ЗАСІДАННЯ СОРОК ШОСТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України. 25 липня 1994 року. 10 година.

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.

ГОЛОВА. Добрий дань, шановні депутати, журналісти! Прошу депутатів підготуватися до реєстрації. Вмикайте, будь ласка, систему "Рада". Прошу реєструватися.

У залі зареєструвалися 245 депутатів. Ранкове засідання оголошується відкритим.

На пропозицію херсонської депутації я хочу повідомити вам про те, що днями помер ланковій колгоспу "Нове життя", що на Херсонщині, Герой Соціалістичної Праці Романюк Олександр Іванович, який був депутатом Верховної Ради трьох окликань. Прошу вшанувати пам'ять колишнього нашого колеги хвилиною мовчання. /Хвилина мовчання/.

Дякую. Прошу сідати.

Як ми з вами і домовлялися, у понеділок 25 липня, себто сьогодні, ми повинні розглянути в основному питання, пов'язані з проектом Регламенту. У зв'язку з тим, що це специфічне питання, яке потребує скрупульозної уваги депутатів, і не зовсім цікаве для радіослухачів, ми домовилися, що воно буде розглядатися без радіотрансляції.

Одначе в нас починається черговий тиждень пленарних засідань, і треба було б обговорити перед цим ще й орієнтовний графік, щоб не повертатися до нього завтра. Я думаю, що в цьому є сенс.

Знаючи, що у вас є орієнтовний перелік питань, я хотів запитати, чи є в когось зауваження до їх змісту?

Перший мікрофон.

ДОРОШЕВСЪКИЙ М.В., член Комісії Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності депутатів /Феодосійський виборчий округ, Республіка Крим/. Уважаемые коллеги! Уважаемый президиум! В принципе, соглашаясь с довольно напряженной повесткой дня на эту неделю, я хотел бы внести к четвертому вопросу, который предусмотрено рассмотреть 28 июля, дополнение - о выполнении пунктов 2 и 3 постановления Верховного Совета Украины от 01.07.94 года по заявлению Леонида Даниловича Кучмы, тогда еще кандидата в Президенты. Поскольку они практически не выполнены, а средства массовой информации делают все совершенно наоборот. За последнюю неделю есть более чем достаточно фактов, которые подтверждают,

что идет организованная кампания в плане радиоинформации без права, так сказать, обратном связи, и эта радиоинформация необъективная и недостоверная. Параллельно...

ГОЛОВА. Одну хвилиночку. Яка ваша пропозиція? Сформулюйте точніше, будь ласка.

ДОРОШЕВСЬКИЙ М.В. Я просил бы дополнить пункт 4, запланированный на 28 июля, так: Комиссии законодательного обеспечения свободы слова и средств массовой информации доложить Верховному Совету, как выполнено наше постановление. Этот вопрос нужно рассмотреть шире с тем, чтобы подавалась действительно достоверная и постоянная информация о работе нашего парламента,

ГОЛОВА. 28 липня, у четвер... Яке питання? Там такого питання немає.

ДОРОШЕВСЬКИЙ М.В. Я прошу включить его дополнительно.

ГОЛОВА. Сформулюйте питання, будь ласка.

ДОРОШЕВСЬКИЙ М.В. О проверке выполнения постановления Верховного Совета Украины от 01.07.94 года по заявлению кандидата в Президенты Леонида Даниловича Кучмы.

ГОЛОВА. Одну хвилиночку. Давайте відведемо час для внесення пропозицій. Ми домовлялися так на минулому засіданні. Приблизно 20 хвилин вистачить для цього? Півгодини?

Прошу проголосувати пропозиція відвести півгодини на внесення пропозицій.

"За" - 193. Прийнято. Другий мікрофон.

ЯБЛОНСЬКИЙ В.А., член Комісії Верховної Ради України з питань науки та народної освіти /Кам'янець-Подільський виборчий округ, Хмельницька область/. Шановний пане Голово! Погоджуючись в основному із запропонованим порядком денним, я пропонував би включити до нього ще одне невеличке питання. Днями телебачення поінформувало нас, що Верховна Рада Криму прийняла в першому читанні Закон про подвійне громадянство. Дайте пояснення, що це за подвійне громадянство? Якщо справді такий закон буде прийнято, то громадяни Криму будуть змушені додержувати і законів України і законів Росії, платити податок і в українську казну... і в російську, служити і в українській армії, і в російській. Що це таке: чи правовий нігілізм, чи політичне інтриганство, чи просто порушення законів?

Тому я пропоную включити до порядку денного розгляд питання про адміністративну та кримінальну відповідальність посадових осіб за порушення законів та Конституції України.

Дякую.

ГОЛОВА. Дякую. Третій мікрофон.

ВІТОВИЧ О.В., член Комісії Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин /Жидачівський виборчий округ, Львівська область/. Олександре Олександровичу! У переліку питань, які можуть бути розглянутими в міру готовності, є питання про проект Закону про межу малозабезпеченості. Думаю, в принципі не можна погодитися з таким, що ми можемо це питання розглядати, а можемо і не розглядати. Я вважаю, що воно повинно бути розглянуто обов'язково ще до того, як ми роз'їдемося на канікули. Так чи інакше, я не вірю тій інформації, яку подавав Прем'єр Масол, що ціни до вересня не будуть зростати. У пункті 4, запланованому на 28 липня, стоїть питання про звернення громадян до Верховної Ради України з соціальних питань. Думаю, що тоді можна було б розглянути і цей проект закону. Це перше.

Друге. Мені здається, що ми все-таки повинні повернутися і включити до порядку денного питання про ядерну зброю. Я сподіваюся, що вже буквально завтра відповідні комісії матимуть певні висновки з цього питання, і ми могли б його розглянути цього тижня.

ГОЛОВА. Я відразу зауважу щодо другої пропозиції. Коли будуть матеріали, тоді вирішуватимемо. А зараз орієнтуватися на те, чого ще немає, гадаю, не варто.

З трибуни, будь ласка.

ЛАВРИНОВИЧ С.В., заступник голови Комісії Верховної Ради

України з питань правової політики і судово-правової реформи /Дрогобицький виборчий округ, Львівська область/. Шановний пане Голово! Шановні колеги! У четвер передбачено розглянути шість питань, причому п'ять з них /хоч написано - вноситься Президією/ на засіданні Президії не обговорювалися, наскільки мені відомо, і рішення з цього приводу не приймалося.

Тому пропоную це п'яте питання зняти, а включити до порядку денного на четвер питання, що стоїть першим серед питань, які можуть бути розглянутими в міру готовності, оскільки, як доповідав голова комісії ще тиждень тому, воно підготовлене. Це питання про проект Закону про межу малозабезпеченості та про внесення змін і доповнень до Закону про мінімальний споживчий бюджет. А питання про звернення Верховної Ради України можна зняти, оскільки його розгляд, я так думаю, життя наших громадян не поліпшить і суттєво не вплине на ті питання, які стоять у порядку денному.

І щодо протокольного доручення Голови Верховної Ради, яке було дано на засіданні Президії, розглянути у фракціях порядок нашого спілкування в. залі. Хочу сказати, що ми сьогодні це питання обговорювали і дійшли висновку, що не можемо фамільярно звертатися по імені або взагалі вживати ті звертання, які ще, на превеликий жаль, побутують у нашому суспільстві, коли, звертаючись, виділяють стать або зовнішній вигляд, як це спостерігається в нас на вулицях часто-густо. Звертатися слід так, как прийнято в усіх суспільствах, як було прийнято і в Україні, як прийнято в інших парламентах. Тобто звертатися офіційно до людини, яка заслуговує на повагу, і так, щоб

називалось її місце в цьому органі, якщо ми звертаємося до Голови, його заступника або до депутатів. Звертатися так, як було прийнято в Україні завжди. Дякую. /Шум у залі/.

ГОЛОВА. Справді, я давав доручення керівникам фракцій обговорити це питання. Депутат Лавринович вважає, що треба звертатися так. До речі, мене в окрузі запитували, чому до мене так звертаються. Я пояснив, що кожен вибирає звертання, яке він вважає достойним, скажемо так. Я не ображаюся, коли до мене звертаються, вживаючи слово товариш, мені це звично, мені так зрозуміліше. Але якщо депутат до мене звертається так, я йому зауваження робити не збираюся, бо це його справа.

Перший мікрофон.

ЮРКОВСЬКИЙ В.С., член Комісії Верховної Ради України з питань культури і духовності /Конотопський виборчий округ, Сумська область/. Уважаемый Александр Александрович? Товарищи депутаты! Десять дней тому назад мы рассматривали в первом чтении вопрос о совершенствовании механизма приватизации в Украине. После этого в нашем городе быстрыми темпами началась приватизация крупных предприятий, в частности завода "Красный металлист". Это электромеханический уникальный завод не только в Украине, но и в бываем СССР, который выпускает сверла ручные} колонковые, исполнительные механизмы, средства автоматизации, средства газовой защиты. До 30 июля стремятся завершить его приватизацию. Уже сегодня 2,5 тысячи рабочих вынуждены оставить рабочие

места, могут быть закрыты детские сада этого завода.

Чтобы не допустить практически распада данного предприятия, да, может быть, не только его, я предлагаю вопрос о совершенствовании механизма приватизации в Украине с 28 числа перенести на 26, чтобы мы все-таки успели его рассмотреть во втором чтении и принять закон,

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

КОРНЕЛЮК В.М., член Комісії Верховної Ради України з питань державного будівництва, діяльності Рад і самоврядування /Старовижівський виборчий округ, Волинська область/. Шановний пане Голово! Я пропоную сьогодні замість пункту 4 розглянути пункт 8, який заплановано на завтра, оскільки він пов'язаний з питанням про перейменування Комісії з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності депутатів. А пункт і перенести на завтра.

Я вважаю, що сьогодні ми маємо розглянути питання про реагування на депутатські запити, оскільки ті відписки, які отримують народні депутати, є нічим іншим як формальними відписками посадових осіб, а не вирішенням питань, порушених у депутатських запитах. Я маю на увазі питання про виплату заробітної плати, відпускних учителям. На Волині виплачують ще за травень, а вже відпустка закінчується. А нас поінформували тиждень тому, що зарплата і відпускні виплачені. Де є неправдою. Було б добре, якби поінформували все-таки про забезпечення жнив пально-мастильними матеріалами.

Далі. Шановний Олександре Олександровичу! Робочою групою було напрацьовано питання /воно було затверджене/ про звіт чи інформацію Генерального прокурора про стан правопорядку в Україні. Між тим це питання десь зникло, а нам пропонується - про додаткові заходи щодо посилення боротьби зі злочинністю. Я вважаю, оскільки це питання надзвичайно важливе, нехай би Генеральний прокурор усе-таки виступив з конкретною інформацією, і стосовно цього можна було б прийняти відповідну постанову Верховної Рада,

Крім того, я підтримую пропозицію депутата Лавриновича, що треба обов'язково розглянути проект Закону про межу малозабезпеченості та про внесення змін і доповнень до Закону про мінімальний споживчий бюджет. І обов'язково до завершення цього тижня.

Дякую.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

МАХНОВСЬКИЙ О.Б., член Комісії Верховної Ради України з питань законності і правопорядку /Здолбунівський виборчий округ, Рівненська область/. Шановний пане Голово! Шановні депутати! Хотів би включити до порядку денного на цей тиждень питання що до чинності першого Указу Президента про невідкладні заходи щодо посилення боротьби зі злочинністю. Звичайно, що цей указ потрібний, потрібно боротися зі злочинністю, яка стає все організованішою й корумпованішою. Але я вважаю, що при тому не можна допускати, щоб топталися конституційні, демократичні права громадян.

Ви знаете, що ряд юридичних організацій, у тому числі і Спілка адвокатів, звернулися з протестом щодо змісту цього указу і зажадали припинення його дії. Уже є наслідки дії цього указу. Буквально вчора до мене як до юриста звернулася жінка з Рівненської області, яка була затримана за крадіжку мішка капусти, їй погрожували тими ЗО добами арешту. Тобто, як видно, цей указ спрямований далеко не на боротьбу з корумпованою і організованою злочинністю, а буде використаний проти простих смертних, які за дрібниці попадаються і до яких не повинна бути застосована така міра, ви знаєте, що є Кримінально-процесуальний кодекс, в якому чітко визначено строк затримання.

ГОЛОВА. Вибачте, я записав вашу пропозицію, а ви обговорюєте питання, яке ще не включене до порядку денного.

МАТКОВСЬКИЙ О.Б. Я пропоную таке. Звичайно, голослівно не можна розглядати цей указ. Я пропоную дати доручення Комісії з питань законності і правопорядку протягом двох-трьох днів проаналізувати указ, щоб ми потім обговорили його на засіданні Верховної Ради.

ГОЛОВА. Дякую. Прошу.

МАРЧЕНКО В.Р., член Комісії Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД /Роменський виборчий округ, Сумська область/. Уважаемые депутаты! Уважаемый Председатель! Ровно год назад

в это время Верховный Совет рассматривал вопрос о минимальном прожиточном уровне. Тогда председательствующий уговорил зал, и практически без расчетов был принят минимальный размер заработной платы в 20 тысяч рублей. Говорили, что он устанавливается только на один месяц. Но в результате всех этих игр, обещаний, обмана депутатов это тянулось до ноября, когда минимальную зарплату подняли до 60 тысяч. Такой уровень минимальной зарплаты не имеет никакого экономического и социального смысла.

Социалисты не обостряли эту проблему. Вносили предложения для рассмотрения. Мы понимаем, что избран новый глава Кабинета Министров, новый Президент. И все-таки я думаю, что пришло время поступить так, как предложили депутаты, то есть рассмотреть в четверг вопрос об обращениях граждан в Верховный Совет по социальным вопросам и одновременно с ним - о проекте Закона о границе малообеспеченности и о внесении изменении и дополнении к Закону о минимальном потребительском бюджете.

У меня есть масса обращений и просьб, в том числе от обслуживающего персонала детских садиков и школ. Заработная плата там - от 140 до 220 или 280 тысяч карбованцев. Как прожить на эту заработную плату? л как депутат объяснить это не могу. Поэтому поддерживаю предложение рассмотреть этот вопрос в четверг.

Второе. Повесткой дня не предусмотрено рассмотрение наболевших экономических вопросов, я могу это понять. Пришел новый Президент, у него есть программа. Наверное, нам и нашим людям надо набраться терпения и выслушать его программу, а потом рассмотреть ее и комплексно рассмотреть вопросы экономики.

И третье, последнее. Вчера прошли выборы народных депутатов Украины. Социалисты просили - четыре раза вносили предложение - дать трактовку статей 43, 46 и 48 Закона о выборах народных депутатов Украины. Нам обещали поставить этот вопрос на рассмотрение, но, к сожалению, мы его не рассматривали. В результате, в половине округов выборы не состоялись. Мы не знаем, сколько придет новых депутатов и сможем ли мы решать конституционные вопросы или, скажем, комплексно представлять наше государство при рассмотрении важнейших вопросов. Поэтому мы еще раз просим включить этот вопрос в повестку дня и дать трактовку названных статей Закона о выборах народных депутатов, чтобы можно было -укрепить наш законодательный орган, ибо в противном случае будем страдать не только мы, но и все наше государство.

Спасибо.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

ВІНСЬКИЙ Й.В., начальник технічного центру "Беларусь" Хмельницького підприємства "Агропромтехніка" /Городоцький виборчий округ, Хмельницька область/. Соціалістична Фракція. Олександре Олександровичу! Утретє пропоную розглянути в плані контролю питання про виконання нашої постанови щодо агропромислового комплексу. Кожного разу ми це питання "змазуємо". Начебто розглядаємо його десь у кулуарах, на якихось нарадах і так далі, але принципової оцінки роботи виконавчої влади по виконанню цієї постанови немає.

Що маємо в результаті? Візьмімо Хмельницьку область: з 47 тисяч тонн бензину одержано 11,9 тисячі тонн, з 95,9 тисячі тонн дизельного пального одержано 56 тисяч, А жнива в розпалі. Крім того, не вирішується пункт постанови щодо роботи банків. Банки безчинствують, ніяких кредитних ліній немає. Кредитів під ЗО процентів комерційні банки господарствам фактично не видають. Я наполягаю на тому /і думаю, аграрники мене підтримають/, щоб ми це питання розглянули на засіданні Верховної Ради в плані контролю.

Друге. Я підтримую пропозицію розглянути одночасно питання про Регламент Верховної Ради і про забезпечення діяльності народних депутатів. Треба це сьогодні вирішити.

Підтримую також пропозицію поставити питання про межу малозабезпеченості на четвер і розглянути його в одному блоці з питанням про звернення громадян до Верховної Ради України з соціальних питань.

І останнє, у план роботи Верховної Ради ми мали поставити питання про редактора газети "Голос України". Воно досі не розглянуте. Ви знаєте, які мотиви постановки цього питання, думаю, усі товариші розуміють це. Наполягаю на тому, щоб внести це питання на розгляд Верховної Ради.

Дякую.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

МОЦПАН А.Ф., член Комісії Верховної ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією

/Амвросіївський виборчий округ, Донецька область/. Уважаемые депутаты! В дополнение к выступлению уважаемого депутата Винского. 21 июля Каракубский хлебоприемный пункт отказался принимать ячмень колхозе имени Мичурина Старобєшєвского района Донецкой области. Подобная информация, думаю, может быть по многим районам Украины.

Я себе такое представляю: нам придется по зернышку собирать выращенный урожай 1994 года, очень трудно дающийся нам. А у нас, я считаю, творится произвол. И когда я задал вопрос, почему такое творится, мне ответили, что у нес вообще эта система представляет собой что-то вроде государства в государстве. Только оперативное вмешательство председателя Старобешевского районного Совета Косяка, Николая Михайловича позволило частично разрешить проблему, а именно: ячмень Каракубский хлебоприемный пункт принял всего навсего на хранение.

Еще раз подчеркиваю, что поддерживаю предложение депутата Винского. Действительно, вопрос по селу нужно держать на местком контроле, и особенно выполнение нашего постановления по агропромышленному комплексу.

И последнее. Уважаемые депутаты! Мне не раз приходилось обращаться к вам с предложением, чтобы до отпуска мы рассмотрели вопросы принципиальной, важности. И вообще не нужно уходить в отпуск, пока мы не получим четкого ответа на вопрос, какой будет экономическая политика хотя бы в ближайшие месяцы - в августе - октябре. Мы должны быть уверены, что наше правительство, что уважаемый Масол Виталий Андреевич и уважаемый Президент

Кучма Леонид Данилович имеют четкую программу действий на предстоящий период. Я бы не хотел кого-то здесь запугивать, но как бы нам не пришлось принимать чрезвычайные меры по наведению порядка в экономике.

Поэтому я поддерживаю предложение депутата Марченко все таки заслушать до ухода в отпуск /если вообще мы пойдем в отпуск/ сообщение правительства о конкретной программе экономических мероприятий на ближайшее время.

Спасибо за внимание.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

БРИТ В.П., член Комісії Верховної Ради України з питань екологічної політики /Приазовський виборчий округ, Запорізька область/. Уважаемый Александр Александрович! Уважаемый президиум! Уважаемые народные депутаты! Александр Александрович, в конце прошлой недели вы сказали, что сегодняшний день, понедельник, мы посвятим рассмотрению вопроса о проекте Регламента. Наверное, это было правильно, потому что проект Регламента - объемный и сложный для принятия документ. Дай Бог, чтобы мы его за два дня приняли. Поэтому сейчас нужно либо возвратиться к этому вопросу, либо определить время, которое мы можем отвести на рассмотрение проекта Регламента, чтобы успеть рассмотреть другие важные вопросы, намеченные на эту неделю.

ГОЛОВА. Дякую.

З трибуни, будь ласка.

