцию контроля за исполнением закона. Тогда, пардон, что будет делать прокуратура? Что будет делать будущий Конституционный Суд? Давайте выясним. Может быть, такая комиссия нужна. Но она что, будет законы разрабатывать? Будет законотворческой деятельностью заниматься? Или она будет заниматься только, так сказать, каким-то непонятным контролем? Кабинет Министров подзаконные акты издает. Но ведь контроль - это всегда функция исполнительная с точки зрения моего примитивного представления. Давайте разъясним, может быть, и надо создавать такую комиссию.

ЄВДОКІМОВ В.О. Из названия комиссии четко следует, что это не просто контрольная комиссия, а Комиссия по вопросам контроля за соблюдением и внедрением законов органами исполнительной власти и органами самоуправления.

Второе. Относительно того, что вы сказали о прокурорском надзоре. Да, есть прокурорский надзор. Но прошу обратить ваше

внимание вот на что. Когда речь идет о каком-то нормативном акте Кабинета Министров, то прокурор опрашивает у министра иди у руководителя предприятия, почему он его не выполняет. Но прокурор никогда не ставит вопрос, законен ли этот акт, соответствует ли этот акт тому закону, который мы приняли вместе о вами здесь. Вот поэтому и ставится вопрос о том, что мы должны жестко контролировать, как работает система органов государственной власти, чтобы не допускать ситуаций, когда банки принимали бы свое законодательство, Министерство финансов - свое, Минэкономики

- свое. Мы должны контролировать, чтобы законодательство четко соответствовало тому, что мы здесь с вами голосовали. Вот для этого непосредственно и нужна эта комиссия.

И плюс координация работы со всеми комиссиями, потому что ни у одной из комиссий не отбирается функция контроля.

И последнее - то, о чем вы говорите. Да, эта комиссия будет заниматься и формированием законодательной базы. Это, прежде всего, закон о правительстве, другие законы, касающиеся этой проблемы.

ГОЛОВА. Я прошу уваги. Перший мікрофон.

СТРЕТОВИЧ В.М., старший науковий співробітник Інституту держави і права НАН України /Немирівський виборчий округ, Вінницька область/. Шановні колеги! На мою думку, Комісія з питань контролю за додержанням і впровадженням законів дублюватиме Комісію з питань законності і правопорядку, за яку ми голосували. Саме правопорядок визначав життя суспільства у відповідності із законами.

Тоді давайте повернемося до попереднього голосування і знімемо там слово "правопорядок" Із назви комісії. Але я не вважаю досить аргументованими докази відносно того, що такий контролюючий орган потрібен. Інша справа, що вимоги до законності треба підвищити, щоб наші закони були настільки зрозумілі, настільки прийнятні для виконання, щоб питання про їх додержання не виникло, а також щоб не було труднощів з їх впровадженням. Це вже залежить від якості нашої роботи. Тому я пропоную зняти питання про цю комісію як недоцільну.

ГОЛОВА. Зрозуміло. Другий мікрофон.

КАРМАЗІН Ю.А. Шановні колеги! Хочу викласти свою точку зору. На мій погляд, ця комісія потрібна, і я за те, щоб така її назва й залишилася. Олександре Олександровичу, у нас усі комісії законодавчі, але ця повинна так і називатися: з питань контролю за додержанням і впровадженням законів. Уся біда в тому /і я згоден з депутатом Носовим/; що у нас не виконувалися закони, а не виконувалися вони тому, що нікому було їх зводити, нікому. Крім Президії У нас більше нікому було цим займатися. А тепер цим буде займатися координуюча комісія, і ніхто не відбирає функції контролю у жодної з комісій. Це перше.

Друге. У нас, ви знаєте, два роки вже є Закон про Конституційний Суд. Але він не діє. І коли буде діяти - теж невідомо.

І третє - відносно прокурорського нагляду. Гадаю, і він теж має свої межі. А парламентська комісія - це вище, ніж прокурорський нагляд, вище, ніж інші контролюючі органи. І я вважаю, що з пропозицією депутата Носова, який на цих питаннях уже зуби з'їв, можна і треба погодитися.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

СТЕПЕНКО В.І., голова колективного сільськогосподарського підприємства імені Воровського Полтавського району /Полтавський виборчий округ, Полтавська область/. На восьмій сторінці є моя пропозиція. Я хочу, щоб колеги замислилися. Створюємо дев'ятнадцяту комісію - Комісію з питань контролю за додержанням і впровадженням законів органами виконавчої влади та органами самоврядування. Тобто створюємо комісію для комісій.

Ми ж не раз говорили, що функції кожної комісії - це розробка проектів законів і контроль за їх додержанням і впровадженням. І кожна комісія повинна контролювати ті закони, проекти яких вона готувала. А з тим, про що говорив депутат Носов, я не можу погодитися. Це що комісія розробляє проект закону, потім звертається в цю комісію для комісій і просить порахувати, скільки, наприклад, необхідно фінансових коштів для впровадження закону в дію? Ну, люди добрі, це ж нонсенс, такого ж не повинно бути!

Тому я вважаю /і десятки разів говорив про це/, що закони будуть Діяти тоді, коли Верховна Рада з ініціативи комісії, яка готувала законопроект, опитає за його виконання з того, хто повинен цей закон виконувати. Тільки що виступав тут депутат Омельченко, говорив відносно Закону про боротьбу з організованою злочинністю. Я давно казав, що він діяти не буде, тому що треба спитати в тих, хто повинен цей закон виконувати. А якщо буде комісія для комісій або закони для законів, то справа з місця не зрушить. Я дякую і прошу просто подумати.