ГОЛОВАТИЙ С.П., заступник голови Комісії Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД /Сирець-кий виборчий округ, м. Київ/. Шановний пане Голово! Шановні панове народні депутати! Як усім нам відомо, 21 липня Президент України видав свій перший указ. На жаль, я з сумом констатую, що свого діяльність Президент почав із порушення Конституції України і законодавства України. Зміст указу свідчить про те, що порушені закони України про Збройні Сили, про прокуратуру. І передовсім пункт 4 указу прийнятий в перевищенням повноважень Президента України, встановлених Конституцією України та Законом про Президента. Цим указом передбачається не відомий законодавству України інститут запобіжного затримання. Це суперечить статті 9 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, а також статті 5 Європейської конвенції про права людини.

Зазначені характеристики указу є дуже прикрі, тощ що Верховна Рада України прийняла свого часу Закон про внесення змін і доповнень до окремих статей Кримінально-процесуального кодексу України з питань права на захист підозрюваного, обвинуваченого і підсудного. Цей закон набув чинності 1 квітня 1994 року, і завдяки йому Україна почала здобувати авторитет передової у правовому відношенні держави.

В указі є ще низка окремих положень, які суперечать Конституції України і законодавству України.

У зв'язку з тим що указ Президента містить положення, які порушують Конституцію України і ряд законів України, я пропоную завтра у порядку, визначеному нашою Конституцією, відповідно

до повноважень Верховної Ради розглянути питання про Указ Президента України про невідкладні заходи щодо посилення боротьби зі злочинністю.

Для цього треба, щоб комісії з питань правової політики і судово-правової реформи, з питань прав людини проаналізували указ. На частини указу, які порушують Конституцію і законодавство, Верховна Рада, я вважаю, повинна накласти вето, не накладаючи його в цілому на весь указ.

Прошу внести це питання до порядку денного па завтра.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

ЧЕРНЯВСЬКИЙ О.П., член Комісії Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності /Сумський виборчий округ, Сумська область/. Шановний Олександре Олександровичу! Я приєднуюсь до тих моїх колег, які вносили пропозиції, щоб у порядку контролю ми все-таки роглянули хід виконання постанови від 17 червня з питань агропромислового комплексу. Чому? Я вважаю, що цей і наступний тиждень будуть вирішальними щодо збирання хліба цього року і врожаю наступного року. Якщо не буде виконана ця постанова, то ми матимемо провал і в цьому сільськогосподарському році, і в наступному, тому що всі пункти, які ми вже неодноразово розглядали, не виконуються. Це перше.

І друге. Я вносив пропозицію, щоб уряд зробив викладку, як вийми за цих умов нашому Поліссю, Я маю на увазі не тільки Полісся Сумщини, а 2 Полісся всіх областей України.

Зараз там така обстановка, що практично господарства банкрутують. Якщо так треба, то нехай буде так. Але я вважаю, що допустити це ми не маємо морального права.

Далі. Я хотів би, щоб, розглядаючи питання про соціальний захист населення, ми торкнулися питання про виживання багатодітних сімей. Я вважаю, що в цих сім'ях склалася катастрофічна обстановка із забезпеченням належного рівня життя дітей. Сім'ї ці формувалися, ви знаєте, тоді, коли хліб ще коштував 16 копійок, молоко - 15 копійок. Тепер випивати цим сім'ям, я вважаю, надзвичайно складно. Па адресу депутатів надходить багато звернень саме від цих сімей. Це питання треба було б розглянути.

Я приєднуюся до думки про те, що з того дня, коли ми прийняли рішення про мінімальну заробітну плату в розмірі 60 тисяч, минуло богато часу і зараз це рішення треба переглянути. Просив би ці питання включити до порядку денного нинішнього тижня.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ЯГОФЕРОВ А.М., член Комісії Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності /Артемівський виборчий округ, Луганська область/. Уважаемый Председатель! Уважаемые народные депутаты! Я позволю себе напомнить вам" что первый Президент Украины опубликовал заявление, в котором говорить, что Верховный Совет погряз в политических перебранках. Я поднял все повестки дня за период работы первой сессии /а на этой неделе первая сессия закрывается/ и попробовал их как-то связать в единое целое, то есть обозначить все то хорошее, что мы хотим сделать для Украины. К сожалению, ничего у меня не получилось. Я увидел, что Верховный Совет ведет "штопальную" политику под руководством Президиума. Обратите внимание: это уже было в прошлом созыве.

Президент у нас человек новый, отвечать он ни за что не будет: ему нужно подготовить программу и работать над этим. Но Верховный Совет проработал первую сессию. С чем мы уходим и что уносим?

Вот я, Александр Александрович, взял повестку дня на текущую, финишную неделю. Ну я просто скажу, что это тупик, из которого выхода нет, потому что он глубокий. Что я имею в виду? Обратите внимание: выступал Виталий Андреевич Масол... Он сказал, что кредиты дадут, но на эмиссионной основе. Во-первых, это нарушение, а во-вторых, это значит: у тех, у кого что-то осталось, отобрать, а другому - отдать. Сталин и тот займ делал и давал облигации взамен. У нас этот вопрос не решается.

Второе. Один председатель колхоза здесь задавал вопрос /и я его от всей души поддерживаю/.. Виталий Андреевич ответил, что он

- не председатель колхоза и заниматься каждым колхозом отдельно не будет. Но извините, литр молока стоил полторы тысячи, сегодня он стоит 3 тысячи, а литр "Пэпси" стоит 24 тысячи. Разница есть? Я занимался выборами месяц назад, был в селе... Доярка получает 200 тысяч и руки все в цыпках. Скажите, можно прожить, если баллон газа стоит 160, 170 тысяч и даже уже 200 тысяч? К сожалению, Виталий Андреевич ни слова не сказал о том, что ожидается повышение цен. А оно ожидается. Эта скромность, невинность /или как еще можно назвать/, она, конечно, ужасает. По-прежнему промышленность не работает. А у нас источником благополучия является труд. Арабы нефтью торгуют, и Россия тоже. А у нас нечем больше торговать.

Поэтому я считаю, что нам надо было вернуться к декабрю. Вы выступали с программой по выходу из кризиса, и я выступал. Программа эта не выполнена. И вообще надо выработать какую-то линию поведения Верховного Совета. Например, ваш заместитель товарищ Ткаченко является кандидатом экономических наук. Кто в Верховном Совете отвечает за экономическую политику? Никто. Вот Комиссия по вопросам финансов и банковской деятельности собралась, каждый себе пишет план. А как он проблемы в целом решает? Никак!

Подошло время /а это будет в августе/, когда начнутся первые призывы - Верховный Совет в отставку! Кто виноват? Президент здесь будет ни при чем, а будет при чем - прежде всего Президиум, потому что все вносится Президиумом.

Я предлагаю рассмотреть вопрос о социально-экономическом положении, потому что это касается и учителей, и врачей, и промышленности, и производства. Я думаю, что депутатам можно было бы на месяц уйти отдыхать, а Президиуму надо бы поработать и сделать программу. Чтобы мы, когда будем получать повестку дня, видели, что она сформирована на основе программы.

Спасибо за внимание.

ГОЛОВА. Я просив би всіх економити час своїх колег. Третій мікрофон.

ЧИВЮК М.В., член Комісії Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією /Ново-бузький виборчий округ, Миколаївська область/. У мене конкретна пропозиція щодо пункту 4 порядку денного на четвер 28 липня. Я хотів би, щоб ми запросили представників міністерств фінансів та освіти і розглянули питання про виконання рішення Верховної Ради щодо виплати працівникам освіти заробітної плати і відпускних. Те, що зараз наші працівники освіти знаходяться у відпустках, не одержавши цих коштів, в порушенням законодавства про працю. Я хотів би, щоб ми включили це питання до порядку денного і вирішили його, щоб люди, які зараз знаходяться у відпустках, одержали ці кошти.

Дякую.

ГОЛОВА. З трибуни, будь ласка. Остання пропозиція.

КИРИЧЕНКО С.О., член Комісії Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією /Комсомольський виборчий округ, Херсонська область/. У мене запитання до Голови Верховної Ради. Як він зреагував на заяву групи "Реформи", котра була опублікована в газеті "Голос України" 19 липня? Скільки буде гвалтуватися воля 115 народних депутатів? Чому сьомий тиждень не включається до порядку денного пленарних засідань Верховної Ради питання стосовно змін до валютного регулювання?

Продовжується придушення того, що ще якось працює і дає якісь прибутки. У Херсоні Херсонський суднобудівний завод, у Миколаєві - подібні підприємства-експортери придушуються цим фіксованим курсом. Скільки ми будемо чекати, поки нас будуть обдурювати?

Ось подивіться. У нас були пропозиції щодо порядку денного на І, 7 липня... Сьомий тиждень це питання не вноситься до порядку денного! Хто в цьому винен? У цьому винен Голова Верховної Ради. Я прошу дати на цей запит якнайшвидше відповідь. І обов'язково поставити на голосування зараз /і щоб депутати поіменно проголосували/ пропозицію про включення цього питання до порядку денного на сьогодні.

Далі. Маю пропозицію до Президента України. Якщо Верховна Рада не зробить цього, то на підставі пункту 7-4 статті 114

Конституції України він має видати указ і таким чином виконати обіцянку з передвиборної програми про те, що в разі обрання Президентом першим, що він зробить, буде скасування фіксованого курсу.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Час, відведений для розгляду цих питань, вичерпано. Щодо пропозицій, які треба проголосувати... Ну, проголосувати треба всі. Пропозиція депутата Дорошевського щодо використання засобів масової інформації, я так розумію. Я думаю, що вже час минув і Кучма вже не депутат... І потім, люди відреагували на це відповідно. Тому мені здається, що немає потреби розглядати це питання. Якщо ви налодягаєте, я поставлю на голосування. Наполягаєте?

Ставиться на голосування питання про реагування на заяву депутата Кучми щодо використання засобів масової інформації. Прошу проголосувати.

"За" - 96. Не прийнято.

Була пропозиція розглянути питання про порушення Конституції України Верховною Радою Криму під час розгляду законопроекту про подвійне громадянство. Так я зрозумів? А зараз поставлю це питання на голосування, але хотів би, щоб ви знали про те, що комісія Верховної Ради України разом із депутатами Верховної Ради Криму працює. Відверто скажу, що переговори йдуть дуже важко, і нам, очевидно, доведеться вживати радикальніших заходів, з боку Верховної Ради теж. Але чи готове це питання для розгляду Сьогодні? Давайте ми все-таки дамо доручення комісії, яку очолює депутат Стретович, проаналізувати його. Якщо комісія внесе це питання на наш розгляд на цьому тижні, ми тоді до нього повернемося. Я просив би так зробити, бо просто включити, не маючи відповідного аналізу, було 0 не зовсім доречно. Немає заперечень проти цього? Приймається.

Пропозиція Вітовича щодо законопроекту про межу малозабезпеченості. Якщо ви не заперечуєте /тут багато було пропозицій

відносно розгляду питання про звернення громадян, і я знаю, що проект постанови з цього приводу дає певним чином відповіді на ті запитання, що стосуються і межі малозабезпеченості, і мінімальної заробітної плати, і відповідних доручень Кабінету Міністрів та іншим службам, то я просив би перенести це питання на четвер. І ще я хотів би, щоб і пропозиції, які вносили депутати Чернявський і Шарченко /я ще окремо повернуся до цих пропозицій/ про мінімальний прожитковий рівень як доповнення до пункту 4 були розглянуті в четвер разом з питанням про листи трудящих, немає заперечень?

Тоді прошу проголосувати цю пропозицію.

"За" - 221. Прийнято.

Пропозиція депутата Лавриновича - зняти пункт о, включений на четвер, про Звернення Верховної Ради України до парламентаріїв країн СНГ. Це була пропозиція фракції комуністів... На засіданні Президії розглядалася, але депутат вніс пропозицію, і я ставлю її на голосування. Прошу проголосувати. /Шум у залі/.

З мотивів голосування?

Другий мікрофон.

ЛАВРИНОВИЧ О.В. Шановні депутати! Я хочу, щоб ми дотримувалися того Регламенту, який ще чинний сьогодні, якщо питання вносить Президія, то це зрозуміло, якщо Президія це питання не розглядала, то є порядок, так би мовити, списочний, як це було з питанням про фіксований курс, щоб ми цивілізовано працювали в цьому залі, я прошу поставши пропозицію на голосування, але

усвідомити, що навіть коли питання ініціюється, воно має ініціюватися згідно з Тимчасовим регламентом.

ГОЛОВА. Зрозуміло. Ставиться на голосування пропозиція депутата Лавріновича виключити пункт і) з порядку денного. Прошу проголосувати.

"За" - 101. Не прийнято.

Я думаю, що Президія так чи інакше повинна проаналізувати це питання. /Шум у залі/. Одну хвилинку. Де не процедурне питання, це включення в орієнтовний перелік питань, які запропоновані для розгляду... Це не процедура.

Була пропозиція питання про механізм приватизації перенести на 26 липня. Її вносив депутат Лавринович, я так зрозумів? Ні? /Шум у залі/. Ні, це не депутат Юхновський вносив... Гаразд, це не має значення. Отже, питання про механізм приватизації перенести на 26 липня, тобто на завтра. Чи готові ми завтра його розглянути? /Шум у залі/.

Одну хвилиночку. Комісія, яка готує це питання, доповідає, що вона на завтра не готова його внести, оскільки фракції, комісії ще вносять свої пропозиції, до речі, учора я підписав один документ, який вніс депутат. Гадаю, що ви терміново повинні розглянути його, оскільки пропонується дуже цікавий механізм приватизації, думаю, що його, безперечно, треба відобразити в цьому документі. Я в такому випадку не голосував би це питання. Якщо автор пропозиції не наполягає, я не ставитиму її на голосування.

Пропозиція депутата Корнелюка перенести на сьогодні питання про матеріальне забезпечення депутатів, щоб повніше його розглянути і щоб бухгалтерій мала час для розрахунків, якщо в цьому буде потреба, Адже в нас це питання не вирішено. Голосуемо цю пропозицію. Її підтримували, я бачив, ще ряд депутатів, Прошу проголосувати.

"За" - 217. прийнято.

З 25 на 26 липня пропонувалося перенести пункт 4 - про внесення змін і доповнень до кодексу про шлюб та сім'ю. Давайте не будемо голосувати. Якщо не вкладемося сьогодні, тоді перенесемо. Так? /Шум у залі/. Зрозуміло. Є окрема постанова Верховної Ради. Давайте не переглядати це питання.

Другий мікрофон.

БОЛДИРЄВ Ю.О., член Комісії Верховної Ради України з питань бюджету /Кіровський - Шахтарський виборчий округ, Донецька область/. Уважаемый Председатель! Уважаемые депутаты! Дело в том, что перегружая повестку дня, мы можем оказаться в цейтноте и по очень серьезным вопросом будем голосовать лишь бы закончить сессию до каникул.

Мы должны прежде всего принципиально решить, уходим ли мы с первого числа на каникулы. Если не уходим, тогда другое дело. Но я думаю, что предложение перенести каникулы не пройдет.

Второе. Если мы уходим на каникулы, то в этом случае должны включать в повестку дня не более пяти вопросов, а все, что сверх этого, перенести в список вопросов, которые могут быть рассмотрены, если для них останется время. В противном случае наша работа не будет качественной... В этом заключается мое предложение - не более пяти вопросов в день.

Спасибо.

ГОЛОВА. Зрозуміло. Гадаю, ми таким чином і діятимемо. Відпустка, а не канікули, розпочнеться з першого числа. Так передбачається, і Президія так орієнтувала депутатів. Я не проти

того, щоб кожного дня розглядати п'ять першочергових питань, тобто щоб переглянути порядок денний на кожен день і розглядати спочатку більш важливі питання, а тоді вже дивитися, що може бути розглянуте в разі успішної роботи над першими п'ятьма питаннями. Я вважаю, що в робочому порядку це можна врегулювати. Немає заперечень? Пропозиція слушна. Думаю, кожного дня ми робитимемо відповідне уточнення.

Депутат Корнелюк пропонував послухати інформаціювідповідь не депутатський запит щодо зарплати і відпускних учителям, думаю, ми дамо зараз доручення Кабінету Міністрів, щоб вони підготували таку інформацію не пізніше як на четвер.

Інформації Генеральної прокуратури в нас немає на порядку денному. Гадаю, ми не встигнемо серйозно розглянути це питання, а просто заради інформації слухати тут Генерального прокурора, мабуть, немає потреби. Я просив би це питання перенести на вересень і доручити Генеральній прокуратурі серйозно підготувати інформацію.

Депутат з округу N 339 /прошу вибачення, я ще не всіх знаю прізвище/ вніс пропозицію розглянути питання про чинність Указу Президента про невідкладні заходи щодо посилення боротьби Із злочинністю. Ряд інших депутатів підтримали цю пропозицію. Справді, є вторгнення цього указу в конституційне і законодавче поле. Я просив би голову комісії Стретовича доручити своїм спеціалістам з підкомісії, яка веде цей розділ права, зробити відповідний аналіз, і коли він буде готовий, ми включимо це питання до порядку денного і розглянемо його окремо на цьому тижні . Без такого попереднього аналізу розглядати його, на мою думку, передчасно ... Стретовича і Бородіча? Те, що стосується

Конституції, розгляне комісія Стретовича, а те, що стосується закону, - комісія Бородіча.

Справа в тому, що депутата Буткевича немає зараз... Ну, дійсно, а комісія е. Давайте тоді і комісію Буткевича залучимо.

Є ще й такий нюанс: треба до цього указу "приробляти ноги"- механізм реалізації. Треба, щоб був, по-перше, закон, а по-друге, щоб були створені матеріальні і інші умови. Сьогодні, керуючись нормами указу, треба до багатьох людей вживати певних заходів. А в нас навіть тримати людей ніде, приміщень не вистачає. Я міг би детальніше говорити про це, але для цього ще буде час.

Пропозиції депутата Марченка. Про мінімальний прожитковий рівень. Ми домовилися, що включимо це питання до порядку денного на четвер як доповнення до пункту 4.

І щодо трактовки статей 46, 47 і 48 Закону про вибори народних депутатів. Ми вже голосували це питання і дійшли згоди, що всі депутати Верховної. Ради повинні бути обрані за одними законодавчими нормами. Чи треба повертатися до цього? Я поставлю на голосування, якщо Володимир Романович наполягає.

Будь ласка, другий мікрофон.

МАРЧЕНКО В.Р. Уважаемый Александр Александрович! Мне кажется, у нас разный подход. Я имею в виду ваш комментарий и то, что я предлагаю. Вы говорите, что депутаты должны быть избраны на принципах одного и того же закона. Я с этим согласен и это отстаиваю. Но конституционное право Верховного Совета - давать трактовку закона, не меняя его сущности. Так вот многие специалисты, юристы показали, что трактовкой этого закона, поскольку

в нем имеются противоречия, можно дать право избирательной комиссии изменить подход к тому, когда считать депутата избранным или Доизбранным.

Повторяю, я не сторонник изменения закона. Все депутаты должны быть избраны на принципах одного и того же закона, но мы имеем право трактовки противоречивых норм, которые мешают укомплектовать Верховный Совет.

ГОЛОВА. Давайте зробимо таким чином: включимо це питання на той день, де в нас після розгляду П'яти питань залишиться час для нього. Думаю, це потрібно зробити.

Прошу проголосувати пропозицію включити це питання до порядку денного. Тим більше що документ підготовлений, його можна розглядати.

"За" - 163. Прийнято.

Депутати Вінський, Чернявський та інші вносили пропозицію включити інформацію Кабінету Міністрів про виконання постанови Верховної Ради щодо агропромислового комплексу /я скорочено називаю/. Немає заперечень? Прошу проголосувати.

"За" - 213. Прийнято.

Депутат Вінський вносив пропозицію включити в порядок денний питання про головного редактора газети "Голос України". До переліку питань, які розглядатимуться на першій сесії, це питання було включено, воно проголосовано нами. Мова йде про те, щоб його розглянути на цьому тижні. Ставлю на голосування цю пропозицію. Прошу проголосувати.