ГОЛОВА. Було дві пропозиції... Так? Одна зводиться до того що така комісія не потрібна, а друга - що потрібна. Тому я ставлю на голосування спочатку редакцію, яка надійшла першою, - щоб створити таку комісію. прошу голосувати.

"За" - 137. Рішення не прийнято.

Отже, немає необхідності ставити на голосування питання про . зняття.

Двадцята - Комісія з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності депутатів. Перший мікрофон.

ЦЕЛИХ Ю.Г. , заступник начальника Кіровоградського обласного управління меліорації і водного господарства /Новоукраїнський виборчий округ, Кіровоградська область/. Нам пропонується така назва комісії: Комісія у питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності депутатів. Я вважаю, що цього робити не потрібно. Треба залишити всім відому назву - мандатна комісія. Вона повинна відстоювати чистоту мандата.

ГОЛОВА. Валерію Олександровичу, очевидно, ви цю пропозицію розглядали раніше. Які ваші міркування, міркування робочої групи?

ЄВДОКІМОВ В.О. Уважаемые коллеги! Мы внимательно рассматривади этот вопрос. Поступило очень много предложений по проблемам соблюдения депутатской этики и обеспечения деятельности депутатов. Вы знаете, что ходит очень много слухов, да и пресса об этом пишет, что депутаты голосуют не так, решения принимают не так. Если будет нормально работать эта комиссия, если она будет нормально обеспечивать деятельность депутатов /по этому поводу поступали запросы от очень многих депутатов/, то я думаю, что все вопросы будут решены правильно. По мнению рабочей группы, эта комиссия нужна.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

СНІГАЧ А.П., директор агроцентру "Таврія-Айова" /Великолепетиський виборчий округ, Херсонська область/. Я згоден із депутатом, який говорив від першого мікрофона, що функції мандатної комісії в неї ж повинні і залишитися. Є закон про статус народного депутата. У його третій статті йдеться про дострокове припинення повноважень народного депутата. За час нашої депутатської діяльності, звичайно ж, порушуватимуться питання про відкликання депутатів. Тому серед функцій цієї комісії має бути і така: про визнання повноважень народних депутатів.

Що стосується етики, поведінки депутатів у залі, то це питання дана комісія тем повинна розглядати. Також вона має займатися забезпеченням діяльності депутатів, що випливає із закону про статус народного депутата.

Пропоную таку назву: Комісія з питань повноважень депутатів, депутатської етики, гарантій їх діяльності та Регламенту. Тобто так, як було написано в першому варіанті, тільки "комітет" пропоную замінити на "комісія" і доповнити словами "гарантій їх діяльності".

ГОЛОВА. Комісія з питань повноважень... Куди слова "гарантії" записувати? Ще раз прочитайте.

СНІГАЧ А.П. Комісія з питань повноважень депутатів, депутатської етики, гарантій їх діяльності та Регламенту. Таким чином, усі ці питання охоплені в такій назві.

ГОЛОВА. Ще є зауваження щодо назви комісії? Третій мікрофон.

ПОРОВСЬКИЙ М.І., народний депутат України /Рівненський виборчий округ, Рівненська область/. Шановні колеги депутати! Шановний доповідачу! Така комісія обов'язково потрібна, і про те свідчить досвід Верховної Ради попереднього скликання. Адже виникають різні тлумачення і Регламенту, і подій, що відбуваються у Верховній Раді чи поза її стінами. Але я вважаю, що в кінці назви в дужках треба записати одне слово: "позапартійна". Бо досвід свідчить, що якщо до цієї комісії будуть входити члени різних партій, то буде різне трактування тих чи Інших подій. Ми це бачимо навіть по роботі нинішнього нашого Секретаріату, коли до соціалістичної фракції один підхід, а до групи "Державність" - зовсім інший, тобто пріоритети даються за партійною ознакою.

Я наполягаю, щоб у кінці назви в дужках було обов'язково написано: "позапартійна". Або в положенні записати, що комісія формується із безпартійних або таких депутатів, які зупинили своє членство в партії.

Дякую.

ГОЛОВА. Дорогі мої колеги! Правильно стурбований Микола Іванович, що таку комісію треба формувати на позапартійній основі. Це краще було б. Але все-таки ми втручаємося десь у права людини. Буває, скажімо, член Соціалістичної чи Республіканської

партії - золота людина. З якого боку не подивися - всі йому довіряють. То нехай він входить до тієї комісії, до якої хоче, а бував, що депутат безпартійний, але до мандатної комісії його включати не можна. .Думаю, це не ті аргументи, на які ми сьогодні повинні посилатися. Очевидно, формуючи цю комісію, ми повинні по можливості виходити з принципу, який пропонує депутат. А формувати за тим єдиним принципом, за який ми сьогодні вже проголосували.

Тут у нас думки розійшлися, по суті, лише відносно назви. Одна була така: Комісія з питань повноважень депутатів, депутатської етики, гарантій їх діяльності та Регламенту. Друга була трошки простіша назва - Комісія з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності депутатів. Вносилася й третя пропозиція - просто мандатна комісія. Отже, ставлю на голосування в порядку, в якому прочитав. Не заперечуєте?

Перший варіант. Комісія з питань повноважень депутатів, депутатської етики, гарантій їх діяльності та Регламенту. ато за цю редакцію, прошу голосувати.

"За" -158. Рішення не прийнято.

Ставиться на голосування така редакція: Комісія з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності депутатів. Прошу голосувати.

"За" - 258. Рішення прийнято.

Комісія з питань гласності та засобів масової інформації. Немає зауважень? Немає. Хто за таку редакцію, прошу проголосувати... Прошу вибачення, зніміть голосування. Я так розумію, є серйозне зауваження в депутата Осадчука.

Третій мікрофон,

ОСАЦЧУК П.І., народний депутат України /Тлумацький виборчий округ, Івано-Франківська область/, Дякую за те, що надали слово, бо питання, на мій погляд, надзвичайно принципове. Назва - "з питань гласності та засобів масової інформації" - не точна і навіть застаріла.

Свого часу, коли слово "гласність" з'явилося, ми його дуже вітали. Але потім з'ясувалося, що це замінник, тимчасовий замінник поняття "свобода слова". Тому це був тільки перший крок до великого права людини на свободу слова.

Я пропоную назвати цю комісію так: Комісія законодавчого забезпечення свободи слова та засобів масової інформації. І щоб не повертатися до питання стосовно назв /ми про це вже говорили/, пропоную подумати, чому в кожній назві є слово "з питань". Законодавець не ставить питань, він на них відповідає. Тоді треба було б: з питань і відповідей. Отже, кожна комісія має називатися

- комісія законодавчого забезпечення і

так далі. У цьому разі - забезпечення свободи слова та засобів масової інформації. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Я думаю, що це дуже розумна пропозиція. Чому б її не підтримати? Давайте підтримаємо. Назвемо так: Комісія законодавчого забезпечення свободи слова та засобів масової інформації. Так? Прошу голосувати,

"За" - 188. Рішення прийнято.

Комісія з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин. ? зауваження?

Перший мікрофон.

ПОПЕСКУ І.В., асистент Чернівецького державного університету /Глибоцький виборчий округ, Чернівецька область/. Шановні колеги! Хочу внести доповнення та запропонувати таку назву: Комісія з питань прав людини, національних меншин, міжнаціональних відносин та зв'язків із співвітчизниками за кордоном. Маю на увазі як зв'язки з українцями за кордоном, так і зв'язки угорців Закарпаття, болгар Бессарабії, румун Буковини тощо зі своєю історичною вітчизною.

Дякую.

ГОЛОВА. Я думаю, що ці питання мають бути в полі зору цієї комісії. Але тут, мені здається, трохи ширшим став трактування слова "співвітчизники". Давайте подумаємо. Ми зараз наведемо різні випадки і будемо по-різному трактувати це

поняття. Я не коментую, я просто висловлюю свій сумнів. Прошу вибачення, я цього робити не буду, бо не маю права.

Другий мікрофон. Депутат хоче висловитися з цього приводу?

КРУЦИК Р.М., завідуючий відділом обласної Ради народних депутатів /Рогатинський виборчий округ, Івано-Франківська область/. Шановний Голово, шановні депутати! Група депутатів у письмовій формі подала пропозицію про утворення Комісії з питань ліквідації наслідків геноциду, депортацій та репресій проти народів України.

Справа в тому, що навіть у конгресі Сполучених Штатів Америки є комісія по голодомору. Закон про реабілітацію жертв політичних репресій від 17 квітня 1991 року декретами Кабінету Міністрів так обстріляний, що, по суті, він сьогодні не працює. Ми маємо Міністеретво у справах національностей та міграції, яке не забезпечене законодавством. Є питання депортації. Ми живемо в західних регіонах, ми вже бачили, що відбувалося, коли був конфлікт у Придністров"ї. Ми мали біженців. І така комісія необхідна. І я прошу мою пропозицію і пропозицію депутатів, яка надійшла від нас письмово і яку ви чомусь не врахували, поставити на голосування.

ГОЛОВА. По-перше, я пояснюю, що це не я враховую. Враховують Секретаріат і робоча група. По-друге, ви уважно почитайте. У таблиці зверху першою надрукована пропозиція за підписом депутата Поровського - точно така, яку ви щойно виклали. І ніхто її ніде не загубив.

Будь ласка, третій мікрофон.

ПОРОВСЬКИЙ М.І. Шановні колеги депутати! Справді, я вносив пропозицію утворити комісію з питань законодавчого забезпечення ліквідації наслідків геноциду українського народу і захисту репресованих окупаційними режимами. Напроти пропозиції написано "враховано", але жодного слова з моєї пропозиції у назву комісії не включено. Феноменально просто!

Оскільки в остаточному формулюванні комісія називається: з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин, а я вважаю, що поняття "національні меншини" і "міжнаціональні відносини" до певної міри є тавтологією, тому пропоную залишити: Комісія з питань прав людини, міжнаціональних відносин, з питань ліквідації наслідків геноциду українського народу. Тому що на початку століття український народ налічував 80 мільйонів, а тепер - ледве 38.

Це величезна законодавча сфера. Крім того; сюди долучається питання повернення депортованих українців, питання захисту репресованих, знищених голодоморами, репресіями і таке інше. Де величезна законодавча сфера.

Дякую.

ГОЛОВА. Ще б пропозиції до цієї назви? Перший мікрофон,

ТЕРЩУК В.В., старший викладач Приазовського державного технічного університету /Маріупольський - Приморський виборчий округ, Донецька область/. Шановні депутати? У назвах наших комісій не повинно бути формулювань, які принижують людину. Тому я пропоную назву цієї комісії сформулювати поіншому: вилучити з назви слова "національних меншин", тому що це принижує людину, і доповнити її таким текстом: "Комісія з питань міжнаціональних відносин та зв'язків з країнами СНД".

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

МАРЧЕНКО В.Р., народний депутат України /Роменський виборчий округ, Сумська область/. Я хотел бы в качестве реплики сказать, что депутат Поровский называет тавтологией то,что принято в международной норме. Я думаю, что это его личное достижение. Считаю, что "Комісія з питань прав людини, національних меншин і міжнаціонадьних відносин" - это правильное название. Прошу проголосовать полностью эту формулировку, а тогда, может быть, будут какие-то дополнения.