"За" - 157. Прийнято.

Депутат Ягоферов порушував питання /і це підтримав ще депутат від другого мікрофона/ про економічну політику на найближчі два-три місяці. Питання було досить нечітко поставлено. Але мова йде про інформацію або виступ Президента чи Прем'єр-міністра, я так розумію?

Це питання готується. Прем'єр-міністр поінформував, про це повідомлялося і в засобах масової інформації, що з такою інформацією він виступить ближчим часом на сесії. На цей тиждень це питання не передбачалося. Одначе якщо ви будете наполягати... Зараз відбувається нарада у Президента, де присутній Прем'єр-міністр. Там розглядаються питання макроекономіки, валютного регулювання і багато інших. Можна це питання включити, але гарантії того, що воно буде виконане, немає. /Шум у залі/. Так, я знаю, що не готове.

Будь ласка, другий мікрофон.

МОЦПАН А.Ф. Уважаемый Александр Александрович! Уважаемые депутаты! Я хочу всего-навсего получить коротенькую информацию /на 15-20 минут/ от уважаемого Виталия Андреевича Масола или Президента Леонида Даниловича Кучмы, какие конкретные решения будут приняты правительством, высшим руководством по управлению экономикой в ближайшие два-три месяца. И этого будет достаточно.

Спасибо за внимание.

ГОЛОВА. Давайте домовимося так. Ми зараз доручимо Олександру Миколайовичу, тому що мене півтора дні не буде у Верховній Раді, щоб він зустрівся з Прем'єр-міністром і запропонував йому на цьому тижні, коли він інформуватиме з інших питань, які передбачені, протягом 15 хвилин концептуально зупинитися на тих проблемах економіки, над якими працюватиме Кабінет Міністрів. Я думаю, що це буде нормально, і він тут виступить.

Депутат Брит запропонував визначити і відвести окремо час для розгляду проекту Регламенту. Я хотів би, щоб сьогодні прийняли Регламент. Тому прошу вас, якщо будуть виникати питання щодо процедури розгляду проекту Регламенту, якщо виникатимуть питання для третього читання, то треба їх передбачити. Але те, що ми вже проголосуємо, щоб воно було проголосовано. Так? Я думаю, що ми встигнемо вкластися у відведений час.

Депутат Ягоферов зробив дуже оригінальний висновок - "штопальная политика Верховного Совета". Анатолію Миколайовичу, це так. У мене є пропозиція відносно перспективного планування нашої роботи. Я посилаюся в даному випадку і на досвід кандидата економічних наук Ткаченка, і на досвід кандидата економічних наук Ягоферова, і на досвід інших кандидатів і докторів наук,

і на досвід кожного депутата. Якщо я не помиляюся, то ви вже одержали перелік питань по місяцях до кінця року. Сьогодні на засіданні Президії його було розглянуто. Ви будете працювати над цими питаннями. Вносьте свої пропозиції, в якій послідовності, що і як розглядати з таким розрахунком, щоб ми відірвалися від потреби реалізації перспективного плану, принаймні на місяцьдва, щоб можна було використати і досвід усіх спеціалістів, і думки Рад місцевого рівня і серйозно готувати законопроекти. Тоді не буде цього явища, яке ви називаєте "штопальной политикой". А сьогодні вона і справді така, і це треба визнати. Але все це залежить від усіх, а не тільки від керівництва Верховної Ради. Другий мікрофон.

ЯГОФЕРОВ А.М. Александр Александрович! Я не хотел бы, чтобы в связи с этим упоминалось мое имя, потому что "штопальная политика" - это была политика Президиума. А сегодня я вносил конкретное предложение по повестке дня на текущую неделю. Поскольку мы уходим в отпуск, а процессы в экономике остаются заторможенными и даже упадочными, то нам нужно предпринять меры. Либо мы должны собраться, в виде исключения, например числа 15, для рассмотрения этого вопроса, либо принять еще какие-то меры. Потому что рост цен ныне неминуем. И то, о чем говорил Виталий Андреевич,- эмиссия, скупка, продналог или продразверстка - это для села. А город - сам по себе. Вы знаете, в каком он нынче положении. Во время выборов я посетил 25 шахт. Они вое до единой убыточные. Я не знаю, как в вашей, а в моей голове это не укладывается. Есть ли у нас вообще перспектива дожить

до осени? Я уже не говорю о зиме. А там - и коммунальное хозяйство, и все остальное.

Поэтому я считаю, что нужно, чтобы в этом плане Премьерминистр все-таки свою позицию изложил, создал какую-то оперативную группу для того, чтобы подтянуть дела, А над мерами надо работать. Если нужно, я готов отказаться от отпуска и поработать с Александром Николаевичем.

ГОЛОВА. Добре. Давайте домовимося так: коли буде робити Інформацію Прем'єр-міністр, ми поставимо це питання і розглянемо його окремо. Якщо буде така потреба, то ми визначимо, коли і для чого нам збиратися.

Інформація про соціально-економічне становище. Це передбачено в Конституції, але пропонувати, щоб з цього питання виступив на сесії Президент, нам недоречно. Президент ще тільки кілька днів працює. Якщо він має таке бажання, будь ласка, нехай виступає.

Депутат Кириченко цікавився, як зреагував Голова Верховної Ради на заяву щодо розгляду питання про валютне реагування. Я прочитав цю заяву. Як іще я повинен був реагувати? Хочу сказати, що Верховна Рада проголосувала за перенесення цього питання на пізніше, і ви, будь ласка, не звинувачуйте мене в цьому відношенні. Якщо не помиляюся, це рішення було прийнято два тижні тому для того, щоб розглянути питання в комплексі за участю Кабінету Міністрів та Президента. Президент якраз і займається зараз цим питанням разом із Кабінетом Міністрів.

Стосовно термінології. За вами залишається таке право, але я радив би вам, роблячи запит, не вживати таких термінів, як ви вживаєте.

Щодо запитів Голові. Так ось, депутатські запити Голові Верховної Ради законодавством не передбачені.

За що?.. Але ж ми вже голосували її. Ми не можемо голосувати кожного дня одне і те ж. Крім того, депутати, які були ініціаторами внесення на розгляд цього питання, -Пинзеник, Лановий, інші - працюють зараз над ним...

Ставлю на голосування пропозицію депутата Кириченка про включення питання про валютне регулювання до порядку денного цього тижня. Можна і поіменно... Голосується пропозиція про поіменне голосування. Будь ласка.

"За" - 105. Прийнято.

Ставлю на поіменне голосування пропозицію про включення цього питання до порядку денного цього тижня. Але прошу вас - не голосуйте за нього. /Сміх у залі/. Будь ласка.

"За" - 96.

Питання не буде включатися до порядку денного цього тижня і на цьому тижні не буде розглядатись.

Слухається питання про проект Регламенту Верховної Ради України в другому читанні.

Поправка до порядку денного? Будь ласка.

НОСОВ В.В., член Комісії Верховної Ради України з питань бюджету /Октябрський виборчий округ, Полтавська область/. Шановні депутати! До порядку денного на 27 липня, середу, включено питання про внесення змін до складу Комісії по розробці нової Конституції України. На мій погляд, його сформульовано помилково. Попередня Верховна Рада припинила свої повноваження, а разом із нею припинили свої повноваження і всі її комісії, постійні та тимчасові. Тому це питання порядку денного варто було б сформулювати так: про створення Тимчасової комісії Верховної Ради України по розробці нової Конституції України.

Попередня Верховна Рада зробила ще одну невелику помилку, включивши до складу Комісії Верховної Ради не депутатів. Цього робити не треба. Тимчасова комісія має складатися з депутатів, але вона створює робочу групу, до складу якої включає фахівців.

Отже, краще сформулювати - про створення Тимчасової комісії Верховної Ради України по розробці нової Конституції України.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. У мене є така пропозиція. Можна було б записати це питання в редакції, як ви пропонуєте. Але воно вже включене до переліку. Коли ми до нього підійдемо, тоді в робочому

порядку відразу ж перейменуємо, щоб зараз не виникало дискусії щодо самої назви. Це буде нормально, тим більше що перед цим комісія подивиться, як його точніше сформулювати. Другий мікрофон.

БУТЕЙКО А.Д., член Комісії Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності /Камінь-Каширський виборчий округ, Волинська область/. Шановний Олександре Олександровичу! У мене таке суто технічне питання. Я просив би, щоб після того як буде затверджено орієнтовний перелік питань, уже завтра нам роздали його у тій формі, в якій він буде схвалений, оскільки раніше багатьох уточнень там не було.

Дякую.

ГОЛОВА. Безперечно. Ми даємо Секретаріату доручення завтра роздати депутатам орієнтовний перелік, який ми погодили Шляхом голосування. Все? У цілому?.. Що а, давайте проголосуємо в цілому порядок денний, передбачений на цей тиждень, з тими уточненнями, які вже проголосовано. Прошу.

"За" - 186. Прийнято.

Будь ласка, Владиславе Васильовичу.

НОСОВ В.В. Шановні депутати! За дорученням Верховної Ради до прийнятого в першому читанні проекту Регламенту постійні комісії і депутати подали пропозиції то поправки. Відповідно до цього доручення проект Регламенту підготовлено до другого питання.

Надійшло 382 пропозиції та поправки, які дали змогу істотно поліпшити проект Регламенту.

При доопрацюванні проекту Регламенту враховувалися не лише пропозиції, офіційно внесені й сформульовані. Були враховані пропозиції, які ви висловили під час обговорення проекту Регламенту в депутатських групах, які випливали із запитань депутатів, які виникли в результаті обговорення на міжнародній конференції тут. Я змушений був ці ваші пропозиції сформулювати і оформити від свого імені. Просив би вас не сприймати це болісно. Це ваші пропозиції.

Повинен визнати одну свою помилку. Оскільки Комісія з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності депутатів ще не створена, то слід вважати, що пропозиції, які зазначені в порівняльній таблиці від імені цієї комісії, подані її головою депутатом Шейком Петром Володимировичем. Пропозиції були подані на бланку від комісії. Я просто недогледів, що треба було подавати їх від імені депутатів.

Частина пропозицій надійшла пізніше визначеного для подачі строку, і тому вони розміщені в самому кінці таблиці, оскільки іншої можливості для їх розміщення вже не було.

На ті пропозиції, що були враховані, зроблено посилання і врахований текст підкреслено.

Два зауваження щодо узгодженості проекту з Конституцією та статей між собою. Залишилася узгоджена з Конституцією назва однієї постійної комісії. Пропозиція 346 і полягав в тому, щоб постійну Комісію Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності

депутатів назвати так: Комісія Верховної Ради України мандатна та з питань... А ми вже тут вирішимо, чи будемо дописувати: "Регламенту, депутатської етики", чи без "Регламенту". Але щоб у назві було слово мандатна, тому що саме з такою назвою ця комісія є в Конституції. І ми повинні так її назвати.

Така пропозиція була і на початку, але ми чомусь проголосували, упустивши слово "мандатна".

Щодо внутрішньої узгодженості статей. Хотів би підкреслити, що проект Регламенту вийшов більш-менш системний, крім одного положення. Ми вилучили положення про можливість створення змішаної депутатської групи, тому організація розгляду питань в проекті Регламенту тепер шкутильгає. Ідея була така: подаються питання від депутатських груп, а потім уже переходимо до іншого етапу їх розгляду. Частина депутатів у нас не входить у депутатські групи, і ви бачили, що без кінця вони переміщаються, а це заважає роботі. Я буду на ці місця вам вказувати. Саме тому в порівняльну таблицю включено пропозицію все-таки передбачити створення змішаної депутатської групи.

Хочу подякувати редакційно-видавничому відділу, який дуже ретельно попрацював над документом. Здавалося, так був вичищений законопроект, що ні до чого й причепитися, але дуже вдалі уточнення запропонував редакційно-видавничий відділ. Змісту ці уточнення не змінюють, але вони в, і я просив би їх врахувати. Я їх теж називатиму. Скажімо, у нас записано "преюдиційні питання". За орфографічним словником - "преюдиціальні". На зміст це не впливає, але уточнення треба зробити. У нас записано "при тому" пропонують -"у разі". Є й інші уточнення, я хотів би, щоб ми на них не зупинялися, ці

редакційні поправки зробимо в робочому порядку. Ще доведеться десь зняти лапки, десь додати кому тощо. Знаєте, коли документ великого обсягу, то хоч кілька разів його читаєш, усе одно помилки проскакують. Тому я просив би вашої згоди на те, щоб такі поправки не голосувати.

Скажімо, у нас у проекті передбачений стенографічний звіт. Коли я звернувся до Секретаріату Верховної Ради, мені пояснили, що звіт - це не бюлетень. Звіт - це, виявляється, документ архівний, а бюлетень - це той документ, що нам роздають. Довелося записати окремо, бо саме бюлетень в офіційним документом, який можна подавати до суду. А стенографічний звіт стилістично опрацьовується, тому він трошки відрізняється від того, що виголошується у Верховній Раді безпосередньо. Це уточнення теж довелося зробити.

Основні застереження я сказав, можна перейти до постатейного голосування.

ГОЛОВА. Є запитання до доповідача? Немає.

Щодо назви. Приймається назва - Регламент Верховної Ради України. Потреби голосувати немає.

Розділ 1 "Загальні положення".

До статті І.0.І є зауваження? Немає.

До статті 1.0.2 є зауваження? Розглядатимуться ті пропозиції, що вносилися і які надруковані в другій колонці.

Будь ласка, перший мікрофон.

ДЕПУТАТ /не представився/. У мене зауваження до статті 1.0.3...

ГОЛОВА. Одну хвилинку.

Ставляться на голосування назва документа, статті 1.0.1 і 1.0.2. Прошу проголосувати. "За" - 193. Приймаються. Стаття 1.0.3. Другий мікрофон.

КІЯШКО С.М., заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин /Ворошиловський виборчий округ, Донецька область/. Социалистическая фракция. Мое замечание к статье 1.0.3 касается языковой проблемы. Социалисты всегда выступали за двуязычие в Украине. Поэтому я считаю, что необходимо эту статью либо дополнить нормой, что работа Верховного Совета ведется "державною та офіційною мовою", либо вообще снять этот вопрос.

Что касается пункта 2 статьи 1.0.3. В нем предусматривается, что если оратор не владеет "державного мовою", то Секретариат обязан обеспечить перевод его выступления на украинский язык. На мой взгляд, это очень большие затраты, поэтому я хочу, чтобы этот вопрос вообще сняли. /Шум у залі/.

ГОЛОВА. Одну хвилинку. Сергію Миколайовичу, мова йде про те, що видається документ - стенограма. Тут передбачається, щоб цей документ видавався однією мовою. Це і обов'язок Секретаріату, він тут передбачений.

Якщо виступає депутат, скажімо, болгарською мовою /він

так хоче/ тоді Секретаріат забезпечує переклад його виступу українською мовою. Якщо депутат виступав російською мовою, то ніхто йому не забороняв виступати російською мовою, це його право. Якщо не хочуть, щоб був переклад,то й не треба, тут ніяких немає суперечностей. Тим більше, це робиться на основі Закону про мови.

НОСОВ В.В. Хочу теж сказати, що згідно зі статтею 73 Конституції державною мовою України є українська мова. І про вимоги до ведення засідань там теж сказано. А Регламент відбивав лише те, що є в інших законах Якщо ви щось хочете змінити, то давайте змінювати Закон про мови, ці зміни ввійдуть до Регламенту автоматично. Ми не можемо тут створювати нові норми... Є стаття 73 Конституції.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

КІЯШКО С.М. Я согласен с нашим докладчиком в том, что необходимо менять Закон о язиках. А в отношении пункта 2 статьи 1.0.3, где написано: "Про свій намір виступити іншою мовою оратор завчасно повідомляє головуючого на засіданні в заяві на виступ", что получается? Когда я должен сообщить о том, что завтра буду выступать на русском? Не предусмотрено это.

НОСОВ В.В. Я відповім. У нас передбачається планування роботи на два тижні наперед. І коли на два тижні затвердили порядок денний, можете вже подавати заяви на виступи. Це

конструктивніше, фракції можуть виділити на це час, люди підготуються. Не буде випадковості, як це трапляється в нас: людина йде на засідання і не знає, виступить вона чи ні.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

БРИТ В.П. Олександре Олександровичу! Усім зрозуміло, що мається на увазі саме російська мова, а не болгарська і не якась інша.

Я подавав пропозицію. Комісія її відхилила, але я з цим не згоден. Я вважаю, що всі в цьому залі розуміють як українську, так і російську мову. Але не всі депутати можуть вільно висловлювати свої думки українською мовою, бо вони думають по-російськи. Цьому є об'єктивне пояснення. Крім того, треба врахувати, що багато хто з нас обраний від округів, де переважна більшість виборців, як ми кажемо, російськомовна. Якщо Верховна Рада свої пленарні засіданні вестиме як українською, так і російською мовою, то від цього тільки виграють і виборці, і Верховна Рада. Тому пропоную так і записати в Регламенті, бо інакше цей пункт призведе до того, що Верховна Рада матиме штат перекладачів з російської на українську мову і це буде посміховисько на весь світ.

НОСОВ В.В. Я хотів би відповісти...

ГОЛОВА. Вибачте, я відповім депутату Бриту. У нас є штат перекладачів, і вони працюють у режимі, про який ви говорите. Це абсолютно нормально. Будь ласка, я поставлю на голосування

цю пропозицію. Але тут немає ніякого порушення. Ми точно дотримуємося букви закону, тут немає ніякого утиску щодо іншої мови. Більше того, процедура розгляду питань цими нормами не змінюється. Просто в порядок приводиться - і все.

НОСОВ В.В. Я хочу ще додати. Є стаття 16 Закону про мови, я її зачитую: "Мовою з'їздів, сесій, конференцій, пленумів, засідань, зборів, нарад, інших зібрань державних, партійних, громадських органів, підприємств, установ і організацій в Українській РСР є українська мова".

Проект Регламенту відбиває те, що в законі. Вносьте зміни до закону. Потім автоматично перенесемо їх до Регламенту.

ГОЛОВА. Одну хвилиночку. Про болгарську мову я говорив без натяку. Я міг би навести приклад, коли тут звучала болгарська мова. Я сидів поруч і не знав, про що йдеться, хоч трошки ніби знаю слов'янські мови. Звучала інколи в залі англійська мова. Наші депутати її використовували. Я просив би не загострювати увагу довкола цих питань.

Ви наполягаєте на голосуванні? Але вашої пропозиції тут немає... Прошу вибачення, є пропозиція. Текст такий: "Робота Верховної Ради України ведеться державною або російською мовою. /Варіант:"...державною і російською мовами?. Пояснення: російську мову розуміють..." Пояснень не треба.

Отже, була така пропозиція. Прошу її проголосувати.

"За" - 124. Відхилено.

Стаття 1.0.3 голосується в цілому. Немає заперечень?

Вибачте, відмініть голосування. Ідемо далі. Якщо ми кожну статтю голосуватимемо, це буде дуже довго. До статті 1.0.4 в зауваження?

НОСОВ В.В. Там тільки редакційні поправки, скажімо не "через телебачення", а "по телебаченню"...

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ДЕПУТАТ /не представився /.Мы рассмотрели поправки, записанные вверху колонки. А почему мы не ставим на голосование поправку депутата Мармазова? Почему мы не будем каждый пункт ставить на голосование? Зачем опять нанизывать одно на другое и потом получать результат, который никого не устраивает?

Если работать принципиально, то давайте работать с каждой поправкой отдельно. Если тот, кто ее вносил, настаивает на голосовании, давайте голосовать.

ГОЛОВА. Прошу уваги. Я звертаюся до тих, хто вносив поправку і хто наполягає на її голосуванні. Я дію за Регламентом. Якби хтось наполягав, я ставив би пропозицію на голосування.

НОСОВ В.В. Депутата Мармазова немає. Йому дана відповідь. Можливо, його задовольнило наведене обгрунтування.

ГОЛОВА. Ви наполягаєте на голосуванні поправки депутата Мармазова?

Ставлю на голосування поправку депутата Мармазова... Почекайте, я ж ставлю на голосування пропозицію. Не можна вносити пропозиції, коли йде голосування. Потім я дам вам слово. /Шум у залі/.

Перший мікрофон.

САМОФАЛОВ Г.Г., член Комісії Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки /Дзержинський виборчий округ, Донецька область/. Александр Александрович? Товарищ Носов сослался на статью 73 Конституции. Но во второй части этой статьи Конституции говорится, что в работе государственных, партийных и других органов могут использоваться наряду с государственными и другие языки. О чем здесь вообще может идти речь? Не надо этот вопрос ставить вообще. В Конституции это есть, давайте так и оставим.

А поправку депутата Мармазова можно принять.

ГОЛОВА. Прошу ще раз не включатися в роботу з місця, бо ми ні до чого так не домовимося. Я не хочу коментувати, але маю сказати, ар поправка Євгена Васильовича Мармазова в даному випадку сприймається як дискредитація російської мови. Я просив би вас подумати, перш ніж наполягати на її голосуванні. Уважно прочитайте, що там пишеться, а потім робитимете висновки.

Переходимо до статті 1.0.4.

Третій мікрофон.

КІЯШКО С.М. Уважаемые депутаты! У меня было предложение по второму пункту статьи 1.0.3. И во второй колонке

тоже записало такое же предложение: снять пункт 2 статьи 1.0.3.

НОСОВ В.В. Тоді ж не зрозуміло, як організовувати...

КІЯШКО С.М. Будет два государственных языка - и не будет проблем.

НОСОВ В.В. А як бути із стенографічнім звітом? Виступили, скажімо, тут англійською мовою, у стенографічному звіті має бути переклад.

КІЯШКО С.М. Если мы говорим о том, что будет два государственных языка, то никаких вопросов с других языках вообще не будет. И вообще, зачем мы вносим лишние расходы?

Такое предложение есть, прошу поставить на голосование.

ГОЛОВА. Якщо в нас буде дві чи три державні мови, то все одно цей пункт повинен бути, Сергію Миколайовичу. Тому що не можна випускати документи не державною мовою. Якщо ми приймемо закон, яким буде передбачено, що російська мова є державною, то тим більше цей пункт повинен бути. Обов'язково повинен бути. бо якщо виступає депутат чи хтось інший у Верховній Раді іншою мовою, то повинен бути забезпечений переклад на державну мову. Тільки тоді додасться роботи. Треба буде два бюлетені випускати. От і все. Тобто тут немає ніякої суперечності.

НОСОВ В.В. Я прошу вибачення. Хочу нагадати депутатам ще одне положення Закону про мови, бо, можливо, його мають на увазі. "Акти найвищих органів державної влади та управління Української РСР приймаються українською мовою і публікуються українською і російською мовами". Тобто це є, а застереження треба зробити, щоб був переклад, бо не тільки російською мовою ми тут говоримо. Тут звучала і болгарська, і єврейська, і англійська,і турецька мови. Тобто треба перекладати. Комусь це треба доручити. Такий обов'язок покладений на Секретаріат. От і весь зміст цього другого пункту. Якщо ви його знімаєте, то невідомо, на кого покладений цей обов'язок...

ГОЛОВА. Сергій Миколайович не наполягає на тому, щоб знімати.

У вас є пропозиція? Третій мікрофон, будь ласка.

ЖЕРЕБЕЦЬКИЙ Є.П., член Комісії Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД /Червонопрадський виборчий округ, Львівська область/. Я перш за все звертаюся до колег. Ми маємо в руках здоровений талмуд. Якщо ми засядемо на цьому пункті, то просто не встигнемо розглянути решту. Тому я пропоную залишити в такому вигляді, як є.

І прохання до головуючого. Після оголошення пункту робити якусь паузу, бо дуже важко зорієнтуватися.

ГОЛОВА. Добре. Дякую. Стаття 1.0.4. Є зауваження? Будь ласка, третій мікрофон.

ЖЕРЕБЕЦЬКИЙ Є.П. У кінці пункту 2 статті 1.0.4, де зазначається, що обсяг .Друку, час та обсяг трансляції визначаються Верховною Радою, я пропоную додати "та цим Регламентом".

Справа в тому, що далі я вношу поправку, суть якої зводиться ось до чого. Деякі пленарні засідання чи шматки пленарних засідань, наприклад відповіді Прем'єр-міністра чи "Різне", я пропоную транслювати тільки в прямому ефірі по радіо і не подавати в скороченому вигляді ввечері по телебаченню. Тобто це означає, що Регламент так само регулює спосіб передачі. Це незначна, неістотна поправка, але вона дасть нам можливість контролювати спосіб висвітлення пленарного засідання.

ГОЛОВА. Я ще раз звертаюся до шановного депутата. Ви подивіться в .другу колонку. Там є вага або інша пропозиція, яку ви підтримуєте чи не підтримуєте?

ЖЕРЕБЕЦЬКИЙ Є.П. Я хочу уточнити. Річ у тому, що 14.07.94 року я розмножив і роздав чотири сторінки поправок до проекту Регламенту, оскільки не встиг завчасно це подати. Регламентом це не забороняється. Поправки ці є. От я маю їх у руках. Вони роздруковані тиражем 450 примірників. Я готовий зачитати ці поправки..."

ГОЛОВА. Ясно. Пропозиція була така: "Обсяг друку, час та обсяг трансляції визначаються Верховною Радою та цим Регламентом". Тоді виходить, що Регламент вищий за Верховну Раду.

НОСОВ В.В. У мене є зауваження.

ГОЛОВА. Будь ласка.

НОСОВ В.В. Депутат Жеребецький розмножив і роздав цю пропозицію. Він хоче, щоб обсяг друку, обсяг і час трансляції визначали не окремою постановою, як є нині в нас, коли ми залежно від політичної ситуації та інших обставин визначаємо, як висвітлювати, а щоб це жорстко записати в Регламенті. Я думаю, що мине час і люди взагалі скажуть: не треба нам цих трансляцій. Отже, не варто записувати це в законі. Нині в нас це регламентується шляхом прийняття окремої постанови.

ГОЛОВА. Пропозиція зрозуміла. Я ще раз звертаюся до вас. Тільки-но ви сказали, якщо ми на цьому пункті чи статті будемо довго товктися, то на наступні не матимемо часу. Ви свою пропозицію висловили, доповідач - теж. Визначимося голосуванням. Дискусію не будемо влаштовувати, бо в тому немає потреби.

Це до статті 1.0.4 є зауваження? Немає.

Може, ви тепер знімете свою пропозицію? Треба голосувати вашу пропозицію?

Третій мікрофон.

ЖЕРЕБЕЦЬКИЙ Є.П. Я хочу ще раз уточнити. Постанова про порядок трансляції - само собою. Але, наприклад, усі хочуть, щоб їхні виступи в "Різному" транслювалися в повному обсязі, щоб ніхто не мав права скорочувати. Далі. Коли до нас приходять міністри /от аграрна комісія пропонує, щоб послухати міністрів/, то нехай люди їх почують. Тому вношу поправку, яка ці речі регламентує. Що ми втратимо від того? Я прошу проголосувати за це. Від цього буде користь.

ГОЛОВА. Зрозуміло. Ставимо на голосування доповнення до проекту Регламенту депутата Керебецькогс. Прошу проголосувати. "За" - 104. Не прийнято. Ще є пропозиції? Немає.

Голосуються статті 1.0.3 і 1.0.4. Прошу проголосувати. "За" - 169. Принято. До статті 1.0.5 є зауваження? Третій мікрофон.

ЖЕРЕБЕЦЬКИЙ Є.П. Пункт 1 статті 1.0.5. Тут не говориться, якою кількістю голосів приймається рішення про закрите засідання. Я пропоную в кінці цього пункту додати таке речення: "Рішення про проведення закритого засідання приймається двома третинами голосів від фактичної кількості обраних депутатів".

Я пояснюю. Щоб не було бажання будь-кому зробити засідання закритим, треба якомога більшою кількістю депутатів приймати рішення про це. Чому? Тому що ми одного разу, коли проводили...

ГОЛОВА. Зрозуміло. Я прошу не пояснювати. Депутате Носов, будь ласка.

НОСОВ В.В. Туг передбачено: "Більшістю голосів депутатів від їх фактичної кількості". Тобто це та більшість, якою приймаються закони, не процедурні питання, а закони. Ви хочете підняти це до конституційного рівня? Хай депутати вирішать.

ГОЛОВА. Ви наполягаєте на голосуванні? Депутат наполягає.

Ставиться на голосування пропозиція депутата Жеребецького. Прошу проголосувати.

"За" - 55. Не приймається.

Ще є зауваження до статті 1.0.5? Будь ласка.

ЖЕРЕБЕЦЬКИЙ Є.П. До пункту 3 я пропоную включити таке: рішення приймається простою більшістю голосів від фактичної кількості обраних народних депутатів. Ідеться про публікацію протоколу закритого засідання. Далі я широко викладаю вимоги, які ставляться до цього бюлетеня.

Мова от про що йде. Я прошу звернути увагу на офіційний бюлетень засідання, коли ми обирали заступників Голови. Там навіть не зазначено, що було закрите засідання, що обиралися заступники. З офіційного бюлетеня невідомо, що тоді робилося: є одне ранкове засідання, і є ранкове засідання друге. Я пропоную цю процедуру узаконити, щоб у бюлетені обов'язково була чиста сторінка, на якій зазначалося, що було закрите засідання, а також тема засідання, хто на ньому виступав, і результати голосування. Я готовий зараз це зачитати, якщо можна...

ГОЛОВА. Не треба зачитувати, ваша пропозиція зрозуміла.

ЖЕРЕБЕЦЬКИЙ Є.П. Я це прочитаю. "Якщо Верховна Рада прийняла..."

ГОЛОВА. Це ж є у всіх депутатів, навіщо ж читати? Я ще раз прошу вас: будьте взаємно коректні, цінуйте час один одного. Усі депутати грамотні і можуть прочитати, що там написано.

НОСОВ В.В. У Верховній Раді є окрема інструкція, яка регламентує роботу із закритими документами. Оці деталі треба викладати там. Тут закладено принцип, що може бути закрите засідання. І ми визначаємо також, що публікувати, що - не публікувати. Бо якщо цього не визначити, то виявляється, що засідання було закрите, але можна опублікувати. Тому й публікували.

Стосовно вашої шостої поправки. Тут зазначено: дивись статтю 3.9.2. Там визначено, що повинно бути в стенографічному звіті, у тому числі і те, що ми пропонуємо.

ГОЛОВА. Є ще зауваження до статті 1.0.5? Ви наполягаєте на голосуванні?

Голосувться пропозиція депутата Жеребецького. Прошу проголосувати.

"За" - 57. Не прийнято.

Прошу проголосувати статтю 1.0.5. у цілому.

"За" - 203. Прийнято.

Стаття 1.0.6. Є зауваження?

Другий мікрофон.

ШЕЙКО П.В., голова Комісії Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності депутатів /Бобровицький виборчий округ, Чернігівська область/. Олександре Олександровичу? З процедурного питання. У нас було достатньо часу, щоб кожний народний депутат подав письмове обгрунтування, яким він бачить проект Регламенту. Частина

депутатів цього не зуміла зробити з огляду на обставини, але вони подали свої зауваження /у кінці порівняльної таблиці теж є їхні зауваження/.

Документ великий за обсягом, тому я просив би, щоб ми дотримувалися такої процедури: є в порівняльній таблиці зауваження депутата - проголосовується "за" або "проти". Якщо є особлива думка цього ж самого депутата - нехай він висловиться. Давайте не будемо з голосу приймати такий документ. А якщо депутат подав письмове зауваження і воно є в порівняльній таблиці, але самого депутата немає в залі, то ми вважаємо, що він погоджується з депутатом Носовим.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Ми не голосуємо вашу пропозицію, бо вона проголосована, і її відображено в Тимчасовому регламенті. Це норма нашої роботи. Але депутат Жеребецький справді вносив пропозиції, вони роздруковані і в усіх є.

До статті 1.0.6 із тих, хто вносив пропозицію, хтось хотів би щось додати? Будь ласка.

Другий мікрофон.

БРИТ В.П. Пункт 1 статьи 1.0.6: "На засіданнях Верховної Ради та її органів можуть бути присутні за їх запрошенням..." Александр Александрович, мне кажется, что здесь нужно конкретизировать. За запрошенням кого? Якщо це засідання Верховної Ради, то, очевидно, запрошує Президія Верховної Ради, якщо це засідання комісії, то, мабуть, запрошує голова комісії. А то - "за їх запрошенням". Хто ж запрошує?

ГОЛОВА. Маються на увазі комісія, Секретаріат, Голова Верховної Рада, Президія Верховної Рада. Уявіть собі, приїхав посол або міністр закордонних справ якоїсь держави. Сьогодні йде засідання, але погоджена зустріч, протоколом передбачено відвідання сесійного залу. Голосувати окремо це питання, мені здається, некоректно. Ніде у світі це не практикується.

НОСОВ В.В. У депутата викликає сумнів запис "за їх запрошенням". Мені він теж був не... Але мовники сказали, що саме так має бути.

ГОЛОВА. Перший мікрофон. А потім вам надам слово.

БОЛДИРЄВ Ю.О. Уважаемый Председатель! Уважаемые депутати! Мне кажется, работа будет продуктивнее, если всем, кто желает высказаться по обсуждаемым статьям, будет предоставляться слово. Вот мне, к сожалению, не было предоставлено слово, когда обсуждалась статья 1.0.3. В связи с этим я бы хотел заметить, что очень часто самые благие намерения, как известно, являются дорогой в ад. Дело не в том, уважаемые коллеги, что отдельные депутаты из Донбасса, из Днепропетровской или Запорожской области не могут выучить украинский язык. Дело в том, что те, кто избирал этих депутатов, хотят слышать их на привычном, родном для себя русском языке. Понимаете в чем дело? Мы многонациональная страна. Поэтому, отклонив поправку депутата Брита, которая поглощала и мои поправки, которые здесь не учтены, мы, по сути, заложили мину замедленного действия под этот Регламент. Половина избранных депутатов добивалась в той или иной мере изменения статуса русского языка, чтобы он был либо как второй государственный, либо как официальный. И мы все равно будем это делать. Поэтому, отклонив сейчас поправку депутата Брита, мы допустили ошибку. Я прошу вас вернуться к этой поправке, а именно: "Робота Верховної Ради України ведеться державною або російською офіційною мовою".

ГОЛОВА. Будь ласка.

НОСОВ В.В. Хотів би звернути увагу депутата Болдирєва на другу частину статті 73 Конституції. Я ще раз зачитаю її, щоб угамувати ці пристрасті. "В роботі державних /Верховна Рада є державним органом/, партійних, громадських органів, підприємств, установ і організацій, розташованих у місцях проживання більшості громадян інших національностей, можуть використовуватися поряд з державною мовою і інші національні мови". У нашій Верховній Раді ви їх використовуєте, і ніхто вам не забороняє.

ГОЛОВА. Я прошу вас, депутате Носов, й інших не нервувати, коли дискутується якесь питання. Ми, по-перше, повертатися до проголосованих статей зараз не будемо. А по-друге, вичерпна відповідь щодо пропозиції депутата Болдирєва була дана раніше. І коли мова йде про зміну в законі, то це не норма Регламенту. Треба вносити зміни до закону, а потім Регламент приводити у відповідність із законом. Але сьогодні обговорюється інше питання

- питання про проект Регламенту. І ніхто не заважає нікому виступати російською мовою, як це і робить частина депутатів. Усе нормально. /Шум у залі/. І будете виступати без заяви.

НОСОВ В.В. Можна, я ще скажу. Шановні депутати! У парламентах світу є певні традиції. Нам треба теж якось переходити на традиції. Депутати минулої Верховної Ради виступали

російською мовою, і ніхто їм не перешкоджав. /Шум у залі/.

Якщо ви захочете, щоб ваш виступ російською мовою був перекладений на українську мову, то напишете в заяві. І будуть перекладати, будуть слухати через навушники, хто хоче, ваш виступ у перекладі українською мовою. Чого ми мучимося, я не розумію?

ГОЛОВА. Давайте так: проголосуємо всі статті проекту Регламенту, а потім до цієї статті, якщо наполягатимуть депутати, можна повернутися. Можна додати: "крім російської". Щоб не писати заяву, бо це справді дискредитує багатьох депутатів. Але це питання розглянемо окремо в кінці. Допомагаючи один одному, ми затягуємо розгляд питання. Давайте йти далі.

Будь ласка, перший мікрофон.

ЦЕЛИХ Ю.Г., член Комісії Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності депутатів /Новоукраїнський виборчий округ, Кіровоградська область/. Я хотів би, щоб ми перш ніж розглядати цей документ все-таки знали, чому комісія, яка називається Комісія з питань Регламенту /я член цієї комісії/, не розглядала цього документа? Чому ми його сьогодні приймаємо від імені депутата Носова? Де це бачено, щоб закон приймали від імені одного депутата Носова і голосували, враховуючи тільки його думку?

Отже, Комісія з питань Регламенту цей документ не розглядала. Це перше. А коли так, то треба тоді розглянути...

ГОЛОВА. Одну хвилиночку, я відповім. Ми виконуємо рішення Верховної Ради про розгляд проекту Регламенту 25 липня, в понеділок. Не тому, що це депутат Носов хотів, а це рішення Верховної Ради. А депутат Носов затверджений доповідачем. Президія це питання теж розглядала. Тепер по суті, будь ласка.

ЦЕЛИХ Ю.Г. Я теж наполягаю на тому, щоб повернутися до пункту 2, оскільки, коли він обговорювався, мені теж не дали слова, пункт 2 треба взагалі вилучити. Я не повинен просити дозволу, щоб виступити російською чи іншою мовою. Не можна йти далі, поки не з'ясуємо це питання. Бо кожного дня будемо постійно повертатися до нього.

ГОЛОВА. Ця пропозиція вже внесена. Я сказав, що в кінці розгляду проекту ми повернемося до окремих статей. Прошу дотримуватися процедури, не гайте часу. Ми ж не зможемо розглянути цей документ, погляньте на його обсяг.

Другий мікрофон.

КОСІВ М.В., голова Комісії Верховної Ради України з питань культури і духовности /Пустомитівський виборчий округ, Львівська область/ Олександре Олександровичу! Не надавайте нікому

слова, у тому числі й мені, якщо той, хто виступав, говорить не з приводу статті, а взагалі. Ну не можна ж, приймаючи закон, говорити взагалі.

ГОЛОВА. Розділ І, стаття 1.0.6. Є зауваження? Третій мікрофон.

ЖЕРЕБЕЦЬКИЙ Є.П. Пункт 2: "Верховна Рада не менш як однією третиною голосів... може вимагати присутності на засіданні будь-якого..." Я пропоную тут додати: "Президента", бо інакше Президента не можна викликати.

НОСОВ В.В. Це конституційне питання. Записуйте до Конституції право виклику Президента. А потім це положення автоматично з'явиться тут. Відносини між гілками влади розписуються в Конституції, а не в Регламенті. Регламент тільки повторює те, що затверджено у вигляді процедур.

ГОЛОВА. Ви наполягаєте на голосуванні? Депутат не наполягає. Приймається без змін.

До статті 1.0.7 є зауваження? Другий мікрофон.