Я хочу обратить внимание наших депутатов на то, что принятие Декларации прав человека 1948 года является достоянием международной общественности. И все законодательные акты, которые мы будем принимать в этом зале, прямо или косвенно касащиеся нашей жизни /можно привести массу примеров/, проверяются на соответствие Декларации прав человека. И парламент, и государство характеризуются тем, как в нем соблюдаются права человека. Поэтому это очень важно и нужно.

Второе. Никогда не являются "приниженням" слова "национальные меньшинства". Эти меньшинства имеются в любом государстве. Более того, каждое государство оценивают по тому, как эти права соблюдаются. Поэтому и определяется оно как демократическое, как правовое через оселок соблюдения прав национальных меньшинств. Поэтому записанная норма является лицом государства на международной арене. Я прошу, Александр Александрович, поставить на голосование пункт 22 каков он есть. А после этого, если будут какие-то дополнения, их тоже надо проголосовать.

Спасибо.

ГОЛОВА. Добре. Третій мікрофон.

БІЛАС І.Г., докторант Української академії внутрішніх оправ /Мостиський виборчий округ, Львівська область/. Шановна Президіє! Шановні колеги! Час вечірнього засідання закінчується, але я прошу все-таки не поспішати з вирішенням цього надзвичайно важливого й актуального на сьогодні питання. Я маю на увазі дуже слушну пропозицію, яку вніс депутат Поровський і яку підтримали понад 30 депутатів.

Учора ми подали звернення до Секретаріату, але суть не в зверненні. Ми чудово усвідомлюємо, що ми зараз знаходимося в перехідному періоді від тоталітарного до демократичного суспільства. І минуле, хочемо ми чи не хочемо цього, тяжіє над нами, і в декого навіть трішки є ностальгія за цим минулим. Я дуже вас прошу проявити політичну мудрість, зваженість. За нами не тільки ті жертви, яких уже не повернути, а й живі люди, які тут є, колишні репресовані. І сім'я кожного третього, який тут сидить, також потерпіла внаслідок репресій. Я ще раз прошу поставити це питання на голосування і доповнити назву цієї комісії, виклавши її в такій редакції: Комісія з питань прав людини, міжнаціональних відносин і ліквідації наслідків геноциду, терору, репресій проти народів України . Страждали всі надії, які проживали в Україні.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Поставимо зараз на голосування. Тобто до пропозиції депутата Поровського ви хочете додати слово "терору".

Третій мікрофон.

БІЛАС І.Г. Хвилинку уваги! Я ще раз загострюю вашу увагу, що страждав не тільки український народ. Страждали всі нації і народності, які тут проживали. Ідеться про ліквідацію геноциду проти народів України.

ГОЛОВА. Давайте не так... Депутат Буткевич ще щось хоче додати? Будь ласка. Потім ви від третього мікро фона зачитаєте те, що ви сказали, бо я не можу на слух усе записати. Ви самі розумієте, я ще раніше погодився поставити на голосування пропозицію депутата Поровського, оскільки вона тут записана. А на слух приймати дуже важко. Перший мікрофон.

БУТКЕВИЧ В.Г, Олександре Олександровичу, до того, що тут говорив депутат Марченко /а на мій погляд, він абсолютно точно розкрив зміст роботи цієї комісії/ хочу додати ще таке.

Саме такі комісії, підкомісії і робочі групи з питань прав людини, національних меншин працюють у рамках Організації Об'єднаних Націй. Там є ще етнічні групи, корінне населення, що є менш характерним для нашої республіки. Що стосується проблем геноциду та інших проблем, то це є розкриття змісту роботи цих комісій. І це буде розглядатися в ході роботи комісії.

Дякую.

ГОЛОВА. Дякую. Другий мікрофон.

НЕМИРОВСЬКИЙ В.Л., головний бухгалтер акціонерного товариства "Деметра" Белградського району /Белградський виборчий округ, Одеська область/. Я живу среди людей разных национальностей. Меня избирали 70 процентов болгар, 20 процентов молдаван, есть гагаузі, албанцы, украинцев где-то 2-3 процента,и русские естъ.

Я считаю так: то название, которое предлагается, - "Комісія з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин", - соответствует тому, что у нас єсть, и его надо утвердить. Естъ очень много проблем, и решать их комплексно должна именно эта комиосия.

ГОЛОВА. Прошу уваги. Уже всі думки ніби висловлені, буду ставити на голосування. Отже, є два підходи: один детальний, автором якого є група депутатів з участю депутата Поровського, який зараз не хоче слухати мене. А друга група, яка виходить з норм міжнародного права, дає формулювання загальне. Тому оскільки першою стоїть пропозиція депутата Поровського, я хотів би, щоб депутат Білас прочитав те, як він хоче записати, А ми проголосуємо. Так передбачає Регламент. Спершу поправки, а потім редакція.

Шановні колеги, прошу уваги.

Третій мікрофон.

БІЛАС І.Г. Така назва пропонується спільно з пропозицією депутата Поровського: Комісія з питань прав людини, міжнаціональних відносин і ліквідації наслідків геноциду, терору та репресій проти народів України.

ГОЛОВА. Пропозиція ставиться на голосування. Я прошу не заважати, коли йде голосування. Прошу голосувати.

"За" - 77. Рішення не прийнято.

Редакція друга: Комісія з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин. прошу голосувати.

"За" - 239. Рішення прийнято.

Вибачте, хтось із депутатів /не Безсмертний, а схожий на нього зовні/ пропонував записати про зв'язки із співвітчизниками. Не будете наполягати, щоб ставити на голосування? Воно тут є... Не буде.

Одну хвилину. Нам треба повернутися до питання про створення окремо Комісії з питань правової політики. Ми домовилися, що в кінці засідання ми до нього повернемося. Заперечень, я так розумію, немає.

Отже, ставиться на голосування питання про створення комісії з питань правової політики. Прошу голосувати.

"За" - 160. Рішення не прийнято.

Комісія з питань судовоправової реформи та процесуального законодавства. прошу голосувати.

"За" - 203. Рішення прийнято.

Ще є дві записки, в яких депутати вимагають поставити на поіменне голосування питання про створення Комісії у справах СНД. Одну хвилинку. Якщо я не помиляюся, це питання вже ставилося на поіменне голосування.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Ні.

ГОЛОВА. Не ставив? А який там у неї порядковий номер? Це окрема комісія? Окрема. Тоді давайте проголосуємо пропозицію провести поіменне голосування. Прошу голосувати.

"За" - 173. Рішення прийнято.

Ставиться на голосування питання про те, щоб створити Комісію у справах СНД. Маючи на увазі також пропозицію Кармазіна щодо законодавчого регулювання відносин і так далі.

Прошу голосувати.

"За" - 186. Рішення прийнято. Прошу уваги. Я назву ті комісії, назви яких ми погодили.

Комісія з питань правової політики, державного будівництва, діяльності Рад і самоврядування.

Комісія з питань судово-правової реформи та процесуального законодавства.

Комісія з питань соціальної політики та праці.

Комісія з питань охорони здоровся, материнства і дитинства.

Комісія з питань молоді, спорту і туризму.

Комісія з питань науки та народної освіти.

Комісія з питань культури і духовності.

Комісія з питань економічної політики та управління народним господарством.

Комісія з питань бюджету.

Комісія з питань фінансів і банківської діяльності,

Комісія з питань базових галузей та соціально-економічного розвитку регіонів.

Комісія з питань паливно-енергетичного комплексу, транспорту і зв'язку.

Комісія з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та соціального розвитку села.

Комісія у закордонних справах.

Комісія з питань екологічної політики.

Комісія з питань Чорнобильської катастрофи.

Комісія з питань ядерної політики та ядерної безпеки.

Комісія з питань законності і правопорядку.

Комісія з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією.

Комісія з питань оборони і державної безпеки.

Комісія з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності депутатів.

Комісія із законодавчого забезпечення свободи слова та засобів масової інформації.

Комісія з прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин.

Комісія у справах СНД.

Одну хвилинку! Прошу уваги...

Таким чином, ми проголосували за створення 24 комісій, тоді як спочатку планували 19. Я хочу сказати, шановні депутати, що цим ми ставимо самих себе в трохи складне становище, бо забезпечити 24 комісії відповідними умовами дуже непросто.

Якби ви були ласкаві і відразу запропонували, виходячи з того переліку, який я зачитав, які комісії можна було б об'єднати, оскільки їх функції можуть повторюватися, то це було б розумно. Бо якби ми цю кількість скоротили хоча б на три комісії, то всі ми разом тільки виграли б.

Ми ж не повинні повторювати недоліків Верховної Ради попереднього скликання.

Перший мікрофон.

БОБРИНЬОВ О.В., старший інспектор Балаклавської податкової інспекції м. Севастополя /Балаклавський виборчий округ, м. Севастополь/. Название первой в этом списке комиссии вы зачитали в старой редакции, а мы приняли в новой редакции, где она называется так: Комиссия по вопросам государственного строительства, деятельности Советов

народных депутатов и самоуправления". А вы зачитали подругому, и потом это так и останется...

ГОЛОВА. Ось послухайте, я зачитав: Комісія з питань правової політики, державного будівництва, діяльності Рад і самоврядування. За яку назву ми проголосували, таку я і зачитав.

БОБРИНЬОВ О.В. Мы не так делаем.

ГОЛОВА. Добре, давайте ми не будемо зараз, город городити, як каже Валентин Іванович, рекомендуючи з місця. Ми створили 24 комісії, тобто визначили, що вони будуть у нас. Як далі формувати ці комісії? Послухайте уважно.

Кожна фракція має певну кількість депутатів. Пропорційно до свого складу, кваліфікації депутатів та інших умов вона делегує своїх представників у ті комісії, які вона може забезпечити. Тобто якщо у фракції є 26 депутатів, то вона, по суті у кожну комісію по одному депутату і направляє. А якщо в неї, скажімо, 100 депутатів, то вона направляє по 4. Такий принцип.

Далі. Голови фракцій сьогодні зберуться в залі Президії після півгодинної перерви і спробують домовитися, яка фракція на яку комісію буде рекомендувати керівника. Далі. Комісії, списки яких збере наш Секретаріат, завтра вранці зберуться на свої засідання, а Секретаріат /апарат Верховної Ради/ розподілить, де, в якій аудиторії вони зберуться. Тобто ранком, під час реєстрації ви одержите перелік аудиторій, де будуть збиратися комісії. Вони на своїх засіданнях, виходячи зі свого складу,

визначать кандидатури на посади керівників цих комісій. Потім керівники фракцій зберуться ще раз із цими пропозиціями і залежно від тієї орієнтації, яку вони матимуть із сьогоднішнього засідання! спробують їх поєднати. Тобто спробують узгодити кандидатури голів комісій із намірами самих комісій та намірами фракцій.