ГЛУХІВСЬКИЙ Л.Й., член Комісії Верховної Ради України з питань науки та народної освіти /Золочівський виборчий округ, Львівська область/. Шановний Голово! Шановний доповідачу! Моя пропозиція врахована, але я хотів би зауважити таке. Стаття 1.0.7 торкається осіб, присутніх на засіданні, тобто всіх: і депутатів, і не депутатів. Але є ще стаття 3.3.4 /це на сторінці 53/, яка визначає, що треба робити, якщо депутат своєю поведінкою заважає проведенню засідання Верховної Ради. Так ось, стаття 3.8.4 не передбачає фізичного виведення депутата із залу засідань, а стаття 1.0.7 передбачає. То, може, цю суперечність розв'язати так: у статті 1.0.7 після слова "особи" в дужках додати: "крім депутатів" або "не депутати".

НОСОВ В.В. Стаття 3.8.4 - це спеціальна норма. У спеціальній нормі загальні винятки не розписуються. Це така юридична техніка.

Стаття 3.8.4 застосовується окремо до депутата, а до інших застосовуються інші норми. Але якщо ви почнете виписувати всі винятки, то закон не буде законом, а...

ГОЛОВА, Не треба голосувати? Не треба.

Статті 1.0.6 і 1.0.7 розділу 1 ставлю на голосування, прошу проголосувати.

"За" - 201. Прийнято.

Розділ 2, глава 2.1. Які є зауваження до статті 2.1.1? Немає.

до статті 2.1.2? До статті 2.1.З? Немає. До статті 2.1.4? Немає. До статті 2.1.5? Немає.

НОСОВ В.В. У мене є одне тільки зауваження до частини 2 статті 2.1.4. Я просив би членів Президії визначитися, коли їм краще в понеділок засідати. Тут записано: "Чергові засідання Президії Верховної Ради проводяться в понеділок з 11 години". Малося на увазі, що після того як Президія прийме рішення, потрібний час, щоб розмножити щось, розповсюдити. Тому, може, тут інший час треба записати?

ГОЛОВА. Нехай залишається так. Це все погоджено, Президія розглядала.

НОСОВ В.В. До цих статей є незначні редакційні поправки. Скажімо, "У випадку запровадження режиму надзвичайного стану". У Конституції - "запровадження", а не "введення". То я просив би вас, щоб такі поправки ми не голосували.

ГОЛОВА. "Чергове засідання Президії Верховної Ради проводиться в понеділок з 11 години". "З 11 години" - це не означає, що обов'язково об 11 годині. Можна після 11 години. Давайте запишемо "після 11 години", тоді буде зрозуміло. А

взагалі-то ми в практику ввели з 16 години. Мені здається, це було б краще. Давайте запишемо "з 16 години".

НОСОВ В.В. У Регламенті необхідно визначати режим роботи. Тоді депутати будуть знати, коли відбуватимуться чергові засідання і купуватимуть квитки завчасно. Ви хочете приїхати на засідання...

ГОЛОВА. давайте запишемо "з 16 години". Немає заперечень? Тим більше що це не треба голосувати. Президія підтримує цю пропозицію.

Голосуються статті 2.1.1. - 2.1.5 розділу 2.

"За" - 230. Прийнято.

Стаття 2.2.1. Є зауваження? Немає. Зауваження до статті 2.2.2?

Третій мікрофон.

ЖЕРЕБЕЦЬКИЙ Є.П. Тут за пропозицією депутата Носова записано, що за 15 днів до початку першої сесії депутатам мають бути роздані збірники їхніх платформ. Я пропоную додати сюди і автобіографію. Дуже корисно знати, з ким ти маєш справу.

НОСОВ В.В. Автобіографії роздавали тоді, коли ми обирали Голову Верховної Ради, голів комісій. Це і тепер записано. А біографії всіх депутатів... Ну, дивіться, голосуйте.

ГОЛОВА. Ви наполягаєте на голосуванні?

ЖЕРЕБЕЦЬКИЙ Є.П. Так,

ГОЛОВА. Але ж у довідці всі ці дані є.

Пропозиція депутата Жеребецького ставиться на голосування,

"За" - 135. Не прийнято.

Тут можна дати такий коментар, хоч це не дозволяється. Але щоб трохи вас заспокоїти, бо занадто серйозні стали. Навіщо вам оця вся інформація? Те, що вам потрібно, візьмете з довідки. Зайвий матеріал не потрібний.

Перший мікрофон.

ЦЕЛИХ Ю.Г. Я вносив письмову пропозицію. Вона відхилена, але я наполягаю на голосуванні, йдеться про те, щоб у четвертому рядку вилучити слова "та збірник їх передвиборних програм". Коли ми ці 450 програм будемо читати і хто їх читатиме? Якщо депутат належить до якоїсь партії, то хіба не зрозуміло? яка в нього програма? Я вважаю це зайвим витрачанням паперу. Прошу депутатів врахувати це і проголосувати. Не потрібен такий збірник програм.

НОСОВ В.В. Це відхилено. Чому? Хочу сказати, що у Франції, хоч там і не імперативні мандати, серед депутатів такий збірник передвиборних програм розповсюджується. Це значно полегшує обговорення депутатських груп і фракцій, перехід з одних до інших.

Якщо в когось партійна програма, то вона буде наведена один раз і під нею буде перелік депутатів, які її підтримують. Да й усе на цьому.

ЦЕЛИХ Ю.Г. Хотів би заперечити. Я вчора повернувся з Угорщини і привіз проект регламенту, де теж немає такого, мабуть, не треба нам посилатися тільки на Францію. Я пропоную проголосувати. Не потрібно нам так багато цих документів.

ГОЛОВА. Я прошу не агітувати і друге.

Голосуємо пропозицію депутата Целиха.

"За" - 95. Пропозиція відхилена. Ще зауваження є? Немає. До статті 2.2.3? Немає. До статті 2.2.4? Немає. До статті 2.2.5 не було зауважень, до статті 2.2.6? Немає, до статті 2.2.7? Немає, до статті 2.2.8? Немає, до статей 2.2.9 і 2.2.10? Немає. До статті 2.2.11? Немає.

Голосуються статті 2.2.1 - 2.2.11.

Прошу проголосувати.

"За" - 232. Прийнято.

Стаття 2.3.1.

Третій мікрофон.

ЖЕРЕБЕЦЬКИЙ Є.П. Спочатку я хотів би попросити вас, Олександре Олександровичу, не коментувати мої виступи.

Щодо пропозиції про включення до того збірника автобіографій. Я хочу сказати таке: мені дуже цікаво було дізнатися, що ви були завідуючим відділом Таращанського райкому партії, а пан Ткаченко був першим секретарем. Якщо ви маєте таку автобіографію, то ми маємо ряд цікавих випадковостей...

ГОЛОВА. Вибачайте, я мушу відповісти на ваше зауваження. Я ніколи не був завідуючим відділом Таращанського райкому партії. І взагалі в райкомі партії не працював.

ЖЕРЕБЕЦЬКИЙ Є.П. Це тим більше підтверджує мою позицію, що треба знати біографії своїх вождів.

Отже, стаття 2.3.1. Готуючись до розгляду проекту Регламенту, я прочитав вісім чи десять регламентів, які є в інших країнах, зокрема в Польщі, Німеччині і так далі. Там практикується стабільний графік...

ГОЛОВА. Будь ласка, висловлюйте пропозицію.

ЖЕРЕБЕЦЬКИЙ Є.П. Пропозиція така: записати в проекті Регламенту про стабільний графік відкриття і закриття сесій. Тобто зробити так: весняна сесія починається, наприклад, з 20 січня, а закінчується 20 липня; осіння - з 5 вересня до ЗО грудня.

НОСОВ В.В. Дійсно, є два підходи. Один - це коли парламент визначає кожного разу початок і кінець сесії. Другій -це жорсткий запис, але він починається не з Регламенту, а з Конституції. Якщо ви візьмете конституції тих країн, в яких таке записано в регламенті, то ви цей запис знайдете там.

На початку, коли ми розробляли проект Регламенту, коли цим займалася це попередня Верховна Рада, ця позиція була альтернативною. Проголосували за той порядок, який закріплений у Конституції. Коли буде розглядатися новий проект Конституції, потрібно буде це записати. І тоді так буде.

ГОЛОВА. Ще будуть запитання? Немає. Бачите, усе ясно.

Стаття 2.3.2. Є зауваження? Немає.

Голосуються статті 2.3.1 і 2.3.2. Прошу проголосувати.

"За" - 228. Прийнято..

Глава 2.4 "Порядок денний сесії".

Стаття 2.4.1. Є зауваження? Немає. Стаття 2.4.2? Немає. Стаття 2.4.3? Немає. Стаття 2.4.4.? Немає. Стаття 2.4.5? Немає.

Статті 2.4.1 - 2.4.5 ставляться на голосування. Прошу проголосувати.

"За" - 231.

Оголошується перерва на півгодини.

/Після перерви/

ГОЛОВА. Прошу уваги, сідайте на місця.

Шановні депутати! Хотів би попросити вашої підтримки ось у чому. За попередньою домовленістю з колективом атомників Чорнобильської атомної станції у зв'язку з тим, що наступного тижня мені потрібно ці питання порушувати під час відвідин Сполучених Штатів Америки, я просив би вашого дозволу після обіду, тобто з 13-ї години поїхати на Чорнобильську станцію. Іншого часу для цього не буде. Але до порядку денного сьогодні ви перенесли одне питання, яке стосується матеріального забезпечення депутатів. Я не хотів би, щоб це питання розглядаюся без моєї присутності, бо так трапилося, що вже двічі його розглядати без мене, і я весь час чую докори, що нібито ухиляюся від розгляду цього питання.

Тому просив би зробити перерву в розгляді проекту Регламенту на той час, доки ми розглядатимемо це питання /сподіваюся, ми на це небагато часу витратимо/ а потім з вашого дозволу продовжити роботу. Немає заперечень? Голосувати потрібно, чи так домовимося? Не треба.

Владиславе Васильовичу, прошу вас.

НОСОВ В.В. Я вже збираю свої папери.

ГОЛОВА. Петре Володимировичу Шейко, будь ласка. Прошу уваги!

ШЕЙКО П.В. Шановна президіє! Шановні колеги депутати! Мій колега Костюченко вже кілька разів доповідав це питання, яке стосується діяльності кожного з нас. І хотів би, щоб ми сьогодні все-таки прийняли цей документ для використання його в роботі. Тимчасова комісія, яка була утворена для забезпечення діяльності депутатів, це раз збиралася. Це питання неодноразово обговорювалося на засіданні Президії. Вам були роздані вихідні матеріали і цифри для вирішення. Суттєвого нічого не змінилося, за винятком того, що від деяких народних депутатів і від фракцій надійшли пропозиції, які хочу вам сьогодні доповісти.

ГОЛОВА. Петре Володимировичу! Вони сьогодні надійшли?

ШЕЙКО П.В. Ні, не сьогодні. Вони надходили протягом останнього періоду - після того, як ми це обговорювали тут, у цьому залі.

Суттєво ці зауваження стосуються трьох моментів.

Перше - це те, що група "Реформи" пропонувала з документа вилучити ту норму, яка стосується доплати народному депутату за особливий характер роботи та інтенсивність праці. Би знаєте, що взагалі вся ситуація щодо матеріального забезпечення депутатів базується на основі виключно законодавства, діючого в Україні, на основі рішень уряду і на основі всіх тих правових документів, які регламентують У цілому заробітну плату в народному господареві України і в державних органах управління.

Отже, група "Реформи" внесла пропозицію це вилучити. Однак, наприклад, народний депутат Кулінич теж пропонував таку норму, але він зразу визначив, яким чином це можна вирішити. Тобто знімається норма доплати за інтенсивний характер і особливість праці народного депутата. Але на таку ж саму суму збільшується розмір прямої заробітної плати. І такий варіант теж може бути використаний.

Другий момент - щодо записаного тут положення, що заробітна плата народних депутатів не піддягав оподаткуванню. Норма, звичайно, спірна, і та ж група "Реформи" пропонує цю норму зняти. Це, будь ласка, на вирішення народних депутатів.

Підготовча група дав пропозицію, щоб заробітна плата народних депутатів оподаткуванню не підлягала.

Третій момент. Питання щодо референтів і консультантів пропонується вирішити трошки по-іншому, ніж ми пропонували.Ви знаєте, що це завдання, дійсно, складне за своєю суттю. Ми можемо мати до п'яти консультантів, і відповідний рівень заробітної плати регулюватиме їх роботу.

Тому є пропозиція і групи "Реформи", і окремих народних депутатів, щоб взагалі розмір заробітної плати референтівконсультантів визначався в розмірі двох заробітних плат народного депутата. Ми пропонували, щоб ця норма визначалася на рівні зарплати народного депутата.

Є, звичайно, логіка в пропозиціях і групи "Реформи", і інших народних депутатів. Тому що у народних депутатів в округах є по три, по чотири райони. Очевидно, варто було б мати в кожному районі референта-консультанта, і необхідно встановити їм відповідний рівень заробітної плати.

І остання пропозиція /групи "Реформи"/ стосується вже скоріше не заробітної плати, а взагалі статусу народного депутата.

Проте, як ви знаєте, у нас більш як 50 народних депутатів /так було написано в пресі/ повідомили в засобах масової інформації про те, що начебто склали з себе імунітет, як кажуть, недоторканність народного депутата.

Думаю, що ця норма сьогодні не буде нами розглядатися. Мабуть, варто це питання вирішувати в інших законах. А суть пропозицій я вам доповів у трьох аспектах, як вона визначалася депутатами.

Ми, окрім розмірів заробітної плати, вносимо на ваш розгляд зміни до законів України про державну службу і про статус народного депутата України. Тому що окремі статті про зміни в оплаті роботи народних депутатів стосуються цих двох законів. Проекти вам були роздані, ви їх маєте. Будь ласка.

ГОЛОВА. Дякую, Петре Володимировичу. Запитання є до Петра Володимировича? Немає.

У вас на руках є проект постанови про забезпечення діяльності і додаток до нього.

Прошу проголосувати цей проект... Є запитання чи немає? /Шум у залі/.

ГОЛОВА. Пропозиція голосувати поіменно Надійшла від групи "Реформи". Так?

ШЕЙКО П.В. Олександре Олександровичу, вибачте, іще буквально півсекунди.

Шановні колеги депутати! Тут виникають питання - і як пенсія буде нараховуватися,і деякі інші. Якщо ми приймемо в принципі цю структуру матеріального забезпечення народних депутатів, то разом з працівниками Управління справами тимчасова комісія /Костюченка/ визначить просто всю процедуру вирішення проблем, які будуть стосуватися діяльності народних депутатів.

ГОЛОВА. запитання? Третій мікрофон.

КИРИЧЕНКО М.О., член Комісії Верховної Ради України у закордонних справах і зв'язках з СНД /Лохвицький виборчий округ, Полтавська область/. Шановний доповідачу, скажіть, будь ласка, чи вважаєте ви нормальним формулювання пункту о проекту постанови з юридичної точки зору? Усі депутати поділені за рангами- перший, другий, третій... Вважаю, що всі ми обиралися на однаковій основі, всі ми є членами найвищого законодавчого органу держави. Я не кажу про матеріальну сторону питання, мене більше цікавить юридична сторона. Вважаю, що це треба усунути. Ми всі повинні мати однаковий державний ранг.

ШЕЙКО П.В. Відповідаю вам. Ми у своєму проекті якраз і не поділяли депутатів за рангами. Усі народні депутати сьогодні мають абсолютно однаковий статус - і голова комісії, і секретар комісії, і заступник голови, і просто народний депутат.

У пункті 5 мова йде про особливість роботи. Я все-таки вважаю /ми так і на засіданнях Президії говорили, і в комісіях/, що невеличка різниця у процентах /75, 80 і 85/ закладена в законі про державну службу - в залежності від особливостей характеру роботи. Мені, може, не зовсім зручно доповідати, оскільки я готова комісії, але все ж таки навантаження, мабуть, у народних депутатів буде трошки різним, а загадом усі народні депутати відносяться до однієї категорії незалежно від посади, яку вони займають у Верховній Раді.

ГОЛОВА. Прошу уваги. Ви зверніть увагу, тут якраз мова йде тільки про розмір доплати, який передбачений відповідною статтею. Але це не означає, що депутат мав інший ранг. Усі депутати в одному ранзі...

ШЕЙКО П.В. Всі в одному ранзі, всі належимо до однієї категорії - вищої.

ГОЛОВА. Зарплата там для різних категорій різна.

ШЕЙКО П.В. Ні - ні...

ГОЛОВА. Там написано: "вищий за коефіцієнтом".

ШЕЙКО П.В. Ви знаете, це взято просто коефіцієнти від першого, другого і третього рангів, тільки коефіцієнти, але не ранг народного депутата.

ГОЛОВА. Ви уважно прочитайте, там усе правильно написано.

Крім того, вибачте, у вас на руках є ще один документ, там є питання про доповнення до Закону про державну службу. Треба узгодити всі ці питання.

ШЕЙКО П.В. Є доручення двом комісіям узгодити ці три закони у зв'язку з прийняттям сьогоднішньої постанови.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

КИРИЧЕНКО М.О. Олександре Олександровичу і шановний доповідачу! Вважаю, що коли питання стосується тільки матеріальної сторони, то його можна вирішити без слова "ранги", можна назвати "доплата така і така". Не обов'язково, щоб тут були слова "перший, другий, третій ранги".

ШЕЙКО П.В. Так воно і вирішено. Я вам ще раз повторюю, що у пункті о мова йде про сам коефіцієнт, абстрагований від рангу народного депутата. Ми всі в цьому залі рівні незалежно, ще раз повторюю, від того, чи депутат є головою комісії, чи секретарем, чи головою підкомісії, чи він просто народний депутат.

Мова йде тільки про коефіцієнти, чисто абстраговані, відповідно до закону про державну службу.

ГОЛОВА. Шановні депутати! Цей додаток, по-перше, - робочий документ, який використовується тільки в бухгалтерії при нарахуванні заробітної плати і зовсім не означає рангування

депутатів відносно Закону про державну службу. Його опублікують усі газети, більше нічого. Так що все в порядку, ніяких хвилювань тут не повинно бути, яще раз кажу: немає відмінності між депутатами в рангах.

ШЕЙКО П.В. В останньому варіанті вже немає відмінностей.

ГОЛОВА. Але ви ж поясніть тоді, бо мова йде про те, що коефіцієнт означає розмір, який не є постійним. Оскільки передбачається індексація заробітної плати, то змінюється і цей розмір... /Шум у залі/. Не кричіть з місця. Станете біля мікрофона, будете виступати.

Перший мікрофон.

КИРИЧЕНКО С.О. Група "Реформи". Шановний Олександре Олександровичу! Звертаюся до вас дуже офіційно. Що за сверблячка така? Коли ми голосуємо Регламент, то завжди стоїть великий гвалт, тому що немає порівняльної таблиці. А ті пропозиції, що були навіть окремо роздруковані і роздані, не включені до таблиці. Ось і обурюються депутати, тому що не можна так голосувати. Де ці пропозиції,

котрі надійшли офіційно до робочої групи, до комісії? Чому немає порівняльної таблиці? Чому ми голосуємо з голосу? Це перше.

Друге, доповідач, що стоїть на трибуні, зачитав не всі пропозиції від групи "Реформи". А тому я зараз вимагаю відповідно до закону про статус народного депутата дотримуватися Регламенту. Треба зробити порівняльну таблицю, треба організувати обговорення з цього питання, обговорити, а потім голосувати. Будь ласка, давайте будемо законопослушні.

ШЕЙКО П.В. Я вам відповідаю: ми роздали третій варіант документа, це те, що сьогодні обговорюється.

Це останній варіант. Я вам ще раз говорю: зміни не відбулися в останньому варіанті за винятком тих позицій, які я вам назвав. Ось усі ваші офіційні пропозиції від групи "Реформи" є. Будь ласка., ще раз говорю, принципове питання - оподаткування заробітної плати і друге - оплата референта-консультанта. Все.