Після цього ми на своєму засіданні, якщо можна так сказати, пакетом, списком /ще раз це підкреслюю/ затвердимо голів комісій. Ми з вами вже домовилися про це і проголосували за таку процедуру. Усе зрозуміло? Згоден, що процедура дуже складна, але Іншого шляху в нас немає,

Далі. Сьогодні було кілька пропозицій, зауважень, заяв, інших документів, підготовлених депутатами і покладених сюди. Я не хотів сказати - кинутих сюди. У нас буде створено постійний Секретаріат, тобто Секретаріат, який обслуговуватиметься апаратом. Тому просив би вас і сьогодні, і в подальшому документи подавати туди. Зони там будуть опрацьовані. Бо вести засідання і паралельно опрацьовувати ці матеріали навіть утрьох просто неможливо.

Тепер нам потрібно прийняти Постанову Верховної Ради про утворення комісій Верховної Ради України. Перелік цих комісій я тільки-но зачитав. Уточнення потрібне?

Перший мікрофон. Будь ласка, Ніно Іванівно.

КАРПАЧОВА Н.І., доцент Сімферопольського державного університету імені М.В. Фрунзе /Алуштинський виборчий округ, Республіка Крим/. Уважаемый Александр Александрович! Перед тем как принять постановление о создании комиссий, которые сегодня были предложены, хотела бы обратить внимание уважаемых пепутатов на то, что из всех перечисленных нами комиссий Верховного Совета

прошлого созыва остались почти все комиссии, за исключением одной. Я еще раз это подчеркиваю и хочу обратить ваше внимание

-за исключением Комиссии по делам женщин, охраны семьи, материнства и детства. Мне могут сейчас возразить, что четвертая комиссия в нашем списке - это та самая комиссия, о создании которой мы так печемся. Ничего подобного, уважаемые господа депутаты! Все дело в том, что четвертая комиссия будет заниматься вопросами законодательного обеспечения охраны здоровья, материнства и детства. Куда, простите, делось отцовство, куда делись проблемы семьи, куда делся правовой статус женщины?

1994 год, как известно, Организацией Объединенных Наций и ЮНЕСКО объявлен годом семьи. 1995 год объявлен годом женщины. Я сегодня обращаюсь к вам, хотя и понимаю, что это предложение все равно не пройдет в столь высоком мужском собрании. Но не обратить ваше внимание сегодня на эти проблемы я не могу, ибо мировая общественность нас просто не поймет. Уже имея в Верховном Совете Комиссию по делам женщин, охраны семьи, материнства и детства, мы отдали предпочтение всем другим уважаемым столь высоким комиссиям и забыли о правовой защите детства, о правовой защите семьи и о правовой защите статуса женщины.

Уважаемые депутаты! Я еще раз прошу вас включить в повестку дня и обсудить этот вопрос. Как можно было бы назвать эту комиссию? Вношу на ваше рассмотрение такую редакцию названия: Комиссия по вопросам законодательного обеспечения статуса женщин, семьи и детства. Заметьте, вопрос материнства я не поднимаю, ибо он должен рассматриваться наравне с вопросом отцовства. Так делается сегодня во всем мире.

Александр Александрович, пожалуйста, поставьте вопрос на поименное голосование.

ГОЛОВА. Шановні депутати! Давайте домовимося так. Тут більшість чоловіків. От хто проти жінок, той голосуватиме "проти". Давайте підтримаємо цю пропозицію. Тільки в мене є таке прохання: щоб не вийшло так, що комісія з прав жінок складається із самих жінок. Чому? Я хочу, щоб той досвід, який мають сьогодні жінки - депутати/і автор цієї пропозиції як юрист, і економіст із Житомирської області, і професор із Харківської області/ використовувався в комісіях так би мовити, за своїми фаховими якостями. А комісію, яку пропонує Ніна Іванівна, можна створити. Пропозиція є. Будь ласка, проголосуйте.

"За" - 157.

Мабуть, хтось не зрозумів. Була пропозицій голосувати поіменно. Хто за поіменне голосування, прошу голосувати.

"За " - 155. Рішення прийнято.

Ставиться на поіменне голосування пропозиція депутата Карпачової. Прошу голосувати, "За" - 194. Другий мікрофон.

ДОЛЖЕНКО Г.П., перший заступник голови Ради колективних сільськогосподарських підприємств Чернігівської області /Чернігівський виборчий округ, Чернігівська область/. Шановний Олександре Олександровичу! Товариші! Депутат Семенюк Валентина Петрівна з Житомирщини вносила пропозицію, коли ми створювали Комісію з питань економічної політики та управління народним господарством, утворити в цій комісії підкомісії: з питань бюджету, податків і цін, з питань фінансовобанківської діяльності, з питань економічної реформи.

Якщо ми не утворимо ці підкомісії, то не вирішимо питань цієї головної комісії по управлінню народним господарством.

ГОЛОВА. Тобто мова йде про об'єднання комісій?

ДОЛЖЕНКО Г.П. Так, про об"єднання. Цю пропозицію вносила фракція комуністів. Голосували - це так, але пропозицію депутата Семенюк не було проголосовано.

ГОЛОВА. Давайте повернемося. Якщо не проголосували, проголосуємо зараз. Ще раз повторіть, будь ласка, які комісії. Я прошу уважно слухати.

ДОЛЖЕНКО Г.П. Повторюю. У складі Комісії з питань економічної політики та управління народним господарством утворити такі підкомісії: з питань бюджету, податків і цін; з питань фінансової і банківської діяльності; з питань економічних реформ.

ГОЛОВА. Я зрозумів. Тобто ставиться питання про об'єднання чотирьох комісій?

ДОЛЖЕНКО Г.П. Так. Де була б система, яка працювала б.

ГОЛОВА. Пропозиція не була проголосована. Будь ласка, ставлю її на голосування. Голосуйте. "За" - 117. Рішення не прийнято.

Ставиться на голосування проект постанови... Ще є пропозиція? Будь ласка, третій мікрофон, а потім другий і перший.

ОСАДЧУК П.І. Шановний Олександре Олександровичу! Тут сьогодні пролунали пропозиції кількох депутатів про те, що треба було б уточнити назви багатьох комісій. Якщо комісія "з питань", то, певно, і з "відповідей". Законодавець не питання ставить, а дає відповіді, дає правову основу. Тому, очевидно, треба так зробити, як тут пропонувалося: комісія законодавчого забезпечення

- у всіх тих випадках, коли є слово "питань", а де "у справах" - там залишити так як є. це перша моя думка,

Друга думка щодо кількості. Ми створили чудову Комісію у справах жінок, охорони сім'ї, материнства і дитинства. Я думаю, що після того, як було заявлено, що вже дуже багато комісій, певно, треба її об'єднати з Комісією у справах СНД або замість неї. Тому що немає такої проблеми.

І останнє. Якщо ми хочемо ущільнити кількість комісій, то повинні відмовитися від того шляху, який обрали: створення їх за галузевим принципом. Якщо ми це залишимо, то розірвемо державний бюджет на користь певних галузей. І я пропоную зараз об'єднувати комісії ті, які створені за галузевим принципом.

Уже тут за мною стоїть один дуже розумний чоловік, який усе знає і хоче об'єднати комісію з питань культури. Я пропоную задуматися над цим, бо культура - це всепроникаюча сфера, це не галузь, і вона як окрема сфера має бути представлена у Комісії законодавчого забезпечення культури.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Дорогий Петре Іллічу! До вас ще будуть по черзі підходити депутати, щось говорити, ви будете реагувати на їх репліки через мікрофон. Не треба цього робити. /Шум у залі/. А я хотів би сказати так. Я не коментую, відповідь даю, оскільки доповідач зійшов з трибуни.

Питання ставить життя, а законодавчий орган дав на них відповіді, але відповіді дає з таких-то питань. Так що тут нічого такого немає, і такому стилісту, як Петро Ілліч, треба було б це знати.

Я думаю, що немає суперечності в тому, що ми так назвали, Я хотів би тільки врахувати пропозицію депутата Карамзіна, щоб у постанові записати: "Утворити такі комісії із законодавчого регулювання...". Можливо, так напишемо? Не треба? Я мав на увазі "законодавчого забезпечення". Не треба? Але в нас же є там і контрольні функції. Давайте залишимо, ми всі розуміємо, що це таке.

Другий мікрофон.

ЯБЛОНСЬКИЙ В.А., проректор Кам'янець-Подільського сільськогосподарського інституту /Кам'янець-Подільський виборчий округ, Хмельницька область/. Шановний Олександре Олександровичу! Шановні народні депутати! Я вдячний, що ви врахували пропозицію щодо об'єднання освіти і науки в одну комісію, але допустили одну неточність. Записавши "народна освіта", ми звузили цим питання освіти. Народна освіта включає лише загальноосвітню і педагогічну. Решта - медична, технічна, сільськогосподарська

і так далі - випадає з цього, Таку помилку попередня Верховна Рада зробила" прийнявши Закон про податок на добавлену вартість і звільнивши лише установи народної освіти від цього податку" а всі інші установи освіти змушені були платити. Такого терміна немає. Є просто "освіта", слово "народна" треба зняти, "освіта" - це ширше.

ГОЛОВА. Шановні депутати! Давайте домовимося з цього конкретного випадку. Ми всі демократи, як сказав депутат від першого мікрофона, коли вкосив пропозицію про народну освіту. Не будемо заглядати в ті тяжкі часи, сто з лишнім років тому, коли вносилось таке "слово і поняття "народна освіта" мало актуальне значення, бо не було навіть початкової загальної освіти, А оскільки, як правильно сказав наш шановний академік, сьогодні є різні галузі знань і різні види освіти,, в тому числі і спеціальної, треба до нього прислухатися і в назві слово "народна" вилучити.

Немає заперечень? Треба ставити на голосування? Добре. Прошу голосувати.

"За" - 142. Слово "народна" залишається.

Будемо вважати так: написано - "народна", а вважається -вся. Правильно.

Тепер перед прийняттям постанови... У вас в зауваження? Перший мікрофон.

СТРЕТОВИЧ В.М. Шановні колеги! Шановний Голово! Я пропоную повернутися до комісій у закордонних справах і у зв'язках з СНД. Справа в тому, що діяльність цих двох комісій, хотіли б ми того чи ні, проходитиме на однакових правових засадах - згідно з міжнародно-правовими нормами. Тому я пропоную об "єднати їх в одну комісію і назвати її - у закордонних справах та зв'язках з СНД, задовольнивши тим самим право певної фракції на цю ідею.

ГОЛОВА. Я вважаю, що пропозиція є дуже розумною, якщо виходити з можливостей Верховної Ради, давайте поставимо її на голосування. Отже, голосується пропозиція об'єднати ці комісії і об'єднаній комісії дати назву, яку тільки що сформулював депутат Стретович. Прошу голосувати.

"За" -187. Прийнято, дякую.

Отже, 24 комісії... це в зауваження? Третій мікрофон.

СТЕПЕНКО В.І.,. Олександре Олександровичу! Ви, мабуть, забули /правда, у цій ситуації можна забути/, що коли пропонували об'єднати певні комісії і назвати об'єднану Комісія з питань культури, духовності, молоді і спорту, ви тоді говорили, що ми повернемося до цього питання. Я чому про це говорю? Я дуже прошу, Олександре Олександровичу, давайте не будемо спішити. 24 комісії! Виходить по 14 депутатів на комісію. Ми цього не забезпечимо. Будуть комісії по 5-6 депутатів, давайте подумаємо, скоротимо кількість комісій і зробимо їх компактними. Я прошу поставити це на голосування.