ГОЛОВА. І я уточнюю теж, оскільки мені задавали це запитання. Взагалі, якщо ви так офіційно звертаєтеся, то треба казати просто; Олександре Олександровичу, але це деталі, і вони не мають суттєвого значення. Я ще раз підкреслюю, що це питання обговорювалося не один раз на засіданні Президії й тут, у залі. І тоді, коли зайшла мова про те, що застосування Закону про державну службу не рівнозначне до різних депутатів, комісії дали доручення привести все у відповідність, щоб такої різниці не було. Під час обговорення, якщо пам'ятаєте, визначалося, що один депутат був на державній службі, а інший - ні, тому вони і ставляться в різні умови.

Отож з урахуванням усього цього комісія підготувала остаточний варіант, де враховані ваші пропозиції. Тому якщо ви хочете повернутися до тих пропозицій, що вже тут обговорювалися,- це один бік справи, але це теж не відповідав вимогам Регламенту при розгляді таких питань. З іншого боку, ви маете матеріал уже кілька днів у себе на рухах, і нічого тут особливого, скажемо так, незрозумілого немає. Це дуже конкретний і короткий документ. Я просив би його розглядати по суті, а не з точки зору процедури.

Другий мікрофон.

БУТЕЙКО А.Д. Шановний Олександре Олександровичу! Я хочу вибачитись і перед вами, і перед усіма депутатами, що маю намір внести пропозицію, але законотворчість - то такий процес, коли, як ви знаєте, часто приходять думки саме в останній момент.

Справа ось у чому. Я хотів би підтримати виступаючого від третього мікрофона. У. додатку в пункті 5 є де розмежування депутатів, вірніше, вказується різна оплата по коефіцієнтах за ранги, що не дотримує положення про нашу депутатську рівність. Тому нам потрібно, мабуть, залишити тільки якийсь один елемент.

Далі. Хотів би звернути вашу увагу ось на що. Раніше я не дивився, в яких умовах працюють депутати, а нині мав таку нагоду. Шановні колеги, а ви звертали увагу на це? Де ви сидите або де ми сидимо? Наприклад, у нашій комісії два голови підкомісій сидять у невеличкому кабінеті без зв'язку, без нічого. А інші члени комісії-взагалі по 8 чоловік в одному кабінеті. Це означає, в принципі, що кожен із нас ставиться нижче будь-якого службовця в Києві. Адже щоб в одному кабінеті сиділи по вісім чоловік - такого ще я не знаю, цього немає в жодному міністерстві.

Тому пропоную в додатку до постанови, в пункті 5, чітко записати: "Забезпечити депутата окремим кабінетом, урядовим зв'язком АТС-100, АТС-10 і міським". Без цього ми ні чого не зможемо робити, це має бути обов'язково. Не думаю, що пропоную щось надзвичайне. Ми ж плануємо, що Верховна Рада буде працювати. Звичайно, цього не можна зробити за один день, але все це треба робити. І тому я пропонував би, щоб усе це було записано в проект постанови.

А такі умови зроблять нас працездатними і дадуть можливість реалізувати себе в плані законодавчої ініціативи.

І ще таке. У пункті 4 йдеться про матеріально-фінансові умови для здійснення депутатом його повноважень та про кошти на утримання референтів. Ось у мене три райони, а в когось із депутатів - один район. Виходить, що мені потрібно три референти, щоб хоч по одному було в районі. До того ж, виходить, що я свого референта буду оплачувати менше, ніж той депутат, який мав, наприклад, округ, до якого входить один район.

ГОЛОВА. Ви задаете запитання чи обговорюєте?

БУТЕЙКО А.Д. Я пропоную, щоб було виділено заробітну плату конкретно для конкретного референта у своему регіоні, у своєму окрузі, хоча б він був тут один. Ну, не можна ж працювати так, коли надходить безліч листів, до того ж технічну роботу потрібно виконувати. Адже це не повинен робити депутат.

Дякую.

ГОЛОВА. Петре Володимировичу, шановні депутати! Те, що в когось три чи чотири райони, а в іншого - один, це, скажемо так, не підстава. Наприклад, в окрузі приблизно 80 тисяч виборців, що голосували /чи не голосували/ за вас. Якщо вони в трьох районах, виходить, навантаження буде на референта меншим. Ви візьмете на роботу людину за сумісництвом, яка працюватиме і виконуватиме функції, предбачені для референта.

Друге. Відносно засобів зв'язку. АТС-10 коштує дорожче, ніж річна зарплата депутата за цією постановою. І немає поки що технічної можливості в Києві, щоб усіх вас забезпечити цим зв'язком. Тому для голів комісій, заступників голів комісій

цю норму ще можна передбачити. А для решти депутатів відносно АТС-10, відносно телефонів, окремого кабінету - це питання будемо вирішувати на осінній сесії. Керуючий справами тут сидить, він цим займається, для того вже ведуться роботи. Отож чи будемо ми записувати вашу пропозицію в постанову, чи не будемо, ми все одно питання вирішуємо, бо треба створити належні умови для роботи.

Я прошу уваги! Не заважайте, будь ласка! Ну й голоси ж, я вам скажу! А ви кажете, що мікрофони треба.

Є така пропозиція. Ми всі ці документи розглядали. Тож давайте приймемо їх за основу і будемо рухатися далі. Немає заперечень? Хто за те, щоб прийняти за основу, прошу голосувати.

"За" - 218. Рішення прийнято.

Є ще доповнення до пунктів чи будемо голосувати? Перший мікрофон.

СОБОЛЄВ С.В., член Комісії Верховної Ради України з питань правової політики і судово-правової реформи /Хортицький виборчий округ, Запорізька область/. Депутатська група "Реформи". Мені хотілося б, щоб ми визначилися принципово, що всі доплати, які йдуть стосовно і рангів, й інтенсивності праці, входили в склад народного депутата. Хотів би, щоб цю пропозицію ми проголосували. Але пропоную проголосувати поіменно - щоб потім не грали на тому, що от у нас зарплата всього один мільйон 80 тисяч, а депутат реально отримує 3,5-4 мільйони. Усі повинні чітко знати, який склад народного депутата.

Тому просив би поставити на голосування ось цю пропозицію, яку ми подавали.

ГОЛОВА. Давайте зробимо таким чином. У вашій пропозиції є дві пропозиції, я Так розумію. Перша - щодо доплат за ранги прирівняти всіх. Я, наприклад, за таку пропозицію, вважаю, що вона справедлива. Починаючи від Голови, і до всіх депутатів, так?.. Одну хвилинку!

А друга ваша пропозиція не зовсім конкретна.. Скажу, що в даному проекті /це журналістів стосується/ передбачається заробітна плата депутата в середньому десь 4 мільйони 40 тисяч. Такою буде заробітна плата. Але йдеться про таке /тут же скрізь пишеться/: з урахуванням індексації. Якщо буде змінюватися ця цифра, якщо індексація застосовуватиметься відповідно до Закону про індексацію зарплати, як ми його відновимо, то ясно, що ця цифра буде змінюватися. Тому записувати її сьогодні не треба.

Давайте приймемо остаточне рішення відносно рангів...

СОБОЛЄВ С.В. Дозвольте, я уточню.

ГОЛОВА. Будь ласка.

СОБОЛЄВ С.В. Це стосується не тільки того, що це індексуватиметься, а й того, що оплата за інтенсивність праці повинна включатися в наш посадовий оклад. Тобто давайте визначимося, скільки це мінімумів. Але визначимося, що це і є наш посадовий оклад. Інакше ми фактично будемо ділити депутатів на тих, хто працює інтенсивно, і тих, хто працює неінтенсивно, а це визначити неможливо. Саме тому я і

пропонують розділи, де йдеться про інтенсивність, включити кратність у мінімальних заробітних платах.

ГОЛОВА. Тобто мова йде про те, щоб оці дві суми звести в одне - тобто що це є оплата праці.

ШЕЙКО П.В. Так.

ГОЛОВА. Ну, я думаю, що це можна навіть у редакційному порядку зробити, тут немає ніякої... Будь ласка.

ШЕЙКО П.В. Це не зовсім так. Ви розумієте, депутате Соболєв, що в певні принципи формування оплати праці, які порушувати не можна. Однак у цьому випадку ви якраз такі варіанти пропонуєте.

Якщо піти цим шляхом, то нам треба змінювати всю процедуру встановлення окладу народного депутата. Тоді там буде не 20, а 40 мінімальних заробітних плат. Але є урядові рішення, які регламентують оплату праці...

ГОЛОВА. Я звертаюся до депутатів Соболева та інших. Суть від того на даний момент не змінюється. Але справа в тому, що процедура визначення заробітної плати потім буде зовсім іншою. І ми просто працівників бухгалтерії ставимо в дурну ситуацію, тому що треба буде весь час займатися перерахунками, а цього робити не варто.

Ідеться про таке. Наприклад, депутат одержує таку за-робітну плату: за ставкою виходить, скажімо, півтора мільйона, і доплату одержує півтора мільйона. Зрозуміло, що коли це індексуватиметься, тоді буде інше, співвідношення.

Голова комісії одержує, скажімо, один мільйон 700 тисяч. І доплата теж один мільйон 700 тисяч. Тоді ведеться такий /я абстрактно кажу/ розрахунок: 3 мільйони 400 тисяч. Тобто характер інтенсивності зв'язаними ще і з функціональними обов'язками. Тому думаю, 40 тут немає якоїсь дискримінації або якогось приховування.

Другий мікрофон.

КОЛІУШКО І.Б., секретар Комісії Верховної Ради України з питань правової політики і судово-правової реформи /Буський виборчий округ, Львівська область /. Я щодо цього ж хочу ще кілька аргументів навести.

Перш за все на засіданні Комісії з питань правової політики і судово-правової реформи кілька разів обговорювалося питання, чи є народний депутат державним службовцем. І одностайно дійшли висновку, що поняття "народний депутат" не можна трактувати як поняття "державний службовець", адже це суперечить багатьом... Я зараз просто не готовий сказати, я навіть мав виступ з цього питання. А зараз не знав, що це питання стоятиме. Отже, не буду по пам'яті згадувати ті аргументи. Але і призначення, і завдання, і ще цілй ряд нюансів не відповідають закону. Тому ранги необхідно

вилучити. І ту зміну до закону, що пов'язана з трактуванням поняття "народний депутат" як поняття "державний службовець" так само, на нашу думку, не потрібно вносити.

Що стосується всієї системи, то мало б бути таке /це вже додаю власну думку/: склад народного депутата, надбавка за посаду Голови чи голови комісії, очевидно, потрібні були б компенсація за використання транспорту і плата референтам-консультантам, яка так само мав бути більшою, ніж та, що там запропоновано, хоча б два оклади.

ШЕЙКО П.В. Я вам відповідаю на перше запитання. У проекті постанови, де йдеться про зміни до Закону про статус народного депутата, ми якраз поширюємо Закон про державну службу тільки стосовно матеріального і соціально-побутового забезпечення народних депутатів. Тому не змінюється сам принцип дії і одного, й іншого закону.

А другий варіант - це, як ви підтверджуєте, один із варіантів /остаточний/ самого цього документа.

Давайте вносити пропозиції від комісії, а народні депутати вирішать, яким чином це зробити.

ГОЛОВА. Ще є зауваження? Третій мікрофон.

КУЛІНИЧ В.В., член Комісії Верховної Ради України з питань культури і духовності /Обухівський виборчий округ, Київська область/. Б установленому порядку я вносив пропозицію з додатку до проекту

постанови Верховної Ради України, розділу 1 "Оплата праці" вилучити пункт 5 "Доплата працівникам за ранг", пункт б "Доплата за особливий характер роботи і інтенсивність праці", пункт 7 "Премії". А посадовий склад народного депутата України збільшити на суму, вказану в цих пунктах.

Відповідним чином визначається заробітна плата і Голови Верховної Ради України, його першого заступника та заступника.

Далі. Вилучити з цього ж розділу пункт 8 про те, що заробітна плата Народних депутатів не оподатковується, оскільки це є порушенням принципу рівності окремих категорій платників прибуткового податку, чиї доходи перевищують неоподатковуваний мінімум.

І останнє. Пункт 4 розділу 3 "Матеріально-фінансові умови для здійснення депутатом його повноважень" викласти в такій редакції: "Кошти на утримання референтів-консультантів, незалежно від їх кількості, в межах даже місячних зарплат члена комісії Верховної Ради. І передбачити, що депутат може мати не менше одного референта-консультанта у штаті консультантів комісії те прийняти нове положення .

Прошу поставити це на голосування.

ШЕЙКО П.В. Шановний депутате! Я у своїй доповіді якраз посилався на всі ті пропозиції, які висловлювали. Вони враховані і узагальнені. Перше ваше питання кореспондується з пропозицією депутата Соболева. ІЦодо референтів - консультантів, то це - на вирішення Верховної Ради. Я теж підтримую пропозицій про заробітну плату референтів консультантів.

Так що нічого не пропущено...

ГОЛОВА. Тільки немає чим платити. Я хочу, щоб усі рахували. Те, що ви запропонували, означає: до того, що передбачається, треба ще 900 зарплат депутатів додати. А немає з чого. Тому що таких референтів треба по два кожному депутатові: одного на округ, другого - сюди. Ось і буде ще 900 референтівконсультантів. Якість роботи, правильно, потрібна, але немає чим платити. Може, у вас є, а в нас немає.

Перший мікрофон.

ВІТОВИЧ О.В. Шановний доповідачу! Чи була врахована /по всьому бачу, що все-таки не була/ моя пропозиція? Чи не здається вам, що ми взагалі користуємося неправильним принципом, коли виходимо від мінімальної заробітної плати? В четвер ми будемо розглядати дуже делікатне питання, пов'язане якраз з цим мінімумом. Ви уявляєте собі, що може початися в окрузі і що заявлять нам виборці? Мовляв, ми зумисно це питання підвели під питання про забезпечення депутатської діяльності. Чи не краще було б так, як я висловлював у своїх пропозиціях, - іти від середньої заробітної плати, скажімо, у промисловості чи в якійсь іншій галузі? Я ще раз наголошую: навіщо закладати взагалі оцей принцип - від мінімальної заробітної плати, чому не йти від середньої?

Олександре Олександровичу, я думаю, якщо ви правдивий соціаліст, то мусили б звернути увагу на такий делікатний момент.

ШЕЙКО П.В. Я вам відповідаю, що ми враховували і цю пропозицію. Внесена на обговорення Верховною Радою, погоджена, мені здається, у багатьох комісіях і фракціях пропозиція про те, щоб розглянути питання про матеріальне забезпечення народних депутатів майже в єдиному пакеті з тим питанням, яке сьогодні пропонувалося для розгляду, - про підвищення мінімальної заробітної плати.

Вважаю, що це абсолютно логічно і ніякої дискримінації у відношенні до різних галузей народного господарства в оплаті немає. Ми вибрали абсолютно по всіх категоріях господарства України їх рівні заробітної плати, орієнтація була на них. Але побудова заробітної плати повинна здійснюватися не просто за принципом урахування різних рівнів заробітної плати працівників різних категорій, а й за принципом формування самої заробітної плати - так, як це передбачено у Законі про державну службу і в постановах Кабінету Міністрів, які регулюють ці питання.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ЄЛЬЯШКЕВИЧ О.С., член Комісії Верховної Ради Україні з питань фінансів і банківської діяльності /Дніпровський виборчий округ, Херсонська область/. Депутатская группа "Реформы". Я не буду останавливаться на всех недостатках этого законопроекта. Однако скажу, что принципиально не согласен с пунктом, гласящим, что народные депутаты не платят налоги. Во-первых, я не знаю, за какие заслуги этой категории людей дается такая льгота. Хотя

все остальные нормальные работоспособные граждане налоги платят.

Но если даже, так сказать, в этом зале не возобладает здравый смысл и мы оставим для депутатов привилегию, которая им явно не свойственна, тогда есть предложение депутата Носова, которое подавалось в письменном виде, чтобы дополнить, что это будет заработная плата "народних депутатів, пов'язана з виконанням депутатських обов'язків". Многие народные депутаты, которые пишут статьи, читают лекции, получают дополнительную зароботную плату. Если не будет такого дополнения, то эти суммы /они могут быть большими/ тоже не будут облагаться налогом. А такая деятельность не связана с депутатской.

ШЕЙКО П.В. Шановний депутате! Доповідаючи, я вам говорив про три принципові пропозиції від окремих депутатів і від вашої групи. Я також говорив про те, що є проблема щодо пункту 7. Будь ласка, як вирішить Верховна Рада, так і буде,

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

ДЕПУТАТ /не представився/. Александр Александрович! Я хотел бы поставить первым такой вопрос. Мы как-то сузили проблему и обсуждаем только вопросы заработной платы депутатов и референтов. Правда, товарищи уже высказались о том, что надо решать вопросы и кабинета, и средств связи, и оргтехники и так далее. Эти вопросы у нас вышли из поля зрения, а без их решения эффективная работа парламента все-таки невозможна, на мой взгляд.

Второй вопрос. Надо, чтобы у нас в Киеве были, возможно, в комиссиях, референты, которые основательно и широко подготавливали бы вопросы, организовывали бы консультации. Этот вопрос тоже остался нерешенным и он в данном случае опять не рассматривается.

И третий вопрос. Обратите внимание, в пятницу, во второй половине дня, очень мало депутатов остается в зале. Люди уезжают в свои округа, а на самом деле - домой. И во сколько это выливается Верховному Совету? В то же время мы сегодня не слышим четких ответов, что будет со служебным жильем. Оно необходимо, чтобы профессиональная работа депутатов подкреплялась нормальными условиями жизни. Что будет с остальными вопросами? Мы все время уходим от решения этих вопросов, и непонятно, когда можно будет уделять больше времени, внимания и сил более плодотворной работе всего Верховного Совета. Я хотел бы услышать ответы на эти вопросы.

ШЕЙКО П.В. Відповідаю вам. Я говорив спочатку про те, що Президія Верховної Ради доручила виступити сьогодні по всьому комплексу проблем з матеріального забезпечення /оргтехнікою, консультантами і так далі/ Костюченку, голові тимчасової комісії, яка наробляла відповідний матеріал разом з Управлінням справами Верховної Ради.

Оскільки депутат сьогодні відсутній, я за нього доповідаю виключно щодо проекту постанови Верховної Ради і змін до закону, які стосуються питання матеріального забезпечення народних депутатів.

Комісія Костюченка продовжує працювати. Включилася в цю роботу і наша комісія, яку щойно ви затвердили. Разом з Управлінням справами ми намагаємося вирішити оці всі проблеми, про які ви говорите, вони у нашому полі зору. З цього питання обов'язково буде прийнято відповідне рішення. Ви знаєте, що Верховна Рада прийняла постанову про те, щоб депутати перейшли на постійну роботу в парламент, їм наданий термін - до 15 вересня. Це дає нам можливість вирішити й ті проблеми, про які ви тут говорили. А вони мають місце.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

МАРЧЕНКО В.Р. Александр Александрович! Я предлагаю вот это постановление, проект которого уже в основном проголосовали, принять лишь на какой-то период времени. Я объясню почему. Вот здесь Витович выступал /и я поддерживаю его/ и говорил, что принцип начисления заработной платы депутата не должен исходить из минимальной заработной платы. И для меня это принципиально, потому что и тогда, когда я был в состава прошлого Верховного Совета, и сейчас я буду отстаивать смысл /экономический и социальный/ минимальной заработной платы, То есть чтобы на эту заработную плату люди могли прожить.

И. выходя на эту трибуну, отстаивая свои убеждения, я не хотел бы получать ярлыки со стороны прессы, со стороны избирателей, что я свою зарплату связываю каким-то образом с общей минимальной и потому, мол требую повышения этой минимальной или же ее регулирования. Это первое.

Второе. Для нас, социалистов, принципиальным является то, чтобы была отрегулирована вообще заработная плата, и соотношение минимальной и максимальной - в частности. А такого коэффициента между минимальной и максимальной заработной платой, как 20, даже в рамках депутатской деятельности я лично не приемлю.

То есть хотелось бы, чтобы принцип начисления заработной платы исходил действительно из средней по промышленности.