ГОЛОВА. Так, Василю Івановичу, ми домовилися, що потім ще

подивимося, чи можна скоротити, чи ні. Тобто Василь Іванович пропонує об'єднати Комісію з питань культури і духовності з комісією, яка займатиметься проблемами молоді. Пропозиція ставиться на голосування. Прошу голосувати. "За" - 130. Не прийнято.

ЯЦЕНКО В.М. Шановний Олександре Олександровичу ! Шановні народні депутати! Ви мені пробачте, але починається якийсь зворотній процес. Ми прийняли рішення щодо всіх комісій. Ви кажете, що важко буде забезпечити... Пробачте, у Верховній Раді минулого Скликання було 24 комісії. Вони нормально працювали і тепер будуть працювати.

ГОЛОВА. Володимире Михайловичу...

ЯЦЕНКО В.М. Олександре Олександровичу, не перебивайте, будь-ласка. Я кажу, що вже 18 година 32 хвилини, усі втомилися, і зараз хтось поспіхом протягує власну ідею,

Я говорю спокійно, В'ячеславе Максимовичу...

Все-таки зачитайте, будь ласка, проект постанови,. Ми визначилися з усіма комісіями, то давайте приймемо й постанову. Все. Обговорення припиняємо.

ГОЛОВА. Проект Постанови Верховної Ради... Утворити такі комісії Верховної Ради України... Список зачитано.

Прошу проголосувати. "За" - 218. Прийнято.

Одну хвилиночку. Повторюю ще раз механізм формування комісій і визначення кандидатур на голів комісій. Керівники фракцій о 19 годині зберуться в залі засідань Президії. Фракції самі проведуть сьогодні й завтра вранці роботу по делегуванню своїх людей до складу комісій. Під час реєстрації о 10 годині ви будете знати... вірніше, зберемося в цьому залі й розійдемося по фракціях і комісіях для того, щоб ви розглянули персональний склад керівників комісій. Потім ці пропозиції будуть розглянуті ще керівниками фракцій. Після цього ми зберемося в цьому залі і затвердимо усіх голів комісій. Ось такий механізм.

Ще є зауваження?

Другий мікрофон.

АЗАРОВ М.Я.,. Уважаемый Александр Александрович! Уважаемые депутаты! Вообще удивительным образом результаты поименного голосования по Комиссии по делам СНД отменили простым голосованием, причем было набрано меньшее количество голосов, чемто, которое было при голосовании предложения о создании Комиссии по делам СНД. Нельзя же такие важные вопросы вносить в конце заседания и без всякого обоснования голосовать, когда кто-то даже не понял, за что голосуете и так далее.

Александр Александрович, есть требование группы народных депутатов либо вернуться к этому вопросу завтра и переголосовать в спокойной обстановке, либо снова внести его.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

МАРЧЕНКО В.Р. Уважаемый Александр Александрович! Уважаемые депутаты! Утвердив такой переченъ комиссий, мы упустили один момент, что может взбудоражитъ наших уважаемых ветеранов, пенсионеров, инвалидов. Верховный Совет предыдущего созыва имел специальную комиссию, которая занималась проблемами этой категории. Александр Александрович, считаю, что должна быть подкомиссия в составе Комиссии по вопросам социальной политики.

ГОЛОВА. Правильно, це передбачалося.

Шановні депутати, ще одна інформація. Сядьте на місця, прошу. Знаю, що ви стомилися. Ми затягнули, перебрали час, причому, вже вдруге сьогодні. Але це все з нашої вини, бо ми раніше витратили багато часу на мене принципові питання.

З вашого дозволу я хотів би від імені Верховної Ради поздоровити з Днем незалежності народи Вірменії, Грузії і Азербайджану і передати вітання їхнім законодавчим органам. Якщо ви не заперечуєте, то абсолютно виважений, підготовлений, підписаний текст українською мовою, до речі, так, як і вимагається, буде відправлений за цими адресами. Немає заперечень? /Оплески/.

Далі. Тільки що виникло питання у зв'язку з тим, що ми проголосували список комісій. Але я читав список один, а потім ми проголосували і прийняли пропозицію про об'єднання .двох комісій. То скільки буде записано комісій?

Будь ласка, .другий мікрофон.

ДЕПУТАТ /не представився/. Мы нарушили Регламент тем, что. отменили открытым голосованием результати поименного голосования. Я не против того, чтобы объединитъ эти

комиссии. Но это нужно сделать в соответствии о Регламентом также поименным голосованием. Поэтому сейчас Процедурно необходимо вернуться к этому вопросу и снова проголосовать его поименно.

ГОЛОВА. Тобто мова йде про те, щоб назва комісії звучала так: Комісія з питань закордонної політики і справ СНД. Тобто ми поіменно проголосували таку назву: Комісія у справах СНД. /Шум у залі/.

Де депутат Носов? Владиславе Васильовичу, йдіть на трибуну.

НОСОВ В.З. Шановні депутати! У порядку прийняття рішень, який є в Конституції, не записано, що поіменне голосування відміняється тільки поіменним або таємним чи якимось іншім. Просто якщо є більшість голосів, то скасували попереднє рішення - і на цьому все.

Шановні депутати! Кількість голосів не враховується. Навіть якби ми прийняли перше рішення 350 голосами, а друге - 169, то друге рішення є чинним, тому що кількість не береться до уваги. Більшість є - все, рішення прийнято.

ГОЛОВА. Оголошується перерва до завтра до 10-ї години.