Надо добавить туда такое положение, чтобы депутат мог достойно представлять государство, за свою зарплату купить костюм, брюки, туфли или еще что-то, чтобы на него можно было посмотреть и как на человека, и как на депутата, который представляет государство.

И еще одно. Я не могу понять и не смог задать вопрос, что значит "заработная плата с индексацией", а что такое "без индексации". Вот "матеріально-фінансові умови забезпечення", например, по транспорту-20 минимальных окладов без индексации, что это значит?

Это значит, что завтра подымутся цены и так далее, и уже бензина не купишь, и машиной не проедешь. Это меня интересует, ибо у меня округ - 70 километров в диаметре, где 139 населенных пунктов. То есть как-то это надо учесть... Я предлагаю согласиться с изменениями.

ГОЛОВА. Дякую вам. Обговорення цього питання свідчить про те, що, незважаючи на багато прохань і з мого боку, і з боку членів Президії, це питання не розглянуто так як слід в

усіх групах і фракціях. І замість вирішення питання по суті

- розпочинаються дискусії щодо його змісту, інколи навіть з політичним підтекстом. А того робити не треба, отож не треба і голосувати.

Я не хочу ставити на голосування спірні питання. Тому пропоную без ніяких порівняльних таблиць сьогодні в групах, а завтра вранці - в комісіях, у фракціях ще раз розглянути це питання. І, Петре Володимировичу, до 16 години /у вас буде перерва для обговорення / здайте свої пропозиції, щоб завтра о 10 годині ранку проголосувати це питання. А якщо ні, то тоді ви підете у відпустку, отримавши відпускні із розрахунку зарплати мільйон триста тисяч карбованців. І щоб не пред'являли потім ніяких претензій. Усе, питання знімається з обговорення.

Веде засідання перший заступник Голови Верховної Ради України ТКАЧЕНКО О.М.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Владиславе Васильовичу, будь ласка, на трибуну. Шановні народні депутати, я прошу заспокоїтись. Будь ласка.

Глава 2.5 "Розклад розгляду і підготовки питань". Будь ласка, я прошу заспокоїтися.

НОСОВ В.В. До статті 2.5.1 якихось інших зауважень не було...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вибачте, Владиславе Васильовичу. Шановні народні депутати! Володимире Романовичу! Давайте заспокоїмося. Займіть свої місця. Депутате Скіпальський, ну сядьте на місце!

Будь ласка.

НОСОВ В.В. До статті 2.5.І якихось зауважень не було.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Стаття 2.5.1. Є зауваження? Немає. Стаття 2.5.2. Другий мікрофон, будь ласка.

ЖЕРЕБЕЦЬКИЙ Є.П. Шановні колеги, я прошу зосередитися, бо це питання стосується всіх нас безпосередньо. Отже, мова йде ось про що. Перед тим була відхилена моя пропозиція...

Я прошу головуючого закликати депутатів до тиші.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу уваги! Нічого ж не чути!

ЖЕРЕБЕЦЬКИЙ Є.П. Отже, суть поправки, яку я пропоную, полягає в тому, що далі ми будемо приймати Регламент.

ГОЛОВУЮЧИЙ. До якої статті ? 2.5.2?

ЖЕРЕБЕЦЬКИЙ Є.П. Так, 2.5.2. Отже, далі у проекті Регламенту є такий пункт, у якому говориться, що раз на тиждень на 2 години до нас будуть приходити посадові особи /зокрема міністри/ і ми ставитимемо їм запитання. Так от моя поправка стосується чого? Щоб оцей момент, ці дві години, коли на трибуні стоїть міністр, а ми задаємо йому запитання, обов'язково транслювали у прямому ефірі по радіо. А ввечері в повному обсязі без коментарів показували по телебаченню.

Це дуже важливо, тому що у всіх нас в до цих міністрів чи до посадових осіб конкретні завдання з регіонів. Я гадаю, що людям на місцях важливо все те знати. Адже весь час у когось буде виникати бажання скоротити, вирізати чи якось прокоментувати розмову. Отже, пропоную поправку до статті 2.5.2, яке звучить так: "Це засідання в повному об'ємі транслюється у прямому ефірі по радіо, ввечері того ж дня -по державному телебаченню. Скорочувати чи вилучати окремі фрагменти з цього засідання, а також коментувати засідати в момент передачі забороняється".

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування поправку. Хто за те, щоб цю поправку внести, прошу голосувати. Включіть, будь ласка, систему.

"За" - 131. Не прийнято.

Отже, стаття 2.5.2.

ЖЕРЕБЕЦЬКИЙ Є.П. Я перепрошую, пункт 3. ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Будь ласка.

ЖЕРЕБЕЦЬКИЙ Є.П. Отже, стаття 2.5.2, пункт 3.

Тут я пропоную таке: "До порядку денного засідань Верховної Ради щотижня /кожного четверга/..." Річ у тому, що "Різне" можна практикувати в п'ятницю ввечері. Згідно з Регламентом, якщо немає достатньої кількості депутатів, це обумовлюється. Тому пропоную, щоб це було щочетверга. Це перша поправка.

І друга стосується того ж, що і перша. Ну, я теж звертаюся до вас. Ви будете виходити на трибуну і говорити. Пропоную, щоб це знову ж давалося в прямому ефірі, а ввечері щоб це "Різне", те, що ви говорите, у повному обсязі транслювалося державним телебаченням без скорочень і коментарів. Те ж стосується не тільки міністрів, а й вас. Тому пропоную це проголосувати.

НОСОВ В.В. Я хотів би зробити зауваження щодо визначення часу для "Різного". Там, у кінці, зверніть увагу, є речення: "Час для таких обговорень може поділятися на частини після розгляду питань порядку денного". І так скрізь робиться. Закінчили засідання, залишився час - включають "Різне", бо під час "Різного" голосувати не треба, документів не треба.

Якщо записувати жорстко - четвер, то тоді це буде важко здійснювати в інший час. Тобто це завжди йде як заповнення пустот.

ЖЕРЕБЕЦЬКИЙ Є.П. Хочу звернутися до шановного Владислава Васильовича із запитанням: а скільки разів у нас відбувалося "Різне" протягом першої сесії? Це можна порахувати на пальцях. І практично часу вільного у нас ніколи немає. А тут у нас це абсолютно чітко регламентовано.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте ми, мабуть, не будемо сперечатися. Немає більше зауважень? Немає.

Стаття 2.5.3. Немає зауважень.

Стаття 2.5.4. Також немає.

Тоді ставлю на голосування пропозицію, щоб прийняти главу 2.5 і статті з 2.5.1 по 2.5.4.

"За" - 187. Приймаються.

Розділ 3 "Засідання Верховної Ради". Глава 3.1 "Ведення пленарних засідань". Стаття З.І.І. Будь ласка, у кого є зауваження? Другий мікрофон.

ЖЕРЕБЕЦЬКИЙ Є.П. Я перепрошую, Олександре Миколайовичу, у мене щодо статті 2.5.4 була важлива поправка, з якою не згоден Владислав Васильович...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це вже проголосували.

ЖЕРЕБЕЦЬКИЙ Є.П. Поправка ця полягає в тому...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми вже це проголосували.

ЖЕРЕБЕЦЬКИЙ Є.П. Розумію, але чому...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вимкніть мікрофон, будь ласка.

Щодо статті З.І.І є зауваження? Немає. Депутата Мармазова немає в залі. Ми ж домовилися, що тоді, коли депутата немає в залі, то не...

Будь ласка.

ПЕЙГАЛАЙНЕН А.В., член Комісії Верховної Ради України з питань державного будівництва, діяльності Рад і самоврядування /Харцизький виборчий округ, Донецька область/. Депутат Мармазов болен, и поэтому, конечно, он не может защитить свою поправку, которую вносил. Но тем не менее, мы, коммунисты, знаем, что он настаивает на том, чтобы эта поправка была сегодня рассмотрена и принята.

НОСОВ В.В. Суть поправки полягає ось у чому. Дивіться, як іде в тексті проекту Регламенту: "Рішення Верховної Ради /крім процедурних/ приймаються лише з питань, внесених до порядку денного засідання Верховної Ради, за винятком випадків, передбачених цим Регламентом".

Єдиний випадок, поки що встановлений, - це в разі введення надзвичайного або воєнного стану. Пропонується, щоб можна було взагалі приймати рішення без внесення до порядку денного.

То навіщо це робити? Я не розумію цієї поправки. Не включивши до порядку денного, проголосували, встає інший депутат і каже: "Я не здав, я не готувався, документ не роздавався..."

ГОЛОВУЮЧИЙ. Усе правильно.

Стаття 3.1.2. / Шум у залі/.

Що на голосування ставити? Поправку депутата Мармазова? Думаю, що Владислав Васильович її спростував, і з цим погодився опонент.

Добре, ставлю на голосування пропозицію врахувати поправку депутата Мармазова.

"За" - 122. Не приймається.

Будь ласка, стаття З.І.2. Поправка депутата Носова тут є. Владиславе Васильовичу, прошу вас.

НОСОВ В.В. Там вона врахована, це практично редакційна правка.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Враховано.

НОСОВ В .В. Просто там пропонується, що на першій сесії ведуть пленарні засідання ще й члени Президії. Це просто уточнення, воно змісту не змінює.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Щодо статті 3.1.3 є поправка депутата Мармазова - розпочати речення словами: "визначає кількість присутніх у залі депутатів, відкриває, закриває" - і далі за текстом.

НОСОВ В.В. Він пропонує більш детально розписати всі процедури, які здійснює головуючий. Але вони розписані далі, у статті 3.1.6. Тут іде просто: "головуючий на пленарному засіданні Верховної Ради", дві крапки, і як загальний обов'язок -веде засідання. А що включається в поняття "веде засідання", це розкрито далі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Далі воно є. Ставити на голосування? Так. Прошу проголосувати пропозицію, щоб врахувати поправку депутата Мармазова.

"За" - 103. Не приймається.

Поправка депутата Терещука. Є депутат Терещук?

НОСОВ В.В. Він пропонує розкрити зміст неупередженості конкретними заборонами. Це зробити практично неможливо. Якщо депутат Терещук хотів, то треба було це сформулювати. Усі випадки сформулювати неможливо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставити на голосування? Не треба? Домовилися.

Щодо статті 3.1.3 і далі. Є зауваження до пунктів? Будь ласка, другий мікрофон.

ЖЕРЕБЕЦЬКИЙ Є.П. Отже, поправка до статті 3.1.3. Я попрошу вас, Олександре Миколайовичу, - документ, який ми приймаємо, мав надзвичайно велике значення...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не треба лекції, ви вносьте пропозицію.

ЖЕРЕБЕЦЬКИЙ Є.П. Я написав і розмножив пропозиції. Якщо ви не взяли з собою документ, це не мої проблеми. Отже, я вас прошу

- не женіть, тому що речі, які я говорю, не тільки обумовлюють процедуру прийняття законів, а також захищають нас, перепрошую, від сваволі Президії. Тому це в інтересах депутатів...

100

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вимикніть другий мікрофон. Третій мікрофон.

КОЧЕРГА В.Г., член Комісії Верховної Ради України з питань законності і правопорядку /Добропільський виборчий округ, Донецька область/. Я выступаю от имени фракции "Коммунисты Украины". Александр Николаевич! Мы просим пока воздержаться и не рассматривать статью 3.1.6. Нам необходимо посоветоваться. Предлагаем продолжить обсуждение этой статьи после перерыва, в 16 часов. Эта просьба фракции "Коммунисты Украины".

ГОЛОВУЮЧИЙ. Стосовно 3.1.6? Так ми ще не дійшли до неї...

КОЧЕРГА В.Г., Вы же сказали "3.1.3 и дальше".

ГОЛОВУЮЧИЙ. У статті 3.1.3 йде великий перелік. Щодо цієї статті є зауваження?

Будь ласка, перший мікрофон.

КИРИЧЕНКО С.О. Група "Реформи". Шановний доповідачу! Мене дуже цікавить таке. Другий пункт підпункту 3.1.3; "Під час засідання Верховної Ради головуючий на засіданні не коментує і не дає оцінок щодо ораторів і їх виступів, за винятком випадків, зазначених у третій частині статті 3.3.1 та глави 3.8". Сьогодні ви були свідком того, що навіть існуючий Тимчасовий регламент головуючий порушив, коли закликав не

101

голосувати за подану пропозицію. То яка санкція щодо головуючого, на ваш погляд, чи є сенс приймати таку статтю? То ж чиста декларація! Це торпедує всю майбутню роботу Верховної Ради. Яку санкцію можна вжити на ваш погляд?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це про який пункт ви говорите? Вибачайте, який пункт?

НОСОВ В.В. Це стаття, ми до неї дійдемо. Депутат говорить про другу частину статті 3.1.3 на сторінці 22. Ми дійдемо до тієї статті, я вам покажу, я вже один раз показував.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми ж ще не дійшли до цієї статті.

НОСОВ В.В. І там є санкції щодо головуючого.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Владиславе Васильовичу, не треба. Другий мікрофон, будь ласка.

НОСОВ В.В. Але ж депутат запитує.

ЖЕРЕБЕЦЬКИЙ Є.П. Отже, я теж з приводу пункту 2 статті 3.1.3. Я пропоную викласти її в такій редакції: "Головуючий не може висловлюватися по суті питання, що розглядається, а також не може тим чи іншим способом схиляти Верховну Раду до прийняття певного рішення. У випадку, якщо головуючий хоче висловитися по суті питання, що розглядається, або

102

прокоментувати виступ попередніх ораторів, він повинен залишити своє місце і виступити від одного з мікрофонів у залі або з трибуни. Слово йому надається позачергово". Це норма всіх, регламентів, які мені доводилося читати, Владиславе Васильовичу.

НОСОВ В.В. Так, ця норма є й у нас, тільки це друга частина статті 3.1.2. "На час доповіді, співдоповіді або виступу у дебатах головуючого на засіданні, під час розгляду внесеної ним пропозиції з непроцедурного питання та прийняття рішення щодо неї, а також під час розгляду питання персонально щодо головуючого на засіданні він звільняє місце, відведене для головуючого на засіданні, і ведення засідання доручається іншій особі, зазначеній в ч.І цієї статті".

Це те ж саме, тільки в інший спосіб викладено.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, шановні депутати, щодо всіх тих пунктів статті 3.1.3 є зауваження? Немає? Немає.

Стаття 3.1.4, сторінка 22 - є зауваження? Немає. Стаття 3.1.5 ? Немає. Стаття 3.1.6; Будь ласка, третій мікрофон.

КОЧЕРГА В.Г. Я уже вносил это предложение. Я прошу от имени фракций коммунистов, аграрников пока не рассматривать статью 3.1.6. Нам необходимо встретиться, проконсультироваться и в 16 часов мы возвратимся к этой статье.

Одновременно хочу сделать объявление. Члены фракций коммунистов и аграрников собираются в 15 часов в комнате N 11.

103

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування, шановні народні депутати, попередні статті. Прошу їх проголосувати. Прошу увімкнути систему "Рада".

"За" - 203. Рішення прийнято.

Тепер щодо пропозиції про перенесення розгляду.статті 3.1.6.

НОСОВ В.В. Щодо поправки депутата Мармазова, то я хочу сказати, що вона стосується пропускної системи. Ви читайте: "видається картка для електронного голосування, яка здається до Секретаріату Верховної Ради після кожного засідання". Те саме пропонує депутат Жеребецький у своїй поправці номер двадцять. Але ж це просто не можна організувати. Ви знаєте, як все те організовується на режимних заводах. Це ж треба робити прохідну. Уявіть собі, в яких формах це здійснюватиметься. Хтось не здав... От не здав депутат картки - і все. Що ж з ним робити? Тобто ідея непогана, а в реалізації - ніби прохідна на заводі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон, будь ласка.

ДОНЧЕНКО Ю.Г., секретар Комісії Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці /Старобільський виборчий округ, Луганська область/. Фракция "Коммунисты Украины". Александр Николаевич! Наш коллега попросил только что прерваться. Вопрос действительно очень серьезный, "Юридичне присутній, фактично

104

не присутній..." И пошло, и поехало. Да не надо ничего! Оставили карточки, собрали их - в все. Потом, когда пришел - забрал. Если так рассудить... Мы просим и настаиваем сейчас прерваться минут на пять - десять. Мы имеем право по Регламенту такое сделать. Давайте сделаем.

Или после обеда рассмотрим отдельно эту статью, а сейчас пойдем дальше, чтобы не останавливаться. Как угодно, но только в данный момент ее не нужно рассматривать.

НОСОВ В.В. Можна піти далі, а потім після обіду повернутися. Хай люди обговорять...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

ЖЕРЕБЕЦЬКИЙ Є.П. Шановні колеги, тут розглядається дуже важливе питання, якого ми торкаємося кожного разу. Мова йде про голосування за когось. Я консультувався з цього приводу з нашими службами, які обслуговують електронну систему. Ідея полягає в чому? Пропозиція, яку висловлює Мармазов, і я перед ним про те ж вам говорив, щоб картки наприкінці засідання здавати, - ця ідея не пройде. Річ у тому, що за статусом картку просто можуть не забрати. Хто це буде робити? Служба? Не зможе вона того робити, а тому ідея відпадає.

Проте після консультації з нашими службами електронного забезпечення з'явилася нова ідея, і вона полягає ось у чому: дописати одне речення в Тимчасовий регламент, що реєстрація депутатів здійснюється розписом у відомості за посвідченнями.

105

І, крім того, робиться вона на столах за допомогою магнітної картки.

Це означав, що нас відмітять в електронній системі, якщо ми прийдемо сюди в зал і спробуємо голосувати чужою карткою, яка електронікою не зареєстрована. Це переобладнання ніяких ускладнень не викличе, бо, по-перше, коштує мінімум грошей, а по-друге, що це означає? Би прийшли, розписалися, дали свою картку, машина відмітила вас - і все. І ви голосуете лише своєю карткою. Чужою карткою, не зареєстрованою зранку за посвідченням, так, як це зараз є, ви не зможете голосувати. Переобладнання таке коштує мінімально, не треба великих грошей. Треба лише зараз проголосувати цю поправку. Суть її в тому, що при реєстрації відбувається все так само, як при реєстрації з допомогою магнітної картки.

Тобто якщо хтось поїхав у відрядження, то його карткою ми вже голосувати тут не зможемо, бо електронна система не дасть такої можливості.

НОСОВ В.В. Можна це ставити на голосування, але щодо розписування хочу сказати, що то стандартна процедура у всьому світі: пред'являє депутат посвідчення - і розписується. І цю частину із проекту постанови я просив би не виключати, бо саме за це платять гроші.

ГОЛОВУЮЧИЙ. У вас є доповнення? Третій мікрофон.

106

ПЕЙГАЛАЙНЕН А.В. Мы ухе внесли предложение, чтобы рассмотреть этот вопрос после перерыва в 16 часов. Поэтому здесь не только Мармазов, но и Дорошевский, и другие товарищи поставили целый ряд вопросов. И мы, члены фракции "Коммунисты Украины", хотели все поправки посмотреть, еще раз их у себя "прокрутить", чтобы выйти с конкретным предложением.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати! Давайте перенесемо розгляд цієї статті 3.1.6 на вечірнє засідання. А зараз перейдемо до розгляду статті 3.1.7. Зауважень не було. Стаття 3.1.8. Немає зауважень? Стаття 3.2.1,

Прошу вибачення, ставлю на голосування статті 3.1.7, 3.1.8. Прошу голосувати.

Ввімкніть, будь ласка, систему.

"За" - 226. Статті приймаються.

Глава 3.2 "Прийняття рішень". Стаття 3.2.1. Є зауваження? Немає. Стаття 3.2.2. Третій мікрофон, будь ласка.

ДЕПУТАТ /не представився/. Владиславе Васильовичу, я думаю, що мою пропозицію все ж таки треба врахувати. Поясніло чому.. Зверніть увагу на пункт 3 цієї статті 3.2.2: Тішення щодо застосування заходів до забезпечення присутності депутатів на засіданнях Верховної Ради та її органів, а також рішення про перенесення дати чи часу засідання приймається більшістю голосів депутатів, присутніх на засіданні, незалежно від їх кількості". Тут є пряма суперечність з другою частиною статті 104 Конституції. Ваше зауваження про те, що таке рішення

107

не носить нормативного характеру, не зовсім правильне, бо приймається рішення про застосування заходів дія забезпечення присутності. По-перше, воно буде нормативним. По-друге, у статті 104 Конституції/друга частина/ говориться про прийняття Верховною Радою будь-яких рішень взагалі. Нагадаю, що Верховна Рада правомочна приймати рішення, якщо на засіданні присутні не менш як дві третини від фактичної кількості народних депутатів України, повноваження яких визнані, не припинені, встановлені в законному порядку. Але повинно бути більше половини її конституційного складу.

Повинен сказати, що всі ці положення вже враховані і нам просто потрібно провести їх по всіх статтях Регламенту.

Прошу вас це врахувати.

НОСОВ В.В. Ситуація досить ясна. Як ви помітили, цей пункт самозабезпечує діяльність Верховної Ради. Бо якщо не всі депутати з'являються - зривається засідання. Раніше пропонувалося, щоб поставлене питання в такому разі вирішувала Президія. Давайте віддамо й тепер це на вирішення Президії. Але інші депутати кажуть: є ні, давайте ми все-таки колегіальне це питання вирішуватимемо.

А коли колегіальне і немає кворуму? Виходить блокування. Щоб цього не було, і передбачена ця норма на самозбереження Верховної Ради. Або ж давайте все віддамо Президії. І 23 чи 24 чоловіки в ній вирішуватимуть те ж питання. Але було б значно краще, щоб вирішували самі депутати вже незалежно від кількості присутніх.

108

ДЕПУТАТ /не представився/. У Конституції записано, при якій кількості голосів приймав рішення Верховна Рада. Ми не можемо все це змінювати. Якщо 50 чоловік сидить на засіданні, і вони приймають більшістю - 26 голосами-рішення, яких заходів вживати для того, щоб забезпечити засідання, то це, я думаю, зовсім нікуди не годиться. Тому треба все робити відповідно до Конституції. Я про це говорю.

НОСОВ В.В. У Конституції говориться, по-моєму, не про рішення, а про закон України і постанову.

ДЕПУТАТ. Ні, це в третій частині, а в другій говориться, що Верховна Рада правомочна, прямо підкреслюється, приймати рішення, якщо на засіданні присутні і так далі.

НОСОВ В.В. Ну давайте влаштуємо блок у Верховній Раді. Тоді треба розглядати так - віддати ці повноваження Президії. Треба ж підходити конструктивно! Давайте тоді віддамо Президії ці повноваження. Так це ж гірше, ніж самі депутати вирішать. Нехай Верховна Рада оцінює.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування поправку, яку вніс депутат, про передачу цих повноважень Президії Верховної Ради. Прошу проголосувати пропозицію про зміни і доповнення.

"За" - 76. Не приймається.

Отже, до статті 3.2.3 є зауваження?

109

НОСОВ В.В. Я хочу підкреслити, що раніше була пропозиція - від присутніх на засіданні. Але ми спостерігаємо таке явище. Ви самі знаете, що частина депутатів кудись вийшла і так далі, і буває, що навіть просування засідання блокується. Дня того щоб цього не було /я звертаю на це вашу увагу/, тут вводиться норма "які взяли участь у голосуванні". Тобто подали голоси "за", "проти" або "утримався". І процедурні питання, як нам просуватися далі, вирішуватимуться саме від цієї кількості. Тобто ті депутати, які не голосували, не будуть враховуватися. Ну а вирішальні питання, коли прийматимуться нормативні рішення, то це вирішуватиметься за Конституцією.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Щодо статті 3.2.4 немає зауважень? Ні. Стаття 3.2.5. Є? Будь ласка, другий мікрофон.

ЖЕРЕБЕЦЬКИЙ Є.П. Шановний Олександре Миколайовичу! Прошу мене зараз не перебивати, бо це дуже важливе питання. Річ у тому, що поряд із скасуванням положення про імунітет /якщо ми це приймемо/ і закону про відкликання депутатів оця поправка, якщо ми її приймемо, кардинально змінить роботу нашої Верховної Ради.

Тобто пропозиція полягає от у чому: за допомогою електронної системи, якщо буде прийнята така поправка, можна буде вести лише помірне голосування.

Отже, пропоную відкрите, неперсоніфіковане, непоіменне голосування взагалі скасувати. Чим я це мотивую?

Перше. З багатьох країнах світу, зокрема в скандинавських

110

у Сполучених Штатах Америки є лише поіменне голосування. Тобто кожен виборець у будь-який момент може подзвонити в сенат, де є на спеціальний комп'ютер, і одержати інформацію про те, як голосує той чи інший депутат.

Вважаю, що нам немає чого ховатися від наших виборців. І хай кожен з них знає, як ми голосуємо.

Друге. Це істотно зменшить процент фальсифікації під час голосування. Зараз досить велика кількість карток гуляв по залу; А під час поіменного голосування ніхто не захоче ризикувати, віддаючи свою картку для голосування.

Далі. Я не хочу нікого звинувачувати, зокрема і наших електронників, і Президію, і інших. Але наявність електронної системи як такої теоретично Дає підстави для того, що можна в будь-який момент з клавіатури несанкціоноване змінити результати голосування.

Під час поіменного ж голосування практично істотно зменшується така можливість. Тому та поправка, яку я пропоную /зараз її зачитаю, прошу звернути на неї увагу/, - це надзвичайно, це дуже важливо.

НОСОВ В.В. Ця поправка з голосу?

ЖЕРЕБЕЦЬКИЙ Є.П. Ні, текст поправки я роздав. Але хочу її ще раз прочитати, тому що багато хто з депутатів її не має. Прошу звернути на це увагу.

Отже, читаю: "Рішення Верховної Ради з будь-якого питання приймаються на її пленарному засіданні шляхом голосування. Голосування може бути двох видів: поіменне і таємне і

111

здійснюватися за допомогою електронної системи або бюлетенів. Голосування з використанням електронної системи може здійснюватися лише в режимі поіменного голосування. Після оголошення головуючим початку голосування депутати згідно зі своїм рішенням натискають кнопки "за", "проти" чи "утримався".

І далі важливий пункт: "Одночасно депутати, які висловилися за підтримку рішення, що голосується, піднімають вгору ліву руку..." Це треба для чого? Це практикується в литовському парламенті, якщо не помиляюсь, щоб таким чином контролювати електронну систему, табло. Знаєте, часом можна не довіряти цьому. "Результати поіменного голосування зберігаються в пам'яті комп'ютера і на вимогу депутатської групи у зручному для користування вигляді негайно представляються керівникам групи". І далі: "На вимогу однієї п'ятої частини народних депутатів результати будь-якого голосування друкуються в офіційному бюлетені! Тобто те, ар ми маємо зараз, - поіменне голосування.

"Результати голосування з приводу змін і доповнень до Конституції друкуються в офіційному бюлетені Верховної Ради завжди. Поіменне голосування може здійснюватися також шляхом іменних бюлетенів. Таємне голосування може здійснюватися лише за допомогою бюлетенів".

Оце така поправка. Якщо ми її приймемо, це означатиме, що ми на наступній сесії голосуватимемо дише поіменно, і кожен відповідатиме персонально за свої рішення.

Прошу поставити це на поіменне голосування.

112

НОСОВ В.В. Це на розгляд Верховної Ради, нехай голосується це питання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Одну хвилиночку, шановні народні депутати! Давайте спочатку проголосуємо статті від 3.2.1 до 3.2.4, стосовно яких у нас є згода, а потім перейдемо до інших, з урахуванням зауважень...

Зараз проголосуємо, а потім - запитання.

Увімкніть, будь ласка, систему.

"За" - 190. Приймаються.

Тепер щодо статті 3.2.5. Владиславе Васильовичу, поправка...

НОСОВ В.В. Ця поправка була роздрукована і поширена своєчасно. Я не знаю, варто піднімати руку чи ні, бо тоді ж треба додавати, що слід рахувати... Це - на розгляд Верховної Ради.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Щодо цієї поправки. Одну хвилиночку! Другий мікрофон, будь ласка.

МАРЧЕНКО В.Р. А если левой руки нет, то чем тогда голосовать?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон.

113

ШЕХОВЦОВ О.Д., член Комісії Верховної Ради України з питань бюджету /Новокраматорський виборчий округ, Донецька область/. Уважаемые коллеги! Несмотря на то что не у всех есть это дополнение к проекту Регламента и то, что автор, депутат Жеребецкий, уже вызывает некоторую аллергию, я прошу вашего внимания и к поправке о поименном голосовании отнестись всерьез. На мой взгляд, автор сам уменьшает шансы ее принятия, предлагая поднимать левую руку. Депутаты просто в силу лености поднимать руки не будут, а нажимать кнопки будут, и результат не будет совпадать. Не нужно этого делать. Но вот поправку о постоянном поименном голосовании нужно принять. У нас масса решений, которые не имеют своего авторства, и не с кого спросить. Если мы всерьез желаем говорить об ответственности парламента за принимаемые решения, то обязаны эту поправку принять. Больших материальных затрат это не потребует, она очень грамотно сформулирована. Хранится все только на магнитных носителях компьютера. А распечатывается, включается в бюллетень только по решению одной пятой депутатов .А по требованию фракции /это уже небольшое количество экземпляров/ выдается любая информация. Поэтому такая поправка была бы правильной.

НОСОВ В.В. Є такий документ - протокол засідання. Там мають бути вказані всі поіменні голосування, навіть ті, що не друкуються. Тобто це зафіксовано не тільки в електронній системі, а й на папері. Скажімо, до Конституційного Суду звернулися. Ви що, будете електронну систему туди тягнути? Тобто папір все одно на це піде, тільки цю поправку в іншому місці треба вносити.

114

ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

КОРНЕЛЮК В.М. Олександре Миколайовичу, я щодо процедури. Внесено депутатом поправку - треба її ставити на голосування. Тому давайте оголошувати, а не відкривати дебати щодо поправок. Є поправка - голосуємо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Гаразд.

Ставлю на голосування. Прошу проголосувати поправку, внесену депутатом Жеребецьким, Прошу ввімкнути систему.

"За" - 102. Поправку не прийнято.

Стаття 3.2.6. Будь ласка, перший мікрофон.

Вибачте. Давайте проголосуємо статтю 3.2.5 у тій редакції, яку запропонував депутат Носов. Будь ласка, увімкніть систему.

НОСОВ В.В. Ні-ні, це підготовча депутатська група готувала.

ГОЛОВУЮЧИЙ. "За" - 184. Прийнято.

Щодо статті 3.2.6. Будь ласка, перший мікрофон.

СОБОЛЄВ С.В. Так, стаття 3.2.6. Звертаю вашу увагу на те, що моя пропозиція дещо обмежена в порівнянні з попередньою пропозицією. Оскільки пункт 2 передбачає, що персональні обрання, призначення і затвердження /так уже за традицією/ не голосуються поіменно, прохання проголосувати за те, щоб

115

усі інші рішення приймалися в поіменному режимі. Це дуже суттєво ще й тому, що, наскільки мені відомо, нині вже є ряд судових процесів, коли одні депутати звинувачують інших у тому, що вони голосували так чи інакше з окремого питання. Довести це практично неможливо, а питання є дуже суттєві. Саме тому я хотів би запропонувати, щоб ми проголосували поправку: приймати в поіменному режимі всі рішення, крім персональних призначень.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування пропозицію /вона надрукована в лівій колонці/ депутата Соболєва. Будь ласка, увімкніть систему.

"За" - 105. Пропозиція не прийнята.

Щодо цієї статті є ще зауваження? Немає. Щодо статті 3.2.7?

НОСОВ В.В. Щодо статті 3.2,6. Я мушу сказати, що ми внесли редакційну правку: не "стенографічний звіт", а "стенографічний бюлетень" /офіційний/.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування статті 3.2.6 і 3.2.7. Прошу ввімкнути систему. "За" - 198. Прийнято. Стаття 3.3.1. Є зауваження? Немає.

НОСОВ В.В. У першому реченні частини 3. статті 3.2.3 трошки невдало зроблено посилання в дужках. Редакційний

116

відділ пропонує прямо записати: "більшістю голосів депутатів від їх фактичної кількості". Так буде коротше. І так в остаточній редакції я пропоную записати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.

Є зауваження до статті 3.3.2? Немає. До статті 3.3.3?

НОСОВ В.В. На статті 3.3.3 я хотів би зупинитися. Я вам казав, що зараз наш Регламент шкутильгатиме через відсутність змішаної депутатської групи. Така стаття, як наше 3.3.3, в усьому світі застосовується як головна при розгляді питань. Погоджувальна рада з Президією визначають час для розгляду питання, скажімо дві години. Зразу час розподіляється пропорційно для депутатських груп, фракцій. Групи, фракції завчасно подають списки виступаючих. Це оптимальний режим організації дебатів. У зв'язку з тим, що в нас одна група-змішана - випала, без кінця буде заважати нагл оця перша частина статті 3.3.3.

Тому я хотів би звернути увагу депутатів: далі, коли будемо обговорювати пропозицію про можливість створення змішаної групи, я просив би врахувати необхідність наявності

117

такої групи. Тоді весь Регламент буде, так би мовити, змонтований як суцільний документ. А зараз ви бачили, як із цієї групи вискакують декілька депутатів, які збивають усю роботу Верховної Ради. Так що це головна стаття - 3.3.3.

Право законодавчої ініціативи - це не те. Ініціатор внесення має беззаперечне право на виступ, воно тут передбачено.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, не треба сперечатися.

Стаття 3.3.4. Немає зауважень? Немає. Стаття 3.3.5. Немає зауважень. Стаття 3.3.6. Стаття 3.3.7. Немає. Статті 3.3.8, 3.3.9, 3.3.10. Також немає.

Ставлю на голосування. Прошу проголосувати статті 3.3.І- 3.3.10. Що? Одну хвилиночку.

НОСОВ В.В. Стаття 3.3.4.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Усе, повертаємося назад. Будь ласка, перший мікрофон.

118

КИРИЧЕНКО С.О. Група "Реформи". У проекті відхилено пропозицію, що при реєстрації заяви про надання слова Секретаріатом Верховної Ради видається відповідна довідка із зазначенням дати й часу прийняття заяви та номеру її черговості, робиться відповідний запис у журналі реєстрації заяв. Владиславе Васильовичу, які аргументи цього відхилення, адже можуть бути і зловживання?. А які ж докази, наприклад, є в мене, що я мав свій номер черговості на виступ за два тижні? Чому ви відхилили пропозицію?

НОСОВ В.В. Я просив би вас не влаштовувати судові процеси прямо у Верховній Раді. Адже можна зробити шнурований зошит. У ньому ви запишетеся на виступ, розітчетесь, і він буде зберігатись у Секретаріаті. Навіщо ще якась довідка?

КИРИЧЕНКО С.О. Тобто посилатися липе на реєстраційний номер у цьому зошиті? Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування статті 3.3.1 - 3.3.10. Будь ласка, включіть систему.

"За" - 224. Прийнято.

Глава 3.4 "Організація розгляду питань". Стаття 3.4.1. Є зауваження? Немає. До статті 3.4.2? Немає.

До статті 3.4.3? До інших статей всієї глави?

НОСОВ В.В. Практично зауважень не було.

119

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зауважень до всіх статей глави дійсно немає.

НОСОВ В.В. Тут тільки такі редакційні правки, наприклад "з обговорюваного питання", а "не з розглядуваного", не "супроводжуватися", а "мати", не "при", а "під час"...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді голосуємо повністю главу 3.4. Прошу голосувати. Увімкніть систему.

"За" - 220. Прийнято.

Глава 3.6 "Порядок голосування пропозицій". Сторінка 43, стаття З.6.І.

НОСОВ В.В. Ні! Глава 3.5 "Розгляд питань про неприйнятність преюдиційних та відкладальних питань". До речі, там треба не "преюдиційних", а "преюдиціальних". Глава 3.5 - на сторінці 40 внизу. До неї зауважень практично не було.

ГОЛОВУЮЧИЙ!. До статті 3.5.1? Немає. Щодо інших статей цієї глави є зауваження? Немає. Тоді ставлю на голосування главу 3.5 в цілому. Прошу голосувати. Увімкніть систему.

"За" - 229. Прийнято.

Далі - сторінка 43, глава 3,6, До статті З.б.І є зауваження?

НОСОВ В.В. У депутата Осадчука було, але він... ГОЛОВУЮЧИЙ. До статті 3.6.2? Немає. До статті 3.6.3?

120

Пропонуєте голосувати в цілому? Прошу голосувати главу 3.6 у цілому. Увімкніть систему.

"За" - 217. Приймається.

Глава 3.7 на сторінці 47 "Таємне голосування шляхом подачі бюлетенів".

НОСОВ В.В. Хочу внести уточнення до статті 3.7.1, частині 3. Ставиться вимога, щоб на бюлетені не було ніяких позначок. Якщо так, то треба визначитися, бо останнім часом, наприклад, ми починаємо штампики ставити тощо.

Чому у світі забороняється ставити позначки? Скажімо, якщо я хочу визначити, як голосує депутат, то беру штампик, ставлю, скажімо під кутом 45 градусів, а потім, коли знайду цей бюлетень, подивлюся, як він проголосував. Щоб не було можливостей відслідковувати, і записують таку вимогу, що на бюлетенях не повинно бути ніяких позначок.

Отож треба коригувати нашу практику. Адже на бюлетенях часом стоять або штампики... Я просто хочу звернути на це вашу увагу, щоб ви потім не сказали, що я вас тихенько об-манув.

Отож, коли будемо ставити позначки, то вилучимо бюлетені, а якщо чисті, то...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пропонується главу прийняти в цілому з поправкою депутата Носова. Ви з приводу глави 3.7? Будь ласка, і перший мікрофон.

121

ЯЦЕНКО В.М., голова Комісії Верховної Ради України з питань Чорнобильської катастрофи /Коростенський виборчий округ, Житомирська область/. Дякую. Щодо статті 3.7.3. Я всетаки пропоную поставити на голосування пропозицію Мармазова. Оскільки ми всі чудово розуміємо, що введення такого формулювання є не що інше, як блокування меншістю, скажімо, того чи іншого рішення, яке їй не подобається. Усе-таки більшість бере на себе відповідальність за прийняття того чи іншого рішення. І якщо більшість депутатів віддала голос за ту чи іншу кандидатуру, то все. Таким чином, можна заблокувати прийняття будь-якого рішення. Тому пропонується зняти цю частину статті.

НОСОВ В.В. Мене ж тут звинувачували, що ми порушуємо статтю Конституції. Тут записано, що Верховна Рада України правомочна приймати рішення, якщо на засіданні присутні не менш як дві третини від фактичної кількості народних депутатів.

Коли ми говоримо про таємне голосування, то маємо на увазі прийняття рішення. Тут маленька деталь: ми робимо все те не прямо в залі, а виходимо. Так доводиться цю вимогу Конституції якось забезпечувати. Ось тому тут так і записано.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на голосування поправку депутата Мармазова.

122

ЯЦЕНКО В.М. І ще один аргумент. Ми за будь-яких умов проводимо реєстрацію або там, або тут. А взяття бюлетеня не є реєстрацією. Тому я ще раз пропоную поставити на голосування пропозицію Мармазова.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосується пропозиція депутата Мармазова щодо статті 3.7.3. Прошу ввімкнути систему.

"За" - 149. Не прийнято,

Голосуємо в цілому главу 3.7. Прошу голосувати.

"За" - 179. Прийнято.

Оголошується перерва до 16 години. О 15.00 відбудеться засідання Президії.

123